Віталій Кличко відзвітував про результати Віталій Кличко відзвітував про результати своєї діяльності на посаді мера столиці своєї діяльності на посаді мера столиці

15 грудня 2016 року №50 (19232)

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

Реальними справами змінюємо Реальними справами змінюємо наше містонаше місто!!

Стор. 4-5

Стор. 20

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

«Панько» і «Кріпак» «Панько» і «Кріпак» Едуарда РудикаЕдуарда Рудика

Бурхливий Водогін, Бурхливий Водогін, або Чому місцева громада або Чому місцева громада проти «відродження», яке обіцяють проти «відродження», яке обіцяють забудовникизабудовники селищуселищу

Подаруй нам свято, Подаруй нам свято, Святий Миколаю! Святий Миколаю!

Киянин Едуард Рудик 30 років складає автомобілі та планує невдовзі запустити серійне виробництво бюджетних електрокарів – уже має двісті замовлень!

Стор. 7 Стор. 7

Фото Бо

риса

КОРПУС

ЕНКА

Напередодні Дня Святого Миколая кореспонденти «Вечірки» відвідали

його центральну резиденцію у найстарішій та найвищій споруді Києво-Печерської лаври –

Великій лаврській дзвіниці Стор. 3 Стор. 3

� З нагоди Дня вшану-вання учасників лікві-дації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у столиці відбулося покладання квітів до пам’ятного знака «Воїнам Чорнобиля» та меморі-ального кургану «Героїв Чорнобиля» за участю Президента України Петра Порошенка.

� Для мешканців бу-динків, де відсутні або не працюють прилади обліку тепла, нарахуван-ня за опалення будуть максимально наближені до нарахувань у будин-ках, де теплолічильники працюють. За попередні-ми розрахунками вартість одного квадратного метра для киян за опалення, отриманого в листопаді, становитиме 22-23 гривні за 1 квадратний метр.

� У Києві спостеріга-ється погіршення епі-демічної ситуації щодо захворюваності на грип і гострі респіраторні інфекції. Задля уникнення розповсюдження інфекції керівники 37 шкіл, де рівень захворюваності перевищив 20%, прийняли рішення про закриття закладів, ще у 16 відбулося часткове покласо-ве закриття.

кур’єр «ВК»2 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

Фото із сайту КМДАФОТОФАКТ

ВИЗНАННЯУХВАЛЕНО КИЇВРАДОЮ

РЕМОНТ

Фото Андрія СКАКОДУБА

КОРОТКО

Всесвітня боксерська рада (WBC) на 54-му з’їзді оголосила Віталія Кличка «Вічним чемпіоном світу в суперважкій вазі». Нагороду від імені WBC вручив колишній чемпіон світу в чотирьох вагових категоріях Рой Джонс-молодший.

Виступаючи на відкритті форуму, уславлений український спортсмен опинився у центрі уваги численних ЗМІ, повідомивши сенсаційну но-вину: наступний щорічний з’їзд WBC може пройти на берегах Дніпра. Учасники з’їзду, серед яких справжні легенди боксу Евандер Холіфілд, Ленокс Льюїс, Ларрі Холмс, Хуліо Сесар Чавес, Рой Джонс, Насім Хамед, Ріддік Боу та інші із великою зацікавленістю поставилися до пропозиції очільника української столиці.

– Я провів переговори з президентом WBC Маурісіо Сулейманом і запропонував йому, щоб наступний з’їзд Всесвітньої боксерської ради відбувся в Києві. Ми попередньо домовилися, це може статися в серпні наступного року. Сподіваюся, незабаром буде ухвалене позитивне рішення на користь Києва, – відзначив Віталій Кличко. – Це престижно для на-шого міста – приймати захід такого рівня, багато відомих спортсменів з різних країн світу відвідають Україну. Моє завдання як мера залучати більше таких міжнародних подій до нашої столиці.

Нагадаємо, Віталій Кличко двічі володів чемпіонським поясом WBC – у 2004–2005 і 2008–2012 роках. За свою кар’єру провів 47 боїв – 45 перемог, з них 41 нокаутом. Востаннє Віталій Кличко виходив на ринг у вересні 2012 року, перемігши технічним нокаутом німця Мануеля Чарра, після чого повністю зосередився на своїй політичній кар’єрі.

У Оболонському районі завершено роботи з капіталь-ного ремонту мережі зовнішнього освітлення вздовж алеї від проспекту Героїв Сталінграда до вулиці Героїв Дніпра. А також вздовж алеї від проспекту Героїв Сталінграда, 56, до вулиці Прирічної, 29. Про це «Вечірці» повідомили у Департаменті транспорт-ної інфраструктури КМДА.

Працівники комунального підприємства «Київ-міськсвітло» виконали демонтаж зношеної повітряної кабельної лінії, старих світильників і залізобетонних опор. Згідно з технічним рішенням нову електро-мережу прокладено в землі.

– Використані сучасні матеріали й обладнання, що характеризуються тривалим терміном експлуатації. Загалом уздовж обох алей прокладено більше 1000 метрів кабелю живлення, встановлено 29 опор і 57 світильників, – зауважив директор комунального підприємства Андрій Хричов.

Освітлення столичних вулиць – необхідний елемент міського благоустрою, який, насамперед, забезпечує безпеку руху транспорту в нічний час.

– Ремонтні роботи в мережі зовнішнього освіт-лення у районах Києва тривають, – зазначив дирек-тор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергій Майзель. – Нещодавно було про-ведено капітальний ремонт у сквері та на вулиці Прорізній. Однак на цьому ми не зупинятимемось…

Бюджет-2017: соціальна спрямованість і розвиток міського господарства

Президент Литви Даля Грибаускайте разом із віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе та заступником голови КМДА Олексієм Резніковим відкрила Литовський сквер, розташований у самому серці столиці – на Володи-мирському проїзді, напроти Софії Київської.

– 25 років тому були відновлені відносини між Україною і Литвою. Однак завжди ми підтримували зв’язки, особливо у важкі часи. Литов-ський сквер є символом нашої дружби, – зазначила пані Президент.

Заступник голови КМДА Олексій Резніков додав, що стосунки між Україною та Литвою є дуже міцними та сягають у далеке минуле.

– Із часів Великого князівства Литовського та до сьогодні ми від-чуваємо наскільки сильною є підтримка Литви, а нині й особисто пані Президента Далі Грибаускайте, яка разом із нашими польськими сусідами по суті є адвокатами України у Раді Європи та взагалі у євро-пейській спільноті. Вони завжди стають на бік незалежності України в ці буремні, турбулентні для нас часи: це і їхня позиція щодо агресії Російської Федерації, і щодо безвізового режиму тощо, – наголосив він.

Заступник голови КМДА додав, що символічним є вибір місця для відкриття Литовського скверу, оскільки Софійська площа – це не лише центр столиці, але й серце нашої держави, одне із знакових місць. Олексій Резніков подякував депутатам Київради за одностайне по-зитивне голосування за це рішення.

До речі, нещодавно у Литві з’явився сквер України. Саме у Вільню-сі, де кілька років поспіль провів Тарас Шевченко, та де встановлено пам’ятник Кобзарю.

Кличко отримав титул «Вічного чемпіона»

Литовський сквер у Києві

На Оболоні посвітлішає

Київрада затвердила Програму економічного і соціального роз-витку Києва та бюджет столиці на наступний рік.

Орієнтовний обсяг капітальних видатків на 2017-й сягне понад 6 323 млн грн. Із них 4 433,6 млн підуть на капітальні вкладення та 1 889,5 млн грн – на капремонт.

Найбільший відсоток коштів – 40,6% або 2 565,6 млн грн – перед-бачено спрямувати на розвиток транспортної галузі. Зокрема, на будівництво та реконструкцію об’єктів дорожньо-транспорт-ної інфраструктури, автошляхів, транспортних вузлів, трамвайних і тролейбусних ліній, облаштування світлофорних і дорожніх об’єктів.

– Ми багато часу витратили на те, щоб зробити цей бюджет кра-щим. Так, було чимало зауважень, доповнень, правок. Але я вважаю, що робота проведена якісно, і наш основний фінансовий документ підготовлений на високому рівні. Зокрема, бюджет розвитку ста-новить понад 20% від загального бюджету. Це означає, що столиця поступово, але впевнено рухається в напрямку якісних змін. Свідчен-ням цього є і цифри, наведені у бюджеті, та результати роботи, які маємо за діяльності Віталія Кличка, – зауважив перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс.

Як уже повідомляла «Вечір-ка», серед наймасштабніших і найочікуваніших киянами про-ектів – зведення Подільського мостового переходу, продовження

гілки столичного метрополітену на житловий масив Виноградар, облаштування дільниці від станції метро «Академмістечко» до стан-ції «Новобіличі». Окрім того, для комфорту пасажирів заплановано придбати 59 автобусів, 16 тро-лейбусів і 2 трамвайних вагони. Принагідно нагадаємо читачам, що влада міста вирішила при-зупинити плани з продовження лінії метро до Троєщини, запро-понувавши натомість мешканцям масиву новий транспортно-ін-фраструктурний проект – «швид-кісний коридор».

На житлово-комунальне госпо-дарство в рамках Програми еко-номічного і соціального розвитку закладено майже 1 596 млн грн (25,2% усіх капітальних вкладень), із яких 90 млн грн передбачено для ремонту 115 ліфтів у житлових будинках.

На розвиток галузі освіти спря-мують 980,3 млн грн (15,5%), на охорону здоров’я, соціальний за-хист і спорт – 703,5 млн грн (11,1%), культури – 303 млн грн (4,8%), на інші галузі – 174,8 млн грн (2,8%).

Після доопрацювання скоор-диновано й показники міського бюджету-2017. Так, його доходи ви-значено на рівні понад 38,238 млрд грн, видатки – в сумі майже 38,240 млрд грн, що на 3 млрд грн більше, ніж у поточному році.

Як запевняють столичні фахівці, наступного року зберігатимуться соціальна спрямованість та стиму-лювання економічного розвитку міського господарства.

ДОВІДКОВО Основні показники бюджету Києва: профіцит загального фонду бюджету – 7 188 284,8 тис грн дефіцит спецфонду бюджету – 7 188 284,8 тис грн резервний фонд бюджету – 168 619,7 тис грн гроші на реалізацію міських програм – 15 236 793, 73 тис грн освітня субвенція – 2,3 млрд грн медична субвенція – 3,2 млрд грн субвенція на виплату субсидій – 1,4 млрд грн субвенція допомоги окремим категоріям пільговиків – 2,2 млрд грн Також у бюджеті на 2017 рік закладено кошти на безкоштовне харчування учнів 1–4 класів та збережено муніципальну надбавку для лікарів і вчителів.

Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232) 3

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

ДОВКІЛЛЯ

«Краків» перетвориться на культурний центрУ Києві реорганізують леген-дарний кінотеатр «Краків», що на Русанівці. Таке рішення погодили в Київраді. Протягом трьох років заклад хочуть пе-ретворити на «Європейський культурний центр Краків», зазначив ініціатор проекту рі-шення депутат Київради Олесь Маляревич.

– Мені, як депутату Київської міської ради, мешканці Дніпров-ського району дали доручення щодо забезпечення оптимізації роботи підприємства «Кінотеатр «Краків», а також посприяти більш ефективному використан-ню майна територіальної гро-мади Києва. Тому ми вирішили на базі колишнього кінотеатру створити «Європейський куль-турний центр Краків», який буде повноцінно функціонувати, – за-значив Олесь Маляревич. – Це рішення означає початок нового шляху розвитку нашого рідного «Кракова», як кажуть, з чистого аркуша. У лютому–березні 2017 року виділимо кошти на початок ремонту.

Як відомо, кінотеатр «Краків» побудований за часів Радян-ського Союзу. Багато років кіно-театр не використовувався за своїм цільовим призначенням. З 2009 року тут розміщувався муніципальний театр «Київ».

Інф. «ВК»

ПРОЕКТ

Київрада ухвалила рішення про створення парку відпочинку «Совський парк» між вулицями Івана Пулюя та Бориса Гаріна (Солом’янський район). Земельна ділянка орієнтовною площею 8 гектарів – це зелена зона, де після благоустрою зможуть проводити дозвілля мешканці мікрорайонів Турецьке містечко та Совки.

На прохання киян депутати також надали статус скверів низці ділянок у чотирьох районах столиці (найбільше поталанило Дніпров-ському): вул. Плеханова (тут мають зберегти зелені насадження для дозвілля жителів Лівобережного масиву та Микільської Слобідки); вул. Флоренції, територія біля бу-динків №№5, 12-А та будинків на вул. Раїси Окіпної, 5-Б, 5-А, 7-А (на цій ділянці наразі знаходиться ди-тячий майданчик, проте місце за-смічене й недоглянуте); територія між житловими будинками на вул. Віфлеємській, 16 і вул. Тампере,

15; вул. Краківська, 11; територія між житловими будинками на вул. Будівельників, 38/14, 36, 34/1; вул. Райдужна – вздовж будинку №4 (поблизу церкви, дитсадка, школи та магазину «Сільпо») тощо.

Також статус скверу надано земельним ділянкам на вул. Ку-дряшова, 2–4 – у Солом’янському районі, на просп. Миколи Бажана, 10, 12 – у Дарницькому, на вул. Златоустівській, між будинками 28, 30, 32 – у Шевченківському та на вул. Джерельній навпроти будинків № 3 та 6/5 – в Оболонському.

Тут планується висадити нові зелені насадження, відновити трав’яне покриття, організувати полив газонів, словом, зробити ці місця комфортними для від-починку.

У Києві з’являться «Совський парк» і 12 скверів

Напередодні Дня Святого Миколая кореспонденти «Вечірки» відві-дали його центральну резиденцію у найстарішій та найвищій споруді Лаври – Великій лаврській дзві-ниці. Й, попри насичену програму й велику кількість відвідувачів, ми таки змогли потрапити на при-йом до «Миколи Чудотворця»

Учора Святий Миколай (його роль тут вже другий рік поспіль ви-конує завідуючий відділом музей-но-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-куль-турного заповідника Олег Топилко) приймав діток вимушених пере-селенців із окупованих територій. Сьогодні нагороджуватиме дипло-мами і сувенірами переможців конкурсу «Зимові дива», зокрема вихованців інтернату для дітей з вадами зору. А в суботу Святий Ми-колай чекає дітей із сімей загиблих учасників АТО. Безпосередньо ж 19 грудня до нього приїде дітвора з самого Миколаєва – зразковий творчий колектив «Сузір’я». Упро-довж дня малі мешканці цього міста даруватимуть Святому Миколаю та

всім його гостям пісні, вірші, танці, сценки та інші розваги.

Діти й дорослі, проходячи під «Аркою бажань», загадують, мрі-ють, планують… Потім діляться своїми забаганками-таємницями з Миколаєм особисто, або ж у най-довшому Листі до Святого, розмір якого в день закриття резиденції планують занести до Книги ре-кордів України. Та для «Вечірки» Миколай таки дещо розповів про дитячі секрети.

– Мене приємно здивувало, що українські дітки мріють переваж-но не про якісь матеріальні речі, а про те, що турбує їх родини і всю Україну. Бажають, передусім, миру, єдності, злагоди в родині, щоб тато не сварився з мамою… Бо діти – як індикатори суспіль-них негараздів, здається, більше переживають, ніж дорослі, які заклопотані буденністю. Є, звісно, й прохання матеріальних речей – телефонів, різних ґаджетів… Учора отримав листа з Одещини: хлопчик-інвалід просить ноутбук. Переадресую до людей, які змо-жуть посприяти.

– Як ви, Олеже Васильовичу, святкували в дитинстві цей день, адже в СРСР Святого Миколая не пускали? Що батьки клали під по-душку?

– На Західній Україні, а я зі Львівщини, із Бродів, 19-го грудня святкували завжди. Щороку батьки під подушку клали якісь шкарпет-ки, рукавички, мандаринки, шоко-ладки... Колись, пам’ятаю, знайшов там машинку, «конструктора». Я це свято завжди відчував, чекав його. Не було якихось великих забаганок. Ми розуміли, що під подушкою має бути сюрприз, а не те, що задумав і замовив наперед. Зараз, коли я спілкуюся з дітками вже ніби від імені Святого Мико-лая, то розповідаю, що він цінує

передусім добрі справи. Що радість від свята має бути не тільки для дитини, а для всієї родини. Дитина може забажати чогось настільки коштовного, що батьки не можуть придбати, і свято буде зіпсоване для всіх. То я запитую діток: чи необхідна їм ця річ, чи не можуть

без неї обій тися? Розповідаю, що передусім треба зробити щось добре для сім’ї, родини, сусідів, суспільства. Кажу, що з боку ди-тини найкращим подарунком для батьків стане слухняна поведінка, гарне навчання, чесність, повага до дорослих.

–Раніше «виконували обов’язки» Миколая?

– Ще з десятого класу, тобто з 1990 року. Потім працював актором у двох театрах. І в музеї доводиться і грати, і співати, і танцювати – щоб донести дітям історію і народні традиції якнайцікавіше.

Олег ПЕТРЕНКО

ДО РЕЧІ Сьогодні у київському Будинку зв’язку відкриють Новорічну поштову

резиденцію Святого Миколая. В програмі – виставка міжнародних пошто-вих скриньок із різних країн світу, презентація лімітованої серії святкових поштових марок та новорічних листівок. Тут кожен бажаючий зможе від-правити вихованцям дитбудинків персональне привітання.

Наступного понеділка, у День Миколая, на Софійській площі очільники держави і столиці запалять вогні головної ялинки Києва та України.

ТРАНСПОРТ

Невдовзі так добре знайомий кожному киянинові вид громад-ського транспорту може стрімко прискорити рух і не проїхати, а майже пролетіти спеціальним швидкісним коридором з Тро-єщини до Петрівки, й далі – до Севастопольської площі.

Питання транспортного спо-лучення Троєщини – одне із най-більш болючих і задавнених. Слід віддати належне нинішній місь-кій адміністрації, якій вдалося врешті позбутися популізму по-передників, котрі щедро обіцяли будувати на один з найбільших житломасивів Києва метрополітен. Виявилося, що це, по-перше, дуже дорого – понад 2,5 млрд доларів. А по-друге, довго – 15 років.

Отже, потрібні альтернативні проекти. Можливе рішення – ви-окремити смуги для автобусів і тролейбусів, створивши лінію BRT - Bus Rapid Transport. Це майже як борщагівський швидкісний трам-вай, але їздять там тролейбуси та автобуси. Такі системи стали дешевим замінником метропо-літену в багатьох великих містах Латинської Америки, використо-вуються й у Європі та Азії. Вхід на зупинки – через турнікети, ма-шини надвеликої місткості, але найголовніше – автомобілі можуть стояти у заторах, а швидкісні ав-тобуси та тролейбуси їхатимуть. Причому, дуже швидко!

– Спільно зі Світовим банком було визначено 9 швидкісних кори-дорів для громадського транспор-ту, але найбільш пріоритетний – з Троєщини до Севастопольської площі, - заявив заступник голови КМДА Ілля Сагайдак. – Фактично відокремлений коридор матиме протяжність понад 20 км, його можна буде подолати за 35-40 хвилин, інтервал між машинами – 1,5 хвилини. Він проходити-ме розв’язки у двох рівнях, а де є

однорівневі перетини – без лівих поворотів та розворотів…

Наразі подовжений маршрут тролейбуса №30 з Троєщини на Севастопольську площу постійно страждає від затримок через за-тори, часом інтервал становить 20 хвилин, а тролейбуси їдуть по 2-3 разом. Системи BRT довели свою ефективність у багатьох містах, хоч і мають обмеження. Зокрема якщо трамваї можуть сягати до-вжини 60 метрів, то автобуси чи тролейбуси – не більше 20-25.

– Це доволі коштовний проект, якщо робити справді класичний BRT, – розповів «Вечірці» екс-заступник міністра транспорт-ної інфраструктури Олександр Кава. – Мова йде про десятки міль-йонів доларів, адже це і будівництво підземних чи надземних виходів, й інтеграція у дворівневі розв’язки. На проспекті Маяковського це питання кільцевих перехресть, наземних переходів. Виникають і питання щодо пересадки на Пе-трівці на метро.

Очікується, що проектні ро-боти з BRT триватимуть у 2017 році. Отже, основні дискусії щодо технічних деталей проекту ще попереду.

Григорій МЕЛЬНИЧУК

Швидкісний коридор на ТроєщинуУсі послуги – під одним дахом Як стало відомо «Вечірці», незабаром більшість послуг у сфері соціаль-ного захисту мешканцям Подільського району надаватимуть в єдиному центрі на вулиці Мостицькій, 20.

За розпорядженням КМДА тут реконструюють нежитлове приміщення, в якому розмістять усі районні служби соціального спрямування, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення, Територіальний центр соціального обслуговування, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, службу у справах дітей, Центр соціально-психологічної реабі-літації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями, підроз-діл Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України.

Замовником робіт визначено Подільську районну державну ад-міністрацію. Облаштування будинку на вулиці Мостицькій стане ще одним кроком у реформуванні системи надання соціальних послуг, визначеній Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року.

ТУРБОТА

РЕПОРТАЖ У НОМЕР

Подаруй нам свято, Святий Миколай!

в центрі уваги4 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

БОРГІВ У КИЄВА СТАЛО МЕНШЕ Мер зазначив, що 2014 року адміністрація отримала

у спадок місто з розбалансованим господарством, зане-дбаною інфраструктурою та шаленими боргами. «У Києва було 24 млрд боргів. І столиця сплачувала відсотки більш як 4 млн на день! Комунальні підприємства заборгували на той час понад 1 млрд. Наприклад, КП «Фармація» – 20 мільйонів, Зоопарк – 10, Київпастранс – 126 млн боргів тільки по зарплаті. І корупція розквітала на всіх рівнях міської влади», – зазначив мер.

Одначе столичній владі вдалося виправити ситуацію. Запровадження у Києві прозорої системи управління уже дало відчутні результати та надходження до бюджету. «Гроші, які раніше осідали в кишенях хабарників, сьогод-ні йдуть до бюджету міста та витрачаються на потреби киян», – підкреслив Віталій Кличко. Як приклад мер навів ситуацію з пересувною торгівлею, яка 2015 року принесла до бюджету лише 300 тис. грн. Проте завдяки відкритим торгам 2016-го за кожну торгову точку в центрі Київ отримав 600 тис. грн, а з нульової зони – Хрещатика та прилеглих вулиць – загалом 10 млн грн.

Порівняно з 2014 роком дохідна частина бюджету Києва збільшилася на 48%. «Якщо у 2014 році доходи бюджету становили майже 24 млрд грн, то цьогоріч очікуємо 35,4 млрд грн», – зазначив Кличко. Міський голова додав, що кошти, які з’явилися в бюджеті, спрямують на фінансування ключових сфер діяльності.

За словами Кличка, за останніх 2 роки на 53% було збільшено видатки на освіту, медицину – на 34%, соцзахист та соцзабезпечення – на 75%, транспорт та дорожнє гос-подарство – на 117%, фізичну культуру і спорт – на 110%. «На будівництво в соціальній сфері 2016-го ми витратили майже 2 мільярди грн. А це – додатково 7 дитсадків та 2 нових школи», – наголосив Віталій Кличко.

ІНВЕСТИЦІЇ У КИЇВ ЗБІЛЬШИЛИСЯ Мер відзначив, що з початку його каденції Київська

адміністрація почала будувати абсолютно відкриту систему управління містом, зрозумілу та підконтрольну громаді. «Ми першими в Україні в рамках системи Київ SMART CITY запровадили відкритий бюджет міста, коли кожен

киянин може перевірити, куди витрачаються кошти в його районі, школі або дитсадку, до якого ходить його дитина; запровадили відкриті тендери; запрацював у столиці проект електронних петицій, тож кияни можуть ініціювати конкретні зміни в житті нашого міста”, – за-значив Віталій Кличко.

Столична влада розробила Рамкову Антикорупційну програму, працює «Лінія довіри» з питань порушення антикорупційного законодавства, запроваджений порядок призначення керівників комунальних підприємств через відкриті конкурси.

Боротьба з корупцією, відкритість і прозорість при-несли свої плоди – інвестиції у столицю суттєво зросли. «Інвестиції у Київ збільшилися майже на 4 млрд грн – до 26,4 млрд грн. А це означає, що майже 60% усіх інвести-цій в Україну прийшли саме до Києва! Адже Київ довів інвесторам, що вкладати кошти в столицю вигідно та безпечно», – наголосив Віталій Кличко.

ЗБІЛЬШИЛИ ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ «ТУРБОТА»

За останніх два роки столична влада збільшила фінан-сування програми «Турбота. Назустріч киянам» на 1 млрд 69 млн грн, надаючи підтримку найбільш незахищеним містянам.

«У сьогоднішній непростій ситуації наше завдання – піклуватися про тих, хто особливо потребує соціального захисту та підтримки. Вже не перший рік ми продовжуємо унікальні соціальні програми для киян», – наголосив мер.

Так, за словами Кличка, у Києві збереглася найнижча в Україні ціна на соціальний хліб, який продається у спе-ціалізованих кіосках в усіх районах міста. Кияни можуть придбати у комунальних аптеках 211 найменувань ліків за спеціальними цінами.

«Ми також взяли на фінансування з міського бюджету безкоштовний проїзд у комунальному транспорті для пільгових категорій, включаючи пенсіонерів та ветеранів АТО, а також забезпечили спеціальними засобами пере-сування майже 9,4 тисячі киян з особливими потребами», – зазначив мер.

Міський голова зауважив, що Київ також інвестує у своє майбутнє – в дітей. За два роки у столиці відновили майже 2000 місць у працюючих дитячих садках, відкрили 55 груп з інклюзивним навчанням у садках, 136 інклюзивних класів та 71 спеціальний клас у школах. Крім того, столична влада продовжує забезпечувати харчуванням у школах молодших школярів та учнів 5–11 класів пільгових категорій.

ЗБІЛЬШИЛИ ВИДАТКИ НА ПРОГРАМУ “ЗДОРОВ’Я КИЯН”

«Протягом десятків років у медичну галузь майже не вкладалися кошти. Розуміючи важливість розвитку галузі для здоров’я і життя людей, починаємо системні зміни в галузі охорони здоров’я столиці. Ми збільшили видатки на програму «Здоров’я киян» на 233%», – зазначив Віталій Кличко.

Мер розповів, що за ці кошти столична влада роз-почала низку важливих проектів. Так, наприклад, за програмою «Стоп інфаркт» 2016-го 1000 киян з гострим інфарктом міокарда були безкоштовно прооперовані та отримали стенти. «Ці витрати взяв на себе міський бюджет. Це 1000 врятованих життів. Я хочу окремо подякувати за таку співпрацю Борису Тодурову та фахівцям Інституту серця, який він очолює. Програму «Стоп інфаркт» ми продовжимо і наступного року”, – зазначив Віталій Кличко.

Він також зауважив, що у Києві до 195 збільшено кількість бригад невідкладної допомоги. «І сьогодні прибувають на виклики за 10 хвилин у 93% випадків, – відзначив мер. – Збільшили ми і кількість місць для діалізу. Почали запроваджувати програму реєстрації новонароджених безпосередньо в пологових будинках. Це швидко і зручно для батьків», – підкреслив Віталій Кличко.

РЕАЛЬНИМИ СПРАВАМИ ЗМІНЮЄМО НАШЕ МІСТО! Віталій Кличко відзвітував про результати своєї діяльності на посаді мера столиці

5Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИЗ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

«Усі громадяни відчули, як зросли комунальні тарифи. Ми, як міська влада, тарифів не формуємо, окрім одного, який не був збільшений. Понад те, як мер столиці та голо-ва Асоціації міст України я виступав категорично проти такого підвищення», – наголосив Кличко.

Столичний голова підкреслив, що міська влада робить усе, аби зменшити навантаження на киян від стрімкого зростання тарифів. «Тому ми встановили лічильники у 95% будинків, що дасть людям змогу заощадити на платежах. Також ми провели заходи з теплосанації у 195 навчальних закладах та запроваджуємо інші програми з енергоефек-тивності», – підкреслив Віталій Кличко.

ЗБІЛЬШИЛИ ФІНАНСУВАННЯ РЕМОНТУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ДОРІГ

Цього року в Києві відремонтовано рекордну кількість доріг – міська влада знайшла можливості збільшити фі-нансування ремонту та реконструкції столичних шляхів за два роки на 500% – до майже півтора мільярда гривень. Ці кошти дозволили 2016 року відремонтувати 200 кілометрів київських доріг. «Для порівняння в 2014 році цей показник становив майже 37 км, а 2015-го – 128 км. Я вважаю, що це дуже важливий показник, він означає, що Київ оновлює інфраструктуру, стає європейським містом. І завдання на наступний рік – зробити як мінімум 300 км доріг», – під-креслив мер столиці.

Кличко також зауважив, що цього року значно оновився рухомий склад комунального транспорту столиці. «Ми капітально відремонтували 260 одиниць рухомого складу, а також придбали 50 автобусів, 61 тролейбус та 11 нових сучасних трамваїв з низьким рівнем підлоги», – наголосив Віталій Кличко.

У КИЄВІ ПОБІЛЬШАЛО ЗЕЛЕНИХ ЗОН «Столиця здавна вважалася зеленим містом. І два роки

тому ми поставили завдання – повернути їй це звання. Тож за два останніх роки статус скверу було надано 140 земельним ділянкам, на 30 га збільшилася площа зелених зон, з’явилося 37 нових скверів, оновлено понад 100 зелених зон міста», – зазначив Віталій Кличко.

Говорячи про туристичний потенціал української столиці, мер відзначив, що з року в рік більшає іноземних туристів, які приїжджають до Києва. “Цього року столицю відвідали 1 мільйон 500 тисяч туристів із-за кордону. І наше місто має великий потенціал, який ми активно розвиваємо. На-ступного року очікуємо збільшення туристичного потоку, бо готуємося на гідному рівні провести і Євробачення, і чемпіонат світу з хокею, і 2018-го – фінал Ліги чемпіонів з футболу”, – зазначив Віталій Кличко.

ДЕМОНТУВАЛИ 7,5 ТИСЯЧІ НЕЗАКОННИХ МАФІВ

«МАФи заважають вільному пересуванню людей, псу-ють зовнішній вигляд столиці, незаконно підключаються і користуються мережами електроенергії, не сплачують податки до бюджету, – зазначив мер. – Ми затвердили комплексну схему розміщення МАФів у більшості районів, демонтували майже 7,5 тисячі незаконних споруд, а 47 млн грн надійшло до бюджету міста. Залишилося ще 10 тисяч споруд, 6,5 з яких – незаконні. Тому бій за вільні вулиці триває, і ми відступати не збираємося».

Крім того, заявив Кличко, столична влада взялася і за впорядкування рекламних носіїв. Розроблено кардинально нову концепцію розміщення зовнішньої реклами у столиці, яка буде ухвалена і запроваджуватиметься.

Особливої ваги для столичної влади набула ситуація з незаконним будівництвом. «Ми робимо все, що від нас залежить, аби вирішити проблему незаконних будівництв, яка дісталася нам у спадок: залучаємо інвесторів, щоб добудувати частину об’єктів, приватизовуємо їх чи пере-профілюємо», – зауважив Кличко.

Болючим залишається і питання паркування в місті. Віталій Кличко зазначив, що хоча хаотичне паркування створює незручності для пересування містом та аварійні ситуації, місцева влада не має жодних повноважень для евакуації авто чи штрафування їх власників. «Ми півтора року очікуємо ухвалення парламентом поданих законо-проектів, які б надали нам повноваження для наведення ладу на вулицях. А без такого врегулювання жоден інвестор не вкладе гроші в будівництво паркінгів, у облаштування парковок», – підкреслив Віталій Кличко.

«Сьогодні звітую про результати своєї діяльності на посаді. Так, працювати непросто, скажу чесно, усе відбувається не так швидко, як хотілося б. Але ми робимо все, щоб Київ змінювався.

І відступати я не збираюся!» В. КЛИЧКО

435 проектів із 503-х. А у фіналі – 50 До Бюджету участі станом на 6 грудня активні кияни подали 503 проекти. Із них 435 прийнято до розгляду. Наразі електронна система опрацьовує 261 заявку.

– 75 проектів уже успішно пройшли цей етап, тобто отримали позитивну оцінку, 99 нині на модерації. Мушу зазначити, що перший етап впровадження Бюджету участі був успішним, і кияни зацікавлені у тому, щоб разом творити зміни у рідному місті, – вважає перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс.

На його думку, цього вдалося досягти завдяки злагодженій співпраці між ініціаторами проекту та громадськістю.

– Ми провели чимало зустрічей на різних рівнях, із різним складом, і далеко не всі вони були спокійні. Але мені надзвичайно приємно те, що всі ці зустрічі конструктивні. Ми проявили бажання та здатність чути один одного. У результаті маємо чудовий старт і добрі напрацювання на наступний етап, – підкреслив Геннадій Пліс.

Що стосується галузей, які викликають найбільшу зацікавленість киян, що прагнуть змін, безумовними лідерами є спорт і освіта – 92 і 78 проектів відповідно. Трохи менше уваги дісталося культурі й туризму (65) і комунальному господарству міста (60). Як зазначили організатори, в цілому охоплені всі галузі.

До 17 грудня відбудеться розгляд заявок, із 17 до 27 проходитиме голосування за проекти, а 27-28 будуть оприлюднені результати. Наступним кроком буде реалізація проектів, на які у міському бюджеті загалом виділено 50 млн грн.

Серед проектів, які успішно пройшли оцінку і допущенні до голосування

� Творчі портрети українських композиторів у форматі 3D (Солом’янський район)

Автор цього проекту Віктор Стволов пропонує створити перший в Україні інноваційного курс лекцій у форматі 3D віртуальних аудіо-візуальних експедицій (екскурсій) за відповідними темами з предмету «Українська та зарубіжна музичні літератури» для шкіл естетичного виховання за допомогою новітніх технологій та сучасних засобів відтворення віртуальної реальності. Реалізація проекту дозволить викладачам проводити віртуальні екскурсії за допомогою новітнього обладнання, а учням– здійснювати подорожі по місцях творчого шляху видатних українських композиторів.

Під час занять викладач демонструє експедиції в форматі кругових панорам та тривимірних зображень, взаємодіє в ролі гіда з учнями, які виступають як дослідники.

� Комп’ютерний світ для школярів (Деснянський район)

У навчальних закладах існують лише застарілі комп’ютери, непридатні для навчання. Вони не відповідають завданням, які викладач хотів би поставити перед учнями. Це унеможливлює отримання для дітей якісних знань. Нове покоління потребує навчання новітнім технологіям. «Пропоную створити оновлений комп’ютерний клас. Наше сучасне життя неможливо уявити без комп’ютерів, – говорить автор проекту Олена Іваницька. – Будь-яка людина на сьогоднішній день знайома з цим поняттям. Багато професій навіть не з’явилися б, якби людина не створила електронно-обчислювальну техніку. Давайте дамо можливість дітям розвиватися згідно з потребами нашого часу і полегшимо їм можливість стати професіоналами у майбутньому.

� Комунікаційний простір бібліотек в інтернет-середовищі (Дарницький район)

Провести комп’ютеризацію, забезпечити програмним забезпеченням, створити мережу інформаційних сайтів бібліотек Дарницького району, забезпечити функціонування основного порталу та створити динамічну карту бібліотек Дарницького району, як плацдарм для об’єднання їх інформаційних ресурсів з подальшим відкритим доступом для користувачів – таке завдання ставить автор проекту Артур Струнгар. Також передбачено створити модулі зворотного зв’язку та модернізувати систему управління сайтом під потребу бібліотек сьогодення. Цей проект буде корисним для школярів, студентів, вчених, керівників та інших користувачів інтернет середовища. Загальна мета його – створення комунікаційного простору між бібліотечними установами для покращення інформаційного обслуговування користувачів шляхом удосконалення традиційних форм та методів цієї діяльності і створення в бібліотеках нових, геоінформаційних технологій, що інтегрують роботи наочно-просторового наведення результатів щодо завдань накопичення, обробки і надання користувачам інформації.

БЮДЖЕТ УЧАСТІ

Ольга БАЛИЦЬКА ,

депутат Київради (фракція

«Об’єднання «Самопоміч»)

На земельній комісії розгля-нули болюче питання одіоз-ного «будинку Сівковича» і надали прото-

кольне доручення КМДА роз-глянути можливість викупу іс-торичної садиби, розташованої на схилах Обсерваторної гірки. Крім того, готую проект рішення,

яким Київрада внесе зміни у до-говір оренди ділянки – замість будівництва буде дозволена лише реконструкція. Також після три-валої дискусії створили робочу групу зі складання унікального реєстру договорів оренди земель-них ділянок. Сподіваюся, що наша робота буде конструктивною, адже відкриття цього реєстру до-поможе не подовжувати сумнівні договори оренди, надані за часів «космічного мера» (Черновець-кого. – Ред.). І наостанок – від-стояли Труханів острів, 6 гектарів якого хотіли передати у постійне користування ГДІПу.

Олександр МІЩЕНКО,

депутат Київради (фракція «Солідарність»)

З нового року відкриється сучасна амбулаторія загальної практики – сімейної медицини за адре-сою: провулок Лобачевського, 2. На цей проект було

виділено близько 2 млн гривень. За ці кошти мешканці Дніпровського району отримають якісні умови для перебування у лікувальному закладі, а медичний персонал – належні умови праці та сучасне медичне об-ладнання. Тут функціонуватимуть кабінети сімейного лікаря, кабінет профілактичних щеплень, маніпуляційна, денний стаціонар тощо. Для наймолодших пацієнтів планується відкриття дитячої кімнати.

комунікації6 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

ПРОБЛЕМА

НОВОСІЛЛЯ

Володимир ПРОКОПІВ,

заступник міського голови –

секретар Київради

Київрада підтри-мала новий поря-док внесення та розгляду місцевих ініціатив. У резуль-таті маємо ще один ефективний інстру-

мент налагодження комунікації з людьми. Досі про нього мало хто чув, тому кияни і не користувалися. Реє-стрували місцеві ініціативи у старому паперовому журналі. Це у той час, коли ми впроваджуємо КyivSmartSity. За минулий рік у нас всього 8 таких колективних звернень, у той час як електронних петицій у 560 разів біль-ше. Я не гарантую, що новий порядок працюватиме на повну силу. Можливо, доведеться вносити зміни. Ми готові. Бо маємо робити місто кращим і лише із залученням людей.

Костянтин ЯЛОВИЙ, депутат

Київради (фракція «Єдність»)

З початку роботи на посаді голови постійної комісії Київради з пи-тань екологічної політики наголо-шував на необхід-

ності підвищення уваги з боку адміністрації міста до питань екологічної безпеки киян. Адже функції охорони навколишнього середовища, контролю за благо-устроєм, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, охорони праці, виконання дозвільних процедур тощо були зосереджені в одному структурному підрозділі – Де-партаменті міського благоустрою та збереження природного середовища. А це унеможливлювало забезпечення належного виконання покладених на виконавчий орган повноважень у сфері екології та охорони довкілля. Нарешті нас почули! На пленарному засіданні Київської міської ради (08.12.2016 р.) депутати прийняли рішення про утворення нового управ-ління у складі виконавчого органу Київради (КМДА) – з екології! Спо-діваємось, що завдяки цьому кроку найближчим часом Київ поверне собі звання екологічно чистого міста!

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

Юрій СУЛИГА ,

депутат Київради (фракція «Солідарність»)

2011 року в Палаці культури «Дарниця» було розпочато ремонт. Відтоді проведено низку тендерів, виділено бюджетні кошти. Але вна-

слідок шахрайських дій підрядників роботи було призупинено. З початку своєї депутатської каденції, дізнавшись про скоєне, втрутився у ситуацію і посприяв у виділенні коштів з міського бюджету для завершення робіт (ремонт підлоги, декоративні перила, придбання і встановлення крісел у глядацькій залі та на балконі). І ось на порозі новорічних свят дарничани матимуть змогу проводити культурно-масові заходи у повноцінному закладі культури… А щодо факту розкрадання коштів триває розслідування.

ПОЗИЦІЯ

РЕАЛІЇ

Освіта стала пріоритетним напрямком ро-боти Київської міської та Шев-ченківської ра-йонної влади.

За останні 3 роки бюджет освіти району лише зростав. З’явилися нові освітні проекти, зацікав-леність інвесторів, зокрема іно-земних, триває процес повер-нення до комунальної власності та реконструкція дитсадочків, у школах відкрито STEM-кабінети, інтерактивні тири, створюються місця для занять спортом.

Але не без проблем. Одна з та-ких – це черга до дитсадочків. У нашому районі в черзі 900 дітей. На щастя, районна влада має ба-чення вирішення цього питання та ставить собі перспективну мету на 2017 рік наблизити дану циф-ру до 0. По-перше, незабаром на вулиці Дегтярівській відкриється реконструйований дитсадочок № 423, розрахований на 170 ді-тей. По-друге, завдяки співпраці міського голови та районної влади з урядом Німеччини, Шевченків-ський район отримав грант у сумі близько 3 млн грн. На ці гроші Українським фондом соціальних

інвестицій реалізовано мікропроект з ремонту груп та внутрішніх при-міщень у дитсадочках №154 (вул. І.Турчина, 11), №429 (вул. О.Теліги, 25/29) та №545 (вул. Гоголівська,

27-а). Відтепер там дошкільну осві-ту отримуватимуть 80 малят. Ре-монт здійснено коштом інвесторів, а наповнення груп профінансувало місто. Це нові ігрові майданчики,

меблі, іграшки, білизна, миючі засоби. На вул. Вільгельма Ко-тарбінського, 20 відкрили після капітального ремонту харчоблок та впорядкували територію до-шкільного навчального закладу №2.

Співпраця Шевченківського району та уряду Німеччини триває. Іноземні інвестори запропонували продовжити реалізацію проекту. Вони зацікавились ідеєю зробити «під ключ» один із закинутих дит-садочків. Крім того, в межах мікро-проекту запланована друга черга, до якої вже увійшов дошкільний заклад №159 (вул. Житкова, 7-б) на Сирці. Там, де донедавна пра-цювали підрозділи Пенсійного фонду, буде відновлено ще три групи на 60 місць.

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ВИБОРЦІВ

ТУРБОТА

СЛОВО-ДІЛОЛюдмила КОСТЕНКО,

депутат Київради

(фракція «Солідарність»)

Відвідала чемпіонат Киє-ва з художньої гімнастики

в якості почесного гостя. Восени до мене звернулись батьки дітей, які займаються у секції гімнастики ДЮСШ №13. Для занять їм було потрібне зручне приміщення – просторе і обов’язково з високою стелею. Єдиний мож-ливий варіант – спортивний зал Оболонської пожежної частини на Малиновського, 6. Але через поганий стан вікон займатися там дітям було неможливо. Щоб прискорити ремонт, довелось шукати меценатів. Приємно, що моє

прохання почули, й нові вікна встановлені. Тепер діти займаються у зручному приміщенні. Взагалі тема художньої гімнастики та спорту для мене дуже близька. Окрім того, що моя донька займається гімнастикою, минулого скликання я була секретарем постійної комісії з питань сім’ї, молоді та спорту і є автором рішення Київради про «День гімнастики в місті Києві».

Вадим ПИШНЯК,

депутат Київради

Привітав школу №140 з ювілеєм. 80 років – це дуже

великий шлях. Але нова історія школи розпочалась з реконструкції її першої частини 2015 року. Нині завершено добудову другої черги. Сьогодні це сучасна загальноосвітня школа з усіма умовами для дітей та вчителів, навіть є стоматологічний кабінет та великий басейн, а також багато іншого для ком-фортного навчання та оздоровлення учнів. Мене переповнює гордість за те, що нам вдалося реалізувати цей проект! Було нелегко, і батьківська рада дуже добре це знає. 2014 року мені як депутату VII скликання вда-лося переконати бюджетну комісію Київради і включити до програми соціально-економічного розвитку реконструкцію та добудову школи №140. Зараз у школі навчається по-над 300 учнів, а розрахована вона на більш ніж 800.

Андрій АНДРЕЄВ,

депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Роботи з облаштування скверу по вулиці Білгородській тривають. Наразі встановлено спортивний майданчик «Street Sport», лави для відпочинку, про-ведено озеленення та загальне планування території, облаштовані доріжки з

ФЕМу, а також розпочався монтаж багатофункціонального дитячого майданчика. Сподіваюся, встигнемо закінчити всі заплановані роботи до остаточного погіршення погоди. А наступного року плануємо реконструювати футбольний майданчик та мережу освітлення.

Олег ГАРЯГА ,

голова Шевченківської райдержадміністрації

7Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232) ситуація

Фото Григорія КУБЛАНОВА

МІСЬКІ СЕЛА

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Це селище розташоване в Обо-лонському районі, на північній околиці Києва, фактично на кор-доні з Вишгородом. Історія його пов’язана з Дніпровською водною станцією, що неподалік. Сучас-на забудова (переважно дво- і п’ятиповерхові будинки на п’ятьох вулицях) з’явилася у 50-х роках минулого століття для проживан-ня працівників водостанції.

Останнім часом ситуація в цьо-му «райському куточку» серед лісу склалася непроста.

– У 2009 році Київрада на чолі з Черновецьким та його молодою командою вилучили земельні ділянки із зеленої зони. Цим же рішенням роздали їх, скажемо від-верто, підставним людям: комусь одну ділянку, комусь дві-три, або й чотири…Вийшло сорок ділянок по десять соток. А далі пішли фіктивні перепродажі по декілька разів, зміна власників, – розпо-відає депутат Київради Ольга Веремеєнко (Водогін відноситься до її виборчого округу. – Авт.). На сьогодні цільове призначен-ня цієї лісопаркової території – приватні будівлі... Але місцева громада обурена і готова йти до останнього.

Чимала лісопаркова зона, яка є каменем спотикання, починається одразу за крайнім будинком на вулиці Дніпроводській. Десят-ки велетенських сосен і дубів на площі у кілька футбольних полів. На галявині – залишки якогось зруйнованого спортивного май-данчика, далі – старенька двопо-верхова будівля місцевої школи,

в якій можна знімати кіно про… радянських піонерів.

– Селище Водогін, хутори Ми-кільський та Редьки представля-ють єдину адміністративну оди-ницю. Наш орган самоорганізації створювався, можна сказати, у бойовій обстановці, – пояснює голова ОСН Василь Вікторів. – Люди Черновецького обманом, під виглядом якоїсь псевдоре-конструкції, хотіли переселити мешканців (ніби тимчасово) в інші райони міста, надавши їм соціальне житло. А справжня мета – заволодіти територією населеного пункту, аби вико-ристовувати землі для своїх потреб. Громадські слухання проводилися з порушеннями закону, людей фактично вводили в оману, обіцяючи золоті гори... Тоді й виникла ідея створення органу самоорганізації населення мікрорайону.

Шість років тривало об’єднання громади в ОСН – внесення питан-ня до порядку денного Київради увесь час блокувалося. Лише 2011 року отримали дозвіл формально самоорганізуватися. Але наступ-ник Черновецького тодішній го-лова КМДА Олександр Попов, під

впливом деяких чиновників, за-цікавлених у ласих водогонських територіях, довго не підписував рішення про реєстрацію ОСН.

А 2013 року з’явилися перші власники розпайованих ділянок – з відповідними державними актами на руках. Прийшли з лісорубами, під охороною «тітушок», аби виру-бувати дерева і підготувати терито-рію під забудову. На заклик громади Водогону відгукнулися небайдужі люди, які прийшли на допомогу. Вони представляли різні партії, громадські організації, але були об’єднані прагненням захистити право киян на здорове довкілля.

– Та дуже скоро в селищі з’явилися нові окупанти. Спочатку діяли нахабно, погрожували си-лою. Хотіли зачепитися і розпо-

чати будівництво, – каже Василь Григорович. – Вони не очікували такого потужного спротиву нашої дружної громади. Тож змушені були змінити тактику…

У хід знову пішли брехня, спро-би посіяти страх і зневіру. Були випадки морального та фізичного

тиску на активістів, яким люди вірять і за якими йдуть.

За словами голови ОСН, напе-редодні цьогорічної звітно-ви-борчої конференції, яка відбулася 10 листопада, були неприховані залякування активістів громади. Але конференція пройшла орга-нізовано. У виступах її учасни-ків лунала стурбованість за долю селища. Відзначалися позитивні зрушення, говорили й про пробле-ми – зокрема, завдяки втручанню Ольги Веремеєнко вже розроблений проект автономної котельні, яка не лише забезпечить помешкання водогонців теплом узимку, а й по-стачатиме гарячу воду упродовж усього року.

Ну, а що опоненти мешканців селища?

– Вони організували альтерна-тивне громадське об’єднання під назвою «Відродження Водогону». Хоча, судячи з реальних дій, їхнє «відродження» полягає у намаганні обнести лісопаркову зону парка-нами та нищити ліс, – обурюється Ольга Веремеєнко. – Сьогодні у забудовників немає документів, аби розпочати будівництво. До-зволи на приватне будівництво не дають їм права будувати тут «місто-сад». Крапка!

ПІСЛЯМОВА «Вечірка» також мала нагоду поспілкуватися з представника-ми ГО «Відродження Водогону». Зокрема, з першим заступником його голови Робертом Ліснічу-ком. За його словами, забудов-ник має всі дозволи та відповід-ні ресурси. Мешканці Водогону на чолі з Василем Вікторівим мають дещо іншу позицію. По-зитивні зміни в селищі дійсно на часі. Але вони відбудуться лише після того, як місцева громада отримає статус замовника і сама вирішуватиме де і що будувати. А найголовніше – хто буде ви-конувати роботи.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

З наступного року в Україні обіцяють ска-сувати ПДВ. Принаймні, з такою пропозиці-єю виступила група народних обранців, які розробили законопроект №5401. Чи зможе Верховна Рада ліквідувати податок, який вважається дискримінаційним та корупційним? Як з’ясувала «Вечірка», законопроект №5401 зареєстрували у парламенті нещодавно (16.11.2016 р.). На думку співавторів докумен-та, «ПДВ необхідно скасувати як податок, що стримує розвиток споживчого ринку, створює фіскальну нестабільність, стимулює корумпова-ність контролюючих органів». Згідно з даними, наведеними у пояснювальній записці, вартість «відкатів» (для повернення коштів від сплати ПДВ) коливається у межах 20–60% від суми, яку треба віддати платнику податків.

Проте представники бізнесу вважають,

що благі наміри депутатів залишаться лише на папері. Про це нашому кореспондентові заявив Олександр Макарченко, голова прав-ління Асоціації бізнес-консультантів України: «Ціла група народних обранців спромоглася вичавити з себе чергове мертве дітище: у вступній частині законопроекту зазначено, що

він має політичний підтекст (читай – популіс-тичний). А отже, нічого спільного із подолан-ням корупційної складової та встановленням однакових правил гри для всіх платників податків немає. По-перше, цей документ порушує основний принцип стабільності

системи оподаткування: не можна вносити податкові зміни раніше, аніж за півроку до початку нового бюджетного року. По-друге, скасування ПДВ не вписується у положення законопроекту про держбюджет-2017: у дохідній частині передбачено 706,3 млрд грн, з яких надходження від ПДВ традиційно заплановано майже половину».

Для прикладу: станом на 30 вересня 2016 року держбюджет-2016 отримав 232,6 млрд грн від ПДВ (причому, інформація про від-шкодування відсутня). Виходить, що 2017 року ми недорахуємось багатомільярдних сум, призначених для соціальних програм, зарплат і пенсій, підвищених урядом. Адже жодних компенсаційних механізмів щодо скасування ПДВ не зазначено. Окрім того, законопроект №5401 не передбачає жодних механізмів оподаткування у перехідний період. А це повністю розв’язує руки для епістолярної творчості корумпованих фіскалів. Як наслідок, більшість платників не дочекаються свого законного відшкодування.

Такої ж думки дотримується й експерт із питань регуляторної політики Програми USAID («Лідерство в економічному самовря-

дуванні») економіст Олександр Даниленко: «ПДВ, безумовно, не відноситься до ідеальних податків, – це дійсно надмірно складний і корумпований податок. Проте факт зали-шається фактом: на сьогоднішній день він є одним із найголовніших джерел формування бюджету. До того ж, ПДВ – основний податок у ЄС. Отже, навіть гіпотетичне скасування цього податку вимагатиме як мінімум серйозного обговорення з нашими економічними парт-нерами. І вже зовсім смішно виглядає факт подання законопроекту наприкінці року (всупереч вимогам Податкового кодексу, який забороняє вносити зміни до податків «пізніше, як за шість місяців до початку ново-го бюджетного періоду»). На жаль, депутати поводяться безвідповідально і непрофесійно. Замість серйозної дискусії щодо ПДВ вони дискредитують цю ідею, перетворюючи її на невдалий жарт».

Таким чином, скасування цього податку буде реально можливим лише тоді, коли стане зрозуміло, за рахунок яких коштів можна залатати багатомільярдну бюджетну «дірку», адже вона утвориться через відсутність надхо-дження коштів від сплати ПДВ. Очевидно, для цього потрібно спочатку створити сприятливі умови для бізнесу, більшість якого (близько 70%) працює в «тіні», зважаючи на корупцію та недоліки податкової системи.

АКТУАЛЬНО

Навіщо гратися в податки? Скасування ПДВ загрожує багатомільярдною «діркою» у держбюджеті

Бурхливий Водогін, або Чому місцева громада проти «відродження», яке обіцяють забудовники селищу

Законопроект №5401 не передбачає жодних меха-нізмів оподаткування у

перехідний період. А це по-вністю розв’язує руки для епістолярної творчості корумпованих фіскалів

тиждень столиці8

Фото Бориса КОРПУСЕНКА та Олексія ІВАНОВА

Небайдужі кияни, серед яких Роман Балаян та Віталій Борисюк, організували «Мистецький спротив» протиправному знесенню будинку по вул. Павлівська, 7 та зведенню на його місці чергової багатоповерхівки, яка знищить й сусідню пам’ятку по вул. Павлівська, 9.

До Міжнародного Дня прав людини під мерією пройшла публічна акція за рівність і недискримінацію від Queer Home Kyiv. Перехожих знайомили з правами людини та ефективними інструментами боротьби за них.

Під стінами КМДА працівники «Київміс-торесурси» влаштували «сміттєвий» пікет, протестуючи проти забудови Микільської слобідки, де зараз знаходиться підпри-ємство.

На Старокиївській горі реконструктори військово-історичного клубу «Росичі» відтворили битву за Київ 1240 року.

На легкоатлетич-ному манежі при Київській школі вищої спортив-ної майстер-ності пройшов конкурсно-спор-тивний захід «Ми – сини твої, Україно!», при-свячений Дню Збройних сил України.

На Київському залізничному вокзалі урочисто провели четвертий поїзд Єднання України «Труханівська Січ», який подорожуватиме східним та південним регіонами країни.

Дружина Президента України Марина Порошенко приєдналася до відкритого уроку інформатики в столичній школі № 41, який проходив в рамках глобальної освітньої акції «ГодинаКоду».

вуличний репортаж 17Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

Марія КАТАЄВА ,

Борис КОРПУСЕНКО (фото)

У цьому мікрорайоні старовинного Подолу ми з редакційним фотокором опинилися не ви-падково – колега отримав завдання віднайти куточок Києва, сфотографований на початку 1970-х і зробити репортаж на кшталт «було – стало». Про те, що було колись в урочищі Гончарі-Кожум’яки, ми дізналися з кількох старих фото, а от що стало – спробуємо роз-повісти і показати…

Європейський шарм Воздвиженки

Різнокольорові будиночки, затишні мощені вулички... Ні, це не Західна Європа, а новозбудований квартал в історичному центрі міста – Воздвижен-ка. Сьогодні тут працюють магазини, кав’ярні, галереї, салони, офіси, неспішно прогулюються мешканці, де-не-де три-вають будівельні роботи.

Шукаємо триповерховий цегляний бу-диночок, закарбований на старій світлині.

Покинутий, без вікон, він контрастує з новенькими сусідами навколо. Спускає-мося нижче і бачимо, що якийсь чоловік лопатою прибирає сніг біля будинку. Ви-являється, нам неабияк пощастило, – це найстаріший місцевий мешканець Олег Петрович Нагорний. За фахом він ветери-нар, а його родина живе тут з 1946 року.

– Це єдиний приватний будинок на п’ять вулиць, звісно, перебудований. Ми тут і працюємо, маємо свою ветеринарну клініку, – розповідає він. – Батько мій дійшов до Берліна, на Рейхстазі розпи-сався, приїхав до Києва. Йому спочатку дали квартиру на Борисоглібській. Ледве встиг зробити ремонт, як повернулися колишні господарі. Потім, коли опинився на Сагайдачного, – історія повторилася. Тоді секретар міськвиконкому каже: «Я дам тобі ділянку на «єврейських смітниках».

Тут на той час нічого не було, побудував «времянку», посадив туї, згодом звів буди-нок. Колись на прилеглих вулицях мешкала біднота, селилися єврейські родини і навіть бандити зустрічалися, майже всі будинки були дерев’яними, не більше двох поверхів.

Цікавимося, а як зараз із сусідами.– Живуть депутати, банкіри, люди

переважно заможні. Майже у всіх своя охорона. Був такий випадок. У нас є собака Бася, іноді вона голосно гавкає, заважає

спати. Так один охоронець по сусідству вирішив вислужитися і пристрелити її. А я саме був поруч, нахилився над нею, так він прострелив мені бушлат. Коли побачив, що накоїв, упав на коліна, ви-бачався, – пригадує Олег Петрович.

Питаємо, чи все нормально із кому-нікаціями, бо мікрорайон доволі специ-фічний і чутки про нього ходять різні.

– Усе гаразд, є й опалення, і гаряча вода. А плітки про комунальні недоліки

розпустили конкуренти, щоб тут не ку-пляли квартири. Але подивіться, майже всі будинки навколо заселені, у вікнах світло, – пояснює Нагорний. – Узагалі вулиця гарна, хоча й зелені мало. Проте все необхідне є. Ось поряд магазин орга-нічних продуктів, а за рогом, де колись був банк, крамниця, завжди завозять свіже молоко, хліб. Гляньте, навколо гори – Замкова, Дитинка, між ними вітер гуляє, отже, у нас завжди чисте повітря.

І базар поряд, і метро. Пройшовся до Андріївського – і ось ти вже на Богдана Хмельницького, спустився вниз – і на Майдані. В парку часто гуляють діти. А на Новий рік обіцяють, що Дід Мороз зі Снігуронькою кататимуть малечу на екзо-тичній упряжці з шести собак, солодощі роздаватимуть безкоштовно. Єдиний недолік – забагато машин, ні заїхати, ні виїхати. Довелося на тротуарі біля дому встановити бетонні напівсфери...

За словами нашого співрозмовника, у кварталі залишилося лише три старих бу-динки – його власний, а ще розташований біля церкви та полишений мешканцями.

– Вони звідти давно виїхали. Але знай-шовся господар будівлі, якийсь правнук, і запросив таку божевільну ціну, що не можуть і досі той будинок викупити. Тут земля дуже дорога. Ось у мене ділянка 10 соток, 15 років тому за неї пропонували півтора мільйона гривень, – пригадав Олег Петрович.

На стіні його будинку розміщено цита-ту Івана Павлова: «Медичний лікар лікує людину, а ветеринарний – людство».

– У нашій родині всі лікарі, а по моїй гілці – ветеринари: я, зять, дочка, онук, – веде далі пан Нагорний. – Років 15 тому я взяв перше місце на міському конкурсі на кращого лікаря, тоді Омельченко вручав мені нагороду в оперному театрі.... Бать-ко мій, Петро Федотович, – заслужений

лікар України, він навіть обслуговував родину сестри дружини Хрущова – Клавдію Петрівну. В неї на дачі була корова, і ніхто, навіть академіки, не могли поставити їй діагноз, визначити, тільна тварина чи ні. Її вже відвезли на м’ясокомбінат. Батько оглянув й одразу сказав – тільна, на п’ятому місяці. Виявилося, що так і було…

Поспілкувавшись зі старожилом Воздвиженки, крокуємо далі. Біля галереї «Висоцький» зустрічаємо

Євгенію. – Я не корінна киянка, хоча живу в

місті тривалий час. Знаю, що не всі кияни сприймають архітектуру цього місця, але мені подобається його атмосфера, все навкруги наче лялькове, іграшкове, кіношне, – посміхається жінка. – Прийшла на нову виставку, бо люблю Висоцького, його творчість. А взагалі часто буваю тут, приводжу гостей з інших міст. Для мене це куточок старої Європи – я побувала в Німеччині, тож можу порівнювати. Красиво, естетично, ошатно. А ще тут поряд продають смачні пиріжки.

За її порадою йдемо до пиріжкової «Тьотя Клара», куди черга – аж на вулиці. Тут пропонують пиріжки з різними на-чинками вартістю від вісьми гривень, чай, каву, бульйон. Саме те, що треба холодної зимової пори. «Тьоті Кларі» та її сусідам можна по-доброму позаздрити – вони мешкають в одному з найколоритніших і мальовничих куточків старого Києва…

ДО РЕЧІ Площа мікрорайону Воздвиженка – 17 га. Це чотири вулиці – Гончарна, Кожум’яцька, Дегтярна і Воздвижен-ська, а будівель, згідно з картою, на них розташовано понад 100.

Гляньте, навколо гори – Замкова,

Дитинка, між ними вітер гуляє, отже, у нас завжди

чисте повітря. І базар поряд, і метро.

ПІСЛЯМОВА Чим же насправді є сучасна Возд-виженка – відтворенням чи стилі-зацією? Наскільки вона відповідає історичному вигляду міста? На сайті мікрорайону читаємо: «Кожен дім, кожен фасад – витвір мистецтва, який до найменших деталей відтво-рює архітектурні стилі кінця позами-нулого століття, в основному бароко та «київський» модерн із готичними варіаціями». Розповідається не лише про ексклюзивні архітектурні рішен-ня, а й камерність (до п’яти поверхів і десяти квартир у будинку), високі стелі (щонайменше 3,3 метра). А далі йдеться про об’єкти, виставлені на продаж, – апартаменти, маєтки «в стилі неокласицизму, романтизму, модерну, українського бароко»…

9Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232) суспільство

Фото Олексія ІВАНОВА

КИЇВ ЧИТАЄ

Дорослим – Дорослим – Липинський, дітям – Липинський, дітям – «страшилки» «страшилки» Марія КАТАЄВА

Стали відомі лауреати щорічних літературних премій «Книга року BBC – 2016», яку отримала Таня Малярчук за роман «Забуття» та «Дитяча Книга року BBC – 2016» – це «Тринадцять історій у темряві» Галини Ткачук.

Яким чином визначають кращі книжки? Спочатку українські ви-давництва пропонують до трьох найменувань прозових книжок в номінаціях, а редакція ВВС Укра-їна складає довгий список премії. Далі за нелегку справу беруться члени журі, які формують короткий список і визначають переможців. Цьогоріч до журі премії Книга року ВВС увійшли літературо-знавець, професор НаУКМА Віра Агеєва, письменник Андрій Курков, журналістка Ольга Герасимюк, письменниця Світлана Пиркало та випусковий редактор ВВС Україна Марта Шокало.

Уваги читачів заслуговують не лише переможці, а й фіналісти премії. Зокрема у п’ятірку кращих книжок року, за версією BBC, увій-шов історичний роман братів Ка-пранових «Забудь-річка», в якому непросту історію своєї родини у ХХ столітті розслідує успішна юристка; дебютний роман Мирослава Лаю-ка «Баборня» про нашу страшну історію і її наслідки на прикладі життя сільської вчительки Марії Василівни; трилер Макса Кідрука «Зазирни в мої сни» про те, як в го-лові у хлопчика раптово з’являється наркодилер; антиутопія «Маша, або Постфашизм» Ярослава Мельника, який досліджує витоки людської жорсткості, та цьогорічний пере-можець – роман «Забуття» Тані Малярчук, присвячений історику, філософу і політику В’ячеславу Липинському.

– Це дуже особисте дослідження. Авторка взяла актуальну тему за-буття, яка близька багатьом людям. Сьогодні той час, коли ми шукаємо самі себе, повертаємо собі місце в історії, цивілізації. Це збіглося з моїм пошуком однієї постаті, архітектором, який фактично мав таку ж трагічну долю, – зазначила член журі Ольга Герасимюк. – Коли йдеш слідами цих людей, чиї могили вже знищені якимсь п’яним трактористом за пляшку

горілки, як це сталося у фіналі цієї історії, зазираєш у ту прірву, яку Таня назвала «пащею синьо-го кита». Туди зникли без сліду люди, які зробили найтяжчий і найдостойніший вибір у своєму житті – вірність своїй ідеї, Україні.

Таня Малярчук вже кілька років живе у Відні, тож бути присутньою на церемонії не змогла. Вона подякува-

ла віртуально, через скайп-зв’язок: – Це не тільки моя перемога, а й

Липинського (герой роману. – Авт.), якому я не давала спокою у смерті останні чотири роки. Сподіваюся, моя одержимість передалася чи-тачам, його історія і його думки, велика філософська ідея завдяки цій премії виринули з небуття і стануть знову актуальними в Україні.

Дуже різнопланові книжки увій-шли до фіналу «Дитячої Книги року

BBC - 2016». Це казка Юрія Винни-чука «Лежень» про юнака, який довго лежав, але не просто так, а з книжками, тому й зміг в скрутний момент допомогти іншим. Ірина Цілик написала «МІСТОрію однієї дружби» про пригоди 10-річної ді-вчинки в рідному Києві, справжній літературний путівник містом для дітей, а Оксані Лущевській вдалося розкрити юнацькі переживання і перше кохання у романі «Вітер з-під сонця». А кращою дитячою книгою року стали страшилки Га-лини Ткачук «Тринадцять історій у темряві».

– Ми вважаємо, що дитяча книжка в першу чергу має бути цікавою і веселою, а тоді вже по-вчальною. Звертаємо увагу і на серйозні теми, але цього року ви-рішили, що треба думати про те, від чого дитина отримує величезне задоволення – від таких страши-лок, – прокоментувала член журі Світлана Пиркало.

Насправді, це не жахливі іс-торії – а страшилки-смішилки, в яких раптово з’ясовується, що страшними здаються звичайні чорні шкарпетки, а монстри мо-жуть виявитися вегетаріанцями і зовсім не збираються тебе з’їсти. В них діти зустрінуться з таки-ми чудернацькими істотами, як Середи ножер та Розбездзявка.

– Цю книгу почала писати під час презентацій попередньої «Ве-чірні крамниці вулиці Волоської», де йдеться про київські чари. На зустрічах спілкувалася з дітьми, просила розказати їх власні історії, конспектувала їх – таким чином з’явилися ці 13 історій, – поділи-лася Галина Ткачук. – Не раджу нав’язувати її читати дітям, якщо вони не готові. У кожної дитини настає такий вік, коли вона сама починає цікавитися цим жанром, розуміє його як гру. Моя улюблена страшилка, напевно, про балабо-нового монстра, який утворився з відірваних балабонів і намагав-ся поглинути цей світ. Взагалі, книжок для дітей дуже багато. На мою думку, як практика і ентузі-аста дитячої літератури, важливо знайомити з ними дітей, читати, приносити в клас.

ТОЧКА ЗОРУ Віра АГЕЄВА, літературознавець: – Початок 2000-х – це була ігрова література, гралися з формами,

перевдяганнями, масками. Юрій Андрухович був знаком цього карнавалу. Від 2004 року щось змінилося і з’явилася проблематика історії. З одного боку, історичний роман не в моді, але з іншого, нам нікуди дітися, тому що ми довго були в амнезії і як нація, і як люди. Навіть на рівні елементарних родинних історій, наші діди та батьки не розповідали про сімейні травми, дбаючи про нас – що дід воював в УПА, що прадіда розкуркулили і таке інше. Сьогодні нація повертає пам’ять. І те, що цього року виграла книжка під назвою «Забуття» – дуже симптоматично. Більш того, вона стосується нашої непростої польсько-української історії, бо в центрі розповіді – постать В’ячеслава Липинського, етнічного поляка, який вибрав українство як духовну і філософську основу.

Насправді, це не жахливі історії – а

страшилки-смішил-ки, в яких раптово з’ясовується, що

страшними здають-ся звичайні чорні

шкарпетки, а мон-стри можуть вияви-

тися вегетаріанцями і зовсім не збирають-

ся тебе з’їсти.

З 15 грудня в столиці відкри-ються ялинкові ярмарки, які облаштують на відкритих ринках і в торгових центрах. Про це по-відомляє Департамент промисло-вості та розвитку підприємництва КМДА.

На ярмарках кияни матимуть змогу придбати не тільки прості зрізані дерева, а й новорічні вінки, деревця в горщиках і зв’язки яли-нових гілок. Важливо, що кожне деревце на ярмарках чіповане: це

гарантує законність його вирубки. Також на позначці буде написана інформація про те, звідки при-везли деревце, а також, хто його реалізатор. До речі, купуючи таке деревце, покупець має право по-дивитися екологічний паспорт, товарно-транспортну накладну на перевезення дерев, а також сер-тифікат лісництва. Орієнтовно метрова ялинка коштуватиме від 30 до 100 гривень: це залежить від місця її «народження».

Марія СОЛОДУХІНА

НА ЗАМІТКУ

Столиця готується до веселих новорічних свят з різдвяними ярмар-ками і зонами розваг. У центрі Києва, на Софійській та Михайлівській площах, розпочато встановлення будиночків для новорічного міс-течка. Головні святкування також відбудуться і на Володимирському проїзді.

Аби гості свята почувалися безпечно, буде закрито проїзд для транспорту на вищезазначених площах та проїзді.

Зокрема на ділянці від будинку №23 на вул. Софійській до Ми-хайлівської площі та на вул. Володимирській на ділянці від пров. Максима Рильського до Володимирського проїзду:

– 19 грудня – на День Святого Миколая, коли засвітять вогні на головній ялинці столиці, транспорт не курсуватиме з 16.00 до 21.00;

– 31 грудня 2016 року з 20.00 до 02.00 1 січня 2017 року; – 1 січня 2017 року з 14.00 до 20.00; – на Різдво, 7 січня, з 11.00 до 14.00. Також новорічної ночі фунікулер працюватиме у цілодобовому

режимі.

Перекриття вулиць протягом новорічних святкувань

З четверга в Києві почнуть продавати ялинки

На свята у Києві:«Різдво у Європі»,3D-шоу, гірки для дорослих та сніжкобої

На новорічні та різдвяні свята у Києві можна буде сфотографуватися на фоні незвичної фотозони «Різдво у Європі», взяти участь у сніжко-боях в Маріїнському парку та покататися на оглядовому колесі. Про це на прес-конференції в Укрінформі розповіла заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Тетяна Гузенко.За її словами, презентація заходів столичних районів до Новорічних свят відбувається вперше. КМДА намагається поінформувати всіх киян та гостей столиці та залучити їх до святкування Нового року.

– Ми презентуємо інформаційний майданчик, щоб дати змогу і ЗМІ, і киянам ознайомитися з графіком новорічних свят. Щоб кияни та гості столиці мали можливість долучитись до свят, – сказала Гу-зенко. Вона зазначила, що КМДА веде сторінку на Facebook «Новий рік у Києві», де всі охочі можуть розміщувати свої фото зі святкування новорічних свят у Києві та дізнаватися про столичні події. Всі районні адміністрації Києва приготували широку програму святкування, про-ведуть соціальні заходи, де діти бійців АТО чи діти-сироти зможуть насолодитися святковою програмою або виставою та отримати по-дарунки. Кожен бажаючий зможе знайти розваги для себе.

Керівник проекту Folk Ukraine Ігор Добруцький розповів, що цього року художні колективи на Різдво, 7 січня, проведуть флешмоб, під час якого урочистою ходою пройдуть вулицями Києва, співаючи колядки і щедрівки. Дійство «Хода дзвінкарів та дідуха» розпочнеть-ся на основних станціях метро о 13.00 і завершиться на Софійській площі, де виконають «Щедрика».

Він розповів, що цього року в Києві з’являться гірки для дорос-лих, оглядове колесо та радіостанція «Ялинка ФМ», де можна буде передати вітання рідним та близьким.

(Більш докладно про святкування Нового року та Різдва чи-тайте на 22-23 стор.)

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

У нашій країні вже давно ство-рені законні передумови при-ватизації житлової площі у гуртожитках. Проте здолати бюрократичні бар’єри не так просто. Саме тому в Київраді й вирішили піти назустріч мешкан-цям п’ятиповерхового будинку №124/2 на вулиці Горлівській.

Цій похмурій будівлі вже близько півстоліття. Ремонтні роботи у ній не проводилися з кінця 1960-х. Німими свідками безгосподарності є вщент «убиті» приміщення, які свідчать про нестерпні умови життя в гуртожитку на Горлівській,124/2. Здається, тут і досі панує дух радянських стерео-типів: все – спільне, все – народне, все – нічийне. Чому ж так?

Як з’ясувала «Вечірка», за-недбану п’ятиповерхівку пере-футболювали з одного балансу на інший: раніше вона належала торговельному об’єднанню «Іні-ціатива», згодом – Дарницькому РУ ГУ МВС. Балансоутримувачів, напевно, турбували інші проблеми, пов’язані з постійними реорга-нізаціями, реформами, політич-ними та економічними кризами. А тим часом покинутий напри-зволяще гуртожиток потребував капітального ремонту – заміни труб водопостачання і каналі-зації, оновлення електромереж та напівзруйнованої фасадної частини. І це при тому, що вар-тість послуг на утримання самого будинку зростала у геометричній прогресії. Як показав аналіз пла-тіжок мешканців, щороку ця сума перевищувала 200 тис. грн. За такі кошти можна було б зробити не один ремонт. Натомість «господар» гуртожитку не спромігся замінити навіть електролампочки.

У такій ситуації мешканцям можна було лише поспівчувати: довгий час їхні надії та сподівання наштовхувалися на стіну побутової реальності. Щоб відстояти свої права, вони об’єдналися в ініціа-тивну групу. Її роботу координує активістка Тетяна Човганюк, яка тут проживає разом зі своїм чоло-віком (він отримав кімнату ще 13 років тому як молодий фахівець Дарницького РУ ГУ МВС).

Загалом сім’ї проживають у 165 кімнатах, переважна більшість

яких належить співробітникам правоохоронних органів. А в 21 кімнаті прописані старожили, які поселилися ще понад сорок років тому. І, ясна річ, кожен із них має намір домогтися визнання сво-їх прав на приватизацію кімнат згідно із Законом «Про забезпе-чення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

– Нам вдалося віднайти по-вний перелік документів на дану будівлю, встановити її приналеж-ність і статус, у якому перебуває

гуртожиток, – розповідає Тетяна Човганюк. – Ініціативна група провела збори мешканців гурто-житку та підготувала колективне звернення до Київського міського

голови Віталія Кличка. Паралельно з листуванням із органами вла-ди (Дарницька РДА, КМДА) було отримано дозвіл на виготовлення нової технічної документації на наш будинок. Завдяки цьому ми отримали новий технічний паспорт з усіма змінами та доповненнями,

які не поновлювалися більше 40 років.

Однак стало зрозуміло, що само-стійно розв’язати проблему майже нереально через гіперрозвинену бюрократичну систему. Саме тому місцеві мешканці звернулися за допомогою до депутата Київра-ди Віталія Павлика. Спільними зусиллями вдалося порушити це питання на рівні наглядової ради з питань використання гуртожитків Дарницького району.

Протягом півроку більшу час-тину «приватизаційного» шляху було подолано. Наприкінці літа 2016-го «справу гуртожитку №2» на Горлівській вдалося просунути ще на декілька кроків уперед: міська комісія, нарешті, дала добро на включення цієї будівлі до переліку об’єктів на приватизацію житлових приміщень, а міськдержадміні-страція внесла на розгляд Київради відповідний проект рішення.

До омріяного фінішу мешканці гуртожитку рухалися разом із вже згаданим депутатом Віталієм Пав-ликом. Саме завдяки йому в люто-му цього року вдалося отримати дозвіл на приватизацію кімнат для гуртожитку №1 на Горлівській, 124. А для приватизації «квадратів» у гуртожитку №4 необхідні доку-менти були зібрані ще торік. Як наслідок, більш як 50 родин вже мають повне право називати свої (колись тимчасові) помешкання рідною домівкою.

– До остаточної перемоги за-лишилось лише декілька кроків, – каже Віталій Павлик. – Нарешті ми дочекалися здійснення мрії мешканців гуртожитку по Гор-лівській, 124/2. Дотримуючись своїх зобов’язань перед громадою, я брав участь у розгляді даного питання на всіх етапах прохо-дження документів та ухвалення необхідних рішень. Нам потрібно ще трохи терпіння та наполегли-вості. Сподіваюся, що цей шлях завершимо успішно! Особисто

я налаштований довести справу до кінця.

У найближчих планах – ство-рити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та зібрати кошти для проведення ремонтних робіт. Адже у рідній до-мівці хочеться жити по-людськи…

особливий випадок18 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

ВІЙНА І МИ

Час жити по-людськиМешканці «вбитого» гуртожитку хочуть реалізувати свої права на приватизацію кімнат

Занедбану п’ятиповерхівку пере-футболювали з одно-го балансу на інший: раніше вона належа-

ла торговельному об’єднанню «Ініціа-

тива», згодом – Дар-ницькому РУ ГУ МВС

Фото Олексія ІВАНОВА

Фото Олексія ІВАНОВА

«У маскувальні сітки клали вірші, молитви та янголяток» Бронзовий волонтерський хрест «За патріотизм» – такою відзнакою нещодавно нагородили киянку Лілію Савкову. Завдяки її активності майже два роки тому в столиці створили ініціативну групу «Маскуваль-ний батальйон» для підтримки воїнів АТО.

– Ліліє Вікторівно, як у вас виникла ідея про перетворення рибальських сіток на маскувальні?

– Після завершення революційних подій на Майдані ми продо-вжували вболівати за подальшу долю країни, звернулися до своїх друзів-волонтерів, які працювали з військовими підрозділами на сході України. Вони повідомили, що бійцям АТО потрібні маскуваль-ні засоби – сітки та костюми-кікімори для розвідників і снайперів. Необхідну інформацію черпали з інтернет-сюжетів. Потім закупили мішки і рибальські сітки, виготовили відповідні рамки та зібрали по-стільну білизну. Таким чином ми разом із сестрою Юлією створили невеличкий сімейний волонтерський рух...

– А де ж узяли гроші для закупівлі необхідних засобів? – Спочатку самі жертвували і до друзів зверталися. На той час

кілограм рибальської сітки коштував близько 170 гривень, а нам по-трібно було в десятки разів більше. Спершу сотали мішки, висмикуючи по нитці для маскувальних костюмів. Тоді ми добряче потруїлися, оскільки, як виявилося, у тих мішках раніше зберігали... перець. До-велося лікуватися.

– Сімейний волонтерський рух почав зростати? – Сімейний волонтерський рух перетворився на громадський. У

Фейсбуці створили сторінку під назвою «Маскувальний батальйон». Її перепостила громадська організація «Євромайдан SOS». До нас зверталося багато людей. Відтоді не минуло і двох років, а мені здається, що з подружками-волонтерами знайома все життя. Сьо-годні теж продовжуємо допомагати бійцям АТО, хоча не в такому напруженому ритмі. Раніше працювали щодня, а тепер лише тричі на тиждень, адже треба приділяти увагу сім’ям та основній роботі. Кожен із волонтерів виконує свої обов’язки: хтось закуповує фарбу, хтось шиє, інші доставляють маскувальні засоби.

– І скільки маскувальних засобів уже виготовлено? – Загалом пошили понад 275 сіток і 155 кікімор. Усі костюми

стандартні, а маскувальні сітки мають різні розміри. Наш труд від-значено нагородами від волонтерських організацій, прикордонників і Міністерства оборони. Бійці АТО теж добре нас знають. Ті, хто може, приїжджають з подякою особисто.

Коли передаємо маскувальні засоби, нам у відповідь надсилають фотознімки з побажаннями від різних підрозділів. У маскувальні сітки ми клали вірші, молитви та янголяток... До кожної сітки пришиваємо шеврони «Маскувального батальйону». Одного разу до нас приходили бійці АТО, розказували, що бачили наші шеврони у зоні бойових дій. Такі щирі зв’язки надихають на подальшу співпрацю з військовими.

– Як вас називають у «Маскувальному батальйоні»? – Подружки жартома називають мене «комбатом». А я уточнюю:

«коммати». Бо все ж таки я – мати, а не батько. Сьогодні під моїм керівництвом трудиться близько тридцяти осіб...

– Де знаходиться ваш волонтерський центр? – У історичному місці – на вулиці Грушевського (поряд із готелем

«Дніпро»). Ми там почали працювати ще 27 січня 2015 року. На жаль, сьогодні за цю будівлю йде війна. Одна сумнівна фірмочка прагне її знести, щоб створити якийсь торговельний центр. Хочеться вірити, що цього не станеться…

Іван ВАЛІЧОК

Гуртожиток на Горлівській чекає вирішення своєї долі...

В таких жахливих умовах доводиться жити мешканцям гуртожитку

19Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232) на злобу дня

Віталій КУРІННИЙ

Протягом року оборот зовнішньої торгівлі товарами столичних під-приємств зріс майже на мільярд доларів. Збільшився й експорт київської продукції до країн Єв-ропейського Союзу. Серед наших партнерів на Заході найбільше експортної продукції надходить до Нідерландів, Іспанії, Італії, Польщі, Франції, чимало її спо-живає також Білорусь.

На початку грудня в конгрес-холі Chamber Plaza Торгово-про-мислової палати України під па-тронатом Національного форуму з підтримки експорту відбулася Друга міжнародна конференція «Зони вільної торгівлі: можли-вості та виклики для України та партнерів». У заході взяли участь прем’єр-міністр України Воло-димир Гройсман, представники інвестиційних і банківсько-фі-нансових інституцій іноземних держав, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, бізнес-кіл, провідні експерти з питань екс-порту, інвестицій та дерегуляції.

На конференції обговорювалися питання стану змін в економічній, митно-фіскальній, промисловій та інвестиційній сферах, розвитку індустріальних парків і запрова-дження ефективного механізму державно-приватного партнерства, сприяння вітчизняному експорте-рові у просуванні товарів і послуг на ринки іноземних країн.

Активну участь у обговоренні важливих питань взяли і керівники столичних підприємств, які вже не перший рік представляють свою продукцію європейському спожи-вачеві. Зокрема голова Ради дирек-торів промислових підприємств, установ та організацій Оболонсько-го району, генеральний директор

АТ «Чинбар» Віктор Ліщук, а також керівники ТОВ «Новий друк», ТОВ НВП «Атомкомплексприлад», НВПП «АНЄГ» ДНВП «Картографія», ПрАТ «Бліц-Інформ».

До слова, як уточнили «Вечірці» в ГУ статистики міста Києва, згідно з останніми даними, за 9 місяців поточного року оборот зовнішньої

торгівлі товарами столичних під-приємств становив 17541,8 млн дол. США і збільшився проти 9 місяців минулого на 5,6% (на 934,3 млн дол).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами 201 країни світу.

Експорт продукції київських підприємств до країн Європей-

ського Союзу становив 28,2% від загального обсягу експорту, до інших країн світу – 71,8% (за 9 місяців 2015 року – відповідно 25,8% та 74,2%).

Серед країн-партнерів найбіль-ше столичних товарів експорту-валося до Нідерландів, Іспанії, Італії, Польщі, Франції, Білорусі

та інших – 61,5% експортних по-ставок міста.

Порівняно із 9 місяцями 2015 року спостерігалося збільшення екс-портних поставок продукції київ-ських виробників серед країн ЄС: до Іспанії – на 39,1%, Нідерландів – на 31,2%, Польщі – на 13,4%, Італії – на 5,1%.

ТОЧКА ЗОРУ Віталій Майко, віце-президент Української спілки промисловців та підприємців, президент Київської міської асоціації промисловості, будівництва, транспорту та зв’язку:

– Серед столичних підприємств, які вже не перший рік працюють і успішно конкурують на європейсько-му рівні, виділив би заводи фарма-цевтичної галузі та «Укрпластик». Не відстають від них підприємства авіаційної галузі та ті, які спеціа-лізуються на виробництві точних приладів, зокрема лічильників тощо. Переконаний, що кількість київських заводів і фабрик, які могли б вийти на європейський ринок, була б зна-чно більшою, якби держава пішла їм назустріч, надала підтримку. Насам-перед, у придбанні найсучаснішого обладнання, запровадженні новітніх технологій. А ще – посприяла б у зменшенні відсотків за одержання кредитів для збільшення обігових коштів з 25–29% до 3–4%, як це зро-били в більшості постсоціалістичних країн. Переконаний, що в такому разі віддача від наших підприємств була б у десятки разів ефективнішою.

Експорт по-київськи: від Нідерландів до Білорусі

Олег ПЕТРЕНКО

Майже щодня десь у київському підвалі крадуть будинковий теплолічильник. Торік міська влада взяла курс на цілковитий об-лік тепла в житловому секторі – встановле-но тисячі новеньких приладів обліку. Злодії вирішили… не відставати.

Якщо минулого року теплопункти поло-вини будинків були без такого обладнання, то й крадіжок сталося менше ста. Цьогоріч дев’ять з десяти висоток уже з лічильниками (влазь – не промахнешся), тож ще у жовтні «Київські тепломережі» зафіксували двісті п’ятдесят таких злочинів – більш як по-ловина від усіх крадіжок за останні роки.

Заради кількох сотень гривень (щонай-більше до 600, як підрахували фахівці) від збуту кольорових металів трощиться прилад вартістю понад 30 тисяч (навіть ремонт об-ходиться у 10-15 тис.). А скільки така крадіжка коштує мешканцям, дізналися минулого місяця всі, хто живе у багатоповерхівках, не обладнаних приладами обліку! Суми за теплоенергію у їхніх квитанціях були удві-чі-втричі вищими, ніж у сусідніх будинках.

Більше того, кияни, які не вберегли при-лад обліку, можуть стати заручниками ви-соких тарифів за нормативом не на один опалювальний сезон. І не через відмову «Київенерго» встановлювати новий лічиль-

ник, адже це зголосилася зробити міська влада. Просто… триває слідство. Подекуди роками. Якщо доступ до техприміщення й не опечатано, то вішати новий прилад поліція суворо забороняє, аби не наслідити. Навіть коли жителі власним коштом придбають лічильник і самотужки встановлять, «Київ-енерго» його не опломбує, не візьме на об-лік. І не поліція в цьому винна (хоч провина її є: за всі роки спіймано кількох крадіїв із кількох сотень), а норми Кримінально-про-цесуального кодексу за авторством біглого Портнова. КПК не визначає чітких термінів на розслідування крадіжок, а закрити справу через її безперспективність може тільки суд – після всіх слідчих дій, експертиз (а тут черги, і судексперти підпорядковуються не МВС, а Мін’юсту) тощо. Тому в столиці є випадки, коли слідство щодо крадіжок теплолічильників триває рік-два.

Нещодавно на засіданні комісії Київради з питань ЖКГ і ПЕК вирішували, як розірвати це замкнене коло. А також – як запобігти масовим крадіжкам теплолічильників. Депутати і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелеєв акцентували увагу правоохоронців на тому, що в наших підва-лах здебільшого орудують «професіонали». Скажімо, не кожен безхатченко знає, що відчинити замок легко, заливши в нього рідкий азот; не кожен злодій тямить у цінних металах (а з приладу часто вибирають саме деталі з міді, бронзи, кольорових сплавів,

а передусім латунний витратомір, що ва-жить до 6 кг).

«Рекордсменами» є Святошинський і Дес-нянський райони, але це не можна виправдати лише тим, що вони – спальні. Адже, приміром, на «спальній» Оболоні за рік викрадено кілька приладів, а у Святошині – сотню.

Депутат Віктор Грушко перелічив можливі методи боротьби з такими крадіжками: встановлення сигналізації, контроль за пунктами прийому металобрухту, спеціаль-не маркування приладів та встановлення якихось міток вже на місці, аби не можна було використати повторно.

Голова комісії Володимир Бондаренко навіть запропонував оголосити якийсь стимул для поліції, аби заохотити її зло-вити бодай кількох крадіїв. Якщо ж ні, то, на думку Володимира Дмитровича, треба надати можливість «Київенерго» віднов-

лювати роботу зі встановлення лічильників чи їх комплектуючих на місці крадіжок. Бо «справи висять, а люди платять». Варто внести зміни до КПК.

Депутат Наталія Манойленко звернула увагу, що жодного лічильника не вкрали там, де є ОСББ. «Ми боремося з наслідками, а не з причиною, – каже вона. – Якщо ми весь час покриватимемо за рахунок міста наслідки безгосподарності та небажання людей дбати про своє майно, то в будинках без ОСББ завжди щось крастимуть».

Представники поліції теж наголошували, що у багатьох випадках крадіжок… двері у теплопункти були без замків.

Чому так? Бо у теплолічильника – кілька няньок. Будинок з підвалом – власність мешканців, утримує все це ЖЕК, а тепло-лічильник перебуває на балансі чи обслу-говуванні «Київенерго».

ПРОБЛЕМА

Заплановані пригоди теплолічильникаЗлодії збувають за 200 – 600 гривень деталі із приладів вартістю 30 тисяч

ДО ТЕМИКиївська влада доручила комунальним службам забезпечити технічні заходи захисту

приладів обліку, а «Київенерго» приймати в роботу лічильники тепла тільки за умови наявності антивандальних конструкцій (металевих каркасів, ґрат, врізних замків, ригелів тощо) і обмеженого доступу до підвалу.

У КМДА пропонують киянам встановити сучасні системи охорони коштом міста, за умови сплати мешканцями абонплати за обслуговування. Обладнання однієї такої точки коштує до шести тисяч гривень, а щомісячна абонплата – 250 грн, тобто по кілька гривень з квартири. Людям необхідно прийняти таке рішення на будинкових зборах не менш як 75 відсотками голосів і звернутися із заявкою до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА.

Фото Павла ПАЩЕНКА

(За даними Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА)

люди та роки20 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

На Березняках між проспектом Соборності та вулицею Івана Миколайчука створюється справжній ботанічний сад.

Улітку 2013 року забудовники вирішили захопити ділянку практично в центрі цієї зеленої зони. Місцеві мешканці вийшли з протестом. Протистояння тривало біль-ше півроку, аж поки Київрада прийняла

рішення: повернути землю громаді, а за-будовникам виділити інше місце і компен-сувати збитки.

Тим часом активісти на чолі з природо-любом Володимиром Димінським (він сам так себе називає) взялися окультурювати відвойовану територію площею з гектар. І вже восени 2014 року висадили чотири десятки кущів. Торік Володимир приєд-нався до гурту паркових активістів при КП «Київські парки», аби набиратися досвіду в таких же фанатів озеленення міста. За фахом він хімік і про догляд за зеленими насадженнями практично нічого не знав.

– За рішенням громади разом із одно-думцями вирішили самотужки ще активніше озеленювати територію, – розповів «Вечір-ці» Володимир Димінський. – Я відкрив сторінку у Фейсбуці, став спілкуватися з екологами і урбаністами міста, обговорю-вати проблеми, ділитися досвідом. Позна-йомився з представниками Благодійного

фонду «Наші парки», які попросили у мене проект створення парку як громадсько-го екологічного проекту «Лівобережний ботанічний сад». Ландшафтний проект склала дизайнер Ганна Зайцева, яка і нині опікується цим майданчиком…

У створенні ботсаду Димінському і ак-тивістам допомагають «зеленбудівці» Дні-провського району. Завдяки їм зелена зона отримала 10 сумахів, які висаджували шко-лярі місцевої школи, а також 10 платанів. А нинішньої осені зробили «живу» зелену загорожу з кущів навколо всієї території.

– Наступного року хочемо зробити сис-тему крапельного поливу, оскільки тягатися зі шлангом для такої кількості зелених насаджень нелегко, – поділився планами Володимир Димінський. – Та й родина іноді нарікає, що я приділяю парку більше уваги, ніж їй…

У планах Димінського – облаштування в ботсаду справжнього куточка українського

степу з притаманними йому квітами: ро-машками, маками, волошками, люпином, мальвами. А ще мріє висадити сакури, азалії, магнолії та інші екзотичні дерева і кущі, які можуть рости в нашій місцевості. Для створення альпійських гірок та кам’яного саду нині налагоджують співпрацю із за-водом «Граніт».

– Хочеться створити на цій 6-гектарній ділянці справжній Лівобережний ботанічний сад, в якому можна проводити виховну та дослідницьку роботу, – розповідає про свій задум Димінський. – Аби він був ідеальним місцем відпочинку літніх людей та людей з обмеженими фізичними можливостями, для яких столичні ботсади дещо незручні, оскільки розташовані на гористому ланд-шафті, а у нас тут рівнина… Сподіваюся, що в цій благородній справі мене підтримають і депутати, і меценати, котрим, як і мені, не байдуже, який Київ залишимо нащадкам…

Микола ПАЦЕРА

Хімік, який втілює свою мрію

«Панько» і «Кріпак» Едуарда РудикаАнна РОДІЧКІНА

Киянин Едуард Рудик 30 років складає автомобілі та планує невдовзі запус-тити серійне виробництво бюджетних електрокарів – уже має двісті замов-лень!

– «Вечірка» була першою газе-тою, яка про мене написала. Це сталося 1983-го, на ВДНГ. Прийшов такий молодий кореспондент, як і ви, розпитував. А потім вийшов матеріал про мою саморобну ма-шину, – розповідає Едуард Рудик, відчиняючи двері просторого па-вільйону на своєму підприємстві, де стоять електрокари. Кілька з них – на стадії складання, а три вже зібрані. Замість номерів – назви: «Кріпак», «Панько»…

Едуардові Григоровичу 74. Керує підприємством «Аріан», що виробляє машинні мастила. А у вільний час розробляє двомісні електрокари. Чому саме двомісні? У всьому, каже, винні дівчата.

– Пройтися пішки з дівчиною по вулиці – не те. Інша справа – про-їхатись. Та й ще на осо-бливій машині, не такій, як інші. Задумав переро-бити «Запорожця». Але одна справа – задумати, а де замовити? – веде далі Рудик.

На подвір’ї й досі сто-їть той перший «Запо-рожець». Поряд із ним – кілька іномарок. На одній з них їздить пан Едуард.

– Але скажу вам так: тільки-но вдасться за-реєструвати мій електрокар, одразу ж пересяду на нього, – усміхається винахідник. – В автомобілі найпер-ше псується кузов. Робимо його не з металу, а з пластику. Моя перша машина була пластикова – погляньте, як збереглася!

На його електрокари вже є 200 за-мовлень. Є автозавод, що погодив-ся взятися за виробництво – готові випускати 10 штук на місяць. Одна автівка коштуватиме близько 5 тисяч доларів. На заводі робитимуть дета-

лі, а складатимуть вручну в Києві, в автоательє.

Усі розроблені винахідником ав-тівки двомісні. У цьому він бачить не тільки практичність, а й романтику.

– Навіщо якась компанія? Їздити на машині потрібно з дівчиною. І щоб вона сиділа не десь позаду, як на мотоциклі, а тут – поруч. Щоб можна було подивитися на неї. А якщо опе-рувати прагматичними категоріями, то навіщо повітря возити? Двомісні автомобілі легкі, а отже, споживають

менше ресурсу. Тому вони й дешевші. Чистий розрахунок, більше нічого, – впевнений Рудик.

Першу розроблену машину він на-вчив навіть плавати. Назвав модель «Пульсар». На виставках роззнайо-мився з іншими конструкторами-аматорами, так у Києві виник клуб, а Едуард Григорович став його голо-вою. Зустрічалися двічі на тиждень, обговорювали свої проекти.

Гараж біля власного будинку Рудика став справжньою майстернею. За 30 років він зібрав два десятки автомо-білів, вісім у нього купили, переважно для зйомок у кіно. Поставити якусь модель на серійне виробництво не наважувався, бо щоразу здавалося, що треба щось удосконалити. Найперше – дизайн, потім замінив звичайні двигуни на електричні. Робота над одним автомобілем триває чотири місяці.

– Ніяк не можу позбутися бажання зробити машину кращою. Щоразу хочеться щось змінити, переінакши-ти, – ділиться автоконструктор. – Є шедеври в мистецтві, є вони і в авто-

промі. Минають роки, а «Порше» лишається «Порше». І «Волга» – що там додати? Тож і мені хочеться створи-ти досконалу модель. І здається, я вже впритул наблизився до свого ше-девра. Зараз його до-працьовую...

Найважче у створен-ні машини нині – це реєстрація. Автомобіль має пройти випробу-вання, а на це треба 50 тисяч гривень. Однак Рудик впевнений, що наступного року фор-

мальності вдасться владнати і авто-мобілі підуть на продаж. Переконаний, що авто з бензиновим двигуном від-жили себе. За п’ять років їх замінять електричні.

– Електрокари зручніші, їх практич-но не треба ремонтувати. Електричний мотор – це вісь і два підшипники. Там ламатися нема чому. Рухає машину взаємодія електричних полів. Це не механіка, яка псується через тертя. Тому автомобіль довговічний, – ствер-джує наш співрозмовник.

Двомісні авто-мобілі легкі, а

отже, споживають мен-ше ресурсу. Тому вони й дешевші. Чистий розра-хунок, більше нічого...

Дуб Гаврилишина У парку Шевченка висадили пам’ятне дерево на честь Богдана Гаврилишина

Місце для дуба вибирали дуже ретельно, повідо-мили нам у Фонді Богдана Гаврилишина. Пам’ятний дуб ростиме в людному і водночас затишному парку імені Тараса Шевченка, поблизу пам’ятника велико-му українському поетові. Шевченко був моральним авторитетом для відомого вченого-економіста і гро-мадського діяча Гаврилишина, а «Кобзар» став однією з перших книжок (другою була Біблія), які пізнав малий Богдан. Біля молодого дуба встановлено меморіальний камінь, на якому викарбувані слова «Вчитися, мріяти, діяти!», що були життєвим кредо Богдана Дмитровича і які надихатимуть ще чимало українців на нові звершення.

Пам’ятний знак встановлено за згоди Київської міської адміністрації та за підтримки Фонду Богдана Гаврилишина.

ДОВІДКА Богда́н-Володимир Дми́трович ГАВРИЛИШИН (19 жовтня 1926 р. - 24 жовтня 2016 р.) — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу, громадянин Канади. 1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. У 1996-1997 роках — директор Міжнародної академії довкілля в Женеві. У 2010 році заснував Благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка молодих українців, які на власному досвіді вивчили, як функціонують найкращі країни Європи, та зможуть утворити критичну масу людей, яка трансформує Україну. Один з учасників ініціативної групи «Перше грудня».

21спорт-таймВечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

НОВИНИ

НАДІЯ

Олександр ПИРЛИК

Веселий і рухливий Павло стає серйозним, коли мова заходить про спорт. І це можна зрозуміти, адже саме спорт нині – головне в його житті, джерело наснаги та позитивних емоцій. Моєму юному співрозмовникові вдалося стати чемпіоном країни з кантрі-кро-су в класі мотоциклів 50 куб. см. Здолавши чотири етапи змагань у Дніпрі, Косові, Львові та Києві, щоразу займаючи призові місця, Павло за сумою балів виявився найкращим. Перемога не заважає йому усвідомлювати, що захистити

звання чемпіона набагато важче, аніж його здобути. Тож збира-ється взяти участь у змаганнях з мотокросу, а це – вдвічі більше навантажень. До речі, тренувань не припиняє і взимку, практику-ючи з батьком їзду на мотоциклі по льоду.

– А коли ти вперше сів на мо-тоцикл?

– Перший мотоцикл КТМ тато подарував, коли мені виповнилося чотири роки. В той час у передмісті Києва проводив свої тренування з мотокросу Антон Асманов. Там і я поступово набував досвіду. З кожним новим тренуванням від-чував все більшу впевненість і за-

доволення (посміхається). А згодом зрозумів, що мотоспорт – це моє…

Взявши до уваги, що у чотири роки сісти за кермо здатна далеко не кожна дитина (деякі батьки не підпускають до мотоцикла своїх чад і в більш серйозному віці), за-значу, що наш герой встиг, як не дивно, спробувати себе і в інших видах спорту. Найдовше він за-ймався акробатикою. Навчився робити сальто та виконувати інші доволі складні елементи. Пробував свої сили у велоспорті, навіть в боксі. Зараз Павлу подобається дзюдо, особливо кидки та пере-кидання. Також щовихідних юний чемпіон разом із батьком ходить на ковзанку. І все це, зауважте, його не переобтяжує.

– У тебе кожен день розписаний по годинах. Не важко? Адже і на навчання потрібні сили, – запитую хлопця.

– Буває, втомлююсь, але ця вто-ма приємна. До речі, мотоспорт мене дуже дисциплінував. Осо-бливо у прийнятті рішень. Коли їдеш на мотоциклі, є лише кілька секунд, аби твердо вирішити – або я це роблю, або – ні. За якусь мить

необхідно обрати кращий варіант проходження траси. Так вчиняю і житті. Наприклад, сьогодні мені хочеться приділити більше уваги улюбленій математиці, я відкла-даю читання і берусь за цифри. Але згодом обов’язково повернуся до книги.

…Він мріє про нові спортивні перемоги. І не лише у себе на бать-ківщині. В Європі, а може, навіть у світі. Але добре розуміє, що спо-чатку необхідно набути досвіду.

Наш чемпіон ще доволі юний. Втім, якщо вважати юний вік єди-

ним недоліком цього перспектив-ного спортсмена, то впевнений, що Павло Рябчук згодом його по-збудеться.

ТОЧКА ЗОРУ Олексій НАСОНОВ, керівник мотоклубу Національного транспортного університету: – Зараз займатися мотокросом можна і без власного мотоцикла. Деякі клуби мають у своєму розпорядженні доволі непогану техніку. Є у Києві й класні тренери. Одначе сам мотоспорт переживає не найкращі часи. Ще років чотири–п’ять тому на змагання збиралися 20–30 гонщиків з усієї України. Нині трапляються випадки, коли на старт виходять… чотири спортсмени. Звичайно, це пов’язано і з фінансовою стороною. Мотоцикли й деталі до них переважно закордонного виробництва, коштують неде-шево. А ще мотоспорту не вистачає уваги медіа. Чомусь телебачення та відеотранслятори в Інтернеті не дуже полюбляють авто- і мотоперегони. Тому важливо популяризувати ці види спорту й чемпіонів. А передусім тих, кому лише сім років.

НАДІЯ

Хлопцеві сім років, а він уже чемпіон!

Чи важко стати чемпіоном у сім років, та ще й у такому, здавалося б, «дорослому» виді спорту як мотоциклетний?

Киянин Павло Рябчук, попри ще зовсім юний вік, знає ціну кожній перемозі – цього року він став переможцем

змагань із кантрі-кросу.

У Віндзорі (Канада) завершився 13-й чемпіонат світу з плавання у 25-метровому басейні. Розіграно 46 комплектів нагород: 34 в індивідуальних дисциплі-нах і 12 – в естафетах. У турнірі взяли участь понад 900 спортсменів зі 160 країн.

Першою із українок на світовий п’єдестал пошани піднялася 22-річна киянка Дарина Зевіна, яка завою-вала «срібло» на своїй коронній дистанції 200 метрів на спині. У вирішальному запливі володарка шести золотих нагород чемпіонатів Європи показала час 2 хвилини 2,24 секунди, поступившись півтори секун-ди триразовій олімпійській чемпіонці Катінці Хоссу (Угорщина). Третьою фінішувала дворазова олімпійська чемпіонка в естафеті (Ігри в Пекіні та Лондоні в 2008-му і 2012-му роках) Емілі Сібом з Австралії.

Для вихованки столичної спортшколи олімпій-ського резерву «Юність» Дарини Зевіної (тренер – її

батько Юрій Зевін) це вже третя медаль світової першості на «короткій воді». У 2012 році в Стам-булі вона завоювала «золото», а через два роки в катарському місті Доха – «бронзу». У травні ж нинішнього року в Лондоні Дарина Зевіна вперше стала володаркою «срібла» чемпіонату Європи на «довгій воді».

«Срібло» Дарини

У кросфіті перемагає десант З нагоди Дня Збройних сил Укра-їни відбувся Перший Всеукраїн-ський турнір з кросфіту (спеціаль-ного виду багатоборства) серед військовослужбовців Збройних сил України.

Честь війська відстоювали близько 70 спортсменів. Так, участь у змаганнях взяли 16 ко-манд, до складу яких входили кур-санти військових вишів, службовці

військових частин сухопутних та високомобільних десантних військ, повітряних, військово-морських сил та сил спецоперацій, а також команда ветеранів АТО з особливими потребами – «Ігри героїв».

Учасники турніру змагалися у три етапи, виконуючи комплекс гімнастичних та силових вправ. У підсумку свою міць та силу най-переконливіше продемонструвала

команда Високомобільних десант-них військ. То ж володарями Кубку з функціонального багатоборства се-ред службовців збройних сил Украї-ни стали військові 79-ї бригади ВДВ ЗСУ. На другому місці – курсанти Інституту військово-морських сил Національного університе-ту «Одеська морська академія». Бронзові призери – представники другої команди Високомобільних десантних військ.

Чудовий подарунок на новорічні свята отримали прихильники футболу Мінського масиву. Відтепер вони зможуть займатися улюбленим видом спорту на найсучаснішому майданчику поблизу скверу на розі вул. Мар-шала Рокосовського та Мінського проспекту. Ідея створення міні-стадіо-ну реалізовувалася три роки.

– Зате сьогодні ми з друзями можемо грати біля своїх домівок, а не їхати за «тридев’ять земель» до найближчого майданчика, – зауважив «Вечірці» 14-річний Андрій Лелека. – В наших планах – створити збір-ну команду Мінського масиву, аби уже навесні брати участь у різно-манітних змаганнях. Єдине, чого нині не вистачає спортсменам – це освітлення, щоб мати змогу займатися футболом і увечері. Втім, скоро їх побажання будуть виконані.

– Першочерговим завданням для нас є створення гарного освітлення, але на цьому ми не зупиняємося. Ми хочемо перетворити цей стадіон на «крутий» спорткомплекс, і на цій базі створити дитячий спортивний клуб, – розповів «Вечірці» ідейний натхненник спортивної розбудови столиці депутат Київради Владислав Турець. – Незабаром на масиві з’явиться майданчик для воркауту з сучасними тренажерами, а навесні облаштуємо місця для глядачів та роздягальні.

На Мінському масиві відкрився стадіон

МІЖ ДВОМА ДЗВІНИЦЯМИ - КОНЦЕРТИ, РОЗВАГИ, МАЙСТРИ

Третій рік поспіль епіцентром святкувань стає територія між двома дзвіницями: Софійська і Михайлівська площі та Володимир-ський проїзд, а за організацію події відповідає етнокультурний про-ект Folk Ukraine. Дійство матиме гасло «Живемо разом - святкуємо разом!».

Цьогоріч його господарями бу-дуть яворівські забавки теплих і яскравих кольорів (жовтий, зеле-ний, червоний), які перетворилися на ялинкові прикраси, пряники, скульптури та сувеніри. Головними зимовими героями стануть Пташ-ка, Олень, Коза та Півень, імена яким оберуть кияни.

Територія умовно поділена на три зони. На Софійській площі розташована ялинка, під якою від-відувачам обіцяють зоряне небо в радіусі 50 метрів, створене ілюмі-нацією, ще буде концертна сцена, будиночки народних майстрів, оглядовий майданчик, льодяні скульптури казкових героїв, ка-русель, фудкорти та фотозони.

У Володимирському проїзді ви-руватиме Місто майстрів, де можна придбати сувенірну продукцію, а також новорічно-різдвяний ярма-рок зі смаколиками і зігріваючими напоями. Продаватимуть чимало українських страв, зокрема, деруни і вареники. Цьогоріч вперше пра-цюватиме власне радіо Ялинка ФМ - з музикою та оголошеннями для всіх, хто загубився або хоче приві-тати своїх рідних і друзів. Також на площах буде безкоштовний вай-фай та діятиме гаряча смс-лінія, що прийматиме зауваження, побажання, пропозиції.

На Михайлівській площі вла-штують Місто розваг для дітей і дорослих. Гості зможуть піднятися на колесі огляду, покататися на каруселі, зайти в тунель бажань, скотитися з гірок, а дітлахів че-катиме у своїй резиденції Святий Миколай.

* * *Локації починають працювати

вже 15 грудня і відкриті до 15 січ-ня. А ось свято засвічення ялинки відбудеться 19 грудня з 19.00.

На концерті виступатимуть На-ціональний академічний оркестр народних інструментів України, фіналісти проекту «Голос.Діти 3» та «Голос країни», зірки укра-їнської естради (Андрій KISHE, Маша Собко, дует Анна-Марія), шоу-балет «Foresight» та дитячі хореографічні колективи, муні-ципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Л. Ревуцького, Київський академічний театр українського фольклору «Береги-ня» та інші. Надалі музичні кон-церти лунатимуть по п’ятницях, суботах та неділях.

31 січня, у новорічну ніч, з 22.00 до 02.30 на сцені даруватимуть

свято Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України та зірки української ака-демічної, естрадної, джазової, фольклорної музики. Перші хви-лини нового року зустрічатимуть з лазерним шоу та літаючими над головами звірами і птахами...

Ще одне масштабне дійство - різдвяну ходу з дідухами та зір-ками - планують на 7 січня. Спе-ціально до події виготовили 100 великих різдвяних зірок та 200 малих. Стартує вона о 13.00 на 15 станціях метрополітену: фольклор-ні гурти з різних регіонів України співатимуть колядки. О 14.00 всі зустрічаються біля Національної опери і прямують до Софійської площі, де пролунають колядки з різних регіонів України і плануєть-ся встановити новий рекорд. Усіх охочих запрошують виготовити власну різдвяну зірку і приєдна-тися до ходи.

НА СПІВОЧОМУ ПОЛІ - НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ, НА ХРЕЩАТИКУ - КОВЗАНКА ТА КІНОТЕАТР

У Печерському ландшафтному парку 18 грудня з 13.00 ддо 16.00 відбудеться концертна програма за участю аматорських художніх колективів міста Києва «Назустріч Святому Миколаю». А 7 та 8 січня всіх запрошують на фестиваль «Зимова Країна мрій». На гостей чекатимуть різдвяний ярмарок, традиційні гуляння, святкові верте-пи, виступи українських колективів та колядників.

На головній вулиці міста, на-впроти ЦУМу, з 17 грудня до 8 січня вируватиме ярмарок євро-пейського формату «Нове Різдво на Хрещатику». Тут розташуються

будиночки зі смаколиками, гаря-чими напоями та новорічними сувенірами, карусель та казковий екскурсійний потяг для малечі, сферичний кінотеатр, ковзанка. Кожні дві години обіцяють нові активності від аніматорів. Щодня з 12.00 до 14. 00 та з 16.00 до 18.00 на майстер-класах діти виготовляти-муть традиційну ляльку-мотанку, новорічну прикрасу, малювати-муть, вивчатимуть колядки. 18-19 та 24-25 грудня з 12.00 до 16.00 свою приймальню відкриє для малюків і Святий Миколай. На Новий рік на ярмарку буде весела дискотека із кращими хітами від київських діджеїв, а 6 та 7 січня пануватиме атмосфера тради-ційних різдвяних свят: з коляд-

никами, вертепом та кутею. Крім того, на майданчику біля Київської міської ради відкриють фотозону «Новорічна казка на Хрещатику» для охочих залишити на згадку яскраві спогади.

З 18 грудня до 15 січня ще один святковий ярмарок з культурною програмою «Казкові новорічні дива» працюватиме на Спортивній площі, біля «Палацу спорту». А на Поштовій площі встановлять яскраву фотозону «Новорічне єв-ропейське містечко на Поштовій площі». Урочисте відкриття локації відбудеться 17 грудня о 12.00, обі-цяють музичні виступи, ярмарок та розваги.

ВІФЛЕЄМСЬКИЙ ВОГОНЬ ПРИНЕСУТЬ ДО КМДА

19 грудня в місті відбудеться Урочиста хода волонтерів-поміч-ників Святого Миколая за участі лідерів волонтерських об’єднань та молодіжних організацій. Стар-туватиме вона о 16.00 на сходах біля будівлі Київської міської ради з урочистого заходу пере-дачі віфлеємського вогню «Свято миру з Віфлеєму». Всі охочі мають змогу долучитися й запалити собі свічку. Далі учасники пройдуться центральними вулицями міста, роздаючи солодощі дітям, а завер-шиться хода о 18.00 біля Головної новорічної ялинки на Софійській площі.

СВЯТО ДЛЯ ВСІХ Найбільше на новорічно-різд-

вяні дива чекають діти. Зокре-ма столична влада підготувала безкоштовну святкову програму для 1,5 тис. маленьких киян. А у Колонній залі КМДА відбудуться благодійні ялинки для дітей-сиріт, з обмеженими можливостями, які пережили складні життєві обставини,переселенців та воїнів АТО. Дітей пільгових категорій охоплять і в районах: їм влаштують новорічні вистави, майстер-класи, розваги та концерти. Звісно, кожен отримає безкоштовний подарунок. Також святкові заходи пройдуть у територіальних центрах соціаль-ного обслуговування,районних будинках культури, дитячої та юнацької творчості, закладах осві-ти, бібліотеках тощо.

афіша22 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232 )

Розпочинає цикл новорічно-різдвяних гулянь День Святого Миколая, в який усюди засвічуватимуть ялин-ки. Розваги та приємний настрій киян і гостей столиці

чекають на великих площах, а загалом до свят у ра-йонах та центрі міста підготували 285 різноманітних

заходів.

«Живемо разом - святкуємо разом!»

Програма новорічних та різдвяних заходівПрограма новорічних та різдвяних заходівФото Павла ПАЩЕНКА

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

Реклама

Цифри і факти 14 концертів

3 тисячі артистів 8-9 оркестрів

80 та 60 метрів – довжина гірок

19 метрів – довжина тунелю бажань

16 метрів – висота колеса огляду

Цифри і факти

32 дні – тривалість свята26 метрів – висота головної ялинки

40 км гірлянд – на території

3 км гірлянд – на ялинці

23Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОН:

Під знаком Золотого Півня Новорічних ялинок в районі буде

вісім: поблизу великих ТРЦ, площах та в парку імені Рильського. Однак

найголовнішою з них стане ялинка на Ли-бідській площі біля ТРЦ «Ocean Plaza», яку оформлять в стилістиці головного символу наступного року – Золотого Півня. 19 грудня з 16.00 до 19.00 тут відбудеться святкове театралізоване дійство засвічення ялинки «Новорічна зірка сяє – в Голосієво зби-рає!». На сцені з трьома великими екранами виступатимуть квартет «Гетьман», гурти «Джерело», «Козацькі забави», естрадні співаки, а відомий «Щедрик» Леонтовича прозвучить у виконанні дитячого ансамблю пісні і танцю «Світанок». У власному будинку дітей вітатиме і Святий Миколай.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОН:

Миколай і Любомир Гузар Свято засвічення новорічної

ялинки відбудеться двічі: 19 груд-ня о 18.00 з програмою «Один,

два, три, ялинонько, світи!!!» в Парку ім. воїнів-інтернаціоналістів, а 20 грудня о 18.00 з «Новорічною феєрією» на площі біля Палацу культури «Дарниця» (вул. Заслонова, 18). Готують театралізовані дійства та новорічно-різдвяний ярмарок. Крім того, 21 грудня о 17.00 в приміщенні РДА (вул. О. Кошиця, 11) відкривається районний соціальний проект «Вітальня Святого Миколая». А 22 грудня о 16.00 в Палаці культури «Дарниця» дітям пре-зентують виставу «Миколаєм може бути кожен», підготовану релігійною громадою Святих Бориса і Гліба УГКЦ, та відбудеться зустріч з Верховним Архієпископом-емеритом Любомиром Гузаром.

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОН:

Мистецтво і спорт 19 грудня в районі запалять од-

разу дві ялинки: з 15.00 до 17.00 свято з конкурсами, розвагами

за участю Святого Миколая, Діда Моро-за, Снігуроньки та новорічною вистав-кою-ярмарком пройде біля РДА (просп. В. Маяковського, 29), а з 17.00 до 18.00 – на житловому масиві «Лісовий» (вул. Мілютен-ка, 19). Мешканців всього міста запрошують відвідати експозицію «Різдвяна казка» у Галереї мистецтв (вул. Т.Драйзера, 6), яка відкривається 19 грудня о 12.00. Також тут протягом грудня театр-студія «Вишневий сад» показуватиме святкові вистави. Крім того, в районі відбудуться спортивні зма-гання: відкритий турнір з боксу «Перша рукавичка» (17, 18 грудня, спортивний клуб «Торос», вул. Милославська, 33-а), турнір з таїландського боксу «Зимовий килим» (19 грудня, спортивний клуб «Зміна», просп. В. Маяковського, 93-є), відкритий турнір з боксу «Новорічні канікули» (14 січня, спортивний клуб «Гонг», вул. Оноре де Бальзака, 42/20).

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН:

Дискотека під ялинкою Мешканців району запрошують

на засвічення головної новорічної ялинки 19 грудня о 16.00 в Парк куль-

тури та відпочинку «Перемога». В годинній програмі «Свято наближається!» – виступи фольклорних колективів, театру «Дзеркало» та вітання від Святого Миколая. Опісля, з 18.00 до 19.00 триватиме дискотека, що в районі проводиться вперше.

До свят в Центрі культури та мистецтв (вул. Алма-Атинська, 109) театр «Дзеркало» презентує новорічну виставу «Пригоди ма-ленького принца» (16 грудня та 5 січня о 12.00).

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОН:

Миколай прийматиме у держадміністрації

Вперше місцем для головної ялин-ки району стане майданчик біля РДА (вул. Маршала Тимошенка, 16).

20-метрову красуню прикрасять новими іграшками, бурульками, сніжинками. За-свічення ялинки відбудеться 19 грудня о 17.00 з святковим театралізованим дій-ством «На щастя, на добро, на Новий рік» за участю районних колективів, вихованців Центру дитячої творчості, школи мистецтв та театру «Балаганчик». У приміщенні РДА на першому поверсі вперше розміститься і Резиденція святого Миколая, який по буднях прийматиме побажання дітей.

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН:

Європейська резиденція Санта-Клауса

На території Печерського району під гаслом «В єдності сила!» роз-містяться резиденції Санта-Клауса

(Маріїнський парк) та Святого Миколая (дзвіниця Успенського собору, Національний Києво-Печерський заповідник).

Резиденція Святого Миколая вже працює (до 30 грудня), а Європейська резиденція Санта-Клауса урочисто відкриється 19 грудня о 18.00. У святковому зимовому містечку резиденції відтворять Лапландію: тут розташуються затишні та оригінальні купольні конструкції «Іглу» з майстернями іграшок, будинком новорічної пошти, рес-тораном. Відвідувачі зустрінуться не лише з Санта-Клаусом, а й з його родиною – місіс Клаус, яка навчатиме готувати різдвяне печиво, невгамовною донькою Санні та її друзями-ельфами. Резиденція Санта-Клауса працюватиме з 10.00 до 22.00 по 15 січня 2017 року.

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОН:

Казкова зима з півниками 19 грудня о 15.00 на Контрактовій

площі відбудеться урочисте запален-ня новорічної ялинки, вітання від

Святого Миколая та театралізована програма «Хай Новий рік з добром до вас іде!», на якій, зокрема, виступатимуть районні колективи та діти-переселенці з волонтерського центру на Фролівській. Також цього дня планується Парад вогнів від Андріївської церкви до пам’ятника Сагайдачному: учасники про-йдуться з саморобними світильниками і покажуть, яким красивим може бути під-свічений Андріївський узвіз.

Починаючи з 2014 року від Миколая до Різдва в сквері біля пам’ятнику Сагайдачного влаштовують «Казкову зиму на Подолі» –

тут оселяються символи року за Східним гороскопом та їх друзі. Цьогоріч це будуть великі півники висотою до двох метрів та курочки, зроблені з природних матеріалів, сіна, гілочок. Вперше вони будуть світитися. Відкривається парк казкових скульптур 23 грудня і триватиме до 10 січня. Поруч розташується Резиденція Святого Миколая, безкоштовні атракціони та майстер-класи для дітей зі створення різдвяної зірки та ліхтариків, ярмарок подарунків та фуд-корт. А на Контрактовій площі розміститься ще один святковий майданчик з ярмарками і концертною сценою, яка працюватиме й в новорічну ніч.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОН:

Свято йде в мікрорайони В районі головну ялинку вперше спору-

дили на площі біля РДА (проспект Перемоги, 97). Запалення 12-метро-вої красуні, прикрашеної іграшками

української стилістики в червоно-золотих кольорах, відбудеться 19 грудня о 16.00. На

урочистому святі мешканців розважатимуть ростові ляльки, виступатимуть місцеві таланти, вихованці музичних шкіл району, проводитимуться вікторини для дітей та благодійний новорічно-різдвяний ярма-рок, відбудеться передача віфлеємського вогню. Вітатиме гостей голова району та Святий Миколай. Також всіх запрошують на святковий концерт «Новорічні пригоди» Дитячої філармонії району, що пройде 22 грудня о 16.00 в Київській дитячій школі мистецтв №8 (вул. Пушиної, 6).

Крім того, засвічення маленьких ялинок відбудеться і в мікрорайонах під гаслом «Вітаємо вас, святошинці». Протягом чо-тирьох днів (17-18 та 24-25 грудня) таких мінісвят буде 19, усюди з ростовими ляль-ками, вікторинами, інтерактивними іграми та подарунками.

СОЛОМ’ЯНСЬКИЙ РАЙОН:

Місцеві таланти Головну ялинку району у парку

«Відрадний» засвічуватимуть 19 грудня о 16.00 з трьохгодинною

програмою творчих колективів району та розвагами для дітей. Напередодні, 18 груд-ня, урочисте засвічення новорічної ялинки та концерт пройде в Будинку культури «Жуляни», початок о 16.00. Театралізовані свята до Дня Святого Миколая влаштують в Палаці дитячої та юнацької творчості (19 грудня о 15.00) та Центрі дитячої та юнацької творчості (19 грудня о 16.00).

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН:

Лускунчик та зимова казка на оперному театрі

Відкриються святкування ново-річно-різдвяним фестивалем на стадіоні «Старт» 19 грудня о 14.00.

Обіцяють зустріч зі Святим Миколаєм та спортивну програму з іграми, розвагами, солодкими подарунками. А о 17.00 в парку Тараса Шевченка засвічуватимуть ново-річну ялинку з концертно-розважальною програмою «Красуня-ялинка, вогнями світи!». Щодня з 11.00 до 18.00 тут працює Новорічна майстерня Святого Миколая: проходять майстер-класи з виготовлення іграшок-сніговичків та ялинкових прикрас; розпису та створення різдвяних візерунків пастеллю. 19 грудня з 17.30 на Театраль-ній площі стартує новорічна програма «Пригоди Лускунчика та його друзів» із засвіченням ялинки біля світломузичного фонтану, проведенням новорічно-каз-кового квесту, музичними виступами, врученням солодких подарунків та призів.

В парку імені Тараса Шевченка до 15 січня триває новорічно-різдвяний ярмарок «Каз-кові новорічні дива». Щосуботи та щонеділі тут проходитимуть дитячі свята за участю аніматорів, концертні програми, конкурси та вікторини на знання української історії та культури, благодійні заходи (ялинка по-бажань, виставка народних ремесел тощо). Всіх, хто завітає до парку, будуть частувати різними смаколиками. 24-25 грудня та 7-8 січня з 11.00 до 13.00 в парку біля Будиночку Святого Миколая дітлахам влаштують зу-стрічі з поліцейськими. У програмі майстер-класів – виготовлення гірлянд з цукерок, конкурси, загадки з правил дорожнього руху, проведення квесту «Чи знаєш ти?» про патрульну поліцію, фотозона для дітей та дорослих тощо.

Щодня з 16 грудня по 15 січня на голов-ний фасад Національної опери України транслюватиметься видовищне 3D-шоу «Зимова казка». Воно показуватиметься двічі: о 18.30 перед початком вистави, і о 21.30 по її закінченні. Тривалість дійства – 5 хвилин. Сюжет казки організатори трима-ють в секреті, однак «Вечірка» дізналася, що одними з головних героїв будуть хлопчик і дівчинка на ковзанах, тож її можна назвати новорічною казкою про кохання.

Фото Павла ПАЩЕНКА

парк культури24 Вечірній Київ | 15 грудня 2016 року | №50 (19232)

Засновник: Київська міська радаВидавець: КП «Вечірній Київ»Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 рокуВ. о. головного редактораМаксим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93E-mail: vk1906@ukr.netПередплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газе-ти. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Ініціатива» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 51521 Заг. наклад: 96 000.

ЧИТАЙТЕ НАС В ІНТЕРНЕТІ: WWW.VECHIRNIYKIEV.COM.UA

КІНОМАНІЯ

ПРОЕКТ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Трохи Брейгеля у казковому інтер’єріінтер’єріРуслана НЕФЕДЧЕНКО

Напередодні зимових свят у Києві знімають казку – повнометражний художній фільм. І це справжнісінь-ке чудо, бо казковий проект фінан-сує держава, а керує знімальним процесом команда молодих митців, котрі обіцяють, що незважаючи на цілеспрямоване яскраве фольклор-не забарвлення майбутньої стрічки, в ній не буде патріотичних спекуля-цій і шароварщини.

«Казка про гроші» – довготрива-лий проект Національної кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка. Його запустили в роботу два роки тому під назвою «Судний день або Йом-Кіппур». Сценарій написав Віктор Гресь, а знімати запропонували молодому режи-серу Олесі Моргунець-Ісаєнко. Це її перший «повний метр». До того вона випустила на екрани дві ко-роткометражки: «Мольфар» (2013) і «Віолончель» (2014).

«Вечірка» зустрілася з Олесею на знімальному майданчику для того, щоб з перших вуст дізнатися, як створюються українські сучасні кіноказки.

– Я погодилась брати участь у державному проекті насамперед тому, що матеріал для мене цікавий. Незважаючи на скромний бюджет, вдалося зібрати високопрофесійну команду однодумців, – говорить режисер. – З нами працюють: молодий талановитий оператор Евгеній Кірей, натхненний худож-ник-постановник Микола Власов, з яким ми разом створювали стрічку «Віолончель», та чудові актори, запрошені переважно з Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі. Я дуже ціную кож-ного артиста цього театру, і довго чекала нагоди попрацювати з ними. А музику до стрічки пише компо-зитор та вокаліст гурту Crossworlds Ірина Скрипникова.

Художнє вирішення картини було підказано полотнами Пітера Брейгеля («Мужицького»): у стрічці багато загальних планів та алего-ричних образів.

– Наприклад, у нас є така міс-тична постать як хапун – злий дух, який з’являється в картині у вигляді ворона. У стрічці фактично немає масовки – ролі селян виконують члени знімальної групи. І хоча сама казка не зовсім дитяча, дітей в ка-дрі дуже багато, бо таким чином я хочу підкреслити головну думку

твору: не в грошах, а саме в дітях – людське щастя», – наголошує наша співрозмовниця.

Сама історія актуальна для на-шого часу. Вона про те, що може статися з жадібною людиною, яка зациклена на грошах: головний герой казки отримує спадок і той поступово змінює його особистість. Це гірка правда нашого сьогоден-ня: люди, добираючись до влади і грошей, забувають, ким були, про що мріяли, стають гіршими за своїх попередників, яких зневажали.

– І хоча в нашій казці все за-кінчиться добре і фінал буде пози-тивним, сама історія досить сумна і безперечно повчальна, – вважає режисер.

За словами Олесі Моргунець-Іса-єнко, в грудні знімальний процес буде завершено. Далі почнеться монтажно-тонувальний період. А ось коли саме ми зможемо побачити казку в кінотеатрах залежатиме вже від Мінкульту.

Художнє вирішення картини було підказано

полотнами Пітера Брейгеля («Мужицького»):

у стрічці багато загаль-них планів та алегорич-

них образів.

ВИ ЩЕ НЕ БАЧИЛИ

ФЕСТИВАЛЬ

На території ВДНГ (павільйон №10) працює в тестовому режимі сферичний кінотеатр TELEPORT360.

Це перший кінотеатр в Україні, де купольний кі-нозал спроектований і оснащений за міжнародними стандартами для максимально комфортного перегляду сферичних фільмів. Для цього тут встановлено вісім HD-проекторів і потужний сервер, які формують зображення на купольному екрані площею 190 квадратних метрів. Купол і крісла встановлені під таким кутом, щоб кожен глядач незалежно від його місця в залі бачив картинку максимально якісною і об’ємною.

Сферичний кінотеатр TELEPORT360 є спільним проек-том компанії New Vision Production та студії інноваційних технологій Front Pictures. Відкриється він прем’єрою анімаційної стрічки «Поляріс» від французького пла-нетарію Сент-Етьєн.

Організатори кінотеатру планують крім демонстрації фільмів влаштовувати в залі під куполом концерти, ви-ставки, лекції, а також проводити науково-пізнавальні програми для школярів за принципом «навчання через позитивні емоції та ігри».

У Національній парламентській бібліотеці України презентували книгу «Діячі Украї-ни», що вийшла у видавництві «Артбук».

Видання є результатом однойменного виставкового проекту плакатів від клубу ілюстраторів Pictoric, який розпочався у 2014 році й побував у галереях кількох міст України, аеропортах «Бориспіль» та «Львів», а також у Польщі й Грузії.

– Цей проект створений для того, щоб показати цікавих і неординарних особистос-тей, які народились і працювали в Україні, – розповідає cпівкуратор клубу Pictoric Олег Грищенко. – Ми в жодному разі не ставимо за мету зробити якийсь хіт-парад чи топ-список. У нашому виданні нема багатьох важливих людей, але це справа майбутнього.

За словами Олега Грищенка, «Діячі Укра-їни» формувалися у кілька етапів:

– Спочатку це були лише письменники, потім ми додали діячів інших сфер культури й науки». Ілюстратори й дизайнери Pictoric самі обирали, над чиїми образами будуть працювати. Врешті героями проекту стали Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Леся Українка, Олександр Довженко, Богдан-Ігор Антонич, Володимир Гнатюк, Соломія Кру-шельницька, Андрей Шептицький, Казимир Малевич та інші. Спочатку ми думали, що аудиторія цього проекту – молоде покоління, адже хотіли заохотити українську молодь до креативності на прикладі їх земляків. Але виявилось, що цікавість не має вікових меж.

У книзі «Діячі України» портрети, створені ілюстраторами Pictoric, будуть доповнені короткими біографіями й фактами про здобутки героїв українською та англійською мовами.

У столиці проходить Третій фестиваль сучасної академічної музики Kyiv Contemporary Music Days, в якому беруть участь музиканти з Німеччини, Поль-щі, Японії, Швейцарії, Італії та України.

– На нашому фестивалі можна буде почути музику, котра лунає із кращих концертних майдан-чиків Франкфурта, Мюнхена й Берліна. Адже до Києва завітали солісти Ensemble Modern – без перебільшення легендарного німецького ансамблю, який є лідером у світі нової музи-ки, – розповів директор Kyiv Contemporary Music Days, укра-їнський композитор Альберт Саприкін.

Серед учасників фестива-лю – композитор з Італії Іван Канц’ялозі, японська флейтистка Юрі Матцузакі, японсько-швей-царський скрипаль Джунія Ма-кіно, кларнетистка з Німеччини Ніна Янссен-Дейнцер, польський

віолончеліст Мілош Дроґовскі та українці – піаніст Антоній Бари-шевський і композитор Микола Ковалінас. Крім концертів, в рамках Kyiv Contemporary Music Days зарубіжні гості проведуть ряд лекцій і майстер-класів.

«Антитіла» записали новий альбом

Кіно під куполом

Лідери нової музики здивують киян

Ілюстратори склали книгу з плакатів

Український гурт «Антитіла» презентував п’яту платівку під назвою «Сонце». До альбому увійшли нові компози-ції, а також треки, що встигли стати хітами – «Люди як Кораблі», «Танцюй» і «Одинак».

– Альбом виношував-ся в голові досить довго, останні півтора року, з моменту випуску попере-дньої платівки. А всі заду-ми виплеснулись у студії та реалізувалися в пісні за два останніх місяці. В опе-ративному режимі й дуже легко – без творчих мук, – розповів лідер «Анти-тіл» Тарас Тополя на прес-конференції. – Тому пісні «Сонця» звучать позитивно і світло.

Новий альбом уже з’явився в мережі, а також вий-шов на CD та флеш-карті в упаковці DigiPak. В лютому 2017 року «Антитіла» вирушать у всеукраїнський тур на підтримку платівки «Сонце». Музиканти відвідають з концертами більше 35 міст.