ТехнологіяПсихолого-

педагогічного проектування

(П3 - технологія)

Психолого-педагогічне проектування – це форма

перспективного планування діяльності вихованців і

педагога, у якому об’єднані:бажання та прагнення дітей;завдання для педагога, які випливають із

програм та Базового компонента;варіативність форм, методів та засобів

спільних дій вихователя і дітей, батьків;психологічні закономірності природного

розвитку спільної діяльності дітей і дорослого(від бажання до творчого рівня реалізації задуму).

Етапи впровадження проекту в ДНЗ:

1. Підготовчий -2008-2009 н.р.2. Реалізаційний-2009-2012

н.р.3. Підсумковий- 2012-2013 н.р.

85% готові до впровадження технологій 15% не зовсім готові0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

моніторинг готовності вихователів до впрвадження технології психолого-

педагогічного проектування

Результати анкетування педагогів на початковому етапі

Що таке інноваційна діяльність в ДНЗ? Яке ваше ставлення до неї? 85% вихователів вважали, що це вивчення та застосування нових сучасних технологій, ефективних методів і прийомів. Вони ведуть розвиток дітей вперед,тому їх необхідно вивчати і впроваджувати. 15% вважали, що традиційні методи і прийоми ефективні, добре вивченні, а на інноваційну діяльність не вистачає часу.

Чи зацікавила вас інноваційна технологія Т.Пироженко “Психолого-педагогічне проектування”? Чому?

85% вихователів дали відповідь – так. Тому що технологія забезпечує вільний розвиток дітей на партнерських стосунках з дорослими, передбачає створення розвивального середовища, органічно пов’язана з Державними стандартами. 15% дали відповідь - ні.

Чи налаштовані до змін:

в методах та прийомах організації навчально-виховного процесу;

в роботі з батьками, залучення їх до активної участі в освітньому процесі;

в зміні планування. 85 % - так; 15 – ні.

Методичні заходи:Опрацювання методичної літератури;Консультації для педагогів;Семінари-практикуми:“Проектна діяльність в ДНЗ. Технологія

психолого-педагогічного проектування”;“Нестандартні форми організації дошкільнят

під час організованого навчання”;“Індивідуальний підхід у вихованні дітей”;“Особливості віковоїпсихології”.

Методичні заходи:Майстер-класи:“Особливості роботи за технологією”;“Форми взаємодії з дітьми за технологією”;“Батьки – активні члени проектної діяльності”.

Педагогічні ради Розроблення зошита перспективного

планування, в якому передбачалось висвітлення завдань по лініях розвитку та сферах життєдіяльності.

Тренінги з розвитку навичок Як ухвалити колективне рішення ; як

захиститися від тиску з боку однолітків; як розвязати конфлікт.

Використовується як під час занять, так і в повсякденному житті. Трибуна “Мої права” Мета – ознайомлення з Декларацією прав

дитини, вправляти в умінні цивілізовано їх захищати.

Доручення на завтра (Подумай , як ти це робитимеш, придумай

вдома з рідними). Умисні помилки вихователя. Цей прийом допомагає розвивати в дітей

увагу – як довільну , так і мимовільну. Плани на завтра Чим займатимемось завтра? Що для цього

треба? Хто що робитиме?

Особливості роботи за технологією

1.Педагог має створити таку мотивацію, що вмикало б внутрішню активність кожної дитини(я

хочу). 2.Добір такого сюрпризного моменту, який би заінтригував дітей, викликав

підвищений інтерес. 3.Педагогічний процес не має протікати монотонно. 4.Створення ”дерева бажань”. 5.Педагогові доцільно заготувати низку фраз для адекватної реакції на різні

делікатні випадки: Це цікава думка, але чи стосується вона теми нашої розмови. Я залюбки вислухаю тебе після заняття. Давайте повернемося до теми нашої розмови. Ти розкажеш мені на вушко(на вулиці).

6.Формулювати короткі запитання, що стимулюватимуть розгорнуту відповідь і спрямовуватимуть

думки та зусилля дітей у потрібне русло, наприклад: За яких умов можна це зробити? Яким ви це уявляєте? Як реалізувати задум Андрія? Як інакше можна розв’язати цю проблему? Чим цікава Наталчина пропозиція? Що буде, якщо..? Що необхідно для впровадження цієї ідеї? Ваша думка про пропозицію Ярослава. Як вам мій задум?

7.Педагог має запам’ятати такі правила: не дублювати, не засуджувати, не критикувати, не

ігнорувати жодного висловлювання дитини.

Технологія П3 дає дитині змогу:Стати активним учасником навчально-

виховного процесу, а отже, і власного розвитку;

Реалізувати природне прагнення пізнавати та досліджувати світ;

Вибирати назву, місце, час, мету спільного проекту;

Самостійно відшукати партнерів і засоби, необхідні для реалізації проекту;

Практично застосувати набуті знання й навички не колись, у далекому майбутньому, а сьогодні.

Особистісно-орієнтована технологія П3 базована на трьох основних позиціях:Прийняти кожну дитину такою , якою вона

є , і полюбити її.Підтримати кожного вихованця в

труднощах адаптації і розвитку. Допомогти відчути себе предметом зацікавленості та симпатії. Дати змогу пізнати насолоду спільної радості і прикрощів, співзвучності та співпереживання.

Пізнати сильні й слабкі сторони кожного вихованця, базуючись на знаннях про їхні вікові та індивідуальні особливості.

Етапи психолого-

педагогічного проектування

1. мотиваційний2. інформаційний3. репродуктивний4. узагальнення, аналіз і систематизація отриманих знань5. творчий6. рефлексо-оцінювальний

Цей етап позитивно-емоційний, особистісно значущий для кожної дитини. Гасло. Можна все зробити, якщо захотіти. Мета. Викликати у дітей бажання, створити спільний проект(задум);

визначити завдання, зміст та форму діяльності, спрямовані на його реалізацію.

Завдання педагога. Застосувати мотивацію, що перетворить педагогічну задачу в прагнення, бажання дітей, увімкне їхню внутрішню активність.

Так , у старшій групі під час тематичного циклу “Хліб усьому голова” вихователь викликає у дітей

бажання створити спільний проект, виявляє рівень знань вихованців з теми “Д е береться хліб?”

Обговорення трьох питань: 1.Що ми знаємо?

2.Що хочемо знати?

3.Звідки ми про це дізнаємось?Діти розповідають, міркують і доходять висновку що ще мало знають. Отже

попереду багато завдань. Марина запропонувала записати завдання , щоб не забути. Діана підтримала пропозицію дівчинки і запропонувала зображення колоска на ватмані прикріпити біля дошки, а над ним приклеїти записані і замальовані завдання.

Оля запропонувала виготовити вдома з батьками книжечки з загадками , прислів’ями про хліб. Вихователь зауважила, оскільки діти мало знають про вирощування хліба в давнину, можна створити журнал “Хліб сивої давнини”. Дітей зацікавила ця пропозиція.

Саша запропонував вивчити нові вірші, пісні , підготувати свято для хліба. Інші діти підтримали цю пропозицію. Так виникла ідея підготовки свята “Хліб усьому голова”.

Мотиваційний етап

Інформаційний етап На цьому етапі триває збагачення знань дітей, розширення,

поглиблення та надання їм нової інформації. Інформаційний етап триває доти, поки діти не набудуть достатнього рівня знань і будуть готові до репродуктивного етапу.

Гасло. Не кажи не вмію, а кажи – навчуся. Мета. Сформувати систему знань, умінь навичок. Необхідних

для реалізації спільного проекту, проявів творчості і фантазії. Завдання педагога. Розпалити вогонь пізнання; формувати

вміння дітей вчитися здобувати знання шляхом самостійних пошуків у різних інформаційних джерелах.

Під час інформаційного етапу діти отримують знання з різних сфер життєдіяльності: вирощування зернових, професія хлібороба; випікання хліба, традиції вшанування. Організовується пізнавальна , дослідницька , комунікативна , рухова,ігрова діяльність дітей ,під час яких діти набувають знань , умінь та навичок з даної теми.

Репродуктивний етап На цьому етапі застосовують усі знання, що діти набули впродовж

попереднього інформаційного етапу, знання відтворюють на практиці. Гасло. Це ж просто! У тебе вийде. Той, хто впевнений в собі, у своїх

силах, багато чого може зробити для себе і для людей. Мета. Дати вихованцям змогу не колись, у далекому майбутньому, а

сьогодні практично застосовувати набуті на інформаційному етапі знання, вміння і навички, добираючи серед них необхідні для вирішення нових, нестандартних , що виникають у процесі реалізації цього спільного проекту.

Завдання педагога. 1.Допомогти кожному вихованцеві випробувати свої можливості

зіставивши їх із бажаннями; викликати відчуття впевненості у своїх силах, приймаючи будь-які результати дитячої діяльності з радістю і гордістю (особливо у несміливих, невпевнених у собі дітей);

2.Створити умови, за яких у дітей виникатиме потреба регулювати свою поведінку відповідно до отриманих уявлень про морально-етичні еталони загальнолюдської поведінки.

3.Відстежити динаміку розвитку кожної окремої дитини порівняно з її особистими попередніми досягненнями.

Узагальнення, аналіз і систематизація отриманих знань На цьому етапі проводять контрольні (комплексні) заняття або

інші форми діяльності, до яких включено найважливіший зміст знань та навичок, що пов*язані з тематикою усього циклу з реалізацією творчого спільного задуму.

Гасло. Мудрим ніхто не народився, а навчився. Мета. Узагальнити і систематизувати знання, вміння і навички,

що їх набули діти впродовж попередніх етапів. Завдання педагога. З*ясувати, чи відбулися зміни в розвитку

кожного вихованця, проаналізувавши і зіставивши результати контрольно-діагностичних зрізів, спостережень та дитячі роботи з даними, одержаними при вхідній діагностиці.

На цьому етапі вихователь створює ігровий момент і пропонує пограти у цікаву гру “Що, де, коли?”

Організовує дидактичні ігри: “Склади ціле”, “Що розповів колосок?”, Відгадай за описом”, “Склади послідовний ланцюжок”, “Чого нестало?”

Творчий етап Він є найважливішим серед усіх інших етапів взаємодії дорослих та

дітей і має специфічні завдання для дорослих – навчитися бути співзвучним в творчій атмосфері групи дітей, навчитися не лише керувати, а насамперед, підтримувати активність інших, сприяти свідомому виборові дітьми культурних змістовно наповнених форм творчої взаємодії.

Гасло. Не бійся мріяти і фантазувати. Мета. Реалізувати спільний творчий задум, до якого готувались на

чотирьох попередніх етапах. Наповнити процес його втілення спалахом позитивних емоцій. Придумувати, творити у процесі різних видів діяльності.

Завдання педагога. Вірити у творчий потенціал, здібності кожного вихованця; створити сприятливу атмосферу для їхнього розвитку; заохочувати до оригінальних ідей дітей, батьків, інших працівників.

Вихователь на цьому етапі організовує види діяльності , де б діти проявили свою творчість і фантазію: складання розповідей за книжечками, створеними дітьми та їхніми батьками;

журналом “Хліб сивої давнини”.виготовлення гербарію; колективна аплікація на тему “Хлібне поле”; свято

“Хліб усьому голова”.

Рефлексивно-оцінювальний етап На цьому етапі відбувається ”подорож у часі” у зворотньому порядку.Основне завдання – сформувати у дитини вміння оцінювати саму себе, свої

досягнення, діяльність упродовж розгортання задуму, а також вміння бачити і цінувати інших дітей, своїх однолітків, формування ціннісного ставлення до спільної взаємодії з людьми.

Гасло. Помічаємо і задіємо найменшим успіхам кожного.Мета. Усвідомити набутий за попередніх 5 етапів досвіду; порадіти своїм і чужим

успіхам.Завдання педагога. 1.Осмислити й оцінити як власні дії, так і дії дітей, провести

самоаналіз.2.Розвивати в дітей уміння оцінювати самих себе і свою діяльність за попередніх 5

етапів.3.Вибрати найефективніші методи і прийоми для досягнення мети.

Вихователь організовує ігровий момент – поява Сороки; вона чула що в нашій групі відбулося щось цікаве, просить про це розповісти.

Запитання до дітей: З чого усе почалося? Як придумали “древо цілей?” Які завдання були поставлені?

Що нового і цікавого дізналися за цей час? Що кому найбільше запам’яталося? Чи сподобались виготовлені вдома з батьками книжечки? Чи сподобалося свято? Чому? За кого з товаришів ми найбільше пораділи? Кому і як віддячимо за допомогу?

На протязі цього циклу вихователь підбирає види діяльності для відтворення знань дітей на практиці.

Створює ігрові моменти - прихід Снопа, прохання допомогти знайти шкідників зернових; прихід ляльки Олесі, яка вирішила приготувати смачні пиріжки для подружок, але не впевнена , що це їй вдасться; поява чарівного мішечка, міркування дітей , загадки.

Лист-повідомлення про приїзд гостей; народні традиції зустрічання хлібом-сіллю.

Бесіди з дітьми про те, які умови необхідні їм для росту, розмноження;про значення зернових у природі, про взаємозвязок живої і неживої

природи.Дидактичні ігри: “Впізнай на дотик”, “Відгадай за описом”, “Упізнай за

смаком”,”Що зайве?”, “Що спільного-що відмінного?”,”Що де росте?”, “Опиши – відгадаємо” та інші.

Відтворення знань в зображувальній діяльності: аплікації, ліпленні, малюванні; на заняттях з ручної праці;

в ігровій та рухливій : рухливі ігри “Збери колоски”, “Копиця”,”бджілки та колосочки”. Трудова діяльність дітей на городі (висівання зерен). Пошуково-дослідницька: пророщування зерен пшениці, процес замішування та випікання.

Пригадування дітьми вивчених скоромовок , віршів, приказок.

Методи та прийоми:створення вихователем проблемних,

пошукових ситуацій;ініціювання самостійних відкриттів дітей;постановка запитань причинно-

наслідкового характеру, що спонукають до розмірковування;

спільне з дорослим та самостійне експериментування;

колективне розмірковування, інтелектуальне співробітництво.

Орієнтовні форми взаємодії з дітьми.

1. Дослідницький фартух2. Стіл довідок3. Скринька сюрпризів4. Екскурсія за межі дитсадка5. Спільнота допитливих6. Крісло оповідача7. Піраміда запитань8. Детектив9. Зміна статусу дорослих

Дослідницький фартух Це місце для розвитку пізнавальної активності дітей .Цей прийом забезпечує перспективу розвитку – в нього вкладають завдання різної складності. І діти самі обирають завдання , зіставляючи з власними можливостями. Це дає змогу дитині само розвиватися. Вихователь притримується позиції потенційного партнера, тобто підключається до гри (уточнює, пояснює, розказує).

Стіл довідок Кожен малюк , якому складно вирішити своє завдання , може підійти і знайти на цьому столі різні підказки, потрібну інформацію, можливі варіанти. Ця форма роботи використовується як під час організованої діяльності, так і в повсякденному житті на різних етапах тематичного циклу.

Скринька сюрпризів використовується під час різних видів діяльності з метою зацікавлення дітей; як нагороду за добре виконану колективну діяльність.

Екскурсія за межі дитячого садкаВикористовується з метою збагачення вражень про навколишній світ.

Спільнота допитливих (чомусиків, які постійно чимось цікавляться).Ефективно діє в групах , де в дітей є спільні інтереси і прагнення – спільнота “всезнайок”; спільнота “читайликів”.

Крісло оповідача (казкаря) У такому кріслі діти розповідають усе, що придумали разом з батьками. Під час творчого етапу тематичного циклу діти можуть отримати завдання скласти розповідь чи казку разом з батьками, темами розповідей можуть бути враження від екскурсій, спостережень, прочитаних художніх творів на попередніх етапах.

Детектив Ця форма взаємодії з дітьми може використовуватись на різних етапах тематичного циклу, але найбільш доцільна під час етапу узагальнення і систематизації отриманих знань .Мета – навчити дітей досліджувати, виявляти, аналізувати, робити висновки, вболівати за спільну справу.

Зміна статусу вихователя Використовується на будь-якому етапі. Мета - надання дитині можливості побути в іншій , цікавій для неї ролі; виховання відповідальності за доручену справу.

Піраміда запитань Мета - навчити дітей ставити різноманітні запитання, шукати на них

відповіді, логічно мислити, стисло і точно відповідати.Для цього необхідний такий матеріал: будь-який предмет, що зацікавить

дитину, і різнокольорові кубики.Поставивши запитання щодо предмета, дитина бере один кубик і ставить

його біля нього. Друга дитина бере кубик іншого кольору і ставить біля першого , при цьому

сформулювавши власне запитання. Утворюється ціла піраміда з кубиків(може бути навколо предмета, біля

нього). Таких кубиків-запитань може набратися різна кількість залежно від кількості дітей, їх пізнавальної

активності, вміння ставити запитання. Після того як запитання вичерпалися, повертаємося назад.

Кожній дитині слід згадати, де її кубик і яке запитання вона поставила . На всі запитання може відповідати

одна дитина , а може і вся група або вихователь.