23 грудня 2016 року ОБОВ’ЯЗОКЧЕКАЛИ НА СВЯТО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ. І ЇХНІ МРІЇ ЗДІЙСНИЛИСЬ. Порадувати

ЗАКОНВИДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Газета видається з 1955 року

ОБОВ’ЯЗОКi

23 грудня 2016 рокуп’ятниця

№ 51(3301)

ДОБРОЧИННІСТЬ

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, НАДІЮ ВСІМ ДАЙ!

ЗИМА – ГАРЯЧА ПОРА ДЛЯ ДІТЛАХІВ. КОЖЕН З НИХ З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЄ НА ПРИЄМНІ СЮРПРИЗИ ТА ПОДАРУНКИ. ПРОТЕ Є СЕРЕД ЦИХ ДІТОЧОК ПЕВНА КАТЕГОРІЯ, ЯКИМ УВАГА ТА ЧУЙНІСТЬ ПОТРІБНІ ОСОБЛИВО. ЦЕ – ДІТКИ З НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ РОДИН. БАГАТО ХТО З НИХ ЦІ НОВОРІЧНІ СВЯТА ЗУСТРІНУТЬ НЕ В РОДИННОМУ, ПО-ЗАТИШНОМУ ТЕПЛОМУ КОЛІ ДРУЗІВ ТА СІМ’Ї, А В РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ СЕЛА КОПИЛІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЩО ВЗЯВ ЇХ ПІД СВОЮ ОПІКУ. ПРОТЕ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА СКЛАДНІ, НЕ ПО-ДИТЯЧОМУ ДОРОСЛІ, ВИПРОБУВАННЯ, ЯКІ ПІДКИНУЛО ЇМ ЖИТТЯ, ЦІ ДІТКИ З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЛИ НА СВЯТО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ. І ЇХНІ МРІЇ ЗДІЙСНИЛИСЬ.

Порадувати маленьких вихованців центру та потішити їх приємними подарунка-

ми приїхало багато почесних гостей. Серед них і заступник міністра юстиції Денис Чернишов та співробітники Державної кримінально-ви-конавчої служби України. Ця зустріч вже стала доброю традицією. Адже наша служба опікується реабілітаційним центром вже декілька років по-спіль. І кожного разу після такої зустрічі на серці залишається тепло і надія, а ще – очікування нового спілкування.

Під’їжджаючи до центру, кожен з нас неабияк хвилювався, адже дивитися в ці щирі оченята і розуміти, яка складна доля у цих малюків – вкрай важко. А тому й хочеться приділити їм якомога більше уваги, віддати якомога більше ласки та доб роти, щоб діти відчули, що вони не байдужі

нам, дорослим, що можуть розраховувати на нашу підтримку та любов. Найперше, що впадає у вічі, коли починаєш спілкуватися з дітлахами, це мить, коли вони тягнуться до тебе, очікуючи на твою посмішку, добре слово чи просто теплий погляд. Саме тоді особливо гостро, до щему в душі, від-чуваєш, як же їм не вистачає материнської уваги та тепла. Тому й мають люди, які безпосередньо з ними працюють, особливий зв’язок з цими дітками. Адже саме вихователі замінюють їм і батька, і матір, немов власним дітям, віддають свою турботу. А ще – саме вони стають для них тим самим провідником в доросле життя, адже навчають їх не лише шкільним дисциплінам, а й основним навичкам у побуті, правилам поведінки з сусідами, товаришами, в суспільстві.

Початок. Закінчення на стор. 4

2 грудень 2016 року № 51ОБОВ’ЯЗОК

ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi

НА ПУЛЬСІ

ВІСТІ З ПАРЛАМЕНТУ

Верховна рада України “під ялинку”, о 04.52 ранку 21

грудня прийняла в другому читан-ні і в цілому Закон №5000 “Про Державний бюджет на 2017 рік”. За відповідне рішення проголосу-вали 274 народних депутати. І хоча депутатам і журналістам довелося провести напружену ніч в парла-менті, вперше за багато років ко-шторис держави ухвалено вчасно.

Представляючи законопроект, міністр фінансів Олександр Дани-люк заявив, що Кабмін підготував реалістичний проект бюджету. За його словами, під час доопрацю-вання проекту держбюджету на 2017 рік до другого читання Кабмін зберіг пріоритети, закладені до першого читання. Серед пріори-тетів Данилюк назвав підвищення обороноздатності і соціальних стандартів, розвиток освіти, охо-рону здоров’я, цільову підтримку сільського господарства, розвиток дорожньої інфраструктури тощо. Він також зазначив, що проект бюджету передбачає необхідний ресурс для підвищення мінімаль-

ної зарплати до 3,2 тисяч гривень.Документ передбачає доходи

бюджету на 2017 рік у сумі 721,398 млрд гривень, у тому числі доходи загального фонду – 669,409 млрд гривень та доходи спеціального фонду – 51,989 млрд гривень.

Видатки бюджету на наступ-ний рік передбачено у сумі 790,393 млрд гривень, у тому числі видатки загального фонду – 735,378 млрд гривень та видатки спеціального фонду – 55,015 млрд гривень.

Граничний обсяг дефіциту бю-джету визначено у сумі 77,547 млрд гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду – 62,338 млрд гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду – 15,208 млрд гривень.

У 2017 році прожитковий міні-мум на одну особу в розрахунку на місяць пропонується встановити у розмірі з 1 січня 2017 року – 1,544 тисяч гривень, з 1 травня – 1,624 тисяч гривень, з 1 грудня – 1,7 тисяч гривень.

Мінімальну заробітну плату пропонується встановити у 2017

році у місячному розмірі з 1 січня – 3,2 тисяч гривень, а у погодинному розмірі з 1 січня – 19,34 гривні.

“При доопрацюванні проекту бюджету до другого читання вра-ховано рішення уряду щодо вста-новлення мінімальної зарплати в розмірі 3,2 тисяч гривень на місяць та встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 1,6 тисяч гривень”, – йдеться у пояснювальній записці.

Як наголошується, на цю мету в законопроекті передбачені до-даткові видатки в обсязі близько 28,3 млрд гривень, що дозволить забезпечити виплату підвищеної зарплати працівникам бюджетної сфери.

Верховна рада України у ві-второк також підтримала зміни до Податкового кодексу, які перед-бачають підвищення акцизів на алкоголь та сигарети та зменшення ренти на видобуток нафти. Також депутати скасували два відсотки пенсійного збору з валютообмін-них операцій.

Підготувала Юлія СЕРЕДА

УХВАЛЕНО КОШТОРИС ДЕРЖАВИОФІЦІЙНО

Передплатний індекс: 23102

04050, м.Київ-50, вул. Мельникова, 81.Редакція газети “Закон і обов’язок”

Талон-замовленняПросимо прийняти передплату на газету

“Закон і обов’язок”: від працівників на перше півріччя 2017 року

в кількості ________ примірників;

від засуджених на перше півріччя 2017 рокув кількості ________ примірників.

Газету просимо надсилати за адресою: ________________

________________________________________________

_______________________________________________Сума ____________ перерахована на рахунок ДЗД ДПтСУ, с/р № 31250227201887 в ДКСУ в м.Києві, код банку 820172,

ЄДРПОУ 08565003

Доручення (авізо) №_____ від “___”________201__ року.

Начальник установи ______________________________

Головний бухгалтер _______________________________

М.П.

(повна поштова адреса та індекс відправника)

(6 міс.)

(6 міс.)

ПЕРЕДПЛАТА

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

№561/2016

ПРО ПОМИЛУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХРозглянувши клопотання про помилування осіб, засуджених

судами України, пропозиції Комісії у питаннях помилування та беручи до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, строк фак-тичного відбуття покарання, особу засуджених, їх сімейний стан, поведінку до вчинення злочину і після засудження, відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, думку органів і уста-нов виконання покарань, спостережних комісій щодо доцільності помилування та інші обставини, відповідно до пункту 27 статті 106 Конституції України постановляю помилувати: прізвища 9 осіб.

Указ набирає чинності з дня його підписання.

20 грудня 2016 рокуПрезидент України П. ПОРОШЕНКО

ЗА РУБЕЖЕМ

Репресії, які відбуваються в Туреччині після невдалого

перевороту в липні, збільшили чис-ло ув’язнених журналістів у всьому світі до рекордної кількості від часу початку спостережень у 1990 році, повідомляє Радіо “Свобода” . Про це 13 грудня заявив базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів. За даними організації, станом на 1 грудня 259 журналістів світу пере-бували за гратами, і щонайменше 81 із них ув’язнений у Туреччині. Водночас ще десятки інших журна-

лістів позбавлені волі в Туреччині, але правозахисники не можуть під-твердити, що ці затримання прямо пов’язані з роботою цих людей.

Китай, який очолював список із кількості ув’язнених журналістів у 2014 і 2015 роках, опустився на друге місце з 38 співробітниками ЗМІ за ґратами. Далі в цьому списку розта-шувалися Єгипет, Еритрея та Ефіопія.

“Журналісти, які працюють для збору та поширення інформації, виконують важливу для суспільства роботу, і їхні права захищені відповід-

но до міжнародного права. Вражає те, що багато урядів порушують свої між-народні зобов’язання, ув’язнюючи журналістів і придушуючи крити-ку”, – сказав виконавчий директор Комітету захисту журналістів Джоел Саймон.

За даними правозахисників, цього разу вперше з 2008 року Іран не входить до першої п’ятірки по-рушників права журналістів на сво-боду. Це сталося тому, що багато засуджених після виборів 2009 року відбули покарання і були звільнені, ідеться в повідомленні. За даними Комітету захисту журналістів, майже три чверті журналістів, які перебу-вають за ґратами, звинувачуються в державній зраді.

Наш кор.

ЗА ҐРАТАМИ – РЕКОРДНА КІЛЬКІСТЬ ЖУРНАЛІСТІВ

ДАТА КАЛЕНДАРЯ

ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ

СВЯТО БУЛО ВСТАНОВЛЕНЕ У 1998 РОЦІ УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, В ЯКОМУ, ЗОКРЕМА, ЗАЗНАЧЕНО: “ЗВАЖАЮЧИ НА ЗНАЧНИЙ ВНЕСОК АРХІВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ У РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ ТА КУЛЬТУРИ, ІНШІ СФЕРИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА, НЕОБХІДНІСТЬ ПОДАЛЬШОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА НА ПІДТРИМКУ ІНІЦІАТИВИ ПРАЦІВНИКІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ, ПОСТАНОВЛЯЮ: ВСТАНОВИТИ В УКРАЇНІ ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ, ЯКЕ ВІДЗНАЧАТИ ЩОРІЧНО 24 ГРУДНЯ”.

В архівних установах системи Держкомархіву України зо-середжено понад 58 мільйонів різних видів документів

Національного архівного фонду. Працюють з ними понад три тисячі архівістів, які щодня формують, зберігають та популяризу-ють інформацію, що несуть у собі документальні першоджерела.

Наш кор.

ВІЗИТ

20 грудня відбулась зустріч заступника міністра юстиції України, керівника апарату Ганни

Онищенко з курсантами, студентами та працівниками Академії Державної пенітенціарної служби .

Відрекомендовуючи гостю, ректор Академії ДПтС Олексій Тогочинський зазначив, що радий бачити її у навчальному закладі, де готуються фахівці, у тому числі і для Міністерства юстиції України.

Заступник міністра юстиції розповіла присутнім про формування новітньої системи органів юстиції та реформування Державної пенітенціарної служби. Ганна Володимирівна зазначила, що саме реформа пенітенціарної системи є найбільш багатогранною й складною, і кінцевим результатом якої має стати змен-

шення відсот ка повторного скоєння злочинів, а також поліпшення умов і для працівників системи, і для осіб, які відбувають покарання. Вона наголосила, що сьогод-нішні студенти мають унікальну можливість в умовах сучасних реформ повністю виявити та реалізувати свої здібності, а також запевнила курсантів Академії, які навчаються за державним замовленням, що вони після випуску будуть стовідсотково працевлаштовані.

У подальшому зустріч проходила у форматі запи-тань та відповідей з актуальних проблем, які цікавили курсантів, студентів та професорсько-викладацький склад.

Сектор у зв’язках із засобами масової інформації та громадськістю

ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ЗУСТРІЛАСЯ З КУРСАНТАМИ

грудень 2016 року № 51 3ОБОВ’ЯЗОК


АКЦЕНТИ

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ22.11.2016 м. Київ № 3301/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції 22.11.2016 за № 1511/29641

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ ПРИСВОЄННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗВАНЬ ОСОБАМ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ

ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИТА ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗВАНЬ

Відповідно до статей 14, 23 Закону України “Про Державну кримінально-ви-конавчу службу України”, статей 81-85 Закону України “Про Національну поліцію”, підпункту 132 пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, та з метою ви-значення порядку присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, подання матеріалів для їх присвоєння, а також позбавлення спеціальних звань

НАКАЗУЮ:1. Затвердити Порядок присвоєння спеціальних звань особам рядового і началь-

ницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та позбавлення спеціальних звань, що додається.

2. Департаменту персоналу (Сова Н.П.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 “Про держав-ну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами).

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр Павло ПЕТРЕНКО

ОФІЦІЙНО

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства юстиції України

22.11.2016 № 3301/5

Зареєстровано в МЮ 22.11.2016 № 1511/29641

ПОРЯДОК ПРИСВОЄННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗВАНЬ

ОСОБАМ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ

ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ТА ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗВАНЬ

I. Загальні положення1. Цей Порядок, розроблений відповідно до

статей 14, 23 Закону України “Про Державну кри-мінально-виконавчу службу України”, статей 81-85 Закону України “Про Національну поліцію”, під-пункту 132 пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, ви-значає умови присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державної кри-мінально-виконавчої служби України (далі – ДКВС України) та позбавлення спеціальних звань, перелік необхідних для цього документів та строки їх подання.

2. Спеціальні звання, залежно від категорії осіб, яким вони присвоюються, поділяються на первинні та чергові.

3. Первинні спеціальні звання рядового і на-чальницького складу ДКВС України присвоюються особам, уперше прийнятим або переведеним на службу в міжрегіональні управління з питань вико-нання кримінальних покарань та пробації, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, установи і організації, створені для забезпечення виконання завдань ДКВС України (далі – органи і установи) з міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів з наявним військо-вим або іншим спеціальним званням, у порядку переатестування.

4. Чергові спеціальні звання присвоюються особам рядового і начальницького складу ДКВС України, особам, переведеним з міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, правоохо-ронних органів, особовому складу яких відповідно до законодавства присвоюються військові чи спеціальні звання, за умови відповідності спеціального звання, до присвоєння якого подається особа, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, а також за досягнення високих результатів у опера-тивно-службовій діяльності, сміливі та самовіддані дії при виконанні службових обов’язків достроково та на один ступінь вище звання, передбаченого займаною штатною посадою.

5. Первинні спеціальні звання рядового і молодшого начальницького складу ДКВС України присвоюються керівниками органів і установ, які ухвалюють рішення про прийняття на службу, одно-часно з рішенням про прийняття на службу та при-значення на посаду.

6.Первинні спеціальні звання середнього і

старшого начальницького складу присвоює Міністр юстиції України.

7. Чергові спеціальні звання мають право при-своювати:

1) керівники органів і установ – спеціальні зван-ня молодшого, середнього начальницького складу, щодо яких вони ухвалюють рішення про прийняття на службу;

2) керівники міжрегіональних управлінь з пи-тань виконання кримінальних покарань та пробації, навчальних закладів – спеціальні звання молодшого начальницького складу достроково та на один ступінь вище звання, передбаченого займаною штатною посадою;

3) Міністр юстиції України – спеціальні звання старшого начальницького складу до полковника внутрішньої служби включно, а також спеціальні звання середнього і старшого начальницького складу достроково та на один ступінь вище звання, перед-баченого займаною штатною посадою;

4) Президент України – спеціальні звання ви-щого начальницького складу.

8. Строки вислуги в спеціальних званнях молод-шого начальницького складу:

молодшого сержанта внутрішньої служби – 1 рік;

сержанта внутрішньої служби – 2 роки;старшого сержанта внутрішньої служби – 3

роки;прапорщика внутрішньої служби – 5 років.Строки вислуги в званнях рядового внутрішньої

служби, старшини внутрішньої служби, а також старшого прапорщика внутрішньої служби не вста-новлюються.

9. Строки вислуги в спеціальних званнях осіб середнього і старшого начальницького складу: мо-лодшого лейтенанта внутрішньої служби – 1 рік; лейтенанта внутрішньої служби – 2 роки; старшого лейтенанта внутрішньої служби – 3 роки; капітана внутрішньої служби – 3 роки; майора внутрішньої служби – 4 роки; підполковника внутрішньої служ-би – 5 років.

Строки вислуги в званнях полковника внутріш-ньої служби і вище не встановлюються.

10. Чергові спеціальні звання особам рядового і начальницького складу ДКВС України присвоюються в послідовному порядку після закінчення встановле-ного строку вислуги в попередньому званні за умови відповідності штатної посади чергового звання спеці-альному званню, передбаченому займаною штатною посадою та позитивної характеристики.

11. Строк вислуги в спеціальному званні обчис-люється від дня підписання наказу про присвоєння звання.

12. Особам, які раніше проходили службу в Збройних Силах України, інших військових форму-ваннях, утворених відповідно до законів України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, правоохоронних органах, особовому складу яких відповідно до законодавства присвоюються вій-ськові чи спеціальні звання і приймаються на службу в ДКВС України, присвоюються спеціальні звання, відповідні тим, які вони мали за попереднім місцем проходження служби в порядку переатестування.

13. Чергові спеціальні звання особам, зазначе-ним у пункті 12 цього розділу, присвоюються з ура-хуванням сукупності строку перебування в наявному

спеціальному (військовому) званні до звільнення та строку перебування в цьому званні після зарахування до кадрів ДКВС України.

14. Особам начальницького складу, пониженим у спеціальному званні на один ступінь, строк вислу-ги для присвоєння чергового спеціального звання починає обраховуватися з дня видання наказу по особовому складу про пониження в попередньому спеціальному званні на один ступінь.

15. Особам начальницького складу ДКВС Укра-їни, поновленим у спеціальному званні у зв’язку із скасуванням як незаконного наказу про присвоєння спеціального звання, до вислуги років для отримання чергового спеціального звання зараховується строк вислуги у спеціальному званні, що було їм присвоєно внаслідок видання незаконного наказу, а також строк вислуги в наявному спеціальному званні до видання незаконного наказу.

16. Чергові спеціальні звання начальницького складу до полковника внутрішньої служби включно слухачам (у тому числі аспірантам і докторантам) відомчих навчальних закладів, присвоюються під час навчання після закінчення встановленого строку вислуги у спеціальному званні в разі відповідності чергового спеціального звання званню, передбачено-му останньою штатною посадою, яку вони займали перед вступом до навчального закладу, аспірантури чи докторантури.

17. Присвоєння чергових спеціальних звань особам начальницького складу ДКВС України, при-командированим або відрядженим із залишенням у кадрах до інших органів державної влади (установ, організацій), органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, здійсню-ється за поданням керівників зазначених органів (установ, організацій) за умови відповідності чер-гового спеціального звання спеціальному званню, передбаченому останньою займаною штатною по-садою, яку особа начальницького складу займала до відрядження.

18. Достроково спеціальні звання можуть бути присвоєні в порядку заохочення після закінчення не менше половини визначеного строку вислуги в спеціальному званні у разі відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою.

19. Чергові спеціальні звання на один ступінь вище від спеціального звання, передбаченого за-йманою штатною посадою, можуть присвоюватися в порядку заохочення після закінчення не менше ніж півтора строку вислуги у попередньому спеці-альному званні.

20. Наказ про присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу ДКВС України видається один раз на місяць в останній робочий день місяця.

21. Строк вислуги в спеціальному званні обчис-люється від дня підписання наказу про присвоєння цього звання.

ІІ. Подання матеріалів для присвоєння спеціаль-них звань особам рядового і начальницького складу ДКВС України

1. Для присвоєння первинних спеціальних звань середнього та старшого начальницького складу, чергових спеціальних звань старшого начальниць-кого складу, за сукупністю строків перебування в спеціальному званні, у порядку переатестування, зарахування на службу в ДКВС України до служби управління персоналом Міністерства юстиції України надсилається подання про присвоєння спеціального звання внутрішньої служби, у якому зазначається:

1) у разі присвоєння первинного спеціального звання – інформація про зняття з військового об-ліку або надання відстрочки на період проходження служби в ДКВС України та результати висновку військово-лікарської комісії;

2) у разі присвоєння первинного спеціального звання, спеціального звання полковника внутрішньої служби, спеціального звання достроково, за сукуп-ністю строків перебування в наявному спеціальному (військовому) званні, у порядку переатестування, а також зарахування до кадрів ДКВС України – усі посади з початку трудової діяльності, проходження служби, навчання на денних відділеннях навчальних закладів та причини перерв.

2. До документів про присвоєння первинного спеціального звання середнього та старшого на-чальницького складу додаються завірені працівником підрозділу персоналу відповідного органу чи установи копії диплома про закінчення вищого навчального закладу, додатка до нього, військового квитка.

3. Матеріали для присвоєння чергових спеці-альних звань старшого начальницького складу ДКВС України особам, у яких установлений строк вислуги в спеціальному званні закінчується на перше число на-ступного місяця, надсилаються до служби управління персоналом Міністерства юстиції України до 05 числа поточного місяця.

4. За своєчасне подання матеріалів про присво-єння спеціальних звань начальницького складу ДКВС України відповідає керівник органу чи установи, у якому проходить службу особа, що представляється до присвоєння спеціального звання.

Матеріали про присвоєння спеціальних звань виконуються у друкованому вигляді, виправлення в них не допускаються. Разом з поданням про присво-єння спеціального звання до служби управління пер-соналом Міністерства юстиції України направляється довідка про відсутність дисциплінарного стягнення.

5. У разі несвоєчасного подання матеріалів про присвоєння чергового спеціального звання особам начальницького складу до служби управління пер-соналом Міністерства юстиції України надсилається аргументована інформація про причини порушення термінів подання та заходи реагування до осіб, які таке порушення допустили.

6. Подання про присвоєння спеціальних звань, які надсилаються до служби управління персоналом Міністерства юстиції України, подаються за підписом керівників органів та установ або осіб, які виконують їхні обов’язки.

IІІ. Порядок заповнення подання про присвоєн-ня спеціальних звань особам начальницького складу ДКВС України

1. При підготовці подань про присвоєння первинних та чергових спеціальних звань рядового і начальницького складу (далі – Подання) необхідно дотримуватися таких вимог:

1) у пункті 1 надається інформація про граничне спеціальне звання за займаною штатною посадою;

2) у пункті 2 визначається, до якого (первинно-го, чергового, достроково або на один ступінь вище передбаченого штатною посадою) звання подається кандидат на його присвоєння;

3) у пункті 3 вказуються наявне спеціальне звання, прізвище, ім’я, по батькові, особистий номер кандидата на присвоєння чергового звання, займана ним посада, орган чи установа ДКВС України, у якому він проходить службу;

4) пункт 4 заповнюється при присвоєнні осо-бистого номера особі, яка вперше зараховується в кадри ДКВС України;

5) у пункті 5 вказується число, місяць та рік народження особи, яка подається до присвоєння спеціального звання;

6) у пункті 6 подаються інформація про на-вчальний заклад, у якому навчався працівник, та дата його закінчення, рівень, ступінь та кваліфікація вищої освіти;

7) у пункті 7 у разі наявності указуються науко-вий ступінь, учене звання;

8) при присвоєнні первинного спеціального звання середнього та старшого начальницького складу в пункті 8 указуються в разі наявності вій-ськове звання запасу або інше спеціальне звання, яке кандидат мав до зарахування до ДКВС України;

9) при присвоєнні спеціального звання за сукупністю вислуги років у пункті 8 указуються в разі наявності військове звання запасу або інше спеціальне звання, яке кандидат мав до зарахування до ДКВС України, а також наявне спеціальне звання начальницького складу ДКВС України.

При наданні відомостей, зазначених у підпунк-тах 8 та 9 цього пункту, обов’язково зазначаються, яким органом чи установою ДКВС України, мініс-терством, іншим центральним органом виконавчої влади присвоєно військове або спеціальне звання, дата та номер наказу;

10) у пункті 9 наводяться відомості про наявність в особи, якій присвоюється первинне спеціальне звання, довідки військово-лікарської комісії про придатність до служби в ДКВС України, її обліковий номер та дата видачі;

11) у пункті 10 викладається інформація про зняття з військового обліку, яким військовим ко-місаріатом і коли ухвалено таке рішення, номер військового квитка або посвідчення про приписку до призовної дільниці, дату видачі цих документів;

12) у пункті 11 викладається інформація, що характеризує особу, яка подається до присвоєння спеціального звання;

13) у пункті 12 зазначається висновок керівника органу чи установи;

14) у пункті 13 наводяться відомості відповідно до вимог, установлених у підпункті 2 пункту 1 розділу ІІ цього Порядку.

2. При присвоєнні чергового спеціального зван-ня у Поданні заповнюються пункти 1-3, 5-8, 11-13, 14.

ІV. Порядок позбавлення спеціальних звань1. Особи начальницького складу ДКВС України

можуть бути позбавлені спеціального звання за вчи-нення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом Міністра юстиції України, керівника органу чи установи, який присвоїв відповідне спе-ціальне звання.

2. Підрозділи персоналу органів чи установ протягом десяти днів з моменту отримання належ-ним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого та середнього начальницького складу готують відповідний наказ з особового складу.

3. Для підготовки проекту наказу про позбав-лення спеціального звання осіб старшого началь-ницького складу підрозділи персоналу органів чи установ в десятиденний строк надсилають до служби управління персоналом Міністерства юстиції України подання про позбавлення спеціального звання вну-трішньої служби та завірену належним чином копію вироку суду, що набрав законної сили.

4. Про виконання рішення суду в частині по-збавлення спеціального звання осіб начальницького складу керівники органів чи установ у тридцятиден-ний термін повідомляють про це відповідний суд.

Директор Департаменту персоналу Н.П. СОВА


ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК


ТЕМА НОМЕРА

ДОБРОЧИННІСТЬ

Закінчення. Початок на стор. 1

На запитання: “Як пра-цюється з цими дітка-

ми?”, вихователі відповідають: “Cпочатку не могли без сліз зу-стрічати нових вихованців, а по-тім поступово звикли. У кожного з цих діточок є своя гірка історія, свій досвід болю, розпачу та надії, надії на те, що мама або тато ось-ось схаменуться, не пиячитимуть та подарують довгоочікуваний сімейний затишок та спокій.”

А поки що дітлахи радіють усім тим приємним несподіван-кам, сюрпризам та подарункам, які їм щедро подарували гості, які завітали на свято. А це: музичний

центр, іграшки, солодощі, фрукти та інше. Усе це наші співробіт-ники придбали за власні кошти, та за сприяння Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби. Натомість вихованці підготували святкову виставу, в якій були й головними діючими особами. Хочеться відзначити, що діти ці дуже талановиті. Вони повністю перевтілилися у відведені їм ролі та щоразу викликали усмішки та захоплення у глядачів. Об’єднала ж святкова вистава досить колоритні постаті: були тут і маленькі янголя-та, і лінь, і чортенята, і сніжинки та інші казкові герої, які викликали справжнє захоплення у глядачів.

Завітав на свято до дітлахів і справжній святий Миколай. Він розповів їм, що потрібно бути ввічливими, чемними, охайними, не лінуватися, любити працю та навчання. Діти, які з цікавістю поглядали на Миколая, пообіцяли святому, що будуть виконувати всі його настанови і щоб довести свої слова, всі охочі розповіли надзви-чайному гостеві безліч новорічних віршиків, які старанно вивчали до свята.

Проте кульмінаційним мо-ментом свята стали подарунки від вихованців своїм гостям. Ця проста і така несподівана мить вразила багатьох дорослих до сліз. Адже ці подаруночки – печиво-“миколайчики” – дітлахи готували власноруч. І в кожне з них вклали частинку своєї щирої дитячої енергії і тепла. Важко сказати, хто більше вразив своїми дарунками: дорослі – дорогими, проте очі-куваними дарами, чи діти, які з трепетом, власними рученятами створювали ці невеличкі гостин-чики, згадка про які залишиться у кожного з нас на все життя.

Наостанок Денис Чернишов привітав діточок зі святом, по-дякував їм за гарний святковий настрій, за чудову виставу та побажав, щоб святий Миколай здійснив усі їхні світлі мрії.

Про що ці мрії? Зізналася сама малеча. Звичайно, як і всі ми в дитинстві, вони мріють і про гар-ну ляльку з коляскою у весільній сукні, і про надзвичайно круту ма-шину. Проте всіх їх об’єднує єдина спільна мрія – побачити маму…

І хочеться вірити, що ці світлі, позитивні емоції, які отримали малюки під час урочистостей, стануть для них одними із най-приємніших спогадів їхнього

дитинства. І віримо в те, що святий чудотворець обов’язково зглянеться на їхню нелегку дитячу долю. І допоможе їм в майбутньо-му твердо стати на ноги, віднайти в житті свій шлях, де буде місце і для міцної родини, і для вірного кохання, і для чуйності, доброти та людяності, яких так потребує кожен з нас.

Людмила ТОМІНАФото Валерії КИЛИМОВОЇ

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, НАДІЮ ВСІМ ДАЙ!

Саме такою підтримкою для вихованців Прилуць-

кої установи став візит їхніх кумирів – легенди українського футболу Владислава Ващука та всесвітньо відомого стронгмена Сергія Конюшка.

Візит поважних гостей до установи відбувся за ініціативи заступника міністра юстиції Де-ниса Чернишова. Були запрошені до зустрічі і працівники засобів масової інформації, які з нетер-пінням очікували на цю зустріч. Адже для пересічних громадян саме слово “тюрма” вже асоцію-ється з жорстокістю та насиллям. Тому й цікавило присутніх, в яких же умовах неповнолітні спокуту-ють вчинені огріхи.

Зустрів гостей начальник установи Євген Квітницький, який і запропонував поближче познайомитись з життям уста-нови.

Мабуть, символічно, що най-ближчою до виходу з колонії є будівля тюремного храму, адже лише прийшовши до Господа, розкаявшись у своїх гріхах, лю-дина може отримати свободу від тягаря гріховності, що пригнічує її душу. Настоятель храму отець Георгій, розповідаючи про своїх

прихожан в установі, підкреслив, що вони навіть слухняніші, ніж його паства на волі. Адже, як ві-домо, у релігійному житті послух має чи не найважливіше значен-ня. І за допомогою священика хлопці й опановують цю науку, проходячи шлях від справжнього розкаяння до прощення та онов-лення душі, поглядів на життя та своїх вчинків.

Допомагають віднайти жит-тєвий стрижень у житті і психо-логи установи. Саме вони наразі замінюють хлопчакам батьків, а тому й навчають їх всіх основних навичок, починаючи від того, як правильно чистити зуби і закін-чуючи тим, як розставити життєві орієнтири та цінності.

Велику увагу в установі при-діляють і навчанню. Наразі чита-ють у тюремній школі твір Ми-коли Гоголя “Ніч перед Різдвом”. Адже в майбутньому запланована різдвяна вистава, вже й ролі роз-поділені.

Перше, що помічаєш, – не-абияка зацікавленість в очах хлопчаків. Видно, що вони з радістю, активно беруть участь в усіх заходах і навіть отримують від цього задоволення.

А поле діяльності для розви-

тку творчих здібностей за власни-ми вподобаннями у хлопців дуже широке. Так, тим, хто відчуває потяг до акторської майстерності, створені всі умови для участі в аматорських виставах. Ті ж, хто відчуває любов до слова, можуть реалізувати себе, ставши співав-торами журналу “Горизонт”. Це самостійне видання, авторами якого є і вихованці, і співробіт-ники установи, які допомагають розкрити хлопцям свій творчий потенціал.

Ще одним напрямом у твор-чому розвитку юнаків є деко-ративно-прикладне мистецтво. Це справжня знахідка для тих хлопчаків, у кого, як-то кажуть, руки золоті. Тут вони і малюють, і

вишивають, і створюють новоріч-ні прикраси. Повірте, всі роботи – справжні невеличкі шедеври, видно, що виконані ентузіаста-ми, які натхненно ставляться до своєї праці.

Вражені тим, як дієво кипить життя в установі, гості теж не залишилися без подарунка у від-повідь. Футбольній команді під-літків вони подарували футбольні м’ячі та спортивне знаряддя, а для всіх охочих Сергій Конюшок провів майстер-клас з фізичної підготовки та показав хлопцям, як буквально за декілька хвилин можна навантажити всі м’язи.

Вихованці подарували всім присутнім святковий урочистий концерт, кульмінацією якого

стало примирення одного із ви-хованців з мамою. Зі сльозами на очах він зізнався, що дійсно зрозумів, скількох помилок на-робив у житті, та вибачився за той біль, що з його вини гнітив материнське серце.

Підсумовуючи візит до уста-нови, Денис Чернишов зізнався, що “насправді дуже вражений по-баченим.” Він назвав безцінним той внесок, який роблять психо-логи та вихователі установи для цих хлопчаків. Дякуючи Євгенові Квітницькому за теплу зустріч, за-ступник міністра пообіцяв і надалі підтримувати установу, де працю-ють такі надзвичайні фахівці.

Людмила ТОМІНАФото Валерії КИЛИМОВОЇ

ВІЗИТ У ПРИЛУКИОСЬ І НАСТАВ ЧАС НОВОРІЧНИХ СЮРПРИЗІВ

ТА ПОДАРУНКІВ, ПРИЄМНИХ ЗУСТРІЧЕЙ ТА НЕСПОДІВАНОК. ЧАС ТВОРИТИ ДОБРО, РАДУВАТИ РІДНИХ ТА БЛИЗЬКИХ. ОДНАК ОСОБЛИВОЇ УВАГИ І ПІДТРИМКИ ПОТРЕБУЮТЬ ТІ, ХТО МАЛО БАЧИВ ТЕПЛА ТА ЛЮДЯНОСТІ В ДИТИНСТВІ, ТІ, У КОГО ВИХОВАЛА “СВОЇ” ЖИТТЄВІ ПРИНЦИПИ ВУЛИЦЯ, ТІ, ХТО НА ЗОРІ СВОЄЇ МОЛОДОСТІ ОПИНИВСЯ ЗА ҐРАТАМИ.


ЗАКОНЗАКОНОБОВ’ЯЗОКi ОБОВ’ЯЗОК


ЦЕ – НАША ЗЕМЛЯ

Поблизу м. Надвірної Івано-Франківської області на ви-

сокому горбі над річкою Бистрицею стоять руїни колишнього могутнього замку ХVІ століття. На фасаді в’їзної башти збереглась ніша для мосту, а в башті – дерев’яний блок для ланцюгів. П’ятикутний замок споруджений із

крупних блоків та цегли. Свого часу це була найбільш укріплена споруда.

Збереглися також руїни замку в Бережанах, що на Тернопільщині, – яскравий зразок фортифікаційного бу-дівництва середини ХVІ століття епохи Ренесансу. В п’ятикутному дворі біля стіни споруджено Троїцький костел.

У селі Кудринці на високій горі над річкою Збруч збереглись башти та стіни замку початку ХVІІ ст. Уціліли три стіни та башта, а також руїни, що свідчать про грандіозність цієї споруди. У Теребовлі збереглися залишки споруд Василіанського монастиря ХVІ ст.

Як зазначає науковець Валерій Сопілка, пам’яткою оборонної архі-тектури є і замок у Збаражі. У ньому відбилися новітні тенденції європей-ського фортифікаційного мистецтва. Він споруджений на високій горі, на той час оточеній болотами. Про-ект замку був складений Вінченцо Скамоцці, а здійснював будівництво

голландський архітектор Ван Пеен.Того ж типу замок у складі чудо-

вого палацо-паркового ансамблю є в селі Підгірці під Бродами Львівської області. Споруджувався він за участю французького фортифікатора Гійома де Боплана. Чудовий триповерховий палац виразно постає над регулярним

парком, що розкинувся перед ним на трьох терасах. На осі парку з проти-лежного боку стоїть струнка і велична будівля костелу в стилі бароко. Високий чотирнадцятиколонний портик завер-шений аттиком, на якому встановлено вісім скульптурних фігур.

Тернопільщина є унікальним іс-торичним районом середньовічних замків ХІV-ХVІІІ століть – тут їх аж 20. Проте три з них повністю зруйновані. Унікальним історичним селищем є та-кож Олеськ – колишнє укріплене місто ХІV ст., де зберігся чудовий замок, що вперше згадується 1327 року.

У Галичині збереглися міста-пам’ятники, що відіграли визначну роль в історії нашої держави. Це ко-лишні столиці Галицько-Волинського князівства Галич та Львів, а також Жовква. У населених пунктах трьох областей – Львівської, Тернопіль-ської та Івано-Франківської – роз-повсюджені пам’ятки і дерев’яної, і

мурованої галицької школи народного зодчества.

Які вони, галицькі церкви? Це дерев’яні тризрубні храми, одно- або триверхі. Завершуються шоломовид-ною главою, що стоїть на невисоких восьмигранних зрубах однакової ши-рини. Коники часто прикрашаються маленькими декоративними главками. Зі сходу до центрального зрубу приля-гає менший, п’ятистінний бабинець. Три основні приміщення – квадратні в плані. Церкви мають піддашшя, що спирається на фігурні випуски вінців зрубів або оточені галереєю.

До творів народної храмової ар-хітектури галицької школи належать церкви Успенська, Різдва Богородиці та дзвіниця в м. Яворові, Троїцька церква в с. Нижнє Гусине, собор Богородиці та дзвіниця в с. Мохнате Стрийського району. Найдавнішою галицькою церк-вою, що збереглась, є Миколаївська 1598 року в селі Воля Висоцька.

У Львівській області дерев’яні храми є і в міських поселеннях: Львів, Дрогобич, Броди, Золочів, Кам’янка-Буська, Белз, у селищах міського типу – Медяниця, Добротвір, Нижанко-вичі. У деяких містах збереглося по дві дерев’яні церкви (Буськ, Жовква, Яворів).

В Івано-Франківській області такі храми збудовані в місті Рогатині та в селах Рогатинського району – Уїзд, Загір’я, Заганів, Кліщевина, а також у с. Назавизів Надвірнянського району.

У Тернопільській області храми такого типу розташовані в містах Бережани та Підгайці, у селі Урмань Бережанського району, Сапогів Бор-щівського району, Конюхи Козівського району.

Білокам’яне зодчество галицької школи, наприклад, церква Панте-леймона в Галичині другої половини ХІІІ століття, було наближено до романської архітектури. До найдавні-ших належить церква Івана Богослова ХІІІ ст. в Холмі, яка згадується в Га-лицько-Волинському літописі.

Зоряна НАГІРНЯК

ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ДУХОВНІ ОСЕРЕДКИ

В ОДНОМУ З КАЗКОВИХ КУТОЧКІВ ПРИКАРПАТТЯ – ЗА СЕЛОМ МАНЯВОЮ – РОЗТАШОВАНИЙ МОНАСТИР-СКИТ. ПЕРША КЕЛІЯ ТА ЦЕРКВА ТУТ З’ЯВИЛИСЯ НА ПОЧАТКУ ХVІІ СТОЛІТТЯ. АНСАМБЛЬ КАМ’ЯНИХ ТА ДЕРЕВ’ЯНИХ БУДІВЕЛЬ, ОБНЕСЕНИЙ ВИСОКИМ МУРОМ, РОЗТАШОВАНИЙ СЕРЕД ВИСОКИХ ЗЕЛЕНИХ ГІР, ЗДАЄТЬСЯ ЛЕГЕНДОЮ. ПРИ В’ЇЗДІ ВИСОЧИТЬ ТРИЯРУСНА БАШТА. ДАЛІ ПОСЕРЕДИНІ МУРУ – БАШТА ВИСОКА, ЩО СЛУГУЄ ДЗВІНИЦЕЮ ТА СКАРБНИЦЕЮ. У ГЛИБИНІ ДВОРУ – ТРАПЕЗНА. НИНІ ТУТ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ФІЛІЯ ОБЛАСНОГО МУЗЕЮ.

НАЙДАВНІШІ ГАЛИЦЬКІ ЗАМКИ ТА ХРЕСТИ

“Ні величний іко-ностас святої

Софії, ні Печерський – оби-два не зможуть зрівняти-ся навіть малою часткою з дос коналістю Густинського іконостаса”, – писав про свої враження відвідин Густина історик-мандрівник Павло Алеппський. Саме тут, на землях князів Вишневець-ких, турботами єпископа Смоленського і Чернігів-ського Ісайі Копинського (майбутнього митрополита Київського) було засновано у 1612 році знаменитий на все Лівобережжя Густинський монастир. Головним фунда-тором монастиря була по-божна княгиня Раїна Виш-невецька, що доводилася

двоюрідною сестрою Петрові Могилі, зазначає дослідник Артур Губар.

Саме у цьому монасти-рі був укладений “Густин-ський літопис” – анонімна пам’ятка української історіо-графічної літератури першої половини ХVІІ століття. Лі-топис розповідає про історію України від часів Київської Русі аж до 1597 року та прой-нятий національним духом.

У 1845 році монастир відвідав Тарас Шевченко. Архітектурна краса цього ан-самблю, українські мотиви у внутрішньому оздоб ленні церков, прекрасний обрядо-вий спів, вікові православні традиції і звичаї, які оберіга-лися братією, так захопили

Великого Кобзаря, що він вирішив увічнити монастир в своїх акварелях. І коли монастир було частково зруйновано, то за трьома

шевченковими акварелями, що дійшли до нас, можна уявити велич і красу цієї величної споруди.


ЦІКАВИЙ ФАКТ

МОНАСТИР В АКВАРЕЛЯХ ШЕВЧЕНКА

ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ЦЕ?

ЦЕРКОВНІ ДЗВОНИ

Дзвони благословляють спеціальними мо-литвами. Великим дзвонам під час благо-

словення дають імена святих. Широко відомий дзвін Кирило з Успенської церкви ХІV століття у Львові.

Відповідно до призначення дзвони бувають святковими, воскресними, повсякденними, мали-ми. У великі свята дзвонять у святкові, у неділю – у воскресні, щодня – у повсякденні. У великі дзвони з могутнім голосом б’ють лише у великі церковні і національні свята. У неділі і свята перед Літургією зазвичай дзвонять у всі дзвони, перед вранішьою і вечірньою – у декілька дзвонів.

Дзвони розміщують у дзвіницях – окремих будівлях поруч із церквою. У деяких церквах на Га-личині дзвіниці розташовані над головним входом церкви. Знамениті дзвіниці України – це дзвіниця Софійської кафедри в Києві, Успенської – в Києво-Печерській лаврі, Успенської – у Львові.

Дзвоніння є свого роду мистецтвом, і колись Україна славилася своїми дзвонарями. Сьогодні це мистецтво дещо призабулося.

Та усі ми добре пам’ятаємо такий факт, коли під час розгону учасників Революції Гідності на Майдані Незалежності дзвін Михайлівського Золотоверхого собору повідомляв про небезпеку і скликав усіх до себе, рятуючи і киян, і гостей столиці від нападу беркутівців.

Тоді було порятовано багато молоді, які перши-ми вийшли на захист своїх прав і устремлінь. Велич і роль церковних дзвонів значимі у всі часи.


ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ

Одним із визначних духовних шкіл на Ліво-бережній Україні у ХVІІ столітті вважають

Чернігівський колегіум, створений 1697 року місце-вою єпархіальною владою на зразок Київської (Киє-во-Могилянської) академії. Ця школа була заснована архієпископами Чернігівським Феодосієм та Іоаном спочатку в Новгород-Сіверську, а незабаром переве-дена до Чернігова (1700 р.). Колегіум використовував програми і методику навчання Київської академії, а серед викладачів переважали її випускники.

Навчальним закладом особисто опікувався геть-ман Іван Мазепа, надсилаючи численні дарунки та грошові пожертви, зауважує науковець Артур Губар. Тривалий час колегіум не мав відділень філософії і богослов’я, тому випускники доволі часто були змушені їхати до Києва, щоб завершити там освіту.

Після поразки гетьмана Івана Мазепи та нас-тупного обмеження гетьманської влади навчаль-ний заклад підпав під повний контроль російської церкви, якій не потрібні були вищі школи в Україні. Чернігівський колегіум було перетворено на звичай-ну єпархіальну семінарію.


Густинський монастир

Манявський скит



ЧИТАЧ – ГАЗЕТА – ЧИТАЧ

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС “ДЗЕРКАЛО” ПАМ’ЯТЬ

ВІН ЗА ЖИТТЯ СТАВ КЛАСИКОМДНЯМИ ВИПОВНИЛОСЯ

85 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА (1931 – 1980 РР.), ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, АВТОРА НОВЕЛ І ОПОВІДАНЬ, ПОВІСТЕЙ, ТВОРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ.

Григір Тютюнник – як письмен-ник і як людина – дивовижно

поєднував у собі дві, здавалось би, протилежні якості: ніжність, доброту і – суворість, що переходила в гнів. Зрозуміла річ, то все було закладено на генному рівні. Але й саме життя формувало його мовби на замовлення генів. Він народився у с. Шилівка на Полтавщині, серед ласкавої краси, яку він ніжно любив і до якої тягнувся все життя. А доля з ранніх літ закинула його у суворий шахтарський край, з якого він, самотужки долаючи сотні кілометрів, утік від голоду у рідне село.

Григір закінчив вечірню школу, відслужив у Тихоокеанському флоті належних чотири роки, навчався в Хар-ківському університеті, набуваючи фаху філолога – русиста, став видатним укра-їнським письменником, першокласним майстром української прози. Він мав виняткове чуття слова і уловлював най-тонші нюанси людських характерів. Він блискуче розробляв характери, сцени в усних оповідях, відточуючи кожну грань, випробовуючи на реакції слухачів (себто своїх колег і друзів), а тоді брався за перо.

Григір Тютюнник написав небагато – том новел, оповідань, повістей, деся-ток книжечок для дітей, зробив переклад

творів Василя Шукшина українською (книга “Калина червона”), писав сце-нарії, вимушені рецензії на прочитані рукописи (працював редактором у ви-давництвах “Молодь” і “Веселка”)…Та навіть його листи і записки – велика літературна цінність для нащадків. Він писав важко і видавався важко. Пуб-лікації його творів у журналах і вихід книжок супроводжувалися гострою, аж нищівною критикою письменника і його видавців. Витримав! Не зігнувся, не переродився, залишався ніжним і щирим з друзями, гнівно таврував під-лість і зрадництво, які все ж і звели його в могилу.

Сьогодні не густо згадують Григора Тютюнника. Але проза його житиме, допоки живе українське слово, допоки дихає українська душа.

Володимир БІЛЕНКО

“РОЗУМІННЯ ВАЖЛИВЕ…”

МРІЯ

Мріє, ти буваєш така щира і палка, гарна і бажана і … нездійсненна.

Так і зі мною ти була, наче отой чарівний птах, такою жаданою і щирою. Ти летіла до мене і здавалось, що ніщо не стане нам на заваді. Але однієї миті тобі зламали крила. Ти впала, не в змозі долетіти і зробити мене найщасливішою людиною в світі.

В ту саму мить світ змінився для мене: яскраві барви життя придбали і наділи на себе чорно-білі та сірі шати. Я теж змінилась, адже мій біль в душі ніяк не вщухав, і ти стала для мене такою далекою і нездійсненною. Тільки я не незабула про тебе за весь час, і досі ще хочу й бажаю, щоб ти все ж таки здійснилась, прилетіла до мене на своїх крилах… Лети! Лети сміливіше до мене, моя мріє!

ВЕСТНИЦА ЗИМЫ

Еще совсем недавно она была утрен-ней росой на летней цветущей по-

ляне, а потом дождевой слезой у печального сентября… Или ей это все только кажется, ведь сейчас она иная, такая неотразимая и прекрасная. Совсем не хуже тех, кто рядом, и свершит скоро свой грандиозный полет вместе с ними, чтобы сообщить всем о при-ходе белоснежной королевы Зимы.

Снежинка оглянулась, услышав тихое: “Лети, моя маленькая вестница!” Увидела ту, ради которой свершался этот удивительный полет – Зима во всем своем великолепии слегка взмахнула своей рукой, и они все по-летели, кружась в хороводе вьюги.

Ах, как хотелось Снежинке быть един-ственной и неповторимой и остаться на-всегда такою в чьей-либо памяти! Нет, с этой огромной и шумной компанией ей не по пути – решила вдруг она, и каким - то чудом вынырнула из хоровода вьюги, чтобы тихонько лететь в своем красивом и одиноком полете. Ей так хотелось кружиться в этом темном небесном океане вечность, не падая вниз. Но вдруг ее кто-то нежно подхватил, и снежинка полетела вновь куда-то. Вечный бродяга Ветер, восхищенный изящной кра-сотой и воздушной легкостью в танце уносил ее с собою, все дальше и дальше удаляясь от ее сородичей. Но она, казалось, этого не за-мечала, ведь полет продолжался и снежинка успела так много увидеть. Вот на черную землю серебристо-белым ковром падают в своем единственном завораживающем полете миллионы маленьких и больших снежинок, а деревья и кусты в садах да лесах примеряют и одевают на себя белоснежные шубки. Нет, Снежинке не хотелось закончить свой полет, и она, как только лишь могла, пыталась удер-жаться на ветреном дыхании, чтобы танцевать и лететь, лететь и танцевать…

Совсем незаметно для себя она осталась одна – ветер исчез, но это совсем не опеча-лило ее, ведь снежинка продолжала красиво кружиться в своем зимнем танце. Вновь рядом с нею появилось множество таких же маленьких снежинок, которых она не за-мечала, ведь ей досталась главная роль среди иных – стать первой вестницей зимы в этом крае, на маленькой детской ладошке.

З повагоюНаталія ДУБОВА,

Харківська область”

“ДОБРОГО ДНЯ, ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!ЗАВЖДИ ПРИЄМНО ЧУТИ ДОБРЕ СЛОВО ЗА СВОЄ НЕВЕЛИЧКЕ ТВОРЧЕ

АМАТОРСТВО. ДУЖЕ ВДЯЧНА ВАМ ЗА ЦЕ! ХОЧУ ЩИРО ПОБАЖАТИ В НОВОМУ РОЦІ, ЩОБ МРІЇ ЗБУВАЛИСЬ У КОЖНОГО! ЗДОРОВ’Я, ЩАСТЯ Й УСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Самотність… Хто з нас не відчував її такої тягучої порожнечі в душі, якої

інколи буває важко позбутися. Причини її різні, але та невимовна туга, що давить на серце, так пригнічує, буває такою важкою, що не кожна людина може з нею впоратися самотужки…

Людям за гратами це відчуття дуже зна-йоме, бо через певні обставини вони одразу залишаються відокремленими від своїх рід-них та близьких і починають пристосуватися до нових реалій. Коли людина приймає нові правила життя, її психіка трохи заспо-коюється, в ній ніби просинаються якісь душевні резерви для виживання. Бо інакше не можна. Треба рухатися вперед, жити далі, мріяти, сподіватися, чимось заповнювати дні, чимось таким, що відволікатиме від важких думок…

Люди знаходять собі заняття до душі. Деякі пишуть вірші, надсилають

нам до редакції. І ми їх друкуємо.“А я люблю мою країну –Свою єдину Україну,Хочу співати знов і зновВеселі пісні про любов…”, – це рядки з вірша, який надіслав нам у

своєму листі з Вільнянської ВК №20 Запо-різької області засуджений Олексій Смиш-ляєв. “Доброго дня, вся редакційна група газети “Закон і обов’язок”, – звертається він. – Пишу вам тому, що наболіло в душі багато чого. І на одинадцятому році відбування по-карання я почав писати вірші. Це мої думки, мої емоції. Ними я хочу ділитися з вами”.

Усі три вірші Олексія про любов: до Батьківщини, до коханої. Він згадує ті щас-ливі дні, коли в колі друзів весело проводив час разом зі своєю дівчиною, описує хвилини радості перших щирих почуттів, які вини-

кають тільки в юності, коли здається, що попереду ціле життя і можна його прожити так, як заманеться… Це перші кроки Олексія на нелегкій стежині поезії. Тому ми бажаємо йому не зупинятися і продов жувати творити, адже людині, яка відчуває поетичний потяг, необхідно висловлювати на папері те, що її турбує, інколи, мабуть, не дає спати…

“Шановна редакціє інформацій-ної газети “ЗіО”! – з листа

Геннадія Журавльова, ув’язненого Марі-упольського СІЗО №7. – Буду щиро і від усієї душі вдячний вам за розуміння. Багато з нас не замислюються про те, наскільки розуміння важливе саме тут, за колючим дротом. Тому прошу опублікувати мою по-дяку адміністрації Маріупольського СІЗО №7, яка робить все, щоб допомогти пере-нести труднощі нашого перебування тут. Особлива подяка бібліотекарю Олексіївні за її щиру турботу про нас”. Далі Геннадій надіслав нам свого вірша, у якому висловив свої думки про те, як він ставиться до свого перебування в СІЗО:

Колючая проволока кругом.Администрация наша содержитМеня на режиме строгом –Сроком ведь отмеряны наши года.Зоны года для тебя и для меня, как вехи – Отведены нам с тобой за наши грехи…

Неодноразово ми отримували листи від Юрія Варлигіна з Копичин-

ської ВК №112 Тернопільської області, які зазвичай вирізняються оригінальністю стиля і неповторною логікою викладання своїх думок. Його талан володіння словом зачаровує і змушує уважніше ставитися до його зразків епістолярного жанру, що ми за-вжди і робимо. Цього разу на розсуд читачів надіслано вірші, один з яких ми публікуємо:

Надежда не умирает –Ее убивают люди,Которые слишком важны,Чтоб потерять однажды,Выбросив ключ от дверцы,Что разделяет нас.Надежда не умирает –Она исчезает внезапно,Словно законченный тайм,Когда проверяешь стократноОтсутствие визавиГде-то в туманном онлайн.Нам стать бы немножко свободней,Кеш мыслей очистить,Айкью удалить безвозвратно.А нам бы немножко понятней,Чуток благородней,Отформатировав прошлые годы,Надежду в себе отыскать.Она ведь не умирает –Ее убивает время,Которое вовсе не лечит,Часто стреляя картечью,Молодостью в упор.И, снова меняя “статус”,Таинственный плагиатЧужую убивает мудрость –Своей он уже не рад.А что-то, увы, остыло,Горячий лишь крепкий чай,Наверное, опостылел мнеГлухой человеческий лай.Надежда не умирает –Ее убивают люди,Которые слишком важны,Чтоб потерять однажды…

“День добрий, працівники “ЗіО”!” – пише Валерій Іваніченко з

Білоцерківської ВК №35 Київської області. — Як і обіцяв, написав вірша про кохання.

Але завжди, коли розпочинаю описувати відчуття, відразу блукаю в іншому світі. Саме тому не вдається висловити всього… Але все-таки приємніше писати про кохання і красу:

В очікуванні зустрічі гадаєшІ відчуваєш безліч почуттів,Якщо по-справжньому кохаєш,Чекаєш ти на те, що так хотівВід всього мати насолоду,Яка знаходиться у тілі,Та розділити нагородуБажаєш в щирій мрії.Чарівність з пристрастю безмежна,Словами не відтвориш дивний стан.Любов! Вона, як мрія, незалежна –У ній краплиною здається океан.Це подорож шляхами долі –Могутні хвилі та вітри!Життя в коханні і на справжній волі Чекаю я так само, як і ти!”Різна доля у наших авторів, різні мане-

ри висловлювання своїх думок і почуттів, та об’єднує їх одне – вміння в складній ситуації знайти сили поставитися до дій-сності інколи навіть з гумором та не дати самотності зламати себе і підкорити...

Тож тримайтеся, вірте, сподівайтеся – і все буде добре!

З листами працювала Вікторія ЦВЄТКОВА

ОГЛЯД ЛИСТІВ



ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

ЩОБ УНИКНУТИ ГРИПУ

Запобігти хворобі завжди легше і дешевше, ніж бо-

ротися з нею і ускладненнями. Від грипу найкращим засобом є щеплення, але багатьом людям воно протипоказано або вони просто не хочуть проходити вак-цинацію. В такому разі треба дотримуватись кількох простих, але вельми ефективних заходів, які дозволять зберегти імунітет і протистояти інфекціям.

Одне з найпростіших правил відоме з дитинства – треба час-тіше мити руки. Якщо для цього немає умов, майте під рукою гігі-єнічні серветки. Старайтеся без особливої потреби не торкатися обличчя. Віруси проникають в організм через очі, ніс і рот. Най-частіше хворіють діти, а від них підхоплюють недугу й батьки.

Пийте більше рідини – до двох літрів на день – вона виво-дить з організму шкідливі речови-ни і насичує його вологою.

Хороша звичка – ходити в лазню. Встановлено, що любителі пари хворіють вдвічі менше, ніж ті, хто віддає перевагу ванні або душу. Одна з теорій передбачає,

що, вдихаючи розігріте до 80 градусів повітря, ми створюємо вірусам умови несумісні з їх жит-тєдіяльністю.

І намагайтеся уникнути стре-сів, які руйнують імунну систему – нашу основну захисницю в екс-тремальних ситуаціях.

ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛПРИЙОМУ ЛІКІВ

Буває, ковтаємо пігулки, не прочитавши при цьо-

му інструкцію. І даремно. Навіть неправильно вживаючи вітаміни, ми можемо собі нашкодити. Як же приймати ті чи інші ліки?

*Жодні ліки не можна поєд-нувати з алкоголем.

*Запивати краще звичайною водою. Мінеральна затримує за-своєння деяких речовин.

*Ліки, які подразнюють сли-зову оболонку шлунка, реко-мендується запивати молоком.

*Ті, що збивають температуру і протизастудні, приймають до чи після їжі, запиваючи водою.

ЗАПОВІТНІ СІМ ГОДИН

Щоб визначити, як сон людини впливає на

тривалість життя, японські вчені університету м. Нагоя провели масштабне на понад сотні тисяч своїх співгромадян. Відповідно до результатів, найнижчий рівень смертності зафіксовано в групі, в якій щодня виділяють для сну 6,5 – 7,5 години. У тих, хто спав щодоби менше чотирьох з поло-виною годин, життя в середньому скорочувалося приблизно у півто-ра рази. Але ще шкідливішим для здоров’я виявився занадто три-валий сон. У групі, яка приділяла сну понад дев’ять з половиною години на добу, смертність була в 1,7 – 1,9 раза вища, ніж у тих, хто спав заповітні сім годин.

Наш кор.

ПРОФІЛАКТИКА

“Сьогодні наші зу-силля в основ-

ному зосереджені на ско-роченні ризиків роздобути ту чи іншу хворобу у фі-зичному сенсі цього слова, але при цьому, як показує наше й інші дослідження, підвищення психологічної стійкості теж може вплива-ти на все це. Ми показали, що потрібно підвищувати оптимізм у людей, тому що він змушує їх дотримувати-ся більш здорового способу життя”, – заявив Ерік Кім (Eric Kim) з Гарвардського університету (США).

Кім і його колеги ді-йшли такого висновку, ви-вчивши дані, зібрані со-ціальними і службами з охорони здоров’я в рам-ках проекту з моніторингу здоров’я серед медсестер (NHS), який проводився з 2004 по 2012 рік.

У цілому вченим вда-

лося отримати дані по дієті і здоров’ю понад 70 тисяч американок і американців середнього і літнього віку, приблизно 30 тисяч яких померло за час роботи цього моніторингового проекту. Крім даних по хворобах і стану здоров’я цих мед-сестер та медбратів, вчені збирали і відомості про їхнє самопочуття і психологіч-ний стан.

Автори статті скорис-талися цим і злічили те, як часто вмирали або хворіли медсестри, з тим, як добре вони себе відчували, коли вважали себе оптимістами. Це порівняння призвело до несподіваних і добре поміт-них результатів.

Зокрема, з’ясувалося, що найоптимістичніше на-лаштовані жінки в серед-ньому вмирали на 30 відсо-тків рідше, ніж їхні одно-літки і колеги, які частіше

перебували в пригніченому стані. Крім того, рак у них з’являвся на 16 відсотків рідше, ніж звичайно, хворо-би серця – на 38 відсотків, інсульт – на 39 відсотків, хвороби легенів і просто інфекції – на 38 відсотків і 52 відсотки.

Як вважають вчені, по-дібні “плюси” від оптиміс-тичного настрою пов’язані з тим, що люди, які почува-ються добре, менш схильні до придбання шкідливих звичок і ведення нездо-рового способу життя, ніж люди в стані депресії. Це, як вважають автори статті, має спонукати органи США з охорони здоров’я не тільки пропагувати здоровий спо-сіб життя та мінімізацію ризиків хвороб, а й допо-магати людям зберігати позитив у їхньому житті.

За матеріалами Інтернет-видань

ОПТИМІЗМ ПРОДОВЖУЄ ЖИТТЯ ЖІНКАМ

ФОТОФАКТ

Медична частина Диканівської виправної колонії №12, що на Харківщині, здійснює лікувально-профілактичні заходи,

спрямовані на попередження широкого розповсюдження гострих респіраторних вірусних захворювань.

Велику увагу фахівці приділяють контролю за епідеміологічним станом у відділеннях соціально-психологічної служби та місцях масового скупчення людей. Щоденно проводиться бактерицидне опромінювання повітря, вологе прибирання приміщень з викорис-танням дезінфікуючих засобів. У раціон харчування також включено продукти, в яких є велика кількість фітонцидів.

Як зазначив начальник установи Андрій Гуменюк, тільки чітке дотримання та виконання усіх профілактичних заходів сприятиме недопущенню масового виникнення та поширення респіраторних захворювань в установі.

Наш кор.

КОРИСНІ ПОРАДИ

Фахівці також по-відомили, що роз-

роблену ними кров можна, за необхідності, висушити і заморозити. Це дозволить бригадам швидкої допомоги значно спростити транспорту-вання крові. До того ж, назад у рідкий стан її можна пере-творити за лічені миті.

Вчені з Університету Ва-

шингтона підкреслюють, що зовні висушена кров нагадує паприку. За необхідності її можна помістити в спеціальні ємкості для внутрішньовенних ін’єкцій, якими комплекту-ються сумки для парамедиків.

Дослідники також пові-домили, що ще однією пере-вагою їхньої штучної крові є те, що вона може зберігатися

більше одного року. У будь-який час її можна перетворити в суху суміш або навпаки – в рідку.

Варто зазначити, що по-передні версії штучної крові успішно захоплювали кисень в легенях, але не могли ви-пускати його, коли досягали життєво важливих органів.

Інф. “ЗіО”

АМЕРИКАНСЬКИМ УЧЕНИМ ВДАЛОСЯ СТВОРИТИ УНІКАЛЬНІ ЧЕРВОНІ КЛІТИНИ КРОВІ, ЯКІ МОЖУТЬ ПІДІБРАТИ КИСЕНЬ ІЗ ЛЕГЕНЬ І ПЕРЕНЕСТИ ЙОГО В БУДЬ-ЯКУ ТОЧКУ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ, ПОВІДОМЛЯЄ ВИДАННЯ “PLANET-TODAY”.

ЦІКАВО ЗНАТИ

ЖІНКИ, ЯКІ ОПТИМІСТИЧНО ДИВЛЯТЬСЯ НА ЖИТТЯ, В СЕРЕДНЬОМУ ЖИВУТЬ ДОВШЕ І РІДШЕ ПОМИРАЮТЬ ВІД РАКУ, ХВОРОБ СЕРЦЯ, ІНСУЛЬТІВ АБО ЗАПАЛЕНЬ ЛЕГЕНІВ, НІЖ ПРЕДСТАВНИЦІ СЛАБКОЇ СТАТІ, ЯКІ ВІДЧУВАЮТЬ ДЕПРЕСІЮ. ПРО ЦЕ ЗАЯВЛЯЮТЬ ГАРВАРДСЬКІ ВЧЕНІ В СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІЙ В “AMERICAN JOURNAL OF EPIDEMIOLOGY ”.

ВДАЛОСЯ СТВОРИТИ ШТУЧНУ КРОВ



КАЛЕЙДОСКОПОБОВ’ЯЗОК


Фінансові реквізити: рахунок ДЗД ДПтСУ, р/р №31250227201887 в ДКСУ

в м. Києві, код банку 820172, ЄДРПОУ 08565003. Свідоцтво платника ПДВ №200062177.

Інд. под. № 085650026068

ГазетаДержавної

пенітенціарної служби України

Адреса редакції: 04050, м. Київ50, вул. Ме льни кова, 81.

Телефон: 4810562; еmail: [email protected]

Листування з читачами тільки на сторінках газети. Думки авторів публікацій

не завжди збігаються з точкою зору редакції. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. За

точність викладених фактів відповідальність несе автор. Художні твори друкуються мо-вою оригіналу. При використанні наших

публікацій посилання на “Закон і обов’язок” обов’язкове.

Головний редакторОксана

ВЄЛКОВА-ЛАГОДАСвідоцтво

про реєстраціюКВ №9609

від 21.02.2005 р. Ціна договірна.

Рукописи і фотознімки не повертаються і не рецензуються. Відповідальність за достовірність

реклами несе рекламодавець.

Передплатний індекс: 23102Наклад: 30000

Замовлення № 51737ТОВ “МЕГА-ПОЛІГРАФ”,

м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14

ОБОВ’ЯЗОКЗАКОНЗАКОН

ОБОВ’ЯЗОКi

ТВОРЧІ ЗУСТРІЧІ

Зала зібрала безліч слухачів, які з нетерпінням чекали

на виступ. І ось на сцену вийшов сам

Сергій у компанії гурту, і їхній драйв відразу завів усіх. Зустріч талановитих та популярних су-часних молодих музикантів із співробітниками та хлопцями виявилася дуже насиченою.

Протягом цілої години зала наповнювалася піснями, які поєд-нали у собі катастрофічний дух су-часної епохи з добром, любов’ю,

романтичним коханням, теплим внутрішнім світлом.

Палітра емоцій, глибокий філософський сенс пісень, безліч приголомшливих образів не зали-шили байдужим жодного глядача.

Ще одним сюрпризом для вихованців став подарунок від Сергія – збірка віршів сучасних українських поетів.

“У нас все буде класно!” – на такій позитивній ноті завершився концерт.

Юнаки натомість віддячили

гостям та підготували музичні номери, збірку авторських віршів та вишиту картину.

Після блискучого концерту музиканти та хлопці ще довго гомоніли за обідом. Неймовірно людяний, душевний, дотепний Сергій приділив увагу кожному вихованцю. За щирою, неви-мушеною розмовою поділився своїм веселим та життєрадісним настроєм.

А напередодні Дня святого Миколая до вихованців Кремен-чуцької виховної колонії завітали представники державних, громад-ських та релігійних організацій з подарунками і привітаннями.

Від імені міського голови Віталія Малецького хлопців при-вітав начальник відділу реалізації молодіжної політики Управління у справах сім’ї, дітей та молоді Кременчуцької міської ради Ми-кола Шевченко та вручив у по-дарунок побутову техніку. Юнаки отримали і солодкі подарунки, які зібрали мешканці міста в рамках акції “Святий Миколай – дітям”. Адміністрація та вихованці по-дякували жителям Кременчука за щирість серця та небайдужість.

Представники та президент громадської організації “Союз “Золотий Вік України” Яна Бара-нова в рамках медіаційної програ-ми “Примирення” привезли для

хлопців листи-звернення від засу-джених до довічного позбавлення волі. У цих листах вони зуміли знайти такі слова, які змусили юнаків замислитися над своїм життям та власним вибором. Над тим, що не потрібно повторювати чужих помилок, а треба вчасно

зупинитися та зробити переоцінку своєї поведінки. Скупі, але спо-внені надією листи довічників, схвилювали серця хлопців та сколихнули їхню свідомість.

Своїми піснями підлітків привітав Артем Радіонов – го-лова молодіжної організації

“HappyFamily”. Вихованці в свою чергу також підготували подарун-ки для гостей – заспівали пісень та виготовили новорічних янголят.

Несподіванкою для юна-ків став музичний виступ Алли Медведєвої – співачки, учасниці талант-шоу “Х-фактор”. Алла

з перших акордів “завела” залу своїм позитивом. Вихованці та дівчата з професійного ліцею ім. А.С. Макаренка, яких запросили на свято, веселились та раділи прийдешнім новорічним святам разом з гостями.

Марина ЯКУБОВИЧ

У КРЕМЕНЧУЦЬКІЙ ВИХОВНІЙ КОЛОНІЇ, ЩО НА ПОЛТАВЩИНІ, ВІДБУВСЯ ТВОРЧИЙ ВИСТУП СЕРГІЯ ЖАДАНА ТА СКА-ПАНК-ГУРТУ “СОБАКИ В КОСМОСІ”.

АНЕКДОТИ

ДЕ ЯЛИНКА НЕМОЖЛИВАЯкщо дім триповерховийАбо навіть вищий,Перекриття дерев’яне,Спалиме горище – Не обладнуйте ялинкуПід горищем, люди!Розгуляється пожежа – Не до свята буде…

ГІРЛЯНДАОбладнав ялинку сватЛампочками по 100 ват.А ввімкнув їх у мережу – Де не взялася пожежа…Щоб гірлянду змайструвати,Слід ПУЕ ґрунтовно знати!

НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОКЧим порадувати сина? – Замислилась мати. – Одинакові своємуЩо подарувати?Живемо, щоправда, ниніНе дуже багато.Але ж день який підходить – Новорічне свято!Накуплю вогнів бенгальськихДля свого малого.Хай потішиться дитина.Що у тім лихого?Про фінал ви здогадались…Не було в них свята,Бо пішли з пекельним димомІ майно, і хата!

В. ДРАГА

Иду из магазина. Пью ряженку и ем булку на ходу… Все смотрят как на инопланетянина. Шел бы с пивом и сигаретой – никто бы внимания не обратил.

***Дорогой, я сегодня купила два спортивных костюма.– А что, в один уже не влезаешь?

***Во время сдачи экзаменов профессор спрашивает студента:– Почему вы так сильно волнуетесь? Боитесь моих вопросов?– О, нет, профессор! Я боюсь своих ответов.

***В суде: – Обьясните, почему вы разводитесь?– Потому что поженились…

***– Вчера проснулась, а тебя нет. Где ты был, дорогой?– А где ты проснулась, дорогая?

***Как потратить деньги с умом? Четкое понимание этого при-

ходит только тогда, когда деньги уже потрачены.***

Приехали два наших артиста в Германию на гастроли. Как обычно, выбрали день для покупок. Зашли в обувной магазин. У обоих размеры одинаковые, и они выбрали себе, соответствен-но, одинаковую обувь от известного производителя по цене 300 евро за пару.

Накануне отьезда один решил приколоться и в гостиничном номере поменял свой левый ботинок на правый коллеги.

Прилетают домой в Украину. Проходит неделя, от “об-манутого” ни слуху, ни духу. Звонит ему шутник и спрашивает:

– У тебя никаких накладок в Германии не было?– Представляешь, решил я перед вылетом еще раз примерить

новые ботинки. Оказалось, по ошибке в магазине в коробку положили два левых. Но я перед самым вылетом успел-таки за-бежать в магазин, и мне их там обменяли на нормальную пару.

ПАЛІТРА ЕМОЦІЙ, ЩИРІСТЬ СЕРДЕЦЬ

Малюнок Григорія РІЗНИКА

БЕЗПЕЧНЕ СВЯТО

Documents

23 грудня 2016 року ОБОВ’ЯЗОКЧЕКАЛИ НА СВЯТО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ. І ЇХНІ МРІЇ ЗДІЙСНИЛИСЬ. Порадувати