Пасха 2017 Easter 2017

Українська Православна Церква св. Апостола Андрія Первозванного

Ukrainian Orthodox Church of St. Andrew the Apostle 1630 Dupont Street, Toonto, Ontario M6P 3S7

о. Василь Федів Fr. Vasyl Fediv (289) 232-8092

Церковна канцелярія Church Office (416) 766-7511

www.standrewuoc.ca office@standrewuoc.ca

о. Юрій Гнатів – емерит Fr. George Hnatiw – emeritus

Вітаємо вас у церкві св. Андрія Первозванного, яка є частиною східньої єпархії Української Православної Церкви Канади. Наша парафія об’єднує вірних різноманітного походження, як тих що уроджені в Канаді, так і тих, що прибули з України. Ми запрошуємо всіх приєднатися до нашої парафіяльної родини і бути учасниками літургічного та громадського життя церкви.

Богослуження відбуваються кожної неділі та в святкові дні, як показує розклад у цьому бюлетені. Для особливих служб (вінчання, хрещення, похорони, освячення дому і т.п.), просимо звертатись до о. Василя або в церковну канцелярію.

Замовлення молитви за живих чи покійних під час літургії можна зробити при вході у церкву, де продаються свічки.

Нагадуємо тим, що бажають прийняти Святе Причастя, про необхідність приготувати себе постом і сповіддю (немовлята та діти до 7-ми років причащаються без посту або сповіді). Чин сповіді звершується перед початком кожної літургії.

Церковна заля є до винайму. Будь ласка звертайтесь у церковну канцелярію.

Автопарк знаходиться недалеко на північ від церкви, біля публічної школи на Edwin Avenue.

Welcome to St. Andrew’s Ukrainian Orthodox Church, which is part of the Eastern Eparchy of the Ukrainian Orthodox Church of Canada. Our parish unites faithful from a wide variety of backgrounds, both those born in Ukraine and in Canada. We invite everyone to join our parish family, and to take part in our rich liturgical and community life.

Divine services are celebrated every Sunday and feast day, as shown on the schedule in this newsletter. For special observances (baptisms, weddings, funerals, house blessings, etc.), please contact Fr. Vasyl directly or inquire at the church office.

Requests for prayers for the living or the departed during the liturgy may be submitted at the front of the church, where candles are sold.

In accordance with Orthodox practice, those wishing to participate in Holy Communion must prepare themselves through fasting and confession (except infants and children under age 7). Confession is offered prior to the start of every liturgy.

The church hall is available for rent. Please inquire at the church office.

There is extra parking immediately north of the church, at the public school on Edwin Avenue.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

В цей світлий і радісний день від усієї душі

сердечно вітаємо всіх членів, парафіян і прихожан

громади св. Апостола Андрія Первозванного з

великим святом світлого Христового Воскресіння!

Своїм Воскресінням Христос переміг ворога роду

людського, зруйнував ворота пекельні і відкрив

нам двері до Царства Небесного. Воскресіння

Христове – це радісне і величне свято, “свято з свят і торжество з

торжеств” для кожного із нас. Цей день, що сотворив Господь, радіймо і

веселімся в цей день”. У ці святкові Пасхальні дні, молитовно бажаємо

всім Вам міцного здоров’я, радості, добра і Божого Благословіння на всі

дні життя вашого. Підносячи молитви Воскреслому Христу, будемо

просити Його, щоб Він послав людству духовне оновлення, дарував

людям Своїм силу і благословив наш український народ миром, бо

Йому належить честь і поклоніння на віки віків. Амінь.

настоятель о. прот. Василь Федів, добр. Марія,

син Андрій і дочка Софія

CHRIST IS RISEN! TRULY HE IS RISEN!

On this radiant and joyful day we greet with all our hearts the members,

parishioners and supporters of St. Andrew’s Ukrainian Orthodox Church on

the great and holy feast of Christ’s Resurrection. By His Resurrection Christ

overcame the enemy of the human race, destroyed the gates of hell, and

opened for us the doors to the Kingdom of Heaven. The Resurrection of

Christ is for each of us the “feast of feast and triumph of triumphs”. In these

holy days of Pascha, we prayerfully wish all of you good health, joy, peace,

and God’s blessings on all of the days of your life. Raising our prayers to the

Risen Christ, we beseech him to send spiritual refreshment and renewal to the

world, and peace to the Ukrainian nation, for to Him is due honour and

worship, unto the ages of ages. Amen.

Rev. Fr. Vasyl Fediv,

dobrodiyka Maria,

Andriy and Sophia

Запрошення на Небо

Від смерті до Життя

Пасха – настільки радісне, світле свято весняної юності людства,

що мимоволі забуваєш про все похмуре і неприємне. На тлі загального

захвату життя не думаєш про те, що у Воскресінні ми зустрічаємо

Христа, Який тільки що побував в пеклі. Нам здається, що все вже

позаду, але насправді наша дорога з пекла, наш “песах” – проходження

– від смерті до життя лише починається.

Господь Своїм Воскресінням показав Дорогу. Він запрошує

ступити з Ним на дистанцію, але за людиною вибір – йти або не йти. У

цьому “офіційному” запрошенні на Небо, яке підносить особисто вам

Сам Творець століть – весь сенс пасхальної радості. Про це говорить

східнохристиянська ікона Воскресіння, на якій Христос зображається

витікаючим з пекла і таким, що виводить з Собою Адама, Єву і інших

героїв біблейської історії, що втілюють собою людство. Про це

говорить Господь в євангельській притчі про званних на шлюбний

бенкет, розказаною Ним перед самим розп’яттям і Воскресінням. Про це

і говорить весь чин пасхального богослужіння.

Родина Церкви

Служба Воскресіння була складена для новохрещених – для тих,

хто вперше причащався і відчував радість присутності Христа в собі.

Ще зовсім недавно на вигук “оголошені, вийдіть!” вони з трепетом

виходили перед початком Літургії Вірних. Радість причастя вже давно

відома хрещеним християнам, які разом із неофітами тепер радіють

їх першій Євхаристії І зараз, в пасхальну ніч, в білому одязі, тільки що

після хрещальної купелі вони вперше урочисто входять в храм і вже не

залишаються в притворі. “Їх перший досвід Церкви, – пише о.

Олександр Шмеман, – це не прийняття якоїсь абстракції або ідеї, а

реальне і конкретне з’єднання з людьми, які, через те що кожен з них

сполучений з Христом, сполучені між собою і складають одну сім’ю,

одне тіло, одне братерство. Бути сім’єю і реалізувати себе як сім’ю – це

і є дійсна суть Церкви”. У наш час про це урочисте літургійне дійство

нагадує святковий хресний хід довкола

храму перед початком пасхальної заутрені.

Сьогодні нам здається, що

пасхальне богослужіння – це величне

феєричне дійство. Та все ж те, що ми

бачимо тепер, – відгомін тієї первинної

святкової радості християн, коли вся

сім’я в зборі і за одним столом. Прп.

Симеон Новий Богослов про трапезу

Євхаристії говорить, що Христос,

одного дня ставши нашим родичем по

плоті і залучивши нас Своєму

Божеству, зробив людей Своїми

родичами. Пасхальне богослужіння –

це радість батька, який бачить

блудного сина, що повертається, і

біжить йому назустріч з вигуками:

“Принесіть кращий одяг і одягніть

його, і дайте перстень на руку його і

взуття на ноги; і приведіть

відгодоване теля, і заколіть; станемо

їсти і веселитися! бо цей син мій був мертвий і ожив, пропадав і

знайшовся” (Лк. 15:22-24).

Твоє від Твоїх . . .

В давнину вірні приносили на пасхальну літургію хліб, вирощений

своїми руками. Священики підносили його Богові як анафору (з грец.

вознесення), а потім роздавали всім присутнім як Тіло і Кров Христову.

“Як хліб після призивання Бога не є вже хлібом, але Євхаристія (з грец.

дяка), що складається з двох речей, – земного і небесного, так і тіла

наші, приймаючи Євхаристію, вже нетлінні, маючи надію воскресіння”,

– пише свт. Іриней Ліонський.

Можливо, зараз не зовсім зрозуміло та органічна єдність простого

буденного життя і Євхаристії, так явно виражене в літургійній традиції

Весна прийшла, усе розквітло. Великдень знову завітав.

А на душі – так легко, світло – Бо Божий Син із гробу встав. Воскрес Ісус нині із гробу, Воскрес для тебе і для всіх.

Пройшовши хресную дорогу, На себе взяв наш вічний гріх.

І хай вітає Божа ласка У всіх оселях, думках всіх. Нехай смачною буде паска І шинка, масло ну і хрін. І заспіваємо всі в храмі І щиро славимо день.

Христос Воскрес, щоб бути з нами, –

Святкуєм нині Великодень. І заспіває кожна церква. І спів полине до небес,

Бо слава Божа, не померкне – Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Олександра Ковальчук

древніх християн. Але саме про це нагадують

нам пасхальні кошики. Господь зробив

Євхаристію на хлібі і провині не тому, що це

продукти з “позитивною енергетикою”, а

тому, що з хлібного колоса і виноградної лози

зростав весь устрій життя наших предків.

Життя сучасного мегаполісу зовсім інше,

і більшість міських малят впевнена, що булки

зростають на полицях магазинів. Пасхальні

харчі перетворилися на просто приємну

традицію. Але сенс літургії від цього не

помінявся. Наприклад, якщо мій друг вчора

написав комп’ютерну програму, то він,

звичайно, не може принести диск і покласти

його на вівтар. Але він принесе частину зароблених грошей і купить

випечену в храмі просфору (з грец. приношення), яка стане частиною

Таїнства Євхаристії.

А потім напише нову програму, яка дозволяє зручно оперувати

святоотцівськими висловами, і викладе її у вільне користування в

Інтернеті. Ось це вже і є повнота пасхальної літургійної радості

християнина: твоє життя знаходить сенс і значення, коли ти ділишся

всім, що робиш: “Твоє від Твоїх, Тобі приносимо за всіх і за все”, –

молиться священик на літургії при освяченні Святих Дарів. “В центрі

літургії – любов, – пише свт. Микола Сербський, – яка, віддавши все

своє, віддає і себе врешті. То є головне, а речовина – другорядне”.

“І якщо ти так святкуєш і так причащаєшся Божественних Таїн, –

вигукує прп. Симеон Новий Богослов, – все життя буде тобі одним

святом, і навіть не святом, але приводом для святкування однієї

безперервної Пасхи”. Кожна літургія – це і є Пасха, а причащання –

щастя, яке Господь дарує людині у відповідь на його працю і любов.

На Пасхальному богослужінні за святковим столом Євхаристії

з’являлися нові християни. Для них Світла седмиця була часом

В небі, в зоряній безодні, Тонуть дзвони великодні, Тонуть, тонуть, ніби сон, Б’ють, дзвонять тон у тон; З ними дума в небо лине, З ними никне, з ними гине Тьма заслон. Гаснуть зорі.

Знову світло. Все радіє, все розквітло. Зникла сила перепон.

Вся земля — святий амвон! Сяйвом душі всі облиті

І немає їм на світі Заборон.

Грицько Чупринка

радісного і творчого усвідомлення того, що відбувається з людиною,

коли усередині – Господь; часом, коли людина вчилася найголовнішому

– поводженню з благодаттю: як зберегти її, як не розплескати.

Світла Седмиця

Цілий тиждень після Пасхи щодня в храмах здійснюється

пасхальна служба. Християни в цю седмицю причащалися щодня. Після

літургії всі новохрещені слухали так звані містагогії – повчання, в яких

християни ділилися з неофітами своїм глибшим досвідом церковного

життя. Багато Святих отців порівнюють свято Пасхи з шлюбним

бенкетом, тривалим на довгий час. Але цьому бенкету передував піст,

тобто час чекання нареченою-душею, що вдягається в світлий шлюбний

одяг, свого Жениха – Христа. “А ти, коли постиш, помаж голову твою і

умий обличчя твоє” (Мф. 6:17). Традиція робити сум на обличчі і в

храмі під час посту прийшла до нас зi заходу в XVII-XVIII століттях.

Але центральним моментом пасхального шлюбного бенкету є

Євхаристія, в якій всі знегоди утомленої від чекання нареченої

винагороджуються радістю бути з коханим. “Таїнство Євхаристії – це

страждання, втілені любов’ю в блаженство. У цьому полягає таємничий

закон життя у Христі, житті Церкви”, – пише сщмч. Василь

Кiнешемський, виражаючи вже в ХХ столітті саме серце пасхальної

радості християн перших століть. Але після Світлої Седмиці шлюбний

бенкет вже позаду, а попереду для новопросвічених наступають будні,

сповнені бажань і розчарувань життя в Церкві.

З глибини віків

А що залишається нам, сучасникам Христа в ХХІ столітті? Невже

ми безповоротно втратили той древній харизматичний дух, яким дихали

перші покоління християн, ту родинну атмосферу Свята свят і

Торжества з торжеств? Ні, нічого ми не втратили. “Ось простота

апостольського служіння: У перший же день тижня, коли учні

збиралися для переломлення хліба, Павло, заломивши хліб, і

скуштувавши, розмовляв досить навіть до світанку і потім вийшов

(Дiян. 20:7-11). І ось інша літургія, що здійснюється в багатстві і спокої

в ХVІІІ або ХІХ столітті. На престолі дорогоцінні метали,

різноманітний в століттях створений обряд, співаються молитви, зовсім

не відомі в апостольські часи. І ось, хіба не бачимо ми, не сміючи

підняти око, що і багряний шовк, і парча, і срібло на престолі

пронизуються все тим же дорогоцінним променем апостольської

благодаті, наче ми нікуди і не вирушали з першохристиянства”, – пише

С. Фудель.

Так, християнство вийшло за рамки родинної общини, і те, що

багато що забуте – природно і нормально. Адже з перебігом століть світ

стає все цікавішим, і все глибше і пильніше вдивляється в нього

людина. Те, що сьогодні ми святкуємо Пасху вже не зовсім так, як наші

предки, говорить не про те, що ми щось втратили і щось обов’язково

потрібно відроджувати, а про те, що Церква зростає, і в її живої клітини

– людини – з’являється нове, досконаліше бачення світу; нові,

складніші питання.

І втікати од відповіді в минуле, мабуть, не варто. Адже суть

пасхального торжества, по думці св. Федора Студита, вічна і незмінна:

“Чому ж ми з таким нетерпінням чекаємо Пасхи, яка приходить і

відходить? Чи не святкували ми її безліч разів і раніше? І ця прийде і

піде – в цьому столітті немає нічого постійного. Що ж, – запитає хто-

небудь, – не потрібно радіти Пасці? – Ні, навпаки, давайте радіти їй

набагато більше – але тій Пасці, яка відбувається щодня. Що це за

Пасха? – Очищення гріхів, сокрушення серця, сльози пильнування,

чиста совість, умертвіння земних членів: розпусти, нечистоти,

пристрастей, недобрих бажань і всякого іншого зла. Хто удостоїться

досягти всього цього, той святкує Пасху не один раз в році, але щодня”.

Ось та “дорога з пекла”, на яку Господь запрошує сьогодні кожного –

хрещеного і нехрещеного – людину. Запрошує в надії що ми знову

прийдемо в Його дім.

(Джерело: www.hram.lviv.ua)

Неділя друга після Пасхи

Не раз ми читаємо в Євангелії урочисте

сповідування людини, який дізнався у

Христі свого Господа і Бога. Перший раз –

на початку шляху Господнього. Після Його

хрещення, коли Христос вступив на Свій

хресний шлях, Він зустрічає Нафанаїла; Він

свідчить перед іншими, що цей чоловік

чистий. Нафанаїл запитує Господа: звідки ти

це знаєш? Спаситель йому відповідає

таємничі слова: Перш ніж тебе покликав

Филип, Я тебе бачив, коли ти був під

фіговим деревом. І Нафанаїл, поклоняючись

Йому, каже: Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!

У житії святого апостола Нафанаїла ми читаємо, що в той час він мав

бути перед Богом у молитві, і слова Христові “Я бачив тебе під

смоковницею” раптом наче розірвали перед ним пелену, і він зрозумів,

що стоїть перед Тим Богом, Кому він тоді підносив свою молитву.

А потім це свідчення якось завмирає; апостоли, як всі ми,

засліплені видимим, і дуже повільно починають бачити невидиме.

Протягом трьох з гаком років Христос поступово розкриває перед ними

Свою справжню природу: так, Він справжній, істинна людина, але

одночасно Він – Бог, що прийшов плоттю врятувати світ. І ця поступово

наростаюча усвідомленість знаходить собі вираження вже на шляху до

Єрусалиму, перед самою смертю Христовою, в свідоцтві апостола

Петра: Ти Христос, Син Бога Живого.

Перед Своїм розп’яттям Христос поступово відкривався Своїм

учням як Бог; після Свого розп’яття Він наполегливо, раз за раз, в

цілому ряді з’явлень відкривається перед ними як людина, яка

воскресла плоттю. Всі розповіді про Воскресіння Христове нас ставлять

перед обличчям саме цього факту: це не дух, це не бачення; учні не

тільки чують Його голос, але вони торкаються до Його тіла, вони

бачать, як Він з ними їсть їжу; і справедливо, кажучи про їхні свідчення,

апостол Іоан пізніше писав: Ми говоримо про те, що наші очі бачили,

наші вуха чули, до чого торкалися руки наші. Христос дійсно воскрес

плоттю: плоттю освяченою, плоттю зміненою, плоттю, яка вся стала

духом, не перестаючи бути плоттю. І ми поклоняємося разом з

апостолом Фомою воскреслому Христа, і вірячи Йому, знаючи Його як

свого Бога, а й як воскреслого Ісуса з Назарета, кличемо до Нього:

Господь мій і Бог мій!

На цьому побудоване вся життя Церкви, весь християнський

світогляд, вся велич людини, все безмежне смирення Боже. У Христі

нам розкрито і те, і інше; і ми радіємо не тільки про те, що Бог є Бог

любові, що Бог є нашим Спасителем, але радіємо ми і про те, що в

Ньому нам відкрито, якою є великою людина. Людина така велика, що

Бог може вміститися в неї, людина така велика, що Христос може

пройти через браму смертні і увійти у вічне життя, і з Собою захопити,

забрати нас у вічність, – як забирає течія. Людина така велика, що

Христос, долучившись у всіх відносинах, крім гріха, нашому людству,

долучає нас до кінця Своєму Божеству, якщо тільки ми відкриваємося

Його впливу. Як це дивно!

А в прийдешні сорок днів Христос постійно з’являється Своїм

учням, Він розкриває їм таємниці Царства Божого, Він відкриває їм ім’я

Господа нашого як Любов, Він їм відкриває розуміння Церкви як

спільноти людей, які з’єднані між собою любов’ю; Він відкриває їм, що

тимчасове життя вони можуть втратити, що воно неминуче пройде, але

що їм дане вічне життя, яке є життя Божим, вже вселилася в них, діюче

в них, що перемагає все. І в наступні тижні кожне євангельське читання

буде нам говорити про це торжество життя, про перемогу життя, про

перемогу любові над усім іншим. Будемо радіти, будемо радіти про те,

що воскреслий Христос не тільки переміг смерть для Себе і в Собі, –

будемо радіти, що в нас і для нас Він переміг смерть, гріх, страх – все, і

що ми стали тепер свої, рідні Живому Богу.

Антоній, митрополит Сурожський

(Джерело: www.hram.lviv.ua)

Висловлюємо щиру подяку Романові Башті за допомогу з виготовленням цього бюлетеня.

We offer sincere thanks to Roman Bashta for his help in preparing this bulletin.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

SCHEDULE OF DIVINE

SERVICES

Квітень / April 2017

16-ГО КВІТНЯ, НЕДІЛЯ 6:00 РАНКУ

СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ – ПАСХА ГОСПОДНЯ

ПАСХАЛЬНІ БОГОСЛУЖЕННЯ – ПОЛУНОШНИЦЯ, УТРЕННЯ І ЛІТУРГІЯ

Після літургії посвячення пасок

17-го квітня,

понеділок Світлий Понеділок 10:00 ранку

Літургія

18-го квітня,

вівторок Світлий Вівторок 10:00 ранку

Літургія

23-го квітня,

неділя

Неділя 2-га після Пасхи. Святого

Апостола Фоми. Антипасха.

Голос 1

10:00 ранку Літургія

і загальна пасхальна

Панахида

30-го квітня,

неділя

Неділя 3-тя після Пасхи. Святих

жінок мироносиць. Голос 2 10:00 ранку

Літургія

ПРОВОДИ – ПОМИНАННЯ ПОМЕРЛИХ / GRAVESIDE MEMORIAL SERVICES:

23-го квітня / 23 April – 12:30 Цвинтар Park Lawn (о. Юрій/Fr. George);

1:00 Цвинтар cв. Володимира (Oakville) (о. Василь/Fr. Vasyl)

30-го квітня / 30 April – 12:30 Цвинтар Prospect (о. Василь/Fr. Vasyl)

Як хтось би мав бажання замовити Пасхальні панахиди на гробах своїх

рідних, на інших цвинтарях, просимо про це повідомити настоятеля о.

Василя.

Those wishing to arrange for an Easter panakhyda at cemeteries other than

those listed above are asked to inform Fr. Vasyl.