Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

www.vechirniykiev.com.ua

111 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

5 жовтня 2017 року №39 (19273)

Київ запроваджує нові формати комунікації «влада – громада»� АСОЦІАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ – ВІДКРИТА ПЛАТФОРМА ОБМІНУ ДОСВІДОМ ФОРМУВАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ МІСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ МІСЦЕВОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Продовження на 6, 7-й стор.

Зручна TV-програмастор. 10-16 стор. 18

Олександр МАМАТОВ:«Солдата зрозуміє лише солдат» маа

Краще на велосипедах, Краще на велосипедах, ніж у дворах ніж у дворах з пивом...з пивом...

Волонтерів об’єднав конгрес� ЧИ ЗМОЖЕ СУСПІЛЬСТВО ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМИ БІЙЦІВ АТО?

Волонтерство – шлях до створен-ня громадянського суспільства в Україні. Під таким девізом у Києві відбувся перший Національний конгрес волонтерів.

ВІЙНА І МИ

Продовження на 18-й стор.

ДВРЗ: на перетині двох епохНазва мікрорайону ДВРЗ – від Дарницького вагоно-ремонтного заводу. Цокотить небагатолюдною вуличкою старий трамвайчик, у «сталінках» – тісненькі «продмаги» з ностальгійною аурою, із сучасних маркетів – лише «Фора».

МЕГАПОЛІС

Продовження на 5-й стор.

– Я впевнений, що школа працюватиме ефек-

тивно і бажаю усім успіху! Щоб діти добре тре-

нувалися і здобували перемоги і медалі на різних

змаганнях – як українських, так і міжнародних», –

зазначив Віталій Кличко.

До дитячої велошколи приймають дітей віком

від 10-ти років. Заняття безкоштовні і будуть

проводитись за спеціальностями трек та шосе. До

школи можуть потрапити всі охочі. Головними

критеріями є бажання і належна фізична підго-

товка, щоб справлятися з тренуваннями.

– Ми будемо і далі модернізувати велотрек,

щоб зробити його спортивною перлиною нашого

міста, – підкреслив мер Києва.

30 вересня і 1 жовтня на велотреку вперше

відбулися змагання на Відкритий Кубок Києва з

велосипедного спорту серед спортсменів усіх

вікових категорій. На ці змагання приїхали

спортсмени із різних областей України.

Фахівець на замовлення � СТОЛИЧНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ ОСВОЮЄ МИСТЕЦТВО РЕКРУТИНГУ

Як опера відзначатиме 150-річчя � ДО ЮВІЛЕЮ ПІДГОТУВАЛИ ГАЛА-КОНЦЕРТ, ПРЕМ’ЄРИ, ВИСТАВКИ

У рамках святкування 150-го сезону до листопада триває оперно-балетний фестиваль з кращими ви-ставами репертуару за участю світових зірок, україн-ських та закордонних оперних виконавців і майстрів балету.

Продовження на 20-й стор.

Продовження на 22-й стор.

РИНОК ПРАЦІ

ПАРК КУЛЬТУРИ

� МЕР КИЄВА ВІДКРИВ ДИТЯЧУ СПОРТИВНУ ШКОЛУ КИЇВСЬКОГО ВЕЛОТРЕКУ

Фото КМДА

РАМПА

СПІВРОБІТНИЦТВО

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)КУР’ЄР «ВК»2

ФОТОФАКТ

Мер Києва, екс-чемпіон світу в суперважкій вазі Віталій Кличко взяв участь у відкритті з‘їзду Всесвітньої боксерської

ради (WBC), який цього року відбувається в Баку. В різні часи чемпіонами за цією найпрестижнішою версією в

світовому боксі були Мохаммед Алі, Майк Тайсон, Леннокс Льюїс, Евандер Холіфілд, Віталій Кличко. На минулорічному

з‘їзді WBC мер Києва провів попередні переговори з президентом WBC Маурісіо Сулейманом про те, щоб один із

наступних заходів Всесвітньої боксерської ради відбувся в Києві.

– Сьогодні ми визначилися остаточно і рішення ухвалене – у 2018-му з‘їзд WBC відбудеться в столиці України. Я

радий, що Київ прийматиме захід такого високого рівня. І багато відомих спортсменів з різних країн світу відвідають

Україну, – сказав Віталій Кличко.

На засіданні постійної ко-місії Київської міської ради з питань місцевого само-врядування, регіональних та міжнародних зв’язків депутати погодили список стипендіатів у галузі освіти для обдарованих дітей.

Відповідно до проекту рішення, персональні стипендії від Київра-ди отримають 100 талановитих дітей, які мають високі досягнення в навчанні та мистецтві, беруть активну участь у суспільному житті навчального закладу та мі-ста. Виплати становитимуть 300

гривень. Отримуватимуть кошти стипендіати щомісячно протягом навчального року.

Всі учні, яким призначено сти-пендії, є призерами Всеукраїнських та міських предметних олімпіад, Всеукраїнського та міського конкур-су-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, міжнародних кон-курсів та інтелектуальних турнірів. Стипендіати також мають високі досягнення у науково-дослідниць-кій діяльності, мають публікації у науково-популярних виданнях та беруть участь у науково-практичних конференціях і семінарах.

Обдарованим дітям – стипендії Київради

Фото Павла ПАЩЕНКА

ТРАНСПОРТ

ГРОШІ

ІНІЦІАТИВИ

«У Києві курсують 400 трамваїв, 90% з них старше 30

років», – сказав мер Києва Віталій Кличко в інтерв’ю

столичному журналу.

– Виходить, що трамвайний парк як мінімум 30 років не онов-лювався. Так, ми купуємо 40 поль-ських трамваїв і ще 7 львівських, заводу «Елек-трон». Це висо-котехнологічний європейський транспорт із низькою підло-гою, кондиціоне-рами, відеоспостереженням та Wi-Fi. Також закупили 60 автобусів МАЗ, що відповідають сучасним вимогам…

Щоб повністю оновити транспортний парк, відзначив мер, потрібно купити ще 165 нових трамваїв, понад 230 автобусів, 230 тролейбусів.

– І відкрию невеличку таємницю. Справа в тому, що коли я їздив на польський завод Pesa, то домовився з керівництвом компанії, що в Києві вони відкриють свій завод – спочатку великовузлового складання, а в планах – запустити повний цикл виробництва, – розповів мер Києва.

У планах – запустити виробництво трамваїв Pesa у Києві

Віддавати голоси за кращі ініціативи, які втілювати-муть у столиці наступного року, можна протягом міся-ця — до 30 жовтня.

– До голосування допущено 564 проекти. Кожен може обрати для себе і підтримати 5 найкращих іні-ціатив. Проекти-переможці будуть визначені на початку грудня. Серед головних нововведень — поділ проектів на великі та малі. Вартість

реалізації малих — до 400 тисяч гривень, великих — до 2 мільйонів. Під час голосування ініціативи мають подолати прохідний бар’єр, тобто набрати 400 та 1000 голосів відповідно, – розповів заступник міського голови-секретар Ки-ївради Володимир Прокопів.

Він нагадав, що голосування за проекти відбувається виключно у електронний спосіб, адже це дозво-ляє гарантувати повну впевненість у прозорості результатів голосуван-

ня. Підтримати вподобані проекти можуть лише кияни за допомогою банківської картки, Картки кияни-на, або використовуючи електро-нний цифровий підпис.

Загалом, у 2018 році втілюва-тимуть ініціативи, що набрали найбільшу кількість голосів су-марно на 100 млн грн. Найбільше проектів подано у розділах освіта (205) та спорт (111). Найменше – у сферах безпеки та громадського порядку – 7.

Стартувало голосування за проекти Громадського бюджету-2018

3 жовтня керів-ництво Теа-тру на Подолі отримало від Державної архітектур-но-будівельної інспекції (ДАБІ) сертифікат, який засвідчує відпо-відність об’єк-та проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

– Ми пройшли великий шлях до цього моменту. Півроку пра-цювала робоча група, серед членів якої і представники театру та меценатів, і громадських та професійних організацій. Наприкінці квітня робоча група дійшла рішення щодо необхідності проведення експертизи та відповідності будівлі театру Державним будівельним нормам та правилам безпеки. Експертиза проведена, 21 вересня було отримано позитивний висновок, – зауважив заступник голо-ви КМДА Олексій Резніков.

Він додав, що це технологічно досконалий театр європейського зразка, який спроектовано і побудовано з урахуванням потреб всіх людей – від обладнаних вбиралень і облаштування перших рядів і ліфтів для людей з інвалідністю до візуальної проекції тексту вистав для людей з вадами слуху, є шрифт Брайля у ліфтах, новітня систе-ма пожежної безпеки, компактна і зручна сцена-трансформер, де передбачено роботу зі складною сценографією. У театрі створено унікальні для України технічні умови для роботи зі світлом та відео-зображенням, не кажучи вже про стильний лаконічний дизайн, в якому витримано інтер’єр.

Будівництво виконане за рахунок меценатських коштів, проте театр залишається у власності територіальної громади міста Києва. Нагадаємо, кошторис будівництва театру із залом на 240 місць ста-новить близько 130 млн грн.

Театр на Подолі готовий зустрічати глядачів

Прокуратура вимагає повернути акціїГосподарський суд міста Києва розпочав 2 жовтня розгляд позову столичної прокуратури про по-вернення у власність міста пакетів акцій «Київенерго», «Київгазу» і «Київводоканалу».

Про це повідомив Генеральний про-курор України Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook. «У 2006 році на під-ставі рішення Київради було створено ЗАТ «Компанія Київенергохолдинг» – єдиний комплекс із постачання енер-горесурсів, води та водовідведення у столиці. У процесі створення цього товариства фактично у його власність були передані контрольні пакети акцій ВАТ «Київгаз» та ВАТ «АК «Київодока-нал» (61% та 67% відповідно), а також 12,73% акцій ВАТ «АЕК «Київенерго», що належали територіальній грома-ді. Вартість пакетів акцій на той час була оцінена у 230 мільйонів гривень. Однак у ході досудового слідства про-куратура міста Києва встановила, що вартість акцій була занижена в більш ніж 4 рази та, згідно з висновками експертів, складала понад 1,1 мільярда гривень», – написав генпрокурор.

ЗАКОН Є ЗАКОН

Депутати Київради зустрі-лися з офіційною делегаці-єю в Тампере (Фінляндія). Так Київ привітав місто з днем народження та обмі-нявся досвідом.

– З 1961 року столиця України є містом-побратимом Тампере. Об-мін досвідом між нашими містами є надзвичайно важливим. Сьогодні Тампере друге за промисловим значенням і третє за кількістю населення місто в Фінляндії.

Стрімкий розвиток телекомуні-каційної індустрії та сфери інфор-маційних технологій, транспортної галузі дає можливість Києву пе-рейняти кращі практики, – зазначив депутат фракції «Солідарність» у Київраді Максим Конобас.

– Ми побачили, як із промисло-вого маленького містечка можна зробити успішний культурний та інноваційний простір, що задовільняє всі потреби грома-дян, – сказала депутат фракції «Солідарність» у Київраді На-талія Маслова. – Зі свого боку ми поділилися успіхами Києва. Зокрема освітніми та соціальними проектами, досягненнями в сфері комунікаційних послуг. Більше того, ми привезли з Києва вітання меру Лаурі Лілі з днем народження Тампере від імені мера Києва та всієї Київської міської ради. По-бажали процвітання та наснаги у розбудові сучасного міста.

До речі, ще 1961 року в Києві названо вулицю на честь міста Тампере.

Київ привітав із днем народження місто-побратим

КОМУНАЛКА

ФОРУМ

ТАРИФИ

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) 3

Угоду підписано на п’ятирічку,

тож діятиме ще два роки. 24 грудня закінчується лише перший її етап,

що передбачав фіксовану ціну упродовж трьох років.

Тепер між пекарями і чиновниками йдуть

нові торги

Фото Олексія ІВАНОВА

Столиця готується до опалювального сезону

Проїзд у маршрутках дорожчатиме?

У 81% будинків, що обслуго-вуються комунальними ЖЕД, технічно підготовлені до ро-боти в опалювальний період системи теплоспоживання, а решта – в процесі оформлен-ня відповідних документів.

Про це стало відомо за результа-тами засідання оперативного штабу з підготовки міського господарства до зими, що відбувся під голову-ванням заступника голови КМДА Петра Пантелеєва. За оперативною інформацією Департаменту жит-

лово-комунальної інфраструктури КМДА, об’єкти міського господарства фактично готові до роботи в опалю-вальний сезон, і наразі здійснюється оформлення актів готовності сис-тем теплопостачання. Разом із тим, значну проблему складає готовність будинків ОСББ та ЖБК, що отри-мали низку зауважень у результаті обстежень.

До роботи взимку комунальні керуючі компанії (в їхній структурі працюють ЖЕД – житлово-екс-плуатаційні дільниці) в районах підготували 335 одиниць техніки –

195 тракторів та 140 одиниць малої механізації.

– Загалом у розпорядженні кому-нальників понад шість сотень оди-ниць техніки. Це як великогабарит-на техніка комунальної корпорації «Київавтодор», так і трактори, і мала механізація ЖЕД для прибирання дворів, міжквартальних проїздів тощо. Зараз ми перевіряємо реальну готовність цієї техніки, наявність запчастин, укомплектованість штату водіїв та інші важливі для роботи взимку речі, – сказав заступник го-лови КМДА.

– Три місяці тому ми анонсува-ли зростання цін ближче до нового року, але у зв’язку зі зростанням цін на паливо це подорожчання може статися швидше, – сказав пан Назаренко. – Серед причин здорожчання також зростання курсу долара та відповідно істот-не подорожчання запчастин до рухомого складу, на частку яких припадає 25% тарифу. До того ж власники компаній-перевізників змушені регулярно підвищувати зарплату водіям у зв’язку з ма-

совим їх відтоком на роботу в країни ЄС.

На скільки подорожчає проїзд, керівник компанії не повідомив, наголосивши лише, що в серед-ньому водії в Україні хочуть заро-бляти за 22 робочі дні не менше 20 тис. гривень. Також власники компаній повинні встановити на кожне маршрутне таксі систему JPS-навігації вартістю близько 22 тисяч гривень за одиницю, що тягне за собою додаткові мільйонні витрати...

АКВАТОРІЯ

У Києві відновили унікальне судно – водолазний бот «ЕПРОП» («Експе-диція підводних рабіт особливого призначення»).

Розрахований «ЕПРОП» на 12 водо-лазів. Безумовно, він є одним із найбільш незвичайних зразків муніципальної техніки, що належить громаді міста Києва. Після остаточного завершення реставрації та отримання документів, спеціалісти водолазної служби КП «Плесо» матимуть змогу органі-зовувати за його допомогою підводно-технічні та аварійні роботи високого рівня складності, виконувати замовлення, пов’язані з ог-лядом та ремонтом суден, їх забортних пристроїв, оглядом підвод-них частин гідротехнічних споруд тощо.

На ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» замі-нили майже 100% корпусу судна, виконали ремонт двигуна, потуж-ність якого – 150 кінських сил. Розглядаючи варіанти зовнішнього оформлення оновленого судна фахівці «Плесо» керувалися міжна-родним досвідом: обрано комбінацію фарби червоного, чорного та білого кольорів. Адже переважно таким чином розфарбовують морські та річкові судна пошуково-рятувальних служб (Search and Rescue, SAR) у багатьох країнах світу.

Відновили водолазне судно

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Нині пекарі ведуть переговори з мерією Києва про нову, так би мовити, пільгову вартість. Скільки ж коштуватиме основний наш продукт до новорічного столу?

Найпопулярніший у столиці хліб – 950-грамовий «Україн-ський», 650-грамовий «Пшенич-ний» і півкілограмовий батон – в «ринковій» торгівельній мережі коштує відповідно 12, 9 і 8 гри-вень з копійками. У соціальних же кіосках – 5,25, 4,05 і 4,15 грн.

– Сьогодні різниця – в середньо-му п’ять гривень. А коли 24 грудня 2014-го ми з міськадміністрацією підписували інвестиційну угоду, то різниця становила 15 копійок. На сьогодні це збитковий для нас проект», – заявив «Вечірці» голо-ва правління ПАТ «Київхліб» Володимир Череда.

Угоду підписано на п’ятирічку, тож діятиме ще два роки. 24 грудня закінчується лише перший її етап, що передбачав фіксовану ціну упродовж трьох років. Тепер між пекарями і чиновниками йдуть нові торги.

– Ми, звісно, хочемо якнайдо-рожче продавати, мерія – якнай-дешевше. Діалог є і компроміс знайдемо. Думаю, він буде десь отак – мінус 15-20 відсотків від ринкової вартості», – розмірковує Володимир Череда.

– Яка ж ваша вигода у збитко-вому, як кажете, проекті?

– Формування іміджу підпри-ємства як соціально орієнтованого. Робота на перспективу – збереження

ринку для себе. Через ці точки у нас є можливість популяризувати нові розробки. Бо туди ж ходять не лише соціально незахищені верстви. З 8.00 до 12.00 там одна категорія покупців, а в кінці дня приходить інша, яка ці-кавиться свіжими новинками нашої продукції. Крім того, такі фірмові кіоски – це швидкі гроші для нас.

– Останнім часом подейкують, що соціальний хліб став грішити якістю, пліснявіє…

– Словосполучення «соціальний хліб» – з політичного лексикону. Для пекарів він однаковий, випус-кається за єдиною рецептурою, затвердженою нормативними документами...

За словами Володимира Череди, вартість хліба в Україні зростатиме, але повільно. Десь на 20 відсо-тків упродовж двох-трьох років. Хоч уже рік держава не стримує продуктових цін, але це робить сам ринок.

– У нас перевиробництво хліба. І не вірте статистиці, яка не врахо-вує дрібних виробників. Бо коли я на міжнародних конференціях кажу, що за статистикою українець споживає 115 грамів хліба на добу. У нас дрібні пекарні не входять у

статистику. Законодавець розді-лив наш ринок на два сектори: 38 відсотків хліба випускають великі підприємства, які працюють на загальній системі оподаткування, а решту – малі, «спрощенці». Нам дуже важко конкурувати з ними, бо в них собівартість нижча на 20 відсотків лише за рахунок відсут-ності одного ПДВ, не кажучи про інші податки.

Останній раз «Київхліб» підні-мав ціну на свою продукцію два місяці тому на п’ять відсотків. Коли наступне подорожчання, пан Череда не знає – немає остаточної цифри з нового урожаю зернивих. А ще, за його словами, пекарі в усьому залежать від валютних ко-

ливань. Рятує… закордонна діа-спора. Третину продукції київські пекарі відправляють у Німеччину, Прибалтику, Ізраїль, Канаду, цього-річ почали освоювати навіть ринки США. На експорт йдуть пряники, соломка, сушка і навіть торти. За рік, після дослідження Інститу-ту гігієни харчування, за океан попливе й хліб заварної групи у замороженому вигляді. Секрет простий: кругом, де осіли українці з так званої новітньої хвилі емі-грації, чекають київського хліба.

Завдання – збільшити експорт до 50% продукції київських пека-рень. А ще підняти рентабельність за рахунок розширення асорти-менту здоби.

Скільки завтра коштуватиме хліб?Скільки завтра коштуватиме хліб?

У Києві в рамках Європейського тижня міс-цевої демократії відбувся Молодіжний фо-рум «Крок до взаємодії». Його мета – нала-годити співпрацю між органами місцевого самоврядування та молоддю.

Одна із пропозицій, що прозвучала на форумі – можливість створення так званого молодіжного пар-ламенту. Учасники новоствореного органу зможуть пройти стажування при постійних комісіях Київради

та департаментах КМДА, а також у громадських приймальнях депутатів.

– Ми підтримуємо створення такого інструменту чи механізму, якому б молодь довіряла та який був би ефективним. Адже це, в першу чергу, сприятиме залученню молоді до всіх тих процесів, що відбу-ваються у місті, – наголосив керуючий справами секретаріату Київради Ігор Хацевич.

Усі пропозиції та ідеї будуть опрацьовані й виставлені на обговорення на сайті Київради та на сторінці форуму в Facebook. Переможців ви-значать до Дня студента за допомогою відкритого голосування.

Крок до взаємодії

Олег ПЕТРЕНКО

У грудні закінчується трирічний термін, на який КМДА і «Київхліб» домо-вилися за нинішню ціну на найпопулярніші види хліба і 150 точок з його продажу.

Приватні перевізники збираються знову підняти вартість проїзду в маршрутних таксі. Про це заявив директор ком-панії «Трансгруп» Володимир Назаренко.

ТУРБОТАФото Бориса КОРПУСЕНКА

Відбулося засідання за круглим столом на тему: «Зробити Київ дружнім і безбар’єрним. Успішний регіональний та зарубіж-ний досвід».

Однією з головних тем обгово-рення стала доступність столиці для всіх її мешканців та гостей, адже це питання стосується не лише людей із обмеженими мож-ливостями, а й молодих сімей з дитячими візочками, велосипе-дистів, людей похилого віку.

Учасники круглого столу поді-лились досвідом щодо доступності

міського простору та запропонува-ли свої бачення у вирішенні цього питання. Зокрема представники Департаменту транспортної інф-раструктури розповіли про кон-цепцію розвитку велосипедної інфраструктури та презентували впровадження у центральній ча-стині міста безбар’єрного середо-вища, що дозволить зробити Київ комфортним як для всіх пішоходів та велосипедистів, так і для людей з обмеженими можливостями.

– Наше головне завдання – роз-робка міської комплексної цільової програми «Київ без бар’єрів», за допомогою якої буде введений

єдиний стандарт адаптації міських об’єктів до потреб осіб з інвалід-ністю та інших маломобільних груп населення. У програмі бу-дуть передбачені всі деталі, про які забувають при будівництві та реконструкції культурних і ад-міністративних об’єктів міста, – сказав директор Департаменту соціальної політики КМДА Юрій Крикунов.

Місто буде безбар’єрним!

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)КОМУНІКАЦІЇ 4

З 30 вересня розпочався довгоочікуваний етап голосування за проекти Громадського бюджету міста Києва. «Битва» за голоси буде не з легких, бо цьогоріч допущено до голосування 564 проекти. Порівнюючи з минулим роком, з міського бюдже-ту виділяються чималі кошти: 2 млн грн на кожен великий проект і 400 тис. грн на малий, усього Київська міська рада надала 100 мільйонів грн на ініціативи киян. Нагадаємо, що кожен житель сто-лиці може віддати 5 голосів за проекти-фаворити, які, на їхню думку, заслуговують на реалізацію і принесуть користь суспільству.

Хочеш змін – змінюйся сам!Хочеш змін – змінюйся сам! Міжнародний фестиваль дитячо-юнацької Міжнародний фестиваль дитячо-юнацької

творчості «Сонячний каштанчик»творчості «Сонячний каштанчик»

Зона відпочинку «Озеро Верхнє Вигурівське»

Андрій СТРАННІКОВ, депутат Київ-ради, голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціаль-но-економічного розвитку:

– Сьогодні у нас 564 ініціативи, які про-йшли усі необхідні експертизи. Це майже удві-

чі більше, ніж під час Громадського бюджету-2017. Це свідчить про те, що інструмент вдало працює та позитивно сприйнятий киянами. Більше того, за перші два дні голосування проекти уже підтримали 6500 містян. І цифра зростає щогодини. Для розуміння, така кількість голосів була зафіксована лише після перших двох тижнів голосування за Громадський бюджет-2017.

Олександр КОРЕНЬ, перший заступник директора Департаменту фінансів:

– У жовтні планується організувати низку заходів на підтримку Команд проектів: воркшопи-зустрічі у бібліотеках та РДА, підтримка колективних ініціатив від команд проектів щодо заходів з популяризації ГБ. 7 жовтня планується зустріч команд ГБ з керівництвом міста та спільний флешмоб в підтримку ГБ, а 14 жовтня – форум-ярмарка проектів ГБ-2.

Детальна статистика Громадського бюджету-2Подано Допущено

Всього 809 564Малі проекти 286 204Великі проекти 523 360Найпопулярніші категорії: «Освіта», «Спорт», «Комунальне

господарство». Найменш затребувані – «Громадський поря-док» і «Телекомунікації, зв’язок та інформаційні технології».

Чим відрізняється ГБ-1 від ГБ-2? Виділено 100 мільйонів гривень на громадські проекти (у

минулому році – 50 мільйонів). Поділ на малі (до 400 000 грн) та великі (до 2 000 000 грн)

проекти. Попередній збір електронних голосів для перевірки наяв-

ності підтримки поданих проектів, який тривав 30 днів, допоміг зекономити час на експертизу 141 проекту, які не зібрали навіть 50-200 голосів підтримки; Створення громадської бюджетної комісії, яка стала «гро-

мадським судом присяжних». Вона була сформована електронним голосуванням киян і складається виключно з громадських об’єд-нань і уповноважена приймати остаточні рішення щодо скарг від авторів-команд проектів, які були не згодні з результатами експертизи. Налагодження партнерства із державними банками «Ощад-

банк» та «ПриватБанк», в результаті якого вирішується питання безкоштовної можливості участі у електронному голосуванні усіх бажаючих киян. Окрім того, «ПриватБанк» підготував можливість голосувати напряму через термінали «Приват24».

Ганя КОВАЛЕНКО, журна-ліст:

– Бюджетний процес в місті – складна і комплексна річ. Депутати Київради, затверджуючи міський кошторис, як правило, керуються «великим баченням» розвитку міста – де стояти мосту, чи потрібна нова школа, як впроваджувати принципи енергоефективності, а от якусь «маленьку» проблему вони можуть і про-пустити. Але з недавніх пір у киян з’явився новий спосіб впливу на бюджетний процес та визначення пріоритетності здійснення витрат – бюджет участі або як його ще називають «Громадський бюджет».

Бюджет участі не є українським ноу-хау. Цей інструмент вже впроваджений в таких містах як Нью-Йорк, Берлін, Париж, Варшава та інших. В Україні проекти для бюджету участі, окрім киян, можуть також подавати жителі Львова, Дніпра, Чернівців, Краматорська, Хмельницького, Рівного, Тернополя, Мелітополя та Бердянська.

Цього року на вирішення проблем столиці в межах бюджету участі виділено 100 мільйонів гри-вень. Однак, проектів подано на значно більшу суму, тому профінансовано буде лише ті, що наберуть найбільшу кількість голосів. Впливати на долю міста зможуть не лише автори проектів, а й ті жителі, хто не подавав ідей особисто. Для цього потрібно буде зареєструватися на сайті https://gb.kyivcity.gov.ua/, використовуючи BankID «ПриватБанку», «Ощадбанку», банку «ПІВДЕННИЙ», «А-банку», банку «КОНКОРД», Картку киянина або електронний цифровий підпис.

Голосування абсолютно безпечне та безкоштовне, а реєстрація через банківську систему потрібна для того, щоб унеможливити фальсифікацію «виборчого процесу». Подати свій голос (а точніше свої голоси, бо кожна людина зможе «пролайкати» до 5 проектів) можна буде з 30 вересня по 30 жовтня. І якщо в когось виникне питання: навіщо все це? То відповідь буде простою: тому що зміни самі по собі не прийдуть. Якщо ми хочемо, щоб наші діти бавилися на сучасних дитячих майданчиках, підлітки грали в футбол на спортивних полях, а не сміттєзвалищах, а Київ став найбільш інноваційним містом в Європі, то найменше, що ми можемо зробити – це зареєструватися на сайті та віддати свій голос за зміни, бо вони залежать від нас.

Олексій КОВАЛЕНКО, ав-тор проекту «ZOO-урок»: про-світницький цикл гуманного поводження з тваринами для школярів»:

– Цього року навколо проектів ГБ-2 можуть формуватись коман-

ди. Важливо в цьому процесі не забути, що головна мета – не виграш, не перемога, а саме усунення про-блеми, заради якої автор вирішив подати проект на ГБ-2: недостатня інноваційність в освітніх процесах, відсутність безкоштовних публічних просторів, заста-ріла матеріально-технічна база, незадовільний стан спортивної інфраструктура району тощо.

Але як здобути довіру городян та мотивувати їх віддати голос саме за 5 із понад 500 проектів? Автори,

зробіть крок до людей! Розповідайте про Громадський бюджет, про успішно реалізовані минулорічні кейси, доводьте актуальність проблем та свою рішучість до їх вирішення. А 5 голосів на підтримки проектів, які має киянин – це реальна можливість кожного змінити наше місто на краще тут, сьогодні й зараз!

Артем СТЕЛЬМАШОВ, автор проекту «Розум-ний простір неформальної освіти Clever Space»:

– Для мене Громадський бюджет – це передусім люди. В ході першого ГБ у Києві народилася неймо-вірна неформальна спільнота, чутлива до будь-якої несправедливості, готова прийти на допомогу не лише авторам проектів, а й усім тим, хто цього потребує.

Люди цієї спільноти є в кожному мікрорайоні, очі її є у владі, серце її б’ється в кожному з нас. Саме це мотивує мене віддавати майже весь свій час цій спільноті. Просто я хочу, щоб таких відповідальних киян ставало більше.

Ольга БЕРНАСОВСЬКА, ав-тор проекту «Освітлення парку між житловим мікрорайоном та метро «Сирець»:

– Я переконана, що тепер не державний службовець вирішує, де встановити ліхтар чи лавку,

а кияни. Що е-демократія – це коли рішення при-ймаєш ти, а не влада. Що Громадський бюджет дає можливість втілити у життя такий проект, який буде корисним для громади. Як знайти проекти? Можливо, ваші сусіді створили чудову ініціативу, про яку ви мріяли довгі роки і сварили владу за те, що вона цього не робить. В першу чергу, раджу вам шукати проекти у районі, де ви проживаєте, потім серед загальноміських проектів, тому що туди можуть потрапити районні проекти.

Якщо нічого цікавого не знайшли, шукайте проекти по цікавих для вас категоріях. Я звертаю увагу (і вам раджу) на категорію «Громадянське суспільство» і розповідаю, що ГБ створено саме для розвитку громадянського суспільства. Хочу сфокусувати вашу увагу і на категорію «Соціальний захист», адже дітки з особливими потребами потребують підтримки в першу чергу.

Олег МЕЛЬНИК, автор про-екту «Міжнародний фестиваль дитячо-юнацької творчості «Со-нячний каштанчик»:

– Громадянське суспільство у нашій країні лише формується. Ми вже навчилися об’єднуватися заради справедливості у важкі для України часи і до-вели всьому світу, що ми, громадяни, здатні її міняти. Громадський бюджет Києва є одним із інструментів покращення життя в столиці, можливість безпосе-редньо її змінювати і впливати на фінансування проектів, створених самими киянами і для киян. Своє волевиявлення громадяни можуть проявити через голосування і в такий демократичний спосіб визначити кращі ідеї та контролювати сам процес втілення проектів-переможців.

Як мотивувати киян до голосування?

Едуард РУСЯНОВСЬКИЙ

Новозбудовані Осокор-ки – типова околиця Києва в тому сенсі, що ще кілька десятків років тому на цій території, окрім невели-кого однойменного села, природних і штучних озер та дачних будиночків, нічого не було.

Але наприкінці минулого сто-річчя околиця почала швидко забудовуватись – щораз більш сучасними спорудами. Аж доки на пустирі між проспектом Бажана і вулицею Колекторною не виріс один із найсучасніших житлових масивів столиці.

Скупчення будівельних кранів свідчить, що невдовзі тут зросте ще не один висотний мікрорайон. На відміну від інших, де житлові висотки «вкраплюються» в за-гальну структуру старої забудови, нові вулиці Осокорків, на кшталт Софії Русової, Єлізавети Чавдар, Григорія Ващенка, всуціль забу-довані архітектурно вишуканими спорудами. Ще одна особливість мікрорайону: високі темпи забу-

дови житла тут дивним чином поєднуються зі зведенням необ-хідної інфраструктури. Тобто за рівнем забезпечення послугами, особливо освітніми, околиця нічим не поступається центру.

…У висотному мікрорайоні в очі одразу впадають «приземлені» (в 3 поверхи), яскраво розмальовані в жовто-синьо-помаранчеві кольори споруди. Це – дитячі садочки. На невеликій території, яку можна обійти за 5 хвилин, автор нарахував кілька таких закладів. Якісь вже працюють, відкриття ще одного відбулося місяць тому. До здачі готують початкову школу.

Темпи зведення цих об’єктів, в яких кияни відчувають чи не найбільшу потребу, тут не посту-паються зведенню комерційного житла. Скажімо, будівництво най-більшого із закладів, а це справжнє дитяче містечко з кількох корпусів і сучасним обладнанням на 260 місць, почали зводити в лютому 2016-го. А завершення будівництва відбудеться, як і планувалося, з початком нинішнього навчаль-ного року.

У висотних Осокорках є свій стандарт комфорту: перед входом до кожного будинку висаджуєть-

ся і облаштовується невеликий скверик з клумбою, лавочками для дорослих і розважальним міні-майданчиком для малечі.

Ситуацію зі шкільними закла-дами поліпшує те, що або в самому мікрорайоні, чи в безпосередній близькості до нього працюють ві-домі в столиці навчальні заклади – гімназія міжнародних відносин № 323, Слов’янська, Скандинав-ська, Київська інженерна гімназії. В кожному окремому випадку тут

аналізують, будувати новий на-вчальний заклад чи розширити вже існуючий. Скажімо, ниніш-нього навчального року гімназія «Київська Русь» додатково прийме на навчання кілька сотень дітей.

Торік, за сприяння депутата Київради Володимира Гончарова, міська влада виділила фінансу-

вання для розширення існуючої гімназії. В новому 4-поверховому приміщенні додатково відкриють-ся 22 класи. Тим часом зроблено перші кроки для зведення нової школи «Інтелект». Заступник го-лови КМДА Ганна Старостенко і на сайті КМДА, і в публічних виступах навела аргументи, які перекону-ють, що йдеться про спорудження школи нового покоління. Заклад не лише облаштують енергоощадни-ми технологіями, а й забезпечать найсучаснішим устаткуванням для навчання і зміцнення здоров’я дітей.

Звичайно, є у жителів висотного мікрорайону й свої проблеми. Осокоряни жартують, що в них «просторо на верхотурі і тісно на землі». Тобто вони мають просторі, сучасно сплановані квартири і водночас замалі прибудинкові території. Та виявляється, це може мати і свої переваги. Оскільки де-фіцит площ змушує ефективніше використовувати кожний клаптик землі. Важко навіть уявити, щоб тут могло з’явитися щось на зразок стихійного смітника чи скупчення відходів будівництва. Місцевість відзначається чистотою і догля-нутістю, у переважній більшості висоток створені ОСББ з консьєр-жами і доглядачами територій.

Тут майже всі знають один одного. Ліс, сади, шашлики, музон… Помідори достигають під вікнами, між душниками-грибочками прибудинкових погрібців, фруктів і горіхів можна нарвати з балкону, на мотузках – свіже прання, у покинутих автівках бавиться дітво-ра, пенсіонери-вагоноремонтники грають в карти, проводжаючи допитливим поглядом незнайомців...

Центральна площа перед «клубом» – і базар, і кінцева зупинка маршруток, і місце посиденьок говірливих бабусь на лавках.

У дворах – незвично багато красивих дитмайданчиків, практично коло кожного дому. Подекуди – без піску, зі синтетичною рівнесенькою «травичкою». Багато спортив-них майданчиків, тенісних столів.

На подвір’ях кількох «сталінок» знайш-лися галявини і для чотирьох 25-поверхівок. Вийшло дуже кумедно: тепер 2-поверхівки, які колись були тут старожилами-господа-рями території, навпаки виглядають ніби малесенькими «курничками» в дворах «під-селених» висоток.

– У 90-х мікрорайон мав погану славу бан-дитського кутка, сюди навіть міліція боялася заїжджати, – каже голова ОСН «Комітет мікрорайону ДВРЗ «Дніпровець» В’ячеслав Гайдай. – Тепер автопатрулі курсують часто. Місцевий актив ОСН самотужки моніторив, за якими адресами найчастіше траплялися злочини, і таку карту передали в поліцію...

Колись суцільно робітнича громада по-селення роз’єднується за класовістю: у кафе при вході в парк «Сосновий» зліва ошатна літня веранда-ресторанчик для грошовитих,

справа, за металевим парканом, видні-ються шиферні грибочки над скромними столиками для простолюду, куди подають все через віконечко. Поряд – храм Святого Пантелеймона.

Приміщення ДЮСШ-21 потребує ремонту. При вході яма, у негоду – прохід лише по дерев’яних піддонах. Зате за будинком через дорогу – секція сонячних батарей. Може, на електриці зеконом-лять на ремонт?

Правда, за ДВРЗ останніми роками таки взялися. У черв-ні мер Києва Віталій Кличко підписав роз-порядження КМДА про вирішення голов-ної проблеми житло-масиву – капремонт вулиці Алма-Атин-ської, включаючи розширення автомобільних смуг, реконструкцію трамвайної лінії і мосту через залізницю, які не бачили будівельників понад 60 років.

Заразом, як розповів ініціатор проекту, депутат Київради Павло Тесленко, вирі-шиться ще одна вічна проблема постійних підтоплень – нарешті бодай на головній вулиці з’явиться зливна система. Пасажири не ма-невруватимуть між автівками – на зупинках будуть острівці безпеки. У розпорядженні будівельникам дають 15 місяців, підготовчі роботи почнуться в листопаді.

Окрім цієї єдиної «дороги життя» для 20-тисячного ДВРЗ, нарешті планують зроби-

ти й обіцяний ще 12 років тому другий виїзд з масиву-острівця: від вулиці Довбуша вздовж промзони до Броварського шосе проляже двокілометрова магістраль...

Ще 2007-го у приватний сектор почали прокладати водопровід і каналізацію. Потім фірма, яка це робила, пропала, а труби стали нічийними. Колодязі часто забиваються, не-чистоти заливають дороги, сморід заповнює

довкілля. Люди торік перекривали вулицю Довбуша, привертаю-чи увагу влади. «Київ-водоканал» погоджу-ється чистити нічийне хазяйство, звісно, не-охоче. Тільки цьогоріч, на завершення робіт на десятилітній кана-лізації, місто виділило 8,5 мільйона. Уже до

приморозків, як розповів голова місцевого ОСН В’ячеслав Гайдай, водоканал прийме її в експлуатацію.

Загалом громада ДВРЗ дуже активна. Ще до програми «Бюджет участі» тутешній ОСН часто перемагав у міських конкурсах, що їх проводить Департамент суспільних комуніка-цій. Таким чином, дитсадок №700 позаторік, вперше з 60-х років, отримав новенький ігровий майданчик. Активісти самі встанов-лювали його казкові елементи, за підказками дітвори, де що має стояти.

Торік, за цією ж програмою, входи 36 бу-динків освітлили сотнею енергоефективних антивандальних світильників, розрахованих

на 10 років і у 13 разів економніших від ламп розжарювання. Цьогоріч виграли з ідеєю вимощувати дитячі майданчики не піском, а сосновою корою. Йдуть тендери із закупки двох тисяч мішків кори, яка має кращі амортизаційні властивості й не приваблює, як пісок, собачок і котиків. Активісти готуються влаштувати її влас-ними силами. Проект, вочевидь, стане пілотним, адже така ідея сподобалася багатьом іншим ОСН.

Нарешті реалізовано проект ще 2009 року щодо реконструкції стадіону «Дніпровець» – оновлено трибуни, покриття поля й бігової доріжки. Центр культури, школи, садочки і ліцей транспорту обладнані відеонаглядом. Залишилося встановити камери у парках і на території ДЮСШ-21.

ПІСЛЯМОВА

У останніх своїх запитах депутат Тесленко

просить мера Києва передбачити кошти

на проведення ремонту фундаменту та стін

дитячого навчального закладу № 702 та

зазначає, що під час проведення обстеження

приміщень середньої групи садочку адмі-

ністрацією було виявлено велику кількість

тріщин по всьому периметру приміщення: на

стелях, стінах та колонах колишнього укрі-

плення приміщення, в результаті керівництво

садочку було змушене тимчасово переселити

дітей з аварійної групи до актової зали. А та-

кож Павло Петрович просить відремонтувати

дах Будинку культури, який не латали, певно, з

часів громадянської війни…

Фот

о О

лекс

ія ІВ

АН

ОВА

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) МЕГАПОЛІС 5

Торік Київрада проголосувала за створення на базі 11-ї лікарні в ДВРЗ Центру нейрореабілітації

учасників АТО. Йде ремонт, закуп-лено сучасне обладнання: електро-нейроміограф (досліджує функціо-нальну особливість провідності по нервових пучках, аналізує біоелек-тричні потенціали м’язів і нервів)...

У висотних Осокорках є свій стандарт комфорту: перед входом до кожного будинку висаджується і облаштовується невели-кий скверик з клумбою, лавочками для дорослих і розважальним міні-май-данчиком для малечі.

ДВРЗ: на перетині двох епох

ДУМКИ ВГОЛОС

Володимир ГОНЧАРОВ, депутат Київради:

– Найгострішою в столиці зали-шається проблема соціальної інфра-структури. Як член бюджетної комісії Київради постійно ініціюю зведення нових закладів. І не лише в мікрора-йоні висотних Осокорків, які швидко розвиваються, а й по всьому густо-населеному Дарницькому району, де іноді темпи будівництва житла суттєво перевищують зведення соціальних закладів. Так, на вулиці Княжий Затон нині зводиться дитсадок на 260 місць, кошти для нього вдалося передбачити у програмі соцекономрозвитку столи-ці. Відкривається початкова школа в новому мікрорайоні по вулиці Чавдар. Цей заклад споруджується на кошти забудовника житла, по завершенні він передасть його до комунальної власності міста. До нового навчального року здається в експлуатацію друга черга гімназії «Київська Русь», що розширить можливості закладу на 660 учнівських місць.

Чим щільніше забудовуються мі-крорайони, тим більше уваги приділя-ємо створенню умов для відпочинку на природі. На Осокорках є чудове озеро Підбірне, яке простяглося вздовж при-ватного сектора. Але нині водойма не в кращому стані. Тож, організовуємо жителів на проведення толок. Нещо-давно з громадою відремонтували підвісний міст через озеро. Вдалось передбачити фінансування з місь-кого фонду охорони навколишнього середовища на розробку проекту і очищення водойми.

Олег ПЕТРЕНКО

Назва мікрорайону ДВРЗ – від Дарницького вагоноремонтного заводу. Цоко-тить небагатолюдною вуличкою старий трамвайчик, у «сталінках» – тісненькі «продмаги» з ностальгійною аурою, із сучасних маркетів – лише «Фора».

Осокорки вертикальногозлету

СТОЛИЧНІ ОКОЛИЦІ

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ МІСЦЕВОЇ ДЕМОКРАТІЇ6

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ

Олексій ДУБОВИЙ, начальник відділу підтримки громадянського суспільства Черкаської міської ради:

– Під час візиту найбільше враження справив Міський центр обробки даних. У нас довго йдуть розмови, що потрібен єдиний центр з відеоспостереженням, де системою зможуть користуватися кому-нальні служби, правоохоронні органи, МНСники. Це значно покращить їх роботу. Місто придбало сервер, встановило певну кількість камер, але масштаби зовсім інші. В Черкасах це 25 камер на рік, тобто буде близько 50 камер до кінця цього року. А в столиці я почув про встановлення 3-4 тисяч камер за рік.

Займаюся переважно роботою з ОСНами, частково Громадським бюджетом. Цікаво було почути від директора Депар-таменту суспільних комунікацій Марини Хонди інформацію про ОСНи в Києві. В нас є більше контролю за діяльністю ОСНів, бо ми їх повністю фінансуємо і утримуємо, інших джерел доходів немає. Вони активно долу-чаються до Громадського бюджету. Черкаси були першопрохідцями з запровадження Гро-мадського бюджету, я сам є членом коорди-

наційної ради, тож було корисно познайоми-тися з досвідом Києва. Мене вразила кількість голосуючих за проекти мешканців столиці.

Роман КАЦЬ, провідний спеціаліст організаційно-контрольного відділу апарату Кременчуцького міського голови:

– Побачив надихаючі приклади співпраці влади і громадськості. Це Київський велотрек і робота громадської організації «Андрі-ївсько-Пейзажна ініціатива», яка захищає історичний центр міста від «чорних» забудов-ників. Вразили не лише вагомі результати і позитивний приклад співпраці. Важливо, що і громадські активісти, і представники влади розповідали про проблеми. Саме їх замов-чування завжди нівелює процес співпраці на самому початку. Директор Київсько-го велотреку зазначив, що попередньо провели чотири великі дискусії. І спочатку вони проходили дуже емоційно, люди «ви-пускали пар». Зараз ми це спостерігаємо і в Кременчузі, коли проводимо тренінги з Громадського бюджету в мікрорайонах. Але емоційності замало, нам треба думати над можливостями консенсусу, співпраці для

прийняття рішення. В столиці мені порадили зібрати людей у великому приміщенні та поділити на групи, всередині яких проводити фасилітацію.

Також в Києві надзвичайно високі технічні результати – це Контактний центр, Kyiv Smart City. І приємно, що всі посадовці, з ким ми спілкувалися, відкриті до співпраці, готові ділитися своїм досвідом. Це менеджери су-часного рівня, вони розуміють, що таке гро-мадський сектор. Всі заявляли і про серйозну підтримку інновацій та діалогу на рівні керів-ництва – міського голови, його заступників. Радію за Київ, тут є рух уперед, розвиток, є на що подивитися і чому повчитися.

Олександра ГРИГОРОВИЧ, начальник відділу муніципального маркетингу та прогнозування управління страте-гічного розвитку міста виконавчого комітету Мелітопольської міської ради:

– Ми мали змогу побачити дієві інстру-менти спілкування з громадою, обмінятися досвідом щодо інновацій по розбудові платформ комунікації влади з громадські-стю. Сподобалась відкритість представників

київської влади до колег. Вони нічого не приховували, розповідали про труднощі, підводні камені, проблеми, щоб їх колеги могли скористатися цим досвідом та не робили таких помилок.

Приємні враження від відвідування ве-лотреку – дуже добре, що влада і громада знайшли порозуміння, а представник гро-мадськості навіть став керівником велотреку. Це показник взаємодовіри.

Надзвичайною стала екскурсія до Місь-кого центру обробки даних. У районних центрах поки що не можемо собі такого дозволити. Керівник проекту Kyiv Smart City висловив зацікавленість в тому, щоб поши-рювати досвід в інші міста України.

Важливо налагодити комунікацію, щоб громадськість не обвинувачувала владу у закритості, була залучена до процесу прийняття рішень. Ми бачимо, що в Україні розвиваються демократичні процеси, коли влада на місцях повертається обличчям до людей. Цікаво було почути про практики комунікації з громадою, що запроваджують-ся в Києві. Для себе взяла корисний момент – це втілення ініціатив громадськості щодо розвитку публічних просторів.

Київ запроваджує нові формати Київ запроваджує нові формати комунікації «влада – громада»комунікації «влада – громада»Марія КАТАЄВА

Революція Гідності активізу-вала українське суспільство, надала поштовх виникнен-ню нових активних груп (во-лонтери, громадські органі-зації, активісти), які до цього не були представлені в політичному процесі на міс-цевому рівні. Ці групи стали викликом старій системі місцевої влади, прагненням для пошуку нових моделей взаємодії. Минулого тижня в рамках проекту «ПУЛЬС» 20 представників органів місцевого самоврядування з різних областей України вивчали кращі практики столичної влади, інновацій-ні інструменти залучення громадськості до діалогу та управління містом.

Київ став вже сьомим містом, що презентувало свій позитивний досвід. Цей захід відбувся в рамках загальнонаціональної програми обмінних візитів «Маршрути успі-хів», яку реалізує Асоціація міст України в рамках Проекту ПУЛЬС за підтримки USAID.

– Цільова аудиторія проекту – це мери, начальники та спеціалісти профільних департаментів, які в перспективі можуть реалізувати побачені в інших містах ініціативи. Щоразу ми відбираємо близько 30 учасників з різних областей Укра-їни, – розповіла координатор з питань комунікації Асоціації міст України Олександра Зміє-вець. – Цьогоріч у нас уже відбувся ряд візитів. Інновації в медицині показували в Кропивницькому, в освіті – у Львові, про культуру і роз-виток туризму йшлося в Одесі, про енергоефективність – в Житомирі, про реформу ЖКГ – в Тернополі, а про роботу ЦНАПів та мобільні сервіси для містян – в Івано-Франків-ську. В Києві наш навчальний візит розкриває тему інновацій в залученні громади до діалогу з владою.

В перший день візиту учасники зустрілися з заступником голови

КМДА Олексієм Резніковим та ди-ректором Департаменту суспільних комунікацій Мариною Хондою, оз-найомились з роботою Контактного центру 1551, побували на віднов-леному Київському велотреку та пізнавальній екскурсії з оглядом фундаменту Десятинної церкви, Пейзажної алеї та Скверу інтелігенції від голови ГО «Андріївсько-Пейзаж-на ініціатива» Марини Соловйової.

Другий день пройшов під зна-ком сучасних технологій. Учасники відвідали Міський центр обробки даних, де були вражені відеосис-темою, яка працює в місті та дає змогу контролювати роботу кому-нальних служб, вчасно реагувати на надзвичайні ситуації та знаходити

правопорушників. На завершення в Kyiv Smart City Hub їм розказали про концепцію Kyiv Smart City, які новітні комунікаційні технології впроваджуються та заплановані для покращення взаємодії влади та громади. Серед вже реалізованих проектів, якими користуються кияни, – онлайн-запис на прийом до лікаря та у дитячий садочок.

Заступник голови КМДА Олек-сій Резніков:

– Ми раді поділитися до-свідом столиці з іншими мі-стами, оскільки дійсно за остан-ні декілька ро-

ків зробили низку важливих кро-ків для налагодження спілкування влади та громади. Ми навчилися співпрацювати. Замість того, щоб звинувачувати владу в проблемах, кияни все частіше прагнуть долу-читися до їх вирішення. Шукаємо спільні рішення та формуємо нові ідеї, які успішно реалізовуємо.

Серед проектів, які втілила міська влада за активної участі небайдужих містян – відновлення Київського велотреку, реновація парку «Наталка», розроблення нових правил щодо розміщення зовнішньої реклами тощо.

Важливо долучати громаду до ухвалення рішень, а також спостерігати за реакцією киян на зміни. Нещодавно було вирі-шено покращувати туристичний маршрут на Подолі. Ми обмежи-ли рух по вулиці Сагайдачного. Звичайно, автомобілісти скар-жаться, проте ми намагаємося вести діалог та показати переваги таких рішень. Вулиці Подолу заповнені людьми, які гуляють, з’явилося багато вуличних му-зикантів, життя вирує. Водночас є ідея і щодо покращення життя автомобілістів після перекриття частини Подолу – зробити Хреща-тик повноцінною транспортною ланкою та не перекривати його на вихідних.

Директор Департаменту су-спільних комунікацій Марина Хонда:

– На сьогод-ні ми намагає-мося перейти на електронне самовряду -вання, однак розуміємо, що

особиста комунікація з містянами є важливим елементом. І намага-ємося робити різні форми таких комунікацій. Маємо спільний про-ект з офісом Ради Європи, вони розробляють методологію акаде-мій, на території яких ми могли б ефективно спілкуватися з киянами.

В міській адміністрації створе-но 70 консультативно-дорадчих органів, за галузевим принци-пом з представників громадських організацій. І близько 343 – по районним адміністраціям. Крім того, при КМДА та районних ад-міністраціях сформована і працює Громадська рада.

У нас збільшилася кількість лю-дей, які голосують в мережі Інтер-нет. Дуже великий обсяг роботи був проведений по перейменуванню вулиць, площ, проспектів столиці, що підпали під декомунізацію. Протягом 2016-2017 років перейме-новано 101 вулицю та проведено 149 громадських обговорень. У зв’язку з цим ми презентували велику комунікативну кампанію про героїв, увічнених у назвах столичних вулиць. Створено 10 коротких фільмів, щоб познайоми-ти киян з героями і тими людьми, чиїми іменами названі вулиці, на яких вони живуть. Їх демонструють на телеканалі «Київ».

Уперше в цьому році ми провели Форум громадських організацій, які працюють в місті Києві, запросили донорські організації, щоб налаго-дити спільну реалізацію проектів. Як результат – ми отримали чимало пропозицій від громадських ор-ганізацій. Це нам дає можливість залучити громадські організації до вирішень міських проблем та уникнути можливого конфлікту. В нас є фінансування, передбачене міською програмою, на сприян-ня розвитку громадянського су-спільства. У 2017 році воно склало 25 920,5 тисяч гривень, і в 2018 та

Учасники навчального візиту ознайомилися з діяльністю Контактного центру 1551

Фот

о Бо

риса

КО

РПУС

ЕНКА

� АСОЦІАЦІЯ МІСТ УКРАЇНИ – ВІДКРИТА ПЛАТФОРМА ОБМІНУ ДОСВІДОМ ФОРМУВАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ МІСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) 7

Які об’єкти, збудовані останнім часом, змінили обличчя Києва? Настя Хмеленко, студентка:

– Мені дуже подобається, як реставрують Поділ, зокрема, Поштову та Контрактову площу. Там прибрали стихійну торгівлю й облаштували дійсно комфортний громадський простір для відпочин-ку. Особливо приємно відпочивати на Поштовій площі влітку, бо це близько до води і можна покататися на річковому трамвайчику чи просто посидіти над Дніпром або в кав’ярні, розглядаючи чудові пейзажі Лівобережжя. Функ-ціонують фонтанчики, надаючи території особливого шарму. До того ж, сюди зручно добиратися звідусіль на метро. Тому ми з друзями любимо там відпочивати. А не подобаються мені нові будівлі в історичному центрі міста. Наприклад, біля станції метро «Університет» на бульварі Шевченка звели великий скляний готель «Хілтон», а навпроти Софійського собору – готель «Хаят».

Максим Солдатенко, музикант: – Для мене, як людини мистецтва, одним із

знаменних об’єктів є Театр на Подолі, навколо якого було багато дискусій, які досі не вщухають. Він виконаний у авангардному стилі й нагадує об’ємний чорний квадрат Малевича. Тому дисонує

із загальною картиною старовинного Подолу як за архітектурою, так і за кольором. Чимало противників такого авангардизму називають його «одороблом», «саркофагом» та іншими негарни-ми словами і вважають, що йому місце серед якихось сучасних артоб’єктів, а не на історичному Андріївському узвозі. Для мене ж він, з одного боку, справді контрастує з навколишніми старовинними будинками, можливо, й не кращим чином, а з другого, в цьому є певний шарм. Але однозначно – театр змінив обличчя Подолу, як історичного серця столиці.

Володимир Корнієнко, заступник директора фірми:

– Останнім часом Київ перетворюється у місто фонтанів, і це – дуже добре. Мені дуже подобаються відреставровані водограї на Майдані Незалежності, які дарують прохолоду і гарний настрій. Особливо в жарку погоду. Вода в них чиста і прозора, так що купаються не лише десантники в своє свято, а й багато киян та гостей міста – я сам навіть не втримувався, щоб умитися чи помити ноги. А які вони гарні вечорами, коли переливаються різними барвами під хороші мелодії! Подібні «водяні концерти» я бачив і на Русанівському каналі, а також біля Оперного театру, де також встановили світло-музичні фонтани. Дуже добре, що їх відновлюють по місту, а також будують нові.

Катерина Ільїна, бармен: – Я в захваті від Пейзажної алеї, яку останнім

часом дуже облагородили і прикрасили! Щовихідних гуляємо там із татом, мамою та молодшим братом. Там є дитячі майданчики, фут-корти та інші роз-ваги. Ми любимо постояти на відреставрованому

Парковому мосту, названому в народі мостом закоханих. Також мені подобається, як змінився Гідропарк, де збудували новий міст через Венеціанську затоку й упорядкували всю територію. Значно покращав і Труханів острів, де облаштували асфальтове покриття і можна покататися на велосипедах, узятих в оренду, що ми з татом і робимо.

Георгій Семенов, водій: – Я вважаю, що у столиці транспортні розв’язки

змінилися на краще. Зокрема міст Патона та міст Метро. Запустили Гаванський міст, реконструювали проспект Перемоги та інші магістральні вулиці, що значно розвантажило транспортні потоки від пробок. А також дуже гарно оновили Русанівську набережну, де ми любимо відпочивати з дружиною, донькою та сином.

Олена Саломатіна, менеджер: – Я проживаю на Борщагівці і дуже задоволена

тим, що нарешті зробили капітальний ремонт Кільцевої дороги, який планували дуже давно. Тут не просто поклали новий асфальт, а й розширили проїжджу частину, що значно полегшило проїзд

до метро «Житомирська», полагодили пішохідні переходи, а для торговців обладнали зручні місця. Також мені дуже подобається, що у Києві кінотеатри, наприклад, «Лінія кіно», «Магелан», «Баттерфляй», «Ультрамарин» та інші зробили вже європейського рівня, в яких дуже комфортно дивитися фільми в хорошій якості. Я була в Польщі, Чехії, Словакії та інших країнах, тож можу зазначити, що наші кінотеатри ні-скілечки не гірші.

Опитування провели

Микола ПАЦЕРА та Віктор ПІСКУНОВ (фото)

ОПИТУВАННЯ«ВК»

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

2019-му буде ще більше. Це кошти на громадські організації, органи самоорганізації населення і дер-жавні заходи. Ми запроваджуємо конкурс на реалізацію проектів серед громадських організацій з міським фінансуванням, у на-ступному році це буде 4 млн 400 грн. Для нас важливими є робота з учасниками АТО, яким потрібна медична і психологічна реабіліта-ція, волонтерський рух, благоустрій Києва, просвітницька діяльність щодо взаємодії з владою.

Цьогоріч Департамент суспіль-них комунікацій ініціював відбір успішних практик реалізації гро-мадських ініціатив у місті Києва, кращі з яких будуть відзначені. Це один із стимулів розвитку громадянського суспільства. Ми намагаємося різними способами і механізмами залучити громад-ськість та громадські організації до вирішення міських проблем й отримання конкретних резуль-татів.

Заступник директора Депар-таменту суспільних комунікацій, начальник управління інформа-ційної політики та комунікацій Тетяна Гузенко:

– Ми почали роботу з дослі-дження: яким чином міська влада може повідомляти суспільно-ко-

рисну інформацію про послуги, сервіси тощо. Визначили цільові аудиторії і канали комунікації. Наші основні завдання – інфор-мувати киян про діяльність влади, виконання планів соціально-еко-номічного розвитку, формування суспільної думки, підвищення їх обізнаності тощо. Найголовнішим для нас є зворотній зв’язок, думка киян з того чи іншого питання, і врахування думок містян у політиці ухвалення рішень. Серед основних ресурсів – телеканал «Київ», радіо «Київ», щотижневик «Вечірній Київ» та його цифрова платформа. Також ми регулярно проводимо круглі столи, дискусії, фотовиставки, се-мінари. Важливою є комунікація в соціальних мережах – особисті сторінки мають керівники КМДА, є офіційні сторінки КМДА, районних адміністрацій, різних структурних підрозділів та комунальних під-приємств.

Ми створюємо інтегровані ін-формаційні кампанії. До прикладу, депутати Київради ухвалили Кон-цепцію розвитку української мови, культури і виховання до 2020. У рамках кампанії «Київ україномов-ний-2020» проводимо круглі столи, презентації, долучаємо лідерів громадської думки, запровадили

відеоуроки української мови на телеканалі «Київ». Співпрацюємо з іншими організаціями, щоб доно-сити до киян важливу інформацію. Зараз знімаємо ролик про популя-ризацію читання, який збираємося показувати в кінотеатрах міста.

Начальник відділу з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків секретаріату Київської міської ради Артем Стельмашов:

- У н а с стартувало го-лосування за проекти Гро-мадського бю-джету-2. Було подано понад

800 ініціатив, що говорить про популярність та підвищення довіри до Громадського бюджету серед киян. Цікаво, що серед авторів переважають люди 36-50 років, які прагнуть змінити своє місто на краще. Найбільший запит – на проекти з освіти, спорту. Ми пере-конані, що цього року за проекти Громадського бюджету в Києві проголосує принаймні 100 тисяч мешканців.

До речі, тематика електронних петицій трохи інша – це транспорт, житлово-комунальне господар-ство, благоустрій. Щоб ці спільноти співпрацювали, для авторів успіш-них петицій ми відмінили перший етап, коли потрібно зібрати певну кількість голосів підтримки. І кіль-ка авторів петицій долучилися до Громадського бюджету.

Важливо, що ми навчили людей об’єднуватися, й громада отримала ефективний інструмент для впли-ву на владу, а також взаємодії та комунікації між собою.

Заступник директора Кон-тактного центру міста Києва Олександр Дудченко:

– Контак-тний центр міста Києва є доступним майданчиком спілкування громади з вла-

дою. Кожен може зателефонувати, залишити своє звернення чи поба-жання. Це дуже зручно, тому такою послугою користується понад 5 тисяч киян на добу.

Наша місія – підвищення ефективності взаємодії громади з владою. Люди, які звертаються до кол-центру, для нас не просто скаржники, а клієнти, що форму-ють запит до влади на послуги. Ми запрошуємо посадових осіб, які в прямому ефірі відповідають на питання, що хвилюють киян. Крім того, ми намагаємося залу-чити до взаємодії самих мешкан-ців – наприклад, якщо хтось хоче встановити лавочку біля під’їзду, а інший – ні.

Найбільш популярний канал у нас є телефонна лінія за номером 1551. Зростає кількість звернень че-рез сайт та мобільний додаток, це 300-500 на добу. Також звернення надходять до нас через урядовий контактний центр.

Концепцію Kyiv Smart City та новітні комунікаційні технології, що

використовуються в столиці, презентували у Kyiv Smart City Hub на ВДНГ

Голова ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова показала сквер Київської інтелігенції, ще один проект

скульптора Костянтина Скретуцького після Пейзажної алеї

Разом із директором Київського велотреку Володимиром Мельником

гості оглянули сучасний спортивний об’єкт, що став результатом співпраці

громадськості та місцевої влади

Фот

о Бо

риса

КО

РПУС

ЕНКА

Фот

о Бо

риса

КО

РПУС

ЕНКА

ТИЖДЕНЬ СТОЛИЦІ8

1 жовтня «Київавтодор» розпочав капітальний ремонт Набережного шосе на ділянці від станції метро «Дніпро» у напрямку Поштової площі.

З виробництвом хлібобулочних виробів та робітниками підприєм-ства, багато з яких були працевлаштовані за сприяння міської служби зайнятості, познайомив ПАТ «Київхліб».

На фестивалі Old Car Lпоказали понад сто реровинні мотоцикли, мтехніку.

До 76-ї річниці Києві в Націоналпроект лапідаріягробки з давнімєврейському кла

29 верещенка в365 дні

На вихідних у столиці пройшов п’ятий фестиваль веганської культури Kyiv Vegan Boom, що звернув увагу на збереження ресурсів планети та відповідальне споживання.

У неділю на Хрещатику співробітники «Київводоканалу» продемонстру-вали, як щоденно ліквідують аварії.

Перший Київський міжнародний фестиваль театрів ляльок PUPPET.UP! розпочався з показів безкоштовних вистав у районах та масштабної театралізованої ходи центром міста, до якої з влас-ними ляльками приєдналися всі охочі.

Нові формати книговидання та популяризації читання, зокрема в рамках конкурсу «Корона-ція слова», обговорили учасники круглого сто-лу, організованого Департаментом суспільних комунікацій.

Цьогоріч проводиться вже 18-та «Коронація слова», що має на меті відкривати нові імена та розвивати якісну сучасну літературу.

– Конкурс створив третю хвилю новітньої літератури. Ми відкрили понад 650 нових письменників, маємо вже більше 750 надрукованих романів. Крім того, розпочався процес створен-ня фільмів на основі романів і кіносценаріїв «Коронації слова». Наша подальша мета – просувати українських авторів у міжна-родну спільноту, – повідомив співзасновник конкурсу Юрій Логуш.

Департамент суспільних комунікацій з 2016 року плідно спів-працює з «Коронацією слова».

– Цього року ми започаткували нову номінацію короткої прози про сучасний Київ та киян «Як тебе не любити». 15 червня разом вручали нагороди у Колонній залі КМДА нашим першим пере-можцям. Маємо бажання та натхнення працювати і надалі разом. Важливою є промоція читання. Щоб ми з вами не говорили, які б не проводили конкурси, скільки б не побудували бібліотек, якщо у культурі киянина не буде потреби читати, то вся наша робота буде марною, – відзначила заступник директора Департаменту – на-чальник управління інформаційної політики та комунікацій Тетяна Гузенко.

– «Коронація слова» розширюється, постійно з’являються нові номінації, – наголосила співзасновниця конкурсу Тетяна Лопуш. Зокрема такі спецвідзнаки, як краща рецензія на «короно-ваний» твір від Софії Філоненко; найкращий мариністичний твір від Бердянського державного педагогічного університету; «Коро-нація Дніпра» за кращий твір про місто Дніпро від «Культурно-ду-ховної спадщини України»; кращий твір про життя і творчість Йогана Георгія Пінзеля від Тараса Демкури; конкурс оповідань «Terra інклюзія» від Олени Осмоловської й кращий твір на тему «Правосуддя» від Володимира Кравчука та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України.

Ще однією новою номі-нацією конкурсу є «Молода КороНація», на якій розгля-датимуться твори дітей й яка стимулюватиме юних письменників до літературної творчості.

Завдяки «Коронації слова» стали популярними чимало фільмів, такі як «Гудзик», «Іван Сила», «Гніздо горлиці», «Століття Якова», «Червоний». Цьогоріч виходить у прокат історичний екшен «Екс» про події 1930-х років на Галичині, сценарій якого став лауреатом конкурсу, а наступного року – стрічка «Будинок «Слово»», знята за ще одним сценарієм-переможцем.

В столиці розпочато роботу над цільовою програмою «Київ читає», що має на меті популяризацію читання.

– За рішенням профільної комісії Київради, Департамент суспільних комунікацій, Департамент культури та Департамент освіти КМДА розпочали роботу над новою міською цільовою програмою «Київ читає», – відзначила Тетяна Гузенко. – Основне завдання цієї програми – промоція та популяризація читання. Вона має бути цікава, креативна, фахова. Тож ми чекаємо на пропозиції від усіх бажаючих долучитися до формування цієї програми.

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) 17

Фото Павла ПАЩЕНКА

Завдяки «Коронації слова» стали популярними чима-ло фільмів, такі як «Гу-

дзик», «Іван Сила», «Гніздо горлиці», «Століття Яко-

ва», «Червоний»

Фото Олексія ІВАНОВА , Віктора ПІСКУНОВА та Павла ПАЩЕНКА

Land в Музеї авіації киянам етроавтомобілей, а також ста-мопеди, велосипеди і військову

масових розстрілів єврейського населення в льному заповіднику «Бабин Яр» представили я. Вздовж «Дороги скорботи» виставлені над-

ми написами, що колись були на Лук’янівському адовищі.

есня біля «Укрінформу» провели акцію, приурочену до річниці незаконного ув’язнення Романа Су-в Росії. Колеги Романа у футболках з його портретом запустили повітряні кульки, що символізують ів журналіста за ґратами.

В неділю в парку «Дубки» на велоперегонах «Котигорошко» змагалися малюки віком до 4-х років.

Разом – Разом – до бестселерів до бестселерів

Верховна Рада підтримала урядову пенсійну реформу і ухвалила в цілому законо-проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підви-щення пенсій» № 6614. Піс-ля підписання документа Президентом уряд зможе розпочати виплати підви-щених пенсій. Тобто, вже в жовтні пенсіонери отрима-ють підвищені пенсії.

Урядова реформа передбачає п’ять головних кроків. Реформа усуває дискримінацію за роком виходу на пенсію. Від 1 жовтня пенсії будуть перераховані від-повідно до зростання середньої заробітної плати. Такого перера-хунку не здійснювали п’ять років. Тому розмір виплат за однакової кількості страхового стажу та заро-

бітку у пенсіонерів, які вийшли на пенсію в різні роки, може відріз-нятися в 2,5 раза. З 1 жовтня, а не з грудня, як передбачає закон про бюджет на 2017 р., буде збільшено мінімальну пенсію – до 1452 грн. Як результат – зростання виплат цьогоріч торкнеться майже 9 млн з-поміж 12 млн пенсіонерів.

Надалі пенсії будуть перерахо-вуватись автоматично в залежності від зростання зарплат і інфляції. Таким чином буде покладено край практиці втягування пенсіонерів в політичні ігри, коли пенсії підвищу-ються лише напередодні виборів.

Реформа встановлює справед-ливі однакові для всіх умови при-значення пенсій. Пенсії признача-тимуться в залежності від стажу і розміру заробітної плати. Таким чином буде ліквідовано зрівня-лівку, коли всі отримують майже однакові пенсії.

З 1 жовтня буде скасовано 15-відсоткове зниження пенсій тим, хто продовжує працювати.

Завдяки реформі буде ліквідо-вано дефіцит Пенсійного фонду. У цьому році дефіцит Пенсійного фонду становить 141,3 млрд грн, або майже половину від потреби. При цьому майже 80% пенсіонерів

живуть за межею бідності. Уряд ста-вить завдання: до 2024 року зробити Пенсійний фонд бездефіцитним. Це означає, що у Фонду з’являться можливості інвестувати в підвищен-ня пенсій. А відтак, і в якість життя українських пенсіонерів.

При доопрацюванні урядового законопроекту в документ були внесені правки, які посилюють соціальний захист людей праці. Зокрема закон дозволяє з 1 січня 2028 року призначати пенсії не-залежно від віку особам, в яких страховий стаж складає 40 і більше календарних років. Тобто ті, хто має великий страховий стаж, змо-жуть виходити на пенсію раніше 60 років. Підприємці зможуть роз-раховувати на призначення пенсії в 60 років завдяки зарахуванню до страхового стажу підприємниць-кої діяльності, яка здійснювалася у період по 31 грудня 2017 року.

Вже в наступному році буде про-ведено аудит Пенсійного фонду України, а також забезпечено ство-рення реєстру отримувачів соціаль-них виплат, пільг, субсидій, пенсій, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та міс-цевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загально-обов’язкового державного соці-ального страхування. Проведення аудиту і створення реєстру дозволить впорядкувати пенсійні виплати, виявити серед отримувачів «мертві душі» і припинити їм виплати.

Вже з 1 січня 2019 року буде за-проваджено другу складову системи пенсійного забезпечення – на-копичувальну систему загально-обов’язкового державного пенсій-ного страхування, що забезпечить більш високі пенсійні виплати у майбутньому.

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ 9

Пенсіонери отримуватимуть більшу Пенсіонери отримуватимуть більшу пенсію уже в жовтніпенсію уже в жовтні

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Андрій КОВАЛЕНКО

Уряд ухвалив рішення про ство-рення єдиного державного реєстру громадян, які отримують житлові субсидії. Він повинен повноцінно запрацювати з 1 січня 2018 року. «Вечірка» з’ясовувала, чи спростить він життя одержувачам субсидій?

Про те, що комунальні субсидії є вели-чезним тягарем для вітчизняної економіки, не говорить хіба що лінивий. Адже кількість одержувачів вже перевалила за 6 мільйо-нів домогосподарств. Причому не завжди допомогу отримували ті, хто її потребує.

Природно, держава всіляко намагається оптимізувати процес. Так, цього року уряд кілька разів міняв правила призначення субсидії. Зокрема зараз її не надають, якщо в споживача є заборгованість за «комуналку», вища 340 гривень.

З іншого боку, складний механізм вза-єморозрахунків за субсидіями колосально вдаряє і по місцевих бюджетах. Так, мер Києва Віталій Кличко недавно заявив: «Аб-солютно неприйнятним для нас є намагання перекласти у проекті Держбюджету на 2018 рік фінансування 7 млрд грн соціальних пільг у сфері ЖКГ на місцеві бюджети». До того ж, за словами міського голови, сьогодні дефіцит коштів громад на оплату субсидій становить 8 млрд грн.

У цій ситуації багато хто в державі спо-дівається, що реєстр субсидіантів суттєво полегшить контроль над державними ви-

датками й мінімізує зловживання. Водночас, стане ще одним кроком до монетизації субсидій у майбутньому.

– Такий реєстр суттєво спростить порядок оформлення субсидій і цільового викори-стання бюджетних коштів, – розповів «Ве-чірці» заступник директора Департаменту соціальної політики–начальник управ-ління пільг, державної та регіональної допомоги КМДА Максим Бученко. – Згідно із законом, житлова субсидія надається за одним місцем проживання – або за реєстра-

цією або за договором оренди. Наразі існує проблема: наприклад, коли до нас звертаєть-ся за субсидією людина, що орендує житло в Києві, сама ж зареєстрована, скажімо, на Закарпатті. Змушені надсилати письмовий запит за місцем реєстрації, щоб перевірити, чи не отримує громадянин субсидію ще й там. Коли запрацює Єдиний держреєстр, управління соцзахисту отримуватимуть цю інформацію автоматично. Відповідно, людині буде призначено належну їй субсидію набагато швидше…

Водночас виглядає мало зрозумілим, наскільки Держреєстр субсидій полегшить життя пересічним громадянам. Адже, за інформацією Міністерства соціальної по-літики України, він не буде представлений у відкритому доступі, згідно з правилами захисту персональних даних громадян.

І чи планується долучити до реєстру ще й інші інструменти електронного врядування

й демократії, зокрема персональні кабінети для отримувачів субсидій? Наприклад, щоб максимально позбутися «фізичних» контактів із соціальними інспекторами, багатогодин-них черг і бюрократичної тяганини. Адже на практиці трапляється, що органи соцзахисту відмовляють у наданні субсидії, ґрунтуючи-ся на почасти недостовірних чи запізнілих даних про буцімто заборгованість людини – від постачальників житлово-комуналь-них послуг. Якщо ж споживач здійснював електронні платежі, то йому все одно треба безпосередньо подавати до райуправління паперові квитанції від надавачів послуг тощо.

– Соціальні органи формують запит до кожного конкретного підприємства про надання субсидій, – пояснює дирек-тор департаменту соціальної політики Інституту місцевого розвитку Антон Левицький.

– У Києві на кожне райуправління соцза-хисту припадає чимало постачальників. Це не лише теплоенергетичні компанії, водоканал чи газові контори, а й сотні ОСББ. Більшість із них справді надсилають інформацію до органів соцзахисту на паперових носіях. Так само існують певні затримки у призначенні субсидій із-за частих змін законодавства – щодо порядку врахування доходів, соціальних норм споживання, готівкової компенсації за економію ресурсів. На місцевому рівні просто технічно не встигають все це опрацьовувати.

На думку експерта, впоратися з цими проблемами і повинен допомогти єдиний держреєстр субсидій. Водночас він вважає, що електронні кабінети для одержувачів соціальної допомоги стануть, ймовірно, наступним кроком. Принаймні, в профе-сійному середовищі існують задуми, щоб субсидії призначалися в системі електрон-ного врядування.

Водночас виглядає мало зрозумілим, наскільки Держреєстр субсидій полег-шить життя пересічним громадянам. Адже, за інформацією Міністерства

соціальної політики України, він не буде представлений у відкритому доступі.

СИТУАЦІЯ

Чи допоможе реєстр субсидій?

� ПІДВИЩЕНІ ПЕНСІЇ ОТРИМАЮТЬ МАЙЖЕ 9 МЛН ПЕНСІОНЕРІВ, НАДАЛІ ПЕНСІЇ БУДУТЬ ПЕРЕРАХОВУВАТИСЬ АВТОМАТИЧНО В ЗАЛЕЖНОСТІ

ВІД ІНФЛЯЦІЇ І РОСТУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Бережіться – Бережіться – холера! холера!

Ніна ГУЦУЛ

Вам здається, що таке небезпечне захворювання, як холера не має до нас відношення? Та, згідно з міжнародними медико-са-нітарними правилами, через легкість зараження людей цією хворобою з високою швидкістю по-ширення, тяжкий перебіг, високу летальність холера належить до інфекційних захворювань, які суттєво впливають на здоров’я населення і можуть швид-ко поширюватися в між-народних масштабах. За інформацією ВОЗ, холера увійшла до переліку подій, які можуть спричинити надзвичайну ситуацію.

Тож, краще бути обізнаним щодо цієї хвороби. Холера – гостра кишкова інфекція, яка характе-ризується тяжким перебігом і здатністю за короткий час вражати багато людей на значній території. Її особливість в тому, що вібріон холери краще, ніж збудники інших кишкових інфекцій, пристосувався до існування у воді й в основному передається через неї. Втім, роль питної води як основного фактора захворюваності – в минулому, основною причиною стала вода водойм у разі їх забруднення стічними водами. Питома вага цього чинника становить 40 % від загальної кількості виявлених шляхів передачі.

В Києві чимало водойм не відрізняються чистотою. В них медики купатися не забороняють, та… не рекомендують, бо кишкова паличка може зашкодити здо-ров’ю, якщо напитися з зараженої водойми. Кажуть, мова про холеру все ж таки не йде. Тобто, наче й забруднені, але мають властивість самоочищення, – вважають спе-ціалісти. Втім, вони все ж таки констатують: на жаль, збудник

хвороби зберігається на нашій території. Існують невиявлені дже-рела інфекції, які можуть сприяти виникненню хвороби (епідемії холери, як правило, обумовлені критичним станом водопровідних і каналізаційних споруд).

Інфекція може передаватися також через молочні продукти, рибу, а також через побутові кон-такти, якими, на відміну від інших кишкових інфекцій, холера дуже швидко передається від людини до людини. Свого часу автору цих рядків ще дитиною довелося пе-ребувати в тогочасній «холерній» Одесі, а згодом – і в Миколаєві, і спомини про ті страшні часи, коли боїшся торкатися практично всього, лишилися на все життя.

Наразі ситуація щодо холери в Україні не проста. В басейнах Чор-ного й Азовського морів, Дніпра час від часу знаходять вібріони El Tor — основні збудники захво-рювання. При моніторингу води з водойм на наявність збудників інфекцій, що мають міжнародне значення, а саме на вібріофлору, в серпні цього року виділено Vibrio cholerea O1 біовар Eltor серовар Ogawa в районі Інгульського мосту (м. Миколаїв). І хоч цього року хворих не зафіксовано, в лікарнях створено відповідний «холерний» запас.

Як передається холера Передача холери тісно

пов’язана з відсутністю до-ступу до чистої води і засобів санітарії. До районів підвищеного

ризику відносяться прими-каючі будинки, де відсутня основна інфраструктура, та-бори для внутрішньо перемі-щених осіб чи біженців, де не задовольняються мінімальні потреби у чистій воді і засобах санітарії. Наслідки гуманітарних

криз, такі як руйнування сис-тем водопостачання та сані-тарії, можуть підвищувати ризик передачі холери при наявності або впровадженні бактерій.

Ознаки захворювання холерою Хвороба в більшості ви-

падків протікає з легкими і помірними симптомами, в той час як у меншості хворих розвивається гостра діарея з важким ступенем зневод-нення. Виникають поодинокі

судоми литкових м’язів, кис-тей, стоп, жувальних м’язів, нестійкий ціаноз губ і пальців рук, охриплість голосу. Роз-вивається помірна тахікардія. Втрата рідини в перший

день може досягати 10-15 літрів і більше, хворий худне, температура знижується до 35-34 градусів. Може губитися свідо-

мість. Іноді трапляються так звані блискавичні форми (при відсутності лікування може призводити до смерті). Нерідко бувають і лег-

кі форми холери, у хворого спостерігається тільки розлад шлунку, і він швидко одужує. Такі хворі, як правило, не звертаються до лікаря, уни-кають госпіталізації, скла-даючи більшу небезпеку для оточуючих.

коментарОлександр ОВЧАРЕНКО, заступник начальника Головного управління Держпродспожив-

служби в м. Києві:

– Епідемічна ситуація з холерою в Києві залишається благополучною протягом багатьох років. За минулий рік та поточний період 2017 року серед населення міста не було зареєстро-вано випадків (підозри) захворювання людей на холеру. З метою недопущення розповсюдження збудника холери та попередження виникнення епідускладнень на холеру ДУ «Київський місь-кий лабораторний центр МОЗ України» щорічно проводиться обов’язкове бактеріологічне дослі-дження води відкритих поверхневих водоймищ у зонах санітарної охорони водозабору для централізованого водопостачання, в місцях

викиду стічних вод, незалежно від їх очистки та забезпечується проведення профілактичних бактеріологічних досліджень води відкритих водоймищ в місцях масового організованого рекреаційного водокористування з 1 червня по 1 жовтня, при температурі води вище 16 0C, двічі на місяць. Для госпіталізації хворих на холеру передбачені такі госпітальні бази: інфекційне боксоване відділення № 2 Київської міської ди-тячої клінічної лікарні №2, вул. А. Навої, 3 (для дітей), інфекційне відділення Київської міської клінічної лікарні № 4, вул. Солом’янська, 17 (для дорослих).

Подолати нежить без ліків – можливо!

Підготуйтесь до масажу – нанесіть на руки невели-ку кількість лосьйону або масажної олії і гарненько їх розітріть, щоб розігріти.

Масаж лобної пазу-хи носа. Помістіть обидва вказівні пальці поміж брів. Рухайте пальцями по колу від брів до скронь.

Масаж решітчастого лабіринту. Вказівними пальцями тисніть уздовж перенісся. Рухаючись вгору у напрямку верхньої частини носа, зробіть пальцями невеликі кругові рухи поруч з куточками очей. Але не варто надто торкатися, інакше в них може потрапити масло.

Масаж верхньощелепної (гайморової) пазухи. Вказівними пальцями натисніть на кожну щоку поруч із зовнішніми куточками ніздрів. Невеликими круговими рухами проводьте пальцями вздовж вилиць у напрямку до вух.

Масаж клиноподібної (основної) пазухи. Вказівними пальцями робіть кругові рухи за мочками вух. Потім рухайтеся в напрямку пе-редньої частини вух і натискайте уздовж усієї довжини. Повторюйте кожен з масажних рухів близько 10 разів.

Зніміть закладеність за допомогою техніки розтирання носа. Цей метод рекомендується людям із проблемами придаткових пазух і закладенням носа. Нанесіть на руки трохи олії. Круговими рухами розітріть кінчик

носа долонями рук, повторюючи цей рух 15-20 разів. Змініть напрямок тертя і зробіть ще 15-20 повторів.

Як вилікувати головний біль без ліків Існують прості і перевірені способи, як послабити головний біль, випереджаючи візит до лікаря.

ПИЙТЕ БАГАТО ВОДИ Часто причиною головного болю може бути зневоднення. Води

потрібно пити багато, вона повинна бути чистою, але не кип’яченою. Якщо відчуєте перші дзвіночки головного болю, випийте склянку прохолодної води.

АРОМАТЕРАПІЯ З ОЛІЄЮ ЛАВАНДИ Продукти з лаванди добре відомі своїми розслаблюючими власти-

востями, але чи знаєте ви, що олія лаванди також дуже ефективна в лікуванні головного болю? Просто візьміть миску з гарячою водою і додайте кілька крапель лавандової олії. Нахиліться до поверхні води і покладіть на голову рушник. Глибоко вдихайте пари лаванди.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ ГВОЗДИКУ Візьміть кілька гвоздик і покладіть її в носовичок. Вдихайте запах

подрібнених гвоздик через хустку, щоб полегшити головний біль. Крім того, зняти головний біль можна таким способом: змішайте олію гвоздики з морською сіллю і масажуйте чоло.

РОБІТЬ МАСАЖ Науково доведено, що якщо людина часто страждає від головних

болів і при цьому хоча б 2-3 рази в тиждень робить масаж, то напади у неї будуть рідше і набагато слабкіші.

ВВЕДІТЬ ДІЄТУ При головному болю допомагає кофеїн. Але з ним слід бути

обережними, якщо тиск підвищений. Доведено, що темно-червоні і фіолетові фрукти (виноград, малина, смородина тощо) мають проти-запальну властивість і містять антиоксиданти, які знімають головний біль.

Профілактика холери Мийте руки з милом. Пийте тільки кип’ячену воду,

яку слід підкислити лимоном, лимонною кислотою, столовим оцтом. Ретельно промивайте проточ-

ною питною водою овочі, фрукти, виноград, кавуни і дині. Споліскуй-те їх кип’яченою водою. Дотримуйтеся чистоти вдома,

на вулицях, у місцях громадського користування. Посуд, іграшки періодично

слід обдавати окропом. Не купуйте у приватних осіб

рибу, виловлену в річках небезпеч-ної зони, не купайтеся в такій річці.

Мити харчові продукти у річковій воді небезпечно. У разі розладу кишкового

тракту негайно звертайтеся до лікаря. Самолікування в цьому випадку небезпечно, хвороба розвивається дуже швидко. Не відмовляйтеся від госпіталізації, якщо були в контакті з хворим або на цьому наполягає медпрацівник. В ендемічних осередках не

можна купатися у водоймах. Громадська профілактика

спрямована на знезараження часто відвідуваних місць і води, попере-дження розносу інфекції, усунення резервуарів.

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)БУДЬМО ЗДОРОВІ10

Волонтерство – шлях до створення громадянського суспільства в Україні. Під таким девізом у Києві від-бувся перший Національний конгрес волонтерів.

Під час роботи конгресу було роз-глянуто актуальні питання: норма-тивно-законодавче забезпечення волонтерської діяльності, нагоро-дження волонтерів та учасників АТО, роль Церкви у соціальній адаптації учасників бойових дій, створення інституту військових священиків (капеланів).

Основні доповіді були присвячені стану громадянського суспільства в Україні, підтримці волонтерів із боку бізнесу, просвітницькій діяльності у структурі соціально-психологіч-ної допомоги, системі соціальної адаптації колишніх бійців, впливу ЗМІ на воїнів АТО. Окрім того, учас-ники заходу брали участь у виставці кращих волонтерських проектів.

– Перший Національний конгрес волонтерів організовано з турботою про людей, які повертаються додому з передової. У них війна продовжу-ється в серцях, – каже директор Українського дому Юрій Стель-мащук. – Сьогодні ми розуміємо, що волонтерство – абсолютно нова історія. Зроблено надзвичайно ве-ликий вклад у те, щоб наша країна

була збережена. Завдяки волонтер-ському руху відбувається боротьба з корупцією та іншими негативними явищами. І ми розуміємо, що це добрий сигнал, який потрібно під-тримувати та організовувати, щоб діяти у правовому полі. У кінцевому результаті нам потрібно отримати ще одну владу – владу громадянського суспільства для контролю і моралі. Тому я вірю, що саме цей конгрес буде першим сильним кроком у даному напрямку.

Завдячуючи волонтерам, понад 300 тисяч учасників АТО отримали нагороди за проявлену мужність. Про це повідомив Олександр Со-пов, голова громадської організації «Країна». За його словами, держава спромоглася виготовити ордени та медалі лише для 16 тисяч бійців, хоча через горнило війни вже про-йшло близько 400 тисяч людей. Тому благодійники та меценати були зму-

шені опікуватися і «нагородними» проблемами.

– Учасники бойових дій потребу-ють медико-психологічної адаптації. Потрібно вирішувати, як повернути їх до мирного життя, – ділиться думками професор, доктор медич-них наук Михайло Матяш. – Нам необхідно розглянути новий зако-нопроект про реабілітацію. Завдяки волонтерам цей важливий документ надано Президенту України: він, до речі, вже погодився, аби дане питання винесли на парламентський розгляд. Я дуже вдячний, що нам вдалося зібрати людей, які діють на добровільних засадах.

Останнім часом тема волонтер-ства стає в Україні дедалі актуальні-шою. Люди, які вирішили займатися волонтерською роботою, заслугову-ють на повагу і подяку. Проте сьо-годні таких дуже мало. Очевидно, це пов’язано з недосконалістю Закону «Про волонтерську діяльність»: за межі правового поля вивели осіб, які самостійно здійснюють благодійну діяльність. Також «дістають» усілякі шахраї, які в погоні за власним зба-гаченням спекулюють на людському співчутті. На жаль, універсальних рецептів, котрі б захистили нас від таких зловмисників, немає.

Співрозмовник «Вечірки» – во-лонтер Олександр Маматов, голова Всеукраїнської організа-ції інвалідів війни, Збройних сил та учасників бойових дій.

– Олександре Леонідовичу, скільки ветеранів у нашій країні?

– Близько 550 тисяч. Тому й постає питання про створення профільного міністерства. Є Державна служба у спра-вах ветеранів війни та учасників АТО. Її варто було б вивести з-під «даху» Мін-

соцполітики та підпорядкувати безпосередньо Кабміну. Адже треба виконувати програми, пов’язані із психологічною реабілітацією. Зважаючи на потреби колишніх військовослужбовців, у цивільних госпіталях розширили штат пси-хологів. Вони діють, наприклад, у Полтаві. Там є санаторій «Нові Санжари» для нацгвардійців і гос-піталь для ветеранів.

– А в Києві? – У Пущі-Водиці є госпіталі

для афганців і ветеранів. Там поліпшилося забезпечення ліками та харчуванням. Нині держава робить багато, але її допомога недостатня…

– Чому ви так вважаєте?

– Колишнім воїнам важко адаптуватися, складно працювати у тих колективах, звідки їх мобілізували на фронт. Звісно, є й такі, хто згур-товується та організовує власний бізнес. Але по-дібні приклади пооди-нокі. Тому нам слід докласти максимум зусиль, щоб ці хлопці залишалися пов-ноцінними членами нашого суспільства. У багатьох із них розпадаються сім’ї, надто у тих, хто отримав важкі пора-

нення. Зважаючи на життєві негаразди, колишні бійці часто покінчують життя самогубством. Тому я вдячний волонте-рам за те, що вони допомагають таким людям повернутися до мирного життя. На превеликий жаль, раніше в Україні не було програми реабілітації для колишніх військовослужбовців, які повернулися із зони бойових дій. На початку 2014 року з цією категорією громадян могли працювати лише 7 із 500 українських психологів…

– Чому досі не вирішено питання про створення міністерства у справах ветеранів?

– Для створення такого міністерства потрібно підібрати фахівців – людей, які мають статус ветерана чи учасника

бойових дій. Солдата зрозуміє лише солдат. Це давно збагнули у США, де діє міністер-ство у справах вете-ранів. Також хотіло-ся б навести приклад із власного досвіду. Якось я приїхав у зону АТО. Почав спілкува-тися з бійцями. А вони

мені й кажуть: «Леонідовичу! Те, що нам привезли, то добре. А ось те, що ти й сам приїхав, – це ще краще…».

Сторінку підготував

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)ВІЙНА І МИ18

Зважаючи на життєві негаразди, колишні бій-ці часто покінчують життя самогубством. Тому я вдячний волонтерам за те, що вони допомагають таким людям повернутися до мирно-

го життя

ПРОПОЗИЦІЯ

Олександр МАМАТОВ:«Солдата зрозуміє лише солдат»

соцпбезпвикоіз псЗважвійсгоспхолоу ПСанпіт

дплдд

так

ПРОП

ОлеОле

Волонтерів об’єднав конгрес Волонтерів об’єднав конгрес � ЧИ ЗМОЖЕ СУСПІЛЬСТВО ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМИ БІЙЦІВ АТО?

«Держава має надати необхідні ресурси» Надія КОМАРОВА, науковий співробітник Державного

інституту сімейної та молодіжної політики: – Раніше волонтери головним чином надавали благодійну

допомогу сиротам, дітям-інвалідам та особам похилого віку. Проте згодом ситуація змінилася. Довелося доставляти у зону АТО все необхідне – продукти харчування, одяг та військове спорядження. Нині треба займатися проблемами понад 300 тисяч колишніх воїнів, які повернулися додому. Їх потрібно розуміти з першого слова і сприймати як побратимів. З цією метою слід об’єднати зусилля лікарів і психологів. Адже ті, хто побував на передовій, дуже часто потребують медичної допомоги.

У моїй папці є перелік із 60 позицій – це пільги та безкоштовні послуги, які держава зобов’язана надавати учасникам бойових дій. Проте ніхто з них про це не знає. Водночас профільні мініс-терства й відомства діють лише на словах, звітуючи про «вико-нану роботу». Тому плануємо створити нову систему надання послуг для учасників АТО, яка базуватиметься на недержавних закладах. Хочу нагадати, що є таке поняття, як соціальне замов-лення. Держава має надати необхідні ресурси для волонтерів, які діють набагато якісніше, ніж державні соцслужби.

ДО ТЕМИ

ЦИФРИ

Статус учасника бойових дій у зоні АТО вже отримали понад 306 тисяч осіб:

зокрема з Міноборони – 206 673, МВС – 32 444, Нацгвардії – 28 890, СБУ – 9

050, Держкордону – 17 571, Державної спеціальної транспортної служби – 1

919, Управління держохорони – 423, Держспецзв’язку – 742, ДНС – 4 220,

Генпрокуратури – 161, Нацполіції – 3 341, Державної фіскальної служби – 479,

Служби зовнішньої розвідки – 37.

Реклама

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) ПРОЗА ЖИТТЯ 19

Фото Миколи ПАЦЕРИ

Петро ЗУБЕНКО,

Микола ПАЦЕРА

Ще три роки тому, напевне, будинок на вулиці Миколи Бажана, 16 ні зовні, ні зсе-редини нічим не вирізнявся від сотень решти столичних багатоповерхівок. Люди платили немалі кошти за обслуговування будинку, а поміж себе обурювалися: за що? Бо доброї половини з того переліку послуг, що їм пропонувалися, ніхто не бачив.

Куди йшли їхні внески, керів-ництво ОСББ пояснювати не хотіло. Коли ж терпець урвався, мешканці будинку зібрали загальні збори і замінили менеджмент. Керувати будинком співвласники довірили Валерію Нікітченку, юристу за фахом, який допомагав розкер-мовувати ситуацію. Стан будинку він знав як ніхто, адже проживав у ньому з моменту заселення у 2004 році.

– Я й гадки не мав, що таке ОСББ, хто і чим у ньому займається, – від-верто зізнається Валерій Нікітченко. – Очолював адвокатське об’єднан-ня. Але з’явився, якщо так можна сказати, внутрішній стимул: інші можуть, то чому не я?

До управління будинком Валерій приступив 2014-го. Рік з гаком пішов на погашення боргів, що залишилися у спадок від старого керівництва. Адже на момент «передачі ключів» від одного менеджменту до іншого вони досягли астрономічної суми – понад півтора мільйона гривень. Провели аудит та інвентаризацію. І тільки після цього розпочали процес модернізації будинку, який успішно триває і нині.

Коли заходиш на подвір’я цього 422-квартирного будинку, неначе потрапляєш на територію якогось престижного санаторію. Двір обне-сено ажурною огорожею, він по-ха-зяйськи доглянутий, засаджений деревами та квітами, з чистеньки-ми асфальтовими та вимощеними плиткою тротуарами і навіть… пішохідною розміткою через дво-ровий проїзд. Неподалік від посту охорони в тіні екзотичних де-рев – справжня зона відпочинку з невеликим фігурним басейном для рибок. Біля під’їздів декоративні кущі та квіти, встановлено зручні лавочки, ще кращі – з навісами від дощу – навколо дитячого майдан-чика. А він тут чи не найбільший і найоригінальніший у столиці з численними гірками, каруселями, гойдалками та іншими атракціо-нами для дитячих забавок. Тож і не дивно, що малечу сюди приводять з усіх навколишніх будинків.

– Почали з вирішення питань безпеки, – пригадує голова правління ОСББ з красивою назвою «Оберіг на Позняках». – Перш за все відремон-тували і налагодили роботу системи пожежогасіння, укомплектували будинок пожежними рукавами і вогнегасниками, відремонтували та відреставрували ліфти. У них, а також у вестибюлях і під’їздах встановили систему відеонагляду. Якщо раніше будинок нагадував прохідний двір, то тепер прибудинкова територія огороджена парканом. По периметру

вздовж усього паркану встановлені камери відеонагляду.

На другому місці після системи безпеки у плані дій нового керівника стояли питання економії. Установ-лення теплового насосу дозволило цілорічно і цілодобово мати гарячу воду. Своя свердловина – налагодити полив і бути незалежним від водо-постачальників. Перебудова роботи насосної станції – заощадити близько десяти відсотків енергопостачання.

Аби в прямому сенсі відшукати усі шпарини, крізь які «утікає» тепло, а отже й гроші мешканців, необхідно було провести енергоаудит будинку. Він і підказав «слабкі місця», через які втрачається тепло: вікна і двері у місцях загального користування, підвальне приміщення. Недоліки вдалося усунути завдяки міській про-грамі «70 на 30». Усі проблемні вікна і двері замінили на енергозберігаючі. Отриманих коштів вистачило ще й на заміну освітлювальних приладів на діодні з датчиками руху, що також на третину знизило енергоспожи-вання будинку.

– А цьогоріч ми взяли участь у конкурсі й виграли грант, отримали додаткове фінансування з міста, – каже Валерій Нікітченко. – І в рамках цього проекту будемо утеплювати весь фасад будинку, зробимо його герметичним і енергоефективним. Плануємо заміну вхідної групи две-рей на енергозберігаючі у вестибю-лі. Також планується модернізація опалювальної системи й установка системи «Гольфстрім», яка на трети-ну забезпечить автономність опа-лення за рахунок акумуляторів, що працюватимуть від електроенергії за нічним тарифом.

Уперше в Україні «Оберіг на Поз-няках» має намір встановити в усьо-му будинку систему локаторів-роз-поділювачів тепла, простіше кажучи – лічильників на батареї. У будинку вертикальна система розташування опалення, яка не дає можливості встановити лічильники тепла на квартири. Як наслідок в ОСББ дійшли до необхідності встановити лічиль-ник на кожну батарею, з можливістю регулювання, що дозволить кожному мешканцю відрегулювати потрібну температуру в кімнаті.

Насправді, це не лічильник, а об-ладнання, яке за допомогою певного програмного забезпечення уможли-влює зчитувати через радіосигнал інформацію про температуру тепло-носія в батареї, температуру повітря в кімнаті та, в підсумку, розрахувати фактичне споживання тепла саме цією батареєю. Отже, встановивши регулятор перед батареєю, можна буде диференційовано оплачувати тепло, що споживається. Сьогодні ж загальна сума за опалення розбива-ється на всіх за метражем.

– Система чудова, – розмірко-вує Валерій Нікітченко, – якби не одне маленьке «але» – споживає занадто багато електроенергії. Та коли зробимо все, що запланували, розраховуємо зменшити загальне теплоспоживання будинку з 1000 Гкал до 400 Гкал. Цього року ще будемо «догріватися» за рахунок міста, а вже наступного встановимо вітряну електростанцію та сонячні батареї на дах і на території будинку, що дозволить отримати електро-енергію, якої сьогодні не вистачає, на живлення опалювальних систем. Тобто, у планах – перейти на повну автономність.

Звідки ж брати гроші на подіб-не диво? В ОСББ усе підрахували. Якщо платити із власного гаманця, то справді вийде дуже дорого. А якщо за програмою «70 на 30», то 70 відсотків з самого початку платить місто, на решту, 30 відсотків, мож-на прокредитуватися в банку, і як наслідок – з цієї суми 40 відсотків компенсують з Фонду енергоефек-тивності, а 30 відсотків компенсує місто. Відтак зі 100 відсотків вартості модернізації будинок заплатить лише 15 відсотків, та й ті – про-тягом 5 років! А за розрахунками економії модернізації, витрачені кошти відіб’ються вже у перший опалювальний сезон. Не збільшу-ючи витрат, мешканці отримають модернізований будинок.

І наостанку – про тариф за обслу-говування будинку і прибудинкової території. Становить він 2,98 грн за квадратний метр. І навіть із вне-сками до Фонду розвитку будинку та ремонтного фонду – по гривні у кожен – нижчий, ніж у будинках, де немає ОСББ. З тією лише різницею, що звичайний ЖЕК часто бере кошти за послуги, які не надаються. А в «Оберезі» кожна гривня йде за ці-льовим призначенням. Проводяться тендери, обирається максималь-но раціональне співвідношення «ціна-якість». Але й це не межа. Найближчим часом його планують переглянути у бік… зниження.

Ноу-хау від «Оберегу»Ноу-хау від «Оберегу»� «ВЕЧІРКА» ЗНАЙШЛА У КИЄВІ БУДИНОК, ДЕ КВАРТПЛАТА НЕ ЗРОСТАЄ, А, НАВПАКИ, МЕНШАЄ

ДОСВІД

Отриманих коштів ви-стачило ще й на заміну освітлювальних приладів на діодні з датчиками

руху, що також на трети-ну знизило енергоспожи-

вання будинку

Місяць тому «Вечірка» вже повідомляла чи-тачам, що в найближчі два роки в Києві на честь 100-річчя подій Укра-їнської революції 1917-1921 років планується звести два нових пам’ят-ники — монумент Собор-ності та пам’ятник Си-мону Петлюрі. Цей факт коментує старший науко-вий співробітник Інституту історії НАН України, член Президії Національної спілки краєзнавців, кан-дидат історичних наук Володимир Милько.

– Володимире Івановичу, про Симона Петлюру написа-но чимало, але ніхто не знає, де він жив у Києві?

– Симон Петлюра більшу частину свого життя прожив у Полтаві або за межами Укра-їни (Росії, Польщі, Франції), тож із Києвом, за винятком не-тривалих візитів, він був тісно пов’язаний лише в період Укра-їнської революції. Серед київ-ських адрес, пов’язаних із ним, у першу чергу, варто назвати будівлі УЦР (тепер — Будинок учителя, вул. Володимирська, 57), Генерального секретарства військових справ (вул. Б. Хмель-ницького, 11), готелю «Прага» (вул. Володимирська, 36) – тут він з дружиною та донь-кою проживав із середини 1917 – до середини 1918 рр. Ця пам’ятка архітектури сьо-годні перебуває у занедбаному стані. Крім того, у 1907–1908 рр. С. Петлюра прожи-вав у будинку по вул. Володимирській, 78. Тут же розміщува-лася редакція газе-ти «Слово», яку він редагував. Можна ще згадати Лук’янів-ську в’язницю (вул. Дегтярівська, 13), де С. Петлюра сидів чо-тири місяці у 1918 р.

Тобто , вже є привід для встановлення крім пам’ятника й меморіальних дощок.

– Але одна спроба вста-новити в Києві пам’ятник Петлюрі вже була... Чи відомо, чому вона закінчилася нічим?

– Так, у 2005 р. Президент Вік-тор Ющенко підписав Указ «Про увічнення пам’яті видат-них діячів УНР і ЗУНР», яким, серед іншого, передбачалося зведення пам’ятника Петлюрі. Цей задум не було реалізовано з політичних мотивів — боротьби між виконавчою та законодав-чою гілками влади, незацікав-леності уряду й місцевої влади й активного спротиву комуністів і регіоналів…

– Як вважаєте, нова спроба виявиться вдалою?

– Враховуючи тривалість процедури (підготовка доку-ментації, проведення конкурсу проектів і громадського обго-ворення, виготовлення і т.ін.) у наступному році він навряд-чи з’явиться, а за бажання гро-мадськості та влади – у 2019 р. цілком реально. До речі, тоді ж виповниться 140 років з дня народження Симона Петлюри.

– Якщо Київрада ухвалить позитивне рішення, де саме, на вашу думку, може постати пам’ятник Головному ота-ману?

– Симон Петлюра – відомий державний і військовий діяч і, безумовно, пам’ятник йому потрібен, і жодних аргументів проти цього в незалежній Укра-їні не може бути. Місце його встановлення, на мою думку, має вирішитися в результаті громадського обговорення кия-нами. Очевидно, що й місце під пам’ятник має бути пов’язане з його біографією, та, зважаючи на масштаб персоналії, – у цен-

трі столиці. Можливо, це б у д е пере тин бульвару Шевченка або з Во-лодимир-ською (як планува-лося рані-ше), або з вулицею

Симона Петлюри (колишньою Комінтернівською). У цьому випадку він «замінить» Миколу Щорса.

Є прихильники його вста-новлення на площі біля входу на станцію метро «Арсенальна», оскільки завод «Арсенал» був центром збройного повстання, організованого більшовиками проти УНР в січні 1918 р. і яке було локалізоване українськи-ми військами, в тому числі, й під керівництвом С. Петлюри. Втім, історичне значення саме цього місця в житті Отамана є мізерним.

Бесіду вела

Юлія КОЛЕСНИКОВА

Симон Петлюра – відомий державний і військовий діяч і,

безумовно, пам’ятник йому потрібен, і жодних аргументів проти цього в незалежній Україні не

може бути

Де поставити пам’ятник Петлюрі?

ПРООЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗААААААААААААААА ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖИИТТЯ 19

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)СУСПІЛЬСТВО20

Фото Павла ПАЩЕНКА

У поле зору співробітників но-воствореного відділу потрапля-ють не лише люди, які мають офіційний статус безробітного, а кожен, хто хоче працювати, го-товий змінюватись, навчатися,

вдосконалюватись

– Якщо хтось, за звичкою, про-довжує вважати Центри зайнятості касами для виплати допомоги по безробіттю, то він глибоко поми-ляється, – каже начальник відділу Людмила Сульженко. – Служба зайнятості оновлюється, пропонує нові послуги і роботодавцям, і безробітним. Одна з них – добір кваліфікованих кадрів для підприємств.

Співпраці з роботодавцями в службі відводили належну увагу й раніше – в структурі кожного районного центру за-йнятості є відповідний відділ. Нині ж наголос роблять саме на ринкоутворюючі підпри-ємства, тобто великі, з розга-луженою мережею представництв.

– Зустрічаємося з їх керів-никами, пропонуємо послуги з підбору персоналу, – розповідає Людмила Сульженко. – Беремо вакансії і підшуковуємо людей саме під них. Причому, добір пер-соналу проводиться не масово, а індивідуально – з урахуванням потреб, побажань та вимог ро-ботодавця. Адже основна мета нового напряму роботи – знайти для компанії висококваліфікова-ного фахівця…

І хоча від створення відділу по системній роботі з ринкоутворюю-чими підприємствами не минуло і чотирьох місяців, новація вже дала свої плоди. З Київським міським центром зайнятості нині співпра-цює кілька брендових компаній, які займають лідируючі позиції на ринку столиці: «Київстар», Comfy, Huawei, «Нова пошта», «Позняки-житлобуд», «Інтелект-Сервіс». На-разі ведуться перемовини з іншими великими компаніями, які виявили бажання співпрацювати зі службою в питаннях комплектування штату кваліфікованими кадрами.

У міському Центрі зайнятості попереджають – це тільки поча-ток. У поле зору співробітників новоствореного відділу потра-пляють не лише люди, які мають офіційний статус безробітного, а кожен, хто хоче працювати, го-

товий змінюватись, навчатися, вдосконалюватись.

– Є ексклюзивний підбір, а є елементи масового підбору фа-хівців, – пояснює пані Людмила. – Для служби зайнятості – це не новий вид послуги, а оновлений, на засадах сучасного рекрутингу.

Нова послуга має значно спро-стити процес пошуку роботи. Тепер у штаті кожного районного центру зайнятості Києва буде рекрутер. У міському центрі ініціювали від-криття «Школи рекрутингу», яка навчатиме більш ексклюзивним методам пошуку роботи. Невдовзі планують створити власну сторін-ку у соціальній мережі Фейсбук, де розміщуватимуть оголошення про набір на ті чи інші вакансії. Враховуючи інтерес населення до цієї теми, є впевненість, що вона користуватиметься популярністю серед Інтернет-спільноти.

– А чи є у служби зайнятості шанс у змаганні за клієнта склас-ти конкуренцію рекрутинговим агентствам? – запитуємо у керів-ника відділу.

– Не слід забувати, що у нас свої переваги. По-перше, всі послуги Державної служби зайнятості без-коштовні, а кадрові агенції беруть з клієнтів гроші. По-друге, гаран-тії у служби зайнятості набагато вищі. Скористатися цією послугою можна неодноразово, залежно від кількості вакансій. У практиці роботи кадрових агентств непо-одинокі випадки, коли в людини беруть гроші, резюме і формують загальну базу вакансій. При цьому вони не несуть відповідальності за те, працевлаштують особу чи ні. Інша річ – якщо це рекрутингові

агентства, які вже давно присутні на ринку праці. Вони працюють з висококваліфікованими фахівця-ми, яких потім вигідно «продати» роботодавцеві.

– У нас завжди були щирі, парт-нерські стосунки із роботодавця-ми, – запевнила Людмила Личак, заступник директора Подільського районного центру зайнятості. – Підприємства подають нам звіт про вакансії. Відділ по роботі з роботодавцями вносить цю інфор-мацію до програмного продукту. Цікавиться у роботодавця, як він хоче набирати персонал: щоб ми видали безробітним направлення

на співбесіду, провели ярма-рок вакансій, де він мав би можливість поспілкуватися зі своїми потенційними пра-цівниками, чи розмістили інформацію у ЗМІ. Якщо ж людей потрібної кваліфі-кації серед безробітних не знайдеться, направимо їх на перенавчання.

Так, ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» ми допомогли укомплектувати штат складальни-ками корпусів металевих суден та слюсарями-інструментальниками, ТОВ «Піллар» підшукали нала-годжувальників технологічного устаткування, КП «Шкільне хар-чування» забезпечили кухарями, а комунальній «Київській службі порятунку» допомогли з юристами та бухгалтерами.

А недавно в арсеналі співробіт-ників РЦЗ з’явилася нова форма – безробітні в електронному вигляді подають до центру свої резюме. Їх працівники Центру зайнятості передають на розгляд роботодав-цю, і він сам вже підбирає собі потрібних працівників.

Фахівець на замовлення � СТОЛИЧНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ ОСВОЮЄ МИСТЕЦТВО РЕКРУТИНГУ

ДОВІДКА

Наразі у Києві зареєстровано близько 13 тисяч вакансій і 9 тисяч громадян, які перебувають на обліку в службі зайнятості. Інша справа – їх якісний склад та співвідношення між кваліфікацій-ним рівнем безробітних і якісним показником вакансій. Київ має свою специфіку порівняно з ін-шими регіонами. У столиці понад 85 відсотків населення – люди з вищою освітою, яким, згідно законодавства, не можна пропо-нувати роботу, що не відповідає їхнім кваліфікаційним вимогам.

Петро ЗУБЕНКО

Віднедавна Київський міський центр зайнятості надає нову послугу, в якій однаково зацікавлені і роботодавці, і без-робітні. Йдеться про якісний і оперативний підбір персона-лу на замовлення. Для цього тут створили відділ по систем-ній роботі з ринкоутворюючими підприємствами.

Микола ПАЦЕРА

Цими днями минає 27 років з часу проведення на тодішній площі Жовтневої революції (зараз – Майдан Незалежнос-ті) у Києві так званої Революції на граніті – протестної акції студентів, яку підтримали тисячі громадян в усіх областях України. До цієї дати в столичній мерії відбулася зустріч нинішніх студентів із колишніми.

Акція розпочалася 2-го і тривала до 17 жовтня. Її підтримали не лише у Києві, а й у багатьох великих містах. І вона увінчалася тим, що парламент прийняв поста-нову, в якій передбачалося проведення референдуму в 1991 році, за результатами якого мали вирішити питан-ня про дострокові вибори до Верховної Ради. Військова служба поза межами України дозволялася лише за згодою

громадянина. Укладення Союзного договору намічалося відкласти. Утворити комісію з націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ. Вирішити питання щодо відставки прем’єр-міністра…

Окрилені таким успіхом студенти припинили акцію протесту. Але в результаті не всі їхні вимоги були виконані.

Михайло КАНАФОЦЬКИЙ, член Студентського братства, заступник коменданта наметового табору:

– Скажу відверто: було страшно, коли ввечері першого дня ми буквально за кілька хвилин розбили намети, щоб їх не знесли численні загони міліції, а нас не арештували. Але опівночі президія міськради Києва надала дозвіл на проведення масових заходів. Проте й після цього було чимало різних провокацій. Хтось кинув у натовп петарду, щоб створити паніку і давку та дати привід міліції навести порядок. На щастя, це не спрацювало. Іншого разу зловмисник приніс термос із кислотою замість чаю. Добре, що ніхто не встиг випити, бо його випад-ково хтось перекинув на газету, і вона відразу ж пожухла. Комуністи організували ходу ветеранів, щоб спровокувати нас на силові дії – теж невдало.

Водночас студенти не лише голодували на площі, а й вели вели-ку агітаційну роботу на підприємствах, захоплювали корпуси вузів, проводили маніфестації під Верховною Радою. Нас підтримали тисячі громадян у різних регіонах України. Проте, на жаль, та революція, як і наступні, не була доведена до кінця…

Анжеліка РУДНИЦЬКА, відома співачка, культурний діяч: – Я була студенткою факультету журналістики університету імені

Шевченка і брала активну участь у голодуванні, допомагала іншим його переносити. Адже найстрашнішим було, коли медики забирали з площі непритомних від голоду юнаків. До речі, Ігор Богуш згодом помер від отриманого там цукрового діабету.

А також лякали заклики комуністів із Верховної Ради про те, що потрібно танками розгромити наметове містечко. Але мене дивувала стійкість учасників голодування, які на межі виснаження залишалися на площі, чітко організовували роботу наметового містечка і показува-ли дорослим приклад боротьби. Одного разу підтримати нас приїхав чоловік із Волині й вручив нам волошки, які він невідомо де взяв у цю пору. Було навіть одне вінчання учасників акції. А також щоденні богослужіння, які піднімали наш дух.

ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ

І згадали Революцію на граніті

РИНОК ПРАЦІ

– Олександре, ви протягом двох мі-сяців стали і чемпіоном Європи і чем-піоном світу. Як справляєтесь з такими навантаженнями?

– Сказати, що було важко – це не ска-зати нічого. І зараз я говорю не лише про фізичну втому, а перш за все психологіч-ну. За своїм характером я дуже скромний та не-багатослівний. Завжди концентруюсь на меті. А після перемог, до мене одразу така увага… Було водночас дуже приємно і трохи ніяково, бо за по-стійними поздоровлення-ми, я не міг психологічно «переварити» все те, що зі мною трапилося. А остаточно відпочив, як це не дивно, на зборах перед самісіньким чемпіонатом світу.

– На яких змаганнях було важче ви-ступати?

– Без сумніву, чемпіонат Європи для мене був дуже складним, оскільки мене не було у списку «сіяних», а рейтингу в Європі у мене не було через зміну у ваговій категорії. Можна сказати, що на Європі я виступав як новачок, який увірвався в європейський бокс і став говорити про себе дуже голосно. Цей чемпіонат був складним через те, що я боксував із кращими боксерами, які потім виступали на чемпіонаті світу.

– Як виглядає розпорядок дня чем-піона світу?

— Це дуже суворий графік. День про-ходить приблизно у такій послідовності: зранку прокинувся — зарядка — харчуван-ня — сон — тренування — харчування — сон — тренування — харчування — сон — тренування — сон. Так проходить день протягом підготовки до змагань…

– Ви досить рано почали займатися боксом, одра-зу зрозуміли, що спорт – справа вашого життя?

– Так, у боксерській залі я з’явився зарано (посміхаєть-ся). П’ять років – не той вік, коли варто починати боксу-вати. Але ті тренування були схожі на звичайну фізкульту-ру, відмінність була лише у

тому, що я слухав певні теоретичні моменти ведення бою. Дивився, як батько тренував трохи старших хлопчаків і намагався все запам’ятовувати. А розуміння, що бокс повинен стати професією, з’явилося тоді,

коли потрапив у юнацьку збірну і отримав перші гроші.

– Ви вже маєте визначні звання серед аматорів чи мрієте про професійний ринг?

– Поки що – ні. Є ще одні змагання, де я хочу стати найкращим. Це – Олімпійські ігри. «Золото» Олімпіади – моя дитяча мрія. Тому якщо все складеться добре, то у 2020 році після ігор ми з вами знову поговоримо про можливості переходу у професіонали (посміхається).

– Як виглядала б трійка найкращих боксерів світу за версією Олександра Хижняка?

– Для мене найкращі не Мухаммед Алі та Майк Тайсон. Моя трійка виглядала б так: брати Клички та Вася Ломаченко.

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) СПОРТ-ТАЙМ 21

Олександр ПИРЛИК

Довгі три роки легендарний СК «Авангард» чекав на вирішення своєї подальшої долі. У 2014 році арену, яка раніше була базою для трену-вань ДЮСШ «Сокіл» та хокейної збір-ної, повернули у власність держави. І ось нарешті кількарічний «застій» у справі з реконструкцією льодового стадіону зрушив з мертвої точки.

У Міністерстві молоді та спорту було презентовано план, згідно якого спортивна арена стане місцем не лише для проведення тренувань та змагань з хокею, а й баскет-болу, гімнастики та плавання. Щоправда, доведеться трохи почекати, адже повністю відновлювальні роботи завершаться через п’ять років. За словами розробників проекту, які представили план розвитку «Авангарду», передбачено три черги робіт.

Перша – це, власне, капітальний ремонт будівлі льодової арени з добудовою трибуни на 600 стоячих місць (загальна кількість глядацьких місць – 1000), протягом 2018 року.

Друга – збільшення кількості глядацьких місць до 1800, прибудова до будівлі арени де-кількох універсальних спортивних залів 30х60 м; побудова критого басейну з рекреаційним центром, залів для спортивної гімнастики, боксу, тренажерів тощо. Ці роботи при на-явності фінансування планується виконати в 2019-2020 рр.

І третя черга – будівництво нового льодово-го палацу, готелі, автостоянки – запланована на 2021-2023 рр,

Головна мета ж проекту – це побудова мультифункціональної арени, де б могли займатися не лише хокеїсти, а й фігуристи, баскетболісти та гімнасти.

– Реконструкція комплексу «Авангард» має на меті не лише створення умов для занять хокеєм, також на лід виходитимуть і представники фігурного катання. Можливо, залишиться час для любителів, але в пріоритеті – школи хокею та фігурного катання», – роз-повів «Вечірці» директор спорткомплексу Віктор Гончаренко.

Перший крок до початку робіт вже зро-блено. На сьогоднішній день Міністерством молоді та спорту були виділені необхідні кошти для передпроектних робіт – близько 660 тис. грн. Це містобудівний розрахунок; топографо-геодезичні вишукувальні роботи; обстеження технічного стану конструкцій існуючої будівлі; розробка відповідної до-кументації. Однак, це лише крапля в морі, адже на перший етап потрібно більш ніж у десять разів більше.

– На першу чергу робіт – капремонт існу-ючої льодової арени та залу для глядачів – потрібно передбачити в Державному бюджеті

на 2018 рік – 89 млн грн. Тому звертаюсь до народних депутатів і всіх небайдужих. Києву потрібна сучасна льодова арена, на якій би тренувалися і хокейні клуби, і школи фігур-ного катання. Разом нам вдалося відвоювати цю будівлю у недобросовісних орендарів і повернути в державну власність, разом ми повинні її відновити», – сказав міністр молоді та спорту Ігор Жданов.

На швидке завершення робіт дуже очікують у ДЮСШ «Сокіл», адже «Авангард» близько 20 років був основною тренувальною базою для столичного хокейного клубу. Втім, усі над-бання «соколят» за два десятиріччя звелися нанівець лише за кілька років…

– На превеликий жаль, усі ці роки наші вихованці були змушені тренуватися у досить «бойових» умовах. Втративши «Авангард», нам довелося грати на АТЕКу і на ковзанках на Оболоні. Тому діти до нас йдуть не дуже охоче. Якщо в минулі часи всі бігли у «Сокіл», тому що це був бренд і умови були відповідні, то зараз ситуація кардинально змінилася. Втім, я вже бачу не лише бажання чиновни-ків і хокейної громадськості повернути нам нашу арену, а й конкретні дії. Тому я маю усі підстави сподіватися на те, що в наступно-му році ми зможемо запропонувати юним хокеїстам тренування у сучасних умовах, – прокоментував директор ДЮСШ «Сокіл» Віктор Чибирьов.

ПРОЕКТИ

Три етапи відновлення «Авангарду» Три етапи відновлення «Авангарду»

Головна мета ж проекту – це побудова мультифункціональної арени, де б могли займатися не лише хокеїсти, а й фігуристи, баскетболісти та гімнасти

Можна сказати, що на Європі я виступав як

новачок, який увірвався в європейський бокс і став говорити про себе дуже

голосно

Олександр ХОлександр ХИЖНЯКИЖНЯК: : «Моя мета – «Моя мета – «золото» Олімпіади«золото» Олімпіади»»

На велотреку встановили два міжнародних рекорди Українська велосипедист-ка-аматорка Оксана Но-вікова після встановлення 11 міжнародних рекордів на змаганнях в Італії, спробувала порадувати й вітчизняних вболіваль-ників. І це на столичному велотреку.

Спочатку вона проїхала за годину понад 36 кілометрів, потім – за дві години і 48 хви-лин подолала сотню кіломе-трів. Обидва досягнення зафік-сували судді з Національного реєстру українських рекордів. Вони зауважили: відкритість велотреку дає додаткове на-вантаження на велосипедиста.

– На новому велотреку вста-новили перший рекорд, який потягне за собою, звичайно, велику кількість досягнень. По-друге, такого результату до Національного реєстру ще ніколи внесено не було. Варто звернути увагу на те, що це був відкритий велотрек і тут потрібно зважати на природні умови», – зазначає керівник Національного Реєстру Рекор-дів України Лана Вєтрова.

Втім, найбільше дивує те, що героїня не професійна велосипедистка, а просто лю-битель. Увесь тиждень Оксана працює в офісі. Тренується рано вранці й пізно ввечері. А на вихідних їде до Європи на чергове змагання. І все це – за власний кошт. Утім, грошей не шкода – адже ця справа приносить їй справжнє задоволення. Дівчина зізна-ється, велосипедним спортом захопилася досить пізно, до того ж без тренера.

– Велосипед у моєму життя з’явився у 22 роки. Раніше грала у баскетбол, а потім пересіла на двоколісного і ось уже понад 8 років із ним не розлучаюсь. Щодо рекорду, то я залишуся в історії, бо дала початок для цього руху. І коли інші дівчата та хлопці будуть встановлювати інші рекорди, я буду завжди радіти цьому. А сьогодні я просто щаслива! – каже Олена Новікова.

А ще рекордсменка мріє відкрити велосипедну школу, щоб допомагати таким, хто, як і вона, «трохи запізнилися із визначенням хоббі».

УСПІХ

� У СТОЛИЦІ ПЛАНУЮТЬ РЕКОНСТРУЮВАТИ ВІДОМУ ЛЬОДОВУ АРЕНУ

Олександр ПИРЛИК

Схоже, що у вітчизняних прихиль-ників боксу знайшовся ще один улюбленець. Наприкінці червня Олександр Хижняк став найкра-щим на домашньому чемпіонаті Європи, а вже у вересні він приймав вітання за яскраву перемогу на сві-товій першості у Гамбурзі.

мене було опі у горії.ав як ький осно.що я

потім

ем-

ро-сті:уван-ня —

НвмрУкв1нсйнв

гоплт

У

Марія КАТАЄВА

У рамках святкування 150-го сезону до листопа-да триває оперно-балет-ний фестиваль з кращими виставами репертуару за участю світових зірок, українських та закордон-них оперних виконавців і майстрів балету.

Кульмінацією святкування ювілею театру стане урочи-стий Гала-концерт, що відбу-деться 8 листопада, якраз в день відкриття київської опе-ри. Спеціально до цієї події творчий колектив готує сцену «Запорізька Січ» з опери Ми-коли Лисенка «Тарас Бульба», котра, разом з увертюрою до цієї опери, складе перший відділ концерту. У другому глядач побачить найвідоміші фрагменти світової оперної та балетної класики («Набукко», «Отелло», «Кармен», «Тоска», «Запорожець за Дунаєм» та ін.).

Першою прем’єрою жовтня ста-не одноактний балет «Половецькі танці» (фрагмент опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна).

– Спочатку ми готували лише фрагмент, але з’явилася ідея розширити його до одного акту, додавши музику увертюри до опери «Князь Ігор». Таким чи-ном, глядачі побачать балетний спектакль з двох картин: перша – це Київська Русь, русичі та друга – це половецький стан з танцями, – розповіла художній керівник балету Аніко Рехві-ашвілі. – «Половецькі танці» ми потім покажемо й на гастролях у Японії, вже за участі хору.

У новому сезоні буде понов-лено оперу Шарля Гуно «Фауст» у постановці італійця Маріо Корра-ді. Прем’єра – 18, 19 листопада.

– Ця опера була поставлена 10 років тому. Італійський режисер здійснив новаторське про-читання твору, ви-става неоднозначно була сприйнята пу-блікою і не прижи-лася в репертуарі. Український глядач звик до класичної інтерпретації. Ми ж намагаємося пред-ставити увесь спектр естетик. Тому я висту-пив ініціатором від-новлення «Фауста», – поділився головний режисер театру Анатолій Солов’яненко. – Маріо Корраді переніс дію вистави у наш час, де Фауст молодіє за допомогою пластичного хірурга, а пологи Маргарити відбуваються прямо на сцені. Над поновленням пра-цює мій колега Микола Тертяк.

Навесні планується предста-вити ще один амбітний міжна-родний проект – оперу Джакомо Пуччіні «Богема» у постановці талановитої режисерки, дружини знаного диригента та художнього керівника оперного театру «Ла Скала» в Мілані Ріккардо Муті, Крістіни Муті.

– Ми пишаємося нашими солістами опери і балету, які працюють у нас та водночас на найвищому рівні представля-ють Україну на знаних світових

сценах, як Ла Скала, Метрополітен-опера та інші, – розповідає Анатолій Со-лов’яненко. – За останні роки ми здійснили низку яскравих міжнародних проектів, зокре-ма у співпраці з Італійським інститутом культури в Украї-ні постановки опер «Тоска» та «Джанні Скіккі» Джакомо Пуч-чіні, «Набукко» Джузеппе Верді. Нас запрошують на престижні європейські фестивалі, де на-магаємося показати і українську класику, щорічно гастролюємо у Японії. Поступово ми відійш-ли від опери як костюмованого концерту, натомість – на сцені живий театр, виконавці розу-міють кожне слово, детально працюємо над закладеними у музиці емоціями та почуттями.

Працюю головним режисером опери з 2011 року і для мене від початку найважливішим було з чим ми йдемо до людей, що презентуємо. В першу чергу це стосується української націо-нальної спадщини. Ще до при-значення, у 2006 році здійснив постановку опери «Мойсей» Ми-рослава Скорика, за твором Івана Франка, у 2007-му повернув на сцену оперу «Ярослав Мудрий»

Георгія Майбороди за поемою Івана Кочерги. Особливу увагу звернув на опери «Запо-рожець за Дунаєм» та «Наталка Полтавка». Пам’ятав, як в ди-тинстві мене повели в оперний театр на «Наталку Полтавку», яка тривала 3,5 години – і ви-тримати це було нереально. Я здійснив нову сценічну редакцію, Мирослав Скорик – музичну ре-дакцію та оркестрування. Коли переглянув репертуар опери, помітив, що для дітей є лише балети – «Білосніжка та сім гно-мів», «Лускунчик»... Спеціально для маленьких глядачів поставив оперу «Казка про царя Салтана» за всім відомою історією. Орієн-тувалися на сучасних дітей, тому додав танцювальних епізодів, мультиплікації, проекцій.

Дирекція театру уважно від-стежує ставлення до репертуару глядачів, один із найважливіших показників – скільки квитків продається на вистави поточного репертуару. І результати тішать: за минулий сезон доходи театру від продажу квитків зросли май-же в 1,5 рази. До речі, найдовше в репертуарі тримаються опери «Ріголетто», «Мадам Баттерфляй» та «Євгеній Онєгін» – цим виста-вам понад 20 років.

Жадан презентував роман «Інтернат»

Марія БЄЛЯЄВА

Великий зал Будинку кіно, де проходила столична зустріч з Сергієм Жаданом, забита вщент. Переважно молоді люди, практично у кожного з собою книжка. Це й не дивно, адже «Інтернат» називають го-ловною літературною подією року. Про що ж роман?

Події відбуваються в січні 2015 року. Тут немає географічних назв, але лю-дина, яка стежить за подіями війни,

відразу впізнає Дебаль-цево і Дебальцевську операцію. Опису-ються дні, коли українська армія виходила з мі-ста, яке було о т о ч е н е . А входили сепаратис-

ти . Є два головних героя.

Одного звати Паша, він вчитель, викладає укра-

їнську мову в одній невеличкій школі на Донеччині на залізничній станції. Паша не цікавиться політикою і сла-бо розуміє, що відбувається довкола. Робить вигляд, що його ця війна не стосується. Від неї дистанціюється, ігнорує, намагається не звертати увагу. Але стається так, що війна звертає на нього увагу, приходить в його дім, – розповідає Сергій Жадан. –Місто беруть в оточення, лінія фронту проходить якраз через ту станцію, де живе Паша. А йому потрібно пробратися в місто, перетнути лінію фронту, щоб забрати свого племінника, 13-річного Сашу. І потім спробувати з ним повернутися додому, вислизнути з пастки назад…

Жадан читає уривок з кінця книги, коли герої майже дістаються додо-му. Вони вдруге перетинають лінію фронту, входять у маленьке містечко, де стоїть українська армія і стають свідками допомоги пораненим. Далі письменник читає вірші, написані в той самий час і неопубліковані. П’я-тихвилинна перерва – і довжелезна черга за автографами.

Привітати Сергія Жадана прийшов міністр культури Євген Нищук:

– Це не просто культовий пись-менник, поет, митець, а й учасник боротьби за українську культуру. В театрі Франка йде вистава «Гімн де-мократичної молоді» за його твором, в якій мені не вдалося особисто зіграти. Як драматург і сценарист він втілює новий проект у Харківській опері, знімається фільм «Ворошиловград» за ще одним романом. Багато речей має бути реалізовано і втілено на базі творчості Сергія Жадана, зокрема, це стосується і його останнього роману «Інтернат». Наші «пророки» завжди були літераторами: раніше це були Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, а зараз – Андрухович, Жадан, Забужко та інші.

ПАРК КУЛЬТУРИ22 Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)

Фото Павла ПАЩЕНКА

До речі, найдовше в репертуарі тримають-ся опери «Ріголетто», «Мадам Баттерфляй» та «Євгеній Онєгін» – цим виставам понад

20 років

ПРЕМ’ЄРА

КИЇВ ЧИТАЄ Як опера Як опера відзначатиме 150-річчя відзначатиме 150-річчя � ДО ЮВІЛЕЮ ПІДГОТУВАЛИ ГАЛА-КОНЦЕРТ ТА ПРЕМ’ЄРИ

тов

ево і Деб

Одного звавчитель, в

цію. я днїнсьходта,о

ди

цево і Деоперацютьсяукраївихст

голо

Юлія КОЛЕСНИКОВА

Відбувся прес-брифінг, на якому анонсовано прем’єру першого повнометражного фільму про участь наших жінок у бойових діях на Східному фронті, – дивовижної стрічки «Невидимий батальйон. Історії наших жінок на війні».

– Наш фільм унікальний і для України та, здається, для країн Східної Європи, – упевнена колишній боєць батальйону «Ай-дар», директор волонтерського «Центру підтримки аеророзвідки» Марія Берлін-ська (фронтовий позивний – Марія Кюрі). – Унікальний тому, що його робили самі жінки. У нас зазвичай усі щиро переконані, що жіночий колектив не може самостійно виконувати якісь організаційні та творчі завдання. Для цього потрібен керівник, яким може стати тільки чоловік. Але наш творчий колектив складався лише з жінок. Наголошу, «Невидимий батальйон» – це не якесь там аматорське кіно, зняте на камеру мобільного телефону, а професійно зроблена стрічка, знята висококласною апаратурою.

Як розповідає пані Марія, над фільмом працювали три знімальні групи, які очо-лювали режисери Ірина Цілик, Світлана Ліщинська і Аліна Горлова. Кожна група знімала на «своїй» точці фронту й кожна – «своїх» героїнь.

Стрічка розповідає шість різних історій про жінок і зовсім юних дівчат, які піш-ли на фронт добровольцями. На брифінгу продемонстрували три короткі уривки з кінофільму. Судячи з побаченого, він зня-тий нестандартно і має зацікавити широку глядацьку аудиторію.

– Ми прагнули донести дві основні ідеї, – каже Марія Берлінська. – Насамперед, про те, що жінки як професіонали своєї справи нічим не поступаються чоловікам навіть у такій, здавалося б, суто чоловічій справі, як військова. Про те, що високі керівні посади повинні займати професіонали, а стать лю-дини не повинна мати значення...

Фільм знято за допомогою спонсорів та під-тримки USAID. А назву йому дав однойменний проект Марії Берлінської (його сторінка є на Фейсбуці). Поява цього проекту невипадкова. Річ у тім, що жінки, які з 2014 року йшли в діючу армію, зіткнулися з... радянськими реа-ліями, що позбавляли їх як солдатів і офіцерів багатьох прав, які мали їхні колеги-чоловіки. У чому річ? З’ясувалося, що в ЗСУ і досі діють правила радянського часу, часто підтверджені «свіжими» наказами Міноборони України, які забороняють жінкам займати чимало посад в армії, а донедавна й забороняли служити солдатами та командувати навіть нечислен-ними військовими підрозділами.

Отож і виходило: жінка-солдат служить снайпером, а оформлена кухаркою, жін-ка-офіцер командує взводом в окопах на передовій, а «на папері» – директор бан-но-прального комбінату десь у глибокому тилу... Зрозуміло, що на цих відважних «не-видимок» довго не поширювалися пільги, що належали воїнам-чоловікам, які перебували в діючій армії на Східному фронті.

«Невидимий батальйон»

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273) 23АСОРТІ

5 жовтня вшановують пам’ять пророка Йони, тому в цей день не можна було ловити, їсти або продавати рибу. Якщо листя з берези ще не

опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились від листя, то наприкінці січня буде тривала відлига.

6 жовтня – Зачаття Івана Пред-течі. Говорили, що потрібно в це свято обов’язково утеплити буди-нок, протопити хату, заготовити дрова на зиму – за прикметами, буде простіше її витримати. На Предтечі — тулися до печі.

8 жовтня – Єфросинії (Пре-подобної Єфросинії). Цей день у народі ще називали «капусни-ком», бо, за повір’ям, пошатко-вана капуста мала довго й добре зберігатися. Коли на Єфросинії тепла

погода, то ще тепло триватиме три тижні.

9 жовтня відзначали день Івана Богослова, який в народі вважав-ся наставником іконної справи і покровителем живописців. У церкві його шанують як Божого

мандрівника, який послідував за Христом на Голгофу. Примічали, що коли йтиме

дощ – буде тепла зима, а коли сніг, зима почнеться в кінці листопада.

10 жовтня – день Саватія Со-ловецького. Говорили, що він за-криває всі вулики на зиму, а тому потрібно завершити всі роботи, пов’язані з бджільництвом. Гроза на Саватія – зима буде

безсніжною, короткою і досить теплою.

11 жовтня вшановується пам’ять святого Харитона Спо-відника, який проживав на те-риторії Малої Азії (місто Іконія) в III-IV століттях. Також цього дня відзначали Осіннього Миколу – був звичай збиратися на вечір-ки – молодь приходила на літні кухні для того, щоб зварити мед. Пари також могли йти погуляти вдвох. До світанку обов’язково потрібно було повернутися додому «до меду». Приходили в будинок, де господиня нарізала коровай і заварювала чай, пригощаючи гостей свіжим медом. Саме з цієї причини свято отримало назву Микола-Медовар.

виставки

В ІЗОЛЯЦІЇ ГРАТИМУТЬСЯ З МИНУЛИМ

5 жовтня фонд ІЗОЛЯЦІЯ пре-зентує інтерактивну виставку «Гра в минуле», що складається з фотографій відомої радянської фоторепортерки Ірини Пап та анонімних світлин із родинних архівів часів СРСР. Кожен відві-дувач зможе власноруч скласти свою експозицію, переставляючи фото на свій розсуд.

РИТУАЛ ШТРИХ-КОДУ

Voloshyn Gallery представляє виставку художника Ігоря Гусєва NEW WORKS. В експозиції будуть представлені нові живописні роботи, а також об’єкти – до-робок художника за останній час. При першому побіжному погляді на нові картини Гусєва, може здатися, що це класичний живопис. Але вже через секунду розумієш, що тебе було введено в оману віртуозною технікою виконання. Сповнені умиротво-рення та іронії ідилічні сюжети де-не-де порушують кольорові смуги, перешкоди та цифрові помилки.

концерти

АНАСТАСІЯ ПРИХОДЬКО РОЗПРАВИТЬ СВОЇ КРИЛА

7 жовтня о 19.00 на сцені клубу Atlas відбудеться презентація но-вої концертної програми Анастасії Приходько – КРИЛА. Співачка має доволі рідкісний для естради голос – контральто, діапазон – три октави. Вона – символ справж-ньої, вільної, сильної, сучасної української музики з жіночим обличчям. Її називають Музою українських захисників, Новою Українською Амазонкою, сучас-ною Жанною Д’Арк.

КУБИНСЬКИЙ МАЧО У КИЄВІ

6 жовтня о 20.00 на сцені Caribbean Club усміхнений кубин-ський мачо Рігоберт Мустельер у супроводі latin-band Septimo Sentido виконає композиції про кохання та пристрасть. Про-лунає мікс з його улюблених

композицій Marc Anthony, Luis Fonsi, Havana d’Primera, Manolito Simonet y Su Trabuco, Los Van Van та багато іншого.

театр

РОЗКІШНЕ ВЕСІЛЛЯ 7 жовтня о 19.00 у Будинку

офіцерів на вас чекатимуть не-ймовірні ситуації й непередба-чувана інтрига сюжету в модній п’єсі Робіна Хоудона «Розкішне весілля». Він... Вона... І шикарне весілля. Але чи той наречений, чи та наречена? Том або Білл? Джулі або Джуді? Чи є відповідь?

Як можна прокинутися в день свого власного весілля в ліжку з прекрасною незнайомкою? Сю-жет розвивається зі швидкістю світла, не відпускаючи ні на хви-лину і змушуючи сміятися крізь сльози. «Розкішне весілля» – це іскрометна комедія положень. Якщо парубоча вечірка пройшла на повну котушку, це зовсім не означає, що на наступний день буде весілля. І в райському саду може трапитися переполох.

кіно

«ТОЙ, ХТО БІЖИТЬ ПО ЛЕЗУ 2049»

Країна: США, Велика Брита-нія, Канада

Режисер: Дені Вільньов У ролях: Гаррісон Форд, Рай-

ан Гослінг, Джаред Лето, Анна де Армас

Тривалість: 2 год. 43 хв. Вікові обмеження: 12 років. Офіцер поліції Кейн – мисли-

вець за бунтівними дроїдами от-римує секретну інформацію, що загрожує існуванню всього люд-ства. Однак в цій історії виникає більше питань, аніж відповідей. Єдина людина, яка може пролити світло на ситуацію, – колишній офіцер спеціального підрозділу поліції Декард, який безслідно зник тридцять років тому.

«ІНІЙ»Країна: Литва, Франція,

Україна, Польща Режисер: Шарунас Бартас У ролях: Мантас Янчяускас,

Лія Макнавічуйте, Ванесса Па-раді, Анджей Хира

Тривалість: 2 год. Вікові обмеження: 16 років. Рокас та Інґа – молода ли-

товська пара – погоджуються пригнати вантажівку з гумані-тарною допомогою до України. Але плани змінюються й вони лишаються наодинці із засніже-ними просторами Донбасу, шу-каючи на союзників, прихисток, і наближаючись до життів, які спіткала війна. Чим ближче до лінії фронту, тим ближчими герої стають одне для одного, адже починають розуміти ціну життя під час війни.

АФІШАПРОГНОЗ ПОГОДИ

Мінлива хмарність, дощАтм. тиск 742Вітер (м/с) 5,0

Вологість повітря (%) 93

Відчувається +12о

четвер, 5.10

+12о

Хмарно, невеликий дощАтм. тиск 737Вітер (м/с) 7,2

Вологість повітря (%) 79

Відчувається +11о

п’ятниця, 6.10

+11о

Мінлива хмарність

Атм. тиск 744Вітер (м/с) 3,1

Вологість повітря (%) 60

Відчувається +13о

субота, 7.10

+13о

Сильна хмарність

Атм. тиск 742Вітер (м/с) 3,6

Вологість повітря (%) 58

Відчувається +13о

неділя, 8.10

+13о

ТРАДИЦІЇ

Мариновані в домашніх умовах грибочки завж-

ди смачніші, ніж куплені в магазині. Мариновані

печериці – це відмінна закуска, яку також мож-

на використовувати як інгредієнт для салату або

піци. «Вечірка» пропонує вашій увазі простий

рецепт маринування печериць, за допомогою

якого ви зможете самостійно приготувати дуже

смачні грибочки.

Нам знадобиться: печериці (бажано маленького розміру) – 500 г,

олія соняшникова рафінована – 100 г, оцет 9% – 25 г, часник – 2 зубчики, лавровий лист – 1-2 шт., духмяний перець – кілька горошин, сіль – 1 ч. л., цукор – 1 / 2 ч. л., зелень кропу.

Приготування: Гриби добре помити і повністю обсушити. Якщо

гриби великого розміру, їх слід розрізати на 2 – 4 частини. Часник подрібнити ножем.

У каструлю налити олію, оцет, додати подрібне-ний часник, сіль, цукор, лавровий лист, духмяний

перець. Все перемішати, довести до кипіння. Як тільки маринад закипить, додати гриби, накрити кришкою і на малому вогні варити 20 хв. Додатко-во воду не доливати (печериці пустять достатньо власного соку). До зварених печериць при потребі додати оцет, сіль, перемішати і повністю охоло-дити в маринаді.

СМАЧНОГО!

Як замаринувати печериці нашвидкуруч

Про гроші Гроші у різних людей викликають різні емоції. Радість, гордість, спокій, заздрість і навіть роз-чарування. І, в той же час, мало у кого вони викликають байдужість. «Вечірка» підготувала незвичайні й дивовижні відомості про гроші.

У різні часи у вигляді гро-шей використовувалися різні предмети, які представляли цінність для людей тієї чи іншої епохи. Це були і плитки чаю, і какао-боби, і сушена риба, і добриво, і камені. Грошима, виготовленими з

пластику, сьогодні користують-ся жителі Австралії та деяких країн Південної півкулі Землі.

Найважчу золоту монету було випуще-но в Китаї. Її вага складала 5 кіло-грамів. У Канаді

було випуще-но 25 000 уні-кальних монет,

на одній стороні яких зображені динозаври. У темряві світився їх скелет. На жаль, в обіг такі гроші не по-трапили. Щоб на новій купюрі утво-

рилася характерна потертість на вигині, потрібно скласти її 4000 разів. Найперші гроші в паперо-

вому вигляді з’явилися в Китаї в 812 році. Для проведення великих

банківських операцій в Англії існує купюра номіналом в 1 мільйон фунтів стерлінгів. Найпоширеніша валюта

в світі — франк. Її використо-вують у 34 країнах. Найпопулярніші доларові

купюри в США — 1 і 20 дола-рів. А в світі більш поширені 100-доларові купюри. Значок «$» був приду-

маний в 1788 році Олівером Поллоком.

ЦІКАВО

мон

р д

м

клагр

бнка

на о

скск

на

рамка під фотознімок

священик у дав. євреїв

«Я» (лат., псих.)

мистецтво складання

букетів

норвезька промислова

шлюпка

військовий табір (украї-

на ХIV-XVIII ст.)

річка в Європі

країна на півд. заході

Азії

позаземний літаючий

об’єкт

монах

кінь низь-корослої породи

сорт яблуні

герб племені

жіноче ім’я (вісник)

головна церква

частина території

армянська літера

в 356 р. до н.е. спалив храм Арте-

міди

шифон, твін, бавовна

городянин у Німеччині

те, з чого починається

твір

орган нюху

смичковий муз. інстру-

мент (киргиз.)

помічник професора

цінний злак

солодка картопля

штат в США

словесне зображення

болотний птах, священ-ний у єгиптян

оторино-ларинголог

сітка, натягнута на обруч

(риболовне знаряддя)

збірка пра-вил іудаїзму

крики

таксі в Лондоні

посудина для кип’ятіння

води

скринька для виборчих бюлетенів

від заходу до сходу сонця

ряд поколіньбезперервне стеження за процесом

телефонна станція

Вечірній Київ | 5 жовтня 2017 року | №39 (19273)В КІНЦІ НОМЕРА24

Засновник: Київська міська радаВидавець: КП «Вечірній Київ»Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 рокуВ. о. головного редактораМаксим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93E-mail: vk1906@ukr.netПередплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газе-ти. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що турбує» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 56742 Заг. наклад: 96 000.

Читайте нас в Інтернеті: www.vechirniykiev.com.ua

ОВНИ, емоційне напру-ження зашкалює, облашто-вуйте особисте буття, дбай-

ливо використовуйте спільні кошти, демонструючи взірець надійного партнера.

ТЕЛЬЦІ, на службі ви спе-ціаліст широкого профілю, якщо хочете укріпити кар’єр-

ні та матеріальні позиції, прагніть до творчої оригінальності, активі-зуйте естетичний смак, будьте ди-пломатом у колективі, не ігноруй-те додатковими повноваженнями.

БЛИЗНЮКИ, для під-тримки любовного полум’я, постарайтеся аби спільність

цікавих захоплень з половинкою перебували в гармонії, станьте для обранця другом і коханцем одно-часно.

РАКИ, приборкайте кар’єр-ний ентузіазм (то марна трата сил) і сумлінно тру-

діться на підлеглих ролях. Тема плідної ділової співпраці та облаш-тування сімейного буття найакту-альніша.

ЛЕВИ мчать уперед на бо-йовому коні, який на жаль

може спіткнутися і намічені плани полетять шкереберть. Не сильно розганяйтеся, аби вийти з мінімальними втратами з тих пе-рипетій.

ДІВИ, ваш орієнтир – сокро-венні бажання, що довго зріли і тепер потребують

широкомасштабної реалізації. Будь-те впевнені в собі, довіряйте влас-ним думкам, що сприятимуть теплій задушевній атмосфері з людьми.

ТЕРЕЗИ, ваш вплив у соці-умі колосальний, «погоду»

робите для всіх, формуєте чужі світогляди. Оточення дивить-ся на вас через мікроскоп, аналізу-ючи всі вади і чесноти.

СКОРПІОНИ, самітництво – найкращий цілитель, аку-

мулятор життєвих ресурсів і духовний наставник для вас. Візьміть тайм-аут, час підбивати підсумки за минулий рік та дякувати Всеви-шнього за все, що маєте.

СТРІЛЬЦІ ризикують за-класти міну під кар’єрний

(бізнесовий) фундамент влас-ною впертістю, принциповістю, догматизмом. Якщо рвоне – зви-нувачуйте лише себе. А опинившись на попелищі, усвідомите, що на-коїли під впливом диктаторських амбіцій…

КОЗЕРОГИ, дотримуйте-ся сімейної та службової суб-ординації. Реставрація

стосунків «батьки-діти», «началь-ник–підлеглий» є ключовою благо-словенною темою. Вчіться правиль-но керувати і підкорятися, ладити з родиною.

ВОДОЛІЇ, визначено віч-на-віч зіткнутися з небез-печними ситуаціями, яких

довго уникали, і з честю з того ек-стриму вийти. Не намагайтеся ні-кого розкошелити, на чужому коні в рай не заїдете.

РИБИ, світовідчуття кар-динально міняється, йде переоцінка життєвих цін-

ностей, якщо виникнуть екстре-мальні ситуації – то на краще, в стресах накопичений негатив пе-ретворюється на позитив.

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

ГОРОСКОП 9 – 15 жовтня

Склала Оксана БАРКІНА

СКАНВОРД

ДО ВІДОМАФестиваль «Тбілісоба» на Андріївському узвозі»

7 і 8 жовтня гостей фес-тивалю чекає велика музична програма. З Грузії приїжджають два вокальних ансамблі «Аліло» і «Муцо», виконавиця грузин-ських народних пісень Наталі Гоготідзе. Буде виступати уже знайомий киянам тбіліський ко-лектив – «Театральний квартет» виконуватиме грузинські міські романси в музеї Булгакова.

Спеціальним подарун-ком стане виступ київського Fantastic Orchestra з творами Гії Канчелі і сет від B & B project.

У програмі фестивалю також виступи гуртів Ярра, 77CHASOFF і Шмагі Тагіашвілі.

Як почистити килим від шерсті домашнього улюбленцяДомашні тварини, будь то собака або кішка, по-стійно викликають про-блему з прибиранням. Їхня шерсть забивається скрізь. «Вечірка» підкаже вам кілька простих спо-собів, як очистити килим від шерсті домашніх тварин.

Підметіть килим вологим віником. Швидше за все, ви вида-лите лише частину шерсті, проте інші шерстинки піднімуться, і їх можна буде легко зібрати пилососом. Починаючи з одного краю,

пройдіться по всьому килиму вологою ганчіркою. У міру того, як ганчірка буде забиватися шерстю, промивайте її чистою водою. Метод досить копіткий, але дозволяє повністю позбутися від шерсті тварин навіть на дуже брудних килимах. Також для прибирання

шерсті можна використовувати липку стрічку, наприклад скотч. Оберніть стрічкою руку (липкою стороною назовні) і притисніть до килима. Міняйте стрічку в міру її забруднення. Таким же способом можна почистити і м’які меблі. Найшвидший спосіб: змі-

шайте склянку води і склянку кондиціонера для білизни. За допомогою пульверизатора роз-прискайте на килим. Ця суміш «послабить» шерсть тварин. Пропилососьте килим. Можна використовувати

спеціальні рукавиці для вичісу-вання кішок і собак, які про-даються в зоомагазинах. Вони виготовлені з тканини, на який прилипає шерсть тварин. Ви мо-жете не лише вичісувати такою рукавицею свого вихованця, але й пройтися по килиму.

АНОНС

Так, 7 жовтня о 6.00 ранку перекриють вулицю Хрещатик (від вул. Богдана Хмель-ницького до перетину Майдану Незалеж-ності та вулиці Михайлівської).

8 жовтня будуть перекриті такі вулиці, як:

вулиця Хрещатик – з 6.00 до 19.30; Європейська площа – з 8.30 до 15.00; вулиця Грушевського – з 8.00 до 15.00; Петрівська алея – з 8.00 до 11.00 і з 13.00 до 14.00; Паркова дорога – з 8.00 до 11.00 і з 13.00 до 14.00; алея Героїв Крут – з 8.00 до 10.00; вулиця Лаврська – з 8.00 до 11.00; вулиця Запечерна – з 8.00 до 11.00; бульвар Дружби Народів – з 8.00 до 11.00; міст Патона – з 8.00 до 11.00; проспект Соборності – з 8.00 до 11.00; Либідська площа – з 9.00 до 11.00; вулиця Велика Васильківська – з 9.00 до 15.00; Во-лодимирський узвіз – з 9.00 до 13.00; вулиця Петра Сагайдачного – з 9.00 до 13.00; Контрактова площа – з 9.00 до 13.00; вулиця Костянтинівська – з 9.00 до 13.00; вулиця Притисько-Микільська – з 9.00 до 13.00; вулиця Хорива – з 9.50 до 13.00; вулиця Верхній Вал – з 9.50 до 13.00; вулиця Нижній Вал – з 9.50 до 13.00; вулиця Почайнинська – з 9.00 до 13.00; вулиця Введенська – з 9.00 до 13.00; вулиця Волоська – з 9.00 до 13.00; вулиця Оболонська – з 9.50 до 13.00; вулиця Межигірська – з 9.50 до 13.00; вулиця Глибочицька – 9.50 до 13.40; вулиця В’ячеслава Чорновола – з 9.00 до

13.00; вулиця Златоустівська – з 10.00 до 13.40; вулиця Павловська – з 10.10 до 13.40; вулиця В. Винниченко – з 10.00 до 13.40; вулиця Обсерваторна – з 10.00 до 13.00; вулиця Січових Стрільців – з 10.00 до 13.00; Львівська площа – з 10.00 до 14.00; вулиця Велика Житомирська – з 10.00 до 14.00; вулиця Десятинна – з 10.00 до 14.00; Михайлівська площа – з 10.00 до 14.00; біля Михайлівського Золотоверхого монасти-ря – з 10.00 до 14.00; вулиця Трьохсвятительська – з 10.00 до 14.00; Володимирський проїзд – з 10.00 до 14.00; Софійська площа – з 10.00 до 14.00; вулиця Володимирська – з 10.00 до 14.00; бульвар Тараса Шевченка – з 10.00 до 14.00; площа Перемоги – з 10.00 до 14.00; проспект Перемоги – з 10.00 до 14.00; вулиця Саксаганського – з 10.00 до 14.00; вулиця Жилянська – з 9.00 до 15.00.

Які вулиці перекриватимуть 7-8 жовтня� РУХ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ БУДЕ ОБМЕЖЕНИЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ПРОВЕДЕННЯМ 8-ГО КИЇВСЬКОГО МАРАФОНУ

ПОРАДИ