МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Рекомендаційний бібліографічний покажчик

Київ 2006

1

ББК 74.05я1 Д48

Бібліографічний покажчик “Дистанційне навчання” інформує про книги, статті та брошури, що висвітлюють розвиток цієї галузі освіти в Україні та за кордоном.

Видання складається з 4-х розділів: “Законодавча та нормативно-правова база з питань дистанційної освіти”, “Видання про дистанційну освіту”, “Дистанційна освіта у пресі”, “Дистанційна освіта в Інтернеті”.

Описи частково анотовано, а в межах тематичних розділів – розміщено за алфавітом.

Покажчик рекомендовано бібліотечним працівникам, викладачам, студентам, а також широкому колу читачів.

Укладачі: Ю.С. Дідик, О.М. Львович

Редактор І.М. Журавель

Відповідальний за випуск Г.А. Саприкін

Консультант Т.О. Якушко

©Укладачі: Ю.С.Дідик, О.М.Львович, 2006©Державна бібліотека України для юнацтва, 2006

2

3

ПЕРЕДМОВА

“Дистанційне навчання – це індивідуальний процес передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.” (Положення про дистанційне навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від № 40 21.01.2004 р.).

У дистанційній освіті використовуються найсучасніші навчально-методичні матеріали. Технології дистанційного навчання – універсальні. Вони можуть використовуватись в інших формах освіти: очній, заочній, екстернаті, а також для підвищення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб або груп слухачів.

Останнім часом дистанційна освіта стає вагомим компонентом багатьох освітніх систем. На сьогоднішній день дистанційне навчання поширено в багатьох країнах світу і з кожним роком його популярність зростає. Завдяки системі дистанційної освіти можна отримати освіту в будь-якому куточку планети.

В Україні дистанційна освіта реалізується через систему дистанційного навчання (СДН), яка є частиною системи освіти України, з нормативно-правовою базою, організаційно оформленою структурою, кадровим, системотехнічним, матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням, що реалізує дистанційне навчання на рівнях загальної середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, а також самоосвіти.

Під час дистанційного навчання використовуються інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами.

Дистанційна освіта має ряд позитивних сторін: одночасне охоплення значної кількості людей; відсутність залежності від

4

місця проживання; можливість навчатися без відриву від виробництва.

Дистанційна освіта це також можливість отримання вищої освіти для таких соціальних груп, як інваліди, люди з обмеженою працездатністю, військовослужбовці та члени їх сімей, особи, що знаходяться у довготривалому відрядженні, молодих мам, а для обдарованих дітей – це шанс здобути освіту за гнучким графіком.

Одним із пріоритетів діяльності Державної бібліотеки України для юнацтва є інформаційна підтримка навчання. Бібліографічний покажчик “Світ дистанційної освіти” інформує про нові технології та нові можливості одержання освіти.

На сьогодні перехід до нових принципів та методів навчання є актуальною проблемою. Повноцінне входження України до Європейської спільноти неможливе без змін у системі освіти, зокрема, таких як запровадження дистанційної освіти.

Даний покажчик буде корисним у світі сучасних інформаційних технологій, для тих, хто хоче отримувати нові знання.

5

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧА ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА З ПИТАНЬ ДИСТАНЦІЙНОЇ

ОСВІТИ

Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 лют. 1998 р. №74/98-ВР // Відом. Верхов. Ради України.– 1998.– №27/28.– С. 482-493.

Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указ Президента України від 31 лип. 2000 р. № 928/2000 // Офіц. вісн. України.– 2000.– № 31.– С. 11-13.

Про затвердження Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін: Постанова Каб. Міністрів від 13 лип. 2004 р. № 905 // Інформ. вісн. МОН України.– № 19/20.– С. 16-26.

Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Постанова Каб. Міністрів України від 23 верес. 2003 р. № 1494 // Офіц. вісн. України.– 2003.– № 39.– С. 8-13.

Про затвердження Заходів щодо реалізації Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Наказ М-ва освіти і науки України від 04.12.2003 р. № 802 // Відкритий урок.– 2004.– № 1/2.– С. 33

Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ М-ва освіти і науки України під 21.01.2004 р. № 40 // Офіц. вісн. України.– 2004.– № 15.– С. 241-253.

6

Про заходи МОН України по реалізації Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти України”: Наказ М-ва освіти і науки України від 29.07.2005 р. № 454 // Інформ. вісн. МОН України.– 2005.– № 28-29.– С. 13.

Створення загальноосвітнього комплексу дистанційного навчання для учнівської молоді (віртуальна школа).

Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти України: Указ президента України від 04 лип. 2005 р. № 1013/2005 // Уряд. кур’єр.– 2005.– 7 лип. (№ 123).– С. 5.

Про основні завдання вищим навчальним закладам на 2005-2006 навчальний рік від 04.07.05. № 4.1 – 20/2366 // Інформ. вісн. МОН України.– 2005.– Верес.– № 25, 26, 27. – С. 94.

Результати аналізу та план заходів щодо подальшого розвитку дистанційного навчання на 2005-2006 навчальний рік.

Про план заходів МОН України щодо виконання у 2005 році Програми Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” // Інформ. вісн. МОН України.– 2005.– № 19-20.– С. 36.

Про проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції Державної цільової програми та розвитку комп’ютерної мережі освіти та науки”.

Дистанційні навчальні заклади в Україні // Укр. шк.– 2003.– № 3.– С. 28-29.

7

РОЗДІЛ 2. ВИДАННЯ ПРО ДИСТАНЦІЙНУ ОСВІТУ

Волов В.Т., Четырова Л.Б., Волова Н.Ю. Дистанционное образование: истоки, проблемы, перспективы.– Самара: РИО СНЦ РАН, 2000.– 100 с.

Зроблено акцент на важливості розвитку дистанційної освіти у світі. Висвітлено переваги дистанційної освіти над класичними формами організації навчання. Наведено конкретні методи організації навчального процесу дистанційної освіти.

Дистанционное образование: региональные аспекты: Межвуз. сб. науч. ст. / Науч. ред. Ю.И. Титаренко, И.К. Шалаев.– Барнаул: Знание, 2001.– 371 с.

Дистанционное обучение. Новое в экономической кибернетике: Сб. науч. ст. / Ред. Ю.Г. Лысенко.– Донецк: Донец. нац. ун-т, 2002.– 108 с.

Наведено результати наукових досліджень у галузі дистанційної освіти в Україні. Описано моделі та методи дистанційної освіти на різних етапах формування системи. Розглянуто основні фактори успіху, проаналізовано помилки, та подано рекомендації, щодо визначення послідовності розв’язання проблем дистанційної освіти.

Дмитренко П.В., Пасічник Ю.А. Дистанційна освіта.– К.: НПУ, 1999.– 25 с.

Спираючись на комплекс відповідних нормативних документів та положень, надається інформація про міжнародні конференції і симпозіуми впровадження дистанційної освіти у навчальний процес та розвиток дистанційної освіти в Україні.

8

Лобачев С.Л., Солдаткин В.Й. Дистанционные образовательные технологии: информационный аспект.– М.: MГУЭ, 1998.– 104 с.

Олійник В.В. Дистанційна освіта за кордоном та в Україні: Стислий аналітичний огляд.– К.: ЦІППО, 2001.– 45 с.

Представлено матеріали аналізу розвитку дистанційної освіти в Україні та за кордоном. Наведено довідкові дані, документи та матеріали, що підтверджують положення і висновки організаційно-педагогічних досліджень. Надається технічна інформація про провідні організації та установи освіти, що займаються проблемами дистанційної освіти.

Олійник В.В. Організаційно-педагогічні основи дистанційної освіти і навчання: Орг.-пед. дослідж. / АПН України. Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти.– К.: ЦІППО.– 2001.– 36 с.

Подано визначення таких понять, як “дистанційна освіта”, “система дистанційної освіти”, “дистанційне навчання”, та обґрунтовано їх самостійність у структурі форм навчання. Наведено варіанти систем дистанційної післядипломної освіти та види забезпечення їх функціонування. Розглянуто особливості та можливості дистанційного навчання, як прогресивної педагогічної технології, що позитивно впливає на традиційні технології навчання, реалізує принципи та методи відкритої освіти.

Открытое и дистанционное образование: организация, технология, качество: Материалы Всероссийской науч.-метод. конф.– Новосибирск: НГТУ, 2001.– 134 с.

Опубліковано матеріали Всеросійської науково-методичної конференції “Открытое и дистанционное образование: организация, технология, качество”. У матеріалах широко висвітлюються питання

9

створення інформаційно-освітнього середовища навчального закладу, організації систем дистанційної освіти, розробки та використання педагогічних технологій, а також електронних засобів навчання.

Стефаненко П.В. Дистанционное обучение в высшей школе / АПН Украины. Ин-т педагогики и психологии профессион. образования.– Донецк: ДонНТУ, 2002.– 398 с.

Розглянуто особливості дистанційної системи освіти у вищій школі та визначені основні закономірності розвитку дидактичної системи. Проаналізовано основні тенденції розвитку дистанційного навчання в країнах світу, зокрема у США, Європі, Австралії, Індонезії, Азії, Африці, СНД та Україні. Наведено еталонну модель модульної дистанційної дидактичної системи (МДДС), визначені її переваги та недоліки. Запропоновано експериментально перевірену модифіковану МДДС. Наведено технологію дистанційної ідентифікації особистості студента, а також дистанційного сканування його психологічних особливостей і поточного рівня знань.

10

РОЗДІЛ 3. ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА У ПРЕСІ

Андреев А.А. Дистанционное обучение в системе непрерывного профессион. образования // Шк. технологии.– 2001.– № 4.– С. 158-165.

Антонов В.М., Думан Л.О. Вимоги до створення електронного підручника // Комп’ютер у шк. та сім’ї.– 2004.– № 6.– С. 27-30.

Бажал А. Викладач у “асьці”, або коли ВНЗ приходить до студента // Дзеркало тижня.– 2004.– 24 квіт.– С.16-17.

Стаття наголошує на можливість здобути вищу освіту вдома, маючи комп’ютер та доступ до Інтернету.

Биков В. Дистанційна освіта – перспективний шлях розвитку професійної освіти // Пед. газ.– 2001.– № 1.– С. 2.

Бут В. Дистанційне навчання – вимога часу // Директор шк.– 2004.– № 1.– С. 28-29.

Гребенюк В.А., Терзиян В.Я., Логвиновский А.А., Семенец В.В. Дистанционное обучение в Харьковском государственном техническом университете радиоэлектроники // Вестн. Херсон. гос. техн. ун-та.– 1999.– № 1 (5).– С. 109-110.

Викладено характеристику основних результатів, отриманих у Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки у галузі дистанційного навчання. Охарактеризовано основні напрями розвитку освіти у створенні віртуального середовища навчання майбутнього.

Гриценко В.И., Довгялло А.М., Кудрявцев С.П., Цыбенко Ю.В. Дистанционное обучение: современное состояние и перспективы // Управляющие системы и машины.– 1998.– № 4.– С. 5-9.

Описано сучасний стан дистанційного навчання в Україні та досвід Міжнародного науково-навчального центру ЮНЕСКО/МПI в

11

галузі використання засобів телематики для організації цієї освіти. Запропоновано концепцію мультимедійного гнучкого дистанційного навчання. Розглянуто проблеми реалізації концепції та перспективи дистанційної освіти в Україні.

Густыря А.В. Программа развития дистанционного образования в системе среднего профессионального образования // Сред. проф. образование.– 2001.– № 5.– С. 55-60.

Дашниц Н.Л. Телекоммуникационные проэкты в современной школе // Дистанц. и вирт. обучение.– 2001.– № 6.– С. 14-18.

Денисюк О. Створення умов упровадження дистанційної освіти в аграрному технікумі // Нова пед. думка.– 2004.– № 2.– С. 25-30.

Дистанційне навчання // Вища освіта у США: специфіка та процес вступу.– К.: Академія.– 2004.– С. 152-168.

Дичковський С. Дистанційна освіта: учора, сьогодні, завтра // Шлях освіти.– 2005.– № 2.– С. 26-33.

До дистанційної освіти в Європейському розумінні ми поки що не дійшли // Освіта України.– 2005.– 18 лют.– С. 6.

Представлено інтерв’ю з професором Юрієм Жарких, керівником регіональної академії інформаційних технологій в освіті.

Єднання через дистанційну освіту // Уряд. кур’єр.– 2005.– 16 черв. (№ 111).– С. 5.

Журавлева И.И. Многомерный нелинейный подход к разработке гипермедийных учебников дистанционных курсов // Управляющие системы и машины.– 2004.– № 4.– С. 87-91.

12

Журавлев А.В. Организация защиты информации в процессе дистанционного обучения // Управляющие системы и машины.– 2004.– № 4.– С. 59-61.

Журавльов А.В. Український Центр дистанційного навчання Навчальної мережі глобального розвитку // Командор.– 2001.– № 1.– С. 40-41.

Журавльов А.В. Проблеми створення та основні завдання інформаційно-технологічної підсистеми дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації державних службовців // Вісник УАДУ.– 1999.– № 3.– С. 335-339.

Зарицька О.Л. Дистанційна освіта як новітня інформаційна технологія // Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту.– 2003.– № 13.– С. 233-235.

Розглянуто питання використання новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі. За результатами констатуючого експерименту проаналізовано можливості використання дистанційного навчання в Житомирському педуніверситеті.

Земсков А.И. Об организации дистанционного обучения на базе практического опыта, методических наработок и технологий ГПНТБ России // Науч. и технические б-ки.– 2004.– № 2.– С. 44-49.

Доповідь стисло аналізує формування національної інфраструктури Росії, яка здатна забезпечити дистанційне навчання. Детально розглянуто методичні розробки і технології. Показано рівень розвитку та стан Російських інформаційно-комунікаційних технологій, які досягли рівня для формування масової аудиторії.

13

Іванов С.В., Борсук П.С., Дичковський С.І. Система дистанційної освіти в Україні: сучасні напрями розвитку // Гуманітарні науки.– 2002.– № 2.– С.16-19.

Розглянуто питання сучасного розвитку дистанційної освіти, що мають вирішити проблеми, пов’язані з українською національною освітою в сучасних соціально-економічних умовах.

Иващук В.А., Скородинський В.Г. Образование без посещения учебного заведения – это реальность // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец.– 2002.– № 6.– С. 30-34.

Зазначено, що – отримання освіти без відвідування внз, це реально. Розглянуто методи впровадження дистанційного навчання під час підготовки висококваліфікованих спеціалістів-дизайнерів.

Ильин В. Проблемы оценки показателей качества дистанционного образования // Информатика и образование.– 2005.– № 9.– С. 8-9.

Розглянуто питання забезпечення якості освіти при дистанційному навчанні.

Кареніна О. Дистанційне навчання як фактор трансформації суспільства // Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. м. Тернопіль 26 березня 2004 року.– Тернопіль, 2004.– С. 99.

Корнєєва Л., Сіницький М., Сіницький О. Прикладні програмні засоби підтримки навчального процесу в системі відкритої освіти // Персонал.– 2004.– № 10.– С. 84-89.

Описано розвиток дистанційної освіти в Україні та Російській Федерації. Автори спробували відповісти на два запитання: за допомогою яких програмних засобів створювати електронні підручники і як захистити право інтелектуальної власності автора електронного підручника. Наведено перелік комерційних закордонних засобів розробки презентацій, навчальних курсів, та подано короткий опис кожного засобу.

14

Корсунська Н. Проблеми розвитку системи дистанційної освіти: ефективність і вартість // Проф.-техн. освіта.– 2002.– № 3.– С. 17-20.

Крилова Т.В., Гулеша О.М. Дистанційна освіта як форма навчання математики // Систем. технології.– 2002.– № 4.– С. 78-81.

Розглянуто етапи розвитку дистанційної освіти. Визначено цілі, завдання, та шляхи вирішення важливих проблем дистанційної освіти у вивченні математики.

Кузнецова Т.Я. Дополнительное профессиональное библиотечное образование и кадровая политика // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: 7-я Междунар. конф. “Крым 2000”: Материалы конф.– Симферополь: Б.в., 2000.– С. 362-364.

Наведено основні умови вдосконалення системи додаткової професійної освіти: розробка навчальних програм нового покоління, впровадження нових освітніх технологій, включаючи дистанційне навчання, інтеграція діяльності вищих навчальних закладів і, власне, бібліотечних освітніх структур, формування державного замовлення на обов’язкову перепідготовку фахівців із ключових напрямів модернізації бібліотечної справи.

Кузнецов Ю.Ф. Использование дистанционных технологий при подготовке специалистов // Сред. проф. образование.– 2002.– № 8.– С. 44-47.

Курява Т.Д. Дистанційна освіта учнів // Укр. шк.– 2004.– № 3.– С. 29-30.

Кухаренко В.М. “Інтернет у школі” А.В.Хуторського – практикум із дистанційного навчання // Інформатика.– 2000.– № 40.– С. 1.

15

Лажких А.Н. Дистанционные технологии в подготовке специалистов финансового экономического профиля // Деньги и кредит.– 2004.– № 10.– С. 41-45.

Латишева С.О. Технічні засоби навчання у системі впровадження дистанційної освіти // Пед. скарбниця Донеччини.– 2002.– № 2.– С. 28-29.

Малінко О. Специфіка дистанційної освіти та управління нею // Нова пед. думка.– 2002.– № 3/4.– С. 131-138.

Мінецька І. Розвиток дистанційної освіти потребує нормативної, науково-методичної та державної підтримки // Освіта України.– 2004.– 12 лип. (№ 51-52).– С. 2-3.

Наголошено на те, що дистанційна освіта може стати популярною передусім серед старшокласників, які бажають здобути додаткові знання паралельно з навчанням у школі.

Висвітлено сучасний стан справ із упровадження дистанційного навчання в українській вищій школі.

Никитенко О.В. Впровадження сучасних засобів навчання та дистанційної освіти у деяких навчальних закладах України // Проблеми освіти.– 2001.– №. 23.– С. 15-19.

Никуличева Н. Дистанционное образование: две стороны медали // Директор шк.– 2004.– № 3.– С. 54-58.

Носенко Е. Особистісно-розвивальний потенціал дистанційного навчання // Пед. газета.– 2004.– (№ 11).– С. 3.

Овчарук О.В. Дистанційна освіта в Європейських країнах та США у контексті розвитку інноваційних технологій // Комп’ютер у шк. та сім’ї.– 2004.– № 7 (39).– С. 37-40.

Запропоновано такі різновиди навчання: програмоване, інтелектуальне, застосування різноманітних експертних систем,

16

використання гіпертекстів та мультимедіа, мікросвітів, імітаційного навчання, різних видів демонстрації тощо. Наводяться основні тенденції розвитку дистанційної освіти у різних країнах.

Омелянчук І. “Ключ” до європростору – дистанційне навчання // Уряд. кур’єр.– 2005.– 2 черв. (№ 101).– С. 18.

Зроблено акцент на інтеграцію української освіти в європейському просторі через використання новітніх технологій.

Полат Е.С. Организация дистанционного обучения в Российской Федерации // Информатика и образование.– 2005.– № 4.– С. 25-33.

Полат Е.С. Организация дистанционного обучения в Российской Федерации // Информатика и образование.– 2005.– № 5.– С. 18-22.

Подано нормативну базу документів, визначення ДО, реалізацію ДО в Росії й Україні, а також принципову різницю між дистанційним навчанням і заочною формою навчання, інтеграцію очної й дистанційної форм навчання, мережеве навчання та кейс-технології.

Преждо Л. Использование дистанционных технологий: Информационная структуризация образовательного процесса // Бизнес информ.– 1998.– № 20.– С. 3-7.

Висвітлено проблему інформаційної структуризації освітнього процесу з використанням сучасних дистанційних технологій. Наведено перелік найбільших мегауніверситетів світу, що розвивають ДО.

Сисоєва С. Дистанційне навчання: проблема творчого розвитку учнів // Неперерв. проф. освіта: теорія і практика.– 2004.– № 1.– С. 37-45.

Таланчук П. Ще раз про дистанційну форму навчання // Освіта України.– 2005.– 19 серп.– (№ 61-62).– С. 7.

17

Хатчинсон Ф. Среднее образование и дистанционное обучение // Дистанц. и вирт. обучение.– 2001.– № 2.– С. 52-53.

Хуторской А.В. Интернет в школе. Практикум по дистанционному обучению // Дистанц. и вирт. обучение.– 2001.– № 3.– С. 49-52.

Хуторской А.В. Типы дистанционного обучения в 12-летней школе // Дистанц. и вирт. обучение.– 2001.– № 3.– С. 49-52.

Чепоров В.В. Дистанційна освіта: соціально-економічний аспект // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. дистанц. навчання у ХХІ ст.: Щорічник наук. пр.– 2001.– Вип. 27.– С. 102-105.

Розглянуто соціально-економічний аспект дистанційного навчання, пов'язаний з тенденцією “урбанізації” освіти в Україні та експансії провідних закладів освіти в периферійні райони.

Шевчук Т.В. Проблеми вивчення комп'ютерних дисциплін у системі дистанційного навчання // Соц.-екон. дослідж. в перехід. період. дистанц. навчання у ХХІ ст.: Щорічник наук. пр.– 2001.– Вип. 27.– С. 168-171.

Зазначено, що дистанційна форма навчання спрямована на професійну підготовку і перепідготовку фахівців шляхом самоосвіти. Розглянуто новий етап розвитку системи дистанційного навчання – заміну друкованих матеріалів електронними інформаційними технологіями.

18

РОЗДІЛ 4. ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА В ІНТЕРНЕТІ

ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА В УКРАЇНІ

Acadex – знання без кордонів – www.acadex.kiev.uaСьогодні Acadеx є першим партнером корпорації Thomson

NETg в СНД і має найбільший на українському ринку освіти пакет електронних навчальних курсів, які спрямовані на розвиток ділових якостей і професійних знань у галузі менеджменту, маркетингу, фінансів, навичок роботи на ПК. Робота над даним проектом почалася у 2000 році, коли до складу групи компаній System Integration (SI) ввійшов підрозділ дистанційного навчання з умовною назвою “Academy Express” – “Академія експрес-навчання”. Значення назви полягає в тому, що за допомогою електронних курсів, можна отримати знання за першою вимогою, а їх засвоєння відбувається набагато швидше, ніж у традиційному навчанні.

Метою цього проекту було знайомство із технологіями електронного навчання.

Мова сайту російська.

Український центр дистанційної освіти (УЦДО) – http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/

УЦДО створений 7 липня 2000 року за спеціальним наказом Міністерства освіти і науки України як структурний підрозділ Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (НТУУ “КПІ”).

Головні завдання УЦДО: • розробка концепції дистанційної освіти в Україні;• розробка проектів нормативно-правової бази

функціонування дистанційної освіти;• координація діяльності вищих навчальних закладів України

в напряму організації та здійснення дистанційної освіти.Мови сайту: українська, російська, англійська.

19

Інститут дистанційного навчання Національного університету “Львівська політехніка” – http://idn.polynet.lviv.ua

На сторінках сайту міститься інформація про заснування інституту, та основні засади його роботи. Як вступити на курс дистанційного навчання? Яку спеціальність обрати? На ці та інші запитання співробітники інституту нададуть ґрунтовну відповідь.

Мова сайту українська.

Міжрегіональна Академія управління персоналом – http://www.iapm.edu.ua.

Міжрегіональна Академія управління персоналом запроваджує підготовку студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Магістр” за допомогою дистанційної форми навчання з використанням Інтернет-технологій за спеціальностями: “Фінанси”, “Маркетинг”, “Управління трудовими ресурсами” та “Менеджмент організацій”.

Приймаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що проживають на території України та особи, що проживають за її межами, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” іншого напряму підготовки.

Строк навчання за всіма напрямами підготовки та спеціальностями становить 2 роки 6 місяців.

Мова сайту українська.

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” – http://www.ntu-kpi.kiev.ua

Провідний технічний університет України. У його складі функціонує Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ “КПІ”. Його створено в листопаді 2004 року наказом Міністерства освіти і науки України з метою ефективного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Основною метою діяльності університету є підвищення якості освіти, розширення доступу представників різних вікових груп та верств населення до освітніх ресурсів, створення умов для

20

безперервного навчання впродовж усього життя завдяки ефективному інтегруванню ІКТ, в тому числі дистанційного навчання (ДН), в освітню сферу.

Мова сайту українська.

Київський університет імені Тараса Шевченка – http://www.dl.com.ua

Київський університет імені Тараса Шевченка – центр упровадження систем електронного навчання. Основний напрям роботи – підготовка та видання електронних підручників та курсів дистанційного навчання. Нині існує ряд напрацювань у реалізації цієї програми.

Мови сайту: українська, російська, англійська.

ЗАКОРДОННІ САЙТИ ТА ПОРТАЛИ

Європейська Асоціація Дистанційної Освіти (European Distance Education Network (EDEN)) – http://www.eden.bme.hu/

Неурядова організація, яка ставить за мету стимулювання розвитку дистанційної освіти через залучення до співпраці різноманітних інституцій, фірм та приватних осіб, зацікавлених ДО в Європі. Заснована 1991 року після першої конференції з ДО. З 1997 року Секретаріат працює у Budapest University of Technology and Economics. EDEN бере участь у декількох міжнародних проектах та проводить конференції.

Мова сайту англійська.

Мережа Європейських університетів безперервної освітиEuropean Universities Continuing Education Network (EU-

CEN) – http://www.eucen.org/Одна з найбільших європейських асоціацій університетської

безперервної освіти. Заснована в 1991 році, має 189 членів з 38 країн, зареєстрована у Бельгії. Асоціація представлена в комітетах та комісіях експертів з питань безперервної освіти

21

європейського рівня. Сприяє розвитку європейської моделі освіти. Допомагає в обміні досвідом, інноваціями та новими ідеями між членами асоціації. Двічі на рік проводить конференції.

Мова сайту англійська.

Консорціум сприяння мультимедійності в освіті та навчанні Європейської спільноти “Прометей” / Prometeus (PROmoting Multimedia in Education and Training in European Society) – http://www.prometeus.org/

Європейський консорціум організацій, що підписали Меморандум взаєморозуміння. Основна мета – удосконалення співпраці між освітніми організаціями, користувачами навчальних технологій, постачальниками послуг та виробниками Європейського співтовариства. Сприяє розвитку загальноєвропейських стандартів електронних засобів навчання. У рамках консорціуму існує 9 спеціалізованих груп для обговорення та отримання інформації – “Педагогіка”, Web-ODL, “Школи”, “Дизайн” та ін. 

Мова сайту англійська.

Центр дистанційного навчання корпорації Томпсон (THOMSON LEARNING) http://www.thomson.com/learning/learning.jsp.www.netg.com.ru

Навчальний підрозділ корпорації Томпсон. Понад 30 років здійснює навчання та перепідготовку корпоративних кадрів економічного та управлінського напряму в усьому світі. Фахівцями центру розроблено понад 500 навчальних курсів на 14 мовах світу. Розроблено ряд новітніх педагогічних курсів з використанням сучасної комп’ютерної техніки. Їхній програмний продукт використовують під час навчання інші організації, що входять до їхнього підрозділу.

Мови сайту: англійська, російська.

Федерація Інтернет освіти – http://www.fio.ru/

22

У кінці 1999 – початку 2000 року за ініціативою Нафтової компанії ЮКОС було розроблено некомерційний освітній проект “Поколение.ru”. Мета проекту – сприяння інформатизації російської освіти.

“Поколение.ru” став основним проектом для Автономної некомерційної організації “Федерація Інтернет Освіти” (ФІО), створеної в квітні 2000 року. Головне завдання ФІО – сприяти створенню і розвитку в Росії системи масового підвищення кваліфікації працівників загальної освіти в галузі інноваційних технологій.

Для виконання цього завдання ФІО виступив організатором створення в російських регіонах навчальних центрів, обладнаних сучасною комп’ютерною технікою, мережевим і мультимедійним устаткуванням, мають швидкий доступ до Інтернету. Це регіональні центри Інтернет-освіти (РЦІО) та регіональні центри дистанційного навчання (РЦДО), які мають спільну мету та завдання.

Центри створюються за підтримки регіональної влади, при цьому значна кількість центрів відкривається в рамках федеральних урядових програм і проектів інформатизації освіти.

Мова сайту російська.

23

ЗМІСТ

Передмова ...................................................................................3

Розділ 1. Законодавча та нормативно-правова база з питань дистанційної освіти.................................................................... 5

Розділ 2. Видання про дистанційну освіту ..............................7

Розділ 3. Дистанційна освіта у пресі ......................................10

Розділ 4. Дистанційна освіта в Інтернеті................................18

Дистанційна освіта в Україні...................................18

Закордонні сайти та портали....................................20

24

Науково-виробниче видання

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Укладачі: Юлія Сергіївна Дідик, Олена Максимівна Львович

Комп’ютерна верстка В.М.Кучерява

Підписано до друку 27.03.2006. Зам. № 67. 24 стор. Тираж 60 пр.

Державна бібліотека України для юнацтва,

Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 01057

htth://www.4uth.gov.ua

E-mail:inform@4uth.gov.ua

25