104 - 167 - ep3.nuwm.edu.uaep3.nuwm.edu.ua/479/1/104-167.pdf · Рівне, майдан Короленка, 6, тел. 22-10-63. Міська бібліотека - 33000, м. Рівне,

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра фінансів і економіки природокористування

104 - 167

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної підготовки та проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Моніторинг еколого-економічних систем»

для студентів VІ курсу спеціальності 8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів»

галузі знань «Специфічні категорії»

Рекомендовано

науково-методичною комісією

галузі знань 1801

«Специфічні категорії»

Протокол № 4

від 13 грудня 2012 р.

Рівне – 2013

2

Методичні вказівки для самостійної підготовки та проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Моніторинг еколого-

економічних систем» для студентів VІ курсу спеціальності 8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів» галузі знань «Специфічні категорії» / В. І. Борейко, Рівне: НУВГП. – 2013. – 34 с.

Упорядник:

В. І. Борейко, д. е. н., професор кафедри фінансів і економіки

природокористування.

Відповідальний за випуск: В. І. Павлов, д. е. н., професор,

завідувач кафедри фінансів та економіки природокористування.

© Борейко В.І., 2013

© НУВГП, 2013

3

Зміст

1. Загальні вказівки………………………………………………… 4

1.1. Загальні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни..... 4

1.2. Структура програми навчальної дисципліни «Моніторинг еколого-економічних»………….…………………………………… 5

1.3. Структура залікового кредиту…………………………………. 6

1.4. Розподіл балів, що присвоюються студентам………………… 8

1.5. Навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни.. 8

1.6. Інформаційні ресурси…………………………………………… 9

2. Методичні рекомендації до самостійної підготовки і проведення практичних занять..………..……………………….. 10

2.1. Змістовий модуль 1. Характеристика та структура моніторингу еколого-економічних систем…………………………. 10

Тема 1. Моніторинг еколого-економічних систем як галузь науки. 10

Тема 2. Моніторинг еколого-економічних систем в процесі управління сталим розвитком……………………………..…..……. 11

Тема 3. Спостереження за станом розвитку еколого-економічних

систем………………………………………………………..………... 12

Тема 4. Оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля 13

Тема 5. Рівні та види моніторингу…………………………..……... 16

2.2. Змістовий модуль 2. Моніторинг елементів еколого-

економічних систем………………………………………………… 18

Тема 6. Моніторинг поверхневих вод....………………………....... 18

Тема 7. Моніторинг стану ґрунтів…………………....……………. 21

Тема 8. Моніторинг атмосферного повітря……………………….. 24

Тема 9. Моніторинг лісових ресурсів………………………..………. 27

Тема 10. Моніторинг мінеральних ресурсів………………………. 31

4

1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

1.1. Загальні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни

Методичні вказівки з навчальної дисципліни «Моніторинг еколого-економічних систем» призначені для студентів VІ курсу

спеціальності 8.18010017 «Економіка довкілля і природних

ресурсів» галузі знань «Специфічні категорії».

Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у

студентів теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі одержання інформації щодо поточного стану компонентів еколого-

економічних систем, оцінки впливу різних факторів на їх формування і розвиток, прогнозування змін стану еколого-економічних систем

на перспективу, розробки науково-обґрунтованих рекомендацій для проведення заходів підвищення ефективності функціонування еколого-економічних систем та їх обґрунтування.

Після вивчення даного курсу студент повинен знати:

- сутність моніторингу еколого-економічних систем та його

становлення як галузі науки;

- роль моніторингу еколого-економічних систем в процесі управління їх сталим розвитком;

- порядок здійснення спостережень за станом еколого-економічних

систем;

- особливості оцінювання і прогнозування майбутнього стану

довкілля; - рівні та види моніторингу еколого-економічних систем;

- порядок і особливості проведення моніторингу стану поверхневих

вод, ґрунтів, атмосферного повітря, лісових та мінеральних ресурсів.

Студент повинен вміти:

- визначати рівень забруднення атмосфери, води та ґрунтів;

- визначати екологічний тип ґрунтів;

- оцінювати за результатами спостережень екологічний стан

атмосфери;

- оцінювати екологічний стан водних ресурсів;

- розраховувати забезпеченість регіону та країни енергетичними,

мінеральними, земельними та лісовими ресурсами;

- оцінювати рівень небезпечності джерел забруднення; - оцінювати можливість екологічної модернізації підприємств.

5

1.2. Структура програми навчальної дисципліни «Моніторинг еколого-економічних систем»

Денна форма навчання

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, Галузь знань: Нормативна відповідних ЕСТS - 3 «Специфічні категорії» Рік підготовки: 6-й

Модулів - 2 Спеціальність: Семестр: 11-й Змістових модулів - 2 8.18010017 „Економіка Лекції - 20 год. Загальна кількість довкілля і природних Практичні годин – 108 ресурсів» заняття – 20 год.

Тижневих годин: Освітньо- Самостійна робота

аудиторних - 4, кваліфікаційний рівень: - 68 год. СРС - 7 магістр Вид контролю: екзамен

Примітка: співвідношення кількості аудиторних занять та індивідуальності і самостійності роботи становить 37,0 % до 63,0 %.

Заочна форма навчання

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, Галузь знань: 1801 Нормативна відповідних ЕСТS - «Специфічні категорії» Рік підготовки: 6-й

Спеціальність: Семестр: 11-й Модулів - 3 8.18010017 „Економіка Лекції - 6 год. Змістових модулів

- 2

довкілля і природних Практичні заняття - 6 год.

ресурсів» Індивідуальна робота Загальна кількість Освітньо- - 12 год. годин – 108 кваліфікаційний Самостійна робота рівень: магістр - 84 год.

Вид контролю: екзамен

Примітка: співвідношення кількості аудиторних занять та індивідуальності і самостійності роботи становить 11,1 % до 88,9 %.

6

1.3. Структура залікового кредиту


Кількість годин відведених на: Змістові модулі

Всього лекції практичні заняття

самостійну

роботу* Змістовий модуль 1. Характеристика та структура

моніторингу еколого-економічних систем

1. Моніторинг еколого-еконо-

мічних систем як галузь науки

10

2

2

6

2. Моніторинг еколого-

економічних систем в процесі управління сталим розвитком

11

2

2

7

3. Спостереження за станом

розвитку еколого-економічних

систем

11

2

2

8

4. Оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля

11

2

2

6

5. Рівні та види моніторингу 11 2 2 7

Змістовий модуль 2. Моніторинг елементів

еколого-економічних систем

6. Моніторинг поверхневих вод

11 2 2 7

7. Моніторинг стану ґрунтів

11 2 2 7

8. Моніторинг атмосферного

повітря

11

2

2

7

9. Моніторинг лісових ресурсів

11 2 2 7

10. Моніторинг мінеральних

ресурсів 10 2 2 6

Всього годин 108 20 20 68

* Підготовка до аудиторних занять – 20 год., до контрольних

заходів – 18 год., ознайомлення з роботою управління охорони НПС

та екологічно небезпечних підприємств – 30 год.

7

Заочна форма навчання

Кількість годин відведених на:

Змістові модулі

Всього лекції практичні заняття

самост. роботу

індив.

роботу

Змістовий модуль 1. Характеристика та структура



економічних систем як

галузь науки

10

1

-

8

1


економічних систем в

процесі управління сталим розвитком

11

1

-

8

2

3. Спостереження за станом розвитку еколого-

економічних систем

11

1

-

10

1

4. Оцінювання і прогно-

зування майбутнього

стану довкілля

11

1

1

7

2

5. Рівні та види

моніторингу

11

2

-

8

1

Змістовий модуль 2. Моніторинг елементів

еколого-економічних систем

6. Моніторинг поверхневих вод

11

-

1

9

1

7. Моніторинг стану

ґрунтів

11

-

1

9

1

8. Моніторинг атмосферного повітря

11 - 1

9

1

9. Моніторинг лісових

ресурсів

11

-

1

8

1

10. Моніторинг мінеральних ресурсів

10 - 1

8

1

Всього годин 108 6 6 84 12

8

1.4. Розподіл балів, що присвоюються студентам


Модуль 1: Поточне тестування і СРС Модуль 2:

Сума

Змістовий модуль 1

30 балів


30 балів Підсумковий

контроль

100 ТІ Т2 ТЗ Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10

40 6 6 6 6 6 6 6 6 6 6

10.2. Заочної форми навчаннями

Модуль 1: Поточне тестування і СРС Модуль 2 Модуль 3 Сума Змістовий модуль

1

10 балів


10 балів

Контрольна робота

Підсум-

ковий

контроль

100

ТІ Т2 ТЗ Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10

20

60 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Шкала оцінювання в ЕСТS.

90-100 балів - відмінно (А);

82-89 балів - добре (В)

74-81 балів - добре (С);

64-73 балів - задовільно (D);

60-63 балів - задовільно (Е);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FХ);

0-34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним вивченням (F).

1.5. Навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни

Навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни

включає: опорний конспект лекцій на паперовому носії, опорний

конспект лекцій на електронному носії, друкований роздатковий

матеріал, кейси (аналіз комерційних та ринкових ситуацій).

Під час підготовки до практичних занять студентам рекоменду-

ється користуватися такими літературними джерелами:

9

Базова література

1. Клименко М. О. Моніторинг довкілля / М. О. Клименко, А. М.

Прищепа, Н. М. Вознюк. – К.: «Академія», 2006. – 360 с. 2. Поліщук С. З. Системний аналіз і моделювання у розв’язанні

проблем сталого розвитку території / С. З. Поліщук, В. О. Долодаренко,

В. А. Чорнобровкіна, А. І. Рябко. – Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002. – 136 с.

Допоміжна література

3. Шевчук В. О. Моніторинг сталого еколого-економічного

розвитку регіонів: методологічні та інформаційні аспекти здійснення / В. О. Шевчук // Регіональна політика України: наукові основи, методи,

механізми. Зб. наук. праць. За матеріалами доповідей міжн. наук.-

практ. конференції, м. Львів, 21-23 травня 1998 р. (в трьох частинах).

НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редколегія: відповідальний редактор М.І. Долішній. – Львів, 1998. – 336 с.

4. Кочуров Б. И. Геоэкология: экодиагностика и эколого-хозяйст-венный баланс территории / Б. И. Кочуров. – Смоленск: Изд-во СГУ,

1999. – 154 с. 5. Домаранський А. О. Про параметричне оцінювання ландшафт-

ного різноманіття / А. О. Домаранський // Український географічний

журнал. – 2003. – № 3. – С. 21-26.

6. Побурко Я. О. Моніторинг конкурент переваг лісогосподарських

систем (на прикладі Волинської області) / Я. О. Побурко, О. М.

Шубалий, М. Ф. Семерак. – НАН України. Інститут регіональних

досліджень. – Львів, 2007. – 105 с.

1.6. Інформаційні ресурси

До складу інформаційних ресурсів навчальної дисципліни входять: 1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки магістрів

спеціальності 8.18010017 „Економіка довкілля і природних ресурсів".

2. Бібліотеки:

НУВГП 33000 м. Рівне, вул. Приходька, 75, тел. 22-25-39.

Обласна наукова - 33000, м. Рівне, майдан Короленка, 6, тел. 22-10-63.

Міська бібліотека - 33000, м. Рівне, вул. Гагаріна, 67 тел. 24-12-47.

10

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

2.1. Змістовий модуль 1. Характеристика та структура


Тема 1. Моніторинг еколого-економічних систем як галузь

науки

План

1. Сутність моніторингу еколого-економічних систем.

2. Становлення і розвиток моніторингу еколого-економічних

систем як галузі науки.

Питання для перевірки знань студентів методом опитування

1. Розкрити сутність моніторингу еколого-економічних систем.

2. Дати визначення поняття «еколого-економічна система».

3. Завдання та мета моніторингу еколого-економічних систем.

4. Предмет та об’єкт моніторингу еколого-економічних систем.

5. Первинна та вторинна інформація для проведення моніторингу

еколого-економічних систем.

6. Загальні завдання моніторингу еколого-економічних систем.

7. Структура моніторингу еколого-економічних систем.

8. Рівні на яких проводиться моніторинг еколого-економічних

систем.

9. Причини виникнення моніторингу еколого-економічних систем

як науки.

10. Концепція моніторингу еколого-економічних систем

запропонована Ю. Ізраелем.

11. Рівні моніторингу еколого-економічних систем запропоновані І. Герасимовим.

12. Погляди на моніторинг еколого-економічних систем М.

Голубця. 13. Складові глобального моніторингу еколого-економічних систем

запропоновані Р. Мунною.

14. Програми моніторингу еколого-економічних систем для країн,

що розвиваються, запропоновані ООН.

15. Система моніторингу еколого-економічних систем в Україні.

11

Методичні вказівки:

В процесі підготовки до практичного заняття студентам необхідно

детально опрацювати матеріал і підготувати відповіді на такі питання: – чим обумовлена необхідність проведення моніторингу

еколого-економічних систем?

– в чому полягає відмінність між термінами «контроль» та «моніторинг» та що необхідно зробити Україні для того щоб

моніторинг еколого-економічних систем не закінчувався на спостереженні за станом довкілля, а приносив користь країні?

– чому в саме в другій половині ХХ століття моніторинг еколого-економічних систем сформувався як окремий напрям науки

та в чому відмінності у поглядах провідних науковців на його роль в управлінні розвитком еколого-економічних систем;

– яка роль ООН в забезпеченні уніфікації та проведення моніторингу еколого-економічних систем всіма країнами світу.

Тема 2. Моніторинг еколого-економічних систем в процесі управління їх сталим розвитком

План

1. Основи управління сталим розвитком еколого-економічних

систем.

2. Законодавче забезпечення моніторингу навколишнього

природного середовища в Україні.


1. Висновки Римського клубу щодо використання людством

матеріальних і енергетичних ресурсів.

2. Обґрунтування терміну «сталий розвиток» конференцією ООН.

3. Ключові положення, які повинні враховувати національні стратегії сталого розвитку.

4. Шляхи забезпечення сталого розвитку держав.

5. Положення Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища», які регламентують порядок проведення моніторингу навколишнього природного середовища.

6. Порядок збору, обробки і подання підприємствами статистичної інформації про забруднення навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів та її склад.

12

7. Види державного моніторингу довкілля. 8. Рівні державного моніторингу довкілля. 9. Повноваження органів державної влади в частині проведення

державного моніторингу довкілля в Україні.


В процесі проведення практичного заняття викладачу необхідно

розбити студентів на групи по 3–4 чоловіки та запропонувати їм

протягом 15–20 хвилин розробити заходи для забезпечення сталого

розвитку окремих регіонів країни (наприклад Донецького,

Поліського, Карпатського, Придніпровського, Придністровського,

Приазовського, Кримського, Степового, зони обов’язково відселенні після аварії на Чорнобильській АЕС), або природних об’єктів (Чорного моря, Азовського моря, Шацьких озер, річок України) з врахуванням специфіки їх розвитку або використання.

Розроблені окремими студентами заходи обговорити всією

групою на предмет оцінки їх ефективності.

Тема 3. Спостереження за станом розвитку еколого-


План

1. Системам спостережень за впливом на довкілля антропогенних

факторів.

2. Організація спостережень за станом природного середовища. 3. Методи спостережень за рівнем забруднення природного

середовища.


1. Впливи, які здійснюють на природне середовище окремі антропогенні фактори.

2. Напрями спостереження за дією основних антропогенних

факторів і процесами, які вони зумовлюють. 3. Організація спостережень за станом природного середовища в

Україні. 4. Хімічні методи аналізу концентрації хімічних елементів у

довкіллі. 5. Фізико-хімічні методи аналізу стану навколишнього середовища.

13

6. Електрохімічні методи аналізу забруднення окремих елементів довкілля.

7. Фізичні методи аналізу стану навколишнього середовища. 8. Біологічні та біохімічні методи дослідження довкілля.


В процесі підготовки до практичного заняття викладачу

необхідно запропонувати студентам підготувати інформацію про

роботу на території області підприємств, які здійснюють негативний техногенний вплив на довкілля (ВАТ «Рівнеазот», ПАТ

«Волинь-цемент», Рівненська АЕС, ЗАТ «Рівненський ливарний

завод», каменедробильні підприємства, твердопаливні котельні та ін.), а також природні явища, які можуть привести до зміни

навколишнього середовища (вулкани, буревії, смерчі, землетруси,

повені, цунамі, водні та вітрові ерозії ґрунтів), та на занятті, розбивши студентів на групи по 3–4 чоловіки, запропонувати їм

визначити, які із методів спостереження за рівнем забруднення природного середовища можна використати в кожному

конкретному випадку природного або антропогенного порушення фонового стану довкілля.

Тема 4. Оцінювання і прогнозування майбутнього стану

довкілля

План

1. Оцінювання навколишнього природного середовища. 2. Прогнозування майбутнього стану довкілля.


1. Критерії оцінювання якості складових природного середовища. 2. Допустиме екологічне навантаження та екологічний резерв.

3. Порядок визначення екологічного навантаження та екологічного

резерву.

4. Методи прогнозування майбутнього стану довкілля. 5. Моделі для прогнозування екологічних наслідків забруднення

довкілля.

14

Задачі:

Задача 1

В атмосферному середовищі м. Рівне в 1 м 3 знаходиться 0,15 мг важких металів.

Визначити гранично допустимі викиди (ГДВ) важких металів в

мг/с, які потрібно встановити для новоствореного підприємства, якщо коефіцієнт їх розсіювання протягом першої доби становить 0,5, другої – 0,3 третьої – 0,2, а гранично допустима концентрація (ГДК) важких металів в атмосферному середовищі встановлена

Міністерством охорони здоров’я України становить 0,25 мг/м 3.

Об’єм атмосферного повітря в який попадають важкі метали

становить 20 тис. м 3. При розв’язуванні задачі допустити що важкі

метали в атмосферному повітрі розповсюджуються рівномірно.

Задача 2

Річна потреба економіки регіону у воді для забезпечення

господарсько-побутових потреб 1-го жителя складає 90 м 3, роботи

промисловості – 750 млн. м 3, сільського господарства – 240 млн. м 3

,

інших галузей – 55 млн. м 3, водозабезпечення тваринного світу – 19

млн. м 3. На території регіону проживає 1 млн. жителів, з яких 60 %

проживає в містах з центральним водозабезпеченням. Втрати води в

комунальній мережі центрального водозабезпечення складають 25 %.

На території регіону щорічно утворюється 0,9 млрд. м 3 води, ще

0,5 млрд. м 3 води поступає на територію регіону з інших територій.

Визначити резерв використання водних ресурсів регіону.


При визначенні ГДВ важких металів в атмосферу, які потрібно

встановити для новоствореного підприємства, необхідно враховувати,

що в будь-який час фактична концентрація важких металів в атмосфері не повинна перевищувати ГДК, встановлену Міністерством

охорони здоров’я України.

15

Таким, чином резерви збільшення фактичної концентрації важких

металів в атмосферному середовищі ( К∆ ) розраховуються за формулою:

фКГДКК −=∆ , мг/м 3, (4.1)

де ГДК – гранично допустима концентрація важких металів в

атмосферному повітрі, мг/м 3;

фК – фактична концентрація важких металів в атмосферному

повітрі до початку роботи новоствореного підприємства, мг/м 3.

Протягом першої доби 50 % викидів важких металів розсіюється у атмосферному повітрі, протягом другої доби – ще 30 %, третьої –

ще 20 %. При цьому, щодоби в атмосферне повітря попадатиме кількість важких металів, на яку отримало дозвіл новостворене підприємство ( дГДВ ). Отже, щодня в атмосферному повітрі

знаходитиметься 0,7 дГДВ новоствореного підприємства (залишок

не розсіяних важких металів після закінчення першої доби та залишок не розсіяних важких металів після закінчення другої доби).

Для розрахунку гранично допустимих викидів важких металів в

атмосферне середовище новоствореним підприємством за 1 с ( сГДВ ) необхідно скористатися формулою:

kС

ОКГДВ

д

пс

⋅

⋅∆= , мг/с, (4.2)

де пО – об’єм атмосферного повітря в який попадають важкі

метали, м 3;

дС – кількість секунд в добі;

k – коефіцієнт щодобового залишку важких металів, викинутих

новоствореним підприємством, в атмосферному середовищі. Резерв використання водних ресурсів регіону можна визначити

за абсолютним та відносним показниками.

Річний абсолютний резерв водних ресурсів регіону ( )аР

розраховується за формулою:

16

∑ ∑−= ііа ВсВзР , млн. м 3, (4.3)

де іВз – річний обсяг вододозабезпечення регіону від і-го

джерела, млн. м 3;

іВс – річне споживання водних ресурсів і-тим видом діяльності

на території регіону, млн. м 3.

Відносний резерв водних ресурсів регіону ( )вР розраховується

за формулою:

100⋅−

=

∑∑ ∑

і

іі

вВз

ВсВзР , % (4.4)

Тема 5. Рівні та види моніторингу довкілля

План

1. Рівні моніторингу довкілля. 2. Фоновий моніторинг, його роль і завдання. 3. Глобальна система моніторингу.

4. Кліматичний моніторинг і його завдання.


1. Види моніторингу довкілля в залежності від територіального

рівня. 2. Порядок проведення та завдання фонового моніторингу.

3. Біосферні заповідники України.

4. Абіотична складова фонового моніторингу.

5. Біотична складова фонового моніторингу.

6. Глобальна система моніторингу та його завдання. 7. Рівні проведення системи глобального моніторингу.

8. Результати, які були отримані в процесі здійснення глобального

моніторингу.

9. Кліматичний моніторинг та його завдання. 10. Інформація, яка необхідна для аналізу зміни клімату.

17

Задачі:

Задача 1

Управлінням охорони навколишнього природного середовища проведено моніторинг лісових ресурсів на площі 2,5 тис. кв. км;

відбір проб води у річці з відстанню між пунктами відбору проб 7,5

км; аналіз хімічного складу ґрунтів 3 рази на рік; визначення фактичної концентрації в атмосфері 15 шкідливих компонентів;

спостереження протягом 10 років за кількістю наявних оленів в

лісах регіону; визначення з точністю до десятої частки наявність нітратів у рослинах, щодекадно надається інформація в управління метеорології про висоту сніжного покрову.

За наведеними даними визначити до якого рівня необхідно

віднести моніторинг Управлінням охорони навколишнього

природного середовища лісових, водних, земельних, атмосферних,

рослинних та тваринних ресурсів, а також снігового покрову.

Задача 2

Схематично зобразити полігон для спостереження за станом

біоти у біосферному заповіднику (розмір базової ділянки та її розташування, а також розташування хімічної лабораторії) та описати показники за якими оцінюється стан біоти і залежність його зміни від антропогенного забруднення.


Для визначення до якого рівня (локального, регіонального, або

глобального) відноситься моніторинг Управлінням охорони

навколишнього природного середовища окремих елементів природного середовища студентам необхідно скористатися інформацією наведеною в табл. 5.1.

З метою схематичного зображення полігону для спостереження за станом біоти у біосферному заповіднику та описання показників за якими оцінюється стан біоти і залежність його зміни від

антропогенного забруднення студентам необхідно скористатися матеріалом, який наведений у другому питанні лекції.

18

Таблиця 5.1

Рівні моніторингу

Параметри Локальний Регіональний Глобальний

Площа охоплена системою

моніторингу, кв. м

101– 10

2

103– 10

6

107

– 108

Відстань між пунктами

відбору проб, км

0,01 – 10

10 – 500

3000 – 5000

Періодичність досліджував-

них процесів

Дні – місяці

Роки

Десятиліття – століття

Частота спостережень Хвилини

– години

Декада –

місяць 2 – 6 разів

на рік

Кількість компонентів, що

спостерігаються

3 – 30

120 – 1500

103– 10

6

Точність Частки

ГДК

До 30 % Десяті частки %

Оперативність видачі інформації

У

реальному

масштабі часу

Через 1 – 3

місяці з початку

відбору проб

Роки з дня відбору

проб

2.2. Змістовий модуль 2. Моніторинг елементів еколого-


Тема 6. Моніторинг поверхневих вод

План

1. Джерела і види забруднення поверхневих вод.

2. Завдання і організація моніторингу поверхневих вод в Україні. 3. Пункти спостереження та контрольні створи.

4. Програми спостережень і терміни проведення робіт на пунктах

спостереження.


1. Джерела забруднення поверхневих вод.

2. Види забруднення поверхневих вод.

19

3. Завдання моніторингу поверхневих вод.

4. Складові частини моніторингу поверхневих вод.

5. Пости спостереження за якістю води в Україні. 6. Пункти спостереження за якістю поверхневих вод та їх категорії. 7. Створи пунктів спостереження за якістю поверхневих вод.

8. Вертикаль та горизонталь створів спостереження за якістю

поверхневих вод.

9. Програми спостереження за якістю поверхневих вод та порядок

їх проведення в залежності від категорії пункту спостереження. 10. Оцінка екологічної безпечності води.

Задачі:

Задача 1

Визначити чи 01.01.2014 року вода у досліджуваній замкнутій

водоймі буде екологічно безпечною, якщо попередні виміри були

проведені 01.09.2013 року.

Дані заміру 01.09.2013 року концентрації забруднюючих речовин

у замкненій водоймі з об’ємом води 2 млн. м3:

Концентрація забруднюючих речовини у воді, мг/м3

ГДК,

мг/м3

1-го класу небезпеки, кадмію 0,00045 0,001

2-го класу небезпеки, марганцю 0,04 0,1

3-го класу небезпеки, ацетону 2,1 2,2

4-го класу небезпеки, натрію 156 200

У цю водойму підприємство «А» щодня скидає: – шкідливих речовин 1-го класу небезпеки – 6 мг; – шкідливих речовин 2-го класу небезпеки – 240 мг; – шкідливих речовин 3-го класу небезпеки – 1,35 г; – шкідливих речовин 4-го класу небезпеки – 10 г.

Задача 2

Визначити чи 01.12.2013 року вода у досліджуваній водоймі буде екологічно безпечною.

20

У водний об’єкт місткістю 20 млн. куб. м щодня попадає 15000

куб. м чистої води та витікає така ж кількість забрудненої води.

Дані про забруднення води станом на 01.01.2013 року:

Фактична концентрація шкідливих речовини у

воді, мг/м3

ГДК,

мг/м3

1-го класу небезпеки, фенолу 0,00037 0,001

2-го класу небезпеки, нікелю 0,049 0,1

3-го класу небезпеки, нітритів 2,1 3

4-го класу небезпеки, нітратів 40 45

У цю водойму підприємство «А» щодня скидає: – шкідливих речовин 1-го класу небезпеки – 15 мг; – шкідливих речовин 2-го класу небезпеки – 220 мг; – шкідливих речовин 3-го класу небезпеки – 70 г; – шкідливих речовин 4-го класу небезпеки – 1,2 кг.

Задача 3

Зробити висновок щодо екологічної можливості реконструкції підприємства, якщо, наведені нижче, забруднюючі речовини мають сумісну шкідливу дію і вода у відстійнику повинна відповідати

вимогам водойми господарсько-питного та культурно-побутового

водокористування. Визначити наскільки можна зменшити, або наскільки необхідно

збільшити об’єм відстійника. На діючому підприємстві технологічний процес якого вимагає

скидання у водойму нікелю (ГДК нікелю 0,1 мг/л) в обсягах 0,9

тони на рік. Для цього був побудований відстійник відпрацьованих

вод. Також передбачено що два рази рік вся забруднена вода у

відстійнику фільтрується, очищається. Об’єм відстійника 7 млн.

куб. м. Запропонований варіант пуску нової технологічної лінії в результаті чого до відпрацьованих вод потрапить Хром (С2

3+) в

обсягах 4 тони на рік (ГДК хрому 2,2 мг/л).

21


При оцінці екологічної безпечності води слід враховувати, що

вода вважається екологічно безпечною якщо в ній шкідливі компоненти 3 і 4 класу шкідливості не перевищують гранично

допустиму концентрацію (ГДК), тобто:

1≤

і

і

ГДК

С, (6.1)

де Сі – фактична концентрація і-го шкідливого компоненту у

воді, мг/л;

ГДКі – гранично допустима концентрація і-го шкідливого

компоненту у воді, мг/л.,

Для речовин, що належать до 1 та 2 класу шкідливості та забруднюючих речовин, що мають сумісну шкідливу дію повинна виконуватися умова:

1≤∑ГДКі

Ci (6.2)

Тема 7. Моніторинг стану ґрунтів

План

1. Ґрунтові ресурси та антропогенний вплив на них.

2. Система моніторингу, критерії оцінювання та види моніторингу

ґрунтів.

3. Особливості спостереження за забрудненням ґрунтів.


1. Фактори ґрунтоутворення та оцінка родючості ґрунтів.

2. Типи ґрунтів, які поширені в Україні. 3. Основні причини погіршення стану ґрунтів.

4. Види та завдання моніторингу ґрунтів.

5. Організація станцій та пунктів спостереження за станом ґрунтів в Україні.

6. Процеси, які контролюються при моніторингу ґрунтів.

22

7. Моніторинг зміни структури землекористування. 8. Моніторинг зміни основних властивостей і режимів використання

ґрунту.

9. Оцінка інтенсивності процесів ерозії ґрунтів.

10. Визначення втрат ґрунту і води.

11. Моніторинг стану меліорованих ґрунтів.

12. Порядок визначення рівня хімічного забруднення ґрунтів.

13. Класифікація ґрунтів в залежності від концентрації наявних в

них важких металів.

Задачі:

Задача 1

Визначити до якого екологічного типу ґрунтів відноситься сільськогосподарська ділянка станом на 01.11.2013 року, якщо

попередні заміри були проведені 01.07.2013 року.

Сільськогосподарська ділянка площею 112 га. Глибина поживної частини ґрунту – 0,4 м.

Промислове підприємство, яке знаходиться поряд щодня викидає в ґрунт:

– шкідливих речовин 1-го класу небезпеки – 300 мг. – шкідливих речовин 2-го класу небезпеки – 5 г. – шкідливих речовин 3-го класу небезпеки – 75 г. – шкідливих речовин 4-го класу небезпеки – 900 г. В поживній частині ґрунту залишається 50 % викинутих

шкідливих речовин.

Дані заміру 01.07.2013 року концентрації забруднюючих

речовин у ґрунті:


ґрунті, мг/м3

ГДК,

мг/м3

1-го класу небезпеки, стиролу 0,094 0,1

2-го класу небезпеки, бензолу 0,27 0,3

3-го класу небезпеки, нікелю 3,3 4

4-го класу небезпеки, ванадію 148,5 150

23

Задача 2

Визначити до якого екологічного типу ґрунтів буде відноситися сільськогосподарська ділянка станом на 01.12.2013 року, якщо

попередні заміри були проведені 01.06.2013 року.

Сільськогосподарська ділянка площею 210 га. Глибина поживної частини ґрунту – 0,3 м.

Промислове підприємство, яке знаходиться поряд щодня викидає в ґрунт:

– шкідливих речовин 1-го класу небезпеки – 450 мг; – шкідливих речовин 2-го класу небезпеки – 9 г; – шкідливих речовин 3-го класу небезпеки – 105 г. В поживній частині ґрунту залишається 35 % викинутих

шкідливих речовин.

Дані заміру 01.06.2013 року концентрації забруднюючих

речовин у ґрунті:


ґрунті, мг/м3

ГДК,

мг/м3

1-го класу небезпеки, стиролу 0,09 0,2

2-го класу небезпеки, бензолу 0,15 0,3

3-го класу небезпеки, нікелю 4,5 5


При визначенні екологічного типу ґрунтів необхідно для кожного шкідливого компонента визначити співвідношення:

1≤

і

і

ГДК

С, (7.1)

де Сі – фактична концентрація і-го шкідливого компоненту у

ґрунті, мг/л;

ГДКі – гранично допустима концентрація і-го шкідливого

компоненту у ґрунті, мг/л.

При цьому, за визначеним співвідношенням ґрунти вважаються:

24

– незабрудненими, якщо воно менше 1;

– слабо забрудненими, якщо воно знаходиться в межах 1–3;

– середньо забрудненими, якщо воно знаходиться в межах 3–5;

– сильно забрудненими, якщо воно більше 5.

Тема 8. Моніторинг атмосферного повітря

План

1. Джерела і наслідки забруднення атмосферного повітря. 2. Загальні вимоги до організації спостереження за забрудненням

атмосферного повітря. 3. Види постів спостережень та їх робота. 4. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря. 5. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами

спостережень.


1. Роль атмосферного повітря в житті людини.

2. Причини природного забруднення атмосфери.

3. Основні джерела антропогенного забруднення атмосфери.

4. Вихідні дані для спостереження за станом атмосферного повітря. 5. Організація спостереження за станом атмосфери в Україні. 6. Функціонування постів спостереження за станом атмосферного

повітря в Україні. 7. Стаціонарні пости спостереження за станом атмосфери.

8. Маршрутні пости спостереження за станом атмосфери.

9. Пересувні пости спостереження за станом атмосфери.

10. Програми спостереження за забрудненням атмосфери та метеорологічними параметрами.

11. Метеорологічні спостереження за димовим факелом.

12. Візуальна оцінка стану погоди.

13. Вимірювання, швидкості і напряму вітру, вологості і температури повітря та атмосферного тиску.

14. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами

спостережень.

25

Задачі:

Задача 1

Оцінити стан атмосферного повітря за результатами

спостережень, які проводилися протягом чотирьох днів.

Дані отримані під час заміру концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, мг/м3

Небезпечні речовини

1.1

1.2

013 р

.

2.1

1.2

013 р

.

3.1

1.2

013 р

.

4.1

1.2

013 р

. Середні показники

замірів в попередні роки,

мг/м3

ГДК,

мг/м3

Нітробензол (1 клас небезпечності) 1 замір

0,007

0,0056

0,0078

0,0065

0,0065

0,008

2 замір 0,0065 0,0068 0,0074 0,008 0,008

3 замір 0,0047 0,0059 0,0048 0,0076 0,008

4 замір 0,005 0,0078 0,0067 0,0071 0,008

Сірчистий газ (2 клас небезпечності) 1 замір

0,47

0,49

0,36

0,45

0,45

0,5

2 замір 0,5 0,4 0,46 0,29 0,5

3 замір 0,44 0,37 0,42 0,4 0,5

4 замір 0,43 0,46 0,5 0,43 0,5

Задача 2

Зробити висновок про екологічну безпечність аналізованого

джерела забруднення атмосферного повітря за показником ГДВ під

час заміру та через 3 місяці. За перевірками в точці викиду забруднюючих речовин в

атмосферне повітря від стаціонарного джерела забруднення було

зафіксовано наявність: – оксиду азоту – 0,007 мг/куб. м;

– фосфорний ангідрид – 0,01 мг/куб. м;

– сірководень – 0,00201 мг/куб. м.

26

Режим роботи підприємства цілодобовий. Виробничого процес передбачає кількість викиду в об’ємі – 11,8 млн. куб. м/міс однаковими об’ємами щосекунди.

В результаті зносу фільтрів протягом 3-х місяців фактичне забруднення атмосфери від цього джерела зросте на 20 %.

Для зменшення забруднення атмосфери підприємством було

замінено фільтр, який зменшить викиди оксиду азоту на 10 %,

фосфорного ангідриду на 15 %, сірководню – 25 %.

Шкідливі речовини

Норматив ГДВ, який встановлений для джерела забруднення, мг/с

Оксиди азоту 0,034

Фосфорний ангідрид 0,050

Сірководень 0,062


При розв’язуванні задач слід враховувати, що стан атмосферного

повітря оцінюється за такими показниками:

1. Середнім арифметичним значенням концентрації забруднюючої речовини ( сq ):

n

q

q

n

i

i

c

∑=

=1 , мг/куб. м, (8.1)

де iq – значення заміру разової концентрації забруднюючої

речовини, мг/куб. м;

n – кількість замірів разових концентрацій забруднюючої речовини.

2. Середнім квадратичним відхиленням результатів вимірювань забруднюючої речовини від середніх багаторічних концентрацій ( іσ ):

∑=

−

−=

n

i

ii

n

qq

1

2

1

*)(σ , мг/куб. м, (8.2)

27

де *q – середня багаторічна концентрація забруднюючих речовин.

3. Індексом забруднення атмосфери окремою домішкою ( іІ ):

,)( іС

і

i

iГДК

qI = (8.3)

де ГДК і – гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої

речовини в атмосфері, мг/куб. м;

іС – константа, яка має значення 1,7, 1,3, 1,0, 0,9, відповідно для

1, 2, 3, 4 класів небезпечності забруднюючих речовин.

4. Комплексним індексом забруднення атмосфери міста ( nІ ):

∑=

=

m

i

in II1

, (8.4)

m – кількість шкідливих домішок в атмосфері. При цьому, атмосферне середовище є екологічно безпечним якщо:

1≤nI .

Гранично допустимі викиди (ГДВ), це обсяги викидів шкідливих

речовин (мг) за одиницю часу (с), які встановлені для конкретного

джерела забруднення. ГДВ встановлюються таким чином щоб

концентрація будь-якого шкідливого компонента не перевищувала його гранично допустиму концентрацію (ГДК) в атмосфері.

Тема 9. Моніторинг лісових ресурсів

План

1. Забезпеченість лісовими ресурсами та їх нинішній стан.

2. Екологічна функція лісів.

3. Законодавче забезпечення та організація моніторингу стану лісів. 4. Система показників для моніторингу відтворення лісових ресурсів.

28


1. Лісистість території планети, окремих країн та України.

2. Типи лісів, які розміщені на території України.

3. Природні причини погіршення стану лісів.

4. Антропогенні причини погіршення стану лісів.

5. Екологічні функції лісів.

6. Інші позитивні функції лісів.

7. Функції лісонасаджень в запобіганні забруднення ґрунтів, вітрової та водної ерозії.

8. Рівні моніторингу стану лісів.

9. Порядок проведення моніторингу на першому рівні моніторингу

лісів.

10. Порядок проведення моніторингу на другому рівні моніторингу

лісів.

11. Система показників моніторингу відтворення лісових ресурсів.

Задачі:

Задача 1

Визначити площу лісу в Рівненській області на 01.11.2013 року

та забезпеченість області власними лісовими ресурсами у 2013 році. Станом на 01.03.2013 року площа лісів у Рівненській області

складала 50 тис. га. З них 8 % стиглого, 25 % – пристиглого лісу.

З 01.03.2013 року до 01.11.2012 року планується щомісячно:

– садити по 6 % від площі стиглого та пристиглого лісу (відсоток

площ приживання лісу – 80);

– заготовлювати ліс на 12 % площі стиглого лісу;

– заготовлювати ліс на 2 % площі пристиглого лісу.

На 1 га стиглого лісу можна заготовити 5 тис. куб. м. лісу.

На 1 га пристиглого лісу можна заготовити 3,5 тис. куб. м. лісу.

Протягом 2013 року заготовлено весь стиглий ліс, а пристиглий

ліс у січні, лютому, листопаді та грудні заготовлювався в тій же кількості, що і в інші місяці.

Потреба області в лісі – 8 млн. куб. м.

29

Задача 2

На території населеного пункту проживає 50 тис. жителів і працює промислове підприємство, в процесі роботи якого щодня виділяється в

атмосферу 25 т вуглекислого газу. Ще 80 т вуглекислого газу щодня викидає в атмосферу населеного пункту пересувний транспорт.

Середньодобова потреба кожного жителя населеного пункту в

кисні складає 720 л. Вага 1 л кисню складає 1,3 г. Визначити, яку площу в населеному пункті повинні займати

зелені насадження для забезпечення населення киснем і поглинання з атмосфери вуглекислого газу, якщо в процесі приросту 1 т лісової деревини поглинається 1,83 т вуглекислого газу і виділяється 1,4 т кисню. При цьому, для забезпечення безпечних умов проживання

населення, весь викинутий в атмосферу вуглекислий газ повинен

бути поглинутий зеленими насадженнями.

Середньорічний приріст лісу на одному га складає 30 т.


При розв’язуванні першої задачі необхідно:

1. Визначити площі стиглого та пристиглого лісу наявні в

області станом на 01.03.2013 року.

2. Визначити площі стиглого та пристиглого лісу на яких з 01.03.2013 року по 01.11.2013 року здійснювалася заготівля лісу.

3. З врахуванням відсотка приживання, визначити площі на яких

з 01.03.2013 року по 01.11.2013 року здійснювалося садіння лісу.

4. З врахуванням наявної площі лісу станом на 01.03.2013 року,

площ на яких здійснювалася заготівля стиглого і пристиглого лісу та його садіння визначити площу лісу в області станом на 01.11.2013 р.

5. Визначити сумарні обсяги заготовленого в області протягом

2013 року стиглого та пристиглого лісу.

6. За співвідношенням обсягу заготовленого протягом року лісу

та його потребою визначити забезпеченість області власними

лісовими ресурсами у 2013 році. При розв’язуванні другої задачі слід враховувати, що для

забезпечення екологічно безпечних умов проживання населення зелені насадження, які розміщені на території населеного пункту

повинні забезпечувати населення необхідною кількістю кисню та

30

поглинати весь вуглекислий газ, який попадає в атмосферу

населеного пункту.

Річна потреба населення міста в кисні ( рОк ) розраховується за

формулою:

дkОлЧОк др ⋅⋅⋅= , т (9.1)

де Ч – чисельність жителів населеного пункту, чоловік;

дОл – середня добова потреба одного жителя в кисні, л;

k – вага одного літра кисню, г; д – кількість днів в році. Площа зелених насаджень, які здатні виробити необхідний

жителям населеного пункту кисень ( 1П ) розраховується за формулою:

кр

р

ВПл

ОкП

⋅=1 , га, (9.2)

де рПл – середньорічний приріст зелених насаджень на 1 га, т;

кВ – виділення кисню при прирості 1 т зелених насаджень, т.

Площа зелених насаджень, які здатні поглинути весь викинутий

в атмосферу вуглекислий газ ( 2П ) розраховується за формулою:

вгр

д

ВПл

дОвгП

⋅

⋅=2 , га, (9.3)

де дОвг – загальний обсяг вуглекислого газу, який щодоби

попадає в атмосферу, т;

вгВ – поглинання вуглекислого газу при прирості 1 т зелених

насаджень, т. Із двох розрахованих площ зелених насаджень, які здатні

виробити необхідний жителям населеного пункту кисень ( 1П ), та які

здатні поглинути весь викинутий в атмосферу вуглекислий газ ( 2П )

вибирається більша площа.

31

Тема 10. Моніторинг мінеральних ресурсів

План

1. Роль мінеральних ресурсів в розвитку національної економіки

та забрудненні навколишнього середовища. 2. Необхідність моніторингу та комплексного використання

мінеральних ресурсів.

3. Система показників для моніторингу видобування та використання мінеральних ресурсів.


1. Роль мінеральних ресурсів в сучасних економіках.

2. Забезпеченість України мінеральними ресурсами та ефективність їх використання.

3. Причини, які зумовлюють необхідність мінеральних ресурсів.

4. Техногенне навантаження на довкілля зумовлене нераціональним

поводженням з мінеральними ресурсами.

5. Екологобезпечні вимоги до розробки родовищ корисних копалин.

6. Показники для оцінки забезпеченості країни мінеральними

ресурсами.

7. Показники для оцінки ефективності видобування мінеральних

ресурсів.

8. Показники для оцінки ефективності використання мінеральних

ресурсів та їх впливу на екологічну ситуацію.

Задачі:

Задача 1

Визначити відсоток освоєння та забезпеченості Волинського

регіону власними енергетичними ресурсами у 2013 році. У Волинському регіоні розвідані такі запаси торфу:

– у Рівненській області – 120 млн. т; – у Житомирській області – 65 млн. т; – у Волинській області – 150 млн. т. До 2013 року освоєно:

– у Рівненській області – 55 млн. т; – у Житомирській області – 35 млн. т; – у Волинській області – 40 млн. т.

32

У 2013 році планується виробити (освоїти):

– у Рівненській області – по 3 млн. т з 3 родовищ;

– у Житомирській області – по 1 млн. т з 2 родовищ;

– у Волинській області – по 5 млн. т з 5 родовищ.

У Волинській області розвідано 180 млн. т вугілля. До 2013 року видобуто 120 млн. т вугілля. У 2013 році планується видобути 15 млн. т вугілля. 1 т торфу відповідає 0,35 умовним т палива; 1 т вугілля відповідає 0,7 умовним т палива. Річна потреба Волинського регіону у енергетичних ресурсах

складає 80 млн. т. у. палива.

Задача 2

Визначити частку освоєних запасів нафти в Україні на 01.01.2014 року та забезпеченість України власною нафтою в 2013

році, якщо втрати при видобуванні нафти на суші складають 35 %, а на морі – 45 %. Річні потреби України в нафті складають 90 млн. т., а залишки власної нафти на 01.01.2013 року – 1,8 млн. т.

В Україні розвідані такі запаси нафти:

– у Львівській області – 15 млн. т; – у Івано-Франківській – 10 млн. т; – на шельфі Чорного моря – 110 млн. т. Станом на 01.01.2012 р. було освоєно:

– у Львівській області – 3 родовища по 5 млн. т; – у Івано-Франківській – 2 родовища по 3,5 млн. т; – на шельфі Чорного моря – 12 % розвіданих запасів.

Кожного місяця у 2013 році планується освоїти:

– у Івано-Франківській – по 500 тис. т; – на шельфі Чорного моря – по 0,7 % розвіданих запасів.

В 2013 році планується видобути всю освоєну в цьому році нафту.


Для визначення відсотка (частки) освоєння в країні (регіоні) енергетичних (матеріальних) ресурсів ( рмеЧо ).(. ) необхідно

скористатися формулою:

33

%100).(.

).(.).(.

∑∑

=рмеР

рмеОрмеЧо , (10.1)

де∑ рмеО ).(. – сумарний обсяг освоєних в країні (регіоні)

енергетичних (матеріальних) ресурсів, млн. т;

∑ рмеР ).(. – сумарний обсяг розвіданих в країні (регіоні)

енергетичних (матеріальних) ресурсів, млн. т. Сумарний обсяг освоєних в країні (регіоні) енергетичних

(матеріальних) ресурсів (∑ рмеО ).(. ) визначається за формулою:

∑ ∑∑ += ір

іп

рмеОрмеОрмеО ).(.).(.).(. , млн. т, (10.2)

де іп рмеО ).(. – обсяг і-го енергетичного (матеріального) ресурсу

освоєного в і-тій області на початок 2013 року, млн. т;

ір рмеО ).(. – обсяг і-го енергетичного (матеріального) ресурсу

освоєного в і-тій області в 2013 році, млн. т. Сумарний обсяг розвіданих в країні (регіоні) енергетичних

(матеріальних) ресурсів (∑ рмеР ).(. ) визначається за формулою:

∑∑ = ірмеРрмеР ).(.).(. , млн. т, (10.3)

де ірмеР ).(. – обсяг енергетичних (матеріальних) ресурсів

розвіданих в і-тій області, млн. т. Забезпеченість країни (регіону) енергетичними ресурсами

( реЗб .. ) визначається за формулою:

,100..

..еп

іір

Р

креОреЗб∑ ⋅

= %, (10.4)

де ік – коефіцієнт приведення і-го палива за його енергетичною

місткістю до умовної т палива;

34

епР – річна потреба регіону в енергетичних ресурсах, млн. т

умовного палива. Забезпеченість регіону нафтою ( нЗб. ) визначається за формулою:

,100)1(.

.нп

iір

Р

ЗнfнОнЗб

+−⋅=∑

%, (10.5)

де ір нО . – обсяг нафти освоєної в і-тій області, або на і-тій

території в 2013 році, млн. т.

if – втрати нафти при видобування в і-тій області, або на і-тій

території, коефіцієнт; Зн – залишки нафти в країні на початок року, млн. т; нпР – річна потреба країни в нафті, млн. т.

Documents

104 - 167 - ep3.nuwm.edu.uaep3.nuwm.edu.ua/479/1/104-167.pdf · Рівне, майдан Короленка, 6, тел. 22-10-63. Міська бібліотека - 33000, м. Рівне,