КІБЕРАТАКА — НОВИЙ РІЗНОВИД«БРАТСЬКИХ» ВІДНОСИН

Росія нарощуєінтенсивність своїхагресивних дійу світовому кіберпросторі

стор. 5

ЖИТТЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ,або Що значить загострене почуття справедливостіветеранів АТОКолишній розвідник-снайпер 72-ї омбр, інвалід війни СергійСелезень із позивним «Лис» після лікування та поверненнядодому організував фермерське господарство «Гармонія».Менше ніж за рік воно стало конкурентом для тамтешніхсільськогосподарських «магнатів». Крім того, атовці, якіпрацюють у «Гармонії», стали грозою для всіх місцевихбраконьєрів і «чорних» вирубувачів лісів стор. 8�9

ЗА СИНА...

Володимир Голоднюк — батько Героя Україниз «Небесної сотні» третій рік активно допомагає війську

стор. 10

ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ ЗА КВАДРАТНІ МЕТРИ — РЕАЛЬНИЙШАНС СТАТИ НОВОСЕЛОМ

В умовах постійно наростаючої проблеми безквартир’яу війську грошова компенсація за неотриманепомешкання виглядає привабливим варіантом отримативласний дах над головою

стор. 12

«ОТАМАН»ІЗ «ГВОЗДИКОЮ»

На цей бронеавтомобільвстановили баштувід 122-мм самохідноїгаубиці

стор. 16

«ГРІМ» — ЕЛІТА ВІЙСЬКА ПОЛЬСЬКОГО

Цей підрозділ комплектуєтьсякращими військовослужбовцямиспецпризначення із «Командос»та «Формози». «Грім»порівнюють з відомими у світіпідрозділами сил спеціальнихоперацій, якими є американські«Дельта» та DEVGRU ібританський SAS

стор. 17

ЧИ Є МЕЖА АГРЕСИВНИМ ПЛАНАМКРЕМЛЯ,

або Чи стане нинішній конфлікт із Заходом,що тягнеться від України до Сирії, початком глобальнихпроблем із Росією?

стор. 18

ВІКТОР БРОНЮК:

«У МОЇЙ РОДИНІ БАГАТОВІЙСЬКОВИХ, ТОМУ МАЮЗМОГУ БАЧИТИ СИТУАЦІЮ ЗСЕРЕДИНИ»

стор. 22

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ,ЄВРОАТЛАНТИЧНІ СТАНДАРТИ,МЕДИЦИНА ТА ЛОГІСТИКА,АБО ПРО ДЕЯКІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОЇПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВІЙСЬКА НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ…

Найближчим часомна розгляд до КабінетуМіністрів України надійдепроект Державноїпрограми розвиткуЗбройних Сил Українина період до 2020 року

10 листопада, 2016

#44 {5473}

ВВееттееррааннии ААТТОО —— ввііййссььккооввооссллуужжббооввцціі ЗЗббррооййнниихх ССиилл УУккррааїїннии ВВааддиимм ММааззннииччееннккоо ттаа ВВааддиимм ССввииррииддееннккоо

стор. 4

НЕЗЛАМНІНА ВІЙНІ ВОНИ ВТРАТИЛИ КІНЦІВКИ,ПРОТЕ НЕ ВТРАТИЛИ СИЛУ ДУХУДнями з Вашингтону повернулися представники України, які вперше взяли участь в 41-му мара-фоні морської піхоти США. Серед них — військовослужбовці Збройних Сил України Вадим Свири-денко та Вадим Мазниченко, а також Павло Степанов і Дмитро Фесенко з Національної гвардіїУкраїни. Перемагаючи біль, наші хлопці подолали 10-кілометрову дистанцію і продемонструваливсьому світу передусім мужність та незламність духу українських бійців. На фініші їх зустрічалиамериканські морпіхи, віддаючи по-військовому честь. стор. 6�7

ДЕ КУЛІ СВИСТЯТЬ, ДОЛІТАЄ Й ГАЗЕТНЕ СЛОВО

Бійцям на передовійінформація потрібна не меншеза боєприпаси і воду. «Народна армія» — чи не єдина альтернативапутінській пропагандів солдатських окопах

стор. 11

2

НОВИНИ

Інформаційна безпека та кібербезпека є безумов-ними пріоритетами для країни, яка перебуває у ста-ні гібридної війни, наголосив Секретар Ради націо-нальної безпеки і оборони України Олександр Тур-чинов.

Олександр Турчинов зазначив, що Росія активновикористовує кібернетичні технології для агресіїне лише проти України, а і проти ЄС та США, йдеть-ся на сайті РНБО України.

За словами Секретаря РНБО України, кібератакиспрямовані не лише на державні інформаційні ре-сурси, а й на об’єкти стратегічної інфраструктури.«Додайте до цього активізацію кібершпіонажу і кі-берзлочинності», — сказав він.

Тому завдання нещодавно створеного Національ-ного координаційного центру кібербезпеки, заува-жив Олександр Турчинов, полягає в об’єднанні і ко-ординації зусиль усіх відомств.

«Ми чітко розмежували сфери діяльності, уточни-

ли спеціалізацію і сектори відповідальності. Теперкожен знає, за що відповідає Держспецзв’язок,за що — відповідні підрозділи Служби безпекиУкраїни або Нацполіції, Міністерства оборони і роз-відувальних служб», — сказав Секретар РНБОУкраїни.

«Перший етап пройдено, сьогодні створюєтьсяпотужна система захисту поки що державних ре-сурсів, — так звана Національна телекомунікаційнасистема. Проект витратний, але безальтернатив-ний, оскільки завдання цієї системи — повністю за-хистити інформаційний ресурс критичної інфра-структури та держсектору від будь-яких кібер-атак», — зазначив Олександр Турчинов.

У цьому контексті він зауважив, що «найпотужні-ша кібератака, яка була здійснена останнього тиж-ня на систему е-декларування, не змогла її «поклас-ти». «Ліг» тільки сайт НАЗК, який не був захищенийДержспецзв’язком», — додав високопосадовець.

У ВІТЧИЗНЯНОМУТЕЛЕРАДІОЕФІРІ ПОБІЛЬШАЛОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ВВ УУккррааїїнніі ннааббрраавв ччииннннооссттіі ЗЗааккоонн УУккррааїїннии ««ППррооввннеессеенннняя ззмміінн ддоо ддееяяккиихх ззааккоонніівв УУккррааїїннии щщооддооччаассттккии ммууззииччнниихх ттввоорріівв ддеерржжааввннооюю ммооввооюю уу ппрроо--ггррааммаахх ттееллееррааддііооооррггааннііззаацціійй»»

Ним внесено суттєві зміни до законів України«Про Національну раду України з питань телеба-чення і радіомовлення», «Про телебачення і ра-діомовлення», а також «Про засади державноїмовної політики», що стосуються квотування пі-сень (словесно-музичних творів) державною мо-вою та офіційними мовами Європейського Сою-зу в ефірі країни.

З цієї нагоди у парламенті з ініціативи комітетуз питань свободи слова та інформаційної політи-ки відбулося засідання круглого столу, присвяче-не впровадженню в дію законодавчих новел, об-говорення й ухвалення яких викликало свого ча-су неабиякий суспільний резонанс.

Як повідомили в Інформаційному управлінніАпарату Верховної Ради України, законом перед-бачений обов’язок телерадіоорганізацій забез-печувати частку пісень (словесно-музичних тво-рів) державною мовою в обсязі не менше 35 від-сотків від загального обсягу пісень, поширенихпротягом доби, а також не менше 35 відсотків відзагального обсягу пісень, поширених у кожномупроміжку часу між 7-ю та 14-ю годинами, а такожміж 15-ю та 22-ю. Так, якщо радіостанція транс-люватиме в ці проміжки 60 відсотків пісень офі-ційними мовами ЄС, квота пісень українськоюмовою може бути знижена до 25 відсотків. Вод-ночас державною українською мовою має здійс-нюватися не менше 60 відсотків від добового об-сягу ведення передач, зокрема розважальних,новинних та аналітичних блоків тощо. Важливимтакож є те, що зазначені квоти вводяться не од-норазово, а поетапно, з поступовим збільшен-ням зазначених часток.

Як засвідчили представлені результати прове-деного днями соціологічного аналізу, набраннязаконом чинності вже починає позитивно позна-чатися на динаміці функціонування державноїмови у вітчизняному ефірі.

«Ця тенденція має бути закріплена надалі спіль-ними зусиллями всіх, кому небайдужа як доля су-часної музики, культурний і літературний рівеньтворів, що лунають у телерадіоефірі, так і загаль-ний стан культури», — зазначила голова коміте-ту з питань свободи слова та інформаційної полі-тики Вікторія Сюмар.

ВІЙСЬКО УТЕПЛЮЄТЬСЯ

Починаючи з 27 жовтня, до об’єднаних центрівзабезпечення Тилу Збройних Сил України з під-приємств промисловості надійшло: 23 тисячі парчеревиків з високими берцями бойових, 22 тися-чі комплектів польових костюмів, 5 тисяч зимовихвітровологозахисних курток та 17 тисяч пар шта-нів, а також понад 4 тисячі комплектів теплої три-котажної білизни.

Найближчим часом планується видача військо-вослужбовцям флісових курток-утеплювачівта теплої білизни нового зразка.

Особовий склад повністю забезпечений шапка-ми-фесками, утепленими польовими курткамита штанами, польовими костюмами, черевикамиз високими берцями, зимовими рукавичками,шкарпетками та натільною трикотажною білиз-ною, повідомляє Управління комунікацій та пресиМО України. Також зазначається, що заміна фор-меного одягу військовослужбовців у районі про-ведення АТО, термін носіння якого вичерпався,відбулася на 90 відсотків.

За рішенням Міністра оборони України генера-ла армії України Степана Полторака, в районпроведення АТО найближчим часом прибуде на-чальник Тилу ЗС України, аби особисто перевіри-ти стан забезпечення військових.

«Ядуже дякую пану Президенту за його осо-бисту участь у складанні тої декларації,яка була прийнята, де абсолютно чітко за-

явлено про підтримку нашого суверенітету та неви-знання дій Росії по незаконній анексії Криму, по агре-сії на Сході нашої держави», — сказав Петро Поро-шенко під час заяви для представників ЗМІ за підсум-ками зустрічі з Президентом Словенії та переговорівделегацій, повідомляє сайт глави держави.

«Я дуже дякую за таку абсолютно чітку позицію.Ми вдячні Словенії за підтримку продовження санк-цій аж до повного виведення російських військ і від-новлення суверенітету та територіальної цілісностіУкраїни», — підкреслив глава Української держави.

Петро Порошенко проінформував, що обговоривз Президентом Словенії ситуацію в окупованомуКриму. «Ми відзначили, що триваюча мілітаризаціяпівострова та масове порушення прав людини викли-кають серйозне занепокоєння усієї міжнародноїспільноти. Я подякував пану Президенту за те, щоСловенія є співавтором резолюції Генасамблеї ООНщодо порушення прав людини в окупованому Кри-му», — сказав він.

Президент зауважив, що Україна вдячна Словенії«за таку чітку і послідовнупозицію».

Під час обговорення си-туації на Донбасі глава дер-жави також подякувавза вагому допомогу сло-венських друзів українцям,які постраждали внаслідокросійської агресії. За йогословами, дуже символіч-ним є те, що 240 українсь-ких дітей, які стали сиротами через російську агре-сію, мали можливість відпочити в Словенії і особистопереконатися в перевагах європейського векторурозвитку нашої держави.

«Ми домовились розширити співробітництво Укра-їни і Словенії в рамках міжнародного трастовогофонду з підвищення рівня безпеки людини, офіс яко-го нещодавно був відкритий у Києві», — сказав Пре-зидент та висловив сподівання, що найближчими ча-сом будуть реалізовані ті проекти, щодо яких існуютьвідповідні напрацювання з імплементації реформ,проекти яких уже розроблені.

Глава Української держави також зазначив, щоПрезидент Словенії висловив підтримку політики від-критих дверей щодо НАТО, і Словенія готова надатидопомогу в проведенні реформ, які наближають Укра-їну до міжнародних стандартів безпеки. Президент за-

значив, що і ухваленняСтратегічного оборонногобюлетеня, і реформуваннясектору безпеки і оборониу відповідності до стандартівНАТО значно підвищилиефективність дій у цьомуважливому напрямку.

Президент Петро Поро-шенко та Президент Рес-публіки Словенія Борут Па-

хор за підсумками проведених переговорів ухвалилиспільну декларацію про співробітництво країн.

Декларацією визначаються пріоритетні напрямидвостороннього співробітництва, до яких належать,зокрема, співпраця у галузі безпеки з метою подо-лання і попередження нових викликів і загроз; поєд-нання необхідних зусиль задля припинення актуагресії Росії на Донбасі та відновлення суверенітетуУкраїни на території Криму; розвиток міжпарла-ментського, секторального та регіонального співро-бітництва; подальше поглиблення зв’язків Українита Словенії у культурно-гуманітарній сфері.

— Ми сьогодні почали вироблятиукраїнські ракети, всі складовіелементи яких виготовляються та-кож в Україні, — заявив СекретарРади національної безпеки і обо-рони України Олександр Турчи-нов. Про це повідомляє АпаратРНБО України.

Останні випробування, наголо-сив Секретар РНБО України, про-демонстрували не просто високуякість наших ракет, а й те, що во-

ни кращі за російські аналоги.— Виробництво ракети — цене тільки розробка корпусу, бойо-вої частини, пускової установкиі системи управління, це ще і твер-де ракетне паливо. Ми виробляє-мо всі складові бойових ракет, на-ша ракетна програма включаєповний цикл виробництва, — ска-зав Олександр Турчинов.

— Сьогодні ми відновлюємовтрачені позиції України як держа-

ви, що володіє сучасними ракет-ними технологіями. І це не тількивійськова тематика, а й мирнийкосмос, — заявив він.

— Ядерного потенціалу в нассьогодні немає, але ми робимоставку на сучасні військові тех-нології, які, можливо, і не спів-ставні з ядерною зброєю, аледають можливість ефективно се-бе захищати, — сказав Олек-сандр Турчинов.

НАША ДЕРЖАВА МАЄ ПОВНИЙ ЦИКЛ ВИРОБНИЦТВА РАКЕТ

СЕРЕД ПРІОРИТЕТІВ —ПОЄДНАННЯ ЗУСИЛЬ ЗАДЛЯПРИПИНЕННЯ АКТУ АГРЕСІЇ

РОСІЇ НА ДОНБАСІ ТАВІДНОВЛЕННЯ СУВЕРЕНІТЕТУУКРАЇНИ НА ТЕРИТОРІЇ КРИМУ

УКРАЇНА ЦІНУЄ ПІДТРИМКУСЛОВЕНІЄЮ ПРОДОВЖЕННЯПОЛІТИКИ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ

В УКРАЇНІ НАРОЩУЮТЬ ЗАХИСТ ВІД КІБЕРАТАК

15 листопада відзначить 60-річчя началь-ник Чернігівського ліцею з посиленою військо-во-фізичною підготовкою полковник запасу

Микола Васильович ШПАКБажаємо Вам, шановний ювіляре, міцного

здоров’я, життєвої наснаги, професійних успі-хів і особистих творчих здобутків.

Родинного Вам щастя, злагоди і добробуту у Вашій оселі.Колектив ліцею

ЗА ПІДСУМКАМИ ЗУСТРІЧІ ПРЕЗИДЕНТИ КРАЇН ВИЗНАЧИЛИ СПІЛЬНІСТЬ ПОЗИЦІЙ У

БЕЗПЕКОВИХ ПИТАННЯХ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

ППррееззииддееннтт УУккррааїїннии ППееттрроо ППоорроошшееннккооттаа ППррееззииддееннтт РРеессппууббллііккии ССллооввееннііяя ББоорруутт ППааххоорр

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 3

НОВИНИ

Під час польового виходу на базі Центрузабезпечення навчального процесуВійськової академії майбутні офіцериморської піхоти України в ході практич-

них занять з парашутно-десантної підготовки ви-конали перший у своєму житті стрибок із пара-шутом з вертольота Мі-8.

— Цей мужній і рішучий чоловічий вчинок,перший стрибок з парашутом, кожен військовийпам’ятає все життя, — сказав виконувач обов’яз-ків курсового офіцера капітан Микита Вітек. —Саме тому хлопці дуже відповідально і свідомоготувалися до цієї події.

Крім того, за словами офіцера, протягом двохтижнів з курсантами на полігоні проводилисятактичні заняття та заняття з вогневої підготов-ки, а також з профільних дисциплін військовоїпідготовки. На завершення всі вони склали залі-ки з виконання нормативів інженерної підготов-ки, захисту від зброї масового ураження та так-тичної підготовки. Завершальним етапом іспитівстало подолання смуги перешкод.

Майже на годину місцевість навколо перетво-рилася на поле бою з вибухами, пострілами

та димом. За цей час курсанти мали довестисвою і фізичну, і психологічну готовність статигідними представниками «чорних беретів» — елі-ти українського війська.

Ранком наступного дня програма булане менш насиченою. Зокрема у відкритому моріна борту навчального катера «Сміла» курсантивзяли участь у традиційному оморячуванні, щосимволізує їхню причетність до Військо-во-Морських Сил, а також на причальній стінцівійськової гавані склали клятву морського піхо-тинця.

— Морський піхотинець — військовослужбо-вець, який з’являється в найбільш важливий мо-мент бою на землі, в морі, у повітрі. Я добре ро-зумію, що держава чекає від мене сміливих, рі-шучих дій та стійкості в бою, — промовили словаклятви майбутні офіцери морської піхоти.

— «Вірний завжди» — таким суворо-лаконіч-ним є бойове гасло морської піхоти Військо-во-Морських Сил Збройних Сил України, — наго-лосив новоспечений морпіх курсант В’ячеславВдовиченко. — Проходити військову службув лавах «чорних беретів», є особливо почесною,шляхетною та відповідальною справою. Цейшлях я обрав свідомо. Я пишаюся тим, що увій-шов до цієї славетної когорти.

Євгеній СИЛКІН

КУРСАНТИ ПЕРШОГО НАБОРУ ВЗВОДУ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ ВІЙСЬКОВОЇ АКАДЕМІЇ МІСТА

ОДЕСИ УСПІШНО ПОДОЛАЛИ СМУГУ ПЕРЕШКОД, ОМОРЯЧИЛИСЯ ТА СКЛАЛИ КЛЯТВУ

МОРСЬКОГО ПІХОТИНЦЯ. ПІСЛЯ ЦЬОГО ЇМ УРОЧИСТО ВРУЧИЛИ ЧОРНІ БЕРЕТИ

ПРАВО НОСИТИЧОРНИЙ БЕРЕТПОТРІБНО ЗАВОЮВАТИ

ВВііддттееппеерр —— ввооннии ссппррааввжжнніі ммооррссььккіі ппііххооттииннцціі

ККууррссааннттии ддооллааююттьь ссммууггуу ппеерреешшккоодд

Цього тижня на територіїМіжнародного центру ми-ротворчості та безпекирозпочалися багатонаціо-нальні командно-штабні на-вчання «Кленова ар-ка-2016» за участю понаддвохсот армійців з України,Польщі, Литви. Досвідченніофіцери ЗС Канади єна навчаннях головними ін-структорами. Збройні СилиУкраїни на цих військовихманеврах представляютьвоїни 80-ї окремої десант-но-штурмової бригади ВДВ,переважна більшість якихмає досвід участі в бойовихдіях в районі АТО. Навчаннятриватимуть близько двохтижнів. Вони сприятимуть

покращенню міжнароднихвійськових відносин міжзбройними силами країн-учасниць і підвищенню рів-ня взаємодії багатонаціо-нальних сил.

— Розвиток подій у світіі Східній Європі засвідчуєособливу актуальністьпроведення таких навчань,адже в наш час однієюзі складових національноїбезпеки є участь у системіколективної безпеки. На-явність підготовленої боє-здатної військової складо-вої — важлива умова за-безпечення дотриманняміжнародного права і вико-нання міжнародних дого-ворів. Ми демонструємо

готовність та здатністьспільно відповідати на гіб-ридні загрози, тренуємовизначені багатонаціо-нальні компоненти та наці-ональні елементи системиоборони в управлінні опе-раціями з реагуванняна кризові ситуації, — за-значив командир 80-ї окре-мої десантно-штурмовоїбригади полковник Воло-димир Шворак.

До маневрів залученийособовий склад управлін-ня литовсько-польсько-ук-раїнської бригади, якийопрацьовує питання взає-модії і сумісності штабівприданих підрозділів.

Василь ЛАБАЙ

НА ЛЬВІВЩИНІ ТРИВАЮТЬ МІЖНАРОДНІ НАВЧАННЯ «КЛЕНОВА АРКА-2016»

ППіідд ччаасс ууррооччииссттооггоо ввііддккррииттттяя ббааггааттооннааццііооннааллььнниихх ннааввччаанньь««ККллеенноовваа ааррккаа��22001166»»

«ВІРНИЙ ЗАВЖДИ» —БОЙОВЕ ГАСЛО МОРСЬКОЇ

ПІХОТИ ВМС УКРАЇНИ

РОЗВИТОК ЗС УКРАЇНИ

4

Про це нещодавно повідомив представникамвітчизняних ЗМІ на брифінгу в Генерально-му штабі ЗС України заступник начальникаГоловного управління оборонного та мобілі-

заційного планування Генерального штабу Зброй-них Сил України полковник Сергій Масловський.Отже, процес затвердження та запуск у дію одногоз основних державних програмних документів щодореформування вітчизняного війська вступив у за-ключну фазу.

Після схвалення програми Кабінетом МіністрівУкраїни її проект буде розглянуто на засіданні Радинаціональної безпеки і оборони України, і в разі пози-тивного рішення програма буде затверджена спеці-альним указом Президента України — ВерховногоГоловнокомандувача ЗС України. Це й стане момен-том її безпосереднього введення в дію.

Процес реформування вітчизняного війська сьо-годні знаходиться в центрі уваги українського суспіль-ства. Адже наша держава вже більше двох років про-тистоїть окупанту, який здійснює гібридну агресіюпроти неї. І в цьому сенсі Збройні Сили України є од-ним з основних державних інструментів щодо її від-биття. Тож їхній нинішній, а також майбутній станта вигляд, які, до речі, змальовує вищеназвана про-грама, безперечно, турбують переважну більшістьнаших громадян і мають достатньо вагомий суспіль-ний резонанс. Тож спробуємо розібратися, які ціліта завдання містяться в цьому документі.

— Реалізація Державної програми повинна за-безпечити набуття українським військом спромож-ностей ефективно реагувати на загрози національ-ній безпеці у воєнній сфері, здійснювати ефективнуоборону держави та її території. Крім того, програ-ма передбачає досягнення Збройними СиламиУкраїни євроатлантичних стандартів та критеріїв,які потрібні для набуття нашою країною повноцінно-го членства в НАТО, — розповідає полковник Сер-гій Масловський.

Представник Генерального штабу ЗС Українизовсім не випадково привернув у ході брифінгу ува-гу до цих двох головних завдань українського війсь-ка, які є актуальними в середньостроковій перспек-тиві. Адже розробка цієї програми є певною міроювідповіддю вітчизняного війська на виклики як сьо-годення, так й найближчого майбутнього. Це нама-гання окреслити той напрямок, куди війську нале-жить рухатися у своєму розвитку протягом най-ближчих 3–4 років.

Як показали події 2014 року, гарантувати дер-жавну незалежність країни та її територіальну ціліс-ність наше військо в тому вигляді, в якому воно тодіперебувало, було просто неспроможне. Його здат-ність протистояти агресору була досить обмеженою.Саме через цей брак боєздатності українськоговійська зразка 2014 року в нас був анексований пів-острів Крим та окупована значна частина Донбасу.Звісно, ситуацію потрібно було якнайшвидше ви-правляти. І сьогодні можемо констатувати, що за-вдяки заходам, вжитим військовим і політичним ке-рівництвом країни як у воєнно-політичній сфері, такі щодо нарощування боєздатності війська, агресіювдалося зупинити.

Але будемо відверті, це не є докорінним, фунда-ментальним способом вирішити дану проблему. На-віть якщо завтра ворог поверне все анексованета окуповане, зупинить свою гібридну агресію, то самвін нікуди не подінеться. Переселити Російську Феде-рацію, а надто — правлячий там режим, на якусь ін-шу планету найближчим часом навряд чи вдасться.Тож і надалі зберігатиметься загроза агресивних дійз її боку. До речі, про це цілком чітко зазначенов останній редакції української Воєнної доктрини.

Тому українській державі потрібен відповідний ді-євий механізм, який би принаймні суттєво усклад-

нював агресору гіпотетичну агресію — як гібридну,так й повномасштабну. В ідеалі, звичайно, хотілосьби, щоб цей механізм гарантував безпеку країніта її громадянам у повному сенсі цього слова і ро-бив би будь-яку агресію неможливою (або хоча бмалоймовірною).

На сьогодні для цього є два шляхи: перший — сут-тєво трансформувати вітчизняне військо до рівня ви-сокотехнологічного, мобільного і боєздатного дер-жавного інституту в сфері оборони, здатного дативідсіч будь-якому агресору, другий — стати частиноюпотужної системи колективного захисту на міжнарод-ній арені (вступити в Північноатлантичний альянс)і цим убезпечитися від нападів. Другий шлях здаєть-ся більше воєнно-політичним, ніж суто військовим.Однак він, безперечно, напряму пов’язаний із війсь-ковою сферою країни. Саме тому в Державній про-грамі разом із реформуванням ЗС України передба-чається, що воно відбуватиметься разом із набуттямповноцінного членства в НАТО. Тобто у майбутньомумеханізмі безпеки нашої держави передбачається за-діяти обидва названі вище шляхи. Тому можемо кон-статувати, що часи так званої багатовекторності абопримарного «нейтрального статусу» з евентуальниммалозрозумілим «імовірним ворогом» минули. Сьо-годні цей ворог цілком реальний. Тим більше, що підприкриттям «нейтрального статусу» тривалий часвідбувалося зовсім не зміцнення системи національ-ної безпеки та оборони держави, а її деградація…

Проект Державної програми розвитку ЗбройнихСил України на період до 2020 року розроблено з ме-

тою практичної реалізації положень Стратегічногооборонного бюлетеня України, введеного в дію Ука-зом Президента України № 240\2016 від 6 червня ни-нішнього року. По суті це програмний документ, якийдеталізує щодо саме Збройних Сил України положен-ня Стратегічного бюлетеня, який стосується загаль-них сил оборони країни. Він чітко і ясно визначає, щоі як буде змінюватися та інтенсивно розвиватися у віт-чизняному війську найближчим часом. Тобто будесуттєво трансформовано систему управління Зброй-ними Силами (це стосуватиметься як адміністратив-ного управління, так й оперативного), майже докорін-ним чином змінено систему оборонного плануваннята керування ресурсами оборони, запроваджено ком-плекс заходів щодо планомірного, але достатньошвидкого нарощування спроможностей військ вико-нувати весь комплекс завдань, які можуть бути на нихпокладені воєнно-політичним керівництвом держави(насамперед це стосуватиметься їхнього рівня боє-здатності й тих факторів, які на нього безпосередньовпливають), запроваджено створення у ЗС Україниєдиної системи логістики, а також проведено вдоско-налення системи медичного забезпечення війська.Окрім того, програма передбачає закінчення процесупрофесіоналізації українського війська (тобто ство-рення в державі професійної, контрактної армії).

Привертають увагу дві особливості цієї програми.Перша полягає в тому, що до її розробки були залу-чені вітчизняні та іноземні експерти/радники, волон-тери, представники громадянського суспільства дер-жави. Друга — її гранична реалістичність у сфері фі-нансового та ресурсного забезпечення. Приміром,заходи щодо її реалізації вже прописані в бюджетіна наступний, 2017, рік із чітко визначеними видатка-ми, обумовленими реальними економічними можли-востями держави. І на кожний наступний рік такожвже визначені відповідні параметри фінансування.Порівнюючи це із минулими «програмами розвитку»війська, які регулярно з’являлись із призначеннямнового міністра оборони України і містили фантас-тичні розміри гіпотетичного фінансування та строкивиконання тих чи інших заходів щодо «розвитку»війська, можемо констатувати, що для обережногооптимізму щодо реформування нашого війська єконкретні підстави…

Костянтин МАШОВЕЦЬ

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ,ЄВРОАТЛАНТИЧНІ СТАНДАРТИ,МЕДИЦИНА ТА ЛОГІСТИКА,АБО ПРО ДЕЯКІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ

РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВІЙСЬКА НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ…

ССууммііссннііссттьь зз ппііддррооззддііллааммии ккррааїїнн��ччллеенніівв ННААТТОО ооддннее зз ггооллооввнниихх ззааввддаанньь ууккррааїїннссььккооггоо ввііййссььккаа ннаа ппееррііоодд ддоо 22002200 ррооккуу

НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ НА РОЗГЛЯД ДО КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАДІЙДЕ ПРОЕКТ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ

УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ

ПРОЕКТ ДЕРЖАВНОЇПРОГРАМИ РОЗВИТКУЗС УКРАЇНИ НА ПЕРІОД

ДО 2020 РОКУ ЧІТКО І ЯСНОВИЗНАЧАЄ, ЩО І ЯК БУДЕ

ЗМІНЮВАТИСЯ ТАІНТЕНСИВНО РОЗВИВАТИСЯУ ВІТЧИЗНЯНОМУ ВІЙСЬКУ

НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 5

БЕЗПЕКА

Велика Британія витратить 1,9 млрд фунтів стер-лінгів (2,1 млрд євро) на посилення кібербезпекив державі протягом найближчих п’яти років, пові-домила нещодавно інформаційна агенція Reuters,посилаючись на офіційну заяву казначейства цієїдержави. За заявою представника Міністерства фі-нансів цієї країни Філіпа Геммонда, згідно з новимпланом керівництво країни також планує заснува-ти науково-дослідний виш кібербезпеки, а такожінноваційний центр, який сприятиме зростаннюстартап-компаній у царині кібертехнологій. Щедо цих заяв керівник англійської розвідслужби МІ-5Ендрю Паркер оголосив, що Російська Федераціяє зростаючою загрозою для стабільності Англіїі витрачає чималі кошти для досягнення власнихцілей, зокрема й на здійснення кібератак.

Така активізація уряду одного зі світових фінансо-вих центрів (адже Лондон є одним з найбільших осе-редків обороту світових фінансів) і однієї з провіднихкраїн-членів Північноатлантичного альянсу, зовсімне випадкова. А надто після нещодавніх кібератакна сервери Демократичної партії в США у період такзваних президентських перегонів та історії з перехову-ванням у Російській Федерації збіглого працівникаАНБ США Сноудена.

Показово, що уряди країн, на території яких розта-шовані об’єкти, що піддавалися таким атакам, чіткознають, хто, як і навіщо їх атакував. Достатньо прига-дати заяву Держсекретаря США Джо Байдена пропричетність Російської Федерації (мається на увазі їїдержавних установ та організацій) до проведення цихакцій і обіцяну «адекватну відповідь».

У цьому контексті треба сказати, що нас, українців,це зовсім не здивувало. Адже впродовж останніх двохз половиною років питання кібернетичної безпеки абопротиборства у віртуальному просторі стало одниміз основних проявів нинішньої гібридної агресії Ро-сійської Федерації проти України. Що, до речі, акту-альне й нині…

Питання захисту інформації в постіндустріальномусуспільстві, де вона є не тільки товаром, а й стратегіч-ним ресурсом, для України, яка зазнала агресії з бокусхідного потужного сусіда, сьогодні є вкрай актуаль-ним. Достатньо пригадати найбільш гучні історії,пов’язані з перебігом цього протиборства, щоб усвідо-мити той факт, що наша країна вже тривалий час ве-де напружену й інтенсивну війну в електронному прос-торі. Наприклад, історію із сайтом «Миротворець» абозлам акаунта прес-центру штабу антитерористичноїоперації (АТО) в соціальній мережі Facebook. Ці та ба-гато інших прикладів кібератак красномовно свідчать,що Україна стримує ворожі атаки й у віртуально-елек-тронному середовищі…

Сьогодні вже мало в кого залишилися сумніви що-до цілеспрямованого і жорстко організованого харак-теру віртуально-електронного наступу Російської Фе-дерації. Всі ці «КіберБеркути», «віртуальні антимайда-ни» та інші «хакерські групи» насправді є лише розма-льованими лаштунками, що мають замаскувати при-четність Державних структур Російської Федерації

до організації у світовій мережі Інтернет та загаломелектронно-цифровому середовищі жорсткого проти-стояння та протиборства з іншими країнами. За дани-ми російських ЗМІ, у так звану робочу групу з інфор-маційної безпеки, яка і є головним організатором цихкібератак, входять представники СВР, ФСБ, ФАПСИ,МВС, «Роскомінформу», апарату Ради безпеки, про-відних профільних організацій РАН і ОПК.

Теоретичне обґрунтування активізації агресора са-ме в цій сфері (тобто сенсу застосування методологіївіртуально-інформаційної війни) було закладене щедо початку практичної реалізації ним своїх зазіханьна цілісність нашої країни. Пригадаємо, що ще в січні2013 року в Москві відбулися загальні збори тамтеш-ньої Академії військових наук, на яких виступив на-чальник Генерального штабу Збройних сил Росії гене-рал Валерій Герасимов. У своїй доповіді він предста-вив російські погляди на сучасну війну і «революціюу військовій справі». Ця промова широко цитується якприклад нового російського підходу до «гібридної вій-ні». Окрема увага в доповіді генерала Герасимоваприділялася інформаційному протиборству, яке,за його словами, відкриває широкі можливості длязниження бойового потенціалу противника: «Настав

той день, коли ми всі визнали, що слово, камера, фо-тографія, Інтернет і взагалі інформація стали ще од-ним видом зброї, ще одним видом збройних сил».

Однак насправді цю концепцію інформаційногопротиборства як метод впливу на противника так від-верто визначили не тільки і навіть не стільки російськівійськові, скільки інші державні інституції країни-агре-сора. Насамперед це стосується її спеціальних служб,наукових установ та органів державного управління.Саме вони майже моментально взяли на «озброєння»метод кібервійни.

Дезорганізація органів державного і військовогоуправління, хаос та паніка серед населення та зброй-них сил противника, виведення з ладу інфраструктур-них об’єктів противника, створення і розвиток потуж-ної внутрішньої опозиції до державної влади, форму-вання депресивних та панічних настроїв у суспільст-ві — ось головний зміст та цілі цих кібератак. Саме цізагрози мав на увазі голова англійської розвідки, го-ворячи про кібератаки та загрозу з боку Росії.

Щоб зрозуміти обсяг та розмах, з яким росіяни ор-ганізовують та здійснюють агресію у кіберпросторі,треба знати два нюанси. Перший — кількість користу-вачів різноманітних електронних пристроїв (різнома-нітних планшетів, ноутбуків, смартфонів тощо), а та-кож користувачів світової мережі Інтернет стрімкозростає. Тож прямо пропорційно цьому більшає тих,кого охоплює електронний вплив агресора.

Другим нюансом є те, що, за російськими уявлен-нями, протиборство в кібернетичному просторі — ценаскрізна діяльність на всіх етапах конфлікту: при ви-никненні, у розвитку й у постконфліктний період. Ди-ректор національної розвідки США Джеймс Клеппер,виголошуючи 2 лютого цього року щорічну доповідьу Конгресі, в якій назвав основні загрози, що існуютьу світі, зовсім не випадково відвів Росії «почесне» пер-ше місце.

— Росія займає дуже впевнену позицію в кібер-просторі, що ґрунтується на готовності вважати свої-ми цілями критично важливі інфраструктурні системив інших країнах і проводити шпигунські операції

та інформаційні диверсії, навіть коли її дії виявляютьі піддають значному громадському осуду, — заявивКлеппер. — Російські кібероперації, ймовірно, будутьпроводитись як метод впливу на інтереси США, щобвиконати низку стратегічних завдань: збір розвідда-них на підтримку ухвалення Росією рішень щодо кризв Україні й Сирії, операції впливу з підтримки воєннихі політичних завдань, а також як кіберпідтримка розпа-лювання майбутніх криз.

Думається, що голова національної розвідки про-відної країни світу з кіберекономіки навряд чи саме та-ким чином висловлювався перед своїми парламента-ріями стосовно кіберзагроз з боку Росії по відношен-ню саме до США, як би їх не було. Тож можемо суди-ти про розмах та обсяги реальних кіберзагроз і кібера-так з боку нашого сусіда.

КІБЕРАТАКА —НОВИЙ РІЗНОВИД«БРАТСЬКИХ» ВІДНОСИН

УУккррааїїннаа ввппррооддооввжж ттррииввааллооггоо ччаассуу ссттррииммууєє ааттааккии РРФФ уу ввііррттууааллььнноо��ееллееккттррооннннооммуу ссееррееддооввиищщіі

РОСІЯ НАРОЩУЄ ІНТЕНСИВНІСТЬ СВОЇХ АГРЕСИВНИХ ДІЙ У СВІТОВОМУ КІБЕРПРОСТОРІ

КІБЕРАТАКА — ЦЕ ДІЇ, СПРЯМОВАНІ НА УРАЖЕННЯКОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ З МЕТОЮ ПОРУШЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ,

ДОСТУПНОСТІ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО СВОЄЮЧЕРГОЮ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ДЕРЖАВНИХ АБО ПРИВАТНИХ ФІНАНСОВИХ, ПРОМИСЛОВИХ,ІНФРАСТРУКТУРНИХ, МЕДИЧНИХ УСТАНОВ ТОЩО

...У грудні 2015 року три укра-їнські регіональні енергетичнікомпанії зазнали масованої кібе-ратаки, внаслідок чого відбулосявідключення електроенергії.А вже у січні нинішнього рокуамериканська компанія, яка спе-ціалізується на веденні розвідкив кіберпросторі та займається кі-бербезпекою, змогла виявити,звідки «ростуть вуха» цієї кібер-нетичної диверсії. Ниточка при-вела до хакерської групиSandworm («Піщаний черв’як»),яку підтримують і майже утриму-ють власним коштом структури,що мають безпосереднє відно-шення до адміністрацій прези-дента РФ, та російські спеціальніслужби, зокрема ФСБ.

До таких же висновків дійшли йу СБУ та компанії, яка відповідаєза безпеку на українських елект-ростанціях. Згідно з їхніми ви-

сновками, відключення енергії23 грудня 2015 року у компанії«Прикарпаття-обленерго» на За-ході України, внаслідок чогоблизько 80 тисяч користувачівпротягом приблизно 6–8 годинзалишалися без електрики, є на-слідком втручання в її роботушкідливої («вірусної») програми,запущеної в українську системуз Російської Федерації.

Американське видання TheWashington Times (зокрема йогооглядач Білл Гертц) недаремноу матеріалі щодо російської кі-бернетичної загрози процитува-ло одне з інформаційних пові-домлень агенції The AssociatedPress. В ньому, зокрема, йшлосяпро те, що за даними одногоз провідних підрядників мініс-терств оборони США та ВеликоїБританії концерну BAE Systems,ще з початку 2013 року з терито-

рії Російської Федерації здійсне-но принаймні 22 масовані кібер-нетичні атаки проти об’єктівна території України силами «до-свідчених і добре фінансованихпрофесіоналів». Це, на думкуфахівців концерну, свідчить пропряму причетність до таких акційдержавних російських установ.До того ж майже безперервноздійснюються атаки та спроби«зламу» меншої інтенсивностіта масштабу.

Зважаючи на викладені вищефакти, можна дійти обґрунтова-ного висновку, що кіберпростірнашої країни нині є полем боюз агресором, де йдуть не меншзапеклі та напружені «бої» з під-ступним ворогом за незалеж-ність нашої держави, ніж це від-бувається в реальних бояхна Донбасі.

Костянтин МАШОВЕЦЬ

6

НАПЕРЕКІР ДОЛІ

Упередмісті американської столиціАрлінгтоні, де розташована центральнабудівля Пентагону, відбувся 41-й мара-фон морської піхоти США. Вперше

в забігу взяли участь представники України,серед яких було четверо ветеранів АТО, щомають поранення різної важкості, — військо-вослужбовці Збройних Сил України ВадимСвириденко та Вадим Мазниченко, а такожПавло Степанов і Дмитро Фесенко з Націо-нальної гвардії України

— Нашим хлопцям було влаштовано дуже теп-лий прийом, — розповідає член української деле-гації, заступник начальника Української військо-во-медичної академії полковник медичної службиВсеволод Стеблюк. — В аеропорту їх вітали пред-ставники української діаспори, волонтери, гро-мадські активісти, а господарі марафону, морськіпіхотинці США, люб’язно надали можливість про-живати та готуватися до старту на військовій базі«Квантіко» біля Вашингтона.

Розглядаючи експонати, фотографії у музеїморської піхоти США, наші ветерани АТО перекона-лися, наскільки американці пишаються службоюв армії. Гідом у них був морський піхотинець, якийотримав поранення під час військових навчаньу Шотландії. Тепер він змушений їздити на інвалід-ному візку. Але чоловік зовсім не вважає себе люди-ною з обмеженими можливостями і останні шістьроків бере участь у цьому марафоні.

Учасники забігу були розподілені на категорії —найбільш підготовлені спортсмени мали подолатитрадиційні 42 кілометри 195 метрів, початківці орієнту-валися на напівмарафонну дистанцію, а інвалідам во-єнних конфліктів, до яких належали й наші ветераниАТО, потрібно було подолати 10 тисяч метрів. До тогож Вадим Мазниченко мав це зробити на одному про-тезі ноги, а його тезка Вадим Свириденко — на двох.

— Занепокоєння викликав стан здоров`я ще йПавла Степанова, — каже Всеволод Стеблюк. —Майже за місяць до відльоту у США він зламав но-гу. Але Павло навіть думки не припускав, що зали-шиться за межами старту, про який мріяв. За кількаднів до поїздки гіпс було знято.

...30 жовтня о 9.15 за місцевим часом постріла-ми з гармат було дано старт марафону. Разоміз тисячами його учасників, серед яких були такожвійськові Канади, Данії, Грузії, Франції, Литви,

Естонії та Австралії, стартували й наші герої.На старті ведучий двічі привітав представниківУкраїни. Біг і Павло Степанов, ногу якого наші ме-дики «зачохлили» в тугий турнікет. Численні гляда-чі впізнавали представників нашої країни за фор-мою в національних кольорах. Підтримати співвіт-чизників приїхали українці майже з усіх найближ-чих штатів США. «Україна! Україна!» — лунало наддистанцією забігу, а над натовпом майоріли нашіпрапори та синьо-жовті стрічки.

В команді українців також долали дистанцію ата-ше з питань оборони Посольства України в США ге-нерал-майор Володимир Гаврилов, начальник війсь-ково-медичного клінічного центру професійної пато-логії особового складу Збройних Сил України під-полковник медичної служби Андрій Кіх, прес-секре-тар ГО «Українська асоціація інвалідів АТО» Катери-на Машко та керівник проекту трастового фондуНАТО з медичної реабілітації Наталія Мельниченко.

Фінішували учасники марафону біля пам’ятникаморським піхотинцям, що загинули в усіх збройнихконфліктах. Українці фінішували з різним часом, по-чинаючи від трохи більше за 60 хвилин, але всівклалися у двi години.

— Я був вражений мужністю наших ветеранівАТО, — говорить Всеволод Стеблюк. — Участь в та-кому марафоні — це доказ незламності духу і не-стримного бажання жити повноцінним життям. Над-звичайні вольові якості виявив і Павло Степанов. Бу-ло видно, як нелегко йому долати останні сотні мет-рів дистанції. Він фінішував, стискаючи зуби і пере-магаючи біль ще не зовсім загоєної рани. Після фі-нішу ми діагностували в нього набряк сухожилля.

Участь українців у цій події стала можливою за-вдяки підтримці з боку Вашингтонського філіалуміжнародного благодійного фонду Allied ForcesFoundation, трастового фонду НАТО із реабілітаціїпоранених, Посольства України в США та волон-терських організацій.

Досвід участі у 41-му марафоні морської піхотиСША незабаром стане у пригоді українським війсь-ковим. У вересні 2017 року Україна вперше будеучасником Invictus Games — великого турніруз адаптивних видів спорту, що об’єднає пораненихбійців з усього світу. А в наступному марафоніу Вашингтоні візьмуть участь уже 10 учасниківбойових дій з України.

Олександр ТЕРЕВЕРКО

ПЕТРО ПОРОШЕНКО ПІДТРИМАВ ІНІЦІАТИВУ ЩОДОЗАПРОВАДЖЕННЯ ОФІСУУПОВНОВАЖЕНОГО ПРЕЗИДЕНТАЗ НАДАННЯ ДОПОМОГИВ РЕАБІЛІТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИМВІЙСЬКОВИМ, ПОРАНЕНИМ В АТО

Президент Петро Порошенко провів зустрічіз командою українських військових, що бралиучасть у щорічному марафоні морських піхотин-ців США у Вашингтоні. Під час розмови військовівисловили ініціативу щодо заснування офісуУповноваженого Президента з надання допомо-ги в реабілітації українським військовими, що от-римали поранення в зоні проведення АТО, пові-домляє прес-служба глави держави.

Петро Порошенко підтримав їхню ініціативу і за-пропонував очолити в майбутньому цю структурусанітарному інструктору медичної роти 128-їокремої гірсько-піхотної бригади оперативногокомандування «Захід» Сухопутних Військ Зброй-них Сил України Вадиму Свириденку, який отри-мав поранення та в результаті обмороженнявтратив кінцівки.

«Я особисто бачив новину про вашу участь у цьо-му марафоні і в цей момент пишався своєю краї-ною. Я був дуже гордий за наших воїнів, які на весьсвіт продемонстрували мужність, здатність долатитруднощі і потужну силу духу», — звернувсядо учасників зустрічі Петро Порошенко.

«Це не просто ваша перемога. Це той приклад,на якому мають виховуватися десятки, сотні, тисячінаших воїнів, які пройшли АТО, не зламалися і демон-струють потужну віру в життя», — додав Президент.

«За цим марафоном спостерігали представникибагатьох країн світу. Для мене дуже важливо, щоми продемонстрували і фізичну, і моральну міцьновоствореної, але дуже потужної української ар-мії», — сказав Петро Порошенко.

Президент зауважив, що це також є ще однимприкладом ефективної співпраці України з країна-ми НАТО у напрямку надання медичної допомоги,протезування та соціальної реабілітації військових,що отримали поранення в районі АТО.

НЕЗЛАМНІНА ВІЙНІ ВОНИ ВТРАТИЛИ КІНЦІВКИ,

ПРОТЕ НЕ ВТРАТИЛИ СИЛУ ДУХУ

УУккррааїїннссььккаа ккооммааннддаа ппіісслляя ффіінніішшуу 4411��ггоо ммааррааффооннуу ммооррссььккооїї ппііххооттии ССШШАА

ВВааддиимм ССввииррииддееннккоо ((ппррааввоорруучч)) ооччооллииттьь ооффіісс УУппооввнноовваажжееннооггооППррееззииддееннттаа зз ннааддаанннняя ддооппооммооггии вв ррееааббііллііттааццііїї ууккррааїїннссььккииммввііййссььккооввиимм,, щщоо ооттррииммааллии ппооррааннеенннняя вв ззоонніі ппррооввееддеенннняя ААТТОО

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 7

НАПЕРЕКІР ДОЛІ

— Маю велику честь бути сьогоднітут серед тих, хто здобув перемогудвічі. Перший раз тоді, коли зупини-ли ворога, а вдруге — коли повірилив себе і знову стали у стрій. Я не пе-рестаю дивуватися вашій силі духу,самовідданості та мужності. На ва-шому прикладі ми будемо виховуватимайбутніх військових! — наголосивМіністр оборони України генерал ар-мії України Степан Полторак, перебу-ваючи з робочим візитом в Микола-ївській області, де взяв участь у від-критті перших «Ігор Героїв».

Під час змагань Міністр оборони на-городив волонтерів, які з першого днядопомагали військовим всім необхід-ним, а також вручив відомчі нагородиучасникам змагань, повідомляє Управ-ління комунікацій та преси МО України.

«Ігри Героїв», що є пілотним проек-том, створені за прикладом амери-

канського проекту «WorkingWounded Games», в якому берутьучасть люди, які втратили кінцівкина війні або за інших обставин.В Україні проект охоплює людей, якіотримали інвалідність під час АТО,а також дає старт розробці глобаль-ної програми з фізичної та соціальноїреабілітації військовослужбовців, якіотримали поранення в ході АТО.

Проект організований та реалізова-ний за підтримки Міністерства оборо-ни України, Благодійного фонду«Крила Феніксу», Миколаївської об-ласної державної адміністрації, Мико-лаївської міської ради, Національногоуніверситету кораблебудування іменіадмірала Макарова, «Морського спе-ціалізованого порту Ніка-Тера», спор-тклубу L-fitness, Waltzmann’s maraud-ers, Миколаївської зразкової автош-коли ТСО України.

«ІГРИ ГЕРОЇВ»

ВВееттееррааннии ААТТОО ввззяяллии ууччаассттьь уу ппеерршшиихх вв УУккррааїїнніі ««ІІггрраахх ГГееррооїївв»»

У серпні 2014 року під час чергової хвилімобілізації до війська 41-річному киянинуВадиму Свириденку зателефонували звійськкомату і запитали: «Ви проходиливійськову службу в прикордоннихвійськах фельдшером?» Після ствердноївідповіді у слу-хавці пролунало:«Ви нам дужепотрібні». Звісно,він погодився.

В АТО потрапивнаприкінці серп-ня у складі 128-їгірсько-піхотноїбригади. Спочат-ку перебували врайоні Щастя,Теплого, потімбіля Станиці Луганської і Ольхового. На-прикінці жовтня підрозділ Вадима заміниву Чорнухіному 11-й батальйон. Селищепостійно обстрілювали.

Також у той час часто гатили по селу Но-воорлівка. Звідти через блокпост, де нісслужбу Вадим, постійно везли поранених.Головним було якомога швидше достави-ти бійців до лікарні, попри снігопади і роз-биті дороги. І це вдавалося.

12 лютого Вадим разом із іншими бійця-ми вирушив на блокпост неподалік Де-бальцевого.

— Тільки-но ми прийшли на допомогу, якбіля мене розірвався снаряд. Тоді в рукута ногу влучили два осколки, пошкодив-ши м’яку тканину. Кістки залишилися цілі,тож рани зашили, — розповідає Вадим.

Було вирішено всіх поранених відпра-вити в Артемівськ. І вже 16 лютого вве-чері була дана команда йти на проривколоною.

— Виїхали в ніч. Важкопоранених за-вантажили на «Урал» і «КАМАЗ», а лег-копоранених — на два БМП із групоюприкриття. Згодом стало зрозуміло, щоми відстали від колони і заблукали.Раптом вибух. Ми підірвалися на міні. Тамусе було заміноване. Я пошкодив ще йспину, отримав контузію. Ніч провів унапівнепритомному стані. Був сильниймороз. Прокинувшись вранці, зрозумів,що не чую жодного стогону. Всі замерз-ли, як і мій командир, — розповідаєсанінструктор.

Чотири дні Вадим Свириденко продов-жував лежати в холодній машині. Навко-ло рипів 20-градусний мороз. Їв лише снігта галетне печиво. На четверту добу йогознайшли ворожі розвідники. Так він важ-копораненим потрапив у полон.

У те, що він медик, повірили не відразу.Тільки побачивши у військовому квиткузапис «фельдшер», погодилися віддатиВадима українцям. Протримали його натій стороні не більше дванадцяти годин.Присланий за ним реанімобіль відвіз Ва-

дима у лікарню ім.Мечникова у Дніпрі.

Коли лікарі сказали,що врятувати руки йноги неможливо, вінбув шокований. Алерозумів: іншого вихо-ду не немає. Згодомбула довга ре-абілітація та пристосу-вання до нового життяз протезами.

— «Афганці» —перші, хто прийшов до мене після проте-зування, вчили мене вставати з ліжка, ро-бити перші кроки з протезами. Я їм без-межно вдячний, — розповідає Вадим.

— Пробігти 10 кілометрів було моєю ме-тою. Я мав подолати цю дистанцію та по-казати, що зміг це зробити, — розповідаєветеран АТО. — У мене були дуже важкітравми, тож хочу подякувати всім, хто до-поміг мені встати з лікарняного ліжка тавзяти участь у цьому змаганні. Своїм при-кладом хотів показати всім нашим хлоп-цям, що потрібно завжди триматися ускладних ситуаціях. Треба стимулюватисвоє життя спортом, навчанням та несидіти на місці.

Завдяки програмі НАТО у Вадима заразтри види протезів для рук — механічні,електричні й біонічні. Для ніг є протезидля ходьби типу «швидкий крок», є проте-зи для плавання та для бігу.

Олена КРУГЛЄНЯ

— Марафон для мене був дужеважким, адже на деяких ділянкахтреба було бігти по місцевості зпідйомом у гору близько 8 граду-сів, що дуже виснажувало, —розповідає ветеран АТО ВадимМазниченко, який дуже хвилю-вався під час марафону, аджевідчував шалену відповідаль-ність. Він добре розумів, що вцьому змаганні ветерани АТОпредставлятимуть не лише себе,а й усю Україну.

— У важкі хвилини допомагала під-тримка американських вболіваль-ників, які кричали, що ми молодці, тапідбадьорювали оплесками.

Спілкуючись із цієї вольовою лю-диною, відчуваєш натхнення, зяким він згадує все те, що відбува-лося з ним під час поїздки до США.

Проте вперше він потрапив тудироком раніше на реабілітаціюпісля ампутації ноги і руки в ре-зультаті отриманих у зоні АТО по-ранень.

…Ранок 30 вересня 2014 рокузалишиться в пам’яті рядового Ва-дима Мазниченка назавжди. Саметоді під час мінометного обстрілупід Старогнатівкою Донецької об-ласті він отримав важкі поранення.Тиждень перебував у комі. Бійцядоставили в Дніпропетровську об-ласну клінічну лікарню імені Меч-никова, де йому майже до колінаампутували праву ногу і ліву рукувище ліктя. Отямився Вадим 6жовтня вже в Одесі, у Військово-медичному клінічному центріПівденного регіону.

На фронт він потрапив під часдругої хвилі мобілізації. До цьогопрацював у Броварах, встановлю-вав металоконструкції. Протеармійський досвід на той час ужемав: строкову службу проходив уМиколаєві, в 79-й аеромобільнійбригаді повітрянодесантнихвійськ, куди й призвався під часмобілізації.

— Після поранення мене витяглихлопці, надавши першу медичнудопомогу. Пам’ятаю, був РомаБевз, якого снайпери вбили...Потім я відключився і отямивсятільки через шість днів, вже вОдесі...

Знову встати на ноги бійцю допо-могли медики, волонтери та бла-

годійний фонд «На благо Одеси».Для цього потрібні були цілий рік іколосальні зусилля. Через Союзветеранів АТО Вадим дізнався проіснування американської програ-ми по протезуванню та реабілітаціїпоранених українських воїнів. Тожзавдяки зусиллям волонтерів зго-дом Вадим потрапив до США.

Тепер він розповідає бойовимпобратимам про цю країну, аме-риканську програму протезуван-ня, специфічність комп’ютерноїклавіатури, на якій можуть пра-цювати люди з ампутованими ру-ками, про види спорту, щоспеціально адаптовані для ко-лишніх учасників військовихконфліктів тощо.

— Крім протезування і лікування,пройшов у США ще і спортивнуреабілітацію, — розповідає Вадим.— Там у мене був протез для за-нять спортом і навіть спеціальнийтриколісний велосипед. На ньомуза три дні долав 68 миль (більше100 кілометрів. — Авт.). А ще пла-вав на каяках, катався на сноу-борді, на гірських лижах...

— В Америці, коли з людиноютрапляється біда, їй дають мож-ливість займатися будь-яким ви-дом спорту, — розповідає Вадим.— Для ветеранів воєн існує про-грама, яка супроводжує поране-ного до кінця життя і допомагаєйому адаптуватися до будь-якоговиду діяльності. Нас теж залучалидо різних програм, аналог яких мизараз хочемо створити в Україні.

Вадим КОВАЛЬОВ

ПІСЛЯ АМПУТАЦІЇ РУК І НІГ ХЛОПЦІ

ПРОБІГЛИ ДЕСЯТИКІЛОМЕТРОВИЙ МАРАФОН

ВВааддиимм ССввииррииддееннккоо ВВааддиимм ММааззннииччееннккоо

«МИ ПІДІРВАЛИСЯ НА МІНІ.НІЧ ПРОВІВ У

НАПІВНЕПРИТОМНОМУСТАНІ. БУВ СИЛЬНИЙ

МОРОЗ. ПРОКИНУВШИСЬВРАНЦІ, ЗРОЗУМІВ, ЩО НЕЧУЮ ЖОДНОГО СТОГОНУ.

ВСІ ЗАМЕРЗЛИ...»

8

АРМІЯ І СУСПІЛЬСТВО

2014-й. Район АТО. Розвідувальній групі СергіяСелезня належало відбити… жіночу виправну коло-нію. Вона була розташована неподалік кордону Укра-їни із Росією і на той момент вже була захопленабойовиками. Ув’язнені жінки розбіглися. Командуван-ня розмірковувало: якщо зволікати, об’єкт з часомзахопити буде дуже складно.

«Лису» належало вивести загін на об’єкт і з вико-ристанням ефекту раптовості відбити його у ворога.Утім «Лиса» попередили, що розташування колоніїнеподалік кордону із Росією може створити додатко-ву небезпеку.

Відбити захоплену колонію швидко і тихо не вдало-ся. Коли наша колона з автомобілів, бронемашині танка наблизилася до об`єкта, під кількома машина-ми вибухнули керовані фугаси. А за кілька хвилин до-рогу навколо них щільно вкрили розриви від мін і сна-рядів, які прилітали з території Росії.

Щоб вийти із зони обстрілу, водії намагалися роз-осередити машини, відвести їх подалі від дороги.Проте майже всі позастрягали на пересіченій місце-вості. Лише розвідникам на двох авто на швидкостівдалося вискочити з вогневої пастки. «Лис» із розвід-групою були близько від колонії, тож вирішили атаку-вати. Бойовики, не очікуючи такої зухвалості, навітьне заблокували в’їзну браму, і наші розвідники увій-шли на територію установи. Незабаром підійшов наштанк, який почав нищити вогневі точки терористівпрямою наводкою.

У результаті відділення українців знищило і вибилобільше взводу бойовиків з їхнього укріплення. Післябою натхнені цим успіхом «Лис» та його напарник —

кулеметник Василь «Умка» повернулися до свогопобитого кулями авто. Чоловіки стомлено сиділи, на-биваючи порожні магазини патронами, і роздивляли-ся довкола. Погляди розвідників вихопили за рогомодного з бараків новісіньку «Ниву» з тонованимсклом. «Лис» із «Умкою» азартно перезирнулись і ки-нулись до неї. Після такого бою їхньому підрозділу не-обхідно було оновлення техніки.

«Лис» відчинив двері салону, «Умка» підняв ка-пот… й обидва заклякли: «Нива» була вщерть запов-нена каністрами із саморобною вибухівкою. А з-підкапоту і дверцят визирали примітивні металеві кон-такти для підриву заряду. Свого часу чоловікиретельно опановували мінно-вибухову справу, щобзрозуміти: вибух не стався лише тому, що окислили-ся контакти.

Саме тоді доля мовби теленькнула «Лису» тривож-ним дзвінком: «Хлопче, будь обережнішим, ти ходишпо межі!..»

А вже за тиждень поблизу Амвросіївки він лежавпід продірявленим кулями великого калібру позашля-ховиком, спливаючи кров’ю. Його ноги були перебиті

кулеметними чергами, але він щосили раз за разомгорлав побратиму «Умці», що намагався підповзти:«Васю, кинь мене і відходь! Я прикрию!..»

Днем раніше «Лис» як старший двох бойовихтрійок отримав наказ евакуювати з оточених ворогомпозицій поблизу Амвросіївки поранених піхотинців.Автомобілями розвідгрупа швидко дісталася вказано-го району, двічі прорвавшись крізь засідки. Розпочалипошуки своїх. Розвідники діяли так тихо й непомітно,що на одному з териконів трійка «Лиса» навіть захо-пила в полон «сепарського» артилерійського корегу-вальника — здоровенного, як гіпопотам. Утім вийтина оточені позиції наших бійців розвідники не змог-ли — бойовики були скрізь, і знайти лазівки в позиці-ях ворога не вдалося. Тому хлопці «Лиса» вирішилирозділитись і діяти окремо. Біля підірваного містка че-

рез річку трійка Сергія знову натрапила на засідку.Бойовики вдарили по автівці кинджальним перехрес-ним вогнем. Гранатометник з трійки розвідників і по-лонений бойовик загинули відразу. Життя «Лису» й«Умці» врятувала величезна туша «гіпопотама» — во-рожого корегувальника, в яку влучила більшість куль.

Безстрашний «Умка», котрий із початком обстрілувивалився з машини і відкотився на узбіччя, закликівСергія не наближатися не послухався. Під прикрит-тям гранатометного вогню другої трійки розвідників,що підійшла на допомогу, він затягнув командирана заднє сидіння. Від зграї переслідувачів четвіркавцілілих розвідників із непритомним «Лисом» на ру-ках відривалася ще півночі…

ЖИТТЯПІСЛЯ ВІЙНИ,АБО ЩО ЗНАЧИТЬ ЗАГОСТРЕНЕ ПОЧУТТЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ ВЕТЕРАНІВ АТО

ВВііддддііллеенннняя ««ЛЛииссаа»» ((ттррееттіійй ппррааввоорруучч)) уу ззоонніі ббооййооввиихх ддіійй ннаа ЛЛууггааннщщиинніі ((22001144 рріікк))

СЕРГІЙ САМ ПІШОВ ДО ВІЙСЬККОМАТУ І ПОЇХАВ НА СХІД, ХОЧАМАВ ТРЬОХ НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ... ВІН У НАС ТАКИЙ! ПОТІМВАЖКЕ ПОРАНЕННЯ... Я ПІВРОКУ ПРОВЕЛА У КИЇВСЬКОМУ

ШПИТАЛІ, ПЕРЕЖИЛА ВСІ ЙОГО 22 СКЛАДНІ ОПЕРАЦІЇ ТАПРОТЕЗУВАННЯ ІЗ ЗАМІНОЮ КІСТОК ОБОХ НІГ ТА ІМПЛАНТАЦІЄЮ

ШТУЧНОГО КОЛІННОГО СУГЛОБА

Колишній розвідник-снайпер 72-ї окремої механізованої бригади, інвалід війни СергійСелезень із позивним «Лис» після лікування та повернення додому в найбільше селоВолодарського району Київщини Городище-Пустоварівське організував фермерськегосподарство «Гармонія». Менше ніж за рік воно стало конкурентом для тамтешніхсільськогосподарських «магнатів», які до цього жили — не тужили, безсовісноексплуатуючи селян. Крім того, атовці, які працюють у «Гармонії», стали грозою для всіхмісцевих браконьєрів і «чорних» вирубувачів лісів

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 9

АРМІЯ І СУСПІЛЬСТВО

Листопад 2016 року. Київщина. …На світанкув хаті Селезня в Городищі-Пустоварівському ранковаметушня — до школи збираються двоє з чотирьох ді-тей Сергія, наймолодшому в цій сім’ї — Зоряну лишечотири місяці. Побачивши мене, третьокласниця Ка-терина і шестикласник Микола прикладають до уствказівні пальчики, мовляв, нехай татусь іще поспить.А на кухні вже порається дружина ветерана АТОАльбіна.

— Ми дуже важко розпочинали власний бізнес, —напівголоса розповідає жінка. — Сергій працюєіз 14 років, здобув заочно дві вищі освіти, 15 останніхроків був виконробом на будівництві. Незадовгодо війни ми взяли в оренду свиноферму, декілька па-їв землі в родичів і знайомих. Тримали сотню свиней,працюючи удвох майже цілодобово. Планували заку-пити ще 100 поросят, найняти помічників. Але почала-ся війна. Сергій сам пішов до військкомату і поїхавна Схід, хоча мав трьох неповнолітніх дітей... Він у настакий! Потім важке поранення... Я півроку провелау київському шпиталі, пережила всі його 22 складніоперації та протезування із заміною кісток обох нігта імплантацією штучного колінного суглоба. Діти жи-ли в бабусі, бізнес довелось продати. Знаєте, він над-звичайно сильна людина — у шпиталі не я чи психо-логи його підтримували, він сам, щойно вкотре відхо-див від наркозу, починав підтримувати і мене, і всіхважкопоранених у трьох палатах. А планувати ство-рення нового господарства розпочав ще на лікарня-ному ліжку...

За виторгувані від продажу свиноферми гроші«Лису» придбали неновий позашляховик із автома-тичною коробкою передач. Коли виписувався з госпі-талю, юрба проводжаючих підкотила його на інвалід-ному візку до авто, пересадила за кермо. І Сергій са-мостійно рушив не просто до рідного села — поїхав,образно кажучи, в нове життя.

Переважно сільськогосподарський Володарськийрайон Київщини місцеві мешканці справедливо вва-жають депресивним. Працездатне населення, не ма-ючи роботи, тікає в пошуках кращої долі до міст. Ті,хто залишився, чіпко тримаються за свої робочі місця.А аграрний бізнес цим користується, свідомо тримаю-чи своїх працівників «у чорному тілі».

За словами селян, землі району поділили між со-бою п’ятеро «магнатів», які й вирішують між собою, якжитиме місцеве населення. У Городищі-Пустоварівсь-кому це виглядає так: орендар 32 тисяч гектарівлюдських паїв має в селі переробне підприємство. Бе-ре на роботу тих, хто погодиться на мінімальну зар-плату і готовий передати в оренду паї всієї родини.

Сергій ще до війни зажив серед односельців неаби-який авторитет. Тож щойно вони дізналися про йогонамір створити фермерське господарство, потяглисядо нього зі скаргами. Серед них і 50 власників двохсотгектарів землі, яким орендар платив мінімальну став-ку орендної плати у 3600 гривень на рік, а угоди

на оренду укладав невчасно та ще й з порушенням за-конодавства. «Лис» прорахував рівень рентабельнос-ті бізнесу, тому впевнено назвав свої умови оренди:8000 гривень на рік, ще 5000 дає в руки при підписан-ні угоди як одноразову допомогу, безкоштовно пере-орює всім бажаючим городи і завозить по осені ванта-жівку соломи кожному пайовику.

А ще Сергій прийшов до представника одногоз орендарів і чесно виклав йому своє бачення ситуації.Заодно попередив, що більше нікому не дозволитькривдити односельців. Після цього по селу ходилипредставники «магната» і гугнявили: «Він завалитьсправу, ваші землі будяками поростуть». Багато хтовичікує. Однак 18 односельців вирішили триматисяСергія. Один з них мені сказав: «У Сергія понівеченіноги, але велике серце і світлий розум!»

Проте вчинок «Лиса» допоміг місцевим селянам.«Магнат» для підтримання свого статус-кво мусивза новими угодами заплатити людям, аби ті не приєд-налися до Сергія, також по 8 тисяч гривень. Зрозумі-ло, що решта пайовиків тепер переукладатимуть уго-ди оренди вже на таких же умовах.

Пізній вечір. У світлі вікна веранди на подвір’ї Се-лезня радяться четверо. Двоє з них цієї ночі йдуть охо-роняти навколишній ліс від «чорних» вирубувачів ду-бів. Самі того не помічаючи, чоловіки по-військовомузаймаються суто бойовим плануванням: обговорюютьвірогідні точки появи браконьєрів, шляхи їх підходуі відходу, порядок зв`язку між собою і з поліцією, влас-ні дії в різних обставинах, підхід резерву з ветеранівсела та інше.

54-річний Сергій «Сем» з початком війни на СходіУкраїни повернувся із заробітків у Росії, доброволь-цем мобілізувався до складу 93-ї окремої механізова-ної бригади. Воював у Водяному, Пісках, Авдіївці,на шахті Бутівка. Сьогодні його черга йти у засідку.Зранку в нього «робота з агентурою» — небайдужілюди допомагають хлопцям інформацією прозловмисників.

29-річний завжди усміхнений «кіборг», розвідникМихайло «Співак», у 2014-му з двома побратимамиу цивільному одязі на трофейному авто і без будь-якихдокументів проїхав через десяток блокпостів бойови-ків та проник до оточених у Донецькому аеропорту по-братимів 72-ї бригади. У ДАПі він мінував стежки під-ходу бойовиків та відповідав за антиснайперську ро-боту.

Спокійно «працювати» винищувачам лісу тутне вдається. Також ветерани АТО вже знищили якмасове й безкарне явище браконьєрство на водой-мищах. Завдяки їхнім «рейдам» річка і водосховищазараз вже не захаращені сітками, а дехто з лиходіївпознайомився із буцегарнею або сплатив великіштрафи.

Я об’їхав із Сергієм всі 140 гектарів його орендо-ваних і власних земель. Спілкувався із його коле-гами, серед яких немало ветеранів АТО. Бачив во-

досховище, яке днями Сергій офіційно зариблює.— В Україні, як на мене, є три найбільших біди, —

ділиться наболілим Селезень, — це наша соціальнабайдужість, продажні чиновники та олігархи. З байду-жістю треба боротися через власний приклад. У дер-жави і чиновників вимагати не «рибу» — подаянняіз дешевих пільг, а «вудочку» — створення умов длягідного заробітку й розвитку. А олігархам треба вста-новлювати квоти. Наприклад, якщо він бере у сільсь-кій місцевості в оренду тисячу гектарів землі, має пра-цевлаштувати за це не менше 50 селян і забезпечитиїм пристойний заробіток. Інакше у нас і далі будутьзникати малі й великі села.

На думку «Лиса», спілкам ветеранів треба активноприводити своїх представників у місцеву та централь-ну владу.

— Треба спочатку навести лад у себе в селі, місті,області, — продовжує він. — Я для цього став депута-том райради, головою районної спілки ветеранів АТО.Війна за незалежність країни полягає не тількиу збройному захисті від агресії Росії. Україну робитьслабкішою не менш небезпечний внутрішній ворог,особливо корупція. До речі, першими, хто зрозумів,що атовці — новий громадський, соціальний та еконо-мічний рух, стали саме чиновники та олігархи. Недар-ма ж розпорядник 32 тисяч гектарів землі так злякав-ся збільшення моїх смішних для нього за масштабомнаділів. Не хочу навіть розповідати, до яких капостейвони вдаються, щоб знищити нас як небезпечне длясебе явище у самому зародку. Ми ламаємо вибудува-ну ними ж систему, тому ми — реальна для них загро-за. Зауважте, що ми в країні як представники вете-ранського руху не одні...

Зараз у фермерському господарстві «Гармонія»працює 10 фронтовиків, які отримують гідну навітьза мірками столиці зарплатню та прийняли єдину жор-стку умову Селезня — не пиячити й не красти. До кін-ця наступного року «Лис» планує працевлаштуватище 40 ветеранів. Базу для цього він уже створив:«Гармонія» має чесно отримані офіційні дозволина розчистку й вирубку захаращених недоглянутих лі-сосмуг та переробку деревини, зариблення та про-мисловий вилов риби у кількох водоймищах, опален-ня шкіл та інших соціальних об`єктів твердим пали-вом. Також він планує облаштування бази відпочинкуна річці Рось для атовців і розпочав будівництво ре-монтних майстерень. Само собою, будуть розширю-ватись сільськогосподарські угіддя ферми.

Коли ми із Сергієм вже прощались, він сказав:— Якщо знаєте родину ветерана, яка не має житла

і хоче жити й працювати у селі на гідних умовах, нашаспілка ветеранів АТО надасть їй для проживанняокреме доглянуте домогосподарство, а ферма допо-може буквально усім. Ми дамо хорошу роботу абоможливість розпочати власну справу серед побрати-мів.

Віктор ШЕВЧЕНКО

ДДоо ццььооггоо ввооддооййммиищщаа ввииппууссттииллии 220000 ттииссяяччммааллььккаа ррииббии

УУ ббууддииннккуу ррооддииннии ССееллееззнніівв ззааввжжддии ггооссттиинннноо ппррииййммааююттьь ввееттеерраанніівв ААТТОО

ППррааццііввннииккии ««ГГааррммооннііїї»» ззааггооттооввллююююттьь ддрроовваа ддлляяммііссццееввиихх шшккіілл

ЩЩооттиижжнняя ааттооввцціі ввииллооввллююююттьь іізз ооррееннддооввааннооггооссттааввккаа ррииббуу іі ррооззддааююттьь ннааййббіідднніішшиимм ооддннооссееллььццяямм

10

АРМІЯ І СУСПІЛЬСТВО

— Женя? Той самий Женя? Безстрашниймедик, який під кулями допомагавпораненим мітингувальникам у лютому2014-го? — батько загиблого на МайданіУстима, а нині відомий волонтер, «НароднийГерой України» не може стримати сліз.

Володимир Голоднюк довго шукав Євгена,аби той розповів про останні хвилини життясина, і зустрів його у жовтні 2016 рокуна крайніх українських позиціях поблизуДебальцевого. Незнайомі люди обійнялися,поспілкувались, позгадували… Виявилося,що медик з Майдану вже другий рік на війні,йому довелося понюхати чимало пороху.Володимир пояснив «Доку», що післязагибелі сина на Інститутській не має правазалишатись байдужим до ситуації у країні,адже його Устим точно зараз був бина передовій. Тож він не втомлюється зновуі знову закуповувати оптику, амуніцію і їхатина передову. Та багато часу на балачкинемає. Володимиру належить повертатисьу рідний Збараж і готуватися до наступноїпоїздки…

Чоловік вже третій рік є координатором гро-мадської організації, що активно допомагає ук-раїнським бійцям. Та й як можна сидіти вдома,коли там поряд з перетягнутим чорною стрічкоюпортретом 19-річного Устима зберігається його«Золота Зірка» Героя України?

— Ще коли син навчався у військовому ліцеї,він обіцяв довести, на що здатен, сказав, що кра-

їна ще про ньогопочує, обіцяв ста-ти героєм. Сьо-годні ліцейпо праву пиша-ється випускни-ком. Хлопцю вда-лося дотриматиобіцянку, він ставГероєм. Посмерт-но. 30 листопадасин був серед по-битих студентів,йому наклалибільше десятишвів. Та навіть пі-сля цього всидітивдома він не зміг,швиденько підлі-кувався і зновукинувся боротися за Україну. Він сміливо бігав підкулями в касці, пофарбованій в колір миротворцівООН, витягав поранених на Інститутській.

Коли наближалась небезпека, Устим завждивигукував: «Небо падає!» 20 лютого 2014 рокунебо таки впало. Блакитна каска миру лежалана тротуарі, залита кров’ю, потім її омивав сльо-зами батько Устима Володимир.

— Того трагічного дня я був на Майдані разоміз сином, — розповідає Володимир. — Приїхав,щоб його забрати, та переконати так і не зміг.Колись давно, у п’ятому класі, у школі Устимусказали: «Ти названий на честь Устима Карме-

люка — бунтаря, захисника українського народу.І ім’я твоє перекладається як «справедливий».Він тоді насупився і відповів: «Побачите, я, коливиросту, теж стану Героєм України». Свого сло-ва син дотримав. Він був максималістом, йогозапалу вистачало і на мене.

Громадська організація, координатором якої є«Народний Герой», постійно нарощує обсяги до-помоги, її знають по всій лінії фронту. Та силивзятись за волонтерство Володимир знайшову собі не одразу.

— Перша допомога була досить примітивною,але хлопці були задоволені. Пізніше до нас поча-ли звертатися. Не можу сказати, що я взявсяза це із захопленням, бо боявся. Боявся тому, щона цьому не розумівся. Щодо якості форми і взут-тя я як офіцер запасу можу зробити якісь виснов-ки. А про кевларовий шолом на той момент чувтільки по телебаченню. Чим далі, тим обсяг допо-моги ставав ширшим, ми почали цікавитись ін-шими сферами. Потім постало питання, якза менші гроші купити більше. Ми шукали укра-їнських виробників, які почали виготовляти одягі взуття, не гірші за імпортні аналоги. Таким чи-

ном, ми ще й давали змогу заробити місцевимвиробникам, давали людям роботу. За собівар-тістю виходило набагато дешевше.

З часом від взуття, одягу та спорядження волон-тер перейшов на дорогі прилади — тепловізори,приціли, радіостанції, артилерійські труби, лазернідальноміри, мінокулятори, бінокуляри, біноклі…

— Це те, чого дійсно не вистачає нашимпідрозділам і що досить дорого коштує. Чесно ка-жучи, ситуація з пожертвами зараз не зовсім пози-тивна. Тож ми постійно проводимо концерти, фес-тивалі, благодійні акції… Активно допомагає укра-їнська діаспора з Італії, Німеччини, Америки, Гол-ландії. Якщо говорити про матеріальний еквіва-лент допомоги, то за перший рік було надано їїна три мільйони гривень. За 2015 рік — на п’ятьмільйонів. Це досить приблизні підрахунки, чітковідповісти на це питання практично неможливо.Ми ведемо документацію, записуємо прибутки, ви-датки, але багато допомоги проходить транзитом.

Волонтерська діяльність вимагає чимало часуі сил. Тож не дивно, що волонтерський складв організації, яку координує Володимир, постійнозмінюється. Четверо помічників не витрималиі пішли воювати.

— В мене — інша мотивація. У мене загинув син,і якщо я допоможу чиємусь синові, мій з небес цепобачить. Тому сиджу тут і у свята, і в будні… У насз’явився великий шанс змінити країну. Вірю в те,що смерті молодих патріотів не були марними.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

P.S. До третьої річниці початку Майдану Володи-мир вирішив вилити два бронзові погруддя —Устима і Назара Войтовича, наймолодшого ге-роя «Небесної сотні». Незабаром їх можна будепобачити в музеї у Збаражі.

Хороший подарунок до настан-ня холодів отримали військові,які несуть службу на передовійу районі проведення антитеро-ристичної операції. Морськимпіхотинцям 36-ї окремої брига-ди та до окремого розвідуваль-ного батальйону доставили дважитлові модулі.

Ініціатором створення моду-лів став заліщицький бізнес-мен Іван Навольський, якийз перших днів війни надає ва-гому допомогу нашій армії. ІванМихайлович укотре запропо-нував допомогу та втілив свійзадум на підприємстві «Тімер-тан», яке очолює. Протягом мі-сяця на Тернопільщині тривалироботи з виготовлення та об-

ладнання будиночків. Проекту-ванням займався Анатолій Со-рочук. В конструкції встанов-лено освітлення, буржуйкуз бойлером для підігріву водита можливістю готувати їжу,санвузол, вентиляцію, також євікно, аварійний вихід у підлозіта три пари двоярусних ліжок.Стіни утеплено десятисанти-метровим шаром мінеральноївати. Розробка приміщеньпроводилась із урахуваннямпобажань, пропозицій та за-уважень від бійців, які перебу-вають безпосередньо на лініїзіткнення.

Експедитор проекту «Польо-ва Пошта» Сергій Мандаліна,ветеран АТО, боєць 79-ї де-

сантно-штурмової бригади,«директор гармати», як він се-бе жартома називає, виступив«експертом по передовій». Вінна прохання волонтерів визна-чив два підрозділи, яким ці мо-дулі найбільше потрібні. Інже-нерно-транспортними питан-нями та наданням необхіднихдозволів займалися офіцерицивільно-військового співро-бітництва.

Тепер на двох контрольно-спостережних пунктах є зручніта безпечні умови для прожи-вання та несення служби.

Про аварійний вихід у підлозівійськові жартують: «Та ми тутще й підвал облаштуємо!»

Оксана УРЕТІЙ

ППррееззииддееннтт УУккррааїїннии ППееттрроо ППоорроошшееннккоо ввррууччааєє ооррддеенн ««ЗЗооллооттаа ЗЗііррккаа»» ббааттььккооввіі ззааггииббллооггоо ггеерроояя ««ННееббеессннооїї ссооттнніі»» УУссттииммаа ГГооллооддннююккаа

УУссттиимм ГГооллооддннююкк ГГеерроойй УУккррааїїннии

ММооддуулліі ввііддппррааввлляяююттьь ннаа ппееррееддооввуу

«МИ ТУТ ЩЕ Й ПІДВАЛ ОБЛАШТУЄМО!»

ЗА СИНА...ВОЛОДИМИР ГОЛОДНЮК — БАТЬКО ГЕРОЯ УКРАЇНИ З «НЕБЕСНОЇ СОТНІ»

ТРЕТІЙ РІК АКТИВНО ДОПОМАГАЄ ВІЙСЬКУ

«У МЕНЕ ЗАГИНУВ СИН, І ЯКЩО Я ДОПОМОЖУ

ЧИЄМУСЬ СИНОВІ, МІЙ З НЕБЕС ЦЕ ПОБАЧИТЬ»

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 11

СЛОВО — ЯК ЗБРОЯ

До нашого кунгу, де розміщується пере-сувний видавничий пункт «Народної ар-мії», часто підходять бійці і запитують, чинемає свіжих газет. Найчастіші гості —

хлопці, які на декілька годин у справах заїхалив штаб і тепер відбувають на передову. Післямирного гамірного Києва, де від інформаційногоперенавантаження інколи хочеться втектина безлюдний острів, спочатку це мене дещо ди-вувало. Але вже після перших виїздів на передо-ву я зрозумів, що нічого дивного в цій ситуації не-має. Людині важко існувати в інформаційномувакуумі. Це в містах можна спокійно читати нови-ни в Інтернеті, дивитися улюблені телевізійні про-грами і поглядати на газету, як на пережиток ми-нулого. Тут, в умовах війни, реалії зовсім інші.І часто-густо саме газетна стаття, написана рід-ною мовою про твоїх побратимів, зміцнює силудуху й віру в перемогу. А тому завжди, коли я ви-їжджаю на передову, намагаюся взяти з собоюсвіжий номер «Народної армії» і послухати дум-ку наших читачів про газету.

…Десантний позашляховик натужно реве мо-тором і дереться вгору по розбитій панцирника-ми ґрунтовій рокаді до позицій, які чотири місяцітому зайняла чергова ротація підрозділу. Аби ді-статися до місця, звідки озброєне біноклем окобачить «щетину» різноманітних стволів ворога,що окопався на околиці Горлівки, довелося помі-сити глину із чорноземом у тутешніх особливов’язких калабанях.

Зрештою, тільки почавши долати горбка,на перший погляд всюдихідний, джип крилатоїпіхоти застряг у розмитій недавнім дощем глибо-кій колії, але спільними зусиллями десантно-жур-налістського екіпажу ми таки змогли виштовхатипозашляховик на сухе місце. Проте нам поради-ли вшиватися якнайшвидше з цього відкритого,немов долоня, схилу…

Діставшись відносно безпечного місця,знайомлюся зі своїм першим співрозмовником,58-річним механіком-водієм БТРа Михайломіз Малинського району Житомирщини. До війнивін чверть віку шоферував на КАМАЗі, був бри-гадиром у гранкар’єрі. Вже й навіть пенсію заро-бив.

…Із коліс броньовика рясно стікала грузька рі-дота, а днище й боки мобільного прихистку піхо-ти обліпив осінній камуфляж із опалого листя, гі-лок та трави. Прошу чоловіка не сходити донизуі простягаю газету.

— Дякую за ковток інформації, на передовійвона дуже потрібна. Чесно кажучи, відчуваємодеяку відірваність від світу. Телебачення тільки«сепарське», газет також бракує — напевно, че-рез об’єктивні причини преса до нас незавжди доходить. Хочеться дізнатися, що ро-биться в країні, у війську. І час на таке читанняє — поміж нарядами, у вільну хвильку із задово-ленням читаю «Народку», коли її сюди приво-зять, від першої до останньої сторінки, — кажевоїн-вусань.

Михайло робить висновок після спілкуванняз місцевими мешканцями: багатьох ще потрібнопереконувати, що Донбас — це Україна. А все то-му, що й досі їхні мізки обливають з телевізораросійським пропагандистським «соусом». Алежитомирянин не втомлюється пояснювати, якусе відбувається насправді. І йому вдалося бага-тьох переконати.

— Тобто виходить так, що і ви, простий солдат,є учасником цієї складної інформаційної бороть-би? — запитую у водія бронетранспортера.

— Авжеж! Принаймні намагаюся вишукуватиаргументи, які діятимуть на жертв ворожого зом-бування, — відповідає Михайло. — Є дуже прос-ті прийоми «лагідної» українізації. Приміром,на посту, де чергую, тамтешній люд, що ходив

туди-сюди у справах, зранку вітався не надтопривітним «Здрасьтє!» А я щоразу: «Доброгоранку!» чи «Гарного дня!» Тепер у відповідь усечастіше чую від них вітання українською.

Михайлові сини також воювали — Олексійу другу, а Володя в третю хвилю мобілізації, а те-пер от і батько пішов на війну. Перший зазнавконтузії в оточенні під Дебальцевим, другий —морський піхотинець 36-ї окремої миколаївськоїбригади. Зять теж військовий у званні майора.Так, це ризик, але тут легше бути, аніж пережи-вати за рідну кровинку, яка десь ухиляється відкуль.

А от Андрій з Бузька на Львівщині зізнається,що номер «Народної армії» хлопці часто перечиту-ють. Хочеться читати щось українське — ріднеслово приємно не лише чути, а й бачити на папері.

Звісно, в базовому таборі інколи досяжнийІнтернет, але газета — зовсім інша річ: усе, щов ній надруковано, значно серйозніше сприйма-ється. Зауважу: хвилі військового радіо «АрміяFm» сягають і наших окопів — із задоволеннямслухаємо новини й українську пісню, практичноне вимикаючи, — каже Андрій. — Це чи не єдинаальтернатива путінській пропаганді усолдатських окопах. І як зворушливо дізнаватисяз «Народної армії» про львівських хлопців, якіб’ються під Авдіївкою!..

Бійці мають і власні побажання щодо газетно-го контенту: вони не проти, щоб там побільшалопозитивної інформації, можливо, навіть чогосьсатиричного, військових коміксів на злободеннітеми сьогодення, навіть анекдотів, бо вони тут,у бліндажах, по кілька разів переповіли весь зна-ний доти «репертуар».

Насамкінець ми помандрували до одногоз опорників на передовій. Знайомлюся з Вікто-ром, що має позивний «Сірий». Той буденнорозповідає, як мало не щоночі виповзають се-парські ДРГ, стріляють їхні кулемети, СПГ, авто-мати, снайпери. Це зараз тут називається «по-стрілювати» і «кошмарити». Насправді бойовикипрощупують якість спостереження на наших по-стах, підходячи до них на 100–200 метрів. І пра-цюють вони по-тихому — із глушниками, а коливже бачать, що їх розкрили, — з висотки полива-ють кулемети.

«Сірий» каже, що, маючи досвід, вони зараззвертають увагу на речі, на які в цивільному життініколи не зауважили б. Більше прислухаються,приглядаються. Навіть за хрускотом гілочок, особ-ливостями того, як ворушиться трава чи кущі, вжеможна визначати, то йде людина, продираєтьсяпес або ж їжак пробігає. Раніше, звісно, з такогоприводу дехто з необстріляних та молодих не разпочинав стріляти, розкриваючи свої позиції...

Геннадій КАРПЮК

ДЕ КУЛІ СВИСТЯТЬ,

МИХАЙЛО РОБИТЬ ВИСНОВОКПІСЛЯ СПІЛКУВАННЯ

З МІСЦЕВИМИ МЕШКАНЦЯМИ:БАГАТЬОХ ЩЕ ПОТРІБНО

ПЕРЕКОНУВАТИ, ЩО ДОНБАС —ЦЕ УКРАЇНА. А ВСЕ ТОМУ,

ЩО Й ДОСІ ЇХНІ МІЗКИОБЛИВАЮТЬ З ТЕЛЕВІЗОРА

РОСІЙСЬКИМПРОПАГАНДИСТСЬКИМ

«СОУСОМ»

ММееххааннііккввооддіійй ББТТРРаа ММииххааййллоо:: ««ДДяяккууюю ззаа ккооввттоокк ііннффооррммааццііїї,, ннаа ппееррееддооввіійй ввооннаа ддуужжее ппооттррііббннаа»»

Побачив світ посібник, у якомувперше систематизовано матеріа-ли, присвячені подіям останніх ро-ків у житті країни.

Ключова причина його появи ме-тодологічна. «У 2010 році під часочільництва МОН відомого діячаепохи Януковича було у брутальнийспосіб перервано на фінішній стадіїперехід української школидо 12-річної моделі. І відразу пере-глянули навчальні програми, пере-довсім із мови та літератури. Не ди-вує, чому всі політики, котрі намага-

ються встановити тоталітарний ре-жим, не беруться за програми з хі-мії чи математики: на цьому не на-жити політичного капіталу. Нато-мість починають вирізати окремісторінки історичної минувшинита національної літератури», — роз-повів «Урядовому кур’єру» авторпосібника історик, громадський ді-яч Павло Полянський.

Посібник написано так, що вінспрямований не на зазубрюванняінформації, а на розвиток в учнівкритичного мислення.

У ньому показано три стадії Май-дану: студентський виступ, Май-дан-табір, Майдан-фортецю. «Яприділив увагу тій дивовижній са-моорганізації й атмосфері, які па-нували там. Міг лише згадати —бо це формат шкільного посібни-ка — про масовість і про волонте-рів, про спорудження барикад,фундацію «Євромайдан-SOS», ме-дичну службу, роль церкви, «Не-бесну сотню». Водночас історикдоводить, що війна на сході — гетьне спонтанна реакція Путіна

на події на Майдані, а завчасноспланована каральна акція протиУкраїни.

«Тут немає прізвищ вождів полі-тичних партій і об’єднань. Голов-ний герой Майдану — громадянсь-ке суспільство. Мені дуже важли-во було звернутися до учнів із цимпосилом. Жоден політичний лідерсамотужки не може забезпечитирозв’язання проблем в Україні.Громадяни повинні контролювативладу й нести відповідальністьза долю своєї країни».

ШКОЛЯРІ ВИВЧАТИМУТЬ ІСТОРІЮ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

ДОЛІТАЄ Й ГАЗЕТНЕ СЛОВО

12

КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ

Близько 45 тис. військовослужбовцівЗбройних Сил України нині перебуваютьу черзі на отримання житла, чимало з них —ще з 90-х років минулого століття. Одниміз шляхів реалізації їхнього законного правана житло від держави є отримання грошовоїкомпенсації. Скориставшись цієюпропозицією, військовослужбовецьзнімається з квартирного обліку

Хоча розмови про виплату військовослуж-бовцям грошової компенсації за неотри-мане житло велися давно, механізм ви-плат працює лише другий рік. 2015-го

в Збройних Силах України така компенсація булавиплачена 231-й військовій родині. За даними Го-ловного квартирно-експлуатаційного управлінняЗСУ, цим військовослужбовцям було виплаченоблизько 100 млн грн. З початку 2016 року комі-сією з контролю за розподілом житла в гарнізо-нах ЗСУ затверджено пропозиції щодо виплатигрошової компенсації за неотримане житло 125сім’ям військовослужбовців на загальну суму47 млн грн з виділеного ліміту у 52 млн грн.Та у Головному КЕУ запевняють: до кінця рокуосвоять усі виділені кошти і навіть ті, що будутьнадані додатково.

Актуальні питання: на який розмір компенсаціїможуть розраховувати родини військовослужбов-ців, і чи вистачить цього для придбання житла?

Це залежить від кількості членів сім’ї, вартостіквадратного метра житла у вашому регіоні та де-яких інших факторів. Загалом сума компенсаціївираховується за формулою:

К = (13,65 х N + 17 + Д пл) х В о,де 13,65 — визначена законодавством норма

житлової площі на одну особу, кв. м;N — кількість осіб, що перебувають на обліку

громадян, які потребують поліпшення житловихумов;

17 — загальна нежитлова площа помешканняна сім’ю з урахуванням вимог державних буді-вельних норм, кв. м;

Д пл — додаткова житлова площа, яка нада-ється окремим категоріям військовослужбовцівта членам їхніх сімей, що визначена законодавст-вом у розмірі 10 кв. м, наприклад, кандидатам на-ук;

В о — гранична вартість 1 кв. м загальної пло-щі житла для населених пунктів.

Наприклад, у Львові родина військовослужбов-ця з трьох осіб, що не має права на додаткові 10

квадратних метрів, отримає близько 544 тис. грн,така ж сім’я в Києві — 926 тис., у Мелітополі —429 тис., у селищі — 249 тис., але якщо селищерозташовано на Київщині, то 746 тис. грн.

Різниця у сумах обумовлена граничною вартіс-тю одного квадратного метра в різних регіонах.

Таким чином, розрахувати вартість компенса-ції можна самостійно.

Візьмемо родину військовослужбовця, якаскладається з трьох осіб і проживає в місті Вінни-ці. Гранична вартість 1 кв. м загальної площі жит-ла у Вінницькій області з урахуванням коефіцієн-та дорівнює 7401 грн/кв. м (див. таблицю). Тому:

К = (13,65 х 3 + 17) х 7401 = 428,9 тис. грн.Саме на таку компенсацію може розраховува-

ти родина військовослужбовця із Вінниці, претен-дуючи на квартиру площею 58 кв. м.

Багато це чи мало, та яке житло можна придба-ти на ринку нерухомості за такі гроші в цьому на-селеному пункті?

Зазначених коштів вистачить, скажімо, на дво-кімнатну квартиру площею 52–60 кв. м від забу-довника в районі Замостя з чистовою стяжкоюі штукатуркою, котлом, електричною розводкоюта лічильниками. Також можна розглянути пайовуучасть у будівництві. За 420–450 тис. грн черезрік забудовник обіцяє здати двокімнатну кварти-ру на 67–80 кв. м, але доведеться заплатити на-перед усю суму.

У Києві, наприклад, за 926 тис. грн грошовоїкомпенсації на вторинному ринку житла можнакупити трикімнатну квартиру на околиці міста(район ДВРЗ) площею 77 кв. м.

У новобудовах на Петропавлівській Борщагівці(околиця Києва) за ці гроші вам запропонуютьдвокімнатну квартиру площею 58 кв. м з чорно-вим ремонтом — оштукатуреною стелею, лазер-ною стяжкою стін, дверними відкосами, двокон-турним котлом і радіаторами, розводкою сантех-нічних та електричних вузлів. Забудовник можезапропонувати навіть розстрочку на один рік.На вибір є різні варіанти й у таунхаусах.

Передбачаю, що читачам буде цікаво дізнатисяй про механізм отримання грошової компенсаціїза неотримане житло.

Після надходження коштів до КЕВ (КЕЧ) райо-нів житлові комісії військових частин, військовихкомісаріатів та КЕВ (КЕЧ) районів інформуютьлистом із повідомленням військовослужбовців(осіб, звільнених з військової служби, та членів сі-мей військовослужбовців), у яких підійшла чергана отримання житлових приміщень у поточномуроці, про їхнє право на отримання компенсаціїта про її орієнтовний розмір.

Черговість надання компенсації визначаєтьсяза часом взяття військовослужбовця (особи,звільненої з військової служби, та членів сім’ї вій-ськовослужбовця) на облік громадян, які потребу-ють поліпшення житлових умов, та/або включен-ня до списків осіб, які мають право на першочер-гове чи позачергове одержання житлових примі-щень.

Також військовослужбовці (особи, звільненіз військової служби, та члени сімей військово-службовців) за бажанням можуть звернутися осо-бисто з рапортом (заявою) на її отриманнядо житлової комісії за місцем перебуванняна квартирному обліку.

На засіданні житлової комісії розглядаютьсявідповіді на отримані військовослужбовцями лис-ти або надані особисто рапорти (заяви) про згодуна отримання грошової компенсації.

Пропозиції житлових комісій військових частинщодо розподілу коштів між військовослужбовця-ми гарнізону перевіряються гарнізонною житло-вою комісією, квартирно-експлуатаційним орга-ном, ГКЕУ ЗС України та подаються в установле-ному порядку на затвердження Міністру оборониУкраїни.

Затверджені Міністром оборони України спис-ки громадян, які мають право й дали згоду на от-римання грошової компенсації за належне їм по-мешкання, та розрахунки є підставою для офор-млення документів на перерахування коштів вій-ськовослужбовцю (особі, звільненій з військовоїслужби, та членам сім’ї військовослужбовця)на його поточний рахунок у банку.

Зрештою, отримувати грошову компенсацію чичекати на бажані квадратні метри — вирішуватитим, кому така компенсація пропонується. Утім,в умовах багаторічного очікування на власнийдах над головою грошова компенсація є непога-ною альтернативою.

Руслан СЕМЕНЮК

ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯЗА КВАДРАТНІ МЕТРИ —РЕАЛЬНИЙ ШАНС СТАТИ НОВОСЕЛОМВ УМОВАХ ПОСТІЙНО НАРОСТАЮЧОЇ ПРОБЛЕМИ БЕЗКВАРТИР’Я У ВІЙСЬКУ

ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕОТРИМАНЕ ПОМЕШКАННЯ ВИГЛЯДАЄ

ПРИВАБЛИВИМ ВАРІАНТОМ ОТРИМАТИ ВЛАСНИЙ ДАХ НАД ГОЛОВОЮ

ЦЬОГОРІЧ УЖЕ ЗАТВЕРДЖЕНОМАЙЖЕ 50 МЛН ГРН НА

КОМПЕНСАЦІЇ ЗА НЕОТРИМАНЕЖИТЛО, І ОЧІКУЄТЬСЯ, ЩО ДОКІНЦЯ РОКУ ЦЯ СУМА МОЖЕ

ЗРОСТИ В РАЗИ

Найменуваннярегіону (область)

Вартість, грн

дляадміністративного

центру

для іншихнаселених

пунктів регіону*

Вінницька 7401 4290

Волинська 7401 4290

Дніпропетровська 8044,5 4290

Донецька 8044,5 4290

Житомирська 7401 4290

Закарпатська 7401 4290

Запорізька 7401 4290

Івано-Франківська 7401 4290

Київська (крім Києва) 12870

Кіровоградська 7401 4290

Луганська 7401 4290

Львівська (крім Львова) 8044,5 4290

Миколаївська 7401 4290

Одеська (крім Одеси) 8044,5 4290

Полтавська 7401 4290

Рівненська 7401 4290

Сумська 7401 4290

Тернопільська 7401 4290

Харківська 8044,5 4290

Херсонська 7401 4290

Хмельницька 7401 4290

Черкаська 7401 4290

Чернівецька 7401 4290

Чернігівська 7401 4290

м. Київ 15980

м. Одеса 9385,25

м. Львів 9385,25

*Для населених пунктів, розташованих у 15-кілометровійзоні від адміністративного центру регіону, гранична вартістьможе бути збільшена на 10%.

Гранична вартість 1 кв. м загальної площі житла(коефіцієнт врахований) розрахована

на підставі постанов КМУ від 29 лютого 2012року № 193 та від 2 вересня 2015 року № 728

УУ 22001155 ррооцціі ггрроошшоовваа ккооммппееннссааццііяя ззаа ннееооттррииммааннее жжииттллоо ббууллаа ввииппллааччееннаа 223311��йй ввііййссььккооввіійй ррооддиинніі

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 13

МЕДИЦИНА

Під час заходу медичні фахівці розглядали проблеми, пов’язаніз лікуванням пацієнтів із вогнепальними та мінно-вибуховимипораненнями різної локалізації. Зокрема був представлений передовийдосвід лікування бойової хірургічної травми в провідних медичнихустановах Міністерства оборони, Міністерства охорони здоров’я,Національної академії медичних наук України (НАМН) тощо.На сьогодні в Міністерстві оборони України опрацьовано план дій щодомедичного забезпечення на період 2016–2020 років. За словамизаступника Міністра оборони України — керівника апарату генерал-полковника Олександра Дубляна, основними цілями впровадження

цього плану є вдосконалення системи управління військово-медичноюслужбою, оптимізація організаційно-штатної структури медичнихпідрозділів відповідно до нових завдань Збройних Сил та стандартівНАТО, а також розвиток тактичної медицини та оснащення медичнихпідрозділів сучасними захищеними засобами евакуації з поля бою.Також в оборонному відомстві триває робота щодо нарощуванняможливостей військових закладів охорони здоров’я, активізаціїміжнародного співробітництва з країнами і структурами НАТОта поглиблення співпраці з громадськими й волонтерськимиорганізаціями.

Зпочатком антитерористичної операції од-нією з найболючіших проблем було на-дання нашим військовослужбовцям ме-дичної допомоги, особливо хірургічної.

Адже військова медицина України, як, до речі,й саме військо, виявилися не зовсім готовимидо ведення бойових дій.

Проте, за словам директора Військово-ме-дичного департаменту МО України генерал-майора медичної служби Андрія Верби, керів-ництво держави, Міністерства оборони доситьоперативно зуміло виправити ситуацію. Наприк-лад, за незначний проміжок часу в районі АТОбуло розгорнуто чотири військово-мобільні гос-піталі.

Окрім цього, за рахунок хірургічної служби Мі-ністерства оборони для надання допомоги пора-неним і травмованим військовослужбовцям цен-тральні районні лікарні (Станиця Луганська, Щас-тя, Новоайдар, Сєверодонецьк, Бахмут, Костян-тинівка, Попасна, Торецьк, Курахове, Авдіївката інші. — Авт.), розташовані безпосередньов районі АТО, підсилені хірургами, анестезіолога-ми та середнім медичним персоналом. Усім по-раненим, доставленим до медзакладів, робитьсякомплексне обстеження, зокрема, клінічнийогляд, рентгенографія, аналізи тощо.

Як свідчить досвід ведення сучасних воєн, до-сить поширеним типом ушкоджень на полі бою ємножинні поранення, спричинені уламками вибу-хових пристроїв. Особливо кінцівок, які є най-менш захищеними частинами тіла. На сьогодні,як зазначалося на конференції, такі пораненнястановлять понад 57 відсотків. Це, на думку ліка-ря-ортопеда підполковника медичної служби Во-лодимира Бондаренка, пов’язано насампередіз застосуванням сучасних видів зброї (чого вар-ті лише «Гради» й «Урагани»), а також зростан-ням кількості підривів військовослужбовців на мі-нах та фугасах, якими нашпигована територіяДонбасу.

— За час ведення антитерористичної операціїлише в клініці ушкоджень Національного військо-во-медичного клінічного центру прооперованотисячі постраждалих, зокрема і з тяжкими пора-неннями, — говорить Володимир Бондаренко. —Відверто кажучи, на початку цієї неоголошеноївійни військові лікарі здебільшого були лише те-оретично готові до надання допомоги таким бій-цям. Тож доводилося вчитися на практиці.

Сьогодні у військово-медичних клінічних цент-рах запроваджено спіральну комп’ютерну арт-рографію поранених колінних суглобів. Як зазна-чають фахівці, це дозволяє точно оцінюватине лише кістки, які формують колінний суглоб,а й внутрішньосуглобові структури. У випадкувогнепальних поранень за допомогою артрогра-фії можна визначати локалізацію, розмір, форму

сторонніх тіл (осколків), що дозволяє обиратинайоптимальніші методи лікування.

Проблем у військових травматологів вистачає,але на сьогодні вони поставили на ноги — у пря-мому розумінні цього слова — тисячі бійців і ко-мандирів, які через важкі поранення вже не спо-дівалися ходити власними ногами.

За словами військових медиків, на початку АТОчерез брак досвіду в наданні допомоги пацієнтамз вогнепальними пораненнями допускалося чима-ло помилок. Найбільш поширеними, за словамизаступника начальника Національного військо-во-медичного клінічного центру «ГВКГ» — голов-ного хірурга МО України, доктора медичних наук,професора, полковника медичної служби ІгоряХоменка, були проведення оперативних втручаньу стані шоку, несвоєчасне діагностування пошкод-жених судин і затримка з ампутацією кінцівок. Та-кож мали місце неправильне накладання джгута,надмірне висічення рани, проведення нерадикаль-ної хірургічної обробки із залишенням нежиттєз-датних тканин і сторонніх тіл тощо.

Абсолютна більшість цих випадків залишилисьу минулому, адже за час проведення АТО нако-пичено величезний досвід, зокрема і щодо на-дання пораненим хірургічної допомоги. Водночасвійськовим хірургам вдалося запровадити в ліку-вання військових багато нового й ефективного.

Сергій ЗЯТЬЄВ, Ігор ПАРАЩИЧ

ССььооггоодднніі ввііййссььккооввіі ххііррууррггии ввииккооннууююттьь ооррггааннооззббеерреежжнніі ооппееррааццііїї

ЗЗаассттууппнниикк ннааччааллььннииккаа ННааццііоо--ннааллььннооггоо ввііййссььккооввоо--ммееддииччнноо--ггоо ккллііннііччннооггоо ццееннттрруу««ГГВВККГГ»» —— ггооллооввнниийй ххіірруурргг ММООУУккррааїїннии,, ддооккттоорр ммееддииччнниихх ннаа--уукк,, ппррооффеессоорр,, ппооллккооввнниикк ммее--ддииччннооїї ссллуужжббии ІІггоорр ХХооммееннккоо::

— У роботі 10-ї конференціївзяли участь понад 750 спеці-алістів — представників як військової, так і ци-вільної медицини. Серед них є ті, чиї імена відо-мі не лише в Україні.

Медики часто виконують свої обов’язки в екс-тремальних умовах району проведення антите-рористичної операції. Багато хто надавав війсь-ковикам допомогу — в прямому розумінні цьогослова — під кулями, діставши поранення і кон-тузії. Понад 30 медиків, рятуючи чужі життя,втратили власні…

Сьогодні військові медики виконують органо-збережні операції.

Загалом за час ведення бойових дій на СходіУкраїни військовими хірургами прооперовано по-над 10 550 пацієнтів із вогнепальними поранен-нями і майже стільки ж із бойовими травмами.

У КИЄВІ ВІДБУВСЯ 10-Й З’ЇЗД ХІРУРГІВ ТА АНЕСТЕЗІОЛОГІВ ІЗ ПРОВЕДЕННЯМ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇКОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НАДАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯВ УМОВАХ ВОЄННОГО І МИРНОГО ЧАСУ»

З ПОЧАТКУ РОКУ РЕАБІЛІТАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ ПРОЙШЛО867 ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВКошторисом Міністерства обо-рони України на 2016 рік на ме-дичне забезпечення передбаче-но близько 257 мільйонів гри-вень.

З початку року Міноборони от-римало на ці потреби із держав-ного бюджету 232 мільйони гри-вень, із яких 162 мільйони витра-чено на закупівлю медикаментів.Про це повідомив під час бри-

фінгу в Українському кризовомумедіацентрі речник Міністерстваоборони України полковникДмитро Гуцуляк.

Нині на лікуванні у закладах охо-рони здоров’я Міноборони пере-бувають 99 військовослужбовцівЗбройних Сил України, поране-них під час АТО. З початку рокуреабілітаційне лікування пройш-ло 867 військовослужбовців.

24 поранених проходять ліку-вання за кордоном, зокрема де-сятеро — у Болгарії, дев’ятеро —у Німеччині, по двоє — у СШАта Угорщині й один — у Латвії.

74 учасники АТО проходятьреабілітацію у санаторно-ку-рортних закладах. Загаломз початку року реабілітаційнелікування пройшло 867 військо-вослужбовців.

ПОНАД 57% ПОРАНЕНЬСКЛАДАЮТЬ МНОЖИННІ

УРАЖЕННЯ КІНЦІВОК,СПРИЧИНЕНІ УЛАМКАМИВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ

ВІЙСЬКОВІ ХІРУРГИПОСТАВИЛИ НА НОГИ ТИСЯЧІ БІЙЦІВ

14

ВІТЧИЗНЯНИЙ ОПК

Під час ХІІІ Міжнародної спеціалізованоївиставки «Зброя та безпека-2016», якавідбулась у столиці минулого місяця, середпродукції підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу були представлені йрозробки Публічного акціонерного товариства«НВО «Київський завод автоматики»

Підприємство тривалий час є беззаперечнимлідером у виробництві сучасних та надійнихсистем стабілізації озброєння і устаткуваннядля легкої бронетехніки. Тому не дивно, що

продукція київських приладобудівників зацікавилачисленних відвідувачів виставки також і з-за кордону.

За словами голови правління ПАТ «НВО «Ки-ївський завод автоматики», заслуженого машино-будівника України Сергія Малярова, головну увагуна виставці колектив підприємства приділив де-монстрації новітніх гіроскопічних приладів, які мо-жуть застосовуватись у космічній галузі та ракето-будуванні замість традиційних серійних зразківкомплексів стабілізації, які вже давно зарекоменду-вали себе на ринку озброєння.

Заводчани підійшли до виставки із вагомими ви-робничими та фінансовими показниками.За дев’ять місяців роботи в поточному році підпри-ємством виконано дохідну частину на рівні 123,6%від планових завдань, що в чотири рази перевищи-ло показники аналогічного періоду минулого року.При цьому отримано чистий прибуток, який стано-вить 157,3% від планового. Середня заробітна пла-та по товариству зросла на 23,8% проти аналогічно-го періоду минулого року.

— З початку 2016 року підприємством сплаченоподатків, зборів та обов’язкових платежів до бюдже-тів усіх рівнів у сумі 43 336 тис. грн, що в перерахун-ку на одного працівника становить 97,8 тис. грн, —розповів кореспонденту «Народної армії» про до-сягнення керівник підприємства Сергій Маляров.

Паралельно з нарощуванням темпів виробниц-тва, створенням новітніх зразків високотехнологіч-них виробів на підприємстві досить успішно вирішу-ють одну з найболючіших проблем багатьох підпри-ємств вітчизняного ОПК — кадрову. Ще десять ро-ків тому у виробничих цехах за верстатами стоялимайстри, вік яких іноді перевищував 70 років. Схожаситуація була й з інженерно-технічним персоналомта керівниками технічних підрозділів.

— Якщо сьогодні пройтися цехами заводу, томожна помітити, що колектив підприємства значно

омолодився, — говорить Сергій Маляров. — Вік на-чальників цехів, керівників конструкторського бюро,конструкторсько-технологічного управління стано-вить до сорока років. Значно «помолодшали»і служби та відділи адміністрації заводу.

Важливим фактором у вирішенні кадрової пробле-ми є тісна співпраця з провідними вищими технічниминавчальними закладами України. Особливі стосункисклалися у приладобудівників з Національним техніч-ним університетом України «Київський політехнічнийінститут імені Ігоря Сікорського», випускники окремихфакультетів якого щорічно поповнюють кадровий по-тенціал підприємства. Представники кафедр універ-ситету беруть активну участь у науково-дослідній ро-боті заводу, а інженерно-технічний персонал підпри-ємства охоче йде до студентів читати лекції.

Налагоджено також контакт підприємства з на-уково-педагогічним складом та студентами Націо-нального авіаційного університету.

Підприємство входить до інноваційно-виробничоїплатформи «Об’єднання «Київська політехніка»з метою реалізації комплексу заходів, спрямованихна інтенсифікацію процесів розробки, виробництвата впровадження наукоємної, конкурентоспромож-ної високотехнологічної продукції, а також коорди-нації наукової, освітньої, інноваційної, виробничоїта комерційної діяльності.

Замовники продукції цього підприємства відзнача-ють, що «Київський завод автоматики» — надійнийвиробник, який часто виконує зобов’язання за укла-деними контрактами прискореними темпами. Прицьому для його трудового колективу головним пріо-ритетом є якість продукції та робота над модерніза-цією комплексів стабілізації озброєння. Адже досвідбойових дій, зокрема й на Сході країни, продемонст-рував, що частина втрат парку легкої броньованоїтехніки є наслідком використання малоефективнихзастарілих комплексів стабілізації озброєння.

Прилади стабілізації, які ось уже другий деся-ток років виготовляють на ПАТ «НВО «Київськийзавод автоматики», можуть застосовуватися примодернізації наявних та розробці нових легкобро-ньованих бойових машин БТР, БМП, БМД тощо.

ГОЛОВА ПРАВЛІННЯ ПАТ «НВО «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ» СЕРГІЙ МАЛЯРОВ:

«МИ ГОТОВІ ЗАБЕЗПЕЧИТИНАШУ БРОНЕТЕХНІКУНОВІТНІМИ СИСТЕМАМИСТАБІЛІЗАЦІЇ ОЗБРОЄННЯ»

У ЗАКОРДОННИХ ПРИЛАДАХСТАБІЛІЗАЦІЇ

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯОПТИКО-ВОЛОКОННІ

АБО ЛАЗЕРНІ ГІРОСКОПИ.КИЇВСЬКІ Ж ВИРОБНИКИ

ВІДДАЛИ ПЕРЕВАГУЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИМ І НЕ ПОМИЛИЛИСЯ —

ЦЕ НАДІЙНО І ДЕШЕВШЕ

ННааччааллььнниикк ООззббррооєєнннняя ЗЗббррооййнниихх ССиилл УУккррааїїннии ггееннеерраалл��ммааййоорр ММииккооллаа ШШееввццоовв ((ккррааййнніійй ллііввоорруучч))оогглляяддааєє ппррииллааддии ссттааббііллііззааццііїї ППААТТ ««ННВВОО ««ККииїїввссььккиийй ззааввоодд ааввттооммааттииккии»» ппіідд ччаасс ррооббооттии ХХІІІІІІ ММііжжннааррооддннооїї ссппееццііааллііззооввааннооїї ввииссттааввккии ««ЗЗббрроояя ттаа ббееззппееккаа��22001166»»

РРееггууллюювваанннняя ккооммппллееккссуу ссттааббііллііззааццііїї ооззббррооєєнннняя вв ооддннооммуу зз ццееххіівв ззааввооддуу

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 15

ВІТЧИЗНЯНИЙ ОПК

Так, розробки заводу автоматики встановлюють-ся на такі зразки бронетехніки вітчизняного ви-робництва, як БТР-3Е1 та БТР-4, і добре зареко-мендували себе в бойових умовах. Вони призна-чені для стабілізованого наведення і супроводув горизонтальній та вертикальній площинах на-земних, повітряних і надводних цілей, для ефек-тивної стрільби з місця, на ходу і на плаву.

Що ж стосується модернізації зразків бронетехні-ки радянських часів, якими забезпечені військовічастини ЗС України, то підприємство вже не одинрік виготовляє стабілізатор СВУ-500–3Ц-1. Він вико-ристовується в модулі БМП-2, належить до остан-нього покоління приладів стабілізування та здатнийпрацювати в цифровому форматі.

Навідники-оператори відзначають високу ефек-тивність стабілізатора, простоту у користуванні.За словами інженерного персоналу заводу, викори-стання сучасної елементної бази дозволило значнопокращити технічні характеристики всієї системи.Цей унікальний стабілізатор значно розширює мож-ливості бойової машини. Він забезпечує стабіліза-цію гармати, більш точне наведення на ціль та більшвлучне ведення вогню.

У закордонних приладах стабілізації використову-ються оптико-волоконні або лазерні гіроскопи.Київські ж виробники віддали перевагу електроме-ханічним і не помилилися — це надійно і дешевше.Але тільки на самому підприємстві знають, яка над-важка і кропітка робота була виконана конструкто-рами, науковцями, інженерами, аби українська лег-ка бронетанкова техніка отримала сучасний ефек-тивний виріб. В Україні створено повний цикл роз-робки, випробування, серійного виробництва новогоприладового комплексу стабілізації озброєння, щодозволило значно підвищити точність, швидкодію,боєготовність легкоброньованої техніки та вийтина світовий рівень з високотехнологічною, конку-рентоспроможною продукцією.

І ще кілька цифр, які красномовно свідчать пронапружену науково-дослідну роботу. За результата-ми виконаних у ході роботи над новим приладомкомплексу стабілізації озброєння досліджень захи-

щено 10 докторських та 24 кандидатські дисертації.А основні науково-технічні результати роботи булиопубліковані в 24 монографіях та 12 підручниках,друкувалися й у 22 міжнародних наукових журна-лах… Новизна та конкурентоспроможність техніч-них рішень захищені 29 авторськими свідоцтвами,національними та міжнародними патентами.

Тому не випадково науково-дослідний колектив,причетний до конструювання та виробництва новіт-нього вітчизняного комплексу стабілізації озброєн-ня, висунуто на здобуття Державної премії у галузінауки та техніки.

Утім одна річ демонструвати свої можливості на ви-ставках і зовсім інша — затребуваність цієї продукціїпідприємствами, які модернізують бронетехніку. І тут

у заводу непогані перспективи на майбутнє. Нині пор-тфель замовлень підприємства містить заявку на май-же 200 приладів стабілізації озброєння від Київськогобронетанкового заводу й близько 70 — від Харківсько-го конструкторського бюро імені Морозова. Очікуєтьсязамовлення такої ж кількості й від Житомирського бро-нетанкового заводу для модернізації БМП-2.

— Ми ретельно прорахували, що сьогодні готові

забезпечити всю легку бронетанкову техніку, якавиробляється та модернізується в Україні, новітнімисистемами стабілізації озброєння, — впевнений ке-рівник підприємства. — Три-чотири роки тому мицього не могли зробити, адже чималий відсоток за-мовлень стосувався приладів управління для морсь-ких торпед російських замовників…

Наша зустріч із Сергієм Прокоповичем відбуласянапередодні його від’їзду до Китайської НародноїРеспубліки на ХІ Міжнародну виставку авіаційно-космічної промисловості. Отже, можливі нові конт-ракти, перспективні розробки та зростання обсягіввиробництва підприємства.

Прокоментувати співпрацю з ПАТ «НВО «Київсь-кий завод автоматики» редакція попросила ВалеріяПітека, заступника директора з якості ДП «Київськийбронетанковий завод», на який поставляється про-дукція приладобудівників для БТР-3Е1.

— Наша співпраця з київськими виробникамиприладів стабілізації легкоброньованої технікитриває вже понад сім років. І в нас немає жоднихзауважень до якості продукції підприємства-парт-нера. Добре, що завод постійно модернізує своївироби. Якщо донедавна ми ставили на наш БТРстабілізатор СВУ-500–4Ц-03, то на сьогодні вжепроходять випробовування більш досконалогоприладу СВУ-500–7Ц-03, який не лише має покра-щені технічні характеристики, а й майже вдвічіменшу вагу. Звичайно, тестові випробування про-водяться за участі представників заводу, вониприїздять до нас за першою вимогою.

Прилади стабілізації надійні в експлуатації. Го-ловне, щоб у війську приділяли високі вимогидо навченості навідників, тоді й термін експлуата-ції цих розумних помічників наших воїнів будезначно продовжений.

Олександр ТЕРЕВЕРКО

ПРИЛАДИ СТАБІЛІЗАЦІЇ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ НА ПАТ «НВО «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ»,

МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ПРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЯВНИХТА РОЗРОБЦІ НОВИХ ЛЕГКОБРОНЬОВАНИХ БОЙОВИХ МАШИНБТР, БМП, БМД ТОЩО. ТАК, РОЗРОБКИ ЗАВОДУ АВТОМАТИКИ

ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ НА ТАКІ ЗРАЗКИ БРОНЕТЕХНІКИВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЯК БТР-3Е1 ТА БТР-4,

І ДОБРЕ ЗАРЕКОМЕНДУВАЛИ СЕБЕ В БОЙОВИХ УМОВАХ

ЛЛееггккаа ббррооннееттееххннііккаа ппіідд ччаасс ммооддееррннііззааццііїї ннаа ввііттччииззнняянниихх ппііддппррииєєммссттвваахх ООППКК ооссннаащщууєєттььссяя ннооввііттннііммии ццииффррооввииммии ссттааббііллііззааттооррааммии

ССттааббііллііззааттоорр ССВВУУ&&550000––44ЦЦ ннааллеежжииттьь ддоо ооссттааннннььооггоо ппооккоолліінннняя іі ззддааттнниийй ппррааццююввааттии вв ццииффррооввооммуу ффооррммааттіі

Р

16

ОВТ

На Міжнародній спеціалізованій виставці«Зброя та безпека-2016» Науково-ви-робниче об’єднання «Практика» пред-ставило нову розробку — бронеавтомо-

біль «Отаман 6х6». Особливу увагу відвідувачівпривернуло нестандартне технічне рішення —на цей зразок броне-техніки встановилибашту від 122-мм са-мохідної гаубиці 2С1«Гвоздика». За слова-ми розробників, рані-ше такі самохідно-ар-тилерійські установкина гусеничному ходувиготовляли в Харкові.Нині «Практика» про-понує використовувати під гаубиці колісні шасівласної конструкції.

Створюючи бронеавтомобіль «Отаман 6х6»,конструктори зробили акцент на трьох основнихпараметрах: захищеності, мобільності та вогне-вій потужності. Фактично це перша платформа6х6, представлена як завершений зразок длястворення на його базі лінійки бойових машинта машин забезпечення: бронетранспортера вог-невої підтримки, командно-штабного пункту, ре-монтно-евакуаційної машини тощо.

На «Отаман 6х6» встановлена незалежна під-віска та двигун DEUTZ. При цьому бронеавтомо-біль має компонування, як у західних аналогів, —двигун розміщений спереду по правому борту,водій — по лівому. Це зроблено для того, щобекіпаж міг оперативно залишати бронеавтомо-

біль через задню апа-рель, яка відкриваєтьсяза допомогою гідрав-лічного приводу. Якщовін вийде з ладу, бійціможуть скористатисяевакуаційним виходомбезпосередньо в апаре-лі. При цьому екіпаж бу-де надійно прикритийбронею. Це вигідно від-

різняє «Отаман 6х6» від бронетранспортерівБТР-70 і БТР-80, які можна залишити тільки че-рез бокові ходи, що в бойових умовах збільшуєімовірність ураження бійців.

Броня «Отаман 6х6» забезпечує захист екіпа-жу від ураження бронебійно-запалювальними ку-лями калібру 7,62 мм. Причому рівень бронеза-хисту може бути підвищений шляхом додатково-го нанесення бронекераміки. Подбали розробни-ки і про протимінний захист екіпажу, обладнав-ши днище «Отамана» багатошаровою бронею.

«ОТАМАН»ІЗ «ГВОЗДИКОЮ»

ББррооннееааввттооммооббіілльь ммааєє ккооммппооннуувваанннняя,, яякк уу ззааххіідднниихх ааннааллооггіівв,, —— ддввииггуунн ррооззммііщщеенниийй ссппееррееддууппоо ппррааввооммуу ббооррттуу,, ввооддіійй —— ппоо ллііввооммуу

НА ЦЕЙ БРОНЕАВТОМОБІЛЬ ВСТАНОВИЛИ БАШТУ ВІД 122-ММ САМОХІДНОЇ ГАУБИЦІ

ЕВАКУАЦІЯ ЕКІПАЖУ ЧЕРЕЗЗАДНЮ АПАРЕЛЬ НЕ ЛИШЕПІДВИЩУЄ ОПЕРАТИВНІСТЬ

ВИХОДУ З БРОНЕАВТОМОБІЛЯ, А Й ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАДІЙНЕ

ПРИКРИТТЯ БІЙЦІВ БРОНЕЮ

БРОНЕЖИЛЕТДЛЯ ЕКІПАЖІВ БРОНЕМАШИННауково-виробниче підприємство «Темп-3000»створило бронежилет «Корсар Мт». Він призна-чений для індивідуального захисту екіпажів бойо-вих машин від осколків масою 1,1 г, а такожвпливу підвищених температур і полум’я. Прицьому чохол бронежилета, як і комбінезон, виго-товлений з негорючої метаарамідной тканини.

Узятися за його створення фахівці підприємствавирішили після вивчення досвіду застосуваннябойових броньованих машин у бойових зіткнен-нях. Він переконливо свідчить, що при ураженнібронетехніки протитанковими засобами або вог-нем артилерії першочергового значення набуваєнеобхідність додаткового протиосколкового за-хисту екіпажу від вторинних уламків броні.

Бронежилет «Корсар Мт» становлять три части-ни — роз’ємний захист грудей і захист спини. Кон-тур захисних балістичних пакетів має складну кон-фігурацію, особливо в ділянці поперека, що макси-мально забезпечує захист боків. «Корсар Мт»устатковується м’якими балістичними пакетамиз класом захисту 1А стандарту України або IIAстандарту NIJ 0101.04 США. Також бронежилетможе устатковуватися жорсткими бронепластина-ми від 4-го по 6-й клас захисту за стандартом Укра-їни або від III по IV клас стандарту NIJ 0101.04 США.Цей бронежилет може регулюватися по висотій по талії за допомогою плечових клапанів та боко-вих куліс з текстильною застібкою, що забезпечуєпосилену фіксацію. На зовнішній поверхні елемен-та захисту спини нашита подвійна стропа для ева-куації військовослужбовця за необхідності з обме-женого простору відділення бойової машини.

Інф. «НА»

Одним із типових зразків новихСАУ є самохідна гаубиця ATMOS-2000. Це артилерійська системадальньої дії, що швидко переміщу-ється і розгортається, має зброювисокої вогневої потужності й мо-більності. САУ інтегрована з пов-ністю комп’ютеризованою систе-мою, що забезпечує автоматичнеуправління, точну навігацію та ці-левказання. ATMOS-2000 надійшовна озброєння армії оборони Ізраї-лю 2006 року.

ATMOS-2000 озброєний 155-ммгарматою-гаубицею, сумісноюз усіма стандартними боєприпаса-ми НАТО такого калібру. Стандарт-на гармата-гаубиця оснащена си-ловою установкою управління сис-темою наведення. Максимальнадальність стрільби становить 41 км

реактивними снарядами, і 30 км —стандартними. Боєкомплект ста-новить 32 снаряди. При цьому

темп стрільби — від 4 до 9 пострі-лів на хвилину. Екіпаж САУ зазви-чай становлять чотири особи. Ка-

біна ATMOS-2000 броньована і за-хищає екіпаж від вогню стрілець-кої зброї і осколків артилерійськихснарядів. ATMOS-2000 пересува-ється на шасі 6х6 вантажівки ТаtrаT815 ВВН.

Ця САУ оснащена дизельним дви-гуном потужністю 315 к. с. Такожна ній встановлена допоміжна си-лова установка, за допомогою якоїздійснюється наведення гарматиу вертикальних і горизонтальнихплощинах, коли основний двигунвимкнений. У разі виникнення над-звичайної ситуації управління гау-бицею здійснюється вручну. Ця ар-тилерійська система може переки-датися повітрям транспортними лі-таками C-130 Hercules.

ІЗРАЇЛЬСЬКА ATMOS-2000 СТРІЛЯЄ НА 41 КІЛОМЕТР

ААррттииллееррііййссььккаа ссииссттееммаа ддааллььннььооїї ддііїї AATTMMOOSS��22000000

Підготував Сергій ВОРОНКОВ

«ВІРТУАЛЬНИЙ»ШОЛОМ ДЛЯ ПАНОРАМНОГО ОГЛЯДУ

В Україні розробляють уні-кальний «віртуальний»шолом для військових.Український проектLimpidArmor працює надпристроєм доповненої ре-альності, призначенимдля військових, насампе-ред — для екіпажів бро-нетанкової техніки. Він до-зволить отримувати пов-ноцінний панорамний огляд. Цей програмно-апа-ратний комплекс становитимуть AR-шолом, цент-ральний керуючий пристрій, набір звичайних і теп-ловізорних камер та пульт управління. Він зможетранслювати дані від камер, поєднані в 360-градус-ну панораму, яку бачитиме водій. Крім того, на ек-рани будуть виводитися дані телеметрії, додатковівіртуальні підказки тощо. У майбутньому пристрійможе використовуватися також у цивільних цілях.

Інф. ДК «Укроборонпром»

AARR��шшооллоомм

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 17

ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД

Як вже розповідала «НА», у Збройних Си-лах України набувають бойових спромож-ностей нещодавно створені Сили спеці-альних операцій. Тому не зайвим буде

знайомство зі світовим досвідом у цьому питанні.У збройних силах Польщі ССО створені вісім ро-

ків тому. За цей час вони вже досягли рівня кращихтаких підрозділів у світі. У Війську Польському заго-нам спецпризначення приділяють чимало уваги,для їхнього повноцінного розвитку надаються знач-ні ресурси і засоби.

Командування ССО Польщі позиціонує спецпри-значенців як еліту збройних сил та воліє бачити в їх-ніх лавах найбільш підготовлених військовослуж-бовців. Для цього створена система тестування фі-зичних, морально-психологічних і ділових якостейкандидатів.

Набір кандидатів для проходження службив бойових підрозділах «Командос» (Люблінець),аналога американських «зелених беретів», здійс-нюється на конкурсній основі. Майбутні спецпри-значенці повинні успішно пройти тести з фізичноїпідготовки, знання англійської мови, а також психо-логічний відбір. Основні вимоги до кандидатів до-сить високі — категорія здоров’я А-1 (категорія А —придатний до військової служби, підпункт 1 — цедопуск до служби в десантно-штурмових підрозді-лах). Граничний вік для кандидата в рядовийсклад — 24 роки. Відбір проводиться двічі на рік.

За результатами опитування спецпризначенців,найважчим випробуванням для них є так звана«Голгофа». Це своєрідний марш-кидок лісисто-бо-лотистою і гірською місцевістю завдовжки 40 км.Під час нього для кандидатів передбачене тесту-вання на психологічну стійкість в умовах великихфізичних навантажень. Приміром, кожному з нихперед випробуванням на короткий час показуютьтопографічну карту з маршрутом руху, за яким во-ни повинні дійти до місця призначення. Крім цього,йому належить запам’ятати цифровий код з вось-ми цифр і після прибуття на місце повідомити йогоперевіряльнику. Якщо кандидат доповість код не-правильно, то додатково біжить ще п’ять кіломет-рів. Відсів кандидатів після 30-денної підготовки —близько 10 відсотків.

Ті військовослужбовці, які не «провалили» цейетап відбору, проходять тримісячну підготовку у шко-лі молодших спеціалістів. Після цього бійці потрапля-ють до однієї з оперативних груп із шести осіб (ко-мандир групи, його заступник, радист, водій, сапері оператор), де проходять подальше навчання.

Підготовка в спецпідрозділі проводиться зде-більшого за тією ж системою, що й у підрозділахспеціального призначення країн НАТО та Ізраїлю.Бійці ССО проходять тактичну, спеціальну підготов-ку за двома напрямками: підготовка до веденнябойових дій у міських умовах (звільнення заручни-ків, проведення диверсій), а також підготовка до ве-дення бою у лісі, горах і на відкритій місцевості, ві-дома як «зелена тактика».

Крім того, в ході бойової підготовки військово-службовці відпрацьовують прийоми рукопашногобою, десантування з вертольотів безпарашутнимі парашутним способами, вдосконалюють методимаскування на місцевості та проходять водолазнупідготовку. Протягом навчального року «Коман-дос» постійно бере участь у навчаннях країн НАТО,взаємодіє з 10-ю групою спеціального призначенняЗбройних сил США, що базується в Німеччині, ро-тою глибинної розвідки бундесверу, а також коро-лівською унтер-офіцерською школою Збройних силНідерландів і штабом німецько-датсько-польськогоармійського корпусу швидкого розгортання НАТО.

Загальна чисельність підрозділу «Командос»становить понад 800 вояків.

Основне завдання «Формози» (Гдиня) — прове-дення спеціальних операцій в умовах мирного часу,а також під час кризи і бойових дій. Їх група можевиконувати завдання не тільки під водою і на морі,але й у прибережних районах. Морські розвідуваль-но-диверсійні підрозділи здатні штурмувати і звіль-няти військові кораблі, захоплені терористами, здій-снювати екстрену евакуацію цивільного персоналу.

Відбір кандидатів у цей підрозділ проводитьсясеред моряків, військовослужбовців інших родіввійськ і спецпризначенців. Граничний вік претен-дентів — 27 років. При наборі у «Формозу» перева-гу віддають кандидатам, які мають поглибленізнання та навички в різних сферах, характеризу-ються стійкістю до стресових ситуацій і високих фі-зичних навантажень.

Щоб потрапити до лав бойових плавців, претен-дент має відправити командуванню мотиваційнийлист, а також представити медичну довідку щодовідсутності протипоказань до водолазної підготов-ки та стрибків з парашутом (для вступу в бойовуспецгрупу). Далі польські військовослужбовці по-винні пройти тестування з фізичної підготовки.

Під час наступного етапу відбору перевіряєтьсястійкість військовослужбовця до тривалих психофі-зичних навантажень у польових умовах. Протягомп’яти-шести діб в умовах гірської місцевості канди-дати здійснюють марші, а також демонструютьвміння орієнтуватися на місцевості. І навіть післяцього успішно пройденого відбору немає гарантій,що даний претендент перейде до основного на-вчання на морського плавця.

Тим, кому вдалося пройти відбір, доведетьсяпротягом 12 місяців набувати навички, необхіднідля участі у спеціальних операціях. Інструкторипроводять заняття з курсантами за «зеленою»,«чорною» і «синьою» тактиками. Після навчаннявійськовослужбовці направляються на курси з ви-вчення іноземних мов. Потім вони розподіляютьсяза спеціальностями в бойові групи, де проходятьбойове злагодження.

«Формоза» є досить секретним підрозділом.Проте в зарубіжних ЗМІ з’являлася інформація, щобійці групи брали участь в основних миротворчихопераціях НАТО та ООН. Чисельність підрозділу —близько 300 вояків.

Якщо ССО Польщі є елітою Війська Польського,то «Грім» — елітний підрозділ спецпризначення. Вінбув створений за зразком кращих американськихі британських підрозділів цього типу. Так, «Грім»можна порівняти з відомими у світі підрозділамисил спеціальних операцій, якими є американські«Дельта» та DEVGRU і британський SAS.

До складу бойових загонів входить близько п’ятигруп для проведення операцій на суходолі й тригрупи для виконання завдань на морі. Вони не ма-ють постійного складу і формуються залежно відпоставлених завдань.

Кандидати в загін, як правило, відбираютьсяз підрозділів, що входять до складу «Командос»і «Формози». До вступників пред’являються доситьвисокі вимоги. Вони, зокрема, обов’язково повиннімати вищу освіту та володіти хоча б однією інозем-ною мовою. Кандидати перед вступом у загін про-ходять медичну комісію, після чого їм доведетьсязіткнутися з низкою жорстких відбірних психологіч-них і фізичних тестів. Ті, хто їх пройшов, приступа-ють до навчання, яке триває майже три роки. Підго-товка бійців «Грому» — одна з найтриваліших і най-складніших програм серед аналогічних спецпідроз-ділів країн-учасниць НАТО.

Під час навчання бійці освоюють повітряноде-сантну, гірську і водолазну підготовки, вивчаютьмінно-підривну справу, способи ведення спеціаль-ної розвідки і здійснення диверсій у тилу противни-ка. Крім того, відпрацьовують завдання зі звільнен-ня заручників, боротьби з партизанами та повстан-цями, організації та забезпечення охорони та обо-рони особливо важливих стратегічних об’єктів і ви-сокопоставлених посадових осіб. Все вище перелі-чене вивчається в ході перших двох років.

Третій рік навчальної програми присвяченийпрактичному відпрацюванню і закріпленню набутихнавичок і знань у ході численних навчань. Ще не за-кінчивши навчання, бійці залучаються до участів бойових операціях.

На особливу увагу в «Громі» заслуговує групабойових плавців. Вони вміють захоплювати суднаяк із використанням швидкісних плавзасобівта спорядження для дайвінгу, так і з використаннямпарашутів і спорядження для спуску з борту верто-льота. Всі групи мають бойовий досвід. Так, фахів-ці з парашутного десантування діяли в Афганістаніта Іраку.

Підготував Роман ВУС

ПІДГОТОВКА БІЙЦІВ «ГРОМУ»— ОДНА З НАЙТРИВАЛІШИХІ НАЙСКЛАДНІШИХ ПРОГРАМ

СЕРЕД АНАЛОГІЧНИХСПЕЦПІДРОЗДІЛІВ

КРАЇН-УЧАСНИЦЬ НАТО

«ГРІМ» — ЕЛІТА ВІЙСЬКА ПОЛЬСЬКОГОЦЕЙ ПІДРОЗДІЛ КОМПЛЕКТУЄТЬСЯ КРАЩИМИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ

СПЕЦПРИЗНАЧЕННЯ ІЗ «КОМАНДОС» ТА «ФОРМОЗИ». «ГРІМ» ПОРІВНЮЮТЬ

З ВІДОМИМИ У СВІТІ ПІДРОЗДІЛАМИ СИЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ,

ЯКИМИ Є АМЕРИКАНСЬКІ «ДЕЛЬТА» ТА DEVGRU І БРИТАНСЬКИЙ SAS

ППооллььссььккіі ссппееццппррииззннааччееннцціі ппооссттііййнноо ббееррууттьь ууччаассттьь уу ннааввччаанннняяхх ккррааїїнн ННААТТОО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИОПИТУВАННЯ ПОЛЬСКИХ

«КОМАНДОС», НАЙВАЖЧИМВИПРОБУВАННЯМ ДЛЯ НИХ Є ТАК ЗВАНА «ГОЛГОФА».

ЦЕ СВОЄРІДНИЙ МАРШ-КИДОК ЗАГАЛЬНОЮ

ПРОТЯЖНІСТЮ 40 КМ

18

БЕЗПЕКА

На переконання експертів польськоговидання Rzeczpospolita, за останні десятьроків Росія почала становити для свогонайближчого оточення дедалі серйознішупроблему, нависаючи тінню над країнамиЦентральної Європи. Водночас ніхто не знає,як далеко можуть зайти амбіції Кремля

За твердженням польських фахівців, відпо-відь буквально захована за кремлівськимистінами. Сформована при Путіні російськавладна система характеризується непро-

зорістю процесу ухвалення рішень. Усі демократич-ні форми (як вибори у парламент, що формуєтьсяза їхніми результатами) є лише декоративним еле-ментом. Парламентський контроль за виконавчоювладою відсутній, а публічні дискусії про найважли-віші проблеми держави обмежуються сферою еко-номіки. З цих дискусій виключена тема зовнішньоїполітики: вона повністю залишається у віданніКремля. Це своєю чергою призводить до того, щовисновки про плани і наміри Росії на зовнішньопо-літичній арені можна робити лише на підставі опо-середкованих даних, що, зрозуміло, збільшує ри-зик помилки.

Завдяки припливу нафторублів (який бувпов’язаний із високими цінами на нафту і газ у пер-шому десятилітті XXI століття) Кремль почав діятина міжнародній арені сміливіше, позначивши проб-лемні точки у стосунках із Заходом. Зокрема йшло-ся про «експансію НАТО на схід» (тобто прихідАльянсу у країни Центральної Європи), проблемив Афганістані, Ірані та Іраку. Так позначалася так

звана сфера інтересів Росії, що далеко виходитьза кордони країни.

У наступному десятилітті російська дипломатіядоклала зусиль до формалізації співробітництвакраїн групи БРІКС (BRICS — англ., група з п’ятикраїн: Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна-Афри-канська Республіка), які вважалися тоді «тиграмисвітової економіки». Всіх членів групи об’єднувало,зокрема, бажання обмежити економічне доміну-вання Заходу (насамперед США). Однак різні ініці-ативи не вийшли за межі звичайної боротьбина конкурентних ринках (наприклад, ідея створитибанк, який стане альтернативою Міжнародному ва-лютному фонду). Жоден з членів БРІКС (навіть по-тужний Китай) не збирається вступати у військовуконфронтацію із Заходом навіть у вигляді так зва-ної proxy war, тобто війни, що ведеться на територіїтретьої держави.

Російсько-грузинською війною, що спалахнула2008 року, Кремль розпочав новий етап своєї зов-нішньої політики. Шокувала насамперед легкість,з якою російські лідери зважилися використативійськові аргументи в політичній суперечці і зроби-ли вигляд, що нічого не сталося.

Через сім років Кремль перейшов ще один кор-дон і, напавши на Україну, порушив табу епохи хо-лодної війни, яке забороняло ядерним державамвести військові дії на європейському континенті. Та-ким чином російське керівництво остаточно позна-чило набір засобів, які воно готове застосовуватидля реалізації своїх політичних планів.

Загроза застосування сили — це один з основ-них факторів, що дозволяють примусити до послуху

російських союзників з пострадянських країн.Кремль не демонструє їм свої військові можливості(за винятком, звичайно, Грузії та України, яких пока-рано за прагнення до незалежності), але ставитьсядо них так, ніби вони є російською власністю, і пов-ністю відмовляє їм у самостійності. Це стосується яккраїн Середньої Азії, так і Білорусі та Вірменії.

На переконання експертів, Росія зміцнює свої по-літичні позиції у країнах Близького і СередньогоСходу, використовуючи певний набір засобів: відвійськової операції в Сирії до дипломатичних дій,які чергуються з економічним тиском щодо Туреч-чини та Ірану.

Чи означає це, що амбіції сучасних кремлівськихкерівників не сягають далі території, на яку поши-рювалася радянська експансія? Кроки останньогочасу (дипломатичні «пробні кулі») можуть вказува-ти на пропозицію відновити радянські військові ба-зи у В’єтнамі та на Кубі (які, втім, відхилили обидвідержави). Якщо там з’являться російські військові,ситуація почне нагадувати 1970–1980 роки.

Однак повернення до Латинської Америкиі в Південно-Східну Азію здається зараз не самоціл-лю, а похідною конфлікту з Європою. Це спробапродемонструвати західним противникам, насам-перед США, що в Росії є ще безліч способів викли-кати їхнє роздратування. Якщо мета росіян саметака, це підтверджує тезу, що творчий потенціалКремля мізерний, тоді як руйнівний — великий.

Оскільки Росія може виступати руйнівником відКарибського до Південно-Китайського моря, вонаперетворюється на глобальну проблему, далековиходячи за межі визначених нею сфер впливу.

Відмова Куби і В’єтнаму від російської пропозиціїі стримана реакція Китаю показують, що час силь-но змінився, а можливості Москви зменшилися.Кремль виглядає вже не таким привабливим парт-нером, як півстоліття тому. Крім того, в багатопо-лярному світі, за який він так боровся останні півто-ра десятиліття, йому самому тепер доводиться бо-ротися з іншими «полюсами сили». І цього разу пе-реважно з Пекіном, який позначає на карті власнусферу впливу і не має наміру нікого туди впускати.Про скорочення можливостей і дедалі меншу при-вабливість Кремлю відчутно нагадують як західнісанкції, так і різке падіння цін на енергоресурси. Ціфактори позбавили його впевненості на міжнарод-ній арені і обмежили його амбіції.

Зараз конфлікти, в яких бере участь Москва (яку Сирії, так і в Україні), а також насамперед супер-ництво із Заходом, вступили у фазу стагнації. Пер-спективи їхнього розумного завершення (принайм-ні при чинному кремлівському керівництві), на дум-ку багатьох експертів, поки що не вимальовуються.

Непохитний антизахідний настрій російськогополітичного істеблішменту унеможливлює прими-рення з Європою і США. Через це Росія надовго за-лишиться в лавах супротивників (якщо не відкри-тих ворогів) Заходу. Єдине, що змушує кремлівсь-ких керівників виявляти стриманість, — це еконо-мічні проблеми, які виникають через їхню схиль-ність до конфліктів та стиль управління.

Підготував Вадим КОВАЛЬОВ

ЧИ Є МЕЖА АГРЕСИВНИМ ПЛАНАМ КРЕМЛЯ,АБО ЧИ СТАНЕ НИНІШНІЙ КОНФЛІКТ ІЗ ЗАХОДОМ, ЩО ТЯГНЕТЬСЯ ВІД УКРАЇНИ ДО СИРІЇ, ПОЧАТКОМ ГЛОБАЛЬНИХ

ПРОБЛЕМ ІЗ РОСІЄЮ?

РОСІЯ ЗМІЦНЮЄ СВОЇПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ У КРАЇНАХ

БЛИЗЬКОГО І СЕРЕДНЬОГОСХОДУ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ

ПЕВНИЙ НАБІР ЗАСОБІВ: ВІД ВІЙСЬКОВОЇ ОПЕРАЦІЇ

В СИРІЇ ДО ДИПЛОМАТИЧНИХДІЙ, ЯКІ ЧЕРГУЮТЬСЯ

З ЕКОНОМІЧНИМ ТИСКОМЩОДО ТУРЕЧЧИНИ ТА ІРАНУ

ЗЗааггррооззаа ззаассттооссуувваанннняя ссииллии —— ооддиинн зз ооссннооввнниихх ааррггууммееннттіівв шшааннттаажжуу,, ддоо яяккооггоо ззааззввииччаайй ввддааєєттььссяя РРооссііяя

РОСІЯ НЕ ПОЛИШАЄ НАМІРІВ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ«У нас є деякі нові документи, проякі ми ще не особливо розголо-шували, де йдеться про плани де-стабілізації ситуації в Україні в ці-лому в листопаді поточного року,де розписані детальні сценаріїв 10–15 регіонах України. Хто, як,що робити. Розписані бюджети.Ці документальні матеріали отри-мані оперативним шляхом, тому яне можу говорити більше, ніж ска-

зав, але Росія не залишає своїхнамірів дестабілізувати ситуаціювсередині нашої держави», — за-явив голова СБУ Василь Грицакв Одесі на брифінгу під час від-криття пам’ятника загиблимв АТО, повідомляє «Укрінформ».

Голова СБУ також додав, що опе-ративна обстановка саме в Одесь-кому регіоні сьогодні стабільна. Віннагадав про три етапи зачистки

Одещини. Передусім спецслужбине допустили створення в області«Бесарабської народної ради».«Але я переконаний, що залиши-лися люди — прихильники так зва-ної Російської весни», — додав Ва-силь Грицак.

За його словами, СБУ вдалосяперекрити канали фінансуван-ня, але заспокоюватися на до-сягнутому поки що зарано.

ТЕХНІКА ТА ОЗБРОЄННЯ ПРОТИВНИКА

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 19

На аеродромі Морозовськ, що поблизуРостова, у складі 559-го окремогобомбардувального авіаційного полкузосереджено 36 багатофункціональнихвинищувачів-бомбардувальників Су-34.Двомісна кабіна цього літака виконанау вигляді єдиної броньованої капсулита забезпечує захист екіпажу від кульі малокаліберних снарядів. Літак здатнийвиконувати безпосадковий політ тривалістюдо 10 годин без втрати екіпажемпрацездатності

Радіолокаційний комплекс Ш-141Е (експор-тний варіант Ш-141) із ПФАР спільноз бортовим оптико-навігаційним комплек-сом літака призначений для виконання різ-

номанітних завдань зі знищення повітряних, на-земних і морських цілей з усього діапазону висот,вдень і вночі, в простих і складних метеоумовахіз проведенням радіоелектронної розвідки і вста-новлення перешкод для систем ППО противника.Потужний багатофункціональний комплекс борто-вого радіоелектронного обладнання (БРЕО) здат-ний виявляти навіть субмарини, а ракетно-бомбо-ве озброєння забезпечує їхнє ураження.

Великі наземні цілі можуть бути виявлені на від-стані 200–250 км, а типові — за 150 км. Виявлен-ня рухомих цілей з ідентифікацією, таких як потен-ційні танки і БМП на гусеничному ходу, здійсню-ється на відстані до 75 км.

Повітряні цілі на кшталт транспортних літаківтакож виявляються на дистанції до 250 км, типовадальність виявлення ворожих винищувачів —90 км. РЛС підтримує супровід до 10 і обстріл до 4цілей одночасно. Радар забезпечує наведення ра-кет «повітря-повітря» з власними радарами шля-хом підсвічування цілі для Р-77 (до 110 км) і Р-27(до 95 км). Для ракети Р-73 з інфрачервоною го-ловкою самонаведення (ГСН) у ближньому боюна дальності 20–40 км радар забезпечує видачупочаткових координат цілі.

РЛС заднього огляду МФ2–2 з ПФАР Х-діапа-зону з дальністю спостереження 160 км дозволяєвиявляти атаку літака в задню півсферу, при цьо-му як контрзахід РЛС заднього огляду підтримуєрежим обстрілу атакуючого винищувача шляхомнаведення спеціальної ракети Р-77 (РВВ-АЕ) «по-вітря-повітря», запущеної із самого Су-34 в заднюпівсферу по атакуючому винищувачу, не здійсню-ючи маневрування для його знищення.

Літак обладнаний оптичними ІЧ-радарамиЛ-082 «Mак-УЛ» і Л-136 «Мак-Ф» для виявленняпусків ракет. При фіксації ракетної атаки Су-34здатний своєчасно застосувати встановленняінфрачервоних і електронних перешкод, а такожпочати маневр для ухилення від ракети.

Засоби наведення бомб і ракет по наземнихцілях

Додатково до радіолокаційного комплексуШ-141Е в Су-34 є вбудована система лазерно-оп-тичного наведення бомб і ракет «Платан». Це по-трібно для наведення на ціль ракети «повітря-зем-ля» Х-29Л, керованих бомб КАБ-500-Лі КАБ-1500-Л із лазерними ГСН, які вимагають під-свічування цілі лазером із Су-34.

Комп’ютеризований балістичний обчислювачСу-34 дозволяє здійснювати бомбометаннянекерованими бомбами з точністю 5–7 метрів.

Засоби радіоелектронної боротьби і пригні-чення комплексів ППО

Су-34 орієнтований на агресивне осліпленнярадарів наведення засобами радіоелектронної бо-ротьби (РЕБ). За даними експертів РФ, засобиРЕБ Су-34 зменшують імовірність його ураженнясистемами з радіолокаційним наведенням в 20–25разів, модернізована ракета «Повітря-РЛС»Х-31ПД має дальність пуску до 250 км та швид-кість 1000 м/с.

За рівнем обладнання РЕБ Су-34 близькийдо спеціалізованих літаків РЕБ. Західні експерти оці-нюють потужність комплексу РЕБ на Су-34 як ана-логічну за рівнем обладнання EF-111A і EA-18G.

Сам Су-34 обладнаний детекторами опромінен-ня зовнішньої РЛС і може використовувати модуліРЕБ, зокрема «Хібіни» або «Сорбція-С» для за-сліплення РЛС противника.

11.. Сучасні ударні літаки, уникаючи вогню з зем-лі, досягають висот 8–9 тисяч метрів і вище.На такій висоті Су-34 втрачає переваги в робо-ті радіолокаційного комплексу, нездатногорозрізняти малопомітні цілі — одиночні машиниі броньовані об’єкти, групи людей і польовіукріплення, приховані рельєфом місцевості.

22.. Зниження до двох-трьох кілометрів не га-рантує виявлення таких цілей. Тут потрібні те-лекамери та ІЧ-радари, які в Су-34 значно по-ступаються не тільки сучасному американсь-кому Sniper, а й застарілому LANTIRN (LowAltitude Navigation and Targeting Infrared forNight) і більш дешевому французькомуDamocles. При цьому за вагою і габаритами,а також енергоспоживанням прицільний комп-лекс Су-34 в кілька разів більший за іноземніаналоги в підвісних контейнерах.

33.. Навіть броньовані штурмовики Су-25 частовдавалося уразити вогнем засобів ППО і ПЗРКяк в Афганістані, так і у Грузії. Кабіна врятує пі-лотів, але в разі ураження важливих систем зе-нітною ракетою, вогнем стрілецької зброїта малокаліберної артилерії літак їм все однодоведеться залишити. Врятувати Су-34 можетільки політ на недосяжній висоті, тим більшеброня тільки збільшує вагу машини і призво-дить до зайвої витрати пального, зниженнядальності польоту і бойового навантаження.Тому ВПС США і країн НАТО вже давно дійшливисновку, що слід не бронювати літак, а знизи-ти до мінімуму можливість його ураження.

44.. Західні авіаційні експерти стверджують, щов разі масштабної війни з високотехнологічнимпротивником на кшталт США і НАТО Су-34 зможереалізувати всі свої можливості з низьколітногопрориву. Але літаки АВАКС типу американськогоЕ-3А легко виявляють навіть прикритий перешко-дами Су-34 на тлі землі. Мультиспектральні ПЗРКтипу американського Stinger і французькогоMistral, які зараз проходять випробування, гаран-товано вразять літак. Наявність великої кількостістрілецького озброєння калібром до 14 мм та ма-

локаліберної зенітної артилерії до 30 мм під часпольоту над військами противника змусить літакнабрати значну висоту.

55.. Комплекси РЕБ противника, якщо не при-гнітять, то створять неабиякі проблеми дляШ-141, тому доведеться застосовувати зброютільки по ІЧ- і ТВ-каналах наведення, які в умо-вах густої димки, наявності хмар та опадів ма-ють зовсім інші можливості, ніж у простих ме-теоумовах.

66.. Робота радіолокаційного прицільного комп-лексу з урахуванням сучасних засобів радіотех-нічної розвідки стане демаскуючим Су-34 фак-тором, що попереджає противника про йогоприсутність. Без пригнічення ППО противникаі знищення його винищувальної авіації літаки ти-пу Су-34, попри титанову кабіну, сучасний ра-дар і комплекс РЕБ, є гарантовано вразливими.

77.. РЛС заднього огляду з великою імовірністюіснує тільки в рекламних даних та дослідних ек-земплярах, на літак досі не встановлена з різ-них причин, зокрема й через відсутність коштів.

88.. Хоча Су-34, обладнаний оптичними ІЧ-ра-дарами Л-082 «Mак-УЛ» та Л-136 «Мак-Ф»,і виявляє пуски ракет на тлі неба з майже сто-відсотковою ймовірністю, на тлі землі це вда-ється значно гірше. Але атака винищувачазверху у створі cонця чи знизу на тлі водної по-верхні (блиски від cонця), у хмарах або в умо-вах поганої видимості може стати для Су-34фатальною.

99.. Виходячи з того, що командування Повітря-но-космічних сил РФ висловлює сумніви щодонеобхідності масової закупівлі дорогих керова-них бомб, можна дійти висновку: кількість ке-рованих засобів ураження поки обмежена, то-му Су-34, як і в Сирії, змушені будуть викорис-товувати некеровані авіаційні засоби уражен-ня. Але це змусить літаки входити в зони ура-ження засобів ППО, які у країнах НАТО та йв Україні мають зовсім інші кількісно-якісні ха-рактеристики, ніж у Грузії 2008 року, в сирійсь-ких повстанців та ІДІЛу.

Су-34: «СЛІПИЙ» БОМБАРДУВАЛЬНИК

З МИНУЛОГО,

НЕДОЛІКИ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ ЛІТАКА

АБО ЩО КРИЄТЬСЯ ЗА РОЗРЕКЛАМОВАНИМ РОСІЙСЬКИМ

БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИМ ВИНИЩУВАЧЕМ-БОМБАРДУВАЛЬНИКОМ

НА КОРДОНІ З УКРАЇНОЮРОСІЯ ЗОСЕРЕДИЛА

36 СУЧАСНИХ ЛІТАКІВ Су-34

ЗЗаа ччаасс ввииррооббннииццттвваа ббууллоо ввииггооттооввллеенноо ббллииззььккоо 110000 ллііттааккіівв ССуу��3344

Володимир АЛЄКСЄЄВ

20

ПОГЛЯД

В ніч з 9 на 10 листопада 1938 рокув Німеччині влаштували єврейський погром,що отримав назву «Кришталева ніч»,або «Ніч розбитих вітрин». Саме тоді бувзапочаткований Холокост — масовенасильство стосовно єврейського народу,яке призвело до загибелі близько шестимільйонів євреїв. З ініціативи Міжнародноїмережі проти расизму UNITED, що об’єднуєпонад 500 організацій із 49 країн, у багатьохкраїнах світу 9 листопада відзначаєтьсяМіжнародний день боротьби проти фашизмуі антисемітизму

Пророчими виявилися слова британсько-го прем’єр-міністра Вінстона Черчилляпро те, що фашисти майбутнього нази-ватимуть себе антифашистами. Так

і сталося: народ країни, що була найбільшоюреспублікою Радянського Союзу, який перемігфашизм, сьогодні набув усіх ознак німецької на-ції зразка 30–40-х років ХХ століття.

В останні десятиліття в Росії поширюються не-онацистські настрої. І якщо ще років з 15 томуправозахисників і журналістів це непокоїло, тоз приходом до влади у Кремлі Путіна та його ко-манди була запущена потужна пропагандистсь-ка машина, у мільйонів росіян відбулася підмінапонять, а те, що вони ще вчора вважали неприй-нятним, сьогодні стало для них нормою життя.2010 року, коли внутрішньоросійська пропагандаще не набрала тих обертів, як під час війниз Україною, і правозахисники в Росії насправдізаймалися своєю справою, Московське бюроз прав людини констатувало, що лише протягомодного півріччя у країні було зафіксовано 90 на-падів на ґрунті агресивної ксенофобії, 22 людинизагинули і 105 — поранені. За аналогічний пері-од 2009 року було зафіксовано 43 загиблих і 168постраждалих, 2008 р. — 78 загиблих, 268 по-страждалих. Реальна статистика вже тоді ре-тельно приховувалася й замовчувалася. Тожне дивно, що вже за підсумками 2015 року булоофіційно зафіксовано лише 9 смертей та 68 по-ранених на ґрунті національної нетерпимості йксенофобії. Утім фахівці стверджують, що за 16років правління Путіна масштаб ксенофобії й на-ціоналізму в Росії не зменшувався, а навпаки,зростав значними темпами.

На глибоке переконання професора Держав-ного університету Іллі (Грузія) Олега Панфилова,сучасна російська ксенофобія та ініційовані ро-сійською владою великодержавницькі націона-лізм і шовінізм беруть витоки у спотвореному ра-дянською системою розумінні поняття «інтерна-ціоналізм», коли начебто «всі люди — брати»,утім представники інших національностей та на-родів для росіянина, який традиційно вважає се-бе «старшим братом», — «укропи», «гризуни»,«чурки», «піндоси», «макаронники» тощо.

Дослідження російського інформаційно-до-слідного центру «Панорама» показали, що в пер-ші роки путінського правління найбільш пошире-ними проявами ксенофобії, або «мови ворожне-чі», стали створення образу етнічної або релігій-ної групи, виправдання історичних випадків на-сильства та дискримінації, заклики не допуститизакріплення в регіоні чи країні мігрантів тієї чи ін-шої етнічної або релігійної групи. Причому до-слідження довели, що найбільше до націоналізмуй ксенофобії схильні мешканці півдня й центру

Росії — Рязанської області та Краснодарськогокраю. А тепер згадаймо цих поборників «русько-го міра» на Донбасі — скільки серед них було і є«вояків» з різних регіонів Російської Федерації.

Дуже показовим є один факт. Коли 1944 рокуГітлер вимагав від своїх генералів прибратизі Східного фронту всіх росіян, перевівши їхна Західний, вони не знали, як дати цьому раду,адже на той час кожен п’ятий вояк вермахтуна Східному фронті був росіянином!

Російська Федерація, країна, що залишиласябез «братніх республік» на уламках РадянськогоСоюзу, підняла власовський триколор і вжев перші роки свого існування виношувала реван-шистські плани щодо відтворення імперії.Та на початку дев’яностих років минулого століт-тя Росія була надто слабкою і могла собі дозво-лити воювати, а армії — здобувати безціннийбойовий досвід лише із власним народом. У Чеч-ні тривали одна за одною війни, країна-бензоко-лонка на нафтодолари озброювала й переозбро-ювала свою армію — головну надію й опоруКремля. Водночас багато росіян, ведених вмілоюрукою кремлівських пропагандистів, поступовопочинали ненавидіти всіх навколо. На зміну анек-

дотам про «тупих чукчів» прийшли анекдоти прохохлів і молдован, естонців та грузинів — так за-вуальовано, з посмішкою створювався образ во-рогів, яких кремлівська пропаганда невдовзі на-зве фашистами.

Протягом останніх десятиліть у Росії з’явилися йуспішно функціонують, а завдяки агресивній полі-тиці Російської Федерації у Грузії та Україні й здо-бувають бойовий досвід чимало організацій, щосповідують ідеологію фашизму й неонацизму. Ли-ше тих, про які відомо всьому світу й дані про які єу відкритих джерелах, — 53. Вони поділяютьсяна помірковані, радикальні й заборонені, причомуу перших і других є можливість вільно проводитисвою діяльність. Заборонені лише вісім організа-цій, та й ті надсилають своїх катів на Донбас і в Си-рію, і ніщо їм не стає на заваді. Деякі з неофа-шистських організацій Росії виступають під гасла-ми православ’я, що лише посилило непорозумінняміж православними українцями, які є парафіянамиКиївського та Московського патріархатів. Після ви-криття численних фактів того, як російські, з до-зволу сказати, «священнослужителі» приїздятьна Донбас благословляти російських окупантів чинайманців на вбивство українців, а надто — таких,які самі беруть до рук зброю та вбивають нашихспіввітчизників, інакше й бути не може.

Наостанок, «вітаючи» вчорашнього «брата»,а нині — агресора із Міжнародним днем бороть-би проти фашизму, расизму та антисемітизму,залишається висловити надію, що ненавидітивесь світ та воювати проти всього світу йому нав-ряд чи вдасться тривалий час. Отже, засяє сонценового життя! Також і крадене сонце Криму йДонбасу!

Олексій ТРИГУБ

ЦЕ «РАШИЗМ» ЧИ «ПРАВОСЛАВНИЙ ФАШИЗМ»?..9 ЛИСТОПАДА — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ ФАШИЗМУ, РАСИЗМУ І АНТИСЕМІТИЗМУ

БАГАТО РОСІЯН, ВЕДЕНИХВМІЛОЮ РУКОЮКРЕМЛІВСЬКИХ

ПРОПАГАНДИСТІВ,ПОСТУПОВО ПОЧИНАЛИ

НЕНАВИДІТИ ВСІХ НАВКОЛО

ЩОРОКУ В РОСІЇ ВБИВАЮТЬ І КАЛІЧАТЬ ЗА ЕТНІЧНИМИ

Й НАЦІОНАЛЬНИМИОЗНАКАМИ СОТНІ ЛЮДЕЙ

ППррооттяяггоомм ооссттааннннііхх ддеессяяттииллііттьь уу РРооссііїї зз’’яяввииллииссяя йй ууссппіішшнноо ффууннккццііооннууююттьь,, аа ззааввддяяккии ааггрреессииввннііййппооллііттиицціі РРооссііййссььккооїї ФФееддееррааццііїї уу ГГррууззііїї ттаа УУккррааїїнніі йй ззддооббууввааююттьь ббооййооввиийй ддооссввіідд ччииммааллооооррггааннііззаацціійй,, щщоо ссппооввііддууююттьь ііддееооллооггііюю ффаашшииззммуу йй ннееооннааццииззммуу

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016 21

ЯК ЦЕ БУЛО

ЗАКАРБОВАНИХ У ГАЗЕТНИХ РЯДКАХ «НАРОДНОЇ АРМІЇ»

25 РОКІВ РОЗБУДОВИЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ,

Як розпочався новий, 2010, рік для війсь-ковослужбовців Збройних Сил України,чим він запам’ятався, які події відбулисяв житті людей у погонах? Уявлення про

це дає добірка матеріалів, надрукованих у номе-рі «Народної армії» за 6 січня. Так, в одномуз них розповідалося, як зустріли Новий рік 522українських військовослужбовці, які виконувалимиротворчу місію в семи країнах світу. Усіх їхпривітало керівництво МО України, Генеральногоштабу. А наші воїни, представники спільного ук-раїнсько-польського миротворчого батальйону«Укрполбат», поспілкувалися з рідними та близь-кими по мобільному зв’язку і Інтернету. Впершеза 17 років «квартирної тиші» 17 сімей військово-службовців авіаційного гарнізону Озерне на Жи-томирщині отримали ордери і ключі від квартир.

Для авіаторів «Народна армія» підготувала щеодну новину: станом на 1 січня 2010 року дослід-ний військово-транспортний літак Ан-70 з борто-вим номером 01–02 виконав 618 польотів. Пара-шутисти-десантники здійснили з нього понад 340стрибків. Передбачалося, що цей літак надійдена озброєння національного війська до кінця2012 року.

Та, на жаль, від надрукованих матеріалів ужез початку року знову «повійнуло холодом» недо-статнього фінансування потреб Збройних СилУкраїни. Ще наприкінці попереднього року урядзакликав керівництво військового відомства за-ощаджувати кожну копійку, виділену на потребиармії, були значно скорочені видатки. Так,на оплату комунальних послуг потрібно було900 млн, а реально надали лише 600 млн грн.«Посадили «на голодний фінансовий пайок»і низку програм з переозброєння війська. Газета«Народна армія» привертала увагу до цієї проб-леми. Так, у номері за 14 січня був надрукованийаналітичний матеріал «Складний шлях до корве-та». У ній повідомлялося, що на проведення на-уково-дослідних робіт була передбачена «сміш-на» сума — 40 млн грн. Між тим будівництво од-ного корабля такого класу оцінювалося в 250мільйонів євро. Звісно, за таких умов фінансу-вання цього проекту корабель майбутнього такі не вийшов у море.

Отже, 2010 рік укотре виявив низку проблеміз фінансування потреб армії. Попри те військо-

вослужбовці таки сумлінно виконували своїобов’язки. Готовність до захисту України вони то-го року продемонстрували під час кількох на-вчань, зміцнювали авторитет Збройних Сил дер-жави участю в міжнародних миротворчих опера-ціях. Своєрідним оглядом вишколу воїнів, їхньої

вірності кращим бойовим традиціям стала участьу параді з нагоди 65-ї річниці перемоги над на-цистською Німеччиною. Про це «Народна армія»розповіла у матеріалі під назвою «Парад поєднаєминуле і сучасне». У святкових заходах взялиучасть понад 6,5 тисячі військовослужбовців.А на столичному майдані Незалежності люди ма-ли можливість побачити 22 зразки бойової техні-ки, зокрема танк «Оплот», модернізованийТ-64БМ «Булат», системи залпового вогню.

Також звітом армії перед народом стали мас-штабні навчання «Взаємодія-2010», які прово-дилися на дев’яти сухопутних і п’яти морськихполігонах і включали бойові стрільби підрозді-лів, пуски ракет з кораблів, літаків, зенітно-ра-кетних комплексів. У них було задіяно близько7,5 тисячі військовослужбовців, 1200 одиницьозброєння і військової техніки, 31 літак та 15 ко-раблів. Загалом у межах цих навчань відбулося55 командно-штабних, тактичних, тактико-спе-ціальних маневрів.

У 2010-МУ НА ОПЛАТУ

КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ

ЗБРОЙНИХ СИЛ ПОТРІБНО БУЛО

900 МЛН, А РЕАЛЬНО НАДАЛИ

ЛИШЕ 600 МЛН ГРН. «ПОСАДИЛИ

«НА ГОЛОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ

ПАЙОК» І НИЗКУ ПРОГРАМ

З ПЕРЕОЗБРОЄННЯ ВІЙСЬКА

ВВииїїззннаа ррееддааккццііяя ««ННааррооддннооїї ааррммііїї»» уу ссммтт ДДііввииччккии ККииїїввссььккооїї ооббллаассттіі.. 22001100 рріікк

2010 РІК: ДОВЕЛОСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ КОЖНУ КОПІЙКУ, ВИДІЛЕНУ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА

2011 рік розпочався під гаслом під-готовки до 20-річчя незалежностіУкраїни і її Збройних Сил. Тому булозаплановано вжити таких заходів,які б забезпечили новий етап по-дальшого розвитку армії, підвищен-ня оперативної та бойової спромож-ності військ, поліпшення соціальнихстандартів життя і служби захисни-ків Вітчизни. Окрім того, 2011 рік бу-ло проголошено роком технічної го-товності та формування позитивно-го іміджу сержантсько-старшинсь-кого складу.

Так, темі технічної готовності бувприсвячений матеріал, надрукова-ний у газеті «Народна армія» 6 січ-ня. У ньому розповідалося, що паркозброєння 27-го Сумського реак-тивно-артилерійського полку попов-нився вісьмома установками залпо-вого вогню «Ураган»і новими транс-портно-зарядними машинами. Та-ким чином ця військова частина бу-ла повністю укомплектована бойо-вою технікою. На навчаннях «Взає-модія-2010» артилеристи провели

бойові пуски з «Ураганів». Проблемітехнічної готовності війська була та-кож присвячена кореспонденція від11 січня «Штиль зникнув. Курс фло-ту — на розвиток». Повідомлялося,що на відновлення підводного човна«Запоріжжя» було передбачено 40мільйонів гривень. Передбачалосядо 2020 року побудувати чотири ко-раблі класу «корвет», першийз яких мали ввести до бойовогоскладу вже 2016 року.

Виконання завдань на новому ета-пі розвитку національного військапотребувало підвищення професіо-налізму, моральних та ділових якос-тей офіцерського складу. Вже з по-чатку року «Народна армія» привер-нула увагу до цієї проблеми. 5 січнябула надрукована стаття під назвою«Офіцер честі»: звання зобов’язує».У ній розповідалося про підсумкивійськово-патріотичної акції, запо-чаткованій в Академії сухопутнихвійськ імені гетьмана Петра Сагай-дачного (нині має статус національ-ної). Того разу в конкурсі на звання

кращого офіцера змагалося майже40 претендентів. Перше місце в но-мінації «Кращий офіцер» посів на-чальник відділення ракетно-артиле-рійського озброєння — заступникначальника озброєння капітан Во-лодимир Бондар. А почесний титул«Кращий науковець» отримав кан-дидат технічних наук, старший на-уковий співробітник підполковникМаксим Яковлєв. 2010 року вінза свою наукову працю отримавпремію Президента України для мо-лодих учених. На той час офіцермав у творчому доробку майже 200наукових праць.

Газета постійно інформувала чита-чів про виконання завдання щодопрестижності приналежності до сер-жантського корпусу. Так, 11 лютого«Народна армія» надрукувала звітпро зустріч начальника Генерально-го штабу — Головнокомандувача ЗСУкраїни генерал-лейтенанта ГригоріяПедченка з кращими сержантамивійська. Зокрема, повідомлялося, щопередбачається надавати таким вій-

ськовослужбовцям 10% службовогожитла. А 3 березня газета проінфор-мувала про проведення перших все-армійських зборів сержантів.

2011 року стартувала комплекснапрограма забезпечення житлом вій-ськовослужбовців на 2011–2017 ро-ки. Люди у погонах покладали вели-кі надії на її виконання. Тому вже28 січня «Народна армія» надруку-вала інтерв’ю з директором Депар-таменту капітального будівництваМО України. Він повідомив, що пе-редбачається розв’язати квартирнепитання протягом семи років. На тойчас у черзі на отримання житла пе-ребувало 45 тисяч військовослуж-бовців і 11,5 тисяч ветеранів війсь-кової служби.

2011 року редакція «Народної ар-мії» започаткувала акцію під назвою«До 20-річчя незалежності України:роки як віхи», в матеріалах якої роз-повідала про досягнення нашої дер-жави в розвитку всіх сфер її діяль-ності, зміцненні економічногота оборонного потенціалу.

Наступна наша розповідь буде присвячена реформуванню та розвитку Збройних Сил України у 2012–2013 роках. Володимир ЧІКАЛІН

2011 РІК: ПОСТАВЛЕНО ЗАВДАННЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

22

АРМІЯ І СУСПІЛЬСТВО

Наприкінці жовтня в центрі Вінниці булолюдно. На Схід відправлявся черговийгуманітарний вантаж із запчастин, побу-тової хімії, продуктів харчування. Також

у район АТО поїхав автомобіль УАЗ, він буде пе-реданий бійцям 1-ї танкової бригади. Придбавйого фонд «Подільська громада», головою якогоє відомий співак Віктор Бронюк. До того ж днямиволонтери заберуть з передової на ремонт по-зашляховик Mitsubishi Pajero, який півтора рокутому передали військовим підрозділам.

Вже більше двох років лідер гурту «ТіК» віддаєчимало сил, часу і коштів на оснащення українсь-ких бійців, на те, аби мир у країні настав якомогашвидше. Кожне інтерв’ю зі співаком схоже на не-вимушену розмову хороших друзів. Впевнена,Віктор розповів би багато жартів, якби тема на-шої розмови не була такою серйозною… Чоловікне боїться голосно заявити, що любить Україну,не тільки у піснях, а і діями.

— Чим можу, тим і допомагаю. Конкретну су-му назвати складно, ніколи не намагався підра-хувати та й навряд чи колись займусь написан-ням звітів, — розповідає Віктор Бронюк. — Прак-тично кожного дня мені телефонують і називаютьконкретні потреби, а ми їх по можливості забез-печуємо. Доставляємо одяг, продукти, обладнан-ня для лікарень, автомобілі, виступаю на терито-рії військових частин… Продовжувати можнадовго. Хочемо ми того чи ні, зараз в Україні йдевійна. Обов’язок кожного громадянина — зроби-ти усе, щоб вийти із неї переможцями. Тільки то-ді, коли ми спільно об’єднаємо зусилля, ми змо-жемо вибороти своє щастя.

Співак каже, що у його родині багато військо-вослужбовців, саме тому він бачить ситуаціюзсередини. До того ж з початком війни чималойого друзів і знайомих були мобілізовані.

— Як це не дивно, але завдяки війні мені вда-лося познайомитися з багатьма цікавими людь-ми, з якими, можливо, не було нагоди зустрітисяв мирний час. Загалом я завжди був великим оп-тимістом стосовно української армії, вірив у неї.Війна показала, що просто відсидітися до пенсії,будучи військовослужбовцем, ні в кого не вийде.А те, що Україна має багато героїв, які готові їїзахищати, я давно знав. Коли мене раніше запи-тували, чи я чогось боюсь, я завжди відпові-дав — війни. Адже на війні справедливості не-має, і вона забирає найкращих. Першими в бійвступають саме ті, хто свято вірить і вболіває

за долю держави. Настав час збирати каміння,ми вже достатньо його порозкидали. Вірю, мивитримаємо всі випробування достойно, будемоствердно і гордо говорити, що ми українці.Не хохли, а саме українці.

Віктор Бронюк називає себе бійцем ідеологіч-ного фронту. Адже сьогодні як ніколи слід приді-ляти увагу патріотичним пісням.

— Неодноразово чув від наших бійців, щона передових позиціях дуже потрібне українськемовлення, телебачення, газети, пісні. Коли тобівже не вистачає витримки, ти вмикаєш, наприк-лад, пісню «Так, я люблю Україну», з’являєтьсярозуміння, з’являється мотивація, і ти виконуєшсправу, яка потрібна. Великий патріотизм почи-нається з маленьких речей.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

«Всьо. Офіційно перейшов у цивіль-не життя. 444 дні в армії. Число не-точне — плюс-мінус 1 день. Але кра-сиве», — написав у соціальній мере-жі Роман Вінтонів, якого більше зна-ють за гумористичним образом Май-кла Щура. Відомий український ак-тор, журналіст, сценарист після де-мобілізації запустив нову програму,створив кілька «гострих» роликіві занурився в шоу-бізнес. Та все ждні, які він віддав армії, навряд чи ко-лись забуде.

— Я глобально змінив своє став-лення до армії, — зауважує Роман. —У позитивний бік. Думав, що всезначно гірше. Це стосується як за-безпечення, так і військової підготов-ки. Мені пощастило потрапити в хо-рошу роту, до хорошого командира.Я не впевнений, що так щастить усім.Та люди, з якими я пліч-о-пліч слу-жив, дійсно змінили уявлення провійсько. Побільше б таких, як вони.

Ще однією незвичною рисою цієївійни є її «медійність», яскравим

представником якої є Роман. МайклЩур практично вів у соцмережі «пря-му трансляцію» зі своєї служби в ар-мії. Ось Роман стоїть перед дверима

військкомату, ось йому видали новуформу, ось він уже лежить з гвинтів-кою. Запитую, як до цього ставилоськерівництво.

— З гумором, — каже Роман. —В одному з постів я навіть написав,що його перевірено заступником ко-мандира роти з виховної роботи.Якщо сказати чесно, то спочатку ре-агували на мене досить обережно.Та цензури не було. Іноді делікатнопросили почитати, що я написав,але жодних спроб виправити не бу-ло, навіть коли писав негативні речі.Що стосується медійності, то біль-шість бійців мене взагалі не впізна-вали, нічого не знали про мої про-грами. Звісно, були такі, кого трохиздивувала моя присутність, вони фо-тографувалися.

Роман ділиться, що фізично буловажко, та допомагала цікавість.

— Насамперед це цікавість до своїхможливостей. Спочатку було важкопрокидатись о пів на п’яту і йти пішки16 кілометрів. Потім це вже стало

нормою. Я дійсно став значно витри-валішим і сильнішим. На початкуслужби я навряд чи міг би пробігтиз двадцятикілограмовим рюкзакомсім кілометрів за 55 хвилин.

Найбільшим своїм досягненнямза час служби Роман вважає першемісце в особистому заліку у змаганніснайперських груп Збройних СилУкраїни.

— Я ж лише минулого року впершепобачив снайперську гвинтівкузблизька. А серед учасників булипредставники різних бригад Зброй-них Сил, Нацгвардії, спецпризначен-ня… Було дійсно несподівано. Ви-сновок один — програма, за якоюнас готували, справді працює. Голов-не тепер — не втратити набуті навич-ки. Щось мені підказує, що вони щеможуть знадобитися.

Актор зізнається: армія його зміни-ла. Став обережнішим, а ще — знач-но дорослішим. Дорослішим на бага-то років.

Анастасія ОЛЕХНОВИЧ

РРооммаанн ВВііннттоонніівв

ППооззаашшлляяххооввиикк ддлляя ААТТОО ввіідд ффооннддуу ««ППооддііллььссььккаа ггррооммааддаа»».. ВВеерреессеенньь,, 22001166 рріікк,, мм.. ВВііннннииццяя

ВІКТОР БРОНЮК:

«У МОЇЙ РОДИНІ БАГАТО ВІЙСЬКОВИХ,

ТОМУ МАЮ ЗМОГУ БАЧИТИ

СИТУАЦІЮ ЗСЕРЕДИНИ»

МАЙКЛ ЩУР:

«НЕ ШКОДУЮ, ЩО НЕ «ВІДМАЗАВСЯ».

СЛУЖБА — ОДИН ІЗ НАЙКРАЩИХ ДОСВІДІВ У МОЄМУ ЖИТТІ»

«ПРАКТИЧНО КОЖНОГО ДНЯМЕНІ ТЕЛЕФОНУЮТЬ

І НАЗИВАЮТЬ КОНКРЕТНІПОТРЕБИ, А МИ ПО

МОЖЛИВОСТІЇХ ЗАБЕЗПЕЧУЄМО»

#44 {5473} 10 ЛИСТОПАДА, 2016

ОГОЛОШЕННЯ

23

Інформація про оголошення конкурсу з відбору суб’єктів оцінної діяльності нерухомоговійськового майна, яке знаходиться на балансі й обліковується в КЕВ м. Харків:

Відповідно до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадках орен-ди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністерства оборони України від06.04.2015р. № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2015р. за №699/27144, по кожному об’єкту оцінювання окремо претенденти на участь у конкурсах подаютьдо КЕВ м. Харків конкурсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що в ньо-му містяться. Копії документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються по-значкою «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка за-віряє копію, її особистого підпису, дати завірення копії, засвідченої печаткою ( за наявності).

Конкурсна документація повинна надійти до комісії не пізніше ніж за 4 робочі дні до оголошеноїдати проведення конкурсу (включно).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної ді-яльності; копії установчих документів суб’єкта оцінної діяльності (для юридичних осіб); копії квалі-фікаційних свідоцтв оцінювача; копії сертифіката суб’єкта про включення інформації про оцінюва-ча до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсна пропозиція.

Конкурсна пропозиція претендента подається в окремо запечатаному конверті з позначкою«Конкурсна пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляції ви-трат, пов’язаних з виконанням робіт, а також терміну виконання робіт, якщо він не визначений в ін-формації про проведення конкурсу; умови розрахунків (відстрочки платежів).

У випадку, якщо два або більше учасники конкурсу отримають однакову кількість балів, комісіядля визначення переможця конкурсу враховує додаткові критерії, до яких належать: досвід учас-ника конкурсу з оцінювання однорідного майна; кількість та якість виконаних учасником конкурсудоговорів на проведення оцінювання майна, укладених з орендодавцями.

Конкурс відбудеться у КЕВ м. Харків за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, об 11.00 че-рез 14 днів після опублікування цієї інформації.

Тел. для довідок: (057) 700-44-63.***

КЕВ м. Чернігів ЗСУ оголошує конкурс з відбору суб’єктів оцінної діяльності, які будутьзалучені до проведення незалежного оцінювання нерухомого військового майна

Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості для розрахунку орен-дної плати з метою продовження договору оренди.

Балансоутримувач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів.Об’єкт № 1: нежитлові приміщення на другому поверсі двоповерхової будівлі комендатури

№ 101 загальною площею 239,07 кв.м, за адресою: Чернігівська область, Чернігівський р-н,смт Гончарівське, в/м № 5.

Орієнтовна дата оцінювання: 25.11.2016 р.Об’єкт № 2: нежитлові приміщення одноповерхової будівлі вузлу зв’язку № 45 загальною пло-

щею 55,15 кв.м, за адресою: Чернігівська область, Чернігівський р-н, смт Гончарівське, в/м № 5.Орієнтовна дата оцінювання: 25.11.2016 р.Об’єкт № 3: нежитлові приміщення на першому поверсі двоповерхової будівлі КПО №222 за-

гальною площею 54,63 кв.м, за адресою: Чернігівська область, Ічнянський р-н, смт Дружба.Орієнтовна дата оцінювання: 25.11.2016 р.До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оцінної діяльності — суб’єкти господарювання, які від-

повідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір суб’єктів оці-ночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Мініс-терства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в конкурсі надсилають (або подають особисто) до КЕВ м. Черні-гів конкурсну документацію в запечатаному конверті з описом документів, що в ньому містяться.Копії документів, що подаються у складі конкурсної документації, завіряються позначкою «Згідноз оригіналом».

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної ді-яльності; копії установчих документів претендента; копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; ко-пію сертифіката суб’єкта оцінної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оціню-вача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція подається окремо в запечатаному конверті з позначкою «Конкурсна про-позиція» і має містити:

1. Вартість виконання робіт.2. Строки виконання робіт з оцінювання (після отримання в повному обсязі необхідної докумен-

тації та інформації про об’єкт оцінювання) — не більше 10 днів (у разі необхідності — 3 дні для до-опрацювання звіту).

3. Умови розрахунків: оплату виконаних робіт здійснює третя сторона згідно з укладеним три-стороннім договором, а саме платник (потенційний орендар).

Конкурсна документація повинна надійти до комісії не пізніше ніж за чотири робочі днідо оголошеної дати проведення конкурсу (включно) за адресою: м. Чернігів, вул. В.Дрозда (Люб-ченка), 19, каб. № 5 до 16:00 год., тел./факс для довідок: (04622)5-30-27.

Конкурс відбудеться через 14 к/днів після опублікування цієї інформації в газеті о 10 год. за ад-ресою: м. Чернігів, вул. В.Дрозда (Любченка), 19.

***КЕВ м. Чернівці оголошує конкурс з відбору суб’єктів оцінної діяльності, які будуть залу-

чені до проведення незалежного оцінювання нерухомого військового майнаНазва об’єкта оцінювання:— нежитлове вбудоване приміщення першого поверху (№1–88) площею 8,6 кв. м в будівлі літ. А Бу-

динок офіцерів (інв. №4) військового містечка №101.Місцезнаходження об’єкта: м. Чернівці, пл. Театральна, 6.Балансоутримувач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці (далі — КЕВ м.Чернівці).Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості для розрахунку орен-

дної плати з метою продовження договору оренди.Орієнтовна дата оцінювання: 30.11.2016.Конкурсний відбір суб’єктів оцінної діяльності буде здійснюватися відповідно до Положення про

конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна,затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованогов Міністерстві юстиції України 11.06.2015 за № 699/27144.

У конкурсі беруть участь суб’єкти оцінної діяльності, які:— отримали сертифікат суб’єкта оцінної діяльності, виданий відповідно до Закону України «Про

оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яким передбачено здій-снення діяльності з оцінювання майна за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цихнапрямів, що відповідають об’єкту оцінювання;

— мають чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за відповідними напрямками оцінюваннямайна та спеціалізаціями у межах таких напрямів, видане відповідно до Закону України «Про оцін-ку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

— мають свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачівта суб’єктів оціночної діяльності, видане відповідно до Порядку ведення Державного реєстру оціню-вачів та суб’єктів оціночної діяльності, затвердженого наказом Фонду державного майна Українивід 10.06.2013 № 796, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.06.2013 за № 937/23469;

— до встановленого в інформаційному повідомленні про оголошення конкурсу терміну надалидокументи, передбачені пунктом 4 розділу II Положення.

Учасникам конкурсу потрібно подати в КЕВ м.Чернівці конкурсну документацію, яку становлятьконкурсна пропозиція та підтвердні документи. До підтвердних документів належать: заява проучасть у конкурсному відборі суб’єктів оцінної діяльності (додаток 1 Положення); копія установчих до-кументів суб’єкта оцінної діяльності (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача;копія сертифіката суб’єкта оцінної діяльності; копія свідоцтва про включення інформації про оцінюва-ча до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсна пропозиція; інфор-мація про претендента (документ, який містить відомості про претендента щодо його досвіду роботи,кваліфікації та особистого досвіду роботи оцінювачів, які працюють у його штатному складі та додат-ково залучаються ним, з незалежного оцінювання майна, зокрема однорідного майна тощо).

Конкурсна пропозиція претендента подається в окремо запечатаному конверті й має міститипропозицію щодо вартості виконання робіт, калькуляції витрат, пов’язаних з виконанням робіт,а також терміну виконання робіт у календарних днях, який не перевищує 5 календарних днів.

Конкурсна документація повинна надійти до КЕВ м. Чернівці за адресою вул. Українська, 43,каб. №6 не пізніше 22 листопада 2016 року.

Конкурсна документація подається в запечатаному конверті з описом підтвердних документів,що містяться в конверті. На конверті необхідно зробити позначку «На конкурс з відбору суб’єктівоцінної діяльності», а також зазначити назву об’єкта, на який подано заяву про участь у конкурсі,та назву суб’єкта господарювання, який подає заяву.

Конкурс відбудеться 29 листопада 2016 року о 10.00 год. в Квартирно-експлуатаційному від-ділі м.Чернівці за адресою: м. Чернівці, вул. Українська, 43, каб. №2.

Телефон для довідок: (0372) 52-88-03.***

Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних СилУкраїни, оголошує конкурс на заміщення посад наукових співробітників:

На посади осіб офіцерського складу:провідний науковий співробітник відділу науково-методичного забезпечення розроблення і ре-

алізації програм розвитку озброєння та військової техніки та державного оборонного замовлення,ШПК «підполковник», посадовий оклад 1400–1500 грн;

провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу розвитку озброєння та військовоїтехніки загального призначення, ШПК «підполковник», посадовий оклад 1400–1500 грн;

науковий співробітник науково-дослідного відділу розвитку озброєння та військової техніки бро-нетанкових, механізованих та аеромобільних військ, ШПК «майор», посадовий оклад1180–1250 грн.

Кваліфікаційні вимоги до кандидатів: вища технічна освіта, досвід організації науково-дослід-ної роботи не менше 5 років, наявність наукових праць або авторських свідоцтв.

На обіймання посади провідного наукового співробітника — науковий ступінь доктора або кан-дидата наук.

Для участі у конкурсі надсилати такі документи (матеріали): рапорт за підпорядкованістю, авто-біографія, копії документів про освіту, кваліфікацію, науковий ступінь, вчене звання, службова ха-рактеристика, службова картка, медична книжка, витяг із Резерву на 2016 рік, довідка про про-ходження військової служби, список наукових праць (винаходів).

Посади працівників Збройних Сил України:молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу патентно-ліцензійної, винахідниць-

кої та раціоналізаторської діяльності у Збройних Силах України, посадовий оклад 2026–2872 грн.Кваліфікаційні вимоги до кандидатів: вища технічна освіта, досвід науково-дослідної роботи

не менше 3 років, наявність наукових праць або авторських свідоцтв, науковий ступінь доктораабо кандидата наук.

Для участі в конкурсі надсилати такі документи (матеріали): заява, автобіографія, копії доку-ментів про освіту, кваліфікацію, науковий ступінь, вчене звання, копія військового квитка, листокз обліку кадрів, список наукових праць (винаходів).

Термін подання документів — до 12 грудня 2016 року.Дата проведення конкурсу — 23 грудня 2016 року.Документи надсилати на адресу: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 28, голові

конкурсної комісії Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової технікиЗбройних Сил України.

За довідками звертатися за телефонами: 271-08-55, 271-09-66, 520-12-84.***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єктівоцінної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежного оцінювання нерухомоговійськового майна

Об’єкт оцінювання: нерухоме військове майно — частини приміщень на другому поверсі будів-лі казарми під лікувальний заклад за ГП-1 військового містечка № 25 площею 12,00 кв. м.

Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Київ, вул. Госпітальна, 16.Балансоутримувач: Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі — Київське КЕУ).Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості для розрахунку орен-

дної плати з метою продовження договору оренди.Орієнтовна дата оцінювання: 31.10.2016.До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оцінної діяльності — суб’єкти господарювання, які від-

повідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір суб’єктів оці-ночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Мініс-терства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії конкурснудокументацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії документів,що подаються у складі конкурсної документації, завіряються позначкою «Згідно з оригіналом»із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її особистого підпису,дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної ді-яльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадкахоренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єкта оцінної діяльності(для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію сертифіката суб’єкта оцін-ної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєструоцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з позначкою «Конкурснапропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат, пов’яза-них з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати 7 календарнихднів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація має надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за 4 робочі дні до оголо-шеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 10 год. 00 хв. 25 листопада 2016 року за адресою: м. Київ, вул. Ав. Анто-нова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати осо-бисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107.

Телефон для довідок: (067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.***

Київське квартирно-експлуатаційне управління оголошує конкурс з відбору суб’єктівоцінної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежного оцінювання нерухомоговійськового майна

Об’єкт оцінювання: нерухоме військове майно — технічний майданчик військового містечка №159 площею 300,00 кв. м.

Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Київ, вул. Бориспільська, 17.Балансоутримувач: Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі — Київське КЕУ).Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості для розрахунку орен-

дної плати з метою продовження договору оренди.Орієнтовна дата оцінювання: 31.10.2016.До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оцінної діяльності — суб’єкти господарювання, які від-

повідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положення про конкурсний відбір суб’єктів оці-ночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Мініс-терства оборони України від 06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції11.06.2015 за № 699/27144.

Учасники конкурсу для участі в ньому надсилають (або подають особисто) до комісії конкурснудокументацію в запечатаному конверті з описом документів, що там містяться. Копії документів,що подаються у складі конкурсної документації, завіряються позначкою «Згідно з оригіналом»із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка завіряє копію, її особистого підпису,дати завірення копії, засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної ді-яльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадкахоренди нерухомого військового майна); копії установчих документів суб’єкта оцінної діяльності(для юридичних осіб); копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію сертифіката суб’єкта оцін-ної діяльності; копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєструоцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з позначкою «Конкурснапропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт, калькуляцію витрат, пов’яза-них з виконанням робіт, строку виконання робіт, який не повинен перевищувати 7 календарнихднів, а також умови розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація має надійти до Київського КЕУ не пізніше ніж за 4 робочі дні до оголо-шеної дати проведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться о 10 год. 30 хв. 25 листопада 2016 року за адресою: м. Київ, вул. Ав. Анто-нова, 2/32, каб. 15.

Документи надсилати поштою на адресу: 03186, м. Київ, а/с 37, Київське КЕУ; надавати осо-бисто за адресою: м. Київ, вул. Курська, 13А, каб. 107.

Телефон для довідок: (067) 405-01-40 або (044) 242-81-99.

***ІнформаціяКиївського квартирно-експлуатаційного управління про підсумки конкурсів з відбору

суб’єктів оцінної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежного оцінювання не-рухомого військового майна

За результатами конкурсів з відбору суб’єктів оцінної діяльності, що відбулися 01 листопада2016 року, переможцем визнано суб’єкта оцінної діяльності ТОВ «Український фінансово-інвести-ційний союз» на проведення незалежного оцінювання нерухомого військового майна, а саме:

— нежитлові приміщення будівлі інв. № 78 військового містечка № 159 площею 442,10 кв. м,за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 15;

— нежитлові приміщення будівлі інв. № 79 військового містечка № 159 площею 64,80 кв. м,за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 15;

— нежитлові приміщення будівлі інв. № 98 військового містечка № 159 площею 728,30 кв. м,за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 15.

За результатами конкурсу з відбору суб’єктів оцінної діяльності, що відбувся 01 листопада 2016року, переможцем визнано суб’єкта оцінної діяльності ТОВ «Інститут незалежної експертної оцін-ки» на проведення незалежного оцінювання нерухомого військового майна, а саме:

— нежитлові приміщення будівель інв. № 1, інв. № 2, інв. № 3, інв. № 4, інв. № 7, інв. № 8, інв.№ 10, інв. № 11, інв. № 14, інв. № 15, інв. № 16, інв. № 23, інв. № 24, інв. № 25, інв. № 26, інв. №27, інв. № 28, інв. № 29, інв. № 30, інв. № 31, інв. № 32, інв. № 33, інв. № 34 військового містечка№ 227 загальною площею 14 533,80 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 27.

За результатами конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності, що відбувся 01 листопада2016 року, переможцем визнано суб’єкта оцінної діяльності ФОП Рябченко О.М. на проведення не-залежного оцінювання нерухомого військового майна, а саме:

— нежитлові приміщення в/м № 226 будівлі інв. № 15 площею 243,00 кв. м, за адресою: м. Ки-їв, с. Биківня, вул. Ушинська;

— нежитлові приміщення в/м № 226 будівлі інв. № 16 площею 50,00 кв. м, за адресою: м. Київ,с. Биківня, вул. Ушинська;

— нежитлові приміщення в/м № 226 будівлі інв. № 17 площею 66,20 кв. м, за адресою: м. Київ,с. Биківня, вул. Ушинська;

— нежитлові приміщення в/м № 226 будівлі інв. № 18 площею 156,00 кв. м, за адресою: м. Ки-їв, с. Биківня, вул. Ушинська;

— нежитлові приміщення в/м № 226 будівлі інв. № 19 площею 160,00 кв. м, за адресою: м. Ки-їв, с. Биківня, вул. Ушинська;

— нежитлові приміщення в/м № 226 будівлі інв. № 20 площею 196,50 кв. м, за адресою: м. Ки-їв, с. Биківня, вул. Ушинська.

***Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі —

Військовий інститут) вносить зміни до тексту оголошення, надрукованого в газеті «Народна армія»від 20 жовтня 2016 року № 41 (5470) в частині кваліфікаційних вимог до посади начальника фа-культету військової підготовки в такій редакції:

«1. Посади, які заміщуються військовослужбовцями.Кваліфікаційні вимоги до кандидатів:Посаду начальника факультету військової підготовки Військового інституту можуть обій-

мати особи офіцерського складу, які мають науковий ступінь (за профілем діяльності), вче-не звання, оперативно-тактичний рівень військової освіти, стаж військової служби на поса-дах науково-педагогічних працівників не менше 3 років та мають досвід військової службине менше 1 року на командних посадах та посадах керівного складу в органах військовогоуправління (військових частинах)».

***На виконання доручення заступника Міністра оборони України — керівника апарату від

25.10.2016 № 17797/з/11 Міністерством оборони України оголошується конкурс на заміщення ва-кантних посад керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерстваоборони України та функціональне управління якими покладене на Головне управління майната ресурсів.

Державне підприємство «Конверсенергопром»Юридична адреса підприємства: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20.Тел. (044) 483-46-91-ф.Основні напрямки діяльності:соціальна та професійна адаптація, перепідготовка та працевлаштування військовослужбовців,

звільнених у запас або відставку, та членів їх сімей, капітальне будівництво.Державне підприємство «Укрспецконверсія»Юридична адреса підприємства: 65026, м. Одеса, Приморський р-н,вул. Приморська, 27.Тел. (044) 483-46-91-ф., (097) 070-77-77.Основні напрямки діяльності:соціальна та професійна адаптація, перепідготовка та працевлаштування військовослужбовців,

звільнених у запас або відставку, та членів їх сімей, капітальне будівництво.Державне підприємство «Укрконверсбуд»Юридична адреса підприємства: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корп. 20 .Фактична адреса підприємства: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24.Тел. (044) 483-46-91-ф., (067) 407-49-87.Основні напрямки діяльності:соціальна та професійна адаптація, перепідготовка та працевлаштування військовослужбовців,

звільнених у запас або відставку, та членів їх сімей, капітальне будівництво, організація будівниц-тва житлових та нежитлових будівель.

Установа «28 управління начальника робіт»Юридична адреса підприємства: 03168, м. Київ, Повітрофлотський просп., 6.Фактична адреса підприємства: 02093, м. Київ, Бориспільська, 26.Тел. (044) 567-81-38.Основні напрямки діяльності:капітальне будівництво, здійснення капітального і поточного ремонту казармено-житлового

фонду та комунальних споруд.Перелік документів, що надаються комісії разом із заявою на ім’я голови постійно діючої комісії

з проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору еко-номіки, що належать до сфери управління Міністерства оборони України:

2 фотокартки 3х4 см; автобіографія, написана власноручно, резюме; конкурсна пропозиція; на-лежним чином завірені: копія документа, що посвідчує особу, копія картки фізичної особи — плат-ника податків, копія військового квитка (для військовозобов’язаних), копія трудової книжки, копіїпосвідчень про відзначення державними нагородами, копії посвідчень про присвоєння почеснихзвань, копію документа про повну вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання, підвищення квалі-фікації; згода на обробку персональних даних; заповнений аркуш обліку кадрів (особова карткапрацівника ф. № П-2); довідка про стан здоров’я Ф 133/о; довідка про відсутність судимості; інфор-мація про досвід успішної роботи з управління підприємством; рекомендації та інші документина розсуд претендента.

Кваліфікаційні вимоги до претендентів:повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта

в галузі управління. Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня — не менше 5 років.Вимоги до конкурсної пропозиції:відповідно пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від3 вересня 2008 р. № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарю-

вання державного сектору економіки».Термін подання документів до конкурсної комісії — по 09.12.2016 за адресою: 03168, м. Ки-

їв-168, Повітрофлотський просп., 6, Департамент кадрової політики Міністерства оборони Украї-ни, електронна адреса: dkp2016@ukr.net

Місце проведення конкурсного відбору — приміщення № 223 Головного управління майна та ре-сурсів за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 55/2.

Дата проведення конкурсного відбору — протягом 30 календарних днів після дати засідання ко-місії з розгляду заяв претендентів і доданих до них документів, дата оголошення результатів кон-курсного відбору — протягом 3 днів після його завершення.

За довідками звертатися за телефонами:у Департаменті кадрової політики Міністерства оборони України — (044) 454-43-97.у Головному управлінні майна та ресурсів — (044) 454-74-36.Інформацію, що стосується фінансово-економічного стану підприємств — баланс (форма №1),

звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух коштів (форма № 3), звіт про власний ка-пітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) надано на WEB-сторінціінтернет-порталу Міністерства оборони України в розділі «Кадрова політика, відбір керівниківДП МОУ, оголошення».

***Результати конкурсного відбору на посади керівників Концерну «Військессетменедж-

мент», ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів», ДП МОУ «Південьвійськбуд»8 листопада 2016 року відбулося засідання постійно діючої комісії з проведення конкурсного від-

бору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфериуправління Міністерства оборони України із заслуховування конкурсних пропозицій учасників кон-курсного відбору на посади генерального директора Концерну «Військессетменеджмент», дирек-торів ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів» та ДП МОУ «Південьвійськбуд».

За результатами проведеного комісією конкурсу переможцями конкурсного відбору визнано:на посаду генерального директора Концерну «Військессетменеджмент» — Торгаченка Олек-

сандра Олександровича;на посаду директора ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів» — Лазебного Геннадія

Володимировича;на посаду директора ДП МОУ «Південьвійськбуд» — Гельчина Олега Владиславовича.

ГГооррииззооннттаалльь::

7. Міністр оборони України. 8. Вогнепальна зброя для ближнього бою. 9. Кухар на судні. 11. Стрілецька піс-

ня «Як з Бережан до …». 12. Один з ватажків гайдамацького повстання. 13. Підводний човен. 16. Північно-

атлантичний … . 17. Судно берегової охорони. 18. Обласний центр, у якому знаходиться бронетанковий за-

вод. 21. Ім’я агента 007. 22. Велика шлюпка. 24. Бойова нагорода. 25. Лінія розділу між територіями держав.

30. Місце водія у транспортному засобі. 31. Сучасний український бойовий танк. 32. Ватажок карпатських

опришків. 36. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника із далекої відстані. 38. Ім’я Пет-

люри, головного отамана військ УНР. 39. Ім’я Орлеанської діви. 40. Офіцер у султанській Туреччині. 41.Стрі-

лянина із багатьох гармат. 42. «Озброєний» знак Зодіаку.

ВВееррттииккаалльь::

1. Морське судно. 2. Рішуча атака укріпленої позиції. 3. Перший голова Служби безпеки України

(1991–1994 рр.). 4. Скандинавський воїн. 5. Військовий противник. 6. Літальний апарат, який піднімається

в повітря без розбігу. 9. Командир батальйону (скор.). 10. Молодший офіцер у кавалерії. 14. Посадова осо-

ба у збройних силах, яка займається питаннями постачання військ. 15. Полігон для танкових навчань. 19.

Місто у Черкаській області, населення якого у ХVІІІ ст. брало активну участь у гайдамацькому русі. 20. Офі-

церське звання. 21. Його без вогню не буває. 23. Ярослав Мудрий для Володимира Великого. 26. Воїн в ти-

лу противника. 24. Український гетьман, під керівництвом якого козаки зруйнували польську фортецю Кодак.

28. Гетьман України, який підтримав шведів у війні з Росією. 29. Широкий ланцюг, який накладається на ко-

леса танка для підвищення його прохідності. 33. Скупчення військових суден. 34. Рід військ, що діє в пішому

строю. 35. Військова неволя. 37. Холодна козацька зброя.Підготував Василь СОЛТИС, Тернопіль

№

п/п

Найменування об'єкта оцінювання,

площа, місцезнаходження (адреса,

в/м), балансоутримувач (назва, код

за ЄДРПОУ, контактний телефон)

Орієнтовна дата оцінюванняМета проведення

оцінювання

1.

Нежитлове приміщення будівлі № 23

(склад-навіс) нерухомого військового

майна загальною площею 44,0 м2 за

адресою: м. Харків, вул. Конарева,

20, в/м № 28, що перебуває на

балансі КЕВ м. Харків, 07923280,

тел. (057) 700-44-63

На поточну дату

Визначення вартості

об'єкта з метою

передачі в оренду

2.

Нежитлові приміщення окремо

розташованої будівлі № 1

нерухомого військового майна

загальною площею 461,0 м2 за

адресою: м. Харків, вул.

Залютинська, 18, в/м № 122, що

перебуває на балансі КЕВ м. Харків,

07923280, тел. (057) 700-44-63

На поточну дату

Визначення вартості

об'єкта з метою

передачі в оренду

3.

Нежитлові приміщення окремо

розташованої будівлі № 2

нерухомого військового майна

загальною площею 456,0 м2 за

адресою: м. Харків, вул.

Залютинська, 18, в/м № 122, що

перебуває на балансі КЕВ м. Харків,

07923280, тел. (057) 700-44-63

На поточну дату

Визначення вартості

об'єкта з метою

передачі в оренду

4.

Нежитлові приміщення окремо

розташованої будівлі № 24

нерухомого військового майна

загальною площею 421,5 м2 за

адресою: м. Харків, вул.

Залютинська, 18, в/м № 122, що

перебуває на балансі КЕВ м. Харків,

07923280, тел. (057) 700-44-63

На поточну дату

Визначення вартості

об'єкта з метою

передачі в оренду

ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ

МИ ТАМ,ДЕ НАШ СОЛДАТ

Передплатний індекс 68618

До уваги наших читачів!

Триває передплатна кампанія

газети «Народна армія»

на І півріччя 2017 року.

Вартість передплати (без

урахування послуги за прийом

УДППЗ «Укрпошта») становить:

16,18 грн — на місяць;

48,54 грн — на 3 місяці;

97,08 грн — на півріччя.

Передплату газети можна

оформити в усіх поштових

відділеннях України

за індексом — 68618.

Більш детальну інформацію ви

можете отримати

за телефоном: (044) 489–50–12.

РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА ЗАСНОВНИК – МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Рeєстраційне свідоцтво КВ № 2026 від 25.06.1996 р.

Газета надрукована у друкарні ТОВ «Мега-Поліграф»(вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ, 04073).

Наклад 32954 Замовлення 50659

Ціна вроздріб – договірна

Головний редактор Роман ДРАПАК

Чергові по номеру — Володимир КОРНІЯКА,Вадим КОВАЛЬОВ

Провідний літературний співробітник — Наталія ШАРОЙКО

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, 04050

e-mail: n_army@army.kiev.ua

http://www.na.mil.gov.ua

Відділ передплати: тел.: (044) 489-50-12

— Реклама редакції (подається безкоштовно)

— Реклама платна

Листування з читачами

тільки на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори

та рекламодавці. Редакція може

не поділяти погляди автора.

При передруку матеріалів посилання

на «Народну армію» обов’язкове.

Рр

Р

ВИСЛОВИ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ• Ми б’ємось за те, чому нема ціни в усьому світі,

— за Батьківщину.ООллееккссааннддрр ДДооввжжееннккоо

• Бути українцем — це значить бути постійно в

стані доказування свого права на існування.ВВооллооддииммиирр ВВииннннииччееннккоо

• Скільки нас, людства, вже є на планеті?

Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-

предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою

незалежну державу будує аж тепер.ЛЛііннаа ККооссттееннккоо

А хочеш, доведу, що ти віслюк?— Ага!— Скажи «іа».— Не скажу...— Бач, віслюки завжди вперті!

***— Пив?— Ні, люба, не пив!— Тоді скажи: «В надрах тундри видри в гетрах

тирять в відра ядра кедрів».— Пив!

***Студенти — це частина населення, яка має

найдорожчі телефони без грошей на рахунку...

СМІЄМОСЬ, ОТЖЕ, НЕ ЗДАЄМОСЬ!

ЛИСТ КОХАНІЙЗорі небесні, попри прокльони,Попри війну, печаль та зневіру,Ви передайте мої поклониТій, що кохаю душею щиро.

На чергуванні, наприкінці ночі,Доповідаю по рації пошепкиЙ згадую знову смарагдові очіІ таємничу лагідну посмішку.

Зіроньки, прошу, шлях їй освітлюйтеІ нагадайте про зустрічі наші.Серце її наповніть надією,Як би їй зараз не було важко.

Зорі небесні, скажіть їй, що війниМають початок і мають закінчення.Після випробувань будуть обійми —Люди у цьому віками досвідчені.

Брама до неба — голкові вуха,Шлях до зірок — завжди через терня...Тільки б вона ніколи не слухалаТих, хто не вірить у моє повернення...

Зорі небесні, порою ранньою,Попри лихої війни забаганки,Ви передайте моєму коханню:Хай не сумує — близько світанок.

Ігор СИЧОВ

Одним із семи чудес України є Хортиця —найбільший острів на Дніпрі, розташо-ваний у районі міста Запоріжжя, нижчеДніпровської ГЕС. Основу острова ста-

новлять граніти і гнейси, яким близько двох мі-льярдів років. Природна унікальність Хортиців тому, що тут у мініатюрі представлені зразкивсіх ландшафтних зон України. Острівпростягнувся з північного заходу на південнийсхід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому2,5 км і площу приблизно 3000 га.

Флора Хортиці нараховує понад 1600 видіврослин. На острові стикаються різноманітні при-родні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові йхвойні ліси, заплавні луки.

Завдяки стратегічному розташуванню у Хор-тиці насичене історичне минуле. Острів відігравзначну роль у битвах козаків. 1965 року він ставдержавним історико-культурним заповідником.

Чимало назв на острові пов’язані з перебуван-ням запорожців: урочище Сагайдачного, Січовіворота, Козача могила, Совутина скеля тощо.

У Музеї історії запорозького козацтва, відкрито-

му на території заповідника 1983 р., зібрано понад30 тис. експонатів, які охоплюють історичний періодвід палеоліту до ХІХ ст. н. е. Експозицію доповню-ють чотири діорами. Переважна більшість експона-тів знайдена саме на Хортиці. Це кам’яні знаряддяпраці, кераміка, зброя, якорі, фрагменти старовин-них човнів, стовбур дуба, який був зрубаний кількатисячоліть тому і стільки ж пролежав на дні Дніпра.

Нині на Хортиці вже завершене будівництво іс-торико-культурного комплексу «Запорозька Січ»,започатковане 2004 р. на свято Покрови, в Деньукраїнського козацтва. На території комплексувідтворено козацькі курені, гострокіл та обороннувежу. Збудовано невелику триверху дерев’януцеркву, присвячену Покрові Богородиці.

Підготувала Олена КРУГЛЄНЯ

ХОРТИЦЯ — НАЙБІЛЬШИЙ ОСТРІВ НА ДНІПРІ

ООссттрріівв ХХооррттииццяя ммааєє ддооввжжииннуу 1122,,55 ккмм,, шшииррииннуу вв ссееррееддннььооммуу 22,,55 ккмм іі ппллоощщуу ппррииббллииззнноо 33000000 ггаа