ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó

ï³ä íàçâîþ¹1 (

21533)

9 с³чíÿ 2014 ðîêó

45 з 13 по 19

січня

ТВ каналів!

Ñòоð. 12—13

Пенсії. Ñубсидії. ЗемляБезплатні консультації спеціалістів читачам «Зорі» Ñòоð. 6

Ñòоð. 11Ñòоð. 5

Їх познайомила «Зоðя»І ось вже понад 30 ðоків Іван Федоðович òа Теòяна Іванівна живуòь ðазом

Новоðічний гоðоскоп від «Зоðі» Ñòоð. 14

Я знаю: чудеса буваюòь

Ñвобода — найбільша людська ціннісòь. Я нею завжди доðожила

Наòалія ФАТЄЄВА:

«Росòуòь» ялинки в гоðщикахв умілих ðуках екскуðсовода з Жовòих Вод Теòяни Львової

Ñòоð. 20

2 ЗОРЯ область владаwww.zorya.org.ua9 січня 2014 ð.

ак

ту

ал

ьн

о

Між

на

ро

дн

е с

пів

ро

біт

ни

цт

во

— це символічно, що свято єднання азербайджанців світу збігається з днем, пов’язаним з народженням надій і планів, очі-куванням нового, — зазначив Єв-ген удод, вітаючи представників азербайджанської общини дні-пропетровщини зі сцени палацу культури машинобудівників, що гостинно відчинив двері для брат-нього народу.

саме братнього... це ще раз довів прийом дніпропетровської делегації в баку, де відбулася зна-менна 8-а сесія комітету Юнеско з охорони нематеріальної культур-ної спадщини. Як відомо, на цій сесії наш петриківський розпис був включений до списку великих культурних явищ світу.

— Ми відчували величезну під-тримку господарів як на держав-ному, так і на людському рівні, — ділився своїми враженнями після повернення з баку Євген удод.

свою вдячність за гостинний прийом Євген Григорович висло-вив і панові послу. привітавши Євгена удода із всесвітнім визна-нням петриківки як культурного явища планетарного рівня, ей-нулла Мадатлі наголосив, що уні-кальний розпис заслуговує цього статусу.

— наші народи об’єднує не тільки спільна пам’ять про багато-річну дружбу й повагу одне до од-ного, а й сучасне співробітництво в різних сферах життя. підтвер-дженням тому є й численна азер-байджанська діаспора в україні й, зокрема, на дніпропетровщи-ні, — підкреслив надзвичайний і повноважний посол.

справді, представники азер-байджанської діаспори, котрі жи-вуть у нашій області, є рівноправ-ними членами багатонаціональної сім’ї дніпропетровщини. так, учасники обласної громадської

Нас об’єднує дружбаГолова обласної ради Євген Удод зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Азербайджанської Республіки Ейнуллою Мадатлі

Напеðедодні нового 2014 ðоку голова Дніпðопетðовської обласної ðади Євген Удод пðиймав Надзвичайного й Повноважного Посла Азеðбайджанської Республіки в Укðаїні Ейнуллу Мадатлі. Візит високого гостя був пов’язаний з пðоведенням у Дніпðопетðовську

II Всеукðаїнського фестивалю самодіяльних і пðофесійних твоðчих колективів азеðбайджанської діаспоðи в Укðаїні. А саме свято твоðчості пðисвячувалося Дню національної солідаðності азеðбайджанців (31 гðудня), що живуть у всіх кðаїнах світу.

Головна ялинка запрошує гостей

Щодня казкове містечко біля головної новорічної ялинки Дніпропетровщини відвідують близько 5 тис. жителів та гостей області

у дніпропетровську пе-ред облдержадміністрацією і обласною радою встановлена головна новорічна ялинка регіону. поряд у сквері роз-ташувалося казкове містеч-ко. Гостей та жителів області з новорічними та різдвяними святами тут вітають дід Мо-роз та снігуронька, свої ви-ступи дарують кращі колек-тиви регіону. Щодня казкове містечко та губернаторську ялинку відвідують понад 5 тис. осіб.

Головна новорічна ялин-ка області — 14-метрова красуня, виконана у стилі hi-tech — запалила свої вогні першою в області. поряд у сквері запрацювало казко-ве містечко. За кількістю ліхтариків та вогників, а їх у містечку близько 3 млн., воно є одним з найбільших в Європі. крім того, тут пра-цює єдиний в україні світ-ловий фонтан. вмикаються новорічні вогники на ялинці та у казковому містечку о 16.00. упродовж новорічних та різдвяних свят (з 19 груд-ня по 19 січня) у казковому

містечку проходитимуть розважально-ігрові програ-ми для дітей та дорослих, концерти за участю творчих колективів міст і районів об-ласті, проводитимуться тра-диційні ярмарки з солодкою випічкою і гарячими напо-ями.

а поруч — у централь-ному міському парку ім. лазаря Глоби засвітилася новорічними вогнями голо-вна ялинка дніпропетров-ська. Щоденно до 12 січня біля ялинки для найменших жителів та гостей міста луна-тиме тематична радіопрогра-ма, працюватимуть містечко атракціонів «луна-парк» та «новорічний супермаркет». концертні програми пред-ставлятимуть творчі колек-тиви з різних районів міста.

Губернатор дмитро ко-лєсніков у період новорічних та різдвяних свят доручив усім відповідальним служ-бам забезпечити в області громадський порядок, а також стабільну роботу підприємств життєзабезпе-чення.

Кращі проекти — для розвитку регіонів

— у 2013 році за завдан-ням уряду в регіонах була активізована робота з поши-рення кращих регіональних практик розвитку на інші регіони, — сказав олександр вілкул під час підсумкової колегії Мінрегіону. викону-ючи це завдання, Мінрегіон відібрав понад 300 кращих проектів та програм з усіх регіонів україни. ці кра-щі проекти охоплюють всі сфери життєзабезпечення населення, зокрема онов-лення водопостачання та водовідведення, благоустрій територій, енергозбережен-ня та енергоефективність, утилізацію твердих побу-тових відходів тощо.

Я к д о п о в і л и в і ц е -прем’єру в Мінрегіоні, лі-дерами кращих регіональ-них проектів стали київ-ська, дніпропетровська, полтавська, Запорізька та донецька області. За попе-редніми підрахунками ре-гіонів, економія коштів від реалізації тільки кращих практик з модернізації сфе-ри жкГ, що були відібрані Міністерством та є незна-чною частиною усіх реалі-зованих в країні проектів, становить близько 42 млн. гривень на рік.

З метою популяризації

кращих практик регіональ-ного розвитку серед терито-ріальних громад проведено кущові інформаційні семі-нари у львові, Харкові, киє-ві. також на сайті Мінрегіо-ну започатковано створення електронної національної бази даних кращих прак-тик, проектів та програм.

— Щоб залучити додат-кове фінансування для ре-алізації проектів розвитку регіонів, уряд співпрацює з міжнародними фінансови-ми організаціями, зокрема, світовим банком, Європей-ським інвестиційним бан-ком, Європейським банком реконструкції та розвитку, північною екологічною фінансовою корпорацією. Завдяки цьому в україні вже реалізуються 4 спільні з ними проекти вартістю по-над 3 млрд. грн.», — сказав олександр вілкул.

наразі уряд проводить роботу з міжнародними фі-нансовими організаціями щодо реалізації ще 5 проек-тів на суму майже 10 млрд. грн. проекти стосуються модернізації систем жкГ, підвищення ефективності регіонального управління та самоврядування, енергое-фективності та ресурсозбере-ження, екологічної безпеки.

Всеукраїнський фестиваль творчих колективів азербайджанської діаспори в Україні порадував цікавими виступами,

виставками, зустрічами, які об’єднують азербайджанський та український народи

Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим!

Олександр ВілКУл,Віце-прем’єр-міністр України,

Голова ДОО Партії регіонів

Дмитро КОлєсНіКОВ,Голова Дніпропетровської

облдержадміністрації

євген УДОД,Голова Дніпропетровської

обласної ради

Шановні мешканці області і міста!Щиро вітаємо з новим роком та різдвом Хрис-

товим!2013 рік був насичений подіями, напруженою

працею та звершеннями. він подарував нам радість зустрічей й відкриттів, новий професійний і жит-тєвий досвід.

Зберігаючи перемоги та досягнення року, що минув, дніпропетровщина впевнено крокує в 2014 рік до нових успіхів. переконані — новий рік стане наступним важливим етапом в реалізації тих пере-

творень, які ми здійснюємо під керівництвом нашого президента віктора Федоровича Януковича.

нехай новий, 2014 рік, принесе кожному жителю регіону гармонію та благополуччя, любов та успіх, дніпропетровщині — здійснення визначених планів та процвітання. нехай кожне бажання, загадане в новорічну та різдвяну ніч, неодмінно здійсниться.

Здоров’я, родинного тепла та добра! Зі святом!

З найкращими побажаннями

організації «ліга азербайджанців дніпропетровщини» шефствують над дніпропетровським навчаль-но-реабілітаційним центром №6, активно підтримуючи його ви-хованців. не випадково голова ліги сархош ісмаїлов став лау-реатом регіонального конкурсу «професіонал року» в номінації «кращий керівник громадської організації». велика інформація про дружбу навчально-реабіліта-ційного центру №6 з представни-ками азербайджанської общини розміщена на стенді в холі палацу.

II всеукраїнський фестиваль творчих колективів азербайджан-ської діаспори в україні пройшов за підтримки «ліги азербайджан-ців дніпропетровщини», культур-ного центру імені Мусліма Маго-маєва, «об’єднаної діаспори азер-байджанців україни». керівник цієї організації Хікмет джавадов

тепло поздоровив співвітчизни-ків з днем солідарності й новим роком, побажав благополуччя, миру, щастя.

а вони обов’язково повинні бути у всіх родинах — і азербай-джанських, і українських, і росій-ських, і литовських… — усіх, хто у злагоді і спокої живе на дніпро-петровщині. у цьому впевнений і депутат обласної ради Фахраддін Мухтаров, котрий сприйняв пе-ремогу української петриківки на своїй батьківщині як тріумф рідної йому культури.

Голова дніпропетровської об-ласної ради Євген удод побажав учасникам міжнародного свята, щоб у новому році у всіх дніпро-петровчан були нові приводи для радості.

Ольга ПЕРОВАФото Дмитра КРАВЧЕНКА У казковому містечку біля ялинки цікаво і дітям, і дорослим

3ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüПАНОРАМА ОБЛАСТІ www.zorya.org.ua9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

Валентина КОРДЮКОВА, Наталія МОСКОВКА, Людмила НАУМЕНКО, Олександрина ПОДОЛЬСЬКА, Людмила ТИТАРЕВА, Олена ЧЕРНЯВСЬКА

Êîëîíêàðåäàêòîðà

«Ðîäèííå íàìèñòî»

²êîíà âèøèòà äóøåþТак називається різдвяна акція, що стартувала днями у Солонянсько/

му районі. Настоятель Свято/Стрітенського храму, протоієрей Іоанн благо/словив 15 майстринь/вишивальниць і побажав їм робити благородну спра/

ву з вірою, любов’ю і на/дією у серці. Акція запо/чаткована Солонянськоюрайонними радою тадержадміністрацією.Організатори — Соло/нянське благочиння ук/раїнської православноїцеркви МП та відділ куль/тури і туризму. Підсумкиакції будуть підбиті нарайонному святі Масля/ниці. Кращі вишиваль/ниці отримають грамоти іподарунки.

Ñîëîíÿíñüêèé ðàéîí

³äêðèòî êàðä³îëîã³÷íåâ³ää³ëåííÿ

У головній лікарні міста, «четвірці»,відкрилося єдине у регіоні кардіологічневідділення, обладнане найновішою медичноютехнікою. Відділення має кардіореанімаціюна 8 ліжок, де хворі з гострим інфарктом пе/ребуватимуть перші 2—3 дні, після чого бу/дуть переведені у звичайні палати. Загаломнове відділення може одночасно надаватилікування 25/ти «сердечникам».

Відділення надаватиме допомогу хворимз усього Західного Донбасу, а також з Юр’ї/вського району. Його відкриття профінансо/вано компанією ДТЕК, обласним управліннямохорони здоров’я та за участі місцевихпідприємців.

Ïàâëîãðàä

Ó Öàðè÷àíö³ â³äêðèòî ²íòåðíåò-öåíòð

Ïåðøèìè êîðèñòóâà÷àìè ²íòåðíåò-öåíòðó ñòàëèþí³ ÷èòà÷³ á³áë³îòåêè

У відкритті Інтернет/центрувзяли участь голова райдерж/адміністрації Володимир Стрі/лець, заступник голови рай/держадміністрації Тетяна Смір/нова, начальник відділу район/ної ради Леся Дубовик, цари/чанський селищний головаГеннадій Сумський, представ/ники громадськості, учні — чи/тачі районної бібліотеки.

Людмила Костенко, дирек/тор районної бібліотеки, розпо/віла, що програма «Бібліоміст»— це партнерська робота Радиміжнародних наукових дос/ліджень та обмінів АгентстваСША з міжнародного розвитку,

Öÿ ïðèºìíà ïîä³ÿ â³äáóëàñÿ íåäàâíî â ðàéîíí³éá³áë³îòåö³. Òåïåð ¿¿ ïðàö³âíèêè ìàòèìóòü çìîãóäîëó÷àòèñÿ äî ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é,ñòâîðþâàòè íàéá³ëüø ñïðèÿòëèâ³ ìîæëèâîñò³äëÿ êîðèñòóâà÷³â.

Àëå æ çèìà —öå ³ º êàçêà...

Дорогі наші читачі!Ви тримаєте в руках перший номер

газети нового 2014 року… Як же швид/ко плине час, ось і ще один рік прожи/то. Для когось він був найкращим ужитті, для когось — навпаки. У перед/день новорічних свят усе більшеміркуємо про майбутнє і думаємо проті дні, що залишилися позаду. Хоч яккрути, треба оглянутися, зважити,оцінити те, що було зроблено і, голов/не, загадати нові бажання. Новий рік— це час чудес, і навіть ті, хто вже дав/но виросли, вірять, що саме в цей часз ними й може статися щось дивовиж/не й незвичайне.

Хочеться сподіватися, що, взявшив руки свіжий номер «Зорі», ви, нашішановні читачі, не будете розчаровані.Наскільки виправдані наші старання,судити тільки вам. Але яка б не булаваша думка, ми хочемо сказати вамспасибі. За те, що читаєте, за те, щокритикуєте, за те, що пишите листи,дзвоните й ставите запитання, за те,що дякуєте. Все це тільки додає намсили і викликає бажання працюватиз подвоєною енергією.

І ще особлива вдячність нашимпередплатникам, тим, хто вірнийгазеті упродовж багатьох років. Мицінуємо вашу увагу і відданість табудемо намагатися робити газету щекращою.

Щиро вітаю всіх з новим 2014 ро/ком і Різдвом Христовим! Нехай поручз вами завжди будуть вірні друзі, уда/ча та успіх, а в домівках буде світло ірадісно від любові й доброти! Здоров’я,благополуччя, сімейного затишку йБожої благодаті вам і вашим рідним!

Êñåí³ÿ ÇÀÉÖÅÂÀ,ãîëîâíèé ðåäàêòîð «Çîð³»

Головне — вірити в чудеса!

Міністерства культури і туриз/му України та Українськоїбібліотечної асоціації, яка діє зафінансової підтримки Фунда/ція Білла та Мелінди Гейтс.Програма «Бібліоміст» допома/гає місцевим громадам в Ук/раїні, модернізуючи доступ доінформації в бібліотеках.Царичанська районна бібліо/тека, прийнявши активнуучасть у рамках цієї програмив проекті «Організація новихбібліотечних послуг з викори/станням вільного доступу доІнтернету», отримала грант найого реалізацію.

Коли голова райдержадмі/

ністрації Володимир Стрілецьта селищний голова ГеннадійСумський разом із учнями пе/рерізали символічну стрічку,ведучі дійства — бібліотекар

Жанна Різун та методист ра/йонної бібліотеки ОксанаАндрійченко — запросилигостей до Інтернет/центру.

Öàðè÷àíêà

²íôîðìàö³ÿ íàäàíà ïîëîãîâèìè áóäèíêàìè:ÊÇ «ÄÎÏÖ ç³ ñòàö³îíàðîì» ÄÎл; ÊÇ «ÄÌÏÁ ¹1» ÄÎл;«ÄÌÊË ¹9» ÄÎл; ÊÇ «Ïîêðîâñüêà ÖÐË» ÄÎл; Êǫ³ëüíîã³ðñüêà ÖÌË» ÄÎл; ÊÇ «Êðèâîð³çüêèé ïåðèíàòàëü-íèé öåíòð ç³ ñòàö³îíàðîì»; ÊÇ «Äí³ïðîäçåðæèíñüêà ì³ñüêàë³êàðíÿ ¹9» ÄÎл; ÊÇ «Àïîñòîë³âñüêà ÖÐË» ÄÎл; ÄÇ«ÑÌÑ×-6 ÌÎÇ Óêðà¿íè» ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê; ÊÇ «Í³êî-ïîëüñüêèé ïîëîãîâèé áóäèíîê» ÄÎл; ÊÇ «ÏÏÁ» ÄÎл;ÏÖ ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê; ÊÇ «Äí³ïðîïåòðîâñüêà ÖÐË» ÄÎл;ÊÇ «ÊËÌ ¹7» ÄÎл.

272 ìàëþê³â íàðîäèëîñÿ íà Äí³ïðîïåòðîâùèí³ç 27 ãðóäíÿ 2013 ðîêó ïî 2 ñ³÷íÿ 2014 ðîêó

139 õëîï÷èê³â

133 ä³â÷èíêèНайбільше маля — хлопчик

з вагою 4 кілограми 700 граміві зростом 57 сантиметрів з’явився на світ вКЗ «Дніпропетровська ЦРЛ»ДОР». А най/менша дівчинка з вагою 1 кілограм 200грамів і зростом 35 сантиметрів народиласяу Дніпропетровському перинатальномуцентрі.

Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!Ðîñò³òü çäîðîâ³ òà ùàñëèâ³!

Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!Áàæàºìî âñ³ì íîâîíàðîäæåíèì ³ ¿õí³ì ìàòóñÿì ì³öíîãî çäîðîâ’ÿ òà ùàñòÿ íà äîâã³ ðîêè!

Асоціація спортивних жур/налістів України (АСЖУ) підбилапідсумки 2013 року і назвала кра/щих спортсменів, а також пред/ставників засобів масової інфор/мації країни. Серед володарів 15колективних і одинадцяти індиві/дуальних призів є і дніпропет/ровські «медійники». Авторськийколектив обласної АСЖУ спільноз телеканалом 2+2 нагородили задокументальний фільм «Тільки

Ìàãäàëèí³âåöü — ó çàë³ ñëàâèñïîðòèâíî¿ æóðíàë³ñòèêè Óêðà¿íè

«Дніпро». Тільки перемога!» у но/мінації «Кращий проект року». Акерівник спортивно/оздоровчогожурналістського центру «Тригол»Володимир Сорока став лауреатому номінації «Зал слави. Золотийфонд АСЖУ».

Нагородження лауреатів усіхномінацій Асоціації спортивнихжурналістів України відбудеться уКиєві наприкінці лютого — на по/чатку березня 2014 року.

Ìàãäàëèí³âñüêèé ðàéîí

На П’ятихатщині стало тради/цією проводити районний конкурсюних гумористів у Центрі учнів/ської молоді (ЦУМ) «Посміхнемосьщиро Вишні» напередодні дня на/родження українського гумористаОстапа Вишні. От і цього разу уЦУМі лунало чимало гуморесок,віршів та оповідань з уст учнів шкілрайону та міста, адже конкурс про/водився у двох номінаціях: читцівта театралізованої усмішки.

Кращими читцями стали Бог/дан Свистун з Чумаківської ЗШ,Анастасія Совенко (ЦУМ), Вікто/

Ïîñì³õíóëèñü ùèðîñì³õîòâîðöþ Âèøí³

рія Байміструк (КомісарівськаЗШ). А серед тих, хто представлявтеатралізовану усмішку, першемісце вибороли учнівський колек/тив «Перлина» з П’ятихатськоїЗШ №3 та учні Жовтянської ЗШ.Друге місце дісталось учням дру/гої міської школи, третє вибороличлени драматичного гурткаВільненської школи. Однак пере/можених на святі гумору не було,адже головною нагородою всімучасникам став чудовий настрій таусмішки.

Ï’ÿòèõàòñüêèé ðàéîí

Засідання клубу прийомних сімей «Родин/не намисто», що стало традиційним і прово/диться в різних населених пунктах району,цього разу відбулося на базі НВК «Мало/михайлівська ЗОШ — ДНЗ ім. І. Г. Скакуна».Свято вдалося насиченим і цікавим, аджедітвори, охопленої різними формами сімейноговиховання, таки чимало — аж 44. Причому21 з них потрапили в цю категорію недавно,адже лише минулого року в районі створенодва будинки сімейного типу (в Покровськомута Великомихайлівці) і дві прийомні сім’ї(в Просяній та Великомихайлівці).

Отож діти, котрі перебувають під опікою тапіклуванням, із задоволенням розважалися, по/казували свої таланти на сцені, спілкувалисяз ровесниками, казковими героями та СвятимМиколаєм. До того ж кожен із них отримав від«Дідуся», здатного на дива і який узяв собі в по/

мічники голову районної ради Ольгу Ковнір,начальника служби у справах дітей райдерж/адміністрації Ірину Демуру та інших служ/бовців, подарунки.

Ïîêðîâñüêèé ðàéîí

×ëåíè êëóáó «Ðîäèííå íàìèñòî» íà ñâÿòêîâ³é ñöåí³ Вже другий рік поспіль умісті проходить новорічний вело/пробіг. Взяти участь у ньомумали змогу усі бажаючі. Для цьо/го треба було тільки прикраситисвого «двоколісного друга», атакож вдягнути костюм Діда

Мороза або іншого казкового пер/сонажа. Цього року у велопробі/гу взяли участь 12 нікопольчан.Організатори сподіваються, щотрадиція продовжиться у місті інадалі.

ͳêîïîëü

Ó Í³êîïîë³ â³äáóâñÿ íîâîð³÷íèéâåëîïðîá³ã ijä³â Ìîðîç³â

Ìàéñòðèí³-âèøèâàëüíèö³ îòðèìàëè áëàãîñëîâåííÿíà òâîð÷ó ðîáîòó

4 рейтингЗОРЯ областьwww.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

Топ-10 відкриттів1. У Дніпропетровську виріс Парк

ракет

Сьогодні складно уявити територію біля облради без трьох ракет: 8К11, 8К99 і «Циклон-3». Унікальний аерокосмічний комплекс побудували в Дніпропетровську з ініціативи голови обласної ради Євгена Удода. У жовтні відкрився і виставковий зал. Обіцяють, що він буде постійно по-повнюватися новими тематичними екс-позиціями, що представляють досягнення науки і техніки.

2. На Бульварі Кучеревського в плавання вирушила ладья

6 листопада о 15.15, через 30 років після початку «золотого» матчу «Дніпро» — «Спартак», на бульварі ім. Кучерев-ського урочисто відкрили пам’ятний знак ладью з написом «Дніпро»— чемпіон!». Це фінальний акорд однойменної обласної акції, ініційованої Євгеном Удодом, яка тривала півроку. Яким буде пам’ятник, спочатку не знав ніхто. Вибір довірили дніпропетровцям. За ладью проголосу-вало понад 11 тисяч городян. тепер вони із задоволенням фотографуються біля нестандартного пам’ятника і з цікавістю читають таблички з іменами «дніпрян-ських» чемпіонів 1983, 1988 і 1989 років.

3. Дніпропетровці тепер можуть милуватися водоспадом «Поріг

ревучий»

В інших містах до Дня міста відкри-вають пам’ятники і фонтани. А в Дні-пропетровську запустили... водоспад. «Поріг ревучий» став ще однією визна-чною пам’яткою Монастирського острова. Правда, звідти «ревучий» не побачиш, тільки почуєш. на нього можна подиви-тися з набережної. Для цього на оглядо-вому майданчику встановили лавки для городян. Дивиться на водоспад і Кобзар, а точніше, його велична скульптура. таким чином, дніпропетровці виконали «Запо-віт» великого поета. тарасу Шевченку з Монастирського острова і видно, і чути, як «реве ревучий». Адже висота водо-спаду — 17 метрів, ширина — двадцять.

4. Постраждалі у трагедії на Мандриківській відзначили

новосілля

Постраждалим від вибуху газу на Мандриківській у жовтні 2007-го тепер є де жити. 10 грудня в Дніпропетровську

ввели в експлуатацію 17-поверховий бу-динок по вул. Мандриківська, 51м. Бу-динок побудований у рамках програми «Доступне житло». У ньому будуть жити і сім’ї, які придбали квартири в рамках цієї програми. новосілля на Перемозі відсвяткували в 45 квартирах.

5. У Дніпропетровську з’явився візовий центр Італії. Також

відкрили Почесне консульство Литви

З вересня, щоб поїхати в рим, Мілан чи Венецію, дніпропетровцям більше не потрібно попередньо відправлятися за італійською візою в Донецьк чи Київ. Оформити відповідний шенген тепер мож-на за адресою: вул. Артема, 18. напри-кінці листопада в обласному центрі також відкрилося Почесне консульство Литви. Дипломатичне представництво працює за адресою: вул. Запорізьке шосе, 23.

6. На березі Дніпра відкрили храм на честь Собору святого Іоанна

Хрестителя

У День міста на набережній відкри-ли храм-довгобуд. його зводили цілих шість років. Храм на честь Собору святого Іоан на Хрестителя побудований у формі грецького хреста за проектом дніпро-петровського архітектора Олександра Плосконоса. Увінчаний він скульптурою Іоанна Хрестителя. Її автор — одеський скульптор Микола Худолій. Монумент висотою 4,6 м відлитий на Південному машинобудівному заводі. До нижньої частини храму примикає понтон, облад-наний купіллю. незвичайною є дзвіни-ця нового храму: вона складається з 16 дзвонів вагою 2,5 тонни.

7. До Дня міста відкрили воднолижну трасу

У День міста у воднолижників і вейк-бордистів з’явився оснащений майданчик для тренувань. нова воднолижна траса являє собою кільцеву канатну дорогу довжиною понад 800 метрів. Одночасно на ній можуть тренуватися до 12 чоловік. Планується проводити тут не тільки тре-нування дніпропетровських спортсменів, а й змагання міжнародного рівня.

8. Вперше в Україні пройшла фотовиставка «Sony World

Photography Awards »

«Sony World Photography Awards -2013»

— один з найпрестижніших фотоконкур-сів у світі. У вересні цього року роботи-переможці вперше привезли в Україну. Виставка проходила під патронатом голо-ви обласної ради Євгена Удода в рамках проекту «гарне місто». Протягом трьох тижнів 96 фотографій з 33 країн світу дніпропетровці споглядали в Художньому музеї. там же пройшли майстер-класи іменитих фотографів.

9. У Дніпропетровську побудували найдовший в Україні памп-трек

Знову-таки в День міста в Молодіж-ному парку відкрили 90-метрову трасу для велозмагання і тренувань. Памп-трек являє собою чергування ям, купин і ухилів. Об’єкт велосипедисти побудували самостійно.

10. Для мешканців лівого берега заробив торговий центр

«Наша правда»

торгових центрів в місті на Дніпрі море. А ось трЦ в радянському стилі ще не було... до листопада минулого року. назвали його «нашою правдою», щоб не переплутати: «Правда» на проспекті Правди. У ній є супермаркет, магазин тех-ніки, розважальний комплекс і дитячий ігровий майданчик. А чи приживеться ще один трЦ у Дніпропетровську — по-каже час.

Топ-5 досягнень «Зорі»1. У Дніпропетровську вперше

пройшов показ роликів міжнародного фестивалю реклами «Каннські леви»

Фестиваль реклами «Каннські леви» — найвідоміша і значуща подія в облас-ті світового маркетингу і реклами. Він проводиться щорічно майже 60 років і збирає близько 100 тисяч учасників з усього світу. 5 червня дніпропетровські цінителі оригінальної реклами змогли побачити її кращі зразки за п’ять років. Завдяки нашій газеті і ДтрК «Каннські леви» вперше приїхали в наше місто. раніше показ найкращих роликів про-ходив тільки в столиці.

2. На Дніпропетровщині почав ви-ходити спецвипуск «Зорі» — журнал для молоді та студентів «Зачёт»

У лютому 2013-го ми запустили но-вий амбітний проект — обласний жур-нал для молоді та студентів «Зачёт». Всього за кілька місяців він став авто-

ритетним виданням для учнів вузів об-ласті. Це і не дивно. Адже наші автори, а їх сьогодні вже близько півсотні, і самі студенти. теми та героїв для журналу вибирають теж студенти — у соціаль-них мережах. та й назва у проекту теж студентська.

3. У липні «Зоря» провела двохмодульний тренінг для

журналістів-початківцівроботу з авторами-початківцями

«Зоря» продовжила в липні. У розпал спеки ми провели в «Зорі» перший в іс-торії газети тренінг. Потрапити на нього було непросто —до редакції надійшло кілька десятків заявок: як від школя-рів і студентів журфаку, так і від людей середнього віку. Прізвища деяких з них ви вже встигли побачити на сторінках «Зорі» і «Зачёта». Це Костянтин Шаба-лєв, Альона Стрільчук, Андрій тропін, Марина рябова, Катерина Шевцова, Оле-на Леона та інші.

4. У жовтні «Зоря» вдруге стала лауреатом міжнародного

конкурсу «Срібне перо»

У 2012 році лауреатом міжнародного відкритого творчого конкурсу журна-лістів «Срібне перо» в номінації «нові імена» стала кореспондент «Зорі». Удвічі приємно, що через рік медаль лауреата знову дісталася нашій газеті. Цього разу ми стали кращими в номінації «Медіа-дізайн».

5. Згідно з дослідженням компанії TNS «Зоря» вийшла на перше

місце за аудиторією одного номера в сегменті від 16 до 65 років

Один номер «Зорі» читають 96850 людей. Саме такими є результати до-слідження провідної в Україні компанії маркетингових досліджень — TNS. газета «Зоря» — лідер серед друкованих ЗМІ Дніпропетровська.

Топ-5 найбільш резонансних матеріалів «Зорі»(зібрали понад 100 коментарів на міському порталі)

1. Один день з водієм маршрутки (233 коментарі). ранній під-

йом, обов’язкові огляди, необхідність виконувати план, невелика зарплата. Саме таким побачила кореспондент побут маршрутників. Коментатори роз-ділилися на два табори — за і проти водіїв.

2. Війна під дахами (187 комента-рів). Матеріал про насильство в

сім’ї явно зачепив читачів за живе. Що цікаво, у домашніх тиранів знайшлися як противники, так і... прихильники.

3. Брати чи не брати? Про пільгових пасажирів та інші

проблеми міського транспорту (169 коментарів). тема маршруток вічна. Принаймні в Дніпропетровську. Ма-теріал про тоді ще тільки плановану транспортну схему та інші нововве-дення у цій сфері викликав у читачів бурю емоцій. Як це часто буває, не зі знаком плюс.

4. Брехня заради спасіння (145 коментарів). Скандал з благо-

дійним фондом змусив городян замис-литися. Саме так був озаглавлений в Інтернеті матеріал про дніпропетров-ських шахраїв, які заробляли за допо-могою фото хворих дітей з усієї Украї-ни. Історія з «чорними волонтерами» обурила всіх. такого відвертого на-хабства Дніпропетровськ ще не бачив.

5. 10 найнебезпечніших пере-хресть Дніпропетровська (130

коментарів). Поки що найуспішніший рейтинг «Зорі». Читачі не завжди були згодні зі статистикою ДтП. Адже часто здається, що найнебезпечніше перехрес-тя — саме те, що біля твого будинку.

Підготувала Альона ДРИГА

2013: відкриття та досягнення

Пам’ятний — знак ладья з написом «Дніпро»— чемпіон!» на бульварі ім. Кучеревського

Ми продовжуємо підбивати підсумки вже минулого року. Він був яскравим — як для міста, так і для нашої газети

5ЗОРЯ областьОсОбливий випадОк www.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

їх познайомила «Зоря»

Біля пам’ятника Фросині КаРпенКО

Іван Федорович з дружиною Тетяною Іванівною

Листи приходили цілими пачками

Спочатку він вибрав її за гарний почерк

сьогодні, пригадуючи момент свого знайомства, ніхто з них ні про що не шкодує. Її та його діти повиростали, живуть власним життям. а в їхній невеличкій хатинці, що майже у центрі села, тепло й затишно. Турботливі жі-ночі руки тут помітні в усьому. Господар і не приховує: тут усе на ній, на Тетяні. він же, як ініціатор знайомства, береться розповісти, як розвивалися події після того, як вона йому написала.

Треба сказати, що оповідач Іван Федорович прекрасний і пам’ять у 86-річного чоловіка — будь здоров. Що то значать гени!

— Я якось не дуже звернув увагу на те, що в неї четверо ді-тей, — говорить він, — відразу ки-нувся в очі почерк. Гарний, рівний почерк впевненої у собі людини. а коли я отримував листи і мене котрийсь зацікавив, то завжди ра-дився з матір’ю. вона в мене була мудра жінка. багатьох наречених ми з нею забракували. дав їй по-читати Тетянин, з п’ятихаток. вона прочитала та й каже мені: «Те, що дітей четверо, не біда, а от з листа бачу — порядна жінка». Так я й подався знайомитись.

перша зустріч відбулася у дніпропетровську. побачення призначили у районі Озерки. Мо-більних телефонів тоді, звісно, ще не було, тож пізнавати одне одного доводилося по заздалегідь означених прикметах.

— Я побачила статечного чо-ловіка, він стояв поряд з «Мо-сквичем», — пригадує Тетяна Іванівна. — Раз пройшла мимо, другий. За третім насмілилася підійти. а часу в мене обмаль. по-стояли трішки, поговорили, назад я заквапилася — сесія сільради в нас на той день призначалася, а я депутатом була.

— а як красиво я тебе тоді довіз до твоєї комісарівки! — по-молодецьки вигукує Іван Федо-рович. — Заодно побачив, як ви там живете. сказати б, зненацька застав.

коли назустріч їм вибігли ма-ленькі діти — старшенький хлоп-чик та крихітна дівчинка, відразу зрозумів: це його. Затуманеним поглядом дивився на маленьку білявочку й бачив перед собою картину, яку, скільки живе, не може забути.

— Мені у війну було чотирна-дцять, — розповідає, — я допо-магав партизанам, ходив із села у село, передавав деякі повідо-млення. Одного разу йду і бачу: на степовій дорозі, це місце й зараз можу показати з закритими очима, лежить жінка, а біля неї дівчинка,

— Я не можу, сину, спокійно піти з життя, доки не знатиму, що ти не один, — говорила відома на всю Україну народна поетеса з села Хороше Петропавлівського району Фросина Карпенко. На пораду матері 56-річний удівець і звернувся у газету «Зоря» з проханням розповісти про його долю. Можливо, хтось відгукнеться, й він знайде свою половинку. Відгуки пішли, їх надходило багато. Аж незручно було перед поштовиками, коли приходив забирати свої листи, пригадує сьогодні Іван Федорович Карпенко. Написала йому й Тетяна, 36-річна жінка з чотирма дітьми з П’ятихатського району. На відповідь особливо не сподівалася. Кому вона потрібна з таким «багажем»? Про те, що є багатодітною матір’ю, написала чесно. Дивно, але їй відповіли. І ось вже майже 30 років Іван Федорович та Тетяна Іванівна живуть разом. Напередодні Нового року ми побували у Хорошому.

може, років чотирьох. Мама, каже, від тифу вмерла. Що я, пацан, міг зробити? пішов далі, а вони лиши-лися. Не забувається таке.

вкотре не може стримати сліз. білявенька леся нагадала йому те дівчатко посеред степу біля мерт-вої мами.

Звістка про те, що Іван знай-шов собі дружину, хутко розне-слася селом. Мовляв, грамотна, з зоотехнічною освітою, такі дуже потрібні. Голова колгоспу леонід пилипович козій і вантажівку ви-ділив, аби швидше Іван перевіз у Хороше свою обраницю. Завідува-ти молочаркою, сказав, поставимо.

Особливого багатства в Тетяни не було. У кузов машини постави-ли дві бочки з зерном, двох телят та деякі меблі. Їхали через дніпро-петровськ. На проспекті пушкіна машина заглухла, телята ревуть, люди нічого не второпають, ози-раються по боках. лише надвечір дісталися на місце.

Зі знаною свекрухою відразу знайшла спільну мову

Господарка розпалює дровами піч і між ділом розповідає про своє враження від першої зустрічі з Фросиною андріївною.

— Її будинок був на дві поло-вини. вийшла зі своєї дуже при-вітна жінка середньої повноти у білій хустині. пригорнула до себе моїх малих. Я відразу відчула себе впевнено й спокійно. Фросина ан-дріївна бачила багато горя, рос-ла сиротою, працювала на пана. Заміж вийшла не по любові. Ми з нею частенько було сидимо на лавочці у дворі, й вона розказує мені, як їй важко працювалося у наймах, як до Шолохова пішки

ходила, про життя у голодні роки, коли в неї на руках помер один з синів. любила посидіти з дітьми. Непросто було вмовити їх дати бабусі спокій.

Тетяна Іванівна пам’ятає све-круху й у творчому процесі. Часто бачила народну поетесу біля копи-ці сіна у дворі, з блокнотом у руці, в ньому вона щось швидко писала хімічним олівцем.

коли вперше побачила село, воно їй відразу сподобалося. кра-сива природа, самара, у якій пле-щуться діти. проїхались центром, супроводжувані заздрісними по-глядами хорошанських одиначок.

Іван навмисне не шукав собі дружину у своєму селі — знає, мовляв, кожну. йому б, як у тій приказці: хоч сова, аби тільки з другого села. Та й з тими, з ким листувався, також був обачний, не поспішав відразу відкривати душу. були випадки, коли при-їздив знайомитися особисто.

— приїхав я до однієї у василь-ківку, — згадує. — Медсестрою вона була. сіли обідати, пляшку на стіл ставить. Я за кермом, кажу, не вживаю. вона не наполягала та все про свого покійного чоловіка розказувала. Який гарний був ха-зяїн, а її мало не на руках носив. поїхав я додому. потім вона ще звала мене у гості, писала, а я їй відповів, що не обіцяю бути таким, як її чоловік. На тому й скінчило-ся. Ще з Галею зі старих кайдак довго листувався. З її сином по-товаришували, у парку Шевченка усі разом часто гуляли.

Може, з Галею щось би й ви-йшло, однак не схотіла вона у село з дніпропетровська виїжджати. Навіть полковник медичної служ-

би кликала його у місто. але він із села — нікуди. словом, не клеї-лося. Та листування продовжував, зачинившись у кінобудці сільсько-го клубу, у якому працював кіно-механіком.

дружина спокійно вислуховує усі ці історії, та й багато листів, адресованих йому, вона свого часу читала. Чоловік не ховав їх від неї. й жодного не знищив. Мабуть, через повагу до чужих почуттів.

— принеси, ваню, нехай по-дивляться, скільки їх в тебе, — прохає дружина.

великий перев’язаний пакет з’являється на столі. перебираючи листи, Іван Федорович несподіва-но для самого себе захоплюється й поринає у читання пожовклих аркушів зі шкільного зошита...

дружина, бачачи, що справа може затягнутися, коротко пере-дає зміст тієї чи іншої історії. й усе це без ревнощів і насмішок. Розповідає, що була в чоловіка у селі перша любов, так само Тетяна. потім вона на донеччину переїха-ла. Часто її в карпенків згадували. Тетяна Іванівна навіть проявила ініціативу: почувши, що в її тезки 80-річний ювілей, пішла на пошту, вибрала найгарнішу листівку, й разом з чоловіком написали їй по-здоровлення.

Фросина андріївна була б задоволена...

він вважає, що йому пощас-тило з другою половинкою. коли привіз її у Хороше, в них з мамою з живності тільки й були півень та курка. Через два роки вже мали дві корови, свиноматку з порося-тами, курей, качок. сім’я велика, його, її діти. садили великий го-

род, косили сіно на зиму. Молода дружина встигала всюди. То інші, котрим писав про труднощі сіль-ського життя, ображалися, йому, мовляв, не дружина потрібна, а робоча конячка. а для Тетяни сільські турботи — справа звична.

Зараз вони лишилися удвох. З хазяйства дві кізочки, трохи птиці. Та й то діти проти — мов-ляв, час відпочивати. Хату, в якій жила Фросина карпенко з сином, разом з іншими по сусідству церк-ва викупила під монастир. а Іван Федорович перебрався у хату свого покійного брата.

Жалкує лише про одне. Ра-ніше вийде було з батьківського двору — зразу перед ним бронзове погруддя мами. його встановили кілька років тому. Однак все одно частенько навідується й сюди, й на мамину могилку. Разом з дру-жиною вирішили поміняти на кладовищі пам’ятник. Недавно привезли його з першотравенська. На чорному граніті Фросина кар-пенко у задумі, рука з олівцем під-пирає щоку. І слова самої поетеси: «І пронеслось життя, як вершник на коні…»

Усе добре склалося в їхньому житті. подружжя вдячне «Зорі», що допомогла влаштувати його долю й продовжує це робити для інших.

— Я гадаю, мама була б задо-волена тим, як я сьогодні живу. велике вітання від нас Олені де-сятерик, — каже Іван Федорович на прощання.

для ведучої рубрики Олени десятерик це вітання як нагорода.

Валентина КОРДЮКОВа, власкор «Зорі»

Петропавлівський район

6 ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòü ПЕНСІОНЕР ПРИДНІПРОВ’Яwww.zorya.org.ua9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

Äîïîìîæåìî ä³çíàòèñÿ ïðî íàãîðîäèОсь сайт, де кожен з вас може знайти

відомості про нагороди своїх близьких ірідних, які пройшли Велику Вітчизнянувійну:Подвиг народу http://www.podvignaroda.ru/

У рядку «Пошук нагородження» наберітьвідомі ПІБ родича й рік народження (якщознаєте) — і дивіться відскановані архівні до,кументи, нагородні листи й опис, за що лю,дина представлена до нагороди.

УВАГА: оброблені матеріали по орденах і тільки частина інформаціїпо двох медалях — «За відвагу» і «За бойові заслуги». Списки постійнообновлюються.

Треба підписатися на відновлення, ввівши дані розшукуваної лю,дини, — і вони прийдуть вам на пошту, коли з’являться на сайті.

Коли щось не ясно — прочитайте «Часті запитання».Якщо у вас немає можливості скористатися Інтернетом, можете

передати в редакцію газети «Зоря» зaпит, ми перевіримо для вас інфор,мацію й повідомимо результат.

Запит можна передати будь,яким зручним для вac способом: теле�фон (0562) 34�91�65, лист поштою на адресу: газета «Зоря», вул. Жур�налістів, 7, Дніпропетровськ, 49051.

УВАГА!

РО

З’Я

СН

ЮЮ

ТЬ

ФА

ХІВ

ЦІ

ПФ

У

КОМПЕТЕНТНО

Шановна Ірино Михайлівно,розміри прожиткового мінімумустановлять:

, для дітей віком до 6 років —1032 грн.,

, для дітей від 6 до 18 років —1286 грн.,

, для працездатних осіб —1218 грн.,

, для непрацездатних — 949 грн.Відповідно до цього змінилися і

розміри державних допомог.

При народженнідитини

З грудня 2013 рокузагальний розмір допомоги при на,родженні дитини, яка буде народже,на в грудні 2013 року, становитиме:

, на першу дитину 30960 грн.(30 прожиткових мінімумів для ди,тини до 6 років),

, на другу дитину 61920 грн.(60 прожиткових мінімумів для ди,тини до 6 років),

, на третю та кожну наступну ди,тину 123840 грн. (120 прожитковихмінімумів для дитини до 6 років);

, мінімальний розмір допомогипо догляду за дитиною до досягнен,ня нею 3,річного віку залишаєтьсяна рівні 130 грн.;

, максимальний розмір допомо,ги по догляду за дитиною до досяг,нення нею 3,річного віку, який при,значається з урахуванням доходівсім’ї за попередні 6 місяців, можестановити 1218 грн.;

, розмір допомоги на дітей оди,ноким матерям становитиме длядитини віком до 6 років — 309,6грн., для дитини від 6 до 18 років— 385,8 грн.;

, максимальний розмір допомо,ги на дітей одиноким матерям, якийпризначається з урахуванням до,ходів сім’ї за попередні 6 місяців,може становити для дитини віком до6 років — 516 грн., для дитини від6 до 18 років — 643 грн.;

, максимальний розмір допомо,ги на дітей, над якими встановленоопіку чи піклування, становитимедля дитини віком до 6 років — 2064грн., для дитини від 6 до 18 років —2572 грн.;

, максимальний розмір тимча,сової державної допомоги дітям,батьки яких ухиляються від спла,ти аліментів, не мають можливостіутримувати дитину або місце про,

ϳäâèùåííÿ ðîçì³ð³â äåðæàâíèõäîïîìîã ç ãðóäíÿ 2013 ðîêó

З 1 грудня відбулося чергове підвищення розмірів прожитковихмінімумів, передбачене ст. 7 Закону України «Про Державний бюд&жет України на 2013 рік». Як у зв’язку з цим змінюється сума до&помоги на дітей?

²ðèíà ÁÀÁÈ×. Ïàâëîãðàä

живання їх невідоме, становитимедля дитини віком до 6 років —309,6 грн., для дитини від 6 до 18років — 385,8 грн.;

, максимальний розмір держав,ної соціальної допомоги на дітей,сиріт та дітей, позбавлених батьків,ського піклування, за принципом«гроші ходять за дитиною» станови,тиме для дитини віком до 6 років —2064 грн., для дитини від 6 до 18років — 2572 грн.

Допомога інвалідамз дитинства

Також збільшаться розміридержавної соціальної допомогиінвалідам з дитинства та дітям,інвалідам:

, інвалідам І групи підгрупи А —1660,75 грн.;

, інвалідам І групи підгрупи Б —1423,5 грн.;

, інвалідам ІІ та ІІІ груп та дітям,інвалідам — 949 грн.;

, на дітей,інвалідів віком до6 років з надбавкою на доглядпідгрупи А — 1696,3 грн.;

, на дітей, інвалідів віком до6 років з надбавкою на догляд —1180,3 грн.;

, на дітей,інвалідів віком від6 до 18 років з надбавкою на доглядпідгрупи А — 1950,3 грн.;

, на дітей,інвалідів віком до6 до 18 років з надбавкою надогляд — 1307,3 грн.

Максимальний розмір щомісяч,ної грошової допомоги особі, яказдійснює догляд за інвалідом І чи ІІгрупи внаслідок психічного розла,ду, з грудня 2013 року становить1218 грн.

Звертаємо увагу одержувачівдержавних допомог, що пере�рахунки розмірів допомог, у зв’яз�ку з підвищенням прожитковогомінімуму проводяться в автома�тичному режимі без надання до�даткових документів.

Додаткову інформацію можнаотримати в єдиній приймальніУправління соціального захисту на,селення Павлоградської райдерж,адміністрації за адресою: м. Павло,град, вул. Радянська, 53а або зателефоном 6,00,57.

Óïðàâë³ííÿñîö³àëüíîãî çàõèñòó íàñåëåííÿ

Ïàâëîãðàäñüêî¿ðàéäåðæàäì³í³ñòðàö³¿

Âðàõîâóºòüñÿ âåñü äîõ³äЯ працюю бухгалтером на основному підприємстві й за сумісництвом — на іншо&

му, а також оформила підприємницьку діяльність. Чи будуть при оформленні пенсіївраховані зарплата за сумісництвом та сплата єдиного внеску підприємця?

Íàä³ÿ ÁÎÍÄÀÐÅÍÊÎ. ͳêîïîëü

Шановна Надіє Василів,но, частиною 1 ст. 40 ЗаконуУкраїни «Про загальнообо,в’язкове державне пенсійнестрахування» (далі — Закон№1058) регулюється поря,док визначення заробітноїплати (доходу) для обчислен,ня пенсії.

Для обчислення пенсіївраховується заробітнаплата (дохід) за весь пері�од страхового стажу, почи�

наючи з 1 липня 2000 року,в тому числі за сумісницт�вом, та дохід від підприєм�ницької діяльності. За ба�жанням пенсіонера та заумови підтвердження до�відки про заробітну платупервинними документамиу період до 1 січня 2016року або в разі, якщо стра�ховий стаж, починаючи з1 липня 2000 року, стано�вить менш ніж 60 місяців,

для обчислення пенсії та�кож враховується заробіт�на плата (дохід) за будь�які60 календарних місяцівстрахового стажу підряд до1 липня 2000 року неза�лежно від перерв.

У разі якщо страховийстаж становить менший пе,ріод, ніж вказано вище, вра,ховується заробітна плата(дохід) за фактичний стра,ховий стаж.

Ó÷í³ ïðîõ³äíèê³â íàáóâàþòüï³äçåìíîãî ñòàæó

У трудовій маю запис: «Принят учеником проходчика с полным рабочим днём наподземной работе». Чи входить цей час до пільгового стажу по Списку №1? Якщо так,то який код професії?

Âîëîäèìèð ØÓØÏÀÍÎÂ. Ïåðøîòðàâåíñüê

Шановний ВолодимиреВікторовичу, постановою Ка,бінету Міністрів України«Про затвердження списківвиробництв, робіт, професій,посад і показників, зайня,тість в яких дає право на пен,

сію за віком на пільгових умо,вах» від 16 січня 2003 р. №36(далі — Постанова №36) вста,новлено, що всі робітники,зайняті повний робочий деньна підземних роботах, маютьправо на зарахування цього

Шановний Федоре Вікто,ровичу, згідно з п. 48 Поста,нови ПФУ №22,1 від25.11.2005 р. «Про затвер,дження Порядку подання таоформлення документів дляпризначення (перерахунку)пенсій відповідно до ЗаконуУкраїни «Про загально,

Ïåíñ³îíåð ïåðå¿õàâ â ³íøå ì³ñòîПереїхав із Запоріжжя до Кривого Рогу. За який час має надійти відповідь на запит

про пенсійну справу?Ôåä³ð ÃÓѪÂ. Êðèâèé гã

обов’язкове державне пен,сійне страхування» при пе�реїзді пенсіонера на постійнечи тимчасове проживання віншу місцевість орган Пен�сійного фонду упродовж 10днів від дня одержання запи�ту пересилає пенсійну спра�ву органу, що призначає пен�

сію, за новим місцем прожи�вання (реєстрації).

За більш детальноюінформацією рекомендуємозвернутись до управлінняПенсійного фонду Україниза місцем проживання з до,кументом, що посвідчуєособу.

Шановний Сергію Григо,ровичу, відповідно до п. 1Постанови ПФУ №22,1 від25.11.2005 р. «Про затвер,дження Порядку подання таоформлення документів дляпризначення (перерахунку)пенсій відповідно до ЗаконуУкраїни «Про загально,обов’язкове державне пен,сійне страхування» заява

Âòðàòèâ ãîäóâàëüíèêà.ßê îôîðìèòè äîêóìåíòè?

Як правильно скласти заяву про втрату годувальника?Ñåðã³é ØÅÂ×ÅÍÊÎ. ͳêîïîëü

про призначення (перераху,нок) пенсії подається заяв,ником особисто або черезпредставника, який діє напідставі виданої йому дові,реності, посвідченої нотарі,ально, безпосередньо дооргану, що призначає пен,сію, за місцем проживання(реєстрації), або законнимпредставником відповідно

до законодавства за місцемпроживання (реєстрації) за,явника. Бланки заяв вста�новленого зразка для при�значення (перерахунку)пенсії, передбачені вказа�ним Порядком, заповню�ються заявником в уп�равлінні Пенсійного фондуУкраїни за місцем прожи�вання.

«ЗО

РІ»

ВІД

ПО

ВІД

АЮ

ТЬ

Шановна Євдокіє Олек,сіївно! Порядок виплати над,бавки за вислугу років зат,верджено постановою Кабіне,ту Міністрів України від 29грудня 2009 р. №1418 (далі —Порядок №1418). Дія Поряд,ку №1418 поширюється накерівників закладів охорониздоров’я, їх заступників зчисла лікарів, заступниківголовного лікаря з медсест,ринства, керівників струк,турних підрозділів з числалікарів, головних медичнихсестер, лікарів усіх спеціаль,ностей, професіоналів з ви,щою немедичною освітою, щодопущені до медичної діяль,ності в закладах охорони здо,ров’я, керівників фармацев,

Íàäáàâêà çà âèñëóãó ðîê³âìåäïåðñîíàëó

До редакції звернулася павлоградка Євдокія Заглубецька з питанням стосовно виплатинадбавки за вислугу років молодшому медичному персоналу. На цей лист офіційне роз’яс&нення надало керівництво департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації.

тичних (аптечних) закладів,їх заступників, керівниківструктурних підрозділів зчисла провізорів і фарма,цевтів, провізорів усіх спе,ціальностей, фахівців з базо,вою вищою та неповною ви,щою медичною і фармацев,тичною освітою усіх спеці,альностей та помічників енто,молога.

Вищезазначеним поряд,ком надбавка за вислугуроків не передбачена для ме�дичних реєстраторів, дезін�фекторів та молодших медич�них сестер у зв’язку з тим, щозгідно з Національним класи�фікатором професій (ДК033:2010) медичні реєстрато�ри належать до технічних

службовців, а дезінфекторита молодші медичні сестри —до робітників. Робота на цихпосадах не враховується достажу, що дає право на над�бавку по вислузі років.

Згідно зі ст. 60 ЗаконуУкраїни «Про пенсійне за,безпечення», зі змінами тадоповненнями, передбаче,но, що час роботи, зокремав інфекційних закладах(відділеннях) охорони здо,ров’я, зараховується до ста,жу роботи у подвійномурозмірі, який дає право напенсію по вислузі років.

³êòîð³ÿ ÊÓËÈÊ,â. î. äèðåêòîðà äåïàðòàìåíòó

îõîðîíè çäîðîâ’ÿÄí³ïðîïåòðîâñüêî¿

îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿

Дорогі читачі! На сторінках «Пенсіонер Придніпров’я» та «За,хистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитання. Алевідповідно до законодавства про звернення громадян фахівці дер,жавних установ, комунальних і приватних підприємств надаютьвідповіді при наявності поштової адреси заявника. Тож, будь лас,ка, вказуйте зворотну адресу (у газеті не друкується)!

Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналістів, 7,м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 27�16�52.

Ëþäìèëà ÌÀÑËÎÂÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê

періоду трудової діяльностідо стажу роботи за Списком№1.

Ця робота передбаченатаким кодом та позицією:

� Постановою №36 —Розділ І, п. 1А, позиція 1.1а.

11ЗОРЯ областьперсона www.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

Äîì îðãàííîé è êàìåðíîé ìóçûêè9

9 января, четверг, 18.00.

«МУЗЫКАЛЬНАЯ ПРОГУЛКА ПО ЕВРОПЕ». 11 января, суббота, 15.00.

«ВНОВЬ ДУШУ ВОЛНУЕТ ЗНАКОМЫЙ МОТИВ». Вечер старинного русского ро-манса.

12 января, воскресенье, 15.00.

«БЛИСТАТЕЛЬНЫЙ ВЕК И. С. БАХА И Г. Ф. ГЕНДЕЛЯ».

14 января, вторник, 18.00. «МУЗЫКА НА «БИС».

Тåл.: (05692) 3-26-82, 3-85-62, 3-76-43

Äíåпðîдçåðжèíсêèé тåàтð èì. Лåсè Уêðàèíêè9

Тåл.: (0564) 92-33-00, 92-33-01, 92-37-41, 92-33-00 (êàссà).

Кðèвîðîжсêèé тåàтð дðàìû è ìóçûêàльíîé êîìåдèè èì. Т. Г. Шåвчåíêî11

Кðèвîðîжсêèé ãîðîдсêîé тåàтð êóêîл

Тåл.: (0564) 26-61-45

9

9 января, четверг, 10.00, 13.00.

С. Аксаков. «АЛЕНЬКИЙ ЦВЕТОЧЕК». Волшебная сказка.

11 января, суббота, 12.00.

Э. Т. А. Гофман. «ЩЕЛКУНЧИК и МЫШИНЫЙ КОРОЛЬ». Рождественские фантазии с превращениями, танцами и волшебной музыкой П. Чайковского.

12 января, воскресенье, 12.00.

Е. Шварц. «СНЕЖНАЯ КОРОЛЕВА». Сказка.

13 января, понедельник, 14 января, вторник, 18.30.

«ЗДРАВСТВУЙ, СТАРЫЙ НОВЫЙ ГОД!» Праздничная программа.

11 января, суббота, 17.00 Ж. Оффенбах. «ПРЕКРАСНАЯ ЕЛЕНА». Оперетта в 2-х действиях.12 января, воскресенье, 11.00Режиссер-постановщик Андрей Ивасих. «КНИГА ЖЕЛАНИЙ». Современная сказка для детей в 1-м действии.

12 января, воскресенье, 17.00. Г. Э. Лессинг. «ЭМИЛИЯ». Трагедия в 2-х действиях.

12 января, воскресенье, 17.00. По пьесе А. Фредро. «ДАМЫ И ГУСАРЫ». Музыкальная комедия в 2-х действиях.

9 января, четверг, 10 января, пятница, 11 января, суббота, 12 января, воскресенье, 11.00 и 12.30.

По мотивам сказки Корнея Чуковского. «МОЙДОДЫР». Веселая музыкальная сказка.

ДосьЄ

Нàтàлія ФАТЄЄВА:

Свîбîдà — íàéбільшà людсьêà ціííість. Я íåю çàвждè дîðîжèлàЛіêà СОМОВА

— Ви на неї не ображайтеся, — порадив мені друг сім’ї, який доглядає за могилами батьків Фатєєвої, похованих у Харкові. — наталія Миколаївна недавно перенесла операцію. а хвороба, як відомо, робить людей дратів-ливими, — пояснив колега і по-обіцяв переговорити з легендою радянського кіно, яка 23 грудня минулого року відзначила свій 79-й день народження.

найохочіше наталія Микола-ївна говорила про дитинство, про-ведене в Харкові, про чоловіків і красу.

— Я жила з батьками в центрі міста, на вулиці Гуданова. актри-сою мріяла стати з дитинства, але соромилася. проте записалася в шкільний драмгурток. під час першого виступу так тряслася — думала, втрачу свідомість. Упев-неності мені додали заняття спор-том. Я бігала на короткі дистанції, стрибала і штовхала ядро. саме в легкоатлетичній секції я навчилася долати труднощі і вірити в перемо-гу. Закінчивши школу, легко всту-пила до Харківського театрального інституту. на другому курсі стала телеведучою. До цих пір пам’ятаю свій перший робочий день: невели-ка кімната, нашпигована апарату-рою, моє зображення в маленькому телевізорі, і я щось кажу... одно-курсниці, безумовно, заздрили. Я була кращою студенткою. отриму-вала сталінську стипендію — 780 рублів. плюс 1500 на телебаченні. на ті часи дуже хороші гроші. У групі було багато сільських, я їх підгодовувала, водила по музеях, а вони писали доноси, що я неза-служено отримую відмінні оцінки. Коли дізналася, була ошелешена! Зрозуміла, що більше не зможу там вчитися. І в 1956-му вступила на 4-й курс ВДІКу...

Мало хто знає, що першим чоло-віком Фатєєвої був зовсім не актор і режисер Володимир Басов, а її одно-курсник по Харківському інституту культури Леонід Тарабарінов.

— У своєму житті я зробила ба-гато помилок, але завжди вчасно звільнялася від чужих мені лю-дей. свобода — найбільша людська цінність. Я нею завжди дорожила. Коли люди перестають бути друзя-ми, опорою один для одного, вони повинні розлучатися. У мене було чотири законних чоловіки. Кожен наступний — гірший за попере-днього! Єдина цікава людина — Володимир Басов. Я пройшла з ним школу життя і вдячна йому за це. Я його любила, термос йому на зйомки носила, захоплювалася його одержимістю в роботі. але мене страшенно дратували його необгрунтовані ревнощі. Часом він похмуро говорив: «Коли ж ти по-старієш?..»

Дивлячись на Фатєєву, немож-ливо не захопитися — як і раніше, дуже гарна! обожнює поплавати в

басейні під відкритим небом, за-ймається йогою.

— Я з дитинства звикла до ранкової гімнастики. не їм нічого жирного, смаженого, солодкого, борошняного. М’ясо — це табу. обо-жнюю запечену рибу, іноді дозво-ляю собі птицю. Давно відмовилася від алкоголю. про тютюновий дим взагалі не кажу — це головний во-рог шкіри.

За 50 років роботи в кіно на-талія Фатєєва зіграла близько 70 різнопланових ролей у відомих фільмах. Зараз актриса відмовля-ється від пропозицій. Займається благодійністю. піклується про своїх домашніх улюбленців, під-годовує дворових котів.

— Тварини краще, ніж люди. Чим довше живу, тим менше люблю людей, і все більше — тварин.

Наталія Фатєєва народилася 23 грудня 1934 року в Харкові.Батько — військовослужбовець, мати — директор

ательє мод.Перший чоловік Наталі Миколаївни — нині покійний ак-

тор Харківського театру ім. Шевченка Леонід Тарабарінов, другий — режисер Володимир Басов, третій — космонавт Борис Єгоров. Після розлучення з Єгоровим Фатєєва ви-ходила заміж ще двічі.

Норовливі красуні не змінюються з роками. Ось і Наталія Фатєєва, зірка картин «Три плюс два», «Джентльмени удачі», «Місце зустрічі змінити не можна», як і 50 років тому, дозволяє собі капризи. Коли наш кореспондент додзвонилася до Наталі Миколаївни, актриса, ледве почувши слово «інтерв’ю», кинула трубку. Довелося шукати тих, хто зміг би замовити слівце за дніпропетровського журналіста.

Кðèвîðîжсêèé ãîсóдàðствåííûé цèðê

Тåл.: (0564) 92-88-68, (0564) 92-88-99

11 января, суббота, 12 января, воскресенье, 12.00, 15.00.

«НОВОГОДНИЙ КРУИЗ В ЦИРКЕ».

Веселый и захватывающий круиз по странам и континен-там вместе с Дедом Морозом и Снегурочкой!

11

Тåл.: (0562) 52-30-05, 52-41-08, 31-88-84.

З ðîллю ìàтåðі çíàìåíèтîãî êîíстðóêтîðà Нàтàлія Мèêîлàївíà впîðàлàся блèсêóчå («Кîðîльîв», 2007)

— Кляíåìîся íå ãîлèтèся, íå пèтè, íå êóðèтè і çàлèшèтèся дèêóíàìè («Тðè плюс двà»,1963)

— Мèстåцтвî íå ãîðèть. — Тàê? — Тàê.(«Людèíà ç бóльвàðó Кàпóцèíів»,1987)

12 тема номера 13ЗОРЯ областьтема номера www.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

ЗОРЯ областьwww.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

Людмила МАСЛОВА:

Сльози й молитви матері не впали долу

«тільки за допомогою Божої, людської доброти й сили духу пере-борювали нещастя, що звалилися на нас», — розповідає алла Бублик. Спочатку операція потрібна була її мамі, а потім самій аллі поставили страшний діагноз: операція, хіміо-терапія...

а нове лихо не змусило себе чекати. на заледенілому тротуарі посковзнувся й упав син Серьожа. Спробував піднятися, але гострий біль прошпигнув хребет — не по-ворухнутися. рентген показав осколковий перелом двох нижніх поперекових хребців. Лікарі розве-ли руками: швидше за все, хлопчик назавжди залишиться прикутим до інвалідної коляски.

але настоятель храму, що при лікарні, отець Валентин сказав аллі: «молися за сина, Бог вас не залишить». І вона стала молитися — гаряче і пристрасно. І, немов тре-петний вогник лампадки, зажевріла надія. невдовзі Сергія перевели з дитячої лікарні в перше спинальне нейрохірургічне відділення обласної лікарні імені мечникова. Консилі-ум запропонував спочатку забрати дитину додому: нехай рік полежить нерухомо. За цей час зламані хреб-ці візьмуться хрящовою тканиною, Сергій зможе хоча б сидіти. Інший шлях — операція з непередбаченим результатом і загальною вартістю понад 17 тисяч гривень.

Я знаю: чудеса буваютьАх, скільки чудесних, дивовижних історій дарують нам Новий рік і Різдво! Колись священика Олександра Меня запитали, чи бувають чудеса. Він відповів захоплено: «Тільки чудеса й бувають!». І часом настільки вражаючі, що «аж нічим не поясниш», окрім віри.

Сьогодні «Зоря» повідає історії сімей, яким віра православна дарувала надію в годину випробувань і дозволила пережити справжні чудеса. Родина Бубликів живе в селі Межиріч, а родина Селіних — у селі Нова Дача Павлоградського району.

Лики святих сяяли і крізь фарбу, і крізь кіптяву

До революції в селі Вербки під Павлоградом було два храми — Свято-Успенський і Свято-Дмитрівський. Але в атеїстичні часи обидві церкви закрили, одну зруйнували, а Свято-Успенську переобладнали під сільський клуб. Збереглася навіть колек-тивна фотографія «Дзвін на пам’ять», яку в 1922 році вручили всім активістам-атеїстам, котрі брали участь у знятті церковного дзвона. По обидва боки до храму прибудували господарські приміщення. Але ще в 60-х роках і ззовні, і всередині він був церквою.

Як не намагалися зафарбувати стіни і склепіння, щораз знову проступали через шари фарби лики святих. Коли реконструю-вали будову, і вдень, і вночі грюкала величезна металева куля. Розгойдана трактором, вона ніяк не могла розтрощити міцні, здається, півтораметрові стіни: будували ж колись на віки. Щодня біля знищуваної церкви стояли люди, одні з побоюванням хрес-тилися, другі спостерігали. Однак прибудований клуб невдовзі згорів (за однією з легенд, у переддень Різдва), а стіни храму залишилися неушкодженими, а в деяких місцях крізь залишки згорілої пластмаси знову проступили лики святих!

Сьогодні вербські церкви відновлюються, а прикрашають їх ікони, вишиті сільськими майстринями.

Мати трьох дітей Аліна Леонідівна Казотій любов до вишивки перейняла від своєї бабусі Марії, а посприяло тому, що обрала саме ікони, відвідування Свято-Успенської церкви в Павлограді. Як вона згадує, дух перехопило від різноманіття ікон, а світло від них, здавалося, огортало своїм теплом. І задумалася тоді ще молода дівчина над тим, чи зможе вона передати своє бачення, свій внутрішній стан за допомогою тканини, нитки й голки. Чи серце, чи душа підказала вишити першу ікону Божої Матері, а потім ще дві... І вже не могла зупинитися. Тепер без цієї святої справи Аліна Леонідівна не може.

Неперевершеною майстринею вишивки ікон залишається вчителька Людмила Анатоліївна Талалай. Нині в неї 20 великих ікон, а маленьких і не злічити. Вишивати почала ще в дитинстві, але серйозно взялася за створення образів, коли підросли діти, а може, настав підходящий момент, коли душа була готова до такої роботи.

Першу роботу «Народження Ісуса» вишивала довго, але з великим натхненням. Саме з цієї роботи і прийшло бажання вишивати ікони, тому що, як говорить майстриня, це для неї відрада душі, робота, що навіює спокій, тепло, знімає втому. Коли вона побачить якусь нову схему ікони, її немов струмом пронизує, хочеться скоріше сісти за вишивку.

У Людмили Анатоліївни стільки вишитих ікон, що скоро музей можна буде відкривати. Всі ікони освячені. Ними вона благо-словляла своїх дітей на шлюб, подарувала онукові на хрестини «Ангела-хранителя». Сестрі, котра виїжджала на постійне про-живання до Канади, теж на пам’ять від себе й від України по-дарувала ікони. Усі подруги, близькі, знайомі теж одержали такі дарунки. Людмила Анатоліївна любить, коли люди вишивають, готова надати всім бажаючим допомогу чи пораду; веде у школі гурток «Чарівна ниточка».

Олена ВИШНЯКОВА

Говорять, молитва матері й з морського дна дістане. Кошти зі-брали усім миром, у храмах Пав-лограда провели благодійну акцію, гроші передали аллі. І вона поїхала до лікарів, наполягаючи на якнай-швидшій операції. ті, сумніваючись в успішному результаті, все відкла-дали... нарешті хірург Юрій Кирпа призначив дату — 31 грудня. Відкла-дати далі не можна було — кісткові осколки травмували хребет, хворому ставало гірше, почали атрофуватися ступні.

операція була дуже складною і тривала чотири з половиною го-дини. майже стільки ж тривало й переливання крові, адже її втрати при подібних операціях колосальні. Хребет підлітка закріпили 30-санти-метровою титановою пластиною на 8 болтах. Спочатку планували меншу конструкцію, але травма виявилася складнішою.

— Я навіть не знаю, як мені дяку-вати Юрію Івановичу, — крізь сльози говорить алла, — він лікар від Бога, з золотими руками. Для Сергія, на-певно, доктор був як казковий Дід мороз, котрий подарував у переддень нового року шанс на повернення до нормального життя. Хоча сам хірург сказав мені тоді стомлено: «Я зробив усе, що міг, інше — у руках Господа, надійтеся».

Сумніви терзали й медиків, і мене: після подібних травм мало хто відновлюється повністю, як пра-вило, залишаються колясочниками. але я продовжувала сподіватися на Бога, і мама моя теж молилася безупинно.

І через кілька тижнів Сергій... здійнявся на ноги: сусід по палаті, безнадійний спинальник, попросив води, а хлопчик не зміг дотягтися до тумбочки біля ліжка. Довелося вста-ти — тамуючи біль і знесиленість. а, піднявшись, пережив нечувану мить щастя: можу! Відчувши, що може, швидко пішов на поправку.

разом з сином немов видужувала мама — їй ставало краще, вона поча-ла радіти життю, легше переносити болючі лікувальні маніпуляції.

— те, що Серьожа встав на ноги і зміг знову нормально ходити, — це промисел Божий, — говорить секре-тар управління Дніпропетровської єпархії, благочинний Павлоград-ського церковного округу протоіє-рей Валентин Цешковський. — Це далеко не перший випадок, коли безнадійні хворі волею Господа на-шого одужують — завдяки вірі сво-їй і молитві. Важливо дотримувати приписів лікарів, але ще важливіше вірити і сподіватися на милосердя головного Цілителя наших душ і плоті. мама Сергія не втратила віри в доброту й милосердя Бога, і я впев-нений, що саме її гаряча молитва під-няла хлопчика на ноги. а в турботах про сина вона й зі своєю хворобою успішно бореться.

Микита СЕЛІН:

Жила просто, але знала, що є Бог

Скільки себе пам’ятаю, я ношу хрестик. Звичайний натільний пра-вославний хрестик. І, якщо чесно, ніколи не замислювався, чим він є

для мене: простою прикрасою, тра-диційним атрибутом чи символом чогось важливого і таємного, голо-вним оберегом.

одного разу порвався ланцюжок, я ледве не загубив хрестик і через це засмутився. а мама мені сказа-ла: «Страшно не хрестик втратити — можна купити новий. набагато страшніше втратити віру». отоді я й задумався, а чи є в мене ця сама віра й чи потрібна вона взагалі. Відповідь прийшла несподівано швидко...

раннім зимовим вечором, коли всі ховаються від холоду в заколи-суюче тепло рідного дому, сама по собі розмова «ні про що» плавно пе-рейшла в спогади про цікаві, часом неймовірні історії нашої родини, точніше, роду.

річ у тім, що мій прадід олексій, якого нам часто ставлять у приклад, завжди був гордістю нашої сім’ї. Красивий, талановитий, грамот-ний (що в ті часи було рідкістю), сміливий і «передових політичних поглядів», що теж немаловажно.

Першим відвів корову в колгосп, заспокоївши плачучу дружину: «ні-чого, настя, радянська влада тебе не забуде!». Ікони наказав викинути, як пережитки минулого. настя, моя мудра прабабуся, мовчки зняла об-рази зі святого кута, підкоряючись чоловікові, але не викинула, а схо-вала в комірчину, влаштувавши на скрині щось на кшталт молитовного куточка.

Покірна і працьовита, знаходила прабабуся дорогоцінні хвилинки для таємної молитви, щирої розмови з тією, котра не зрадить, не покине.

З тією, кого здавна жінки вважали своєю заступницею й покровитель-кою. Із Самою Богородицею. Перед іконою Володимирської Божої мате-рі, що перейшла насті у спадок від її бабусі, були виплакані гіркі сльози втоми й розпачу, були повідані всі страхи й сумніви.

І тоді звідки тільки бралися сили! Знову непосильна праця, робота в колгоспі, родина, діти, чоловік. Усе як у всіх. настя не вважала себе по-справжньому віруючою, просто ніко-ли не замислювалася над цим. Вона завжди соромилася показати свої почуття, емоції, не вміла нав’язувати свої думки. Вона жила просто, але знала, що є Бог, і приймала це як даність, котру не треба осмислювати й піддавати сумніву. Її віра, проста, але від щирого серця, не раз дозволя-ла пережити справжні чудеса.

«Спаси і сохрани»можна сказати: випадок, збіг,

а можна в найменшому помітити промисел Божий.

Прадід брав активну участь у житті колгоспу: бригадир, голова. Читав і роз’ясняв газету «Правда» неписьменним односільчанам. але часи були тривожні. Страшним про-вісником лиха став «чорний ворон». Без суду і слідства, без вороття заби-рали через наклеп, підозру, просто так. Прийшла страшна ніч, коли «чорний ворон» забрав і пра-діда. Комусь не спо-добався його комен-тар статті з га-зети «Правда». Всі зрозуміли,

що олексія більше не побачать. але настя побігла в комірчину і впа-ла на коліна перед образами: «За-ступнице, рідна, захисти чоловіка мого, не дай дитинкам сиротами залишитися!».

Вранці двоє друзів олексія, не-хтуючи небезпекою, пішли в місцеву губчека, сподіваючись захистити свого товариша, не дозволити опо-рочити його чесне ім’я. ну як не вважати чудом, що друзів не «закри-ли», а вислухали їх і їм повірили, а олексія невдовзі випустили без усяких претензій?!

минав час, прийшло нове лихо. Війна... олексія взяли на фронт не відразу, потрібний був у тилу, але потім відправили прямо на передо-ву. настя з чотирма дітьми (старшо-му 9 років, а молодшій, моїй бабусі, тільки рочок) зазнала лиха сповна. І тільки молитва давала сили не впас-ти у відчай, жити, берегти дітей. Докотилася війна й до нашого села. Почастішали обстріли, бом-бування. Люди ховалися в будинках, які були міцніші, в «литих».

Усі збі-галися туди,

як у притулок, тому що снаряди не пробивали стіни. І ось чергова по-вітряна атака. настя молодшу — у поділ, старші одне за одного, наче курчата. Снаряди навколо рвуться, а настя тільки шепотить: «Спаси і сохрани, спаси і сохрани». До запо-вітного будинку залишалося зовсім трохи, але над головою страшно загу-діло. настя впала, накривши собою дітей, як квочка, рятуючи курчат від шуліки. Гуркіт оглушив, стираючи грань між життям і смертю. Коли дим розсіявся, настя побачила, що будинок, до якого вона так і не всти-гла добігти, зруйнований прямим влученням бомби. Усі, хто там був, загинули...

Полк, у якому воював олексій, потрапив в оточення. Полон. тільки недавно мій дядько знайшов у роз-секречених архівних документах прізвище діда у списках полку з по-значкою «безповоротно загублений». Це значило «повинен був загинути».

але він не загинув. Він по-вернувся додому — до дружи-

ни і дітей. Хворий, змучений, але повернувся.

Прожив не-д о в г о . У свій остан-

ній день, відчуваючи холодний по-дих смерті, тихо покликав дружину: «настю, принеси ікону й поклич священика, висповідатися хочу». І ще додав: «а то незручно, що ді-док, котрий щодня до нас приходить, увесь час просить, щоб я покаявся. а ти пробач мені за все».

настя перехрестилася й запла-кала: ніхто до них у ці дні не прихо-див. Зробила все, як просив олексій. Довго говорив він зі священиком, пособорувався, причастився й з ми-ром відійшов. начебто душа його відчула полегшення від виконання найбільшого обов’язку. настя надов-го пережила чоловіка. Долю свою ні з ким пов’язувати не захотіла, хоча пропозиції були. Дітей виховала гід-ними людьми, дочекалася онуків і навіть правнуків, знаходячи для кожного тепло і ласку неогрубілого серця. Пішла вона з цього життя тихо і світло, як і жила, з посмішкою на устах, у час, коли лунали велико-дні дзвони.

…Я доторкаюся до свого хрес-тика, відчуваючи його тепло, і ти-хенько шепочу: «Спаси і сохрани». тепер я знаю, що є велика сила, яка перемагає всі біди, і ім’я цієї сили —

віра. До речі, Вірою звуть мою бабусю, молодшу дочку на-сті й олексія. а прабабусина ікона Володимирської Божої матері на своєму споконвіч-

ному місці — у святому куті нашого дому.

ЯК

Це

БУ

Ло

рІЗДВЯна ІСторІЯ

Боженька прикрив долонькою...Пенсіонерка з Павлограда Валентина Федотівна Целіщева, у якої

день народження саме на різдво, вирушила вранці 7 січня до магазину — чекала в гості онука. розплатившись, стала складати в сумку покупки, а гаманець машинально поклала на стіл поруч з ящичками камери схову. Потім взяла сумку й пішла. а гаманець залишився лежати. Спохватилася хвилин через п’ятнадцять. Бігцем назад, хоча, чесно кажучи, особливо не розраховувала на удачу — в супермаркеті чимало людей, серед яких далеко не всі праведники.

Яке ж було її здивування, коли помітила свій гаманець на тому ж місці, де забула. І жодна гривня з нього не зникла. а поруч снували люди. та вони наче не бачили його. Валентина Федотівна впевнена: справді не бачили! Каже, Боженька прикрив його своєю долонькою. Знав: вона повернеться...

«Віддай біль його»...У тім же селі нова Дача завдяки жительці села

Ганні махоніній збереглися ікони, що прикра-шали сільський храм на честь Успіння пресвятої Богородиці. Церкву побудували в 1922 році, а че-рез 33 роки закрили й зруйнували. Ікони звеліли викинути. але Ганна, вдова з шістьома дітьми, не злякавшись переслідувань, дбайливо зберігала їх у своєму домі 40 років.

Коли ж в 1995-му в селі звели новий храм, дочка Ганни, матрьона, принесла ці намолені, збережені образи в церкву. І продовжила православні традиції

своєї родини — стала хористкою й активною парафіянкою.

Перед іконами своєї бабусі щиро молилася тетяна Пасічник у лиху годину. Коли вже не здатні були допо-могти ані ліки, ані лікарі, жінка, віруючи в милосердя Всевишнього й чудотворність старих ікон, благала: «Пре-свята Богородице, врятуй сина мого, віддай біль його мені ...». І Чудо трапилося, всупереч найстрашнішим прогнозам лікарів, хлопчик став одужувати. а тетяна Петрівна веде в сільській школі уроки православної етики та пише вірші на православну тематику.

До

те

ми

Молитва матері про своїх дітей — найсильніша Є велика сила, яка перемагає всі біди — це віра

Підготувала Людмила МАСЛОВА

14 ЗОРЯ областьwww.zorya.org.ua9 сІчня 2014 р. Гороскоп

ОвенЗдоров’я. У рік синього

дерев’яного коня овни повин­ні себе полюбити. Це означає не перевантажувати організм, «під­живлювати» його вітамінами, дозволяти собі просто розслаблюватися й відпочивати.

Кар’єра. У професійній сфері рік про­йде спокійно. особливо вдалим він ви­явиться для тих овнів, хто пов’язаний з політикою, наукою й творчістю.

Фінанси. овни будуть багато працю­вати й непогано заробляти. преміальні заохочення, виграші в лотереї та інші не­сподівані (і часом дуже значні) вливання в сімейний бюджет теж будуть.

Відносини. В овнів не буде приводу поскаржитися на брак уваги з боку проти­лежної статі.

ТелецьТурбота про здоров’я

буде приносити відчутні результати. Тельцям вдасться навіть періоди сезонних застуд пережити вдало. Але головне — вони зуміють скинути зайві кілограми, радуючи себе й власне дзеркало стрункою фігурою.

Кар’єра. Лейтмотивом професійної ді­яльності для Тельців повинне стати от що: йти вперед, не поступатися позиціями, сяга­ти недосяжного. В їхньому розпорядженні будуть усі засоби й усі можливості, потрібно тільки повірити в себе.

Фінанси. основний вид діяльності буде приносити цілком пристойні заробітки. Ті ж, хто не заробляє, скільки хотілося б, на своєму робочому місці, майже завжди бу­дуть мати можливість поповнити власний бюджет додатковими джерелами доходів.

Відносини. рік видасться емоційним і насиченим враженнями. Любов майже витатиме навколо Тельців у повітрі.

БлиЗнюкиЗдоров’я. Відмінне са­

мопочуття почне «пере­слідувати» Близнюків уже з перших місяців нового року. Найбільший успіх очікує тих, хто страждає хронічними формами хвороб. Вони відчують явне по­ліпшення самопочуття.

Кар’єра. професійна діяльність Близ­нюків розвиватиметься поступово вгору. рік почнеться сіро й буденно, але ситуа­ція поступово вирівняється. Восени явно прослідковується можливість кар’єрного росту.

Фінанси. Можливість збільшення до­бробуту буде, але прийде вона з зовсім не­сподіваного боку. Від Близнюків потрібно одне: в усе вникати, усім цікавитися.

Відносини. рік для Близнюків почнеть­ся з романтики, букетів і нічних прогуля­нок, але до літа деякі пари розпадуться. однак це добре, тому що означає, що парт­нер йому не підходить і, отже, витрачати на нього час та емоції не варто.

РакСтан здоров’я раків ідеаль­

ним не назвеш. однак непри­ємностей зі здоров’ям можна уникнути, якщо вчасно зайня­тися профілактикою.

Кар’єра. Господар року по­

бажає час від часу випробовувати раків на міцність. Зате після кожного «випробу­вання» вони будуть одержувати не тільки хороший результат, але й бонуси — премії, нові перспективні знайомства, підвищення на посаді й т.і.

Фінанси. перша половина року у фінан­совому плані виявиться стабільною й спо­кійною. Друга половина року обіцяє стати бурхливою й непередбачуваною. Але цей період — стартова лінія для нових проектів і якісних змін у житті.

Відносини. Доля надасть усі шанси на любов і щастя. потрібно тільки не впадати в крайнощі — не вимагати від свого партнера більше, ніж він може дати.

левЗдоров’я. У рік синього

дерев’яного коня Леви уві­йдуть із відмінним потенці­алом здоров’я. Єдине, що їм загрожує — це дратівливість, перевтома й ще, може бути, безсоння або, навпаки, підвищена сонли­вість. однак їм удасться цілком задовільно з усім упоратися.

Кар’єра. Будь­який представник цього сузір’я може тією чи іншою мірою зазна­ти насолоди й задоволення в професійній сфері. Єдина умова для успіху — працьо­витість і сумлінність під час виконання службових обов’язків.

Фінанси. рік коня для Левів видасться непростим. Головне завдання — підкорити себе плануванню й розважливості.

Відносини. сімейні Леви зуміють по­радувати й себе, і своїх улюблених, адже вони зуміють виявити дивну прозорливість і чуйність. самотні Леви зустрінуться зі своєю половинкою.

ДіваЗдоров’я. Будь­які про­

блеми із самопочуттям будуть вирішуватися задовільно, якщо Діви виявлять трохи уваги до про­філактики й потурбуються про свій режим харчування й сну.

Кар’єра. 2014 рік у профе­сійному плані буде досить успішним і навіть перспективним. Дівам виявиться під силу досягти успіху в будь­якій справі, за яку б вони не взялися.

Фінанси. Дівам рік синього дерев’яного коня принесе чимало сюрпризів. перші місяці пройдуть буденно й непримітно, але вже навесні (у деяких Дів улітку) прийде несподівана новина, яка порадує у фінан­совому плані.

Відносини. Багато із самотніх представ­ників цього сузір’я закохаються з першого погляду. сімейні Діви складатимуть плани й успішно справлятимуться з повсякденними турботами.

ТеРеЗиЗдоров’я. Від Терезів

вимагатиметься значна активність. А це означає, що вони повинні подбати про нор­мальний сон, а також поста­ратися час від часу міняти об­становку. Це допоможе впоратися з наван­таженнями й не втратити бадьорості духу.

Кар’єра. рік не виявиться невдалим або проблемним. особливо якщо Тере­зи будуть сумлінними, креативними, терплячими й працьовитими, що стане

трампліном у перспективне кар’єрне майбутнє.

Фінанси. У фінансовому плані рік ціл­ком стабільний. І хоча додаткових грошей у них може й не бути, але те, що їм нале­жить, вони зможуть одержувати вчасно.

Відносини. самотні Терези напевно зустрінуть свою половинку. причому це може бути давня любов. Більшість із не­одружених Терезів, що вже зустріли свою любов, ухвалять рішення щодо одруження. А ще в родинах багатьох представників цього сузір’я очікується поповнення.

СкОРпіОнЗдоров’я. скорпіонам пока­

заний активний спосіб життя, турбота про себе й багато сві­жого повітря. А ще — не про­пускати повз свою увагу жодного сезонного фрукта або овоча.

Кар’єра. скорпіони не повинні брати на себе більше обов’язків на робочому місці, ніж вони можуть виконувати. Деякі змінять сферу діяльності, адже вони завжди точно знають, чого прагнуть у житті.

Фінанси. Вам частенько доведеться за­сиджуватися на робочому місці допізна, брати роботу додому. Але результатом цих зусиль стане така матеріальна винагорода, яка окупить і відсутність дозвілля, і нестачу уваги до близьких.

Відносини. Ще не одружені представ­ники цього сузір’я можуть разом зі своїми половинками, нарешті, ухвалити рішення щодо шлюбу.

СТРілецьЗдоров’я. З самого по­

чатку року стрільці по­чуватимуть себе бадьоро й енергійно. організм сам під­каже, що йому потрібно й що бажане.

Кар’єра. рік для стрільців почнеть­ся цілком успішно. Якщо вони не будуть занадто довірливі й відкриті, то навіть і дрібних непорозумінь удасться уникну­ти. З’явиться можливість просунутися кар’єрними сходами. осінь стане часом збору врожаю. Тільки для стрільців це буде не збір овочів­фруктів, вони збира­тимуть грошові знаки.

Фінанси. стрільців очікує зростан­ня доходів, пов’язане в першу чергу з їх сумлінністю при виконанні службових обов’язків і готовністю працювати стільки, скільки потрібно. До того ж, бюджет попо­внюватиметься преміями та додатковими гонорарами.

Відносини. Господар року буде щедро обдаровувати новими знайомствами й можливістю приємного, легкого дозвілля.

кОЗеРігЗдоров’я. козероги мо­

жуть впевнено планувати будь­які навантаження, потенціал їхнього здоров’я

буде невичерпним. однак бажано за жодних обставин не нехтувати нормальним сном та пішими прогулянками на свіжому повітрі.

Кар’єра. рік варто почати обережно, без самовпевнених заяв і неприкритої демон­страції амбіцій. Удача буде незмінно на боці козерогів, і позитивних результатів вони зможуть досягати швидко й легко.

Фінанси. Фінансова сторона життя ко­зерогів не розчарує. У цей рік можлива ре­алізація навіть тих проектів, які до цього здавалися нездійсненними.

Відносини. Новий рік ознаменується новими знайомствами для неодружених представників цього сузір’я й почуттям ревнощів для одружених. Але, на щастя, буде та сама їх міра, яка лише оновлює й поєднує люблячі пари.

вОДОлійЗдоров’я. порада всім Водо­

ліям: побільше спокою в душі, рівноваги й солідності в рухах, і ще якнайбільше часу, проведе­ного на свіжому повітрі.

Кар’єра. рік непоганий, однак особливо значними будуть перспективи кар’єрного зростання у Водоліїв, готових брати на себе відповідальність.

Фінанси. Є сенс подумати про зміну діяльності тим, хто не відчуває задо­волення від нинішньої роботи. Зміна професії означатиме відчутне збільшен­ня доходів і, відповідно, якісно новий рівень життя.

Відносини. Водолії будуть як ніколи щасливі в любові. Ті з Водоліїв, хто вже має пару, повинен постаратися ставитися до своєї половинки з увагою, але без зай­вого надриву.

РиБиЗдоров’я. риби повинні

бути максимально активні. І навіть якщо час від часу виникає бажання безцільно повалятися на дивані, бездумно подивитися в телевізор, потрібно відмести його як деструктивне й шкідливе.

Кар’єра. З перших днів нового року риби пірнуть з головою в роботу. Будь­яка справа буде їм здаватися невідкладною та супер­важливою. Зусилля багатьох риб гідно оці­нять, вони отримають нову перспективну й цікаву посаду.

Фінанси. Може, риби й не зуміють заро­бити мільйон, але в них напевно знайдуться друзі, спонсори, доброзичливці, які готові допомогти вирішити їх фінансові проблеми. Що ж, як говориться, не май сто рублів…

Відносини. Зірки дуже не радять зв’язувати себе зайвими зобов’язаннями. потрібно вміти відстояти власну незалеж­ність. А то відомо, що добротою й безвід­мовністю риб користуються всі, кому не ліньки. Навіть близькі, у яких часом егоїзм бере гору над родинними і любовними по­чуттями.

підготувала Марія гОРБаЧОва

Рік коня обіцяє успіх, у справах порядок. ну а як інакше?

Настав рік Синього дерев’яного Коня. Що ж нас очікує? Кінь енергійний, витривалий, часто нетерплячий. Він любить трудівників і поважає відчуття свободи. Йому не до душі нещирість і несправедливість. Щоправда, цю тварину можна спробувати обдурити, але якщо вона відчує це (а Кінь істота чуйна) то покарає хитруна неодмінно. Зважаючи на все, 2014 рік буде динамічним. Стрімкий, енергійний, але досить делікатний та товариський Кінь готовий усім допомагати й кожного підтримувати. Та, тільки в тому випадку, якщо визнає нужденного в цьому гідним тих благ, на які він претендує.

19ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüІСТОРІЯ З ІСТОРІЇ www.zorya.org.ua9 ñ³÷íÿ 2014 ð.

Ñàéò ãàçåòè «Çîðÿ» www.zorya.org.ua

ИНФОРМАЦИЯ О ЦЕНАХНА ПОПУТНУЮ ПРОДУКЦИЮ

ПАО «ИНТЕРПАЙП НТЗ»:(январь 2014г.)

1. Трубы стальные бесшовныегорячекатаные и холоднокатаныепо ТП 6 цена 4850 грн/т без НДС.

2. Колеса по ТУ 35.262336542566476651:2010 6 цена 8300 грн/т безНДС.

З 01 січня 2014 року змінились тарифи на природний газ ПАТ «Дніпропетровськгаз», котре є ліцензіатом:6 з транспортування (розподілення) природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних ро6

довищ (ліцензія серія АВ № 527256, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.);6 з постачання природного газу і газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом

(ліцензія серія АВ № 527257, строк дії ліцензії з 22.03.2010 р. до 21.03.2015 р.) інформує пронаступне.

Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики№1799 від 30.12.13 р. з 01 січня 2014 року для споживачів України встановлено загальний та6риф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами урозмірі 287,00 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ, крім того, ПДВ — 57,40 гривень за тисячукубометрів.

Постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики№1804 від 30.12.2013 р. з 01 січня 2014 року для ПАТ «Дніпропетровськгаз» встановлено тарифна транспортування природного газу розподільними газопроводами у розмірі 224,90 гривень затисячу кубометрів без ПДВ, крім того, ПДВ — 44,98 гривень за тисячу кубометрів.

Залишився без змін тариф на постачання природного газу розподільними трубопроводами нарівні 70,50 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ, крім того, ПДВ — 14,10 гривень за тисячу ку6бометрів.

Інформація публікується відповідно до п.3.8.2 Ліцензійних умов провадження господарськоїдіяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених Постановою НКРЕ №12 від13.01.2010 р. і п.3.7.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання при6родного газу за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕ №11 від 13.01.2010 р.

1. Томаківська районна громадська організація «Сяйво надії» Дніпропетровсь6кої області та програма розвитку ООН (Проект «Місцевий розвиток, орієнтованийна громаду ІІ») цим оголошенням запрошують ліцензованих підрядників з позитив6ною репутацією надати цінові пропозиції для виконання таких видів робіт у межахмікропроекту «Інноваційні енергоефективні заходи в Чумаківській АЗПСМ Тома$ківського району Дніпропетровської області з встановленням пелетного котла (Ка$пітальний ремонт)»: встановлення пелетного котла паралельно з газовим, заміна си6стеми опалення і радіаторів опалення, заміна 20 віконних блоків на металопласти6кові, заміна 2 вхідних дверей на металеві, утеплення горища та перекриття даху.

Підрядники повинні мати досвід та ліцензію на проведення ремонтно6 будівель6них робіт на об’єктах подібного або вищого рівня складності.

2. Зацікавлені підрядники можуть безкоштовно отримати тендерну докумен6тацію за адресою: вул. Гагаріна, 3, с. Чумаки, Томаківський район, Дніпропетровсь$ка область у приміщенні Чумаківської сільської ради. Пропозиції повинні зали6шатись чинними впродовж 60 (шістдесяти) днів з дати розкриття конкурсних про6позицій і повинні бути в запечатаному вигляді доставлені за вищенаведеною ад6ресою не пізніше 9.00 24 січня 2014 року, після чого вони будуть розкриті уприсутності наявних учасників тендеру. Конкурсні пропозиції, надані пізніше вста6новленого терміну, не приймаються і повертаються учасникам тендеру нерозкри6тими.

3. Додаткову інформацію можна отримати за наведеною вище адресою або зателефоном: (05668) 38$1$88.

У публикації в газеті №101 (21532) від 28.12.2013 р. допущені помилки. Доповнення до інформації:Публічне акціонерне товариство «Дніпроелектромонтаж» повідомляє, що загальні збори акціо6

нерів відбудуться 25 січня 2014 року об 11.00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 8(ДП ДСУ6444).

Реєстрація акціонерів з 10.00 до 10.45 за вищевказаною адресою.Пропозиції з питань порядку денного направляти за адресою: 49081, м. Дніпропетровськ,

пр. ім. Газ. «Правда», 36б. Правління ПАТ «Дніпроелектромонтаж».Основні показники фінансово6господарської діяльності ПАТ «Дніпроелектромонтаж» за 2012 рік

— 9 місяців 2013 року.

Цікаво, що в той час, коли майже увсіх країнах Європи владарювали абсо6лютні монархи, запорожці мали респуб6ліканську форму правління. Кожен запо6рожець мав право голосу в загальній раді,якій належала повнота влади. Рада й ке6рувала всіма важливими питаннями жит6тя Січі, її внутрішньою та зовнішньоюполітикою. Рада вирішувала проблемимиру й війни, приймала й відправляла по6сольства, займалася судочинством.

Загальна або військова рада відбува6лася на Січі зазвичай двічі6тричі на рік:1 січня, 1 жовтня та на другий6третійдень після Великодня. На радах січови6ки обирали запорозьку адміністрацію —старшину, тобто гетьмана або кошовогоотамана, суддю, писаря, осавула, а такожменших достойників — довбиша, пушка6ря тощо. Паланки на своїх радах обира6ли полковників, а курені — куріннихотаманів. Рада й вибори старшини про6ходили за складною церемонією, яка ви6робилася впродовж століть.

Лунав постріл гармати. Довбиш бив улитаври, скликаючи братчиків на майдан.Усе товариство збиралося в коло. Це відбу6валося після служби в церкві.

Кошовий звертався до товаристваіз запитанням:

— Сьогодні в нас Новий рік. Чи не ба6жали б ви, братчики, по давньому звичаюперемінити свою старшину й обрати нову?

Наступала дуже тяжка хвилина длястарої старшини, хвилина товарисько6го суду над нею. Бо зараз усе коло ко6зацьке скаже свій присуд над нею. Якщотовариство було задоволене своєю стар6шиною, то на щойно наведене питаннякозацтво гукало:

— Ви — добрі пани! Пануйте щенад нами!

Коли ж старшина не подобалася, товона не чула такого вигуку й мусила по6класти на столик ознаки свого високого до6стоїнства і йти по своїх куренях, подяку6вавши товариству за панування.

Скинувши стару старшину, рада за6ходжувалася до виборів нової. Насампе6ред обирали кошового отамана. Кожен ізсічового товариства мав право виставля6ти кандидата на кошового, кого вважавздатним до такої поважної посади. Хтоне хотів указаного кандидата, лаяв його,доводив його нездатність та нікчемність.Але кандидати, почувши свої імена, по6винні були зараз же втікати з ради до сво6го куреня й вижидати, чим скінчатьсявибори. Як тільки виявлялося, хто най6більше бажаний з кандидатів у кошові,з юрби відокремлювався десяток або йбільше козаків і йшли до того куреня,

Çàïîðîçüêåíîâîð³÷÷ÿ

Çà óñòàëåíèì çâè÷àºì ùîðîêó íà Íîâèé ð³ê ïðîõîäèëè âèáîðè íîâîãîñ³÷îâîãî óðÿäó. ßê æå öå â³äáóâàëîñÿ? Ìè ìîæåìî öå óÿâèòè ñîá³ çàâäÿêèðîçâ³äêàì ³ñòîðèê³â Äìèòðà ßâîðíèöüêîãî, Âàñèëÿ Á³äíîâà òà ³íøèõ.

до якого належав ухвалений кандидат.Давній звичай вимагав, щоб кандидат

відмовлявся від такої честі і тільки післятретього разу давав свою згоду. Тоді дов6биш (литаврист) вітав нового кошового,б’ючи в литаври, а з товариства виходилисивовусі діди, найповажніші козаки. Вонипідходили до нього, посипали його снігомабо піском. Коли ж було мокро, то мазалийому голову грязюкою, промовляючи:

— Бувай здоров, батьку!Робилося це задля того, щоб обраний

пам’ятав, що він став вельможним паномтільки з ласки товариства. Кошовий укло6нявся на всі боки, дякуючи братчикам зачесть, а ті в цей час голосно вітали його.

Наприкінці церемонії нового кошово6го отамана вводили в церкву й ставили йогов «кошовському станку», себто на томумісці, де завше стояв кошовий. Такий «ста6нок» можна було бачити сто років тому вКатеринославському музеї імені О. Поля.

Отак відбувалися ради, коли все йшлозвичайно, без непорозумінь та партійногоподілу товариства. Але траплялися й такіроки, коли доходило до заколоту та бійки.

Першого січня 1750 року бійка йшланавіть у самій церкві. Вибори старшинивідбувалися на території нинішнього селаПокровського Нікопольського району. Тівибори детально описав чернець6мандрів6ник Лука Яценко6Зеленський (1729—1807). За його словами, вибори відбували6ся після заутрені. Частина товаристваухвалила за осавула Клима Щербинів6ського, дала йому осавульську палицю,ввела в церкву й поставила в осавульсько6му станку. Але друга частина козаківобрала Івана Третяка й теж повела до церк6ви, де на той час уже правилася вечерня.

Побачивши Клима на осавульськомумісці, супротивники його випхали бідно6го Клима зі станка і, поставивши там Тре6тяка, почали «смертельно» бити Клима.Насильство над Климом спричинило за6гальну бійку між товариством, яка тягласяцілих три дні.

Досить бурхливими були й новорічніради 1759 та 1768 років. Про заколот 1759року стало відомо цариці Єлизаветі, кот6ра мусила з цього приводу висловити своєневдоволення. Наслідком цього стало те,що наступного 1760 року просте товари6ство навіть не брало участі у виборах стар6шини, а робили це лише курінні отаманита найповажніші козаки. Щодо ради 1768року, то вона виявилася настільки бурх6лива, що навіть такий впливовий кошовийотаман як Петро Калниш (Калнишев6ський) мусив тікати з Січі, переодягнув6шись у чернечий одяг...

Ìèêîëà ×ÀÁÀÍ

Çàçâè÷àé ðàäè ïðîõîäèëè íà ñ³÷îâîìó ìàéäàí³, àëå ï³ä ÷àñ âîºí òà ïîõîä³â ìîãëèïðîõîäèòè áóäü-äå

20 ЗахопленняЗОРЯ областьwww.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

Не перестаю захоплюватися творчими людьми, які вміють здивувати незвичним. От, наприклад, взяти екскурсовода Жовтоводського історичного музею імені Пригожина Тетяну Львову. Вже скільки років знаю цю молоду жінку, а недавнього мого приїзду до Жовтих Вод вона таки здивувала.

одразу мою увагу привернули в музеї ялинки з тканини в горщиках та кумедні Діди Морози на магнітах. Ці новорічні подаруночки були такими милими, що рука мимоволі потяглася, щоб їх помацати. а вже потім були запитання, хто це все шиє й вистав-ляє. яким же було моє здивування, коли виявилося, що ці та багато ін-ших іграшок шиє не хто інший, як Тетяна Миколаївна, яка народилась в Жовтих Водах, тут же закінчила школу. У непростий для цього міс-та час, аби заробити якусь копійку, пішла в торгівлю. не один рік жін-ка віддала роботі в цій сфері, хоча й відчувала, що це — не для неї, не її справа. адже ще навчаючись у школі, Тетяна оформлювала всі стінгазети, із захватом спостерігала, як шиє або в’яже мама Зінаїда Василівна, самій хотілось придумувати якісь сережки. Тоді вибір був невеликий для твор-чості, то й доводилося обмежуватися створенням нових речей зі старих. І от треба було, щоб сплив певний час, і доля привела її в музей — місце, яке притягувало її до себе все більше.

а тут якраз тодішній директор музею ельвіра олексіївна, побачив-ши з висоти свого багатого життєвого досвіду в білявій дівчині певний по-тенціал, запропонувала Тетяні про-вести екскурсію привозної виставки з красномовною назвою «Тортури інквізиції».

— перший раз було справді страшнувато, — з теплою посміш-кою пригадує Тетяна львова. — по-перше, було багато матеріалу, який треба було вивчити. по-друге, складність полягала ще й у тому,

щоб цю інформацію зуміти викласти доступною мовою для відвідувачів різних поколінь. а ще ж екскурсовод повинен уміти відповісти на запитан-ня дорослих, деякі з них цікавляться історією, багато знають з теми...

хвилювань було чимало, але все пройшло добре — навіть не очікува-ла, що так буде. І це так сподобалося, окрилило, а головне, що з’явилось бажання все це продовжити. За ве-ликим рахунком Тетяна зрозуміла: ось те, чим їй треба займатися, це саме та справа, яка їй до душі. Та й директор музею запропонувала їй нову цікаву роботу. То так і сталося, що вже 10 років вона — екскурсовод, якого добре знають жовтоводці, і який увесь час удосконалюється, розвивається, дізнаючись щось нове, рухається вперед.

До музею дійсно приходить бага-то різносторонніх людей, з якими їй цікаво спілкуватися, разом шукати відповіді на хвилюючі запитання, розмірковувати над темою. а буває ж і чимало смішних моментів, які зано-товуються в спеціальний музейний зошит. Колись ці нотатки увійдуть у написану історію самого музею.

Ще Тетяні Миколаївні до душі її робота й тим, що саме їй випа-дає спілкуватися з усіма творчими особистостями, майстрами, котрі співпрацюють з цим храмом історії. І тому від її вміння знайти підхід до таких людей залежить перспектива такого тандему.

— Чи виходить це в мене? — пе-репитує жінка. — Та наче. адже люди вони всі різні, але дуже цікаві. Серед них є й ті, хто мені особисто

близький по духу, хто завжди від-гукується на наше прохання взяти участь в арт-ярмаркові або верні-сажі. Це — майстрині Валентина Картава та Світлана Корсуновська. а ще є чоловік з двадцять, які по-стійно з нами на зв’язку.

Тетяні львовій з дитинства хоті-лось щось створювати самій, приду-мувати якісь нові ідеї. але це бажан-ня стало реалізовуватися тільки тоді, коли її донька пішла в школу. Коли Вероніка підросла, то мама стала роз-думувати над тим, аби вона не сиділа бездумно біля телевізора. Дівчинка сама загорілася пошуками цікавого рукоділля у всесвітній мережі. Вона змалку постійно щось майструвала, ліпила, клеїла, тож стала цікавити-ся, чим ще можна зайняти свої руки. І знайшла вироби із солоного тіста. а оскільки самій їй було трохи нудно, то запропонувала мамі працювати з тістом разом.

Так вони вечорами сідали, і ця робота їх так захопила, що куди там! Їхня творчість пішла й пішла, поки новий директор музею олена Григорівна не запропонувала мамі й доньці виставити свої вироби на широкий загал.

після солоного тіста були вироби з полімерної глини, особливою попу-лярністю серед яких і нині користу-ються оригінальні сережки. Було в мами Тані, та власне залишається й нині, захоплення декупажем. Завдя-ки звичайним паперовим серветкам та її чарівним рукам з’являються такі чудові картинки, що любо-до-рого дивитися.

а тоді Тетяна Миколаївна поба-

чила в тому самому Інтернеті аплі-кації з фетру, і їй захотілося зробити об’ємні іграшки з цього матеріалу. Рік тому на одному із занять клубу сімейної творчості при музеї із сим-волічною назвою «Музейка» жінка запропонувала маленьким відвід-увачам зробити до новорічних свят брелоки з фетру у вигляді різдвяного чобітка. І потім усе якось пішло, наче само собою. Так з’явилися різні види об’ємних мультяшних героїв, які можна використовувати в якості іграшок або подушечок для голок. а потім народилася ідея створити маг-ніти з новорічною тематикою: Діди Морози, ті ж чобітки, різдвяні олені.

нинішнього року Тетяна львова спробувала зробити ялинки в гор-щечках — такі собі топіарії, але не-звичні, бо їх кортить узяти до рук, торкнутися м’якого фетру. Задумка створити маленький подаруночок,

який не займає багато місця і його можна поставити будь-де, вдалася. Тепер-ось на підході сніговички із шарфиками й у шапках. Словом, роботи вистачає.

— Чому мені захотілося робити іграшки саме з фетру? — розмірко-вує майстриня. — Тому, що фетр — надзвичайно м’який, приємний до дитячих ручок, його навіть по-жмакати можна, він же потім випря-миться і не втратить форми. Та й за акуратного прання нічого поганого з такою іграшкою не станеться.

Можливості фетру дуже великі. І цей факт надихає Тетяну львову на нову цікаву роботу, яка не набридає. а набридне, то її творча натура при-думає щось нове, аби тільки мати свято, яке завжди з нею.

Олена ЧеРнЯвська,власкор «Зорі». Жовті Води.

екскурсовод Жовтоводського історичного музею Тетяна ЛьвОва з власними виробами

«Ростуть» ялинки в горщикахв умілих руках екскурсовода з Жовтих Вод Тетяни ЛьВоВої

Про те, що петриківці напередодні Року Коня стали виготовляти декоративних коней, я дізнався від Миколи Носулі, який представляв петриківські вироби нещодавно у фойє Дніпропетровського театру опери та балету. Там проходили урочисті збори з нагоди включення Петриківки до списку нематеріальної культурного спадщини людства.

Микола носуля різьбить лож-ки, ковші тощо в центрі народного мистецтва «петриківка» (очолює центр народний художник України андрій пікуш).

— на нашому підприємстві, — розповів пан Микола, — маємо свій токарний цех, де виготовляється різноманітна продукція, — таріл-ки, вази й багато чого іншого. У нас декілька токарів, які все це виготов-ляють. я безпосередньо займаюся не токарством, а різьбою. на під-приємстві працюю одинадцятий рік шофером. Їжджу по всіх виставках. а у вільний від поїздок час займаюся різьбленням.

Спочатку Микола носуля просто спостерігав за роботою хлопців-тока-рів, а потім було цікаво спробувати щось виготовити самому. потрошку-потрошку набив руку, приловчився.

— У нас у сім’ї, до речі, ніхто не займався петриківським розписом, батьки — колгоспники. а я ось цим захопився саме тоді, як прийшов на

підприємство.Були тяжкі часи на початку

2000-х років, коли з роботою були проблеми.

— як Ви сприйняли звістку про визнання петриківського розпису нематеріальною культурною спад-щиною людства?

— Це дуже приємно й почесно.— а у Вас які плани?— Зараз є таке хороше діло як

Інтернет. Гортаю й дивлюся, що люди роблять по різних галереях. хочеться й собі придумати щось своє, не схоже на інше. не хочеться когось повторю-вати. а ще є на підприємстві чоловік, який займається саме різьбою. Звуть його анатолій яненко — йому 44 роки. Він ріже церковні врата, об-рамлення для ікон. Уже виготовив повністю іконостас для церкви в Дніпропетровську. І зараз у петри-ківці відновлюється так звана «біла церква» і там збудували дерев’яну церкву. анатолій вже зробив осно-вне — царські врата, кіоти, все для

іконостаса. Це його робо-та. анатолій найбільше пропрацював токарем. І з того, що робиться, більше половини — то справа його рук. Завдяки йому і я почав займатися цією справою. Це він навчив мене ложки вирізати. Тож я його вважаю своїм учителем. До речі, спілку на-родних майстрів України очолює наш земляк ложкар Євген Шевченко. я був у музеї просто неба в пирогові й там зустрічався з ним.

«Лугом іду, коня веду»— Зараз у нас саме пік сезону.

наступає Рік Коня, — розповідає Микола носуля. — Ми ріжемо фігурки коней. Вони десь 22—25 сантиметрів за-вдовжки й 18—20 сан-тиметрів заввишки. Стоять на декоративній розписаній підставочці. Фігурки коня робляться під замовлення й розписа-

ні петриківським розписом. на ці фігурки великий попит. оскільки в мене менше досвіду, я простіші варіанти виготовляю. а ось анато - лій — складніші. Він і вимог ана-томії дотримується, як скульптор. Коні зображені в різних позах — і просто на підставці й такі, що дибки стали. Дуже гарні речі.

поговорили ми й із самим ана-толієм Миколайовичем яненком. З осені взявся він за виготовлення фігурок коней. І вже виготовив їх понад десяток. Чужими ідеями не користується, підключає власну уяву, або, як кажуть у народі. «бере з голови». на цьому підприємстві майстер працює з 2002 року.

пару років тому анатолієм виготовлений іконостас для

Святодухівського храму в селищі Шевченка на те-

риторії Дніпропетров-ська. а дру-

гий іконостас призначається для дерев’яного храму петра й павла на території собору Різдва Богородиці в самій петриківці.

Саме церковна різьба — його улюблена. Це — для душі. Сам майстер — людина не багатослів-на. Тому ми попросили сказати про нього декілька слів директора центру народного мистецтва «петриківка», народного художника України ан-дрія андрійовича пікуша.

— яненко — провідний наш різьбяр, токар, столяр, людина, яка володіє всіма техніками оброб-ки дерева — ручної різьби, токарної, столярної роботи. напередодні Року Коня він зробив серію скульптурних коней у дереві. Щороку ми робимо щось таке, пов’язане з календарями, відгукуючись на попит. наприклад, у попередні роки ним був виготовле-ний наш український дракон — Змій

Горинович. анатолій запропо-нував дуже цікаві варіанти з

нашої міфології. яненко й прекрасні скрині виготов-ляє — великі й маленькі.

Формально на різьбя-ра він не навчався. але має природний дар, відчуває

матеріал, смак гарний має. До того ж він — лю-

дина працелюбна, енергійна, у нього добре йде все, за

що не візьметься. анато-лій виготовляє ковші, коряки, скульптурні

речі, скрині, різнома-нітні шкатулки, меблі,

журнальні столики. Безмежне різноманіття його продукції.

Микола ЧаБан.Фото автора і василя БІЛенка.

Ой, чий то кінь стоїть…

Микола нОсуЛЯ

коник новорічний. вирізав з липи анатолій ЯненкО

21ЗОРЯ областьЖіночі історії www.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

оголосили танець для мо-лодих. наречена, схожа на надію, з такою самою, як у матері, чарівною посмішкою, лівою рукою підхопила фату, праву поклала на плече суд-женому. Він, іван Гора, був, як і наречена, невисокий і, дивлячись на них, надія сумно всміхалася сама собі: «от вони — пара, а я зі своїм Петром була не пара... Він — стрункий та високий, а я — мала, кругла...».

Пішла ніби до кухні. А там, ніким не помічена, пірнула в кукурудзу й побре-ла городом до старої груші, що темніла біля межі. сльо-зи густою пеленою застила-ли стежку, грушу, канаву. спіткнулася, боляче вдари-лась об суху гілку.

— так мені й треба. нехай болить... нехай мені болить, тільки не Ліні. Вона з іваном гарна пара, а я... Я Петрові була не до пари...

образа душила її. обра-за, що таїлася в душі з того дня, коли її коханий чоловік прийшов якось з роботи до-дому пізніше, ніж завжди, і, втупивши очі в стелю, аби не дивитися на ліжечко, де спа-ла дворічна Ліночка, швидко видихнув слова, яких надія ніколи не сподівалася почути:

— Досить! Усім видно, тільки ми, як сліпі... не пара ми з тобою!

надія отетеріла. тільки й спромоглася вимовити:

— Як це?— ти мала, повнява, а я...— А ти — високий та дур-

ний! — перервала його мову. — Хто тобі це сказав? Галька? то й іди до неї. Вона цибата, тобі під стать!

— і піду!— іди!— і піду! — рішуче натяг-

нув картуза на голову, за-стебнув на піджаці верхній гудзик. — Я вже там. А це прийшов сказати, щоб не шу-кала мене й лаяла її.

Клацнув клямкою, огля-нувся:

— А Ліну я не зобиджу!надія не плакала. тільки

стогнала. не плакала й тоді, коли через тиждень приїхав Петро на підводі по свої речі. тамуючи біль й образу, бай-дуже сказала:

— Бери, що хочеш.А сама з дитиною пішла

на город. Збирала огірки до-вго, старанно, заглядала під кожен листочок. Казала Ліні:

— ось цей — хороший, бо рівненький, а цей негарний, бо скривлений...

А Петро в хаті поспіхом жбурляв на купу сорочки, чо-боти, одяг. Відносив до воза й знову повертався до хати. Коли вже брати не стало чого,

Не до париПід шатром на подвір’ї крайньої в селі хати вирувало весілля. Гупало бубном, співало на всі голоси, вигукувало, сміялося. А потім гості викотилися на широке подвір’я і задріботіли кожен на свій лад. Надія теж не встояла. Стягла з голови квітчасту хустку, махнула нею перед дідом Мусієм і проспівала: — Ой, на горі цигани стояли... Дід ляснув себе долонею по коліну, але танцювати не пішов, підштовхнув наперед рудого Степана, який не зводив очей з бідової весільної матері. А той тільки того й чекав. Широко розкинув руки й пішов з Надією у танок. Хтось із гостей загукав: — Та її ще саму треба заміж віддавати! Поглянь, як вибиває закаблуками...

сів на стілець, повів очима по стінах: «Весільне фото... не-хай їй. Килим — весільний подарунок — нехай їм. три роки, як три дні... Ліжко, пе-рина, подушки... нехай Ліні. Моя тут — тільки Ліна. Я її не зобиджу...». Вийшов у двір і люто стьобнув коня. «Хоч би в хату зайшла та сказала що. Горда дуже!». і знову стьобнув коня...

Галина чекала Петра біля воріт.

— А я вже хотіла йти за то-бою, — усміхнулась до нього.

— нічого ходить за мною! Я й сам тепер нікуди не подінусь. Занось, — кинув віжки й пішов у клуню...

роки нового одруження по-тяглися сірою ниткою, схожі один на одного, як близнюки. розлучившись, розписався з Галиною. Усе було в їхньому обійсті: і достаток, і лад, і двоє хлопчиків росли... тільки помічала Галина, що Петро-ве обличчя нечасто осявала посмішка. інтуїтивно здога-дувалася: «Першу сім’ю не забуває...».

Коли на осінь старшого ладнали в перший клас, ска-зала Петрові:

— ти, мабуть, завтра сам поведеш сашка до школи, я сходжу до лікарки, щось не по собі мені...

— Я й Юрася візьму. Втрьох підемо!

«Зрадів, — подумала й зітхнула, — навіть не спитав, що болить...».

Біля школи — дітвора й батьки з квітами, всі галасливі. Петро відвів сина до першачків і почав розгля-дати присутніх на шкільному подвір’ї. Федір іванович із дружиною. остапенки теж удвох. савичева — сама. і раптом перехопило подих — надія! Господи, вона! схудла, але ж гарна, як і була... А де ж Ліна? очі забігали по дитячих голівках. «он вона! чорня-

венька, на мене схожа... рідна моя... Прости мені, моя дити-но!». Підхопив Юрася на руки й пішов геть, не оглядаючись. ніби тікав сам від себе...

Уночі не міг заснути. Вий-шов на ганок, запалив цигар-ку й не помітив, як ноги самі понесли до надіїного двору. Зупинився лише тоді, коли торкнувся скрипучої хвіртки.

— надю! надю, спиш і не знаєш, як щемить моє сер-це! — прошепотів у відчаї. — Усе в мене є, надю, але тебе немає... Ліни немає...

Постукав у вікно. надія одразу вийшла. Може, теж не спала?

— чого прийшов, Петре?У відповідь, захлинаю-

чись словами, він вилив те, що гнітило його всі ці роки. то були не просто слова, то кричала його душа:

— Прийшов, щоб... Щоб попросити пробачення... Я не знаю, чого прийшов!

Заплакав.— Люблю я вас. Але ж ви

мене вже не приймете до себе?— Є каяття, та нема ворот-

тя, — тихо мовила надія. — іди, Петрику, додому. Гали-на, певно, теж не спить. іди...

...сумну нитку спогадів обірвав схвильований голос Ліни:

— Мамо! Мамо, де ти?— Я тут! ішла до груші та

перечепилася...— ой, мамо... Я знала, що

ти там. ти пішла й не бачи-ла — батько приїздив! і тітка Галина була. Привітали нас, подарунок привезли... Бать-ко танцював зі мною. За тебе питав...

— от і добре, — обізвалась надія.

схилилася над відром із водою, вмилася старанно.

Від хати котилося:ой, де ж таявесільная мати?обіцяла горілочки дати...

Людмила ТИТАРЕВА

інФ

ор

МУ

Є П

оД

Ат

Ко

ВА

ін

сП

еК

ціЯ

«КП «Дніпротеплоенерго» ДОР»оголошує конкурс на здачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 177,78 кв.м. розташованного за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Праці, 7.

Кінцевий термін прийняття пропозицій 30 січня п.р.розкриття пропозицій 31 січня п.р.За довідками звертатись за адресою: вул. Феодосіївська,

7. тел. 47-25-25.

Інформація про проведення конкурсу на право укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад

сіл, селищ, міст Дніпропетровської області1. назва об’єкту та місцезнаходження: нежитлове вбудоване приміщення

загальною площею 13,7 м2, яке розташоване на території Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради» за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. скаліка, буд. 3.

Балансоутримувач: Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради».

орган управління майном: Дніпропетровська обласна рада. Вартість об’єкта оренди за незалежною оцінкою — 28143,00 грн. без ура-

хування ПДВ.Початковий розмір орендної плати за місяць (базовий грудень 2013 р.) при

використанні об’єкта оренди під розміщення торговельного об’єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи — 8%, визначена відпо-відно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області становить 187,62 грн. (без урахування ПДВ).

2. назва об’єкту та місцезнаходження: нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 20,28 м2, яке розташоване на території Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради» за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. скаліка, буд. 3.

Балансоутримувач: Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради».

орган управління майном: Дніпропетровська обласна рада.Вартість об’єкта оренди за незалежною оцінкою — 41655,00 грн. без ура-

хування ПДВ.Початковий розмір орендної плати за місяць (базовий грудень 2013 р.) при

використанні об’єкта оренди під розміщення торговельного об’єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи — 8%, визначена відпо-відно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області становить 277,70 грн. (без урахування ПДВ).

Умови конкурсу: найбільший запропонований розмір місячної орендної плати з урахуванням запропонованої мети використання, але не менше, ніж орендна плата, яка визначена відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, термін оренди для об’єкту — два роки 11 міс., компенсація переможцем конкурсу витрат на проведення оцінки об’єкту оренди та на публікацію оголошення в пресі, виконання орендарем всіх обов’язків за до-говором оренди та відповідно до вимог чинного законодавства, укладення договору на постачання комунальних послуг, укладання договору з балансоутримувачем майна на відшкодування земельного податку.

Конкурс відбудеться 27 січня 2014 року о 14.00 у приміщенні Комунального закладу «Дніпродзержинська міська лікарня №7» Дніпропетровської обласної ради»: м. Дніпродзержинськ, вул. скаліка, 3.

Конкурсні пропозиції надаються в окремому конверті із написом «на конкурс», запечатаному печаткою учасника конкурсу. Кінцевий термін подання заяв для участі в конкурсі — за п’ять днів до проведення конкурсу (до 14.00 22.01.2014 р.).

Заяви на участь у конкурсі приймаються за адресою: 51900, м. Дніпродзер-жинськ, вул. скаліка, 3.

Контактний телефон: (05692) 2-11-98.Для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд до конкурсної

комісії наступні документи:- заяву про участь у конкурсі;- зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу (відображаються

у проекті договору оренди);- установчі документи орендаря (засновницький договір, статут чи положення,

свідоцтво про державну реєстрацію – засвідчені нотаріально – для юридичних осіб;- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарювання, який

здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець (для фізичних осіб), юридичний документ, що підтверджує повно-важення означеної особи;

- копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера особи, яка уповноважена підписувати договір оренди з боку орендаря;

- довідку з обласного статистичного управління;- додаткові пропозиції до договору оренди (варіанти поліпшення орендова-

ного майна);- довідка платника податків;- ліцензія.

Особливості заповнення податкових накладних під час перереєстрації підприємця

Перереєстрація платника ПДВ та заміна свідоцтва про реє-страцію ПДВ у разі виникнення змін у його даних проводиться на підставі заяви за формою 1-ПДВ. При цьому, дата реєстрації такого платника не змінюється, а датою початку дії нового свідоцтва та датою анулювання старого є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання заяви з позначкою «Перереєстрація».

У період перереєстрації до початку дії нового свідоцтва під-приємство використовує реквізити старого свідоцтва. За потреби платнику ПДВ повертається на цей період старе свідоцтво із спеціальними записами про термін дії.

При цьому, у податкових накладних, які видаються (отриму-ються) у період перереєстрації, що пов’язана із зміною наймену-вання підприємства або прізвища, ім’я, по батькові фізичної осо-би - підприємця, при використанні реквізитів старого свідоцтва платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові).

Як оподатковується дохід від продажу автомобіля

Дохід, отриманий громадянином від продажу (обміну) про-тягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

У разі продажу протягом року двох і більше об’єктів такого майна отриманий громадянином дохід оподатковується за ставкою 5%.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче ніж середньоринкова вартість відповідного транспортного засобу або не нижче ніж його оціночна вартість, визначена згідно із законом (за вибором платника податку).

Зауважимо, що з 11.06.2013 набрала чинності постанова КМУ від 10.04.2013 № 403, якою затверджено Порядок визначення серед-ньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна регламентований ст.173 ПКУ (із змінами і допо-вненнями).

22 ЗОРЯ область особистеwww.zorya.org.ua9 січня 2014 ð.

Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК

Де ти, моя доле?

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ нà нàøié ñòоð³нöi (âèõоäèòü ó êоæноìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå нå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äоêëàäн³øå бóäå ðоçêàçàнà âàøà ³ñòоð³ÿ, âàøà ïðàâäà, òèì б³ëüøå ìàòèìåòå øàнñ³â нà óñï³õ.

Íàïèñàнå нàä³øë³òü нà àäðåñó: Îëåнi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çоðÿ», âóë. Æóðнàëiñòiâ, 7, Äнiïðоïåòðоâñüê, 49051.І ñâ³é лèсò-âiäãóê нà òó ÷è ³нøó ïóбë³êàö³ю (ç óêàçàннÿì äàòè) òàê ñàìо øëåòå ìåнi, à ÿ ïåðåøëю ò³é ëюäèн³, ç ÿêою

õо÷åòå ïоçнàéоìèòèñÿ. Äëÿ öüоãо нå çàбóäüòå ïоêëàñòè êонâåðò ç ìàðêою. Інäèâ³äóàлüноãо лèсòóâàннÿ з äопèсó-âàчàìè нå âåäó.

Àäðåñè ³ ïðiçâèùà нå ðоçãоëоøóю, нå âèñèëàю i ïðоøó äо ðåäàêö³ї нå ïðèїçäèòè.Хòо ìàє äоñòóï äо Iнòåðнåòó, ìоæå ñâої ³ñòоð³ї ³ ëèñòè âåäó÷³é нàäñèëàòè нà åëåêòðоннó àäðåñó:

olena@zorya.org.ua Ùèðî âàøà Î. Ä.

Зробити це дуже про­сто. На кожній пошті у Каталозі пе ріодичних видань Дні пропе тро в­ської області ви знайде­те «Зорю»область» на стор. 15.

«Зорю»город» можна знайти на стор. 13—14 у тому ж Каталозі.

Для пенсіонерів та вете ранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Увага! Кожен пе­редплатник один раз на півроку може безплат­но подати оголошення про купівлю або про­даж, привітати близьку людину чи висловити співчуття.

Як передплатити «Зорю»

Якщо вам важко самим дістатися до поштового відділення, щоб передплатити «Зорю», телефонуйте до редакції (0562) 388373, і листоноша прийде до вас сам.

вартість передплати на газети «Зоря»­область» та «Зоря»­город» на 2014 рікIндекс «Зоря»-область» Iндекс «Зоря»-город» Періодичність 1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс.

Ц³нè ïоäàн³ бåç óðàõóâàннÿ âàðòоñò³ ïðèéìàннÿ ïåðåäïëàòè

89656Äля пенсіîнеðіâ пільгîâà

89658Äля пенсіîнеðіâ пільгîâà середа 3,60 гðн. 10,80 гðн. 21,60 гðн. 43,20 гðн.

35380Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ

91324Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ середа 4,55 гðн. 13,65 гðн. 27,30 гðн. 54,60 гðн.

89657Äля пенсіîнеðіâ пільгîâà

89659Äля пенсіîнеðіâ пільгîâà

середа, п’ятниця 9,50 гðн. 28,50 гðн. 57,00 гðн. 114,00 гðн.

61141Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ

89661Äля індèâідуàльнèх пеðедплàтнèкіâ

середа, п’ятниця 11,25 гðн. 33,75 гðн. 67,50 гðн. 135,00 гðн.

08785 Äля підпðèємстâ тà îðгàнізàцій

89660 Äля підпðèємстâ тà îðгàнізàцій

середа, п’ятниця 13,20 гðн. 39,60 гðн. 79,20 гðн. 158,40 гðн.

Вартість приймання передплати 0,9 грн. 2,10 грн. 2,55 грн. 3,90 грн.

З л

ис

тів

ве

ду

чій

василь П. з Дніпропетровського району. 75 років, 176, вага 71, почуваюся молодшим. Пишу і читаю без окулярів. Ніколи не був п’яний, щоб мене приводили додому. в армії курив, але кинув. бо мій дідусь умовив сина і мене не труїти себе нікотином і сам свою люльку закинув. Знав міру горілці як на свадьбах, так і на іме-нинах, вечірках.

вмію з молитвами збирати трави, коріння, листя, бруньки. Хату втеплив пінопластом і зверху пласти-ком — в хаті плюс +20—24, газу спалюю трохи більше 300 кубів за зиму. всі зручності. люблю землю, вона віддячує врожаями, але доводиться переполювати пару раз, поливати, підживляти добривами навіть між дерев.

Але немає господині — жінки, якій віддам тепло душі і серця, і будемо жити в мирі, злагоді, взаємній повазі.

* * *анатолій Н. з Дніпропетровська. 63 роки, ріст 170,

вага до 70. Пенсіонер, підробляю, оселя моя на доне-цькому шосе. Рятують від самоти захоплення: спорт, книги, тварини. та все одно самому — кепсько.

* * *володимир М. з Новомосковська. 61 рік, розлучений,

є приватний будинок, городець і садок. собачки, котик, кури — моє господарство.

Голова і руки на своєму місці. вважаю себе відпо-відальним за все те, чим себе оточую.

буду радий знайомству з жінкою відповідного віку, яка потерпає від самоти і вважає подружні стосунки головною і невід’ємною умовою повноцінного буття.

Хотілось би бачити поряд не схильну до повноти пенсіонерку, яка любить і шанує труд. без «дітей на шиї», з власним житлом і хоча б зрідка — з думками про вічне. одне слово, з відповідним набором «пазлів», з яких складається життя нормальної людини.

Не зрозумію тих, хто керується принципом: «два пишемо, три — в умі».

* * *Сергій в. був у шлюбі, та життя не склалося, роз-

лучений. Працюю на залізниці. Якби відгукнулася ровесниця, яка погодилася б на переїзд у село і була б господинею в моїй просторій оселі. Хотів би дочекатися такої вісточки. Мені 41 рік.

* * *Олександр Р. 38 років, інвалід дитинства, друга

група. Живу з мамою в нашій області. вчився у верх-ньодніпровській спецшколі-інтернаті. Робив на дільниці реабілітації інвалідів в інгульці, Кривий Ріг. Звільнився за власним бажанням, бо дуже важко добиратися із села в місто. Зараз дома хазяйную, держимо трохи живності. Хочу найти свою супутницю життя.

* * *артем в. з верхньодніпровського району. Мені 30,

мешканець села, працюю в місті на підприємстві. Не п’ю, не курю. Клубу в нас нема, та й дівчат у селі нема.

буду радий познайомитися з ровесницею чи трохи молодшою.

* * *Любов а. з Дніпропетровська. дорога оленко! спасибі

тобі, що так бистро відправила мого листа Юхимові з Магдалинівки. Ми з ним поспілкувались по телефону. Ну ні я не приїду до нього, ні він до мене. бо в кожного є хата.

Ага, ще один, з таромського, подзвонив, ну він хоче жінку до своєї хати, а я не можу. А тепер дай і моє по-

сланнячко, може знайдеться непитущий, некурящий, котрий переїде до мене.

Мій вік 75, неледача, енергії досьогодні не розтрачено. діти живуть окремо.

* * *Раїса Л. Моя батьківщина Павлоград, я 1940 р. н.,

вчилася на курсах бухгалтерів і 1957 була направле-на в колгосп «КіМ», тоді комсомольців направляли в колгоспи.

тут і вийшла заміж, чоловік працював зв’язківцем. Ми нікуди не могли виїхати, свекруха була старенька, 64 роки, і так ми з чоловіком прожили тут 50 літ. та вже п’ять років як я сама. дві дочки і син зі своїми сім’ями.

день минає — можна з усім погодитися, але ніч дуже тяжко переживати. Я жінка з чистим і добрим серцем.

* * *Ніна М. 58 років, 162, вага 85, вдова чотири роки,

батьки також повмирали, син жонатий, двоє онучат, ми всі у трикімнатці на дев’ятому поверсі, тому охоче пере-їду, як зійдемося думками, бажаннями, характерами, намірами з тим самотнім, що побажає відгукнутися.

Їздили з покійним чоловіком до свекрів у село на свята, то трохи звична до сільського побуту, сільських клопотів (за три десятки років звикла!).

дочка вийшла заміж у це село, там живуть і працюють десять років, я і до них часто їжджу, помагаю. Періо-дично підробляю, як трапляється робота підходяща. Але вечорами, та ще й зимовими, на свята, так сумно. Я, звісно, на пенсії.

* * *валентина П. з Новомосковського району. село моє

мені дуже подобається: 5 км від Новомосковська і 20 км від дніпра. Я вже на пенсії, працювала бухгалтером, оператором на заправці. два сини, виховала одна. чо-ловік мій трагічно загинув дуже давно.

Моє сузір’я Козеріг, мій день народження був 22 грудня. Невисока, світле волосся, світлі очі, не схиль-на ні до повноти, ні до шкідливих звичок. одне слово, «обаятельная, привлекательная». до вподоби чоловіки спортивної статури, відкриті, щирі.

* * *віра П. дочка доросла, живе окремо. А я самітня,

розведена вже вісім років, працюю, сповідую здоровий спосіб життя. Мені 39, маленька, худенька, гарненька. З тим самотнім, що відгукнеться, поспілкуємося і роз-кажемо, можливо, дещо про себе. і ще: я порядна жінка, хотіла б таку саму половинку.

Невже це можливо?

Добрий день, шановна пані Олено. Читаю «Зорю», яку виписує мій дідусь Микола, найбільш подобається ваша рубрика «Де ти, моя доле?». Мені цікаво, чи це можливо — познайомитися з гарним чоловіком від 30 до 40 років для створення сім’ї?

Я русява, ріст 167. Маю вищу освіту, працюю, вирощую кімнатні рослини, кактуси, куховарю, ви-шиваю. Люблю свою родину, добра, лагідна, спокійна, сором’язлива, роботяща.

Наталія П., 35 років.Äніпðîпетðîâськ

«Я знайшов те, що шукав»

Шлемо тобі, люба Оленко, подяку, що ти своєю турботою і допомогою з’єднала наші долі. Я, Микола (лист 68-річного дніпропетровця був надрукований 9 жовтня 2013 р. — О. Д.), знайшов те, що шукав. І мені самому не віриться...

А я, Віра, скажу так: ми сподіваємося, що ми знайшли одне одного на все життя. А це так трудно в наш час, та ще й у нашому віці.

Люба Оленко, хай ваші дописувачі з чистою ду-шею, з добрими намірами не втрачають надії на те, що і в їхніх оселях засяє сонечко для стомлених душ.

І ще прохання не писати звідки ми і наші прізвища, дехто неправильно нас зрозуміє.

Микола З., Віра Г.Нîâîмîскîâськèй ðàйîн

МН

оГА

Я л

ітА

!

Замовила весільну сукню...

Пишу Вам, Оленко, про мою трагічну любов. Торік, улітку, я познайомилася з одним дніпро-петровцем. (лист Андрія Є. був надрукований 14 червня 2013. — О. Д.). Невдовзі поїхала на відпо-чинок. Щодня мій телефон горів від дзвінків, і як тільки вернулася з відпустки, Андрій запропо-нував стати дружиною, повінчатися. Я не дала згоди, бо ми ще замало знайомі, весілля перенесла на пізніший час.

Ми відчували одне одного на відстані. Цілував і гладив мої руки, дякував Богу, що зустрів мене. «Ти мій ангел-хранитель, ти моя перша і остання любов. Ти моя кохана дружина, нічого не бійся, я з тобою».

Я замовила дочці, вона давно живе за кордоном, привезти весільну сукню. Розмовляючи з дочкою, відчула тривогу: а раптом я його втрачу, в нього ж був інфаркт після смерті дружини. Так і сталося, занедужав. Старалась бути при ньому, виконувала всі медичні процедури. Андрієві було то ліпше, то гірше. За два дні перед смертю подзвонив мені, йому було якесь видіння, і поклав слухавку. На другий день я приїхала до нього. Помогла скупатися, по-голитися, постригла його. Попросив разом з ним помолитися. Ми помолилися, і він ліг. Йому було важко дихати. Поміряла тиск, цифри були дуже низькі. Зрозуміла, що підготувала його до смерті. Викликала карету, помогти нічим не могли. З усмішкою на вустах закрив очі назавжди. Хоронила його, як найближчу, найдорожчу людину. Тепер не чую його теплих і слізних молитов, не відчуваю його ласкавих рук та обіймів.

Пробую здолати цю розлуку, але в мене погано виходить. Кожний день, кожну ніч, кожну секунду я з ним, думаю тільки про нього. Шкода, він був зовсім молодий і душею, і тілом, і віком. Царство небесне.

А тепер прошу всіх, кому дуже самотньо. Не втрачайте надії на щастя. Це головне. Все інше прах.

Наталя В.Äніпðîпетðîâськ

23ÇÎÐß îáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüîáëàñòüwww.zorya.org.ua

9 ñ³÷íÿ 2014 ð.ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎВикористані методична література і матеріали ЗМІ

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

Êîëÿäêà

³êîíöå â ïðèðîäó

Êàçêîâà ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Взимку у садуна вітахз а і с к р и л и с ьбілі квіти.

Хто ж цей диво)садівник,що зробив такий квітник?

Наче срібні зірочки,білосніжніквіточки,із зимовоїхмаринкидо землі летять ...

ЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиЗагадкиÖèðê

11 січня, 15.30. 12 січня, 12.00,15.30. «Маша й Ведмідь у Цирку».Новорічна вистава.

Тел. (056) 744�86�59,(056) 744�86�79, (056) 744�77�25

Òåàòð ³ì. Ò. Ã. Øåâ÷åíêà10—11 січня, 10.00, 12.30.

«Аладдін». Я. Стельмах. Музична казка.9 січня, 10.00, 12.30. «Білогорія — країна мрій». Каз)

ка. C. Петров.Тел.: (056) 778�55�55 (каса), (056) 744�52�35,

(056) 744�11�27

Òåàòð ³ì. Ì. Ãîðüêîãî9—11 січня, 10.30, 13.00, 15.30. Новорічна вистава. Каз)

ка «Іван)Ведмідь, або Розповідь про те, як князь дочку віднаречених ховав...»

12 січня, 12.00. «Сніжна королева». Мюзикл.Тел.: (056) 778�48�69, (0562) 31�38�91

Òåàòð îïåðè òà áàëåòó9—10 січня, 11.00, 14.00. «Попелюшка». Музичне ча)

рівництво в одній дії. По казці Ш. Перро.12 січня, 11.00. «Лускунчик». Казковий балет за моти)

вами казки Е. Гофмана.Тел.: (056) 778�44�69, (056) 778�44�73, (056) 778�44�77

Ìîëîä³æíèé òåàòð «Êàìåðíà ñöåíà»9—10 січня, 12.00. 11—12 січня, 11.00. «Новорічні казки».

Тел.: (056) 745�35�70, (056) 778�15�32,(056) 778�15�31, (056)778�00�93

Ô³ëàðìîí³ÿ9—10 січня, 11.00. 11—12 січня, 11.00, 13.30. «Ново)

річна регата». Казка.Тел.: (056) 778�15�14; довідки: (056) 372�96�40

Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)Âèïóñê 1 (472)

З берега до берегаЧерез річку кладочка.По сніжку різдвяномуЙде до нас колядочка.

Крутить, крутить віхола,Вгору сніг здіймається.Де звучить колядочка,Радість оселяється!

Ç áåðåãàäî áåðåãà

Гамір, сміх, веселощіВ кожній хаті бажані.Із Різдвом колядкамиВсіх вітають ряжені!

З берега до берегаЧерез річку кладочка.З серденька до серденькаЛинь, моя колядочко.

Ë. ÀÍÒÎÍÎÂÀ

У казках тварини розмов)ляють. А як насправді? Є в нихмова чи нема? Про що свідчатьїхні вигуки, звуки?

Тварини спілкуються міжсобою за допомогою запахів,рухів тіла, голосу. У них, та)ким чином, не одна, а ніби тримови. Голос мають не тількизвірі та птахи, а й амфібії,риби, комахи.

Від народження кожна тва)рина володіє певною кількістюзвуків. Їх розуміють інші тва)рини й так чи інакше відпові)дають на звертання.

Голос виражає емоційнийстан, попереджає про небезпе)ку, допомагає тваринам роз)пізнати одне одного. З допомо)гою звуків тварини вітаються,подають сигнал тривоги, від)лякують ворогів, висловлюютьпочуття — лють, переляк, за)доволення. Голос дозволяє їмспілкуватись у повній темрявіабо на великій відстані, навітьтоді, коли бачити «співрозмов)ника» вони не можуть.

Тваринна мова дуже вираз)на. Сила й частота вигуків за)

ßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿßê òâàðèíè ñï³ëêóþòüñÿлежить від емоційного станутварини. Якщо, наприклад,жаб’яче «бре)ке)ке)ке» зву)чить спокійно — значить, тва)ринка миролюбна, а коли силь)но і коротко — назріває свар)ка за територію.

Навіть летючі миші маютьголос. Вони пищать, але тактихо, що вухо людини звуківтих не вловлює.

Подаючи звуковий сигнал,білка скрекоче, олені б’ютькопитами по землі, а зайці —задніми лапами. У разі небез)пеки кабан коротко хрокає, алось форкає. Козуленя, що зго)лодніло, тоненько свистить —підкликає матір. Лисиця при)носить лисенятам їжу, про своєнаближення до нори повідом)ляє звуком «уф)уф».

Птахи найчастіше спілку)ються за допомогою звуків.Підраховано, що голоси й пісніптахів мають близько 400відтінків.

Більшість тварин розумієголос не тільки свого виду, а йінших видів. Наприклад, кри)ки сойки або сороки знають усіжителі лісу. Вовки розуміютьголос ворона, олені — гавкітсобаки. Шпак, сорока, ворона,ворон, сойка, дрізд, снігурздатні наслідувати голосиінших тварин, можуть вимов)ляти окремі людські слова.

Знати голоси тварин требадля того, щоб передбачитиїхню поведінку при зустрічі,при спілкуванні.

Зн

айди

5 в

ідм

інн

осте

й

Жили собі дід та баба. Дітей у них небуло. Пішла якось баба на город і знайшлатам в капусті дівчинку. Питались, пита)лись, чия дівчинка, так і не допиталися.Залишилася вона у діда з бабою.

— Як же ми назвемо її? — питає баба. —Може, Галею?

— Ні! — заперечив дід. — Он у сусідавнучка Галя. Так дому не тримається. Відраводи старим не принесе.

— Тоді, може, Настусею?— У другого сусіда внучка Настя. Так

знай тільки виспівує в садочку. Нема,щоб на городі грядку прополоти, допо)могти бабі...

Дід з бабою імена перебирають, ніяк доб)рати не можуть. А внучка ледаркою росте,тільки їсть та спить. Імені немає, то людиїї Внучкою й звуть.

Зістарілися дід з бабою та й померли. АВнучка поїла все, що було, і сидить голод)на. Грядку копати не хочеться. Скопала б,може, та садити не вміє. Посадила б, може,та чекати потім, доки що виросте.

«Піду в ліс, — вирішила Внучка. — Тамніхто нічого не садить, само росте. Наїмсяягід, назбираю грибів...»

Так і зробила. У лісі наїлася ягід і поча)ла гриби збирати. Шукала, придивляласядо землі, а грибів — нема. Стомилася, ляг)ла під ялиною відпочити. А там, на ялині,білочка гриби сушила)пересушувала. Знімез одного сучка та на інший перенесе, дебільше сонечка.

«Ага, — думає Внучка, — не там я шу)каю гриби. Вони ж на деревах ростуть.Білочка он скільки назбирала».

Âíó÷êà

Полізла вона на дерево, на друге — неманічого. А як злазила — спідничку порвала.Заплакала на весь ліс:

— Хоч би хто пожалів мене, сиротину!..Білочки позбігались, дивляться. Потім

одна й питається:— Яке в тебе горе?— Дід з бабою померли, — жаліється

Внучка. — Годувати мене нікому.Білочка й каже:— Дівчинка ти величенька, гарненька. То

не лінуйся, працюй і хороше житимеш...Взялася Внучка за розум. Дома все робить,

людям стареньким допомагає. І вони полю)били її, щиру працівницю, і назвали Любою.

ͳíà ÍÀÑÓËÜÑÜÊÀ

Де можна побачити 620)мет)рову людину? Той, хто стверд)жуватиме, що ніде, помилить)ся. Бо на плато поблизу містеч)

Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?Êàëåíäàð ÷è êîñìîäðîì?ка Наска (Перу) знайденодивовижні малюнки. Се)ред них — 620)метровезображення людини,гігантські птахи, звірі йриби. Є тут і лінії, на якіточно лягають променісонця, коли воно захо)дить. А ще знаки, яківідтворюють небесну кар)ту в різні пори року. Поба)

чити все це можна лишезверху — з літака. Усі доро)ги, збудовані на плато, обри)ваються й нікуди не ведуть.Одні вчені вважають, що цегігантський астрономічнийкалендар індіанців. Інші пе)реконані, що величезні фігу)ри — орієнтири для косміч)них кораблів, а дороги —злітні смуги для них.

24 ЗОРЯ область на дозвілліwww.zorya.org.ua9 січня 2014 р.

засновник — дніпропетровська обласна радавидавець — комунальне підприємство дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «зоря»

видається з 17 (4) квiтня 1917 року. свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р.,

ДП № 1179 от 08.10.2004 р.

ВласкоРи: кривий Ріг (24) 90 38 16; Павлоград (232) 6 05 08; синельникове (263) 4 09 17; софіївка (250) 2 80 84; П’ятихатки (251) 3 06 78.

Приймальня: (0562) 27 16 52; 27 80 27 (ф.)

Відділ (0562) 35 14 26; 38 83 53 (ф.); реклами: 38 83 28; 33 78 04.

Вiддiл передплати: (0562) 38 83 73.

вiд повiдальнiсть за змiст реклами несе рекла­модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. При передруку посилання на «зорю» обов’яз­кове.

друк ПП «сТПРес», 50025, м. кривий Ріг, вул. окружна, 12.

обсяг 1,86 д. ар. офсетний друк. Зам. № 15.

НаШа аДРЕса: газета «Зоря», вул. Журналiс тiв, 7, Днi про петровськ, 49051. еmail: zorya@ezorya.dp.ua; ria@ezorya.dp.ua

www.zorya.org.ua

Тираж номера 41700.

цiна договiрна.

Голова наглядової ради сергій ЧЕРНЯВсЬкиЙ.Головний редактор ксенія ЗаЙЦЕВа.РЕДакЦIЙНа колЕГIЯ:с. ЧеРнЯвськиЙ, голова наглядової ради, к. заЙцева, головний редактор,Т. кузьменко, відповідальний редактор,м. несТеРук, заступник.

НаРОдНі усмішки

аНекдОтиТри стадії дорослішання чоло­

віка:1) він вірить у діда мороза.2) він не вірить у діда мороза.3) він — дід мороз.

* * *маленька племінниця — гості:— Тітко Розо, як добре, що ви

приїхали на новий рік. Тепер у нас буде повне щастя.

— Чому ти так вирішила?— Тому, що тато, коли дізнався,

що ви до нас їдете, сказав: «Тільки її ще нам для повного щастя бра­кувало!»

* * *— дівчатка, а дід мороз, вияв­

ляється, жадібний!— Чому ти так вважаєш?— а він, замість того, щоб мені

свій подарунок принести, знайшов ляльку, яку мама в шафі ховала, і під ялинку поклав.

* * *— любий, я так хочу на новий

рік… шубу…— моя ти господине! завтра ж

піду куплю буряк і оселедець!* * *

— а давайте покличемо тих, без кого не обходиться жоден Hовий рік?

— давайте...— міліція! міліція!

* * *— обвинувачений, коли ви зна­

йшли чужий гаманець?— 31 грудня.— Як тільки ви його знайшли,

відразу повинні були здати в мілі­цію.

— Того дня в міліції нікого не було.

— а наступного дня?— наступного дня в гаманці вже

нічого не було.

7 4 5 15 3 1 2

2 37 6 8 99 1 58 9 4 1

5 92 5 6 3

1 2 9 4

судОку

Інгредієнти: сир — 500 г, манна крупа — 3 ст. л., яйця — 4 шт., цукор — 4—5 ст. л., родзинки — 2 ст. л., оливкова олія, вершкове масло.

Приготування. сир викласти в

миску, додати манну крупу, ро­дзинки, яйця, цукор. все змішати, збити міксером. Форму змастити оливковою олією, пудинг викласти у форму і поставити в духовку на 25 хвилин при температурі 200

градусів. за 5 хвилин до закін­чення випікання пудинг зверху змастити вершковим маслом. При подачі до столу десерт змастити яйцем.

«Я вважаю, що чоловік просто зобов’язаний смачно готувати», — говорить лідер «Любе». І неухильно дотримується свого твердження. У цьому можна переконатися, спробувавши домашній десерт за його рецептом.

Пудинг від Миколи РастоРгуєва

пОсміхНітьсЯ

2 7 6 9 38 4 3 6

52 4

8 2 4 16 3

11 3 7 5

5 3 8 1 9

РецеПТ від зіРки ãОРОскОп

21.03 20.04

21.04 21.05

13 — 19 січня

22.05 21.06

22.06 23.07

24.07 22.08

23.08 23.09

24.09 23.10

24.10 22.11

23.11 21.12

22.12 20.01

оВЕНможливо, комусь

із близьких людей буде потрібна ваша допомога, участь у якійсь важливій спра­ві. на роботі можливі зміни на краще.ТЕлЕЦЬ

слід зміцнити іму­нітет, уникати фізич­них перевантажень і переохолодження. друга половина тиж­ня сприяє зміцненню партнерських відно­син.БлиЗНЯТа

на початку тиж­ня можлива сварка в романтичних стосун­ках. друга половина тижня сприятлива для позбавлення від шкід­ливих звичок.Рак

Чим тихіше і спо­кійніше ви будете вес­ти себе в ці дні, тим більше неприємностей уникнете. друга поло­вина тижня сприяє за­коханим парам.лЕВ

можливо, ви буде­те втягнуті в конфлік­тні ситуації, що не ма­ють до вас ніякого від­ношення. вдалий час для початку відвіду­вання фітнес­клубу.ДІВа

можливі проблеми з фінансами, обмежте спілкування з друзя­ми і пусте проведення часу. вихідні прове­діть з дітьми.ТЕРЕЗи

у першій половині тижня можливі про­блеми з начальством і представниками вла­ди. у другій половина тижня покращаться стосунки в родині.скоРПІоН

Будьте уважніши­ми на дорозі. це не найкращий час для на­вчання, туристичних поїздок та відряджень. Чекайте хороших но­вин.сТРІлЕЦЬ

можливі конфлік­ти з друзями. у другій половині тижня мож­ливі поліпшення фі­нансового становища і приємні покупки.коЗЕРІГ

можливі проблеми в професійній діяль­ності і в шлюбі. вирі­шувати питання кра­ще в другій половині тижня, вам нададуть допомогу друзі.ВоДолІЙ

можливі проблеми на роботі. друга по­ловина тижня сприяє врегулюванню питань, що не підлягають ши­рокому розголосу.РиБи

у романтичних стосунках можуть ви­никнути проблеми з­за ревнощів. друга поло­вина тижня підходить для подорожей.

21.01 20.02

21.02 20.03

маãНітНі буРіФахівці рекомендують метеочутливим людям звернути

увагу на своє самопочуття у такі дні:17 січня — з 2.00 до 4.24, 18 січня — з 5.48 до 7.21.

Саме чассидять у в’язниці два зло­

дії: один за крадіжку корови, другий за крадіжку годинника.

Той, що вкрав корову, ви­рішив поглузувати над сусідом та й питає:

— а ти не скажеш, котра година?

Той поглянув на руку і від­повідає:

— саме час корову доїти.

ДефіцитПобачивши, що його обва­

жили у крамниці, покупець проникливо запитав молоду працівницю прилавка:

— у вас совість є?— цього місяця не завози­

ли.

ПрокинувсяП’яний чоловік питає мілі­

ціонера:— ви не бачили моєї дру­

жини?— Що, загубилася? — усмі­

хається міліціонер. — а коли й де ви розійшлися?

— Та ми не розходилися. вчора пішли до сусідів новий рік стрічати; сьогодні я про­кинувся — а її нема.

міліціонер розводить ру­ками:

— Який там ще новий рік?!серпень же місяць!

Важко сказатисидить бабуся біля телевізора і дивиться фут­

бол. забігає онук до хати і гукає:— Бабусю, ну що, забили?..— Та не знаю, чи забились, але дуже падали.

Хто на що вчився— Петре, — звернувся якось до свого водія

головний ветлікар району, — щось воно дивно виходить: ти весь день гасаєш на службовій ма­шині, як на власному коні, а я пішки ходжу.

— Так, іване Петровичу, хто на що вчився!

До чого б це?— ой, послухай­но, любий, — каже вранці

дружина чоловікові. — снилося, що ти подарував мені дуже гарні сережки. і що б то мав значити такий сон перед самим новим роком?

— скоро дізнаєшся, — за­гадково каже чоловік.

увечері він урочисто вру­чає дружині пакунок. Та роз­гортає його і бачить книжку — «Тлумачення снів».

Отакої!Жінка дивиться телевізор,

щось бурмоче і врешті зверта­ється до чоловіка:

— знаєш, я оце зловила себе на тому, що вже балакаю з телевізором!

— уяви собі, вона вже з телевізором балакає, — з в е р т а є т ь с я ч о л о в і к д о комп’ютера.