Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства

та природокористування

Кафедра водогосподарської екології, гідрології та природокористування

075-151

Методичні вказівки

до виконання розрахунково-графічної (контрольної) роботи

”Інженерно-геологічні умови території” з дисципліни

“Інженерна геологія ” за напрямом підготовки 6.060101

“Будівництво”

денної та заочної форм навчання

Рекомендовано: методичною комісією за

напрямом підготовки 6.060101 “Будівництво”

Протокол № 4 від 26.12.12

Рівне – 2012

2

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи

„Інженерно-геологічні умови території” з дисципліни “Інженерна геологія”

за напрямом підготовки 6.060101 “Будівництво” / Новосад Я.О.,

Мельничук В.Г. – Рівне: НУВГП, 2012. – 24 с.

Студентам денної та заочної форм навчання

Упорядник: В.Г. Мельничук, доктор геологічних наук, професор

Відповідальний за випуск – завідувач кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування

А.В. Яцик, академік НААН України, д.т.н., професор

Рецензенти:

Будз М.Д. – д. географ. н., к. геол.-мін. н., проф. кафедри

водогосподарської екології, гідрології та природокористування НУВГП;

Фурсович М.О. – к. т. н., доцент кафедри автомобільних доріг основ і фундаментів НУВГП

© Новосад Я.О., 2012

© Мельничук В.Г., 2012

© НУВГП, 2012

3

Зміст

Передмова………………………………………………………………………....3

1. Геолого-літологічна карта……………………………………………………..3

2. Інженерно-геологiчний розрiз………………………………….…………...…4

3. Гiдрогеологiчна карта……………………………………………………….....9

4. Карта інженерно-геологічного районування…………………………...…...11

5. Експлiкацiя до карти інженерно-геологічного районування……………....12

Рекомендована література………………………………………………………16

Додатки…………………………………………………………………………..17

Передмова

Робочою програмою курсу «Інженерна геологія» та навчальним планом

студентами напряму підготовки 6.060101 “Будівництво” за професійним

спрямуванням ”Автомобільні дороги та аеродроми”, „Водопостачання та

водовідведення”, ”Гідротехнічне будівництво”, „Міське будівництво і господарство”, „Промислове та цивільне будівництво”, Теплогазопостачання

і вентиляція”, „Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів”

передбачено виконання розрахунково-графічної (контрольної) роботи

„Інженерно-геологічні умови території”.

Дані методичні вказівки присвяченні складанню документації з

інженерно-геологічних вишукувань – спеціалізованих інженерно-геологічних

карт і розрізу та комплексній оцінці інженерно-геологічних умов територій,

що є одним з основним завдань інженерно-геологічних вишукувань і регламентується ДБН А.2.1-1-2008 „Інженерні вишукування для

будівництва”,

Д а н о: результати інженерно-геологічних вишукувань – вихідні дані до

побудови комплекту інженерно-геологічних карт та розрізу по ділянці однієї з областей України (методичні вказівки 075-85, 075-86).

З а в д а н н я: побудувати комплект інженерно-геологічних карт (геолого-

літологічна, гідрогеологічна, інженерно-геологічного районування з

експлікацією) та інженерно-геологічний розріз території забудови і дати

оцінку інженерно-геологічних умов вибраної ділянки.

1. Геолого-літологічна карта

Геолого-літологічна карта є зменшеною в певному масштабі графічною

моделлю виходів гірських порід на денну поверхню. Дану карту будують на

топографічній основі, вихідні дані для створення якої задаються згідно

індивідуальному завданню (Методичні вказівками 075-85 та 075-86).

На карту наносяться такі позначення: а) топографічні елементи – горизонталі, поверхневі води, джерела, обриви тощо; б) границі стратиграфічних

4

підрозділів, тобто границі між породами різного віку і складу (за умови

горизонтального залягання шарів гірських порід вони паралельні горизонталям); в)

літологічний склад і вік гірських порід кожного стратиграфічного підрозділа; г)

свердловини, їх номер та абсолютну позначку гирла; е ) задану лінію розрізу.

Карта на ватмані будується спочатку в олівці, потім проводиться відмивка

акварельними фарбами, наноситься штриховка і в останню чергу - обведення

ліній. Відмивку можна замінити розфарбуванням кольоровими олівцями.

Умовні позначення віку гірcьких порід наведені в додатку 1 до методичних

вказівок. На кожній окремій ділянці породи ставиться її стратиграфічний

індекс. Для четвертинних відкладів крупномасштабних карт

використовуються генетична iндексацiя i розфарбування, наведенi в додатку

2. Штриховки для різних видів порід показані в додатку 3. Приклад виконання

геолого-літологічної карти наведений на мал. 1.

Мал. 1. Приклад

виконання геолого-

літологічної карти

(горизонталі та

відмітка гирла

свердловин не

показані)

2. Інженерно-геологiчний розрiз

Інженерно-геологiчний розрiз – це проекція ділянки земної кори

зображеної на літолого-геологічній карті на вертикальну площину з

вiдображенням геоморфологічних, гідрогеологічних та власне геологічних

умов.

Розрiз будують на основi геолого-літологічної корти та карти інженерно-

геологічних умов по заданiй лiнiї в такiй послiдовностi.

а) Спочатку визначають ширину поля для зображення профiлю i товщi

порiд, виявлених свердловинами. Для цього знаходять максимальну вiдмiтку

рельєфу (Нmax) для лiнiї розрiзу. Допустимо, в нашому випадку вона складає

5

165 м. Потiм по буровому журналу визначають глибини свердловин,

пройдених по лiнiї розрiзу. Глибина кожної свердловини дорiвнює

потужностi всiх пройдених нею пластiв порiд (див. буровий журнал.).

Знаходять вiдмiтки вибоїв свердловин, вiднiмаючи вiд вiдмiток гирл глибини

свердловин. Мiнiмальна вiдмiтка вибою (Нmin) в свердловинi №10 (78,5 м).

Визначаємо амплiтуду коливання вiдмiток

А = Нmах-Нmin=165,0-78,5=86,5 м (1)

б) Вибираємо вертикальний масштаб розрізу. Карти індивідуальних

завдань побудовані в масштабі 1:10000, тобто 100 м на місцевості відповідає

1 см на карті. Якщо ми приймемо вертикальний масштаб розрізу рівним

масштабові карти, то в нашому випаду “А” складе лише 8,6 мм. В таких

малих рамках ми не зможемо показати рельєф і геологічну будову товщі. Необхідно вибрати вертикальний масштаб таким, щоб “А” на розрізі складала 5-10 см. В нашому випадку такі умови задовільняє масштаб 1:1000

(в 1 см = 10 м). Масштаби слід вибирати кратними 2, 5 та 10 (наприклад 1:10,

1:50, 1:100, 1:200, 1:500, 1:1000, 1:2000 і т.д.).

в) Будуємо профіль. Для цього до лінії розрізу знизу прикладаємо лист

паперу шириною біля 20 см і переносимо на нього початкову і кінцеву точки

лінії розрізу (мал. 2). Перенесені точки позначаємо тими ж буквами, якими

вони позначені на карті (в даному прикладі В та Г). Ці точки потрібні для

того, щоб листок паперу завжди можна було положити на одне і те ж місце.

3 точок опускаємо перпендикуляри до лінії розрізу. На лівому

перпендикулярі відступаємо зверху 3-5 см і відкладаємо Нmах (170 м), потім у

вибраному нами вертикальному масштабі знаходимо відмітку Нmin (80 м).

Далі із всіх точок перетину горизонталей з лінією розрізу опускаємо

перпендикуляри до відповідних відміток на шкалі. Утворюється смуга точок,

які з’єднуємо плавною лінією. Профіль повинен доходити до бокових рамок,

тому по краях його потрібно продовжити, інтуїтивно провівши лінію

профілю вверх або вниз на величину, яка повинна бути не більшою від

величини перерізу горизонталей (на мал.2 ці продовження умовно показані штриховими лініями).

Вiдступивши на 1см вiд самої низької вiдмiтки розрiзу (в даному випадку

80 м), будуємо три графи, шириною бiля 1см кожна.

г) Будуємо інженерно-геологiчний розрiз. Спочатку на профiль зносимо

всi свердловини (поки-що штриховими лiніями). В верхнiй графi таблицi

внизу розрiзу “№ свердловини” позначаємо кожну свердловину кружочком i

порядковим номером (мал.3). В другу графу “Вiдмiтка гирла” заносимо

вiдмiтки гирл свердловин. У самiй нижнiй графi “Вiддаль в м” пiд кожною

свердловиною проводимо суцiльну вертикальну лiнiю, роздiлюючи цим

самим графу на частини. Вимiрюючи довжину цих частин в сантиметрах,

переводимо їх в горизонтальний масштаб i результати записуємо в метрах.

6

Мал. 2. Приклад побудови профілю

Мал. 3. Побудова інженерно-геологічного розрізу

Наносимо на профiль вiдмiтки гирл свердловин, якi не завжди точно

лягають на криву рельєфу, iнколи дещо вiдступаючи вiд неї вверх або вниз. В

мiсцях неспiвпадання вiдмiток потрiбно пiдкоректувати профiль.

7

Мал. 4. Приклад виносу літології на

свердловини 6 і 7

Мал. 5. Винесення гідрогеологічної

обстановки на свердловини 7 і 8

Тепер, починаючи вiд гирла кожної свердловини, вiдкладаємо шари порiд

потужностями, наведеними в буровому журналi, дотримуючись при цьому

ранiше вибраного вертикального масштабу (мал. 4). Бiля кожного шару

породи показуємо його лiтологiчний склад i геологiчний iндекс.

Отвір свердловини слiд

показувати у виглядi двох

паралельних лiнiй, вiддаль мiж

якими складає 2 мм. Вибiй

свердловини покажемо короткою

жирною лiнiєю.

Далi на профiль зносимо

геологiчнi границi i наносимо шари,

починаючи з самих молодих. Шари

порiд заштриховуються i

зафарбовуються згiдно додаткiв 1,

2 i 3. Самi нижнi шари розрiзу

показуємо до умовної лiнiї, котра

з’єднує вибої свердловин. На кожному шарi породи необхiдно проставити її iндекс. Зліва і справа потрібно вказати орiєнтацiю розрiзу вiдносно сторiн

свiту.

Далі наносимо данi про водоноснi горизонти, якi беремо з бурового

журналу. Рiвнi безнапiрних вод покажемо синiми трикутниками, якi потiм

з’єднаємо плавною синьою штриховою лiнiєю (мал. 5). Напiрнi води

покажемо кольоровими стрiлками, кiнцi яких вiдповiдають рiвням появлення

та встановлення води. Сама стрiлка, а також штрих-пунктирна пряма або

ламана лiнiя (п’єзометричний

рівень), яка з’єднує напiр мiж

окремими свердловинами,

повиннi мати колiр, що

вiдповiдає зафарбленню

напiрного водоносного

горизонту.

Використані лінії і символи

відображаємо в умовних

позначеннях, спільних до

геолого-літологічної карти і інженерно-геологічного

розрізу(мал. 6).

На розріз наносимо також дані про властивості грунтів та геологічні процеси, зображені на карті інженерно-геологічних умов.

Над розрiзом напишемо його назву – “Інженерно-геологiчний розрiз по

лiнiї В-Г”, знизу – масштаби : горизонтальний та вертикальний.

8

Мал. 6. Приклад легенди до геолого-літологічної карти та інженерно-

геологічного розрізу

9

Легенда (умовних позначеннях) до карти і розрізу (див мал. 6). повиннi

містити всi позначення (стратиграфiчнi, лiтологiчнi, структурнi,

гiдрогеологiчнi тощо), якi вiдносяться як до геолого-літологічної карти, так i

до інженерно-геологічного розрізу. Для того, щоб не повторюватись, деякi

знаки прийнято об’єднувати.

Всi умовнi позначки рекомендується показувати в прямокутних рамочках

розмiром 15х8 мм з промiжками мiж ними в 2 мм. Знаки наводяться в певнiй

послiдовностi: спочатку стратиграфiчнi (притому ж вiд самих молодих до

самих древнiх), потiм – лiтологiчнi i т.д. Стратиграфiчнi знаки

зафарбовуються так, як на картi i розрiзi.

3. Гiдрогеологiчна карта

На топографічну основу наносять позначки свердловин біля яких

вказують їхній порядковий номер, відмітку гирла, глибину до дзеркала

ґрунтових вод, взяті із бурового журналу. На карті за цими даними

виділяють райони з однаковими глибинами залягання дзеркала ґрунтових

вод. Показуються також шари водотривких порід та джерела (мал. 7):.

Глибини залягання дзеpкала ґpунтових вод будівельникам корисно знати

при проходцi котлованiв та для прогнозування можливого підтоплення

території забудови та інших небезпечних інженерно-геологічних процесів.

На гідрогеологічну карту наносять ділянки з однаковими глибинами

залягання дзеркала ґрунтових вод. В окремих випадках показуються шари

водотривких порід та джерела (мал. 7).

Глибини залягання дзеpкала ґpунтових вод будівельникам корисно знати

при проходцi котлованів, для прогнозування можливого підтоплення

території забудови, суфозії пливунів та інших небезпечних інженерно-

геологічних процесів.

Інформація про глибини залягання дзеpкала гpунтових вод на

гідрогеологічній карті показується видiленням дiлянок (pайонiв) з певними

інтервалами глибин залягання дзеpкала ґpунтових вод. Побудова гpаниць

районів проводиться методом iнтеpполювання мiж свеpдловинами i

окpемими точками.

Глибину залягання дзеpкала ґpунтових вод на беpезi piчки знаходимо

таким чином (мал. 8): визначаємо найближчу до точки "А" вiдмiтку поверхнi

Землi i вiд неї вiднiмаємо вiдмiтку уpiзу води в piчцi (у нашому випадку в

точцi "А" глибина до дзеркала ґрунтових вод складає 132,0-130,5=1,5 м).

У випадку виклинювання гpунтових вод на денну повеpхню, глибина до

дзеpкала пpиймається piвною 0,0 м (мал. 9). Пiсля визначення глибин

залягання дзеркала гpунтових вод у всiх свеpдловинах i на беpегах piчок,

пpоводимо iнтеpполювання i знаходимо гpаницi дiлянок (pайонiв), де води

залягають на глибинах: вiд 0,0 до 0,75 м; вiд 0,75 до 1,5 м; вiд 1,5 до 3,0 м; вiд

3,0 до 5,0 м i бiльше 5,0 м.

10

Мал. 9. Виклинювання

ґрунтових вод

Мал. 8. Приклад визначення

глибини до дзеркала

ґрунтових вод біля берега

річки

Мал.7. Приклад легенди до гідрогеологічної карти

Iнтеpполювання виконуємо з вpахуванням pекомендацiй до побудови

каpти гiдpоiзогiпс. Гpаницi pайонiв з piзними глибинами до дзеpкала

ґpунтових вод пpоводимо суцiльною чоpною лiнiєю, а pайони зафаpбовуємо

у відповідні відтінки синого кольору (чим глибше залягають ґрунтові води –

тим блідіший синій колір).

11

Мал. 10. Схема поділу території карти на таксономічні одиниці

Глибини до дзеpкала ґpунтових вод на каpтi повиннi вiдповiдати

глибинам до нього на pозpiзi. На карту геологiчнi границi не наносяться. При

проведеннi границь районiв потрiбно старатись, щоб як можна рiдше

перетинати горизонталi.

4. Карта інженерно-геологічного районування

Дана карта складається на основі аналiзу i узагальнення геолого-

лiтологiчної карти, гідрогеологічної карти, даних про властивості інженерних

ґрунтів, особливості інженерно-геологічних процесів районується за

комплексом ознак.

Районування території проводиться за геоморфологiчними,

гiдрогеологiчними, геолого-лiтологiчними ознаками та ступенями складності інженерно-геологічних умов (додаток 4).

За геоморфологiчними ознаками спочатку видiляють самi крупні (для

масштабу 1:10000) таксономiчнi одиницi - областi. В окремi областi

видiляють територiї заплав, надзаплавних терас, корiнних схилiв, балок,

вододiльних рiвнин i т.п. Областi на карті позначають великими лiтерами А,

Б, В) i т.д., не розфарбовують а видiляють подвiйними жирними лiнiями.

За гiдрогеологiчною ознакою видiляють райони. Для цього на карту

областей копiюють ділянки з однаковими глибинами залягання залягання

дзеркала ґрунтових вод. Їх зафарбовують у відповідні кольори. Кожному

районові присвоюється номер: I – глибина залягання дзеркала ґрунтових вод

вiд 0,0 до 0,75 м; II – вiд 0,75 до 1,5 м; III –- вiд 1,5 до 3,0 м; IV –- вiд 3,0 до

5,0 м i V –- бiльше 5,0 м. Так як райони видiляються на територiї ранiше

видiлених областей, то їм тепер присвоюється подвiйне позначення: А-I, А-II,

Б-III, В-IV i т.д. (мал. 10). Границi районiв показують суцiльними жирними

лiнiями.

12

Мал. 11. Позначення проявів інженерно-геологічних процесів

За геолого-лiтологiчною будовою приповерхневої товщi (глибиною

залягання вiд 0,0 до 5,0 м) видiляють дiлянки. Останніми є г е о л о г о - г е

н ет и ч н і к о м п л е к с и – асоціації гірських порід однакового

походження і віку, що мають певний гранулометричний склад порід,

потужність, шаруватість, вивітрилість, тріщинуватість, обводненність,

фізичні та фізико-механічні властивості та інші параметри. При їхньому

видiленнi необхiдно враховувати несучу здатнiсть грунтiв. Наприклад, при

двошаровiй товщi слiд видiляти дiлянки з потужнiстю верхнього шару до 2,0

м i бiльше 2,0 м. Цi дiлянки позначають малими лiтерами, якi записують

через дефiс пiсля iндексу району (наприклад: А-I-а, А-I-б, Б-III-г i т.д.) i

заштриховують. Границi дiлянок проводять жирними штриховими лiнiями.

При видiленнi таксономiчних одиниць слiд враховувати, що при збіганнi

границь рiзних порядкiв прiоритет надається границям вищого порядку.

Часто трапляється, що деякi таксономiчнi одиницi мають дуже малi розмiри

на картi, в таких випадках їх слiд об'єднати з бiльш крупними.

Прогнозовані інженерно-геологічних процеси (просідання ґрунтів, яружна

ерозія, заболочування, зсуви, карст, суфозія, пливуни тощо) показують

умовними позначками, зображеними на малюнку 11.

5. Експлiкацiя до карти інженерно-геологічного районування

Експлiкацiя служить для полегшення читання карти i бiльш повної характеристики властивостей інженерних грунтiв та прогнозування

небезпечних інженерно-геологічних процесів. Будується вона на листi бiлого

паперу за формою, наведеною в дод. 5.

Перед побудовою експлiкацiї необхiдно скласти схему подiлу територiї карти на областi, райони дiлянки (див мал. 10). Пiдраховуємо кiлькiсть

дiлянок, в нашому прикладi їх дев’ять. Будуємо головку експлiкацiї, потiм

для кожної дiлянки вiдкладаємо вниз по 35 мм. Дiлянки об’єднуємо в райони

i областi, як показано в дод. 5.

Далi приступаємо до заповнення граф експлiкацiї. В графi 1 наводяться

характеристики областей, наприклад: А - Полога двосто-роння заплава р.

13

Мал. 12. Приклад типової геолого-літологічної колонки

Горинь. Поверхня заплави нерiвна, мiсцями заболочена. Ширина складає вiд

150 до 800 м. Абсолютнi вiдмiтки поверхнi змiнюються в межах вiд 130 до

132 м, уклон поверхні біля 0,15%.

В графi 2 прямокутники з iндексами районiв зафарбовуємо в кольори

“Карти глибин залягання дзеркала ґрунтових вод”. Наводимо характеристику

кожного району з прогнозом на перiод повенi. Наприклад: А-І – грунтовi

води залягають на глибинi вiд 0,75 до 1,5 м з абсолютними вiдмiтками

дзеркала 128,0-128,6 м і гідравлічним уклоном в 0,14%. Гiдравлiчно пов’язанi

з рiчкою i не мають зв’язку з напiрними водами. В перiод повенi район

затоплюється.

В графi 3 кожен прямокутник заштриховуємо згiдно легенди до цієї карти,

зафарбовуємо за глибиною залягання дзеркала грунтових вод і наводимо

коротку характеристику розрiзу товщi порiд вiд 0,0 до 5,0 м.

Наприклад: А-I-а – Сучаснi алювiальнi пiски потужнiстю до 2,0 м; 2.

Верхньокрейдянi глини.

В графi 4 для iлюстрування

описання графи 3 потрібно дати типову

лiтологiчну колонку для даної дiлянки.

Породи в колонцi заштриховують,

розфарбовують i iндексують згiдно

геолого-лiтологiчної карти. Колонку

будують висотою 25 мм i роздiлюють

на 5 частин (в масштабi – через 1м). На

мал. 12 показано, що потужнiсть

алювiю на дiлянцi А-I-а змiнюється вiд

0,0 до 2,0 м, а на дiлянцi А-I-б - складає

більше 2,0 м.

Далi переходимо до характеристики

фізико-механічних властивостей

ґрунтiв. В графi 6 запишемо, якi

власне ґрунти будуть

характеризуватись. Наприклад, для

дiлянки А-I-а запишемо:

1. Пiски дрiбнi.

2. Глини.

Щільність часток грунту записуємо в графу 7 з табл. 1.

В графу 10 виписуємо з завдання величини коефіцієнта пористості (е).

Щільність сухого грунту ρd (графа 9) отримуємо з виразу

,1 e

sd

+=

ρρ (2)

де ρs – щільність часток грунту в г/см3; e – коефіцієнт пористості.

14

В графу 13 із завдання виписуємо значення природної вологості (w) і визначаємо щільність ґрунту ρ

Таблиця 1

Щільність часток ґрунту, водовіддача і коефіцієнт фільтрації деяких

видів грунтів

Назва грунту

інженерного

Щільність

часток

грунту ρs, г/см3

Водовіддача,

µ

Коефіцієнт фільтрації, К.ф.,

м/добу

1 2 3 4

Піски 2,65 0,30 7,0-0,7

Супіски 2,65 0,10 0,7-0,2

Суглинки 2,70 0,01 0,2-0,01

Глини 2,75 0 <0,1

Вапняки тріщинуваті 2,70 0,001-0,1 50-5

Торфи 0,9-1,5 0,8-5,2 0,11-0,09

Пісковики

тріщинуваті 2,65 0,02-0,03 50-5

Граніти тріщинуваті 2,70 0,02-0,03 50 -5

Мергелі 2,70 0 <0,01

ρ = ρd(1+w), (3)

де w – природна вологість ґрунту в частках від одиниці. В графу 11 записуємо значення пористості, яке знаходимо за величиною

коефіцієнта пористості з виразу

e

en

+=

1. (4)

Число пластичності (графа 12) беремо з завдання, графи 14 і 15

заповнюємо згідно табл. 1, вибираючи найбільш підхожі значення.

Показник текучості Il знаходимо за залежністю

,

pl

p

lww

wwI

−

−=

(5)

де w – природна вологість в %; wp і wl – вологість на границі пластичності і текучості, в %.

Нормативні значення питомих зчеплень(сn), кутів внутрішнього тертя ϕn)

та модулів деформації (Е) (графи 17-19) піщаних ґрунтів визначаємо за табл.

2, а супісків, суглинків та глин – за табл. 3 і 4.

15

Таблиця 2

Нормативні значення сn

, кПа (кгс/см

2), ϕn, град та Е МПа (кгс/см

2)

піщаних ґрунтів

Види піщаних

ґрунтів

Характеристики

ґрунтів

Характеристики грунтів при коефіцієнті пористості е, рівному

0,45 0,55 0,65 0,75

Піски

гравелисті і крупні

сn 2 (0,02) 1(0,01) - -

ϕn 43 40 38 -

Е 50(500) 40(400) 30(300) -

Піски

середньої крупності

сn 3(0,03) 2(0,02) 1(0,01) -

ϕn 40 38 35 -

Е 50(500) 40(400) 30(300) -

Піски

дрібні сn 6(0,06) 4(0,04) 2(0,02) -

ϕn 38 36 32 28

Е 48(480) 38(380) 28(280) 18(180)

Піски

пилуваті сn 8(0,08) 6(0,06) 4(0,04) 2(0,02)

ϕn 36 34 30 26

Е 39(390) 23(230) 18(180) 11(110)

Таблиця 3

Нормативні значення питомого зчеплення сn, кПа (кгс/см2), кута

внутрішнього тертя ϕn, град. і модуля деформації Е, МПа (кгс/см2)

пилувато-глинистих ґрунтів

Назви і характе-

ристики ґрунтів

Характеристики ґрунтів при коеффіцієнті пористості е,

рівному

0,45 0,55 0,65 0,75 0,85 0,95 1,05

Суп

іски

0 ≤ IL ≤

0,25

cn

ϕn

21 (0,21)

30

17 (0,17)

29

15 (0,15)

27

13 (0,13)

24

-

-

-

-

-

-

0,25< IL

≤0,75

cn

ϕn

19 (0,19)

28

15 (0,15)

26

13 (0,13)

24

11(0,11)

21

9 (0,9)

18

-

-

-

-

Суг

линки

0 < IL ≤

0,25

cn

ϕn

47 (0,47)

26

37 (0,37)

25

31 (0,31)

24

25 (0,25)

23

22 (0,22)

22

19 (0,19)

20

-

-

0,25 < IL

≤ 0,5

cn

ϕn

39 (0,39)

24

34 (0,34)

23

28 (0,28)

22

23 (0,23)

21

18 (0,18)

19

15 (0,15)

17

-

-

0,5 < IL

≤ 0,75

cn

ϕn

-

-

-

-

25 (0,25)

19

20 (0,20)

18

16 (0,16)

16

14 (0,14)

14

12 (0,12)

12

Гли

ни

0 < IL ≤

0,25

cn

ϕn

-

-

81 (0,81)

21

68 (0,68)

20

54 (0,54)

19

47 (0,47)

18

41 (0,41)

16

36 (0,36)

14

0,25 < IL

≤ 0,5

cn

ϕn

-

-

-

-

57 (0,57)

18

50 (0,50)

17

43 (0,43)

16

37 (0,37)

14

32 (0,32)

11

16

Таблиця 4

Нормативні значення модулів деформації четвертинних пилувато-

глинистих ґрунтів Е, кгс/см2

Походження

глинистих

ґрунтів

Види глинистих

ґрунтів і межі нормативних значень

їх текучості

Модулі дуформації ґрунтів Е при коефіцієнті пористості e, рівному

0,35 0,45 0,55 0,65 0,75 0,85 0,95 1,05

Алювіальні Супіски 0≤IL≤0,75 - 320 240 160 100 70 - -

Делювіальні Суглин-

ки 0≤IL≤0,25 - 340 270 220 170 140 110 -

0,25<IL≤0,5 - 320 250 190 140 110 80 -

0,5<IL≤0,75 - - - 170 120 80 60 50

Озерні, озерно-

алювіальні

Глини 0≤IL≤0,25 - - 280 240 210 180 150 120

0,25<IL≤0,5 - - - 210 180 150 120 90

0,5<IL≤0,75 - - - - 150 120 90 70

Флювіогля-

ціальні Супіски 0≤IL≤0,75 - 330 240 170 110 70 - -

Суглин-

ки 0≤IL≤0,25 - 400 330 270 210 - - -

0,25<IL≤0,5 - 350 280 220 170 140 - -

0,5<IL≤0,75 - - - 170 130 100 70 -

Моренні Супіски IL≤0,5 750 550 450 - - - - -

Аналізуємо геоморфологічні, гідрогеологічні, літологічні чинники та

показники властивостей ґрунтів, що зазначені у відповідних графах

експлікації, і в графi 5 вказуємо, якi сучаснi геологічні процеси i явища

можуть мати мiсце на данiй дiлянцi, або на території області. Наприклад:

просідання ґрунтів, яружна ерозія, заболочування, зсуви, карст, суфозія,

пливуни тощо заболочування i т.п.

На основі комплексного аналізу всіх складових розрахунково-графічної роботи за додатком 4 на карті інженерно-геологічних умов вибирають

найкращу за умовами ділянку (оконтурюють зеленою лінією) під

будівництво споруд певного типу і конструкції. Визначають категорію

складності інженерно-геологічних умов вибраної ділянки, що записують в

короткому висновку.

Рекомендована література

1. Мельничук В.Г. Інженерна геологія: навч. посіб. / В.Г.Мельничук,

Я.О Новосад., Т.П. Міхницька. – Рівне: НУВГП, 2013. – 351 с.

2. Методичні вказівки вказівки (075-85,) та завдання до виконання

розрахунково-графічної роботи з курсу „Інженерна геологія та

гідрогеологія”. (Частина I, А-Л). Автори: Новосад Я.О., Мельничук

В.Г.- Рiвне: НУВГП, 2004 .

3. Методичні вказівки (075-86) та завдання до виконання розрахунково-

графічної роботи з курсу „Інженерна геологія та гідрогеологія”.

17

(Частина ІI, Л-Ч). Автори: Мельничук В.Г., Новосад Я.О - Рiвне:

НУВГП, 2004 р.

4. ДСТУ Б А.2.4-13:2009 СПДБ. Умовні графічні зображення та умовні познаки в документації з інженерно-геологічних вишукувань.

– К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 31 с.

5. ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва / керівник

розробки – В.А. Соколов, науковий керівник – Г.Г. Стріжельчик. –

Укрархбудінформ. – 2008. – 76 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Умовні позначення віку гірських порід Стратиграфічна (геохронологічна) шкала фанерозою

Еоно-

тема

(еон)

Ератема

(ера)

Система

(період)

Індекс

Кіль-

кість

відділів

(епох)

Тривалість,

млн.років

(абс. вік з

початку)

Колір для

геологічнихкарт і

розрізів

Ф а

н е

р о

з о

й с

ь к

а

Кайнозой-

ська (КZ)

Четвертинна

(антропоген)

Q 4

2 (2) світло-

сірий

Неогенова

N

2

22 (24) жовтий

Палеогенова

П 3

41 (65) оранжевий

Мезозой-

ська (МZ)

Крейдова

К

2

70 (135) салатовий

Юрська J 3

70(205) блакитний

Тріасова Т 3 40 (245) фіолетовий

Палеозой-

ська (РZ)

Пермська

Р

2

50 (295) вохряний

Кам’янову-

гільна

С

3

65 (360) сірий

Девонська

D 3

50(410)

коричневий

Силурійська S 2 25 (435) оливковий

Ордовицька O 3 65(500) зелений

Кембрійська Є 3 70(570) ліловий

18

продовження додатку 1

Стратиграфічна (геохронологічна) шкала докембрію

Акротема

(акрон)

Еонотема

(система для

венду)

Індекс Кількість

відділів

Тривалість,

мін.років

(абс. вік з

початку)

Колір для

гелогічних карт

і розрізів

Протеро-

зойська

(PR)

Вендська

V

2

80 (650±20)

світло-

рожевий

Рифейська

R

3

1050 (1700)

Середній РR2 - 300 (2000)

Нижній

РR 1

- 600 (2600)

Архейська

(АR)

Верхній АR3 - 550 (3150) темно-рожевий

Середній АR2

- 250 (3400) вишневий

Нижній

АR1

-

600 (4000)

темно-

вишневий

Додаток 2

Iндексацiя та розфарбування генетичних типiв четвертинних вiдкладiв

Генетичний тип вiдкладiв Iндекс Зафарблення

Алювiальнi

Болотнi

Гравiтацiйнi

Делювiальнi

Елювiальнi

Еоловi

Льодовиковi

Морськi

Озернi

Пролювiальнi

Флювiогляцiальнi

a

b

c

d

e

v

g

m

l

p

f

Свiтло-зелене

Брунатне

Червоне

Оранжове

Рожеве

Оранжово-жовте

Свiтло-брунатне

Блакитне

Свiтло-блакитне

Палево-жовте

Зелене

19

Додаток 3

Умовні позначення літологічного складу гірських

20

Додаток 4

Категорії складності інженерно-геологічних умов (за ДБН А.2.1-1-2008)

Чинники

Категорії складності інженерно-геологічних умов

І (проста) II(середньої складності)

III (складна)

1 2 3 4

Геоморфоло-

гічні умови

Майданчик

(ділянка) в межах

одного геоморфо-

логічного

елемента.

Поверхня

горизонтальна,

нерозчленована

Майданчик

(ділянка) в межах

декількох

геоморфологічних

елементів одного

генезису. Поверхня

похила, слабо

розчленована

Майданчик (ділянка)

в межах декількох

геоморфологічних

елементів різного

генезису. Поверхня

сильно розчленована.

Геологічні чинники у

сфері взаємодії будівель і споруд з

геологічним

середовищем

Не більше двох

різних за

літологією шарів,

що залягають

горизонтально

або похило (ухил

не більше 0,1).

Не більше

чотирьох різних

за літологією

шарів, що

залягають похило

або з виклиню-

ванням.

Потужність

змінюється

закономірно.

Закономірна

зміна характерис-

тик ґрунтів у

плані або за

глибиною

Не більше чотирьох

різних за літологією

шарів, що

залягають похило

або з

виклинюванням.

Потужність

змінюється

закономірно.

Суттєва зміна

характеристик

властивостей

ґрунтів у плані або

за глибиною.

Скельні ґрунти

мають нерівну

покрівлю і перекриті нескельовими

ґрунтами

Більше чотирьох

різних за літологією

шарів. Потужність

різко змінюється.

Лінзоподібне

залягання шарів.

Значний ступінь

неоднорідності за

показниками

властивостей ґрунтів,

що змінюються у

плані або за

глибиною. Скельні ґрунти мають сильно

розчленовану

покрівлю і перекриті нескельовими

ґрунтами

21

продовження додатку 4

Гідрогеологіч-

ні чинники у

сфері взаємодії будівель і споруд з

геологічним

середовищем

Підземні води

відсутні або є

один витриманий

горизонт

підземних вод з

однорідним

хімічним складом

Два і більше

витриманих

горизонтів

підземних вод,

місцями з

неоднорідним

хімічним складом

або з напором

Горизонти

підземних вод не

витримані за

простяганням і потужністю,

чергуються, мають

неоднорідний

хімічний склад.

Напори підземних

вод змінюються за

простяганням

Геологічні процеси, що

негативно

впливають на

умови

будівництва і експлуатацію

будівель і споруд

Відсутні Мають обмежене

поширення

Мають значне

поширення і спричиняють

вирішальний вплив

на проектування і будівництво

Ґрунти з

особливими

властивостями

у сфері взаємодії будівель і споруд з

геологічним

середовищем

Відсутні Не спричиняють

істотного впливу на

вибір проектних

рішень; мають

витримане

залягання

Вирішально

впливають на вибір

проектних рішень;

ускладнюють

будівництво і експлуатацію

об'єктів

Додаток 5

Експлiкацiя до карти інженерно-геологічного районування

Область

(морфо-

гене-

тичний

тип

терито-

рiї)

Район

(глибина

заляган-

ня дзер-

кала

ґрунто-

вих вод)

Дiлянка

(геолого-

генетич-

ний ком-

плекс

порiд (

0,0-5,0м)

Типо-

ва лi-

толо-

гiчна

ко-

лонка

Сучас-

снi

геоло-

гiчнi

про-

цеси i

явища

Лi-

то-

ло-

гiя

Показники властивостей грунтiв

Щiльнiсть ґрунтів,

г/см3

Кое-

фiцi-

єнт

по-

рис-

тостi

,

e

По-

рис-

тiсть,

n

Чис-

ло

плас-

тич-

ностi

Ip,

Во-

ло-

гiс-

ть,

w

%

Во-

до-

від-

дача,

µ

Коефi-

цiєнт

фільтра-

цiї, Кф

(м/добу)

По-

каз- ник

те-

ку-

чос-

ті, IL

Пито-

ме

зчеп-

лення

CH,

кгс/см2

Кут

внут-

ріш-

нього

тертя

ϕН,

град.

Мо-

дуль

дефор

мації Е,

кгс/

см2

час-

ток

грун-

ту,

ρs

грун-

ту,

ρ

Су-

хого

грун-

ту,

ρd

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

А А-I А-I-а

А-I-б

А-II А-II-б

Б Б-II Б-II-в

Б-III Б-III-в

Б-III-г

В В-III В-III-г

В-IV В-IV-г

В-V В-V-д