ТИПИК · Web view20 ЛИПНЯ Святого пророка Іллі 119 25 ЛИПНЯ Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці, 119

ТИПИКУкраїнської Католицької Церкви

Укладений о. Ісидором Дольницьким, духовником Львівської семінарії1.На славу всесвятої, одноістотної і животворної ТРОЙЦІ

і на честь Пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви МАРІЇ

ЗМІСТЧАСТИНА І.........................................................................................................................................................................6ЗАГАЛЬНИЙ ВИД БОГОСЛУЖІННЯ............................................................................................................................6

ПРО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БОГОСЛУЖІННЯ...................................................................................................6ВЕЧІРНЯ.........................................................................................................................................................................6

ЧИН ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІ ЗІ ВСЕНІЧНИМ.............................................................................................................6ЧИН ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІ БЕЗ ВСЕНІЧНОГО......................................................................................................10ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ ВЕЧІРНІ...........................................................................................................................11ЧИН МАЛОЇ ВЕЧІРНІ.............................................................................................................................................12

ПОВЕЧІР’Я...................................................................................................................................................................12ЧИН МАЛОГО ПОВЕЧІР’Я...................................................................................................................................12ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я БЕЗ ВСЕНІЧНОГО.............................................................................................13ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я ЗІ ВСЕНІЧНИМ..................................................................................................13

ПІВНІЧНА.....................................................................................................................................................................13ЧИН ВЕЛИКОЇ УТРЕНІ..............................................................................................................................................14

УСТАВ ДИЯКОНАМ..............................................................................................................................................19ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ УТРЕНІ............................................................................................................................19

ЧИН ЗВИЧАЙНИХ ЧАСІВ.........................................................................................................................................20ПРО ВЕЧІРНЮ З ЛІТУРГІЄЮ...................................................................................................................................20

ЧАСТИНА II.....................................................................................................................................................................21ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ РІЗНИМ СЛУЖБАМ..................................................................................................................21ОКТОЇХА І МІНЕЇ...........................................................................................................................................................21

СВЯТИЙ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИЙ У НЕДІЛЮ............................................................................................................................22СВЯТИЙ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИЙ У ДНІ СЕДМИЧНІ.................................................................................................................24СВЯТИЙ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИЙ У СУБОТУ............................................................................................................................27СВЯТИЙ ПОЛІЄЛЕЙНИЙ В НЕДІЛЮ.................................................................................................................................28СВЯТИЙ ПОЛІЄЛЕЙНИЙ У ДНІ СЕДМИЧНІ І В СУБОТУ....................................................................................................29СВЯТИЙ ЗІ ВСЕНІЧНИМ В НЕДІЛЮ..................................................................................................................................30СВЯТИЙ ЗІ ВСЕНІЧНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ І В СУБОТУ....................................................................................................31ВИПАДКИ СВЯТ.........................................................................................................................................................32

Передсвяття зі святим безполієлейним у неділю..................................................................................................32Передсвяття зі святим безполієлейним у дні седмичні і в суботу.......................................................................33

СВЯТО ГОСПОДНЄ В НЕДІЛЮ І В ДНІ СЕДМИЧНІ...........................................................................................................34СВЯТО БОГОРОДИЧНЕ В НЕДІЛЮ....................................................................................................................................35СВЯТО БОГОРОДИЧНЕ В ДНІ СЕДМИЧНІ.........................................................................................................................36ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИМ В НЕДІЛЮ.....................................................................................................36ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ І В СУБОТУ.......................................................................37ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ПОЛІ ЄЛЕЙНИМ В НЕДІЛЮ.........................................................................................................38ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ПОЛІ ЄЛЕЙНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ...............................................................................................39ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ЗІ ВСЕНІЧНИМ У НЕДІЛЮ...........................................................................................................40ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ЗІ ВСЕНІЧНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ.................................................................................................40ВІДДАННЯ СВЯТА В НЕДІЛЮ..........................................................................................................................................40ВІДДАННЯ СВЯТА В ДНІ СЕДМИЧНІ................................................................................................................................41

ЧАСТИНА III....................................................................................................................................................................42ОКРЕМІ УСТАВИ ДЕЯКИМ СЛУЖБАМ....................................................................................................................42МІНЕЇ.................................................................................................................................................................................42

ВЕРЕСЕНЬ........................................................................................................................................................................421 ВЕРЕСНЯ – Початок Індикту..............................................................................................................................42СУБОТА І НЕДІЛЯ ПЕРЕД ВОЗДВИЖЕННЯМ................................................................................................................4412 ВЕРЕСНЯ Пам’ять оновлення храму Воскресіння ........................................................................................4514 ВЕРЕСНЯ Всесвітнє Воздвиження Чесного Хреста........................................................................................46СУБОТА ПО ВОЗДВИЖЕННІ........................................................................................................................................48НЕДІЛЯ ПО ВОЗДВИЖЕННІ.........................................................................................................................................48ВІДДАННЯ СВЯТА ВОЗДВИЖЕННЯ..............................................................................................................................4823 ВЕРЕСНЯ Зачаття св. Івана Хрестителя...........................................................................................................49

1

27 ВЕРЕСНЯ Представлення св. апостола Івана Богослова................................................................................49ЖОВТЕНЬ........................................................................................................................................................................49

1 ЖОВТНЯ Покрова Пресвятої Богородиці,.........................................................................................................4911 ЖОВТНЯ Неділя Святих Отців.........................................................................................................................4926 ЖОВТНЯ Св. великомученика Димитрія Мироточця,....................................................................................5031 ЖОВТНЯ Святого священномученика Йосафата,...........................................................................................51

ЛИСТОПАД......................................................................................................................................................................518 ЛИСТОПАДА Собор св. Архистратига Михаїла...............................................................................................5115 ЛИСТОПАДА Початок Чотиридесятниці перед Різдвом Христовим...........................................................5124 ЛИСТОПАДА Св. вмці. Катерини і св. вмуч. Меркурія.................................................................................5125 ЛИСТОПАДА Віддання Входу Пресвятої Богородиці,..................................................................................52

ГРУДЕНЬ.........................................................................................................................................................................539 ГРУДНЯ Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці.........................................................................................53

ПРАВИЛО.....................................................................................................................................................................53ПРО ЧЕРГОВІ ЄВАНГЕЛІЇ ОСТАННІХ П’ЯТИ НЕДІЛЬ......................................................................................53

НЕДІЛЯ СВЯТИХ ПРАОТЦІВ...............................................................................................................................56Субота перед Різдвом Христовим...........................................................................................................................58НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ..............................................................................................5820–24 ГРУДНЯ Передсвяття Різдва Христового..................................................................................................6024 ГРУДНЯ Навечір’я Різдва Христового.............................................................................................................6125 ГРУДНЯ Різдво Господа нашого Ісуса Христа................................................................................................6426 ГРУДНЯ Собор Пресвятої Богородиці.............................................................................................................67Субота по Різдві........................................................................................................................................................69Неділя по Різдві Христовому..................................................................................................................................69ПРАВИЛО ПРО СУБОТИ І НЕДІЛІ......................................................................................................................70між Різдвом і Богоявлінням.....................................................................................................................................7026 ГРУДНЯ Святого Першомученика Стефана....................................................................................................7231 ГРУДНЯ Віддання свята Різдва Христового....................................................................................................72

СІЧЕНЬ............................................................................................................................................................................731 СІЧНЯ Обрізання Господнє і пам’ять св. Василія Великого..............................................................................732, 3, 4 і 5 СІЧНЯ Передсвяття Богоявління............................................................................................................74Навечір’я Богоявління..............................................................................................................................................756 СІЧНЯ Святе Богоявління....................................................................................................................................757 СІЧНЯ Собор святого Івана Предтечі.................................................................................................................76Субота по Богоявління.............................................................................................................................................77Неділя по Богоявлінні..............................................................................................................................................7711 СІЧНЯ Преподобного отця нашого Теодосія...................................................................................................7814 СІЧНЯ Віддання Богоявління............................................................................................................................7830 СІЧНЯ Трьох святителів.....................................................................................................................................79

Лютий............................................................................................................................................................................811 ЛЮТОГО Передсвяття Стрітення Господнього................................................................................................812 ЛЮТОГО Стрітення Господнє............................................................................................................................83

3 – 8 ЛЮТОГО Посвяття Стрітення...........................................................................................................................8424 ЛЮТОГО Перше і друге Віднайдення Чесної Голови Предтечі....................................................................87

БЕРЕЗЕНЬ........................................................................................................................................................................921 БЕРЕЗНЯ Святих 40 мучеників...........................................................................................................................9224 БЕРЕЗНЯ Передсвяття Благовіщення...............................................................................................................9325 БЕРЕЗНЯ Благовіщення Пресвятої Богородиці...............................................................................................9626 БЕРЕЗНЯ Віддання Благовіщення і Собор св. архангела Гавриїла.............................................................105

Квітень.........................................................................................................................................................................10723 КВІТНЯ Святого великомученика Юрія.........................................................................................................10725 КВІТНЯ Святого апостола і євангеліста Марка.............................................................................................11130 КВІТНЯ..............................................................................................................................................................111

ТРАВЕНЬ.......................................................................................................................................................................1113 ТРАВНЯ Преподобного отця Теодосія Печерського......................................................................................1117 ТРАВНЯ Явління знамена Чесного Хреста на небі в Єрусалимі...................................................................1128 ТРАВНЯ Святого апостола і євангеліста Івана Богослова..............................................................................1129 ТРАВНЯ Перенесення мощів святого отця нашого Миколая........................................................................11510 ТРАВНЯ Святого апостола Симона................................................................................................................11521 ТРАВНЯ Константина й Олени.......................................................................................................................115

ЧЕРВЕНЬ........................................................................................................................................................................11711 ЧЕРВНЯ Святих апостолів Вартоломея і Варнави........................................................................................11724 ЧЕРВНЯ Різдво святого Івана Хрестителя.....................................................................................................117

2

29 ЧЕРВНЯ Святих Верховних апостолів Петра і Павла...................................................................................117Липень.........................................................................................................................................................................118

2 ЛИПНЯ Покладення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці................................................................................11816 ЛИПНЯ Святих Отців перших шістьох вселенських соборів.......................................................................11820 ЛИПНЯ Святого пророка Іллі..........................................................................................................................11925 ЛИПНЯ Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці,............................................................................11931 ЛИПНЯ Передсвяття Перенесення Чесного Хреста......................................................................................119

СЕРПЕНЬ.......................................................................................................................................................................1201 СЕРПНЯ Перенесення Дерева Чесного Хреста...............................................................................................1206 СЕРПНЯ Переображення Господнє..................................................................................................................12115 СЕРПНЯ Успіння Пресвятої Богородиці........................................................................................................12116 СЕРПНЯ Нерукотворного Образа...................................................................................................................12129 СЕРПНЯ Усікновення Чесної Голови святого Івана Хрестителя.................................................................12231 СЕРПНЯ Покладення Пояса Пресвятої Богородиці......................................................................................123

ЧАСТИНА ІV..................................................................................................................................................................123УСТАВИ ТРІОДІ............................................................................................................................................................123

НЕДІЛЯ МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ........................................................................................................................................123НЕДІЛЯ БЛУДНОГО СИНА............................................................................................................................................124М’ЯСОПУСНА, АБО ЗАДУШНА СУБОТА.......................................................................................................................124М’ЯСОПУСНА НЕДІЛЯ...................................................................................................................................................125СИРОПУСНИЙ ТИЖДЕНЬ...............................................................................................................................................125СИРОПУСНА НЕДІЛЯ.....................................................................................................................................................129ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУ.......................................................................................................................................130

ВЕЧІРНЯ В СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ.................................................................134ПЕРША СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ.............................................................................................................................135ПЕРША НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ..............................................................................................................................136СУБОТА ДРУГОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ..............................................................................................................137ДРУГА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ................................................................................................................................138ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ............................................................................................................................138ЧЕТВЕРТА СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ.........................................................................................................................140ЧЕТВЕРТА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ..........................................................................................................................140ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК, СЕРЕДА І П’ЯТНИЦЯ...............................................................................................................140П’ЯТОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ.............................................................................................................................140Π’ЯТА СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ – АКАФІСТОВА.....................................................................................................141П’ЯТА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ................................................................................................................................142ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК, СЕРЕДА, ЧЕТВЕР І П’ЯТНИЦЯ.................................................................................................142ШОСТОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ...........................................................................................................................142КВІТНА ТРІОДЬ......................................................................................................................................................142ШОСТА СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ – ЛАЗАРЯ............................................................................................................143КВІТНА НЕДІЛЯ.............................................................................................................................................................144ВЕЛИКІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І СЕРЕДА.....................................................................................................................145ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР.........................................................................................................................................................146ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ.......................................................................................................................................................148УТРЕНЯ ВЕЛИКОЇ СУБОТИ...................................................................................................................................152Початок святої П’ятидесятниці.................................................................................................................................154

ВОСКРЕСНА УТРЕНЯ..........................................................................................................................................155В день Воскресіння ввечері...................................................................................................................................158ЗАГАЛЬНИЙ УСТАВ УСІМ ДНЯМ СВІТЛОЇ СЕДМИЦІ...............................................................................159

НЕДІЛЯ АП.ТОМИ.........................................................................................................................................................160НЕДІЛЯ МИРОНОСИЦЬ..................................................................................................................................................161НЕДІЛЯ РОЗСЛАБЛЕНОГО.............................................................................................................................................162ПЕРЕПОЛОВИНЕННЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.......................................................................................................................163НЕДІЛЯ САМАРЯНКИ....................................................................................................................................................164НЕДІЛЯ СЛІПОНАРОДЖЕНОГО......................................................................................................................................164ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ..............................................................................................................................................165НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПЕРШОГО НІКЕЙСЬКОГО СОБОРУ........................................................................................165НЕДІЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ............................................................................................................................................166ПОНЕДІЛОК СВЯТОГО ДУХА...............................................................................................................................167НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ..................................................................................................................................................168ПОЧАТОК ПОСТУ СВЯТИХ............................................................................................................................................168ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА....................................................................................................................168СВЯТО ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ...................................................................................................................................169ПРАЗНИК СПІВСТРАЖДАННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ..............................................................................................171

3

ЧАСТИНА V...................................................................................................................................................................171УСТАВИ ПРО ХРАМИ.................................................................................................................................................171

Розділ І.........................................................................................................................................................................1711. ПРО ВИСТАВЛЕННЯ СВЯТИХ ТАЇН НА ПРЕСТОЛІ................................................................................1712. ПРО ПОХІД ЗІ СВЯТИМИ ТАЇНАМИ...........................................................................................................172

Розділ II........................................................................................................................................................................172ХРАМОВІ УСТАВИ,.................................................................................................................................................1721. ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ.............................................................................................................................................1732. ОКРЕМІ ХРАМОВІ УСТАВИ..............................................................................................................................173ПОЗА ТРІОДДЮ........................................................................................................................................................173

1 ВЕРЕСНЯ.............................................................................................................................................................1731 СІЧНЯ...................................................................................................................................................................174

II. РУХОМИХ СВЯТ..................................................................................................................................................180ПРАВИЛО СЛУЖБ ЦІЛОГО РОКУ..................................................................................................................181ПРАВИЛО РУХОМИХ СЛУЖБ...............................................................................................................................191УСТАВ.........................................................................................................................................................................208ПРО СВЯТІ ДВЕРІ І ЗАВІСУ ІКОНОСТАСУ........................................................................................................208

Додаток...........................................................................................................................................................................208Устав Богослужінь..........................................................................................................................................................208

V. Устав Божественної Літургії................................................................................................................................222св. Івана Золотоустого та св. Василія Великого......................................................................................................222VI. Устав Літургії Напередосвячених Дарів............................................................................................................242

Від видавництваОбрядова дисципліна була і лишається важливим чинником літургійної єдності кожної Церкви sui iuris (свого права), одною з яких є Українська Католицька Церква (УКЦ).Обряд УКЦ оформлювався протягом століть з давньокиївського обряду і на сьогодні становить собою відмінний від інших візантійського походження обряд, який часто окреслюють терміном „візантійсько-український”.Обрядова єдність осягається через дотримання єдиних уставних приписів. Від давніх часів в східних церквах почали вживати зібрання таких приписів, тобто типики (від гр. слова типікон). В типику систематизуються найрізноманітніші комбінації відправ, що можуть виникати протягом літургійного року, й подаються точні вказівки як у тому чи іншому випадку „уставно”, тобто правильно, зразково відправляти богослужіння. На Україні від часів св. Теодосія Печерського (†1074) був в ужитку Студитський типик (за назвою царгородського монастиря св. Теодора Студита), а від XV ст. його замінив Єрусалимський (лаври св.Сави бл.) типик. У пізніші століття з’являються вітчизняні типики: Почаївський 1766 року, Перемиський типик Я.Досковського (видання 1852, 1870, 1903), Ужгородський (1890, 1901). Уживались також анонімні рукописні типики. 1899 року світ побачив типик о. Ісидора Дольницького (1830-1924), духовника і професора Греко-Католицької Духовної Семінарії у Львові, автора багатьох нових богослужінь УКЦ. Укладений за матеріалами Львівського Синоду 1891 року, який мав величезне значення в історії нашої Церкви, типик о.Дольницького подає багатий практичний та історичний богослужбовий матеріал.Загальновідомо, що УКЦ почала відроджуватися на своїх історичних землях щойно 1989 року, після майже 40-річного перебування в катакомбах. Це не означає, що після „Львівського Собору” 1946 р. літургійне життя Католицької Церкви на Україні припинилось, але довга відсутність спілкування, контактів з зовнішнім світом, з іншими частинами УКЦ далася взнаки в багатьох ділянках життя Церкви, а зокрема й на обрядовості.Останніми роками занепад обрядової дисципліни відчувався особливо. Найбільше відчувався він в римських освітніх установах УКЦ, до яких приїжджають на навчання студенти з українських єпархій цілого світу.Довголітнього ректора однієї з таких установ, Української Папської Колегії св. Йосафата, о. д-ра Софрона Мудрого, ЧСВВ, небезпека втрати обрядової тотожності натхнула до здійснення нового видання типика о. Дольницького, оскільки попереднє видання давно вже було вичерпане, а сам типик не втратив свого практичного значення. Мова оригіналу,

4

церковнослов’янська, на сьогодні вже малозрозуміла, тому відчутною була необхідність перекладу типика на сучасну українську мову.За ініціативою о. д-ра С, Мудрого 1979 року тодішній духовник Колегії св. Йосафата о. Родіон Головацький, ЧСВВ, розпочав цілеспрямовану працю над перекладом типика, яку перервала нагла смерть отця духовника у липні 1985 року. Переклад, що здійснювався з точним дотриманням тексту оригіналу, без жодних змін, і його редакцію закінчено 1992 року. В праці над перекладом взяли участь о.д-р Партеній Павлик (переклад грецьких текстів), о.Доротей Шимчій (примітки), о. Йосафат Романик (2-а частина).Остаточна редакція перекладу розглядалась комісією, до складу якої увійшли: о.д-р Северіян Якимишин, консультор Літургійної комісії при Конгрегації для Східних Церков, о.д-р Порфірій Підручний, о.мгр. Михайло Гаврилів. За рішенням комісії до перекладу типика додається „Устав богослужень”, затверджений Апостольською Столицею 1944 року й вперше виданий українською мовою 1958 р., який замінив собою першу частину типика, тобто „Загальний вид богослужіння”. Однак ця, перша, частина не втрачає свого значення як цінне історичне джерело розвитку обряду. Зауважимо також в яких пунктах типик о.Дольницького втратив на сьогоднішній день свою актуальність:1. Літургійні приписи 1-ої частини типика о.Дольницького, взяті з „Додатку” Львівського Синоду, виданого 1896 року сьогодні настільки дійсні, наскільки вони узгоджуються з римським „Уставом богослужень”, його в чомусь пояснюють чи доповнюють.2. Рубрики стосовно різних постів, що їх подає типик о.Дольницького, сьогодні вже недійсні, бо 1966 року Єпископат УКЦ під проводом Верховного Архиєпископа і кардинала Йосифа Сліпого подав нові норми, в яких зобов’язав всіх духовних осіб, чернецтво та вірних в сумлінні до дотримання посту, а саме: а) В усі п’ятниці цілого року, за винятком загальниць і припадаючих господніх і богородичних свят – стриманність від м’яса; б) в перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – стриманність від м’яса і молочних страв; в) в навечір’я Різдва і Богоявління, свята Воздвиження Чесного Хреста й Усікновення Чесної Голови св. Івана Хрестителя – стриманність від м’яса з одноразовим харчуванням досита з додатковими скромними перекусками, відповідно до місцевих звичаїв; високопреосвященним владикам, парохам і сповідникам дозволив уділяти в разі потреби інші полегшення, за духом обряду (Благовісник Верховного Архиєпископа, 1966, т.2, ст. 195).3. Св. Літургію дозволяється скорочувати так, як подається в служебнику, виданому Синодом Єпископів УКЦ 1989 року, а апостол-євангелію і причасний дозволяється брати по одному, хоч би на цей день припадало два (Благовісник Верховного Архиєпископа, 1965, том 1, стор. 42). За благословенням настоятеля (пароха), з метою скорочення богослужінь, дозволяється пропускати другорядні тропарі й кондаки, якщо їх на якийсь день припаде по кілька, за таким самим благословенням дозволяється не брати двічі чи тричі того самого тропаря, сідального або тієї самої стихири.Потреба в уставній літературі невпинно зростає. Причина цього – відродження УКЦ на своїх історичних землях, тому редакція вірить і сподівається, що нове видання типика о. Дольницького, тепер вже українською мовою, послужить якнайліпшому вихованню нової генерації клиру нашої Церкви.Як кожна праця такого обсягу, так і цей переклад не позбавлений помилок і хиб. Редакція заздалегідь вдячна всім тим, хто надішле свої зауваження.В-во „Української Духовної Бібліотеки”

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТИПИКАЦей Типик складається з п’яти частин, з яких в 1-ій подається загальний вид богослужіння, в 2-ій – загальні устави різним службам Октоїха і Мінеї, в 3-ій – окремі устави деяким службам Мінеї, в 4-ій – окремі устави службам Тріоді, в 5-ій – окремі устави святам храмовим.

5

ЧАСТИНА ІЗАГАЛЬНИЙ ВИД БОГОСЛУЖІННЯ

за Уставом Львівського провінційного Синоду(Подається текст Синоду2 з нашими примітками на споді)3.

ПРО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БОГОСЛУЖІННЯ„Частин богослужіння – дев’ять: вечірня, повечір’я, утреня, чотири часи, тобто: І, III, VI і IX і Літургія або, замість неї обідниця”4.„Крім чотирьох часів, з яких кожний має один і той самий вид, всі інші частини богослужіння мають по кілька видів, а саме: вечірня – великої, повсякденної і малої, а велика, в свою чергу, може бути зі всенічним або без нього; повечір’я – великого і малого, а велике може бути зі всенічним або без нього; північна – повсякденної, суботньої і недільної; утреня – великої і малої, або повсякденної, а велика може бути зі всенічним або без нього; Літургія – повної: св. Івана Золотоустого і св. Василя Великого і неповної, тобто Напередосвячених Дарів”.

ВЕЧІРНЯ

ЧИН ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІ ЗІ ВСЕНІЧНИМ

1. Одягання священних риз і кадження„Після того, як на головнім престолі будуть запалені свічі й підготовані дві кадильниці, якщо служитимуть два диякони, якщо – ні, то одна, ієрей, поблагословивши рукою, складеною як для благословення на Літургії, епітрахиль і, поцілувавши хрест на ньому, одягає його на себе5. Диякони беруть на себе дальматику з орарем, поцілувавши її перед тим. Всі троє виходять, один за одним, спочатку другий диякон, за ним – перший, а останнім – ієрей з захристії перед східці престолу, ставши: перший диякон ліворуч, а другий праворуч ієрея, а ієрей поміж них, вклоняються всі троє низько святим таїнам і, обернувшись всі разом до святих дверей, ієрей і другий диякон вправо, а перший диякон вліво, відчиняють їх і, обернувшись у бік престолу, так само півобертом, диякони беруть кадильниці, а ієрей правицею – ложечку, вкладає ладан спочатку до кадильниці першого, а відтак – до кадильниці другого диякона і після того, як диякони промовлять: „Благослови, владико, кадило”, благословить ієрей хрестоподібне обидві кадильниці окремо кожну, і проказують всі разом молитву „Кадило тобі приносимо”, що подається в служебнику наприкінці проскомидії. На інших кадженнях, замість цієї молитви промовляється лише: „Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні”. В церквах, лише катедральних єпархіяльних або монастирських, другий диякон виголошує до ієрея, що стоїть на тому самому місці: „Повеліте”6. В цей час всі підводяться, диякони кадять, завжди трьома вимахами кадильниці, насамперед святу трапезу з чотирьох боків, а саме спочатку спереду обидва разом, вклоняючись при цьому низько святим таїнам; потім ідуть перший диякон у правий бік, а другий у лівий, кадячи кожний свій бік святої трапези, а також ззаду (і, якщо існує, запрестольну ікону) обидва разом і ієрея від передніх кутів престолу обидва разом, і виходять, кожний своїми дверми перед святі двері і, вклонившись низько святим таїнам, обертаються до намісних ікон іконостасу, кадячи кожний ікону зі свого боку. Також обходять з димуючими кадильницями храм, кожний зі свого боку, кадячи при цьому ікони бічних престолів, якщо такі існують. Після цього, повернувшись від великих церковних дверей серединою храму перед святі двері і, вклонившись низько св. таїнам, обертаються диякон, що праворуч – вліво, а диякон, що ліворуч – вправо на захід і кадить кожний зі свого боку спочатку крилос, якщо храм катедральний, також хори і, на кінці, обидва разом людей”.

„Нехай буде відомо всім:

6

1. Якщо буде присутнім також архиєрей, то в цьому випадку, належить дияконам підійти до його престолу і кадити його обидвом разом, а після цього, відійшовши на середину, кадити крилоси та ін.2. Дияконам і ієреєві, по закінченні кадження кожної ікони, архиєрея, крилосу, хору і людей, належить вклонятись їм, а кадячи престіл, вклонятись лише спереду”.

„По кадженні людей обертаються диякони до святих дверей і перший виголошує: „Господи, благослови”7. Після цього обидва диякони, вклонившись низько святим таїнам, вертаються, кожний своїми дверми, до святилища. Якщо буде тільки один диякон, він один кадить навколо святу трапезу і, вийшовши північними дверми, кадить ікони намісного чину з правого боку, так само і з лівого; обійшовши храм з правого боку на лівий і, вклонившись від святих дверей святим таїнам, кадить все інше, за уставом, і вертається до святилища південними дверми. Якщо не буде жодного диякона, то ієрей кадить сам і виголошує: „Господи, благослови”. Покадивши престіл, виходить він зі святилища до храму святими дверми і, по кадженні іконостасу, обходить храм так, як приписано, коли служить один диякон; по закінченні кадження виголошує перед святими дверми „Господи, благослови” і вертається до святилища святими, тобто середніми, дверми іконостасу”8.

2. Від „Слава святій” до входу„Коли диякони, віддавши кадильниці, стануть, кожний по своїм боці, біля ієрея перед східцями, ієрей гучним голосом співає: „Слава святій, одно істотній, животворній Тройці завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні”9. Після „Амінь” хор одразу: „Прийдіте, поклонімся” тричі і всі троє священнослужителі зачиняють святі двері, і гасяться свічі на престолі.Під час співу передпочаткового псалма (103-го) вручаються дияконам запалені свічки, і кожний з них своїми дверми виходить перед святі двері, а за ними й ієрей, вийшовши північними дверми, стає між ними перед св. дверми і, вклонившись разом з дияконами св. таїнам, читає потиху вечірні молитви, а диякони присвітлюють йому.Після передпочаткового псалма і „алилуя” перший диякон співає єктенію „В мирі Господеві помолімся”. Ієрей продовжує читати вечірні молитви на тому самому місці, а наприкінці єктенії виголошує: „Бо тобі належить”. Опісля всі троє, вклонившись разом, виходять зі святилища: перший диякон, а за ним ієрей – південними дверми, а другий – північними і там сідають за престолом: священик – посередині, перший диякон праворуч, а другий ліворуч від нього. Після першої катизми, тобто після „Блажен муж”, другий диякон, вийшовши перед святі двері, співає малу єктенію, а ієрей, підвівшись, виголошує зі свого місця: „Бо твоє є царство”. Якщо нема диякона, то ця єктенія, за місцевим звичаєм, відмовляється ієреєм потиху, а хор відповідає на її прошення голосно.Після єктенії співається „Господи, взиваю я” за голосом перших стихир. Під час співу диякони звертаються до ієрея: „Благослови, владико, кадило”, а ієрей благословить кадило словами: „Благословенний Бог наш”10, після чого диякони кадять престіл з чотирьох боків, іконостас, клир, хори та людей і, вклонившись перед святими дверми, вертаються за престіл до ієрея”.

3. Вхід і кадження на „Світло тихе”„Коли хор помне співати останній стих псалма, тобто „Велике бо до нас його милосердя”, ієрей вбирається у фелон, поблагословивши його і поцілувавши хрест на ньому, і на „Слава” творить разом з дияконами вхід з кадилом в такий спосіб: Прийшовши перед східці престолу і вклонившись всі разом св. таїнам, відчиняють св. двері (які залишаються відчиненими до початку утрені) і, обернувшись знову до престолу, диякони приймають кадильниці і, взявши від ієрея благословення кадила так, як це подано на „Господи, взиваю я”, обходять всі троє престіл від правого його боку таким чином: спочатку іде другий диякон, за ним – перший, а на кінці – ієрей і, попереджувані двома свічконосцями, виходять північними дверми і стають перед святими дверми, тобто другий диякон стає з лівого боку, біля ікони Богородиці,

7

обличчям на південь, перший – з правого боку від ікони Спасителя, дещо нижче, а ієрей – безпосередньо перед святими дверми; і одразу перший диякон, що стоїть по правиці ієрея, трохи на віддалі від нього, нахилившись трохи і тримаючи трьома першими пальцями правиці орар, промовляє потиху до ієрея: „Господеві помолімся”. Ієрей, нахилившись так само, відмовляє молитву Входу. По молитві ієрей і диякон випростовуються, а диякон, тримаючи орар трьома пальцями правиці в напрямку сходу, промовляє до ієрея: „Благослови, владико, святий вхід”. Ієрей благословить до сходу, промовляючи: „Благословенний вхід святих твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні”.Якщо в церкві буде і архиєрей, диякони ідуть до нього і кадять його, а перший диякон, схиливши перед ним голову, просить у нього благословення входу: „Благослови, владико, вхід святих твоїх” та ін.; ієрей, в цьому разі, нічого не робить.„Коли ієрей поблагословить вхід, обидва диякони стають перед ним в один ряд (повздовжний), тобто перший диякон стає перед ієреєм спиною до нього, а другий – перед першим так само. По закінченні стихир перший диякон творить кадильницею знак хреста і виголошує: „Премудрість! Прості!” і, під час співу „Світло тихе”, входять диякони до святилища і кадять св. трапезу з чотирьох боків і все інше так, як на „Господи, взиваю я”11. За дияконами входить до святилища й ієрей і очікує перед східцями, коли диякони, після кадження, повернуться до святилища і, вклонившись святим таїнам, стануть разом з ним перед східцями престолу”.

4. Прокімен і читання„По відспіванні „Світло тихе” диякони підходять до святих дверей і перший з них, дивлячись на людей, виголошує: „Будьмо уважні”; ієрей, також обернувшись правим боком до людей, благословить їх хрестоподібне правицею, складеною, як для благословення на Літургії, співаючи: „Мир всім”, і тоді, другий диякон також виголошує до людей: „Премудрість! Будьмо уважні!”. Під час співу прокімена зі стихами обертаються всі троє до престолу, а ієрей, вклонившись низько св. таїнам, іде вправо за престіл і сидить там під час читань. Диякони залишаються біля святих дверей і, перед заголовком кожного читання, перший з них виголошує до людей: „Премудрість!”, а після заголовку – другий, так само до людей: „Будьмо уважні!”. Якщо не буде дияконів, це все виголошує ієрей зі свого місця”.

5. Від „Промовмо всі” до литії„По закінченні читань ієрей приходить перед східці і, разом з дияконами, вклоняється святим таїнам. Після цього підходить ієрей до престолу, а диякони відходять перед іконостас, і перший з них співає єктенію „Промовмо всі”, а другий, після „Сподоби, Господи”, – єктенію „Сповнім”. Виголоси до єктеній співає ієрей, а після першого виголосу єктенії „Сповнім”, співаючи „Мир всім”, благословляє людей правицею так, як перед прокіменом. Під час молитви на похилення голови священнослужителі і всі люди схиляють голови”12.

6. Литія„Після виголосу „Нехай буде влада царства твого”, коли запалюються в цілій церкві і роздаються церковному братству та іншим людям свічі, обидва хори збираються посеред церкви і починають співати литійні стихири. Диякони, вклонившись перед святими дверми, входять, кожний своїми дверми, до святилища і, ставши перед східцями престолу і вклонившись низько перед ним, приймають кадильниці, і один з них (що ліворуч) ще й всенічник (литійник) з хлібами, які будуть благословлені. Ієрей, тримаючи в правиці хрест, підходить перед східці престолу і, вклонившись разом з дияконами перед престолом, виходять всі разом зі святилища: ієрей – середніми, а диякони – бічними дверми. Підійшовши до тетраподу, кладе диякон на ньому всенічник з хлібами, і тоді, всі вони, попереджувані хором і свічконосцем, прямують у притвір, або, якщо його нема, на місце поблизу дверей церкви і там стають обличчям до престолу: хори – по боках, а священнослужителі – в один поперечний ряд, тобто ієрей поміж дияконів. Диякони,

8

прийнявши від ієрея благословення кадила так, як на „Господи, взиваю я”, кадять обидва разом ієрея, потім кожний свій хор і, на кінці, обидва разом нарід, кожний перед собою13.По закінченні литійних стихир диякони, починаючи від першого, співають поперемінне єктенію „Спаси, Боже”, після якої виголошує ієрей: „Вислухай нас, Боже” і, співаючи „Мир всім”, благословить хрестоподібне правицею. Під час прикінцевої молитви „Владико многомилостивий”, що її співає ієрей, всі стоять схиливши голови”.

7. Від стиховні до благословення хлібів„Після молитви співають хори „Амінь” і вертаються до церкви разом зі священнослужителями, де, ставши позаду них, починають співати стиховну, а священнослужителі, спочатку диякони, а за ними ієрей, увійшовши у храм стають в один ряд перед тетраподом. По відспіванні стиховні і „Нині відпускаєш” хори відмовляють трисвяте з „Отче наш”, а ієрей виголошує: „Бо твоє є царство” і, коли хори почнуть співати тропарі, бере кадильницю і, як щойно перший диякон промовить: „Благослови, владико, кадило”, вкладає ладан, благословить його і, сказавши: „Благословенний Бог наш”, кадить з чотирьох боків покладені на тетраподі хліби: спочатку спереду, потім з південного боку, зі східного і, на кінці, з північного. Перед і після кадження належить ієреєві низько вклонитися св. таїнам від сходу, а по поклоні обернутись лівим своїм боком до тетраподу. По кадженні належить йому обернутись правим своїм боком до св. таїн і по поклоні відійти на північний бік тетраподу.Тропарі беруться в такий спосіб: Якщо свято господнє або богородичне – тропар свята тричі, без „Слава, і нині”. Якщо буде свято святого зі всенічним в неділю, то тропар „Богородице Діво” двічі і тропар святого раз, без „Слава, і нині”. Якщо буде свято святого в седмичний день, то тропар святого двічі і „Богородице Діво” раз, без „Слава, і нині”. (Колись всенічне відправлялось щонеділі і тоді тропар „Богородице Діво” співався тричі)”.

8. Благословення хлібів„По відспіванні останнього тропаря відбувається благословення хлібів в такий спосіб: Згори на всенічник кладуться п’ять просфор, тобто чотири навхрест разом, а п’ята – над ними. На споді всенічника – пшениця, з лівого боку, тобто від ікони Богородиці – посуд з вином, з лівого – з єлеєм. Після того, як перший диякон виголосить: „Господеві помолімся”, ієрей підносить правицею горішню просфору і починає співати молитву благословення „Господи Ісусе Христе”; коли він виголосить: „Сам і тепер, владико”, кладе горішню просфору на інші чотири і співає далі: „Благослови ці хліби †, пшеницю †, вино † і єлей † і, називаючи кожне з чотирьох, благословить його”.

9. Закінчення вечірні„По закінченні молитви, коли хори відповідають „Амінь” і читають псалом „Благословлю Господа”, один з дияконів бере всенічник з поблагословленими хлібами, в цей час хори відходять на свої місця, а всі троє священнослужителі входять до святилища: ієрей – середніми, диякони – бічними дверми. Диякони віддають свічі і всенічник, після чого всі троє стають перед східцями престолу і одразу по словах псалма „Ніякого блага не забракне”, ієрей, обернувшись вправо до людей, благословляє їх хрестоподібно, одночасно співаючи: „Благословення Господнє на вас” і, обернувшись вліво до престолу, починає утреню від „Слава святій”„.

Примітка про стояння і сидження під час вечірні„Простий наш нарід має повагигідний звичай завжди стояти під час богослужінь; всі інші нехай стоять на цій вечірні:1. Під час кадження.2. Від початку до передпочаткового псалма (103-го).3. Під час співу перших 2-х стихів псалма „Господи, взиваю я”.

9

4. Від „Слава, і нині” стихир на „Господи, взиваю я” до кінця прокімена.5. На „Сподоби, Господи”.6. На литійній молитві „Владико многомилостивий”, крім того, на ній схиляємо голови так, як і на тихій молитві єктенії „Сповнім”.7. Від „Нині відпускаєш” до кінця вечірні”.

ЧИН ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІ БЕЗ ВСЕНІЧНОГОПочаток

„Ієрей бере епітрахиль, благословляє його та, поцілувавши хрест на ньому, що вгорі, одягає на себе і виходить північними дверми перед зачинені св. двері. Тут, вклонившись низько, починає, як звичайно: „Благословенний Бог наш” та ін. Хори співають „Амінь”, а також відмовляють поперемінне вступні молитви, тобто „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, „Царю небесний”, „Пресвята Тройце”, „Господи, помилуй” (3), „Слава, і нині”, „Отче наш”. Ієрей: „Бо твоє є царство”. Хори: „Амінь”, також „Господи, помилуй” (12), по 6 на кожний хор, „Слава, і нині”, „Прийдіте, поклонімся” (3)”.

Примітки„1. Якщо буде тільки один хор, тоді все вищезгадане проказується поперемінне ієреєм і хором так, що після „амінь” починає священик: „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”.2. Якщо будуть також і диякони, тоді і вони, вийшовши з ієреєм зі святилища перед св. двері, стають там: один – праворуч, а другий – ліворуч від нього, а той, що праворуч, проголошує: „Благослови, владико” і ієрей починає: „Благословенний Бог наш”14.

Головна частина„Після цього, від передпочаткового псалма до виголосу „Нехай буде влада царства твого” єктенії „Сповнім” беруться всі частини і робиться все так, як на великій вечірні зі всенічним, тільки на цій вечірні, на „Господи, взиваю я” стихир може бути не лише 10 чи 8 так, як на великій зі всенічним, але також і 6.Після виголосу ієрея, що перебуває при престолі (разом з дияконами, якщо будуть) „Нехай буде влада царства твого” співається стиховня, також „Нині відпускаєш”, трисвяте і все інше з „Отче наш”, після чого ієрей: „Бо твоє є царство”. Хори співають тропарі в такий спосіб: Якщо буде служба недільна, то співають тропар недільний рядового голосу, також Слава: тропар рядового святого (місяцеслова) і на кінці І нині: богородичний, один з недільних, за голосом тропаря рядового святого. Якщо не буде служби недільної, але буде служба святого полієлейного, то береться тропар святого, Слава, і нині: богородичний, з недільних, за голосом тропаря святого. В середині свята (господнього чи богородичного) богородичні не беруться, а після тропаря святого береться тропар свята”.

Закінчення„Ієрей: „Премудрість!”.Хор: „Благослови”.Ієрей: „Благословенний і препрославлений Христос Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні”15.Хор: „Амінь”, й одразу: „Утверди, Боже, католицьку віру на віки вічні”.Ієрей: „Пресвята Богородице, спаси нас”.Хор: „Чеснішу”.Ієрей, вклоняючись низько св. таїнам: „Слава тобі, ХристеБоже, надіє наша, слава тобі”.Хор: „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Господи,благослови”16.Ієрей відходить від престолу та, стоячи в св. дверях обличчям до людей, виголошує відпуст,

10

згадуючи в нім біжучу службу (тобто ту, що випадає на той день, одну або й більше, стільки, скільки їх буде)”.

Примітки1. „Якщо будуть диякони, то при кінці тропарів виходять вони, кожний своїми дверми, перед св. двері і, вклонившись низько св. таїнам, стають: один – праворуч, а другий – ліворуч св. дверей, обличчям один проти одного; тоді перший диякон, що біля ікони Спасителя, підносить трьома пальцями правиці орар до людей і виголошує: „Премудрість”; другий, що біля ікони Богородиці: „Благослови”. Ієрей: „Благословенний” та ін., і перебуває там до кінця відпусту. Коли ієрей виголошує відпуст, обидва диякони тримають орарі піднесеними трьома пальцями правиці, а наприкінці, вклонившись всі разом св. таїнам, входять, кожний своїми дверми, до святилища і, зачинивши разом з ієреєм св. двері і вклонившись всі троє разом св. таїнам, відходять до захристії. Якщо буде тільки один диякон, то він сам виходить південними дверми перед ікону Спасителя і виголошує: „Премудрість”, тримаючи під час цього і на відпусті орар піднесеним так, як це зазначалось вгорі”.2. „Не належить і на цій вечірні сидіти тоді, коли приписано не сидіти і на вечірні зі всенічним, до того, ще й на відпусті”.

ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ ВЕЧІРНІЧинності під час усієї вечірні

„Нехай буде відомо, що на цій вечірні нема входу, тому св. двері не відчиняються, ані диякони не служать, ані ієрей не уживає фелон, а лише епітрахиль; кадить тільки на „Господи, взиваю я”. Виходить ієрей перед св. двері в наступних випадках:1. На початку так, як на великій вечірні.2. На всі єктенії (крім одної малої, яку, за місцевим звичаєм, відмовляє потиху на своїм місці).3. На „Премудрість, прості”, і перебуває там до кінця виголосу „Будьмо уважні! Мир всім!”, під час якого і мирствує, обернувшись до людей.4. Наприкінці, на відпусті”.

Текст„Від початку вечірні до стихир на „Господи, взиваю я” все подібно, як на великій вечірні без всенічного; тільки тут, замість 1-ої катизми („Блажен муж”), буде катизма рядова; якщо попереднього дня було всенічне, то з огляду на всенічний труд, рядова катизма на такій вечірні не береться; а тому, що колись, за уставом, всенічне було щонеділі, тому, за тим самим уставом, на вечірні в неділю на понеділок катизми нема, хоча й нема тепер щонеділі всенічного. Стихир на „Господи, взиваю я” буде не 10 і не 8, а 6, наприкінці яких не буде молитви Входу тому, що Входу нема. По закінченні стихир: „Премудрість, прості”, „Світло тихе”, „Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні” і прокімен дня з часослова; читань не буде, нема також на цім місці єктенії „Промовмо всі”, а одразу „Сподоби, Господи” і все інше до кінця, як на великій вечірні без всенічного, тільки тут після тропаря святого, тому що він неполієленний, не береться богородичний з недільних, але з повсякденних відпустових, за голосом тропаря святого і за днем седмичним. Якщо випаде два святих, тоді беруться: тропар першого святого, Слава: тропар другого, І нині: богородичний відпустовий, за голосом тропаря другого святого; в середині свята також і на цій вечірні не закінчуємо тропарів богородичним відпустовим, але тропарем свята. До того, по закінченні тропарів, ієрей співає єктенію „Помилуй нас, Боже” і творить середній відпуст, тобто виголошує: „Премудрість”, а хор одразу: „Чеснішу” і все інше так, як на великій вечірні без всенічного. На „Христос, істинний Бог наш” ієрей обертається до людей”.

Примітки1. „В саму неділю або в інше свято зі всенічним по парафіяльних церквах на провінції

11

залишається загальний звичай робити вхід.2. Не належить і на цій вечірні сидіти тоді, коли не дозволяється сидіти й на великій вечірні без всенічного”.

ЧИН МАЛОЇ ВЕЧІРНІ„Ця вечірня відправляється так, як і повсякденна17, однак, без катизми і без єктеній, крім останньої „Помилуй нас, Боже”, яку подають лише слов’янські устави, а грецькі не приписують. Стихир на „Господи, до тебе” буде тільки 4. Відпуст, хоч може починатися від „Слава тобі, Христе Боже”, але у нас виголошується також перед тим: „Премудрість” і „Чеснішу” так, як на повсякденній вечірні”.

ПОВЕЧІР’Я

ЧИН МАЛОГО ПОВЕЧІР’ЯТекст

1. „Початок звичайний, тобто „Благословенний Бог наш” та ін., „Слава тобі, Боже наш, слава тобі” і всі інші підготовчі молитви до „Прийдіте, поклонімся” (3) включно саме так, як ми подали на великій вечірні без всенічного”18.2. „Трипсалміє, мале славослов’я і символ віри так, як у часослові”.3. „Канон богородичний октоїха, за голосом і днем тижня, без катавасій і без єктеній, має він лише по 6-ій пісні „Господи, помилуй” (3), Слава, і нині: сідальний, а інколи і кондак. [Для особистого вжитку в молитвослові подано один канон богородичний октоїха, вівторка 8-го голосу, і в нім, по 3-ій пісні – сідальний, а по 6-ій – кондак і ікос]”.4. „По каноні – „Достойно”, трисвяте і все інше з „Отче наш” і „Бо твоє є царство”„.5. „Тропарі на різні випадки, тобто:а) На п’ять перших будніх днів тижня, починаючи від понеділка; б) на суботу; в) на неділю; г) на випадки свят і святого полієлейного”.„В п’ять перших днів тижня беруться наступних шість тропарів, тобто спочатку храму, якщо він господній або богородичний, після цього тропар дня седмичного; якщо храм не господній і не богородичний, а святого, то спочатку тропар дня, а після нього храму; та інші чотири тропарі, що подані в часослові, починаючи від „Боже Отців наших” з подальшими трьома; ченці перед „Боже Отців наших” відмовляють ще й тропар св. Василієві. В четвер тому, що служба – подвійна і має два тропарі, буде сім тропарів, а в монастирях – вісім, з тропарем св.Василія19. На середу і п’ятницю тому, що тропар – господній, тобто „Чесного хреста”, він в будь-якому разі бере перше місце, після нього – тропар храму”.„На суботу, тобто в п’ятницю ввечері на суботу, тропарів – три: спочатку дня, а далі Слава: кондак померлим, І нині: кондак дня. Тому, що в суботу храмова служба має більше значення, ніж в інші дні тижня, що випливає з того, що вона має на утрені канон, то задля цього попереджується тропар дня тропарем храму, якщо він господній або богородичний, але не в випадку, коли храм святого, тому що його пам’ять вже згадується в тропарі дня, який присвячено всім святим”.„На неділю, тобто з суботи ввечері на неділю наші часослови подають тільки іпакой голосу неділі”.„В випадку святкової служби (перед- і посвяття господнього чи богородичного), а також й у випадку святого полієлейного, відмовляється тільки кондак названої служби”.6. „Після тропарів – „Господи, помилуй” (40) і все інше, як подано в часослові”.7. «Наприкінці – відпуст, а після нього – поминання, як в часослові наприкінці повсякденної північної (прошення, подані перед поминаннями, проказуються тільки по монастирях). Замість цих поминань, відмовляємо сьогодні на самоті „Ослаби, прости”».

12

Чинності„Це повечір’я, якщо відправляється в церкві, відправляється тільки в епітрахилі, при замкнених св. дверях. Ієрей виходить перед св. двері на початку і залишається там до „Прийдіте, поклонімся”, і знову виходить на „Ти, що повсякчас” і залишається там до кінця”.„На відпусті цього повечір’я, як і на відпусті кожного іншого богослужіння, якщо воно відправляється в церкві, ієреєві належить обертатися до людей”.

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я БЕЗ ВСЕНІЧНОГО«Чин цього повечір’я подається в часослові або в молитвослові. А чинності ієрея на ньому такі:а) Уживає тільки епітрахиль, спочатку поблагословивши і поцілувавши хрест на ньому.б) Стоїть перед св. дверми: від початку звичайного до „Прийдіте, поклонімся” (3) включно; на всіх молитвах, тобто на молитві св.Василія „Господи, Господи”; на молитві Манасії „Господи Вседержителю”, на Василієвій „Владико Боже”; і від „Ти, що повсякчас” до кінця повечір’я, включно з поминаннями. На стихах Ісаєвої пісні „З нами Бог” і на молебних стихах „Пресвята Владичице” не мусить виходити перед св. двері, ані відмовляти їх поперемінне з хором, якщо будуть два хори, але тільки тоді, коли буде лише один хор.в) На молитві „Владико многомилостивий” (замість відпусту) не обертається до людей.г) Це повечір’я, як і мале, відправляється при зачинених св. дверях».

ПриміткаЦе повечір’я відправляємо в понеділок, вівторок, середу і четвер (і лише за уставом слов’янських тріодей, також і в п’ятницю), в усі тижні Великої чотиридесятниці, у вівторок та четвер Сиропусної седмиці, яка попереджає Чотиридесятницю, в понеділок і вівторок Страсної седмиці, що наступає по Чотиридесятниці.

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я ЗІ ВСЕНІЧНИМ„Від початку повечір’я до кінця славослов’я („Слава во вишніх Богу”) все береться так само, як на великому повечір’ї без всенічного20, а після славослов’я одразу литія і все інше за чином, як на вечірні зі всенічним. Однак, після трисвятого, замість тропарів дня, поданих по трисвятому, що по „Пресвята Владичице” береться тропар свята раз, а замість тропарів „Помилуй нас, Господи”, поданих по Манасієвій молитві, береться кондак свята раз. На початку повечір’я відчиняються св. двері і кадить ієрей лише в епітрахилі, а диякони, якщо будуть, в дияконських стихарях (дальматиках) – все за чином, як на початку вечірні зі всенічним; одразу після початку звичайного („Благословенний Бог наш”) зачиняються св. двері, а відчиняються на початку литії й перебувають відчиненими до початку утрені так, як і на вечірні зі всенічним”.

ПІВНІЧНА„Північна має три види: повсякденної, суботньої і недільної. Повсякденна і суботня мають один вид, хоч і різні молитви, і чин їх приміщено в часо- і молитвослові. Чин недільної також подається в часослові і молитвослові; однак, канон троїчний треба брати з октоїха біжучого голосу тому, що канон, приміщений в часо- і молитвослові, якого кожна з восьми пісень взята з одного з восьми голосів октоїха, відмовляється тільки насамоті.За уставом час північної – це сама північ; але за теперішнім звичаєм відправляємо її ввечері перед, або вранці по півночі”.

ПриміткаПро тропар і кондак свята на північній

Трапляються деякі випадки свят, в яких на північній, замість трьох звичайних тропарів „Ось

13

Жених” і двох інших, що по першому трисвятому, береться тропар свята, а замість чотирьох тропарів „Пом’яни” і трьох інших, що по другому трисвятому з молитвою „Пом’яни, Господи”, береться кондак свята, залишаючи „Господи, помилуй” (12), поданих перед молитвою „Пом’яни”. Випадки ці наступні:

В періоді мінейному:26 січня Собор Пресвятої Богородиці1 січня (якщо не буде всенічного)7 січня Собор Предтечі2 лютого Стрітення (якщо нема всенічного)

В періоді тріодному:Субота ЛазареваВіддання ВоскресінняПонеділок П’ятидесятниці, тобто в неділю на понеділок21.

ЧИН ВЕЛИКОЇ УТРЕНІзі всенічним і без всенічного

Від початку до тропарів на „Бог Господь”„Якщо буде всенічне, тоді велику утреню починаємо одразу по великій вечірні в такий спосіб: ієрей, маючи на собі епітрахиль і фелон і закінчивши вечірню словами: „Благословення Господнє на вас”, обертається до престолу і, стоячи перед його східцями, виголошує: „Слава святій”. Хор: „Амінь” і „Слава во вишніх Богу” (3) з малими поклонами, і „Господи, губи мої відкрий” (2) без поклонів, а також шестипсалміє. Ієрей після „Господи, губи мої відкрий”, зачинивши св. двері і вклонившись низько св. таїнам, скидає фелон, виходить північними дверми перед св. двері і, знову вклонившись низько, відмовляє там ранішні молитви22.Якщо нема всенічного, тоді утреня співається вранці, окремо від вечірні, в такий спосіб: ієрей, взяв епітрахиль, поблагословивши і поцілувавши її вгорі там, де має хрест, виходить північними дверми перед зачинені св. двері і виголошує, низько вклоняючись: „Благословенний Бог наш”. Хор: „Амінь”, а також „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, „Царю небесний”, трисвяте з „Отче наш”. Ієрей: „Бо твоє є царство”. Хор: „Амінь”, „Господи, помилуй” (12), „Прийдіте, поклонімся” (3). Ієрей, вклонившись низько, входить південними дверми до святилища і, ставши і вклонившись низько перед східцями престолу, і прийнявши кадильницю, і вклавши кадило, і поблагословивши його короткою молитвою, кадить довкола престіл; після цього, вийшовши північними дверми і вклонившись низько, кадить іконостас, хори і людей, згідно зі звичаєм. Хори відмовляють двопсалміє. По закінченні трисвятого з „Отче наш” ієрей вертається і, ставши перед св. дверми, і вклоняючись низько, і кадячи до престолу, виголошує: „Бо твоє є царство”; відтак, увійшовши південними дверми до святилища і віддавши кадильницю, виходить північними дверми перед іконостас і, вклонившись низько, по закінченні тропарів, відмовляє єктенію за царя і по її виголосі: „Слава святій” та ін., як на утрені зі всенічним, відмовляючи й інші молитви перед св. дверми.„Після шестипсалмія ієрей співає єктенію „В мирі Господеві помолімся” і, коли хори співають „Бог Господь” за голосом тропаря того дня, співає стихи на „Бог Господь”; відтак, вклонившись, відходить південними дверми на своє місце до святилища. Після цього співаються тропарі в такий спосіб:

Тропарі на „Бог Господь”„Якщо свято господнє або богородичне, то тропар свята двічі, а також Слава, і нині: ще раз той самий.Якщо служба недільна і святого з його тропарем, то тропар недільний рядового голосу двічі, Слава: тропар святого раз, а І нині: богородичний з недільних, за голосом тропаря святого.

14

Якщо служба недільна і двох святих з власними тропарями, то тропар недільний рядового голосу раз, тропар першого святого раз, Слава: тропар другого святого раз, І нині: богородичний з недільних, за голосом наславника, тобто другого святого23.Якщо служба недільна і свята, і святого, то тропар рядового голосу двічі, Слава: тропар святого раз, І нині: тропар служби свята раз24.Якщо служба святого в будні, то тропар святого двічі, а також Слава, і нині: богородичний, за голосом тропаря святого, або з недільних, якщо святий полієлейний, або відпустовий, якщо безполієлейний, але тоді богородичний буде за голосом тропаря святого і за днем седмичним.Якщо два святих безполієлейних, то тропар першого святого двічі, Слава: другого раз, І нині: богородичний відпустовий, за голосом другого святого і за днем седмичним.Якщо в будні служба свята і святого, то тропар служби свята двічі, Слава: тропар святого раз, І нині: ще раз тропар свята 3.Якщо в будні служба свята і двох святих з власними тропарями, то тропар служби свята раз, тропар першого святого раз, Слава: другого святого раз, а також І нині: тропар служби свята раз”25.

Від тропарів до степенних„По тропарях читець читає катизму рядову, подану за змістом в псалтирі (за теперішнім місцевим звичаєм, тільки кілька стихів). Далі слідує мала єктенія з виголосом „Бо твоя є влада”, яку за місцевим звичаєм відмовляє ієрей потиху, сидячи на своїм місці, а хор співає відповіді її голосно; відтак слідує сідальний і Слава, і нині: його богородичний.Після цього – ще одна катизма рядова, з нагоди неділі, або 17-а, що називається „Непорочні”, або 19-а, що називається „полієлей” („Багатомилостиве”), після якої йдуть тропарі „Ангельський хор” і мала єктенія з виголосом „Бо благословиться” та іпакой рядового голосу; з нагоди свята завжди береться 19-а катизма (полієлей), по якій ідуть „Величання” і мала єктенія з виголосом „Бо святиться” і полієлейний сідальний26. Коли буде служба недільна і служба якогось полієлейного святого, тоді береться тільки 19-а катизма і одразу „Величання”, а також „Ангельський хор” та мала єктенія з виголосом „Бо благословиться”, іпакой голосу, потім всі три сідальні святого, тобто перший і другий по разу, без богородичних, Слава: його полієлейний сідальний раз, а І нині: його богородичний, тому що після першої і другої катизм брались недільні сідальні, а сідальні святого там місця не мали.Про полієлей нехай буде відомо, що він співається в усі свята, що мають велику вечірню і велику утреню. З нагоди неділі співається лише в неділі від віддання Ч.Хреста до передсвяття Різдва Христового, виключаючи обидва, тобто від 22 вересня до 19 грудня, обидва включно; і від віддання Богоявління (14 січня) виключно до Сиропусної неділі, що попереджає Велику чотиридесятницю включно. В інші неділі цілого року вживається катизма 17-а; з катизми 19-ої, тобто полієлея приписуються тільки два перших псалми (134-й і 135-й); за теперішнім нашим звичаєм беруться лише вибрані стихи, тобто з першого псалма співаємо чотири стихи, і з другого – чотири; з першого стихи: 1, 2, 13 і 21; з другого: 1, 6, 12 і 26. І в середині, і на кінці стихів додаються ще „алилуя”, потрібні для досконалого розвитку приємного співу”.

Від степенних до канону„По іпакої або по третім сідальнім, якщо служба недільна, співаються степенна рядового голосу, всі три антифони (в голосі восьмому – чотири); якщо буде служба свята, то тільки перший антифон четвертого голосу27. Степенна подається в октоїсі, в ряду кожного голосу, а також і в ірмологіоні, покладена на музичні ноти.Коли степенна добігає кінця, ієрей, підвівшись, убирається у фелон, поблагословивши його перед тим і поцілувавши його там, де має хрест (якщо відправляє утреню окремо від вечірні; якщо разом, то достатньо ієреєві поблагословити і поцілувати фелон тоді, коли вбирається в нього перший раз, за нашим звичаєм, на вході вечірні), іде перед східці престолу і,

15

вклонившись низько св. таїнам, обертається вправо до св. дверей, відчиняє їх і, обернувшись так само півобертом до престолу, виголошує, по відспіванні степенних: „Будьмо уважні. Мир всім”, обертаючись до людей і благословляючи їх, „Премудрість, будьмо уважні”; і співається двічі прокімен. Під час співу прокімена, ієрей, поклавши кадило до кадильниці і поблагословивши його молитвою „Кадило тобі приносимо”, виголошує: „Бо ти святий сси, Боже наш” та ін. і співається „Усе, що живе” тричі; ієрей, прийнявши кадильницю, кадить престіл з чотирьох боків і, вклонившись низько св. таїнам і обернувшись вправо, виходить середніми дверми перед іконостас, кадить нам ієні ікони, хори та людей, за звичаєм, і, віддавши кадильницю, виголошує: „І щоб удостоїтися нам”, підходить до престолу, розгортає Євангелію і, тримаючи її, прямує між двома свічконосцями до св. дверей і виголошує від св. дверей обличчям до народу: „Мир всім”, благословляючи людей хрестоподібне правицею: „Премудрість, прості” та ін. На „Слава тобі, Господи, слава тобі” робить на собі знак хреста, схиливши трохи голову і співає: „Будьмо уважні. У той час” або „Сказав Господь” та ін. По відспіванні Євангелії, поцілувавши її там, де починалось читання, і, на „Слава тобі, Господи, слава тобі” перехрестившись, схиливши голову, загортає Євангелію і, взявши її обидвома руками, попереджуваний свічконосцями, виносить на тетрапод з лівого його боку, тобто від ікони Богородиці і, поклавши на середині тетраподу, відходить з правого його боку, від ікони Спасителя, через св. двері до святилища; люди підходять цілувати Євангелію і, по відчитанні „Воскресіння Христове” і 50-го псалма, і по відспіванні двох тропарів і стихири з їхніми приспівами, виголошує перший член єктенії „Спаси, Боже”, поданої на литії, і, по відспіванні „Господи, помилуй” (12), додає виголос „Благодаттю і щедротами” (з 9-ої молитви на утрені) і, зійшовши, зачиняє св. двері і, вклонившись низько св. таїнам, відходить, скидає фелон, сідає на своїм місці, а хори співають канон. Якщо відправляється утреня зі все-нічним, то ієрей тут не розбирається, ані не зачиняє св. дверей, а лише по виголосі „Благодаттю і щедротами” бере хрест і, вийшовши св. дверми, стає з правого боку тетраподу, тобто від ікони Спасителя, і, тримаючи лівицею посудину з єлеєм28, а правицею – мазак, помазує навхрест з олійнички, поблагословеної на вечірні, чоло кожного, що, поцілувавши Євангелію, підходить на помазання, а ієрей каже до кожного: „Христос посеред нас”, а помазанний відповідає: „І є, і буде”. У великодньому часі ієрей говорить: „Христос воскрес”, а помазаний відповідає: „Воістину воскрес”. Помазавши всіх, вертається до святилища св. дверми і, вклонившись низько і віддавши посудину з мазаком, зачиняє св. двері; і знову вклонившись низько, відходить і, скинувши фелон, сідає на своєму місці”.

Канон„По виголосі „Благодаттю і щедротами”, ієрей помазує, а хори співають канон. Якщо не було всенічного, тоді хори співають канон, а ієрей не помазує.Канон, не у Велику чотиридесятницю, звичайно складається з восьми пісень, а в Чотиридесятницю – з дев’яти. Вісім пісень канону, поза Чотиридесятницею, позначаються числами: 1-а, 3-а, 4-а, 5-а, 6-а, 7-а, 8-а і 9-а. Хоча канон і складається тільки з восьми пісень, то, однак, його ірмоси числом сягають до 9-ої пісні; друга пісня не береться. Причина цього полягає в тому, що число ірмосів інше, ніж число пісень Св. Письма, зміст яких містять у собі вони в скороченім вигляді. Однак тому, що зміст другої пісні Св. Письма відповідає лише часу пісному, ірмоси канону, крім канону великопісного, не включають цю пісню, а тільки вісім вищезгаданих, без другої.Таких канонів на утрені, великій чи малій, може бути або один, або два, або три, або чотири. Один або два (звичайно два) бувають на свята господні і богородичні, чи будуть два канони, чи тільки один, тропарі їх беруться разом на 12, крім ірмосів, а ірмоси по два рази. В інших випадках належить розрізняти: бо може бути служба святого в середині свята, тобто в перед- або в посвяття свята господнього чи богородичного, або може випасти служба святого поза святом, то або сама, або зі службою октоїховою. В першому випадку тропарі кожної пісні беруться на 12 разом з ірмосом першого канону, ірмоси інших канонів не беруться; бо хоч і

16

подаються на початку їхніх пісень, але служать вони тільки за зразок, або за вид співу наступаючим їх тропарям. Тільки, якщо два святі зі своїми службами випаде в середині свята, тоді тропарі кожної пісні беруться на 14, разом з ірмосом першого канону29. В другім випадку тропарі кожної пісні беруться на 14, разом з ірмосом першого: один ірмос і 13 тропарів30. По закінченні останнього тропаря кожної пісні співається катавасія рядова31, якщо подається ірмос якогось з канонів свят господніх чи богородичних, або загальний ірмос богородичної служби 4-го голосу „Відкрию уста мої”. Ці ірмоси вищезгаданих свят вживаються не тільки на великих утренях в сам день свят, але і на всіх великих утренях протягом цілого року в межах, означених уставом.Приспіви до пісень канону тепер не беруться з пісень, приміщених на кінці псалтиря (бо їх обмежуємо до пісних днів Великої чотиридесятниці), тільки вживаються таким чином:1. Якщо канон свята господнього, мовимо: „Слава, Господи, святому Переображенню (або Різдву, або іншому, залежить від свята) твоєму”. В хреснім каноні: „Слава, Господи, хресту твоєму і розп’яттю”32. На каноні воскресному в неділі: „Слава, Господи, святому Воскресінню твоєму”. У воскреснім і хреснім: „Слава, Господи хресту і Воскресінню твоєму”. В каноні великоднім: „Христос воскрес із мертвих”. В каноні троїчнім: „Пресвята Тройце, Боже наш, слава тобі”. В каноні Зіслання Святого Духа і в каноні всіх інших служб господніх, свят і покаянних: „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”.2. Якщо канон служби богородичної: „Пресвята Богородице, спаси нас”.3. Якщо канон служби святого, тоді називається його чин, як указано в місяцеслові, ім’я і додається: „Моли Бога за нас”. Напр.: „Святий священномученику Йосафате, моли Бога за нас”. У свято всіх святих: „Всі святі, моліть Бога за нас”.4. В каноні за померлих: „Упокой, Господи, душу померлого раба твого” або в множині: „Душі померлих рабів твоїх”.Тому що канонів на утрені звичайно буває кілька, кожна пісня яких закінчується богородичним, до богородичних всіх канонів, крім останнього, додаємо вищезгаданий приспів богородичний: „Пресвята Богородице, спаси нас”, а перед богородичним останнього – додаємо „І нині”, перед останнім же тропарем останнього канону додаємо „Слава”, незалежно, чи то буде богородичний, чи який небудь інший.В каноні мішаному, тобто такому, одні тропарі якого будуть одного роду святих, а інші – іншого, як це буває в седмичній службі октоїха, перед кожним тропарем додається стих, відповідно до його чину або змісту.Перед ірмосами не додаємо нічого, але якщо буде одна служба свята господнього або богородичного, тоді на 9-ій пісні, замість загальних приспівів, співаємо приспіви притаманні (подані на 9-ій пісні канону свята) до всіх її тропарів, в тому числі до передостаннього і останнього, замість „Слава, і нині”, а також до її ірмосів і катавасії.Хоч тепер пісень Святого Письма, поданих на кінці псалтиря, виключаючи Чотиридесятницю, не вживаємо, однак, дещо і від них лишаємо, тобто на 8-ій пісні, замість Слава – приспів „Благословім Отця і Сина, і Святого Духа, Господа”, і приспів до катавасії 8-ої пісні: „Хвалім, благословім, поклоняймося Господеві, оспівуючи і величаючи його по всі віки”, що співається за голосом катавасії; також і пісню Богородиці „Величає” перед ірмосом 9-ої пісні канону, яку беремо і в часі Чотиридесятниці, і поза нею, за винятком свят господніх і богородичних, в які, за стародавніми уставами, брати не належить.Перед піснею Богородиці диякон, або замість нього ієрей виголошує: „Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо”, що у нас уживається також і у вищезгадані великі свята, коли замість „Величає”, співається ірмос пісні33. Устав наказує дияконові або ієреєві під час пісні Богородиці кадити св. престіл, іконостас і інше, як на початку.Після 3-ої, 6-ої і 9-ої пісні канону, одразу по катавасії, береться (за зразком, поданим по першій катизмі утрені) мала єктенія, кожна з власним виголосом, а після єктенії на 3-ій пісні співається ще й сідальний, на 6-ій – кондак і ікос, а на 9-ій – читається світильний. І кондак, і ікос беруться по разу, сідальний у свята господні і богородичні – двічі, тобто один раз – просто сідальний, а другий раз – з приспівом Слава, і нині. А світильний на свята господні і

17

богородичні береться тричі, тобто два рази – просто, а третій раз – з приспівом Слава, і нині. У свято святого полієлейного або безполієлейного, що відзначається, за слов’янським уставом, на 6, сідальний і його світильний беруться двічі34, відтак І нині: його богородичний.Якщо святий має два сідальних або світильних, то беруться вони по разу, тобто перший – просто, другий – з приспівом Слава, відтак І нині: його богородичний35. Коли збігаються кілька служб, кожна зі своїм власним сідальним, кондаком-ікосом і світильним, тоді вони беруться один за одним, за порядком служб; однак, кондак-ікос першої служби береться на 6-ій пісні на своїм місці, а кондак-ікос другої, за слов’янськими уставами36, переноситься на 3-ю пісню й іде безпосередньо перед сідальним. Послідовність сідальних і світильних в середині свята господнього і богородичного закінчується сідальним або світильним свята.Після катавасії 9-ої пісні, за слов’янським уставом, береться „Достойно”, якщо не неділя. Якщо неділя, „Достойно” не береться, однак тоді, між малою єктенією і світильним (ексапостолярієм) співаємо, за голосом прокімена Літургії, тропарець „Свят Господь Бог наш” (3)”37.

Від „Хваліте” до кінця„По відчитанні (голосному) світильного слідує хвалитне трипсалміє; його перші два стихи співаються за голосом перших стихир, які співатимуться на кінці того самого трипсалмія з його останніми стихами так, як співаються стихири на „Господи, взиваю я”. До 1-го і 2-го стихів цього псалма („Хваліте”) додаються певні слова, як подається далі:Стих 1. „Усе, що живе, нехай хвалить Господа: Хваліте Господа з неба, хваліте його на висотах, бо тобі належить пісня, о Боже”38.Стих 2. „Хваліте його всі ангели його, хваліте його всі воїнства небесні, бо тобі належить пісня, о Боже” ‘.І далі за чином читаються інші стихи, доки не дійдемо до чотирьох або шістьох останніх, що мають приспівуватись до чотирьох або шістьох стихир. У свята господні, богородичні і полієлейних святих стихир звичайно буває чотири, крім останніх двох або одної, що співаються на „Слава, і нині”. Може бути і вісім хвалитних стихир, як це буває в неділі, або в свята господні, богородичні і святих, якщо випадуть у неділю; однак, приспівів з хвалитних псалмів потрібно тільки шість, тому що до двох останніх стихир додаються осібні приспіви, подані при стихирах на стиховні вечірні.У свята господні і богородичні на Слава, і нині буває тільки одна стихира, у свята полієлейних святих: одна – на Слава і друга (богородичний) – на І нині; в неділі: на Слава – рядова євангельська стихира, одна з одинадцяти, а на І нині – богородичний часослова „Преблагословенна”.Під час співу наславника хвалитних стихир ієрей убирається у фелон і, прийшовши перед східці престолу і вклонившись низько, відчиняє св. двері і, обернувшись в бік престолу, стоїть там. По закінченні стихир виголошує: „Слава тобі, що світло нам показав”. Співаються велике славослов’я і трисвяте з малими поклонами. Ієрей стоїть перед східцями престолу і творить поклони на трисвятому. На кінці трисвятого ієрей вклоняється низько, виходить св. дверми до тетраподу від його лівого боку, тобто від ікони богородиці і, взявши Євангелію і поцілувавши її, відходить другим боком тетраподу, так само св. дверми, кладе її на престолі і стоїть там до кінця утрені. В цей час, по закінченні трисвятого співаються тропарі в такий спосіб:Якщо служба лише свята господнього або богородичного, співається один тропар свята.Якщо служба лише полієлейного святого, співається його тропар, а також „Слава, і нині”: богородичний з недільних, за голосом тропаря святого.Якщо полієлейного святого в середині свята господнього або богородичного, тоді не беремо богородичних, але після тропаря співаємо на „Слава, і нині” тропар свята.Якщо воскресна служба в неділю, тоді співаємо тільки тропар воскресний, один з двох приміщених у часослові, без богородичного; перший – „Сьогодні спасіння світу”, коли голос непарний, тобто 1-й, 3-й, 5-й і 7-й; а другий – „Воскресиш із гробу”, коли голос парний,

18

тобто 2-й, 4-й, 6-й і 8-й.По закінченні тропарів ієрей співає дві єктенії, а саме „Помилуй нас, Боже” і „Сповнім”, з мирствуванням, як подано на вечірні, а також відпуст, за зразком, поданим на великій вечірні без литії. Коли хори почнуть 1-й час від „Прийдіте, поклонімся” з поклонами поперемінне, тоді і ієрей, поклонившись двічі з першим хором, зачиняє св. двері, вклонившись низько в бік престолу, виходить до захристії і, скинувши фелон, сідає на своїм місці позаду престолу”.

УСТАВ ДИЯКОНАМ„Диякони, якщо будуть, починають діяти від прокімена, хоча не забороняється їм діяти і від початку утрені та співати єктенії. На прокімені виголошують все так, як і на прокімені вечірні; самі кадять, але Євангелію нехай не наважуються читати. Перший диякон виголошує: „Господеві помолімся”, другий: „І щоб сподобитися нам”; перший: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія”, ієрей: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”. Другий диякон: „Будьмо уважні”, а ієрей читає Євангелію. Також перший диякон: „Спаси, Боже” та ін. На відпусті утрені чинять і відмовляють все так, як було зазначено для відпусту великої вечірні без всенічного”.

Примітка про сидження і стояння„На цій утрені не належить сидіти, але стояти:• на самому її початку;• на „Бог Господь” і на наступних тропарях;• на „Величання” і на „Ангельський хор”; від прокімена до канону;• на пісні Богородиці;• на перших двох стихах хвалитних псалмів;• від Слава, і нині хвалитних стихир до „Помилуй нас, Боже”;• на відпусті”.

ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ УТРЕНІ„Від початку утрені до другого сідального включно все відбувається так, як на великій утрені без всенічного, за винятком кадження на початку, яке в уставі приписується, однак, згідно з багатолітнім нашим звичаєм, не практикується39. Після другого (або ще й третього)40 сідального береться псалом 50-й і одразу канон так, як подано на великій утрені, крім катавасії, яка не буде рядовою, ані по кожній пісні, а лише по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій – ірмос останнього канону. На його 9-ій пісні, тобто на „Величає” ієрей кадить так, як і на великій утрені. Після канону – „Достойно”; після світильного – хвалитне трипсалміє, просто, без співу і без додавання до перших двох стихів слів: „Усе, що живе” і „Тобі належить”; після Слава, і нині звичайно читається мале славослов’я, перед яким ієрей, вийшовши перед св. двері промовляє в Чотиридесятницю: „Тобі належить слава” і виголошує: „Слава тобі, що світло нам показав”. Поза Чотиридесятницею, не промовляє „Тобі належить слава”, а одразу виголошує: „Слава тобі, що світло нам показав” і тоді хори читають славослов’я. Ієрей стоїть там до закінчення єктенії „Сповнім”, що слідує по славослов’ї, на ній і мирствує, як і на вечірні. Після „Сповнім” відходить ієрей на своє місце, вклонившись низько. Співається стиховня, а після неї – „Добре воно”, трисвяте та інше з „Отче наш”. Після цього ієрей виголошує, стоячи на своєму місці: „Бо твоє є царство”, також співається тропар святого і Слава, і нині: богородичний відпустовий, за голосом тропаря святого і за днем тижня. В перед- і посвяття богородичний не береться, а замість нього співається тропар свята41. Коли закінчується цей тропар, ієрей виходить перед св. двері і співає єктенію „Помилуй нас, Боже” і після її виголосу мовить: „Премудрість”, хор відповідає: „Благослови”, ієрей співає: „Нехай буде благословенний і препрославлений ... на віки вічні”, хор: „Амінь” і одразу: „Прийдіте, поклонімся” з малими поклонами. Ієрей після останнього низького поклону відходить на

19

своє місце і починається 1-й час”.Примітка про святого безполієлейного з великим славослов’ям

„Якщо колись святому безполієлейному буде приписано велике славослов’я, тоді будуть і чотири його хвалитні стихири, і в цьому випадку, почавши від канону42 до кінця утрені все відбувається так, як на великій утрені”.

ЧИН ЗВИЧАЙНИХ ЧАСІВ„Чин цих часів подано в часо- або молитвослові. Змінні частини такі: тропарі, кондаки і поминання біжучої служби на відпусті.Про тропарі і кондаки нехай буде відомо:1. Якщо на часах буде тільки один тропар, тоді він береться з приспівом „Слава”, потім – богородичний часів з приспівом „І нині”. Якщо буде два тропарі і два кондаки, тоді перший тропар береться просто, без приспіву, після – другий з приспівом „Слава”, і на кінці – „І нині” і богородичний часу. Кондаки беруться поперемінне, тобто на 1-му і 6-му – один, а на 3-му і 9-му – другий.2. На одному часі не може бути більше, ніж два тропарі й один кондак. Якщо ж в уставі буде подано більше, ніж два тропарі і більше, ніж один кондак, тоді вони беруться поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му часі – тропар першої служби, відтак Слава: тропар другої служби; на 3-му і 9-му – тропар першої служби, а після – Слава: тропар третьої служби. Кондаки, якщо буде їх два, беруться: один – на 1-му і 6-му часі, а другий – на 3-му і 9-му; якщо ж буде їх три, тоді на 1-му – перший, на 3-му – другий, на 6-му – третій, а на 9-му – знову перший”.3. „В давніших місяцесловах, за якими йдуть і наші мінеї, подаються тропарі і кондаки не кожному святому, але в ближчих часах знаходимо їх поданими в наших часословах. Тому не треба дивуватись, якщо відносно вживання тропарів на часах устави в чомусь не збігатимуться з мінеєю і нашим часо- або молитвословом. Бо коли святий мав тропар і кондак, згідно зі стародавнім уставом, брались вони на всіх часах; а за уставом наших часо- і молитвословів, щоб не повторювати на всіх часах у всі дні один і той самий тропар і кондак, для певної розмаїтости на 1-му часі – тропар і кондак дня тижня, на 3-му і 9-му – святого, а на 6-му – храму.Вищесказане стосується тропарів і кондаків повсякденних; в неділі бо належить брати тропар недільний біжучого голосу на кожнім часі таким чином: на 1-му – тропар недільний один, на 3-му і 9-му – тропар недільний, відтак Слава: тропар святому; на 6-му – тропар недільний і Слава: тропар храму; кондаки – поперемінне, тобто на 1-му – недільний, на 3-му – святому, на 6-му – храму і на 9-му – знову недільний. Подібно і в перед- і посвяття господні і богородичні, як і для святих полієлейних, беруться їхні тропарі на кожнім часі, а тропар храму не береться.Про поминання, що має місце на відпусті часів, нехай буде відомо, що належить поминати біжучі служби і стільки, скільки їх буде. Коли бо збігаються дві, а чи й три служби, належить поминати їх всі, одну за одною. Якщо, наприклад, збігаються служба недільна і посвяття Успіння Пресвятої Богородиці та якогось святого, тоді треба поминати всі, виголошуючи: „Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, що її Успіння відзначаємо і св. мученика (ім’я), пам’ять якого сьогодні вшановуємо” та ін.”.На цьому місці закінчується текст Львівського Синоду

ПРО ВЕЧІРНЮ З ЛІТУРГІЄЮНа вечірні, що співається з Літургією буде вхід і, після прокімена – читання; і тоді не буде ані цілої вечірні, ані цілої Літургії. Від вечірні відпадає її остання частина, тобто від єктенії „Промовмо всі” до її кінця; від Літургії, в свою чергу, відпадає її початкова частина, тобто від початку до трисвятого. Таким чином вечірня зливається з Літургією якби в один чин богослужіння, а сполучувальною ланкою вечірні з Літургією на повній Літургії буде мала

20

єктенія з виголосом трисвятого, від якого починається Літургія; а на Літургії Напередосвячених цією ланкою буде „Нехай стане”, яку, за нашим звичаєм, співає ієрей при чотирьох боках св. трапези; після неї одразу слідує єктенія „Промовмо всі”, перед нею, в випадку полієлейного святого, будуть його апостол і євангелія, а в перші три дні Страсної седмиці – євангелія дня.

ЧАСТИНА IIЗАГАЛЬНІ УСТАВИ РІЗНИМ СЛУЖБАМ

ОКТОЇХА І МІНЕЇ

Уставів таких, або взірців загальних богослужінь – 20, тобто 7 – поза святом, а 13 – в середині свята так, як подається нижче:

ПОЗА СВЯТОМ1. Святий безполієлейний в неділю2. ,, в дні седмичні, крім суботи3. ,, в суботу4. Святий полієлейний в неділю5. ,, в дні седмичні6. Святий зі всенічним в неділю7. ,, в дні седмичні

В СЕРЕДИНІ СВЯТАВ передсвяття1. Передсвяття в неділюзі святим безполієлейним2. ,, в седмичний деньВ свято3. Свято господнє в неділю і седмичні дні4. Свято богородичне в неділю5. ,, в дні седмичніВ посвяття6. Посвяття в неділюзі святим безполієлейним7. ,, в дні седмичні8. Посвяття в неділюзі святим полієлейним9. ,, в дні седмичні10. Посвяття в неділю43

зі святим зі всенічним11. ,, в дні седмичніУ віддання свята12. Віддання свята в неділюгосподнього і богородичного 13. ,, в день седмичний

ПриміткаБезполієлейний святий може бути або на 4, або на 6. Іменування святого на 4 або на 6 залежить від числа тропарів кожної пісні його канону на утрені. Випадків безполієлейного святого – три: тобто може випасти або один тільки святий на 4, або два на 4, або один на 6. Коли кажемо один або два святих, розуміємо їх з окремими службами, бо можуть бути і кілька святих, але мати тільки одну службу. Більше ніж дві служби святим церковний устав не подає44.Тепер подамо устав для кожного з 20 вищезгаданих випадків.

21

СВЯТИЙ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИЙ У НЕДІЛЮ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма 1-а „Блажен муж” – ціла, згідно з уставом. За сьогоднішнім, нашим звичаєм співаються лише деякі вибрані її стихи, що містяться в церковному співанику.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, тобто октоїха недільних чергового голосу – 7 і мінеї (або трефологіона) святому, що за чергою місяцеслова – 3. Також Слава, і нині: богородичний 1-й біжучого голосу (догмат) з октоїха, або, як звичайно, з ірмологіона, за музичними знаками. Якщо наславник буде святому, тоді буде Слава: наславник святому, також І нині: 1-й богородичний чергового голосу45.- Якщо випаде два святі, то будуть 4 стихири октоїха і мінеї першому святому – 3, і другому – 2, також Слава, і нині: 1-й богородичний голосу. Якщо буде наславник першому святому, то буде Слава: наславник його, також І нині: 1-й богородичний голосу46.- Якщо випаде святий на 6, то будуть 6 стихир октоїха і мінеї святому – 4, також Слава: святому, а І нині: 1-й богородичний чергового голосу.3. Великий недільний прокімен „Господь царює”47.4. На стиховні – стихири недільні чергового голосу. Якщо буде наславник святому, то буде Слава: святому, І нині: богородичний недільної стиховні октоїха за голосом наславника48.5. Тропарі: спочатку недільний чергового голосу, також Слава: святого, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого (Новий грецький Царгородський Типик, с. 77).- Якщо випаде два святі, то буде тропар недільний і першого святого, Слава: другого, І нині: богородичний недільний за голосом другого49.6. Відпуст великий з поминанням служби недільної, першого святого і другого, якщо буде50.

ПриміткаЗадля зручности пошуку богородичного, який вживається на вечірні і на утрені за голосом наславника святого, на кінці кожного тому мінеї (також і в трефології) подаються всі богородичні, що беруться на „Господи, взиваю я” і на стиховні, і після тропарів святого, за чергою восьми голосів та днів тижня, насамперед недільні, також і повсякденні.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці октоїха чергового голосу, обов’язково так, як в октоїсі, тобто кожна пісня з ірмосом на 5, без катавасій і без єктеній, тільки після 6-ої пісні – „Господи, помилуй” (3), також „Слава, і нині” і сідальний (деколи кондак)51.2. Тропарів по „Достойно” не буде, хіба що один іпакой чергового голосу з часослова (між недільними тропарями)52.3. Відпуст: від „Слава тобі, Христе Боже” з відповіддю „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Господи, благослови”53.

НА ПІВНІЧНІЙКанон октоїха чергового голосу, обов’язково так, як в октоїсі, тобто з ірмосом на 5, без катавасій і без єктеній; тільки по 3-ій і 6-ій пісні – „Господи, помилуй” (3) і сідальний.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний чергового голосу двічі, Слава: святого, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.- Якщо випаде два святі, то буде тропар недільний раз і першого святого раз, Слава: другого раз, І нині: богородичний з недільних за голосом другого54.2. Катизми: дві чергових, після кожної з яких – мала єктенія з недільними сідальними за чергою октоїха55. Також катизма 17-а („Непорочні”), або 19-а (полієлей): 17-а – в неділі, що між відданням Чесного Хреста (21 вересня) і посвяттям Різдва Христового (20 грудня); 19-а –

22

в неділі, що між відданням Богоявління (14 січня) і 1-ою неділею Вел. посту56. По катизмі 17-ій чи 19-ій – одразу „Ангельський хор”, мала єктенія і іпакой чергового голосу.3. Степенна чергового голосу з октоїха, або з ірмологіона.4. Прокімен недільний чергового голосу з октоїха, або з ірмологіона.5. Євангелія – одна з одинадцяти недільних.6. Стихира недільна „Воскрес Ісус”.7. Канонів 4 на 14: три октоїха чергового голосу на 10 і один мінеї святому на 4. З трьох канонів октоїха: перший, недільний, береться з ірмосом на 4, другий, хрестовоскресний – без ірмоса на 3 і третій, богородичний – також без ірмоса на 3. Наприкінці – четвертий з мінеї святого, без ірмоса на 4. Ірмоси бо беруться тільки першого канону, а інші не беруться. Подаються вони лише для того, щоб служити за взірець співу тропарів, що за ними йдуть, які колись всі співалися за їх зразком. По кожній пісні – чергова катавасія (ірмос першого канону святкового57, бо звичайно бувають два канони), схема якої подана на кінці цього типика. Після 3-ої пісні – кондак і ікос 6-ої. Пісні святого, якщо має (бо мінея не завжди подає кондак-ікос), і сідальний святого. По 6-ій пісні – кондак та ікос недільні, на 8-ій пісні, до її катавасії – приспів „Хвалім”, співаємо на голос приспіву самогласних, за голосом катавасії. На 9-ій пісні співаємо „Величає” з „Чеснішу”. По 9-ій пісні – „Свят Господь Бог наш” (3), на голос чергового прокімена і світильний (ексапостолярій), один з одинадцяти, проти числа недільної євангелії, також Слава: світильний святого, якщо має, І нині: богородичний недільного світильного58.- Якщо випаде два святі, то будуть два канони з октоїха на 6, тобто: недільний з ірмосом на 4 і Богородиці на 2, два мінеї на 8, тобто першому святому на 4 і другому на 4. По кожній пісні чергова катавасія. По 3-ій пісні – кондак та ікос першого і другого святого, якщо має; також сідальний першого без богородичного, Слава: другого, І нині: його богородичний59. По 6-ій пісні – кондак та ікос недільні. По 9-ій – недільний світильний, також, якщо буде в мінеї, першого святого, Слава: другого, І нині: богородичний недільного світильного60.- Якщо випаде святий на 6, то буде канон недільний з ірмосом на 4 і хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і святого на 661.8. Хвалитних стихир недільних октоїха чергового голосу – 8, також Слава: стихира євангельська, одна з одинадцяти, проти недільної євангелії утрені, І нині: „Преблагословенна” з часослова, за чином утрені. Приспіви вищеназваних 8 стихир не добираються всі з хвалитних псалмів, а тільки 6, тому, що до 7-ої і 8-ої приспівуються окремі приспіви: до 7-ої – „Воскресни, Господи”, а до 8-ої – „Ісповімся”.- Якщо святий на 6 має хвалитні стихири, то будуть 4 недільних і 4 святого зі Слава, з двома його приспівами62.9. Після великого славослов’я – тропар недільний „Сьогодні спасіння світу”, коли голос непарний, тобто 1-й, 3-й, 6-й, 9-й, або „Воскресши із гробу”, коли голос парний, тобто 2-й, 4-й, 6-й, 8-й.10. Відпуст великий, як на вечірні, з поминанням служби недільної і святого першого і другого, якщо буде.

НА ЧАСАХ1. Тропарі: недільний – на всіх часах, також „Слава” на 3-му і 9-му – ще й святому, на 6-му – храму. Кондаки: на 1-му і 9-му – недільний, на 3-му – святому, на 6-му – храму63.- Якщо випаде два святі, то тропар недільний – на всіх часах, також „Слава” на 3-му і 6-му – святому, на 6-му – храму, на 9-му – другому. Кондаки – поперемінне, тобто: на 1-му – недільний, на 3-му – першому, на 6-му – храму, на 9-му – другому святому64.2. Відпуст: від „Слава тобі, Христе Боже”, з поминанням недільним і святого першого, і другого, якщо буде.

НА ЛІТУРГІЇ1. Антифони: два перші – недільні, з самого дня Воскресіння, 3-ій – звичайний „Прийдіте”, з

23

приспівом недільним (в монастирях – зображальний)65.2. Тропар недільний, Слава: кондак недільний, І нині: кондак богородичний, один зі свят Богородиці, за голосом наславника кондака недільного, або кондак храму, якщо богородичний, якщо – ні, то тропар богородичний з недільних, за голосом кондака недільного66, або загальний – „Заступнице християн”67.3. Прокімен, алилуя – недільні, чергового голосу.4. Апостол, євангелія – рядові неділі.5. Причасний – недільний „Хваліте”68.

ПриміткаЯкщо береться і служба за якусь потребу, то вона попереджується службою недільною. Кондак прошення заступаємо богородичним прошення, якщо є, якщо – ні, то кондаком прошення, як господнім.

СВЯТИЙ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИЙ У ДНІ СЕДМИЧНІ

(ЗА ВИНЯТКОМ СУБОТИ)НА ВЕЧІРНІ

1. Катизма чергова69. В неділю ввечері, з огляду на все-нічне, що інколи буває, катизми немає; у свята ввечері, що їм устав приписує всенічне, чергова катизма не береться.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: октоїха чергового голосу – 370 і з мінеї святого – 3. Слава, і нині: богородичний (або хрестобогородичний), що після стихир святого. Якщо в мінеї буде наславник святому, тоді співаємо Слава: наславник, І нині: богородичний октоїха за голосом наславника і за днем тижня, від „Господи, взиваю я”. Такий наславник, за уставом Грецького типика, співається двома хорами разом ενουμενων των δυο χορών. (Καιφ. ε.)71.- Якщо випаде два святі, то стихири октоїха не співаються, а співаємо з мінеї першому святому – 3 і другому – З, Слава, і нині: богородичний (або хрестобогородичний), що по стихирах другого святого. Якщо першому святому буде наславник, тоді й богородичний добираємо до нього, як вгорі для одного святого.- Якщо випаде святий на 6, то не береться нічого з октоїха, а співаємо всі 6 стихир тільки святому. До його наславника добираємо богородичний звичайний за голосом наславника і за днем тижня.3. Прокімен дня тижня, що в чині вечірні в часослові.4. На стиховні: всі стихири з октоїха, з двома приспівами, поданими в часослові в чині вечірні; тільки Слава: святому, якщо буде в мінеї, тоді І нині: богородичний стиховні октоїха, за голосом наславника і днем тижня.5. Тропар святого, Слава, і нині: богородичний відпустовий з часослова, за голосом тропаря святого і за днем тижня.- Якщо випаде два святі, то буде тропар першому святому, Слава: другому, І нині: богородичний відпустовий за голосом другого святого і за днем тижня72.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці октоїха, чергового голосу, саме так, як в октоїсі, тобто кожна пісня з ірмосом на 5, без катавасій і без єктеній, тільки по 6-ій пісні – „Господи, помилуй” (3), також Слава, і нині: сідальний.2. Тропарі після „Достойно”: храму, якщо господній або богородичний, а також дня тижня, й інші чотири, що в часослові в чині малого повечір’я. Якщо храм святого, то спочатку – дня, а тоді – храму. В середу і п’ятницю, якщо храм господній або богородичний, немає потреби відмовляти спочатку храму, тому що хресний тропар – господній73.НА ПІВНІЧНІЙ: Все саме так, як у часослові на повсякденній.

НА УТРЕНІ

24

1. На „Бог Господь”: тропар святого двічі, Слава, і нині: богородичний відпустовий за голосом тропаря святого і за днем тижня74.- Якщо випаде два святі, то буде тропар першому святому двічі, Слава: другому раз, І нині: богородичний відпустовий за голосом другого святого75.2. Катизми чергові, звичайно дві, після кожної з яких іде мала єктенія і сідальний октоїха76.3. Канонів 3 на 14: перший октоїха з ірмосом на 6, другий октоїха без ірмоса, на 4, і святого мінеї без ірмоса, на 4. Ірмоси бо беруться тільки першого канону. Катавасія тільки по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону, тобто святого77. По 3-ій пісні – сідальний святого, по 6-ій – кондак-ікос святого, якщо має, по 9-ій – світильний з октоїха, також Слава: світильний святого, якщо має, І нині: богородичний світильного святого. Якщо святий не має світильного, то Слава, і нині: богородичний світильного октоїха. Тільки в середу і п’ятницю, тому що світильний святого не має хрестобогородимного, а тільки богородичний, береться хрестобогородичний світильного октоїха. Також і в четвер, бо тоді богородичний октоїха – окремий, що відноситься до св. Миколая, служба якого провідна в цей день, береться богородичний октоїха, а не мінеї78.- Якщо випаде два святі, то буде канон октоїха перший (другий бо не береться) з ірмосом на 6; також канон першого святого, без ірмоса, на 4, і другого без ірмоса, на 479. Катавасія по 3-ій, 6-ій 8-ій і 9-ій пісні – ірмос другого канону80. По 3-ій пісні – кондак-ікос другого святого, якщо має, тоді сідальний першого святого без богородичного, Слава: сідальний другого святого, І нині: його богородичний81. По 6-ій пісні – кондак-ікос першого святого, по 9-ій пісні – світильний октоїха, також світильний першого святого, Слава: другого, якщо має, І нині: його богородичний82.- Якщо випаде святий на 6, то буде канон октоїха перший з ірмосом на 4, не беручи в ньому два мученичних (крім четверга, коли нема мученичних), також другий октоїха на 4 і з мінеї святого на 683. Інше все в каноні – як з одним святим на 4.4. Стиховня – вся октоїха, тільки якщо буде наславник в мінеї святому, то на „І нині” береться богородичний зі стиховні утрені за голосом наславника і за днем тижня.5. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний відпустовий за голосом тропаря святого і за днем тижня, інший від того, що був на вечірні і на „Бог Господь”.- Якщо випаде два святі, то буде тропар першого, Слава: другого, І нині: богородичний за голосом другого і за днем тижня84.

Примітка про святого на 61. Деколи святий на 6 не має нічого більше, ніж святий на 4, крім шести тропарів в піснях канону утрені і шести стихир на „Господи, взиваю я”, якщо не збігається зі службою якогось свята; тоді бо будуть на „Господи, взиваю я” 3 стихири святу і 3 святому (9 вересня).2. Деколи має ще й на стиховні утрені, після стихир октоїха, одну стихиру з власним приспівом, а до того ще й наславник (17 листопада).3. Деколи має хвалитні стихири, числом 4, а опісля – мале славослов’я і стиховню октоїха, на своїм місці (6 вересня і 7 жовтня). Одначе, в цьому випадку, рішення залишається настоятелеві: брати велике славослов’я без стиховні, або мале зі стиховнею85.4. Деколи має не тільки хвалитні стихири і велике славослов’я, але ще й на „Господи, взиваю я” догмат за голосом наславника і цілу власну стиховню, а по тропарях – богородичний недільний на вечірні і на утрені. На утрені – власні сідальні і на каноні – катавасію чергову по кожній пісні (23 жовтня і 25 липня). Якщо буде служба господня або богородична на 6, то канон тільки цієї служби, без октоїхової (2 липня і 16 та 31 серпня).

НА ЧАСАХТропарі і кондаки: на 1-му – дня тижня, на 3-му і 9-му – святого, на 6-му – храму86.- Якщо випаде два святі, то тропар і кондак на 1-му масі будуть дня тижня, на 3-му – першому святому, на 6-му – храму, на 9-му – другому святому87.

25

НА ЛІТУРГІЇЗа загальним нашим звичаєм все береться тільки дня, тобто:1. Тропар дня тижня, також Слава: кондак його, І нині: кондак храму, якщо господній або богородичний. Якщо храм святого – то загальний богородичний „Заступнице” („Предстательство”)88, або один зі свят Богородиці, за голосом89. В середу і п’ятницю не добираємо богородичних, але тропар дня заступаємо кондаком дня з приспівом „Слава, і нині”, тому що цей кондак – господній.2. Прокімен, алилуя, причасний – дня (наприкінці Апостола або нашого служебника).3. Апостол і євангелія – дня тижня, чергові по Зісланні Св. Духа90.

Примітки1. Якщо береться служба тільки святому, то богородичний або кондак храму береться один з вищеназваних.2. Якщо служба тільки за одну якусь потребу, то богородичний буде за потребу, а де його нема, то тропар служби за потребу заступається її кондаком (з приспівом „Слава, і нині”); не мусить він бути господнім.3. Якщо береться служба і дня, і святому, тоді служба дня попереджає святого і буде тропар дня, потім – святого і кондак дня, також Слава: кондак святого, І нині: богородичний або кондак храму, один з вищеназваних. В середу і п’ятницю кондак святого заступається кондаком дня.4. Якщо береться служба дня або святого і за потребу, тоді служба дня або святого попереджає службу за потребу і буде тропар дня або святого і за потребу, також кондак дня або святого, Слава: кондак за потребу, І нині: богородичний за потребу, якщо такий буде. В середу і п’ятницю: кондак за потребу заступається кондаком дня; а коли треба не має богородичного, то буде Слава: кондак дня, І нині: кондак за потребу.5. Службу за потребу, за постановою Львівського Синоду91, завжди належить брати саму, крім апостола і євангелії дня, що можуть поєднуватись зі службою за померлих і попереджають її апостол і євангелію.6. В соборних церквах, де правильно і щоденно відправляється богослужіння, не слід полишати апостола і євангелії дня і тут краще читати апост.-євангелію дня, ніж святого, бо апостол-євангелії святих частіше повторюються протягом року, а дня – ні92.7. Якщо буде кілька прокіменів, алилуя, апостол-євангелій і причасних, то треба знати, як їх брати. Знай спочатку, що в церковних уставах більше двох не подається, за винятком апостол-євангелій, яких лише в слов’янських уставах подається й три, бо слов’яни багатші моліннями за греків. Де бо збігаються три читання грецькі устави чергове не подають, а слов’янські беруть його під заспів першого читання, неначе одне з ним93. Коли це неможливо, з нагоди якогось великого свята, тоді наказують брати його в день перед тим під заспів з черговим94. Одначе, цей устав зберігся у нас хіба що в соборних церквах, в інших бо звичайно беруть тільки один апостол-євангелію, як і одну службу або дня, або святого, або одну за потребу. Якщо, отже, будуть два прокімени і два алилуя, то беруться обидва під один розділ, тобто обидва прокімени – перед заспівом першого читання, обидва алилуя – по закінченні другого читання. Одначе перший прокімен береться двічі, а саме: раз – перед і раз – після стиха, другий – тільки раз і без стиха, бо в цьому випадку устав стиха не подає. Подібно і „алилуя”: обидва його стихи беруться тільки першої служби, а другої – тільки один перший стих95. Заголовок, тобто від кого: від Павла, від Матея або від іншого, береться тільки першого читання, а інших звичайно не береться, хоча краще було б проголошувати наголовки й інших читань, бо не байдуже слухачам знати, читання якого св. автора виголошується; і з цієї тільки рації мав би певний сенс устав, що наказує брати чергове читання під заспів, брати бо одне читання під заспів другого означає злиття його з попереднім через те, що не виголошується його заголовок. Якщо не називається наголовок і наступного третього читання, що береться не під заспів, то треба було б сказати, що й це третє читання береться під заспів. „Будьмо уважні” виголошується тільки на початку

26

першого читання. Якщо будуть два причасники, то „алилуя” відмовляється тільки по закінченні другого96.

СВЯТИЙ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИЙ У СУБОТУ

ПриміткаВ п’ять перших днів тижня служба октоїха попереджає службу мінеї; в суботу – навпаки, служба мінеї попереджає службу октоїха, бо вона в суботу – загальна всім святим і померлим. Служба мінеї – особлива святому, якого день.

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова (18-а), яка тільки тоді не береться, коли попереджає всенічне.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: святому мінеї– З і октоїха – 3, подані на першому місці97, Слава, і нині: 1-й бо горо димний біжучого голосу, що віддається (догмат минулої неділі)98. Після наславника, якщо буде в мінеї святому, береться той самий 1-й богородичний голосу з приспівом „І нині”.- Якщо випаде два святі, то буде першому святому – З і другому – 3, Слава, і нині: 1-й богородичний голосу. Якщо буде наславник першому святому, то після нього береться той самий 1-й богородичний з приспівом „І нині”.- Якщо випаде святий на 6, тоді тільки йому беруться всі 6 стихир і наславник, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу.3. Прокімен дня з часослова.4. На стиховні – 3 мученичні стихири октоїха з двома звичайними приспівами часослова. Однак, тому що між стихирами, поданими на стиховні 2-а і 3-я (в голосі 4-у і 6-у – тільки 3-я) – за померлих, які сьогодні обмежуємо до субот задушних, тут задушні · стихири не беруться, а замість них, беруться стихири мученичні з останніх, що на „Господи, взиваю я”99. Якщо буде наславник в мінеї святому, то богородичний береться зі стиховні вечірньої октоїха, за його голосом і за днем тижня.5. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний з недільних, за голосом тропаря святого100.- Якщо випаде два святі, то буде тропар першого святого, Слава: другого, І нині: богородичний з недільних, за голосом другого.6. Відпуст, за нашим звичаєм, великий, з огляду на віддання голосу, з поминанням служби дня і святого101.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці з октоїха чергового голосу.2. По „Достойно”: тропар дня, тобто „Апостоли і пророки”, „Мученики”, Слава: кондак „Зо святими упокой”, І нині: кондак „Тобі, Господи, творцеві природи”102.

ПІВНІЧНА – суботиНА УТРЕНІ

1. На „Бог Господь” – тропар святого двічі, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого103.- Якщо випаде два святі, то буде тропар першого святого двічі, Слава: другого, І нині: богородичний з недільних за голосом другого.2. Катизм дві чергових, після яких – мала єктенія і сі-дальні, з яких два мученичні і два померлих, за деякими виданнями не мають приспівів, за деякими мають, тобто 1-й мученичний – „Дивний Бог”, 2-й – „Багато скорбот”, 1-й померлих – „Блаженні”, 2-й – „Душі їхні”.3. Канонів три на 14: храму, якщо господній або богородичний, з ірмосом на 6, ірмоси по двічі, тропарі на 4104, також святому, що за чергою мінеї, на 4, і перший октоїха, тобто

27

мученичний105 на 4. (Другий бо канон октоїха не береться, а береться тільки в суботи задушні)106.Якщо храм буде святого, тоді 1-й канон буде чергового святого мінеї з ірмосом на 6, 2-й – святого храмового на 4, і 3-ій – октоїха мученичний на 4107. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону, тобто октоїха. По 3-ій пісні – сідальний святого, по 6-ій – кондак та ікос святого, по 9-ій – світильний святого, Слава: світильний октоїха, І нині: його богородичний.- Якщо випаде два святі, то буде канон храму господнього або богородичного на 6 і першого святого на 4, також другого на 4. Якщо храм святого, то храму не береться і береться канон першого святого на 6 і другого на 4, також мученичний октоїха на 4. По 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні - катавасія – ірмос канону октоїха. По 3-ій пісні – кондак-ікос другого святого, якщо має; також сідальний першого, Слава: другого, І нині: його богородичний. По 6-ій пісні – кондак-ікос першого святого. По 9-ій пісні – світильний першого святого, Слава: другого, І нині: його богородичний.- Якщо випаде святий на 6, то буде канон храму господнього або богородичного з ірмосом на 4, також святого на 6 і перший октоїха на 4. Якщо храм святого, то буде спочатку канон святого з ірмосом на 6, також святого храмового на 4 і мученичний октоїха на 4108.4. Мале славослов’я, тому що святий на 6 ніколи не має великого.5. На стиховні: стихир мученичних – 3, подані на „Хваліте”109 з двома звичайними приспівами часослова110. Слава, і нині: богородичний з хвалитних (бо той, що подається на стиховні – задушний). Якщо буде наславник святому, то богородичний добирається до нього з хвалитних октоїха, за голосом наславника. Стиховні стихири, оскільки вони – задушні, беруться тільки в задушні суботи, тоді бо беруться і хвалитні стихири, і стихири на стиховні.6. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний відпустовий за голосом тропаря святого і за днем тижня111.- Якщо випаде два святі, то буде тропар першого святого, Слава: другого, І нині: богородичний відпустовий (що на кінці утрені) за голосом другого святого.7. Відпуст великий, з поминанням служби дня і святого одного і другого, якщо буде.

НА ЧАСАХТропарі, за сьогоднішнім нашим звичаєм: на 1-му – тропар і кондак дня, на 3-му і 9-му – святого, на 6-му – храму.- Якщо випаде два святі, то на 1-му і 6-му так, як з одним святим; на 3-му – тропар і кондак першому святому, на 9-му – другому112.

НА ЛІТУРГІЇЗа нашим звичаєм все – тільки дня, тобто Слава, і нині: кондак дня, і все інше – дня113.Якщо береш службу і дня, і святому, то служба святому попереджає службу дня, за винятком апостол-євангелії, яка спочатку береться дня, потім святому; і буде тропар святому і дня, Слава: кондак святому, І нині: кондак дня. Прокімен, алилуя і причасний – святому, потім дня. Апостол-євангелія дня і святому114.

СВЯТИЙ ПОЛІЄЛЕЙНИЙ В НЕДІЛЮ

Святий полієлейний може бути або на 6, або на 8115, хоча в сьогоднішніх слов’янських книгах рідко коли зустрічається полієлейний святий на 6, але на 8116.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма „Блажен муж” (за попереднім уставом – ціла).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, тобто: октоїха недільних чергового голосу – 4, також святому – 6, Слава: святому, І нині: 1-й богородичний чергового голосу (догмат).3. Великий прокімен дня „Господь царює” і 3 читання святому.

28

4. На стиховні: стихири недільні октоїха, Слава: святому, І нині: богородичний з недільної стиховні за голосом наславника117.5. На кінці: тропар недільний, Слава: святому, І нині: богородичний недільний за голосом тропаря святого118.6. Відпуст великий з поминанням недільним і святого.

НА ПОВЕЧІР’ЇТроїчний канон октоїха чергового голосу. По трисвятому – кондак святому один119.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний голосу двічі, Слава: святому, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого120.2. Катизми – дві перших чергових зі звичайними їхніми недільними сідальними октоїха, також полієлей з величаннями святого й „Ангельський хор”, мала єктенія з виголосом „Бо благословиться” і іпакой голосу, також 1-й і 2-й сідальний святого по разу без богородичних, Слава: 3-й сідальний святого, І нині: його богородичний121. (Марко в розділі 65 приписує 1-й богородичний голосу).3. Степенна чергового голосу і все інше до канону – неділі.4. Канонів 3 на 14. Якщо відзначається святий на 8, то буде канон недільний октоїха з ірмосом на 4 і Богородиці на 2122, і святого на 8123; якщо відзначається на 6, то буде канон недільний з ірмосом на 4 і Богородиці на 4, і святому на 6124. Хрестовоскресний в обох випадках не береться125.Катавасія чергова після кожної пісні. По 3-ій пісні – кондак-ікос і СІДЕЛЬНИЙ святого; по 6-ій – кондак-ікос недільний; по 9-ій – світильний недільний, Слава: світильний святого, І нині: богородичний недільного світильного126.5. Хвалитних стихир – 8: недільних октоїха чергового голосу – 4 і святого зі „Слава” – 4, з двома його приспівами127, поданими на стиховні вечірні. Слава: стихира євангельська чергова, І нині: „Преблагословенна”.6. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних, тобто в непарному голосі – „Сьогодні спасіння світу”; в парному голосі – „Воскресши із гробу”.7. Відпуст великий з поминанням служби недільної і святого.

НА ЧАСАХНа всіх часах: тропар недільний, також Слава: святому, кондаки – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – святому128.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і святого; також кондак недільний, Слава: святого, І нині: богородичний або один зі свят богородичних за голосом наславника, або інший, як подали ми в першому випадку на стор. 53.2. Прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – спочатку неділі, а після – святому.

СВЯТИЙ ПОЛІЄЛЕЙНИЙ У ДНІ СЕДМИЧНІ І В СУБОТУ

Примітка: Октоїх не вживається.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. Катизма „Блажен муж” (за уставом – тільки 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” стихир – 6129 або 8130, всі святому. Слава: святому, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу, з огляду на його віддання. Прокімен дня часослова і три читання святому.3. Стиховня ціла святому, зі своїми приспівами. До наславника святого добирається богородичний з недільної стиховні за голосом наславника131.

29

4. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого132.5. Відпуст великий з поминанням тільки служби святого, а дня – ніколи, тому що в цьому випадку служба октоїха не береться.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанон Богородиці з октоїха чергового голосу133. По „Достойно” з трисвятим – кондак святому один134.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар святому двічі, Слава, і нині: богородичний з недільних, за голосом тропаря святого.2. Катизм – дві чергових з сідальними святого, також катизма 19-а, тобто полієлей з величаннями і пополієлейний сідальний святого.3. Степенна 4-го голосу, перший антифон.4. Прокімен, євангелія і стихира святому.- Устав Почаївського трефологіона, замість „Молитвами святих апостолів” подає: „Молитвами святого (ім’я), пам’ять якого вшановується (Див. службу пророка). Так подає і Грецько-Венеціянська мінея (Див. напр. січня 11, 25, 27, ЗО). Однак, загальні видання цього не подають.5. Канонів два: 1-й – Богородиці, один з двох звичайних („Немокрими ногами”, голос 2-й недільної утрені, або „Море перейшовши”, голос 8-й повечір’я у вівторок) з ірмосом на 6, потім святому один або два канони на 8135.- В суботу, якщо храм господній або богородичний, береться храму з ірмосом на 6, ірмос – двічі, і святому на 8136.Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – сідальний святого, по 6-ій – кондак-ікос святого, по 9-ій – світильний святого.6. Хвалитні стихири – 4 святому, Слава: його наславник, І нині: богородичний, що по наславнику святого.7. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар святому, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.8. Відпуст великий, як на вечірні.НА ЧАСАХ: На всіх часах: тропар і кондак святого.НА ЛІТУРГІЇ: Все – тільки святому. Апостол і євангелія спочатку – дня, потім – святому.

СВЯТИЙ ЗІ ВСЕНІЧНИМ В НЕДІЛЮ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я”: стихир – 4, всі недільні чергового голосу октоїха; також Слава: стихира святому, І нині: богородичний голосу малої вечірні137 тобто 1-й богородичний голосу138, що називається догматик139.2. На стиховні стихир – 4, тобто: одна недільна, що на першому місці в октоїсі чергового голосу і 3 святому з двома його приспівами, що на стиховні великої вечірні140, також Слава: святому з його малої вечірні, І нині: богородичний зі стиховні малої вечірні141.3. На кінці: тропар недільний, Слава: святому, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.4. Відпуст з поминанням недільним і святого.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма 1-а „Блажен муж” (за уставом – ціла, за сьогоднішнім нашим звичаєм – лише деякі вибрані стихи).2. На „Господи, взиваю я” стихир – 10, тобто 4 з октоїха і 6 святому, Слава: святому, І нині:

30

1-й богородичний чергового голосу.3. Прокімен дня з часослова і 3 читання святому.4. На литії: за слов’янським уставом, перша стихира – храму (яку сьогодні звичайно не беремо), також стихири святому. Слава: святому, І нині: богородичний з недільної стиховні великої вечірні, за голосом наславника142.5. На стиховні: стихири недільного голосу, Слава: святому, І нині: богородичний з недільної стиховні великої вечірні, за голосом наславника143.6. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і святому раз144.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого145.2. Дві чергові катизми зі своїми недільними сідальними октоїха; також катизма 19-а (полієлей) з величаннями й „Ангельський хор”, і іпакой голосу, і одразу всі три сідальних святого, тобто 1-й і 2-й без богородичного, потім Слава: 2-й сідальний, що називається полієлейним, І нині: його богородичний146. 3. Степенна, прокімен, євангелія й стихира, все тільки воскресне неділі.- Під час співання канону, за нашим звичаєм, ієрей помазує людей єлеєм, поблагословленим на вечірні.4. Канонів три або чотири на 14, а саме: недільний з ірмосом на 4 і богородичний на 2, і святому на 8, буде два чи тільки один канон; звичайно бо святий має два канони147.Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – кондак-ікос, і сідальний святому. По 6-ій – кондак-ікос недільний, по 9-ій – світильний недільний, Слава: святого, І нині: богородичний недільного світильного148.Все інше на утрені, на часах і на літургії так, як зі святим полієлейним, тут на стор. 73.

СВЯТИЙ ЗІ ВСЕНІЧНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ І В СУБОТУ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” і на стиховні всі стихири – святому, на стиховні будуть окремі приспіви святому. Тільки про богородичні на „Господи, взиваю я” і на стиховні нехай буде відомо, що вони інколи будуть окремі149, деколи тільки загальні, означені лише першими словами; деколи навіть без зазначення перших слів. І в цьому, останньому випадку, гадаємо, що мають вони добиратись з октоїха на вечірні седмичній за голосом наславника і за днем тижня, що подані на кінці кожного тому мінеї і Львівського трефологіона; якщо – ні, то за голосом одного з трьох наславників, поданих на кінці Почаївського трефологіона150.2. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (за уставом – тільки 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я”: стихири святого на 8, Слава: його наславник, І нині: 1-й богородичний (догмат), за голосом наславника; в п’ятницю на суботу – догмат чергового голосу151, з огляду на віддання голосу.3. Прокімен дня з часослова і 3 читання святому.4. На литії: перша стихира – храму, яку сьогодні звичайно не беремо, все інше – святому і Слава: святому, І нині: богородичний або окремий, якщо буде, або загальний зі стиховні недільної великої вечірні, за голосом наславника152.5. На стиховні всі стихири – святому, з двома його приспівами; богородичний до наславника, якщо не буде окремого, береться з недільної стиховні за голосом наславника153.6. На благословенні хлібів: тропар святого двічі і „Богородице Діво” раз.

31

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇВсе так, як у випадку полієлейного святого без все-нічного (див. стор. 75-76); тільки утреня починається від „Слава святій”, і буде помазання єлеєм під час канону, за звичаєм.

ПриміткаТри свята, а саме: Народження й Усікновення св. Івана Хрестителя 24 червня і 29 серпня та верховних апостолів Петра і Павла 29 червня переважають інших святих зі всенічним тим, що на утрені їхні канони беруться самі, без богородичного канону, і на Літургії їхні апостол-євангелія беруться самі154, без повсякденних, які читаються в попередній день під заспів, крім недільних, бо ці завжди попереджають. За сьогоднішнім загальним звичаєм, крім соборних церков, і на інших святих повсякденні апостол-євангелії не читаються. До цих трьох свят Московський типик додає ще й свято Івана Богослова і храмовий празник155.

ВИПАДКИ СВЯТ

Передсвяття зі святим безполієлейним у неділю

Примітка: Якщо випадуть два святих з посвяттям в неділю, то служба першого (другого) переноситься на інший день, згідно з рішенням еклезіярха156.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (згідно з уставом – усі три антифони).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, тобто: октоїха чергового голосу – 4, передсвяття – 3 і святому – 3. Слава: передсвяття, І нині: 1-й богородичний голосу. Якщо наславник буде святому, то відкинувши наславник передсвяття, береться Слава: наславник святому, І нині: 1-й богородичний голосу157.- Якщо буде святий на 6, тоді буде недільних – З, передсвяття – 3 і святому – 4, Слава: святому, І нині: 1-й богородичний голосу158.3. На стиховні: стихири недільні, Слава, і нині: передсвяття. Якщо буде наславник святому, то після нього на „І нині” береться передсвяттю.4. На кінці: тропар недільний, Слава: святого, І нині: передсвяття.5. Відпуст великий з поминанням служби недільної і святого159.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак передсвяття один160.НА ПІВНІЧНІЙ: Троїчний канон чергового голосу і все інше, за звичаєм.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: передсвяття.2. Все інше до канону – недільне, як звичайно.3. Канонів 4 на 14, тобто: перший – недільний октоїха з ірмосом на 4 і другий – октоїха Богородиці на 2, також передсвяття на 4 і святого на 4161. (Якщо святий – на 6, то тут береться тільки на 4). Катавасія після кожної пісні – чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос передсвяття і святого, Слава: сідальний святого, І нині: передсвяття. По 6-ій пісні – кондак-ікос недільні. По 9-ій – „Свят Бог наш” тричі і недільний світильний, Слава: святого, І нині: передсвяття162.4. Хвалитних стихир – 8, тобто: октоїха – 4 і святому – 4, якщо має, з двома окремими його приспівами; якщо святий не має, тоді свята на 4 (зі стиховні з їхніми приспівами); також Слава: стихира свята, І нині: „Преблагословенна”163.5. Після славослов’я – тропар недільний, один з двох звичайних.6. Відпуст великий, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 3-му – ще й передсвяття, на 6-му і 9-му – ще й святому. Кондак, недільний і свята, відмовляємо поперемінне, тобто на 1-му і на 6-му –

32

передсвяття, а на 3-му і 9-му – недільний164.

НА ЛІТУРГІЇВся служба – тільки неділі, крім тропарів, бо вони беруться і передсвяття з недільними, тобто недільний і передсвяття, Слава: кондак недільний, І нині: передсвяття165.

Передсвяття зі святим безполієлейним у дні седмичні і в суботуПримітки

1. Починаючи від самого передсвяття до віддання свята, служба октоїха, за винятком неділі, не береться і, замість неї, береться свята на першому місці, так само і в суботу; поєднується вона разом зі службою чергового святого, крім віддання, бо тоді служба святого переноситься на інший день. Лише на повечір’ї береться канон Богородиці октоїха.2. Богослужіння відправляється в меншому виді, тобто вечірня і утреня – повсякденні.3. Послідовність стихир і тропарів не закінчується звичайними октоїховими богородичними, але святковими; за винятком п’ятниці ввечері на суботу, з огляду на віддання голосу, береться звичайно 1-й богородичний голосу.

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир, тобто: передсвяття – 3 і святому – 3, Слава, і нині: передсвяття, або Слава: святому, якщо має, І нині: передсвяття.- Якщо випаде два святі, тоді буде першому – 3, другому – 3, також Слава, і нині: передсвяття. Стихир передсвяття тоді нема166.- Якщо випаде святий на 6, тоді також буде стихир передсвяття – 3 і святому – 3, як зі святим на 4167.В п’ятницю ввечері на суботу: догмат голосу, що віддається.3. На стиховні: стихири передсвяття; якщо Слава буде святому, то І нині: передсвяття. 4. На кінці: тропар святому, Слава, і нині: передсвяття.- Якщо випадуть два святих, то спочатку тропар першого святого, Слава: другого, І нині: передсвяття.5. Відпуст середній з поминанням служби дня і святого168.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанон Богородиці чергового тижня в октоїсі. По „Достойно” з трисвятим – кондак передсвяття один169.НА ПІВНІЧНІЙ: Все саме так, як у часослові, святу – нічого.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар передсвяття двічі, Слава: святому, І нині: передсвяття.- Якщо випаде два святі, то буде тропар передсвяття раз, також першому святому раз, Слава: другому раз, І нині: передсвяття170.2. Катизм дві чергових з сідальними передсвяття.3. Канонів 2 на 12, тобто: передсвяття з ірмосом на 8 і святого на 4171. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону, тобто святого172. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святого, Слава, і нині: передсвяття, по 6-ій – кондак-ікос передсвяття, по 9-ій – світильний святого, якщо святий має, якщо – ні, то тільки передсвяття (29 грудня, 2 січня), Слава, і нині: передсвяття173.- Якщо випаде два святі, то буде 3 канони на 14, тобто: передсвяття з ірмосом на 6, також першого святого на 4174 і другого на 4. Катавасія – по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону, тобто другого святого175. По 3-ій пісні – кондак-ікос першого і другого святого176, також сідальний першого, Слава, і нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос

33

передсвяття; по 9-ій – світильний першого святого, Слава: другого, якщо має, І нині: передсвяття (напр. 2 листопада).- Якщо буде святий на 6, тоді канон передсвяття на 6 і святому на 6 (20 грудня)177.4. На стиховні: стихири передсвяття, Слава: святому, якщо буде, І нині: передсвяття, якщо – ні, то Слава, і нині: передсвяття.5. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: передсвяття.- Якщо буде два святі, то тропар першого, Слава: другого, І нині: передсвяття.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар передсвяття, також на 3-му і 9-му ще Слава: святому, кондаки – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – передсвяття, на 3-му і 9-му – святому.- Якщо буде два святі, то на 3-му після Слава – тропар першому святому, а на 9-му – другому; кондаки: на 3-му – першому, на 9-му – другому святому178.

НА ЛІТУРГІЇЗа сьогоднішнім нашим звичаєм: тропар, Слава, і нині: кондак передсвяття, все інше – дня179.

СВЯТО ГОСПОДНЄ В НЕДІЛЮ І В ДНІ СЕДМИЧНІ

Вся служба – тільки свята, великого виду зі всенічним

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІНа „Господи, взиваю я”: стихири свята на 4 і стиховня свята з двома приспівами свята, і на кінці – тропар свята один.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизми звичайно нема; тільки в суботу на неділю – катизма „Блажен муж”, за уставом – усі три антифони; в неділю на понеділок – тільки перший антифон.2. На „Господи, взиваю я”: стихири свята на 8.3. Прокімен дня; тільки, якщо свято випаде в суботу, тоді, замість повсякденного прокімена, береться великий прокімен свята, поданий на вечірні наступного дня. В цьому випадку, вечірня наступного дня буде в суботу на неділю, що має великий прокімен „Господь царює”, який не поступається прокімену свята. Ця вечірня, отже, вже не самого свята, але посвяття і тому вона не може виключити недільної служби, яка й займає перше місце. Щоб не відкидати прокімена свята, береться він перед тим на великій вечірні самого свята, а саме в п’ятницю180.4. Три читання свята.5. На литії і на стиховні – стихири свята.6. На благословенні хлібів – тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: ще раз.2. Катизм дві чергових з сідальними свята, також катизми 19-а (полієлей) і величання, і пополієлейний сідальний свята.3. Степенна 4-го голосу, 1-й антифон. Прокімен, євангелія і стихира свята.4. Канонів один або два. Тропарі на 12, ірмоси – по двічі. Катавасія чергова після кожної пісні. По 3-ій пісні – сідальний, по 6-ій – кондак-ікос, по 9-ій – світильний свята. На 9-ій пісні „Чеснішу” не співаємо, але приспіви святкові до ірмосів і тропарів канону.5. Хвалитні стихири свята – 4, Слава, і нині: свята.6. Після великого славослов’я – тропар свята.7. Відпуст великий з поминанням свята.НА ЧАСАХ: На всіх часах – тропар і кондак свята. Відпуст з поминанням свята.

34

НА ЛІТУРГІЇАнтифони, вхідне і все інше – святу181. Замість трисвятого, на Чесного Хреста і в Хрестопоклонну неділю співаємо „Хресту твоєму”; на Різдво Христове, на Богоявління, в суботу Лазаря, у Велику суботу, протягом Світлої седмиці і в Неділю П’ятидесятниці співається „Всі ви, що в Христа”182. Замість „Достойно”, згідно з пізнішим нашим уставом, береться ірмос 9-ої пісні канону зі святковим приспівом.

СВЯТО БОГОРОДИЧНЕ В НЕДІЛЮ

Служба свята поєднується з недільною октоїха, яка бере перше місце.

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я”: 4 недільні стихири чергового голосу, Слава, і нині: свята.2. На стиховні: одна недільна стихира чергового голосу, що на першому місці, також 3 стихири свята зі стиховні великої вечірні з їхніми приспівами183; Слава, і нині: свята, з малої вечірні184.3. На кінці: тропар недільний; Слава, і нині: свята.4. Відпуст малий з поминанням недільним і святковим.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма 1-а („Блажен муж”), за уставом – всі три антифони, за сьогоднішнім нашим звичаєм – тільки вибрані стихи.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, а саме: недільних октоїха – 4, що на першому місці, також свята – 6, Слава, і нині: свята185.3. Прокімен дня з часослова.4. Три читання свята.5. На литії всі стихири – свята.6. На стиховні: стихири недільні, Слава, і нині: свята.7. На благословенні хлібів: тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: свята.2. Катизм дві чергових з недільними сідальними і з їхніми богородичними, також полієлей з величаннями, „Ангельський хор” й іпакой голосу. Всі три сідальних свята, тобто: 1-й сідальний раз, 2-й сідальний раз, тоді Слава, і нині: 3-й сідальний, якщо він подвійний, то буде Слава: перший, І нині: другий186.3. Степенна чергового голосу, опісля – „Воскресіння Христове”; все інше до канону – святу187.4. Канонів 3 на 14, тобто: недільний з октоїха, з ірмосом на 4, богородичний з октоїха, без ірмоса, на 2 й обидва канони свята, без ірмоса, на 8; якщо святу буде тільки один, то й береться один на 8188. Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – недільний кондак-ікос і сідальний свята (на Успіння Пресвятої Богородиці, замість сідального, – іпакой свята); по 6-ій – кондак-ікос свята, по 9-ій – світильний недільний черговий, один з 11, тоді Слава, і нині: свята. На 9-ій пісні – „Чеснішу”, приспіви святкові, за уставом, не беруться; однак, гадаємо, що краще було б узгоджувати святкові приспіви тропарем канону свята, ніж загальним приспівом „Пресвята Богородице, спаси нас”189.5. Хвалитних стихир – 8, тобто: 4 недільні й 4 свята з двома святковими приспівами; Слава: свята, І нині: „Пре-благословенна”.6. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар недільний, один з двох звичайних.7. Відпуст великий з поминанням недільним і свята.8. Слава, і нині: стихира євангельська.

35

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава, і нині: свята. Кондаки – поперемінне, тобто на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – свята190.

НА ЛІТУРГІЇАнтифони недільні. На „Прийдіте, поклонімся”, якщо волієш, до „Спаси нас, Сину Божий” додай приспів: „Молитвами Богородиці, що співаємо тобі, алилуя”191. Тропар недільний і свята, Слава: кондак недільний, І нині: кондак свята. Трисвяте, прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – спочатку неділі, опісля – свята. Замість „Достойно”, за нашим пізнішим слов’янським звичаєм, співаємо ірмос 9-ої пісні святкового канону (зі своїм приспівом)192.

СВЯТО БОГОРОДИЧНЕ В ДНІ СЕДМИЧНІ

Все – за уставом свята господнього (див. стор. 87-89), крім антифонів, які будуть повсякденні, і вхідного, що буде „Прийдіте, поклонімся”, і трисвятого, що завжди буває у богородичні свята.

Примітка про посвяттяВсе виконується за уставом передсвяття, поданому тут перед тим на стор. 81-83. Одначе, в посвяття буде:1. Тропар і кондак самого свята.2. У відпусті поминається також і служба свята.3. На Літургії, в посвяття господні, перші два антифони – свята193, третій – звичайний з приспівом свята, також і звичайне вхідне „Прийдіте, поклонімся” з тим самим приспівом свята194.4. Прокімен, алилуя і причасний в неділю – дня (тобто неділі) і свята, в дні седмичні – тільки свята; апостол і євангелія – дня195. Коли в неділю береться і служба святого, тоді прокімен, алилуя і причасний свята відкидаються, а береться тільки неділі й святого. В дні седмичні, якщо зі святковою службою поєднується служба святого, то береться все це на першому місці – святу, опісля – святому. Але тому, що у нас безполієлейному святому на Літургії звичайно нічого не беруть, все це беруть тільки святу.5. Замість „Достойно” – ірмос 9-ої пісні канону свята. Однак, подамо окремі і повні взірці.

ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИМ В НЕДІЛЮ

Примітка: Якщо випадуть два святих в неділю, тоді служба другого святого переноситься на інший день, за рішенням еклезіярха.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма звичайна „Блажен муж” (за уставом – усі три антифони).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, тобто: 4 з октоїха чергового голосу, 3 посвяття і 3 святому, Слава: посвяття, І нині: 1-й богородичний чергового голосу. Якщо буде наславник святому, то, відкинувши наславник свята, береться наславник йому, І нині: 1-й богородичний чергового голосу.- Якщо випаде святий на 6, тоді буде стихир недільних – З, посвяття – 3 і святому – 4, Слава: святому, І нині: 1-й богородичний чергового голосу.3. На стиховні: недільні стихири октоїха, Слава, і нині: посвяття.4. Відпуст великий з поминанням недільним і святого196.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” з трисвятим – іпакой голосу, Слава, і нині: кондак свята.НА ПІВНІЧНІЙ: Троїчний канон октоїха чергового голосу й інше, як звичайно.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

36

1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: свята; все інше до недільного канону – як звичайно.2. Канонів 4 на 14: недільний октоїха з ірмосом на 4, Богородиці октоїха на 2, свята на 4 і святого на 4.- Якщо буде святий на 6, то також – на 4. Катавасія по кожній пісні – чергова. По 3-ій пісні –кондак-ікос свята і святого, Слава: сідальний святого, І нині: свята. По 6-ій – кондак-ікос недільний, на 9-ій – „Чеснішу”, по 9-ій – „Свят Господь Бог наш”, недільний світильний, Слава: святого, І нині: свята.3. Хвалитних стихир – 8, тобто: 4 недільних з октоїха і 4 свята з двома Їхніми приспівами. Слава: стихира євангельська, І нині: „Преблагословенна”.- Якщо святий має хвалитні стихири, то стихири свята не беруться і, замість них, беруться 4 стихири святому з двома його приспівами, тобто: 3 подібні й одна самогласна, що на Слава197, тоді Слава: стихира євангельська, І нині: „Преблагословенна”.4. По славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.5. Відпуст великий, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – ще й свята, на 3-му і 9-му – ще й святому. Кондак, тільки недільний і свята, відмовляємо поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – недільний198.

НА ЛІТУРГІЇАнтифони, в посвяття свята господнього, беремо: два перших – свята, третій – звичайний з приспівом свята, також „Прийдіте”199. В посвяття богородичне – антифони звичайні у всі неділі. Тропар недільний і свята, Слава: кондак недільний, І нині: свята і трисвяте200. Прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – тільки неділі201.

ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ БЕЗПОЛІЄЛЕЙНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ І В СУБОТУ

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир, тобто: 3 свята і З святому, Слава, і нині: святу, або Слава: святому, якщо має, І нині: святу.- Якщо випаде два святі, то буде першому – 3 і другому – 3, Слава, і нині: святу.- Якщо буде святий на 6, тоді стихир йому буде тільки 3202, як і святому на 4.В п’ятницю ввечері на суботу – 1-й богородичний голосу, що віддається (догмат)203.3. На стиховні: стихири свята, Слава: святому, якщо буде, І нині: свята, якщо – ні, то Слава, і нині: свята.4. На кінці: тропар святому, Слава, і нині: свята.- Якщо буде два святі, то тропар першого святого, Слава: другого, І нині: свята.5. Відпуст середній з поминанням свята і святого, без поминання служби седмичної, тому що вона не береться.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанон Пресв. Богородиці, за чергою октоїха. По „Достойно” – кондак свята один.НА ПІВНІЧНІЙ: Все саме так, як у часослові.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: святому, І нині: свята.- Якщо буде два святі, то тропар свята раз і першому святому раз, Слава: другому, І нині: знову свята.2. Катизм дві чергових з сідальними свята.

37

3. Канонів 2 на 12, тобто: свята з ірмосом на 8 і святого на 4. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону, тобто святому. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святого; по 6-ій – кондак-ікос свята; по 9-ій – світильний святого двічі, Слава, і нині: свята204.- Якщо буде два святі, тоді 3 канони на 14, тобто: канон свята з ірмосом на 6, першому святому на 4 і другому на 4. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону, тобто другого святого. По 3-ій пісні – кондак-ікос першого і другого святого, також сідальний першого святого, Слава: другого, І нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; по 9-ій – світильний першого святого, Слава: другого, І нині: свята.- Якщо буде святий на 6, то канон свята з ірмосом на 6 і святому на 6205, все інше, як вгорі з одним святим.4. На стиховні: стихири свята, Слава: святому, якщо буде, І нині: свята, якщо – ні, то Слава, і нині: свята.- Якщо святий на 6 буде мати хвалитні стихири з малим славослов’ям, то вони беруться на 4 і Слава: його, а І нині: свята. Після єктенії „Сповнім” будуть на стиховні стихири свята, Слава: святому, І нині: свята206. Якщо цей святий матиме й велике славослов’я, то хвалитні стихири беруться: свята – Зі святому – 3, Слава: святому, а І нині: свята. І по славослов’ї з трисвятим – його тропар, Слава, і нині: свята, а все інше, як на великій утрені.5. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: свята.- Якщо буде два святі, то тропар першого святого, Слава: другого, І нині: свята.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: на 3-му і 9-му – ще й святому. Кондаки – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святому.- Якщо два святі, то Слава: на 3-му – першому, а на 9-му – другому святому. Кондаки: на 3-му – першому, на 9-му – другому святому207.

НА ЛІТУРГІЇ1. Антифони в посвяття господнє беремо: перших два – з самого свята, третій – загальний з приспівом свята, також і „Прийдіте, поклонімся”; в посвяття богородичне антифони так, як і у всі дні.2. По вході – тропар, Слава, і нині: кондак свята, трисвяте.3. Прокімен, алилуя і причасний – свята, апостол і євангелія – дня. Замість „Достойно” – ірмос 9-ої пісні канону свята з його приспівом. Відпуст з поминанням свята і святого208.

ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ПОЛІ ЄЛЕЙНИМ В НЕДІЛЮ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. Катизма 1-а „Блажен муж” (за уставом – ціла).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, тобто: 3 недільних з октоїха, 3 свята і 4 святому, Слава: святому, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу (догмат)209.3. Прокімен дня „Господь царює” і 3 читання святому.4. На стиховні: недільні стихири октоїха, Слава: святому, І нині: святу.5. На кінці: тропар недільний, Слава: святого, І нині: свята.6. Відпуст великий з поминанням недільним і святого210.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон богородичний з октоїха чергового голосу.2. По „Достойно” – кондак святого, Слава, і нині: кондак свята211.

НА ПІВНІЧНІЙТроїчний канон з октоїха чергового голосу; все інше, як звичайно в часослові.

38

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний голосу двічі, Слава: святого, І нині: свята.2. Катизм дві чергових зі своїми недільними сідальними, також полієлей з величаннями й „Ангельський хор”. По малій єктенії – іпакой голосу і всі три сідальних святого без їхніх богородичних, тобто 1-й і 2-й, також Слава: 3-ій, І нині: свята. Все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 3 на 14, тобто недільний з ірмосом на 4, свята на 4 і святому на 6; катавасія чергова після кожної пісні, по 3-ій – кондак-ікос свята і святого, також сідальний святого, Слава, і нині: свята, по 6-ій – кондак-ікос недільні; по 9-ій – світильний недільний, Слава: святого, І нині: свята. На 9-ій – „Чеснішу” (за винятком неділь в середині свята Воскресіння, бо тоді співаємо ірмос канону святкового)212.4. Хвалитних стихир – 8, тобто: 4 недільних і 4 святому, з двома приспівами, поданими на вечірні, Слава: стихира євангельська, І нині: „Преблагословенна”.5. Після великого славослов’я – тропар недільний, один з двох звичайних.6. Відпуст великий з поминанням недільним і святого.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – святу, на 3-му і 9-му – святому213. Після трисвятого – кондак недільний, свята і святого поперемінне214, тобто: на 1-му і 9-му – недільний, на 3-му – свята, на 6-му – святому.

НА ЛІТУРГІЇ1. Антифони в посвяття господнє будуть: два перших – свята, третій – загальний з приспівом святковим, також і „Прийдіте, поклонімся”.2. По вході – тропар недільний, свята і святого; також кондак недільний, Слава: святого, І нині: свята. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – неділі і святого215.

ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ПОЛІ ЄЛЕЙНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ216

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма 1-а („Блажен муж”, за уставом – 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 8 стихир217, тобто: свята – З і святому – 5, Слава: святому, І нині: святу. В п’ятницю ввечері – І нині: 1-й богородичний голосу (догмат).3. Прокімен дня з часослова.4. Три читання святому.5. Стиховня ціла – святого з його приспівами, тільки Інині: свята.6. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: свята.7. Відпуст з поминанням свята і святого.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці з октоїха чергового голосу.2. По „Достойно” – кондак свята один218.НА ПІВНІЧНІЙ: Все, за звичаєм.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: святому, І нині: ще раз святу.2. Катизм дві чергові з сідальними святого, Слава, і нині: свята. Деколи ці два сідальні будуть тільки свята (11 січня і 9 травня)219; третя катизма, полієлей з величаннями, також сідальний святого, Слава, і нині: свята.3. Степенна 4-го голосу, 1-й антифон. Все інше до канону – святому.

39

4. Канонів 2 або 3 на 14, тобто: свята з ірмосом на 6, також два або один канон святому на 8220. Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний святому двічі, Слава, і нині: сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос святого, по 9-ій – світильний святого двічі, Слава, і нині: світильний свята.5. Хвалитних стихир деколи – 4, всі святому221, деколи – 6, тобто: 3 свята і 3 святому222, Слава: святому, І нині: свята.6. По великому славослов’ї – тропар святому, Слава, і нині: свята.7. Відпуст великий з поминанням свята і святого.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: святому; кондаки – поперемінно, тобто на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му святому223.

НА ЛІТУРГІЇ1. Антифони в посвяття господнє будуть: перші два – свята, третій – звичайний з приспівом свята, також і „Прийдіте”. В посвяття богородичне – антифони повсякденні „Добре воно”.2. По вході – тропар свята і святого, Слава: кондак святого, І нині: кондак свята.3. Прокімен, алилуя і причасний – свята і святого; апостол і євангелія – дня і святого224.Замість „Достойно” – ірмос свята.

ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ЗІ ВСЕНІЧНИМ У НЕДІЛЮ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІВсе як і без посвяття зі святим зі всенічним у неділю; тобто святу – нічого225.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма, стихири на „Господи, взиваю я” і на стиховні так, як і зі святим полієлейним у посвяття в неділю, як тут вище.2. На литії: стихири святому, Слава, і нині: святу.3. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і святому раз226.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇВсе за уставом святого полієлейного, як вище на стор. 100-102.

ПОСВЯТТЯ ЗІ СВЯТИМ ЗІ ВСЕНІЧНИМ У ДНІ СЕДМИЧНІ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІНа „Господи, взиваю я” і на стиховні – все святому, тільки І нині: святу; також на кінці – тропар святого, Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІВсе за уставом святого полієлейного з посвяттям у дні седмичні, як тут вгорі (стор. 102), тільки на литії і на стиховні будуть стихири святого, Слава: його, І нині: свята. На благословенні хлібів: тропар святого двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇВсе за загальним уставом святого полієлейного з посвяттям у дні седмичні, як тут вгорі (стор. 103-104).

ВІДДАННЯ СВЯТА В НЕДІЛЮ

Примітки

40

1. Служба чергового святого, що випадає у віддання свята, переноситься на безпосередньо попередній227 або наступний день228, деколи й на інший день, якщо не буде зайнятий двома святими або одним з полієлеєм; деколи обмежується каноном на повечір’ї після канону богородичного.2. Служба святкова у віддання, від вечірні до канону утрені має тільки вид повсякденний, від канону до кінця утрені – вид великий. Якщо віддання випадає в неділю, тоді вечірня і утреня буває велика, з огляду на недільну службу.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма „Блажен муж”.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир, тобто: 4 недільних з октоїха і 6 свята, Слава: свята, І нині: 1-й богородичний голосу (догмат)3. Прокімен дня „Господь царює”.4. Стиховня недільна, Слава, і нині: свята.5. На кінці: тропар недільний голосу, Слава, і нині: свята.6. Відпуст великий з поминанням недільним і святого, якого день229.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанон Богородиці, що за чергою октоїха. По „Достойно” – кондак свята один230.

НА ПІВНІЧНІЙТроїчний канон октоїха, за звичаєм. У віддання Переполовинення і Воскресіння, по 1-му трисвятому, – тропар свята, по 2-му – кондак свята; молитви „Пом’яни” не проказуємо.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: свята.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 3 або 4 на 14, тобто: перший – з октоїха недільний з ірмосом на 4, другий – з октоїха богородичний на 2 і свята – один або два на 8. Катавасія чергова після кожної пісні. Після 3-ої – кондак-ікос і сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос недільні231; на 9-ій – „Чеснішу” з приспівами свята до тропаря канону свята; по 9-ій – світильний недільний черговий; Слава, і нині: свята.4. Хвалитних стихир – 8, тобто: 4 недільні октоїха і 4 свята зі „Слава”232 і з двома приспівами свята; Слава: стихира євангельська, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.6. Відпуст великий з поминанням, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: свята; кондаки – поперемінне, тобто на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – свята233.

НА ЛІТУРГІЇ1. Перших два антифони, якщо свято господнє – свята, третій – звичайний з приспівом свята; також і „Прийдіте, поклонімся”. Якщо свято богородичне, антифони – недільні, як тут звичай, у всі неділі; подекуди „Добре воно” з приспівом недільним.2. По вході – тропар недільний і свята, Слава: кондак недільний, І нині: свята234.3. Прокімен, алилуя і причасний неділі і свята. Апостол і євангелія у віддання господнє – тільки неділі235, у віддання богородичне – спочатку неділі, а тоді – свята236.

ВІДДАННЯ СВЯТА В ДНІ СЕДМИЧНІ

НА ВЕЧІРНІ

41

1. Катизма чергова.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: усі – святу; Слава, І нині: свята.В п’ятницю ввечері – І нині: 1-й богородичний голосу, що віддається (догмат)237, крім віддання Різдва, Богоявління і П’ятидесятниці, коли „Слава, і нині” буде свята238.3. Нема входу, ані читань; прокімен дня з часослова.4. Стиховня ціла – свята, з великої вечірні.5. На кінці: тропар свята один.6. Відпуст середній з поминанням свята і святого дня239.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці – черговий октоїха.2. По „Достойно” – кондак свята один.

НА ПІВНІЧНІЙВсе саме так, як у часослові; тільки у віддання Переполовинення і Воскресіння: після 1-го трисвятого буде тропар свята, після 2-го – кондак свята, без молитви „Пом’яни”.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: знову раз.2. Катизм дві чергових з сідальними свята і відразу псалом 50 та канон.3. Канон і все інше до кінця утрені – саме так, як у саме свято. Тому на 9-ій пісні не буде „Чеснішу”, але приспіви свята.4. Відпуст великий з поминанням свята і святого.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар і кондак тільки свята, як у саме свято.

НА ЛІТУРГІЇ1. Два перших антифони у віддання господнє – свята, третій – звичайний з приспівом свята, також і „Прийдіте, поклонімся” (у віддання богородичне антифони – повсякденні)2. По вході – тропар, Слава, і нині: кондак свята і трисвяте. Прокімен, алилуя і причасний – свята.3. Апостол і євангелія у віддання господнього свята – тільки дня, у віддання богородичного свята – спочатку дня, а тоді – свята.

ЧАСТИНА III

ОКРЕМІ УСТАВИ ДЕЯКИМ СЛУЖБАММІНЕЇ

в послідовності 12 місяців церковного року

ВЕРЕСЕНЬ

1 ВЕРЕСНЯ – Початок ІндиктуСлужба Індикту 240, тобто новому рокові та преподобному Симеонові Стовпнику,

і пам’ять Собору Пресвятої Богородиці в Міясинах 241, і святих 40 мучеників, і святої Каллісти і двох її братів.

Примітка: 1. Собор Пресвятої Богородиці не має нічого в церковному богослужінні, крім одного тропаря. Святі 40 мучеників мають тільки канон на утрені. Св.Калліста має тільки один сідальний. 2. Вечірня цього дня – велика. Утреня від початку до канону – мала, від канону до кінця – велика 242.

УСТАВ1 ВЕРЕСНЯ В ДНІ СЕДМИЧНІ

42

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма «Блажен муж» (за уставом – тільки 1-й антифон).2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: Індикту – 3 і святому – 3, Слава: святому, І нині: Індикту.3. Три читання: Індикту – 2 і святому – 1.4. Стиховня Індикту, тільки Слава: святому.5. Тропар Індикту, Слава: святому, І нині: Собору Пресвятої Богородиці.6. Відпуст великий з поминаннями св.Симеона та інших.НА ПОВЕЧІР’Ї: По «Достойно» – кондак святому, Слава, і нині: кондак Індикту.

НА УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар Індикту двічі, Слава: святому, І нині: Собору Пресвятої Богородиці.2. По 1-му стихослов’ї: сідальний Індикту, Слава: святому, І нині: Індикту.3. По 2-му стихослов’ї: сідальний святому, Слава: Каллісті, І нині: богородичний; і відразу псалом 50-й та канон.4. Канонів 3 на 14: Індикту з ірмосом на 6, мученикам на 4 і святому на 4; катавасія чергова «Хрест накреслив». По 3-ій пісні – сідальний Індикту і святому, Слава: мученикам, І нині: богородичний; по 6-ій – кондак-ікос святому; по 9-ій – світильний Індикту, Слава: святому, І нині: Індикту.5. Хвалитних стихир – 4, всі Індикту, Слава: святому, І нині: Індикту.6. По великому славослов’ї: тропар Індикту, Слава: святому, І нині: Собору 243.7. Відпуст великий з поминанням святих, як на вечірні.

НА ЧАСАХТропарі на всіх: Індикту, Слава: святому; а кондаки – поперемінно: на 1-му і 6-му – Індикту, на 3-му і 9-му – святому.

НА ЛІТУРГІЇПо вході – тропар Індикту, Собору і святому; Слава: кондак святому, І нині: Індикту 244. Все інше – спочатку Індикту, а тоді – святому.

1 ВЕРЕСНЯ В НЕДІЛЮПримітка: Тропар Собору не береться; канон мучеників переноситься на інший день, за рішенням еклезіярха.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма «Блажен муж» (за уставом – ціла).2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: недільних октоїха – 4, Індикту – 3 і святому – 3; Слава: святому, І нині: 1-й бо горо динний голосу (догмат).3. З читання: Індикту – 2 і святому – 1.4. Стиховня недільна, Слава: святому, І нині: Індикту.5. Тропар недільний, Слава: святому, І нині: Індикту.6. Відпуст великий з поминанням недільним і святих.НА ПОВЕЧІР’Ї: По «Достойно» – кондак святому, Слава, і нині: кондак Індикту.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: Індикту.2. По стихослов’ях – сідальні октоїха, все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 4 на 14, тобто: недільний октоїха з ірмосом на 4, Богородиці на 2, також мінеї Індикту на 4 і святого на 4. Катавасія чергова «Хрест накреслив». По 3-ій пісні – кондак Індикта і кондак-ікос святого, також сідальний святого двічі, Слава, і нині: Індикту; по 6-ій – кондак-ікос недільний; по 9-ій – світильний недільний, Слава: святого, І нині: Індикта.4. Хвалитних стихир – 8: недільних – 4, Індикту – З, третя – з його приспівом, і святого – 1, з його приспівом; Слава: стихира євангельська, І нині: «Преблагословенна».5. По великому славослов’ї – тропар, один з двох недільних.6. Відпуст великий з поминаннями, як на вечірні.

НА ЧАСАХ

43

На всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – Індикту, на 3-му і 9-му – святому; кондаки – поперемінно: на 1-му – недільний, на 3-му – Індикту, на 6-му – святому, на 9-му – недільний 245.

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході – тропар недільний, Індикту і святого, а тоді кондак недільний, Слава: святого, І нині: Індикту.2. Все інше – спочатку Індикту, а тоді – святого, а недільне не береться, тільки чергова апостол-євангелія неділі, за слов’янськими уставами, береться під заспів Індикту.

СУБОТА І НЕДІЛЯ ПЕРЕД ВОЗДВИЖЕННЯМ

ПриміткаЦя субота і неділя не мають німого в богослужінні, крім прокімен-алилуя й апостол-євангелії на Літургії. Одначе, оскільки може випасти в передсвяття, в свято, в посвяття й у віддання Різдва Пресв. Богородиці, в посвяття Воздвиження Чесного Хреста, подаємо устав на всі п’ять випадків, спочатку на суботу, а опісля на неділю.

УСТАВСУБОТИ ПЕРЕД ВОЗДВИЖЕННЯМ

НА ЛІТУРГІЇІ. У передсвяття Різдва Пресв. Богородиці1. По вході – тропар, Слава, і нині: кондак передсвяття.2. Прокімен-алилуя й апостол-євангелія суботи перед Воздвиженням (також, тільки за слов’янськими уставами, чергова апостол-євангелія); причасний дня седмичного 246.II. У свято Різдва Пресв. БогородиціСубота переноситься на передсвяття Воздвиження (12 вересня). Устав див. нижче в 5-му випадку.III. У посвяття Різдва Пресв. БогородиціВсе, як вище у передсвяття, тільки причасний – свята.IV. У віддання свята Різдва Пресв. Богородиці1. По вході – тропар, Слава, і нині: кондак свята.2. Прокімен, алилуя і причасний – свята (суботі не береться); апостол-євангелія – спочатку суботі перед Воздвиженням, опісля – свята 247.V. У передсвяття Воздвиження1. По вході – тропар Оновленню і передсвяттю, Слава, і нині: кондак Оновленню. Якщо в твоєму виданні буде й кондак передсвяття, то Слава: кондак Оновленню, І нині: передсвяття.2. Прокімен, алилуя і причасний – тільки Оновленню (суботі відкидається).Апостол-євангелія – спочатку Оновленню, а опісля – суботі перед Воздвиженням, причасний – Оновленню 248.

УСТАВНЕДІЛІ ПЕРЕД ВОЗДВИЖЕННЯМ

НА ЛІТУРГІЇІ. У передсвяття Різдва Пресв. Богородиці1. По вході – тропар недільний і передсвяття, Слава: кондак недільний, І нині: кондак передсвяття.2. Прокімен і алилуя неділі перед Воздвиженням (недільний відкидається). Апостол-євангелія неділі перед Воздвиженням (і чергової неділі під заспів), причасний – «Хваліте» 249.II. У свято Різдва Пресв. Богородиці 1. По вході – тропар недільний і свята; Слава: кондак недільний, І нині: свята.2. Прокімен і алилуя – спочатку неділі перед Воздвиженням, а тоді – свята (недільний голосу не береться); апостол-євангелія – спочатку неділі перед Воздвиженням (і чергова під розділ), також святу. Причасний – «Хваліте» і свята 250.

44

III. У посвяття Різдва Пресв. Богородиці Все, як вгорі в передсвяття, тільки причасний – «Хваліте» і свята 251.IV. У віддання Різдва Пресв. Богородиці1. По вході – тропар недільний і свята, Слава: кондакнедільний, І нині: свята.2. Все інше – спочатку неділі перед Воздвиженням, також свята (За слов’янським уставом, апостол-євангелія – під заспів неділі перед Воздвиженням) 252.

12 ВЕРЕСНЯ Пам’ять оновлення храму Воскресіння 253

і передсвяття Воздвиження Чесного Хреста,і св. священномученика Корнилія, сотника

Примітки1. Служба священномученика - безполієлейного святого на 4.2. Вечірня цього дня – велика. Утреня від початку до канону – мала, від канону до кінця – велика.

УСТАВ12 ВЕРЕСНЯ В ДНІ СЕДМИЧНІ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова (а не «Блажен муж»).2. На «Господи, взиваю я» – 6 стихир: Оновленню – З і святому – 3, Слава: Оновленню, І нині: передсвяття (в п’ятницю ввечері – І нині: 1-й богородичний біжучого голосу (догмат).3. Прокімен дня, 3 читання Оновленню.4. Стиховня передсвяття, тільки наславник – Оновленню.5. По трисвятому – тропар Оновленню, також Слава: святому, І нині: передсвяття.6. Відпуст великий з поминанням святого.

НА ПОВЕЧІР’ЇПо трисвятому – кондак Оновлення, також Слава, і нині: передсвяття, якщо має.

НА УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар Оновлення двічі, Слава: святому, І нині: передсвяття.2. Катизм – дві чергових з сідальними Оновлення й одразу Пс. 50-й і канон.3. Канонів 3 на 14: Оновлення на 6, передсвяття на 4 і святому на 4. Катавасія чергова «Хрест накреслив» по кожній пісні. По 3-ій пісні – кондак 254 і сідальний Оновлення; Слава: сідальний святому, І нині: Оновлення; по 6-ій – кондак-ікос Оновлення; по 9-ій – світильний Оновлення, Слава, і нині: передсвяття.4. Хвалитні стихири Оновлення на 6, Слава: Оновлення, І нині: передсвяття.5. По великому славослов’ї – тропар Оновлення, Слава: святому, І нині: передсвяття.6. Відпуст великий, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар Оновлення, також Слава: на 1-му і 6-му – передсвяття, на 3-му і 9-му – святому; кондаки – поперемінно, тобто: на 1-му – Оновлення, на 3-му – святому, на 6-му – передсвяття, на 9-му знову – Оновлення 255.

НА ЛІТУРГІЇПо вході – тропар Оновлення і передсвяття, Слава: кондак Оновлення, І нині: кондак передсвяття; все інше – тільки Оновлення.

УСТАВ12 ВЕРЕСНЯ В НЕДІЛЮ

Примітка: Служба св. священномученика Корнилія переноситься на інший день, за рішенням еклезіярха, і співається служба недільна, Оновлення і передсвяття.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

45

1. Катизма «Блажен муж» (за уставом – ціла).2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 4 недільних, З Оновлення і 3 передсвяття; Слава: Оновлення, І нині: 1-й богородичний голосу.3. З читання Оновленню.4. На стиховні – недільні стихири; Слава: Оновлення, І нині: передсвяття.5. По трисвятому – тропар недільний, Слава: Оновлення, І нині: передсвяття.6. Відпуст великий з поминанням недільним.НА ПОВЕЧІР’Ї: По «Достойно» – кондак Оновлення, Слава, і нині: кондак передсвяття.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь» – тропар недільний двічі, Слава: Оновлення, І нині: передсвяття.2. Все інше до канону – недільне, тільки замість недільних богородичних сідальних, співаються сі дальні Оновлення.3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, Богородиці на 2, Оновлення на 4 і передсвяття на 4. Катавасія чергова «Хрест накреслив». По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Оновлення, Слава, і нині: сідальний передсвяття. По 6-ій – кондак-ікос недільний, по 9-ій – світильний недільний, Слава: Оновлення, І нині: передсвяття.4. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних, 4 Оновлення з двома окремими приспівами, Слава: стихира євангельська, І нині: «Преблагословенна».5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.6. Відпуст, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – Оновлення, на 3-му і 9-му – передсвяття; а кондаки – поперемінно: на 1-му – недільний, на 3-му – Оновлення, на 6-му – передсвяття, на 9-му – недільний 256.

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході – тропар недільний, Оновлення і передсвяття; кондак недільний, Слава: Оновленню, І нині: передсвяття.2. Прокімен, алилуя, апостол-євангелія – спочатку неділі перед Воздвиженням (апостол-євангелія чергова – під заспів), а тоді Оновлення. Причасний – «Хваліте» й Оновлення.

14 ВЕРЕСНЯ Всесвітнє Воздвиження Чесного ХрестаСуворий піст цього дня Львівський Синод дозволяє на набіл257.Служба цього свята відправляється за загальним правилом великих господніх свят. Одначе, відмінне воно від інших свят тим, що в це свято відбувається винесення, піднесення чесного Хреста і поклоніння йому. Винесення з захристії на трапезу відбувається в навечір’я свята, після відпусту малої вечірні, а якщо такої нема, то перед початком великої вечірні. З трапези на тетрапод – в самий день свята на утрені, під час великого славослов’я. Піднесення (воздвиження) відбувається на тетраподі після великого славослов’я. Поклоніння – відразу по піднесенні й після кожного богослужіння, що відправляється в церкві до віддання свята (21 вересня). Все це відбувається так, як подається далі, насамперед – підготування чесного Хреста.

ПІДГОТУВАННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТАІєрей, увійшовши до захристії, бере воздух з чаші, розстелює його на проскомидійному жертовнику, зворотнім боком до жертовника, а лицьовим – до себе; тоді бере лівою рукою васильки (якщо їх немає, то інше запашне зілля) і кладе їх на Чесний Хрест, прив’язує його до них тасьмою (стяжкою) і, приклавши лицьовим боком до воздуха, огортає його разом з васильками тим воздухом зі всіх боків і, загорнувши воздух зі всіх боків на споді, прив’язує його міцно другою тасьмою до Хреста: від середини до споду Хреста. Тоді бере таким чином загорнений Хрест лівою рукою, загинає правою рукою воздух з гори до споду так, щоб було видно Ч.Хрест і лицьовий бік воздуха від половини Хреста і нижче; на кінці бере дискос з чаші й вкладає його під верхівку Хреста, поміж васильками й Хрестом 258.

46

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА З ЗАХРИСТІЇНА ТРАПЕЗУ

Після відпусту малої вечірні або, де її нема, то перед початком великої, ієрей, маючи на собі епітрахиль 259, диякон, якщо буде, – дальматику з орарем багряної барви, за Львівським Синодом, фіолетової, стають перед проскомидійним жертовником, де лежить чесний Хрест з васильковими гілками, а за ним стають два свіченосці з запаленими свічками. Диякон кадить чесний Хрест і промовляє: «Благослови, владико», ієрей починає: «Благословенний Бог наш». Якщо не буде диякона, ієрей, покадивши сам, виголошує: «Благословенний Бог наш». Хор: «Амінь», також трисвяте й інше з «Отче наш». Ієрей: «Бо твоє є царство». Після цього хор співає тропар «Спаси, Господи», Слава, і нині: кондак «Зійшовши» («Вознесийся»). Ієрей, вклонившись чесному Хресту, бере його обома руками і, оперши його собі на голову тим боком, де васильки, обертається і, попереджуваний двома свіченосцями й супроводжуваний з правого боку дияконом, що кадить чесний Хрест, виходить з захристії. Свіченосці і диякон стають перед сходами вівтаря поблизу св. дверей, а ієрей підходить до престолу, «кладе чесний Хрест на св. трапезі, на місце св. Євангелії 260, а Євангелію ставить на горне місце (тобто поблизу кивоту, проти себе) і запалюють перед ним свічу на цілу ніч» 261. На кінці ієрей зі співслужачими вклоняється і відходить за свіченосцями і за дияконом до захристії 262.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТАЗ ТРАПЕЗИ НА ТЕТРАПОД.

ПІДНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА Й ПОКЛОНІННЯ ЙОМУПЕРЕНЕСЕННЯ. Коли співаються хвалитні стихири, ієрей з дияконом або дияконами, якщо будуть, відходять до захристії й убираються у всі священні ризи свого чину багряної барви, за Львівським Синодом, фіолетової, саме так, як на Літургію. По закінченні стихир ідуть перед східці вівтаря і, вклонившись низько, відчиняють св. двері. Ієрей виголошує: «Слава тобі, що світло нам показав». Хори співають велике славослов’я, а ієрей виходить св. дверми до тетраподу, бере Євангелію і відносить її на престіл. Прийнявши кадильницю, кадить тричі хрестоподібне чесний Хрест, віддає кадильницю дияконові і, вклонившись низько, бере чесний Хрест обома руками і, оперши його собі на голову, васильками до себе, Хрестом до людей, виходить перед східці і, попереджуваний двома свіченосцями і дияконом з кадилом, обходить вівтар з правого його боку, творить вхід північними дверми і стає перед св. дверми між дияконів й позаду свіченосців і там очікує закінчення славослов’я і трисвятого. По їх закінченні диякон, а якщо його нема, то сам ієрей голосно виголошує: «Премудрість, прості!». Потім обертаються, ідуть перед тетрапод правою стороною: спочатку свіченосці, за ними – диякон з кадильницею, а на кінці – ієрей. Ієрей кладе чесний Хрест на подушці вгорі тетраподу, покритого обрусом або коштовним покривалом, кадить його з чотирьох боків, а хори співають тропар «Спаси, Господи» 263.ПІДНЕСЕННЯ: По відспіванні тропаря і кадженні Ч.Хреста, ієрей бере чесний Хрест обома руками і, стоячи перед тетраподом, обличчям до сходу, співає 264 поважно і радісно перший член єктенії «Помилуй нас, Боже». Тоді, по-знаменувавши чесним Хрестом тричі хрестоподібне до сходу, починає помалу схиляти голову до землі, наскільки можливо (за уставом – щоб голова п’яддю відстояла від землі»). Хор починає співати тихим і смиренним голосом, за уставом, першу сотку, за теперішнім, вісім третиць, тобто 24 «Господи, помилуй», понижуючи за кожною третицею голос, доки не закінчить четверту третицю, тоді підвищує за кожною з трьох наступних третиць голос, а ієрей поступово підноситься; коли хор почне співати останню третицю найсильнішим голосом і зміненим напівом, ієрей, знову познаменувавши тричі Хрестом до сходу, відходить на південний бік тетраподу і, дивлячись на північ, співає другий член єктенії і творить піднесення, на зразок першого, також зі східного боку на захід і з північного на південь, і знову, з західного на схід, співаючи на кожному член єктенії, і творить піднесення на зразок першого. І співається Слава, і нині: «Зійшовши» («Вознесийся») 265.ПОКЛОНІННЯ. Коли співається хресний кондак, ієрей кладе Чесний Хрест на тетрапод і, по

47

закінченні кондака починає співати «Хресту твоєму» тричі. Всі, що співають вклоняються чолом (священнослужитель тільки рукою) до землі після кожного відспівання тропаря. Коли хор співає хресні стихири, ієрей вклоняється раз, цілує Чесний Хрест і, знову вклонившись, стає на своєму місці, чекаючи доки й інші священнослужителі поклоняться і поцілують Чесний Хрест 266. Після цього всі разом з ієреєм вклоняються і входять до святилища. Інші священнодостойники, а після них і люди, підходять і цілують по одному Чесний Хрест, вклоняючись перед і після цього. По закінченні хресних стихир диякон, якщо буде, якщо – ні, то сам ієрей співає дві звичайні єктенії: «Помилуй нас, Боже» і «Сповнім». Відпуст великий, за звичаєм, з поминанням свята 267.Примітка: За нашим звичаєм таке поклоніння відбувається після кожного богослужіння до віддання свята. Однак, ієрей творить поклоніння в таких ризах, в яких йому трапиться відправляти богослужіння: деколи в усіх священичих, якщо поклоніння творить на Літургії, деколи тільки в епітрахилі і фелоні, якщо поклоняється, наприклад, на великій вечірні, деколи тільки в епітрахилі, якщо поклоняється, наприклад після великої вечірні без входу, або після 1-го часу, крім 1-го часу самого дня свята, бо тоді поклоніння не творимо, оскільки воно вже відбулось на утрені. Хресні стихири співаються в посвяття тільки тоді, коли буде достатня кількість присутніх людей.

НА ЛІТУРГІЇЗамість трисвятого співаємо «Хресту твоєму» тільки в перший день свята, в інші дні і у віддання співаємо трисвяте.

СУБОТА ПО ВОЗДВИЖЕННІ

НА ЛІТУРГІЇАпостол-євангелія суботи по Воздвиженні (чергова – під заспів), все інше – свята, так само й у віддання.Примітка: Якщо випаде полієлейний святий, то береться вся служба й святому, на другому місці.

НЕДІЛЯ ПО ВОЗДВИЖЕННІ

НА ЛІТУРГІЇ1. Прокімен і алилуя свята.2. Апостол-євангелія неділі по Воздвиженні.3. Причасний «Хваліте» і свята 268.Примітка: Якщо випаде полієлейний святий, то буде тропар недільний, свята і святому; кондак недільний, Слава: святому, І нині: свята, прокімен і алилуя недільні голосу і святому, апостол-євангелія неділі по Воздвиженні, також святому, причасний «Хваліте» і святому 269.

ВІДДАННЯ СВЯТА ВОЗДВИЖЕННЯ

ВІДНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА З ТЕТРАПОДУЗа сьогоднішнім нашим звичаєм, ієрей, по закінченні Літургії, убраний, як був, у всі священні ризи, залишивши чашу на престолі, виходить св. дверми перед тетрапод. Коли хор співає тропар «Спаси, Господи», ієрей кадить чесний Хрест від чотирьох боків тетраподу і, відспівавши з хором і людьми тропар «Хресту твоєму» тричі з поклонами, підходить, вклонившись, цілує чесний Хрест сам і всі інші, скільки їх буде (хор співає одну з хресних стихир, доки всі не поцілують). Хор співає: Слава, і нині: кондак хресту «Зійшовши». Ієрей бере чесний Хрест, спирає його собі на голову й відносить св. дверми на проскомидійний жертовник і вертається до престолу, бере чашу, зачиняє св. двері і відходить до захристії, розбирається зі священних риз, відмовивши молитви по причасті, опісля розбирає чесний Хрест з васильків і заховує їх.

48

23 ВЕРЕСНЯ Зачаття св. Івана Хрестителя1. Служба цього дня – безполієлейного святого на 6. Однак, на утрені, від канону до кінця, – великого виду так, як полієлейного святого, хоча канони октоїха не поступаються, а попереджають канон святого.2. На вечірні, по стихирах на «Господи, взиваю я», має 1-й богородичний (догмат) за голосом наславника. (В п’ятницю ввечері – голосу, що віддається); на стиховні: окремі стихири, по тропарі на вечірні й на утрені – богородичний з недільних. На утрені, перед каноном, – окремі сі-дальні. На повечір’ї, по «Достойно», – кондак святого.Примітка: Хоча ця служба й неполієлейна, однак, тому що деякі її частини мають вид полієлейної, не слід на Літургії її пропускати; краще не брати службу дня. Так само і на часах, крім неділі. В неділю, хоч устав нічого не має, належить дотримуватись загального правила славословного святого на 6 і брати кондак святому на повечір’ї і на часах так, як полієлейному святому, за вищенаведеним.

27 ВЕРЕСНЯ Представлення св. апостола Івана БогословаЙого служба – зі всенічним і, якщо випаде в седмичний день, за рішенням Львівського Синоду, мусить бути перенесена на неділю. Але, якщо випаде в понеділок або вівторок, щоб не збігалась з неділею Покрови, за рішенням Львівського Ординаріяту, не переноситься на наступну неділю, як звичайно переносяться інші свята, але на попередню 270.

ЖОВТЕНЬ

1 ЖОВТНЯ Покрова Пресвятої Богородиці,і св. апостола Ананії,

і преподобного Романа СолодкоспівцяПримітки

1. Якщо це свято випаде в дні седмичні, то за рішенням Львівського Синоду, треба його перенести на неділю; але належить переносити його на наступну, а не на попередню, щоб не збігалось зі службою Богослова (26 вересня), що також переноситься на неділю.2. Ця служба відправляється за загальним правилом великих богородичних свят зі всенічним, однак, без посвяття і без віддання. Відзначається тільки одним днем, крім архикатедрального храму св. Юрія у Львові, а також де є храм Покрови: там відзначають його з посвяттям до восьмого дня, в який і віддають, з огляду на повний відпуст, наданий Св. Престолом, що можна дістати в будь-який з восьми днів свята.3. Служба святого, що випадає в неділю свята, переноситься на інший день, за рішенням настоятеля; так бо і устав мінеї лишає на рішення поєднувати 1 жовтня службу свв. Ананії і Романа зі службою Покрови, однак, у нас служба цих святих, в цьому випадку, переноситься на інший день.

11 ЖОВТНЯ Неділя Святих ОтцівVII Вселенського Собору проти іконоборців

Примітки1. Якщо 11 жовтня випаде в неділю, то служба Святих Отців співається в ту саму неділю; якщо – в інший день, то співається в найближчу неділю, чи то попередню, чи то наступну. В попередню, якщо 11 жовтня випаде в середу, вівторок або понеділок; в наступну, якщо випаде в четвер, п’ятницю або суботу 271. Службу святого, що випаде в ту саму неділю, треба перенести на інший день, за рішенням еклезіярха, як подає мінея.2. Устав служби Святих Отців той самий, що й полієлейного святого. Однак, на утрені, від початку до канону, береться все тільки недільне, за звичаєм; Отцям – тільки тропар на «Бог

49

Господь», після недільного. Після світильного Отців не береться богородичний недільного світильного, бо богородичний Отців – окремий. На Слава хвалитних не буде євангельської стихири, але свв. Отців; а євангельська береться на відпусті утрені.3. За цим уставом береться служба свв. Отців також 16 липня.

26 ЖОВТНЯ Св. великомученика Димитрія Мироточця,і спогад про страшний землетрус, що трапився в Царгороді 758 року

Примітка: Хоча церковні устави залишають рішенню настоятеля брати службу зі всенічним, або тільки з полієлеєм, однак, у нас задля вшанування св. великомученика служиться всенічне. Подамо спочатку устав на дні седмичні, а опісля – на неділю.

УСТАВ1. НА ДНІ СЕДМИЧНІ

Все – тільки святому; лише на кінці, після тропаря святого буде – Слава, і нині: тропар землетрусу.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІВсе – святому, землетрусу – тільки два перших читання, стиховня – святому, крім наславника. На благословенні хлібів: тропар святого двічі і «Богородице Діво» раз. (Якщо не буде всенічного, то на повечір’ї – кондак святому, Слава, і нині: кондак землетрусу).В п’ятницю ввечері на «Господи, взиваю я» – І нині: 1-й богородичний (догмат) голосу, що віддається.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІНа «Бог Господь»: тропар землетрусу двічі, Слава: святому, І нині: землетрусу. Все інше – святому, тільки, замість богородичного канону, буде канон землетрусу. По 3-ій пісні – кондак землетрусу й по сідальному святого – Слава, і нині: сідальний землетрусу. По 9-ій пісні, по світильному святого – Слава, і нині: світильний землетрусу. По великому славослов’ї – тропар святого, Слава, і нині: тропар землетрусу.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар землетрусу, також Слава: святому; а кондаки – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – землетрусу, на 3-му і 9-му – святому.НА ЛІТУРГІЇ: За нашими служебниками все – тільки святому 272.

2. НА НЕДІЛЮНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

Все за загальним правилом святого зі всенічним в неділю, тільки на кінці: тропар недільний, Слава: святому, І нині: землетрусу.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІВсе за загальним правилом святого зі всенічним; тільки на «Господи, взиваю я»: 3 недільних стихири, 3 землетрусу і 4 святому. Після прокімена два перших читання – землетрусу і одне – святому. На благословенні хлібів: тропар «Богородице Діво» двічі і святому раз.Якщо не буде всенічного, то на повечір’ї, після звичайного канону Богородиці – кондак святого, Слава, і нині: кондак землетрусу.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІНа «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: землетрусу. Все інше – недільне і святого, за загальним правилом святого зі всенічним в неділю; тільки канони: недільний з ірмосом на 4, землетрусу на 4 і святому на 6. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святому; по 6-ій – кондак-ікос недільний; по 9-ій – світильний недільний, Слава: святому, І нині: землетрусу.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – землетрусу, на 3-му і 9-му – святому; а кондаки – поперемінно, тобто: на 1-му і 6-му – землетрусу, на 3-му і 9-му – святому 273.

НА ЛІТУРГІЇ

50

За уставом наших служебників нічого – землетрусу, але все – тільки чергове неділі й святому 274.

31 ЖОВТНЯ Святого священномученика Йосафата,архиєпископа полоцького

За постановою Львівського Синоду співаємо його службу цього дня зі всенічним, переносячи її з дня седмичного на неділю 275.

ЛИСТОПАД

8 ЛИСТОПАДА Собор св. Архистратига Михаїлай інших Безтілесних сил

Служимо всенічне і співаємо «Блажен муж»; і всю службу за загальним правилом святого зі всенічним 276.

15 ЛИСТОПАДА Початок Чотиридесятниці перед Різдвом ХристовимПримітки

1. Піст цієї Чотиридесятниці Львівський Синод обмежує тільки трьома днями кожного тижня, тобто понеділком, середою і п’ятницею, дозволяючи й у ті дні на набіл, а в інші дні – їсти м’ясо, але за умовою 50-го псалма для клиру, а 5 «Отче наш» і 5 «Богородице Діво» 277 для вірних, перед обідом і перед вечерею. Наш звичай – дотримуватись посту в навечір’я Різдва Христового і Богоявління, хоч би й випало в один з м’ясних днів; нічого не їмо з набілом, або дуже мало, до вечора. Простий нарід стримується й від набілу й постить до вечора.2. Відносно церковних богослужінь: в 35 перших днів цієї Чотиридесятниці церковний устав приписує пісний вид богослужіння з поклонами, як у Велику чотиридесятницю, однак, тільки в понеділки, середи і п’ятниці. В інші дні – звичайного виду. З огляду на передсвяття Різдва Христового, що починається 20 грудня, на останні п’ять днів Чотиридесятниці цей устав не подає пісного богослужіння. Але сьогодні у нас і в греків пісне богослужіння обмежується тільки Великою чотиридесятницею.

24 ЛИСТОПАДА Св. вмці. Катерини і св. вмуч. МеркуріяПримітка: Служба св. Катерини – полієлейна 278, а св. Меркурія – безполієлейна.

УСТАВ1.НА ДНІ СЕДМИЧНІНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. Катизма «Блажен муж», за уставом – 1-й антифон.2. На «Господи, взиваю я» – 6 стихир: святій – Зі святому – 3, Слава: святій, І нині: святу.3. По прокімені – 3 читання святій.4. Стиховня свята з наславником святої.5. Тропар святої, Слава: святого, І нині: свята.НА ПОВЕЧІР’Ї: По каноні – кондак святої, Слава, і нині: кондак свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар свята раз і святої раз, Слава: святого, І нині: свята.2. Сідальні: всі три – святої зі Слава, і нині: свята. Полієлей і інше до канону все – тільки святої.3. Канонів 3 на 14: свята з ірмосом на 6, святої на 4 і святого на 4; катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і кондак святого, також сідальний святої, Слава: святого, І нині:

51

свята, по 6-ій – кондак-ікос святої, по 9-ій – світильний святої, Слава, і нині: свята.4. Хвалитних стихир – 6: 3 свята і 3 святої; Слава: святої, І нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар святої, Слава: святого, І нині: свята.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, також Слава: на 1-му і 6-му – святої, на 3-му і 9-му святого; кондаки: на 1-му – свята, на 3-му – святої, на 6-му – святого, на 9-му – свята 279.

НА ЛІТУРГІЇПо вході – тропар свята, святої і святого, також кондак святої, Слава: святого, І нині: свята.Прокімен, апостол, алилуя, євангелія – двом святим разом; причасний – свята і святим. Якщо береться апостол-євангелія ще й дня, то буде прокімен і алилуя спочатку святу, а тоді – святим; апостол-євангелія – спочатку дня, опісля – святим.

2. НА НЕДІЛЮЯкщо 24 листопада випаде в неділю, то служба св. Меркурія береться на повечір’ї або переноситься на інший день, за рішенням настоятеля. Співається служба недільна, свята і святої, за загальним правилом полієлейного святого з посвяттям в неділю.

25 ЛИСТОПАДА Віддання Входу Пресвятої Богородиці,і святих священномучеників Климента Папи Римського

й Петра ОлександрійськогоПримітка

Особливість богослужіння цього дня полягає в тому, що на ньому береться не тільки служба свята, або в неділю – ще й недільна, як це буває звичайно у віддання інших свят, але береться ще й служба цих двох святих. Причина цього та, що служба цих двох святих не переноситься на інший день, як буває у віддання інших свят. Це може бути, коли у віддання інших свят випадає тільки одна служба святого, а тут – дві, і тому не зручно переносити її на інший день, бо тоді треба брати три служби святих, а церковний устав більше, ніж дві служби не подає. Це перенесення тим більше незручне, тому що ці святі мають спільний тропар і кондак, хоча пізніше, у слов’янських виданнях, були додані їм окремі тропарі.Богослужіння цього дня відправляється за правилом двох святих, що випадають в середині свята280, з наступними винятками, спочатку на седмичні дні, а після – на неділю.

1. ВІДДАННЯ ВХОДУ В ДНІ СЕДМИЧНІНА ВЕЧІРНІ

На «Господи, взиваю я» не буде першому і другому святому по 3 стихири, а будуть святу – 3 і Клименту – 3; а Петрові будуть 3 хвалитних стихири після трьох стихир свята281.

НА УТРЕНІ1. На 9-ій пісні не співаємо «Чеснішу», а приспіви свята, однак, тільки до тропарів канону свята; а до тропарів канонів святих співаємо звичайні приспіви 282.2. Хвалитних стихир – 6: свята – 3 і св. Петрові – З, Слава: Петрові, І нині: свята.3. По великому славослов’ї – тропар Климента, Слава: Петра, І нині: свята 283.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, також Слава: на 3-му і 9-му – ще й святим, якщо буде один спільний.Якщо святим буде два тропарі, то на 3-му – Слава: Климентові, а на 9-му – Слава: Петрові 284. Кондак на всіх часах – тільки свята 285.

НА ЛІТУРГІЇЗа уставом вся служба і свята, і святим, за сьогоднішнім нашим звичаєм – тільки святу. (Бо безполієлейним святим не треба брати). Апостол-євангелію беремо самого свята.

2. ВІДДАННЯ ВХОДУ В НЕДІЛЮСлужба св. Петра переноситься на інший день, за рішенням настоятеля. Тут співається недільна, свята і Климента, за загальним правилом святого на 4, що випадає з посвяттям у неділю. Тільки на часах тропар святого не проказуємо, а лише недільний і Слава: свята. Кондаки – поперемінно: на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – свята. На Літургії – все

52

тільки неділі й святу з апостол-євангелією самого свята 286.

ГРУДЕНЬ

9 ГРУДНЯ Непорочне Зачаття Пресвятої БогородиціПримітка

Після проголошення догми про Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці наші ієрархи наказали по своїх єпархіях відзначати це свято тим самим видом богослужіння, яким відзначаються великі богородичні свята. А оскільки старе богослужіння цього свята під наголовком «Зачаття св. Анни» обмежується тільки одним днем287 і не є чисто богородичним, Львівський Синод ухвалив новоукладену службу Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці і наказав співати її по всіх наших церквах упродовж 9 днів, з яких перший, тобто 8 грудня, охоплює передсвяття, другий – свято, наступні шість – посвяття, а останній (16 грудня) – віддання свята. А щоб не відкидати стару службу (9 грудня), наказав перенести її назад на 8 грудня, як службу передсвяття, однак, надавши їй малого виду, тобто повсякденного.

УСТАВПередсвяття, свято, посвяття і віддання цього свята відправляється точно за загальним уставом великих богородичних свят, як і приписується в нововиданому трефологіоні. Однак, якщо посвяття або віддання його випаде в неділю Праотців (друга перед Різдвом Христовим), що починається 11 грудня, то за ухваленим Синодом уставом, богослужіння відправляється за уставом неділі Святих Першого Нікейського Собору, що перед Зісланням Святого Духа, оскільки в обох цих випадках беруться три однородні служби: недільна, посвяття (тут – Непорочного Зачаття, там – Вознесіння) й Отців. Устав на цей випадок подамо нижче, в уставі на неділю Праотців.

ПРАВИЛО

ПРО ЧЕРГОВІ ЄВАНГЕЛІЇ ОСТАННІХ П’ЯТИ НЕДІЛЬта про євангелії п’яти неділь мінеї,

що відносяться до Різдва Христового і БогоявлінняОстанніми п’ятьма рядовими неділями перед неділею Митаря і Фарисея, 10-ою перед Воскресінням, в яку й починається тріодь, є: 28, 29, ЗО, 31 і 32. А п’ятьма неділями мінеї, що відносяться до свят Різдва Христового і Богоявління: 1. Праотців, друга перед Різдвом Христовим; 2. Отців, перша перед Різдвом Христовим; 3. По Різдві; 4. Перед Просвітленням (Богоявлінням), 5. По Просвітленні.

ПРО 28 НЕДІЛЮЄвангелія цієї неділі та сама, що й неділі Праотців, тобто про чоловіка, який приготував велику вечерю. Якщо 28-а неділя випаде в неділю Праотців, тоді на Літургії читається тільки одна, вищезазначена, євангелія; а апостолів – два: Праотців, а також 28-ої неділі. Якщо 28-а неділя випадає безпосередньо перед або після неділі Праотців, читай одну євангелію про чоловіка, що приготував велику вечерю, а «в 28-у неділю читай чергову, яка випадає на іншу неділю» 288. Якщо 28-а неділя випадає безпосередньо перед неділею Праотців, то тоді в неділю Праотців випадає 29-а чергова неділя, і переноситься вона назад, на 28-у неділю. Якщо 28-а неділя випадає безпосередньо після неділі Праотців, то тоді в неділю Праотців випадає 27-а чергова неділя і переноситься вона вперед, на 28-у неділю. Подібно буде й з апостолом 29-ої чергової неділі, який буде той самий, що й неділі Праотців, тобто «Браття, коли Христос явиться», хоч устав про це нічого не говорить.

ПРО ЄВАНГЕЛІЇ ІНШИХ 4-ох НЕДІЛЬ: 29, ЗО, 31 і 32Євангелії цих неділь звичайно поєднуються з євангеліями мінейних неділь, які відносяться до Різдва Христового і Богоявління, однак, не завжди однаково, але більш або менш, в

53

залежності від більшого або меншого віддалення неділі Митаря від Богоявління. Це віддалення буде більшим, коли Великдень випадає пізніше і меншим, коли Великдень випадає раніше, бо Великдень може випасти в один з 35 днів: від 22 березня до 25 квітня, обидва включно. Більша відстань між Богоявлінням і неділею Митаря, тобто тріоддю буде тоді, коли Великдень випаде 25 квітня, бо в цьому випадку неділя Митаря, десята перед Воскресінням, випаде 14 лютого і відстань між Богоявлінням і тріоддю буде 38 днів, тобто 5 тижнів і три дні, бо, віднявши 6 днів від січня, залишиться 25, до них додається 13 днів лютого, і буде 38; а поділивши на 7, буде 5 цілих і 3 в решті. Менша відстань буде, коли Великдень випаде 22 березня, бо тоді Митарева неділя випадає 11 січня, а відстань між Богоявлінням і тріоддю, тобто між 6 і 11 січня буде тільки 4 дні, в числі яких не буде жодної неділі, бо 4 дні перед неділею Митаря будуть седмичні, а саме субота, п’ятниця, четвер і середа.Якщо між Богоявлінням і тріоддю буде 5 неділь, тоді відразу після Богоявління береться неділя по Просвітленні, а після неї – 4 останніх чергових: 29-а, 30-а, 31-а і 32-а, бо вони, в цьому випадку, не поєднуються з мінейними, що в крузі Різдва Христового і Богоявління, але переносяться сюди, щоб заповнити неділі, яких бракує перед тріоддю. \ Якщо між Богоявлінням і тріоддю буде 4 неділі, тоді по Богоявлінні береться неділя по Просвітленні, а після неї – З останніх чергових: 30-а, 31-а і 32-а.Якщо між Богоявлінням і тріоддю буде 3 неділі, то по Богоявлінні береться неділя по Просвітленні, а також чергові 31-а і 32-а.Якщо між Богоявлінням і тріоддю буде 2 неділі, то по неділі після Просвітлення береться тільки остання чергова 32-а, про Закхея.Якщо між Богоявлінням і тріоддю буде тільки одна неділя, тоді береться неділя по Просвітленні, а разом з нею і 32-а про Закхея, що завжди береться безпосередньо перед Митарем289.Якщо між Богоявлінням і тріоддю не буде жодної неділі, тоді неділя по Просвітленні поєднується разом з неділею Митаря (а за уставом Грецького євангеліярія переноситься на 7 січня і поєднується з Собором Предтечі), а 32-а чергова неділя – разом з неділею перед Просвітленням290.

ПриміткаЯкщо останні чергові неділі переносяться на неділі, яких бракує між неділею по Просвітленні та тріоддю, то за уставом нашого служебника291, з недільними євангеліями переносяться також і євангелії седмичні. Тому й у дні седмичні, які належать до круга мінейних неділь, що відносяться до Різдва Христового і до Богоявління, вищеназвані євангелії седмичних днів належить відкинути і читати апостол-євангелію служб святих місяцеслова або різних служб на всяку потребу. Якщо хтось захоче повторити минулі, може повторити будь-якого минулого тижня, за власним бажанням, як приписує Ευαγγελισταριον: Αναποδιζειν δει όπισθεν, και αναγινωσκειν όθεν ύελεις.Питання І: Як довідаємось, скільки в даному році буде неділь між Богоявлінням і тріоддю?Відповідь: Про це довідаємось за допомогою межового ключа, що на кінці часослова і цього типика, і подається на кожний рік. Побачивши, який з 35 межових ключів і який з 35 відповідних їм великодніх днів тоді випадає, обчислимо всі дні, Ідо між Богоявлінням і найближчим Великоднем, а віднявши від них 10 тижнів, тобто 70 днів, що будуть від Великодня назад до Митаря, решту поділимо на 7, і частка подасть число неділь. Якщо решта не поділяється на 7, то не буде жодної. Подамо два приклади: один, якщо Великдень випаде раніше, а другий – якщо пізніше.Найраніший Великдень буде 22 березня. Між Великоднем і Богоявлінням буде днів:березня 21лютого 28січня______2574 - 70 = 4 дні седмичних, тижня – жодного.Найпізніший Великдень буде 25 квітня. Між Великоднем і Богоявлінням буде днів:

54

квітня 24березня 31лютого 28січня 25108 - 70 = 38 : 7 = 6 тижнів3 дні седмичніДля кращого зрозуміння вищесказаного подамо тут таблицю всіх межових ключів і відповідних їм великодніх днів і неділь між Богоявлінням і тріоддю.

ТАБЛИЦЯ

МЕЖОВІ КЛЮЧІ ВЕЛИКОДНІ ДНІ

НЕДІЛІМІЖ БОГОЯВЛІННЯМ

ІТРІОДДЮ

1. А. Б. В Березень22.23.24 0

2. Г. Д. Є. Ж. Зіло. 3. Й Березень25.26.27.28.29.30.31 1

3. І. К. Л. М. Н. О. Π Квітень1.2.3.4.5.6.7 2

4. Ρ. С. Τ. Іжиця.Φ. Χ. От

Квітень8.9.10.11.12.13.14 3

5. Ц. Ч. Ш. Щ. Йор.Йори. Ь

Квітень15.16.17.18.19.20.21 4

6. Ять. Ю. Вел.юс. ЯКвітень

22.23.24.25 5

Ця таблиця складається з шести рядків, з яких перших два охоплюють березень, а чотири останніх – квітень. Перший рядок має тільки три літери, шостий – тільки чотири, а середні – по сім. У випадку перших трьох літер між Богоявлінням і тріоддю не буде жодної неділі; у випадку сімох літер другого рядка – буде одна неділя; у випадку третього рядка будуть дві

неділі; у випадку четвертого – три неділі; а у випадку шостого – п’ять неділь292.Згідно з цим, якщо бажаєш знати, яку євангелію маєш взяти цього 1899 року по Богоявлінні перед тріоддю, то, подивившись на таблицю межових ключів, що на кінці часослова або молитвослова, або цього типика, знайдеш на цей рік межовий ключ «Щ»; також подивившись на подану тут перед тим таблицю, знайдеш цю літеру в п’ятому рядку, а з правого боку таблиці – число «IV». Отже, між Богоявління і тріоддю буде чотири неділі, з яких перша буде неділя по Просвітленні, друга – чергова 30-а, третя – 31-а неділя, четверта – 32-а неділя, що про Закхея; також тріодь.Питання 2: Скільки чергових неділь можуть бути зайвими, а скількох може бракувати перед тріоддю?Відповідь: Про це в уставах нічого не подається, а зазначається лише взагалі, що кілька можуть бути зайвими, а кількох бракувати; а якщо будуть зайві приписується їх відкидати, а якщо буде бракувати, приписують повторювати минулі293.Щодо зайвих, гадаємо, що це ніколи не матиме місця. Щодо браку, вважаємо, що апостол-євангелій може бракувати найбільше для п’ятьох неділь. Щоб це зрозуміти, треба знати, що Великдень, який наступає безпосередньо, може випасти одним або двома тижнями раніше, або двома чи трьома тижнями пізніше, ніж минулий. Цей висновок можна зробити, якщо порівняти всі межові ключі цілого індиктіона, рік за роком. Отже, найпізніший Великдень може випасти на п’ять тижнів пізніше попереднього, одначе, з перервами, а не безпосередньо з року на рік. В тому випадку, якщо б від Великодня до Великодня перебігав послідовно цілий рік, тобто 52 тижні, то бракувало б апостол-євангелій для двох неділь, бо вони існують

55

тільки для 50, а саме: 18 тріодних і 32 позатріодних. Якщо, отже, наступний Великдень випаде двома тижнями раніше, ніж минулий, то від Великодня до Великодня переходить тільки 50 тижнів і, таким чином, число апостол-євангелій дорівнює числу тижнів, що переходять від Великодня до Великодня, бо і тих – 50, отже, зайвих не буде. Якщо від Великодня до Великодня переходить 51 тиждень, тоді апостол-євангелій бракуватиме на один тиждень, якщо 53 (52, а саме точно один рік, не може бути), то бракуватиме на 3 тижні; якщо 54, то бракуватиме на чотири тижні; якщо 55, то бракуватиме на п’ять тижнів. Цей брак чергових неділь можна заповнити мінейними неділями, які належать до круга Різдва Христового і Богоявління, однак, не всіма п’ятьма, але тільки чотирма, бо неділя Праотців і 28-а чергова мають ту саму євангелію, і тому зливаються в одну неділю. Тому одну з минулих чергових неділь треба повторити після неділі по Просвітленні.

НЕДІЛЯ СВЯТИХ ПРАОТЦІВПримітка: Ця неділя, друга перед Різдвом Христовим, може випасти протягом сімох днів, від 11 до 17 грудня включно. Тому може випасти або в середині свята Зачаття, що віддається 16 грудня, або поза, а саме 17 грудня. А оскільки та, що в середині свята, може випасти зі святим або безполієлейним, що звичайно буває, або з полієлейним, як 13 грудня, коли служба св.Євстратія, за нашими і російськими уставами, береться з полієлеєм294, неділя святих Праотців має три випадки: 1. В середині свята (Непорочного Зачаття) з безполієлейним святим; 2. В середині свята з полієлейним святим; 3. Поза святом, тобто 17 грудня. Отже, неділя Праотців службу безполієлейного святого обмежує до повечір’я, за винятком служби 17 грудня, тобто св. пророка Даниїла і трьох юнаків. Хоча ця служба й неполієлейна, однак, оскільки вона має особливе відношення до служби Праотців, поєднується зі службою Праотців. Тепер подамо устав на три вищеназвані випадки.

УСТАВ

1. НЕДІЛЯ СВЯТИХ ПРАОТЦІВв середині й у віддання свята Зачаття,

за винятком полієлейного святогоНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. «Блажен муж», як звичайно.2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 3 недільних, З Зачаттю і 4 Праотців, Слава: Праотців, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу.3. По прокімені читань немає.4. На стиховні: стихири недільні, Слава: Праотців, І нині: свята.5. По трисвятому – тропар недільний, Слава: Праотців, І нині: свята.НА ПОВЕЧІР’Ї: По каноні – кондак Праотців, Слава, і нині: кондак свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: Праотців, І нині: свята.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки після іпакою голосу буде сідальний Праотців.3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, Зачаттю на 4 і Праотців на 6. Катавасія «Христос народжується». По 3-ій пісні – кондак-ікос Зачаттю й іпакой Праотцям, Слава, і нині: сідальний Зачаттю; по 6-ій – кондак-ікос Праотців; по 9-ій – недільний світильний, Слава: Праотцям, І нині: Зачаттю.4. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 Праотців, Слава: Праотцям, І нині: «Преблагословенна».5. По трисвятому – тропар недільний, один з двох.6. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХ

56

На всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – Зачаттю, на 3-му і 9-му – Праотцям. Кондак Зачаттю і Праотцям читаємо поперемінно.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропарі: недільний, Зачаттю і Праотцям, Слава: кондак Праотцям, І нині: Зачаттю.2. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія у посвяття – тільки Праотцям, а у віддання свята – і святу, і Праотцям.Причасний неділі («Хваліте») і Праотцям. У віддання свята – і святу, і Праотцям.

2. НЕДІЛЯ СВЯТИХ ПРАОТЦІВ13 грудня зі службою св. мучеників Євстратія і інших

ПриміткаКоли служба цих мучеників випаде в дні седмичні, тоді їхній чин буде за загальним правилом полієлейного святого, що випадає з посвяттям в дні седмичні. Якщо в неділю, то їхня служба поєднується з недільною і Праотців. Служба посвяття не береться, як у випадку Івана Богослова 8 травня, коли випадає в неділю Святих Отців, що перед Зісланням. Звідси запозичуємо устав на цей випадок, оскільки устав нічого не подає. А буде він такий:

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 3 недільних, 4 Праотцям і 3 мученикам, Слава: праотців, І нині: 1-й богородичний голосу.2. По прокімені – три читання мученикам.3. Стиховня недільна, Слава: Праотцям, І нині: свята.4. По прикінцевому трисвятому – тропар недільний, Слава: мученикам, І нині: Праотцям.НА ПОВЕЧІР’Ї: По «Достойно» – кондак мученикам, Слава, і нині: кондак Праотцям.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: мученикам, І нині: Праотцям.2. Після полієлею з величаннями і «Ангельським хором» – іпакой голосу і всі три сідальних мученикам.3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, мучеників на 4 і Праотців на 6. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний мученикам, Слава, і нині: іпакой Праотців; по 6-ій – кондак-ікос Праотців; по 9-ій – недільний світильний, Слава: мучеників, І нині: богородичний Праотців.4. Хвалитних стихир – 8:3 недільних, 2 Праотців і З мученикам, Слава: Праотців, І нині: «Преблагословенна».5. Все інше, як звичайно в неділю.6. По відпусті утрені – Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – Праотців, на 3-му і 9-му – мученикам. Кондаки Праотцям і мученикам – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – Праотцям, на 3-му і 9-му – мученикам295.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, Праотцям і мученикам; Слава: кондак мучеників, І нині: Праотців.2. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – спочатку Праотцям, також мученикам.3. Причасний «Хваліте» і мученикам.

3. НЕДІЛЯ СВЯТИХ ПРАОТЦІВ17 грудня з пророком Даниїлом і юнаками

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. «Блажен муж», за звичаєм.2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 3 недільних, З Праотцям, 2 Даниїлові і 2 юнакам; Слава: Праотцям, І нині: 1-й богородичний голосу.3. Читань немає.4. Стиховня недільна, Слава: Праотцям, І нині: пророкові.5. По трисвятому – тропар недільний, Слава: Даниїлові з юнаками, І нині: Праотцям.

57

НА ПОВЕЧІР’Ї: Кондак Праотцям один (як з полієлейним святим).НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: юнакам, І нині: Праотцям.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки після недільного такою – сідальний Праотцям.3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, Даниїла на З, юнаків на 3 і Праотців на 4. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний пророка, Слава: сідальний юнаків, І нині: іпакой Праотцям; по 6-ій – кондак-ікос Праотцям; по 9-ій – недільний світильний, Слава: пророка, І нині: Праотцям «Сонце велике».4. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 Праотцям з двома їхніми приспівами, Слава: Праотців, І нині: «Преблагословенна».5. По великому славослов'ї – тропар недільний, один з двох.6. По відпусті – Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му– Праотцям, на 3-му і 9-му – Даниїлові. Кондак на всіх– тільки Праотцям.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і юнакам, Слава: Даниїлові, І нині: Праотцям.2. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – тільки Праотцям (за давнім уставом також і святим, а тепер належить брати тільки полієлейним).

Субота перед Різдвом Христовимвід 18 до 24 грудня включно

Примітка: Ця субота може випасти або перед, або після неділі Праотців, в середині або поза посвяттям Різдва (що поминається 20 грудня) і не має нічого в богослужінні, крім прокімена, алилуя, апостол-євангелії і причасного на Літургії, як і суботи по Різдві Христовім, перед Просвітленням і після Просвітлення.

УСТАВ НА ЛІТУРГІЇ1. По вході поза передсвяттям – тропар дня «Апостоли, пророки»; Слава, і нині: кондак дня «Тобі, Господи, творцеві природи» («Яко начатки»). В середині передсвяття – тропар передсвяття, Слава, і нині: кондак передсвяття або кондак і тропар навечір’я, якщо випаде в навечір’я.2. Прокімен, алилуя і причасний дня (суботи); апостол-євангелія суботи перед Різдвом Христовим (до Галатів, заспів 205, від Луки 72), також і в навечір’я Різдва Христового, якщо випаде в суботу296.

НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПЕРЕД РІЗДВОМ ХРИСТОВИМПримітка

Ця неділя може випасти в один з сімох днів, починаючи від 18 до 24 грудня. Але оскільки 20 грудня починається передсвяття Різдва Христового, ця неділя може випасти або поза, або в середині передсвяття. Крім того, якщо ця неділя випадає в останній день передсвяття, тобто 24 грудня, в саме навечір’я Різдва Христового, то має окремий устав. Тому ця неділя має три окремі устави: один на поза передсвяттям, тобто на 18 і 19 грудня; другий на в середині передсвяття, за винятком навечір’я, тобто 20, 21, 22 або 23 грудня; третій на навечір’я, тобто на 24 грудня, як і подаємо.

УСТАВ1. НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВ

поза передсвяттям Різдва Христового 18 і 19 грудняПримітка: Служба святого, що випадає, нехай співається перед тим, у п’ятницю на

58

повечір’ї, як зазначено про неділю Праотців.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. «Блажен муж», як звичайно.2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 6 недільних октоїха і 4 Отцям; Слава: отцям, І нині: 1-й богородичний голосу.3. Три читання Отцям.4. Стиховня недільна, Слава: Отцям, І нині: богородичний з недільної стиховні за голосом наславника.5. На кінці: тропар недільний, Слава: Отцям, І нині: недільний богородичний за голосом тропаря Отців.НА ПОВЕЧІР’Ї: По каноні – кондак Отцям один.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: Отцям, І нині: богородичний за голосом тропаря Отців.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, лише після полієлея з «Ангельським хором», по недільному іпакої, буде сідальний Отцям з їхнім богородичним297.3. Канонів 4: недільний з ірмосом на 4, хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і Отців на 6. Катавасія чергова «Христос народжується». По 3-ій пісні – іпакой Отцям; по 6-ій – кондак-ікос Отцям; по 9-ій – недільний світильний; Слава: Отцям, І нині: їхній богородичний.4. Хвалитних стихир – 8:4 недільних і 4 Отців з двома їхніми приспівами; Слава: Отцям, І нині: «Преблагословенна».5. Все інше, як звичайно в неділю.6. По відпусті утрені – Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: Отцям; кондак – тільки Отцям.

НА ЛІТУРГІЇПо вході – тропар недільний і Отців, Слава, і нині: кондак Отців. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – тільки Отців298; причасний – неділі й Отців.

2. НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВ20, 21, 22, 23 грудня

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. «Блажен муж», як звичайно в неділю.2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 4 недільних, З передсвяття і 3 Отців; Слава: Отців, І нині: передсвяття.3. Три читання Отцям.4. Стиховня недільна, Слава: Отцям, І нині: передсвяття.5. На кінці: тропар недільний, Слава: Отцям, І нині: передсвяття.НА ПОВЕЧІР’Ї: По каноні – кондак Отцям, Слава, і нині: кондак передсвяття.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: Отцям, І нині: передсвяття.2. Все інше до канону – недільне за звичаєм, з «Непорочними».3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, передсвяття на 4 і Отців на 6. (По ірмосі кожної пісні канону Отців два перших тропарі – недільні, які тут не беруться, а беруться лише тоді, коли неділя святих Отців випадає в саме навечір’я, 24 грудня, бо тоді недільний канон октоїха не береться, але замість нього, ці два недільних тропарі канону Отців). Катавасія чергова «Христос народжується». По 3-ій пісні – іпакой Отців; по 6-ій – кондак-ікос Отців; по 9-ій – недільний світильний; Слава: Отців, І нині: передсвяття.4. Хвалитних стихир – 8:4 недільних і 4 Отців з двома їхніми приспівами; Слава: Отцям, І нині: «Преблагословенна».5. Все інше, як звичайно в неділю, тільки по відпусті -Слава, І нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХ

59

На всіх: тропар недільний, Слава: Отцям. Кондаки – поперемінно: на 1-му і 6-му – Отцям, на 3-му і 9-му – передсвяття299.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, Отцям і передсвяття; Слава: кондак Отцям, І нині: кондак передсвяття.2. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – тільки Отцям. Причасний «Хваліте» й Отцям300.

3. НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВв навечір’я Різдва Христового 24 грудня

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. «Блажен муж», за звичаєм.2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 6 Отцям і 4 – передсвяття; Слава: Отцям, І нині: передсвяття.3. Три читання Отцям.4. Стиховня передсвяття, тільки Слава: Отцям.5. На кінці: тропар недільний, Слава: Отцям, І нині: передсвяття (навечір’я).НА ПОВЕЧІР’Ї: Кондак Отцям, Слава, і нині: кондак передсвяття.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь» – тропар недільний двічі, Слава: Отцям, І нині: передсвяття.2. По всіх чергових катизмах і по «Непорочних» з «Ангельським хором» беруться сідальні Отців; все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 2 на 14: Отцям на 8 і передсвяття на 6. Катавасія чергова «Христос народжується». По 3-ій пісні – іпакой Отцям; по 6-ій – кондак-ікос Отцям; по 9-ій (по «Свят Господь Бог наш») – недільний світильний; Слава: Отцям, І нині передсвяття.4. Хвалитних стихир – 6: 3 Отцям і 3 передсвяття; Слава: Отцям, І нині: «Преблагословенна».5. Все інше – недільне, за звичаєм.6. По відпусті утрені – Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХ І ЛІТУРГІЇВсе так, як у попередньому випадку тут на стор. 157-158. Будь уважним: не читай апостол-євангелії, поданої в служебнику на саме навечір’я, бо вона читається або на самій вечірні, як в суботу і неділю, або на Літургії Василія з вечірнею, як в інші п’ять пісних днів тижня, але читай апостол-євангелію самої неділі святих Отців301.

20–24 ГРУДНЯ Передсвяття Різдва ХристовогоПередсвяття Різдва Христового охоплює п’ять днів, Богоявління – чотири. Богослужіння відправляється за загальним правилом передсвяття господнього, з наступними винятками:

НА ВЕЧІРНІНа «Господи, взиваю я», в суботу ввечері на неділю святих Отців, замість 1-го богородичного (догмата), береться стихира передсвяття. Так само й у віддання Різдва Христового; якщо випадає в неділю – береться стихира свята302.

НА ПОВЕЧІР’ЇВід 20 грудня до 14 січня, тобто до віддання Богоявління, октоїховий канон Богородиці не береться; в передсвяття Різдва Христового і Богоявління береться канон передсвяття: деколи один трипіснець (22, 23 грудня), деколи один трипіснець і другий з ним двопіснець (20 грудня, 2 січня); деколи два трипіснці (3 січня), деколи восьмипіснець (22, 24 грудня, 4, 5 січня). Ці канони беруться так: якщо буде тільки один канон, то ірмоси кожної його пісні беруться двічі кожний, тропарі на 6 і, знову той самий ірмос раз на закінчення (замість катавасії); якщо буде два канони, то тільки ірмоси першого канону беруться двічі кожний, а ірмоси другого канону беруться тільки по разу, і це тільки на кінці кожної пісні; тропарі обох канонів разом на 6. Приспів до тропарів канону буде: «Слава тобі, Боже наш, слава тобі», «Слава» – на передостанньому, «І нині» – на останньому, тільки замість «Слава» на 8-ій

60

пісні, співаємо: «Благословимо Отця і Сина, і Святого Духа Господа»303; і до катавасії приспівуємо: «Хвалимо, благословимо» й інше, як на утрені. Катавасія співається обома хорами разом з поклоном на її кінці, на 8-ій і 9-ій піснях; також і по ірмосі 9-ої пісні, перед тропарями, приписано поклін304. В іншому по 3-ій, 6-ій і 9-ій піснях канон нічого не має. По каноні – або «Достойно», як подає Московський типик 20 грудня, або тільки ірмос 9-ої пісні, як подають Почаївський і Львівський трефологіони 2 січня.НА УТРЕНІ: Хвалитні стихири передсвяття на 4, мале славослов’я і далі, на своєму місці, ще й стихири на стиховні305.

НА ЧАСАХНічого особливого, крім великих часів, називаних царськими, в навечір’я Різдва і Богоявління, якщо випадуть в один з пісних днів, починаючи від понеділка до п’ятниці, або в п’ятницю перед навечір’ям, якщо воно випадає в суботу або в неділю.

НА ЛІТУРГІЇНічого особливого, крім Літургії Василія Великого з вечірнею свята в навечір’я Різдва і Богоявління, якщо вони випадуть в один з п’яти пісних днів, від понеділка до п’ятниці. Бо якщо випадуть в суботу чи в неділю, тоді в навечір’я буде Служба Золотоустого, у свій час без вечірні, а опісля – вечірня свята, в свій час. В саме свято – Літургія Василія Великого без вечірні. В п’ятницю, перед навечір’ям, на яку переносяться царські часи, устав не подає жодної Літургії, цього дотримується й Львівський Синод306.

Субота перед Різдвом Христовимв середині передсвяття Різдва Христового

Див. устав на стор. 154.

24 ГРУДНЯ Навечір’я Різдва ХристовогоВсе – за вищеподаним уставом на передсвяття Різдва Христового, однак, замість звичайних часів співаємо великі часи і Літургію Василія з вечірнею. Тільки, якщо навечір’я випадає в суботу або в неділю, часи співаємо перед тим, у п’ятницю, а Літургію Василія – в сам день свята. В навечір’я – Літургію Золотоустого, у свій час, а опісля – вечірню, у свій час.

ЧАСИНАВЕЧІР’Я РІЗДВА ХРИСТОВОГО І БОГОЯВЛІННЯ

Примітки1. Львівський Синод наказує душпастирям відправляти ці часи разом з обідницею в церкві, у фіолетових ризах, з огляду на піст307, в світлих ризах відправляється перед Богоявлінням тільки тоді, коли часи з суботи або неділі переносяться назад, на п’ятницю, бо тоді нема посту, але буде загальниця.2. Тепер всі часи співаємо додаючи «Зображальні» (обідницю); і тому часи 3-й, 6-й і 9-й починаємо від «Прийдіте, поклонімся», а відпуст творимо тільки по закінченні «Зображальних».3. Ці часи відправляються вранці, раніше чи пізніше, за рішенням настоятеля; за звичаєм архикатедральної церкви – о 9-ій годині перед полуднем308, щоб була певна відстань між часами і Літургією, що за звичаєм тої самої церкви починається об 11-ій годині. Якщо часи починаються раніше, то може й Літургія починатися раніше, але оскільки вона відправляється з вечірнею, належить її розпочинати близько 10-ої години, як постановив Львівський Синод про вечірню з Напередосвяченими309.4. Склад і вид великих часів той самий, що й звичайних часів, за винятком трьох тропарів і трьох читань, поданих після богородичного «Як нам називати тебе» на 1-му часі й після відповідних на інших часах. Щодо суті, то царські часи відмінні від звичайних ще й трипсалмієм, що на царських часах особливе, відповідне даному святу310.5. У храмі, перед св. дверми, напроти людей, ставлять два аналої, на перший з яких

61

кладеться Євангелія; другий, трохи нижчий, – напроти святих дверей, з якого мають читатись паремія й апостол. Там, де немає аналоя на Євангелію, лежить вона на св. трапезі і виноситься Ієреєм через св. двері тільки для читання, і підтримується служителями311.6. Царські часи відправляються при зачинених св. дверях, що відчиняються тільки на читання Євангелії.7. Свічки на престолі запалюємо тільки на читання Євангелії.

УСТАВУ призначений час ієрей входить до храму і, наблизившись до св. трапези й вклонившись низько, цілує Євангелію, позначає чотири євангельських читання і, знову вклонившись, виходить до захристії; бере на себе епітрахиль, виходить перед зачинені св. двері, творить низький поклін св. таїнам і починає звичайне: «Благословенний Бог наш». Хор: «Амінь», також «Слава тобі, Боже наш, слава тобі», «Царю небесний» і все інше, за звичаєм, до «Прийдіте, поклонімся» включно312. На другому «Прийдіте, поклонімся» ієрей, вклонившись низько, входить до святилища і, під час співання хорами трипсалмія, читає його, сидячи на своєму місці.Коли, по тропарі передсвяття «Записувалась колись», відчитається і богородичний, хори співають три самогласні стихири313 на 6, тобто двічі кожну. Перша стихира і перший, і другий раз співається без приспіву; друга – перший раз з окремим приспівом, а другий – з іншим окремим приспівом; третя – перший раз з приспівом «Слава», а другий – з приспівом «І нині». Всі чотири вищеназвані приспіви на всіх часах – ті самі. На 9-му часі третя стихира береться тричі, тобто перший раз читається голосно і побожно канонархом посеред церкви, без приспіву, тоді другий раз – одним хором з приспівом «Слава», а третій – другим з приспівом «І нині»314.По відспіванні трьох стихир буде три читання: перше – пророцтва з прокіменом, друге – апостола без прокімена і без алилуя, трете – Євангелії, починаючи його від «Премудрість, прості!», «Вислухаймо». Це все супроводжується наступними діями: коли закінчуються стихири, ієрей одягає фелон і, вийшовши перед східці вівтаря і вклонившись, відчиняє св. двері й виголошує: «Будьмо уважні! Мир всім!» (з благословенням людей), «Премудрість! Будьмо уважні!». Хори співають прокімен. По його закінченні ієрей, виголосивши перед наголовком пророцтва «Премудрість!» і перед читанням «Будьмо уважні!», очікує перед східцями вівтаря закінчення читання пророцтва і, по його закінченні, виголосивши «Премудрість!» і «Будьмо уважні!» перед читанням апостола, за звичаєм, насипає кадило в кадильницю з короткою молитвою «Кадило тобі приносимо» і, поблагословивши кадило словами «Благословенний Бог наш», кадить все за звичаєм, тобто святу трапезу з чотирьох боків, іконостас, хори і людей315. По закінченні апостола, а разом з ним і кадження, свіченосці виходять перед аналой, а ієрей підходить до святої трапези і, вклонившись, бере св. Євангелію і, поклавши її на аналой, починає співати Євангелію від «Премудрість, прості». По відспіванні Євангелії ієрей, поцілувавши початок читання, залишає її там, зачиняє св. двері й, вклонившись низько св. таїнам, виходить до захристії, скидає фелон, виходить бічними дверми перед св. двері на «Ти, що повсякчас» і перебуває там до закінчення часа.Примітка: Оскільки всі часи співаємо разом, молитву благословення кадила належить відмовляти тільки на 1-му часі, на інших – тільки «Благословенний Бог наш» так, як на великій вечірні зі всенічним.Якщо будуть диякони, то вони одягають перед початком 1-го часу дальматики з орарем і залишаються убраними до кінця обідниці. На прокімені, разом з ієреєм, ідуть перед східці вівтаря і, низько вклонившись всі разом св. таїнам, відчиняють св. двері. Правий диякон виголошує: «Будьмо уважні!», а лівий, після мирствування ієреєм: «Премудрість! Будьмо уважні!». Також перед першим і другим читанням – правий: «Премудрість!», а лівий: «Будьмо уважні!» і кадять все за звичаєм, як на початку Літургії. По закінченні апостола, а разом з ним і кадження, стають обидва диякони з ієреєм перед східцями престолу і, вклонившись всі три разом св. таїнам, виходять зі святилища: ієрей з Євангелією середніми, а диякони, помінявши свої сторони, бічними дверми до аналоя. Правий диякон виголошує:

62

«Премудрість, прості!», «Вислухаймо», ієрей: «Від (ім’я) св. Євангелія читання», а лівий диякон: «Будьмо уважні!». Ієрей співає Євангелію. Закінчивши, цілує ієрей початок читання, також правий диякон, а після нього і лівий. Вклонившись низько, вертаються диякони своїми дверми до святилища і, разом з ієреєм, зачиняють св. двері. Вклонившись низько всі три разом св. таїнам, відходять: диякони на свої місця, а ієрей перед іконостас на «Ти, що повсякчас».Якщо буде присутнім в церкві архиєрей або інші священнодостойники, належить дияконам кадити їх перед хорами, і ані ієрею, ані дияконам не належить цілувати Євангелію перед архиєреєм і священнодостойниками, і тому обидва диякони разом несуть їм для цілування розгорнуту Євангелію, також до ієрея, що стоїть в св. дверях і, коли він її поцілує, цілують самі диякони, після чого кладуть її на аналой і, вклонившись низько св. таїнам, вертаються, кожний своїми дверми, до святилища.Питання: Коли царські маси переносяться з неділі або суботи назад, на п’ятницю, то належить брати на них тропар навечір’я ми передсвяття, 22 ми 23 грудня?Відповідь: Устав згадує тропар і кондак навечір’я, тому гадаємо, що належить брати навечір’я. Якщо хтось думає, що так буде не добре і бере один тропар два дні, тобто в навечір’я і перед навечір’ям, той нехай подумає, що й тропар передсвяття береться один і той самий в два різних дня передсвяття.

ЗОБРАЖАЛЬНА (ОБІДНИЦЯ)По прикінцевій молитві 9-го часу одразу читаємо обідницю так, як в часослові, однак, без вступного стиха, що перед першим псалмом, без стихир на «Блаженних», без апостола-євангелії; також, якщо буде Літургія, то і без «Вірую» і без «Нехай буде ім’я Господнє», і без наступаючого його 33-го псалма, бо це все візьметься на Літургії. Коли царські маси переносяться назад, на п’ятницю, то оскільки тоді не буде Літургії, тут читається і «Вірую», і «Нехай буде ім’я Господнє» з 33-им псалмом. Замість кондаків храму, дня й інших, береться один кондак навечір’я. Ось тобі детальний устав.

ДЕТАЛЬНИЙ УСТАВ1. По прикінцевій молитві 9-го масу ієрей, вклонившись перед св. дверми, входить до святилища і сідає на своєму місці.2. Хори читають: псалом 102 «Благослови, душе моя, Господа» і псалом 145 «Хвали, душе моя, Господа», «Слава, і нині», «Єдинородний Сину».3. Блаженні: «У царстві твоїм ... велика на небі», «Слава, і нині».4. «Пом’яни нас, Господи» (3).5. «Хор небесний», стих «Приступіть», «Хор небесний», Слава: «Хор святих ангелів», І нині: «Ослаби, відпусти» (коли не буває Літургії, то І нині: «Вірую», також «Ослаби, прости»).6. «Отче наш», кондак навечір’я раз і «Господи, помилуй» (12).7. Ієрей виходить перед св. двері в епітрахилі, читає молитву «Всесвята Тройце» (якщо буде Літургія, тоді хор одразу: «Достойно» й інше; якщо не буде, тоді перед «Достойно» хор співає: «Нехай буде ім’я Господнє» (3) і псалом «Благословлю Господа», а ієрей тоді очікує перед св. дверми до кінця).8. Хор: «Достойно» з «Чеснішу від херувимів».Ієрей: «Слава тобі, Христе Боже».Хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (3), «Господи, благослови».Ієрей людям – відпуст дня316.Примітка: Якщо навечір’я Різдва Христового випаде в суботу або в неділю, то Літургія Золотоустого в архикатедральному храмі починається о годині 08.00, а в навечір’я Богоявління – о годині 08.30.

Субота перед Різдвом ХристовимЯкщо вона випаде в навечір’я, устав про Літургію див. тут на стор. 154.

Неділя перед Різдвом ХристовимЯкщо вона випаде в навечір’я, див. устав тут на стор. 158-159.

63

25 ГРУДНЯ Різдво Господа нашого Ісуса ХристаПримітка

Відправа самого дня свята Різдва Христового (як і Богоявління) відходить від загальних правил господнього свята в таких пунктах:1. Його вечірня в навечір’я поєднується зі Службою Василія, якщо навечір’я випаде в один з п’яти перших седмичних днів, починаючи від понеділка.2. В це свято не відправляються дві вечірні: одна мала у свій час, а друга велика на всенічному з утренею, як в інші свята, але одна, велика, або зі Службою Василія, якщо навечір’я випаде в один з п’яти пісних днів тижня, або окремо в свій час, якщо випаде в суботу або неділю. Всенічне служиться з великим повечір’ям.3. Вечірня цього свята буде або зі Службою Василія, або окремо, як в суботу або в неділю. Ніколи не служиться повністю, але, якщо буде зі Службою, тільки до кінця читань, після яких виголошується мала єктенія і виголос трисвятого; і звідси, за чином, Служба Василія. Якщо буде окремо, то тільки до кінця єктенії «Сповнім», тобто до кінця другого її виголосу («Нехай буде царство»), тому що стиховня і все інше береться на всенічному по литії.4. Вечірня має не лише 3 читання, як в інші свята, але 8 (на Богоявління – 11); тому, після перших трьох і після других трьох читань, має окремий тропар зі своїми стихами.5. Повечір’я служиться тільки до кінця «Слава во вишніх Богу» і одразу починається литія з благословенням хлібів і все інше, як на всенічному з вечірнею.6. Богоявління має велике водосвяття безпосередньо після вечірні; також, за нашим звичаєм, урочистіше – в самий день свята, по заамвонній.7. В навечір’я Різдва Христового і Богоявління, коли має бути Служба Василія з вечірнею, Львівський Синод забороняє читані служби. Якщо кілька ієреїв бажають служити, наказує їм співати тільки одну службу в соборі (нагол. IV, розд. І, ч. 5).8. В архипрестольній церкві вечірня зі Службою Василія починається о годині 10.30. Якщо навечір’я випадає в суботу або в неділю, то Служба Золотоустого без вечірні буде о годині 08.30, а вечірня окремо починається о годині 11.00, з метою прискорити Святий Вечір, що за уставом мав би починатися пізніше, тобто о 3-ій годині дня (теперішня 1-а година по полудні) в навечір’я Різдва, а в навечір’я Богоявління – у вечірні години, тобто в звичайний час. Всенічне з повечір’ям – в звичайний час317. Тепер подамо три детальних устави: один – на випадок вечірні зі Службою Василія, один – на випадок вечірні, що відправляється окремо, без Служби, і один – на всенічне з великим повечір’ям.

УСТАВ1. ВЕЧІРНЯ ЗІ СЛУЖБОЮ ВАСИЛІЯ

з навечір’ям в понеділок, вівторок, середу, четвер,п’ятницю

1. Від початку до «Благословенне царство» все саме так, як звичайно на Службі без вечірні318.2. По «Благословенне царство», одразу після «Амінь» – «Царю небесний й інше з трисвятим, як звичайно, до «Прийдіте, поклонімся» включно319.3. На передпочатковому псалмі ієрей, стоячи біля престолу, читає з непокритою головою звичайні вечірні молитви та після звідтам виголошує єктенію «В мирі Господеві помолімся». Якщо буде й диякон, то виходить він на цій єктенії перед св. двері.4. Катизми «Блажен муж» не буде (бо вона береться тільки в суботу ввечері на неділю або в неділю ввечері на понеділок), не буде і малої єктенії, але одразу – «Господи, взиваю я» з кадженням, за звичаєм.5. На «Господи, взиваю я» – 8 стихир, Слава, і нині: стихира з ірмологіона, якщо не буде, то за голосом самогласних.6. Вхід з Євангелією, зі звичайною молитвою входу. Якщо будуть диякони, то перший з них, що праворуч ієрея, несе Євангелію, а другий йде перед ним з кадильницею; і чинять при

64

цьому все так, як на вході з Євангелією на Літургії.7. Прокімен дня з часослова, тільки в п’ятницю ввечері на суботу буде великий прокімен свята, поданий на самий день свята на вечірні на 26 грудня. Після відспівання перед східцями вівтаря «Будьмо уважні! Мир всім!», «Премудрість, будьмо уважні!» ієрей відходить за престіл і сидить там під час читань на своєму місці. Диякони, якщо будуть, залишаються при св. дверях і звідси виголошують за чином «Премудрість» і «Будьмо уважні» з піднесенням ораря в бік людей, як приписує чин всенічного.8. Читань буде 8, а на Богоявління – 11. Після перших трьох і других трьох читань обидвох свят буде окремий тропар зі своїми стихами; їх буде три320, крім «Слава, і нині», бо цілим тропар співається тільки двічі, а саме: раз перед першим стихом і раз перед останнім стихом, тобто перед «І нині», а після інших стихів – тільки до половини321.9. По закінченні читань – мала єктенія (яку диякон, якщо буде, співає перед св. дверми) з виголосом трисвятого і одразу трисвяте; і далі за чином Літургія Василія.10. Апостол на Різдво Христове: до Євреїв, заспів 303 «Багаторазово», Євангелія за Лукою, заспів 100 «Тими днями вийшов». На Богоявління: до Корінтян, заспів 343 «Бувши від усіх вільним», Євангелія за Лукою, заспів 9 «П’ятнадцятого року».11. Замість «Достойно» співаємо «Тобою радіє» або, за пізнішим уставом наших служебників, ірмос 9-ої пісні канону, поданого на повечір’я навечір’я.12. Причасний «Хваліте».13. По заамвонній – «Нехай буде ім’я Господнє» з псалмом «Благословлю Господа».14. По відпусті обидва хори сходяться на середині церкви і співають разом тропар, Слава, і нині: кондак свята.

2. ВЕЧІРНЯ БЕЗ СЛУЖБИз навечір’ям в суботу або в неділю

Примітка: В цьому випадку буде Служба Золотоустого у свій час, без вечірні, за уставом, поданим перед тим на стор. 154, якщо субота, і на стор. 159, якщо неділя; вечірня в свій час так:1. Ієрей, наклавши на себе епітрахиль й вийшовши перед св. двері, низько вклоняється і починає звичайне: «Благословенний Бог наш». Хори: «Амінь», також «Слава тобі, Боже наш, слава тобі», «Царю небесний» й інше з трисвятим й «Отче наш» до «Прийдіте, поклонімся» включно. Диякони, якщо будуть, виходять з ієреєм перед св. двері й правий з них виголосить: «Благослови, владико», а ієрей: «Благословенний Бог наш»322.2. Під час передпочаткового псалма ієрей, стоячи перед св. дверми, відмовляє вечірні молитви, за звичаєм, а диякони стоять поруч нього і, по закінченні псалма, один з них (правий) співає велику єктенію, а ієрей – її виголос, а тоді, вклоняються всі низько і відходять до святилища. Якщо не буде дияконів, тоді ієрей сам співає єктенію.3. «Блажен муж» і мала єктенія, на яку другий диякон виходить перед св. двері, а ієрей – виголос зі свого місця. Якщо не буде диякона, то сам ієрей, за місцевим звичаєм, читає потиху єктенію, сидячи на своєму місці, а хор співає її відповіді.4. На «Господи, взиваю я» – звичайне кадження, що творить ієрей або диякони, якщо будуть; стихири на 8, «Слава, і нині» з ірмологіона або за голосом самогласних.5. На «Слава, і нині» – вхід з Євангелією, яку несе перший диякон, якщо буде, а другий попереджає його з кадилом; ієрей проказує звичайну молитву входу, як на вечірні, і благословляє вхід, як і на Літургії.6. По закінченні стихир виголошує диякон, якщо буде, якщо – ні, то сам ієрей: «Премудрість, прості», підносячи Євангелію, і під час співання «Світло тихе», виходить ієрей або диякон, що несе Євангелію, а за ними ієрей, середніми дверми до святилища і, поклавши Євангелію на св. трапезу, кадить все за звичаєм і стає перед сходами престолу.7. По відспіванні «Світло тихе» ієрей виголошує з дияконами, якщо будуть: «Будьмо уважні! Мир всім!», «Премудрість», «Будьмо уважні» і, під час співання прокімена дня, ієрей відходить за св. трапезу, а диякони залишаються біля св. дверей, виголошуючи «Премудрість» і «Будьмо уважні» до всіх читань, яких на Різдво Христове буде 8, а на

65

Богоявління – 11, з окремим тропарем і його стихами після перших трьох і після других трьох читань.8. По закінченні читань ієрей вертається перед східці престолу або перший диякон, якщо буде, входить перед св. двері, де співає малу єктенію; ієрей – виголос трисвятого, але трисвяте не співається, але одразу по виголосі буде «Будьмо уважні! Мир всім!», «Премудрість», «Будьмо уважні» і співається прокімен свята; по «Премудрість» і «Будьмо уважні» – апостол до Галатів, заспів 201 «По-людському говорю»; Євангелія за Матеєм, заспів 83 «Царство небесне подібне до гірчичного зерна»323 (на Богоявління: до Корінтян, заспів 143 від половини «Браття, не хочу вас не бачити»; Євангелія за Лукою, заспів 9 «П’ятнадцятого року»). Євангелію читає сам ієрей324 від святих дверей, а перший з дияконів, якщо будуть, виголошує: «Премудрість, прості!», «Вислухаймо святого Євангелія»; ієрей: «Від (ім’я) святого Євангелія читання»; а другий: «Будьмо уважні».9. По відспіванні Євангелії ієрей, поцілувавши початок євангельського читання і давши цілувати першому дияконові, також і другому, підходить до св. трапези, на яку кладе св. Євангелію, що там й перебуває. Диякони, вклонившись низько перед східцями престолу, виходять, кожний СВОЇМИ дверми, перед св. двері і, вклонившись низько, спочатку другий диякон виголошує «Промовмо всі», також і перший після «Сподоби» – єктенію «Сповнім». Якщо не буде дияконів, то сам ієрей співає єктенії від престолу і одразу по другому виголосі єктенії «Сповнім» уділяє великий відпуст самого свята. (На Богоявління відпусту тут нема, але буде після водосвяття).10. По відпусті обидва хори сходяться разом на середині церкви й співають тропар, Слава, і нині: кондак свята, а на кінці священнослужителі зачиняють св. двері й, вклонившись низько, відходять до захристії.

ВСЕНІЧНЕ З ВЕЛИКИМ ПОВЕЧІР’ЯМ1. В звичайний час всенічного ієрей одягає епітрахиль, а диякони, якщо будуть, – дальматики з орарем й їдуть перед східці престолу і, вклонившись низько святим таїнам, відчиняють св. двері й диякони кадять все саме так, як на всенічному з вечірнею325.2. По кадженні ієрей (після того, як диякон, якщо буде, виголосить: «Благослови, владико») починає: «Благословенний Бог наш»; хори співають «Амінь», а священнослужителі, зачинивши св. двері, стоять перед східцями престолу. Хори продовжують: «Слава тобі, Боже наш, слава тобі», «Царю небесний» й інше з трисвятим й «Отче наш» до «Прийдіте, поклонімся». Тоді священнослужителі, вклонившись низько, відходять за престіл і сідають там на своїх місцях.3. По закінченні другого трипсалмія хори співають поперемінно «З нами Бог», тобто вибрані стихи восьмої пісні пророцтв Ісаї. Співають так: 1-й хор: «З нами Бог, розумійте народи, ... бо з нами Бог», після те саме співає й другий хор. Також інші стихи хори співають поперемінне, закінчуючи кожний стих словами «Бо з нами Бог». По закінченні всіх стихів співають «З нами Бог» тричі326. Звичай співати цілий перший стих після кожного з наступних так, як тут звичайно роблять, не знаходимо в жодному уставі327. Додає Львівський Синод й те, що ієреєві не належить виходити перед св. двері й співати ці стихи поперемінне з хорами, а тільки там/, де буде лише один хор, бо тоді ієрей заступає один з хорів. Подібно не належить виходити на молебних стихах «Пресвята Владичице», що їх проказують хори двічі, тобто раз один, а раз другий хор, але тільки, якщо буде один хор328.4. Замість тропарів дня, поданих по молебних стихах «Пресвята Владичице», співається тропар свята; а замість тропарів «Помилуй нас, Господи», поданих після трисвятого, що по Манасієвій молитві, співається кондак свята.5. Ієрей виходить перед св. двері на три молитви: на Василієву, на Манасієву й на другу Василієву.6. По «Слава во вишніх Богу» ієрей, одягнувши фелон, відчиняє св. двері і буде литія та все інше до кінця утрені саме так, як на всенічному з вечірнею.

НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇВсе – святу. Замість трисвятого, співаємо на Літургії «Ви, що в Христа хрестилися».

66

Примітка: «Розумним буде й те, що від Різдва Христового до Богоявління не буде будь-якого посту ані прихилений колін ані в церкві, ані в келіях» (Мінея на кінці 24 грудня)329. Однак, наші люди дотримуються звичаю зберігати піст в навечір’я Богоявління, як подає інший устав мінеї на навечір’я Богоявління, а також і в ці дні прихиляти коліна в церкві, як і протягом цілого року.

26 ГРУДНЯ Собор Пресвятої Богородицій св. Йосифа Обручника

і св. священномученика ЄвтиміяПримітки

1. Служба священномученика співається на повечір’ї в інший день.2. Св. Йосиф не має нічого в богослужінні, крім одного тропаря і кондака, і це тільки в наших часословах і служебниках. І Собор Пресвятої Богородиці також майже нічого не має. Вечірня цього свята має вхід не задля Собору, але задля великого прокімена свята. Утреня від початку до канону – малого виду, від канону до кінця – великого виду.3. Хоч богослужіння цього дня, як і наступного, не має все-нічного, як також і полієлея, однак, наш звичай, ухвалений Замойським Синодом (Titolo de Jeiuniis et Festis) /Про піст і свята/ і Львівським (нагол. ІV, розд. 6) наказує протягом перших трьох днів цього свята стримуватися від тяжкої праці й брати участь у богослужінні; до цих днів належать: 25, 26 і 27 грудня.4. Собор Пресвятої Богородиці має три випадки; може випасти: 1) в седмичний день, крім понеділка; 2) в понеділок; 3) в неділю. Причина того, що Собор Пресвятої Богородиці має окремий устав на понеділок та, що в цьому випадку служба Собору поєднується зі службою неділі по Різдві, а саме Святих Богоотців, царя Давида, Йосифа Обручника й Якова, брата господнього. Якщо, отже, Собор випадає в понеділок, то неділя по Різдві випала б 1 січня, тобто вже після віддання свята, що буде 31 грудня; тому, за уставом, переноситься назад, на 26 грудня. Подамо устав на всі три вищеназвані випадки.

УСТАВСОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ В ДНІ СЕДМИЧНІ,

крім понеділкаНА ВЕЧІРНІ

1. Катизми не буде.2. На «Господи, взиваю я» – 7 стихир свята, Слава, і нині: свята.3. По вході – великий прокімен свята «Хто Бог великий».4. Стиховня свята.5. На кінці: тропар св. Йосифові, Слава, і нині: святу.6. Відпуст великий свята з поминаннями Собору Пресвятої Богородиці, Обручника й св. священномученика330.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанону Богородиці не буде до віддання Богоявління (14 січня). По «Достойно» – кондак Обручника, Слава, і нині: кондак Собору Пресвятої Богородиці.

НА ПІВНІЧНІЙПісля 1-го трисвятого, замість «Ось жених», проказуємо тропар свята «Різдво твоє»; по 2-му трисвятому – кондак Богородиці «Той, що перед зірницею», також «Господи, помилуй» (12) і відпуст. Молитву «Пом’яни, Господи» не відмовляємо331.

НА УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар Різдва двічі, Слава: Обручника, І нині: Різдва.2. Дві чергових катизми з окремими сідальними й відразу 50-й псалом.3. Обидва вчорашні канони і все інше в каноні, як учора, тільки після 3-ої пісні – кондак-ікос й іпакой свята; а по 6-ій – кондак-ікос Собору Пресвятої Богородиці.4. Вчорашні 4 хвалитні стихири свята, також Слава: Собору, І нині: святу.

67

5. Велике славослов’я, а після трисвятого – тропар Обручника, Слава, і нині: свята.6. Відпуст великий з поминанням, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: Обручника. Кондаки – поперемінне: на 1-му і 6-му – Собору Богородиці, на 3-му і 9-му – Обручника.

НА ЛІТУРГІЇ1. Два перших антифони – свята, третій – повсякденний з приспівом свята; також і «Прийдіте, поклонімся» з приспівом свята.2. По вході: тропар свята й Обручника, Слава: кондак Обручника, І нині: кондак Собору Пресвятої Богородиці. Трисвяте.3. Все інше – Собору Пресвятої Богородиці, тільки замість «Достойно», ірмос свята; причасний свята.Примітка: Якщо Собор Пресвятої Богородиці випаде в суботу, то прокімен, алостол-євангелія буде спочатку суботи по Різдві, також Собору; алилуя і суботи, і Собору – одне і те саме: «Воскресни, Господи»; причасний свята і суботи332.

2. СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ В ПОНЕДІЛОКразом зі службою святих неділі по Різдві

Примітка: Тропар і кондак св. Йосифа, призначений на 26 грудня тут не/береться, але береться інший тропар і кондак, спільний св. Йосифові й іншим двом Богоотцям. Служба цих святих – безполієлейна, за загальним правилом святому на 4. Отже, буде:

НА ВЕЧІРНІ1. Катизми не буде.2. На «Господи, взиваю я» – 6 стихир, а саме: святу – З і Богоотцям – 3, Слава: Богоотцям, І нині: святу.3. По вході – прокімен свята і «Промовмо всі».4. Стиховня свята, тільки наславник – Богоотцям.5. На кінці: тропар Богоотцям, Слава, і нині: свята.6. Відпуст великий свята з поминанням Собора і святих.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанон Богородиці не береться, а по «Достойно» відмовляємо кондак Богоотцям, Слава, і нині: кондак Собору.

НА ПІВНІЧНІЙПісля 1-го трисвятого – тропар Різдва, після 2-го кондак Собору, без молитви «Пом’яни».

НА УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар свята двічі, Слава: Богоотцям, І нині: святу.2. Дві чергових катизми з сідальними свята, також псалом 50 і одразу канон.3. Канонів 3 на 14: перший – святу з ірмосом на 6, ірмос – двічі, також другий – свята на 4 і Богоотцям на 4. Катавасія свята по кожній пісні. По 3-ій пісні – кондак-ікос Собору, також сідальний Богоотців, Слава, і нині: святу; по 6-ій – кондак-ікос Богоотців; на 9-ій, замість «Чеснішу», – ірмос канону свята з приспівом свята; по 9-ій – світильний Богоотців, Слава, і нині: свята.4. Чотири хвалитні стихири свята, Слава: Богоотцям, І нині: свята.5. Після великого славослов’я – тропар Богоотцям, Слава, і нині: свята.6. Відпуст великий свята з поминанням, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, також Слава: Богоотцям. Кондаки Собору і Богоотців – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – Собору, на 3-му і 9-му – Богоотців.

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході – тропар свята і Богоотців, Слава: кондак Богоотців, І нині: Собору.2. Прокімен і апостол спочатку – Собору, після – Богоотцям; алилуя і євангелія – Собору і Богоотцям спільні (за Матеєм, заспів 4).3. Причасний свята і Богоотцям.

68

3. СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ В НЕДІЛЮНе беруться служба Собору і тропар та кондак св. Об-ручника, призначені на 26 грудня, а співається служба неділі по Різдві, за уставом, який тут подамо, насамперед суботи по Різдві.

Субота по РіздвіПримітка: Ця субота має три випадки: може випасти або в перший, або в останній день посвяття Різдва Христового, або в інші. Коли випадає в перший день, тобто 26 грудня, то береться з Собором Пресвятої Богородиці й має окремий устав; коли – в останній, тобто 31 грудня, тоді береться з відданням свята Різдва і має окремий устав; якщо в інші, тобто 27, 28, 29 і ЗО грудня, то також має окремий устав. Подамо послідовно всі три устави.

УСТАВ1. СУБОТА ПО РІЗДВІ 26 ГРУДНЯ

з Собором Пресвятої БогородиціНА ЛІТУРГІЇ

Прокімен і апостол-євангелія – спочатку суботи по Різдві, а тоді – Собору. Алилуя суботи і Собору – спільне.Антифони, тропарі й інше див. 26 грудня, тут на стор. 177-178.

2. СУБОТА ПО РІЗДВІ 27, 28, 29 АБО ЗО ГРУДНЯ НА ЛІТУРГІЇПрокімен, апостол, євангелія і причасний – суботи по Різдві. Тільки, якщо субота випаде 30 грудня, тоді береться також апостол-євангелія суботи перед Богоявлінням на другому місці333.

3. СУБОТА ПО РІЗДВІ ЗО ГРУДНЯз відданням свята Різдва

НА ЛІТУРГІЇПрокімен, алилуя і причасний – тільки свята, а апостол і євангелія – спочатку суботи по Різдві, також суботи перед Богоявлінням334. Все інше – тільки святу, за загальним правилом віддання свята господнього в день седмичний.

Неділя по Різдві Христовомусвятих і праведних Богоотців Йосифа Обручника,

царя Давида і Якова, брата господньогоПримітка: Також ця неділя, як і субота, може випасти 26 грудня з Собором Пресвятої Богородиці або 31 грудня з відданням Різдва, або 27, 28, 29, ЗО грудня з посвяттям Різдва. Подамо устави на всі ці три випадки.

УСТАВ1. НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ 26 ГРУДНЯ

з Собором Пресвятої БогородиціВсе за уставом наступного випадку, за винятком тільки канону, який має інший устав, як буде зазначено далі.

2. НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ 27, 28, 29 АБО ЗО ГРУДНЯНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 3 недільних, 4 свята і 3 святих; Слава: святих, І нині: 1-й богородичний голосу.2. Прокімен дня «Господь царює». Читань немає.3. Стиховня недільна; Слава: святих, І нині: свята.4. На кінці: тропар недільний; Слава: святих, І нині: свята.5. Відпуст великий з поминанням служби недільної, свята і святих.НА ПОВЕЧІР’Ї: По «Достойно» – кондак святих, Слава, і нині: кондак свята.НА ПІВНІЧНІЙ: Троїчний канон голосу.


69

1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: святим, І нині: свята.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 4 на 14: недільний на 4, Богородиці на 2, свята на 4 і святих на 4. (26 грудня – 3 канони; недільний на 4, обидва канони свята на 6 і святих на 4). Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний святих; по 6-ій – кондак-ікос святих; по 9-ій – світильний недільний, Слава: святих, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 8:4 недільних і 4 свята з двома його приспівами; Слава: святим, І нині: «Преблагословенна».5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.6. Відпуст великий з поминаннями, як на вечірні, і відразу Слава, І нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, а тоді Слава: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святим. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святим.

НА ЛІТУРГІЇПо вході: тропар недільний, свята і святих; Слава: кондак святих, І нині: свята. Все інше – тільки святим, крім прокімена, що за слов’янськими уставами, буде спочатку недільний голосу, а тоді святих. Причасний буде «Хваліте» і святим335.

3. НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ 31 ГРУДНЯз відданням свята Різдва

Все за уставом, поданим на попередній випадок на стор. 182-183, тільки:1. На утрені: канон недільний на 4, святих на 4 і свята обидва канони на 6.2. На Літургії: прокімен свята і святим (недільний не береться). Алилуя – тільки свята, апостол-євангелія – тільки святим. Причасний «Хваліте» і свята.

ПРАВИЛО ПРО СУБОТИ І НЕДІЛІ

між Різдвом і БогоявліннямМіж Різдвом і Богоявлінням може бути:1. Одна субота й одна неділя.2. Дві суботи й одна неділя.3. Одна субота й дві неділі.4. Дві суботи й дві неділі.Ця розбіжність щодо кількості субот залежить від дня тижня, на який випадає Різдво Христове, як випливає з наступної таблиці:

ТАБЛИЦЯ СУБОТ І НЕДІЛЬміж Різдвом і Богоявлінням

ГРУДЕНЬ СІЧЕНЬ

РІЗДВО

Посвяття

РІЗДВА

ВІДДАННЯ

ОБРІЗАННЯ

Передсвяття

БОГОЯВЛІННЯ

БОГОЯВЛІННЯ

70

25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6

1. Н Пн Вт Ср Чт Пт Сб Н Пн Вт Ср Чт Пт

2. Пн Вт Ср Чт Пн Сб Н Пн Вт Ср Чт Пн Сб

3. Вт Ср Чт Пн Сб Н Пн Вт Ср Чт Пн Сб Н

4. Ср Чт Пн Сб Н Пн Вт Ср Чт Пн Сб Н Пн

5. Чт Пн Сб Н Пн Вт Ср Чт Пн Сб Н Пн Вт

6. Пт Сб Н Пн Вт Ср Чт Пт Сб Н Пн Вт Ср

7. Сб Н Пн Вт Ср Чт Пт Сб Н Пн Вт Ср Чт

Якщо Різдво Христове випадає в неділю або понеділок, тоді між Різдвом і Богоявлінням буде одна субота й одна неділя, як побачиш в 1-му і 3-му поперечному рядках седмичних літер.Якщо Різдво Христове випадає у вівторок, тоді буде дві суботи й одна неділя, як побачиш в 3-му рядку.Якщо Різдво Христове в середу, четвер або п’ятницю, тоді буде дві суботи і дві неділі, як побачиш в 4-му, 5-му і 6-му рядках.Якщо Різдво Христове в суботу, тоді буде одна субота і дві неділі, як побачиш в 7-му рядку.Тепер, якщо бажаєш знати, скільки субот і неділь буде в даному році між Різдвом і Богоявлінням, то насамперед мусиш довідатися в який день тижня випадає Різдво Христове, опісля, йдучи поперечною лінією від того дня тижня до Богоявління, знайдеш кількість субот і неділь між Різдвом і Богоявлінням. Щодо уставу, який буде на ці суботи і неділі у випадку, коли буде дві суботи і дві неділі (як в 4-му, 5-му і 6-му рядках), не буде жодної невідповідності, як не буде невідповідності у випадку, коли або дві суботи, або дві неділі (як в 3-му і 7-му рядках), бо ці дві суботи і дві неділі мають свій незмінний устав. Але всі невідповідності обмежуються до випадку тільки одної суботи або неділі (як в 1-му, 2-му, 3-му і 7-му рядках). В цьому випадку виникає два запитання:1. Яку з двох субот або неділь брати? по Різдві чи перед Богоявлінням?2. Що робити з другою суботою або неділею, що тоді не має місця?На перше питання відповідаємо: якщо ця субота або неділя знаходиться в середині свята Різдва, тобто в межах грудня, то береться субота або неділя по Різдві; якщо – поза святом Різдва, тобто в межах січня, то береться субота або неділя перед Богоявлінням. Щодо другого питання, тобто що робити з однією суботою або неділею, що інколи не має місця, відповідаємо: Грецькі книги не подають на це жодного уставу і тому цю суботу або неділю не треба було б брати. Однак, слов’яни не бажають нічого відкидати і подають на цей випадок наступні устави.

УСТАВ НА СУБОТИ І НЕДІЛІміж Різдвом Христовим і Богоявлінням

СУБОТАСубота, що буде одна .між Різдвом і Богоявлінням може випасти або в середині, або поза святом Різдва: в середині, а саме 30 або 31 грудня так, як у першому і другому рядках; поза святом, а саме 1 січня, як у 7-му рядку. Якщо, отже, випаде в середині свята, тоді апостол-євангелія буде спочатку суботи по Різдві, а після – суботи перед Богоявлінням. Прокімен, алилуя і причасний 30 грудня буде тільки суботи по Різдві; 31 грудня, тобто у віддання свята – буде тільки свята. Якщо, отже, випадає поза святом, як в 6-му рядку, тобто 1 січня, тоді апостол-євангелія буде спочатку Обрізанню, бо субота їх не має. В суботу по Різдві береться

71

апостол-євангелія на віддання свята, 31 грудня. Прокімен, алилуя і причасний – тільки свята.НЕДІЛЯ

Якщо буде одна неділя між Різдвом і Богоявлінням, тоді, подібно як і у суботу, випадає або в середині свята, тобто ЗО або 31 грудня, як в 3-му і 2-му рядках, або поза святом, тобто 1 січня з Обрізанням, як в 1-му рядку. І якщо випаде в середині свята, тоді неділя по Різдві береться 30 або 31 грудня за уставом, поданим тут на стор. 182-183. А неділя перед Богоявлінням береться 1 січня на першому місці, також Обрізання і все інше за уставом, який подається на 1 січня, коли випадає в неділю. Якщо неділя одна і випадає 1 січня, як у 1-му рядку, тоді неділя по Різдві береться 26 грудня з Собором Пресвятої Богородиці за уставом, поданим тут на стор. 181336.

26 ГРУДНЯ Святого Першомученика Стефанаі преподобного Теодора

Служба цих святих – без полієлея, за загальним уставом двох святих на 4 в посвяття, хоча в Почаївському трефологіоні служба св. Стефана подається з полієлеєм. Одна особливість цього дня – на утрені, бо св. Першомученик (за іншими також і свято) має і хвалитні стихири, і після – мале славослов’я, і стиховню на своєму місці. Врешті наші люди і цього дня стримуються від праці й беруть участь у богослужінні.

31 ГРУДНЯ Віддання свята Різдва Христовогов дні седмичні

Все тут за загальним уставом віддання господнього свята, тільки тут у п’ятницю ввечері, на кінці стихир на «Господи, взиваю я», не буде 1-го богородичного голосу, що віддається (догмата), а буде стихира самого дня свята «Августові».

ВІДДАННЯ РІЗДВА ХРИСТОВОГО В НЕДІЛЮЗ недільною службою і свята поєднується ще й служба святих неділі по Різдві.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. «Блажен муж», за звичаєм.2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 3 недільних, 4 свята і 3 святих; Слава: святих, І нині: свята «Августові».3. Читань нема.4. Стиховня недільна, Слава: святим, І нині: свята.5. На кінці: тропар недільний, Слава: святих, І нині: свята.НА ПОВЕЧІР’Ї: Після трисвятого – кондак святим, Слава, і нині: кондак свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар недільний двічі, Слава: святим, І нині: свята.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, святих на ;4 і свята обидва канони на 6. Катавасія свята, ірмос 1-гоканону. По 3-ій пісні – кондак-ірмос і сідальний святих, Слава, і нині: сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій – «Чеснішу», по 9-ій – «Свят Господь Бог наш» і недільний світильний; Слава: святих, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 свята, Слава: святих, І нині: «Преблагословенна».5. Після трисвятого – тропар недільний, один з двох звичайних.6. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також «Слава» на 1-му і 6-му – ще й свята, а на 3-му і 9-му – святих. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му святих.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний свята і святих, Слава: кондак святих, І нині: свята.

72

2. Прокімен свята і святих; алилуя – тільки свята; апостол-євангелія – тільки святих.3. Причасний «Хваліте» і свята337.

СІЧЕНЬ

1 СІЧНЯ Обрізання Господнє і пам’ять св. Василія ВеликогоПримітка

В загальних уставах богослужіння цього дня не подається зі всенічним, а лише з полієлеєм. Однак, імовірно, задля початку світського року, або й Василієві Великому, багато років у нас служиться всенічне, бо подається вже в Почаївському трефологіоні 1777 року338. Подамо устав спочатку на седмичні дні, а потім і на неділю.

УСТАВ1. 1 СІЧНЯ В ДНІ СЕДМИЧНІ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІСтихири на „Господи, взиваю я” і на стиховні – Василієві, І нині: Обрізанню, також і прикінцевий тропар – Василієві, Слава, І нині: Обрізанню339. Відпуст свята з поминанням Василія.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм (за уставом – 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 8 стихир: 4 свята і 4 Василія, Слава: Василія, І нині: свята.3. Прокімен дня і три читання, тобто 2 свята і 1 святому.4. На литії і на стиховні стихири Василія, тільки І нині: свята.5. На благословенні хлібів: тропар Василієві двічі і свята раз340.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: святому, І нині: свята.2. Дві чергових катизми з сідальними Василія, І нині: свята.3. Полієлей з величаннями, якщо маєш у псалтирі 1 січня надрукованими, і сідальний святому, тільки І нині: свята. Степенна 4-го голосу 1-й антифон; все інше до канону – Василієві.4. Канонів 2 на 12: свята з ірмосом на 4, ірмос – по двічі, і святого на 8. Катавасія чергова, кожний хор – свій ірмос. По 3-ій пісні – сідальний Василія, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос Василія; на 9-ій, замість „Чеснішу”, – приспіви свята і святого; по 9-ій – світильний святого, Слава, і нині: свята.5. Хвалитних стихир – 6:3 святу і 3 святому, Слава: святому, І нині: святу.6. По великому славослов’ї – тропар Василія, Слава, і нині: свята.7. Відпуст великий свята з поминанням Василія.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: Василієві. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – Василієві.

НА ЛІТУРГІЇ ВАСИЛІЯ1. Антифони повсякденні „Добре воно”.2. Тропар Обрізанню і святому, Слава: кондак святому, І нині: Обрізанню.3. Прокімен, апостол-євангелія і причасний – Обрізанню і святому; алилуя Обрізанню і святому – спільне341.4. Замість „Достойно” співаємо „Тобою радіє”, а за новим уставом нашого служебника – ірмос 9-ої пісні свята.

Примітки1. Якщо Різдво Христове, а відповідно і 1 січня, випаде в понеділок або у вівторок, тоді неділя перед Богоявлінням не матиме місця, як показує таблиця на стор. 184, і тоді пізніші слов’янські устави342 подають прокімен, апостол-євангелію і причасний тієї неділі 1 січня з Обрізанням, отже, за таким уставом, що мав би бути поданим на 1 січня в неділю, неділя

73

перед Богоявлінням займає перше місце, після неї – Обрізання; апостол-євангелія Василія відпадає.2. Якщо 1 січня випадає в суботу, тоді після апостола-євангелії Обрізання читається апостол-євангелія суботи перед Богоявлінням, без Василія343. Все інше було зазначено вгорі.

2. 1 СІЧНЯ В НЕДІЛЮ НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я”: стихири недільні, за звичаєм.2. На стиховні: перша стихира – недільна, також стихири Василія великої вечірні.3. На кінці: тропар недільний, Слава: святого, І нині: Обрізанню.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З свята і 4 святого; Слава: святого, І нині: 1-й богородичний голосу.3. Прокімен „Господь царює” і 3 читання (2 Обрізанню і 1 Василієві).4. На литії: стихири святого, тільки І нині: свята.5. Стиховня недільна, Слава: святого, І нині: свята.6. На благословенні хлібів: тропар святого двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: святу.2. Дві чергових катизми; все інше до канону – недільне, за звичаєм; однак, після полієлея (якщо маєш) з „Ангельським хором” будуть всі три сідальних святого, тільки І нині: свята.3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, свята на 4 і святого на 6; катавасія чергова з двома ірмосами, кожний хор – свій ірмос. Після 3-ої пісні – кондак-ікос свята і сідальний святого, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос святого; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій - „Свят Господь Бог наш” і недільний світильний; Слава: святого, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 святого з двома його приспівами; Слава: євангельська стихира, І нині: „Преблагословенна”.5. По трисвятому – тропар недільний, один з двох звичайних.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святому; кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святому.

НА ЛІТУРГІЇ ВАСИЛІЯ1. По вході: тропар недільний, свята і святого; Слава: кондак святого, І нині: свята.2. Прокімен – неділі перед Богоявлінням і святого; алилуя – неділі перед Богоявлінням і свята; апостол-євангелія – неділі перед Богоявлінням, також свята, без Василія.3. Причасний „Хваліте” і святого344.

2, 3, 4 і 5 СІЧНЯ Передсвяття БогоявлінняВсе за уставом передсвяття Різдва Христового, стор. 159-161.

Субота перед Богоявліннямв передсвяття Богоявління

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході: тропар, Слава, і нині: кондак передсвяття.2. Прокімен, алилуя і причасний дня. Апостол і євангелія перед Богоявлінням.

Неділя перед Богоявліннямв передсвяття Богоявління

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході: тропар недільний і передсвяття, Слава: кондак недільний, І нині: передсвяття.2. Прокімен, алилуя і причасний дня. Апостол і євангелія неділі перед Богоявлінням. Причасний „Хваліте”.

74

Навечір’я БогоявлінняВсе за уставом навечір’я Різдва Христового, тут на стор. 161-167.Примітка: Посту дотримуємо саме так, як в навечір’я Різдва Христового, тобто з набілом; а простий нарід – без набілу, з одноразовим харчуванням, як це припускає й Львівський Синод (Загол. XII, ч. 4, а.в.)345.

6 СІЧНЯ Святе БогоявлінняУсе за уставом свята Різдва Христового, тут на стор. 168-175, за винятком водосвяття, яке тут відбувається по вечірні або після заамвонної, якщо вечірня буде зі Службою Василія, і наступного дня – після заамвонної, як подається далі.

ЧИН ВЕЛИКОГО ВОДОСВЯТТЯУСТАВ

По заамвонній молитві, якщо субота або неділя, то після відпусту вечірні, церковний хрестоносець стає між двома свіченосцями посередині церкви, а перед ним – церковний служитель з трисвічниками, з кадильницею і з посудиною на кадило. Диякон бере св. Євангелію з трапези, ієрей правицею бере хрест і, вклонившись низько св. таїнам, виходять св. дверми: спочатку диякон з Євангелією, за ним – ієрей з хрестом, убраний у всі священні ризи свого чину, а хор співає тропар „Голос Господній”346; всі прямують до притвору церкви. Коли всі вийдуть туди, диякон кладе св. Євангелію, а ієрей – хрест на стіл, покритий обрусом або чистим полотном, на якому буде також широка посудина з водою; і відразу ієрей кадить стіл з чотирьох боків і всіх присутніх, за чином.По закінченні тропарів слідують три читання пророцтв; також апостол зі своїм прокіменом і алилуя, під час співання якого диякони кадять воду від чотирьох боків тетраподу, ієрея і всіх присутніх, за чином. Відтак ієрей читає Євангелію, перед якою перший диякон виголошує: „Премудрість, прості” і інше, а другий: „Будьмо уважні”.По відспіванні Євангелії диякон відмовляє єктенію „В мирі Господеві помолімся”, під час якої ієрей читає потиху молитву „Господи Ісусе Христе”; і по молитві не виголошує, а про себе мовить: „Амінь”. І коли мовиться „Пресвяту, пречисту”, ієрей починає голосно цю молитву: „Великий Ти, Господи”347. Молитву „Тройце пресвята”, оскільки подається вона лише в деяких виданнях, можна не відмовляти; це дозволяє евхологіон Венедикта, хоча наші устави цього не припускають348.В молитві „Великий ти, Господи” три члени виголошуються тричі, а саме перший член „Великий ти, Господи”, на якому ієрей тричі хрестоподібно знаменує трьома запаленими свічами349 воду; другий „Сам, отже”, на якому благословляє воду рукою, занурюючи хрестоподібно пальці; третій „Сам і нині”, на якому дмухає тричі хрестоподібно на воду. Коли виголосить: „І спаси, Господи, слуг твоїх, Святішого Вселенського Архиєрея (ім’я) Папу Римського350 і благовірного імператора нашого (ім’я)” хор співає „Многії літа”.По закінченні цієї молитви хор: „Амінь”; ієрей: „Мир всім” і, по молитві на похилення голови, яку відмовляє потиху, виголошує: „Бо Ти єси освячення” і відразу благословляє хрестом: занурює його просто у воду, тримаючи обома руками, і співає цей тропар: „Коли в Йордані”351, а всі люди йому приспівують. „І другий раз співаючи той самий тропар”352, а всі люди йому приспівують. Тоді служитель наливає свячену воду на тацю або до кропильниці. Ієрей обертається обличчям на захід, тримаючи лівицею чесний хрест, а правицею – кропило, і кропить свяченою водою всіх людей. Після цього хори співають Слава, І нині: стихиру „Оспіваймо, вірні”, похід вертається до церкви в той самий спосіб, а ієрей кропить на всі боки353, і так входять до святилища св. дверми: диякон з Євангелією, а після нього ієрей з хрестом. І коли ієрей покропить ціле святилище, диякон кладе Євангелію, а ієрей хрест на св. трапезу, на його місце, а хор співає „Нехай буде ім’я Господнє”, якщо буде вечірня зі Службою Василія; якщо вечірня – окремо від св. Літургії, то одразу великий відпуст свята; наприкінці: тропар, Слава, і нині: кондак свята, що співають обидва хори разом посередині церкви, як на вечірні зі Службою Василія 25 грудня.Примітка: Львівський Синод наказує душпастирям відправляти це водосвяття по своїх

75

церквах і в навечір’я, і, урочистіше, в самий день свята (Нагол. ІV, розділ ІV, ч. 2).НА ВСЕНІЧНОМУ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ

Все за уставом 25 грудня на стор. 173-175.

7 СІЧНЯ Собор святого Івана ПредтечіЦей Собор може випасти або в дні седмичні, або в неділю. Служба його має вид святого на 6 без полієлея, але з великим славослов’ям. Вечірня буде з входом, з огляду на великий прокімен свята. Утреня від початку до канону – малого виду, від канону до кінця – великого виду. Ось устав на обидва випадки.

УСТАВІ. СОБОР ПРЕДТЕЧІ В ДНІ СЕДМИЧНІ

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма не береться, з огляду на всенічне, що було.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: З свята і 3 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: свята.3. Вхід і великий прокімен свята; і „Промовмо всі”.4. Стиховня свята, тільки наславник – Предтечі.5. На кінці: тропар Предтечі, Слава, і нині: свята.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці не береться до віддання свята.2. По „Достойно” – кондак Предтечі, Слава, і нині: кондак свята.

НА ПІВНІЧНІЙПо першому трисвятому – тропар свята, а по другому – кондак Предтечі354, без молитви „Пом’яни” так, як на Собор Богородиці 26 грудня.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: Предтечі, І нині: свята.2. Дві чергових катизми з сідальними свята і одразу псалом 50 і канон.3. Канонів 3 на 14: свята перший з ірмосом на 6, також другий свята з ірмосом на 4, ірмоси обох канонів – двічі, і Предтечі на 4. Катавасія по кожній пісні – ірмоси обох канонів свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний свята, а водночас і Предтечі; по 6-ій – кондак-ікос Предтечі; по 9-ій – замість „Чеснішу”, приспіви свята і Предтечі; по 9-ій – світильний Предтечі, Слава, і нині: свята.4. Хвалитні стихири на 4, всі – свята, Слава: Предтечі, І нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар Предтечі, Слава, і нині: свята.6. Відпуст великий свята з поминанням Собору.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар свята; також Слава: Собору. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – Собору.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята і Предтечі, Слава: кондак Предтечі, І нині: свята.2. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія Предтечі.Примітка: Якщо Собор Предтечі випаде в суботу, то буде прокімен, алилуя і причасний свята і Предтечі, а апостол і євангелія – суботи по Богоявлінні, відтак – Предтечі.

II. СОБОР ПРЕДТЕЧІ В НЕДІЛЮ НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, 4 свята і 3 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: догмат чергового голосу.3. Стиховня недільна, Слава: Предтечі, І нині: свята.4. На кінці: тропар недільний, Слава: Предтечі, І нині: свята.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанону Богородиці немає. По „Достойно” – кондак Предтечі, Слава, і нині: кондак свята355.НА ПІВНІЧНІЙ: Троїчний канон голосу.


76

1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: Предтечі, І нині: свята.2. Все інше до канону – недільне.3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, обидва канони свята на 6 і Предтечі на 4. Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний Предтечі, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос Предтечі; на 9-ій – „Чеснішу”, по 9-ій – світильний недільний, Слава: Предтечі, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 9:4 недільних і 4 свята з Їхніми приспівами і наславник Предтечі з його окремим приспівом, також Слава: стихира євангельська, І нині: „Преблагословенна”.5. По трисвятому – тропар недільний, один з двох звичайних.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – Предтечі. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – Предтечі.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, свята і Предтечі; Слава: кондак Предтечі, І нині: свята.2. Все інше – спочатку неділі по Богоявлінні, а опісля – Предтечі, тільки причасний – свята і Предтечі356.

Субота по БогоявлінняНА ЛІТУРГІЇ

I. Поза Собором Предтечі1. Прокімен, алилуя і причасний свята.2. Апостол-євангелія суботи по Богоявлінні.II. В середині Собору Предтечі1. Прокімен, алилуя і причасний свята і Предтечі.2. Апостол-євангелія суботи по Богоявлінні і Предтечі.

Неділя по БогоявлінніНА ЛІТУРГІЇ

І. Поза Собором Предтечі й поза неділею Митаря.1. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – тільки неділі по Богоявлінні357.2. Причасний „Хваліте” і свята.II. З Собором ПредтечіДив. устав тут, на .стор. 201, про Собор Предтечі в неділю.III. З неділею Митаря.1. Тропар недільний і свята; Слава: кондак Митаря, І нині: кондак свята.2. Прокімен і алилуя неділі по Богоявлінні, апостол-євангелія спочатку неділі по Богоявлінні, а опісля – неділі Митаря.3. Причасний „Хваліте” і свята358.

11 СІЧНЯ Преподобного отця нашого ТеодосіяВсе за загальним уставом полієлейного святого; але якщо випаде в неділю Митаря, то його служба має бути перенесена на інший день, за рішенням еклезіярха359.

14 СІЧНЯ Віддання БогоявлінняВсе за загальним уставом віддання господнього свята, однак, якщо випаде в неділю Митаря, відправляємо так:

ВІДДАННЯ БОГОЯВЛІННЯ В НЕДІЛЮ МИТАРЯНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З тріоді з наславником і 4 свята; Слава:

77

свята, І нині: 1-й богородичний голосу.3. Стиховня недільна, Слава: тріоді, І нині: свята.4. На кінці: тропар недільний, Слава, і нині: свята.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак свята, Слава, і нині: тріоді.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: свята.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки після 50-го псалма на „Слава” співаємо: „Відчини мені двері”; І нині: „На стежки спасіння”; на „Помилуй мене, Боже”: „Роздумуючи над безліччю”.3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, тріоді на 4 і обидва канони свята на 6. Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний тріоді, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – недільний світильний, Слава: тріоді, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 свята зі славним; Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.5. Після великого славослов’я – тропар недільний, один з двох звичайних.6. По відпусті утрені – Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: свята. Кондаки: на 1-му і 6-му – тріоді, а на 3-му і 9-му – свята.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і свята, Слава: кондак тріоді, І нині: свята.2. Прокімен і алилуя голосу і свята, апостол-євангелія неділі Митаря.3. Причасний „Хваліте” і свята.

17 СІЧНЯПреподобного отця нашого Антонія Великого

20 СІЧНЯПреподобного отця нашого Євтимія Великого

25 СІЧНЯСвятого отця нашого Григорія Богослова

27 СІЧНЯПеренесення мощей святого Івана Золотоустого

ПриміткаВ січні випадають п’ять святих, пам’ять яких вшановуємо з полієлеєм без всенічного, тобто 11 січня – преп.Теодосій, 17 січня – Антоній Великий, 20 січня – Євтимій Великий, 25 січня – Григорій Богослов, 27 січня – Перенесення мощей Золотоустого, а оскільки тріодь може починатися в межах 35 днів, від 11 січня до 14 лютого, тому й ці святі можуть випасти або поза, або в середині тріоді: в середині тріоді, якщо початок тріоді випаде в один з днів від 11 до 27 січня; поза тріоддю, якщо початок тріоді буде в один з днів від 28 січня до 14 лютого. І якщо випаде поза тріоддю, то їхні служби підлягають загальному уставу полієлейного святого; якщо випадуть в середині тріоді, повинні мати окремий устав, і оскільки церковні книги його не подають, подамо його ми.

РІЗНІ ВИПАДКИ ЩОДО ЦИХ СВЯТИХЗ вищеназваних п’яти святих, св.Теодосій може випасти тільки з одною службою тріоді, тобто зі службою неділі Митаря; а оскільки в цьому випадку на Літургії належало б брати три апостола і три євангелії: неділі по Богоявлінні, неділі Митаря і святого, то, щоб цього уникнути, слов’янські устави переносять службу преподобного на інший день.Св. Антоній може випасти тільки зі службою неділі Митаря, але не переноситься, бо не збігається з неділею по Богоявлінні.Св.Євтимій може випасти не тільки з неділею Митаря, але і з неділею Блудного. Якщо неділя Митаря випаде 13 січня, то неділя Блудного буде 20 січня, тобто разом зі св.Євтимієм.Св. Григорій і Золотоустий можуть випасти не тільки з неділею Митаря і Блудного, а також і

78

з М’ясопусною, бо коли тріодь починається 18 або 20 січня, то неділя Блудного буде 25 або 27 січня, а коли тріодь починається 11 або 13 січня, то 25 або 27 січня буде М’ясопусна неділя. Ці святі можуть випасти також і в Задушну суботу, тобто м’ясопусну, що попереджає М’ясопусну неділю. Якщо тріодь починається 12 або 14 січня, тоді 25 або 27 випадає в М’ясопусну суботу. Золотоустий може випасти і в Сиропусний вівторок, що буде після М’ясопусної неділі, бо якщо 25 січня випаде в М’ясопусну неділю, тоді 27 січня буде Сиропусний вівторок.

УСТАВЯкщо один з цих святих випаде поза тріоддю, належить дотримуватися загального уставу полієлейного святого. Якщо випаде в середині тріоді, як напр. св.Теодосій може випасти в неділю Митаря, має бути перенесений на інший день. Якщо один з чотирьох інших святих випаде в неділю Митаря, Блудного, М’ясопусну, в М’ясопусну суботу або у Сиропусний вівторок, тоді треба дотримуватися уставу Трьох Святителів, поданого в мінеї ЗО січня, який одразу подаємо, за винятком всенічного, якого тут не буде, але буде воно на великій вечірні, на кінці. Тропар недільний, Слава: святого, І нині: богородичний недільний за голосом святого. На повечір’ї, по „Достойно” – кондак святого, Слава, і нині: кондак тріоді360.

30 СІЧНЯ Трьох святителівВасилія Великого, Григорія Богослова і Івана Золотоустого,

і святого священномученика ІполитаПримітка

Служба священномученика співається в інший день на повечір’ї; служба святителів співається цього дня, за загальним уставом святого зі всенічним361; від загального уставу святого зі всенічним відходить тільки тим, що на утрені, замість „Чеснішу”, має окремі приспіви, як в богородичні свята. Однак, якщо їхня служба випадає в межах тріоді, то поєднується зі службою тріоді, і тому має окремі устави.Тріодні служби, з якими може випасти:1. Неділя Митаря, Блудного і М’ясопусна.2. М’ясопусна субота (Задушна).3. Сиропусний понеділок, вівторок або четвер.4. Сиропусна середа або п’ятниця. Подаємо устав на всі ці випадки.

УСТАВІ. ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ В НЕДІЛЮ МИТАРЯ, БЛУДНОГО

І М’ЯСОПУСНУНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ: Все – як і поза тріоддю.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З тріоді і 4 святих (в неділю М’ясопусну: 4 тріоді і 3 святих); Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.2. Після „Господь царює” – 3 читання святим.3. На литії: хвалитні стихири тріоді; Слава: святих, І нині: тріоді.4. Стиховня недільна; Слава: святих, І нині: тріоді.5. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і святих раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Від початку до канону все – за загальним уставом святого зі всенічним в неділю, тільки якщо буде ще неділя Блудного або М’ясопусна, до полієлею додаємо псалом „На ріках вавилонських” і після 50-го псалма співаємо „Відчини мені двері” й інше зі стихирою „Роздумуючи над безліччю”362 .2. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, Богородиці (за чергою Октоїха) на 2, тріоді на 4 і святих на 4 (якщо М’ясопусна неділя, то недільний на 4, тріоді на 6 і святих на 4). Катавасія чергова „Сушу глубородительную”. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святих, І нині: тріоді; по 6-ій – кондак-ікос тріоді; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” і

79

недільний світильний, Слава: святих, І нині: тріоді.3. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 святих зі славним, з двома їхніми приспівами (в М’ясопусну неділю, по стихирах святих з їхніми приспівами, приспівуємо „Воскресни, Господи” і стихиру тріоді, Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.4. По великому славослов Ί – тропар недільний, один з двох.5. По відпусті утрені – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: святих. Кондаки: на 1-му і 9-му – недільний363, на 3-му – тріоді, на 6-му – святих.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і святих, також кондак недільний, Слава: святих, І нині: кондак тріоді. (Так в уставах слов’янських міней, але в уставах грецьких і наших служебників недільний кондак не подається).2. Прокімен і алилуя недільні голосу (в М’ясопусну і Сиропусну неділі буде окремий і святих).3. Апостол-євангелія неділі і святих.4. Причасний „Хваліте” і святих.

II. ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ В М’ЯСОПУСНУ СУБОТУЇхні служби відправляємо в попередню п’ятницю.

III. ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВВ СИРОПУСНІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК АБО ЧЕТВЕР

ПриміткаНаші й російські церковні устави не подають на цей випадок всенічного, а послідовно ані малої вечірні, а тільки одну велику, без благословення хлібів; опісля й повечір’я, на якому по „Достойно” – кондак святих. Все це згідно з уставом Предтечі на 24 лютого364. Однак, оскільки у нас і в цьому випадку служиться все-нічне, хоча нема на нього уставу, подамо устав всенічного і на цей випадок, подібно до уставу Стрітення 2 лютого, якщо випаде в понеділок, вівторок і четвер сиропусного тижня.

УСТАВ НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІВсе – як і поза тріоддю, тільки на стиховні – стихира самогласна дня тріоді двічі і мученикам, Слава: святих, І нині: їхній богородичний.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ, НА УТРЕНІ,НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ

Все, як і поза тріоддю, тільки на утрені, на „Хваліте” буде Слава: тріоді, І нині: тріоді.Примітка

Якщо Три Святителі випадуть в один з днів сиропусного тижня, тоді трипіснець утрені співаємо на повечір’ї, а саме: якщо свято в понеділок, то на повечір’ї в неділю; якщо у вівторок, то в середу; якщо в середу, то в четвер; якщо в четвер, то у вівторок; якщо в п’ятницю, то в середу. Так подають наш і російський устави на свято Стрітення в ці дні. Тільки, якщо свято випаде в понеділок, трипіснець нехай співається у вівторок, бо коли всенічне – повечір’я не буває.

IV. ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВВ СИРОПУСНІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ

Їхня служба переноситься з середи на попередній вівторок, а з п’ятниці – на попередній четвер365.

ЛютийСтрітення Господнє

ПриміткаЦе свято випадає 2 лютого і тому може випасти або в середині, або поза тріоддю. А оскільки перший переділ тріоді – 11 січня, а останній – 14 лютого, тому може випасти найбільше 22 дні від початку тріоді і 12 днів перед початком тріоді, тобто може відстояти від першого

80

переділу тріоді на 22, а від останнього на 12 днів. Коли буде найраніший переділ тріоді, тобто 11 січня, тоді свято сягає понеділка першого тижня посту, наступний – одразу після четвертої неділі тріоді, тобто по Сиропусній неділі. І якщо випаде поза тріоддю, тоді його чин відправляється за загальним уставом богородичного свята, хоч частково він – господній. Відрізняється від богородичного свята тільки окремим відпустом і на Літургії – окремим вхідним, і у віддання буде не апостол-євангелія свята і дня, як богородичного, а тільки дня, як господнього. І якщо випадає в неділю, його служба поєднується з недільною, за уставом богородичного свята. Має один день передсвяття і сім днів посвяття, бо віддається 9 лютого. Якщо випадає в середині тріоді і збігається таким чином зі службами тріоді, то має тоді окремий устав на передсвяття, на свято і на посвяття, як і подаємо.

1 ЛЮТОГО Передсвяття Стрітення Господньогоі святого мученика Трифона

В середині тріодіМає п’ять наступних випадків:1. В неділі Митаря, Блудного, М’ясопусну і Сиропу сну.2. В М’ясопусну суботу.3. В Сиропусні понеділок, вівторок і четвер.4. В Сиропусні середу і п’ятницю.5. В Сиропу сну суботу.

УСТАВИІ. ПЕРЕДСВЯТТЯ СТРІТЕННЯ В НЕДІЛІ МИТАРЯ, БЛУДНОГО, М’ЯСОПУСНУ І

СИРОПУСНУСлужбу св. мученика Трифона відправляємо в попередню п’ятницю на повечір’ї.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 октоїха, З тріоді і 3 передсвяття (в М’ясопусну неділю: 3 октоїха, 4 тріоді і 3 передсвяття); Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.2. Стиховня недільна; Слава: тріоді, І нині: передсвяття.3. На кінці: тропар недільний, Слава, і нині: передсвяття.НА ПОВЕЧІР’Ї: Кондак передсвяття, Слава, і нині: кондак тріоді.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: передсвяття.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки в неділі Блудного, М’ясопусну і Сиропусну додаємо до полієлея псалом „На ріках вавилонських” і перед каноном співаємо „Відчини мені двері”.3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, Богородиці на 2, передсвяття на 4 і тріоді на 4. Катавасія свята.В М’ясопусну неділю – 3 канони: недільний на 4, передсвяття на 4 і тріоді на 6. Катавасія тріоді.. По 3-ій пісні – кондак-ікос передсвяття і сідальний тріоді, Слава, І нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос тріоді; по 9-ій – світильний недільний, Слава: тріоді, І нині: передсвяття.4. Хвалитних стихир – 8: 5 октоїха і 3 тріоді з їхніми приспівами (в М’ясопусну неділю: 4 октоїха і 4 тріоді); Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.6. По відпусті утрені – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: передсвяття. Кондаки: на 1-му і 6-му – передсвяття, на 3-му і 9-му – тріоді.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і передсвяття, Слава: кондак тріоді, І нині: передсвяття.

81

2. Прокімен і алилуя голосу, апостол-євангелія і причасний дня.(В М’ясопусну неділю: прокімен і алилуя тріоді; причасний „Хваліте” і тріоді).

II. ПЕРЕДСВЯТТЯ СТРІТЕННЯ В М’ЯСОПУСНУ СУБОТУКоли передсвяття Стрітення випаде в М’ясопусну суботу, тоді службу передсвяття співаємо в попередню п’ятницю зі святими Киром, Іваном і Трифоном366, за загальним уставом двох святих на 4 в передсвяття, тільки на „Господи, взиваю я” буде стихир: передсвяття – Зі святим безсеребреникам – 3, а стихири Трифонові беруться вранці на „Хваліте” на 4; Слава, і нині: передсвяття367. Після них, на стиховні, – стихири передсвяття з їхніми приспівами. В М’ясопусну суботу співаємо загальний чин за померлих.

III. ПЕРЕДСВЯТТЯ СТРІТЕННЯВ СИРОПУСНІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І ЧЕТВЕР

Все за загальним уставом святого на 4 в передсвяття, тільки на стиховні вечірні, також і на утрені, не буде стихир передсвяття, але самогласна тріоді дня двічі і мученичний з загальними приспівами; також Слава, і нині: передсвяття. І на утрені, по 2-ій катизмі не буде сідального передсвяття, але тріоді. Канон, де приходить трипіснець, буде передсвяття з ірмосом на 4, три тропарі святого на 2 і тріоді на 8368; катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій – ірмос канону святого. Взагалі, в тих піснях, де приходить трипіснець, буде катавасія тріоді.

IV. ПЕРЕДСВЯТТЯ СТРІТЕННЯВ СИРОПУСНІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ

Все, як у попередньому випадку, однак:1. Три великих поклони творимо без молитви Єфрема на кінці вечірні і на кінці утрені одразу по прикінцевій єктенії, і на повечір’ї – по кондаці передсвяття, і на кожному часі – по „Чеснішу”.2. Повечір’я буде велике, на якому співаємо 1-й трипіснець канону утрені і по 1-му і 2-му трисвятому – звичайні тропарі, а по „Достойно” – кондак передсвяття.3. На утрені – канони на 14: передсвяття на 6, святому на 4 і тріоді на 4. А де другий трипіснець (бо перший співався на повечір’ї), там канон передсвяття на 4, три тропарі святого на 2 і тріоді на 8.

V. ПЕРЕДСВЯТТЯ СТРІТЕННЯ В СИРОПУСНУ СУБОТУСлужба св. мученика Трифона співається на повечір’ї, або коли вирішить настоятель, а тут співається служба передсвяття зі службою тріоді, як святих Отців, прославлених в пісному почині, без по діє лею, тобто:

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова369.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 передсвяття і З святих, Слава: святих, І нині: 1-й богородичний голосу, що віддається.3. По прокімені дня – одне читання тріоді і прокімен тріоді, без єктенії „Промовмо всі”370.4. Стиховня тріоді, Слава: Отців, І нині: передсвяття.5. На кінці: тропар Отців, Слава, і нині: передсвяття.6. Єктенія „Помилуй нас, Боже”.НА ПОВЕЧІР’Ї: По каноні – кондак Отців, Слава, і нині: кондак передсвяття.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар передсвяття двічі, Слава: Отцям, І нині: передсвяття.2. Дві чергових катизми з сідальними Отців, Слава, і нині: передсвяття.3. Канонів 2 на 14: передсвяття на 6 і Отців на 8. Катавасія по кожній пісні – ірмос тріоді. По 3-ій – кондак-ікос передсвяття і сідальний Отців; Слава, і нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос Отців; по 9-ій – світильний Отців, Слава, і нині: передсвяття.4. Хвалитні стихири – Отців на 4, Слава: Отцям, І нині: передсвяття.5. Велике славослов'я і тропар Отців, Слава, і нині: передсвяття.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар передсвяття, Слава: Отців. Кондаки: на 1-му і 6-му – передсвяття; на 3-му і 9-му – Отців.НА ЛІТУРГІЇ: Тропар передсвяття і Отців, Слава: кондак Отців, І нині: передсвяття. Все

82

інше – дня, відтак – Отців.

2 ЛЮТОГО Стрітення ГосподнєВ середині тріоді

Має шість наступних випадків:1. В неділі Митаря, Блудного, М’ясопусну і Сиропусну.2. В М’ясопусну суботу.3. В Сиропусні понеділок, вівторок і четвер.4. В Сиропусні середу і п’ятницю.5. В Сиропусну суботу.6. В понеділок першого тижня посту.

УСТАВІ. СТРІТЕННЯ В НЕДІЛІ

МИТАРЯ, БЛУДНОГО, М’ЯСОПУСНУ І СИРОПУСНУ НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІВсе за загальним уставом богородичного свята в неділю, тільки:1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З тріоді і 4 свята (в М’ясопусну неділю: 4 тріоді і 3 свята).2. На литії: 3 стихири свята і 2 (на Блудного – 3) стихири тріоді, подані на „Хваліте”; також Слава: тріоді, подана на литії, І нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІВсе за загальним уставом богородичного свята в неділю, тільки:1. В неділі Блудного, М’ясопусну і Сиропусну до полієлею додаємо псалом „На ріках вавилонських” й опісля – „Відчини мені двері”.2. Канонів 3 на 14: недільний на 4, тріоді на 4 і свята на 6 (в неділю М’ясопусну: тріоді на 6 і свята на 4). Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний тріоді, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята, на 9-ій – „Чеснішу”, по 9-ій – світильний недільний, Слава: тріоді, І нині: свята.3. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних і 4 свята, з приспівами свята. (В неділі М’ясопусну і Сиропусну, після стихир свята, співаємо стих „Воскресни, Господи” і само-гласну тріоді). Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.4. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар недільний, Слава: свята. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – тріоді.

НА ЛІТУРГІЇ1. Вхідне окреме.2. Тропар недільний і свята, Слава: кондак тріоді, І нині: свята.3. Все інше – спочатку неділі, а відтак – свята.

II. СТРІТЕННЯ В М’ЯСОПУСНУ СУБОТУСлужба за померлих співається в попередню суботу (Блудного) або в М’ясопусний четвер; а тут – тільки свята.

III. СТРІТЕННЯ В СИРОПУСНІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І ЧЕТВЕРВсе за загальним уставом богородичного свята в дні седмичні, тільки на малій вечірні, на стиховні, будуть стихири тріоді, а Слава, І нині: свята.Примітка: Устав про трипіснець утрені подали ми тут на стор. 210, в примітках.

IV. СТРІТЕННЯ В СИРОПУСНІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮВсе, як у попередньому випадку, тільки на кінці вечірні, утрені і кожного часу творимо по три великі поклони, а на 6-му часі буде тропар і паремія тріоді.

V. СТРІТЕННЯ В СИРОПУСНУ СУБОТУНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я” – 4 стихири свята.2. По прокімені дня – паремія і прокімен тріоді.

83

3. Стиховня тріоді, Слава, і нині: свята.4. На кінці: тропар Отцям, Слава, і нині: свята.3. Прокімен дня і 3 читання свята371.4. На литії: стихири свята372.5. Стиховня свята, тільки наславник – Отцям.6. На благословенні хлібів: тропар свята двічі і Отців раз.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 свята і 4 Отцям, Слава: Отцям, І нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: Отців, І нині: свята.2. Все інше до канону – свята.3. Канонів 2 на 14: свята на 8 і Отців на 6. Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Отців; Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята, на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – світильний свята, Слава: Отців, І нині: свята.4 Хвалитних стихир – 6: 3 свята і 3 Отців, Слава: Отців, І нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар Отців, Слава, і нині: свята.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар свята, Слава: отців, а кондак – святу373.

НА ЛІТУРГІЇ1. Вхідне свята.2. Тропар свята й Отців, Слава: кондак отцям, І нині: свята.3. Все інше – свята, а відтак – отців.

VI. СТРІТЕННЯ В ПОНЕДІЛОК ПЕРШОГО ТИЖНЯ ПОСТУВся служба свята співається в попередню неділю, Сиропусну, за уставом, поданим тут, на стор. 216-217.

3 – 8 ЛЮТОГО Посвяття СтрітенняМає п’ять наступних випадків:1. В неділі Митаря, Блудного і М’ясопусну.2. В М’ясопусну суботу.3. В Сиропусні понеділок, вівторок і четвер.4. В Сиропусні середу і п’ятницю.5. В Сиропусну суботу374.

І. ПОСВЯТТЯ СТРІТЕННЯВ НЕДІЛІ МИТАРЯ, БЛУДНОГО І М’ЯСОПУСНУ

Все – за уставом передсвяття тут на стор. 212-213, тільки:1. На утрені: останній канон буде свята, а передостанній – тріоді. (А в передсвяття: останній – тріоді, а передостанній – свята). І на „Хваліте” тут в неділю М’ясопусну буде не лише 8 стихир, але ще й 9-а, з приспівом „Воскресни”.2. На Літургії, замість „Достойно”, співаємо тут ірмос свята; все інше так, як в передсвяття тут на стор. 213.

II. ПОСВЯТТЯ СТРІТЕННЯВ М’ЯСОПУСНУ СУБОТУ

Служба посвяття не береться.III. ПОСВЯТТЯ СТРІТЕННЯ

В СИРОПУСНІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І ЧЕТВЕРВсе – за уставом передсвяття, тут на стор. 214, тільки на утрені будуть тут і стихири свята на „Хваліте”, зі стиховні свята цього дня і, після малого славослов’я, стихири на стиховні з тріоді.

IV. ПОСВЯТТЯ СТРІТЕННЯВ СИРОПУСНІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ

Все за уставом, поданим перед тим на передсвяття тут на стор. 214, тільки на утрені, крім

84

стихир свята на стиховні, будуть ще й стихири тріоді на „Хваліте” з малим славослов’ям.V. ПОСВЯТТЯ СТРІТЕННЯ В СИРОПУСНУ СУБОТУ

Все за уставом передсвяття, тут на стор. 215-216, тільки:1. На вечірні, на „Господи, взиваю я”, замість догмата голосу, що віддається, устави тут подають стихиру свята375.2. На повечір’ї названі устави подають тут тільки кондак свята, а на передсвяття подають спочатку кондак Отців, а тоді Слава, і нині: свята. Гадаємо, що і тут так само має бути.3. На утрені названі устави подають тут катавасію свята, а на передсвяття – катавасію тріоді. Однак, якщо в посвяття інших свят на малих утренях катавасія свята не береться, а береться ірмос останнього канону, то і тут має так бути.На „Хваліте” тут співаємо 6 стихир: 3 свята і 3 Отців (а в посвяття тільки 4 – всі Отцям).4. На Літургії буде прокімен, алилуя і причасний святу й Отцям, а в передсвяття – і дня, і Отцям. Апостол і євангелія і тут, і там буде дня і Отцям.

ВІДДАННЯ СВЯТА СТРІТЕННЯПримітка

Це віддання може випасти або в середині, або поза тріоддю. В середині тріоді, якщо тріодь випаде в один з 30 днів від 11 січня до 9 лютого включно; поза тріоддю, якщо випаде в інші п’ять днів, від 10 до 14 лютого. І якщо випаде поза тріоддю, тоді віддання буде 9 лютого, за загальним уставом віддання богородичного свята; І в цьому випадку посвяття має 7 днів включно з відданням. А якщо випаде в середині тріоді, то число днів посвяття з 7 може скоротитися до 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0, а причина цього – різні служби тріоді, з якими збігається. Однак, це скорочення не завжди має місце в середині тріоді, а тільки тоді, коли віддання свята збігається з певними службами тріоді, які зі службою свята несумісні. Такими є: М’ясопусна субота (Задушна), М’ясопусна неділя, що про Страшний суд, сиропусні середа і п’ятниця, які мають цілковито пісний устав, і понеділок 1-го тижня посту, на який може випасти день 9 лютого, а частково і Сиропусна неділя. Взагалі можна встановити таке правило: якщо Великдень випаде в дні від 8 квітня і раніше, а тріодь – від 28 січня і раніше, тоді віддання Стрітення буде 9 лютого, тобто на сьомий день після свята. Коли в даному році віддання свята буде в свій час, а раніше, коли віддання не буде взагалі, це покаже наступна таблиця, укладена за правилами слов’янських міней.

СХЕМА ВІДДАННЯ СТРІТЕННЯ

СТРІТЕННЯ У ВІДДАННЯ У

1. Нд. Блудного,Пн. і Вт. сиропусні Пт. М’ясопусну

2. М’ясопусніСр., Чт., Пт., Сб. Вт. Сиропусний

3. М’ясопусна Нд.,Сиропусний Пн. Чт. Сиропусний

4. Сиропусні Вт. і Ср. Сб. Сиропусну

5. Сиропусні Чт., Пт., Сб. Нд. Сиропусну

6. Сиропусну Нд. немає

7. Пн. 1-го тижня Посту немає

В 1-му випадку свято віддається в М’ясопусну п’ятницю, оскільки після неї буде М’ясопусна

85

субота (Задушна).В 2-му випадку віддається вже у Сиропусний вівторок, оскільки середа, що після нього, має цілковито пісний устав.В 3-му випадку віддається вже у Сиропусний четвер, оскільки наступна п’ятниця має цілковито пісний устав.В 4-му випадку віддається в сиропусну суботу, оскільки Сиропусна неділя несумісна зі службою свята.В 5-му випадку віддається в Сиропусну неділю, оскільки наступний понеділок – вже великопісний.В 6-му випадку віддання не буде, бо наступний понеділок – вже великопісний, але служба свята закінчується самим святом. Подібно і в 7-му випадку не буде віддання, але свято переноситься на Сиропусну неділю і нею закінчується.Мінея подає три наступні випадки, коли служба віддання свята відправляється з тріоддю:1. Віддання Стрітення в неділі Митаря, Блудного і Сиропусну376

2. Віддання Стрітення у сиропусні вівторок і четвер377.3. Віддання Стрітення в Сиропусну суботу.

УСТАВИ НА НАЗВАНІ ВИПАДКИІ. ВІДДАННЯ СТРІТЕННЯ

В НЕДІЛІ МИТАРЯ, БЛУДНОГО І СИРОПУСНУВсе за уставом передсвяття тут на стор. 212-213, тільки тут буде:НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ: На „Господи, взиваю я”: З недільні стихири, 3 тріоді та 4 свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Канон недільний на 4, тріоді на 4 і свята на 6.2. Хвалитних стихир – 9: 4 недільних, 4 свята, також самогласна тріоді з приспівом „Воскресни”; а опісля – Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.

НА ЛІТУРГІЇПрокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний неділі і свята. А Сиропусна неділя має окремий прокімен, і тоді недільний чергового голосу не береться.Причасний „Хваліте” і свята378.

II. ВІДДАННЯ СТРІТЕННЯВ СИРОПУСНІ ВІВТОРОК І ЧЕТВЕР

Все за загальним уставом віддання богородичного свята, тільки:НА ВЕЧІРНІ: На стиховні будуть стихири тріоді, тільки Слава, і нині: свята; так само і на стиховні утрені.

НА УТРЕНІ1. Канон, де приходить трипіснець, буде свята на 6 і трипіснця на 8. По 3-ій пісні – сідальний тріоді, поданий по 2-ій катизмі, Слава, І нині: свята; і на 9-ій пісні співаємо „Чеснішу”.2. На „Хваліте” по стихирах свята буде мале славослов’я, а по „Сповнім” – стихири на стиховні з тріоді, як на вечірні і, на кінці, – тропар свята, єктенія і відпуст (великий).НА ЛІТУРГІЇ: Все – святу, тільки апостол-євангелія – дня.

III. ВІДДАННЯ СТРІТЕННЯ В СИРОПУСНУ СУБОТУВсе за уставом посвяття в Сиропусну суботу тут на стор. 221-222, тільки:

НА УТРЕНІ1. Обидва сідальні свята.2. Канони свята на 8 і святим на 6. Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Отців, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята.

24 ЛЮТОГО Перше і друге Віднайдення Чесної Голови ПредтечіПримітки

1. Оскільки останній переділ тріоді – 14 лютого, це свято завжди випадає в середині тріоді.

86

Якщо тріодь буде раніше, то це свято тим більше входить вглиб тріоді й збігається з багатьма тріодними службами. Ще більше, це свято може збігатися з іншими службами, що подаються в тріоді від середи М’ясопусного тижня до вівторка 8-го тижня тріоді, тобто 4-го Великого Посту, включно. Останній переділ початку тріоді – 14 лютого, а після відняття від 14 лютого 13 днів, що попереджають початок тріоді, залишиться 11, поділивши які на 7, дістанемо в частці 1, з 4 в решті, тобто один цілий тиждень і один не цілий – перші чотири дні; а оскільки перший день першого тижня – неділя (бо тріодь починається в неділю), то буде неділею і перший день другого тижня, другий – понеділком, третій – вівторком, четвертий – середою. А оскільки перша неділя тріоді – неділя Митаря, друга – Блудного, третя – М’ясопусна, то середа, на яку випадає Віднайдення, буде М’ясопусною середою (бо в пісній тріоді дні седмичні називаються за наступною неділею), як найраніший переділ цього свята у відношенні до тріоді. А те, що останній переділ цього свята у відношенні до тріоді – вівторок 4-го тижня Великого посту доводиться так. Перший переділ тріоді – 11 січня, від якого до 24 лютого буде 45 днів, поділивши які на 7, дістанемо 6 цілих тижнів з рештою 3; але, оскільки перший день цієї решти – неділя, як і перший день кожного з 6 минулих тижнів, буде вона 7-ою неділею тріоді, а другий день буде понеділком, третій – вівторком 8-го тижня тріоді, 4-го Великого посту.2. Служба цього свята – виду полієлейного святого без все-нічного, а оскільки збігається зі службами тріоді, має 12 наступних випадків.

ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИ1. В М’ясопусну суботу.2. В неділі М’ясопусну і Сиропусну.3. В сиропусні понеділок, вівторок і четвер.4. В сиропусні середу і п’ятницю.5. В Сиропусну суботу.6. В один з перших седмичних днів 1-го тижня посту.7. В суботу 1-го тижня посту.8. В 1-у неділю посту.9. В один з перших седмичних днів 2-го і 3-го тижнів посту.10. В суботи 2-го і 3-го тижнів посту.11. В 2-у неділю посту.12. В 3-ю неділю посту.

УСТАВИ НА ВИЩЕНАЗВАНІ ВИПАДКИ1. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИ

В М’ЯСОПУСНУ СУБОТУСвято Предтечі переноситься на попередню п’ятницю і співається вся служба – тільки Предтечі.

2. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ НЕДІЛІ М’ЯСОПУСНУ І СИРОПУСНУ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, 4 тріоді і 3 Предтечі (в Сиропусну неділю: 4 недільних, З тріоді і 3 Предтечі); Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.2. По „Господь царює” – 3 читання Предтечі.3. Стиховня недільна, Слава: Предтечі, І нині: тріоді.4. Тропар недільний, Слава: Предтечі, І нині: богородичний недільний за голосом.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Предтечі, Слава, і нині: кондак тріоді.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Від початку до канону все – за загальним уставом полієлейного святого в неділю, тільки до полієлею додаємо і псалом „На ріках вавилонських” і по 50 псалмі – „Відчини мені двері”.2. Канонів 3 на 14: недільний на 4, тріоді на 6 і Предтечі на 4. (В Сиропусну неділю – 4 канони: недільний на 4, Богородиці на 2, тріоді на 4 і Предтечі на 4). Катавасія тріоді. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Предтечі, Слава, і нині: тріоді; по 6-ій – кондак-ікос тріоді; по

87

9-ій – недільний світильний, Слава: Предтечі, І нині: тріоді.3. Хвалитних стихир – 9: 4 недільних і 4 Предтечі зі славним, з двома його приспівами; також приспів „Воскресни, Господи” і стихира тріоді, Слава: тріоді, І нині: „Пре-благословенна”.4. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: Предтечі. Кондаки – поперемінне: на 1-му і 6-му – тріоді; на 3-му і 9-му – Предтечі.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і Предтечі, Слава: кондак Предтечі, І нині: кондак тріоді.2. Все інше – спочатку неділі, а відтак – Предтечі.

3. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ СИРОПУСНІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І ЧЕТВЕР

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова, тільки в неділю ввечері – „Блажен муж” (за уставом – 1-й антифон)379.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: всі Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: 1-й богородичний (догмат) за голосом наславника.3. Вхід380, прокімен дня з часослова, 3 читання Предтечі (в середу ввечері: прокімен дня і паремія тріоді, прокімен тріоді й 3 паремії Предтечі) й відразу „Сподоби, Господи”, без „Промовмо всі”. Ієрей, по закінченні читань, зачинивши св. двері, скидає фелон 3.4. Стиховня тріоді, Слава: Предтечі, І нині: його богородичний.5. Тропар Предтечі, Слава, і нині: недільний богородичний за голосом тропаря.6. Єктенія „Помилуй нас, Боже” і великий відпуст.(В середу ввечері, по єктенії – 3 великі поклони, а також „Всесвята Тройце”, „Нехай буде ім’я Господнє”, „Благословлю Господа”, „Достойно” і відпуст від „Слава тобі, Христе Боже”).НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Предтечі.

НА УТРЕНІВід початку до кінця – все Предтечі, за загальним уставом полієлейного святого, тільки:1. По 1-ій катизмі буде сідальний тріоді.2. В каноні, де приходить трипіснець, співаємо канон Предтечі на 6 і тріоді на 8.3. По стихирах, на „Хваліте”, буде мале славослов’я, а по „Сповнім” – стиховня тріоді. Все інше, за уставом, – повсякденної утрені.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар і кондак Предтечі.НА ЛІТУРГІЇ: Тропар Предтечі, все інше – спочатку дня, а відтак – Предтечі.

4. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ СИРОПУСНІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ

Служба Предтечі переноситься назад, на сиропусний вівторок або четвер і співається за попереднім уставом, тут на стор. 229-230.

5. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ СИРОПУСНУ СУБОТУ

НА ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (за уставом – 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 Предтечі й З Отців, Слава: Предтечі, І нині: 1-й богородичний голосу, що віддається.3. По вході: прокімен дня і паремія тріоді, прокімен тріоді й 3 читання Предтечі; й відразу після читань ієрей розібравшись з фелона й зачинивши св. двері: „Сподоби, Господи”.4. Стиховня тріоді й одна стихира Предтечі з його приспівом; Слава: Отцям, І нині: їхній богородичний.5. Тропар Предтечі, Слава: Отців, І нині: недільний богородичний за голосом наславника.6. Єктенія „Помилуй нас, Боже” і три великі поклони.7. „Всесвята Тройце”, „Нехай буде ім’я Господнє”, „Благословлю Господа”, „Достойно” і

88

відпуст (від „Слава тобі, Христе Боже”).НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Предтечі, Слава, і нині: Отцям.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар Предтечі двічі, Слава: Отцям, І нині: недільний богородичний за голосом Отців.2. Після двох чергових катизм – сідальні Отців, а також полієлей з величаннями і все інше до канону – тільки Предтечі, тобто всі три сідальні, степенна, прокімен, євангелія і стихира.3. Канонів 2 на 14: Предтечі на 6 і Отців на 8. Катавасія тріоді. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Предтечі, Слава: Отців, І нині: їхній богородичний; по 6-ій – кондак-ікос Отців; по 9-ій – світильний Предтечі, Слава: Отців, І нині: їхній богородичний.4. Хвалитних стихир – 6: 3 Предтечі і 3 Отців, Слава: Отців, І нині: їхній богородичний.5. Велике славослов’я, тропар Предтечі, Слава: Отців, І нині: недільний богородичний за голосом Отців.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар Предтечі, Слава: Отців. Кондаки: на 1-му і 6-му – Предтечі; на 3-му і 9-му – Отців.

НА ЛІТУРГІЇСпочатку все – Предтечі, а відтак – Отцям. Апостол і євангелія чергові дня читаємо під заспів.

6. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ 1-ГО ТИЖНЯ ПОСТУ

Якщо випаде в понеділок, то його служба переноситься на Сиропусну неділю, а якщо – у вівторок, середу, четвер і п’ятницю, то переноситься або на Сиропусну неділю, або на суботу 1-го тижня посту381.

7. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ СУБОТУ 1-ГО ТИЖНЯ ПОСТУ

НА ВЕЧІРНІ1. Катизма чергова.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 тріоді, З Предтечі і 4 Теодора, Слава: Теодора, І нині: 1-й богородичний голосу, що віддається.3. По вході: прокімен тріоді, одне читання тріоді й 2-й прокімен тріоді, а тоді „Світло Христове” зі свічником і друге читання тріоді, а також 3 читання Предтечі й „Нехай стане” і все інше Напередосвячених382.Якщо немає Напередосвячених, то все відправляється за уставом Сиропусної суботи, тут на стор. 230-232383.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канони померлих октоїха і черговий мінеї.2. Якщо відправляється мале повечір’я, як подають грецькі устави, то після „Достойно” буде кондак Предтечі й Теодора. Якщо – велике, як мають слов’янські тріоді, тоді по 1-му трисвятому відмовляємо тропар обох святих, по 2-му – звичайні тропарі „Помилуй нас, Боже”, а на останньому трисвятому – кондак Предтечі384.

НА УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇВсе за уставом Сиропусної суботи, тут на стор. 231-232, тільки:1. На утрені обидва перші сі дальні будуть Теодорові.2. На Літургії: прокімен і алилуя буде тільки обидвом святим разом385.

8. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ ПЕРШУ НЕДІЛЮ ПОСТУ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, 4 тріоді і 3 Предтечі, Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.2. Прокімен дня і 3 читання Предтечі.3. Стиховня недільна, Слава: Предтечі, І нині: тріоді.

89

4. На кінці: тропар недільний, Слава: Предтечі, І нині: „Пречистому образові”.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Предтечі, Слава, і нині: кондак тріоді.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: Предтечі, І нині: „Пречистому”386.2. Все інше до канону – за загальним уставом полі-єлейного святого в неділю, тільки по Пс. 50 – „Відчини мені двері”.3. Канонів 3 на 14: недільний на 4, Предтечі на 4 і тріоді на 6. Катавасія тріоді. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Предтечі, Слава: І нині: тріоді; по 6-ій – кондак-ікос тріоді; по 9-ій – недільний світильний, Слава: Предтечі, І нині: тріоді.4. Хвалитні стихири на 9: 4 недільних, 3 тріоді на 4 з двома Їхніми приспівами, а також самогласна стихира тріоді з приспівом „Воскресни”, Слава: та сама, І нині: „Пре-благословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.6. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, також Слава: на 1-му і 6-му – „Образові”, на 3-му і 9-му – Предтечі. Кондаки: на 1-му і 6-му – „Образові”, на 3-му і 9-му – Предтечі.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, „Образові” і Предтечі, Слава: кондак Предтечі, І нині: кондак „Образові”.2. Все інше – неділі, опісля – Предтечі.

9. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ 2-ГО і 3-ГО ТИЖНІВ ПОСТУ

Примітка: Ця вечірня має три випадки: інакше відправляється в неділю ввечері, якщо Віднайдення випаде в понеділок, інакше – в понеділок, вівторок і четвер ввечері, коли Віднайдення випаде у вівторок, середу і п’ятницю; інакше – в середу ввечері, якщо Віднайдення випаде в четвер. Подамо устав на всі три випадки.

В НЕДІЛЮ ВВЕЧЕРІ,ЯКЩО СВЯТО ВИПАДЕ В ПОНЕДІЛОК

1. „Блажен муж” (за уставом – 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 тріоді і 6 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: 1-й богородичний за голосом наславника.3. Вхід, великий прокімен тріоді, 3 читання Предтечі і відразу „Сподоби, Господи”.4. Стиховня тріоді, Слава: Предтечі, І нині: богородичний з недільної стиховні за голосом наславника.5. По „Нині відпускаєш” – тропар Предтечі, Слава, і нині: богородичний недільний за голосом тропаря.6. Єктенія „Помилуй нас, Боже”, три великі поклони без молитви й великий відпуст.

В ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І ЧЕТВЕР УВЕЧЕРІ,ЯКЩО СВЯТО ВИПАДЕ

У ВІВТОРОК, СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮВсе за вищеподаним уставом в неділю ввечері, тільки: 1. Замість „Блажен муж” буде чергова катизма.2. На „Господи, взиваю я” буде тільки 6 стихир: 3 тріоді і 3 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: 1-й богородичний за голосом наславника.3. По вході зі „Світло тихе” буде дві паремії тріоді, кожна зі своїм прокіменом, а також 3 читання Предтечі.4. Після трьох поклонів, що по єктенії „Помилуй нас, Боже”, буде закінчення „Зображальних” (обідниці), тобто „Всесвята Тройце”, „Нехай буде ім’я Господнє”, „Благословлю Господа”, „Достойно” і відпуст387.

В СЕРЕДУ ВВЕЧЕРІ, ЯКЩО СВЯТО ВИПАДЕ У ЧЕТВЕР1. На „Господи, взиваю я” буде 10 стихир: 6 тріоді і 4 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: 1-й

90

богородичний за голосом наславника.2. Одразу по читаннях Предтечі – „Нехай стане” і за чином Літургія Напередосвячених. Якщо Віднайдення випаде в середу, то по „Нехай стане” буде ще й прокімен, алилуя й апостол-євангелія Предтечі, причасний „Споживіть” („Вкусіте”) і Предтечі. Якщо Віднайденя випаде у четвер, тоді в середу ввечері не буде апостол-євангелії Предтечі, а буде вранці у четвер.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. В неділю – мале повечір’я, по „Достойно” – кондак Предтечі.2. В інші дні – велике повечір’я. По 1-му трисвятому– тропар Предтечі, Слава, і нині: недільний богородичний за голосом тропаря; по 2-му трисвятому – звичайні тропарі „Помилуй нас, Господи”; по „Достойно”, замість „Господи сил, будь з нами”, – кондак Предтечі; по „Чеснішу”– три великих поклони. Трисвяте не беремо. Малий відпуст, як на малому повечір’ї.

НА УТРЕНІВсе за загальним уставом полієлейного святого, тільки:1. 1-й і 2-й сідальні будуть тріоді, без єктеній.2. Канон буде тільки один, а саме Предтечі на 8. Катавасія „Відкрию”. А де трипіснець, буде канон Предтечі на 6 і обидва канони трипіснця на 8; катавасія тріоді.3. По хвалитних стихирах буде мале славослов’я, після якого – стиховня тріоді на своєму місці, з наславником Предтечі; по тропарі Предтечі – Слава, і нині: недільний богородичний за голосом тропаря і по єктенії „Помилуй нас, Боже” – три великі поклони без відпусту.

НА ЧАСАХВсе – за загальним уставом полієлейного святого, як і поза постом, тільки по кондаку Предтечі творимо три великих поклони (без молитви); на 3-му, 6-му і 9-му часі відмовляємо катизму; на 6-му читаємо також і паремію.

НА ЗОБРАЖАЛЬНІЙКондак храму, Слава: кондак Предтечі, І нині: „Заступнице”; якщо храм Богородиці, то по кондаку Предтечі – Слава, і нині: кондак храму. По „Чеснішу” – три великі поклони, а також „Всесвята Тройце” і відпуст.

10. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ СУБОТИ 2-ГО і 3-ГО ТИЖНІВ ПОСТУ

Все за загальним уставом полієлейного святого в суботу, тільки в п’ятницю ввечері буде чергова катизма і на „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 Предтечі, і перед читаннями Предтечі будуть дві паремії тріоді зі своїми прокіменами і зі „Світло Христове”, а також „Нехай стане” і за чином Служба Напередосвячених.

11. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИВ ДРУГУ НЕДІЛЮ ПОСТУ

Все за загальним уставом полієлейного святого в неділю, тільки:НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Предтечі, Слава, і нині: кондак тріоді.

НА УТРЕНІ1. Перед каноном співаємо „Відчини мені”.2. Канонів 4 на 14: недільний на 4, тріоді на 4 і Предтечі на 6. По 3-ій пісні – кондак тріоді і кондак-ікос Предтечі; по 6-ій – кондак-ікос недільний; по 9-ій – недільний світильний, Слава: Предтечі, І нині: богородичний недільного світильного.3. На „Хваліте”, по 8 недільних стихирах і Предтечі, буде ще одна тріоді з приспівом „Воскресни, Господи” і та сама з приспівом „Слава”, а І нині: „Преблагословенна”.4. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний і Слава: на 1-му і 6-му – тріоді, на 3-му і 9-му – Предтечі. Кондаки: на 1-му і 6-му – тріоді, на 3-му і 9-му – Предтечі.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і Предтечі, Слава: кондак Предтечі, І нині: тріоді388.

91

2. Все інше – спочатку неділі, а відтак – Предтечі.12. ВІДНАЙДЕННЯ ЧЕСНОЇ ГОЛОВИ В ТРЕТЮ НЕДІЛЮ ПОСТУВсе за уставом першої неділі посту, тут на стор. 233-235.

БЕРЕЗЕНЬ

1 БЕРЕЗНЯ Святих 40 мучениківПримітка

Служба цього свята – полієлейна, і в своєму відношенні до тріоді може випасти від першого вівторка до понеділка 6-го тижня Великого посту, що можна довести способом обчислення, поданим для визначення свята Віднайдення Чесної Голови Предтечі, тут на стор. 226. А має десять наступних випадків.1. В один з пісних днів 1-го тижня посту.2. В суботу 1-го тижня посту.3. В 1-у неділю посту.4. В один з пісних днів 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 6-го тижнів посту.5. В 2-у неділю посту.6. В 3-ю неділю посту.7. В 4-у і 5-у неділі посту.8. В середу 4-го тижня посту.9. В четвер Великого канону.10. В Акафістову суботу (5-у посту).

УСТАВИ НА ВИЩЕНАЗВАНІ ВИПАДКИ1. 40 МУЧЕНИКІВ В ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ 1-ГО ТИЖНЯ ПОСТУВсе – за уставом Віднайдення Чесної Голови, тут на стор. 232.2. 40 МУЧЕНИКІВ В СУБОТУ 1-ГО ТИЖНЯ ПОСТУЗа уставом Віднайдення, тут на стор. 232-233.3. 40 МУЧЕНИКІВ В ПЕРШУ НЕДІЛЮ ПОСТУЗа уставом, тут на стор. 233-235.4. 40 МУЧЕНИКІВ В ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ 2-ГО, 3-ГО, 4-ГО, 5-ГО і 6-ГО ТИЖНІВ ПОСТУЗа уставом, поданим в Їхньому тексті, що його маєш і тут на стор. 235-238, про Віднайдення Чесної Голови.5. 40 МУЧЕНИКІВ В ДРУГУ НЕДІЛЮ ПОСТУЗа уставом Віднайдення, тут на стор. 238-239.6. 40 МУЧЕНИКІВ В ТРЕТЮ НЕДІЛЮ ПОСТУЗа уставом Віднайдення, тут на стор. 239.7. 40 МУЧЕНИКІВ В 4-у і 5-у НЕДІЛІ ПОСТУЗа уставом 2-ої неділі, тут на стор. 238-239.8. 40 МУЧЕНИКІВ В ЧЕТВЕРТУ СЕРЕДУ ПОСТУЇхня служба переноситься на попередній вівторок.Устав – в тексті. Однак, оскільки у нас цього дня Наперед-освячених не буває, то на „Господи, взиваю я” беруться стихири хреста на 6. Свято св. мучеників віддається на часах389. На стиховні – самогласна і мученичний тріоді.9. 40 МУЧЕНИКІВ В ЧЕТВЕР ВЕЛИКОГО КАНОНУЇхня служба переноситься на попередній вівторок, за уставом 8-го випадку.10. 40 МУЧЕНИКІВ В АКАФІСТОВУ СУБОТУЇхню службу співаємо вранці, тобто у 5-у неділю посту, за уставом Віднайдення в 2-у неділю, тут на стор. 238-239390.

Благовіщення Пресвятої Богородиці

92

ПриміткаЦе свято випадає 25 березня. У відношенні до тріоді випадає від четверга 3-го тижня посту до середи Світлої седмиці включно, що можна довести способом обчислення, поданим в межах Віднайдення Чесної Голови, тут на стор. 226. Має один день передсвяття й один посвяття. В передсвяття, у свято й у посвяття збігається з різними службами тріоді і тому має численні устави.

24 БЕРЕЗНЯ Передсвяття Благовіщення391

Має 10 наступних випадків:1. В один з пісних днів Чотиридесятниці.2. В суботу 3-го і 4-го тижнів посту.3. В Хрестопоклонну неділю.4. В хрестопоклонні середу і п’ятницю.5. В Хрестопоклонний четвер.6. В 4-у і 5-у неділі посту.7. У вівторок 5-го тижня посту.8. В четвер 5-ої неділі посту, тобто Великого канону.9. В Акафістову суботу, 5-у посту.10. В суботу Лазаря.

УСТАВИ НА ВИЩЕНАВЕДЕНІ ВИПАДКИ392

1. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ

НА ВЕЧІРНІІнакшою буде вечірня в неділю ввечері, інакшою – в понеділок, вівторок і четвер, а інакшою – в середу ввечері.а) В неділю ввечері, коли передсвяття в понеділокВсе – за загальним уставом інших неділь святої Чотиридесятниці, з великим прокіменом, тільки:1. На „Господи, взиваю я”, по 6 стихирах, що в тріоді, будуть 4 – передсвяття; Слава, і нині: передсвяття.2. На стиховні, по стихирах тріоді, – Слава, і нині: передсвяття.б) В понеділок, вівторок і четвер увечері, коли передсвяття у вівторок, середу і п’ятницюВсе – за загальним уставом цих пісних днів, тільки: На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 подібні тріоді і З передсвяття; Слава, і нині: передсвяттю; також і на стиховні, по стихирах тріоді – Слава, і нині: передсвяттю.Примітка: У передсвяття устав приписує Службу Напередосвячених, як і на полієлейних святих; однак, у нас співають Службу Напередосвячених тільки в середу і п’ятницю, а в інші дні – Золотоустого. Коли за уставом мала би бути Служба Напередосвячених, а не відправляється, тоді 3 стихири, що на стиховні, належить перенести на „Господи, взиваю я”, а після них співати і З подібні стихири тріоді, і 3 передсвяття. В середу ввечері не треба переносити стихири зі стиховні на „Господи, взиваю я”, бо їх вже маєш поданими в тріоді на „Господи, взиваю я”.в) В середу ввечері, коли передсвяття в четверВсе – за загальним пісним уставом цього дня, тільки: На „Господи, взиваю я”, по 6 стихирах, що будуть в тріоді, також і 3 передсвяття на 4; Слава, і нині: передсвяття.НА ПОВЕЧІР’Ї: Все – за пісним уставом.

НА УТРЕНІВсе – за загальним пісним уставом, тільки:1. Канон передсвяття на 6 і тріоді на 8. По 3-ій пісні – сідальний передсвяття, а по 6-ій – кондак-ікос передсвяття.2. На стиховні: стихири тріоді, Слава, і нині: передсвяття.НА ЧАСАХ: Все – за загальним пісним уставом.

93

2. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ СУБОТИ 3-ГО і 4-ГО ТИЖНІВ ПОСТУ

НА ВЕЧІРНІВсе – за пісним уставом п’ятниці на суботу, тільки: На „Господи, взиваю я”, по 6 стихирах тріоді будуть і 4 передсвяття; Слава: передсвяття, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу.

НА ПОВЕЧІР’ЇЯкщо співається мале, то по „Достойно” – кондак передсвяття, а якщо буде велике (що мають лише слов’янські тріоді), то по 1-му трисвятому – тропар передсвяття, по 2-му – звичайні тропарі „Помилуй нас, Господи”. Канон октоїха померлим; по „Достойно” – кондак передсвяття.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар передсвяття двічі, Слава, і нині: той самий.2. Катизми і сі дальні звичайні октоїха.3. Канон передсвяття на 6393. По 3-ій пісні – катавасія передсвяття і сідальний передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос передсвяття, по 9-ій – світильний передсвяття. Коли буде чотирипіснець, тобто 6-а, 7-а, 8-а і 9-а пісні, тоді – передсвяття на 6 і тріоді на 8, катавасія тріоді.4. Стиховня октоїха, як і у всі суботи, тільки Слава, і нині: передсвяття.5. Тропар передсвяття один і по єктенії – відпуст, за звичаєм.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар і кондак – передсвяття.НА ЛІТУРГІЇ: Тропар, Слава, і нині: кондак передсвяття. Все інше – тільки дня без померлих.

3. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ХРЕСТОПОКЛОННУ НЕДІЛЮ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, 4 хреста і 3 передсвяття, Слава: хреста, І нині: 1-й богородичний голосу.2. Стиховня недільна; Слава: І нині: хреста, І нині: передсвяття.3. Тропар недільний, Слава: хреста, І нині: передсвяття.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак хреста, Слава, і нині: передсвяття.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: хреста, І нині: передсвяття.2. Все інше до канону – недільне, як і поза передсвяттям.3. Канонів 3 на 14: недільний на 4, хреста на 6 і передсвяття на 4. Катавасія тріоді. По 3-ій пісні – кондак передсвяття, а також сідальний хреста; Слава, і нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос хреста; по 9-ій – світильний недільний; Слава: хреста, І нині: передсвяття.4. Все інше до кінця – за уставом Хрестопоклонної неділі.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, а також Слава: на 1-му і 6-му – хреста, а на 3-му і 9-му – передсвяття. Кондаки: на 1-му і 6-му – хреста; на 3-му і 9-му – передсвяття.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, хреста і передсвяття; Слава: кондак хреста, І нині: передсвяття.2. Все інше – тільки неділі.

4. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ХРЕСТОПОКЛОННІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ

Все – за пісним уставом цих днів, тільки: НА ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 хреста і 3 передсвяття; Слава: хреста, І нині: передсвяття.2. Так само й на стиховні вечірні й утрені по стихирах тріоді буде Слава: хреста, І нині: передсвяття.НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’Ї: Все – за пісним уставом.

НА УТРЕНІ

94

1. Канон тріоді на 6 і передсвяття на 4, а де трипіснець, то канон хреста на 4, передсвяття на 2 і трипіснець на 8.Катавасія по 3-ій, 8-ій і 9-ій394 – ірмос трипіснця, а по 6-ій – ірмос передсвяття, тому що це – останній канон. По 3-ій пісні – кондак передсвяття і сідальний хреста, Слава, і нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос хреста; по 9-ій – пісний світильний троїчний голосу; а також хреста з його хрестобогородичним395.2. На „Хваліте” – 4 стихири хреста, які беруться на „Господи, взиваю я”, що були залишені, тобто 3 останні на 4; Слава, і нині: знову треба буде взяти з „Господи, взиваю я”396.3. На стиховні: стихири тріоді, Слава: хреста, І нині: передсвяття.

5. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯ ВХРЕСТОПОКЛОННИЙ ЧЕТВЕР

Все – за загальним пісним уставом, тільки:НА ВЕЧІРНІ: На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 передсвяття; Слава: хреста, І нині: передсвяття.

6. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ 4-у і 5-у НЕДІЛІ ПОСТУ

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІНа „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 октоїха і 4 передсвяття; Слава: передсвяття, І нині: 1-й богородичний голосу.НА ПОВЕЧІР’Ї: Кондак тріоді, Слава, і нині: кондак передсвяття.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: передсвяття.2. Інше до канону – недільне, як і без передсвяття.3. Канонів 4 на 14: недільний на 4, Богородиці октоїха на 2, тріоді на 4 і передсвяття на 4. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак передсвяття і сідальний тріоді; Слава, і нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос недільний; по 9-ій – світильний недільний, Слава, і нині: передсвяття.4. Все інше – недільне і тріоді, за звичаєм.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний, Слава: передсвяття. Кондаки: на 1-му і 6-му – тріоді, на 3-му і 9-му – передсвяття.НА ЛІТУРГІЇ: Тропар недільний і передсвяття; Слава: кондак тріоді, І нині: передсвяття. Все інше – неділі.

7. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯУ ВІВТОРОК 5-ГО ТИЖНЯ ПОСТУ

Передсвяття переноситься на понеділок, тому що у вівторок співається великий канон, бо тоді в середу буде свято Благовіщення, а у четвер – віддання, служба святкова якого – несумісна з покаянною великого канону.

8. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ЧЕТВЕР ВЕЛИКОГО КАНОНУ

Тоді служба передсвяття має бути перенесена на попередню середу397; в четвер буде служба великого канону, а у п’ятницю – свято.

9. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ АКАФІСТОВУ СУБОТУ

Все за уставом тріоді цієї суботи, однак:НА ВЕЧІРНІ: На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 7 тріоді і 3 передсвяття, Слава: передсвяття, І нині: акафісту.НА ПОВЕЧІР’Ї: Чотирипіснець утренній тріоді. По „Достойно” – кондак акафісту, Слава, і нині: кондак передсвяття.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”398: тропар акафісту двічі, Слава, і нині: передсвяття.(По обох катизмах – три кондаки-ікоси акафісту).2. Канонів 2 на 14: передсвяття на 6 й акафісту на 8. Катавасія „Відкрию”. По 3-ій і 6-ій

95

піснях – три кондаки-ікоси акафісту; по 9-ій – світильний акафісту; Слава, і нині: передсвяття.3. По великому славослов’ї – тропар акафісту, Слава, і нині: передсвяття.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар акафісту, Слава: передсвяття. Кондаки: на 1-му і 6-му – акафісту, на 3-му і 9-му – передсвяття.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар акафісту і передсвяття, Слава: кондак акафісту, І нині: передсвяття.2. Все інше – суботи акафісту з апостол-євангелією, спочатку – дня.

10. ПЕРЕДСВЯТТЯ БЛАГОВІЩЕННЯ В СУБОТУ ЛАЗАРЯСлужба передсвяття співається в попередній четвер, за уставом, поданим на дні посту, тут на стор. 242-244.

25 БЕРЕЗНЯ Благовіщення Пресвятої БогородиціЦе свято має 16 наступних випадків:1. В один з пісних днів Чотиридесятниці.2. В 3-ю і 4-у суботи посту.3. В 3-ю неділю посту.4. В Хрестопоклонну середу.5. В 4-у і 5-у неділі посту.6. В четвер Великого канону.7. В п’ятницю 5-го тижня посту.8. В Акафістову суботу.9. В суботу Лазаря.10. В Квітну неділю.11. У великі понеділок, вівторок і середу.12. У Великий четвер.13. У Велику п’ятницю.14. У Велику суботу.15. В Неділю Воскресіння.16. В світлі понеділок, вівторок і середу.

УСТАВИ ВИЩЕНАВЕДЕНИХ ВИПАДКІВ1. БЛАГОВІЩЕННЯ

В ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІПримітка: Якщо свято випадає в понеділок, то в неділю ввечері має дві вечірні: одну малу, а другу – велику з утренею, з якою складає всенічне; якщо свято випадає у вівторок, середу, четвер або п’ятницю, то має в понеділок, вівторок, середу і четвер увечері тільки одну велику вечірню разом з Літургією Напередосвячених, а опісля – велике повечір’я з утренею, з якою і складають всенічне. А оскільки сьогодні у нас Літургія Напередосвячених відправляється тільки в середи і п’ятниці Великого посту, подаємо на вечірню цього свята три устави: один – на неділю ввечері, другий – на понеділок, вівторок і четвер увечері, третій – на середу ввечері.а) В неділю ввечеріНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ: Все за загальним уставом богородичного свята, тільки стиховня буде тріоді, а Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ ЗІ ВСЕНІЧНИМ1. „Блажен муж”.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 тріоді і 7 свята; Слава, і нині: свята.3. По вході – прокімен дня з часослова і 3 читання свята399; інше вечірні з благословенням хлібів – за загальним уставом богородичних свят.б) В понеділок, вівторок і четвер увечері

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ БЕЗ НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ

96

1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 8 стихир: 3 тріоді і 5 свята; Слава, і нині: свята.3. По вході – прокімен дня з часослова, читання дня і три свята400 й одразу – „Сподоби, Господи”. На стиховні: самогласний двічі і мученичний зі звичайними приспівами; Слава, і нині: свята. По „Нині відпускаєш” – тропар свята, єктенія, три великих поклони і великий відпуст з поминаннями свята.в) В середу ввечері

НА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 5 тріоді і 5 свята; Слава, і нині: свята.3. По вході – 2 читання тріоді зі своїми прокіменами і З свята, а також „Нехай стане” й інше Напередосвячених.

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’Ї ЗІ ВСЕНІЧНИМВсе – за загальним уставом великого повечір’я, тут на стор. 26-27, тобто по 1-му трисвятому – тропар свята, по 2-му – кондак свята. На литії і на стиховні: стихири свята; і на благословенні хлібів: тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІВсе – за загальним уставом богородичного свята, тільки:1. По 1-му стихослов’ї буде сідальний тріоді, без єктенії.2. Канон свята, ірмоси по двічі, тропарі на 12, а де трипіснець, буде 2 канони на 14, тобто свята з ірмосом на 6,трипіснець на 8 і катавасія – ірмос трипіснця. На 9-ій пісні до ірмоса і до тропарів канону свята співаємо окремі приспіви, а до тропарів трипіснця – „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”; також після катавасії співаємо ірмос тріоді й свята; приспів й ірмос співають обидва хори разом.3. Після хвалитних стихир – мале славослов’я; стиховня тріоді; Слава, і нині: свята. „Добре воно” раз, а по „Отче наш” – тропар свята і єктенія „Помилуй нас, Боже” з трьома великими поклонами. Закінчується ця утреня так, як і повсякденна, тобто без відпусту.

НА ЧАСАХ1. Часи читаються з катизмами за пісним уставом.2. Поклонів нема, за винятком трьох великих перед прикінцевою молитвою кожного часу.3. На всіх буде тропар і кондак тільки свята, без пісних.4. На 6-му – тропар, паремії тріоді, паремія.

НА БЛАЖЕННИХ (ОБІДНИЦІ)Все – за пісним уставом, без поклонів, за винятком трьох великих перед молитвою „Всесвята Тройце”. По „Отче наш” – кондак свята один.

НА ЛІТУРГІЇ З ВЕЧІРНЕЮ1. Катизми нема, ані поклонів.2. На „Господи, взиваю я” – 11 стихир: 5 тріоді, 3 свята й З Архангела Гавриїла, остання якого має окремий приспів; Слава, і нині: свята.3. Вхід з Євангелією; 2 читання тріоді зі своїми прокіменами і 2 свята401; по малій єктенії – виголос трисвятого і далі за чином Літургія Золотоустого, на якій – все святу. Замість „Достойно” – ірмос 9-ої пісні канону.

ЯКЩО З ЯКОЇСЬ ВАЖЛИВОЇ ПРИЧИНИ НЕ БУДЕ ЛІТУРГІЇ402

НА ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 тріоді, 4 свята й З Архангела; Слава, і нині: свята.2. Вхід з Євангелією; 2 читання тріоді з прокіменами і 2 свята, а також прокімен; апостол і євангелія свята; й одразу „Сподоби, Господи”.3. Стиховня тріоді, Слава, і нині: свята.4. По „Нині відпускаєш”: тропар Архангела, Слава, і нині: свята.5. Єктенія „Помилуй нас, Боже”, три великих поклони й відпуст (великий).

ПОВЕЧІР’ЯВідправляємо мале без канону, але по „Вірую” відразу – „Достойно” й по трисвятому –

97

кондак свята; також після „Боже, змилуйся над нами” творимо 15 поклонів, або 16 звичайних з молитвою св. Єфрема „Господи і Владико”403; а перед „Нескверна” відмовляємо прикінцеве трисвяте з „Отче наш” і „Господи, помилуй” (12) за уставом всіх неділь Чотиридесятниці.

2. БЛАГОВІЩЕННЯ В 3-ю і 4-у СУБОТИ ВЕЛИКОГО ПОСТУНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: самогласний тріоді двічі і 8 свята; Слава, і нині: свята.3. Читань – 7: 2 тріоді зі своїми прокіменами і 5 свята, а тоді – „Нехай стане” і за чином Літургія Напередосвячених.

НА ВСЕНІЧНОМУ1. Велике повечір’я, за уставом, поданим тут на стор. 252.2. Велика утреня точно за загальним уставом богородичного свята, тріоді – нічого.НА ЧАСАХ І ЛІТУРГІЇ: Все – за загальним уставом богородичного свята.

3. БЛАГОВІЩЕННЯВ ХРЕСТОПОКЛОННУ НЕДІЛЮ – 3-ю ПОСТУ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІВсе – за загальним уставом богородичного свята в неділю, тільки на „Господи, взиваю я” – 4 стихири хреста404. По „Нині відпускаєш” – тропар недільний; Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – стихири на 10: 3 недільних, 3 хреста і 4 свята; Слава: хреста, І нині: свята.3. П’ять читань свята.4. На литії – 6 стихир: 3 свята і 3 хреста з „Хваліте”; Слава: хреста, І нині: свята.5. Стиховня недільна; Слава: хреста, І нині: свята.6. На благословенні хлібів: тропар свята двічі і хреста раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: хреста, І нині: свята.2. Інше все до канону – за загальним уставом богородичного свята.3. Канонів 3 на 14: недільний на 4, хреста на 4 і свята на 6. Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний хреста, Слава, І нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – світильний недільний, Слава: хреста, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 9: 4 недільних і 4 свята, а тоді приспів „Воскресни, Господи” і самогласна дня; Слава: та сама, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – все тільки Хресту з поклонами, за уставом цієї неділі.6. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний; Слава: на 1-му і 6-му – Хреста, на 3-му і 9-му – свята. Кондаки: на 1-му і 6-му – Хреста, на 3-му і 9-му – свята, пісного – нічого.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, хреста і свята; Слава: кондак хреста, І нині: свята.2. Замість трисвятого – „Хресту твоєму”, а замість „Тобою радіє” – ірмос свята.3. Все інше – спочатку свята, а відтак – Хреста.

4. БЛАГОВІЩЕННЯ У ХРЕСТОПОКЛОННУ СЕРЕДУНе беруться стихири, славні і канон хреста, а співаються в понеділок або у п’ятницю того самого тижня. Тут співаємо всю службу Благовіщення з трипіснцем середи, як приписується на перший день за чином (стор. 251-254), з поклонами хрестові на 1-му часі.

5. БЛАГОВІЩЕННЯ В 4-у і 5-у НЕДІЛІ ПОСТУВсе за загальним уставом богородичного свята, тільки:НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ: На „Господи, взиваю я” всі стихири – свята405.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ: П’ять читань свята.

98

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Канонів 3 на 14: недільний на 4, тріоді на 4 і свята на 6. По 3-ій пісні нема недільного кондака-ікоса, а тільки сідальний свята.2. На „Хваліте”, по 4 недільних стихирах і 4 стихирах свята буде й 9-а самогласна тріоді зі своїм приспівом, також Слава: та сама, І нині: „Преблагословенна”.3. По відпусті – євангельська стихира.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і свята; Слава, і нині: кондак свята.2. Все інше – спочатку неділі, а відтак – свята.

6. БЛАГОВІЩЕННЯ В ЧЕТВЕР ВЕЛИКОГО КАНОНУВеликий канон переноситься на попередній вівторок і співається з трипіснцем вівторка, а трипіснець апостолів співаємо зі святом Благовіщення і після цього – катавасія тріоді.

7. БЛАГОВІЩЕННЯ В П’ЯТНИЦЮ 5-ГО ТИЖНЯ ПОСТУСлужба передсвяття співається в попередню середу; святого мінеї співаємо в середу на повечір’ї406, а у четвер співаємо великий канон.

8. БЛАГОВІЩЕННЯ В СУБОТУ 5-ГО ТИЖНЯ ПОСТУНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 2 тріоді і 8 свята, Слава, і нині: свята.2. По вході – 7 читань: 2 тріоді зі своїми прокіменами і 5 свята, а також „Нехай стане” і все інше Напередосвячених407.НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’Ї ЗІ ВСЕНІЧНИМ: Все – за загальним уставом, поданим тут на стор. 26-27.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІВсе – за загальним уставом богородичного свята, тільки:1. По 1-му і 2-му стихослов’ї і в каноні по 3-ій пісні – спочатку сідальний свята, а по 6-ій, перед кодаком свята, будуть три кондаки-ікоси акафісту, за уставом акафістової суботи.2. Два канони: свята на 8 й акафісту на 6. Катавасія свята.

9. БЛАГОВІЩЕННЯ В СУБОТУ ЛАЗАРЯНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

1. В п’ятницю ввечері катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: самогласна тріоді двічі, 3 свята і 5 Лазаря; Слава: тріоді, І нині: свята.3. По вході – 2 читання тріоді зі своїми прокіменами, 5 свята і все інше Напередосвячених.

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’Ї ЗІ ВСЕНІЧНИМВсе – за загальним уставом великого повечір’я зі все-нічним, тільки:1. На литії по стихирах свята будуть ще й 3 самогласних тріоді, поданих на „Хваліте”.2. На стиховні: наславник Лазаря. (На благословенні хлібів: тропар свята тричі).

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: Лазаря, І нині: свята.2. По перших двох катизмах – сідальний тріоді, Слава, і нині: свята; все інше до канону – святу, тільки перед Пс. 50 відмовляємо „Воскресіння Христове”.3. Канонів 3 на 14: свята на 6, Лазаря обидва канони на 8, також і чотирипіснець на 8, починаючи від 6-ої пісні; де приходить чотирипіснець, там інші канони тріоді скорочуються. Катавасія – ірмос 2-го канону Лазаря. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний Лазаря, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій нема „Чеснішу”, а буде приспів свята; до канонів тріоді приспівуємо: „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”; по 9-ій – світильний свята, Слава, і нині: Лазаря.4. Хвалитних стихир – 8:3 свята і 5 Лазаря з двома недільними приспівами; Слава: Лазаря, І нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар свята; Слава, і нині: Лазаря.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: Лазаря. Кондак: на 1-му і 6-му – Лазаря, на 3-му і 9-му – свята.

99

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята і Лазаря, Слава: кондак Лазаря, І нині: свята.2. Замість трисвятого – „Всі ви, що в Христа хрестилися”.3. Все інше – спочатку свята, а також Лазаря, тільки замість „Достойно” – ірмос свята.

10. БЛАГОВІЩЕННЯ В КВІТНУ НЕДІЛЮНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я” – стихири Квітної, Слава, і нині: свята. На стиховні – стихири свята, Слава, і нині: Квітної.2. Тропар свята, Слава, і нині: Квітної.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (за уставом – всі три антифони).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 свята і 4 Квітної, Слава: Квітної, І нині: свята.3. По прокімені дня – 5 читань свята і 3 Квітної.4. На литії: 3 стихири свята і 3 Квітної, Слава: Квітної, І нині: свята.5. На стиховні – стихири Квітної, тільки І нині: свята.6. На благословенні хлібів: тропар свята двічі і Квітної раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: Лазаря.2. По двох перших катизмах – сідальний Квітної, Слава, і нині: свята. Після полієлею – сідальний свята; все інше до канону – тільки Квітної з роздаванням гілок.3. Канонів 2 на 16: свята з ірмосом на 8 і Квітної з ірмосом на 8. (Ірмоси – по двічі). Катавасія обох канонів, кожний хор – свій ірмос. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний (іпакой) Квітної; Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій, замість „Чеснішу”, буде приспів свята; приспів до тропарів Квітної, „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” на 1-й голос і світильний свята.4. Хвалитних стихир 6: 3 свята і 3 Квітної, Слава: свята, І нині: Квітної.5. По великому славослов’ї – тропар Лазаря, Слава, і нині: свята.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: Лазаря. Кондаки: на 1-му і 6-му – Квітної, на 3-му і 9-му – свята.

НА ЛІТУРГІЇ1. На вході – вхідне „Благословіть”, тропар свята і Лазаря; Слава: кондак Квітної, І нині: свята.2. Прокімен Квітної і свята. Апостол, алилуя, євангелія і причасний – свята і Квітної. Замість „Достойно” – ірмос Квітної.

11. БЛАГОВІЩЕННЯУ ВЕЛИКІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І СЕРЕДУ

Інакше в неділю ввечері, інакше в понеділок і у вівторок увечері, бо в неділю ввечері буде дві вечірні: одна мала в свій час і друга – велика з утренею. В понеділок і вівторок увечері буде тільки одна велика вечірня з Напередосвяченими, а потім, у свій час, всенічне з великим повечір’ям. Подамо устав спочатку на неділю увечері, також на понеділок і вівторок. Нагадуємо насамперед, що на відпусті належить поминати страсні служби і Благовіщення.а) В неділю ввечеріНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ: Все – свята; стихири на стиховні беруться з великої вечірні.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 свята і 4 Квітної, Слава: Квітної, І нині: свята.3. По вході – звичайний прокімен дня і 3 читання свята.4. На литії: стихири свята, а на стиховні – стихири тріоді, тільки І нині: свята.5. На благословенні хлібів: тропар свята тричі.б) В понеділок і вівторок увечері

НА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

100

1. Катизма нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 5 тріоді і 5 свята; Слава: тріоді, І нині: свята.3. Вхід з Євангелією; 5 читань: 2 тріоді зі своїми прокіменами і 3 свята.4. „Нехай стане” і 3 поклони. Євангелія дня і за чином Служба Напередосвячених.

НА ПОВЕЧІР’Ї ЗІ ВСЕНІЧНИМВсе – за загальним уставом великого повечір’я зі все-нічним, тобто по 1-му трисвятому – тропар свята, по 2-му – кондак свята408. На литії й на стиховні – все святу. На благословенні хлібів: тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята тричі.2. По двох перших катизмах – сідальні тріоді; по 3-ій – мала єктенія і сідальний свята, також полієлей з „Величаннями” і пополієлейний сідальний свята409. Інше до канону – святу, за звичаєм.3. Канон свята з ірмосом на 14, ірмос – двічі; тропарі на 12. Катавасія свята з ірмосом на 6, а якщо дво- чи трипіснець, там канон свята з ірмосом на 6 і дво- чи трипіснець на 8; катавасія – ірмос тріоді. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій, замість „Чеснішу”, буде приспів свята, а щодо тропарів дво- або трипіснця – „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, катавасія – ірмос тріоді, а за Почаївським і Російським уставами – приспів та ірмос свята. По 9-ій – світильний свята; Слава: тріоді, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 4, всі – свята, Слава: свята, І нині: тріоді.5. По малому славослов’ї на стиховні: стихири тріоді зі звичайними приспівами часослова; Слава: тріоді, І нині: свята.6. „Добре воно” раз і по трисвятому – тропар свята, а після „Помилуй нас, Боже” – 3 великих поклони. Відпусту нема, але закінчення, як на повсякденній утрені.

НА ЧАСАХВсе – за уставом тріоді цих днів, з катизмами і паремією на 6-му часі і Тетроєвангелією, тільки:1. На всіх: тропар і кондак свята. Так Церковне Око в розділі Марка 93 і Рукописний Типик в розділі Марка 39, а за Почаївським і Російським уставами, на всіх – тропар свята. Кондаки – поперемінне: на 1-му і 6-му – дня („Ось Жених”), на 3-му і 9-му – свята.2. Поклонів нема, тільки перед прикінцевою молитвою кожного часа – 3 великих поклони.3. На „Зображальних”: кондак свята, а за Почаївським і Російським уставами: кондак дня („Ось Жених”), Слава, і нині: свята; а по „Чеснішу” – великі поклони.

НА ЛІТУРГІЇ ЗОЛОТОУСТОГО З ВЕЧІРНЕЮНА ВЕЧІРНІ

1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 5 тріоді і 5 свята, Слава: тріоді, І нині: свята.3. По вході з Євангелією – 4 читання: 2 тріоді зі своїми прокіменами і 2 свята. По малій єктенії – виголос трисвятого і трисвяте; і за чином Літургія Золотоустого, на якій все – святу, тільки євангелія – спочатку святу, а потім – дня. Замість „Достойно” – ірмос свята.Примітка: Якщо через поважну причину не буде Літургії, дотримуйся уставу мінеї, що на кінці квітної тріоді; у випадку Благовіщення у Великий понеділок буде такий:1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 5 перших тріоді, повторюючи перші дві, і 5 свята; Слава: тріоді, І нині: свята.3. По вході з Євангелією – 2 читання тріоді, кожне зі своїм прокіменом, 2 свята, а тоді: прокімен, апостол, алилуя і євангелія свята і євангелія дня, і ієрей відразу, зачинивши св. двері й розібравшись: „Сподоби, Господи”.4. На стиховні: стихири тріоді, дві останні з „Господи, взиваю я”, повторюючи першу, з двома звичайними приспівами часослова. Слава: тріоді, 4-а з „Господи, взиваю я”: „Господи, що йдеш на муку”, І нині: свята.5. По „Нині відпускаєш” – тропар свята, єктенія „Помилуй нас, Боже” і відпуст (великий з

101

поминанням страсним і свята).12. БЛАГОВІЩЕННЯ У ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР

НА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИі

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’ЇВсе, як в понеділок й у вівторок увечері, тут на стор. 262-265.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: дня „Коли славні” й відразу:2. Полієлей і все інше до канону – святу, за загальним уставом богородичного свята.3. Канонів 2 на 16: свята з ірмосом на 8, ірмос – двічі, і тріоді з ірмосом на 8, ірмос – двічі. Катавасія тріоді. Все інше до кінця утрені – за уставом понеділка, вівторка і середи, тут на стор. 263-264, тільки на кінці: тропар дня, Слава, і нині: свята і „Помилуй нас, Боже”, без поклонів410.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: дня „Коли славні”. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – дня. На 1-му часі, перед „Стопи мої”: тропар пророцтв і паремія. На „Блаженних”: кондак свята і по „Всесвята Тройце” – відпуст.

НА ЛІТУРГІЇ З ВЕЧІРНЕЮВсе – за уставом, поданим на понеділок, вівторок і середу, тут на стор. 264-265, тільки, замість Літургії Золотоустого, буде Василія Великого, на якій все буде спочатку – дня, а опісля – святу. Замість „Тобою радується”, співаємо ірмос тріодного канону411 замість „Херувимської пісні”, причасного і „Нехай сповняться”, співаємо тропар „Вечері твоєї”.

13. БЛАГОВІЩЕННЯ У ВЕЛИКУ П’ЯТНИЦЮВ четвер увечері

НА ВЕЧІРНІ З ЛІТУРГІЄЮ1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 5 тріоді і 5 свята, Слава: тріоді, І нині: свята. Вхід з Євангелією.3. Читань – 6: 3 тріоді, перші два – зі своїми прокіменами, і 3 свята, після цього – мала єктенія і виголос трисвятого, трисвяте і за чином Літургія Василія, на якій все – тільки дня.НА МАЛОМУ ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак дня, Слава, і нині: кондак свята.

НА УТРЕНІВсе за уставом тріоді, тільки:1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: дня („Коли славні”).2. По 7-ій євангелії степенна 4-го голосу і все інше до канону – святу, за загальним уставом богородичного свята, тільки по євангелії свята читається і 8-а страсна.3. Канон свята з ірмосом на 14; ірмос – двічі; тропарі на 12. Катавасія свята, а де – трипіснець, там канон свята на 6, трипіснець на 8 і катавасія трипіснця. По 3-ій пісні – кондак-ікос дня; Слава, І нині: сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій, замість „Чеснішу”, буде приспів свята; по 9-ій – світильний свята, Слава: дня, І нині: свята.4. На „Хваліте”: стихири тріоді, тільки І нині: свята, а на стиховні: стихири свята, тільки Слава: тріоді.5. По „Отче наш” – тропар тріоді „Викупив ти нас”, Слава, і нині: свята.6. По єктенії – окремий відпуст п’ятниці з поминанням Благовіщення.

НА ЦАРСЬКИХ ЧАСАХВсе за їхнім уставом, тільки на всіх: тропар свята, Слава: дня. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – дня. На „Блаженних”: кондак дня412.

НА ЛІТУРГІЇ З ВЕЧІРНЕЮ1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 свята, Слава: тріоді, І нині: свята. Вхід з Євангелією.3. Читань – 5:3 тріоді, перших два – зі своїми прокіменами, і 2 свята; і одразу мала єктенія з

102

виголосом трисвятого і за чином Літургія Золотоустого, на якій все – спочатку свята, а тоді – дня. Причасний тільки свята. Замість „Достойно” – ірмос свята.

14. БЛАГОВІЩЕННЯ У ВЕЛИКУ СУБОТУВ п’ятницю увечері

НА ВЕЧІРНІВсе за уставом Великої п’ятниці, тільки:1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 свята; Слава: тріоді, І нині: свята.2. По вході з Євангелією – 8 читань: 3 тріоді, перших два зі своїми прокіменами, і 5 свята, й відразу прокімен дня тріоді; також апостол, алилуя і євангелія – дня.3. На стиховні: стихири тріоді, тільки Слава: свята.4. На кінці, за уставом тріоді: тропар свята, а відтак Слава, і нині: „Благообразний Йосиф”; а оскільки за теперішнім звичаєм відбувається винесення плащаниці і тропар „Благообразний Йосиф” співаємо після покладення її до підготованого гробу, тому належить співати тільки тропар свята, а по винесенні плащаниці – тропар „Благообразний”.5. На відпусті Великої суботи буде поминання Благовіщення.НА МАЛОМУ ПОВЕЧІР’Ї: Кондак дня, Слава, і нині: кондак свята.

НА УТРЕНІВсе за уставом тріоді, тільки:1. На „Бог Господь”: тропар „Благообразний” раз і „Коли зійшов ти” раз, Слава: „Мироносицям”, І нині: свята.2. По сідальному тріоді, що перед каноном, співаємо полієлей і все інше до канону – святу, за загальним уставом богородичного свята.3. Канонів 2 на 16: свята з ірмосом на 8, ірмоси – двічі; тропарі на 6 і тріоді з ірмосом на 8, ірмоси – двічі. Катавасія тріоді. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний тріоді, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій, замість „Чеснішу”, буде приспів свята і по катавасії тріоді – приспів й ірмос свята; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” і світильний свята.4. Хвалитних стихир – 6: 3 тріоді, а відтак стихира свята з її приспівом, Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: дня. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – дня.На „Блаженних”: кондак дня, Слава, і нині: кондак свята і, по „Всесвята Тройце” - відпуст.

НА ВЕЧІРНІ З ЛІТУРГІЄЮ ВАСИЛІЯ1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 свята, Слава: тріоді, І нині: свята.3. По вході з Євангелією нема прокімена, але відразу ієрей: „Премудрість”, а читець – читання дня за Їхньою послідовністю і, по їх закінченні – мала єктенія, виголос трисвятого і „Всі ви, що в Христа”; і за чином Літургія Василія, на якій все – спочатку дня, а відтак – свята. Замість „Херувимської пісні” – „Нехай мовчить”, а замість „Тобою радується” – ірмос дня „Не ридай наді мною”.

15. БЛАГОВІЩЕННЯ В НЕДІЛЮ ВОСКРЕСІННЯВ суботу

1. Катизми нема.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 свята, Слава: тріоді, І нині: свята.3. По вході з Євангелією нема прокімена, але ієрей: „Премудрість”, а читець – перше читання тріоді, а також 5 читань свята і інші читання тріоді і, по малій єктенії – виголос трисвятого, „Всі ви, що в Христа” і за чином Літургія Василія, на якій все – спочатку дня, а опісля – свята. Замість „Херувимської пісні” – „Нехай мовчить”, а замість „Тобою радується” – ірмос дня „Не ридай наді мною”.НА МАЛОМУ ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак тріоді, Слава, і нині: свята413.

ЗАМІСТЬ ПІВНІЧНОЇПо Пс. 50 – канон утрені Благовіщення на 6 і Великої суботи на 8. Катавасія тріоді. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний тріоді, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос тріоді;

103

по 9-ій – трисвяте, а по „Отче наш” – тропар „Коли зійшов ти”, Слава, і нині: свята. Єктенія і відпуст.

НА ВЕЛИКОДНІЙ УТРЕНІВсе за уставом тріоді, тільки:1. По стихах „Хай воскресне Бог” не приспівуємо до тропаря „Христос воскрес”, „Слава, і нині”, але по останньому стисі хор співає „Христос воскрес” раз, ієрей – той самий до половини, а всі закінчують: „І тим, що в гробах”, після чого входимо до храму, ієрей – до святилища, і співаємо Слава: тропар свята, І нині: той самий.2. Великодній канон з ірмосом на 8 і Благовіщення з ірмосом на 8. Катавасія великодня. По 3-ій пісні – кондак-ікос та іпакой Воскресіння; по 6-ій – кондак-ікос свята, також прокімен свята „Усе, що живе”; євангелія свята; „Воскресіння Христове” (3) і стихира „Воскрес Ісус із гробу” (3). На 9-ій – приспіви великодні і свята, світильний великодній і свята з приспівом „Слава, і нині”.3. Хвалитних стихир – 8:4 недільних і 4 свята з їхніми приспівами, також стихири Воскресіння „Хай воскресне Бог”, Слава: свята, І нині: Воскресіння, „Воскресіння день” і, по „Христос воскрес”, – єктенія „Помилуй нас, Боже” і „Сповнім”; воскресний відпуст з поминанням Благовіщення.НА ЧАСАХ: За уставом Неділі Воскресіння.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар „Христос воскрес” (3), Слава: тропар свята, І нині: кондак Воскресіння.2. Все інше – спочатку Воскресінню, а опісля – святу, тільки на євангелію свята не б’ють у дзвони. Замість „Достойно” – „Ангел звістив” з ірмосом Воскресіння.

16. БЛАГОВІЩЕННЯВ СВІТЛІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І СЕРЕДУ

Все за уставом тріоді цих днів, тільки: НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

Стихири на „Господи, взиваю я” і на стиховні беруться за загальним уставом богородичного свята в неділю. Прокімен буде великий „Хто Бог великий”. На стиховні, по наславнику свята, буде Слава: „Воскресіння день”; також „Христос воскрес” (3), Слава, і нині: тропар свята; „Помилуй нас, Боже” і відпуст.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 тріоді і 6 свята, Слава, і нині: свята.2. По великому прокімені – 5 читань свята і, якщо неділя ввечері, то по „І щоб удостоїтися нам” читається звичайна великодня євангелія.3. На литії: стихири свята, а на стиховні: стихири тріоді, Слава: свята, І нині: „Воскресіння день” і, по „Христос воскрес” (3), тропар свята тричі з благословенням хлібів.4. Замість „Нехай буде ім’я Господнє” – „Христос воскрес” (3) і псалом „Благословлю Господа”414.

НА УТРЕНІ1. На початку, по закінченні стихів „Хай воскресне, Бог”, не відмовляємо Слава, і нині: тропар „Христос воскрес”, а Слава: тропар Благовіщення, І нині: той самий.2. По єктенії „В мирі Господеві помолімся” – полієлей з „Величаннями”, пополієлейний сідальний, степенна 4-го голосу 1-й антифон і все інше до канону – за загальним уставом богородичного свята в неділю, тільки „Воскресіння Христове” (3) і Пс. 50 не беруться.3. Великодній канон з ірмосом на 6 і свята з ірмосом на 8. Катавасія свята. По 3-ій пісні – кондак-ікос Воскресіння і сідальний свята, а інше, як у попередньому випадку на стор. 271.4. На „Хваліте” – 6 стихир: 3 тріоді, також стихири Воскресіння зі Слава: Благовіщення, І нині: „Воскресіння день” і, по „Христос воскрес” (3), Слава, і нині: тропар Благовіщення, потім дві єктенії і великодній відпуст з поминанням Благовіщення.НА ЧАСАХ: Неділі Воскресіння.

НА ЛІТУРГІЇТропар „Христос воскрес” і свята, Слава: кондак Воскресіння, І нині: свята. Все інше –

104

спочатку дня, а опісля – свята.

26 БЕРЕЗНЯ Віддання Благовіщення і Собор св. архангела ГавриїлаМає 7 наступних випадків:1. В один з пісних днів Великого посту.2. В суботу 3-го і 4-го тижнів посту.3. В 3-ю неділю посту (Хрестопоклонну).4. В середу 4-го тижня посту (Хрестопоклонну).5. В неділю 4-у і 5-у посту.6. У четвер 5-го тижня посту (Великого канону).7. В Акафістову суботу.

1. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ОДИН З ПІСНИХ ДНІВ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

НА ВЕЧІРНІа) В неділю ввечері1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 тріоді, 4 свята й З архангела, Слава, і нині: свята.2. Все інше – за пісним уставом тріоді в неділю увечері, тільки на стиховні – Слава, і нині: свята.б) В понеділок, вівторок, середу і четвер увечеріСпіваємо без канону і без поклонів тому, що було все-нічне, тільки по „Чеснішу” – 3 великі поклони з молитвою св. Єфрема, 12 інших і знову один великий з цілою св. Єфрема415.

НА УТРЕНІВсе за загальним пісним уставом, тільки:1. Канонів 2: свята з ірмосом на 6 і архангела на 6. Катавасія свята416; якщо буде трипіснець, тоді канон свята разом й архангела з ірмосом на 6 і трипіснець на 8. Катавасія – ірмос тріоді. По 3-ій пісні – сідальний і по 6-ій – кондак архангела.2. На „Хваліте”: 4 стихири архангела, Слава, і нині: свята.НА ЧАСАХ І НА „БЛАЖЕННИХ”: Все за пісним уставом.

2. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ СУБОТИ 3-ГО і 4-ГО ТИЖНІВ ПОСТУ

(В п’ятницю ввечері)НА ВЕЧІРНІ ЗІ СЛУЖБОЮ ЗОЛОТОУСТОГОВсе за уставом, тут на стор. 253-254.НА ПОВЕЧІР’Ї: Співається мале повечір’я, за уставом, тут на стор. 254.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: архангела, І нині: свята.2. По катизмах: сідальний свята.3. Канонів 2: свята на 8 й архангела на 6. Катавасія свята (чотирипіснець тут не співається, але співається перед тим, на повечір’ї)417. По 3-ій пісні – кондак-ікос архангела і його сідальний, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій, замість „Чеснішу” – приспів і ірмос свята; по 9-ій – світильний свята; Слава: архангела, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 6:3 свята й 3 архангела, Слава, і нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар архангела, Слава і нині: свята.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар свята й архангела. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – архангела.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята й архангела, Слава: кондак архангела, І нині: свята.2. Прокімен, алилуя і причасний – свята; апостол-євангелія – дня і свята; замість „Достойно” – ірмос свята.

3. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ХРЕСТОПОКЛОННУ НЕДІЛЮ (3-ю ПОСТУ)

105

Служба недільна, хреста і свята; а службу архангела співаємо в понеділок.Співається все за уставом передсвяття в Хрестопоклонну неділю, тут на стор. 245-246, тільки:НА УТРЕНІ 1. Канон свята співається перед хресним каноном.2. Хвалитних стихир – 9: 3 недільних, 2 хреста і З свята з їхніми приспівами, а також самогласна тріоді зі своїм приспівом; Слава: та сама, І нині: „Преблагословенна”.

НА ЛІТУРГІЇ1. Прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – спочатку хреста, а опісля – свята.2. Замість „Достойно” – „Тобою радується”.

4. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ХРЕСТОПОКЛОННУ СЕРЕДУ

Службу архангела співаємо в інший день або на повечір’ї. Службу Хрестопоклонної середи і свята співаємо за загальним пісним уставом, тільки:

НА ВЕЧІРНІ ЗІ СЛУЖБОЮ ЗОЛОТОУСТОГОУ вівторок увечері

1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 свята, Слава: тріоді, І нині: свята.2. По вході – 2 читання тріоді з їхніми прокіменами і 2 перші з 5-ма свята, що подані на вчорашній вечірні, а також мала єктенія з виголосом трисвятого, і звідси за чином Служба Золотоустого.НА ПОВЕЧІР’Ї: За уставом, поданим тут на стор. 254.

НА УТРЕНІ1. Канонів 2 на 10: свята на 6 і хреста на 4, а де трипіснець, там буде 4 канони на 14, тобто свята на 4, хреста на 2 і 2 трипіснця на 8; також катавасія – ірмос трипіснця418. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний хреста, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос хреста; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – троїчний світильний.2. На „Хваліте” і на стиховні: стихири тріоді, тільки на „Хваліте” – Слава, і нині: свята.

5. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯ В 4-у і 5-у НЕДІЛІ ПОСТУВсе – за загальним уставом перед- або посвяття зі святим полієлейним в неділю, тільки:НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак тріоді, Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Перед каноном співаємо „Відчини мені двері”.2. Канонів 4: недільний на 4, тріоді на 4 і свята разом з архангелом на 6. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний архангела, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята.3. На „Хваліте”, після 8 стихир недільних і тріоді буде ще 9-а самогласна тріоді з приспівом „Воскресни” і Слава: та сама, а євангельська стихира – по відпусті утрені.НА ЧАСАХ: Замість недільного буде кондак тріоді.НА ЛІТУРГІЇ: Прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – неділі і свята.

6. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯВ ЧЕТВЕР 5-ГО ТИЖНЯ ПОСТУ (ВЕЛИКОГО КАНОНУ)

Великий канон переноситься назад, на вівторок. А тут співається служба свята з тріоддю за пісним уставом, поданим вище, і на утрені свято віддається.

7. ВІДДАННЯ БЛАГОВІЩЕННЯ В АКАФІСТОВУ СУБОТУВ п’ятницю ввечері

НА ВЕЧІРНІ ЗІ СЛУЖБОЮ ЗОЛОТОУСТОГО1. На „Господи, взиваю я” – стихири на 10: тріоді самогласний дня двічі і 8 свята, Слава: акафісту, І нині: свята.2. По вході – 2 читання тріоді зі своїми прокіменами і 2 читання свята, й одразу мала єктенія з виголосом трисвятого, трисвяте і за чином Літургія Золотоустого, на якій – все святу.

НА МАЛОМУ ПОВЕЧІР’ЇБез канону419 і без поклонів. По „Достойно” – кондак свята Благовіщення420.

НА УТРЕНІ

106

Все – за уставом Акафістової суботи, тільки: 1. Канонів 2: свята на 6 і акафісту на 8. Чотирипіснець співаємо перед тим, на повечір’ї. На 9-ій „Чеснішу” не співаємо, а замість нього, приспів та ірмос свята (Благовіщення); по 9-ій – світильний свята.2. Хвалитні стихири акафісту на 4, Слава, і нині: свята.3. По великому славослов’ї – тропар свята.НА ЧАСАХ: На всіх: тропар і кондак тільки свята.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята, Слава, і нині: кондак свята.2. Все інше – Богородиці, Акафістової суботи, тільки апостол-євангелія – спочатку дня, а опісля – Акафістової суботи; і замість „Достойно” – ірмос свята.

Примітка про віддання БлаговіщенняЯкщо віддання Благовіщення випадає в суботу Лазаря або пізніше, то віддання не буде.

Квітень

23 КВІТНЯ Святого великомученика ЮріяЦе свято у нас відзначається зі всенічним і, за рішенням Львівського Синоду, має бути перенесеним на неділю (наступну). Воно може випасти тільки зі службами квітної тріоді, від великої п’ятниці до четверга по 5-ій неділі Воскресіння, обидва включно, що доводиться за допомогою обчислення, поданого на Віднайдення Чесної Голови Предтечі на стор. 226. Має 6 наступних випадків:1. У Велику п’ятницю, Велику суботу і в сам день Воскресіння.2. В один з днів Світлої седмиці.3. В неділю ап.Томи.4. В неділі Мироносиць, Розслабленого і Самарянки.5. В середу Переполовинений.6. В один з седмичних днів від неділі ап.Томи до Вознесіння.

УСТАВИ ВИЩЕНАВЕДЕНИХ ВИПАДКІВ1. СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ

У ВЕЛИКІ П’ЯТНИЦЮ, СУБОТУ І В САМИЙ ДЕНЬВОСКРЕСІННЯ

Переноситься на Світлий понеділок. Устав – нижче.2. СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ В

ОДИН З ДНІВ СВІТЛОЇ СЕДМИЦІ421

Все – за уставом тріоді цих днів, тільки:НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1. „Благословенний Бог наш”, „Христос воскрес” (3) зі стихами „Хай воскресне Бог”.2. На „Господи, взиваю я”: 4 воскресних стихири октоїха біжучого голосу; Слава: святого, І нині: богородичний малої вечірні октоїха, за голосом наславника.3. Прокімен великий дня.4. На стиховні: одна недільна стихира октоїха, також стихири святого великої вечірні, тільки І нині: Воскресінню „Воскресіння день”, „Христос воскрес” (3) і відразу тропар святого; Слава, і нині: недільний богородичний за голосом святого; „Помилуй нас, Боже” і відпуст.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 тріоді і 6 святого, Слава: святого, І нині: 1-й богородичний за голосом наславника.2. По великому прокімені тріоді – 3 читання святому, а якщо в самий день Воскресіння, то ієрей читає євангелію Воскресіння від „І щоб удостоїтися нам”.3. На литії: стихири святого.4. На стиховні: одна воскресна стихира, також стихири Воскресінню; і по стихирах Воскресінню буде наславник святому, І нині: „Воскресіння день” і, по „Христос воскрес” (3)

107

співаємо тропар святому двічі і „Богородице Діво” раз. Благословення хлібів, „Христос воскрес” (3) і „Благословлю Господа”.

НА УТРЕНІ1. На початку, по 4 стихах „Хай воскресне Бог” й інших – Слава: тропар святому, І нині: воскресний богородичний за голосом тропаря святого. Єктенія „В мирі Господеві помолімся” й одразу полієлей; до канону – все святому, тільки по 50 псалмі – „Воскресіння Христове” (3).2. Канон Воскресіння з ірмосом на 8 і святого на 6. Катавасія воскресна. По 3-ій пісні – кондак-ікос великодній, по 6-ій – кондак-ікос святого і „Воскрес Ісус із гробу”; по 9-ій – світильний воскресний, Слава: святого, І нині: Воскресіння.3. Хвалитні стихири: 3 тріоді, 3 святому, а також стихири Воскресіння з їхніми приспівами, Слава: святого, І нині: Воскресіння „Воскресіння день” і, по „Христос воскрес” (3), – Слава: тропар святого, І нині: воскресний богородичний за голосом святого, дві єктенії і відпуст.

ЧАСИ – ВоскресінняНА ЛІТУРГІЇ

1. Тропар „Христос воскрес” (3) і святого, Слава: його, І нині: Воскресінню.2. Все інше – дня і святого.

3. СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯВ НЕДІЛЮ АП.ТОМИ

Все – за уставом неділі ап.Томи, тільки: НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я”: стихири святу, тільки наславник –.святому; на стиховні: стихири святого великої вечірні, тільки І нині: свята.2. Тропар святому, Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 свята і 4 святого, Слава: святому, І нині: свята.3. По „Господь царює” – 3 читання святого.4. На литії: стихири свята і святого, Слава: святого, І нині: свята.5. Стиховня свята; Слава: святого, І нині: свята.6. На благословленні хлібів: тропар свята двічі і святого раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: святого, І нині: свята.2. Все інше до канону – тільки святу.3. Канонів 2 на 14: свята на 8 і святого на 6. Катавасія воскресна. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святого, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо422; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” і світильний свята; Слава: святого, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 7: 3 свята і 3 святого, а також самогласний святого з його приспівом; Слава: свята, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар святого, Слава, і нині: свята, а по єктеніях – відпуст, Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: святого. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – святого.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята і святому, Слава: кондак святому, І нині: свята.2. Все інше – спочатку святу, а опісля – святого.Примітка: Устав св. Юрія на седмичні дні від неділі ап.Томи до Вознесіння див. на стор. 287, під ч.6.

4. СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯВ НЕДІЛІ МИРОНОСИЦЬ, РОЗСЛАБЛЕНОГО І

108

САМАРЯНКИЯкщо св. великомученик Юрій випаде в неділю Самарянки, тоді служба Переполовинення Π’ятидесятинці не береться.

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІВсе – за загальним уставом святого зі всенічним в неділю. Тільки на кінці, в неділю Мироносиць, буде тропар святому, Слава, і нині: „Благообразний Йосиф”. В неділі Розслабленого і Самарянки – недільний тропар, Слава: святого, І нині: богородичний з недільних, за голосом святого.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 тріоді і 4 святого, Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.3. По „Господь царює” – 3 читання святого.4. На литії: стихири святого, тільки І нині: свята.5. На стиховні: одна недільна стихира і стихири воскрес-ні, Слава: святого, І нині: тріоді.6. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і святого раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”, якщо неділя Мироносиць, тропар недільний раз, „Благообразний Йосиф” раз, Слава: Юрія, І нині: жінкам мироносицям. В інші неділі: тропар недільний двічі, Слава: святого, І нині: богородичний недільний за голосом святого.2. Все інше до канону береться за загальним уставом полієлейного святого в неділю, тільки „Воскресіння Христове” – тричі.3. Канонів 3 на 14: воскресний з богородичним на 6, тобто воскресний на 4 і богородичний на 2, святого на 4 і тріоді на 4. (Оскільки в каноні тріоді багато тропарів, з яких перші – недільні, а деякі – святкові, тобто Мироносиць або Ариматея, передостанній – троїчний, а останній – богородичний, береться один недільний і один свята, відтак троїчний і богородичний). Катавасія воскресна. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святого, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо, але до тропарів канону Воскресіння приспівуємо приспів Воскресіння так, як на Великдень; до тропарів святого приспівуємо звичайний приспів святого; до тропарів тріоді – „Слава, Господи, святому воскресінню твоєму”423, крім „Слава” до передостаннього й „І нині” до останнього, за звичаєм; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” і світильний воскресний, Слава: святого, І нині: святу.4. Хвалитних стихир – 8:4 недільні і 4 святого з його приспівами, Слава: свята, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар недільний, другий з двох звичайних, і дві єктенії, а по відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: святого. Кондак: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святого.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і святого, Слава: кондак святого, І нині: Мироносиць.2. Все інше – спочатку неділі, а опісля – святого.

5. СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ В СЕРЕДУПЕРЕПОЛОВИНЕННЯ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІВсе – святому, тільки І нині: свята, на „Господи, взиваю я” і на стиховні, і на тропарях. Стиховня великої вечірні424.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (за уставом – 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 8 стихир: 4 свята і 4 святого, Слава: святого, І нині: свята.3. По прокімені дня – 6 читань: 3 свята і 3 святого.

109

4. На литії: стихири святого, тільки І нині: свята425.5. Стиховня свята, тільки наславник – святому.6. На благословенні хлібів: тропар свята двічі і святого раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Від початку до канону все – за загальним уставом полієлейного святого в середині свята, тільки два перших сідальних будуть свята, а по полієлеї всі три сідальних – святого; по Євангелії – „Воскресіння Христове” раз426.2. Канонів 3 на 14: свята перший на 6, святого на 4 і свята другий на 4. Катавасія – ірмос останнього канону. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святого, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо427; по 9-ій – світильний свята, Слава: святого, І нині: свята.3. Хвалитних стихир – 6: 3 свята і 3 святого, Слава: святого, І нині: свята.4. По великому славослов’ї – тропар святого, Слава, і нині: свята.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар свята, Слава: святого. Кондак: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – святого.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята і святого, Слава: кондак святого, І нині: свята.2. Все інше – спочатку свята, а відтак – святого.

6. СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯВ ОДИН З СЕДМИЧНИХ ДНІВ ВІД НЕДІЛІ АП.ТОМИ ДО

ВОЗНЕСІННЯУстав маєш в чині, з нашими доповненнями, тобто:

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” і на стиховні: стихири святому, тільки І нині: свята.2. На кінці, в середині свята неділі ап.Томи й Переполовинення: тропар святого, Слава, і нині: свята. В тиждень Мироносиць: тропар святого, Слава, і нині: „Благообразний Йосиф”; в тижні Розслабленого і Самарянки (за винятком Переполовинений): тропар недільний, Слава: святого, І нині: богородичний з недільних, за голосом святого.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж” (за уставом – 1-й антифон).2. На „Господи, взиваю я” – 8 стихир: 3 свята і 5 святого, Слава: святого, І нині: свята.3. По прокімені дня – 3 читання святого.4. На литії і на стиховні: стихири святого, тільки І нині: свята.5. На благословенні хлібів: тропар святого двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇВсе за загальним уставом полієлейного святого в посвяття на стор. 103-104, тільки:

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”, в середині свята неділі ап. Томи й Переполовинення: тропар свята двічі, Слава: святого, І нині: свята.В тиждень Мироносиць: тропар „Благообразний Йосиф” раз, „Коли зійшов ти” раз, Слава: святого, І нині: Мироносицям.В тижні Розслабленого і Самарянки: тропар недільний двічі, Слава: святого, І нині: богородичний недільний, за голосом святого.2. Перед 50-им псалмом буде „Воскресіння Христове” раз428.3. По великому славослов’ї, в середині свята неділі ап.Томи і Переполовинення: тропар святого, Слава, і нині: свята.В тиждень Мироносиць: тропар так, як вгорі на „Бог Господь”.В тижні Розслабленого і Самарянки: як вгорі, на „Бог Господь”, однак тропар недільний тут – раз.

НА ЧАСАХВ середині свята неділі ап.Томи й Переполовинення: тропар свята і Слава: святому. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – святого. В інші тижні на всіх: тропар недільний,

110

Слава: святого. Кондаки: на 1-му і 6-му – неділі; на 3-му і 9-му – святому. В тиждень Мироносиць недільний тропар і „Благообразний Йосиф” проказуємо поперемінне.

НА ЛІТУРГІЇПо вході, в середині свята неділі ап.Томи і Переполовинення: тропар свята і святого, Слава: кондак святого, І нині: свята.В тиждень Мироносиць: тропар недільний, „Благообразний Йосиф” і святого; кондак Мироносиць, Слава: святого, І нині: Воскресіння.В інші тижні: тропар недільний і святого; кондак неділі, Слава: святого, І нині: Воскресіння.

25 КВІТНЯ Святого апостола і євангеліста МаркаМоже випасти зі службами квітної тріоді, від Воскресіння до суботи перед 6-ою неділею по Воскресінні (Сліпонародженого), обидва включно. Відправляється за уставами св. Юрія, тут на стор., 280, за винятком всенічного. На кінці вечірні буде:1. У Світлу седмицю по стиховні одразу – тропар „Христос воскрес” (3), Слава: тропар святого, І нині: богородичний воскресний, за голосом тропаря святого.2. В тиждень ап.Томи і в середині Переполовинення: тропар святого, Слава, і нині: свята.3. В інших випадках: тропар неділі, Слава: святого, І нині: богородичний недільний, за голосом тропаря святого.

30 КВІТНЯСвятого апостола Якова Старшого

Може випасти зі службами тріоді від п’ятниці Світлої седмиці до четверга після неділі Сліпонародженого, 6-ої по Воскресінні. Відправляється за уставами св. Юрія, тут на стор. 280, за винятком всенічного, як зазначено про св. Марка, 25 квітня. Хоч св. Юрій і не сягає до неділі Сліпонародженого так, як Яків, однак, неділя Сліпонародженого має той самий устав, що й три попередні неділі, до яких сягає св. Яків. Але оскільки в середу по неділі Сліпонародженого – віддання Воскресіння, а в четвер – Вознесіння, на які устави св. Юрія не сягають, в цих двох випадках належить дотримуватись уставу Богослова 8 травня, який подамо нижче, за винятком всенічного, якого Яків не має.

ТРАВЕНЬ

3 ТРАВНЯ Преподобного отця Теодосія ПечерськогоМоже випасти зі службами квітної тріоді, від понеділка по неділі ап.Томи до 7-ої неділі по Воскресінні (свв. Отців) включно. Від понеділка по неділі ап.Томи до віддання Воскресіння дотримуйся уставу св. Юрія, тут на стор. 280. Від віддання Воскресіння і далі дотримуйся уставу Богослова 8 травня, за винятком всенічного так, як подали ми 25 квітня.Служба св. мучеників співається на повечір’ї.

7 ТРАВНЯ Явління знамена Чесного Хреста на небі в Єрусалиміі святого мученика Акакія

Служба цього дня – малого виду, без подіє лею, без великого славослов’я і неповна, бо має тільки тропар і кондак, стихири на „Господи, взиваю я”, канон на утрені, на Літургії – апостол-євангелію і причасний хресту з 14 вересня, як подають наші і російські устави та Венеціянська Мінея, за іншими – тільки тропар і кондак. Збігається вона зі службами квітної тріоді від п’ятниці перед неділею Мироносиць до четверга перед Зісланням Святого Духа. Мінея подає тільки один устав – на седмичні дні в середині свята. Якщо, однак, ця служба випаде в одну з неділь П’ятидесятниці, або в якийсь інший день, в який служба

111

безполієлейного святого має співатися на повечір’ї чи має бути перенесена на інший день, гадаємо, що й вона повинна підлягати цьому правилу. Служба св. Акакія співається на повечір’ї.

УСТАВНА ВЕЧІРНІ

1. Катизма рядова.2. На „Господи, взиваю я” – стихири хреста на 6429; Слава: хреста, І нині: свята.3. Стиховня свята.4. На кінці: тропар хреста, Слава, і нині: свята.В тиждень Мироносиць: тропар „Благообразний Йосиф” або недільний тропар, Слава: хреста, І нині: Мироносицям.В інші тижні, в які подається тільки недільний тропар, буде тропар недільний, Слава, і нині: хреста.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак хреста, Слава, і нині: свята.

НА УТРЕНІВсе – святу, тільки:1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: хреста.2. Канонів 2 на 12: свята з ірмосом на 6 і хреста на 6. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій – ірмос хресного канону. По 3-ій пісні – кондак-ікос свята і сідальний хреста, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос хреста; по 9-ій – світильний хреста, Слава, і нині: свята.3. На кінці: тропар, як на вечірні.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар свята, Слава: хресту. Кондак: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – хреста.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята і хреста, Слава: кондак свята, І нині: хреста.2. Апостол-євангелія дня і хреста. Все інше – свята і хреста430.

8 ТРАВНЯ Святого апостола і євангеліста Івана БогословаСлужба св. апостола відправляється зі всенічним і, за рішенням Львівського Синоду, переноситься на неділю. Служба св. Арсенія – неповна, бо має тільки стихири на „Господи, взиваю я” і на утрені – тропар, кондак і канон.Служба Богослова випадає від суботи по неділі ап.Томи до п’ятниці перед Зісланням Святого Духа, обидва включно. Має 6 наступних випадків:1. В один з седмичних днів П’ятидесятниці.2. В неділі Мироносиць, Розслабленого, Самарянки і Сліпонародженого.3. В середу Переполовинення П’ятидесятниці.4. В середу перед Вознесінням з відданням Воскресіння.5. В четвер Вознесіння.6. В неділю святих Отців.

УСТАВИ НА ВИЩЕНАВЕДЕНІ ВИПАДКИ1. ІВАНА БОГОСЛОВА

В ОДИН З СЕДМИЧНИХ ДНІВ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІВсе – за уставом св. Юрія, тут на стор. 287-289.

2. ІВАНА БОГОСЛОВА В НЕДІЛІМИРОНОСИЦЬ, РОЗСЛАБЛЕНОГО, САМАРЯНКИ І

СЛІПОНАРОДЖЕНОГОВсе – за уставом св. Юрія, тут на стор. 284-285.

3. ІВАНА БОГОСЛОВАВ СЕРЕДУ ПЕРЕПОЛОВИНЕННЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Все – за уставом св. Юрія, тут на стор. 286-287.4. ІВАНА БОГОСЛОВА

112

В СЕРЕДУ ПЕРЕД ВОЗНЕСІННЯМ З ВІДДАННЯМВОСКРЕСІННЯ

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІВсе – Богословові, тільки на „Господи, взиваю я” і на стиховні – І нині: святу, а на кінці – тропар Богослова, Слава, і нині: богородичний воскресний за голосом Богослова.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 свята і 6 апостола, Слава: апостола, І нині: свята.3. Прокімен дня і 3 читання апостола.4. На литії: стихири апостола, тільки І нині: свята.5. На стиховні: стихира недільна, а також воскресні стихири, Слава: апостола, І нині: Воскресіння і „Христос воскрес” раз.6. На благословенні хлібів: тропар апостола двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар воскресний двічі, Слава: апостола, І нині: богородичний воскресний, за голосом апостола.2. По 1-му стихослов’ї: сідальний воскресний; по 2-му – сідальний Сліпонародженого; по полієлеї з „Величаннями” – всі три сідальні апостола; і все інше до канону – апостолу, тільки перед 50-им псалмом – „Воскресіння Христове” раз.3. Канонів 3 на 14: Воскресіння без богородичних на 6, апостола на 4 і Сліпонародженого на 4. Катавасія чергова431. По 3-ій пісні – кондак-ікос апостола й іпакой Воскресінню, Слава: сідальний апостола, І нині: Сліпонародженого; по 6-ій – кондак-ікос Воскресіння; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо; по 9-ій – світильний Воскресіння, Слава: апостола, І нині: Сліпонародженого.4. На „Хваліте” стихири апостола на 4, а також воскресні стихири, Слава: апостола, І нині: Воскресіння і „Христос воскрес” раз.5. По великому славослов’ї – тропар воскресний, Слава: апостола, І нині: богородичний воскресний за голосом апостола.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар воскресний, Слава: апостола. Кондак: на 1-му і 6-му – Воскресіння; на 3-му і 9-му – апостола.НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар воскресний і апостола, Слава: кондак апостола, І нині: Воскресіння.2. Прокімен, алилуя і причасний Воскресіння й апостола. Апостол-євангелія дня й апостола.

5. ІВАНА БОГОСЛОВА В ЧЕТВЕР ВОЗНЕСІННЯСлужба св. Арсенія відправляється в інший день, за рішенням еклезіярха.

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я”: стихири свята, тільки наславник апостола. На стиховні: стихири апостола, тільки І нині: свята.2. На кінці: тропар апостола, Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 6 свята і 4 апостола, Слава: апостола, І нині: свята.3. Прокімен дня, 3 читання свята і 3 – Богослова.4. На литії: стихири свята й апостола, Слава: Богослова, І нині: свята.5. Стиховня свята, тільки наславник апостола.6. На благословенні хлібів: тропар свята двічі і апостола раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава: апостола, І нині: свята.2. Все інше до канону – тільки свята.3. Канонів 3 на 14: свята перший з ірмосом на 6, апостола на 4 і свята другий на 4. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний апостола, Слава, і нині: свята; по 6-ій –

113

кондак-ікос свята; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо, а співаємо приспів свята; до тропарів – апостола „Святий апостоле й євангелисте Іване Богослове, моли Бога за нас”; по 9-ій – світильний свята, Слава: апостола, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 6: 3 свята і 3 апостола, Слава: апостола, І нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар апостола, Слава, і нині: свята.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар свята, Слава: Богослова. Кондак: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – Богослова.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята й апостола, Слава: кондак апостола, І нині: свята.2. Все інше – спочатку свята, відтак – апостола.

6. ІВАНА БОГОСЛОВА В НЕДІЛЮ СВЯТИХ ОТЦІВСлужба Вознесіння не береться, а співається недільна, Богослова і Отців.

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – стихири недільні, за звичаєм, Слава: апостола, І нині: богородичний недільних стихир, що на „Господи, взиваю я” малої вечірні, за голосом наславника.2. На стиховні: стихира недільна, відтак стихири апостола великої вечірні з його приспівами, Слава: апостола, І нині: богородичний недільної стиховні малої вечірні, за голосом наславника.3. Тропар недільний і Отців, Слава: апостола, І нині: Вознесіння.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, 4 Отців і 3 апостола432, Слава: Отців, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу.2. Прокімен дня, 3 читання Отців і 3 – апостола.3. На литії: наславна стихира Отців і стихири апостола, Слава: апостола, І нині: Вознесіння.4. Стиховня недільна, Слава: Отців, І нині: Вознесіння.5. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і апостола раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний раз і Отців, Слава: апостола, І нині: богородичний недільний, за голосом апостола433.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки, замість „Непорочних”, буде полієлей з „Величаннями” і по іпакою – всі три сідальні апостола.3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, апостола на 4 і Отців на 6. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос апостола і сідальний Отців, Слава: апостола, І нині: свята434; по 6-ій – кондак-ікос Отцям; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” і світильний недільний й Отців, Слава: апостола, І нині: 6огородичний (недільного світильного)435.4. Хвалитних стихир – 8: 3 недільних, 2 Отців і 3 апостола зі славним, Слава: Отців, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.6. По відпусті утрені – Слава, і нині: євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, відтак Слава: на 1-му і 6-му – Отців; на 3-му і 9-му – апостолу. Кондаки: на 1-му і 6-му – Отців; на 3-му і 9-му – апостолу436.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, Отців і апостола; кондак Отців, Слава: апостола, І нині: Вознесіння437.2. Прокімен, апостол, алилуя і євангелія – спочатку Отців, а відтак Богослова; причасний „Хваліте” і Богослова.

9 ТРАВНЯ Перенесення мощів святого отця нашого Миколаяі

114

10 ТРАВНЯ Святого апостола СимонаСлужба св. Миколая випадає від неділі Мироносиць до суботи перед неділею Зіслання, а служба Симона – від понеділка по неділі Мироносиць до неділі Зіслання. Може випасти:1. В один з седмичних днів П’ятидесятниці– За уставом св. Юрія на стор. 287-289.2. В неділі Мироносиць, Розслабленого, Самарянки іСліпонародженого– За уставом св. Юрія на стор. 284-285.3. В середу Переполовинення П’ятидесятниці– За уставом св. Юрія на стор. 286-287.4. В середу перед Вознесінням з відданням Воскресіння– За уставом Богослова на стор. 293-295.5. В четвер Вознесіння– За уставом Богослова на стор. 295-296.6. В неділю Святих Отців– За уставом Богослова на стор. 296-298.7. В Задушну суботу перед неділею Зіслання– Переноситься на попередній четвер.8. В неділю Зіслання, тільки Симон– Переноситься на попередній четвер.

21 ТРАВНЯ Константина й Олениі

25 ТРАВНЯТретє віднайдення Голови Предтечі

Служба святих Царів випадає від п’ятниці по неділі Розслабленого (4-ої по Великодню) до четверга по неділі Всіх Святих. Служба Віднайдення випадає від вівторка по неділі Самарянки (5-ої по Великодню) до понеділка по другій неділі по неділі Всіх Святих. Можуть випасти:1. В один з седмичних днів П’ятидесятниці– За уставом св. Юрія на стор. 287-289.2. В неділі Самарянки і Сліпонародженого– За уставом св. Юрія на стор. 284-285.3. В середу Переполовинений П’ятидесятниці– За уставом св. Юрія на стор. 286-287.4. В середу перед Вознесінням з відданням Воскресіння– За уставом Богослова на стор. 293-295.5. В четвер Вознесіння– За уставом Богослова на стор. 295-296.6. В неділю Святих Отців– За уставом Богослова на стор. 296-298.7. В Пт. перед неділею Зіслання з відданням Вознесіння– Див. устав нижче, після всіх 14 випадків.8. В Задушну суботу перед неділею Зіслання– Переноситься на попередній четвер.9. В неділю Зіслання– Переноситься на попередній четвер.10. В понеділок П’ятидесятниці– Переноситься на наступний вівторок.11. В суботу Всіх Святих з відданням Зіслання– Див. устав нижче, після всіх 14 випадків.

115

12. В неділю Всіх Святих– Переноситься на попередню п'ятницю.13. В четвер Євхаристії– За загальним уставом полієл. святого в середині свята.14. В неділю Євхаристії (тільки Віднайдення)– Переноситься або назад, на Сб., або вперед, на Пн.

УСТАВ НА 7-й і 11-й ВИПАДКИКОНСТАНТИНА Й ОЛЕНИ

ТАВІДНАЙДЕННЯ ГОЛОВИ ПРЕДТЕЧІ

У ВІДДАННЯ ВОЗНЕСІННЯ І ЗІСЛАННЯНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. «Блажен муж».2. На «Господи, взиваю я» – 10 стихир: 6 свята і 4 святого, Слава: святого, І нині: свята.3. Прокімен дня і 3 читання святому.4. Стиховня свята, тільки наславник – святому.5. Тропар святого, Слава, і нині: свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На «Бог Господь»: тропар свята двічі, Слава: святому, І нині: свята.2. Перші два сідальних свята, по полієлеї з «Величаннями» – два сідальних святого, відтак Слава: його пополієлейний сідальний, І нині: свята. Все інше до канону – святому.3. Канонів 3 на 14: перший свята з ірмосом на 6, святого на 4 і другий свята на 4. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святого, Слава, і нині: свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій «Чеснішу» не співаємо, а співаємо заспів свята; до тропарів святого приспівуємо його звичайний приспів; по 9-ій – світильний свята, Слава: святого, І нині: свята.4. Хвалитних стихир – 6: 3 свята і 3 святого, з двома його приспівами; Слава: святого, І нині: свята.5. По великому славослов’ї – тропар святого, Слава, і нині: свята.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар свята, Слава: святого. Кондак: на 1-му і 6-му – свята; на 3-му і 9-му – святого.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар свята і святого, Слава: кондак святого, І нині: свята.2. Прокімен, алилуя і причасний свята і святого. Апостол-євангелія дня і святого.

ЧЕРВЕНЬ

11 ЧЕРВНЯ Святих апостолів Вартоломея і ВарнавиМають 11 наступних випадків:1. В один з седмичних днів П’ятидесятниці– За уставом св. Юрія, тут на стор. 287-289.2. В п’ятницю віддання Вознесіння– За уставом Константина й Олени, тут на стор. 300-301.3. В суботу П’ятидесятниці (Задушну)– Переноситься на попередній четвер.4. В неділю П’ятидесятниці– Переноситься на попередній четвер.5. В понеділок П’ятидесятниці– Переноситься на наступний вівторок.6. В суботу віддання П’ятидесятниці– За уставом Константина й Олени, тут на стор. 300-301.

116

7. В неділю Всіх Святих– Переноситься назад, на п’ятницю.8. В четвер Євхаристії– За загальним уставом полієл. святого в середині свята.9. В неділю Євхаристії– Переноситься назад, на суботу, або вперед, на понеділок.10. У віддання свята Євхаристії– За уставом Константина й Віднайдення, коли випадають у віддання Вознесіння і П’ятидесятниці, тут на стор. 300-301.11. На Співстраждання Пресвятої Богородиці– За уставом Богослова, коли випадає на Вознесіння, тут на стор. 295-296438, однак, без всенічного.

24 ЧЕРВНЯ Різдво святого Івана Хрестителяі

29 ЧЕРВНЯ Святих Верховних апостолів Петра і ПавлаЦі два свята, а також і Усікновення Чесної Голови Предтечі, мають загальний устав Святого зі всенічним, однак, перевищують святого зі всенічним по таких пунктах:1. На утрені, перед їхнім каноном, не береться канон Богородиці, а тільки їхні два канони на 14, ірмос першого канону – двічі, відтак тропарі обох канонів на 12, тобто одного на 6 і другого на 6.2. На Літургії апостол-євангелія читається тільки свята, а дня читається в попередній день так, як на господні і богородичні свята.3. їхня служба не відправляється одним днем, а двома; одначе, другого дня їхня служба – повсякденного виду і сполучена зі службою октоїха і чергового святого так, що октоїх займає перше місце, Предтечі або Верховних – друге, за уставом святого на 4, а чергового святого – третє. Належить також брати їхні тропар і кондак дня на часах і на Літургії.

УСТАВ НА 24 і 29 ЧЕРВНЯякщо випаде зі святом Євхаристії

і зі Співстражданням Пресвятої Богородиці439

У відношенні до свята Євхаристії ці святі мають три випадки:1. В середині свята Євхаристії.2. В неділю, на яку переноситься свято Євхаристії.3. У віддання свята Євхаристії.В першому випадку, тобто в середині свята, підлягають загальному уставу святого зі всенічним в середині свята, так само і у четвер свята, бо служба свята зі всенічним переноситься на неділю.В другому випадку, тобто в неділю Євхаристії, за рішенням Львівського Синоду, недільна служба не береться і на нашу думку (бо уставу нема) треба співати службу свята зі службою Предтечі або Верховних, за уставом Богослова 8 травня, якщо випаде на Вознесіння, тут на стор. 295-296.В третьому випадку, тобто у віддання Євхаристії, підлягає уставу Віднайдення Голови Предтечі 25 травня, коли воно випадає у віддання Вознесіння або Зіслання, тут на стор. 300-301. Одначе, оскільки в цьому випадку буде все-нічне, якого Віднайдення не має, тут, на малій вечірні, по стихирах на „Господи, взиваю я” і на стиховні співається І нині: стихира свята, а по тропарі святих – Слава, і нині: тропар свята; так само і на литії – стихири святих з І нині: свята; на благословенні хлібів: тропар святих двічі і „Богородице Діво” раз440.У відношенні до свята Співстраждання, з яким можуть збігатися ці святі, на нашу думку (бо устав не має нічого), підлягають уставу Богослова 8 травня, коли він випадає в свято Вознесіння, тут на стор. 295-296. Одначе, оскільки Співстраждання не має всенічного, на

117

малій вечірні співається все тільки святим, а на великій утрені всі сі дальні будуть святим, Слава, і нині: свята. Все інше до канону – тільки святим. Канон свята з ірмосом на 6 і святим на 8. Якщо 25 і ЗО червня, тобто другий день свята цих святих, випаде зі Співстражданням Пресвятої Богородиці, тоді їхня служба береться на повечір’ї.

Липень

2 ЛИПНЯ Покладення Чесної Ризи Пресвятої БогородиціПолієлей – за бажанням441.

1. В седмичні дніЯкщо ця служба не співається з полієлеєм, то має вид повсякденної зі стихирами на „Хваліте” і з великим славослов’ям, одначе, в седмичні дні усуває службу октоїха. Якщо буде з полієлеєм, то вечірня й утреня – великого виду.

2. В неділюНа випадок неділі церковні книги уставу не подають. Гадаємо, що на вечірні, якщо не буде полієлею на „Господи, взиваю я” має бути 6 недільних стихир і 4 Богородиці442. Якщо буде полієлей, то 4 недільні і 6 Богородиці, Слава: Богородиці, І нині: догмат голосу. На стиховні – Слава, і нині: Ризи. Тропарі на кінці вечірні і на „Бог Господь” закінчуємо тропарем Ризи, а на Літургії – кондаком Ризи.На повечір’ї, по „Достойно” – кондак Ризи.На великій утрені, якщо буде полієлей, від степенних до канону співається все тільки недільне, за звичаєм. Все інше на утрені, на часах і на Літургії співається за загальним уставом богородичного свята в неділю. Якщо не буде полієлею, то сідальні Ризи, полієлею і „Величань” не співаємо. Все інше співаємо за загальним уставом богородичного свята.

УСТАВ ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОЇ РИЗИНА СПІВСТРАЖДАННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ443

В церковних книгах на цей випадок уставу немає. Одначе, гадаємо, що тоді належить службу Покладення перенести на наступну суботу, а службу чергового святого суботи співати на повечір’ї.

16 ЛИПНЯ Святих Отців перших шістьох вселенських соборівВсе за уставом Святих Отців Сьомого Вселенського Собору 11 жовтня, тут на стор. 130-131.

20 ЛИПНЯ Святого пророка ІлліСлужба пророка, за постановою Львівського Синоду, має відправлятися зі всенічним і з дня седмичного бути перенесеною на неділю.Все – за загальним уставом святого зі всенічним в неділю444.Примітка: Якщо неділя, на яку переноситься служба пророка випаде 25 липня, коли буде полієлей, належить перенести її на попередню неділю.

25 ЛИПНЯ Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці,і пам’ять святих жінок Олімпіяди й Євпраксії

ПриміткаХоча і в старовинних уставах служба св. Анни подається малого виду зі службою октоїховою і святих жінок445, однак, з часом удостоїлась у нас полієлею, а за рішенням і постановою Замойського Синоду, ще й всенічного446 (хоч у нас його немає, а тільки полієлей); а у греків – велика вечірня зі стихирами на литії, а також велика утреня, від канону і далі447.„Канон святих жінок беремо на повечір’ї, коли вирішить настоятель”448.

УСТАВ

118

Все – за загальним правилом полієлейного святого, чи то в неділю, чи в дні седмичні. Одначе, стихири і тропарі не закінчуємо богородичними октоїха, але святої, немов богородичними, тільки в неділю на „Господи, взиваю я” закінчуємо догматом голосу, а хвалитні – богородичним „Преблагословенна”.

31 ЛИПНЯ Передсвяття Перенесення Чесного Хреста449

і святого і праведного ЄвдокимаПримітки

1. Свято Перенесення Чесного Дерева 1 серпня має передсвяття, яке – сьогодні, тобто 31 липня, але посвяття не має.2. Хоч і має передсвяття, однак, малого виду, тобто без подіє лею, і служба Хреста не виключає служби чергового святого, ані октоїхової, ані передсвяття, ані в свято, ані в неділю, ані в седмичний день.3. В передсвяття й у свято перше місце займає служба октоїха, друге – Хреста, третє – святого.4. Служба передсвяття мас склад служби святого на 4 і служба св. Євдокима також має вид святого на 4, оскільки ці дві служби поєднуються зі службою октоїха і в дні седмичні, і в неділю, то чин в дні седмичні буде за загальним уставом двох святих, що випадають з октоїхом у седмичні дні, тільки стихири на „Господи, взиваю я” і на стиховні закінчуємо стихирою передсвяття, крім п’ятниці ввечері, коли стихири на „Господи, взиваю я” закінчуємо 1-им богородичним голосу. В неділю чин буде за загальним уставом передсвяття з одним безполієлейним святим з октоїхом в неділю. Так само і тропарі не закінчуємо звичайним богородичним, а тропарем передсвяття, за загальним уставом передсвяття. Отже, буде:

УСТАВ ПЕРЕДСВЯТТЯПЕРЕНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

1. В седмичні дніНА ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 хреста і 3 святого, Слава: святого, І нині: хреста (В п’ятницю ввечері – Слава: хреста, І нині: догмат голосу)450.2. На стиховні: стихири октоїха, Слава, і нині: хреста.3. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: хреста.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – тільки кондак хреста один.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь” – тропар хреста, Слава: святого, І нині: хреста.2. Обидва сідальні октоїха.3. Канонів 3 на 14: один октоїха на 6, хреста на 4 і святого на 4. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні – ірмос останнього канону. По 3-ій пісні – сідальний святого, Слава, і нині: передсвяття451; по 6-ій – кондак-ікос святого, по 9-ій – світильний октоїха, Слава: святого, І нині: хреста.4. Стиховня октоїха, Слава: святого, І нині: хреста.5. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: хреста.НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ: Все – за загальним уставом передсвяття з 6езполієлейним святим.

2. В неділюВсе – за загальним уставом передсвяття з безполієлейним святим в неділю, тут на стор. 81-83; тільки на „Хваліте” всі стихири – октоїха, без передсвяття.

119

СЕРПЕНЬ

1 СЕРПНЯ Перенесення Дерева Чесного Хрестаі пам’ять святих мучеників Макавеїв

ПриміткаПеренесення Чесного Хреста452, яке відбувалось колись у Цар-городі з імператорського палацу до прегарного Софійського храму, зображаємо тепер винесенням Чесного Хреста ввечері спочатку з захристії на престіл, а відтак, в день 1 серпня, з престолу на тетрапод, на утрені під час славослов’я, коли відбувається і поклоніння, за уставом 14 вересня, на стор. 120, крім піднесення, яке буває тільки 14 вересня на Воздвиження Чесного Хреста, а тут не буде. Крім цього, у слов’янських книгах приписується цього дня ще й мале Водосвяття або на утрені безпосередньо перед поклонінням, або пізніше, в інший час дня. В деяких місцях відбувається ще й благословення зілля, як на Успіння Пресвятої Богородиці453.

УСТАВ1. В седмичні дні

Все, як у передсвяття 31.VII, тут на ст. 308-309, однак:1. По відпусті вечірні відбувається винесення чесного Хреста з захристії на престіл, за уставом 14 вересня, тут на стор. 121-122.2. На утрені: канон октоїха на 4, Хреста на 6 і святих на 4. Катавасія після кожної пісні – чергова „Хрест накресливши” (14 вересня). По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний святих, тільки І нині: Хреста; по 6-ій – кондак-ікос Хреста; по 9-ій – світильний октоїха, Слава: святих, І нині: Хреста.3. Хвалитних стихир – 6: 3 Хреста і 3 святих, Слава: святих, І нині: Хреста.4. Під час співання хвалитних ієрей, убравшись у всі священні ризи (фіолетової барви)454 і виголосивши перед сходами престолу: „Слава тобі, що світло нам показав”, і покадивши чесний Хрест, виносить його навколо престолу північними дверми перед святі двері, а по закінченні великого славослов’я з трисвятим, виголошує: „Премудрість, прості”, йде перед тетрапод і, поклавши на нього чесний Хрест, коли хор співає тропар „Спаси, Господи”, кадить його з чотирьох боків і поклоняється чесному Хрестові, все так, як 14 вересня, тут на стор. 122-127.5. Водосвяття, якщо буде поза утренею, відправляється ціле так, як маєш в требнику. Якщо буде на утрені, то після відспівання славослов’я і тропаря „Спаси, Господи”, тобто безпосередньо перед поклонінням, в чині водосвяття не береться початок і закінчення, а одразу після тропаря „Спаси, Господи” починається „Єже радуйся” і закінчується стихирою „Владичице, прийми”, не беручи єктенію „Помилуй нас, Боже” й інше.6. Благословення зілля, якщо де буде, звичайно відбувається на Літургії після заамвонної саме так, як на Успіння Пресвятої Богородиці.

2. В неділюВсе – за загальним уставом посвяття з безполієлейним святим у неділю, тут на стор. 93-96, тільки:1. В суботу ввечері, після відпусту вечірні відбувається винесення Чесного Хреста з захристії на престіл, а на утрені, під час великого славослов’я, з престолу на тетрапод, за уставом 14 вересня. Одначе, по виголосі „Премудрість, прості”, замість тропаря „Спаси, Господи”, співаємо недільний тропар, один з двох звичайних, на якому належить ієреєві кадити Чесний Хрест з чотирьох боків і одразу після цього творити поклоніння Чесному Хресту, співаючи тропар „Хресту твоєму покланяємось”, або перед поклонінням відправляти ще й чин водосвяття, за уставом, поданим тут на седмичні дні, ч.5.2. На Літургії: вся служба береться спочатку неділі, а відтак – Хресту. Служба святих, оскільки вона неполієлейна, не береться. Якщо хтось волів би брати і її, то прокіменів, алилуя і причасних буде тільки два: Хресту і святим, а апостол-євангелій – три: чергова, Хреста і святих455.

120

6 СЕРПНЯ Переображення ГосподнєВсе – за загальним уставом господнього свята, тільки після заамвонної456, як подають слов’янські устави, або по відпусті Літургії, як подає Перемиський требник, благословляє ієрей на тетраподі перші виноградні грона (а оскільки у нас немає грон, то перші овочі) одною молитвою, поданою в мінеї, або трьома, поданими в нашому требнику457, з кадженням і кропленням їх освяченою водою на кінці.Примітка: Якщо це благословення відбувається після заамвонної, то гадаємо, що не потрібно співати перед тим початок звичайний і все інше з „Отче наш”, 60-й псалом, тропар і кондак свята458, а відразу „Господеві помолімся” і молитву, бо мінея приписує тільки молитву.

15 СЕРПНЯ Успіння Пресвятої БогородиціВсе – за загальним уставом богородичних свят, тільки де існує звичай, то після заамвонної, або після відпусту Літургії, відбувається благословення зілля, за вищеподаним уставом на благословення овочів 6 серпня, тут перед тим.

16 СЕРПНЯ Нерукотворного Образаі св. мученика Діоміда

Примітки1. Служба св. мученика співається на повечір’ї, а залишається дві служби, тобто Успіння й Образа.2. Хоча служба Образа, як господня, більша від богородичної, однак, тут богородична займає перше місце.3. Служба Образа, за уставом нашої і російських міней, на 6 і відправляється за загальним уставом безполієлейного святого на 6, з хвалитними і великим славослов’ям. Має і в каноні після кожної пісні чергову катавасію і, в слов’янських книгах459, окремий великий відпуст460.4. Хоча служба Образа – неполієлейна, одначе, на Літургії її не пропускаємо, як і інших безполієлейних свят господніх і богородичних.

УСТАВ1. На седмичні дні

НА ВЕЧІРНІ1. Катизми немає, з огляду на всенічне, що було.2. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 Успіння і 3 Образа, Слава: Образа, І нині: Успіння. В п’ятницю ввечері – 6огородинний голосу.3. Стиховня Успіння, тільки наславник – Образа.4. На кінці: тропар Образа, Слава, і нині: Успіння.5. Відпуст окремий.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Образа, Слава, і нині: кондак Успіння461.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар Образа двічі, Слава, і нині: свята.2. Після першої і другої катизми – сідальний Образа, Слава, і нині: Успіння.3. Канонів 2 на 12: Успіння з ірмосом на 6 і Образа на 6. Катавасія Успіння – після кожної пісні. По 3-ій пісні – кондак-ікос Успіння і сідальний Образа, Слава, і нині: Успіння; по 6-ій – кондак-ікос Образа, по 9-ій – світильний Образа, Слава, і нині: Успіння.4. На „Хваліте” – 4 стихири Образа, Слава: Образа, І нині: Успіння.5. Велике славослов’я і після трисвятого – тропар Образа, Слава, і нині: Успіння.6. Великий окремий відпуст.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар Образа, Слава: Успіння. Кондаки: на 1-му і 6-му – Образа, на 3-му і 9-му – Успіння.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар Образа й Успіння; Слава: кондак Образа, І нині: Успіння.2. Прокімен, алилуя і причасний – тільки Образа, апостол і євангелія – Образа і дня.

121

2. В неділюНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З Успіння і 4 Образа; Слава: Образа, І нині: 1-й богородичний голосу.3. На стиховні: стихири недільні, Слава: Образа, І нині: Успіння.4. На кінці: тропар недільний, Слава: Образа, І нині: Успіння.5. Відпуст окремий.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Образа, Слава, і нині: кондак Успіння.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: Образа, І нині: Успіння.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм.3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, Успіння на 4 і Образа на 6. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос Успіння і сідальний Образа, Слава, і нині: Успіння; по 6-ій – кондак-ікос Образа; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш”, також недільний світильний, Слава: Образа, І нині:Успіння.4. Хвалитних стихир – 8:4 недільних й 4 Образа, з двома їхніми приспівами, Слава: євангельська стихира, І нині: „Преблагословенна”.5. Після великого славослов’я – тропар недільний, один з двох звичайних.6. Відпуст, як на вечірні.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, відтак Слава: на 1-му і 6-му – ще й Образа, на 3-му і 9-му – Успіння. Кондаки: на 1-му – недільний, на 3-му – Образа, на 6-му – Успіння, на 9-му – недільний462.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний, Образа й Успіння; кондак недільний, Слава: Образа, І нині: Успіння.2. Все інше – спочатку неділі, відтак – Образа.

29 СЕРПНЯ Усікновення Чесної Голови святого Івана ХрестителяВсе – за уставом 24 липня, одначе, за рішенням Львівського Синоду, має бути перенесена з дня седмичного на неділю зі всенічним. Переноситься звичайно на наступну неділю, тільки якщо наступна неділя випаде 1 вересня, то служба переноситься на попередню неділю, щоб не збігатися з іншими трьома службами, тобто недільною, Індикта і св. Симеона463. Піст Усікновення не переносимо на неділю, а зберігаємо в самий день празника464.

31 СЕРПНЯ Покладення Пояса Пресвятої БогородиціВсе – за уставом Покладення Ризи 2.VІІ, тут на стор. 305-306.

ЧАСТИНА ІVУСТАВИ ТРІОДІ

НЕДІЛЯ МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

Примітка: Службу святого, який випаде в що неділю, в неділі Блудного, М’ясопусну і Сиропусну співаємо в попередню п’ятницю на повечір’ї, або коли вирішить еклезіярх.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 7 октоїха і З тріоді, тобто дві, подані на „Господи, взиваю я” й одна на-славна литії; Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний біжучого голосу

122

(догмат).3. Стиховня недільна октоїха, Слава: тріоді, І нині: богородичний недільної стиховні за голосом наславника.4. На кінці: тропар недільний, Слава, і нині: недільний богородичний за його голосом.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак тріоді один.

ПІВНІЧНА – недільнаНА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: недільний богородичний за його голосом.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки після 50-го псалма, замість Слава: „Молитвами святих апостолів” і іншого, в усі пісні неділі тріоді співаємо: Слава: „Відчини мені двері”, І нині: „На стежки спасіння” і після приспіву „Помилуй мене, Боже” стихиру: „Роздумуючи над безліччю”.3. Канонів 4 на 14: октоїха недільний з ірмосом на 4, хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і тріоді на 6. Катавасія чергова „Відкрию”. По 3-ій пісні – сідальний тріоді, по 6-ій – кондак-ікос тріоді, по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” і недільний світильний, Слава: тріоді, І нині: його богородичний.4. Хвалитних стихир – 8:4 октоїха і 4 тріоді з двома недільними приспівами, Слава: тріоді, І нині: „Преблагословенна”.5. Все інше до кінця утрені – як звичайно.6. Після відпусту утрені – Слава, і нині: євангельська стихира. (Так співаємо в усі неділі до неділі Всіх Святих, як приписує устав. Одначе, в саму неділю Всіх Святих і в неділю Мироносиць устав подає євангельську стихиру на своєму місці).НА ЧАСАХ: На всіх тропар недільний, а кондак – тріоді.

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході: тропар недільний, Слава: кондак тріоді, І нині: звичайний богородичний, як і поза тріоддю465.2. Прокімен і алилуя недільного голосу.3. Апостол-євангелія неділі.4. Причасний „Хваліте”.

Примітки1. В інші шість днів цього тижня тріодь не має нічого і поступається місцем октоїхові.2. Цього тижня устав дозволяє на м’ясо і в середу, і в п’ятницю466.

НЕДІЛЯ БЛУДНОГО СИНА

Все – за уставом неділі Митаря і Фарисея, тут на стор. 317, тільки на великій вечірні, на „Господи, взиваю я”, не буде 7 стихир октоїха і 3 тріоді, але 6 октоїха і 4 тріоді. На утрені до двох псалмів полієлею додаємо і третій „На ріках вавилонських”. Так само відправляємо вечірню і утреню в М’ясопусну і Сиропу сну неділі467.Примітка: В п’ять наступних днів цього тижня тріодь не має нічого і тому поступається місцем октоїхові, тільки на повечір’ях не беремо канон Богородиці, також і в суботу, а на утренях читаємо тільки по дві катизми. Так само відправляємо і в Сиропусний тиждень, за винятком середи і п’ятниці468.

М’ЯСОПУСНА, АБО ЗАДУШНА СУБОТА

Примітки1. Служба чергового святого переноситься на попереднє повечір’я або на інший день, а залишається суботня служба октоїха і тріоді.2. На вечірні, замість прокімена, і на утрені, замість „Бог Господь”, співаємо „алилуя”.

УСТАВ

123

НА ВЕЧІРНІ1. „В мирі Господеві помолімся” за померлих469.2. Катизма чергова.3. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 мученичні октоїха біжучого голосу і 3 тріоді, Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу (догмат).4. Замість прокімена дня, співаємо алилуя на 8-й голос з двома приспівами за померлих.5. Стиховня октоїха біжучого голосу, Слава: тріоді, І й: також тріоді.6. На кінці: тропар за померлих („Глибиною”), Слава, і нині: його богородичний „Тебе і захорону”.7. „Помилуй нас, Боже”, відпуст за померлих і „У блаженному успінні”.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Канон Богородиці не беремо, як було приписано на неділю Блудного Сина.2. По „Достойно” – кондак „Зо святими упокой”.

НА УТРЕНІ1. „В мирі Господеві помолімся” за померлих.2. Замість „Бог Господь”, співаємо алилуя на 8-й голос з трьома стихами за померлих, як маєш на кінці молитвослову470.3. Тропар за померлих двічі, Слава, і нині: його богородичний.4. Катизма 16-а чергова, мала єктенія і сідельний октоїха біжучого голосу.5. Все інше до канону, як на парастасі, тобто 17-а катизма („Непорочні”) зі своїми приспівами, поділена на дві статії, з яких перша закінчується єктенією за померлих, а друга – тропарями за померлих „Хор святих”, відтак співаємо єктенію за померлих, а на кінці – сідальний за померлих і 50-й псалом.6. Канонів 2 на 14: храму на 6 і тріоді на 8. Катавасія після кожної пісні – ірмос тріодного канону. По 3-ій пісні – звичайна єктенія і сідальний тріоді, по 6-ій – звичайна єктенія і кондак-ікос тріоді, по 9-ій – звичайна єктенія і світильний тріоді. Приспів до тропарів храмового канону буде звичайний, відповідний до форми канону, а до тропаря тріодного канону – „Упокой, Господи, душі спочилих слуг твоїх”.7. Хвалитних стихир – 4 тріоді, Слава, і нині: тріоді.8. Мале славослов’я.9. Стиховня октоїха, Слава, і нині: тріоді.10. Тропар і Слава, і нині: богородичний за померлих, як на вечірні.11. Єктенія „Помилуй нас, Боже” і відпуст за померлих і „У блаженному успінні”, як на вечірні.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар і кондак за померлих.НА ЛІТУРГІЇ: Все – за померлих, тільки апостол-євангелія спочатку дня, а опісля – за померлих.

М’ЯСОПУСНА НЕДІЛЯ

Про Страшний судСпіваємо все за уставом неділі Блудного, тут на стор. 319.

СИРОПУСНИЙ ТИЖДЕНЬ

Примітки1. Львівський Синод дозволяє цього тижня, крім понеділка, середи і п’ятниці, на м’ясо, під· умовою 5 „Отче наш” і 5 „Богородице Діво” для світських і 50-го псалма для клиру. В інші три дні вживаємо набілу.2. Богослужіння цього тижня наближається до пісного, однак, поступово, бо понеділок, вівторок і четвер мають тільки деякі частини в тріоді, а всі інші частини заповнюються октоїхом і мінеєю. Середа і п’ятниця мають в тріоді повніший чин пісного характеру з

124

поклонами471. Субота і неділя, хоч і мають повну службу в тріоді, одначе, не пісного виду, як і всі суботи і неділі Великого посту. Частини, що їх в тріоді мають понеділок, вівторок і четвер, такі: 1. Стиховня на вечірні і на утрені. 2. 2-й сідальний на утрені перед каноном. 3. Канон трипіснця, звичайно подвійний, тобто з двома ірмосами.Пісні тріодного трипіснця в перші п’ять днів цього тижня, як і всіх тижнів Великого посту, мають таку послідовність: В понеділок: 1-а, 8-а і 9-а.У вівторок: 2-а, 8-а і 9-а.В середу: 3-а, 8-а і 9-а.В четвер: 4-а, 8-а і 9-а.В п’ятницю: 5-а, 8-а і 9-а.

УСТАВВ СИРОПУСНІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І ЧЕТВЕР

Все – за загальним правилом безполієлейного святого в дні седмичні, тільки:НА ВЕЧІРНІ

В неділю і в понеділок увечері472

Замість стиховні октоїха буде стиховня тріоді з двома звичайними приспівами часослова. Якщо буде наславник святому, то богородичний добираємо з октоїха, за голосом наславника.НА ПОВЕЧІР’Ї: Канон Богородиці не береться473.

НА УТРЕНІ1. Замість 2-го сідального октоїха, буде – тріоді.2. Канонів, де не буде трипіснця, буде два октоїха і один святого, як звичайно; а де буде трипіснець, обидва канони октоїха пропускаються і співається канон святого одного або двох разом (якщо буде два) з ірмосом на 6474 і обидва канони трипіснця на 8475. Катавасія буде по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні і ще там, де буде трипіснець, завжди ірмос останнього канону.3. Стиховня тріоді зі звичайними приспівами часослова.

В СИРОПУСНІ СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮПримітка

З огляду на пісний вид церковних відправ цих днів, належить вживати фіолетові ризи, оскільки на утрені, замість „Бог Господь”, в ці дні співається „алилуя”, як в дні Великого посту, тому і приписує устав три поклони (малих) на початку вечірні на трисвятому і на „Прийдіте, поклонімся”, а також після перед-початкового псалма на „Алилуя, алилуя, алилуя, слава тобі, Боже”476, як і після кожного з трьох антифонів катизми (хоч тепер читаємо тільки початок катизми), після „Сподоби, Господи” і після трисвятого, що по „Нині відпускаєш”. До того ще й стиховня буде тріоді.

УСТАВУ вівторок і четвер увечері

НА ВЕЧІРНІ1. Від початку до тропарів, що по „Нині відпускаєш”, все – за загальним уставом безполієлейного святого в дні седмичні, однак, з поклонами.2. Після „Нині відпускаєш” з трисвятим – 3 тропарі, тобто „Богородице Діво”, Слава: Хрестителеві, І нині: „Молітесь”, кожний з поклоном на кінці, й „Під твою милість”, без поклону477.3. Від „Господи, помилуй” (40) до кінця все – як у часослові; одначе, на останньому трисвятому і на „Нехай буде ім’я Господнє”, яке треба відмовити перед псалмом „Благословлю Господа”, буде три поклони (малих); а на молитві св. Єфрема – 16 поклонів478, тобто 3 великих, 12 малих і знову один великий, як маєш на повсякденній північній після „Ти, що повсякчас”479. Відпуст зі звичайними поминаннями служби дня і святого.

Примітки про поклони1. Поклони, що їх чинимо на трьох перших тропарях, за уставом – не великі, а малі, хоча через незнання уставу, або через надмірну побожність, у нас творять великі. Бо тут цей поклін називається просто μετάνοια, а з додатком μεγάλη подається тільки на молитві св. Єфрема і ніколи на кінці вечірні, після єктенії „Помилуй нас, Боже”. Так само й на великому

125

каноні устав не приписує великих поклонів, але просто μετανοίας.2. Ані грецькі, ані слов’янські устави не подають вид великого або малого поклону. Одначе, за звичаєм буде так: той, хто робить великий поклін падає на коліна і сягає чолом землі; той, хто творить малий поклін не падає на коліна, ані не сягає чолом землі, а тільки перехрестившись сягає правицею землі, або лише до колін так, як приписує Львівський Синод у заголовку V „Про Священну Літургію”, в молитвах перед іконостасом перед проскомидією480. Сягаємо правицею землі, коли вклоняємось святим таїнам; тільки до колін, коли вклоняємось святим іконам, або на різних моліннях. Одначе, наш нарід в цих краях не має звичаю, вклоняючись, простягати руки до землі, або до колін, але тільки хрестячись вклонятися низько перед святими таїнами, а вище – в інших обставинах. Гадаємо, однак, що на малих пісних поклонах належить нам сягати рукою колін, бо протягом цілого року на трисвятому і на „Прийдіте, поклонімся” творимо поклони, не сягаючи рукою колін481.

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’ЇПримітка про поклони

Творимо три малих поклони: 1. На кожному трисвятому (що буде п’ять разів), крім трисвятого, що після молебних стихів „Пресвята Владичице”, бо одразу після них, перед трисвятим, слідує „Боже милостивий”, на якому вже були три поклони. 2. На кожному з трьох „Прийдіте, поклонімся”482. 3. На „алилуя”, що після першого і другого трисвятого. 4. На „Боже милостивий”, що після молебних стихів Пресвятої Богородиці. 5. На кожному молебному стиху – один малий поклін і на молитві св. Єфрема – 16 поклонів: 4 великі та 12 малих483.

УСТАВУстав великого повечір’я маєш тут на ст. 26-27, тільки:1. Після „Вірую” поклони на молебних стихах відбуваються так: 1-й хор починає: „Пресвята Владичице Богородице, моли Бога за нас”, а 2-й хор творить поклін, тоді встає і відповідає, а 1-й хор творить поклін. Так і на всіх інших молебних стихах. А коли проказуємо „Боже, милостивий будь мені грішному” (3), обидва хори співають разом і Творять три поклони (Грецька Тріодь, понеділок 1-го тижня посту).2. По „Достойно” не співаємо тропаря „Господи сил, з нами будь” з його стихами, але звичайні тропарі, як на малому повечір’ї, тобто: дня седмичного, храму і „Боже отців с” з іншими трьома484; а в дні Великого посту співаємо „Господи сил, з нами будь”.

НА ПІВНІЧНІЙРобимо три малі поклони: на кожному трисвятому, на обидвох „Прийдіте, поклонімся” і на кожному з трьох Слава: „Непорочні”. На молитві св. Єфрема – 16, тобто 4 великі та 12 малих.

НА УТРЕНІПримітка

Поклони творимо за уставом пісної утрені: 1. На „алилуя” кожної „Слава” катизм – три поклони485. 2. По „Достойно” – 1 поклін486. 3. На стихослов’ї – 3 поклони487. 4. На прикінцевому трисвятому – 3 поклони. 5. На молитві св. Єфрема – 16 поклонів: 4 великі та 12 малих488.

УСТАВ1. Від початку до кінця єктенії „В мирі Господеві помолімся” все – як звичайно кожного дня.2. Замість „Бог Господь” співаємо алилуя за біжучим голосом октоїха і троїчні голосу.3. Дві катизми зі звичайними поклонами на „Слава”; після 1-ої катизми – сідальний октоїха; після 2-ої – сідальний тріоді, відтак 50-й псалом і відразу – канон489.4. Канонів 3 на 14: перший октоїха (другий октоїха не береться) з ірмосом на 6, мінеї святого на 4 і тріоді на 4. В тих піснях, де приходить трипіснець, співаємо канон тріоді на 6 і обидва канони трипіснця разом на 8, і ще один окремий тропар з приспівом „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, а замість катавасії буде ірмос другого канону трипіснця. В піснях, в яких нема трипіснця, гадаємо, що катавасією буде ірмос останнього канону, тобто тріоді, по кожній пісні, як подається в тріоді на Сиропусну п’ятницю, бо ці два дні мають спільний устав, хоча

126

на середу подається неточно. Канон октоїха і мінеї в цих піснях, за уставом грецьких тріодей, відкидається490. Устави слов’ян, яким не досить грецької тривалості, приписують перенести пісні канону мінеї на попередні, в які трипіснець не має місця, і співають в середу 1-у пісню октоїха з ірмосом на 4,1-у і 3-ю пісні мінеї (без богородичних) на 6 і тріоді на 4. В п’ятницю – 4-у пісню октоїха на 4, 4-у і 5-у пісні мінеї на 6 і тріоді на 4. Подібно і 6-у пісню октоїха на 4, 6-у і 8-у мінеї на 6 і тріоді на 4. Також і 6-у пісню октоїха на 4, 7-у і 9-у мінеї на 6 і тріоді на 4. Пісні, що в псалтирі, не співаємо491. До тропарів канону приспівуємо звичайні приспіви (на стор. 29-30). По 3-ій пісні – сідальний святому, по 6-ій – кондак святому, а якщо – нема, то відмовляємо мученичний октоїха біжучого голосу, поданий на кінці тріоді, по сідальних утрені. Взагалі, в наших сучасних часословах подаються кондаки всім святим492. По 9-ій пісні – троїчний світильний голосу.5. Перед малим славослов’ям ієрей виголошує: „Тобі належить слава”.6. Стиховня тріоді.7. По „Добре воно” з трисвятим – тропар „Стоячи у храмі”, відтак „Господи, помилуй” (40) та інше з 16 поклонами, як у часослові на кінці утрені.

НА ЧАСАХВсе – за пісним уставом святої Чотиридесятниці, крім стихослов’я псалтиря, що тут не береться. Отже, буде:1. Три малі поклони: на „Прийдіте, поклонімся”, на трисвятих, на алилуя, що по трипсалмії, на „Як нам називати тебе”; а на молитві св. Єфрема – 16 звичайних493.2. По закінченні трипсалмія з алилуя співається тропар, називаний також прокіменом, з двома стихами за голосом прокімена. „Співає призначений читець (або ієрей) на середині церкви тропар „Удосвіта” (на 1-му часі, а на інших – окремий), а ми співаємо голосно той самий і прихиляємо коліна на землю. Саме так і на інших двох стихах і знову той самий тропар”494. Це прихилення колін творять тричі: раз – по відспіванні тропаря перед стихом, раз – по від-співанні тропаря після 1-го стиха і раз – по відспіванні тропаря після 2-го стиха495. По відспіванні тропаря з його стихами проказуємо Слава, і нині: богородичний і чинимо три поклони. (На 6-му часі, одразу після богородичного, буде тропар пророцтва й одне читання пророцтва між двох прокіменів у тріоді).3. Тоді співаємо „Стопи мої спрямуй” на 4 стихи, тобто: „Стопи мої спрямуй” двічі, „Визволи мене” двічі, „Світи своїм обличчям” двічі і „Нехай наповняться” тричі. Ці стихи – тільки на 1-му часі, а на інших – тільки один тропар без стихів.4. По трисвятому, замість кондака, співаються пісні тропарі, що в часослові.5. „Господи, помилуй” (40), „Ти, що повсякчас” й інше з молитвою св. Єфрема та 16 поклонами.6. Трисвяте з „Отче наш”, „Бо твоє є царство” і „Господи, помилуй” (12).7. Прикінцева молитва: на 1-му часі – „Христе, світло істинне”, а на інших – інша.8. „Слава тобі, Христе Боже” та інше і відпуст.Примітка: Часи 3-й, 6-й і 9-й, зображальна і вечірня в катедральному храмі співаються разом, починаючи об 11 годині ранку496.

ЗОБРАЖАЛЬНА (ОБІДНИЦЯ)Все – як у часослові (молитвослові), однак:1. Без стихир на „Блаженні” і без апостол-євангелії.2. На кожному з трьох „Пом’яни нас, Господи” – один малий поклін497.3. По 16 (або 15) поклонах на молитві св. Єфрема відразу починаємо вечірню, а молитва „Всесвята Тройце” і решта зображальних переноситься на кінець вечірні.

НАВЕЧІРНІВ середу ввечері на четвер і в п’ятницю ввечері на суботу1. Починається від „Прийдіте, поклонімся”.2. Катизма чергова.3. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 октоїха і З мінеї, Слава: святого, якщо має, І нині: звичайний богородичний за голосом і днем. (В п’ятницю всі 6 стихир – тріоді й 1-й

127

богородичний голосу, що віддається).4. Замість прокімена дня співаємо два прокімени тріоді, а між ними – одне читання тріоді (так також і в п’ятницю).5. По 2-му прокімені – відразу „Сподоби”.6. Стиховня тріоді.7. По „Нині відпускаєш” – тропар святому, Слава, і нині: відпустовий богородичний за голосом і за днем тижня498. (В п’ятницю ввечері – богородичний з недільних за голосом тропаря).8. Єктенія „Помилуй нас, Боже” і 3 великих поклони, без молитви.9. „Всесвята Тройце”, „Нехай буде ім’я Господнє”, „Благословлю Господа”, „Достойно” і відпуст від „Слава тобі, Христе Боже”.Примітка: Хоч за уставом в середу і в п’ятницю Літургія не відправляється, ані Напередосвячених, одначе, Львівський Синод дозволяє нашим церквам відправляти і в ці дні Літургію Золотоустого499.

НА ПОВЕЧІР’ЇВ середу ввечері читаємо мале. Канон Богородиці не беремо500, а співаємо канон мінеї святого, який випадає в суботу.

В Сиропусний четверНА УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ

Все – за загальним уставом безполієлейного святого в дні седмичні, одначе, на утрені шукай устав тут на стор. 324.

В Сиропусну п’ятницюВ сиропусний четвер увечері і в п’ятницю вранці співаємо службу саме так, як в середу, тут на стор. 324-325.

В Сиропусну суботуВшановуємо пам’ять всіх преподобних отців, що прославились у подвизі.НА ВЕЧІРНІ: В п’ятницю ввечері все – за уставом середи ввечері, тут на стор. 322.

НА ПОВЕЧІР’Ї1. Замість богородичного канону співаємо канон померлих октоїха біжучого голосу з утрені.2. По „Достойно” – кондак Отців501.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар Отців двічі, Слава, і нині: недільний богородичний за голосом тропаря Отців.2. Дві катизми з сідальними тріоді, 50-й псалом відразу канон.3. Канонів 2 на 14: храмового святого з ірмосом на 6 і тріоді отців на 8. Катавасія – ірмос канону Отців. Читаємо звичайні приспіви. (До канону Отців – „Преподобні отці, моліть Бога за нас”)502.По 3-ій пісні – сідальний Отців; по 6-ій – кондак-ікос Отців, по 9-ій – світильний Отців.4. 4 хвалитні стихири Отців, Слава: Отців, І нині: „Богородице, ти єси лоза”.5. По великому славослов’ї – тропар Отцям, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом Отців.6. Відпуст великий з поминанням Отців.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар і кондак Отців.НА ЛІТУРГІЇ: Все – тільки Отцям, а апостол і євангелія – спочатку дня, а відтак – Отцям.

СИРОПУСНА НЕДІЛЯ

Вигнання АдамаВсе – за уставом неділі Блудного, тут на стор. 319.В Сиропусну неділю і у всі неділі Великого посту

НА ВЕЧІРНІПримітки

128

1. Оскільки п’ять перших седмичних днів кожного тижня Великого посту, тобто понеділок, вівторок, середа, четвер і п’ятниця мають богослужіння пісного виду, починаючи від неділі ввечері, вживаємо священні ризи пісних барв, за попереднім уставом – багряні, за Львівським Синодом – фіолетові.2. Поклони на вечірніх цих неділь не творимо від початку вечірні, але від „Сподоби, Господи”. Чинимо, отже, три малі поклони по „Сподоби, Господи” і на трисвятому, що по „Нині відпускаєш”; а 3 великі поклони – на тропарях, на „Богородице Діво” і на молитві св. Єфрема, без 12 малих503.1. Катизми немає.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 покаянні октоїха біжучого голосу, 2 подані на стиховні вечірні й 2 на стиховні утрені (які взято з октоїха і подано на кінці тріоді), 3 тріоді та 3 мінеї святого; Слава: святого, І нині: звичайний богородичний за голосом наславника; якщо – ні, то Слава, і нині: богородичний, що в мінеї.– Якщо випаде два святі, то співаємо одному ввечері З стихири, а другому хвалитні стихири на 4504.– Якщо випаде святий на 6, то співаємо йому 3 стихири, як і святому на 4505.3. Вхід, з огляду на великий прокімен.4. Замість прокімена дня співаємо великий прокімен тріоді (в цю неділю, в 2-у і 4-у: „Не відверни”; в 1-у, 3-ю і 5-у: „Дав єси”).5. По прокімені єктенії не буде506; ієрей скидає фелон і зачиняє святі двері, а ми проказуємо „Сподоби, Господи” і після цього творимо 3 малі поклони.6. Стиховня тріоді зі звичайними приспівами часослова, тільки, якщо буде Слава: святому, то богородичний буде звичайним, за голосом наславника.7. По „Нині відпускаєш” і трисвятому з трьома малими поклонами співаємо 3 тропарі з поклонами, тобто „Богородице Діво” і поклін, Слава: „Хрестителю Христовий” і поклін; І нині: „Моліться за нас” і поклін, а тоді „Під твою милість” без поклону.8. „Господи, помилуй” (40) й інше, як в часослові, однак, тільки до кінця 3-го великого поклону молитви св. Єфрема, інших малих поклонів не чинимо507, але ієрей відразу: „Слава тобі, Христе Боже” і відпуст дня з поминанням святого.

НА ПОВЕЧІР’ЇСпіваємо мале повечір’я з пісними поклонами, тобто З малими поклонами на „Слава во вишніх Богу”, на трисвятому, що по „Достойно” і по молитві св. Єфрема508 та 16 звичайними на молитві св. Єфрема. Канону богородичного не пропускаємо, оскільки не було всенічного.

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Примітка: Львівський Синод дозволяє у всі дні Великого посту, за винятком понеділків, серед і п’ятниць, на м’ясо, під умовою 5 „Отче наш” і 5 „Богородице Діво” для світських, а 50-го псалма – для клиру; в інші три дні – на набіл.

ЗАГАЛЬНІ УСТАВИНА П’ЯТЬ ПЕРШИХ ПІСНИХ ДНІВ ВСІХ ТИЖНІВ

ВЕЛИКОГО ПОСТУНА ПІВНІЧНІЙ

В перший день Великого посту поклонів на північній не робимо, крім трьох великих на молитві св. Єфрема, а в інші пісні дні робимо 3 малі поклони: 1. На кожному з трьох трисвятих. 2. На обидвох „Прийдіте, поклонімся”. 3. На кожній Слава: „Непорочні”; також 16 звичайних на молитві св. Єфрема, тобто 4 великих і 12 малих509.

НА УТРЕНІПримітка: Поклони починаємо від катизм і робимо: 1. На „алилуя” кожної „Слава” катизм – 3 поклони510. 2. На „Чеснішу” кожного з 6 стихів богородичної пісні – 1 поклін. 3. На „Достойно” – 1 поклін. 4. На „Слава во вишніх Богу” – 3 поклони. 5. На прикінцевому трисвятому – 3 поклони. 6. На молитві св. Єфрема – 16 поклонів, тобто 12 малих і 4 великі.

129

УСТАВ1. Від початку до кінця єктенії „В мирі Господеві помолімся” все, як і кожного дня.2. Замість „Бог Господь” співаємо алилуя за черговим голосом октоїха.3. Співаємо три троїчні тропарі біжучого голосу, подані в часослові, три на кожний голос. Співаються вони всі три по разу з приспівом „Слава” до другого, а „І нині” – до третього. На кожному першому чинимо поминання седмичної служби, на другому – поминання всіх святих, на третьому – поминання Богородиці. Однак, оскільки седмична служба тижня змінюється щодня, а тропарі співаються ті самі кожного дня тижня (крім субот і неділь, в які, тому що вони – не пісні, троїчні не співаються), на кінці кожного першого троїчного подається двокрапка, яка означає, що тропар має бути доповнено поминанням седмичної служби, вид якої зазначено на кінці 3-го тропаря 1-го голосу.

ПриміткаЦі три поминання творимо і на світильних, що після канону. Але пісний світильний має тільки один тропар в кожному голосі, який співається тричі, тому, коли співається вперше, до нього додається поминання седмичної служби, коли – вдруге, з приспівом „Слава”, то – поминання всіх святих, а коли втретє, з приспівом „І нині”, то – поминання Богородиці. Додаються ці поминання там, де подається двокрапка, тобто перед „І спаси мене”.4. Три катизми зі своїми сідальними, сідальні яких, що співаються по 1-ій катизмі, – октоїха біжучого голосу, подані і на кінці тріоді. Сідальні, що співаються по 2-ій і 3-ій катизмах, – тріоді.5. 50-й псалом і перший член великої єктенії „Спаси, Боже”, а по виголосі „Благодаттю і щедротами” відразу – канон.6. Пісні і канони. Пісні, подані на кінці псалтиря, сплітаються з піснями канону, як подається: перед піснею канону проказують відповідну пісню псалтиря, залишаючи її останні стихи на приспіви до тропарів канону, в такій кількості, скільки буде тропарів в пісні канону, включно з ірмосом, крім двох, бо до передостаннього тропаря приспівуємо „Слава”, а до останнього – „І нині”. 2-а пісня проказується ціла перед піснею канону, а до тропарів її канону приспівуємо: „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”. За нашим стародавнім звичаєм, проказуються пісні псалтиря тільки в тих піснях, в яких приходить трипіснець, а в інших піснях приспівуємо до тропарів канону звичайні приспіви. Грецький устав приписує співати пісні псалтиря за голосом канону мінеї, але тепер навіть не знаємо яким був їхній напів.Канони будуть тільки мінеї і тріоді, бо октоїх, за грецьким уставом, під час Великого посту не співається, за винятком неділь. В деяких піснях буде 3 канони на 14, тобто святого мінеї з ірмосом на 6 і обидва канони тріоді на 8: один на 4 і другий на 4. В деяких піснях буде тільки один канон святого на 4, а в другій пісні буде тільки два канони тріоді на 8, з ірмосом на 9. Ця відміна щодо числа канонів і їхніх тропарів у піснях виникає тому, що тріодні канони не приходять щоденно в усіх піснях, але взагалі тільки в трьох піснях в наступній послідовності:В понеділок: 1-а, 8-а і 9-а.У вівторок: 2-а, 8-а і 9-а.В середу: 3-а, 8-а і 9-а.В четвер: 4-а, 8-а і 9-а.В п’ятницю: 5-а, 8-а і 9-а.В суботу: 6-а, 7-а, 8-а і 9-а.Отже, будуть:В понеділок: на піснях 1-ій, 8-ій і 9-ій – 3 канони на 14, тобто мінеї з ірмосом на 6 і обидва канони трипіснця на 8, а опісля – ще один окремий тропар тріоді з приспівом „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, і катавасія – ірмос 2-го канону трипіснця. На інших піснях буде тільки один канон святого на 4, з ірмосом на 5; тільки на 3-ій і 6-ій піснях канон святого читається без ірмоса, бо береться опісля, як катавасія511.У вівторок: на 2-ій пісні, оскільки святий цієї пісні не має, буде тільки два канони трипіснця на 8, а опісля – ще один окремий тропар і катавасія – ірмос 2-го канону трипіснця; на 8-ій і 9-

130

ій піснях – 3 канони на 14 саме так, як в понеділок. На інших піснях буде тільки канон мінеї на 4 саме так, як в понеділок.В середу: на 3-ій, 8-ій і 9-ій піснях буде 3 канони на 14 саме так, як на 1-ій, 8-ій і 9-ій піснях в понеділок. А на інших піснях буде тільки один канон святого на 4, як в понеділок.В четвер: на 4-ій, 8-ій і 9-ій піснях буде 3 канони на 14, як в понеділок. На інших піснях – тільки канон святого на 4 й інше, як в понеділок.В п’ятницю: на 5-ій, 8-ій і 9-ій піснях буде 3 канони на 14, як в понеділок; а на інших піснях – тільки один святого на 4.В суботу: на 6-ій, 7-ій, 8-ій і 9-ій піснях буде 3 канони: один святого і два тріоді, на інших піснях буде два канони: храму і святого; одначе, на суботу буде подано окремий устав, оскільки субота – це не пісний день.- Якщо випаде два святі, то обидва їхні канони читаємо разом на 6512, тобто першого святого з ірмосом на 3 і другого без ірмоса на 3. Так само і святому на 6.Катавасією буде завжди ірмос останнього канону чи то трипіснця, чи то мінеї: трипіснця там, де буде трипіснець, а де буде тільки мінея, то катавасія мінеї буде лише по 3-ій і 6-ій піснях, бо на 8-ій і 9-ій завжди буде трипіснець і тому завжди буде катавасія трипіснця.Точніший приклад поєднання пісень псалтиря з піснями канону подано на 1-ій пісні в Московському типику, а подається ось так: „Після цього починаємо: „Господеві співаймо” за голосом канону мінеї дня святого і проказуються спішно стихи пісень, кожний хор – свій стих, доки не дійдуть до „Загустіли” і від цього починають стихи на 14, і співаємо мінеї з ірмосом на 6. А співаємо так: перший хор читає стих „Загустіли” і співає ірмос. Другий хор читає другий стих „Сказав ворог” і, після нього, – тропар канону, і в послідовності стихи по хорам до „Тоді поспішилися”. Від стиха „Тоді поспішилися” починаємо трипіснець Кир Йосифа на 4. А на „Господь, що царює” співаємо 2-й трипіснець Кир Теодора Студита, і співає один хор тропар, а другий хор – 2-й стих і тропар. Після цього обидва хори, сполучившись, співають: Слава: троїчний, вищим голосом, І нині: богородичний. Тоді співаємо найвищим голосом: „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, і співаємо інший тропар Теодора, тому що пісня має по 5 тропарів. На кінці співаємо катавасію – ірмос другого канону”513.Щодо заспівів до тропарів канону, знай, що щоб якнайшвидше відшукати число приспівів, останні чотири, шість і вісім стихів пісень псалтиря (крім 2-ої, бо вона читається ціла перед ірмосом) зі споду і до гори позначені в середині пісні, або на боці, написом: „на 4, на 6, на 8”. Але на 14 не відчисленні, оскільки 6 стихів від 8 вгору зручно числяться. Одначе, відчислення 14 стихів в теперішніх псалтирях не збігається точно з відчисленням в попередніх псалтирях, бо де устави подають 14-й стих на „Загустіли”, теперішні псалтирі подають 14-й стих на „Сказав ворог”, а „Загустіли” переходить на 15-й стих. 6-а пісня має тільки 12 стихів, тому не забудь поділити ці два її стихи на 4. 9-а пісня, одна, Богородиці, співається ціла перед ірмосом з „Чеснішу”, а друга, Захарії, співається ціла в заспівах, а в тих виданнях, де тільки 13 стихів, треба один стих поділити на 2.Останнє видання Львівського псалтиря не подає відчислення останніх стихів, крім 9-ої пісні; і, взагалі, в останніх виданнях не дбали про числення стихів.По 3-ій пісні – сідальний святого, по 6-ій – кондак-ікос святого; якщо святий цього не має, то мученичний сідальний октоїха біжучого голосу514, поданий і на кінці тріоді. По 9-ій пісні – „Достойно” і по єктенії – світильний голосу, що в часослові, тричі, з приспівами і поминаннями, як троїчними, тут на стор. 338, в примітці.7. Перед малим славослов’ям ієрей виголошує: „Тобі належить слава” та інше, а на „Слава во вишніх Богу” поклоняємось тричі.8. Стиховня тріоді, Слава: святому, якщо буде, І нині: звичайний богородичний за голосом „Слава”.9. „Добре воно” двічі; на трисвятому – 3 поклони і, по „Отче наш”, – тропар „Стоячи у храмі”; відтак „Господи, помилуй” (40) та інше з 16 поклонами на молитві св. Єфрема і, по останньому поклоні, відразу – „Прийдіте, поклонімся” тричі й 1-й час.

131

НА ЧАСАХ1. Чинимо 3 малі поклони: на „Прийдіте, поклонімся”, на кожному трисвятому, на „алилуя”, що по трипсалмії, і на „алилуя” після кожного антифону; на кожному з трьох співань тропаря з двома стихами прихиляємо коліна515 і, по богородичному, – 3 поклони, а на молитві св. Єфрема – 16 звичайних.2. По трипсалмії з „алилуя” – чергова катизма за пісним покажчиком псалтиря, крім 1-го часу в понеділок та 1-го і 9-го часів у п’ятницю, бо тоді катизми не буде.3. Тропар („Удосвіта” на 1-му часі, а на інших – інший питомий часу) з двома стихами і з прихиленням колін по кожному з трьох співань тропаря, відтак Слава, і нині: богородичний („Як нам називати тебе” на 1-му, а на інших – інший, питомий часу).4. Вибрані стихи зі Святого Письма Старого Заповіту, тобто: на 1-му часі – „Стопи мої”, на 3-му – „Господь Бог благословенний”, на 6-му часі – „Негайно пошли”, на 9-му – „Не залиши нас”. На 1-му часі „Стопи мої” поділено на 4 стихи, з яких 3 перші співаємо по двічі, а 4-й – тричі. На 6-му часі між богородичним і старозаповітними стихами співаємо тропар пророцтва тріоді і одне пророцтво між двома прокіменами там таки.5. По трисвятому, замість кондака, читаємо три пісних тропарі, за чином часів в часослові, додаючи до 2-го „Слава”, а до 3-го – „І нині”.6. „Господи, помилуй” (40), „Ти, що повсякчас” та інше з молитвою св. Єфрема і з 16 звичайними поклонами.7. Трисвяте з 3 поклонами, а по „Отче наш” – виголос „Бо твоє є царство” і „Господи, помилуй” (12).8. Прикінцева молитва часу і „Слава тобі, Христе Боже”, відпуст дня седмичного з поминанням святого на 1-му часі, а на інших часах, оскільки вони поєднуються з обідницею, відпусту не буде, а буде він на кінці обідниці.

Примітки1. В архикатедральному храмі часи 3-й, 6-й, 9-й, обідниця і вечірня відправляються разом, починаючи о годині 11-ій ранку, а пополудні, в звичайний час вечірні, – велике повечір’я516.2. Остання молитва 9-го часу „Владико Господи Ісусе Христе” переноситься на обідницю, на місце молитви „Всесвята Тройце”, а молитва „Всесвята Тройце” з наступним по ній псалмом переноситься, за уставом нашої Почаївської Тріоді, на кінець вечірні517. А в середу і п’ятницю, оскільки вечірня буде з Напередосвяченими, „Всесвята Тройце” не можна переносити на кінець вечірні, бо вона закінчується Літургією і тому залишається на своєму місці на обідниці, саме так і молитва „Владико Господи Ісусе Христе” залишається на своєму місці на 9-му часі.

НА ЗОБРАЖАЛЬНІЙ (ОБІДНИЦІ)Примітка: Перша частина Зображальних, від початку до „Блаженні”, у Великий піст відпадає, а остання, від „Всесвята Тройце”, переноситься на кінець вечірні. В середній частині відпадають стихири на „Блаженні” і апостол-євангелія.

УСТАВ1. „Блаженні”, тобто „Пом’яни нас, Господи”, „Блаженні вбогі духом” і всі інші стихи, відтак „Слава, і нині”. Після цього обидва хори, зійшовшись разом, з непокритими головами, співають вищим голосом:„Пом’яни нас, Господи, коли прийдеш у царстві твоїм”.І великий поклін.„Пом’яни нас, Владико, коли прийдеш у царстві твоїм”.І великий поклін.„Пом’яни нас, Святий, коли прийдеш у царстві твоїм”.І великий поклін518.2. „Хор”, стих і знову „Хор”, Слава: „Хор святих ангелів”, І нині: „Вірую”.3. „Ослаби, відпусти” й „Отче наш”.4. Кондаки, що в часослові.5. „Господи, помилуй” (40), „Слава, і нині” й інше з молитвою св. Єфрема і 16 звичайними

132

поклонами, як в часослові.6. Трисвяте з 3 поклонами й інше з „Отче наш” і „Господи, помилуй” (12).7. Ієрей – молитву 9-го часу „Владико Господи Ісусе Христе”.8. Відпуст дня з поминанням святого519.

НА ВЕЧІРНІВ понеділок, вівторок і четвер увечері,

без Напередосвячених.Примітка про поклони

Три малі поклони чинимо: на „Прийдіте, поклонімся”, на „алилуя” після передпочаткового псалма й після кожного з трьох антифонів катизми (хоч тепер читаємо тільки початок катизми); по „Сподоби, Господи”, на трисвятих; на молитві св. Єфрема – 16 звичайних і один поклін по „Достойно”520.

УСТАВ1. Ієрей: „Благословенний Бог наш”; хор: „Прийдіте, поклонімся” тричі з поклонами.2. Після передпочаткового псалма, на алилуя, – 3 поклони.3. 18-а катизма з 3-ма поклонами на алилуя після кожного її антифона (сьогодні читаємо тільки початок катизми).4. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 тріоді і З мінеї, Слава, і нині: богородичний мінеї. Якщо буде наславник святого, то богородичний – звичайний, за голосом наславника.– Якщо випаде два святі, то співаємо одному ввечері стихири на 3, а 2-му вранці на „Хваліте” - стихири на 4521.– Якщо випаде святий на 6, то співаємо йому стихири на 3, як і святому на 4; так співаємо і в середині свята, напр. 20 грудня і 15 вересня.5. Прокімен тріоді і одне читання тріоді, а опісля також інший прокімен і друге читання тріоді.6. По 2-му читанні відразу – „Сподоби” і 3 поклони.7. Стиховня тріоді зі звичайними приспівами часослова. Якщо буде наславник святому, то богородичний добираємо за його голосом, як на „Господи, взиваю я”; якщо – ні, то Слава, і нині: тріоді.8. По „Нині відпускаєш”, на трисвятому, – 3 поклони; і по „Отче наш” – тропарі „Богородице Діво” й два інших з поклоном на кінці кожного, відтак „Під твою милість” без поклону.9. „Господи, помилуй” (40) та інше, як у часослові, з молитвою св. Єфрема і 16 звичайними поклонами.10. Трисвяте з поклонами і, по „Отче наш”, – „Господи, помилуй” (12).11. „Всесвята Тройце” і „Нехай буде ім’я Господнє” (3) з поклонами.12. Слава, і нині: псалом „Благословлю Господа”.13. „Достойно” і поклін; Слава, і нині: „Господи, помилуй” (2), „Господи, благослови”.14. Відпуст „Христос істинний Бог наш” з поминанням служби дня і святого.

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’Ї1. У звичайний час вечірні співаємо велике повечір’я з поклонами, як зазначали ми на вівторок і четвер ввечері Сиропусного тижня, тут на стор. 327.2. В понеділок, вівторок, середу і четвер першого тижня Великого посту, по „Прийдіте, поклонімся”, проказуємо псалом 69 „Боже, рятуй мене”, поданий в чині великого повечір’я після 3-го „Прийдіте, поклонімся”, після молитви „Владико Боже Отче”; відтак одну четверту частину кожної пісні великого канону (утреня у четвер, що перед 5-ою неділею посту)522. Приспів до тропарів канону – „Помилуй мене, Боже, помилуй мене”523, до тропаря преподобної Марії Єгипетської – „Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас”, а до тропаря преподобного Андрія – „Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас”. За уставом належало б творити З малих поклони на кожному тропарі канону, однак, у нас цього не роблять, оскільки не буває тоді людей в церкві.Устав великого повечір’я маємо частково тут на стор. 327, а частково – в часослові.

133

ВЕЧІРНЯ В СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИПримітка про поклони

В середу творимо 3 малих поклони: на трисвятому, що на початку, на „Прийдіте, поклонімся”, на „алилуя”, що після перед-початкового псалма і що після кожного антифону катизми та на „Нехай буде ім’я Господнє”. З великих поклони, за місцевим звичаєм, творимо на „Світло Христове”, коли ієрей трисвічником хрестоподібне знаменує людей; по закінченні співу „Нехай стане” і по „Нині сили небесні”, коли освяченого Агнця буде взято з кивоту і покладено на дискос524. А в п’ятниці на вечірнях і на повечір’ях не чинимо поклонів, тільки уявлені на Напередосвячених, тобто: по „Нехай стане” – 3 поклони, по Вході Святих Дарів – 3 поклони і на „Нехай буде ім’я Господнє” – 3 поклони525, а у нас ще й на „Світло Христове” – 3 поклони.

УСТАВ1. По „Благословенне царство” проказуємо „Царю небесний”, трисвяте (з поклонами) і, по „Отче наш”, – „Господи, помилуй” (12), Слава, і нині: „Прийдіте, поклонімся” тричі (з поклонами).2. З восьми молитов, що проказуються на передпочатковому псалмі, ієрей відмовляє тут тільки 5 останніх, бо три перші має читати опісля, по одній на кожному з трьох антифонів катизми.3. 18-а катизма, з молитвою на кожному з трьох її антифонів і з малою єктенією по кожному антифоні.4. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: тріоді на 6 і мінеї на 4, Слава, і нині: богородичний мінеї. Якщо буде наславник святому, то богородичний добираємо за його голосом. (В п’ятницю ввечері стихири: самогласний тріоді двічі, мученичні октоїха біжучого голосу – 4526 і святого – 4, Слава: святого, якщо буде, І нині: 1-й богородичний голосу, що віддається; якщо – ні, то Слава, і нині: той самий богородичний).5. Вхід з кадилом (на Віднайдення Чесної Голови Предтечі, на 40 мучеників й у великі понеділок, вівторок і середу вхід – з Євангелією).6. На „Світло тихе” – прокімен тріоді, одне читання тріоді та другий прокімен тріоді527; відтак ієрей, прийнявши трисвічник з кадильницею і виголосивши „Премудрість, прості”, починає „Світло Христове”, благословляючи трисвічником хрестоподібно до сходу, відтак, благословляючи на захід, мовить: „Просвітлює всіх”528; всі роблять три поклони до землі, а читець співає: „З книги Приповідок читання” і, коли ієрей чи диякон виголосить: „Будьмо уважні”, читає друге читання тріоді.7. „Нехай стане”. Має після себе три стихи і співається шість разів, тобто: двічі – перед першим стихом, раз – після кожного стиха й знову раз на кінці. А у нас перший раз „Нехай стане” співає ієрей, другий раз – хор, всі три стихи – ієрей, по кожному хор – „Нехай стане”, останній раз вищим голосом до половини – ієрей, а від половини – хор. Там, де буде два хори, співають „Нехай стане” поперемінно: перший починає після ієрея, а другу половину співають обидва хори разом. Коли співає ієрей, то сам він стоїть, а хор і люди клячать; коли співає хор, то хор стоїть разом з людьми, а ієрей клячить. Якщо буде два хори, то той, що співає, стоїть, а другий клячить; люди, що з боку правого хору, клячать, стоять і співають з правим хором, а ті, що з лівого – з лівим529.Ієрей співає „Нехай стане” спочатку спереду престолу, відтак 1-й стих – на південному, 2-й – на західному, 3-й – на північному боці, а на кінці першу половину – знову спереду св. трапези530. Кадить кожний бік престолу двічі, тобто перед початком свого співу і на кінці співу хору, тобто на „Здіймання рук моїх”, бо тоді, покадивши, відходить на наступний бік престолу, щоб і там покадити так, щоб хор був готовий співати свій стих531.8. Відразу по закінченні співання „Нехай стане” виголошується „Промовмо всі” і за чином – Літургія Напередосвячених.

Примітки1. Якщо Літургії Напередосвячених не буде, то співаємо вечірню за уставом понеділка, вівторка і четверга ввечері, тобто з 10 стихир на „Господи, взиваю я” перші 3 переносимо на

134

стиховню, а інші 6 співаємо на „Господи, взиваю я”532; і буде в середу стихир тріоді – 3 і мінеї – 3, а в п’ятницю мученичних октоїха – З і мінеї – 3. В п’ятницю ввечері, по „Нині відпускаєш”, не буде пісних тропарів з поклонами, а буде тропар святого, Слава, і нині: богородичний з недільних, за голосом тропаря святого і, по єктенії „Помилуй нас, Боже”, – 3 великі поклони533 й великий відпуст, за звичаєм.2. Якщо в цей день випаде полієлейний святий, а саме Віднайдення Чесної Голови Предтечі й 40 мучеників, а також і в понеділок, вівторок і середу Страсної седмиці, то відразу по „Нехай стане” буде кадження і в два попередньоназвані свята читаються їхні апостол і євангелія, Євангелія – починаючи від „Премудрість, прості”. В три дні Страсної седмиці читається тільки Євангелія, починаючи від „І щоб удостоїтися нам”, оскільки нема апостола.3. За рішенням Львівського Синоду, душпастир повинен відправляти Літургію Напередосвячених щосереди і щоп’ятниці Великого посту і в понеділок, вівторок і середу Страсної седмиці534.Примітка про число поклонів на день. Число поклонів, що робляться в церкві, сягало колись 300 на день, за винятком північної: Του νυχφημερου τριακόσιοι, άνευ του Μεσονυκτικου. (Грецька тріодь, наш рукописний типик і Церковне Око в 1-й понеділок посту).

ПЕРША СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ

пам’ять святого великомученика Теодора Тирона535

В п’ятницю ввечеріНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ: Все загальним уставом, тут на стор. 349.

НА ПОВЕЧІР’ЇПримітка

Повечір’я у всі п’ятниці Великого посту, за грецьким уставом, – малі, а за Почаївською тріоддю, Церковним Оком та Московським типиком – великі. Одначе, в наші часи, коли панують скорочення, належить нам дотримуватися грецького уставу, тим більше, що і в наших часословах, в чині великого повечір’я, подаються тропарі тільки на 4 дні тижня, тобто на понеділок, вівторок, середу і четвер. Поклонів не творимо, як вже було сказано на стор. 349.

УСТАВ1. Якщо буде мале повечір’я, то по „Достойно” проказуємо кондак великомученика; якщо – велике, то по 1-му трисвятому – тропар великомученика, Слава, і нині: богородичний (недільний, за голосом тропаря святого)536; по 2-му трисвятому – звичайні тропарі „Помилуй нас, Господи”; по „Достойно” – кондак великомученика, а тропар „Господи сил” не відмовляємо537.2. На повечір’ях співаємо канон за померлих, що в октоїху за біжучим голосом, а канони мінеї святим найближчої суботи і неділі співаємо, якщо воліє еклезіярх, один – на повечір’ї в п’ятницю з каноном за померлих, а другий – в неділю на повечір’ї538. Грецька тріодь додає: „так робимо в усі п’ятниці ввечері святої і великої Чотиридесятниці”. Перед каноном за померлих належить співати і звичайний богородичний канон октоїха, бо устав його не виключає539.

НА УТРЕНІ1. Від початку до канону все – за загальним уставом безполієлейного святого в суботу, крім 2-го сідального, який не буде октоїха, а буде тріоді св. Теодора.2. Канонів 3 на 14: храму з ірмосом на 6 і два Теодора на 8. Катавасія по кожній пісні – „Відкрию”.По 3-ій пісні – сідальний святого, по 6-ій – кондак-ікос святого, по 9-ій – світильний святого.3. Хвалитні стихири святому на 4, наславник – йому, а богородичний – в тріоді.4. Мале славослов’я і, по „Сповнім”, – стиховня святого з двома його приспівами і подальший чин утрені за уставом безполієлейного святого в суботу.

135

НА ЧАСАХ: На всіх: тропар і кондак святому.НА ЛІТУРГІЇ: Все – святому, а апостол і євангелія спочатку – дня, а відтак – святого.

ПЕРША НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Православ’я540

Примітки1. Служба тріоді цієї неділі не має ані всенічного, ані полієлею541, а поєднується з недільною службою октоїха.2. Службу безполієлейного святого співаємо на повечір’ї або іншого дня.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1 Заголовок оригінального тексту: „Типик Руської Католицької Церкви”. „Руський” — стародавня назва українців.2 Витяг з додатку XXXI.3 Нехай буде відомо, що Синод подає устав лише цієї, 1-ої, частини. Устави інших чотирьох частин подаються за богослужбовими книгами слов’янськими і грецькими, а також за звичаями наших церков.4 Устав Літургії не подається, бо його докладно подано в нововиданих служебниках.5 Грецькі євхологіони і слов’янські мінеї (25 грудня на всенічнім з великим повечір’ям) приписують також і фелон; устав наших служебників і московські типики приписують тільки епітрахиль. Також і Грецький типик вперше згадує про фелон на Вході, приписуючи: Και ειςελΰοντες (ієрей і диякон) αλασσουσιν την ιερατικην στολην εν τω διακονικό. (Καιφ. β) /І, увійшовши, вбираються у священні ризи (розділ 2)/. 6 Так само і в чині богослужіння, що видав єп. Ціхановський для вжитку клиру своєї Холмської єпархії, цей виголос приписано одному з дияконів; в Грецькому евхологіоні — читцеві τω Αναγνώστη або Ευταξιω /церемонієрові/; в Грецькому типику — служачому клирикові, що запалює свічки Κανδηλαπτη (Sacristæ).7 Це Грецький типик приписує ієреєві, і це вочевидь, бо за його уставом, від початку служить не диякон, а сам ієрей.8 Грецький типик наказує дияконові поминати служіння від єктенії „В мирі Господеві помолімся”, однак, грецькі евхологіони не забороняють йому служити від початку: Ει μη φορεση ο διάκονος εις την αρχήν του Εσπερινού, ενδύεται ψαλλομενου του γ αντίφωνου του ψαλτηρίου, ει εστίν Στιχολογια; ει δε μη, του Προοιμιακου ψαλλομενου /Якщо диякон не був би убраний з початку вечірні, нехай вбирається під час співу передпочаткового псалма/. Наші служебники приписують дияконові починати служіння вже від початку вечірні, але кадити приписують самому ієреєві; Синод ухвалює теперішній звичай кадити двом дияконам. Те, як дехто говорить, що не належить на богослужіннях служити двом дияконам, але лише одному, бо устави згадують тільки одного, Синод не приймає, і слушно. А так, як нема нічого проти нашого обряду, коли кілька ієреїв соборно служать, хоча устави згадують тільки одного ієрея, то й ніщо не перешкоджає служінню кількох дияконів.9 Грецький типик наказує ієреєві перед „Слава святій” творити кадильницею перед св. трапезою тричі знак хреста, а евхологіон — співати „Слава святій”, кадячи св. трапезу.10 В Грецькому Ευχολογ. /евхологіоні/, в чині вечірні, подається: Και φησιν (ο διάκονος): Ευλογησον Δέσποτα το ΰυμιαμα. Και ο Ιερεύς ευλογεί αυτό λέγων: Ευλογητος ο θεός ημών, πάντοτε /І виголошує (диякон): „Благослови, владико, кадило”. І священик благословляє, кажучи: „Благословенний Бог наш, повсякчас”/ і на наступних кадженнях не згадується молитва „Кадило тобі приносимо”, а тільки на початку. Тому, належить дотримуватись цього правила і на Літургії, вживаючи цю молитву лише раз, на початку.11 Грецький Ευχολογιον /евхологіон/ приписує кадити тільки св. трапезу.12 В деяких парафіях ще прихиляють коліна і голови до землі так, як це подано в Грецькому типику, в якому: Και ημών κλιναντων, και επί γης κεκυφωτων, (Καιφ. β) /І нас, що схилились і до землі прихилились (розділ 2)/.13 Тому, що жодний устав (свідчить Синод) не приписує тут кадження у храмі, буде краще, якщо диякони кадитимуть з місця литії, коли туди прийдуть. А так, як це ліпше, тому і примістили ми такий устав в тексті, а гірший дотеперішній місцевий звичай кадити і св. трапезу, і намісні ікони так, як на „Господи, взиваю я”, ми цілковито відкинули, хоч і про нього згадує Синод. Однак, якщо в притворі будуть і ікони, належить спочатку кадити їх, бо так наказують і давні типики14 Виголошувати в цьому місці „Благослови, владико” наказує дияконові і Грецький Διακονικον /дияконікон/. Те саме приписує і мінея на великім повечір’ї Різдва Христового і Богоявління.15 Грецький Ευχολογ. /евхологіон/. Так само і Почаївська тріодь на утрені Неділі Воскресіння.16 Дехто з наших вважає, що тут не належить казати „Господи, благослови”, а лише „Благослови”, тому, що тут не проситься благословення від Господа, але від ієрея. Але цього достеменно не знаємо, бо в інших уставах, а саме в московських типиках і часословах в чині вечірні, а в грецьких часословах на повсякденній північній слова „Господи” нема; однак, у наших часословах (наприкінці утрені) і в Церковному Оці, і в грецьких евхологіонах в чині вечірні це слово подається. Ось слова Римського евхологіона: „О ιερεύς ησυχως: Δόξα σοι ο θεός, η ελπις ημών, δόξα σοι; και λεγουσιν οι Αδελφοί: Δόξα, και νυν, Κύριε ευλογησον /Священик потиху: „Слава

136

1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: недільних октоїха – 6 і тріоді – 4, Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу (догмат).3. Стиховня недільна, Слава: тріоді, І нині: тріоді.4. На кінці: тропар недільний, Слава: „Пречистому”, голос 2-й; І нині: недільний богородичний на той самий, 2-й, голос.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак тріоді один.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: „Пречистому”, І нині: недільний богородичний на той самий, 2-й, голос.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки „Слава” буде „Відчини мені двері”, І

тобі, Боже, надіє наша, слава тобі”. А браття кажуть: „Слава, і нині”, „Господи, благослови”/”. Отже, і перше, і друге — добре, можна бо і в Господа Бога просити благословення на закінчення богослужіння так, як проситься і на вечірні зі всенічним, на початку якої диякон, або сам ієрей, виголошує: Κύριε ευλογησον /”Господи, благослови”/.17 (подібно до повсякденної).18 Все це подає і Грецький часослов. Перемиський молитвослов не слушно не подає їх; не слушно й наші часослови починають їх від трисвятого, не приписуючи „Слава тобі, Боже наш, слава тобі” і „Царю небесний”.19 Однак, краще подається в грецьких часословах — тільки один тропар, тобто рядового святого, або чотири вищезгадані: „Боже Отців наших” з трьома іншими, без різниці дня. В грецьких місяцесловах святий не завжди має тропар і, коли не має, то беруться загальні тропарі — „Боже Отців наших”; коли має, то святому. У нас тому, що рядовий святий в місяцеслові завжди має тропар, то, якщо б він брався завжди, зайвими були б тропарі „Боже Отців наших”; щоб не були вони зайвими, беруться вони щодня, а святим — лише полієлейним. Тропар дня і храму подано тільки в слов’янських уставах.20 Після „Благословенний Бог наш” буде й „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, „Царю небесний”, трисвяте та ін. до „Прийдіте, поклонімся”, як подає мінея 25 грудня.21 До вищезгаданих випадків, які подають грецькі і слов’янські устави, Московський октоїх 1782 року додає ще й інші господні і богородичні свята, подаючи на північній в сам день свята, на перший день посвяття, тропар і кондак свята; однак, ми цього нового уставу не маємо.22 Шестипсалміє поділяють на дві частини „Слава, і нині”, „алилуя” (3), „Слава тобі, Боже” (3), „Господи, помилуй” (3), „Слава, і нині”; і тоді устави приписують ієреєві відмовляти з не накритою головою ранішні молитви перед св. дверми; однак тому, що тепер шестипсалміє відмовляється без перерви, ієрей починає проказувати молитви вже на початку шестипсалмія. Тому і кадження, що приписувалось в попередніх уставах на першому трипсалмії, у нас нема, і вже віддавна, бо вже не згадується про нього в Почаївському служебнику.23 Напр., св. Івана Богослова, якщо випадає в неділю свв. Отців.3 Напр., мінея 9 або 11 вересня.24 Напр., в неділю по Різдві.25 Напр., мінея 29 грудня.26 В Грецькому евхологіоні подається тільки один виголос Οτι ευλογητοα /”Бо благословиться”/, той самий і на неділі, і на свята; греки не мають тут „Величань”, бо вони — винахід слов’ян.27 Коли мусить бути співаним перший антифон 4-го голосу, не належить долучати до нього третій тропар другого антифону, як це деякі роблять, але достатньо співати лише перший антифон з приспівом Слава, і нині до його третього тропаря.28 Так подано в Латинському збірнику, затвердженому в Римі. Однак руський текст приписує ієреєві тримати в руці хрест, призначений для цілування; якщо хтось хоче так робити, то посудину з єлеєм нехай тримає хтось інший.29 Напр. Μηναιον/мінея/ 11, 15, 16, 17, 18 вересня.30 Тому що відносно тропарів канону текст Синоду дещо нечіткий, тому, дотримуючись в цілому сутности, подали його тут спрощеним.31 На великій утрені.32 Почаївський Октоїх, голос 4, середа.33 Так само і в Церковному Оці, в 2-му розділі: „Але відмовляємо його ірмос, який високим голосом починає ієрей у святилищі; тут мають звичай, щоб ієрей, замість ірмоса, виголошував: „Богородицю в піснях звеличаймо”. Устав грецьких евхологіонів на свята приписує дияконові співати початок ірмоса: Ψάλλει ο διάκονος μεγαλοφωνως: „Την θεοτοκον και μητέρα του φωτός εν υμνοις μεγαλυνωμεν”, και στιχολογειται η Τιμιότερα; ει δε μη, ψάλλει την αρχήν του ειρμού της І5. της εορτής /Диякон вельми голосно співає: „Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо”, і стихословиться (читається, або співається) „Чеснішу”; якщо ні, то співає початок ірмоса 9-ої пісні свята/. В чині утрені.34 Напр. 11 і 17 січня.35 Напр. 6 грудня та 25 і 30 січня.

137

нині: „На стежки спасіння” і на „Помилуй мене, Боже”: „Роздумуючи над безліччю”.3. Канонів 3 на 14: октоїха недільний на 4, хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і тріоді на 6542. Катавасія тріоді.По 3-ій пісні – сідальний тріоді; по 6-ій – кондак-ікос тріоді; по 9-ій – недільний світильний, Слава: тріоді, І нині: тріоді.Хвалитних стихир – 9: 5 октоїха і 4 тріоді, три останніх – тріоді, І нині: „Преблагословенна”.4. По славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних.5. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний, Слава: „Пречистому”, кондак тріоді.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і „Пречистому”, Слава, і нині: кондак тріоді543.36 Інколи і за грецькими. 7 і 8 лютого.37 Так само подає і Грецький ірмологіон: Ει μεν ουκ εστί Κυριακή, μετά τον Ειρμον το Αξιον εστίν; ει δε Κυριακή, μετά την Καταβασιαν συνακτη, το Αγιος Κύριος ο θεός ημών /Якщо не неділя, то по ірмосі — „Достойно”; а якщо неділя, то по катавасії — мала єктенія „Свят Господь Бог наш”/. Вид. Пропаг. 1876.Щодо тропарця „Свят Господь Бог наш”, то ані давні грецькі типики, ані евхологіони не наказують брати його тричі, ані не наводять його стихів. Однак, слов’янські устави і новий Царгородський типик наказують брати його тричі; щодо стихів — не збігаються. Наш служебник і новий Царгородський типик подають тільки один стих; наш: „Вознесіть Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг його, бо він святий” (5-й стих 98-го псалма, з останнього стиха якого взято цей тропарець). Царгородський: Υψουτε Κυριον τον θεον ημών /Вознесіть Господа Бога нашого/. Церковне Око і за ним московські типики подають два стихи, а саме: 1. „Бо свят Господь Бог наш”; 2. „Над всіма людьми Бог наш”. На нашу думку, якщо тропарець має братися тричі, то одного лише стиха не досить; можна тому стих „Вознесіть” поділити на дві частини, з яких друга починалася б від: „І поклоняйтеся підніжжю” та ін.38 В грецьких часословах поданий додаток стосується лише першого стиха.39 Бо і Почаївський служебник 1744 року подає тут кадження тільки „якщо неділя або свято”.40 Нехай буде відомо, що крім Великої чотиридесятниці існують ще два інших переділи, в яких устав мінеї на 21 вересня приписує ще й 3-ій сідальний з малою єктенією і катизмою перед ним. Перший переділ триває від віддання свята Ч.Хреста, яке випадає 21 вересня, до передсвяття Різдва Христового, що випадає 20 грудня виключно. Другий триває від віддання свята Богоявління до Сиропусної неділі виключно, тобто в цих двох переділах, в яких на недільних утренях подається полієлей. Одначе, в змісті нашого псалтиря три сідальних і три катизми подаються тільки у Велику чотиридесятницю, так їх і вживаємо.41 Тобто береться тропар святого, а потім — Слава, і нині: тропар свята; якщо два святих, то тропар першого святого, Слава: другого, І нині: свята.42 Інколи включно, як 23 жовтня і 25 липня; інколи виключно, тобто почавши від хвалитних (Почаївський трефологіон 12 листопада і 4 грудня, Грецька мінея 23 вересня). В першому випадку катавасія буде рядова після кожної пісні, в другому — ірмос останнього канону після 3-ої, 6-ої, 8-ої і 9-ої.43 В цілому церковному уставі не зустрічається жодного випадку святого зі всенічним з посвяттям у неділю, лише в середині свят П’ятидесятниці, але тому, що свята П’ятидесятниці мають окремі устави, то коли якийсь святий зі всенічним випаде в середині П’ятидесятниці, тоді устав для нього належить взяти з третьої частини цього типика. Однак, з часом, може трапитись цей випадок і поза святами П’ятидесятниці і виникне потреба окремого уставу, тому, задля цього, до випадків свят додаємо і ці два, тобто святого зі всенічним в неділю і в дні седмичні, а їх устав може послужити і в випадку храмового святого.44 За стародавнім уставом, святий на 4 може бути одним з двох видів, тобто або з тропарем, або без тропаря; і коли святий не має тропаря, тоді на утрені, замість „Бог Господь” співалося „алилуя” і богослужіння мало окремий устав. Але в теперішніх наших часословах подаються тропарі на кожний день місяця, і тому на утрені завжди співаємо „Бог Господь”, а службу „алилуя” обмежуємо Великим постом, як і греки.45 Почаївський октоїх 1800 року, голос 1, арк. 2; і Грецький, і Венеціянський; типики московські, Церковне Око в розділі 2 і наступних.46 Почаївський октоїх на кінці, арк. 7, на звороті.47 Марко, розділ 80 в Грецькому типику, в Церковному Оці Марко, розділ 2, Церковне Око, розділ 2 і Московський типик, розділ 5.48 Μαρκ. Καιφ, οη /Марко, розділ 78/; Церковне Око, розділ 2; Московський типик, розділ 5.49 Перемиський типик, стор. 8. — Московський типик не приписує брати тропар другого святого, „бо, — подає, — на вечірні 4 тропарі не відмовляються”, розділ 52, арк. 385 на звороті. Однак, той самий типик, також і мінея, на свято св. Івана Богослова 8 травня, коли випадає в неділю свв.Отців, приписує брати 4 тропарі на „Бог Господь”, отож не знаємо, чому не можна було б взяти 4 і на вечірні.50 Львівський Синод; Церковне Око також згадує святого, але Стратинський служебник Балабана згадує лише святого зі славослов’ям.51 Часослови та грецькі октоїхи не подають канона Богородиці на повечір’ї; однак, Грецький типик подає,

138

2. Все інше – Православ’ю, тільки причасний – „Хваліте” і „Радійте”.ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК, СЕРЕДА, ЧЕТВЕР І П’ЯТНИЦЯ

ДРУГОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУВсе – за уставом понеділка, вівторка, середи, четверга і п’ятниці 1-го тижня Великого посту, тут на стор. 347 і далі.

ПриміткаНехай буде відомо, що від цього понеділка 2-го тижня посту канони святих, що в мінеї, які випадають від суботи Лазаря до неділі ап. Томи, співаються на повечір’ях з богородичними канонами. Спочатку співається канон Богородиці, а після нього – канон мінеї. По 3-ій пісні – кондак і сідальний мінеї, а по 6-ій – сідальний Богородиці; після канону – стихири мінеї (Тріодь цього дня).

кажучи: Παρελαβομεν δε και κατ εκαστην εν τοις Αποδειπνοις ψαλλειν Κανόνας Παρακλητικούς της Υπεραγιας Θεοτόκου. (Καιφ. ι) /А прийняли ми, щоб щоденно співати на повечір’ях канони параклетичні Пресвятої Богородиці (розділ 10)/. Цих канонів у звичайних грецьких октоїхах немає, лише на кінці в них подаються два богородичні канони.52 Наші часослови в чині малого повечір’я і Почаївський октоїх у голосі 1; Московський октоїх подає кондак (в голосі 5, на повечір’ї). Грецькі часослови подають тільки тропар святого, якого день, або (треба розуміти, якщо святий не має тропаря) тропарі: „(Церква твоя, Господи), по цілому світі”, Слава: „Зо святими упокой”, І нині: „Молитвами всіх святих”, які знаходяться і в наших часословах для вжитку в дні седмичні.53 Наші часослови на кінці утрені; часослови інших не мають „Слава тобі, Христе Боже”, а „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Благослови”.54 Московський типик в розділі 52 і Перемиський, стор. 80.55 Ці сідальні, один буде чи два (в різних виданнях), закінчуються своїм богородичним. А коли буде один, то до його богородичного приспівується „Слава, і нині” разом; коли два, то до другого приспівується „Слава”, а до богородичного — „І нині”, як подається в львівських виданнях 1765 і 1897 років і в грецько-венеціянському 1885 року; але за загальними виданнями, до другого приспівується один з двох недільних стихів, поданих при двох хвалитних стихирах, тобто по 1-ій катизмі — „Воскресни”, по 2-ій — „Хвалитиму”, а до богородичного — „Слава, і нині” разом, як це подано в Почаївському октоїсі 1880 року, Московському 1782 року і Грецькому типику Καιφ. β /розділ 2/.56 В наших ірмологіонах до полієлея додаються ще три тропарці, тобто один — троїчний з приспівом „Слава”, другий — богородичний з приспівом „І нині”, а по „Алилуя, алилуя, алилуя”, „Слава тобі, Боже” тричі — ще один богородичний. Але тому, що цього додатку немає в грецьких уставах, ані в слов’янських, ані в уставі Львівського Синоду, але загально в нас вживається, то і ми його подаємо.57 Око Церковне в розділі Марк. 5.58 Московський типик в розділі 5, стор. 7, і Перемиський, стор. 78.59 Почаївський октоїх наприкінці арк. 7 на звороті.60 Перемиський типик, стор. 81. — Звичайно устави подають по 6-ій пісні тільки один кондак-ікос першої служби, інших служб, якщо вони з цього щось мають (ніколи бо в мінеї не мають ікоса, ані ніколи кондака), переносять на 3-ю пісню перед сідальним; напр. 8 травня, коли випаде в неділю свв.Отців 20 вересня, 23 листопада, 4 грудня. Якщо сідальних буде кілька, то „Слава” приспівується до останнього, а „І нині” до його богородичного (Мінея, 4 грудня; Львівський Синод, в чині великої утрені).61 Московський типик у розділі 5. Почаївський октоїх не подає хрестовоскресний канон, а подає: „недільний на 4, Богородиці на 2, і святому на 6” (на кінці). Однак, Богородиці мусить бути на 4, як в випадку полієлейного святого на 6, коли канон хрестовоскресний також не береться.62 Московський типик, розділ 5 і Μαρκ. Καιφ. 90 /Марко, розділ 90/.63 Львівський Синод, в чині часів.64 Перемиський типик, стор. 81. — За давнім уставом мас бути тропар недільний на всіх часах, також „Слава” на 1-му і 6-му — Іде й першому святому, на 3-му і 9-му — другому; кондаки — поперемінне: на 1-му і 6-му — першому, на 3-му і 9-му — другому святому (порівняй Івана Богослова в неділю свв.Отців). Коли кондак буде тільки одному святому, то він один береться на всіх; а коли жодному, ані святу, то береться іпакой голосу; бо недільних кондаків загальні грецькі видання не мають. Про іпакой маєш устав у грецьких часословах на 1-му часі, його і на інших часах належить дотримуватись.65 Львівський Синод у заголовку 5. За уставом, поданим на кінці наших апостолів, і в попередніх наших, також і в деяких грецьких служебниках у Гоара, подаються повсякденні антифони „Добре воно”, також і в неділі, з приспівом тільки недільним на 3-му антифоні, як цього дотримуються й італо-греки. Загальні грецькі служебники подають зображальний в неділю, а октоїхи також і на дні седмичні; в них бо подаються щоденно стихири на „Блаженних”, під чим розуміється наявність зображального. При такій відмінності уставів кожний нехай зберігає звичай своєї Церкви, а в нас устав — Синоду. Даремно під час Синоду деякі старалися, кажучи, що брати щоденно антифони, замість зображальної, не відповідає нашому обрядові; бо повсякденні антифони подають не тільки вищеназвані служебники і апостоли, але й грецькі анагностики і Московський типик в

139

СУБОТА ДРУГОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

ПриміткаСлужба цієї суботи, як також служби 3-ої і 4-ої субот Великого посту відмінні від служб М’ясопусної суботи і суботи перед неділею П’ятидесятниці тим, що вона не виключає вповні ані службу мінеї, ані службу дня октоїха, тобто всім святим і померлим. Служби М’ясопусної суботи і суботи перед неділею П’ятидесятниці виключають в цілому службу мінеї, а зі служби октоїха мало що береться, а має свій чин в тріоді виключно за померлих. Тому гадаємо, що дві єктенії за померлих: „В мирі Господеві помолімся” і „Помилуй нас, Боже”, які за нашим пізнішим уставом подані на вечірні й на утрені, і єктенію за померлих

розділі 25, і сам св.Софроній, патріярх єрусалимський, у VII столітті, в поясненні священної Літургії (Spicileg. Rom. tom. 4, nn. 12, 13,14. Propag. 1840) — не згадує нічого про зображальні, але тільки про антифони „Добре воно”. Про зображальні припускаємо те, що їх залишали на випадок, коли не буває Літургії. Спочатку бо численні в чернецтві були зі світських, що не могли служити св. Літургію; і тому, замість Літургії, належало їм вживати чин зображальних; тому і Синод обмежує їх днями, в які нема Літургії, щоб таким чином пам’ять про них збереглася тільки по монастирях. Однаково добре вживати антифони, як і зображальний, коли вона береться вповні; але коли від кожного псалма береться тільки один стих і без стихир на „Блаженних” , як практикують, то краще вживати антифони. Зрештою, повний зображальний досить довгий і в теперішні часи був скорочений.66 Наш служебник в неділі від другої до дев’ятої по Зісланні Святого Духа.67 Московський типик в розділі 3 і Перемиський, стор. 79.68 Тропарі й інші змінні частини Літургії, за попереднім уставом, не мали б братися тільки неділі, але також і святому, якщо він щось має. (напр. Μαρκ. Καιφ. ξη. та об. /Марко, розділи 68 і 79/; також і наша мінея 7 вересня, якщо випаде в неділю). В попередніх уставах святий інколи не мав тропаря, а інколи також і кондака; деколи мав або тільки тропар, або тільки кондак, деколи ще й прокімен-алилуя та апостола й євангелію, і причасний. Однак, тому що в нас пізніше були додані тропарі й кондаки всім святим, що в послідовності місяцеслова, служби безполієлейному святому на Літургії не беруться; греки, в випадку святого, що мас апостол-євангелію в неділю почали брати апостол тільки святому, а євангелію — тільки неділі. Новий Царгородський типик, 1851, напр. 3 вересня.69 Шукай за змістом, поданим на початку псалтиря. Псалтир поділяється на три частини, з яких перша охоплює всі тижні від неділі ап.Томи до Великої чотиридесятниці, друга — Вел. чотиридесятницю, третя — Страсну седмицю. У Світлу седмицю Псалтир не читається.70 Так як октоїх подає 6 стихир, а устав не визначає які 3 з 6 брати, тому залишаємо це на розсуд читаючому. Однак, щоб сказати як краще, спочатку пригадаємо, що щоденна служба октоїха — подвійна, тобто: в понеділок — покаянна і безтілесним, у вівторок — покаянна і Предтечі, в середу і п’ятницю — хресту та Богородиці, в четвер — апостолам і Миколаєві, в суботу — всім святим і померлим. Отже, щоб не відкидати жодної з двох служб дня седмичного, Грецький октоїх (Παρακλητική /Параклетика/), надрукований у „Пропаганді” 1738, подає з трьох стихир першої служби лише дві перших стихири, а з трьох стихир другої служби — тільки одну, першу. В нас, щоб не залишились надаремно надрукованими стихири, подані в октоїсі, можна було б співати поперемінне всі три стихири першої служби і всі три стихири другої служби, тобто одного року, непарного, — три першої служби, а другого року, парного, — три другої служби, або, ще краще — одного року дві перших стихири першої служби й одну стихиру, першу, другої служби, а другого року — одну стихиру, третю, першої служби і дві останніх другої служби. Грецький типик не бере нічого з октоїха, а лише три стихири з мінеї на 6, повторюючи кожну (Καιφ. ε /розділ 5/). Московський типик бере три перших стихири богородичних з октоїха, яких у наших виданнях немає, але знаходимо їх у грецько-венеціянському виданні; Московський октоїх 1782 року має ті самі стихири, що і ми.71 В Грецькій мінеї після наславника святому додається й його богородичний. Якщо нема наславника, то зазначаються тільки початковими словами певні найзагальніші богородичні октоїха; мається на увазі, що вони відомі, хоч чисельність октоїхових видань робить незручним їх пошук. Наведемо тут деякі: 1. Θεοτόκε, συ ει ο άμπελος „Богородице, ти лоза” (Венеціянський Октоїх, голос 6, на стиховні); θεον σαρκοΰεντα εκ σου „Бога втіленого від тебе” (голос 6, в суботу, хвалитні, московське видання); Δέσποινα προσδεξαι „Владичице, прийми” (голос 8, в суботу на утрені; Την πασαν ελπίδα „Всю надію” (голос 2, в четвер, на стиховні утрені). Деколи богородичний не зазначається навіть початковими словами, а лише називається загально: θεοτοκιον ομοιον /богородичний подібний/, або тільки: θεοτοκιον /богородичний/ (Мінея 3 вересня, 2 серпня); в цьому випадку треба добирати богородичний з октоїха. Чотири вищеназвані богородичні подаються і на „Господи, взиваю я”, і на стиховні (Мінея 1 і 3 листопада, 5 грудня, 1 липня). В останньому виданні Венеціянської Мінеї богородичні подаються майже завжди повністю. Але в нас, на кінці кожного тому мінеї подаються всі богородичні, що беруться на „Господи, взиваю я” і на стиховні, і не тільки на кожний голос, але і на кожний день тижня, щоб багато разів не повторювати ті самі богородичні. В Почаївському трефологіоні подаються богородичні лише за

140

„Ще і ще”, що відмовляється між піснями канону, належить брати тільки в ці дві суботи, що виключно за померлих, а в інші три – звичайні єктенії.

УСТАВНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

1. 18-а катизма.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: самогласний тріоді дня двічі, 4 мученичні октоїха і 4 мінеї святого, Слава: святого, якщо буде, а якщо – ні, то Слава: стихира за померлих голосу, І нині: 1-й богородичний голосу, що віддається.3. Замість прокімена дня часослова буде прокімен тріоді і читання, другий прокімен і друге читання тріоді, відтак „Нехай стане” та інше Напередосвячених.

Примітки

голосом, а не й за днем; і в загальних службах деколи наводяться тільки перші слова, а самі не подаються.72 Московський типик, розділ 52, і Перемиський, стор. 114.73 Грецькі часослови подають тільки тропар святому, якщо буде, якщо — ні, то чотири вищеназвані тропарі.74 Μαρκ. Καιφ. οε /Марко, розділ 75/.75 Московський типик, розділ 52, і Перемиський, стор. 115.76 Коли мають читатися дві катизми, а коли три, зазначили ми в примітці до чину повсякденної утрені на стор. 41. Щодо малих єктеній, які читаються між катизмами і сідальними, Львівський Синод, наші часослови і наші служебники (на кінці) подають їх і на малих утренях, а вживають їх також і греко-мелхіти (за свідоцтвом їхнього патріярха бл. п. Климента Бахуса). Навпаки в Російському типику, ухваленому їхнім Правительствуючим Синодом (московське видання 1859 року), в чині повсякденної утрені пишеться, що їх відмовляє священик лише на всенічному і коли відзначається пам’ять святих, що мають полієлей і славослов’я; подібно і в новому Волохо-Букарештському типику, в якому в чині повсякденної утрені подається: „Беремо сідальні з октоїха без єктеній” (неперекладне); і додає: „В монастирях, звичайно, між катизмами беруться єктенії тільки в неділю і коли випадають особливіші святі”. З Грецького типика не можна зробити жодного висновку, бо в ньому не згадуються малі єктенії ані на малій утрені, ані на великій, ані перед каноном, ані після канону. Припускається в типику, що це всім відоме. З уставу Грецької тріоді, поданого на утрені в М’ясопусну суботу, можна зробити висновок, що ці єктенії належить відмовляти й на малих утренях. Бо подає: η συνηιϊης στιχολογια. Εν δε ταις συναπταις πασαις της στιχολογιας και του Κανόνος, μνημονεύονται πάντες οι προαπελΰοντες Πατέρες και αδελφοί ημων/Звичайна стихологія. У всіх малих єктеніях стихології і канону згадуються всі, що від нас відійшли, отці і браття наші/. Нехай кожний дотримується уставу і звичаю своєї Церкви. Зрештою, на нашу думку, пізніші устави відкидають тут єктенії тільки задля більшого скорочення богослужіння; якщо б одинокою відміною між малою і великою утренями було відкидання або вживання єктеній, то відміна ця мала б бути зазначена в якомусь місці стародавніх богослужбових книг; однак, цього не зустрічається. Яким має бути виголос третьої єктенії, в жодній з церковних книг не зазначається. Тому примушені ми запозичити його з великої утрені. На великій утрені в слов’янських книгах подаються два виголоси, які вживаються на третій єктенії, тобто один — на неділю „Бо благословиться” і другий — на полієлейні свята „Бо святиться”. Задля відміни дня недільного від дня звичайного, на малій утрені слушно вживати другий „Бо святиться”, хоча не зле було б вживати і перший „Бо благословиться” (Οτι ευλογητοα), бо у грецьких книгах знаходимо тільки цей один виголос, без різниці дня. Щодо сідальних, то вони беруться по два або по три після кожної стихології, в залежності від видання, крім богородичного. У львівських виданнях октоїха і в грецько-венеціянському тільки до богородичного приспівується „Слава, і нині”. В почаївському і московському подається ще й окремий приспів до кожного другого, або й до третього сідального. Цей приспів, відповідно до змісту сідального: в понеділок і вівторок — покаянний „Господи, не гнівом твоїм”; в середу і п’ятницю — хресний, а в четвер — апостольський; до третього сідального, що мученичний — й мученичний приспів: „Дивний Бог у святих своїх”.77 Після названих пісень канону святого мінея подає його ірмос.78 Почаївський октоїх, на кінці.79 Почаївський октоїх, на кінці, арк. 7, на звор.80 Див. мінею грецько-венеціянського видання, коли два святих; напр. 2 вересня.81 Напр. мінея 4 вересня. Частіше в мінеї, коли випаде два святі, тільки один, перший, має кондак і ікос. Так 2 і 3 вересня. У трефологіоні кожна загальна служба має кондак і ікос.82 Октоїхи Почаївський і Московський, на кінці.83 Напр. мінея 24 жовтня.84 Октоїхи Почаївський і Московський, на кінці.85 Почаївський трефологіон, 12 листопада, 4 грудня. Так само і Грецька мінея, 23 вересня: Μη ύαυμαζης περί της μεγάλης Δοξολογίας: εξεστι γαρ, ως ο το Τυπικον συγγραψαμενος λέγει, και της Οκτωηχου ψαλλομενης, και ως εν ετερω Τυπικω είδαμε ν, του Τω Κυριω ασωμεν λεγομένου, ποιησαι την μεγαλην Δοξολογιαν. Ει δ ουν βουλει, είπε και Αποστιχον της Οκτωηχου /Не дивуйся щодо великого славослов’я; дозволяється, як це каже той, що відредагував типикон, брати велике славослов’я, коли співається октоїх і коли виголошується „Господеві співаймо”, як ми бачили в другому типиконі. А, якщо хочеш, додай й апостих октоїха/.

141

1. По закінченні Напередосвячених, в інших богослужбах цього дня (крім панахиди за померлих) належить вживати риз радше червоної барви, ніж чорної, бо червоні – переважно мученичні.2. Якщо не буде Напередосвячених, то вечірню співаємо за уставом, поданим тут, на стор. 347.НА ПОВЕЧІР’Ї: Повечір’я, за грецьким уставом, співаємо мале. По „Достойно” – кондак тріоді „Зо святими упокой”544.ПІВНІЧНА – суботня

НА УТРЕНІ1. Замість „Бог Господь” співаємо алилуя на 2-й голос зі стихами.2. Тропар дня „Апостоли, пророки” двічі; Слава: „Пом’яни, Господи”, І нині: богородичний 86 Львівський Синод в чині часів: за попереднім уставом тропар і кондак — тільки святому на всіх часах (Московський октоїх, арк. 358). Якщо святий не мав тропаря чи кондака, тоді брались тропарі, подані в часослові в чині часів (які сьогодні обмежуємо Великою чотиридесятницею), як випливає з грецьких часословів.87 Перемиський типик, стор. 116. За попереднім уставом на всіх часах — тропар першого святого, Слава: другого; кондаки — поперемінно, тобто: на 1-му і 6-му — першому, на 3-му і 9-му — другому святому. (Московський типик, розділ 58).88 Наш служебник в понеділок другого тижня по Зісланні Святого Духа; так само і мінея 26 вересня, в якій говориться: „а тропарі і кондаки храмів святих не беруться”.89 Перемиський типик 1852 року видання, стор. 110.90 Грецький типик подає цілу службу тільки святому, а апостол і євангелію — спочатку дня, а тоді святому; Προκειμενον του κατά την ημεραν Αγιου, Αλληλούια του Αγιου, Ευαγγελιον της ημέρας και του Αγιου. (Καιφ. σ)/Прокімен святого дня, алилуя святого, євангелія дня і святого (розділ 6)/. Так само і в розділі 99, Марко. Хоча цей устав подається лише у суботній службі, однак, належить розуміти, що і в інші дні тижня так повинно бути. Слов’янські устави приписують всю службу дневі і святому, якщо має, а тропарі — ще й храму, якщо він господній або богородичний. Московський типик також приписує храмові, якщо храм святого (хоча це не узгіднюється з уставом того самого типика, поданому 26 вересня і 30 січня); цей самий типик закінчує кондаки кондаком за померлих „Зо святими упокой” з приспівом „Слава” і кондаком храму, якщо він господній або богородичний, якщо — ні, то звичайним „Предстательство” („Заступнице”) з приспівом „І нині” (розділ 52). Цей звичай знаходимо і у греко-італійців і греко-мелхітів, але немає його у царгородських греків і святогорців (атон.), за винятком деяких. Але, оскільки за уставом Грецького типика, мали б братися два апостоли й дві євангелії, а за слов’янським уставом, ще й вся служба дня і святого, якщо має, і, оскільки багато святих (понад сто вісімдесят) мають апостол і євангелію, як це випливає зі змісту апостол-євангелії, тому-то, щоб скоротити тривання богослужіння, послідовники грецького обряду почали вже від багатьох років відкидати деякі устави; тому-то й наші русини беруть на Літургії лише службу дня, а святого безполієлейного відкидають; деякі — навпаки: беруть лише службу святому, а відкидають службу дня, як про це свідчить Почаївський служебник 1765 року, що подає апостол і євангелію тільки на неділі, а на дні тижня — лише у Світлу седмицю і в седмицю по Зісланні Святого Духа, подібно як і латинські служебники, що подають апостол і євангелію дня тільки у цих двох згаданих тижнях, на велику Чотиридесятницю і на деякі інші дні. Цей звичай знаходимо і у греко-італійців, дотримуються його також деякі з тих, що називаються православними, яких оскаржує Московський типик, кажучи: „Не бере Вселенська Церква ані на „Блаженних”, ані на Літургіях апостол і євангелію на кожний день святим, лише чергове, тобто стовп протягом цілого року, за послідовністю, як також і вибраних святих, що мають апостол і євангелію. А якщо й читається кожного дня апостол і євангелія святого, то це від власного незнання, а не за церковним уставом” (розділ 58, на кінці). Саме так й у рукописі трьохсотлітньої Євангелії, що у нас. Однак, цього уставу Вселенської Церкви не дотримується Царгородський Архиєрей, називаний вселенським, ані підлеглі йому Церкви, які (за свідченням архиєрея Венямина Νεαπολεος /Неаполя/, що жив у Царгороді та на Атонській горі, який за наших часів прийняв церковне з’єднання) мають звичай, також і по монастирях, брати апостол і євангелію тільки дня, якщо святий не має, якщо має, то лише святому, і в іншому притримуються нового Царгородського типика, надрукованого в патріяршій друкарні 1851 року, позначеного патріяршою печаткою та підтвердженого підписами всіх патріярхів та підлеглих їм архиєреїв. В цьому типику там, де устав подає два апостоли і євангелії, подається один апостол-євангелія, тобто апостол — першої служби, а євангелія — другої служби. Так напр. 26 жовтня, 21 листопада, коли випадуть у неділю і на Івана Богослова 8 травня, коли випадає на Вознесіння.91 Титул 12, розділ 1, § 1, ч. 3.92 Найважливіші читання, без сумніву, — недільні і суботні, оскільки в найдавніших євангеліях читання подаються тільки на ці два дні тижня, так в Остромировій і у двох ватиканських: одній грецькій IX століття і одній слов’янській глаголицькій XI століття.93 Напр. 7 вересня в неділю перед Воздвиженням.94 Напр. 20 листопада.

142

„Мати свята”.3. По 1-му стихослов’ї – мала єктенія і сідальний октоїха біжучого голосу.4. 17-а катизма („Непорочні”), на дві статії, з приспівами і тропарями „Хор святих”; по кожній статії – єктенія за померлих, відтак співаємо сідальний „Упокой” зі своїм богородичним і 50-й псалом.5. Канонів 3 на 14: храму господнього або богородичного з ірмосом на 6, святого Мінеї на 4 й октоїха біжучого голосу другий545 на 4. Якщо храм святого, то – канон святого з ірмосом на 6, храму на 4 і октоїха на 4. Від 6-ої пісні, залишивши канони храму й октоїха, співаємо канон святого мінеї на 6 та обидва канони чотирипіснця на 8. Приспів до тропарів чотирипіснця – „Святі мученики, моліть Бога за нас”. На кінці восьми тропарів кожної пісні чотирипіснця додаємо ще два тропарі: один мученичний з мученичним приспівом, а другий – 95 Напр. мінея 13 вересня, 26 жовтня, 1 листопада.96 Сьогоднішні греки, що дотримуються нового Царгородського типика, оскільки завжди беруть тільки один апостол-євангелію, то й все інше беруть лише по одному, тобто: один прокімен, одне алилуя і один причасний.97 Так подає Перемиський типик і так беремо. Російські типики наслідують у суботу Грецький типик, який у суботу та і в інші дні тижня подає всі 6 стихир тільки святому; однак, краще було б, або дотримуватись Грецького типика також і в інші дні тижня, або брати три стихири октоїха також і в суботу, як і в інші дні тижня.98 В суботу віддається голос, що розпочався попередньої неділі і, з огляду на це віддання, закінчується великими богородичними, тобто недільними: на „Господи, взиваю я”, по тропарі на вечірні й на „Бог Господь”.99 Так Московський октоїх, арк. 356 на звор., і так беремо. З цих трьох мученичних стихир, поданих на „Господи, взиваю я”, за уставом Грецького типика, перша відкидається: καταλιμπανοντες το πρώτον (Καιφ. σ) /відкидаючи першу (розділ 6)/; однак, у голосах, що мають на стиховні два мученичних, відкидаються з „Господи, взиваю я” перша і друга. Παρακλητική /параклетика/ Грецько-Венеціянська, замість двох звичайних приспівів, подає два мученичні приспіви: „Дивний Бог” і „Святим, що на землі”.100 Московський типик в розділі 12 і Московський октоїх 1782 року, на кінці голосу 8, подають богородичний не за голосом святого, а біжучого голосу. Однак, це не узгоджується з Марком (його розділи приміщені в Грецькому Типику), що каже: Τη Παρασκευή εσπέρας και τω Σαββατω εις το θεός Κύριος λεγομεν μετά του Τροπαρίου του Αγιου Δόξα και νυν θεοτοκιον το α εις τον αυτόν ηχον του Τροπαρίου του Αγιου. Το του Ηχου δε πρώτον θεοτοκιον λεγομεν μετά του πρώτου Καθίσματος του ψαλτηρίου, και τα μαρτυρικά εις το Δόξα και νυν, ει ουκ ετυχεν ο ήχος του Τροπαρίου του Αγιου και της Οκτωηχου ο αυτός. Ει γαρ ούτως έχει, λεγομεν το α θεοτοκιον της Οκτωηχου εις το θεός Κύριος, εις δε τα Καθίσματα του ψαλτηρίου Δόξα και νυν θεοτοκιον της ημέρας. Ωσαύτως γίνεται και εν τη κυριακη εις το θεός Κύριος, και εις τα Καθίσματα. (Καιφ. πδ) /В п’ятницю на вечірні і в суботу на „Бог Господь” беремо з тропарем святого Слава, і нині: богородичний, який того самого голосу, що й тропар святого. Перший богородичний голосу беремо з першою катизмою псалтиря і мученичні на „Слава, і нині”, якщо не випав той самий голос тропаря святого й октоїха. Бо, якщо так, беремо перший богородичний октоїха на „Бог Господь”, а на катизмі псалтиря — Слава, і нині: богородичний дня. Так само це буває і в неділю на „Бог Господь” і на катизмі (розділ 84)/. Слов’янські книги цього уставу не мають на неділю, а лише на суботу.101 Поминання дня, тобто всім святим, відбувається після вичислення служб цілого тижня, як це знайдеш на кінці утрені з доданням свв.Якима й Анни.102 Так подають наші часослови; так само й Московський типик та Московський октоїх; однак вони, подібно як і в інші дні тижня, беруть спочатку тропар храму, якщо він господній або богородичний; храму святого не беруть, „бо в тропарі дня всі святі згадані”. Московський типик, арк. 356, на звор., грецькі часослови беруть тільки тропар святому, якщо має; якщо — ні, то загальні тропарі, як і в інші дні тижня.103 Московський октоїх у суботній службі, арк.357, подає: „а не біжучого голосу, оскільки недільний богородичний береться по 1-му сідальному, І нині”. Подібно і Московський типик в розділі 52, арк. 352; і Марко в розділі πδ /84/, як це маєш в прим. З на сторінці 65.104 Почаївський октоїх на кінці голосу 8 і Московський на кінці голосу 5, стор. 72.105 Називається мученичним від першого тропаря кожної пісні, присвяченої мученикам; однак, цілий канон присвячено всім святим, бо інші тропарі присвячені іншим чинам святих.106 Слов’янські устави, щоб не відкидати канон за померлих, переносять його на панахиду над Коливом, або на повечір’я (Почаївський октоїх на кінці і Московський типик, розділ 12). Грецький типик в розділі 6, замість мученичного канону, приписує канон за померлих; однак, при такому рішенні мученичний канон не брався б ніколи: ані в ці суботи, ані в суботи задушні, бо і в ці суботи той самий типик мученичного канону не приписує. Імовірно звичайні октоїхи його не мали.107 Приспіви до тропарів октоїхового канону звичайно подаються в голосі 1, а деколи і в голосі 8 октоїха. За давнім уставом брались пісні, як у псалтирі і приспіви від них.108 Почаївський октоїх на кінці арк. 7, на звор. і 8; і Московський, том 2, арк. 353, на звор. і 357; і Московський типик в розділі 11. Грецький типик не згадує канону храму господнього або богородичного, а тільки храму святого, однак, тим більше треба розуміти, якщо він господній або богородичний; і, замість мученичного

143

за померлих з приспівом за померлих. З двох мученичних приспівів „Дивний Бог” і „Святим, що на землі його” і з двох приспівів за померлих „Душі їхні” і „Блаженні, яких ти вибрав”, перший приспівуємо до мученичного і за померлих 6-ої і 8-ої пісень, а другий – до мученичного і за померлих 7-ої і 9-ої пісень. Катавасія по 3-ій, 6-ій, 7-ій, 8-ій і 9-ій піснях – ірмос останнього канону: по 3-ій – октоїха, по інших – тріоді.По 3-ій пісні – сідальний святого546, по 6-ій – кондак-ікос за померлих, по 9-ій – світильний октоїха (всім святим, Слава: померлим).6. Хвалитних мученичних стихир октоїха – 4, Слава: за померлих, І нині: богородичний „Слави”.7. По малому славослов’ї на стиховні – стихири за померлих октоїха з їхніми приспівами за померлих.

канону, бере канон за померлих (Κοαφ. σ) /розділ 6/.109 Почаївський октоїх на кінці арк. 2 і Московський, арк. 358.110 Почаївський октоїх, там таки.111 Московський октоїх, арк. 358; інакше в Московському типику, що приписує брати богородичний чергового голосу (розділ 52, арк. 355).112 За попереднім уставом на всіх часах — тропар і кондак тільки святому, якщо має. Якщо випаде два святі, то на всіх часах буде тропар першому святому, Слава: другому. Кондаки — поперемінне: на 1-му і 6-му — першому, на 3-му і 9-му — другому. (Московський октоїх на кінці арк. 355, на звор.).113 Московський типик приписує брати спочатку апостол і євангелію святому, а тоді дня, не так, як Грецький типик (Καιφ. σ) /розділ 6/, і не так, як Марко (розділ 99), що приписують: Ευαγγελιον της ημέρας, και του Αγιου /євангелія дня і святого/, і не так, як Око Церковне, що каже: „Прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний святому дня, що завжди попереджає чергові апостол і євангелію, крім свят господніх” (розділ 8; про суботню службу).114 За попереднім уставом усе — тільки святому, якщо має; апостол і євангелія — спочатку дня, а тоді святому (Грецький типик, тут на стор. 61 в 4 Καιφαλ. σ. /розділ 6/). Ціла служба тільки дня береться лише тоді, коли святий не має тропаря так, як каже Марко: εν αις ημεραις ου ψαλλεται θεός Κύριος (Καιφαλ. 99) /в тих днях, коли не співається „Бог Господь” (розділ 99)/.115 Μαρκ. Καιφ. об /Марко, розділ 79/ і давній рукописний типик, добре і розумно укладений, що його маємо, приписує: „Коли випаде святий, що його пам’ять відзначаємо на 8 і який має полі-єлей. Якщо випаде святий, що його пам’ять відзначаємо на 6 і який має полієлей (розділ 35). Подібно також і давній рукописний типик св. Онуфрія у Львові.116 На 6 маєш у Почаївському трефологіоні 10 травня, в Грецько-Венеціянській мінеї 11 січня; в Оці Церковному і в Рукописі Отців Василіан 21 травня.117 Почаївський октоїх 1880 року, на кінці арк. 7, на звор.; Московський типик, розділ 4. Деколи полієлейному святому в мінеї подається литія без благословення хлібів: „оскільки, — подає Почаївський Служебник, — не завжди буває благословення хлібів, хоч і співається литія, але тільки на всенічному”. (На початку утрені); однак, у нас співають литію тільки на всенічному.118 Львівський Синод. Див. напр. і великопісну тріодь, 2-а неділя Великого посту (Почаїв 1784, арк. 91, на звор). Попередній устав цього не має, оскільки подає всенічне.119 Львівський Синод; Перемиський типик, стор. 84.120 Львівський Синод і Московський типик, розділ 4.121 Львівський Синод. Так і Московський типик в розділі 4; тільки в ньому нічого не сказано про величання, бо вони — Пізніший винахід греко-слов’ян; однак, подає величання в випадку святого зі всенічним, в роз. 2.122 Що за чергою октоїха; бо якщо й два канони Богородиці, що співаються на полієлейних святих, перед їхнім каноном, подані в наших трефологіонах після загальних служб, рівновартісні з іншими богородичними октоїховими канонами, однак, оскільки черговий канон октоїха вже під рукою, то на треба шукати іншого в іншій книзі.123 Марко, розділ 95, і Почаївський октоїх на кінці арк. 7, на звор.124 Марко, розділ 79; але Почаївський октоїх подає недільний канон на 4, богородичний на 2 і святого на 6.125 Церковне Око в розділі 2, також і новий Московський типик в розділі 4 і наш Перемиський подають 4 канони: „Недільний з ірмосом на 4, Хрестовоскресний на 2, богородичний на 2 і святого на 6”. А Московський типик додає: „Якщо святого два канони, то обидва канони на 8, а Хрестовоскресний відкидається”. Однак, ці типики не узгоджуються з Грецьким типиком, що каже: Ιστεον ουν, ότι ει εορτάζεται ο Αγιος του Μηναίου, καταλιμπανεται ο Σταυροαναστασνμος Κανών της Οκτωηχου (Καιφ. β) /Отже, треба знати, що, якщо відзначається пам’ять святого мінеї, відкидається Хрестовоскресний канон октоїха (розділ 2)/; не узгоджуються і з Марком, що в розділі 79, περί Αγιου έχοντος Πολυελεον /про святого, що мас полієлей/ каже про канон: о Αναστάσιμος εις δ Θεοτόκου εις δ και Αγιου εις σ ει δε εισι δυο Αγιοι, εις η /недільний на 4, Богородиці на 4, святого на 6, а якщо два святих, то на 8/.126 Московський типик, розділ 4, і Перемиський, стор. 85. — Марко в розділах 78 і 79 приписує по 3-ій пісні

144

8. На кінці: тропар всім святим („Апостоли, пророки”), Слава: за померлих „Пом’яни, Господи”, І нині: „Мати свята”.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар дня („Апостоли, пророки”), Слава: „Пом’яни, Господи”, кондак „Зо святими упокой”.

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропарі: „Апостоли, пророки” і „Пом’яни, Господи”; Слава: кондак „Зі святими упокой”, І нині: „Тебе і захорону”.2. Все інше – дня і померлих.

сідальний святого, Слава, і нині: 1-й богородичний голосу, тобто недільний, по 6-ій — кондак святого. Новий Царгородський Типик по 3-ій пісні: Κοντακιον το αναστασιμον χύμα, είτα ψαλλεται το Κάθισμα του Αγιου, και το θεοτοκιον; μετά δε την εκτην ωδην Κοντακιον και Οίκος του εορταζομενου Αγιου /кондак недільний потиху, відтак співається катизма святого і богородичний. А по 6-ій пісні — кондак-ікос святого, пам’ять якого відзначається/. Грецький типик в розділі 2, по 3-ій пісні — Κάθισμα του Μηναίου /катизма мінеї/, по 6-ій — Κοντακιον του Αγιου /кондак святого/, по 9-ій — Εξαποστιλαριον το αναστασιμον και του Αγιου ει εορτάζεται, και το θεοτοκιον /екзапостолярій (світильний) недільний і святого, якщо його день та богородичний/, але не зазначає, який богородичний; однак, слов’янські устави слушно приписують богородичний недільного світильного, бо він відповідає, недільній євангелії.127 Московський типик, розділ 3, і Перемиський, стор. 85; мінея, напр. 26 жовтня; подібно й Царгородський типик, напр. 5 грудня.128 Московський типик, розділ 4; а Перемиський на 6-му часі приписує тропар і кондак храму, однак, Львівський Синод наказує в цьому випадку храму відкидати (в чині звичайних часів).129 Мінея 28 вересня, 18 жовтня, 24 лютого, 15 липня; Московський типик, розділ 15.130 Мінея 9 жовтня, 14 і 16 листопада, 27 січня.131 Так подає Почаївський трефологіон у кожній загальній службі; бо всі богородичні, наведені там, знаходяться на недільних стиховнях відповідного голосу. Також і Московський типик, розділ 15, приписує добирати богородичні за голосом святого. В мінеї богородичний ніколи не буде з недільної стиховні, а добирається з іншого дня тижня (27 січня).132 Слов’янська мінея, напр. 18 жовтня і 25 січня, і новий Царгородський типик 6 грудня (бо не приписує всенічного).133 Хоч у цьому випадку жодний устав не згадує про цей канон, однак, вживається він у нас, і це добре. Хоч і в цьому випадку октоїх відкидається, але, оскільки богородичний канон не має характеру тижневої служби октоїха, то може вживатись на службі святого полієлейного, як і на утрені; бо обидва канони, що попереджають канон полієлейного святого на його утрені, взято з октоїха. Цьому відповідає устав 24 лютого про Віднайдення Чесної Голови Предтечі, коли випаде в Сиропусну суботу.134 Львівський Синод в чині малого повечір’я. Так і слов’янські часослови; але грецькі приписують тільки тропар святого.135 Один канон маєш в мінеї 5 грудня. Але звичайно бувають два канони. Почаївський трефологіон деколи приписує: канон Богородиці на 4, інколи з ірмосом на 6; бо коли говориться на 4, то розуміється без ірмоса, що його приписує двічі (Устав на кінці Почаївського октоїха 1800 року на стор. 8). Деколи в мінеї, замість вищезазначених звичайних богородичних канонів, буде окремий канон (6 грудня, 30 січня). В загальних службах трефологіона подається тільки один канон святому.136 Почаївський октоїх на кінці арк. 7, на звор., і Московський, арк. 357, на звор.137 Московський типик, розділ 3.138 Рукописний типик, розділ 31.139 Бо не береться богородичний, що в мінеї за наславником святого, ані за голосом наславника.140 Рукописний типик і Московський у вищезазначених розділах. Також і Марко: То αναστοσιμον στιχηρον του στίχου, και τα γ του Αγοιυ. (Καιφ. 78) /одна недільна стихира і три святого (розділ 78)/.141 Згадані типики лише приписують: богородичний на той самий голос; а оскільки недільні богородичні малої вечірні — урочисті, що також називаються Δογματικον /догматик/, то Перемиський типик добирає їх слушно.142 Московський типик, розділ 3, і рукописний, розділ 31; і Марко: Εις την Λιτην στιχηρον του Αγοιυ της Μονής, και του Αγιου στιχηρα; δόξα του Αγιου, και νυν θεοτοκιον του κατά αβ εις τον αυτόν ηχον (Καιφ. 78). На литії — стихира святого обителі, Слава: святого, І нині: богородичний за абеткою на той самий голос (розділ 78). Стихири κατά αβ (αλφαβητον) за абеткою — це стихири на стиховні великої вечірні, бо у грецькому тексті початкові букви цих стихир (крім першої) подаються за абеткою; а оскільки в кожному голосі їх — три, то з 8-им голосом закінчуються всі 24 букви грецької абетки: 3 х 8 = 24. З цим узгоджується і наша мінея, або трефологіон, напр. 26 жовтня.143 Рукописний типик, розділ 31, і Марко Καιφ. 78/розділ 78/.

145

ДРУГА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Все – за загальним уставом безполієлейного святого в неділю, тут на стор. 47-54, тільки:НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ: На „Господи, взиваю я” буде 6 недільних стихир октоїха і 4 святому мінеї.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак тріоді.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Перед каноном співаємо „Відчини мені двері” та інше, як в першу неділю посту.2. Канони: недільний біжучого голосу з ірмосом на 6, тріоді на 4 і святого мінеї на 4.По 3-ій пісні – кондак-ікос недільний і святому, якщо має; Слава: його сідальний, І нині: його богородичний; по 6-ій – кондак-ікос тріоді.3. Хвалитних стихир – 9: недільні октоїха на 8, зі звичайними приспівами хвалитних 144 Μαρκ. Καιφ. 78 /Марко, розділ 78/. Рукописний типик, розділ 31, і Московський, розділ 3.145Вищенаведені устави.146 Так звичайно наші устави і російські: Московський типик, розділ 3 і мінея, напр. 26 жовтня; але рукописний типик і Марко у вищенаведених місцях подають „Непорочні” та іпакой голосу, а також полієлей і сідальні святому, І нині: перший богородичний того самого голосу, за Марком, або богородичний на той самий голос, за рукописним типиком. Новий Царгородський типик не подає „Непорочні”, а тільки полієлей і тільки останній сідальний святого з його богородичним, „Ангельський хор” та іпакой (напр. 6 грудня).147 Марко і наш рукописний типик приписують канони на 16, тобто Марко: недільний на 6, богородичний на 2 і святому на 8; рукописний: недільний на 4, богородичний на 4 і святому на 8.148 Тут все так, як зі святим полієлейним в неділю, де подали ми й джерела.149 На стиховні 25 січня, 24 червня.150 Немає потреби добирати богородичний на стиховні з малої вечірні недільної служби, як це приписує Перемиський типик, бо в жодному випадку святого зі всенічним богородичний на стиховні або на „Господи, взиваю я” малої вечірні не добирається з недільної служби, а лише зі служби седмичної.151 Μαρκ. Καιφαλ. πη /Марко, розділ 88/. Рукописний типик, розділ 37.152 Напр. 5 грудня і 25 січня.153 Напр. 26 вересня, 26 жовтня, 5 грудня.154 Почаївська мінея 24 і 29 червня; а Московський типик додає до цього і 29 серпня (розділ 7).155 Розділ 7, на кінці.156 Μαρκ. Καιφ. ξ•β /Марко, розділ 69/; Мінея 20 листопада.157 Μαρκ. Καιφ. ξε /Марко, розділ 65/; рукописний типик, розділ 22; мінея 9 вересня в посвяття, що підлягає спільному правилу з передсвяттям.158 Мінея 9 вересня, тобто в посвяття.159 За стародавнім уставом, в неділю, з огляду на всенічне, бралось усе на малій вечірні лише недільне, за звичаєм. Але на великій вечірні на литії: одна стихира храму, а також стихири передсвяття зі стиховні утрені. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і передсвяття раз (мінея 7 вересня), а Марко: „Богородице Діво” тричі без посвяття (Καιφ. ξε /розділ 65/).160 Перемиський типик приписує іпакой, також Слава, і нині: свята. Грецький устав не подає нічого, бо мається на увазі всенічне, що виключає повечір’я. Але тому, що в грецьких часословах на часах кондак свята виключає іпакой, подібно й розділ 77 Марка, то можна і тут на повечір’ї брати один кондак передсвяття без іпакоя. Подібно й у віддання свята кондак свята виключає іпакой (мінея 14 січня).161 Мінея 21 листопада; Московський типик 21 листопада і Марко в розділі 8 подає так і це можна витягнути з уставу 7 вересня і 5 серпня, коли святі цих днів випадають у посвяття в неділю; бо мають канон лише на 4, хоч вони на 6, як це видно з позначок, поданих у місяцеслові при їхніх наголовках.162 3 Напр. 7 вересня. За грецьким уставом Марка: Από γ ωδής Κοντακιον του Αγιου, ει έχει, η το Κάθισμα του Αγιου, δόξα του Αγιου, και νυν το της Εορτής. Αφ. έκτης Κοντακιον της Εορτής. (Καιφ. ξε) /По 3-ій пісні — кондак святого, якщо має, або сідальний святого, Слава: святого, І нині: свята. По 6-ій пісні — кондак свята (розділ 65)/. В розділі 8 Марка Церковного Ока: по 3-ій — ще й ікос святому, по 6-ій — й ікос свята.163 Μαρκ. Καιφαλ. ξε /Марко, розділ 65/ і у Церковному Оці, розділ 8, арк. 20: а інколи октоїха — 5 і свята — 3 (7 вересня).164 Напр. 7 вересня; так і Марко: однак, оскільки за грецьким уставом недільних кондаків нема, то береться на всіх часах лише кондак передсвяття (Καιφ. οζ/розділ 77/).165 За грецьким уставом, оскільки немає недільного кондака, буде Слава, і нині: кондак передсвяття. Якщо й святий має щось, то береться ще й йому те, що має (Μαρκ. Καιφ. ξε /Марко, розділ 65/).166 Мінея 3, 4, 5 січня; якщо будуть деколи і стихири передсвяття, тоді буде: передсвяття — 3 і першому святому — 3, а другому святому беруться на стиховні, з двома його приспівами, як 2 листопада. І тоді стихир передсвяття на стиховні не буде, крім „Слава, і нині”; або беруться хвалитні, а по малому славослов’ї — стиховна, на своєму місці, як 1 лютого, коли випаде в М’ясопусну суботу і переноситься на попередню п’ятницю.

146

псалмів, один тріоді з приспівом „Воскресни, Господи Боже мій”, відтак Слава: і знову та сама стихира; І нині: „Преблагословенна”.4. На кінці утрені – Слава, і нині: євангельська стихира.НА ЧАСАХ: Замість недільного кондака читаємо кондак тріоді, решта – за загальним уставом.

НА ЛІТУРГІЇ1. Замість недільного кондака співаємо кондак тріоді.2. Прокімен недільний біжучого голосу і решта – за загальним уставом.

167 Напр. мінея 15 вересня і 9 серпня (за найдавнішими уставами, що приписують відзначати пам’ять свв. апостолів на 6, без полієлея) і 20 листопада, що має знак святого на 6; також устав, поданий по неділі ап.Томи на цілу П’ятидесятницю.168 Хоч і служби дня, тобто октоїха, вповні не беруться, але, замість неї, служба свята, однак, таки дещо з щоденної береться, а саме літургійні прокімени, які в передсвяття будуть дня, а в посвяття — свята.169 Слов’янська мінея, напр. 20 листопада і 20 грудня.170 Μαρκ. Καιφ. οε /Марко, розділ 75/, подавши цей устав на посвяття, додає: Ωσαύτως γίνεται και εις τα Προεορτια /Так само буває і в посвяття/. Почаївський трефологіон 20 листопада. В найдавніших мінеях два святих в передсвяття ніколи не мають двох окремих тропарів.171 Мінея, напр. 7 вересня; і Μάρκο Καιφ. ξσ /Марко, розділ 66/.172 Грецька мінея, напр. 7 вересня, 21 грудня, 13 серпня.173 Мінея 7 серпня. В мінеї деколи святий не має ікоса, тоді на 3-ю пісню переноситься тільки кондак, деколи не має ані ікоса, ані кондака, а в цьому випадку нічого не переноситься (Грецька мінея 20, 21, 24 грудня. Деколи не має світильного).174 Мінея 20 листопада, Μαρκ. Καιφ. ξσ /Марко, розділ 66/.175 Грецька мінея 20 листопада.176 Якщо буде в мінеї; у трефологіоні завжди буде в загальних службах, А Марко подає такий устав: Εάν τυχωσι τα Προεορτια και Μεϋεορτα, και δυο Αγιοι έχοντες Κοντακιά δυο, λέγεται το πρώτον από γ ωδής, και το έτερον αφ έκτης, το δε Προεοπτιον, η της Εορτής, καταλιμπανεται. (Καιφ. ξη) /Якщо випадають передсвяття і посвяття та два святих, які мають два кондаки: читається перший від 3-ої пісні, а другий — від 6-ої, а передсвяття або свята відкидається (розділ 68)/.177 7 вересня і 5 серпня знаходимо передсвяття на 8 і святому на 4, хоч має знак на 6. Однак, Марко приписує святому на 6. (Καιφ. ξσ) /розділ 66/.178 За попереднім уставом на всіх часах: тропар передсвяття, також Слава: святому, а кондак — тільки передсвяття (Око Церковне, Марко, розділи 128 і 129, а це „якщо якийсь святий матиме славослов’я”); подібно і рукописний типик в розділі 27. На випадок двох святих уставу не знаходимо, але легко зрозуміти, що на 1-му і 6-му часі на Слава належить брати тропар першого святого, а на 3-му і 9-му — другого; а кондак на всіх — лише передсвяття.179 За попереднім уставом: тропар передсвяття і святому, якщо має, Слава: кондак святому, якщо має, І нині: кондак передсвяття; все інше — тільки святому, а апостол-євангелія також і дня, на першому місці. Також і другому святому береться, якщо щось має. Перед тропарями святого слов’янські устави приписують храму святого (Почаївська тріодь, арк. 11, на звор.).180 Так Церковне Око і взагалі слов’янські устави.181 Атенські видання долучають до вхідного свята звичайне „Спаси нас, Сину Божий” з приспівом свята. 182 2 Стародавній грецький типик обителі св. Миколи των Κασουλων /Касуль/ (Прим. ред. місцевість у Пули, південна Італія, де знаходилась обитель св. Миколи) в селі Ідрунтськім (Bibliotheca Barberina) приписує „Всі ви, що в Христа” ще й на Переображення. А грецький типик Ґроттаферрати, тобто монастиря преподобного отця Ніла, поблизу Риму, подає „Всі ви, що в Христа” не тільки на самий день свята або у Світлу седмицю, але й на всі дні посвяття до віддання свята; подібно й новий Царгородський типик; однак, грецький типик, називаний св. Сави, а за ним й слов’янські типики з тим не узгоджуються, бо у неділю ап.Томи і в понеділок по Зісланні Св. Духа виразно приписують трисвяте. Не узгоджується й типик, називаний св. Миколи.183 Так однозгідно всі слов’янські устави.184 Перемиський типик; бо стихира великої вечірні береться на великій вечірні.185 Так усі мінеї і слов’янські трефологіони, Московський типик, рукописний типик, розділ 17 і грецький Царгородський типик; також Церковне Око в розділі 12; однак, дозволяє брати на Слава стихиру свята, а на І нині — 1-й богородичний біжучого голосу (догмат).186 Так загальні устави і наші, і російські. А Церковне Око, розділ 12, і рукописний типик приписують спочатку катизму „Непорочні” з „Ангельським хором” та іпакой, а також полієлей і всі сі-дальні свята по разу. Так і Марко в випадку святого зі всенічним у неділю (Κοαφ. οη) /розділ 78/.

147

ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

понеділок, вівторок, середа, четвер і п’ятницяВсе – за загальним пісним уставом, поданим на перший тиждень Великого посту, тут від стор. 347.

Третя субота Великого постуВсе – за уставом другої суботи Великого посту тут, на стор. 357.

Третя неділя Великого посту – ХрестопоклоннаПримітки

1. Службу безполієлейного святого співаємо на повечір’ї.2. Все богослужіння, за Львівським Синодом, належить відправляти у фіолетових ризах (за попереднім – в багряних).187 Церковне Око, а з ним і рукописний типик, на Вхід у храм Пресвятої Богородиці приписують недільну євангелію, а не свята, а чому — не знаємо. Загальні, наші і російські, устави і новий грецький Царгородський типик (стор. 14) Και εις την Εισοδον /і на Вхід у храм пресвятої Богородиці/ приписують євангелію свята.188 Церковне Око, розділ 12; рукописний типик, розділ 17, і мінея. Коли два свята, Стрітення і Благовіщення, випадуть у неділю Великої чотиридесятниці, мають канон тільки на 6.189 Колись, коли і на цій утрені брались пісні (Μαρκ. Καιφ. ογ /Марко, розділ 73/ й розділ 140 Церковного Ока) не можна було брати приспіви свята, а лише приспіви пісні; однак, тепер беремо пісень тільки у Велику чотиридесятницю, з каноном свята брались би, як більш відповідні, приспіви свята.190 За грецьким уставом, кондак на всіх часах — лише свята.191 Хоч загальні устави, грецькі і слов’янські, цього не мають, однак, має Львівський трефологіон 1643 року (15 серпня). Дехто цей приспів бере й на антифонах, але не потрібно створювати нових уставів.192 Загальні слов’янські устави подають ірмос тільки на Благовіщення й на Успіння Пресвятої Богородиці; але наші служебники і новий грецький Царгородський типик — на всі свята богородичні і господні, до віддання.193 За нашим звичаєм.194 Мінея, напр. 15 вересня.195 Марко в Грецькому типику не приписує прокімена, ані алилуя, ані причасного свята (Κοαφ. ξα та о /розділи 61 і 70/). Коли хтось читає в тижнях апостола і євангелію тільки святому, або тільки певному прошенню, на потребує брати його також і святу, але лише тоді, коли читає апостол-євангелію дня.196 Про поминання свята на відпусті в посвяття нічого не знаходимо в грецьких уставах. З уставу слов’янських тріодей і Московського типика можна було б зробити висновок, що поминання свята належить брати лише у самий урочистий день свята і на його віддання. Бо приписує брати великодній відпуст впродовж цілої Світлої седмиці, кожний день якої має вид богослужіння самого дня Воскресіння, а опісля приписує брати його на Літургії віддання Воскресіння. Однак, сьогодні спостерігаємо загальний звичай творити святкове поминання і в інші дні посвяття, що має й устав служебника, надрукованого у Стратині за львівського єпископа Гедеона Балабана 1604 року, 11 років перед Церковним Оком, який подає таке: „Знай, що святкові відпусти беруться від дня свята до віддання свята кожного дня” (стор. 517). Подібно можна було б брати в богородичні посвяття, але слова „сьогодні” й „урочисто” треба відкидати. Однак, в посвяття господні краще поминання свята в неділю не брати, бо не добре поєднується з недільним поминанням, яке повинно займати перше місце. Було б, напр. на посвяття Різдва Христового: „Що воскрес із мертвих і що народився у вертепі у Вифлеємі Юдейському і дав себе покласти у ясла задля нашого спасіння, Христос, істинний Бог наш”. А в дні седмичні, крім неділі, поминання свята можна брати без сумніву, бо тоді служба свята заступає службу октоїха і тому, замість поминання служби дня, тобто октоїхової, добре брати поминання служби свята. Дехто в неділю відкидає поминання недільне і бере тільки свята, але вони діють всупереч нашим служебникам, які в неділю свв.Отців, в середині свята Вознесіння перед П’ятидесятницею, подають поминання недільне.197 Μαρκ. Κοαφ. ξε /Марко, розділ 65/.198 Напр. наші мінеї 8 вересня; Московський типик 8 вересня і 21 листопада; а Марко, тому що в загальному грецькому уставі немає недільного кондака, приписує на всіх лише кондак свята.199 Однак, думаємо, що коли збігаються недільна служба зі службою посвяття, недільна повинна переважати.200 За найзагальнішими і найдавнішими уставами в посвяття й у віддання треба брати трисвяте, а не „Всі ви, що в Христа” або „Хресту твоєму”, бо вони беруться у самий день свята, за винятком „Всі ви, що в Христа”, що береться не тільки в самий день свята Воскресіння, але також і впродовж цілої Світлої седмиці, оскільки протягом цілої Світлої седмиці богослужіння відбувається так, як і в самий день Воскресіння. В інші дні, до віддання Воскресіння, береться трисвяте. Так мають загальні грецькі і слов’янські устави та найдавніший типик монастиря св. Миколи Касульського в околиці Ідрунтській, що зберігається в барберинському книгосховищі у Римі, написаний шістсот чи сімсот років тому. В ньому на арк. 121 і 124 подається устав, який подав я. З цим загальним і давнім уставом не узгоджується один грецький типик, написаний преподобним отцем Вартоломеєм, товаришем преподобного отця Ніла і співзасновником обителі Ґроттаферрати поблизу Риму, що зберігається в тій самій обителі, який приписує „Всі ви, що в Христа” до віддання свята. Напр. 26 грудня подає: Και αντί του

148

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: б недільних октоїха і 4 тріоді; Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.3. Стиховня недільна; Слава, і нині: тріоді.4. На кінці: тропар недільний, Слава: хреста, І нині: богородичний з недільних, за голосом хреста.5. Відпуст: „Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворчого хреста, якому сьогодні поклоняємося, заступництвом святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, нехай помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець”.

Τρισάγιου Οσοι εις Χριστον. Τούτο γαρ λεγομεν έως ου αποδιδοται η εορτή /і, замість трисвятого, „Всі ви, що в Христа”. Бо це відмовляємо доки не віддасться свято/. Не узгоджується також і новий Царгородський типик 1851 року, позначений печаткою патріярха. Ось, напр. в понеділок Св. Духа там, де грецькі і слов’янські тріоді мають трисвяте, цей типик має „Всі ви, що в Христа”. Щодо тропарів, Марко так: недільний, Слава: тропар святому, якщо має, І нині: кондак свята (Καιφ. ξε)/розділ 65/.201 Московський типик і мінея 21 листопада, 8 та 15 вересня і 2 лютого. (Московський типик, арк. 176, на звор.) і Марко Καιφ. ξε /розділ 65/ приписують, за давнім уставом, і дня, і святому, якщо має; якщо — ні, то лише дня, а святу — нічого. Марко, розділ 8, в Церковному Оці: якщо — ні, то черговий і Богородиці.202 Напр. 15 і 16 вересня в мінеї.203 Це устав Почаївського октоїха (1800) і Московського 1782 року, на кінці, за приписом про храм Воскресіння Христового: „Якщо долучиться передсвяття чи посвяття господніх свят або богородичних в суботу та в інші дні тижня, крім неділі, також на Покладення її ризи у Влахерні і на Покладення Чесного Пояса октоїх не береться, крім догмата на „Господи, взиваю я” в п’ятницю ввечері”. Не узгоджується з цим уставом устав нашої і Московської мінеї й Церковного Ока, поданий на посвяття Стрітення в Сиропусну суботу, де подасться не 1-й богородичний голосу, а стихира свята.204 Напр. 15 вересня; в Церковному Оці 16 вересня і в Грецькій мінеї: світильний святому раз.205 Μαρκ. Καιφ. ξσ /Марко, розділ 66/ і мінея 15 вересня.206 Мінея 16 вересня; Грецька мінея 24 листопада.207 За попереднім уставом на всіх масах: тропар свята і Слава: святому, якщо має; а кондак — тільки свята (Церковне Око в розділах 128 і 129 Марка). В випадку двох святих після тропаря свята береться на Слава поперемінне тропар першому і другому святому, а кондак — тільки свята.208 Одні беруть повсякденні антифони „Добре воно”; інші — зображальну; за попереднім уставом — беруться ще й святому, якщо щось має.209 Слов’янська мінея 8 вересня і Марко в Оці Церковному, розд. 9.210 За попереднім уставом, коли бувало всенічне, на литії — стихири свята з вечірньої стиховні того дня (Почаївська мінея 8 вересня); а за Московським типиком — ще й стихири святому і його „Слава”; однак, наказує славну стихиру брати пізніше, на стиховні.211 Почаївська мінея, напр. 7 січня.212Напр. 23 квітня і 8 травня.213 Мінея 21 листопада; Марко, розділ 77.214 Устав Слов’янської мінеї 21 листопада, а розділ οσ /76/ Марка Грецького типика і 8 Церковного Ока приписує на всіх часах лише кондак свята.215 Слов’янська мінея 21 листопада, Μαρκ. Καιφ. ξε /Марко, розділ 65/, в Церковному Оці, розділ 8.216 Приклади цього випадку маєш в мінеї 11 січня, 23 і 25 квітня, 9 і 21 травня.217 11 січня тільки 6, усі — святому.218 Так само, як на Собор Предтечі 7 січня.219 Наша і Грецько-Венеціянська мінеї.220 Мінея 25 і 30 квітня; 9, 21 і 25 травня. Деколи зустрічаємо канон свята на 8 і святого на 6, як в Грецькій мінеї і в Московському типику 11 січня. Одначе, думаємо, якщо полієлейний святий відзначається на 8, як це сьогодні звичайно буває, тоді буде канон святому на 8; а якщо відзначається тільки на 6, то буде тільки на 6. Приклади полієлейного святого на 8 і на 6 ми тут подали на стор. 70.221 Напр. 11 січня, 9 і 25 травня.222 25 квітня, 21 травня.223 23 квітня, 11 січня.224 Напр. 23 квітня й устав мінеї, що по неділі перед Воскресінням; Московський типик, арк. 362, на звор.225 Устав мінеї 15 вересня не подає на кінці навіть тропаря святому; однак, устав Богослова на неділю Мироносиць його не відкидає.226 За уставом Юрія і Богослова на неділю Мироносиць.227 Мінея 12 вересня; 31 грудня, 13 січня.

149

ВИНЕСЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА ЗЗАХРИСТІЇ НА ПРЕСТІЛ

Винесення Чесного Хреста з захристії на престіл відбувається по відпусті вечірні, за уставом, поданим на 14 вересня, тут на стор. 121-122.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак хресту „Вже не стереже”.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: хресту, І нині: богородичний з недільних за голосом хреста.2. Все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки по 50-му псалмі співаємо „Відчини мені двері” та інше.3. Канонів 3 на 14: октоїха недільний з ірмосом на 4, Богородиці на 2 і тріоді на 8. Катавасія 228 Мінея 21 вересня.229 Слов’янська мінея 31 грудня: і тропар на віддання Воскресіння і Зіслання. Можна було б долучити й поминання свята, якщо свято богородичне, але виголосити, що Успіння (Різдва, Входу в храм) свято віддаємо.230 Мінея 14 січня; і Московський типик 14 січня.231 Розділ 63 Марка В Грецькому типику приписує по 3-ій — сідальний, по 6-ій — кондак-ікос свята.232 Не беручи однієї з тих, що перед „Слава”.233 За загальним грецьким уставом і Марком, розділ 63, на всіх часах — тільки кондак свята.234 За грецьким уставом: Слава, і нині: кондак свята.235 Напр. мінея 13 серпня.236 Мінея на віддання Різдва, Входу і Успіння Пресвятої Богородиці.237 Мінея, напр. 21 вересня, 13 і 23 серпня.238 Мінея 30 грудня і 14 січня; і Церковне Око в розділі 118 Марка.239 Тут на стор. 106 в 3.240 Так називається перший день року, від латинського indicere — заповідати, бо цього дня оголошувались данини по цілій Римській державі. Nilles, Calend. 1 Sept.241 Собор (Συναξις), тобто зібрання людей для урочистого почитання чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, що під час нападу іконоборці кинули в Газурське чи Загурське озеро в монастирі Міясинів, неподалік міста Мілітійського у Вірменії; знайшли її після довгого часу непошкодженою (Синаксар Грецької мінеї цього дня і Нілес 1 вересня).242 Грецько-Венеціанська мінея має цілу утреню – велику243 Почаївська мінея і Московський типик244 Так Почаївська мінея і Московський типик; а наші служебники закінчують кондаки тропарем Собору245 Так Почаївська мінея і Московський типик, але розділ 1 Марка, що в Оці Церковному, відповідно до загального грецького уставу, Що не має недільних кондаків, подає лише кондак Індикта і святого поперемінно, тобто на 1-му і 6-му — Індикта, на 3-му і 9-му — святому.246 За уставом мінеї (8 вересня, на кінці) береться вся служба ще й святому; однак, у нас безполієлейному святому звичайно не береться; як також чергова апостол-євангелія; бо якщо вже береться одна, нема потреби брати, окрім соборних храмів, на співаних літургіях.247 Устав мінеї 8 вересня.248 Мінея 13 вересня.249 Мінея 7 вересня. За давнім уставом — ще й вся служба святому.2501 Церковне Око і мінея 8 вересня.251 Мінея 15 вересня.252 Мінея 12 вересня.253 Це оновлення, по-грецьки Εγκαίνια /оновлення/, по-латинськи Dedicatio, або Посвячення храму Воскресіння Христового, побудованого в Єрусалимі на Голготі за імператора Константина 335 року.254 Церковне Око і наш рукописний типик цього першого кондака Оновлення не подають. Але Грецько-Венеціянська мінея подає його по 6-ій пісні; також не знаходимо і хресного кондака, і кондака Корнилія в жодному виданні, а тільки в нашому часослові й грецькому Пропаганди, а хреста і в Церковному Оці; добре написаний типик XVII століття книгосховища Львівського Університету (1. Н. 4), наш рукописний типик і Грецько-Венеціянська мінея не подають ані тропаря, ані кондака святому.255 Церковне Око (в місяцеслові, арк. 268), а за ним і Московський типик (арк. 54, на звор.) подають на часах лише тропар Оновлення і Слава: передсвяттю, кондаки Оновленню і передсвяттю — поперемінно, а святому — нічого. Гадаємо, що цей устав буде добрим, якщо святий не має тропаря і кондака. В тих виданнях, де подаються тропар і кондак святому, не має причини не брати їх на часах. 256 Так вважаємо; бо в випадку, коли кондака передсвяття устав не подає, цей додається пізніше.257 Заголов. XI. ч. 4. б.258 Простіше, за давнім уставом, хрест з васильками кладеться на таці. Сьогоднішні греки частіше, замість васильків, підкладають під хрест квіти.

150

тріоді.По 3-ій пісні – сідальний хреста; по 6-ій – кондак-ікос хреста; по 9-ій – недільний світильний, Слава: хреста, І нині: богородичний хреста.4. Хвалитних стихир – 9:4 недільних октоїха і 5 тріоді, з яких три останніх – з приспівами хреста; Слава: ще раз остання стихира тріоді, І нині: „Преблагословенна”.5. Під час великого славослов’я відбувається винесення Чесного Хреста з трапези на тетрапод, за уставом, поданим тут на стор. 122-123; відтак поклоніння, одразу по відспіванні тропаря „Спаси, Господи”, бо тоді ієрей починає співати тропар „Хресту твоєму” (3) і буде ще поклоніння в такий спосіб, як подано тут на стор. 124-127.6. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний, Слава: хреста. Кондак – тільки хреста.259 За слов’янським уставом — ще й фелон.260 За нашим звичаєм — на подушці.261 Мінея 14 вересня.262 В Грецькому Типику і слов’янському Львівського Університету нічого не говориться про це винесення чесного Хреста, крім тропаря «Спаси, Господи»; Απέρχεται ο Ιερεύς και ο Εκκλησιαρχης συν τω Κανδηλαπτη εν τω σκευοφυλακιω μετά λαμπάδων και θυμιατών, και λαμβανουσιν το τιμιον ξυλον του Σταυρου, ψάλλοντες και το Τροπαριον Σωσον Κύριε τον λαον σου, και φερουσιν εις την Εκκλησιαν, και επιτνθεασιν αυτό επάνω της αγίας Τραπέζης, και απτει κηρος έμπροσθεν αυτό επάνω της αγίας Τραπέζης, και απτει κηρος έμπροσθεν δι όλης της νυκτός/Виходить ієрей і еклезіярх зі свіченосцем до захристії зі свічками й кадильницями і беруть чесне дерево Хреста, співаючи тропар «Спаси, Господи, людей твоїх», несуть до церкви та кладуть його на святу трапезу, і запалюється свічка перед ним на цілу ніч/. (14 вересня). Початок звичайний й інші підготовчі молитви, тобто трисвяте з «Отче наш», як подають пізніші слов’янські устави, довші, ніж цілий цей чин, бо він складається тільки з одного хресного тропаря, а зі слов’янським додатком, ще й з кондака.263 Стародавні грецькі устави нічого не згадують про диякона, ані при винесенні, ані при піднесенні, ані при покладенні чесного Хреста, а лише про одного ієрея. Грецький типик, подібно, як і слов’янські, приписує ієреєві убиратися у всі священичі ризи: αλασσει ο Ιερεύς πασαν την ιερατικην στολην /ієрей убирається у всі священичі ризи/. Грецька тріодь (Хрестопоклонна неділя) і новий Царгородський типик, подібно, як і слов’янські устави, приписує ієреєві входити з хрестом зі святилища до храму північними дверми: εκ του αριστερού Βήματος /з лівого боку святилища/. Грецькі устави, за винятком нового царгородського, та слов’янський Львівського Університету, приписує ієреєві, вийшовши зі святилища до храму, прямувати до вхідних дверей, що провадять з храму до притвору, які деколи називають царськими, і там очікувати закінчення славослов’я й звідтам виголошувати «Премудрість, прості», а відтак прямувати до тетраподу, що перед іконостасом. Хоча ці двері й називаються царськими, βασιλικαι /царські/, то треба розуміти, що так їх називали колись. Сьогодні царськими називаємо середні двері іконостасу, що за давнім звичаєм називаються святими: αγιαι ΰυραι /святі двері/ (розділ 96, Грецький типик).264 За слов’янським уставом чи, точніше кажучи, за Почаївською мінеєю, за Московським типиком і за Церковним Оком, цілу єктенію співає диякон, а ієрей не співає нічого. А кадильницю, що її у нас тримає ієрей з хрестом, було б ліпше щоб тримав диякон та кадив, як це приписує новий Царгородський типик і Церковне Око 14 вересня.265 3 вищесказаного бачимо, що у нас, згідно з типиком Львівського Університету, ієрей обертається спочатку на схід, відтак на північ, після цього на захід, на південь і знову на схід. За загальними слов’янськими уставами: на схід, на захід, на південь, на північ та знову на схід. За Грецьким типиком: на схід, на південь, на захід, на північ і знову на схід. Новий Царгородський типик приписує так, як і у нас.266 Устав тріоді Хрестопоклонної неділі приписує ієреєві перед поклонінням відчиняти хрестохранильницю: και ανοιξας την ύηκην /і, відчинивши сховище/, а в типику Львівського Університету: «І по створенні хрестохранильниці». З цього випливає, що мали по монастирях частинки чесного Хреста. Грецький типик і два рукописні слов’янські, що маєш, не приписують ієреєві співати окремо «Хресту твоєму», а хорам; ані вклонятися чесному Хрестові до землі; бо це приписує лише Церковне Око 14 вересня.267 Грецький типик приписує перед цілуванням Хреста три поклони, а по цілуванні — один; а слов’янські — перед цілуванням — два, а по цілуванні — один; однак, сьогодні творимо лише один перед і один по цілуванні. Також і Грецький типик, відкинувши обидві останні єктенії, одразу після поклоніння подає відпуст: Ψαλλομεν δε και τα στιχηρα Ιδιομελα, αχρις ου προσκυνησουσιν οι αδελφοί, εις ηχον β το Δεύτε πιστοί. Και μετά το προσκυνησαι παντός, λέγει ο Ιερεύς Σοφια, και Απολυσις /Співаємо стихири ідіомелі під час, коли браття будуть поклонятися, на 2-й голос «Прийдіть, вірні». І по поклонінні всіх ієрей виголошує: «Премудрість» та відпуст/. Вважаємо, що належить відкинути принаймні єктенію «Помилуй нас, Боже», оскільки в єктенії Воздвиження — ті самі поминання, що й в наступній «Помилуй нас, Боже». Поклонів на «Хресту твоєму» стародавні устави не приписують, крім Церковного Ока, в якому: і поклоняються тричі. Щоб прегарний обряд піднесення і поклоніння чесному Хрестові з часом ні в чому не змінився, подаємо тут про це устав в грецькій мові, який взято з грецького типика під іменем св. Сави. А подає таке: Ψαλλομενης δε της μεγάλης δοξολογίας, αλασσει ο

151

НА ЛІТУРГІЇ1. Тропар недільний і хреста; Слава, і нині: кондак хреста.2. Замість трисвятого співаємо „Хресту твоєму”.3. Все інше – тільки хресту.

Примітка про поклоніння чесному ХрестуПо відпусті Літургії, а також по закінченні кожної відправи, що служаться в церкві, від цього дня до закінчення 6-го часу наступної п’ятниці відбувається поклоніння чесному Хрестові: священик, прийшовши перед тетрапод, співає разом з людьми „Хресту твоєму поклоняємось” (3). Якщо буде достатня кількість людей, то хор співає стихири поклоніння, доки всі не поклоняться, за уставом, поданим на стор. 127, в примітці547.

Понеділок, вівторок, середа, четвер і п’ятниця

Ιερεύς πασαν την ιερατικην στολην, και εισέρχεται μετά του θυμιατού, προηγουμένων των λαμπάδων, εν τη αγία Τρεπεζη, και Ουμιων τον αγιον σταυρόν σταυροειδως, αίρει αυτόν μετά δίσκου επί καιφαλης, και προπορευόμενων δυο λαμπάδων, φέρει αυτόν μέχρι των βασιλικών πυλών του ναού, κακεισαι ισταται. Και πληρουμενης της δοξολογίας και του τρισάγιου, λέγει ο Ιερεύς μεγαλόφωνος: Σοφια ορθοί. Και αρχόμενα του τροπαρίου Σωσον Κύριε, και ούτως εισοδευει μετά του αγίου σταυρού, και ούτως ευτρεπισμενου τετραποδιου, τνθεται ο τίμιος σταυρός επάνω αυτού, και Ουμια ο Ιερεύς σταυροειδως. ЕІ6 ούτως βολών μετανοίας τρεις, καν ποια εστίν ήμερα, και λαβών ανά χείρας τον τιμιον σταυρόν γυμνον μετά βασιλικών κλάδων, ισταται έμπροσθεν του τετραποδιου, βλέπων κατ ανατολάς, και λέγει εις επηκοον πάντων: Ελεησον ημάς ο Θεός. Και αρχόμενα της πρώτης εκατοντάδας το Κύριε ελεησον, σφραγίζοντας του Ιερέως εν ταις εναρξεσιν μετά του αγίου σταυρού. Είτα κλίνει την καιφαλην όσον σπιύαμην από της γης, και καταμικρον ανισταται άχρι συμπληρωσεος της εκατοντάδας. Ηνικα δε φθάσει ενς το 97 Κύριε ελεησον , υψοι την φωνην ο Εκκλησιαρχης, ήγουν το Κύριε ελεησον τρις, και αισθομενος ο Ιερεύς τέλος λαμβάνειν την εκατοντάδα, σφραγίζει πάλιν τρις. Είτα στραφείς επί το νοτιον μέρος, λέγει: Ετι δεομεβα... και αρχόμενα της δευτέρας εκατοντάδας, και ποιεί ο Ιερεύς την δεύτερον υψωσιν, ως προγεγραπται. Ειύ ούτως στραφείς επί δυσμάς λέγει: Ετι δεομεθα, και αρχόμενα της τρίτης εκατοντάδας. Πληρωμένης δε αυτής, στρέφεται ο Ιερεύς επί το βορειον μέρος, και λέγει: Ετι δεομεθα... και γίνεται η τετάρτη υψωσις. Και ούτως στρέφεται ο Ιερεύς κατ ανατολάς, και λέγει: Ετι δεομεύα... και αρχομεΟα της πέμπτης εκατοντάδας. Μετά δε την πεμπτην υψωσιν ψαλλομεν το Κοντακιον Ο υψωθείς. ЕІІ9 ούτως: Τον σταυρόν σου προσκυνουμεν Δέσποτα τρεις. Ψαλλόντων δε των αδελφών, αποτι6ισιν ο Ιερεύς το τιμιον ξυλον εν τετραποδιω, και αρχόμενα προσκυνειν, ο τε Ιερεύς, και ο Προεστως, ποιουντες και μετανοίας τρεις κατενωπιον του τυμιου σταυρού, είτα ασπάζονται. Και μετά το ασπαζαστ)αι βαλλουσιν μιαν μετανοιαν; ειΰ ούτως εις τους χορούς δεξιά και αριστερά. Είτα εισέρχονται οι αδελφοί δυο δυο κατά ταξιν, και προσκυνουσι και ασπάζονται ομοίως. Ψαλλομεν δε και τα στιχηρα ιδιομελα, αχρις ουν προσκυνουσιν οι αδελφοί , εις ηχον β το Δεύτε πιστοί. Και μετά το προσκυνησαι παντός λέγει ο Ιερεύς: Σοφια, και Απολυσις /Під час співання великого славослов’я ієрей убирається у всі священичі ризи та прямує з кадильницею, попереджуваний свіченосцями, до святої трапези. Покадивши святий хрест хрестоподібне, бере його з дискосом собі на голову і, попереджуваний двома свіченосцями, несе до царських дверей храму, там залишаючись. По закінченні славослов’я й трисвятого, ієрей гучно виголошує: «Премудрість, прості!» і починаємо тропар «Спаси, Господи». Ієрей входить зі святим хрестом і кладе чесний хрест на підготований тетрапод, покадивши його хрестоподібне. Відтак, вклонившись тричі, який не був би день, він бере в руки чесний хрест, огорнений галузками васильків, стає перед тетраподом, дивлячись до сходу, і каже, щоб всі могли почути: «Помилуй нас, Боже». І починаємо «Господи, помилуй» першої сотки, а ієрей на початку благословляє святим хрестом. Після цього він схиляє голову до, приблизно, четвертини метра від землі та помалу підноситься до закінчення сотки. Коли вже співається 97-й раз «Господи, помилуй», еклезіярх підносить голос. Тоді й співається тричі «Господи, помилуй», а ієрей, зауваживши, що сотка добігає кінця, знову тричі знаменує хрестом. Відтак він, обернувшись на південь, мовить: «Ще молимось» і починаємо другу сотку, а ієрей творить друге піднесення хреста, як приписано. Відтак, обернений на захід, мовить: «Ще молимось» і починаємо третю сотку. По закінченні, ієрей обертається на південь і мовить: «Ще молимось» та відбувається четверте піднесення. Відтак ієрей обертається на схід і мовить: «Ще молимось» та починаємо п’яту сотку. Після п’ятого піднесення співаємо кондак «Зійшовши» («Вознесийся»). Відтак співається тричі «Хресту твоєму». Коли браття співає, ієрей кладе чесний хрест на тетрапод й починаємо поклонятись. Ієрей і настоятель, вклонившись тричі перед чесним хрестом, цілують його. По цілуванні вклоняються раз. Також і ті, що на хорах праворуч і ліворуч. Потім підходять браття два по два, за чином, вклоняючись, одночасно й цілують. Співаємо стихири ідіомелі, доки браття поклоняються, на 2-й голос «Прийдіть, вірні». А коли вже всі закінчать поклонятись, ієрей виголошує: «Премудрість!» і слідує відпуст/ (14 вересня).268 Так наші мінеї і Московський типик (15 вересня). А коли про чергові апостол і євангелію устави нічого не говорять, то, однак, можна буде взяти їх на другому місці, як у віддання свята 21 вересня, коли воно припадає в неділю, а коли — ні, то навіть на віддання Воздвиження не брати чергові, щоб було певне узгодження уставів.269 Мінея 15 вересня.270 Єпархіяльні вісті. 4 вересня 1898, ч. XVI, стор. 149.271 Так наша Почаївська мінея, Церковне Око і Московський типик. А наші служебники, часослови і Грецько -Венеціянська мінея 1755 року приписують брати службу Святих Отців в наступну неділю по 11 жовтня; треба

152

четвертого тижня Великого постуВсе – за загальним пісним уставом попередніх тижнів, крім поклоніння чесному Хресту, за попередньозазначеним. Тільки середа і п’ятниця відмінні від інших трьох днів тим, що на утрені, замість канону мінеї, мають хресний канон тріоді. Також на вечірні у вівторок на середу всі 6 стихир на „Господи, взиваю я” будуть хресними; а канон мінеї в ці два дні беремо на повечір’ї.

ЧЕТВЕРТА СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУВсе – за уставом другої суботи Великого посту, тут на стор. 357.

розуміти, що коли 11 жовтня припадає в седмичний день; подібно й в останній Грецько-Венеціянській мінеї (1884) і в новому Царгородському типику, де приписується брати у самий день 11 жовтня, якщо неділя, якщо — ні, то в наступну неділю. Що на це скажемо? Вважаємо, що добрі всі ці устави, однак, не добре, коли богослужбові книги однієї і тої самої церковної області подають неузгоджені устави. Бо коли приймаємо устав нашої мінеї, то нехай він буде приміщений й у служебниках Й у часословах, коли бо приймаємо устав останніх, то нехай буде Він й у мінеї. А якщо дотримуємось уставу мінеї, то треба подати його вже 8 жовтня, щоб, читаючи, можна зауважити про Наступну неділю. Це треба розуміти і про службу Святих Отців Перших шістьох соборів 16 липня, яку мінеї і наші, і грецькі, Приписують перенести назад, на 13 липня, якщо випадає в середу; грецькі мінеї подають це не згідно зі своїм уставом 11 жовтня, коли приписують перенести цю службу з 16 липня назад, мають переносити її назад також і з 11 жовтня. Нам здасться, І простіше було б ці служби не переносити назад, а брати в самий 11 жовтня і 16 липня, коли випадають у неділю, якщо — ні, в наступну неділю.272 За уставом нашої мінеї, Московського типика й Церковного Ока, спочатку все — землетрусу, а відтак — святому. У Грецько-Венеціянській мінеї 1755 року прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний — лише святому, а в останній, 1884 року, спочатку — святому, а опісля — землетрусу. В новому царгородському — тропарі землетрусу, а все інше — лише святому. За загальним слов’янським уставом, що його дотримуються лише в соборних храмах, перед апостол-євангелією святого, береться апостол-євангелія також і дня.273 Так устави і грецькі, і слов’янські, але оскільки ці останні взято з грецьких, що взагалі не мають недільних кондаків, а слов’янські мають, гадаємо, що слов’янам належить брати й недільний кондак поперемінне з іншими двома, тобто на 1-му — недільний; на 3-му — землетрусу; на 6-му — святому; на 9-му — знову недільний.274 За уставом нашої мінеї, Московського типика і Церковного Ока —/ тропар недільний, землетрусу і святому. Кондак недільний, Слава: святому, І нині: землетрусу. Все інше — землетрусу, а опісля — святому; апостол-євангелія — чергова, під заспів. Грецька мінея 1755 року нічого не подає землетрусу. 275 Краще було б перенести її на 12 листопада, щоб зі зміною календаря не було плутанини у нових виданнях церковних книг. Бо вже й цього, 1900 року, день 31 жовтня відповідає не 12-му, а 13-му листопада. 276 Дехто вважає, за виданням Перемиського типика 1870 року, стор. 271, що ані на св. Михаїла, ані на св. пророка Іллі, не належить співати «Блажен муж» і, що тоді не береться жодна катизма, бо ця катизма, як про це пише видавець, знаходиться лише в Почаївському трефологіоні, а в найдавніших мінеях і трефологіонах вони не зазначаються; причиною цього вважають те, що «Ілля не вмер, а св. Михаїл, як безтілесний, смерті не підлягає». Однак, цього замало. Бо щодо уставу, не лише Почаївський трефологіон 1777 року і Почаївська мінея того самого року, але й Львівський антологіон (трефологіон) 1643 року й великий типик, під назвою «Церковне Око», надрукований у Москві 1615 року, тобто більше, ніж півтора століття перед Почаївським трефологіоном, і рукописний трефологіон 1736 року, що його маємо, і типик Всеросійської Церкви, надрукований у Москві 1859 року, за ухвалою її Правлячого Синоду, подають і на ці два свята катизму «Блажен муж». Хоча й деякі устави, як Московська мінея 1782 року, Грецько-Венеціянська 1884 року не подають «Блажен муж», то з цього ще не випливає, що не потрібно брати жодної катизми, бо й на безполієлейних святих в мінеї не подається катизма, а мається на увазі чергова; так і тут можна розуміти чергову, що її подають три старовинні рукописні слов’янські типики: один — Львівського Університету, другий — св. Онуфрія у Львові, а третій — книгосховища Капітули св. Юрія; також і Церковне Око (що подає два устави: один з «Блажен муж», а другий з черговою катизмою). Причина того, що ці устави подають на ці два свята чергову катизму, може полягати в тому, що їхня служба спочатку не мала ані всенічного, ані полієлея, а поступово, з часом, зросла до все-нічного. Про св. Іллю написано в Почаївській мінеї: «Нехай буде відомо, що в надрукованих грецьких мінеях, в рукописних уставах, а також і в слов’янських рукописних і друкованих уставах, служба пророка Іллі подана на 6, з октоїхом». А щодо св. Михаїла, вищенаведені слов’янські типики подають йому службу лише полієлейного виду, але неповну, бо частково поєднують його службу зі службою октоїха, як безполієлейного святого.277 За відомим загальним поясненням св. Відпустового Зібрання, в звичайному вислові:Pater et Ave, число напр. 7 або 5, що стоїть лише перед Pater, відноситься також і до Ave. Див. напр. Приписи св. Відпустового Зібрання від 22 березня 1847 року, про побожний чин св. Йосифа обручника.

153

ЧЕТВЕРТА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Все – за уставом другої неділі Великого посту, тут на стор. 360.Примітка

Служба св. Івана Лиственника, що деякі пізніші приписали співати в цю неділю, у нас звичайно не береться. А якщо хтось, а саме по монастирях, волітиме співати її, нехай співає її замість служби рядового святого мінеї, за уставом безполієлейного святого на 4, а службу рядового святого нехай візьме на повечір’ї. За цим уставом служба св. Марії Єгипетської співається в шосту неділю посту, але якщо хтось хоче, може співати її замість служби рядового святого.

278 2 Службу св. Катерини знаходимо полієлейною лише в нашій Почаївській мінеї і в новій Грецько-Венеціянській; а в інших — безполієлейною. В пізніших грецьких уставах знаходимо її поданою на 25 листопада з відданням свята Входу у храм Пресвятої Богородиці, а в давніших — на 24-е, як це сьогодні у греко-слов’ян. Так подає Грецько-Венеціянська мінея 1615 року: Σημειωσαι ουν, ότι ευρομεν εν τισι Τυπικοις των νεωτέρων, ότι εν τιοα των πόλεων ψαλλεται η ακολουθία της αγίας μάρτυρος Αικατερίνης εν τη κε του μηνός, εν η και αποδιδοται η εορτή. Εν ετεροις δε Τυπικοις παλαιοτεροις ευρομεν αυτήν εορτάζεσαι εν τη κδ του αυτού μηνός: εν δε τη κε ψαλλομεν την ακολου6ιαν του εν αγιοις Κλημεντος Παπα Ρώμης, και Πέτρου Αλεξανδρείας, εν η και αποδιδοται η εορτή των Εισοδιων /Та занотуй, отже, що ми знайшли в деяких, новіших, типиках, що в деяких місцях чин святої мучениці Катерини співається в день 25 цього місяця, в який віддається свято. В інших давніх типиках зазначається, що її пам’ять вшановується 24 цього місяця, а дня 25 співаємо службу Климентія пали римського і Петра Олександрійського. І в цей день також віддається свято Входу/. Це перенесення з 24-го на 25-й день, на думку греків, як це пояснює нова Грецько-Венеціянська мінея (24 листопада, стор. 158), зробили на бажання ченців Синайської Гори, щоб не збігалось з відданням свята і, щоб таким чином урочистіше вшанувати пам’ять святої. Бо знаємо, що тіло святої великомучениці ангельською силою було перенесене на Синайську Гору і там поховане. 279 В уставі про часи нема нічого, тому подаємо його самі, беручи кондаки поперемінно, за взірцем уставу 1 вересня, коли випадає в неділю.280 Однак, щодо тропарів, якщо буде лише один тропар для двох, то буде тропар за правилом одного святого, а якщо буде для кожного окремий, то буде за правилом двох святих.281 Старовинна рукописна мінея, що її маємо, подає хвалитні стихири лише Петрові; а рукописний типик — хвалитні стихири Петрові, а опісля — стиховну свята.282 Московський типик приписує брати приспіви пісень; але оскільки пісні обмежуємо тепер до Великої чотиридесятниці, беремо тут приспів за наголовком й іменем святого, з доданням «Моли Бога за нас». Також і Око подає: «а святим приспівуємо на ім’я».283 Де буде лише один тропар для двох, там буде їхній тропар, також Слава, і нині: свята.284 За старовинним уставом береться тропар святих зі Слава, також і на 1-му і на 6-му часах; а у нас сьогодні — лише поліс денним.285 4 Церковне Око і Московський типик.286 За Московським типиком — тропар і кондак ще й святому. За нашим рукописним, типиком — тропар недільний і свята; Слава, і нині: кондак свята.287 Без полієлея і з октоїхом, як це в попередніх уставах, або зі всенічним, як це в нашій Почаївській мінеї і в рукописному трефологіоні 1736 року, який маєш.288 Почаївський трефологіон і Московський типик 11 грудня.289 Наш служебник, в уставі перед 32-ою неділею, також і греки, безпосередньо перед тріоддю беруть неділю про Закхея, однак, тільки у чотирьох випадках, тобто якщо між неділею по Просвітленні й тріоддю буде або одна неділя, або дві, або три, або чотири; і якщо буде одна неділя, то в цю неділю беруть у слов’ян 32-у неділю (у греків — 15 Луки) про Закхея; якщо буде дві неділі, то беруть спочатку 29-у ( у греків — 12 Луки) про десять прокажених, а також 32-у про Закхея; якщо буде три неділі, то беруть 29, 32 і 17 Матея, що про Хананейку; якщо чотири, то беруть 29, 30 і 31 про сліпого і 17 Матея. (Так мають Ευαγγελισταρια /євангеліярій/ греків; так і Лев Аллатій у Асеманна, Calend. Univ. Eccl. Tom. VI. Pag. 516.290 Наш служебник на вищенаведеному місці.291 Устав перед 29-ою неділею.292 Так і наші служебники, почаївські й інші, що з них передруковані, подають шість випадків неділь між Богоявлінням і тріоддю, за числом шістьох стовпів межових ключів, починаючи від останнього до першого стовпа, від 29-ої рядової неділі до 32-ої (перемиське видання, стор. 226, 231, 236, 241).293 Почаївський служебник і ті, що з нього, в уставі на 7 січня; також і Московський типик на 7 січня приписує зайві відкидати.294 В типику Львівського Університету: «За бажанням настоятеля співаємо „Блажен муж" і полієлей».295Так Церковне Око в розділі 114 Марка; а наші і російські устави подають і недільний кондак; однак, якщо на

154

ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК, СЕРЕДА І П’ЯТНИЦЯ

П’ЯТОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Все – за загальним пісним уставом минулих тижнів.Четвер п’ятого тижня Великого посту

в який співаємо великий канон Службу рядового святого переносимо на інший день.

В СЕРЕДУ ВВЕЧЕРІНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

Все – за пісним уставом, за звичаєм, крім стихир на „Господи, взиваю я”, що беруться 28 на 29, бо перша само-гласна повторюється, також ще одна на „Слава” і одна на „І нині”.

Літургії не приписують недільний кондак» то чому тут приписують? 296 За стародавнім уставом береться служба і святому, якщо її має, а апостол й євангелія — спочатку суботі перед Різдвом Христовим, чергові, за слов’янським уставом беруться під заспів суботи перед Різдвом Христовим (Мінея 18 грудня і Московський типик).297 Так Почаївський трефологіон у неділю Праотців, арк. 200, на звор., і в неділю Отців, арк. 215; також і Московський типик, арк. 119 і 129. В грецьких уставах і нашому слов’янському рукописному сідального Отців не знаходимо. 298 Рядові, за уставом мінеї, не беруться; а за Московським типиком, також і на Праотців.299 Устав тут мовчить; а запозичуємо його з 24 грудня, коли випадає в неділю.300Так Почаївська мінея і Московський типик. Щодо тропарів, наші служебники слушно приписують тропар передсвяття на другому місці, бо так беруться в неділю Отців, що перед Зісланням Святого Духа; однак, нема потреби цього дотримуватись, бо тропар Отців може не вважатись господнім. Щодо кондаків, наші молитвослови не мають кондака Отців і подають окремий кондак передсвяттю, що в ньому згадуються святі Отці. 301 Таблиця, що на кінці нових служебників, також хибно подає апостол-євангелію навечір’я, не беручи під увагу Літургії навечір’я в неділю, що присвячена святим Отцям, і тому їхні апостол-євангелію не добре відкидати.302 Мінея 20 і 31 грудня, але в будь-якому разі не у віддання Богоявління.303Почаївська мінея 22 грудня.304 Мінея 20 грудня.305 Пісні «Господеві співаймо», що на кінці псалтиря, устав мінеї 20 грудня приписує не брати від 20 грудня до 14 січня; одначе, сьогодні не беремо їх не тільки в цьому проміжку, але й взагалі протягом цілого року, за винятком Великої чотиридесятниці.306 Бо грецький устав мовчить, а слов’янські — чітко приписують: «Літургії в цей день не буває» (Мінея 25 грудня).307 Львівський Синод, нагол. ІV, § 1, ч. 2; і нагол. VI, розділ VI, ч. 4.308 2 В патріяршому Царгородському храмі читаються всі часи разом, περί α. ωραν της ημέρας/близько 1-ої години дня/, але без обідниці (типик, 1884). За уставом Грецького типика перший час поєднується з утренею, а інші, в навечір’я Різдва Христового, співаються περί ωραν ζ /близько 7-ої години/, в навечір’я Богоявління περί ωραν εκτην /близько 6-ої години/; коли з навечір’я переносяться назад, на попередню п’ятницю, то співаються γεννομενης εννατης /по минулій дев’ятій годині/. По різних російських обителях, що їх називає Церковне Око, перші два часи співаються «о другій годині дня», а інші два з «Зображальними» о п’ятій годині дня. Так і львівські устави, але часи І і ІІІ — о першій годині дня; за уставом нашої мінеї і Московського типика, всі часи поєднуються з «Зображальною», а починаються на початку другої години.309 Загол. IV, розділ II. І, ч. 15.310 Устави деяких російських монастирів, що їх подає Церковне Око, приписують дияконові по кожному часі співати три єктенії, тобто «В мирі Господеві помолімся» по закінченні трипсалмія, малу єктенію перед прокіменом та «Сповнім» по відспіванні євангелії. Цього не вистачає грецькій довготі і непотрібними додатками греки спотворюють вид часів, переданий нам від початків; також і старовинні львівські устави додають єктенії.311 За слов’янськими уставами ієрей і диякони мають стояти перед аналогієм впродовж цілої відправи: ієрей — убраний у фелон, а диякон — у стихар.312 У загальних слов’янських уставах «Прийдіте, поклонімся» з попереднім «Господи, помилуй» (12) і «Слава, і нині» не згадується, але мається на увазі; бо в грецьких недвозначно подаються, як і в деяких слов’янських.313 У слов’янських уставах ці стихири називаються тропарями, а в грецьких — самогласними Ιδιομελα /ідіомелі (самогласні)/.314 Так має наша Почаївська мінея. За Львівським антологієм 1643 року і за рукописною святковою мінеєю 1736 року ця стихир а співається раз канонархом, з приспівом «Слава», а також «солодко з покорою обидва хори, перший — один рядок і лівий — той самий», після цього, на кінці — І нині: ціла стихир а раз. В Грецько-

155

Приспіви до перших 20 стихир беремо з „Господи, взиваю я”, починаючи від „Впадуть у власні сіті”; до стихир 21-ої і 22-ої приспівуємо два звичайних стихи зі стиховні вечірні; а до інших сімох – „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”.

Примітки1. Стихири, не лише дві перших, а і всі інші, співаємо за голосом самогласних, бо з трьох типів подібних, поданих в тріода на інших стихирах, два в наших ірмологіонах не знаходимо; а той один, що подано на стихири св. Андрій Критського, хоча подається він і в ірмологіонах, однак, сьогодні не вживаємо. Стихири св. Андрія Критського, в грецькому тексті подаються за чином і в послідовності 24 літер грецької абетки.2. Якщо не буде Напередосвячених, то самогласна і мученична стихири на „Господи, взиваю я” не беруться, а переносяться з двома своїми приспівами на стиховню.

Венеціянській мінеї, подібно, як і в нашій, однак, «Слава» подає на читання канонархом. Інші устави подають і третю стихиру, тільки двічі; однак, новий Царгородський типик і Грецько-Венеціянська мінея подають перед нею приспів «Слава, і нині», а також стихиру, яку читає канонарх ευλαβως και μεγαλοφωνως (Μηνεα: μετά μέλους) /сильно і гучним голосом (мінея: зі співом)/, а на кінці — другий раз ту саму стихиру, обидва хори разом. Російські типики приписують брати раз цю стихиру без приспіву, що її читає канонарх або диякон, додаючи многоліття імператорові, в Царгороді: λέγει το εγκωμιον του Πατριάρχου/читає похвальне слово патріярха/. Стих «Покланяємось Різдву твоєму» співається тричі, за уставами віддалених російських монастирів, співається щоразу вище, а найвище — «Покажи нам і божественне твоє Богоявління», як написано в Церковному Оці.315 В грецьких уставах нічого не говориться про ризи священнослужителів, ані про кадження. Наша мінея і Московський типик подають кадження на початку кожного часу, лише на 9-му часі подають кадження перед прокіменом.316 Стародавній Львівський молитвослов подає відпуст свята, однак, оскільки в усіх інших випадках відпусти свят починаються вечір-нею свята, слушно Церковне Око і Почаївська мінея подають «відпуст дня», з поминанням, як нам здається, і святого, що випадає цього дня.317 За нашим найзагальнішим і російським уставами, вечірня зі Службою Василія в навечір’я Різдва Христового починається о сьомій годині дня (О першій пополудні), а в навечір’я Богоявління — о п’ятій годині дня (об одинадцятій перед полуднем, за теперішнім численням); але за іншими найстаршими уставами в обох випадках: περί ωραν δεκατην της ημέρας/близько десятої години дня/ (о четвертій пополудні). Всенічне за загальним слов’янським, серед яких і Церковне Око — о десятій годині ночі (тобто вранці); за іншими, найстаршими, в навечір’я Різдва: περί ωραν πρωτην της νυκτός /близько першої години ночі/, а Богоявління: περί ωραν δεύτερον της νυκτός /близько другої години ночі/. В Царгородській Патріярхії вечірня починається одразу після дев’ятого царського часу.318 За слов’янським уставом і за Грецьким типиком ієрей служить проскомидію, коли починається «Господи, взиваю я».319 На Службі з вечірнею Грецько-Венеціянська мінея 1755 року і новий Царгородський типик по «Благословенне царство» має «Благословенний Бог наш» і перед «Прийдіте, поклонімся» — трисвяте з «Отче наш». Церковне Око і мінеї наші і російські мають все так, як ми подали в тексті.320 В Грецько-Венеціянській мінеї — п’ять.321 Новий Царгородський типик Патріярхії приписує лише три читання, і по першому та по другому читаннях — окремі тропарі зі стихами, що про них ми сказали.322 Так виголошувати перед «Благословенний Бог наш» приписують дияконові грецькі агностики й наші мінеї на великому повечір’ї Різдва і Богоявління.323 Так Церковне Око і устави наші та російські; а грецькі устави й Остромирова Євангелія подають Євангелію від Луки, заспів 5: «Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа», також і наші часослови; та сама євангелія, що й на вечірні зі Службою Василія, як це буває в навечір’я Богоявління; а так краще, бо відноситься ближче до свята. Крім того, якщо навечір’я випаде в суботу, то на Літургії буде євангелія суботи перед Різдвом від Луки, заспів 72, також про зерно гірчиці.324 Немає звичаю, щоб диякон читав Євангелію, за винятком Літургії, а читає ієрей, як це зазначалось і на царських часах.325 Слов’янські устави подають кадження відразу по «Благословенний Бог наш», що його виконує ієрей, убраний у фелон; а за нашим звичаєм, кадження відбувається перед «Благословенний Бог наш», що виконує ієрей лише у епітрахилі або диякони в дальматиках, якщо будуть, як це має Львівський Синод в додатку 36.326 Грецький часослов, що його маємо, подає цей стих на кінці лише раз, що його співають обидва хори разом; за іншими — один хор раз, відтак — обидва хори разом раз. А співати приписують лише у Великий піст, на голос 8, а поза Чотиридесятницею — читати скоро без співу: χυρα και άνευ μέλους/скоро і без співу/.327 Співати лише кінець тропаря по кожному наступному стисі; знаходимо і в тропарі, що співається зі стихами між читаннями вечірні Різдва Христового і Богоявління.328 Львівський Синод в додатку 36.

156

3. Поклони на стихирах св. Андрія не добре занедбувати.4. На цілому богослужінні цього дня вживаємо священні ризи пісних барв, за звичаєм.НА ПОВЕЧІР’Ї: Співаємо мале, без поклонів. По „Достойно” – кондак великого канону.ПІВНІЧНА: Без поклонів. По 1-му трисвятому – звичайні тропарі, по 2-му – кондак великого канону.

НА УТРЕНІ1. Від початку до закінчення сідальних октоїха, поданих на кінці тріоді, на 1-му стихослов’ї катизми, співаємо все за загальним пісним уставом, відтак 50-й псалом і відразу, відкинувши єктенію „Спаси, Боже”, великий канон548. На час співання канону відчиняються святі двері й запалюються свічки на святій трапезі. Перед святими дверми в соборних церквах розстелюється покривало, на якому спочатку архиєрей, якщо буде, а відтак інші 329 Подібно і Церковне Око в розділі 29: «А від Христового Різдва до дня святого Богоявління їсти сир і яйця, і молоко, і м’ясо в середу і п’ятницю, як один день; це бо триває 11 днів». І знову: «В дванадцять днів по Різдві Христовому дозволяємо на все».330 Так: «Христос, що народився у вертепі ... Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері й святого Обручника Йосифа, яких сьогодні собор світло вшановуємо, святих славних і всехвальних апостолів, і святого священномученика Євтимія, єпископа Сардійського, що його сьогодні пам’ять вшановуємо, і всіх святих й ін.».331 Так мінея; а про тропарі «Помилуй нас, Господи» і єктенію «Помилуй нас, Боже» в мінеї не згадується, бо вони у загальних виданнях грецьких часословів не подаються.332 Про цей випадок устави мовчать; але тому, що Собор Предтечі (7 січня) може випасти в суботу по Богоявлінні, устави його Собор прилучають до суботи по Богоявлінні, і тут так мас бути.333 Московський типик додає і чергову (мається на увазі, якщо не буде відступу); за стародавнім уставом треба було б додати ще й святому, якщо має щось, однак, безполієлейному святому у нас звичайно не беруть.334 Устав слов’янських міней на кінці 26 грудня, коли Різдво Христове випадає в неділю.335 В розділі 23 Марка Церковного Ока і в Московському типику апостол-євангелія чергової неділі — під заспів; однак, мається на увазі, що не буде відступу.336 Грецькі мінеї і типики подають устав лише на два випадки субот і неділь між Різдвом і Богоявлінням, тобто: один — на дві суботи і дві неділі; другий — на одну суботу й одну неділю, і на ці одну суботу і одну неділю подають наступний устав: Ει δε τύχη εν Σαββατον και μια Κυριακή, αναγινωσκεται τω μεν Σαββατω, Σαββατω μετά την Χρίστου γεννησιν, τη δε Κυριακή, Κυριακή προ των Φοτων /Якщо випала б одна субота й одна неділя, читається в суботу те, що й в суботу по Різдві Христовім, а в неділю те, що в неділю перед Богоявлінням/. І цього уставу досить на випадок однієї суботи з одною неділею, бо тоді ця субота випадає протягом грудня (31-го), а неділя — протягом січня (1-го); однак, не вистачає на одну суботу з двома неділями, ані на одну неділю з двома суботами, бо тоді ця субота випадає протягом січня (1-го), як у сьомому рядку, а неділя — протягом грудня (31-го), як це в 3-му рядку; і як не можна, за самим Грецьким типиком, читати апостол-євангелію неділі по Різдві поза святом Різдва, в січні, але треба перенести назад, на 26 грудня δια το αρχήν λαμβάνειν τον Ιαννουαριον μήνα, και την των Χρίστου Γεννών εορτην αποδιδοσΟαι /тому що починається місяць січень і свято Різдва Христового віддається/: так не можна читати апостол-євангелію неділі перед Богоявлінням, в межах свята Різдва, або апостол-євангелію суботи по Різдві читати в січні. Тому нема нічого дивного, що слов’яни доповнили свої устави тим, чого бракувало. Однак, устави нашої мінеї і російські, подані 26 грудня, на суботи і неділі між Різдвом і Богоявлінням, імовірно з причини недбальства переписувачів, в деяких місцях хибно подали і мають бути виправлені, на нашу думку, так:

Устав першого випадку: «Якщо Різдво випаде в неділю», то має закінчитись так: «як в теперішньому розділі в ряді виявиться, якщо випаде Обрізання і Василія в неділю» (як в наступному випадку). Устав третього випадку, «якщо Різдво у вівторок», то від слів: «А в неділю» до кінця, і має бути: «А в неділю, що перед Богоявлінням, прокімен, апостол, алилуя і євангелію читаємо в перший день січня, як буде у ряді, якщо випаде Обрізання і Василія в неділю». Устав п’ятого випадку від слів: «А на другий день прокімен, апостол, алилуя і євангелію читаємо спочатку неділі перед Богоявлінням, а відтак — святого» і все, що там є. Устав приписує читати в цьому випадку на утрені дві євангелії: одну неділі, а другу — чергову, не знаємо звідки це має, бо крім одної чергової недільної євангелії на утрені не знаємо, тому що неділя перед Богоявлінням нічого не має на утрені.337 Мінея 31 грудня.338 Також і в Росії урядова Церква відзначає початок цивільного року, як про це пише Нікольський в „Посібнику": „1-го січня у нас (від 1700 — 20) відзначається початок нового року».339 Московський типик подає стиховню Обрізанню, хоча б і був храм Василія.340 Оскільки стародавні устави не подають всенічного, то й нічого не зазначається про тропарі на благословенні хлібів; а співати: тропар святому раз, Слава, і нині: святу, як це має Почаївський трефологіон, не відповідає обрядові, за яким беруться тропарі на всенічному. — „Якщо немає всенічного, на повечір’ї — кондак святого, Слава, і нині: свята». На північній, по 1-му трисвятому — тропар свята; по 2-му — кондак свята; молитви „Пом’яни» не проказуємо, але „Господи, помилуй» (12) і відпуст. Так в слов’янських мінеях.

157

священнодостойники по два, за чином своєї гідності, на кожній пісні творять один великий поклін, по відспіванні кожного тропаря пісні канону. В нашій семінарії перед святими дверми творять поклони питомці, а у святилищі, перед сходами престолу, творять поклони всі вісім настоятелів за чином своєї гідності, один по одній пісні, за чергою, а на 9-ій пісні – всі вісім разом, в епітрахилях.2. Канонів два: один – великий св. Андрія, дев’ятипіснець, другий – трипіснець, містить 4-у, 8-у і 9-у пісні, який і в цих піснях займає перше місце. Пісні дев’яти-пісенного канону не мають рівного числа тропарів і кожна з них має на кінці два тропарі преподобній Марії Єгипетській і один преподобному Андрієві Критському. Трипіснець співаємо на 10 тропарів з першим ірмосом, бо 2-й ірмос не співається. Приспіви до тропарів великого канону такі: „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, опісля „Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас”, 341 Так мають пізніші видання, а саме наше почаївське і російське, а найдавніше грецьке, а саме Ευχολογιον /евхологіон/ Венедикта, а зі слов’янських — Остромирова Євангелія, Церковне Око і рукописний подають прокімен лише святому, а апостол-євангелію — тільки Обрізанню, бо прокімен свята й апостол-євангелія святому — це пізніший додаток слов’ян. Однак, тепер приходить час не додавання нових, а скорочення давніх молінь. Старовинний устав має це: „Нехай на утрені береться євангелія святому, а на Літургії — Обрізанню».342 Припис на 26 грудня, мінеї Почаївська і Московська.343 Мінеї Почаївська і Московська в приписі на 26 грудня.344 Замість „Тобою радується» наші служебники подають ірмос 9-ої пісні канону свята.345 3 уставу мінеї і Церковного Ока, що ми подали на стор. 175, в примітках, можна було б зробити висновок, що в навечір’я Богоявління посту немає. Однак, з іншого уставу тієї самої мінеї і Церковного Ока, поданого на навечір’я Богоявління, випливає, що в навечір’я Богоявління саме такий піст, як і в навечір’я Різдва Христового, за винятком суботи і неділі, тобто: з одноразовим харчуванням і отриманням від набілу і риб, а в суботу і в неділю — з дворазовим харчуванням, з тим самим отриманням. Як це між собою узгоджується, не бачимо.346 1 Ці тропарі співаємо на самогласні, бо в грецьких уставах вони називаються Ιδιομελα /самогласні/.347 2 Ευχολογιον /евхологіон/ Венедикта закінчує цю єктенію виголосом „Бо милостивий»; а грецький Ευχολογιον /евхологіон/ кардинала Юліяна в Криптоферратській обителі подає цю єктенію в скороченому виді.348 Це слова Ехологіона Венедикта XIV: Ιστεον ότι η παρούσα ευχή, ήγουν το Τριας υπερουσιε αναγινωσκεται μεν παρά τισιν; εν δε τη μεγάλη Εκκλησία (Царгородська), και εν τω αγιω Ορει ου λέγεται. £υ δε ει βουλει ταυτην ειπείν та ін. /Треба знати, що подана молитва, тобто „Тройце понадістотна» читається деінде, а у великій церкві (царгородській) і на Святій Горі не мовиться. А ти, якщо бажаєш її відмовити й ін./.349 1 Нічого не знаходимо про трисвічник ані в грецьких уставах, ані в слов’янських уставах нез’єднаних Церков, а лише у наших українських. Існує звичай багатьох наших церков уживати трьох трисвічників, одного на кожне занурення. В уставі не згадується тільки один і, в цьому випадку, не занурюються всі три трисвічники одночасно, але один на кожному з трьох виголошень слів „Великий ти, Господи», про що пише і Кульчинський: Trinae candelae accensae immerguntur singulatim in aqua (Specim. Eccl. Ruth. Pars II ad 6 Jan.)/”Запалені трисвічники занурюються по-одному у воду» (Взірець Руської Церкви, частина II, на 6 січня)/. Також і про занурення пальців і дмухання на воду грецькі устави мовчать, а лише про благословення рукою згадують російські требники.350 Поминання Святішого Архиєрея папи Римського подається в Почаївському трефологіоні 1777 року. Так поминати наказує Львівський Синод (нагол. III, ч. 6, на кінці).351 Церковне Око і мінеї, наша та Російська.352 В грецьких уставах зазначено, що тропар „Коли в Йордані» співається тільки раз, а співає його лише сам ієрей (евхологіон і мінея). За Церковним Оком ієрей співає „Коли в Йордані» двічі, а за ієреєм кожного разу той самий також і співці (арк. 517, на звор.) За нашою мінеєю й Московським типиком, ієрей співає той самий зі священиками тричі, а на кінці також і хори. За типиком Львівського Університету, ієрей співає раз, а опісля — хори тричі під час кроплення. Про хрестоподібне благословення води хрестом Ευχολογιον /евхологіон/ не згадує, а згадує Грецько-Венеціянська мінея, що подає: ευλόγων τα ύδατα σταυροειδως/благословляючи воду хрестоподібно/.353 Кропити храм наказують грецькі устави, а наші требники — ще й св. трапезу. Слов’янські мінеї подають наступний устав про кроплення ченців: „А настоятель, взявши свячену воду в миску й обертаючись лицем на захід, тримає лівицею чесний Хрест, а правицею — васильки, й кропить хрестоподібне на всі боки. Тоді підходять спочатку священики, два по два, й цілують чесний Хрест, а настоятель знаменує їх васильками зі свяченою водою хрестоподібне по чолі; в такий самий спосіб і вся братія. Всі багаторазово співають тропар, доки вся братія не освятиться кропленням водою і причастям”. Подібно і Царгородський патріярх знаменує свяченою водою архиєреїв і церковних достойників (Ορφικιουχους /церковних урядовців/), як це подає новий Царгородський типик.354 Так устави наші й російські.355 Устави наші і російські.

158

відтак „Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас”. До тропарів трипіснця приспівом буде – „Святі апостоли, моліть Бога за нас”549, тому що за змістом вони належать до служби четверга. По кожному тропарі канону св. Андрія устави приписують три поклони, але ми творимо тільки один, однак, великий, а в соборних храмах клир творить поклони тільки за чергою й пристосовано до дев’яти пісень канону. Хори співають канон на середині церкви, кожний при окремому аналої, творячи на тропарях канону малий поклін. Катавасією по всіх піснях беремо ірмос останнього канону550.По 3-ій пісні – сідальний тріоді, по 6-ій – кондак-ікос тріоді з „Блаженні”; по 9-ій – троїчний сідальний, це все – зі звичайними єктеніями. На 9-ій пісні співаємо „Чеснішу”, як мають також Московський і новий Царгородський типики. По каноні – „Достойно”551.3. Все інше, від хвалитних псалмів до кінця утрені, береться за загальним пісним уставом,

356 Якщо не буде відступу, наша мінея приписує читати чергове під заспів, тобто на другому місці разом з неділею по Богоявлінні, а також святого (за уставом посвяття Різдва Пресвятої Богородиці в неділю перед Воздвиженням).357 Московський типик приписує й прокімен свята на другому місці; однак, наша мінея його не містить, бо прокімен неділі по Богоявлінні заступає прокімен свята. Але Церковне Око приписує апостол-євангелію чергову під розділ, мається на увазі, що не буде відступу. Мінея приписує ще й святому, якщо щось має, за уставом, поданим перед тим на Собор Предтечі тут на стор. 201; однак, безполієлейному святому тепер у нас нічого не береться. Наша мінея і Московський типик й інший рукописний, що його маємо, приписує причасний спочатку свята, а також „Хваліте”; однак, якщо в неділю по Воздвиженні подають спочатку „Хваліте”, в відтак — свята, то і тут так повинно бути. Подібно буває і у віддання Переображення та Успіння.358 Наш служебник в неділю Митаря.359 Царгородський Τυπικον /типик/ приписує поєднувати службу св. Теодосія зі службою неділі й свята; але оскільки в цьому випадку збігаються три апостол-євангелії, тобто неділі по Богоявлінні, Митаря і святого, слов’янські устави переносять службу Теодосія на інший день. А згаданий Τυπικον /Типик/ приписує взяти на Літургії апостол лише неділі по Йордані, євангелію — тільки тріоді, а святому — нічого.360 Подібно і на Митаря з відданням Богоявління, після кондака свята береться кондак тріоді зі „Слава, і нині”, тут на стор. 204.361 Церковне Око рішення, щодо відправи всенічного, залишає настоятелеві.362 Бо цій стихирі поступається недільна і, тим більше, стихира святих.363 В загальному грецькому уставі недільного кондака нема.364 Ані Церковне Око, ані Грецька мінея, ані новий Царгородський типик, ані слов’янські рукописи, що маємо, не подають уставу Трьох Святителів на дні седмичні сиропусного тижня; з цього випливає, що загальний устав, поданий в тексті їхньої служби, береться без сумніву і в дні сиропусного тижня. Також і 24 лютого, коли випадає в дні сиропусного, Грецько-Венеціянська мінея (1884) приписує всю службу — лише святу.365 Так в нашій і російській мінеях; але нова Грецько-Венеціянська мінея не приписує переносити службу Трьох Святителів на інший день, але брати її у ту саму середу і п’ятницю з Літургією Золотоустого.366 Подібно і в новому Царгородському типику передсвяття переноситься назад, на п’ятницю; а в новій Грецько-Венеціянській мінеї служба за померлих переноситься на суботу Блудного.367 Подібно Почаївська мінея, Московський типик 1 лютого й Церковне Око (в розділі 35 Марка); але не знаємо звідки на „Хваліте”, на „Слава, і нині” взяти стихиру передсвяття, бо не добре, щоб ця, що на стиховні утрені, повторювалась на „Хваліте”; краще хай повторюється та, що на стиховні вечірні.368 Устави міней нашої і російських; одначе, Типик Львівського Університету приписує святому тільки два тропарі.369 За Церковним Оком співається „Блажен муж”; наш рукописний типик дозволяє співати на вибір або „Блажен муж”, або чергову катизму; Грецька тріодь приписує чергову катизму, подібно й типик Львівського Університету.370 Устави міней нашої і російських подають вхід, однак, це не відповідає уставу тріоді Сиропусної суботи, в якій вхід не подається, ані не приписується співати „Блажен муж”. Радше можна було б припустити вхід, якщо береться „Блажен муж”; однак, і „Блажен муж” аж ніяк не відповідає святому, що не має полієлея.371 Мінеї наша та Російська і Церковне Око (в розділі 40 Марка) тут подають: читання свята ніби одно, бо Грецька Мінея має: τα Αναγνώσματα /читання/, а слов’янський рукописний типик, що у нас, також: читання свята.372 Рукописний типик, який маємо, й Церковне Око в розділі 40 Марка.373 3 Так знаходимо в усіх словенських уставах.374 В Сиропусну неділю, якщо випаде посвяття, свято віддається, бо в понеділок починається піст.375 Так в розділі 43 Марка, Церковному Оці, Почаївській мінеї і Московському типику; однак, якщо має бути однозгідність в уставах, то гадаємо, що і тут 1-й богородичний голосу має бути за загальним уставом посвяття господнього і богородичного, поданого на кінці октоїхів Почаївського і

159

тільки, якщо не долучаємо 1-го часу, то по 16 прикінцевих поклонах на молитві св. Єфрема відмовляємо трисвяте з „Отче наш” і „Господи, помилуй” (12), а тоді ієрей: „Слава тобі, Христе Боже” і відпуст.

НА ЧАСАХВсе – за звичайним пісним уставом, однак, після трисвятого відмовляємо на всіх часах тільки один кондак канону, а 1-й час – без катизми.НА ОБІДНИЦІ Й НА ВЕЧІРНІ: Все – за звичайним пісним уставом.

ЛІТУРГІЯЗа уставом мала б бути Напередосвячених, однак, тепер не співаємо її у Великий піст, за винятком серед і п’ятниць. В архикатедральній церкві цього дня відправляються тільки читані літургії.

Московського за приписом про храм Воскресіння Христового; а якщо — ні, то й у посвяття інших свят має бути стихира свята, що буде в більшій відповідності до давніх уставів, в яких ані на передсвяття, ані на посвяття, ані на віддання свята не подається на п’ятницю ввечері догмат, а лише стихири свята, без різниці — субота це чи інший день тижня. (Наш рукописний типик, розділ 20 і розділ 11 Марка в Церковному Оці), хоча й загальні слов’янські устави на перед- і посвяття та на віддання свята подають догмат. Московський типик 12 вересня, 24 березня, 14 серпня; Церковне Око 12 вересня, 21 вересня; Почаївська мінея 12 вересня; типик Львівського Університету, стор. 87)376 В М’ясопусну неділю віддання не буде, а буде перед тим, у М’ясопусну п’ятницю, бо служба свята зі службою Страшного суду не узгоджується.377 2 В середу та п’ятницю віддання Стрітення не буде (пишеться в мінеї); якщо випало б у середу, то віддається у вівторок; якщо у п’ятницю, то віддається у четвер. А якщо у понеділок, то віддається в М’ясопусну п’ятницю, як це можна бачити в 1-му рядку таблиці віддання. Простіше наш рукописний типик 2 лютого, в розділі 17 Марка, і Церковне Око, в розділі 46 Марка, подають тільки один устав на кожний день Сиропусного тижня, за винятком суботи, що його подамо на сиропусні вівторок і четвер, на стор. 229-230, тільки в середу та п’ятницю твориться три великих поклони на єктенії „Помилуй нас, Боже”, на кінці вечірні та повечір’я.378 Так, напр. на віддання свята Входу у храм Пресвятої Богородиці в неділю.379 Наш старовинний рукописний типик й інший Львівського Університету подають лише один устав на будь-який день сиропусного тижня без „Блажен муж” в неділю ввечері. А нова Грецько-Венеціянська мінея в сиропусний тиждень нічого не приписує з тріоді, а тільки Предтечі.Про скидання фелона устави нічого не подають; однак, оскільки від Закінчення читань ця вечірня — повсякденного виду, від цієї частини має продовжуватись у повсякденних ризах. Це має місце й на утрені, що до кінця „Хваліте” — великого виду, а від „Славослов’я” — малого виду.380 Загальні устави наші та російські і типик Львівського Університету не згадують входу; але наш рукописний типик згадує, а оскільки навіть в дні Чотиридесятниці не виключається Віднайдення Голови Предтечі, то тим більше, в сиропусний тиждень.381 Наш рукописний типик й інший Львівського Університету не приписують переносити службу Предтечі на інший день, а співати її з тріоддю, як і у пісні дні інших тижнів. Так і Церковне Око 24 лютого; а в розділі 61 Марка — переносити на Сиропусну неділю тільки з понеділка.382 Наш рукописний типик подає друге читання тріоді з його прокіменом по трьох читаннях Предтечі.383 Лише тут устави наші і російські приписують відкидати вхід, а в Сиропусну суботу — ні; про що неузгодженість була мова в примітці 2 на стор. 229.384 Мінеї Почаївська і Російська.385 Оскільки євангелія дня цієї суботи мас дещо про піст, устави наші і російські приписують тут брати апостол-євангелію спочатку дня та Теодора під заспів, а відтак — Предтечі; в Сиропусну суботу спочатку — Предтечі, а відтак — Отцям і дня під заспів. Наш рукописний типик приписує тільки дня і Предтечі; бо за грецьким уставом більше, ніж дві апостол-євангелії на Літургії не береться, ані одне під заспів другого не читається.386 Загальні устави закінчують тропарі недільним богородичним; однак, Церковне Око (в першу неділю посту) його відкидає і закінчує тропарем Образа, оскільки він — господній.387 За уставом мінеї 24 лютого, коли це свято випадає в один з пісних днів Чотиридесятниці, мала б служитись вечірня з Напередосвяченими й у навечір’я свята і в самий день свята; в навечір’я — з читаннями, а в саме свято — з апостол-євангелією Предтечі. Однак, у нас тепер дотримуються звичаю відправляти Службу Напередосвячених лише в середи і п’ятниці, а в інші три пісних дні — Службу Золотоустого, по якій, у престольних храмах, співаються ще й три останні часи з Зображальною, а вечірня — об 11-ій годині. А там, де в понеділок, вівторок і четвер Служби Золотоустого не відправляють, Служби Напередосвячених не буде, тоді, в навечір’я свята, буде вечірня, за вищенаведеним уставом; а в самий день свята, за уставом Церковного Ока (розділ 62 Марка) і рукописного типика, що його маємо (24 лютого), мас бути Літургія Напередосвячених, хоч би це була й не середа, й не п’ятниця, і на ній, по „Нехай стане”, належить брати прокімен, алилуя і апостол-євангелію Предтечі, причасний „Вкусіте” й Предтечі. А якщо, з якоїсь причини, не може бути відправлена

160

Π’ЯТА СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ – АКАФІСТОВА552

ПриміткаСлужба цього свята – малого виду; має тільки катавасію на утрені по кожній пісні й велике славослов’я і поєднується зі звичайною службою пісної суботи і з храмовим каноном на утрені. Особливість цього свята полягає в тому, що на його утрені співається цілий чин акафісту до Пречистої Діви Марії, 12 ікос-кондаків якого поділені на чотири третиці, з яких перша співається замість сідального по першому стихослов’ї, друга – замість сідального – по другому стихослов’ї, третя – по 3-ій, а четверта – по 6-ій пісні канону; початковий кондак співається на початку і на кінці кожної третиці, а перед останнім співанням його – ще раз

Літургія, то гадаємо, що по читаннях Предтечі має бути прокімен і апостол-євангелія Предтечі, як це в уставі на Благовіщення.388 Так Московський типик, хоч, за слов’янським уставом, береться ще й храму.389 Мінеї Почаївська і Російська.390 Ані в грецьких книгах, ані в нашому слов’янському рукописному типику не знаходимо різних уставів на це передсвяття, а тільки один, на пісні дні, в тексті; Церковне Око до цього одного додає ще один, скорочений на Акафістову суботу, і інший — на суботу Лазаря.391 Рукописний типик і Церковне Око в розділі 78 Марка подають службу 40 мучеників зі службою Акафістової суботи; саме так і Царгородський типик, і нова Грецько-Венеціянська мінея.392 Це передсвяття має ту особливість, що на нього служба святому в мінеї не подається.393 Церковне Око приписує канон храму святого на 4 і октоїха на 4.394 у п’ятницю — по 5-ій, 8-ій і 9-ій.395 Так подають Грецька і наша Почаївська тріоді на цю середу; гадаємо, що належить брати троїчний світильний раз і без „Слава, і нині”, бо Слава: буде світильний хреста, І нині: його хрестобогородичний. Церковне Око приписує тільки троїчний світильний, а Московський типик — тільки світильний Хрестопоклонної середи, а також Слава, і нині: його хрестобогородичний.396 Це наслідки звичайної слов’янської довготи. Гадаємо, отже, що краще в цьому випадку відкинути стихири на „Хваліте”, бо ані в грецьких, ані в інших виданнях такого уставу не знаходимо, а лише в російських, почаївських і в похідних від них.397 Устав Благовіщення в п’ятницю 5-го тижня посту.398 Устави згадують тропарі лише на „Бог Господь”; а ми, згідно з уставом на „Бог Господь”, подали тропарі й кондаки на всіх богослужбах. Церковне Око не подає на „Бог Господь” тропаря передсвяття, а лише акафіста, з цього випливає, що мав би братися лише тропар акафіста.399 Рукописний типик, що його маємо, приписує друге читання тріоді, по закінченні читань свята.400 Це свято має п’ять читань, з них два, що ближче відносяться до цього свята: „Прийшов Мойсей” і „Господь створив мене”, читаються вранці на вечірні з повною Літургією, а всі п’ять читаються разом на вечірні тоді, коли наступний день буде суботою або неділею, в які немає Літургії з вечірнею.401 Наш рукописний типик приписує брати друге читання тріоді з його прокіменом, по закінченні читань свята.402 За уставом нашої і російських міней.403 Наш рукописний типик додає й 3 поклони на останньому трисвятому; а устави нашої і російських міней, Церковного Ока подають 3 поклони й на „Слава во вишніх Богу”, по трисвятому і ще, по останньому трисвятому.404 Наш рукописний типик приписує недільні, за звичаєм (Марко, 32).405 Так наші й російські устави; однак, не знаємо, для чого, відходити від загального правила і не брати недільних стихир, як це приписує наш рукописний типик (Марко, 31).406 Церковне Око приписує співати у четвер Великого канону.407 Наші й російські устави подають 3 поклони на „Нехай буде ім’я” і на відпуст; наш рукописний — на „Нині сили” і на „Нехай буде ім’я”; а ми їх відкидаємо.408 В уставі про тропар і кондак тут нічого нема; однак, так буває у випадку суботи Лазаря.409 Оскільки тут 4 катизми, тобто 3 чергових і полієлей, виникає питання, які єктенії треба було б тут співати; бо загальний устав має тільки три. До цього, оскільки свято має три сідальних, а тут подаються тільки два, то які два з трьох тут співати? Щодо єктеній, наш і російські устави згадують єктенії по 3-ій катизмі, звідси випливає, що після 1-ої і 2-ої катизм нема єктеній, які виключає й Почаївська тріодь по 1-ій катизмі перед сідальним тріоді 25 березня; і припускаючи таке, належить брати дві малі єктенії: одну — перед полієлейним сідальним, з виголосом „Нехай святиться”, а другу — перед сідальним 3-ої катизми, з виголосом „Бо ти благий” або „Бо твоя є влада”, за вибором. Але тому, що тільки російський і румунський устави не приписують малої єктенії на утрені в седмичний день, а у нас цього не дотримуються, тому гадаємо, що тут лише по 1-ій катизмі не треба брати єктенії, а по 2-ій треба брати з виголосом „Бо твоя є влада”, по 3-ій — з виголосом „Бо ти благий”. А з двох сідальних свята нехай один візьметься, що по полієлею, а другий — один з двох перших, за вибором.

161

перший ікос553. Ця утреня, за уставом, співається о 4-ій годині ночі, а ми співаємо її в звичайний час554. Служба рядового святого, за уставом Грецької тріоді, співається на повечір’ї.

УСТАВНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

1. Катизма звичайна.2. На „Господи, взиваю я” – стихири на 10: самогласна дня двічі, одна мученична і свята на 7, Слава, і нині: свята.3. По „Світло тихе” – прокімен тріоді й читання, другий прокімен тріоді й читання та інше Напередосвячених.МАЛЕ ПОВЕЧІР’Я: По „Достойно” – кондак свята один.410 Почаївський і Російський устави подають тут відпуст, а інші — жодного.411 Почаївський устав 1780 року додає: а у храмі Благовіщення — приспів і ірмос свята.412 Церковне Око, розділ 96 і розділ 44 Марка рукописного.413 Хоча устав про це і мовчить. Зрештою, за уставом Грецької тріоді й інших, за винятком Почаївської (в якій про повечір’я: якщо буде), повечір’я не має бути.414 Хоча і про це устав мовчить.415 Устав має ще й 3 поклони на „Слава во вишніх Богу”, по трисвятому і на останньому трисвятому; однак, малі.416 Хоч мінея тут мовчить, однак, подібно має в п’ятницю 3-го тижня посту.417 Гадаємо, що у п’ятницю, а не в четвер, як це в Церковному Оці на кінці 79 розділу Марка, бо у четвер буде велике повечір’я зі всенічним, без канону. Краще буде в цьому випадку відкинути повністю чотирипіснець, бо цей устав — з чисельних винаходів слов’ян.418 Про катавасію в піснях, де не приходить трипіснець, устав мовчить. Хоча й за загальним правилом віддання свят катавасія мала б бути свята, і по кожній пісні, однак, гадаємо, що катавасія свята в цьому випадку не має більшої ваги, ніж у посвяття, бо служба свята в це віддання мало що має. Зрештою вважаємо, що катавасія в цьому випадку має бути тільки по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій пісні, а саме ірмос останнього канону, тобто по 3-ій, 8-ій і 9-ій — ірмос трипіснця, а по 6-ій — хреста.419 За нашими і російськими уставами тут співається чотирипіснець утрені.420 Про тропарі тут, на повечір’ї, й опісля, на Літургії, устави німого не подають; однак, оскільки на часи подають тільки свята Благовіщення, то й тут буде достатньо взяти тільки свята, бо чин акафіста і свята — про Благовіщення.421 Устав ми взяли з розділу 104 Марка Церковного Ока, бо наша і російські мінеї не подають на цей випадок уставу зі всенічним.422 Церковне Око в розділі 105 Марка.423 Так припускаємо, бо устав мовчить.424 Наш і російський устави залишають на вибір співати на „Господи, взиваю я” стихири або святу, або святому; але оскільки це свято не має малої вечірні, ані стихир на малій вечірні, а святий має, то ліпше буде співати лише святому.425 Наш і російський устави приписують стихири святого з малої вечірні; однак, у тих самих уставах святий має на литії свої окремі стихири, отже, не потрібно їх брати деінде.426 Почаївська мінея 1863 року.427 Приспіви до тропарів канону свята устав не подає; можна було б приспівувати „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”.428 Устав про „Воскресіння Христове” мовчить; однак, якщо на Переполовинення П’ятидесятниці і в суботи 2-го, 3-го, 4-го і 5-го тижнів П’ятидесятниці, у випадку полієлейного святого, у всі інші седмичні дні устав подає „Воскресіння Христове”, то гадаємо, що і тут має бути так, як ми подали і в попередньому випадку. 429 Венеціянська мінея подає святу — 3 і хресту — 3.430 В несоборних церквах беремо це все тільки хресту.431 Канон передсвяття тут не беремо, а співаємо його у попередній вівторок.432 Царгородський типик приписує спочатку апостола, а відтак — Отців. На Віднайдення Чесної Голови Предтечі 25 травня слов’янські устави подають стихири спочатку Предтечі, а опісля — Отців, однак, не відповідно до уставу утрені, часів і Літургії, на яких подають службу спочатку Отців, а опісля — Предтечі так, як Богословові.433 Більш слушно Церковне Око має і тут, замість богородичного, тропар Вознесіння, як на малій вечірні.434 Так має Церковне Око; а наші і російські устави, замість свята, подають на „І нині” 6огородичний, але не знаємо, звідки взяти цей 6огородичний.435 Церковне Око приписує Вознесіння.436 На 1-му часі Московський типик має недільний кондак, але його не подає ані Церковне Око (розділ 114 Марка), ані наша мінея.

162

ПІВНІЧНА – суботняНА УТРЕНІ

1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі; Слава, і нині: ще раз.2. По 1-му стихослов’ї – малу єктенію і початковий кондак „Вибраній Володарці” співає хор. Ієрей, убраний у всі священні ризи світлої барви, відчиняє святі двері й кадить все за звичаєм; відтак, підійшовши до престолу, співає першу третицю ікос-кондаків і, по її закінченні, той самий хор ще раз співає початковий кондак „Вибраній Володарці”. Всі устави на цьому співі приписують стояти; (і тому це називається Ακάθιστος – Акафіст, тобто несідальний). Кондак співає хор на середині церкви велично і поважно.3. По 2-му стихослов’ї і по 3-ій і 6-ій піснях канону, одразу після малої єктенії, ієрей співає інші три третиці ікос-кондаків, а хор – кондак „Вибраній володарці” на початку і на кінці 437 Тропар Вознесіння на вечірні і тут кондак Вознесінню подає Грецько-Венеціянська мінея.438 Так вважаємо, бо устав мовчить.439 Співстраждання Пресвятої Богородиці може випасти до 20 липня, в випадку останнього переділу Великодня, що 25 квітня. Бо від Великодня до Співстраждання буде 69 днів, тобто від Великодня до Зіслання — 50, від Зіслання до неділі Всіх Святих і до наступної неділі (Євхаристії) — 14, від другої неділі до наступної п’ятниці — 5 днів. Якщо 25 квітня буде Великдень, то 69-им днем від Великодня буде 2 липня. Якщо останній переділ Великодня посунеться на три дні назад, то Співстраждання перейде на 29 червня, а якщо вісім днів назад, перейде на 24 червня.440 Подібно, як у випадку Богослова на віддання Воскресіння.441 Грецькі книги не подають полієлея, а також російські типики та мінеї і рукописний типик, що його маємо; а подає полієлей Церковне Око; Почаївська мінея подає і всенічне, а Почаївський трефологіон подає всенічне за бажанням; однак, це з огляду на велику побожність слов’ян.442 Як подає новий Царгородський типик.443 Як Покладення Чесної Ризи може випасти у Співстраждання, ми показали в примітці 1 на стор. 303.444 Див. примітку 1 8-го листопада на стор. 135, про катизму „Блажен муж”, що її дехто відкидає у свято цього пророка і на святого Михаїла.445 То Χειρογραφον ουδέν έτερον έχει εκ της Ακολουθίας της Αγιας Αννης, ειμή τρία Προσομοια, (διαφορά και αυτά προς τα ενταύθα) τα εις τον Εσπερινον δυο Δοξαστικά, και τον ενταύθα Κανόνα. Συναπτει δε μετά τούτων και ετεραν Ακολουύιαν των αγίων γυναικών Ολυμπιάδος και Ευπραξιας (Видавець Венеціянської мінеї 1884) /Рукопис не має нічого іншого зі служби на честь св. Анни, хіба що три подібні (і вони відмінні від тих, що тут), два славники на вечірню і канон, що тут. До них приєднується і друга служба святих жінок І Олімпіяди та Євпраксії/.446 Titul XVI /розділ XVI/.447 Вищенаведена мінея і новий Царгородський типик.448 Почаївський трефологіон.449 Це перенесення пояснює Грецька мінея: Προεορτια του τίμιου και ζωοποιού σταυρού, ήτοι η εξελευσις αυτού εκ του βασιλικού παλατιού εις την πολιν / Передсвяття Чесного і Животворного Хреста, тобто правдиве його винесення з царської палати до міста/. А чіткіше Ніллес: Profecto hoc die processionis pretiosae ac vivificae cruces lignum sanctae cruces e palatio Imperatoris Constantinopolitano prolatum, in magnam Ecclesiam S. Sophiae translatum est, ut crastino die ibidem adoranda proponeretur, ad depellendos scilicet ingruentes per aestatem morbos, uti ex libris liturgicis notant Bollandiani in praetermissis ad 30. et 31. Julii (Calendar.) /Провадять цього дня чудовий похід і переносять дерево животворного святого хреста з палати Царгородського імператора, і приносять до великої церкви святої Софії, щоб тут наступного дня його почитати, щоб проганяти люті слабості гарячого літа, як це занотовують Боляндисти з літургійних книг, поданих на 30 і 31 липня (Календар)/.450 Як і 1 серпня в неділю.451 Церковне Око та наш рукописний типик перед сідальним святого подають кондак хреста.452 Тобто часточок справжнього хреста, на якому був розіп’ятий Христос.453 Хоч водосвяття цього дня грецькі устави і не подають, однак, цей звичай, притаманний греко-слов’янам, взято від греків, які колись мали звичай творити водосвяття на початку кожного місяця і, відповідно, 1 серпня, за свідоцтвом Валсамона в поясненні канону V Трульського Синоду: Haec statuente canone, novilunium quidem festum ante annos omnem memoriam supeantes cessavit; eius loco, Dei gratia, ut et ipse propitious reddatur, preces, as Aquae lustrales in Ecclesia a populo fideli fiunt in uniuscuiusque mensis principio (Asseman. Calend. Tom. I. Cap. XI. Pag. 156) /Встановляючи цей канон, справді новомісячне свято, що від давніх часів затер всяку його пам’ять; на його місце, Богу дякувати, і кращі відбуваються молитви, й освячення води в церкві, що вірний нарід творить на початку кожного місяця (Ассеман, Календ., том Ш, частина І, розділ XI, стор. 156)/.454 За Львівським Синодом; а за давнім — багряної барви.455 Так мають наші і російські устави.456 Точніше, по анафорі (Αντιδωρον /антидор/, що його роздавали по „Нехай буде ім’я Господнє”), як це в нашому рукописному типику, Церковному Оці, Почаївській і Російській мінеях.457 Почаївські 1792 і 1771 та ті, що після них.

163

кожної третиці. На початку кожної третиці ієрей кадить все так, як на початку першої третиці555.Цей акафістовий чин відправляється звичайно при престолі. В катедральному храмі співається при престолі Божої Матері, що розташований в правій його наві; і тоді ієрей кадить престіл і все інше, за звичаєм, й відразу, залишивши відчиненими святі двері, виходить ними до престолу Пресвятої Богородиці й співає там акафістовий чин, кадячи від престолу на початку кожної третиці ікону Божої Матері, священнодостойників, хори і людей. По відспіванні 4-ої третиці ікос-кондаків вертається ієрей до святилища, зачиняє святі двері і відходить до захристії, де розбирається зі священних риз і, взявши на себе епітрахиль, продовжує відправу утрені.4. Канонів 2 на 12: храму святого з ірмосом на 6 і свята на 6. Катавасія „Відкрию уста мої” до 458 Хоч Почаївський требник 1771 року це і не подає.459 В наших уставах і Церковному Оці, на кінці.460 Наші трефологіони подають цю службу з полієлеєм, Церковне Око — зі всенічним, за згодою настоятеля, а наш Рукописний типик і Грецька мінея подають без полієлея.461 Наші і російські устави подають лише кондак Успіння; однак, тому що в неділю подають і Образа, то й тут повинно так бути, щоб не впасти в протиріччя.462 Подібно, як 1 вересня в неділю.463 Подібно і свято Переставлення Івана Богослова 26 вересня, якщо випадає в понеділок або вівторок, щоб не збігалось з Покровою, переносимо на попередню неділю, як це маєш тут на стор. 129.464 Так подає і „Пастирське Богослов’я” преосвященного Пелеша, на стор. 334.465 Московський типик закінчує недільний тропар кондаком тріоді, немов господнім; наші служебники подають і богородичний, і це ліпше, бо кондак тріоді — не святковий, а покаянний.466 Це — проти вірменів, які постять в п’ятницю цього тижня на спогад посту нінівітів, а в суботу — на спогад св. Сергія Стратилата. Греки, ворожі вірменам, вигадали проти них байку, нібито вони постили тоді за Арцивурія, пса вірменського єпископа Сергія, пожертого вовками, якого Сергій висилав перед собою в усяке місто і селище, де він бажав сам іти (Nilles Calend. Part. 2,p. 8).467 За грецькими уставами в ці неділі не співається ані полієлей, ані „На ріках вавилонських”, а тільки „Непорочні”; бо Грецький типик подає полієлей на неділі тільки від 2 вересня до Різдва Христового (Κοαφαλ. ε /розділ 51).468 Так в уставі на кінці неділі Блудного.469 І на вечірні, й на утрені дві єктенії „В мирі Господеві помолімся” й, на кінці, „Помилуй нас, Боже” беремо за померлих, хоча цього устав тріоді й не приписує, однак, подає по вечірні панахиду (парастас), на якій будуть ці єктенії. Оскільки в дійсності сьогодні по вечірні панахиду не служимо, її єктенії проказуємо принаймні на вечірні й на утрені; хоча наші молитвослови (на кінці) єктенію за померлих „Помилуй нас, Боже” подають тільки на кінці утрені. По відпусті цієї єктенії додаємо й „В блаженному успінні” так, як на парастасі. На утрені проказуємо малі єктенії на своїх місцях, тобто по катизмі і в каноні, по 3-ій, 6-ій і 9-ій піснях; проказуємо звичайні, а не за померлих, оскільки наша Почаївська тріодь не приписує тоді єктенії за померлих. Церковне Око і Московський типик єктенію за померлих приписують по 6-ій пісні. Грецька тріодь приписує згадувати померлих на єктенії по катизмі й на всіх єктеніях канону: Εν δε ταις συναπταις πασαις της Στιχολογιας, και του Κανόνος μνημονεύονται πάντες οι προαπελϋοντες Πατέρες, και Αδελφοί ημών /У всіх єктеніях стихології та канону згадуються померлі отці і браття наші/. З цим узгоджується і наш рукописний типик, в якому: священик виголошує дияконства; або по катизмі, або по каноні завжди згадує померлих. Ευχολογιον /евхологіон/ Венедикта ХIV на єктенії за померлих подає молитву тільки, коли вона починається від „Помилуй нас, Боже”, і ніколи, якщо починається від „Ще і ще”.470 Саме так і наш рукописний типик, і Церковне Око приписують: „а стихи — вечірні”. Звичайні стихи, подані у часослові на „алилуя” по „Бог Господь”, читаються деколи в суботи цілого року, в які святий має службу, але не має тропаря.471 Ποιουντες και τας συνήθως μετανοίας εν τε τω Εσπερινω, και τω Πρύρω, και ταις ωραις /Звичайно з поклонами на вечірні, на утрені й на часах/. (Тріодь в Сиропусну середу, на утрені). Саме так співаємо й велике повечір’я з поклонами, як приписує тріодь; північну зі звичайними 16 поклонами так, як у Велику чотиридесятницю.472 В середу ввечері на четвер тріодь не має нічого більше від того, що буде подано.473 Див. примітку на стор. 319.474 Про двох святих устав тут мовчить, однак, у понеділок першого тижня посту Церковне Око приписує так, як подаємо.475 Оскільки в грецьких тріодях трипіснець не завжди має два ірмоси, а інколи тільки один, подають грецькі тріоді на ці випадки наступний устав: Εν αις δε ωδαις ψαλλομεν το Τριωδιον, καταλιμπα-νομεν τας τοιαύτας ωδας του δευτέρου Κανόνος της Οκτωηχου ολοκληρως. Ει δε δυειρμον εστί το Τριωδιον, καταλιμπανομεν και των δυο Κανόνων της Οκτωηχου τας ωδας /А в тих піснях, де співаємо трипіснець, залишаємо завжди такі пісні другого канону октоїха. А якщо трипіснець — з двома ірмосами, залишаємо також і пісні двох канонів октоїха/.

164

6-ої пісні. Від 6-ої пісні не беремо канон храму, а співаємо 3 канони на 14, тобто свята на 6 і обидва канони трипіснця на 8 з доданням двох тропарів, тобто одного мученичного з приспівом „Дивний Бог”, а другого – за померлих, з приспівом „Душі їхні”, і катавасію тріоді. Приспів до тропарів канону Богородиці – загальний „Пресвята Богородице, спаси нас”, однак, у нас полюбляють приспівувати акростих канону „Приємна радосте, тобі одинокій належить радіти”. По-грецьки: Χαράς δοχειον, σοι πρέπει χαιρειν μονή. І тропарі, й цей приспів співаємо на напів, поданий в новому гласопіснці на Акафістову суботу.По 3-ій пісні, по останньому відспіванні кондака „Вибраній”, відмовляємо СІДЕЛЬНИЙ свята; по 6-ій, одразу по малій єктенії, співається остання третиця ікос-кондаків з кондаком „Вибраній” перед початком і по закінченні, одначе, останній її кондак „О всехвальна Мати” співається тричі, після цього – 1-й ікос і тоді – „Вибраній”. На 9-ій пісні співаємо „Чеснішу” і 476 Грецький типик Καιφ. ε /розділ 5/ не приписує поклонів після передпочаткового псалма, однак, приписує їх Грецька тріодь в понеділок 1-го тижня Великого посту. Почаївська тріодь приписує неточно: „на вечірні починаємо поклони”; точніше — Церковне Око й Московський типик: „від початку вечірні починаємо поклони”. В іншому, де устави неточно зазначають тут поклони, там вони мають бути доповнені уставом Великої чотиридесятниці.477 Ці тропарі, за нашими часословами і нашим рукописним типиком, співаються на 1-й голос; за Грецькою тріоддю (1724 Βωνον /Болонія/) — на 2-й голос; за російськими уставами — на 4-й голос, за Грецьким часословом Пропаганди — на 5-й голос. Тропар „Під твою милість” в Грецькій тріоді приписується без співу. λέγεται χωρίς μετανοίας, και μέλους /читається без поклону і без співу/ (В Сиропусну неділю ввечері). Ωρολογιον /часослов/ Пропаганди приписує співати і цей тропар, і в цьому випадку приспівувати „Слава” до „Молітесь”, а „І нині” — до „Під твою милість”, і з цим в новому Царгородському типику погоджується царгородський патріярх Григорій VI (в Сиропусну неділю).478 Грецький типик приписує тільки 15 (Καιφαλ. ε/розділ 5/); наша Грецька тріодь — 16 (в понеділок Чотиридесятниці).479 За місцем „Господи, помилуй” (3), Слава, і нині: „Чеснішу”, „Іменем Господнім”, „Благословенний” (або „Боже, змилуйся над нами”, або „Молитвами святих отців наших”) розрізняємо три відмінних типи видань. Деякі подають їх перед молитвою св. Єфрема (наші часослови, Церковне Око та наш рукописний типик); деякі подають їх перед молитвою „Небесний царю” (Грецька і Почаївська тріоді, Ωρολογιον /часослов/ Пропаганди та російські устави; деякі не подають їх взагалі (Грец. типик Καιφ. ε /розд. 5/).480 Гадаємо, що дещо слушніше греки спочатку простягають руку, а потім хрестяться, ніж ми — спочатку хрестимося, а потім простягаємо руку, бо на сході простягання руки — ознака пошани і добре, коли цей знак попереджає знак хреста.481 Цариця Ірина у своєму типику подає поклони малого і великого виду, однак, не на молитві св. Єфрема, а на „Боже милостивий, згрішив я перед тобою, Господи, прости мені”; подає на перше і друге прихилення колін, а відміна між першим і другим полягає в тому, що велике твориться повільніше, а мале — скоріше. На початку поклону приписує простягати руку, як і Московський типик 1859 року на молитві св. Єфрема (Nilles Calend. T. 1, p. LVІІ).482 Грецька тріодь, яку маємо, і Московський типик не згадують поклонів на другому „Прийдіте, поклонімся”, а згадують Церковне Око і наш рукописний типик.483 Ці поклони творимо від першого дня великої Чотиридесятниці, бо устав приписує тут тільки загально: „Відправляємо велике повечір’я з поклонами”; саме так і на північній.484 Так в Московському типику; дещо незрозуміле приписується в Почаївській тріоді і в Церковному Оці: „тропарі дня і храму”.485 „Стихословимо три катизми, вклоняючись тричі на кожній „Слава” до землі”. Церковне Око в 1-й понеділок Великого посту. Однак, грецький устав не має „до землі”.486 Грецька тріодь.487 Ημείς δε εις την πλήρωσαν των Αιών, ήτοι εις το Δόξα εν υψιστοις θεώ ποιουμεν μετανοίας γ/Ми, по закінченні хвалитних псалмів або на „Слава во вишніх Богу”, творимо три поклони/ (Грецький типик Καιφαλ. ε /розділ 5/).488 Це ми доповнили з уставу великої утрені Чотиридесятниці, бо тут, в тріоді, тільки загально згадано про поклони.489 Перемиський типик приписує і „Спаси, Боже”; в інших уставах цього нема, хоч би служба цих днів мала пісний вид, але не в усіх частинах; в такий спосіб тут беруться тільки дві катизми і в каноні — октоїх, а у Велику чотиридесятницю — три катизми та канони без октоїха.490 Εν αις δε ωδαις ψαλλομεν το Τριωδιον, καταλιμπανονται αϊ τοιαυται ωδαι της Οκτωηχου, και του Μηναίου /В тих піснях, де співаємо трипіснець, не беруться такі пісні октоїха і мінеї/.491 Церковне Око.492 Цей мученичний — сідальний, а взято його з сідальних утрені октоїха, що по другій катизмі. Якщо святий має кондак, то цей мученичний співається по 1-ій катизмі разом з жалісними сідальними, тобто покаянними, перед їхнім богородичним, з мученичним приспівом „Дивний Бог”. Εις την Ζ. ωδην λέγεται το Μαρτυ-ρικον, ει

165

по 9-ій – світильний свята.5. Хвалитних стихир – 4: всі – свята, Слава, і нині: свята.6. По великому славослов’ї – тропар свята.НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ: Все – лише свята; тільки апостол-євангелія спочатку – дня, а відтак – свята.

П’ЯТА НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Все – за уставом 2-ої неділі, тут на стор. 360.

ουκ έχει το Μηναιον Κοντακιον, ει δε έχει, λέγεται τούτο ομού μετά των καθισμάτων /На 7-ій пісні читається мученичний, якщо мінея не має кондака, а якщо має, то читається він разом з сідальними/. (Τριωδιον /тріодь, на кінці октоїха, після сідальних/).493 Оскільки устав цієї середи нечітко визначає поклони, доповнили ми його загальним уставом Грецького типика і Церковного Ока, коли співається „алилуя” (Типик, Καιφαλ. ε /розділ 5/, і Церковне Око, розділ 15). На другому стиху тропаря „Удосвіта” тільки Церковне Око і Московський типик приписують поклони.494 Почаївська тріодь в понеділок 1-го тижня Великого посту.495 Інші устави не приписують хорам, а тільки читцеві прихиляти коліна. Και ημών ανταποκρινομένων, ο αυτός (читець) ποιει γονυκλισιαν επί γης, ωσαύτως και εις τους λοιπούς δυο στίχους /І коли ми відповідаємо, він (читець) прихиляє коліна на землю і так само на решту двох стихів/. Так в нашій Грецькій тріоді і рукописному типику в 1-й понеділок посту. Церковне Око приписує читцеві творити тільки один поклін до землі, після 2-го стиха (1-й понеділок Чотиридесятниці), хоч і не згідно з цим в 13-му розділі приписує 3 поклони. А Московський типик приписує прихилення колін і хорові, і читцеві: „Коли канонарх читає стих, в цей час ми прихиляємо коліна, а коли читають співці, тоді прихиляє коліна він” (розділ 9).496 Саме так і за слов’янським уставом: це все співається разом.497 В Оці: „поклін до землі”.498 За слов’янськими уставами, якщо святий тропаря не має, то буде тропар дня седмичного з богородичним на його голос; Грецька тріодь подає тропарі „Богородице Діво”.499 Нагол. ІV, розділ І, ч. 4.500 Див. примітку на стор. 319.501 Устави мовчать, однак, не можна брати тропарів дня, бо тут служби дня не буде. За загальним грецьким уставом має бути тропар Отців.502 Пісні псалтиря не співаємо, хоч тріодь їх і приписує.503 Див. примітку про поклони на стор. 326.504 Тріодь, на „Хваліте”.505 Так співаємо і в середині свята, напр. 7 січня і 15 вересня.506 Щодо єктенії, не знаходимо єдності в уставах. Бо деякі устави про неї мовчать, інші її приписують, а деякі її виключають. Ті, що про неї мовчать, — це рукописні ватиканські типики, за каталогом Книгосховища під ч.ч. 784, 101, 782 і 785; 1-й — 1317 року, 2-й — 1373 року, 3-ій — невідомого року, однак, XIV або XV ст. Ті, що приписують єктенію: Грецька Болонська тріодь 1724 року, Києво-Печерська 1640 року, Львівська 1753 року і деякі рукописні. Ті, що її виключають: Московський типик 1859 року, що в ужитку Всеросійської Церкви, за ухвалою Правлячого Синоду; Церковне Око і старовинний рукописний типик, що його маємо. Хоч і ці два типики мовчать про єктенію в Сиропусну неділю, однак, в першу неділю посту її виключають, бо одразу по прокімені приписують: після цього — „Сподоби, Господи”. Ми припускаємо, що устави, які не приписують єктенію — більш логічні, бо на всіх інших пісних вечірнях і утренях цієї єктенії нема, але після тропарів, на її місці, приписується „Господи, помилуй” (40) і „Благословенний” (або щось інше) з молитвою „Небесний царю”. Оскільки і вечірні цих неділь — пісні, на них не має бути єктенії, тим більше, якщо молитва „Небесний царю” може заступити прошення єктенії. А тому, що не кожний вхід вимагає за собою єктенії „Промовмо всі”, що показує устав Віднайдення Чесної Голови Предтечі, коли припадає в пісні дні й коли не відправляється Літургія Напередосвячених, бо тоді Церковне Око в розділі 62 Марка приписує: „Промовмо всі” не буде, а буде „Сподоби, Господи”; а наші та російські устави: „Читання дня і Предтечі та одразу „Сподоби, Господи”.507 Хоч і Почаївська тріодь по трьох великих поклонах приписує: „й інше, за звичаєм”, однак, у всіх інших грецьких і слов’янських уставах знаходимо тільки 3 великі поклони.508 На цьому останньому трисвятому наша Почаївська тріодь і Московський типик не приписують поклонів, однак, приписують їх Церковне Око і наш рукописний типик, і, взагалі, грецькі устави (див. напр. на кінці великого повечір’я).509 Ці поклони приписуються всіма слов’янськими уставами.510 Церковне Око.511 Так у Московському типику, відповідно до Грецького типика; а Церковне Око і наша Почаївська тріодь на

166

ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК, СЕРЕДА, ЧЕТВЕР І П’ЯТНИЦЯ

ШОСТОГО ТИЖНЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Все – за загальним уставом минулих тижнів.

КВІТНА ТРІОДЬПРИПИСИ ЛЬВІВСЬКОГО СИНОДУ ДУШПАСТИРЯМ

ПРО ЦЕРКОВНЕ БОГОСЛУЖІННЯВІД СУБОТИ ЛАЗАРЯ ДО СВІТЛОГО ВІВТОРКА

ВКЛЮЧНО

піснях, в яких нема трипіснця, приписують не тільки канон святого, але ή обидва канони октоїха, саме так, як і поза Чотиридесятницею. „В наших руських краях (пишеться в Почаївській тріоді) від давніх давен постановлено співати (або, кажучи інакше, читати) октоїх, думаю за недоліком книг, не тільки міней, але й інших, з яких було б добре читати повчальні слова святих отців”. Я гадаю, що це через велику побожність слов’ян, яким не досить тривалості грецького богослужіння. Проте, оскільки сьогодні прийшли часи скорочень, належить нам дотримуватись грецького уставу.512 Церковне Око у вівторок першого тижня посту і Почаївська тріодь в понеділок першого тижня посту.513 Це, мало що не все, — і в Грецькій тріоді: Τω κυριω ασωμεν εις τον ηχον του κανόνος του Μηναίου, του κατά την ημεραν Αγιου. Ψαλλομεν δε αυτόν μετά του Ειρμού εις ς; από δε του στίχου του Τότε έσπευσαν ειςερχονται τα Τριωδία, και λεγομεν τα δ Τροπάρια του Κυρίου Ιωσήφ; εις δε το Κυπιος βασιλεύων άρχεται το Τριωδιον του Κυρίου Θεοδώρου, και ψαλλομεν ο εις χορός το εν Τροπαριον, ο δε έτερος το άλλο. Ειϋ ούτως ενουμενων των δυο χορών δοξαζομεν υψιλοτερα φωνή, και ψαλλομεν το Τριωδικον Τροπαριον του Τριωδίου, Και νυν θεοτοκιον, και πάλιν υψιλοτερα τη φωνή λεγομεν το Δόξα σοι, και ψαλλομεν το έτερον Τροπαριον του Κυρίου Θεοδώρου, επει γαρ ανά ε Τροπάρια έχει η Ωδή; ύστερον δε λεγομεν καταβασιαν τον Ειρμον του δευτέρου Κανόνος /”Співаймо Господеві” за голосом канону мінеї дня святого. Співаємо його з ірмосом на 6; а від стиху „Тоді жахнулися едомські князі” входять трипіснці й відмовляємо 4 тропарі Кир Йосифа. На „Господь царює повсякчас і на віки” починається трипіснець Кир Теодора і співаємо: перший хор співає один тропар, а другий — інший. Після цього, зі сполученими обома хорами славимо сильним голосом, співаючи троїчний тропар тріоді, І нині: богородичний. І, знову, вищим голосом мовимо „Слава тобі” і співаємо другий тропар Кир Теодора, бо 8-а пісня має 5 тропарів. Опісля співаємо катавасію — ірмос другого канону/.514 Почаївська тріодь.515 Ψάλλει δε ο ταχτείς μοναχός Προκιμενον εις ηχον πλ. β: Το πρωί; και ημών ανταποκρινομένων, ο αυτός ποιεί γονυκλισιαν επί γης, ωςαυτως και εις τους λοιπούς δυο στίχους /Призначений чернець співає прокімен на 6-й голос „Удосвіта” і, коли ми відповідаємо, він прихиляє коліна на землю. Саме так і на інших двох стихах/ (Грецька тріодь у 1-й понеділок посту).516 Грецька тріодь приписує співати 3-й і 6-й часи περί ωραν γ /близько 3-ої години/, а 9-й час, обідницю і вечірню — περί ωραν εννατην /близько 9-ої години/. Подібно і в( слов’янських уставах, однак, дозволяється все це співати також разом.517 Інші слов’янські устави і Грецька тріодь, яку маємо, не приписує переносити молитву 9-го часу на обідницю і тому, за цими уставами, має вона проказуватися на 9-му часі, як мас і Московський типик, хоч Грецька тріодь і Церковне Око, та наш рукописний типик не приписують її ані на 9-му часі, ані на обідниці.518 Почаївська тріодь і Грецька, яку маємо, приписують тільки поклін μετανοιαν /поклін/; часослов Пропаганди: μετανοιαν μεγαλην /великий поклін/; Церковне Око, наш рукописний та Московський типики: „Поклін до землі”. За нашими виданнями „Пом’яни нас, Господи” співається не тільки тричі, але ще і перед тим, тобто раз — на „Слава” і раз — на „І нині”, однак, без поклону.519 Відпуст приписує Почаївська тріодь, а інші устави, одразу по 16 поклонах, відкинувши трисвяте з „Отче наш”, молитву 9-го часу і відпуст, приписують починати вечірню від „Прийдіте, поклонімся”, що думаємо є краще, ніж коли б вечірня починалась безпосередньо по обідниці. 520 Церковне Око Чотиридесятниці, арк. 38. В Грецькій тріоді й в нашому рукописному типику на „Достойно” поклону не знаходимо; а знаходимо не тільки в Церковному Оці, але й в Почаївській тріоді, й в Московському типику.521 Почаївська тріодь, арк. 39 на звор. Московський типик, арк. 154, на звор.522 Причина перенесення псалма „Боже, рятуй мене” перед початком канону може бути та, що початок цього псалма узгоджується з початком канону, бо канон починається: „Помічник і покровитель”.523 Цей приспів подається і в Грецькій тріоді.524 Хоча тріодь тут неточно визначає ці поклони, проте, точніше їх визначає Церковне Око (Чотиридесятниця, арк. 41—44). В Грецькій тріоді зазначається загально: Ποιουμεν τας συνηΰως μετανοίας /творимо звичайні поклони/. Інші поклони, що тут подаємо як великі, в грецьких уставах називаються тільки μετανοίας /поклони/, без додавання μεγαλας /великі/, і на „Світло Христове” не подають жодного поклону.

167

1. В суботу перед Квітною неділею, називану Лазаревою, нехай співають в церкві Літургію.2. В Квітну неділю нехай відправляється все за звичаєм, за уставом свята господнього першого ступеня з доданням благословення галузок на утрені.3. В три наступні дні Великої седмиці належить співати Літургію Напередосвячених.4. В четвер Страсної седмиці належить співати Літургію разом з вечірнею.5. Того самого дня, по заході сонця, належить співати чин „Страстей” з 12 євангеліями.6. В п’ятницю, яку відзначаємо як урочисте свято, нехай вранці в церкві відправляють часи, називані царськими, а близько полудня – вечірню з винесенням Плащаниці556, яка, коли буде винесена, кладеться перед іконостасом у т. зв. гробі, й там нехай залишається для постійного почитання людям до воскресної утрені.525 Грецька тріодь, Церковне Око, наш рукописний типик і Московський типик.526 З шести стихир, поданих в октоїху на „Господи, взиваю я”, перша і три останніх — мученичні, друга, загально кажучи, — святительська, третя — преподобнична.527 Вважаємо, що належить виголошувати „Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні” не тільки перед першим, але й перед другим прокіменом.528 Про трисвічник згадується і в Церковному Оці, в уставах Чотиридесятниці, арк. 42 зв. Але краще в грецьких уставах згадують тільки про свічник зі свічкою: О δε Ιερεύς λαβών τη δεξιά χειρι •6υμιατον και μανουαλιον μετά κηρου, ισταται ενώπιον της αγίας Τραπέζης, και σφραγιζων σταυρόν, λέγει: Σοφια ορύοι! Φως Χρίστου φαίνει πασι./Ι священик, взявши правою рукою кадильницю і свічник зі свічею, стає перед святою трапезою і, створивши знак хреста, виголошує: „Премудрість, прості! Христове світло являється всім”/ ((Ευχολ. /евхологіон/ Венедикта XIV). Про обертання до людей з грецьких згадує тільки Барберинський Ευχολογιον /евхологіон/, в якому Και ανισταμενος ο Ιερεύς μετά κηρου εις τα διαστυλα (святі двері) λέγει: Φως Χρίστου φαίνει /І священик, ставши зі свічею у святих дверях, виголошує: „Христове світло являється всім”/.529 В Грецькому Ευχολογιον /евхологіоні/ приписується співати „Нехай стане” співакові, в Τριωδιον /тріоді/ Доместику, слов’янських уставах — читцеві, в інших грецьких Мореллія і Барберинському — ієреєві, що відповідає й новому Царгородському типику, в якому: То Κατευΰυντητω ψαλ. εκ του Βήματος άπαξ, και ανά δις εκ των Χορών, και αυΦις εκ του Βήματος άπαξ /”Нехай стане” співається один раз зі святилища, двічі хорами і, знову один раз — зі святилища/.530 В Болгарії ієрей співає „Нехай стане” при кожному з чотирьох стовпів св. трапези.531 В грецьких примірниках не згадується про кадження, тільки в найдавнішому Барберинському: Και ανιστατοα (ο Ιερεύς), πάλιν 6υμιων, και ψάλλων: Κατευΰυνΰητω η προςευχη μου /І ієрей стає, знову кадячи і співаючи „Нехай стане”/.532 Почаївська тріодь, арк. 35.533 Московський типик, арк. 319.534 Нагол. ІV, розділ І, ч. 3.535 3 якоїсь причини в що суботу вшановується пам’ять св. великомученика Теодора, — висловлюється Ніллес в Εορτολογιον /свято-слові (календарі)/, і пише таке: Constantinopoli percelebris fuit ejusdem S.Martyris coltus ob miraculum των κολλύβων /колива/, cujus anniversaria memoria proprio instituto festo, primo Sabbato Quadragesimae celebratur. Cupiente nimirum Juliano Apostata Constantinopolitanos ad esum idolo thytorum cogere, eamque ob causam omnes res venales in foro sacrificiorum sanguine clam inficiendas poluendasque mandante an. 362, S.Theodorus Tyro, noctu per visum apparens regiae Urbis Episcopo, jubet pauperibus annoman aliam, voce Euchaica κόλλυβα/колива/ dictam, subministrari (Ad 17. Febr. Pg. 106) /В Царгороді був великий культ одного святого мученика, задля чудес миру і задля цього чуда встановлено особливіше свято, в яке відзначається річна пам’ять, в першу суботу сорокаденного посту. Юліян Відступник, вельми бажав примусити мешканців Царгороду споживати принесені божкові хліби і тому всі речі виставлені на продаж на ринку наказав потайки покропити жертовною кров’ю й осквернити, 362 року. Св. Теодор Тирон вночі з’явився єпископові царського міста і заповів бідолахам приготувати іншу поживу, т. зв. коливо (на 17 лютого, стор. 106)/. Κόλλυβα/коливо/, за словами Никифора Калліста, — це варена пшениця. Так і в синаксарі цієї суботи.536 Так припускаємо, бо устави приписують тільки: „богородичний”.537 Так в слов’янських уставах.538 Церковне Око й Грецька тріодь; подібно й Почаївська.539 Таким чином, з третім каноном велике повечір’я було б нескінченним.540 Православ’я Ορθοδοξία /православ’я/ означає правовір’я, тобто правильну віру щодо почитання святих ікон, які нищили іконоборці. Сьомий Вселенський Собор (другий Нікейський) 785 року відновив їх почитання. Інший собор, скликаний в Царгороді 842 року, за св. Методія, за підтримкою святої цариці Теодори, наказав почитати кожного року пам’ять цього відновлення в першу неділю Великої чотиридесятниці.541 3 огляду на неділю в тріоді приписується всенічне, що колись було щонеділі.542 Так і в нашому рукописному типику, Церковному Оці й Московському типику, і з цим узгоджується Грецька тріодь, в якій: Κανόνες οι αναστάσιμοι, της Θεοτόκου, και του Τριωδίου εις σ /Канони недільні, Богородиці і тріоді

168

7. Було б дуже бажаним, щоб душпастирі того самого дня, після покладення Плащаниці, проповідували людям у зручний час слово про страсті і смерть Христа.8. Доручається також тим самим душпастирям відправляти в цю п’ятницю, по заході сонця, надгробну утреню в церкві, з огляду на богослужіння цього дня та з огляду на урочисті обряди, що відправляються на її кінці.9. В саму Велику суботу належить співати Літургію св. Василія з вечірнею.10. В неділю Воскресіння дуже рано належить відспівати утреню з усіма обрядами, які її попереджають і супроводжують, за уставом, ухваленим цим Синодом. В катедральних церквах, подібно, як і в не престольних, ця утреня звичайно попереджується і відправляється в суботу ввечері; Синод уважає, що такого звичаю можна дотримуватися.11. В перші три дні Світлої седмиці належить щоденно співати в церкві утреню, Літургію і вечірню.12. Синод забороняє всім ієреям читані літургії протягом цілої Страсної седмиці, а на три перші дні цієї седмиці приписує тільки Літургію Напередосвячених; на великі четвер і суботу – тільки співану Літургію, тобто св. Василія Великого з вечірнею (Загол. IV, розділ І. 3. 5). У Велику п’ятницю, за винятком свята Благовіщення, не належить відправляти Літургію.

на 6/; очевидно, неслушно подається в Почаївській тріоді 1784 року: канон недільний, Богородиці та тріоді на 6.543 Церковне Око.544 Так вважаємо, спираючись на устав М’ясопусної суботи, бо устав тут мовчить; а кондак дня „Тобі, Господи, творцеві” в цілому богослужінні цих субот не згадується.545 Бо його протягом цілого року на утрені не беремо і на панахидах за померлих у всі п’ятниці ввечері не співаємо.546 Так вважаємо, бо устави мовчать.547 За уставом тріоді це поклоніння наступного тижня буде тільки в понеділок, середу і п’ятницю, і тільки на 1-му часі. Замість „Стопи мої” співається тропар „Хресту твоєму”.548 1 По 8-му псалмі ευόυς /відразу/ відразу, написано в Грецькій і Почаївській тріодях; так само й в Церковному Оці: „відтак 8-й псалом і канон”. Недобре в Перемиському типику приписам ρ „Спаси, Боже”.549 Церковне Око.550 Московський типик і нова Атенська тріодь приписують катавасію тільки по 3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій; а Церковне Око і Київська тріодь 1640 року приписують катавасію по кожній пісні, що, гадаємо, більш слушно, бо і в інші дні, в які канон тріоді береться останнім, має катавасію по кожній пісні, як в М’ясопусну і Сиропусну суботи та в сиропусні середу і п’ятниці (хоч і на ці два дні устави тріоді — неточні). В Грецькому Типику, називаному Сави, і типику Львівського Університету нема нічого про катавасію. Устави інших тріодей — неточні: Грецька тріодь, яку маємо, і Почаївська 1784 року приписують катавасію по всіх піснях, крім 4-ої і 6-ої. Почаївські 1767 і 1744 років приписують тільки по 3-ій, 8-ій і 9-ій, Львівська — тільки по 1-ій, 8-ій та 9-ій.551 Київська і Львівська тріоді.552 Чин Акафісту, тобто несідальне, співається на спогад потрійного визволення Царгороду від навали ворогів, завдяки заступництву Богоматері, чесну ризу якої, принесену з Єрусалиму та покладену св.Пульхерією у влахернському храмі, та ікону Одигитрії, намальовану, за думкою греків, св. Лукою, обношувано навколо міста, прикликаючи її допомогу. Перша навала була за царя Іраклія (царював від 610 до 641) з боку перського війська, на чолі з сатрапом Сарваром, а також з боку скитського війська, під командою Кагана. Частина ворогів була знищена малою кількістю озброєних християн, що вийшли з храму Пресвятої Богородиці, а частково — сильною морською бурею, яка винищила їхні кораблі. Друга навала була 36 років пізніше, тобто за Константна Погоната (668-685) і закінчилася частково недугою вояків, а частково — морською бурею, коли вертались вони домів. Третя була за Лева Ісавра (717-741) і закінчилася морською бурею, голодом, роздвоєнням сил на болгарів, якими були побиті (Синаксар цієї суботи, про що й Ніллес, Календ. т. 2, стор. 152).553 Крім початкового кондака „Вибраній Володарці” решта акафісту складається з 12 ікосів і 12 кондаків, разом — з 24 членів за числом 24 літер грецької абетки, якими кожний член, в грецькому тексті, в послідовності починається.554 2 В Царгородському патріяршому храмі співають акафіст не на утрені, але перед тим, на малому повечір’ї, тобто на „Достойно” — першу статію сам патріярх, другу — по 3-ій пісні канону свята кесарійський архиєрей, третю — по 6-ій пісні ефеський архиєрей, четверту — по 9-ій пісні іраклійський архиєрей (Новий Царгородський типик).555 Грецька тріодь не приписує жодного кадження. Церковне Око і наш рукописний типик приписують 4 кадження, як і наші та російські устави, проте, наказують кадити тільки ікони та братію, наші й російські — тільки ікони та братію, а на інших трьох статіях — тільки настоятеля і хори. Краще було б нам кадити тільки один раз, на початку.556 І з виставленням святих таїн (Львівський Синод, загол. IV, розділ IV, ч. VIII).

169

ПриміткаВід цієї суботи до неділі ап. Томи включно співається тільки тріодь, а мінея – тільки, якщо випаде Благовіщення, і від Світлого понеділка до неділі ап.Томи включно, якщо випаде святий зі всенічним або полієлейний. Канони безполієлейних святих цих 16 днів приписуються на повечір’я, починаючи від понеділка 2-Го тижня Великого посту, як було зазначено вище, на стор. 357.

ШОСТА СУБОТА ВЕЛИКОГО ПОСТУ – ЛАЗАРЯ

ПриміткаСлужба цього свята – малого виду і тільки на утрені, від канону і далі, – великого. Одначе, і перед каноном має деякі частини воскресної служби, а саме по 2-ій катизмі, тобто „Непорочні” має „Ангельський хор”, по 2-му сідальному має „Воскресіння Христове” і перед світильним – „Свят Господь Бог наш” тричі.

УСТАВВ п’ятницю ввечері

НА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ1. Катизма чергова.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: самогласна дня двічі, мученична раз, відтак 7 свята, Слава, і нині: свята.3. По „Світло тихе” – прокімен тріоді й одне читання тріоді, відтак 2-й прокімен, 2-е читання тріоді і все інше Напередосвячених.

НА МАЛОМУ ПОВЕЧІР’ЇСпіваємо канон Лазаря в тріоді, по каноні, замість „Достойно”, – ірмос 9-ої пісні канону. По трисвятому – кондак свята один557

НА ПІВНІЧНІЙПо 1-му трисвятому, замість тропарів „Нестворене єство”, читаємо тропар Лазаря; по 2-му трисвятому, замість тропарів „Пом’яни, Господи”, – кондак Лазаря, а молитви „Пом’яни” не проказуємо.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: той самий.2. По 1-му і 2-му стихослов’ях – сідальний свята, одначе, по 2-му стихослов’ї, перед сідальним, співаємо „Ангельський хор” саме так, як в неділю; і по сідальному – „Воскресіння Христове”, 50-й псалом і відразу канон.3. Канонів свята – два: 1-й – з ірмосом на 8 і 2-й – на 6. Від 6-ої пісні – чотирипіснець, ірмос – по двічі, тропарі – на 6, відтак інший канон на 6. Катавасія по кожній пісні – ірмос 2-го канону. Приспів до тропарів – „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”558. По 3-ій пісні – сідальний, по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій не співаємо „Чеснішу”; по 9-ій не відмовляємо „Достойно” до неділі ап.Томи; по 9-ій – світильний свята, однак, перед світильним співаємо „Свят Господь Бог наш” тричі.4. Хвалитних стихир – 8: всі – свята, з двома недільними приспівами, як і щонеділі; Слава: свята, І нині: „Пре-благословенна”.5. По великому славослов'ї – тропар свята один.6. Відпуст окремий.НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ: Все – тільки свята, а на Літургії, замість трисвятого, співаємо „Всі ви, що в Христа”.

557 В Почаївській тріоді: „співаємо звичайне повечір’я”. Церковним Оком і, за ним, російськими уставами приписується велике повечір’я і тоді, по 1-му трисвятому, співається тропар свята, по 2-му — звичайні тропарі „Помилуй нас, Господи”; по каноні Лазаря, замість „Достойно”, — ірмос 9-ої пісні канону і, по трисвятому, — кондак свята.558 Подібно і новий Царгородський типик: Δόξα σοι ο θεός /”Слава тобі, Боже”/; а російські типики приписують пісні.

170

КВІТНА НЕДІЛЯ559

Все – за загальним уставом господнього свята зі все-нічним без посвяття. Має все своє окреме, а на Літургії – антифони і вхідне. Одначе, перед тропарем Квітної співаємо вчорашній тропар Лазаря; тільки по великому славослов’ї співаємо тропар Лазаря один.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ: На „Господи, взиваю я” – стихири на 10; і на благословенні хлібів – тропар Лазаря двічі і Квітної – раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар Лазаря двічі, Слава, і нині: Квітної.2. Благословення і роздавання галузок відбувається, за уставом, одразу по 50-му псалмі, під час цілування Євангелії. За нашим звичаєм, благословення відбувається по 50-му псалмі, а роздавання – під час помазання єлеєм (мирування), тобто під час канону. А відбувається так:Коли ієрей відспіває Євангелію, кладе її на аналогій поблизу тетраподу, між двома запаленими на свічниках свічами. На тетраподі покладені галузки і підготовані кадильниці і кропильниці. Ієрей підходить до тетраподу і в час, коли хор читає 50-й псалом, насипав і поблагословив кадило, кадить галузки від чотирьох боків тетраподу і, по закінченні 50-го псалма, коли диякон виголосить (якщо його не буде, то сам ієрей) „Господеві помолімся”, читає голосно (зі служебника або з тріоді560) першу молитву „Господи, Боже наш”, а хор відповідає: „Амінь”. Ієрей: „Мир всім”; диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”; і, по „Тобі, Господи”, ієрей читає другу молитву „Господи Боже Вседержителю ... і на віки вічні”561; хор: „Амінь”; ієрей кропить свяченою водою галузки, промовляючи: „Благословляються і освячуються” та ін; і, після відспівання єктенії „Спаси, Боже”, правицею помазує людей, а лівою рукою роздає всім галузки, які поважно подає йому диякон, а якщо диякона не буде, то один з церковних служителів562.По 9-ій пісні „світильного не читаємо, але відразу: „Свят Господь Бог наш” (3) на 4-й голос”.НА ЛІТУРГІЇ: По вході – тропар Лазаря, Слава: КВІТНОЇ, І нині: кондак КВІТНОЇ. Співаємо трисвяте.

ПІСТ НА ЦІЛУ СТРАСНУ СЕДМИЦЮВ понеділок, середу і п’ятницю Львівський Синод приписує суворий піст. У вівторок, четвер і суботу припускає й набіл (Загол. XI, ч. 4).

ВЕЛИКІ ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК І СЕРЕДА563

Примітки1. Священні ризи цих днів і цілої Страсної седмиці, починаючи від Квітної неділі ввечері, мають бути фіолетової барви.

559 Грецьке βαιον /пальмова галузка/ означає фінікову галузку, тобто пальмову, звідки й латинське Dominica Palmarum /Пальмова неділя/, бо й Іван 12.13 каже: „Прийнявши βαια φοινίκων /галузки пальм/”, хоча безсумнівно люди різали галузки оливних дерев, бо Христос увійшов до Єрусалиму з Оливної гори. Де фініки не ростуть, там уживають лише оливні галузки; а у нас, оскільки й оливи не ростуть, вживають вербові, тому й в Церковному Оці: „проказуючи молитву над вербою”.560 А грек — зі свого евхологіона.561 Перша з цих молитов подається в грецьких евхологіонах і Московському типику, друга — в Церковному Оці.562 Царгородський патріарх благословляє ваїя /галузки/ перед „Хваліте” і роздає на „Хваліте” в такий спосіб: О Ν. Αρχιδιακονος ενδύει τον Πατριαρχην Επιτραχηλιον και Ωμοφοριον, και λέγει: Του Κυρίου δεηΰωμεν; και ο Πατριάρχης αναγινωσκει την ευχην των Βαΐων. Ειυ ούτω άρχεται ο α. χορός το Πασά πνοή. Εις το Ανειτε προςκυνει ο Πατριάρχης την αγιαν Εικόνα της Βαιοφορου, ευλογεί, και ανέρχεται εις τον ύρονον. Τότε ο Μ. Αρχιμανδρίτης τω προςφερει το σύνηθες των φοινίκων πλέγμα. Εν δε τω ψαλλεσθαι τους Αίνους, προςκυνουσι και οι άγιοι Αρχιιερεις την αγιαν Εικόνα, και λαμβανουσι Βαια παρά του Πατριάρχου, ομοίως και οι Οφφικ /Архидиякон убирає патріярха в епітрахиль і омофор, закликаючи „Господеві помолімся”. А патріярх читає молитву ваїя. Відтак перший хор починає: „Усе, що живе”. На „Хваліте” патріярх вклоняється перед св. іконою ваїй, благословляє і сідає на трон. Тоді старший архимандрит вручає йому звичайну в’язанку пальмових галузок. Під час співу „Хваліте” також й інші архиєреї, почитаючи св. ікону, беруть ваїї від патріярха. Подібно також і достойники/ (Новий Царгородський типик).

171

2. Всі ці три дні мають один вид богослужіння, тобто пісний, як у Чотиридесятницю, тільки з деякими винятками, як подається далі:

НА ВЕЧІРНІа) В Квітну неділю ввечері

1. На „Господи, взиваю я” – стихири тріоді на 6, Слава: тріоді, І нині: тріоді.2. Вхід, прокімен дня („Благословіть нині Господа”) і одразу „Сподоби, Господи”.3. Стиховня тріоді з окремими приспівами.4. По „Нині відпускаєш” з трисвятим – тропар „Богородице Діво” і все інше з поклонами, як і в попередні неділі Великого посту.5. Відпуст окремий, так само й в понеділок, вівторок, середу і четвер до кінця часів: „Христос Господь, що йде”564.

б) В понеділок, вівторок і середу ввечеріНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ

1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: всі – тріоді, Слава, І нині: тріоді.2. Вхід з Євангелією і, по „Світло тихе”, – два прокімени тріоді, кожний – зі своїм читанням.3. По „Нехай стане” ієрей: „І щоб удостоїтися нам” й ін. та читає Євангелію за Матеєм, зас. 98 та інше Напередосвячених з відпустом „Христос Господь, що йде”.Примітка: Якщо не буде Напередосвячених, то на „Господи, взиваю я” співаємо стихири на 6, а три останніх переносимо на стиховну зі звичайними приспівами, співаючи першу двічі. Вхід творимо з Євангелією і, по другому читанні тріоді, співаємо Євангелію, як вище, і все інше з поклонами, за пісним звичаєм.

НА ПОВЕЧІР’ЇВ неділю ввечері співаємо мале повечір’я, за уставом інших неділь Великого посту, і на ньому – трипіснець тріоді, а по трисвятому – кондак тріоді один.В понеділок і вівторок увечері – велике повечір’я з поклонами за пісним уставом, а на ньому також – трипіснець тріоді і по трисвятому – кондак тріоді, відтак „Господи сил, будь з нами”565.В середу ввечері співаємо мале повечір’я566, також і на ньому – трипіснець тріоді і, по

563 Служба цих днів — страснопокаянна, попереджаюча страсті Христа Господа, який тут представляється в образі патріярха Йосифа, переслідуваного своїми братами і юдейською синагогою, яка зображається в образі невірної і перелюбної пентефрієвої жінки; з доданням євангельських історій цих днів, тобто в понеділок — про зісохле фігове дерево, у вівторок — про Страшний суд, в середу — про жінку миропомазательницю і про змову Юди з жидами.

564 Почаївський молитвослов 1793 року приписує цей відпуст „в неділю ввечері, в понеділок, вівторок і середу СВЯТОЇ і Великої седмиці на утренях і на часах”; Почаївський часослов 1811 року до середи додає ще й четвер на утрені. Однак, устави тріоді на цих утренях не зазначають відпусту, бо вони — малі і в перші три дні — пісного виду та поєднуються з 1-им часом. На часах не належить пропускати цей відпуст, ані на Напередосвячених, як вважаємо; Церковне Око 1615 року і, перед ним, літургікон Баллабана 1604 року поширюють цей відпуст на цілу Страсну седмицю, крім суботи.

565 Церковне Око і новий типик Царгородської патріярхії не приписують кондака тріоді, а тільки „Господи сил, будь з нами”. В Грецькій тріоді нічого не згадується про те, яким має бути повечір’я і які на ньому відмовляти тропарі.566 Так в нашій і Російській мінеях. Більш слушно Церковне Око приписує і на середу ввечері велике повечір’я, і тільки в четвер і в п’ятницю ввечері, — мале, з огляду на довгу тривалість Страсної й Надгробної утрень. Також і грецький типик Сави на кінці повечір’я: Εν δε τω τελεί των Αποδείπνων ποιουμεν προςκυνηματα αργά επί γης άπαντες, και της ευχής γενομένης υπό του Πρεσβυτέρου απολυόμενα /На кінці повечір’я всі творимо низькі доземні поклони і закінчуємо ї* молитвою, що відмовляє ієрей/. Ця молитва без сумніву — „Владико многомилостивий”, бо мале повечір’я має кілька молитов, а тут згадується тільки одна. Тим більше, що в Грецькій тріоді про ці падіння, тобто доземні поклони, що творимо на великому повечір’ї, перед молитвою „Владико многомилостивий”, подається таке: Δει ειδεναι, ότι τα πλείονα των Τυπικών, και η συνηΰεια οριζουσι, μετά το τελευταιον Τριςαγιον, πιπτειν απαντάς επί γης, και λέγειν τον Ιερέα μεγαλοφωνως την εν τω μεγαλω Εσπερινω Ευχην: Δέσποτα πολυελεε /Належить знати, що більшість типиків та звичай приписують, щоб всі падали на землю після останнього трисвятого, а ієрей щоб читав вельми голосно молитву, що на великій вечірні, — „Владико многомилостивий”/ (В понеділок 1-го тижня посту, на великому повечір’ї).

172

трисвятому, – кондак тріоді один.НА ПІВНІЧНІЙ: Нічого особливого.

НА УТРЕНІ1. На алилуя, замість троїчних тропарів, співаємо тропар „Ось Жених” двічі, Слава, і нині: той самий.2. Три рядових катизми зі своїми сідальними, відтак „І щоб удостоїтися нам”, євангелія утрені567, за покажчиком євангелій, 50-й псалом і „Спаси, Боже”568.3. Канон тільки один: трипіснець в понеділок і середу, або двопіснець у вівторок. Тропарі – на 12, ірмоси – по двічі. Пісень не відмовляємо, а тільки приспів до тропарів канону „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”569, відтак катавасію, ірмос канону раз обидва хори разом. Перед кондак-ікосом ієрей співає малу єктенію; на 9-ій пісні „Чеснішу” не співаємо, ані „Достойно” по каноні, але одразу по катавасії – малу єктенію і світильний „Світлицю твою” двічі, Слава, і нині: тричі той самий.4. Хвалитних стихир – 4: тріоді, Слава, і нині: тріоді, мале славослов’я і, по „Сповнім”, – стиховня тріоді та все інше з поклонами, як в пісні дні Великого посту.

НА ЧАСАХВсе – за загальним пісним уставом Великого посту, тільки:1. На 1-му і 9-му часах катизми не буде, а буде лише на 3-му і 6-му.2. Безпосередньо після богородичного „Богородице, ти лоза” на 3-му часі і, після відповідних богородичних, на інших двох часах, устави приписують читання Тетроєвангелії, яка сьогодні у нас читається тільки по катедральних, або соборних, церквах570. На 6-му часі Євангелію читаємо не відразу після богородичного, а по закінченні тропаря пророцтва і паремії з її прокіменами. Читання Четверо-євангелії охоплює всіх євангелистів, тобто Матея, Марка і Луку цілих, а Івана – тільки до „Страстей Христових”, тобто до „Нині прославився”, зас. 46, пісня 13.32. Всі євангелисти, разом взяті, поділені на 9 читань, за числом трьох часів (3, 6, 9) і трьох днів (понеділок, вівторок, середа). Матея поділено на 2 читання, Марка – на 2, Івана – на 2, а Луку – на 3. Перше читання охоплює першу половину Матея, друге – другу половину Матея, третє – першу половину Марка, четверте – другу половину Марка, п’яте – першу частину Луки, шосте – Другу частину Луки, сьоме – третю частину Луки, восьме – першу половину Івана, дев’яте – другу половину Івана. Устав не зазначає, де закінчується перша половина трьох євангелистів і перша та друга частини Луки. Але оскільки Матея має 28 пісень, то половина її закінчується 14-ою піснею, Марка – 16 пісень, то половина її закінчується 8-ою піснею, Луки – 24 пісні, то перша її частина закінчується 8-ою піснею, а друга – 16-ою. Івана, до „Нині прославився”, має 12 пісень і частину 13-ої пісні, тому її половина закінчується 6-ою піснею і частиною 7-ої.Ієрей, на початку кожного читання, убраний у фелон пісної барви, відчиняє святі двері і кадить все за звичаєм, відтак, вийшовши святими дверми до аналоя, поставленого перед святими дверми напроти людей, на якому стоять два свічники з запаленими свічками, читає звідти Євангелію, починаючи від „І щоб удостоїтися нам”. По закінченні кожного читання, поцілувавши початок читання і залишивши Євангелію на аналої до закінчення 3-го читання, повертається до святилища і, зачинивши святі двері, скидає фелон571.3. По трисвятому – кондак тріоді.

НА ОБІДНИЦІ1. Тільки один кондак тріоді.

567 Ані наш рукописний типик, ані типик Львівського Університету, ані Церковне Око, ані Почаївська тріодь 1767 року, ані Остромирова Євангелія не приписують тут Євангелії на утрені. Приписують її два найдавніші ватіканські кодекси: один — грецький IX ст., другий — слов’янський глаголицький XII або XIII ст. (Assem. Kalend. 6. р. 563), також і грецький типик Сави, з нових — Почаївська Тріодь 1786 року, Грецька Βωνον. /Болонська/ тріодь 1724 року, новий Царгородський типик і нова Атенська тріодь.568 В грецьких уставах не згадується „Спаси, Боже”, а згадується в Церковному Оці, а за ним, в нашій і Російській тріодях.569 Так в нашій і Російській тріодях.570 В новому типику Царгородської патріярхії навіть не згадується.

173

2. У слов’янських уставах і грецькому типику Сави, на Велику середу, замість відпусту подається молитва „Владико многомилостивий”, що на вечірні зі всенічним, а у слов’янських – ще й прощення за гріхи, поповнені у Великий піст, і поминання. Однак, ці зайві доповнення греко-слов’ян грекам невідомі. Молитва „Владико многомилостивий” і прощення можуть затриматись хіба що по монастирях. Поминання, що тут зайві, будуть взяті пізніше, на кінці повечір’я і північної, які не мають нічого спільного з прощенням за гріхи Чотиридесятниці.

В середуНА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ,

НА ПОВЕЧІР’Ї І НА ПІВНІЧНІЙВсе – за уставом понеділка і вівторка, тут на стор. 379-380, тільки в середу, по відпусті Літургії Напередосвячених, закінчуються поклони в церкві, а в келіях творяться до благовісту утрені світлого Воскресіння Христового572. Ми, однак, до Воскресіння Христового творимо три великих поклони в церкві, на кінці Богослужіння, співаючи стих „Претерпілий”, а під час почитання Плащаниці, співаючи „Благообразний Йосиф”.

ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР573

НА УТРЕНІ1. „Благословенний Бог наш”, „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”, „Царю небесний” і все інше, як звичайно, з двопсалмієм і з шестипсалмієм до кінця єктенії „В мирі Господеві помолімся”.2. Замість „Бог Господь” співаємо алилуя на 8-й голос, тобто на голос наступного тропаря; але оскільки цей тропар має окремий наспів в ірмологіоні, алилуя співаємо за взором його наспіву.3. Тропар „Коли славні” двічі, Слава, і нині: ще раз той самий.4. Катизм і сідальних не буде, а відразу Євангелія від Луки, зас. 108 і 1-й стих зас. 109, тобто 39-й стих 22-ої пісні574; відтак 50-й псалом і, залишивши „Спаси, Боже”, співаємо відразу канон.5. Канон тільки один: ірмоси – по двічі, тропарі – на 6575 з приспівом „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”. Катавасія по кожній пісні – ірмос того самого канону раз, обидва хори разом. По 3-ій пісні відмовляємо сідальний, по 6-ій – кондак-ікос, на 9-ій „Чеснішу” не співаємо576, ані по 9-ій – „Достойно”, але замість цього, – ірмос канону577 і відразу світильний двічі, Слава, і нині: той самий.6. Хвалитних стихир – 4 і, по малому славослов’ї, – „Сповнім” і стиховня з окремими приспівами.7. „Добре воно” раз, трисвяте з „Отче наш” і тропар „Коли славні”, без богородичного.8. Ієрей: „Премудрість”; хор: „Благослови”.Ієрей: „Благословенний ... віків”; хор: „Амінь”; і 1-й час.

НА ЧАСАХ

571 Почаївська тріодь 1786 року подає таке: „Одразу на прикрашений аналой кладуть святу Четвероєвангелію між двома запаленими світильниками. Всі стоять з непокритими головами, а ієрей кадить увесь храм і братію: на 6-му часі кадить тільки Євангелію, а на 9-му — Євангелію, увесь храм і братію, відтак читає Євангелію”. Російські типики: „Ієрей кадить навколо аналой, престіл, всю церкву та братію за чином”. В Грецькій тріоді про це все нічого не згадується, а тільки: Αναγινωσκεται δε και το Τετραευαγγελιον τη Β, τη Γ, και τη Δ, και πλυρουται /Читається і Четвероєвангелія в понеділок, у вівторок, в середу і закінчується/.572 Так Почаївська тріодь за Церковним Оком. А Московський типик: „В келіях творяться до Великої п’ятниці”.573 Предмет богослужіння Великого четверга — Тайна Вечеря, умивання ніг, зрада Юди і, частково, Христові страсті.574 Наш рукописний типик, Церковне Око та Остромирова Євангелія не приписують Євангелії, а інші — приписують.575 Церковне Око і наш рукописний типик приписують на 12.576 Церковне Око.577 Якщо наша Почаївська тріодь на Великий вівторок так має, то і тут так має бути.

174

1. На всіх: тропар і кондак Великого четверга, однак, на 1-му часі, після богородичного „Як нам називати тебе”, читаємо тропар пророцтва, прокімен, паремію та 2-й прокімен.2. Відпуст „Христос Господь, що йде”578 відмовляємо на 1-му часі, а на інших, оскільки співаються вони разом з обідницею, цей відпуст відмовляємо на кінці обідниці. Все це відмовляємо по своїх келіях.

НА ОБІДНИЦІ1. Починається від „Блаженні”, без стихир. „Вірую” можна не брати, оскільки буде на Літургії.2. Замість звичайних кондаків відмовляємо кондак Великого четверга.3. Після кондака – „Господи, помилуй” (40), „Всесвята Тройце”579 і відпуст.

Великий четвер увечеріНА ВЕЧІРНІ ЗІ СЛУЖБОЮ СВ. ВАСИЛІЯ580

Примітка„Належить ієреєві у Великий четвер на Літургії освятити два Агнці, щоб один споживати на причасті, а другий покласти до дарохранильниці і зберігати в кивоті на звичайному місці до сьогодні (п’ятниці)”. Так в нашому служебнику581. Щодо самого Агнця, який має зберігатися в кивоті до дня виставлення, Львівський Синод наказує, щоб „він перед освяченням був допасований до своєї посудини, т. зв. Мелхиседека, в яку добре вставлений і старанно обтертий, щоб після з нього не спадали окрушки; щоб покладений таким чином у Мелхіседеку, був освячений на Літургії одного з попередніх днів і зберігався в кивоті до самого виставлення”. Коли ієрей на проскомидії підготовляє Агнця, бажаючи вживати його для виставлення, не проказує над ним слів „На спогад Господа” й ін., ані не творить над ним священнодій, які звичайно творяться над Агнцем, що має бути спожитий на тій самій Службі Божій, бо він вважається тільки причасним; досить тільки його надрізати, щоб було зручно поламати і спожити його іншого дня.

УСТАВ1. Від початку до „Господи, взиваю я” все – за уставом навечір’я Різдва Христового, тут на стор. 169-170.2. На „Господи, взиваю я” – стихири на 10.3. Вхід з Євангелією і 3 читання тріоді, два перших – зі своїми прокіменами, а трете – без прокімену. Прокімен дня часослова не береться.4. Відразу по 3-му читанні – мала єктенія з виголосом трисвятого, трисвяте, прокімен тріоді, апостол-євангелія і, за чином, Літургія Василія Великого.5. Замість Херувимської пісні, також і по перенесенні святих дарів, замість причасного і „Нехай сповняться”, співаємо тропар „Вечері твоєї тайної”. Так в загальних виданнях. В нашому рукописному типику, наших служебниках і Московському типику, замість „Тобою радується”, приписано ірмос 9-ої пісні канону („Владичні мандри”). Ευχολογιον /евхологіон/ Венедикта подає „Вечері твоєї” тільки замість „Тобою радується”. (В чині Літургії Василія).НА МАЛОМУ ПОВЕЧІР’Ї: Трипіснець тріоді і, по трисвятому, – кондак Великої п’ятниці один.НА ПОВСЯКДЕННІЙ ПІВНІЧНІЙ: Все – за звичаєм, в келіях.

578 Про це зазначали ми на неділю Ваш ввечері тут, на стор. 378, ч.5.579 Церковне Око.580 Предмет богослужіння Великої п’ятниці — страждання Господні, що починаються на вечірні, яка попереджає п’ятницю. Але оскільки Літургія, що долучається до цієї вечірні — четверга, тому й предмет служби четверга проявляється на цій вечірні. Цього дня в катедральних храмах відправляється тільки одна соборна архиєрейська Літургія. А перед вечірнею (о 9-ій годині) архиєрей освячує антимінси, на Літургії, по „І нехай будуть милості”, — освячує миро, а по заамвонній — умиває ноги.581 Львівський Синод, нагол. ІV, розділ IV, ч. VII.

175

ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ

НА УТРЕНІЧИН СВЯТИХ І СПАСЕННИХ СТРАСТЕЙ

ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТАПримітки

1. Цю утреню співаємо по заході сонця; за уставом – о 2-ій годині ночі.2. Перед святими дверми ставиться аналой з двома свічниками, напроти людей, а на ньому – Євангелія.

ЗАГАЛЬНИЙ ПОГЛЯДВід звичайного початку до закінчення тропаря по „алилуя” і від канону до кінця утрені все – за уставом утрені Великого четверга, тут на стор. 383-384. Між тропарем і каноном буде п’ять сідальних, з яких кожний має перед собою три антифони страсних тропарів, без катизм і малих єктеній, відтак „Блаженні”, прокімен і 50-й псалом. Крім цього читаємо 12 страсних євангелій: першу – по тропарі, п’ять наступних – по кожному з п’яти сідальних, сьому – по „Блаженні”, восьму – по 50-му псалмі, дев’яту – по світильному, десяту – по „Хваліте”, одинадцяту – по „Сповнім”, дванадцяту – по стиховні. По відспіванні кожної євангелії дзвонять у нас у всі церковні дзвони і, по дванадцятій євангелії не дзвонять до самого Воскресіння, а замість дзвонів вживають дерев’яні калатала. Але краще вже на страсній утрені не дзвонити, а бити калаталами або кліпалами, бо страсна утреня – час смутку, якому не відповідають радісні звуки дзвонів. Також і у Римі вже на страсній утрені вживають калатала.

ДЕТАЛЬНИЙ УСТАВ1. Від звичайного початку до кінця єктенії „В мирі Господеві помолімся” все – як і на утрені щодня582.2. Замість „Бог Господь” співаємо алилуя на голос наступного тропаря.3. Тропар „Коли славні учні” двічі, Слава, і нині: ще раз той самий.4. Коли тропар співається втретє, ієрей вбирається у фіолетовий фелон, іде перед сходи престолу, вклоняється св. таїнам і, відчинивши святі двері, відмовляє молитву кадила, після чого, поблагословивши кадило: „Благословенний Бог наш”, кадить навкруги св. трапезу, відтак, ставши перед сходами престолу і вклонившись низько, виходить святими дверми перед іконостас і кадить намісні ікони, хори та людей і, повернувшись святими дверми до святилища, віддає кадильницю і, знову вклонившись низько, співає малу єктенію без виголосу, відтак виходить святими дверми до аналоя і виголошує: „І щоб удостоїтися нам”, „Мир всім”, „Премудрість, прості” та ін. Хор, замість „Слава тобі, Господи”, співає „Слава страстям твоїм, Господи”583. Ієрей: „Будьмо уважні” і читає першу євангелію. По закінченні читання хор, замість „Слава тобі, Господи”, співає: „Слава довготерпінню твоєму, Господи”584. Ієрей, поцілувавши початок читання, повертається до святилища і, зачинивши святі двері та вклонившись низько св. таїнам, відходить до захристії, скидає фелон та йде на своє місце.Все це – так само і на читаннях інших євангелій, за винятком єктенії і кадження, що за уставом наших тріодей і типика Львівського Університету, будуть тільки на 1-ій євангелії і на п’яти сідальних, а кадження – тільки св. трапези. Подають так: „Не сидимо на цих сідальних, оскільки священик кадить св. трапезу, а співаємо їх стоячи”585. Зрештою вважаємо, що належить кадити не тільки на сідальних, але й на всіх інших євангеліях, бо кадження відбувається не задля сідальних, а задля євангелій, одначе, тільки св. трапезу (навколо), як мають наші тріоді, що згадують про кадження тільки св. трапези. Все кадити належить тільки двічі, тобто на 1-ій євангелії і в каноні, на ірмосі 9-ої пісні.582 Грецький типик Сави і нова Атенська Тріодь: Ευλογησαντος του Ιερέως ψαλλομεν τον Εξαψαλμον /За благословенням ієрея співаємо шестипсалміє /. Очевидно відпадає перша частина утрені, що від звичайного початку до „Слава Святій”.583 Так в Церковному Оці і нашому рукописному типику.584 Наші Грецька і Почаївська тріоді, а в новій Атенській тріоді і Царгородському типику додається ще: δόξα σοι /слава тобі/.

176

За слов’янськими уставами першу євангелію, а за іншими і дванадцяту, має співати ігумен або настоятель. В катедральному храмі читає їх архиєрей, інші – священнодостойники, за чином своєї гідності586.Якщо будуть диякони, то перебувають від початку утрені, одягнені в дальматику з орарем фіолетової барви, у святилищі, на своїх місцях, доки не почнуть втрете співати тропар „Коли славні учні”; тоді виходять разом з ієреєм, що буде співати Євангелію, убраним у фіолетовий фелон, перед сходи престолу і, вклонившись разом з ним св. таїнам, відчиняють святі двері, кадять все за звичаєм, як на початку Літургії, вертаються перед сходи престолу і, віддавши кадильниці і вклонившись обидва разом св. таїнам, виходять, кожний своїми дверми, перед святі двері і, знову вклонившись святим таїнам, стоять там, доки другий диякон після відспівання тропаря не проспіває малу єктенію; тоді, вклонившись святим таїнам і помінявшись своїми місцями, прямують до аналоя так, щоб, коли ієрей підійде до аналоя, перший диякон був праворуч, а другий – ліворуч від нього. Коли ієрей, вклонившись св. таїнам, вийде святими дверми до аналоя, перший диякон виголошує: „І щоб удостоїтися нам”. Ієрей: „Мир всім”. Другий диякон: „Премудрість, прості. Вислухаймо”. Ієрей: „Від (ім’я)”. Перший диякон: „Будьмо уважні”. Ієрей – читання. Після закінчення читання, ієрей цілує початок читання спочатку сам, опісля цілує диякон, що праворуч, а після нього той, що ліворуч. Всі троє вертаються до святилища: ієрей – середніми, а диякони – бічними дверми, стають разом з ієреєм перед сходами престолу і, зачинивши святі двері та вклонившись всі разом св. таїнам, відходять на свої місця. На інші євангелії, оскільки малої єктенії не буде, диякони, вийшовши перед святі двері, вклоняються і, помінявшись місцями, прямують до аналоя і, коли між ними стане ієрей, виголошують: „І щоб удостоїтися нам” та інше, як вище.Якщо буде присутнім архиєрей або інші священнодостойники, належить дияконам кадити їх перед хорами і ані ієреєві, ані дияконам не цілувати Євангелію перед архиєреєм і священно-достойниками. І тому обидва диякони разом несуть розгорнуту Євангелію цілувати архиєреєві й священнодостойникам, відтак ієреєві, що стоїть в святих дверях, а коли поцілує її, тоді цілують також і вони та кладуть на аналой; відтак, вклонившись низько св. таїнам, повертаються, кожний своїми дверми, до святилища.5. По відспіванні першої євангелії слідують п’ять сідальних, з яких кожний має перед собою три антифони страсних тропарів, а по собі – одну страсну євангелію. Число тропарів у всіх антифонах неоднакове і тому, за уставом, кожний має бути повтореним587, крім богородичного, яким закінчується кожний антифон, з приспівом „Слава, і нині”588.6. „Блаженні”, з прокіменом і 6-ою євангелією на кінці. Кількість стихир на „Блаженні” – 7, 585 В грецьких уставах і в одній слов’янській рукописній тріоді, яку маємо, не приписується ані кадження на жодну з 12 євангелій, ані малої єктенії. Церковне Око приписує малу єктенію і на першу євангелію і перед всіма п’яти сідальними, а кадження приписує залишати на 8, 9, 10 і 11 євангеліях. Новий Царгородський типик приписує одне кадження не на Євангелії, а на початку утрені, під час двопсалмія за загальним уставом утрені. Але оскільки у нас на малій утрені це кадження пропускається, принаймні тут подали ми на першій — кадження не тільки святої трапези, але й ікон, і хорів, за загальним уставом початку утрені. Хоча грецькі устави на цих євангеліях не приписують кадження, нічого дивного, бо в грецьких і слов’янських типиках на утренних євангеліях кадження не приписується. Церковне Око приписує на першій євангелії два кадження: одне — на початку, тільки св. трапези і цілого святилища, друге — на кінці: цілої церкви, образів і хорів. На шести наступних — кадження образів, ігумена і хорів (проте, тут невловні узгоджується з собою, коли подається, що на сідальних ієрей або диякон кадить ще й святу трапезу); на євангеліях 8, 9, 10 та 11 кадження не приписує, а на 12-ій знову приписує кадження цілої церкви, хорів і братії. За церковним Оком іде Московський типик, однак, на 1-ій євангелії приписує тільки одне кадження, на початку — цілого храму; неточно приписує, що єктенії сідальних відмовляються до 8-ої євангелії, бо сідальні сягають тільки 6-ої євангелії. Хоча грецькі устави й не приписують кадження на євангеліях, одначе, на сідальних приписують стояти. Ου καϋημεθα δε εν τοις τοιουτοις Καϋισμασιν, αλλ ιστάμενοι ψαλλομεν αυτά /Не сідаємо на таких сідальних, а співаємо їх стоячи/.586 В Царгородській патріярхії першу — патріярх, дванадцяту — великий архидиякон з амвону; а на початку, на двопсалмії, кадить о Μ. Αρχιμανδρίτης, ενδεδυμενος χρυσουν φελωνιον /старший архимандрит, убраний в коштовний фелон/ (Новий Царгородський типик).587 Сьогодні досить співати раз.588 Церковне Око приписує повторювати і богородичний, однак, оскільки богородичний служить для закінчення тропарів, не має повторюватись; в тріоді приспів „Слава, і нині” подається разом перед богородичним.

177

а зі „Слава, і нині” – 9589.7. 50-й псалом і восьма євангелія.8. Канон – трипіснець, ірмоси – по двічі, тропарі – на 12, катавасія по кожній пісні – її ірмос, обидва хори разом. По 5-ій пісні – мала єктенія і кондак-ікос; на 9-ій пісні „Чеснішу” не співаємо, а тільки ірмос „Чеснішу”590; по 9-ій „Достойно” не співаємо, а співаємо катавасію591; відтак – малу єктенію і тричі світильний з приспівом „Слава, і нині”, за звичаєм, відтак – дев’яту євангелію.9. Хвалитні стихири на 4, Слава: одна стихира, І нині: друга, відтак – десята євангелія.10. „Тобі належить слава”592, „Слава тобі, що світло нам показав” і мале славослов’я.11. Єктенія „Сповнім” і, по виголосі „Бо милостивий”593, відразу – одинадцята євангелія.12. Стиховня і дванадцята євангелія.13. „Добре воно”, трисвяте, „Отче наш”, тропар п’ятниці „Викупив”.14. Єктенія „Помилуй нас, Боже” й окремий відпуст Великої п’ятниці, середній, тобто ієрей: „Премудрість”, хор: „Чеснішу”; ієрей: „Слава тобі, Христе” та інше, за звичаєм594. З 1-им часом не поєднуємо.

СПОРУДЖЕННЯ БОЖОГО ГРОБУВ п’ятницю вранці, перед початком царських часів, кладеться на св. трапезу Плащаниця і найгарніша книга св. Євангелії. Перед святими дверми ставиться Божий Гріб, при якому, за звичаєм північних і західних латинських церков595, виставляють святі таїни до самого Христового Воскресіння. Наші служебники приписують ставити на цей Гріб кивот зі святими таїнами. За звичаєм нашого архикатедрального храму, святі таїни виставляються в монстрації на головному престолі. А Божий Гріб треба споруджувати так, щоб над ним стремів хрест без розіп’ятого, з обрусом, завішеним на його перехресті й зі знаряддями Христових мук, належить його прикрашати коштовними килимами, обставляти багатьма свічниками і світильниками та посудинами з деревцями та квітами. Передня дошка саркофагу вкривається червоним адамаском, на який прикріплюється хустина, а до неї опісля буде прикріплена Плащаниця. Сама дошка не має лежати горизонтально, але навскіс так, щоб була видна і приступна до цілування, припнята до неї Плащаниця.

ЦАРСЬКІ ЧАСИВ архикатедральній церкві співаються о 10-ій годині ранку, разом з обідницею і з вечірнею596. Співаємо все за уставом царських часів навечір’я Різдва Христового. Одначе, оскільки перед святими дверми поставлено Божий Гріб, аналой Євангелії приміщують трохи далі від нього, аналої інших читань – далі від нього. І все, що в навечір’я Різдва Христового священнослужителі проказують перед святими дверми, тепер проказують перед Гробом, але Гробу не кадять, оскільки в ньому ще нічого нема.

ОБІДНИЦЯДолучаємо її до 9-го часу, але не відправляємо від початку, як в навечір’я Різдва, а від „Блаженні”, без стихир, в такий спосіб:1. „Блаженні”, „Слава, і нині”; „Пом’яни нас, Господи” (3).2. „Хор небесний” зі стихами, І нині: „Вірую”.

589 Московський типик приписує 9, треба розуміти — зі „Слава, і нині”; Церковне Око приписує 10; наша Почаївська і Грецька тріоді — 8, однак, неточно, бо подають тільки 7, крім двох на „Слава, і нині”.590 Церковне Око.591 Якщо на Великий вівторок наша тріодь подає таке, то і тут так має бути.592 Новий Царгородський типик і нова Атенська тріодь.593 Так в загальних слов’янських виданнях; а Церковне Око і наш рукописний типик приписують цю єктенію цілу, за звичаєм.594 В новому Царгородському типику приписується великий відпуст, а ми маємо звичай уділяти великий — на великих утренях.595 Латинники в тридення Христової смерті не тільки не виставляють святі таїни, а навіть не зберігають їх у храмі; гроби Христові у них споруджуються без святих таїн.596 За уставом Грецької тріоді, нашої Почаївської та Московського типика — співаються всі разом о 2-ій годині дня; за нашим рукописним типиком, 1-й час — о 1-ій годині дня, а інші — о 7-ій годині дня. За Церковним Оком всі — о 7-ій годині дня; за новим Царгородським типиком — о 1-ій годині дня.

178

3. „Ослаби, прости”, „Отче наш”, кондак Великої п’ятниці.4. „Господи, помилуй” (12); ієрей: „Всесвята Тройце”.5. „Нехай буде ім’я Господнє” (3), „Благословлю Господа”.6. „Достойно” з „Чеснішу від херувимів”.7. Ієрей: „Слава тобі, Христе Боже” і відпуст Великої п’ятниці, до людей.Сьогодні немає жодної Літургії, якщо не випаде Благовіщення, а відразу по обідниці починаємо вечірню.

У Велику п’ятницюНА ВЕЧІРНІ

Примітки1. На цій вечірні буде Вхід з Євангелією і, на її кінці, на останній стихирі стиховні, – обхід з Плащаницею і покладення її до Гробу597.2. Всі дії, що священнослужителі на звичайній вечірні виконують перед іконостасом, на цій вечірні виконують перед Божим Гробом.

УСТАВ1. Від звичайного початку до „Господи, взиваю я” все – як на повсякденній вечірні, без катизми.2. На „Господи, взиваю я” – стихири на 6, Слава: одна стихира, І нині: друга. Вхід з Євангелією.3. Замість прокімена дня буде прокімен тріоді, паремія і третя паремія; відтак – третій прокімен апостола, апостол, „алилуя” і євангелія. На „алилуя” буде кадження. „Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні” виголошуємо тільки на 1-му і 3-му прокіменах. Євангелію починаємо від „Премудрість, прості”. Замість „Слава тобі, Господи” перед Євангелією буде „Слава страстям твоїм, Господи”, а після Євангелії – „Слава довготерпінню твоєму, Господи”, так само і на утрені.4. „Промовмо всі”, „Сподоби”, „Сповнім” і стиховня.5. На останній стихирі стиховні, тобто на „Тебе, що світлом”, відбувається обхід з Плащаницею і покладення її до Гробу. За звичаєм наших катедральних церков відбувається це в такий спосіб: Під час співання стиховні в церкві формується похід. На престолі, по лівому боці, стоїть монстрація, запалюються свічі на престолі і на Гробі. Священнослужителі, архиєрей і чотири найдостойніші крило-шани, які будуть нести Плащаницю, вбираються у всі священні ризи свого чину, а інші крилошани і ієреї – тільки в епітрахилі і фелони, дехто – тільки в епітрахилі, а два диякони – у всі дияконські. Крилошанам та іншим ієреям у святилищі, а братству – в церкві роздаються запалені свічі. Священнослужителі підходять до сходів престолу і низько вклоняються. Архиєрей підіймається до престолу, бере Плащаницю, розстелену на престолі, і подає її чотирьом крилошанам так, щоб кожний тримав її за один кут. Відтак до престолу підіймається диякон, що праворуч, і, вклонившись низько, відмикає кивот, виймає дарохранильницю зі святими таїнами, кладе на (згорнутий) ілитон, бере звідтам Агнця з підставкою, в яку він вставлений, не торкаючись його пальцями, а тримаючи за підставку, вкладає до монстрації і добре її замикає. Дарохранильницю, замкнувши, вкладає до кивоту і, вклонившись, замикає і його; а монстрацію ставить на ілитон так, щоб була обернена до людей, відходить на бік, доки архиєрей, клячучи, не покадить тричі святі таїни, кожний раз – з поклоном на кінці, і, взявши на себе омофорець, не підійде до престолу. Тоді диякон, вклонившись святим таїнам, бере двома руками монстрацію і передає її архиєреєві, який перед тим творить поклін. Архиєрей

597 Величний обряд про Плащаницю в старовинних тріодях і типиках не подається, бо запроваджено його пізніше; одначе, сьогодні вживається у всіх послідовників грецького обряду, а у нас — ще й з виставленням святих таїн, за звичаєм латинників Австрійської Держави і різних німецьких єпархій (Nilles, Kalend. 2, р. 312). Описується в наших служебниках, виданих в Почаєві ще за Станіслава Августа 1767 року, відтак в російських .типиках і в новому типику Царгородської патріярхії. Одначе, в наших служебниках похід з Плащаницею подається тільки на вечірню, в російських уставах — тільки на суботню утреню, по великому славослов’ї, а в Царгородському типику винесення у храм до гробу приписується на вечірню, похід навколо храму — на утреню.

179

обертається направо до людей, а коли співці починають співати „Тебе, що світлом”, виходить за клиром святими дверми північною стороною Гробу до церкви і, увійшовши під балдахин, оточений свіченосцями і попереджуваний двома дияконами, що безнастанно кадять, прямує за всіма до церковних дверей. Попереду йде хрестоносець, відтак хоругвоносці, чотири дівиці ікононосниці, після них – церковне братство, питомці семінарії, хор семінарії, потім, від святих дверей, – ієреї, крилошани, чотири священнодостойники, які несуть Плащаницю, обернену ногами до людей, а на кінці – архиєрей з дияконами, що кадять, і свіченосцями. Похід виходить з церкви і повертає праворуч, тобто на північний її бік і, обійшовши церкву тричі (або, як тепер там чинять, – один раз), повертається до церкви. Ті, що несуть Плащаницю, та інші ієреї стають перед Гробом, а архиєрей з дияконами повертається південною стороною Гробу, святими дверми, до святилища. Правий диякон приймає з його рук святі таїни і кладе на престіл. Архиєрей вклякає і, відклавши омофорець (Velum), кадить тричі святі таїни, кожного разу прихиляючи голову; диякон, вклонившись, виставляє святі таїни вгорі скинії. Вклонившись перед східцями престолу, всі троє відходять: архиєрей середніми, диякони – бічними дверми перед Гріб. Архиєрей приймає Плащаницю від крилошан, що її тримають, і кладе на Гріб, а вони припинають її до Гробу. Коли співці відспівають „Нині відпускаєш”, трисвяте та інше з „Отче наш”, архиєрей виголошує: „Бо твоє є царство” і починає співати зі служителями тропар „Благообразний Йосиф”; на кінці творить зі служителями низький поклін, а всі люди – великий доземний поклін. Відтак другий раз той самий тропар – другий хор, а всі – поклін, як перед тим. А там, де буде тільки один хор, перший раз тропар співають священнослужителі, другий раз – хор, третій раз половину – священнослужителі, а від „Плащаницею” і далі – хор598. По відспіванні тропаря і по поклонах всі цілують Плащаницю, за чином, створивши перед цілуванням один поклін: спочатку архиєрей, а за ним – всі інші священнослужителі, за чином своєї гідності. Після цього буде великий відпуст, окремий цієї суботи, після якого священнослужителі повертаються до святилища, залишивши відчиненими святі двері до кінця Світлої седмиці, розбираються зі священних риз і виходять, а люди цілують Плащаницю599.

Примітки1. Там, де буде тільки один священик, нехай вибере собі чотирьох найпочесніших світських чоловіків для несення Плащаниці.2. Якщо душпастир має кілька церков, то в матірній співає вечірню з винесенням Плащаниці, а у філіальних – тільки виносить Плащаницю так: по „Благословенний Бог наш” і „Прийдіте, поклонімся” (3) відразу – похід з „Тебе, що світлом” і, по поході, – „Слава тобі, Христе Боже”, відпуст та „Благообразний Йосиф” (3) з поклонами.

МАЛЕ ПОВЕЧІР’ЯЦе повечір’я, як і північну, читаємо насамоті. На повечір’ї – канон про розіп’яття Господнє і на плач Пресв. Богородиці.По „Достойно” – кондак Великої суботи.ПІВНІЧНА СУБОТНЯ: Все – за звичаєм.

УТРЕНЯ ВЕЛИКОЇ СУБОТИПримітки

1. Цю утреню співаємо звичайно в п’ятницю увечері, по заході сонця, хоч устави і приписують її на 7-у годину ночі.2. Священнослужителі перебувають під час утрені перед Божим Гробом, де підготовані для них сидіння і трапеза зі свічниками та книгами. Сидячи, співають звідти утреню: священики – в епітрахилях і фелонах, а диякони – в дальматиках фіолетової барви.

УСТАВ1. Від „Благословенний Бог наш” до „Прийдіте, поклонімся” виключно все – так, як звичайно на утрені; відтак по „Господи, помилуй” (12), без „Прийдіте, поклонімся” ієрей відразу: „Слава святій” і шестипсалміє до „Бог Господь”, як звичайно600.

180

2. На „Бог Господь” – тропар „Благообразний Йосиф” (2), Слава: „Коли зійшов ти”, І нині: „Ангел при гробі”601.3. 17-а катизма („Непорочні”) на три статії з надгробними тропарями, з кадженням на початку кожної статії і малою єктенією після кожної статії.Щодо кадження, гадаємо, що вистачить кадити тільки Плащаницю (разом зі святими таїнами, якщо вони будуть виставлені на гробі), хори і людей602.Про надгробні тропарі, в грецьких тріодях називаних Εγκώμια (похвала), нехай буде відомо, що перед кожним з них співається один стих катизми, доки всі не закінчуються; тільки перший тропар кожної статії (у виданнях почаївських тріодей також і другий тропар другої статії) співається без стиха як на початку, так і на кінці кожної статії, за винятком третьої, після якої перший тропар не співається і не відмовляється мала єктенія, але відразу – „Ангельський хор” і, після відспівання його, – мала єктенія.4. Після „Ангельського хору” з малою єктенією – сідальний, 50-й псалом і канон.598 Багато уставів додають до „Благообразний Йосиф” і тропар „Ангел при гробі” (з приспівом „Слава, і нині”). А Церковне Око, наш рукописний типик і рукописна тріодь, яку маємо, подають тільки „Благообразний”, і так беруть в архипрестольному храмі.599 За уставом нового Царгородського типика, покладення Плащаниці до гробу відбувається під час співу стиховні, в такий спосіб: Ψαλλονται τα Αποστιχα, και εξέρχονται εκ της αριστεράς Πύλης του Βήματος εξ Ιερείς ασκεπείς, ενδεδυμενοι, μετά Ιερατικής στολής φέροντες μετ ευλάβειας επί κεφαλής τον Επιταφιον, εξ ων ο Αρχιμανδρίτης κρατεί και το αγιον Ευαγγελιον, προπορευόμενων των ψαλτών, του Πριμμικηριου κρατούντος το Διβαμβουλον (вид свічника з двома лампадами), των Διακόνων μετά λαμπάδων και θυμιατών, και ούτω προχωρούσα μέχρι του ηυτρεπισμενου κουβουκλίου, και οι μεν Ψαλται ιστανται κατά σειράν, ψάλλοντες τα Αποστιχα, οι δε Διάκονοι θυμιαζοντες περιέρχονται γ μετά των Ιερέων κυκλωθεν του κουβουκλίου. Είτα τιθεασι τον Επιταφιον ένδον του κουβουκλίου, ο δε Πορταρης ρ αινεί εύοσμα άνθη επάνω εις τον Επιταφιον, και πλησιασας ο Πατριάρχης προσκυνεί τον Επιταφιον, ευλογεί τους Χριστιανούς, και ανέρχεται εις τον θρονον. Τότε ο Πορταρης προςφερει αυτω άνθη εύοσμα ηυτρεπισμενα. Είτα και οι άγιοι Αρχιερείς, ανά δύω ανά δύω, προςκυνουντες, τον Επιταφιον, λαμβανουσιν άνθη παρά του Πατριάρχου, ωσαύτως και οι Εκκλησιαστικοί οφφικιουχοι. Τούτων δε γινομένων, ο β. χορός ψάλλει το Δοξαστικον, από δε του Δοξαστικού... Νυν απολύεις /Співаються стиховні стихири, а шість ієреїв з непокритими головами, убраних у священні ризи, виходять зі святилища північними дверми, несучи побожно на головах Плащаницю. Архимандрит несе св. Євангелію, а попереду йдуть співці, примікирій, що тримає двосвічник, диякони зі свічами та кадильницями, і так прямують до підготованого киворія, а співці, ставши за порядком, співають стихири стиховні; диякони, кадячи разом з ієреями, тричі обходять навколо цей кивот, дверник розсипає запашні квіти по Плащаниці, а патріярх, наблизившись, почитає плащаницю, благословляє християн і вдається на престіл. Тоді дверник приносить йому підготовані запашні квіти. Згодом також і святі архиереї, по два, вклонившись перед Плащаницею, беруть квіти від патріярха, так само й церковні урядовці. По відбутті цього другий хор співає славних, а від славника ... „Нині відпускаєш”/ та ін. Допис, який маємо з острова Корфу подає це: Η επιτάφιος εικων επιταφερεται τη αγ. και μεγ. Παρασκευή από του Βήματος εις το τέλος του Εσπερινού, όταν ψαλλονται τα Απολυτίκια Τροπάρια Ο ευσχήμων Ιωσήφ, κτλ. και αναποτιθεται εις τραπεζαν ηυτρεπισμενην εν τω μεσώ του Πρεσβυτεριου, οπού υπαρχουσι και αφιενται κηρια ημμενα μετά σκευών ανθέων καθ όλης της ημέρας έως της ώρας του Ορθρου του μεγάλου Σαββατου (τελουμένου τούτου συνήθως κατά την εσπεραν της μεγ. Παρασκευής), οπού πάλιν εις το τέλος της Δοξολογίας της μεγ. εις το Αγιος ο Θεός εκφέρεται ο Επιτάφιος, αλλά της εκκλησίας εσωθεν και έξωθεν κατά τας περιστάσεις, και πάλιν εναποτίθεται εις την ιδίαν τραπεζαν, μέχρι της ώρας της Λειτουργίας του μεγ. Σαββατου, οτε ιδιωτικώς παρ ενός Ιερέως με Επιτραχηλιον τίθεται εις το Βήμα εις τον συνήθη τόπον /Ікона Плащаниці переноситься у святу й Велику п’ятницю зі святилища на кінці вечірні, під час співання відпустових тропарів „Благообразний Йосиф” та ін., і кладеться на підготований стіл посередині пресбітеріума, де вже є і залишаються запалені свічки з посудинами квітів протягом цілого дня до часу утрені Великої суботи (яка звичайно відправляється ввечері Великої п’ятниці). Де знову на кінці великого славослов’я на „Святий Боже”, Плащаниця виноситься, але в середині церкви і, якщо обставини дозволяють, — назовні та знову на цей самий стіл кладеться до часу Літургії Великої суботи, коли один ієрей самотньо в епітрахилі покладе її у святилищі на звичайне місце/.600 Так в нашій Почаївській тріоді; інші видання, від звичайного початку до „Бог Господь”, подають усе — за звичаєм, тільки типик Львівського Університету приписує починати від шестипсалмія.601 Наша тріодь і грецька, яку маємо, типик Львівського Університету не приписують двічі, проте, двічі приписує Церковне Око, рукописні тріодь і типик, які маємо.602 В нашій Почаївській тріоді не приписується нічого кадити, зазначається тільки: „і, покадивши хрестоподібно”. В Грецькій тріоді згадується про кадження тільки на 2-ій і 3-ій статії та не зазначається те, що належить кадити. В Церковному Оці приписується кадження на 1-ій статії цілої церкви і братії за чином, а на інших — тільки хорів. В Царгородському типику приписується — тільки на 1-ій статії, тільки Плащаниці і людей: О Πατριάρχης... Φυμιαζων τον Επιταφιον, και τον λαον απαντά /Патріярх ... покадивши Плащаницю й увесь нарід/.

181

5. Канон: ірмоси – по двічі, тропарі – на 12. Приспів – „Слава, Господи, святому погребенню твоєму”. Катавасію, ірмос канону, – обидва хори разом.По 3-ій пісні – сідальний, по 6-ій – кондак-ікос, на 9-ій „Чеснішу” не співаємо603 і по 9-ій „Достойно” не проказуємо, але ірмос; і опісля, замість світильного, співаємо „Свят Господь Бог наш” (3).6. 4 хвалитних стихири, відтак одна на „Слава” і одна на „І нині”.7. На великому славослов’ї творимо вхід з Євангелією і, замість одного тропаря, що по славослов’ї, буде одна надгробна стихира, два тропарі й три читання, тобто одне – пророцтва, одне – апостола й одне – Євангелії.Вхід відбувається так: Під час співання хвалитних стихир ієрей і диякони, якщо будуть, вклонившись низько перед Плащаницею, а одночасно і перед святими таїнами, йдуть до захристії і вбираються у всі священні ризи свого чину. Під час співу наславника також й інші священнослужителі, що перед Божим Гробом, убрані у фелони, вклонившись низько, відходять до святилища і, коли ієрей з дияконами прийде перед сходи престолу, стають разом з ним по обидва боки і вклоняються всі разом святим таїнам. По відспіванні хвалитних ієрей виголошує: „Слава тобі, що світло нам показав”, відтак насипає кадило лівому дияконові і, коли закінчується славослов’я, підходить до престолу, бере з нього Євангелію, дає її правому дияконові і, попереджувані свіченосцями і дияконом з кадилом, творять вхід так само, як на Літургії. Ставши перед Божим Гробом: правий диякон – праворуч, а лівий – ліворуч ієрея, ближче до Гробу, інші священнослужителі – на два крила, трохи на віддалі, очікують закінчення трисвятого і стихири „Прийдіте, вшануймо”. Після закінчення співу стихири перший диякон, підносячи орар в напрямі людей, виголошує: „Будьмо уважні”, ієрей, благословляючи людей: „Мир всім”, другий диякон, підносячи орар: „Премудрість, будьмо уважні” і співаємо тропар „Благообразний Йосиф” раз. Перший диякон кладе Євангелію на аналой напроти людей, другий віддає кадило і тропар пророцтва раз604

Відтак знову: „Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні”, прокімен, читання пророцтва, другий прокімен, читання апостола і „алилуя”, під час якого диякони кадять Божий Гріб, присутніх священнослужителів і людей. Після цього перший диякон: „Премудрість, прості! Вислухаймо”; ієрей: „Від Матея святої Євангелії читання”. Хор: „Слава страстям твоїм, Господи”. Другий диякон: „Будьмо уважні”; ієрей співає Євангелію, обернений до людей. Після її закінчення хор: „Слава довготерпінню твоєму, Господи”. Тоді ієрей, поцілувавши і загорнувши Євангелію, залишає її на аналої, а перший диякон співає єктенію „Промовмо всі”, а другий – „Сповнім молитву” цілу, за звичаєм.9. Після відпусту співаємо тропар „Благообразний Йосиф” (3) з поклонами так, як на вечірні. Диякон бере Євангелію з аналоя, священнослужителі відходять до святилища і роздягаються зі священних риз, диякон кладе Євангелію на престіл і, вклонившись, відходить та розбирається.

НА ЧАСАХ1. На всіх: тропар і кондак Великої суботи.2. Відпуст утрені Великої суботи.НА ОБІДНИЦІ: Так, як у Великий четвер, тут на стор. 385; одначе, Грецька тріодь обідниці не подає.

У Велику суботу ввечеріНА ВЕЧІРНІ З ЛІТУРГІЄЮ ВАСИЛІЯ

1. За звичаєм архикатедральної церкви, ця вечірня починається о 9-ій годині дня605.2. Цього дня буде тільки одна вечірня, тобто велика з Літургією Василія і без всенічного, а по заамвонній молитві, або (як приписують устави) по відпусті Літургії, буде благословення хлібів, як звичайно на всенічному.3. Вид і устав цієї вечірні такий самий, як і вечірні в навечір’я Різдва, тут на стор. 169-171, без „Блажен муж”; тільки тут, по „Світло тихе”, не буде прокімена, але відразу 15 читань, між якими не буде тропарів, а на 6-му читанні всі стихи Мойсеєвої пісні читаються з

603 Церковне Око.

182

приспівом „Славно прославився”, а на 15-му читанні стихи пісні трьох юнаків читаються з приспівом „Господа славте і вихваляйте по віки”. Замість „алилуя” співаємо останній стих 81-го псалма з іншими його стихами, на вид прокімена606. Відпуст утрені суботи.4. Хоч служба свята звичайно починається на вечірні попереднього дня і тому вся воскресна служба мала б відправлятися у світлих ризах, одначе, оскільки Літургія, з якою співається вечірня, – ще суботнього дня, в частині стихів на „Господи, взиваю я” співаємо про зішестя душі Спасителя до пекла і тому від початку вечірні вживаємо фіолетові ризи, а опісля міняємо їх по закінченні апостола, на стихах замість „алилуя”, щоб Євангелію читати вже у світлих ризах607.5. Протягом цілої Світлої седмиці, починаючи від вечірні цього дня, співається воскресна служба і, крім стихир тріоді, співаються також воскресні стихири октоїха, кожного дня – на

604 Цей тропар приписують тільки один раз: типик Сави, Грецька тріодь, Грецький типик, наш рукописний типик, інший Львівського Університету; інші устави приписують його двічі, другий раз — з приспівом „Слава, і нині”. Церковне Око приписує його спочатку раз, відтак Слава: закінчення, І нині: цілий. Очевидно, цей тропар мають всі устави; а тропар „Благообразний”, що співається перед ним, приписують насамперед різні грецькі і слов’янські устави та грецький типик Сави. Стихиру „Прийдіте, вшануймо” мають тільки наші видання, а новий Царгородський типик, перед тропарем „Благообразний” приписує ще й воскресний тропар „Коли зійшов ти” та „Ангел при гробі”. Перед тропарем „Благообразний” наші й грецькі устави приписують: „Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні”, Προσχωμεν, Ειρήνη πασπ, Σοφια /Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість/, інші слов’янські — тільки „Премудрість, прості”; а оскільки не приписують тут „Благообразний”, приписують „Премудрість, прості” виголошувати перед тропарем пророцтва. Церковне Око приписує „Премудрість, прості” перед „Благообразний”, а перед тропарем пророцтва: „Будьмо уважні. Мир тобі. Премудрість, будьмо уважні”. Вхід, за російським уставом, відбувається в такий спосіб: „Відтак настоятель входить у святий вівтар з ієреями і дияконами, убирається у всі священні одежі, а ієреї — лише в ризи, виходить з Євангелією під Плащаницею, з ієреями, що підтримують, і дияконами, що кадять. В цей час дзвониться щосили. Попереджують його зі свічами і з двома світильниками, а обидва хори співають надгробне трисвяте. Ігумен, прийшовши перед святі царські двері, стоїть тут, очікуючи закінчення останнього трисвятого. Коли воно закінчиться, настоятель з Євангелією входить у царські двері й кладе Євангелію на престіл, а Плащаницю — на підготований стіл, у виді гробу. В монастирях, по відпусті, відбувається цілування Плащаниці, покладеної у гробі”. Це — Московський типик. В Царгородській патріярхії відбувається так: Δοξολογία Μ. Είτα αρχο-μεύα του Ασματικου, προπορευόμενοι έμπροσθεν του Επιταφίου, και εξερχόμενοι του Ναού, γίνεται η Ειςοδός, ως είθισται; επειδαν δ επανελ0ωμεν, ειςερχεται ο Πατριάρχης κατ ευθείαν εις το ιερόν Βήμα, μετά των λοιπών, και ευθύς εκφωνεί Προςχωμεν. Ειρήνη πασι. Σοφια και ψαλ. το Τροπαριον Οίε κατηλ•θες προς τον θάνατον, και εν τω ψαλ. ΰυμια κύκλω την αγιαν Τραπεζαν, προπορευόμενου έμπροσθεν του Επιταφίου, είτα ταις Μυροφοροις Γυναιξί, μέχρι του εδειχ6η αλλότριος επομένως ψαλ. Ο ευσχήμων Ιωσήφ, μέχρι του, κηδευσας απεΰετο και τνθεασι τον Επιταφιον επί της αγίας Τραπέζης, άμα ο Κανοναρχης εξωΰεν αναγινωσκει το Τροπαριον, την Προφη-τειαν, και τον Αποστολον, το δε αγ. Ευαγγελ. λέγεται παρά του Πατριάρχου, έμπροσθεν της Πύλης/Велике славослов’я. Потім починаємо прикінцеве трисвяте, попереджуючи Плащаницю, виходимо з храму, твориться вхід, як звичайно. Ледве що ми повернулись, патріярх входить до святилища з іншими і відразу виголошує: „Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість”. Співається тропар „Коли зійшов ти”. Кадить він навколо святу трапезу, попереджуючи Плащаницю, відтак „Ангел при гробі” до „явився чужий”. Після цього співається „Благообразний Йосиф”, до „обвив, положив”, та кладуть Плащаницю на святу трапезу. Одразу канонарх ззовні читає тропар, пророцтво й апостола, а патріярх читає св. Євангелію перед святими дверми/ (Новий Царгородський типик). В різних околицях Греції, за свідченням Аллатія, похід відбувається в такий спосіб: Mos obtinuit, ut, dum Psalm. 118 canitur, et singulis versiculis singula Troparia concinuntur, Christus decore exsculptus, vel affabre in tabula depictus, et in feretro depositus, solemni cereorum ardentium apparatu, Sacerdotibus, quemadmodum quum sacra Missarum solemnia celebrant, vestitis, reliquo Clero non sine ordine comitante, et Christ! fidelibus feretrum prosequentibus per urbis plateas deferatur, proponaturque omnibus adorandus, atque exosculandus: sicque omnium venerationi patet. Interim tlores imagini superpositi, maximo studio ab omnibus conquiruntur, quibus sibi maximo bono, non corporis modo, sed rerum etiam domesticarum pollicentur (Nil). Kalend. t. 2, p. 241).605 За уставами: о 10-ій годині дня; закінчувати Літургію — о 2-ій годині ночі. Ωρα β. της νυκτός /Ο 2-ій годині ночі/.606 2 Рукописні устави, які маємо, та Церковне Око приписують тільки три стихи: 1. „Бог стоїть”; 2. „Докіль судитимете”; 3. „Вони не знають”. Грецький типик Сави приписує цілий псалом на п’ять стихів.607 Так за уставом наших і російських тріодей; подібно і грецький типик Сави, тільки, замість фіолетових, приписує темні ризи: Μέλλοντος δε του Ψαλτού αρξασι3αι του παρόντος τιχου, του Ανάστα ο θεός, ανισταμενοι οι Ιερείς, αποδυονται τα μαύρα φελωνια, και περιβάλλονται ανΦ αυτών λευκά /Має співець почати цей стих „Воскресни, Боже”, ієреї, ставши, скидають з себе темні фелони і, замість них, вбираються у світлі/. За Грецькою тріоддю, Церковним Оком та іншим рукописним уставом, приписуються білі ризи від початку вечірні. Μαύρος перекладаємо як темний, а не як чорний, бо чорний буде — μελάς.

183

інший голос, тобто в неділю – на 1-й голос, в понеділок – на 2-й, у вівторок – на 3-й, в середу – на 4-й, в четвер – на 5-й, в п’ятницю – на 6-й, в суботу – на 8-й, пропускаючи 7-й.

НА ПОВЕЧІР’ЇВ грецьких і словенських тріодях, крім наших, повечір’я не подається, але від благословення хлібів до Надгробного чину, що співається безпосередньо перед воскресною утренею, приписується читання цілої книги „Апостольських Діянь”, хоч у нас сьогодні ці „Діяння” співаються хіба що в престольних і семінарійних храмах; а співають їх за стихами клирики по два, поперемінне.Це повечір’я мало б бути малим. Врешті, й сама наша тріодь залишає на вибір читати його чи ні, бо пишеться про нього: „якщо буде”. На будь-який випадок, в нашій тріоді подається канон на Погребіння Христове і на плач Пресв. Богородиці. По 9-ій пісні, замість „Достойно”, буде ірмос цієї пісні і, по трисвятому, – кондак Великої суботи.

ЗАМІСТЬ ПІВНІЧНОЇ608

Примітка: Співаємо її перед Плащаницею, безпосередньо перед воскресною утренею або тільки в епітрахилі й фелоні, як звичайно по провінціях, або у всіх священних ризах фіолетової барви, як у престольних церквах.

УСТАВ1. Від звичайного початку до „Прийдіте, поклонімся” правимо все, як звичайно на північній; і відразу 50-й псалом і канон.2. Надгробний канон утрені Великої суботи „Морською хвилею”; за уставом, ірмоси – по двічі, а тропарі – на 12 (сьогодні – з ірмосом на 4), з приспівом „Слава, Господи, святому погребенню твоєму”, після чого катавасію та ірмос – обидва хори разом.По 3-ій пісні – сідальний, а по 6-ій – кондак-ікос Великої суботи; по 9-ій „Достойно” не буде, а тільки ірмос цієї пісні.3. Трисвяте й інше з „Отче наш” і тропар „Коли зійшов ти”.4. Єктенія „Помилуй нас, Боже”, що на північній, і відпуст утрені Великої суботи609, починаючи від „Слава тобі, Христе Боже”.5. На кінці: „Благообразний Йосиф” (3) з поклонами, як на утрені Великої суботи, але Плащаницю цілують тільки священнослужителі, за гідністю, а архиєрей, взявши з Гробу Плащаницю, подає її чотирьом крилошанам і таким чином повертаються всі священнослужителі до святилища і чотири крилошани завішують Плащаницю за св. трапезою над горним сідалищем610. Тоді відходять до захристії, розбираються з фіолетових риз та убираються у всі світлі священні ризи свого мину, а в цей час в церкві запалюються всі свічі.

Примітка про ПлащаницюПро час і місце покладення Плащаниці не знаходимо давнього уставу, бо цей обряд пізніший і відмінний в різних краях. За звичаєм нашої архипрестольної церкви Плащаниця перебуває завішеною за св. трапезою, над горним сідалищем, від воскресної утрені до віддання Воскресіння включно, тобто до середи перед Вознесінням. За звичаєм інших наших церков, Плащаниця, взята з Гробу перед воскресною утренею, кладеться на св. трапезу, де перебуває протягом цілої Світлої седмиці, а від неділі ап. Томи до віддання Воскресіння – за св. трапезою. За іншими – перебуває на престолі, на неї кладеться ілитон з Євангелією і на ній відправляється Літургія. Однак, краще примістити Плащаницю за св. трапезою, бо лежачи на престолі, часто буває значно пошкоджена свічками, з яких на неї крапле віск.

Початок святої П’ятидесятниціПОХІД ЗІ СВЯТИМИ ТАЇНАМИ НАВКОЛО ЦЕРКВИ611

608 В новій Атенській тріоді ця служба називається Παννυχις /всенічне/.609 2 Львівський служебник 1780 року і Московський типик.610 В Царгороді патріярх кладе Плащаницю на святу трапезу.611 Так відбувається в Росії, за свідченням Муралта, послан. 14: um die h.Tafel herum, auf welchem das Leichentuch ausgebreitet ist, das hier bleibt bis zum Tage der Himmelfahrt.

184

Після того, як Плащаниця буде взята з Божого Гробу і перенесена до святилища, священнослужителі, убравшись у всі найсвітліші священні ризи свого чину, виходять перед східці престолу і, вклонившись всі разом низько святим таїнам, прихиляють коліна та приймають запалені свічі; так само і братство в церкві. Диякон, що праворуч (або сам ієрей, якщо дияконів не буде) підходить до середини престолу і, вклонившись низько, відкладає Євангелію на його правий бік, відтак, взявши св. таїни зі скинії і поставивши їх на ілитон, відходить трохи на бік, а архиєрей (або головний ієрей), покадивши святі таїни тричі, за звичаєм, і взявши на себе омофорець, підводиться, підіймається східцями і, вклонившись, приймає святі таїни, після чого обертається до людей і починає співати стихиру „Воскрес Ісус із гробу”. Під веселий гомін всіх дзвонів відбувається похід навколо церкви, за всім, як було подано на Велику п’ятницю на вечірні, тут на стор. 394, крім Плащаниці, яку тепер, за рішенням бл. п. кардинала Сембратовича, не треба нести, бо це не відповідає радості Воскресіння; радше належить нести образ Воскресіння, як це в тріоді, на початку воскресної утрені, під час походу до церковних дверей. Отже, коли головний священнослужитель почне співати стихиру „Воскрес Ісус із гробу”, підхоплюють спів хори і люди та співають її, повторюючи, увесь час, доки не закінчиться похід, а саме обхід церкви або тричі, або принаймні один раз. Коли закінчиться обхід, всі входять до церкви; щоб, однак, уникнути замішання під час другого походу, ті, що несуть хоругви й ікони, залишаються перед церковними дверми, а в церкві готуються до походу хрестоносець з двома свіченосцями, братство, хори і клир. Коли священнослужителі увійдуть до святилища, головний ієрей підіймається до престолу і, обернувшись до людей, благословляє їх святими таїнами, тихо промовляючи: „Спаси, Боже, людей твоїх і благослови спадкоємство твоє”, ставить святі таїни на престіл, сходить перед сходи, прихиляє коліна і, скинувши омофорець, кадить святі таїни тричі, за звичаєм; диякон, наблизившись до святих таїн, вклоняється низько, виймає їх з підставкою з монстрації і вкладає до дарохранильниціі, а дарохранильницю вкладає до кивоту і, вклонившись, замикає його. А там, де не буде монстрації, святі таїни виставляються в дарохранильниці й з нею замикаються в кивоті.Примітка: Цей похід зі святими таїнами перед воскресною утренею – пізніший додаток наших церков, запозичений не від греків і не від римлян, а тільки від латинських церков цих країв, зайвий величі нашої воскресної утрені і в наших уставах не подається.

ВОСКРЕСНА УТРЕНЯ1. ПОХІД ПЕРЕД ЦЕРКОВНІ ДВЕРІ. Всі люди виходять з церкви, а за ними виходять також і священнослужителі. А похід відбувається так: Всі священнослужителі, в усіх своїх священних світлих ризах, стають перед східцями престолу. Головний священнослужитель бере хрест, диякон – кадильницю, всі разом низько вклоняються святим таїнам і обертаються на захід. Головний починає співати стихиру „Воскресіння твоє, Христе Спасе”, всі підхоплюють спів стихири і виходять зі святилища до церкви: ієрей – святими, а всі інші священнослужителі – дияконськими дверми; в цей час дзвонять усі дзвони, а всі йдуть до великих церковних дверей і, вийшовши з церкви, стають за чином перед церковними дверми, які відразу зачиняються612. В середині церкви кладеться на св. трапезу насамперед ікона Воскресіння Христового, звичайно на артосі, також інші святі ікони, мощехранильниці і 612 За старовинним уставом спільного життя похід йде з храму в притвір через північні двері цього притвору і там, перед середніми його дверми, що провадять у храм, співається початок утрені. Виносяться: Євангелія — ієреєм і кадильниця — дияконом, попереджуваними свіченосцями, братією з запаленими свічами, як маєш у Грецькому пентикостаріоні. До цього Почаївська тріодь додає образ Христового Воскресіння, а Церковне Око — ще й образ Пресв. Богородиці та інші святі ікони, що несуть ієреї і диякони, щоб у такий спосіб похід був більш величним, а ніж тільки зі свічами. За звичаєм околиць Греції, незалежних від Царгородської патріярхії, перед цим походом архиєрей або ієрей, ставши у святих дверях з запаленим світильником в руці, виголошує гучним голосом: Δεύτε λάβετε φως εκ του ανεσπερου φωτός, και ασπασασΰε Χριστον τον ανασιαντα εκ νεκρών, тобто „Прийдіте, прийміте світло від невгасимого світла та цілуйте Христа, воскреслого з мертвих”. І так всі по одному підходять, щоб від нього запалити свої свічі, формуючи після цього похід (Τα αγ. Παύη. /Святі Страсті/. Атен. 1892)

185

книга св. Євангелії в найкоштовнішому оправленні або щось інше зі священних речей, все це – за числом ієреїв, які будуть давати їх цілувати людям на кінці утрені. Назовні, перед церковними дверми, починається утреня в такий спосіб613.2. ПОЧАТОК УТРЕНІ. Одразу після того, як будуть зачинені церковні двері, головний ієрей, тримаючи лівою рукою хрест, а правою – кадильницю і кадячи церковні двері614, виголошує гучно: „Слава святій” та ін. Хор відповідає: „Амінь”; ієрей віддає кадильницю і співає гучно тропар „Христос воскрес”, також всі – той самий, тоді ієрей другий раз – той самий і всі – той самий, і втретє ієрей – той самий і всі – той самий, відтак ієрей високим голосом виголошує стихи, а всі по кожному стиху співають цей тропар раз615. На кінці ієрей, відспівавши вищим голосом той самий тропар тільки до „смертю смерть подолав” включно, відчиняє двері, а всі закінчують: „і тим, що в гробах, життя дарував” і знову дзвонять усі дзвони, всі входять до церкви616. Утренні молитви на воскресній утрені протягом цілої Світлої седмиці не відмовляються, бо пов’язані вони з шестипсалмієм, а оскільки шестипсалмія тут не буде, то не буде й молитов. Якщо треба було б відмовляти молитви, в уставі мало б бути зазначено, де їх треба відмовляти, бо під час стихів „Хай воскресне Бог”, які займають місце шестипсалмія, проказувати їх не можна, бо в цей час устав наказує ієреєві співати стихи, а не додавати ще й молитви.3. ВХІД ДО ЦЕРКВИ. Вхід походу до церкви відбувається в зворотньому до виходу з 613 В Грецькій тріоді так описано цей похід: Περί ωραν Ορθρου σημαινουσι πάντα τα σήμαντρα. Και ο μεν Εκκλησιαρχης διανέμει τοις Αδελφοις τα κηρια; ο δε Ιερεύς μετά του Διακόνου λαμπροφορουσιν άπασαν την ιερατικην αυτών στολην. Είτα, λαβοντων, του μεν Ιερέως το ιερόν Ευαγγελιον, του δε Διακόνου ϋυμιατηριον, και λαμπάδων προπορευόμενων αυτών, απερχομεΰα πάντες εις τον Ναρΰηκα, κρατούντες τα κηρια ημμενα, και ψάλλοντες το Την Αναστασιν σου, Χρίστε Σωτηρ, κτλ. Και εν μεν τω Ναω εναπομείνας μονός ο Κανδηλαπτης, απτει τα κηρια πάντα και τας κανδηλας; και ποιησας πυρειον, και βαλων εις αυτό θυμίαμα, τιΰησιν εν τω μεσώ του Ναού /Близько часу утрені всі калатала давали знати. Еклезіярх роздає братії свічі, а ієрей з дияконом убираються у світлі священні ризи. Відтак ієрей, взявши св. Євангелію, а диякон — кадильницю, попереджувані світлами, та всі виходимо до притвору, тримаючи запалені свічки й співаючи: „Воскресіння твоє, Христе Спасе”. У храмі залишається тільки паламар, що запалює всі свічі й світильники, після чого, розпаливши вогнище, вкидає до нього ладану та ставить посередині храму/.614 Слов’янські устави перед тим приписують кадити всіх, а ми, за грецьким уставом, кадимо тут тільки прямо церковні двері. Очевидно й наші, ή російські устави, за Церковним Оком приписують ієреєві знаменувати кадилом тричі хрестоподібне церковні двері. Типик Львівського Університету наказує кадити хрестоподібне, але не тричі та не церковні двері: „Творить хрест кадильницею, промовляючи: „Слава святій”. Грецький пентикостарій подає тільки: και 6υμιων λέγει /і, покадивши, виголошує/.615 Так грецький типик Сави, типик Львівського Університету, рукописні квітні тріоді, які маємо, та наші апостоли і служебники. Почаївська 1788 року — на Літургії Великодня, Московський типик — на воскресній утрені, інші устави приписують тричі.616 За новим звичаєм греків, якого слов’яни не приймають, перед початком утрені ієрей співає недільну євангелію утрені, звичайно — 2-у. Цього грецький типик Сави не має, а тільки нововидані грецькі пентикостарії. Також за звичаєм (а не за церковним уставом) греків, незалежних від Царгородського патріярха, вхід до церкви супроводжується запитами і відповідями, взятими з 23-го псалма: „Візьміть браму ваших князів і увійде Цар слави” та ін. та коли співається: „Господь сил, той є Цар слави”, відчиняються двері й відбувається вхід до церкви. Μάλιστα επικρατεί το εΰος εισερ-χεσΰαι δια των ερωταποκρισεων: Αρατε πυλας, και ανοιγειν την όυραν μόνον εις το Κύριος των δυνάμεων, αυτός εστίν ο βασιλεύς της δόξης /Зокрема запанував звичай, щоб вхід до. церкви супроводжувався діалогом, запитанням і відповіддю „Візьміть браму”, і двері відчиняються лише на „Господь сил, той є Цар слави”/, — пишеться в дописі з Корфу. Цей звичай зустрічаємо й у греко-мелхітів, і в італійців, а також і в різних церквах латинського обряду, про які Ніллес пише таке: Aliae ecclesiae contra, magna ex parte Graecos imitantur, ac proinde horum caeremonias hie breviter describimus. Ad repraesentartdum igitur Christ! triumphum de inferno delatum, summo mane ante Matutini recitationem ordinatur processio, in cuius reditu inveniuntur ecclesiae portae clausae: tune episcopus vel sacerdos ilia psalmi verba «Tollite portas- etc. profert, et ex interior parte clericus vel alius cantor respondet: «Quis est iste rex gloriae- etc. Tandem post contentionem celebrans percutiens valvas, intonat: «Surrexit Christus», et statim ecclesiae janua expanditur. Tune altum extollit cereum triangulum, quem in manu gestat, quemque ipsi Τρικηριον /трисвічник/ appellant; quam eandem caeremoniam populus assistens tacit cum kimine, quod unusquisque in manu gerit (Kalend. 2, p. 312). Однак, ані в грецьких, ані в слов’янських уставах це не зустрічається, ані слова названого псалма тут добре не придаються, бо за загальним поясненням відносяться вони не до зішестя Христа до пекла, а до його вознесіння. Cum hic Psalmus, - пише Беллармін, — ascensionem Domini manifesto praedicet. Quod ad Ascensionem hie Psalmus proprie pertineat, testantur Cyprianus Serm. de Ascensione, Hierohymus epistola 142 ad Damasum, Ruffinus in expositione Symbol), Gregorius Nissenus, loannes Chrysostomus, Augustinus, Leo, et alii in Serm. de Ascens.

186

церкви порядку, тобто першим виходить головний ієрей, за ним – інші ієреї і священнослужителі, увесь клир, відтак співці, братство, хоругво- й ікононосці, хрестоносець та всі люди. Ієреї входять до святилища і підходять до св. трапези. Архиєрей, якщо буде, відходить на свій престіл. Диякон стає на своєму місці перед святими дверми і співає звідти єктенію.4. По вході до церкви перший диякон співає велику єктенію „В мирі Господеві помолімся”, стоячи на звичайному місці, й відразу співаємо канон.5. Канон Воскресіння: ірмоси – по 4 рази (в грецьких – по двічі), тропарі – на 12. (Сьогодні ірмоси – по разу, тропарі з ірмосом – на 4). Катавасія по кожній пісні – ірмос канону, обидва хори разом – раз. Ірмоси співає ієрей, а тропарі і катавасію – хори. Приспів до тропарів канону – „Христос воскрес із мертвих”, на передостанньому – „Слава”, а на останньому – „І нині”, за звичаєм.На початку канону, по відспіванні ірмосу, ієрей кадить все, за звичаєм617.По кожній пісні диякони, зі своїх звичайних місць перед святими дверми, співають малу єктенію з окремими виголосами, які поперемінно співають ієреї у святилищі618.По 3-ій пісні – іпакой; по 6-ій – кондак-ікос і „Воскресіння Христове” (3), „Воскрес Ісус із гробу” раз (за іншими – тричі); на 9-ій, по „Богородицю і Матір Світла”, відбувається звичайне кадження і, замість „Чеснішу” співаємо „Ангел звістив” і „Світися”; по 9-ій – світильний Воскресіння тричі.6. Хвалитних стихир – 8: 4 недільних октоїха 1-го голосу, зі звичайними приспівами від „Хваліте”, і 4 Воскресіння з окремими приспівами, відтак Слава, і нині: Воскресінню, „Христос воскрес” (3), можна й більше, доки не закінчиться цілування.7. ЦІЛУВАННЯ ОДИН ОДНОГО. Приписується в уставах на „Христос воскрес”, по закінченні останньої стихири Воскресіння. Одначе, сьогодні не цілуємо один одного так, як у стихирі: „і один одного обнімім”, а цілуємо тільки чесний хрест, Євангелію і святі ікони, що тримають ієреї, вітаючи кожного, хто підходить, словами: „Христос воскрес”, а ті відповідають: „Воістину воскрес”. Якщо буде багато людей, тоді починаємо цілування не по стихирах Воскресіння, а від їхнього початку, тобто від приспіву „Хай воскресне Бог”. Якщо буде дуже багато людей, то цілування буде і під час канону. А цілування це відбувається так: Якщо буде тільки один ієрей, то стає він у святих дверях і звідти дає цілувати людям хрест, вітаючи кожного: „Христос воскрес”, а той, що цілує, відповідає: „Воістину воскрес”. Якщо буде кілька ієреїв, то спочатку головний виходить зі святих дверей і стає перед іконостасом, з правого боку, тобто напроти ікони Спасителя, дивлячись на північ. За ним виходить другий ієрей зі св. дверей з Євангелією, підходить до головного, а той дає йому цілувати хрест, кажучи: „Христос воскрес”, поцілувавший, в свою чергу, дає йому цілувати Євангелію, відповідаючи: „Воістину воскрес” і стає ліворуч нього. Відтак виходить третій ієрей з іконою Воскресіння Христового, підходить до першого і той дає йому цілувати хрест, кажучи: „Христос воскрес”, а поцілувавший дає йому цілувати ікону Воскресіння, відповідаючи: „Воістину воскрес”, і підходить до другого ієрея, який подає йому цілувати Євангелію, кажучи: „Христос воскрес”, а він, поцілувавши Євангелію, дає другому цілувати ікону Воскресіння, відповідаючи: „Направду воскрес”, і стає ліворуч другого. Виходить і четвертий ієрей з іконою Богородиці, підходить до першого, також до другого і до третього, 617 О δε Ιερεύς ΰυμια εις την εναρξιν του Κανόνος, κατά την ταξιν /Ієрей кадить на початку канону, як приписано/ (Грецька тріодь).618 Те, що приписано в Церковному Оці і, за ним, в нашій і Російській тріодях, що мала єктенія по кожній пісні „буде у цей святий день поза святилищем”, не узгоджується з Грецькою тріоддю, бо в ній, замість „поза святилищем”, подається „в середині святилища”, εσωΰεν του Βήματος /в середині святилища/, як мають й типик Львівського Університету й рукописна слов’янська тріодь, що маємо. Однак, це протиріччя можна усунути, якщо сказати, що Грецька тріодь та інші устави наказують в цей день співати всі єктенії ієреєві, а не дияконові, а дияконові — лише нести кадильницю і проказувати стихи „Хай воскресне Бог”; і з цим припущенням ієрей співає всі єктенії в середині святилища, при св. трапезі. Εν εκάστη δε Ωδή γίνεται παρά του Ιερέως, εσωΰεν του Βήματος, Συναπτη μικρά /По кожній пісні ієреєм, в середині святилища, співається мала єктенія/, — написано в тріоді, яка й інші єктенії приписує ієреєві. Зрештою, εσωυεν /в середині/ і έξωυεν /назовні/, відрізняються тільки однією буквою, тому бачимо, що переписувачі легко могли помилитися.

187

з яких кожний дає йому цілувати свою річ, кажучи: „Христос воскрес”, а поцілувавший дає кожному з них цілувати ікону Богородиці, відповідаючи: „Воістину воскрес”. Так чинять і всі інші священики, скільки їх буде. У престольних церквах архиєрей, сидячи на своєму троні напроти ікони Спасителя, подає цілувати хрест, також і кожний з крилошанів дає цілувати своє знам’я, сидячи на сідалищі. А коли закінчиться цілування між ієреями, тоді й інші священнослужителі і весь нарід підходять один по одному до кожного ієрея за чергою, поминаючи від першого, і цілують його знам’я, відповідаючи: „Воістину воскрес”619. По цілуванні колись читалося „Слово” Золотоустого, що в квітній тріоді.8. Єктенії „Помилуй нас, Боже” і „Сповнім” співають диякони, стоячи на своїх звичайних місцях.9. Відпуст великий, окремий, на якому, замість „Чеснішу”, співаємо „Світися, світися” і, замість „Слава, і нині”, співаємо „Христос воскрес” раз. Ієрей стає з хрестом у святих дверях, а диякон (якщо його не буде, то сам ієрей) виголошує: „Премудрість”. Хор (або другий диякон, якщо буде)620: „Благослови”.Ієрей: „Благословенний Христос Бог ... і на віки вічні”.Хор: „Амінь”. „Утверди, Боже, католицьку віру на віки вічні”.Ієрей: „Пресвята Богородице, спаси нас”.Хор: „Світися, світися ... „.Ієрей: „Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі”.Хор: „Христос воскрес із мертвих ... дарував”. „Господи, помилуй” (3), „Господи, благослови”.Ієрей: Відпуст з хрестом: „Христос, що воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець”.Відтак, підносячи хрест вгору, виголошує: „Христос, воскрес” (3), а ми кожного разу відповідаємо: „Воістину воскрес”. Співаємо прикінцеве „Христос воскрес” (3), цілий тропар, а після цього закінчуємо співом „і нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню”621.

Примітка про двері іконостасу„Нехай буде відомо й те, що протягом цілої Світлої седмиці великі святі двері іконостасу і

619 За уставом Грецької тріоді цілування відбувається так: Λαμβάνει ο Ιερεύς το αγιον Ευαγγελιον, και ισταται προ των θυρών του αγίου Βήματος ο δε Καϋηγουμενος ελϋων, και ασπασαμενος το αγιον Ευαγγελιον, και τον Ιερέα, λαμβάνει αυτό εκ των χειρών αυτού, και ισταται εκ δεξιών του Ιερέως. Είτα οι Αδελφνι πάντες, κατά την ταξιν αυτών, ασπάζονται πρώτον το αγιον Ευαγγελιον, είτα τον Ιερέα και τον Καΐ)ηγουμενον, και ιστανται κακεινοι ένθα αν τυχωσι, και ασπάζονται αλλήλους /Ієрей бере св. Євангелію і стає перед дверми святилища. А ігумен, прийшовши і поцілувавши св. Євангелію та ієрея, бере її з його рук та стає з правого боку ієрея. Відтак усі брати, за їхнім чином, цілують спочатку св. Євангелію, а відтак — ієрея та ігумена, та стають там, де можливо, цілуючись взаємно/. За уставами нашої Почаївської, російських тріодей, Церковного Ока та нашого рукописного типика, цілування спочатку відбувається у святилищі між священнослужителями, відтак — в церкві, перед іконостасом, між клириками і старшими, а на кінці — між вірними і священнослужителями та між собою. Це — устав: „Цілування настоятеля з іншими ієреями та дияконами у святому вівтарі відбувається в такий спосіб: Той, що підходить, каже: „Христос воскрес”, а він відповідає: „Воістину воскрес” і цілуються. Потім настоятель, взявши хрест, стає назовні перед святими царськими дверми, також і всі священики, скільки їх буде, та диякони, взявши кожний св. Євангелію і чесні ікони, за своїм чином, стають в ряд праворуч настоятеля. Підходять спочатку найдостойніші клирики та старші, один по одному, й, трохи вклонившись перед настоятелем, цілують кожний чесний хрест і св. Євангелію, що тримає ієрей та образи, а самого настоятеля цілують в уста, кажучи: „Христос воскрес”, а він відповідає: „Воістину воскрес”. В такий спосіб цілують й ієреїв, і самі вони, з* чином, цілуються між собою, стаючи в ряд праворуч ієреїв. Після них подібно цілуються і вірні (Московський типик і Почаївська тріодь 1786 року).620 Львівський Синод тут, на стор. 21, в примітках.621 Так в наших служебниках, а в наших і російських тріодях не приписується „Світися”, замість „Чеснішу”, ані, замість „Слава тобі, Христе Боже, надіє наша”, — „Христос воскрес” до „смертю смерть подолав”, з відповіддю: „і тим, що в гробах, життя дарував”. Грецькі устави нічого з цього не приписують, ані відпуст з хрестом, а приписують відпуст О αναστας εκ νεκρών „Що воскрес із мертвих”, як і в неділю (Римський Ευχολογ. /евхологіон/ 1873 року, стор. 79).

188

малі бічні по всіх церквах залишаються відчиненими і під час причастя” (Устав нашої Почаївської тріоді й російських типиків).

ВОСКРЕСНІ ЧАСИЗамість кожного з чотирьох часів, також і замість повечір’я та північної, протягом цілої Світлої седмиці відправляємо короткий чин, поданий в тріоді, в наших часословах і молитвословах на воскресній утрені.Примітка: Якщо часи читаються разом, тоді „Благословенний Бог наш” мовимо тільки на 1-му часі, а інші починаємо від „Христос воскрес” (3).

НА ЛІТУРГІЇВсе – за загальним уставом господнього свята, тільки:1. Замість „Царю небесний”, на проскомидії, на Літургії і де ще буде, відмовляємо „Христос воскрес” (3) до Вознесіння; а від Вознесіння до Зіслання, замість „Царю небесний”, не читаємо нічого622.2. Щодо „Христос воскрес”, належить знати, що по „Слава тобі, Христе Боже” перед відпустом проскомидії і на Літургії проказуємо „Христос воскрес” раз, „Господи, помилуй” (3) і „Господи, благослови”.По „Благословенне царство” співаємо „Христос воскрес” тричі, тобто раз – ієрей і обидва хори – по разу (хоч в нашій тріоді подасться: „ієрей – тричі і хори той самий– тричі”), а де буде тільки один хор, то ієрей – раз і хор– раз, відтак половину – ієрей і половину (від „і тим, що в гробах”)– хор.Також і по „Зі страхом Божим”, замість „Благословенний, хто йде” і замість „Ми бачили світло істинне”, співаємо „Христос воскрес” раз. Замість „Нехай сповняться” і „Нехай буде ім’я Господнє” – „Христос воскрес” (3)623. У нас звичайно проказують „Христос воскрес” також і замість „Вознесися на небеса, Боже”, одначе, це порушує пам’ять таїни Христового

622 Порівняй устав неділі ап. Томи ввечері з уставом малої вечірні Господнього Вознесіння. Про це і в новому типику Царгородської патріярхії написано: Πολλοί και μετά την Αναστασιν του Κυρίου ημών Ιησού Χρίστου, αγνοουντες, επικαλούνται το Βασιλευ Ουράνιε Παρακλητε, κτλ. εν ω τούτο δεν είναι συγχωριμενον, παρόντος έτι του Σωτηρος ημών επί γης, παρά από την α. της Αναλήψεως, ήτοι από την πρωτην Πεντηκοστην, καθότι κατά την τριτην ωραν ταύτης της ημέρας κατηΰε το Αγιον Πνεύμα... ως εκ τούτου λοιπόν ελαβεν αρχήν η επικλησις του Παρακλητου Πνεύματος, από ταυτην την ημεραν, ήτις παύει από την ημεραν της Αναστάσεως μέχρι της Πεντηκοστής. (Τη Δευτέρα του Αγιου Πνεύματος) /Багато не вважаючи, також і по Воскресінні Господа нашого Ісуса Христа, читають „Царю небесний, утішителю” та ін., що — неприпустиме, коли ще на землі наш Спаситель буде до першого часу Вознесіння, або до першого часу П’ятидесятниці, бо у третьому часі цього дня зійшов Святий Дух ... як, зрештою, від цього почали прикликати Святого Духа Утішителя, від того дня, що перестає від дня Воскресіння до П’ятидесятниці (В понеділок Святого Духа)/.623 Так про „Христос воскрес” в наших служебниках, крім „Ми бачили”, а на його місці мають „Христос воскрес”, однак, такий наш звичай і так в Почаївській тріоді 1786 року, арк. 58 та в Московському типику 1859 року, арк. 352. Давні грецькі устави приписують Χρίστος ανέστη /”Христос воскрес”/ тільки замість „Нехай буде ім’я” і замість псалма „Благословлю Господа”, як і в слов’янському типику Львівського Університету. Пізніший звичай греків — співати Χρίστος ανέστη /”Христос воскрес”/ по „Благословенне царство” тричі і, замість „Ми бачили світло істинне” та замість „Нехай буде ім’я Господнє”, — тричі. Однак, деякі з них, по „Благословенне царство” співають „Христос воскрес” з його стихами, як подається на початку воскресної утрені. За ними йде Московський типик, але не йде новий Царгородський типик. Те, що ми сказали про звичай греків, взяли ми з допису, що маємо з острова Корфу, в якому пишеться таке: Μετά то Ευλογημένη η βασίλεια о Ιερεύς το Χρίστος ανέστη, και ακολούθως επαναλαμβανουσιν αυτό, πρώτον ο δεξιός ακολούθως δ ευονυμος χορός; κοα τούτο γίνεται και πασαις ταις ημεραις του Πάσχα άχρι της Αναλήψεως. Αλλα εν τη μεγάλη κυριακη, και εν ταις της Διακαινησίμου ημεραις ακολουϋουμεν ψαλλειν αυτό μετά των στίχων αυτού απαράλλακτο*; ως προειρηται εν τω ΟρΟρω... Ψαλλεται ακολούθως το Χρίστος ανέστη - τόσον εν τη μεγ. Καριακη όσον και εν ταις λοιπαις του Πάσχα ημεραις εν τω Μετά φόβου αντί του Ειδομεν το φως, και πριν της Απολύσεως τρις χύμα αντί του Ειη το όνομα, και εν τη | Απολύσει τελευταιον αντί του Δι ευχών /По „Благословенне царство” ієрей: „Христос воскрес”, послідовно знову повторюють його: спочатку — правий, відтак — і лівий хор. І так буде у всі дні від Воскресіння до Вознесіння. Але у Велику неділю і в дні Світлої седмиці продовжуємо співати незмінне це з його стихами, як береться на утрені ... Послідовно співається „Христос воскрес” у Велику неділю стільки, скільки у решту днів Воскресіння: на „Зі страхом”, замість „Ми бачили світло” і перед відпустом тричі плинно, замість „Нехай буде ім’я” та на кінці, на відпусті, замість „Молитвами святих отців”/.

189

вознесіння, що в цьому місці Літургії від початків згадується. Говорять наші ієреї „Христос воскрес” (тільки ці два слова) також і по „Зі страхом Божим”, по „Спаси, Боже” і по „Завжди, нині і повсякчас”, однак, в жодному уставі цього не знаходимо.3. Замість трисвятого співаємо „Всі ви, що в Христа хрестилися”.4. Під час читання Євангелії, по кожному стиху, вдаряють у всі дзвони624.Наші служебники: „Якщо служиться соборно, тоді цю євангелію читають всі ієреї і диякони по стихах так, як вирішить настоятель”. Про це маєш детальний устав у наших і російських тріодях. Однак, звичай, щоб одну і ту саму євангелію читали всі ієреї і диякони – зайвий винахід греко-слов’ян, що сьогодні у нас має місце тільки тоді, коли Євангелія читається різними мовами, як це буває в наших престольних храмах, в яких архиєрей читає її по-грецьки від святих дверей, відтак диякон – по-слов’янськи з амвону, а на кінці крилошани та ієреї, поставлені по цілій церкві, різними літургійними мовами. В Росії архиєрей читає Євангелію по-слов’янськи, а інші ієреї – на гебрео, по-грецьки і по-латині, тими мовами, якими було написано надпис на хресті, відтак іншими новими мовами (Muralt. 14. Brief. S. 142). Греки також читають Євангелію, за новим звичаєм, різними мовами, однак, не на Літургії, а на вечірні (євангелія, що читається на вечірні цього дня), як це буває в Царгородській патріярхії625.5. Замість „Достойно”, за новим уставом, співаємо ірмос „Світися” з приспівом „Ангел звістив” так, як в тріоді і в Царгородському Типику, але без тропарів 9-ої пісні канону, як в наших служебниках, бо ці тропарі не про Пресв. Богородицю, а про Христове Воскресіння.6. Перед відпустом, замість „Чеснішу”, співаємо „Світися” і замість „Слава, і нині” – „Христос воскрес” раз. Відпуст з хрестом та інше, що по відпусті з піднесенням хреста саме так, як було зазначено на воскресну утреню.7. БЛАГОСЛОВЕННЯ АРТОСА. Після заамвонної626 відбувається благословення артоса, на яке маєш молитву в служебнику після Літургії Воскресіння; після молитви артос кропиться свяченою водою. І цей артос зі святом, тобто іконою Воскресіння, після відпусту Літургії, виноситься з престолу, на якому був поблагословлений, на тетрапод, де перебуває до Світлої суботи і його цілують вірні, що входять до церкви. У Світлу суботу на Літургії, після заамвонної, ієрей, вийшовши святими дверми, читає над ним молитву на роздрібнення, подану тільки в нашому служебнику на Світлу суботу, а після цього, береться з тетраподу, роздрібнюється в захристії і наступного дня, тобто в неділю ап. Томи, після заамвонної, роздається вірним ієреєм, який стоїть у святих дверях627.Примітка: Протягом цілої Світлої седмиці дозволяється їсти м’ясні страви.

БЛАГОСЛОВЕННЯ ПАСОКВідбувається воно, за нашим звичаєм і за уставом тріоді, поза церквою або після Літургії (і тоді, виходячи з церкви, співаємо стихири Воскресіння за бажанням), або після утрені, або по домівках в суботу ввечері. Чин цього благословення з покропленням свяченою водою на кінці маєш і в служебнику, і в требнику, і в тріоді, й в молитвослові, після воскресних часів.

В день Воскресіння ввечеріНА ВЕЧІРНІ

Примітки1. Священнослужителі, убрані у всі священні ризи свого чину під час цілої вечірні стоять у святилищі при престолі, виходячи тільки на вхід (а диякони – і на єктенії) перед святі двері і наприкінцеве цілування священних знамен, якщо буде кілька ієреїв – як було подано на утреню628.624 Церковне Око подає таке: „І на кожному виголосі або статі! Євангелії вдаряють в церкві раз в кандею, параеклезіярх — поза церквою у велике клепало й у великий дзвін. На останньому виголосі вдаряють у всі дзвони та й у велике клепало”.625 Είτα αναγινωσκεται το Αγιον Ευαγγελιον υπό του Πατριάρχου, και υπό των αγίων Αρχιερέων (περιοδικώς εις διαφόρους διαλεκτούς, ως ειύισται) /Потім читається св. Євангелія патріярхом та іншими архиєреями (за чергою, різними мовами, за звичаєм)/. Новий Царгородський типик, в день Воскресіння на вечірні.

190

2. Кадиться тричі, тобто на звичайному початку, тільки перед св. трапезою, відтак на „Господи, взиваю я” і на „Світло тихе”, за звичаєм.3. Вхід відбувається з Євангелією, бо має читатися.

УСТАВ1. Ієрей і диякони, якщо будуть, убрані у всі священні ризи свого чину, приходять перед сходи престолу і вклоняються низько, за звичаєм. Ієрей приймає кадильницю зі звичайною молитвою благословення кадила, кадить перед св. трапезою, виголошуючи: „Благословенний Бог наш”629; відтак, віддавши кадильницю, підіймається з дияконами сходами і співає „Христос воскрес” раз і обидва хори – по разу. Після цього ієрей промовляє чітко „Нехай воскресне Бог” й інші стихи зі „Слава, і нині”. Хори, по кожному стиху, співають „Христос воскрес” раз або тричі саме так, як було зазначено на початок утрені. Опісля ієрей: „Христос воскрес” до „смертю смерть подолав”, а хори: „і тим, що в гробах” та ін.2. „В мирі Господеві помолімся” ієрей співає при престолі, а якщо диякон – то перед іконостасом.3. „Господи, взиваю я” – на 2-й голос, зі звичайним кадженням. Стихири – воскресні октоїха 2-го голосу, подані в тріоді; Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний (догмат) 2-го голосу.4. Вхід з Євангелією і звичайне кадження на „Світло тихе”; і, після великого прокімену, диякон, а якщо його нема, то сам ієрей: „І щоб удостоїтися нам”, ієрей: „Від Івана ... читання”. Диякон: „Будьмо уважні”, а ієрей сам читає Євангелію від святих дверей (Від Івана зас. 65, до „не йму віри”).5. „Промовмо всі”, „Сподоби, Господи” і „Сповнім”.6. На стиховні: одна воскресна стихира октоїха, подана в тріоді, відтак воскресні стихири зі своїми приспівами і цілуванням хреста, або ще й інших священних знамен саме так, як було подано на утреню. Після прикінцевого „Христос воскрес” відразу відпуст з хрестом та інше саме так, як було подано на утреню.

626 Або, як в тріоді — по відпусті Літургії.627 В чині Панагії, поданому в часослові перед або по 9-му часі, розповідається, як апостоли по Христовому воскресінні, до розсіяння по цілому світі, перебували однодушне в Єрусалимі, маючи звичай разом обідати і на цей час залишати при трапезі вільне місце, на яке клали подушку, а на ній —: окраєць хліба в участь Христову, тобто на спогад Ісуса Христа, а по обіді підносили окраєць, кажучи: „Господи Ісусе Христе, допомагай нам”; від Воскресіння до Вознесіння: „Христос воскрес”. Коли апостоли це робили по успінні Пресвятої Богородиці, вона їм явилась у повітрі жива, у світлому сяйві, оточена ангелами, кажучи: „Радійте, бо я з вами по всі дні”. А вони перелякані, замість „Господи Ісусе Христе”, закликали „Всесвята (Παναγία /Всесвята/) Богородице, допомагай нам”. Цей обряд Панагії, названий так від імені Παναγία /Всесвята/, яким апостоли прикликали тоді Пресвяту Богородицю, наслідуючи апостолів, повторювався колись імператором у Дворі (Codin. De Officiis C P. cap. 7 in Mign. Patrolog. Gr. 157, p/ 79-80) і людьми по церквах або хатах, а переважно щоденно по монастирях, як це видно зі служби трапези, поданої в часослові, однак, урочистіше — у Світлу седмицю, в яку не окраєць хлібу, що з’їдали, але цілий ((ολοκλυρον /цілий/) хліб підносили у всі дні тижня, не з’їдаючи до Світлої суботи, а тільки цілуючи його. І цей чин спочатку служився тільки при трапезі, як це в Грецькому пентикостарії. Слов’яни, задля більшої урочистості, не служили цілий обряд тільки при трапезі, але щоденно, протягом цілої Світлої седмиці, попереджувані світильниками й образом Воскресіння вносили артос з церкви на трапезу і з трапези до церкви, під звуки дзвонів, як це за Церковним Оком має наша Почаївська тріодь і російські типики. Сьогодні цей обряд відправляється у нас тільки у Світлу седмицю й не зі всіма молитвами і обрядами, як подає тріодь, а тільки як тут, у тексті, подали, проте, не тільки по монастирських, але й по всіх інших церквах. Молитви на благословення і роздрібнення артоса слов’яни собі додали, бо в грецьких книгах вони не зустрічаються; молитва на роздрібнення не подається навіть в слов’янських уставах, крім наших, а інші його роздрібнюють без молитви.628 Якщо служить архиєрей, вважаємо, що він має починати вечірню у святилищі, кадячи перед святою трапезою і звідти читати стихи, після чого відійти на свій престіл. А на „Світло, тихе”, по благословенні ди- і трикирієм входить він до святилища і зі святих дверей читає Євангелію, після чого повертається на свій престіл.629 Деякі вважають (між ними й новий типик Царгородської патріярхії), що протягом цілої Світлої седмиці вечірня має починатися не від „Благословенний Бог наш”, а від „Слава святій”, як утреня. Однак, вони помиляються, бо у всіх виданнях, що маємо, зазначається чітко „Благословенний Бог наш”: Ευλογητος ο θεός ημών /”Благословенний Бог наш”/; і грецький типик Сави: Σφρα-γιζει σταυροειδως μετά του βομιατου, λέγων: Ευλογητος ο θεός ημών /Знаменує хрестоподібне кадильницею, кажучи: „Благословенний Бог наш”/ (В неділю Воскресіння, на вечірні).

191

ПОВЕЧІР’Я І ПІВНІЧНА: Все – за взором воскресних часів, тут на стор. 416.

ЗАГАЛЬНИЙ УСТАВ УСІМ ДНЯМ СВІТЛОЇ СЕДМИЦІНА ВЕЧІРНІ

Все – як в день Воскресіння ввечері, тут на стор. 421, крім входу, що відбувається з кадилом, а не з Євангелією, і Євангелії не буде.

ПриміткаЗа попереднім уставом ієрей, на вечірнях Світлої седмиці, від понеділка і далі, не повинен уживати всіх священних риз, а від початку – тільки епітрахиль, від входу до кінця – ще й фелон630. У нас дотримуються звичаю уживати всі священні ризи у перші три дні Світлої седмиці, тобто в неділю, понеділок і вівторок увечері, оскільки наші люди всі ці три дні відзначають отриманням від праці і присутністю на богослужінні. В інші дні цієї седмиці вистачить уживати тільки епітрахиль і фелон.ПОВЕЧІР’Я І ПІВНІЧНА: За взором воскресних часів, тут на стор. 416.

НА УТРЕНІВсе – за уставом Воскресіння, тут на стор. 408, тільки:1. На початку утрені не виходимо перед церковні двері, а починаємо її в святилищі, перед престолом631.2. Малу єктенію співаємо тільки по 3-ій, 6-ій і 9-ій пісні.

НА ЧАСАХСаме так, як у день Воскресіння, тільки в Світлу суботу 9-й мас читається вже трипсаломний, за звичаєм, і на ньому – воскресний тропар 8-го голосу „З висоти”, а кондак – Воскресінню „Хоч і в гріб зійшов ти”.

НА ЛІТУРГІЇ1. Все – як у день Воскресіння, зміняючи щодня прокімен, апостол, алилуя і євангелію.2. В суботу, по заамвонній, читаємо молитву на роздрібнення артоса, подану в нашому літургіконі, в чині Світлої суботи632.ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ від неділі ап. Томи до ВознесінняДо богослужіння від неділі ап. Томи до Вознесіння можна було б застосувати загальне правило в середині господнього свята. Однак, оскільки кожна неділя, починаючи від неділі ап.Томи, має окрему назву й окрему службу, що поширюється на інші седмичні дні даного тижня і є ніби окремим святом у великодній час, місце воскресної служби займає служба неділі, також і в седмичні дні, разом з деякими частинами недільної служби октоїха, крім восьмиденного свята Переполовинення П’ятидесятниці, якому в седмичні дні недільна служба поступається. Загальні правила цього часу наступні:1. На початку всякої служби, замість „Царю небесний”, співаємо „Христос воскрес” (3)633, а по закінченні всякого богослужіння, за нашим звичаєм, також співаємо „Христос воскрес” 630 Попередній устав на вечірні понеділка ввечері й інших днів Світлої седмиці мовчить про священні ризи. Однак, оскільки в понеділок, на початку утрені, чітко приписує тільки епітрахиль, то і на початку вечірні таке має бути. На початку, по утрені, в пентикостарії: άνευ μεντοι της Ιερατικής στολής /певно без священичої ризи/; і типик Львівського Університету, наш Рукописний і Московський типики — так само; подібно і наша Почаївська тріодь 1786 року, однак, додає: „або який де звичай” і „в світських храмах ієрей убирається в ризи”, тобто у фелон. Церковне Око приписує і фелон.631 Щодо кадження, наша тріодь і Московський типик не згадують тут жодного кадження. Одначе, Грецький пентикостарій, наш рукописний типик, типик Львівського Університету та Церковне Око приписують кадження на початку утрені тільки святої трапези і святилища, а на початку канону — тільки храму і братії, за звичаєм. Δει δε γινωσκειν, ότι μετά το ευλογησαι τον Ιερέα, εν τω ψαλλεστ)αι το Χρίστος ανέστη, ΰυμια την αγιαν Τραπεζαν, ως σύνηθες, και όλον το Ιερατειον; εις δε την εναρξιν του Κανόνος εξέρχεται, και Φυμια τον Ναον, και τους αδελφούς, κατά την συνηΰισμενην ταξιν /Треба знати, що ієрей після того, як поблагословить і проспіває „Христос воскрес”, кадить св. трапезу, як звичайно і весь клир (або святилище). А на початку канону виходить він і кадить храм, братію, за звичайним порядком/.632 За уставом тріоді артос роздрібнюється по відпусті Літургії, без молитви.633 Бо протягом цілого цього періоду квітна тріодь там, де буде „Царю небесний”, приписує, замість нього, „Христос воскрес” (3).

192

(3), також по закінченні додаємо: „і нам дарував життя вічне, поклоняємось його на третій день воскресінню”634; а перед відпустом, замість „Чеснішу”, співаємо „Світися”635.2. На вечірні: В неділю ввечері на понеділок входу не буде, як це буває в неділі Чотиридесятниці (бо тут нема великого прокімена, а тріоді подають єктенію „Помилуй нас, Боже” на кінці вечірні), крім неділі ап.Томи, що, як господнє свято, має і великий прокімен. Врешті, на провінції великий вхід творять щонеділі ввечері, незалежно чи є свято, чи нема.3. На повечір’ї: Від сьогодні починаємо співати канони Богородиці. По „Достойно” протягом цілої седмиці, проказуємо кондак неділі; тільки протягом восьми днів свята Переполовинення читаємо кондак Переполовинення.4. Північну співаємо за звичаєм, тільки після 1-го трисвятого у свято Переполовинення беремо тропар Переполовинення, а на віддання Воскресіння – воскресний тропар неділі з його богородичним; а після 2-го трисвятого в середині Переполовинення беремо кондак Переполовинення, а поза Переполовиненням – кондак Воскресіння. Молитви „Пом’яни, Господи” не буде.5. Утреню починаємо від „Слава святій” і відразу „Христос воскрес” (3), відтак „Слава во вишніх Богу” та інше; перед 50-им псалмом проказуємо „Воскресіння Христове”: в неділі – тричі, а в седмичні дні – раз636.6. На часах: по „Благословенний Бог наш” відмовляємо „Христос воскрес” (3), а по відпусті – „Христос воскрес”(3) і додаємо: „і нам дарував життя вічне” і далі.Примітка: Оскільки „Благословенний Бог наш” не виголошуємо, коли час поєднуємо з утренею або з попереднім, також оскільки і відпусту не уділяємо, коли мас поєднуємо з наступним, то й „Христос воскрес” тоді не читаємо.7. На Літургії: „Христос воскрес” співаємо там, де й на Воскресіння Христове; тут, на стор. 416-418.Антифони: два перших – воскресні, а третій – повсякденний з воскресним приспівом, також і на „Прийдіте, поклонімся” і в неділі, і в седмичні дні.Тропарі закінчуємо кондаком Воскресіння637, крім седмиці Томи і Переполовинення, бо тоді закінчуємо їхнім кондаком так, як в тріоді; хоч тропарі седмиці Томи можна закінчувати й кондаком Воскресіння, як це в наших служебниках, в нашому рукописному типику й Церковному Оці.Замість „Достойно” співаємо „Ангел звістив” і „Світися”, крім восьми днів Переполовинення, що має свій ірмос.Співаємо воскресний відпуст, крім седмиці Томи, що має окремий відпуст. Відпуст з хрестом співаємо тільки в неділі638, у свято Переполовинення639 та на віддання Воскресіння640. Гадаємо, що і в деякі інші дні, коли буде достатня кількість людей, добре було б співати відпуст з хрестом, однак, не щодня, як дехто робить, не маючи на це ані уставу, ані загального звичаю.8. Служби безполієлейних святих, що випадуть в ці неділі, як і в інші до П’ятидесятниці, в свято Переполовинення і на віддання Воскресіння, беремо на повечір’ях.

634 Перед „І нам дарував життя вічне” у нас співають „І тим, що в гробах, життя дарував” тричі. Однак, цього не зустрічаємо в жодному уставі. А слова „і нам дарував життя вічне” та ін. зустрічаємо тільки в слов’янських тріодях, і тільки у Світлу седмицю та на Літургії у віддання Воскресіння з попереджаючим „Христос воскрес” (3).635 В тріоді цього нема, тільки в нашому літургіконі в день Воскресіння на Літургії.636 Так Церковне Око і наша та Російська тріоді; бо Грецька тріодь і слов’янська, яку маємо, наш рукописний типик і типик Львівського Університету приписують „Воскрес Христос” тільки раз, також і в неділі, крім Світлої седмиці.637 Так наші і російські устави та новий Царгородський типик, також і Церковне Око — на неділю Мироносиць; в інших уставах — нічого.638 Наш рукописний типик, у Великдень на Літургії, та наші служебники.639 Наші служебники.640 Наша і Російська тріоді та Церковне Око.

193

ОКРЕМІ УСТАВИвід неділі ап.Томи до Вознесіння

НЕДІЛЯ АП.ТОМИ

Друга неділя від Воскресіння. Голос 1.Служимо всенічне.Співаємо все за загальним уставом господнього свята першого ступеня, однак, на великій вечірні читань не буде, на утрені співаємо „Воскресіння Христове” (3) (за іншими – раз), а на Літургії не буде окремих антифонів; свято віддається наступної суботи.

СЕДМИЧНІ ДНІ ТИЖНЯ АП. ТОМИВ седмичні дні до неділі Мироносиць співаємо все за загальним уставом в середині свята; тільки на стиховні вечірні і на сідальних утрені, що після 1-го стихослов’я, та на „Хваліте” (бо стихири будуть і на „Хваліте” й опісля, на стиховні) будуть деякі стихири, взяті з седмичної служби октоїха, за голосом і днем тижня, крім суботи, що має повну службу свята. Також на утрені, перед 50-им псалмом – „Воскресіння Христове” раз. В суботу співаємо 3 канони: свята з ірмосами на 6, святого, якого храм, на 4 і мінеї на 4.

НЕДІЛЯ МИРОНОСИЦЬ

Третя від Воскресіння. Голос 2.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. „Благословенний Бог наш”, „Христос воскрес” (3), трисвяте й інше з „Отче наш”, „Господи, помилуй” (12), „Прийдіте, поклонімся” (3).2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 недільні і 6 Мироносиць (3, що на „Господи, взиваю я”, і 3, що на литії); Слава: Мироносиць, І нині: 1-й богородичний голосу (догмат).3. На стиховні – стихири Воскресіння з їхніми приспівами; Слава: „Тебе, що світлом”, І нині: „Воскресіння день”641.4. По прикінцевому трисвятому: недільний тропар 2-го голосу; Слава: „Благообразний Йосиф”, І нині: „Ангел при гробі”.5. Відпуст Воскресіння, без хреста.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Мироносиць.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: „Благообразний”, І нині: „Ангел при гробі”.2. Після 1-го і 2-го стихослов’я – сідальні Мироносиць; після „Непорочні” – „Ангельський хор”; іпакой голосу та все інше до канону – недільне, за звичаєм. Євангелія буде 2-а недільна та „Воскресіння Христове” тричі (за іншими – раз).3. Канонів 3 на 14: Воскресіння з ірмосом на 4, Богородиці тріоді на 2 та Мироносиць на 8. Катавасія Воскресіння.По 3-ій пісні – сідальний тріоді642; по 6-ій – кондак-ікос тріоді; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо643, а співаємо „Ангел звістив” і „Світися”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” (3) і світильний Воскресіння, Слава: Мироносиць, І нині: той самий.4. Від „Хваліте” до кінця все – за загальним уставом неділі.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний, Слава: „Благообразний”; кондак – Мироносиць.НА ЛІТУРГІЇ: По вході – тропар недільний і „Благообразний”; Слава: кондак тріоді, І нині: Воскресіння („Хоч і до гробу”).

ДНІ СЕДМИЧНІ ТИЖНЯ МИРОНОСИЦЬ

641 За іншими — Слава, і нині: „Тебе, що світлом”.642 Так Грецька Τριωδιον /тріодь/ і типик Львівського Університету. За Церковним Оком, нашим рукописним типиком та нашою рукописною тріоддю, перед сідальним — кондак Воскресіння, а за нашим і російським уставом, перед сідальним — кондак-ікос Воскресіння.643 „Чеснішу” не співаємо до віддання Воскресіння у всі неділі (Наша і Російська тріоді).

194

Все – за загальним уставом святого в середині свята; тільки на стиховні вечірні й на сідальних, що по 1-му стихослов’ї утрені та на хвалитних (бо будуть стихири і на „Хваліте”, й опісля, на стиховні) будуть деякі стихири або тропарі, взяті з седмичної служби октоїха біжучого голосу, різні в різні седмичні дні, крім суботи, яка має все свята. А зокрема, на кінці вечірні: тропар „Благообразний”, Слава: святому, І нині: Мироносицям, тропарі „Благообразний” і „Коли зійшов ти” увечері беремо поперемінне, через день644.НА ПОВЕЧІР’Ї: Після трисвятого – кондак неділі. „Так беремо до неділі Всіх Святих” (тріодь).

НА УТРЕНІНа „Бог Господь”: тропар „Благообразний” раз і „Коли зійшов ти” раз, Слава: святому, І нині: Мироносицям. Якщо буде два святих зі своїми тропарями, тоді, гадаємо, воскресний не треба брати.На сідальних і на „Хваліте” буде два тропарі або дві седмичні стихири октоїха біжучого голосу, зі звичайними приспівами; перед 50-им псалмом – „Воскресіння Христове” раз, на кінці утрені тропарі так, як на „Бог Господь”.

НА ЧАСАХОскільки жодний устав нічого про це не подає, вважаємо, що має бути так: На 1-му – тропар „Благообразний”, на 3-му – воскресний і Слава: святому, на 6-му – Мироносицям, на 9-му – знову „Благообразний” і Слава: святому. Кондаки: на 1-му і 6-му – Мироносицям, на 3-му і 9-му – святому. Якщо буде два святих, то на 3-му, після „Слава”, буде тропар першому, а на 9-му – другому святому645.

НА ЛІТУРГІЇТропарі: „Благообразний”, воскресний та Мироносицям; Слава: кондак Мироносиць, І нині: кондак Воскресіння646; або Слава, і нині: кондак Мироносиць, без кондака Воскресіння647. Якщо береться ще й служба святому або за якусь потребу, то по трьох тропарях неділі беремо ще й тропар святому або за потребу; також кондак Мироносицям, Слава: кондак святому або за потребу, а І нині: кондак Мироносицям. Апостол-євангелія дня. Все інше – неділі Мироносиць або ще й святого чи за потребу, якщо буде.

НЕДІЛЯ РОЗСЛАБЛЕНОГО

Четверта від Воскресіння. Голос 3.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 7 октоїха (подані і в тріоді) і тріоді на 3. Слава: тріоді, І нині: догмат голосу.2. На стиховні одна недільна стихира, відтак стихири Воскресіння, Слава: Розслабленого, І нині: „Воскресіння день”.3. По „Нині відпускаєш” – недільний тропар 3-го голосу, Слава, і нині: недільний богородичний за голосом тропаря.4. Відпуст Воскресіння, без хреста.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Розслабленого один.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: недільний богородичний за

644 Так наші й російські устави; якщо святий не має тропаря, то співається тропар „Благообразний”, Слава: „Коли зійшов ти”, І нині: „Ангел при гробі”.645 Московський типик, арк. 363 зв. Безполієлейному святому не береться нічого, тільки полієлейному так: на 1-му — „Благообразний Йосиф”, Слава: святому; на 3-му — недільний, Слава: святому; на 6-му — Мироносицям, Слава: святому; на 9-му — знову „Благообразний”, Слава: святому. Гадаємо, що, за попереднім уставом, має братися так: тропар святому й безполієлейному, якщо його має. У нас сьогодні безполієлейного святого обмежують 3-ій і 9-им часами.646 Наші служебники і новий Царгородський Τυπικον /типик/ приписують кондак Воскресінню. Церковне Око тут мовчить, однак, приписує його на неділю ап.Томи.647 Так в нашій і Російській тріодях.

195

голосом тропаря.2. Дві звичайних катизми, недільні сідальні, „Непорочні”, все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки євангелія – 4-а недільна і „Воскресіння Христове” (3).3. Канонів 3 на 14: Воскресіння з ірмосом на 6, Богородиці тріоді на 2 і Розслабленого на 6. Катавасія Воскресіння.По 3-ій пісні – сідальний Розслабленого, по 6-ій – кондак-ікос Розслабленого; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо, а співаємо „Ангел звістив” і „Світися”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” (3) і світильний Воскресіння раз, Слава: Розслабленого, І нині: той самий.4. Хвалитних стихир – 8 недільних, за звичаєм; Слава: Розслабленого, І нині: „Преблагословенна”.5. Після великого славослов’я – недільний тропар, один з двох.6. Відпуст Воскресіння; по відпусті – 3-я євангельська стихира.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний і кондак Розслабленого.

НА ЛІТУРГІЇПо вході: тропар недільний, Слава: кондак Розслабленого, І нині: кондак Воскресіння. Все інше – Розслабленого. Причасний – „Тіло Христове” і „Хваліте Господа”.

ДНІ СЕДМИЧНІ ТИЖНЯ РОЗСЛАБЛЕНОГОСлужба Розслабленого охоплює тільки два седмичні дні – понеділок і вівторок, бо в середу вже починається свято Переполовинення П’ятидесятниці.В ці два седмичні дні співаємо все за уставом седмичних днів тижня Мироносиць тут, на стор. 429, тільки тропарі беремо так: на кінці вечірні й утрені – тропар недільний, Слава: святому, І нині: недільний богородичний за голосом тропаря святого648. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: недільний богородичний за голосом тропаря святого.На всіх часах: тропар недільний, а на 3-му і 9-му – ще й Слава: святому. Кондаки: на 1-му і 6-му – Розслабленого, на 3-му і 9-му – святому.На Літургії: тропар недільний, Слава: кондак Розслабленого, І нині: кондак Воскресіння. Апостол-євангелія дня, все інше – неділі. Коли береться ще й служба святому або за потребу, тоді: тропар недільний і святого або за потребу; відтак – кондак Розслабленого, Слава: святого або за потребу, І нині: кондак Воскресіння. Все інше – як вище, а також святому або за потребу; тільки причасний – „Тіло Христове” і святому або за потребу.Примітка: Якщо випаде два святих, то на вечірні ή на утрені богородичний до тропарів добираємо за голосом другого, а на „Бог Господь” всі тропарі співаємо по разу.

В середу четвертого тижня від Воскресіння

ПЕРЕПОЛОВИНЕННЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

ПриміткаЦе свято – господнє, восьмиденне, що поминається в середу Розслабленого і закінчується в середу Самарянки, в яку й віддається. В саме свято і у віддання співається тільки служба свята, а служба рядового святого мінеї співається на повечір’ї; в інші дні – поєднується з мінеєю, крім неділі Самарянки, бо тоді поєднується зі службою неділі. Це свято не має всенічного, ані полієлею на утрені, тільки велике славослов’я, а на вечірні – і вхід, і читання. Його службу починаємо у вівторок увечері, бо літургійний день починається ввечері попереднього дня.


1. Катизма чергова.2. На „Господи, взиваю я” – стихири свята на 6.3. По вході – прокімен дня і 3 читання свята.4. Стиховня свята, тропар свята і великий відпуст, великодній.

648 Московський типик, арк. 366 зв.

196

НА ПОВЕЧІР’Ї: Беремо стихири і канон рядового святого; по трисвятому – кондак свята.НА ПІВНІЧНІЙ

По 1-му трисвятому – тропар свята, а по 2-му – кондак свята; відтак „Господи, помилуй” (12) і відпуст. Молитву за померлих „Пом’яни, Господи” не беремо.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: той самий.2. Дві звичайних катизми з сідальним свята; відтак „Воскресіння Христове” раз, 50-й псалом і відразу – канон.3. Канонів свята – 2 на 14: 1-й – з ірмосом на 8, а 2-й– на 6. Катавасія – ірмос 2-го канону.По 3-ій пісні – сідальний, по 6-ій – кондак-ікос, по 9-ій– світильний свята; на 9-ій, замість „Чеснішу”, співаємо ірмос свята.4. Хвалитні стихири свята на 4; після великого славослов’я – тропар свята, великий відпуст, великодній.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар і кондак свята.

НА ЛІТУРГІЇВсе – святу, тільки два перших антифони – воскресні, а третій – звичайний з воскресним приспівом; також і на „Прийдіте, поклонімся”. Замість „Ангел звістив” і „Світися” співаємо ірмос свята.

В СЕРЕДИНІ СВЯТА ПЕРЕПОЛОВИНЕННЯП’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

крім неділі Самарянки і відданняСпіваємо все за уставом свята неділі Томи тут, на стор. 424; щодо тропарів, то беремо їх так:1. На кінці вечірні й утрені: тропар святого, Слава, і нині: Переполовинений.2. На повечір’ї: кондак Переполовинення один.3. На „Бог Господь”: тропар Переполовинення двічі, Слава: святому, І нині: Переполовинення.4. На всіх часах: тропар Переполовинення, а на 3-му і 9-му – Слава: святому; кондаки: на 1-му і на 6-му – Переполовиненню, а на 3-му і 9-му – святому.5. На Літургії: тропар, Слава, і нині: кондак Переполовинення.

НЕДІЛЯ САМАРЯНКИ

П’ята від Воскресіння. Голос 4.Примітка

Свято Переполовинення блокує службу Самарянки в понеділок, вівторок і середу цього тижня, а в інші три її дні, тобто по відданні свята, знову береться служба Самарянки; в цю неділю співаємо службу Самарянки зі службою Переполовинення.

УСТАВНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 недільних, З Переполовинений і 3 Самарянки, Слава: Самарянки, І нині: 1-й богородичний голосу (догмат).2. На стиховні: одна недільна стихира, відтак воскресні стихири з їхніми приспівами, тільки наславник – Самарянки.3. Після „Нині відпускаєш” – недільний тропар, Слава, і нині: Переполовинення.4. Відпуст великодній, без хреста.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Самарянки, Слава, і нині: кондак Переполовинення.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: Переполовинення.2. Катизми чергові і все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки євангелія – 7-а недільна і „Воскресіння Христове” (3).3. Канонів 4 на 14: недільний з ірмосом на 4, Богородиці тріоді на 2, Переполовинення

197

на 4 і Самарянки на 4. Катавасія Воскресіння.По 3-ій пісні – кондак-ікос Переполовинення і сідальний Самарянки, Слава, і нині: Переполовинення. По 6-ій – кондак-ікос Самарянки. На 9-ій, замість „Чеснішу”, – „Ангел звістив” і „Світися”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” (3) і світильний Воскресіння раз, Слава: Самарянки, І нині: Переполовинення.4. Хвалитних стихир – 8: 5 недільних і 3 самарянки з двома їхніми приспівами; Слава: Самарянки, І нині: „Преблагословенна”.5. Після великого славослов’я – недільний тропар, один з двох.6. Відпуст великодній, Слава, і нині: 7-а євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: Переполовинення; кондаки: на 1-му і 6-му – Переполовинення, а на 3-му і 9-му – Самарянки.

НА ЛІТУРГІЇ1. Антифони, як щонеділі.2. По вході: тропар недільний і Переполовинення, Слава: кондак Самарянки, І нині: Переполовинення. Все інше – тільки неділі. Причасний – „Тіло Христове” і „Хваліте”.

ПОНЕДІЛОК І ВІВТОРОК В СЕРЕДИНІПЕРЕПОЛОВИНЕННЯ

Співаємо службу Переполовинення і мінеї святого за загальним уставом седмичних днів тижня Томи тут, на стор. 424; а саме тропарі беремо за загальним уставом в середині свята так, як подали ми перед тим, на стор. 434.

СЕРЕДА ВІДДАННЯ ПЕРЕПОЛОВИНЕННЯСпіваємо всю службу тільки свята, як в самий день свята тут, на стор. 434, крім входу і читань на вечірні і апостол-євангелії на Літургії, що буде – дня. Службу святого мінеї беремо на повечір’ї.

ЧЕТВЕР, П’ЯТНИЦЯ І СУБОТА САМАРЯНКИСпіваємо все за уставом седмичних днів Розслабленого тут, на стор. 432-433.

НЕДІЛЯ СЛІПОНАРОДЖЕНОГО

Шоста від Воскресіння. Голос 5.Все –· за уставом неділі Розслабленого тут, на стор. 431-432; тільки на великій утрені буде 8-а недільна євангелія і катавасія – не Воскресіння, а Вознесіння.

ДНІ СЕДМИЧНІ СЛІПОНАРОДЖЕНОГОСлужба Сліпонародженого продовжується тільки три седмичні дні: понеділок, вівторок і середу, в які співається разом з відданням Воскресіння і з передсвяттям Вознесіння.

ПОНЕДІЛОК І ВІВТОРОК СЛІПОНАРОДЖЕНОГОВсе – за уставом седмичних днів Розслабленого тут, на стор. 432-433.

СЕРЕДА ВІДДАННЯ ВОСКРЕСІННЯ НА ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – стихири Сліпонародженого на 6, Слава, і нині: його.2. На стиховні: одна недільна стихира, відтак воскресні стихири і „Христос воскрес” раз.3. По „Нині відпускаєш” – тропар неділі, Слава, і нині: недільний богородичний за його голосом.4. Відпуст великодній, середній, без хреста, з поминанням святого дня649.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Сліпонародженого один.

НА ПІВНІЧНІЙПо 1-му трисвятому, замість „Ось Жених”, читаємо недільний тропар „Рівнобезначальне з Отцем”, Слава, і нині: його богородичний; по 2-му трисвятому, замість „Пом’яни”, проказуємо кондак Воскресіння; відтак „Господи, помилуй” (12) і відпуст, а молитву „Пом’яни, Господи” не відмовляємо.

649 Без хреста, — приписують наша і Російська тріоді. Починати відпуст приписують від „Що воскрес із мертвих”; за нашим звичаєм лишається відпуст Воскресіння.

198

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: його богородичний.2. По 1-ій катизмі – недільний сідальний, по 2-ій – сідальний Сліпонародженого і відразу „Воскресіння Христове” раз, 50-й псалом і канон.3. Канонів 3 на 14: Воскресіння з ірмосом на 6, Сліпонародженого на 4 і передсвяття Вознесіння на 4. Катавасія Вознесіння.4. По 3-ій пісні – кондак-ікос Сліпонародженого і його сідальний, Слава, і нині: передсвяття; по 6-ій – кондак-ікос Воскресіння; на 9-ій, замість „Чеснішу”, співаємо „Ангел звістив” і „Світися”; по 9-ій – світильний Воскресіння двічі, Слава, і нині: Сліпонародженого.5. Хвалитні стихири на 8: Сліпонародженого на 4 і стихири Воскресіння з їхніми приспівами; Слава, і нині: „Воскресіння день” і „Христос воскрес” раз.6. По великому славослов’ї – тропар „Рівнобезначальне з Отцем”, Слава, і нині: його богородичний; по єктеніях – великий відпуст, великодній, без хреста, з поминанням святого дня.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар „Рівнобезначальне з Отцем” і кондак Сліпонародженого650.

НА ЛІТУРГІЇПо вході: тропар „Рівнобезначальне з Отцем”, Слава: кондак Сліпонародженого, І нині: кондак Воскресіння.Апостол-євангелія дня; все інше – так, як у самий день Воскресіння. Відпуст – з хрестом.

В четвер шостого тижня від Воскресіння

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

Це свято відзначається дев’ятьма днями, бо продовжується до п’ятниці по неділі Святих Отців, в яку і віддається.Свято, посвяття і віддання свята – за загальним правилом господнього свята, тільки на Літургії наші служебники, замість „Ми бачили” і „Нехай сповняться”, подають стих „Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава твоя” і так беремо до віддання; в наступну неділю, Святих Отців, служба Вознесіння має окремий устав, бо поєднується і з недільною службою, і Святих Отців, як подається далі.

НЕДІЛЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПЕРШОГО НІКЕЙСЬКОГО СОБОРУ

Сьома від Воскресіння. Голос 6.НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З Вознесіння і 4 Отців; Слава: Отців, І нині: 1-й богородичний.2. По „Господь царює” – 3 читання Отців.3. Стиховня недільна, Слава: Отців, І нині: свята.4. По „Нині відпускаєш” – недільний тропар, Слава, і нині: свята.НА ПОВЕЧІР’Ї: По „Достойно” – кондак Отців, Слава, і нині: кондак свята.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: свята.2. Звичайні катизми і все інше до канону – недільне, за звичаєм, тільки євангелія буде 10-а недільна.3. Канонів 3 на 14: недільний з ірмосом на 4, Вознесіння на 4 і Отців на 6. Катавасія Зіслання.По 3-ій пісні – кондак-ікос Вознесіння і сідальний Отців, Слава: Отців, І нині: Вознесіння; по 6-ій – кондак-ікос Отців; на 9-ій – „Чеснішу”; по „Свят Господь Бог наш” – недільний світильний, Слава: Отців, І нині: свята.

650 Церковне Око і наш рукописний типик приписують часи Воскресіння. Наші й російські тріоді приписують звичайні часи, і так має бути. Оскільки в грецьких уставах про це нічого нема, робимо висновок, що часи Воскресіння не мають читатися.

199

4. Хвалитні стихири на 8: 4 недільних і Отців на 4; Слава: Отців, І нині: „Преблагословенна”.5. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох звичайних, і по відпусті – Слава і нині: 6-а євангельська стихира.

НА ЧАСАХНа всіх: тропар недільний, Слава: на 1-му і 6-му – ще й свята, а на 3-му і 9-му – Отцям. Кондаки: на 1-му і 6-му – свята, на 3-му і 9-му – Отцям.

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході: тропар недільний, свята й Отців; Слава: кондак Отцям, І нині: свята.2. Все інше – тільки Отцям, лише причасний – „Хваліте” і Отцям („Радуйтеся праведні”).

В НЕДІЛЮ СВЯТИХ ОТЦІВ УВЕЧЕРІВіддається служба Святих Отців за наступним уставом:1. На „Господи, взиваю я” – 6 стихир: 3 Отців і З святого мінеї, Слава: Отців, І нині: свята.2. На стиховні – стихири Отців, тільки І нині: свята.3. По „Нині відпускаєш” – тропар Отців, Слава: святого, І нині: свята. І так віддається служба Святих Отців.

В п’ятницю по неділі Святих ОтцівВІДДАННЯ ВОЗНЕСІННЯ

В четвер увечері і в п’ятницю вранці співається служба Вознесіння за загальним правилом віддання свята. Службу святого співаємо на повечір’ї.

ЗАДУШНА СУБОТА ПЕРЕД ЗІСЛАННЯМ Все – за уставом М’ясопусної суботи тут, на стор. 320-322.

НЕДІЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

1. Служба цього свята відправляється сім днів, бо віддається в наступну суботу. А має ту особливість, що в неділю увечері на вечірні на понеділок читаються молитви з прихиленням колін, а вранці, тобто в понеділок співається ціла служба свята, без мінеї, а на Літургії – ще й службаСв. Тройці, за бажанням651, як відразу зазначимо. Все інше, від свята до його віддання, відправляється за загальним правилом свята, в середині господнього свята. На Літургії „Всі ви, що в Христа хрестилися” – тільки в саме свято.2. Тут мають звичай в самий день П’ятидесятниці на початку Літургії, по „Благословенне царство” (ліпше перед „Благословенне царство”), й опісля, на початку вечірні, по „Благословенний Бог наш”, співати „Царю небесний”, прихиливши коліна.3. Вечірню в самий день свята співаємо відразу після Літургії, з огляду на молитви з прихиленням колін, щоб усі люди брали в них участь652.4. Службу святого, який випаде в неділю і в понеділок, співаємо іншого дня на повечір’ї, за рішенням настоятеля церкви.5. Протягом цього тижня на повечір’ях – канон Пресвятої Богородиці, а також дозволяється їсти м’ясо.

ПОНЕДІЛОК СВЯТОГО ДУХАВ неділю ввечері

ПриміткаМолитви з прихиленням колін читаються в трьох місцях вечірні: по великому прокімені, по „Промовмо всі” і по „Сподоби, Господи”. На кожній з трьох цих статій молитов співається мала єктенія, з кожного разу окремим виголосом, одначе, так: „Господи, помилуй” (3), відтак

651 Цього нема ані в грецьких, ані в слов’янських уставах, за винятком наших служебників, її (служби Св. Тройці) в храмах Пресвятої Тройці недобре відкидати.652 Взагалі, інші устави не приписують: „відразу по Літургії”, а „раніше” ταχυτερον /раніше/, вранці.

200

ієрей – одну статію молитов з прихиленням колін; на кінці статії диякон або ієрей продовжують малу єктенію, тобто: „Заступи, спаси, помилуй”, „Пресвяту, пречисту”, виголос. Так – на кожній статії.


1. Відразу після Літургії ієрей і диякон, якщо будуть, убрані в усі священні ризи, стоячи при престолі, поминають вечірню. Ієрей: „Благословенний Бог наш” і, після „Амінь”, усі, прихиливши коліна, співаємо „Царю небесний”, відтак проказуємо трисвяте та ін. з „Отче наш” і „Прийдіте, поклонімся” (3), за звичаєм.2. Велика єктенія „В мирі Господеві помолімся” з доданням окремих прошень653.3. На „Господи, взиваю я” – стихири свята на 6, Слава, і нині: „Царю небесний”.4. По вході з кадилом – великий прокімен свята.5. По відспіванні прокімена диякон або ієрей, стоячи у святилищі, починає малу єктенію так: „Ще і ще, прихиливши коліна, Господеві помолімся”; хор: „Господи, помилуй” (3) і, коли всі прихилять коліна, ієрей, клячучи поза святилищем, перед святими дверми654, читає голосно, щоб всі чули, дві молитви з прихиленням колін; після закінчення їх всі підводяться, а диякон продовжує малу єктенію, промовляючи: „Заступи, спаси”; хор: „Господи, помилуй” раз. Диякон: „Пресвяту, пречисту”; ієрей – окремий виголос. Так само чинимо по „Промовмо всі” і по „Сподоби”655.6. Стиховня свята; по „Нині відпускаєш” – тропар свята і великий окремий відпуст цієї вечірні.

НА ПОВЕЧІР’ЇКанон Богородиці не береться, а співається канон Св. Духа тріоді з приспівом „Слава тобі, Боже наш, слава тобі”; по 9-ій пісні, замість „Достойно”, береться ірмос тої самої пісні, а по трисвятому – кондак свята.НА ПІВНІЧНІЙ: По 1-му трисвятому – тропар, а по 2-му – кондак свята, без молитви „Пом’яни”656.

НА УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар свята тричі.2. Після двох звичайних катизм – сідальні свята і відразу 50-й псалом та канон.3. Канонів свята 2 на 14: перший – з ірмосом на 8, а другий – з ірмосом на 6. Катавасія свята.По 3-ій пісні – сідальний свята; по 6-ій – кондак-ікос свята; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо; по 9-ій – світильний свята, Слава, і нині: другий.4. Хвалитні стихири свята на 4; Слава, і нині: свята.5. Після великого славослов’я – тропар свята; після єктеній – великий відпуст свята „У виді вогненних язиків”.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар і кондак свята.

НА ЛІТУРГІЇ1. Антифони: два перших – свята, третій – повсякденний з приспівом свята.

653 В Грецькій тріоді, по прошенні „За мир цілого світу”, подається одразу окреме прошення „За тут присутніх людей”. Інші видання окремих прошень не подають.654 Так у нас, бо устави приписують читати її від престолу, απο του Βήματος /від престолу/; наші і російські устави: від престолу, до людей.655 Оскільки остання молитва „Боже великий і вічний” — восьма з молитов, що відмовляє ієрей під час передпочаткового псалма, має залишитись там або тут. Кількість цих молитов — відміна за різними виданнями тріодей. Наша Почаївська тріодь подає сім молитов, як і грецька тріодь Пропаганди. Слов’янська рукописна тріодь, яку маємо, подає сім молитов, однак, молитви „Боже великий і вічний” не подає, а подає іншу — „Владико Вседержителю”. Церковне Око подає тільки чотири молитви: 1. „Пречисте”, по прокімені; 2. По „Промовмо всі” — „Господи Боже наш”; 3. і 4. По „Сподоби” — „Повсякчаснотекучі” і „Царю небесний”. Московський типик подає — п’ять: „Пречисте”, „Господи Ісусе Христе”, а по „Сподоби” — „Повсякчаснотекучі” й інші дві, що в тріоді. Типик Львівського Університету та інший рукописний, що маємо, згадують взагалі тільки три молитви.656 Львівська тріодь 1746 року подає, замість „Непорочні”, канон Св. Тройці. Недільна північна біжучого голосу (7-го).

201

2. Вхідне – окреме; тропар, Слава, і нині: кондак свята і трисвяте.3. Прокімен і алилуя – окремі; апостол-євангелія – дня; причасний – свята.

ПриміткаЯкщо додумається і служба Св. Тройці, тоді по вході, як вважаємо (бо в уставі нічого нема), вся служба мас братися насамперед Св. Тройці, відтак – Зіслання, Слава: кондак Св. Тройці, І нині: Зіслання; так само і все інше: спочатку – Св. Тройці, відтак – понеділка.

ВІДДАННЯ СВЯТА П’ЯТИДЕСЯТНИЦІВідбувається в суботу, за загальним уставом віддання господнього свята.

НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ

Перша по Зісланні. Голос 8.Всенічного не служимо.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. „Блажен муж”, за звичаєм.2. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 4 недільних і 6 Святих; Слава: Святих, І нині: 1-й богородичний голосу (8-го).3. Після великого прокімена – 3 читання Святим.4. Стиховня недільна; Слава: Святим, І нині: їхній богородичний.5. По „Нині відпускаєш” – тропар недільний, Слава: Святим, І нині: недільний богородичний за голосом Святих.НА ПОВЕЧІР’Ї: Починаємо читати канон Богородиці. По „Достойно” – кондак Всім Святим.НА ПІВНІЧНІЙ: Все – за звичаєм, тобто канон Святої Тройці рядового голосу (8-го).

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: Святим, І нині: недільний богородичний за голосом Святих.2. Чергові катизми і все інше до канону – недільне, за звичаєм. (Євангелія – 1-а чергова).3. Канонів 4 на 14: недільний на 4, хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і Святих на 6. Катавасія чергова („Відкрию уста мої”).По 3-ій пісні – сідальний святих; по 6-ій – кондак-ікос Святих; на 9-ій – „Чеснішу”; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” (3) і черговий недільний світильний (1-й); Слава: Святих, І нині: їхній богородичний.4. Хвалитних стихир – 8: 5 недільних і 3 Святих з двома Їхніми приспівами; Слава: 1-а євангельська стихира, І нині: „Преблагословенна”.5. Після великого славослов’я – недільний тропар, один з двох звичайних; все інше – звичайне, як кожної неділі.НА ЧАСАХ: На всіх – тропар недільний, Слава: Святих, кондак – тільки Святих.

НА ЛІТУРГІЇ1. По вході: тропар недільний і Святих; Слава, і нині: кондак Святих.2. Прокімен недільний голосу і Святих; алилуя Святих, апостол-євангелія Святих; причасний „Хваліте Господа” і Святих („Радуйтеся праведні”).

В понеділок другого тижня по Зісланні

ПОЧАТОК ПОСТУ СВЯТИХ

ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА

Цей піст починається в понеділок по неділі Всіх Святих, а закінчується в навечір’я свята Святих апостолів. Щодо богослужіння в цей, перший, понеділок, то якщо не випадав полієлейний святий, співалося колись „алилуя” і ціле церковне правило пісне, як в пісні дні Великого посту; однак, тепер „алилуя” обмежуємо Великим постом, а тут співаємо „Бог Господь”.

202

Щодо посту; Львівський Синод обмежує його на понеділки, середи і п’ятниці кожного його тижня і дозволяє також на набіл; в інші чотири дні дозволяє на м’ясо, однак, під умовою 50-го псалма для клиру, а 5 „Отче наш” і 5 „Богородице Діво” для світських, перед обідом і перед вечерею657.

В четвер по неділі Всіх Святих

СВЯТО ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ

Переноситься на другу неділю по Зісланні.Це свято триває вісім днів: від четверга по неділі Всіх Святих до наступного, в який і віддається. Але оскільки, за нашим звичаєм, переноситься воно з четверга на наступну неділю, Львівський Синод наказує співати службу цього свята в неділю, зі всенічним, саме так, як подана в тріоді в четвер самого свята, за загальним уставом господнього свята першого ступеня, без недільної; а в дні, що попереджують і наступають цю неділю, співати її за загальним уставом в середині господнього свята. Крім цього, наказує Синод, щоб похід зі святими таїнами відбувався в саму неділю, після заамвонної, за звичаєм, тобто з церкви до чотирьох престолів, споруджених поза церквою і однаково віддалених один від одного. Там, де це було б неможливо, досить буде розпочати похід від престолу в церкві й, обійшовши тричі церкву, закінчити цей обряд на тому самому престолі в церкві з благословенням святими таїнами. Щодо чотирьох читань Євангелії, що співаються звичайно при кожному з чотирьох престолів, Синод наказує вибирати ті, в яких ідеться про пресвяті таїни, за уставом, приписаним на це свято658.Після цього треба подати два устави: 1. Як у це свято відбувається виставлення святих таїн; 2. Як відбувається похід зі святими таїнами.

УСТАВ ІПРО ВИСТАВЛЕННЯ СВЯТИХ ТАЇН

НА ЛІТУРГІЇІєрей, в один з днів, що попереджають свято, нехай освятить на Літургії два агнці: одним нехай причаститься, а другого нехай покладе до кивоту і зберігає до дня свята. Все це нехай чинить за уставом, поданим на Великий четвер тут, на стор. 385, в примітці. В самий день свята, після проскомидії, безпосередньо перед початком Божественної Літургії, після кадження всього за звичаєм дияконами (або самим ієреєм), відбувається виставлення святих таїн в такий спосіб: перший диякон (що праворуч ієрея) відкладає Євангелію на правий бік св. трапези, відмикає кивот і, вклонившись низько святим таїнам, бере з кивоту дарохранильницю, всі прихиляють коліна, а він ставить її на згорнутий ілитон; якщо буде монстрація, то відмикає дарохранильницю, бере з неї Агнця, не торкаючись його пальцями, а тримаючи за підставку, на якій той лежить, вкладає його в рівець монстрації, добре її замикає, відтак вкладає дарохранильницю до кивоту, вклоняється перед ним і, замкнувши кивот, ставить монстрацію, обернену лицьовим боком до людей, на ілитон і відходить трохи на правий бік. Ієрей насипає ладан до кадильниці, благословляє його, кажучи: „Благословенний Бог наш”, і кадить обома руками святі таїни тричі, схиляючи голову на кожному кадженні. Відтак, взявши на себе за допомогою другого диякона омофорець, підходить до св. трапези і, вклонившись низько, за допомогою першого диякона бере обома руками омофорцем монстрацію і, обернувши її зворотнім боком до себе, обертається своїм правим боком до людей і співає поважно й урочисто початок першої строфи: „О, спасительна Жертво”, а всі люди продовжують співати ту саму строфу. І знову ієрей – початок другої строфи: „Єдиному в Тройці Богові”, а всі співають решту. Ієрей знаменує хрестоподібне святими таїнами людей, відтак іде півколом з південної сторони на північну і, повернувшись північною до престолу, ставить монстрацію на ілитон, обернувши її за допомогою диякона лицьовим боком до людей. Відтак, відійшовши трохи наліво, сходить перед сходи престолу

657 Львівський Синод, нагол XI, 4.а.658 Львівський Синод, нагол. IV, розділ IV, ч. III, 8.

203

так, щоб не обертатися плечима до святих таїн, вклякає й, відклавши омофорець та покадивши знову тричі святі таїни, як на початку, очікує, клячучи, доки диякон, підійшовши до середини престолу і вклонившись низько, не поставить святі таїни на кивоті. Тоді ієрей, піднявшись сходами, починає Літургію від „Благословенний Бог наш”, „Царю небесний” та ін. Під час Літургії священнослужителі ніколи не обертаються плечима до святих таїн, як приписують наші служебники: „Коли (ієрей), за обрядовими приписами, має обертатися до людей, не повинен він обертатися від середини престолу, щоб не обертатися до Тіла Христового плечима, але, вклонившись низько і відійшовши трохи на лівий бік, з цього боку обертається до людей і, обернувшись знову до престолу, вклоняється низько Тілу Христовому, а тоді, коли ієрей має зробити повний оберт, як на „Завжди, нині і повсякчас”, коли обертається зі святими таїнами, тоді не робить повного оберту, щоб не обертатися плечима до Тіла Христового”659. Додамо й те, що коли ієрей або диякон виходить перед іконостас на кадження, не кадить від середини, ані не обертається плечима до святих таїн, але стає трохи на боці, ієрей – зі сторони Богородиці, а диякони: один – зі сторони Спасителя, а другий – Богородиці.

Примітки1. Якщо не буде монстрації, то святі таїни виставляються в дарохранильниці.2. Після очищення чаші ієрей не кладе на ілитон Євангелію, оскільки після заамвонної на престолі треба буде поставити святі таїни.3. Якщо не буде дияконів, то це все робить сам ієрей.

УСТАВ IIПРО ПОХІД ЗІ СВЯТИМИ ТАЇНАМИ ПО ЗААМВОННІЙ

По закінченні заамвонної молитви священнослужителі стають перед східцями престолу, а перший диякон входить на східці і, вклонившись низько, знімає святі таїни з кивоту, ставить на згорнутий ілитон і відходить трохи на свій бік. Всі клякають, а ієрей, покадивши тричі святі таїни і взявши на себе омофорець, піднімається східцями, за допомогою диякона бере обома руками святі таїни, обертається до людей, як на початку Літургії, і, почавши тропар „Хліб переісточений” або якусь іншу побожну пісню, попереджуваний двома дияконами з кадильницями, входить під балдахин і прямує до церковних дверей під звуки дзвонів і розпочинається похід з церкви до першого престолу, а хор і люди продовжують співати тропар або щось інше. Порядок походу такий. Напереді йде хрестоносець між двома свіченосцями, відтак хоругво- й ікононосці, потім чотири дівчини з іконами, за ними церковне братство, по два, зі свічами, хори й увесь клир, по два, зі свічами, відповідно до своєї гідности: найближчі ієреї – у фелонах, а інші – в епітрахилях, останнім – головний ієрей зі святими таїнами, попереджуваний двома дияконами, що від боків безнастанно кадять, і свіченосцями, що оточують балдахин. Коли похід прийде до першого престолу й зупиниться біля нього, весь клир, розділюється на два крила, балдахин ставиться напроти престолу, а ієрей зі святими таїнами піднімається до престолу і, за допомогою диякона, ставить святі таїни на згорнутий ілитон; відтак, прихиливши коліна, кадить їх тричі і, підвівшись, відходить трохи наліво й обертається до людей. Тоді підходять до ієрея євангелієносці, ієрей розгортає Євангелію на місці 1-го читання, а перший диякон виголошує: „І щоб удостоїтися нам” та ін., хор відповідає „Господи, помилуй” (3), ієрей співає: „Мир всім”; другий диякон: „Премудрість, прості. Вислухаймо” та ін., ієрей: „Від (ім’я) святого Євангелія читання” і, коли перший диякон виголосить: „Будьмо уважні”, читає ієрей першу євангелію (Матей, зас. 108. 17-30). По закінченні читання цілує його початок і, прихиливши коліна перед святими таїнами, співає (якщо є звичай) з іншими священнослужителями перший член благальної пісні „Святий Боже” тричі і всі люди – той самий тричі. Тоді, знову покадивши святі таїни тричі і підвівшись, низько вклоняється, бере святі таїни обома руками і, обернувшись вправо до людей благословляє їх хрестоподібно раз (архиєрей – тричі), проказуючи потиху: „Спаси, Боже, людей твоїх і благослови спадкоємство твоє”, і так, під спів святкового тропаря або іншої пісні, ієрей входить під

659 Устав наших служебників на кінці Літургії Золотоустого.

204

балдахин і похід рушає до другого престолу, від нього – до третього, відтак – до четвертого, а при кожному відбувається все саме так, як при першому, заміняються тільки члени благальної пісні і читання євангелій, з яких друге буде від Марка, зас. 64.12-26; третє – від Луки, зас. 108.7-22; четверте – від Івана, зас. 23.48-58. Якщо буде кілька ієреїв, то читають вони євангелії поперемінне. Після цього похід вертається до церкви й ієрей, поставивши святі таїни на престіл, клякає, кадить їх тричі, підноситься і, взявши святі таїни й обернувшись до людей, співає поважно й урочисто стих амврозієвої пісні: „Спаси людей твоїх, Господи” (3), а люди повторюють перший і другий раз те саме, а коли ієрей співає його втретє і закінчує словами „і благослови спадкоємство твоє” благословляючи людей раз, тоді люди співають подальші стихи цієї пісні, а ієрей, обернувшись північною стороною до престолу і поставивши на нього святі таїни, сходить перед сходи, відкладає омофорець, клякає й кадить їх тричі. Тоді до святих таїн підходить правий диякон, вклоняється низько, виймає з кивоту дарохранильницю й, взявши Агнця з монстрації, вкладає його з підставкою до дарохранильниці, а її вкладає до кивоту і, знову вклонившись, замикає кивот і кладе Євангелію на ілитон. Якщо не буде диякона, то це все робить сам ієрей. Відтак усі підводяться, а хор співає „Нехай буде ім’я Господнє” й інше Літургії, за звичаєм.

Примітки1. В випадку, коли неможливо буде мати чотири престоли, див., що приписує Львівський Синод тут, на стор. 448.2. Агнця, покладеного до кивоту, ієрей нехай споживає наступного дня на Літургії разом з іншим, освяченим на цій Літургії: спочатку – освяченого, а відтак – напередосвяченого.3. В неділю ввечері на вечірні співаємо великий прокімен свята, поданий в тріоді в попередній четвер увечері.

В четвер третього тижня по ЗісланніВіддання свята Євхаристії

Відбувається за загальним правилом віддання господнього свята.

В п’ятницю по відданні Євхаристії

ПРАЗНИК СПІВСТРАЖДАННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Відзначаємо цей празник одним днем, без всенічного, а тільки з полієлеєм.На великій вечірні: „Блажен муж”. На „Господи, взиваю я” _ б стихир; по прокімені дня – 3 читання празника і решта служби – тільки празника, за уставом служби 2 липня тут, на стор. 305. Литії, поданої в тріоді, без всенічного тепер не служимо.На великій утрені: канон один з ірмосом на 12.На Літургії: на 3-му антифоні, на „Прийдіте, поклонімся”, якщо волієш, приспівуй приспів: „Молитвами Богородиці, що співаємо тобі”, як в Почаївській Тріоді.

ЧАСТИНА VУСТАВИ ПРО ХРАМИ

Храмові устави, вживані у нас, – подвійного роду: одні запозичені від місцевих Західних Церков, які не входять до складу нашого богослужіння, а тільки до нього долучені; інші – природні нашому богослужінню. Устави, запозичені від Західних Церков, відносяться до святих таїн Євхаристії, що виставляються на престолі в день храмового празника і з якими відбувається похід навколо церкви. Спочатку належить нам подати устави на виставлення і похід, а пізніше – на інші.

Розділ І

1. ПРО ВИСТАВЛЕННЯ СВЯТИХ ТАЇН НА ПРЕСТОЛІВ один з днів, що попереджують празник, ієрей освятить на Літургії два агнці: одним нехай запричаститься, а другий, поклавши до дарохранильниці, нехай зберігає до дня празника. Все

205

це нехай чинить за уставом, поданим на Великий четвер тут, на стор. 385. Коли прийде самий день празника, по закінченні проскомидії, безпосередньо перед початком Літургії, диякони (або сам ієрей) обкаджують все за звичаєм і відбувається виставлення святих таїн саме так, як зазначалось на свято Пресвятої Євхаристії тут, на стор. 449.По заамвонній нехай святі таїни будуть сховані до кивоту, а перед вечірнею знову виставлені, бо не належить залишати святі таїни без почитаючих їх і без достатньої кількості свічок, яких, за приписом Львівського Синоду, має бути принаймні шість воскових660.

2. ПРО ПОХІД ЗІ СВЯТИМИ ТАЇНАМИНА ВЕЧІРНІ

Перед початком вечірні ієрей, убраний у всі священичі, а диякон – у всі дияконські ризи, прийшовши перед східці святої трапези, відчиняють св. двері і перший диякон, відклавши Євангелію на правий бік, бере святі таїни з кивоту і ставить їх на ілитон; ієрей кадить їх тричі за всім, як на початку Літургії, ставить їх на скинію на згорнутий ілитон і, поклавши знову Євангелію посередині престолу, виголошує: „Благослови, Владико”, а ієрей, стоячи з дияконами при престолі, починає: „Благословенний Бог наш”. Співається вечірня з входом. Ієрей відходить від престолу тільки на вході, а диякони – ще й на єктеніях і по прокімені на проповідь, якщо вона буде; тоді святі таїни затуляються покривалом.Перед відпустом вечірні всі вклякають, а диякон бере св. Євангелію зі середини престолу і, поставивши її по правому боці, знімає святі таїни зі скинії і ставить на згорнутий ілитон. Ієрей кадить їх тричі з прихиленням голови і, віддавши кадило, бере на себе омофорець, наближається до святих таїн і, вклонившись низько, бере їх обома руками, за допомогою диякона, обертається вправо до людей, починає яку-небудь побожну пісню і виходить св. дверми до церкви; входить під балдахин і прямує до церковних дверей, поперелякуваний дияконами з кадильницями, що безнастанно кадять від боків святі таїни; за ними йдуть інші ієреї у фелонах, деякі – тільки в епітрахилях, з запаленими свічами в руках, на два крила, подібно – церковне братство, опісля – чотири дівчини з іконами, хоругвоносці і хрестоносець. Під звуки дзвонів похід виходить з церкви й обходить її, починаючи від її північної, а вертаючись від південної сторони. Коли ієрей зі святими таїнами дійде до середини північної сторони, похід затримується, перериває спів, всі клякають, а ієрей благословляє святими таїнами всіх присутніх людей чотири рази, тобто спочатку просто перед собою, відтак – на правий бік, потім – позаду і на кінці – вліво, промовляючи кожного разу тихим голосом: „Спаси, Боже, людей твоїх і благослови спадкоємство твоє”. Подібно відбувається на східній, південній і західній сторонах661. Після благословення на західній стороні похід входить до церкви: спочатку ієрей зі святими таїнами, інші священнослужителі, відтак – решта походу і люди. Тоді ієрей ставить святі таїни на престіл, на згорнутий ілитон, й, відклавши омофорець, вклякає та кадить святі таїни тричі. Всі вклякають, а ієрей, разом з іншими священнослужителями, співає стихи благальної пісні „Святий Боже”. Всі люди повторюють кожний її стих. По закінченні литії ієрей, покадивши святі таїни тричі і взявши на себе омофорець, підходить до престолу і, вклонившись низько, бере святі таїни й, обернувшись вправо до людей, співає побожно стих пісні св. Амвросія „Спаси людей твоїх, Господи” двічі, а люди повторюють те саме. За третім разом ієрей: „Спаси людей твоїх, Господи, і благослови спадкоємство твоє”; співаючи: „і благослови”, благословляє людей поважно хрестоподібно, творячи пів-оберт від правого на лівий бік. Коли хор співає продовження амвросієвої пісні, ієрей ставить святі таїни на престіл, сходить перед сходи і, відклавши омофорець та покадивши їх тричі, клячить разом зі всіма іншими, поки диякон не сховає святі таїни до скинії. Відтак відбувається великий відпуст, за звичаєм.В один з наступних після празника днів ієрей на Літургії нехай спожиє після свого причастя 660 Львівський Синод, нагол IV, роз. IV, ч. VII.661 Однак, оскільки такі чисельні благословення святими таїнами уділяються більше від побожності, ніж задля певної рації, краще буде достосуватися до Римської Церкви і залишити людям тільки одне благословення, яке у нас уділяється по поверненні походу до церкви, як приписує і Львівський Синод на свято Євхаристії в випадку, коли при обході церкви не буде чотирьох престолів (Нагол. 4, розділ 3, ч. III).

206

також і Агнця, схованого в кивоті, беручи його з посуду, в якому він стремить. Так нехай робить, якщо має монстрацію, бо якщо святі таїни виставляються тільки в дарохранильниці, нічого цього не буде.

Розділ II

ХРАМОВІ УСТАВИ,що входять до складу нашого богослужіння

Ці устави – або загальні, або окремі. Загальні придаються до багатьох випадків, окремі – тільки до деяких. Подамо спочатку загальні устави, а потім – окремі.

1. ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ662

1. На храмовий празник, хоч би й був святого нижчого ступеня, має відправлятися всенічне. Так ми робимо і так має Церковне Око в розділі 4, про храми663.2. Празник храмового святого, хоч би й нижчого ступеню, перевищує навіть свято святого зі всенічним, насамперед тим, що коли випаде в неділю, включає на утрені перед каноном прокімен, Євангелію і недільну стихиру, саме так, як богородичне свято; також і євангельська стихира переноситься з „Хваліте” на кінець утрені. Крім цього, якщо випаде в седмичний день, виключає на Літургії апостол-євангелію дня, яка тоді читається в день перед празником. Врешті, храмовий празник святого має своє віддання, яке відбувається в самий день празника на вечірні на наступний день, з входом, як на господнє свято. В це віддання на „Господи, взиваю я” буде 6 стихир: 3 храму і З рядового святого, Слава: храму, І нині: богородичний з недільних (догмат) за голосом наславника. Якщо храм – господній або богородичний, то й Слава, і нині: храму. В п’ятницю ввечері на суботу співаємо завжди догмат голосу, що віддається. По прокімені – „Промовмо всі”. Стиховня храму з його приспівами, Слава: храму, І нині: богородичний з недільних, за голосом наславника. Якщо храм господній або богородичний, то І нині: храму. На кінці: тропар храму, Слава: тропар рядового святого, Слава, і нині: храму. Великий відпуст з поминанням храму і рядового святого. На цій вечірні закінчується служба храмового святого; однак, храмовий святий не має віддання, якщо наступного дня випадає неділя, або полієлейний святий.3. Якщо празник храму святого випадає в середині свята, тобто в перед-, посвяття або у віддання свята – дотримуйся уставу святого зі всенічним в посвяття чи то в неділю, чи то в седмичний день тут, на стор. 104-105664, тільки в неділю, на утрені, співаємо прокімен, Євангелію і стихиру храму; на хвалитних – Слава: храму, а євангельська стихира – по відпусті утрені665.4. В самий день празника, по заамвонній, в наших краях звичайно відбувається водосвяття поза церквою, куди йде похід: попереду – хрестоносець, відтак – кадилоносець, диякон з Євангелією та ієрей з ручним хрестом. Церковним служителям належить нести туди й кораблець з кадилом, кропило з кропильницею, склянку і рушник, щоб можна було обтерти хрест, після занурення його у воду, і руки ієрея. По відпусті Літургії співається многоліття Вселенському Архиєреєві, імператорові, митрополитові, своєму архиєреєві, всім присутнім священнослужителям та всім людям парафії.5. Наступного дня по празнику, за місцевим звичаєм, співається Літургія за померлих парафії з парастасом, на якій не належить брати нічого празнику, а все тільки – за померлих.6. Празник храмового святого звичайно переносять у нас на наступну неділю; у престольних

662 Грецькі книги не подають жодних уставів на храмові празники; зі слов’янських тільки наші мають дещо, ширше — в російських, що після Церковного Ока 1615 року.663 Якщо храм буде малого святого, який в мінеї не має стихир на малій вечірні, ані стихир на литії, ані стиховних на великій вечірні, ані сідальних, ані хвалитних стихир на утрені, тоді все це можна запозичити з загальної служби трефологіона, за загальним наголовком або преподобного, або мученика, або іншого.664 Церковне Око (Про храми, розділ 26) і, за ним, Московський типик в неділю службу посвяття не приписують.665 Церковне Око, розділ 26.

207

храмах – відзначається у свій день.

2. ОКРЕМІ ХРАМОВІ УСТАВИ666

ПОЗА ТРІОДДЮ

1 ВЕРЕСНЯХрам преподобного Симеона Стовпника

В седмичні дніНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я”: 4 стихири храму, Слава: його, І нині: Індикту.2. На стиховні: стихири Індикту, Слава: храму, І нині: Індикту.3. На кінці: тропар Індикту, Слава: храму, І нині: Собору Богородиці667.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Від початку, тобто від „Прийдіте, поклонімся”, до литії все – так, як і без храму тут, на стор. 110-111.2. На литії: стихири храму, Слава: храму, І нині: богородичний за голосом наславника, зі стиховні недільної великої вечірні.3. На стиховні: стихири храму, Слава: його, І нині: Індикту.4. На благословенні хлібів: тропар храму двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Від початку, тобто від „Слава Святій”, до полієлею все – як і без храму тут, на стор. 111; тільки по другому стихослов’ї наславник Каллісти не береться і співається Слава, і нині: богородичний Індикту.2. Від полієлею до канону все – тільки храму. Прокімен – „Чесна перед Господом”. Євангелія від Луки, зас. 24 „Став Ісус на рівнім місці”.3. Канонів два на 14: Індикту з ірмосом на 6 і храму на 8. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак Індикту і сідальний храму, Слава, і нині: сідальний Індикту. По 6-ій пісні – кондак-ікос храму. По 9-ій – світильний храму, Слава, і нині: Індикту.4. Хвалитних стихир – 8: 4 Індикту і 4 храму; Слава: храму, І нині: Індикту.5. По славослов’ї – тропар Індикту, Слава: храму, І нині: богородичний початку року.НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ: Все – як і без храму тут, на стор. 112.

В неділюНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1. На „Господи, взиваю я”: недільні стихири октоїха.2. На стиховні: одна недільна стихира, відтак – стихири храму; Слава: храму, І нині: Індикту.3. На кінці: тропар недільний, Слава: храму, І нині: Індикту668.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З Індикту і 4 храму; Слава: храму, І нині: 1-й богородичний голосу.2. На литії: стихири храму, подані на хвалитних, тільки І нині: Індикту669.3. На стиховні: стихири недільні, Слава: храму, І нині: Індикту.4. На благословенні хлібів: „Богородице Діво” двічі і храму раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: храму, І нині: Індикту.

666 Церковне Око і Московський типик подають чисельні окремі устави храмовим святим, а ми подаємо тільки деяким, оскільки у нас число храмових святих невелике (близько 25) і багато з них підлягають загальним уставам, які ми подали перед тим.667 Все це про малу вечірню подали ми за уставом Московського типика, бо в Церковному Оці та інших уставах про це нічого нема.668 Це все на малу вечірню подає і Львівський трефологіон 1633 р.669 Так в Церковному Оці; в Московському типику подаються стихири і храму, і Індикту.

208

2. По 1-му і 2-му стихослов’ях – недільні сідальні октоїха.3. По полієлеї – сідальні храму по разу, Слава, і нині: Індикту670.4. Прокімен, євангелія і стихира храму.5. Канонів – 3: недільний з ірмосом на 4, Індикту на 4 і храму на 6. Катавасія чергова. По 3-ій пісні – кондак-ікос храму, кондак Індикту і сідальний храму, Слава, і нині: Індикту. По 6-ій – недільний кондак-ікос671; по 9-ій – недільний світильний, Слава: храму, І нині: Індикту.6. Хвалитних стихир – 8: 3 недільних, 2 Індикту і З храму з його двома приспівами672; Слава: храму, І нині: „Преблагословенна”.7. По славослов’ї – недільний тропар, один з двох звичайних.8. По відпусті – Слава, і нині: євангельська стихира.НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ: Все – як і без храму тут, на стор.113-114.

1 СІЧНЯХрам святого Василія Великого

в неділю перед Богоявлінням„Якщо 1 січня випаде храму св. Василія Кесарійського чи іншого святого, в неділю перед Богоявлінням, співаємо службу храму, як храму Симеона Стовпника в неділю”673, беручи, замість служби Індикту, службу Обрізання.

В СЕРЕДИНІ ТРІОДІПІСНА ТРІОДЬ

1. ХРАМ СВЯТОГО В НЕДІЛІМИТАРЯ, БЛУДНОГО, М’ЯСОПУСНУ, СИРОПУСНУ

І В ПОНЕДІЛОК ПЕРШОГО ТИЖНЯ ПОСТУ„В усі ці дні співаємо службу храму так, як службу Стрітення”674 тут, на стор. 216-217 та 220. Однак:1. Тропарі і стихири закінчуються звичайними богородичними так, як у випадку святого зі всенічним.2. НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ: на литії співаємо стихири тріоді з хвалитних стихир, відтак – храму; Слава: храму, І нині: одна з хвалитних стихир тріоді; тільки в М’ясопусну і Сиропусну неділі, оскільки богородичний тріоді – окремий, закінчуємо ним наславник. Стиховня недільна, Слава: храму, І нині: тріоді. На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і храму раз.3. НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ: канонів 3 на 14: недільний на 4, тріоді на 4 і храму на 6. По 3-ій пісні – кондак-ікос тріоді, відтак – сідальний храму, Слава, і нині: тріоді; по 6-ій – кондак-ікос храму; по 9-ій – недільний світильний, Слава: храму, І нині: тріоді. Катавасія чергова, тільки в М’ясопусну неділю катавасія – тріоді. Хвалитних стихир – 8:4 недільних і 4 храму з його приспівами, Слава: храму, І нині: „Преблагословенна”; одначе, в М’ясопусну і Сиропусну неділі, по чотирьох стихирах храму з їхніми приспівами, співаємо самогласну стихиру тріоді з приспівом „Воскресни, Господи”, Слава: ту саму, І нині: „Преблагословенна”675.

2. ХРАМ СВЯТОГО В М’ЯСОПУСНУ СУБОТУСлужбу храму відправляємо в суботу, а померлим – у попередній четвер676.

3. ХРАМ СВЯТОГО В СИРОПУСНІ

670 Так і в Львівському трефологіоні.671 Львівський трефологіон не подає недільний кондак-ікос, а подає по 6-ій пісні кондак-ікос храму; однак, якщо буде недільний, то не слід його пропускати.672 Церковне Око приписує відкинути недільні стихири, а брати 4 Індикта і 4 храму; Московський типик приписує 9: 3 недільних, З Індикту і 3 храму.673 Церковне Око, розділ 23.674 Церковне Око, розділ 29, Храм.675 Це все — за розділом 49 Церковного Ока.676 Розділ 50 Марка в Церковному Оці.

209

ПОНЕДІЛОК, ВІВТОРОК, СЕРЕДУ, ЧЕТВЕР І П’ЯТНИЦЮВсе – за загальним уставом храмового святого тут, на стор. 458, тільки:1. На стиховні малої вечірні й на хвалитних буде І нині: самогласний дня в тріоді.2. В середу і п’ятницю на кінці вечірні, утрені й кожного часу творимо 3 великі поклони; на 6-му часі буде тропар паремії і паремія; Літургія – Золотоустого677.

4. ХРАМ СВЯТОГО В СИРОПУСНУ СУБОТУВсе – за уставом Стрітення тут, на стор. 218-219, тільки:1. До тропарів і стихир добираємо звичайні богородичні.2. На „Господи, взиваю я”, на стиховнях великої і малої вечірень та на хвалитних буде наславник храму, а І нині: богородичний зі звичайних за голосом наславника; на литії буде наславник Отцям, а І нині: звичайний богородичний (зі стиховні) за голосом наславника.3. На благословенні хлібів: тропар храму раз, Отцям раз і „Богородице Діво” раз678.

5. ХРАМ СВЯТОГОВ ПОНЕДІЛОК ПЕРШОГО ТИЖНЯ ПОСТУ

Вся служба храму співається в Сиропусну неділю за уставом тут, на стор. 220679.6. ХРАМ СВЯТОГО

У ВІВТОРОК, СЕРЕДУ, ЧЕТВЕР, П’ЯТНИЦЮ І СУБОТУПЕРШОГО ТИЖНЯ ПОСТУ

Служба храму співається в суботу першого тижня посту разом зі службою Теодора, за уставом цієї суботи, як в наступному пункті 7.

7. ХРАМ СВЯТОГО В ПЕРШУ СУБОТУ ПОСТУВ п’ятницю ввечері

НА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИВсе – за уставом Віднайдення тут, на стор. 232, тільки:

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’ЇПо 1-му трисвятому – тропар храму, Слава: тропар Теодора, І нині: богородичний з недільних, за голосом тропаря Теодора. По 2-му трисвятому – кондак храму.На благословенні хлібів: тропар храму двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІВсе – за уставом Віднайдення тут, на стор. 233, тільки по 1-му і по 2-му стихослов’ях співаємо сідальний храму. Канонів 2: храму на 8 і Теодора на 6680. На хвалитних – Слава: храму.

8. ХРАМ СВЯТОГО В ПЕРШУ І ТРЕТЮ НЕДІЛІ ПОСТУНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ: Все – за загальним уставом святого зі всенічним в неділю.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: 3 недільних, З тріоді і 4 храму зі славним; Слава: тріоді, І нині: 1-й богородичний голосу.2. На литії: стихири храму і тріоді, що на хвалитних; Слава: храму, І нині: тріоді.3. Стиховня недільна, тільки Слава: храму, І нині: тріоді.4. На благословенні хлібів: тропар Образа (в третю неділю – Хреста) раз, храму раз і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІВсе – за уставом Віднайдення тут, на стор. 234, тільки:677 Розділ 50 Марка в Церковному Оці, арк. 79.678 Московський типик в розділі 29 „Храм”: „В усьому переважає служба Отців”; однак, розділ 50 Марка в Церковному Оці, арк. 80 ліпше подає спочатку службу храмові, а опісля — Отцям.679 Розділ 50 Марка в Церковному Оці, арк. 51 зв., приписує службу храмові на понеділок; а Московський типик — на Сиропусну неділю, з чим і ми погоджуємося, бо й свято Стрітення переносимо на Сиропусну неділю, як маєш тут на стор. 220.680 В розділі 50 Марка Церковного Ока приписується спочатку Теодорові на 6, відтак храмові на 8; на нашу, однак, думку, храмовий празник — більший від суботи св. Теодора. І якщо на Віднайдення Чесної Голови, коли воно випаде в суботу Теодора, в розділі 63 Марка Церковного Ока приписується канон храмового святого на першому місці, на другому — Предтечі, а на третьому — Теодора, то чому тут, в самий день храмового празника, ставити його на друге місце?

210

1. Євангелія і стихира – храму.2. Канон недільний на 4, тріоді на 4 і храму на 6.По 3-ій пісні – кондак тріоді, відтак сідальний храму, Слава, і нині: тріоді; по 6-ій :– кондак-ікос храму.3. Хвалитних стихир – 9: 3 недільні, 2 тріоді, 3 храму зі славним і з його стихами і самогласна стихира тріоді з приспівом „Воскресни, Господи”, Слава: та сама, І нині: ”Преблагословенна”681.

9. ХРАМ СВЯТОГО В ОДИН З ПІСНИХ ДНІВДРУГОГО І НАСТУПНИХ ТИЖНІВ ПОСТУ,

ТОБТО ДО СУБОТИ ЛАЗАРЯ„В ці дні співаємо службу храму так, як і інших великих святих, що випадають у Великий піст; а там, де на утрені не буде трипіснця, співаємо канон Богородиці з ірмосом на 6 і храму на 8. Катавасія Богородиці. А там, де співаємо трипіснець, беремо канон храму на 6 і тріоді за своїм чином (на 8), і на кінці – ірмос тріоді”682.

ПриміткаВ цей період випадають тільки два свята великих святих, тобто 24 лютого Віднайдення Чесної Голови і 9 березня Сорока Мучеників. Але оскільки ці святі тільки полієлейні, без всенічного, то треба буде собі самому укласти устав всенічного чи то з вечірнею, чи то з великим повечір’ям, за уставом Благовіщення, дотримуючись в решті уставів Віднайдень. Однак683:

В неділю увечері на понеділокНА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

Все – за загальним уставом святого зі всенічним поза тріоддю, тільки стиховня – тріоді, Слава: храму, І нині: звичайний богородичний за голосом „Слава”.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ1. Від початку, тобто від „Прийдіте, поклонімся”, до литії все – за уставом Віднайдення тут, на стор. 235.2. На литії і на стиховні стихири – храму.3. На благословенні хлібів: тропар храму двічі і „Богородице Діво” раз.Решта служби – за уставом Віднайдення.

В понеділок, вівторок, середу і четвер увечеріНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

Все – за уставом Віднайдення тут, на стор. 235-236, тільки на „Господи, взиваю я” стихири тріоді на 5, тобто самогласна двічі і 3 подібні, відтак – 5 храму.

НА ВЕЛИКОМУ ПОВЕЧІР’Ї1. По 1-му трисвятому – тропар храму, Слава, і нині: недільний богородичний за голосом „Слава”; по 2-му – кондак храму; на благословенні хлібів: тропар храму двічі і „Богородице Діво” раз.2. На литії і на стиховні – стихири храму. Решта служби співається за уставом Віднайдення.

НА ЛІТУРГІЇЗа уставом, і в навечір’я, і в самий день празника має бути Літургія Напередосвячених, хоч у нас тепер Літургію Напередосвячених, крім серед і п’ятниць, не співають, тільки Золотоустого, а храму звичайно переноситься на неділю.

10. ХРАМ СВЯТОГОВ ДРУГУ, ТРЕТЮ І ЧЕТВЕРТУ СУБОТИ ПОСТУ

На вечірні й на великому повечір’ї співаємо все за пісним уставом, поданим вище на вівторок, середу, четвер і п’ятницю, тільки на „Господи, взиваю я” буде 1-й богородичний голосу, що віддається.На утрені, часах і на Літургії ціла служба – тільки храму, за загальним уставом святого зі

681 Це все — з розділу 53 Марка Церковного Ока.682 Церковне Око. „Про храми”, розділ 29, арк. 222.683 За уставом 50 і 51 розділів в Церковному Оці, арк. 81 і 84.

211

всенічним684.11. ХРАМ СВЯТОГО

В ДРУГУ, ЧЕТВЕРТУ І П’ЯТУ НЕДІЛІ ПОСТУВсе – за загальним уставом святого зі всенічним в неділю, тільки на утрені буде євангелія і стихира храму, канони недільний на 4, тріоді на 4 і храму на 6. Хвалитних стихир – 9, тобто 4 недільні, 4 храму зі славною з його приспівами, відтак – самогласна тріоді з приспівом „Воскресни”, Слава: та сама, І нині: „Преблагословенна”; а по утрені – євангельська стихира. На часах: кондаки храму і тріоді, поперемінно. На Літургії: тропарі недільний і храму, Слава: кондак храму, І нині: тріоді.

12. ХРАМ СВЯТОГО В ХРЕСТОПОКЛОННУ НЕДІЛЮВсе – за загальним пісним уставом з храмовим святим тут, на стор. 468, п.9, тільки: на „Господи, взиваю я”, на стиховні й на хвалитних на „І нині”, замість богородичного, буде стихира хреста. (На хвалитних буде одна з тих, що залишились на „Господи, взиваю я”).

13. ХРАМ СВЯТОГО В СЕРЕДУ П’ЯТОГО ТИЖНЯ ПОСТУВсе – за загальним пісним уставом з храмовим святим тут, на стор. 468, п.9. Стихири великого канону співаємо в понеділок на вечірні, а великий канон співаємо у вівторок на утрені з трипіснцем вівторка.

14. ХРАМ СВЯТОГО В ЧЕТВЕР П’ЯТОГО ТИЖНЯ ПОСТУВеликий канон співаємо перед тим, у вівторок того самого тижня, а службу храму співаємо у четвер того тижня, за загальним пісним уставом з храмом, як було подано в п. 9 на стор. 468.

15. ХРАМ СВЯТОГО В СУБОТУП’ЯТОГО ТИЖНЯ ПОСТУ

(АКАФІСТОВУ)Все – за уставом Акафістової суботи, тільки:

НА ВЕЧІРНІ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ1. На „Господи, взиваю я” – 10 стихир: самогласна дня двічі, 4 Акафісту і 4 храму; Слава: храму, І нині: Акафісту.2. Читань – 5:2 тріоді і 3 храму.

НА ВСЕНІЧНОМУ З ВЕЛИКИМ ПОВЕЧІР’ЯМ1. По 1-му трисвятому – тропар храму, Слава, і нині: тропар Акафісту; по 2-му трисвятому – кондак храму, Слава, і нині: кондак Акафісту.2. На благословенні хлібів: тропар храму двічі й Акафісту раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. На „Бог Господь”: тропар Акафісту двічі, Слава: храму, І нині: Акафісту.2. По другій третиці кондак-ікосів Акафісту співаємо сідальні храму і все інше до канону – храму.3. Канонів 2 на 14: Акафісту на 8 і храму на 6.На 3-ій пісні, після 3-ої третиці кондак-ікосів – кондак-ікос храму і його сідальний, Слава, і нині: сідальний Акафісту; на 6-ій, по четвертій третиці кондак-ікосів – кондак-ікос Акафісту; по 9-ій – світильний храму, Слава, і нині: Акафісту.4. Хвалитних стихир – 6: 3 Акафісту і 3 храму, Слава: храму, І нині: Акафісту.5. По великому славослов’ї – тропар храму, Слава, і нині: Акафісту.

НА ЧАСАХНа всіх – тропар Акафісту, Слава: храму; кондаки: на 1-му і 6-му – Акафісту, на 3-му і 9-му – храму.

НА ЛІТУРГІЇЦіла служба – Акафісту, а відтак – храму.

16. ХРАМ СВЯТОГО В СУБОТУ ЛАЗАРЯНА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. Катизма звичайна.2. На „Господи, взиваю я” – стихири на 10: самогласна дня двічі, 5 Лазаря зі славною і 3

684 Це — за уставом розділу 55 Марка в Церковному Оці і розділу 36 Московського типика „Храм”.

212

храму, Слава: храму, І нині: Лазаря.3. Читань – 5:2 тріоді дня і 3 храму; і решта Напередосвячених.

НА ВСЕНІЧНОМУ З ВЕЛИКИМ ПОВЕЧІР’ЯМ1. По 1-му трисвятому – тропар храму, Слава, і нині: Лазаря. По 2-му трисвятому – кондак храму, Слава, і нині: Лазаря.2. На литії: стихири Лазаря, перші чотири з поданих на хвалитних, відтак – храму; Слава: храму, І нині: Лазаря.3. Стиховня храму, тільки І нині: Лазаря.4. На благословенні хлібів: тропар храму двічі і Лазаря раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ1. Тропарі на „Бог Господь”, на кінці утрені, на часах і на Літургії співаємо за загальним уставом полієлейного святого в середині свята.2. Дві катизми з сідальними Лазаря, відтак – полієлей і всі три сідальних храму; все інше до канону – храму; тільки по Євангелії проказуємо „Воскресіння Христове”.3. Канонів 3 на 14: Лазаря перший з ірмосом на 6, храму на 4 і Лазаря другий на 4. Катавасія – ірмос 2-го канону Лазаря.По 3-ій пісні – кондак-ікос храму, сідальний храму, Слава, і нині: Лазаря; по 6-ій – кондак-ікос Лазаря; на 9-ій „Чеснішу” не співаємо; по 9-ій – „Свят Господь Бог наш” (3) на 1-й голос, відтак – світильний Лазаря, Слава: храму, І нині: Лазаря.4. Хвалитних стихир – 8:4 Лазаря і 4 храму з його приспівами, Слава: храму, І нині: Лазаря.5. По славослов’ї – тропар храму, Слава, і нині: Лазаря.НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ: Все спочатку – Лазарю, а опісля – храмові.

17. ХРАМ СВЯТОГО В КВІТНУ НЕДІЛЮВсе – за уставом Івана Богослова 8 травня, коли випадає на Вознесіння тут, на стор. 295-296, тільки:НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ: стиховня буде квітної.НА УТРЕНІ: „Воскресіння Христове” не буде. Канонів 2 на 14: Квітної з ірмосом на 8 і храму на 6. По катавасії 9-ої пісні співаємо „Свят Господь Бог наш” (3) на 4-й голос. Хвалитних стихир – 8: 4 Квітної і 4 храму з його приспівами; Слава: храму, І нині: Квітної.

18. ХРАМ СВЯТОГО В СТРАСНУ СЕДМИЦЮІ В НЕДІЛЮ ВОСКРЕСІННЯ

Якщо випаде у страсні понеділок, вівторок, середу або четвер, то переноситься на Квітну неділю; якщо у великі п’ятницю або суботу, або в неділю Воскресіння – переноситься на світлий понеділок або вівторок685.

19. ХРАМ СВЯТОГО ВІД СВІТЛОГО ПОНЕДІЛКАДО ЧЕТВЕРТОЇ НЕДІЛІ ПО ВОСКРЕСІННІ

„В ці дні співаємо службу храму так, як службу Юрія”686.20. ХРАМ СВЯТОГО

ВІД ЧЕТВЕРТОЇ НЕДІЛІ ПО ВОСКРЕСІННІДО СУБОТИ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Все – за уставом Богослова на стор. 293.21. ХРАМ СВЯТОГО

В СЕРЕДУ ВІДДАННЯ ВОСКРЕСІННЯВсе – за уставом св. Івана Богослова 8 травня, тільки канон – Воскресіння з ірмосом на 4, Сліпонародженого на 4 і храму на 6.

22. ХРАМ СВЯТОГО В ЧЕТВЕР ВОЗНЕСІННЯЗа уставом Івана Богослова 8 травня.

23. ХРАМ СВЯТОГО В СЬОМУ НЕДІЛЮ685 Церковне Око не приписує переносити службу храму на інший день, а приписує співати її разом зі службою дня, в який випадає.686 Так Церковне Око в 37 розділі „Храм”. З цього випливає, що в цьому випадку в Світлу седмицю всенічного нема; хоч" в Московському типику, у 104 розділі Марка, залишається на вибір служити всенічне, а на випадок всенічного приписується дві вечірні, за взірцем Благовіщення.

213

ПО ВОСКРЕСІННІВсе – за уставом Івана Богослова 8 травня, тільки на утрені прокімен, євангелія і стихира будуть храму.

24. ХРАМ СВЯТОГО З ВІДДАННЯМ ВОЗНЕСІННЯВсе – за уставом Віднайдення Чесної Голови 25 травня; але оскільки це Віднайдення тільки полієлейне, а храм – зі всенічним, треба буде дотримуватися загального уставу святого зі всенічним у середині свята тут, на стор. 104, без віддання храму на вечірні.

25. ХРАМ СВЯТОГО В ЗАДУШНУ СУБОТУЦього дня співається ціла служба – храму за загальним уставом святого зі всенічним тут, на стор. 79, з відданням на вечірні, за загальним уставом храмового святого тут, на стор. 458. Служба за померлих переноситься назад, на попередню суботу або четвер.

26. ХРАМ СВЯТОГО В САМИЙ ДЕНЬ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІВсе – за уставом Богослова, коли випаде на Вознесіння, на стор. 295, однак, „Воскресіння Христове” не проказуємо.

27. ХРАМ СВЯТОГО В ПОНЕДІЛОК СВЯТОГО ДУХА„Службу храму співаємо ввечері, а стихири так, як зазначено на Богослова або Юрія з Переполовиненням. В неділю П’ятидесятниці, на великій вечірні, – „Вихід”, великий прокімен „Хто Бог великий”; читання (читань – 3) – храму і все інше з молитвами на прихилення колін. „На литії: стихири храму, якщо будуть, Слава: храму, І нині: святу. Стиховня свята з його стихирами; решта служби ввечері й вранці співається так, як Богословові на Переполовинення”687.

28. ХРАМ СВЯТОГОВ СЕРЕДИНІ СВЯТА ЗІСЛАННЯ, КРІМ ПОНЕДІЛКА

Все – за загальним уставом святого зі всенічним в посвяття тут, на стор. 104.29. ХРАМ СВЯТОГО В НЕДІЛЮ ВСІХ СВЯТИХ

Все – за уставом Отців 7-ої неділі по Воскресінні тут, на стор. 441, тільки тут до наславника храму співаємо І нині: 1-й богородичний за голосом наславника688, і так не тільки на „Господи, взиваю я”, як на Богослова, але й на тропарі, замість Вознесіння.Примітка: До цих уставів Церковного Ока і російських типиків додаємо й два наступних.

30. ХРАМ СВЯТОГО В НЕДІЛЮ СВЯТА ЄВХАРИСТІЇСпіваємо все за уставом Богослова зі святом Вознесіння, на стор. 295.

31. ХРАМ СВЯТОГОНА СПІВСТРАЖДАННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Дотримуємось уставу Богослова з Переполовиненням тут, на стор. 293; тільки на утрені не буде „Воскресіння Христове”; канон буде Співстраждання з ірмосом на 8 і храму на 6; катавасія „Відкрию”, а на 9-ій пісні співаємо „Чеснішу”.

Чергові катавасії цілого рокуІ. НЕРУХОМИХ СВЯТ

ПОЧАТОК ЗАКІНЧЕННЯ ПЕРШІ СЛОВА ГОЛОС СВЯТО

1 вересня 21 вересня „Хрест накреслив” 8 Воздвиження

22 вересня 20 листопада „Відкрию” 4 Загальна Богородиці689

21 листопада 31 грудня „Христос народжується 1 Різдва Христового

687 Церковне Око, ,в розділі 42 „Храм”, арк. 237. Розділ 117 підроблений Марка в Церковному Оці приписує на цей день дві великих вечірні з тими самими стихирами і читаннями: одну з молитвами на прихилення колін, разом з Літургією, а другу — на всенічному. Де, однак, — зайве. В Московському типику слушно приписується тільки одна велика вечірня з молитвами на прихилення колін, а потім, у свій час, — мале повечір’я, північна і утреня без всенічного.688 Церковне Око, розділ 45 „Храм”, арк. 238.689 Ці всі ірмоси подані на утрені в усі п’ятниці октоїха 4-го голосу і в Акафістову суботу, також і на Благовіщення, однак, в це свято пісні 6-а, 8-а і 9-а мають окремий ірмос.

214

1 січня 14 січня „Глибини” 2 Богоявління15 січня 9 лютого „Сушу” 3 Стрітення

10 лютого 31 липня „Відкрию” 4 Загальна Богородиці

1 серпня 6 серпня „Хрест накреслив” 8 Воздвиження7 серпня 13 серпня „Люди ізраїльські” 4 Переображення14 серпня 23 серпня „Прикрашена” 1 Успіння24 серпня 31 серпня „Хрест накреслив” 8 Воздвиження

II. РУХОМИХ СВЯТ1. ВІД МИТАРЯ ДО ВОСКРЕСІННЯ

Загальна катавасія Богородиці – „Відкрию”, однак, в неділі Блудного, М’ясопусну, Сиропусну, в 1-у та 3-ю посту, в суботу Лазаря, в Квітну неділю і в Страсну седмицю буде катавасія тріоді канону дня. Тільки в період катавасії Стрітення, тобто від 15 січня до 9 лютого, буде катавасія свята, за винятком М’ясопусної неділі, на яку слов’янські устави подають катавасію тріоді (очевидно, крім самого дня свята)690.

2. ВІД ВОСКРЕСІННЯ ДО ВСІХ СВЯТИХ

ЧАС ПЕРШІ СЛОВА ГОЛОС СВЯТО

Від Воскресіння до віддання виключно691 „Воскресіння день” 1 Воскресіння

В середу Переполовинений і на його віддання „Море” 8 Переполовинений

В шосту неділю по Воскресінні і на віддання Воскресіння „Спасителю” 5 Вознесіння

В четвер Вознесіння „Божественний” 4 ЗісланняВід п’ятниці по Вознесінні до його віддання „Спасителеві” 5 Вознесіння

В 7-у неділю по Воскресінні „Божественний” 4 Зіслання

В суботу П’ятидесятниці „Пісню підносимо” 8 Сб .П’ятидесятниці

Від Зіслання до його віддання „Божественний” 4 Зіслання

В неділю Всіх Святих „Відкрию” 4 Загальна Богородиці

ЄКТЕНІЯ НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА692

1. Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй. Промовмо всі.2. Ще молимось за святішого Вселенського Архиєрея нашого (ім’я) папу Римського, за благовірного і Богом береженого імператора нашого (ім’я), за державу, звитягу, добрий побут, мир, здоров’я, спасіння і за відпущення їхніх гріхів і, щоб Господь Бог наш сприяв і особливо допомагав їм у всьому та щоб поклав під їхні ноги всякого ворога і супротивника. Промовмо всі.

690 Це повинні ми були сказати на стор. 212. Врешті, Царгородський типик і грецька мінея, яку маємо, подають без винятку і на цю неділю катавасію свята. Грецько-Венеціянській ірмологіон подає катавасію тріоді не тільки на М’ясопусну неділю, але й на неділі Блудного і Сиропусну.

215

3. Ще молимось за преосвященного архиєпископа нашого митрополита Кир (ім’я), за боголюбивого єпископа нашого Кир (ім’я), за отців наших духовних і за всю у Христі братію нашу, за здоров’я, спасіння і за відпущення їхніх гріхів. Промовмо всі.4. Ще молимось за всяку душу християнську: за здоров’я, спасіння і відпущення їхніх гріхів. Промовмо всі.5. Ще молимось за всіх, що служать і послужили в святому храмі цьому: за здоров’я, спасіння і за відпущення їхніх гріхів. Промовмо всі.

ПРАВИЛО СЛУЖБ ЦІЛОГО РОКУПримітки

1. Коли якась служба переноситься з седмичного дня на неділю, служба святого, що випадає в ту неділю, переноситься на седмичний день служби, що переноситься на неділю.2. В місяцеслові подамо імена тільки тих святих, що мають службу, інших – ні, бо не мусимо їх згадувати, а тільки перших.3. Той, що відправляє, нехай не пропускає служб свят на 6 з великим славослов’ям і служб свят нижчого, в порівнянні з ними, ступеня. Зі службами полієлейних свят і вищого, в порівнянні з ними, ступеня, служби за померлих нехай не поєднує, але бере тільки службу свята з наміром за померлих693.4. Служби цілого року: одні – нерухомі, тобто мінеї, а інші – рухомі, тобто тріодей і октоїха. Подамо спочатку Правило нерухомих служб, а відтак – рухомих694.5. Оскільки служби мінеї – розмаїті, щоб читач знав якого виду службу має брати, до кожної служби з лівого боку додаємо один зі знаків, що визначає вид служби.

ПОЗНАЧЕННЯ ВИДІВ СЛУЖБ695

ГОСПОДНЄ СВЯТОБОГОРОДИЧНЕ СВЯТО Свято зі всенічним+ Полієлейне свято Влк Свято на 6 зі славослов’ям великим 6: Свято на 6 зі славослов’ям малим Α-Є Свято на 4 з апостол-євангелією на Літургії Тр Свято на 4 з тропарем Свято на 4 без тропаря696

ПРАВИЛО НЕРУХОМИХ СЛУЖБВересень

1 + Початок нового року; преп. Симеона Стовпника.Собор Пресв. Богородиці, що в Міясинах; мучеників Калісти та її братів.2 Α-Є Муч. Маманта; преп. Івана Посника.3 Α-Є Свщмуч. Антима; преп. Теоктиста.4 Α-Є Свщмуч. Вавіли; преп. Мойсея Боговидця.5 6: Прор. Захарії, батька св. Івана Предтечі.6 6: Чудо Архистратига Михаїла; хвалитні стихири; муч. Євдоксія.7 6: Передсвяття Різдва Пресвятої Богородиці; муч. Созонта.

Субота і неділя перед Воздвиженням.8 РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ.9 Α-Є Праведних богоотців Йоакима й Анни.10 Мучениць Мінодори, Мітродори і Німфодори.11 Α-Є Преп. Теодори.Сьогодні співаємо і службу святого наступного дня.12 Влк (Свщмуч. Автонома).Віддання Різдва Пресвятої Богородиці.13 Влк Оновлення Храму.

216

Передсвяття Чесного Хреста; свщмуч. Корнилія Сотника.14 ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Субота і неділя по Воздвиженні15 6: Влкмуч. Микити697.16 Α-Є Влкмці Євфимії698.17 Мці Софії і трьох її дочок.18 Преп. Євменія.19 Тр Мучеників Трохима, Савватія і Дорімедонта.20 6: Влкмуч. Євстратія і тих, що з ним.21 Влк Віддання Воздвиження.(Тр: Кондрата) Кондратові співаємо наступного дня.22 6: Свщмуч. Фоки;Прор. Йони і преп. Йони (співаємо на повечір’ї)699.23 Влк Зачаття Предтечі.24 6: Першомучениці й рівноап. Теклі.25 Тр Преп. Євфросини.26 Переставлення ап. Івана Богослова (На неділю).27 Тр Муч. Калістрата і його дружини.28 + Преп. Харитона700.29 6: Преп. Киріяка Самітника.30 6: Свщмуч. Григорія Великої Вірменії.

Жовтень1 Покрови Пресвятої Богородиці. На неділю. (Ап. Ананії і преп. Романа – на інший день).2 6: Свщмуч. Кипріяна; мці Юстини.(Преп. Андрія – на повечір’ї).3 6: Свщмуч. Дионісія.4 Тр Свщмуч. Єротея.5 Тр Мці Харитини.6 + Αп. Томи701.7 6: Мучеників Сергія і Вакха. Хвалитні стихири.8 Тр Преп. ПелагіїПочаток неділі Святих Отців.9 ·+ Ап. Якова Алфеєвого.Преп. Андроніка і його жінки – на повечір’ї.10 Тр Мучеників Євлампія і Євлампії, його сестри.11 Α-Є Ап. Пилипа, одного з сімох дияконів;преп. Теофана.

Неділя Святих Отців VII Вселенського Собору.12 Α-Є Мучеників Прова, Тараха й Андроніка;преп. Косми.13 Тр Мучеників Карпа і Папіли.14 Α-Є Мучеників Назарія, Гервасія, Протасія і Келсія;преп. Параскеви702

(За рішенням митрополита 1901 р. – велике славослов’я).15 Тр Преп. Євтимія, препмуч. Лукіяна.16 Α-Є Муч. Лонгіна Сотника.17 Тр Прор. Осії і препмуч. Андрія Критського.18 + Ап. і євангелиста Луки.19 Тр Прор. Йоіла і муч. У ара.20 6: Влкмуч. Артемія.

217

21 6: Преп. Іларіона Великого.22 Α-Є Св. Аверкія і сімох юнаків.23 Влк Ап. Якова, брата Господнього703.24 Α-Є Муч. Арети.25 Α-Є Мучеників Маркіяна і Мартирія.26 Влкмуч. Димитрія (і землетрусу).27 Α-Є Муч. Нестора.28 Тр Мучеників Терентія і Неоніли, преп. Стефана;мці Параскеви704

(За рішенням митрополита – на 6 з великим славослов’ям).29 Тр Препмці Анастасії Α-Є Преп. Аврамія.30 Тр Мучеників Зиновія і Зиновії, його сестри.31 Тр Алл. Стахія, Амплія, Урвана і Наркісса;муч. Єпімаха.

Листопад1 6: Лікарів і безсрібників Косми і Дам’яна705.2 Α-Є Мучеників Акиндина, Пігасія, Афтонія,Єлпідіфора й Анемподиста.3 Α-Є Мучеників Акепсима, Йосифа й Айтала;Оновлення храму влкмуч. Георгія706.4 Α-Є Преп. Йоанікія і муч. Нікандра.5 Тр Мучеників Галактіона та Єпістимії.6 6: Св. отця нашого Павла, архиєпископа царгородського.7 Α-Є Муч. Єрона і тих, що з ним; преп. Лазаря.8 Собор Св. Архистратига Михаїла та інших безтілесних сил.9 Тр Мучеників Онисифора і Порфірія; преп. Матрони. 10 Тр Апостолів Єраста, Олімпа, Родіона і тих, що з ними.11 Α-Є Мучеників Мини, Віктора і Вікентія;мці Стефаніди;преп. Теодора Студита.12 Св. свщмуч. Йосафата (На неділю); А-Є св. Івана Милостивого; преп. Ніла707.13 + Св. отця нашого Івана Золотоустого.14 + Ап. Пилипа.15 А-Є Мучеників Гурія” Самона й Авіва708.16 + Ап. й євангелиста Матея.17 6: Св. отця нашого Григорія Чудотворця.18 Тр Мучеників Платона і Романа.19 Тр Прор. Авдія. Тр Варлаама709.20 А-Є Преп. Григорія Декаполіта,у святих отця нашого Прокла.Передсвяття Входу Пресвятої Богородиці.21 ВХІД У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ 22 Α-Є Ап. Филимона і тих, що з ним. 23 Α-Є Свв. отців наших Амфілохія і Григорія. 24 6: Влкмці Катерини710. Тр Влкмуч. Меркурія.255 Α-Є Свщмуч. Климента, папи Римського;Петра Олександрійського. Влк Віддання Входу.26 Преп. Аліпія711.

218

27 6: Влкмуч. Якова Персіянина;преп. Палладія (на повечір’ї).28 6: Препмуч. Стефана; муч. Іринарха (на повечір’ї).29 Мучеників Парамона і Філумена;преп. Акакія (на повечір’ї)712.30 + Ап. Андрія Першопокликаного.

Грудень1 Тр Прор. Наума713.2 Тр Прор. Аввакума714.3 Прор. Софонії715.4 66 Влкмці Варвари716; преп. Івана Дамаскина.5 + Преп. Сави Освященного.6 У святих отця нашого Миколая.7 Тр У святих отця нашого Амвросія717.8 Тр Преп. Патапія718.ПередсвяттяНепорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.9 НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ719

10 Α-Є Мучеників Мини, Єрмогена і Євграфа.11 Тр Преп. Даниїла Стовпника720.Неділя святих Праотців12 6: Преп. Спіридона.13 + Мучеників Євстратія, Авксентія, Євгенія,Мардарія та Ореста.14 Мучеників Тирса, Левкія і тих, що з ними.15 Тр Свщмуч. Єлевтерія і преп. Павла Латрійського721.16 Влк (Тр: прор. Аггея – на повечір’ї)ВідданняНепорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.17 Α-Є Прор. Даниїла і трьох юнаків.18 Тр Муч. Севастіяна і його дружини722.Субота і неділя перед Різдвом.19 Тр Муч. Боніфатія723.20 6: Свщмуч. Ігнатія Богоносця.Передсвяття Різдва Христового.21 Тр Мці Юліянії.22 Α-Є Влкмці Анастасії.23 Α-Є Десяти мучеників, що на Криті.24 Препмці Євгенії.25 РІЗДВО ХРИСТОВЕЗагальниця – до Богоявління включно724.26 Влк Собор Пресв. Богородиці і св. Йосифа;свщмуч. Євтимія.Субота і неділя по Різдві. Устав на стор. 180-183.27 Α-Є Першомученика й архидиякона Стефана. Тр Преп. Теодора Начертаного725.28 Α-Є Двадцяти тисяч мучеників, спалених в Нікомидії.29 Α-Є Чотирнадцяти тисяч мучеників-немовлят;преп. Маркелла.30 Мці Анісії (преп. Зотика – на повечір’ї). Сьогодні співається служба і завтрашньої святої.

219

31 Влк (Преп. Меланії).Віддання Різдва Христового.

Січень1 Обрізання Господнє; св. Василія Великого.Субота і неділя перед Богоявлінням.2 Тр Передсвяття Богоявління.3 А-Є Сильвестра, папи Римського.Прор. Малахії. Α-Є Муч. Гордія. 4 Α-Є Собор 70 апостолів.Преп. Теоктиста.5 Мучеників Теопемпта і Теони; преп. Синклитикії.6 СВЯТЕ БОГОЯВЛІННЯ 7 Влк Собор Предтечі,Субота і неділя по Богоявлінні.8 Преп. Георгія Хозевіта; преп. Домніки.9 Тр Муч. Полієвкта.10 Α-Є Св. Григорія Ніссийського; преп. Дометіяна;преп. Маркіяна – на повечір’ї.11 + Преп. Теодосія.12 Мці Тетяни.13 Тр Мучеників Єрмила і Стратоніка.Сьогодні співається служба завтрашніх святих.14 Α-Є Преподобних отців в Синаї і Раїті вбитих Влк Віддання БОГОЯВЛІННЯ.15 Α-Є Преподобних Павла Тивейського й Івана Кущника.16 6: Поклоніння кайданам св. апостола Петра.17 + Преп. Антонія Великого.18 Α-Є Святих Атанасія і Кирила.19 6: Преп. Макарія Єгипетського.20 + Преп. Євтимія Великого.21 Α-Є Преп. Максима;муч Неофіта (мучеників – на повечір’ї).22 Α-Є Ап. Тимотея. Тр Муч. Анастасія.23 Α-Є Свщмуч. Климента Анкирського.24 Преп. Ксені.25 + Григорія Богослова.26 Тр Преп. Ксенофонта і його дружини.27 + Перенесення мощей св. Івана Золотоустого.28 6: Преп. Єфрема Сирійця.29 6: Перенесення мощівсв. свщмуч. Ігнатія Богоносця.30 Трьох Святителів. Свщмуч. Іполита – на повечір’ї.31 6: Мучеників і безсрібників Кира й Івана.

Лютий1 Тр Передсвяття Стрітення А-Є Муч. Трифона.2 СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ3 6: Праведного Симеона Богоприємцяй Анни Пророчиці.

220

4 Тр Преп. Ісидора Пилусіотського.5 Тр Мці Агафії.6 Тр Преп. Вукола.7 Тр Преподобних Партенія і Луки.8 Α-Є Влкмуч. Теодора Стратилата.Прор. Захарії.9 Тр (Муч. Никифора – на повечір’ї або в інший день). Влк Віддання Стрітення.10 Тр Муч. Харлампія.11 Тр Свщмуч. Власія.12 Тр Св. Мелетія.13 Тр Преп. Мартиніяна.14 Тр Преп. Авксентія.15 Тр Ап. Онисима.16 Мучеників Памфіла, Валентія, Павла та інших.17 6: Влкмуч. Теодора Тирона.18 Тр Св. Лева, папи Римського.19 Тр Ап. Архипа.20 Тр Преп. Лева Катанського.21 Тр Преп. Тимотея, що в Символах; св. Євстахія.22 Тр Віднайдення мощей святих мучеників,що в Євгенії.23 Тр Свщмуч. Полікарпа.24 + Перше і друге віднайденняЧесної Голови Предтечі.25 Тр Св. Тарасія.26 Тр Св. Порфірія.27 Тр Преп. Прокопія Декаполіта.28 Тр Преп. Василія.(В непереступний рік беремо на повечір’ї службу завтрашнього святого).29 Преп. Касіяна.

Березень1 Тр Препмці Євдокії2 Свщмуч. Теодота.3 Муч. Євтропія і його дружини.4 Преп. Герасима.5 Муч. Конона.6 Тр 42 мучеників в Амморії новоявлених.7 Священномучеників, що були єпископами в Херсоні.8 Преп. Теофїлакта.9 + 40 мучеників, у севастійському озері замучених.10 Муч. Кодрата і його дружини.11 Св. Софронія, архиєпископа єрусалимського.12 Преп. Теофана.13 Перенесення мощей преп. Никифора.14 Преп. Венедикта.15 Муч. Агапія і тих, що з ним.16 Муч. Савина.17 Тр Преп. Олексія, чоловіка Божого.18 Кирила, архиєпископа єрусалимського.19 Мучеників Хрисанта і Дар її.20 Преподобних отців, повбиваних в обителі св. Сави.

221

21 Преп. Якова.22 Свщмуч. Василія.23 Муч. Нікона і двохсот його учнів.24 Тр Передсвяття Благовіщення.25 БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ26 6: Собор св. архангела Гавриїла. Влк Віддання Благовіщення.27 Мці Матрони.28 Преподобних Іларіона і Стефана Чудотворця.29 Священномучеників Марка і Кирила диякона.30 Тр Преп. Івана Ліствичника.31 Преп. Іпатія.

Квітень1 Тр Преп. Марії Єгипетської.2 Преп. Тита Чудотворця.3 Преп. Микити.4 Преподобних Йосифа і Георгія.5 Мучеників Теодула, Агатопода і тих, що з ними.6 Тр Св. Євтихія.7 Преп. Георгія Мелітського.8 Апостолів Іродіона, Агава, Руфа і тих, що з ними.9 Муч. Євпсихія.10 Муч. Терентія, Африкана, Максима, Помплія й 36 інших.11 Тр Свщмуч. Антипи.12 Преп. Василія.13 Свщмуч. Артемона726.14 Св. Мартина, папи Римського.15 Ап. Аристарха, Пуди і Трохима.16 Мучениць Агапії, Ірини і Хіонії.17 Преподобних Симеона й Акакія.18 Преп. Івана Декаполіта.19 Преп. Івана Старопечерника.20 Преп. Теодора Тріхини.21 Свщмуч. Януарія і тих, що з ним; свщмуч. Теодора Пергійського727.22 Тр Преп. Теодора Сикеота.23 Влкмуч. Юрія (на неділю). 24 Тр Муч. Сави Стратилата. 25 + Ап. і євангелиста Марка.26 Свщмуч. Василія.27 6: Свщмуч. Симеона, родича Господнього. 28 Тр Апостолів Якова і Сосипатра.Мучеників Максима, Дади і Кінтиліяна.29 Мучеників, що в Кизиці, і преп. Мемнона. 30 + Апостола Якова, брата св. апостола Івана.

Травень1 Α-Є Прор. Єремії.2 6: Св. Атанасія, архиєпископа олександрійського728.3 + Преп. Теодосія Печерського. Тр Мучеників Тимотея і Маври729. 4 Тр Препмці Пелагії. 5 Тр Мці Ірини.

222

6 Α-Є Праведного Йова Багатостраждального.7 6: Явління на небі Чесного Хреста. Муч. Акакія – на повечір’ї.8 Ап. і євангелиста Івана Богослова (на неділю). Тр Преп. Арсенія.9 + Перенесення мощей св. Миколая. Тр Прор. Ісаї і муч. Христофора.10 + Ап. Симона Зилоти.11 Α-Є Свщмуч. Мокія.12 Α-Є Святих Єпіфанія і Германа.13 Тр Мці Глікерії.14 Тр Муч. Ісидора.15 6: Преп. Пахомія Великого.16 Тр Преп. Теодора Освященного.17 Тр Ап. Андроніка і тих, що з ним.18 Муч. Теодота Анкирського і з ним Петра, Діонісія і сімох дів730.19 Свщмуч. Патрикія.20 Муч. Талалея і тих, що з ним.21 + Константина й Олени.22 Муч. Василіска.23 Преп. Михаїла, єпископа синадського.24 6: Преп. Симеона Дивногорця.25 + Третє віднайдення Чесної Голови Івана Предтечі.26 Тр Ап. Карпа.27 Свщмуч. Терапонта.28 Тр Преп. Микити, єпископа халкедонського.29 Тр Мці Теодосії діви.30 Преп. Ісаакія.31 Тр Муч. Єрмея731.

Червень1 Тр Муч. Юстина Філософа і тих, що з ним732.2 Тр Св. Никифора, архиєпископа царгородського.3 Муч. Лукіліяна і тих, що з ним.4 Тр Св. Митрофана, архиєпископа царгородського.5 Тр Свщмуч. Доротея.6 Тр Преподобних Висаріона й Іларіона.7 Тр Свщмуч. Теодота, єпископа анкирського.8 6: Влкмуч. Теодора Стратилата.9 6: Св. Кирила, архиєпископа олександрійського.10 Свщмуч. Тимотея.11 + Апостолів Вартоломея і Варнави733.12 Α-Є Преподобних Онуфрія і Петра Атонського734.13 Тр Мці Акилини і св. Трифілла, єпископа левкусійського.14 Α-Є Преп. Єлісея. Тр Методія, архиєпископа царгородського.15 Тр Прор. Амоса (з тропарем або без тропаря).16 Тр Св. Тихона Чудотворця.17 Α-Є Мучеників Мануїла, Савела й Ісмаїла.18 Α-Є Муч. Леонтія.19 + Ап. Юди, брата Господнього735.20 Тр Свщмуч. Методія, єпископа патарського.

223

21 Α-Є Муч. Юліяна Тарсійського.22 Свщмуч. Євсевія, єпископа самосатського.23 Тр Мці Агрипини.24 Різдво св. Івана Хрестителя.25 Α-Є Мці Февронії (разом зі службою Предтечі).26 Тр Преп. Давида Солунського.27 Α-Є Преп. Самсона, приятеля подорожніх і убогих.28 6: Перенесення мощей святих безсрібників Кира та Івана.29 Верховних апостолів Петра і Павла.30 Влк Собор 12 апостолів, разом зі службою Верховних.

Липень1 6: Лікарів і безсрібників Косми і Дам’яна(Хвалитні стихири).2 + Покладення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці736.3 Тр Муч. Якинта.4 Α-Є Св. Андрія, архиєпископа критського. Тр Преп. Марти.5 + Святих отців наших і слов’янських апостолів Кирила і Методія737.6 + Преп. Атанасія Атонського.(Преп.Сісоя – на повечір’ї або переносимо на інший день).7 Тр Преподобних Томи й Акакія.8 6: Влкмуч. Прокопія.9 Тр Свщмуч. Панкратія.10 + Преп. Антонія Печерського.(45 мучеників – на повечір’ї або в інший день).11 Α-Є Мці Євфимії.12 Мучеників Прокла й Іларія. Тр Преп. Михаїла Малеїна.13 6: Собор св. Архангела Гавриїла.Преп. Стефана Саваїта.Початок святих Отців.14 Тр Ап. Акили.(Сьогодні співаємо й завтрашніх Α-Є: мучеників).15 + Св. рівноапостольного князя Володимира738.16 Свщмуч. Антиногена і десяти його учнів. (Служба мученикам).Неділя святих Отців перших шістьох соборів.17 6: Влкмці Марини.18 Тр Єміліяна.19 Тр Преп. Маркини і преп. Дія.20 Прор. Іллі (на неділю).21 Тр Преподобних Симеона й Івана; прор. Єзекиїла.22 Α-Є Мироносиці й рівноапостольної Марії Магдалини. Тр Повернення мощей свщмуч. Фоки.23 Тр Муч. Трохима, Теофіла і тих, що з ними.24 + Мучеників Бориса і Гліба.(Α-Є: Мці Християн – на повечір’ї або в інший день).25 + Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці739.(Святих жінок Олімпіяди й Євпраксії – на повечір’ї).26 Тр Свщмуч. Єрмолая і тих, що з ним.27 + Влкмуч. Пантелеймона.28 Тр Апостолів Прохора, Ніканора, Тимона і Пармена.29 Тр Муч. Калиніка.

224

30 Тр Апостолів Сили, Силуана, Крискента, Єпенета й Андроніка.31 Тр Передсвяття Винесення Чесного Хреста. Α-Є Праведного Євдокима.

Серпень1 Влк Винесення Чесного Хреста; мучеників Макавеїв.2 6: Перенесення мощей св. Першомученика Стефана (Хвалитні стихири).3 Тр Преподобних Ісаакія, Далмата і Фавста740.4 Тр Сімох юнаків, що в Ефесі.5 Тр Передсвяття Переображення;муч. Євсигнія.6 ПЕРЕОБРАЖЕННЯ7 Α-Є Препмуч. Дометія.8 Св. Єміліяна, єпископа кизицького.9 + Ап. Матея.10 Тр Муч. й архидиякона Лаврентія.11 Тр Муч. й архидиякона Євпла.12 Тр Мучеників Фотія й Анікити.(Завтрашньому святому).13 Влк Віддання Переображення. Тр Преп. Максима Сповідника.14 Α-Є Передсвяття Успіння.Прор. Міхея.15 УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ16 Влк Перенесення Нерукотворного Образа;муч. Діомида – на повечір’ї.17 Муч. Мирона.18 Α-Є Мучеників Флора і Лавра.19 Α-Є Муч. Андрія Стратилата і тих, що з ним.20 Тр Прор. Самуїла.21 Тр Ап. Тадея.Мці Васси та її дітей.22 Тр Муч. Агатоніка і тих, що з ним.(Завтрашньому святому).23 Влк Віддання Успіння Пресвятої Богородиці.24 6: Свщмуч. Євтиха.25 Α-Є Повернення мощей ап. Вартоломея; ап. Тита26 Тр Мучеників Адріяна й Наталі.27 Α-Є Преп. Пімена.28 Тр Преп. Мойсея Мурина.29 Усікновення Чесної Голови Предтечі (на неділю).30 Тр Святих Олександра, Івана й Павла,архиєпископів царгородських.31 + Покладення Чесного Пояса Пресвятої Богородиці741.

ЧИСЛО ВСЕНІЧНИХ ЦІЛОГО РОКУЗА ТИПИКОМ САВИ 742

Καιφαλαιον γ.Ποιουμεν εν εκάστη κυριακη αγρυπνιαν, ως ποσουσϋαι του όλου ενιαυτου αγρυπνίας νβ. Γίνονται και εν ταις Δεσποτικαις εορταις αγρυπνιαι εν εκαστω μηνι αυτών ούτως.Σεπτεμβρ:...... η. ιδ κσ.

225

Νοεμβρ:............ κα.Δεκεμβρ:............ κε.Ιανουαρ:.......... ς ιζ.Φεβρουαρ:........... β.Μαρτ:.............. κε.Μαι:................ η.Ιουν:............ κδ κύ.Αυγουστ:....... ς. ει. κδ.Ακαληψ. - Ομού .... ξη.

Ειπερ ο Προεστως Φελει:Νοεμβρ:.............ιγ.Δεκεμβρ:.............ε.Ιανουαρ:............ κ.Το κατά την μονην Αγιου, εν η γίνεται απεραιτητως και εν τη μονή αυτού.Εισι δε και Λιται γινόμενοι, ειπερ ο Προεστως ϋελει.

ПРАВИЛО РУХОМИХ СЛУЖБПісна тріодь

Неділя Митаря і ФарисеяВ шість перших днів, від понеділка до суботи Блудного, тріодь не має нічого, а тільки октоїх і мінея. – Загальниця.

Неділя Блудного1. В п’ять перших днів, від понеділка до М’ясопусної п’ятниці, тріодь не має нічого, а тільки октоїх і мінея.2. М’ясопусна субота – Задушна.

М’ясопусна неділяПро Страшний суд

1. Служба Сиропусного тижня – покаянна, ніби передсвяття перед Великим постом.2. В понеділок, вівторок і четвер в тріоді мало що є, решта – в октоїху і мінеї.3. В середу і п’ятницю тріодь має повнішу пісну службу.4. Влк: Сиропусна субота. Святим посникам.

Сиропусна неділяВигнання Адама

1. В п’ять днів, від понеділка до п’ятниці 1-го тижня посту, служба – пісна. В понеділок починається Велика чотиридесятниця.2. Перша субота Великого посту. Влкмуч. Теодора Тирона.

Перша неділя постуПравослав’я: проти іконоборців

1. В п’ять днів, від понеділка до п’ятниці 2-го тижня посту, служба – пісна.2. Від понеділка і далі беремо на повечір’ях канон святих мінеї, що випадуть від суботи Лазаря до неділі ап.Томи, обидва включно.3. Друга субота посту: служба мученикам, святителям і всім святим, також померлим – за уставом субот з „алилуя”, зі службою чергового святого мінеї. Так само і в 3-ю і 4-у суботи посту.

Друга неділя постуБез назви. Покаянна

1. В п’ять днів, від понеділка до п’ятниці 3-го тижня посту, служба – пісна.2. Третя субота посту: служба суботи з „алилуя” так, як в 2-у суботу посту.

Третя неділя постуХрестопоклонна

226

1. В п’ять днів, від понеділка до п’ятниці 4-го тижня посту, служба – хрестопоклонна.2. Четверта субота посту: служба – як в 2-у і 3-ю суботи посту.

Четверта неділя постуБез назви. Покаянна

За бажанням – і службу св. Івана Ліствичника.1. В понеділок, вівторок, середу і п’ятницю 5-го тижня посту служба – пісна.2. В четвер 5-го тижня посту: служба покаянна Великого канону, з поклонами.3. Субота 5-го тижня посту – Акафістова.

П’ята неділя постуБез назви. Покаянна

За бажанням – і службу преп. Марії Єгипетської. В п’ять днів, від понеділка до п’ятниці 6-го тижня посту, служба – пісна.

Квітня тріодьШоста субота посту – Лазаря

Канони святих мінеї, що від цієї суботи до неділі ап.Томи, було взято на повечір’ях від понеділка 2-го тижня посту і далі.

Шоста неділя посту – КвітнаОдноденне свято зі всенічним

1. У великі понеділок, вівторок і середу служба – страснопокаянна, ніби попереджаюча Христові Страсті743.2. У Великий четвер: Тайна Вечеря і початок Христових Страстей.3. У Велику п’ятницю: Христові Страсті.4. У Велику суботу: Покладення Христа у гріб.

ВЕЛИКДЕНЬ: ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ39-денне свято

1. Від понеділка до Світлої суботи включно співаємо цілу службу – Воскресінню.2. У понеділок і вівторок стримуємося від праці й беремо участь у богослужінні. Протягом тижня дозволяється їсти м’ясо.

ДРУГА НЕДІЛЯ ВІД ВЕЛИКОДНЯ –АНТИПАСХИ – ТОМИ

7-денне свято зі всенічнимПонеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця і субота в середині свята неділі ап.Томи, з мінеєю.

Третя неділя від Великодня – Мироносиць7-денне свято

Понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця і субота – в середині свята Мироносиць, з мінеєю.

Четверта неділя від Великодня – Розслабленого3-денне свято

1. Понеділок і вівторок – в середині свята Розслабленого, з мінеєю.2. Середа Переполовинення П’ятидесятниці. 8-денне свято, без всенічного і без полієлею.

П’ята неділя від Великодня – Самарянки4-денне свято

1. Понеділок і вівторок – в середині свята Переполовинення; службу Самарянки затримується, доки не віддасться свято Переполовинення.2. Влк: середа: віддання Переполовинення.3. Четвер, п’ятниця і субота – в середині свята Самарянки.

Шоста неділя від Великодня – Сліпонародженого4-денне свято

1. Понеділок, вівторок і середа – в середині свята Сліпонародженого; в середу – ще й Влк: віддання·Воскресіння і передсвяття Вознесіння.2. Четвер: ВОЗНЕСІННЯ. 9-денне свято зі всенічним.

227

Сьома неділя від Великодня – Святих Отців1. Понеділок, вівторок, середа і четвер – в середині свята Вознесіння.2. П’ятниця: Влк: віддання Вознесіння.3. Задушна Субота. Все – за уставом М’ясопусної суботи тут, на стор. 320.

НЕДІЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА

7-денне свято зі всенічним1. Понеділок Святого Духа (і свято Пресвятої Тройці – за бажанням). Стримання від праці з присутністю на богослужінні.2. Протягом тижня дозволяється їсти м’ясо.3. Субота: Влк: віддання Зіслання Святого Духа.

Перша неділя по Зісланні Святого Дужа – Всіх СвятихТут закінчується давня тріодь

1. В цю неділю починається стовп недільних утренних євангелій і літургійних дня.2. В понеділок, вівторок і середу тріодь не має нічого.3. Четвер: ЄВХАРИСТІЇ. 8-денне свято. Всенічне переносимо на неділю.

Друга неділя по Зісланні Святого Духа.Всенічне Євхаристії

1. З цією неділею починається стовп голосів.2. В четвер: Влк: віддання свята Євхаристії.3. В п’ятницю: +· Співстраждання Пресвятої Богородиці. Празник одноденний, полієлейний. На цьому закінчується нова тріодь.

Служби октоїхаВ неділю: воскреснаВ понеділок: покаянна й ангеламУ вівторок: покаянна і ПредтечіВ середу і п’ятницю: хрестові і БогородиціВ четвер: апостолам і св. МиколаєвіВ суботу: всім святим і померлим

Таблиця ІНЕДІЛЬНІ ЛІТЕРИ І МЕЖОВІ КЛЮЧІ

на 40 останніх років індиктіона,тобто періода 532 років,

14-го від створення світу 744

РокуХристов.

Літеранедільна

Ключмежовий




1901190219031904

завд

ІОтОЖ

1921192219231924

дє

зілоа

щЛД

От

1905190619071908

єзіло

зв

ШК

ЯтьX

1925192619271928

вгд

зіло

ОЙор

ІжицяΚ

228

1909191019111912

гдєз

ЗілоЩТГ

1929193019311932

злвд

ЯтьΠ3

Щ

1913191419151916

авгє

От0АΤ

1933193419351936

езіло

зв

ЛДЦ3

1917191819191920

зілозаг

ΚЯтьΠ

Зіло

1937193819391940

гдєз

ЙорІжиця

ЄЦ

Таблиця IIНЕДІЛЬНІ ЛІТЕРИ і МЕЖОВІ КЛЮЧІ

на всі 532 роки індиктіона,15-го від створення світу







1941194219431944

авгє

ПБΦЛ

1965196619671968

гдєз

ΦЖШΡ

1945194619471948

зілозаг

ЮΡЙ

Йор

1969197019711972

авгє

ИХНЄ

1949195019511952

дє

зілоа

ІжицяЄЧП

1973197419751976

зіло3аг

ЧІЬФ

1953195419551956

вгд

зіло

БΦΜЮ

1977197819791980

дє

зілоа

ЖШСВ

1957195819591960

завд

ΡИ

ЙориΜ

1981198219831984

вгд

зіло

XΗЯС

229

1961196219631964

єзіло

зв

ЄЧІ

Йори

1985198619871988

3авд

ІЬОЖ

1989199019911992

єзіло

зв

шΚГX

2021202220232024

гдєз

ЙорІжиця

ЛЯть

691 Грецькі устави приписують катавасію Воскресіння і на його віддання.692 Подаємо цю єктенію за виданням нашої Почаївської мінеї. Грецько-Венеціянська мінея, яку маємо, не додає до жодного з п’яти її членів „Промовмо всі”; в решті узгоджується з Почаївською, крім другого члена, бо не маючи ані папи, ані царя, моляться тільки взагалі за православних християн.693 Львівський Синод забороняє службу за померлих тільки в полієлейні свята; однак, краще буде не брати її і в славословні свята, як наказує й циркуляр митрополита від 1.листопада 1901 року.694 Служби мінеї подаємо за виданням Почаївської мінеї 1761 року, а служби тріоді — за виданням почаївських тріодей пісної 1784 року і квітної 1786 року.695 Прим. ред. Знаки, що подані були в оригіналі, з метою полегшення визначення виду служби, були замінені на інші. З огляду на це, замінені були також пл. З і 5 в цих примітках.696 Так подаємо за давніми уставами; за новим — в наших часословах додаються тропарі святим на всі дні.697 В типику Львівського Університету і нашому рукописному тільки — свято на 4 з алостол-євангелією на Літургії.698 В Церковному Оці, як також і в типику Львівського Університету, — свято на 6 з малим славослов’ям.699 В Грецько-Венеціянській мінеї, в Грецькому часослові й в нашому рукописному типику пам’яті цих двох Йонів не подаються, а подаються вони в мінологіоні Василія; в наших і російських уставах їхня служба подається на повечір’ї; так само і в типику Львівського Університету.700 В типику Львівського Університету катизма — звичайна чергова.701 За винятком Верховних апостолів Петра і Павла 29 червня та улюбленого апостола 26 вересня і 8 травня, яким устави приписують всенічне, іншим апостолам і євангелістам старовинні устави приписують службу тільки на 6, без славослов’я; а в наших і російських уставах приписано їм полієлей.702 Полієлей — за бажанням; і тоді мученикам співаємо на повечір’ї або переносимо на 13 і співати — тільки на 4 з тропарем. В типику Львівського Університету приписана їм — на 14, також тільки на 4 з хвалитними стихирами.703 В Почаївському трефологіоні подається йому полієлей. В Римському бревіярії, 1 травня, припускається, що він мав би бути один з дванадцяти.704 Також і цю Параскеву, як і ту, що 14 жовтня, подається в мінеї на 6, без великого славослов’я, а полієлей — тільки за бажанням. В типику Львівського Університету навіть не згадується про неї; а грецькі місяцеслови не мають жодної з цих Параскев.705 Наша мінея залишає на вибір — співати полієлей або тільки на 6 зі славослов’ям, або без славослов’я, а інші — без славослов’я. За рішенням митрополита 1901 р. — з великим славослов’ям.706 В Церковному Оці приписано на 6. В типику Університету — на 4 і, за бажанням, хвалитні стихири.707 Якщо в неділю, на яку переноситься служба св. Йосафата, випаде полієлейний святий, як 13, 14 або 16 листопада, належить тоді службу полієлейного святого перенести на 15 або 18 листопада; якщо в неділю випадуть служби святих Івана і Ніла — перенести їх на інший день. Службу св. Йосафата Львівський Синод визначив на 12 листопада за григоріанським, опісля, однак, всі три наші ординаріяти визначили її на 12 за юліянським. („Єпархіальні відомості”, 8 червня 1900, ч. VII), і цього дотримуємось, доки не зміниться календар.708 Тому що починається піст перед Різдвом Христовим, мінея подає „алилуя”, крім суботи і неділі.709 Другого Варлаама і Йоасафа митрополичий ординаріят наказав не брати („Єпархіальні відомості”, 16 листопада 1901 р.).710 Почаївський трефологіон 1777 р. (не мінея, як зазначили ми на стор. 136) приписує святій полієлей.711 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.712 Тому що починається піст перед Різдвом Христовим, мінея подає „алилуя”, крім суботи і неділі.713 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар” тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.714 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.

230

1993199419951996

гдез

ΗЩТІ

2025202620272028

авгє

Π3

ЙорЛ

1997199819992000

авгє

Ото

ЗілоШ

2029203020312032

Зілозаг

ДЦИ

Йор

715 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.716 Наша мінея залишає на рішення настоятеля співати службу св. Варвари зі всенічним або з полієлеєм, або на 6 зі славослов’ям, або без славослов’я; інші подають і на 6, без славослов’я. За рішенням митрополита — на 6 з великим славослов’ям.717 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.718 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.719 За загальними уставами служба цього свята — тільки на 6 без славослов’я; в Московському типику — зі славослов’ям.720 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.721 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.722 Церковне Око, наш рукописний типик і типик Львівського Університету приписують „алилуя”.723 Наша мінея подає: „алилуя” або тропар, тому що за попереднім уставом в пісні дні посту перед Різдвом Христовим співалося „алилуя”.724 Дванадцятиденну загальницю, від 25 грудня до 6 січня обидва включно, розуміємо з виключенням навечір’я Богоявління, бо з ним було б тринадцять днів.725 Дні 26 і 27 грудня, хоч у мінеї не мають всенічного, ані навіть полієлею, однак, для більшої пошани Різдва Христового відзначаються у нас стриманням від праці й присутністю на богослужінні; св. Стефанові Львівський Ординаріят приписує велике славослов’я („Єпархіяльні Відомості”, 16 листопада 1901). Євтимію — на повечір’ї в інший день.726 В грецьких мінеях не подається служба цього святого, тільки в синаксарі згадується його ім’я.727 Служба багатьом священномученикам.728 Церковне Око, Почаївський трефологіон 1777 року і наш рукописний типик подають ще й службу Перенесення мощей святих страстотерпців руських Бориса і Гліба; однак, оскільки ані наша Почаївська мінея, ані Московський типик її не подають, ані навіть не згадують, залишається на бажання співати її чи ні, чи співати з полієлеєм, як має Церковне Око і Почаївський трефологіон, або без полієлея, разом зі службою св. Атанасія, як подає наш рукописний типик. Зрештою, пам’ять святих мучеників випадає 24 липня і тоді співаємо їхню службу; але там, де є храм, не треба відкидати.729 Їхня служба — на повечір’ї або в інший день, за рішенням настоятеля.730 У грецьких виданнях подається тільки Петра, Діонісія й сімох дів, а Теодота — тільки 7 червня.3 „Алилуя” або тропар.731 Св. апостола Герми, одного з 70 учнів (про нього згадує апостол в листі до римлян 15.4; Мартирологій Римський і Квіт.), тут не подаємо тому, що в богослужінні нічого не має, ані не згадується в Грецькому місяцеслові.732 Св. апостола Герми, одного з 70 учнів (про нього згадує апостол в листі до римлян 15.4; Мартирологій Римський і Квіт.), тут не подаємо тому, що в богослужінні нічого не має, ані не згадується в Грецькому місяцеслові.733 Церковне Око, наш рукописний типик і типик Львівського Університету приписують тільки на 6, без славослов’я.734 Наша мінея і Церковне Око залишають на рішення еклезіярха співати преп. Онуфрієві зі всенічним. Митрополичий ординаріят — на 6 з великим славослов’ям.735 Церковне Око приписує йому тільки на 6, без славослов’я; наш рукописний типик — тільки на 4.736 Наш рукописний типик і типик Львівського Університету приписують цю службу (так, як і ту, що 31 серпня) — тільки на 6, з октоїхом. Московський типик і Грецько-Венеціянська мінея приписують цілу службу — тільки Богородиці, однак, малого виду, тільки на утрені, від канону до кінця, — великого виду;

231

2001200220032004

зіло3аг

ΚЯтьОт

Зіло

2033203420352036

дє

зілоа

ІжицяЄЧП

2005200620072008

дє

зілов

ЩΤД

От

2037203820392040

вгд

зіло

БФΜЮ

2009201020112012

вгд

зіло

ОА

ІжицяΚ

2041204220432044

3авд

РИ

ЙориІжиця

2013201420152016

завд

ЯтьΠЗ

Щ

2045204620472048

єзіло

зв

ЄЧΡБ

2017201820192020

єзіло

зв

ЛДЦО

2049205020512052

гдез

ΦΜ

Вел.юсΡ

2053205420552056

авгє

ΠЙори

ΗЄ

2085208620872088

зіло3аг

ΚГ

ОтΗ

2057205820592060

зілозаг

ЧІЬФ

2089209020912092

дє

зілоа

ЩТД

От

однак, Грецько-Венеціянська мінея, замість чергової катавасії „Відкрию уста”, подає ірмос останнього канону і то тільки по 3-ій, 6-ій і 9-ій піснях. Церковне Око і наша мінея подають — з полієлеєм; а наша мінея додає: „якщо нема всенічного”; але цього не робимо.737 Львівський Синод (в українському тексті) визначив день пам’яті цих святих 5 липня за григоріянським календарем, однак, пізніше наші ординаріяти визначили її 5 липня за юліянським. Св. Атанасія Атонського з 5 липня перенесли на 6 липня („Архиєпархіяльні Відомості”, 8 червня 1900).738 Все — за уставом Богослова, коли випаде в неділю Отців, що перед Зісланням, за винятком всенічного. На літургії: тропарі всіх трьох служб — за своїм чином. Прокімен-алилуя, апостол-євангелія — Отцям і Володимирові; чергові не беремо (Прим, на стор. 296). Причасний — „Хваліте” й Володимирові.739 Типики наш рукописний, Грецький та Львівського Університету й Церковне Око приписують службу св. Анни на 6, разом з жінками і з октоїхом, без славослов’я, подібно й Московський типик, однак, зі славослов’ям. Грецько-Венеціянська мінея подає велику вечірню, а утреню — велику тільки від канону.740 Тропар або „алилуя”.741 Див. 2 липня, прим. 1.742 Typicon S. Sabae; Codex Vatican. An. 1317, sub num. 784; йому відповідає й надрукований у Венеції 1615 року, Книгосховище св. Августина в Римі.743 Див. прим. 1 на стор. 427.744 Прим. ред. Замість літер, які в сучасній українській абетці не мають прямого відповідника, подаються їхні назви за кирилицею.

232

2061206220632064

дє

зілоа

ЖШСИ

2093209420952096

вгд

зіло

ОЗіло

ІжицяΚ

2065206620672068

вгд

зіло

XΗЖЧ

2097209820992100

завд

ЯтьОт3

Щ

2069207020712072

3авд

ІЬОЖ

2101210221032104

єзіло

зв

ТДЦО

2073207420752076

єзіло

зв

ШСГХ

2105210621072108

гдєз

АІжиця

ЛЯть

2077207820792080

гдєз

ΗЯТІ

2109211021112112

авгє

ΠЗ

ЙорЛ

2081208220832084

авгє

ЬО

ЗілоШ

2113211421152116

зілозаг

ДЦИ

Йор

2117211821192120

дє

зілоа

ІжицяЛЧП

2149215021512152

вгд

зіло

ЙориΗЖЧ

2121212221232124

вгд

зіло

ЗЙорΜд

2153215421552156

3авд

ІЬXЖ

2125212621272128

завд

ЦИ

ЙориІжиця

2157215821592160

єзіло

зв

ШСГX

2129213021312132

єзіло

зв

ЄЧРБ

2161216221632164

гдєз

ΗЖТІ

233

2133213421352136

гдє·з

ΦΜ

Вел.юсΡ

2165216621672168

авгє

ЬО

ЗілоШ

2137213821392140

авгє

ИЙори

ΗЄ

2169217021712172

зілозаг

СГ

ОтИ

2141214221432144

зілозаг

ЧΡВФ

2173217421752176

дє

зілоа

ЯТКЬ

2145214621472148

дє

зілоа

ΜВел.юс

СИ

2177217821792180

вгд

зіло

ОЗілоЩΚ

2181218221832184

завд

ГОтЗ

Щ

2213221422152216

єзіло

зв

ЛЧΡЗ

2185218621872188

єзіло

зв

ТДЦО

2217221822192220

гдєз

ЙорΜЄЦ

2189219021912192

гдєз

ЗілоІжиця

ЛЯть

2221222222232224

авгє

ИЙори

ΦЄ

21932194219І2196

авгє

От3

ЙорΤ

2225222622272228

зілозаг

ЧΡВФ

2197219821992200

зілозаг

ДЦПА

2229223022312232

дє

зілоа

МВел.юс

СИ

2201220222032204

дє

зілоа

ІжицяЛЮΠ

2233223422352236

вгд

зіло

ЙориНЖЧ

234

2205220622072208

вгд

зіло

3ЙорΜД

2237223822392240

завд

РВХМ

2209221022112212

завд

ЦИ

ЙориІжиця

2241224222432244

єзіло

зв

Вел.юсСІ

Йори

2245224622472248

гдєз

ΗЖШІ

2277227822792280

авгє

От3

ЙорΤ

2249225022512252

авгє

ЬX

ЗілоШ

2281228222832284

зілозаг

ДЦП

Зіло

2253225422552256

зілозаг

СГ

ОтΗ

2285228622872288

дє

зілоа

ІжицяЛЮОт

2257225822592260

дє

зілоа

ЖТКЬ

2289229022912292

вгд

зіло

ЗЙор

ІжицяД

2261226222632264

вгд

зіло

ОЗілоЩС

2293229422952296

завд

ЦПБ

Іжиця

2265226622672268

завд

ГОтОЯ

2297229822992300

єзіло

зв

ЛЮΡЗ

2269227022712272

єзіло

зв

ТК

ЯтьО

2301230223032304

гдєз

ЙорΜЄЦ

2273227422752276

гдєз

ЗілоЩЛГ

2305230623072308

авгє

ИЙори

ΦЛ

235

2309231023112312

зілозаг

ЧΡИ

Йор

2341234223432344

дє

зілоа

ЖШΚЬ

2313231423152316

дє

зілоа

ΜЄЧИ

2345234623472348

вгд

зіло

XЗілоЩС

2317231823192320

вгд

зіло

ЙориΦЖЧ

2349235023512352

завд

ГОтОЖ

2321232223232324

завд

ΡВXΜ

2353235423552356

єзіло

зв

ТК

ЯтьО

2325232623272328

єзіло

зв

Вел.юсСІ

Йори

2357235823592360

гдєз

ЗілоЩЛГ

2329233023312332

гдєз

ΗЖШΡ

2361236223632364

авгє

ОтО

ЙорΤ

2333233423352336

авгє

ВXΗ

Вел.юс

2365236623672368

зілозаг

КЯтьΠ

Зіло

2337233823392340

зілозаг

СІ

ОтΗ

2369237023712372

дє

зілоа

ЩЛД

От

2373237423752376

вгд

зіло

ЗЙор

ІжицяД

2405240624072408

завд

ΡИXΜ

2377237823792380

завд

ЦДБ

Іжиця

2409241024112412

єзіло

зв

ЄЧІ

Йори

236

2381238223832384

єзіло

зв

ЛЮΡЗ

2413241424152416

гдєз

ΦЖШР

2385238623872388

гдєз

ЙорІжиця

ЄЦ

2417241824192420

авгє

ВXΗ

Вел. юс

2389239023912392

авгє

ΠБΦЛ

2421242224232424

зілозаг

СІЬΗ

2393239423952396

зілозаг

ЮΡИ

Йор

2425242624272428

дє

зілоа

ЖШКВ

2397239823992400

дє

зілоа

ΜЄЧИ

2429243024312432

вгд

зіло

XΗЩС

2401240224032404

вгд

зіло

ЙориΦЖЧ

2433243424352436

завд

ІОтОЖ

2437243824392440

єзіло

зв

ЩΚ

ЯтьX

2457245824592460

вгд

зіло

ОЙор

ІжицяΚ

2441244224432444

гдєз

ЗілоЩТГ

2461246224632464

завд

ЯтьΠЗ

Щ

2445244624472448

авгє

ОтОАΤ

2465246624672468

єзіло

зв

ЛДЦЗ

2449245024512452

зілозаг

ΚЯтьΠ

Зіло

2469247024712472

гдєз

ЙорІжиця

ЄЦ

237

2453245424552456

дє

зілоа

ЩЛД

От

ВЕЛИКОДНІ РИМСЬКІ І ГРЕЦЬКІРОЗБІЖНОСТІ745

на 40 останніх років 14-го індиктіона746

Року Римський Грецький Розбіжність(тижнів)

1901190219031904

К. 7Б. 30К. 12К. 3

Κ. 1Κ. 14К. 6К 28

1411

1905190619071908

К. 23К. 15Б. 31К. 19

Κ. 17Κ. 2Κ. 22К. 13

1051

1909191019111912

К. 11Б. 27К. 16К. 7

Б. 29Κ. 18Κ. 10Б. 25

0510

1913191419151916

Б. 23Κ. 12К. 4Κ. 23

Κ. 14Κ. 6Б. 22Κ. 10

5100

1917191818191920

Κ. 8Б. 31Κ. 20Κ. 4

Κ. 2Κ. 22Κ. 7Б. 29

1501

1921192219231924

Б. 27Κ. 16Κ. 1Κ. 20

Κ. 18Κ. 3Б. 26Κ. 14

1501

1925192619271928

К. 12К. 4Κ. 17К. 8

Κ. 6Κ. 19Κ. 11Κ. 2

1411

745 Розбіжність визначається після додання до Великодня грецького 13 днів.746 Б. – березень, К. – Квітень, 0 – співпадають.

238

1929193019311932

Б. 31К. 20К. 5Б. 27

Κ. 22Κ. 7Б. 30Κ. 18

5115

1933193419351936

К. 16Κ. 1Κ. 21К. 12

Κ. 3Б. 26Б. 15Б. 30

0110

1937193819391940

Б. 28Κ. 17Κ. 9Б. 24

Κ. 19Κ. 11Б. 27Κ. 15

5105

III. ТАБЛИЦЯ ПОВСЯКЧАСНА,що містить 35 стовпів неділь цілого року із зазначенням Євангелій і рядових голосів

А Б В Γ Д Є Ж Зіло

3 Й І Κ Л Μ Η 0 Π Ρ С Ί Іжиця

Січень

7 8 9 10 11 12 13 7 8 9 10 11 12 13 7 8 9 10 14 15 16 17 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31

Бер-нь 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Травень

17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 1 2 3 4 5 624 25 26 27 28 29 ЗО 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1331 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Ч ер в е нь

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 1 2 3 4

21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

28 29 ЗО 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12а

13а

14а

15а

16а

17а

18


3 Й І Κ Л Μ Η 0 Π Ρ С Т Іжиця

Лип

5 6 7 8 9 10 11 12а

13а

14а

15а

16а

17а

18а

19 20 21 22 23 24 2512 а а а а а а а 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1

239

ень

13 14 15 16 17 18 1919 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8

26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15Серпень

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 1 2 3 4 5

23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 b7

b8

b9

b10

b11

b12

30 31 1 2 3 4 5 6 b7

b8

b9

b10

b11

b12

b13 14

c15

с16

с17

с18

с19

Вересень

6 7 8 9 10 11 12 13 14 с

15 с

16 с

17 с

18 с

19 с

20 с

21 22 23 24 25 26 b13 14

c15

с 16

с17

с18

с19

с20

с21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 1 2 3

с20

c 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

27 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Ф X От

Ц Ч Ш Щ Йор

Йори

Ь Ять

Ю Вел.юс

Я Неділя Голос

Єванг. нед-на

Січень11 12 13 7 8 9 10 11 12 13 7 8 9 10 Неділя по Богоявлінні 14 15 16 17 ряд. 29 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 ряд. 30

2519 26

2027

21 28

2229

23 30

24 31

25 26 27 28 29 30 31 ряд. 31 ряд. 321

8 29

310

411

512

613

714 Лютий 1 2 3 4 5 6 7 Митар.

Квітень 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 ВеликодняЧервень

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 По Зісланні

1 8 1 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 2 1 2 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 1 2 3 4 3 5 3 28 29 ЗО 1 8 9 10 11 4 3

4 а а а а а а 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 5 4 5 а а а а а а а

12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 6 5 6

19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 7 6 7

Ф X От

Ц Ч Ш Щ Йор

Йор

Ь Ять

Ю Вел.

Я Неділя Голос


240

и юс

Липень 26 27 28 29 ЗО 31 1 2 3 4 5 6 7 8 8 7 8

Серп. 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 9 8 99 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 10 1 1016 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 11 2 1123 24 25 26 27 28 29 ЗО 31 1 2 3 4 5 12 3 1

b b b b b b 30 31 1 2 3 4 5 6 7 І 9 10 11 12 13 4 2

Вересень

b b b b b b b c c c c c 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 14 5 3 b c c c c c c c 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 15 6 4 c c

20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 1 2 3 16 7 5

27 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 d8

d9

d10 17 5 6

d d d d d d d 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 1 7d d d d

Жовт. 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 19 2 818 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 20 3 9



Жовтень

d d d d d d d4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24d d d d11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 3118 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7

25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Листопад

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 1 2 3 4 5 22 23 24 25 26 27 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10f

11f

12f

13f

14f

15f

16f

17g18

g19

Грудень

6 7 8 9 10 f

11 f

12 f

13 i

14 f

15 f

16 g17

g18

g19

g20

g21

g22

g23

g24 25

h26

f f f f f g g g g g g g h h h h h h і і 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 g g g g g h h h h h h і i i і і I I I 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 h h h h h і i і і i I I I I I I I

241

27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16



Січень

i і і І I I I I I I 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 3017 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 624 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 і 6 7 8 9 10 11 12 1331 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27Люти

й 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 1 2 3 4 5 6

21 22 23 24 25 26 27 28 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 28 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Берез. 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27Люти

й 0 2 3 4 5 5 6 5 6 5 6 7 8 5 6 7 8 9 9 9 9

Ф X От

Ц Ч Ш Щ Йор

Йори

Ь Ять

Ю Вел.юс

Я Неділя

Голос


Жовт. 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 21 4 10

Листоп.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 22 5 118 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 23 6 115 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 24 7 222 23 24 25 26 27 28 29 30 1 2 3 4 5 25 8 3

29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10f

11f

12 26 1 4

Грудень

6 7 8 9 10f

11f

12f

13f

14f

15f

16f

17g18

g19 27 2 5

f13

f14

f15

f16

f17

g18

g19

g20

g21

g22

g23

g24 25

h26 28 3 б

g20

g21

g22

g23

g24 25

h26

h27

h28

h29

h30

h31

i1

i2 29 4 7

h27

h28

h29

h30

h31

i1

i2

i3

i4

i5

6 I7

I8

I9 30 5 8

Січень

i3

i4

i5 6

I7

I8

I9

I10

I11 12 13 14 15 16 31 6 9

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 32 7 10

17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Н 8 11

242

Ф X От

Ц Ч Ш Щ Йор

Йори

Ь Ять

Ю Вел.юс

Я Неділя

Голос


Січень 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 Н 1 131 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Н 2 2

Лютий 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Н 3 314 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 Н 4 421 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 Н 5 528 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Н 6 6

Берез.7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Н 7 714 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 Н 8 821 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 1 2 3 Н 1 928 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Н 2 10

Лютий 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 Віддання Стрітення

ЄВАНГЕЛІЯ ОКРЕМИХ НЕДІЛЬ МІНЕЇ,що збігаються з євангеліями рядових неділь

a) Неділя святих Отців перших шістьох соборів 16 липня.b) Неділя перед Воздвиженням.c) Неділя по Воздвиженні.d) Неділя святих Отців Собору Нікейського II 11 жовтня,e) Неділя рядова, що збігається з неділею Праотців.f) Неділя святих Праотців.g) Неділя святих Отців.h) Неділя по Різдві.i) Неділя перед Богоявлінням.I) Неділя по Богоявлінні.

ПОЯСНЕННЯ ТАБЛИЦІ1. Таблиця містить 35 стовпів неділь цілого року, за числом 35 межових ключів і 35 відповідних їм великодніх днів.2. В горі таблиці, тобто в 1-му її поперечному рядку, зазначені всі 35 межових ключів, під кожним з яких простягається рядок, або стовпець, неділь цілого року, з зазначенням дня місяця, в межах якого ці неділі випадають, й їхні числа або назви. Назви місяців подані поза стовпцем, з лівого боку, й відділені один від одного поперечними сходоподібними лініями; день місяця подається у стовпці, а число або назва неділі – поза стовпцем, з правого боку таблиці.3. В 7-му рядку подаються всі 35 днів, в які може випасти неділя Митаря, в яку починається тріодь.4. У 8-му рядку подаються подвійним друком всі 35 великодніх днів, відповідні 35 межовим ключам.5. В п’яти рядках, що між Митарем і межовими ключами, зазначаються всі 35 неділь, що можуть випасти між Богоявлінням і Митарем, тобто неділя по Богоявлінні і чотири останніх рядових (29-а, 30-а, 31-а і 32-а). Однак, оскільки не всі ці неділі завжди матимуть місце, пояснення чого подали ми на стор. 144 (бо це залежить від того, раніше чи пізніше випаде Великдень), між цими п’ятьма неділями деякі місця можуть бути незаповнені, а це означає, що тоді відповідні їм неділі, зазначені з правого боку таблиці, не матимуть місця. Напр. під межовим ключем „А” всі місця – незаповнені, це означає, що жодна з цих 5 неділь не буде братися, але відразу по Богоявлінні – тріодь.6. З тріодних неділь подали ми тільки три, тобто середню – Воскресіння і дві крайніх, тобто

243

Митаря і Всіх Святих; решту неділь, що між ними, не подаємо, бо зі зручністю можна тримати їх в пам’яті і без таблиці, бо мають вони звичайно власні назви і служби, що цим назвам відповідають.7. На неділі, що попереджають неділю Митаря, не подаємо ані голосу, ані недільної євангелії, бо залежать вони від минулого Великодня, і тому належить шукати їх наприкінці таблиці, в межах січня і лютого під межовим ключем минулого Великодня.8. При деяких неділях подаються подвійним друком латинські літери. Це означає, що тоді з євангелією цієї неділі має бути поєднана ще й інша однієї з 10 окремих неділь мінеї, поданих після таблиці з відповідними латинськими літерами747.9. Після цього, якщо хочеш довідатися які неділі в якомусь році належить брати між Богоявлінням і Митарем, шукай насамперед межовий ключ наступного Великодня, за допомогою табл. І або табл. II, і під ним в табл. III віднайдеш ці неділі; тільки, якщо рік – переступний, дотримуйся безпосередньо наступного стовпця. А якщо волієш дізнатися, яка Неділя, голос і недільна євангелія мають братися· в одну з неділь по Зісланні Св. Духа, то визначивши межовий ключ цього року і зійшовши його стовпцем до місця і дня неділі, слідуй від нього поперечним рядком на правий бік таблиці й це все віднайдеш.10. Щодо віддання Стрітення, що подаємо в останньому рядку таблиці, знай, що під ключем „А” число „0” означає, що віддання тоді не буде; під ключами від „Р” до кінця число „9” означає, що віддання буде 9 лютого, а під іншими – буде в різні дні, в залежності від ключів; тільки в переступний рік дотримуйся безпосередньо наступного стовпця. Межові ключі належить визначати від наступного Великодня.

УСТАВ

ПРО СВЯТІ ДВЕРІ І ЗАВІСУ ІКОНОСТАСУЗа уставом Грецького евхологіона св. двері відчиняються тільки εις την αρχήν του μεγάλου Εσπερινού, οτε θυμια μονός ο Ιερεύς, εις τας εισόδους πασάς, ήγουν των Εσπερινών και της Λειτουργίας, και του αγίου Ευαγγελίου. Ωσαύτως ανοίγεται και από του Μετά φόβου... μέχρι της συμπληρώσεως της -θειας Λειτουργίας.Завіса, за теперішнім звичаєм атонських монастирів, на Літургії, по закінченні проскомидії відсувається і по „Великому вході” засувається, на „Особливо” відсувається і по „І нехай будуть” засувається, на „Зі страхом” відсувається і так перебуває до закінчення Літургії748. За колишнім звичаєм Атонської гори, коли служить один ієрей, тобто без диякона, завіса засувається по „Великому вході” і не відсувається до закінчення причастя. До того ще перебуває відсунутою на вечірнях і на утренях з 1-им часом і на молебні. Коли часи відправляються без Літургії, відсувається на читання апостола і засувається по відпусті „Зображальної”749.

Кінець і Богові слава.Благослови, Всесвята Богородице, цю працю на добро святих Божих Церков. Амінь.

ДодатокУстав Богослужінь

вечірні, утрені й БожественноїЛітургії 750

І. Вступні зауваги1. Святилище і свята трапезаСвятилище і св. трапеза мають бути правильно впорядковані, щоб відправи богослужінь могли належно і відповідно відбуватись:1. Святилище повинно бути бодай на один східець вище від храму вірних. В самому, однак, святилищі не повинно бути жодних східців, що провадили б до св. трапези.2. Свята трапеза – чотирикутна, відокремлена від стіни, міститься посередині святилища так,

244

щоб можна було її обходити. Під північною стіною святилища приміщено проскомидійний стіл (принесення), а під південною – інший стіл, на якому підготовляються святі ризи.3. Артофор, або кивот, що міститься посеред св. трапези (престолу), повинен бути споруджений на вигляд малої святині або гробу. Не повинен він бути надто високим і широким, щоб своїми розмірами літургійних дій служителя й співслужителів не стримував ані не вчиняв неможливими.4. Свічники, що стоять на св. трапезі, не повинні її затуляти, але належить по обох боках хреста або кивота ставити один свічник з одною, двома або трьома свічками. Дозволяється уживати також семираменний свічник з олив-ними лампадками, який приміщують позаду св. трапези.5. На св. трапезу не дозволяється класти жодних реліквіяріїв, ані квітів, природних чи штучних, ані будь-чого, що для богослужіння непотрібне. Книга для богослужіння (служебник) має бути покладена на подушці, на св. трапезі, а не на пульпіті, якщо вона не лежить на аналої з лівого боку престолу.6. Іконостас мусить мати ікону Спасителя праворуч св. дверей751 і Богородиці – ліворуч, а інші ікони розміщені, за звичаєм, на своїх місцях.Бічні (другорядні) церкви і каплиці повинні мати також свої іконостаси; а святі трапези, як довго не мають своїх іконостасів, уважаються непридатними для богослужінь.7. До святилища ніхто не сміє мати вступу крім священиків, дияконів, клириків і прислуги. Вірним, що в богослужінні не співдіють, немає місця у святилищі, а тим більше жінкам, без огляду на походження і на причину.8. Дискос має бути досить глибокий і забезпечений крисами; може мати ніжку.9. Кадильниця мусить мати короткі ланцюжки, щоб її можна було легким вимахом пустити в рух.10. Не слід уживати інших літургійних риз ані інших богослужбових обрусів крім тих, які для кожного богослужіння в цьому Уставі зазначаються; вживання дзвіночків, органів, великих чи малих, т. зв. фісгармоній – виключається.2. Загальні правила11. Малий поклін, – при якому, знаменуючи себе знаком хреста, схиляємо трохи голову й рамена, однак не простягаємо руки до колін або навіть до землі, перед або після знаку хреста, – робимо:а) один раз, коли:– переходимо попри іконостас або св. трапезу;– входимо у святилище, або виходимо з нього;– підходимо до св. трапези, або відходимо від неї;– ставмо перед св. дверми для читання;– на початку кожного богослужіння;– згадуємо в молитві Пресвяту Тройцю;– приймаємо благословення священика;– Приписують рубрики.б) тричі на:– „Святий Боже” і „Хресту Твоєму”;– „Прийдіте, поклонімся”;– після прикінцевого „Алилуя, слава”;– під час посту, згідно з приписами.Слід робити знак св. хреста на собі, однак без схилення голови і рамен, також на початку і наприкінці читання Євангелії.Також диякон повинен виявити свою пошану легким схиленням голови і рамен перед священиком, коли виходить зі святилища на єктенії або коли до нього вертається.12. Великий поклін, при якому, знаменуючи себе знаком хреста, цілим своїм тілом припадаємо до землі, робимо тільки під час Чотиридесятниці і на Літургії Напередосвячених Дарів.

245

13. Молитви з рознесеними і піднесеними руками проказуються лише тоді, коли це виразно приписано, тобто: на молитві „Ніхто не достойний” (на Херувимській пісні), на „Вгору піднесім серця” і на Господній молитві. При простяганні рук лікті не повинні опиратися в боки, а самі руки повинні бути свобідно піднесеними догори.14. Руки, якщо про них нічого не приписується, можна тримати по-різному: класти на св. трапезу або тримати ними служебник, опускати долу під фелон або складати на грудях, але не складаючи пальці до пальців.15. Коли диякон виголошує єктенії, підносить орар трьома пальцями правої руки вгору, хоч би воно й не завжди було рубриками виразно приписане. Вже на початку єктеній священик може починати потиху проказувати її молитву.16. Коли диякон виголошує: „Голови ваші перед Господом схиліть”, всі схиляють голову і рамена.17. Прислуга у святилищі під час Божественної Літургії не прихиляє колін, а люди, якщо хочуть, можуть клячати.18. Коли священик благословляє, кладе великий палець правої руки хрестоподібне на перстеневий, вказуючий тримає прямо, а середній і мізинний – дещо згинає. Щоб прийняти благословення, всі схиляють голови і рамена та знаменують себе знаком хреста.19. Щодо відчинення й зачинення дверей й відсування та засування завіси іконостасу, належить дотримуватися наступних загальних правил:а) Бічні двері завжди перебувають зачиненими, хіба що хтось ними входить чи виходить.б) Святі двері відчиняються, коли на початку вечірні зі всенічним священик кадить, а зачиняються, коли починається 103-й псалом; відчиняються також під час усіх входів на вечірні, на утрені, на Літургії, а також, коли виноситься Євангелія та на відпусті.в) На утрені відчиняються св. двері перед прокіменом, а зачиняються після виголосу „Благодаттю і щедротами”; відчиняються також під час співання великого славослов’я, а по відпусті зачиняються.г) На Божественній Літургії св. двері відчиняються перед малим входом, а по св. Євангелії зачиняються; знову відчиняються перед великим входом, після якого зачиняються; після причастя служителя й диякона відчиняються, а на кінці Божественної Літургії зачиняються. Деколи, однак, можна ці двері частіше відчиняти й зачиняти.г) Упродовж Світлої седмиці святі й дияконські двері перебувають відчиненими, навіть під час причастя служителя752.д) Під час архиєрейського богослужіння св. Двері завжди відчиняються.е) Завіса св. дверей засувається на цілу вечірню і на цілу утреню. На св. Літургії засувається по проскомидії до кінця малого входу; знову відсувається, коли диякон виголосить: „Двері, двері” і засувається на виголос „Святеє святим”; відсувається перед причастям вірних і перебуває відсуненою до кінця Літургії.В деяких областях (і країнах – прим. ред.) існує звичай відчиняти св. двері і відсувати завісу від початку до самого кінця Божественної Літургії св. Івана Золотоустого і св.Василія, а на Літургії Напередосвячених Дарів – після „Нехай піднесеться молитва моя”; також на вечірні не зачиняти їх більше по вході. Цей звичай нехай не запроваджується в інших областях, а навпаки, треба призвичаювати людей скрізь до точного зберігання обряду.20. Не сам тільки священик вкладає ладан до кадильниці, це може робити також прислуга або диякон і подавати потім священикові для благословення.Похвально, якщо священик, а також і диякон перед кадженням, тримаючи кадильницю правою рукою, робить нею знак хреста і під час кадження якоїсь особи або речі віддає їй шану, схиляючи легко голову і рамена.21. Коли священик на богослужінні перший раз благословляє кадило, проказує молитву „Кадило Тобі приносимо”, а в подальшому – тільки слова: „Благословенний Бог наш”.22. Одягаючи і цілуючи ризи належить дотримуватися приписів, поданих на початку проскомидії (див. чч. 103-106); на інших богослужіннях, залишивши відповідні молитви, треба дотримуватися того самого.

246

23. Якщо священик, маючи відправляти якесь богослужіння, не вбирає на себе стихаря, повинен на довгу одежу одягнути ще верхню з широкими рукавами, що називається по-грецьки расон, а по-слов’янськи – ряса.24. Нікому не дозволяється вбирати на себе ризи, властиві чинові вищому, ніж той, до якого належить.25. Диякон, під час служіння священикові, стає праворуч нього, якщо інакше виразно не приписано. Якщо буде два диякони, то перший стає праворуч, а другий – ліворуч священика.26. Не дозволяється клирикам (семінаристам), що ще не мають дияконських свячень, виконувати дияконську службу.27. Того, що священик або диякон виголошують, не повинні інші співслужителі потиху проказувати, крім виголосів, що закінчують молитви, якщо не приписано інакше.28. Повні церемонії пояснюються в тій частині, в якій іде мова про відправу в співслужінні одного диякона. В інших частинах, в яких мова про службу з двома дияконами, без диякона, зі священиками-співслужителями, пояснюється вповні те, що властиве тільки цим частинам.

II. Устав вечірні без всенічного1. У співслужінні одного диякона29. Диякон, тримаючи стихар з орарем, підходить до священика і, схиливши голову, каже: „Благослови, владико, стихар з орарем”. Священик благословляє, кажучи: „Благословенний Бог наш”. Диякон: „Амінь”, після того одягає на себе стихар і, поцілувавши орар, накладає його на ліве рамено.30. Священик, взявши на себе поверх ризи епітрахиль, попередньо поблагословивши його, виходить північними дверми і, ставши перед зачиненими святими дверми, робить малий поклін і виголошує: „Благословенний Бог наш”. По „Отче наш” виголошує: „Бо Твоє є царство”.31. Під час читання 103-го псалма священик перед св. дверми проказує потиху вечірні (світильничі) молитви753.По закінченні 103-го псалма диякон виходить північними дверми, віддає шану священикові, робить малий поклін і починає: „В мирі Господеві помолімся”.Священик, по закінченні псалма, вертається до святилища перед св. трапезу і там закінчує читання вечірніх молитов, якщо не закінчив раніше. Після виголосу „Бо Тобі належить” також диякон, зробивши малий поклін, вертається південними дверми у святилище і стає праворуч священика.32. По закінченні катизми диякон, вийшовши північними дверми, співає малу єктенію і по виголосі священика „Бо Твоя є влада”, робить малий поклін та вертається у святилище754.33. Коли хор починає співати „Господи, взиваю я”, диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, кадить св. трапезу від чотирьох боків, потім – запрестольну ікону, ікони святилища і священика755. Після цього, вийшовши зі святилища північними дверми, приходить перед св. двері, робить поклін, кадить ікони південної частини іконостасу, починаючи від ікони Спасителя; відтак, зробивши знову поклін перед св. дверми, кадить ікони північної частини, починаючи від ікони Богородиці, потім – хори, правий і лівий; людей кадить з солеї, після чого південними дверми вертається у святилище.34. Коли хор почне співати останню стихиру, священик одягає на себе фелон, поблагословивши і поцілувавши його та, на „Слава”, приходить з дияконом перед св. трапезу. Відчиняються св. двері. Диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, разом з ним, що тепер опускає фелон, обходить св. трапезу, починаючи від правого боку і, попереджувані свіченосцями, виходять північними дверми.Стають перед св. дверми: свіченосці по протилежних боках, один – біля ікони Богородиці, другий – біля ікони Спасителя, диякон – посередині, а за ним – священик. Священик і диякон схиляють голови. Диякон, що тримає трьома пальцями орар, мовить потиху: „Господеві помолімся”, а священик проказує потиху молитву входу „Добрий Чоловіколюбче Царю”.

247

В навечір’я Різдва Христового і Богоявління, якщо вони випадають на суботу або неділю, диякон на вхід бере, крім кадильниці, ще й Євангелію.По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє до сходу і каже: „Благословенний вхід”. Тоді диякон подає священикові святу Євангелію для цілування, якщо її матиме, а після того, як хор закінчить стихири, стає у св. дверях перед священиком, робить кадильницею знак хреста або підносить вгору Євангелію756, якщо матиме, та виголошує: „Премудрість, прості”. Під час співу „Світло тихе” диякон і священик входять у святилище перед св. трапезу, а свіченосці вертаються туди бічними дверми. Відтак диякон кадить усе, як під час „Господи, взиваю я” (див. ч. 33).Після кадження і закінчення пісні диякон, підійшовши до св. дверей і дивлячись на людей, виголошує: „Будьмо уважні”. Священик, обернений на захід; благословляє: „Мир всім”. Диякон: „Премудрість, будьмо уважні” і священик, залишаючись там зі схрещеними на грудях руками, чекає на закінчення прокімена. Потім, якщо були читання, священик робить перед престолом малий поклін та йде до сидіння, а диякон залишається поблизу св. дверей і перед заголовком кожного читання виголошує до людей: „Премудрість”, а після заголовка, також до людей: „Будьмо уважні”.35. Після читань священик вертається до престолу, а диякон, віддавши йому шану, обходить св. трапезу, виходить північними дверми і, ставши перед зачиненими св. дверми, виголошує єктенію „Промовмо всі”, а священик: „Бо милостивий”. По „Сподоби, Господи” диякон співає єктенію „Сповнім”. Священик виголошує: „Бо Ти Бог милості”. Хор: „Амінь”. Священик благословляє: „Мир всім”. Хор: „І духові твоєму”. Диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. Хор: „Тобі, Господи”. Коли священик проказує молитву на прихилення голови, всі схиляють голови до самого виголосу „Нехай буде влада”. По виголосі диякон вертається південними дверми у святилище.36. Хор починає співати стиховні стихири, потім – „Нині відпускаєш”, трисвяте і, по „Отче наш”, виголошує священик: „Бо Твоє є царство”.По тропарях відчиняються св. двері. Диякон виходить південними дверми, стає біля ікони Спасителя, дивлячись на людей і підносячи трьома пальцями правої руки орар, виголошує: „Премудрість”. Хор: „Благослови”. Священик: „Благословенний Христос”. Хор: „Амінь. Утверди, Боже”. Священик: „Пресвята Богородице, спаси нас”. Хор: „Чеснішу від херувимів”. Священик, обернений до сходу: „Слава Тобі, Христе Боже”. Хор: „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Благослови”. Священик, обернений до людей і стоячи в св. дверях, мовить відпуст757.Коли священик виголошує відпуст, диякон підносить орар. Після цього священик вертається у святилище святими дверми, а диякон – південними і, зачинивши св. двері, роблять перед престолом малий поклін та скидають з себе ризи.2. У співслужінні двох дияконів37. По закінченні 103-го псалма 14 диякон виходить північними дверми, робить малий поклін, віддає шану священикові й виголошує велику єктенію, а по виголосі священика „Бо Тобі належить” робить малий поклін і південними дверми вертається у святилище.38. По катизмі 2-й диякон виходить північними дверми, виголошує малу єктенію, а по виголосі „Бо Твоя є влада” робить малий поклін і південними дверми вертається у святилище (див. ч. 32, прим.).39. Коли хор починає співати „Господи, взиваю я” диякони беруть кадильниці і, насипавши ладану, підходять до священика. Священик благословляє кадило і обидва диякони кадять: престіл – спочатку спереду, потім 1-й диякон – від правого боку, а 2”й -~ від лівого і, знову разом – від сходу, потім – запрестольну ікону, інші ікони святилища та священика. Після цього виходять зі святилища, 1-й диякон – південними дверми, а 2-й – північними, приходять перед св. двері і, зробивши поклін, кадять ікони іконостасу, 1-й диякон починає від ікони Спасителя, а 2-й – від ікони Богородиці, потім 1-й диякон – правий хор, а 2-й – лівий. Людей кадять із солеї, 1-й – тих, що з правого, а 2-й – тих, що з лівого боку. Відтак вертаються у

248

святилище, 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми.40. Коли хор починає останню стихиру, священик з дияконами приходять на „Слава” (див. ч. 34) перед св. трапезу. Відчиняються святі двері. Диякони беруть кадильниці, священик благословляє кадило. Відтак виходять північними дверми: спочатку – 2-й диякон, після нього – 1-й, а останнім – священик. Стають перед св. дверми: 2-й диякон – ліворуч священика, а 1-й – праворуч. 1-й диякон: „Господеві помолімся”, священик проказує молитву входу, потім 1-й диякон, який несе також, якщо треба, і Євангелію, мовить, вказуючи орарем до сходу: „Благослови, владико, святий вхід” і по благословенні обидва диякони входять святими дверми, стають: попереду – 2-й диякон, а за ним– 1-й. Коли хор закінчить стихири, 1-й диякон, роблячи кадильницею знак хреста або підносячи святу Євангелію, виголошує: „Премудрість, прості”. Після цього входять у святилище і кадять усе, як на „Господи, взиваю я” (див. чч. 34 та 39).Після кадження і закінчення пісні „Світло тихе” підходять диякони до св. дверей, обертаються до людей і 1-й виголошує: „Будьмо уважні”. Священик: „Мир всім”. 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає прокімен. Потім, перед заголовком кожного читання, 1-й диякон виголошує до людей: „Премудрість”, а 2-й, по прочитанні заголовка, так само до людей: „Будьмо уважні”758.41. Після читань священик вертається перед св. трапезу, диякони вклоняються священикові і виходять своїми дверми, тобто 2-й диякон – північними, а 1-й – південними, стають перед св. дверми і 1-й виголошує єктенію „Промовмо всі”, а 2-й – „Сповнім”, після чого 1-й диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. По виголосі диякони вертаються своїми дверми у святилище і стають праворуч і Ліворуч священика (див. ч. 36, прим.).42. По тропарях, при відчинених св. дверях, виходять диякони, кожний – своїми дверми, і стають перед св. дверми, один – праворуч, а другий – ліворуч. 1-й диякон, що стоїть біля ікони Спасителя, дивиться в бік людей, підносить орар і виголошує: „Премудрість”. Коли священик мовить відпуст обидва диякони підносять орарі і тримають піднесеними до закінчення відпусту, відтак вертаються своїми дверми у святилище і, зачинивши св. двері, роблять перед престолом малий поклін та скидають з себе святі ризи.3. Без диякона43. Священик, що відправляє вечірню без диякона, робить і проказує все те, що належить до диякона, за винятком закликів „Господеві помолімся”, „Благослови”, вважаючи на наступне:44. Співає велику єктенію перед св. дверми і по виголосі вертається південними дверми у святилище.45. По катизмі співає малу єктенію. На „Господи, взиваю я” кадить, як було зазначено (пор. ч. 33). По кадженні входить південними дверми у святилище і віддає кадильницю.46. На вхід бере кадильницю або св. Євангелію, обходить від правого боку престіл, виходить північними дверми, схиляє голову перед св. дверми і проказує молитву входу „Добрий Чоловіколюбче Царю”; правою рукою благословляє вхід, цілує Євангелію, якщо її має, а потім виголошує: „Премудрість, прості”, роблячи кадильницею знак хреста або підносячи обома руками св. Євангелію та вертається святими дверми у святилище. Під час співання „Світло тихе” кадить, як зазначалось (див. ч. 33), вертається у святилище та стає перед престолом.47. Після пісні „Світло тихе” підходить до св. дверей і, дивлячись на людей, мовить: „Будьмо уважні” та благословляє людей: „Мир всім” і додає: „Премудрість, будьмо уважні”. Потім, якщо будуть читання, обертається до престолу, іде з правого боку за престіл та виголошує перед заголовком кожної паремії: „Премудрість”, а після заголовка: „Будьмо уважні”.48. По читаннях вертається до св. трапези і виголошує перед нею єктенії „Промовмо всі” та „Сповнім”.49. По тропарях виголошує сам, обернувшись до людей: „Премудрість” і, стоячи у св. дверях, мовить відпуст, як зазначалось (див. ч. 36, прим.).4. У співслужінні священиків

249

50. Співслужачі священики, кількість яких має бути парною, накладають на себе перед входом тільки епітрахилі і фелони на ряси й стають по боках св. трапези, а не перед нею, де стоять тільки головний служитель і диякони, стають вони за порядком своєї гідності або хіротонії: перший священик – по правому боці престолу, другий – по лівому, третій – знову по правому і так далі.51. На вхід виходять усі, зробивши малий поклін, північними дверми; опускають фелони і руки долу і стають, попереду – молодші, в подвійний ряд перед св. дверми, один проти одного, а головний служитель стає посередині, позаду всіх, і сам проказує молитву входу (див. ч. 34).

6 Д 54 32 С 1

На вході

Після заклику диякона „Премудрість, прості”, входять усі відразу за дияконом св. дверми і стають свої місця по боках св” трапези. Під час кадження дияконом св. трапези, співслужачі священики віддаляються трохи від неї.52. Виголос „Бо милостивий” мовить головний служитель”, а „Бо Ти Бог милості” та інші може виголошувати перший співслужитель, але „Нехай буде влада” – бере головний служитель. По відпусті роблять усі малий поклін перед ер, трапезою, відходять і скидають священні ризи.

ІІІ. Устав вечірні зі всенічним1. У співслужінні одного диякона53. Диякон, тримаючи стихар і орар, підходить до священика, схиляє голову і каже: „Благослови, владико”. Священик благословляє, кажучи: „Благословенний Бог наш”. Хор: „Амінь”. Диякон одягає стихар, цілує орар і викладає його на ліве рамено.54. Священик накладає на рясу епітрахиль, попередньо поблагословивши його, й одягає фелон, поблагословивши і поцілувавши, та відчиняє св. двері. Диякон виходить північними дверми, стає з запаленою свічею перед св. дверми і мовить: „Повеліте”, після чого південними дверми вертається у святилище.Відтак священик бере кадильницю, благословляє її і кадить св. трапезу з чотирьох боків, потім – запрестольну ікону та інші ікони святилища, проскомидійник, ікони іконостасу, спочатку – правої, а потім – лівої частини, хори і людей, як приписано. Під час кадження диякон іде перед священиком зі свічею і, повернувшись перед св. двері, мовить потиху: „Благослови, владико” (див. чч. 33, 34, 39).Тоді входять обидва у святилище: диякон – південними, а священик – святими дверми, віддають кадильницю і свічу, а священик перед св. трапезою виголошує: „Слава святій, одноістотнїй”. Хор: „Амінь”, „Прийдіте, поклонімся” (3) і 103-й псалом „Благослови, душе моя, Господа” (див. чч. 31, 37).55. Деінде існує, однак, звичай, щоб диякон, після „Повеліте” вертався у святилище і, взявши кадильницю та прийнявши благословення від священика, сам усе кадив, а священик – щоб стояв в цей час перед престолом.56. Священик зачиняє св. двері, скидає з себе фелон, виходить в одному епітрахилі північними дверми перед св. двері й там читає вечірні молитви.Все інше, до молитви на прихилення голови, відбувається, як на вечірні у співслужінні одного диякона (див. ч. 31).57. По виголосі „Нехай буде влада царства Твого” священик з хрестом в руці, а диякон – з кадильницею виходять північними дверми або, якщо існує звичай і святі двері будуть відчинені, священик виходить759 святими, а диякон – північними дверми. Звідси йдуть у

250

притвір або, якщо його немає, на місце неподалік вхідних дверей святині, попереджувані хором і свіченосцями. Диякон, прийнявши благословення кадила, кадить святі ікони, якщо вони будуть у притворі, потім – священика, хор і людей. По закінченні литійних стихир диякон виголошує єктенію „Спаси, Боже, людей Твоїх”.На кінці виголошує священик: „Вислухай нас, Боже” і благословляє людей: „Мир всім”. Диякон закликає: „Голови ваші”, священик піднесеним голосом проказує молитву „Владико многомилостивий” і, по її закінченні, вертаються всі у храм до тетраподу, на якому знаходяться підготовані для благословення п’ять хлібів, пшениця, вино та єлей (олія); священик і диякон стають перед ним, а свіченосці – праворуч і ліворуч них по протилежних боках.Під час співання відпустового тропаря диякон, після благословення кадила, кадить тетрапод від чотирьох боків і тільки настоятеля та священика.58. Після заклику диякона: „Господеві помолімся” і відповіді хору: „Господи, помилуй” священик бере один хліб і благословляє ним інші хліби, а потім відкладає його і піднесеним голосом виголошує молитву „Господи Ісусе Христе, Боже наш”. Коли говорить „Сам благослови”, вказує правою рукою на хліби, пшеницю, вино й олію760.59. По закінченні молитви хор співає: „Нехай буде ім’я Господнє благословенне”, а священик входить з дияконом південними дверми у святилище, або ієрей – святими (див. ч. 57), а диякон – південними і стають перед св. трапезою. Після цього хор читає 33-й псалом „Благословлю Господа” до „ніякого блага не забракне”.Після цього всього відчиняються святі двері, якщо вони ще не були відчинені, і священик благословляє зі св. дверей людей: „Благословення Господнє на вас”. Хор: „Амінь” і починається відпуст від заклику диякона: „Премудрість”, як про це зазначено наприкінці чину вечірні без всенічного (див. ч. 36, прим.).60. Якщо до вечірні зі всенічним долучається безпосередньо утреня, священик по виголосі „Благословення Господнє на вас” зачиняє св. двері і скидає фелон.Читець: „Слава во вишніх Богу” (3), „Господи, губи мої відкрий” (2) і після цього – шестипсалміє.Священик виходить північними дверми перед св. двері і проказує потиху утренні молитви.2. У співслужінні двох дияконів61. Священик накладає на себе епітрахиль і одягає фелон, а диякони – стихарі й орарі. Священик відчиняє св. двері, а 1-й диякон з запаленою свічею, виходить південними дверми, стає перед святими і, зробивши малий поклін, кличе: „Повеліте” та південними дверми знову вертається у святилище (див. ч. 54).Після цього священик, попереджуваний 1-им дияконом кадить, як було вище зазначено і на кінці мовить півголо-сом: „Господи, благослови”.Після цього вертається диякон південними, а ієрей – святими дверми у святилище і священик, віддавши кадильницю, виголошує перед св. трапезою: „Слава святій, одноістотній”. Хор: „Амінь”, „Прийдіте, поклонімся” (3) і 103-й псалом „Благослови, душе моя, Господа”.Деінде існує звичай, щоб диякони брали кадильниці і, по благословенні кадила священиком, самі кадили (див. ч. 55), а священик щоб під час цього стояв перед престолом.62. Священик зачиняє св. двері, скидає фелон і в самому тільки епітрахилі виходить північними дверми перед св. двері, де читає вечірні молитви (див. ч. 31, прим.).Все інше відбувається так, як подано про це в чині вечірні без всенічного у співслужінні двох дияконів (див. ч. 37).63. По виголосі „Нехай буде влада” виходить священик з хрестом в руці, а диякони – з кадильницями північними дверми або, якщо за звичаєм святі двері відчинені, священик – святими (див. ч. 57), а диякони – своїми дверми. Звідси прямують до притвору або, якщо його немає, до місця поблизу входу до храму, їх попереджає хор і свіченосці. Диякони, по благословенні кадила священиком, кадять, обидва зі свого боку, святі ікони, якщо вони будуть у притворі, священика, хор і присутніх людей. По закінченні литійних стихир

251

диякони співають поперемінне молитви:1-й диякон: „Спаси, Боже, людей Твоїх”.2-й диякон: „Ще молимось за святішого вселенського”.1-й диякон: „Ще молимось за преосвященнішого архиєпископа”Священик: „Вислухай нас, Боже”, „Мир всім”.2-й диякон: „Голови ваші”. По виголосі вертаються у храм вірних.64. Під час співання відпустового тропаря диякони кадять тетрапод від чотирьох боків: спочатку обидва – спереду, потім 1-й диякон – від правого боку, 2-й диякон – від лівого, потім ідуть обидва за тетрапод і кадять його від сходу, а після цього – тільки настоятеля і священика.65. Перед благословенням хлібів 1-й диякон: „Господеві помолімся”.66. По закінченні молитви хор співає: „Нехай буде ім’я Господнє благословенне”, а священик з 1-им дияконом – південними, а 2-й диякон – північними дверми входять у святилище і стають перед св. трапезою. Хор читає 33-й псалом „Благословлю Господа” до „ніякого блага не забракне”.Після цього відчиняються св. двері, якщо ще не були відчинені, і священик благословляє людей: „Благословення Господнє на вас”. Хор: „Амінь”. Наступає відпуст, який починає 1-й диякон: „Премудрість” (див. ч. 36, прим.).3. Без диякона67. Священик в епітрахилі та фелоні відчиняє св. двері, кадить св. трапезу від чотирьох боків і все інше, як зазначалось (див. ч. 54). Обертаючись до святих дверей мовить півголосом: „Господи, благослови”.68. Під час читання 103-го псалма священик зачиняє св. двері, скидає з себе фелон і в самому тільки епітрахилі виходить північними дверми, читає перед св. дверми вечірні (світильничі) молитви, там також співає велику єктенію.Все інше відбувається, як про це подано в уставі вечірні у співслужінні одного диякона з тим, що всі інші єктенії виголошує священик перед св. трапезою.69. По виголосі „Нехай буде влада” виходить священик з хрестом в руках північними або, якщо існує звичай, святими дверми. Звідси йде до самого притвору або на місце поблизу вхідних дверей. Хор і свіченосці також згромаджуються у притворі. Священик бере кадильницю, кадить ікони, якщо вони будуть в притворі, хор і людей. По закінченні литійних стихир сам читає єктенії. По закінченні цього вертається у храм, підходить до тетраподу, кадить його від чотирьох боків і після цього – тільки настоятеля.Все інше відбувається так, як подається в уставі вечірні зі всенічним у співслужінні одного диякона (див. ч. 36, прим., ч. 59).4. У співслужінні священиків70. Співслужителі роблять вхід і після нього вертаються до престолу, як зазначено перед тим в уставі вечірні без всенічного (дар. ч. 51). Зробивши малий поклін, не відходять, але чекають на литію. Виголос „Бо милостивий” виголошує головний служитель, інший „Бо Ти Бог милості” може виголошувати 1-й співслужитель, але виголос „Нехай буде влада царства Твого” – головний служитель.71. Потім, під час походу на литії, роблять всі перед св. трапезою малий поклін і виходять, попереду – молодші, чи то північними, а чи, якщо існує звичай, святими дверми, опустивши долу фелони і руки. В притворі або на місці поблизу церковних дверей стають у два ряди, один поруч одного, а головний служитель – посередині, позаду всіх. Диякон або диякони стають поблизу головного служителя.

Свіченосець Свіченосець

252

Спі

вслу

жит

елі 6

4

2

5

3

2

Спі

вслу

жит

елі

Служитель ДияконУ притворі

Якщо кадить тільки один диякон, то, покадивши ікони у притворі, кадить спочатку головного служителя, потім – співслужителів праворуч, і нарешті тих, що стоять ліворуч головного служителя. Якщо кадять обидва диякони, Кожний кадить тих, що стоять по його боці. Якщо не буде дияконів, головний служитель кадить співслужителів, починаючи від тих, що стоять по його правиці.Виголос „Вислухай нас, Боже” виголошує головний служитель.72. На благословенні хлібів співслужителі розміщуються так:


747 Тільки євангелію 28-ої неділі, коли вона випаде перед або після неділі Праотців, залишаємо на неділю Праотців, а в 28-у — одну чергову Праотців.748 Мав я одного учня, болгарина, що на Ліонській горі виконував цю службу.749 Так має Церковне Око в розділі 7. Зрештою, тепер у нас святі двері — високі, і тому завіси не вживаємо.750 Переклад з латинської мови здійснено за виданням: Ordo Celebrationis vesperarum, matutini et Divinae Liturgiae iuxta recensionem rutenorum, Sacra Cingregatio pro Ecclesia Orientali, Roma 1953. 751 Прим. ред. У давнину „царськими дверми” називали ті двері, що вели з притвору до храму, бо в них патріярх зустрічав царя. Пізніше цю назву з невластивим значенням достосовано до середніх дверей іконостасу. В рубриках сучасних грецьких літургійних книг подаються „святі двері” (див. Ακολουϋια του Εσπερινού και του Ορΰρου, Roma 1950, стор. 16), тому і ми скрізь послідовно виправляємо в цьому Уставі „царські двері” на „святі двері”.752 За нашим звичаєм св. двері залишаються відчиненими вже після винесення Плащаниці.753 Належить читати лише одну молитву за черговим голосом впродовж цілого тижня (Львівський Синод, Додаток XXX, І, стор.392).754 Малу єктенію звичайно не беруть (див. Львівський Синод, Додаток XXXVI, стор. 472).755 Також — хрест, якщо він буде за престолом (див. ч. 149).756 Євангелією знаку хреста не робить.757 Передсвяткові дні не вносять у відпуст жодних змін. У посвяття треба звернути увагу на такі зміни:1. Пропускаються слова „сьогодні торжественний” і „світло”.2. В середу і п’ятницю не згадується „хрест”: „силою чесного і животворчого хреста”.3. Якщо буде храм владичних свят (Різдва і т. ін), то поза святом береться звичайний відпуст, без поминання храмового празника.4. В неділю цілком залишається відпуст свята і береться лише недільний відпуст, а в інші дні, до самого віддання, знову береться відпуст свята.5. У віддання свята не додаються слова „якого сьогодні свято віддаємо”. Так само на повсякденних відпустах пропускається „якого є храм” або „якого є день”, бо це — рубрикальні пояснення (див. св. Йосафат, „Правила для священиків”, ч. 20).758 Якщо будуть читання, див. ч. 233.759 Перед литійним входом немає кадження ані престолу, ані іконостасу, ані людей. Відбуватиметься воно щойно в притворі.760 Ці дари розміщуються за такою схемою, щоб благословення священика зображало собою знак хреста:

хліб•

вино • • олія•

пшениця

253

Спі

вслу

жит

елі

6

4

2

5

3

1 Спі

вслу

жит

елі

ТЕТРАПОД

Служитель Диякон

На благословенні хлібів

По благословенні хлібів ідуть всі подвійним рядом, попереду – молодші, до іконостасу і стають перед солеєю, а служитель підходить до св. дверей і благословляє людей: „Благословення Господнє на вас”. По відпусті вертаються співслужачі священики з молодшими попереду у святилище і, зробивши малий поклін перед престолом, відходять; після цього скидають з себе святі ризи (див. ч. 60 та ч. 36, прим.).73. Якщо по вечірні наступає безпосередньо утреня, то вони скинувши з себе святі ризи, не виходять зі святилища, але лишаються на сидіннях під апсидою до самого полієлея.

IV. Устав утрені в неділі і свята1. У співслужінні одного диякона74. Якщо перед тим не було всенічного, тоді утреня починається так761:75. Священик накладає на рясу епітрахиль, попередньо поблагословивши його, йде перед св. двері та починає так: „Благословенний Бог наш”. Хор: „Амінь”, „Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі”, „Царю небесний”, трисвяте, „Пресвята Тройце”, „Отче наш”. Священик: „Бо Твоє є царство”. Хор: „Амінь”, „Господи, помилуй” (12), „Слава, і нині”, „Прийдіте, поклонімся” (3). Священик входить південними дверми у святилище, проказує молитву кадила, бере кадильницю, кадить престіл від чотирьох боків, запрестольну ікону та інші ікони святилища. Відтак виходить зі святилища північними дверми, приходить перед св. двері і, вклонившись, кадить ікони південної частини іконостасу, починаючи від образа Спасителя, ікони північної частини, починаючи від ікони Богородиці, потім – хори, правий та лівий. Людей кадить або з солеї або переходячи цілий храм, доки хор читає 20(19) псалом „Нехай Господь” і 21(20) „О Господи, в силі Твоїй”, коли хор починає трисвяте, священик вертається перед св. двері, кадить їх і по „Отче наш” виголошує: „Бо Твоє є царство”, входить південними дверми у святилище, стає перед св. трапезою і, по закінченні тропарів „Спаси, Господи, людей Твоїх”, виголошує єктенію за царів. По виголосі „Бо милостивий”, хор: „Амінь”, „Іменем Господнім благослови, отче”.Священик виголошує762: „Слава святій, одноістотній”. Хор: „Амінь”, „Слава во вишніх Богу” (3) з малими поклонами і „Господи, губи мої відкрий” (2). Читається шестипсалміє.76. Під час читання шестипсалмія763 священик, стоячи перед св. трапезою, починає проказувати утренні молитви. Після трьох перших псалмів виходить північними дверми і, ставши перед св. дверми, продовжує читати утренні молитви. По закінченні псалмів 761 Початкову частину „за царів” не беремо, залишаємо. На утрені в скороченому виді священик, покадивши за уставом, виголошує перед св. дверми: „Слава святій” і залишається там проказувати утренні молитви. Не буде кадження під час читання псалмів. В загальному кадження відбувається так:— не буде кадження на повсякденній утрені і тоді, коли велика утреня наступає безпосередньо після всенічного;— якщо утреню відправляють окремо, священик або диякон кадить як звичайно (див. Літургікон, Рим 1952, стор. 52, 88, 130).762 Звідси починається утреня в скороченому виді.

254

відповідає священик на поклін диякона та, повернувшись південними дверми у святилище, стає перед св. трапезою.На кінці шестипсалмія диякон, одягнений у стихар з орарем, виходить північними дверми, віддає священикові шану, стає на своєму звичайному місці та виголошує велику єктенію. Священик виголошує: „Бо Тобі належить”. Під час співання хором „Бог – Господь” диякон проказує стихи і, після малого поклону, вертається південними дверми у святилище.77. По тропарях читає читець чергову катизму, після якої диякон перед св. дверми – малу єктенію, а священик виголошує: „Бо Твоя держава”. Відтак читець читає другу чергову катизму, диякон – другу малу єктенію, а священик – виголос „Бо ти благий”.По тропарях „Ангельський хор”, якщо – неділя, або по Величаннях, якщо – свято, диякон знову читає малу єктенію, а священик виголошує: „Нехай благословиться”.78. По степенній відчиняються святі двері, а диякон підходить до св. дверей і, дивлячись на людей, виголошує: „Будьмо уважні”. Священик, убраний у фелон, благословляє людей: „Мир всім”. Диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає прокімен.Диякон: „Господеві помолімся”. Хор: „Господи, помилуй”. Священик виголошує: „Бо Ти святий сси, Боже наш”. Диякон кадить св. трапезу від чотирьох боків та все інше, за звичаєм (див. ч. 33). Хор: „Усе, що живе, нехай хвалить Господа”. Диякон проказує обидва стихи, а хор повторює: „Усе, що живе”, після чого диякон: „І щоб удостоїтися нам”. Хор: „Господи, помилуй” (3). Священик бере Євангелію, виходить перед св. двері, стає на незначній відстані перед ними на солеї, кладе Євангелію на аналой і читає її, обернений до людей. Диякон: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія”, а священик благословляє: „Мир всім”. Хор: „І духові твоєму”. Священик: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”. Диякон: „Будьмо уважні”. Священик читає Євангелію утрені.79. По прочитанні священик цілує згорнену книгу і несе її на середину храму, де кладе на тетрапод, а сам вертається святими дверми у святилище. Диякон читає „Воскресіння Христове”, якщо – неділя, а читець – 50-й псалом „Помилуй мене, Боже”.Після стихири диякон на своєму звичайному місці: „Спаси, Боже, людей Твоїх”. Хор: „Господи, помилуй” (12) і священик виголошує: „Благодаттю і щедротами”. Хор: „Амінь”. Починається канон. Святі двері, якщо не було всенічного, зачиняються.80. Якщо було всенічне, священик по виголосі „Благодаттю”, тримаючи в руках хрест, виходить святими, а диякон з єлеєм, поблагословленим на вечірні, та мирником, – північними дверми і стають по правому боці тетраподу. Там помазує священик навхрест чоло кожного, хто підходить цілувати святу Євангелію. По закінченні мирування вертаються у святилище: ієрей – святими, а диякон – південними дверми і, зачинивши святі двері, священик скидає з себе фелон.81. По третій і шостій піснях співає диякон малу єктенію чи то перед св. дверми, чи то коло тетраподу, якщо мирування ще не було закінчене, а священик виголошує виголос або зі святилища, або від тетраподу.По відспіванні катавасії восьмої пісні диякон бере кадильницю і, ставши перед іконою Богородиці, мовить: „Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо” і, повернувшись південними дверми у святилище, кадить св. трапезу з чотирьох боків та все інше, за приписом (див. ч. 33).По дев’ятій пісні і по відчитанні хором „Достойно”, якщо – не неділя, а якщо неділя або свято, по відспіванні ірмоса диякон виголошує зі свого місця малу єктенію. Священик виголошує: „Бо Тебе хвалять”. Хор співає світильний.82. По хвалитних стихирах, на „Слава”, диякон відчиняє св. двері. Священик у фелоні стає перед престолом, праворуч нього стає диякон і, по закінченні останньої стихири священик, обернений до сходу, виголошує: „Слава Тобі, що Світло нам показав”. Співається велике

763 Львівський Синод встановив таку чергу проказування: „Із шестипсалмія слід читати тільки один псалом за чергою щодня, а саме: в понеділок — перший за чергою, у вівторок — другий, в середу — третій, у четвер — четвертий, в п’ятницю — п’ятий, в суботу — шостий, в неділю — знову шостий” (Додаток ч. XXX, IV. Утреня, стор. 393).

255

славослов’я. Потім, також за звичаєм, проказується тропар, а священик, попереджуваний дияконом, відносить святу Євангелію з тетраподу до святилища і кладе її на св. трапезу.83. Після цього стає диякон на своє звичайне місце і виголошує єктенії „Помилуй нас, Боже” і „Сповнім”. Священик благословляє людей і виголошує: „Мир всім”. Хор: „І духові твоєму”. Диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. Хор: „Тобі, Господи”. Священик проказує потиху молитву „Господи святий”, після чого виголошує: „Бо до Тебе належить”. Наступає відпуст, що його починає диякон: „Премудрість” (див. ч. 36).84. По відпусті читець відразу починає 1-й час: „Прийдіте, поклонімся” (3) і псалми. По „Отче наш” священик в епітрахилі: „Бо Твоє є царство”. Читець – кондак і „Господи, помилуй” (40). Священик виходить зі святилища північними дверми і перед святими, обернений до сходу, голосно: „Ти, що повсякчас”. Читець: „Господи, помилуй” (3), „Слава, і нині”, „Чеснішу від херувимів”, „Іменем Господнім благослови, отче”. Священик: „Боже, змилуйся над нами”. Читець: „Амінь”. Священик проказує молитву „Христе, світло істинне”, „Слава Тобі, Христе Боже”. Читець: „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Благослови”. Священик уділяє малий відпуст, вертається у святилище та скидає епітрахиль.2. У співслужінні двох дияконів85. На кінці шестипсалмія 1-й диякон виходить північними дверми і виголошує велику єктенію, як також стихи на „Бог Господь” і, зробивши малий поклін, вертається у святилище південними дверми.Після першої катизми 2-й диякон, а після другої катизми 1-й диякон, співають малу єктенію.По тропарях „Ангельський хор” або по Величаннях 2-й диякон так само співає малу єктенію.По степенній 1-й диякон: „Будьмо уважні”. Священик: „Мир всім”. 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. 1-й диякон: „Господеві помолімся”. Обидва диякони кадять св. трапезу, іконостас, хори і людей, як про це зазначено в уставі вечірні у співслужінні двох дияконів (див. Чч 40). На „Усе, що живе” 1-й диякон проказує перший стих, а 2-й диякон – другий.86. На мирування вірних виходить зі священиком 1-й диякон, а 2-й виголошує по третій пісні малу єктенію, також – по шостій пісні.По катавасії восьмої пісні 1-й диякон бере кадильницю, виходить північними дверми, стає перед іконою Богородиці і закликає: „Богородицю і Матір Світла”, потім вертається південними дверми у святилище і, разом з 2-им дияконом кадить престіл та все інше, як зазначалось вище (див. 4.39), а після кадження вертаються у святилище: 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми.По дев’ятій пісні 1-й диякон виголошує малу єктенію.87. По хвалитних стихирах відчиняються св. двері. 1-й диякон стає перед св. трапезою праворуч священика, а 2-й – ліворуч. По великому славослов’ї всі, зробивши малий поклін, ідуть до тетраподу, священик бере святу Євангелію і, попереджувати дияконами, вертається у святилище.88. Після цього диякони виходять: 1-й диякон виголошує першу єктенію „Помилуй нас, Боже”, а 2-й – другу „Сповнім”. 1-й диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. Наступає відпуст, що його починає 1-й диякон: „Премудрість” (див. ч. 36, прим.).3. Без диякона89. Священик, що служить утреню без диякона, робить і мовить все те, що належить до диякона, вважаючи на це:90. По закінченні шестипсалмія не вертається у святилище, але, стоячи перед св. дверми, виголошує велику єктенію та її виголос: „Бо Тобі належить”, а також під час співання хором „Бог Господь” – стихи. По закінченні цього робить малий поклін і південними дверми вертається у святилище.Належить зауважити, що коли священик не має досить часу на проказування усіх утренніх молитов перед іконостасом, може закінчити їх у святилищі під час читання катизм.По прокімені сам виголошує: „Господеві помолімся”; читає стихи на „Усе, що живе”; перед читанням Євангелії, виголошує: „Будьмо уважні”, а по Євангелії читає „Воскресіння

256

Христове”.По 3-ій і 6-ій піснях канону – малі єктенії та виголошує від престолу або з місця, де мирує. По мируванні вертається св. дверми у святилище і скидає фелон.91. По катавасії 8-ої пісні виходить в епітрахилі північними дверми, стає перед іконою Богородиці й закликає: „Богородицю і Матір Світла”, потім кадить, як зазначено вище (див. ч. 33). По кадженні вертається південними дверми у святилище, виголошує малу єктенію та її виголос.92. Після хвалитних стихир, на „Слава”, одягає на себе фелон, відчиняє св. двері та, після останньої стихири, виголошує: „Слава Тобі, що Світло нам показав”. Все інше відбувається, як було подано (див. чч. 82-83).93. По відпусті зачиняє священик св. двері, скидає фелон і починається 1-й час.4. У співслужінні священиків94. Співслужителі, в паристій кількості, накладають на ряси епітрахилі й одягають фелони під час читання катизми та стають по боках св. трапези, як на вечірні (дав* ч. 50). Під час співання полієлея виходять усі, зробивши малий поклін, св. дверми, опустивши фелон і руки долу, попереду – молодші. Два перші несуть ікону свята або святого, якщо вона не була ще покладена на лівому боці тетраподу поміж обома хорами, і кладуть її на тетрапод; всі стають по боках тетраподу в два ряди, один напроти одного, головний служитель стоїть посередині перед тетраподом, а праворуч нього – диякон.


Спі

вслу

жит

елі

6

4

2

5

3

1 Спі

вслу

жит

елі

ТЕТРАПОД


На величаннях

95. Відтак всі співають Величання. Коли хор повторює Величання священик, перед яким іде диякон з запаленою свічею, кадить від чотирьох боків ікону свята або святого на тетраподі, св. трапезу, святилище, іконостас, співслужителів, обидва хори, людей і ще раз ікону свята, але тільки спереду. Якщо, однак, звичайне кадження відбувається перед Євангелією, тоді на Величаннях священик кадить лише саму ікону. Хор: „Слава” і знову Величання. Відтак служитель і співслужителі ще раз співають величання.96. По Величаннях всі, молодші – попереду, вертаються св. дверми у святилище перед св. трапезу. По Євангелії всі, зробивши малий поклін, відходять і скидають з себе ризи.Скорочення утрені764

1. Початок– Священик, наклавши епітрахиль, кадить як звичайно (див. на „Господи, взиваю я”, ч. 75).– Потім виголошує: „Слава святій”, а хор проказує все інше і 142-й псалом у неділю або черговий – у свята.– Після великої єктенії – „Бог Господь”, тропар недільний або свята, богородичний за 764 Таке скорочення загально практикується, тому подаємо його тут як додаток.

257

голосом тропаря.2. Співані катизми– Звичайні катизми з сідальними не беремо, а беремо співані так: „Ангельський хор” – тільки в неділі, „Хваліте ім’я Господнє” (полієлей) –тільки у свята, „На ріках вавилонських” – тільки в неділі Великого посту.– Священик в означений час одягає фелон, відчиняє св. двері й виголошує: „Мир всім”. Потім кадить. Якщо було кадження на Величаннях, то перед Читанням Євангелії кадження не буде.– Прокімен, „Усе, що живе” – за черговим голосом.З· Винесення Євангелії– Священик, відчитавши Євангелію, викосить святу книгу на тетрапод, супроводжуваний двома свіченосцями.– Читець, якщо не буде диякона, читає „Воскресіння Христове”.– Всі йдуть цілувати Євангелію. Якщо була литія, то відбувається мирування (див. ч. 80).– Повернувшись до престолу, священик проказує молитву „Спаси, Господи”. Після цього не зачиняє св. двері з огляду на скорочення утрені.4· Звеличення Богородиці– Проказавши молитву „Спаси, Господи”, священик бере кадильницю і виходить перед ікону Богородиці.– Там виголошує: „Богородицю і Матір Світла”, кадить ікону, потім вертається у святилище й кадить усе, як звичайно.– Хор співає „Чеснішу від херувимів” на початку й наприкінці стихів, які поперемінно проказують обидва хори.5. Звеличувальні моління– Псалми 148, 149 і 150 співаються поодинці, за чергою.– По „Преблагословенна” священик виголошує: „Слава Тобі, що Світло нам показав”. На великому славослов’ї кадження не буде.– Під час співання тропаря священик відносить Євангелію, а по закінченні – відразу мовить відпуст.Початок великодньої утреніНа великодній утрені кадження відбувається з особливою урочистістю. Служителі, одягнувши найкращі ризи, як на Службі Божій, виходять перед престіл звичайним порядком і роблять поклін усі разом. Головний служитель дає 1-му служителеві Євангелію, а 2-му – образ воскресіння Христового, сам бере лівою рукою хрест, а правою (від диякона) – кадильницю· Кадить спочатку престіл, а після – служителів. Потім головний служитель, віддавши дияконові кадильницю, стає на своє місце. Всі вклоняються перед престолом і обертаються на схід, щоб вийти до притвору. Вихід відбувається за звичайним порядком старшинства під гомін дзвонів та зі співом пісні „Воскресіння Твоє, Христе Боже”. А порядок такий: свіченосці, священики, диякони з запаленими свічками, а за ними – головний служитель. Всім також роздають запалені свічки. У притворі стають усі перед зачиненими церковними дверми, як на понижчій схемі:

Церковні двері___________І_______І__________

Кри

лос

ліви

й А2

С4

С2

Д2 ГС Д1

А1

С3

С1

Кри

лос

прав

ий

258

Люди

Тут головний служитель бере від диякона кадильницю і кадить ікони притвору, крилоси і людей. Диякон цілий час попереджує його з запаленою свічею. Відтак головний служитель вертається перед двері і кадить диякона; а тоді останній, взявши кадильницю від головного служителя, кадить його й відразу віддає кадильницю головному служителеві, який тричі кадить двері і тоді виголошує: „Слава святій”. Після „Амінь” головний служитель із співслужителями співає тричі „Христос воскрес” і стихи „Нехай воскресне Бог”, на які люди відповідають піснею „Христос воскрес”. Після останнього „Христос воскрес” головний служитель відчиняє двері (У нас тричі стукає хрестом) та входить у церкву, а за ним усі служителі й люди (див. ч. 71; Літургікон, стор. 141-146).

V. Устав Божественної Літургії

св. Івана Золотоустого та св. Василія Великого

1. У співслужінні одного диякона97. Згідно з прадавнім звичаєм Східної Церкви, при тому самому святому престолі можна служити тільки одну св. Літургію. Однак від цього правила можна відійти, якщо для користі вірних Божественну Літургію треба повторити. Якщо на парафії буде одна чи кілька другорядних церков, тоді урочистіша Літургія відправляється в головній святині, а інші літургії належить відправляти радше в побічних святинях.98. Євхаристійний хліб не мусить бути безумовно спечений того дня, в який св. Жертва приноситься. Той самий хліб можна зберігати кілька днів й уживати його на кількох літургіях, за умови, що будуть дотримані всі церемонії проскомидії на ньому чи на його частині, краючи хліб і виймаючи агнця та частині, згідно з приписом. Також не обов’язково уживати завжди п’ять просфор, якщо агнець та всі частиці можна вийняти з одної й тої самої просфори. Звичай вживати п’ять просфор можна дотримати, якщо подобається, при служінні врочистіших літургій (див. ч. 179).99. Священик, що хоче служити таїнство, повинен насамперед замиритися з усіма й не мати нічого проти нікого, по змозі зберегти серце від лукавих думок, вже від вечора бути стриманим і дотримувати посту до самого часу відправи та приготовлятись до жертвоприношення молитвами (див. ч. 190).100. В приписаний час священик входить до церкви і разом з дияконом вклоняється тричі перед святими дверми до сходу.Потім диякон говорить притишеним голосом: „Благослови, владико”. Священик: „Благословенний Бог наш”. Диякон: „Амінь”.І диякон починає мовити: „Слава Тобі, Боже наш”, „Царю небесний”, „Святий Боже” (3), „Слава, і нині”, „Пресвята Тройце”, „Господи, помилуй” (3), „Слава, і нині”, „Отче наш”. Священик: „Бо твоє є царство”. Диякон: „Амінь”.Потім проказують разом: „Помилуй нас, Господи, помилуй нас”, Слава: „Господи, помилуй нас”, І нині: „Милосердя двері”.Підходять до ікони Спасителя, вшановують її малим поклоном та, цілуючи, кажуть: „Пречистому образові Твоєму”.Вклонившись перед св. дверми в такий самий спосіб вшановують і цілують ікону Богородиці, мовлячи тропар „Будучи джерелом милосердя”.101. Після цього священик і диякон вертаються перед св. двері, а священик, схиливши голову, проказує молитву „Господи, простягни руку Твою”.Тоді священик і диякон вклоняються також правому і лівому крилосам і відходять у

259

святилище: священик – південними, а диякон – північними дверми, мовлячи: „Увійду в дім Твій” (див. ч. 178).102. Увійшовши у святилище, роблять перед святою трапезою три малі поклони й цілують: священик – св. Євангелію, а диякон – святу трапезу і, якщо існує звичай, обидва – напрестольний хрест. Прийшовши на місце, де знаходяться святі ризи, бере кожний з них до рук свій стихар і робить три малі поклони до сходу, кажучи кожний про себе: „Боже, милостивий будь мені грішному”.103. Тоді диякон підходить до священика і, тримаючи в правій руці стихар з орарем і нарукавниками та схиливши голову, мовить: „Благослови, владико”, а священик благословляє, кажучи: „Благословенний Бог наш”. Диякон: „Амінь”.104. Тоді диякон відходить і, на якомусь місці святилища, одягає стихар, молячись так: „Нехай радіє душа моя”. Поцілувавши орар, накладає його на ліве рамено. Накладаючи нарукавник на праву руку, мовить: „Десниця Твоя”, а на ліву: „Руки Твої”.Після цього відходить до проскомидійника, розгортає ілитон, ставить дискос з лівого боку, а потир – з правого і приготовляє також копіє, звізду, покровці й рушнички для св. жертвоприношення.105. Священик, у правій частині святилища одягається так: взявши стихар в ліву руку, робить до сходу три малі поклони, як про це було сказано і, благословляючи його, мовить: „Благословенний Бог наш”. Тоді одягає його, кажучи: „Нехай радіє душа моя”. Взявши епітрахиль і поблагословивши його, накладає на себе і мовить: „Благословенний Бог, що зливає благодать”. Взявши пояс, підперезує себе, кажучи: „Благословенний Бог, що перепоясує”. Накладаючи нарукавник на праву руку, мовить: „Десниця Твоя”, а на ліву: „Руки твої”. Тоді бере набедреник, якщо його має і, поблагословивши та поцілувавши його, завішує його над правим коліном, кажучи: „Перепояши меч Твій”. Після цього, взявши й поблагословивши фелон, цілує його та мовить: „Священики Твої, Господи”.106. Одягатись можна також і в захристії.107. Одягнені таким чином в ризи, священик і диякон відходять до проскомидійника, де вмивають руки, кажучи: „Умию між невинними”.108. Тоді роблять перед проскомидійником три малі поклони і мовлять: „Боже, милостивий будь мені грішному. Викупив Ти нас” .Диякон каже: „Благослови, владико”, а священик починає: „Благословенний Бог наш”. Диякон: „Амінь”.Після цього священик бере лівою рукою просфору, а правою – святе копіє, робить ним тричі знак хреста над печаттю просфори і мовить тричі: „На спомин Господа і Бога”, відразу встромлює копіє у правий бік печаті, крає і мовить: „Немов ягня на заколення”, а в лівий: „І як агнець непорочний”, в горішній бік печаті: „У смиренні його”, в долішній: „А про рід його”. А диякон, спостерігаючи побожно це таїнство, кожного разу говорить: „Господеві помолімся”, тримаючи при цьому правою рукою орар. Потім говорить: „Візьми, владико”. Священик, встромивши св. копіє під спід правого боку просфори, виймає святий хліб і мовить: „Бо візьметься від землі життя його” і, поклавши його навзнак на святий дискос, після заклику диякона: „Жертвуй, владико”, крає його хрестоподібне і мовить: „Жертвується Агнець Божий” і обертає догори другий бік хліба, що має хрест. Диякон каже: „Проколи, владико”. Священик простромлює копієм святий хліб в горішньому правому розі, де витиснені букви „ІС”, кажучи: „Один з воїнів”.

/ІС ХС

260

НІ КА

109. Диякон, взявши вино і воду, говорить до священика: „Благослови, владико” і, коли він поблагословить, сам диякон або священик вливає вина і трохи води до святої чаші, згідно з встановленими приписами.110. Тоді священик бере в руки другу просфору, однак якщо ані другої, ані інших просфор немає, закінчує приписані літургійні дії на одній, кажучи: „На честь і пам’ять” і, взявши частицю, кладе її праворуч святого хліба, поблизу від його середини, мовлячи: „Стала Цариця”.111. Тоді, взявши третю просфору, мовить: „Чесних, небесних”, бере першу частицю, кладе її ліворуч святого хліба, починаючи перший ряд. Потім каже: „Чесного славного пророка, Предтечі”. Вийняту частицю кладе під першу і мовить: „Святих славних”, а тоді кладе третю частицю під другу, закінчуючи перший ряд. Потім каже: „Святих отців наших”; вийнявши четверту частицю, кладе її поруч з першою, починаючи другий ряд. Тоді мовить: „Святого апостола, першомученика” і, взявши п’яту частицю кладе під першу, якою починає другий ряд. Після цього каже: „Преподобних і богоносних” і, взявши шосту частицю, кладе її під другу, закінчуючи другий ряд. Тоді мовить: „Святих і чудотворців безсрібників”. Взявши сьому частицю, кладе її над першою, починаючи третій ряд. Потім знову каже: „Святих і праведних богоотців” і кладе восьму частицю під першою. Бере дев’яту частицю, кажучи: „Святого (ім’я) і всіх святих”, та кладе її на кінці третього ряду, закінчуючи його.112. Після цього бере четверту просфору і каже: „Пом’яни, Владико чоловіколюбче, святішого”, а вийняту частицю кладе нижче святого хліба. Потім згадує поіменно живих, кого хоче, і на кожне ім’я виймає частицю, мовлячи: „Пом’яни, Господи, (ім’я)”.113. Нарешті бере п’яту просфору, згадує єпископа, що його рукоположив, та поіменно померлих, кого хоче. На кожне ім’я виймає частицю, мовлячи: „Пом’яни, Господи, душу”. Потім каже: „І всіх в надії воскресіння” і виймає частицю. Після цього мовить: „Пом’яни, Господи, з великої щедрості Своєї” і виймає частицю.Треба зазначити, що можна додавати за живих і померлих інші частиці до самого великого входу (див. ч. 192).114. Збирає частиці на дискосі під святий хліб, щоб були разом та щоб якась не впала765.115. Диякон бере кадильницю і, насипавши ладану, каже до священика: „Благослови, владико” і відразу сам мовить: „Господеві помолімся”, а священик благословляє і проказує молитву кадила „Кадило Тобі приносимо” (див. ч. 20).Диякон: „Господеві помолімся”. Священик, покадивши звізду, ставить її над святим хлібом, кажучи: „І прийшла зоря”.Диякон: „Господеві помолімся”. Священик, покадивши так само перший покровець, покриває ним святий хліб з дискосом і мовить: „Господь царює”.Диякон: „Господеві помолімся. Накрий, владико”. Священик, покадивши так само другий покровець, покриває ним святу чашу, кажучи: „Доброта Твоя”.Диякон: „Господеві помолімся. Накрий, владико”. Священик, покадивши в такий самий спосіб третій покровець, т. зв. воздух, покриває ним дискос і чашу, кажучи: „Покрий нас покровом”.Потім священик, взявши кадильницю, кадить проскомидійник, схиляючись разом з дияконом, і каже: „Благословенний Бог наш”, а диякон відповідає: „Завжди, нині і повсякчас”.Священик віддає кадильницю дияконові або тепер, або після молитви принесення.116. Тоді диякон каже: „За приготовані чесні дари”, а священик, не роблячи жодного знаку

765 Якщо передбачається більша кількість причасників, тоді священик кладе на дискос більшу кількість частиць, а на них кладе Агнця (див. ч. 230).

261

благословення, проказує молитву принесення: „Боже, Боже наш”, після якої робить там відпуст, мовлячи так: „Слава Тобі, Христе Боже”. Диякон: „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Благослови”.В неділю священик мовить відпуст так: „Христос, що воскрес із мертвих”, а в інші дні: „Христос, істинний Бог наш”. Диякон: „Амінь”.117. Після відпусту проскомидії священик іде перед святу трапезу, а диякон кадить проскомидійник тричі, потім святу трапезу від чотирьох боків, мовлячи потиху: „У гробі” і 50(51) псалом, після чого кадить запрестольну ікону. Виходить зі святилища північними дверми, приходить перед святі двері і, вклонившись перед ними, кадить ікони південної частини іконостасу, починаючи від ікони Спасителя, потім – ікони північної частини, починаючи від ікони Богородиці, а потім – хори, правий і лівий. Вірних кадить або з солеї, або, якщо існує звичай, ідучи через церкву до самого притвору. Повернувшись південними дверми у святилище, ще раз кадить святу трапезу, тільки спереду, і так само – служителя (див. чч. 9, 20, 33, 39, 54; також ч. 177).118. Потім віддає кадильницю прислузі, а сам стає праворуч священика. Ставши разом перед святою трапезою, проказують „Царю небесний”. Потім вклоняються тричі, кажучи: „Слава во вишніх Богу” (2), „Господи, губи мої відкриєш”, відтак цілують: священик – святу Євангелію, а диякон – св. трапезу (див. ч. 102).Після цього диякон схиляє голову перед священиком і, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, промовляє: „Прийшов час”. Священик знаменує його і мовить: „Благословенний Бог наш”, а диякон: „Помолися за мене, владико”. Священик: „Нехай Господь направить стопи твої”. І знову диякон: „Пом’яни мене, владико святий”. Священик: „Нехай пом’яне тебе Господь Бог”. Диякон: „Амінь”.Диякон, зробивши малий поклін і тримаючи трьома пальцями правої руки орар, виходить північними дверми, бо святі двері до самого входу перебувають зачиненими і, ставши на своєму місці перед святими дверми, робить побожно три малі поклони і молиться потиху: „Господи, губи мої відкриєш”.Після цього підносить правою рукою кінець ораря і виголошує: „Благослови, владико”.119. А священик, стоячи посередині перед святою трапезою і роблячи над нею знак хреста святою Євангелією766, починає голосно: „Благословенне царство”. Хор: „Амінь”.Диякон співає велику єктенію „В мирі Господеві помолімся”, а священик проказує потиху молитву першого антифону „Господи Боже наш”. Виголос: „Бо Тобі належить”. Хор: „Амінь”.Співається перший антифон або перший зображальний псалом, а диякон, зробивши малий поклін, відходить зі свого місця та стає перед іконою Христа, тримаючи орар трьома пальцями правої руки.120. По закінченні антифону диякон повертається на своє місце і, зробивши малий поклін, виголошує: „Ще і ще”. А священик проказує потиху молитву другого антифону: „Господи Боже наш, спаси людей Твоїх”. Виголос: „Бо Твоя є влада”. Хор: „Амінь”.Так само співається другий антифон або зображальний. Диякон робить те саме, що й на першій молитві, тільки стоїть тепер перед іконою Богородиці.По антифоні хор співає: „Слава, і нині”, „Єдинородний Сину”, а священик не мовить нічого і на „воплотитися” не схиляється.121. Потім диякон, повернувшись знову на звичайне місце, співає: „Ще і ще”, а священик проказує потиху молитву третього антифону „Ти, що дарував нам”. Виголос: „Бо Ти благий”. Хор: „Амінь”.Диякон вертається у святилище південними дверми. Тут відчиняються святі двері.122. Співається третій антифон або Блаженні, якщо неділя. Коли співці дійдуть до „Слава” священик і диякон, що стоять перед святою трапезою, роблять три малі поклони. Тоді священик бере святу Євангелію, дає її дияконові й опускає вниз фелон. Обидва обходять з правого боку святу трапезу і, вийшовши північними дверми, попереджувані свіченосцями,

766 Книгу тримає вертикально.

262

роблять малий вхід. Прийшовши перед святі двері, свіченосці стають по протилежних боках: один – біля ікони Богородиці, а другий – Спасителя, священик – посередині, а диякон – трохи попереду нього, праворуч. Обидва схиляють голови і диякон тихим голосом каже: „Господеві помолімся”, а священик проказує потиху молитву входу „Владико, Господи Боже наш”.По закінченні молитви диякон тихим голосом каже до священика, тримаючи трьома пальцями орар і вказуючи на схід: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє до сходу і мовить: „Благословенний вхід”. Тоді диякон подає священикові святу Євангелію для цілування. Коли закінчиться останній стих антифону чи Блаженних, диякон виходить на середину, стає перед священиком, підносить трохи руки і, показуючи святу Євангелію767, виголошує: „Премудрість, прості”. Потім входять у святилище і диякон кладе св. Євангелію на престіл, а свіченосці, вклонившись разом перед св. дверми, вертаються на свої місця. Хор співає: „Прийдіте, поклонімся”, „Спаси нас... у святих дивний Ти...”, а якщо неділя: „Спаси нас... що воскрес із мертвих...”. Після цього – звичайні тропарі.123. Священик проказує потиху молитву трисвятого „Боже святий”. Коли співці дійдуть до останнього тропаря, диякон схиляє голову перед священиком і, тримаючи в руці трьома пальцями орар, мовить: „Благослови, владико, час Трисвятого”, а священик благословляє його і виголошує: „Бо Ти святий єси, Боже наш”.Диякон відходить до св. дверей і, обернений до народу, з піднесеним трьома пальцями правиці кінцем ораря, виголошує: „і на віки вічні”. Хор: „Амінь”.Під мас співання трисвятого також священик і диякон проказують його, роблячи одночасно три малі поклони перед святою трапезою.124. Потім диякон каже до священика: „Повели, владико” і відходить на горне місце. Священик, ідучи, мовить: „Благословенний, хто йде”. Диякон: „Благослови, владико”, а священик: „Благословенний Ти на престолі” і благословляє горне місце.Відомо, що священик не повинен виходити на горне місце, ані сидіти на ньому. Належить йому сидіти з південного боку горного сидіння.125. По закінченні трисвятого диякон підходить до св. дверей і, тримаючи трьома пальцями піднесеної правої руки орар, мовить: „Будьмо уважні”, а священик благословляє людей і виголошує: „Мир всім”. Тоді знову диякон: „Премудрість, будьмо уважні” і вертається до священика. Хор співає прокімен, псалом Давида. Після прокімена диякон: „Премудрість”, а читець, одягнений у стихар, посередині святині, перед солеєю, читає заголовок апостола: „Діянь...”. І знову диякон: „Будьмо уважні”.По закінченні читання апостола мовить священик: „Мир тобі”. Диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає „алилуя” зі стихами.126. Під час співання „алилуя” диякон, взявши кадильницю і насипавши до неї ладану, підходить до священика і каже: „Благослови, владико, кадило”. Прийнявши від священика, який каже: „Благословенний Бог”, благословення, кадить навкруги св. трапезу, ціле святилище, священика, ікони святилища, ікони іконостасу, обидва хори і людей (див. чч. 33 і 75).А священик, стоячи перед св. трапезою, проказує потиху молитву перед Євангелією „Засвіти в серцях наших”.Диякон, віддавши кадильницю, підходить до священика і, схиливши перед ним голову та тримаючи пальцями орар, вказує на св. Євангелію і мовить голосно: „Благослови, владико, благовістите ля святого апостола”. Священик благословляючи його, виголошує: „Бог, молитвами” та передає йому св. Євангелію, а диякон відповідає: „Амінь” і, вклонившись святій Євангелії, бере її, виходить святими дверми, попереджуваний свіченосцями, що виходять бічними дверми, стає на амвоні або неподалік від св. дверей на означеному місці, там кладе св. Євангелію на аналой та читає її, обернений до народу.Священик стоїть перед престолом і, дивлячись на захід, виголошує: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія”. Потім благословляє: „Мир всім”. Хор. „І духові твоєму”.

767 Не робить книгою знак хреста, а лише підносить її.

263

Диякон: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”. Хор: „Слава Тобі, Господи, слава Тобі”. Священик: „Будьмо уважні”.По прочитанні Євангелії каже священик дияконові: „Мир тобі, що благовістуєш”. Хор: „Слава Тобі, Господи, слава Тобі”.Диякон приходить до самих св. дверей і віддає священикові згорнену св. Євангелію768, який цілує її і кладе посередині престолу перед кивотом або приміщує її на правому боці святої трапези; святі двері знову зачиняються.127. Диякон стає на звичайному місці і починає так: „Промовмо всі”. Священик проказує потиху молитву „Господи Боже наш”. Виголос: „Бо милостивий”. Хор: „Амінь”.Потім диякон: „Помоліться, оглашенні”. Священик потиху проказує молитву за оглашенних „Господи Боже наш”. Виголос: „Щоб і вони з нами”. Хор: „Амінь”. Священик розгортає ілитон.Диякон мовить голосно: „Всі оглашенні, вийдіть; оглашенні, вийдіть; всі оглашенні, вийдіть. Щоб ніхто з оглашенних не залишився. Тільки вірні”.128. Священик проказує потиху першу молитву вірних „Дякуємо Тобі”.Диякон: „Заступи, спаси, помилуй”. Хор: „Господи, помилуй”.Диякон: „Премудрість”. Виголос: „Бо Тобі належить”. Хор: „Амінь”.Диякон: „Ще і ще”. Священик проказує потиху другу молитву вірних „Знову і багато разів”.Диякон: „Заступи, спаси, помилуй”. Хор: „Господи, помилуй”. Диякон: „Премудрість” і входить у святилище північними дверми769.Священик, не обертаючись до людей, виголошує: „Щоб під владою Твоєю”. Хор: „Амінь”; і відчиняються святі двері.129. Під час співання херувимської пісні диякон, взявши кадильницю й насипавши до неї ладану, підходить до священика, кажучи: „Благослови, владико, кадило” і, прийнявши благословення: „Благословенний Бог”, проказує 50(51) псалом і кадить навкруги св. трапезу, запрестольну ікону, ікони іконостасу, обидва хори і людей. На кінці, повернувшись південними дверми у святилище, кадить священика770. Священик, піднісши вгору руки, проказує потиху молитву „Ніхто не достойний”.Після кадження диякон стає праворуч священика, тримаючи кадильницю на перстеневому пальці лівої руки. Священик разом з дияконом, піднісши вгору руки, проказують херувимську пісню тричі, щоразу роблячи малий поклін.Після цього там, де існує звичай, священик і диякон цілують св. трапезу і, якщо хочуть, напрестольний хрест; потім ідуть, диякон – попереду, безпосередньо до бічного жертовника. Там священик, взявши кадильницю, кадить святі дари хрестоподібне, молячись тихо: „Боже, милостивий будь мені грішному”, віддає кадильницю дияконові, який тримає її на одному з пальців правої руки.Диякон мовить до священика: „Візьми, владико”, а священик бере великий покровець, що називається воздухом, і кладе його на ліве рамено дияконові, кажучи: „Піднесіть руки ваші”. Тоді бере святий дискос, огорнений малим покровцем, та ставить його з уважністю та побожністю на голову дияконові771, а диякон, тримаючи кінець ораря лівою рукою, тримає дискос обома руками на голові. Сам священик бере в руки чашу, покриту малим покровцем, і тримає її перед собою. Обидва виходять північними дверми, попереджувані свіченосцями. Ці останні приходять до самих св. дверей і стають по обох їхніх боках.Диякон, виходячи, взиває: „Всіх вас, православних християн” і входить святими дверми у святилище, де по правому боці очікує священика.Після диякона виголошує священик: „Святішого вселенського” і перед св. дверми, коли

768 Після читання ані диякон, ані священик не знаменують людей святою книгою.769 Цю частину скорочено так: Диякон: „Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся”. Хор: „Господи, помилуй”. Священик читає другу молитву вірних, бо перша своїм змістом дуже подібна до молитви „Ніхто не достойний”.770 Цього разу проскомидійник не кадиться, бо буде кадитися пізніше, перед великим входом (див. чч. 9, 20, 149, 157).771 Форма теперішніх дискосів не дозволяє виконати цієї вимоги, тому диякон тримає дискос в руках.

264

виголошує „І всіх вас, православних” обертається до народу772; потім входить у святилище. Хор: „Амінь” і співає „Щоб і Царя всіх ми прийняли”.130. Священик, увійшовши св. дверми, ставить святу чашу на престіл; бере також від диякона773 святий дискос і ставить його на престіл, ліворуч чаші. Скинувши малі покровці з дискоса і чаші, кладе їх на престіл, а великим покровцем, тобто воздухом, що його бере з рамена диякона і над кадильницею кадить, покриває святі дари, мовлячи: „Благообразний Йосиф”. Потім, взявши кадильницю з рук диякона, кадить святі дари хрестоподібне, кажучи: „Ущаслив, Господи” (див чч. 9, 20, 149). Під час цієї молитви зачиняються святі двері, а свіченосці, зробивши разом поклін перед св. дверми, відходять на свої місця.131. Віддавши кадильницю, священик опускає фелон і, схиливши голову, мовить до диякона: „Пом’яни мене, брате і співслужителю”, а диякон відповідає йому: „Нехай пом’яне Господь Бог священство твоє”. Священик на це: „Помолися за мене, співслужителю мій”. Диякон, схиливши голову, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, мовить до священика: „Дух Святий найде на тебе”. Священик: „Той же Дух”. Тоді диякон йому: „Пом’яни мене, владико святий”. Священик: „Нехай пом’яне тебе Господь Бог”. Диякон: „Амінь”.132. Диякон, вклонившись священикові, виходить північними дверми і, ставши на звичайному місці, мовить: „Сповнім”. Священик читає потиху молитву приношення, після покладення божественних дарів на св. трапезі „Господи Боже вседержителю”. Виголос: „Щедротами”. Хор: „Амінь”.Священик обертається до народу і благословляє: „Мир всім”. Хор: „І духові твоєму”. Диякон: „Возлюбім один одного”, а священик вклоняється тричі, потиху мовлячи: „Возлюблю Тебе, Господи” та цілує святі дари так, як вони покриті: спочатку – св. дискос, потім – св. чашу, а на кінці – край св. трапези перед собою. Диякон, зробивши три малі поклони на своєму місці та поцілувавши свій орар там, де на ньому знак хреста, виголошує: „Двері, двері” (див. ч. 200).Священик підносить великий покровець, тобто воздух, і, тримаючи його над святими дарами, проказує разом з народом символ віри „Вірую в єдиного Бога” і не вклоняється на словах „і воплотився”774; поцілувавши воздух, кладе його на звичайне (одне) місце на престолі.133. Диякон: „Станьмо гідно”. Хор: „Милість миру”. Диякон, зробивши малий поклін, входить південними дверми у святилище, стає праворуч священика і, якщо треба, бере рипіду і повіває нею побожно над святими дарами. Якщо рипіди не буде – робить це малим (складеним) покровцем.Священик на словах „Благодать Господа” благословляє людей. Хор: „І з духом твоїм”.Священик, обернувшись до сходу, підносить руки вгору і закликає: „Вгору піднесім серця”. Хор: „Піднесли до Господа”.Потім священик, складаючи руки на груди й схиляючись перед св. трапезою, мовить: „Благодарім Господа”. Хор: „Достойно і праведно є”, а священик проказує потиху молитву „Достойно і праведно Тебе оспівувати”. Виголос: „Переможну пісню”.Тоді диякон підходить з лівого боку священика і, взявши правицею святу звізду, вдаряє нею у св. дискос вгорі, на споді, у лівий і у правий бік, роблячи таким чином знак св. хреста над ним, і, поцілувавши звізду, кладе її на св. трапезу.Коли хор співає „Свят, свят, свят” священик не робить на собі знаку св. хреста звіздою.134. Після цього диякон стає з правого боку священика і, якщо треба, бере до рук рипіду або малий покровець і мовчки, з усією увагою й пошаною повіває над святими дарами.Священик проказує потиху молитву „З цими блаженними силами, Владико чоловіколюбче”. 772 Священик не благословляє людей чашею, бо в ній ще нема освячених Дарів (див. св. Йосафат, „Правила для священиків”, S.Josaphat Hieromartyr; Documenta Beatifications et canonizations, I, 235. Львівський Синод, „Додаток”, 1897, § IV, „Свята Літургія”, стор.217).773 Диякон стає ліворуч і разом зі священиком проказує діалог, а тоді виходить північними дверми, як про це уточнюється в ч.132.774 Не робить воздухом знаку хреста й не цілує престіл.

265

На слова „прийняв хліб у святі Свої і пречисті, і непорочні руки, воздав хвалу і поблагословив” св. дискос до рук не бере і не підносить його, а тільки благословляє його раз.Потім, схиливши голову і вказуючи рукою на святий дискос (диякон те саме робить орарем), виголошує: „Прийміть, їжте”. Хор: „Амінь”. Священик разом з дияконом вклоняються низько, роблячи знак св. хреста.Священик мовить тихо: „Так само і чашу” і знову благословляє раз.Після цього, схиливши голову і вказуючи рукою на святу чашу (диякон робить те саме орарем), виголошує: „Пийте з неї всі”. Хор: „Амінь”. Знову священик і диякон вклоняються низько, одночасно роблячи на собі знак св. хреста. 135. Священик проказує потиху молитву „тому-то й ми, споминаючи”, а диякон, складаючи навхрест руки, взявши правою – св. дискос, а лівою підносячи трохи вгору св. чашу, робить знак хреста над ілитоном. Священик виголошує: „Твоє від Твоїх”. Хор: „Тебе оспівуємо, Тебе благословимо”.І знову священик і диякон роблять малий поклін.Потім священик проказує потиху молитву „Ще приносимо Тобі цю духовну”.Диякон відкладає рипіду або покровець, підходить до священика і обидва роблять три малі поклони перед св. трапезою. Після цього диякон, схиливши голову і вказуючи орарем на святий хліб, мовить тихим голосом: „Благослови, владико, святий хліб”. А священик, схилившись, благословляє святий хліб словами: „І сотвори ото хліб”. Диякон: „Амінь”.І знову диякон, вказуючи орарем на св. чашу: „Благослови, владико, святу чашу”. Священик благословляє її словами „А те, що в чаші цій”. Диякон: „Амінь”.І ще раз диякон, вказуючи орарем одночасно на дискос і на чашу каже: „Благослови, владико, обидві”. Священик благословляє одне й друге, кажучи: „Перетворивши Духом Твоїм Святим”. Диякон: „Амінь, амінь, амінь”.Схиливши голову перед священиком, диякон вертається на попереднє місце та, взявши рипіду, повіває нею над святими Дарами.136. Священик проказує потиху молитву „Щоб були причасниками” і, взявши кадильницю, виголошує: „Особливо за пресвяту”, тричі кадить Дари від переднього боку трапези. Тоді покриває св. чашу малим покровцем або рушничком. Хор співає „Достойно” або, замість „Достойно”, ірмос свята, що припадає.Під час цього співу диякон кадить св. трапезу навкруги і згадує кого хоче з померлих.А священик потиху: „За святого Івана пророка, предтечу” і згадує поіменно кого хоче з померлих: „І упокой їх”.По „Достойно” священик виголошує: „Найперше пом’яни, Господи”. Диякон згадує живих. Хор: „І всіх і все”.Священик молиться потиху: „Пом’яни, Господа, це місто, в якому живемо” і згадує поіменно кого хоче з живих. Виголос: „І дай нам”. Хор: „Амінь”.Священик обертається на захід, однак не відходить від середини престолу і благословляє словами „І нехай будуть”. Хор: „І з духом твоїм”.137. Диякон, прийнявши благословення від священика, робить малий поклін, обходить св. трапезу і виходить північними дверми та, ставши на своєму звичайному місці, виголошує: „Всіх святих пом’янувши”.Священик проказує потиху молитву „Тобі вручаємо все життя наше” Виголос: „І сподоби нас, Владико”. Хор: „Отче наш”. Під час співання Господньої молитви священик підносить руки, а після неї виголошує: „Бо Твоє є царство”. Хор: „Амінь”.Священик обертається на захід, однак не відходить від середини св. трапези і благословляє словами „Мир всім”. Хор: „І духові твоєму”. Диякон: „Голови ваші перед Господом схиліть”. Хор: „Тобі, Господи”.Священик молиться потиху: „Дякуємо Тобі”. Виголос: „Благодаттю і щедротами”. Хор: „Амінь”. І відразу священик читає потиху молитву „Зглянься, Господа”, а диякон, ставши перед св. дверми, опоясує себе орарем навхрест, якщо цього не зробив на молитві „Отче наш”.Тоді священик і також диякон, кожний на своєму місці, роблять три малі поклони, мовлячи

266

потиху: „Боже, милостивий будь мені грішному”, після чого священик відкриває чашу.Коли диякон побачить, що священик простягнув руку, щоб прийняти св. хліб, виголошує: „Будьмо уважні”, а священик, піднісши св. хліб трохи вгору, виголошує: „Святеє святим”. Хор: „Єдин свят, єдин Господь”; співається причасний.138. Диякон робить малий поклін і входить південними дверми у святилище та, ставши праворуч священика, робить ще раз малий поклін і каже: „Роздроби, владико, святий хліб”, а священик розламує його уважно і побожно на чотири частини в такий спосіб: насамперед поділяє його на дві частини і ту частину, яку тримає у правій руці, тобто ту, що має написи „ХС” і „КА”, кладе на дискос, потім ламає впоперек поміж буквами „ІС” і „НІ” частину, яку тримає у лівій руці і кладе частицю „ІС” вгорі дискоса, а частицю „НІ” – на лівий; взявши потім другу половину, ламає її посередині між буквами „ХС” і „КА” і частицю „ХС” кладе внизу дискоса, а частицю „КА” на правий край дискоса, щоб утворили частиці знак хреста на дискосі. Під час цього мовить: „Роздроблюється і розділюється”.А диякон, показуючи орарем на святу чашу, каже: „Сповни, владико, святу чашу”.Священик бере верхню частицю, що має знак „ІС”, робить нею над чашею знак хреста і каже: „Повнота Святого Духа”. І так вкладає її до святої чаші. Диякон: „Амінь”.Тоді священик обтирає пальці над св. дискосом.139. Якщо буває обряд теплоти, диякон, подаючи теплу воду, каже до священика: „Благослови, владико, теплоту”, а священик благословляє її кажучи: „Благословенна теплота святих Твоїх”. Диякон вливає трохи води знаком хреста до св. чаші, кажучи: „Теплота віри” й, відставивши посудину з теплотою, стає трохи на відстані775.140. Диякон обходить св. трапезу і, якщо треба, обмиває долоню правої руки і, на слова священика „Дияконе, приступи”, підходить до нього з лівого боку, вклоняється йому, просячи прощення.Священик ламає частицю святого хліба „ХС” і частину її подає дияконові, а диякон цілує його руку, бере св. хліб на долоню правої руки, поклавши її навхрест лівої і каже: „Подай мені, владико”. А священик мовить: „(ім’я) священнодияконові подається”.Диякон відходить за престіл, схиливши голову, і молиться як і священик словами „Вірую, Господи, і ісповідую”. Так само й священик, зробивши малий поклін, двома першими пальцями правої руки бере другу частину частиці „ХС” і мовить: „Чесне і пресвяте” та, схиляючи голову, молиться словами „Вірую, Господи, і ісповідую”.І тоді споживають св. хліб із своїх рук зі страхом і всякою обережністю: спочатку – священик, а потім – диякон.141. Опісля священик, нахилившись, бере у праву руку чашу, а в ліву малий рушничок, тримаючи його під підборіддям, і причащається з чаші Кров’ю, кажучи: „Чесної і святої крові Господа і Бога”. І обтирає свої уста, як також і край св. чаші, малим рушничком, кажучи: „Оце діткнулося уст моїх”.Потім прикликає диякона словами: „Дияконе, приступи”. Диякон приходить і робить малий поклін, кажучи: „Ото приходжу” та „Подай мені, владико”.Священик бере правою рукою рушничок і чашу, підтримуючи лівою підставку чаші. Дияконові, що кінець рушничка тримає під підборіддям двома руками, подає священик св. чашу, кажучи: „Причащається слуга Божий, диякон (ім’я)”. А після причастя диякона каже священик: „Оце діткнулося уст твоїх”.Диякон, піднісши св. дискос над св. чашею, уважно обтирає його губкою, якщо є звичай її вживати, так, щоб жодної окрушинки не залишилось на дискосі. Тоді, якщо нема вірних до причастя, покриває св. чашу рушничком і малим покровцем, а на св. дискос кладе складену звізду і складені покровці. І відчиняються св. двері.142. Диякон робить малий поклін, бере з побожністю чашу від священика та підходить до св. дверей і, підносячи св. чашу, показує її людям, кажучи: „Зі страхом Божим і вірою приступіть”. Хор: „Благословенний, хто йде”.

775 Обряд вливання теплоти не є безумовною вимогою (див. ч. 183). Львівський Синод скасував його „задля важливої причини” („Додаток” 1897, § IV, стор. 218).

267

Священик іде за дияконом, бере від нього святу чашу і від святих дверей благословляє нею людей: „Спаси, Боже”, і вертаються обидва до св. трапези.Якщо будуть вірні до причастя, диякон, поклавши до чаші ложечку, накриває її рушничком або її покровцем, або обома і, зробивши малий поклін, приймає її з побожністю від священика, підходить до святих дверей і, підносячи святу чашу, показує її людям, кажучи: „Зі страхом Божим і вірою приступіть”. Хор: „Благословенний, хто йде”. Священик іде за дияконом, бере від нього святу чашу і проказує молитву „Вірую, Господи”. Одночасно диякон бере з престолу дискос. По закінченні молитви священик відкриває святу чашу, покровець і рушничок тримає лівою рукою і причащає ложечкою, кажучи „Чесного, пресвятого”. Диякон підкладає дискос під підборіддя причасника. Після причастя покриває священик чашу рушничком або покровцем, або обома, залишаючи ложечку в чаші, благословляє нею людей: „Спаси, Боже” і обидва вертаються до св. трапези.Можна ще й так робити: диякон покриває св. чашу рушничком або її покровцем і, зробивши малий поклін, приймає побожно чашу від священика, підходить до св. дверей і, підносячи чашу, показує її людям, кажучи: „Зі страхом Божим і вірою приступіть”. Хор: „Благословенний, хто йде”. Диякон вертається до св. трапези, де ставить чашу, з якої скидає малий покровець. Священик бере св. чашу з ложечкою і рушничком, а диякон – дискос і виходять зі святилища; підходять ті, що бажають причащатися. Після молитви „Вірую, Господи”, що її проводить священик, вірні, з усякою побожністю і страхом, склавши на грудях руки навхрест, роблять малий поклін і один за одним підходять до причастя, або приймають його в інший спосіб, згідно з місцевим звичаєм. Священик, причащаючи, мовить до кожного причасника: „Чесного, пресвятого”.По закінченні причастя вірних священик залишає ложечку в чаші й прикриває її рушничком. Потім, повернувшись з дияконом у святилище, ставить святі Дари на св. трапезу, а диякон прикриває св. чашу її покровцем. Священик бере ще раз св. чашу і від святих дверей благословляє нею людей, виголошуючи: „Спаси, Боже, людей Твоїх”. Хор: „Ми бачили світло істинне”. І вертаються обидва до св. трапези.143. Священик ставить св. чашу на престіл і кадить її тричі, молячись потиху: „Вознесися на небеса, Боже”. Потім віддає дияконові кадильницю і, взявши св. дискос, ставить його дияконові на голову, а диякон, тримаючи його з побожністю спереду і дивлячись в бік святих дверей, нічого не кажучи, йде просто між св. трапезою та святими дверми до проскомидійника і ставить на нього св. дискос. Після цього на тому самому місці очікує священика. А священик, зробивши малий поклін і взявши св. чашу, обернений до святих дверей, дивиться на людей і каже потиху: „Благословенний Бог наш”, а потім виголошує: „завжди, нині і повсякчас”. Хор: „Амінь. Нехай сповняться уста наші”. Священик відходить до проскомидійного стола, після чого диякон кадить святі Дари і священика. Священик, поставивши святі Дари і зробивши малий поклін, вертається до св. трапези.144. Диякон, розв’язавши орар, як приписує звичай, виходить північними дверми і, ставши на звичайному місці, виголошує: „Прості, прийнявши божественних”.Священик проказує потиху молитву подяки „Дякуємо Тобі, Владико” і, зробивши над складеним ілитоном знак хреста св. Євангелією776, кладе її на ілитон. Виголос: „Бо Ти єси освячення наше”. Хор: „Амінь”.Священик, ідучи в бік святих дверей, виголошує: „В мирі вийдім”. Хор: „В імені Господнім”.Диякон: „Господеві помолімся”. Хор: „Господи, помилуй”.Священик входить через святі двері до храму вірних і, стоячи між двома хорами (див. ч. 184), читає голосно заамвонну молитву777 „Господи, Ти благословляєш”. Хор: „Амінь”. А потім: „Нехай буде ім’я Господнє благословенне” і, якщо є звичай, псалом 33(34) „Благословлю Господа”.На заамвонній молитві диякон стоїть праворуч і вказує своїм орарем на ікону Спасителя. По

776 Книгу тримає вертикально і так робить знак хреста (див. ч. 119).777 Ця молитва не читається перед іконою Спасителя, бо вона — „заамвонна”. її зміст спрямований до „Отця Світла” (не до Христа), а закінчення — тринітарне.

268

закінченні молитви священик входить у святі двері і, відразу вертаючись до проскомидійного стола, проказує молитву на споживання святих Дарів „Сповнення закону”. Диякон входить північними дверми і споживає святі Дари зі страхом і з усякою обережністю.Священик, якщо існує звичай, виходить святими дверми і роздає людям антидор, якщо – ні, антидор роздається по відпусті.145. По закінченні псалма і роздачі антидора священик стає у святих дверях і, благословляючи людей, виголошує: „Благословення Господнє на вас”. Хор: „Амінь”. Священик, обернений до сходу, мовить: „Слава Тобі, Христе Боже”. Хор: „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Благослови”.Священик обертається знову до людей, кажучи: „Христос, істинний Бог наш”. Хор: „Амінь” (див. ч. 184).На урочистих і надзвичайних літургіях священик, обернений до народу, виголошує многоліття, як приписує звичай.Після цього священик входить у святилище і святі двері зачиняються.На кінці священик і диякон у святилищі або в захристії, скидають з себе святі ризи, мовлячи: „Нині відпускаєш” і вмивають руки на звичайному місці. По малому відпусті дякують за все Богові і, поцілувавши св. трапезу, відходять.146. В семінаріях, студійних домах та в інших місцях, де буває багато священиків, той священик, що дияконує, виконує свою дияконську службу повністю, а саме: приймає святе причастя на тій Літургії, на якій дияконує, з рук священика, і споживає те, що залишається після причастя.2. У співслужінні двох дияконів147. В урочисті свята дияконують священикові чи співслужителям два диякони.148. У відповідний час священик входить до церкви і, разом з обома дияконами, робить перед святими дверми три малі поклони до сходу. Потім роблять все так, як на Літургії у співслужінні одного диякона, і обидва відповідають священикові. Після молитви „Господи, простягни руку Твою” священик, а з ним і диякони, вклоняються правому і лівому хорам та відходять у святилище: священик і 1-й диякон – південними, а 2-й диякон – північними дверми, мовлячи „Увійду в дім Твій”. Прийшовши у святилище, роблять три малі поклони перед св. трапезою і цілують: священик – св. Євангелію, а диякони – св. трапезу і всі, якщо існує звичай, – напрестольний хрест, що міститься на св. трапезі. Одягнувшись, вмивають руки і приготовляють все до проскомидії. Тільки 1-й диякон каже: „Благослови, владико” та все інше, і відправляється проскомидія, за звичаєм.149. По відпусті проскомидії кадять диякони принесення трьома вимахами, а потім ідуть разом зі священиком перед св. трапезу, мовлячи тихо: „У гробі плоттю” та інше, разом кадять її спереду, потім 1-й диякон –правий бік св. трапези, а 2-й диякон – лівий, і знову обидва разом – від сходу, потім – запрестольну ікону та інші ікони святилища, як також 1-й диякон – хрест, а 2-й диякон – ікону Богородиці, якщо вони будуть за престолом (див. ч. 33). Потім виходять зі святилища: 1-й диякон –південними, а 2-й – північними дверми. Прийшовши перед святі двері, кадять ікони іконостасу: 1-й диякон починає від ікони Спасителя, а 2-й – від ікони Богородиці, після цього 1-й диякон – правий, а 2-й – лівий хори. Вірних кадять один з правого, а другий з лівого боку чи з солеї, або, якщо існує звичай, – у самому храмі, йдучи до самого притвору, після чого входять у святилище: 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми і кадять ще раз престіл спереду трьома вимахами і так само священика.150. Віддавши кадильниці прислузі, підходять обидва до священика і роблять усе так, як на Літургії у співслужінні одного диякона. Виходять: 1-й диякон – південними, а 2-й – північними дверми і, ставши на своїх місцях перед святими дверми, роблять три малі поклони, кажучи потиху тричі: „Господи, губи мої відкриєш”. Після цього 1-й диякон починає: „Благослови, владико”.151. Перший диякон співає велику єктенію. Під час співання хором першого антифону або зображального робить малий поклін, відходить зі свого місця та стає перед іконою Христа,

269

тримаючи при цьому орар трьома пальцями правої руки, за звичаєм (див. ч. 120).По закінченні антифону 2-й диякон, наблизившись і ставши на звичайному місці, співає: „Ще і ще”. Коли хор співає другий антифон або зображальний, робить так само, як під час першого антифону 1-й диякон, і стає перед іконою Богородиці.Після другого антифону хор співає: „Слава, і нині”, „Єдинородний Сину”. Священик не проказує потиху нічого. Ані священик, ані диякони на „воплотитися” голови не схиляють.Потім 1-й диякон вертається на своє місце і починає „Ще і ще”. По закінченні єктенії відходять обидва у святилище: 1-й – південними, а 2-й –північними дверми і стають праворуч і ліворуч священика.152. Коли співці, що співають третій антифон або Блаженні, дійдуть до „Слава” або до останніх стихів Блаженних, священик і диякони роблять три малі поклони. Тоді священик передає св. Євангелію 1-му дияконові, а сам розпускає фелон (див. ч. 34). Священик з 1-им дияконом обходять з правого боку св. трапезу, під час чого 2-й диякон бере кадильницю, і виходять всі північними дверми, попереджувані свіченосцями: першим іде, кадячи, 2-й диякон, потім – 1-й диякон, несучи св. Євангелію, а за ними – священик. Наблизившись до святих дверей, свіченосці стають по протилежних боках: один – біля ікони Богородиці, а другий – коло ікони Спасителя, 1-й диякон – по правому, а 2-й – по лівому боці, а священик стоїть посередині за ними.

Свіченосець Свіченосець6 54 32 1

Д.2 Д1Священик

До малого входуПерший диякон каже: „Господеві помолімся”, а священик проказує потиху молитву входу. По закінченні молитви 1-й диякон, вказуючи правою рукою на схід, каже до священика: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє і 1-й диякон дає священикові св. Євангелію для цілування. По закінченні останнього стиха антифону чи Блаженних, 2-й диякон виходить на середину, а 1-й диякон, ставши за ним, виголошує: „Премудрість, прості”. Після цього всі входять у святилище, 2-й диякон віддає кадильницю, а 1-й диякон кладе св. Євангелію на св. трапезу778.153. Коли співці дійдуть до останнього тропаря, 1-й диякон каже: „Благослови, владико, час Трисвятого”, а священик: „Бо Ти святий єси”. 1-й диякон виголошує: „і на віки вічні”.Під час співання трисвятого проказують його і священик, і диякони. Потім іде ієрей з дияконами до горного сидіння і каже: „Благословенний, хто йде”, а 1-й диякон: „Благослови, владико”.154. По закінченні пісні трисвятого підходять диякони до святих дверей і 1-й диякон каже: „Будьмо уважні”. Священик: „Мир всім”, а 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні!”. По прокімені 1-й диякон: „Премудрість” і, по читанні читцем заголовку апостола, 2-й диякон: „Будьмо уважні”.На кінці читання апостола диякони із священиком вертаються перед св. трапезу.По закінченні апостола священик мовить: „Мир тобі”, а 1-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”.155. Під час співання „алилуя” диякони, взявши кадильниці й насипавши ладану, підходять до священика і кажуть: „Благослови, владико, кадило” і, прийнявши благословення, кадять св. трапезу спочатку спереду, потім 1-й диякон – з правого боку, а 2-й – з лівого і знову обидва разом – від сходу, потім – запрестольну ікону та інші ікони святилища, 2-й диякон

778 Тут ані диякон, ані священик (коли служить сам) не робить книгою св. Євангелії знаку хреста, а лише підносить її вгору (знак до уваги).

270

також – приношення, й обидва – все інше, за звичаєм.Тоді диякони, поклавши кадильниці на їхні місця, підходять до священика і 1-й диякон виголошує: „Благослови, владико, благовістителя святого апостола”. Священик: „Бог, молитвами” і передає йому св. Євангелію, а 1-й диякон виходить св. дверми, стає на амвоні або на невеликій відстані перед святими дверми на означеному місці і там кладе на аналой св. Євангелію, що її буде читати, обернений до народу, а 2-й диякон виголошує зі святилища: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія”. Священик: „Мир всім”. 1-й диякон: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”, 2-й диякон: „Будьмо уважні”. По прочитанні Євангелії каже священик 1-му дияконові: „Мир тобі, що благовістуєш” і 1-й диякон, наблизившись до самих святих дверей, віддає згорнену Євангелію священикові. І зачиняються святі двері (див. ч. 126).156. Потім диякони виходять своїми дверми і стають на означеному місці, а 1-й диякон починає: „Промовмо всі”. Потім 2-й диякон: „Помоліться, оглашенні”. 1-й диякон: „Всі оглашенні, вийдіть”. 2-й диякон: „Оглашенні, вийдіть” і знову 1-й диякон: „Всі оглашенні, вийдіть. Щоб ніхто з оглашенних не залишився, тільки вірні. Хор: „Господи, помилуй”. 1-й диякон: „Заступи, спаси, помилуй”, „Премудрість”. 2-й диякон: „Ще і ще”, „Заступи, спаси, помилуй”, „Премудрість”. Після цього входять обидва до святилища. І відчиняються святі двері779.157. Під час співання херувимської пісні диякони, взявши кадильниці, насипавши ладану та прийнявши благословення, проказують 50(51) псалом і кадять престіл, святилище та все інше, як про це було зазначено вище (див. 4.149).По кадженні стають диякони по боках священика, тримаючи кадильниці на перстеневому пальці лівої руки і разом зі священиком, піднісши вгору руки, проказують всі разом тричі херувимську пісню, після кожного разу роблячи малий поклін (див. ч. 129).Потім, якщо існує звичай, цілує священик св. трапезу і напрестольний хрест, а диякони – край св. трапези і, безпосередньо, попереду – диякони, йдуть до проскомидійника. Там священик, взявши кадильницю від 1-го диякона кадить святі дари.Перший диякон каже до священика: „Візьми, владико”. А священик скидає великий покровець і дає його 2-му дияконові, що тримає на перстеневому пальці правої руки кадильницю, і каже: „Піднесіть руки ваші”.Потім священик бере св. дискос і ставить його 1-му дияконові на голову (див. ч. 129), а він тримає дискос обома руками спереду, тримаючи одночасно лівою рукою кінець ораря. Сам священик бере чашу. Тоді всі, супроводжувані свіченосцями, виходять північними дверми: 2-й диякон, що виходить першим, виголошує: „Всіх вас, православних християн”. Після нього те саме виголошує і 1-й диякон, а священик мовить: „Святішого вселенського”.Диякони, увійшовши через святі двері у святилище, стають неподалік від них по протилежних боках: 2-й – ліворуч, а 1-й – праворуч. Після слів „Всіх вас” входить священик у святилище і, підійшовши наперед з дияконами, ставить святу чашу на престіл, також бере від 1-го диякона св. дискос і ставить його на престіл ліворуч чаші; великим покровцем, що його бере від 2-го диякона і над кадильницею кадить, покриває св. дари, відтак бере з рук 2-го диякона кадильницю і кадить нею св. дари (див. ч. 130).Під час цього зачиняються святі двері і відбувається діалог між священиком та обома дияконами. Віддавши поклін священикові, диякони виходять своїми дверми і стають на звичайному місці, а 1-й – співає „Сповнім”.158. Другий диякон: „Возлюбім один одного”. Диякони, а одночасно й священик, роблять три малі поклони на своїх місцях і обидва диякони цілують один одного у ліве рамено.Перший диякон виголошує: „Двері, двері”. На „і воплотився” ані диякони, ані священик голови не схиляють.Перший диякон: „Станьмо гідно”.Диякони, зробивши малий поклін, входять своїми дверми у святилище і стають по боках

779 В скороченому виді цю частину не береться. Диякон виголошує: „Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся”.

271

священика. 1-й диякон, якщо потрібно, бере рипіду або малий складений покровець і повіває над святими дарами.На „Переможну пісню” 2-й диякон бере правою рукою звізду і вдаряє нею по св. дискосі, як про це сказано вище і, поцілувавши, відкладає її на престіл (див. ч. 133).159. Під мас виголошування слів освячення диякони разом зі священиком вказують орарем на святий дискос, а потім – на святу чашу.Після освячення і св. хліба, і св. чаші, диякони вклоняються низько, роблячи на собі одночасно знак хреста.Після слів священика „Тому-то й ми, споминаючи”, які він мовить потиху, 1-й диякон бере у праву руку св. дискос, а 2-й диякон, також правою рукою, – св. чашу, так що права рука 1-го диякона спочиває на правиці 2-го диякона. Після цього диякони трохи підносять Святе, накреслюючи знак хреста над ілитоном, а священик виголошує: „Твоє від Твоїх”. Поставивши дискос і чашу, священик і диякони роблять знову малий поклін. Після цього священик проказує потиху молитву „Ще приносимо”, під час чого 1-й диякон повіває над святими Дарами, якщо треба.По закінченні молитви 1-й диякон відкладає набік рипіду чи покровець й обидва диякони наближаються до священика, який разом з ними робить три малі поклони. Потім 1-й диякон, вказуючи орарем на святий хліб: „Благослови, владико, святий хліб”. По благословенні диякони кажуть: „Амінь”.Тоді 1-й диякон вказує орарем на святу чашу: „Благослови, владико, святу чашу”. На благословення відповідають диякони: „Амінь”.Перший диякон вказує орарем на св. Дари і каже: „Благослови, владико, обидві” і, після благословення диякони кажуть: „Амінь, амінь, амінь”. Схиливши голови перед священиком, обидва диякони вертаються на місце, де стояли раніше, а 1-й бере рипіду і повіває нею над святими Дарами, як зазначалось вище, якщо треба.160. Під час співання „Достойно” диякони кадять престіл з боків, кожний – від свого, і від сходу та поминають померлих, кого хочуть.А після „Найперше пом’яни, Господи” диякони поминають живих.По виголосі „І нехай будуть милості” диякони, зробивши малий поклін, виходять, за згодою священика, своїми дверми і стають на звичайному місці. Другий диякон каже: „Всіх святих пом’янувши”.По словах священика „Мир всім” та відповіді хору „І духові твоєму” 2-й диякон виголошує: „Голови ваші перед Господом схиліть”.Під час тихої молитви священика „Зглянься, Господи” диякони стають перед святими дверми та перепоясують себе орарями навхрест, якщо цього не зробили раніше – на „Отче наш”.Після того, як священик відкриє чашу і він, і диякони, кожний на своєму місці, роблять три малі поклони, мовлячи тихо: „Боже, милостивий будь мені грішному”.Перший диякон виголошує: „Будьмо уважні”.Диякони входять своїми дверми до святилища і, ставши по боках священика, роблять малий поклін, а 1-й каже: „Роздроби, владико, святий хліб”.По роздрібненні святого хліба 1-й диякон каже: „Сповни, владико, святу чашу”. По сполученні обох видів під час, коли має вливатися тепла вода, говорить той самий: „Благослови, владико, теплоту” і, вливаючи трохи води, додає: „Теплота віри”.161. Священик запрошує дияконів до святого причастя словами: „Диякони, приступіть” і подає св. причастя дияконам, як приписано.Після причастя священика і дияконів, 1-й диякон обтирає дбайливо дискос над святою чашею і, якщо немає вірних до причастя, усе відбувається так, як про це приписано в уставі Літургії у співслужінні одного диякона (див. 4.142). Якщо будуть причасники, усе відбувається так, як приписано вище, з тою тільки відміною, що священик перед причастям передає 2-му дияконові покровець і рушничок.162. Після кадження священик віддає 2-му дияконові кадильницю, а св. дискос зі складеною

272

звіздою і складеними покровцями кладе йому на голову (див. ч. 129). 2-й диякон, тримаючи це все на голові і дивлячись в бік дверей та нічого не кажучи, йде між престолом і святими дверми просто до проскомидійного стола, на який ставить дискос, і там очікує священика. А священик, зробивши малий поклін і взявши святу чашу, відходить, за звичаєм, до проскомидійного стола, після чого 2-й диякон кадить святі речі і священика, а по молитві священика „Сповнення закону” зі страхом і усякою обережністю споживає св. Дари, що залишились після святого причастя, потім розв’язує свій орар.163. Перший диякон, розв’язавши, за звичаєм, орар, виходить північними дверми і, ставши на означеному місці, каже: „Прості, прийнявши”. По виголосі „Бо Ти єси освячення” священик: „В мирі вийдім”. Хор: „В імені Господнім”. 1-й диякон: „Господеві помолімся”. Хор: „Господи, помилуй”.Під час заамвонної молитви 1-й диякон стоїть праворуч, вказуючи орарем на ікону Спасителя, а після молитви вертається південними дверми до святилища. На кінці, зробивши, за звичаєм, відпуст, скидають всі святі ризи (див. 4.145).3. Без диякона164. Священик, який служить без диякона, виконує й відчитує все те, що належить до диякона, вважаючи на наступне:165. Не мовить „Благослови, владико”, „Господеві помолімся”, „Візьми, владико” та ін., за винятком того, що говориться перед заамвонною молитвою, тобто „Господеві помолімся”.166. Після відпусту проскомидії священик кадить так, як диякон: з солеї – іконостас, обидва хори і людей (див. чч. 33 та 75).167. Молитви великої й малих єктеній проказує священик перед виголосом, а не після нього.168. На малий вхід священик бере св. Євангелію, обходить престіл з правого боку і виходить північними дверми. Схиляючи голову перед святими дверми, проказує молитву входу „Владико Господи Боже наш”, благословляє правою рукою вхід, цілує Євангелію і, показуючи її, виголошує: „Премудрість, прості”. Після цього святими дверми входить до святилища (див. ч. 122, прим.).Молитву трисвятого закінчує виголосом „Бо Ти святий єси”, не обертаючись до народу. Після трисвятого іде за престіл, проказуючи слова благословення, і сідає на південному боці.169. Коли хор закінчить співати трисвяту пісню, священик виголошує: „Будьмо уважні” і благословляє: „Мир всім. Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає прокімен. Священик: „Премудрість”. Читець виголошує заголовок апостола. Священик: „Будьмо уважні”. По прочитанні апостола каже читцеві: „Мир тобі” і відразу після цього: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор: „алилуя” зі стихами.Тоді священик благословляє кадило, бере кадильницю, кадить престіл навкруги, ціле святилище і з солеї – іконостас, обидва хори і людей. Вже під час цього або й пізніше проказує тихо молитву перед Євангелією „Засвіти в серцях наших”. По закінченні „алилуя” зі стихами, виголошує: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія” і, благословляючи нарід, каже: „Мир всім”. Хор: „І духові твоєму”. Священик: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”. Бере після цього книгу Євангелій, кладе її на аналой дещо поза святими дверми і читає Євангелію, обернений до народу. По прочитанні цілує згорнуту книгу й кладе її на середину престолу або на його правий бік (див. ч. 126, прим.).170. Проказавши молитву херувимської пісні, благословляє священик кадило, після чого потім кадить навкруги св. трапезу, запрестольну ікону, принесення і з солеї – іконостас, обидва хори і людей. Повернувшись до престолу і тримаючи кадильницю на перстеневому пальці лівої руки, проказує, піднісши руки, тричі херувимську пісню. Потім підходить до принесення, трьома вимахами кадить святі дари, кажучи потиху: „Боже, милостивий будь мені грішному”. Тоді бере великий покровець і кладе його собі на ліве рамено, кажучи: „Піднесіть руки ваші”, бере св. дискос – лівою, а чашу – правою рукою і виходить північними дверми, виголошуючи: „Святішого вселенського” (див. ч. 129). Увійшовши святими дверми, кладе святі дари на престіл, як належить, великий покровець кадить над кадильницею, що її подає прислуга, кажучи: „Благообразний Йосиф”. Потім, взявши

273

кадильницю з рук прислуги, кадить святі дари трьома вимахами, кажучи: „Ущаслив, Господи”.171. Віддавши кадильницю, виголошує єктенію „Сповнім”, „Заступи, спаси, помилуй”. Проказуючи символ віри підносить воздух і тримає його над святими дарами. Згідно з приписом, виголошуючи „Переможну пісню співаючи”, вдаряє звіздою по дискосі так, як це робить диякон, цілує її і відкладає на св. трапезу (див. ч. 133).Після молитви „Тому-то й ми, споминаючи” перекладає руки: правою рукою бере св. дискос, а лівою – св. чашу й, підносячи дещо, робить знак хреста над ілитоном та виголошує „Твоє від Твоїх”. По виголосі „Особливо за пресвяту” кадить св. трапезу тільки спереду, а не навкруги. Перед піднесенням Агнця каже: „Будьмо уважні” і сам вливає теплу воду до чаші, згідно з приписом.172. Священик, згорнувши усі частиці, що були на дискосі, до чаші, накриває її рушничком або покровцем, або й обома, на дискос кладе складену звізду, малий покровець і воздух. Відсунувши завісу іконостасу та відчинивши святі двері, кладе ложечку на чашу або вкладає її до чаші й, зробивши малий поклін, бере святу чашу до рук; підходить до св. дверей і, показуючи чашу, виголошує: „Зі страхом”. Відразу після цього проказує: „Вірую, Господи, і ісповідую”. По закінченні молитов, покриває чашу й подає причастя ложечкою. Закінчивши причастя вірних, залишає ложечку в чаші, покриває її рушничком і покровцем та, благословляючи людей, виголошує: „Спаси, Боже, людей Твоїх”. Повернувшись до св. трапези, ставить чашу і кадить її трьома вимахами, кажучи: „Вознесися”. Зробивши малий поклін, бере правою рукою св. чашу, а лівою – св. дискос, промовивши спочатку потиху: „Благословенний Бог наш”, а потім голосно: „завжди, нині і повсякчас” і, обертаючись до народу, відходить до проскомидійної трапези, на яку все складає. Зробивши після цього малий поклін, вертається до св. трапези (див. ч. 142).173. Можна робити ще й так: причастившись, священик ставить св. дискос на св. чашу і покриває його малим покровцем або рушничком, або й обома. Зробивши малий поклін, бере св. чашу і, показуючи її людям, виголошує: „Зі страхом”. Повернувшись до св. трапези, бере чащу і дискос між вказівним та середнім пальцями, правою рукою бере ложечку і починає причащати вірних. По закінченні причастя залишає ложечку в чаші, вертається до св. трапези та ставить на неї дискос і чашу, покриває її малим покровцем. Після цього бере чашу і, обертаючись до людей, благословляє їх чашею, кажучи: „Спаси, Боже, людей Твоїх”. Поставивши чашу на св. трапезу, кадить її трьома вимахами, кажучи: „Вознесися”. Потім кладе під малий покровець рушничок, яким прикривається чаша, і на св. дискос кладе складену звізду і другий малий покровець та воздух, робить малий поклін, бере св. чашу і, обернувшись до св. дверей, дивлячись на людей, мовить тихо: „Благословенний Бог наш”; після цього виголошує: „завжди, нині і повсякчас”. Потім бере з престолу лівою рукою дискос і йде до проскомидійної трапези, на якій усе залишає, а після малого поклону вертається до св. трапези.174. Священик, виголошуючи подячну єктенію „Прості, прийнявши”, молитву і виголос „Бо Ти єси”, складає ілитон згідно з приписом. По відпусті вертається до святилища і зачиняє св. двері. На кінці йде до проскомидійного стола і споживає там святі Дари зі страхом і всякою обережністю, вмиває руки і, подякувавши Богові, відходить.4. Устав неурочистої Божественної Літургії, тобто служеної звичайно175. Всі обряди й церемонії, які виконуємо на урочистій Літургії, повинні бути збережені і в звичайній Літургії, чи то, як кажеться, в Літургії приватній. Що, згідно з приписом, має бути виголошуване, нехай виголошується так, щоб його могли чути не тільки читець чи співець, тобто той, хто прислуговує, але також і присутні.176. Читець, якщо це можливо, повинен одягнути стихар. Його звичайне місце – поза святилищем. Стоїть просто по правому або по лівому боці іконостасу. Якщо треба увійти до святилища, наприклад, щоб подати священикові кадильницю чи теплу воду, може він входити тільки бічними дверми. Святі двері священик зачиняє і відчиняє, а завісу – заслонює і відслонює сам.

274

177. Вживання кадила в Літургіях, що їх відправляємо без жодної урочистості, не є безумовно приписане, але буде дуже похвальним його вживати.178. Якщо бракує часу на проказування всіх підготовчих молитов перед іконостасом, нехай священик не залишає ніколи молитви „Господи, простягни руку Твою”. Увійшовши у святилище, нехай прочитає псалом „Увійду в дім твій” і, поцілувавши св. трапезу, Євангелію і, якщо існує звичай, –напрестольний хрест, одягає священні ризи.179. Проскомидію належить відправляти не в захристії, а на бічному жертовнику, що міститься поблизу св. трапези. Звичай вживати п’ять просфор не є необхідний, навпаки, дозволяється вживати тільки одну просфору на кількох літургіях, хоч би знак агнця на приписаному боці не був витиснутий, однак, на кожній Літургії священик зобов’язаний викроювати хліб і виймати частиці так, начеб хліб був цілим, не вживаючи засушених агнців і не вживати ані агнця ані частиць, накраяних раніше тим, хто прислуговує.180. Малий вхід з Євангелією роблять згідно з приписами, обходячи довкола св. трапезу і виходячи зі святилища північними дверми.181. Після молитви трисвятого священик може залишити благословення горного сидіння. Обернувшись на захід, слухає читання апостола, опустивши фелон і руки під ним. Євангелію може читати і без аналоя, коли прислуговуючий, якщо існує звичай, підтримує книгу головою перед святими дверми.182. Великий вхід роблять згідно з приписами, виходячи північними дверми.183. Священик над святими Дарами не повіває, хіба що виникає небезпека, що щось могло б упасти до чаші. Не вливає теплоти, якщо цього зручно не може зробити.184. Заамвонну молитву проказує перед св. дверми, а коли благословляє і робить відпуст, стає в самих св. дверях.185. Після відпусту не проказує жодної іншої молитви, але відразу зачиняє святі двері.5. Зі співслужителями186. Дійсні співслужителі – священики, які з головним служителем виголошують слова освячення, а недійсні, або звичайні асистенти – ті, що слів освячення не виголошують. Ніщо не перешкоджає, якщо при урочистому спів-служінні, однак не на звичайній Літургії, до дійсних спів-служителів долучаться й асистуючі священики.187. Дійсні співслужителі чи то на урочистій Літургії, а чи на приватній Літургії, відправляють у першій прийнятій інтенції.188. Священики, що дійсно співслужать, зобов’язані проказувати всі священичі молитви як також і їхні закінчення, тобто виголоси, до самої подячної молитви „Дякуємо Тобі” після причастя включно. А єктенії кожний або сам, згідно з приписаним порядком, виголошує або тільки слухає, молитви проказує тоді, коли диякон або інший священик виголошує єктенію. Священики, що тільки асистують, не зобов’язані відчитувати священичих молитов, бо їх має проказувати головний служитель, а тільки мовити виголоси за чергою.189. Обряди і благословення виконує тільки сам головний служитель. Поклони роблять усі разом, підносять руки, де приписано і можна зручно зробити.а) В урочистій формі190. Добре буде, якщо всі разом проказуватимуть вступні молитви перед іконостасом, але тільки головний ієрей нехай цілує ікони.191. Всі співслужителі під час одягання приписаних священичих риз проказують відповідні молитви. Відтак кожний, тримаючи в руках малий літургікон, стає з боку св. трапези або також за нею, однак не перед нею, де тільки головний служитель з дияконами займає місце, і так розташовуються всі, кожний за чергою своєї гідності чи своєї хіротонії. Перший з-поміж співслужителів чи пристоячих стає по правому боці головного служителя, другий – по лівому, третій – знову з правого і так далі.192. Проскомидію відправляє один зі співслужителів і лише він проказує молитву принесення. Однак усі співслужачі можуть, згідно зі своїми власними намірами, класти свої частиці (див. ч. 113).193. Ці виголоси належать до головного служителя:

275

– „Бо Тобі належить”, після великої єктенії;– „Бо Ти святий єси”, після молитви трисвятого;– „Бо милостивий”, після єктенії „Промовмо всі”;– „Щоб під владою Твоєю завжди”, по другій молитві вірних;– „Щедротами”, після молитви приношення;– „Переможну пісню співаючи”, перед „Свят”;– „Особливо за пресвяту”, згадуючи Пресв. Богородицю;– „І дай нам єдиними устами”, на кінці анафори;– „І нехай будуть милості”, після анафори;– „І сподоби нас, Владико”, перед „Отче наш”;– „Бо Ти єси освячення наше”, після причастя.Інші виголоси беруть співслужителі за чергою. Щоб краще дотриматись ладу, головний служитель кивком голови запрошує співслужителів до виголошування і тоді той, хто має виголошувати, дає згоду, схиляючи голову в .бік головного служителя.194. На малий вхід виходять усі780, опустивши руки під опущений фелон, північними дверми, попереду – молодші, й стають перед святими дверми у два ряди, один біля одного, головний служитель стає зі всіма посередині. Головний служитель сам проказує молитву входу. Після заклику диякона: „Премудрість, прості” всі за дияконом входять святими дверми у святилище і займають свої місця біля св. трапези.


Спі

вслу

жит

елі 6

4

2

5

3

1

Спі

вслу

жит

елі


До малого входу, перед святими дверми

195. Сівслужителі сідають біля горного сідалища за таким порядком, за яким стоять при престолі, тобто ті, що стоять праворуч головного служителя, сідають праворуч його, а ті, що по лівому боці – сідають праворуч.

Спі

вслу

жит

елі 6

4

2

5

3

2

Спі

вслу

жит

елі


При святій трапезі

780 Не вимагається безумовно, щоб усі виходили (див. ч. 211).

ГС

276

2 14 3

6 5

Д

На горному сідалищі

196. Під час читання Євангелії всі лишаються на своїх місцях, дивлячись в бік амвону або місця, з якого читається Євангелія.197. На херувимській пісні всі підносять руки, якщо це можна зручно зробити, але всі проказують херувимську пісню і роблять приписані поклони. Під час кадження дияконом св. трапези всі дещо від неї відходять, щоб диякон міг її легко обійти.198. З проскомидійника бере кожний одну з речей, які вживаються при Божественній Жертві, а саме: копіє, ложечку, тримаючи їх на грудях. Виходять всі781 північними дверми, попереду – диякон, який виголошує: „Всіх вас” і стає у святих дверях у святилищі, за ним інші співслужачі священики, починаючи від молодшого, виголошуючи кожний: „Всіх вас”, один або й кілька, якщо існує звичай, і стають один напроти одного поза святилищем перед святими дверми так, як на малому вході. Головний ієрей виголошує: „Святішого вселенського” і стає саме перед св. дверми, обертається на захід, коли виголошує „Всіх вас”, після чого входить у святилище, а за ним ідуть співслужителі і кожний стає при святій трапезі на своє місце.199. Зробивши великий вхід, якщо немає диякона, один із співслужителів співає першу частину єктенії „Сповнім”, а інший – другу частину так, щоб кожний мав час на прочитання молитви приношення.200. Коли головний ієрей поцілує святі дари, співслужителі один за одним підходять до св. трапези, за порядком своєї гідності. Головний ієрей, відступивши трохи від святої трапези, обертається в правий бік і дивиться на північ, а кожний співслужитель цілує насамперед святі дари, а потім ліве і право рамено головного ієрея і стає ліворуч нього, трохи позаду. Другий співслужитель цілує спочатку святі дари, потім – головного служителя, а на кінці – першого співслужителя і стає по правому його боці. Всі інші роблять так само. Головний ієрей каже: „Христос посеред нас”, а співслужитель відповідає: „І є, і буде”. Так само роблять й інші, що цілують один одного.Після поцілунку миру служитель вертається перед св. трапезу; 1-й співслужитель бере один край воздуха, а 2-й – другий край і повівають ним над дарами. Всі інші стоять на своїх місцях і тихо проказують символ віри.201. Співслужителі, що приносять жертву, вказують рукою на св. дискос, а потім на св. чашу, як і головний служитель, одночасно, повільно й уважно, співають слова освячення, разом виголошують „Твоє від Твоїх”, але тільки головний служитель благословляє Дари. Те саме стосується також й епіклези.Треба вважати, насамперед в Літургії св.Василія, щоб по відчитанні молитви, яка безпосередньо попереджує освячення, всі разом зі служачим священиком, виголошували від початку до кінця слова освячення. Також буде добре, якщо головний служитель останні слова цієї молитви вимовлятиме голосніше так, щоб співслужителі могли їх чути, і стежив за тим, щоб усі були готові вже до одночасного виголошення слів освячення (див. ч. 134).202. Першу частину єктенії „Всіх святих пом’янувши” співає один із співслужителів, якщо не буде диякона, а другу частину – інший так, щоб усі мали час відчитати молитву „Тобі вручаємо все життя наше”.203. По переломленні, головний служитель прикликає диякона і дає йому частицю святого хліба, як приписано. Потім усі проказують молитву „Вірую, Господи” і головний ієрей

781 Участь всіх у виході не є обов’язкова (див. чч. 211 та 213).

277

причащається Христового Тіла. Всі співслужителі, за чергою, відповідно до своєї гідності, наближаються до св. трапези від боку проскомидійника, а головний служитель стоїть з протилежного її боку. Після причастя Христового Тіла, кожний іде на північ св. трапези і вмиває, якщо треба, пальці в посуді, що стоїть на проскомидійному столі, і, за приписаною послідовністю, ідуть за 1-им спів-служителем, що стає на своєму місці при св. трапезі. Диякон споживає частицю хліба після священиків. Головний служитель, повернувшись на середину, причащається Пресвятої Крові й віддаляється від св. трапези; після цього співслужителі, за приписаним порядком, підходять до св. трапези, цього разу від південного боку, і кожний по причасті Крові відходить попри проскомидійник і стає на своє місце при св. трапезі. На кінці приймає диякон, за приписом, причастя Пресвятої Крові від головного служителя.

Про

ском

идій

ник

↓

Причастя Тіла Причастя Крові

↓42

31

42

31

ГС ГС

204. Кожний, щойно причастившись, обтирає рушничком край чаші і свої уста.205. Заамвонну молитву виголошує, стоячи між двома хорами головний служитель. Щойно по відпусті й після того, як будуть зачинені св. двері кожний скидає з себе священні ризи.6) У звичайній, або приватній формі206. Недійсного служителя, або асистента на звичайній або приватній відправі немає.207. Все, що було сказано про співслужіння в урочистій формі, є дійсне також і для співслужіння в формі звичайній або приватній, з ось якими винятками:208. В семінаріях і домах релігійного виховання буде добре, якщо диякон братиме участь у відправі Божественної Літургії також при служінні нескладним обрядом і, якщо вживається звичайний спів. Тут, однак, доручається дотримуватися правил, які зобов’язують при нескладному співслужінні без диякона.209. Якщо немає часу на проказування підготовчих молитов перед іконостасом, що їх проказують усі співслужителі разом або кожний зокрема, не дозволяється ніколи залишати молитву „Господи, простягни руку Твою”. Увійшовши до святилища, проказують псалом „Увійду в дім твій” та, поцілувавши св. трапезу, Євангелію і, якщо існує звичай, – напрестольний хрест, вбираються у священичі ризи (див. ч. 178).210. Члени єктеній розподіляються між співслужителями і співаються так, щоб той, хто єктенії не співає, мав час відповідну молитву без поспіху проказати.Якщо буде два співслужителі, то співають вони літургійні єктенії поперемінне, проказавши спочатку потиху відповідну молитву кожної єктенії, але молитву великої єктенії і подячну молитву після причастя проказують потиху після єктенії, але перед виголосом. Треба ще зазначити, що перша частина єктенії по великому вході та єктенії після анафори мовляться другим священиком, який після того проказує потиху молитву; а другу частину з виголосом проказує перший.Якщо буде три співслужителі то 1-й мовить велику єктенію, 2-й – першу малу єктенію, 3-й – другу малу єктенію; 1-й – знову єктенію по Євангелії; 2-й – єктенію оглашенних; 3-й – першу малу єктенію вірних, а 1-й – другу; 2-й – першу частину єктенії по вході і по анафорі, а 3-й – Другу частину тих єктеній; на кінці 1-й – подячну єктенію після причастя.Такий спосіб розподілу між поодинокими співслужителями різних єктеній не приписується

278

безумовно, а тільки для більшої вигоди дораджується його вживати.211. Не вимагається, щоб усі співслужителі виходили на малий вхід, а якщо виходять, тоді той, що між ними буде 1-им, несе Євангелію, він сам проказує молитву входу й уділяє благословення. Але вимагається завжди, щоб ті, що стоять перед св. трапезою або по правому її боці, перед тим, як вийдуть, обійшли св. трапезу і вийшли поза св. двері.212. Благословення горного сидіння не буде і всі повинні під час читання апостола залишатись біля престолу.213. На великий вхід не мусять усі виходити. Якщо тільки 1-й робить вхід, то сам кладе воздух на своє ліве рамено і сам виголошує: „Святішого вселенського”. Якщо виходять всі, то не мусить кожний з них брати якусь річ, що служить до Божественної Жертви, тільки 2-й співслужитель бере св. дискос, що його тримає на голові, а 1-й – св. чашу; 2-й виголошує: „Всіх вас православних”, а 1-й: „Святішого вселенського”. Інші нічого не виголошують (див. ч. 200).215. Все інше, що має мовити чи робити диякон, згідно з тим, що сказано було про відправу Літургії без диякона (пор. чч. 164-174), мовить і робить співслужитель. Той, хто служить проскомидію, також очищує святі посуди після причастя.

VI. Устав Літургії Напередосвячених Дарів216. У святу і велику Чотиридесятницю на проскомидії Божественної Літургії в неділю або в останній день перед Літургією Напередосвячених, приготовляються, крім агнця, що має того дня бути освяченим, ще й інші агнці для тих Літургій Напередосвячених, що мають відправлятися в наступні дні. Викраявши, зарізавши й простромивши першого агнця, доконує священик ті самі обряди й над іншими агнцями, проказуючи при кожному з них: „На спомин”, „Немов ягня”, „Жертвується”, „Один з воїнів” та кладе їх один біля одного на дискос. Потім вливає до святої чаші вина і води, проказавши приписане і, за звичаєм, закінчує проскомидію.217. Коли агнець має бути при прикликанні Святого Духа благословенний, мовить: „І сотвори ото хліб цей” в однині, а не в множині, бо Христос – тільки один.218. При піднесенні підносить одночасно усіх освячених агнців; ламає тільки першого Агнця, вкладає частину до святої чаші і вливає теплоту тоді, коли приписано. Після цього бере інших святих агнців і кладе їх до дароносиці в кивоті.219. Потім, за звичаєм, священик проказує молитви, причащається і закінчує жертвоприношення за приписом.1. У співслужінні одного диякона220. Для читання часів священик в епітрахилі стає перед святими дверми і починає: „Благословенний Бог наш”. Читець: „Амінь”, „Царю небесний” і все інше. По „Отче наш” священик, промовивши виголос, входить у святилище південними дверми. Читаються часи 3-й, 6-й, 9-й, а також обідниця.221. На кінці обідниці вбираються священик і диякон у священні ризи як звичайно, але одягаючи кожну нічого більше не кажуть, а тільки „Господеві помолімся”.222. Коли читець закінчить обідницю, проказавши трисвяте, „Отче наш”, „Господи, помилуй” (12) і молитву „Пресвята Тройце”, відчиняються святі двері. Священик: „Премудрість”. Хор: „Чеснішу від херувимів”. Священик: „Слава Тобі, Христе Боже”. Хор: „Слава, і нині”, „Господи, помилуй” (3), „Благослови”. Священик робить відпуст з поминанням святого храму і святого дня. Після цього святі двері знову зачиняються.223. Священик у супроводі диякона робить перед св. трапезою три малі поклони і проказує тільки: „Боже, милостивий будь мені грішному”. Цілують, як вже зазначалось, св. Євангелію, св. трапезу і напрестольний хрест. Потім диякон, діставши дозвіл від священика, виходить північними дверми і, ставши на звичайному місці, робить три малі поклони, нічого не кажучи й мовить: „Благослови, владико”. Священик, стоячи перед св. трапезою і роблячи св. Євангелією знак хреста над нею, виголошує: „Благословенне царство”. Хор: „Амінь”.

279

Відразу читець: „Прийдіте, поклонімся” (3) і читає початковий псалом (див. чч. 102, 118, 119, прим.).224. Диякон вертається у святилище південними дверми, а священик, ставши перед святими дверми, читає вечірні (світильничі) молитви від четвертої до восьмої, бо три перші читатиме пізніше, на антифонах.225. На кінці початкового псалма повертається священик південними дверми у святилище, а диякон, вийшовши північними і ставши на звичайному місці, співає велику єктенію. По виголосі, зробивши малий поклін, вертається південними дверми у святилище. Читець починає 18-у катизму псалтиря. На „алилуя” – роблять малі поклони. Коли на кожному з наступних антифонів мовиться „Слава”, диякон виходить північними дверми зі святилища і на означеному місці співає малу єктенію, а священик проказує потиху першу, другу і третю вечірні молитви. По закінченні малої єктенії диякон вертається південними дверми у святилище, а священик мовить виголос, як приписано.226. На початку стихослов’я, якщо напередосвячений Агнець зберігається в кивоті (артофорі) святої трапези, перенесення на проскомидійний стіл не відбувається. Диякон приносить на святу трапезу святий дискос, звізду і малий покровець. Священик цілує св. Євангелію і кладе її на правий бік св. трапези. Після цього на розгорнутий ілитон, по його лівому боці, кладе дискос і, відчинивши кивот, робить малий поклін. Бере чашу з накривкою, в якій зберігається Агнець, ставить її на середину ілитона і, взявши з неї напередосвячений хліб, кладе його з великою побожністю на святий дискос, як також і частиці, потрібні для причастя вірних. Поставивши дароносицю назад до кивоту, зачиняє його і, поставивши святий дискос на середину ілитона, кадить звізду і малий покровець та покриває ним дискос. Взявши кадильницю, кадить навкруги св. трапезу, попереджуваний дияконом з запаленою свічею. Повернувшись перед св. трапезу й віддавши дияконові кадильницю, робить низький (доземний) поклін, роблячи на собі знак хреста, після чого бере обома руками покритий святий дискос і, тримаючи його на голові (див. ч. 129, прим.) переходить правим боком св. трапези до проскомидійного стола (жертовника), попереджуваний дияконом з запаленою свічею й кадильницею.227. На проскомидійному столі священик ставить дискос на розгорнутий ілитон, після чого вливає до чаші вина і води, за звичаєм, нічого при тому не кажучи. Після кадження покровця чаші над кадильницею покриває ним чашу. Потім великим покровцем, який так само кадить, покриває дискос і чашу, не кажучи при цьому нічого, а тільки: „Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе Боже наш, помилуй нас”. Зробивши доземний поклін, священик і диякон вертаються до св. трапези. Там кладе священик на згорнений ілитон книгу святих євангелій.228. Якщо напередосвячений Агнець зберігається в кивоті, що міститься на проскомидійному столі, то на початку стихослов’я священик з дияконом ідуть до проскомидійного стола. Обидва роблять перед ним малий поклін, священик відчиняє кивот і, зробивши знову малий поклін, кадить трьома вимахами напередосвячені Дари. Потім бере напередосвячений хліб з дароносиці і кладе його з великою побожністю на дискос, а до святої чаші вливає, за звичаєм, вина і води, нічого не кажучи. Бере кадильницю, кадить звізду і покровці, покриває дискос і чашу, кожне – своїм покровцем і обидва – великим покровцем (воздухом), не кажучи нічого, а тільки: „Молитвами святих отців”. Зробивши доземний поклін, вертається до св. трапези.229. Якщо священик вважає за відповідне, закінчує обряд покладення Агнця на дискос під час читання першого антифону, кадження – під час другого, а перенесення напередосвячених Дарів – під час читання третього антифону.230. Якщо передбачається більша кількість вірних на причастя, так, що самого напередосвяченого хліба не вистачить, кладе священик відповідну кількість вже освячених частиць на дискос і, поверх них – самого Агнця (див. ч. 114).231. По закінченні стихослов’я хор починає псалом „Господи, взиваю я”, а диякон кадить згідно з приписом (див. ч. 33), при цьому напередосвячені Дари – тричі, кожного разу –

280

трьома вимахами.232. Під час співання „Слава, і нині” відчиняються святі двері й відбувається вхід у звичайний спосіб. Диякон кадить, якщо буде вхід з Євангелією, і робить вхід з Євангелією.233. Коли диякон тихим голосом скаже: „Господеві помолімся”, священик проказує потиху молитву входу з її виголосом і, по закінченні стихир, диякон виголошує: „Премудрість, прості”. Хор: „Світло тихе”. Входять у святилище, потім диякон, обернений до святих дверей, мовить: „Будьмо уважні”. Священик, обернувшись до людей, благословляє: „Мир всім”. Диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає прокімен першої паремії. Диякон: „Премудрість”. Читець, ставши посередині між двома хорами і дивлячись на схід: „Книги Буття читання”. Диякон: „Будьмо уважні”. Читець, читає першу паремію. Після цього хор співає другий прокімен.234. Відразу після другого прокімена каже диякон до священика: „Повеліте”, а священик бере обома руками запалену свічу й одночасно кадильницю, стає перед св. трапезою, дивлячись на схід і, роблячи знак хреста, виголошує: „Премудрість, прості”. Після цього обертається на захід, в бік людей, робить знову знак хреста і піднесеним голосом каже: „Світло Христове просвічує всіх”. На ці слова всі, що є у святилищі й у церкві, роблять три великі поклони. Священик обертається знову до сходу та віддає свічу й кадильницю прислузі. Читець: „Книги Приповідок читання”. Диякон: „Будьмо уважні”. Зачиняються святі двері та читається друга паремія.235. По закінченні другої паремії священик каже читцеві: „Мир тобі”, а диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Після цього диякон, взявши запалену свічу, підходить до священика.Читець, що стає посередині між двома хорами, або радше священик, що стоїть у святилищі перед св. трапезою і кадить, співає: „Нехай піднесеться молитва моя”.По від співанні цього стиха читцем або священиком, ще раз співає його хор.Потім знову читець або священик, який тепер, в супроводі диякона, що йде попереду, стає на південному боці св. трапези і там кадить, співає перший стих 140-го псалма: „Господи, взиваю я”, а хор повторює: „Нехай піднесеться”.І знову читець або священик, в супроводі диякона, стає на сході від св. трапези, там кадить і співає другий стих псалма: „Постав, Господи, моїм устам”, а хор співає: „Нехай піднесеться”.Після цього читець або священик, попереджуваний дияконом, стає на північному боці св. трапези, там кадить і співає третій стих псалма: „Не дай схилитися”, а хор співає: „Нехай піднесеться”.І ще раз читець або священик в супроводі диякона, знову стає перед престолом, там кадить і співає: „Нехай піднесеться молитва моя, мов кадило перед тобою”, а хор закінчує: „підношення рук моїх, як жертва вечірня”.236. Треба зауважити, що під час співання читцем або священиком „Нехай піднесеться” або стиха, священик кадить св. трапезу трьома вимахами на початку і на кінці кожного стиха, який співає. В цей час хор і вірні моляться навколішках. Коли співає хор священик, віддавши прислузі кадильницю, і всі, що є в святилищі, моляться так само навколішках. По закінченні всі вклоняються тричі.237. Якщо у ці дні посту випадає пам’ять якогось святого або храмовий празник, відчинивши св. двері, диякон виголошує: „Будьмо уважні”, а читець читає прокімен апостола, після чого читаються апостол і євангелія, як приписано.238. Святі двері зачиняються і диякон, одержавши дозвіл від священика, виходить північними дверми і, ставши на означеному місці, співає єктенію „Промовмо всі”. Все інше відбувається за приписом до самого виголосу молитви за оглашенних, після чого священик, відклавши Євангелію, розгортає ілитон на св. трапезі.239. Від середи четвертого тижня Великого посту, яка є серединою Чотиридесятниці, після виголосу „Щоб і вони з нами”, диякон відпускає оглашенних, а запросивши до молитви тих, що готуються до св. хрещення: „Всі оглашенні, вийдіть. Оглашенні вийдіть. Всі, що до просвічення, приступіть” і так співається на всіх відправах Напередосвячених, навіть якщо б

281

випав святковий день, за винятком суботи і неділі.Після цього наступають молитви вірних, за приписом.240. Після виголосу „За даром Твого Христа” хор: „Амінь” і співає пісню „Нині сили небесні”. Диякон, повернувшись північними дверми у святилище, відчиняє св. двері і, взявши кадильницю, кадить трьома вимахами тільки спереду престіл, потім – проскомидійний стіл і священика. Відтак стає перед престолом праворуч священика і тримає кадильницю на перстеневому пальці лівої руки. Священик і диякон, з піднесеними вгору руками, проказують разом „Нині сили небесні” тричі, кожного разу роблячи малий поклін.241. Потім ідуть безпосередньо до проскомидійного стола. Там священик, взявши кадильницю, кадить трьома вимахами Напередосвячені Дари, не кажучи при цьому нічого, бере великий покровець (воздух) і кладе його на ліве рамено диякона, потім покритий покровцем св. дискос бере правою рукою і тримає його на голові, а чашу з вином – лівою рукою при грудях (див. ч. 129, прим.).242. Якщо, однак, дискос не мав би підставки, священик ставить його на покриту чашу, яку тримає лівою рукою, а правою рукою тримає покровець над святим диско-сом і підносить чашу неначе дискос до чола.243. Виходять зі святилища північними дверми, попереду йде диякон, що часто кадить св. Дари. Під час процесії ніхто нічого не говорить. Коли увійдуть святими дверми у святилище, священик ставить св. дискос на престіл з лівого, а святу чашу – з правого боку, скидає малі покровці з дискоса і чаші та кладе їх на святу трапезу, а воздухом, який бере з рамена диякона і кадить над кадильницею, покриває св. Дари, не кажучи нічого, а тільки кадячи тричі св. Дари. По закінченні пісні „Нині сили небесні” всі роблять три великі поклони, після чого святі двері зачиняються і засувається завіса.244. Диякон, вклонившись священикові, виходить північними дверми і, ставши на звичайному місці, виголошує: „Сповнім”, „Заступи, спаси, помилуй”. Священик виголошує: „І сподоби нас, Владико”, а люди: „Отче наш”. Диякон перепоясується орарем навхрест, як на Літургії Золотоустого.245. За приписом наступає прихилення голови, а по молитві „Зглянься, Господи Ісусе Христе” священик і диякон роблять три малі поклони, після чого священик не відкриває св. Дарів, але, вкладаючи праву руку під воздух, дотикається животворчого хліба побожно і зі страхом, та на слова диякона „Будьмо уважні” виголошує: „Наперед-освячене святеє святим”.Тоді священик скидає воздух і, згорнувши його, кладе окремо, як також і звізду. Диякон входить південними дверми у святилище, стає праворуч священика й, зробивши малий поклін, мовить: „Роздроби, владико, святий хліб”, а священик розламує його і чотири частини розміщує на дискосі так, як це відбувається на Літургії Золотоустого, а частицю з написом „ІС” кладе до святої чаші, не кажучи нічого. Диякон вливає до чаші трохи теплоти, якщо існує звичай, не кажучи нічого і стає дещо на боці. Хор співає кіноник „Спожийте і збагніть”, а також другий, якщо читались апостол і євангелія якогось святого чи святого храмового.246. Священик і диякон причащаються за звичаєм святим хлібом. Потім священик обтирає пальці губкою, якщо існує звичай її вживати, І, поцілувавши, кладе п на своє місце.Диякон обтирає святу чашу, нічого не кажучи і, зробивши три малі поклони, після того, як відсунено завісу іконостасу, відчиняє святі двері. Прийнявши від священика чашу, підходить до святих дверей і, піднісши її, показує людям, кажучи: „Приступіть”. Хор: „Благословлю Господа повсякчасно. Алилуя”. Причастя вірних відбувається так, як на Літургії Золотоустого, а священик, подаючи святий хліб, мовить слова цієї Літургії „Чесного і пресвятого”. Перенесення св. дискоса відбувається так, як на Літургії Золотоустого. Священик робить малий поклін, бере святу чашу, обертається до св. дверей, дивлячись на людей, каже тихо: „Благословенний Бог”, а потім виголошує: „завжди, нині і повсякчас”.247. Все інше відбувається так, як на Літургії Золотоустого. Однак, треба зауважити, що: 1) на відпусті цієї Літургії не згадується автор; 2) в три перші дні Страсної седмиці треба

282

мовити відпуст Квітної неділі на вечірні: „Христос, істинний Бог наш, що прийшов на добровільну страсть”.По закінченні Літургії Напередосвячених Дарів священик і диякон скидають святі ризи, нічого не кажучи.2.У співслужінні двох дияконів248. По закінченні часів і по відпусті на кінці зображальних зачиняються святі двері, священик і диякони роблять перед св. трапезою по три малі поклони, кажучи: „Боже, милостивий будь мені грішному” і цілують св. Євангелію, край св. трапези і напрестольний хрест, за звичаєм. Після цього 1-й диякон, віддавши шану священикові, виходить північними дверми і, ставши на своєму місці перед св. дверми, робить три малі поклони, нічого не кажучи, після чого виголошує: „Благослови, владико”. Священик: „Благословенне царство”. Хор: „Амінь” і читець читає початковий псалом.Священик, вийшовши північними дверми, читає вечірні молитви, від четвертої до восьмої. На кінці початкового псалма 1-й диякон виходить північними дверми і співає велику єктенію. По виголосі „Бо Тобі належить” диякон вертається у святилище.249. Перший диякон прислуговує священикові під час покладення напередосвяченого Агнця на дискос і переношений його на проскомидійний стіл, а 2-й диякон виходить північними дверми і співає першу малу єктенію. 1-й диякон співає – другу і нарешті 2-й диякон – третю.250. Кадження на псалмі „Господи, взиваю я” і вхід відбуваються так, як на вечірні у співслужінні двох дияконів (див. ч. 39). Повернувшись у святилище, 1-й диякон виголошує від святих дверей: „Будьмо уважні”. Священик, обернувшись до народу: „Мир всім”. 2-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Хор співає прокімен першої паремії. 1-й диякон: „Премудрість”. Читець: „З книги Буття читання”. 2-й диякон: „Будьмо уважні”. Читець читає першу паремію, після якої хор співає другий прокімен.251. Після другого прокімена 1-й диякон, звертаючись до священика, каже: „Повеліте”. Священик бере свічу і кадильницю та робить знак святого хреста, як було перед тим сказано. Читець: „З книги Приповідок читання”. 2-й диякон: „Будьмо уважні”.252. Після другого читання Старого Заповіту обидва диякони йдуть попереду священика, коли він кадить св. трапезу і співає: „Нехай піднесеться молитва моя” зі стихами 140-го псалма.253. Якщо випаде пам’ять якогось святого або храмовий празник, 2-й диякон виголошує: „Будьмо уважні”. По прокімені апостола 1-й диякон: „Премудрість”. По прочитанні читцем заголовка апостола 2-й диякон: „Будьмо уважні”.По закінченні читання апостола каже священик: „Мир тобі”. 1-й диякон: „Премудрість, будьмо уважні”. Співається „алилуя”.Кадження перед Євангелією відбувається так, як на Літургії Золотоустого у співслужінні двох дияконів (див. ч. 155). Потім 1-й диякон: „Благослови, владико, благовістителя”. Священик: „Бог, молитвами” і передає йому Євангелію. 2-й диякон: „Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія”. Священик: „Мир всім”. 1-й диякон, ставши на амвоні або дещо перед святими дверми: „Від (ім’я) святого Євангелія читання”. 2-й диякон: „Будьмо уважні” та все інше, за звичаєм.254. По прочитанні Євангелії диякони, вийшовши своїми дверми, стають на означених місцях. 1-й диякон починає: „Промовмо всі”. Потім 2-й диякон: „Помоліться, оглашенні”. 1-й,диякон: „Всі оглашенні”. 2-й диякон: „Оглашенні, вийдіть” і знову 1-й диякон: „Тільки вірні”.Від середи четвертого тижня Посту співають так, як подається далі. 1-й диякон: „Всі оглашенні”. 2-й диякон: „Оглашенні, вийдіть”. Знову 1-й диякон: „Всі, що до просвічення, приступіть. Помоліться ті, що до просвічення”. Хор: „Господи, помилуй”, а 1-й диякон: „Вірні, за братів, що до святого просвічення готуються”. Священик – виголос: „Бо Ти єси просвітлення наше”. 1-й диякон: „Всі, що до просвічення, вийдіть”. Знову 1-й диякон: „Тільки вірні”.Потім 1-й диякон: „Заступи, спаси, помилуй”, „Премудрість”. 2-й диякон: „Ще і ще”,

283

„Заступи, спаси, помилуй”, „Премудрість”. Диякони входять своїми дверми у святилище.255. Під час співання пісні „Нині сили небесні” відчиняються святі двері і диякони, взявши кадильниці, кадять трьома вимахами (тричі) тільки спереду св. трапезу, потім– проскомидійний стіл і священика. Після цього стають праворуч і ліворуч священика, тримаючи кадильниці на одному з пальців лівої руки, і проказують зі священиком тричі пісню „Нині сили небесні”.Відтак відходять просто до проскомидійного стола. Там священик кадить Напередосвячені і, взявши воздух, кладе його на ліве рамено 1-го диякона, і виходять усі в звичайний спосіб. Попереду йдуть обидва диякони і часто кадять св. Дари.256. Після того, як св. дискос і святу чашу поставлять на св. трапезі, диякони виходять своїми дверми і стають на звичайних місцях. 1-й диякон виголошує: „Сповнім”. На „Отче наш” диякони перепоясують себе орарями навхрест. 2-й диякон: „Голови наші перед Господом схилім”. Після трьох малих поклонів 1-й диякон виголошує „Будьмо уважні” і після виголосу священика „Напередосвячене святеє святим” вертаються обидва диякони своїми дверми у святилище.1-й диякон: „Роздроби, владико, святий хліб”. Диякони причащаються святим хлібом, за звичаєм. Після причастя священика і дияконів 1-й диякон обтирає св. дискос над св. чашею і закликає: „Приступіть”.Решта відбувається так, як на Літургії Золотоустого.3. Без диякона257. Якщо ця Літургія відправляється без диякона, священик виголошує все те, що належить до диякона, як про це вже було сказано в уставі вечірні й Божественної Літургії Івана Золотоустого.258. Коли священик кадить св. трапезу і переносить св. Дари на проскомидійний стіл, прислуга, тримаючи запалену свічу, йде попереду нього. Малі єктенії і виголоси мовить священик, по можливості, перед св. трапезою.259. Під час співання „Нехай піднесеться молитва моя” прислуга йде з запаленою свічею перед священиком.260. На великому вході свіченосці, якщо такі будуть, обернені до північних дверей і розміщені за чергою, супроводжують Напередосвяченого Агнця. Після того, як прийдуть перед св. двері разом стають обабіч, а потім вертаються на свої місця.4. У співслужінні священиків261. Правила співслужіння Літургії Напередосвячених – ті самі, що вечірні й Літургії Золотоустого. Тільки треба мати на увазі, що:– На кінці зображальних співслужителі вбираються у священні ризи, кажучи при одяганні кожної тільки: „Господеві помолімся”.– Головний служитель виголошує: „Бо Тобі належить”, „Бо милостивий”, „За даром Твого Христа”, „Бо Ти єси освячення наше”. Інші виголоси виголошують співслужителі за чергою.– На „Нехай піднесеться молитва моя” співслужителі залишаються на своїх місцях, відступаючи дещо від св. трапези, коли головному служителеві треба буде переходити, разом з головним прихиляють коліна і підводяться.– На великому вході служителі нічого не несуть, однак 1-й співслужитель може перед головним служителем нести чашу.

284

Documents

ТИПИК · Web view20 ЛИПНЯ Святого пророка Іллі 119 25 ЛИПНЯ Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці, 119