ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF LVIV UNIV.

Серія біологічна. 2007. Вип. 45. С. 121-126 Biology series. 2007. Is. 45. P. 121-126

© Куцериб Т., 2007

УДК 639,1

РИЮЧА ДІЯЛЬНІСТЬ SUS SCROFA L. ПРОТЯГОМ ЛІТНЬО-ОСІННЬОГО

СЕЗОНУ НА СТАРОСАМБІРЩИНІ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Т. Куцериб

Львівський національний університет імені Івана Франка

вул. Грушевського, 4, Львів 79005, Україна

У роботі наведено дані щодо кількості пориїв Sus scrofa L., їх розмі-рів у різних біогеоценозах, що з’явилися протягом вересня-листопада 2005 р., травня 2006 р. та червня 2007 р. Зроблено висновки, що риюча діяльність Sus scrofa L. протягом цього періоду суттєво вплинула на рослинний пок-рив; дано коротку характеристику пориїв влітку і восени протягом періоду спостережень, а також проведено порівняння риючої діяльності Sus scrofa L. і Talpa europaea L.

Ключові слова: біогеоценоз, викиди, риюча діяльність, Talpa europaea L.,

Sus scrofa L., пориї.

Відомо, що в процесах ґрунтотворення значна роль належить ссавцям, особливо

риючим [1, 2, 4–6, 9]. Саме тому метою наших досліджень було встановити роль у

ґрунтоутворенні риючих ссавців, зокрема Sus scrofa L.– тварини, яка більшу частину сво-

го життя проводить на поверхні ґрунту, риє землю, живиться, розмножується і вмирає.

Результати життєдіяльності Sus scrofa L. чітко видно на поверхні ґрунту, у вигляді вики-

дів-пориїв ґрунту, які мають різну глибину і діаметр, а їх кількість може коливатися від

кількох одиниць до кількох десятків на площі в один гектар (рис. 1).

Наші дослідження ми проводили протягом вересня-листопада 2005 р., травня 2006

р. та червня 2007 р. у різних біогеоценозах. Метою цих досліджень було встановити ди-

наміку появи пориїв Sus scrofa L. та кротовин Talpa europaea L. протягом певного вегета-

ційного періоду. Було обрано найбільш поширені біогеоценози (на теренах Старосамбір-

щини), які мають різний вік і склад: „молодий ліс”, „старий ліс”, „сіножаті”, „пасовища”,

„орні землі”.

„Сіножать” – лучне угруповання, яке межує з лісовим, тут один раз за сезон вико-

шують злаки і різнотрав’я; „пасовище” – лучне угруповання з переважанням злаків і різ-

нотрав’я, де випасають корів і коней; „орна земля” – поле, на якому вирощують сільсько-

господарські культури і раз на рік, навесні, удобрюють органічними добривами;

„молодий ліс” – буково-смерекове насадження віком до семи років, висота деревостою

2,5–3,0 м, добре розвинений трав’яний покрив, дерева розташовані паралельними ряда-

ми; „старий ліс” – смереково-буково-грабово-соснове насадження віком до 60 років, ви-

сота деревостою понад 8 м, дерева розміщені випадково, а в трав’яно-чагарниковому по-

криві трапляються Fragaria vesca L., Taraxacum officinalis L., Viola liflora L., Vaccinium

micalillus L., Arnica montana L., Centaurea carpatica та інші види.

Встановлення наслідків механічної діяльності Sus scrofa L. проводилися за допо-

могою прямого підрахунку кількості пориїв на площі в один гектар і вимірюванням гли-

бини та діаметру цих порушень ґрунту [8–12]. Крім цього, для порівняння, на цій же пло-

щі проводили облік викидів, зроблених Talpa europaea L. та мишовидними гризунами

(див. табл. 1).

Розміри пориїв і кротовин залежать як від віку, так і від місця їх трапляння, тобто

висота, глибина та діаметр одноденних і свіжих кротовин та пориїв досить чітко відрізня-

122 Т. Куцериб

ються (див. табл. 1, 2). З віком висота викиду кротів зменшується, а діаметр збільшуєть-

ся, глибина пориїв дикого кабана також зменшується, оскільки ґрунт вирівнюється і по-

чинає заростати трав’яними рослинами.

Винесений на поверхню ґрунт відрізняється від верхнього, не порушеного шару

низкою фізико-хімічних показників, оскільки він має меншу щільність, більший вміст N,

P, K та ряду інших елементів, відмінний pH тощо [7, 8].

Рис. 1. Пориї дикого кабана (Sus scrofa L.) на пасовищах поблизу молодого лісу (червень 2007 р.).

Таблиця 1

Характеристика викидів крота європейського (Talpa europaea L.) у різних біоценозах

Старосамбірщини (кількість викидів на 1га протягом вересня-листопада 2005 р.)

Тип БГЦ

Вид ссавців

Тип впливу

Вік викиду

К-ть

викидів

Висота

викиду, см

Діаметр

викиду, см

1.Молодий ліс

Кріт

європейський Викиди

Один день 35 30,0 7,9

Свіжий –1рік 125 28,0 10,5

2. Старий ліс Один день 28 27,0 12,5

Свіжий –1рік 85 24,0 14,0

3.Сіножаті Один день 65 32,0 23,0

Свіжий –1рік 480 30,0 26,0

4.Пасовища Один день 38 29,0 20,0

Свіжий –1рік 250 25,0 24,0

5. Орні землі Один день 55 22,0 18,0

Свіжий –1рік 165 20,0 22,0

РИЮЧА ДІЯЛЬНІСТЬ SUS SCROFA L. ... 123

На основі цих даних про загальну кількість кротовин і масштаби пориїв протягом

періоду досліджень можна провести порівняльну характеристику. Для порівняння візьме-

мо пориї Sus scrofa L., які були отримані у вересні-листопаді 2005 р. (див. рис. 2) та ре-

зультати викидів Talpa europaea L., зроблені в цей же період (див. рис. 3) та порівняємо

їх між собою (див. табл. 1, 2).

Як видно із табл. 2, кількість свіжих пориїв є значно меншою, ніж кількість крото-

вин. Так, на 1 га площі кількість свіжих однорічних пориїв у молодому лісі становить 15,

діаметром приблизно 20 м з глибиною 10 см, загальною площею пориїв 20 м2, а свіжих

кротовин у молодому лісі – 125 з висотою викиду 28 см та діаметром 10,5 см, а це, за

площею, у вісім разів більше порівняно з пориями дикого кабана (див. табл. 1, 2). З цього

можна зробити висновок, що риюча діяльність Talpa europaea L. та Sus scrofa L. протя-

гом цього періоду є досить значною, однак більшою та активнішою є діяльність Talpa

europaea L. у всіх біогеоценозах. Можливо, дещо нижча активність Sus scrofa L. пов’яза-

на із фактором турбування [9–12].

Нашими спостереженнями встановлено, що найбільше пориїв Sus scrofa L. є на

пасовищах – 15–86 пориїв, а найменше на сіножатях – 3–10 пориїв на один гектар, що

різняться між собою діаметром, глибиною та площею (див. табл. 2). Спостерігаючи за

риючою діяльністю Sus scrofa L., на пасовищах, протягом десяти днів вересня 2007 р., ми

зауважили досить великі пошкодження ґрунту. Очевидно, це є наслідком того, що в ці

Рис. 2. Пориї дикого кабана (Sus scrofa L.) на сіножатях (травень 2005 р.).

124 Т. Куцериб

дні спостерігалися проливні дощі, які зумовили підняття рівня води у ґрунті та, як наслі-

док, збільшення кількості дощових черв’яків у верхніх шарах ґрунту, які є їжею для ди-

кого кабана.

Риюча діяльність властива також іншим ссавцям, наприклад, деяким гризунам

(Rodentia), зокрема представникам родини мишиних (Muridaea) [5–8, 12].

З літератури відомо, що риюча діяльність Talpa еuropaea L., Sus scrofa L., як і ін-

ших ссавців, призводить до руйнації рослинного покриву, але одночасно зумовлює зрос-

тання чисельності ґрунтової мезофауни [3].

Тип БГЦ

Вік викиду

Кількість пориїв

Діаметр

пориїв, м

Глибина

пориїв, см

Площа

пориїв, м2

Молодий ліс

Свіжий 1 р. 15 20 10 20

Старий 2 р. 16 16 8 18

Старий ліс Свіжий 1 р. 15 12 10 15

Старий 2 р. 16 10 9 12

Сіножаті Свіжий 1 р. 3 6 7 10

Старий 2 р. 10 5 6 8

Пасовища Свіжий 1 р. 15 80 18 95

Свіжий 2 р. 86 60 16 80

Орні землі Свіжий 1 р. 15 40 23 50

Старий 2 р. 40 35 20 40

Таблиця 2

Кількісна характеристика пориїв Sus scrofa L. у різних біогеоценозах Старосамбірщини

Рис. 3. Викиди крота європейського (Talpa еuropaea L.) на сіножатях (вересень 2006 р.).

РИЮЧА ДІЯЛЬНІСТЬ SUS SCROFA L. ... 125

Судячи з цього, можна сказати, що риюча діяльність Talpa еuropaea L. є набага-

то інтенсивнішою, ніж діяльність Sus scrofa L., і проявляється вона не лише у кількості

винесеного на поверхню ґрунту, а й у кількості кротовин і пориїв на площі в 1 га.

На основі отриманих даних можна зробити висновок, що діяльність риючих ссав-

ців на прикладі Talpa еuropaea L. та Sus scrofa L. у біогеоценозах Старосамбірщини є

потужним ґрунтотворчим фактором, наслідки дії якого ще не оцінені в повному масш-

табі. Ця діяльність у різних біогеоценозах змінюється протягом вегетаційного періоду, і

більш суттєвою вона є восени. Завдяки діяльності крота європейського та кабана дико-

го, на поверхню ґрунту виноситься значна кількість землі, що сприяє поліпшенню фізи-

ко-хімічних показників грунту.

____________________

1. Абатуров Б. Д. Млекопитающие как компонент экосистемы. М.: Наука, 1984. 286 с.

2. Абатуров Б. Д. Влияние роющей деятельности крота (Talpa europaea L.) на поч-

венный покров и растительность в широколиственно-еловом лесу // Pedobiologia.

1968. T. 8. С. 239–264.

3. Абатуров Б. Д., Карпачевский Л. О. О влиянии крота на почвы в лесу // Почвоведе-

ние. 1965. № 6. С. 59–68.

4. Воронов А. Г. Роль животных в биогеоценозах суши // Тез. докл. 7-й Всесоюз. зоо-

географ. конф. М.: Наука, 1979. С. 336–240.

5. Гиляров М. С. Роль почвенных животных в формировании гумусового слоя поч-

вы // Успехи современной биологии. 1951. Т. 31. № 2. С. 161–169.

6. Грачева Л. В., Лукацкая Е. А., Пахомов А. Е. Влияние роющей деятельности крота

(Talpa europaea L.) в формировании биотического разнообразия в аренных борах

степного Приднепровья // Ученые записки Таврич. нац. ун-та. 2001. Т. 14 (53).

С. 95–102.

7. Григоренко О. С., Пахомов А. Е. Картографический метод исследования преобразова-

ния эдафотопа животными-землероями // Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и уче-

та животного мира: Тез. докл. Ч. 1. Уфа: Башкир. книжн. изд-во, 1989. С. 107–109.

8. Козло П. Г. Роющая деятельность дикого кабана // Средообразующая деятельность

животных. М.: МГУ, 1970. С. 79–80.

9. Кришталь О. Ф. До вивчення крота як землерия // Праці природ. техніч. відділу.

Четвертинний період. К., 1931. Вип. 3. С. 59–68.

10. Кучерук В. В. Норы млекопитающих, их строение, использование и типология //

Фауна и экология грызунов. М.: МГУ, 1983. Вып. 15. С. 5–54.

11. Пахомов А. Е. Средообразующая деятельность млекопитающих как индикатор тра-

нсформации лесных экосистем // Питання біоіндикації: Тез. Міжнар. конф. Запорі-

жжя, 1998. С. 63.

12. Пахомов А. Е. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных

процессах степных лесов Украины. Днепропетровск: ДГУ, 1998. Т.1. 232 с.

13. Підоплічко І. Г. Матеріали до вивчення діяльності землериїв // Журн. біозоологіч-

ного циклу. 1937. № 3 (7). С. 52–85.

14. Полушина Н. А. Роющая деятельность млекопитающих на полонинах Карпат //

Роль животных в функционировании экосистем. М.: Наука, 1975. С. 98–100.

15. Стефурак В. П. Біологічна індикація наземних екосистем Українських Карпат і

Прикарпаття в умовах антропогенного впливу: Автореф. дис. ... д-ра біол. наук.

Дніпропетровськ, 1997. С. 33.

126 Т. Куцериб

16. Татаринов К. А. Звірі західних областей України. К.: Вид-во АН УСР, 1956. 188 с.

17. Татаринов К. А. Фауна хребетних Заходу України. Львів: Вид-во Львів. ун-ту,

1973. С. 25–43.

THE BURROWING ACTIVITI OF FUE SUS SCROFA L. DURING SUMMER-

AUTUMV SEASON IN STAROSAMBIRSHCHYNA. (LVIV PROVINCIE)

T. Kutheryb

Ivan Franko National University of Lviv

4, Hrushevskyi St., Lviv 79005, Ukraine

In work information is given in relation to concerning the amount of waste materials Sus scrofa L., their sizes in different of ecosystems, that ap-peared during November of September 2005, May 2006 and June, 2007. Con-clusions are done, that digging activity of Sus scrofa L. during this period sub-stantially influenced on a vegetable cover, short description is given by a waste materials summer and autumn during the period of supervisions, and also com-parison of digging activity of Sus scrofa L. is conducted and Talpa europaea L.

Key words: ecosystems, troop landings, digging activity, Talpa europaea L., Sus

scrofa L., waste materials.

Стаття надійшла до редколегії 17.09.07

Прийнята до друку 27.09.07