ПоліссяЖиття

ПоліссяР І П К И Н С Ь К А Р А Й О Н Н А Г А З Е Т А

З А С Н О В А Н А У 1 9 3 2 Р О Ц І с у б о т а ,

11 березня2017 року

№ 10(9885)

■ Вітаємо

Шановні працівники редакції районної газети «Життя Полісся»,

ветерани журналістики!Прийміть найщиріші вітання з нагоди 85-річчя виходу у світ

першого номеру Ріпкинської районної газети.85 – років для історії – значний термін, який можна назвати

цілою епохою! Великий шлях пройшла наша газета з тих пір, як колись в далекому 1932 році вперше з’явилась пе-ред читачами. Від першого свого редакційного світанку і до сьогодні газета пліч-о-пліч крокує з жителями Ріпкинщини, з любов’ю розповідаючи про історію і сьогодення, злети, успіхи та здобутки, про духовність, патріотизм та високу мораль-ність жителів району.

Районна газета весь цей час була й залишається гарним і чесним співрозмовником, мудрим порадником. Її якісне публіцистичне слово завжди спонукало до роздумів, формувало громадську думку. І сьогодні перед газетою стоять такі ж важливі завдання - доставляти людям оперативну інформацію, виховувати нові покоління жителів Ріпкинського району.

Упевнені, що й надалі обрані газетою демократичні чесноти, самовіддане служіння своїм землякам, неспинне прагнення змі-нювати життя у районі на краще залишатимуться домінуючими орієнтирами для вашого колективу, численного активу громад-ських дописувачів і передплатників, а також усіх жителів райо-ну, хто звик щоденно звіряти своє життя із «Життям Полісся».

З нагоди свята зичимо колективу редакції районної газети «Життя Полісся» та її читачам міцного здоров’я, натхнення, читацької аудиторії, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів, творчих здобутків в роботі, сили та енергії у професійній діяльності, наполегливості в досягненні нових висот на ниві журналістики, благополуччя та добробуту в родинах.

Голова районної Голова районної державної адміністрації ради Борис МЕЛАШЕНКО Роман ШУПЕЛЬ

Шановні працівники землевпорядної служби району !

Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята – Дня землевпорядника – свята тих, хто приймає участь в формуванні та реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель, здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель, організації та веденні державного земельного кадастру, землеустрою та моніторингу земель.

Упевнені, що ваша сумлінна і наполеглива праця й надалі сприятиме раціональному використанню та охороні землі, яка є одним з найбільших багатств України, підвищенню рівня життя людей.

Бажаємо добра і достатку вам та вашим родинам, сил та наснаги, нових професійних досягнень. Нехай у ваших оселях панують мир та спокій, у справах - мудрість та натхнення, у серцях – весняний настрій та любов до рідної землі.

Голова районної Голова районної державної адміністрації ради

Борис МЕЛАШЕНКО Роман ШУПЕЛЬ

За виховання синів – справжніх Героїв новітньої України та з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру

Почесними грамотами районної державної адміністрації нагороджено:

Мовчан Валентину Іванівну, Куриленко Світлану Михайлівну,Шелупець Наталію Володимирівну, Лось Любов Миколаївну.

* * *За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок в

розвиток місцевої преси та з нагоди 85-річчя районної газети «Життя Полісся»

Подяку голови районної державної адміністрації оголошено:

Шведу Михайлу Івановичу.

■ В ногу з життям і вірою в завтрашній деньНаша «полісяночка», як її з любов’ю називають шанувальники

газети: співзасновники, колеги, друзі, читачі та шанувальники, надійні помічники!

Насамперед дозвольте щиро подякувати за активну підтримку газети, яка йде пліч-о-пліч з трудівниками району вже протягом восьми з половиною десятиріч, творить славний літопис історії району, трудових звершень наших земляків, змальовує різно-барвну палітру нашого життя.

Хто сказав, що газета живе один день? Ні, вона живе стільки, скільки часу залишається пам’ять про неї в людських серцях. Є матеріали, про які люди пам’ятають роками – це той невидимий, але такий тісний зв’язок, що єднає газету і читачів. Тож сподіва-юсь, що ювілейний номер газети, який ми сьогодні даруємо вам, знайде чільне місце серед ваших родинних реліквій.

Серед них, зокрема, і цікавий матеріал-справжня журналіст-

ська знахідка нашого активного позаштатного автора – Володи-мира Михайловича Попруги – вчителя, краєзнавця – про нашого земляка, колишнього фронтового льотчика, 95-річного Федора Івановича Буленка, з невеликого села Углова Рудня Мохначівсь-кої сільради. Добре вдаються йому і матеріали краєзнавчої те-матики та про чудових людей поліської глибинки: діда Миколу з Галкова, лісника Василя Репеха із села Зубахи.

А між цим та першим номером газети – ціла епоха з життя району. Давайте ж і ми згадаємо основні етапи 85-річної історії району. Незабутні сторінки історії. Народження газети припало на пору перших п’ятирічок. То були славні роки. В країні за-кладався міцний фундамент соціалістичної економіки. Так було і в нашому районі. Зміст газети того часу повністю відобра-жала і назва – «За соціалістичне Полісся». Її матеріали тепер являються цінними документами літопису району. На жаль, ні в редакції газети, ні в районному архіві та музеї немає підши-вок тих перших номерів газет, та й взагалі всього довоєнного періоду. З великими труднощами працівникам редакції Олексан-дру Федоровичу Атрощенку та Анатолію Івановичу Солохненку вдалося віднайти їх в архівах Харкова, Москви та Ленінграда. Перший номер газети «За соціалістичне Полісся», датований 7 березня, понеділок, підписав редактор Шапіро (ім’я, на жаль, не вказується). Про що ж було надруковано в першому номері? Зверну вашу увагу лише на один заголовок статті «Весняну сів-бу зустріти підготовленим кінським тяглом!» Відразу уявляєть-ся той час і технічна оснащеність хліборобів, вірніше, її повна відсутність, про що, до речі, яскраво описав у своїх спогадах, надрукованих в ювілейному номері газеті, наш земляк з Ріпок Геннадій Йосипович Петраньов – відомий вчений – член ради Ріпкинського земляцтва в Києві. Його батько в ті роки працю-вав секретарем Ріпкинського райкому партії і приймав в районі самого Микиту Хрущова. Але навіть у таких умовах трудівники полів і ферм виявляли зразки небаченого трудового героїзму. Особливо широко розгорнувся стахановський рух серед жінок. Одна з них – свинарка, депутат Свинопуської (нині Вишнівської) сільради Ганна Данильченко удостоїлася честі брати участь в роботі Всесоюзного з’їзду колгоспників – ударників.

Колективізація сільського господарства – одна з героїчних і водночас трагічних сторінок в історії району. Про це також пові-домляла газета. Хвилюючий нарис, присвячений пам’яті більшо-вика Романа Апанасенка з села Кислі, якого куркулі по-звірячо-му катували і напівживого закопали в землю по груди на полі, засіяному житом, написав журналіст Леонід Сизоненко. На місці його загибелі тепер стоїть величний пам’ятник, а в народі це поле називають «Романове поле».

Йшли роки, міцніла економіка району, а разом з нею і газета.

З 12 лютого 1938 вона одержала нову назву – «Соціалістичне Полісся».

Велику роль відіграло друковане слово і в роки Великої Віт-чизняної війни. Редактор тодішньої газети Микола Дмитрович Підгорецький випускав газету вже під вибухи снарядів, колиш-ній працівник редакції Ніна Герасимівна Добрицька згадувала: «Йшов 1939 рік. Після закінчення семирічки влітку я влаштува-лась ученицею наборного цеху Ріпкинської друкарні. Оволодів-ши професією наборщика, працювала до серпня 1941 року. І досі пам’ятаю, як у неділю, 22 червня 1941 року по радіо почули тривожний голос диктора Левітана. А вже надвечір Ріпки гули плачем. Забирали на війну батьків, братів.

Редактор Підгорецький зі своїм колективом палили всі доку-менти і газетні підшивки, щоб не дісталися ворогу. Допомагала в цьому і я. Остання газета, що надійшла в Московський архів, з нашого району, була випущена в неділю, 17 серпня 1941 року.

Вона ще виходила в Ріпках, але сигнальні екземпляри губилися перед лінією фронту.

В районі активно формувалися партизанські загони, і редак-тор Михайло Підгорецький, евакуювавши сім’ю, пішов до парти-занів. Я підтримувала з ним зв’язок, і неодноразово виконувала його завдання. Зокрема, поширювала серед ріпкинців газету «Більшовик», що виходила в обласному партизанському з’єд-нанні «За Батьківщину».

У вересні 1943 року, після звільнення Ріпок від німецьких загарбників, тодішній інструктор райкому партії Андрій Івано-вич Прискока, колишній партизан, прийшов до мене додому і сказав, що треба зробити все можливе, щоб випускати листівку «Від Радянського Інформбюро».

Дивом знайшли валик, тискальний станок, встановили радіо-приймач, і я вночі, о 2-й годині, ходила в редакцію і приймала інформацію, а вдень набирала, відтискувала на станку, корегу-вала і випускала листівку. Згодом відновила випуск і районна газета, редактором якої став Андрій Іванович Прискока. А після війни він довгий час працював директором восьмирічної школи в селі Кротинь. Тоді ж, восени 1943-го, штрифти для друкар-ні знайшлись на місці. Патріоти зуміли зберегти їх захованими в одному з піщаних кар’єрів. Штаб Білоруського фронту також допоміг друкарні. Фронтова газета дала папір, фарбу, кілька наборів шрифтів, інші поліграфічні матеріали, друкарську ма-шину. З кінця грудня 1943 газета отримала назву «Радянське Полісся». А новий 1944-й рік газета зустріла повним форматом. В дні випуску газети двері в редакції не закривались. Люди йшли не тільки з Ріпок, а й сіл, щоб швидко одержати свіжу газету, довідатись з неї про бої на фронтах.

А наприкінці 1944 року в редакцію прийшов уславлений фронтовий льотчик Іван Степанович Мельниченко, якого нази-вали «Ріпкинський Маресьєв», з іменем якого пов’язано немало яскравих сторінок історії нашої газети. Працював Іван Степано-вич спочатку відповідальним секретарем, а з 1950 по 1953 рік – редактором газети».

Нам, журналістам нинішнього покоління, просто важко уявити, в яких умовах працювали наші колеги у воєнні та післявоєнні роки. Транспорту не було не лише в редакції, а й інших установах. Виняток складав лише райком партії, - з парою коней та возом. Про автомобілі взагалі не могло бути й мови. Але велику допомогу газеті надавали сількори. Ве-чорами, після напруженої праці, вони збиралися в селах на навчання і надсилали до газети цікаві матеріали. Про цей період зберегла цікаві спогади і фотографії Надія Демидів-на Сергієнко з Ріпок. Напередодні ювілею вона завітала до редакції та розповіла багато цікавого про натхненну працю

Газеті «Життя Полісся» - 85 роківГазеті «Життя Полісся» - 85 років

поліграфістів і журналістів, бо тоді, в 50-х – 60-х роках, ре-дакція і друкарня були разом.

З тих пір, з 1958 року, Надія Демидівна й передплачує газету. З теплотою згадує вона сувору вимогливість і справедливість тодішнього секретаря райкому партії Арнольда Яковича Третя-ка, який велику увагу приділяв газеті, а також своїх колег по роботі: Миколу Сусла, Ірину Ковбасу, Івана Ширая, Мотрону Пилипенко, Галину Пономаренко, Володимира Брюховецького, Олександра Костенка, Миколу Лоєвця, Ніну Красножон.

Газета виходила тричі на тиждень, все робилося вручну та на примітивному обладнанні. Але все встигали, бо були молоді і завзяті, працювали і відпочивали, раділи життю і ра-дували читачів цікавими матеріалами. Серед них хвилююча розповідь вчителя Григорія Хозея про трагедію Клубівки «Ря-туйте нас, мамо».

(Продовження на 2 стор.)

ська знахідка нашого активного позаштатного автора – Володи- Вона ще виходила в Ріпках, але сигнальні екземпляри губилися

«Життя Полісся», 11 березня 2017 року2

(Продовження. Початок на 1 стор.)Ця тема в газеті постійно. Минулого року ми опублікували

спогади очевидця трагедії – тоді 6-річного хлопчика Василя Логвиненка, який нині мешкає в Нікополі Дніпропетровської об-ласті, під назвою «Дорогами порятунку від фашистів», та «Гвоз-дики на снігу». В наступному номері також будуть розповіді про трагедію Клубівки та Пізнопалів.

Та повернемось знову до історії районки. Більше двох де-сятиліть подальша історія газети пов’язана з іменем ветерана війни і праці Олексія Івановича Жили з Ріпок. Діти Олексія Іва-новича – Олег та Ірина, теж, за прикладом батька, присвятили життя журналістиці та видавничій справі.

Олексій Іванович Жила редагував газету, яка носила назву «Колгоспне життя» з 14 березня 1963 року і після реорганізації району поєднала в собі газети трьох адміністративних районів: Любецького, Добрянського і Ріпкинського. Про багатьох ціка-вих людей, справжніх патріотів розповідала в ті роки газета. Як, наприклад, про Федоса Яроша. Фронтовик, він повернувся з поля битви не з трофейними подарунками домашнім, а з ве-ликим ящиком болтів та гайок – знав, як вони будуть потрібні у його Великій Вісі, щоб вивести на мирні поля трактори, плуги, сівалки. Чи про досягнення доярки колгоспу «Победа» Ганни Лавровської, яка в той час першою надоїла по 5 тисяч кілограмів молока від корови – стільки до цього в районі ніхто не одержу-вав, та не одержує й зараз, хіба що в домашньому господарстві.

Йшли роки, змінювались журналісти, і редактори, газета з «Колгоспного життя», яким вона була з 1967 року, перетвори-лася згідно рішення сесії районної ради 21 грудня 1990 року, на «Життя Полісся», і почала виходити під цією назвою з 1 січня 1991 року, яку редагував Михайло Іванович Швед. Та весь час була і залишається вірною своєму високому призначенню – бути справжньою трибуною району. Мені приємно нагадати вам, що саме в нашій газеті в різні часи гартувала своє перо ціла плеяда талановитих журналістів: Анатолій Іванович Солохненко, Ганна Вікторівна Жагловська, Петро Олександрович Громовий, які зго-дом і очолювали редакційний колектив. Помітний слід у газеті залишили згадуваний вже Леонід Сизоненко, Микола Одарчен-ко, Григорій Захарченко, Анатолій Мамонтов.

А які професіонали працювали в друкарні, де друкувалася га-зета – це подружжя лінотипистів Зайцевих – Ганна Володимирів-на та Юрій Карпович. Робітнии Надія Миколаївна Красківська, Віталій Володимирович Луцький, Тетяна Кирилівна Ревенок, Ка-терина Василівна Пилипенко, Ніна Іванівна Мохнач, Валентина Петрівна Горохова, інженер Ірина Василівна Мороз, директор Валентин Миколайович Бабаченко та продовжує працювати Ірина Миколаївна Боярчук (нинішній директор друкарні).

Трудовий шлях у Ріпкинській районці розпочинали багато відомих нині в області журналістів: Іван Кужільний, Ольга Ро-манюк (Чернякова), Ніна Федоренко, Сергій Народенко – нині редактор обласної газети «Вісник Ч», Микола Тищенко – визна-ний фотомайстер. А Наталія Мальковець та Ірина Чухлібова трудяться у престижних столичних журналах. Свої перші літера-турні спроби друкували в районній газеті наші видатні земляки – поетеса Любов Довбенко, письменники Володимир Кезля та Петро Дідович (на жаль, вже покійні). А Лілія Михайлівна При-ходько, яка разом з невеликого села Клонів, нині живе і працює в Чернігові, а красу рідного краю оспівує в ліричній поезії. Її вір-ші часто з’являються і на сторінках газети, а в Чернігові вийшли з друку вже кілька її збірок поезій.

«Час рікою пливе», як мовиться у відомій пісні, але газета непідвладна рокам. Вона залишається такою ж молодою і су-часною, бо прагне йти в ногу з життям і навіть на крок попере-ду, показувати життя не лише таким, яким воно є, але й яким повинно бути.

■ Вони роблять газетуЗ червня 2001 року газету очолює досвідчений журналіст

Надія Петрівна Шопська. В редакції сформувався дружний творчий колектив, якому під силу вирішення складних завдань сьогодення – нести людям правдиву і достовірну інформацію про новини з життя району, області, країни, формувати громад-ську думку, активну життєву позицію, розповідати про чудових людей, якими так багатий наш край, про їх вклад у розбудову незалежної України.

Дозвольте познайомити вас з колективом. Редактор все життя, з 18 років, присвятила роботі в газеті. Член національної Спілки журналістів України, Лауреат обласного журналістського фести-валю «Золотий передзвін Придесення» в номінації «За відданість професії». Творче кредо – відстоювати ідеали добра, правди і справедливості, які сповідую сама та найбільше ціную в людях.

Відповідальний секретар Юлія Григорівна Грабовенко – наша ком’ютерна фея-чарівниця. Від неї залежить зовнішній вигляд і дизайн газети. Це її руками зроблений оцей святко-вий номер газети. Маємо надію, що такими будуть і послідуючі номери. І хоча вона наймолодший член колективу, до роботи відноситься творчо і відповідально.

Михайло Іванович Швед – досвідчений журналіст, який 50 років життя віддав улюбленій справі. Член Національної спілки журналістів України, лауреат обласного журналістського фести-валю «Золотий передзвін Придесення» в номінації «За відданість професії». Добре знає життя рідного краю, його людей, змальовує їх з теплотою і любов’ю, особливо сільських трудівників. Висвітлює в газеті актуальні проблеми агропромислового комплексу, він є членом Громадської ради при Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, а його дотепні бувальщини – невигадані історії довго і з вдячністю згадують читачі.

Завідуючий відділом Сергій Валентинович Колбаса жур-налістику полюбив ще в шкільні роки, перші свої літературні спроби робив у газеті «Життя Полісся», обласних виданнях. А потім пов’язав свою долю з районкою, разом з нею зростав і мужнів, закінчив Інститут журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка. Зараз йому підвладні всі газетні жанри. І тепер показує в газеті всі реалії нашого життя. Його вже шість скликань мешканці Ріпок обирають депутатом селищної ради.

Надія Іванівна Глушак – оператор комп’ютерного набору, голова профспілкового комітету, радо зустрічає відвідувачів ре-дакції, приймає привітання і статті та вправно набирає їх. Хоч вона молода і чарівна, але має стаж роботи в газеті вже 30 років. Вміє організовувати активний відпочинок колег, щоб набиралися творчого натхнення, а ще вона чудова господиня – хто куштував її пухкенькі вареники з чорницями – повік не забуде їх смак.

Водій Валентин Вікторович Макаров – справжній про-фесіонал. За кермом редакційних «Жигулів» почувається справжнім «шумахером» і впевнено знаходить дорогу до найвіддаленіших лісових сіл. При потребі і фотокореспон-дента замінить, бо в редакції працює вже 25 років і добре знає весь творчий процес.

Головний бухгалтер Оксана Сергіївна Залуговська чаклує

над редакційними фінансами. І вміло зводить дебет з кредитом. У неї не те, що копійка, півкопійки під стіл не впадуть, дбайливо оберігає редакційну казну. А ще вона турботлива мама, мудра порадниця в усіх житейських справах.

А всі разом ми творимо газету для людей району.Наскільки це нам вдається судити, звичайно, вам, шановні чи-

тачі. Той факт, що в першому півріччі 2017 року газета знайшла близько 3 тисяч своїх прихильників, що - говорить про довіру людей до газети. Її читають і наймолодші школярі, і поважні пенсіонери. Зміцненню авторитету газети, її громадської позиції значною мірою сприяє той факт, що співзасновниками газети, поряд з трудовим колективом редакції, протягом багатьох років були районна державна адміністрація та районна рада. Нині, в процесі реформування, який проходить місцева преса, РДА вийшла з числа співзасновників, але продовжує тісний зв’язок з редакцією. Ми, журналісти, завжди з увагою прислухаємось до мудрих настанов і ділових пропозицій співзасновників газе-ти, а також громадської редколегії. Рішучість і відповідальність, з якою голова районної державної адміністрації Борис Воло-димирович Мелашенко наводить порядок в районі, знаходять яскраве відображення в газеті та підтримку людей. А голова районної ради Роман Миколайович Шупель та його заступник Світлана Петрівна Ткаченко націлюють депутатський корпус та керівників територіальних громад на тісну взаємодію з газе-тою, щоб вона розповідала про все, що хвилює людей. Тримати руку на пульсі часі газеті допомагають і перший заступник голови РДА Олександр Андрушко, заступник голови райдер-жадміністрації Світлана Тризна та відділ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськими організаціями та ЗМІ РДА. Від імені нашого редакційного колективу я хочу висловити щиру подяку співзасновникам газети за розуміння та підтримку. Разом ми здолаємо ще не одну вершину. А при активній співпраці з поштою, впевнено триматимемо високі тиражі.

■ З відкритим серцем до людейГотуючи до друку цей матеріал з історії газети, творчі здоб-

утки і задуми колективу, я довго розмірковувала, яким чином його подати, щоб він якнайповніше передав ті почуття, які пе-реповнюють серце. А головне – донести їх до ваших сердець, шановні читачі, щоб ви зрозуміли позицію і прагнення редакції. Хочу зазначити, що власне, редакція і я, як редактор, звітуємо за свою роботу кожного тижня, кожним випуском газети, який подаємо на широкий читацький загал.

Адже в сім’ї газету передплачує хтось один, а читають всі чле-ни сім’ї, а нерідко і сусіди та знайомі.

Повірте моєму багаторічному досвіду роботи в редакції: журналістика – дуже нелегкий хліб. Це стан душі, велика від-повідальність, бо журналіст завжди стоїть на варті демократії і справедливості, добра і світла, високих надій і сподівань людей, які ми щодня обстоюємо на сторінках газети.

Тому про газету, про діяльність творчого колективу, його про-блеми вестиму мову одночасно і офіційно, і емоційно. Бо газета для мене – не просто місце роботи, а й смисл всього життя. Специфіка нашої роботи така, що редакція – це не заводський конвеєр, де поштучно штампується основний вид продукції – га-зета. Це окрема самостійна організація зі своїм Статутом і пра-вилами внутрішнього розпорядку, засадами редакційної політи-ки, яких ми неухильно дотримуємось.

Ми радіємо разом з читачами, коли вдається вирішити якесь наболіле питання для конкретної людини чи територіальної гро-мади, відновити виробництво і створити нові робочі місця, роз-ширити сферу послуг, відремонтувати дорогу чи підвести газ.

З номера в номер газета постійно розповідає, як зусиллями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування забез-печується подальший соціально-економічний розвиток району, благоустрій населених пунктів, показує здобутки в різних галузях народногосподарського комплексу, проводить за участю читачів широкий діалог з обговорення актуальних проблем сьогодення, з теплом і любов’ю змальовує портрети наших сучасників – пра-цьовитих людей Ріпкинщини, активістів громадського життя.

Своєчасно повідомляючи про новини і події, висвітлюючи про-блеми, що хвилюють людей та шляхи їх розв’язання, газета фор-мує позитивний імідж влади та активну життєву позицію грома-дян. Державницький підхід до формування редакційної політики, відпрацьована технологія підготовки матеріалів дозволяють рай-онній газеті забезпечити ефективний механізм спілкування влади з жителями району, оперативно реагувати на соціально значимі події, своєчасно інформувати про все, що відбувається в районі. Адже із припиненням роботи районного радіомовлення – газета залишається єдиним джерелом такої інформації про життя райо-ну і покликана не лише виконувати свою інформаційну функцію, а й сприяти формуванню громадської думки.

Такий підхід здійснюється за допомогою публікацій матеріалів різних жанрів, постійних рубрик і навіть місце їх на сторінках га-зети – постійне. Зокрема, на першій та другій сторінках завжди можна знайти матеріали, які розповідають про діяльність Уряду та Президента України Петра Порошенка. А в рубриках: «Нотатки із засідання Колегії райдержадміністрації», «З офіційних джерел», «З перших вуст», «Актуальне інтерв’ю», «День за днем», «Ради за роботою», «Слово сільському голові», «Прямий телефонний зв’язок», «Чим живеш, громадо?», творчих звітах із сесій район-ної ради, засідань її Президії та постійних комісій переконливо розповідається про діяльність райдержадміністрації та районної ради, їх посадових осіб, депутатів, будні з життя територіальних громад, проблеми малих та віддалених сіл. На авторитет органів влади та місцевого самоврядування, депутатського корпусу, без-перечно, позитивно впливають і яскраво ілюстровані численними фотознімками репортажі зі свята села та присвячені різноманіт-ним ювілейним датам та історичним подіям, які широко висвітлю-ються в газеті та знаходять схвальні відгуки у читачів.

Рубрики: «Про це сьогодні говорять», «Актуально», «Гаряча телефонна лінія», «Виїзна приймальня», «З відкритим серцем до людей» подають матеріали про «круглі столи» та засідання гро-мадської колегії за участю керівників району, депутатів районної та місцевих рад дають відповіді на запитання жителів району про вжиті заходи. У відповідності подій, що відбуваються, газета ре-гулярно подає спеціальні репортажі, коментарі, звіти, інтерв’ю з побажаннями простих людей, зокрема, при висвітленні загальних зборів громадян за місцем проживання (так званих сходів).

Якщо проаналізувати публікації минулих років та нинішнього року, то практично в кожному номері можна знайти матеріали про діяльність органів влади та місцевого самоврядування, адже вона поширюється на всі сфери життя, а саме: виступи чи інтерв’ю з головою райдержадміністрації та районної ради, їх участь у тих чи інших загальнорайонних заходах, діяльність виконкомів сільських та селищних рад, депутатського корпусу. Детально аналізується також робота зі зверненнями громадян, виконання доручень, да-них за дзвінками на «гарячі телефонні лінії».

Регулярно з’являються публікації про роботу структурних підрозділів райдержадміністрації та районної ради, а також обласної державної адміністрації та обласної ради. Не залиша-ються без уваги і знакові події та заходи, різноманітні акції, що відбуваються в державі та області. Це сприяє патріотичному ви-хованню та активній громадській позиції жителів району.

Військово-патріотична та історична тематика займає на сторінках газети чільне місце. Вона прописана тут постійно, а не просто для «красного слівця», чи приурочена до чергової пам’ятної дати. Бо компанійщина в такому надзвичайно важли-вому питанні зовсім неприпустима. Хоча, звичайно, напередод-ні святих для всього народу ювілеїв розповіді про людей, які на фронті і в тилу кували Велику Перемогу та все, що пов’я-зане з роками Другої світової війни, її героїчними і трагічним сторінками, для газети стають основною темою. Досить згадати цикл публікацій про учасників бойових дій, турботу про них, яку виявляють виконкоми сільських та селищних рад, а також про партизанів-підпільників «Нескорене Полісся», в підготовці яких активну участь беруть наші добровільні помічники – справжні друзі газети, чимало сільських та селищних голів, ентузіасти – краєзнавці з Любеча Анатолій Федорченко та Василь Трихліб, завідуюча бібліотекою села Голубичі Тетяна Блоха, колишній завідуючий районним історико-краєзнавчим музеєм, краєзна-вець Анатолій Жагловський та Володимир Попруга, бібліотекар районної бібліотеки Алевтина Жагловська.

До речі, наші активні позаштатні автори разом з журналіста-ми редакції відгукнулись на прохання обласної ради та облас-ної організації Спілки журналістів України і підготували серію розповідей про нині живих героїв Другої світової війни – жителів нашого району. Нещодавно вийшла з друку книга «В бій ішли молодими», яка надійшла і в районну бібліотеку, де з нею мо-жуть ознайомитись всі бажаючі. Депутати обласної та районної рад разом з головою районної ветеранської організації Іриною Вольською-Баскевич відвідали вдома ветеранів та вручили їм примірники цієї книги, за що вони були щиро вдячні. Про це та-кож було написано в одному з номерів газети в матеріалі «Книга про героїв вручена героям».

Газета завжди тримає руку на пульсі часу, висвітлює події, які мають значну суспільну вагу, поєднуючи їх з місцевими факта-ми. Це, зокрема, про події на Майдані під час Революції гідності, участі в них наших земляків, вшанування Героїв Небесної Сотні. А також нелегкі військові будні мобілізованих з нашого району військовослужбовців, збір допомоги для них та їх родин, вшану-вання пам’яті загиблих героїв.

За минулі роки та нинішній рік про воїнів АТО на сторінках газети вже надруковано більше 30 матеріалів в т.ч. і про депу-тата районної ради Павла Манька. Ці розповіді також ввійдуть до книги, яку готує обласна рада.

Належна увага приділяється на сторінках газети галузям освіти, медицини, культури, соціальної сфери.

Завдяки публікаціям в газеті далеко за межами району зна-ють про славне село Олешню – батьківщину відомої просвіти-тельки Софії Русової: нещодавно тут відкрито її музей-садибу. Регулярно висвітлюється в газеті і діяльність промислових та сільськогосподарських підприємств, суб’єктів малого підприєм-ництва. Цілі сторінки присвячені здобуткам ДП «Добрянське лісове господарство», яке очолює відомий в області керівник, Іван Горохівський. Неодноразово писали в газеті і про ТОВ «Па-пернянський кар’єр скляних пісків», яке очолює Андрій Кушик, ТОВ «Планету–інкс», піонера приватного підприємництва в районі – підприємство «Луч», яке нещодавно відзначило своє 30-річчя, а також товариство «Трієра Вікторія», яке очолює де-путат райради, а віднедавна голова районної ради Роман Шу-пель та сільгосппідприємства: «Україна», «Придніпров’є», які очолюють депутати районної ради Микола Максименко, Сергій Кульчіцький. Актуальні проблеми ветеринарної служби, яка оберігає не лише тварин, а й здоров’я людей регулярно висвіт-лює в газеті в.о. начальника Держпродспоживслужби в районі Дадаш Дадашев. Кращі матеріали про здобутки району ми над-силаємо і до обласних видань.

Всіляко сприяють появі таких матеріалів в газеті сільські та селищні голови:Володимир Ткаченко з Нових Яриловичів, Тетяна Кравченко з Горностаївки, Сергій Гарус з Ріпок, Олек-сандр Красківський із Замглаю, Людмила Сорока з Олешні, депутати районної ради Світлана Тризна, Павло Манько, Інга Лапуцька, Світлана Ткаченко. Це, зокрема, розповіді про дні села, інші урочисті заходи, активну участь у них депутатів всіх рівнів. Вони представляють різні політичні сили, але об’єд-нані одним прагненням – зробити наш район кращим, а жит-тя людей в ньому – комфортнішим. Частий і бажаний гість на Ріпкинщині народний депутат України Максим Микитась, про діяльність якого та добрі справи для людей також розповідає газета. Принагідно хочеться звернутися до наших шановних депутатів, керівників територіальних громад: пропонуйте теми для виступів, питання, які хвилюють виборців. Адже ви знахо-дитесь найближче до людей, які виявили вам високе довір’я і ви, безперечно, робите багато добрих справ. Давайте будемо розповідати про них через газету. Звичайно, в житті району ще багато невирішених питань, які потребують громадського обговорення. А газета для цього – найкраща трибуна. Закли-каю вас до активної співпраці. Ми завжди раді вашим візитам, телефонним дзвінкам та листам, бо саме так можна довідатися про все, чим живе район і про кого варто розповісти. Разом будемо тримати руку на пульсі часу і показувати життя нашого Полісся, в усій його красі і багатогранності.

В редакційному портфелі є чимало цікавих матеріалів, які, сподіваємося, порадують читачів. Ми будемо продовжувати цикл матеріалів, які розповідають про історію наших населених пунктів, кращих людей, особливості і традиції територіальних громад. Адже у кожного села – своє неповторне обличчя і всю його привабливість треба показати на сторінках газети. У нас багато творчих планів і задумів, які сподіваємося здійснити.

Звичайно, скільки читачів, стільки і думок про газету, у кожного є свої побажання, як то кажуть, від піонера - до пенсіонера. Але творчий процес – безперервний і безкінечний, і меж досконалості в ньому немає. Ми будемо вдячні за кожен лист, кожен дзвінок до редакції, бо саме так можна довідатися про все, чим живе район.

Коли готуємо матеріали до газети – найперше бачимо перед собою очі читачів. Може, комусь щось і не подобається, у когось викликає посмішку. Головне – щоб ці очі не були байдужими. А редакція докладає всіх зусиль, щоб газету з радістю зустрічали в кожному домі. В цьому нам допомагають працівники відділень зв’язку, яким хочеться висловити подяку за їх нелегку працю. А також численним шанувальникам газети, які передплачують її багато років. Разом ми робимо добру справу, творимо літопис історії району. Зі святом вас, друзі газети.

Надія Шопська

Газеті «Життя Полісся» - 85 роківГазеті «Життя Полісся» - 85 років

«Життя Полісся», 11 березня 2017 року 3■ Нас вітають

Щоразу, заходячи до редакції газети «Життя Полісся», бачу привітні, ус-

міхнені обличчя її працівників. Вони справжні літописці, митці слова, які щоденно, невтомно пишуть історію рідного краю у подіях і фактах. Ми вдячні газеті за можливість спілкування з більшою кількістю читачів, а також за те, що всі заходи, які проходять у стінах бібліотеки, знаходять своє відображення на її сторінках.

Скільки чудових щирих привітань для мешкан-ців району дарувала нам районка. І ось сонячним весняним днем постукав ювілейний, 85-ий день народження і у віконце її редакції.

То ж прийміть, шановні газетярі, щирі вітан-ня від колективу працівників районної бібліотеки. Щиро бажаємо редактору та колективу газети нових творчих ідей, натхнення, щоб Ваша жур-налістська нива була щедро засіяна новими добри-ми і цікавими подіями із життя нашого району.

Алевтина ЖАГЛОВСЬКА, бібліотекар читального залу

районної бібліотеки для дорослихНадійний помічник і порадник

Саме так мені хочеться з вдячністю сказати про районну газету «Життя Полісся», з якою я знайомий ще зі шкільної

парти. Наша родина завжди передплачу�ала чимало періодичних видань, і серед них – районку. Її любили читачи особи, бо ту� завжди дру�у�ться різноманітні цікаві матеріали з життя те-риторіальних г�омад, розповіді про людей, які своєю су�лінною працею примножу�ть славу нашого району, про ветеранів Дру�ої світової війни та нинішніх зах�сників Вітчизни.

Мені, як у�аснику АТО, особливо імпонує те, що газета знайо-мить читачів зі справжніми патріотами – вихідцями з нашого району, які в неоголошеній війні з російським аг�есором на Сході України відстоюють свободу і цілісність держави. Багато моїх побратимів зберігають ці публікації в сімейних альбомах як най-дорожчу реліквію. Привертають у�аг� й інші змістовні матеріа-ли військово-патріотичної тематики, про різноманітні заходи, які проводяться в районі по вшану�анню героїв Небесної сотні, воїнів-інтернаціоналістів, у�асників ліквідації аварії на Чорно-бильській АЕС.

Я також по мірі можливості надаю допомог� даній категорії г�омадян. Зокрема, разом з іншими представниками Радикаль-ної партії відвідуємо ветеранів війни і праці, багатодітні сім’ї, сприяємо вирішенню різних побу�ових проблем. Зокрема, не-щодавно зробили хороший подару�ок для у�асників АТО з Ріпок та Замглаю – передплатиме їм районну газету «Життя Поліс-ся», за що вони щиро вдячні.

Сподіваюсь, що газета й надалі триматиме ру�у на пульсі життя, з дня на день творитиме славний літопис історії нашого району та вноситиме свій гідний внесок у подальший соціально-економічний ро-звиток рідного краю.

Павло МАНЬКО,депу�ат районної ради, у�асник АТО

Читаємо всією сім’єюРодом я із Житомирської області, але

доля завела мене на Чернігівщину, в Ріпкинський район. З 1975 року працюю вчителькою початкових класів у Замглайській школі. У весь цей період наша родина передплачує районну газету «Життя Полісся». Читаємо всі, навіть моя старенька мати Ганна Олександрівна, якій виповнилося вже 87 років. І хоч здоров’я вже підводить, газету читає з інтересом, жваво коментує всі події. Часом і в палкі дискусії вступає з моїм чоловіком Миколою Андрійовичем. Словом, газета для нашої сім’ї – це вікно у широкий світ.

Бажаю журналістам міцного здоров’я і нових творчих здобутків.

Марія МАЖУГАсмт Замглай

Завжди у вирі життяЗ нагоди 85-річного ювілею газети хочеться висловити

щиру подяку колективу редакції за їх щоденну нелегку творчу працю, за те, що роблять газету цікавою і насиченою, яка нікого не залишає байдужим. Я більше 40 років віддала роботі у Петрушівській школі, і стільки ж часу передплачую районну газету. Часто використовувала матеріали з газети на уроках, які були надійною підмогою у справі патріотичного виховання молодого покоління.

Мені особисто дуже подобаються статті на моральні теми де проповідуються високі духовні цінності. Зокрема, в одному з останніх номерів запам’яталися розповіді редактора газети Надії Шопської «Гріє душу село» та «Краса врятує світ?» Подобаються і теплі розповіді про людей – гордість нашого поліського краю.

Тож нехай і надалі залишається гострим ваше перо, шановні журналісти, доля дарує зустрічі з цікавими людьми, а в газети будуть вірні друзі і помічники та надійні спонсори.

Алла ПОЗНЯКс. Петруші

Шановні колеги, дорогі друзі! Асоціація регіональних ЗМІ щиросердо вітає журналістів, працівників редакції, ветеранів газетної справи,

весь читацький загал «Життя Полісся» зі знаменною подією – 85-літтям з дня виходу першого номера газети!

Нинішній колектив редакції газети-ювілярки не тільки гідно продовжує кращі традиції місцевої журналі-стики, започатковані понад вісім десятиліть тому, але й примножує їх. На сторінках «Життя Полісся» яс-

краво відображаються події, якими вимережений літопис рідного краю. Газета завжди поряд зі своїми читачами і в радісні часи, і в тривожні. Тому і нинішнє свято – спільне.

Асоціація регіональних ЗМІ пишається, що у наших рядах маємо таку авторитетну і шановану газету. Щиро бажаю редакційному колективу успішно пройти процес реформування, постійно мати якнайширше

коло відданих читачів. Кожному з вас і всім разом – щастя, добробуту, наснаги, мирного неба, творчої та вдячної праці на благо всіх жителів Ріпкінщини. Дай вам Боже сил і натхнення для реалізації всіх ваших планів і задумів!

З повагою, голова Асоціації регіональних ЗМІ Олександр НАЗАРЕНКО.

Кругом чудові вісті рознеслися, Скажіть, ну як тут не завіршувать? Районка ріпкинська «Життя Полісся» Святкує славних 85. На Ріпкинщині – диво-атмосфера. То надзвичайна, неземна краса. Олешня тут і Голубі озера, Ліси зелені й сині небеса. В «Житті Полісся» працювати вміють І дружні всі, немов одна сім’я. Очільницю газети звуть Надія. Бог дав людині правильне ім’я. Тут прагнуть люди всі, щоб їх читали, Це для газети – ще й який мотив. Тому-то за свої матеріали Душею вболіває колектив. Тут є смішне, серйозне і критичне, Статті цікаві, від людей листи. «Життю Полісся» зичим жити вічно, А Ріпкинщині – миру й доброти.

З повагою – Чернігівська обласна газета «Деснянська правда»

Шановні журналісти і весь колектив редакції «Життя Полісся»!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди 85-річчя виходу у світ першого номера Ріпкинської районної газети. Ваша га-зета завжди була своєрідним літописом рідного краю в часи його звершень і досягнень, бід і нещасть, поєднувала буден-ність і святкову урочистість, славне минуле і сьогоднішнє буття. І зараз, ідучи в ногу з часом, Ваше видання є високопа-тріотичним, українським, державницьким за духом.

Упевнені, що й надалі обрані газетою демократичні чесноти, самовіддане служіння своїм землякам, постій-не прагнення змінювати життя у районі на краще за-лишатимуться домінуючими орієнтирами для Вашого колективу, численного активу громадських дописувачів і передплатників, а також усіх жителів району, хто звик щоденно звіряти своє життя із «Життям Полісся».

Бажаємо колективу редакції творчих успіхів, поповнен-ня читацької аудиторії, міцного здоров’я, особистого ща-стя, нових цікавих тем, гострого пера, сміливих проектів та наполегливості в досягненні нових висот на ниві жур-налістики. Божого благословення Вам, за Вашу працю по відстоюванню інтересів громади на благо розквіту Ріпкин-ського краю та піднесення добробуту його жителів.

Колектив Куликівської районної газети «Поліська правда»

У далекому 1967-му (навесні) 20-річним юнаком Михайло Швед прийшов у професійну журналі-стику, обійнявши по са ду літпрацівни-ка районної газети «Колгоспне життя». Прийшов в газету не випадково. Хоч доти деякий час трудився завідува-чем Звеничівським сільським клубом, вчителем Гучинської восьмирічки. Але в душі було інше – не-стримна сила слова тягнула до газети. Ще зі шкільної пар-ти, за якою він готу-вав свої перші заміт-ки до районки, і став згодом її активним дописувачем. Саме у

районній газеті, творячи її із знаними, досвідченими майстрами пера і навчаючись у них вмінням газетної справи, а ще набув-ши професійних знань на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, Михайло Швед розкрив свої здібності й таланти. Відтоді журналістика вилилась у стан душі. Не полишав улюблену справу навіть вдягнувши вій-ськову форму – знаходив час під час армійської служби допису-вати до видань.

«Професія журналіста – це, так би мовити, професія про-фесій. Журналіст не синоптик, але часто він передбачає і навіть «робить» погоду, піднявши на щит слави чи на вила невідоме ім’я, розкривши тисячам людей його чесноти чи його ганьбу.

■ Слово про колегуПіввіку журналістських весен

Журналіст не геолог, але в чомусь ці професії схожі: завжди в дорозі, завжди в шуканнях. І обидва проникають у глибини: один – землі, інший – справ і думок людей. Та і в прямому зна-ченні слова журналістика – професія професій. Важко собі уя-вити газетяра, який може писати тільки на вузькі теми, хоча у кожного журналіста повинна бути «своя» основна тема. Слід врахувати, що в наші дні вузької, скажімо, сільськогосподарської тематики в чистому вигляді не існує. Зачепи її – потягнуться нитки і в науково-дослідний інститут, і в конструкторське бюро, і в хімічну лабораторію, зрештою, і в економічну і політичну си-стему». Ці слова покійного Анатолія Захаровича Москаленка, відомого письменника, публіциста, провідного вченого у галузі вивчення ЗМІ, багаторічного директора Інституту журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, який мав за велике задоволення закінчити свого часу і автор цих рядків, можна сповна віднести до справи всього життя Ми-хайла Івановича Шведа, – журналістики. І справді, глянувши в підшивки газет давніх і теперішніх часів, переконуєшся – не-має такої теми, за яку б не брався Михайло Іванович, яку б не сповна розкрив, не показав оті людські чесноти чи ганьбу, гли-боко дослідивши тему матеріалу, вникнувши в саму її суть, як кажуть, в сам корінь. А скільки за п’ятдесят років, відданих зага-лом журналістиці (від професійного шляху кореспондента – до редактора Ріпкинської районної газети, власкора Всеукраїнської газети «Правда України» по Чернігівській області і редактора Чернігівської міської газети «Чернігівські відомості», друкуючись в обласних і Всеукраїнських виданнях) було таких публікацій за підписом Михайла Шведа – тисячі, незліченні тисячі?! Глибокі за змістом, аналітичні, об’єктивні, в яких розкриваються найтонші деталі, невідомі обивателеві особливості теми. Від заміток – до інтерв’ю, репортажів, статей, нарисів… У будь-якому жанрі жур-налістики. А скільки в них показано людських турбот, здобутків

і недоробків, підкорених вершин, зрештою – скільки ними було дано стимулів до нових перемог! І через десятки літ герої цих публікацій згадують про їх автора, його майстерність, з якою розкривалось ім’я людини і її справи, і як реліквію, як щось ро-динне, бережуть ці пожовклі від плину часу, але важливі за ак-туальністю навіть тепер, матеріали-вирізки й примірники газет. Ось, воно, певно, найбільше задоволення і щастя справжнього журналіста – коли тебе згадують через роки та не забувають на-віть через десятиліття! Як і того, хто колись збудував у селі шко-лу, клуб чи розвинув підприємство, створив інші блага людям.

Справжній талант, кажуть, не вичерпується і втрачається з ро-ками. Він вже декілька літ перебуває на заслуженому відпочинку, але залишився вірним журналістиці, відданим нелегкій газетяр-ській справі. Не пориває зв'язок з гзетою – своїми публікаціями допомагає творити сьогоднішнє видання, щедро ділиться своїм багатим досвідом, мудрими життєйськими порадами з молодши-ми колегами, підставляючи плече підтримки їм і виданню.

Не дарма Михайло Швед був удостоєний кілька років тому ви-сокої нагороди на обласному журналістському фестивалі – кон-курсі «Золотий передзвін Придесення», перемігши у номінації «За відданість професії», а ще маючи чимало подяк, грамот рай-онного, обласного, Всеукраїнського рівнів.

І ось тепер, зустрічаючи 85-й день народження рідної рай-онки, а з ним – і п’ятдесят своїх весен на журналістській ниві, багаторічний член Національної спілки журналістів України Ми-хайло Іванович Швед у творчому пошуку, у нових думках, ідеях для видання… Дякуємо, так ще довго тримати, шановний Коле-го-Журналісте!

Сергій КОЛБАСА,журналіст, завідуючий відділом

редакції газети «Життя Полісся»

4 «Життя Полісся», 11 березня 2017 року

■ Спеціаліст застерігає

Мабуть, початок календарної весни навіяв ці ліричні роздуми при написанні такого серйоз-ного матеріалу, як звіт зі зборів громадян. До-рога на Гучин, де в цей день відбувався сход, пролягає через просторы лани. Щойно вий-деш з машини, станеш край поля, і відчуваєш, що воно вже пахне весною. Той неповторний аромат йде і від землі, що, ледь звільнившись від снігу, на пригорках вже починає парувати опівдні під ласкавими сонячними променями та від тендітних паростків озимини, що з кож-ним днем набирають силу. Радіє хліборобське серце – рання та дружна весна, за народними прикметами – то на хороший врожай.

Саме про хліб насущний, про справи гро-мади і поспішали погожої днини мешканці Гу-

чинської сільської ради на сход. Йли і люди працездатного віку (в основному трудівники ТОВ «Україна», сільська інтелігенція), і поважні ветерани. «Мені пішов вже 82-й рік – ділить-ся Лідія Миколаївна Приступа, більше 20 років попрацювала дояркою у колгоспі. І хоч зараз перебуваю на заслуженому відпочинку, мені небайдуже, як йдуть справи в господарстві, хочеться також просто поспілкуватися з одно-сельцями – коли ж то ще випаде така нагода». Її слова дружно підтримали й інші пенсіонер-ки – Олександра Захарівна Липницька та Надія Павлівна Маруга. І так на призначену годину в адмінприміщенні ТОВ «Україна» зібрався повний зал людей. Вони радо зустріли і голову районної державної адміністрації Бориса Мела-шенка. Він розповів про те, чим живе район, які важливі завдання нині потрібно вирішувати, зокрема, по добровільному об’єднанню громад, про переваги доцентралізації. А також виконав приємну місію – вручив нагороду – Відзнаку Президента України – ювілейну медаль «70 років Перемоги» доньці учасниці бойових дій Другої світової війни Лазебної Олени Михайлів-ни, яка нещодавно вілзначила 90-літній ювілей та, на жаль, днями померла. Катерина Іванівна щиро подякувала за нагороду і зазначила, що це буде для неї дорогою згадкою про матір.

Було про що звітувати і сільському голові Ніні Михайлівні Руденок. Це високе довір’я люди виявляють їй вже кілька скликань поспіль, і вона з честю виправдовує довір’я виборців. У своїй доповіді сільський голова зазначила:

До складу сільської ради входить 12 депутатів. Усі найважливіші питання: бюджетні, соціальні, економічні, майнові та інші виносилися на розгляд сесії сільської ради, вирішувались колегіально.

У звітному періоді відбулося 5 сесій, на яких прийнято 43 рішень. З них 10 рішень стосу-ються бюджетних питань (затвердження, ви-конання місцевого бюджету та внесення змін до нього), а також рішення комунальної влас-ності, земельні питання, соціального захисту, соціально-економічного розвитку, охорони навколишнього середовища та інші.

Завдяки спільним діям сільської ради та ви-конавчого комітету питання наповнення бюд-жету та раціональне використання коштів було на постійному контролі.

До загального фонду бюджету у 2016 році надійшло 540253грн, що становить 124 % до виконання бюджетних призначень звітного періоду. В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження до бюджету збіль-шилось на 83169грн.

Основним джерелом наповнення місцевого бюджету є податок на землю та єдиний пода-ток від фізичних та юридичних осіб, основним платником яких є ТОВ «Україна» До місцевого бюджету за звітний період надійшло земельно-го податку у сумі 289882 грн., або 112 % пла-нових бюджетних призначень звітного періо-ду,що становить 53,6% всього бюджету.

Єдиного податку надійшло в сумі 203085 грн, в тому числі від фізичних осіб 9466 грн., від юридичних осіб - 193619 грн., що складає 37,6% наповнення бюджету.

Для більш повного збільшення доходів ре-зерви ще є. Це відкриття нових торгових точок підприємцями,які сплачують єдиний податок і передача земельних ділянок в оренду.

Кредиторської, дебіторської заборгованості на 01.01.2017року немає.

Отже, бюджет складається з доходів загаль-ного та спеціального фондів у сумі 510104 грн.

Витрат на захищені статті бюджету достатньо на рік при мінімальних розрахунках,враховано підвищення мінімальної заробітної плати в сумі 3200 гривень 01.01.2017 року та індексацію.

Майже всі видатки сплановані на утримання бюд-жетних установ, оплату праці, комунальних послуг, енергоносіїв та благоустрій населених пунктів.

На сучасному етапі розвитку правового де-мократичного суспільства одним із факторів постійного зв’язку влади та населення є робо-

та зі зверненнями громадян, яких до сільської ради за звітний період надійшло 72, в тому чис-лі в сільського голови на особистому прийомі побувало 48 громадян, надходили і усні звер-нення,майже кожного дня, жодне з них не за-лишилось поза увагою, оперативно вживають-ся заходи щодо вирішення порушених питань.

До складу сільської ради входить три насе-лених пункти:

села – Гучин, Трудове, Ямище. Налічується 203 господарств, утримується

16 коней, 63 корови, в порівнянні з минулим роком, на 23 корови менше.

проживає 455 громадян, з них у с. Гучин – 191, с. Ямище – 151, с. Трудове –

113 громадян.

Демографічна ситуація в населених пунктах сільської ради залишається складною.

На жаль, на території громади все менше і менше залишається ветеранів Другої світової війни. На даний час проживає шість учасників бойових дій, 17 учасників війни та 11 оди-ноких престарілих громадян, яких обслуговує соціальний працівник територіального центру.

Виконавчим комітетом вирішуються необхід-ні питання повсякденного життя людей похи-лого віку, ветеранів праці, війни, солдатських вдів, одиноких престарілих.

Велику увагу виконавчий комітет приділяє малозабезпеченим, багатодітним сім’ям, оди-ноким, непрацездатним громадянам та ін-валідам.

На території ради проживає 7 багатодітних сімей. Перебувають під постійним контролем дві сім’ї, які опинились в складних життєвих обставинах. На протязі року разом з Ріпкинсь-ким центром соціальних служб здійснювалися рейди-перевірки таких сімей, проводилися профілактичні бесіди по вихованню дітей та заслуховувались на засіданнях виконкому.

Виконком сільської ради займається оформ-ленням нотаріальних дій.

За рахунок коштів сільської ради проводить-ся дератизація та дезінфекція приміщень уста-нов сільської ради.

Також проводиться хлорування громадських колодязів та визначення вмісту нітратів у пит-ній воді в колодязях на садибах, де прожива-ють діти до трьох років.

Протягом року було проведено роботу по ліквідації стихійних сміттєзвалищ, прибиранню вулиць, Прибирання кладовищ здійснювали за рахунок проведення громадських робіт без-робітних, які перебували в центрі зайнятості.

В 2017 році і далі будемо проводити роботу по благоустрою населених пунктів: це і наве-дення порядку в селах та біля закладів, посадка дерев та кущів, наведення порядку на кладо-вищах, ремонт пам’ятників та пам’ятних знаків.

Дуже проблемним для нашої громади є стан доріг, які перебувають на балансі «Райавтодо-ру», ми порушуємо це питання перед автодо-ром кожного року. В 2016 році було проведено ямочний ремонт доріг тільки до с. Гучин, але планувався до с. Трудове і до листопада міся-ця обіцяли ,що кошти виділені і ремонт будуть проводити, але кошти надійшли вже майже в кінці року і вони не були використані. Началь-ник «Райавтодору» повідомляє що в цьому році вже виділені кошти на ремонт дороги і що по теплу обов’язково буде проведиться ремонт дороги. Це питання буде на контролі сільської ради.Плануємопри затвердженні вільних за-лишків направити кошти для ремонту дороги і тоді зможемо укласти угоду про спів фінансу-вання з «Райавтодором» для ремонту дороги.

Питання газифікації населених пунктів зали-шається на контролі сільської ради, і в цьому році це питання включено до районної Програ-ми соціально-економічногорозвитку, це кошти державного бюджету ,зараз дуже складний час у державі, то надія на виділення коштів дуже мізерна, таких коштів ні в районному, ні в сіль-ському бюджеті немає.

Плануємо виготовити технічну документа-цію на громадське пасовище для випасання худоби, на черговій сесії прийняти рішення клопотати до головного управління Держзема-гентства у Чернігівській області щодо передачі земельних ділянок для створення громадських пасовищ на території Гучинської сільської ради.

У 2014 році була розпочата програма рекон-струкції вуличного освітлення в наших селах. В 2016 році закінчено роботи по підключен-ню вуличного освітлення в с. Гучин по вулицях Троїцькій, 1-го Травня, Польовій. В 2016 році розроблено проектно-кошторисну документа-цію по підключенню, вуличного освітлення, в с. Трудове зроблено всі роботи по підключен-ню проплачено кошти в сумі 41972 гривні, але «Обленерго» ще не погодило технічні умови.

Найближчим часом це питання буде вирішено, і вуличне освітлення буде підключено.

Основними пріоритетними напрямками со-ціально-економічного розвитку сільської ради є: розвиток агропромислового комплексу.

На території сільської ради успішно працює сільгосппідприємство ТОВ «Україна», яке є ос-новним платником податків, що складає 90,6% бюджету сільської ради. В 2017 році обробляє всі розпайовані землі, це 2520 га. Землі запасу та резерву в оренду не здаються.

Своєчасно проводить розрахунки по за-робітній платі, земельних і майнових паях.

Сільгосппідприємство надає послуги по бла-гоустрою. Це розчистка доріг від снігу по на-ших селах, упорядкування сміттєзвалищ, прид-бання дров для опалення. Надали грошову допомогу при проведенні новорічного свята.

По сільській раді заключено договори несільськогосподарського призначення:

з приватним підприємцем М.В. Большун, з Ріпкинським сільпо, - Ріпкинським РЕМ. На території сільської ради працюють уста-

нови комунальної власності: бібліотека і сільсь-кий клуб, які фінансуються з місцевого бюдже-ту, Гучин ФАП, Гучинська школа І-ІІ ступенів, відділення зв’язку, фінансуються з районного бюджету.

Торговельне обслуговування на території ради знаходиться на належному рівні. Пра-цює магазин Ріпкинського сільпо в с. Ямище, магазин в с. Трудове (приватний підприємець Мрачик М.В.), та працює виїзна торгівля, яку здійснює підприємець Ігнатенко М.М., який за-безпечує населення хлібом та іншими продук-тами харчування. В с. Гучин працює торговий ларьок приватного підприємця М.В. Большун В магазинах є необхідні товари, перебоїв з підвозом нема, попри те, що закупівельні ціни виросли. Завозиться свіжий хліб кожного дня. Понеділок, середа, п’ятниця завозиться хліб з Ріпкинського хлібокомбіната та кондитерські вироби, підтримуємо місцевого виробника.

Транспортне перевезення пасажирів здій-снюється маршрутом в напрямку Чернігова. Рейсом жителі громади проявляють незадо-волення, що два вихідних на маршруті, під-приємець пояснює, що дуже мало їздить паса-жирів та вартістю пального, запчастинами.

На жаль, сполучення з районним центром у нас немає. З 4 лютого2016 року було поновле-но рейс Ріпки –Трудове, сполучення з районним центром, але він виявився збитковим, пасажирів їздило дуже мало. Сільська рада брала на себе зобов’язання сплачувати різницю перевезень,а-ле автопідприємство так і не знайшло механізм сплати послуг, через Держказначейство.

На території ради працює відділення зв’язку у складі 2 чоловік. Дана установа здійснює ви-плату пенсій, компенсаційні виплати, послуги по сплаті за електроенергію, за телефонний зв’язок, приймає кредитні платежі, надає по-слуги доставки товарів поштою та доставки періодичних видань, поповнення Інтернету, мобільного зв”язку. Проблемне питання: на даний час немає листоноши, обов’язки листо-

ноші виконує начальник відділення, що дуже ускладнює роботу.

Проведена періодичних видань, на перше півріччя 2017 року при плані 345 екземплярів, підписано – 360. Надано послуг населенню на 109729 тис. грн, при плані 109368 тис. грн.

Телефонний зв’язок працює з кожним роком все гірше, люди постійно скаржаться на роботу телефонів. Ті скарги доводяться до керівни-цтва цеху електрозв’язку для прийняття за-ходів по їх усуненню. Вони пояснюють це тим, що телефонна станція застаріла, їй майже 40 років і потребує капітального ремонту .

На території сільської ради функціонує загаль-ноосвітня школа І-ІІ ступенів, де навчається 25 учнів. Очолює заклад досвідчений педагог, вмі-лий організатор, чуйна людина Любов Борисівна Жмура. Школа повністю забезпечена кадрами,в школі працює 9 учителів та 6 працівників обслу-говуючого персоналу, колектив дружній, твор-чий, ініціативний. Учні забезпечені гарячим хар-чуванням. Школа утримується за рахунок район-ного бюджету, але в той час же не залишається без уваги сільської ради. Кожного року першо-класники отримують подарунки до 1 вересня.

До районного бюджету для організації без-коштовного харчування дітей пільгових кате-горій, визначених районною програмою «Ор-ганізація харчування в загально-навчальних

закладах Ріпкинського району у 2016 році» для Гучинської школи з місцевого бюджету було перераховано субвенція в сумі 5 тис. гривень. На Новорічне свято діти отримували подарунки від діда Мороза та новорічні призи за рахунок коштів сільської ради, також виділялись кошти на господарські потреби школи.

Одним із основних напрямків діяльності си-стеми медичної допомоги є збереження здо-ров’я жителів громади.

Медичне обслуговування жителів здійснює завідуюча ФАПом Биховець Н.Г., яка має пев-ний досвід роботи і завжди надає кваліфіко-вану невідкладну допомогу. За рахунок коштів місцевого бюджету проведено ремонт даху приміщення ФАПУ.

Кожного року проводиться заготівля овочів серед населення для забезпечення належного харчування хворих в районній лікарні.

Я дуже вдячна всім жителям ради, які від-носяться з порозумінням до даного питання.

На території сільської ради культурно-масову роботу здійснюють сільська бібліотека і клуб, які повинні фінансуватися з районного бюдже-ту, на фінансування закладів культури надій-шло субвенції у сумі 22417 грн. з районного бюджету,а решта коштів була витрачена з міс-цевого бюджету згідно розробленої Програми закладів культури. Зроблено косметичний ре-монт приміщень власними силами в зв’язку з обмеженням коштів. Поповнено бібліотечний фонд у сумі 3 тис. гривень на 65 екземплярів. Бібліотека потребує капітального ремонту,в бюджеті передбачено кошти на ремонт част-ково.

В клубі проводяться вечори відпочинку, було проведено Новорічне свято. Організовано про-водимо святкування Дня Перемоги.Активну участь брали працівники сільської ради,депу-тати,члени виконкому у святкуванні свята Дня Незалежності України,яке відбулося в районі.

Суспільно-політична ситуація, яка склалася в Україні протягом останніх років складна і не минула наше село. До цього часу в Україні три-ває неоголошена війна. У бойових діях на сході країни брали участь – 6 чоловіків - жителів нашої громади, на даний час в зоні АТО пере-буває -2 чоловіки за контрактом. З місцевого бюджету була виділена одноразова матеріаль-на грошова допомога сім’ям мобілізованих гро-мадян, мешканцям сільської ради в сумі 7200 гривень по тисячі твісті п’ятьдесят кожній сім’ї за рахунок коштів загального фонду. Також їх-нім дітям вручені новорічні подарунки.

Робота інспектора охорони правопорядку завжди була спрямована на профілактику пра-вопорушень та злочинності, забезпечення за-конності та правопорядку, дотримання належ-ного правопорядку в місцях відпочинку, попе-редження правопорушень серед неповнолітніх.Протягом 2016 року сільську раду обслуговував дільничний інспектор Мозоль Наталія Мико-лаївна, яка відвідувала населені пункти сіль-ської ради згідно графіка прийому громадян, а також за викликом сільської ради. Всі заяви, які надходили від жителів громади, були роз-

глянуті. На сьогоднішній день обслуговує нас дільничний інспектор Крутько Вадим

І наостанок хочу подякувати всім, хто під-тримував мої ініціативи та долучався до вирі-шення важливих для громади питань. Без ва-шої підтримки і допомоги було б важко. Дякую тим, хто брав активну участь у житті нашого села, висловлювали свої зауваження та нада-вали слушні поради. Бажаю всім Вам успіху та витримки, щоб дожити до кращих часів, а ніж ті, які ми зараз з Вами переживаємо.

* * *З аналізом криміногенної ситуації на території

ради виступив дільничний інспектор поліції Ва-дим Крутько. Він відмітив що останнім часом вона істотно поліпшилась, більше уваги приділяється профілактичній роботі. Це стало можливим, значною мірою, завдяки проведеним реформам у поліції. Зокрема, четверо дільничних інспекторів увійшли до групи реагування патрульної поліції, забезпечені транспортом, і є можливість опера-тивно реагувати на різні критичні ситуації.

На сході зі звітами про свою діяльність також виступили депутати районної ради Ніна Лазеб-на та Микола Максименко. Ніна Андріївна, зо-крема, повідомила, що значну увагу приділяє виховній роботі з молоддю, часто відвідує про-блемні сім’ї, надає необхідну допомогу.

(Продовження на 5 стор.)

■ Зі сходів громадянПоле вже пахне весною

«Життя Полісся», 11 березня 2017 року 5■ Зі сходів громадян

Поле вже пахне весною(Продовження. Початок на 4 стор.)

З великою увагою слухали присутні виступ директора ТОВ «Україна» Миколи Максименка, «Сьогодні у мене знаменний день – рівно 20 років тому я очолив це господарство. Не буду називати багато цифр, але всі ви бачите його сьогоднішні досягнення і як з кожним роком зростає добробут сільських трудівників. Всі вони, без перебільшення, мої друзі, в багатьох вже й діти повиростали і теж працюють в го-сподарстві. Мені приємно повідомити вам, що не дивлячись на різні економічні та політичні негаразди, наше господарство працює ста-більно: обробляється вся земля, вирощуються різноманітні сільськогосподарські культури, що дає можливість дотримуватися науково обґрун-тованих сівозмін, всіх вимог агротехніки та вирощувати високі врожаї. Розвивається тва-ринницька галузь. Нині на фермах утримується 1800 голів великої рогатої худоби, в т.ч. 598

корів. Дійне стадо високопродуктивне. Серед-ньорічний надій сягає 4750 кілограмів молока. Не в кожного приватного господаря є такі ко-рови. За добу отримуємо до 9 тонн молока – і коли їде селом така потужна машина з вели-кою цистерною молока, люди проводжають її захопленими поглядами. Особливо в сусідній Сибережі, де, на жаль, від колишніх ферм віє пусткою. І люди стоять на трасі, чекають авто-буса, щоб їхати на роботу в Чернігів. Врахову-ючи значну кількість молока, яка надходить на переробку, завод платить господарству й висо-ку закупівельну ціну - по 8 грн. 70 коп. за кіло-грам. Отже, від тваринництва в касу надходять значні прибутки. Вистачає й на заробітну пла-ту, (а працюють у нас 120 чоловік), і на сплату за оренду земельних паїв. Щоправда, дово-диться визнати, що в сучасних умовах орендна плата, що була раніше, вже недостатня, тому вже навесні я обіцяю підняти її до 4,5%.

Господарство має чіткий план розвитку. Ставку робимо на модернізацію виробництва, на приплив молодої зміни. Ось і нещодавно дружну сім’ю працівників поповнили молоді механізатори: Артур Шевчук, Ігор Ващенко, Богдан Петриченко, Микола Воєдило. Довірили їм працювати на новій техніці, якої за остан-ній рік теж придбали немало. Це, зокрема, два трактори МТЗ-80, два обприскувачі, дискову борону новий комбайн «Полісся», трактор МТЗ, кукурудзяну сівалку, плануємо придбати ще й сушарку для кукурудзи, щоб не залишати на зиму в полі качанисту на стеблі».

* * *Слід зазначити, що під час виступу М. М.

Максименка в залі було чути схвальні відгу-ки. Люди дякували йому за вміле керівни-цтво господарством, за турботу про людей. Зокрема, педагог Любов Матор подякувала за термінову допомогу, яку надав директор

ТОВ «Україна» її родині у скрутну хвилину. А директор школи Любов Жмура відмітила його турботу про потреби школи – і в будні, і в свята. Хоча окремі виступаючі висловлю-вали також побажання, що хотіли б бачити від дирекції товариства більше допомоги у вирішенні соціальних питань територіальної громади, збільшення розміру орендної плати. «Все вирішуватимемо поступово, в міру зро-стання доходів господарства», запевнив при-сутніх директор М. М. Максименко. А також заявив, що подальший розвиток агропромис-лового комплексу в районі він також всіляко відстоює і як депутат районної ради.

* * *На загальних зборах громадян було прийнято

всі необхідні рішення з урахуванням висловлених пропозицій. Люди розійшлися по домівках з підне-сеним настроєм, з вірою в світлий завтрашній день.

Текст і фото Надії ШОПСЬКОЇ

Нещодавно в спортивній залі Ріпкинської гімназії відбувся районний етап Всеукраїнського спортивного фестивалю «Мама,

тато, я – спортивна сім’я». Цей захід проводиться в Україні, по-чинаючи із 2005 року за ініціативи Міністерства молоді та спорту України та Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населен-

ня «Спорт для всіх». Даний фе-стиваль поклика-ний привернути увагу до ідеї фор-мування родин-них традицій, до занять фізичною культурою та спо р-том, зміцне ння сто-сунків у сім’ї, а також спо нука-ння батьків на особистому при-кладі заохочува-ти дітей до систе-матичних занять фізичною культу-рою та спо р том.

Повболівати за своїх фаворитів прийшли друзі та рідні учасників, спортивна молодь та поважні гості, які завітали з приємною місією – нагородити пе реможців од-нойменного кон-курсу малюнка, який проходив у рамках спортив-ного фестивалю, серед учнів 3-6

класів. Грамоти отримали: 3-ій клас – Лісаконова Вікторія (1 міс-це, Ріпкинська ЗОШ I-III ст. №2), Надточій Вероніка (3 місце,

Ріпкинська гімназія); 4-ий клас – Будаш Ангеліна – (Ріпкинська ЗОШ I-III ст.№ 2); 6-ий клас Єрмоленко Дмитро (1 місце, Ріп-кинська ЗОШ I-III ст. № 2), Данич Вероніка (2 місце, Ріпкинська

гімназія). Голова райдержадміністрації Борис Мелашенко разом зі своїм заступником Світланою Тризною урочисто привітали кращих художників, а також побажали учасникам спортивного запалу, швидкості та спритності в усіх естафетах. З вітальним словом виступили заступник голови районної ради Світлана Ткаченко та директор гімназії Наталія Корж. Також до присутніх звернувся директор обласного центру фізичного здоров’я насе-лення «Спорт для всіх» Ігор Ліфар, який привітав всіх з почат-ком змагань та побажав перемогти найсильнішому.

З метою об’єктивного оцінювання рівня фізичної підготовки працювало висококваліфіковане журі у складі Ігоря Валентино-вича Саченка, головного судді, заступника директора обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», Артема Сергійовича Широкого, спеціаліста обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», Тетяни Миколаївни Сте-паненко, спеціаліста обласного центру фізичного здоров’я насе-лення «Спорт для всіх».

В змаганнях брали участь 10 сімей району, серед яких одна багатодітна:

● сім’я Кедровських: мама Наталія Михайлівна – бухгал-тер Ріпкинського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, її захоплення – в’язання та вишивка, тато Юрій Володимирович – приватний підприємець, захоплюється рибо-ловлею, донька Кіра – учениця Ріпкинської ЗОШ I-III ст. №2, яка захоплюється грою на фортепіано.

● сім’я Кисіль: мама Надія Миколаївна – бухгалтер Ріпкин-ського територіального центру, захоплення – танці, тато Роман Вікторович – тимчасово безробітний, захоплюється спортом, грає в футбол, донька Софія – учениця 3 класу Ріпкинської гім-назії, займається музикою, співає, танцює, любить спорт, ка-тається на роликах, ковзанах. Вся сім’я разом любить виїжджати на природу.

● сім’я Куліш: мама Ольга Олегівна – заступник керівника апарату Ріпкинського районного суду, на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, тато Юрій Анатолій-ович – адвокат, захоплюється риболовлею, син Олександр –учень 3 класу Ріпкинської гімназії, займається музикою, вчиться грати на гітарі, у вихідні займається плаванням в басейні разом з мамою.

● багатодітна сім’я Лісаконових: мама Світлана Михай-лівна - головний спеціаліст, бухгалтер Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду, син Владислав – студент Черні-гівського ліцею з підвищеною військовою фізичною підготов-кою, донька Валерія – учениця 3 класу Ріпкинської ЗОШ I-III ст.№ 2, любить співати, танцювати. Всі дуже люблять сімейний відпочинок на природі.

● сім’я Іневич: мама Наталія Іванівна – бухгалтер Ріпкин-ського сільського споживчого товариства, захоплення – виро-щування квітів, тато Михайло Миколайович – охоронець фірми «Комуніком», захоплюється спортом, донька Вікторія - учениця 3 класу Ріпкинської ЗОШ I-III ст. № 2, любить ліпити, малювати.

● сім’я Гордієнко: мама Марина Михайлівна - помічник при-ватного нотаріуса, захоплюється вишивкою, тато Олександр Миколайович - тимчасово не працює, любить рибалку, син Дми-тро – учень 1 класу Ріпкинської ЗОШ I-III ст.№ 2, захоплюється іграшками «ЛЕГО».

● сім’я Літошко: мама Людмила Анатоліївна – оператор електронно-обчислювальних машин відокремленого підрозділу Ріпкинського району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленер-го», її захоплення – в’язання, тато Євгеній Вікторович - водій відокремленого підрозділу Ріпкинського району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго», любить читати, син Данило - учень Ріпкинської ЗОШ I-III ст. № 2, грає в футбол.

● сім’я Полосьмак: мама Ніна Олександрівна – вихователь дитячого садка «Колосок», захоплюється декоруванням, тато Дмитро Васильович – інспектор Державної екологічної інспекції,

любить спорт, син Іван – учень Ріпкинської гімназії, активно за-ймається спортом, призер чемпіонату області з дзюдо.

● сім’я Є ф і м е н к о :

мама Віра Воло-димирівна – ку-хар комунального закладу «Ріпкин-ська центральна районна лікарня», тато Віктор Григо-рович - начальник оперативно-дис-петчерської служ-би відокремленого підрозділу Ріпкин-ського ра йо ну еле-к тричних мереж ПАТ «Чернігівобле-нерго», донька Анна - учениця 3 класу Ріпкинської гімназії, сім’я взимку любить кататися на ковза-нах, влітку - на вело-сипедах.

● сім’я А р т е м е н к о :

мама Альона Вікторівна – педагог-організатор Ріпкинської гімна-зії, любить читати, тато Євген Вікторович – будівельник, захо-плюється дизайном інтер’єру, донька Поліна – учениця 2 класу

Ріпкинської гімназії, любить танцювати, малювати, ліпити, ро-бити аплікації.

Змагання складалося з 5 непростих, але оригінальних і ціка-вих естафет: «Снігоступи», «Стрибунці», «Самокати», «Володар кілець», «Кенгуру на кулі».

Відчувалося, що в кожному змаганні учасники намагалися максимально швидко та якісно виконати завдання. Боротьба була напруженою, всі команди йшли, як то кажуть «ніздря в ніздрю», в кожному конкурсі відрив був мінімальним. Ніхто з вболівальників до останнього конурсу не міг передбачити ре-зультати змагання.

За підсумком п'яти конкурсів, в реультаті напруженої бо-ротьби перемогу заслужено отримала родина Куліш, друге місце посіла сім’я Лісаконових, а на третьому – родина Полосьмак.

Вболівальники та гості отримали море позитивних емоцій, а всі учасники змагань були нагороджені грамотами та подарун-ками, призери – медалями, а переможець – кубком.

Юлія ГРАБОВЕНКО

Мама, тато, я – спортивна сім’я

6 «Життя Полісся», 11 березня 2017 року

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,

Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.Світло в душі юних гімназистів приніс національно-

патріотичний концерт Народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, видатного кобзаря і лірника, зберігача споконвічних традицій українського народу Василя Нечепи. Нетра-диційний концерт-спілкування був присвячений 160-тій річниці від дня народження Івана Франка та 161-шій річниці від дня народження С.Ф.Русової.

У наш час, коли Україна в небезпеці, коли її землі топ че важкий чобіт російського окупанта, коли на-ша батьківщина стікає кров’ю, коли нівелюється при-належність людини до певної нації такі заходи набувають особливо важливого значення.

У виконанні митця звучали пісні на слова Івана Франка, а також народні музичні твори, записані Каменярем. Унікальний артист співав і про минуле, і про сьогодення. У проникливих ліричних композиціях були роздуми про добро і зло, правду і кривду, віру і зраду — про вічне. Цікавими були його коментарі до пісень, а також історичні екскурси і роздуми про сучасне життя.

Гаму почуттів — від глибоко трагічних до світлих і оптимістичних — може викликати тільки українська пісня. Про це подумалось під час концерту кобзаря Василя

Нечепи. Юні гімназисти були вражені проникливими звуками кобзи і палкими патріотичними піснями на вірші Івана Франка у виконанні пана Василя, і мали змогу усвідомити, що кобзарство — річ зовсім не архаїчна. Адже, якщо пісня справжня, якщо музика і слово чарують слухача, жодні часові кордони не стануть на заваді.

Неповторне урочисте й ошатне сценічне вбрання співака, сповнені патріотизмом і любов’ю до рідного краю пісні полум’яного учасника патріотичних заходів, які відбуваються в Україні, викликали неймовірну енергетику, високе духовно-емоційне співпереживання у слухачів. Кожна можливiсть доторкнутися до живого

слова, спiву, творчостi народу — безцiнна. Тому в учнів залишилися позитивні враження вiд виступу кобзаря-лiрника Василя Нечепи. Переповнені почуттями і емоціями гімназисти дякували співакові.

Словом і піснею Василь Нечепа дарує нам віковічну українську мудрість, дух народу, наставляє молодь люби-ти й берегти свою землю. Тому доречно буде завершити словами Тараса Шевченка:

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава, Слава України!

Наталія МАЛЬКОВЕЦЬ, заступник директора з НВР

Ріпкинської гімназії

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...

Оповите легендами про Галаку та партизанський рух у роки Другої світової війни постає перед нами урочище «Нова Земниця».

Нині це заказник державного значення, який розкинувся аж на 656-ти гектарах. З дерев тут поширені сосна звичайна, дуб звичайний, береза бородавчата, вільха чорна, осика, зустрі-чається ясен вузьколистий. В підліску ростуть крушина та лі-щина звичайна. Рослинний покрив складається з кисличнику, суничнику, брусничнику, кам’яниці, любки дволистої та папо-роті-орляка. Пташиний світ представлений такими видами, як дятел чорний, дятел строкатий,сова, лелека чорний, тетерев, синиця, яструб. Водяться заєць, лисиця, вовк, кабан та лось.

За архівними даними життя тут вирувало ще з кінця XVII до кінця XVIII ст. В урочищі «Нова Земниця» виникло виробниче поселення з виплавки скла. Про виробничий процес є відомості в «Описи волости Любечской 1791 года, октября 26-го дня. Из архива графа Милорадовича». Ось як описує «Нову Земницю» документ: «В гуте Новой Земнице по ревизии мужеска 13 душ, да женска 12, а ныне на лицо 18 мужеска, да женска 17; лоша-дей и волов нет, сенокосу тоже; разстоянием от Сенюков - 10 верст выстроена на сябринной земле. К сей гуте на продолже-ние работы уже лесу мало осталось. Хат работничьих 7, поля пахотного нет. К ней отрубных два острова: 1 называли «Вель-ноша», в нём чёрный лес за бором в окружности 6 верст, в обо-их островах есть господская вотчина. Сенокосу на господина довольно; от Любеча 20 верст».

Проходили роки, століття… І ось на початку ХХ століття уро-чище стало притулком для банди Галаки. Вона діяла у 1919-1921 роках в городнянському повіті. Справжнє ім’я Галаки – Іван Олексійович Васильчиков. Народився в с. Пилипча Ріпкинської волості Городнянського повіту у сім’ї міщанина. У 1916 році закінчив військову школу, очевидно прапорщиків.

Іван з дитинства любив коней. Одного разу, вже після лютне-вої революції, не втримався і вкрав коня, схоже, у містечково-го єврея. Хтозна, може, Іван Васильчиков хотів їхати до Києва захищати українську революцію. І вважав цю реквізицію спра-ведливою. Але господар був іншої думки. Коли Івана спіймали, власник коня та його товариші впрягли хлопця в хомут і у ба-зарний день змусили «орати» центральну площу в Ріпках. Ще й батька підпрягли на допомогу – знай, мовляв, як сина вихо-вувати. Знали б ці містечкові душі, чим для них це закінчиться, напевно, не збиткувались би над юнаком.

16 лютого 1921 року рівно об 11 годині ранку 50 кінних та 80 піших галаківців увірвалися в містечко Ріпки. Розгромивши волвиконком та спаливши його справи, повстанці розсипались вулицями у пошуках комуністів, комсомольців, комбідівців, сек-сотів та інших прислужників більшовицького режиму. Напевне, не минув Галака й осель кривдників, сповна віддячив за той урок жорстокості на базарній площі Ріпок в 1917 році. Більшо-вицькі джерела стверджують, що у Ріпках під час єврейського погрому було вбито 74 мешканців.

Банда рушила далі, грабуючи все на своєму шляху. У Петру-шах пограбували кредитно-ощадне товариство, яке діяло тут з 1897 року. В останні дні лютого 1921 року був розбитий Пе-

трушинський волосний виконком. За офіційною версією І.О. Ва-сильчиков загинув у ніч на 3 липня 1921 року від рук таємного агента НК Федора Гончарова.

Цікава історія трапилась з одним дідом, який проживав у Петрушах у 1919 – 1921 роках. Дід пішов до лісу й там зустрів червоноармійців. Вони спитали діда, за кого він: за черво-них чи за Галаку. Дід розгубився й відповів, що за Галаку. Тоді йому дісталось на горіхи. А прізвисько Галака міцно при-клеїлось до всього його роду. І нині в Петрушах є таке пову-личне прізвисько «Галака».

В роки Другої світової війни в Новій Земниці діяв партизанський загін імені Суворова. Очолював загін міліціонер О.І. Долинський, а начальником штабу був вчитель Петрушівської школи А.І. При-скока. 18 жителів с. Петруші були в складі загону. Особливо про-славився Михайло Петрович Авраменко, який був розвідником.

З вини секретаря підпільного райкому партії А.І. Сєрого Ріп-кинський партизанський загін на початку жовтня 1941 року розпався. Залишки загону під керівництвом М.Д. Кондрашев-ського протягом 1941-1942 років продовжували чинити опір окупантам на території Ріпкинського і Лоєвського районів, а в листопаді 1942 влилися в білоруську партизанську бригаду «За Родину». У травні 1943 року рішенням новоствореного Ріпкин-ського підпільного райкому партії був організований новий пар-тизанський загін ім. Суворова. Командиром загону став М. А. Мойсієнко, комісаром – Ю. І. Щуковський.

Загін влаштовував диверсії на залізниці та шосе «Гомель-Чер-нігів» та «Василевичі – Речиця», «Речиця – Хойники». Парти-зани брали участь у розгромі поліцейських станів у Петрушах, Задеріївці, Радулі та в білоруських селах Ручаївці, Рудні, містеч-ку Лоєв. Суворовці вели бої проти гітлерівських карателів в уро-чищі Нова Земниця. 12 червня 1943 року прорвали Злинківську блокаду 5-8 липня 1943 року. Разом з партизанами Любецького партизанського загону ім.. Дзержинського суворовці ліквідува-ли німецький відгодівельний свинопункт в с. Убіжичі. Спільно з дзержинцями суворовці провели бойову операцію на шосе Го-мель – Чернігів. Знищили 2 автомашини і 20 гітлерівців. Загін Суворова в 1943 році поповнили відважні юнаки Іван Семендяй та Павло Позняк з Петрушів, Оноко Жорж з Білорусі та інші, які рвались в бій і діяли рішуче, сміливо і розсудливо. Улюблен-цем партизан був Андрій Хомич Новгородський – уродженець селища Радуль. Жодна бойова операція не проходила без його участі. За проявлені кмітливість, мужність, стійкість у бою А.Х. Новгородський був нагороджений медалями «За відвагу» та «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня.

Юний Павло Позняк загинув смертю хоробрих, рятуючи своїх товаришів при виході з оточення в Орловських лісах. Павла і його товаришів переслідували карателі на відкритій місцевості. Він наказав своїм друзям повзти до лісу, а сам залишився затри-мувати карателів. Підпускаючи ворогів близько, юний партизан кидав гранати, стріляв з автомата, відходячи по житу до лісу. Та ворожа куля обірвала юне життя. За проявлену відвагу і муж-ність в боях проти німецьких загарбників більшість бійців загону ім. Суворова були удостоєні нагород Батьківщини.

Ще ширшого розмаху набув партизанський рух на Ріпкинщині, коли в Новозимницькі ліси на початку червня 1943 року прий-шло чернігівське з’єднання партизанських загонів під команду-ванням М.М. Попудренка. В партизанському таборі Новозимни-цького лісу на сосні було встановлено гучномовець, і у вільні від завдань години партизани слухали радіопередачі з Москви. Партизани мали свіжі газети, журнали, книжки, одержували листи. У з’єднанні друкували листівки, двічі на місяць виходи-ла газета «Більшовик». Листівки й газети розносили по селах

партизанські агітатори чи просто бійці, які йшли через села на виконання завдань командування.

Пізніше, в 70-ті роки, була реконструйована партизанська землянка силами Петрушівської школи. Це тривало доти, поки не розпалась піонерська організація школи.

Ось така легендарна історія урочища «Нова Земниця».Оксана ЗАХАРОВА-ЗАБОРОВСЬКА, завідуюча

районним історико-краєзнавчим музеєм.

■ Люби і знай свій рідний крайУРОЧИЩЕ «НОВА ЗЕМНИЦЯ» НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ

М.П. Авраменко – розвідник партизанського загону ім. Суворова ділиться спогадами з учнями Кратиньської ЗОШ I-III ст. в урочищі «Нова Земниця»

■Починаючи з 23-го березня у Ріпках можна оформити паспорт громадянина України у формі ІД-картки та закордонний паспорти.Напередодні у Ріпкинському районному секторі УДМС України

в Чернігівській області повністю завершено роботи із встанов-лення та підключення робочих станцій для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі картки, що містить без-контактний електронний носій та паспорта громадянина Украї-ни для виїзду за кордон.

Отож, оформити та отримати документи нового зразка можна за адресою: смт Ріпки, вул. Святомиколаївська, 83.

Варто зазначити, що з 23-го березня 2017 року, відповідно до вимог чинного законодавства, у цьому підрозділі міграцій-ної служби буде припинено оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки.

Прес-служба УДМС України в Чернігівській області

Її величності – жінці…Святковою програмою традиційно у переддень жіночого свята – Міжнарод-

ного дня прав жінок і миру – вітає мешканок Великозліївської сільської ради Вороб’ївський сільський клуб. Не винятком стало відзначення цьогорічного свята весни, вічної молодості, чарівності і любові, підготовлене завідувачем сільським клубом Олегом Бараном за участю юних аматорів сцени – учасників художньої самодіяльності.

На святкову програму до сільського закладу культури завітали не лише ба-бусі, матері, сестри, дівчата, прийшли навіть цілі сім’ї. І не лише з Воробйова, а й Великого і Малого Злієва, Петриків, інших сіл громади.

Чимало теплих слів і побажань у переддень жіночого свята було сказано з вуст керівника сільського закладу культури, ведучих заходу на адресу пре-красної половини людства - невтомних сільських трудівниць, коханих дружин, дорогих матерів, люблячих сестер, берегинь сімейного вогнища. А про велич жінки, її безмежне тепло, доброї, любов, про її роль у сьогоднішньому су-спільному житті, розбудові держави вміло підкреслили й ведучі – учні місцевої школи Ангеліна Пецій та Максим Клеменчук, який, до речі, радував винуватців свята й виконанням гуморесок. Чимало гарних пісень подарували на святі й юні таланти села - школярі Аня Стецько, Інна Куча, студентка Марина Би-валькевич. Із задоволенням слухали глядачі й соліста-земляка з В. Злієва, який нині проживає і навчається в школі у Славутичі, лауреата фестивалю «Золота осінь» Дениса Ланька, пісні у виконанні завідуючого клубом Олега Барана. Звучали авторські пісні й попурі на тему пісень українських компози-торів, присвячені любим мамам, дорогим жінкам, про одвічні і світлі почуття до жінки. Протягом більш як години панувала атмосфера свята й кожна жінка, полишивши на цей час свої сільські турботи і завітавши до клубу, відчула себе усміхненою, життєрадісною, щасливою. А всі глядачі були вдячні організато-ром святкового заходу за приємний відпочинок і подарований гарний настрій у переддень свята 8 березня.

Сергій КОЛБАСА

■ Державна міграційна служба інформує

7

Закуповуємо корів, телят, коней, свиней, корів на молоко, коней для роботи.

Доріз цілодобово. Тел.: 0662323967, 0930931743, 0673968008.

† ПОМИНАЄМО †

МАГАЗИН РИТУАЛЬНИХ УСЛУГ «МЕМОРИАЛ» Выставка-продажа памятников:•гранитные (камень всех цветов) от 2500 грн, бетонные 600 грн, из гранитной крошки• металлические оградки, столы, лавки, кресты (от 200 грн).• высококачественное художественное оформление, • доставка, установка, гарантия.ВОЗМОЖНОСТЬ ПОЭТАПНОЙ ОПЛАТЫ ЗАКАЗА.При заказе гранитного памятника участнику боевых

действий, погибшему в зоне АТО – скидка 5 %.ПОЛНЫЙ КОМПЛЕКС РИТУАЛЬНЫХ УСЛУГ,

К Р У Г Л О С У Т О Ч Н Ог. Чернигов, ост. «Ремзавод», ТЦ «Шанхай»,

павильон №22, тел: 0665823035, 0634855321, 932-400

Найвищі ціни на корів, коней, биків.Доріз цілодобово

Тел.:068-53-57-253; 098-74-11-833

КУПЛЮ ДОРОГОкорів (16-20 грн/кг), телят (36-39 грн/кг)

коней,биків . Тел.: 063 475 90 05; 098 375 22 09; 099 325 15 54

КУПУЄМО корів, телят, коней, биків. Ціни найвищі.

Тел.: 0681300873, 0994805846.

«Життя Полісся», 11 березня 2017 року

У к р М е т - Ц е н т рП р и й о м м е т а л о б р у х т у

п о в и с о к и м ц і н а м .смт Ріпки, вул. Промислова, 4-а – тел. 0932036892;

0671676268; смт Любеч – тел. 0973290702.

КУПЛЮ ДОРОГО корів, коней,биків

Д о р і з - ц і л о д о б о в о . Тел.: 0983826753, 0639159197.

Продаємо добротний будинок в смт Ріпки, вул. Короленка. 1980 р. будівництва, матеріал будівлі - шпали,

обкладені цеглою. Є газ, водопровід у дворі. Ділянка 7 соток.Ціна 390 тис. грн. ТОРГ. Тел. 067-921-31-31, 096-592-85-09

■ Оголошення

Духовный центр «Возрождение»Киев, Дворец спорта, 12 марта 14.00

Разрушение наведенного проклятия■ Признаки наведенного проклятия:Резкая негативная смена обстоятельств в жизни человека в

сфере здоровья, семьи, финансов, взаимоотношений, вторже-ние в жизнь человека множества проблем.

■ Причиной наведенного проклятияЧаще всего является зависть и ненависть – эти два чувства,

которые толкают людей на то, чтобы навести проклятие и разрушить жизнь человека.

Организовываются автобусы со всех областей Украины, пгт Репки. Тел.: 0634386586, 0968564577

БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ М’ЯСОКОМПЛЕКС ЗАКУПОВУЄ ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ.

ЖИВОЮ ВАГОЮ ТА ПО ВИХОДУ М'ЯСА. ДОРІЗ ЦІЛОДОБОВО. Тел.: (095) 497-95-23, (068) 989-18-14.

Закуповуємо телят, корів, коней, свиней. Доріз – цілодобово. Ціни – ВИСОКІ.

Тел. (097) 192-80-90 (Сергій).

Закуповуємо телят, корів, коней, свиней. Доріз – цілодобово. Ціни найвищі.

Тел. 050-592-83-12; 063-143-59-30 (Олександр Миколайович).

Колектив ТОВ «Ріпкинський райсількомунгосп» глибоко співчувають головному бухгалтеру Світлані Сергіївні Кашубі з приводу тяжкої і непоправної втрати – передчасної смерті батька Сергія Михайловича Гриба.

Колектив працівників Ріпкинського РЕМ висловлює глибоке співчуття диспетчеру ОДС Грибу Анатолію Сергійовичу з при-воду тяжкої втрати – смерті батька.

Колекти Ріпкинської школи мистецтв висловлюють глибокі співчуття директору Любецької музичної школи Ірині Михай-лівні Гаман з приводу тяжкої і непоправної втрати – смерті батька Михайла Івановича Клименка.

14 марта – год светлой памяти дорогого брата, крестного и просто хорошего человека

Николая Михайловича Коломийца с с. Осняки.

(24.08.1936 г. – 14.03.2016 г.),а 27 марта – полгода светлой

памяти кумы, крестнойТамары Михайловны

Коломиец с с. Осняки.(17.08.1938 г. – 27.09.2016 г.)

Ушли из жизни вы мгновенно,Ушли навеки, навсегда,Ушли и не простились с намиИ опустела без вас земля.Родные наши, пока живем на свете,Мы будем вас помнить и любить.Все, кто знал и помнит, – помяните вместе с нами.

Вечно скорбящие сестры Надя, Люба, крестницы и их семьи

ВIКНА, ДВЕРI ВIД ВИРОБНИКА7 рокiв гарантії. Доставка по району безкоштовно.

тел.:(068)661-27-61, (093)742-02-82, (050)662-59-99

Продається корова чорно-ряба в с. Мохначі, вік 4 роки.Ціна договірна. Тел.:0937577927; 0680927987

Продаётся мини-трактор ХТЗ-012 с навесным оборудованием. Тел.: 0661741375.

Період з 3 по 7 березня року для мешканців району виявився трагічним. Незважаючи на постійні попередження ДСНС України в районі про необхідність дотримання вимог правил пожежної безпеки, особливо при палінні, користуванні відкритим вогнем та дотримання заходів безпеки в побуті, поводженні на водоймах, знову і знову саме з цих причини виникають надзвичайні події, в яких продовжують гинути люди.

Так, 3 березня, пожежа виникла в п'ятиповерховому житло-во му будинку в смт Ріпки, по вулиці Грициніна, 1. Близько 19 години сусіди помітили, що з вікон на четвертому поверсі йде дим. Про пожежу було повідомлено до ДПРЧ-6 смт Ріпки, але врятувати людину було занадто пізно – 44-річна господарка квартири була вже мертва.

Внаслідок пожежі вогнем було пошкоджено диван та домашні речі. Причиною трагедії стала недбалість господарки

громадянки У. у поводженні з вогнем при палінні.6 березня о 9 годині надійшло повідомлення про те, що

на р. Дніпро біля с. Редьківка провалився та зник під льодом громадянин З. До місця трагедії було викликано праціввників Чернігівської обласної рятувально-водолазної служи. Як пока-зала подальша перевірка, троє друзів з м. Чернігів, приїхали на річку рибалити і не беручи до уваги товщину льодового покрову вийшли на воду що і призвело до трагічних наслідків – врятувати 44-річного чоловіка не вдалося.

Тож, громадянам району є над чим замислитись. Вогонь та вода нікого не щадять тому, щоб не сталося непоправного, необхідно суворо дотримуватись правил пожежної безпеки.

Анатолій КРИСА, начальник Ріпкинського РВ УДСНС України

у Чернігівській області

В і ч н а п а м ' я т ь16 березня минає рік, як перестало битися серце

Віталія Олексійовича Савенка(17.10.1954 р. – 16.03.2016 р.),

у котрому вистачало тепла для всіх. Ніколи нам не забути той страшний день і ту страшну хвилину, коли підступна смерть вирвала тебе від нас.

Тебе немає, серце плаче.Душа згорьована болить,Ми кожний день чекаємо,І виглядаємо щомить.Закрила хижа смерть повіки,Скувала холодом вуста,Заснула вічним сном навікиЛюдина добра і проста.Не заросте ніколи та стежина,Що провела тебе в останню путь.Похилиться зажурена калинаІ добрим словом люди пом’януть. Дві сумні для нас дати збіглися в часі – 14 березня минає рік,

а 27 березня минає півроку, як відійшли у Вічність наші дорогі і незабутні батьки

Микола Михайлович і Тамара Михайлівна Коломійці з с. В. Осняки.

Невимовний біль втрати ніколи не покине наші душі.Як гірко і боляче усвідомлювати, що Вас немає поруч з нами

і ніколи не буде. Без Вас, рідненькі наші, опустіла хата і все навколо. І досі не віриться в те, що ніхто нас не зустріне, не до-поможе нам, не дасть мудрої поради і не розділить ні радість, ні печаль. Ми дуже вдячні Вам за все – за натруджені руки, за недоспані ночі, за турботу про нас.

Ми завжди пам’ятатимемо Вас, рідненькі наші тато і мамо! Ваш світлий образ ми навічно збережемо у нашій пам’яті. Хай спочивають Ваші натруджені руки, а душі знайдуть вічний спокій.

Не знайти в світі слів описати це горе,Не знайти в світі силу, щоб Вас підняла.Не вмістить наших сліз навіть море,Яка доля жорстока, що Вас відняла.Не заросте ніколи та стежина,Що провела в останню путь,Похилиться зажурена калина,І добрим словом люди пом’януть.Всі, хто знав і пам’ятає наших любих батьків, пом’яніть

разом з нами.В глибокій скорботі донька, зять,

син, невістка, онуки і правнуки

Продам картофель крупный и семенной «Белароса» элита. Тел.: 0633432809, 0502574713.

3 березня пішла з життя дорога нам людина люблячий тато, дідусь та чоловік

Микола Іванович Гапоненко з села Клубівка.(18.03.1935 р. – 03.03.2017 р.)

Ты в нашей памяти останешься навеки,И боль души ничем не заглушить,Родной ты наш,Пока живём на свете,Тебя мы будем помнить и любить.Всі, хто знав нашого Миколу Івановича, пом’яніть його разом

з нами добрим словом.Вічно сумуючі дружина, діти та онуки

14 березня з 1000 до 1300 в приміщенні Ріпкинської районної державної адміністрації (смт Ріпки, вул. Святомиколаївська, 85) відбудеться прийом громадян, що потребують надання безоп-латної правової допомоги (правова інформація , консультації і роз’яснення з правових питань, прийняття відповідних звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги).

Прийом буде здійснювати директор Чернігівського місцево-го центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бобруйко Володимир Анатолійович та заступник начальника відділу «Ріпкинське бюро правової допомоги» цього центру Олександр Андрійович Гаан.

14 марта – 10 лет светлой памяти нашего дорогого мужа, отца, любимого дедушки и просто хорошего человека

Николая Кирилловича Нико-ленко с. В. Осняки.

(11.12.1939 г. – 14.03.2007 г.)Мгновенно смерть тебя от нас забрала,И с нами ты проститься не успел.И без тебя на свете пусто стало,А ведь ещё ты жить хотел.Мы знаем – нет с той стороны возврата,И к нам лишь в снах ты будешь приходитьВ тот мир, где будет вечна память святаГде так же тебя будут помнить и любить.

Царство тебе Небесное, пусть земля будет пухом. Все, кто знал Николая Кирилловича, помяните вместе с нами.

Вечно скорбящие жена, дочери, зятья, внуки, сестра

Спи спокійно, наш дорогий. Лебединим пухом хай буде тобі земля, а в душі – вічний спокій і Царство Небесне. Всіх, хто знав нашого Віталія, просимо: пом’яніть його у цей день разом з нами – хто словом, хто думкою.

Вічно сумуючі дружина,

діти, внуки

■ Обережність не зашкодить

Продається насіннєва та велика картопля від виробника. Тел.: 0638797913, 0984296755.

Куплю грибы сушиные, маринованые, белые, польские, маслята, опята. Дорого. Тел.: 0633773837, 0986171666.

ВІКНА. ДВЕРІ. Виїзд по району – безкоштовний. Програма енергозбереження.

Тел.: (063) 200-03-80, (097) 100-03-80 (Віктор).

ВІКНА І ДВЕРІ від майстра. Швидко. Якісно. Недорого. Передоплати не беру. Доставка по району – безкоштовна.

Тел.: (063) 912-90-50, (050) 882-97-05 (Микола).

Куплю коней, телят, корів. Корів на молоко. Доріз – цілодобово!

Тел.: (096) 656-52-06, (095) 554-92-43, (063) 238-16-25.

Куплю коней, телят, корів. Корів на молоко. Доріз – цілодобово!

Тел.: (063) 127-69-24, (095) 824-29-18, (098) 904-78-76.

Вікна, двері від майстра Євгенія Петровича. Виїзд і доставка по району – безкоштовні. Недорого!

Тел.: (067) 127-90-00.

Біда ходить поряд!

Ріпкинська района газета «ЖИТТЯ ПОЛІССЯ»СПІВЗАСНОВНИКИ: Ріпкинська районна рада, Ріпкинська райдержадміністрація, колективредакції газети. Виходить щосуботи.Видавець – редакція газети «Життя Полісся»Редактор – Надія ШОПСЬКАІндекс 61460. Тираж – 2572. Ціна 1 прим. газети – 3 грн.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ: редактор – 2-15-74; комп’ютерний відділ – 2-19-94 (факс); завідуючі відділами – 2-13-89; бухгалтер – 2-17-79.ПИШІТЬ: вул. Святомиколаївська, 114, смт Ріпки, Чернігівської області, 15000.E-mail:gp.ripky@gmail.comСвідоцтво ЧГ № 235 від 17.01.2001 р.

*Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій*За точність викладених фактів і зміст оголошень та рекламивідповідають автори та рекламодавці *Редакція залишає засобою право редагувати і скорочувати надіслані матеріалиГазета набрана та зверстана в комп’ютерному відділіредакції газети і віддрукована на поліграфічній базі ПАТ «ПВК «Десна»

8 «Життя Полісся», 11 березня 2017 рокуВітаємо! З днем народження!

7 березня виповнилося 60 років майстру лісу Комарівського лісництва ДП «Добрянське лісове господарство»

Миколі Володимировичу Малашенку. З гордістю згадує ювіляр свій трудовий шлях, адже все

життя присвятив роботі в лісовому господарстві. Лише в Ко-марівському лісництві трудиться 35 років. Був водієм, лісни-ком, а згодом доріс до серйозної і відповідальної посади май-стра лісу. Скільки маленьких деревець виплекав він своїми дбайливими руками, скільки зберіг зелених насаджень для нинішнього і прийдешніх поколінь.

В колективі шанують і поважають Миколу Володимировича за працелюбність, чуйність, вміння завжди прийти на допомо-гу. Тож нехай рідна зелена стихія додає Вам сил і натхнення, дарує міцне здоров’я і душевний спокій. А хорошого настрою нехай додадуть ось ці віршовані рядки:

Ще небо хмарами не вкрилось, А серце молоде і досі, Хоча по праву руку – літо, Хоча по ліву руку – осінь. Ще очі блиску не позбулись, А серце жити не втомилось, А вже по ліву руку – юність, А вже по праву руку – зрілість. А час летить невпинно далі, Все далі роки молодії, По ліву руку – всі печалі, По праву руку – всі надії. Життя не міряють роками, А щастя – непроста наука. Нехай же щастя буде з вами. По праву і по ліву руку!

З повагою адміністрація та трудовий колектив Комарівського

лісництва

З ювілеєм!

■ Спортивні новиниВолейбол

В спортивному залі Ріпкинської ЗОШ №2 пройшли мат-чі ІІ туру Першості районної організації ФСТ «Колос» з волейболу серед чоловічих команд у І лізі.

На змагання заявилося 5 команд. За результатами двох турів визначаться чотири кращі команди, які у фіналі розіграють при-зові місця. Переможець цих змагань перейде до Вищої ліги. Ось які результати були зафіксовані:

«Ліга» (Ріпки ) – «Ветеран» (Ріпки) – 0:2; «Колос» (Т.Шевчен-ка) – ДЮСШ (Любеч) – 0:2; ЗОШ (В.Зліїв) - «Ліга» - 0:2; «Ве-теран» – ДЮСШ (Любеч) – 1:2; «Колос» – ЗОШ (В.Зліїв) – 2:0. До фіналу вийшли: ДЮСШ – 11 очок, «Колос», «Ветеран» - по 8 очок, «Ліга» - 3 очки. Фінальний етап пройде в березні.

Відкритий Чемпіонат Чернігівської області з волейболу серед чоловічих команд 2016-17рр. «Десна» (смт Десна, Козелецький р-н) – ВК «Любеч» – 1:3 «ЧНТУ» (Чернігів) – ВК «Любеч» – 3:1 «Гарантія» (Чернігів) – ВК «Ріпки» – 1:3.

Продовжується Чемпіонат району та Першість ФСТ «Колос» з волейболу серед чоловічих команд сезону 2016-2017рр. у Вищій лізі.

В спортивному залі Ріпкинської ЗОШ відбулися матчі V туру: «Прогрес-2» (Вербичі) – ВК «Замглай» – 0:2; «Юність» (Ріпки) – «Прогрес-2» – 0:2; ВК «Любеч» - ВК «Замглай» – 2:0; «Юність» – ВК «Замглай» – 1:2; ВК «Любеч» – «Прогрес-2» – 2:0.

За тур до завершення змагань переможцем районних змагань після трирічної перерви стала команда ВК «Любеч», яка набрала 26 очок, на другому місці ВК «Ріпки» – 19 очок, на третьому – ВК «Замглай» – 17 очок. Останній тур відбудеться в березні.

Відкритий Чемпіонат Чернігівської області з волейболу серед чоловічих команд у Вищій лізі сезону 2016-17рр. «Академія-2» (Чернігів) – ВК «Ріпки» – 3:1.

Міні-футболНещодавно у м. Славутич відбулися матчі попередньо-

го раунду відкритого Чемпіонату Чернігівського райо ну з міні-футболу.

Приймали участь 20 команд з Чернігівського, Ріпкинського, Куликівського, Менського районів, міст Чернігів та Славутич, які розбиті на 5 груп. Переможці груп та 3 з 5 кращих других ко-манд виходять до півфіналу.

У 2 групі змагалася «Піль» (Ріпки). Ось які результати у групі були зафіксовані: «Атлетик» (Славутич) – «Холдинг» (Чернігів) – 2:0; «Піль» – АК «БАРС»(Чернігів) – 0:2; «Піль» – «Атлетик» – 3:2; АК «БАРС» – «Холдинг» – 1:4; «Атлетик» - «БАРС» - 0:2; «Холдинг» – «Піль» - 10:3. До наступного етапу вийшов «Холдинг» з першого місця.

У 4 групі змагався «Промінь» (с. Голубичі). Ось які результа-ти у групі були зафіксовані: «Свишень» (Славутич) – «Десна» (Ковчин) -3:0; «Промінь» – «Нива» (Чернігів) – 1:4; «Свишень» - «Промінь» – 6:0; «Нива» – «Десна» – 3:0; «Свишень» – «Нива» – 2:2; «Промінь» – «Десна» - 3:0. До наступного етапу вийшли: «Свишень» та «Нива».

4 березня в смт Ріпки, на майданчику з синтетичним покриттям стадіону «Колос» відбулися матчі УІІ туру Чемпіонату району та Першості ФСТ «Колос» сезону 2016-17рр. у Вищій лізі. Ось їх результати:

«Торф’яник» (Замглай) – «Полісся» (Добрянка) – 3:0; ФСК «Замглай» – «Полісся» – 3:0; Команда «Полісся» не з’явилась на матчі, а тому їм було зараховано поразки з рахунком 3:0 та позбавлено турнірних очок.

«Штурм» (Ріпки) – ФК «Олешня» – 8:1; ФСК «Замглай» – «Піль» – 1:5; ДЮСШ (Ріпки) – «Штурм» – 3:7; «Торф’яник» – ФК «Олешня» – 7:0; ДЮСШ – ФК «Олешня» - 9:2.

Лідирує в змаганнях «Штурм» - 34 очки, на другому та третьо-му місцях відповідно «Піль» - 33 очки і «Торф’яник» – 31 очко.

Останній тур відбудеться 18 березня.Микола ГОЛІК,

голова районної організації ФСТ «Колос»

З ювілеєм!7 березня святкував 60-літній

ювілей найдорожчий люблячий чоловік, турботливий батько та дідусь

Микола Володимирович Малашенко

з с. Нові Яриловичі.Ну, какие там года,60 ведь не беда,Дочка выросла и внук,Вам теперь уж не до скуки.Семья Вами гордится,Поддержать всегда стремится. Пусть здоровья не подводит И от бед судьба отводит, А ещё желаем Вам Не хандрить по вечерам На рыбалку выезжать И бокс не пропускать, Быть бодрее и смелее, Чтоб жилось Вам веселее

З любов’ю та повагою дружина Тетяна, дочка Катя, внук Владислав

12 березня святкуватиме своє 35-річчя наш дорогий син, люблячий чоловік, турботливий тато

Петро Миколайович Транківський

з смт РіпкиБудь самым успешным и самым счастливым,Иди прямо к цели, преград не боясь!Всегда оставайся судьбою любимым,Проблемы решай все легко и смеясь!Здоровье пусть крепнет, в работе – успехов,Любви бесконечной и вечной, – до дна! Друзей – незлобивых, надежных, сердечных, И женщина – лучшая рядом одна. Желаний – красивых, и чтобы сбывались, И отдыха – так, чтоб на утро – свежо! Родители чтоб молодыми остались, И чтобы всегда и во всем – ХОРОШО!

З любов'ю та повагою дружина, діти, батьки, теща, тесть та всі рідні

З ювілеєм!

Вітаємо!

У Міжнародний день прав жінок і миру Даницький сільський клуб запросив до себе прекрасну половинку мешканців нашої громади на свято, до організації якого доклала зусиль завідую-ча клубом Наталія Грищенко. А завіталидо цього справжнього

осередку культури на село, як кажуть, і старі, і малі – наші гарні, мудрі, працьовиті жінки не лише з Даничів, а й із сусідніх сіл - радироні та Мутичева. І вони не пожалкували. На гостей за-кладу очікувала чудова концертна програма, підготовлена учас-никами художньої самодіяльності Даницької громади.

Тепло привітала жіноцтво громади зі святом 8 березня та вис-ловила йому найщиріші і найкращі побажання даницький сільсь-кий голова Тетяна Авраменко.

У гарному національному вбранні радували виступами зі сцени постійні учасники художньої самодіяльності, без яких не

обходиться жоден концерт, – Світлана Данич, Тетяна Нужна, Тамара Томилко, Тамара Петренко, Олена Макагон, Наталія Грищенко, Марина Лобода, а вміло акомпанував на баяні Олек-сандр Петренко. У їх виконанні звучали чудові пісні, присвячені

найпрекраснішій нашій половинці, а ще гуморески. А ще присут-ніх пригостили смачними тістечками. Протягом двох з полови-ною годин у залі панувала святкова атмосфера, а жінки отрима-ли справжнє задоволення, піднесений настрій, заряд бадьорості і енергії, адже наші жінки заслуговують на це, на все найкраще, що є у світі. Тож хай свято буде частіше у їх душі.

Михайло ВДОВЕНКО,голова ветеранської організації

Даницької сільської ради,депутат сільської ради.

Свято для всього жіноцтва

12 березня святкуватиме свій 70-річ-ний ювілейний день народження най-краща матуся, свекруха, лагідна бабуся

Валентина Михайлівна Мозуленко з с. Вербичі.Від усієї душі вітаємо іменинницю з

ювілеєм! Бажаємо міцного здоров’я, добробуту, миру та затишку в оселі, шани і любові від рідних.

Матусю, бабусю, ти наша єдина,Тебе щиро вітають всі наші родини.І діти, й онуки, тобі, дорогенька,Шлють щирий уклін від серця, рідненька!

Дай, Боже жити і горя не знати,Щоб сотую зиму із нами стрічати!Летять літа, мов бистрі води, і не вернути їх назад.А нам не віриться сьогодні, що вже б тобі – 70.Хай нових днів ще буде безліч, без ліку щастя і пісень,Прийми вітання найщиріші в цей світлий ювілейний день.Здоров’я, щастя зичим не на рік, на все життя бажаєм його щироЩоб радісним в довгим був твій вік з добром,Любов’ю, спокоєм і миром!З повагою та любов’ю син, доньки зі своїми сім’ями

12 березня виповнюється 70-років дорогій куміВалентині Михайлівні Мазуленко з с. Вербичі.

В цей день ми бажаємо їй міцного здоров”я, щастя, радості і всього найкращого в подальшому житті.

В день юбилея, в день рожденьяТебя поздравить мы хотим,

И от души тебя желаемПрожить сто лет и зим.

Всегда такой ты оставайся,Веселой будь и не старей,

Чтоб мы могли все вместе встретитьИ твой столетний юбилей!

З повагою кума Галина з сім'єю

Вітаємо!8 березня відзначила свій 65-річний ювілей добра

щирої вдачі, чесна, порядна жінка

Катерина Михайлівна Бендик з Любеча.

Ювілей життєвий – то не просто дата,То життя зернини, зібрані в засік,

Де були тур боти, радості й печалі…Тож нехай незгоди всі тебе минаютьМир, тепло і радість сходять на порігХай добро і щастя Господь посилає

Здоров’я і вдовгих літ бажаєм.З повагою подруги Тамара, Марія і Валентини

8 березня відсвяткував свій 50-й, ювілейний день народження

Андрій Миколайович Пожарський з села Нові Яриловичі.

Привітати його зібралась вся наша велика дружна родина. В сім’ї зростали п’ятеро дітей – троє дівчат і двоє хлопців. Андрій – наймолодший. І може, тому, що народився на жіноче свято, він і вдачу має м’яку та ніжну, особливо турбується про жіночу половину родини. Любить природу, своє трудове життя присвя-тив охороні і примноженню лісових багатств нашого краю. Зараз працює єгерем у мисливському товаристві.

А ще – він чудовий сім’янин, активний учасник громадського життя, а різні негаразди сприймає з гумором, є душею хорошої компанії. З нагоди ювілею шлемо йому такі віршовані рядки:

Пусть волшебница-жизнь на хрустальный подносПозолоченный кубок поставит, и здоровья нальёт,И удачи плеснёт, и для счастья местечко оставит.Пусть любовь тебя согревает, пусть удача тебя бережёт,А ветер пускай все ненастья твои далеко-далеко унесёт!

З любов’ю дружина Тетяна, син Андрій, донька Катя та вся велика родина