РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.uaВ частности , согласно документу Яворивского , в 2010 году планируется отпраздновать

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України

За повідомленнями

друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення

9 грудня 2009 р., середа

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Владимир Литвин: "Местное самоуправление должно работать" Елена

Шеремета, "Факты и комментарии"..............................................................................3

Накануне Дня местного самоуправления с представителями местных советов встретился В.Литвин. Он напомнил, что в Украине традиция самоуправления уходит корнями во времена Киевской Руси. "Однако сегодня понятие самоуправления выхолощено, а жители страны не всегда чувствуют себя гражданами - членами громады, поскольку слабо могут повлиять на ситуацию в своем городе или селе", - делится В.Литвин своими впечатлениями от поездок по всем регионам Украины.

Президент рекомендовал Раде еще раз подумать над его полномочиями

Александр Свириденко, "КоммерсантЪ" (Украина) ........................................................4

Президент В.Ющенко вчера в очередной раз ветировал закон "О внесении изменений в некоторые законы", которым Верховная Рада ограничила права главы государства в отношениях с Кабинетом министров и Конституционным Судом. Документ направлен в парламент с предложениями президента для повторного рассмотрения.

На коррупцию составили бумаги Елена Геда, "КоммерсантЪ" (Украина) ...............4

Кабинет министров вчера принял пакет документов, направленных на противодействие коррупции. Правительство одобрило концепцию, предусматривающую создание антикоррупционного бюро и введение в каждом из центральных органов власти специальной контролирующей структуры. Вместе с тем министр юстиции Николай Онищук подчеркнул, что представители законодательной и судебной власти делают попытки свернуть антикоррупционные реформы.

"Доверия к Тимошенко у меня нет и быть не может" Сергей Сидоренко,

"КоммерсантЪ" (Украина) ...............................................................................................5

Ъ продолжает серию интервью с кандидатами на пост президента Украины. Лидер Партии регионов В.Янукович в случае избрания его Главой государства готов провести конституционную реформу, однако не намерен предоставлять русскому языку статус второго государственного. Об этом, а также о возможном проведении 30 мая досрочных парламентских выборов рассказал В.Янукович.

Парламентарии подумают о праздниках Татьяна Урбанская,"Вечерние Вести" ....8

В частности, согласно документу Яворивского, в 2010 году планируется отпраздновать 90-летие со дня рождения трижды Героя Советского Союза, маршала И.Кожедуба и одного из известных членов Организации украинских националистов Я.Стецько, 100 лет со дня рождения адмирала флота и дважды Героя Советского Союза С.Горшкова и командующего группой армий УПА-Запад В.Сидора. И это может вызвать очередную бурю негодования со стороны оппозиции, считают депутаты парламентского большинства.

ВВЕЕРРХХООВВННАА РРААДДАА УУККРРААЇЇННИИ УУ ДДЗЗЕЕРРККААЛЛІІ ЗЗММІІ::

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ


2

Про національну ідентичність Микола Жулинський, "День".......................................8

Сьогодні у Верховній Раді відбуваються парламентські слухання на важливу тему — «Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження». На слуханнях виступатиме чимало шанованих людей, серед яких і М.Жулинський. До слова, його виступ із невеличкими скороченнями ми сьогодні подаємо на шпальтах «Дня».

Кабмину готовят фальшивый билет Галина Калачова, "Экономические

известия" ...........................................................................................................................9

Депутат А.Яценко (БЮТ) зарегистрировал в Раде законопроекты №5417 «О введении монополии государства на осуществление лотерейной деятельности» и №5418 «О внесении изменений в закон о «Введении моратория на выдачу лицензий на осуществление хозяйственной деятельности по выпуску и проведению лотерей».

Мельниченко требует отправить на допрос пресс-секретаря Литвина

Дмитрий Коротков, "Сегодня".......................................................................................11

В то же время у Литвина заявляют, что «кассетный майор» пытался шантажировать спикера. «Не так давно товарищ Мельниченко пытался выйти на предвыборный штаб Литвина с тем, чтобы попросить компенсацию за его молчание», — заявила пресс-секретарь Главы ВР О.Черная. По ее словам, Мельниченко получил отказ и после этого начал выдавать новую серию компромата на Литвина.

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

Есть такая традиция у Николая Мельниченко... Кирилл Иванюта, From.ua .......11

Представитель Партии регионов А.Кинах диву дается: сколько можно спекулировать на смерти бывшего главреда «Украинской правды»?! Мало того, что страдает семья погибшего, так еще и вся Украина рискует потерять лицо в глазах мировой общественности.

Публичный секрет Литвина Павел Осьмак, Вовремя.info.........................................13

Дискредитация Литвина является сигналом, прежде всего, его спонсорам. Раз атака на Литвина начата, то ясно, что этот «маячок» не могут не заметить его друзья-финанситы. Им делается прямой намек: спикера начинают топить, приписывая ему одно из самых одиозных преступлений в новейшей украинской истории.

Зазаборье "Межигорья": чужие здесь не ходят Евгений Рыбка,

ЛIГАБiзнесIнформ ...........................................................................................................14

Недавно обнародованы новые подробности, связанные с "Межигорьем". Согласно им по адресу ул.И.Франко, 19 в Новых Петривцах с некоторых пор прописалась еще и некая общественная организация "Общество охотников и рыболов "Кедр". Учредителями ее выступили известные нардепы-регионалы Ю.Бойко, С.Тулуб и В.Демишкан. Копнув дальше, мы нашли в Едином реестре общественных формирований Минюста состав президиума "Кедра". Президент - некий Радченко Анатолий Павлович, вице-президент - Евтушенков В., еще один "вице" - Ярославский А.

Соціальний пофігізм кандидатів у президенти Мирослав Якібчук, УНІАН ............19

У В.Литвина більш реалістичні цифри. Він пропонує довести частку оплати праці у виробничій сфері з 8% до 30% собівартості продукції. Співвідношення мінімальної та максимальної заробітної плати, на його думку, має становити 1:5.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

Микола Мельниченко назвав замовника вбивства Георгія Гонгадзе "Студія "1+1", ТСН.......................................................................................................................21

Гість студії - Сергій Ківалов, народний депутат, Партія регіонів 5 канал, Час ....21

Володимир Литвин проти подвійного громадянства ICTV, Факти .......................28


3

В Верховной Раде зарегистрирован очередной законопроект о выборах

местной власти по мажоритарной системе ТРК "Украина", События....................28

Олег Зарубінський, народний депутат України, фракція «Блок Литвина» Від

першої особи, Радіо Ера..................................................................................................29

Друковані видання

Владимир Литвин: "Местное самоуправление должно работать"

Елена Шеремета, "Факты и комментарии"

Накануне Дня местного самоуправления с представителями местных советов встретился Владимир Литвин. Он напомнил, что в Украине традиция самоуправления уходит корнями во времена Киевской Руси. "Однако сегодня понятие самоуправления выхолощено, а жители страны не всегда чувствуют себя гражданами - членами громады, поскольку слабо могут повлиять на ситуацию в своем городе или селе", - делится Владимир Литвин своими впечатлениями от поездок по всем регионам Украины.

По мнению Владимира Литвина, местное самоуправление у нас находится в стадии самовыживания. В "локальных" бюджетах не хватает средств даже на обеспечение базовых потребностей территориальных общин: ремонта жилищного фонда и коммуникаций, содержания школ, больниц и коммунального транспорта. Огромное количество местных проблем требует безотлагательного решения на законодательном уровне. Кроме того, в очень многих местных советах в разных уголках страны имеет место противоборство, аналогичное блокадам Верховной Рады.

"Люди объединяются в громады, чтобы решать проблемы людей, а не политические и партийные", - отметил Владимир Литвин, напомнив, что функции местного самоуправления регламентированы почти двумя тысячами правовых актов и 700 законами, а реальной власти народ так и не имеет. Посему Владимир Михайлович убежден, что необходимо государственные администрации ликвидировать, а власть передать органам местного самоуправления. "Нужды в двоевластии нет, - считает Владимир Литвин. - Для полноценной работы местных выборных органов нужно изменить избирательную систему: местные советы необходимо избирать не по партийным спискам, а на мажоритарной основе. Чтобы люди знали своего депутата местного совета в лицо и могли контролировать работу каждого".

По мнению Владимира Литвина, если граждане поймут, что получают такую власть, какую избрали, то они будут серьезнее относиться к своему выбору. Тогда и власть будет ощущать свою ответственность перед избирателями. Выразится же это прежде всего в том, что народ получит возможность отзывать депутатов любого уровня - от сельского до Верховной Рады. Владимир Михайлович обеспокоен, что изменения к "избирательному" закону не приняты и система выборов в местные советы не изменена: "Очевидно, это из-за желания и попыток некоторых установить диктат на определенных территориях и в населенных пунктах".

Раз уж остальные политики не хотят менять систему выборов, то изменения в ней можно начать с... себя - так решили сторонники Владимира Литвина и открыли свои избирательные списки для всех достойных представителей региональных общин. На ближайших выборах в местные советы Блок Литвина в каждом городе, районе, селе будут представлять только те


4

местные жители, которые действительно пользуются доверием своих сограждан. Ибо только такие народные избранники хорошо знают насущные проблемы своей громады и потому будут работать над освещением улиц, ремонтом дорог, налаживанием коммунального хозяйства и прочими конкретными проблемами каждого населенного пункта, района, города, области и всей страны в целом.

http://facts.kiev.ua/archive/2009-12-09/102386/index.html

Президент рекомендовал Раде еще раз подумать над его полномочиями

Александр Свириденко, "КоммерсантЪ" (Украина)

Президент Виктор Ющенко вчера в очередной раз ветировал закон "О внесении изменений в некоторые законы", которым Верховная Рада ограничила права главы государства в отношениях с Кабинетом министров и Конституционным Судом. Документ направлен в парламент с предложениями президента для повторного рассмотрения. Господин Ющенко рекомендует исключить из закона о КС ч. 4 ст. 44, которая запрещает президенту отзывать из КС свои представления о конституционности актов Кабмина. "Согласно Конституции, субъектами права на конституционное представление, в частности о соответствии актов Кабинета министров основному закону, являются президент, не менее 45 народных депутатов, Верховный суд, уполномоченный Верховной радой по правам человека, Верховный совет АР Крым,– отмечает Глава государства.– Установление запрета только для одного субъекта нарушает принцип равенства процессуальных прав".

Эта норма, как и запрет на повторное оспаривание президентом в КС решений правительства, по которым суд отказал в открытии производства, уже действовала с апреля по июль этого года. Летом, рассматривая представление Виктора Ющенко, КС признал их неконституционными по формальной причине: закон был датирован днем первоначального принятия, а не преодоления вето президента.

Когда 5 ноября парламент снова принял закон, никто из народных депутатов не сомневался в том, что господин Ющенко наложит на документ вето, а они его преодолеют. "Я прогнозирую, что Верховная рада вето президента преодолеет. Есть 300 голосов, и это не политические договоренности",– заявил Владимир Пилипенко (БЮТ). Однако за месяц ситуация в Раде изменилась. "Если говорить о координации действий, то сегодня она полностью отсутствует. Скорее всего, вопрос о преодолении вето станет предметом рассмотрения уже после президентских выборов", – сказал Первый вице-спикер Александр Лавринович (Партия регионов).

http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=1289166&IssueId=7000318

На коррупцию составили бумаги

Елена Геда, "КоммерсантЪ" (Украина)

Вчерашнее заседание Кабинета министров было приурочено к Международному дню борьбы с коррупцией и вопреки традиции проходило в открытом режиме. "Хотелось бы, чтобы сегодня мы рассмотрели повестку дня публично, чтобы все это мы обсудили в присутствии СМИ, потому что наше правительство, как вы знаете, абсолютно открыто для работы с общественностью",– заявила премьер-министр Юлия Тимошенко, открывая заседание.

Членам правительства предстояло рассмотреть и принять 14 нормативно-правовых актов, отражающих инициативы Кабмина в сфере борьбы с коррупцией. Причем, как подчеркнула премьер, принимаемые решения должны быть максимально конкретными, "чтобы не было деклараций, никому не нужной воды, которая переливается из пустого в порожнее".

Говоря о документах, которые предстоит принять Кабмину, госпожа Тимошенко выделила концепцию антикоррупционной политики. "В ней есть два элемента, на мой взгляд, не декоративные, а практические и прикладные",– отметила премьер, после чего рассказала, что речь идет о создании антикоррупционного бюро. По ее словам, это должен быть отдельный


5

независимый орган, "не подчиненный никому из системы власти". Заметим, что о необходимости такого органа говорят последние несколько лет как президент, так и народные депутаты (последний раз о планах создания бюро рассказывал в номере от 4 ноября).

Вторая инициатива, с которой выступает Кабмин, – введение в каждом органе центральной исполнительной власти, включая все министерства, специального подразделения, которое станет "инструментом" правительственного уполномоченного по вопросам антикоррупционной политики. "Он будет контролировать, по каким ценам осуществляются государственные закупки, какие акты, приказы подписываются, какие решения принимаются",– объяснила премьер.

В числе принятых вчера Кабмином документов значатся также порядок накопления и обнародования информации о юридических лицах, привлеченных к ответственности за коррупционные правонарушения, порядок информирования общественности о результатах работы в сфере противодействия коррупции и порядок передачи подарков, полученных во время проведения официальных мероприятий. Кроме того, правительство приняло постановление относительно некоторых вопросов организации и проведения специальной проверки лиц, претендующих на должности, связанные с исполнением функций государства или органов местного самоуправления.

Между тем министр юстиции Николай Онищук отметил, что на фоне усилий правительства по борьбе с коррупцией идет процесс сворачивания реформ в этой области. "Новые законы антикоррупционного пакета находятся под угрозой отмены отдельными представителями законодательной и судебной власти",– заявил господин Онищук. Он напомнил, что на рассмотрение парламента внесен законопроект, предусматривающий остановку действия антикоррупционных законов, которые вступают в силу с 1 января 2010 года (№5398 от 2 декабря, внесен народным депутатом фракции "Наша Украина–Народная самооборона" Олегом Новиковым). А пленум Верховного Суда 27 ноября принял решение обратиться в Конституционный суд с представлением относительно конституционности этих законов. "Такая активность может свидетельствовать о том, что новые законы неудобны отдельным лицам, стремящимся сохранить существующие неэффективные антикоррупционные правила",– заявил глава Минюста. При этом он предложил обратиться от имени правительства к Верховному Суду с просьбой пересмотреть обоснованность обращения в Конституционный Суд.

http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1289133

"Доверия к Тимошенко у меня нет и быть не может"

Сергей Сидоренко, "КоммерсантЪ" (Украина)

Ъ продолжает серию интервью с кандидатами на пост президента Украины. Лидер Партии регионов Виктор Янукович в случае избрания его Главой государства готов провести конституционную реформу, однако не намерен предоставлять русскому языку статус второго государственного. Об этом, а также о возможном проведении 30 мая досрочных парламентских выборов рассказал В.Янукович.

– В вашей избирательной программе немало экономических обещаний, для реализации

которых необходимы полномочия премьера, а не президента. Это означает, что вы смените

премьера после выборов?

– Успешная страна невозможна без успешной экономики. Особенно сегодня, когда мы переживаем период финансово-экономического кризиса. Но наша цель – не просто сменить премьера. Нужно построить эффективную систему власти. Потому что изменить ситуацию может только вся система сообща, а не один президент, премьер или парламент.

– Намерены ли вы менять систему? Будет ли пересмотрена схема распределения

полномочий между ветвями власти?

– Конечно, и не только она. Прежде всего после выборов мне нужно будет создать команду. Ведь система власти – это команда единомышленников, у которой есть общая


6

программа действий. Премьер-министр должен работать вместе со мной, при этом в основе действий правительства должна быть моя предвыборная программа.

– Вы допускаете, что Юлия Тимошенко может согласиться на выполнение этих

требований?

– У нее есть своя программа, и я не думаю, что она возьмется выполнять чужую. И главное – даже если она согласится, я ей не поверю. Потому что ей дважды поверил президент Виктор Ющенко, а она его дважды обманула. Конечно, взаимоотношения Ющенко и Тимошенко меня не слишком волнуют, но меня волнуют принципы. Если эти принципы были нарушены тогда, значит, они будут нарушены и в будущем. Доверия к Тимошенко у меня нет и быть не может.

– Планируете ли вы провести конституционную реформу, усилить полномочия

президента, чтобы он мог влиять на экономику?

– Конституционную реформу нужно проводить в обязательном порядке. В основе новой Конституции останется парламентско-президентская модель, просто нужно будет более четко выписать полномочия, подняв уровень ответственности всех ветвей власти. Я считаю, что сегодня и у президента, и у правительства достаточно полномочий. Но очень важно, чтобы они этими полномочиями не злоупотребляли. Кроме того, в результате реформы должны быть увеличены полномочия местного самоуправления, должна быть проведена судебная реформа.

– Вы упомянули о необходимости формирования новой команды. Кто войдет в ее

состав – старые партийные кадры или люди со стороны?

– Я не хочу забегать вперед и называть фамилии или должности. Отмечу только, что эта команда должна быть готова сформировать новое антикоррупционное законодательство и начать жесточайшую борьбу с коррупционерами.

– Могут ли войти в вашу команду другие кандидаты в президенты, например Арсений

Яценюк и Сергей Тигипко?

– Политики, которых вы назвали, молодые люди, но у них уже есть достаточный опыт работы, и они вправе претендовать на высокие должности. В ходе первого тура выборов мы посмотрим, как люди к ним относятся. Точка зрения избирателей будет учтена.

– Планируется ли реформа избирательного законодательства?

– Я считаю, что нужно перейти к избранию депутатов Верховной рады по открытым спискам, когда люди знают, кого выбирают...Есть дискуссионный вопрос о принципах избрания областных советов. Лично я считаю, что формирование облсоветов следует оставить в сфере ответственности политических сил, а на более низком уровне нужна мажоритарная система.

– Кстати, может быть, вы знаете, когда состоятся досрочные парламентские

выборы?

– На этот вопрос можно будет ответить после президентских выборов. Если в парламенте будет создана коалиция, которая сформирует правительство...

– А вы действительно верите, что в нынешнем парламенте может быть создана

такая коалиция?

– Честно вам скажу, что я ничему не удивляюсь в этой жизни. Учитывая, что экономическая ситуация в стране непростая, нежелательно тратить деньги на новые досрочные выборы, если их можно избежать.

– Но коалиция может формироваться довольно долго. А если распустить Раду вскоре

после избрания президента, то досрочные выборы можно назначить одновременно с

местными.

– Вы правы. Выборы можно совместить и сэкономить на этом значительные средства, и логически правильным был бы именно такой вариант. Но прежде мы должны посмотреть на парламент – начнет ли он работать стабильно, будут ли в нем эффективно голосоваться законы и, наконец, какое предложение будет по формированию коалиции. Если только возникнут подозрения в том, что коалиция работает неэффективно, мы, конечно же, объявим досрочные


7

выборы Верховной Рады, и они пройдут 30 мая. Решение об этом я приму в короткие сроки, еще в марте.

– По мнению экспертов, при определении итогов выборов 2010 года роль судов будет

высока как никогда. Готовы ли вы отстаивать свой результат в суде?

– Мы готовы к любому развитию событий – и к судебным тяжбам, и к попытке организовать новые Майданы. Нас уже ничем не удивишь. Но я уверен, что люди уже не выдут на Майдан. И я думаю, что сегодня не найдется судей, которые поддержали бы решение, подобное тому, что было в 2004 году. Я не скрываю, что общаюсь с судьями и знаю их точку зрения. И я уверен, что "третьего тура" в 2010 году не будет. К тому же я уверен в таком разрыве, который не оставит проигравшей стороне надежд и шансов для оспаривания.

– Уверены ли вы, что выборы состоятся честно, или допускаете вероятность

фальсификаций?

– Нам известно, что наши конкуренты выделили огромный объем средств на подкуп избирателей. Мы также ожидаем, что в день выборов будут различные провокации. Например, наши оппоненты будут представляться членами Партии регионов и предлагать людям деньги. Но я уверен, что нам удастся доказать искусственный характер этих провокаций. Я знаю также, что будут попытки втянуть милицию в избирательный процесс. Мне известно, что министр Юрий Луценко проводит совещания с милицейским руководством и обещает "выводы по итогам первого тура".

– На каком этапе выборов вы ожидаете основных фальсификаций? Будет

некорректный подсчет голосов или будут вбрасываться бюллетени?

– Вы знаете, я не большой специалист в этом деле. Но у нас в штабе создана группа, которая имеет план защиты результатов голосования от фальсификаций и будет его осуществлять на всех этапах – и во время голосования, и при подсчете голосов.

– Уточните вашу позицию по статусу русского языка. В начале кампании вы говорили о

планах предоставления ему статуса второго государственного, а затем перестали поднимать

этот вопрос.

– Я постоянно говорю о языковой проблеме. Я считаю, что у нас появляется реальная возможность принять закон о языках, который имплементирует требования Европейской хартии региональных языков.

– Для изменения статуса языка нужно менять Конституцию, а не закон...

– А я говорю о реалиях. Мы уже подготовили ряд законопроектов. Для того чтобы они были приняты, достаточно 226 голосов в парламенте и подписи президента. Я после избрания на пост президента подпишу их. Эти законы предусматривают условия развития языков и культур в местах компактного проживания носителей языка. Где-то у нас проживает русскоязычное население, где-то – болгары, греки, румыны.

– Но закон не даст статус государственного русскому языку, ведь это –

конституционная норма.

– Этот вопрос слишком политизирован, люди зачастую не понимают суть проблемы. Иногда приходится пояснять это избирателям. Я спрашиваю: вот ты не понимаешь украинский язык. Какие у тебя из-за этого проблемы? Говорят: проблемы в больнице, в школе, в университете, в судах, в делопроизводстве. И если спросить, будет ли достаточно, если я решу эти проблемы, все отвечают – конечно, достаточно. Так что сегодня наша цель – создать условия, при которых каждый человек будет чувствовать себя комфортно в этой стране. Чтобы у нас не было перегибов в языковой политике и ни одна нация не ощущала себя ущемленной, униженной.

– Еще один вопрос, связанный с взаимоотношениями с Россией. Будете ли вы

пересматривать газовые контракты после избрания на пост президента?

– Отвечу коротко: я уверен, что мы к этому вопросу вернемся.

http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=1289144&IssueId=7000318


8

Парламентарии подумают о праздниках

Татьяна Урбанская,"Вечерние Вести"

Каждый год депутаты Верховной Рады определяют перечень памятных дат, на которые будут потрачены средства из государственного бюджета. В будущем году предлагается отметить 25 исторических событий и почти 200 юбилеев знаменитостей. 7 декабря на сайте высшего законодательного органа страны был опубликован соответствующий проект постановления.

Перечень, предложенный депутатом от БЮТ Владимиром Яворивским, несколько больше прошлогоднего, однако на реализацию проекта потребуется всего 50–60 млн гривен, то есть приблизительно по 240 тыс. грн. на каждую дату — и «это сумма с запасом». Увеличение количества юбиляров автор документа объясняет тем, что список составлялся с учетом пожеланий парламентариев всех фракций и нескольких общественных организаций. К тому же народный избранник уверен, что в процессе рассмотрения ВР некоторые пункты придется убрать, поскольку «было бы нетактично» устраивать пышные торжества в кризисное для страны время.

При этом, по мнению Владимира Яворивского, после сокращения перечня необходимо будет голосовать за весь список в целом, а не за каждый праздник в отдельности. «Мы готовы в чем-то уступить левым, но пусть и они уступят нам с нашими героями», — объяснил он. Зачастую в реестр попадают юбилеи различных политических, культурных и общественных деятелей. К сожалению, оппозиция из-за каких-то странных предрассудков готова тратить время именно на поименное голосование. Дело в том, что из года в год их не устраивает, что в перечень попадают не только герои коммунистического прошлого. В частности, согласно документу Яворивского, в 2010 году планируется отпраздновать 90-летие со дня рождения трижды Героя Советского Союза, маршала Ивана Кожедуба и одного из известных членов Организации украинских националистов Ярославы Стецько, 100 лет со дня рождения адмирала флота и дважды Героя Советского Союза Сергея Горшкова и командующего группой армий УПА-Запад Василия Сидора. И это может вызвать очередную бурю негодования со стороны оппозиции, считают депутаты парламентского большинства.

По словам Юрия Кармазина, к примеру, у коммунистов по этому поводу своя позиция, и иногда, доказывая ее, они «не дружат со здравым смыслом». «Из года в год в список включаются личности, важные для Украины, рассматриваются в первую очередь их заслуги, в какие бы разные времена эти люди ни жили. Так как у нашей страны сложная история, нет ничего удивительного, что в перечень попадают и герои СССР и герои из другого лагеря — ОУН и УПА», — отметил Юрий Анатольевич. По его словам, составлением списка памятных дат и юбилеев занимаются депутаты различных парламентских фракций, а включаются те или иные фамилии не по прихоти политиков, а по заслугам выдающейся личности с оглядкой на то, что дата — юбилейная.

http://vvnews.info/article.aspx?a=18680

Про національну ідентичність

Микола Жулинський, "День"

Сьогодні у Верховній Раді відбуваються парламентські слухання на важливу тему — «Національна ідентичність в Україні в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та шляхи збереження». На слуханнях виступатиме чимало шанованих людей, серед яких і друг та автор «Дня» Микола Жулинський. До слова, його виступ із невеличкими скороченнями ми сьогодні подаємо на шпальтах «Дня». Безумовно, Микола Григорович правий в тому, що українцям треба рухатись в Європу, де питання збереження ідентичності кожної європейської нації вкладене в гасло «Єдність у різноманітності». Проте в Україні бачимо інше: політики та чиновники швидше об’єднаються навколо того, щоб знищити чи присвоїти історичну пам’ятку, культурний об’єкт.


9

«День» чимало уваги приділяє питанню національної ідентичності. Тому ми хочемо запропонувати парламентаріям свій порядок денний слухань.

У сьогоднішньому номері «Дня» також є стаття Інни Філіпенко про загрозу, яка нависла над знахідкою археологів в історичному центрі Києва, — на Подолі. Замість того, щоб тут розбудувати підземне місто-музей з усіма автентичними предметами ІХ—Х століть, Київська міська рада планує збудувати кількаповерхові паркінги та розважальні центри. Це не перше варварське рішення зі нищення історичного обличчя Києва. Вже кілька років у дзвони б’є ЮНЕСКО — не можна забудовувати заповідну зону навколо Софії Київської. Як не можна було нищити неоціненну знахідку археологів під майданом Незалежності — Лядські ворота ХІІ—ХІІІ століть. Сигнали про руйнацію пам’яток історії та культури надходять не тільки зі столиці. Львів, Хортиця, Одеса, Волинь...

Звісно, не можна не згадати і позитив. Відроджено Батурин, Чигирин, меморіальний комплекс в Крутах... Проте це тільки фрагменти, хоча й важливі, нашої історичної пам’яті. А відновлення української національної ідентичності, тим більше в умовах повальної глобалізації, можливе тільки у разі суцільної реставрації історичного досвіду нації.

Говорити розумні речі з трибуни — хороша справа. Проте сьогодні слів замало. Адже, якщо поговоривши, парламентарії дозволять київському меру підписати план реконструкції Подолу, ми можемо назавжди втратити частину власного історичного досвіду. Якщо вже сьогодні не зупинити забудову Хортиці, вона назавжди перетвориться на острів розваг. І цей список можна продовжувати до безкінечності...

Наші політики завзято проштрикують одне одного словесними списами в намаганні подати суспільству своє розуміння національної ідеї, тоді як і Шевченком, і Франком, і Лесею Українкою національна ідея осмислювалася та образно виражалася як проблема духовного вибору і моральної свободи, як енергія любові до свого народу і повсякчасна готовність до самопожертви в ім’я реалізації національного ідеалу.

А дух народу нашого ослаблений, знесилений боротьбою за виживання і відразою до політично спекулятивної демагогії цинічних «державників». Український народ так і не набув віри, бо влада її не культивувала, оскільки була зайнята передусім приватизацією політики та комерціалізацією власної влади. А народ без віри не набуде національної гідності, бо саме на вірі вирощується дух нації, національний характер. Пам’ятаєте, як Микола Гоголь висловився: «Справжня національність перебуває... в самому дусі народу».

Поняття «народний дух», «душа народу», які лежать в основі філософії національної ідентичності, належать німецькому філософові та природознавцю ХVIII століття Й.Г. фон Гердеру. Що ж зумовлює специфіку «народного духу» (Volksgeist) кожної нації? За Гердером, людину як особистість формують два світи — світ природи і світ духу, що втілені у мові, у психології та людських цінностях. Передусім мова організовує і єднає через культуру і завдяки культурі ці два світи, бо мова, як згодом визначить інший німецький вчений Гумбольд, «це дух нації». Культурно організований «дух народу» втілюється у форму «нації-держави» (Геѓель) і є виявом інституційної форми свободи народу. Саме Геѓель обѓрунтував правом сенс державності як форми культурної цілісності.

http://www.day.kiev.ua/288848/

Кабмину готовят фальшивый билет Галина Калачова, "Экономические известия"

Члены фракции БЮТ всерьез озаботились проблемами с выполнением госбюджета. В поисках возможностей наполнения казны депутаты обратились к идее монополизации лотерейной деятельности. По прогнозам экспертов, увеличить поступления инициатива не поможет, но будет способствовать тенизации лотерейного бизнеса.

Депутат Антон Яценко (БЮТ) зарегистрировал в Раде законопроекты №5417 «О введении монополии государства на осуществление лотерейной деятельности» и №5418 «О внесении изменений в закон о «Введении моратория на выдачу лицензий на осуществление


10

хозяйственной деятельности по выпуску и проведению лотерей» (данный мораторий действует с 25 мая 2005 г.).

Напомним, сейчас порядок получения лицензии на занятие лотерейным бизнесом определяется законом «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности». Также лотерейная деятельность регулируется законом «О налогообложении дохода предприятий».

Внесенный бютовцем проект закона №5417 закрепляет за Минфином право определять единый порядок организации и проведения лотерей. Дело в том, что 25 июня с.г. Рада приняла закон «О запрете игрового бизнеса в стране», но, по словам Яценко, закон не предусматривает госконтроля за лотерейной деятельностью.

Автор упомянутых инициатив сказал, что в случае вступления предложенных им законопроектов в силу, средства, вырученные от лотерейной деятельности, после оплаты расходов на ее проведение будут перечисляться в госбюджет, а не выводиться в оффшорные зоны.

Сегодня лицензии Минфина на организацию лотерей имеют четыре компании: ООО «М.С.Л.», ЗАО «Патриот», ОАО «Государственный ощадбанк Украины» и «Украинская национальная лотерея». По данным, которые депутат Яценко предоставил в распоряжение «і», доход «Украинской национальной лотереи» составляет 18-22 млн. грн. ежемесячно. 15% этих денег выводится из Украины как роялти (платеж за право пользования лицензией на товары, изобретения, патенты). После принятия законопроекта №5417 контролировать целевое использование средств, полученных госбюджетом от проведения лотерей, будет Счетная палата.

В проекте закона определены виды гослотерей: числовые, бинго, кено, бестиражные (мгновенные), номерные тиражные и онлайн лотереи. Проведение на территории страны лотерей других видов или розыгрышей, кроме государственных, запрещается.

Второй законопроект этого же автора — №5418 — содержит норму об обязательном расходовании средств, полученных от лотерейной деятельности на социальные программы. Проект также предполагает введение моратория на ведение лотерейной деятельности субъектами негосударственной формы собственности до вступления в силу закона о госрегулировании проведения лотерей и денежных розыгрышей.

Депутат полагает, что данные законопроекты могут быть проголосованы в Раде на следующей пленарной неделе подавляющим большинством голосов. Впрочем, опрошенные «i» парламентарии не намерены поддерживать инициативы бютовца. Глава комитета Рады по таможенной и налоговой политике Сергей Терехин считает, что монополизация лотерейной деятельности позволит контролирующим данный рынок государственным органам самостоятельно распоряжаться финансовыми потоками и предоставит им дополнительные возможности для коррупционных действий.

Эксперты также не прогнозируют улучшения условий работы для лотерейного бизнеса в случае его полной монополизации государством. По мнению председателя правления Центра прикладных политических исследований «Пента» Владимира Фесенко, усиление госконтроля за лотерейной деятельностью скорее уничтожит конкуренцию в лотерейной отрасли, чем увеличит поступления в госбюджет. Директор экономических программ Центра экономических и политических исследований им. А.Разумкова Василий Юрчишин убежден, что главная цель предложений господина Яценко — увеличение поступлений в бюджет за счет населения. Вступление в силу данных законопроектов повлечет, по мнению эксперта, только рост тенизации лотерейного бизнеса. Юрчишин не рекомендует правительству рассчитывать на дополнительные источники пополнения доходной части бюджета — ведь в случае вступления закона в силу представители лотерейного бизнеса найдут способ его обойти.

http://eizvestia.com/state/full/4187015


11

Мельниченко требует отправить на допрос пресс-секретаря Литвина

Дмитрий Коротков, "Сегодня"

Экс-майор госохраны Николай Мельниченко заявил, что заказчиком убийства журналиста Георгия Гонгадзе является спикер парламента Владимир Литвин. По его словам, фамилии Кучмы и Литвина в этом контексте уже назывались с трибуны Верховной Рады.

В то же время у Литвина заявляют, что «кассетный майор» пытался шантажировать спикера. «Не так давно товарищ Мельниченко пытался выйти на предвыборный штаб Литвина с тем, чтобы попросить компенсацию за его молчание», — заявила пресс-секретарь Главы ВР Ольга Черная. По ее словам, Мельниченко получил отказ и после этого начал выдавать новую серию компромата на Литвина. Кроме того, у спикера заявление экс-майора связывают с предстоящими президентскими выборами.

Но сам Николай Мельниченко считает заявление Черной провокацией и требует, чтобы ее пригласили на допрос в Генпрокуратуру: «Если у них есть информация, что Мельниченко обращался, они обязаны были пойти в прокуратуру и написать заявление... Если же они об этом не писали и не говорили, то этого не было».

http://www.segodnya.ua/news/14099896.html

Інтернет-ЗМІ

Есть такая традиция у Николая Мельниченко...

Кирилл Иванюта, From.ua

На каждые выборы Президента Украины экс-майор радует общественность новыми россказнями об убийстве Георгия Гонгадзе...

2010 год не стал исключением, и бывший охранник Президента Леонида Кучмы заявил, что заказчиком убийства журналиста является не кто иной, как спикер Верховной Рады, а когда-то - Глава Администрации Кучмы Владимир Литвин. Мельниченко и раньше приплетал Председателя ВР к убийству Гонгадзе. Но чтобы так, прямым текстом, на всю страну...

«Заказчиком убийства Георгия Гонгадзе является Председатель Верховной Рады Украины Владимир Литвин», - выдал на-гора экс-майор в эфире одного из политических ток-шоу. Как реагировать на слова Мельниченко, нам рассказали независимые эксперты.

Внефракционный народный депутат Украины Геннадий Задирко не грохнулся со стула от удивления, узнав, что Мельниченко сдал Литвина. По его мнению, связь спикера парламента со смертью Гонгадзе очевидна. Вопрос в другом: кому выгодно 11-й год прятаться за спиной бывшего офицера милиции?

«На самом деле это, по-моему, не есть секретом. Те, кто отслеживал конфликты и комментарии, связанные с этим делом, на протяжении последних 10 лет, понимает, что есть какая-то причинно-следственная связь, которая связывает это убийство с фамилией Литвина. Думаю, что следственные органы должны профессионально разобраться в этом деле, - сказал Задирко. - Мне бы не хотелось, чтобы использовали Мельниченко в каких-то политических технологиях, чтобы не возникла ситуация оказания давления во время проведения президентской кампании. К сожалению, этот вопрос начал набирать остроту именно сейчас, когда идет президентская гонка. Мне это не нравится, это попахивает какой-то нечистоплотностью».

Бесконечная мыльная опера «Мельниченко и его пленки» порядком надоела и известному телеведущему Константину Стогнию. Сколько можно переливать эту смесь недомолвок из пустого в порожнее, ему не понятно.

«Если есть такие серьезные вещи, как пленки, если они аутентичны (некоторые экспертизы говорят да, другие - нет), то к ним относятся как к серьезным документам. Делается каталог таких документов, они заявляются, и потом аналитики анализируют и делают


12

заключение. А в данном случае это как жвачка: оно жуется, переваривается, никто не знает, какие там фамилии - то одни возникают, то другие. Такое впечатление, что начинают новые пленки появляться. Все это вызывает сомнения. За столько лет можно было четко и конкретно все описать, если это все правда. А если это неправда, то, конечно, выгодно, чтобы было такое туманное болото», - убежден тележурналист.

Пленки есть, Олег Зарубинский из фракции Блока Литвина этого не отрицает. Но они стационарно записанные! Более того, по убеждению депутата, вся эта история началась еще с убийства Вячеслава Черновола.

«По моему убеждению, уже убийство Вячеслава Черновола было сориентировано на то, чтобы возбудить после этого убийства в народе недовольство той властью и досрочно изменить руководство страны и передать досрочно власть одному из кандидатов, в котором заинтересована другая страна. Большая страна. Когда это не удалось и народного недовольства не было, когда была уже организована акция «Украина без Кучмы», все было заранее сделано: и силуэты Гонгадзе, и уже были заказаны каналы распространения информации еще до того, как нашли его тело. То есть подошли достаточно серьезно. То есть вопрос это не шнурка-Мельниченко и тем более не тех, кто работал в администрации Кучмы. Вопрос это тех, кто хотел досрочно передать власть своим ставленникам. И поэтому тот, кто организовал это стационарно (все специалисты знают, что это были стационарные записи), они и связаны с теми вещами, о которых сегодня говорят, поскольку цель была очень серьезная», - уверен нардеп.

Как бы бывший охранник Кучмы сам не оказался за решеткой, обвиняя Литвина в убийстве журналиста. Ведь, как рассказала представитель КПУ Алла Александровская, по закону утаивающий информацию об убийстве человек автоматически становится соучастником преступления.

«В Уголовном праве есть такая норма: человек, который знает о преступлении, но не сообщает правоохранительным органам, становится соучастником. Мельниченко заявляет о чем-то, значит, ему что-то известно. У меня возникает вопрос: почему он не сообщает об этом в правоохранительные органы? Он же таким образом становится соучастником, - негодует коммунистка. - Если ему что-то известно, что говорит об ответственности какого-то конкретного человека или о причастности этого человека к преступлению - значит, он должен сообщить в правоохранительные органы, иначе он сам становится соучастником, он покрывает преступника. Поэтому надо смотреть не на политическую составляющую, а на то, как это должно быть по закону, почему Мельниченко не действует по закону».

Начальник ГУМВД Украины в Крыму Геннадий Москаль видит в заявлении Мельниченко не что иное, как чистой воды провокацию. Да и стоит ли верить человеку, который каждый раз травит все новые байки?..

«Как он может это утверждать? Это может доказать только следствие. Он кто процессуально сегодня есть - следователь, прокурор, судья? Как можно такие глупости говорить? Это чистой воды провокация. И второе - это заказ каких-то политических сил, которые, я думаю, хотят снять с гонки Литвина или помешать его предвыборной кампании. Мельниченко столько за свою жизнь наговорил, что я считаю, что его заявления вообще нельзя принимать всерьез и на них реагировать, потому что он менял их в зависимости от складывающейся ситуации», - поведал Г.Москаль.

...Представитель Партии регионов Анатолий Кинах диву дается: сколько можно спекулировать на смерти бывшего главреда «Украинской правды»?! Мало того, что страдает семья погибшего, так еще и вся Украина рискует потерять лицо в глазах мировой общественности.

«Абсолютно недопустимо, чтобы трагедия семьи (я имею в виду Гонгадзе) использовалась бы в направлении текущей личностной или политической конъюнктуры, - настаивает регионал. - И сегодня дело чести государства Украина, исходя из принципа верховенства права, равенства всех перед законом, чтобы эта трагедия была расследована правоохранительными и судебными органами и принято соответствующее решение. Независимо от фамилий, статуса, все должны быть равны перед законом. Это очень важно,


13

потому что данная трагедия получила очень серьезный международный резонанс. И в зависимости от результатов этого расследования, в том числе, будет напрямую определяться и уровень доверия к Украине как к молодому, демократическому, современному государству».

Мельниченко уже давно напоминает мальчика из сказки, который все время кричал «Волки! Волки!», прикалываясь таким образом над прибегавшими на помощь взрослыми. А когда лохматые хищники все же предстали перед маленьким шутником, никто ему не поверил и не прибежал на крики о помощи...

http://www.from-ua.com/politics/bb2fdf97ad708.html

Публичный секрет Литвина

Павел Осьмак, Вовремя.info

Главное убийство Украины раскрыто – заказчик назван публично: Георгия Гонгадзе заказал Владимир Литвина. Об этом сообщил Николай Мельниченко. За месяц до выборов 2010 г. история гибели журналиста, ставшая поворотным моментом в истории Украины, грозит закончиться очевидной и давно ожидаемой «сенсацией». От дела Гонгадзе все давно устали. Но чтобы отмахнуться от этого дела, нужно, наконец, назвать заказчика.

Вот все и завершилось. Почти. Если считать, что Мельниченко сказал правду - а логике истории с гибелью Гонгадзе его версия не противоречит нисколько - то журналиста заказал нынешний спикер Верховной Рады и один из кандидатов в президенты Украины. Теперь мы впору спросить «кому выгодно»? Почему фамилию Литвина публично назвали только 8 декабря 2009 года?

Мельниченко сделал свое заявление после публикации в газете «Сегодня». Та 26 ноября сообщила, со ссылкой на собственные источники, что находящийся в тюрьме генерал Алексей Пукач заявил: он получил от экс-главы МВД Юрия Кравченко приказ убить журналиста Георгия Гонгадзе после того, как тот вышел из кабинета Владимира Литвина, нынешнего спикера, а на то время главы Администрации Кучмы.

...То есть, населению внушается: теперь все зависит от того, удастся ли привлечь к суду Литвина. Версия, вроде бы, простоя, и укладывается в тот же тезис что и с предполагаемым депутатами-педофилами: мол, не пользуйся Литвин неприкосновенностью, и не занимай он такой пост, с ним бы давно покончили. Эта приятная сердцу избирателя и логичная мысль, однако, оказывается не такой уж и очевидной, если вспомнить, что Литвин в своей жизни не всегда занимал столь могущественные посты. В 2006-2007 годах он был вообще «в пролете». И никакие подозрения о его причастности к убийству Гонгадзе не озвучивались на официальном уровне. Можно сказать, то тогда не был пойман Пукач, и версия не имела официального обоснования. Пукача поймали как раз под выборы. И тогда, помнится, начали гадать, кого своим показаниями утопит генерал.

Подчеркивалось, что Пукач заказчика может и не знать. А если знает, то скажет только в том случае, если этом предусмотрено сценарием его задержания и предстоящего судилища. Никаких сенсаций, в принципе от Пукача не ждали. Вряд ли бы он назвал Кучму. Слишком многие заинтересованы в том, чтобы второй президент Украины спокойно прожил свою старость. Литвин же – мешает. Мешает сейчас. И потому его нужно убирать. Пугать. Давить.

Если Литвин и виновен, то вслух говорить об этом, теоретически, можно только после суда, которого, зная наши условия, может и не быть. Но зачем делать такой «намек» спикеру? Неужели его так боятся как кандидат в президенты?

Вряд ли. Рейтинг Литвина упал до 4-5%, да там и остается. Разоблачение Мельниченко на него не повлияет. Но ни основным фигурантов гонки, ни даже Яценюку и Тигипко Литвин не опасен. Так что дело не в его участии в гонке. Корни «подкопа» под Литвина лежат глубже предвыборной ситуации 2009-2010 гг.

Дискредитация Литвина является сигналом, прежде всего, его спонсорам. Раз атака на Литвина начата, то ясно, что этот «маячок» не могут не заметить его друзья-финанситы. Им делается прямой намек: спикера начинают топить, приписывая ему одно из самых одиозных


14

преступлений в новейшей украинской истории. Так что ребята, не пора бы вам призадуматься и начать сотрудничать с иными силами. Какими?

Дискредитация Литвина не очень выгодна Тимошенко. Он – гарантия нынешней шаткой, ситуативной, но все-таки «працюючей» коалиции. Потому Литвин и не угоден равно Ющенко и Януковичу. Причем решать судьбу Литвина предстоит, с большой долей вероятности, последнему. Президент Янукович очень хочет распустить нелояльный к нему парламент. Вообще-то, он бы, может и не хотел бы «париться» с роспуском, понимая, как вцепится в кресло тот же Литвин. Но в таком случае в Партии регионов – если заказ на озвучку фамилии Литвина пришел оттуда – победила группа «ястребов». Они не хотят договариваться с Литвиным, и считают, что его нужно выбить, как «пробку», затыкающую возможность роспуска парламента и низвержения Тимошенко.

Активная атака на спикера может иметь и характер сигнала для самого Литвина – ему пора договариваться. С кем? С той же Партией регионов. Мельниченко всегда можно дезавуировать. «Мочить» Литвина далее он будет только в зависимости от поведения спикера. Если от спикера ждут испуга, покаяния и судорожных метаний, то этого явно не получат. Оно только озлобится и станет еще прочнее защищать свое кресло. Загоняемый в угол, он будет воевать. Идея роспуска парламента обвинением Литвина не облегчается, а как раз наоборот.

Так что «разоблачения» бравого майора ничего к делу Гонгадзе не добавили. Зато пролили свет на возможные действия победивших «регионалов» в будущем. Виновен или нет Литвин – наказан он будет не за Гонгадзе, а за Тимошенко. К сожалению, такова порочная логика действий нашего политического бомонда.

http://www.vovremya.info/art/1260285221.html

Зазаборье "Межигорья": чужие здесь не ходят Евгений Рыбка, ЛIГАБiзнесIнформ

Президентские выборы - самое время для кандидатов расставить перед избирателями все точки над "і" в резонансных темах, окутанных туманом. Одна из самых "жирных" точек кандидата Виктора Януковича связана с его ролью в истории о выводе из-под контроля государства резиденции "Межигорье". И с его реальной долей в этом объекте, представляющем большую природную, историческую и, в конце концов, материальную ценность.

Оценить масштабность скандального объекта не так уж сложно. Главное - запас сил и времени, поскольку обход этих владений, разместившихся в лесном массиве площадью 137 га, сродни полноценному турпоходу.

С десяток километров по автотрассе "Киев - Дымер" - и вы на въезде в село Новые Петривцы. Первый поворот направо - улица Спасская. Гладкая дорога ведет прямо к въезду в бывшую государственную резиденцию "Межигорье". Эта асфальтная скатерть была выстелена еще во время первого премьерского срока В.Януковича (2003-2004 гг.).

Первый рубеж - контрольно-пропускной пункт с помещением для охраны, автоматические металлические глухие ворота. В глубине за ними - пафосные кованые с позолотой. Через них, по словам живущих по соседству людей, провозят В.Януковича и других высокопоставленных посетителей урочища.

Бдительных стражей тревожит незнакомое авто, остановившееся напротив КПП. Подтянутый боец в спецснаряжении с нашивкой охранной фирмы "Деллит" предупреждает, что останавливаться здесь нельзя. Вызывает руководство. Прибывшее подкрепление вежливо, но настоятельно требует документы, данные "берутся на карандаш". Интересуются о цели визита. На вопрос, эту ли территорию хочет вернуть в собственность государства Тимошенко, немногословно отвечают: "Наше дело - охрана, а не политика". Спрашиваем: что и кого охраняют? Ответ: "Санаторий-пансионат".

Справа от КПП-1 - еще один. Через него на территорию объекта попадает персонал хозяйствующих здесь компаний, рабочие и транспорт фирм-подрядчиков. Несмотря на попытки правительства Юлии Тимошенко отобрать "Межигорье" у его новых собственников, поток


15

инвестиций в строительство не прекращается. Даже сейчас, с приходом холодов. Летом же, по словам местных жителей, движение грузовиков со стройматериалами не прерывалось даже по ночам.

По наименованиям компаний, упомянутых на припаркованных и въезжающих внутрь автомобилей, можно понять, кто и что строит. Информация с интернет-сайтов подрядчиков: "Машинная штукатурка, наливные полы, изготовление фасадов", "Прокладка силового кабеля", "Изделия из гранита и мрамора, облицовка натуральным камнем", "Автоматизированные системы орошения".

Заглянуть в "мирок" В.Януковича и его таинственных компаньонов, не используя летательного аппарата, можно разве что со стен строящихся по соседству коттеджей. Самый заметный извне возводимый объект - примерно четырехэтажное здание под дорогой медной кровлей.

Из разговора с рабочими, во время перерыва ковырявшихся возле КПП-2 в своем авто, узнаем, что свободное перемещение по территории строго запрещено. Как и проносить с собой фотокамеры и мобильные телефоны. Каждая бригада "крутится" только на вверенном участке и может видеть соседние только издалека или после переброски на новый. Наши собеседники в обустраиваемом новыми собственниками урочище были заняты отливкой бетонных монолитных дорожек. Такса - 100 грн. за залитый "куб". Только на месте их дислокации, по оценке бетонщиков, работало около 100 человек. Говорят, начальства на объекте много, кто кого главней - не разобрать. Однако раз-два в день на шикарных авто приезжают (или проезжают мимо) какие-то "большие шишки", и тогда по команде охраны рабочие обязаны удаляться на 10-15 минут в свои строительные вагончики.

Вся территория "Межигорья" обнесена глухим забором пятиметровой высоты. Многие участки "простреливаются" видеокамерами. По словам местных жителей, до появления этого гиганта резиденция была обнесена обычным деревянным забором и сеткой-рабицей. В 1990-х объект охраняли пенсионеры-"вохровцы", которые закрывали глаза на проникновение грибников на режимный объект через дыры в ограждении. После появления здесь В.Януковича в статусе Премьера к "Межигорью" приставили людей в погонах. После его отставки сотрудников "органов" сменило частное охранное агентство.

Это еще одно строение на территории "Межигорья". Его внешний вид мало напоминает здания времен Сталина и Хрущева, в которых здесь в годы СССР отдыхали представители иностранных делегаций. Оно расположено неподалеку от "парадного" КПП-1.

Кстати, метрах в 500 от южной оконечности "Межигорья" расположен государственный режимный объект стратегического значения - Кивская гидроаккумулирующая электростанция (ГАЭС). Попасть в эту запретную зону, приблизившись к дамбе водохранилища практически вплотную, - элементарно просто. Куда проще, чем в "премьерское" урочище.

Спускаемся от расположенного на высоком берегу Днепра водохранилища ГАЭС к водохранилищу Киевской ГЭС. С берега Киевского моря на территорию "Межигорья" тоже не попасть: все тот же глухой забор врезается в воду на расстояние 25-30 метров. Это южная часть урочища. На северном склоне - опять-таки вездесущее пятиметровое ограждение, врезающееся в Киевское водохранилище.

Незначительный излом береговой линии позволяет увидеть "набережную" бывшей правительственной резиденции. Вход в узкий, вытянутый вдоль урочища, залив перекрыт мостом. У прописавшейся здесь публики есть свой небольшой флот. На минувшей неделе глава МВД Юрий Луценко вспоминал В.Януковича "незлым тихим словом" за то, что тот, будучи Премьером, использовал около 30 млн.грн. из государственной казны на обустройство "Межигорья". На расчистку этого залива и постройку автодорог. Что бы ни говорил политик из конкурирующего лагеря, но В.Янукович действительно оставил следы своей премьерской хозяйственной деятельности в "Межигорье". Например, за два дня до первого тура выборов-2004 он подписал распоряжение Кабмина (N 865-р) о выделении Госуправлению делами 3,48 млн.грн. для "ликвидации последствий аварийной ситуации на объектах дома отдыха


16

"Межигорье". Что такого аварийного произошло на территории резиденции в тот период - история умалчивает.

Недалеко от северного склона расположен еще один технический КПП. Справа от него - в небольшой лощине - единственное место, которое в рамках Межигорского урочища доступно для общего пользования. Подземный источник с чистой питьевой водой, где в свое время побывал Тарас Шевченко. Это о нем: "Іде чернець дзвонковую у яр воду пити Та згадує, як то тяжко було жити в світі". На официальной табличке надпись: "Природно-заповедный фонд Украины. Государственный заповедный источник "Криниця Дзвінкова". Площадь - 0,4 га. Охраняется Законом". Тут же - крошечная часовенка. Сколочена из фанеры и жести в 2005 году священником Богданом Николиным.

Поворот с "премьерской" улицы Спасской на старую, не коттеджную, половину Новых Петривцев. Улица Вышгородская. Поневоле вспоминается нынешний предвыборный лозунг кандидата в президенты В.Януковича - "Украина для людей". Так и хочется переиначить - "Украина - для всех, Межигорье - для избранных".

В марте 2007-го В.Янукович, будучи во второй раз Премьером, пригласил небольшую группу журналистов в свое облюбованное в "Межигорье" поместье, тогда еще арендуемое.

Премьер показал интерьеры дома и даже взялся за гитару. Естественно, никаких откровений и сенсационных признаний - об уже совершенных манипуляциях и дальнейших планах - на встрече не прозвучало. Уже позже и не от В.Януковича стало известно, что во время второго премьерского срока главного регионала "Межигорье" утратило статус государственной резиденции. Сперва всю его недвижимость передали в уставный фонд национальной акционерной компании "Надра Украины", после чего руководство НАК обменяло ее на скромный комплекс зданий дореволюционной постройки в Киеве. Новый собственник - ООО "Мединвесттрейд" (среди периодически меняющихся владельцев фирмы на протяжении 2007 года было два учредителя с донецкой "пропиской") - оперативно сбыл привлекательный объект другой частной компании - ООО "Танталит". Она же стала и ключевым землепользователем урочища, получив право аренды на 49 лет.

В.Янукович твердит, что облюбованный в "Межигорье" дом достался ему на вполне законных основаниях. В конце августа этого года он заявил, что для выкупа дачи ему пришлось продать свое имущество в Донецке и Киеве. "Я начал платить аренду новому собственнику, это было для меня много. Я уже точно не помню, но начинал где-то с 9 тыс.грн. аренды, потом она постепенно росла, где-то до 12 тыс.грн. Тогда я сказал своему адвокату: давай будем ставить себе задание этот дом выкупить, законно заплатить те деньги, которые он стоит. Мне назвали реальную цену, были независимые оценщики. Цена для меня была очень серьезная, поэтому я вынужден был продать практически все, что мне принадлежит и в Донецке, и в Киеве, у меня здесь была квартира. Я все продал", - утверждает политик.

В то же время, в презентованной недавно декларации кандидат в президенты В.Янукович среди принадлежащего ему имущества указал не только дом площадью 619,6 кв.м, но и… квартиру в 239 "квадратов".

"Выгодность" обмена "Межигорья" на эту "элитную" недвижимость говорит сама за себя. Небольшой комплекс дореволюционных зданий по адресу Парковая дорога, 3/5 и 7 в Киеве, расположенный на склоне Днепра прямо под Мариинским парком (на одной линии со зданием Минздрава), не эксплуатируется на протяжении ряда лет. Постройки пребывают в аварийном состоянии, и на их реконструкцию (если таковая еще возможна) понадобится не один миллион гривень. Наша попытка задать вопросы представителям "Мединвесттрейда" не увенчалась успехом. Человек, ответивший по телефону, указанному в регистрационных данных компании, сказал, что он и его телефонный номер не имеют к этому ООО никакого отношения. На вопрос, откуда и как давно у него номер (одного из мобильных операторов, с прямым набором), ответил: "Очень давно, уже много лет, остался от прежней работы".

Детали оформления земельных отношений новых собственников "Межигорья" с государством - на сегодня загадка, упрятанная в стенах Генпрокуратуры. Документы были изъяты из архива Вышгородского райсовета нардепами-регионалами из парламентской


17

комиссии по расследованию обстоятельств ареста их однопартийца Бориса Колесникова и переданы в ГПУ для изучения. "Все оригиналы документов, для того, чтобы никто из проверяющих не мог ознакомиться с ними, регионалы передали Генпрокуратуре. Хотя непонятно, какое отношение имеет дело Колесникова к "Межигорью". Отсутствие документов (фактически доказательств) сделало невозможными любые действия относительно возвращения государству земли и имущества в "Межигорье", - заявил в ноябре первый заместитель Министра юстиции Евгений Корнийчук, по должности и по поручению Ю.Тимошенко курирующий вопрос возврата "Межигорья" в госсобственность. В тот день суд Киевский окружной админсуд вынес решение об истребовании у Генпрокуратуры необходимых материалов.

По словам источника из новопетривского сельсовета, плату за аренду земли в 137-гектарном "Межигорье" в местный бюджет вносят три субъекта - ООО "Танталит" (за 130 га), благотворительный фонд "Відродження України" (примерно за 6 га; кстати, сам фонд "родом" из Донецка) и лично В.Янукович (примерно за 1 га). Все вместе - около 700 тыс.грн. в год.

Намного больше, чем на аренду земли, новые владельцы "Межигорья" якобы пускают на благотворительность. Например, ООО "Танталит" профинансировало установку металлической ограды вокруг местной старинной церкви, дало 500 тыс.грн. на ремонт клуба, заменило старые деревянные окна современными стеклопакетами в местной школе №3. Впрочем, одна из учительниц этой школы, на вопрос, знает ли она о помощи межигорских спонсоров, пожала плечами: "Впервые слышу. По-моему, это сделал сельсовет".

Нам удалось побывать в офисе компании "Танталит" на Большой Житомирской в Киеве. Не роскошный, но довольно дорогой ремонт. Суровый охранник вносит данные в книгу приема посетителей и уходит по лестнице со стеклянными ступенями на второй этаж - с просьбой к руководству об интервью и визиткой. На стеклянной полочке в холле - фото, по всей видимости, небольшого коллектива и грамота, выданная директору Павлу Литовченко: за активное участие в общественной жизни села Новые Петривцы. Сообщение вернувшегося охранника не вселяет больших надежд: "Руководство, если сочтет нужным, вам перезвонит". Ждем почти две недели.

ООО "Танталит" с уставным фондом 44 тыс.грн. было зарегистрировано 22 августа 2007 года по ул.Московской, 7 в Киеве (сейчас на этом месте стройплощадка, примерно год назад старое здание в центре столицы было снесено). Вид деятельности - "общее строительство (новые работы, работы по замене, реконструкции и восстановлению)". Единственным учредителем на тот момент был зарегистрированный в Донецке гражданин П.Литовченко. Уже в декабре 2007-го в состав учредителей вошел австрийский резидент "Евро Ист Бетайлигунгс Гмбх", увеличивший уставный фонд ООО до 114 млн. 994 тыс. 560 грн. Позже благодаря этому же соучредителю уставный фонд вырос еще на несколько десятков миллионов гривень. Летом 2008-го на орбите "Танталита" обозначилось еще одно действующее лицо - бизнесмен из Объединенных Арабских Эмиратов родом из Казахстана Сергей Цымбалов. В интервью "Делу" он, представленный как соучредитель "Танталита" (возможно, именно его интересы представлены австрийской компанией), рассказал о планах создать в "Межигорье" фешенебельный центр семейного отдыха (с отелями, ресторанами, полем для гольфа, мариной для яхт) для взыскательной киевской публики, а также коттеджный городок для желающих осесть там навсегда. Тогда же он сказал, что в пользовании В.Януковича останется "всего" 5 га земли. Правда, уже в апреле 2009-го в сообщении пресс-службы С.Цымбалова отмечалось, что нардеп В.Янукович выкупил дом площадью 600 кв.м и взял в аренду 1,7 га земли.

В СМИ уже сообщалось о тесном переплетении "Танталита" (через П.Литовченко) с целым "клубком" других компаний с донецкими корнями, ниточки от которого тянутся к нардепу-регионалу Эдуарду Прутнику, его деловым партнерам и старшему сыну В.Януковича - Александру. В этом "клубке", согласно данным Госкомстата, - охраняющее "Межигорье" агентство "Деллит" и еще с десяток компаний. Кроме связей между учредителями и руководителями некоторые из них имеют (или имели) и общий адрес в Донецке.

Кстати, охранная фирма "Деллит" была зарегистрирована через полтора месяца после "Танталита" по тому же адресу - ул.Московская, 7. А ее учредитель с донецкой "пропиской"


18

Александр Колесников - наряду с П.Литовченко - также фигурирует в числе учредителей и руководителей "донецкого клубка".

Недавно "Украинская правда" обнародовала новые подробности, связанные с "Межигорьем". Согласно полученным изданием данным, по адресу ул.И.Франко, 19 в Новых Петривцах с некоторых пор прописалась еще и некая общественная организация "Общество охотников и рыболов "Кедр". Учредителями ее выступили известные нардепы-регионалы Юрий Бойко, Сергей Тулуб и Владимир Демишкан.

Копнув дальше, мы нашли в Едином реестре общественных формирований Минюста состав президиума "Кедра". Президент - некий Радченко Анатолий Павлович, вице-президент - Евтушенков Владимир Петрович, еще один "вице" - Ярославский Александр Владленович.

Возможно, это просто совпадение фамилий, имен и отчеств. Если же нет, тогда речь идет о двух известных олигархах - украинском и российском. Первый - совладелец "УкрСиббанка", собственник группы DCH, президент харьковского футбольного клуба "Металлист" Александр Ярославский (при этом стоит отметить, что отчество бизнесмена - Владиленович). Второй - основной акционер российской финансовой корпорации "Система" (один из крупнейших активов - международный оператор сотовой связи МТС) Владимир Евтушенков. Кстати, именно В.Евтушенкова летом 2007-го "заподозрили" в организации элитного оздоровительного тура Премьера Украины В.Януковича на Алтай, после операции на коленном суставе. Сам миллиардер через пресс-службу все отрицал. Этому же миллиардеру пел дифирамбы в одном из интервью беглый экс-глава МВД Украины Николай Билоконь, работавший в первом правительстве В.Януковича, - за то, что олигарх принял и устроил его на чужбине после "оранжевой революции".

Кто такой А.Радченко - президент "Кедра"? Есть полный тезка - дважды директор Департамента контроля за производством и оборотом спирта, алкогольных напитков и табачных изделий ГНАУ (в годы премьерства В.Януковича). Его же упоминают как замдиректора Донецкого территориального управления автотранспорта в годы Януковича-губернатора и как кума лидера Партии регионов.

Историческая ценность "Межигорья" специалистам давно известна. Краткую справку об этом месте дает письмо Нацслужбы по вопросам культурного наследия. В нем же упоминается, что Минкультуры в 2008 году обратилось в Секретариат Президента, Кабмин и Национальную академию наук с предложением организовать комплексное научное исследование территории бывшего Спасо-Преображенского монастыря (в первую очередь - археологическое).

Правительство в сентябре 2009-го пошло дальше. С подачи Ю.Тимошенко был разработан проект постановления Кабмина о создании Государственного историко-культурного заповедника "Межигорье". Как говорится в пояснительной записке к документу за подписью первого замминистра культуры Владислава Корниенко, принятие правительственного проекта создаст необходимые условия для сохранения и использования объектов бывшего Спасо-Преображенского монастыря в культурно-образовательных целях. А также для "расширения туристических маршрутов Украины и повышения престижа государства в сфере охраны культурного наследия".

Три месяца назад Е.Корнийчук заявил, что Минюст хорошо подготовился к защите в судах интересов государства. Однако проект правительства по-прежнему остается прожектом, а "культурный" престиж Украины благодаря "Межигорью" не повысился ни на йоту. И учитывая изначальную привлекательность заповедного урочища, состав собравшейся вокруг него "компании", а также размеры уже вложенных туда инвестиций, можно предположить, что перспективы государства выглядят отнюдь не радужно. Сколько на сегодня стоит этот комплекс - вопрос риторический. Минувшей осенью "Forbes" опубликовал очередной рейтинг самых дорогих особняков в мире. Первое место заняло выставленное на продажу за $150 млн. поместье покойного режиссера Аарона Спеллинга в Калифорнии - 123-комнатный дом на участке 1,88 га. Калифорния - не Киевщина, но тем не менее. По одной из докризисных оценок, только 130 га земли в районе Новых Петривцев "тянули" минимум на $50 млн. Но это просто "земля в районе", а не шикарный заповедный массив. Плюс к этому - уже потрачены миллионы


19

на реконструкцию и новое строительство. Словом, когда есть что терять, сопротивление теряющих всегда оказывается нешуточным.

Опять же не факт, что "Межигорье" вновь не станет предметом политического торга между Ю.Тимошенко и В.Януковичем, как это, по словам наблюдателей, уже было весной 2009-го.

http://news.liga.net/articles/NA090330.html

Соціальний пофігізм кандидатів у президенти

Мирослав Якібчук, УНІАН

Політичні програми в Україні – у тому числі й президентські – сприймаються як малозначуща формальність. Здається, до них серйозно не ставляться не лише виборці, а й самі претенденти на гетьманську булаву. Хоча відсутність чіткого й переконливого плану дій в ідеалі мала б поховати будь-якого політика, у нас цей принцип не працює. Наш виборець голосує переважно інстинктами та емоціями, визначаючись за критеріями «найменшого зла» або «свій – чужий».

...До третьої групи, яка приділяє увагу соціальним питанням, належать п’ятеро кандидатів. Один із них – Віктор Янукович, чия соціальна політика видається найбільш популістською. Віктор Федорович обіцяє людям державний «антикризовий» продовольчий кошик – перелік продуктів харчування, захищених державою від цінових коливань (хліб, овочі, олія, молочні продукти, цукор, круп’яні вироби), а також державний «антикризовий» медичний кошик.

Принцип роздачі грошей лідер ПР вирішив покласти в основу боротьби за материнські серця. Допомога при народженні першої дитини при Президентові Януковичу, починаючи з 2011 року, має становити 25 тис. грн., другої – 50 тис. грн., третьої та кожної наступної дитини – по 100 тис. грн. Крім того, «лідер» гарантує щомісячні соціальні виплати на кожну дитину: при досягненні нею 3-річного віку й до 13 років родина отримуватиме щомісячно по 250 грн., а з 13 до 18 років – по 500 грн. Для всіх, хто хоч трішки розуміє становище української економіки, ясно, що ці обіцянки в найближче десятиліття виконати неможливо. У програмі кандидата джерела фінансування таких бюджетних статей не вказані.

Також лідер ПР обіцяє встановити нові мінімальні розміри пенсій, яких вистачить на житло, їжу та лікування, та підвищити соціальні стандарти для задоволення культурних потреб і придбання товарів довгострокового споживання. Ще один реверанс головного “регіонала” в бік трудящих: скасування пільг при нарахуванні пенсій для високопосадовців.

Юрій Костенко спромігся торкнутися теми пільг дещо глибше: він – за надання адресної грошової допомоги тим, хто її справді потребує, замість неефективної та несправедливої системи соціальних пільг загалом. Водночас голова УНП виступає за формування єдиного фонду обов’язкового соціального страхування (включно з пенсійним та медичним страхуванням), внески до якого здійснюватимуться як єдиний соціальний податок. Така ініціатива вже ходила в парламенті й була визнана ризикованою. У наших нинішніх умовах об’єднання фондів може обернутися створенням масштабного корупційного осередку.

...Ясна річ, не міг не відзначитися в цій групі головний комуніст України. Він же й головний просвітитель країни: Петро Симоненко обіцяє збільшити обсяг державних інвестицій у розвиток науки, культури, освіти, охорони здоров’я до 15% ВВП.

Петро Симоненко

Імовірний Президент Симоненко планує вже до кінця 2010 року знизити рівень безробіття втричі. Якими засобами? Насамперед широкою організацією громадських робіт. Жорстоко... Громадські роботи насправді – доволі принизливе явище, коли люди з певною кваліфікацією мусять виконувати некваліфіковану роботу двірників і вантажників. Крім того, зниженню безробіття, за програмою лідера КПУ, сприятиме передача в народну власність підприємств, чиї господарі вдаються до масових звільнень трудящих. Думка правильна, проте її реалізація небезпечна для самої Компартії: варто націоналізувати підприємства всіх


20

«гнобителів трудящих» – і фінансувати Комуністичну партію України стане нікому. Як, зрештою, і всі інші політичні партії в Україні.

Водночас Симоненко – єдиний, хто прислухався до вимог профспілок щодо надання їм права законодавчої ініціативи. Крім того, він обіцяє закріпити повноваження профспілок у питаннях розподілу прибутку підприємств і політики оплати праці.

Частку зарплати в структурі собівартості продукції лідер українських комуністів пропонує відразу закріпити не нижче від 60%. Доволі висока планка, до якої європейські країни йшли десятиліттями.

Володимир Литвин

У Володимира Литвина більш реалістичні цифри. Він пропонує довести частку оплати праці у виробничій сфері з 8% до 30% собівартості продукції. Співвідношення мінімальної та максимальної заробітної плати, на його думку, має становити 1:5. Нинішній спікер обіцяє завершити реформування системи оплати праці, піднявши зарплати й пенсії втричі (не надто реальний план). Зокрема, зарплати бюджетників мають дорівнювати середнім по економіці.

Корисною ініціативою Литвина можна вважати скасування системи обрахунку мінімальної зарплати та заміну її соціальним стандартом споживання, що включатиме основні потреби людини.

Утім, у свій арсенал Литвин записав і традиційно популістські засоби: державне фінансування соціального житла, надання кредитів для будівництва житла всім, хто його потребує, надання молодим сім’ям пільгового кредиту на житло. Такі обіцянки в Україні давали багато політиків, але ніхто ніколи їх не виконував.

Прочитавши програми кандидатів у президенти, можемо зробити кілька висновків.

Перше. Більшість програм ідеологічно всеїдні. Постулати лібералізму змішуються з ідеями соціалізму й приправляються консервативними цінностями. Це свідчить передусім про те, що ідеологія для сучасного українського політика є лише вимушеною маскою, зітканою з перших-ліпших різнобарвних клаптів.

Друге. Небожителі слабо орієнтуються в соціальних проблемах країни й переважно не здатні формулювати реальні завдання для їх подолання.

Третє. Магнетизм популістських методів самопіару для більшості кандидатів виявився непереборним. Обіцянками всіляких виплат не гребують і люди, що пропрацювали у виконавчій владі не один рік. При цьому джерела фінансування роздачі грошей залишаються віртуальними.

На мою думку, кандидати в президенти мали б у своїх програмах зосередитися на подоланні наслідків кризи, оскільки саме це питання визначатиме порядок денний наступної «п’ятирічки». Їхній обов’язок – формування нової соціальної доктрини на базі реального розвитку економіки. Із цим завданням не впорався ніхто.

На тлі нинішньої кризи посилюється деградація трудових інстинктів пересічного працездатного українця. Споглядаючи діяльність народних обранців, він і сам починає мріяти про нетрудові доходи. Працювати вже не модно. Ідеалом молодої людини стають легкі гроші. Наприклад, усіма правдами й неправдами отримати три квартири, в одній – жити, а дві інші – здавати, усе життя проїдаючи орендну плату. І життя, вважається, удалося…

Тому нова соціальна доктрина має передусім стимулювати українця працювати й створювати національні багатства. Усім, хто може працювати, треба забезпечити рівні умови, робочі місця й гідні зарплати.

Гіпертрофована система пільг має бути знищена. На сьогодні в Україні видано 26 млн. пільгових посвідчень – жодна економіка такого не витримає. Держава ж має піклуватися лише про тих, хто працювати не може – пенсіонерів, інвалідів, сиріт. Право на пільги слід залишити тільки цим ліченим категоріям.

Зростання соціальних стандартів має бути жорстко прив’язане до зростання ВВП. Необґрунтовані «роздачі» слід припинити, хоча це й не популярно. Щоб підвищувати зарплати й пенсії, треба, щоб ці гроші економіка спочатку «заробила».


21

У соціальної доктрини має бути чіткий економічних базис. Тому економіку, що «погоріла» на своїй експортній орієнтації, слід переорієнтувати на внутрішній ринок. Підтримати великі підприємства за рахунок стимулювання внутрішнього попиту на їхню продукцію, сформувавши державне замовлення на неї.

Важливо розв’язувати проблеми не за рахунок працівників підприємств, а за рахунок реформ. Скажімо, держава здатна вивести з-під удару кризи металургію без звільнень і скорочень зарплат. Для цього потрібні конкретні проекти у сфері машинобудування, транспорту, будівництва мостів, які піднімуть попит на вітчизняний метал.

Урядова програма створення робочих місць має передбачати, по-перше, підтримку малого й середнього бізнесу. Починати потрібно з елементарного – спрощення реєстрації та зниження оподатковування для підприємця.

По-друге, треба визначити пріоритетні галузі й забезпечити їхній розвиток. Це, зокрема, сільське господарство, сфери обслуговування й туризму, розвиток внутрішньої інфраструктури, будівництво доріг і підготовка до Євро-2012. Усе це – джерела робочих місць і наповнення державного бюджету.

Нарешті, треба вивести зарплати з тіні, послабивши податкове навантаження на фонд зарплат. При цьому – жорстко стягувати податки з усіх на рівних умовах.

Причому виконання всіх цих завдань можливе лише за умов боротьби з корупцією.

Прикро, що таких елементарних речей бракує більшості програм кандидатів. І це ще один привід замислитися – кого, власне, змушені обирати наймані працівники, які своєю працею створюють усі ресурси країни...

http://www.unian.net/ukr/news/news-351180.html

Телебачення і радіомовлення

Микола Мельниченко назвав замовника вбивства Георгія Гонгадзе

"Студія "1+1", ТСН

Віталій ГАЙДУКЕВИЧ, ведучий: Микола Мельниченко назвав замовника вбивства Георгія Гонгадзе. Екс-майор Держохорони заявив - це Володимир Литвин. Викривальною заявою Мельниченко вибухнув на одному з ток-шоу. Речниця Литвина Ольга Чорна вже відповіла, мовляв Мельниченко через посередників раніше виходив на виборчий штаб Литвина і хотів вибити грошову компенсацію за мовчанку. Коли продати тишу не вийшло і з'явилися викривальні заяви. У Литвина заяви Мельниченка пов'язують із потреби у грошах і наближенням виборів.

Гість студії - Сергій Ківалов, народний депутат, Партія регіонів

5 канал, Час

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Гість нашої програми, голова парламентського комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов. Він на прямому зв'язку з нашою студією з Одеси. Доброго вечора. 5 років конституційному компромісу після непростих виборів. Сьогодні ми спостерігаємо знову боротьбу за владу. Чи можна було у 2004-му знайти компроміс не забираючи частину повноважень у Президента?

Сергій КІВАЛОВ, народний депутат, Партія регіонів: "Вы наверное помните, что было две попытки принятия Конституции, вернее изменений в Конституцию. Первая попытка была 8-го апреля 2004-го года. И вторая попытка уже приняли 8-го декабря 2004-го года. Вы знаете, изначально, когда принимались изменения в Конституцию, были допущены серьезные нарушения. Какие? 158-я статья Конституции четко говорит, что в течении года, если есть первая попытка, в течении года нельзя возвращаться к законопроекту к изменению Конституции Украины, основного нашего закона. Но видимо политические силы так


22

договаривались, что они не обратили внимания на действующую Конституцию. И все-таки приняли. И приняли, и у нас страна превратилась в парламентско-президентскую республику. Форма правления - парламентско-президентская. Вы знаете, нужно было, у нас бы не было того, что сейчас происходит, о проблемах, которые существуют, что кризис есть и конституционный, и политический. Это связано с тем, что в течении этих 5-ти лет мы не внесли никакие изменения в действующую Конституцию. Хотя если вы помните, нам нужно было провести второй этап изменений в Конституцию. Самое важное, что мы в начале приняли изменения в Конституцию, с нарушениями, я уже сказал. Затем нужно было внести изменения в Конституцию, связанные с полномочиями Президента. А у нас получается в центре органы центральной власти вроде бы мы четко определили взаимоотношения между Кабинетом министров и Президентом, и Верховной Радой. А на местах остались широкие полномочия Президента Украины".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Я дозволю собі вас перебити. Рівно 5 років тому Верховна Рада не лише змінила Конституцію, але й відправила вас у відставку з посади голови Центральної виборчої комісії. Це теж було частиною компромісу. Якого компромісу ви чекаєте після цих виборів? Чи компромісу не буде? Взагалі буде просто безкомпромісна боротьба? Як ви вважаєте?

Сергій КІВАЛОВ: "Ну я думаю, что нужно. Выборы идут. И вы видите, что осталось 1,5 месяца до выборов Президента Украины. И я думаю, компромисс всегда существует и будет. Но в зависимости какой компромисс. Я знаю, что единственное, что нам нужно избрать сейчас Президента и мы обязательно это сделаем. И Президентом Украины, как вы догадываетесь, и вы понимаете, что будет, мне представляется во всяком случае, что Виктор Янукович".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Давайте без агітації.

Сергій КІВАЛОВ: "Ну почему без агитации? Если вы у меня спрашиваете, кто будет Президентом и какой будет компромисс?"

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ні, я такого питання не ставлю.

Сергій КІВАЛОВ: "Видимо я плохо услышал ваш вопрос. Очень далеко. Поэтому компромисс всегда будет и компромисс должен быть в политике. Но в разумных пределах. Я имею ввиду, нужно после выборов Президента вернутся к Конституции, завершить конституционную реформу. Не может страна находится в таком хаосе, который мы видим на протяжении многих лет".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: У Секретаріаті Президента вважають, що чинний закон про вибори не оберігає країну від фальсифікацій. Маємо пряму мову Марини Ставнійчук.

Марина СТАВНІЙЧУК, заступник голови Секретаріату Президента: "Чинний закон про вибори Президента дає можливості для зловживань і фальсифікацій. Дві найбільші політичні сили звичайно зацікавлені у тому, що незалежно від того, як буде складатися виборчий процес, мати вплив на ті процедури, Які опосередковують підрахунок голосів на дільницях, у виборчих комісіях, у ЦВК і в судах".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Отже, чинний закон дає можливості для зловживань і фальсифікацій. Моє запитання одразу до вас. Чи можна убезпечити країну від зловживань і фальсифікацій на цих виборах?

Сергій КІВАЛОВ: "Я думаю, что здесь Марина Ивановна преувеличивает. Дело в том, что летом 325 депутатов, если мне не изменяет память, проголосовало за изменение в законе о выборах президента. В принципе, в новой редакции приняли этот законопроект. И я думаю, что он позволит нам провести честные президентские выборы. Вы знаете, нет предела совершенствования. Закон есть, он принят, проголосован. И я думаю, что есть изменения, которые предусмотрены Конституционным судом. А решение Конституционного суда является обязательным. И те нормы, которые признаны неконституционными, они естественно не будут воспроизведены в этом законе. Будет действовать общая норма закона".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тобто ви вважаєте, що змін до закону про вибори Президента до виборів внести не вдасться?


23

Сергій КІВАЛОВ: "Я вам хочу сказать, что закон Президента он, как живой организм. Если хотите, как человеческое тело. Все органы работают, есть какие-то царапины на этом живом организме, есть какие-то небольшие изъяны, раны. Но они не задели важные органы, которые бы не позволили провести выборы Президента Украины. Здесь ничего нет страшного. Все то, что предусмотрено законом, вполне соответствует тем европейским стандартам, которые сегодня требует Европейский Союз и Украина, как член Парламентской ассамблеи совета Европы. Естественно, что будет прислушиваться к мнению наших коллег и партнеров".

Продовження розмови з Сергієм Ківаловим, народний депутатом, Партія регіонів

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Це питання стало уже гостро політичним. Вчора рада суддів адміністративних судів висловила довіру голові вищого адміністративного суду Олександру Пасенюку. Що думаєте ви з цього приводу і у що може перерости цей конфлікт?

Сергій КІВАЛОВ: "Вы знаете, я думаю, что здесь чистая провокация. За 1,5 месяца до выборов менять председателя высшего административного суда - это безумство. Ну нельзя сегодня. Во-первых рада судей Украины не имеет права назначать на административные должности председателей, заместителей, председателей соответствующих судов. В том числе и высшего административного суда. Ведь у них нет таких полномочий. 2,5 года назад, мы знаем, что эти полномочия вначале были у Президента, Конституционный суд забрал эти полномочия. И в своем решении записал, что незамедлительно рассмотреть, принять закон и внести изменения в закон о статусе судей. И судоустройстве. В 20-ю статью этого закона. Но так получилось, что 2,5 года блокируется решение парламента, которое сразу после решения Конституционного суда предоставил эти полномочия высшему совету юстиции Украины. Буквально на следующий день суд первой инстанции отменил, приостановил постановление Верховной Рады. И мы сегодня взяв совет судей Украины, воспользоваться именно этим, взял на себя эти полномочия. Изначально было заложено вот то, что будут проблемы и возникнут серьезные проблемы. Но кто-то должен нести ответственность за то, что рада судей Украины, не имея права на это, до сегодняшнего дня назначает на административные должности судей".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: 25-го грудня має відбутися засідання ради суддів України, яка або продовжить термін головного арбітра на виборах, або ні. Які шанси в Пасенюка, як ва вважаєте? Зважаючи на те, що 24-го грудня у нього закінчуються повноваження.

Сергій КІВАЛОВ: "Я еще раз хочу повторить. Орган судейского управления, рада судей Украины не имеет права. Раз она не имеет права назначать, значит Александр Пасенюк останется на своем месте до окончания выборов Президента. Если нам удастся внести изменения в закон в 20-ю статью закона о судоустройстве, естественно, что мы внесем изменения. Точно будет определено, кто должен назначать на административные должности председателей судов. А сегодня или один орган самоуправления может назначить, или орган самоуправления специализированных судов может назначить на административные должности. И те, и те нарушают".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Але тут дуже важливий один момент. Його повноваження завершуються 24-го грудня. Чи буде легітимним керівником Пасенюк після 24-го грудня?

Сергій КІВАЛОВ: "Ну это никак не отразится на решение вопроса в случае, если будут жалобы на подведение итогов Центральной избирательной комиссией по подведению итогов выборов Президента Украины. Это никак не отразится. Все судьи, они же имеют полномочия. Мы превращаем председателя суда в какого-то монстра, как будто он единолично решает все проблемы, которые связаны с рассмотрением дел в судах".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Але голова суду принаймні рекомендує суддів, які будуть брати участь у розгляді скарг щодо результатів.

Сергій КІВАЛОВ: "Я думаю, что в рассмотрение этого вопроса, о котором вы говорите, должны принимать участие все судьи административного суда. 55 судей, они все должны принимать участие в рассмотрение этого вопроса. Мне так представляется".


24

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Усе ж, як ви гадаєте, після першого, або після другого туру президентських перегонів. Якщо виявиться, що одна сторона буде оскаржувати результати виборів. Очевидно це сторона, яка буде за даними Центральної виборчої комісії програвати. Як тоді буде сформовано цю палату суддів у вищому адміністративному суді, яка і розглядатиме це питання?

Сергій КІВАЛОВ: "Еще раз хочу повторить. Я считаю, что судьи, а их 55 на сегодняшний день в высшем административном суде Украины, все судьи без исключения должны принимать участие в рассмотрении этого вопроса. Выборы Президента Украины проходят раз в пять лет. Это высшее должностное лицо. Поэтому для того, чтобы не было никаких проблем, для того, чтобы никто не говорил, что или меня не назначили, или того назначили, и будет какое-то определенное давление на того, или иного судью и на председателя, или исполняющего обязанности председателя. В этом должны принимать участие все судьи. Вот тогда не будет проблем и тогда не будет зависеть от того, есть председатель высшего административного суда, или он председатель, или он исполняющий обязанности. Поэтому вот я думаю, что по такому сценарию будет проходить обжалование решения Центральной избирательной комиссии в высшем административном суде Украины".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І на останок ще уточнення. Усе ж таки рада суддів, яка збирається 25-го грудня, якщо вона вирішить, що цей суддя є нелегітимним, або що його повноваження завершилися. Якщо вона йому висловить недовіру, як тоді буде діяти партія регіонів у цій ситуації?

Сергій КІВАЛОВ: "Я вам еще раз хочу сказать, что рада судей Украины не имеет права назначать на административные должности. И тот, кто сегодня берет на себя эту ответственность, будет нести юридическую ответственность за те действия, которые происходят сегодня у нас. И за те действия, которые вот уже на протяжении 2,5 лет назначаются незаконно. Вот мы же, посмотрите. Допустим же парламент не возбуждает уголовные дела? Не возбуждает. Этим занимается верховный суд. А почему верховный суд берет на себя полномочия законодательного органа? Я все время спрашиваю. Стараются уйти от этого вопроса. Я еще раз говорю, напоминаю 6-ю статью Конституции, где четко зафиксировано, что все органы государства должны выполнять только те функции, которые предусмотрены Конституцией и законами".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: На останок про фінансування виборів. Ми маємо у ЦВК занепокоєння затягуванням процесу ухвалення бюджету-2010 і сподіваються, що депутати знайдуть у собі сили вирішити питання фінансування виборів до нового року.

Андрій МАГЕРА, заступник голови ЦВК: "Чи буде такий закон? Я думаю, що принаймні, як мінімум, такий закон повинен бути. Оскільки в парламенті, і я не відрию Америки, коли скажу, що з 5-ти парламентських фракцій 4 фракції мають чітко визначеного кандидата на пост Президента України. Я думаю, вони самі зацікавлені в існуванні такого законодавчого акту. В даному разі, я вірю в те, що буде злагоджена підтримка, злагоджена позиція щодо підтримки пропозицій Центральної виборчої комісії як з боку Кабінету міністрів, так і Верховної Ради України".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І знову адресую запитання до Сергія Ківалова. Вибори профінансувати окремим законом вдасться?

Сергій КІВАЛОВ: "Дело в том, что другого варианта просто нет. Финансирование Центральной избирательной комиссии осуществляется только из государственного бюджета. Я подчеркиваю именно это. Другого финансирования не предусмотрено. Поэтому для того, чтобы профинансировать работу Центральной избирательной комиссии, мы в обязательном порядке должны рассматривать этот вопрос и будем принимать соответствующее решение".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Гадаєте це буде до нового року?

Сергій КІВАЛОВ: "Я думаю, что 80% всего финансирование идет на заработную плату членам Центральной избирательной комиссии. А их у нас примерно, если у меня память не ошибается, около миллиона. Поэтому этот миллион человек, миллион членов комиссии нужно


25

профинансировать и заплатить за ту работу, которую они будут выполнять и которую они уже начали выполнять".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Дякую. Сергій Ківалов, представник Партії регіонів був гостем нашої студії.

Гість студії - Андрій Портнов, народний депутат, БЮТ

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Гість програми - народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко Андрій Портнов. Доброго вечора.

Андрій ПОРТНОВ, народний депутат, БЮТ: "Доброго вечора".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Що вам відомо про ініціативу депутатів? І чи є вона загальною для всіх фракцій?

Андрій ПОРТНОВ: "Хочу вам сказати, що ми вітаємо ініціативи всіх народних депутатів щодо змін до будь-яких законів. Якщо вони будуть набирати конституційну більшість від складу Верховної Ради. Разом з тим хотів би сказати, що діючий закон про вибори Президента з урахуванням рішення Конституційного суду повністю дозволяє провести вибори президентські без фальсифікацій".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Для чого ж тоді законопроект?

Андрій ПОРТНОВ: "Достатньо важелів для того, щоб запобігати фальсифікаціям, достатньо можливостей контролювати ці речі. І будь-які законопроекти, які зараз вносяться - це можливі покращення діючого закону. Ви знаєте, тому якщо депутати запропонують ще щось покращити, можна покращити. Але мету таку ми не ставимо перед собою. І діючий закон дозволяє провести вибори".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: В тому числі, ваші колеги так само з фракції Блоку Тимошенко.

Андрій ПОРТНОВ: "Так, деякі наші колеги вважають, що можна зробити ще кращим закон. Ми вітаємо такі пропозиції".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Як ви гадаєте, вони пройдуть?

Андрій ПОРТНОВ: "Є гарний закон. Його модна зробити дуже гарним. Тому, якщо він буде дуже гарним, це буде позитивно. Але ті процеси самозалякування, які зараз лунають у засобах масової інформації, у суспільстві, в тому числі і з боку окремих членів Центральної виборчої комісії, ми вважаємо, що це просто перевищення певних своїх таких думок. Можливо прогнози якісь. Я наприклад, як людина, яка очолює юридичний штаб кандидата в Президенти Юлії Володимирівни Тимошенко, вважаю, що на сьогоднішній день немає підстав говорити про те, що чи зараз щось фальсифікується, чи в майбутньому є якісь важелі достатні для того, щоб сфальсифікувати вибори. Ми готові повністю на будь-якому етапі боротися з можливими фальсифікаціями. Для цього створені всі механізми. І через процедуру спостерігачів, через засоби масової інформації, через членів окружних і дільничних виборчих комісій, через всі ті можливості юридичні ми можемо протистояти будь-яким фальсифікаціям. Я думаю, що наші опоненти, знаючи ці механізми, не будуть вживати системних заходів організованих для того, щоб таке спотворення волевиявлення громадян відбулося. Я думаю, що це неможливо".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: З боку адміністративних судів до голови вищого адміністративного суду.

Андрій ПОРТНОВ: "Сьогодні стало очевидним, що після вчорашнього засідання ради суддів адміністративних судів виникла гостра конфронтація між двома вищими судовими органами держави. Хочу вам сказати, що мені наприклад невідомо з яких причин керівництво Верховного суду України ініціювало саме в такий спосіб вищого керівництва адміністративного суду в Україні. Не тільки ініціювало, але й повністю програло цю ситуацію. От є вищий адміністративний суд, який є судом першої і останньої інстанції по встановленню результатів виборів і на кожному етапі, де стороною у спорі є Центральна виборча комісія, вищий адміністративний суд є судом апеляційним. Тобто судом, який переглядає рішення апеляційного адміністративного суду. Навіщо в цей момент політизувати відносини між двома такими поважними організаціями? Для того, щоб скомпрометувати результати волевиявлення


26

громадян? От я наприклад не розумію. Більше того, хочу вам сказати, що вчора рада суддів адмінсудів, вона ініціювала нове призначення керівника вищого адміністративного суду. І доки не буде прийнято іншого рішення фактично, головою вищого адміністративного суду буде Олександр Михайлович Пасенюк".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Його повноваження закінчуються 24-го грудня. Що буде після цього?

Андрій ПОРТНОВ: "Вони автоматично не закінчуються. Для того, щоб це було зроблено в межах і в спосіб передбачений Конституцією і законом, треба було б дочекатися закінчення повноважень і пройти по всій процедурі. Процедура передбачає внесення подання радою суддів адміністративних судів, потім подання голови Верховного суду і потім рада судів України. Так а позиція відображена у 20-й статті закону про судоустрій і у рішенні самої ради суддів, яка встановила порядок призначення суддів на адміністративні посади. Навіщо цей скандал був затіяний і навіщо фактично ми прийшли в ту точку, з якої виходили я, не розумію. Але я може це пояснити наступним чином. Ініціатива зміни керівника вищого адміністративного суду, на наш погляд, вона полягає в тому, щоб скрити інший корупційний скандал, який виник з чартерними перельотами голови окружного адміністративного суду Олега Бачуна, який, як відомо, дуже наближений до голови Верховного суду України Ми вважаємо, що це спроба зам'яти один конфлікт іншим. Тому ми будемо обов'язково спостерігати, не втручаючись у справи адміністративної юстиції. Ми будемо спостерігати за цим. Але я особисто вважаю, прогнозую, що діючий голова Вищого адміністративного суду до інавгурації нового Президента України не буде змінений".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Те, що на 25-те грудня на наступний день по завершенню повноважень пана Пасенюка, судді Пасенюка призначена рада суддів, яка може висловити йому довіру, або недовіру. Як ви ставитеся до цього?

Андрій ПОРТНОВ: "А від цього юридично вже нічого не залежить. Тому що помилка, яка допущена була вчора на засіданні ради суддів керівництвом Верховного суду України, її фактично виправити неможливо. Тому що має бути сукупність двох юридичних рішень. Це і ради суддів України, і ради суддів адміністративних судів для того, щоб був змінений голова Вищого адміністративного суду. У зв'язку з тим, що вчора рада суддів адміністративних судів вже визначилася і запропонувала своє кадрове рішення, то від ради суддів України фактично нічого не залежить. Вона може тільки підтримати, або е підтримати рішення ради суддів адміністративних судів. Але автоматично повноваження голови вищого адміністративного суду не закінчуються. Точно так, як не закінчуються автоматично повноваження наприклад Президента України, який працює до інавгурації нового Президента. Тобто немає чим довести зворотне тим, хто хоче змінити сьогодні менеджмент у вищому адміністративному суді".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи правильно я розумію? Якщо одна з сторін після другого туру президентських виборів звертатиметься до вищого адміністративного суду, незважаючи на те, хто очолюватиме цю організацію, цей суд, ця скарга буде чинною і рішення цього суду буде абсолютно легітимним?

Андрій ПОРТНОВ: "Абсолютно точно. Вищий адміністративний суд, він має працювати стабільно, забезпечувати неухильний розгляд своєчасних звернень всіх зацікавлених осіб, які будуть оскаржувати результати, чи виборів по цій країні, або будь-які рішення Центральної виборчої комісії. Всі мають бути готові до того, щоб в будь-який час розглянути всі скарги, які будуть надходити до Вищого адміністративного суду".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Сам Олександр Пасенюк зробив зокрема одну заяву, що всі судді мають право брати участь у питаннях оскарження результатів виборів. Всі судді адміністративних судів. Маємо пряму мову.

Олександр ПАСЕНЮК, голова вищого адміністративного суду України: "Я певен, що в тому випадку, коли будуть оскаржені результати саме голосування по виборам Президента саме в Центральній виборчій комісії підведення підсумків голосування, то в даному випадку ця справа буде розглядатися всім складом суду, вищого адміністративного суду. В нас 55 суддів".


27

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Цікаво, що в цьому питанні позиці Пасенюка і Сергія Ківалова, який був півгодини тому у нашій програмі в Одесі, в одеській студії, збігаються. Яка ваша позиція?

Андрій ПОРТНОВ: "Справа в тому, що немає значення у кого із політиків збігаються з суддями позиції. Хочу вам сказати, що всі останні оскарження у Вищому адміністративному суді, вони здійснювалися колегією суддів, яка дозволяє більш-менш диверсифікувати відповідальність за прийняте рішення. Ми вважаємо, я також наприклад особисто вважаю, що чим більше суддів буде приймати участь у розгляді питання, найбільш важливо для країни, тим буде краще. Це є реальною диверсифікацією ризиків за прийняте рішення. Тому що дати одному судді, трійці, або п'ятірці в руки відповідальність за рішення фактично щодо нового Президента країни - це занадто великий".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А як це взагалі виглядатиме? Хто визначатиме, який суддя повинен розглядати ту скаргу, а який суддя іншу скаргу?

Андрій ПОРТНОВ: "Це питання, ви знаєте, яким ми займаємося останні роки. До речі, я є автором законопроекту, який став законом України про автоматизовану систему розподілу справ у адміністративних судах".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Якщо я не помиляюся, це є і в законодавстві, і в кодексі.

Андрій ПОРТНОВ: "Цей закон став частиною національного законодавства, але не вступив в силу. Він набуває чинності першого січня 2010-го року. Тобто будь-які оскарження в судах адміністративної юстиції вже будуть здійснюватися за цим законом. Тому чи це буде система автоматичного розподілу справ. Колегія суду буде сформована автоматично, чи це буде вищий, весь склад вищого адміністративного суду. Я думаю, що вона задовольняє і перше, і друге рішення".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Хочу повернутися до змін до закону про вибори. І зокрема Президент зробив заяву, що не вірить, що Партія регіонів і Блок Тимошенко вноситимуть зміни до закону про вибори до самих президентських перегонів.

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: "Політичні сили мали б врахувати зауваження венеціанської комісії. Однак очевидно ці норми не будуть прийняті. Ми повертаємося до того стану речей, який у нас був 5 років назад, чи 8 років назад. Це не краща відповідь. Але й не фатальна трагедія".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Отже, змін до закону, як я розумію, вноситися не буде до президентських перегонів?

Андрій ПОРТНОВ: "Є пропозиції депутатів. Якщо вони отримають 226 голосів в залі, можливо і будуть якісь зміни до закону. Хочу вам також сказати, що ми повністю сприймаємо висновки венеціанської комісії. Саме у зв'язку з цим член нашої фракції Валерій Писаренко зареєстрував у парламенті. Відразу, як ми прибули з засідання венеціанської комісії, відповідні зміни. Частина з них не сприймається парламентом, на жаль. Тому я думаю, що всі ці зауваження будуть враховані у новому виборчому законодавстві і по депутатам Верховної Ради і по депутатам місцевих рад, міських голів, і по виборам Президента України вже після того, як закінчиться виборчий процес".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тобто ці вибори ми пройдемо з цим законом, яки є?

Андрій ПОРТНОВ: "Я думаю, що так. Саме так і прогнозую".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І ви згадали про місцеві вибори. Зокрема з'явилася ще одна так само пропозиція у парламенті. Ініціатива внести зміни до закону про вибори місцеві, які, я нагадаю, мають відбутися 30-го травня 2010-го року. Зокрема в тій частині, аби провести їх на мажоритарній основі.

Кореспондент: Повернутися до мажоритарної системи виборів депутатів місцевих рад пропонують народні обранці блоку "Наша Україна - Народна самооборона". Відповідний законопроект парламентарі зареєстрували вчора. У пояснювальній записці соратники Віктора Ющенка переконують, що обрання місцевих депутатів за партійними списками обмежило право безпартійних громадян. Ухвалення ж їхнього документу забезпечить рівність права кожного


28

українця брати участь у виборах. Наступні вибори до більшості місцевих рад відбудуться цієї весни 30-го травня 2010-го року.

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи сформував своє ставлення до цієї ініціативи Блок Тимошенко?

Андрій ПОРТНОВ: "Зараз ми аналізуємо законодавчі ініціативи. Хочу вам сказати, що логіка є і певні плюси і мінуси, як в мажоритарній системі місцевих виборів, так і в пропорційній. Серед мінусів, які є в мажоритарній системі, є те, що найбільш впливові бізнесмени, люди, які володіють фінансовими ресурсами, можуть через округа проходити і формувати свої інтереси у владі, у місцевій владі. І далі ці інтереси імплементувати через рішення місцевих рад. В тому числі щодо земельних і інших ресурсів".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Які саме бізнесмени?

Андрій ПОРТНОВ: "Точно так же, на жаль, відбувається, як правило, і у виборах на пропорційній основі, за партійними списками. Тому я вважаю, що треба додатково аналізувати ці проблеми для того, щоб вирішити, яки шлях треба обрати. Але в будь-якому разі, я думаю, що ми не зможемо встигнути на 30-те травня змінити законодавство. Тому що за 95 днів до проведення виборів, а вибори призначені на 30-те травня, треба буде вже формувати виборчі комісії. Хочу нагадати, що це буде через тиждень після другого туру президентських. Через тиждень, або через два. Я не пам'ятаю зараз. Після того, як відбудеться другий тур президентських виборів. Тому це буде з корабля на бал. І я не думаю, що хтось встигне на".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Навіть до інавгурації наступного Президента?

Андрій ПОРТНОВ: "Я думаю так, це математично так виходить. Я не думаю, що хтось встигне цю наукову модель виписати в закон, провести його через парламент і забезпечити реалізацію цієї ідеї через вищі законодавчі органи".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Є час ще в грудні це зробити.

Андрій ПОРТНОВ: "Я думаю, що не встигне ніхто".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Андрій Портнов, представник Блоку Юлії Тимошенко був гостем нашої студії.

Володимир Литвин проти подвійного громадянства

ICTV, Факти

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Володимир Литвин проти подвійного громадянства. Нині це заборонено Конституцією. Аби не було навіть розмов на цю тему, спікер парламенту радить діяти негайно. Кандидат у Президенти за узаконення суворої відповідальності для чиновників, які окрім українського мають інше громадянство. Про це голова Верховної Ради заявив перебуваючи на Закарпатті, яке відрізняється від інших українських регіонів потужними національними меншинами. Водночас Володимир Литвин пропонує створити такі умови, аби мешканцям прикордонних районів жилося краще. Тоді у них не буде потреби шукати подвійного громадянства. А вільне пересування українців може забезпечити безвізовий режим. Укладання відповідної угоди з країнами ЄС необхідно домогтися якнайшвидше, впевнений Володимир Литвин.

В Верховной Раде зарегистрирован очередной законопроект о выборах местной

власти по мажоритарной системе

ТРК "Украина", События

Елена КОТ, ведущая: Назад в прошлое. В Верховной Раде зарегистрирован очередной законопроект о выборах местной власти по мажоритарной системе. На этом давно настаивает Президент Виктор Ющенко. Авторы нового законопроекта - депутаты от НУНС. Глава парламента Владимир Литвин тоже за открытые списки. Об этом он заявил сегодня во время встречи с жителями Керлинцов Черновицкой области. Пока попытки вернуть мажоритарную


29

систему выборов мэров городов и местных депутатов проваливались. Владимир Литвин надеется, что законопроект будет принят еще до президентских выборов.

Владимир ЛИТВИН, Глава Верховной Рады Украины: "Раз на пів року депутат має звітувати перед людьми про пророблену роботу. У людей має бути можливість і право його відкликання, якщо він не виправдовує покладених на нього зобов'язань. Президент має звітувати раз на рік. Тоді в нас буде дійова відповідальна влада. Не будуть спати в голоблях. Будуть працювати".

Олег Зарубінський, народний депутат України, фракція «Блок Литвина»

Від першої особи, Радіо Ера

Роман ПОЛІЩУК: Сьогодні гість нашої студії Олег Зарубінський, народний депутат від фракції блоку Литвина. Пане Олеже, які події останніх днів ви вважаєте найбільш актуальними і важливими для нашого обговорення? Що вас вразило?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: По-перше, я готовий спілкуватися на ту тему, яку ви задасте, оскільки живу не в вакуумі, а є учасником більшості тих подій, про які ми будемо говорити. Все, що зараз відбувається і в економічній площині, і в соціальній, і в політичні все це розглядається більшістю громадян, більшістю політиків, політтехнологів, аналітиків через призму виборчої кампанії, що триває. Якщо ви мене запитаєте добре це чи ні, то я скажу, що очевидно ні, тому що коли все розглядається через виборчу призму, то очевидно втрачаються речі, які влада, держава має здійснювати незалежно від того, коли будуть вибори.

Роман ПОЛІЩУК: А якщо відбувається якась новина, які не стосується парламентського життя, не стосується вас, як депутата, якими джерелами ви користуєтеся для того, щоб скласти більш-менш об’єктивну картинку, наскільки ця подія висвітлена кособоко чи об’єктивно? Які першоджерела ви використовуєте?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Гарне запитання. Якщо говорити чесно, то першоджерелом для мене часто-густо є не ЗМІ, хоча я поважно до них ставлюся, особливо до тих, які сповідують сучасну модель подачі інформації, коли є думка не лише одної політичної сили або політика, або громадського діяча, а подається і альтернативна інформація. Я для себе розглядаю це як формат ВВС, от британська інформаційна служба є для мене найбільш об’єктивною. Але я бачу, що і в Україні з’явився цілий ряд ЗМІ, які подають різні точки зору і їх журналісти не страждають оціночними судженнями.

Роман ПОЛІЩУК: А вам легко розібратися хто бреше, а хто каже правду?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Більш-менш легко, тому що досвід дозволяє робити висновки, знаючи тих, хто це говорить, знаючи мотиви, чому це говориться, і наперед знаючи мотиви, для чого це говориться. Але я хочу сказати, що останнім часом для мене першоджерелом є як раз не ЗМІ, бо на ЗМІ як раз фільтрую і дивлюся оціночні моменти, а те, що говорять прості люди, тобто їхні аргументи, мотиви, розуміння тих чи інших мотивів.

Роман ПОЛІЩУК: Якщо ви вже погодилися говорити на будь-які теми, які я вам запропоную, тоді давайте почнемо з мотивів. Якщо ми знаємо мотиви будь-якої людини, то нам легше буде спрогнозувати, як вона буде себе вести, так?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Стовідсотково.

Роман ПОЛІЩУК: Отже. Виборчий процес в нашій країні триває, але всі, хто стежив за попередніми нашими виборчими процесами, перебувають в стані розгубленості. Пане Олеже, хіба це вибори? Ні тобі скандалів, ні тобі сенсацій, одні якісь порожні слова. Власне крім історії із заступником генпрокурора Шинальського і згадати нічого. Говоримо про останній тиждень, можливо навіть два.

В принципі це не наша справа лазити по кишенях і з’ясовувати хто чесна людина, а хто корупціонер. Але ж невипадково про це заговорили напередодні виборів? Справа Шинальського це удар по кому?


30

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Це не удар, я думаю, що це цілковита правда. Невже хтось не знає, що в нас правоохоронні органи є часто джерелом отих негативних моментів, з якими вони за своєю місією, за своїм покликанням мають боротися? Хіба хтось не знає, що існують піраміди з постачання грошей з районної прокуратури до центру? Хіба хтось не знає, що такі листи поширювались і раніше з приводу того, щоб – вдумайтесь – виділити гроші на функціонування якоїсь громадської організації прокурорів. Ну що це таке?

Знаєте, я б нормально це сприйняв, якщо це товариство охорони тварин, яких я дуже люблю всіх без винятку, зверталося до комерсантів, підприємців з проханням допомогти цій громадській організації, щоб вона могла зробити притулки, щоб не було знущання над тваринами на очах дітей, до речі, то я б це нормально сприйняв. А якщо це робить орган, від якого залежить почати справу проти якогось підприємця, або не почати, знищити конкурента, або не знищити і таке інше, я просто це не сприймаю, я вважаю, що це корупційні діяння. Тому я не розглядаю це як удар по пану Шинальському, я вважаю, що це серйозна підстава для того, щоб розпочати кримінальну справу.

Роман ПОЛІЩУК: От ви кажете, що хто з нас не знає про існування якихось там фінансових пірамід від району до найвищих інстанцій. А от я не знаю, чесно вам скажу, я лише чую розмови, чую звинувачення, але я не бачу нікого, хто б відповідав на лаві суду…

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Так хто ж буде судити, шановний? Хто буде розпочинати справи?

Роман ПОЛІЩУК: Тому я не можу вам відповісти відверто на запитання, що я знаю…

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: А я можу вам сказати, що я знаю. Я, як голова комітету з прав людини, одержую в день величезну кількість людських криків душі, скарг на правоохоронні органи, на їхню не правову діяльність, нехтування законом, знущання над простими людьми. І ви знаєте, до кого я в більшості випадків маю звертатися, бо я не слідчий?

Роман ПОЛІЩУК: До кого?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: До генпрокуратури, до генпрокурора.

Роман ПОЛІЩУК: І ви звертаєтесь?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я звертаюсь для того, щоб ліквідувати порушення на рівні району чи області, які чиняться по відношенню до громадян. А тепер після цих публікацій, які, до речі, не спростовані і не можуть бути спростовані, тому що це є правда, зараз, коли ця скриня Пандори розкрилася, я думаю, що люди з місць будуть ще більш повідомляти, як з них здирництвом вимагають, займаються здирництвом правоохоронці.

Тому коли я кажу про програмні положення мого кандидата в президенти Литвина, де мова йде про деполітизацію, департизацію і докомерціоналізацію правоохоронних структур, я розумію, що це на 110% правильно. Правоохоронні структури, прокуратура, МВС, я вже не кажу про СБУ і про армію, мають бути не тільки деполітизовані і департизовані, вони мають бути декомерціоналізовані, бо вони перетворюються в якісь комерційні піраміди.

Роман ПОЛІЩУК: Я хотів би продовжити розмову про вибори, про їх політичну, а не комерційну складову. Ми часто в цій студії згадуємо про закон про вибори президента, свого часу ухвалений ПР і БЮТ, а також про гіпотетичні зміни до цього закону. Днями це питання постало трошки під іншим кутом: мовляв, якщо немає бюджету на 2010 рік, то і фінансування виборів може зірватися разом із самими виборами. На вашу думку, чи не перебільшена ймовірність зриву виборів саме через проблеми фінансування ЦВК?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Ні, не перебільшена, точніше перебільшена в тому плані, що вибори не будуть зірвані, вибори відбудуться, фінансування на 2009 рік вже передбачено в бюджеті на 2009 рік. Що стосується того залишку, який має фінансуватися в 2010 році, є цілий ряд можливостей або засобів для того, щоб забезпечити це фінансування. Я думаю, що це не те питання, яке має так жваво обговорюватися. Я думаю, що значно серйозніше питання те, що закон про вибори президента, який був прийнятий силами двох фракцій ПР і БЮТ спільно, разом і дуже дружно, до речі, містить в собі цілий ряд моментів, які є недемократичними.


31

Роман ПОЛІЩУК: Але цей закон був ухвалений досить давно, з того часу змінилося багато, і деякі розстановки на політичній сцені, а той чинний закон про вибори президента дає можливості для зловживань і для фальсифікацій. Це я озвучив позицію секретаріату президента, мовляв, дві найбільші сили, які його свого часу прийняли, зацікавлені в тому, щоб мати вплив на підрахунок голосів і в судах, якщо до цього дійде справа. Але з того часу пройшло вже багато часу і чи влаштовує цей закон ці дві політичні сили, які його протягли в парламенті?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: За формальною ознакою було подолано свого часу вето президента, і той закон, який вони проголосували, набув чинності. Але після того як конституційний суд визначив, що п’ять дуже важливих норм суперечать конституції, після того, як Венеціанська комісія дуже критично поставилась до цього закону двох політичних сил, бо це вони його протягнули, як ви кажете, зрозуміло, що з’явилась необхідність його коригувати. Тоді було три варіанти законопроектів для того, щоб внести зміни до цього вже чинного закону: один законопроект був президента і два депутатських. В першому читанні пройшов законопроект президента 227 голосами, але коли підійшов час другого читання, виявилось, що необхідної кількості голосів немає, і ПР фактично не дала за жодну поправку жодного голосу.

Тобто з формальних міркувань мені б легко було сказати, що загальмувала цей законопроект ПР, але з іншого боку я був свідком того (до речі, я за більшість поправок голосував, і моя фракція голосувала, але голосів все рівно не вистачило), як спокійно всі поставилися до того, що в другому читані цей закон не був проголосований, який би покращив систему вибору президента України, як спокійно після неприйняття цього закону всі себе поводили, і в мене є сумніви або підозри, що той закон, який залишився чинним, який містить цілий ряд недемократичних норм, влаштував дві найбільші фракції в парламенті.

Роман ПОЛІЩУК: Ющенко переконаний, що ні ПР, ні БЮТ не будуть вносити зміни до закону про вибори до того моменту, поки ці вибори не відбудуться. Марина Ставнійчук резонно зазначає: «Якби ніхто не хотів війни, а всі б хотіли чесних прозорих виборів, то найпершою основою для таких виборів створили б якісне законодавство». Невже можна повірити в те, що політики хочуть саме війни в цій ситуації? Навіщо доводити ситуацію до таких крайнощів і суперечок, якщо цивілізованими методами теж можна спокійно виграти ці вибори і організувати життя так, як бачиться.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я хотів би сподіватися, що жодної війни не буде. Думаю, що з боку секретаріату президента є певні висловлювання некоректного характеру, тому що я не знаю, хто зацікавлений в тому, щоб вибори не відбулися. Якщо вибори не відбудуться, то чинний президент побуде в своєму кріслі ще достатньо тривалий термін, а його оточення очевидно дуже боїться, щоб змінилася команда на Банковій, бо зрозуміло, що з цього оточення нічого не залишиться, і їм доведеться шукати собі роботу. Тому я б достатньо спокійно і критично ставився до всіх висловлювань в даний період і пана Ющенка, і його підлеглих, а вони є просто його підлеглими, хоча б у зв’язку з тим, що він сам є кандидатом в президенти і сам є зацікавленою особою. Я думаю, було б не погано, якщо б інші високопосадовці перейняли досвід Литвина і щоб не використовувати адмінресурс, всі можливості, які дає владне крісло, пішли на час виборів у відпустку і працювали з людьми, а не через камери і використовуючи свої прес-служби і своє високе крісло.

Роман ПОЛІЩУК: От дискусії навколо необхідності внесення змін до закону про вибори президента ваші колеги з фракції НУ-НС пропонують розширити. У Верховній Раді зареєстрований законопроект, яким пропонується повернутися до мажоритарної системи на виборах в парламент Криму, до місцевих рад, та сільських, селищних і міських голів. Автори чомусь впевнені, що пропорційна система місцевих виборів, де кандидатів обирають за виборчими списками, неприйнятна для України. В мене одразу кілька запитань до вас: по-перше, чому автори не включили сюди вибори до парламенту; по-друге чому ці ініціативи йдуть саме в час президентської кампанії; по-третє, як сприймають всі ці ініціативи в парламенті, зокрема лідери фракцій, які поки що мають владу над депутатами?


32

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Я не буду аналізувати, як сприймають ці пропозиції представники інших фракцій. А що стосується моєї фракції і нашого лідера Литвина, то після того, як ми пройшли у вересні 2007 року до парламенту, вже через місяць ми подали свій законопроект, який повертав виборчу систему України до ситуації , коли виборці мали змогу голосувати за абсолютно конкретну особу, яку вони знали, а не за котів у мішку. Тоді нас чомусь ніхто не захотів підтримати. Тобто на словах всі говорили, що добре, на місцевих виборах має бути мажоритарна система, на парламентських виборах має бути партійна система з відкритими списками, коли сам виборець буде визначати місце людини в списку, і тим самим визначати її потрапляння до Верховної Ради, а не лідер і не виборчий штаб. Але тоді чомусь ніхто не підтримував. Мені цікаво спостерігати, коли за місяць до виборів президента з’являються такі законопроекти. Я би пропонував своїм колегам не ламати списи, а підтримати той законопроект, який вже два роки находиться в парламенті, який ми внесли.

Роман ПОЛІЩУК: Спікер Литвин занепокоєний зменшенням ролі парламентаризму, а відтак і демократії в Україні, принаймні він так сказав на зустрічі з пані Вольванд. На його думку необхідно підвищити роль парламенту та парламентаризму. Не знаю, чи погодитеся ви зі мною, але підвищувати роль парламенту в такому вигляді, як він є сьогодні, навіть страшно.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Литвин розглядає парламент як інститут, без якого розвиток демократії стає абсолютно …

Роман ПОЛІЩУК: Зрозуміло, але в такому вигляді, ви уявляєте, що це буде?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: А що мається на увазі «такий вигляд»? Вигляд такий, який сформований виборцями. Якщо виборці не задоволені тим, яким є парламент, вони мають взяти результати виборів 2007 року і подивитися, кому вони віддали 34%, кому віддали 30%, а кому 4%. Очевидно помилилися, тому що якби був інший склад парламенту, інші пропорції, то ті, які не несуть конфронтацію і деструктив, мали б набагато менше голосів, ніж вони сьогодні мають, а більше голосів мали б, вибачте, ми, бо ми працюємо над законопроектами, жодного разу не блокували трибуну, намагаємось в найскладніших ситуаціях вийти на позитивне рішення. Я думаю, що тут на себе мають взяти відповідальність і виборці.

Роман ПОЛІЩУК: В пояснювальній записці до згаданого законопроекту депутатів нунсівців вони зазначають, що повернення мажоритарної системи місцевих виборів значно підвищить довіру українців до виборів і до влади. Я знаю, що ви депутат не першого скликання і пам’ятаєте часи принаймні змішаної системи виборів Чи справді тоді довіра народу до влади була більшою, аніж за цієї системи?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Ви правильно поставили питання про довіру народу до влади взагалі. За час, який минув, за декілька років, я моржу сказати за приблизно 6-7 років довіра народу до влади в цілому зменшилась. Якщо подивитися зараз рейтинги інституту президента, кабміну, парламенту і навіть судової гілки влади, яка має бути святіше Папи Римського, бо їй треба довіряти, вони надзвичайно низькі. Зменшилися навіть рейтинги таких інститутів, які традиційно користувалися довірою. Тобто оцей нігілізм, ця невіра у владу і різні інститути влади збільшується. Тому мені здається, що це проблема не тільки парламенту, хоча і парламенту теж, але це проблема всієї влади в цілому. І я не кажу лише про Київ, бо відомо, що влада в регіонах належить тій чи іншій політичній силі, і розстановка всіх кадрів відбувається практично з активістів цієї партійної сили. Тому мені здається, що всі, хто сьогодні долучені до політикуму, до політичного процесу, мають брати на себе відповідальність і реалізовувати цю відповідальність.

Роман ПОЛІЩУК: До речі, а на чому ґрунтувався пошук компромісу між опонентами під час ухвалення якихось ключових рішень в парламентах які обиралися за змішаною системою, якщо порівняти їх з нинішньою системою, адже торгувалися мабуть за будь-якою системою, але на чому саме ґрунтувався компроміс?

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Якщо відверто, змішана система виборів краща ніж та, яка зараз є. Як би там не критикували когось, що на округах купували голоси і таке інше, але за великим рахунком ситуація, коли половина парламенту обиралась за мажоритарною системою, тобто це люди, які були прив’язані до округу… Ну, не буду зараз абсолютизувати, бо виборці згадають


33

депутатів, які під час виборчої кампанії на своєму окрузі поклали труби для газифікації, а потім, коли їх обрали, ці труби вивезли і так нічого не газифікували. Тому і ця система не ідеальна. Але отакий баланс між тими депутатами, які були безпосередньо в окрузі, і тими депутатами, які уособлювали якесь політичне чим законодавче начало, які більше займались процесом законотворення, давав кращі результати, ніж нинішня ситуація, коли виборці фактично не можуть вплинути на те, хто буде в парламенті.

Documents

РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.uaВ частности , согласно документу Яворивского , в 2010 году планируется отпраздновать