Звіт з оцінки вихідного рівня:

Харківська та Львівська області

Вікторія Тимошевська

М&О/Координатор досліджень та

Саша Ламштайн М&О Радник

Київ, січень 2008 року

Звіт з оцінки вихідного рівня:

Харківська та Львівська області

Вікторія Тимошевська

М&О/Координатор досліджень та

Саша Ламштайн М&О Радник

Київ, січень 2008 року

This report is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID). The contents are the

responsibility of JSI Research & Training Institute, Inc. and do not necessarily reflect the views of USAID or the United States Government.

Це звіт було розроблено завдяки щедрій підтримці американського народу за допомоги

Агентства США з міжнародного розвитку. Відповідальність за зміст цього документу несе Інститут Досліджень та Тренінгів Корпорації Джона Сноу; інформація, яка відображена в цьому документі, не завжди поділяє погляди Агентства США з міжнародного розвитку або

Уряду Сполучених Штатів.

3

Зміст

СПИСОК ГРАФІКІВ І ТАБЛИЦЬ............................................................................................................. 4

СКОРОЧЕННЯ ТА АБРЕВІАТУРИ.......................................................................................................... 5

ПОДЯКА ......................................................................................................................................................... 6

I. ВСТУП .................................................................................................................................................... 7

II. МЕТОДОЛОГІЯ ............................................................................................................................... 7

A. СТРУКТУРА........................................................................................................................................... 7

Б. РОЗМІР ВИБІРКИ ................................................................................................................................... 8

B. ПЛАН ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ ............................................................................................................. 9

Г. ЗБІР ДАНИХ........................................................................................................................................... 9

Д. АНАЛІЗ ДАНИХ ................................................................................................................................... 10

III. РЕЗУЛЬТАТИ ................................................................................................................................. 11

A. ПОЧАТКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ......................................................................................................... 11

Б. ПРОСВІТНИЦЬКІ МАТЕРІАЛИ............................................................................................................. 13

В. НАЯВНІСТЬ КОНТРАЦЕПТИВІВ........................................................................................................... 16

Г. ЗНАННЯ І ПРАКТИКА ПОСТАЧАЛЬНИКІВ І ПРАЦІВНИКІВ АПТЕК....................................................... 18

Д. ДУМКИ, ЗНАННЯ ТА ПРАКТИКА КЛІЄНТІВ ......................................................................................... 22

IV. ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ................................................................................................ 26

ДОДАТКОВІ ТАБЛИЦІ............................................................................................................................. 29

4

Список графіків і таблиць

Таблиця 1: Ілюстративна хронологія початкової і контрольної оцінки по фазах проекту .........................8

Таблиця 2: Початкова вибірка досягнута у Харківській та Львівській областях .......................................10

Таблиця 3: Типи медичних установ у вибірці ......................................................................................................11

Таблиця 4: Середня кількість працівників у медичних установах вибірки ..................................................11

Таблиця 5: Характеристики аптек у вибірці .........................................................................................................12

Таблиця 6: Середня кількість працівників у аптеках вибірки ..........................................................................12

Таблиця 7: Характеристики клієнтів медичних установ вибірки ....................................................................13

Таблиця 8: Просвітницькі матеріали (не ті, що були надані РдЗ) наявні у медичних установах вибірки..........................................................................................................................................................................................14

Таблиця 9: Просвітницькі матеріали (не ті, що були надані РдЗ) наявні у аптеках вибірки ....................14

Таблиця 10: Доступ до ІОК/КЗП клієнтів медичних закладів вибірки ..........................................................15

Таблиця 11: Наявність безкоштовних контрацептивів у медичних установах вибірки ............................16

Таблиця 12: Наявність контрацептивів у аптеках вибірки ................................................................................17

Таблиця 13: Практикування ПС/РЗ постачальниками медичних послуг у вибірці, за словами клієнтів..........................................................................................................................................................................................19

Таблиця 14: Обізнаність і спостережнення практикування фармацевтами/провізорами у аптеках вибірки............................................................................................................................................................................21

Графік 1: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що аборт збільшє ризик певних наслідків..............22

Графік 2: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що ІПСШ збільшують ризик певних наслідків.....22

Графік 3: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що можливо зменшити ризик захворіти на ІПСШ або ВІЛ, використовуючи певний метод ...............................................................................................................23

Графік 4: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що люди можуть інфікуватися ІПСШ і не мати жодних симптомів або ознак інфікування.............................................................................................................23

Графік 5: Переважання клієнтів вибірки, які оцінюють метод позитивно (серед усіх клієнтів).............24

Таблиця 15: Оцінка послуг медичних закладів клієнтами медичних закладів у вибірці ..........................25

Таблиця 16: Поточне використання контрацептивів клієнтами медичних закладів у вибірці ................25

Додаткова таблиця 1: Поінформованість про аборти, ІПСШ та ВІЛ серед клієнтів медичних закладів у вибірці ............................................................................................................................................................................29

Додаткова таблиця 2: Ставлення до методів контрацепції серед клієнтів медичних закладів у вибірці..........................................................................................................................................................................................30

5

Скорочення та абревіатури

АРО Академія розвитку освіти СНІД Синдром набутого імунодефіциту КЗП Комунікації, які змінюють поведінку CAMP (МПДК) Мінімальний пакет наявних контрацептивів ККО Кінцеве клієнтське опитування КОК Комбінований оральний контрацептив ДМПА Депо-медроксипрогестерону ацетат або Депо Провера ДВ Дерматовенерологія / дерматовенеролог НК Невідкладна контрацепція ФАП Фельдшерсько-акушерський пункт ІОЗ Інструмент для оцінки закладу ПС Планування сім‘ї ВІЛ Вірус імунодефіциту людини ГШГЗ Школа громадського здоров‘я Гарвардського університету ІОК Інформація, освіта і комунікації ВМЗ Внутрішньо-матковий засіб ЛАМ Метод лактаційної аменореї М&О Моніторинг та оцінка МОЗ Міністерство охорони здоров‘я N Номер (у вибірці) НДО Недержавна організація Ак-гін Акушер-гінеколог ОК Оральні контрацептиви ІОА Інструмент оцінки аптеки ЧПОК Чисто прогестинові оральні контрацептиви АД Асистенти дослідника РЗ Репродуктивне здоров‘я ПРР Підтримка для розробки ринка (дослідна компанія аптеки) ДПРЗН Державна програма «Репродуктивне здоров‘я нації» до 2015 року ІПСШ Інфекції, що передаються статевим шляхом РдЗ Проект Разом до Здоров’я Грн. Українська гривня (місцева валюта) УДРЗ Українське дослідження репродуктивного здоров‘я АМР США Агентство США з міжнародного розвитку УСША Уряд США WAPS (ДБМП) Дослідження бажання і можливості платити

6

Подяка

Разом до Здоров‘я (РдЗ) це п‘ятирічний проект (2005-2010), який фінансується за рахунок Агентства США з Міжнародного розвитку (АМР США) і впроваджується Інститутом Досліджень та Тренінгів Корпорації Джона Сноу у співпраці із Академією сприянь розвитку освіти та Школою громадського здоров‘я Гарвардського університету. Успіхом початкового оцінювання ми завдячуємо усій команді РдЗ. Нашу особливу подяку ми б хотіли висловити працівникам медичних установ та аптек із кожної з задіяних медичних установ та аптек за те, що вони приділили так багато свого часу на впровадження цього оцінювання. Наша команда не змогла б досягти так багато за такий короткий проміжок часу, якби не професійна допомога керівників дослідженням на місцях: Наталії Рахмаїл у Харківській області та Ірини Дзьоби у Львівській області. Ми також дуже вдячні за працю і відданість більш ніж шестидесятьом Асистентам Дослідників у цих областях, які проводили інтерв‘ю і збір даних. Оксана Артюр неоціненно допомогла нам у введенні усіх даних в Базу даних проекту. Серед людей з команди РдЗ, які зіграли особливо важливу роль у написанні цього звіту, можна виділити Ярослава Коломійця, який компетентно і ефективно працював із складними файлами з даними і розробляв таблиці для усього звіту. Аста-Марія Кенні, Директор проекту РдЗ, і Лаурентіу Стен, Заступник директора проекту, брали безпосередню участь в усіх аспектах цього оцінювання – відбір індикаторів, розробка інструментів, відбір методології і вибірок, а також аналіз даних і звітність. Без їхньої участі, ця робота і цей звіт не були б тим, чим вони є сьогодні.

7

I. Вступ Разом до Здоров‘я (РдЗ) є багатокомпонентним проектом, метою якого є зниження рівня абортів, небажаних вагітностей, та інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), і одночасне збільшення використання сучасних методів контрацепції. РдЗ використовує «системний підхід» для досягнення своєї мети – роботу із звичайним людьми, постачальниками послуг у сфері охорони здоров‘я, медичними установами, та аптеками, які пропонують або мають пропонувати сучасні методи контрацепції. Основні стратегії проекту:

1. Покращити послуги планування сім‘ї та репродуктивного здоров‘я, які надаються медиками; 2. Збільшити обізнаність населення і пропагувати зміну поведінки; 3. Покращити наявність та доступність контрацептивів, і 4. Підтримувати політику та впровадження систем для покращення послуг.

Влітку 2006 року, працівники РдЗ провели оцінку вихідного рівня медичних установ та аптек, самі провели екзит-опитування клієнтів, збір статистики по установах та інформації про наявність товарів контрацепції та їхніх цінах. Звіт представляє результати оцінки вихідного рівня в перших двох областях, де працює РдЗ: Харківській на Східній Україні, та Львівській на Західній. Основною метою оцінки вихідного рівня було оцінити теперішній статус знань, ставлення і впровадження, якості послуг та доступності товарів планування сім‘ї/репродуктивного здоров‘я (ПС/РЗ), з метою підтримки розробки проекту і для того, щоб створити базу для порівняння для вимірювання впливу РдЗ у майбутньому. Шляхом проведення контрольних оцінок пізніше у циклі проекту, РдЗ оцінюватиме, чи є заходи проекту ефективними і дієвими у тому, як вони втілюються у бажані результати і очікуваний вплив. Таким чином, працівники РдЗ також зможуть визначити сфери успіху, а також сфери, які потребують покращення. Основна інформація, у моніторингу якої був зацікавлений проект протягом оцінки була наступна:

Обізнаність клієнтів з критичних питань ПС/РЗ, їхнє ставлення до методів контрацепції, отримання ними контрацепції або рецепту1, і чи задовольняє їх їхній візит до медичного закладу;

Навички консультування медичного персоналу і надання ними найважливішої інформації з питань ПС/РЗ клієнтам, за оцінкою клієнтів;

Забезпеченість медичних установ безкоштовними контрацептивами для малозабезпечених клієнтів, і демонстрація ними інформаційних, освітніх та комунікативних (ІОК) матеріалів;

Забезпеченість аптек мінімальним «набором» методів контрацепції, які продаються за середніми або цінами — Мінімальний Пакет Наявних Контрацептивів (МПДК) – CAMP, а також демонстрація ними інформаційних, освітніх та комунікативних (ІОК) матеріалів.

II. Методологія A. Структура

У кожній із цільових областей оцінка мала напівекспериментальну структуру із однаковими зрізами різних вибірок. Така структура дозволить порівнювати результати між точками та областями. Через брак часу, людських ресурсів, та обмеження бюджету, було прийняте рішення не збирати дані у контрольних областях. Це обмежує можливість робити висновки щодо того, чи зміни сталися завдяки заходам, проведеним проектом. Але у наступні роки дані збиратимуться у нових областях, де проекту ще необхідно розпочати свою діяльність. Ці дані слугуватимуть, як порівняльна група. Дані представлені у цьому звіті є виключно даними із первинних опитувань у перших областях РдЗ – Харківській та Львівській (назвемо це A1). Дані знову збиратимуться у цих двох областях восени 2007 року (A2). В той же час, первинні дані будуть збиратися у п‘яти нових областях проекту (Б1). З 1 Оскільки система рецептів не функціонує в Україні на даний момент, для цілей проекту, під рецептом ми розуміємо формальний або неформальний рецепт, включно із папірцем із інформацією щодо продукту.

8

допомогою порівняння даних 2006 і 2007 років з Харкова та Львова (A1 і A2), а також порівнюючи дані 2007 року із Харкова та Львова (A2) із даними 2007 року з додаткових областей (Б1), Разом до Здоров‘я матиме змогу продемонструвати і довести, що зміни сталися завдяки діяльності проекту. Таблиця 1: Ілюстративна хронологія початкової і контрольної оцінки по фазах проекту

ФАЗА ПРОЕКТУ ДНІПРОПЕТРОВСЬК ОДЕСА ПОЛТАВА ВІННИЦЯ ВОЛИНЬ

Початкова

Кінцева

В кожний проміжок часу дані збираються по ПС/РЗ клієнтів, установ, і аптек. Клієнти включають в себе жінок, які приходять до медичних установ на щорічну перевірку, акушерсько-гінекологічну консультацію або на повторний візит, аборт, народження або на огляд вагітних. Медичні установи, які надають, або повинні надавати послуги ПС/РЗ були обрані методом випадкового вибору, як описано нижче. Дані також збиралися із трьох аптек біля кожної із обраних медичних установ. Відповідними медичними установами були ті, які пропонували послуги ПС/РЗ в кожній з областей, включно з:

Обласними лікарнями Обласними пологовими будинками Обласними центрами планування сім‘ї Обласними жіночими консультаціями Міськими лікарнями Міськими пологовими будинками Міськими жіночими консультаціями Поліклініками Районними лікарнями із ак-гін відділами Районними жіночими консультаціями.

Типи установ, де очікувалося дуже мало клієнтів ПС/РЗ щодня, були виключені із вибірки, тому що було б надто економічно неефективно збирати дані у таких місцях. Це такі місця як: фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), амбулаторії, та офіси сімейних лікарів. Б. Розмір вибірки

Розмір вибірки розраховувався за допомогою програми PC Size (Даллас Г.Е. (Dallal, G.E.) 1986 рік), «PC-SIZE: Програма для визначення розмірів вибірок», Американський Статист (The American Statistician, 40,52) із головним індикатором використання контрацепції на теперішній момент, силою .80 і 95% рівнем довіри. Для цього був використаний рівень використання контрацептивів у 2004 році - 46.9% (ДБМП (WAPS) 2004 рік). Для того, щоб визначити статистично суттєву зміну у п‘ять відсотків (з 46.9% до 51.9%), розмір вибірки мав би бути принаймні 1.600 у групі (область, міська/сільська місцевість, і проміжок часу). Розмір вибірки є завжди компромісом між можливістю зібрати дані із вибірки даного розміру і ідеальним розміром вибірки. В даному випадку, виявилося неможливо зібрати таку велику вибірку із обмеженим бюджетом проекту і очікуваними географічними обмеженнями проекту. Отже, розмір вибірки було визначено як 450 осіб на область – порівну розділених між сільською та міською місцевостями, для того, щоб створити умови для міських/сільських порівнянь. Цей розмір вибірки має дати можливість визначити статистично суттєві відмінності 13 відсотків. Це означає, що, хоча можливі невеликі відхилення, розмір вибірки не дозволить РдЗ стверджувати, що помічені відмінності менше ніж 13 відсотків між областями або між відрізками часу невипадкові. Для того, щоб контролювати логістику, було вирішено, що для оцінки кожної області буде випадково вибрано 30 медичних закладів (15 сільських та 15 міських). У кожному з них, буде проведено 15 клієнтських опитувань, що дозволить досягти загальної кількості 450.

9

B. План формування вибірки

У кожній області формування вибірки починалося із відбору критеріїв. Для того, щоб випадково обрати установи, був розроблений список усіх установ, які надають (повинні надавати) послуги з ПС/РЗ у кожній області (Харківська область – 38 установ, Львівська область – 47 установ). Потім установи у кожній з областей були перелічені, організовані за місцем розташування (міські/сільські) і кількістю клієнтів. Потім було обрано п‘ятнадцять установ у сільських місцевостях і 15 у міських2 використовуючи метод вірогідності пропорційно до розміру (ВПР). Розмір, у цьому випадку, стосувався кількості клієнтів або загальної кількості клієнтів жінок, які отримали послуги в медичних установах (аборти, антенатальний догляд, щорічні візити до гінеколога) у минулому році. Кожного дня, коли збиралася інформація, усіх клієнтів, які залишали територію обраної установи/відділу запрошували заповнити опитувальник. Це тривало, поки п‘ять жінок того дня не погоджувалися, і були визнані підходящими (див. нижче) для того, щоб взяти участь оцінюванні. Так повторювалося три дні, доки 15 клієнтів не заповнювали опитувальник.3 Дані збиралися на території обраного лікувального закладу, і, на додачу до кожного закладу, у трьох аптеках, які обиралися методом випадкового пошуку. Г. Збір даних

Дані збиралися асистентами дослідників (АД), - уважно вибраними із числа медичних студентів або провайдерів середньої ланки, які брали участь у одноденних тренінгах, проведених працівниками РдЗ щодо мети дослідження, поводження із клієнтами, і збору даних, використовуючи інструменти, описані нижче. Тренінг проводився великою мірою для того, щоб пересвідчитися, що особисті уявлення не впливатимуть на жодні із записаних результатів, а також для того, щоб забезпечити те, що жінок (клієнток установ) належним чином просять про їхню згоду брати участь в оцінюванні. Дані збиралися за допомогою наступних інструментів:

Інструмент для оцінки закладу (ІОЗ): Це простий список для збору базової інформації про медичні установи для оцінки наявних ресурсів, таких як ІОК матеріали, медичний персонал і безкоштовні контрацептиви. В середньому, на заповнення кожного ІОЗ пішло 10 хвилин. ІОЗ дає змогу РдЗ визначити, чи доступні для населення та медичного персоналу матеріали РдЗ або інші матеріали, і чи використовуються вони. Ця форма також оцінює наявність безкоштовних контрацептивів різних типів в установах.

Кінцеве опитування пацієнтів (ККО): Це опитувальник, який адмініструвався власними зусиллями, і був розроблений з метою оцінки клієнтських знань та ставлення щодо різних методів контрацепції, аборту, ІПСШ та їхнього досвіду. Він також запитує клієнтів щодо їх співпраці та загального вдоволення постачальником медичних послуг, з яким(и) вони спілкувалися того дня. Зазвичай, кожне ККО забирало близько 12-ти хвилин.

Інструмент оцінки аптеки (ІОА): Це стосується загальної інформації щодо аптек, включно із місцем знаходження, доступними ІОК матеріалами, доступними сучасними методами контрацепції (за маркою) та їхніми цінами. Він також включає список спостереження за спілкуванням працівників аптеки з клієнтами. В середньому, кожен ІОА забирав 20 хвилин.

Усі інструменти спочатку розроблялися англійською мовою. Потім їх перекладали, попередньо тестували, і виправляли, якщо це було необхідно. Оскільки населення України спілкується двома

2 Вісім ак-гін відділів і сім центрів ПС/жіночих консультацій були випадково обрані, використовуючи ВПР в кожному регіоні (сільському/міському). 3 В ідеальному варіанті, вибірковий інтервал повинен був би вираховуватися діленням середньої кількості очікуваних клієнтів за три дні збору даних на бажаний «безпечний» розмір вибірки (бажаний розмір – 15 плюс додаткові 20% для поправки на тих, хто не дав відповідей). Але, цифри із кількістю клієнтів є зазвичай ненадійними, а також потік клієнтів із дня на день варіюється. З цієї причини ми підходили до усіх підходящих жінок. Ми вважаємо, що обирання перших клієнтів на противагу клієнтам, які прийшли протягом дня, не спричинило суттєвих відмінностей.

10

мовами, при тому, що українська є більш вживаною на Заході, а російська – на Сході, ККО перекладалося на обидві мови. Після прибуття до вибіркової установи, після зустрічі із її головним лікарем або визначеною відповідальною особою, АДи розміщували стіл із ККО, сувенірними подарунками для клієнтів і напоями для жінок. Як вже було зазначено, до усіх жінок, які ішли із закладу підходили АДи із пропозицією прийняти участь в оцінюванні шляхом заповнення ККО. До жінок зверталися у різних місцях, в залежності від установи/відділення, і просили згоди на участь. Жінкам пояснювали, що заповнення опитувальника є необов‘язковим, анонімним, і конфіденційним, і що воно забере у них приблизно 10 хвилин. Після висловлення цікавості, оцінювали чи підходить кожна жінка для оцінювання за певними критеріями. Вважалося, що вона підходить, якщо вона…

Була репродуктивного віку (15 - 49 років); НЕ була у процесі активного планування/намагання завагітніти; НЕ мала гістеректомії (видалення матки); і НЕ консультувалася з проблем безпліддя.

Якщо жінка підходила, її просили заповнити опитувальник. Оскільки ККО були самостійними, не примусовими, і анонімними, заповнення опитувальника вважалося згодою. Кожен заповнений опитувальник запечатували у конверт для забезпечення конфіденційності. Після повернення опитувальника і запечатування його у великий конверт, жінці видавався маленький подарунок (пенал і ручка вартістю 12 грн. або 2,10 дол.). ІОЗ заповнювався на 2ий день збору інформації у закладі, оскільки це давало АДам можливість ближче познайомитися із закладом. ІОЗ заповнювався шляхом спостереження за наявністю інформаційних та освітніх матеріалів з ПС/РЗ (напр. плакатів та брошурок) і запитань до головного лікаря або визначеної відповідальної особи щодо наявності безкоштовних контрацептивів і кількості працівників установи. Після того, як були зібрані усі ККО і заповнений ІОЗ, відвідувалися аптеки. АДи спочатку відвідували аптеку, яка знаходиться на території лікувальної установи або поряд із нею (за виключенням спеціалізованих аптек, наприклад таких, які спеціалізуються на кардіологічних ліках, наприклад). Після цього АДи проходили приблизно 500 метрів в будь-якому напрямку від медичного закладу до найближчої аптеки і заповнювали другий ІОА. Наостанок, вони ішли ще 500 метрів, знову у довільному напрямку, для того, щоб заповнити останній ІОА. Після заповнення, інструменти по оцінці перевозилися до Центру Планування Сім‘ї та Репродуктивного Здоров‘я у кожній області, де працівники РдЗ уважно передивлялися усі заповнені інструменти. Для кожної установи, повний набір інструментів складався із одного заповненого ІОЗ, 15 ККО і трьох ІОА. Для такої початкової оцінки у Харківській та Львівській областях загальна досягнута вибірка представлена у таблиці 2 нижче. Таблиця 2: Початкова вибірка досягнута у Харківській та Львівській областях

ХАРКІВ ЛЬВІВ ІНСТРУМЕНТ ОПИТУВАННЯ / НАСЕЛЕННЯ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

ЗАГАЛОМ

Клієнти, які дали інтерв‘ю 219 247 466 213 225 438 904 Медичні заклади, які були оцінені 15 15 30 14 15 29 59 Аптеки, які були оцінені 51 38 89 41 44 85 174 Д. Аналіз даних

Дані були введені, відсортовані та проаналізовані із використанням бази даних проекту MS Access. Введення даних проводилося позаштатним асистентом дослідника, якому надали базову інформацію

11

щодо цілей та методології оцінювань. Потім дані були розбиті по областях, місцезнаходженню (міські/сільські), та, інколи, по типу закладу. Дані були проаналізовані у MS Access. Важливо зазначити, що середні цифри по областях, представлених тут базуються на вибірках із переважанням даних по сільських місцевостях та ак-гін відділеннях. Таким чином, вони є не стільки середніми для клієнтів у кожній області, скільки вони є середніми для клієнтів вибраних закладів і місцевостей. III. Результати A. Початкові характеристики

Як було зазначено раніше, дані збиралися по установам, аптекам і у клієнтів. Їхні початкові характеристики представлені в наступних таблицях. Як показано у таблиці 3, у обох областях трохи більше половини усіх відвіданих установ були стаціонарними закладами. Кількість і типи постачальників у цих установах були різноманітними (див. таблицю 4), в залежності від того, чи була установа у сільській чи міській місцевості. Міські лікувальні установи у обох областях мали набагато більшу чисельність акушерів-гінекологів, що можна було передбачити, оскільки у них зазвичай більше навантаження по кількості пацієнтів і вони надають послуги вищого рівня, що потребує спеціалістів. В середньому, у сільських лікарнях Харківської області виявилося в п‘ять разів більше сімейних лікарів ніж в сільських установах Львівської області, що відображає увагу, яку приділяють сімейній медицині у Харківській області. Таблиця 3: Типи медичних установ у вибірці, по області і міському/сільському розміщенню (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=14 N=15 N=29 N=15 N=15 N=30 ТИП УСТАНОВИ

# % # % # % # % # % # % Стаціонарні 7 50.0% 9 60.0% 16 55.2% 8 53.3% 8 53.3% 16 53.3% Амбулаторні 7 50.0% 6 40.0% 13 44.8% 7 46.7% 7 46.7% 14 46.7% Таблиця 4: Середня кількість працівників у медичних установах вибірки, по типу провайдера, області і міському/сільському розміщенню (середня кількість)

ЛЬВІВ ХАРКІВ

Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом ТИП ПРОВАЙДЕРА

N=14 N=15 N=29 N=15 N=15 N=30

Акушери-гінекологи 4 18 11 5 17 11

Мін. 1 3 1 1 5 1

Макс. 9 43 43 10 57 57

Фельдшери 4 6 5 9 7 8

Мін. 4 4 4 3 3 3

Макс. 4 8 8 13 10 13

Акушерка 5 25 15 5 18 10

Мін. 1 8 1 1 2 1

Макс. 14 62 62 8 73 73

Сімейні лікарі 2 2 2 11 3 10

Мін. 2 1 1 4 3 3

Макс. 2 3 3 20 3 20

12

У таблицях 5 та 6, нижче, наведені результати звітів по типу і працівникам аптек вибірки. В обох областях, Харківській і Львівській, більше половини відвіданих аптек належали до мереж і були у приватній власності. У Харківській області, достатньо великий відсоток аптек (40.4%) знаходиться у громадській власності, і лише 21.2% - у Львівській області. У Львівській області, 15.3% аптек були позначені як ні приватні, ні громадські. Це сталося, швидше за все, через непорозуміння або брак інформації щодо форми власності у працівників аптеки. Забезпечення аптек працівниками у обох областях в сільській та міській місцевостях було приблизно однаковим. В середньому, в аптеках працює 3-4 провізори4, 2-3 фармацевта, та 3 продавця. Таблиця 5: Характеристики аптек у вибірці, по області та міському/сільському розміщенню (кількість та відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ

Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=41 N=44 N=85 N=51 N=38 N=89 ХАРАКТЕРИСТИКИ АПТЕКИ

# % # % # % # % # % # % Тип аптеки Мережа 21 51.2% 25 56.8% 46 54.1% 35 68.6% 19 50.0% 54 60.7%Незалежні 20 48.8% 19 43.2% 39 45.9% 15 29.4% 18 47.4% 33 37.1%

Тип власності аптеки Приватні 21 51.2% 32 72.7% 53 62.4% 25 49.0% 25 65.8% 50 56.2%Державні 12 29.3% 6 13.6% 18 21.2% 26 51.0% 10 26.3% 36 40.4%Інші 7 17.1% 6 13.6% 13 15.3% 0 0.0% 1 2.6% 1 1.1%

Розміщення стосовно закладу ПС/РЗ У закладі 13 31.7% 11 25.0% 24 28.2% 15 29.4% 11 28.9% 26 29.2%< 500 метрів від закладу 15 36.6% 14 31.8% 29 34.1% 14 27.5% 10 26.3% 24 27.0%501 - 1000 метрів від закладу 8 19.5% 16 36.4% 24 28.2% 11 21.6% 10 26.3% 21 23.6%> 1000 метрів від закладу 5 12.2% 3 6.8% 8 9.4% 11 21.6% 7 18.4% 18 20.2%

Таблиця 6: Середня кількість працівників у аптеках вибірки, по типу працівників, області та міському/сільському розміщенню (середня кількість)

ЛЬВІВ ХАРКІВ

Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом ТИП ПРАЦІВНИКІВ АПТЕКИ

N=41 N=44 N=85 N=51 N=38 N=89

Провізори 3 3 3 3 4 3

Мін. 1 1 1 1 1 1

Макс. 6 8 8 10 8 10

Фармацевти 2 2 2 2 3 3

Мін. 1 1 1 1 1 1

Макс. 7 7 7 6 7 7

Продавці 3 3 3 2 4 3

Мін. 1 1 1 1 1 1

Макс. 5 5 5 6 8 8

Як ілюструє таблиця 7, не було значних відмінностей між областями та місцем розміщення (міське/сільське) по клієнтським характеристикам. Середній вік клієнтів у лікувальних установах був 28 років у Львові та 29 років у Харкові. У обох областях більш ніж три чверті клієнтів були заміжніми або у незареєстрованому союзі. Оскільки немає підстав припустити, що в одній області

4 Провізори – це фармацевти із вищою освітою.

13

буде більше заміжніх клієнтів, ніж в іншій, ці результати забезпечують те, що вибірки у кожній області випадкові і репрезентативні щодо клієнтів закладу. Що стосується причин, через які клієнти зверталися до лікувальної установи, у Львові, основними причинами були консультації (30.6%), щорічна перевірка (19.4%), та ведення вагітності (22.6%), в той час як у Харкові основними причинами були консультації (33.3%) та щорічна перевірка (35.0%). Лише 8.4% клієнтів у Харкові відвідували лікувальні установи з метою ведення вагітності. Таблиця 7: Характеристики клієнтів медичних установ вибірки, по області та сільському/міському місцю проживання (кількість та відсоток, крім місць, де зазначена середня кількість)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=213 N=225 N=438 N=219 N=247 N=466

ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛІЄНТІВ МЕДИЧНИХ

УСТАНОВ # % # % # % # % # % # %

Вік Середній вік 28.7 27.8 28.2 29.7 28.4 29.0 Вікові рамки

16-19 років 13 6.1% 16 7.1% 29 6.6% 21 9.6% 26 10.5% 47 10.1%20-25 років 72 33.8% 86 38.2% 158 36.1% 52 23.7% 79 32.0% 131 28.1%26-30 років 51 23.9% 57 25.3% 108 24.7% 51 22.3% 57 23.1% 108 23.2%30+ років 77 36.2% 65 28.9% 142 32.4% 95 43.4% 85 34.4% 180 38.6%

Сімейний статус

Заміжні офіційно 154 72.3% 158 70.2% 312 71.2% 145 66.2% 124 50.2% 269 57.7%

Громадянський шлюб 8 3.8% 17 7.6% 25 5.7% 33 15.1% 64 25.9% 97 20.8%Розлучені 12 5.6% 13 5.8% 25 5.7% 12 5.5% 14 5.7% 26 5.6% Вдови 1 0.5% 3 1.3% 4 0.9% 0 0.0% 4 1.6% 4 0.9% Самотні 31 14.6% 32 14.2% 63 14.4% 22 10.0% 33 13.4% 55 11.8%

Основа мета візиту до закладу Консультація 67 31.5% 67 29.8% 134 30.6% 71 32.4% 84 34.0% 155 33.3%Щорічна перевірка 43 20.2% 42 18.7% 85 19.4% 90 41.1% 73 29.6% 163 35.0%Запланований повторний візит 12 5.6% 14 6.2% 26 5.9% 14 6.4% 25 10.1% 39 8.4% Контрацепція /послуги ПС 9 4.2% 8 3.6% 17 3.9% 10 4.6% 18 7.3% 28 6.0% Аборт 9 4.2% 12 5.3% 21 4.8% 4 1.8% 14 5.7% 18 3.9% Народження 29 13.6% 27 12.0% 56 12.8% 14 6.4% 10 4.0% 24 5.2% Ведення вагітності 44 20.7% 55 24.4% 99 22.6% 16 7.3% 23 9.3% 39 8.4%

Б. Просвітницькі Матеріали

Хоча проект РдЗ розробив і розповсюдив просвітницькі матеріали для покращення обізнаності клієнтів і поширення практики сімейного планування, на час проведення опитування матеріали ще не були розроблені. Таким чином, протягом проведення початкових оцінок, зазначені просвітницькі матеріали включають в себе не ті матеріали, які були розроблені проектом. Було виявлено, що більше ніж 60% лікувальних закладів у Харківській та Львівській областях мали плакати про сучасні методи ПС ще до впровадження проекту РдЗ (див. таблицю 8 нижче). Брошури були більш доступні у лікувальних закладах Харківської області (67%) у порівнянні із Львівськими закладами (55%). ІОК матеріали (плакати і брошури) були набагато більш доступними у міській місцевості у порівнянні і сільською місцевістю у Львівській області, де 80% установ у міській місцевості мали виставлені плакати та 67% мали брошури, в той час як у сільській місцевості лише 43% мали виставлені плакати та 43% мали брошури. Відмінна ситуація спостерігалася у Харківській області, де більше сільських закладів мали плакати і брошури для клієнтів — 67% сільських

14

лікарняних установ мали плакати і 87% мали у наявності брошури, у порівнянні із міськими установами, серед яких 60% мали плакати і 47% мали у наявності брошури. Більшість плакатів були вироблені Українською Асоціацією Планування Сім‘ї у співробітництві з Асоціацією Планування Сім‘ї ООН або працівниками закладу. Майже усі наявні брошури були вироблені фармацевтичними компаніями і стосувалися комбінованих оральних контрацептивів. Ці результати показують, що пріоритетними для зусиль по розповсюдженню просвітницьких матеріалів мають бути лікувальні установи у сільській місцевості у Львівській області, та міські заклади у Харківській області. Було зазначено, що більшість просвітницьких матеріалів фокусувалися на певних методах контрацепції і не надавали інформацію щодо інших. Матеріали РдЗ повинні бути зрозумілими і інформувати про ряд методів. Таблиця 8: Просвітницькі матеріали (не ті, що були надані РдЗ) наявні у медичних установах вибірки, по області та міській/сільській місцевості (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=14 N=15 N=29 N=15 N=15 N=30

ТИПИ ПРОСВІТНИЦЬКИХ МАТЕРІАЛІВ З ПС/РЗ У

ЛІКУВАЛЬНИХ УСТАНОВАХ # % # % # % # % # % # %

Плакат (и) Виставлені 6 42.9% 12 80.0% 18 62.1% 10 66.7% 9 60.0% 19 63.3%Не демонструються 8 57.1% 3 20.0% 11 37.9% 5 33.3% 6 40.0% 11 36.7%

Брошури Виставлені або ті, що можна брати з собою 6 42.9% 10 66.7% 16 55.2% 13 86.7% 7 46.7% 20 66.7%Виставлені 1 7.1% 7 46.7% 8 27.6% 1 6.7% 1 6.7% 2 6.7% Брати з собою 5 35.7% 3 20.0% 8 27.6% 12 80.0% 6 40.0% 18 60.0%

Не демонструються 8 57.1% 5 33.3% 13 44.8% 2 13.3% 7 53.3% 10 33.3% Що стосується аптек, лише 30% та 21% у Харківській та Львівській областях відповідно мали плакати не РдЗ про сучасні методи ПС. Знову ж таки, наявність брошур про сучасні методи ПС у аптеках була вища у Харкові (45%) у порівнянні із Львовом (24%). Як у Львові, так і у Харкові, більше аптек мали плакати і брошури у сільській місцевості, ніж у містах — 24% та 26%, відповідно, у сільській місцевості у Львові 18% та 21% - у містах Львівської області, та 43% і 69% у сільській місцевості в Харківській області проти 13% для плакатів і брошур в містах Харківської області. Ці результати свідчать про те, що зусилля по розповсюдженню просвітницьких матеріалів мають концентруватися на аптеках в містах обох областей. Таблиця 9: Просвітницькі матеріали (не ті, що були надані РдЗ) наявні у аптеках вибірки, по області та міській/сільській місцевості (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=41 N=44 N=85 N=51 N=38 N=89

ТИПИ ПРОСТВІНИЦЬКИХ МАТЕРІАЛІВ З ПС/РЗ У

АПТЕКАХ # % # % # % # % # % # %

Плакат (и) Виставлені 10 24.4% 8 18.2% 18 21.2% 22 43.1% 5 13.2% 27 30.3%Не демонструються 31 75.6% 36 81.8% 67 78.8% 29 56.9% 33 86.8% 62 69.7%

Брошури Виставлені або ті, що можна брати з собою 11 26.8% 9 20.5% 20 23.5% 35 68.6% 5 13.2% 40 44.9%Виставлені 11 26.8% 7 15.9% 18 21.2% 8 15.7% 0 0.0% 8 9.0% Брати з собою 0 0.0% 2 4.5% 2 2.4% 27 52.9% 5 13.2% 32 36.0%

Не демонструються 30 73.2% 35 79.5% 65 76.5% 18 35.3% 33 86.8% 51 57.3%

15

Метою наявності просвітницьких матеріалів, таких як плакати та брошури, є забезпечення ними клієнтів для читання. Як показано у таблиці 10, лише у половині оцінюваних лікувальних установ (52% клієнтів у Львівській області та 61% у Харківських закладах) звітували про отримання будь-яких матеріалів від постачальників послуг у сфері охорони здоров‘я. Була відмічена мінімальна різниця між закладами у сільській та міській місцевості у Львові (53% проти 51%, відповідно), що було дещо дивним, оскільки набагато менше закладів у сільській місцевості Львівської області мали брошури, ніж заклади у містах (див. таблицю 8). У порівнянні, у Харківській області, клієнти сільської місцевості мали набагато більше шансів отримати матеріали від постачальників, ніж клієнти у містах (71% проти 52% відповідно). Це збігається із результатами представленими у таблиці 8, яка показує, що просвітницькі матеріали швидше доступні у сільській місцевості у порівнянні із міськими закладами Харківської області. Як у Львові, так і у Харкові серед клієнтів, які отримали буд-які друковані матеріали, найчастіше згадуваними були теми (за словами більш ніж 35% клієнтів) ПС, контрацепції та ІПСШ. На додачу, у сільській місцевості Львівської області 57% клієнтів, які отримали матеріали сказали, що у них згадувалося про ВІЛ/СНІД і 33% сказали, що у них згадувалося про аборти. У містах Львівської області, лише 23% та 19% клієнтів відповідно, сказали, що ці теми задувалися у матеріалах, які вони отримали. У Харкові, набагато менше клієнтів зазначали, що у просвітницьких матеріалах, які вони отримали згадувалося про ВІЛ/СНІД або аборти (30% та 25% у сільській місцевості та 15% і 12%, відповідно, у містах). На додачу до наявних і розповсюджених у закладах і аптеках просвітницьких матеріалів, клієнти також можуть піддаватися впливу повідомлень комунікацій, які змінюють поведінку (КЗП) на телебаченні, радіо, і/або в журналах. Приблизно три чверті клієнтів Харкова і Львова пам‘ятають, що бачили щось подібне на ТБ, чули щось по радіо, або читали щось в журналі про сучасні методи контрацепції. Таблиця 10: Доступ до ІОК/КЗП клієнтів медичних закладів вибірки, по області та міському/сільському місцю проживання (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=213 N=225 N=438 N=219 N=247 N=466 ДОСТУП ДО ІОК/КЗП

# % # % # % # % # % # % Отримані і роздруковані матеріали протягом поточного візиту до постачальника медичних послуг 113 53.1% 113 50.2% 226 51.6% 155 70.8% 129 52.2% 284 60.9%Тема(и) згадувані у отриманих друкованих матеріалах: ПС/контрацепція 68 60.2% 69 61.1% 137 60.6% 96 61.9% 81 62.8% 177 62.3%ІПСШ 61 54.0% 39 34.5% 100 44.2% 55 35.5% 42 32.6% 97 34.2%ВІЛ/СНІД 64 56.6% 26 23.0% 90 39.8% 47 30.3% 19 14.7% 66 23.2%Аборти 37 32.7% 21 18.6% 58 25.7% 39 25.2% 16 12.4% 55 19.4%Вагітність і/або ведення вагітності 23 20.4% 26 23.0% 49 21.7% 11 7.1% 18 14.0% 29 10.2%Реклама від фармацевтичної компанії 10 8.8% 17 15.0% 27 11.9% 25 16.1% 16 12.4% 41 14.4%Інша тема 9 8.0% 10 8.8% 19 8.4% 2 1.3% 1 0.8% 3 1.1%.

Протягом останніх 6 місяців бачила щось по телевізору, або чула по радіо, або читала в журналі чи газеті про сучасні методи 144 67.6% 172 76.4% 316 72.1% 170 77.6% 190 76.9% 360 77.3%

16

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=213 N=225 N=438 N=219 N=247 N=466 ДОСТУП ДО ІОК/КЗП

# % # % # % # % # % # % контрацепції

В. Наявність контрацептивів

Таблиця 11 представляє кількість та відсоток закладів вибірки із наявними безкоштовними контрацептивами на час візиту/оцінки. Наявність безкоштовних контрацептивів у лікувальних закладах була дуже низькою у обох областях, як у сільській, так і у міській місцевості. Лише 14% усіх закладів у Львові (17% у вибіркових сільських закладах та 20% в міських закладах вибірки) та 27% у Харкові (33% у вибіркових сільських закладах та 17% в міських закладах вибірки) мали який-небудь тип безкоштовних контрацептивів у наявності для їхніх клієнтів, за словами працівників медичних закладів, у яких брали інтерв‘ю для оцінки закладу. В сільській місцевості у Львівській області, лише один заклад мав безкоштовні контрацептиви—комбіновані оральні контрацептиви (КОК), презервативи, внутрішньо-маткові засоби (ВМЗ) та сперміциди—а у містах Львівської області, лише три заклади мали безкоштовні контрацептиви—ВМЗ та дві установи мали презервативи. У Харкові, шість із закладів, які мали безкоштовні контрацептиви, знаходилися у сільській місцевості, і два у містах. Один із міських закладів мав КОК, а інший – чоловічі презервативи, в той час, як в сільській місцевості заклади мали цілий ряд методів, але безкоштовні ВМЗ, презервативи та КОК були найбільш розповсюдженими. Хоча це тут не представлено, дані були розділені по типу закладу (стаціонарні та амбулаторні), і було виявлено, що наявність була однаково низькою у обох типах закладів у обох областях. Таблиця 11: Наявність безкоштовних контрацептивів у медичних установах вибірки, по області та міському/сільському розміщенню та по методу (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=14 N=15 N=29 N=18 N=12 N=30

ТИП НАЯВНОГО МЕТОДУ КОНТРАЦЕПЦІЇ

# % # % # % # % # % # % Будь-який тип контрацепції доступний безкоштовно 1 7.1% 3 20.0% 4 13.8% 6 33.3% 2 16.7% 8 26.7% Наявні типи Комбіновані оральні контрацептиви 1 7.1% 0 0.0% 1 3.4% 3 16.7% 1 8.3% 4 13.3% Презервативи (чоловічі) 1 7.1% 2 13.3% 3 10.3% 3 16.7% 1 8.3% 4 13.3% Невідкладна контрацепція (Постінор) 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 1 5.6% 0 0.0% 1 3.3% Ін‘єкції (Депо-Провера) 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 1 5.6% 0 0.0% 1 3.3% Внутрішньо-маткові засоби (ВМЗ) 1 7.1% 3 20.0% 4 13.8% 5 27.8% 0 0.0% 5 16.7% Чисто прогестинові таблетки (Екслутон) 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 1 5.6% 0 0.0% 1 3.3% Сперміциди 1 7.1% 0 0.0% 1 3.4% 1 5.6% 0 0.0% 1 3.3%

У аптеках, які ми відвідали у Харківській області, КОК, чоловічі презервативи, та невідкладна контрацепція (НК) були найбільш розповсюдженими сучасними методами ПС (93%, 92% та 72%, відповідно). На додачу, близько 65% аптек мали ВМЗ та сперміциди. Усі інші сучасні методи ПС були наявні у менш ніж 20% аптек – лише 17% мали ін‘єкції; лише 7% мали чисто прогестинові таблетки; і жодна аптека не мала піхвових кілець або пластирів. Не було помічено суттєвих відмінностей між наявністю контрацептивів у сільській та міській місцевості, крім того, що ВМЗ

17

були набагато більш поширеними у сільських аптеках у Харківській області у порівнянні із міськими аптеками (77% у сільській місцевості проти 47% у містах). Так само, у Львівській області, чоловічі презервативи, КОК та НК були найбільш розповсюдженими методами у аптеках вибірки (94%, 85% та 72%, відповідно). Сперміциди були знайдені лише у 48% аптек Львівської області, у порівнянні із 65% у Харківській. І ВМЗ були наявні лише у 31% опитаних аптек у Львівській області—дещо більше ніж в два рази менше ніж у Харківській. Не було суттєвих відмінностей між наявністю сучасних методів ПС у аптеках у сільській та міській місцевості Львівської області, крім того, що у міських аптеках більш вірогідно були наявні КОК на день оцінки (93%) ніж у сільських аптеках (76%). Наявність КОК за низькими цінами (≤10 грн.) була адекватною як у Львівській, так і у Харківській областях, 66% та 69% аптек мали упаковки КОК на один цикл за ціною ≤10 грн. або упаковки на три цикли, які продавалися по одному циклу. Зазначте, що це означає наявність будь-якої марки і ціна вираховується за цикл. Презервативи за низькими цінами (≤ 6 грн. за упаковку із 3 презервативів) були широко розповсюджені (91% та 87% у Львівській та Харківській областях, відповідно). Але ВМЗ за низькими цінами (≤ 25 грн. за штуку) та чисто прогестинові таблетки (≤ 30 грн. за цикл) були наявні рідко. Лише одна аптека у Харківській області серед усіх відвіданих мала повний Мінімальний Пакет Наявних Контрацептивів – МПДК (CAMP), який визначається, як 1 марка таблеток <10 грн., одна марка таблеток між 10 та 20 грн., одна марка таблеток від 20 до 30 грн., одні чисто прогестинові таблетки, одна марка НК, один тип ін‘єкційних контрацептивів (Депо-Провера, Депо Медроксипрогестерону Ацетат або ДМПА), одну марку ВМЗ ціною 25 грн. або менше, і одну марку презервативів. Таблиця 12: Наявність контрацептивів у аптеках вибірки, по області та міському/сільському розміщенню та по методу (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=41 N=44 N=85 N=51 N=38 N=89

ХАРАКТЕРИСТИКА НАЯВНОСТІ КОНТРАЦЕПТИВІВ У АПТЕКАХ

# % # % # % # % # % # % Комбіновані оральні контрацептиви Наявність мінімум однієї марки 31 75.6% 41 93.2% 72 84.7% 48 94.1% 35 92.1% 83 93.3%Середня ціна 35.60 35.44 34.67 34.61 32.22 33.44 Наявність за ціною (цінами) ≤ 10 грн. 26 63.4% 30 68.2% 56 65.9% 38 74.5% 23 60.5% 61 68.5%> 10 грн. та ≤ 20 грн. 28 68.3% 38 86.7% 66 77.6% 49 96.1% 33 86.8% 82 92.1%> 20 грн. та ≤ 30 грн. 9 22.0% 31 72.1% 40 47.6% 38 74.5% 25 65.8% 63 78.0%> 30 грн. 28 68.3% 41 93.2% 69 81.2% 45 88.2% 33 86.8% 78 87.6%

Чоловічі презервативи Наявність мінімум однієї марки 40 97.6% 40 90.9% 80 94.1% 49 96.1% 33 86.8% 82 92.1%Найнижча середня ціна 2.09 3.33 2.71 1.95 3.33 2.52 Середня ціна 3.47 4.83 4.15 3.45 4.24 3.77 Наявність за ціною (цінами) ≤ 6 грн. за упаковку з 3 презервативів 39 95.1% 38 86.4% 77 90.6% 45 88.2% 32 84.2% 77 86.5%> 6 грн. за упаковку з 3 презервативів 11 26.8% 16 37.2% 27 32.1% 16 31.4% 12 31.6% 28 31.5%

Невідкладна контрацепція (Постінор) Наявність мінімум однієї марки 28 68.3% 33 75.0% 61 71.8% 39 76.5% 25 65.8% 64 71.9%Середня ціна 22.37 21.30 21.79 22.92 22.60 22.79 Ін‘єкції (Депо-Провера) Наявність мінімум однієї марки 7 17.1% 5 11.6% 12 14.3% 10 19.6% 5 13.2% 15 16.9%Середня ціна 40.57 53.58 45.99 49.28 34.65 44.40

18

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=41 N=44 N=85 N=51 N=38 N=89

ХАРАКТЕРИСТИКА НАЯВНОСТІ КОНТРАЦЕПТИВІВ У АПТЕКАХ

# % # % # % # % # % # % Внутрішньо-матковий засіб (ВМЗ) Наявність мінімум однієї марки 14 34.1% 12 27.3% 26 30.6% 39 76.5% 18 47.4% 57 64.0%Середня ціна 81.23 104.56 80.92 65.41 67.66 62.65 Наявність за ціною (цінами) ≤ 25 грн. за штуку 6 14.6% 0 0.0% 6 7.1% 20 39.2% 6 15.8% 26 29.2%> 25 грн. за штуку 13 31.7% 12 27.5% 25 29.4% 29 56.9% 16 42.1% 45 50.6%

Чисто прогестинові таблетки (Екслутон) Наявність мінімум однієї марки 2 4.9% 3 7.0% 5 6.0% 3 5.9% 3 7.9% 6 6.7% Середня ціна 65.64 44.65 53.05 65.56 69.15 67.36 Сперміциди Наявність мінімум однієї марки 18 43.9% 23 52.3% 41 48.2% 32 62.7% 26 68.4% 58 65.2%Інші сучасні (Пластир, Нова-Рінг) Наявність мінімум однієї марки 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% МПДК Наявність МПДК 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 1 2.6% 1 1.1% Г. Знання і практика постачальників і працівників аптек

Щодо тих клієнтів, які зверталися за консультацією, щорічною перевіркою, або по запланованому другому візиту, які сказали, що вони НЕ планують вагітніти, постачальники рекомендували використовувати контрацепцію у 58% випадків у Львівській області та у 71% випадків у Харкові. У Львові, 55% цих клієнтів, та у Харкові, 60% клієнтів, сказали, що вони отримали від постачальника або метод ПС, або рецепт на певний метод. Відмінності між сільськими і міськими клієнтами були менше ніж 10% як у Харківській, так і у Львівській областях. Комбіновані оральні контрацептиви, ВМЗ, чоловічі презервативи та сперміциди були найбільш розповсюдженими сучасними методами, які виписували постачальники у обох областях. Серед тих, хто отримав рекомендацію по методу або рецепт (за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, у кого немає партнера), приблизно рівна кількість клієнтів у обох областях та в сільській/міській місцевості відповіли, що вона і постачальник, вона і її партнер, або вона сама вирішували, який метод ПС вона використовуватиме, а не постачальник. В усіх випадках, крім міського Львова, найбільш частою була відповідь, що клієнт разом із постачальником разом обирали метод. Серед клієнтів (за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, у кого немає партнера), трохи більше половини у Львові і Харкові звітували про отримання консультації із ПС під час їхнього візиту. Консультація з планування сім‘ї визначалася, як випадки, коли постачальник говорив мінімум про три з наступних тем ПС: різні методи контрацепції, переваги та ризик обраного методу, побічні ефекти обраного методу, як використовувати обраний метод, і коли прийти знову на повторний візит. Серед вагітних клієнток, лише 50% у Львові (55% та 46% у сільській та міській місцевості, відповідно) та 36% у Харкові (38% та 35% у сільській та міській місцевості, відповідно) сказали, що вони отримали будь-яку консультацію з ПС від будь-кого під час візиту ведення вагітності. Що стосується консультування з ІПСШ, трохи більше половини клієнтів (за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, у кого немає партнера) у обох областях відзначили, що вони отримали інформацію від постачальника з наступних тем: презервативи для попередження вагітності та ІПСШ/ВІЛ, попередження ІПСШ, та симптоми інфекцій, що передаються статевим шляхом. За відповідями клієнтів у обох областях, лише 63% постачальників згадували дві з трьох тем, що стосуються ІПСШ під час візиту — 68% та 59% клієнтів у сільській та міській місцевості

19

Львівської області, відповідно, та 72% і 54% клієнтів у сільській та міській місцевості Харківської області. Хоча це не представлено тут, дані були розбиті по типу закладу (стаціонарні та амбулаторні). У обох областях, незалежно від міського/сільського розміщення, приблизно половина клієнтів отримали адекватні і правильні консультації з ПС, як було визначено раніше. Серед клієнтів з амбулаторних закладів були дещо більш вірогідними відповіді, що постачальники обговорювали теми ПС та РЗ, ніж серед стаціонарних клієнтів. Причина такої різниці швидше за все, через різні типи клієнтів в стаціонарних та амбулаторних закладах. Таблиця 13: Надання послуг з ПС/РЗ постачальниками медичних послуг у вибірці, за словами клієнтів, по області та міському/сільському розміщенню (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом ПРАКТИКИ

ПОСТАЧАЛЬНИКІВ # % # % # % # % # % # %

Серед клієнтів, які прийшли на консультацію, щорічну перевірку, або запланований повторний візит

N=122 N=123 N=245 N=175 N=182 N=357

Постачальник запитав про плани щодо вагітності 73 59.8% 70 56.9% 143 58.4% 118 67.4% 113 62.1% 231 64.7%Постачальник порекомендував використовувати контрацепцію 68 55.7% 74 60.2% 142 58.0% 130 74.3% 124 68.1% 254 71.1%Лише серед вагітних клієнток

N=44 N=55 N=99 N=16 N=23 N=39

Отримали будь-яку консультацію з ПС від будь-кого протягом цього часу під час одного з візитів по веденню вагітності 24 54.5% 25 45.5% 49 49.5% 6 37.5% 8 34.8% 14 35.9%Серед усіх клієнтів, за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, хто не має партнера

N=102 N=103 N=205 N=158 N=158 N=316

Теми ПС, які обговорював постачальник (декілька відповідей): Різні методи контрацепції 72 70.6% 69 67.0% 141 68.8% 110 69.6% 91 57.6% 201 63.6%Переваги та ризики обраного методу 61 59.8% 59 57.3% 120 58.5% 83 52.5% 87 55.1% 170 53.8%Побічні ефекти обраного методу 50 49.0% 51 49.5% 101 49.3% 80 50.6% 76 48.1% 156 49.4%Як використовувати обраний метод 52 51.0% 55 53.4% 107 52.2% 89 56.3% 87 55.1% 176 55.7%Коли повернутися для повторного візиту 42 41.2% 36 35.0% 78 38.0% 82 51.9% 70 44.3% 152 48.1%

Постачальник обговорював 3 із 5 тем ПС 58 56.9% 55 53.4% 113 55.1% 87 55.1% 83 52.5% 170 53.8%

20

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом ПРАКТИКИ

ПОСТАЧАЛЬНИКІВ # % # % # % # % # % # %

Серед усіх клієнтів, за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, хто не має партнера

N=89 N=91 N=180 N=136 N=133 N=269

Ризик аборту 63 70.8% 65 71.4% 128 71.1% 104 76.5% 70 52.6% 174 64.7%Серед усіх клієнтів, за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, хто не має партнера

N=93 N=95 N=188 N=139 N=138 N=277

Симптоми інфекцій, що передаються статевим шляхом 58 62.4% 59 62.1% 117 62.2% 90 64.7% 68 49.3% 158 57.0%Попередження ІПСШ 60 64.5% 51 53.7% 111 59.0% 96 69.1% 79 57.2% 175 63.2%Презервативи для попередження вагітності та ІПСШ/ВІЛ 62 66.7% 65 68.4% 127 67.6% 105 75.5% 90 65.2% 195 70.4%

Постачальник обговорював 2 із 3 тем, що стосуються ІПСШ 63 67.7% 56 58.9% 119 63.3% 100 71.9% 75 54.3% 100 63.2%Серед усіх клієнтів, за виключенням тих, хто не має партнера

N=199 N=216 N=415 N=210 N=230 N=440

Чоловік був присутній під час візиту 17 8.5% 29 13.4% 44 11.1% 11 5.2% 20 8.7% 31 7.0% Серед усіх клієнтів, за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, хто не має партнера

N=109 N=115 N=224 N=165 N=172 N=337

Клієнт отримав: Метод контрацепції 13 11.9% 22 19.1% 35 15.6% 49 29.7% 41 23.8% 90 26.7%Рецепт (офіційний або неофіційний) на метод контрацепції 51 46.8% 38 33.0% 89 39.7% 61 37.0% 52 30.2% 113 33.5%Метод контрацепції або рецепт 64 58.7% 60 52.2% 124 55.4% 110 66.7% 93 54.1% 203 60.2%Ні метод контрацепції, ні рецепт 45 43.1% 55 47.8% 100 44.6% 55 33.3% 79 45.9% 134 39.8%

Серед усіх клієнтів, які отримали метод контрацепції або рецепт, за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, хто не має партнера

N=64 N=60 N=124 N=110 N=93 N=203

Тип отриманого методу (або рецепту) Сперміцид/крем/гель/тампони 7 10.9% 5 8.3% 12 9.7% 6 5.5% 5 5.4% 11 5.4% Презервативи (чоловічі) 3 4.7% 6 10.0% 9 7.3% 10 9.1% 12 12.9% 22 10.8%Презервативи (жіночі) 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% Оральні контрацептиви (таблетки) 17 26.6% 17 28.3% 34 27.4% 35 31.8% 27 29.0% 62 30.5%Ін‘єкції (Депо-Провера) 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 3 0.9% 0 0.0% 1 0.5% Внутрішньо-матковий засіб (ВМЗ) 4 6.3% 5 8.3% 9 7.3% 17 15.5% 10 10.8% 27 13.3%Невідкладна 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 2 1.8% 0 0.0% 2 1.0%

21

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом ПРАКТИКИ

ПОСТАЧАЛЬНИКІВ # % # % # % # % # % # %

контрацепція (Постінор) Жіноча стерилізація 0 0.0% 1 1.7% 1 0.8% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% Чоловіча стерилізація 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% Інше 0 0.0% 4 6.7% 4 3.2% 4 3.6% 3 3.2% 7 3.4%

Серед усіх клієнтів, які отримали метод контрацепції або рецепт, за виключенням вагітних клієнток, тих, хто намагається завагітніти, і тих, хто не має партнера

N=106 N=111 N=217 N=165 N=167 N=332

Хто обирав метод: Клієнтка самостійно 18 17.0% 17 15.3% 35 16.1% 48 29.1% 37 22.2% 85 25.6%Постачальник самостійно 7 6.6% 1 0.9% 8 3.7% 9 5.5% 5 3.0% 14 4.2% Партнер самостійно 3 2.8% 4 3.6% 7 3.2% 1 0.6% 7 4.2% 8 2.4% Клієнт та постачальник разом 34 32.1% 27 24.3% 61 28.1% 49 29.7% 60 35.9% 109 32.8%Клієнт та партнер разом 21 19.8% 35 31.5% 56 25.8% 38 23.0% 29 17.4% 67 20.2%Усі троє 10 9.4% 16 14.4% 26 12.0% 10 6.1% 14 8.4% 24 7.2% Не пам‘ятає 13 12.3% 11 9.9% 24 11.1% 10 6.1% 15 9.0% 25 7.5%

Загалом, працівники аптек були привітними і ставилися до клієнтів з повагою, надавали професійні поради і відповіді на поставлені клієнтами запитання, як відмічають Асистенти Дослідників. Таблиця 14: Обізнаність і спостереження надання фармацевтами/провізорами у аптеках вибірки, по області та міському/сільському розміщенню (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=41 N=44 N=85 N=51 N=38 N=89

ОБІЗНАНІСТЬ ФАРМАЦЕВТІВ ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРАКТИКУВАННЯ

# % # % # % # % # % # % Фармацевт привітний до клієнта Так 38 92.7% 41 93.2% 79 92.9% 49 96.1% 33 86.8% 82 92.1%Ні 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 2 3.9% 2 5.3% 4 4.5% Не спостерігали 3 7.3% 3 6.8% 6 7.1% 0 0.0% 2 5.3% 2 2.2%

Фармацевт відповідає на запити клієнта Так 38 92.7% 43 97.7% 81 95.3% 50 98.0% 38 100.0% 88 98.9%Ні 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% Не спостерігали 3 7.3% 1 2.3% 4 4.7% 1 2.0% 0 0.0% 1 1.1%

Фармацевт ставиться до клієнта з повагою Так 35 85.4% 36 81.8% 71 83.5% 48 94.1% 30 78.9% 78 87.6%Ні 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% 2 3.9% 4 10.5% 6 6.7% Не спостерігали 6 14.6% 8 18.2% 14 16.5% 1 2.0% 4 10.5% 5 5.6%

Рекомендують клієнтам піти до постачальників мед. послуг, які навчалися консультуванню щодо ПС та сучасної контрацепції, які працюють у лікарняних закладах неподалік 12 29.3% 15 34.1% 27 31.8% 30 58.8% 8 21.1% 38 42.7%

22

Д. Думки, знання та практика клієнтів

Що стосується клієнтських знань, майже усі клієнти (більше 90%) у обох областях відповіли, що аборт може збільшити ризик безпліддя та приблизно 80% вказали, що аборт може збільшити ризик викидня у майбутніх вагітностях (див. графік 1 нижче). Більшість клієнтів також вважають, що аборт може збільшити ризик інфекцій (90% у Харкові та 78% у Львові). Відповіді були схожими серед сільського та міського населення у обох областях (див. додаткову таблицю 1). Клієнти також виявили обізнаність щодо ризиків ІПСШ (див. графік 2 нижче). Більше 85% клієнтів у Харкові та більше 75% у Львові відповіли, що ІПСШ можуть збільшити ризик безпліддя та ВІЛ/СНІДУ. Відповіді серед сільських та міських клієнтів у обох областях були схожими (див. додаткову таблицю 1). Графік 1: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що аборт збільшує ризик певних наслідків, по області

Графік 2: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що ІПСШ збільшують ризик певних наслідків, по області

94%92% 90%

78% 81%75%

93% 91%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Безпліддя Інфекції Викидень Знають про 2 абобільше ризиків

Харків

Львів

86%

74%

85%78%

54%47%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Безпліддя Збільшений ризикінфікуванняВІЛ/СНІД

ІПСШ можуть немати симптомів

Харків Львів

23

Щодо способів зменшення ризику інфікування ІПСШ та ВІЛ, маленька кількість клієнтів назвали три основні способи (утримання від сексу, наявність вірного партнера та вірна поведінка зі свого боку, та використання презервативів щоразу під час сексу) без називання невірних способів (напр. інші методи контрацепції) – 12,4% у Львові та 9,1% відсоток у Харкові (див. додаткову таблицю 1). Це може бути через те, що клієнти не повністю зрозуміли, що вони могли назвати більше ніж один спосіб зменшення ризику інфікування. Як показано на графіку 3 нижче, більшість клієнтів називали використання презервативів під час кожного сексуального контакту, як спосіб зменшення ризику інфікування (74% у Львові та 81% у Харкові) та вірну поведінку (68% у Львові та 66% у Харкові). Це контрастує із звітним низьким використанням презервативів - 26.7% клієнтів у Харкові та 24.2% у Львові (див. таблицю 16 нижче). Мало хто назвав утримання (22% у Львові та 14% у Харкові). Це може бути результатом того, що більшість клієнтів були сексуально активними і заміжніми (офіційно чи неофіційно). Графік 3: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що можливо зменшити ризик захворіти на ІПСШ або ВІЛ, використовуючи певний метод, по області

І, наостанок, лише половина клієнтів у обох областях та міській/сільській місцевості зазначили те, що вони знають або вважають, що людина може бути інфікована ІПСШ і не мати жодних симптомів або ознак захворювання/інфекції (див. графік 4 нижче та додаткову таблицю 1). Графік 4: Відсоток клієнтів вибірки, які відповіли, що люди можуть інфікуватися ІПСШ і не мати жодних симптомів або ознак інфікування, по області

Клієнтів теж запитували про їхнє ставлення до кожного методу контрацепції, із можливістю зазначити, що вони не знають, як оцінити метод. Їх просили оцінити кожний метод по шкалі від 1 до 5, де 1 вказує на дуже негативне ставлення, а 5 – дуже позитивне ставлення, беручи до уваги

81%74%

66% 68%

14%22%

1% 3%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Завждивикористовуютьпрезервативи

Вірна поведінка Утримання відсексу

Не знаю

Харків Львів

54%47%

20% 17%26%

36%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Так Ні Не знаю

Харків Львів

24

безпечність, побічні ефекти, ефективність, та ціну методу. Більш ніж половина клієнтів вибірки не знали як оцінити ін‘єкції або метод лактаційної аменореї (ЛАМ) (див. додаткову таблицю 2). Серед тих клієнтів, хто таки оцінив методи (див. графік 5 нижче), методи із найвищим середнім балом — тобто, із найбільш позитивним рейтингом — були презервативи, ВМЗ, КОК, сперміциди, та ін‘єкції. Не було суттєвої різниці між клієнтами обох областей. Хоча, була різниця між клієнтами у сільській та міській місцевостях (див. додаткову таблицю 2). Цікаво, що у містах, більшість методів мали нижчі бали ніж у сільській місцевості, крім презервативів та сперміцидів у Харківській області, та КОК і стерилізації у Львівській; хоча різниця була несуттєвою (<5%). НК заробила середній бал 2.8, - один із найнижчих балів, разом із ін‘єкціями (Депо-Провера), стерилізацією, перерваним статевим актом та абортом, які мали найнижчі бали. Графік 5: Переважання клієнтів вибірки, які оцінюють метод позитивно (серед усіх клієнтів), по методу і області

Хоча це не показано, рейтинги контрацептивів були також розділені по віковим групам. Усі вікові групи оцінювали різні методи приблизно однаково; хоча жінки старше 30 років давали більш позитивну оцінку («добрий», або «дуже добрий») для більшості методів. Загалом, більшість клієнтів відповідали, що постачальники ставляться до них із повагою. Менше —але все ж більшість – відповідали, що постачальники використовували зрозумілу для клієнта мову, уважно слухали, та давали жінці змогу поставити питання. Не було суттєвих відмінностей між міськими та сільськими постачальниками, хоча, для більшості із цих індикаторів, клієнти із сільських закладів були більш схильні мати дещо менш позитивну оцінку послуг (ставлення постачальника та якість послуг). У Львові, 42% респондентів вважали якість послуг і відвіданому закладі гарною, і 60% клієнтів вважали так у Харкові. Хоча, коли їх питали, чи вони б порадили другу іти до цього закладу, приблизно три чверті усіх респондентів в обох областях (сільська та міська місцевості) відповіли, що вони б порадили, що показує або задоволення, або відсутність альтернативи. Коли дані були розбиті по меті візиту клієнтки та типу закладу, не було помічено суттєвих відмінностей, можливо через маленький розмір вибірки у кожній відокремленій підгрупі.

59% 62%57%

42%51%

40%33%33%

12%12%19%

13%10%

22% 21%

37%

0%

20%

40%

60%

80%

100%

Презервативи

ВМЗ

КОК

Сперм

іциди

Ін'єкції

Невідкладна

контрацепція

ЛАМ

Природні

методи

ПС

Харків Львів

25

Таблиця 15: Оцінка послуг медичних закладів клієнтами медичних закладів у вибірці, по області та міському/сільському проживанню (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=213 N=225 N=438 N=219 N=247 N=466 ОЦІНКА ПОСЛУГ

ЗАКЛАДУ

# % # % # % # % # % # % Оцінка клієнткою ставлення до неї постачальника Ставився з повагою 196 92.0% 212 94.2% 408 93.2% 210 95.9% 233 94.3% 443 95.1%Розмовляв зрозумілою мовою 180 84.5% 197 87.6% 377 86.1% 189 86.3% 222 89.9% 411 88.2%Уважно слухав 178 83.6% 204 90.7% 382 87.2% 194 88.6% 226 91.5% 420 90.1%Давав можливість ставити запитання 184 86.4% 206 91.6% 390 89.0% 193 88.1% 227 91.9% 420 90.1%

Оцінка клієнткою якості послуг Хороші послуги 84 39.4% 100 44.4% 184 42.0% 132 60.3% 149 60.3% 281 60.3%Звичайні послуги 107 50.2% 99 44.0% 260 47.0% 50 22.8% 70 28.3% 120 25.8%Погані послуги 6 2.8% 6 2.7% 12 2.7% 2 0.9% 2 0.8% 4 0.9% Невпевнена 16 7.5% 20 8.9% 36 8.2% 35 16.0% 26 10.5% 61 13.1%

Передбачена порада клієнтки подрузі Приходь до цього закладу 164 77.0% 171 76.0% 335 76.5% 166 75.8% 183 74.1% 349 74.9%Іди до іншого закладу 2 0.9% 6 2.7% 8 1.8% 1 0.5% 14 5.7% 15 3.2% Немає вибору, крім цієї клініки 29 13.6% 15 6.7% 44 10.0% 31 14.2% 18 7.3% 49 10.5%Невпевнена/не знаю 17 8.0% 32 14.2% 49 11.2% 17 7.8% 31 12.6% 48 10.3%

Наостанок, що стосується практики, серед клієнтів, які звертаються за консультацією, щорічною перевіркою, запланованим повторним візитом, або послугами ПС, які НЕ планували вагітніти, приблизно одна чверть відзначили використання презервативів. Після презервативів, інші найбільш використовувані респондентами методи для попередження вагітності це: перерваний статевий акт (12-15%) та календарний метод (11-12%). У Львові, 5% жінок відзначили використання КОК та інші 6% відзначили використання ВМЗ. У Харкові, 13% жінок відзначили використання КОК та інші 11% відзначили використання ВМЗ. Інші методи, за результатами, використовувалися менше ніж 4% респондентів. Використання презервативів було лише несуттєво більш поширеним в містах у порівнянні із сільською місцевістю, і що стосується інших методів, були лише незначні відмінності між сільськими та міськими закладами/клієнтами. Таблиця 16: Поточне використання контрацептивів клієнтами медичних закладів у вибірці (лише серед тих, хто відвідує заклад заради консультації, щорічної перевірки, запланованого повторного візиту, або для отримання послуг з ПС і НЕ планує завагітніти), по області і міському/сільському проживанню (кількість та відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=213 N=225 N=438 N=219 N=247 N=466 ПРАКТИКА КЛІЄНТІВ

ЗАКЛАДІВ

# % # % # % # % # % # %

Не робить нічого 124

58.2%

133

59.1%

257

58.7% 77

35.2%

100

40.5%

177

38.0%

Сучасні методи

Презервативи (чоловічі) 50 23.5% 56

24.9%

106

24.2% 50

22.8% 73

29.6%

123

26.4%

Оральні контрацептиви (таблетки) 11 5.2% 12 5.3% 23 5.3% 31

14.2% 28

11.3% 59

12.7%

26

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

N=213 N=225 N=438 N=219 N=247 N=466 ПРАКТИКА КЛІЄНТІВ

ЗАКЛАДІВ

# % # % # % # % # % # % Невідкладна контрацепція (Постінор) 2 0.9% 5 2.2% 7 1.6% 0 0.0% 2 0.8% 2 0.4% Внутрішньо-маткові засоби (ВМЗ) 11 5.2% 14 6.2% 25 5.7% 32

14.6% 20 8.1% 52

11.2%

Ін‘єкції (Депо-Провера) 1 0.5% 0 0.0% 1 0.2% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% Сперміциди (крем, гель або тампони) 5 2.3% 9 4.0% 14 3.2% 4 1.8% 9 3.6% 13 2.8% Жіноча стерилізація 1 0.5% 2 0.9% 3 0.7% 1 0.5% 1 0.4% 2 0.4% Чоловіча стерилізація 3 1.4% 2 0.9% 5 1.1% 0 0.0% 2 0.8% 2 0.4% Метод лактаційної аменореї 0 0.0% 2 0.9% 2 0.5% 1 0.5% 1 0.4% 2 0.4%

Будь-який сучасний метод 67 31.5% 78

34.7%

145

33.1%

108

49.3%

117

47.4%

225

48.3%

Традиційні методи Базальна температура тіла 3 1.4% 1 0.4% 4 0.9 % 0 0.0% 1 0.4% 1 0.2%

Перерваний статевий акт 22 10.3% 30

13.3% 52

11.9% 28

12.8% 42

17.0% 70

15.0%

Календарний метод 31 14.6% 21 9.3% 52

11.9% 30

13.7% 23 9.3% 53

11.4%

Метод цервікального слизу 2 0.9% 5 2.2% 7 1.6% 3 1.4% 1 0.4% 4 0.9% Симптотермальний метод 0 0.0% 4 1.8% 4 0.9% 0 0.0% 0 0.0% 0 0.0% Будь-який традиційний метод 43

20.2% 43

19.1% 86

19.6% 56

25.6% 60

24.3%

116

24.9%

Інше 0 0.0% 4 1.8% 4 0.9% 2 0.9% 3 1.2 % 5 1.1% IV. Висновки і рекомендації Ця початкова оцінка закладів, аптек і клієнтів (жінок репродуктивного віку) дала ряд результатів, з яких можна робити висновки для впровадження проекту. Найважливішими були наступні:

Інформація, освіта і комунікації: Проект РдЗ мав на меті розробляти і розповсюджувати просвітницькі матеріали у закладах і аптеках для того, щоб покращити обізнаність клієнтів і їхні практики щодо планування сім‘ї. Приблизно 60% закладів охорони здоров‘я мали просвітницькі матеріали по сучасним

методам ПС. Не дивно, що у Львові менше опитаних сільських закладів мали просвітницькі матеріали (плакати і брошури), ніж заклади у містах. Але у Харківських закладах у сільській місцевості було більше наявних просвітницьких матеріалів. Ці висновки свідчать про те, що зусилля по розповсюдженню просвітницьких матеріалів необхідно концентрувати на закладах у сільській місцевості Львівської області та у містах Харківської.

Набагато менше відвіданих аптек мали просвітницькі матеріали. В цьому сенсі, у обох

областях аптеки у сільській місцевості з набагато більшою вірогідністю мали плакати і брошури, ніж аптеки у містах. Міська/сільська різниця була найсильнішою у Харківській області. Швидше за все, зусилля по розповсюдженню просвітницьких матеріалів серед аптек необхідно більше сфокусувати на міських аптеках у обох областях, ніж на сільських.

Мета того, щоб мати у наявності просвітницькі матеріали, такі як плакати і брошури – це

забезпечення можливості для клієнтів отримати і прочитати їх. Нажаль, це виявилося зовсім не так. Хоча 60% закладів мали просвітницькі матеріали, лише половина (52%) опитаних

27

клієнтів у Львові та 61% у Харкові відзначили те, що вони отримали матеріали від постачальників. Не було відмінностей між закладами у сільській та міській місцевостях у Львові, що є дещо дивним, оскільки заклади у сільській місцевості Львівської області мали набагато менше шансів мати брошури, ніж заклади в містах. Для порівняння, у Харківській області, клієнти у сільській місцевості мали набагато більше шансів отримати матеріали від постачальників, ніж клієнти у містах. Можливо, важливішим є те, що менше половини клієнтів, які отримали матеріали відмітили, що матеріали згадували про теми, які стосуються сфери діяльності «РдЗ» (ІПСШ, ВІЛ/СНІД, або аборти) Необхідно докласти зусиль для того, щоб спонукати заклади і постачальників розповсюджувати просвітницькі матеріали із відповідними повідомленнями.

Для того, щоб сприяти використанню контрацепції серед тих, хто хоче цього, але хто не має

грошей для того, щоб купити контрацептиви, було б добре забезпечувати деяких бідних клієнтів безкоштовними контрацептивами. Це особливо важливо, коли клієнти пробують метод уперше. Хоча наявність безкоштовних контрацептивів була надзвичайно низькою у обох областях, як в міській, так і в сільській місцевості. Лише 14% лікувальних закладів у Львові і 27% у Харкові мали будь-який вид безкоштовних контрацептивів у наявності для їхніх клієнтів, відповідно до оцінки закладів. Державна програма «Репродуктивне здоров‘я нації», прийнята у 2006 році включає в себе фінансування для закупівлі контрацептивів для певних вразливих груп населення і буде важливо для Міністерства охорони здоров‘я і обласних органів влади мобілізувати фінансування для цих закупівель і забезпечити те, що вони дістануться тим, для кого вони призначені.

Що стосується контрацептивів, наявних у аптеках для продажу, чоловічі контрацептиви,

разом із оральними контрацептивами (КОК), та невідкладною контрацепцією (НК) були широко доступні; інші ж методи (ін‘єкції, чисто прогестинові таблетки, піхвові кільця, та пластир) не були доступні. На додачу, крім презервативів, інші дешеві варіанти були наявні у дуже обмеженій кількості. Лише одна аптека у Харкові серед усіх відвіданих мала повний Мінімальний пакет доступних контрацептивів – МПДК (CAMP), який визначається як 1 марка таблеток <10 грн., одна марка таблеток між 10 та 20 грн., одна марка таблеток між 20 та 30 грн., один вид чисто прогестинових таблеток, одна марка НК, один тип ін‘єкційних контрацептивів (ДМПА), одна марка ВМЗ дешевше 25 грн. або менше, і одна марка презервативів. Наявність ряду методів контрацепції по різним цінам (або МПДК) має бути покращена у сільській та міській місцевостях у обох – Харківській та Львівській областях.

На додачу до збільшення наявних ресурсів (просвітницьких матеріалів та контрацептивів),

постачальники послуг, працівники аптек, та загальне населення повинні бути обізнаними щодо сучасних методів контрацепції і основними моделями поведінки. Відповідно до відповідей клієнтів, постачальники говорять про використання контрацептивів лише більш ніж у половині випадків і ще менш вірогідно, що вони запропонують певний метод або рецепт для обраного методу. У обох областях, і сільській і в міській місцевостях, трохи більше половини клієнтів сказали, що постачальники говорили про мінімум три з наступних основних тем ПС протягом консультації: різні методи контрацепції, переваги та ризики обраного методу, побічні ефекти обраного методу, як використовувати метод і коли прийти ще раз для повторного візиту. Так само, трохи більше половини клієнтів відзначали, що вони отримали інформацію від постачальника щодо кожного із наступного: використання презервативів для попередження вагітності та ІПСШ/ВІЛ, попередження ІПСШ, та симптоми інфекцій, що передаються статевим шляхом. Постачальники послуг потребують найсвіжішої інформації по цим темам та заохочення, щоб забезпечувати консультування з ПС та РЗ відповідного рівня.

Серед клієнтів, виявилося, що більшість знає про ризики абортів: безпліддя, викидні під час

майбутніх вагітностей, та інфекції. Вони також знали про ризики ІПСШ: безпліддя, та ВІЛ/СНІД. Більшість клієнтів ідентифікували використання презервативів під час кожного сексуального контакту, як спосіб зменшити ризик інфікування, і менш ніж дві третини вказали вірну поведінку. Менше вказали утримання, хоча, це може бути результатом того, що більшість клієнтів були сексуально активними або одруженим (офіційно або неофіційно) за їхніми словами. Більш за все турбує той факт, що лише близько половини клієнтів в обох

28

областях і міських/сільських місцезнаходженнях відзначили свою обізнаність або віру в те, що людина може заразитися ІПСШ і не мати жодних симптомів або ознак захворювання/інфекції. Обізнаність щодо абортів та ІПСШ є достатньо розповсюдженою серед опитаних клієнтів у Харківській та Львівській областях. Одна сфера знань, яка потребує подальшого покращення, це той факт, що ІПСШ можуть не проявляти симптомів.

Клієнтів також просили оцінити кожен метод, із можливістю не знати, як оцінити метод.

Багато хто відповів, що вони не знали, як оцінити різні методи. Це може означати, що вони не знали достатньо про кожен метод або що запитання було не зрозумілим або занадто загальним, в тому, що клієнтів просили дати кожному методу лише одну оцінку, беручи до уваги безпеку, побічні ефекти, ефективність, і ціну методу. Рейтинг методів контрацепції був на шкалі від 1 до 5, де 1 – це погано, а 5 – це добре. Серед тих клієнтів, які все ж таки оцінили кожен метод, методами із найвищим середнім балом були КОК, ВМЗ, презервативи, та сперміциди. В містах, більшість методів мали нижчий бал ніж в сільській місцевості, крім презервативів і сперміцидів в Харківській області та КОК і стерилізації у Львівській. Бали ін‘єкцій та, особливо, НК могли б бути набагато краще. НК заробила середній бал лише 2.7 з 5 і Депо-Провера близько 2.9 з 5. Для того, щоб збільшити використання контрацепції, як альтернативи аборту, жінки повинні знати про те, як порівнювати методи за різними згаданими аспектами. Проекту буде необхідно заповнити цей пробіл у знаннях різними способами – шляхом розповсюдження просвітницьких матеріалів, кампаній зі зміни поведінки, та тренінгів, а також шляхом заохочення постачальників послуг та працівників аптек. Особливу увагу треба було б приділити сільським місцевостям та наступним методам: КОК, ін‘єкції, НК, та природні методи ПС.

І, нарешті, що стосується практики, серед тих клієнтів, хто приходив за консультацією,

щорічною перевіркою, запланованим повторним візитом або послугами з ПС, і хто НЕ планував вагітніти, приблизно одна чверть відповіли, що вони використовують презервативи на даний момент. Після презервативів, наступними найбільш розповсюдженими методами, які використовували респонденти для уникнення вагітності були перерваний статевий акт (12-15%) та календарний метод (11-12%). КОК та ВМЗ набрали трохи менше балів. Дуже небагато клієнтів відзначали використання решти методів. Обмежене використання сучасних методів може бути ознакою того, що клієнти не мають достатньо знань або можливостей. Знову ж таки, проект РдЗ повинен буде сфокусувати свою увагу на підвищенні обізнаності щодо різних методів (сучасних і традиційних) по параметрах безпечності, ефективності, побічних ефектів, та ціни методу, а також на покращенні наявності контрацептивів, особливо, недорогих варіантів.

29

Додаткові таблиці Додаткова таблиця 1: Поінформованість про аборти, ІПСШ та ВІЛ серед клієнтів медичних закладів у вибірці (Серед усіх клієнтів, по області та міському/сільському місцю проживання) (кількість і відсоток)

ЛЬВІВ ХАРКІВ Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом

ВІДПОВІДІ КЛІЄНТІВ ЗАКЛАДІВ

# % # % # % # % # % # % Аборт може збільшити ризик:

N=192 N=201 N=393 N=197 N=240 N=437

Безпліддя 172 89.6% 189 94.0% 361 91.9% 189 95.9% 221 92.1% 410 93.8%Інфекції 146 76.0% 159 79.1% 305 77.6% 174 88.3% 218 90.8% 392 89.7%Викидня під час наступних вагітностей 142 74.0% 153 76.1% 295 75.1% 159 80.1% 194 80.8% 353 80.8%

Клієнти правильно назвали принаймні два основних ризики аборту 167 87.0% 190 94.5% 357 90.8% 190 96.4% 218 90.8% 408 93.4%ІПСШ можуть збільшити ризик:

N=184 N=199 N=383 N=185 N=228 N=413

Безпліддя 132 71.7% 153 76.9% 285 74.4% 158 85.4% 197 86.4% 355 86.0%Анемії 25 13.6% 36 18.1% 61 15.9% 44 23.8% 42 18.4% 86 20.8%ВІЛ/СНІД 135 73.4% 162 81.4% 297 77.5% 155 83.8% 195 85.5% 350 84.7%

Клієнти правильно назвали принаймні два основних ризики ІПСШ 105 57.1% 140 70.4% 245 63.0% 146 78.9% 179 78.5% 325 78.7%Можна зменшити ризик ІПСШ та ВІЛ шляхом:

N=212 N=225 N=437 N=215 N=247 N=462

Використання презервативів кожного разу під час сексу 149 70.3% 175 77.8% 324 74.1% 175 81.4% 201 81.4% 376 81.4%Використання інших методів контрацепції 28 13.2% 21 9.3% 49 11.2% 21 9.8% 34 13.8% 55 11.9%Наявності вірного партнера і власної вірної поведінки 132 62.3% 167 74.2% 299 68.4% 134 62.3% 172 69.6% 306 66.2%Утримання від сексу 51 24.1% 43 19.1% 94 21.5% 26 12.1% 38 15.4% 64 13.9%Інші 1 0.5% 4 1.8% 5 1.1% 0 0.0% 3 1.2% 3 0.6% Не знаю 10 4.7% 3 1.3% 13 3.0% 2 0.9% 3 1.2 5 1.1%

Клієнти правильно назвали 3 основних способи зменшення ризику і не назвали невірних способів 29 13.7% 25 11.1% 54 12.4% 15 7.0% 27 10.9% 42 9.1% Вважають, що людина може інфікуватися ІПСШ і не мати жодних симптомів або ознак захворювання

N=211 N=224 N=435 N=207 N=246 N=453

Так 95 45.0% 110 49.1% 205 47.1% 108 52.2% 135 54.9% 243 53.6%Ні 33 15.6% 40 17.9% 73 16.8% 37 17.9% 54 22.0% 91 20.1%Не знаю 83 39.3% 74 33.0% 157 36.1% 62 30.0% 57 23.2% 119 26.3%

30

Додаткова таблиця 2: Ставлення до методів контрацепції серед клієнтів медичних закладів у вибірці (Серед усіх клієнтів, які оцінили метод, по області, міському/сільському місцю проживання та методу), Середній бал (1 = дуже негативне ставлення та 5 = дуже позитивне ставлення) і відсоток клієнтів, які надали позитивні, байдужі, або негативні оцінки, і не знаю.

ЛЬВІВ ХАРКІВ МЕТОД КОНТРАЦЕПЦІЇ

Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом Комбінована оральна контрацепція N=208 N=215 N=423 N=210 N=241 N=451 Середній бал 3.6 3.5 3.5 3.9 3.6 3.7 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 38.9% 40.5% 39.7% 53.8% 48.6% 51.0% Нейтрально – «нормально» 17.3% 19.5% 18.4% 16.7% 16.6% 16.6% Негативно – «погано» або «дуже погано»

19.1% 14.4% 11.8% 6.7% 14.9% 11.1%

Не знайома з методом 34.6% 25.6% 30.0% 22.9% 19.9% 21.3% ВМЗ N=207 N=214 N=421 N=212 N=239 N=451 Середній бал 3.6 3.3 3.5 3.8 3.6 3.7 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 45.4% 37.9% 41.6% 62.7% 51.5% 56.8% Нейтрально – «нормально» 19.3% 20.1% 19.7% 10.4% 15.5% 13.1% Негативно – «погано» або «дуже погано»

9.2% 19.2% 14.3% 12.3% 15.1% 13.8%

Не знайома з методом 26.1% 22.9% 24.5% 14.6% 18.0% 16.4% Ін‘єкції (Депо-Провера) N=206 N=210 N=416 N=208 N=235 N=443 Середній бал 3.1 2.8 2.9 3.1 2.8 3.0 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 12.6% 10.5% 11.5% 15.9% 8.5% 12.0% Нейтрально – «нормально» 15.1% 16.2% 15.6% 13.9% 12.3% 13.1% Негативно – «погано» або «дуже погано»

10.2% 15.7% 13.0% 13.9% 14.0% 14.0%

Не знайома з методом 62.1% 57.6% 59.9% 56.3% 65.1% 61.0% Презервативи (чоловічі) N=207 N=215 N=422 N=210 N=241 N=451 Середній бал 4.0 3.8 3.9 3.7 3.8 3.7 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 63.8% 60.0% 61.9% 57.6% 61.0% 59.4% Нейтрально – «нормально» 22.2% 19.5% 20.9% 26.2% 26.1% 26.2% Негативно – «погано» або «дуже погано»

1.9% 5.6% 3.8% 9.1% 7.5% 8.2%

Не знайома з методом 12.1% 14.9% 13.5% 7.1% 5.4% 6.2% Жіноча стерилізація N=208 N=209 N=417 209 N=236 N=445 Середній бал 2.7 2.7 2.7 2.7 2.1 2.3 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 14.9% 18.2% 16.6% 16.8% 8.5% 12.4% Нейтрально – «нормально» 19.7% 10.1% 14.9% 9.6% 9.8% 9.7% Негативно – «погано» або «дуже погано»

25.5% 31.1% 28.3% 37.3% 51.3% 44.7%

Не знайома з методом 39.9% 40.7% 40.3% 36.4% 30.5% 33.3% Чоловіча стерилізація N=208 N=207 N=415 N=209 N=235 N=444 Середній бал 2.7 2.8 2.8 2.6 2.2 2.4 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 14.4% 21.3% 17.8% 15.3% 9.9% 12.4% Нейтрально – «нормально» 13.5% 6.8% 10.1% 9.1% 9.8% 9.5% Негативно – «погано» або «дуже погано»

26.9% 29.0% 28.0% 34.5% 48.1% 41.7%

Не знайома з методом 45.2% 43.0% 44.0% 41.2% 32.3% 36.5% Невідкладна контрацепція N=205 N=208 N=413 N=209 N=234 N=443 Середній бал 2.9 2.6 2.8 3.1 2.5 2.8

31

ЛЬВІВ ХАРКІВ МЕТОД КОНТРАЦЕПЦІЇ

Сільські Міські Загалом Сільські Міські Загалом Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 12.7% 12.5% 12.6% 22.5% 15.0% 18.5% Нейтрально – «нормально» 12.7% 10.1% 11.4% 15.3% 14.5% 14.9% Негативно – «погано» або «дуже погано»

14.2% 24.5% 19.4% 31.1% 35.0% 28.4%

Не знайома з методом 60.5% 52.9% 56.7% 41.2% 35.5% 38.2% Сперміциди N=206 N=212 N=418 N=209 N=235 N=444 Середній бал 3.6 3.4 3.5 3.3 3.4 3.4 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 37.3% 30.2% 33.3% 31.1% 35.3% 33.3% Нейтрально – «нормально» 21.8% 23.6% 22.7% 26.8% 31.5% 29.3% Негативно – «погано» або «дуже погано»

6.3% 9.4% 7.9% 12.4% 10.2% 11.3%

Не знайома з методом 34.5% 36.8% 35.7% 29.7% 23.0% 26.1% Метод лактаційної аменореї (ЛАМ) N=205 N=210 N=415 N=208 N=234 N=442 Середній бал 3.6 3.3 3.5 2.7 2.7 2.7 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 23.4% 18.6% 21.5% 11.5% 8.6% 10.0% Нейтрально – «нормально» 15.6% 14.3% 14.9% 15.4% 11.5% 13.4% Негативно – «погано» або «дуже погано»

6.3% 6.7% 6.5% 22.6% 16.2% 19.2%

Не знайома з методом 53.7% 60.5% 57.1% 50.5% 63.7% 57.5% Природні методи ПС N=205 N=211 N=416 N=209 N=240 N=449 Середній бал 3.5 3.3 3.4 3.0 2.9 2.9 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 40.0% 33.7% 36.8% 23.4% 17.9% 20.5% Нейтрально – «нормально» 25.9% 25.6% 25.7% 27.8% 32.5% 30.3% Негативно – «погано» або «дуже погано»

12.7% 16.1% 14.4% 23.0% 26.3% 24.7%

Не знайома з методом 21.5% 24.6% 23.1% 25.8% 23.3% 24.5% Перерваний статевий акт N=207 N=211 N=418 N=211 N=241 N=452 Середній бал 2.6 2.8 2.7 2.5 2.4 2.4 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 19.8% 19.0% 19.4% 13.7% 13.7% 13.7% Нейтрально – «нормально» 22.7% 34.6% 28.7% 23.2% 25.7% 24.6% Негативно – «погано» або «дуже погано»

41.6% 31.8% 36.6% 54.5% 52.7% 53.5%

Не знайома з методом 15.9% 14.7% 15.3% 8.5% 7.9% 8.2% Аборт N=207 N=212 N=419 N=210 N=240 N=450 Середній бал 1.4 1.2 1.3 1.3 1.2 1.3 Переважання балів (%) Позитивно – «добре» або «дуже добре» 0.5% 0.9% 0.7% 1.9% 0.0% 0.9% Нейтрально – «нормально» 4.4% 0.0% 2.2% 1.0% 1.3% 1.1% Негативно – «погано» або «дуже погано»

78.7% 87.3% 83.1% 87.6% 88.8% 88.2%

Не знайома з методом 16.4% 11.8% 14.1% 9.5% 10.0% 9.8%

32

Together for Health

46-v (46-в) Т. Shevchenko Boulevard, Office 15, Kyiv 01032, Ukraine Tel: (+38 044) 581-1520, Fax: (+38 044) 581-1521, e-mail: info@fprh-jsi.org.ua

Разом до Здоров’я бул. Т. Шевченко, 46-в, офіс 15, Київ 01032, Україна

тел: (+38 044) 581-1520, факс: (+38 044) 581-1521, e-mail: info@fprh-jsi.org.ua