145

Ольга Новик

ОБРАЗ КОЗАКА МАМАЯ В УКРАЇНСЬКОМУ РОМАНТИЗМІ

Численні дослідження з проблем поетики творчостіукраїнськихромантиківнаразі уможливлюютьпоставитипоза сумніви твердження про тяглість української літе-ратури від давньої до нової, і про безпосередній впливнародної традиції на літературу ХІХ ст. С. Козак пише,щоукраїнськіромантикидобачаливдумахтапісняхбез-перервнукультурнуйісторичнутрадицію,“якабраласвійпочатоквідлегендарногоБояна,Митуси,Кобзаря–твор-ців,якіневідділялитворчостівіджиттятадійсності,дляяких світ людської культури був їхнім світом і для якихпоетичне слово мало сенс пророцтва”, доходить до вис-новку,щопредтечеюромантизмувукраїнськійлітературібувісторико-героїчнийепоскозацькихчасів1.Такийвпливбувдоситьбагатоплановий,томунарівнісюжетівіобразівтекстівукраїнськихромантиківможемопростежититран-сформацію популярних стереотипів змалювання козакавукраїнськійкультуріпопередніхепохуромантизмі.

Однієюзпричин,щозмушуєкультурувідтворюватисвоєвласнеминуле,Ю.Лотманназиваєпсихологічнупотребупереробити своє минуле, внести в нього виправлення,

1 С.Козак.Український преромантизм (Джерела, зумовлення, кон-тексти, витоки) :Доювілею50-літтяКафедриУкраїнськоїФілологіїВаршавськогоУніверситету,Варшава2003,с.68.

S T UD I A P O L S KO - UKRA I Ń S K I E •3–2016

146

причому пережити цей скоригований процес як істиннуреальність. Соломія Павличко, характеризуючи істо-рію українського народу, зауважувала, що “козаччиназ часів романтизму стала найбільш інтригуючою, роман-тичноюстихією,хочаневсімаідеалізованою”2.СвогочасуП.Хропко, розглядаючи романтизм як новефілософськей художнє світобачення, стверджував, що тема козацтва“по-новому(приспіввіднесеностізїїтрактуваннямупись-менстві XVII-XVIII століть) осмислена романтиками, нетільки збагатила українську поезію, а й відкрила новийетапудальшомурозвиткунашогохудожньогословавза-галі”3. Як зазначає Н. Малинська4, “ідеал козацької зви-тяги, вславлений народною думою, історичною піснею,легендою, постав ідеалом героїзму ще з періоду станов-лення нової української літератури – на її підвалинах(Г.Сковорода,С.Климовський),−розвинувся зЕнеїдою І. Котляревського…”. Такий процес був досить вагомимявищемвукраїнськомуписьменствіХІХст.аждотекстівзапізнілихромантиків,декозацтвозалишалосяорганічноюскладовоюхудожньогосвіту(ДанилоМордовець,МиколаКостомаров, Пантелеймон Куліш, Степан Руданський,Олекса Стороженко, Яків Щоголев та інші). Слушноюв цьому контексті є думкаМ. Брацкої: “В епоху роман-тизмуповерненнямналітературнусценукозаказвласти-вимийомурисамилицаря–сарматськоговоїназавдячуємопанівнимтенденціям–історизмовітарегіоналізмові,адже

2 С.ПавличкоУкраїнський романтизм: тяглість напряму як есте-тичний тупик [в:]С.Павличко,Теорія літератури,Київ2002,с.493.

3 П.ХропкоУкраїнське козацтво в поетичному осмисленні роман-тиків 30-40-х років ХІХ століття[в:]Сучасний погляд на літературу : науковийзбірник,Випуск4,К.,2000,с.19.

4 Н. Малинська, Героїчне у фольклорі та літературі. Дискурс канону :автореф.дис.наздобуттянаук.ступенядокторафілол.наук:спец.10.01.07“Фольклор”,10.01.01“Українськалітература”,Київ2002,с.3.

147

романтичнаподорождоджерелнародностівідбуваласянелишевчасі,айупросторі”5.

Процес переосмислення образів козаків відбувавсякількома шляхами: по-перше безпосередньо з фольклор-нихтекстів,дотогожчастинаромантиківбулизбирачамиусної народної творчості, по-друге опосередковано черезлітературніобробкипопередниками,їхзаписитапубліка-ції. Так, наприклад, Іван Котляревський, творчість якогоне відносять безпосередньо до романтичного напрямку,зібравнизкуфольклорнихтекстів,якітакимчиномзбері-галися, популяризувалися і впливалинаподальшийліте-ратурний процес. ЛеонідУшкалов співвідносить реплікуМиколи з Наталки Полтавки: «Люблю я козаків за їхобичай. Вони коли не п’ють, то людей б’ють, а все негуляють»зісловамивертепногоЗапорожця:«Козакдушаправдывая/ Сорочки не мае / Колы не п’є так воши б’є/Таки не гуляе», зазначає при цьому: «Правда, слова цієїпісніКотляревськийнекончемусивбратисамезвертеп-ноївистави–уXVIIIстолітті їхможнабулолегконади-батипіддереворитамизапорожця,знаногоповсійУкраїні6. Йдеться про підписи до зображення козакаМамая, чис-ленніваріантиякихвсежздебільшогозводилисядозмістуабойточногоцитуваннявертепногомонологуЗапорожця,записаногоП.Галаганом.СвогочасуПантелеймонКулішуЗаписках о Южной Руси(1856)вмістивтекст-підписдокартини, який дослідники наразі зіставляють з іншимизразкамитакогородутекстів7.

Текст-написзкартиниКозак Мамайперегукуєтьсязбага-тьма творами українських романтиків. Можемо виокре-

5М. Брацка,Образ козака – сарматського лицаря в поезії поль-ського романтизму[в:]Київські полоністичні студії. Українсько-поль-ські літературні контексти доби бароко,ТомVI,Київ2004,с.553.

6 Л.Ушкалов.Есеї про українське бароко,Київ2006,с.170.7 Козак Мамай :Альбом / автор вступної статіСтаніслав Бушак,

відповідальнийзавипуск:ВалерійСухарук,Київ2008,с.65-67.

148

мити кілька моментів запозичених із барокових текстівякнародноїтворчості,такілітературної.Зокремайдетьсяпрокозацькузвитягу,образлицаря,оспіванийучисленнихбарокових панегіриках, про боротьбу з іновірцями, прорізніатрибутикозацькогоспорядження.Образисмерті-ве-сілля,коня,бандури,шаблі,рушницітаін.співвідносятьізмальованимитасловесними.Прицьомуважкоточновизна-чити,щобулоспочатку–картини-«мамаї»початкуХІХст.чи тексти романтиків, вочевидь, відбувався взаємовплив.

Іван Франко у Передньому слові до видання поезіїПеребендяТарасаШевченка(Львів,1889)розглядаєвіршкрізь площину наявності в ньому запозичень із україн-ськогофольклоруталітератури,польськогоіросійськогоромантизму.Традиційнийобразкобзарятакожвиокремлю-єтьсядослідником. ІванФранкоаналізуєпоезію,“демон-струючи, з якого широкого круга думок брав наш поетімпульсиівказівкидосвоїхпершихтворів,можейнесві-домо,алеталановитоперетоплюючивсвоїйголовіібур-ливийромантизмМіцкевичатаҐощинського,йшляхетськеукраїнолюбствоПадури,іліберальніпоривитареакційнийоб’єктивізмПушкіна–івсетезвисокимпочуттямартис-тичноїміритареальноїправдиперещеплюючиназдоро-вий паріст української народної пісні та власної високо-розвинутоїіндивідуальності”8.Проте,видаєтьсядоречнимшукатипередумовиформуванняінтересуТарасаШевченкадообразівкозацькоїепохивсежнапідґрунтітрадицій,–найперше вітчизняної літератури, та й культури загалом,прощосвідчитьіобізнаністьписьменникаізукраїнськоюісторією,іполотнамитця.

8 І. Франко, Зібрання творів: У 50 т. / АН УРСР. Ін-т л-ри ім.Т.Г.Шевченка; Редкол:Є.Кирилюк [голова] та ін., Київ 1976–1986,Т.27:Літературно-критичні праці(1886–1889)/Упорядкув.такомент.Р. Міщука, М. Родька, Л. Сеника, В. Харитонова; Ред.: С. Щурат,М.Яценко,1980,с.306.

149

ІзмаїлСрезневськийупередмовідоЗапорожской ста-риныпоетичнохарактеризуєпісніідумизапорізькііводно-часподаєузагальненийпортретзапорізькогокозака,образякогопостаєзтекстівфольклоруталітературиXVII–XVIIIстоліть.Самахарактеристикавитриманавпишномовномустилі з використанням розгорнутого порівняння, напов-неногоантитезами.Пишучипропісні, авторпорівнює їхіз дикими степами, польотом урагану, кипучим життямЗапорізької Січі. При цьому Ізмаїл Срезневський вбачаєйіншірисивнароднихпіснях:“Нѣжноечувствонерѣдкопробивается сквозь грубуюоболочкуоных, но как кипу-чая волна Ненасытенецкой пучины Пекла среди холодазимнягосквозьпрозрачнуюкорульда,еепокрывающую,– пробивается, и застывает на оной. То пѣсни юноши,коегосердце,почорствѣвшидляумильнагочувствалюбви,суровое,непреклонное,радуетсяодноюрадостіюпобѣдыидобычи,–питаетсяоднимжеланіембитв,юноши,кото-рый,неравнодушновзираянапогибельсвоихсподвижни-ков,сотчаяніемотмщеваязасмертьихврагам,равнодушно,снадеждоюждетсобственнойсвоїйучасти,равнодушно,с надеждоюжить в памяти потомства: эти пѣсни дышатотвагой,самонадѣянностію”9.Думивикликаютьвупоряд-ника збірки інші асоціації: “То думы старца: убѣленнаялѣтами голова его покотися на изголовьи могилы, гото-войпринятьеговсвоинѣдра;егонадеждыисчезлибудтодым сновидѣній; но его душѣосталась ещеодна услада,–товоспоминаніяминувшаго,тозвукибандуры,ихвоз-буждающіе; и взоры его, прежде пылавшіе буйным пла-менем воинствености, тепер померкшіе, испепелівшиеся,блистают слезой печали о минувшем; и голос его, уже

9 И.И Срезневский, Запорожская старина., Х., 1833., ч. 1,кн.1.–132с.;1833.,ч.1,кн.2.–140с.;1834,ч.1,кн.3.–168с.;1834.,ч.2,кн.1–82с.;1835.,ч.2,кн.2.–184с.;1838,ч.2,кн.3.–164с.–ч.1,с.11–12.

150

увядшій,тихий,едвавнятный,оживляется,мужает,повто-ряя в унылых напѣвах преданія своего времени, свогопоколѣнія: в думах нѣт той непринужденности, той сво-бодычувства, которая горит впѣснях; вних смѣнила еестарческаявялость,нестройностьчувства,хотяиглубокагоисамобытнаго.–ВпѣсняхвыразиласьлирикаидраматиканароднойпоэзіиЗапорожцев;вдумах–мрачный,холод-ныйэпизм”10.Прагнучинадатипоетичностісвоїмсловам,Ізмаїл Срезневський, як бачимо, використовує в порів-няннях образи близькі до епохи, про яку пише, – добукозацькихпоходів,адже“кипучаяволнаНенасытенецкойпучиныПекла”–цехарактеристикаодногозДніпровськихпорогів,якімайстернодолаликозацькічайки.Приймаючийпопуляризуючитакийнароднийспадок,романтикисаміпереймалитрадиціїпопередніхепох.

Мотив козацької вольниці постає одним із провіднихмотивівякукартинах-«мамаях»,таківпоезіїукраїнськогоромантизму.Січпостаєчимосьбільшимніждім,заповнюєувесь обшир думок і переживань героя, як і суголоснийобразстепуувіршіЛевкаБоровиковськогоРозставання: “КрихтоМарусю!Білуюпостелю /Сніг, завірюхауполіпостелють; /Серцемсирітським,щиримисловами /Будубалакать з буйними вітрами”11. Домівка козацька постаєякширокийстеп,ажитломалевідходитьназаднійплан.Поверненнядодомудлякозакамислитьсячимосьнереаль-ним:“Тодіябудудодомувертаться,/Якбудещукасголубом

10 И.Срезневский,Запорожская старина,Х.,1833.,ч.1,кн.1.–132с.;1833.,ч.1,кн.2.–140с.;1834,ч.1,кн.3.–168с.;1834.,ч.2,кн.1–82с.;1835.,ч.2, кн.2.–184с.;1838,ч.2, кн.3.–164с., ч.1, кн.2,с.11–13.

11 Л.Боровиковський,Повне зібрання творів.Балади.Пісні.Думи.Байкийприбаютки.Приказкитазагадки.Творийперекладиросійськоюмовою.Листи/ЛевкоІвановичБоровиковський;[впорядкуванняіпри-міткиС.А.КрижанівськогоіП.Ротача,редакторС.А.Крижанівський],Київ1967,с.86.

151

кохаться;/ЯкДніпронашбудесинєморепити/Табудехвилю назуспять котити… / Треба вірненько Дніпровіслужити, /Прийдеться вполі головку зложити!...”12.Цейже мотив і в поезіїПалій: “Сидіть дома, на покої, / Непристалокозакові. /Склич,козаче,скличдружину, / Іди,Палій,вЛяхівщину”13[63,с.88].

Змагання запорожців з іновірцями побіжно відобра-женевмалюнках,повнішеутекстах-супроводахдоКозака Мамая,разпораззгадуєтьсяутекстахромантиків,навітьу другій половині ХІХ ст. У Данила Мордовця бачимопотрактування козацтва якневідворотноїБожої каридляіновірців: “…И Божая кара / Невірную землю кров’юзалила, /Старого,малогойкалікузнайшла! /Идовгопоморюносилась як хмара / Козача громада, козачі чайки.– / Та Божая кара – були козаки…”14. Розправа Доропазтурками(Козаки і мореДанилаМордовця)нагадуєроз-праву Гонти з ляхами (Гайдамаки Тараса Шевченка):“Пошатнулись… “Керим-Аллах!” / Проход загатили, –/ И громада кляту віру, / Мов тютюн кришила… / “Догорода!” – По городу / Розлились, рубають: / Доропріже аж сміється / До своїх гукає: / “Бий о камень ихмладенци!” / Били, – утомились… / Кров лилася, тісностало–/Ножіпощербились…”15.Порівняймозцитатоюз твору Олександра Бучинського-Яскольда, який оспівуєкозака, насамперед, як взірець звитяги і ревного захис-ника віри: “Не собі козак славу приписує, боже, / Хочінехтуватьскарбомзвитяжстванеможе, /Але,першістьоддавши твоїй славі, пане, / Крушить міццю твоєюміць

12 Ibidem,с.86.13 Ibidem,с.88.14 Д.Мордовцев,Козаки и море. Стихотворные отрывки из исто-

ріи морских походов Запорожскаго казачества, в началѣ XVII вѣка, [в:]Малорусскій литературный сборник,Саратов1859,с.52.

15 Ibidem,с.90.

152

турків поганих, / їхні топче загони на захист отчизни, /Щоби віра Христова тривала без близни, / Берег ріднийборонить, нежде з туркоммиру, / Бо з ним не миривсяз часів Владимира, / Котрий груди російські, в залізоокуті, / Боронив, скло крушивши ісламської бути. / Тимто й зараз простує козак тимже слідом, /Не отих сиба-ритів смакує обідом, / Що хвалитись лиш звикли взір-цемГеркулеса,/Асамінепроскачутьзаразіпівкреса”16. Тяглість традиції змалювання козака протягом століття єочевидною.

Образикозацькоїдоби,змальованінасторінкахтворівромантиків, не завжди мали імена славетних гетьманів,частогероямитекстівставалибезіменнікозаки,якіпоста-валимужнімилицарями-захисникамиБатьківщиниірідноївіри.Такіперсонажібулиблизькиминетількидонародно-пісеннихлицарів,алейдотихобразківкозацькоїзвитяги,що змальовувалися вихованцями Києво-Могилянськоїакадемії у текстах як високого, так і низового бароко.Показовимуцьомусенсі єйобразкозакаМамая,іобразикобзарів. Тетяна Бовсунівська зауважила, що “релігійначистота, національне служіння, життєве самозреченнявім’янародногопробудження,–ціхарактеристикисупро-водять кобзаря, навіть якщона них не наголошується”17. ЦиклПервотворизізбіркиАмвросіяМетлинськогоДумки і пісні та ще дещоміститьпоезіюБандура18,символічно,що присвячений твір іншому поетові-романтику ІєреміїГалці як співцеві козацької слави. Твір Смерть банду-ристатогожтакиАмвросіяМетлинського,попритрагічну

16 ОлександрБучинський-Яскольд.Чигирин[в:]Українська літера-тура XVII ст. : Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Беле-тристика[упоряд.,приміт.В.І.Крекотня],Київ1987,с.309.

17 Т.Бовсунівська,Феномен українського романтизму,Ч.1 :Етно-генезітеогенез,Київ1997,с.117.

18 Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст., Київ 1968,с.135.

153

назву, доводить незнищенність козацької слави, допокиіснуватимеукраїнськеслово,моваіпісня19.

Кобзар як такий персонаж, що пов’язує різні епохи,постаєвтворахбільшостіукраїнськихромантиків.УЯковаЩоголеватежзустрічаємоцейобраз.Протевцьогопись-менника кобзар є вже тільки слабким відгомоном ста-рої слави, “останнім могіканом”, як зазначив М. Зеров:“Зустрічаючись з кобзарем, співцем-епігоном, що забувувесь старокозацький репертуар,Щоголів так запрошуєцього“останньогозмогікан”:Грайщохоч,бойтеізгине,/Гейізгине,яктуман…Звідсивипливаєіромантичнатема-тикаЩоголева, його ущербні мотиви, настрої умиранняйзгасання”20.Протевіншомутексті–Запорожський марш – ми бачимо образ, що несе сподівання на кращі часи:“Лірниквізьмекобзувруки,/Вдарепіснюполадам,/Щобзгадалипізні внуки, /Якжилося їх дідам!”21.В.Щербакслушнописав,щообразодухотвореноговоїна,лицаря-фі-лософанебувпоетичноюгроюфантазіїмитців-патріотів:“Козакудумахіпомислахукраїнцівуособлювавнароднусилудуху,незламністьволіусвятійборотьбізпоневолю-вачами. Зображення козака на народних картинах у час,колиЗапорозькогоВійськавженеіснувало,сприймалосяяк своєрідний пам’ятник героїчному минулому україн-ського народу. ... Образ “КозакаМамая” – то величезнавикристалізованавікамидуманародупросвоюглибиннуісокровеннусутність.Зазнавшибагатогоряілиха,народпрагнувмирутавільноїпраці.Власнемиролюбивийхарак-тер українців і персоніфікує образ козака-бандуриста”22.

19 Ibidem,с152.20 М.Зеров,Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винни-

ченка:Лекції,нариси,статті,Дрогобич2007,с.307.21 Я.І.Щоголів,Твори,Харків2007,с.131.22 В.Щербак,“Козацький слід” у вітчизняній історії XVI–XVIIІ ст.,

[в:]Студії з україністики. ВипускV.До 190-річчя з дня народженняТарасаШевченка,Київ2004,с.272.

154

УтворіПантелеймонаКулішаобразкурінногоатаманапостає як символічне втілення українського характеру,зазначаєЄ.Нахлік,вважаючи,щообразКирилаТуравирісізнароднихобразівкозаків-характерників,козакаМамая.Ірраціональну поведінку отамана Тура, постійну іронію,розладміжсловоміділом,вченийпояснюєтакимчином:“… образ отамана Тура, виростаючи з барокового світу,вякомухимернойвигадливопереплітаютьсясуперечності,змінюютьоднаоднупротилежності, виражаєнасампередромантичнесвітовідчуттяпершоїполовиниХІХст.:праг-неннядоідеалудобрайправди–йусвідомленнянемож-ливостіосягтийого”23.КозакМамайпостаєвгалереїобра-зівкозацтва,зображенихівповістіМиколиКостомарова Кудеяр, і в творах ДанилаМордовця. Такі образи є без-іменнимвтіленняммужності,рішучостіісміливості.

ТакутворіДанилаМордовцяКозаки і мореписьмен-ник описує інтер’єр хати отамана на Хортиці. Зокремазвертаєувагунакартини,щовисятьнастінах.Описпер-шої з них: “Сидить козакпід явором, /Набандурі грає,/Биляйогокінькопитом/Землюпробиває;/Лежитьшаблянекуплена,/Порохтарушниця,/Чарка,пляшка,наяворі/ Висить ладівниця. / Сидить, люльку потягає, / На бан-дуріграє…»Подаєавтор іпідписпідкартиною:“Ачоготинаменедивисся?Хибанеугадаєш,відкільродомиякзовуть?нечичиркнезнаєш?Уменеменнянеодно,аестьихдо-ката:якулучшитьнаякогосвата.Якхочназивай,навсепозволяю,тількикрамаремненазивай,бозатеполаю…Яніколинеміряюпоаршину,хибакомуизвинтівкигос-тинцяподаруюуспину.Таправда,лучалосьярмаркувати:изЛяхамикожухитажупаниміняти,таигорілочкудобрекуликати…Гай, гай!Як ямолодбував:що то вмене за

23 Є.К.Нахлік,Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мис-литель:науковамонографія[у2т.],Київ2007,Т.2.Світогляд і твор-чість Пантелеймона Куліша,Вип.12,с.114.

155

силабула:щоЛяхівборючиируканемліла;атепер,зда-ється,щоивошсильніша,яккозакзЛяхами:тількиденьпобиться,плечіикихтіболять”24.Цейтекставторсупро-воджуєприміткою:“Подобныякартиныосталисьитеперь,как древность: у автора имеется такая точно картинаистакойподписью,котораяприведеназдесь.См.этотжепортретприИсторииоказ.Запорожских,изд.Одесобщ.”.

УтворіБарвінкова стінкаЯківЩоголевподаєлегендупроте,чомузагинулаСіч,показуючи,щокозацтвосвогочасущироюмолитвоюпросилоіздобувалоБожоїмилості.“Стоять,було, грізні колись, запорожці. /Теперанемічній старі; / Огнисті їх очі потуплені в землю, / А тепламолитвавгорі./Ітаямолитвавідщирогосерця/ДоБожоїмилости йшла, / Щоб міццю кипіло старе Запорожжа /ІславоюСічажила;/Щобгнулисьнивипіджнивомбага-тим, /Щоб землюломили снопи; /Густі табунийнезлі-ченні отари / Топтали силенні степи”25. Протиставленнятого, що було, і того, що є, бачимо в багатьох текстахписьменника і, як правило, в зображенні минулої славизмальовується козацтво, а нащадки-гречкосії виступаютьносіями сучасного авторовіживотіння.УпоезіїВ степу,якмарево,постаютькозаки,щомужньоб’ютьсязордою:“Осьвонинастигли,/Осьвонизчепились,/Шаблізабряж-чали,/ списи поломились…”26. Візія нені-України в тек-стах автора переплітається з образом Січі. Символічно,щопоезіяВ степубулаприсвяченаіподарованаДмитровіЯворницькому,якийчитавпублічнілекціїпроЗапоріжжяуХарковівквітні1884року.М.Сумцовзауважує,щоСіч

24 Д.Мордовцев,Козаки и море. Стихотворные отрывки из исто-ріи морских походов Запорожскаго казачества, в началѣ XVII вѣка / Д. Мордовцев[в:]Малорусскій литературный сборник/издалД.Мор-довцев,Саратов1859,с.60.

25 Я.І.Щоголів,Твори,Харків2007,с.69.26 Ibidem,с.107.

156

ізапорожцібулиголовнимимотивамипоета,що“зв’язанозодногобокузвпливомхарківськогоукраїнськогогуртка40 років, з Костомаровим на чолі, а з другого, пізніш,з впливом Еварницького, науковими працями котрогоЩоголів був дуже зацікавлений”27. У віршіСіча є образматері-Січі.Лексикаперенасиченаархаїзмами.УславленняминулогоСічі,яка“ВірувБогаборонила,/Береглабатьківзавіт…”28,поєднанозгіркимиміркуваннямипробезславнетеперішнє: “І теперпроміжруїн /Тине вздришні това-риства, /Ні клейнодів, ні старшин!”29.Понад те, в поезії“ОстанняСіча”вказуютьсянащадкикозацтва:“Ондешван-дають по хатах / Гречкосії, хлібороби, – / Володільникиубогі /Запорожськоїхудоби”30.УпоезіїНерозумна мати образСічіперсоніфікуєтьсяякобразнерозумноїматері,що“йсамапропала,йдітейзгубила!”.Козаки-небогизмушеніяксиротирозсипатисяпосвіту:“НасДніпророзносив;насстепи вкривали; / Нас луги од спеки і людей ховали”31. “Хортиця” також містить низку персоніфікованих обра-зів:Дніпро,Хортиця,воля,слава,Січ.“СтугонитьДніпроз порогів, / Лине доХортиці; / Каже: “Байдо! де ж твійгород/Стягігаківниці?/ДетаСіча,щоякморе,/Силоюкипіла; /Таяволя,щовроздоллі /Пекломклекотіла?”32. “Накозачімвжиткунімці/Хатнабудували”;“Воля,ретя-зом повита. / В плавнях спочиває; / Слава, кров’ю пере-лита, / По світу летає”33. Погляди письменника, вислов-леніувіршахпроСіч,М.Сумцоввважавпродовженнямкозакофільської течії (донеї вченийвідносивХарківську школуромантиків,ТарасаШевченка,ТимкаПадуру).

27 Ibidem,с127.28 Ibidem,с.140.29 Ibidem,с.140.30 Ibidem.с.141.31 Ibidem,с138.32 Ibidem,с139.33 Ibidem,с.139.

157

Поети-романтики,щоплекалисвоютворчістьнанарод-ній пісні, не могли обійти увагою твір Семена Климов-ського,якийставнародним.“Своєпочуттялюбовіроман-тики вбирали в пишні шати виплеканої під добу бароконародної пісні. “Козаченько”, “дівчинонька”, “кінь воро-ненький”, “зіронька ясна”, “чужа сторононька”, “сизийголуб”, “доленька” та сила-силенна інших усталенихобразів,щоскладають іконосферуромантичноїлюбовноїлірики, зокрема поезії Левка Боровиковського, СтепанаПисаревського,МихайлаПетренка,МиколиКостомарова,ЯковаЩоголева, роблять кохання не лишень прикметномінорнимташляхетним,алейнадаютьйомувідтінкунаці-ональноїтугитастрімкогопоривуinsBlau”34.ЯківЩоголевє автором вірша, ліричним героєм якого виступаєСеменКлимовський, –На згадування Климовського35. РомантикпишепроКлимовськогоякпрогероякозака:“Попіднебомясним, / У краю степовім, / Наша неня, стараУкраїна, /Напоругучужим,/Нанадіюсвоїм/Згодувалагулливогосина. / Він списа не скидав, / Білих рук не складав, /Якпускався орлом по Дунаю, – / І пісня козака, / Як вітриздалека/Розливаласьодкраюдокраю”36.Називаючикоза-ка-віршотворцялицарем,авторпоезіїдорікаєкобзарям,щозабувають згадати про цього героя поміж інших козаць-кихсміливців:“Нампророкистарі /День інічкобзарі /Набандурахсвоїхвигравають;/ТазНичаєм,зСомком,/ЗКальнашем,зПавлюком/Одногокозаканезгадають”37. Авторові стає гірко при думці, що сучасниками забутолегендарногокозака,азнимзабутоічасточкуколишньої

34 Л.Ушкалов,Слобожанська візія любові[в:]Слобожанська муза : Антологія любовної лірики XVII–XX століть,Харків,2000,с.5–8.

35 ЯківЩоголів,На згадування Климовського, [в:]Українські пое-ти-романтики : Поетичні твори / упоряд. і приміт.М.Л. Гончарука;вступст.М.Т.Яценка;ред.томуМ.Т.Яценко,Київ1987,с.322.

36 Ibidem,с.322.37 Ibidem,с.322.

158

славиУкраїнитаїї“буйноїволі”,співцемякоїЯківЩоголеввважаєСеменаКлимовського.ДмитроНаливайковважає,щонадзвичайнапопулярністьукраїнськоїпісніЇхав козак за Дунай в Європі пов’язана з “козакоманією”, яка охо-пилаНімеччинуйіншізахіднікраїниназаключномуетапінаполеонівських війн38. У 1808 р. німецький композиторХ.Тідге,почувшипіснюпророзлукукозакайдівчининасвяті у Чорному лісі під Баден-Баденом, в якому бралиучасть і гості з Росії, здійснив вільну переробку тексту.З того часу німці вважають цю версію української піснівласнимфольклорнимтвором.Вонасталавідомапідназ-воюSchöne Minka, ich muß scheiden39.

Інтерес до теми козацтва бачимо не тільки в харків-ській школі романтики, але й і в західноукраїнськомуписьменстві. Так, наприклад, М. Ткачук завважив, щовестетичнихшуканняхМаркіянШашкевич“орієнтувавсяна західноєвропейськийромантизм зпильноюувагоюдонаціональної історії, міфології, рідної мови, культури”40. Вчений говорить про Історію русів як про джерело, щоживилоромантичніпрагненняписьменникадоволійнеза-лежності,зокремазазначивпроспорідненістьзображеннягетьмана Богдана Хмельницького в бароковому історіо-графічному творі та у Маркіяна Шашкевича41. Вченийзавважив, що український романтик шукав свого ідеалувминулому,якінімецькіромантики,наприклад,Новаліс,досліджував історію України барокової доби (стаття

38 Д.Наливайко,Західноєвропейська україніка початку ХІХ ст.[в:]Д.Наливайко,Компаративістика й історія літератури,Харкiв2007,с.191.

39Ф.Прийма,Об одном немецком переводе украинской народной песни “Їхав козак за Дунай”[в:]Русская литература,1960,№3,с.170–171.

40М.П.Ткачук,Маркіян Шашкевич. Дослідження,Тернопіль2009,с.112.

41 Ibidem,с.114.

159

О запорожцях і їх Січі,літературнийнариспрогетьманаБогдана Хмельницького), збирав народні пісні про подіїцієїепохи42.

У текстах Тараса Шевченка, Миколи Костомарова,Пантелеймона Куліша та інших письменників героїчніриси здебільшого зображено в образах особистостей ізвисоким соціальним статусом. Найбільше уваги приді-лялося козацькій старшині, гетьманам, зокрема, БогдануХмельницькому,ІвановіМазепітаіншимісторичнимдія-чам барокової епохи43. Поезія українського романтизмумістить збірний образ козака безіменного, такого собіпереосмисленогокозакаМамая,щопоєднуєтьсязнизкоютиповихдляромантизмуобразівконя,степу,бандури,Січі,військовихпоходівтощо.Подальшедослідженняміжмис-тецькоївзаємодіїтвореннятиповогообразукозакаМамаяможепоєднуватисяізвивченнямстереотипівузмалюванніетнотипівутворахукраїнськихромантиків.

42 Ibidem,с.116.43 Див. про це: О.Новик,Барокова традиція героїзації козацтва

в українській романтичній поезії [в:]Актуальні проблеми слов’янської філології:міжвуз.зб.наук.статей/[відп.ред.В.А.Зарва],Київ2008,Вип.ХVІ:Лінгвістикаілітературознавство,с.173–178;О.Новик,Герої барокової епохи у творах романтиків: формування традиції[в:]GENTЕ UKRAINUS, NATIONE UKRAINUS = ЛІТЕРАТУРНІ ШЛЯХИ СТА-РОЖИТНЬОЇ УКРАЇНИ:зб.наук.праць[напошанудокторафілологіч-нихнаук,професораМиколиКорпанюказнагодийого60-річчя]/[упо-ряд.:В.М.Подрига,М.М.Малинка,гол.ред.В.П.Коцур],Київ2010,с.224–233.