ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Архівні зібрання України

Путівники

Державний архів Вінницької області ПУТІВНИК

Вінниця Т. П. Барановська

2015

УДК 930.25 (477.44) (036) ББК 79.34 (4УКР-4ВІН) 691Я23

Д36

Схвалено Редакційно-видавничою радою Державного комітету архівів України та науково-методичною радою Державного архіву Вінницької об-ласті

Автори-упорядники: Олександр Петренко (відп. упорядник), Володимир Верховлюк, Фаїна Винокуро-ва, Олена Галамай, Лариса Гордійчук, Костянтин Завальнюк, Олена Золотарьо-ва, Євгенія Ковальова, Ніна Лещенко, Тетяна Мазур, Людмила Мовчан, Володи-мир Петренко, Ніна Сабадіна, Надія Сидорук, Галина Тарнавська

Укладачі покажчиків: Олена Ількова, Олександр Петренко

Науковий редактор доктор історичних наук Юрій Легун

Державний архів Вінницької області : Путівник / [уклад. : О. Петренко (відп. упор.), В. Верхолюк, Ф. Винокурова та ін. ; наук. ред. Ю. Легун]. – Вінниця: Т. П. Барановська, 2015. – 754 с.

ISBN 978-966-97333-1-3 Путівник містить відомості про склад і зміст фондів Державного архіву

Вінницької області за 1612 – 2010 рр., а також інформацію про історію ство-рення, функції та завдання архіву.

Розрахований на істориків, архівістів, краєзнавців, усіх зацікавлених.

© Державна архівна служба України, 2015 ISBN 978-966-97333-1-3 © Державний архів Вінницької області, 2015

Д36

ЗМІСТ

Передмова 5

Розділ 1. Фонди установ, організацій та підприємств до 1917 року 15 1. Місцеві органи державного управління 15 2. Органи станового, земського і міського самоврядування 20 3. Органи суду, прокуратури та юстиції 28 4. Органи поліції, в’язниць, військових установ 40 5. Промислові підприємства, господарські установи,організації зв’язку 44

6. Фінансові та митні установи, банки 48 7. Установи освіти та охорони здоров’я 55 8. Установи статистики, сільського господарства та землевпорядкування 679. Громадські та опікунські організації 70 10. Релігійні установи та організації 71 11. Особові фонди 78 12. Колекції документів 80

Розділ 2. Фонди установ періоду Тимчасового уряду, УНР та Гетьманату 81

Розділ 3. Фонди радянського періоду та Незалежної України 89 1. Органи влади, державного управління та місцевогосамоврядування 89

2. Органи робітничо-селянської інспекції, державного тапартійного контролю 131

3. Військово-адміністративні установи та військові частини 139 4. Органи юстиції, суду, прокуратури й охорони державноїта громадської безпеки 150

5. Органи планування і статистики 181 6. Фінансові, страхові, кредитно-позичкові установита організації 191

7. Органи управління народним господарством, промисловіпідприємства, будівельні організації 203

8. Організації шляхового господарства, транспорту, зв’язку 283 9. Установи, організації та підприємства сільського, лісовогота водного господарства 291

10. Установи народної та професійної освіти. Навчальні заклади 357 11. Установи й організації культури, книговидання,

засобів масової інформації 380 12. Продовольчі, торговельні й заготівельні установи

та організації, споживча кооперація 400 13. Установи комунального господарства 446 14. Науково-дослідні, проектні та метрологічно-стандартизаційні

установи 454

3

15. Профспілкові організації 461 16. Установи соціального забезпечення, працевлаштування

та охорони праці 480 17. Установи охорони здоров’я, фізичної культури

та спорту 498 18. Органи Комуністичної партії та комсомолу 517 19. Громадські організації 557 20. Фонди особового походження 577 21. Колекції документів 607

Розділ 4. Фонди установ періоду німецько-румунської окупації Вінницької області 1941-1944 рр. 617 1. Територіальні органи військової окупаційноїта місцевої допоміжної адміністрацій 617

2. Органи поліції 630 3. Органи юстиції та суду 630 4. Промислові підприємства та установи 631 5. Фінансові установи 635 6. Зв’язок 636 7. Комунальне господарство 637 8. Сільське господарство, продовольчі та заготівельні установи 637 9. Кооперація 644 10. Медичні установи 645 11. Установи культури 647 12. Установи освіти 648 13. Підпільні організації, партизанські загони періоду

Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр. 649 649

Розділ 5. Аудіовізуальні документи 651

Науково-довідкова бібліотека архіву 657

Довідка про зміни адміністративно-територіального устрою Вінниччини від найдавніших часів до сучасності 659

Список скорочень 677

Географічний покажчик 679

Іменний покажчик 698

Покажчик установ, організацій та підприємств 703

Довідкові публікації про склад і зміст документів архіву 751

4

ПЕРЕДМОВА

Архівна справа на Вінниччині зародилася ще в другій половині ХVІ ст., коли було створено Брацлавське воєводство й розпочали діяльність шля-хетські суди: ґродський, земський та підкоморський. Перша конкретна вказі-вка на існування місця концентрації архівних документів у Вінниці сягає 1580 р., коли через необережність сталася пожежа Вінницького замку, у якій згоріла переважна більшість королівських надавчих актів на маєтки місцевій шляхті, межових обводів та ін. документів, переданих тією ж шляхтою на зберігання в старостинську адміністрацію та приватним особам.

Після переведення у 1598 р. адміністративного центру воєводства з Брацлава до Вінниці земський та ґродський архіви Брацлавського воєводства зберігалися в дерев’яному Вінницькому замку на острові.

Під час Визвольної війни та Руїни Вінницький архів актових книг за-знав непоправних втрат. Після відновлення у 1700 р. судово-адміністративних установ Речі Посполитої на теренах Брацлавщини їх чино-вникам вдалося знайти всього кілька актових книг ХVII ст. і жодної ХVІ.

Упродовж ХVIII ст. архів ґродських та земських книг зберігався при Вінницькому ґродському суді. Після створення у 1796 р. Брацлавського на-місництва він став основою для нововідкритого архіву при Брацлавському верхньоземському суді. Оскільки 1797 р. Брацлавське намісництво ліквідо-вано, а разом з ним і верхньоземський суд, то архів давніх актових книг збе-рігався надалі при Вінницькому повітовому суді.

У зв’язку зі створенням у 1852 р. при Київському університеті ім. Св. Володимира архіву давніх актів книги Брацлавського воєводства ХVII – ХVIII ст. були перевезені з Вінниці до Києва. На теренах сучасної Вінниччи-ни залишилися тільки відомчі архіви держустанов повітового рівня та муні-ципальних органів. Під час реформ 60-80-х рр. ХІХ ст. значну частину держустанов було ліквідовано, а натомість створено чимало нових. Архівні документи закритих судових установ було перевезено до Кам’янця-Подільського та Києва (відповідно до адміністративно-територіальної при-належності повіту). Актові книги судових установ за період 1800-1872 рр. було виокремлено з фондів і на їх основі у 1880 р. сформувалися Кам’янець-Подільський та Київський нотаріальний архіви. Інші документи передано на зберігання в архіви губернських правлінь.

Після відкриття 1909 р. у Вінниці окружного суду, дія якого поши-рювалася на 7 повітів Подільської губернії, при канцелярії старшого нотаріу-са окружного суду створено Вінницький нотаріальний архів, до якого част-ково були передані документи з Кам’янець-Подільського нотаріального ар-хіву.

Перші кроки з організації архівної справи в краї після ліквідації цариз-му були зроблені військовими. В липні 1918 р. при штабі 2-го Подільського корпусу в м. Вінниці організовано військово-історичний відділ, що займався

5

збором документів, залишених на території губернії частинами армій Пів-денно-Західного фронту.

В 1920 р. у м. Вінниці при Подільському губернському відділі народ-ної освіти була створена архівна секція охорони пам’яток давнини, мистецт-ва і природи. У тому ж році при ній відкрито Подільський обласний архів, який складався з архівного, бібліотечного і бібліографічного відділів.

У вересні 1920 р. утворено Подільське губернське архівне управління (з 1918 р. м. Вінниця стала центром Подільської губернії) при губернській інспектурі народної освіти, а Подільський обласний архів ліквідовано.

15 січня 1921 р. Подільський губревком утворив архівну комісію в складі представників від губнаросвіти, губвидаву та губвідділу РСІ. Комісія займалася відбором непотрібних архівних документів для утилізації та вико-ристання в діловодстві державних установ та підприємств.

У лютому 1921 р. при Подільській губнаросвіті організовується губе-рнський комітет охорони пам’ятників давнини, природи та мистецтва (“Губ-копис”), в складі якого була архівна секція. У зв’язку з цим, 28 лютого 1921 р. за постановою губревкому Подільське губернське архівне управління було розформовано. Очолив архівну секцію Ю. Александрович.

Згідно з постановою РНК УСРР від 13.01.1922 р. Подільська губнар- освіта 1 квітня 1922 р. утворила Подільське губернське архівне управління. Архівна секція “Губкопису” та губерніальна архівна комісія були ліквідовані. У травні того ж року в Кам’янці-Подільському створено тимчасове архівне управління, яке підпорядковувалося губарху. В жовтні йому надано статус філіалу.

З 1923 р. й до часу ліквідації у 1925 р. Подільський губарх очолював С.С. Смеречинський. 24 липня 1925 р. у зв’язку з ліквідацією Подільської губернії Подільське губернське архівне управління припинило діяльність і передало свої функції тимчасовій архівній комісії. Остання, в свою чергу, передала справи трьом окружним архівним управлінням, створеним за по-становою ВУЦВК від 10 червня 1925 р.: Вінницькому, Могилів-Подільському та Тульчинському. Історичний архів увійшов у повному обсязі до складу Вінницького окружного архівного управління.

У зв’язку з реорганізацією адміністративно-територіального поділу України 18 вересня 1930 р. урядова комісія в справі ліквідації округ постано-вила замість окружних архівних управлінь утворити місцеві архівні управ-

6

Навесні 1922 р. у Вінниці розпочато створення Подільського губерн-ського історичного архіву для зберігання дореволюційних архівних докуме-нтів. Він був укомплектований з матеріалів Подільського та Кам’янець-Подільського архівних управлінь. Зокрема з Кам’янця до Вінниці було пере-везено документи губернських установ, а також частини повітових. Губерн-ський історичний архів був підпорядкований Подільській комісії з вивчення історії партії та історії революції. З його заснування бере початок історія су-часного Державного архіву Вінницької області.

ління. На підставі цієї постанови Вінницьке окружне архівне управління було реорганізоване у Вінницьке місцеве архівне управління, а Могилів-Подільське і Тульчинське – у його філії. 10 листопада 1930 р. секретаріат ВУЦВК ухвалив реорганізувати місцеві архівні управління в державні істо-ричні архіви, а їх філії – в районні архіви. Відповідно до цього в кінці 1931 р. Вінницьке місцеве архівне управління було реорганізовано у Вінницький державний історичний архів.

Зі створенням у лютому 1932 р. Вінницької області архів дістав назву Вінницького обласного історичного архіву й був підпорядкований щойно створеній Вінницькій обласній архівній управі. В 1932 р. в архіві зберігалося 1315 фондів.

У 30-х рр. архів розпочав і здійснював масовий прийом документів від установ та організацій. Тоді ж почалося картонування справ. У фанерні ящи-ки були вкладені всі таємні матеріали. Була введена збройна охорона архіву.

З 1938 р. архів підпорядковується НКВС. У зв’язку з нападом фашистської Німеччини обласний архівний відділ

7 липня 1941 р. одержав наказ начальника Управління внутрішніх справ Вінницької області про підготовку до евакуації найбільш цінних таємних матеріалів у кількості однієї вантажної машини, усі ж інші документальні матеріали було запропоновано спалити впродовж 24 годин. Працівники ар-хіву підготували до евакуації усі документи відділу секретних фондів разом з науково-довідковим апаратом (всього 24 автомашини). Документи були за-вантажені у залізничний вагон і відправлені у м. Актюбінськ. Усі інші архів-ні матеріали завдяки позиції архівістів та завідуючого архівом не були зни-щені, як того вимагав наказ начальника УНКВС, а залишилися під окупаці-єю.

Окупаційна влада відновила роботу обласного історичного архіву 1 листопада 1941 р. Незмінним завідуючим архіву аж до приходу радянських військ у 1944 р. був К. Глазирін.

Впродовж усього періоду окупації працівники Вінницького обласного історичного архіву займалися видачею довідок майнового та соціально-правового характеру, виконано значний об’єм робіт з описування документів фондів, які залишалися неописаними ще з довоєнних часів, або на них було втрачено науково-довідковий апарат під час відступу радянських військ. Архів здійснював і прийом документів, зокрема ЗАГСів, органів місцевого самоврядування тощо.

Після звільнення Вінниці від фашистів було встановлено, що за час окупації архів втратив 257 фондів на 42229 одиниць зберігання. Окупацій-ними властями було вивезено 598 планів колишніх поміщицьких земельних маєтків у Подільській губернії.

В першому післявоєнному десятиріччі головна увага в архіві приділя-лася науково-технічному впорядкуванню документальних матеріалів, оскі-

7

льки чимало справ лежало на підлозі разом з книжками та підшивками газет. В 1944 р. була створена експертна комісія в складі 5 чоловік.

До 1953 р. облік документальних матеріалів здійснювався у відділах. Цією справою займалися начальники відділів та зберігачі фондів. В 1954 р. розпочалася концентрація облікових документів. Відділи фондів жовтневої революції і соціалістичного будівництва, дореволюційних, військових, таєм-них фондів упорядкували всі довідкові матеріали і передали їх завідувачеві обліку. У 1955 р. проведено перевірку наявності документальних матеріа-лів, а зміни внесені в обліковий апарат.

З 1944 р. архів став називатися Вінницьким обласним державним архі-вом. У 1950 р. у його сховища надійшло 58 фондів (1558 од. зб.) з Одеського облдержархіву, 1510 справ з Кам’янець-Подільського облдержархіву. Ці документальні матеріали відносилися до профілю Вінницького облдержар-хіву. У 1954 р., відповідно до розпорядження Архівного управління УРСР, з держархіву області було передано в Центральний державний архів Червоної Армії 62 фонди військових частин обсягом 4638 справ. У тому ж році Кам’янець-Подільському облдержархіву передано документальні матеріали фонду Подільського губернатора. До 1955 р. в Кам’янець-Подільський пере-дано фонди інших губернських установ Подільської губернії дореволюцій-ного періоду.

В травні 1965 р. було запроваджено нову структуру і штати держархі-ву. Зокрема створено відділ комплектування, зберігання, обліку і науково-довідкового апарату, відділ використання і публікації та лабораторію архіву.

У рік переходу архівної мережі області з відома МВС у підпорядку-вання облвиконкому (1960 р.) облдержархів видав свій путівник (упорядни-ки – А.Г. Бабенко, С.Я. Вініковецький, В.П. Воловик).

В 1959 р. облдержархів розпочав формування фонду фотодокументів. У тому ж році розпочалась робота зі створення страхового фонду шляхом мі-крофотокопіювання документальних матеріалів.

З 1980 р. архів носить назву – Державний архів Вінницької області. У грудні 1988 р. ліквідовано архівний відділ облвиконкому. Функції

управління архівною справою в регіоні передано державному архіву області. Згідно з указом Президії Верховної Ради України від 27.08.1991 р. до

Державного архіву Вінницької області приєднано колишній обласний па-ртійний архів, який увійшов до складу держархіву на правах структурного підрозділу – відділу зберігання, обліку та використання фондів громадських та кооперативних організацій та установ.

Документальне зібрання Державного архіву Вінницької області вклю-чає історичні джерела, створені в основному в межах сучасної Вінницької області за період від приєднання Правобережної України до Російської імпе-рії у 1793 р. до наших днів. За незначними винятками, документи архіву сто-суються подій, які відбулися в межах сучасної Вінницької області. Незначна кількість фондоутворювачів та окремих документів сягає часів Речі Поспо-

8

Період існування Брацлавської губернії та намісництва в складі Росій-ської імперії (1793-1797 рр.) представлений фондами губернських установ:

9

литої (XVII-XVIII ст.). Адміністративні межі сучасної Вінницької області не збігаються чітко з межами давніших адміністративно-територіальних утво-рень, до яких входили землі краю. Тому документи, що стосуються історії Він-ниччини, відклалися також в архівних установах суміжних областей, на терито-рії яких розташовані адміністративні центри зазначених утворень.

Часи Речі Посполитої представлені фондом Комісії зі збору пожертви десятого гроша на утримання війська по Брацлавському повіту та частиною справ фондів Брацлавського міського магістрату і Директора училищ По-дільської губернії. Значна кількість документів часів існування Речі Поспо-литої міститься в оригіналах та засвідчених копіях у фондах підкоморських, межових апеляційних та повітових земських (з 1832 р. – уїздних) судів. Зок-рема у фонді Літинського межового апеляційного суду містяться оригінальні документи про відмежування земель сіл Дяківці, Зиновинці, Кожухів та ін.,починаючи з 1612 р., а також засвідчені копії та витяги з документів, найдавніший з яких відноситься до 1442 р. За характером це надавчі акти, купчі, межові декрети, показання свідків тощо. Між іншим, серед вказаних документів міститься витяг з акта відмежування Великого Князівства Литов-ського від Польщі (1546 р.). Загалом же судові фонди містять величезну кількість межових справ із засвідченими копіями актів ґродського та земсь-кого судів Брацлавського воєводства, Люблінського коронного трибуналу, королівських надавчих актів, інших документів, оригінали яких до нашого часу не збереглися.

Інша група фондів, у яких відклалися оригінальні документи часів Речі Посполитої, – це фонди повітових духовних правлінь. У них містяться окремі привілеї уніатських митрополитів та молдавських православних митрополи-тів священикам на парафії, а також презенти та ерекції дідичів тим же церк-вам та священикам за середину – другу половину ХVIII ст., метричні книги останньої чверті того ж сторіччя.

Одним з найінформативніших, а відтак і найцінніших типів історичних джерел, що зберігаються в архіві є актові книги повітових земських судів за 1800-1832 рр. та актові книги уїздних судів (1833-1872 рр.). У них містяться десятки тисяч актів різноманітного характеру, в т.ч. копії документів ХV- ХVIII ст. з приватних та судових архівів (шляхетські родоводи, цехові статути, межові декрети, надавчі акти, інвентарі маєтків, скарги та маніфести тощо), орендні та заставні контракти на маєтки, корчми, ставки, винокурні, фабрики; запродажні угоди; описи маєтків, фільварків, корчем, млинів, панських будин-ків, бібліотек та архівів у них; копії документів про підтвердження дворянства, витяги метричних записів тощо. Актові книги 40-70-х рр. ХІХ ст. містять ба-гато інформації про розвиток цукрової промисловості, про торгівлю збіжжям, цукром, горілкою та пов’язане із цим чумакування, про хижацьке винищення лісів з метою забезпечення цукрових заводів паливом.

намісницького правління, цивільної, кримінальної та казенної палат (до останньої увійшли матеріали Першої та Другої комісій Брацлавської губер-нії), верхньої розправи, совісного суду. У них міститься інформація про ад-міністративно-територіальні перетворення, про відкриття та функціонування митниць, конфіскацію маєтків учасників польського повстання під керівниц-твом Т. Костюшка та надання їх російським дворянам, про переселення ві-льних землеробів у південні степи тощо.

Доволі широко представлені фонди навчальних закладів. Найважли-вішими з них є фонди Директора училищ Подільської губернії, до якого увійшли матеріали Української окружної школи, що існувала у вінницьких поєзуїтських Мурах з середини 1770-х рр., Подільської гімназії (1832-1846 рр.), Барської школи при уніатському монастирі (1820-і рр.), Гайсинсько-Брацлавської повітової школи (1819-1821 рр.).

Кількість фондів особового походження дорадянського періоду є порі-вняно невеликою. Зокрема це фонди магнатів Потоцьких, Грохольських, Строганових, Щербатових. Вони містять переважно приватні листи, фото-графії, частково – документи юридичного та господарського характеру.

До найбільш цінних та інформативних фондів періоду другої полови-ни ХІХ-поч. ХХ ст. належать фонди органів місцевого станового самовря-дування (міських дум і управ, волосних правлінь, повітових земських управ), Вінницького окружного суду, прокурора та старшого нотаріуса того ж суду. У них відклались документи, які висвітлюють величезне коло питань того-часної історії краю: прокладання залізниці й розвиток залізничного транс-порту, розвиток цукрової, спиртової і борошномельної промисловості, ре-формування адміністративної та судової систем, діяльність освітніх установ, культурне життя регіону, суспільно-політичне життя в період та після рево- люції 1905-1907 рр., політико-економічне становище на Східному Поділлі в період Першої світової війни.

В архіві на зберіганні відклалися метричні книги парафій різних кон-фесій: католицької (з 1773), православної (з 1792), іудейської (з 1834), лю-теранської (з 1909 р.). Рівень збереженості їх по різних населених пунктах різний.

10

Період УНР та Гетьманату представлений фондами Подільського губе-рнського комісара Тимчасового уряду, Подільського губернського старости, Подільського губернського комісара, волосних земельних управ, Управи По-дільської залізниці, установ та організацій, які розпочали свою діяльність ще за передреволюційних часів. У зазначених фондах міститься інформація про становлення органів місцевого представництва за Центральної Ради, Гетьма- нату та Директорії, закони, обіжники, матеріали про розгром селянами помі-щицьких маєтків, про заворушення, пов’язані з розпуском Центральної Ради, резолюції селянських з’їздів, волосних і сільських сходів на підтримку Цент-ральної Ради, доповідні записки судових слідчих про сутички селян з австрій-ськими військами в Брацлавському та Гайсинському повітах (1918 р.); справа

Діяльність повстанських антибільшовицьких загонів першої половини 1920-х рр. (Волинця, Гальчевського, Шепеля, Мачушенка, Хмари та ін.) ви-світлюється документами Подільського губвиконкому, Подільського губко-му КП(б)У, інших установ. Загалом період 1920-х рр. представлений в архі-вних документах дуже широко і з різних ракурсів. Зокрема це питання вста-новлення радянської влади, адміністративних і територіальних реформ, роз-витку промисловості та сільського господарства, діяльності освітніх та куль-турних закладів, церкви. Чільне місце посідають розпорошені по різних фо-ндах матеріали про здійснення на Поділлі політики коренізації представни-ків різних етнічних груп населення.

Наскільки повно у фондах архіву представлені документи за 1920-і рр., настільки ж мало відклалося їх за наступне десятиріччя. Зазначені мате-ріали були втрачені під час відступу Червоної армії в 1941 р.

Упродовж 1993-1999 рр. в архів з обласного управління СБУ було пе-редано слідчі справи на реабілітованих громадян – жертв політичних репре-сій, фільтраційні справи колишніх остарбайтерів та військовополонених. Загальна кількість зазначених справ - 78009. Слідчі справи охоплюють пері- од з 1918 р. – до початку 1980-х. Вони відображають основні етапи більшо-

11

про погром єврейського кварталу у Тульчині військовими (січень 1918 р.). У фонді Вінницької міської управи міститься інформація про перебування у Вінниці в лютому 1919 р. Директорії та уряду УНР, а в квітні-травні 1920 р. – Головного отамана Армії УНР С.В. Петлюри. Значна кількість документів періоду УНР відклалася у фондах радянських установ, зокрема ревкомів, що пов’язано із частими змінами влади на Поділлі у 1919-1920 рр. У

У період Другої світової війни Вінницька область входила до німецької та румунської зон окупації. Відтак в архіві відклались фонди як німецьких і румунських окупаційних установ, так і органів обмеженого місцевого само-врядування, освітніх, судових, господарських установ. З окупаційних установ найціннішими є фонди Вінницького окружного гебітскомісара, Могилів-Подільської, Ямпільської та Тульчинської повітових управ. Вони містять ін-формацію про діяльність загонів УПА, націоналістичного та комуністичного підпілля, про господарство та постачання армії, про розквартирування окупа-ційних військових частин, про табори військовополонених, гетто із списками ув’язнених тощо. Із муніципальних установ виділяються фонди Вінницької обласної управи, Вінницької та Могилів-Подільської міських управ, Крижо-пільської, Томашпільської, Шпиківської районних управ. У зазначених фон-дах особливо багато міститься інформації про діяльність культурних, освітніх та медичних установ, церкви. Достатньо широко представлені також фонди господарських установ: сільськогосподарських общин, цукрових та спиртових заводів, електростанцій, цегельних заводів, кар’єрів, млинових управлінь то-що. Причому в окремих актах обстежень господарських установ перед вве-денням їх в експлуатацію міститься інформація про останні передокупаційні дні липня 1941 р. і пов’язані з цими установами події.

Інформативну, оглядово-аналітичну інформацію про соціально-політичне, економічне та культурне життя містять фонди партійних органів. Їх фондоутворювачами були місцеві органи КП(б)У (пізніше КПУ) та її пер-винні організації. Документи цих фондів охоплюють період з 1919 р. (част-ково з 1917 р.) по 1990 р. Особливо цікаві фонди губернської, окружних, повітових та районних ланок КП(б)У, де відклалися протоколи засідань бю-ро, пленумів, конференцій; інформації відділів ДПУ і міліції; політичніта економічні огляди Поділля, які характеризують період встановлення радянської влади та так звану радянську модернізацію.

До складу фондів вищих учбових закладів, проектних інститутів, дос-лідницьких станцій увійшла науково-дослідна документація: плани, звіти про науково-дослідну роботу, збірники наукових праць, монографії, авторе-ферати на захист вчених ступенів.

Серед фондів архіву чільне місце посідають фонди особового похо-дження та колекції документів. Особливий інтерес становить фонд Давидов-ського Г.М. (1866-1952 р. н.), заслуженого артиста УРСР, композитора, в якому відклалися рукописи його творів. Цікавий краєзнавчий матеріал з історії міста Вінниці та народонаселення поч. ХХ ст. представлений у фонді краєзнавця, колишнього директора краєзнавчого музею Брилінга Г.Г. (1897-1980 р.н.). Величезним пластом етнографічних зібрань відзначаються фонди Присяжнюк Насті Андріанівни та Руденко Марії Авксентіївни. Так, напри-клад, у фонді краєзнавця та фольклористки Присяжнюк Н.А., крім докумен-тів біографічного характеру, містяться зібрані та оброблені нею зразки на-родної творчості: понад 4 тис. пісень, понад 4 тис. казок, бувальщин, гуморе-сок, більше 100 голосінь, 44 тис. прислів’їв, приказок та ін.

З фондів колекцій на особливу увагу заслуговують Колекція докумен-тів воїнів-вінничан, колишніх учасників війни в Афганістані, де зібрані їх біографічні матеріали, листи, спогади, статті, фотографії; Колекція свідчень, спогадів та інших документів колишніх в’язнів гетто, концентраційних та робочих таборів, а також громадян, примусово вигнаних до Німеччини; Ко-лекція свідчень очевидців Голодоморів.

Значний масив інформації становлять фотодокументи, які відобража-ють окремі події громадсько-політичного життя, розвитку народного госпо-

12

вицького терору: 1918-1921 рр. – чекістський терор проти представників українських владних структур, війська, партій тощо; 1930-1933 рр. – винищення діячів української церкви, інтелігенції, заможнішого селянства; 1937-1938 рр. – “великий терор”; 1944 – поч. 1950-х рр. – винищення оунів-ців та колишніх працівників окупаційних установ.

У фондах архіву представлено широкий картографічний матеріал, починаючи з другої половини ХVIII ст. Головним чином це плани панських маєтків, міст, сіл, графічні зображення меж земельних маєтків різних власників тощо. Містяться картографічні матеріали головним чином у фондах повітових та міських землемірів, чиншових присутствій та в окремих колекціях.

дарства, освіти, охорони здоров’я, побуту населення. Окрему колекцію складають фотографії населених пунктів з кінця ХІХ – до кінця ХХ ст., що дає змогу прослідкувати еволюцію містобудування на території Вінниччини.

Фонодокументи представлені циклами радіопередач “Люби і знай свій рідний край” та “Краєзнавчі читання”, що висвітлюють окремі питання з іс-торії краю. Чільне місце серед фотодокументів займають радіопередачі-зустрічі з видатними людьми, розповіді про талановитих особистостей, кон-церти сімейних ансамблів та професійних колективів.

Кінодокументи представлені фільмами “Визволення Вінниці від німе-цько-фашистських загарбників”; про видатних людей області: народного умільця з м. Жмеринки М.Г. Маслюка, заслуженого лікаря України С.П. Бє-лканія; про свята, що проводились на Вінниччині; про Могилів-Подільський машинобудівний завод, Микулинецький заповідник, санаторій “Поділля” у м. Хмільник та ін.

Описові статті до фондів архіву, вміщені у путівнику, включають та-кі структурні елементи:

І. Назва фонду. Назва фонду в путівнику відповідає назві фонду в ос-новних облікових документах і є останньою повною назвою фондоутворю-вача. Назви установ різних історичних періодів подані сучасною українсь-кою мовою. Дати перейменувань, хронологічні періоди існування установ-попередників та правонаступників наводяться в історичній довідці. Значна кількість фондів обласних установ представлені тільки повоєнними докуме-нтами, оскільки матеріали довоєнного періоду були втрачені. У фондах рай-виконкомів, їх відділів, сільських рад та господарських установ майже не відклалося документів 1930-х – поч. 1940-х рр., які також були втрачені під час війни. Групи фондів подано під узагальнюючими назвами, але із збере-женням географічної локалізації кожного окремого фондоутворювача або інших його специфічних особливостей.

ІІ. Обліково-довідкові дані про фонд. 1. Номер фонду. Номери фондів дорадянського періоду та періоду Незалежності України наводяться без лі-тер, перед номером фонду радянського періоду ставиться літера “Р”, а пар-тійних фондів – “П”. Фонди періоду німецько-румунської окупації області подано з літерою “Р” і за єдиною книгою надходжень з фондами радянсько-го періоду. Фонди періоду Незалежності України нумеруються валовою ну-мерацією фондів радянського періоду. Фонди установ, які продовжили дія-льність після проголошення Незалежності, поповнюються під попередніми номерами з літерою “Р”. При груповому описуванні перелічуються усі окремі фонди групи. При описуванні об’єднаних архівних фондів у більшос-ті випадків перелічуються усі фондоутворювачі. 2. Крайні дати докумен-тів. Крайніми датами фонду є дати найбільш раннього та найбільш пізнього документів, які входять до його складу, причому ці дати не завжди збіга-ються з крайніми датами діяльності фондоутворювача. У випадках, коли

13

крайні дати фонду виходять за межі крайніх дат діяльності фондоутворюва-ча, в історичній довідці або в анотації документів фонду пояснюється харак-тер походження відповідних документів. Якщо документи фонду охоплю-ють не всі роки між крайніми датами фонду, то хронологічні рамки фонду подаються кількома часовими проміжками через кому. 3. Науково-довідковий апарат (нда) до фонду: описи, каталоги.

ІІІ. Історична довідка. В історичній довідці про фондоутворювач на-водяться такі дані: дата заснування, якщо така встановлена, або з якого часу за документами простежується діяльність установи; нормативний акт, на основі якого був створений фондоутворювач; хронологічні рамки діяльнос-ті; інформація про підпорядкування, основні функції, організаційну струк- туру, ліквідацію або припинення діяльності; назва організації-попередни-ка. До груп фондів складено по одній загальній історичній довідці, якщо ж окремі установи, що входять у групу, мали свої особливості, це відображе-но у груповій історичній довідці. При складанні історичних довідок дофондів були використані справи фондів, передмови до описів, архівні доку-менти, енциклопедичні видання та довідники. До особових фондів подано біографії фондоутворювачів.

ІV. Анотація документів фонду. В анотації документів фонду подано коротке узагальнене описання складу документів, змісту за темами і пробле-мами, що утворюють напрями діяльності фондоутворювача. Анотація поді-ляється на три основні частина за видами документації, яка описується: ор-ганізаційно-розпорядча, планово-звітна, інформаційно-аналітична. При опи-суванні видів документів коротко подається їх основний зміст і спрямування дії. Анотація документів особового походження включає інформацію про документи службової, творчої, педагогічної, громадської діяльності; біогра-фічні документи, листування; документи інших осіб; кіно-фотодокументи.

В архіві наявні й постійно поповнюються систематичний, географічний та іменний каталоги.

Сучасна структура архіву: 1. Відділ зберігання, обліку та науково-довідкового апарату; 2. Відділ організації та координації архівної справи; 3. Відділ формування НАФ та діловодства; 4. Відділ інформації та використання документів; 5. Зональна лабораторія забезпечення збереженості та

мікрофільмування документів; 6. Відділ фінансового та матеріального забезпечення

На 01.01.2010 р. в архіві зберігається 5607 фондів загальним обсягом 1473594 одиниць зберігання, 22 кінодокументи, 35084 фотодокументів, 213 фонодокументів.

14

Розділ 1. ФОНДИ УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПІДПРИЄМСТВ ДО 1917 РОКУ 1. МІСЦЕВІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ БРАЦЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦЬКЕ ПРАВЛІННЯ

Ф. 895, 3 од. зб., 1796 р. Опис. Створене відповідно до царського указу 22 травня (ст. ст.) 1795 р. як ор- ган адміністративно-поліційного управління Брацлавським намісниц-твом. Розпочато діяльність 20.02. (ст. ст.) 1796 р. До складу н. п. входили губернатор та 2 радники. Брацлавське намісницьке правління припини-ло діяльність 31 квітня (ст. ст.) 1797 р., відповідно до царського указу від 12 грудня (ст. ст.) 1796 р. про реорганізацію управління в приєднаних від Польщі землях.

Протоколи засідань намісницького правління, настільний реєстр

справ, що надійшли на розгляд. ПОДІЛЬСЬКЕ ГУБЕРНСЬКЕ ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ ПРИСУТСТВІЄ Ф. 663, 2 од. зб., 1919 р. Описи. Створене відповідно до Указу царя від 15 січня 1885 р. Виконувало різні доручення Подільської казенної палати з нагляду за збором прибуткового податку з промислових підприємств і торгівлі. Ліквідоване після встанов-лення радянської влади. Статут, річний звіт Тульчинського товариства оптових закупок. МИРОВІ ПОСЕРЕДНИКИ 11 фондів, 542 од. зб., 1861-1917 рр. Описи. Посади м. п. було введено під час проведення Селянської реформи 1861 р. Розглядали суперечки і скарги, що виникали між селянами і поміщиками, наглядали за органами селянського станового самоврядування (затвер-дження обраних посадових осіб, накладання стягнень, відсторонення від посади). Здійснювали стосовно селян адміністративні функції: розгляд

15

суперечок з позовом, що не перевищував 30 руб., арешт до 7 днів з покара-нням різками до 20 ударів. Мирові посередники призначалися губернато-ром за згодою губернського предводителя дворянства з місцевих поміщиківі затверджувалися Сенатом. Безпосередньо підпорядковувались з’їзду ми- рових посередників. На Правобережній Україні інститут мирових посере-дників скасовано в 1917 р.

Укази Сенату; обіжники Міністерства внутрішніх справ, Подільсь-

кого губернського правління, Подільського губернського в селянських справах присутствія про складання та введення в дію уставних грамот, викупні платежі, проведення рекрутських наборів; відомості про страху-вання селян; справи за скаргами селян на поміщиків.

Вінницького повіту: І дільниці, ф. 205, 88 од. зб., 1861-1905 рр.; ІІ дільниці, ф. 206, 168 од. зб., 1861-1903 рр.; ІІІ дільниці, ф. 213, 53 од. зб., 1861-1885 рр.; ІV дільниці, ф. 214, 5 од. зб., 1861-1872 рр.; V дільниці, ф. 215, 6 од. зб., 1862-1866 рр. Гайсинського повіту: ІІ дільниці, ф. 715, 2 од. зб., 1916-1917 рр. Липовецького повіту: ІІ дільниці, ф. 598, 29 од. зб., 1891-1894 рр. Літинського повіту: І дільниці, ф. 196, 96 од. зб., 1861-1889 рр.; ІІ дільниці, ф. 197, 57 од. зб., 1861-1882 рр.; ІІІ дільниці, ф. 198, 31 од. зб., 1863-1871 рр.; VІ дільниці, ф. 199, 7 од. зб., 1864-1867 рр. ПОВІТОВІ З’ЇЗДИ МИРОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ 6 фондів, 8155 од. зб., 1852-1917 рр. Описи. Введені згідно з Положенням про губернські та повітові у селянських справах установи 1861 р. як апеляційна інстанція на рішення мирових по-середників. Розглядали подання мирових посередників про складання уставних грамот, визначення наділів та повинностей селян, обмін земель. Підпорядковувались губернському у селянських справах присутствію. Ін-ститут мирових посередників скасовано декретом РНК України від 19 лю-того 1919 р.

16

Протоколи з’їздів мирових посередників, уставні грамоти, скарги селян, слідчі справи.

Брацлавсько-Гайсинський, ф. 597, 59 од. зб., 1907-1913 рр.; Вінницький, ф. 207, 128 од. зб., 1861-1905 рр.; Вінницько-Літинський, ф. 80, 7821 од. зб., 1852-1917 рр.; Літинський, ф. 201, 142 од. зб., 1861-1898 рр.; Ольгопільсько-Балтський, ф. 811, 3 од. зб., 1862, 1880-1881 рр.; Ямпільсько-Могилівський, ф. 548, 2 од. зб., 1872-1881 рр.

ПОВІТОВІ РЕКРУТСЬКІ ПРИСУТСТВІЯ

6 фондів, 82 од. зб., 1797-1874 рр. Описи.

Створені на Поділлі у 1796 р. на підставі закону “Установлення для управ-ління губерній Всеросійської імперії” від 1775 р. Проводили набір рекру-тів. Ліквідовані указом Сенату від 14 травня 1874 р. у зв’язку з введенням загальної військової повинності.

Протоколи засідань повітових рекрутських присутствій, списки ре-крутів, сімейні списки.

Брацлавське, ф. 556, 7 од. зб., 1831-1871 рр.; Вінницьке, ф. 252, 57 од. зб., 1869-1874 рр.; Липовецьке, ф. 899, 8 од. зб., 1799, 1803, 1804, 1829, 1853, 1868 рр.; Літинське, ф. 605, 6 од. зб., 1829, 1833, 1872-1874 рр.; Могилів-Подільське, ф. 804, 2 од. зб., 1848 р.; Махнівське, ф. 860, 3 од. зб., 1797-1803 рр.

ВІННИЦЬКЕ ПОВІТОВЕ У ВІЙСЬКОВІЙ ПОВИННОСТІ ПРИСУТСТВІЄ

Ф. 208, 2063 од. зб., 1874-1917 рр. Описи.

Утворене згідно з указами Сенату від 1 і 26 січня 1874 р. у зв’язку з вве-денням в Російській імперії загальної військової повинності. Займалися призовом на військову службу, а у воєнний час – мобілізацією військово-зобов’язаних. Ліквідоване згідно з постановою Наркомату внутрішніх справ РРФСР від 2 січня 1918 р.

Обіжники Подільського губернатора; протоколи засідань повітового у військовій повинності присутствія; звіти про хід призовів; вироки вій-

17

ськового суду; списки допризовників та ополченців; сімейні списки; мет-ричні виписи; заяви про приписку до призовних дільниць; фотографії призовників.

ПОВІТОВІ В СПРАВАХ ВИБОРІВ ДО ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ КОМІСІЇ

8 фондів, 101 од. зб., 1905-1912 рр. Описи.

Створювались на підставі положень про вибори до Державної думи від 6 серпня 1905 р. і 3 червня 1907 р. На них було покладено нагляд за скла-данням списків виборців, проведенням виборів, розгляд заяв і скарг у справі виборів. До комісій входили представники адміністративно-поліцейських, судових і станових установ повіту. Підпорядковувалися гу-бернській комісії з виборів до Державної думи.

Укази, обіжники Міністерства внутрішніх справ про порядок про-ведення виборів; положення про вибори; постанови, протоколи засідань повітових комісій з виборів уповноважених, списки виборців, відомості про осіб, включених до списки виборців та виключених з них.

Брацлавська, ф. 563, 3 од. зб., 1910-1912 рр.; Вінницька, ф. 504, 25 од. зб., 1905-1907 рр.; Гайсинська, ф. 446, 19 од. зб., 1905-1907 рр.; Липовецька, ф. 900, 35 од. зб., 1905-1907 рр.; Літинська, ф. 730, 2 од. зб., 1907 р.; Могилів-Подільська, ф. 888, 3 од. зб., 1907 р.; Ольгопільська, ф. 520, 12 од. зб., 1905-1907 рр.; Ямпільська, ф. 579, 2 од. зб., 1907 р.

ПОВІТОВІ В ЧИНШОВИХ СПРАВАХ ПРИСУТСТВІЯ

8 фондів, 2971 од. зб., 1806-1918 рр. Описи, каталог.

18

Створені в 1886 р. для затвердження прав на чиншову землю, яка за ба-жанням чиншовиків викуплялась у власність або замінювалася правом оренди. До їх складу входили: голова повітового з’їзду мирових суддів, по одному місцевому землевласникові і мировому посередникові. Ліквідо- вані раданяською владою. У фондах є межові книги, геодезичні описи та плани зеиельних ділянок дореформеного періоду.

19

Плани, геодезичні описи земельних ділянок поміщиків і селян, межові книги.

Брацлавське, ф. 7, 673 од. зб., 1837-1907 рр.; Вінницьке, ф. 5, 979 од. зб., 1833-1916 рр.; Гайсинське, ф. 4, 19 од. зб., 1834-1915 рр.; Липовецьке, ф. 10, 271 од. зб., 1808-1918 рр.; Літинське, ф. 12, 562 од. зб., 1813-1917 рр.; Могилів-Подільське, ф. 369, 267 од. зб., 1852-1898 рр.; Ольгопільське, ф. 666, 44 од. зб., 1842-1917 рр.; Ямпільське, ф. 11, 156 од. зб., 1806-1915 рр.

ПОВІТОВІ ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ КОМІСІЇ

2 фонди, 218 од. зб., 1906-1917 рр. Описи, каталог.

Утворені указом Сенату від 4 березня 1906 р. для сприяння в здійсненні столипінської аграрної реформи. До їх складу входили великі землевласники і чиновники. Комісії підпорядковувались до 1911 р. секретарю із землевпорядкування губернського у селянських справах присутствія, а з 1911 р. – губернській землевпорядній комісії. Ліквідовані в липні 1917 року.

Обіжники подільського губернатора, селянського банку; протоколи засідань комісій; ухвали сільських сходів; відомості про кількість селянських родин, які переселилися в Сибір та Поволжя; листування з Подільським губернським у селянських справах присутствієм про землеустрій, про перехід селян до відрубного землеробства, про продаж землі, про надання безземельним селянам земельних наділів; прохання селян про наділення землею.

Гайсинська, ф. 388, 215 од. зб., 1906-1917 рр.; Липовецька, ф. 28, 3 од. зб., 1914-1917 рр.

ВІННИЦЬКИЙ ПОВІТОВИЙ РОЗПОРЯДЧИЙ КОМІТЕТ

Ф. 301, 22 од. зб., 1880-1904 рр. Описи, каталог.

Обіжники Подільського губернатора, губернського розпорядчого комітету; листування з Подільським губернським розпорядчим комітетом про видачу допомоги сім’ям військовослужбовців, які загинули в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. і російсько-японській війні 1904-

20

1905 рр.; документи про здачу в оренду сільських поштових станцій, ремонт лікарень, мостів.

2. ОРГАНИ СТАНОВОГО, ЗЕМСЬКОГОІ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ПОВІТОВІ ПРЕДВОДИТЕЛІ ДВОРЯНСТВА

5 фондів, 937 од. зб., 1796-1916 рр. Описи, каталог.

Введені на Поділлі після приєднання Правобережної України до Росії в 1793 р., обиралися повітовими з’їздами дворянства. Брали активну участь у всіх найважливіших справах, що стосувалися інтересів дворян повіту, очолювали повітові дворянські депутатські зібрання. Як і повітові справники, виконували адміністративно-поліцейські функції. Посади п. д. скасовані декретом ВЦВК від 10 листопада 1917 р.

Обіжники Міністерства внутрішніх справ, подільського губернського та повітових предводителів дворянства про участь дворян у діяльності судової палати та окружних судів, побудову залізниць, збір пожертвувань на спорудження пам’ятників; відомості про площу поміщицької землі, яка підлягала обкладанню поземельним податком, про прибутки поміщиків з маєтків та кількість кріпаків; зведення і звіти про стан сільського господарства у повітах, про посіви і врожай зернових культур; списки дворян, метричні виписи; свідоцтва про затвердження в правах дворян.

Бершадський, ф. 837, 2 од. зб., 1796; Вінницький, ф. 200, 927 од. зб., 1827-1916 рр.; Липовецький, ф. 611, 2 од. зб., 40-і роки ХІХ ст.; Літинський, ф. 248, 4 од. зб., 1888-1901 рр.; Могилів-Подільський, ф. 806, 2 од. зб., 1839-1848 рр.

ПОВІТОВІ ДВОРЯНСЬКІ ОПІКИ

7 фондів, 523 од. зб., 1795-1915 рр. Описи.

Утворені за указом Сенату від 5 липня 1795 р. для захисту майнових прав удів і сиріт дворянського походження. Очолювалися повітовими предво-

дителями дворянства. Ліквідовані на підставі декрету ВЦВК від 10 листо-пада 1917 року.

Обіжники, укази Подільського губернського правління; протоко-ли засідань, звіти повітових дворянських опік; списки поміщиків пові-тів з даними про їх володіння; зведення і звіти про стан сільського гос-подарства у повітах, про посів і врожай зернових культур; статистичні описи поміщицьких маєтків; відомості про площу поміщицької землі, яка підлягає обкладанню поземельним податком; заяви поміщиків з клопотанням про надання їм свідоцтв про їх дворянське походження, одержання закордонних паспортів, дозволу на виїзд в інші губернії; справи про встановлення прав власності на нерухоме майно, про про-даж маєтків за борги.

Бершадська, ф. 634, 7 од. зб., 1795-1796 рр.; Брацлавська, ф. 510, 4 од. зб., 1827-1848 рр.; Вінницька, ф. 274, 356 од. зб., 1815-1907 рр.; Літинська, ф. 551, 2 од. зб., 1829-1843 рр.; Махнівська, ф. 543, 143 од. зб., 1810-1861 рр.; Могилів-Подільська, ф. 500, 8 од. зб., 1827-1915 рр.; Ямпільська, ф. 527, 3 од. зб., 1836-1862 рр.

СІЛЬСЬКІ УПРАВЛІННЯ

10 фондів, 388 од. зб., 1836-1867 рр. Описи.

Створені у другій половині 1830-х рр. під час проведення реформи держа-вного села графом Кисельовим. Діяльність сільських управлінь регламен-тувалась “Установленням про управління державним майном в західних губерніях” від 1839 р. Були становими органами самоврядування держав-них селян. Розпорядчим органом був сільський схід, виконавчим – сільсь-ке правління, яке очолював староста. Займались збором податків, питан-нями громадського землекористування, прийомом сторонніх осіб у грома-ду і виключенням з неї.

Книги записів ухвал сільських сходів, грошових надходжень і вида-тків. Виписи із люстраційних інвентарів державних маєтків сіл Юхимівки та Голинчинець.

Вінницького повіту:

Гавришівське, ф. 768, 20 од. зб., 1836-1844 рр.;

21

Великокрушлинецьке, ф. 421, 289 од. зб., 1836-1867 рр.;

Mалокрушлинецьке, ф. 772, 11 од. зб., 1836-1842 рр.;

Сокиринецьке, ф. 773, 10 од. зб., 1836-1844 рр.; Телепеньківське, ф. 771, 13 од. зб., 1837-1843 рр.; Тяжилівське, ф. 770, 11 од. зб., 1836-1858 рр.; Хижинецьке, ф. 769, 19 од. зб., 1837-1843 рр.; Юзвинське, ф. 728, 11 од. зб., 1849-1866 рр.

Ямпільського повіту: Голинчинецьке, ф. 785, 2 од. зб., 1846 р.; Юхимівське, ф. 784, 2 од. зб., 1846р.

ВОЛОСНІ ПРАВЛІННЯ

80 фондів, 6608 од. зб., 1861-1920 рр. Описи.

Створені за положенням від 19 лютого 1861 р. як органи селянського станового самоврядування. Складались із волосного старшини, сільсь-ких старост, збирачів податків, 1-2 засідателів і волосного писаря. Во-лосні правління займалися реалізацією кошторису, затвердженого воло-сним сходом, розкладали і стягували податки з селян, наглядали за від-буванням натуральних повинностей тощо. В квітні 1917 р. волосні пра-вління були перейменовані у волосні виконавчі комітети, які в листопа-ді того ж року стали називатися волосними земськими управами, з по-чатку 1918 р. – волосними народними управами. Волосні народні упра-ви проіснували на Поділлі до 1920 р. (з перервами).

Протоколи засідань волосних правлінь; ухвали волосних та сіль-ських сходів; книги записів надходжень і видатків грошових сум, дого-ворів, духовних заповітів; уставні грамоти; посімейні списки селян; ме-тричні виписки допризовників; відомості про народні училища, церко-вно-парафіяльні школи, торговельні й промислові підприємства; рішен-ня та вироки волосних судів.

Бердичівського повіту: Котюжинецьке, ф. 325, 1 од. зб., 1863-1875 рр.; Свитинецьке, ф. 876, 2 од. зб., 1862-1889 рр.

Брацлавського повіту: Ганнопільське, ф. 852, 22 од. зб., 1874-1900 рр.; Журавлівське, ф. 336, 10 од. зб., 1908-1917 рр.; Лучанське, ф. 329, 33 од. зб., 1868-1912 рр.; Немирівське, ф. 405, 15 од. зб., 1862-1912 рр.; Обіднянське, ф. 292, 22 од. зб., 1862-1912 рр.; Рубанське, ф. 719, 9 од. зб., 1862-1912 рр.; Шпиківське, ф. 335, 417 од. зб., 1865-1916 рр.

22

Вінницького повіту: Вишенське, ф. 32, 67 од. зб., 1862-1875 рр.; Гавришівське, ф. 332, 1242 од. зб., 1861-1918 рр.; Калинівське, ф. 229, 358 од. зб., 1864-1912 рр.; Коханівське, ф. 833, 73 од. зб., 1861-1876 рр.; Кривошиїнецьке, ф. 812, 21 од. зб., 1861-1875 рр.; Луко-Мелешківське, ф. 832, 67 од. зб., 1867-1877 рр.; Люлинецьке, ф. 26, 236 од. зб., 1862-1917 рр.; Малокутищанське, ф. 24, 454 од. зб., 1862-1911 рр.; Мізяківське, ф. 788, 2 од. зб., 1870 р.; Нападівське, ф. 30, 25 од. зб., 1865-1874 рр.; Острожoцьке, ф. 23, 165 од. зб., 1874-1919 рр.; Пиківське, ф. 57, 309 од. зб., 1867-1918 рр.; Писарівське, ф. 831, 20 од. зб., 1861-1865 рр.;

Сосонське, ф. 234, 21 од. зб., 1863-1917 рр.; Станіславчицьке, ф. 333, 8 од. зб., 1890-1912 рр.; Стрижавське, ф. 294, 25 од. зб., 1862-1914 рр.; Супрунівське, ф. 231, 6 од. зб., 1861-1886 рр.; Тиврівське, ф. 289, 8 од. зб., 1887-1919 рр.; Уладівське, ф. 330, 13 од. зб., 1866-1874 рр.; Черепашинецьке, ф. 253, 42 од. зб., 1864-1875 рр.; Юзвинське, ф. 257, 466 од. зб., 1861-1915 рр.; Якушинецьке, ф. 821, 8 од. зб., 1863-1875 рр.; Янівське, ф. 334, 27 од. зб., 1861-1882 рр.

Гайсинського повіту: Зятковецьке, ф. 813, 8 од. зб., 1871-1875 рр.; Кіблицьке, ф. 184, 78 од. зб., 1861-1910 рр.; Кисляцьке, ф. 183, 44 од. зб., 1879-1916, 1919 рр.; Красносілківське, ф. 718, 4 од. зб., 1866-1890 рр.; Кузьминецьке, ф. 815, 1 од. зб., 1874 р.; Кунянське, ф. 185, 20 од. зб., 1887-1911 рр.; Митківське, ф. 817, 1 од. зб., 1867 р.; Нижньокропивнянське, ф. 25, 37 од. зб., 1861-1918 рр.;

Теплицьке, ф. 717, 3 од. зб., 1904-1914 рр.; Тернівське, ф. 716, 15 од. зб., 1864-1910 рр.

Липовецького повіту: Андрушівське, ф. 867, 147 од. зб., 1871-1910 рр.; Жаданівське, ф. 720, 2 од. зб., 1904-1907 рр.; Зозівське, ф. 656, 2 од. зб., 1890 р.; Кожанське, ф. 735, 1 од. зб., 1873 р.; Юрковецьке, ф. 764, 9 од. зб., 1904-1918 рр.

23

Селищанське, ф. 822, 6 од. зб., 1868-1879 рр.;

Степанківське, ф. 816, 5 од. зб., 1861-1874 рр.;

Літинського повіту: Кожухівське, ф. 864, 8 од. зб., 1899-1910 рр.; Терешпільське, ф. 781, 2 од. зб., 1862-1863 рр.; Хмільницьке, ф. 85, 2 од. зб., 1877 р.

Могилів-Подільського повіту: Березівське, ф. 240, 134 од. зб., 1861-1889 рр.; Бронницьке, ф. 856, 3 од. зб., 1912-1918 рр.; Вендичанське, ф. 35, 326 од. зб., 1870-1917 рр.; Вінозьке, ф. 823, 1 од. зб., 1873 р.; Котюжанське, ф. 835, 12 од. зб., 1862-1905 рр.; Кукавське, ф. 855, 12 од. зб., 1863-1903 рр.; Серебрійське, ф. 296, 49 од. зб., 1861-1911 рр.; Слідянське, ф. 824, 3 од. зб., 1870-1873 рр.; Хоньковецьке, ф. 218, 228 од. зб., 1862-1915 рр.; Шаргородське, ф. 331, 34 од. зб., 1862-1888 рр.; Юрковецьке, ф. 297, 19 од. зб., 1861-1873 рр.; Яришівське, ф. 217, 471 од. зб., 1861-1916 рр.;

Новоушицького повіту: Конищівське, ф. 300, 5 од. зб., 1872 р.; Мурованокуриловецьке, ф. 442, 49 од. зб., 1861-1902 рр.

Ольгопільського повіту: М’ястківсь�