1

Зміст

І. Визначення теми досвіду. Актуальність обраного напрямку діяльності…..3

ІІ. Короткі відомості про носія досвіду. Роки вивчення, узагальнення,

оформлення досвіду……………………………………………………………….4

ІІІ. Шляхи реалізації проблеми: довготривалий проект

«Зростання особистості. Здоров’я. Творчість. Краса»

1. Визначення мети та завдань проекту………………………………………….8

2. Пріоритетні напрямки виховної системи «Зростання особистості»……….8

3. Модель учня школи зростання особистості…………………………………..9

4. Алгоритм діяльності класного керівника згідно даного проекту………….10

5. Спосіб життя учнів (за даним проектом)…………………………………….11

6. Алгоритм «Партнерство з батьками»…………………………………………12

7. Модель організації та роботи гуртків згідно даного проекту……………...13

8. Очікувані результати виховної діяльності школи за проектом

«Зростання особистості»………………………………………………………….14

Додатки

2

Моє педагогічне кредо Я — вчитель: це значить так багато,

Бо безліч душ мене щодня чекають,

Дитину кожну, як себе, повинна знати, Як істину, що мудрі люди знають.

Нести повинна вихованцям правду щиру,

Навчаючи їх добру і милосердю, Щоби завжди жили із цілим світом в мирі,

Стояли міцно на земній щоб тверді.

Щоб друзям подивитись в вічі не боялись,

Щоб біль сердець батьківських розуміли, Щоб мови рідної довіку не цурались,

Перед спокусами щоб встоять зуміли.

Щоб своїм походженням пишались всюди, Любили рідну Україну – неньку,

Щоб виросли з них просто добрі люди,

Які б чужу біду взяли близенько.

З цією правдою святою в школу я заходжу, Її так добре, як молитву, знаю,

У ній підтримку я своїй душі знаходжу,

У неї долі дітям я благаю. А ще я вірю і люблю, і сподіваюсь,

Що буде так усе, як в мріях гарних,

Тож впевнена, і в тому зовсім не вагаюсь:

Моя робота не загине марно. К.М. Ситник

3

І. Визначення теми досвіду.

Актуальність обраного напрямку діяльності.

Сучасна школа вимагає переосмислення підходів до виховання, оновлення

змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі

життєтворчості учня, створення сприятливих умов для зростання його

особистості, самореалізації у різних видах діяльності.

Намагаючись знайти нові, нестандартні шляхи розв'язання цієї

проблеми, створюю та реалізую модель виховної системи Зростання

особистості, де значна увага приділяється вихованню людини як творця свого

життя, оволодінню кожним учнем мистецтвом своєї життєвої стратегії та

культурою самовизначення. Одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності

визначаю створення комфортного виховного середовища, де враховуються

інтереси і запити всіх учасників навчально-виховного колективу, які виявляють

особистісно-розвивальну взаємодію. У тісній співтворчості, партнерстві

педагогів, учнів, батьків виховується особистість, яка має розвинену життєву

компетентність, спроможна самостійно збагачувати її в процесі реалізації власної

життєвої стратегії, творення свого індивідуального життя та участі у творенні

життя суспільства.

Основою, на якій ґрунтується зміст виховного процесу зростання

особистості, є культура в різних її проявах: культура знань, культура творчої

діяльності, культура здоров'я, культура почуттів і спілкування, культура само-

визначення. Ці аспекти мають допомогти педагогічному колективу, батькам,

учням забезпечити гармонію між собою, іншими людьми, природою діяльності

людини у системі нових відносин.

Вважаю, що головне в виховній діяльністі щодо зростання

особистості – це вміння вчителів надавати допомогу в організації життя

учнівського колективу та колективної творчості учнів, яка забезпечує досягнення

цілей і завдань. Вони полягають у вихованні учнів як громадянина демократичної

держави, що шанують власну гідність ТА гідність інших людей, уміють вільно

4

висловлювати СВОЮ життєву позицію поважають культуру свого та інших

народів, є незалежними у вчинках і судженнях, толерантними.

Результатом виховної діяльності школи в зростанні особистості має

стати набуття учнями життєвих компетентностей: навчальної, культурної

здоров’язберігаючої, інформаційнео – комунікативної, соціальної, громадянської,

підприємницької (додатки 1, 2, 3).

Шляхи реалізації проблеми – довготривалий проект.

ІІ. Короткі відомості про носія досвіду.

Роки вивчення, узагальнення, оформлення досвіду

Ситник Катерина Миколаївна має повну вищу педагогічну освіту за

спеціальністю вчитель російської мови та літератури та працює за

отриманим фахом у загальноосвітній школі І—III ступенів з 1997 р., а на

посаді заступника директора з виховної роботи з 2007 року.

У 2010 р. Ситник К.М. підвищила кваліфікацію у Кіровоградському

обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на курсах

новопризначених заступників директорів з виховної роботи та тих, які мають

стаж роботи на даній посаді, педагогів – організаторів з питання «Нові

підходи до моделювання виховної системи школи».

За час роботи у навчальному закладі Ситник К.М. зарекомендувала

себе як відповідальний, досвідчений заступник, педагог та умілий

організатор.

Катерина Миколаївна вдало організовує виховний процес в школі,

висвітлений у виховній системі «Зростання школи особистості. Здоров’я.

Творчість. Краса» та забезпечує якісну її реалізацію. Досвід заступника

підпорядкований реалізації проблеми «Формування соціальної компетенції

учнів у вимірі інновацій сучасної сільської школи». Провідною його ідеєю є

ідея особистісно – зорієнтованого виховання, яка ставить в центр сучасного

виховного процесу особистість, її розвиток і соціалізацію. За інноваційним

потенціалом він є комбінаторний, тобто спирається на відомі методики з

використанням нових технологій. В основу своє педагогічної системи

5

Катерина Миколаївна покладає виховні традиції нашого народу, особливості

його ментальності, умови соціуму. Важливу роль приділяє розвитку та

саморозвитку особистості, вихованню і самовихованню. Тобто, діяльність

заступника ґрунтується на цільовій установці гармонійного поєднання

школи, сім'ї та місцевої громадської організації «Сьогодення для

майбутнього».

З року в рік Ситник К.М. удосконалює форми і методи виховної

роботи. За мету ставить виховання життєво активного, гуманістично

спрямованого громадянина демократичного суспільства, який в своєму житті

керується національними і загальнолюдськими цінностями. В основу

виховання покладає суб’єкт - суб’єктні стосунки між класним керівником та

вихованцями. Тому Катерина Миколаївна вдало планує виховну роботу

школи, організовує та контролює поточне та перспективне планування

діяльності класних керівників, координує роботу з розробки необхідної

методичної документації з виховної роботи, з підготовки та проведення

загальношкільних культурно-виховних заходів; здійснює систематичний

контроль за якістю виховного процесу, роботою гуртків, інших видів

виховної роботи, проведеної працівниками школи. Особливу увагу

заступник приділяє організації роботи з учнями, що опинилися в складних

життєвих обставинах, з дітьми, що перебувають на внутрішкільному обліку.

Завдяки Катерині Миколаївні у школі налагоджена робота з батьками та

батьківським комітетом школи. Також заступник вважає, що учнівське

самоврядування є одним із головних напрямків розвитку навчально –

виховного закладу. Тільки тоді діти зацікавляться позакласною роботою,

коли самі її організують, тому, починаючи з 2009 – 2010 навчального року в

школі за ініціативи Катерини Миколаївни було створено парламентсько –

президентську республіку «Гарт». Практика показала, що учні, які знайшли

себе в самоврядуванні, дійсно змінюють життя школи, села, а в майбутньому

внесуть нові зміни і в державі, бо бути громадянином, відповідальним,

організатором – цьому вчить саме дитяче об’єднання.

6

Ситник К.М. не тільки уміло організовує роботу ШМО класних

керівників, а й є керівником районного методичного об’єднання ЗДВР,

передає свій педагогічний досвід молодим заступникам, виступає з

доповідями на районних семінарах практикумах, є активним учасником

інтернет – конференцій, педагогічних конкурсів районного та обласного

рівня. Значну увагу приділяє організації роботи з обдарованими учнями,

тому наші школярі є учасниками та переможцями різноманітних творчих

районних, обласних та Всеукраїнських конкурсів. Досвід Катерини

Миколаївни вивчався в період з 2011 по 2014 рік. Узагальнено та оформлено

досвід у 2014 – 2015 навчальному році.

7

Виховання – процес залучення

особистості до засвоєння вироблених

людством цінностей, створення

сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу

та творчого ставлення до життя,

спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил

поведінки особистості.

КОНФУЦІЙ

Шляхи реалізації проблеми :

довготривалий проект

8

Провідна ідея виховної системи школи «Зростання особистості» -

формування відповідальної, творчої креативно особистості, яка володіє

навичками самопізнання, самокорекції, самовиховання, що відкрита

до сприйняття інших культур, цінує свободу, поважає людську гідність

та індивідуальність, здатної до успішної самореалізації у сучасному житті.

1. Визначення мети та завдань проекту (додаток 4):

Отже, визначили ось яку мету виховної системи: — створити комфортне

виховне середовище, що ґрунтується на демократичних засадах, співтворчості

вчителів, учнів, батьків, спрямованої на внесення соціально доцільних змін у

напрями індивідуального розвитку особистості, що сприяють її зростанню.

Головні завдання:

1. Виховання особистості, здатної приймати рішення у ситуації морального

вибору і нести відповідальність за них перед собою, суспільством, державою.

2. Створення умов для саморозвитку особистості.

3. Формування розуміння здоров'я як особистої та громадянської цінності,

мотивації ведення здорового способу життя.

4. Формування навичок толерантної поведінки, конструктивного

розв'язання конфліктних ситуацій.

5. Виховання духовно багатої особистості, патріота і громадянина своєї

Батьківщини.

6. Створення умов для співтворчості педагогів, учнів, батьків.

7. Підготовка до суспільно-громадянської та фахової соціалізації учнів.

8. Формування навичок проектування свого життя.

9. Забезпечення науково-методичного супроводу виховної системи.

10. Гармонізація взаємин у системі «школа — родина».

Новацією є діяльнісний підхід до створення умов зростання особистості

через партнерство всіх учасників виховного процесу та соціуму на основі

педагогічної діагностики.

9

2. Пріоритетні напрями виховної системи зростання особистості

1. Створення сприятливого середовища для особистісного зростання учнів,

захисту їх прав.

2. Поєднання всіх видів діяльності учнів і педагогів з метою створення

оптимальних умов для співробітництва, співтворчості, співдіяльності.

3. Забезпечення умов життєдіяльності учнів щодо збереження та розвитку

їх духовного, фізичного, психічного та соціального здоров'я, формування

здоровязберігаючої компетентності.

4. Формування громадянської компетентності, розвиток соціальної

активності підлітків на засадах удосконалення учнівського самоврядування.

5. Вдосконалення діяльності клубів інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?»

та «Учнівський квартал» щодо забезпечення інтересів, потреб, запитів дітей та

учнівської молоді, розвитку їх талантів, здібностей, формування їх культурної,

соціальної, інформаційно-комунікативної компетентностей.

6. Розвиток у школярів рис толерантної особистості, яка спроможна жити й

орієнтуватися в динамічному сучасному світі.

3. Модель учня школи зростання осбистості

Ступінь І (учень початкової школи)

. Становлення свого «Я» в колективі

• Ставлення до життя, здоров'я;

• ставлення до творчості, праці;

• ставлення до прекрасного;

• ставлення до школи як другої домівки;

• ставлення до сім'ї, рідного краю, Батьківщини;

• ставлення до народних традицій, звичаїв.

Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими. (Оскар Уальд)

Ступінь II (учень 5-8 класів). Ствердження і розвиток особистості

• Усвідомлення значущості оволодіння знаннями, навичками, уміннями;

10

• формування морально-естетичних потреб, життєвих цінностей;

• прагнення до здорового способу життя;

• становлення громадянської позиції

• прагнення активної творчої самореалізації;

• уміння спілкуватися та спільно діяти

Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити як

людині, яка задоволена

своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю та добрими справами. (Марк Аврелій)

Ступінь III (учень 9-11 класів) Шкільна зрілість (готовність

особистості до самостійного життя)

• Творчо активна, сильна особистість розвинена інтелектуально;

• особистість, що проявляє почутя власної гідності (повага до себе й іниших);

• особистість, відповідальна за своє здоров'я;

• особистість, збагачена духовно і морально-естетично;

• особистість з власною громадянської позицією;

• особистість, здатна до вільного вибору і відповідальних рішень;

• особистість, толерантна у всіх життєвих ситуаціях;

• особистість, здатна адаптуватися в сучасних умовах.

4. Алгоритм роботи діяльності класного керівника

(додатки 5, 6, 7, 8)

Взаємовідносини «учитель — учень» : ґрунтуються на принципах рівності

суб'єктів, взаємодовірі, повазі і розумінні. Педколектив приділяє належну увагу

співпраці з органами учнівського самоврядування як вагомими чинниками

ефективності виховної системи. Протягом 17 років склалася ефективна структура

учнівського самоврядування. Для реалізації науково-методичного забезпечення

виховного процесу ми використовуємо активні форми роботи з дорослими:

семінари-практикуми, презентації інноваційних виховних ідей і технологій,

педради-консиліуми, тематичні педради, моделювання і проектування виховного

впливу, моніторинг виховної діяльності (анкетування, тестування, круглі столи,

11

взаємовідвідування виховних заходів), тематичні тижні, ярмарки педагогічних

ідей та технологій, розробки методичних рекомендацій на допомогу класним ке-

рівникам, індивідуальні співбесіди щодо організації виховного процесу.

У результаті цієї роботи опрацювала алгоритми діяльності класного

керівника та учня, які схематично виглядають так:

5. Спосіб життя учнів (додаток 9)

Так організована методична робота дає можливість сформувати у класних

керівників уміння:

• плідно співпрацювати з учнями, враховуючи їх інтереси і запити;

• індивідуально підходити до розвязання виховних проблем;

• практичного залучення їх до розбудови виховної системи в зростанні

особистості;

• упровадження елементів інновацій виховних технологій.

Програма діяльності учнів

Я- людина Я- член сім’ї Я- учень Я - громадянин

України

Програма діяльності класного керівника

Здоров'я Спілкування Навчання Дозвілля

12

У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілка, і квітка, і плоди…

(В. Сухомлинський)

6. Алгоритм «Партнерство з батьками»

Для успішного функціонування і виховної системи школи щодо зростання

особистості дуже важливими є співпраця і партнерство з батьками. Оскільки

ставлення батьків до потреб виховання є однозначним, ми намагаємося відповідно

будувати свої взаємини з ними ТІ, щоб допомогти дитині зберегти душевний

комфорт в умовах сім'ї і школи.

Мною опрацьовано такий алгоритм цієї роботи:

1. Добір відомостей про емоційний мікроклімат сім'ї від учнів і батьків

шляхом проведення анкет «Ти і твої батьки», «Ми і наші діти».

2. Визначення рівня взаємостосунків батьків з учителями за допомогою

анкети «Ми і наші вчителі».

3. Проведення батьківських зборів за темою «Вплив емоційного фону сім’ї

на формування особистості учня»

4. Проведення спільних зборів батьків і вчителів з метою накреслення шля-

хів поліпшення виховного впливу на дітей та встановлення кращих контактів між

батьками і вчителями

5. Визначення кожним із батьків найбільш сприятливих форм і методів

виховної роботи з дітьми та можливостей батьків у здійсненні роботи з учнями

класу.

У практичній виховній співпраці з батьками ми використовуємо як тра-

диційні, так і нестандартні форми роботи, класними керівниками проводяться

індивідуальні і групові консультації.

Така робота спонукає батьків до тіснішої співпраці з класними

керівниками, надання допомоги в корекції поведінки учнів, участі в підготовці і

проведенні виховних заходів.

13

7. Модель організації та роботи гуртків:

Відомо, що більшість дітей від природи наділена здібностями не

фронтально, а вибірково . В одних краще розвинене абстрактне мислення, в

інших чуттєве пізнання. То чи не настав час врахувати це, надавши можливість

дитині обрати собі гурток, виходячи з власних уподобань?

Зауважу, що робота з формування творчої особистості не терпить

епізодичності, безсистемності. Вона має бути заздалегідь продуманою,

спланованою. Точніше кажучи, слід напрацювати модель такої роботи до

створення гуртка, до кожного заняття. Ось що вона повинна в себе включати.

Організаційно – пошуковий етап

Майстер, який любить і шанує своє ремесло, розпочинає роботу з

добору матеріалу. Для Гончара – це глина, для столяра – дерево, для скульптора

камінь. Справжній майстер добере найкращий матеріал, а не майстер і братися

за роботу не повинен, бо зіпсує його. Отже не кожен учитель може стати

керівником гуртка. За цю справу повинна братися людина до цього народжена..

Звичайно, в кожній школі є педагоги – ентузіасти, які добре обізнані з тією чи

іншою справою. Саме вони стають керівниками шкільних гуртків.

Корекційно – настановчий етап

Наставник відбирає і редагує все необхідне в роботі гуртка,

радячись при цьому з дітьми. Перші проби слід редагувати особливо делікатно

й уважно.

Не варто ставити дуже високих вимог. Суттєві зміни не надихнуть

початківця до активної роботи. На цьому етапі робимо лише невеликі правки.

Вихованець має відчути: завдяки невеличкому штриху, зробленому рукою

наставника, його гра на сцені стала природною, досконалою і цікавою глядачам.

А ще краще, якщо ми за допомогою незначної правки здивуємо учня й

переконаємо, що участь у нашій гуртковій роботі для нього є справою

необхідною.

Перше заняття гуртка проводимо лише тоді, коли завершена корекційно-

настановча індивідуальна робота й чітко визначене коло учасників. На

14

організаційному засіданні наставник оголошує концепцію, розроблену

відповідно до мети і форми роботи, режим співпраці.

Розвивально-творчий етап

Традиційно засідання гуртка проводжуються так: спочатку

ознайомлюють учнів з наступною темою в цілому, робимо правки. Таким

чином ні один член гуртка не стоїть осторонь , кожен обирає ту роль, яку бажає,

відповідно до своїх здібностей, те додаткове завдання, яке може виконати, тип

самим демонструючи свої здібності, навики, уміння.

Звичайно, в процесі роботи ставлю відповідні вимоги до усного мовлення

дітей..

Ця модель організації та роботи гуртка найпростіша і дійсно сприяє

розвитку індивідуальних творчих здібностей кожної дитини.

8. Очікувані результати виховної діяльності школи за проектом

«Зростання особистості»

Модель випускника школи, якого виховували за проектом

«Зростання особистості» (додаток 10)

Йому притаманні:

• активне сприйняття дійсності і здатність добре орієнтуватись в ній;

• сприйняття себе та інших людей такими, якими вони є;

• розвинені творчі здібності, креативність; здатність до глибокого

розуміння життя, його адекватної оцінки;

• вибір у житті нових шляхів;

• уміння покладатися на свій розум, почуття, з урахуванням досвіду

інших;

• відкрита і чесна поведінка в усіх ситуаціях;

• здатність брати на себе відповідальність, а не ухилятися від неї.

15