НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ТЕХНІЧНИХ ТА

АГРОБІОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

СПЕЦКУРС З ОСНОВ УКЛАДАННЯ

ГАЛУЗЕВИХ ГЛОСАРІЇВ:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів спеціальності “Філологія”

Київ ЦП «Компринт»

2016

2

УДК 811.161.2’373

Викладено методичні рекомендації до проведення практичних занять та

виконання практичних завдань з навчальної дисципліни «Спецкурс з основ

укладання галузевих глосаріїв» для студентів IV курсу гуманітарно-

педагогічного факультету ОКР “Бакалавр” зі спеціальності “Філологія”.

Рекомендовано до видання вченою радою

Гуманітарно-педагогічного факультету

протокол № ___ від 17 березня 2016 року

Укладач: О.В. Іванова, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей Національного університету біоресурсів і природокористування України

Рецензенти: Тарасова В.В. – кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри романо-германських мов і перекладу

Національного університету біоресурсів і

природокористування України

Дем’янова Ю.О. – кандидат філологічних наук, старший

викладач кафедри англійської мови для технічних та

агробіологічних спеціальностей Національного

університету біоресурсів і природокористування України

© Іванова О.В.

3

ЗМІСТ

Стор.

Передмова 4

Тема 1. Лексикографія ХХ-ХХІ століття 6

Тема 2. Теоретичні засади лексикографії 11

Тема 3. Типологія словників 15

Тема 4. Перекладна (дво- та багатомовна) лексикографія 22

Тема 5. Навчальна та ідеографічна лексикографія. Тезаурус. 26

Тема 6. Комп’ютерна лексикографія 31

На допомогу студентові 34

Понятійний словник-мінімум 63

Орієнтовна тематика рефератів, розробка презентацій та теми виступів із доповідями

71

4

Передмова

Користування словниками різних типів не лише підвищує грамотність і

знання мови, а й розширює світогляд людини, підносить загальний рівень її

культури. У словниках представлено знання, якими володіє людство у певну

епоху, з різних галузей науки, техніки, мистецтва, їх заслужено називають

супутниками цивілізації. Вони служать довідниками про те, як правильно

вимовляти і писати слова, як тлумачити значення слів, як виникло це

значення, якого походження слово тощо.

Цінну пораду користуватися словниками для поповнення знань, для

піднесення культури мовлення образно висловив М.Т. Рильський:

Не бійтесь заглядати у словник -

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Плекайте, як дбайливий садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Словники вважаються квінтесенцією накопиченого людством досвіду,

підґрунтям пізнавальної діяльності людини. У межах окремої культури

лексикографічні праці є чинником формування національної свідомості та

самобутності, збереження мови народу, духовного збагачення нації.

Специфіка навчання студентів спеціальності «Філологія» передбачає не

лише обов’язкове вільне орієнтування в світі численних словників,

енциклопедій, а й причетність до практики словникової творчості. До того ж

логіко-понятійна стрункість лексикографічної науки разом зі вдумливим

ставленням до слова сприяє становленню студента як обізнаного фахівця.

Тому мета курсу:

- ознайомити студентів із теоретичними основами дисципліни і

завданнями, що стоять сьогодні перед лексикографами;

- розглянути типологію лексикографічних творів;

5

- надати характеристику основним із них;

- проаналізувати лексикографічні праці, систематизувати словники;

- дати уявлення про процес створення словника, про перспективи

лексикографічної діяльності, її майбутнє;

- сформувати комунікативну, лінгвістичну, соціокультурну та

професійну компетенції студентів шляхом їх залучення до виконання

професійно орієнтованих завдань;

- сформувати інтерактивні навички і вміння користуватися

лексикографічними джерелами з послідовним удосконаленням кожного

окремого виду мовленнєвої діяльності;

- сприяти оволодінню рідною та іноземною мовами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

основні теоретичні засади лексикографії;

типологію лексикографічних творів;

навчальні (ідеографічні) словники;

перекладні та одномовні термінологічні словники, зокрема англійські;

системи комп'ютерного перекладу.

уміти:

вільно послуговуватися словниками різних типів, швидко й точно

знаходити в них необхідну інформацію;

використовувати набуті знання на практиці;

укласти глосарій за завданою тематикою;

робити комп'ютерний переклад текстів, редагувати їх;

аналізувати відомості про лінгвістичну інформатику та

програмне забезпечення лексикографічних процесів.

Знання, отримані студентами в процесі засвоєння дисципліни, можуть

застосовуватися в самостійних наукових дослідженнях та подальшій

професійній діяльності.

6

Тема 1. Лексикографія ХХ-ХХІ століття

План.

1. Етапи розвитку лексикографії. Основні лексикографічні праці.

2. Основні положення системної лексикографії. Лексикографічний тип.

3. «Наївна картина світу» й її відбиття в одномовному словнику.

4. Словник активного типу.

5. Лексикографічний портрет.

6. Інтегральний опис мови. Інтегральний словник мови.

Література:

1. Аперсян Ю.Д. Интегральное описание языка и толковый словарь /

Ю.Д. Апресян // Введение в языкознание.1986. – № 2. – С. 57-70.

2. Берков В.П. Двуязычная лексикография: Учебник / В.П. Берков. – 2-е

изд. – Москва: ООО «Издательство Астрель», 2004. – 236 с.

3. Горецький П.Й. Історія української лексикографії / П.Й. Горецький.

– Київ: В-во АН УРСР, 1963. – 244 с.

4. Іванова О.В. Основи укладання галузевих глосаріїв. Курс лекцій: навч.

посібник / О.В. Іванова. – Київ: ЦП «Компринт», 2015. – 220 с.

5. Кульчицька Т. Українська лексикографія ХІІІ – ХХ ст. Бібліографічний

покажчик / Т. Кульчицька. – Львів, 1999. – 360 с.

6. Моисеев М.В. Лексикография английского языка: учебно-методическое

пособие: для студентов специальностей 022900 «Перевод и

переводоведение» и 022600 «Теория и методика преподавания

иностранных языков» / М.В. Моисеев. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2006.

– 92 с.

7. Ступин Л.П. Лексикография английского языка / Л.П. Ступин.

– Москва: Высшая школа, 1985. – 168 с.

Питання для контролю знань студентів:

1. Що таке лексикографія? Предмет вивчення лексикографії.

7

2. Охарактеризуйте основні етапи розвитку лексикографії.

3. На скільки етапів поділяється лексикографія української мови?

Охарактеризуйте кожний з них.

4. Назвіть основні етапи англомовної лексикографії та дайте їх вичерпну

характеристику.

5. Що таке лексикографічний тип?

6. Охарактеризуйте поняття «наївна картина світу» та наведіть приклади

відмінностей «картин» залежно від народностей.

7. У чому полягає інтегральний опис мови?

Практичні завдання:

Завдання 1. Розмістіть у хронологічному порядку українські словники

(починаючи із найбільш раннього періоду):

1) Лексикон латинський Є. Славинецького [Текст]. Лексикон словено-

латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського ;

2) «Лексис. СирЬчъ реченія въкратъцъ събранны и из Словенскаго языка

на просты(и) Рускій Діялекть Истолкованы» Лаврентія Зизанія

Тустановського;

3) Словарь української мови: у 4 т. /Зібрала ред. журн. "Кієвская старина",

упоряд. з дод. власного матеріалу Б. Грінченко;

4) «Изборник Святослава»;

5) Українська географічна енциклопедія: у З т.

6) «Лексикон славеноросскій и Ймень тлькованіє...» Памви Беринди;

7) Українська Радянська Енциклопедія: у 12 т.

Завдання 2. Розмістіть у хронологічній послідовності британські

словники (починаючи із найбільш раннього періоду):

1) Basic English (Огден);

2) The English Dictionarie or a New Interpreter of hard English words Генрі

Кокрема;

8

3) Universal Etymological Dictionary Натаніеля Бейлі;

4) Thesaurus of English Words and Phrases classified so as to facilitate the

expression of ideas and assist in literary composition Пітера Марка Роже;

5) A Dictionary of the English Language доктора Семюеля Джонсона;

6) A Table Alphabeticall Роберта Кодрі;

7) The Advanced Learner’s Dictionary of Current English А.С. Хорнбі.

Завдання 3. Розмістіть у хронологічній послідовності американські

словники (починаючи із найбільш раннього періоду):

1) A Standard Dictionary of the English Language видавництва Funk and

Wagnalls Co.;

2) The Century dictionary. An encyclopedic lexicon of the English language;

3) Worcester’s Large Dictionary of the English Language;

4) A compendius dictionary of the English language by N. Webster;

5) An American Dictionary of the English Language by N. Webster;

6) Webster’s Third New International Dictionary;

7) Webster’s Second International Dictionary.

Завдання 4. Назвіть, фахівцям якої професії нижченаведені тексти є

показниками активного словника:

1. Енергоспоживчий продукт (далі – продукт) – будь-який товар, що

споживає енергію під час його використання, розміщується на ринку та / або

вводиться в експлуатацію в Україні, а також елементи, що можуть бути

частиною продуктів, на які поширюється дія цього Технічного регламенту,

розміщуються на ринку та / або вводяться в експлуатацію як окремі частини

продукту для кінцевих споживачів і екологічні показники яких можуть бути

незалежно оцінені.

2. Рахунки будують так, щоб дати необхідну характеристику окремих

господарських процесів, а також змін в складі активів, зобов’язань, власного

капіталу під впливом операцій. Господарські операції, незалежно від їх

9

економічного змісту, завжди викликають збільшення або зменшення окремих

видів активів, зобов’язань, власного капіталу.

3. Соціонічний тип (соціотип, тип «інформаційного метаболізму» (ТІМ),

психотип) людини – з точки зору соціоніки, один із 16 можливих типів

мислення людини, який визначається заповненням функцій оброблення

інформації в соціонічній моделі психіки людини

конкретними інформаційними аспектами. Соціотип визначає особливості

сприйняття та обробки інформації носієм психотипу, його сильні й слабкі

сторони. Згідно з соціонічною теорією, соціотип людини незмінний протягом

усього життя, хоча інформаційне наповнення різних функцій може

змінюватися.

4. Комунікативний переклад полягає у виборі такого шляху передачі

вихідної інформації, який призводить до переказного тексту з адекватним

вихідного впливом на одержувача. Головним об'єктом при такому способі

перекладу виявляється не стільки мовний склад вихідного тексту, скільки

його змістовне й емоційно-естетичне значення. Причому, на відміну від

функціонального перекладу, комунікативний переклад не допускає ні

скорочень, ні спрощень вихідного матеріалу.

5. This week issue is all about the history of science. You’ll find articles on

everything from paleontology to computer technology. Each branch has it’s own

properties and applications. However, some features are common to all of them.

Every branch of science seeks to study or evaluate something. Some people

naturally question the world around them. Those people make excellent scientists.

They are eager to discover new ideas.

6. Under the market economy conditions, enterprises’ products, supply, and

sale are completely determined by the market. The changeable market makes

enterprises face up with greater risks. As enterprises enter certain local market

firstly, they may choose to sign short-term and account sale contracts with

customers before they reach the credit of customers and make correct risk

evaluation in order to attract more customers before they research the credit of

10

customers and make correct risk evaluation in order to attract more customers and

grasp more market shares.

Завдання 5. Проаналізуйте словникову статтю та визначте, чи

дотримано у ній стратегію семантичних примітивів.

Вакансія (лат. vacans - порожній) – наявність незайнятого робочого місця,

посади, на яку може бути прийнятий новий працівник. У розвинутих країнах

світу налічується до 750 тис. В. і мільйони безробітних. Наявність В.

зумовлена швидкими змінами в межах технологічного способу виробництва,

зокрема, інтенсивним характером ринків праці й робочої сили та іншими

факторами.

Легітимація (від лат. legitimus – законний, узаконений) – узаконення,

визнання або підтвердження законності прав і повноважень фізичних і

юридичних осіб, а також підтвердження законності відповідними

документами.

Фора (італ./ога - вперед) – пільга, перевага, що надається сильнішим

слабшому.

Завдання 6. Позначте на малюнку глоси. Дайте визначення цьому

лексикографічному терміну.

Завдання 7. Ознайомте однокурсників з будь-яким лексикографічним ви-

данням (друкованим чи електронним). У доповіді висвітліть такі

питання: укладачі словника; дата створення; особливості побудови;

11

реєстр; структура словникової статті; сфера практичного

застосування; поради користувачам.

Завдання 8. Підготуйте повідомлення про перших українських

лексикографів Л. Зизанія і П. Беринду.

Тема 2. Теоретичні засади лексикографії

План.

1. Основні принципи лексикографії.

2. Макро- та мікроструктура словника.

3. Структурна характеристика словникової статті.

4. Нормативність у доборі й поданні лексики. Етапи створення словника.

5. Універсальний словник.

6. Теоретична й практична багатоплановість лексикографічних творів.

Література:

1. Дубичинский В.В. Лексикография русского языка: учеб. Пособие /

Дубичинский В.В. – Москва: Наука: Флинта, 2008. – 432 с.

2. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография. – Wien;

Chrokov: Wiener Slawistischer Almanach, 1998. – 156 c.

3. Іванова О.В. Основи укладання галузевих глосаріїв. Курс лекцій: навч.

посібник / О.В. Іванова. – Київ: ЦП «Компринт», 2015. – 220 с.

4. Козырева В.А., Вселенная в алфавитном порядке: Очерки по словарям

русского языка / В.А. Козырева, В.Д. Черняк. – СПб: Изд. РГПУ им. А. И.

Герцена, 2000. – 356 с.

5. Теоретическая лингвистика и лексикография: опыты системного описання

языков [Текст] / Отв. ред. Ю.Д. Апресян. – Москва: Русский язык, 1995.

− 387 с.

6. Шилихина К.М. Теоретическая и практическая лексикография: учебное

пособие / К.М. Шилихина. – Воронеж, 2006. – 57 с.

12

Питання для контролю знань студентів:

1. Назвіть основні принципи лексикографування.

2. Що таке лексикографічний параметр? Наведіть приклади.

3. У чому полягає різниця між макро- та мікроструктурами словника?

4. Чому універсальний словник продовжує залишатися лексикографічним

ідеалом?

5. Від чого залежить кількість, співвіднесення та глибина параметрів

словника?

Практичні завдання:

Завдання 1. Розкажіть про принципи укладання словників синонімів

і антонімів. Наведіть приклади словникових статей зі «Словника

антонімів української мови» та «Словника синонімів української мови»,

проаналізуйте їх макро- і мікроструктури.

Завдання 2. Наведіть приклади словникових статей зі «Словника

антонімів англійської мови» та «Словника синонімів англійської мови»,

проаналізуйте їх макро- та мікроструктури.

ЖКОкому, присудк. сл. (про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій, стан,

обстановку), ЖКО, МНО, РКО, Ж РНО, Н Ького.Так якось тяжко та важко. З рук усе

випливає, ніщо не миле, не любе (Панас Мирний); Чогось їй було сумно, чогось було журно (М.

Коцюбинський); Марко.. все думав: як же це так, що в нього вже не буде матері? Йому було

гірко, так гірко (І. Микитенко); [Жирондист:] Гнітить мене твоя краса, чужино! (Леся Українка).

Завдання 3. Проаналізуйте словникові статті зі «Словаря української

мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во

13

Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 9» та вкажіть за якими принципами вони створені.

Завдання 4. Визначте, за якими принципами побудовано словникові

статті. АКУМУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., спец. Збирати, нагромаджувати, зосереджувати. Він [хлорофіл] акумулює сонячну енергію (Бес іди про всесвіт, 1953, 63); Завдяки спорудженню

греблі Каховської ГЕС створено водоймище місткістю до 19 мільярдів кубометрів води, що дає змогу акумулювати паводкові води Дніпра і зберігати їх для корисної роботи (Наука і життя,

11, 1956, 8). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 30.

акумулювати

НАГРОМАДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-

небудь), ЗБИРАТИ, НАКОПИЧУВАТИ рідше,КОПИЧИТИ рідко, ГРОМАДИТИ рідко; ПРИЗБ

ИРУВАТИ (поступово); НАБИРАТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості

чого-небудь); НАРОЩУВАТИ (гроші, відсотки, борги тощо); СКЛАДАТИ (речі, майно, гроші і

т. ін.); АКУМУЛЮВАТИспец. (запаси енергії, води, біологічних речовин тощо). -

14

Акумулювати -ю ю, -ю є , недок., перех., спец.

Збирати, нагромаджувати, зосереджувати.

Завдання 5. Дотримуючись принципів лексикографування, укладіть

словникові статті до наступних слів:

Ідеал, оптимізм, номінація, волонтер, культура, духовність, душа,

особистість, індивід, індивідуальність, society, energy, definition, interpreter,

syllable, distinction, competition, comprehension, accumulation.

Завдання 6. Які принципи використовували автори для написання

статей?

Євангеліє [гр.] — ранньохристиянські книги, що оповідають про земне

життя Ісуса Христа. Євангелія від Марка, Матфія, Луки та Іоанна — частина Біблії,

Не ликом итий. Не позбавлений здібностей, умінь і т. ін., який набув уже

певних знань, уміє поводитися належним чином тощо. Хати... побілені, підведені голубою і жовтою глиною, привітно посміювалися, як чепурні

молодиці, що, взявшись у боки, зустрічають несподіваного гостя, знай на-ших, ми теж не ликом шиті! (Рудь).

ДАВНИНА (минулі часи) давність, давнє, старовина, (родова тяглість) дідівщина, предківщина, (про події, пам'ятки) минувшина, старожитності,

старосвітщина. Завдання 7. Позначте на малюнку мікроструктуру словника:

15

Завдання 8. Яку інформацію ви отримали з наступного малюнку, охарактеризуйте структурні елементи мікроструктури словника:

Тема 3. Типологія словників

План.

1. Диференційні засади загальної типології словників:

- залежно від кількості описуваних мов;

- за охопленням лексики;

- за обсягом;

- за оформленням та деталізацією інформації;

- залежно від функціональної спрямованості;

- згідно з порядком опису лексичного матеріалу;

- культурологічного нагляду;

- змішані, або комплексні, словники;

- навчальні словники.

2. Система словників як комплекс словникових творів із єдиною

концепцією, теоретичною і методологічною спрямованістю.

16

Література:

1. Дубичинский В.В. Лексикография русского языка: учеб. пособие /

В.В. Дубичинский. – Москва: Наука: Флинта, 2008. – 432 с.

2. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография / В.В.

Дубичинский. – Wien: Wiener Slawistischer Almanach, 1998. – 156 c.

3. Іванова О.В. Основи укладання галузевих глосаріїв. Курс лекцій: навч.

посібник / О.В. Іванова. – Київ: ЦП «Компринт», 2015. – 220 с.

4. Козырева В.А., Черняк В.Д. Вселенная в алфавитном порядке: Очерки по

словарям русского языка / В.А. Козырева, В.Д. Черняк. – СПб.: Изд.

РГПУ им. А. И. Герцена, 2000. – 356 с.

5. Лендау Сидні І. Словники: мистецтво та ремесло лексикографії / Сидні І.

Лендау / Пер. з англ. Ольга Кочерга. — Київ: К.І.С., 2012. — 480 с.

6. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю.

Шевченко та ін.; за ред. О.Д. Пономарева. – 4-те вид. – Київ: Либідь,

2008. – 488 с.

7. Шилихина К.М. Теоретическая и практическая лексикография: учебн.

пособие / К.М. Шилихина. – Воронеж, 2006. – 57 с.

Питання для контролю знань студентів:

1. З’ясуйте відмінність лінгвістичних словників від енциклопедичних.

2. Охарактеризуйте класифікацію лінгвістичних словників

(продемонструйте зразки словників).

3. Обгрунтуйте існування декількох класифікацій словників?

4. Які типи словників виділяють у типології Л.В. Щерби?

5. Хто з науковців запропонував узагальнюючу типологію існуючих

словників? У чому вона полягає?

6. На які типи поділяються лінгвістичні словники?

7. Які особливості одномовних, дво- і багатомовних словників?

17

8. Прочитайте роботу Л.В. Щерби «Досвід загальної теорії

лексикографії». Які ідеї автора залишаються актуальними у

сучасній лексикографії?

Практичні завдання:

Завдання 1. Поясніть значення поданих слів, укажіть їх граматичні та

стилістичні характеристики. Позначте місце наголосу.

Аркатура, галіфе, конгломерат, креманка, максима, мнемоніка, обручати,

транспірація, флояра, френзлі, цінькати, шліхтувати, холопок, ярлик.

Яким словником ви користувалися для виконання цього завдання? Чому?

Завдання 2. Виберіть серед поданих слів багатозначні, проілюструйте

кожне значення контекстом. Позначте місце наголосу. Який словник

допоміг вам при виконанні цього завдання?

Арт-рок, вікторія, кроліст, маківник, мода, невралгічний, обруч, папіла,

розрекламувати, суфлірувати, трасант, умаювати, фразувати, цурпалок,

чеберяти, шкілка, шлик, ячати.

Завдання 3. Доберіть до поданих слів антоніми, синоніми.

Антоніми: авангард, альтруїст, апогей, дебет, дедукція, духовний, мажор,

оптиміст, синтез, синхронія, форте.

Синоніми: безвладний, безвусий, гуманізм, дезінтеграція, духовний,

статурний, тюхтійство, тьмитися, уродитися, флуктувати, хльост,

цитроновий, цоколь, шпилястий, явлений.

До яких словників вам довелося звернутися під час виконання цього

завдання? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 4. Поясніть значення наведених фразеологізмів, з’ясуйте їх

стилістичні характеристики.

18

Авіаційний фал; архітектурна біоніка; дати шкварки; довірче товариство;

настукати вуха; прокрустове ложе; розпускати за вітром; срібне весілля;

стереоскопічний ефект; узятися сиротами; фільчина грамота; ханьки м’яти;

чортова шкіра; ювенільна вода.

Який словник доречно вжити при виконанні цього завдання?

Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 5. Виберіть зі словника синонімів три слова (іменник,

прикметник, дієслово) з найдовшими синонімічними рядами та введіть їх

у зв’язний текст.

Завдання 6. Випишіть зі словника антонімів десять антонімів, що

виражають стан, почуття, стосунки між людьми, введіть антонімічні

пари в контекст.

Завдання 7. З’ясуйте джерела запозичень, укажіть який словник є

помічником у виконанні цього завдання.

Гвоздика, гумор, диплом, досконалий, елегія, інтелігенція, колега, конвалія,

культура, левада, лексикографія, молитва, словник.

Завдання 8. Виберіть з переліку слів, ті, що вживаються з наведеними

паронімами. У нагоді стане словник паронімів.

Гарантійний – гарантований: лист, збут, постачання, талон, ремонт, виплата,

свобода, угода.

Громадський – громадянський: будинок, дія, добро, доходи, думка,

обов’язок, осуд, пафос, подвиг, почуття, права.

Замір – намір: агресивний, ворожий, добрий, підступний, серйозний, твердий.

Завдання 9. Доберіть до поданих усталених висловів фразеологічні

антоніми.

19

Вийти в люди; вискочити на сухе; витрішки купувати; відривати очі; голки

не підточиш; давати перцю; іти своєю дорогою; кум королю; попасти

пальцем у небо; сміятися в душі; гріти лоба.

Завдання 10. Match a definition (1–6) with a noun (a–h). Not all the nouns are

used.

1 a section of a novel

2 a person who writes music

3 a book about a person’s life

4 a work of literature for the theatre

5 a picture of a person

6 a thin board where an artist mixes paints

a) play e) painter

b) poem f) portrait

c) chapter g) biography

d) palette h) composer

Завдання 11. Match the opposites.

small cheap

difficult horrible

expansive right

hot big

lovely easy

wrong old

old young

new cold Завдання 12. Circle the answer that means the opposite of the underlined word

in each sentence.

1. The classroom was chaotic once the teacher left the room.

a. confused

b. messy

c. entertaining

d. orderly

2. The young man is so naіve that he believes everything he reads on the Internet.

a. religious

b. informed

20

c. careful

d. innocent

3. The kids persisted with their soccer game even though recess was over. a. continued in spite of resistance

a. continued in spite of resistance

b. stopped

c. insisted on

d. resisted

Завдання 13. Користуючись загальною типологією словників,

охарактеризуйте наступні словники:

1. The Pocket Oxford Russian Dictionary. Second edition. – Москва:

Издательство «Весь мир», 2002. – 623 с. (over 70000 words).

2. Macmillan English dictionary for advanced learners. International Student

Edition. – Oxford, 2002. – 1692 p. (over 100000 references)

3. Великий шкільний словник української мови / Уклад. Т.К. Співак.

– Харків: ФОП Співак Т.К., 2009. – 624 с.

4. Українсько-російський словник: У 6 т. – К., 1953 – 1963. – Т. 1-6.

5. Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. 2-е вид. – Київ:

Довіра, 2006. – 477 с.

Завдання 14. Складіть для енциклопедичного словника статтю про

видатну людину місцевості, в якій ви живете (улюбленого вами поета,

письменника, артиста, науковця тощо).

Завдання 15. Складіть словникові статті для синонімічного словника до

слів: go, look, make.

Завдання 16. Складіть статті для фразеологічного словника до висловів:

to have an oar in every man’s boat (англ.),

to sail in the same boat (англ.),

sitzen im gleichen Boot (нім.),

der verpaßte Autobus (нім.),

садиться не в свои сани (рос.),

п’яте колесо до воза (укр.),

як собака в човні (укр.).

21

Завдання 17. З’ясуйте значення слова “language” за тлумачним та

енциклопедичним словником. Порівняйте словникові статті та зробіть

висновки.

Завдання 18. Користуючись «Словником омонімів англійської мови»,

з’ясуйте значення слів, уведіть їх у словосполучення або речення.

cite –

site –

sight –

Завдання 19. Визначте, до якого словника належить словникова стаття

на малюнку. До якого типу належить цей словник?

Завдання 20. Користуючись "Фразеологічним словником англійської

мови", з’ясуйте значення фразем. Уведіть їх у контекст.

be as dull as dishwater;

be a bed of nails;

be spoiling for a fight.

Завдання 22. Скориставшись тлумачним словником, з'ясуйте, чи є подані

слова багатозначними.

1. Мантія, імунітет, межувати, мова, мода, ідея, полотно, дужий, буря,

серпанок.

2. Скарбниця, гострий, зірка, вершки, смак, сивий, конкістадор, пекло,

гриміти.

22

Тема 4. Перекладна (дво- та багатомовна) лексикографія

План.

1. Еквівалентність і національно-культурна специфіка мовних

одиниць.

2. Типи еквівалентності у зіставних мовах. Інтелект.

3. Загальна характеристика дво- та багатомовних словників.

4. Три аспекти дослідження перекладних словників.

5. Докорінна відмінність двомовних словників від багатомовних.

6. Перспективи створення багатомовних словників.

Література:

1. Алексієнко Л.А., Бибик С.П., Бондар О.І., Винник В.О., Галас Б.К. [та

ін.] Українська і слов’янська тлумачна та перекладна лексикографія /

Л.А. Алексієнко, С.П. Бибик та ін. – Київ: ТОВ «КММ», 2012. – 484 с.

2. Берков В.П. Двуязычная лексикография: учебник / В.П. Берков. – 2-е

изд. – Москва: ООО «Издательство Астрель», 2004. – 236 с.

3. Буркут К.С. Норвезько-український словник: засади створення [Текст] /

К. С. Буркут // Мовознавство. – 2006. – № 6. – С. 65-69.

4. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография / В.В.

Дубичинский. – Wien: Wiener Slawistischer Almanach, 1998. – 156 c.

8. Іванова О.В. Основи укладання галузевих глосаріїв. Курс лекцій: навч.

посібник / О.В. Іванова. –Київ: ЦП «Компринт», 2015. – 220 с.

5. Шилихина К.М. Теоретическая и практическая лексикография: учебн.

пособие / К.М. Шилихина. – Воронеж, 2006. – 57 с.

Питання для контролю знань студентів:

1. Що таке еквівалентність?

2. Які ви знаєте типи еквівалентності? Наведіть приклади до кожного з

них.

3. Які типи перекладних словників ви знаєте?

4. У чому полягає різниця між дво- та багатомовним словниками?

23

5. Назвіть основні функції двомовного словника.

6. Наведіть приклади лексичних паралелей.

Практичні завдання:

Завдання 1. Доберіть до книжних усталених сполучень українські

відповідники.

Вводить в должность; возложить вину; за отчетный период; запрещающий

знак; купля с рассрочкой платежа; наличные деньги; обложение налогом;

обоснованность выводов; паспорт бессрочный; розничные цены; ставить в

известность; текущий расход.

Завдання 2. Перекладіть тексти українською мовою (за потреби,

зверніться до перекладного словника:

а) Книжная лексика – это слова, характерные прежде всего, для письменной

речи, присущие научным работам, официально-деловым документам,

публицистике, например: аспект, генезис, интерпретировать,

спектральный, дифференциальный; антагонизм, экскалация,

дезинформировать.

Разговорная лексика – это слова, присущие повседневной обиходно-бытовой

речи, имеющие характер непринужденности и поэтому не всегда уместные в

книжной речи, например: хворать, картошка, карболка, впустую,

тамошний.

б) Рабочим циклом двигателя внутреннего сгорания называют совокупность

процессов, которые в определенной последовательности периодически

повторяются в цилиндре, в результате чего двигатель непрерывно работает.

К этим процессам относятся следующие: впуск – наполнение цилиндра

свежим зарядом горючей смеси или воздуха; сжатие газов; расширение газов

или рабочий ход; выпуск отработавших газов.

Если рабочий цикл происходит за два оборота коленчатого вала или за

четыре хода поршня, то это двигатель четырехтактный. Если рабочий цикл

24

происходит за один оборот коленчатого вала или за два хода поршня, то это

двигатель двухтактный.

Завдання 3. Перекладіть текст українською мовою, назвіть тип

еквівалентності, що застосовується при перекладі.

1. By Kamil Wiśniewski Aug 19th, 2007 Lexicography is often described as the art of making, designing and compiling dictionaries. The work of lexicographers includes compiling a stock of words in a language and providing a

description of each of them. There are a few kinds of dictionaries which give different types of information about words. The principal ones are:

Scientific dictionaries which are dictionaries of record in that they register all (if possible) vocabulary of language, usually on historical principles with numerous examples showing words’ usage;

Functional dictionaries for everyday use which are designed for use by native speakers who want to check the meaning of an unfamiliar word. It is difficult to choose the words that should appear in such dictionaries and the most often used criterion is that of the rarity of the words’ occurrence. It is believed that very frequently used words (such as paper, or road) would not be looked up in a dictionary, so the focus is on words less frequently used as it is assumed that those could be unfamiliar and thus checked in such a dictionary.

Pedagogical dictionaries are divided into two types: compiledfor language learners with the emphasis on syntax and usage; and dictionaries for schoolchildren who are native speakers. Dictionaries for schoolchildren are often just simplified versions of dictionaries for adults.

Dictionaries of slang in which a lot of effort is put into collecting citations, providing examples and precise definitions, as even for native speakers many headwords might be unfamiliar.

Dictionaries of idioms are in most cases aimed at foreign language learners and explain the phrases whose meanings could not be inferred from the context.

Dictionaries devoted to only one subject such as medicine, law, computers or sport games. They usually have more detailed, almost encyclopedic information about the headwords, often without notes on usage, or linguistic properties.

Bilingual dictionaries which are tools for learning a foreign language. Onomasiological dictionaries - dictionaries of synonyms, thesauruses.

How to survive the night shift We already knew that night shifts were bad for us. Now it turns out that

they're really bad for us. Ben Milne - a veteran of the overnight - is not

surprised.

Night shifts hurt us at a molecular level, according to the latest research. But

unless someone comes up with a way to make illness, fires, accidents (let alone

such inessentials as air flight and road repairs) happen only between 09:00 and 17:00, somebody is always going to have to do them.

So what's the best way to get through the wee hours? Firstly, switch your brain

down to the essential functions. This is not just to preserve energy. It also blinds

you from the sheer madness of being awake and sober at 02:00. In the words of

REM's Daysleeper - the best song ever written on the subject - "I am the screen,

I work at night."

25

Secondly, nutrition: Eat the right food - lots of fresh fruit and plenty of water.

Yeah, right. This is the reality - it's 03:30 and the only source of sustenance is a well-kicked

vending machine, whose contents have mysteriously started to look quite

attractive. Chilli-burger flavour corn snacks washed down with a jumbo-sized can

of fizzy tropical fruit drink? Don't mind if I do.

Do you sleep during your breaks or push on through? In the labyrinth of the now-

closed Television Centre where I worked the vast majority of my nights, I had a

secret list of unoccupied offices complete with comfortable sofas and low light

where I could catch half an hour's zeds during the equivalent of my lunch hour.

The downside was waking up after 20 minutes unsatisfactory dozing, dry-

mouthed and hair aloft from the static of synthetic sofa, with the realisation that

the shift was far from over.

Завдання 4. За “Словником іншомовних слів” визначте значення слів:

акомпанемент, біоніка, декоративний, етика, касувати, дистанція, дипломат.

Завдання 5. У “Словнику іншомовних слів” знайдіть по два слова

грецького, латинського, німецького, французького, англійського,

італійського походження. Якщо в словнику є ще слова того ж кореня,

запишіть їх разом зі знайденими.

Завдання 6. Із наведеного прикладу з “Українсько-російського словника”

поясніть значення слова «ключ».

Почувся дзенькіт ключа, хтось відчиняв двері.

Захар Антонович мав у себе ключ від різних автомашин.

На деці Саїд пальцем написав скрипічний ключ.

Рипить шляхами ключ підвід.

Ой у полі криниченька – і ключ, і відро.

Ключі од щастя в наших руках.

Завдання 7. За значенням слова дайте визначення англійською та

українською мовами.

Territory of a nation; State; Rural districts as opposed to towns or the

capitals.

26

Not depending on authority or control; self-governing; not depending on

another person for one’s opinions or livelihood.

Large abrupt natural elevation of the ground. Large heap or pile.

Occupied or engaged in work; full of activity; engaged.

With little or no sound or motion; of gentle or peaceful disposition;

unobtrusive, not slowy.

Завдання 8. Перекладіть українською мовою текст.

Darf ich mich vorstellen? Ich heiße Inna, bin Studentin und 20 Jahre alt. Vor zwei Jahren habe ich angefangen, Germanistik zu studieren. Das Studium macht mir großen Spaß und ich spreche schon gut Deutsch.

In meiner Freizeit lese ich gerne. Zu Hause habe viele Bücher. Am liebsten lese ich Abenteuerromane, da sie sehr spannend sind. Oft verbringe ich abends einige Stunden

beim Lesen.

Тема 5. Навчальна та ідеографічна лексикографія. Тезаурус.

План.

1. Зміст поняття «навчальна лексикографія». Антропоцентричність

словника.

2. Добір мовних одиниць до навчального словника. Лексичний мінімум.

3. Ідеографічна лексикографія. Типи ідеографічних словників.

4. Тезаурус, його характерні риси.

5. Аналогічний словник, його будова, структура словникової статті.

6. Роль тезаурусів та аналогічних словників у навчальному процесі.

Література:

1. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография /

В.В. Дубичинский. –Wien: Wiener Slawistischer Almanach, 1998. – 156 c.

9. Іванова О.В. Основи укладання галузевих глосаріїв. Курс лекцій: навч.

посібник / О.В. Іванова. –Київ: ЦП «Компринт», 2015. – 220 с.

2. Паламарчук Л. С. Українська радянська лексикографія (Питання

історії, теорії та практики) /Л. С. Паламарчук. – Київ, 1978.

27

3. Шилихина К.М. Теоретическая и практическая лексикография: учебн.

пособие / К.М. Шилихина. – Воронеж, 2006. – 57 с.

Питання для контролю знань студентів:

1. Що таке навчальна лексикографія?

2. У чому полягає специфіка завдань навчальної лексикографії?

3. У чому сутність ідеографічної лексикографії?

4. Назвіть характерні риси тезауруса.

5. Окресліть основні типи тезаурусів.

6. Прокоментуйте будову аналогічного словника.

7. Головна мета тезауруса: у чому її сутність?

Практичні завдання:

Завдання 1. Складіть для навчального словника статтю про історію

вашого міста (села).

Завдання 2. Прочитайте нижченаведені статті до слова «павільйон».

Визначити, до якого словника належить кожна з них, відзначте

особливості кожної статті та їх зумовленість типом словника.

Павільйон (франц. раvillon, від лат. раріlіо – шатро, намет) – 1) легка

будівля, що звичайно має невеликий компактний об’єм. В Європі (17–19 ст.)

П. був невід’ємною частиною палацово-паркового ансамблю. 2)Постійна або

тимчасова полегшена будівля музейного типу, призначена для виставочної

експозиції, кінознімання, торгівлі тощо. 3) Театральна декорація (на рамах),

що зображає внутрішній вигляд закритого приміщення (кімнати, залу);

декорація в приміщенні кіностудії, споруджена для знімання певної сцени

фільму.

Павільйон, у, ч. 1. Невелика легка будівля з покриттям у саду, парку. Від

брами до павільйону з музикою прибували все нові гурти людей (Л. Укр.) //

Легка, звичайно тимчасова споруда побутового або спеціального

28

призначення. Створює [І. Д. Папанін]… прекрасно устатковану станцію з

ангаром для літаків, науковими павільйонами (Видатні вітч. географи…,

1954, 148).

2. Тимчасова або постійна споруда, призначена для розміщення експонатів

якої-небудь виставки. У спеціальному павільйоні «Атомна енергія в мирних

цілях» послідовно розкриваються властивості енергії атомного ядра і

методи її застосування (Наука…, 8,1956, 22).

3. Приміщення, обладнане для кінозйомок і фотографування, а також

декорація в приміщенні кіностудії, побудована для знімання якої-небудь

сцени фільму. Американська кінематографія в основному базується на

павільйоні. Наша кінематографія має багато натури (Довж., III, 1960, 226).

Павільйон (франц. раvillon, від лат. раріlіо – намет) – 1) Будівля

полегшеного типу. 2) Споруда для виставочної експозиції. 3) Приміщення

для кіно- і фотознімання. 4) Театральна декорація (на рамах).

Завдання 3. З’ясуйте значення слова «мова» за навчальними тлумачним

та енциклопедичним словником. Порівняйте пояснення та зробіть

відповідні висновки.

Завдання 4. Заповніть таблицю прикладами зі словника іншомовних слів:

Сфери життя

суспільства

Запозичена лексика

Галузь техніки Копірайт, принтер, ноутбук, сканер, тонер…

Економіка Менеджмент, офшор, маркетинг, депозит…

Суспільно-політична

лексика

Імпічмент, мер, спікер, електорат, люстрація…

Спортивна лексика Боулінг, ушу, шейпінг, каланетік…

Галузь культури Імідж, гала-концерт, хіт-парад, тайм-шоу…

Галузь побуту Кондиціонер, мікрохвильова піч, тостер, фреш…

Завдання 5. З'ясуйте відтінки значення та особливості слововживання

паронімів. До яких довідкових видань можна звернутися за допомогою?

1. Фігуральний — фігурний, мимохідь — мимохіть, проект — прожект,

первинний — первісний, етика — естетика;

29

2. швидкий — швидкісний, суперечка — суперечність, хронічний —

хронологічний, тема — тематика, цілий — цілісний — цільний,

духовий — духовний — душевний, інформативний — інформаційний.

Завдання 6. За орфоепічним словником з'ясуйте норми наголошування

поданих слів. До яких джерел ви можете звернутися, якщо реєстр

орфоепічного глосарія не містить цих одиниць?

1. Чарівний, багаточисельний, досвіток, жайворонча, стрибати,

пристрасність, шофер, хорогва;

2. байдуже, зичливий, призовник, судовий, джерело, ветеринарія,

затишний, дійовий, ніяковість, мабуть, завжди;

Завдання 7. Перепишіть слова, на місці крапок вставте, де це потрібно,

апостроф. За необхідності, зверніться по допомогу до словника.

П..юпітр, б..юро, прем..єра, інтерн..ю, бар..єр, п..єдестал, б..бюджет, кар..єра,

ф..юзелаж, п..єса, ін..акція, ад..ют ант, грав..юра.

Завдання 8. Користуючись в разі потреби фразеологічним словником,

поясніть значення фразеологічних зворотів.

Ні риба ні м’ясо. Обдерти як липку. Бити в барабани. Співати з чужого

голосу. Не давати спуску. Оливи до вогню долити. Співати дифірамби. Бити

на сполох. Стелитися під ноги. Дивитися чужими очима. Дзвонити в усі

дзвони.

Завдання 9. Give synonyms:

Clean, intelligent, noisy, open, kind, depressed, reliable, tolerant, hardworking.

Завдання 10. Перспективним завданням української лексикографії є така

оригінальна праця, як словник компліментів (матеріали до словника

опубліковані у виданні О. Кровицької «Українська лексикографія», 2005).

30

Напишіть лист, послуговуючись поданими моделями ввічливості та

люб'язності. Якого стилістичного забарвлення набуде ваш лист завдяки

використаним фразам?

Компліменти для жінок

Без тебе і хвилина — вічність!

Ваші вуста, немов пелюстки троянди!

Ваше обличчя осяває особлива, чарівна усмішка!

Ви випромінюєте лише добро!

Ви дуже елегантні!

Де б ти не була, там завжди свято!

Доброту та приязнь у Ваших очах помічають усі навколо.

Життя без тебе — сірі будні!

Лише з тобою можна усвідомити смак життя!

Компліменти для чоловіків

Ви той, на кого я завжди можу розраховувати в тяжку хвилину. Ваша

коректність змушує людей почуватись у Вашому товаристві вільно та

невимушено.

Від твоєї мужності у мене захоплює дух! Ти неперевершений.

З таким чоловіком — хоч на край світу! З тобою дуже приємно спілкуватися.

Ти такий галантний, справжній джентльмен. У тебе чудове почуття гумору.

Завдання 10. Спишіть речення, підкресліть у них терміни. Користуючись

тлумачним словником, поясніть значення слів. З’ясуйте галузь їхнього

функціонування й проаналізуйте стилістичні функції.

1. Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих

немайнових і майнових прав та інтересів неповнолітніх осіб (З кодексу).

2. Атомну енергію приборкано в ХХ столітті, та підвалини атомістики

заклали ще сини Еллади – Левкіпп і Демокріт (П. Утевська). 3. Головний

мозок ссавців відносно великого розміру, особливо великі півкулі (З

енциклопедії).

31

Тема 6. Комп’ютерна лексикографія

План.

1. Комп’ютерна лексикографія як особливий напрям лексикографії.

2. Комп’ютерні програми підтримки лексикографічних робіт.

3. Створення електронного словника: основні проблеми і прийоми.

4. Типи електронних словникових статей.

5. Можливості й перспективи електронних словників.

Література:

1. Беляева Л.Н., Гердт А.С., Губин И.И. Автоматизация в лексикографии

// Прикладное языкознание. – СПб, 1996. – С. 318 – 333.

2. Дубичинский В.В. Теоретическая и практическая лексикография /

В.В. Дубичинский. – Wien: Wiener Slawistischer Almanach, 1998. – 156c.

3. Іванова О.В. Основи укладання галузевих глосаріїв. Курс лекцій: навч.

посібник / О.В. Іванова. –Київ: ЦП «Компринт», 2015. – 220 с.

4. Маковецька-Гудзь Ю.А. Українська комп’ютерна лексикографія:

здобутки і перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://kumlk.kpi.ua/node/717

5. Паламарчук Л.С. Лексикографія // Сучасна українська літературна

мова. Лексика і фразеологія. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 292-326.

6. Перебийніс В.І., Сорокін В.М. Традиційна та комп’ютерна

лексикографія: навч. посібник / В.І. Перебийніс, В.М. Сорокін. – Київ:

Вид. центр КНЛУ, 2009. – 218 с.

7. Широков В.А. Компютерна лексикографія: монографія / В.А. Широков.

– Київ: Наукова думка, 2011. – 352 с.

Питання для контролю знань студентів:

1. Назвіть основні переваги електронних словників.

2. Коли виникла комп’ютерна лексикографія?

32

3. Які типи програм використовуються для автоматизації праці

лексикографа?

4. Які проблеми доводиться вирішувати лексикографам при створенні

електронних словників?

5. Як може бути організована словникова стаття електронного словника?

6. Проаналізуйте можливості будь-якого електронного словника

(тлумачного чи двомовного) порівняно з паперовими словниками того

ж типу.

Практичні завдання:

Завдання 1. Довідайтесь, якою мірою українські онлайн лексикографічні

ресурси в Інтернет-мережі відбивають лінгвістичну чи енциклопедичну

інформацію про слова:

1) фіміам, назирці, жебрати, ґатунок, стежити;

2) торувати, млин, верлібр, ноу-хау, популізм;

3) норов, жалюгідний, конкуренція, кредит, абиякий.

Завдання 2. Визначте, які типи комп’ютерних словників є на порталі

mova.info. Розкрийте особливості їх побудови. Сформулюйте правила

користування електронними словниками.

Завдання 3. Зіставте паперовий і комп’ютерний англо-український

навчальні словники і визначте спільне й відмінне в їхній будові.

Завдання 4. Зіставте гнізда похідних від українського кореня ЧИТ- та

англійського READ-.

Завдання 5. Перевірте правопис поданих слів.

Будьщобудь, всьогонавсього, деньудень, заодно, разпораз, духмяний,

дитясла, дзвьякнути, абито.

33

Завдання 6. Подайте нормативне графічне скорочення слів.

Наприклад, мистецтво, університет, видавництво, застаріле слово, жіночий

рід, сільське господарство, сторінка, електрика, село, район, область,

переклад.

Завдання 7. За електронним словником «Мультитран» зробіть переклад

фрази:

If it is unreachable, then you aren’t dreaming high enough.

Завдання 8. За електронним словником дайте переклад скалдних

технічних термінів:

Air conditioner, air cargo, aircraft, air force, air system, air springs, air dryer, air

brake, air brake.

34

На допомогу студентові:

Словник – це весь Всесвіт в алфавітному порядку!

Якщо добре подумати, словник – це книга книг.

А.Франс

Етапи розвитку лексикографії

Етапи розвитку української лексикографії Розвиток української лексикографії й мовознавства був завжди

зумовлений актуальною політичною ситуацією в Україні. На формуванні

лексикографії також відобразилися суспільно-культурні потреби народу та

стан літературної мови. Для кращого уявлення розвитку лексикографічної

теорії й практики варто додати ще один розділ, в якому розвиток

лексикографії буде розподілено на окремі етапи та пояснено формування

лексикографії згідно з цими умовами.

Давньоруський період

Освіта на території України почала розвиватися ще за часів існування

Київської Русі у ХІ - ХІІІ ст. Значна увага в цей час була звернена на мову,

адже саме мова й мовознавство дали підставу для розвитку інших дисциплін.

Словникарство зародилося на Україні в ХІІІ ст. Головним центром

писемності стала Києво-Печерська Лавра. Тут виходили списки незрозумілих

слів, взятих із церковнослов’янських книг. Розвиток освіти, і лексикографії в

тому числі, був припинений вторгненням татарів на територію України та

зруйнуванням Києва. Культурний центр перенесено було із Києва на

Галичину (Львів). На превеликий жаль, жодні лексикографічні праці з цього

періоду не збереглися.

Середньовіччя

Після поразки азійських племен Україна була розподілена на значну

кількість князівств, що протягом XIV ст. були приєднані до міцніших сусідів.

Деякі князівства дісталися Польщі, інші Литві та східні області були

поневолені Московською державою. Український народ у цей час перебував

35

під соціальним, релігійним та культурно-національним гнітом. Боротьба

народу проти цього гноблення та феодалізму відображувалася в рукописних і

друкованих книгах. Окрім церковнослов’янської мови, почала формуватися

проста мова українського народу, а саме тому виникали словнички

незрозумілих слів із відповідниками в українській мові.

Більших успіхів було досягнуто протягом ХVI - XVII ст., коли

з’явилися двомовні перекладні словники, граматики – перші друковані праці.

Возз’єднання з Росією наприкінці XVII ст. сприяло підвищенню

освіти, культури, мови тощо. Протягом XVII та XVIII ст. вийшло декілька

лексикографічних праць, орієнтованих на просту мову, але ця мова у кінці

XVIII ст. занепала та у зв’язку з цим більше таких словників не з’явилося.

Лексикографічна практика періоду нової літературної мови

Від кінця XVIII ст. розпочався новий етап у розвитку лексикографії,

який був також зумовлений важливою подією в історії України –

приєднанням правобережних українських земель до Росії.

Словникарська робота зосередилася на нову українську літературну

мову. Лексикографічна практика приділяла увагу збору щонайбільшої

кількості української лексики. На підставі виниклих реєстрів були укладені

перші українсько-російські словники. Також було утворено перший повний

український словник. Пізніше, у 30-ті роки ХІХ ст. лексикографічна робота

поширилася також на західну Україну. Там, у зв’язку з географічною

позицією, орієнтувалися на німецько-українські та польсько-українські

роботи. Підсумовуючи, можна про цей період говорити, як про продуктивний

та визначний етап у формуванні української лексикографії.

Подальший розвиток української лексикографії знову пов’язаний із

політичними та соціальними умовами тієї доби. Україна з середини ХІХ ст.

до 1917 р. знаходилася під гнобленням царизму. Розвиток української

культури і науки було припинено, навіть якщо й виникали словники

українською мовою, то часто не було можливості їх випускати.

36

Українська лексикографія пожовтневого періоду

Після Жовтневої революції Україна зазнала істотних змін. По-перше,

Україна проголосила свою незалежність. По-друге, українська культура

звільнилася від російського впливу та почала розвиватися власним напрямом.

Українська лексикографія дійшла не лише до якісного збагачення, але й були

докладніше опрацьовані теоретичні засади укладання словників. Виходили

різні види словників – від перекладних, термінологічних до словників

синонімів, мови окремих авторів тощо.

Від 40-х років посилився тиск з боку СРСР й українська інтелігенція

була практично ліквідована. Під нечуваним тиском українські мовознавці

відхилилися від народної мови та почали орієнтуватися на російську. Саме

тому виникали переважно українсько-російські чи термінологічні словники.

Із кінця 50-х років ситуація на Україні покращилася. Виходили великі

перекладні словники, вчені зосередили свою увагу також на термінологічні

словники та словники для середніх шкіл. Словникарська робота в 2-й

половині ХХ ст. підтримувалася різними науковими організаціями. Значних

успіхів здобула українська лексикографія в галузі методології

лексикографічної роботи.

Створені праці стали важливим підґрунтям для подальшої

лексикографічної роботи в новому періоді після набуття незалежності

України.

Сучасна лексикографія

Кінець ХХ ст. характеризується значними змінами. Україна зрештою

стала незалежною державою. У зв’язку з цим, українська мова законно

визнана єдиною державною мовою України. За сучасної доби українська

лексикографія розвивається без національних обмежень і стає більш

різноманітною, намагаючись задовольняти потреби суспільного життя

українців та усіх, хто вивчає українську мову.

37

Етапи розвитку англомовної лексикографії

В історії розвитку англомовної лексикографії можна виділити умовно

кілька періодів. Перший період – «глосаризація». Для цього періоду

характерним був наївний підхід до описання лексичного складу мови. По -

перше, описувалися лише окремі, довільно вибрані слова. По-друге,

тлумачення значень цих слів мало поверховий та ненауковий характер. По-

третє, у словниках була відсутня інформація про граматичні й фонетичні

характеристики лексичних одиниць, не наводилися приклади, що

ілюстрували вживання слова в тексті.

Другий період в історії англомовної лексикографії можна визначити як

період «словників складних слів». Характерною тенденцією цього періоду

є намагання упорядників словників включити до своїх праць тільки ті

лексичні одиниці, що вони вважали складними для розуміння, а повсякденну

лексику або ігнорувати, або давати надто короткі дефініції, що не

розрізнювалися одна від одної.

Третій період в історії англомовної лексикографії можна

охарактеризувати як «донауковий або припиcовий». Основною тенденцією

цього періоду було намагання упорядників словників встановити певну

норму в написанні, вимові й уживанні слів, тому практично всі словники, що

належать до цього етапу, слід визначити як нормативні. Лексикографи

намагалися дати більш вичерпну інформацію про слово. Дефініції слів мали

більш розгорнуту структуру, ніж дефініції словників попереднього періоду.

Вживання слів у мові ілюструвалося цитатами з літератури. Зазначалася

етимологія слів.

Сучасний період у розвитку лексикографії англійської мови можна

назвати «науковим або історичним», оскільки вона базується на таких

концепціях: 1) укладання словників на основі історичного принципу;

2) заміна приписового або нормативного принципу складання словників

відносно системним дескриптивним підходом; 3) опис лексики як системи.

38

Плідна співпраця лінгвістів, лексикографів, фахівців у галузі

педагогіки й методики викладання англійської мови як іноземної призвела до

створення перших вдалих навчальних словників англійської мови,

призначених для іноземців, котрі вивчають англійську мову.

Останнім часом в англомовній лексикографії визначилася очевидна

тенденція відображати мовні явища в безпосередньому зв'язку з елементами

культури, тим самим описуючи вплив культури на формування мови.

Основні положення системної лексикографії. Лексикографічний тип.

Системна лексикографія у теоретичній лінгвістиці називається теорія й

практика складання словників, що трактують лексику мови як достатньо

добре організовану систему, тобто як велика кількість класів одиниць з

певними для кожного класу операціями чи правилами.

Основи системної лексикографії розроблені Ю.Д. Апресяном і

зводяться до наступного:

І. Словниковий склад кожної мови, принаймні його ядро, розпадається на

лексикографічні типи.

Лексикографічний тип – група мовних одиниць (лексем), що мають

загальні властивості і, відповідно, потребують єдиної словникової

інтерпретації.

Поняття ЛТ відрізняється від традиційних понять семантичного поля,

семантичного класу, лексико-семантичної групи слів:

1) Підставою для виділення ЛТ є будь-які загальні властивості лексем

(наприклад, синтаксичні), а не лише семантичні.

2) Поняття ЛТ, як витікає із його визначення, має сенс лише в рамках

інтегрального опису мови, тобто узгодженого опису граматики і

словника. В «інтергальному» словнику лексемам приписують лише ті

властивості, звернення до яких вимагають певні лінгвістичні правила.

3) ЛТ, на відміну від семантичних класів, як вони представлені,

наприклад, в ідеографічному словнику, утворюють не строгу ієрархію,

39

а класи, що багаторазово перетинаються, оскільки одна і та ж лексема

може потрапляти у різні класи по кожній зі своїх властивостей і будь-

якою лексикографічно цікавою сукупністю властивостей.

Можна виділити два фундаментальні фактори, що визначають специфіку

української мови. Перший – це формально-граматичні особливості мови.

Другий – це характерна для даної мови концептуалізація дійсності, так би

мовити, «наївна» або мовна картина світу. Обидва ці фактори повинні

враховуватися при складанні словників, тому що головна мета лексикографа,

його надзадача – описати лексику мови як систему (Апресян, с.42).

ІІ. Склад лексикографічних типів певної мови визначається передусім

різноманітним розкриттям представленого у ньому концептуального

матеріалу, що отримав назву «наївної» картини світу. Виражені в мові

значення поєднуються в єдину систему поглядів, так звану колективну

філософію, що нав’язується в якості обов’язкової усім носіям мови.

Лексика, що тематично належить до однієї й тієї ж ділянки картини

має, як правило, багато загальних рис, що мають бути послідовно враховані у

словнику. Більшість цих рис, напевно, носять універсальний характер, тобто

властиві людській мові взагалі, і лише деякі особливості «наївної» картини

світу національно своєрідні. Варто зазначити, що картина «наївна» у тому

значенні, що в багатьох суттєвих деталях відрізняється від наукової картини

світу. При цьому наївні уявлення зовсім не примітивні. У багатьох випадках

вони не менш складні й цікаві, ніж наукові.

Таким чином, першочерговим завданням системної лексикографії є

відображення втіленої в певну мову наївної картини світу – наївної геометрії,

фізики, етики, психології тощо. Наївні уявлення кожної із цих галузей не

хаотичні, а утворюють певні системи і тим самим повинні одноманітно

описуватися у словнику.

Головний принцип системної лексикографії полягає в тому, щоб

описувати кожну лексему як елемент лексикографічного типу, тобто

40

визначати повторювані риси лексичних одиниць і одноманітно подавати їх у

словнику.

Важливо, щоб при тлумаченні лексичних значень складні значення

послідовно зводилися до більш простих навіть до елементарних, тобто до так

званих семантичних примітивів. Така стратегія тлумачення дозволяє чітко

уявити усі семантичні зв’язки між окремими лексемами і великими групами

лексем.

Системна лексикографія – це концепція словників активного типу.

Словник активного типу повинен містити повну інформацію про лексему,

необхідну не лише для її правильного використання у власному мовленні

мовців. Такого типу словники суттєво поступаються традиційним пасивним

словникам за обсягом словника, але повинні набагато перебільшувати їх за

обсягом інформації про лексему і детальністю її розробки.

Тому поняття лексикографічного типу – лише одна з суттєвих опор

системної лексикографії. Другою такою опорою є поняття лексикографічного

портрету.

Лексикографічний портрет – словникова стаття з вичерпним, по

можливості, описом лексеми; вичерпна характеристика усіх лінгвістично

суттєвих властивостей цієї лексеми в рамках інтегрального опису мови.

Лише словник активного типу дозволяє адекватно вирішити два головних

завдання, що стоять перед лексикографом – завдання уніфікації

(лексикографічні типи) і завдання індивідуалізації (лексикографічні

портрети).

«Наївна картина світу» та її відбиття в одномовному словнику

«Наївна» картина світу відбиває матеріальний і духовний досвід будь-

якого народу, «говорить» у тій чи іншій мові, вона може досить суттєво

відрізнятися від наукової картини. «Наївна» картина формується під впливом

культурних цінностей і традицій якої-небудь нації, актуальних у певну

історичну епоху, і виражається, передусім, у мові – в її словах і формах.

41

Використовуючи у мові слова, що у своїх значеннях мають ті чи ті сенси,

носій мови, не усвідомлюючи, приймає й поділяє певний погляд на світ.

Наприклад, очевидно, що інтелектуальне життя людини пов'язане з

головою, а емоційне – із серцем: запам'ятовуючи щось, ми зберігаємо це у

голові; серце може бути «добрим», «золотим» чи «кам'яним», а голова –

«розумною» чи «світлою»; головою ми не відчуваємо те, що здатні відчувати

лише серцем (воно болить, ниє, чує, щемить, у ньому може зароджуватися

надія, віра, кохання й таке інше). Голова дозволяє людині тверезо

поміркувати; про людину, наділену такою здатністю, кажуть – «світла

голова», а про того, хто позбавлений такої здібності, – що він «без царя у

голові», що у нього «вітер у голові», «каша у голові». Голова може «піти

колом» (напр., коли йому хтось запаморочить голову); «втратити голову»,

голова є і органом пам'яті (порівн. такі формулювання, як «тримати у

голові», «вилетіло із голови», «викинути з голови» тощо). У цьому плані

україномовна модель людини відрізняється від архаїчної західноєвропейської

моделі, у якій органом пам'яті швидше є серце (сліди цього збереглися у

висловлюваннях, як англійське «learn by heart», і зближується із німецькою

моделлю «aus dem Kopf». «Викинути з голови» означає «забути» чи

«перестати думати» про будь-кого або про щось, «вирвати з серця (когось)»

означає «забути», отже «розлюбити» (чи спробувати розлюбити), наприклад.

приказка «Із очей – із думки», рос. «с глаз долой – из сердца вон».

Проте, така «наївна» картина світу, де внутрішнє життя людини

локалізоване не лише у голові (розум, інтелект), а й у серці (відчуття провини

й емоції) зовсім не універсальна. Так було в мові аборигенів острова Іфалук

(в Мікронезії), де раціональне й емоційне переважним чином не поділяються

та «поміщаються» в нутрощі людини. Жителі острова навіть не мають

спеціального слова, що означає емоції чи почуття: слово «niferash» у їхній

мові означає «внутрішні органи людини» як анатомічне поняття, одночасно

й «вмістилище» всіх думок, почуттів, емоцій, бажань, і потреб іфалукців. У

Африканській мові (Західна Африка, Республіка Малі) роль, що в нас

42

відіграє серце, відведена іншому внутрішньому органу – печінці, що, ясна

річ, не пов'язано з якоюсь специфікою анатомічного устрою носіїв мови. Так,

«сподобатися» отже «взяти печінку», «заспокоїтися» – «опустити печінку»,

«отримати задоволення» – «підсолодити печінку» тощо. Отже, будь-який

вираз відбиває певний спосіб сприйняття і розуміння світу, причому всі носії

певної мови поділяють цю своєрідну систему поглядів на навколишню

дійсність, оскільки це особливе світобачення досягається не лише

семантикою лексичних одиниць, а й оформленням морфологічних і

синтаксичних структур з наявністю тих чи інших граматичних категорій і

значень. Продемонструємо це на одному досить простому прикладі.

Щодня ми вітаємося один з одним, використовуючи усталені

століттями фрази, не замислюючись про їхній зміст. Як ми це робимо?

Виявляється, дуже по-різному. Так, багато представників слов'янських мов,

зокрема української, фактично бажають співрозмовнику здоров'я, хорошого

дня «Добрий день!», чи «Здоровенькі були!», «Здравствуйте» російською,

«Zdraveite» болгарською, «Zdravo» македонською тощо. Ті, хто розмовляють

англійською, вітають один одного фразою «How do you do?», насправді

запитують «Як робиш?»; французи, кажучи «Comment ça va?», цікавляться

тим, «Як іде?»; німецьке вітання «Wie geht es?» означає «Як йдеться?»;

єврейське вітання «Shalom» – це буквальне побажання миру. Давні греки ж,

вітаючи одне одного, бажали радості: у такий спосіб буквально

перекладається давньогрецьке «haire». Очевидно, в слов'янській картині світу

здоров'я бачилося чимось надзвичайно важливим, у картині світу євреїв і

арабів найголовнішим представляється мир, у свідомості англійців, німців

одне з центральних місць відведене роботі, праці. Вивчення чужої мови є

придбанням нового погляду, зміною світосприйняття. І все це можливо, адже

мова людини представляє собою особливий світ, розташований між

існуючим зовнішнім світом і тим внутрішнім світом, який замуровано

всередині нас.

43

Словник активного типу

Словник активного типу – це частина лексичного і фразеологічного

складу мови, що вживається в тій чи тій сфері мовлення. Він включає

відносно обмежену кількість лексичних одиниць. Особливість словника

активного типу – не просто трактувати значення, давати дефініцію поняття, а

допомагати моделювати мовленнєву ситуацію відповідно до конкретних

ситуацій спілкування. Тобто ці словники ґрунтуються на таких принципах

добору й подачі матеріалу, щоб прочитання словникової статті зорієнтувало

читача на правильне вживання тлумачного слова чи вислову в процесі

комунікації.

Для активного словника характерна мінливість: частина його

елементів, залишаючись зрозумілою носіям мови, поступово переходить до

складу пасивного словника; і навпаки, слова, що знову з’являються, з часом

можуть переходити в активний словник. У деяких випадках мовна одиниця,

перейшовши з активного словника до пасивного, пізніше повертається знову

в активний (наприклад, «наказ», «міністр», «сержант»). Однак, ядро

активного словника, що складається зі стилістично нейтральних одиниць з

розвиненою системою значень, високою сполучуваністю й словотворчою

активністю, змінюється доволі повільно.

Належність лексичної одиниці до активного словника характеризується

в довідковій літературі особливими індексами, для отримання яких

використовуються методи лінгвістичної статистики та соціолінгвістики.

Вищезазначені індекси враховуються при створенні словників-мінімумів, що

моделюють активний словник мови.

Слід розрізняти активний словник мови і активний словник окремого

його носія, який в психолінгвістиці визначається як сукупність лексичних

одиниць, вільно використовуваних індивідом у спонтанному мовленні.

У лексикографічній теорії Л.В. Щерби під активним словником

розуміється лексикографічний посібник, що допомагає людині, яка говорить

чи пише, краще підібрати необхідну лексичну одиницю.

44

Активний словник (активний словниковий запас) – це слова, що особа

не лише розуміє, а й активно використовує у власному мовленні. Залежно від

рівня мовного розвитку особистості активний словник у середньому складає

від 300-400 слів до 1500-2000 слів.

Лексикографічний портрет

Лексикографічне портретування ґрунтується на п'яти компонентах

тлумачення лексичних одиниць: учасниках ситуації, їхніх статусах і станах,

їхній взаємодії та діях, позиції спостерігача й оцінці ситуації мовцем і

слухачем. Слово розглядається в аспекті ситуації, знаком складника якої воно

є. Базовою гіпотезою концепції є теза про формування лексичних значень на

базі життєвого досвіду носіїв мови, їхньої «наївної» картини світу.

Лексикографічний портрет слова зображується вісьмома типами інформації

про лексичну одиницю. Інформація записується спеціальною

формалізованою метамовою, що має свій лексикон і синтаксис. Кожна

одиниця має бути представлена лексикографічним портретом, що

характеризує всі лексикографічні суттєві властивості мовної одиниці.

Лексикографічний портрет повинен бути співвіднесений з лексикографічним

типом – групою одиниць, які мають загальні властивості й отримують

одноманітну словникову інтерпретацію [Апресян, 1995].

Лексикографічне портретування застосовується не лише при укладанні

традиційних словників, а й у підготовці комп'ютерних словників, що є

складовими багаторівневих лінгвістичних процесорів. Така деталізація

різноманітних типів інформації уможливлює оптимізацію автоматичної

обробки текстів природною мовою.

Інтегральний опис мови. Інтегральний словник мови.

Інтегральний опис мови передбачає, щоб словник і граматика були

узгоджені один з одним за типами розміщуваної в них інформації й за

способами її запису. Лише в такому випадку словник і граматика здатні

взаємодіяти однин з одною в рамках цілісної лінгвістичної моделі:

45

а) кожній лексемі в її словниковій статті мають бути прописані усі

властивості, звернення до яких можуть потребувати правила граматики

(налаштування словника на граматику; під правилами граматики

розуміються доволі загальні лінгвістичні правила, включаючи, наприклад,

просодичні, семантичні, прагматичні, комунікативні й сумісність);

б) кожне граматичне правило необхідно будувати з урахуванням того, яка

інформація приписана лексемам, що складають його сферу дії (налаштування

граматики на словник).

Принципи лексиграфування

46

Типологія словників.

Існує значна кількість критеріїв, за якими можна розрізняти словники.

Українські мовознавці найчастіше використовують наступну класифікацію

словників:

За кількістю мов (у такий спосіб поділяються й лінгвістичні

словники) :

одномовні словники (спеціалізовані словники: діалектні, словники

власних імен, етимологічні і т.д.)

Словник староукраїнської мови (XIV-XV ст.) (1977-78)

Короткий словник перифраз (1985)

Словник Галицького (гуцульсько-бойківського) діалекту

Короткий словник Антисуржику

перекладні словники (двомовні, багатомовні)

Російсько-український словник (2003)

Словник іспансько-український, українсько-

іспанський (2002)

Англо-український словник (1996)

За обсягом :

o короткі (до 30 000 слів)

Гуцульські говірки. Короткий словник. (1997)

o середні (70 000 - 80 000 слів)

Орфографічний словник сучасної української мови (2007)

o великі (понад 80 000 слів)

Російсько-український та українсько-російський

словник (2008)

За лексичним складом словника:

o словники із загальною лексикою (тлумачні, орфографічні,

етимологічні)

47

Тлумачний словник української мови (2002)

Орфографічний словник наукових і технічних

термінів (1999)

o словники зі спеціальною лексикою (лінгвістичні, діалектні,

історичні, словники мови окремих письменників і т.д.)

Словник мови творів Г. Квітка-Основ’яненка (1978-9)

Історичний словник українського язика (1930-32)

За упорядкуванням лексичного матеріалу:

o алфавітні

Словник синонімів української мови 1, 2 (2000)

o зворотні

Український зворотний словник (1969)

Залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання

розрізняють два типи словників: енциклопедичні словники і

філологічні.

o Енциклопедичні словники пояснюють не реєстрові слова, а

позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки,

виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні

історичні постаті. В енциклопедичному словнику на позначення

слова «Київ», можна знайти всі відомості про столицю України. Є

загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з

різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні,

присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині

тощо.

o У філологічних (лінгвістичних) словниках предметом пояснення є

слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається,

лінгвістичні словники бувають різних типів:

1. Тлумачні словники, в яких подається пояснення значень слів з точки

зору їх уживання в сучасній мові.

48

2. Перекладні словники, де подається переклад слів з однієї мови іншою.

Бувають двомовними, тримовними, чотиримовними тощо.

3. Термінологічні , де пояснюються терміни з тієї чи тієї галузі науки.

Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.

4. Етимологічні словники, в них подається походження, розвиток і

первинне значення слова.

5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний

наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.

6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну

вимову, і наголос.

7. Словники іншомовних слів пояснюють слова і терміни, засвоєні з

інших мов.

8. Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що

вживалися раніше.

9. Діалектологічні словники, де знаходимо лексику, вживану в певній

місцевості, на якійсь території.

10. Фразеологічні словники, в яких пояснюється значення фразеологічних

зворотів або їх переклад з однієї мови на іншу.

11. Синонімічні словники, в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда,

повнозначних слів певної мови.

12. Частотні словники, де фіксується частота вживання слів і словоформ на

підставі аналізу текстів або записаних уривків усного мовлення.

13. Словники власних імен, в яких фіксуються вживані в даній мові власні

імена.

14. Обернені або зворотні словники, в яких слова розміщуються за

алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.

15. Топонімічні словники , в них описуються назви географічних об’єктів.

16. Словники мови окремих письменників, в яких подаються й

пояснюються всі вживані в творах того чи іншого письменника слова.

49

Словники української мови мають величезне значення у формуванні

фахової й мовної компетенції майбутнього професіонала, так як включають

усі необхідні відомості про сучасну українську мову: пояснюють значення

слів з точки зору їх уживання, терміни з тієї чи тієї галузі науки, походження

й розвиток слів; подають правильний правопис та наголоси, правильну

вимову; пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов та багато іншого.

Лексикографічних класифікацій існує значна кількість. Для порівняння, з

нашої точки зору, варто ще навести спрощене угрупування чеського вченого

Й. Достала, який поділяє словники на:

загальні тлумачні словники (подають загальний перелік словникового

складу мови)

Великий тлумачний словник сучасної української

мови (2007)

частотні словники (вказують на частотність вживання окремих слів у

конкретному тексті)

Частотний словник сучасної української художньої

прози (1981)

термінологічні словники (словниковий склад певної галузі)

Česko-ukrajinský právnický slovník (2009)

предметні та поняттєві словники (в них слова розміщені не за абеткою,

а за предметними чи поняттєвими точками зору)

Політологія: словник понять і термінів (2001)

енциклопедії й енциклопедичні словники (спеціальна термінологія

науки, техніки, культури тощо).

Астрономічний енциклопедичний словник (2000)

спеціалізовані словники (напр., етимологічні, діалектичні та інші)

Етимологічний словник української мови (1962-82)

50

Еквівалентність.

За ознакою кількості описаних у словнику мов розрізняють словники

одномовні й перекладні.

Основним змістом перекладної лексикографії є опис мовних одиниць

однієї мови за допомогою іншої (інших). Перекладна лексикографія

покликана встановлювати еквівалентні відношення між елементами різних

мов.

Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній

передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту

оригіналу й перекладу дуже значна. У сучасному перекладознавстві можна

знайти три основних підходи до визначення поняття «еквівалент»:

Деякі означення перекладу фактично підмінюють еквівалентність

тотожністю, стверджуючи, що переклад повинен повністю зберігати

зміст оригіналу.

Другий підхід у вирішенні проблеми перекладацької еквівалентності

полягає в спробі знайти в змісті оригіналу якусь інваріативну частину,

збереження якої необхідне і достатнє для досягнення еквівалентності

перекладу. Іншими словами, якщо переклад може виконати одну й ту ж

функцію чи описує ту ж саму реальність, то він еквівалентний.

Третій підхід до визначення перекладацької еквівалентності можна

назвати емпіричним. Сутність його полягає в тому, щоб не намагатися

вирішувати, у чому має бути спільність перекладу й оригіналу, а

зіставити велику кількість реально виконаних перекладів з їх

оригіналами і подивитися, на чому ґрунтується їхня еквівалентність.

Із філософської точки зору еквівалентність будь-яких об’єктів означає

їхню рівність у будь-якому відношенні. Однак принципової рівності об’єктів

в усіх відношеннях не буває.

Еквівалентність перекладу оригіналу завжди поняття відносне. І рівень

відносності може бути досить різним. Ступінь зближення з оригіналом

залежить від багатьох чинників: від майстерності перекладача, від

51

особливостей мов і культур, що зіставляються, епохи створення оригіналу й

перекладу, способу перекладу, характеру перекладних текстів тощо.

У більш загальному значенні під еквівалентністю розуміють щось

рівноцінне, рівнозначне чому-небудь. Певно, ця менша семантична

категоричність слова «еквівалентність» і зробила його кращим у сучасному

перекладознавстві.

Під еквівалентністю у теорії перекладу слід розуміти збереження

відносної рівності змістовної, змістової, семантичної, стилістичної й

функціонально-комунікативної інформації, що міститься в оригіналі й

перекладі. Варто особливо підкреслити, що еквівалентність оригіналу та

перекладу — це насамперед спільність розуміння інформації, що міститься в

тексті, включаючи й ту, що впливає не лише на розум, але і на почуття

реципієнта і яка не тільки експліцитно виражена в тексті, але й імпліцитно

віднесена до підтексту. Еквівалентність перекладу залежить також від

ситуації породження тексту оригіналу і його відтворення в мові перекладу.

Таке трактування еквівалентності відбиває повноту й багаторівність цього

поняття, пов'язаного з семантичними, структурними, функціональними,

комунікативними, прагматичними, жанровими та іншими характеристиками.

Причому всі зазначені в дефініції параметри повинні зберігатися в перекладі,

але ступінь їхньої реалізації буде різний залежно від тексту, умов і способу

перекладу.

Головне в будь-якому перекладі — це передача змістової інформації

тексту. Одне з пріоритетних завдань перекладача полягає в максимально

повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту

оригіналу й перекладу дуже значна.

Варто розрізняти потенційно досяжну еквівалентність, під якою

розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів, що

допускається через різницю мов, на яких створені ці тексти, і перекладацьку

еквівалентність – реальну змістову близькість текстів оригіналу й перекладу,

що досягається перекладачем у процесі перекладу. Межею перекладацької

52

еквівалентності є максимально можливий (лінгвістичний) ступінь

збереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому

перекладі змістова близькість до оригіналу певною мірою й різними

способами наближується до максимального.

Різниця в системах вихідної мови (ВМ) і перекладацької мови (ПМ) й

особливостей створення текстів кожною з цих мов різною мірою може

обмежувати можливість повного збереження в перекладі змісту оригіналу.

Тому перекладацька еквівалентність може ґрунтуватися на збереженні (й

відповідно втраті) елементів змісту, що містяться в оригіналі. Залежно від

того, яка частина змісту передається в перекладі для забезпечення його

еквівалентності, розрізняються різні рівні (типи) еквівалентності. На будь-

якому рівні еквівалентності переклад може забезпечувати міжмовну

комунікацію.

Види перекладацької еквівалентності

Характеристика 5-ти видів еквівалентності:

1) Еквівалентність перекладу першого типу полягає в збереженні лише тієї

частини змісту оригіналу, що складає мету комунікації:

Maybe there is some chemistry between us that dоеsn't mix.

Буває, що люди не сходяться характерами.

That's a pretty thing to say.

Посоромився б!

2) У другому типі еквівалентності загальна частина змісту оригіналу й

перекладу не лише передає однакову мету комунікації, але й відображує одну

й ту ж позамовну ситуацію.

Не answered the telephone.

Він зняв трубку.

You are not fit to be in a boat.

Тебе не можна пускати в човен.

3) У випадку третього типу еквівалентності зберігаються три частини змісту

оригіналу: мета комунікації, вказівка на ситуацію та спосіб її опису.

53

London saw a cold winter last year.

Торік зима в Лондоні була холодною.

That will not be good for you.

Це може для вас погано скінчитися.

4) При четвертому типі еквівалентності окрім мети комунікації, вказівки на

одну й ту ж ситуацію й спосіб її опису, зберігається і частина значення

синтаксичних структур вихідного тексту.

Open flew the gate and came in the coach.

Ворота розгорнули навстіж, і карета вже була в дворі.

Him I have never seen.

Я його ніколи й в очі не бачив.

5) При п'ятому типі еквівалентності досягається максимальний ступінь

близькості змісту оригіналу й перекладу, що може існувати між текстами у

різних мовах.

The house was sold for 10 thousand dollars.

Будинок було продано за 10 тисяч доларів.

Навчальна лексикографія – це теорія і практика укладання словників

для тих, хто вивчає мову як іноземну.

Методичні вимоги визначають спрямованість навчального словника на

вивчення мови, використання її на певному етапі і для визначеної форми

навчання.

Навчальну лексикографію описують у п’яти аспектах, що й складають її

зміст: 1.Навчальні словники. 2. Лексичні мінімуми. 3. Лінгвостатистичні

дослідження, результатом яких є частотні словники. 4. Навчальні посібники з

лексики лексикографічного типу, сюди можна додати і велику кількість

розмовників для іноземних слухачів. 5. Підручники.

Отже, можемо підсумувати, що навчальна лексикографія – це

лінгвометодична дисципліна, змістом якої є теоретичні й практичні аспекти

опису лексики з навчальною метою.

54

Навчальним словником називається лексикографічний твір будь-якого

жанру і обсягу, спеціально призначений для надання допомоги при вивченні

іноземної мови. Ознакою навчального словника виступає його навчальне

спрямування. Тому ті, хто займається практикою укладання навчальних

словників повинні мати чітке уявлення про тих, кому адресується словник,

їхню мотивацію у вивченні мови. Важливо також уявляти динаміку розвитку

їхніх мовних навичок, а також комунікативні потреби.

Основне завдання навчальної лексикографії – лексикографічне

забезпечення вивчення мови, як іноземної, так і рідної. Звідси випливає

необхідність а) узгодження даних навчального словника з вимогами

програми певного періоду вивчення мови і щодо тематики, і щодо кількості

слів для засвоєння; б) точна орієнтація на адресата (учня чи студента); в)

урахування етапу вивчення мови; г) урахування вікових особливостей

адресата; ґ) урахування мети, з якою вивчається мова (володіння розмовною

мовою, вироблення навичок перекладу, розуміння фахової літератури тощо).

Отже, навчальні словники – це словники короткі, вузького призначення,

добре структуровані, прості за будовою, щоб забезпечити ефективність

їхнього використання учнями чи студентами, які не набули ще міцних

навичок користування словником.

Разом із тим, щоб дійсно забезпечити навчальний процес, навчальний

словник повинен виконувати цілу низку завдань. Він повинен слугувати

основою укладання підручників, надавати їх авторам інформацію про те, яка

саме лексика призначена для активного, а яка – для пасивного засвоєння.

Навчальний словник повинен містити інформацію, здатну забезпечити

засвоєння і форми слова, і його семантики, правильне вживання його у

мовленні, уникнення помилок, що виникають унаслідок впливу рідної мови,

доцільний вибір граматичних форм слова тощо.

Цілком очевидно, що виконати ці завдання один навчальний словник

не в змозі. Тому слід створювати низку навчальних словників різного обсягу

55

й призначення для кожного типу навчальних закладів на різних етапах

вивчення мови, для кожної спеціальності майбутніх користувачів.

Перш за все слід укласти навчальні словники-мінімуми, призначені

для початківців. Їх укладання починається з відбору лексичного мінімуму, в

який входить як активна, так і пасивна лексика. Доцільно укласти три таких

словники за етапами вивчення мови (початковий, середній, високий),

побудованих концентрично. Перший із них має містити близько 2 тис.

статей, другий – біля 5 тис., третій – 8-10 тис. При цьому збільшується не

лише кількість слів, а й кількість значень багатьох із них, кількість

словосполучень й ілюстративних речень. У словниках для другого і третього

етапу доцільно надати методичні коментарі щодо правильного вживання

слів. Принципи укладання таких словників: реєстр словника включає

невелику кількість слів і рекомендації щодо послідовності їх вивчення;

словникова стаття – коротка, добре структурована, прозора, показує

характерні для реєстрового слова конструкції та його лексичну

сполучуваність; приклади словосполучень включають лише реєстрові слова;

доцільним є включення ілюстративних додатків.

Тезаурус. Л.В. Щерба уживав термін «тезаурус» в його першому

споконвічному значенні – «скарбниця», збірка усіх слів мови. По

відношенню до розглянутого типу словників він користувався терміном

«ідеологічний», характеризуючи словники цього типу за їх властивостями,

що, насамперед, відрізняє їх від звичайних, тобто тлумачних словників. У

теоретичному відношенні тезаурус має невичерпну значущість оскільки

структурує уявлення людей про світ.

Під словниками тезаурусного типу ми розуміємо такий словник, в

якому представлені ключові лексичні одиниці певної предметної галузі разом

із їхніми взаємозв’язками: синонімія, родові та видові відношення,

асоціативні зв’язки, що класифікуються в узагальнених схемах, за

допомогою яких користувач може скласти структуру предметного змісту в

56

різних видах мовленнєвої діяльності, виражати різноманітні семантичні

відношення, розвивати думку за певною логічною схемою. Лексикон

тезаурусного типу слід розглядати як спосіб організації, введення й

закріплення змістової структури знань окремої галузі у вигляді системи

лексичних засобів із їхніми взаємозв’язками і відношеннями.

Вітчизняний лексикограф І. Гетьман тлумачить поняття тезаурус, що

втілює в своїй семантиці систему загальновживаних слів, термінів, крилатих

висловів та інших одиниць, у яких реалізовано наукову й повсякденну

картину світу.

Характерною й разом з тим відмінною рисою тезаурусів є те, що слова

в них розміщені не за алфавітним порядком, а на основі логіко-філософської

класифікації предметів і явищ дійсності.

К. Марелло виділяє три види тезаурусів:

1) кумулятивні (групують слова без визначення їхніх значень);

2) дефінітивні (тлумачать кожну лексичну одиницю, групи слів);

3) дво- та багатомовні тезауруси для подорожуючих.

Словники, що створені за алфавітним принципом, руйнують

семантичні зв’язки між словами й їхніми контекстами, у тезаурусах

збережено семантичні зв’язки між одиницями мови. Головна мета тезауруса

– подати правильне слово для концепту в необхідному контексті. Концепт

відображує категоріальні й ціннісні характеристики знань про певні

фрагменти світу. Саме концепти й є основними носіями змісту, що

актуалізуються за допомогою мовних одиниць, і виникають в процесі

когнітивної діяльності людини.

Створення докладного галузевого тезауруса – це значна за обсягом

робота, що вимагає багато часу і залучення широкого кола фахівців. Тезаурус

має вигляд словника, в якому в певному порядку розташовані терміни і

зафіксовані зв'язки між ними. Як правило, тезаурус складається з алфавітного

і систематичного покажчика. Алфавітний покажчик містить алфавітний

перелік дескрипторних статей. Систематичний покажчик служить для

57

розкриття, обліку та контролю парадигматичних відносин між

дескрипторами. Для кожного інформаційно-пошукового дескриптора

повинні бути знайдені відповідні родові та видові дескриптори.

Тезаурус фактично визначає семантику мови (національної мови, мови

конкретної науки чи формалізованої мови для автоматизованої системи

управління). Тезаурус представляє лексичний інструмент інформаційно-

пошукових систем. Він складається з контрольованого, але змінюваного

словника термінів, між якими існують змістові зв'язки. Такий словник,

вичерпно покриває певну специфічну галузь знань і поєднує перелік

дескрипторів і недескрипторів (допоміжних термінів). Центральне місце у

будь-якому тезаурусі займає його систематична частина, що є алфавітно

впорядкованим переліком дескрипторів (тобто основних понять із

відповідними до них визначеннями) та ключових слів (також є різновидом

основних понять, позбавлених самостійної «дескрипторної» статті, оскільки

пов'язані з ними слова входять до включаючого їх дескриптору). Ключові

слова є так званими нитками, що об’єднують внутрішню структуру

тезаурусу.

У повному обсязі тезаурус складається з чотирьох частин –

систематичної, класифікаційної, алфавітного покажчика термінів,

пермутаційного покажчика термінів (дескрипторів).

Електр нний словн ик — комп'ютерна база даних, що містить

особливим чином закодовані словникові статті, що дозволяють здійснювати

швидкий пошук необхідних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і

з можливістю пошуку поєднань слів (прикладів уживання), а також із

можливістю зміни напряму перекладу (наприклад, українсько-англійський

або англійсько-український). Також дуже цікавим фактом є й те, що через

більш ранні розробки електронних словників, ніж аналогічних систем

машинного перекладу, зараз надано ширший вибір електронних словників

(від простих – об'єднаних лише у програмній оболонці, до кількох

58

спеціалізованих тематичних словників – наприклад lingvo). Користувач

обирає той чи той продукт відповідно до фінансових можливостей, умов

праці, до виконання і показників свого власного IQ.

Електронні словники мають різні завдання, із чого й випливає їх

розподіл на типи:

1) словники, що виконують лише одну функцію (наприклад:

«тлумачний словник Даля он-лайн»);

2) словники, що можуть виконувати багато функцій (наприклад: «abby

lingvo»).

Також часто виникають ситуації, коли постає питання щодо вирішення

проблем неповноти словників за допомогою комп'ютерних програм. Для

вирішенням цього питання є кілька відомих способів:

залучення більшої кількості працівників до наповнення словників;

надання можливості користувачам самостійно поповнювати і редагувати

словники;

імпорт даних з уже існуючих словників (зокрема з відсканованих копій

паперових словників, за допомогою інструментів розпізнавання).

Наприклад, online-перекладачі й словники google після невдалого

пошуку слова чи словосполучення пропонують запровадити свій варіант

перекладу (тлумачення) і зберегти його. Енциклопедія wikipedia працює за

таким же принципом.

Як користуватися словником

Структура словника

Словник (макроструктура) включає: а) вступну частину, що складається з

двох наукових статей та інструкції «Як користуватися словником»; б) список

умовних скорочень; в) основну частину, в якій семантизуються відібрані

безеквівалентні та фонові одиниці; г) тексти для читання; г) список

використаної літератури.

59

Реєстрове слово розташовується у словнику за алфавітом і подається

великими літерами. У загальний алфавітний список включаються також усі

синонімічні назви реєстрового слова з посиланням на відповідну словникову

статтю, наприклад:

СЛОБОЖАНЩИН¦А див. Слобідська Україна.

Побудова словникової статті (мікроструктура словника)

Словникова стаття включає: а) реєстрову одиницю та її граматичну

характеристику; б) супровідні мовні відомості; в) семантизацію реєстрової

одиниці.

Граматична характеристика

Усі реєстрові одиниці є іменниками або номінативними словосполученнями.

Реєстрові одиниці подаються у початковій формі з зазначенням місця

наголосу: називний відмінок однини або називний відмінок множини, якщо

реєстрові одиниці не мають форми однини.

Якщо реєстрова одиниця є змінним словом, то змінна частина

відділяється вертикальною рискою, наприклад:

УКРАЇН¦А…

ВОЛИН¦Ь…

Після цього зазначається форма родового відмінка однини і рід ( ч., ж.,

с.), наприклад:

УКРАЇН¦А, -и, ж.

Якщо слово незмінне, то воно вводиться до словника з позначкою незм.

Іменники, що вживаються лише у множині, супроводжуються поміткою мн.,

наприклад:

КРУТ¦И, мн.

Якщо реєстрова одиниця є номінативне словосполучення, граматичну

характеристику подаємо до всіх змінних слів, наприклад:

СЛОБІДСЬК¦А УКРАЇН¦А , -ої -и, ж.

60

Якщо у словосполученні змінюється лише форма стрижневого слова,

то його словоформу в родовому відмінку подаємо повністю, наприклад:

ДІВЧИН¦А З ВІДРАМИ, дівчини, ж.

Вказівка лише на форму родового відмінка при реєстровій одиниці

означає, що форми інших відмінків творяться за регулярними моделями і зі

збереженням місця наголосу. Якщо є відхилення від регулярного творення

відмінкових форм (зміна наголосу, чергування голосних, приголосних звуків,

поява вставних звуків тощо), тоді подаються ті форми, що відображують усю

парадигму словозміни, наприклад:

ЧЕРНІГ¦ІВ, -ова, ч.

Супровідні мовні відомості

Лексичні синоніми до реєстрових одиниць подаються після

граматичної характеристики в круглих дужках жирним курсивом, наприклад:

СЛОБІДСЬК¦А УКРАЇН¦А , -ої -и, ж. (Слобожанщина).

Варіанти основної назви вводяться в текст словникової статті й

виділяються світлим курсивом.

Кореневоспоріднені слова подаємо з нового рядка зі спеціальною

позначкою * (зірочка) жирним шрифтом, наприклад:

*Волинець ( ж. волинянка ), волиняка розм., волинський.

Стилістично обмежені варіанти позначаємо поміткою розм., яку

ставимо відразу після відповідного слова або словосполучення.

Семантизація реєстрової одиниці

Семантизація містить: а) тлумачення змісту поняття; б) пояснення

лексичного фону реєстрового слова.

Тлумачення поняття реєстрової одиниці подається з нового рядка без

абзацу після кореневоспоріднених слів. Воно принципово не відрізняється

від традиційних пояснень у тлумачних словниках української мови,

наприклад:

УКРАЇН¦А, -и, ж.

61

* Українець ( ж. українка ), український, по-українськи.

Найбільша за територією європейська держава, яка відновила свою

незалежність 24 серпня 1991 року.

Тлумачення інших значень реєстрової одиниці є допоміжним і

переважним чином пов’зане з відображенням характеру багатозначного

слова.

Тлумачення може містити також енциклопедичні відомості.

Сполуки термінів тлумачаться з урахуванням визначень, що подає

спеціальна наукова література, словники термінів.

Пояснення лексичного фону служить для того, щоб донести до читача

інформацію, що в українців асоціюється з явищем, позначеним реєстровою

одиницею. Серед цих відомостей виділяють:

а) коло загальновідомих знань про явище / предмет, що назване реєстровою

одиницею;

б) деякі енциклопедичні відомості, що засвоюються в процесі пізнання

національної культури;

в) емоційно-асоціативний комплекс, пов’язаний з реєтровою одиницею.

Жирним шрифтом у тексті словникової статті виділяємо слова і

словосполучення, що використовуються для семантизації реєстрової одиниці

й належать до безеквівалентної чи фонової лексики (у дужках може бути

подано мінімальне пояснення цих лексем).

Останній абзац словникової статті містить матеріал, що відображає

тематико-ситуативні зв’язки реєстрового слова та ілюструє його вживання в

контексті. Із позначкою ** (дві зірочки) вводяться у структуру словникової

статті стійкі вирази ( фразеологізми, прислів’я, приказки, крилаті вислови,

усталені лексичні словосполучення ), наприклад:

** Язик до Києва доведе.

Словосполучення, що містять постійні епітети, з якими вживається

реєстрове слово, подаються з позначкою *** (три зірочки), наприклад:

*** Галицький лицар, княжий Галич.

62

Уривки пісень, віршів, художніх творів подаються в кінці словникової

статті з позначкою *** * ( чотири зірочки ), наприклад:

**** Красо України, Подолля!

Розкинулось мило, недбало!

Здається, що зроду недоля,

Що горе тебе не знавало

63

Понятійний словник-мінімум

Активний словник - основна, з погляду вживаності, частина лексики, що

постійно й вільно функціонує в різних сферах суспільного життя і

складається, насамперед, із загальновживаної лексики та нейтральної

лексики, а, також, із менш уживаних одиниць (термінів, професіоналізмів,

неологізмів, відроджуваних застарілих слів тощо), наявних у повсякденному

спілкуванні. У лексикографії — тип словника, завданням якого є не просто

пояснення слів або їх переклад, а допомога в активному користуванні

певною мовою, в активному відтворенні її лексики відповідно до її

граматики, фонетики й стилістики.

Акцентологічні словники – це словники, у яких подано нормативне

наголошування слів.

Акцентуація – наголошення окремих елементів у слові чи фразі.

Алфавіт – сукупність літер, прийнятих у писемності певної мови і

розміщених в усталеному порядку; азбука, абетка.

Антропонім – власна назва: ім’я особове, ім’я по батькові, прізвище,

прізвисько, псевдонім.

Арго – мова вузької соціальної чи професійної групи, створювана з метою

мовного відокремлення; відзначається наявністю слів, незрозумілих для

сторонніх.

Буква – письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови;

літера.

Власних назв словник – словник або список, складений, як правило, окремо

для різних категорій власних назв-антропонімів, топонімів тощо з

лінгвістичними та екстралінгвістичними поясненнями.

64

Вокабула – окреме слово як предмет лексикології і лексикографії; окреме

іншомовне слово з перекладом рідною мовою; заголовок словникової статті.

Кожна вокабула має свою статтю, а всі статті розташовані в суворому

алфавітному порядку.

Глосарій – словник вузькоспеціалізованих термінів у певній галузі знань із

тлумаченням, іноді перекладом іншою мовою, коментарями та

прикладами. Глосарій — список понять в специфічній галузі знань з їх

визначеннями.

Граматичне значення – додане до лексичного значення слова абстрактне

значення, що виражає його відношення до груп або класів слів. Бувають

морфологічні (в іменниках – рід, число, відмінок, відміна …) і синтаксичні

(головні й другорядні члени речення) граматичні значення.

Дефініція – логічне визначення поняття, встановлення змісту поняття, його

відмінних ознак.

Діалектний словник – словник, в якому подана лексика територіальних

діалектів, її значення і слововживання.

Електронні словники дають змогу зберігати в пам’яті значний обсяг

матеріалу, швидко знаходити потрібну інформацію й подавати її на екрані в

зручному для користувача вигляді.

Енциклопедичні словники – в концентрованому вигляді описують предмети,

явища, події з найрізноманітніших галузей (економічної, історичної,

фізичної, біологічної, хімічної тощо), розповідають про видатних діячів

історії, науки, культури, а, отже, пояснюють і загальні, і власні назви, окрім

цього, для повноти опису подають схеми, таблиці, карти, діаграми, малюнки,

репродукції, фото тощо. Об’єктом його опису є поняття, за характером

матеріалу поділяють на загальні та спеціальні (або галузеві, тематичні).

65

Етимологічний словник – словник, що містить основні відомості про

етимологію слів однієї мови чи групи або сім’ї споріднених слів.

Етимологія – походження та історія розвитку слова чи морфеми.

Значення – суттєва категорія, що практично реалізується в дефініції й

тлумаченні в цілому.

Інверсійний словник, або зворотний словник, – словник, у якому слова

роміщуюються за алфавітом у зворотному, оберненому порядку, тобто за

кінцевими літерами.

Інверсія – заміна звичайного прямого чи зворотного порядку у реченні на

стилістично маркований.

Іншомовних слів словник – словник, у якому подається пояснення слів

іншомовного походження.

Іншомовні слова – слова з інших мов, які, на відміну від запозичених слів, не

засвоєні повністю мовою, що їх запозичила.

Історичний словник – один із різновидів тлумачного словника, в якому

пояснюються слова певної історичної доби за даними писемних пам’яток,

наводяться ілюстрації.

Конкорданс — особливий тип словника, в якому кожне слово або поняття

розташовані в алфавітному порядку з мінімальним контекстом і всіма

випадками вживання у цьому тексті, список слововживань з посиланнями до

всіх контекстів. Конкорданс інколи визначають як словник сполучуваності

мовних одиниць, словник контекстів або словопокажчик з контекстом.

Корелят – (від ко... і лат. relatus – віднесений) співвідносні звуки мови, що

фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю (б – п), твердістю і

м’якістю (стіл – стиль) і т. д.; фонеми, які чергуються і з якими пов’язане

морфологічне розрізнення слів (носити – ношу).

66

Лексика – сукупність слів, словниковий склад мови в цілому або її діалекту.

Лексикографічний портрет, під яким розуміється вичерпна і не збиточна

характеристика властивостей конкретної лексеми у рамках інтегрального

опису мови.

Лексикографічним типом називається група лексем із рядом співпадаючих

властивостей, до яких застосовуються одні й ті ж граматичні, семантичні,

прагматичні, просодичні, комунікативні, сумісні й інші правила мови.

Лексикографія – словникарство – розділ мовознавства, пов’язаний зі

створенням словників та опрацюванням їхніх теоретичних засад.

Лексикографування – філологічна діяльність, що має за мету створення

словників. Словниковий опис мовних одиниць.

Лексична одиниця – слово як предмет опису в словнику.

Лексичний вхід, який також називають вокабула або лема – найперша зона

словникової статті. Часто у лемі вказується наголос. Графічно лексичний вхід

позначається напівжирним шрифтом. Через це у жаргоні лексикографів і

редакторів ця зона іноді називається «чорним словом».

Лематизація – зведення усіх можливих словоформ даного слова до однієї

основної.

Макроструктура словника – сукупність компонентів, завдяки яким читач чи

користувач, у тому числі й недосвідчений, може достатньо легко знайти в

словнику необхідну інформацію.

Мікроструктура словника – складові словникової статті разом із лексичним

входом.

Мови письменника словник – словник, що подає лексико-фразеологічний

склад творів певного письменника.

67

Морфемний словник – словник, що описує морфеми мови переважно шляхом

виділення їх у складі слова.

Морфема – елементарна, мінімальна одиниця мови, формально неподільна в

межах одного слова, але подільна за семантикою.

Нормативний словник – це словник, який фіксує те, що визнається

правильним, відповідним нормі, і не включає у себе того, що вважається

лежачим за межами цієї норми.

Омонімів словники реєструють і пояснюють значення слів, однакових за

звучанням, але різних за значенням.

Ономастичні словники є цікавим джерелом інформації про власні імена й

прізвища.

Ономастика – розділ мовознавства, що вивчає власні назви, їх будову,

функціонування, розвиток і походження.

Орфографічний словник – словник, в якому в алфавітному порядку подано

перелік нормативного написання слів та їхніх окремих форм відповідно до

чинного правопису.

Орфоепічний словник – словник, у якому зафіксовані норми літературної

вимови біля кожного з реєстрових слів, поданих в алфавітному порядку.

Параметром у лексикографії називають спосіб лексикографічної

інтерпретації певного структурного елемента чи функціонального явища

мови й їхніх екстралінгвістичних відповідностей. Параметр – це мінімальна

одиниця мовної інформації.

Паронімів словник розкриває значення слів, близьких за звучанням, але

різних за значенням.

68

Перекладний словник – словник, у якому до реєстрових слів однієї мови

додаються відповідники іншою мовою, тобто заголовні слова вихідної мови

перекладаються лексичними засобами.

Прикладна лінгвістика – розділ мовознавства, що вивчає застосування

мовознавчої теорії на практиці.

Прикладне мовознавство – або прикладна лінгвістика – напрям у

мовознавстві, що опрацьовує методи розв’язання практичних завдань,

пов’язаних із використанням мови, і зорієнтований на задоволення

суспільних потреб.

Ремарка – спеціальна позначка у словнику, що містить граматичну,

стилістичну або іншу характеристику слова.

Семантика – значення мовної одиниці.

Синонімів словник – словник, що подає ряди синонімів, переважно за

алфавітним порядком їхніх домінант.

Система словників – комплекс словникових творів, створених на основі

загальних принципів опису лексичних одиниць, із загальною теоретичною

базою і методичною спрямованістю.

Скорочень словники подають складноскорочені слова й абревіатури,

розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та числа, подають

відмінкові закінчення при змінних формах.

Сленг – варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються в

спілкуванні людей різних вікових груп, професій, соціальних прошарків.

Словник – довідкове зібрання у вигляді книги (тепер і в електронному

варіанті) слів, а також інших мовних одиниць з інформацією про значення,

вживання, будову, походження тощо чи з перекладом їх на іншу мову

(лінгвістичні С.) або про поняття та предмети, що ними позначаються

(енциклопедичні С).

69

Словник антонімів – словник, у якому наводяться антонімічні пари, показано

залежність встановлення антонімічних зв’язків від контексту.

Словникова стаття передбачає наявність ряду лексикографічних

параметрів: тлумачення слова, наведення його синонімів та антонімів,

граматичної та стилістичної характеристики, ілюстрації його вживання в

мові, фразеологічні одиниці з цим словом тощо.

Словник скорочень – словник, у якому розшифровуються найбільш уживані

абревіатури, що використовуються в мові.

Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні,

морфологічні та інші норми літературної мови, адже подають проблемні

випадки слововживання. Деякі з них мають форму посібника, оскільки

вміщують широкі коментарі, наукові й науково-популярні статті.

Словникове гніздо – така словникова стаття, в якій поєднується декілька лем

із загальною початковою частиною. Використання словникових гнізд (інакше

– гніздування) – це лексикографічний прийом, який дозволяє значно

заощадити простір словника без збитку для інтересів користувача.

Словотвірна система мови – сукупність словотвірних одиниць в їхніх

взаємозв’язках.

Словотворчий словник – словник, що подає слова в їхньому морфемному

поділі й фіксує словотвірну будову слова.

Стилістична позначка – лексикографічна позначка, що показує сферу

стилістичного вживання мовної одиниці.

Таксон – це будь-яка сукупність слів, словосполучень, об’єднаних за

загальною семантичною основою, наприклад, загальною темою.

Термінологічний словник – різновид лінгвістичного словника, у якому подано

термінологію галузі (чи кількох галузей) знань.

70

Термінологія – сукупність термінів, що обслуговують певну сферу знань,

пов’язаних із системою понять: мистецтво, техніку, виробництво тощо.

Термін – слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі

науки, техніки.

Тлумачний словник – словник, який пояснює, тлумачить значення слів,

показує сферу їхнього використання, подає граматичні, акцентуаційні,

правописні, стилістичні характеристики слів, фіксує стійкі сполучення слів.

Топонім – власна назва будь-якого географічного об’єкта.

Універсальний словник – це недосяжний ідеал, оскільки створити словник, що

зміг би відобразити усю різноманітність і змінність лексичної системи мови,

навряд чи можливо.

Фразеологічний словник – словник, що подає фразеологічні одиниці в

алфавітному порядку або за темами.

Частотний словник – словник, в якому кожна одиниця реєстру

характеризується числом, що вказує на кількість її вживань (частоту) в

обстежених текстах.

71

Орієнтовна тематика рефератів, розробка презентацій та теми виступів із доповідями

1. Лексикографія як наукова дисципліна: стан та перспективи розвитку.

2.Розвиток англійської та американської лексикографії.

3. Розвиток лексикографії в Україні.

4. Українська лексикографія ХХІ століття.

5. Словник як засіб вираження культури народу.

6. Основні принципи лексикографування.

7. Етапи створення словника.

8. Термінографія в Україні.

9. Перекладна, учбова та термінографічна лексикографія.

10. Автоматизація лексикографічної праці.

11. Проблеми сучасної теорії термінографії.

12. Термінографія і стандарти.

13. Завдання комп'ютерної лексикографії на сучасному етапі.

14. Електронні словники та системи машинного перекладу.

15. Досягнення української комп’ютерної лексикографії.

16. Роль інформаційно-комп’ютерних технологій в лексикографії.

17. Основні проблеми сучасної теорії термінографії, її функції.

18. Стандарти і стандартизація термінології.

19. Традиційна та комп’ютерна лексикографія: зіставний аспект.

20. Типи перекладацької еквівалентності.

21. Роль тезаурусів та аналогічних словників у навчальному процесі.

22. Лексикографія: наука чи мистецтво.

23. Можливості й перспективи електронних словників.

24. Перспективи створення багатомовних словників.

25. Навчальна термінографія.

26. Наївні картини світи різних народів.

27. Тезаурус мови і лінгвістичне конструювання.

72

Навчальне видання

ІВАНОВА

Оксана Вікторівна

Спецкурс з основ укладання галузевих глосаріїв: методичні рекомендації для проведення практичних занять

для студентів спеціальності «Філологія»

Друкується в авторській редакції

Формат 60x90/16 Наклад 50 пр. Ум.др.арк. 4,5 зам. № Видавець і виготовлювач ТОВ «ЦП «КОМПРИНТ»

01103, Київ, вул. Предславинська, 28 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єкта видавничої справи ДК № 4131 від 04.08.2011 р.