ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇnu-rda.gov.ua/novunu/info/755.pdf · 2019-03-19 · Інженерна підготовка та інженерний захист території,

Хмельницький-2019

Товариство з обмеженою відповідальністю

«УКРЗЕМІНВЕСТ+»

І

нв. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Замовник: Новоушицька районна державна адміністрація Об’єкт: 301/19/002

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ для будівництва сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об’єкту

альтернативної енергетики з використанням енергії сонця)

земельної ділянки орієнтовною площею 6,0000 га за межами с.

Пилипківці Новоушицької об’єднаної територіальної громади

Хмельницької області (к.н. 6823382000:06:001) ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Директор Шапошнік М. С.

Головний архітектор проекту Вензель І. С.

Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата

Розробив

ГАП

Стадія Аркуш Аркушів

Зміст

301/19/002 ЗМ

ТОВ «УкрЗемІнвест+»

Сертифікат АА №003708


Вензель І. С.

ДПТ

Вензель І. С. 1 2

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

2

ЗМІСТ

Позначення Найменування Примітка

Титульний аркуш стор. 1 301/19/002 ЗМ Зміст стор. 2,3

301/19/002 СП Склад проекту стор. 5 301/19/002 ПД Підтвердження ГАП’а стор. 6 301/19/002 ВУ Відомості про учасників стор. 7 I. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ 301/19/002 ПЗ II. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ПЕРЕДМОВА стор. 10

1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ

ТЕРИТОРІЇ ТА КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ

стор. 10

1.1. Стислий опис природних, соціально-економічних і

містобудівних умов

стор. 10

1.2. Оцінка існуючої ситуації: стор. 11

1.3. Розподіл території за функціональним використанням,

розміщення забудови на вільних територіях та за рахунок

реконструкції, структура забудови

стор. 12

1.4. Характеристика інших видів використання території стор. 13

2. ПЕРСПЕКТИВИ МІСТОБУДІВНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ стор. 13

2.1. Пропозиції щодо встановлення режиму забудови території стор. 13

2.2. Переважні, супутні і допустимі види використання території,

містобудівні умови та обмеження (уточнення)

стор. 13

2.3. Основні принципи планувально-просторової організації

території

стор. 13

3. ПРОГНОЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ стор. 14

3.1. Житловий фонд та розселення стор. 14

3.2. Система обслуговування населення, розміщення основних

об’єктів обслуговування

стор. 14

3.3. Вулично-дорожня мережа, транспортне обслуговування,

організація руху транспорту і пішоходів та велосипедних доріжок,

розміщення гаражів і автостоянок

стор. 14

3.4. Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж та

споруд

стор. 14

3.5. Інженерна підготовка та інженерний захист території,

використання підземного простору

стор. 15

3.6. Комплексний благоустрій та озеленення території стор. 16

3.7. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього

середовища

стор. 16

3.8. Заходи цивільної оборони стор. 16

4. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ

ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ

стор. 17

3

Зм. Кільк Арк. №док. Підпис Дата

301/19/002 ЗМ Арк

. 2

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА

стор. 17

5.1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його

зв’язок з іншими документами державного планування

стор. 17

5.2. Характеристику поточного стану довкілля, у тому числі

здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо

документ державного планування не буде затверджено (за

адміністративними даними, статистичною інформацією та

результатами досліджень)

стор. 20

5.3. Характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності

населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно

зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною

інформацією та результатами досліджень)

стор. 26

5.4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я

населення, які стосуються документа державного планування,

зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за

адміністративними даними, статистичною інформацією та


стор. 30

5.5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані

із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення,

встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що

стосуються документа державного планування, а також шляхи

врахування таких зобов’язань під час підготовки документа

державного планування

стор. 31

5.6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я

населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних,

коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років

відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і

тимчасових, позитивних і негативних наслідків

стор. 32

5.7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення

та пом’якшення негативних наслідків виконання документа

державного планування

стор. 34

5.8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що

розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна

екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення

(недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення

такої оцінки)

стор. 35

5.9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків

виконання документа державного планування для довкілля, у

тому числі для здоров’я населення

стор. 36

5.10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у

тому числі для здоров’я населення (за наявності)

стор. 37

5.11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої

пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію

стор. 37

6. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ

стор. 40

7. ВИСНОВОК стор. 40 301/19/002ДПТ IІI. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

Арк.№1 1. Схема розташування території у планувальній структурі Схеми

планування території Новоушицького району М1:50000 арк.1

4


301/19/002 ЗМ Арк

. 2

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Арк.№2 2. Ситуаційна схема М1:10000 арк.2

Арк.№3 3. План існуючого використання території. Схема існуючих

планувальних обмежень М1:1000 арк.3

Арк.№4 4. Опорний план. Схема існуючих планувальних обмежень М1:1000 арк.4

Арк.№5

5. Проектний план. Схема проектних планувальних обмежень.

Схема організації руху транспорту та пішоходів М1:1000.

Креслення поперечних профілів вулиць М1:200

арк.5

Арк.№6 6. Схема інженерної підготовки території та вертикального

планування М1:1000 арк.6

Арк.№7 7. Схема інженерних мереж, споруд і використання підземного

простору М1:1000

арк.7

5


Розробив

ГАП


Зміст

301/19/002 СП





ДПТ


Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

СКЛАД ПРОЕКТУ Н

ом

ер

том

у

Позначення Найменування Примітка

1 2 3 4

І Вихідні дані для проектування

ІІ 301/19/002 ПЗ Пояснювальна записка

ІІІ 301/19/002 ДПТ Графічна частина

Арк.№1

Схема розташування території у планувальній структурі

Схеми планування території Новоушицького району

М1:50000

Арк.№2 Ситуаційна схема М1:10000

Арк.№3

План існуючого використання території. Схема існуючих

планувальних обмежень М1:1000

Арк.№3

Опорний план. Схема існуючих планувальних обмежень

М1:1000

Арк.№5

Проектний план. Схема проектних планувальних обмежень.

Схема організації руху транспорту та пішоходів М1:1000.

Креслення поперечних профілів вулиць М1:200

Арк.№6

Схема інженерної підготовки території та вертикального

планування М1:1000

Арк.№7

Схема інженерних мереж, споруд і використання підземного

простору М1:1000

6


Розробив

ГАП


Підтвердження ГАП’а

301/19/002 ПД





ДПТ


Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Детальний план території для будівництва сонячної (фотовольтаїчної)

електростанції (об’єкту альтернативної енергетики з використанням енергії сонця)

земельної ділянки орієнтовною площею 6,0000 га за межами с. Пилипківці

Новоушицької об’єднаної територіальної громади Хмельницької області (к.н.

6823382000:06:001) виконаний на замовлення Новоушицької районної державної

адміністрації та розроблений відповідно до чинних норм, правил, інструкцій та державних

стандартів.

Головний архітектор проекту Вензель І. С.

(Сертифікат АА №003708)

7


Розробив

ГАП


Відомість про учасників

проектування

301/19/002 ВУ





ДПТ


Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

ВІДОМІСТЬ ПРО УЧАСНИКІВ

Підприємство, в якому

розроблено проект Посада виконавця Прізвище виконавця Підпис

1 2 3 4

ПП «Крок Центр» ГАП Вензель І. С.

Розробив Вензель І. С.

I. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ

ІІ. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

10


Розробив

ГАП


Пояснювальна записка

301/19/002 ПЗ





ДПТ 1 31

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №


ПЕРЕДМОВА

Детальний план території для будівництва сонячної (фотовольтаїчної) електростанції

(об’єкту альтернативної енергетики з використанням енергії сонця) земельної ділянки

орієнтовною площею 6,0000 га за межами с. Пилипківці Новоушицької об’єднаної

територіальної громади Хмельницької області (к.н. 6823382000:06:001) розроблений згідно

Розпорядження Новоушицької районної державної адміністрації "Про розроблення детального

плану території" № 1/2019-р від 09 січня 2019 року з метою будівництво та експлуатація

сонячної (фотовольтаїчної) електростанції, з визначенням всіх планувальних обмежень

використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними

нормами.

ТОВ «УкрЗемІнвест+» розроблено детальний план території за межами населеного

пункту с. Пилипківці Новоушицького району Хмельницької області на підставі таких даних:

- Розпорядження Новоушицької районної державної адміністрації "Про розроблення

детального плану території" № 1/2019-р від 09 січня 2019 року;

- Завдання на розроблення детального плану території;

- Топографічна основа М1:1000, виконана ТОВ "УкрЗемІнвест+" у 2019 р.;

- Схема планування території Новоушицького району, розроблена

«УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у 1989 р. (та актуалізована Новоушицькою районною

радою у 2013 р.);

- Натурні обстеження

У проекті враховано вимоги: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»,

ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій, ДБН Б.1.1-14-2012 «Склад та зміст

детального плану території», ДБН В.2.3-5:2017 «Вулиці та дороги населених пунктів».

1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТА

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ

1.1. Стислий опис природних, соціально-економічних і містобудівних умов.

Територія, щодо якої здійснюється детальне планування, розташована в північно-східній

частині Новоушицького району Хмельницької області та входить до складу Новоушицької

ОТГ. Селище Нова Ушиця – адміністративний центр. Територія розташована за 16,9 км від

районного центру та за 71,8 км від обласного центру. Населення села становить 634 осіб

(станом на 2010 рік).

Територія, щодо якої розробляється детальний план територіє розташована за межами с.

Пилипківці, в його східній частині.

Абсолютні відмітки ділянки 306,50-294,75 м, перепад відміток 10,75 м. Найвища точка – в

північно-східній частині ділянки.

Рівень стояння ґрунтових вод потребує уточнення на стадії інженерно-геологічних

розвідувань.

Клімат району помірно-континентальний із прохолодною зимою і теплим, помірно

вологим літом.

Взимку температура може знижуватись до -32 ˚С, а літом підніматись до +35 ˚С.

Середньомісячна температура повітря в січні -4,9 ˚С.

Середньомісячна температура повітря в липні +17,5 ˚С.

Період з температурою понад 10 ˚С становить 165 днів.

В середньому за рік випадає 650-750 мм атмосферних опадів, максимальна кількість – у

червні-липні. Сніговий покрив нестійкий.

11


301/19/002 ПЗ

Арк

. 2

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Будівельно-кліматична зона – ІІІ.

Вітровий район – ІІІ.

Нормативне снігове навантаження – 1,32 КПа.

Нормативне вітрове навантаження – 0,50 КПа.

Нормативна глибина промерзання ґрунту – 0,80 м.

Розрахункова зимова температура – -25˚С.

Сейсмічність ділянки приймати згідно ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних

районах України» на основі інженерно-геологічних розвідувань.

1.2. Оцінка існуючої ситуації.

Територія детального планування знаходиться за межами с. Пилипківці Новоушицької

селищної територіальної громади Новоушицького району Хмельницької області і включає в

себе землі, що є у комунальній власності (землі сільської ради).

Загальна площа території, щодо якої здійснюється детальне планування складає – 5,9540

га.

З східної та північної сторони територія проектування обмежена територією недіючого

сільськогосподарського підприємства, з південної та західної сторони територія межує з

територією особистих селянських господарств та вільними сільськогосподарськими

територіями.

Конфігурація ділянки, має складну багатокутну форму.

Навколо території детального планування розташована сільськогосподарська територія,

територія особистих селянських господарств.

- Стан навколишнього середовища.

В даний момент, на околицях території проектування, наявне недіюче

сільськогосподарське підприємство, що може здійснювати негативний вплив на загальний

екологічний стан навколишнього середовища.

- Використання території.

Існуюче використання – землі сільськогосподарського призначення.

- Характеристика будівель.

В межах земельної ділянки, щодо якої здійснюється детальне планування наявні

зруйновані та господарські будівлі.

- Характеристика об'єктів культурної спадщини.

На території розробки ДПТ землі історико-культурного призначення відсутні, а також

об’єктів культурної спадщини, визначених п.2 ст.2 Закону України «Про охорону культурної

спадщини» та прийнятих під охорону держави у встановленому чинним законодавством

порядку не зафіксовано. Зазначена земельна ділянка не належить до зон охорони пам’яток.

Згідно ст. 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 19 Закону України

«Про охорону археологічної спадщини» якщо під час проведення будь-яких земляних

робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт

зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це

відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні

роботи. Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом

відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних

досліджень відповідної території.

Згідно ст. 37 «Захист об’єктів культурної спадщини» Закону України «Про охорону

культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести

до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки

після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності

письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої

з ним науково-проектної документації. З метою захисту об’єктів археології, у тому числі тих,

12


301/19/002 ПЗ

Арк

. 3

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у

випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджуються органами охорони

культурної спадщини.

Згідно ст. 22 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» юридичні і фізичні

особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині, несуть

відповідальність відповідно до законодавства України.

- Характеристика інженерного обладнання.

В межах території проектування наявні повітряні ЛЕП напругою 10 кВ та 0,4 кВ, та

комплектна трансформаторна підстанція.

Відомості про інші інженерні мережі, які можливо підведені до ділянки проектування –

відсутні.

- Характеристика транспорту.

На даний момент транспортне обслуговування території ДПТ здійснюється з

автомобільної дороги з твердим покриттям.

- Характеристика озеленення і благоустрою.

Територія вільна від багаторічних зелених насаджень.

Цінні зелені насадження та благоустрій на території проектування – відсутні.

- Характеристика планувальних обмежень.

- Санітарно-захисна зона сільськогосподарського підприємства (не діє) ІV класу

шкідливості – 100 м;

- Охоронна зона ЛЕП 10 кВ – 10 м;

- Охоронна зона ЛЕП 0,4 кВ – 2 м;

Інші існуючі планувальні обмеження відсутні.

1.3. Розподіл території за функціональним використанням, розміщення забудови на

вільних територіях, структура забудови, яка пропонується (поверховість, щільність).

Детальний план території розробляється на ділянку що розташована за межами с.

Пилипківці, Новоушицького району, Хмельницької області згідно із використанням

містобудівного та земляного кадастрів.

Формування планувальної структури території ДПТ базується на рішеннях закладених

Схемою планування території Новоушицького району.

Розподіл території за функціональним використанням базується на планувальних

рішеннях, направлених на формування нового якісного архітектурно-планувального

середовища, що сприятиме підвищенню комфорту життєдіяльності (проживання, праці й

відпочинку) мешканців та гостей села. При цьому врахувати:

- місце розташування ділянки, що розглядається;

- природні умови та планувальні обмеження;

- побажання замовника та інтереси власників суміжних земельних ділянок, що

знаходяться за межами території опрацювання;

- існуючу інженерно-транспортну інфраструктуру.

За містобудівною документацією даного детального плану території, цільове

призначення земельної ділянки пропонується:

– землі енергетики (14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та

обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і

організацій).

Класифікації видів цільового призначення земель відповідає – наказу №548 від 23.07.2010

«Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель».

Об’єкти культурно-побутового обслуговування в межах ділянки проектування ДПТ не

передбачені.

Поверховість забудови передбачена наступна:

13


301/19/002 ПЗ

Арк

. 4

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

- адміністративно-побутова будівля – 1 поверхи;

- будівля охорони– 1 поверх.

1.4 Характеристика інших видів використання території.

Крім розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів

енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

2. ПЕРСПЕКТИВИ МІСТОБУДІВНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ.

На основі комплексної оцінки території з врахуванням раніше розробленої містобудівної

документації, даним детальним планом території прийнято рішення, щодо комплексного

розвитку території проектування з розміщенням фотовольтаїчної електростанції.

З метою всебічного ґрунтовного аналізу та об’єктивних висновків була проаналізована

Схема планування території Новоушицького району, проведено огляд в натурі території

проектування.

Так, в ході даного аналізу було визначено за доцільне розвиток території інженерної

інфраструктури.

2.1. Пропозиції щодо встановлення режиму забудови території.

Проектним рішенням при розробленні ДПТ встановлено: не задіяні під забудову території

на перспективу визначені як території для розміщення, будівництва, експлуатації та


організацій.

2.2. Переважні, супутні і допустимі види використання території, містобудівні умови

та обмеження (уточнення).

Переважний вид використання території - для розміщення, будівництва, експлуатації та


організацій

Супутні види використання:

– будівництво інженерно-технічних споруд.

Містобудівними умовами та обмеженнями є:

– Санітарно-захисна зона сільськогосподарського підприємства (не діє) ІV класу

шкідливості – 100 м;

– Санітарно-захисна зона фотовольтаїчної станції – 50 м;

– Охоронна зона ЛЕП 10 кВ – 10 м;

– Охоронна зона ЛЕП 0,4 кВ – 2 м;

Інші планувальні обмеження відсутні.

СЕС

СЕС відноситься до енергогенеруючих об'єктів з використанням сонячної енергії (відкриті або

зовнішні електроустановки незахищені від атмосферних впливів).

Розглянута СЕС не включена до санітарної класифікації ДСП 173-96 «Державних

санітарних правил планування й забудови населених пунктів», але прирівнюється до V класу

безпеки. Згідно ДБН Б.2.2-12:2018 приймається нормативна санітарно-захисна зона об'єкта -

50,00 м, як мінімальну санітарно-захисну зону для підприємств, що не виділяють у навколишнє

середовище шкідливих, неприємно пахучих і пожежонебезпечних речовин, що не створюють

підвищених рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань і не потребуючих

під'їзних залізничних колій.

2.3. Основні принципи планувально-просторової організації території.

Основні принципи планувально-просторової організації території базовані на:

– врахуванні існуючої мережі вулиць та проїздів;

14


301/19/002 ПЗ

Арк

. 5

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

– взаємозв’язках планувальної структури проектних рішень з планувальною

структурою існуючої забудови;

– побажань та вимог замовника – виконавчого комітету Новоушицької селищної ради

Новоушицького району, платника, визначених у завданні на розроблення ДПТ та у

ході робочих нарад під час роботи над проектом;

– врахуванні інтересів власників суміжних земельних ділянок.

Площа планування території детального плану – 5,9540 га.

Параметри кожного проектного об’єкту у випадку його відхилення від рішення детального

плану території (допускається уточнення контуру забудови, благоустрою) визначається

ескізними намірами забудови та містобудівними розрахунками з відповідною ув’язкою з

рішенням ДПТ. У випадку необхідності, у затверджений ДПТ можуть бути внесені зміни у

встановленому чинним законодавством порядку.

Майнові права на проект детального плану території належать Замовнику, Платнику

авторські - Виконавцю ДПТ.

3. ПРОГНОЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.

3.1. Житловий фонд та розселення.

Відповідно до рішень, прийнятих при розробленні ДПТ, житловий фонд на проектованій

території не передбачається

3.2. Система обслуговування населення, розміщення основних об'єктів

обслуговування.

Персонал та відвідувачі проектованого об’єкту використовуватимуть сформовану систему

обслуговування с. Пилипківці.

3.3. Вулично-дорожня мережа, транспортне обслуговування, організація руху

транспорту і пішоходів та велосипедних доріжок, розміщення гаражів і автостоянок.

Ділянки проектування прилягає до існуючої сформованої місцевої вуличної-дорожньої

мережі. Проектом передбачено влаштування заїзду до ділянки проектування з існуючої дороги

зі сторони трансформаторної електропідстанції. Рух по існуючих дорогах передбачений

легковим та вантажним автотранспортом, спецтехнікою (обслуговування інженерних мереж,

обробки городів, доступ пожежних машин, тощо).

Зупинки громадського транспорту знаходяться в радіусі пішохідної доступності від

території, що розглядається.

3.4. Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж, споруд.

- Водопостачання

Відповідно до рішень прийнятих при розробці детального плану території,

водопостачання на проектованій території не передбачається.

- Водовідведення

Побутова каналізація

Проектом передбачається розміщення побутової каналізації для обслуговування

адміністративно-побутової будівлі з подальшим локальним очищенням побутових і

господарських стічних вод з допомогою септика.

Всі інші конкретні питання по каналізуванню території ДПТ вирішуватимуться на

наступних стадіях проектування.

Дощова каналізація

Для відведення поверхневих стоків з території земельної ділянки, враховуючи рельєф

місцевості, передбачається здійснювати закритою водовідвідною системою. Відведення

атмосферних вод від будівель переважно забезпечується виконанням вертикального

15


301/19/002 ПЗ

Арк

. 6

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

планування та вимощення. Див Акр. №5. Також, для компенсації рельєфу передбачається

розміщення каналізаційних насосних станцій.

Оскільки проектована сонячна електростанція є потенційним джерелом забруднення

поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території

проектування передбачається розміщення очисних споруд поверхневих стічних вод з

послідуючим використанням очищених стоків для поливу території.

- Пожежогасіння

Для забезпечення пожежної безпеки садибної житлової забудови містобудівною

документацією передбачається використання існуючого пожежного депо, яке обслуговує

с. Пилипківці.

Згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-2009 будівництво зовнішньої системи протипожежного

водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів

містобудування.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння та кількість одночасних пожеж прийнята згідно

ДБН В.2.5-74:2013 і складе 10 л/с на 1 пожежу.

Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1. Розрахунковий час гасіння пожежі – 3

години.

Протипожежне водопостачання при відсутності кільцевих мереж (початок забудови) може

здійснюватися з річок і водойм. В цей же період проектується збереження існуючих

водозабірних споруд. Після закінчення будівництва централізованої системи водопостачання

і водозабірних споруд, зовнішнє пожежогасіння здійснюватиметься від підземних пожежних

гідрантів, встановлених на мережі кільцевого загально сільського водопроводу та з відкритих

водойм села.

- Електропостачання

Розподілення електроенергії відбувається з запланованого розподільчого пристрою, що

знаходиться в межах території ДПТ з послідуючим підключенням до існуючої енергомережі

прийнято по кабельній лінії.

Облік електроенергії здійснюється електронними лічильниками класу точності 1.0, які

розташовуються у виносних шафах обліку на фасаді будинків. Лічильники передбачається

встановлювати з інтерфейсом передачі даних для можливості влаштування автоматичної

системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).

Блискавкозахист будівель та споруд повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.5-38-2008.

Всі інші конкретні питання по електропостачанню території ДПТ вирішуватимуться на


- Теплопостачання

Опалення проектованої забудови пропонується переважно локальними засобами

(індивідуальні паливні та малі котельні, обладнані сучасними котлами, що працюють в

автономному режимі на твердому паливі, електриці). Вибір типу котлів і обладнання

вирішується на наступних стадіях проектування.

- Газопостачання

Відповідно до рішень, прийнятих при розробленні ДПТ, газифікація проектованій

території не передбачається.

3.5. Інженерна підготовка та інженерний захист території, використання підземного

простору.

Інженерна підготовка території виконується з метою покращення санітарно-гігієнічних

умов функціонування будівель і включає вертикальне планування для відводу поверхневих

вод, інженерний захист від підтоплення.

16


301/19/002 ПЗ

Арк

. 7

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Вертикальне планування території забезпечуватиме допустимі для руху транспорту і

пішоходів ухили на під’їздах (згідно ДБН В.2.3-5-2001 табл. 2.9) з раціональним балансом

земляних робіт, таким чином, щоб розміщення земляних мас не викликало зсувні та посадочні

явища, порушення режиму ґрунтових вод.

Схему інженерної підготовки розроблено на топопідоснові М1:2000, з січенням

горизонталями через 0,5 м. На схемі проведені напрямки і величини проектованих ухилів,

характерні проектовані відмітки.

Підземний простір використовується для прокладання інженерних мереж (на

перспективу).

3.6. Комплексний благоустрій та озеленення території

При проектуванні даного ДПТ передбачено благоустрій території, зокрема: благоустрій

проїздів та доріжок. Обов’язковий перелік елементів благоустрою повинен відповідати

вимогам пунктів 5.4.3, 5.4.4 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»

3.7. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища

Потенційний вплив на довкілля можуть становити джерела електромагнітних

випромінювань: існуючі ЛЕП, підстанція збору потужності і центральна трансформаторна

підстанція, від яких передбачені охоронні і санітарно-захисні зони.

При експлуатації об'єкта відходи виробництва відсутні.

При виконанні планувальних та інших земельних робіт ґрунтовий шар. Придатний для

використання, повинен попередньо зрізатися і складуватися в спеціально відведених місцях

для подальшого відновлення.

Відведення дощових і талих вод передбачено здійснювати закритою водовідвідною

системою.

Вплив на навколишнє середовище мінімальний і забезпечується комплексом робіт і

заходів які передбачаються проектом - кошторисною документацією за погодженням

зацікавлених служб.

При розробці проектних рішень по охорони навколишнього середовища необхідно

керуватися Законом України: «Про охорону навколишнього середовища», «Про охорону

атмосферного повітря», «Земельним Кодексом України», «Про забезпечення санітарного і

епідемічного благополуччя населення», «Водним Кодексом України» та іншою нормативно-

технічною документацією по охорони атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод та

ґрунтів від забруднення

3.8. Заходи цивільної оборони

Згідно вимог діючого ДБН Б.1.1-2011 на стадії ДПТ розробляються проектні рішення

інженерно-технічних заходів цивільної оборони та проект землеустрою щодо впорядкування

території для містобудівних потреб, дані розділи розробляються за окремою угодою. Розділ

інженерно-технічних заходів цивільної оборони виконується разом з розробленням

генерального плану населеного пункту або після нього.

Розділ ІТЗ ЦО повинен бути розроблений згідно окремої угоди між сільською радою та

розробником генерального плану села.

17


301/19/002 ПЗ

Арк

. 8

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

4. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ

ТЕРИТОРІЇ.

Черговість реалізації ДПТ:

- затвердження ДПТ рішенням Новоушицької районної державної адміністрації

Новоушицького району;

- розробка та погодження проекту землеустрою у встановленому порядку;

- реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт;

- облаштування дорожньо-транспортної мережі та облаштування інженерної

інфраструктури.

Проект землеустрою розробляється згідно окремої угоди ліцензованою землевпорядною

організацією.

5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

5.1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими

документами державного планування

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про

стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на

навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований

Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку

впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена

Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади

(Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» (ухвалено Верховною

Радою України 21 грудня 2010 року). В цьому законі СЕО згадується в основних принципах

національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики

та показниках ефективності Стратегії. Зокрема, одним з показників цілі 4 Стратегії «Інтеграція

екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління».

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012

р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації екологічного законодавства України до

законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема, відповідно до

цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог

«Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє

середовище».

21 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано нову редакцію

законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстраційний № 6106). Метою

законопроекту є встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної

екологічної оцінки документів державного планування на довкілля. Законопроект,

розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між

Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського

Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для

довкілля.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» був ухвалений Верховною Радою

України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний

Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.

Закон встановлює в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в

країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні

18


301/19/002 ПЗ

Арк

. 9

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

програми, повинні, у першу чергу, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням

необхідних імовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.

Згідно статі 11 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку” у складі

містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів

містобудівної документації є розділ “Охорона навколишнього природного середовища”,

та містить таку інформацію:

1. зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими

документами державного планування;

2. характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні

зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за

адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3. характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я

на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною

інформацією та результатами досліджень);

4. екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються

документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за

адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5. зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням

негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та

інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування

таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6. опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі

вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і

тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7. заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення

негативних наслідків виконання документа державного планування;

8. обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який

здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення

(недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9. заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа

державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10. опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я

населення (за наявності);

11. резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на широку аудиторію.




територіальної громади Хмельницької області (к.н. 6823382000:06:001), розроблений згідно


плану території" № 1/2019-р від 09 січня 2019 року. Мета проектування - будівництво

електростанції на сонячних батареях, з визначенням всіх планувальних обмежень


нормами.

Детальний план території розробляється на підставі таких даних:

– Розпорядження Новоушицької районної державної адміністрації "Про розроблення


– Завдання на розроблення детального плану території;

– Топографічна основа М1:2000, виконана ТОВ "УкрЗемІнвест+" у 2019 р.;

– Схема планування території Новоушицького району, розроблена



– Натурні обстеження.

19


301/19/002 ПЗ

Арк

. 10

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

У проекті враховано вимоги: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»,

ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН Б.1.1-14-2012 «Склад та зміст

детального плану території», ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів».

Об’єктом планованої діяльності є нове будівництво сонячної електростанції.

Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням розглянутих варіантів можливого

розміщення сонячної електростанції (далі – СЕС) і техніко-економічних міркувань з

урахуванням найбільш економічного використання земель, а також соціально - економічного

розвитку району.

Територія детального планування знаходиться за межами с. Пилипківці Новоушицького

району Хмельницької області (к.н. 6823382000:06:001) і включає в себе земельну ділянку

загальною площею 5,9540 га, яка є у комунальній власності (землі сільської ради).


га.








Територія вільна від багаторічних зелених насаджень.

Цінні зелені насадження та благоустрій на території проектування – відсутні.

Місце розташування об’єкту планової діяльності

Об’єкти культурної спадщини та ПЗФ на ділянці проектування відсутні.

При проектуванні дотримано умови п. 4.3. «Державних санітарних правил планування та

забудови населених пунктів» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України «173 від

19.06.1996).

В рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту Детального

плану території для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і

споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташована за

межами с. Пилипківці Новоушицького району Хмельницької області будо складено Заяву про

визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки.

Заяву було розміщено на офіційному сайті Новоушицької ОТГ: http://novagromada.gov.ua/

http://novagromada.gov.ua/

20


301/19/002 ПЗ

Арк

. 11

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Протягом громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегії екологічної

оцінки (15 календарних днів) звернень, зауважень та пропозицій від громадськості не

надходило.

Характеристика об’єкту планової діяльності

Детальний план території для розміщення сонячної електричної станції (далі – СЕС),

розроблений з урахуванням прогресивних технологій, ефективного використання територій,

чіткого функціонального зонування, транспортних та пішохідних потоків, створення

нормальних умов для роботи підприємства.

Планувальна структура ДПТ визначилася технологією підприємства, транспортними

зв’язками основних та допоміжних будівель та споруд, існуючим рельєфом місцевості,

санітарними та протипожежними нормами. Архітектурно- планувальне рішення сформоване

на підставі аналізу існуючої ситуації, враховуючи особливості території з точки зору

санітарно-гігієнічних умов, інженерного забезпечення об’єктів будівництва та ін.

Проектним планом передбачено розділення території на наступні функціональні

зони:

– Зона сонячних модулів та обладнання;

– Зона адміністративно-господарчого блоку;

– Зона проїздів, під’їздів та пішохідних доріжок;

Інженерна підготовка території виконується з метою покращення санітарно-гігієнічних

умов функціонування і включає вертикальне планування для відводу поверхневих вод,

інженерний захист від підтоплення.

Вертикальне планування території забезпечуватиме допустимі для руху транспорту і

пішоходів ухили на під’їздах (згідно ДБН В.2.3-5-2001 табл. 2.9) з раціональним балансом

земляних робіт, таким чином, щоб розміщення земляних мас не викликало зсувні та посадочні

явища, порушення режиму ґрунтових вод.

Схему інженерної підготовки розроблено на топопідоснові М1:2000, з січенням

горизонталями через 0,5 м. На схемі проведені напрямки і величини проектованих ухилів,

характерні проектовані відмітки.

Загальна площа території в межах розробки ДПТ становить близько 5,9540 га. Для

забезпечення будівництва планується запроектувати наступні інженерні мережі та

обладнання:

- Водопостачання

Відповідно до рішень прийнятих при розробці детального плану території,

водопостачання на проектованій території не передбачається.

- Водовідведення

Побутова каналізація

Проектом передбачається розміщення побутової каналізації для обслуговування

адміністративно-побутової будівлі з подальшим локальним очищенням побутових і

господарських стічних вод з допомогою септика.

Всі інші конкретні питання по каналізуванню території ДПТ вирішуватимуться на


Дощова каналізація

Для відведення поверхневих стоків з території земельної ділянки, враховуючи рельєф

місцевості, передбачається здійснювати закритою водовідвідною системою. Відведення

атмосферних вод від будівель переважно забезпечується виконанням вертикального

планування та вимощення. Див Акр. №6. Також, для компенсації рельєфу передбачається

розміщення каналізаційних насосних станцій.

Оскільки проектована сонячна електростанція є потенційним джерелом забруднення

поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території

21


301/19/002 ПЗ

Арк

. 12

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

проектування передбачається розміщення очисних споруд поверхневих стічних вод з

послідуючим використанням очищених стоків для поливу території.

Джерела забруднення поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими

речовинами на території проектування відсутні.

- Санітарне очищення території

Вивіз сміття планується здійснювати по заявочній системі після укладання договору з

компанією по вивозу відходів.

Знешкодження твердих відходів з території ДТП передбачено на існуючому полігоні після

укладання договору з органами місцевого самоврядування.

Для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими відходами»

(постанова кабінету Міністрів від 04.04.2004 р. № 265) проектом передбачається організація

роздільного збору побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.

Майданчики для встановлення контейнерів для сміття повинні бути огороджені і мати

тверде покриття (асфальтове, бетонне).

Для зберігання та тимчасового збирання побутових відходів рекомендується

використовувати контейнери об’ємом 1,1м3.

- Електропостачання

Розподілення електроенергії відбувається з запланованого розподільчого пристрою, що

знаходиться в межах території ДПТ з послідуючим підключенням до існуючої енергомережі

прийнято по кабельній лінії.

Облік електроенергії здійснюється електронними лічильниками класу точності 1.0, які

розташовуються у виносних шафах обліку на фасаді будинків. Лічильники передбачається

встановлювати з інтерфейсом передачі даних для можливості влаштування автоматичної

системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ).

Блискавкозахист будівель та споруд повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.5-38-2008.

Всі інші конкретні питання по електропостачанню території ДПТ вирішуватимуться на


- Теплопостачання

Опалення проектованої забудови пропонується переважно локальними засобами

(індивідуальні паливні та малі котельні, обладнані сучасними котлами, що працюють в

автономному режимі на твердому паливі, електриці). Вибір типу котлів і обладнання

вирішується на наступних стадіях проектування.

- Газопостачання

Відповідно до рішень, прийнятих при розробленні ДПТ, газифікація проектованій

території не передбачається.

Всі інші конкретні питання вирішуватимуться на подальших стадіях проектування.

Детальним планом території не передбачається реалізація видів планової діяльності та

об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та щодо яких законодавством

передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.

Оцінка екологічної ситуації Новоушицького району та с. Глібів Новоушицького

району Хмельницької області

Площа: 0,85 тис.км,2 що становить 3,9 % від території області. Населення - 27915 (на

01.01.2018), що становить 2,2% чисельності населення області. Відстані від смт Нова Ушиця

до м. Хмельницького: залізницею – 53 км (від станції Дунаївці); автошляхом – 104 км.

Район розташований в південно-східній частині Хмельницької області в лісостеповій зоні

України. Подільське плато займає всю територію району. Рельєф поверхні району

різноманітний. Територія району дещо витягнута із півночі на південь. Район характеризується

рівнинним, сильно розчленованим рельєфом, порівняно теплим помірно-континентальним

кліматом, середньородючими ґрунтами.

22


301/19/002 ПЗ

Арк

. 13

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Новоушицький район має досить густу сітку річок та ставків, але природних озер на його

території немає. По південній межі району протікає велика річка Дністер, на якій споруджено

Дністровську ГЕС.

По території району протікають річки Ушиця, Калюс, Жванчик, Батіг, Данилівка, а також

декілька малих річок, які є їх притоками та притоками Дністра. Всі річки району відносяться

до басейну Дністра. Всі вони течуть на південь, причому майже паралельно одна до одної і

виробили глибокі каньйоноподібні долини.

Зі сходу район межує з Мурованокуриловецьким та Барським районами Вінницької

області, з півночі - із Віньковецьким районом Хмельницької області, із заходу – з

Дунаєвецьким та Кам’янець-Подільким районами Хмельницької області. На півдні

Новоушицький район межує із Сокирянським районом Чернівецької області.

Станом на 01.01.2017 в районі проживало 29,731 тис. осіб, у тому числі міське населення

4,3 тис. населення.

На території району розвідані промислові запаси фосфоритів, є значні

поклади бентонітових глин, піску, будівельних матеріалів, Заміхівськеродовище керамічної

глини, невелика кількість каоліну. Відповідні сертифікати якості мають розвідані джерела

мінеральних вод: Браїлівське, Песецьке, Отроківське.

Заповідники місцевого значення „Дністровський” площею 480 га, „Данилівський” площею

638 га, „Калюський” площею 1832 га, розміщені на схилах однойменних річок.

Основною складовою туристичних ресурсів району є його територіальні рекреаційні

можливості. Лісові масиви, гориста місцевість, Дністровське водосховище створюють

сприятливі умови для розвитку оздоровчого, спортивного, екстремального, розважального

видів туризму.

Клімат

Територія населеного пункту відноситься до зони лісостепу Подільського плато, а

погеоморфологічному районуванню до Придністровської височини.

Клімат обумовлюється географічним положенням центральної частини Правобережної

України і впливом Волино-Подільського плато. В цілому клімат помірно-континентальний з

м`якою зимою і досить теплим і вологим літом.

На протязі року переважають західні і східні вітри. Інтенсивно проходить трансформація

атлантичного повітря в континентальне. Циклон, що проходить із північної Атлантики,

визиває значну хмарність і опади, зниження температури літом і підвищення зимою. Із

Скандинавії, в тилу атлантичних циклонів, підходить холодне повітря, яке визиває заморозки

в перехідні періоди.

В перехідні періоди року переважають південно-східні вітри (20-30%). Літом переважають

північно-західні. Разом північно-західні і західні вітри в червні складають 50 — 55% всіх

вітрів.

В січні періодичність південн-східних і північно-західних вітрів приблизно однакова — в

середньому по 20%.

Кліматичні показники

Найменування показників Одиниці

вимірювання

Значення Дата

1. Температура повітря:

середньорічна градус + 7,3

абсолютна максимальна градус + 39

абсолютна мінімальна градус -33,0

2. Кількість опадів на рік мм 580

3. Тривалість вегетаційного періоду

днів 180

4. Останні заморозки весною

перша декада

травня

23


301/19/002 ПЗ

Арк

. 14

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

5. Перші заморозки восени

друга декада вересня

б. Середня дата замерзання

рік


грудня

7. Середня дата початку повені


березня

8. Сніговий покрив:

середня потужність см 5-16

час появи третя декада

листопада

час сходження у лісі третя декада

березня

9. Глибина промерзання

грунту

см 53

10. Напрям переважаючих вітрів по сезонах:

зима румб ПдСх(Зх)

весна румб 3х:ПдСх

літо румб 3х:ПнЗх

осінь румб ПдСх(Зх)

11. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах:

зима м/сек. 4,6

весна м/сек. 4

літо м/сек. 3

осінь м/сек. 3,6

12. Відносна вологість

повітря

% 84

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів, які використовуються при

плануванні та забудові населених пунктів, та згідно архітектурно-будівельного кліматичного

районування території України (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»)

територія віднесена до І архітектурно-будівельного кліматичного району - Північно-Західний.

В цілому, кліматичні умови щодо планувальної організації території населеного пункту

сприятливі. Достатнє зволоження, оптимальний температурний режим створюють умови для

вирощування різноманітних сільськогосподарських культур, насамперед, озимої і ярої

пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур,

плодових дерев. Інколи спостерігаються кліматичні явища, що негативно відбиваються на

розвитку сільськогосподарських культур. Це – ранні осінні і пізні весняні приморозки, зливи,

град, вимерзання посівів в окремі зими (коли сніговий покрив відсутній, а температури повітря

досить низькі).

Геологічні показники

Рельєф Придністров'я різко відрізняється від рельєфу центральної смуги Хмельницької

області. Його північну частину займає ландшафт глибоко і густо розчленованого

Віньковецького плато з переважно рівнинним рельєфом. Долини тут ще не мають стрімких,

скелястих, урвищних схилів. На плоских межиріччях майже відсутня ерозія, в деяких місцях

збереглися древні дочетвертинні долини. Південу частину займають сходинчасто-терасованні

подністров'я, які за типом є лісостеповими, а за видом — південо-подільськими.

Як і для всіх природних районів придністровського (східно-подільського) типу для

Новоушицького району характерний рівномірний загальний нахил поверхні на південь, до

Дністра. Неухильно зростає на південь і глибина врізу меридіональних долин приток Дністра,

що простягаються майже паралельно. Схили стають стрімкішими, скелястішими, вертикальні

стінки досягають 70-90 метрів висоти, а у відслоненнях виступають старші верстви палеозою

(нижній силур, ордовик, кембрій), яких зовсім не видно західніше, у так званому Жванецькому

районі.

24


301/19/002 ПЗ

Арк

. 15

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Ландшафт прибережної зони дещо не типовий для Поділля, а більше подібний до гірського

краю. Тільки в Новоушицькому районі 8 річок, загальною протяжністю 182,8 кілометрів

(Ушиця, Калюс, Жорнівка, Данилівна, Батіг, Глибочок, Хребтіїв, Матірка), виробивши глибокі

каньйоноподібні долини, зносять свої води у повноводний Дністер. Самий же Дністер на

протязі південної межі району має дуже звивисту долину і утворює численні меандри.

Крутизна його схилів, і правобережних і лівобережних, дуже мінлива: круті скелясті ділянки

(40-50 градусів), так звані стінки, змінюються розлогими терасовими схилами, що створює

надзвичайно мальовничі краєвиди, багаті на історичні, геологічні та ландшафтні пам'ятки.

Дністер у давнину називали Великим, адже його довжина становить 1362 кілометри. Після

введення в дію Дністровського водосховища в цих місцях він став ще й широкий — водне

плесо біля сіл Куражин і Хребтіїв простягається на 3 кілометри.

Ґрунти

Ґрунтоутворюючими породами території, що проектується, є водольодовикові

(флювіогляціальні) і алювіальні піски, лесовидні суглинки, третинні вапняки та продукти

руйнування кристалічних порід.

Два найбільш поширені типи ґрунтів на території проектування – дерново-підзолисті та

опідзолені чорноземи. Найбільше розповсюдження мають дерново-підзолисті ґрунти піщаного

механічного складу. Легкий механічний склад та малі запаси гумусу в ґрунтах зумовили їх

погані фізичні властивості. Навіть в умовах підвищеного зволоження вони дають низькі

врожаї. Ґрунти бідні поживними речовинами, тому що вони переносяться опадами у шари що

залягають нижче. На цих ґрунтах добре ростуть хвойні деревні насадження. За умови

використання цих земель під сільськогосподарські культури, ґрунти потребують використання

органічних та мінеральних добрив.

Опідзолені чорноземи на лесових суглинках мають пилуватий, середньо-суглинистий

механічний склад. Кількість гумусу дещо нижча ніж в типових чорноземах. Для підвищення

родючості цих ґрунтів окрім застосування органічних і мінеральних добрив, необхідним є

поповнення запасів кальцію у вигляді невеликих доз молотого вапняку, мергелю або лесу, на

якому залягають ці ґрунти.

В долинах рік, а також на заболочених ділянках, переважаюче розповсюдження отримали

болотні, мулувато-глейові, рідше торф’яно-глейові ґрунти. Мулувато-глейові ґрунти багаті

поживними речовинами, але внаслідок наявності в них закисних солей, отруйних для рослин,

вони є дуже низько врожайними. Після осушення вони можуть бути використані для

озеленення. Торф’яно-глейові ґрунти також знаходяться у закисній формі.

Взагалі ґрунти території проектування придатні для озеленення деревно-чагарниковими

насадженнями, які характерні для лісостепової зони.

Водні ресурси

По території району протікають річки Ушиця, Калюс, Жванчик, Батіг, Данилівка, а також

декілька малих річок, які є їх притоками та притоками Дністра. Всі річки району відносяться

до басейну Дністра. Всі вони течуть на південь, причому майже паралельно одна до одної і

виробили глибокі каньйоноподібні долини.

На території проектування водотоки відсутні.

Рослинний покрив

Лісова рослинність сформована такими породами: дуб звичайний, граб звичайний, береза

повисла, клен гостролистий. Підлісок складений чагарниковими породами: горобиною,

крушиною ламкою, ліщиною.

Луки вкриті переважно багаторічними трав’янистими рослинами, в основному злаками,

осоковими та бобовими. Домінантами і кондомінантами тут виступають китник лучний,

костриця лучна, мітлиця тонка, костриця червона, пахуча трава звичайна, трясучка середня,

тонконіг лучний, куничник наземний, осока просяна, пирій повзучий, конюшини лучна і

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8

25


301/19/002 ПЗ

Арк

. 16

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

повзуча, чина лучна, лядвенець рогатий, люцерни серповидна і хмелевидна, буркун

лікарський, горошок вузьколистий та ін. У різних асоціаціях домішується різнотрав'я,

представлене переважно шавлією лучною, деревієм звичайним, жовтцем повзучим,

гадючником шестипелюстковим, королицею звичайною, волошкою лучною, суховершками

звичайними, розхідником звичайним та багатьма іншими видами. Луки зазвичай

використовуються як пасовиська для домашньої худоби. Багата рослинність лук є добрим

кормом для свійських тварин.

Рослинність заплав переважно лучна, поширені чагарники, тут ростуть берест, вільха,

верба. Заплавні луки розміщені на багатих нормально або надмірно зволожених лучних і

лучно-болотних ґрунтах. У травостої найбільша роль належить злакам, на більш зволожених

ділянках багато осок, менше значення мають бобові та різнотрав'я. Найбільш поширеними

видами лучних трав є куничник наземний, мітлиця біла, тонконіг лучний, костриці лучна та

червона, китник лучний, тимофіївка лучна, осока рання та ін.

5.2. Характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та

прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде

затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та


За інформацією суб’єктів моніторингу довкілля в минулому році не було виявлено

екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та

несприятливих природних явищ. Не було також встановлено наднормативних викидів

стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

забруднення у Новоушицькому районі, тис. тонн

2000 2012 2013 2014 2015 2016 2017

0,043 0,007 0,009 0,003 0,070 0,072 0,072

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по

найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по

Новоушицькому району, тис. тонн

2016 2017

Разом Пил Діоксин

сірки

Діоксин

азоту

Оксид

вуглецю

Разом Пил Діоксин

сірки

Діоксин

азоту

Оксид

вуглецю

0,072 0,019 0,021 0,007 0,019 0,060 0,019 0,021 0,001 0,018

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по

Новоушицькому районі у 2017 р. (тонн)

Обсяг викидів, тонн Збільшення +\-

зменшення

викидів у 2017 р.

проти 2016 р.

тонн

Обсяги викидів у

2017 р.

до 2016 р., %

Викинуто в

середньому одним

об’єктом

спостереження,

тонн у 2017 р. у 2016 р.

72,642 71,016 +0,626 102,2 Інформація

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82_(%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0

26


301/19/002 ПЗ

Арк

. 17

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

відсутня

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2018 року

№

п/п

Назва одиниці адміністративно-

територіального устрою регіону Кількість

Площі під твердими

побутовими

відходами, га

Зміни площі

(+/-) у

відношенні до

попереднього

року

1 Новоушицький район 25 7,29 +

Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами,

обсяги накопичення яких щорічно зростають. Сільськими радами в більшості не розроблено

місцеву програму поводження з твердими побутовими відходами та схему санітарного

очищення населених пунктів. У сільських населених пунктах відсутні спеціалізовані

підприємства у сфері поводження з відходами, в переважній більшості відсутня спецтехніка

для належного збору та вивезення твердих побутових відходів на діючі сміттєзвалища.

Для вирішення проблем поводження з небезпечними (токсичними) відходами в області діє

Програма охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області на 2016-

2020 роки, яка затверджена рішенням сесії Хмельницької обласної ради від 21 квітня 2016 року

№ 19-5/2016 (зі змінами). Заходами Програми у сфері поводження з небезпечними

(токсичними) відходами є проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання,

перевезення, зберігання та знешкодження непридатних або заборонених до використання

хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) та тари від них, у тому числі з підготовки та вивезення

їх з місць централізованого зберігання та проведення робіт по очищенню об’єктів та територій,

забруднених непридатними або забороненими до використання ХЗЗР (обстеження та

рекультивація порушених земель).

Перелік потенційно небезпечних об’єктів розташованих на території Новоушицького району

№ з/п Назва підприємства Юридична адреса

Вид

небезпеки

1 2 3 4

1 АЗС з АГЗП МП ВКП

«ЛАН»

смт Нова Ушиця, вул. Кольчака, 1

пожежо- вибухова

2 АГЗП ТОВ «Авантаж-

7»

смт Нова Ушиця, вул. Подільська, 36 Е/1


3 Новоушицьке відділення ПАТ

«Хмельницькгаз»

смт Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 1


4 АЗС ПАТ

«Укрнафта»

смт Нова Ушиця, вул. Подільська, 75


5 АЗС ПП

«Нафтоінвест»

смт Нова Ушиця, вул. Подільська, 36 Е/1


6 АЗС ПП «Геліос» с. Струга


27


301/19/002 ПЗ

Арк

. 18

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Найважливіші проблеми зумовлені: значним обсягом викидів в атмосферне повітря

забруднюючих речовин, відсутністю належної системи збирання, сортування і захоронення

побутових відходів, скидом у водні об’єкти та на рельєф місцевості забруднених стічних вод,

високим рівнем розораності та ерозією земель.

Основною проблемою збереження поверхневих вод у Новоушицькому районі є дуже мала

кількість побудованих очисних споруд каналізації та значна кількість полів фільтрації та

невеликих вигребів. Будівництво очисних споруд каналізації та каналізування населених

пунктів є однією з найактуальніших проблем району.

28


301/19/002 ПЗ

Арк

. 19

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

5.3. Характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його

здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними,

статистичною інформацією та результатами досліджень)

Детальний план розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов, існуючого

рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням

технологічних та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків основних та допоміжних

споруд.

До можливих впливів майбутнього будівництва на навколишнє середовище є повітряне,

водне середовище та ґрунти.

Повітряне середовище. Діяльність електростанції з вироблення електроенергії не

передбачає утворення будь-яких забруднюючих речовин і виділення їх в атмосферне

повітря: сонячні батареї незалежні від палива, не виділяють ніяких шкідливих речовин, не

забруднюють навколишнє середовище, безшумні при роботі.

Максимальна приземна концентрація забруднюючих речовин не перевищать 0,35 ГДК,

що нижче допустимих норм, валовий викид складе 0,034 т/рік.

Мікроклімат. Негативні наслідки планованої діяльності на мікроклімат, а також вплив

фізичних факторів впливу на найближчу житлову зону відсутнє.

Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних

впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудеться.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження

(тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід,

деформації земної поверхні) не передбачаються.

Ґрунти. Зміни, які чинять шкідливі впливи на ґрунтовий шар не відбудуться зважаючи на

відповідні проектні заходи.

З метою покращення стану навколишнього середовища проектом передбачається ряд

планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

1. Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують

санітарно-гігієнічні умови:

- проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням;

- інженерна підготовка території - вертикальне планування та регулювання

поверхневого стоку, благоустрій господарчих об’єктів, влаштування твердого

покриття доріг;

- для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими

відходами» (постанова кабінету Міністрів від 04.04.2004 р. № 265) проектом

передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним

використанням і утилізацією.

2. Заходи, що покращують стан повітряного басейну:

- захист території від електромагнітного забруднення.

- Основним джерелом електромагнітного випромінювання являється електростанція

з використанням енергії сонця.

- Сонячна енергетика використовує поновлюване джерело енергії і у майбутньому

може стати екологічно чистою, тобто такою, що не виробляє шкідливих відходів.

- інженерний благоустрій території – централізоване каналізування, санітарне

очищення.

3. Централізована система дощової каналізації зі спорудженням очисних споруд типу

«BIOTAL».

В цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та

задоволення потреб місцевого населення.

Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючого

ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з

плануванням та забудовою населених пунктів.

Біорізноманіття.

29


301/19/002 ПЗ

Арк

. 20

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах

проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в

результаті будівництва/експлуатації об’єкта планової діяльності не прогнозується.

Наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин на території не відмічено.

В процесі будівництва об’єктів проектування вплив на рослинний покрив в основному

буде виявлятися в пошкодженні та частковому знищенні рослинності транспортними

засобами, загибелі і пригніченні рослинного покриву при виникненні аварійних ситуацій.

Водне середовище. Негативних впливів на водне середовище, порушення

гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів,

надходження у водне середовище забруднюючих речовин не відбуватиметься. Експлуатація

проектованого об'єкта не передбачає використання води на виробничі потреби.

У зв’язку з невеликою кількістю стічної води від адміністративних та побутових

приміщень сонячної електростанції, будівництво каналізаційних очисних споруд повного

біологічного очищення є недоцільним.

Стічні води від побутових приміщень пропонується відводити у двокамерний септик та

далі – в накопичувальний колодязь з подальшим вивозом асенізаційним транспортом до

найближчих каналізаційних очисних споруд повного біологічного очищення після укладання

відповідного договору з власниками споруд з місцевими органами самоврядування.

Оцінка ймовірного впливу планової діяльності на довкілля відповідно

до контрольного переліку

Чи може реалізація Стратегії спричинити: Негативний вплив Пом’якшення

існуючої ситуації

Так Ймовірно Ні

Повітря 1 Збільшення викидів забруднюючих речовин

від стаціонарних джерел?

× +

2 Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел?

×

3 Погіршення якості атмосферного повітря? ×

4 Появу джерел неприємних запахів? ×

5 Зміни повітряних потоків, вологості,

температури або ж будь-які локальні чи

регіональні зміни клімату?

×

Водні ресурси 6 Будь-які зміни якості поверхневих вод

(зокрема таких показників, як температура,

розчинений кисень, прозорість, але не

обмежуючись ними)?

×

7 Значне зменшення кількості вод, що

використовуються для водопостачання населенню?

×

8 Збільшення навантаження на каналізаційні

системи та погіршення якості очистки стічних

вод?

×

+

9 Появу загроз для людей і матеріальних

об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)?

×

+

10 Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого

×

30


301/19/002 ПЗ

Арк

. 21

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

поверхневого водного об’єкту?

11 Порушення гідрологічного та гідрохімічного

режиму малих річок регіону?

×

12 Забруднення підземних водоносних

горизонтів?

× +

Відходи 13 Збільшення кількості утворюваних чи

накопичених промислових відходів?

× +

14 Збільшення кількості відходів I-III класу

небезпеки?

×

15 Спорудження еколого-небезпечних об’єктів

поводження з відходами?

×

16 Утворення або накопичення радіоактивних

відходів?

×

Земельні ресурси 17 Порушення, переміщення, ущільнення

ґрунтового шару?

×

18 Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії

ґрунтів?

× +

19 Зміни в топографії або в характеристиках

рельєфу?

× +

20 Появу таких загроз, як землетруси, зсуви,

селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи

або зміни геологічної структури?

×

+

Біорізноманіття 21 Негативний вплив на об’єкти природно-

заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній

близькості або на їх території тощо)?

×

22 Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному

представництві?

×

23 Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому?

×

24 Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин?

× +

25 Будь-який вплив на наявні об’єкти історико- культурної спадщини?

×

Населення та інфраструктура 26 Вплив на нинішній стан забезпечення житлом

або виникнення нових потреб у житлі?

×

27 Суттєвий вплив на нинішню транспортну

систему? Зміни в структурі транспортних

потоків?

×

+

28 Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень?

× +

29 Появу будь-яких реальних або потенційних

загроз для здоров’я людей?

×

Екологічне управління та моніторинг 30 Послаблення правових і економічних × +

31


301/19/002 ПЗ

Арк

. 22

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

механізмів контролю в галузі екологічної

безпеки?

31 Погіршення екологічного моніторингу? × + 32 Усунення наявних механізмів впливу органів

місцевого самоврядування на процеси

техногенного навантаження?

×

+

33 Стимулювання розвитку екологічно

небезпечних галузей виробництва?

× +

Інше

Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів?

×

Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу?

× +

5.4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які

стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з

природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією

та результатами досліджень)

Ділянка, що розглядається, не відноситься до земель водного фонду, прибережно-

захисних смуг, лісогосподарських зон, територій історико-культурного, природо- заповідного,

рекреаційного чи оздоровчого призначення.

Територія ДПТ також не межує з територіями, що мають природоохоронний статус.

Об’єкт планової діяльності не впливатиме на екологічну ситуацію району та не

посилюватиме вже наявні екологічні проблеми даного регіону.

Під час роботи сонячної електростанції викиди забруднюючих речовин не

спостерігаються і не були зафіксовані. Викиди забруднюючих речовин пов'язані з іншими

етапами сонячного життєвого циклу, включаючи матеріали для виробництва сонячних

модулів, транспортування сонячних батарей та виведення їх з експлуатації з подальшою

утилізацією.

Відходи.

Як відомо, в ієрархії поводження з відходами на першому місці стоїть запобігання

утворенню відходів. У сонячній енергетиці це завдання вирішується за допомогою постійного

зниження питомої матеріаломісткості виробів.

Промислові відходи в процесі експлуатації сонячної електростанції відсутні.

Кількість відходів від відпрацьованих сонячних станцій буде незначна. Середня тривалість

роботи сонячної панелі становить близько 25 років. У всьому світі виробники електроніки вже

несуть відповідальність за повний цикл життя своєї продукції, в тому числі й за її переробку.

Всі елементи сонячних панелей – скло, алюмінієва рама, пластикова підкладка та тонкі

пластини кремнію потенційно можуть перероблятися на 100%. Переважна більшість

матеріалів, що використовується у складі сонячних модулів — підлягають переробці та

повторному використанню. На сьогодні, обсяги утворення відходів від сонячної енергетики

близькі до нуля.

Проектна та дозвільна документація на будівництво великих сонячних електростанцій

включає вимоги щодо демонтажу об'єктів після закінчення терміну їх експлуатації та

відновленню земельних ділянок до початкового стану.

Можливості переробки залежать від виду технології, використовуваної в сонячних

модулях. Проектом планується використання кремнієвих сонячних модулів.

Підготовча фаза включає в себе вилучення рами та розподільчого коробу вручну перед

початком процесу переробки сонячного модуля. Модуль потім подрібнюють в млині і різні

фракції розділяють.

32


301/19/002 ПЗ

Арк

. 23

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Вихідними фракціями є чорні і кольорові метали, скло, кремній і пластмаса. За допомогою

даного методу переробки можна відновити більше 80% початкової ваги сонячної батареї.

Для переробки сонячних модулів пропонується реаґентний спосіб, заснований на різній

здатності кадмію, свинцю та їх сполук до комплексоутворення, відношення до кислот, лугів і

розчинності.

Спосіб вилучення шкідливих речовин при утилізації сонячних модулів

Переробка сонячних батарей є процесом з відновлення та експлуатації тих матеріалів, з

яких вони виготовлені. Під час цього процесу є можливість вилучення металів, які потім

вдруге включатимуться до складу нових виробів. Метою такого процесу є збереження

сировини, а переробка подібних виробів сприятиме збереженню навколишнього середовища

для здорової життєдіяльності людини.

Відпрацьовані сонячні панелі спочатку треба подрібнити і розділити різні фракції.

Фракції, що містять свинець та кадмій, потрібно розчинити в 60 % сірчаній кислоті.

Використання сірчаної кислоти з концентрацією понад 60%недоцільне, оскільки

знижується розчинність сульфату кадмію. У результаті цих процесів утворюється змішаний

розчин сульфатів кадмію і свинцю та газоподібна суміш водню і кисню (останні надалі можна

використовувати для різних технічних цілей).

Для розділення кадмію і свинцю розчин сульфатів цих металів фільтрують і отримують

осад сульфату свинцю, в розчині залишається сульфат кадмію, який після стехіометричної

обробки розчином гідроксиду натрію осідає у вигляді гідроксиду кадмію. Осад фільтрують і

отримують розчин сульфату натрію, який випаровують,

кристалізують і висушують.

Кадмій з осаду його гідроксиду повертають у сферу виробництва ХДС (хімічних джерел

струму) у вигляді металевого кадмію або в сферу ґальванічного виробництва у вигляді

електроліту Na2[Cd(OH)4].

З осаду сульфату свинцю отримують товарні продукти - свинець у вільному вигляді або

оксид свинцю (IV).

Відпрацьовані сонячні панелі з бункера 1 потрапляють на вальцову дробарку 2, а

подрібнений матеріал - у бункер 3 і далі на конвейєр 4 й завантажувальний бункер 5 із

дозатором. У реактор 6, обладнаний механічною мішалкою з електроприводом, потрапляє

подрібнений матеріал із бункера 5 і сірчана кислота з ємності 7 через дозатор 8. Кадмій і оксид

свинцю (IV) розчиняються у сірчаній кислоті з відновленням свинцю (IV) у свинець (II).

Надлишок водню через каплевідбійник 9 і холодильник 10 потрапляє до газозбірника

Насос Н подає пульпу з реактора 6 на нутч-фільтр 12, котрий безперервно розділяє пульпу

на осад і фільтрат. Осад сульфату свинцю (II) після фільтру 12 подає шнек 13 у реактор 14.

Для перетворення сульфату свинцю (II) у карбонат свинцю (II) у реактор потрапляє

насичений розчин карбонату натрію з ємності 15 через дозатор 16. Пульпа з реактора 14

потрапляє на нутч-фільтр 17, котрий її безперервно розділяє на осад і фільтрат.

Осад карбонату свинцю після фільтру 17 піддається сушінню в сушарці 18 і

прожарюванню у термокамері 19 з одержанням оксиду свинцю (IV) й оксиду вуглецю (IV),

котрий потрапляє на склад. Оксид свинцю відновлюють у печі 20 до металевого свинцю, що

потрапляє на склад, а водяна пара утворює конденсат.

Після фільтру 17 розчин сульфату натрію упарюють у випарці 21 і сушать у сушарці 22,

після чого сульфат натрію у вигляді кристалогідрату подають на склад. Фільтрат 12 (розчин

сульфату кадмію) після фільтру подають у реактор 23. Для перетворення сульфату кадмію на

гідроксид кадмію у реактор подають концентрований розчин гідроксиду натрію з ємності 24

через дозатор 25, а суміш осаду гідроксиду кадмію і розчину сульфату натрію, що утворилася,

поступає на фільтр 26. Фільтрат (розчин сульфату натрію) після фільтру 26 подають у випарку

30 і далі на склад у вигляді кристалогідрату. Після фільтру 26 осад гідроксиду кадмію подають

у сушарку 27 і термокамеру 28 для отримання сухого гідроксиду кадмію, котрий прокалюють

і відновлюють у печі 29 до металевого стану і далі відправляють на склад, а водяна пара

33


301/19/002 ПЗ

Арк

. 24

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

утворює конденсат. Об’єднані конденсати водяної пари використовують для приготування

розчинів реагентів, котрі потрібні технологічному процесу.

5.5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням

негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному

та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи

врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

Проектні рішення ДПТ розроблено згідно Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища», а саме: Статті 3 «Основні принципи охорони навколишнього

природного середовища».

Відповідно до нормативно-правової бази України було прийнято ряд зобов’язань:

1) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання

екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

2) виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для

життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони

навколишнього природного середовища;

3) Планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного

ресурсу;

4) проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і

цілісності природних об'єктів і комплексів;

5) узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на

основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і

технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках

проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану

території було обґрунтовано;

6) забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та

самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної

інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті

органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному

державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах

масової інформації, у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого

самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті

рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища,

формування у населення екологічного світогляду;

7) у звіті СЕО надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу

планової діяльності на навколишнє природне середовище;

8) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

8) оцінка ступеню антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що

негативно впливають на екологічну обстановку;

9) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони

навколишнього природного середовища;

10) використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних

заходів об'єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону

довкілля.

5.6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі

вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та

10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових,

позитивних і негативних наслідків

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки

документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та

34


301/19/002 ПЗ

Арк

. 25

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296) наслідки для довкілля, у тому числі для

здоров'я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту,

клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та

об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів

культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Вторинні наслідки – вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до

прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх прийняття.

Кумулятивні наслідки – нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних

речовин внаслідок тривалого їх використання. Ймовірність того, що реалізація ДПТ призведе

до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть

незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля,

є незначною.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або

більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі відсутні.

До довгострокових наслідків відноситься питання утилізації обладнання, а саме сонячних

модулів.

Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище та людей встановила, що окрім

вигод проект може мати певний негативний вплив на довкілля у разі відсутності належного

контролю за таким впливом. Тому ТОВ «Бізнес-Еко» буде виконувати дії по зменшенню

негативного впливу на навколишнє середовище для запобігання, скорочення чи зменшення

негативних впливів даного проекту. Наслідки, що були визначені, та заходам по їх

пом'якшенню:

№ Питання Потенційний вплив Заходи по скороченню

негативного впливу

1 Загальні

впливи

будівництва

Під час будівництва головних

(сонячні модулі та інверторні

підстанції) та допоміжних

(лінії електропередач) об'єктів

проекту передбачаються такі

впливи як: земляні роботи,

пил, викиди в атмосферу від

транспортних засобів та ін.

- Підготовка та втілення плану

організації будівництва, щоб

скоротити та пом'якшити загальні

наслідки будівництва, в тому числі

шум, викиди в атмосферу,

утворення та утилізацію відходів,

ризики ерозії;

- Вибір підрядників, котрі

дотримуватимуться відповідних

екологічних та соціальних вимог;

- Безперервний контроль за

впливами згідно з відповідними

національними, екологічними

стандартами і вимогами ЄБРР.

2 Лінія електропередач

Прокладання лінії передач 10 кВ (закритої кабельної електричної лінії) до місцевої

підстанції буде проходити

через кілька доріг і земельних

ділянок та вимагатиме копання

ґрунту та

горизонтального буріння.

- Забезпечення відповідної конструкції та маршрутизації лінії

передач/ кабелю, щоб уникнути або звести до мінімуму вплив на

місцеву інфраструктури та рух

транспортних засобів;

- Дотримування відповідних

санітарних, екологічних та вимог і

норм з безпеки.

35


301/19/002 ПЗ

Арк

. 26

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

3 Системи по

забезпеченню нагляду та

охорони

Потенційні аварійні сигнали

та включення яскравого

освітлення у нічний час .

- Правильне встановлення і

регулярне технічне обслуговування

обладнання;

- Регулювання рівнів шуму з метою уникнення небажаного впливу на

населення

4

Експлуатація

фотовольтаїчної

електростанції

Під час експлуатації

фотовольтаїчної станції можливі

такі впливи як: електромагнітне

випромінювання інверторних

станцій та розподільчих

пристроїв

- Влаштування системи озеленення

спецпризначення на проектованій

території;

- Дотримання правил охоронних зон

електричних мереж.

Сонячні електростанції позитивно впливають на екологію завдяки таким фактам:

їх вироблення не потребує залучення екологічно небезпечних речовин;

експлуатація сонячних панелей атмосферу ніяким чином не зачіпають, тому що енергія

генерується за допомогою фізичних процесів без викидів залишок, навпаки, залишки - і є

отриманою електроенергією;

монтування електростанцій не шкодить ґрунту та його поверхні;

обслуговування сонячних панелей відбувається за допомогою простих та нешкідливих дій,

процесів (ремонтування, миття панелей водою);

високий термін служіння батарей та їх ремонтопридатність позитивно впливає на

екологію.

Для нормального ефективного функціонування сонячної електростанції потрібен

мінімальний рівень технічного обслуговування. На практиці - це перевірка стану комутаційних

елементів, які можуть окислюватися або ж їх з’єднання може ослабнути, що призводить до

додаткових втрат електрики через зростання опору при його передачі від місця генерації

(сонячної батареї) до перетворювача (інвертору) і далі - до споживача.

Екологічність

Навіть у порівнянні з іншими альтернативними джерелами енергії, перетворення

сонячного випромінювання в електрику - найбільш екологічно чистий процес, який повністю

безпечний для живих організмів і навколишнього середовища, створюючи практично

нульовий вплив на природу.

Безшумність

Робота СЕС абсолютно безшумна, вона не створює ніяких «дратівливих» чинників для вас

та вашого оточення, і сусіди не будуть скаржитися на шум, як це буває, наприклад, з

вітрогенераторами.

Ліквідність

Устаткування СЕС легко демонтувати й змонтувати заново у новому місці - це не створить

значних витрат сил та часу.

Автономність

Установка еноргонакопичувачів (акумуляторів) дозволить повністю (або майже повністю)

відмовитися від споживання електроенергії з централізованої енергосистеми.

5.7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення

негативних наслідків виконання документа державного планування

Перелік проектних рішень для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних

наслідків від планової діяльності, комплекс яких включає:

- ресурсозберігаючі заходи – збереження і раціональне використання земельних та водних

ресурсів, повторне їх використання та ін.;

- планувальні заходи – функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон,

озеленення території та ін.;

- охоронні заходи – моніторинг території зон впливу планової діяльності.

36


301/19/002 ПЗ

Арк

. 27

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

На всіх етапах реалізації ДПТ проектні рішення будуть здійснюватись в відповідності з

нормами і правилами охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки, в тому

числі вимоги Закону України «Про охорону земель»; Закону України «Про охорону

навколишнього природного середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного

повітря» тощо.

Охоронні заходи – передбачити систему моніторингу зі спостереженням за технічним

станом обладнання, за станом ґрунтів та здійснення контролюють за дотриманням кількості

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні впливу планової діяльності.

Заходи з техніки безпеки й охорони праці:

Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції застосовуваного

електроустаткування відповідають умовам навколишнього середовища і пожежної безпеки

приміщень.

Рівень електричних і магнітних випромінювань від проектованих електроустановок не

викликають погіршення існуючого стану навколишнього середовища.

Для захисту людей від ураження електричним струмом, а також будинків від пожежі

передбачаються пристрої захисного відключення ПЗВ.

Види електричних проводок і спосіб прокладки електричних мереж прийняті з

урахуванням вимог електропожежобезпеки.

Експлуатація електроустановок здійснюється кваліфікованим персоналом.

Електромонтажні роботи вести в строгій відповідності з діючими нормами та заходами

щодо охорони праці і техніки безпеки.

Протипожежні заходи:

Згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-2009 будівництво зовнішньої системи протипожежного

водопроводу повинно бути передбачено на етапі підготовчих робіт будівництва об’єктів

містобудування.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння та кількість одночасних пожеж прийнята згідно

ДБН В.2.5-74:2013 і складе 10 л/с на 1 пожежу.

Розрахункова кількість одночасних пожеж – 1. Розрахунковий час гасіння пожежі – 3

години.

Протипожежне водопостачання при відсутності кільцевих мереж (початок забудови) може

здійснюватися з річок і водойм. В цей же період проектується збереження існуючих

водозабірних споруд. Після закінчення будівництва централізованої системи водопостачання

і водозабірних споруд, зовнішнє пожежогасіння здійснюватиметься від підземних пожежних

гідрантів, встановлених на мережі кільцевого загально сільського водопроводу та з відкритих

водойм села.

У разі виникнення джерела загорання, автоматично включається пожежна сигналізація, з

надходженням сигналу на диспетчерський пункт, де зупиняють роботу електростанції.

Згідно правил улаштування електроустановок гасіння пожежі даного об'єкту передбачено

хімічними засобами (порошкові вогнегасники).

Проектом передбачається відповідне оснащення виробничих і побутових приміщень

засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем. Територія сонячної електростанції повинна

бути забезпечена первинними засобами гасіння пожежі.

Також оцінюються обмеження будівництва об’єкту за умовами навколишнього

природного, соціального, техногенного середовища та обсяг інженерної підготовки території,

необхідний для дотримання умов безпеки навколишнього середовища.

5.8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис

способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які

ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої

оцінки)

37


301/19/002 ПЗ

Арк

. 28

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження даної

планованої діяльності.

Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням варіантів можливого розміщення

СЕС та техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням найбільш економного використання

земель, а також соціально-економічного розвитку району.

Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного

забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.

У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану

території, та відмова від реалізації будівництва об’єкту, що проектується, призведе до

неможливості розвитку економіки району та України загалом, а також збільшення кількості

робочих місць.

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і

прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних,

державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища,

а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування

будівель і споруд об’єкту енергогенеруючого підприємства, надано прогноз впливу на

оточуюче середовище , виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням

природних, соціальних та техногенних умов.

В ході підготовки СЕО було проаналізовано слабкві та сильні сторіни проекту

містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, зокрема: проаналізовано в

регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової

діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф,

ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів

природного середовища; розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання,

в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах; проаналізовано

особливості гідрогеологічних умов майданчика за результатами інженерно-геологічних

вишукувань. Також проведенні консультації з громадськістю та органами державної влади та

місцевого самоврядування.

В ході СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля,

враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного

соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

5.9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа

державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Екологічний та соціальний моніторинг для об’єкту СЕС буде здійснюватися з метою

забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства під час її будівництва і

експлуатації та втілення всіх заходів щодо мінімізації ймовірних впливів та наслідків на

навколишнє природне та соціальне середовище.

Загальною метою моніторингу екологічних та соціальних аспектів даного проекту є

забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та мінімізації впливів та наслідків

успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.

Програма екологічного моніторингу буде працювати під час будівництва та експлуатації

об’єкту. Вона складається із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету та ключові

індикатори та критерії для оцінки.

Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього циклу функціонування об’єкту:

будівництво - експлуатація - виведення із експлуатації.

Передбачається здійснення суб’єктом господарювання постійні моніторингові

спостереження за атмосферним повітрям, водним середовищем, грунтами тощо.

Замовник в межах компетенції здійснюватиме моніторинг наслідків виконання

детального плану території.

38


301/19/002 ПЗ

Арк

. 29

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

В області функціонує багатовідомча система спостережень за об’єктами навколишнього

природного середовища, що здійснюється у відповідності з «Положенням про державну

систему моніторингу» спеціально уповноваженими державними органами.

Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу

довкілля та число точок

спостережень Суб’єкти

моніторингу

довкілля

Кількість точок спостережень, од.

атмосфер

не повітря

стаціонар

ні

джерела викидів в

атмосфер

не повітря

поверхне

ві води

джерела

скидів

зворотних вод у

поверх

невіводи

підзем

ні води

грунт

и

Хмельницьк

ий обласний

центр з

гідро-

метеорології

2

-

5

-

-

-

Хмельницька

філія ДУ

«Держгрунт- охорона»

-

-

-

-

-

16

Подільська

гідрогеологіч

на партія

-

-

-

-

19

-

ДУ «Хмель-

ницький

облас- ний

лаборатор-

ний центр

МОЗ

України»

32

3

55

-

-

6

Хмельницьке

обласне

управління

водних

ресурсів

-

-

9

-

-

192

Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами

природоохоронних заходів

Назва регіональної

(локальної) програми

моніторингу довкілля

Суб’єкти моніторингу

довкілля, що залучені до

виконання програм

Основні рекомендації, що

надаються за результатами

впровадження регіональних програм

39


301/19/002 ПЗ

Арк

. 30

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

Програма охорони навколишнього

природного середовища

Хмельницької області на

2016-2020 роки

Департаменти охорони здоров’я, освіти і науки,

управління житлово-

комунального господарства

облдержадміністра- ції, обласне управління водних ресурсів,

Подільська гідрогеологічна

партія ДП «Українська геологічна

компанія», управління

пенітенціарної служби України

в області, райдержадміністрації,

виконкоми міських (міст

обласного значення) рад, підприємства, установи,

організації області.

Організація системи екологічного моніторингу довкілля розробка та

удосконалення програмних засобів для

автоматизації формування інформаційних потоків, створення електронних картографічних матеріалів Хмельницької області та програмного забезпечення з їх обробки для подальшого впровадження геоінформаційної системи щодо комплексної оцінки стану довкілля, розробка програмного забезпечення для інтерактивного доступу громадськості до інформації про стан довкілля на базі геоінформаційної системи.

5.10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для

здоров’я населення (за наявності)

Проектні пропозиції детального плану території не матимуть транскордонних наслідків

для довкілля, оскільки територія на яку розробляється детальний план території розташована

на значній відстані від межі сусідніх держав.

5.11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї

частини, розраховане на широку аудиторію

Замовник СЕО

Замовником проекту є Новоушицька районна державна адміністрація

Новоушицького району Хмельницької області. Юридична адреса: 32600,Україна, смт. Нова

Ушиця, вул. Українська, 18. Телефон: (3847) 2-14-74 Інвестор проекту ТОВ “ЕНЕРДЖІ СОЛАР СИСТЕМС”, 03127, м. Київ, проспект

Голосіївський, буд 100/2, ЄДРПОУ42229811. Будівництво сонячної електростанції здійснюється з метою практичного впровадження в

Хмельницькій області «Державної цільової економічної програми енергоефективності і

розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та

альтернативних видів палива на 2010-2020 роки» та реалізації у регіонах завдань, визначених

«Енергетичною стратегією України до 2030 року».




територіальної громади Хмельницької області (к.н. 6823382000:06:001) розроблений згідно


плану території" № 1/2019-р від 09 січня 2019 року з метою будівництво та експлуатація

сонячної (фотовольтаїчної) електростанції, з визначенням всіх планувальних обмежень


нормами.

Детальний план території розробляється на підставі таких даних:

– Розпорядження Новоушицької районної державної адміністрації "Про розроблення


– Завдання на розроблення детального плану території;

– Топографічна основа М1:1000, виконана ТОВ "УкрЗемІнвест+" у 2019 р.;

40


301/19/002 ПЗ

Арк

. 31

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

– Схема планування території Новоушицького району, розроблена



– Натурні обстеження.

Об’єктом планованої діяльності є нове будівництво сонячної електростанції.

Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням розглянутих варіантів можливого

розміщення сонячної електростанції (далі – СЕС) і техніко-економічних міркувань з

урахуванням найбільш економічного використання земель, а також соціально - економічного

розвитку району.

Територія детального планування знаходиться за межами с. Пилипківці Новоушицької

селищної територіальної громади Новоушицького району Хмельницької області і включає в

себе землі, що є у комунальній власності (землі сільської ради).


га.








Детальний план території для розміщення сонячної електричної станції (далі – СЕС),

розроблений з урахуванням прогресивних технологій, ефективного використання територій,

чіткого функціонального зонування, транспортних та пішохідних потоків, створення

нормальних умов для роботи підприємства.

Планувальна структура ДПТ визначилася технологією підприємства, транспортними

зв’язками основних та допоміжних будівель та споруд, існуючим рельєфом місцевості,

санітарними та протипожежними нормами. Архітектурно- планувальне рішення сформоване

на підставі аналізу існуючої ситуації, враховуючи особливості території з точки зору

санітарно-гігієнічних умов, інженерного забезпечення об’єктів будівництва та ін.

Проектним планом передбачено розділення території на наступні функціональні зони:

– Зона сонячних модулів та обладнання;

– Зона адміністративно-господарчого блоку;

– Зона проїздів, під’їздів та пішохідних доріжок.

Для організації технологічного процесу передбачається використання новітніх технологій

і передового технологічного обладнання, автоматичного управління та контролю за

проведенням процесів.

Потреба в трудових ресурсах становить 4 робочих місця і буде задовольнятись за рахунок

місцевого населення.

З метою покращення стану навколишнього середовища проектом передбачається ряд

планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

1. Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують

санітарно-гігієнічні умови:

- проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням;

- інженерна підготовка території - вертикальне планування та регулювання

поверхневого стоку, благоустрій господарчих об’єктів, влаштування твердого

покриття доріг;

- для забезпечення виконання «Програми поводження з твердими побутовими

відходами» (постанова кабінету Міністрів від 04.04.2004 р. № 265) проектом

передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним

використанням і утилізацією.

2. Заходи, що покращують стан повітряного басейну:

41


301/19/002 ПЗ

Арк

. 32

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

- захист території від електромагнітного забруднення.

- Основним джерелом електромагнітного випромінювання являється електростанція

з використанням енергії сонця.

- Сонячна енергетика використовує поновлюване джерело енергії і у майбутньому

може стати екологічно чистою, тобто такою, що не виробляє шкідливих відходів.

- інженерний благоустрій території – централізоване каналізування, санітарне

очищення.

3. Централізована система дощової каналізації зі спорудженням очисних споруд типу

«BIOTAL».

В цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та

задоволення потреб місцевого населення.

Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючого

ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з

плануванням та забудовою населених пунктів.

42


301/19/002 ПЗ

Арк

. 33

Ін

в. №

ори

г. П

ідп

ис

і дат

а В

зам

. ін

в. №

5. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ

ТЕРИТОРІЇ

6. ВИСНОВОК

Будівництво та експлуатація фотовольтаїчної електростанції – можливе.

Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Детальний план

території підлягає розгляду на громадських слуханнях. Порядок проведення громадських

слухань визначено постановою Кабінету міністрів України.

Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його

розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах

масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім

частини, що належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства. В

матеріалах даного ДПТ зазначена інформація відсутня.

Виконавчий орган сільської, селищної, районної міської ради забезпечує оприлюднення

детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження.

Детальний план території розглядається і затверджується виконавчим органом місцевого

самоврядування (селищною радою) протягом 30 днів з дня його подання. Детальний план

території не підлягає експертизі.

№

п/п Назва показників

Одиниця

виміру

Значення показників

Існуючий

стан

Проектний

стан

Територія

Територія в межах проекту га / % 5,9540/100 5,9540/100

1.

Площа території інженерної

інфраструктури

у тому числі:

га 5,9540 5,9540

1.1 Площа забудови м2 - 176

1.2 Площа замощення м2 - 2754,04

Фотоелектрична станція

1. Пікова потужність станції кВт - 2500,00

2. Номінальна потужність станції кВт - 2808,30

3. Кількість модулів шт. - 7590

ІІІ. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

Documents

ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇnu-rda.gov.ua/novunu/info/755.pdf · 2019-03-19 · Інженерна підготовка та інженерний захист території,