1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

КЛОС ЛІЛІЯ ЄВГЕНІВНА

УДК 378.4 : 364-43 : 614 (73)

ДИСЕРТАЦІЯ

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

В УНІВЕРСИТЕТАХ США

ДО ЗДОРОВ’ЄЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,

результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.

____________ / Л. Є. Клос / (підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий консультант:

Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор

Львів – 2018

Лактіонова Галина Михайлівна

2

АНОТАЦІЯ

Клос Л. Є. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх

соціальних працівників в університетах США до здоров’єзбережувальної

діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі

спеціальності 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». – Інститут

педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук

України, Київ, 2018.

У дисертації вперше здійснено цілісний аналіз розвитку системи

підготовки соціальних працівників в університетах США до

здоров’єзбережувальної діяльності як підсистеми професійної освіти фахівців

соціальної роботи, простежено її ґенезу й обґрунтовано періодизацію.

Встановлено, що професійна підготовка майбутніх соціальних працівників

в університетах США до здоров’єзбережувальної діяльності є

міждисциплінарною науковою проблемою, яка інтегрує ідеї різних галузей

наукового знання (педагогіки, психології, соціології, філософії, соціальної

роботи, охорони здоров’я, біоетики, культурології, політології). Її результатом є

сформована цілісна особистість фахівця професійно компетентного у сфері

здоров’єзбережувальної діяльності, готового до ефективного комплексного

вирішення проблем клієнтів на основі цінностей соціальної роботи у контексті

здоров’я й подальшого професійного розвитку, саморозвитку.

Обґрунтовано принципи та ключові положення, що зумовлюють

функціонування і розвиток системи професійної підготовки соціальних

працівників до діяльності зі збереження здоров’я у США.

Визначено дидактичні засади й організаційні умови підготовки соціальних

працівників до діяльності зі збереження здоров’я у досліджуваній країні

(структуру і зміст навчальних програм, особливості практичної підготовки і

професійного зростання та дослідницьку діяльність, як їх вагому складову,

форми, методи, засоби організації навчання, інноваційні технології).

Здійснено обґрунтування структурно-функціональної моделі діяльності

фахівця соціальної роботи у сфері здоров’я в США; синтезовано, узагальнено

та інтерпретовано виявлені й науково обґрунтовані факти, події і явища, що

3

уможливило формулювання закономірностей та виявлення тенденцій розвитку

системи професійної підготовки соціальних працівників в університетах США

до здоров’єзбережувальної діяльності.

Виявлено спільні риси і відмінності у професійній підготовці майбутніх

соціальних працівників до здоров’єзбережувальної діяльності в університетах

США та України на державному, галузевому, інституціональному,

організаційному рівнях.

Обґрунтовано можливості використання прогресивних ідей досвіду США

для удосконалення системи професійної підготовки соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності в Україні.

Удосконалено концептуальні положення теорії та практики соціальної

роботи у сфері здоров’я в умовах глобалізації й аксіологічно-теоретичні засади

підготовки майбутніх соціальних працівників до здоров’єзбережувальної

діяльності в системі вищої освіти США.

Подальшого розвитку набули положення теорії і практики професійної

підготовки фахівців соціальної сфери до здоров’єзбережувальної діяльності;

трактування змісту дефініцій «здоров’єзбережувальна діяльність соціального

працівника», «професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності»; знання про досвід підготовки соціальних

працівників в університетах США до здоров’єзбережувальної діяльності і вплив

міжнародних та національних професійних організацій на цей процес.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні і

впровадженні у підготовку майбутніх фахівців соціальної роботи навчально-

методичного комплексу, що охоплює: програми та навчально-методичні

посібники з навчальних дисциплін: «Вступ до спеціальності «Соціальна

робота»; «Медико-соціальні основи здоров’я», «Соціальна геронтологія»,

«Соціологія здоров’я», «Технології збереження здоров’я в соціальній сфері»,

«Здоров’єзбережувальна діяльність у соціальній роботі», «Методика

викладання соціальної роботи», «Педагогічна практика», «Практика за темою

магістерської кваліфікаційної роботи»; навчальний енциклопедичний словник-

довідник «Все про соціальну роботу», методичні рекомендації для написання

кваліфікаційних робіт (бакалаврів і магістрів соціальної роботи).

4

Матеріали дослідження, висновки, положення мають міждисциплінарний

характер і можуть використовуватися у викладанні курсів «Соціальна робота:

зарубіжний досвід», «Технології соціальної роботи», «Порівняльна педагогіка»,

«Педагогіка вищої школи» та ін., для написання наукових праць, підготовки

підручників, навчальних посібників для закладів вищої освіти, технологій

соціальної та соціально-педагогічної роботи, професійної підготовки

соціальних працівників до здоров’єзбережувальної діяльності за кордоном та

інших.

Результати можуть бути корисними для керівників закладів вищої освіти і

програм підготовки фахівців соціальної роботи у контексті організації

професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності; для практикуючих фахівців соціальної

роботи, керівників державних і громадських організацій, що надають соціальні

послуги здоров’єзбережувального змісту.

Встановлено, що професійна підготовка соціальних працівників до

діяльності зі збереження здоров’я відбувається на трьох освітніх рівнях вищої

школи на засадах парадигми неперервної освіти в галузі соціальної роботи,

орієнтована на національні (місцеві) потреби і Світові стандарти освіти і

підготовки в галузі соціальної роботи, в умовах посилення глобалізаційних

впливів у соціальній сфері, освіті та охороні здоров’я. Підготовлений до

здоров’єзбережувальної діяльності соціальний працівник є цілісною

особистістю висококваліфікованим компетентним фахівцем, здатним до

комплексного вирішення проблем охорони здоров’я клієнтів і подальшого

професійного розвитку.

Доведено, що здоров’єзбережувальна діяльність у соціальній роботі у

США заснована на професійній філософії – «ідеології соціальної роботи»,

вираженій у цінностях, викристалізованих у процесі еволюції соціальної роботи

як суспільної діяльності і професії. Основу філософії соціальної роботи у сфері

здоров’я становить цінність служіння. Концепція служіння базується на таких

основних ідеях: допомога є цінністю і має сенс, коли чітко зрозуміла її

перспектива; основа успіху соціальної роботи у сфері здоров’я – це спільне із

клієнтом вирішення проблем, що потребує активної участі і сприяє розвитку

5

клієнта; соціальний працівник сфери здоров’я є «творцем» нових способів

розв’язання типових проблем; у професійному втручанні в соціальній роботі

сфери здоров’я має значення не тільки результат, але й процес впровадження

змін у ситуацію клієнта, тому відносини між фахівцем і клієнтом – це також

цінність; щоб процес і результат здоров’єзбережувальної діяльності

соціального працівника були ефективними, сам фахівець має бути втіленням

тих цінностей, на які він спирається у професійній діяльності, і демонструвати

це своєю професійною поведінкою.

Професійну підготовку соціальних працівників в університетах США до

здоров’єзбережувальної діяльності схарактеризовано в процесі еволюції від

кінця ХVІІІ ст. – дотепер, виявлено шість послідовних періодів, кожен з яких

вирізнявся притаманними закономірностями. Для І періоду – волонтерського

(кінець ХVІІІ ст. – 80-ті рр. ХІХ ст.) – закономірністю було визнано

зумовленість підготовки соціальних працівників до діяльності у сфері здоров’я

суспільними потребами; для ІІ періоду – початкової дисемінації (90-ті рр. ХІХ

ст. – 1920-ті рр.) – закономірним було встановлення зв’язку і залежності

підготовки соціальних працівників до здоров’єзбережувальної діяльності від

умов, в яких вона відбувалася. Період ІІІ – зміцнення інституціалізації

(19301940-ві рр. ХХ ст.) – ознаменований встановленням взаємозалежності

процесів професійної підготовки і розвитку особистості фахівця, що

проілюстрували події часів економічної кризи і Другої світової війни. Для ІV

періоду – завершення професіоналізації (5070-ті рр. ХХ ст.) – закономірністю

вважаємо визначення єдності процесів викладання і навчання у професійній

підготовці майбутніх соціальних працівників до здоров’єзбережувальної

діяльності. Період V – систематизації та нових стратегій (8090-ті рр. ХХ ст.) –

характеризувався закономірністю встановлення взаємозв’язку підготовки,

реальних пізнавальних можливостей студентів та їх персональних потреб щодо

професійного розвитку. Для VІ періоду – неперервного розвитку (початок

ХХІ ст. – дотепер) – закономірністю розвитку системи вважаємо встановлення

взаємозалежності завдань, змісту, методів і форм навчання у професійній

підготовці соціальних працівників до діяльності у сфері здоров’я в умовах

університету.

6

Визначено, що сформована система професійної підготовки соціальних

працівників в університетах США до здоров’єзбережувальної діяльності –

відкрита, гнучка, багатофункціональна, адаптивна структура, що охоплює

компоненти, які взаємопов’язані й взаємодіють між собою. Це забезпечує її

динамічність і випереджувальний розвиток. Врахування глобалізаційних

впливів та виявлених закономірностей розвитку системи дало змогу визначити

тенденції розвитку професійної підготовки майбутніх соціальних працівників в

університетах США до здоров’єзбережувальної діяльності.

Встановлено, що тенденцією сучасного періоду розвитку професійної

підготовки соціальних працівників до здоров’єзбережувальної діяльності є

активізація розвитку програм підготовки соціальних працівників до діяльності

у сфері здоров’я в умовах загострення соціально-економічних проблем і

суспільно-політичних суперечностей, що супроводжуються підвищенням уваги

американської держави до підготовки фахівців соціальної сфери. До важливих

тенденцій також відносимо: диверсифікацію, гнучкість програм відповідно до

запитів здобувачів освіти і зрослих потреб споживачів послуг у зв’язку з

наслідками глобалізаційних процесів; збільшення кількості мультикультурних,

міжнародних, глобальних програм зі збереження здоров’я в соціальній роботі і

досліджень в умовах глобального погіршення здоров’я людей; зростання

суспільного запиту на підготовку соціальних працівників для сфери здоров’я на

всіх рівнях практики у зв’язку із визнанням проблеми глобального погіршення

здоров’я, питанням права людей на рівний і справедливий доступ до ресурсів

здоров’я, базовим питанням практики соціальної роботи в світі.

Важливими тенденціями розвитку системи професійної підготовки

соціальних працівників в університетах США до здоров’єзбережувальної

діяльності є збільшення чисельності міждисциплінарних програм у відповідь на

зростання активності соціальних працівників у роботі міждисциплінарних

команд здоров’я; впровадження інноваційних підходів і методів підготовки

(трансдисциплінарна підготовка фахівців); зростання «ваги» дослідницької

діяльності студентів у підготовці до здоров’єзбережувальної діяльності;

посиленням ціннісних орієнтацій підготовки фахівців до діяльності у сфері

здоров’я; переорієнтування підготовки соціального працівника для сфери

7

здоров’я з адаптивної особистості на формування активного учасника ситуацій

соціальних змін в умовах, що швидко змінюються.

Виявлено спільні риси і відмінності у професійній підготовці майбутніх

соціальних працівників до здоров’єзбережувальної діяльності в університетах

США та України. Подібність спостерігається в структурі систем підготовки.

Зокрема, вона стосується типів закладів; вимог до їх ресурсного забезпечення;

рівнів вищої освіти; освітніх та наукових програм, побудованих на основі

компетентнісного підходу; тривалості підготовки на різних освітніх рівнях;

оцінювання якості підготовки за досягнутими компетентностями; практичної

складової підготовки; спрямованості підготовки на формування гармонійної

творчої особистості; стандартів підготовки як критеріїв досягнутого рівня

компетентності; комплексного оцінювання якості підготовки; атестації

здобувачів з використанням кількісних показників вимірювання якості;

учасників освітнього процесу; спеціальних можливостей професійної

підготовки осіб з інвалідністю.

Визначено відмінності у професійній підготовці майбутніх соціальних

працівників до здоров’єзбережувальної діяльності в університетах США та

України на державному, галузевому, інституціональному, організаційному

рівнях функціонування системи. Ключовою відмінністю вважаємо

незавершеність формування необхідних взаємозв’язів між компонентами

системи підготовки соціальних працівників до здоров’єзбережувальної

діяльності в Україні. Отримані результати порівняння, а також виявлені

закономірності та встановлені тенденції розвитку дозволили обґрунтувати

можливості використання прогресивних ідей досвіду США для удосконалення

системи професійної підготовки соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності в Україні на державному, галузевому,

інституціональном, університетському рівнях; впровадження їх здійснювати за

напрямами: концептуальним, політико-правовим, організаційно-управлінським,

навчально-методичним та інформаційно-здоров’єзбережувальним.

Ключові слова: професійна підготовка, майбутні соціальні працівники,

здоров’єзбережувальна діяльність, освітні програми, глобалізація, професійні

організації, США, соціальні детермінанти здоров’я.

8

Список публікацій здобувача за темою дисертації

Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати

дослідження

1. Клос, Л. (2017). Професійна підготовка майбутніх соціальних

працівників до здоров’єзбережувальної діяльності в університетах США:

теорія і практика. Львів: Львівська політехніка.

2. Клос, Л. (2008). Професійна адаптація студентів спеціальності

«соціальна робота». В Г. П. Васяновича (Ред.), Психолого-педагогічні основи

професійної адаптації майбутніх фахівців (с. 74–112). Львів: СПОЛОМ.

3. Клос, Л., Микитенко, Н. (2005). Вступ до практичної соціальної

роботи (на прикладі вивчення досвіду України і Канади). Львів: Львівська

політехніка.

4. Клос, Л., Гайдук, Н., Ставкова, С. & Бєляєва, C. (2007). Соціальна

робота: практична підготовка студентів на освітньо-кваліфікаційному рівні

«бакалавр». Львів: Львівська політехніка.

5. Клос, Л. (2015). Технології збереження здоров’я у соціальній сфері.

Львів: Львівська політехніка.

6. Клос, Л. (2004). Медико-соціальні аспекти підготовки соціальних

працівників у закладах професійної освіти. Педагогіка і психологія професійної

освіти, 2, 144–152.

7. Клос, Л. (2005). Деякі особливості професійної підготовки соціальних

працівників для роботи з людьми похилого віку. Науковий вісник Чернівецького

університету. Педагогіка та психологія, 224, 62–66.

8. Клос, Л., Кочмарська, О. (2005). Особливості соціально-педагогічної

роботи з неповнолітніми матерями: досвід, проблеми, перспективи. Педагогіка і

психологія професійної освіти, 5, 161–173.

9. Клос, Л. (2006). Сучасний стан соціальної роботи з людьми похилого

віку в Україні. Педагогіка і психологія професійної освіти, 2, 83–96.

10. Клос, Л., Микитенко, Н. (2006). Актуальність курсу «Основи

міжособистісного спілкування» у функціонуванні малої освітньої групи.

Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія, 309–310, 302–307.

9

11. Клос, Л. (2008). Практична підготовка як фактор професійної адаптації

та професійного становлення майбутніх соціальних працівників. Социальные

технологии: актуальные проблемы теории и практики, 38, 218–223.

12. Клос, Л. (2009). Значення соціально-медичних послуг у соціальному

супроводі дитини з поведінковими розладами. Науковий вісник Чернівецького

університету. Педагогіка та психологія, 447–448, 178–183.

13. Клос, Л. (2009). Дидактичні особливості соціально-медичної компоненти

професійної підготовки фахівців соціальної роботи. Наукові записки Ніжинського

державного університету імені Миколи Гоголя, 6, 2, 92–97.

14. Клос, Л. (2009). Здоров’язберігаючі технології у соціальній роботі:

проблема підготовки майбутніх фахівців. Вісник Львівського державного

університету безпеки життєдіяльності, 3, 226–230.

15. Клос, Л. (2009). Значення «Методики викладання соціальної роботи» у

професійній підготовці майбутніх соціальних працівників. Вісник Львівського

університету, 4 (25), 201–208.

16. Клос, Л. (2011). Діяльність фахівців соціальної роботи спрямована на

збереження здоров’я в Російській Федерації. Вісник Львівського державного

університету безпеки життєдіяльності, 5, 2, 117–125.

17. Клос, Л. (2012). Здоров’язбережувальна діяльність соціальних

працівників: досвід підготовки у країнах Північної Америки і Європи.

Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2, 93–102.

18. Клос, Л. (2012). Підготовка майбутніх соціальних працівників до

здоров’язбережувальної діяльності: ціннісний вимір. Наукові записки

Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 6, 2, 174–179.

19. Клос, Л. (2013). Практична складова професійної підготовки майбутніх

соціальних працівників до здоров’язбережувальної діяльності. Вісник

Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 8, 222–232.

20. Клос, Л. (2013). Формування особистості майбутнього соціального

працівника у процесі підготовки до здоров’язбережувальної діяльності.

Соціальна робота в Україні: теорія і практика, 3–4, 39–48.

21. Клос, Л., Фаласеніді, Т. (2014). Особливості психолого-педагогічної

характеристики молодшого школяра – передумова диференціації педагогічної

10

підтримки. Наукові записки Ніжинського державного університету імені

Миколи Гоголя, 3, 44–50.

22. Клос, Л., Фаласеніді, Т. (2014). Індивідуальний план навчання дітей з

гіперактивним розладом в загальноосвітніх школах США. Педагогічна освіта:

теорія і практика, 1 (16), 52–58.

23. Клос, Л. (2015). До питання підготовки майбутніх соціальних

працівників до здоров’єзбережувальної діяльності. Педагогіка і психологія

професійної освіти, 1–2, 136–156.

24. Клос, Л. (2016). Освітня програма магістра зі спеціальності «Соціальна

робота» у контексті здоров’єзбережувальної діяльності фахівця. Вісник

Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 1, 249–260.

25. Клос, Л. (2017). Підготовка майбутніх соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності: методичні аспекти. Педагогічна теорія і

практика, 1 (6), 233–277.

26. Kłos, L. (2012). Usługi socjalno-medyczne w pracy socjalnej z rodżinami i

dzećmi na Ukraine. Wybrane zagadienia problematyki pomocy I wsparcia w

rozwiązywaniu problemów ludzi w różnym wieku, 2, 115–128.

27. Klos, L. (2013). Approaching Diversity Issues from the Health Perspective.

Diversity and Respect: Problem of Perception in the Global Agenda for Social Work.

Internationale Sozialarbeit, 9, 83–96.

28. Klos, L. (2017). Standards of practice and professional training of social

workers in the United States to health caring activities. Yearbook of Varna University

of Management, X, 173–180.

29. Klos, L. (2016). Hеalth-caring activities of social workers: from practical

model to professional development. Social Work and Education, 3, 2, 9–19.

30. Клос, Л. (2017). Аспекти професіоналізації соціальної роботи сфері

здоров’я у США і Україні. Вісник Черкаського університету, 8, 47–55.

31. Klos, L. (2017). Professionalisation aspects of social work in health field in

the United States and Ukraine. Social Work and Education, 1 (4), 8–21.

32. Клос, Л., Гайдук, Н., & Курляк, І. (2004). Вимоги до написання та

оформлення дипломних робіт: методичні вказівки для студентів спеціальності

«Соціальна робота». Львів: Львівська політехніка.

11

33. Клос, Л., Курляк, І., Ставкова, С., & Флегерті, М. (2004). Методичні

рекомендації до вивчення курсу «Міжособистісне спілкування» (перший рівень)

для студентів спеціальності «Соціальна робота». Львів: Львівська

політехніка.

34. Клос, Л. (Укл.). (2006). Соціальна геронтологія. Львів: Львівська

політехніка.

35. Клос, Л. (2006). Соціальна робота в закладах охорони здоров’я:

методичні вказівки для студентів спеціальності «Соціальна робота» освітньо-

кваліфікаційного рівня магістр. Львів: Львівська політехніка.

36. Клос, Л. (2006). Соціальна робота в закладах охорони здоров’я:

конспект лекцій для студентів спеціальності «Соціальна робота» освітньо-

кваліфікаційного рівня магістр. Львів: Львівська політехніка.

37. Клос, Л. (2007). Методика викладання соціальної роботи. В

Л. Д. Климанська (Ред.), Методика викладання соціальної роботи: методичні

вказівки до вивчення курсів магістерської програми (с. 29–46). Львів: Львівська

політехніка.

38. Клос, Л., Матвіїв, Р. (2009). Методичні рекомендації до проведення

педагогічної практики студентами магістерської програми базового напряму

«Соціологія» спеціальності «Соціальна робота». Львів: Львівська політехніка.

39. Клос, Л. (Укл.). (2012). Технології збереження здоров’я у соціальній

сфері. Львів: Львівська політехніка.

40. Клос, Л. (Укл.). (2014). Соціологія здоров’я. Львів: Львівська

політехніка.

41. Клос, Л., Гайдук, Н., Гілета, О., Макух, О., & Ставкова, С. (Укл.).

(2015). Методичні рекомендації до виконання курсових робіт та написання

бакалаврської кваліфікаційної роботи за напрямом підготовки 6.130102

«Соціальна робота» для студентів базового напряму «Соціальне забезпечення»

спеціальності «Соціальна робота» (освітньо-кваліфікаційний рівень

«бакалавр»). Львів: Львівська політехніка.

Наукові праці апробаційного характеру

42. Клос, Л., Микитенко, Н. (2004). Специфіка діяльності працівників

сфери соціальних послуг у США. В О. І. Чередниченко та ін. (Ред.), Мовні і

12

концептуальні картини світу: наукова конференція, Київ, 25–26 квітня (с. 67–

71). Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго.

43. Клос, Л. (2007). Модель соціальних послуг постійного догляду і

соціальної реабілітації у стаціонарному закладі. В Н. М. Шкуратової (Ред.),

Інноваційні моделі соціальних послуг: Проект Українського фонду соціальних

інвестицій (Т. 3., с. 263–317). Київ: ТОВ «ЛДЛ».

44. Клос, Л., Козак, П. (2006). Соціальна робота з людьми, які отримали

ураження спинного мозку. В Б. В. Новіков та ін. (Ред.), Соціальна робота і

сучасність: теорія і практика: IV Міжнародна науково-практична

конференція, Київ, 25–27 травня (с. 86–87). Київ: Політехніка.

45. Клос, Л. (2007). Науково-методичні засади формування професійної

компетентності фахівця соціальної сфери для роботи з дисфункційними

сім’ями. В Н. М. Гайдук (Ред.), Від конфлікту до порозуміння: теорія і

практика громадянського суспільства: Міжнародна науково-практична

конференція, Львів, 31 травня–2 червня (с. 93–96). Львів: ЦНТІ.

46. Клос, Л. (2007). Мотивація працівників, які надають послуги у сфері

паліативної медицини. В Т. В. Семигіної (Ред.), Соціальна політика, соціальна

робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг:

науково-практична конференція, Київ, 28 лютого (с. 242–247). Київ: Сфера.

47. Клос, Л., Миць, Х. (2008). Соціальна робота з людьми із залежністю від

психоактивних речовин. В. Б. В. Новіков та ін. (Ред.), Соціальна робота і

сучасність: теорія і практика: V Міжнародна науково-практична

конференція, Київ, 22–23 травня (с. 112–114). Київ: Політехніка.

48. Клос, Л. (2008). Профадаптація майбутніх соціальних працівників до

роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. В автор. ред.,

Актуальні питання організації соціальної роботи з дітьми, що проживають у

сім’ях, які опинились у складних життєвих обставинах: Міжнародна науково-

практична конференція, присвячена Міжнародному Дню захисту дітей, Львів,

6–7 червня (с. 3–12). Львів: ІГСН НУ «Львівська політехніка».

49. Клос, Л. (2010). Здоров’язбережувальне середовище як засіб реалізації

творчого потенціалу майбутнього фахівця соціальної роботи. В Л. А. Руденко

та ін. (Ред.), Психологічна служба в професійно-технічних навчальних закладах:

13

досвід, проблеми, перспективи: Обласна науково-практична конференція,

Львів, 20 жовтня. (с. 60–61). Львів: ФОП Корпан Б. І.

50. Клос, Л. (2010). Формування комунікативної компетентності

соціального працівника до діяльності у сфері медіації. В В. Г. Кремень та ін.

(Ред.), Третій Український Педагогічний Конгрес, Львів, 18–20 червня (с. 263–

273). Львів: Сполом.

51. Клос, Л. (2010). Соціально-педагогічні аспекти профілактики

самогубств у молодіжному середовищі. В автор. ред., Samobójstwa wśród

młodzieźy – wołanie o pomoc: Międzynarodowа Konferencjа Naukowа, Chełm, 22

stycznia. (s. 44–53). Chełm: Wyższа Szkołа Zawodowа im. Bohdanа Yanskiego.

52. Клос, Л. (2011). Формування у студентів соціальної роботи

компетентності здоров’язбереження. В Л. Д. Кизименка (Ред.), Управління в

освіті: V Міжнародна науково-практична конференція, Львів, 14–16 квітня

(с. 131–133). Львів: Львівська політехніка.

53. Клос, Л. (2011). Практична підготовка майбутніх соціальних працівників

до здоров’язбережувальної діяльності. В Г. П. Васянович та ін. (Ред.), Сучасні

освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців: Міжнародна

науково-практична конференція, присвячена 20-річчю незалежності України,

Львів, 25–26 жовтня (с. 255–257). Львів: ФОП Корпан Б. І.

54. Клос, Л. (2011). Здоров’язбережувальна діяльність соціальних

працівників: канадський досвід підготовки майбутніх фахівців. В

М. Є. Чайковський та ін. (Ред.), Актуальні проблеми підготовки фахівців

соціальної сфери: Міжнародна науково-практична конференція, Хмельницький,

17 листопада (с. 149–153). Хмельницький: ХІСТ Університету «Україна».

55. Клос, Л. (2012). Ігрові технології у професійній підготовці майбутніх

соціальних працівників до здоров’язбережувальної діяльності. В М. М. Козяра

(Ред.), Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід,

проблеми, перспективи: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція,

Львів, 12–14 листопада (с. 279–285). Львів: ЛДУ БЖД.

56. Клос, Л. (2012). Цінності демократичного суспільства у підготовці

майбутніх соціальних працівників до здоров’язбережувальної. Майбутнє

14

демократії в Україні: 5-ий Екуменічний соціальний тиждень, Львів, 24–30

вересня. URL: http://dukhovnist.in.ua/index.php.

57. Клос, Л. (2013). Медико-соціальна компонента підготовки фахівців

соціальної роботи в Національному університеті «Львівська політехніка». В

Г. Бохонко (Ред.), Екуменічний соціальний тиждень: Всеукраїнська суспільний

форум за 2008–2012 рр. (с. 110–113). Львів: Інститут екуменічних студій УКУ.

58. Клос, Л. (2013). Здоров’язбережувальна діяльність соціального

працівника – засіб формування поваги до клієнтів з відмінностями здоров’я.

Відмінності та повага: 6-ий Екуменічний соціальний тиждень, Львів, 1–8

жовтня. URL: http://dukhovnist.in.ua/index.php.

59. Клос, Л. (2013). Здоров’язбереження як провідна ідея громадянського

суспільства: шляхи впровадження. В Г. Бохонко (Ред.), Екуменічний соціальний

тиждень: Всеукраїнський суспільний форум за 2008–2012 рр. (с. 262–263).

Львів: Інститут екуменічних студій УКУ.

60. Клос, Л. (2013). Формування особистості майбутнього соціального

працівника у процесі підготовки до здоров’язбережувальної діяльності. В

М. М. Козяр та ін. (Ред.), Соціальна робота в Україні: становлення,

перспективи, розвиток: Всеукраїнська науково-практична конференція, Львів, 3–

4 жовтня (с. 24–28). Львів: ЛДУБЖД.

61. Клос, Л. (2013). Професійний портрет соціального працівника готового

до здоров’язбережувальної діяльності. В М. Є. Чайковський та ін. (Ред.),

Актуальні проблеми підготовки фахівців соціальної сфери: Міжнародна

науково-практична конференція, Хмельницький, 14 листопада (с. 61–64).

Хмельницький: ХІСТ Університету «Україна».

62. Клос, Л. (2013). Дослідницька діяльність у професійній підготовці

студентів соціальної роботи до здоров’язбережувальної діяльності. В М. Євтуха

та ін. (Ред.), Педагогічна освіта і наука в умовах класичного університету:

традиції, реалії, перспективи: Міжнародна науково-практична конференція,

Львів, 16–17 травня (с. 391–399). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

63. Клос, Л. (2014). Здоров’язбережувальна діяльність соціального

працівника у допомозі дітям з особливими потребами. В І. Ф. Прокопенка

(Ред.), Педагогіка здоров’я: IV Всеукраїнська науково-практична конференція,

http://dukhovnist.in.ua/index.phphttp://dukhovnist.in.ua/index.php

15

присвячена 201-річчю з дня заснування Харківського національного

педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харків, 7 квітня (с. 658–

667). Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

64. Клос, Л. (2014). Підготовка майбутніх соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності: формування стандарту. Соціальна політика:

концепції, технології, перспективи: III Міжнародна науково-практична

конференція, Київ, 17–18 квітня. URL: http://www.isru.npu.edu.ua/index.php/

naukovi-zbirnyky/685-iii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-sotsialna-

polityka-kontseptsii-tekhnolohii-perspektyvy.

65. Клос, Л. (2014). Підготовка майбутніх соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності: особливості галузевого стандарту. В

І. М. Мельничук (Ред.), Філософія, методологія, психолого-педагогічні аспекти

формування культури здоров’язбереження: ІІ Міжрегіональний науково-

методологічний семінар, Тернопіль, 26 червня (с. 27–29). Тернопіль: Вектор.

66. Клос, Л. (2014). Здоров’єзбережувальна діяльність соціального

працівника як аспект соціальної відповідальності фахівця. Відповідальність

християнина у сучасному суспільстві: 7-ий Екуменічний соціальний тиждень,

Львів, 29 вересня – 4 жовтня. URL: http://dukhovnist.in.ua/index. php1202.

67. Клос, Л. (2014). Підготовка майбутніх соціальних працівників до

здоров’єзбережувальної діяльності – практика освіти для сталого розвитку. В

О. Є. Висоцька (Ред.), Філософсько-теоретичні та практико-зорієнтовані

аспекти випереджаючої освіти для сталого розвитку: ІІІ Всеукраїнська

науково-практична конференція, Дніпропетровськ, 11 грудня (с. 85–87).

Дніпропетровськ: Роял-Принт.

68. Klos, L. (2015). The theoretical basis of the future social workers training to

health promotion activities. Theoretical and Applied Sciences in the USA: 2nd

International scientific conference, New York, 6 February (с. 96–102). New York:

Cibunet Publishing.

69. Клос, Л. (2015). Профілактика професійного вигорання соціального

працівника засобами здоров’єзбережувальної діяльності. В Е. И. Медведской

(Ред.), Социальная психология здоровья и современные информационные

http://www.isru.npu.edu.ua/index.php/naukovi-zbirnyky/685-iii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-sotsialna-polityka-kontseptsii-tekhnolohii-perspektyvyhttp://www.isru.npu.edu.ua/index.php/naukovi-zbirnyky/685-iii-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-sotsialna-polityka-kontseptsii-tekhnolohii-perspektyvyhttp://www.isru.npu.edu.ua/http://dukhovnist.in.ua/index.%20php1202

16

технологии: I Международная научно-практическая конференция, Брест, 14–

15 апреля (с. 52–64). Брест: БрГУ.

70. Клос, Л. (2015). Зарубіжний досвід здоров’єзбережувальної діяльності

соціального працівника у допомозі сім’ям. Соціальна робота в Україні:

становлення, перспективи, розвиток: ІІ Всеукраїнська науково-практична

конференція, Львів, 19–20 березня. URL: http://www.ubgd.lviv.ua/content/ socialna-

robota-v-ukrayinistanovlennya-perspektivi-rozvitok.

71. Клос, Л. (2015). Зміст професійної підготовки майбутніх соціальних

працівників до здоров’єзбережувальної діяльності. В І. В. Барабаш (Ред.),

Управління якістю підготовки фахівців: ХХ Міжнародна науково-методична

конференція, Одеса, 23–24 квітня (с. 143–144). Одеса: ОДАБА.

72. Клос, Л. (2015). Здоров’я людини у контексті професійної діяльності

соціального працівника: особливості підготовки. В А. О. Ярошенко (Ред.),

Соціальна політика: концепції, технології, перспективи: ІV Міжнародна

науково-практична конференція, Київ, 21–24 квітня (с. 17–19). Київ: НПУ імені

М. П. Драгоманова.

73. Клос, Л. (2015). Проектування технологій збереження здоров’я в

соціальній роботі. В І. Ф. Прокопенка (Ред.), Педагогіка здоров’я: V

Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю, Харків,

14 квітня (с. 291–299). Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

74. Клос, Л. (2015). Проблема здоров’я у соціальній роботі: зарубіжний

досвід. В В. А. Поліщук та ін. (Ред.). Соціальна педагогіка і соціальна робота:

виклики сьогодення: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з

міжнародною участю, Тернопіль, 14 листопада (с. 50–57). Тернопіль: Вектор.

75. Клос, Л. (2016). Навчання здоров’я у практиці здоров’єзбережувальної

діяльності соціального працівника: досвід США і Канади. В В. П. Андрущенка

(Ред.), Освіта і здоров’я підростаючого покоління: Міжнародний симпозіум,

Київ, 26–28 квітня (с. 124–128). Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова.

76. Клос, Л. (2016). Соціальні нерівності щодо здоров’я у фокусі

професійної діяльності соціального працівника. В І. Ф. Прокопенка (Ред.),

Педагогіка здоров’я: VІ Всеукраїнська науково-практична конференція, Харків-

Кіровоград, 27–28 квітня (с. 147–152). Х.: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.

http://www.ubgd.lviv.ua/content/%20socialna-robota-v-ukrayinistanovlennya-perspektivi-rozvitokhttp://www.ubgd.lviv.ua/content/%20socialna-robota-v-ukrayinistanovlennya-perspektivi-rozvitok

17

77. Клос, Л. (2016). Підготовка до професійної діяльності соціальних

працівників громадської охорони здоров’я США. В В. А. Поліщук та ін. (Ред.),

Соціальна робота: виклики сьогодення: V Всеукраїнська науково-практична

конференція, Тернопіль, 28 листопада (с. 57–65). Тернопіль: Вектор.

78. Клос, Л. (2016). Здоров’єзбережувальна діяльність соціального

працівника як підґрунтя для надання психосоціальної підтримки дітям і молоді.

В Н. М. Гайдук та ін. (Ред.), Психосоціальна підтримка дітей і молоді у

складних життєвих обставинах у системі професійної підготовки соціальних

працівників «університет – громада»: досвід Національного університету

«Львівська політехніка»: VІІ Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти –

2016», Київ, 17–19 березня (с. 8–12, 16, 25). Львів: Львівська політехніка.

Опубліковані праці, які додатково відображають результати дисертації

79. Клос, Л., Микитенко, Н. (2006). Особливості вербальної та

невербальної комунікації у функціонуванні малої освітньої групи. Проблеми та

перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти, 12 (16),

297–306.

80. Клос, Л. (2009). Інноваційні освітні технології у підготовці фахівців

соціальної роботи до надання соціально-медичних послуг. В М. М. Козяра та ін.

(Ред.). Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід,

проблеми, перспективи (Ч.2, с. 297–301). Львів: ЛДУ БЖД.

81. Клос, Л. (2010). Компетентнісний підхід до здоров’язберігаючої

діяльності у підготовці майбутніх соціальних працівників. Вісник

Прикарпатського університету, XXXV, 57–62.

82. Клос, Л. (2011). Здоров’язбереження як провідна ідея громадянського

суспільства: шляхи впровадження. Духовність: Духовна демократія. URL:

http://www.dukhovnist.in.ua/uk/dukhovna-demokratiya/180-lilia-klos.

83. Піча, В. & Гайдук, Н. & Клос, Л. (Укл.), В М. Піча (Ред.) (2012). Все

про соціальну роботу (с. 36, 90–104, 172–180, 442–450). Львів: Новий Світ–

2000.

84. Клос, Л., Шевченко, Ж. (2015). Підготовка майбутніх соціальних

працівників до здоров’єзбережувальної діяльності у контексті глобальних

стандартів освіти. Професійне становлення особистості, 4, 204–212.

http://www.dukhovnist.in.ua/uk/dukhovna-demokratiya/180-lilia-klos

18

85. Клос, Л. (2016). Соціальна робота у сфері здоров’я за кордоном:

історичні аспекти становлення професії. Педагогіка і психологія професійної

освіти, 3, 251–264.

86. Клос, Л., Назар, Н. (2016). Соціальна робота у сфері громадського

здоров’я (американський досвід). Педагогіка і психологія професійної освіти, 4,

200–209.

ABSTRACT

Klos L. E. The theory and practice of training of future social workers for

health-caring activities at US universities. – Qualifying scientific work published

as a manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences, specialty

13.00.04 «Theory and Methodology of Professional Education». – Institute of

Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of Pedagogical

Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

In the thesis a holistic analysis of the development of social workers’ training

system at US universities for health-caring activities as a subsystem of vocational

education of social work specialists is performed for the first time, its genesis is

traced and periodization is substantiated.

It is substantiated that the professional training of future social workers at US

universities to health-care activities is an interdisciplinary scientific problem that

integrates the ideas of various branches of scientific knowledge (pedagogy,

psychology, sociology, philosophy, social work, health care, bioethics, cultural

studies, political science). It results in a formed integral person of a specialist

professionally competent in the field of health-care activity, ready for an effective

comprehensive solution of clients' problems based on the values of social work in the

context of health and further professional development, self-development.

The principles and fundamental issues that determine functioning and

development of the system of vocational training of social workers for health care

activities in the United States, are grounded.

The didactic principles and organizational conditions for preparation of social

workers for health care activities in the studied country are determined (the structure

19

and content of the curricula, features of practical training and professional growth and

research as their important component, forms, methods, means of training

organization, innovative technology).

The structural-functional model of activity of a specialist of social work in the

field of health in the USA is substantiated; the discovered facts and events are

synthesized, summarized and interpreted and scientifically substantiated, that enable

to formulate regularities and to identify trends in the development of the system of

professional training of social workers in US universities for health-care activities.

The common features and differences in the training of future social workers for

health-caring activities at the universities of the United States and Ukraine at a state,

branch, institutional, organizational levels are revealed.

The possibility of using progressive ideas in the US experience to improve the

system of professional training of social workers to health-caring activity in Ukraine

is substantiated.

The conceptual principles of the theory and practice of social work in the field

of health in the conditions of globalization and the axiological and theoretical

principles of future social workers training for health-care activity in the system of

higher education of the USA are improved.

The theory and practice of professional training of specialists in the social

sphere for health-care activities, interpretation of the meaning of definitions “health-

care activity of a social worker", "professional training of future social workers to

health-care activity", knowledge of the experience of social workers training in US

universities to health-care activities and the impact of international and national

professional organizations on this process, have further development.

The practical significance of the results obtained is the development and

implementation in training of future specialists in social work the educational-

methodical complex, which includes: programs and teaching aids on educational

disciplines: “Introduction to the specialty “Social Work”; “Medical-social bases of

health”, “Social gerontology”, “Sociology of health”, “Technologies of saving health

in the social sphere”, “Health-saving activity in social work”, “Method of social work

teaching”, “Pedagogical practice”, “Practice on the theme of master's qualification

work”; educational encyclopedic dictionary-directory “All about social work”,

20

methodical recommendations for writing qualification papers (bachelors and masters

of social work).

Materials of research, conclusions, positions have an interdisciplinary character

and can be used in the teaching of courses "Social work: foreign experience",

"Technologies of social work", "Comparative pedagogy", "Pedagogy of high school",

etc., for writing scientific papers, books, textbooks for institutions of higher

education, social and socio-pedagogical work technologies, vocational training of

social workers for health-care activities abroad and others.

The results may be useful for heads of higher education institutions and training

programs for social workers in the context of training of future social workers for

health-care activities; for practicing social work specialists, heads of state and public

organizations that provide social services of health-care.

It is established that vocational training of social workers for health care

activities has three educational levels of higher education on the basis of the

paradigm of continuing education in the field of social work, focused on the national

(local) needs and world standards of education and training in the field of social

work, in conditions of strengthening of globalization influences in social sphere,

education and health care. A social worker, prepared for health-care activity, is a

consistent person, a skilled competent specialist capable of addressing health

problems of clients and further professional development.

It is proved that health-care activity in social work in the United States is based

on professional philosophy the "ideology of social work", expressed in the values

crystallized in the process of evolution of social work as a social activity and

profession. The basis of the philosophy of social work in the field of health is the

value of ministering. The concept of service is based on the following basic ideas:

help is value and meaningful when its perspective is clearly understood; the basis

of success of social work in health care is a joint solving of problem with client that

requires active participation and promotes a client’s development; a social worker in

the health care is a "creator" of new ways of solving typical problems; in professional

interference in the social work of health care not only the result is of importance, but

also the process of introducing changes in the situation of the client, so the

relationship between a specialist and a client is also valuable; so that the process and

21

the result of the health-care activity of the social worker were effective, the specialist

himself should be the embodiment of the values on which he relies on professional

activity and demonstrate this through his professional behavior.

The professional training of social workers in US universities for health-care

activities is described in the process of evolution from the end of the 18th century up

to now, six consecutive periods have been identified, each of which has its own

inherent laws. The first period is a volunteer era (the end of the 18th century till the

80s of the 19th century), when the legality of social workers training for health

activities in social needs was recognized as a regularity; the second period is a

primary disemination (1890s till 1920s) the establishment of relationship and

dependence of the training of social workers on health-care activities from the

conditions in which it took place was logical. The third period can be characterised

as strengthening of institutionalization (19301940-ies of the 20th century), marked

with establishment of interdependence between the processes of professional training

and the development of the personality of a specialist, illustrating events during the

economic crisis and the Second World War. The fourth period the completion of

professionalization (5070-ies of the 20th century), we consider the unity of teaching

and learning processes in the training of future social workers for health-care

activities. The fifth Period systematization and new strategies (80-90s of the 20th

century) is characterized by regularity of establishing the relationship between

training, the real cognitive capabilities of students and their personal needs for

professional development. For the sixth period continuous development (the

beginning of the 21st century till nowadays) the regularity of the system

development is considered to be the establishment of interdependence between the

tasks, content, methods and forms of training in the professional training of social

workers for activities in health care at a university.

It is determined that the system of professional training of social workers in US

universities for health-saving activity is formed as an open, flexible, multifunctional,

adaptive structure that covers components that are interrelated and interact with each

other. It ensures its dynamic and forward-looking development. Taking into account

the globalization influences and the revealed patterns of development of the system, it

22

is possible to determine the tendencies of development of professional training of

future social workers in US universities to health-care activities.

It is established that the tendency of the modern period of development of

vocational training of social workers to health-care is activation of programs

development for preparation of health care social workers in the context of

exacerbation of socio-economic problems and socio-political contradictions,

accompanied by increased attention of the American state to training of specialists in

the social sphere. Important tendencies also include diversification, flexibility of

programs in accordance with the demands of education providers and the increased

needs of service users in connection with the effects of globalization processes; an

increase in the number of multicultural, international, global health-care programs in

social work and research in the context of the global deterioration of human health;

an increase in public request for training of social workers for health sector at all

levels of practice with recognition of the problem of global health degradation, the

issue of the right to equal and equitable access to health resources, the basic issue of

the social work practice in the world.

The important trends in the development of the system of social workers vocational

training at US universities to health-care activities are increasing the number of

interdisciplinary programs in response to the increased activity of social workers in the

work of interdisciplinary health teams; introduction of innovative approaches and

methods of training (transdisciplinary training of specialists); an increase in the "weight"

of student research in the preparation for health care activity; increasing of the value of

reorientation of training specialists to health activities; reorientation of the preparation of

a social worker for health care from an adaptive person to an active participant in

situations of social change in rapidly changing conditions.

The common features and differences in the training of future social workers in

health care at the universities of the USA and Ukraine are revealed. Similarity is

observed in the structure of training systems. In particular, it concerns types of

institutions, requirements for their resource support, higher education levels,

educational and scientific programs built on the basis of a competent approach,

duration of training at different educational levels, assessment of the quality of

training on the achieved competencies, practical component of training, the direction

23

of preparation to form a harmonious creative person, training standards as criteria of

the achieved level of competence, comprehensive assessment of the quality of

training, certification of applicants using quantitative indicators of quality

measurement; participants in the educational process, special opportunities for the

training of persons with disabilities.

The differences in training of future social workers for health-care at the

universities of the United States and Ukraine at a state, branch, institutional,

organizational levels of the system's functioning are determined. The key difference

is the incompleteness of formation of the necessary interconnections between the

components of the preparation system of social workers for health-care activity in

Ukraine. The obtained results of the comparison, as well as the revealed patterns and

established trends of development, allowed us to justify the possibility of using

progressive ideas in the US experience to improve the system of vocational training

of social workers to health-care activities in Ukraine at the state, branch, institutional,

university levels; their implementation should be carried out in the following

directions: conceptual, political-legal, organizational and managerial, educational-

methodical and information-health-caring.

Key words: professional training, future social workers, health-caring activities,

educational programs, curricula, standards for professional training, continuing

education, globalization, professional organizations, USA, social determinants of

health, health care social work.

List of published works on the topic of the dissertation

Scientific works in which the main scientific results of the research are

published

1. Klos, L. (2017). Professional training of future social workers for health-care

activities at US universities: theory and practice. Lviv: Lviv Polytechnic.

2. Klos, L. (2008). Professional adaptation of students of the specialty "social

work". In Vasyanovich G. (ed.), Psychological and pedagogical bases of professional

adaptation of future specialists (pp. 74-112). Lviv: SPOL.

3. Klos, L., Mykytenko, N. (2005). Introduction to practical social work (on the

example of studying the experience of Ukraine and Canada). Lviv: Lviv Polytechnic.

24

4. Klos, L., Hayduk, N., Stavkova, S. & Belyaeva, C. (2007). Social work:

practical training of students at the educational-qualification level "Bachelor". Lviv:

Lviv Polytechnic.

5. Klos, L. (2015). Technologies of health care in the social sphere. Lviv: Lviv

Polytechnic.

6 Klos, L. (2004). Medical and social aspects of training of social workers in

vocational education institutions. Pedagogics and Psychology of Professional

Education, 2, 144-152.

7 Klos, L. (2005). Some features of the professional training of social workers

for working with the elderly. Scientific herald of Chernivtsi University. Pedagogy

and psychology, 224, 62-66.

8 Klos, L., Kochmarskaya, O. (2005). Features of social pedagogical work with

minor mothers: experience, problems, perspectives. Pedagogy and Psychology of

Professional Education, 5, 161-173.

9. Klos, L. (2006). The current state of social work with elderly people in

Ukraine. Pedagogics and Psychology of Professional Education, 2, 83-96.

10. Klos, L., Mykytenko, N. (2006). Relevance of the course "Fundamentals of

interpersonal communication" in the functioning of a small educational group.

Scientific herald of Chernivtsi University. Philosophy, 309-310, 302-307.

11. Klos, L. (2008). Practical training as a factor for professional adaptation and

professional development of future social workers. Social technologies: actual

problems of theory and practice, 38, 218-223.

12. Klos, L. (2009). The value of social and medical services in the social

support of a child with behavioral disorders. Scientific herald of Chernivtsi

University. Pedagogics and Psychology, 447-448, 178-183.

13. Klos, L. (2009). Didactic features of social and medical components of

vocational training of social work specialists. Scientific Notes of the Nizhin State

University named after Mykola Gogol, 6, 2, 92-97.

14. Klos, L. (2009). Health-care technologies in social work: the problem of

training future professionals. Visnyk of Lviv State University of Life Safety, 3, 226-230.

15. Klos, L. (2009). The meaning of "Methods of Social Work teaching" in the

training of future social workers. Visnyk of Lviv University, 4 (25), 201-208.

25

16. Klos, L. (2011). Activities of specialists in social work aimed at health care

in the Russian Federation. Visnyk of the Lviv State University of Life and Health

Safety, 5, 2, 117-125.

17. Klos, L. (2012). Health-caring activity of social workers: training experience

in the countries of North America and Europe. Pedagogical Sciences: Theory,

History, Innovative Technologies, 2, 93-102.

18. Klos, L. (2012). Preparation of future social workers for healthcare-saving

activity: value measurement. Scientific notes of the Nizhyn State University named

after Mykola Gogol, 6, 2, 174-179.

19. Klos, L. (2013). The practical component of the training of future social

workers to health-caring activities. Visnyk of the Lviv State University of Life

Sciences, 8, 222-232.

20. Klos, L. (2013). Formation of the personality of a future social worker in the

process of preparing for health care activity. Social Work in Ukraine: Theory and

Practice, 3-4, 39-48.

21. Klos, L., Falasenidi, T. (2014). Features of the psychological and

pedagogical characteristics of a junior schoolboy - a prerequisite for the

differentiation of pedagogical support. Scientific notes of the Nizhyn State University

named after Mykola Gogol, 3, 44-50.

22. Klos, L., Falasenidi, T. (2014). Individual plan for teaching children with

hyperactive disorder in secondary schools in the United States. Pedagogical

Education: Theory and Practice, 1 (16), 52-58.

23. Klos, L. (2015). On the issue of preparing future social workers for health-

caring activities. Pedagogy and Psychology of Professional Education, 1-2, 136-156.

24. Klos, L. (2016). Educational program of a master's degree in "Social

work" specialty in the context of health-caring activity of a specialist. Visnyk of the

Lviv State University of Life Safety, 1, 249-260.

25. Klos, L. (2017). Preparation of future social workers for health-care activity:

methodical aspects. Pedagogical theory and practice, 1 (6), 233-277.

26. Klos, L. (2012). Social and medical services in social work with families and

children in Ukraine. Selected problems of help and support in solving problems of

people of different ages, 2, 115-128.

26

27. Klos, L. (2013). Approaching Diversity Issues from the Health Perspective.

Diversity and Respect: A Problem of Perception in the Global Agenda for Social

Work. Internationale Sozialarbeit, 9, 83-96.

28. Klos, L. (2017). Standards of practice and professional training of social

workers in the United States for health-care activities. Yearbook of Varna University

of Management, X, 173-180.

29. Klos, L. (2016). Health-caring activities of social workers: from practical

model to professional development. Social Work and Education, 3, 2, 9-19.

30. Klos, L. (2017). Aspects of professionalization of social work in healthcare

in the USA and Ukraine. Bulletin of the University of Cherkasy, 8, 47-55.

31. Klos, L. (2017). Professionalisation aspects of social work in the health field

in the United States and Ukraine. Social Work and Education, 1 (4), 8-21.

32. Klos, L., Hayduk, N., & Kurlyak, I. (2004). Requirements for writing and

finalizing diploma works: methodical instructions for students of "Social work"

specialty. Lviv: Lviv Polytechnic.

33. Klos, L., Kurlyak, I., Stavkov, S., & Fleggerti, M. (2004). Methodical

recommendations for studying the course "Interpersonal communication" (first level)

for students of "Social work" specialty. Lviv: Lviv Polytechnic.

34. Klos, L. (Inc.). (2006). Social Gerontology. Lviv: Lviv Polytechnic.

35. Klos, L. (2006). Social work in health care institutions: guidelines for

students of the specialty "Social work" at the educational and qualification Master’s

degree. Lviv: Lviv Polytechnic.

36. Klos, L. (2006). Social work in health care institutions: a summary of

lectures for students of the specialty "Social Work" at the educational qualification

level of the Master. Lviv: Lviv Polytechnic.

37. Klos, L. (2007). Methodology of social work teaching. In Klimanska L. D.

(Ed.), Methodology of Social Work Teaching : Methodological Instructions for the

Study of Master's Program Courses (pp.