2

Мета: Організація оперативно-чергової служби в підрозділах місцевої пожежної

охорони на територіях Шишацької та Білоцерківської обєднаних територіальних громад Полтавської області з виконанням функцій управління місцевою ланкою єдиної державної системи цивільного захисту, оперативного доведення сигналів управління та оповіщення із залученням коштів міжнародної технічної допомоги.

Завдання: 1. Створення умов для безпечної життєдіяльності населення Шишацької та

Білоцерківської об’єднаних територіальних громад Полтавської області. 2. Запровадження ефективної системи оперативного управління місцевою

ланкою ЄДС ЦЗ на базі оперативно-чергової служби підрозділу місцевої пожежної охорони.

3. Забезпечення здійснення комплексу заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, своєчасного реагування і ліквідації їх наслідків, захисту населення і територій в інтересах кожної людини.

Місце проведення: Адміністративна територія Шишацької об’єднаної селищної територіальної

громади Шишацького району Полтавської області (смт Шишаки) та Білоцерківської об’єднаної сільської територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області (с. Білоцерківка). Полтавської області

Склад учасників (виконавців): Об’єднані територіальні громади; Управління з питань цивільного захисту

Полтавської обласної державної адміністрації; Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій облдержадміністрації; Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації; Офіс реформ Полтавської обласної державної адміністрації; керівники хімічно небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки; Управління архітектури та містобудування ОДА; ГУ ДСНС України у Полтавській області; Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (НМЦ ЦЗ та БЖД) Полтавської області; Шишацька та Великобагачанська РДА.

Час (терміни) проведення: Серпень 2016 року – грудень 2017 року.

Вступна частина

Устрій держави є жорстко централізованим і в умовах сьогодення не завжди здатен до гнучкого та оперативного вирішення соціально-гуманітарних, матеріально-технічних питань, питань безпеки, тощо.

Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області підлягає реформуванню. На виконання Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», а також Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р.

3

18 червня 2014 року Полтавська обласна рада схвалила проект перспективного плану формування територій 57 нових спроможних територіальних громад, визначено потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 994-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2015 р. № 1281-р).

У відповідності до положень основного Закону України – Конституції, людина, її життя і здоров’я та безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обов’язок держави – захищати життя людини.

Важливим напрямком діяльності органів місцевого самоврядування новостворених територіальних громад є забезпечення цивільного захисту населення та територій, захист навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагування на них, забезпечення функціонування підсистем єдиної державної системи цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, Кодекс цивільного захисту України (далі – Кодекс), інші закони, акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Держава як гарант цього права створює і розвиває Єдину державну систему цивільного захисту (далі – ЄДС ЦЗ) – сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Органи управління цивільного захисту – органи виконавчої влади, виконавчі органи рад та їх структурні підрозділи, призначені для безпосереднього керівництва діяльністю у сфері цивільного захисту відповідно до компетенції.

Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та особливий період, являє собою систему організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, добровільних рятувальних формувань з метою запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, що загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Небезпечні чинники, які наразі мають місце в Полтавській області, потребують індивідуального розгляду. Широкий спектр проблем, які притаманні тим чи іншим населеним пунктам області, не дозволяє повною мірою централізовано реагувати на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, зберігаючи високий рівень оперативності та якості вжитих заходів.

Відповідно до законодавства громадяни України мають право на захист свого життя й здоров'я від наслідків аварій, пожеж, стихійних лих та на вимогу від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності й господарювання гарантій по забезпеченню його реалізації. Держава як гарант цього права здійснює

4

захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного й військового характеру.

З огляду на вищевикладене пропонуються наступні напрямки проведення

реформування: 1. Визначення завдань та повноважень системи цивільного захисту

громади. 2. Організація місцевої пожежної охорони на території Шишацької та

Білоцерківської об’єднаних територіальних громад. Визначення структури місцевого пожежно-рятувального підрозділу громади.

3. Матеріально-технічне забезпечення місцевих пожежно-рятувальних підрозділів.

4. Організація диспетчерської служби в підрозділах місцевої пожежної охорони на територіях Шишацької та Білоцерківської обєднаних територіальних громад Полтавської області з виконанням функцій управління місцевою ланкою єдиної державної системи цивільного захисту з можливістю оперативного доведення сигналів управління та оповіщення.

5. Організація оповіщення населення, що знаходиться на території Шишацької та Білоцерківської обєднаних територіальних громад Полтавської області, де можливе виникнення чи виникла НС.

6. Організація реагування на можливі надзвичайні ситуації на рівні громади. Залучення сил та засобів до реагування на надзвичайні ситуації та взаємодія з територіальними підрозділами Державної Служби України з надзвичайних ситуацій. Підготовка договорів співпраці Білоцерківської та Шишацької територіальних громад щодо реагування на пожежі та надзвичайні ситуації на території населених пунктів розташованих за межами громад. Перспектива створення добровільної пожежної охорони

7. Організація підготовки проектів регіонального розвитку територіальних громад по організації створення та утримання місцевої пожежної охорони, а також залучення коштів міжнародної технічної допомоги.

8. Деякі питання щодо соціальної захищеності працівників місцевої пожежної охорони.

Аналіз техногенного навантаження територій громад, які реформуються

Шишацька об’єднана селищна територіальна громада:

Шишацька територіальна громада Населення: близько 18195. чол. У складі об’єднаної територіальної громади входять: 63 населених пункти, сільських рад – 11 (Баранівська, Великоперевізька, Великобузівська, Воскобійницька, Гоголівська, Жоржівська, Ковердинобалківська, Куйбишевська, Михайликівська, Пришибська, Сагайдацька). Площа території спроможної територіальної громади 608 кв. кілометрів

Шишацька об’єднана селищна територіальна громада знаходиться на вододільному плато між річками Говтва і Псьол в середині Придніпровської

5

Лівобережної низовини. Поверхня – слабо хвиляста рівнина, порізана балками та ярами, полого підвищена на північний схід до 170 – 190 метрів над рівнем моря. Рельєф відрізняється різноманітністю, наявністю добре виражених висот, стрімких схилів і рівних ділянок заплави, ярів та балок. Переважаючі ґрунти: темно-сірі суглинкові, лучні-суглинкова на між балочних пологих схилах.

Половина території громади – антропогенні , окультурені ландшафти - рілля,

населені пункти, шляхи, інженерні комунікації, ставки та інше. Мають місце, хоч і незначні за площею порушені території – кар’єри по видобутку сировини цегельного заводу, піщаних кар’єрів та місць дії зсувних процесів (в основному по лівому березі р.Псьол). На території району протікає річка (Псьол) загальною довжиною берегової лінії 36 км, русло р.Говтва заболочене. Площа земель зайнятих водними об’єктами становить 250 га. Площа сільсько-господарських угідь становить 55,706 тис. га.

По території громади проходить залізниця довжиною 8 км. та автомобільні дороги державного значення:

-Регіональна автодорога державного значення – Р-42 Лубни-Миргород-Опішня; -Територіальна автодорога державного значення – Т 1720 Шишаки – Поділ; -Територіальна автодорога державного значення – Т 1733 В.Перевіз – Балясне.

На території громади розташовано: - розташовано 19 потенційно небезпечних об’єктів: 1. Автоматична газорозподільна станція «Пришиб» Диканського ЛВУМГ УМГ

«Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Шишацький район, с.Пришиб. Юридична особа - смт.Диканька, вул.Газовиків, 65.

2. Шишацька виробнича дільниця №1 ТОВ «Гадячсир». Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Заводська, 1. Юридична особа – м.Гадяч, вул.Будька, 47.

3. АЗС №16/062 Полтавського відділення ПАТ «Укрнафта». Шишацький район, смт.Шишаки, пров.Вершина, 16. Юридична особа особа - м. Київ, проспект Нестерівський, 3/5.

4. ТОВ «Пасіпол». Шишацький район, с.Сагайдак. Юридична особа - Шишацький район, с. Сагайдак.

5. Газорегулюючий пункт №10 Диканського РГППАТ «Полтавагаз». Шишацький район, с.Сагайдак. Юридична особа - м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

6. Газорегулюючий пункт №9 Диканського РГППАТ «Полтавагаз». Шишацький район, с.Гоголеве. Юридична особа: м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

7. Газорегулюючий пункт №17 Диканського РГППАТ «Полтавагаз». Шишацький район, с.Велика Бузова. Юридична особа: м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

8. Газорегулюючий пункт №16 Диканського РГППАТ «Полтавагаз». Шишацький район, с.Великий Перевіз. Юридична особа - м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

9. Газорегулюючий пункт №1 Диканського РГП ПАТ «Полтавагаз». Шишацький район, смт.Шишаки, вул. Небесної сотні. Юридична особа - м.Полтава, вул.Олеся Гончара, 2.

6

10. Газорегулюючий пункт №2 Диканського РГП ПАТ «Полтавагаз». Шишацький район, смт.Шишаки, вул.Легейди. Юридична особа - м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

11.Шишацька гідроелектростанція ТОВ «Будівельно-транспортна компанія «ЕДЕЛЬВЕЙС». Шишацький район, смт.Шишаки, вул.ГЕС, 3. Юридична особа - м.Київ, вул.Васильківська, 1.

12. АЗС №31 ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна». Шишацький район, смт.Шишаки, вул. Кирила Осьмака, 156. Юридична особа - м.Полтава, вул.Половка, 62.

13. АЗК №14 ПВГП «Автотранс». Шишацький район, смт.Шишаки, вул. Кирила Осьмака, 4. Юридична особа - м.Полтава, вул.Кагамлика, 35.

14. Нафтогазозамірна сепараційна установка Сагайдацького родовища ЦВНГ-4 НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ»Укрнафта». Шишацький район, 0,5 км. від с.Сагайдак. Юридична особа - м.Полтава, вул.Монастирська, 12.

15. УППГ Гоголівського родовища ЦВНГ-4 НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Шишацький район, 1 км. від с.Гоголеве. Юридична особа - м.Полтава, вул.Монастирська, 12.

16. Газорегулюючий пункт №5 Диканського РГП ПАТ «Полтавагаз». Шишацький район, смт.Шишаки, вул.С.Петлюри. Юридична особа - м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

17. Газорегулюючий пункт №6 Диканського РГП ПАТ «Полтавагаз». Шишацький район, с.Пришиб. Юридична особа - м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2.

18. ПрАТ «Полтавське ХПП», дільниця Сагайдак. Шишацький район, с.Сагайдак. Юридична особа - м.Полтава, вул. Рибчанська, 31.

19. АГЗП №17 ПВГП «Автотранс». Шишацький район, с.Гоголеве. Юридична особа - м.Полтава, вул.Кагамлика, 35.

- 4 обєкти підвищеної небезпеки: 1. Цех видобутку нафти і газу №4, об’єкт №33 НГВУ «Полтаванафтогаз».

Шишацький район, с.Гоголево. 2. АЗС №16/044 ПАТ “Укрнафта” . Шишацький район, смт.Шишаки,

вул.Вершина, 16. 3. Шишацьке відділення ТОВ “Гадячсир” . Шишацький район,

смт.Шишаки‚ вул.Заводська‚ 1. 4. Автогазозаправний пункт ПВГП «Автотранс». Шишацький район

с. Гоголове, вул.Лева Вайнгорта.

-хімічно-небезпечні об’єкти – 2 од.: 1. Шишацька виробнича дільниця ТОВ «Гадячсир»: у виробництві використовується аміак (максимально можлива кількість – 10,325 т., в одиничній максимальній ємності – 1,681 т.) глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря – 0,433 км; у зоні можливого хімічного забруднення мешкає 107 чол.; у прогнозованій зоні хімічного забруднення мешкає 6 чол.; до зон хімічного забруднення потрапляють – житлові будинки, частина автодороги. 2. НГЗСУ Сагайдак ЦВНГ-4 НГВУ «Полтаванафтогаз»,с.Сагайдак у виробництві використовується етилмеркаптан.

7

- котельні - 13; - радіаційно небезпечні об’єкти - Шишацька ЦРЛ. - проходять магістральні газопроводи ЛВ УМГ “Київтрансгаз” в кількості 5 шт., трубопроводи газо промислового управління “Полтавагазвидобування” в кількості 5 шт., а також газопроводи високого (168км.), середнього (100,5 км.) та низького (240,3км.) тиску.

В зону підтоплення потрапляє 2 населені пункти з площею підтоплення 0.5 кв. км.

Карта-схема меж Шишацької об’єднаної селищної територіальної громади наведена в додатку 1.

Аналіз по надзвичайним подіям за 2011 – 2015 роки та пожежам за 2005 – 2015 роки За період з 2011 року по 31.03.2016 року на території Шишацької об’єднаної

селищної територіальної громади виникло 244 надзвичайні події, на яких загинула 31 особа, із них 2 дітей та отримали травми 73 особи, із них 10 дітей. 3 особи, із них 1 дитина були врятовані.

За характером надзвичайні події розподілилися наступним чином: техногенного характеру – 224, природного – 7 та соціального – 13.

Впродовж останніх п’яти років на території Шишацької об’єднаної селищної територіальної громади сталися такі надзвичайні події:

- дорожньо-транспортні пригоди – 57 випадків, на яких загинуло 18 осіб, із них 1 дитина, та 60 осіб, із них 7 дітей, отримали травми;

- пожежі – 165 випадків, на яких 5 людей загинуло, із них 1 дитина та 4 особи, із них 1 дитина отримали травми. 2 людей, із них 1 дитина були врятовані;

- виявлення вибухонебезпечних предметів часів ВВВ – 2 випадки; - лісові пожежі – 5 випадків, якими знищено 1,95 га лісу; - отруєння людей токсичними або іншими речовинами – 2 випадки, на яких постраждало 5 осіб;

- нещасні випадки з людьми під час виконання трудових обов’язків – 1 випадок, 1 людина травмована;

- нещасні випадки з людьми на воді – 6, на яких 6 людей загинуло; - інші нещасні випадки 6 – загинуло 2 особи, отримали травми 3 особи, із них

2 дитини. Найбільша кількість ДТП трапилося в центральній частині території об’єднаної

територіальної громади поблизу Шишак – 32 випадки. В південно - західній частині 12 ДТП, північно - східній частині – 8 випадків.

Аналіз пожеж за останні 10 років Впродовж 2005 – 2015 років на території Шишацької об’єднаної селищної

територіальної громади виникло 277 пожеж, якими нанесено збитків на суму 3 млн. 958 тис. грн. На пожежах загинуло 23 особи із них 2 дітей. Білоцерківська об’єднана сільська територіальна громада: Населення громади: 4921 чол. В склад об’єднаної територіальної громади входять - 17 населених пунктів. Площа території спроможної територіальної громади, 200 км2

8

Загальна характеристика. Територія належить до класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів. Більшість ландшафтів відносяться до лісостепового типу, і лише на південному сході-до степового типу, північно-степового типу. У зв’язку з високим рівнем сільськогосподарської діяльності, природні ландшафти не збереглися і тому переважають антропогени. В їх структурі переважають сільськогосподарський тип ландшафтів (76,2%).Місцевість являє собою рівнину, розділену річковими долинами і ярами. Ґрунти переважно суглинисті.

По території громади проходить автомобільний шлях державного значення: М-03 Київ-Харків-Довжанський

На території громади розташовано: - об’єкти підвищеної небезпеки - 2: 1. АЗС №15 ТОВ «Татнефть-АЗС-Україна», с. Красногорівка

Великобагачанський район; 2. АГЗП ПВГП «Автотранс», с.Красногорівка вул.Гоголя,

2, Великобагачанський район;

- потенційно небезпечні обєкти - 5: 1. ПАТ «Білоцерківська агропромислова група», Великобагачанський район,

с.Білоцерківка. Юридична особа - Великобагачанський район, с.Білоцерківка; 2. АЗС та АГЗП ТОВ «Гарант-експрес», Великобагачанський район,

с.Поділ, вул. Дружби, 70. Юридична особа - Харківська область, м.Чугуїв, вул. Яблучна, 141;

3. Газорегулюючий пункт Великобагачанського УЕГГ ПАТ «Полтавагаз», Великобагачанський район, с.Поділ. Юридична особа м.Полтава, вул. Олеся Гончара, 2;

4. АГЗС ПП «Мальцев М. Г.» Великобагачанський район, с.Красногорівка. Юридична особа – м. Миргород, вул. Хорольська, 44;

5. АГЗП №20 ПВГП «Автотранс», Великобагачанський район, с.Красногорівка. Юридична особа – м.Полтава, вул.Кагамлика, 35;

- теплові пункти – 9. В зону підтоплення потрапляє 1 населений пункт (14 садиб в яких проживає

52 громадянина). Карта схема меж Білоцерківської об’єднаної сільської територіальної

громади наведена в додатку 2.

Аналіз по надзвичайним подіям за останні 5 років розподілился наступним чином:

- дорожньо-транспортні пригоди – 18 випадків, на яких загинуло 7 осіб, із них 1 дитина, 9 отримали травми, 7 людей врятовано;

- пожежі – 37 випадків, на яких 12 людей загинуло, із них 1 дитина, отримали травми. 2 людей, із них 1 дитина, були врятовані 2;

- лісові пожежі – 6 випадків, вигоріло 22,4 га лісу; - аварії на газопроводі систем газопостачання та газифікації – 1 випадок; - сильний вітер (швидкість вітру 25м/с і більше) – 1 випадок;

9

- нещасні випадки з людьми на воді – 11 випадків, на яких 12 людей загинуло. В с. Білоцерківка сталося 7 пожеж та 2 ДТП. В с. Дзюбівщина сталася 1 пожежа. В с. Коноплянка сталося 3 пожежі та 3 ДТП. В с. Красногорівка сталося 2 пожежі, 3 ДТП та 1 інший нещасний випадок. В с. Лугове сталося 3 пожежі та 1 ДТП. В с. Морозівщина сталася 1 пожежа. В с. Сидорівщина сталося 4 пожежі та 1 ДТП. В с. Балаклія сталося 6 пожеж та 1 ДТП. В с. Бірки сталося 5 пожеж та 1 інший нещасний випадок. В с.Поділ сталося 1 пожежа та 6 ДТП. В с. Огирівка сталося 4 пожежі та 1 ДТП.

1. Завдання та повноваження системи цивільного захисту громади.

Повноваження, у сфері цивільного захисту, органів місцевого самоврядування (рад об’єднаних громад) визначені Кодексом цивільного захисту України додаток 3.

Одним із основних принципів цивільного захисту є пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян, який виконується тільки за умов оперативного реагування підрозділів цивільного захисту (не залежно від форми підпорядкування) на надзвичайні ситуації та події.

2. Організація місцевої пожежної охорони на території Шишацької та

Білоцерківської об’єднаних територіальних громад. Для вирішення проблеми з організацією пожежогасіння в сільській місцевості

постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №202 (на даний час втратила чинність) було затверджене Положення про місцеву пожежну охорону, яким передбачалося, що місцева пожежна охорона (далі – МПО) створюється органами виконавчої влади для забезпечення пожежної безпеки.

Необхідність створення та належного матеріально-технічного забезпечення підрозділів місцевої пожежної охорони, забезпечення їх підготовленими та кваліфікованими працівниками, організацію надійного радіозв’язку між ними та підрозділами ДСНС, ПСО для оперативного управління, виклику в разі необхідності медичної, енергетичної, газової служби чи допомоги іншого пожежного підрозділу підтверджують сухі статистичні дані, за якими, на превеликий жаль, стоїть втрачене людське життя, майно та будинки.

З 01 липня 2013 року введений в дію Кодекс цивільного захисту України, яким покладено на сільські, селищні ради утворення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони у селах, селищах, де вони відсутні. Цим же Кодексом та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №564 «Про затвердження порядку функціонування добровільної пожежної охорони» визначено утворення, за рішенням територіальних громад та керівників суб’єктів господарювання, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони. До складу місцевої пожежної охорони входять місцеві пожежні команди, загони місцевої пожежної охорони та протипожежні об’єднання громадян, які є невоєнізованими протипожежними

10

формуваннями протипожежної служби цивільного захисту. Підрозділи місцевої пожежної охорони входять до складу гарнізону пожежної охорони і перебувають в оперативному підпорядкуванні начальника гарнізону служби цивільного захисту.

На сьогоднішній день існують вимоги щодо радіусу обслуговування одним державним пожежно-рятувальним підрозділом (від 2 до 4 км), кількості та типу пожежних автомобілів для пожежного депо в населеному пункті в залежності від кількості населення з урахуванням державних будівельних норм, також встановлені нормативи прибуття державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) до місця виклику, які застосовуються для визначення місць розташування пожежних депо. Визначено, що нормативи прибуття державних пожежно-рятувальних підрозділів до місця виклику не повинні перевищувати: на території міст - 10 хвилин; у населених пунктах за межами міста - 20 хвилин. З урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей та стану доріг нормативи прибуття можуть бути перевищені, але не більше ніж на 5 хвилин, що встановлює район виїзду державного пожежно-рятувального підрозділу практично в межах населеного пункту – місця його дислокації.

У селах, селищах, де немає пожежно-рятувальних підрозділів, сільські та селищні ради за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, мають утворювати пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони. Отже, даною нормою встановлено обов’язок створення пожежної частини практично в кожному селі, селищі.

Якщо в населеному пункті, розташованому на відповідній території та з’єднаному з іншими населеними пунктами під’ їзними шляхами загального користування, утворено пожежно-рятувальний підрозділ для забезпечення місцевої пожежної охорони, який здатний виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів, де немає таких підрозділів, у відповідних місцевих бюджетах можуть передбачатися видатки на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, пропонується створити підрозділ місцевої пожежної охорони (МПО) як комунальну установу або комунальне підприємство, положення про місцеву пожежну охорону подати, відповідно до законодавства, на погодження до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Як один із можливих, розглянути варіант покладання на начальника МПО функцій фахівця з питань цивільного захисту (замість введення окремої посади в штат виконавчого органу ради), створення в структурі МПО (схема додається) диспетчерської служби в складі 4 осіб для цілодобового позмінного чергування з покладанням на цю службу окремих функцій управління місцевою ланкою єдиної державної системи цивільного захисту та 4 відділень зі штатною чисельністю 3 особи кожне. Створений у відповідності до запропонованої структури підрозділ місцевої пожежної охорони буде здатним реагувати на надзвичайні ситуації та небезпечні події в межах зони відповідальності. Пропонуєма структура місцевого пожежно-рятувального підрозділу громади та типовий перелік приміщень наведена в додатку 4.

11

Для високоякісного та ефективного виконання завдань за призначенням враховуючи цілодобове чергування пожежно-рятувальної команди згідно Кодексу Законів про Працю України чергування змін ведеться за графіком доба через троє, і у зв’язку із цим необхідно організувати роботу по добового чергування чотирьох змін.

Особовий склад створених місцевих пожежно-рятувальних підрозділів повинен пройти відповідне навчання в навчально-методичних центрах ДСНС України та атестуватись на здатність виконувати пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні роботи. Після чого підрозділ місцевої пожежної команди атестувати як аварійно-рятувальну службу. В такій формі місцева пожежна команда буде спроможна самостійно виконувати завдання за призначенням на відповідній території у взаємодії із підрозділами ДСНС України.

3. Матеріально-технічне забезпечення місцевих пожежно-рятувальних

підрозділів.

Оснащення пожежно-рятувальних підрозділів (команд) місцевої, добровільної пожежної охорони має забезпечити виконання покладених завдань та захист особового складу МПК.

На пожежних та аварійно-рятувальних автомобілях підрозділів, у яких організовано ГДЗС і на озброєння особового складу введені апарати захисту органів дихання і зору, повинні знаходитись захисні апарати чергової зміни і додатково один резервний апарат на ланку ГДЗС. До кожного захисного апарату на стисненому кисні також додаються резервні балони.

Має передбачатися комплект діелектричного інструменту до якого входять: ножиці з діелектричними рукоятками для різання електричного дроту; боти діелектричні; рукавиці діелектричні; килимок діелектричний.

У кожному підрозділі необхідні для особового складу чергової зміни костюми захисні хімічні, які вивозяться у разі виникнення пожежі або аварії на хімічно-небезпечному об’єкті.

В підрозділах, в районі виїзду яких знаходяться водні об’єкти, пожежні автомобілі (при відсутності спеціальних автомобілів) додатково комплектуються обладнанням, що вивозиться у разі виникнення надзвичайної ситуації (події) на водних об’єктах: рятувальним кругом з мотузкою; рятівними жилетами; рятувальним повітряним рукавом; гумовим човном тощо.

Місцеві пожежно-рятувальні підрозділи забезпечуються пожежним автомобілем або пристосованою для цілей пожежогасіння технікою та оснащуються згідно рекомендованого табеля додаток 5.

4. Організація диспетчерської служби в підрозділах місцевої пожежної

охорони на територіях Шишацької та Білоцерківської обєднаних територіальних громад Полтавської області з виконанням функцій

управління місцевою ланкою єдиної державної системи цивільного захисту з можливістю оперативного доведення сигналів управління та оповіщення.

Пропонуєма структура та схема організації диспетчерської служби та типовий

порядок забезпечення радіо та дротовим зв’язком

12

пожежно-рятувального підрозділу (команди) місцевої, добровільної пожежної охорони наведена в додатку 6.

5. Організація оповіщення населення, що знаходиться на території Шишацької та Білоцерківської обєднаних територіальних громад Полтавської області, де можливе виникнення чи виникла НС.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації здійснюється з використанням усіх систем оповіщення, мережі зв'язку, засобів радіомовлення і телебачення із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС. Відповідальність за оповіщення і своєчасне, повне та об'єктивне інформування про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади. Оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації і порядок подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими) службами органів управління територіальних підсистем Системи, розташованих на територіях, де існує загроза виникнення або впливу наслідків надзвичайної ситуації, шляхом передачі через засоби масової інформації повідомлень про обстановку, що склалася, і необхідні дії.

Необхідно провести аналіз стану існуючих систем оповіщення (централізованих, локальних та об’єктових), їх спроможності щодо своєчасного оповіщення населення Білоцерківської та Шишацької об’єднаних територіальних громад. Визначити доцільність модернізації або впровадження нових систем оповіщення.

Пропонується створення оперативно-чергової служби в підрозділах місцевої пожежної охорони на територіях Шишацької та Білоцерківської обєднаних територіальних громад Полтавської області з виконанням функцій оперативного управління місцевою ланкою єдиної державної системи цивільного захисту з можливістю оперативного доведення сигналів управління та оповіщення.

6. Організація реагування на можливі надзвичайні ситуації на рівні об’єднаних територіальних громад. Залучення сил та засобів до

реагування на надзвичайні ситуації та взаємодія з територіальними підрозділами Державної Служби України з надзвичайних ситуацій.

Одним із основних принципів цивільного захисту є пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян, який виконується тільки за умов оперативного реагування підрозділів цивільного захисту (не залежно від форми підпорядкування) на надзвичайні ситуації та події.

Взявши за приклад територію Полтавської області можна зазначити, що наявна кількість пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів, які виконують функції щодо гасіння пожеж, ліквідації та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій і подій, проведення аварійно-пожежно-рятувальних робіт тощо, не відповідає існуючим нормам, які регламентують радіус виїзду, та набагато, в деяких районах області, його перевищує. Виходячи з цього, як пропозиція для поліпшення такого становища, є створення місцевих пожежних команд та добровільної пожежної охорони.

13

Разом з тим, через недостатнє фінансування заходів, спрямованих на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період без створення достатньої кількості відповідних сил та засобів, а також умов належного їх функціонування, виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру.

У 2014 році в Державі розпочалися процеси пов’язані з децентралізацією влади, проводиться реформа місцевого самоврядування з передачею більшості повноважень і ресурсів на рівень територіальних громад. Зазначені реформи створюють перед органами виконавчої влади перелік завдань, які необхідно вирішувати комплексно, насамперед шляхом створення місцевої пожежної охорони в населених пунктах, де відсутні підрозділів ДСНС, для забезпечення пожежної безпеки та проведення аварійно-рятувальних робіт.

Відомості щодо наявності на території громади

пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, місцевої пожежної команди

№ з/п Найменування громади

Наявність на території громади підрозділу

ДСНС України

Наявність на території громади підрозділу МПО

Населений пункт громади, де необхідно створити МПО

1.

Білоцерківська об’єднана сільська

територіальна громада Великобагачанського

району Полтавської області

(с Білоцерківка).

- - с.Білоцерківка

2.

Шишацька об’єднана селищна територіальна громада Шишацького району Полтавської області (смт Шишаки);

ДПРП-3 (смт Шишаки, вул. Кирила Осьмака,19)

смт Шишаки с.Сагайдак с.Михайлики

Залучення підрозділів ДСНС України і місцевої пожежної команди буде

зазначене узгодженими планами залучення сил та засобів на території громад. Місцева пожежна охорона буде спрямовуватися до дій за призначенням відповідно до виклику, який надійде за телефоном від громадян (підприємств, організацій), або за направленням підрозділом ДСНС України, у відповідності до територіальної наближеності до місця пригоди. Інформаційна взаємодія та надання будь якої інформації від місцевої пожежної охорони буде здійснюватись через територіальні підрозділи ДСНС України та оперативно-координаційний центр Головного управління.

Схема взаємодії підрозділів ДСНС України, керівництва територіальних

громад та місцевих пожежно-рятувальних частин наведена в додатку 7.

14

Підготовка договорів співпраці Білоцерківської та Шишацької територіальних громад щодо реагування на пожежі та надзвичайні ситуації на території населених пунктів розташованих за межами громад.

Перспектива створення добровільної пожежної охорони.

З метою здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків на них, гасіння пожеж, рятування людей, а також надання допомоги у ліквідації інших надзвичайних ситуацій на території громад, що пропонується утворити відповідно до Перспективного плану формування територій громад, за рішенням територіальних громад, а також керівників суб’єктів господарювання можуть утворюватися пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони.

Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони утворюються

незалежно від кількості існуючих підрозділів державної, відомчої чи місцевої пожежної охорони з числа жителів відповідного населеного пункту або пунктів.

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної

охорони здійснюється за рахунок коштів територіальних Громад та коштів суб'єктів господарювання, а також членських внесків, дотацій, прибутку від провадження господарської діяльності, прибутку від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок забезпечення діяльності пожежно-рятувальних підрозділів

добровільної пожежної охорони, права та обов'язки осіб, які є їх членами, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, що затверджується об’єднаною територіальної громадою, що їх утворила, за погодженням з територіальним органом ДСНС.

Члени пожежної дружини (команди) підлягають обов'язковому особистому

страхуванню відповідно до Закону України « Про страхування» Винагорода особам, які забезпечують добровільну пожежну охорону, за час їх

участі у гасінні пожеж, здійсненні пожежно-профілактичних заходів та чергувань, громадянам, які залучалися в індивідуальному порядку до робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, здійснюється згідно з укладеними цивільно-правовими договорами між такими особами та виконкомом громади, суб’єктом господарювання, які залучали громадян до проведення зазначених робіт, за рахунок коштів, що виділяються для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем основної роботи, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. Організація підготовки проектів регіонального розвитку територіальних громад по організації створення та утримання місцевої пожежної охорони,

а також залучення коштів міжнародної технічної допомоги.

15

Після затвердження відповідної структури та штатного розпису, проведення

необхідних реєстраційних дій, вжити заходів щодо розробки інвестиційного проекту регіонального розвитку, що може реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку за тематичним напрямком - Проект добровільно об’єднаних територіальних громад за умови співфінансування з місцевого бюджету на рівні не менше 10 відсотків. Проект повинен мати на меті створення та належне забезпечення підрозділів місцевої пожежної охорони сучасною пожежною технікою, пожежним депо, пожежно-рятувальним обладнанням та засобами зв’язку для створення надійної системи запобігання та реагування на небезпечні події та надзвичайні ситуації на всій території об’єднаної громади, надання своєчасної допомоги тим, хто цього потребує. До участі у додатковому співфінансуванні інвестиційного проекту можливо долучити зацікавлені підприємства та фермерські господарства шляхом укладення відповідних договорів, що повинно позитивно вплинути на результати конкурсного розгляду інвестиційного проекту та прийняття рішення про його фінансування.

Оптимальним буде розділення зазначеного проекту на декілька етапів, що по

перше надасть змогу значно зменшити навантаження на місцевий бюджет, а по друге надасть можливість вже в найближчий час забезпечувати пожежну охорону населених пунктів та території об'єднаної громади, поступово створюючи необхідні умови для належної діяльності МПО.

На першому етапі доцільним було б створити диспетчерську службу місцевої

пожежної охорони для організації управління суб’єктами забезпечення цивільного захисту району в різних режимах функціонування, забезпечити належними засобами радіо та телефонного зв’язку, аварійним електроживленням та оргтехнікою, витрати включити в перший етап інвестиційного проекту за умови планування не менше 10% фінансування з місцевого бюджету. Поряд з організацією диспетчерської служби МПО необхідно визначитися з місцями розташування окремих пожежно-рятувальних постів в північній та південній частині району, наявністю приміщень пожежних депо. За результатами проведеної роботи прийняти рішення щодо проведення проектних робіт на будівництво нових депо (або реконструкцію існуючих приміщень, будівель під пожежне депо, які бажано прийняти в комунальну власність) за рахунок коштів місцевого бюджету або місцевих інвесторів, при цьому слід враховувати, що видатки на капітальний ремонт практично не знаходять підтримки конкурсних комісій, що розглядають інвестиційні проекти. Після виконання проектних робіт провести експертизу проектів будівництва (реконструкції) в представництві ДП «Укрдержбудекспертизи», підготувати інвестиційні проекти для подання встановленим порядком на конкурс для фінансування з Державного фонду регіонального розвитку.

Оскільки традиційно проектні роботи на будівництво або реконструкцію,

подальша експертиза цих проектів займають чимало часу, оптимальним кроком була б паралельна підготовка іншого етапу інвестиційного проекту – придбання пожежних автомобілів також на умовах співфінансування з місцевого бюджету в

16

розмірі не менше 10%. Також до цього можливо долучити зацікавлені підприємства та фермерські господарства шляхом укладення відповідних договорів, що повинно позитивно вплинути на кінцевий результат у прийнятті рішення ДФРР.

Підготовка інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку,

що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку та проектів залучення міжнародної технічної допомоги проводиться окремо Шишацької та Білоцерківської об’єднаними територіальними громадами з послідуючою подачею для проведення оцінювання членами регіональної комісії.

Розробка проектів (програм) проводиться відповідно: статті 24-1 Бюджетного кодексу України; Постанови КМ України від 18.03.2015 № 196 «Деякі питання державного

фонду регіонального розвитку»; наказу Мінрегіону від 24.04.2015 № 80 «Питання підготовки, оцінки та відбору

інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку»

Програми (проекти) перед подачею для участі у регіональному конкурсному відборі мають бути включені до Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Полтавської області.

8. Деякі питання щодо соціальної захищеності працівників місцевої

пожежної охорони. Страхування. Відповідно до пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р.

№ 202 «Про затвердження Положення про місцеву пожежну охорону» працівники місцевої пожежної охорони підлягають обов'язковому особистому страхуванню понад норми, визначені Законом України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у порядку і розмірах, передбачених Законом України «Про пожежну безпеку» (на теперішній час у зв’язку з втратою чинності цього Закону – визначено главою 25. Медичне забезпечення, одноразова грошова допомога та страхування Кодексу цивільного захисту України).

Відпустки. Пунктом 32 статті 129 Кодексу цивільного захисту України передбачено,

що працівникам органів управління та сил цивільного захисту відпустки надаються на підставах та в порядку, встановленому законодавством.

Чинним законодавство передбачені, окрім основної (24 календарних дні, згідно

КЗпП України) додаткові відпустки. Ці відпустки визначені, зокрема, постановою Кабінет Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (із змінами та доповненнями) «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за

17

роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» (списки 1, 2). Дані списки є обов’язковими для виконання при обчисленні відпусток певнім посадам працівників, які працюють в місцевій пожежній охороні.

Також деякій категорії працівників, за ненормований робочий день

передбачається надання відпусток тривалістю до 7 календарних днів. Ці відпустки встановлюються колективним договором на певному підприємстві у відповідності до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7.

Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу,

що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У випадку виробничої необхідності, працівники які належать до цієї категорії, виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу встановлену законодавством і така робота не є надурочною. Міністерство праці та соціальної політики України, наказом від 10.10.1997 року № 7, затвердило Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем додаткової відпустки за особливий характер праці.

У п. 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим

робочим днем додаткової відпустки за особливий характер праці зазначено, що працівникам з ненормованим робочим днем як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів. Закон України «Про відпустки» встановлює види відпусток, право працівників на отримання відпусток та порядок їх надання. Зокрема, ст. 8 Закону встановлює для працівників з ненормованим робочим днем додаткову відпустку саме за характер праці, а не лише за роботу понад встановлену норму робочого часу. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Таким чином, нормами Закону встановлена вимога щодо конкретної тривалості додаткової відпустки, вона встановлюється колективним договором. Звертаємо увагу на те, що на зазначену категорію працівників поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу, тому керівник не має права на систематичне залучення таких працівників до роботи понад установлену норму робочого часу. Ненормований робочий день може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, праця яких не піддається точному обліку в часі, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості та які розподіляють час роботи на свій розсуд. Галузевою Угодою між Міністерством освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки п. 5.3.10 та п.4.49. Обласною Угодою між управлінням освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації і обласним комітетом профспілки