Педагогічна думка № 4 2009ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА, 2009 / № 4 2 Редакція зберігає за собою право на редагування

2009/№ 4 Засновники: Головне управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Науково-редакційна рада: Р.Шиян (голова) Б.Біляк О.Гірний О.Дуда Л.Мазур І.Приходько Головний редактор: Н.Пастушенко Редакційна колегія: І.Підласий В.Кемінь М.Савчин Л.Романишина Д.Герцюк М.Барна В.Маслов Заступник головного редактора: М.Кацюба Літературний редактор: Я.Сенчишин Коректори: В.Станкевич-Іванова М. Котик-Чубінська Технічний редактор: Т.Козак Дизайн та верстка: Т.Козак Адреса редакційної колегії: Львів-79007, Огієнка, 18 - а, Тел. 244-55-32 Е-таіl: lоірро@ukr.пеt Редакційна рада розглядає рукописи обсягом до 20 сторінок, роздруковані з електронних носіїв у форматі А-4 (додається) через два міжрядкові інтервали. Автори статей подають також: повні відомості про себе, ким і де працюють або навчаються, фото розміром 6 см х 9 см, домашню адресу з поштовим індексом.

ЗМІСТ АКТУАЛЬНА ТЕМА

Незалежне зовнішнє оцінювання з історії України: програма, проведення, підготовка учнів (“Круглий стіл” викладачів історії навчальних закладів Львівщини за участю працівників Українського та Львівського регіонального центрів оцінювання якості освіти, 24 березня 2009 р.) ………….…………………………………….... 3 НАУКА – ШКОЛІ

Роман Берест, Лідія Берест

Ремесла населення звенигородської землі (чинбарство, шевство та косторізна справа) ……………….…. 24

Сащак Надія

Гуманізація вищої освіти як чинник відродження духовності української молоді …………………………………….……..……. 31

ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА, 2009 / № 4

2

Редакція зберігає за собою право на редагування і скорочення статей. Думки авторів не завжди збігаються з точкою зору редакції. За достовірність фактів, цитат, імен, назв та інших відомостей відповідають автори. Статті не рецензуються і не повертаються. Редакція приймає благодійні внески, а також замовлення на випуск тематичного номера, окремого розділу або вміщення реклами за кошти замовника. Посилання на публікації „Педагогічної думки” обов’язкові. Редакція і видавець не несуть відповідальності за достовірність інформації в рекламних матеріалах. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 6917 від 30.01.2003 р. Рекомендовано до друку вченою радою Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол № 10 від 9 грудня 2009 року)

МЕТОДИКА. ПРАКТИКА. ДОСВІД

Матящук Валентина Початкова військова освіта за рубежем: позитивний досвід …. 35

Бущак Галина

Професійна ідентичність психолога системи освіти: суперечності та перспектива ……………………………………. 42

Опанасюк Олександр

Музична творчість школярів: проблеми та перспективи розвитку методики ………………………………..…..……..…… 45

Кріль Наталія

Методика музичного виховання школярів Миколи Леонтовича та сучасна вітчизняна педагогіка ………………….. 64 НАШІ ПУБЛІКАЦІЇ

Юркевич Памфіл

Читання про виховання (продовження) ….…………………...… 67


чуття потрібності, “життєдайний струмок” і одночасно почуття тривоги за багатьох з них.

у стосунках з батьками учнів: значимість, задоволення й одночасно тривогу, що не виправдають очікування батьків; не вистачає підтримки з боку батьків.

Як загалом почуває себе психолог у школі: як медаль з двома сторонами. Невидимий бік – дискомфорт, часом розгубленість, прагнення довести всім, що ти (психолог) потрібний; незадоволення тим, що тобою маніпулюють, важка і тривала робота, а результату не завжди вдається досягнути. Видимий і приємний бік медалі – сильний ланцюжок, що з’єднує всі ланки в школі; задоволення від того, що ти, як фахівець, все-таки потрібний.

Унаслідок проведеної роботи, спільно набутого досвіду деякі учасники зазначили, що вони навчилися робити сміливі кроки, щоб зрозуміти себе та інших, визначили нові завдання для самовдосконалення, для становлення себе як фахівця.

Цей приклад доводить, що для практич-ного психолога подібні тренінги просто необхідні.

Крім того, доцільно перенести акценти в роботі психолога з писарчуцьких, опти-мізувавши звітну частину до розумних меж, на практичні завдання, що відповідають прямому призначенню психолога.

Як бачимо, вітчизняна практична пси-хологія подібна до дитини дошкільного віку: вона тільки почала ходити, говорити, знає хто вона, і знає, що більшість її вихователів та вчителів іноземного походження. Наші практичні психологи ще мусять багато вчитися і розвиватися, а саме – створювати свої школи, набувати власного досвіду, плекати власні традиції, виховувати про-фесіоналів. Поки що відбувається процес активного накопичення знань та умінь і адаптація їх до реальних завдань, що ставить життя.

Література

1. Пахальян В.Э. Каким должен быть психолог, работающий в системе образования? // Вопросы психологии. – 2002. – № 6. – С.103–112.

2. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: ТЦ “Сфера”, 2000.

3. Степанова М.А. Психология в образовании: психолого-педагогическое взаимодействие // Вопросы психологии. – 2003. – № 4. – С. 76–83.

4. Шувалов А.В. Проблемы развития службы психологического здоровья в системе дополнительного образования детей // Вопросы психологии. – 2001. – № 6. – С. 66–79.

Музична творчість школярів: проблеми та перспективи розвитку методики

Опанасюк Олександр

Методика музичного виховання школярів

в основній школі передбачає зосередження уваги вчителя музичного мистецтва на п’яти складових навчального процесу: практиці співу, слуханні музики та словесному поясненні змісту музичних творів, музичній творчості, грі на музичному інструменті,

музично-руховому вираженні змісту музики. Останні дві форми музичного виховання не є настільки динамічними, як перші три, оскільки оволодіння грою на музичному інструменті передбачає тривалий етап навчання, що може забезпечити лише музична школа, меншою мірою – музична


студія. Це саме стосується і музично-рухового вираження змісту музики, техніки якого набувають у спеціальних танцювальних школах чи ансамблях. Таким чином, спів, слухання музики та музична творчість фактично є тими динамічними формами, що визначають і формують зміст музичного виховання школярів.

Визначені пункти взаємодоповнювані, оскільки кожна з форм розвиває різні складові музичної культури школярів. Ця обставина засвідчує необхідність однакової представленості насамперед перших трьох форм музичного виховання в навчальному процесі, причому не тільки за фактом присутності, але й за складністю завдань. На жаль, поширеною практикою музичного виховання в основній школі є звертання до методики однієї із вказаних систем, переважно до співу, або слухання та аналізу змісту музичних творів. Творчість часто зовсім залишається поза увагою. Однією з причин такої практики є відсутність необхідних знань і творчих навичок у вчителя музичного мистецтва та відсутність відпо-відних вимог до нього. Проте головна причина глибша і має декілька складових.

За останнє десятиріччя творчі завдання зазнали серйозної деструкції і в програмах із музичного мистецтва представлені не-достатньо. Для прикладу, порівняємо вимоги з музичної творчості для учнів 1–4 класів, що вміщені у програмах Міністерства освіти і науки України 1994 і 2004 років [7, 15].

Програма з музики для середньої загальноосвітньої школи 1994 р. передбачає такі творчі завдання: 1 клас: 1) створювати ритмічні запитання і відповіді; 2) створювати мелодичні мотиви за заданим ритмом; 3) імпровізувати ритмічні та мелодичні мотиви на дитячих музичних інструментах; 4) інсценізувати пісні; 5) пояснювати пісні малюнками; 2 клас: продовження розвитку вмінь за попередніми пунктами 1–5; 6) ство-рювати ігри та хороводи; 7) ритмізувати прості мотиви і фрази на 1–2 партії, вико-ристовуючи вивчені тривалості; 8) самостійно створювати ритмічне остинато для вивченої

пісні; 9) імпровізувати ритм і мелодію до тексту; 10) підбирати другий голос до пісні, вправи; 11) імпровізувати короткі сцени, казкові сюжети; 3 клас: продовження роз-витку вмінь за попередніми пунктами 1–11; 12) створювати нові танці; 13) засобами вокальної та інструментальної імпровізації відображати різнопланові почуття, події; 14) створювати підголосок до мелодії; 15) створювати багатоголосний ритмічний супровід; 16) створювати сюжет казки за прослуханим музичним твором; 4 клас: продовження розвитку вмінь за по-передніми пунктами 1–16; 17) імпровізувати мелодії у дво- і тричастинній формі, у формах рондо, варіації; 18) створювати вокальну та інструментальну мелодію за заданим віршем, сюжетом, за твором живопису; 19) створю-вати власні сюжети і тексти для імпровізації; 20) колективно створювати музичну казку; 21) інструментувати нескладну мелодію; 22) створювати розповідь за музичним твором та репродукцією відповідно до твору живопису; 23) виконувати свої твори слухачам [15, с. 26–27].

Програма з музики для середньої загально-освітньої школи 2004 р. значно змінює позиції стосовно творчих завдань. Насампе-ред треба вказати на факт відсутності у ній чітко визначених вимог із музичної творчості учнів, як це пропонує програма 1994 р. У пояснювальній записці в рубриці “Музично-творча діяльність” автор зазначає, що серед видів музично-естетичної діяльності учнів початкової школи “чільне місце посідають: спів (різноманітні форми вокальної роботи); слухання музичних творів; гра на музичних інструментах; музично-ритмічні рухи” [7, с. 5]. Як бачимо, провідна форма музичного виховання дитяча музична творчість повністю іґнорується.

Автор програми О. Лобова також зазначає, що “у межах усіх видів музично-естетичної діяльності (перелічених вище. Прим. автора статті) представлено систему завдань евристичного і креативного типу, спрямова-них на творчий розвиток дітей” [7, с. 5]. При цьому у кожному з визначених напрямків


пропонує впроваджувати різноманітні творчі форми. Так, у межах вокальної роботи (у роботі над піснею) слід доповнювати спів інсценуванням пісні, виконанням пісні у ролях, імпровізувати підголоски, музичний супровід, ілюструвати зміст пісні танцю-вально-ритмічними рухами, варіюванням тощо. Музичне сприйняття (слухання музич-них творів) рекомендується супроводжувати прийомами і методами активізації, серед яких: музично-ритмічні рухи, передача характеру музики рухами рук, імпровізація ритмічного супроводу на дитячих музичних інструментах. Гра на музичних інструментах передбачає складання (імпровізацію) ритміч-ного акомпанементу до пісень. Музично-ритмічні рухи трактуються як форма пластич-ного вираження змісту музики; при цьому пропонується спонтанне вираження змісту музики (імпровізація) [7, с. 6–8].

На перший погляд, така концепція є закономірним розвитком положень по-передньої програми – адже творчі форми поєднуються з різними моментами і напрямами музичного виховання і музичної діяльності школярів. Безперечно, це добре, адже в навчальному процесі творчі форми мають закріплюватися практикою. Так, учні бачать і на своєму досвіді “перевіряють” ефективність того чи іншого творчого елемента. Однак треба вказати і на недоліки запропонованої концепції. Проте, перш ніж звернутися до аналізу серйозних упущень, доповнимо сказане визначеними вимогами щодо засвоєння знань, які завершують програмовий матеріал кожного класу навчальної програми О. Лобової.

У підрубриці “Учні повинні володіти вміннями і навичками” творчі компетенції визначаються у таких межах: у 1 класі – “імпровізувати ритмічний супровід до пісень... складати (підбирати. – Прим. автора статті) пластичні і танцювальні рухи”; у 2 класі – “володіти навичками вокальної імпро-візації”; у 3 класі – “володіти навичками інструментальної імпровізації та ансамблевої гри на шумових інструментах... вокальної імпровізації й основами двоголосного співу”;

у 4 класі – “володіти основами різних видів імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної тощо)” [7, с. 25, 35, 45, 55].

Порівнюючи обидві програми, неважко зауважити, що рівень творчого виховання школярів у другому випадку послаблюється. Якщо у навчальній програмі 1994 р. чітко визначені структурно-змістові межі, в яких пропонується розвиток творчих здібностей школярів, то в навчальній програмі 2004 р. ці межі досить відносні, або їх взагалі немає. Звичайно, можна сподіватися, що вивчення різної складності музичних творів супро-воджуватиметься відповідними імпровіза-ціями, формами створення музики тощо. Але чи будуть таким чином визначені параметри творчого виховання школярів зобов’язувати вчителя музичного мистецтва ускладнювати навчальний процес додатковими творчими завданнями? Найімовірніше, що досить мало вчителів звернуться до подібної практики.

До цього додамо, що в підручниках з музичного мистецтва О. Лобової ми також не знайдемо достатньої кількості творчих завдань, які б уповні виражали зміст програмового матеріалу та закріплювали його на практичному рівні, як це зазначається в програмі 2004 р., автором якої і є пані Лобова. У підручниках для 2–4 класів методичний і програмовий блок з творчого виховання зосереджується навколо таких форм: а) придумати супровід, танцювальні, виражальні рухи до музичного твору; б) скласти мелодію, віршований текст, рит-мічний рисунок; в) імпровізація; г) підбір му-зики, картин, словесних характеристик до музичних творів; д) загального плану зав-дання (скласти оповідання тощо). При цьому завдань з імпровізації (вокальної, інстру-ментальної) практично немає. У рубриці “скласти” запропоновано досить простенькі завдання: у 2 класі – мелодію на заданий ритмізований зразок та розкладений на склади віршований текст (три завдання), ритмічний рисунок до пісні [4, с. 62, 128, 134, 95]; у 3 класі – мелодію на віршований текст [5, с. 15, 26]; у 4 класі – мелодію на віршо-


ваний текст (чотири завдання), мелодію за малюнком-схемою [6, с. 37, 52, 119, 127, 75]. В останньому випадку малюнок-схема – це всього лише схематичне зображення вико-нання приспіву пісні з двома вольтами.

Отже, ми наочно бачимо, наскільки спрощеними порівняно з програмою 1994 р. виглядають програмові вимоги з творчого виховання учнів початкових класів у навчальній програмі 2004 р. До цього додамо ще такі факти. Якщо у підручниках О. Лобової творчі завдання все-таки є, то в посібниках-зошитах авторів В. Островського і М. Сидора [14] їх уже значно менше, і складність завдань також значно занижена. Це яскраво свідчить про те, що не тільки вчителі музичного мистецтва ігноруватимуть творчі форми в навчальному процесі, але й навіть посібники з грифом Міністерства освіти і науки України також можуть не дотримуватися програмових вимог, які нечітко визначені та прописані у тексті міністерської програми. Якщо ми порівняємо рівень творчого виховання дітей у дитячому садочку, якого у середині 1970-х років досягла Н. Ветлугіна [2], ми з прикрістю змушені будемо констатувати той факт, що в багатьох випадках складність завдань, що пропонувалися дошкільникам, часто пере-вищує ті вимоги і завдання, які пропонують сучасні програми і підручники з музичного виховання учням загальноосвітніх шкіл.

Якщо підемо ще далі й подивимося на останню програму з музичного мистецтва для учнів 5–8 класів (2005 р.), картина з творчим блоком виглядає ще сумніше. Лише у п’ятому і шостому класах фігурує вимога: “учень імпровізує”. В обох випадках ми не зустрі-чаємо ані творчих форм, які пропонувалися у початкових класах, ані провідної форми творчого навчання створення музики (ме-лодії, підголосків, музичного і ритмічного супроводу тощо). Але що ж пропонується імпровізувати у цій програмі? Як не дивно, їм знову пропонуються вже відомі з попередніх років навчання (і то не всі!) завдання: у 5 класі “прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пісень”; і знову ж таки у 6 класі

“прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пісень” [17, с. 13, 17]. У 7 і 8 класах запропонованої програми творчих завдань вже повністю немає!

Ми вже говорили про взаємозв’язок між трьома основними формами музичного виховання співом, слуханням і аналізом музики, музичної творчості. І власне ще однією проблемою творчої методики сучасної вітчизняної педагогіки є неузгодженість між програмовим матеріалом загалом і творчими вимогами, або ж творчими завданнями. Прикладом може бути згадана програма для 5–8 класів [17], де зміст творчих завдань визначають дві елементарні форми імпровізувати прості мелодичні звороти та ритмічний супровід до пісень. Тобто такі завдання, які, як уже зазначалося, Н. Ветлугіна пропонувала дітям у дошкільних установах. А який при цьому рівень складності визначає програмовий матеріал цих класів у зазначеній програмі? Невід-повідність змісту творчих завдань програ-мовому матеріалу з інших видів музикування можна зауважити не тільки в програмі з музичного мистецтва для старших класів, але й у програмовому матеріалі для молодших школярів. У цьому випадку треба керуватися логічною позицією, що передбачає моде-лювання таких творчих завдань, які насамперед відповідатимуть програмовим вимогам із теорії музики (музичної грамоти), співу, слухання й аналізу музики.

Тепер перейдемо до змісту творчих завдань, які пропонують підручники і посібники з музичного виховання [4–6, 8–11, 14]. Їхній аналіз дає підставу стверджувати, що сучасна вітчизняна методика (як і зарубіжна) більше звертається до вико-навської практики, аніж власне до творчих завдань. Найчастіше трапляються такі форми творчих завдань:

1. За заданим ритмом, до якого може бути доданий поетичний чи літературний текст із розкладеними складами, пропонується:

а) прочитувати ритм (стукати, плескати, відтворювати ритм на дитячих музичних і шумових інструментах); б) імпровізувати ме-


лодію; в) продовжити чи завершити запропо-новану ритмічну послідовність.

2. За заданим ритмічним, рідше мело-дичним, зразком пропонується:

а) створити мелодію; б) створити шумовий чи музичний супровід; в) завершити чи розвинути мелодію.

3. Найчастіше на основі заданих зразків музичних творів, схем пропонується: імпро-візація чи створення музичної композиції у простих формах. Проте одразу зауважимо: складність творчих завдань, яку передбачає третій пункт, досить рідко зустрічається у навчальних посібниках і підручниках для учнів основної школи, як і той факт, що в разі звернення до подібної практики творчі вимоги значно спрощуються.

До сказаного додамо й те, що в сучасній методиці музичного виховання учнів загаль-ноосвітньої школи широко використовуються наближені до творчих форм завдання. Якщо узагальнити творчі завдання, що зустрі-чаються в підручниках і методичних розроб-ках за останнє десятиріччя вітчизняних педагогів, ми отримаємо таку картину.

У підручниках О. Лобової та В. Остров-ського і М. Сидора всі творчі завдання зосереджуються навколо п’яти модулів: 1) придумати супровід, танцювальні (ви-ражальні) рухи до музичного твору; 2) скласти мелодію за заданим ритмізованим зразком та розкладеним на склади віршо-ваним текстом; 3) імпровізувати ритм і мелодію; 4) підбирати музику, картини, словесні характеристики до творів різних видів мистецтв; 5) завдання загального ха-рактеру (скласти оповідання за малюнком тощо) [4–6, 8, 14].

Л. Масол, Ю. Очаковська, Л. Беземчук, Т. Наземова у навчально-методичному посіб-нику для вчителів “Вивчення музики” пропонують дещо розширену палітру творчих форм, серед яких чимало завдань загального характеру: різноманітні мелодизації та імпровізації; створення (частіше завершення) мелодії; створення ритмічного малюнка (рисунка), супроводу; варіативного плану завдання (зміна тональності, темпу, динаміки,

ритмічного рисунка, створення свого варіанта мелодії, музичного портрета тощо); складні завдання (створення та озвучення сюжету для пісні, створення діалогів на теми зі шкільного життя, музичної казки, танцювальних образів тварин та ін.); інсценізація, виконання (ілюстрація) музики з танцювальними ру-хами; різні ігри; створення інсценізації, різноманітних образів із музичною ілюстра-цією, інсценізацією тощо [10, 11].

На перший погляд (особливо в останньому випадку), бачимо непогану картину, в якій є різноманітні форми творчих завдань. Проте, якщо ми пильніше поглянемо на всі зазначені приклади, до того ж проаналізуємо зміст нав-чальних програм, підручників і методичних посібників, ми помітимо, що попереднє заува-ження стосовно орієнтації на виконавські форми музикування є і в наведених прикладах творчих завдань.

Ще один недолік сучасної методики творчого виховання школярів – відсутність належної уваги до структурного початку у творчих формах. Розглянемо простий приклад. Припустимо, що на виставку ви-шивок прийшли вчителі та учні основної школи, серед яких були й ті, які на практиці знають тонкощі вишивальної справи. Необізнані з цим ремеслом вчителі та учні із захопленням сприйняли всі експонати. При цьому говорили загальні фрази на зразок: “Ой як усе це гарно! Яка різнобарвна ком-позиція!” Знавці ж вишивального мистецтва досить швидко зауважать всі нюанси виставлених творів. Їхня розмова вже передбачатиме рівень предметного аналізу: спосіб вишивання, зміст візерунків, їхнє поєднання у загальну композицію тощо. Можна сказати, що вони говоритимуть про засоби виразовості, структуру композиції та форми наповнення її відповідним змістом.

Тепер поставимо логічне запитання: чи зможуть учні основної школи розмовляти про всі ці речі та відтворювати (створювати) їх засобами музичного мистецтва, пройшовши курс творчого виховання за тими формами, які їм пропонує вітчизняна методика і особливо програма? Відповідь буде нега-


тивною на 90–100%. Автор цієї статті мав нагоду розмовляти з методистами і вчителями музичного мистецтва Львівщини, які вважали себе прихильниками творчих методик. Проте вони не змогли нічого предметного сказати про засоби виразовості у контексті їхнього композиційного виміру, а також про особ-ливості структурної організації музики, як і не могли пояснити, чим вирізняється та чи інша композиція на рівні структурно-змістової характеристики. Звісно ж, що і створити цікаві за структурними ознаками музичні композиції вони також не змогли. Така ситуація є типовим явищем у методиці творчого виховання школярів. Зазвичай їм пропонується просто придумати чи зімпро-візувати ритм, супровід, мелодію, виходячи при цьому із загального образного змісту поетичного тексту чи твору інших видів мистецтв. Подібна практика ніколи не дасть можливості учням із захопленням сказати (охарактеризувати музичний твір): “Яка чудова композиція! Подивіться, у цьому творі двічі повторюється однакове запитання, а відповідь за величиною дорівнює їм і побудована за принципом контрасту...”

Зробимо висновки стосовно сказаного. 1. Відсутність у навчальних програмах

Міністерства освіти і науки чітко визначених творчих завдань і відповідних вимог до вчителя музичного мистецтва зумовили значне ослаблення цієї форми навчання, що є однією з провідних методик розвитку музичної культури школярів. Тому перед вітчизняною музичною педагогікою постає нагальне завдання виправити зазначене упущення та приділити належну увагу розробкам відповідних методичних праць, без чого не варто сподіватися на ефективність використання творчих методик у музичному вихованні школярів.

2. Ми вже говорили про відсутність структурного початку в творчих завданнях. Межі статті не дають можливості повніше охарактеризувати це питання, тому лише зауважимо, що у творчих завданнях мають бути два головні моменти (композиційні складові).

Учні основної школи вже з перших років навчання мають знати і чітко розуміти зміст чотирьох типів музичних структур, на основі яких будується будь-який твір світової музичної культури: фразу-запитання; фразу-відповідь; фразу-розповідь; фразу складної будови, яка передбачає поєднання характер-них ознак декількох простих фраз. На рівні речень наявна аналогічна картина: речення-запитання, речення-відповідь, речення-роз-повідь, складне речення. І на цій основі треба будувати найпростіші та складніші творчі завдання. Тоді учні будуть значно глибше і предметніше усвідомлювати, розуміти й характеризувати зміст музичного твору.

Доповненням до попереднього є відомості стосовно змісту та принципів компонування музичних творів на основі цих чотирьох музичних структур. Адже є однакові, подібні, відмінні, або ж контрастні музичні структури та різноманітні форми їхніх узгоджень. Зрозуміло, що зазначені моменти треба враховувати і під час проектування інших форм творчого (загалом – музичного) виховання школярів. Водночас треба розробити чітку методику поетапного опанування навичками, за допомогою різних засобів виразовості музичного мистецтва відтворювати, виражати образи навколиш-нього світу та світу людини. При цьому структурне багатство музичної композиції має бути і проаналізовано, і засвоєно на творчо-практичному рівні.

Автором цієї статті окреслено принцип музичного виховання, визначений терміном “структурно-змістова методика”. Її зміст розкрито у розробленій навчальній програмі спецкурсу для студентів музично-педа-гогічних факультетів вищих навчальних закладів України “Дитяча музична творчість” [12], у методичному посібнику “Розвиток творчих здібностей учнів ЗОШ на уроках музичного мистецтва” [13]. При Львівському

51 * Термін уперше пропонується в музичній

педагогіці. Згадка про нього, посилання на його змістові позиції, окреслену концепцію неможливі без зазначення прізвища їхнього автора!


обласному інституті післядипломної педа-гогічної освіти автор читає спецкурс “Принципи структурно-змістової методики музичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку”.

*** На завершення статті читачеві пропо-

нуються таблиці творчих завдань, які є в навчальній літературі з музичного мистецтва і які сповна ілюструють загальну картину з творчими завданнями в сучасній музичній педагогіці.

За основу аналізу було взято вже згадані навчальні підручники з музики О. Лобової [4–6, 8, 9], посібники-зошити “Вчимося музики” В. Островського і М. Сидора [14] та посіб-ники для вчителів з музичного мистецтва “Вивчення музики” Л. Масол, Ю. Оча-ковської, Л. Беземчук, Т. Наземнової [10, 11]. У кожному з них є різноманітні творчі завдання, автори по-своєму трактують їхній зміст і пропонують ті чи інші форми роботи зі школярами. Відповідно до змісту, творчі завдання узагальнені, ідентифіковані та подані у вигляді таблиць.

Творчі завдання проаналізовані у межах перших шести років навчання в основній школі, що пояснюється об’єктивним чинником. Якщо в молодших класах творчим завданням приділяється достатня увага, ми можемо бути певними, що ця базова методика ефективно працюватиме у 5–8 класах. Проте, як видно з таблиць, вже у 5–6 класах творчі завдання або в аналогічних варіантах повторюють зміст і складність форм роботи у початкових класах, або ж ігноруються. Звідси й немає потреби аналізувати творчі завдання з музичного мистецтва у 7–8 класах. Оскільки межі статті не дають можливості детальніше охарактеризувати результати виконаної роботи, читачеві пропонуються визначені автором цієї публікації головні принципи творчої методики, на основі яких має ґрунтуватися сучасна музична педагогіка.

П’ять головних принципів творчої методики з музичного мистецтва:

1. Системний принцип передбачає

постійну наявність різних творчих завдань у навчальному процесі та підпорядкування їх чіткій системі навчання.

2. Динамічний принцип характеризується структурно-змістовим розвитком творчих завдань упродовж усього процесу навчання.

3. Програмовий принцип творчих завдань полягає у тому, що їхня складність повинна відповідати програмовим вимогам до інших форм навчання та теоретичного блоку питань.

4. Структурний принцип стосується цілеспрямованого методу засвоєння учнями (відповідно і створення) структурних компо-нентів музичного мистецтва, навчає їх розуміти закономірності та формотворчі чинники будови музичних творів.

5. Виразовий принцип спрямований на ефективне засвоєння учнями основної школи образно-смислової палітри засобів вира-зовості музичного мистецтва, їхніх формо-творчої та драматургічної функцій.

Таблиці наочно показують, що лише авторський колектив під керівництвом Л. Масол (таблиця 3) значною мірою витри-мує смислові засади системного принципу, що можна тільки вітати! Водночас у їхніх посібниках [10, 11] немає стабільності цього методу (не всі форми творчих завдань однаково представлені у навчальному процесі різних класів). Наступні чотири головні принципи творчої методики фактично не є визначальними і переважно іґноруються усіма авторами названих посібників.

Відповідно до виду роботи, творчі зав-дання, які зустрічаються у вказаних посібниках і які в кожному випадку по-різному називаються і трактуються, автор цієї статті ідентифікував, визначив та згрупував у вісім модулів. Кожен з них передбачає певне коло практичних завдань, на основі яких можна говорити і про смислове поле модуля. Зазначимо також, що визначені модулі загалом виражають усі можливі форми творчих завдань, які можна змоделювати і


запропонувати учням основної школи. Оскільки така форма творчої роботи, як імпровізація, може використовуватися у різних модулях, вона не виділена окремо, а є складовою тих із них, в яких пропонуються відповідні форми імпровізації.

Вісім модулів творчих завдань з музичного

мистецтва: 1. Ритмізація: ритмізація літературного

тексту; ритмічна імпровізація; вільне, спон-танне, імпровізаційне, структурне, компози-ційне вираження образів світу за допомогою ритму.

2. Мелодизація: мелодизація літера-турного тексту; мелодична імпровізація; віль-не, спонтанне, імпровізаційне, структурне, композиційне вираження образів світу за допомогою мелодії.

3. Акомпанемент: підбір, імпровізація, створення ритмічного і музичного супроводу до музичних творів.

4. Створення музики: створення різного плану і структури мелодій, ритмічні та музичні фрагменти, музичні твори різних форм.

5. Загальне завдання: скласти оповідання за малюнком; скласти програму концерту, уроку-концерту; підбір (ілюстрація) картин, віршів, музики, словесних характеристик до творів різних видів мистецтв; створення різноманітних образів з використанням різ-них видів мистецтв, насамперед музичного мистецтва.

6. Варіативне завдання: змінити пара-метри, запропонувати, створити варіант мис-тецького твору чи його фрагмента (музика, література, візуальне мистецтво, театр), музичного і поетичного тексту, сюжету;

53 Вісім модулів творчих завдань з музичного

мистецтва, як і п’ять головних принципів творчої методики, у такому вигляді й характеристиці уперше пропонуються в музичній педагогіці. Тому згадка про них, посилання на їхні змістові позиції, як і окреслену концепцію, неможливі без зазначення прізвища їхнього автора!

запропонувати свій варіант ритму, мелодії, гармонії, фактури, виконання музичного твору в іншому виконавському складі тощо.

7. Театралізація: вираження (у тому числі й імпровізаційне) змісту музики за допо-могою рухів, танцю, пластики; виконання музики з елементами інсценізації; створення і проведення ігор, в яких є ті чи інші форми музикування; створення різноманітних сю-жетів, сценок з використанням музики та інших видів мистецтв; виконання музики з елементами театралізації.

8. Складні завдання: ускладнені форми виконання і створення музики, різноманітних сцен; поєднання декількох творчих форм в одному завданні.

Вчителеві музичного мистецтва визначені п’ять головних принципів творчої методики, вісім творчих модулів і таблиці творчих завдань дають можливість:

1. Систематизувати творчі завдання, які пропонує сучасна методика, та використо-вувати їх у повному обсязі (як, наприклад, пропонують посібники для вчителів “Вивчення музики” [10, 11].

2. Розвивати, розробляти свої форми творчих завдань для учнів основної школи.

3. Динамізувати навчальний процес у тій частині, яка передбачає музичну творчість школярів.


Таблиця 1

Творчі завдання, подані в підручниках з музичного мистецтва Лобової О.В.1

Клас

Номер і назва завдання

Зміст творчого завдання Сто-рінки

Автор, назва музичного твору; особливості завдання

2 3. Акомпанемент Придумати музичний супровід на дитячих музичних інстументах; ритмічний супровід

19 42, 128 50–51 103 95 115

Вірш-поспівка з чотирьох стрічок. Народні танці, пісні. Додаток підібрати танцювальні рухи. Р. Паулс. “Алфавіт”. Задано 3-ну ритмічну партитуру. Б. Савельєва. “Якщо добрий ти”. Укр. нар. пісні “Веселі гуси” (задано 4-ну ритмічну партитуру); “Ой єсть в лісі калина”

4. Створення музики

Скласти мелодію на заданий ритмізов. зразок, віршований текст

62 128

Вірші. Ритм зафіксовано кубиками; кубиками і тривалостями

5. Загальне завдання

Підібрати картину, танок до музичного прикладу. Скласти оповідання за малюнком; продовження оповідання. Виразити голосом зміст образів. Придумати продовження казки. Виразити звуками образи ведмедя і пташки

7 11 15 79 125 29, 43 69 49 68 75 109

С. Прокоф’єв. “Дощ і веселка”. П. Чайковський. “Осіння пісня” Д. Крижанівський. “Реве та стогне Дніпр широкий”. Л. Бетговен. “Весело-сумно”. С. Прокоф’єв. “Ранок”, “Вечір”. Малюнки. Фрагмент оповідання. Джміль, шум вітру, стукіт дощу. Фрагмент казки. Задано клавіатуру фортепіано, вказано регістри

7. Театралізація Придумати танцювальні рухи до музичних творів; танок для бегемота

44 56–57 120 70

Укр. нар. пісня “Ой єсть в лісі калина”. В. Шаїнський. “Сніжинки”. М. Ведмедеря. “Наша мова”. Я. Дубравін. “Сумний бегемот”

54 1 МОНУ підручник О. Лобової “Музика” для 1 класу не рекомендується для навчання, що й пояснює

відсутність аналізу творчих завдань у таблиці 1.


Продовження табл. 1

3 3. Акомпанемент Придумати музичний супровід на дитячих музичних інстументах; ритмічний супровід

42–43 5 20–21 25 28–29 33 34–35 52–53 64 67, 72 103, 123, 77 90-91 96–97 124

О. Тилічева. “Сурма”. Задана 2-на ритмічна партитура. А. Філіпенко. “Веселий музикант”. Укр. нар. пісня “Два півники”. А. Житкевич. “Перестук”. Марш, танцювальні мелодії. О. Хромушин. “Що таке калюжа”. Г. Ернесакс. “Їде потяг”. В. Шаїнський. “Голубий вагон”. Задана 4-на ритмічна партитура. Естон. нар. пісня “У кожного свій музичний інструмент”. Ю. Чичков. “Що Новий приносить рік?” Пісні за вибором. З. Компанієць. “Пісенька горобчика”. М. Матвєєва. “Як лікували бегемота”. С. Сосніна. “Сонячні краплинки”. Р. Паулс. “Золоте весілля”. Задано ритмічну партитуру


Скласти мелодію на віршований текст.

15 26

Задано віршований текст. Текст скоромовки. Задана ритмічна послідовність скоромовки


Придумати до мелодії слова. Скласти продовження казки. Скласти оповідання за музикою. Підібрати картини, листівки до музичного і поетичного творів

66 70 93 97

Задана на нотному стані мелодія. Фрагмент казки. Р. Шуман. “Сміливий вершник”. А. Вівальді. “Весна”. Т. Шевченко. Фрагмент вірша

7. Театралізація Придумати танцювальні та виразові рухи до музичних творів

6 10 11 49 112

Пісні про школу. Довільне завдання. М. Ведмедеря. “Здрастуй, вересень”; “Осінь”. В. Прихожая. “Нічні музики”

4 1. Ритмізація Проговорити текст пісні у заданому ритмі

51 52

Я. Степовий. “Зоре моя вечірняя”. Вірш. Задана ритмічна послідовність



3. Акомпанемент Придумати музичний супровід на дитячих музичних інстументах; ритмічний (музичний) супровід

30-31 46 96–97 107 7, 123 127 68–69 76–77 115

О. Лобова. “Колискова школі”. М. Ведмедеря. “Молитва”. Полька. Чеська нар. пісня. Веснянки, гаївки, пісні про весну. Додатки підібрати танцювальні рухи. Пісні за вибором. Є. Карпенко. “Їжаки зелені”. А. Житкевич. “Чобітки мої червоні”. Пісня “Гей там на горі Січ іде”. Задана 3-на ритмічна партитура


Скласти: мелодію на віршований текст; мелодію за малюнком-схемою

25 37 52 119 127 75

М. Сингаївський. “Найперша пісня”. А. Камінчук. “Листя опадає”. Вірш на 4 рядки. Заданий ритмізований зразок. Вірш “Маленький марш про марш”. Вірш на 2 куплети по 4 рядки. Задана малюнок-схема


Охарактеризувати та уявити музику до вірша. Скласти продовження пісні

25 109

М. Сингаївський. Вірш “Найперша пісня”. Додаток наспівати уявну мелодію. М. Ведмедеря. “Це моя Україна”

6. Варіативне завдання

Виконати в пісенному, танцювальному, маршовому характері

5 Пісня “На урок в музичний клас”.

7. Театралізація Придумати танцювальні, виразові рухи до музичних творів. Спів пісні з інсценізацією. За твором створити: виставу; танцювальні композиції

6–7 23 82, 85 98 99 102 57 129 59 90 89

М. Ведмедеря. “Здрастуй, школо”. Д. Кабалевський. “Наш край”. Укр. нар. пісні “Танцювала риба з раком”, “Метелиця”. Пісня за вибором. Укр. нар. пісня “Подоляночка”. Б. Савельєва. “Танцюйте сидячи”. Укр. нар. пісня “Грицю, Грицю, до роботи”. І. Кириліна. “Засмутилось кошеня”. Укр. нар. пісня “Господарство”. Л. Кніппер. “Чому ведмідь узимку спить”. Е. Гріг. П’єси



5 3. Акомпанемент Придумати ритмічний супровід на дитячих музичних інструментах. Імпровізація ритмічного акомпанементу (супроводу)

11, 17 24–25 36–37 45 49 61 76–77 156

Пісні за вибором. Додаток підібрати танцювальні, пластичні рухи. Укр. Нар. Пісня “Засвіт стали козаченьки”. Задана 3-на ритм. Партитура. М. Ведмедеря. “Осіння картина”. Задана 3-на ритмічна партитура. Норв. нар. пісня “Чарівний смичок”. М. Гладков. “Пісенька друзів”. А. Мігай. “Казковий бал”. Задана 3-на ритм. Партитура. О. Янушкевич. “Біла казка”. О. Янушкевич. “Літо золоте”


Скласти текст до мелодії. Скласти казку про силу музики. Підібрати музику до картини. Скласти словесну “фантазію”. Уявити картину, музику (скласти мелодію) до вірша; картину до музики. Скласти оповідання за музикою. Скласти програму концерту, уроку-концерту (поєднати види мистецтв)

7 49 19 35 128 137 150 152 59 72 94 123 89 39, 69 125, 132 149

Мелодія (фрагмент пісні І. Кириліної). М. Гладков. “Пісенька друзів”. Картини С. Шишко. “Дніпро восени”; Г. Світлицький. “Чайковський на Україні”; Ікона Володимирської Богоматері; В. Гончаренко. “Видубицький монастир навесні”; А. Куїнджі. “Місячна ніч на Дніпрі”; К. Білокур. “Квіти за тином”. В. Моцарт. Фантазія ре мінор. Ф. Лівинський. Вірш “Немов молитва”. Л. Бетговен. Симфонія № 3. А. Житкевич. “Під звуки вальсу”. М. Мусоргський. “Картинки з виставки”. Календарні свята, урочисті події. За заданою схемою-ребусом


Придумати варіант мелодії. Виконати твір у різному характері і темпі

17 25

Укр. Нар. Пісні “Їхав козак за Дунай”, “Засвіт стали козаченьки”

7. Театралізація Придумати танцювальні рухи до музичних творів

120

І. Стравинський. Балет “Весна священна”. Вступ

6 3. Акомпанемент Придумати ритмічний супровід на дитячих музичних інструментах

70–71 148

Є. Крилатов. “Якби не було зими”. Укр. Нар. Пісня “Та й орав мужик...”


Скласти фразу-відпов. до мелодії; мелодію до вірша

12 47

Л. Давидова. “Наша рідна Україна”. 2 вірші на чотири стрічки.


Закінчення табл. 1


Скласти продовження вірша; схему експозиції фуги. Підібрати інструменти для оркестрування музики. Скласти програму концерту, уроку-концерту (поєднати види мистецтв)

70–71 34 97 47, 79 123, 157

Є. Крилатов. “Якби не було зими”. Вірш Ю.Ентіна. Й.С. Бах. Органна фуга соль мінор. О. Суботіна. “Україна-дивосвіт”. Теми “Осінь”, “Зима”, “Весна”, “Музика в твоїй душі”


Виконати мелодію в різному характері; твір у різному складі. Скласти: власний варіант мелодії до тексту; свій варіант вірша до коломийки

18 89 76 101 144

Л. Бетговен. Симфонія № 5. Тема долі. Твори за вибором. Укр. нар. пісня “Ой сива та і зозуленька”. Тексти укр. нар. веснянок “Вийди, вийди, сонечко”, “Ой дівчатка голуб’ятка”. Задана ритмічна послідовність

7. Театралізація Придумати танцювальні рухи.

145 Коломийка за власним вибором

8. Складні завдання

Збагатити одноголосся хоровою “луною”

152–153

О. Зацепін. Пісня “Ти чуєш, море?”

Таблиця 2

Творчі завдання, подані в посібниках-зошитах “Вчимося музики”. Автори: Островський В.М., Сидір М.В.

Клас

Номер і назва

завдання Зміст творчого завдання Сто-

рінки Автор, назва музичного твору;

особливості завдання 1 1. Ритмізація Записати складами ТА і ТІ-

ТІ ритм поспівки 49 Вірш на 4 рядки

3. Акомпанемент Співати з ритмічним супроводом

53 Веснянка “Ми кривого танцю йдемо”


Скласти мелодію за ритмічним рисунком

54 Задана ритмічна послідовність


Скласти: розповідь до муз. твору; слова до заданої мелодії

44 53

В. Косенко. “За метеликом”. Задана мелодична вправа

7. Театралізація Придумати танцювальні та виражальні рухи до муз. твору. Проведення гри. Спів з інсценізацією

20 28 48 26, 39 17

Й.С. Бах. Менует. Б. Фільц. “Морозець”. Укр. нар. пісня “Подоляночка”. Ігри: “У лісі”, “Ритмічне коло”. Укр. нар. пісня “Ходить гарбуз...”

2 3. Акомпанемент Виконати з ритмічним супроводом

10 17 25 54

Укр. нар. пісня “Ой, заграйте, дударики”. Додаток супроводжу-вати спів танцювальними рухами. А. Зарудний. “Будем козаками”. К. М’ясков. “Зимонька”. В. Верменич. “Калинова пісня”


Закінчення табл. 2 4. Створення

музики Закінчити ритмічну вправу

42, 45

Задано фрагмент з ритмічних послідовностей

7. Театралізація Придумати танцювальні рухи до музичного твору. Проведення гри

42 51, 60 21, 43

Укр. нар. пісні “Веселі чобітки”; “Як діждемо літа”. Додаток придумати ритмічний супровід. Іри “Ритм. естафета”, “Телевізор”

3 1. Ритмізація Записати ритмічний рисунок тексту

8 Текст “Раз, два, три, чотири, мене грамоти учили”

3. Акомпанемент Співати з ритмічним остинато

67 Укр. нар. пісня “Ми маленькі дударі”


Скласти мелодію за ритмічним рисунком. Закінчити ритмічну вправу

15 59

Задана ритмічна послідовність. Задано незавершений ритм. канон

7. Театралізація Проведення гри. Виконати з проведенням гри

29 66 48

Іри “Луна”, “В лісі”, “Ритмічна естафета”, “Телевізор”, “Ритмічне коло”, “Запитання-відповідь”. Задані зразки завдань. Веснянка “Ягілочка”


Виконати пісню у формі варіацій.

63

Укр. нар. пісня “Ой на горі жито”. (Одноголосся, канон, підголоски)

4 3. Акомпанемент Придумати ритмічний супровід до музичного твору

30 39, 64 68

Укр. нар. пісні “Забілів від снігу гай”. “Зірвалася хуртовина”. “Корольок”. Задані ритмічні зразки. В. Шаїнський. “Усмішка”. Додаток ілюструвати спів танцюв. рухами


Скласти довільного плану ритмічні вправи

31, 65

Використовувати чвертні, восьмі тривалості, аналогічні паузи

5 3. Акомпанемент Виконати з ритмічним остинато

10 Укр. нар. пісня “Їхав козак за Дунай”


Скласти ритмічну вправу. Закінчити мелодію

7, 15, 27, 39 47

Довільні завдання. Задана мелодична послідовність

6 5. Загальне завдання

Уявити картину за музикою 41 Й.С. Бах. Скерцо

7. Театралізація Виконати з танцювальн. рухами

66 Коломийки


Таблиця 3 Творчі завдання, подані в навчально-методичних посібниках для вчителів музичного мистецтва

“Вивчення музики ”. Автори: Масол Л.М., Очаковська Ю.О., Беземчук Л.В., Наземнова Т.О.

Клас

Номер і назва завдання

Зміст творчого завдання Сто-рінки

Автор, назва музичного твору; особливості завдання

1 1. Ритмізація Ритмічна імпровізація 43 Рух дощу 2. Мелодизація Мелодизація свого імені;

фрази з різними інтонаціями, рухів людини; фрази; образів тварин; рухів Діда Мороза. Імпровізація на V і III щаблях ладу. Виконання з імпровізацією тектсу

25 27 30 34 35 26 41 42

Різні імена. Фрази “ой вишеньки-черешеньки”, “швидкий крок”, “повільний крок”, “танцювальний кроки”. А. Філіпенко. “Ой заграйте, дуда-рики” (фраза останнього такту). К. Стеценко. Опера “Лисичка, Котик і Півник”. Фрази: “прихід на свято”, “стук у вікно”, “роздача подарунків”. Музичне вітання “Добрий день”. Тексти “Всім, всім добрий день”, “Добрий день, школо, рідний клас”, “Добрий день”

3. Акомпанемент Придумати ритмічний супровід до мелодії

27

Поспівка “Тук, тук, чобіток”


Створити мелодію за образом; на ступенях ладу, використовуючи склади ЗО-ВІ-РА-ЙО

30 33 44

“Стукіт сандалів”. Довільне завдання. Скоромовки, забавлянки, лічилки. Укр. дит. лічилка “Ходить квочка”


Створити образ квочки 40 Поспівка “Ходить квочка”.


Виконувати зі зміною тональності, темпу, динаміки, ритм. рисунка. Створення: свого варіанта музичного портрета одиниці; свого варіанта мелодії на текст; спів 1 фрази з різними інтонацій-ними забарвленнями

28 29 32 33 36

Укр. дит. лічилка “Ходить квочка”. Поспівка “Добрий день”. В. Гайдамака. Збірка “Ми вчимося рахувати”. Текст “У дудочку граю, дітей...”. Укр. нар. пісня “Ой єсть в лісі калина”

7. Театралізація Виконувати: з елементами інсценізації; з пластичним інтонуванням; з танцювальними рухами. Проведення гри. Театралізація казки. Інсценізація з імітацією вогню

37, 42 38 39 38 44 45

В. Гайдамака. Збірки “Ми вчимося рахувати”, “Складення”. В. Косенко. “Не хочуть купити ведмедика”, “Купили ведмедика”. Укр. нар. танець “Аркан”. В. Верховинець. “Біла квочка”. М. Сільванський. “Івасик-Телесик”. А. Філіпенко. “Вічний вогонь”


Продовження табл. 3 8. Складні

завдання Проплескати, записати ритм. рисунок, за текстом створити мелодію. Малювання, зіставлення кольору із звучанням звукоряду

33 45

Скоромовки, лічилки, забавлянки. Творча вправа “Барви веселки”

2 2. Мелодизація Імпровізація на відомих ступенях ладу з додатком ЛЕ; з додатком НА

53 58

Поспівка “Котилася торба”. Поспівка “Добрий день”

3. Акомпанемент Імпровізація супроводу на дитячих музичних інструментах

50

Укр. нар. пісня “Од Києва до Лубен”


Створити ритміч. діалог персонажів; муз. речитат. різного змісту

59 66

К. Стеценко. Дует Котика і Півника. Л. Бетговен. “Весела. Сумна”


Придумати: музичний варіант тексту; варіант мелодії на словах “Ті-лі-лі та ті-лі-лі”; варіант мелодії на словах “Ти ж моя, ти ж моя перепілонька”; варіанти виконання

48 49 54 56

Укр. нар. пісня “Качка йде”. А. Філіпенко. “Веселий музикант”. Білорус. нар. пісня “Перепілонька”. Щедрівка “Я маленький хлопчик”

7. Театралізація Виконання з танцювальними рухами. Інсценізація пісні. Придумати і розіграти сценки з життя пасажирів “музич. поїзда”. Виконання з елементами театралізації. Інсценізація образів Мами Кози, Топотушки, Бодайки, Всезнайки, Малюка. Проведення (виконання) гри

47 48 51, 52 55 57 63 59, 60 62 62, 67 69

Укр. щедрівка “Гопак”. А. Філіпенко. “Веселий музикант”. Укр. нар. пісні “Бім, бом”, “Ходить гарбуз”. М. Глинка. “Попутна”. Українські щедрівки та колядки. М. Коваль. Опера “Вовк і семеро козенят”. Теми “Опера у нас в гостях”, Укр. нар. пісня “А ми просо сіяли”, “Мандрівка до веселого музиканта”


Створити портрети своїх друзів (музичні, на малюнку); музич. діалог бабусі та покупця

65 68

Д. Кабалевський. “Три подружки”. Укр. нар. пісня “А продай, бабусю...”

3 1. Ритмізація Імпровізація тексту 71 75

Поспівка “До школи час”. Фрази “ми третьокласники”, “дівчатка ми”, “ми хлопчики”


Продовження табл. 3 2. Мелодизація Імпровізація мелодії за

текстом 73 Текст “Дзвіночок дзвонить дзень,

дзень, дзень” 5. Загальне

завдання Малюнками передати образи балету. Створити образи у малюнках

71 93

Р. Щедрін. Балет “Горбоконик”. Образи рондо, варіації


Створити: варіанти підго-лосків; варіант гри на сопілці. Виконувати в різних варіантах. Створити варіант діалогу Одарки і Карася; свою інтонацію Весни і Зими

76 80 86 87 88

Поспівка “Ми третьокласники”. В. Кирейео. “Награші Лукаша”. Рос. нар. пісня “Во поле береза...”. С. Гулак-Артемовський. Опера “Запорожець за Дунаєм”. (М. Лисенко. Опера “Зима і весна”)

7. Театралізація Виконання з танцювальними рухами; танцювальними рухами, пластикою. Створити: за допомогою жестів образ Джмеля; танцювальні образи тварин. Виконання, проведення гри. Виконання з інсценізацією

74 72 77 84 81 82 86 92

Укр. нар. танець “Козачок”. Укр. нар. пісня “Ой крутиться доріженька”. Ф. Шопен. Полонез. Е. Гріг. “Ранок”. М. Римський-Корсаков. “Політ джмеля”. Тема “Карнавал тварин”. Укр. нар. пісня “Ягілочки”. Д. Кабалевський. “Класне рондо”


Створити музичні діалоги; портрет Базіки; музичну казку на задану тему; музичний міні-спектакль; варіації до пісні; варіант сюжету для ліричної пісні і озвучити його

78 79 80 84 92 104

Теми зі шкільного життя. С. Прокоф’єв. “Базіка” Казка “В чарівній країні музичної інтонації”. “Музичні розмови весни та зими”. Укр. нар. пісня “Ой на горі жито”. Укр. нар. пісні, ліричні пісні

4 4. Створення музики

Створити підголосок до мелодії. Імпровізація підгол. до мелодії

103 110

Укр. нар. пісня “Ой гиля, гиля, гусоньки, на став”. Рос. нар. пісня “Со вьюном я хожу”


Створити за темою: сюже-ти; музичний калейдоскоп. Підібрати музичні колекції

105 108 117

Колядки, щедрівки. Українські та російські пісні. Тема “Природа в музиці”


Створити варіант колискової; музичні варіанти народної пісні; варіант куплету народної пісні

99 106 113

Укр. нар. пісня “Ой ходить сон”. Заданий вчителем фрагмент народної пісні. Самостійно обрана народна пісня


Продовження табл. 3 7. Театралізація Виконання з інсценізацією.

Пошук танцювальних рухів танцю. Інсценізація праці на полі

96 97 98 104 109 115 119 118 95

Укр. нар. пісні “Вийшли в поле косарі”, “Ой снопе, снопе”, “Соловеєчку, сватку, сватку”. Календарні пісні. Рос. нар. пісня “Со вьюном я хожу”. Укр. нар. пісня “А ми кривого танцю йдем”. Веснянки. Укр. нар. пісня “Корольок”. Ф. Шопен. Мазурка ля мінор. Жниварські пісні


Створити сюжет: для історичної пісні, озвучити його; для колядки, щедрівки і виконати

102 105

Історичні пісні. Зимові календарні пісні

5 1. Ритмізація Створити велику кількість способів проговорення тексту

26 Речення. Довільне завдання. Додаток проспівати

2. Мелодизація Імпровізація висловлювати свою думку за допомогою мелодії без слів (вокаліз). Проспівувати фразу з різним смисловим змістом

22–23 31

Вправа “Мої думки”. Вокаліз. Укр. нар. пісня “Ой літає соколонько”


Створити: поспівки до кожного звуку пісні; за допомогою шумових інструментів образи природи; музичного діалогу

32 37 43

Р. Роджерс. “До-ре-мі”. Довільне завдання. Тема “Зустріч людини з козаком-запорожцемі” (Укр. нар. пісня “Їхав козак на війноньку”)


Створити історію про музику. Описати словами і намалювати. Підбір та формування колекції творів різних видів мистецтв. Підбір: музики для характеристики персонажів; фарб для створення пейзажу. Зробити тематичні колекції. Твір-опис за темою. Імітація образів пробудження природи (спів птахів, рух вітру)

30 34 36 37 40 41 43 44

Довільне завдання. Демонстрація завдання. Образи весілля. Тема “Взаємозв’язок творів мистецтва”. Персонажі літературних творів. Пісня “Зоре моя вечірняя”. А. Куїнджі. “Вечір на Україні”. Музика і живопис. Тема “Картина, що звучить”. К. Стеценко. “Стояла я і слухала весну”



6. Варіативне

завдання Створити варіант інструментальної обробки народної пісні; останнього куплету пісні; варіант музичної клятви літературну основу та мелодизацію тексту

24 28 35

Укр. нар. пісня “Ой глибокий колодязю”. Укр. нар. пісня “Над річкою бережком”. К. Данькевич. “Богдан Хмельницький”. К. Ломикін. Репродукція “Клятва Богдана Хмельницького”.

7. Театралізація Пластичне інтонування 39 Образи пробудження природи


Підібрати літер. твори для створення лібрето з ілюстацією сюжету музикою з власної фонотеки. Створити свій сюжет, інсценізувати казку з використ. муз. приклад. Створити і змінити сюжет відповідно до підібраних муз. творів. З учителем створити мюзикл (сюжет, музику), інсценізув. епізоди. Намалювати, підібрати музику та створити інтонації пір року

27 29 31 32 38

Зразок балет “Лілея” К. Данькевича. Казка “Музикант-чарівник”. Довільне завдання. Р. Роджерс. Фрагмент із кінофільму “Звуки музики”. Тема “Пори року”

6 2. Мелодизація Створити музичні висловлювання не тексти “я стверджуюся”, “я щасливий”, “я сміливий”; мелодії на тексти “життя прекрасне”, “я щасливий”

53 66

Є.Станкович. Симфонія № 3 (“Я стверджуюся”). Тема “Музикотерапія”

3. Акомпанемент Створити варіанти інструментального супроводу

58 На основі знайомих пісень


Запропонувати вальс (з відомих творів) для зустрічі; свого виступу на вечорницях. Створити музич. колекцію пісень. Підбір нар. пісень для релаксації

45 55 57 47

Ж. Брель. “Вальс”. Конференція “Музичні зустрічі на французькій землі”. П. Ніщинський. “Вечорниці”. Партизанська тематика. Тема “Емоційне розвантаження”


Закінчення табл. 3

6. Варіативне

завдання Придумати варіант муз. інтонації на текст “так доля стукає у двері”; свій варіант літературного тексту щедрівки. Створити свій варіант мелодії; інтонації плачу; мелодії веснянки

50 54 60 61 63

Л. Бетговен. П’ята симфонія. “Добрий вечір тобі, пане господарю”. Додаток проспівати. Г. Гладкий. “Заповіт”. В. Моцарт. Лакримоза. Веснянка “Вийди, вийди, Іванку”

7. Театралізація Виконання з театралізацією. Інсценізація: пісні; музичної мініатюри за темою

46 52 62

В. Данченко. “Вогонь добра”. В. Бєлий. “Орлятко”. Тема “Найкращі враження з мого дитинства”


Створити: музичний портрет Тараса Бульби; музичний анекдот

54 58

М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба”. Й.С. Бах. “Жарт”

Література

1. ORFF-SCHULWERK: Musik fur Kinder: Band I – V.

– Mainz, 1978. 2. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. – К.:

Музична Україна, 1978. 3. Куришев Е., Куришева Л. Теорія і практика

музично-естетичного виховання за системою К.Орфа. Ч.1-2. – К.: ІСДО, 1994.

4. Лобова О.В. Музика. Підручник для 2 класу. – К.: “Школяр”, 2003.



7. Лобова О.В. Музика. Програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: “Школяр”. – 2004.

8. Лобова О.В. Музичне мистецтво. Підручник для 5 класу. – К.: “Школяр”, 2005.

9. Лобова О.В. Музичне мистецтво. Підручник для 6 класу. – К.: “Школяр”, 2006.

10. Масол Л.М., Очаковська Ю.О., Беземчук Л.В., Наземова Т.О. Вивчення музики в 1–4 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. – Х.: Скорпінон, 2003.

11. Масол Л.М., Очаковська Ю.О., Беземчук Л.В., Наземова Т.О. Вивчення музики в 5–8 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. – Х.: Скорпінон, 2003.

12. Опанасюк О.П. Дитяча музична творчість. Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” спеціальності “ПМСО. Музика”. – Львів, 2006.

13. Опанасюк О.П. Розвиток творчих здібностей учнів ЗОШ на уроках музичного мистецтва: Методичний посібник. – Львів: ЛОІППО, 2008.

14. Островський В.М., Сидір М.В. Вчимося музики. 1-8 класи. Посібники-зошити для загальноосвітніх навчальних закладів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007-2008.

15. Програми з музики для середньої загальноосвітньої школи та позакласна робота з музики у 1-4 класах / Укл. А.Т. Авдієвський, А.Г. Болгарський, І.М. Гадалова, З.З. Жовчак – К.: “Освіта”, 1994.

16. Система детского воспитания Карла Орфа. – Л., 1974.

17. Художньо-естетичний цикл. 5–11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – К., 2005.

Documents

Педагогічна думка № 4 2009ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА, 2009 / № 4 2 Редакція зберігає за собою право на редагування