Назви хлібних виробів Назви хлібних виробів у поемі І. Котляревськогоу поемі І. Котляревського

“Енеїда” “Енеїда”

Екзаменаційний проект з Екзаменаційний проект з актуальних проблем актуальних проблем сучасної лінгвістикисучасної лінгвістики

Кльоц М.Кльоц М.Викладач доцент Викладач доцент Т.Є.НедашківськаТ.Є.Недашківська

Література:Література: Котляревський Іван. Енеїда; Наталка Полтавка: Для ст..шк.віку. – Котляревський Іван. Енеїда; Наталка Полтавка: Для ст..шк.віку. –

К.: Школа, 2008. – 288 с.К.: Школа, 2008. – 288 с.

Словники:Словники:

ЕтимологЕтимологіічнийчний словник української мови: В 7 тт. – К.: Наукова словник української мови: В 7 тт. – К.: Наукова думка, 1982 – 2006.думка, 1982 – 2006.

Словарь української мови / За ред. Б.Д. Грінченка. К.,1907-1909. Словарь української мови / За ред. Б.Д. Грінченка. К.,1907-1909. Т. 1-4. Т. 1-4.

Словник староукраїнської мови XIV – XV Словник староукраїнської мови XIV – XV ст.ст.: В 2-х т. – К., 1977.: В 2-х т. – К., 1977. Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. - Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. -

Львів,1996. Львів,1996. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-

1980. – Т.1-11. 1980. – Т.1-11. Фасмер М. Фасмер М. Этимологический словарь Этимологический словарь русского языка. В 4 т. русского языка. В 4 т. / /

Пер. с нем. и доп. О.Н.Трубачева . – М.: Прогресс, 1964 – 1986. – Пер. с нем. и доп. О.Н.Трубачева . – М.: Прогресс, 1964 – 1986. – Т. 1 – 4.Т. 1 – 4.

Цыганенко Г.П. Этимологический словарь Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка: Более русского языка: Более 5000 слов. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Рад. шк., 1989. – 511 с.5000 слов. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Рад. шк., 1989. – 511 с.

Література:Література:Інші джерела:Інші джерела:

Бичко З.Бичко З. Структурно-семантичний аналіз назв іжі та Структурно-семантичний аналіз назв іжі та напоїв у наддністрянському говорі. С. 105-108.напоїв у наддністрянському говорі. С. 105-108.

КозирєваКозирєва З.Г. Лексика на позначення продукрів З.Г. Лексика на позначення продукрів харчування з зерна // Мовознавство, 1984, № 3, с.65-харчування з зерна // Мовознавство, 1984, № 3, с.65-70.70.

Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підг. До Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підг. До друку О.В. Тодійчук та ін. – К.: Наукова думка, 1995. – друку О.В. Тодійчук та ін. – К.: Наукова думка, 1995. – 592 с.592 с.

Срезневский И. И. Материалы для словаря Срезневский И. И. Материалы для словаря древнерусского языка. – Спб., 1893-1912. – Т. 1 – 3.древнерусского языка. – Спб., 1893-1912. – Т. 1 – 3.

Література:Література:Інші джерела:Інші джерела:

Ставицький О. Коментар до “Енеїди” Івана Ставицький О. Коментар до “Енеїди” Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда. – К., 1989. – С.Енеїда. – К., 1989. – С. 207-284207-284..

Устав студійський Устав студійський XIIXII ст. – В кн.: Горский А. А., ст. – В кн.: Горский А. А., Невоструев К. И. Описания словянских рукописей Невоструев К. И. Описания словянских рукописей Московской синодальной библиотеки. Отд. 3. Книги Московской синодальной библиотеки. Отд. 3. Книги богослужебные. – М.богослужебные. – М., 1869. – Ч. 1., 1869. – Ч. 1.

Яценко С.А. Апелятиви на позначення продуктів Яценко С.А. Апелятиви на позначення продуктів харчування, страв та напоїв у ролі власних імен у харчування, страв та напоїв у ролі власних імен у Козацькому Реєстрі 1642 року./ С.А.Яценко // Вісник Козацькому Реєстрі 1642 року./ С.А.Яценко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир, 2008. – Вип. 41. – С. 218-221.Франка. – Житомир, 2008. – Вип. 41. – С. 218-221.

Мета наукової розвідкиМета наукової розвідки

Відмежувати шар лексики на позначення Відмежувати шар лексики на позначення хлібних виробів;хлібних виробів;

Подати етимологічний коментар щодо Подати етимологічний коментар щодо виникнення назв;виникнення назв;

Проаналізувати етнографічні праці, у яких Проаналізувати етнографічні праці, у яких порушено проблеми становлення, порушено проблеми становлення, розвитку і функціонування цих назв і розвитку і функціонування цих назв і реалій, які вони позначають.реалій, які вони позначають.

Аналізові підлягатимуть такі Аналізові підлягатимуть такі назви:назви:

БубликБублик Бухинка (буханець)Бухинка (буханець) ГрінкаГрінка КапамаКапама КнишіКниші Коржі (коржики)Коржі (коржики) КоровайКоровай МандрикиМандрики ПампухиПампухи ПирогиПироги ПундикиПундики СластьониСластьони СухаріСухарі

В семантиці цихВ семантиці цих назв наявний назв наявний інтегральний інтегральний значеннєвий елемент – значеннєвий елемент – хлібний вирібхлібний виріб

БубликБублик

Фіксація у тексті: Фіксація у тексті: Хліб, Хліб, бубликибублики, книші вродились, книші вродились; ; І їли І їли бубликибублики, кав’, кав’яряр..

Етимологія:Етимологія: псл. псл. *bąbъlь *bąbъlь похідне від похідне від bąb-a bąb-a «буба». Лексема «буба». Лексема

бубликбублик являє собою зменшену форму від являє собою зменшену форму від бубьлъбубьлъ (пор. (пор. похідне від нього похідне від нього бублійбублій «той, хто виготовляє бублики і «той, хто виготовляє бублики і продає їх»), що у свою чергу є похідним від продає їх»), що у свою чергу є похідним від бубабуба «дещо «дещо кругле» (пор. українське дитяче кругле» (пор. українське дитяче бубабуба «горох», «горох», «зернятко») «зернятко»)

БубликБублик Перші фіксації:Перші фіксації: Пам’Пам’ятки фятки фііксують лексему ксують лексему бубликъбубликъ як власну назву ще як власну назву ще

з 1649 року. У російських словниках аналізована з 1649 року. У російських словниках аналізована лексема відмічається з лексема відмічається з XIXXIX ст. і вважається ст. і вважається запозиченням з української мови, що дає нам змогу запозиченням з української мови, що дає нам змогу стверджувати, що у XIX ст. лексема була поширеною і стверджувати, що у XIX ст. лексема була поширеною і частовживаноючастовживаною..

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова: переважно вживається у значенні «круглий крендель із переважно вживається у значенні «круглий крендель із

заварного тіста, що має форму кільця».заварного тіста, що має форму кільця».

Буханець (бухинка)Буханець (бухинка)

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Пухкі з кав’яром Пухкі з кав’яром буханцібуханці; ; Там лакомини різні їли: Там лакомини різні їли: БуханчикиБуханчики пшеничні білі; Гарачую, м’яку пшеничні білі; Гарачую, м’яку бухинкубухинку..

Етимологія:Етимологія:ЄЄ похідними відпохідними від буханбухан.. БуханБухан «хлібина» - очевидно, «хлібина» - очевидно, через польську мову запозичено з через польську мову запозичено з середньоверхньонімецької; свн. середньоверхньонімецької; свн. vochenzevochenze, , fochenzfochenz «вид «вид печива, білий хліб». Форми з печива, білий хліб». Форми з уу (бухан) пізніші, можливо, (бухан) пізніші, можливо, виникли під впливом народно-етимологічного виникли під впливом народно-етимологічного зближення з зближення з бухнутибухнути «набухати». Припускається і «набухати». Припускається і власне слов’янське походження цих форм.власне слов’янське походження цих форм.

Буханець (бухинка)Буханець (бухинка)

Перші фіксації:Перші фіксації:В аналізованих памВ аналізованих пам’’ятках немає.ятках немає.

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:Лексема Лексема буханбухан функціонує в значенні «пшенична або функціонує в значенні «пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина», паралельно гречана хлібина; взагалі одна хлібина», паралельно вживаються й похідні форми вживаються й похідні форми буханецьбуханець та та буханка буханка «тс.» «тс.»

ГрінкаГрінка

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Просілне з ушками, з Просілне з ушками, з грінкамигрінками

Етимологія:Етимологія:псл. *псл. *grgrĕĕnnъъttъ, *ъ, *grgrĕĕnnъъkaka, похідне від , похідне від grgrĕĕtiti «гріти, жарити» «гріти, жарити»

Перші фіксації:Перші фіксації:В аналізованих памВ аналізованих пам’’ятках немає.ятках немає.

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:Вживається у значенні «змащена жиром і підсмажена Вживається у значенні «змащена жиром і підсмажена скибка хліба».скибка хліба».

КапамаКапама

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Везли з собою лагомини, оливу, масло, риж, маслини, і Везли з собою лагомини, оливу, масло, риж, маслини, і капамакапама, кебаб калос., кебаб калос.

Етимологія:Етимологія: неясненеясне Перші фіксації:Перші фіксації:

В аналізованих памВ аналізованих пам’’ятках немає.ятках немає. Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:

Вживається у значенні “вид печива”.Вживається у значенні “вид печива”.

КнишіКниші

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:

Хліб, бублики, Хліб, бублики, книшікниші вродились; Лигав потапці і вродились; Лигав потапці і книшікниші Етимологія:Етимологія:

Неясна. Можливо, лексема являє собою запозичення з Неясна. Можливо, лексема являє собою запозичення з грецької мови, пов’язане з грецьким «запах і пара грецької мови, пов’язане з грецьким «запах і пара жирного печеного м’жирного печеного м’яса; сало, в яке загорталося яса; сало, в яке загорталося жертовне м’ясо, призначене до спаленняжертовне м’ясо, призначене до спалення». Існує також ». Існує також менш певне виведення від менш певне виведення від *kъn, *kъn, збереженого у рос. збереженого у рос. [кнея] «гай», пол. k[кнея] «гай», пол. kniejanieja «хащі, пуща». Цілком «хащі, пуща». Цілком гіпотетичне виведення з іє. *skn- «тиснути, м’яти».гіпотетичне виведення з іє. *skn- «тиснути, м’яти».

КнишіКниші

Перші фіксації:Перші фіксації:У пам’ятках У пам’ятках XVXV ст. аналізована лексема вживається як ст. аналізована лексема вживається як прізвищева назва прізвищева назва КнишъКнишъ

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:

Вживається у значенні «вид білого хліба з загорнутими Вживається у значенні «вид білого хліба з загорнутими

всередину краями та змазаного салом або олією».всередину краями та змазаного салом або олією».

Коржі (коржики)Коржі (коржики)

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Кислиці, ягоди, Кислиці, ягоди, коржікоржі; ; Муки, пшона, ковбас, Муки, пшона, ковбас, коржів; коржів; Сластьони, Сластьони, коржикикоржики, стовпці., стовпці.

Етимологія:Етимологія: Задовільного етимологічного пояснення не маєЗадовільного етимологічного пояснення не має М. М.

Фасмер схильний вважати назву Фасмер схильний вважати назву корж корж незапозиченою. незапозиченою. Зважаючи на словенське слово, яке, як про це свідчить Зважаючи на словенське слово, яке, як про це свідчить його фонетика, не є запозиченням із східнослов’його фонетика, не є запозиченням із східнослов’янських янських мов, можливо, доцільно реконструювати псл.мов, можливо, доцільно реконструювати псл. *kъr _ь*kъr _ь, , яке, проте, неясного походження.яке, проте, неясного походження.

Коржі (коржики)Коржі (коржики)

Перші фіксації:Перші фіксації:У Реєстрі Війська Запорозького 1649 року зафіксовано У Реєстрі Війська Запорозького 1649 року зафіксовано значну кількість прізвищевих назв, утворених від значну кількість прізвищевих назв, утворених від коржкорж та зменшено-пестливої форми та зменшено-пестливої форми коржиккоржик: : КоржъКоржъ; ; Коржикъ. Коржикъ. Іще раніше фіксується номен Іще раніше фіксується номен корждановци корждановци «назва села у Молдавському князівстві» (1429 рік), «назва села у Молдавському князівстві» (1429 рік), проте про однокореневий зв’проте про однокореневий зв’язок язок з назвою з назвою коржкорж даного даного топоніму напевне говорити не можна.топоніму напевне говорити не можна.

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:коржкорж «плоский круглої форми виріб із прісного тіста», «плоский круглої форми виріб із прісного тіста», коржиккоржик – «печиво з тіста (з цукром або на меду), – «печиво з тіста (з цукром або на меду), переважно у формі кружечків».переважно у формі кружечків».

КоровайКоровай

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Лубенського шмат Лубенського шмат короваюкороваю

Етимологія:Етимологія:ДавньоруськоукраїнськеДавньоруськоукраїнське короваикороваи < < псл. *псл. *korvajkorvaj «печений хліб»«печений хліб»..

Перші фіксації:Перші фіксації:У староукраїнській мові лексема У староукраїнській мові лексема короваикороваи фіксується як фіксується як особова назва (1411 рік).особова назва (1411 рік).

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:«великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, «великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля» який печуть на весілля»

МандрикиМандрики

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Лавинії к Петру Лавинії к Петру мандрикмандрик

Етимологія:Етимологія:Запозичення з польської мовиЗапозичення з польської мови

Перші фіксації:Перші фіксації:Пам’ятки староукраїнської мови фіксують лексему Пам’ятки староукраїнської мови фіксують лексему *мандричка *мандричка в значенні особової назвив значенні особової назви

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:мандрикамандрика «виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; «виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника» вид сирника»

ПампухиПампухи

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Гречаних з часником Гречаних з часником пампухпампух

Етимологія:Етимологія:через польське посередництво запозичено з німецької через польське посередництво запозичено з німецької мовимови

Перші фіксації:Перші фіксації:зустрічається як прізвищева назва, похідна від апелятиву зустрічається як прізвищева назва, похідна від апелятиву на позначення хлібного виробу: на позначення хлібного виробу: ПампухаПампуха

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:пампухпампух, , пампухапампуха – застаріла форма із значенням – застаріла форма із значенням «пампушка»; «пампушка»; пампушкапампушка «невелика кругла булочка з пшеничної, «невелика кругла булочка з пшеничної, житньої або гречаної муки» житньої або гречаної муки»

ПирогиПироги Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:

ПирігПиріг завдовжки із аршин; Живитись тими ж завдовжки із аршин; Живитись тими ж пирогамипирогами; До сирних в маслі ; До сирних в маслі пирогів; пирогів; То піднесла їм То піднесла їм пиріжокпиріжок

Етимологія:Етимологія:від від пырогъпырогъ < < пыропыро (вид прениці, полба, споріднене з (вид прениці, полба, споріднене з пирій, але контаміноване з пирій, але контаміноване з пиръпиръ, пор. чув. , пор. чув. парупару «полба» з «полба» з рос. рос. пыропыро))

Перші фіксації:Перші фіксації:у ролі власних імен: у ролі власних імен: П-рогъП-рогъ; ; П-рожокП-рожок. .

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:пирігпиріг «печений виріб із тіста з начинкою; вареник «печений виріб із тіста з начинкою; вареник (діалектне)»(діалектне)»пиріжокпиріжок «зменшено-пестливе до «зменшено-пестливе до пирігпиріг; маленький пиріг, ; маленький пиріг, звичайно овальної форми» звичайно овальної форми»

ПундикиПундики

Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:Полтавських Полтавських пундиків пряженихпундиків пряжених

Етимологія:Етимологія:очевидно, результат видозміни форми очевидно, результат видозміни форми пудингпудинг, зближеної , зближеної із суфіксальними утвореннями типу із суфіксальними утвореннями типу коржик, пряниккоржик, пряник

Перші фіксації:Перші фіксації:У пам’У пам’ятках староукраїнської мови мають місце форми ятках староукраїнської мови мають місце форми **поунь,поунь, *поуньскии *поуньскии в роля особової назви (1499), проте в роля особової назви (1499), проте напевне говорити про спорідненість цих назв не можна.напевне говорити про спорідненість цих назв не можна.

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:пундикпундик вживається із семантикою «рід печива або вживається із семантикою «рід печива або пиріжків», а також переважно у множині у розмовному пиріжків», а також переважно у множині у розмовному стилі набуває значення «смачна їжа, ласощі»стилі набуває значення «смачна їжа, ласощі»

СластьониСластьони Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:

СластьониСластьони, коржики, стовпці, коржики, стовпці Етимологія:Етимологія:

пов’язане з лексемою пов’язане з лексемою сластьсласть «солодощі, розкіш», що «солодощі, розкіш», що являє собою запозичення в давньоруськоукраїнську являє собою запозичення в давньоруськоукраїнську мову з церковнослов’янської, а пізніше в українську.мову з церковнослов’янської, а пізніше в українську.

Перші фіксації:Перші фіксації:Пам’ятки староукраїнської мови фіксують лексему Пам’ятки староукраїнської мови фіксують лексему **сластьсласть (цсл. (цсл. сластьсласть) у значенні «злагода, дружба (про ) у значенні «злагода, дружба (про взаємини)» (1484)взаємини)» (1484)

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:сластьонсластьон – «пампушка з пшеничного борошна, смажена – «пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом»в олії, обсипана цукром або полита медом»

СухаріСухарі Фіксація у тексті:Фіксація у тексті:

Не візьмеш даром Не візьмеш даром сухарясухаря; І насушили ; І насушили сухарівсухарів На На тиждень сала з тиждень сала з сухарямисухарями; І ; І сухарямисухарями запасати; Щоб запасати; Щоб сухарівсухарів понапікали; І всі строщили понапікали; І всі строщили сухарісухарі; А ззаду з ; А ззаду з сухарямисухарями сумка. сумка.

Етимологія:Етимологія:Лексема Лексема сухарсухар має праслов’ має праслов’янське коріння, оскільки янське коріння, оскільки прикметникприкметник сухийсухий – псл. * – псл. *ssuxuxъъ (< * (< *soussous) «сухий», ) «сухий», пов’язане чергуванням голосних із *пов’язане чергуванням голосних із *ssъъxnxnąątiti «сохнути» «сохнути»

Перші фіксації:Перші фіксації:Похідні топоніми:Похідні топоніми: соуха вєликаuсоуха вєликаu (1488), (1488), *сухая*сухая (1473); (1473); *сухая жєжиора *сухая жєжиора (1445); *(1445); *соухая соухая камєниця (1459); камєниця (1459); соуховєрхъсоуховєрхъ (1429); * (1429); *соуховєсьсоуховєсь (1446) тощо (1446) тощо

Сучасна українська літературна мова:Сучасна українська літературна мова:сухарсухар позначає «висушений шматок хліба, булки» позначає «висушений шматок хліба, булки»

Дякуємо за увагу!Дякуємо за увагу!