1

Затверджено

наказом ректора № 32 від 06.02.15р.

Розділ І

Про організацію навчального процесу Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка

1. Загальні положення

1.1 Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої

освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій

установі) через систему науково-методичних, педагогічних і виховних заходів

та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань,

умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування

гармонійно розвиненої особистості. Освітній процес органічно об’єднує три

складові: навчальний процес, науковий процес та виховний процес.

Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму,

демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-

яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Мова навчання в університеті українська.

Освітній процес в університеті організовується з урахуванням

можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на

формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до

постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої

адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки,

технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової

економіки.

1.2 Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та

методично оформленого навчального матеріалу для різних рівнів та ступенів

вищої освіти.

Зміст освіти визначається освітньо-професійною та освітньо-науковою

програмами підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними

програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного

управління освітою та університету і відображається у відповідних

підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних

засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної,

наукової та виховної діяльності.

2

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система

освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності,

що визначає вимоги осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою,

перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість

кредитів ECTS, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані

результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач

відповідного ступеня вищої освіти.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне

обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним

стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається

університетом.

1.3 Організація навчального процесу базується на багаторівневій та

багатоступеневій системі вищої освіти. В університеті підготовка фахівців

здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими,

науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

- початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

- перший (бакалаврський) рівень;

- другий (магістерський) рівень;

- третій (освітньо-науковий) рівень;

- науковий рівень.

1.4 Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає

успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи

освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження

відповідного ступеня вищої освіти:

- молодший бакалавр;

- бакалавр;

- магістр;

- доктор філософії;

- доктор наук.

2. Нормативно-правова база організації навчального процесу

2.1 Організація навчального процесу в університеті базується на Законі

України «Про вищу освіту», державних стандартах вищої освіти, інших актах

законодавства України з питань освітньої діяльності.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів

освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним

рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

3

а) обсяг кредитів ЕСТS, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої

освіти;

б) перелік компетентностей випускника;

в) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у

термінах результатів навчання (освітньо-професійна програма, навчальний

план);

г) форми атестації здобувачів вищої системи;

д) вимоги до наявної системи внутрішнього забезпечення якості вищої

освіти;

е) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

2.2 Організація навчального процесу здійснюється навчальними

підрозділами університету (інститутами, факультетами, кафедрами,

відділеннями тощо). Основним нормативним документом, що визначає

організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої

підготовки, є навчальний план та дане положення.

Навчальний план – це нормативний документ університету, який

розробляється на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми

для кожної спеціальності і визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у

кредитах ЕСТS, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення

навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і

підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується ректором університету.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний

навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується

ректором.

Університет в межах ліцензованої спеціальності запроваджує

спеціалізації, які затверджуються рішенням вченої ради університету.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються стандартом вищої

освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов’язковим для університету.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються університетом.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і

кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і

традицій університету та потреб регіону.

Місце і значення навальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до

знань і вмінь визначається навчальною програмою дисципліни.

4

Навчальна програма нормативної дисципліни є складової стандарту

вищої освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється кафедрами

університету.

2.3 Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-

професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни

та навчального плану кафедрами університету складається робоча навчальна

програма дисципліни, яка є нормативним документом університету.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного

змісту навчальної дисципліни, послідовність організаційні форми її вивчення та

їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурними складовими робочої навчальної програми дисципліни є:

- тематичне планування лекцій, семінарських (практичних), лабораторних

занять;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури.

2.4 Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним

планом, який складається на підставі робочого навчального плану і включає всі

нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін,

вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми

підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навальний

рік і затверджується в порядку, встановленому в університеті.

Результати виконання цього плану фіксуються на сторінках залікової

книжки студента, одержаними оцінками та підписами викладачів.

2.5 Університет надає студентам можливість користування навчальними

приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою

літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на

умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку та Статутом

університету.

2.6 За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних

стандартів вищої освіти відповідає керівник навчального структурного

підрозділу (факультету, інституту, відділення, кафедри тощо).

За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

3. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять

3.1 Навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами:

навчальні заняття, самостійна робота, виконання індивідуальних завдань,

практична підготовка, контрольні заходи.

3.2 Основними видами навчальних занять в університеті є:

5

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

- консультація.

Кафедри університету мають право встановлювали інші форми навчального

процесу та види навчальних занять.

3.3 Лекція

3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому

навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний

теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної

навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою.

Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для

студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час.

Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (викладачами)

вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або

спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях аудиторіях для

однієї або більше академічних груп студентів.

3.3.2. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед

початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову

комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний

посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю,

передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної

дисципліни.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути

зобов'язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії)

до проведення пробних лекцій з участю викладачів та наукових співробітників

кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем

лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального

матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

3.4 Лабораторне заняття

3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент

під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні

експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих

теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних

навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною

6

технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних

досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних

лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов

навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих

випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального

професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових

лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких

не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною

програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами

навчальних занять, як правило, не дозволяється.

3.4.2. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю

підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи,

виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної

роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.

Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних

робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних

робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної

навчальної дисципліни.

3.5 Практичне заняття

3.5.1. Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач

організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень

навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування

шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих

завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях,

оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною

технікою. Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не

перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною

програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на

попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення

ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями,

наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення

практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

3.5.2. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань,

умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її

обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням,

розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

7

Оцінки, отримані студентом на практичних заняттях, враховуються при

виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.6 Семінарське заняття

3.6.1. Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач

організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти

готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з

однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною

програмою дисципліни.

3.6.2. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені

студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і

відстоювати свою позицію тощо.

Отримані студентом оцінки на семінарських заняттях враховуються при

виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.7 Індивідуальне заняття

3.7.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з малочисельними

академічними групами та окремими студентами. Малочисельними

академічними групами вважаються академічні групи з чисельністю студентів 9

і менше осіб на рівні вищої освіти «Бакалавр» та 7 осіб на ОКР «Спеціаліст».

3.7.2. Обсяг індивідуальних занять з дисципліни, яка читається в

малочисельній групі, становить 10 % від загального навчального часу,

визначеного на дисципліну на рівні вищої освіти «Бакалавр» і 15 % - на ОКР

«Спеціаліст». Із них на 2/3 обсягу відводиться на лекційні заняття, решта – на

практичні (семінарські) заняття ,якщо такі передбачені навчальним планом.

3.7.3. Лабораторні заняття, практикум у майстерні у мало чисельній групі

проводяться у повному обсязі, передбаченому на даному рівні вищої освіти

навчальним планом.

3.7.4. Перелік дисциплін, з яких проводяться тільки індивідуальні заняття у

мало чисельних групах, за поданням декана факультету (директора інституту)

що семестру до його початку, затверджує ректор університету (додаток 1).

3.7.5. Якщо на вивчення якоїсь дисципліни мало чисельну групу можна

приєднати до іншої академічної групи, то з цієї дисципліни заняття проводяться

у повному обсязі.

3.7.6. Навчальний процес у мало чисельних групах ведеться відповідно до

цього Положення. Особливості навчального процесу з дисциплін, які читаються

у мало чисельних групах, визначаються кафедрами.

3.7.7. Семестровий графік проведення індивідуальних занять, консультацій та

контрольних робіт для студентів мало чисельних груп за поданням декана

факультету (інституту) затверджує ректор (проректор) університету до початку

8

семестру за погодженням з головами профспілок працівників та студентів.

Схема графіку подано у додатку 2.

3.7.8. Якщо індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими

студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття

індивідуальних творчих здібностей, то воно організовується за окремим

графіком і може охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або

декількох навчальних дисциплін.

Види таких індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи

проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім

державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом

студента.

3.8 Консультація

3.8.1. Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує

відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних

теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи

студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань,

пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань

навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної

дисципліни, визначається навчальним планом.

3.9 Індивідуальні завдання

3.9.1. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової,

графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в

терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання

виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома

студентами.

3.9.2. Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення,

поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх

застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням

навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами

конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання

здійснюється відповідно до наказів ректора університету.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило,

найбільш кваліфікованими викладачами.

3.9.3. Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на

завершальному етапі навчання студентів в університеті і передбачають:

9

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань

зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових,

технічних, економічних виробничих й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження

та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Порядок підготовки і захисту дипломних проектів (робіт) здійснюється

відповідно до вимог «Положення про організацію та проведення державної

атестації студентів університету», затвердженого наказом ректора № 341 від

09.09.2014 року та даного Положення.

3.10 Самостійна робота студента

3.10.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння

навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

3.10.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента,

регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше

1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного

для вивчення конкретної дисципліни.

3.10.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною

визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами,

завданнями та вказівками викладача.

3.10.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-

методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної

дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій

викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати

можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова

та фахова монографічна і періодична література.

3.10.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з

конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального

закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в

домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь

складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента

до потрібних дидактичних засобів.

Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

3.10.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням

складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації

(наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування

тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або

допомоги з боку фахівця.

10

3.10.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим

навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи,

виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який

опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

3.11 Практична підготовка студентів

3.11.1. Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом

освітньо-професійної програми для здобуття відповідного рівня вищої освіти і

має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

3.11.2. Практична підготовка студентів університету здійснюється шляхом

проходження ними практики в школах та інших освітніх закладах, на

підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними договорами або

у структурних підрозділах університету, що забезпечують практичну

підготовку.

3.11.3. Практична підготовка в університеті проводиться в умовах

професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладачів

університету та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються

навчальним планом.

3.11.4. Організація практичної підготовки студентів здійснюється відповідно

до законодавства.

3.12 Контрольні заходи

3.12.1 . Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі

результатів поточного контролю і підсумкового контролю знань (іспиту та

заліку).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни,

засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю на іспиті.

3.12.2 . Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних,

лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня

підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль

реалізується у формі опитування, захисту лабораторних робіт, виступів на

семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо, перевірки

результатів виконання різноманітних індивідуальних навчально-дослідних

завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), контролю засвоєння

навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом,

уміння публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Форми проведення поточного контролю та максимальні бали за них

визначаються відповідною кафедрою і зазначаються у робочій програмі

відповідної навчальної дисципліни.

11

3.12.3 . Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів

навчання на окремих його завершальних етапах або на певному рівні вищої

освіти.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію

студента.

3.12.4 . Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену

або заліку з конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного

навчальною програмою і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю, що передбачає

перевірку розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та

взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання

накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми

навчальної дисципліни тощо.

Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що

полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної

дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних

завдань (розрахункових, графічних тощо).

Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці

засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів

виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або

лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов’язкову

присутність студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної

навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або

заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на

семестр з цієї навчальної дисципліни.

3.12.5 . Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій,

передбачених навчальним планом. Розклад екзаменів для всіх форм навчання

складається деканатами, затверджується ректором університету і доводиться до

відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку екзаменів.

Розклад ліквідації академічної заборгованості складається одночасно з

розкладом екзаменів.

3.12.6 . Заліки проводяться по закінченні читання лекцій та проведення

практичних (семінарських) і лабораторних занять до початку екзаменаційної

сесії. Залік не передбачає обов’язкову присутність студентів на ньому.

Після закінчення залікової сесії деканат встановлює тижневий термін для

ліквідації академічної заборгованості з дисциплін, винесених на заліки.

Студент, який не склав у встановлений тижневий термін заліків за талонами

№ 2 і К підлягають виключенню з університету.

12

3.12.7 . При явці на екзамени і заліки студенти зобов’язані мати при собі

залікову книжку, яку вони подають екзаменатору перед початком екзамену.

Приймання екзаменів та заліків повинно проводитись лише групами за

винятком окремих випадків дострокового складання за дозволом ректора.

Присутність на екзаменах і заліках інших осіб, крім екзаменаторів і

завідуючих кафедрами, без дозволу ректора, проректора чи декана (директора)

факультету (інституту) забороняється.

3.12.8. Студенти денної форми навчання допускаються до екзаменаційної

сесії, якщо вони склали заліки з усіх дисциплін, передбачених навчальним

планом у даному семестрі.

Студенти-заочники допускаються до участі в лабораторно-екзаменаційній

сесії, якщо вони не мають заборгованості за попередній курс (семестр) і до

початку лабораторно-екзаменаційної сесії виконали всі контрольні роботи і

курсові роботи (проекти) з дисциплін, які виносяться на сесію. Виконаними

вважаються зараховані контрольні роботи і допущені до захисту курсові роботи

(проекти).

3.12.9. Оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю

здійснюється за 100-бальною шкалою (додаток 3). Якщо в даному семестрі з

дисципліни передбачено екзамен, то в цьому випадку на поточний контроль

виділяється 60 балів, а на екзамен – 40 балів.

Методика проведення екзаменів (усно, письмово, тестування тощо) з кожної

навчальної дисципліни визначається кафедрою, що забезпечує викладання

даної дисципліни, затверджується на її засіданні і доводиться до відома

студентів на початку семестру, в якому це дисципліна вивчається студентами.

3.12.10. Якщо семестрова оцінка з даної навчальної дисципліни визначається

як сума поточної семестрової та екзаменаційної оцінок, то співвідношення

балів, виділених на ці контролі, визначає кафедра і доводить до відома

студентів на початку семестру.

Результати усного екзамену оголошуються студентами в день екзамену, про

що робиться відповідний запис у заліково-екзаменаційній відомості і заліковій

книжці студента, а результати письмового складання екзамену (заліку)

доводяться до відома студентів не пізніше як наступного після екзамену дня.

3.12.11. Якщо предмет вивчався декілька семестрів і в деяких з них були

заліки, а в останньому семестрі екзамен, то сумарна модульна оцінка за предмет

загалом дорівнює середній зваженій оцінці за усі семестри, якщо у кожному із

семестрів, набрана сума балів, є не меншою 60.

3.12.12. Якщо з навчальної дисципліни, з якої у семестрі відсутня форма

підсумкового контролю, студент не набрав 60 і більше балів, то йому

13

дозволяється складати екзамен з дисципліни в цілому лише за талонами № 2 і

№ К.

3.12.13. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків

оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно»,

«незадовільно»), а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не

зараховано») з одночасним виставленням балів відповідно до додатку 3.

Позитивні оцінки заносяться в заліково-екзаменаційну відомість, залікову

книжку і навчальну картку студента.

Незадовільна оцінка виставляється лише в заліково-екзаменаційну відомість.

Неявка на екзамен відмічається в екзаменаційній відомості словами «не

з’явився» і підписом екзаменатора.

Студенти, які не з’явились на екзамен без поважних причин, вважаються

такими, що одержали незадовільну оцінку.

При повторному складанні заліку за талонами № 2 і К в заліково-

екзаменаційній відомості робиться один із записів: «не з’явився», «не

зараховано», «зараховано».

3.12.14. Заліково-екзаменаційні відомості видаються деканатами викладачам

та приймаються від них і реєструється в книзі видачі і надходження заліково-

екзаменаційних відомостей. Видача заліково-екзаменаційних відомостей іншим

особам забороняється.

3.12.15. Оцінювання усіх видів практик (навчальних і виробничих

(педагогічних)) проводиться у 100-бальній шкалі за критеріями, розробленими

кафедрами, які здійснюють керівництво практиками (додаток 4).

Залік з практики виставляється на основі результатів захисту студентом звітів

в комісії, призначеній завідувачем кафедри.

Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її

проходження або в університеті протягом перших десяти днів семестру, який

починається після практики.

Диференційована оцінка за практику вноситься у відомість обліку успішності

та в залікову книжку студента за підписом методиста від кафедри першого

фаху.

Студенту, який не виконав програми практики без поважних причин, може

бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов,

визначених університетом.

Студент, який при цьому повторному проходженні практики отримав

незадовільну оцінку за практику в комісії, вважається невстигаючим і права на

одержання стипендії немає.

14

Студенти, які не виконали програми практики і отримали незадовільну

оцінку при захисті звіту і, крім того, отримали дві незадовільні оцінки з

семестрових екзаменів, відраховуються з університету.

3.12.16. Оцінювання курсових робіт проводиться у 100-бальній шкалі за

критеріями, розробленими відповідними кафедрами, з дисциплін яких

передбачено написання цих робіт (додаток 5). Рецензія керівника курсової

роботи повинна містити мотивацію виставленої суми балів.

Заліки з курсових робіт (проектів) виставляються на підставі захисту

студентами курсових робіт (проектів) перед комісією у складі двох-трьох

викладачів, призначених завідувачами кафедри з участю безпосереднього

керівника роботи (проекту).

У випадку коли студент за курсову роботу отримав оцінку «незадовільно»,

то він має право на повторний її захист за талонами № 2 і К, відповідно до

умов, визначених кафедрою.

Студент, який за талонами № К на захисті роботи (проекту) отримав

незадовільну оцінку, відраховується з університету.

Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за чотирибальною

шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Відповідні записи

робляться у відомості обліку успішності та в заліковій книжці студента за

підписом керівника курсової роботи (проекту).

3.12.17. Диференційованих заліків у семестрі, як правило, не повинно бути

більше ніж два. Вони, як правило, виставляються з курсових робіт (проектів),

практик та з дисциплін, в яких переважає виконавська (творча) діяльність.

Перелік вказаних дисциплін затверджує вчена рада факультету (інституту).

3.12.18. Державна атестація студента здійснюється державною

екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному рівні вищої

освіти з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої

підготовки вимогам стандартів вищої освіти. Державна атестація студентів в

університеті здійснюється відповідно до вимог «Положення про організацію та

проведення державної атестації студентів університету», затвердженим наказом

ректора № 341 від 9 вересня 2014 року.

4. Навчальний час студента

4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць

часу, відведених для здійснення програми підготовки освітніх ступенів

бакалавра, магістра.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година,

навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

15

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу.

Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі "пара").

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю

не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента

тривалістю не більше 45 академічних годин.

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що

закінчується підсумковим семестровим контролем.

Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка. Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах (credit).

Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом

навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі

включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна

тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не

менше 8 тижнів.

Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються

відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і

для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового

контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

5. Робочий час викладача

5.1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на

тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Він включає час виконання ним

навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових

обов’язків.

Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової,

дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших

трудових обов’язків.

Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним

навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

5.2. Норми часу навчальної роботи в університеті визначаються наказом

Міністерства освіти і науки України, а норми часу методичної, наукової,

організаційної роботи визначаються наказами ректора університету.

5.3. Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-

педагогічного працівника з 1 вересня 2015 року не може перевищувати 600

годин на навчальний рік.

5.4. Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та

організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних

працівників встановлює Міністерство освіти і науки України.

16

5.5. Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних

працівників відповідно до їх посад встановлюються завідувачами кафедр

університету, відповідно до вимог Статуту університету.

5.6. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних

навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів

та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом

викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком

контрольних заходів, визначається графіком навчального процесу в

університеті, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого

часу.

5.7. Залучення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників до

роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за

їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.

6. Форми навчання

6.1. Навчання в університеті здійснюється за такими формами:

- очна (денна);

- заочна (дистанційна).

Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня вищої

освіти з відривом від виробництва. Організація освітнього процесу в

університеті на денній формі навчання здійснюється згідно з стандартами

вищої освіти і даним Положенням.

6.3 Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття певного рівня

вищої освіти без відриву від виробництва. Організація освітнього процесу на

заочній (дистанційній) формі навчання в університеті здійснюється згідно з

стандартами вищої освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених

чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

7. Науково-методичне забезпечення

7.1. науково-методичне забезпечення включає:

- стандарти вищої освіти;

- навчальні плани;

- навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

- програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

- підручники і навчальні посібники;

- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і

лабораторних занять;

17

- індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з

навчальних дисциплін;

- контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння

студентами навчального матеріалу;

- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання

фахової літератури, написання курсових робіт, випускових (кваліфікаційних)

робіт;

- методичні матеріали до державних екзаменів тощо.

18

Розділ ІІ

Про організацію наукової та науково-технічної діяльності

у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана

Франка

1. Загальні положення

1.1. Це Положення регламентує наукову та науково-технічну діяльність (далі

– ННТД) у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені

Івана Франка (далі – Університеті).

1.2. ННТД є невід'ємною складовою діяльності ВНЗ, що забезпечує

інтеграцію освіти і науки.

1.3. Під час організації та проведення ННТД університет керується

Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету

Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, цим Положенням,

власним статутом.

2. Мета та завдання ННТД

2.1. Основною метою ННТД є здобуття нових наукових знань шляхом

проведення наукових досліджень і розробок та їхнього спрямування на

створення й упровадження нових конкурентоспроможних технологій, видів

техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку

суспільства, підготовки фахівців інноваційного типу.

2.2. Основними завданнями ВНЗ у галузі наукової та науково-технічно

діяльності є:

2.2.1. Одержання конкурентоспроможних наукових і науково-

прикладних результатів.

2.2.2. Застосування нових наукових і науково-технічних знань під

час підготовки фахівців із вищою освітою.

2.2.3. Формування сучасного наукового кадрового потенціалу,

здатного забезпечити розробку та впровадження інноваційних

наукових розробок.

2.2.4. Інтеграція наукової та науково-технічної діяльності

Університету з іншими навчальними закладами та науковими

установами України.

2.2.5. Сприяння захисту інтелектуальної власності та авторських

прав дослідників як основи зміцнення та розвитку науки, виходу на

світовий ринок високотехнологічної продукції.

2.2.6. Проведення кон`юнктурних досліджень ринку наукових

послуг, патентно-ліцензійної роботи, здійснення маркетингового,

19

інформаційного забезпечення та трансферу науково-технічної

продукції відповідно до міжнародних стандартів.

3. Організація ННТД

3.1. Наукова та науково-технічна діяльність в Університеті здійснюється

відповідно до законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про

наукову і науково-технічну діяльність», статуту Університету.

3.2. Для організації та координації ННТД наказом ректора можуть

створюватись науково-дослідні частини, науково-дослідні сектори, науково-

дослідні інститути, науковий відділ.

3.3. До складу зазначених структурних одиниць можуть входити наукові

підрозділи факультетів і кафедр, навчально-науково-виробничі центри,

проектні та конструкторські бюро, проблемні лабораторії, наукові та

науково-технічні відділи, підрозділи з організації, координації та

забезпечення ННТД та інші структурні підрозділи, спрямовані на здійснення

ННТД; науково-дослідні інститути.

3.4. Структурні наукові підрозділи Університету діють на основі Статуту

відповідно до положень про них. ННТД може здійснюватися в Університеті

через створені ним юридичні особи, предметом діяльності яких є доведення

результатів наукової та науково-технічної діяльності навчального закладу до

стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація.

3.5. До виконання наукових і науково-технічних робіт можуть залучатися

науково-педагогічні, наукові, педагогічні працівники, інші працівники

Університету, а також працівники інших організацій.

3.6. Організацію та безпосереднє керівництво виконанням програми чи

проекту досліджень і розробок здійснюють наукові керівники. У разі потреби

можуть призначатись також відповідальні виконавці програм і проектів,

наукові консультанти, інші відповідальні особи.

3.7. Організацію ННТД та її безпосереднє керівництво, планування, поточне

управління здійснює проректор із наукової роботи в межах делегованих

ректором повноважень. Функції управління та організації наукової діяльності

проректор із наукової роботи здійснює через наукові підрозділи та

дорадчі наукові структури (науково-технічні ради, наукові секції за

пріоритетними напрямами, експертні комісії тощо).

4. Планування, організація та облік

4.1. Управління науковою та науково-технічною діяльністю здійснює

Міністерство освіти і науки України в межах його повноважень. Поточне та

перспективне планування наукової та науково-технічної діяльності здійснює

Університет.

20

4.2. Планування наукових досліджень і розробок здійснюється відповідно до

основних науково-технічних напрямів Університету. Основою планування

науково-дослідної діяльності має бути тематичний план НДР.

4.3. Планування витрат на проведення наукової та науково-технічної

діяльності здійснюється Університетом самостійно на основі розрахунків,

результати яких відображаються в калькуляції кошторисної вартості в цілому

за темою, з виділенням вартості робіт (послуг), що підлягають виконанню в

поточному бюджетному році.

4.4. Документальне оформлення операцій, пов'язаних із виконанням наукової

та науково-технічної діяльності або наданням платних послуг у сфері ННТД,

забезпечення їхнього обліку та складання звітності здійснюється відповідно

до вимог Бюджетного кодексу України, Порядку складання, розгляду,

затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних

установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

28.02.2002 р. № 228 (із змінами), та інших нормативно-правових актів.

4.5. Науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, що виконуються за

рахунок коштів державного бюджету, підлягають обов'язковій реєстрації в

Українському інституті науково-технічної і економічної інформації

відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1992 р. № 162

«Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських

робіт і дисертацій».

4.6. За підсумками виконаних наукових досліджень Університет складає

відповідні звіти, видає збірки наукових праць, доповідей і тез доповідей на

наукових конференціях, анотацій завершених НДР.

4.7. Невід’ємним елементом стимулювання й управління у сфері наукової та

науково-технічної діяльності є наукова та науково-технічна експертиза.

5. Виконавці науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та

наукової роботи, що виконується у другій половині робочого часу

викладача

5.1. Суб'єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є

наукові, науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих

навчальних закладах, інші працівники вищих навчальних закладів, а також

працівники підприємств та інших навчальних закладів, які спільно з вищими

навчальними закладами провадять наукову, науково-технічну та інноваційну

діяльність.

21

5.2. До виконання наукових, науково-технічних робіт у ВНЗ можуть

залучатися фахівці наукових установ, підприємств та організацій

Національної та галузевих академій наук, інші фахівці, які мають відповідну

кваліфікацію.

5.3. Науково-педагогічні, наукові працівники виконують дослідження та

розробки відповідно до національних, державних, галузевих та інших

програм і проектів, тематичних та координаційних планів, договорів, завдань

(технічних завдань), індивідуальних планів, несуть відповідальність за якість

і своєчасність їхнього виконання, наукову та практичну цінність,

суспільну й економічну корисність наукових і науково-практичних

результатів.

Наукову і науково-дослідну роботу проводять особи, що обіймають

посади науково-педагогічних працівників, професорсько-викладацького

складу, аспірантів та здобувачів. До складу авторського колективу, що веде

наукову діяльність, можуть залучатися практичні працівники підприємств,

установ та організацій і студенти Університету.

Наукова робота є невід’ємною складовою освіти і здійснюється з метою

інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності.

До наукової роботи входить виконання планових наукових досліджень із

звітністю в таких формах:

- виконання планових держбюджетних науково-дослідних робіт,

колективних договорів;

- дисертація (докторська, кандидатська);

- монографія, підручник, навчальний посібник, словник, довідник,

наукова стаття, заявка на видачу охоронних документів, патенти на

винаходи, корисні моделі тощо;

- тези доповідей на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах;

- рецензування монографій, підручників, навчальних посібників,

словників, довідників, дисертацій, авторефератів, наукових статей,

наукових проектів, тематичних планів тощо;

- підготовка до перевидання монографій, підручників, навчальних

посібників, словників, довідників;

- керівництво науковою роботою студентів, магістрантів, аспірантів із

підготовкою наукової статті, заявки на видачу охоронних документів,

роботи на конкурс, доповіді на конференцію.

5.4. Складником науково-технічного потенціалу ВНЗ є науковий доробок

студентів, що, відповідно до чинного законодавства, передбачає науково-

дослідну роботу, внесену до графіка навчального процесу (курсові, дипломні

роботи, практичні, лабораторні заняття, виробнича практика з елементами

дослідницького характеру), та роботу, що індивідуально виконується поза

графіком навчального процесу.

22

Основними формами реалізації та впровадження результатів НДР у

навчальний процес є їх використання:

- при проведенні всіх видів занять;

- для уточнення навчальних планів, навчальних та робочих програм;

- для створення нових навчальних курсів і дисциплін;

- у визначенні змісту семінарських, практичних та лабораторних занять,

планів, програм стажування, тощо;

- для написання навчальної літератури, навчально-методичних

матеріалів;

- у курсовому, дипломному проектуванні, написанні випускових робіт,

виконанні науково-дослідних робіт студентами.

5.5. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти інтелектуальної

власності, створені за державні кошти чи за кошти Університету,

залишаються за науковою установою-виконавцем відповідних форм науково-

технічної діяльності, якщо інше не встановлено договором.

5.6. Обов’язковими умовами договору (контракту), на підставі якого

виконуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що

фінансуються за рахунок коштів Державного коштів України, є визначення

суб’єктів права інтелектуальної власності, зобов’язання сторін щодо

забезпечення охорони прав на створені об’єкти інтелектуальної власності,

визначення сторони, яка буде сплачувати винагороду суб’єктам права

інтелектуальної власності згідно із законодавством України.

23

Розділ ІІІ

Про організацію виховного процесу

Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана

1. Загальні положення

1. У цьому положенні терміни вживаються у такому значенні:

– освітня діяльність – діяльність університету, що проводиться з метою

забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших

освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб (ст.1. п.16)

Освітній процес – це інтелектуальна творча діяльність, у сфері вищої

освіти і науки, що проводиться в університеті через систему науково-

методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння,

примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб,

які навчаються, а також на формування гармонійно розвинені особистості.

2. Положення про організацію освітнього процесу затверджується вченою

радою університету відповідно до законодавства.

3. Структурна модель освітньої діяльності університету подана у табл.

(додаток А до книги Кишакевич, Козак)

2. Нормативно-правова база виховання студентів

1. Конституція України.

2. Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації”.

3. Закон України „Про вищу освіту”.

4. Педагогічна конституція Європи.

5. Концепція національного виховання студентської молоді (додаток до

рішення комісії МОН України від 25.06.2009 р., протокол № 7/2–4).

6. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена

спільно наказом міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту,

МОН України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і

туризму України від 27.10.2009 р. № 1754/81/538/49

7. Заходи на 2009/2010 – 2014/2015 н.р. Дрогобицького державного

педагогічного університету ім. І. Франка, спрямовані на реалізацію

„Концепції національного виховання студентської молоді”, схвалені

вченою радою університету 19.ХІ.2009 р. протокол № 11.

24

8. Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування

здорового способу життя громадян (Указ Президента України зв

змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 1195/99 від

17.09.1999 р. № 774/2000 р. від 07.04.2000 р.)

9. Основні напрями розвитку духовності, захисту моралі та формування

здорового способу життя громадян України, схвалені Указом

Президента України від 27.04.1999 р. № 456/99

10. Методичні рекомендації до планування виховної роботи із студентами

у вищих навчальних закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації (лист

МОН України № 1/9–303 від 03.08.1998 р.

11. Про стан та проблеми національно-громадянського виховання у вищих

навчальних закладах України (Рішення колегії МОН України від

28.10.1998 р. № 14/6–8)

12. Про організацію управління виховання процесом у вищих закладах

освіти (методичні рекомендації МОН України, № 1/11 – 61

від17.01.1999 р.)

13. Програма національно-громадянського виховання студентської

молоді, схвалена радою ректорів вищих навчальних закладів

Львівського регіону 04.06.1999 р., протокол № 4, затверджена колегією

Львівської обласної держадміністрації 20.07.2000 р.

3. Форми організації виховання студентів

3.1. Виховання студентів в університеті здійснюється у процесі навчальних

занять, позанавчальної роботи, виконання індивідуальних завдань,

реалізації програми особистісно-професійного розвитку студента на

весь період навчання.

3.2. Виховна робота у процесі навчання науково-педагогічні працівники

університету повинні домагатися того, щоб кожна лекція, семінарське,

лабораторне, практикчне заняття, інші види навчальних занять мали б

виховну спрямованість, тобто, щоб поряд з набуттям студентами

професійних компетентностей, вони сприяли засвоєнню загально-

людських норм моралі, виховували почуття патріотизму, громадянської

та національної гідності, активну життєву позицію у процесі побудови і

оборони Української держави. Особлива роль у виховній роботі у

процесі навчальн6их занять належить дисциплінам гуманітарного і

соціально-гуманітарного циклу.

3.3. Виховна робота у позанавчальний час

3.3.1. Структура управління виховною роботою в університеті

25

Структура управління виховною роботою у позанавчальний час

3.3.2. Виховна робота у позанавчальний час охоплює комплекс

різноманітних форм, дій та акцій виховного призначення, що здійснюються

за „Планом роботи університету на навачльний рік (розділ „Виховна

робота”), який затверджується ректором університету”. Розділ складається на

основі планів виховного відділу, бібліотеки, студентського лекторію,

відеолекторію та спортивно-масової роботи.

Невід’ємною частиною цього комплексу є виховна робота, що

здійснюється заступниками деканів з виховної роботи факультетів

(інститутів), наставників академічних груп.

3.3.3. Форми виховних заходів на рівні університету або факультетів

(інститутів):

– відзначення державних свят та пам’ятних дат української історії,

ювілеїв видатних політичних, громадських та культурних діячів

України, професійних свят;

Лабораторія

соціологічних

досліджень

Бібліотека

Ректор Рада студентського

самоврядування у-ту

Проректор Профком студентів

Спортивний клуб Виховний відділ Осередки громадських

організацій

Заступники деканів з

виховної роботи Студентський капелан

Куратори академічних

груп

26

– проведення урочистих посвят першокурсників у студенти та випуск

молодих спеціалістів;

– святкування днів закладу або його факультетів;

– проведення тематичних конкурсних вечорів патріотичного

спрямування, оглядів-конкурсів художньої самодіяльності,

розважальних тематичних вечорів, студентських спартакіад,

козацьких забав тощо;

– організація виставок української писанки, української вишивки,

іншого рукоділля, творів самодіяльного образотворчого мистецтва;

– відзначення свят за народним календарем (проводи зими і зустрічі

весни, День матері, свято Івана Купала і ін.);

– туристично-екскурсійна робота.

Форми виховної роботи кураторів академічних груп:

– інформаційні години;

– студентський лекторій;

– екскурсії та туристичні походи;

– відвідування музеїв, театрів, виставок тощо; » вечори відпочинку

однієї або декількох груп;

– зустрічі з цікавими людьми;

– індивідуальна робота зі студентами.

Форми виховної роботи студради гуртожитків:

– вивчення потреб і запитів мешканців гуртожитків та їх задоволення;

– проведення конкурсів на кращу кімнату, кращий поверх і кращий

гуртожиток; створення умов для фізичного розвитку мешканців

гуртожитку: обладнаний тренажерних залів, ігрових кімнат і

майданчиків, тенісних кортів тощо;

– сприяння залученню мешканців гуртожитку до активних занять

спортом різноманітні спортивні змагання (між кімнатами,

поверхами, гуртожитками), походи вихідного дня, лижні походи,

зустрічі з відомими спортсменами тощо;

– створення у гуртожитках студентських світлиць, які повинні стати

дієвими осередками виховної роботи зі студентами (проведення

дискусій, бесід, «крупин столів» тощо).

Громадські організації, ради студентського самоврядування

університету та факультетів (інститутів) здійснюють виховну роботу за

своїми планами.

27

4. Науково-методичне забезпечення виховання студентів

4.1. Науково-методичне забезпечення

Виховання включає:

1. Концептуальні засади розвитку Дрогобицького державного педагогічного

університету ім. І. Франка на період 2007 – 2017 рр. (п.6. „Кожен науково-

педагогічний працівник має бути вихователем студентської молоді” )

2. Програма національно-громадянського виховання студентської молоді,

схвалена радою ректорів вищих навчальних закладів Львівського регіону

04.06.1998 р. (протокол № 4) і затверджена розпорядженням голови

Львівської обласної державної адміністрації 23.08.2000 р. № 948.

3. Програма національно-громадянського виховання студентської молоді

3.1. Положення про відділ з виховної роботи ВНЗ

3.2. Положення про заступника декана з виховної роботи

3.3. Положення про наставника (куратора, виховника, порадника)

академічної групи

3.4. Положення про раду наставників факультету

3.5. Положення про постійно діючий психолого-педагогічний семінар

наставників академічних груп

3.6. Положення про студентського душпастиря ВНЗ

3.7. Положення про студентське самоврядування

3.8. Положення про студентську ради гуртожитку

3.9. Програми курсів „Християнської етики” для студентів вищих

навчальних закладів

3.10. Програма адаптаційного курсу для студентів першого курсу всіх

спеціальностей ВНЗ

3.11. Український історичний календар

3.12. Церковні свята, що супроводжуються народними обрядами і

традиціями.

28

4. Положення про відділ з виховної роботи

4.1. положення про заступника декана з виховної роботи

4.2. положення прол наставника (куратора, виховання, порадника)

академічної групи

4.3. положення про студентського душпастиря ВНЗ

4.4. положення про студенстьке самоврядування

4.5. положення про студентську раду гуртожитку

4.6. методичні рекомендації куратора академічної групи дрогобицькогог

державного педагогічного університету імені Івана Франка

Правила внутрішнього розпорядку в студентському гуртожитку

(затверджено вченою радою університету 19 листопада 1998 року

протокол, № 3)

29