library.kr.ualibrary.kr.ua/calimera/calimera_guidlines_ukrainian.pdfПосібник Calimera ЗМІСТ Розділ 1: Рекомендації з соціальної політики

Проект Calimera фінансується за програмою Європейської комісії,

IST Programme

Посібник Calimera

Використання в культурі: Місцеві заклади, як посередники в організації доступу до електронних ресурсів

Рекомендації з позитивноїпрактики

Посібник Calimera 1

http://www.cordis.lu/ist


ЗМІСТРозділ 1: Рекомендації з соціальної політики

1. Соціальне включення Фактори ризику соціальної ізоляціїГрупи ризикуВикористання технологій інформаційного суспільства для боротьби з соціальною ізоляцієюМобільні службиПроблеми доступності

2. Культурна ідентичність і єдність Культурне розмаїттяЗгуртованість громадиСтворення контентуКультурна громадська інформаціяРізноманітність культурного контенту

3. "Електронний уряд" та громадянство Інтеграція процесівПостачання послугЗдатність до взаємодіїГромадська інформація КонсультуванняАктивна участьУтворення спільнотСприяння доступу до громадських послуг

4. Навчання (офіційне і неофіційне) Діти та школи - Онлайнові послуги для дітейДорослі - Основні навички/ключові знання- Цифрова грамотність- Навички, пов'язані з роботоюАкредитаціяВпливЕлектронне навчання- Віртуальні навчальні середовища- Керовані навчальні середовища- Інтерактивне телебачення - Мобільне навчання

Посібник Calimera 2 Зміст

5. Соціально-економічний розвиток Культурний туризмРодинний туризм Внутрішні інвестиціїІнформаційні ресурсиІнформаційні послугиКерування знаннямиПлата та ліцензії Постачання послугНавички персоналуВідродження регіонуІндустрія культуриРеклама, маркетинг та охоплення

Розділ 2: Рекомендації з управління

6. Стратегічне планування Стратегічне плануванняКультурні стратегіїПроектне плануванняБізнес-планування

7. Співробітництво і партнерство Стратегічні партнерстваМіжвідомчі партнерстваВнутрівідомчі партнерстваПартнерства зі сферою освітиПартнерства з добровольчими організаціямиПартнерства з промисловим та приватним секторомТипи партнерстваЗапочаткування партнерствОрганізація партнерствФінансування партнерствУтримання партнерств

8. Бізнес-моделі Фінансування та фінансові можливостіБезкоштовне й відкрите програмне забезпеченняЗалучення зовнішніх ресурсівОренда ресурсів та програм у сервіс-провайдера (ASP)Угоди про рівень послугРобота у мережіПрава інтелектуальної власностіУправління стосунками з клієнтами


9. Підбір кадрів Набір працівниківКваліфікаціяНавчанняПостійний професійний розвиток (ППР)Міжвідомчі питанняЗалучення зовнішніх ресурсів

10.Ефективність та оцінка Статистика публічних бібліотекМузейна статистикаАрхівна статистикаКритерії ефективностіНові критерії статистикиПорівняльна оцінка (метрична та процесна)Вимірювання користі та впливуПрактичний інструментарій для вимірювання користі та впливуСтандартні анкетиСтандартиОцінка користування електронними ресурсамиНові критерії статистики для оцінки послугeMetrics

11.Юридичні та правові питання Авторське правоАвторське право та його вплив на доступВплив авторського права на видачу матеріалівАвторське право та системи технічного захистуВиконання Директиви про право інтелектуальної власностіТовариства колективного ліцензуванняБази данихПраво інтелектуальної власності у метаданихАвторське право, архівація, збереження та консерваціяВказівки щодо оцифруванняЛіцензуванняЗахист даних та конфіденційністьСпільний доступ до данихСвобода інформаціїПовторне використання інформації державного сектораЕлектронна комерціяДоступність для людей з фізичними обмеженнями


Розділ 3: Технічні рекомендації

12.Основні технології та інфраструктура XML (розширена мова розмітки документу) Веб-послугиСемантичний ВебПослуги семантичного Вебмережі широкосмуговий зв'язок волоконна оптика супутникбездротові технології WiFi

13.Оцифрування Планування і техпроцесФінансова сторонаВідбірАпаратне та програмне забезпеченняФормати файлівСтандартиIPR (права інтелектуальної власності)Дизайн та презентаціяЗберігання

14.Збереження у цифровому форматі ВідбірТехнології збереженняіТехнології емуляціїПереміщення данихАвтентичністьЗберіганняКонсерваціяДії у надзвичайних ситуаціяхФорматиНосіїСтандартиАрхівація всесвітньої мережі і доменівНаслідки для персоналуАдміністративні та юридичні наслідки

15.


• Опис ресурсів Можливість взаємодіїМетаданіГалузеві стандарти метаданихОписи рівня колекційТермінологіяОнтологіїІдентифікація об'єкта

16.Виявлення і пошук Можливість взаємодіїПошукові системиПерелік рекомендованих сайтівШлюзи, вузли і порталиПерехресний пошукМасивиПошук зображеньЗбиранняСемантичний Веб

17.Керування контентом і контекстом КонтекстуалізаціяCMS (системи керування контентом)ERM (керування електронними документами)DAM (керування цифровими фондами)Системи керування колекціями Інтегровані музейні, бібліотечні та архівні системиGIS (Геоінформаційні системи)

18.Мультимедійні послуги ІнфраструктураФормати мультимедіа- e-книги та e-періодика- Потокові носії - Музика і звук - Цифрова фотографія - Матеріал для трансляцій - Стандарти та функціональна сумісність Геоінформаційні системи Віртуальна реальністьВізуалізаціяТехнології дотику Канали постачання- Інтернет - Цифрове телебачення - Кіоски (комп'ютери загального доступу з підключенням до Інтернету)- Відеоконфкренції - Мобільні послуги - Путівники


19.Інтерактивність Віртуальна реальністьВзаємодія людини і комп'ютераІгрова технологіяСтворення контентуВзаємодія з користувачамиДовідкові службиІнтерактивні стенди

20.Багатомовність Європейські мовиСоціальне включенняМови знаківОтримання інформаціїБагатомовні тезаурусиБагатомовні вебсайтиСистеми письмаШрифти та клавіатуриТранслітерація, транскрипція та офіційні матеріалиМашинний перекладГолосовий переклад

21.Персоналізація Ідентифікація користувачаКонфіденційністьІнтелектуальні та магнітні карткиПлатіжні системиПерсоналізаціяРекомендаційні системиПерсоналізований пошук інформаціїПорталиІнтерактивні форуми та онлайнові товаристваВіртуальні музеї, бібліотеки та архівиІнтелектуальні етикетки та ярликиТехнологія "агентів"Мобільний доступБезперервне навчанняНаслідки для персоналу та навчання

22.Доступ для осіб з фізичними обмеженнями Люди з фізичними обмеженнями та їх потребиФізичний доступДоступ до інформаціїІнтелектуальний доступВіртуальний доступДоступність ІнтернетЗаконодавство та рекомендації


23.Безпека Безпека мережіБрандмауериАнтивірусні програмиІдентифікація користувачаЛіцензіїDRM (цифрове керування правами)ШифруванняЦифрові підписиЦифрові водяні знакиСтеганографіяАвтоматизовані платіжні системиSSL (протокол захищених сокетів)Автентичність та цілісністьБази даних високої надійностіНазви доменівІнформаційна безпека RFID (радіочастотна ідентифікація)


ВСТУП

Дані Рекомендації складені координаційною радою проекту CALIMERA, при фінансуванні в рамках VI Базової програми (FP6) Еврокомісії в галузі технологій інформаційного суспільства (IST).

Їх ціль – надати керівникам різного роду установ і фахівцям, що працюють в організаціях культурної спадщини на місцевому рівні (зокрема, у публічних бібліотеках, музеях і архівах) короткий та актуальний звіт про сучасні можливості у сфері використання нових технологій. Дані рекомендації ставлять перед собою завдання доступно викласти можливі способи застосування даних технологій для розвитку цифрових послуг, спрямованих на задоволення потреб кінцевого користувача в соціальній, економічній і культурній сферах, а також стимулювати більш широкий прояв ініціативи і творчості з боку професійних співтовариств фахівців. Вони також спрямовані на забезпечення більш чіткого розуміння того шляху, завдяки якому установи культури на місцях зможуть відігравати ключову роль у реалізації основних цілей політики Європи, включаючи ті, що містяться в Плані дій «Електронна Європа» [1].

Дані Рекомендації розвивають положення, що входять у матеріали проекту PULMAN, розроблені в рамках V-й Базової програми FP5 [2], які були опубліковані в 2002/2003 роках і переведені 26 мовами. Рекомендації CALIMERA мають аналогічну структуру. Основна різниця полягає в тому, що Рекомендації CALIMERA являють собою не тільки оновлений варіант попередньої версії, але й істотно розширюють їх за рахунок включення послуг, що надаються музеями і архівами в доповнення до тих видів обслуговування, що надають публічні бібліотеки. Дані рекомендації також переведені на численні європейські мови в першій половині 2005 року. Усі версії розміщаються на web-сайті проекту CALIMERA [3].

До складу Рекомендацій входять 23 глави, присвячені розгляду окремих тематичних аспектів. Ці глави об'єднані в три частини, кожна з яких присвячена розгляду соціальних, адміністративних і технічних питань відповідно. Для забезпечення простоти ознайомлення і використання матеріалів, як правило, зайнятими керівниками, до повноформатних Рекомендацій додається їх коротка версія. Останній розділ кожної глави містить ряд посилань на інноваційні методи застосування інформаційних технологій, що використовуються або впливають на діяльність місцевих установ культури, і призначені допомогти користувачам зі своєї точки зору оцінити передові розробки реалізовані на всій території Європи.

Загальна організаційна діяльність щодо Рекомендацій CALIMERA була проведенаРадою графства Ессекс (Великобританія), одним з партнерів, що координують План Дій ЄС, при загальній редакції Джулії Харрісон (Julia Harrison). Однак треба відзначити участь великої кількість експертів, які внесли свій внесок — приймали участь у спеціалізованих семінарах, надсилали письмові коментарі та критичні зауваження. Ми хотіли виразити нашу вдячність всім, хто охоче і ефективно брав участь у процесі складання даних Рекомендацій, а також тим, хто працював над їх перекладом.


http://www.calimera.org/http://www.pulmanweb.org/http://europe.eu.int/information_society/eeurope/2005/all_about/action_plan/index_en.htm

Під час заключної стадії проекту CALIMERA, закінчення якої приходиться на травень 2005, на одноіменному web-сайті буде оголошено про початок проведення форуму під назвою «Передовий досвід», який забезпечить більш широке обговорення даних Рекомендацій. Ми дуже сподіваємося на участь численних представників професійних співтовариств фахівців щодо подальшої розробки ідей та виявлення нових прикладів інноваційного досвіду.

І, нарешті, я хотів би звернути увагу на те, що зміст даних Рекомендацій може бути вільно передруковано і видано. Усе, що для цього потрібно, це визнання джерела і схвалення рішення про фінансування з боку Єврокомісії в рамках програми IST. Ми, зі своєї сторони, в міру виникнення необхідності, будемо раді забезпечити видавництва необхідними логотипами і т.і.

Роберт ДевісНауковий координаторCALIMERA. [email protected]

ПЕРШОДЖЕРЕЛА

[1] План дій «Електронна Європа» http://europe.eu.int/information_society/eeurope/2005/all_about/action_plan/index_en.htm

[2] Проект «PULMAN» http://www.pulmanweb.org

[3] Проект «CALIMERA» http://www.calimera.org


http://www.calimera.org/http://www.pulmanweb.org/http://europe.eu.int/information_society/eeurope/2005/all_about/action_plan/index_en.htmhttp://europe.eu.int/information_society/eeurope/2005/all_about/action_plan/index_en.htmmailto:[email protected]


Розділ 1: Рекомендації з соціальної політики

Посібник Calimera 11


Соціальне включенняПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Питання, які висвітлено у рекомендації, включають:Фактори ризику соціальної ізоляціїГрупи ризикуВикористання технологій інформаційного суспільства для боротьби з соціальною ізоляцієюМобільні послугиПроблеми доступності

СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ Назад до переліку

Фактори ризику соціальної ізоляції Назад до перелікуФактори ризику, що збільшують небезпеку бідності і соціальної ізоляції, включають:• довгострокову залежність від низького/неадекватного доходу (надмірна

заборгованість); • довгострокове безробіття; • небезпечна, низькооплачувана, низької якості зайнятість; • низький рівень освіти, неграмотність і "електронна неграмотність"; • виховання у неблагополучній родині; • фізичні обмеження; • погане здоров'я; • життя в місцевості з багатьма проблемами (злочинність, наркотики,

антисоціальна поведінка); • бездомність і сумнівні умови проживання;• імміграція, етнічна приналежність, расизм та дискримінація• дискримінація на підставах статі, статевої орієнтації, релігії, та ін.;• звільнення з місць позбавлення волі (в'язниця, перебування в умовах

стаціонару, психіатричної лікарні).

Європейському союзу доручено зробити серйозні кроки в напрямку ліквідації бідності і соціальної ізоляції. Європейська Рада в березні 2000 р. у Лісабоні визнала, що бідність і соціальна ізоляція є неприпустимими. Розбудова Європейського союзу є важливим елементом у досягненні десятилітньої стратегічної мети Союзу щодо постійного економічного росту, збільшення кількості та поліпшення робочих місць, більшої соціальної єдності і знищення бідності. Була почата Програма дій ЄС, і кожна держава - член ЄС, була зобов'язана підготувати і здійснити свій національний план дій щодо соціального включення, на основі спільних цілей, прийнятих на Раді Європи у Ніцці [1]. Деякі країни також мають національні стратегії соціального включення.

Посібник Calimera 12 Соціальне включення

http://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/com_obj_en.htmhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/news/2001/jun/napsincl2001_en.html

Складним завданням для установ культурної спадщини буде співставлення різних законодавчих актів, впливових звітів та ініціатив, та включення їх у свої послуги. Їх стратегії повинні враховувати Загальну декларацію прав людини [2], Європейську конвенцію з прав людини [3], the Стратегія ЄС щодо людей з обмеженими можливостями [4] та програму дій ЄС для подолання соціальної ізоляції 2002-2006 [5].

Установи культурної спадщини мають можливість позитивно впливати на політику соціального включення. Вони ініціюють роботу з людьми, що належать до категорій ризику в місцях їх проживання, підсилюють соціальну згуртованість в області чи регіоні. Серед них — вжиття позитивних заходів з соціального включення, збільшення обсягу наданих послуг, формування нових зв'язків і партнерських стосунків з громадою. Музеї, бібліотеки й архіви підтримують навчання, впливають на зниження рівня злочинності, розвивають сільські райони, економічну і культурну регенерацію, культурну розмаїтість, творчий потенціал, перекваліфікацію, «електронне урядування» і демократію, почуття єдності громади, громадянської і культурної ідентичності. Все це сприяє соціальному включенню.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЗИТИВНОЇ ПРАКТИКИ Назад до переліку

Ця рекомендація однаково стосується музеїв, бібліотек і архівів. У них є великі можливості для співробітництва.

Архіви, створені окремими особами, родинами, комерційними підприємствами чи установами, розповідають про наше минуле, показуючи нам, як ми дійшли до того, щоб бути тим, ким ми є як особистості, як громада і як нація. Розуміння історії веде до кращого розуміння хто ми є сьогодні, наших об'єднань, і нашої культурно різноманітної спадщини. Архіви знайомлять нас з історичними подіями через документи, листи, фільми, записи, карти, плани, малюнки, плакати, фотографії - первинні джерела історії.

Музеї дбайливо підходять до збирання, показу, програмування й інтерпретації фондів, викликають почуття приналежності до громади, що, можливо, вважалися другорядним, виховують взаємну повагу, розуміння та толерантність між різними громадами, виступають проти дискримінації і стереотипів нетерпимості.

Бібліотеки історично забезпечували людей інформаційними, освітніми і пов'язаними з дозвіллям матеріалами і ресурсами. Сьогодні вони надають доступ до комп’ютерів і Інтернет тим, хто немає такої можливості вдома: інформація і спілкування, виконання домашніх завдань дітьми із соціально ізольованих сімей, віртуальні послуги прикутим до будинку й ізольованим людям та інше. ЄС визнав внесок, який можуть зробити бібліотеки, отримуючи фінансування через європейський Соціальний Фонд (ESF), через програму EQUAL [6], що реалізує нові способи боротьби з дискримінацією і нерівністю, які зазнають люди на роботі і ті, хто шукає роботу.


http://europa.eu.int/comm/employment_social/equal/index_en.htmlhttp://www.europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/ex_prog_en.htmhttp://www.europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/ex_prog_en.htmhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/disable/strategy_en.htmhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/disable/strategy_en.htmhttp://www.hri.org/docs/ECHR50.htmlhttp://www.un.org/Overview/rights.html

Місцеві установи знаходяться ближче до своїх громад, і тому мають більший вплив, ніж національні установи, особливо коли вони заохочують окремих людей, або певні угрупування створювати власні колекції чи громадські архіви в якості волонтерів. У порівнянні з великими національними установами, вони є зрозумілими менш бюрократичними, що дає їм більшу гнучкість. Спілкування з установами культурної спадщини може потенційно позитивно вплинути на життя людей, збільшуючи почуття власної гідності та впевненості в собі, дозволяючи набувати нових навичок і забезпечувати можливості відчуття індивідуальності та причетності.

Групи ризику Назад до перелікуДеякі місцеві установи в Європі вже забезпечують послуги для груп ризику, хоча забезпечення в жодному разі не розподіляється географічно чи за місцем роботи, чи за якістю:• люди з обмеженими можливостями (з ушкодженнями через нещасний

випадок або хворобу, людей з довгостроковими хворобами, наприклад, артритом, з віковими перешкодами, людей не здатних писати, не здатних до навчання і з проблемами розумового здоров'я;

• люди, прикуті до місця проживання;• люди поважного віку з небезпекою соціальної ізоляції;• діти, що ростуть у небезпечних сім’ях; • безробітні люди;• люди з проблемами наркотиків і алкоголю;• бездомні люди; • біженці і люди, що шукають притулок;• іммігранти; • етнічні, лінгвістичні, релігійні і культурні меншості; • люди що потребують навчання;• люди, що рано покинули школу ; • сільське населення; • бідні люди;• ув'язнені.

Установи культури допомагають боротися із соціальною ізоляцією наступними способами: • визнання соціального включення пріоритетним для політики в усіх їх

послугах. Організаційна культура має бути тим середовищем, де може процвітати соціальне включення;

• консультація і залучення соціально ізольованих груп, як користувачів, так і некористувачів, для визначення їх потреб і прагнень, і позитивного їх планування;

• розташування послуг скрізь, де в них є потреба і місце; • розгляд можливостей спільного надання послуг з іншими місцевими

установами; • забезпечення мобільних послуг, для людей у всіх віддалених областях,

організація виставок , підготовка пересувних виставок , і т.д.;


• прийняття більш гнучкого графіка роботи, не обов'язково за рахунок збільшення робочого часу, але так, щоб краще служити потребам і інтересам громади;

• формування партнерств для розробки і надання послуг; • забезпечення послуг для людей в установах, наприклад, житлових

приміщеннях, лікарнях і в'язницях; • гарантія того, що колекції і виставки відображають культурну, лінгвістичну і

соціальну розмаїтість територіальних громад, наприклад, бібліотеки повинні гарантувати наявність книг, газет і т.і. на мовах національних меншин і в альтернативних форматах;

• послуги, які б відповідали потребам визначених груп;• перегляд ролі персоналу, з метою підвищення соціальної відповідальності і

освітньої функції; • зміна іміджу музеїв, бібліотек і архівів — їх повинні відвідувати як соціально

ізольовані групи, так і традиційні користувачі; • гарантія того, що розмаїтість місцевого населення відображається в робочій

силі, наприклад, прийняття на роботу людей з етнічних меншостей і інвалідів;

• використання технологій інформаційного суспільства для боротьби із соціальною ізоляцією.

Використання Технологій Інформаційного Суспільства (ТІС) для боротьби з соціальною ізоляцією Назад до перелікуУ сучасному світі для всіх людей важливо мати доступ до ТІС, які все більше проникають у кожен аспект життя суспільства. Деякий рівень навичок у сфері ТІС є необхідним для більшості робочих місць, а торгівля, банківська справа та багато видів дозвілля неможливі без використання ТІС. Місцеві установи культури скорочують "цифрову нерівність", що існує між тими, хто має і тими, хто не має доступу до технологій, забезпечуючи громадський доступ до цифрових послуг.

Низьким розповсюдженням Інтернет характеризуються райони з високим відсотком безробітних, з низьким доходом, або низьким освітнім рівнем серед жителів, з невигідним положенням у міській і сільській місцевостях. Таке становище впливає на місцеву економіку і загальну якість життя, що робить точки відкритого доступу до Інтернет особливо важливими (Див. рекомендації з соціально-економічного розвитку.)

Музеї, бібліотеки й архіви традиційно збирають, зберігають і організують предмети як фізичні об'єкти. ТІС дозволяють створювати цифрові замінники, що можуть бути організовані різними способами, наприклад, за темами. Культурна спадщина громади може бути зареєстрована як взаємопов'язане зібрання книг, предметів, фотографій, документів, записів усної історії, фільмів, відеоплівки і т.д., які можна знайти по ключовому слову, тематиці чи тексту. Це може бути соціально значимий спосіб надання послуг, оскільки це дозволяє людям користуватися колекціями так, як це співвідноситься з їх власним оточенням і обставинами, збільшуючи таким чином відчуття їх приналежності до суспільства. (Див. також рекомендації з культурного розмаїття та єдності.)


Приклади того, як ТІС можна використовувати в групах ризику:• послуги ТІС можна надавати людям із слабким здоров'ям, вдома, або в

лікарні;• людям поважного віку, що вже не навчаються активно, чи не є

економічно активними. Вони можуть навчатися ТІС, в тому числі і вдома, якщо вони прикуті до будинку;

• діти з соціально ізольованих сімей можуть використовувати послуги ТІС для виконання домашнього завдання;

• безробітні і некваліфіковані особи можуть використовувати послуги ТІС, для вдосконалення навичок і пошуку роботи;

• послуги ТІС можуть використовуватися у в'язницях, щоб допомогти в реабілітації;

• ТІС можуть зробити доступними бездомним людям послуги, якими зазвичай користуються ті, хто має постійну адресу;

• люди, рідна мова яких – не основна чи офіційна мова країни проживання, можуть користуватися онлайновими послугами, які надаються мовами національних меншин;

• приріст населення іммігрантів, біженців і шукачів притулку у Європі часто супроводжується іншими критеріями ізоляції, такими як низькі доходи, мовні бар'єри або проживання в бідних регіонах. Онлайнові послуги для іммігрантів, шукачів притулку і біженців на їх рідних мовах можуть допомогти їм звикнути до нового середовища;

• люди без особистого доступу до Інтернету можуть використовувати послуги ТІС для зв'язку з родичами і друзями, що допомагає родинам триматися разом і не дає людям відчувати себе ізольованими. Вони можуть також використовувати послуги ТІС для цілей дозвілля, наприклад для гри в шахи он-лайн, що може здатися дріб'язковим, але поліпшує навички та якість життя;

• послуги можна надавати людям з фізичними обмеженнями, при наявності доступних форматів.

Мобільні послуги Назад до перелікуІнноваційні підходи можуть привести до високоякісних послуг доступних кожному, особливо там, де високий відсоток місцевого чи регіонального населення живе в сільській місцевості або в маленьких містах. Багато людей, що живуть у сільських районах, є заможними, але відстань, географічна ізоляція, відсутність робочих місць, транспорту, послуг та інших можливостей становлять проблеми груп ризику у сільській місцевості. Мобільні служби доставляють такі послуги, як вистави, виставки, інформаційні кампанії, послуги бібліотек невеликим громадам, школам , а також до приватних будинків. Технологічні розробки типу широкосмугової мережі, бездротових мереж і геоінформаційних систем (ГІС) відкривають ще багато способів надання послуг людям вдома, або в громадських центрах. Наприклад:

• комп'ютери можна перевозити на транспортних засобах і використовувати для доступу до каталогів та Інтернету;

• комп'ютери можна привозити у житлові будинки чи установи;• портативні комп'ютери можна надавати в оренду особам або групам;


• комп'ютери, цифрові камери, звукове обладнання і т.і. можна надавати в оренду групам для створення контенту.

Проблеми доступності (див. також рекомендації з доступності для людей з фіз. обмеженнями у розділі "Технічні рекомендації") Назад до перелікуВстановлено, що люди з фізичними обмеженнями складають 10-15% усього населення Європи. Люди з фізичними обмеженнями мають вдвічі більше шансів не мати кваліфікації, ніж інші; освіта для них є не такою доступною і часто має нижчі стандарти, ніж для інших. У той же час і вища освіта, і професійне навчання і досвід роботи іноді менш доступні для них. Ймовірність бути безробітними для них приблизно вп'ятеро вища, ніж у здорових людей. Уява про людей з фізичними обмеженнями значно змінилася за останні десятиліття. Концепція яка стверджує, що люди з фізичними обмеженнями є громадянами з рівними правами, які самі роблять свій життєвий вибір, продовжує розвиватися, і представляє людей з фізичними обмеженнями частиною суспільства, що впливає на його розвиток. Культура соціального включення визнає, що серед нас існують люди з фізичними обмеженнями. Необхідно задовольняти їх потреби і створювати середовище, у яке вони зможуть зробити свій внесок.

Стаття 13 Договору про створення Європейського Союзу, що визнає необхідність боротьби з дискримінацією людей з фізичними обмеженнями, забезпечує стимул для боротьби за повні громадянські права людей з фізичними обмеженнями (Див. Стратегію ЄС стосовно людей з фізичними обмеженнями [4]). Європейський форум з питань фізичних обмежень [7] вимагає прийняття директиви, що стосується людей з фізичними обмеженнями, яка охоплює доступ до всіх послуг. Установи культурної спадщини повинні знаті і виконувати європейську стратегію, що впливає на розвиток прав людей з фізичними обмеженнями у всіх державах – членах ЄС. Наприклад, у Великобританії з 2004 Директива ЄС щодо зайнятості 2000/78/EC [8] розширить сферу застосування Закону про недопущення дискримінації людей з фізичними обмеженнями 1995 [9] на всіх роботодавців, незалежно від кількості наявних у них працівників. Проблеми доступності для людей з фізичними обмеженнями, тобто осіб, які мають фізичні вади (обмеження руху, рівноваги, витривалості, та/або зросту), сенсорні вади (знижений слух та зір), нездатність до читання (людей, які через зорові, розумові або фізичні вади мають труднощі з читанням звичайного тексту, а також осіб з дислексією), можна поділити на чотири основні категорії::• фізичний доступ (до будівель, прилавків, терміналів, виставкових площ,

вітрин, читацьких зал, полиць тощо);• інтелектуальний доступ (до змісту носіїв інформації, у т. ч. наявність

матеріалів в альтернативних форматах, адаптованих робочих місць та спеціальних програм тощо);

• віртуальний та цифровий доступ до послуг (людей, які не можуть фізично відвідати приміщення, відвідування прикутих до будинку людей).

• навчання персоналу навичкам допомоги людям з фізичними обмеженнями;

Установи повинні зробити доступність невід'ємною цінністю організації. Коли планується нова послуга, або коли існуюча послуга переводитися в цифрову форму, тоді проблеми доступності потрібно розглядати ще на стадії планування,


http://www.hmso.gov.uk/acts/acts1995/1995050.htmhttp://europa.eu.int/eur-lex/pri/en/oj/dat/2000/l_303/l_30320001202en00160022.pdfhttp://www.edf-feph.org/http://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/disable/strategy_en.htm

а не пізніше. Однак, більшість установ повинна надавати існуючі послуги, через доведення до стандартів згідно з законодавством та рекомендаціями. Корисно почати з перевірки на доступність, яка охоплює всі аспекти - приміщення, меблі, обладнання, позначки, рекламні матеріали, фонди, вебсайт і т. д. Перевірка може бути виконана працівниками або найнятим для цього зовнішнім підрядником. Здійснення професійної перевірки допомагає у разі виникнення спорів або вимог компенсації.

Бажано залучати людей з фізичними обмеженнями з самого спочатку, якщо це можливо, і консультуватися з ними щодо їх потреб і придатності наявних послуг.

З точки зору фінансів витрати на зміни і вдосконалення мають бути пропорційними до мети послуги і того, як нею будуть користуватися. У більшості випадків від установ очікують "розумних" дій стосовно реконструкції приміщень і т.д. Керівники повинні перевірити, чи може бути яка-небудь фінансова допомога від уряду. Наприклад, на закупівлю певного устаткування можуть бути встановлені пільги на ПДВ та інші податки. Можливо також одержання спонсорської допомоги від благодійних чи комерційних організацій. Бюджет на забезпечення доступу людей з фізичними обмеженнями повинен бути включений в основні бюджети на відновлення, придбання фондів, акції, публікації і виставки.

Підготовка кадрів має включати поінформованість про фізичні обмеження, а також спеціальне навчання користуванню будь-яким спеціальним обладнанням та роботі з людьми з певними типами фізичних обмежень. Використання технології для надання послуг людям з фізичними обмеженнями описане у рекомендаціях з доступності для людей з фіз. обмеженнями у розділі "Технічні рекомендації".

ВисновокМузеї, бібліотеки й архіви, підпорядковані місцевій владі, можуть працювати разом з іншими закладами над стратегією боротьби із соціальною ізоляцією. (Прикладом такої політики є надання можливості людям з фізичними обмеженнями і дітям позичати комп'ютер на довгостроковий термін через орган місцевої влади або школу.) Звичайний процес може бути схвалений кожною місцевою владою для розробки стратегії та послуг: • виявити соціально ізольованих людей, географію проживання, розподіл

обов’язків, визначення потреб; • оцінити і переглянути поточну практику; • розробити стратегію і розташувати ресурси за пріоритетами; • розробити послуги і навчити персонал надавати їх;• запровадити послуги і рекламувати їх ; • оцінити успіхи, здійснювати перегляд та вдосконалення.

Результати й успіх послуги повинні регулярно оцінюватися відповідно до визначених цілей, критеріїв успіху і показників ефективності. (Див. також рекомендації з ефективності та оцінки). Це дозволить установам демонструвати диференційований підхід до місцевих жителів, учитися і надалі вдосконалити свої послуги.


ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ Назад до переліку

Більш чіткі національні, а отже і місцеві стратегії з'являються тепер в багатьох країнах, що має допомогти музеям, бібліотекам і архівам розвинути нові напрямки та партнерські стосунки, щоб ефективно боротися з проблемою соціальної ізоляції. Однак, усе ще необхідні більш згуртовані і широко розповсюджені дії.

Національні уряди повинні заохочувати комплексний підхід до проблем соціального включення і визнавати унікальну роль, яку музеї, бібліотеки й архіви грають у відродженні провінцій та виконанні плану соціального включення. Музеї, бібліотеки й архіви повинні знати про такий план і гарантувати, що вони працюють для виконання усіх цілей та завдань.

Місцеві органи влади повинні підтримувати і просувати роботу музеїв, бібліотек і архівів, забезпечувати адекватні ресурси, створювати структури, щоб полегшити партнерство з іншими організаціями, а також визнавати різні методики оцінки і сприяти їм.

Керівники повинні працювати для підняття громадського значення сектора так, щоб особи й організації, що працюють з проектами соціального включення і відродження провінцій, знали про його потенційне й унікальне значення.

Музеї, бібліотеки й архіви повинні працювати в програмах соціального включення, через надання послуг з довічного навчання, електронного урядування, участі у програмах відродження провінцій і т. і. як рушіїв у боротьбі з соціальною ізоляцією.

Музеї, бібліотеки й архіви повинні визнати соціальне включення пріоритетом своєї політики в усіх їх послугах. Організаційна культура має набути такого рівня при якому соціальне включення буде процвітати.

Музеї, бібліотеки й архіви повинні консультувати і залучати соціально ізольовані групи, як користувачів так і не користувачів. Необхідно гарантувати послуги, які базуються на потребах цих груп.

Керівники і персонал, через зв’язок з громадськими діячами і т.і., повинні заохочувати ізольовані групи до ініціативи для забезпечення відповідності отриманих послуг їх потребам.

Керівники повинні досліджувати всі стратегії у світлі соціального включення, наприклад системи реєстрації, політику платних послуг. Навчальні заклади мають гарантувати, що їх курси і програми працюють на соціальне включення. Весь персонал, а не тільки ті, хто працює на основних послугах, потребує постійного навчання, для розвитку відчуття соціальної і культурної розмаїтості та встановлення належного рівня турботи про клієнта, також необхідно взяти на себе роль провідника стосовно ТІС.


Наукові установи та структури, що фінансують дослідження, повинні підтримати детальне дослідження культурної спадщини, пов'язане з потребами ізольованих груп. Вони також повинні здійснювати детальний статистичний моніторинг користування послугами людей із категорій ризику, і використовувати ефективні методи всебічної оцінки впливу сектора культури на соціальне включення.

Постачальники телезв'язку повинні забезпечити зв'язок ТІС з усіма громадами незалежно від географічного розташування, наприклад, з допомогою широкосмугової мережі, кабельної чи бездротової технології.

Розробники обладнання і програм повинні і надалі створювати нові методи надання послуг з використанням ТІС, та поліпшувати доступні формати і багатомовні послуги.

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ Назад до переліку

[1] Національний план дій щодо соціального включення( http://europa.eu.int/comm/employment_social/news/2001/jun/napsincl2001_en.ht ml) на основі спільних завдань, прийнятих на Раді Європи у Ніцці(http://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/com_obj_en.htm).

[2] Загальна декларація прав людиниhttp://www.un.org/Overview/rights.html

[3] Європейська Угода з Прав людиниhttp://www.hri.org/docs/ECHR50.html

[4] Європейська стратегія щодо людей з фіз. обмеженнями http://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/disable/strategy_en.htm

[5] Програма дій ЄС для боротьби з соціальною ізоляцією 2002-2006 рр.. http://www.europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/ex_prog_en.htm

[6] Публічні бібліотеки та план дій EQUAL: Публічні бібліотеки: соціальне включення та довічне навчання у Великобританії, Італії і Франції. Роберт Девіс та Девід Фуегі за сприяння П'єр Джакомо Сола та Алессандри Тальявіні. Серпень 2004 р.http://www.learneast.com/transnational/documents/EQUALcomparativestudy-finalsept.04.pdf

[7] Європейський форум людей з фізичними обмеженнями http://www.edf-feph.org/

[8] Директива ЄС щодо зайнятості 2000/78/EChttp://europa.eu.int/eur-lex/pri/en/oj/dat/2000/l_303/l_30320001202en00160022.pdf

[9] Закон про недопущення дискримінації людей з фізичними обмеженнями 1995


http://europa.eu.int/eur-lex/pri/en/oj/dat/2000/l_303/l_30320001202en00160022.pdfhttp://europa.eu.int/eur-lex/pri/en/oj/dat/2000/l_303/l_30320001202en00160022.pdfhttp://www.edf-feph.org/http://www.edf-feph.org/http://www.learneast.com/transnational/documents/EQUALcomparativestudy-finalsept.04.pdfhttp://www.learneast.com/transnational/documents/EQUALcomparativestudy-finalsept.04.pdfhttp://www.europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/ex_prog_en.htmhttp://www.europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/ex_prog_en.htmhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/disable/strategy_en.htmhttp://www.hri.org/docs/ECHR50.htmlhttp://www.un.org/Overview/rights.htmlhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/soc-prot/soc-incl/com_obj_en.htmhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/news/2001/jun/napsincl2001_en.htmlhttp://europa.eu.int/comm/employment_social/news/2001/jun/napsincl2001_en.html

http://www.hmso.gov.uk/acts/acts1995/1995050.htm

ПОСИЛАННЯ Назад до переліку

Європа

Доступ до Культурної Спадщини: Політика презентації і використання (ACCU)Проект ЄС терміном на 3 роки з вересня 2004 р. для сприяння доступності до культурної спадщини. Він сприятиме співробітництву між операторами в області керування спадщиною і запропонує нові інструменти для професіоналів для використання їх для вирішення проблем доступу. Культурні установи шести європейських країн братимуть участь у проекті на чолі з Фінською Національною радою з питань старожитностей (Хельсінкі, Фінляндія).http://www.accessculture.org/

EQUALEQUAL, що фінансується Європейським Соціальним Фондом (ESF), є частиною стратегії Європейського союзу для створення більшої кількості і кращих робочих місць і гарантії того, що ніхто не буде позбавлений доступу до цих робочих місць. Його програма дій охоплює три взаємозалежних проблеми, а саме соціальне включення, довічне навчання і зайнятість. Перевіряються нові способи боротьби з дискримінацією і нерівністю, яку відчувають ті,хто має роботу і ті, хто шукає роботу. Крім того, він має окрему тему, що звертається до потреб шукачів притулку.http://europa.eu.int/comm/employment_social/equal/index_en.html

InfobusПроект Мобільних Інформаційно-комунікаційних Центрів (MICC), відомий як InfoBus, забезпечує інформаційними ресурсами і засобами групи, що знаходяться в невигідному становищі у Південно-Східній Європі (Албанія, Косово, Македонія, Чорногорія і Сербія), даючи доступ до інформації, освіти і навчання, економічного і суспільного розвитку, а також розширеного зв'язку уряду з громадянами. http://www.infobus.org/

Чеська Республіка

Підтримка соціальних працівників• Člověk v tísni – Підтримує людей, що займаються соціальними програмами,

сферу соціальних програм та освітні проекти, і т.і. http://www.clovekvtisni.cz • Nadace rozvoje občanské společnosti (NROS) – Фонд Розвитку Громадського

суспільства підтримує недержавні організації які надають допомогу соціальним групам ризику, підтримує проекти що стосуються прав людини, соціальної взаємодії і толерантності національних меншин. http://nros.cz

• Фонд Відкритого Суспільсва в Празі – Підтримує діяльність в сферах права, адміністративного управління, прав людини, освіти, рівності прав, мистецтва, культури та ін. http://osf.cz


http://osf.cz/http://nros.cz/http://www.clovekvtisni.cz/http://www.infobus.org/http://europa.eu.int/comm/employment_social/equal/index_en.htmlhttp://www.accessculture.org/http://www.hmso.gov.uk/acts/acts1995/1995050.htm

Фінляндія

Info BankСторінки Info Bank містять важливу основну інформацію для іммігрантів про функціонування суспільства і можливості у Фінляндії. Доступний кількома мовами. http://www.caisa.hel.fi/

Італія

ABSIDE Фінансований Програмою EQUAL, ABSIDE (Навчання у бібліотеках в інформаційному суспільстві для зменшення соціальної дискримінації та ізоляції), працює над розширенням мережі учбових пунктів в публічних бібліотеках, популяризації ролі бібліотекаря як наставника в консультуванні і спрямування людей, які потребують навчання. http://www.abside.net/

Польща

Ikonka project (Icon Project)Зусилля проекту Міністерства науки та Інформаційних проектів спрямовані на відкриття точок відкритого доступу до Інтернет в публічних бібліотеках та громадських центрах по всій Польщі, особливо у невеличких містах та селах. Особливу увагу проект приділяє подоланню цифрової нерівності та опануванню комп’ютерної грамотності. http://www.informatyzacja.gov.pl/en/projekty.html

Росія

Молодь МосквиЦентралізована бібліотечна система північно-західного округу Москви розпочала проект, що пропагує здоровий спосіб життя серед тінейджерів і молоді та боротьбу із вживанням наркотиків та алкоголю, проти криміналу та антисоціальної поведінки. http://www.horoshevo.ru/

Іспанія

España.es Включає наступні програми:Інтернет у бібліотеках http://internetenlasbibliotecas.red.es/, Інтернет у школах http://internetenlaescuela.red.es/, таІнтернет у сільській місцевості http://internetrural.red.es/. Мета – розвиток широкої мережі громадських пунктів доступу в Інтернет з високими швидкостями зв'язку. "Інтернет у бібліотеках" пристосований до всіх іспанських публічних бібліотек. Інвестиції в сумі близько 38 мільйонів євро будуть спрямовані до 4 000 публічних бібліотек, щоб виконати наступні дії, у т. ч.: широкосмугова мережа і понад 12 000 нових комп'ютерів із громадським доступом в Інтернет. http://www.red.es/Redes-Page-PlantPageStandard_espana.html


http://www.red.es/Redes-Page-PlantPageStandard_espana.htmlhttp://internetrural.red.es/http://internetenlaescuela.red.es/http://internetenlasbibliotecas.red.es/http://www.horoshevo.ru/http://www.informatyzacja.gov.pl/en/projekty.htmlhttp://www.abside.net/http://www.caisa.hel.fi/

Туреччина

T.C. Başbakanlık Özürlüler İdaresi Başkanlığı (Прем’єр-мінітр, Департамент людей з особливими потребами) ПорталВеб сайт Департаменту складається не тільки з правової та практичної інформації в сферах освіти і зайнятості, а й адрес НДО, інших державних установ, шкіл і т.і. http://www.ozida.gov.tr/tr_files/index.htm

Великобританія

Проект "Доступ громади до архівів" (CAAP)Однорічний пілотний проект, з листопада 2003 р. до жовтня 2004 р., керований та фінансований Національними архівами (TNA), у партнерстві зі Службою архівів Західного Йоркширу (WYAS), Відділом архівів Хекні (HAD), Національними архівами Шотландії (NAS), Національною рабою з архівів (NCA), Національною бібліотекою Уельсу (NLW), Державним архівом Північної Ірландії (PRONI), та Commanet. Мета – сприяння соціальному включенню через збільшення кількості користувачів архівів. http://www.nationalarchives.gov.uk/archives/caap/

LearnEastLearnEast – проект, що підтримується та фінансується за програмою EQUAL, яка розробляє нові шляхи для публічних бібліотек на рівні громади, підтримка зайнятості серед знедолених груп населення, особливо жінок, які планують повернутися на роботу, безробітних та тих, хто має роботу і хоче підвищити кваліфікацію, етнічних меншин, літніх учнів і мандрівників. Охоплює публічні бібліотеки на сході Англії та партнерів в Італії і Франції. http://www.learneast.com/

Mobile Library Traveller Project Районні бібліотеки графства Essex розпочали надання мобільного сервісу пересувною бібліотекою яка відвідує шість встановлених місць на тиждень. Така бібліотека пропонує користувачам книги, відео, DVD і інформацієй, забезпечуєть доступ користувачів з комп'ютерами лаптоп до Інтернет (http://www.groundswelluk.net/~fft/cyberpilots/About.htm), http://www.cilip.org.uk/aboutcilip/medalsandawards/LibrariesChangeLives/lclawinrep04.htm

Рада з питань музеїв, бібліотек та архівівMLA розробила корисний інструментарій для установ культурної спадщини, що може використовуватися як відправний пункт для забезпечення того, що принципи доступності та включення інтегровані в роботу установи.http://www.mla.gov.uk/documents/socialinc_tk.doc

Рада з питань музеїв, бібліотек та архівівУ 2003 р., європейський Рік недієздатних людей, MLA видав пакет документів з питань недієздатності, збірник 12 інструкцій про те, як найкраще задовольняти потреби недієздатних людей як користувачів і працівників у музеях, бібліотеках і


http://www.mla.gov.uk/documents/socialinc_tk.dochttp://www.cilip.org.uk/aboutcilip/medalsandawards/LibrariesChangeLives/lclawinrep04.htmhttp://www.cilip.org.uk/aboutcilip/medalsandawards/LibrariesChangeLives/lclawinrep04.htmhttp://www.groundswelluk.net/~fft/cyberpilots/About.htmhttp://www.learneast.com/http://www.nationalarchives.gov.uk/archives/caap/http://www.ozida.gov.tr/tr_files/index.htm

архівах. Він дає цінні поради, інформацію і рекомендації, для допомоги у подоланні бар'єрів і наслідуванні позитивної практики.http://www.mla.gov.uk/action/learnacc/00access_03.asp

Рада з питань музеїв, бібліотек та архівівУ лютому 2004 р. MLA видала Інструментарій доступ для всіх: можливість включення для музеїв, бібліотек та архівів. http://www.mla.gov.uk/documents/access_mla_tk.pdf

Шотландська рада з питань бібліотека інформації (Slic)Slic опублікувала звіт під заголовком Створення відмінностей: бібліотеки, ТІС і соціальне включення, червень 2004 р., що містить опис проектів у шотландських публічних бібліотеках. http://www.slainte.org.uk/Files/pdf/pnet/gates/gatesreport04.pdf . Один приклад - проект Данді 'Вивчення разом через спогад ‘, що створив вебсайт і видав книгу на основі спогадів про минуле, записаних місцевими жителями. Багато людей отримали комп'ютерну підготовку як частина проекту, і було встановлено зв'язок з місцевими школярами для розвитку досвіду навчання між поколіннями. Вебсайт усе ще відкритий для додаткових внесків. http://www.dundeecity.gov.uk/gates/

Назад до змісту


http://www.dundeecity.gov.uk/gates/http://www.slainte.org.uk/Files/pdf/pnet/gates/gatesreport04.pdfhttp://www.mla.gov.uk/documents/access_mla_tk.pdfhttp://www.mla.gov.uk/action/learnacc/00access_03.asp

Посібник CalimeraКультурна ідентичність і єдність

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

У цій рекомендації розглянуто наступні питання:Культурне розмаїттяЗгуртованість громадиСтворення контентуКультурна громадська інформаціяРізноманітність культурного контенту

СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ Назад до переліку

Є дуже багато визначень культури. Суспільство чи громаду можна ідентифікувати за їх культурою, спільними знаннями і традиціями, що передаються через покоління. У цьому сенсі Європа має й одну культуру, і багато культур. Кожен індивідуум повинен мати почуття індивідуальності, спільноти і місця, приналежності до культури. Однак, як сказав Ганді, Жодна культура не може існувати, якщо вона намагається бути винятковою. Отже, культурна розмаїтість пов'язана із соціальним включенням; згуртованість громади існує в суспільстві, де є соціальне включення, у якому різні культури живуть разом у взаєморозумінні. Роман Проді, Президент європейської Комісії в лютому 2004 р. змалював Європу як Союз розмаїтості, де відмінності приймаються і сприймаються як збагачення цілого. Він сказав, що європейці живуть з багатьма видами відданості - рідному місту, рідній країні та Європейському союзу. [1]

Новий комісар ЄС у справах Інформаційного Суспільства і ЗМІ, Вівіане Редінг, пообіцяла бути "комісаром інновацій, включення і творчого потенціалу". “Інновації повинні діяти як рушійна сила в Лісабонському процесі; включення буде боротися з "цифровою нерівністю" і зміцнювати європейську ідентичність та її культурне розмаїття, за допомогою плюралізму ЗМІ, що забезпечить вільний розвиток творчого потенціалу”. Пані Редінг додала, що "нові технології повинні забезпечити широке розповсюдження образів, історій і ідентичностей народів Європи".[2].

Є також більш широка ідея, що культура це - “усе, що ми робимо” і що є взаємодія між культурою і знанням, навчанням і інформацією для повсякденного життя.

Європейський союз підтримує дії, призначені, щоб стимулювати збереження, розвиток і сприяння культурі [3], яку він визначає як “мову, літературу, виконавські види мистецтва, візуальні мистецтва, архітектуру, ремесла, кіно і телерадіотрансляції" [4]. Його культурна політика будується на повазі до культурної ідентичності і розмаїтості, а його мета – зберігати і підтримати цю

Посібник Calimera 25 Культурна ідентичність і єдність

розмаїтість і зробити її доступною для усіх. Вебсайт Ради Європи Cultural Policy and Action [5] містить корисні публікації на теми культурного розмаїття і запобігання конфліктам.

ЄС підтримує згуртованість громад через ряд дій, стратегій, тем, програм і проектів, у тому числі:• Програма Culture 2007 (2007-2013) [6]. Вона має замінити програму CULTURE

2000 [7]. що закінчується у 2006 р. Вона базується на документі від березня 2004 р. під назвою "Змусити громадянство працювати: розвиток європейської культури і розмаїття через програми для молоді, культури, аудіовізуальні засоби та участь громадян" [8]; її головне завдання – утворення спільного культурного простору через культурне співробітництво та розвиток європейської ідентичності широких мас. Вона дасть сфері культури та громадянам більше можливостей для підтримки культурної спадщини, створення мереж, реалізації проектів, зробить їх більш мобільними та розширить діалог культур в межах Європи та з іншими регіонами світу.

• програма eContentplus (2005-2008 рр.) [9]. ЇЇ запропоновано як наступну за програмою eContent [10], яка закінчується у 2004 р. Вона заохочуватиме поєднання інформації з різних систем, незалежно від формату, мови, місця розташування. Щоб досягти цього, цифровий контент має бути краще пристосованим для задоволення потреб користувачів, і мати можливість до передачі на різні платформи. Програма зосереджена на трьох типах інформації: географічні дані, освітній, матеріальний і культурний контент;

• програма Digicult [11], яка проводить наукові дослідження в технологіях, що мають потенціал, щоб поліпшити досяжність, видимість і визнання культурних і наукових ресурсів Європи;

• тема Culture and Society [12], зосереджена на електронному урядуванні, соціальному включенні, культурі та мовах;

• програма eInclusion [13], яка має на меті просувати "електронне включення", як "основний горизонтальний елемент конструкції в організації інформаційного суспільства, щоб гарантувати рівний доступ і участь для усіх у Європі"

Конференція ЄС з питань ТІС (Технології Інформаційного Суспільства) проведена в листопаді 2004 р., включала симпозіум на тему "Жива інтерактивна Спадщина", де обг

Documents

library.kr.ualibrary.kr.ua/calimera/calimera_guidlines_ukrainian.pdfПосібник Calimera ЗМІСТ Розділ 1: Рекомендації з соціальної політики