КНЗ “ Христофорівська ЗОШ

1-3 ступенів”

Звіт учнів про роботу над проектом.

Класний керівник—учитель початкових класів

Черепанова Таміла Миколаївна

Христофорівко люба! Рідний край!

Поля, луки, долини й води!

Ти лиш задумайся, пізнай

Ті дивнії дари природи…

Із самого малечку ми, учні 2 класу, звикли до

цього світу, до краси, що нас оточує. Чи є ще

десь на землі, крім нашого рідного селища,

чарівний край, де тихі травневі ночі пливуть на

крилах пташиних пісень, де вранці на замріяній

річці Боковенька вмиваються сріблястою водою

дикі качечки, тендітні комашки; де навесні по

балках стеляться барвисті килими первоцвітів,

а на схилах, зігрітих сонцем, дивляться на тебе по—дитячому довірливо

тендітні квіточки змієлистих тюльпанів? Де-не-де тріпоче зеленими ли-

сточками білокора курасуня-берізка, чарує ніжними духмяними квіточка-

ми черемха .

З давніх-давен природа була і є основою життя людини. Але чи

завжди ми віддячуємо їй за це?

На превеликий жаль, ні! Тому й зникають найдивовижнішої краси

види рослин, зникають назавжди.

Ця проблема глибоко вразила нас, і ми вирішили допомогти природі,

стати її справжніми друзями і захисниками. Так з’явився проект “ Рідкісні

та зникаючі рослини селища Христофорівка”. Учні класу об’єдналися у

групи: біологів, юристів, екологів та творців. Кожна група розробила план

дій. І почали працювати.

Перш за все вирішили ознайомитися із Світовим та Європейським

Червоним списком, Червоною книгою України та Атласом рідкісних і зни-

каючих рослин Дніпропетровщини за редакцією В.В Кучеревського.

Група “Біологів” ( Бондаренко Єгор, Коровка Павлик,Червоноокова Вікто-

рія та Соловйова Вероніка) підготували змістовну розповідь про ці незви-

чайні списки, які ніби звертаються до людей зі словами: “ Зупиніться! По-

думайте, що ви робите і до чого це призведе!”, дослідили місцевість навко-

ло селища і виявили, що цілий ряд рослин теж знаходяться під охороною

держави але потребує і нашого захисту: анемона жовтецева, сон чорнію-

чий, черемха звичайна, ковила волосиста, брандушка барвиста, півники ка-

рликові, ряст, тюльпан змієлистий, калюжниця, горицвіт весняний, підбіл

звичайний, первоцвіт весняний, проліска дволиста, конвалія звичайна, пер-

стач прямостоячий, шафран, лісова фіалка, береза дніпровська… Створи-

ли фотоколаж “ Їм загрожує небезпека”, який допоможе іншим дітям і до-

рослим усвідомити, що ці рослини в небезпеці та провели дослідження

“Первоцвіти в культурі”.

Більшість людей любить природу. Це тому, що ми маємо великий приві-

лей жити у прекрасному світі, що, здається, був створений для виконання

всіх наших бажань і задоволення потреб. Але іноді забуваємо, що ми по-

винні дбати про неї, охороняти її, піклуватися, щоб наступні покоління по-

бачили красу лісів, рік, перших пролісків і квітучих садів, насолоджували-

ся таємницями природи.

На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин. Але

діяльність людини створила серйозну загрозу для існування багатьох

видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їхньої охорони та

збереження. Тому група “Екологів” ( Бояков Станіслав, Соловйова Вікто-

рія, Заворотній Сергій) розробила “Правила поведінки в природі”, які до-

ведуть кожному , що природа щедра до нас. Усе, що ми маємо—від неї.

Тож відплати їй своєю добротою, увагою, чесним і турботливим пово-

дженням, і вона буде ще щедрішою. А також підготували і провели вікто-

рину “ Чи знаєте ви первоцвіти?”, тестування “ Ставлення до навколи-

шнього середовища”.

Група “ Екологів” ( Мулява Наталія, Сєрий Леонід, Ящук Інна) органі-

зувала і провела серед учнів класу конкурс екологічних знаків

“Зупинись! Будь природі другом!”. Провели ігри:

Як зберегти природу

( Всі встають і роблять те, що скаже ведучий.)

- Якщо ти не збираєш великих букетів, сплесни у долоні над головою;

- якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки – тупни но-

гою;

- якщо ти хочеш більше знати про природу навколо тебе, то підніми ру-

ку;

- якщо ти бережливо відносишся до природи - простягни руку вперед;

- якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу,

все живе – простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки;

- давайте ось так, як ми дружно взялися за руки, будемо єдині у прагненні

зберегти нашу природу.

Абетка рідкісних і зникаючих рослин

Учень, який розпочинає гру, з кожним кроком називає рідкісну або зни-

каючу рослину селища Христофорівка і пропонує заходи її захисту. Якщо

збився, в гру вступає інший учень і продовжує перелік рослин та свої

шляхи захисту.

Правила поведінки в природі Кожен зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним

ми дихаємо, без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослини даремно!

Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити - роки. Не

ламай черемхи, не каліч інших квітучих дерев, кущів!

Вчися допомагати рослинам: видали засохле листя і квіти, зріж зламану

гілку тощо.

Рана на рослині - рана на живому тілі. Якщо ти назбираєш букет лісових

суниць, знай: скільки стеблинок у букетику, на стількох рослинах зали-

шились рани, і всі вони будуть довго хворіти, а багато й зовсім загине.

Ніщо не губить все живе так швидко і безжалісно, як вогонь. Байду-

жість, що призвела до пожежі, - злочин перед природою і перед людьми.

Простеж, щоб у лісі не залишалось навіть іскри непогашеного вогню.

Бережливо стався до рослин: збираючи квіти, ти позбавляєш природу її

краси та несвідомо залишаєш для дозрівання плоди і насіння слабших і

менш життєздатних особин цього виду.

Народна мудрість свідчить: одна людина залишає в лісі слід, сто людей

— стежку, а тисячі — пустелю. Пам’ятай, що ходіння по лісосмузі ущіль-

нює ґрунт, погіршує умови розвитку рослин. Старайся ходити в лісосмузі

тільки стежками.

У лісосмузі дотримуйся тиші, бо шум впливає на рослини.

Дотримуйся чистоти в природі. Пам’ятай: папір до повного зникнення

буде лежати понад два роки, консервна банка—90, поліетиленовий па-

кет—200 років, скло—понад 2 тисячі років.

Забирай сміття з собою: спалюючи його, ти за-

бруднюєш повітря, а закопуючи—ґрунти.

Покидаючи лісосмугу, луки, берег річки, переко-

найся, що ти не насмітив. Зроби все можливе, щоб

після твого відвідування річка залишалася прозо-

рою, лісосмуга—зеленою і здоровою, трава—

пухнастою, а твоя совість—чистою.

Характер методики: письмове опитування - тест (10 запитань).

Інструкція: виберіть правильну відповідь на запитання.

1. «Людина повинна знати все про навколишній світ!» Чи згодні ви з цим

твердженням?

а) так; б) ні.

2. Як слід вчинити, якщо, гуляючи в лісі, ви побачите тліюче вогнище?

а) загасити; б) пройти повз; в) не звертати уваги.

3. Який вчинок ви вважаєте аморальним?

а) вирубка лісів; б) піклування про бездомних тварин;

в) підгодовування птахів.

4. Як ви вчините, якщо знайдете гніздо з пташенятами?

а) принесу додому; б) залишу на місці;

в) подивлюся на них і покладу назад у гніздо.

5. Чи потрібно винищувати таких комах, як комарі та мухи?

а) ні; б) так.

6. Чи можна шуміти, гуляючи навесні в лісі, в гаю?

а) не знаю; б) чому б і ні; в) не можна.

7. Чи потрібно піклуватися про навколишнє середовище?

а) не потрібно; б) потрібно, але інколи;

в) потрібно, завжди і постійно.

8. Якщо ви побачите на дорозі гусінь, що повзе, то:

а) спробую наступити на неї; б) пройду повз, обійду її;

в) візьму її, щоб показати друзям.

9. Як ви ставитесь до винищення тварин браконьєрами?

а) байдуже: мене це не стосується; б) негативно;

в) позитивно.

10. Як ви вчините, якщо в лісі знайдете отруйні гриби?

а) зіб'ю їх ногою; б) зріжу ножем і викину на смітник;

в) залишу їх на місці.

Оцінка: за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну -

0 балів.

Наприкінці підраховується сума всіх балів.

Інтерпретація: характер ставлення учнів до навколишньої природи визнача-

ється за шкалою:

8-10 балів - емоційно-позитивне, відповідальне ставлення;

5-7 балів - позитивне ставлення;

4 і нижче балів - безвідповідальне ставлення до природи.

Проаналізувавши результати тестування, ми отримали такі дані :

- емоційно-позитивне, відповідальне ставлення - 54,4%

- позитивне ставлення - 44,9%

- безвідповідальне - 0, 7%

Вікторина

«Чи Знаєте Ви першоцвіти?»

1. Які з першоцвітів занесені до «Червоної книги України»?

( Відповідь : підсніжник білосніжний, тюльпан дібровний, тюльпан Шрен-

ка,змієлистий, сон чорніючий, півонія тонколиста, рябчик шаховий, малий і

руський, брандушкака різнокольорова, шафран сітчастий).

2. Який першоцвіт називають хамелеоном за його здатність змінювати за-

барвлення квіток від рожевого до синього?

( Відповідь: медунка темна)

3. Про що сигналізує комахам різне забарвлення квіток однієї рослини

медунки?

(Відповідь: червоно-забарвлені квітки потребують запилення, а сині—вже

запилені)

4. На деяких старовинних портретах Микола Коперник три- має в руках

квіти конвалії. Що означала в ті часи мармурово—біла квітка?

( Відповідь: вона була емблемою доктора медицини)

5. Листя яких першоцвітів використовують для приготування весняних

салатів?

(Відповідь: пшінки весняної, первоцвіту весняного, медунки темної)

6. З яких першоцвітів виготовляють ліки від серцевих за-

хворювань?

(Відповідь: з конвалії звичайної, горицвіту весняного)

7. Який першоцвіт називають квіткою дванадцяти богів?

(Відповідь: первоцвіт весняний)

8. Для чого служить «кожушок» із білястих волосків у сону?

(Відповідь: він захищає рослину від весняних холодів)

9. Завдяки чому мати-й-мачуха одержала таку назву?

(Відповідь: завдяки своїм листкам, один бік яких гладенький і холодний, як

мачуха, а другий - теплий і м'який, як мати).

10. Який з першоцвітів служив древнім римлянам показником близького

залягання підземних вод?

(Відповідь: мати-й-мачуха)

11. Який першоцвіт культивують з метою отримання з нього екзотичних

прянощів?

(ВІДПОВІАЬ: шафран посівний) 12.3 яких першоцвітів одержані садові фор-

ми? (Відповідь: первоцвіт, шафран, тюльпан, фіалка, конвалія, нарцис, пі-

вонія, проліска, анемона, підсніжник)

13. Який період квітування ранньовесняних рослин?

(Відповідь: дуже короткий - від 2 до 4 тижнів)

14. З чим пов'язаний такий короткий період квітування ранньовесняних

рослин?

(Відповідь: з максимальним використанням вологи і сонячного світла, поки

на деревах не розпустилося листя)

Виготовили газету “ Первоцвіти нашого селища в небезпеці”, в якій

ознайомили учнів з квітами, які з’являються і милують нас своєю ніжні-

стю і красою, приносять величезну втіху для душі після суворої зими. Та-

кі квіти у нас можна зустріти на схилах і пагорбах, в Корнієвій Балці, по-

близу греблі на річці Боковенька. Прогулянка ранньої весни – просто

спокуса. Руки так і тягнуться до квітів… Але не поспішайте рвати це чу-

до! Первоцвіти – це низка дикорослів, що квітнуть наприкінці зими та на

початку весни: проліски, сон-трава, крокуси (шафрани), .

Первоцвіти ще мають іншу назву – ефемероїди. Це слово грецького по-

ходження і в перекладі означає “скороминучий”, “швидкоплинний”.

Така назва пов’язана з тим, що ці рослини дуже швидко зацвітають. Ефе-

мероїди готуються до весни ще восени, накопичуючи у своїх цибулинах

запаси поживних речовин, щоб раніше від інших рослин зустріти весну

та потішити нас своєю красою. Їм не страшні ані сніг, ані злі морози. Од-

нак щовесни на території України і суміжних країн надзвичайно великих

обсягів набуває торгівля ранньоквітучими весняними рослинами – так

званими первоцвітами. Зауважимо, що всі підсніжники, сон–трава, пролі-

ски, цикламени та крокуси України охороняються, тож не важливо, звід-

ки їх привезли! Період з лютого до квітня екологи називають чорним: у

цей час на вулицях міст незаконно продаються ранні весняні квіти — під-

сніжники, сон-трава, проліски та шафрани, які занесені до Червоної кни-

ги України. Як стверджують експерти, пік продажу рослин припадає на

День Святого Валентина (14 лютого) та Міжнародний жіночий день (8

березня).

Учасники групи запропонували варіанти подарунків для рідних і бли-

зьких у ці прекрасні свята : квіти у вазонах, які будуть довго нагадувати

про свято, малюнки, виготовлення аплікацій, фото, листівок або виробів

у різних прикладних техніках—орігамі, квілінгування, торцювання , па-

перопластики, вишивки шовковими стрічками, витинанки, ганутель,

ізонитка…

Ключовим питанням групи “Дослідники і творці” ( Аліксєєнко Антон,

Дученко Юлія, Мяшкур Карина”) було висвітлення рідкісних і зникаю-

чих рослин у творчості художників, поетів, письменників, в усній народ-

ній творчості: легендах та переказах; проведення конкурсу малюнків, ви-

готовлення рукописної творчості учнів класу з даної теми. Слід відміти-

ти, що вся робота по проекту проводилася у тісній співдружності з бать-

ками : Бондаренко Наталії Анатоліївни, Муляви Валентини Миколаївни,

Ящук Вікторії Вікторівни, Мяшкур Марини Анатоліївни, Істрашкіної

Ольги Леонідівни.

Проект навчив нас бачити красу навколишнього світу, готовності при-

йти на допомогу природі, охороняти її, берегти, розвивати природні об-

дарування, дав можливість самореалізації і самовдосконалення.

Першоцвіти в культурі

Рідкісні весняні рослини можна мати поряд, на присадибній ділянці,

у колекційному відділі шкільних ділянок, на клумбах, навіть у горщиках.

Для цього потрібно знайти посадковий матеріал цих рослин, який найкра-

ще взяти в науково-дослідницьких установах, придбати у спеціалізованих

магазинах "Зелений світ" або виростити із зібраного в природі. Рослини ви-

саджують у відповідні екологічні умови природних місцезростань.

Наводимо кілька порад щодо вирощування першоцвітів в культурі.

Кращим субстратом для більшості першоцвітів є легкий, добре дре-

нований грунт, в який перед посадкою вносять перегній та пісок.

Цибулини підсніжників, пролісків, крокусів висаджують у відкритий

грунт у першій декаді вересня. Глибина посадки - 3-5 см, залежно від діа-

метру цибулини. Можна висаджувати цибулини з пластмасовим посудом,

щоб при подальшому викопуванні не пошкоджувати їх.

Один раз на кілька років цибулини викопують, це потрібно робити в

травні, коли тільки пожовкне листя цих рослин, зберігати їх потрібно в су-

хому прохолодному місці, недоступному для гризунів. В цей час можна ро-

змножувати материнські екземпляри, відділяючі від них дочірні цибулинки.

Наводимо особливості вирощування обраних видів весняних рослин:

Сон-трава краще зростає на відкритих місцях, добре дренованих пі-

щаних грунтах, місцями з вмістом вапнякових сполук. Розмножується на-

сінням, при пізньому посіві зацвітає на третій рік, при посіві свіжозібра-

ним насінням раніше, і вже восени з'являються невеликі сходи. Для розвит-

ку сходів сон-трави необхідне певне затінення та розпушений вологий

грунт.

Рясти досить легко вирощуються з насіння, при висіванні свіжозіб-

раного насіння рослини починають квітнути через два роки. Висаджувати

краще рясти під пологом листяних порід (липи серцелистої, клену гостро-

листого, дуба звичайного).

Анемони в культурі краще зростають у затінку. Вони розмножуються

насінням, поділом кущів та частинами кореневищ. Насіння краще висівати

зразу після збирання; рослини, які з'являються зі сходів цвітуть через два-

три роки.

Проліски краще всього ростуть під пологом світлого листяного лісу,

на пухкому перегнійному грунті. Вони прекрасно розмножуються насін-

ням, цибулинками-дітками. Насіння сіють свіжозібраним, а вирощені рос-

лини починають квітнути через три роки. Глибина посадки цибулин пролі-

ски до 7-8 см.

Адоніс (горицвіт) розмножується насінням, яке висівають зразу після

збору. Сходи з'являються навесні або через рік, схожість їх незначна, а ви-

рощена рослина починає квітнути на третій-четвертий рік.

Загадки

1. Я перший розцвiтаю серед гаю

Бiлий, наче снiг, я колiр маю.

Хто я? Вiдгадайте!

Ви мене не ображайте,

Не зривайте, не топчiть,

Хочу довго-довго жить.

Тож хто я? Пiдкажiть. (Пiдснiжник).

2.Я найперша зацвiтаю

Синiм цвiтом серед гаю.

Вiдгадайте, що за квiтка,

Бо мене не стане влiтку. (Фiалка).

3. Цвiте травневою порою,

Знайдеш в затiнку лiсовому.

На стебельцi, як намистинки в ряд.

Квiти духмянi висять. Хто я? (Конвалiя).

4.Лiкувальну силу маю,

Жовтим цвiтом розцвiтаю.

Називають – ключ весни.

Як я звуся? Ти скажи! (Першоцвiт).

5. На стеблинцi волохатiй

Шiсть пелюсток лiлуватих.

Гарна квiтка – навiть в снi

Усмiхається веснi.

Хто я? (Сон-трава).

6.З –під снігу з’явився,

Прокинувся од сну,

Усіх запросив

Зустрічати весну. (Підсніжник)

Поезії

Я квітку не можу зірвати,

бо їй, як людині, болить.

Як нам, моє серце крилате,

під сонцем їй хочеться жить.

І ти, наче квітка у полі,

і в тебе душа, як блакить.

Не можу завдать тобі болю,

Щоб серця твого не розбить.

Володимир Сосюра

Білі проліски Ще бруньки не гріють верболоз,

Ще лютує лютий над полями,

А вони націлились в мороз

Гострими зеленими списами.

Біля пня проклюнулись і ждуть,

Хто збере їх в руки задубілі,

І очима чисте небо п'ють.

Білі. Як дівоча ласка, білі.

Валентин Грабовський

Конвалії Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати, —

Шкода їхньої краси!

М. Познанська

Весняні квіти Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять

Од сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,

Я їх позбираю

В пучечок до купки —

Для мами-голубки!

О. Пчілка

Мати—й— мачуха

Тільки сонечко пригріло,

Мати-й-мачуха з’явилась.

Серед чорної землі

Сяють Сонечки малі.

Золотим промінням сяють,

Нашу землю зігрівають,

Щоб прокинулась вона

І до нас прийшла весна!

В. Паронова

Синьоока проліска – українська дівчина Катерина

Давно то було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блука-

ла не один день, не два ... Непомірно довго тягнувся час самотнього голодно-

го блукання серед чужих людей, голих степів, холодних вітрів, пекучого від

холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розп-

рава за вбитого слугу, за отруєння відваром болиголову сторожу.

Та невдовзі султан повернувся з походу і, дізнавшись про все, просто оскаже-

нів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку.

Скільки днів тривала погоня, одному лише світлочолому місяцю відомо,

який темними ночами освітлював дівчині дорогу.

Ось і степи залишились позаду. Із загону яничар залишились одиниці, а вті-

качки все не здоженуть. Яничари і самі давно вже повернули б назад, але,

пам´ятаючи суворий наказ, продовжували погоню.

Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася

на землю під вітами лісу. Надворі стояли перші дні весни. В повітрі пливли

терпкі запахи живиці та набубнявілих липких бруньок. На всі лади висвисту-

вали шпаки, зустрічаючи весну і радіючи теплу. Лежачи на купі сухого теп-

лого листя, Катря плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики перес-

лідувачів. Здавалось, що вони вже десь поряд, за сусідніми кущами. В дівчи-

ни від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце ледь не вискочить з гру-

дей. Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла купку сухої вицвілої торіш-

ньої трави і у відчаї почала благати: “Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не

дозволь песиголовцям вернути в неволю! Краще розступися, земле, і навічно

прийми мене в обійми! Миліша смерть на рідній батьківщині, ніж підневіль-

не життя на чужині!” Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі пок-

рилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості трави, а з небесної

блакиті опустилися на галявину голубі сутінки й заховали втікачку.

З тих пір говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, за-

ясніли на лісових галявинах, весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадую-

чи нащадкам про хоробру українську дівчину Катерину.

Медунка Жила-була собі злюща мачуха. Вона знущалася із сиріток. Одного разу ви-

гнала їх з дому. Пішли сирітки до лісу, плачуть, мерзнуть. Голодні і сумні

притулилися одне до одного під деревом. Аж гульк, з-за дерев вийшла Весна,

а з нею і Сонечко. Пригріли, приголубили вони сиріток материнською лас-

кою і теплом, і ті розцвіли чарівними квітами. З того часу, як символ перемо-

перемоги добра над злом, щовесни з'являються ніжні квітки медунки.

Фіалка

У древніх греків фіалка була квіткою печалі і смерті. Ними усипали смертне

ложе молодих дівчат. Але в цей же час була вона і символом весни. Вінки з

фіалок надівали на голови дітям трьох років, як би говорячи, що минула сама

безтурботна, рання пора їх життя.

У древніх римлян фіалка називалася квіткою Юпітера. А згідно древньогре-

цькій легенді, бог світла Аполлон переслідував одну з красунь дочок Атласа,

і дівчина звернулася до Зевса з проханням про допомогу. Великий громовер-

жець зжалився і перетворив її в квітучу фіалку. І, напевне, довго прийшлось

би знаходитися фіалці на небесах, якби квіти не сподобалися дочці Зевса і

Деметрі красуні Персефоні. При вигляді фіалок Персефона встала на коліна,

з цікавістю розглядала кожний їх вінчик і вибирала для букету свіжі і краси-

ві. Тут до неї підкрався бог підземного царства Аїд. Персефона кинулася ті-

кати від переслідника, прижимаючи до грудей зірвані фіалки, але Аїд все та-

ки здогнав її. Відбиваючись, дівчина виронила фіалки, і вони впали на зем-

лю.

Ось звідки двоїстість в почесті квітки у древніх греків: з однієї сторони – фі-

алка – ознака праці; з другої – символ оживаючої природи.

Красиву квітку фіалку вирощують не тільки для букетів, але і для парфюмер-

ної промисловості.

Адоніс весняний Назва рослини адоніс походить від імені міфічного юнака Адоніса, який був

надзвичайно красивий.

Грецька легенда розповідає: у затінку крислатого дуба відпочиває юнак.

Поруч - довгий спис, лук і сагайдак із стрілами. Неподалік - вірні мисливські

пси.

В той момент проходила поряд золотокоса Афродіта, богиня кохання. Погля-

нула вона на юнака і застигла вражена: такої краси вона не бачила досі навіть

серед богів-олімпійців. І світлочола богиня, яка звикла дарувати іншим тре-

петну квітку кохання, цього разу закохалася сама. Обранця її звали Адонісом,

він був сином кіпрського царя.

З тих пір Афродіта ніколи не розлучалася з Адонісом. Цілими днями вони

бродили квітучими долинами й горами, полювали також разом.

Та одного разу, коли Афродіти не було поруч, Адонісові собаки вcполохали

величезного вепра. І тут сталося невиправне: розлючений вепр накинувся на

мисливця і величезними іклами смертельно поранив його.

Довідавшись про біду, що скоїлась з її коханим, довго і невтішно ридала Аф-

родіта. І печаль її була такою великою, що перетворила Адонісову кров на

квіти.

Так збереглася пам'ять про прекрасного юнака.

Повелитель богів, всемогутній Зевс пожалував Афродіту. Він наказав Аї-

дові - цареві підземного царства мертвих - щороку відпускати Адоніса на

землю. І відтак півроку живе на землі Адоніс з Афродітою. І кожного разу,

коли він повертається на землю, ласкаво гріє сонце, барвисто розквітає

природа. І яскравіше за всіх пломеніє на цьому ранньовесняному святі

природи квітка Адоніса - сонцесяйний горицвіт.

В Європі здавна оцінили високі декоративні властивості горицвіту. Він

уведений у культуру ще в XVI столітті. Розмножують його частинами ко-

реневища і свіжезбираним насінням. Проте схожість насіння невисока.

Горицвіт весняний не тільки чудова декоративна, а й дуже цінна лікарсь-

ка рослина.

Конвалія За давніми легендами тендітні квіточки конвалії - це сльози дівчини, яка чекає нареченого з походу, це и мініатюрні ліхтарики лісових гномів, це и перлини сріблястого щасливого сміху Мавки . Багато народів шанують цю рослину як символ весни. А в Англії із покоління в покоління передавалась легенда про те, що конвалія росте в лісі в тому місці, де казковии Леонард переміг дракона. Ї х чисті дзвіночки видзвонюють переможнии гімн. Ще одна легенда розповідає про те, що конвалії виросли із сліз водяної царівни Волхлви, яка палко покохала відважного Садко. Довідавшись про и ого "зраду", про гаряче кохання Садко до Любави, вии шла Волхова на берег, щоб в останніи раз послухати чудової пісні свого коханого. Але дарма вона и ого шукала на березі; довго блукала Волхова по луках, болотах і лісах, прислухаючись до звуків ночі. Ї ось серед струнких берез вона помітила два силуети в місячному сяи ві. Він! А поруч з ним Любава. Стримала горда красуня душевнии крик, відвернулася і прибита горем пішла, щоб навіки заховатися в своєму холодному царстві. Ї лише місяць бачив, як сльози градом котилися з ї ї чарівних синіх очеи і перламутрами падали в шовкову траву, перетворюючись в білі конвалії - красу кохання і біль чистого, ніжного, гарячого дівочого серця.

Ряст

Розповідають, що в одному пралісі жила відьма. Цілими ночами вона лі-

тала на мітлі, а вдосвіта верталася до своєї хатинки на курячих ніжках,

щоб відпочити. Ляже і тільки задрімає, як тут півень закукурікає. Розсер-

дилась відьма на півня, що спати не дає, й перетворила його в квітку. Квіт-

ка рясту й справді дещо скидається на голову півня.

А ще кажуть: напровесні летіли над лісом жайворонки, посварились між

собою і почали битися. Змагалися так, що аж свої шпорці та пір'я розгуби-

ли. Попадали вони на родючий лісовий грунт і попроростали весняним цві-

том.

Першоцвіт весняний Наукова назва роду походить від латинського “перший“, адже ряд видів

цвітуть ранньою весною. Оскільки першоцвіт весняний рослина цвіте в

другій половині весни, напередодні літа, а жовті квітки в зонтикоподібному

суцвітті мають вигляд зв’язки мініатюрних золотих ключиків, то в народі її

поетично називають ключики від літа. Мабуть в цій назві є відголосок дав-

ньогрецької легенди, за якою квіти первоцвіту є ключами богині весни

Фреї. Фрея мала багатобарвне намисто – райдугу. Коли богиня нахилилася,

то там де намисто торкалось землі, з нього випадали золоті ключі, які вкри-

вали землю і вона розквітала весняними квітами. А з самих золотих ключів,

що впали на родючу землю, проростали жовті квітки первоцвітів.

Одна з легенд твердить, що першоцвіт виріс на місці ключів від раю, які

випали з рук апостола Петра. А трапилось це так. Коли Петро почув, що чо-

рти нібито підробили ключі від раю і хочуть заселити райський сад нечис-

тою силою, то він так розгубився, що ключі випали з його рук і полетіли на

землю.

Датська народна легенда стверджує, начебто в примулу перетворена сама

казкова принцеса ельфів. В ній говориться, що одного разу духи відпустили

дівчину на землю, а вона покохала там парубка, забувши про свою рідню.

Кінець був сумний. Духи покарали їх - перетворили принцесу в первоцвіт, а

нареченого в анемон, який цвіте тоді ж, коли і первоцвіт.

Древні греки вважали, що першоцвіт здатний зціляти від усіх недугів і на-

зивали його "квіткою дванадцяти богів".

У англійців першоцвіт - улюблена квітка. Його вирощують у садах і на го-

родах, беруть з собою в мандрівки, дарують коханим.

На Русі першоцвіт любовно називали баранчиками. Був навіть такий зви-

чай: кидати зірвані баранчики під ноги і топтати - на довголіття.

За англійськими переказами, в примулах ховаються гноми, і, якщо весною

вийти на галявину, то можна почути, як із квітів доноситься хор ніжних го-

лосів.