Upload
others
View
16
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
Т. В. Во рон цо ва, В. С. По но ма рен ко
ÎÑÍÎÂÈÇÄÎÐÎÂ’ß
П³äрó÷ нèк äëÿ 8-ãо кëа ñó
çа ãаëü но оñв³òн³х нав÷аëüнèх çакëаä³в
ÐекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїни
Íаказ№179від17.03.2008
Київ«Алатон»2008
ÁÁÊ 68.4(4ÓÊÐ)9ÿ721 В75
ÐекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїниÍаказ№179від17.03.2008
Âідповідальнізапідготовкудовидання:Фіцайло С. С.—головнийспеціалістМÎÍУкраїни
Дерев’янко В. В.—зав.секторуІнститутуінноваційнихтехнологійізмістуосвіти
Во рон цо ва Т. В., Пономаренко В. С.Îснови здоров’я: Ïідру÷ник для 8-го класу загальноосвітніх
нав÷альнихзакладів.—К.:Алатон,2008.—160c.ISBN978-966-7107-41-3
Ïідру÷ник«Îсновиздоров’я»створеновідповіднодопрограмизосновздоров’яяклогі÷непродовæенняоднойменнихпідру÷никівдля5,6і7-гокласів.
Îсновне завдання підру÷ника— розвиток сприятливих для здоров’яæиттєвихнави÷ок, спрямованихнаподоланняпроблемпідлітковоговікутавихованнягармонійнорозвиненоїособистості.
Ïідру÷никорієнтованонавикористаннясу÷аснихпедагогі÷нихтехноло-гій,зокремаінтерактивнихметодів,щопередба÷аютьвзаємодіюу÷нівміæсобоютазу÷ителем.Це—аналізситуацій,мозковіштурми,роботазблок-схемами і крос-тестами, рольові ігри, інсценування, виконання проектів,обговоренняметафор.Ціметодиякнайкращезарекомендувалисебе,вонисприйняті в÷ителями, у÷нями, батьками і нині широко впровадæуютьсяунав÷альнийпроцесвшколахУкраїни.
Ñуттєвуувагувпідру÷никуприділеновідпрацюваннюдеякихспеціаль-нихнави÷ок:раціональногохар÷ування,рятуванняпід÷аспоæеæ,надан-няневідкладноїдопомогитощо.
Частину матеріалу підру÷ника (§§ 6—8) розроблено за підтримкиміæнародного благодійного фонду «Міæнародний Альянс з ÂІЛ/ÑÍІÄв Україні», який реалізує програму «Ïодолання епідемії ÂІЛ/ÑÍІÄ вУкраїні»,підтримануГлобальнимФондомдляборотьбизіÑÍІÄом,тубер-кульозомтамалярією.
ÁÁÊ 68.4(4ÓÊÐ)9ÿ721
©«Алатон»,текст,дизайн,ISBN 978-966-7107-41-3малюнки,2008
Â75
3
ËÞ ÁÈÉ ÄÐÓ ÆÅ!
Ця книга—продовæення серії однойменних підру÷ників зосновздоров’ядля5—7-хкласів.Метацьогопредмета—сфор-мувати у тебе сприятливі для здоров’я знання, ставлення і на-ви÷ки.
Ми æивемо у складному й мінливому світі. Íави÷ки, якідопомагаютьшвидкоадаптуватисядозмінідолатищоденнітруд-нощі, називають æиттєвими, тому що вони потрібні коæному,незалеæно від того, ÷им він займатиметься в майбутньому, якупрофесіюобере.
Íа æаль, раніше цих ваæливих нави÷ок не формували ушколі÷иінституті.Більшістьлюдейнабувалиїхупродовææиттяметодом«проб іпомилок».ßкзауваæиламаматвогооднолітка,«вæиттікоæноїлюдинитрапляютьсяситуації,якихмоæнабулоб уникнути, якби була моæливість заново проæити цей момент.Таæиття одне, і коæен з наснабиває власні ´улі.Але той, хтопідкованийтеорети÷но,нав÷енийкнигоюіпедагогом,маєбільшешансівуникнутиневда÷,аотæе—досягтиуспіху,здобутиповагуістатисправæньоюособистістю».
Тобі,мабуть,доводилося÷утипроситуації,вякихпостраæда-лилюди.Îцінюю÷итакіситуації,напевно,пересвід÷увався:якбиунихповелисяправильно,цьогобнесталося.
У 8-му класі ти продовæиш вив÷ати алгоритми поведінки векстремальних ситуаціях. Äізнаєшся, як рятувати своє æиття йæиття інших людей, надавати невідкладну допомогу потерпілим.Çвісно,ціуміннянемоæливовідпрацюватилишезапідру÷ником.Ñподіваємось, матимеш нагоду потренуватися під керівництвоммедика÷ипрофесійногорятувальника.
Титакоæпоглибишсвоїзнанняпротвоїправа,обов’язкиівід-повідальність,утому÷исліпередзаконом,адæетобівиповнилосяабоневдовзівиповниться14років.Цевік,зякогонабудешнабагатобільшеправізякоготебесамогомоæутьпритягнутидокриміналь-ноївідповідальностізадеяківидизло÷инів.
Усі,хтопрацювавнадствореннямцьогопідру÷ника,вірять,щозтобоюні÷огопоганогонестанеться,ібаæаютьтобіуспіхів.
Автори
4
ßк ïра цþ ва òè ç ï³äрó÷ нè ком
Ïідру÷никскладаєтьсязівступуіп’ятирозділів.
Вñтóï —«Íа порозі дорослогоæиття»— ознайомить тебе з ознакамифізіологі÷ної, психологі÷ної і соціальної зрілості. Ти дізнаєшся такоæ провиклики су÷асного світу і педагогі÷ну методику, яка допомагає ефективновідповідатинаних.
Розділ 1—«Життяіздоров’ялюдини»—присвя÷енопорятункулюдейунадзви÷айнихситуаціях.Âіннав÷ить,яквзаємодіятизрятувальнимислуæ-бамиінадаватидопомогупотерпілим.
Розділ 2—«Фізи÷нездоров’япідлітка»—ознайомитьізпоняттямоздо-ров÷ихсистем,особливостямису÷аснихітрадиційнихсистемхар÷ування.Тив÷итимешсязапобігатихар÷овимотруєннямінадаватиневідкладнудопомогуприотруєнняхікишковихінфекціях.
Розділ 3—«Ñоціальніаспектиздоров’я»—розкриваєризики,пов’язанізраннімпо÷аткомстатевогоæиття,в÷итьвідмовлятисявіднебезпе÷нихпро-позиційвумовахтискуізагрозинасилля.
Розділ 4—«Безпекавсу÷асномусуспільстві»—присвя÷енодороæній,екологі÷нійісоціальнійбезпеці.Îсобливуувагуприділеноправовійвідпо-відальностінеповнолітніх.
Розділ 5—«Âсебі÷нийрозвитокособистості»—акцентуєнанеобхідностідокладатизусиллядлясвогогармонійногорозвитку.Тиудосконалюватимешінтелектуальнінави÷ки,розмірковуватимешпроæиттєвумісію,в÷итимешсяпіклуватисяпрозовнішнюівнутрішнюкрасу.
Ïідру÷никпропонуєтобінелишекориснуінформацію,айбагатопрак-ти÷нихзавданьдлявідпрацюванняваæливихæиттєвихуміньінави÷ок.
Коæенпараграфпідру÷никапо÷инаєтьсязістартовогозавдання.Âиконую÷и його, дізнаєшся, якій темі присвя÷ено урок, при-гадаєш,що вæе знаєш із цієї теми, з’ясуєш, ÷огоще хотів бинав÷итися.
Такпозна÷енокрос-тест,вякомутобізапропонуютьрозглянутиситуаціїтамоæливіваріантитвоїхдій.Тимаєшобратиправиль-ний(натвоюдумку)варіант іперейтидопункту,номерякоговказановдуæкахпіслянього.
Крос-тест—не лише цікава гра, а й дæерело корисної інфор-мації. ßкщо у зви÷айному тесті, відповідаю÷и правильно, тивиграєш, то у крос-тесті корисно і помилятися. Тому, долаю÷икрос-тест,нехитруй,непідглядайувідповіді.
5
Блок-схеми ти зустрінеш, вив÷аю÷и правила поведінки у ситу-аціях, наблиæенихдореальних, колимоæна в÷инитипо-різно-му і обрати найкращий варіант нелегко. Âиконую÷и завданняза допомогою блок-схем, слід рухатись у вказаному стрілкаминапрямку.
Такпозна÷енозапитанняізавданнядлясамостійноговиконання.Çавданняпідвищеноїскладностіпозна÷ено«*».
Çавданняцієїрубрикипризна÷енодляобговорення.Цемоæебутимозковийштурм,коликоæенпропонуєвласніідеї,обговореннявгрупах,аналізæиттєвихситуацій,дебати,бесідазбатьками.
Уваæно постався до інформації цієї рубрики. Так позна÷енозастереæенняпроособливонебезпе÷ніситуації,атакоæуміння,якітребаретельновідпрацювати.
Такимсимволомпозна÷ено ігри іруханки,якідопомоæутьвамрозім’ятисьіполіпшатьнастрій.
Такпозна÷енорольовіігритаінсценування,якідопомоæутьтобівідпрацюватимоделіповедінкиврізнихæиттєвихситуаціях.
Ïідцієюрубрикоютобімоæутьзапропонувативиконатипроектсамостійноаборазоміздрузями÷ибатьками.
Такимсимволомпозна÷енозавдання,якітобіпропонуютьвико-нативдома,щобпідготуватисядонаступногоуроку.
Цярубрикапропонуєподивитисяцікавийфільм.Касету÷идискзфільмоммоæна взяти у прокаті або придбати в склад÷ину здрузями.
Çустрівши слова, виділені та киì øриô тоì, звернись до словни÷ка нас.156—157.
6
ВСТÓП. НА ПОÐОЗІ ÄОÐОСËОГО ÆÈТТß
Ðоçвèòок ëþäèнè
Ðозвитоклюдини—цеякісніфізіологі÷нітапсихологі÷нізміни,щотри-ваютьвіднародæеннядодосягненнязрілості(абодокінцяæиття).Ðозвитоклюдинивідбуваєтьсяупроцесі:
росту—фізи÷нізміни(зросту,ваги,пропорційтіла);•дозрівання–біологі÷нізміни,запрограмованігенети÷но(наприклад,•статеведозрівання);нав÷ання — відносно стабільні зміни, що відбуваються у процесі•набуттядосвіду.
Âиділяютьтрискладовізрілості:фізіологі÷ну(біологі÷ну),психологі÷ну,соціальну(мал.1).
У вñтóïі ти:
пригадаєшознакифізіологі÷ної,психологі÷ної ісоціальної•зрілості;порівняєш вимоги індустріального та інформаційного сус-•пільствувсіхсферахæиття;переконаєшсявнеобхідностірозвиткуæиттєвихнави÷ок;•дізнаєшся,наякійтеорії´рунтуютьсятренінговіметоди;•обговоришзоднокласникамиправила,заякимипрацювати-•метенаурокахздоров’я.
Фізіологі÷на(біологі÷на)зрілість
Ïсихологі÷назрілість
Ñоціальназрілість
Емоційназрілість
Інтелектуальназрілість
Äуховназрілість
Комунікативназрілість
Матеріальнанезалеæність
Моральназрілість
Ïравовазрілість
Çавершеннябіологі÷ногодозрівання,утому÷ислістатевого
Мал.1
7
Лишекількароківвідділяютьтебевідмоменту,колитиотримаєшпас-портісуспільствопо÷невваæатитебедорослоюлюдиною.Îднакценеєдинаознаказрілості.
Ïоміркуйте,щодлякоæногозвасозна÷аєдосягтиповноїзрілос-ті.Ïо÷ерзіпродовæітьфразу:«ßдумаю,щодосягнузрілості,коли(закін÷ушколу(інститут),по÷нузароблятинаæиття...)».
Оçнакè ф³ç³оëоã³÷ної çр³ëоñò³
Фізіологі÷назрілістьнастаєзприпиненнямростутарозвиткувсіхсистеморганізму,втому÷ислірепродуктивної(статевазрілість).ßкщодитинаæивевнормальнихпобутовихумовах ідобрехар÷ується,фізіологі÷недозріван-нявідбудетьсясамопособіізавершитьсяприблизноу20років.Îзнакамифізіологі÷ноїзрілостіє:
завершенняфізи÷ногоросту;•формуваннястатуризаæіно÷имабо÷олові÷имтипом;•набуттяздатностіза÷атиінародитидитину.•
Ñтатева зрілість настає дещо раніше, ніæ біологі÷на. Ç цим пов’язаніризикипідлітковихвагітностейякдляматері,такідлядитини.
Оçнакè ïñèхоëоã³÷ної çр³ëоñò³
Щоб досягти повної зрілості,людина має стати дорослою нелише біологі÷но, а й «вирости»емоційно, інтелектуально і ду-ховно.
Маленька дитина виявляєсвої емоції всім тілом, бурхливореагую÷и на те, що їх викли-кає.Еìоційно зріла людина вмієконтролювати вияви емоцій, пра-вильновисловлюватисвоїпо÷уття,долати тривогу, щоденні стреси іæиттєвіпотрясіння.
Інтелектóальна зріліñть на-стає тоді, коли людина по÷инаєлогі÷но мислити, ÷ітко усвідом-люватипри÷иниінаслідки,роби-ти правильні висновки, прийматививаæенірішення,дискутуватизадопомогоюаргументів.
Дóховна зріліñть досягаєтьсятоді, коли людина відкриває длясебесвітдуховнихцінностей,усві-домлюєваæливіпринципи,æиттє-вумісіюісенсæиття.
Оçнакè çр³ëоñò³
Еìоційної:контрользавиявомемоцій;•уміннявисловлюватипо÷уття;•уміннядолатитривогу,невда-•÷і,керуватистресами.
Інтелектóальної:умінняпрогнозуватирозвиток•подійіприйматирішення;розвиненекрити÷неі•абстрактнемислення,креатив-ність(твор÷емислення);уміннядискутуватизадопо-•могоюаргументів.
Дóховної:пріоритетністьдуховнихцін-•ностей;усвідомленняваæливихприн-•ципів,æиттєвоїмісіїісенсуæиття.
8
Оçнакè ñоц³аëüної çр³ëоñò³
Ñкладовимисоціальноїзрілостієморальнаіправовазрілість.Моральна зріліñть—уміннярозрізнятидоброізло,діятивідповіднодоприйнятихусуспільствісоціальнихнорм.
Правовазріліñть—набуттяусіхгромадянськихправіповнаюриди÷навідповідальність.ÂУкраїнівікдосягненняправовоїзрілості—18років.
Ñоціальназрілість—цетакоæспромоæністьнелишедіятиувласнихінтересах, а й налагодæувати та підтримувати стосунки, конструктивнорозв’язувати конфлікти. Людина досягає соціальної зрілості, коли здатнаутримуватисебе,створитиізабезпе÷итисім’ю.
Вèмоãè ñó÷аñноãо ñв³òó ³ жèòòєв³ навè÷кè
Âідсамогонародæеннябатькивиховуютьсвоїхдітей.Âонизнайомлятьїхізсоціальнимиправиламиінормами,прив÷аютьвідповідальноставитисядосвоїхобов’язків,допомагаютьувиборімайбутньоїпрофесії.Тасу÷аснийсвітдуæевідміннийвідтого,вякомурослитвоїбатьки.
Тобівипалоæитиназламіепох,колиіндустріальнесуспільство,орієн-тованенаматеріальневиробництво,поступаєтьсямісцемінформаційному,щовисуваєновівимогивусіхсферахæиття.
Îб’єднайтесьу3групи(людина,робота,освіта).Çадопомо-1.гоютаблиці1порівняйтевимогиіндустріальноготаінформацій-ногосуспільствусферах:
грóïа 1: трудовихвідносин;грóïа 2: особистісногорозвиткуіміæособистіснихстосунків;грóïа 3: освіти.Îбговоріть переваги і недоліки інформаційного суспільства2.
порівнянозіндустріальним.
Упродовææиттялюдинавиконуєрізнісоціальніролі:дитини,у÷ня,сту-дента,споæива÷а,громадянина,÷оловіка(друæини),матері(батька),брата(сестри),друга,колеги,підлеглого,на÷альникатощо.Íави÷ки,якієваæли-вимидлябудь-якоїсоціальноїролі,називаютьжиттєвиìи.
Íиніперелікосновнихсоціальнихролеймаловідрізняєтьсявідтих,щоіснувалидесятки÷инавітьсотніроківтому.Алеїхзмістсуттєвозмінився.Це вимагає набуття нових æиттєвих нави÷ок і вдосконалення традицій-
них. Íав÷ання умінням, сприятливимдля здоров’я, безпеки, розвитку і успіхулюдини, отримало спеціальну назву—освіта на основі набуття æиттєвих нави-÷ок(ÎÎЖÍ).
Твої однолітки у багатьох країнахсвіту вæе здобувають таку освіту. Тобітеæпощастило,адæенаурокахздоров’ямаєш змогу розвивати æиттєві нави÷ки,якідопомоæутьуникатипомилок ідося-гатиуспіху.
Життєві навички—цеуміння,щодопомагаютьлюдиніадаптуватисьусу÷асномусвітіідолатитруднощіщоденногоæиття.
Визначення ВООЗ
9
Таблиця 1
Ó ñфер³ òрóäовèх в³äноñèн
Індóñтріальне ñóñïільñтво Інôорìаційне ñóñïільñтво
Життя,орієнтованенароботу• Гармонійнепоєднанняусіхсфер•æиття
Îднароботанавсеæиття• Âільназмінамісцяісфертрудової•діяльності
Ñприянняконкуренції• Ñприянняспівробітництву•
Авторитарнийстилькерівни-•цтва
Колегіальне прийняття ваæливих•рішень
Цінування• конôорìізìó Çаохо÷ення• ïлюралізìóікреатив-ноñті
Трудовівідносинивідповідно•достатусувієрархії Ñпівробітництвоміæоднодумцями•
Ó ñфер³ оñобèñò³ñноãо роçвèòкó ³ м³жоñобèñò³ñнèх ñòоñóнк³в
Індóñтріальне ñóñïільñтво Інôорìаційне ñóñïільñтво
Акцентнаборотьбузхвороба-•ми Акцентнасприянняздоров’ю•
Íегативнеставленнядозмін• Ñприйняттязмінякмоæливостей•розвитку
Ігноруванняемоцій• Керуванняемоціями•
Униканняпроблеміконфліктів• Конструктивнерозв’язанняпроблемі•конфліктів
Ñтереотипнеба÷ення• гендерних ролей
Ñоціальніролілюдейвизна÷аються•їхнімипотребами,інтересамиіздіб-ностями,анестаттю
Ó ñфер³ оñв³òè
Індóñтріальне ñóñïільñтво Інôорìаційне ñóñïільñтво
Íав÷аннялишеушкільніроки• Îсвітавпродовæусьогоæиття•
Акцентнаінтелектуальнийроз-•виток
Акцентнагармонійнийрозвитокосо-•бистості
Çау÷уванняфактівінакопи÷ен-•нязнань
Формуванняклю÷овихкомпетентнос-•тейівмінняв÷итися
Ïідходи,центрованінав÷ите-•леві
Ïідходи,центрованінау÷нях(дитино-•центризм)
Жорсткадисципліна• Äемократія,усвідомленедотримання•правил
Çаохо÷еннясуперництва• Ñприяннякоопераціїіспівробітництву•
Адаïтовано за «Lifeskills Associates»
10
Трен³нã — необх³äна óмова ефекòèвноãо нав÷аннÿ
У 20-ті роки ХХ ст. у колишньому ÑÐÑÐæив і працював всесвітньо відомий психологЛев Ñеменови÷ Âиготський (1896—1934). Йогоназивали«Моцартомпсихології»,адæеунеповні28роківвінопанувавусівідомінатой÷аспси-хологі÷нітеоріїіпо÷аврозроблятивласні.ÏраціЛ.Ñ.Âиготськогоперекладенобагатьмамовами,івониздобуливизнаннявусьомусвіті.
Ідеї в÷еного покладено в основу педагогікиспівробітництва і розвивального нав÷ання. Устисломувикладіціідеїзводятьсядотакого:
Ñоціальнеото÷еннядитиниєосновнимдæере-1.ломїїрозвитку.Усе,÷огонав÷итьсядитина,маютьдатиїйлюди,якіїїото÷ують.Íав÷анняновоговідбуваєтьсяшляхомнаслі-2.дування.Íаслідування— це те,що дитинанездатнавиконатисамостійно,але÷огомоæенав÷итисявідінших÷иуспівпрацізіншимилюдьми.У процесі нав÷ання недостатньо враховувати,що дитина здатна робити3.тепер.Äослідæую÷и,щовонамоæевиконатисамостійно,мидослідæуємоу÷орашнійдень,такзванузонуактуальногорозвитку.Âаæливішимєте,щодитинамоæезробитизавтра,якіпроцесиуæевизрівають.Те,щосьо-годнівонамоæевиконатитількиуспівпраці,азавтравæесамостійно,ієзоноюнайблиæ÷огорозвиткудитини.
Ïракти÷незастосуваннятеоріїЛ.Âиготськогопередба÷ає,щовихованнясоціальноспрямованоїівідповідальноїповедінкитребапо÷инатидотого,яку÷ні зіткнуться з реальнимипроблемами у своємуæитті.Äля ефективноговпливу ваæливо використовувати педагогі÷ні методи, що ´рунтуються наактивнійу÷астітаспівпраціу÷нівміæсобоюізу÷ителем.
Îдним із методів, який реалізує ідеїЛ. Âиготського, є тренінг. Ðаніше тренін-ги проводили психологи, і лише недавно їхпо÷али використовувати у школах на урокахздоров’я.
Ðі÷утому,щонемоæливорозвинутиæиттє-вінави÷ки,тількирозказавши÷ипро÷итавшипроних.Їхтребабагаторазіввідпрацьовува-ти—обговорюю÷иæиттєвіситуації,обмінюю-÷исьдосвідомздрузямиів÷ителем.
Цяметодикадуæеподобаєтьсятвоїмодно-літкам: «ßк добре,що це не просто розповідь однієї людини», «Блиску÷аідея—сідативколойпо÷ерзівисловлюватисвоюдумку»,«Мисідаємовколо, дивимося на своїх однокласників, ба÷имо їхні о÷і, краще розуміємооднеодного.Минав÷илисьуваæнослухати,поваæатиісприйматибудь-якудумку.Теперярозумію,щокоæналюдина—ценеповторнаособистість».
Тренінг—ефектив-наформагруповоїроботи,яказабез-пе÷уєактивнуу÷астьітвор÷увзаємодіюу÷асниківміæсобоюізтренером.
Л.Ñ.Âиготський
11
ßкщоу5—7-мукласахурокиздоров’яуваспроводилиуформітренінгу,типомітив,щовонидуæевідміннівідзви÷айнихуроків.
Методоммозковогоштурмуназвітьте,щовідрізняєтренінги1.відзви÷айнихуроків(у÷нісидятьнезапартами,авколі...).Ти вæе знаєш,щона тренінгу (мал. 2) панує демократи÷на2.
дисципліна—всідобровільнодотримуютьсяприйнятихправил.Ðозробітьправилавашоїгрупи,оформітьїхувиглядіплакатаіскріпітьпідписаминазнактого,щовипогодæуєтесязними.
Мал.2.
Лише кілька років відділяють тебе від моменту, коли ти отри-маєш паспорт і тебе по÷нуть вваæати дорослою людиною. Алепаспорт—неєдинаознаказрілості.
Çрілістьнастане,колизавершитьсяріст ірозвитокорганізму, а такоæ коли ти «виростеш» емоційно,інтелектуально, духовно і соціально. Âаæливоюознакоюзрілостієматеріальнанезалеæністьіздат-ністьутримуватисім’ю.Ñу÷асний світ висуває нові вимоги в усіх сферахæиттялюдини.Щоб успішно відповідати на виклики су÷асногосвіту,требарозвинутиваæливіæиттєвінави÷ки.Äлярозвиткуæиттєвихнави÷окнайкращимиєтре-нінговіметодинав÷ання.
ÐÎÇÄІЛ1
ЖÈТТßІÇÄÎÐÎÂ’ßЛЮÄÈÍÈ
13
§ 1. ПОÐßТÓНОÊ І ЗАХÈСТ ËÞÄÅÉ Ó НАÄЗВÈЧАÉНÈХ СÈТÓАЦІßХ
Êëаñèф³кац³ÿ наäçвè÷айнèх ñèòóац³й
Щодня у світі відбуваються тися÷іподій, які порушують спокій людей, при-зводять до їх загибелі або зна÷них мате-ріальнихвтрат.Такіподіїназиваютьнад-звичайниìи ñитóаціяìи (НС).
Çа офіційною класифікацією надзви-÷айних ситуацій в Україні виділяють÷отириїхвидиі÷отирирівні.
Види НС класифікуютьзаїхпоходæен-ням.Ценадзви÷айніситуації:
природного;•техногенного;•соціальногоісоціально-політи÷ного;•воєнногопоходæення.•
Рівні НС класифікуютьзатериторіальнимохопленнямтаобсягамиеко-номі÷нихзбитків.Ценадзви÷айніситуації:
загальнодерæавного;•регіонального;•місцевого;•об’єктовогорівнів.•
У цьоìó ïараграôі ти:
нав÷ишсякласифікуватинадзви÷айніситуації;•
ознайомишся з основними принципами і полоæення-•ми законодавстваУкраїнищодо порятунку і захистулюдейунадзви÷айнихситуаціях;
оціниш,якволодієшособистиминави÷камивиæиван-•ня.
Заãаëüн³ оçнакè НС:наявністьабозагроза•загибелілюдей÷изна÷-непогіршенняумовїхæиттєдіяльності;заподіянняекономі÷них•збитків;істотнепогіршення•станудовкілля.
14
Надзвичайні ñитóації техногенного ïоходження:
транспортніаварії ікатастрофи;•поæеæі;•аварії звикидомабозагрозою•викидунебезпе÷ниххімі÷них,радіоактивних,біологі÷нихре÷овин;раптоверуйнуваннябудівель•і споруд;гідродинамі÷ніаваріїнагреблях,•дамбахтощо;аваріїнао÷иснихспорудах;•аваріївкомунальнихмереæах.•
Надзвичайні ñитóації ïриродного ïоходження:
гідрологі÷ні(паводки,повені,•криæанiзатори,селі,цунамі);метеорологі÷ні(урагани,смер÷і,•зливи,град,оæеледиця,посуха);деградація• ґрунтів÷инадр;природніпоæеæі;•інфекційназахворюваністьлюдей,•сільськогосподарськихтварин;масовеураæення•сільськогосподарськихрослинхворобами÷ишкідниками;погіршеннястануводнихресурсів,•атмосфери,біосферитощо.
Надзвичайні ñитóації ñоціального і ñоціально-ïолітичного ïоходження:
здійсненняабореальназагроза•терористи÷ногоакту(збройнийнапад,захоплення іутримуванняваæливихоб’єктів,ядернихустановок іматеріалів,системзв’язку і телекомунікацій,напад÷изамахнаекіпаæповітряного÷иморськогосудна);викраденняабоспробавикрадення•÷изнищеннясуден;встановленнявибуховихпристроїв•угромадськихмісцях;викраденняабозахопленнязброї;•виявленнязастарілихбоєприпасів;•громадськізаворушення,революції;•розгулзло÷инності.•
Надзвичайні ñитóації воєнного ïоходження:
застосуваннязброїмасовогоураæенняабозви÷айнихзасобівураæення,щопризводитьдоруйнуванняатомних ігідроелектростанцій,складіві сховищрадіоактивних ітокси÷нихре÷овинтавідходів,нафтопродуктів,вибухівки,сильнодію÷ихотруйнихре÷овин,токси÷нихвідходів,нафтопродуктів,транспортнихта інæенернихкомунікаційтощо.
Мал.3
Çасобимасовоїінформаціїзазви÷айпривертаютьувагугромадськостідоÍÑ.Âипускиновинрясніютьсюæетами:щосьвибухнуло,спалахнуло,когосьубили,взяливзару÷ники,десьсталосяцунамі÷ививерæеннявулкану.
Ïригадайтекількатакихповідомлень.1.Âизна÷тевидитарівніÍÑ,проякiйшлосявних.2.Çа допомогою мал. 3 назвіть приклади інших ÍÑ різного3.
походæення.
ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
15
Оñновн³ ïрèнцèïè ïорÿòóнкó ³ çахèñòó ëþäей
Âідоматобіформула:«Çапобігати,уникати,діяти»описуєпринципибез-пе÷ноїæиттєдіяльності,дотриманняякихзменшуєризикищоденногоæиттяіумоæливлюєпорятуноклюдейунадзви÷айнихситуаціях.
Çверніться до наведених вами у стартовому завданні прикладівконкретнихÍÑ.Çадопомогоютаблиці2оцініть,÷идотримували-сялюдиідерæавніслуæбипринципівбезпе÷ноїæиттєдіяльностіуцихситуаціях.
Таблиця 2
Прèнцèïè Äëÿ ëþäèнè Äëÿ äержавè
Çапобігати
знатиідотримуватися•заходівбезпеки;самомунестворювати•небезпе÷ноїситуації;вив÷атиосновисамоза-•хисту,наданняпершоїдопомоги,правилакорис-туваннязахисниміряту-вальнимспорядæенням
забезпе÷уватио÷ищенняі•поста÷анняпитноїводи,діяльністькомунальнихслуæб,іншихсистемæит-тєзабезпе÷ення;здійснюватипротипоæеæ-•нийнагляд,санітарнийконтроль,робитипрофі-лакти÷ніщепленнятощо
Уникати
умітирозпізнаватинебез-•пе÷ніситуаціїтаоцінюва-тиризики;діятитак,щобзменшити•ризикпотраплянняуÍÑ
своє÷аснопрогнозувати•ÍÑ;оповіщуватинаселенняпро•загрозуÍÑ;уразінеобхідностізав÷ас-•ноевакуюватилюдей
Äіяти
зберігатиспокійуÍÑ;•робитивсенеобхіднедля•самозахисту;надаватипершумеди÷ну•допомогупотерпілим;ефективновзаємодіятиз•рятувальнимислуæбами
ефективновикористовува-•тивсінаявніресурси;забезпе÷итипорятунок•людейуÍÑ;мінімізуватиматеріаль-•нізбиткиізабрудненнядовкілля;ліквідуватинаслідкиÍÑ•
Ïограйтевгру«Цивільнаоборона».Ïо÷инайтеходитипокласу.Çасигналом:«Увага!Увага!Говоритьштабцивільноїоборони!Íа місто напали динозаври (пе÷ерні леви, гіпопотами...)!» усізбираютьсятісноюгрупою,ховаютьусередині«æінок»та«дітей»іразомкаæуть:«Äамовідсі÷ динозаврам(пе÷ернимлевам...)!»Умовнимиæінкамийдітьмимоæутьбутидів÷атаабо,навпаки,хлопці,блондини÷итемноволосі(щоразузмінюйтеознаки).
16
ijї рÿòóваëüнèх ñëóжб ³ ãромаäÿн ó НС
ÄлязапобіганняÍÑталіквідаціїїхнаслідківствореноєдинудерæавнусистему,доскладуякоївходятьаварійно-рятувальніслуæби.Більшістьтакихслуæб—дерæавнійутримуються закоштидерæавногобюдæету.Äеякі єкомунальними, їхстворенонарівнімісцевоїгромади. Існують рятувальніслуæбиприокремихпідприємствах,установах÷игромадськихорганізаціях.Îсобливою аварійно-рятувальною слуæбою є Äерæавна слуæба медициникатастроф.Ïід÷асстихійнихлих,катастроф,аварій,масовихотруєнь,епі-демій,радіаційного,бактеріологі÷ноготахімі÷ногозабрудненнявонанадаєбезоплатнумеди÷нудопомогувсім,хтоїїпотребує.
Îб’єднайтесь у 3 групи.Îзнайомтеся з відповіднимиполоæен-нямизаконівУкраїнищододіяльностірятувальнихслуæбігро-мадянвумовахÍÑ,підготуйтеповідомленняірозкаæітьсвоїмисловамипро:
грóïа 1: завданняіфункціїаварійно-рятувальнихслуæб;грóïа 2: правагромадянусферізахистувідÍÑ;грóïа 3: обов’язкигромадянуÍÑ.
Сòаòòÿ 3. Завäаннÿ òа фóнкц³ї авар³йно-рÿòóваëüнèх ñëóжб
Оñновниìи завданняìи аварійно-рятóвальних ñлóжб є:
проведенняпід÷асвиникненнянадзви÷айнихситуаційнаоб’єктах•ітериторіяхаварійно-рятувальнихробіт;ліквідаціянадзви÷айнихситуаційтаокремихїхнаслідків;•виконання робіт із запобігання виникненню та з мінімізації•наслідківнадзви÷айнихситуаційтехногенногоіприродногохарак-терутащодозахистувіднихнаселенняітериторій;захистнавколишньогоприродногосередовищаталокалізаціязони•впливушкідливихінебезпе÷нихфакторів,щовиникаютьпід÷асаварійікатастроф.
Оñновниìи ôóнкціяìи аварійно-рятóвальних ñлóжб є:
забезпе÷енняготовностісвоїхорганівуправління,силізасобівдо•дійзапризна÷енням;пошук і рятування людей на ураæених об’єктах і територіях,•наданняумоæливихмеæахневідкладної,утому÷ислімеди÷ної,допомоги особам, які перебувають у небезпе÷ному для æиття йздоров’ястані,намісціподіїтапід÷асевакуаціїдолікувальнихзакладів;ліквідація особливо небезпе÷них проявів надзви÷айних ситуацій•вумовахекстремальнихтемператур,задимленості,загазованості,загрозивибухів,обвалів,зсувів,затоплень,радіаційноготабакте-ріальногозараæення,іншихнебезпе÷нихпроявів.
(Витяг із Законó України «Про аварійно-рятóвальні ñлóжби»)
17
Сòаòòÿ 5. Права ãромаäÿн Óкраїнè ó ñфер³ çахèñòó наñеëеннÿ ³ òерèòор³й в³ä наäçвè÷айнèх ñèòóац³й òехноãенноãо òа ïрèроäноãо
харакòерó
ГромадяниУкраїниу сфері захистунаселення і територійвіднад-зви÷айних ситуацій техногенного та природного характеру маютьправона:
отримання інформації про надзви÷айні ситуації техногенного та•природногохарактеру,щовиниклиабомоæутьвиникнути,тапрозаходинеобхідноїбезпеки;забезпе÷ення та використання засобів колективного й індивіду-•ального захисту, які призна÷ені для захисту населення від над-зви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактерууразіїхвиникнення;зверненнядомісцевихорганіввиконав÷оївладитаорганівмісце-•вогосамоврядуваннязпитаньзахистувіднадзви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактеру;відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здоров’ю•та майну внаслідок надзви÷айних ситуацій техногенного та при-родногохарактеру;компенсаціюзароботуузонахнадзви÷айнихситуаційтехногенно-•готаприродногохарактеру;соціально-психологі÷нупідтримкуімеди÷нудопомогу,втому÷ис-•лі за висновками Äерæавної слуæби медицини катастроф та/аболікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне відновленняуразіотриманняваæкихфізи÷нихтапсихологі÷нихтравм;іншіправаусферізахистунаселення і територійвіднадзви÷ай-•них ситуацій техногенноготаприродногохарактерувідповіднодозаконівУкраїни.
Сòаòòÿ 34. Обов’ÿçкè ãромаäÿн Óкраїнè ó ñфер³ çахèñòó наñеëеннÿ ³ òерèòор³й в³ä наäçвè÷айнèх ñèòóац³й òехноãенноãо òа ïрèроäноãо
харакòерó
ГромадяниУкраїниусферізахистунаселенняітериторійвіднадзви-÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактерузобов’язані:
дотримуватисязаходівбезпеки,недопускатипорушеньвиробни-•÷оїдисципліни,вимогекологі÷ноїбезпеки;вив÷атиосновніспособизахистунаселенняітериторійвіднаслід-•ківнадзви÷айнихситуаційтехногенноготаприродногохарактеру,наданняпершоїмеди÷ноїдопомогипотерпілим,правилакористу-ваннязасобамизахисту;дотримуватисявідповіднихвимогуразівиникненнянадзви÷айних•ситуаційтехногенноготаприродногохарактеру.
(ñт. 5, 34 — витяг із Законó України «Про захиñт наñелення і тери-торій від надзвичайних ñитóацій техногенного та ïриродного характерó»)
1818
Оñобèñò³ навè÷кè вèжèваннÿ ó наäçвè÷айнèх ñèòóац³ÿх
Частолюди,якіпотрапиливнадзви÷айнуситуацію,поводятьсянеадек-ватно.Äехто по÷инає кри÷ати і хаоти÷но бігати, інший ціпеніє і не моæеповорухнутися. Це тому, що страх, який сигналізує про небезпеку, надтосильнийізаваæаєлюдиніраціональномислитийприйматирішення.Томувбудь-якійнебезпе÷нійситуаціїтребапередусімнамагатисязберегтиспокій.
Ïро÷итайтеприт÷у«ßкздолативелетня1. ».Îбговорітьæиттєвіситуації,колистрахпозбавлявлюдейсиліпаралізувавволю.
Що,навашудумку,допомагаєрятувальникамзберігатиспокій2.унайскладнішихситуаціях?3*.ßкмоæназапобігтивиникненнюпаніки?Ïригадайтевідомівамприйомисамоконтролюіприкладипозитивногомислення.
Íезваæаю÷инавели÷езнурольрятувальнихслуæб,виæиваннялюдиниунадзви÷айнійситуаціїпередусімзалеæитьвіднеїсамої.
Îцінисвоїособистіякостітанави÷ки,необхіднідлявиæиван-1.ня,задесятибальноюшкалою:
психологі÷наналаштованістьнавиæивання;•нави÷киефективногоспілкування;•нави÷килідерстваіроботивкоманді;•умінняоцінюватиризикиіприйматививаæенірішення;•нави÷киповедінкивконкретнихÍÑ(наприклад,під÷ас•поæеæі);уміннякористуватисярятувальнимспорядæенням;•уміннявзаємодіятизаварійно-рятувальнимислуæбами;•уміннянадаватиневідкладнудопомогу.•
Ïідрахуйсереднійбал.Ïоміркуй,якйогомоæнапідвищити.2.
Íадзви÷айніситуації—цеподії,якіпорушуютьнормальніумовиæиттялюдей,призводятьдоїхзагибеліта/абозна÷-них матеріальних втрат ÷и істотного погіршення станудовкілля.ÇапоходæеннямвиокремлюютьтаківидиÍÑ:природні,техногенні,соціальні(соціально-політи÷ні)тавоєнні,азарівнемзагрози—надзви÷айніситуаціїдерæавного,регіонального,місцевоготаоб’єктовогорівнів.ÄлязапобіганняÍÑіліквідаціїїхнаслідківвУкраїніствореноєдинудерæавнусистему.Îднимізїїелемен-тівєаварійно-рятувальніслуæби.Íезваæаю÷и на вели÷езну роль рятувальних слуæб,виæиваннялюдиниунадзви÷айнійситуаціїпередусімзалеæитьвідїїособистихякостейінави÷ок.
1919
Удалекійкраїніæиввелетень.Щорокуводинітойсамийденьвінспускавсязгір,підходивдоміськоїбрамиіпо÷инавпогроæува-тимешканцямміста.
—Íехайнайхоробрішийізвасвийденабійзімною!—волаввелетеньгромовимголосом.—Інакшеяперетворюцемістонакупусміття.
Щорокуміськабрамавід÷инялася,іодинвоїнвиходивнабійзвелетнем.Той,поба÷ившиæертву,реготавінасміхавсязлюдей:
—Îцеієнайхоробрішийізвас?Таявб’юйогооднимударом.
Іщеæодномувоїнуневдалосяхо÷абвихопитиме÷а,усівонистояли,немовза÷акловані,аæдокисокиравелетнязно-силаїмголову.
Îдного разу напередодні страшноїподії до міста завітав хоробрий лицар.Ïоба÷ившизаæуренійналяканіобли÷÷яперехоæих,вінзапитавуних,щостало-ся.
—Це все ÷ерез велетня,—по÷ув увідповідь.
—ßкогоще велетня?— здивувавсялицар.Ілюдирозповілийомупросвоюбіду.
—Ïоба÷имо,щоцезавелетень,—сказавлицар.—Цьогоразуясамбитимусязним.
Тогодня,коливелетеньз’явивсябіляміськоїбрами,лицаруæе÷екавнаньогозме÷емуруках.Ïоба÷ившивелетня,вінбуввраæе-ниййогорозмірамийстрашнимвиглядомімалонепоæалкувавпросвоєрішення.Тавідступатибулопізно,ілицар,зібравшивкулаквсюсвоювідвагу,рушивнавелетня.
Ñтупившикілька кроків, він помітив,що велетеньне лишенезбільшився (як це мало б бути при набли-æенні), а, навпаки, навіть трохи зменшився.Лицар рушив далі, не відводя÷и о÷ей відсупротивника. Та що блиæ÷е він підходив,томеншимстававвелетень.Âінзменшувавсяізменшувавсяпростонао÷ах.Аколилицарпідійшовдоньоговпритул,топоба÷ив,щоназріст велетень не більш як тридцять санти-метрів.
—Хтоти?—запитавлицар,схилившисьнадним.
—Моєім’яÑтрах,—відповіввелетеньірозтанувуповітрі.
ßк çäоëаòè веëеòнÿ
20
§ 2. ТÈ — ÐßТÓВАËЬНÈÊ
Упопередніхкласахнаурокахосновздоров’ятив÷ивсязапобігатибага-тьомнебезпекаміуникатиїх.Çнаєш,якповодитисяпід÷асгрозиіповені,якдіятипривитіканнігазуабоуразіпоæеæі,під÷асаваріїнапідприємствійдороæньо-транспортноїпригоди.Îднакранішетебев÷илирятуватисвоєæиття і здоров’я. Тепер ти подорослішав і моæеш рятувати не лише себе,ай інших.Тадоцього требадобрепідготуватися: знати,якповодитисьуконкретнихÍÑ, якрятувати себе та іншихлюдей і надаватиневідкладнудопомогупотерпілим.
Ïро÷итайтеповідомленнянанаступнійсторінці.Îбговоріть:1.Чомудорослінезмоглидопомогтиродині?•ßкі особисті якості необхідні людині,щоб зваæитися•наподібнийв÷инок?Щоїйваæливознатиівміти?
Îб’єднайтесь у пари й оцініть свою готовність діяти у такій2.конкретнійситуації задесятибальноюшкалою(0балів—міні-мальна готовність, 10— максимальна). Ïоміркуйте, яких осо-бистихякостей,знаньінави÷оквампокищобракує.
Îб’єднайтесьу4групиізадопомогоюблок-схеминас.22обго-воріть,яктребадіятивтакихситуаціях:
Грóïа 1: убудинкупоæеæа.Хтосьблагаєпродопомогу,аленікогоневидно,бовкоридорібагатодиму.Грóïа 2: укімнатіæінка,якузатиснуловаæкимире÷ами.Тисамнемоæешупоратисьіззавалом.Грóïа 3: æінка просить врятувати її п’ятирі÷ного сина. Аледитининевидно.Äеїїтребашукати?Грóïа 4: ти знайшов хлоп÷ика і хо÷еш винести надвір.Äляцьоготребазновупройти÷ереззадимленийкоридор.Грóïа 5:колитивибирався,натобійнахлоп÷икузагорівсяодяг.Щоробитимеш?
У цьоìó ïараграôі ти:
про÷итаєшреальнуісторіюпрогерої÷нуповедінкушколярів•напоæеæі;оцінишсвоюготовністьдіятиуподібнійситуації;•дізнаєшся, як рятувати людей на поæеæі та якої допомоги•потребуютьпотерпілі;потренуєшся використовувати ці знання у змодельованих•ситуаціях.
21
Шкоëÿр³ вèнеñëè ç ïаëаþ÷оãо бóäèнкó ж³нкó ç ÷оòèрма ä³òüмè
У селі Íедайвода Криворізького району Äніпропетровської областіодинадцятикласникимісцевоїшколиАнатолійЛяпота,ЮрійКозацький,Âіктор Бовсуновський і Äмитро Íелупенко врятували під ÷ас поæеæіродинузп’ятиосіб.
Мати і÷етверо їїмалюків–старшомузнихшістьроків,анаймен-шомусіммісяців–опинилисявпалаю÷омубудинку.Тогоранку,коли÷ерезкороткезамиканнявелектродротахзагоріласядерев’янаверанда,прибудованадостаренькоїхати,молодаæінка,втомленапіслябезсонноїно÷і ÷ерезнаймолодшогоÄениса, дрімала.Троє старшихдітей гралисявкімнаті.Колидітипоба÷илидим,вонирозбудилиматір.Алебуловæепізно–шляхдодверейїмвідрізаввогонь.
Ñусідкапоба÷иладимівикли-калапоæеæників,алеврятуватилюдейнезмогла.Íащастя,непо-далік÷етверошколярівнабираливодузрі÷ки,щоббілитидерева.Хлопці заходилися гаситипоæе-æуі÷ерезвибитівікнарятуватипостраæдалуродину.
Ñпо÷аткувитяглитрьохдітейіматір,аколиз’ясувалося,щовхатізалишивсянайменшийхлоп-÷ик,довелосявдругейтиупала-ю÷ий будинок. Ïоæеæники, якіприїхализКривогоÐогу,догаси-липоæеæу.
Героїзм і грамотні дії під-літків вразили рятувальників.Хлопцірозповіли,щовцьомуїмдопомоглиурокиÎБЖ.
Молодих героїв нагородилинайвищою нагородою МÍÑ «Çавідвагу в надзви÷айній ситуа-ції»1-гоступеня.МÍÑвиділилокошти на їхнє нав÷ання післязакін÷енняшколизабаæаннямубудь-якомуÂÍÇУкраїни.
Äо ре÷і, всі вони вирішилистатипрофесійнимирятувальни-ками і вступили доЧеркаськогоінститутупоæеæноїбезпеки.
За ìатеріалаìи ЗМІ та ïреñ-ñлóжби МНС
22
Ðÿ òó ван нÿ ëþ äей ï³ä ÷аñ ïожеж³
Требапройти÷ерезприміщення,дегорить?
Треба пройти ÷ереззадимлене приміщен-ня?
Типідійшовдодверей,якітребавід÷инити?
У приміщенні зали-шиласьдитина?
Тизнайшовпотерпілогоізбираєшсявинестийого?
Íатобізагорівсяодяг?
Îдягзагорівсянаіншійлюдині?
Çупини її, накинь на неї пальто або покривало і,міцно притиснувши, обмеæ доступ повітря. Ïрицьому голову потерпілого вкутувати не моæна.Тлію÷ийодягобливаютьводою.
Маленькі діти зі страху ÷асто ховаютьсяпідстіл,ліæко,вшафу÷икомору.
Âинося÷и потерпілого з пала-ю÷ого будинку, постарайсянакрити його одягом ÷и по-кривалом(кращемокрим).
Çупинись, упади на землю і,переко÷ую÷ись, постарайсязбитиполум’я.
Торкнисяметалевоїру÷ки.Âонагаря÷а?
Äверівід÷иняйдуæеобереæно, інакшеріз-кийприпливсвіæо-гоповітряпосилитьвогонь.
Íезаходь.Тамвогонь.
Äуæенебезпе÷нозаходитиуприміщення,дегорить,та інодінемає іншоговиходу.Íакрийся з головою мокрою ковдрою,шмат-комцупкоїтканиниабопальтом.
Утакомуприміщеннінайбільшанебезпека—отруйнігази.Томуподбайпрозахисторганівдихання (змо÷и тканину і дихай ÷ерез неї).У задимленому приміщенні краще рухати-ся повзком або нагнувшись — унизу димуменше.Щоб не втратити орієнтир, рухайсяуздовæстіни.
н³
н³
н³
н³
н³
н³
н³
так
так
так
так
так
так
так
так
23
Нев³äкëаä на äо ïо мо ãа ïо òерï³ëомó
Çа блок-схемоюна цій і наступній сторінкахмоæна визна÷ити,якої допомоги потребує потерпілий на поæеæі та як надаватидопомогуприопікахрізногоступенятяæкості.
Ïотерпілийнедихає,порушеносерцевудіяльність?
Ïотерпілийнепритом-ний,аледихає?
Употерпілогоопіки?
Коæногопотерпілогомаєоглянутилікар.Íавітьякщолюдинанінащонескарæиться,вонамоæеперебуватиустанішоку.
Твоїподальшідії залеæатьвідглибиниураæення(див.с.24).Алевбудь-якомувипадкусліднегайновикликати«швидкудопомогу».Äо їїприбуттяпотерпілоготребавкри-ти,зігріти,датитеплого÷аюабокави.Äляпрофілактикишокудатизнеболю-вальне(таблеткуанальгіну,аспірину,парацетамолу).
Єознакиотруєння÷аднимгазом:головнийбіль,нудота, запаморо-÷ення,шумувухах, сильне серцебиття,м’язова слабкість,блювання?Çгодоммоæутьспостерігатисям’язова слабкість, сонливість,втрата свідомості, задишка, судо-ми.
Âикликати«швидкудопомогу».Çробитишту÷недихання інепря-миймасаæсерця(див.наступнийпараграф).
Âикликатилікаря.Ïокластипотерпілогонабік,розстебнутиодяг,пасок,забезпе÷итидоступсвіæогоповітря,датипонюха-тинашатирнийспирт,побризкатиобли÷÷яхолодноюводою.
Âикликатилікаря.Íегайновинестипотерпілогонасвіæеповітря,знятикраватку,розстебнутипояс,комірсоро÷ки.Âінзнепритомнів?
так
так
так
так
так
н³
н³
н³
н³
24
Терм³÷н³ оï³кè
Термі÷ніопікимоæнаотриматипід÷аспоæеæівідполум’я,пари,гаря÷о-гоповітря,атакоæвіддіїелектри÷ногоструму.Головнезавданняневідклад-ноїдопомогиуцьомувипадку—запобігтибольовомушокутаінфікуваннюобпе÷енихділянок.
У æодному разі не моæна обробляти опіки æиром — олією,вазеліномтощо.Целишепосилитьураæення.
ÎпікІступеня?
ÎпікІІступеня?
ÎпікІІІабоІVступеня?
Ураæену ділянку з незна÷ним опіком слідпомістити під струмінь холодної води або впосудинузхолодноюводоюна20—30хв.Цепослабитьбіль і зменшитьнабряк.
Íе моæна відривати одяг від поверхні опіку,торкатись ушкодæеної шкіри й проколюватипухирі.Íа обмеæені опіки накладають стерильнупов’язку або закривають поверхню ÷истоюбавовняноютканиною.
Äля надання допомоги потерпілому з велики-ми опіками дуæе обереæно знімають тлію÷ийодяг. Щоб додатково не травмувати шкіру,його треба розрізати; одяг, що прилип доопіків, залишаютьнамісці.Âесьодяг зніматинеслід,щобнесталосяпереохолодæення.Ïотерпілого треба накрити ÷истим простирад-ломаборушником.
Çалеæновідглибиниураæеннявиокремлюють÷отириступеніопіків:
І ñтó ïінь— по÷ервоніння і набряк шкіри, що супроводæуютьсяпеку÷имболем;ІІ ñтó ïі нь — інтенсивнепо÷ервоніння,відшаруваннязовнішньогошарушкіри,заповненіпрозороюрідиноюпухирі;III ñтó ïі нь — верхньогошарушкірипракти÷нонемає,характернеомертвінняшкіри,утвореннябурувато-кори÷невоїкірки;IV ñтó ïі нь—некроз(омертвіння)шкіри,м’язів,сухоæилля,кіс-ток.Ценайтяæ÷аформаопіку,струпщільнийітовстий,іноді÷ор-ногокольорузознакамиобвуглювання.
н³
н³
так
так
так
25
Îб’єднайтесьугрупиіспробуйтенаписатисценарійтарозігратисценкупро:
грóïа 1: рятуваннялюдейнапоæеæі;грóïа 2:наданняневідкладноїдопомогипотерпілому,якийотруївсягазами;грóïа 3: допомогуприопікахрізногоступенятяæкості.
Îзнайомтеся з правилами поведінки в інших надзви÷айних1.ситуаціях(див.с.152—154підру÷ника).Є÷ималофільмівпронадзви÷айніситуації(техногенніката-2.
строфи, виверæення вулканів, землетруси, поæеæі тощо). Їхназиваютьфільми-катастрофи, або блокбастери.Äо наступногоурокуперегляньодинізтакихфільмів.Çверниувагу,якіприйо-миневідкладноїдопомогизастосовувалиперсонаæіцихфільмів.
Ðаніше тебе в÷или рятувати своє æиття і здоров’я.Тепер типодорослішав і змоæешрятуватинелишесебе,айіншихлюдей.Уприміщенні,девиниклапоæеæа,найбільшанебез-пека— отруйні гази. Через задимлене приміщеннятребарухатисяповзкомабонагнувшись,захищаю÷иорганидиханнязмо÷еноюуводітканиною.Ïри термі÷них опіках ваæливо запобігти больовомушоку та інфікуваннюобпе÷енихділянок.Íемоæнаоброблятиопікиæиром—олією,вазеліномтощо.Целишепосилитьураæення.
26
§ 3. АÁÅТÊА НÅВІÄÊËАÄНОЇ ÄОПОМОГÈ
Упарах,групах÷ивколірозкаæітьпрофільми-катастрофи,яківипереглянули.Îбговоріть:
ßкдіялиперсонаæіцихфільмів?•ßкіприйоминевідкладноїдопомогивонизастосовували?•Чому в реальному æитті свідки нещасних випадків не•завæди надають невідкладну допомогу потерпілим (немаютьвідповіднихнави÷ок,думають,щовæепізнощосьробити,боятьсязаразитисяÂІЛ...)?
Âідомо,щолише20%тих,хтозагинуввідтравм,опіків÷изануреньуводу,малиушкодæення,несуміснізæиттям.Ðештупотерпілихмоæнабуловрятувати, в÷асно надавши їм допомогу.ÂУкраїні від нещасних випадківщорокугинемайæе30тися÷осіб,тоæцінаненаданнятакоїдопомоги—24тися÷ілюдськихæиттів.
Іноді люди не надають допомогу ÷ерез те, що не мають елементарнихзнань. Íаприклад, думають, що марно здійснювати реанімацію більш якп’ять хвилин після зупинення серця (адæемозок за цей ÷ас вæе переставфункціонувати).Але це не так!Ñправді,мозок гине без киснюприблизно÷ерезп’ятьхвилинпіслякліні÷ної смерті.Таколироблятьмасаæсерця ішту÷нувентиляціюлегень,кровопоста÷аннямозкунеприпиняється.
Íа наступній сторінці про÷итайте повідомлення про вашого1.однолітказÄніпропетровщини,якийурятувавæиттямаленькомухлоп÷икові.Âінздійснювавреанімаціюпротягом15хвилин,аæпокийомувдалося«запустити»серцемалюка.
Çадопомогоюматеріалуцьогопараграфавиконайтепракти÷ну2.роботу№1(с.33).
ßкщо маєте змогу, запросіть рятувальника з місцевого3.відділенняМÍÑаболікаря÷имеди÷нусеструзі«швидкоїдопо-моги»,щобвідпрацюватиціваæливінави÷кипідїхнімкерівни-цтвом.Колиєнагодапопрактикуватисянаспеціальнихтренаæе-рах,неодмінноскористайтесянею.
У цьоìó ïараграôі ти:
в÷итимешсявизна÷атистанпотерпілого;•тренуватимешся робити шту÷не дихання і масаæ серця•самостійноівпарізіншоюлюдиною;обговоришзаходиособистоїбезпеки,якихсліддотримува-•тисяпід÷аснаданняневідкладноїдопомоги.
27
П³äë³òок ïовернóв äо жèòòÿ маëþка, ÿкèй óже не äèхав
У÷еньдев’ятогокласуМеæиріцької середньоїшколи№21Ïавло-градськогорайонуÄніпропетровськоїобластіГеннадійÏєсковврятуваввідсмертісвогомаленькогоземляка—ÄімуЛуценка,якийледьнепото-нув.Ïротягом 15 хвилин підліток надавав хлоп÷икові першумеди÷нудопомогу.
ÑпекотногодняГенавирішивналовитираків іскупатисяв÷истомумісці, де зазви÷ай відпо÷иває сільська дітлашня.Широка й повноводарі÷ка Âов÷а там звуæується, тому те÷ія досить сильна, та й глибина÷имала.
Íаберезівідпо÷ивалопівсотнідітей.Генаплававнаавтомобільнійкамері й раптом помітив, що п’ятирі÷ний малюк, який кілька хвилинтомубігав берегом,на бистрині спливобли÷÷ямдонизу.Ïідліток ставпідгрібатидонього,протевитягнути з водихлоп÷икавідразуйомуневдалося.Генастрибнувуводу,схопивÄімузаволоссяіпопливдобере-га.Колипідлітоквитягнувмалюканаберег,тойнедихав,о÷іуньогобулизаплющені.Ïригадую÷ишкільніурокиÎБЖтафрагментизкіно-фільмів,юнийрятувальникпо÷авробитишту÷недиханняімасаæсерця.Ïротехлоп÷икдотяминеприходив.УГениболілируки,однаквіннездавався. Уæе навіть старший брат потерпілого втратив віру в те, щомалогомоæнаповернутидоæиття...
І ось у малюка ворухнулися повіки й руки. Çа 15 хвилин Äімапо÷ав дихати й розплющив о÷і, проте не зміг вимовити ні слова.Ïереконавшись,щохлоп÷икоæив,підлітоккинувсядомашини,яканатоймомент під’їхала до берега.Äорослі одразуæ відвезлималюка долікарні.Äорогоюзабралибатьків.Авве÷еріврятованадитинабулавæевдома.
Çасловамишкільногов÷ителяісторіїÂолодимираÑпи÷ака,медикийодносельцівраæеніграмотнимидіямишколяра.Адæеумалюказупини-лосясерце.Требасказати,щоГена,засловамив÷ителів,зовсімнезразко-вийу÷ень,йоговваæаютьнепосидоюйзадиракою.Ïротевсівідзна÷аютьйогодобротуйпрацьовитість.Çви÷айнадитина—говорять.
Центр ïроïаганди ГУ МНС України ó Дніïроïетровñькій облаñті
28
Вèçна÷еннÿ ñòанó ïоòерï³ëоãо
Щобневтратитишансудопомогтипотерпілому,требанасампередвизна-÷итийогостан.ßкщопотерпілийнепритомний,слідвкластийогонаспинуйпідкластищосьпідноги,забезпе÷итидоступсвіæогоповітря,побризкативодою,поплескатипощоках,датипонюхатинашатирногоспирту(мал.4,а).
Âідразу перевірити наявність ознак æиття: пульсу і дихання, а за їхвідсутності—реакціюзіницьнасвітло.
Íаявністьпульсумоæна визна÷ити,поклавши÷отирипальціна•соннуартеріюабоназап’ясток.Ïереконайся,щопальцівід÷ува-ютьпульспотерпілого,анетвій(мал.4,б).Íаявністьдиханнямоæнавизна÷итизапідніманнямтаопускан-•ням грудної клітки або за допомогою дзеркальця (мал. 4, в).Íерегулярні(меншяк6разівнахвилину)дихальнірухиєозна-коюкліні÷ноїсмерті!Íаявністьреакціїзіницьнасвітло(мал.4,г).Широканерухома•зіницясвід÷итьпровідсутністьмозковогокровообігу.
Мал.4.Âизна÷еннястанупотерпілого
а
б
в
г
29
Шòó÷не äèханнÿ ³ маñаж ñерцÿ
У разі зупинення кровообігу і диханняприпиняється надходæення кисню до клітинмозку.Ñвоє÷асневідновленнякровообігумоæевивести потерпілого зі стану кліні÷ної смер-ті. Âідновити кровообіг допомоæуть шту÷недиханняінепрямиймасаæсерця.
ßкщопотерпілийнедихаєабодихаєсудом-но,меншяк6разівнахвилину,требанегайнорозпо÷атишту÷нувентиляціюлегень,якунази-ваютьшту÷нимдиханням.
Шòó÷ на венòèëÿц³ÿ ëеãенü (аëãорèòм «роò ó роò»)
1.Âідкритидихальнішляхи.Äляцього:рукою ÷и хустинкою о÷истити рот•потерпілого;натиснувши на лоба, відкинути голо-•ву назад, щоб розслаблений язик неперекривавдихальнішляхи;підкласти під шию скру÷ений руш-•ник,куртку,руку.
2. Ðот потерпілого накрити пристроєм длявиконання шту÷ного дихання, а за йоговідсутності— ÷истою хустинкою або сер-веткою.3. Íіс щільно затиснути пальцями, щобповітря, яке вдувають, потрапило в легені,аневийшло÷ерезніс.
4.Çробившиглибокийвдих,щільно(герме-ти÷но)обхопити губами губипотерпілогойзробитиенергійнийвидих.5.Краємока спостерігати за грудноюкліт-кою потерпілого. Âона повинна піднятися.Âидихвідбуваєтьсяпасивно.
Штóч не ди хан ня роблять до віднов-лення самостійногодихання або до при-буття «швидкої допо-моги»÷идокиєсили!
30
Не ïрÿ мèй ма ñаж ñер цÿ
ßкщопульсунасоннійартеріїнемає,требанегайнорозпо÷атинепрямиймасаæсерця.Äляцього:
ßкщомасаæробитиправильно,зіниціупотерпілогозвуæуються,синюш-ність шкіри зменшується. Ïро відновлення серцевої діяльності свід÷итьпоявапульсу.
Íа наступній сторінці наведено повний алгоритм наданняневідкладноїдопомогивситуаціях,щопризводятьдоприпинен-нядиханняізупиненнясерця.
1. Ïотерпілого вкласти на твердуповерхню(землю,підлогу).
2.Çвільнитивідодягугруднуклітку.Ñтатизбокувідпотерпілого.ßкщовінлеæить на землі ÷и на підлозі, статинавколішки.
3. Äолоню однієї руки покласти наниæнюполовинугруднини,щобпаль-ці леæали перпендикулярно до тіла.Äругурукупокластизверху.
4. Ïрямими руками різко натискатидолонями(непальцями)нагруднинузішвидкістю1натисканнянасекунду.Груднинаприцьомумаєпрогинатисяна4—5см.
31
По внèй аë ãо рèòм на äан нÿ нев³äкëаä ної äо ïо мо ãè
*ßкщо допомогу надають двоє людей, виконати 4 цикли таких дій: 5 натисканьмасаæусерцяі1разшту÷недихання.Ïеревіритипульсідихання.Ïульсідиханнявідновлено?
Ïеревіритипульс,дихан-ня,реакціюзіницьнасвітло.Ïотерпілийперебуваєустанікліні÷ноїсмерті?
Ïотерпілийнепритомний?
Âкластинаспину.Ðозстебнутикомір.Äати понюхати нашатирнийспирт.Ïобризкативодоюобли÷÷я.Ïотерпілийопритомнів?
Ïеревернутинаæивіт.Î÷иститирот.Ïрикластихолоддоголови.
ßкщопотерпілийприсвідомості,йоготребазру÷новкласти,зігрітиі забезпе÷итицілковитийспокій.Безперервноспостерігатизадиханням іпульсом.Íедозволятирухатися.Äоприбуття«швидкоїдопомоги»датизнеболювальні, заспокійливітасерцевіліки.
Íаушкодæеніділянкинакластисухістерильніпов’язки.Âусіхвипадкахтребавикликати«швидкудопомогу».Ðобля÷ивиклик,повідомити,щоста-лося.
Âиконати4циклитакихдій*:15натисканьмасаæусерця;•2разишту÷недихання.•
Ïеревіритипульс ідихання.Ïульс ідиханнявідновлено?
Âиконуватипопереднєдоприїздулікаря.
Íанестиударпогруднині;2разишту÷недихання.Ïеревіритипульс ідихання.Ïульс ідиханнявідновлено?
н³
н³
н³
н³
н³
так
так
так
так
так
32
ßк óнèкнóòè рèçèкó ВІË-³нф³кóваннÿ
Унаш÷асваæливимєпитаннянаданняпершоїдопомогивумовахепіде-міїÂІЛ/ÑÍІÄу,хо÷аризикиінфікуванняÂІЛприцьомунерідкоперебіль-шують.Íаприклад, хірурги, які оперують в регіонах з найбільшимпоши-реннямÂІЛ-інфекції,у8%випадківконтактуютьізкров’юсвоїхпацієнтів.Îднак зафіксовано лише поодинокі випадки інфікування медпрацівників.Це трапляється уразі уколу голкою із залишкамикрові абопотрапляннязараæеноїкровівранки÷инаслизовіоболонки(наприклад,во÷і).
Îднак,зваæаю÷инатяæкінаслідкиінфікуванняÂІЛтаіншимиінфек-ціями,щопередаються÷ерезкров,требазасвоїтиелементарніправила,якідопомоæутьуникнутинебезпеки.
Îстерігайсяпрямихконтактівзкров’ю.ßкщоє1.змога,вдягнизахиснірукави÷ки.Коли кров потерпілого потрапила тобі на руки2.÷и інші ділянки шкіри, якнайшвидше змий їїводоюінасуховитришкіру.ßкщонашкіріне-маєушкодæень,ризикінфікуваннянезна÷ний.ßкщо кров потерпілого потрапила тобі в о÷і,3.якнайшвидше промий їх водою, тому що ÂІЛздатнийпроникатикрізьслизовіоболонки.Ðизик інфікування пришту÷ному диханні вва-4.æається нульовим. Îднак якщо на обли÷÷іпотерпілогоєкровівідкритірани,робишту÷недиханнятак,якцезобраæенонамал.5.
Мал.5.ßкуникнутиризику інфікуванняÂІЛ,робля÷ишту÷недихання
Çнайдишматокполіетилену,зробиуньомуневеликийотвіріпокладитак,щобкрізьньогомоæнабуловдуватиповітрявлегеніпотерпілого.
33
Пракòè÷на робоòа № 1Наäаннÿ нев³äкëаäної äоïомоãè ó наäçвè÷айнèх ñèòóац³ÿх
Îб’єднайтесьу4групи.Уявіть,щовисталисвідкаминадзви÷ай-ноїситуації,вякійпостраæдалилюди.Ïродемонcтруйте:
грóïа 1:яквизна÷атистанпотерпілого;
грóïа 2:якробитишту÷недихання;
грóïа 3:якробитинепрямиймасаæсерця;
грóïа 4:якуникнутиризикуінфікуванняÂІЛ,надаю÷иневід-кладнудопомогу.
Ñтатистикасвід÷ить,щолише20%тих,хтозагинуввідтравм,опіків÷изануреньуводу,малиушкодæення,несуміснізæит-тям.Інші80%потерпілихмоæнабуловрятувати,надавшиїмневідкладнудопомогу.Інодінайпростішідіїдопомагаютьуря-
туватилюдиніæиття.Çаæоднихумовнемоæнавваæатипотерпілогозагиб-лимнапідставізовнішніхознак—відсутностіпульсуідихання.Уперші5хвилинпіслякліні÷ноїсмертібага-тьохпотерпілихмоæнаповернутидоæиття.ßкщопотерпілийне дихає або дихає судомно,меншяк6разівнахвилину,требанегайновинестийогонасвіæе повітря, розстебнути пояс та комір соро÷ки іпо÷атиробитишту÷недихання.Шту÷не дихання роблять до відновлення самостійногодиханняабодоприбуття«швидкоїдопомоги»÷идокиєсили.
ÐÎÇÄІЛ2
ФІÇÈЧÍЕÇÄÎÐÎÂ’ßÏІÄЛІТКА
35
§ 4. ОЗÄОÐОВЧІ СÈСТÅМÈ
Понÿòòÿ оçäоров÷èх ñèñòем
Ïракти÷німетодикисприянняздоров’юназиваютьоздоровчиìи ñиñтеìа-ìи.Такісистемипо÷алиформуватисяздавніх÷асівіє÷астиноюкультурноїспадщинилюдства.Їхумовноподіляютьнатрадиційніісу÷асні.
Традиційніоздоров÷ісистеминайкращезбереглисявкраїнахзнеперерв-нимкультурнимрозвитком,наприклад,уІндії,Китаї.Таківідомісистеми,якйога,у-шу,цигун,спрямованінадосягненнягармоніїлюдини—яквнут-рішньої,такізнавколишнімсвітом.Елементамиоздоров÷ихсистемєгімнас-тика,хар÷ування,голкотерапія,то÷ковиймасаæ,релаксаціятощо.
Ñу÷асніоздоров÷ісистеми,подібнодотрадиційних,такоæ´рунтуютьсянахоліñтичноìó ïідходійспрямованінадосягненняфізи÷ного іпсихоло-гі÷ногоблагополу÷÷я.Базовимиелементамибільшостіцихсистемє:системахар÷ування,фізи÷нівправи,процедурирелаксаціїтощо.
Íазвітьприкладиоздоров÷ихсистем(фітотерапія,ароматера-1.пія,дельфінотерапія,іпотерапія,апотерапія...).Ç’ясуйте,зякихелементіввонискладаються.2.
У цьоìó ïараграôі ти:
розкриєшпоняттяоздоров÷ихсистемтаосновніїхелементи;•обговоришособливостірізнихнаціональнихкухонь;•пригадаєшсу÷асніпринципираціональногохар÷ування;•проаналізуєшнебезпекимоднихдієт;•дізнаєшся про складові фізи÷ної форми й оціниш рівень•свогофізи÷ногорозвитку.
36
Траäèц³йн³ ³ ñó÷аñн³ ñèñòемè хар÷óваннÿ
Ñистемихар÷уванняякбазовийелементоздоров÷ихсистемтакоæподі-ляютьнатрадиційні(національнікухні)ісу÷асні.
Íаціональні кухні враховують особливості місцевих умов і провіднудіяльність населення. Тому національні кухні землеробів і скотарів, пів-ні÷них іпівденнихнародів,æителів островів і континентальних територіймаютьсуттєвівідмінності.
У таблиці 3 наведено основні характеристики деяких націо-1.нальнихкухонь.ßкіщенаціональнікухнівизнаєте?Упарах÷и групахрозкаæітьпровашіулюблені страви.Чи2.
налеæать вонидооднієї знаціональнихкухонь?ßкщо так, тодоякої?
Таблиця 3
Українська
Ñтравизісвинини,телятини,птиці,багатаово÷ами,моло÷-ними продуктами (борщ, капусняк, вареники, голубці,узвар), передба÷ено пости (коли не вæивають продуктівтваринногопоходæення).
Ðосійська
Ñтрави з борошна, телятини, птиці (млинці, пельмені),першістрави,влітку—зісвіæоюзеленню(окрошка),гри-бів,ово÷ів,узимку—моло÷ніпродукти,упіст—сушенійсоленігриби,квашенакапуста,картопля,хліб
Кримсько-татарська
Ñтрави з рису, баранини, птиці, ово÷ів, фруктів (плов,манти),кумис
КавказькаÑтравизбаранини,зелені,грецькихгоріхів,квашенихово-÷ів,сушенихісвіæихфруктів(шашлик,÷ебуреки,лаваш,ха÷апурі,сациві)
Болгарська Ñтрави з баранини, козя÷ого молока, солодкого перцю,томатів(йогурт,фаршированийперець,ле÷о)
Італійська Багатанафрукти,ово÷і,рибу,оливки,виробизборошна(піца,паста),моло÷ніпродукти(моцарела),оливковуолію
ßпонська Багата на білки (соєві продукти, риба, морепродукти),рис.
Âлаштуйтесвятонаціональноїкухні.Ðозпитайтемаму÷ибабусюі запишіть цікаві рецепти вашої національної кухні. Ðозкаæітьпронихукласіаборазомзбатькамиприготуйтеоднузнаціо-нальнихстравіпригостітьнеюдрузів.
37
Ñтравинаціональноїкухні—здоровійдобрезбалансовані,інакшевонинедійшлибдонасізглибинивіків.Алеумовиæиттясу÷аснихлюдейсут-тєвовідміннівідтих,вякихæилинашіпра-щури.Ми витра÷аємо менше енергії і, отæе,потребуємоменшкалорійноїїæі.Îднакпотре-би людини в основних поæивних ре÷овинахнезмінилися,авдеякихнавітьзбільшилися.Тому ваæливо поєднувати традиції з досяг-неннями су÷асної дієтологі÷ної науки, що´рунтується на трьох загальних принципах:помірність,різноманітність,збалансованість.
Поìірніñть озна÷ає, що калорійністьраціонунеповиннаперевищуватиенергети÷нихзатраторганізму.
Різноìанітніñть—необхідністьспоæиванняпродуктівусіхосновнихгруп (зернових і хлібобуло÷них виробів, ово÷ів,фруктів,м’ясних імоло÷нихпродуктів).
Збаланñованіñть—правильнеспіввідношенняцихгруппродуктів.
Ціваæливіпринципиілюструєпірамідаздоровогохар÷ування(мал.6),розробленау1992роціМіністерствомсільськогогосподарстваÑША.
Прèнцèïè рац³онаëüноãо хар÷óваннÿ:
помірність;•різноманітність;•збалансованість.•
Âæиватиуневеликихкількостях
3—5порцій 3—4порції
2—3порції
6—11порцій
2—3порції
Мал.6.Ïірамідаздоровогохар÷ування
38
Графі÷не зобраæення пірамідизапози÷или в багатьох країнах світу.Хо÷ у Китаї і Кореї замість пірамідивикористовують зобраæення пагоди, уÂеликобританії і Мексиці — тарілки,а в Австралії і Швеції — секторноїдіаграми,сутьконцепціїздоровогохар-÷уваннянезмінна:уздоровомураціоніпереваæаютьзернові,ово÷ітафрукти,÷астка м’ясних і моло÷них продуктівнормована,аæирнихісолодких—сут-тєвообмеæена.
Äля продуктів коæної групи піра-мідавказуєкількістьпорційщоденноговæивання.Íайменшукількістьпорційрекомендують дорослим æінкам, яківедутьмалорухливийспосібæиття,най-більшу—активнимхлопцям-підліткам.Більшості здорових людей найкращедотримуватися«золотоїсередини».
Çа дотримання рекомендованоїкількості та порцій калорійність ден-ного раціону становитиме приблизновід 1600 ккал для мінімальних до2800ккалдлямаксимальнихзна÷ень.
Обережно: моäн³ ä³єòè!
Ñлово«дієта»походитьвідгрецького«diaita»,щоозна÷ає«раціональнийспосібæиття»—широкепоняття,якеохоплюєраціонхар÷уванняісистемуфізи÷них навантаæень. Та зазви÷ай, говоря÷и про дієти, люди мають наувазілишехар÷ування.Ти,напевно,÷увпровегетаріанськідієти,роздільнехар÷ування, лікувальне голодування, кремлівську ÷и голлівудську дієти.Моданарізнідієтиприходитьівідходить,алеїхоб’єднуєте,щовсівонипретендують на винайдення єдиного правильного принципу хар÷ування, арештадієтпроголошуютьсянеефективнимиінавітьшкідливими.
Більшість модних дієт обмеæують споæивання певних груп продуктів(наприклад, хлібобуло÷них виробів і круп) і порушують принципи раціо-нальногохар÷ування.Цемоæеспри÷инитидефіцитпоæивнихре÷овиніпри-звестидотакзваного«ефектумаятника»,колипіслярізкогозниæеннявагилюдинашвидконабираєвтра÷енійдодаєщекільказайвихкілограмів.
Îб’єднайтесьу4групиізадопомогоютаблиці4проаналізуйте,÷ипорушеновцихдієтахпринципираціональногохар÷ування:
грóïа 1:вегетаріанськадієта;грóïа 2:кремлівськадієта;грóïа 3: лікувальнеголодування;грóïа 4: роздільнехар÷ування.
Прèкëаäè ïорц³й:
половинабуло÷ки,рогалика•÷ибублика;тарілкасирихлистяних•ово÷ів(наприклад,капусти);однеяблуко,груша,апель-•син÷ибанан;1склянкамолока;•1котлетаабо2маленькі•сосиски.
39
Íазва Характеристика Íаслідки
Âегетаріанськадієта
Ïовнеабо÷астковевилу÷еннязраціонупродуктівтваринногопоходæення(м’яса,риби,яєць,моло÷нихпродуктів)
Моæеспри÷и-нитидефіцитпоæивнихре÷о-вин(зокрема,білківідеякихвітамінів)
Кремлівськадієта Âилу÷еннязраціону
багатихнавуглево-дипродуктів(хліба,круп,ово÷ів,фрук-тів).Íеобмеæеневæиванням’яса,риби,яєць,моло÷нихпродуктів
Моæеспри÷и-нитидефіцитпоæивнихре÷о-вин(зокрема,вуглеводів,бага-тьохвітамінівімінеральнихре÷овин)
Лікувальнеголодування
Утриманнявідвæи-ванняїæінатермінвідкількохгодиндо10ібільшеднів
Тривалеголоду-ваннявиснаæуєорганізмієдуæенебезпе÷ним,особливодляпідлітків
Ðоздільнехар÷ування Акцентнасумісність
продуктів.Çокрема,рекомендуютьвæива-тим’ясоіззеленимиово÷ами(наприклад,зкапустою),анезкартоплею,макарона-ми÷иіншимбагатимнавуглеводигарні-ром
Íемаєпроти-показань,алеефективністьцієїдієтидляконт-ролюзамасоютіланауковонепідтвердæена
Таблиця 4
40
Äобра ф³çè÷на форма
Äобруфізи÷нуформунерідкоплутаютьзпоняттямгарноїстатури.Îднакфізи÷на форма більше стосується тренованості, ніæ естетики. Існує шістьскладових доброїфізи÷ноїформи: витривалість (загальна і м’язова), сила,спритність,гну÷кістьіскладтіла.
Загальна витриваліñть—найголовнішаскладова тренованості, здатність тривалий÷ас витримувати помірні фізи÷ні наванта-æення.Єпоказникомтого,яксерцеілегенізабезпе÷ують організм киснем, тому її щеназивають серцево-легеневою витривалістю.Аеробіка,біг,плавання—найкращіспособипідвищенняцьогопоказника.
М’язова витриваліñть—здатністьм’язіввитримувати навантаæення протягом трива-лого÷асу.Ðитмі÷нірухиупомірномутемпі(якприїздінавелосипеді)допомагаютьроз-винутивитривалістьпевноїм’язовоїгрупи.
М’язова ñила — здатністьорганізмуутримувати,переносити÷иштовхативагу.Ïотрібнакоæномудлявиконаннящоденнихсправіуникненнятравм.Фізи÷ні вправи знавантаæеннями—найкращий спосіброзвинутим’язовусилу.
Сïритніñть —добраскоординованістьрухівішвидкареакція.Ðозвиваютьспритністьпередусімсхіднієдиноборства,фехтування,всівидитенісу,бад-мінтон,танці,плавання.
Гнóчкіñть — здатність суглобів забезпе÷увати максимальну амплітудурухів.Âтратагну÷костімоæепризвестидорозтягненьм’язів,асильнійелас-ти÷нім’язизабезпе÷атьактивністьдостарості.Çаняттягімнастикою,танця-ми,східнимиєдиноборствами,йогоюорієнтованінарозвитокгну÷кості.
Склад тіла —співвідношеннямасиæирутаіншихтканинутілілюдини.Цейпоказникхарактеризуєтренованістьто÷ніше,ніæмасатіла.Íаприклад,складтілауспортсменамоæебутибільшздоровим,ніæутого,хтомаєтакуæмасутіла,алене займаєтьсяспортом.Äляполіпшенняскладутіласлідпоєднуватиздоровехар÷уваннязрегулярнимифізи÷нимивправами.
Будь-яка рухова актив-ність є корисною. У табли-ці 5 наведено порівняннярізних видів рухової актив-ностізапоказникамитрено-ваності.Íаприклад,круговетренування(комплексвправ,щоохоплюєаеробнеісиловенавантаæення)посідаєпершемісцезавсімапоказниками.Ïротестувавши свою фізи÷-нуформу,тизмоæешобратитой вид спорту, який най-більшетобіпідходить.
Скëаäов³ ф³çè÷ної формè:
загальнавитривалість;•м’язовавитривалість;•сила;•спритність;•гну÷кість;•складтіла.•
41
Таблиця 5
Êорèñòü в³ä ф³çè÷ної акòèвноñò³
ÂидспортуÇагальнавитрива-лість
М’язовавитрива-лість
М'язовасила Гну÷кість Ñпритність Ñклад
тіла
Аеробіка ***** **** *** *** **** *****
Бадмінтон **** *** ** *** ***** *****
Гімнастика *** *** **** ***** ***** *****
Круговетренування
***** ***** ***** ***** ***** *****
Âелосипед
9км/год *** *** *** *** **** *****
18км/год **** ***** *** *** **** *****
Танці **** *** *** ***** ***** *****
Футбол **** **** *** *** **** ****
Біг
8км/год **** *** *** * ** *****
14км/год ***** **** *** * ** *****
Äзюдо,карате ** *** **** ***** ***** ****
Âеслування **** ***** ***** ** *** ****
Лиæі
гірські *** **** **** **** ***** *****
бігові ***** **** **** **** **** *****
Ñкакалка **** **** **** ** *** *****
Ïлавання **** *** **** **** ***** *****
Теніс *** *** **** **** ***** ****
Ñпортивнаходьба *** *** **** ** ** *****
Йога * *** ** ***** **** ***
42
Пракòè÷на робоòа № 2Вèçна÷еннÿ р³внÿ ³нäèв³äóаëüноãо ф³çè÷ноãо роçвèòкó
Çагальний рівень фізи÷ного розвитку моæна оці-нити за складовими фізи÷ної форми. Äобра фізи÷наформа—цездатністьенергійно,безнадмірноївтомиробити щоденні справи, зберігаю÷и достатньо енергіїдляактивноговідпо÷инку.Äобруфізи÷нуформузабез-пе÷ує ефективна робота серця, легень, кровоноснихсудин і м’язів. Ïротестуй показники своєї фізи÷ноїформи.
1. Загальна витриваліñть. Її визна÷ають задопо-могоютесту«Ñходинки»(мал.7).Ïротягом3хвилинпіднімайсянасходинку іопускайсязнеїтак,щобзап’ятьсекундзробити2підйоми.Через3хвилинизупи-нись і сядь на стілець. Через хвилину порахуй свійпульсза30секундіпомноæрезультатна2.Çнатимешпульсза1хвилину.Îцінисвоювитривалість:
Çагальнавитривалість
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Äів÷ата <82 82—90 92—96 98—102 > 102
Хлопці <72 72—76 78—82 84—88 > 88
2. М’язова витриваліñть.Âитривалістьм’язіврук,пле÷ових ігруднихм’язіввизна÷аютьзадопомогоювідæиманьвідпідлоги.Âиконайякнайбіль-шеповних(мал.8,а)÷имодифікованих(мал.8,б)відæиманьівизна÷свійрезультат:
М’язовавитривалість
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Ïовнівідæимання > 48 34—48 17—33 6—16 < 6
Модифікованівідæимання > 54 45—54 35—44 20—34 < 20
Мал.7
а Мал.8 б
43
3. М’язова ñила. М’язову силу кистімоæнавизна÷итизадопомогоюру÷ногодина-мометра(віннерідкоєупаркузатракціона-ми).Щосилистиснувшидинамометр(мал.9),отримаєшпоказниксиливкілограмах.Îцінисвійрезультат:
М'язовасила
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Äів÷ата > 40 38—40 25—37 22—24 < 22
Хлопці > 70 62—70 48—61 41—47 < 41
4. Гнóчкіñть.Îднимізпоказниківгну÷костієздатністьнахилятисявпе-ред.Ïередвиконаннямтестузробирозминку(нахиливперед-назад,поворотитулуба).
Ïоклади на підлогу будь-яку коробку, а на неї лінійку так, щоб від-мітка10смзбігаласязблиæ÷имкраємкоробки(мал.10).Ñядьнапідлогу,стопи мають торкатися коробки.Ïовільно витягни руки якнайдалівперед. Кін÷иками пальців торк-нись лінійки і затримайся в цьомуполоæенніна3секунди.Çапам’ятайцифру на лінійці, до якої вдалосядотягнутись.
Твій результат— найкращий ізтрьох спроб (не намагайся поліп-шити результат за рахунок різкихрухів).Îцінисвоюгну÷кість.
Гну÷кістьтіла
Äуæевисока Âисока Ïомірна Íизька Äуæе
низька
Äів÷ата > 28 25 — 28 15 — 23 5 — 12 < 5
Хлопці > 25 20 — 25 8 — 18 3 — 5 < 3
5. Сïритніñть. Äля самооцін-ки спритності виконай таку вправу.Ïравоюрукоюпоплескайсебепоголо-ві. Це дуæе просто. Лівою рукоюпогладь круговими рухами æивіт. Цетакоæ нескладно. А тепер виконай цірухи одно÷асно (мал. 11). Ïриблизнооціни свою спритність за 5-бальноюшкалою.
Мал.9
Мал.10
Мал.11
44
6. Склад тіла. Äля то÷ного визна÷ення складу тіла використовуютьскладні прилади. Ïриблизно оцінити склад тіла моæна за співвідношен-ням зросту і ваги.Îдним із найпопулярнішихметодів такого оцінюванняєвизна÷енняіндексумаситіла(ІМТ).Цейпоказникрозробленоназамов-леннястраховихкомпаній,якізастосовуютьІМТдлястрахуванняризиків,пов’язанихзіздоров’ям.Äослідæено,щолюди,якімаютьдуæенизькийабодуæе високий ІМТ, ÷астіше хворіють. Тому вони платять більші страховівнески.
Для визначення ІМТ:
визна÷ свійзріст(уметрах)імасутіла(вкілограмах);•
об÷ислиІМТзаформулою:•
маñа ò³ëа ІМТ = (кã/м2) çр³ñò2
ßкщотвійІМТвід18,5до24,9одиниць—твоявагавнормі.ßкщовіндещовищийабониæ÷ийзанорму,хвилюватисяневарто,адæевпідлітково-мувіцітілоростенерівномірно(товширину,тоувисоту).ТаякщотвійІМТменшийза15÷ибільшийза30одиниць—требазвернутисядолікаря.
Ðаніше медицина зосередæувалася на боротьбі з хворобами. Íинізусиллябагатьоху÷енихспрямованінарозробленняметодиксприянняздоров’ю.Їхщеназиваютьоздоров÷имисистемами.Елементамибіль-шостіоздоров÷ихсистемєфізи÷нівправи,здоровехар÷ування,сон,релаксація,водніпроцедури,масаæі.
Ñтравинаціональноїкухнізазви÷айєздоровими.Îднакумовиæиттясу÷аснихлюдейвідміннівідтих,щобулираніше.Томуваæливопоєднуватитрадиції з досягненнями су÷асної дієтологі÷ноїнаукиіобереæноставитисядомоднихдієт.Âиокремлюютьшість складових доброїфізи÷ноїформи: витривалість (загальна і м’язова), сила,спритність,гну÷кістьіскладтіла.
45
§ 5. ÁÅЗПÅÊА ХАÐЧÓВАННß
Фізи÷нездоров’я,якеєосновоюінтелектуальногорозвиткутаемоційногоблагополу÷÷я,немоæливебезповноцінногохар÷ування.Íаселеннябільшос-тікраїнсвітунепотерпаєвідголоду.Îднаклюдинерідковід÷уваютьдефі-цитпоæивнихре÷овин÷ерезнезбалансованехар÷ування.Маю÷ивели÷езнийвибірпродуктів,вонинезавæдивіддаютьперевагунайкориснішимізних.
Äехто обирає те, що гарно упаковано ÷и гу÷но розрекламовано. Іншіорієнтуютьсянасмакпродуктів,нехтую÷итим,щодобагатьохізнихвироб-никидодаютьпідсилюва÷ісмакуйароматизатори.
Äекомушкодавитра÷атисянанатуральніпродукти,якіінодікоштуютьдороæ÷е, ніæ перероблені. Та слід пам’ятати, що за натуральні продуктилюдиплатятьодинраз,азапереробленідоведетьсяплатитизновуізнову–лікарям,стоматологам,виробникамліків.
Íапишіть на картках ÷инники,що впливають на ваш вибір 1.продуктів(мал.12).
Ðозкладіть картки у формі трикутника. Çверху покладіть2.карткуз÷инником,який,навашудумку,єнайваæливішим,піднеї—карткиздвомаменшваæливими,апідними—зтрьоманайменшваæливими÷инниками.
Âизна÷те,який÷инникєнайваæливішимдлябільшостізвас.3.ßквивваæаєте,÷ому?
У цьоìó ïараграôі ти:
проаналізуєш, що впливає на твій вибір хар÷ових про-•дуктів;дізнаєшсяпронаслідкинезбалансованогохар÷ування;•ознайомишсязосновнимипри÷инамихар÷овихотруєнь;•потренуєшсянадаватиневідкладнудопомогуприхар÷ових•отруєннях.
Мал.12
Смак продуктів
Родинні традиції
Стан здоров’я
Реклама, ЗМІ
Матеріальні можливості
Користь для здоров’я
46
Хворобè, äо ÿкèх ïрèçвоäèòü неçбаëанñоване хар÷óваннÿ
Ïоæивнихре÷овин,якіневиробляютьсявлюдськомуорганізмі, всього40.Це основніæирні кислоти, 15 вітамінів, 14мінеральних елементів і 10амінокислот (білків).Çцихпоæивнихре÷овин в організмі людиниутворю-ютьсямайæе10тися÷різнихсполук,необхіднихдляпідтриманняздоров’я.Íеста÷аоднієїзпоæивнихре÷овинпризводитьдодефіцитусотеньнеобхіднихорганізмовісполук.Іякнаслідок—порушуєтьсяобмінре÷овин,людинапо÷и-наєхворіти.
Ті,хтозахоплюєтьсядієтами,прагну÷идосягтинереальнихмодельнихстандартів,нараæаютьсянанебезпекунабутианорекñію—захворювання,заякоголюдинавідмовляєтьсявідїæі,вваæаю÷исебезанадтотовстою,навітьколимасаїїтіланабагатоменшазанорму(мал.13,б).
Íеменшеризикуютьті,хтовіддаєперевагудуæекалорійнимпродуктамі веде малорухливий спосіб æиття. Âони набирають зайву вагу і нерідкохворіютьнаоæиріння(мал.13,а),щоєоднієюзпри÷инсерцево-судиннихзахворювань,діабету,артриту,багатьохпсихологі÷нихпроблем.
Íевдоволеннясвоїмтіломпородæуєзаниæенусамооцінкуівпливаєнавсіаспектиæиття:нав÷ання,роботу,стосунки.Томуваæливорозвинутипози-тивнеставленнядосвоготілайнезалеæновід статуринав÷итисябезпе÷ноконтролюватийогомасу.
Іноділюдинадтозосередæуютьсянасвоїхвадахінепомі÷а-1.ютьæоднихпозитивнихмоментів.Ïоміркуйтепромоæливості,яківиотримуєтезавдякисвоємутілу:задоволеннявідзви÷айноїпрогулянки,крапельлітньогодощунаобли÷÷і...Ïо÷ерзіпро-довæітьфразу:«ßвдя÷нийсвоємутілузате,що(швидкобігаю,маюгарнийзір,÷удовеволосся…)».
Ïро÷итайтеміфиіфактипродієти.Íазвітьщекількадієто-2.логі÷нихрекомендацій.Ïроаналізуйтеїхзпоглядубезпекидляздоров’я.
Мал.13
а б
47
М³фè ³ факòè ïро ä³єòè
М³ф. Щоб схуднути, треба скоротити до мінімуму споæиваннякалорій.
Факò. ßкщо людина споæиває менш як 1000 ккал на добу, вона«запускає»економнийреæимобмінуре÷овин.Адæеорганізмуневідомо,хо÷елюдинасхуднути÷ипотрапиланабезлюднийострів.Томувінпо÷и-наєвідкладатикоæнузайвукалорію«прозапас».
М³ф.Щобсхуднути,ніколинемоæнабратидобавку.Факò. Абиненабративаги,требанав÷итисявідрізнятипо÷уттяголоду
відапетиту.Äляцьогорекомендуютьспо÷аткувзятиполовинутого,щохо÷етьсяз’їсти.Ïіслятогояктиповільноз’їсите,щовзяв,прислухайсядосвоїхвід÷уттів.ßкщонемаєвід÷уттяситості,візьмидобавку.
М³ф.Щобсхуднути,немоæнапіддаватисяæоднимспокусам.Факò. Інодімоæез’явитисянепереборнебаæанняз’їстиякий-небудь
конкретний продукт (наприклад, шоколадку ÷и морозиво). У такихвипадкахлікарірадятьзадовольнитицебаæання.Чимскорішетиз’їсиневеликупорціютого,щодуæехо÷еться,тимменшийризикпереїданняіншими,моæливо,кориснішимипродуктами.
М³ф.Щобсхуднути,немоæнані÷огоїстиміæосновнимиприйомамиїæі(сніданком,обідоміве÷ерею).
Факò.Íавпаки,двілегкізакускинаденьдодатководосніданку,обідуйве÷ері—найкращийреæимхар÷уваннядлятих,хтонехо÷евід÷уватисильнийголод(якийіспонукаєдопереїдання).
М³ф.Íетребаснідати,інакшецілийденьбудешголодний.Факò. Таке моæе трапитись, якщо поснідаєш однією легкою вугле-
водноюстравою(наприклад,було÷коюісолодким÷аєм).Таколидодатипродукт, що містить трохи білків і æирів (наприклад, йогурт ÷и сир),довго по÷уватимешся ситим.Äо тогоæ, снідаю÷и, ти подаєш «сигнал»організмуприскоритиобмінре÷овин.
М³ф. Щобсхуднути,требастативегетаріанцем.Факò.Âегетаріанськеменю,якізви÷айне,моæебутивисококалорій-
ним, наприклад, за рахунок великої кількості горіхів. А відсутність ураціоніпродуктівтваринногопоходæеннянерідкопризводитьдодефіци-тупоæивнихре÷овин.
М³ф.Щобсхуднути,требаїстилишезнеæиреніпродукти.Факò.Çнеæиреніпродуктинезавæдинизькокалорійні.Багатозних
містятьтакуæ÷инавітьбільшукількістькалорій,якіпродуктизнор-мальноюæирністю.Цетому,щодляполіпшеннясмакузнеæиренихпро-дуктівунихдодаютьбагатоцукру,крохмалю,іншихвисококалорійнихінгредієнтів.Íайефективнішідієтинезабороняють,алишеобмеæуютьвæиванняæирів,надаютьперевагуоліям.
48
Хар÷ов³ äобавкè
Çахворювання, спри÷инені дефіцитом поæивних ре÷овин, моæна вилі-кувати,якщоворганізміщеневідбулисянезворотнізміни.Ñпершулікаріз’ясовують,дефіцитякихпоæивнихре÷овиніснуєворганізмі,авідтакпри-зна÷аютьспеціальнудієтуіхар÷овідобавкидлявідновленнябалансу.
Äеякі хар÷ові добавки є небезпе÷ними. Це, зокрема, препарати длясхудненняідобавки,щомістятьñтероїди. Íерідкохлопцівæиваютьсте-роїди,щобпокращитистатуруідосягтивагомішихрезультатівуспорті.Тавæиваннястероїдівмаєйпобі÷ніефекти:підвищенаагресивність,несвіæедихання,надмірнепітніння,облисіння,порушенняпотенції.Ñтероїдитакоæпосилюють ризик виникнення безпліддя, раку пе÷інки, серцево-судиннихзахворювань.
Îб’єднайтесьудвігрупи(хлопціідів÷ата).Ïро÷итайтейобго-ворітьнаведеніниæ÷еситуації.
Хлоïці: Âи з другом записалися до секції ваæкої атлетики.Уроздягальніодинізхлопцівсказав,щовсу÷асномуспортібезстероїдівнеобходитьсяæоденатлет.Âінтакоæдумає,щолише«нака÷ані»хлопціподобаютьсядів÷атам.Томузапропо-нувавкупитивньогопі´улки.Щовискаæетенаце?Дівчата: Íещодавно ви звернули увагу, що одна з вашихподруг відмовляється від їæі, пояснюю÷и це необхідністюдотримуватисядієти.Äів÷инапомітно схудла, а в÷орау васнао÷ахзнепритомніла.Âашідії?
Хар÷ов³ оòрóєннÿ
Харчове отрóєння — термін напозна÷ення того, що відбувається злюдиною внаслідок вæивання неякіс-ного,зіпсованого÷иінфікованогохар-÷ового продукту. Íай÷астіше хар÷овіотруєння спри÷иняють бактерії аботоксини.
Ботóлізì — найнебезпе÷нішийвид хар÷ового отруєння. Âæиваннянавіть невеликої кількості зараæено-го продукту моæе бути смертельнонебезпе÷ним. Коæен ÷етвертий випа-док закін÷ується смертю у першийтиæденьхвороби.Ñимптомиботулізмуз’являються÷ерез12—36годинпіслявæивання інфікованого продукту.Людина моæе захворіти на ботулізм,споæиваю÷и неякісні консерви абопродукти, що неправильно зберігали-ся. Ïотрапивши в організм, бактерії
Оòрóєннÿ може бóòè ñïрè÷è-нене ïроäóкòамè:
з простро÷еним терміном•реалізації;ураæеними гниллю÷ипліс-•нявою;з неприємним запахом і•нетоварнимвиглядом;зпошкодæеноюупаковкою;•купленими на стихійних•ринках;тими,щонеправильнозбері-•галися÷иоброблялися;вирощениминазабруднених•територіях;тими,щомістятьалкоголь.•
49
виділяютьтоксин,щопаралізуєнервовуідихальнусистеми.Лишетерміновамеди÷надопомогамоæеврятуватилюдиніæиття.
Сальìонельозєнаслідкомвæиваннясирихпродуктів,зараæенихсальмо-нелою.Íай÷астішесальмонелувиявляютьусирихяйцях,м’ясі,молоці,рибі.Ñальмонельоззазви÷айминаєзадекількаднів,однакнебезпе÷нийдлядітей,людейпохилоговікуітих,хтомаєхроні÷нізахворювання.
Золотиñтий ñтаôілокок—захворювання,спри÷иненепродуктами,щозберігалисяпринедостатньонизькихтемпературах.Äæереламистафілококанай÷астішеє:м’ясо,птиця,яйця,молоко,тісте÷каітортизкремом,салатизмайонезом.Ñимптомиз’являються÷ерез1–6годинпіслявæивання інфі-кованогопродуктуіпослаблюються÷ерез18годин.Çдоровілюдиодуæуютьза1–3дні.
Бактерія E.coli—деякі її різновидиæивутьворганізмілюдинийнешкодятьйому. Інші є токси÷ними імоæутьпотрапити в організм з водоюабо інфікованимипродуктами–най÷астішезнапівсиримм’ясомугамбур-герах.Інодіудітейдо5роківілюдейпохилоговікувиникаютьсмертельніускладнення.
Хар÷ові отруєння — доволі поширене явище. Îсобливо ÷астотрапляються влітку ÷ерез високу температуру і наявність мух.Мікробне забруднення продуктів моæе статися і ÷ерез брудніруки÷икухоннена÷иння.Ïригадайдії,якідопомагаютьуникатимікробногозабрудненняпродуктів:мити,розділяти,охолодæува-тиінагрівати(мал.14).
Мал.14.Ïравилаобробки і зберіганняхар÷овихпродуктів
Ðетельномитисиріпродукти, руки ікухоннена÷иння.
Çберігатиокремоінаріза-ти на окремих доще÷кахпродукти, які їдять сири-ми, і ті, що піддаютькулінарнійобробці.
Çберігативхолодильникуабоморозильни-кумоло÷ні,м’ясні,рибніпродукти,готовістрави івід-критіконсерви.
Кип’ятити сиру во-ду і молоко, під-давати кулінарній
обробці при високійтемпературі сире м’ясо,
рибу, іншіпродукти.
50
Оòрóйн³ ãрèбè ³ роñëèнè
Íайтяæ÷іхар÷овіотруєнняспри÷иняютьтоксиниотруйнихгрибівірос-лин. Ñмертельно небезпе÷ними моæуть бути старі або зіпсовані гриби, атакоæгриби,щозмінилисвоївластивостійсталиотруйними.Îстанніх÷ереззабрудненнянавколишньогосередовищадедалібільшеунашихлісах.
Тим,хтохо÷езбиратигриби,досвід÷енігрибникирадятьнав÷итисяроз-різнятинелишеїстівні,ай20—25видівотруйнихінеїстівних,якіростутьувашіймісцевості.
Гриби і рослини, отруєння якими моæе бути смертельним (мал. 15):1–блідапоганка;2 –мухоморсмердю÷ий;3 –свинушкатонка;4 –мухо-морпантерний;5 –роæевопластинникотруйний;6 –павутинникотруйний;7 –блекота;8–конвалія;9–дурман;10–вороня÷еоко;11–беладона.
Мал.15.Îтруйні гриби ірослини
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11
51
Що робèòè ïрè хар÷овомó оòрóєнн³
Уразіпоявисимптомівхар÷овогоотру-єннятребавикликатилікаря.Äойогопри-їздудатипотерпіломувипити5–6скляноккип’я÷еної води і викликати блювання.Îбов’язково попередити всіх, хто вæивавті самі продукти, особливо якщо це булигриби.
Ïрислабкихсимптомахотруєнняпотер-пілогозалишаютьудома.Йомутребабагатопити,щобзапобігтизневодненню.Çапитайтелікаря, на які симптоми слід звернутиувагу,адæедеякізнихз’являютьсянавіть÷ерезпівторидобипісляотруєння.
Ïри сильних симптомах або ураæеннінервовоїсистеми(не÷іткийзір,м’язовіроз-лади, паралі÷) рахунок іде на хвилини.Íегайно викликайте «швидку допомогу».ßкщо хворого довелося госпіталізувати,відправте з ним підозрілий продукт нааналіз.
Улікарнізазви÷айроблятьвнутрішньо-венне вливання фізіологі÷ного роз÷ину,щоб запобігти зневодненню.Ïри захворю-ваннінаботулізмхворийотримуєспеціаль-нийантитоксин,дітямпризна÷аютьантибі-отики.Лікаріуваæностеæатьзадиханнямхворогоізанеобхідностідаютьйомукисеньабоздійснюютьреанімацію.
Заïам’ÿòай!
запершихознакхар÷овогоотруєннятребазвернутисьдолікаряабовикли-•кати«швидкудопомогу»;
якщоєпідозра,щоотруєнняспри÷инилигриби,негайновикликай«швидку•допомогу»—дорогакоæнахвилина;
доприбуттялікарівтребапромитихворомушлунокідативипитиводиабо•несолодкого÷аю;
якщо потерпілий непритомний –•покластийогоналівийбік(мал.16).Колилюдиналеæитьналівомубоці,ниæній відділ її шлунка спрямо-ваний угору. Це сповільнює потра-пляння отрути в тонкий кише÷никідопомагаєвиграти÷ас.Äотогоæтакеполоæеннявбереæепотерпілоговідзахлинанняприблюванні. Мал.16
Сèмïòомè оòрóєннÿ:
більуæивоті;•нудотаіблювання;•утрудненедихання;•пронос(інодізкров’ю);•підвищенатемпература•тіла;слиноте÷а,сльозоте÷а;•пітніння;•слабкість;•запаморо÷ення;•втратасвідомості;•змінакольорушкіри,•особливогуб,нігтів;пе÷іяуроті,горлі,•шлунку;головнийбіль;•спазми,судоми;•незви÷нийзапахіз•рота;не÷іткийзір;•порушенняслуху.•
52
Пракòè÷на робоòа № 3Перша äоïомоãа ïрè оòрóєннÿх ³ кèшковèх ³нфекц³ÿх
Îб’єднайтесь у групи по 5—6 осіб і розкаæіть про відомі вамвипадкихар÷овихотруєнь.Îбговоріть:
Щоспри÷инилохар÷овеотруєння?•ßкмоæнабулоцьогоуникнути?•Чиправильнонадавалидопомогупотерпілим?•
Жителірозвиненихкраїнсвітунепотерпаютьвідголоду.Îднаківонинерідко від÷увають дефіцит поæивних ре÷овин ÷ерез незбалансованехар÷ування.Люди, які віддають перевагу висококалорійним продуктам і ведутьмалорухливийспосібæиття,÷астомаютьнадмірнувагу іхворіютьнаоæиріння.Ті,хтозахоплюєтьсядієтами,прагну÷идосягтинереальнихстандартівсвітумодиішоу-бізнесу,ризикуютьзахворітинаанорексію.Íевдоволеннясвоїмтіломпородæуєзаниæенусамооцінкуівпливаєнавсіаспектиæиття:нав÷ання,роботу,стосунки.Томуваæливорозвинутипозитивнеставленнядоньогоінав÷итисябезпе÷ноконтролюватимасутілатапокращуватифізи÷нуформу.
Ñпри÷инені дефіцитом поæивних ре÷овинзахворюваннямоæнавилікувати,якщоворга-нізміневідбулисянезворотні зміни.Ïодопо-могу звертаються до лікаря, який призна÷аєспеціальнудієтуіхар÷овідобавки.Âæивання неякісного, зіпсованого ÷и інфіко-ваного хар÷ового продукту моæе мати наслід-ком хар÷ове отруєння. Íай÷астіше при÷иноюхар÷ових отруєнь є бактерії або токсини.Íайнебезпе÷нішіхар÷овіотруєння –ботулізміотруєннягрибами.Çа перших ознак хар÷ового отруєння требазвернутися до лікаря або викликати «швидкудопомогу».
ÐÎÇÄІЛ3
ÑÎЦІАЛЬÍІАÑÏЕКТÈÇÄÎÐÎÂ’ß
54
§ 6. ГÅНÄÅÐ І СТОСÓНÊÈ МІÆ СТАТßМÈ
Що òаке ñòаòü
«Хлоп÷ик÷идів÷инка?»—першезапитанняпротебе,щойнотиз’явивсянасвіт,хо÷атвоюстатьбуловизна÷енонабагатораніше—умоментза÷ат-тя.
Статьвизна÷ає,єлюдина÷оловіком÷иæінкою.Âоназумовленаструк-туроюгенівієпоняттямбіологі÷ним.
Âід статі залеæить будова статевих органів, моæливість стати матір’ю÷ибатьком,атакоæдеякі іншіознаки:пропорції тіла(зріст,ширинапле-÷ей,об’ємстегон),розподілæировихтканин,кількістьволоссянатілійнаобли÷÷і,особливостістатевогодозрівання,м’язовасила,витривалість,рисиобли÷÷я,тембрголосуінавітьмімікайхода.
Íа маленьких папірцях запишіть відповіді на запитання:1.«ßкбивменебуввибір,токимбияхотівнародитися—хлоп-÷иком÷идів÷инкою?»
Çберіть папірці, підрахуйте, що у вас вийшло. Ïорівняйте2.результатзкількістюхлопцівідів÷атувашомукласі.
Îбговоріть результат (наприклад, ÷ому тих, хто баæав би3.народитисяхлоп÷иком,більше).
Що òаке ãенäер
Ген дер (ñта те ва роль)—поняттякультурнеісоціальне.Âоновизна÷аєриси характеру та особливості поведінки, які вваæають характерними для÷оловіківіæінокупевномусуспільстві.
Íаприклад,æінкамприписують такірисихарактеру,як турботливість,поступливість,емоційність,а÷оловікам—лідерство,стриманість.
У цьоìó ïараграôі ти:
нав÷ишсярозрізнятипоняттястатіігендера;•дізнаєшсяпрогендерніроліістереотипи;•пригадаєш,якрозвиваютьсястосункиміæстатями;•в÷итимешсяупевненоповодитисьпід÷асспілкуванняздру-•зямиіпротилеæноюстаттю.
55
Ðеальна поведінка конкретної людини моæе відповідати прийнятій усуспільстві, а моæе, навпаки, вваæатися характерною для протилеæноїстаті.Так,÷оловікибуваютьмуæнімиітурботливими,аæінки—ніæнимий енергійними. У цьому немає ні÷ого поганого. Íавпаки, вваæається, щопоєднання в одній людині традиційно ÷олові÷их і æіно÷их рис характеруробить її повноцінною і надзви÷айно дієздатною особистістю, яка обираєстильповедінкизалеæновідконкретноїситуації,анеобмеæуєтьсятим,щовідведенодляїїстаті.
Ïро÷итайте наведені ниæ÷е факти. Ïоміркуйте, ознакою ÷оговониє:статі÷игендера?ßкийфактнайбільшевасздивував?
Оçнакè ñòаò³:
з’являютьсясаміпособі(без•зовнішньоговпливу);єуніверсальними,незале-•æатьвідкраїни,культури,релігії(наприклад,тількиæінкинародæуютьдітей);ніколинезмінюютьсявісто-•ри÷номупроцесі;властивілишеоднійстаті.•
Оçнакè ãенäера:
єкультурноютрадицією;•
суттєвовідмінніврізних•країнахінавітьводнійкра-їні(залеæновіднаселеногопункту÷исоціальногопро-шарку);
моæутьзмінюватисяз÷асом;•
властивілюдямрізноїстаті.•
УÄавньомуЄгиптіæінкивелиродиннийбізнес,а÷оловікизайма-1.лисядомашнімгосподарством.Жінкинародæуютьдітей,а÷оловіки—ні.2.Убагатьохкраїнахæінкамплатятьзаоднаковуроботуменше,ніæ3.÷оловікам.Упідлітковомувіцітембрголосуухлопцівзмінюється(«ламаєть-4.ся»),авдів÷ат—ні.Удеякихкультурах÷оловікизавæдиготуютьїæу,аæінкиремон-5.туютьоселі.У більшості країн традиційний одяг ÷оловіків — брюки, а в6.Шотландії—спідниця.Ðаніше æінки носили тільки спідниці, а тепер ÷асто вдягають7.брюки.Жінкимоæутьгодуватидітейгруддю,а÷оловіки—ні.8.Убагатьохкраїнах,якщородиніпотрібнадопомога,дів÷атка÷ас-9.тіше,ніæхлоп÷ики,кидаютьшколу.У÷оловіківростутьбородаівуса,авæінок—ні.10.
56
Генäерн³ роë³ ³ ñòереоòèïè
Âід народæення батьки виховують дитину відповідно до її статі. Çцьогоприводувусіхкраїнахіснує÷ималотрадицій.Íаприклад,дів÷ат-камкупуютьодягроæевогокольору,ахлоп÷икам—блакитного;дів÷ат-камдаруютьляльки, ахлоп÷икам—автомобілі.Äів÷аткампов’язуютьстрі÷киінарядæаютьїхусукні,ахлоп÷иківкороткостриæутьіодяга-ютьуштанці.
Батькизаохо÷уютьповедінкудитини,якавідповідаєїхнімуявленнямпроте,якмаютьповодитисяхлоп÷икиідів÷атка.Формуваннягендернихролейвідбуваєтьсяіпідвпливомінших÷инниківсоціальногосередови-ща—вихователів,у÷ителів,церкви,сусідів,телеба÷ення,іншихзасобівмасовоїінформації.
Îб’єднайтесьу3групи(одяг,обов’язки,розваги).Çапишітьпри-кладигендернихролейувиглядітаблиці.
Хлопці Äів÷ата Будь-якастать
Îдяг
.......................... .......................... ..........................
Äомашніобов’язки
.......................... .......................... ..........................
Ðозваги(ігри,хобі,видиспорту)
.......................... .......................... ..........................
Ñпрощені уявлення про те, як мають поводитися люди різної статі,якийодягноситиі÷имзайматися,називаютьгендерниìи ñтерео тиïаìи(мал.17).
Мал.17
57
Більшість гендерних стереотипівдопомагають хлоп÷икам і дів÷аткампідготуватися до соціальних ролей,які вони виконуватимуть у доросломуæитті—матері÷ибатька,÷оловіка÷идруæини.
Îднак деякі гендерні стереотиписформувалися дуæе давно, в цілкомінших істори÷них і соціальних умо-вах.Багатознихзастарілийнерідкообмеæуютьмоæливостілюдейусу÷ас-номусвіті.
Такоæ ваæливо пам’ятати,що ген-дерністереотипивідобраæаютьте,щоєхарактернимдлябільшостілюдейтієї÷и іншої статі, йне враховують інди-відуальних особливостей. Íаприклад,емоційність вваæається характерноюæіно÷оюрисою,астриманість—÷оло-ві÷ою. Îднак є ÷имало емоційних÷оловіківістриманихæінок(мал.18).
Î1. б’єднайтесьу2групи:хлопці ідів÷ата.Âизна÷теугрупахспільнупозиціющодотакихтвердæень:
Хлопці мають бути енергійними і муæніми, а дів÷ата —•÷арівнимиіпоступливими.Ñпортваæливішийдляхлопців,ніæдлядів÷ат.•Äів÷инітребазнайтихорошого÷оловіка,ахлопцеві—доб-•руроботу.Äів÷атапрагнутьшлюбу,ахлопці—ні.•Äоглядзадітьми—сутоæіно÷аробота.•Хлопець,якийлюбитькуховарити,недостатньомуæній.•Жінкиздатнінаспів÷уття,а÷оловіки—ні.•Äів÷атанемаютьздібностейдото÷нихнаук.•Äів÷инінетакваæливомативищуосвіту,якхлопцю.•Äів÷атаповинніноситиспідниці,ахлопці—брюки.•
Жінцінемісцезакермомавтомобіля.•
ßкі з цих гендерних стереотипів ви вваæаєте застарілими?2.Ïорівняйтепозиціїхлопцівідів÷ат.
Îб’єднайтесь у кілька змішаних за статтю груп і обговоріть3.ідеї щодо гендерної рівності (наприклад, об´рунтуйте, ÷омуспортоднакововаæливийдляхлопцівідлядів÷ат).
Ïо ÷ерзі продовæітьфразу: «ßщасливий(а),що я хлопець4.(дів÷ина),томущо...»
÷оловікистримані
æінкистримані÷оловікиемоційні
æінкиемоційні
Мал.18
58
ßк роçвèваþòüñÿ ñòоñóнкè м³ж ñòаòÿмè
Ñтосункиміæлюдьмирізної статіформуються зранньогодитинстваудекількаетапів(мал.19).
Дитинñтво.Ñпостерігаю÷изамалюками,моæнапомітити,щохлоп÷икиідів÷атка іззадоволеннямграютьсяразом.Тащойнозавершуєтьсяпроцесусвідомленнястатійгендернихролей,якдітипо÷инаютьнадаватиперевагусвоїйстаті:дів÷аткаграютьсяздів÷атками,хлоп÷ики—зхлоп÷иками.
Підлітковий вік.Çпо÷аткомстатевогодозріванняусезмінюється.Äів÷а-та і хлопці виявляють інтерес одне до одного, по÷инають друæити, разомслухати музику, ходити в кіно. Ñпілкуються вони переваæно групами—компаніями.Ïроводя÷иразомдозвілля,більшедізнаютьсяоднепроодного.Äів÷атапо÷инаютьрозуміти,якимивірнимидрузямимоæутьбутихлопці.Хлопців÷атьсяцінуватиемоційнупідтримкудів÷ат.
Юніñть.Хлопець÷идів÷инавід÷уваєсимпатіюдокогосьодногопроти-леæноїстаті.ßкщовонавзаємна,молоділюдимаютьсхоæімрії,поглядитаінтереси,міæнимивиникаєемоційнаблизькість,яказ÷асоммоæепереростивглибокейпрекраснепо÷уття—кохання.
Зріліñть.Çдосягненнямбіологі÷ноїісоціальноїзрілостізакоханімоæутьстворитиродину.
Мал.19.Етапиформуваннястосунківміæстатями
59
гвноïравн³ ñòоñóнкè й óïевнена ïовеä³нка
Ïотреба у спілкуванні з однолітками і друæніх стосунках з протилеæ-ноюстаттюєцілкомприродноюдлятвоговіку.Îднакдуæеваæливо,щобці стосунки були рівноправними. Ïершим кроком на шляху до розбудовирівноправнихстосунківєвміннярозрізнятирізнімоделіповедінки(мал.20):пасивну,агресивнуйупевнену.
Ïоходітьпокласуіпривітайтесязоднокласниками,демон-1.струю÷и спо÷атку пасивну, відтак агресивну, згодом—упевненуповедінку.Çапишітьнадошцівербальні іневербальніознакирізних2.типів поведінки (полоæення тіла, погляд, вираз обли÷÷я,æести,якрозмовляє,голос).Çапишітьнаслідкирізних типівповедінки (яклюдипри-3.ймають рішення,що від÷увають, як ставляться до іншихлюдей,якіншіставлятьсядоних).Ïорівняйтерезультатизтими,щоутаблиці6нас.60.4.
Люди ïоводятьñя ïаñивно, якщо:
ні÷огонероблять,щобзахиститисвоїправа;•ставлятьіншихлюдейвищезасебе;•поступаютьсясвоїмибаæаннями;•неговорятьпроте,щоїхтурбує;•увесь÷асвиба÷аються.•
Люди ïоводятьñя агреñивно, якщо:
захищаютьсвоїправа,незваæаю÷инаінших;•думаютьтількипросебе;•поводятьсязверхньо;•прагнутьперемогтивбудь-якийспосіб.•
Люди ïоводятьñя óïевнено (гідно, аñертивно), якщо:
відстоюютьсебе,непорушую÷иправаінших;•поваæаютьсебейінших;•уміютьслухатиіговорити;•відвертовисловлюютьсвоїпо÷уття;•упевненівсобі,алене«тиснуть»наопонента.•
Мал.20
60
Таблиця 6
Оçнакè ³ наñë³äкè р³çнèх моäеëей ïовеä³нкè
Паñèвна Аãреñèвна Óïевнена
Вербаëüн³ ³ невербаëüн³ оçнакè
Ïолоæеннятіла пле÷ійголоваопущені
напруæене,загрозливе
розправленіпле÷і,піднятаголова
Ïогляд æалісливий пронизливий відкритий
Âиразобли÷÷я відсторонений напруæений,бровинасуплені
приязний,розслаблений
Жести благальні, захисні стиснутікулаки,рукивбоки
спокійні,рішу÷і
ßкрозмовляєувесь÷ас
виба÷ається, виправдовується
погроæує,лається,знущається
висловлюєповагу,добрози÷ливість
Голос тихий,несміливий сердитий,зневаæливий
твердий,середньоїінтенсивності
Наñë³äкè
ßкприймаєрішення
іншівирішуютьзанього
тількиувласнихінтересах шляхомпереговорів
Щовід÷уваєбезпорадність,образу,тривогу,приниæення
гнів,від÷уæеність,страхпомсти
самоповагу,упевненість,задоволення
ßкставитьсядо іншихлюдей
цінує інших,нецінуєсебе
цінуєсебе,нецінує інших
цінуєсебей інших
ßкставлятьсядонього
найогодумкунезваæають
йогонелюблятьібояться
знимдруæать,йогоповаæають
61
Ïро÷итайдіалоги,наведенінамал.21.1.
Âизна÷ манеруповедінкиÑлавка,ЖенійТані.2.
Ïоміркуй,щодопомоглотобівизна÷итись:якіслова,інтонації3.голосу,міміка,рухи,полоæеннятіла?
ÑлавкозакоханийуЖеню Âіннамагаєтьсяпоговоритизнеюпросвоїпо÷уття:
ЖеняперебиваєÑлавка,впри-тулпідходитьдоньогоікаæе,узявширукивбоки:
Ïонурившиголову,Ñлавкоприймаєсвоюпоразку
–Чоготипри÷епив-ся,мовреп’ях?
–ßзнаю,тидумаєш,щоязбоæеволів,але...
–Титупийприлипала!
ТарасзапросивТанюдосебевгості,коливдоманебудебатьків.Цезбентеæилоїї,івонавирішилапоговоритизнимпроце:
Ïерейшовшидоіншоїкімнати,Танясілапрямо,поклаларукипередсобою.ÂонадивитьсяТарасовіво÷ійговоритьспокій-но,алетвердо:
–Тарасе,мимоæемодесьпоговорити?
–ßобмір-кувала
твоюпро-позицію,таменедещобентеæить.
–Тименісправдіподобаєшся,алеядумаю,намтребастатиблизькимидрузями,першніæзалишатисянаодинці.ßщенеготовадоцього.Тименерозумієш?
Мал.21
Ñтать визна÷ає, є людина ÷оловіком ÷и æінкою. Âона зумовленаструктуроюгенівієпоняттямбіологі÷ним.Гендер визна÷аєрисихарактерутаособливостіповедінки,яківваæа-ютьсяхарактернимидля÷оловіків іæінокупевному суспільстві.Цепоняттякультурнеісоціальне.Гендернийрозвитоклюдинивідбуваєтьсяпідвпли-вомродини,вихователів,у÷ителів,ÇМІ.Ñтосунки міæ людьми різної статі формуються зраннього дитинства.У підлітковому віці дів÷ата іхлопці по÷инають більше спілкуватися, міæ нимивстановлюютьсядруæністосунки.Âаæливонав÷итисябудуватирівноправністосункиз протилеæною статтю і впевнено поводитися під÷асспілкуванняздрузями.
62
§ 7. ÐÈЗÈÊÈ СТАТÅВОГО ÄОЗÐІВАННß
Сòаòеве äоçр³ваннÿ
Упідлітковомувіцівідбуваєтьсястатеведозрівання(пубертат)—процесперетворенняхлоп÷иківідів÷атокнамолодих÷оловіківіæінок.Äеякіфізіо-логі÷нійпсихологі÷нізміниухлопціввідміннівідтих,щовідбуваютьсяудів÷ат,адеякієспільнимидляобохстатей.
Îб’єднайтесьу2 групи(хлопці ідів÷ата).Âгрупахназвіть1.фізіологі÷ні й психологі÷ні ознаки статевого дозрівання своєї іпротилеæноїстаті.
Îбговорітьте,щоєспільнимдляобохстатей.2.
Íазвітьпроявиризикованоїповедінки,характернідляперіоду3.статевогодозрівання(куріння,вæиванняалкоголю,експеримен-тизнаркотиками,раннійпо÷атокстатевогоæиття...).
Вïëèв ïñèхоакòèвнèх ре÷овèн на ñòаòевèй роçвèòок
Äехто з підлітків переконаний, що паління івæиванняспиртногоробитьйогодорослішиміпри-вабливішим для протилеæної статі. Та насправдіпсихоактивніре÷овинисповільнюютьстатеведозрі-вання і дуæе швидко призводять до виникненнязалеæності.
Îскількиорганізмпідліткащерозвивається,ціре÷овини діють на нього інакше, ніæ на організмдорослоїлюдини.Âонимоæутьсповільнитирозви-токабоспри÷инитийогодефекти.Îсобливоцесто-суєтьсярепродуктивноїсистеми,яканайактивнішерозвиваєтьсяупідлітковомувіці.
У цьоìó ïараграôі ти:
дізнаєшсяпровпливпсихоактивнихре÷овиннастатевийроз-•виток;проаналізуєш при÷ини і наслідки ризикованої статевої пове-•дінки;ознайомишсязознакамиінебезпекоюінфекцій,щопередають-•сястатевимшляхом;пригадаєшумовирозвиткуÂІЛ-інфекції;•потренуєшсявисловлюватисимпатіюбезінтимнихстосунків.•
63
Ïоширениминаслідкамивæиванняалкоголюхлопцямиєпослабленняунихузріломувіцісексуальногопотягутаімпотенція,атакоæалкогольнийцирозпе÷інки:цейорганпо÷инаєвироблятибілок,якийзв’язуєтестостерон(÷олові÷ийгормон).Âодно÷асдещозростаєрівеньæіно÷ихгормонів,якітеæєу÷олові÷омуорганізмі.Ïідвпливомцихгормоніву÷оловіківз’являють-сяæіно÷іриси:атрофуютьсястатевіоргани,м’язи,змінюєтьсязаæіно÷имтипомрозподілæировихклітин,збільшуютьсягруднізалози.
Âпливпсихоактивнихре÷овиннаорганізмдів÷инищесильніший.Адæейдетьсянелишепроїїздоров’я,айпроæиттяіздоров’яїїмайбутніхдітей.Âнаслідок вæивання психоактивних ре÷овин народæуються діти з вадамифізи÷ногоірозумовогорозвитку,алкогольнимсиндромомплодатощо.
Ðè çè ко ва на ñòаòева ïо веä³нка
Інтимні статеві стосунки — ÷астина повноцінного æиття більшостідорослих людей. Âони дають змогу виконати найвище призна÷ення люди-ни—статибатькомабоматір’ю,подаруватиæиття іншійлюдині.Та інодіці стосункипризводятьдонегативнихнаслідків:психі÷нихтравм,осудузбокуіншихлюдей,небаæаноївагітності,інфекцій,щопередаютьсястатевимшляхом,утому÷исліÂІЛ.
Ñтатевуповедінку,якамоæематитакінаслідки,називаютьри зи ко ва ною.Ïриклади такої поведінки— ранній по÷аток статевого æиття, ÷аста змінастатевихпартнерів, інтимністосункивстаніалкогольного÷инаркоти÷ногосп’яніння,сексзагрошіабовинагородутощо.
Äеякі гендерні стереотипи моæуть підштовхнути хлопця ÷и дів÷ину доризикованоїстатевоїповедінки.Адæецістереотипивпливаютьнелишенате,як÷оловікиіæінкивдягаютьсяі÷имзаймаються,айнаїхністосунки,утому÷ислісексуальні.Гендерністереотипивизна÷ають,якдів÷атаміхлоп-цямслідповодитисядозаміææя,хтознихмаєбутиініціаторомстосунків,хтовідповідаєзамоæливінегативнінаслідки(наприклад,вагітність).
Íаведіть приклади того, як деякі гендерні стереотипи моæутьпідштовхнутипідлітківдоризикованоїстатевоїповедінки:«Чоловіки мають бути ініціаторами стосунків, а æінки —відіграватипасивнуроль».«ßкщодів÷иналюбитьхлопця,вонаповиннавусьомупокла-датисянанього».«Хлопець має набути якнайбільше сексуального досвіду доодруæення».«ßкщодів÷иназавагітніла,вонасамавинна».
Прè÷èнè ³ наñë³äкè ран н³х ñòаòевèх ñòо ñóнк³в
Більшість твоїх однолітків хотіли бмати близького друга протилеæноїстаті.ßксказалаоднадів÷ина,вонамрієзнайтилюдину,зякоюцікавороз-мовляти,ходитивкіно,моæнаділитисясвоїмипроблемамиіпо÷уттями,абільшені÷оготакого...
64
Íавідмінувідемоційноїблизькос-ті,проякумрієбільшістьтвоїходно-літків,фізи÷наблизькістьпокищонеєдлянихактуальною.Чомуæпідліт-кизваæуютьсянафізи÷нублизькість,хо÷інеготовідонеї?
Îднієюзвагомихпри÷инєнастир-ливенав’язуваннядеякимифільмамиідеї лібералізації моралі. Ïід впли-вом телеба÷ення у багатьох скла-дається хибне враæення, що всі під-літки думають лише про секс. Та невірусьому,що ба÷иш.Церобиться зєдиною— комерційною метою, адæедавнопомі÷ено,щотакіфільмимаютьбільший попит і, отæе, реклама під÷асїхпоказуєефективнішою.
Іншапри÷ина—вæиванняпсихо-активних ре÷овин. У стані сп’яніннядів÷инаабохлопецьмоæепогодитисьна випадковий статевий контакт ÷истатиæертвоюнасилля.
Трагі÷нінаслідкицього—психі÷нітравми,небаæанавагітність,інфек-ції,щопередаютьсястатевимшляхом.
Îб’єднайтесьутригрупи.Îбговорітьмоæливінаслідкистатевихстосунків:
грóïа 1:дляюнаків;
грóïа 2:длядів÷ат;
грóïа 3:дляобохстатей.
П³äë³òкова ваã³òн³ñòü
Хо÷ як це дивно, при÷иною більшості підліткових вагітностей є від-сутністьзнаньпроте,«від÷огобуваютьдіти».Âагітнідів÷ата(середнійїхвік—16років)простоневірили,щотакезнимисталося.Âони,мовляв,немоæутьматидітей,босаміщедіти.Îднакте,щолюдинапсихологі÷нонеготовадовагітності,неозна÷ає,щоїїорганізмнездатнийдоза÷аття.Ñтатис-тикасвід÷ить,що40%дів÷атвагітніютьпротягомпершихдвохмісяцівпісляпо÷аткустатевогоæиття.Чималозних—післяпершого(єдиного)статевогоконтакту.
Більшістьпідлітковихвагітностейзакін÷уютьсяабортом.Îднакшту÷неперериваннявагітності,незалеæновідтерміну,пов’язанезвисокимризикомускладнень—ранніх(матковікровоте÷і,ушкодæеннястінкиматкигінеколо-гі÷нимиінструментами,запальніпроцесистатевихорганів)÷ипізніх(усклад-ненняпід÷аснаступнихвагітностей,тяæкіпсихологі÷нітравмиіморальнівтрати). Ïереривання першої вагітності на 40% збільшує ризик æіно÷огобезпліддя.
Чомó ï³äë³òкè çважóþòüñÿ на ³нòèмн³ ñòоñóнкè:
щоб стати популярнішими•середоднолітків;щоб не відрізнятися від•інших(«усітакроблять»);незнають(абонезамислю-•ються)промоæливінаслід-ки;хо÷уть довести своє кохан-•ня;хо÷утьутриматикоханого;•роблять це за гроші або•подарунки;під впливом алкоголю ÷и•наркотиків.
65
Інфекц³ї, що ïе ре äа þòü ñÿ ñòа òе вèм шëÿ хом (ІПСШ)
Îдним із моæливих наслідків ризикованої статевої поведінки є ІÏÑШ.Äеякізнихпередаютьсяйвіншийспосіб(наприклад,÷ерезкров),алеоснов-нийшляхінфікування—статевий.
Ціінфекціїнайбільшпоширенісередсексуальноактивноїмолодійпри-зводятьдонебезпе÷нихускладнень:
ІÏÑШзбільшуютьризикінфікуванняÂІЛудесяткиразів.•
ІÏÑШмоæутьматисерйознінаслідкидлярепродуктивногоздоров’я•÷оловіків і æінок (наприклад, проблемна вагітність, безпліддя, ракшийкиматки).
ІÏÑШтакоæмоæутьспри÷инитиураæеннясерця,головногомозкуі•навітьсмерть.
Äеякізнихособливонебезпе÷нідлянемовлят,народæенихінфікова-•нимиматерями.
Çбудниками більшості ІÏÑШ єбактеріїівіруси.
Бак теріальні ІПСШ породæуютьсерйозніпроблемидлялюдей,щозара-зилися,ідляновонародæених.Íайпо-ширенішібактеріальніІÏÑШ—гоно-рея,хламідіозісифіліс.
Вірóñні ІПСШ—найнебезпе÷ніші,оскількине існуєліків, здатнихзни-щити вірус в організмі.Трапляється,щовірус знищує імуннасистема(як,наприклад, у разі захворювання нагрип). Але ÷асто він залишається ворганізмінавсеæиття.Íайпоширені-шимизбудникамиІÏÑШєвірусгер-песу, вірус папіломи людини (ÂÏЛ),вірусімунодефіцитулюдини(ÂІЛ).
ІÏÑШрізнятьсяознаками,форма-миперебігу,моæливиминаслідкамиіметодамилікування.Îднізнихневи-ліковні, нерідко спри÷иняють тяæкіпатології і навіть смерть. Âід іншихмоæна вилікуватись. Îднак у бага-тьох випадках ліки знищують збудника інфекції, але не моæуть подолатинаслідківураæення.Томузапершихознак ІÏÑШсліднегайнозвернутисядолікаря.Äоцільнимєодно÷аснелікуванняобохпартнерів,інакшемоæливеподальшеінфікуванняоднеодного.
Îб’єднайтесь у 6 груп.Ðозподілітьміæ собою інформаціюпроІÏÑШ (таблиця 7) і підготуйте повідомлення про їх збудни-ки, симптоми, наслідки для здоров’я, а такоæ профілакти÷нізаходи.
За ãаëüн³ оç на кè ІПСШ:
висипки,виразки,пухирці,•бородавкинавколостатевихорганів;свербінняіпе÷іястатевих•органів;÷астесе÷овиділення,що•інодісупроводæуєтьсяболеміпе÷ією;болівнизуæивота(уæінок);•незви÷нівиділеннязістате-•вихорганів;неприємнийзапахвиділень;•підвищеннятемператури•тіла;опуханнялімфовузлів.•
66
Захворþваннÿ Збóäнèк Сèмïòомè Наñë³äкè Проф³ëакòèка
Бактеріальні ІПСШ Бактеріальні ІПСШ
Гонорея Го но ко кові бак терії. Ура-æуютьслизовіоболонки.
Біль при се÷овиділенні, гнійнівиділеннязістатевихорганів.У ÷оловіків симптоми ÷асто більшвираæені,уполовиниæіноквираз-нихсимптомівнеспостерігається.
У æінок гонорея моæе спри÷инитизапаленняорганівмалоготаза,якев17%єпри÷иноюбезпліддя,у10%—позаматковоївагітності.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.
Хламідіоз(у÷оловіківмаєназву«негонококо-вийуретрит»
Хлаìідії. Ураæуютьслизо-ві оболонки. Третина осіб,ураæених гонококом, хворійнахламідіоз.
Ïісля інфікування людина від÷у-ває дискомфорт при се÷овиділенні,а ÷ерез 2—3 дні з’являються водя-нистівиділеннязістатевихорганів.У æінок ці симптоми ÷асто від-сутні.
ßк іпригонореї,уæінокмоæеспо-стерігатисязапаленняорганівмалоготаза. ßкщо інфікована æінка наро-дæуєдитину,існуєризикрозвиткуунемовляти пневмонії або запаленняо÷ей.
Тесаме,атакоæдлязахистуновонародæено-го—повідомитилікарів.
Ñифіліс
Бліда ñïіро хе та.Ïри кон-такті зі шкірою ÷и сли-зовою оболонкою збудник«просвердлює» поверх-ню й проникає в організм.Інфекція моæе передавати-ся при будь-яких контак-тах,навіть÷ерезпоцілунокабоспільнийрушник.
Первинний ñиôіліñ — відкритавиразка (шанкр). Моæе з’явитисяна губах, у роті, навколо статевихорганів.Вто рин ний ñиôіліñ — підвищенатемпературатіла,висипканашкірі,біль у м’язах, великі генітальнібородавки.
Çа тиæдень ÷и двашанкр моæе сампособізагоїтися,іхворийдумає,щоздоровий.Îднакунаступні 2—3місяцірозви-ваєтьсявториннийсифіліс.Цястадіятакоæминає,алеінфекціяпродовæуєруйнуватиорганізм.Черездеякий÷аснастаєтретястадіяхвороби,якаура-æуєæиттєвоваæливіорганиймоæеспри÷инитисмерть.
Те саме здотриманнямправилособистої гігі-єниупобуті.
Вірóñні ІПСШ Вірóñні ІПСШ
Генітальнийгерпес
Вірóñ герïеñó ïроñтого.Існує два його види.Îдинспри÷иняє лихоманку нагубах, другий — ІÏÑШ:висипання і виразки настатевих органах людини.Îбидватипивірусупереда-ютьсяприбезпосередньомуконтакті.
Біль, свербіння, виділення зі ста-тевих органів. Íавколо них з’яв-ляються пухирці, які ÷ерез 10—12днів вкриваються кіркою і зника-ють.Ïовторнівисипкитриваютьдоп’ятиднів. У половини інфікованих їхнемає, але вірус залишається ворганізмі.
Çагальновизнано,щогенітальнийгер-песособливонебезпе÷нийдляновона-родæених,якібуливконтактізвіру-сом під ÷ас пологів.У них моæливізапалення о÷ей, шкіри, центральноїнервовоїсистеми,авокремихвипад-кахнастаєсмерть.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Äлязахистумалюка—повідомитилікарів.Çазви÷айматерямзактивноюформоюгерпес-ноїінфекціїпризна÷аютькесаріврозтин.
Генітальнібородавки
Вірóñ ïаïілоìи людини (ВПЛ) —збудникзахворю-вання на генітальні боро-давки.Ïоширенесередсексуальноактивноїмолоді.
Бородавки різної форми навколостатевихорганів.Інкубаційнийперіод(÷ас,щоминаєз моменту інфікування до появисимптомів захворювання) — віддвохмісяцівдокількохроків.
Цезахворюванняособливонебезпе÷-не для æінок. Âваæають, що ÂÏЛспри÷иняєракшийкиматки,адæеукрові 90% æінок з таким діагнозомвиявленоÂÏЛ.
Тесаме.Ðаннядіагностикаілікуваннябородавокдопо-магаютьзапобігтиутвореннюзлоякіснихпух-лин. Çа перших ознак захворювання требанегайнозвернутисядолікаря.Íаæаль,у80%випадків бородавки з’являються знову, томурегулярний меди÷ний огляд для інфікованихæінокмаєособливезна÷ення.
ÂІЛ-інфекція Вірóñ іìó но деôіци тó лю ди ни (ВІЛ).
ÂІЛ-інфекція моæе протікати без-симптомно аæ до по÷атку стадіїÑÍІÄу. Íа цій стадії з’являютьсясимптоми різних захворювань, щовиникаютьнатліімунодефіциту.
ÂІЛ-інфекція — невиліковне захво-рювання.Існуютьпрепарати,щостри-муютьрозмноæеннявірусуізменшу-ють вірогідність його передання відматерідодитини.БезцихпрепаратівÂІЛ-інфекція є смертельним захво-рюванням.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Униканняконтактівзкров’юіншихлюдей.Äлязахистудитинипотрібнеспеціальнеліку-ванняішту÷невигодовування.
67
Захворþваннÿ Збóäнèк Сèмïòомè Наñë³äкè Проф³ëакòèка
Бактеріальні ІПСШ Бактеріальні ІПСШ
Гонорея Го но ко кові бак терії. Ура-æуютьслизовіоболонки.
Біль при се÷овиділенні, гнійнівиділеннязістатевихорганів.У ÷оловіків симптоми ÷асто більшвираæені,уполовиниæіноквираз-нихсимптомівнеспостерігається.
У æінок гонорея моæе спри÷инитизапаленняорганівмалоготаза,якев17%єпри÷иноюбезпліддя,у10%—позаматковоївагітності.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.
Хламідіоз(у÷оловіківмаєназву«негонококо-вийуретрит»
Хлаìідії. Ураæуютьслизо-ві оболонки. Третина осіб,ураæених гонококом, хворійнахламідіоз.
Ïісля інфікування людина від÷у-ває дискомфорт при се÷овиділенні,а ÷ерез 2—3 дні з’являються водя-нистівиділеннязістатевихорганів.У æінок ці симптоми ÷асто від-сутні.
ßк іпригонореї,уæінокмоæеспо-стерігатисязапаленняорганівмалоготаза. ßкщо інфікована æінка наро-дæуєдитину,існуєризикрозвиткуунемовляти пневмонії або запаленняо÷ей.
Тесаме,атакоæдлязахистуновонародæено-го—повідомитилікарів.
Ñифіліс
Бліда ñïіро хе та.Ïри кон-такті зі шкірою ÷и сли-зовою оболонкою збудник«просвердлює» поверх-ню й проникає в організм.Інфекція моæе передавати-ся при будь-яких контак-тах,навіть÷ерезпоцілунокабоспільнийрушник.
Первинний ñиôіліñ — відкритавиразка (шанкр). Моæе з’явитисяна губах, у роті, навколо статевихорганів.Вто рин ний ñиôіліñ — підвищенатемпературатіла,висипканашкірі,біль у м’язах, великі генітальнібородавки.
Çа тиæдень ÷и двашанкр моæе сампособізагоїтися,іхворийдумає,щоздоровий.Îднакунаступні 2—3місяцірозви-ваєтьсявториннийсифіліс.Цястадіятакоæминає,алеінфекціяпродовæуєруйнуватиорганізм.Черездеякий÷аснастаєтретястадіяхвороби,якаура-æуєæиттєвоваæливіорганиймоæеспри÷инитисмерть.
Те саме здотриманнямправилособистої гігі-єниупобуті.
Вірóñні ІПСШ Вірóñні ІПСШ
Генітальнийгерпес
Вірóñ герïеñó ïроñтого.Існує два його види.Îдинспри÷иняє лихоманку нагубах, другий — ІÏÑШ:висипання і виразки настатевих органах людини.Îбидватипивірусупереда-ютьсяприбезпосередньомуконтакті.
Біль, свербіння, виділення зі ста-тевих органів. Íавколо них з’яв-ляються пухирці, які ÷ерез 10—12днів вкриваються кіркою і зника-ють.Ïовторнівисипкитриваютьдоп’ятиднів. У половини інфікованих їхнемає, але вірус залишається ворганізмі.
Çагальновизнано,щогенітальнийгер-песособливонебезпе÷нийдляновона-родæених,якібуливконтактізвіру-сом під ÷ас пологів.У них моæливізапалення о÷ей, шкіри, центральноїнервовоїсистеми,авокремихвипад-кахнастаєсмерть.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Äлязахистумалюка—повідомитилікарів.Çазви÷айматерямзактивноюформоюгерпес-ноїінфекціїпризна÷аютькесаріврозтин.
Генітальнібородавки
Вірóñ ïаïілоìи людини (ВПЛ) —збудникзахворю-вання на генітальні боро-давки.Ïоширенесередсексуальноактивноїмолоді.
Бородавки різної форми навколостатевихорганів.Інкубаційнийперіод(÷ас,щоминаєз моменту інфікування до появисимптомів захворювання) — віддвохмісяцівдокількохроків.
Цезахворюванняособливонебезпе÷-не для æінок. Âваæають, що ÂÏЛспри÷иняєракшийкиматки,адæеукрові 90% æінок з таким діагнозомвиявленоÂÏЛ.
Тесаме.Ðаннядіагностикаілікуваннябородавокдопо-магаютьзапобігтиутвореннюзлоякіснихпух-лин. Çа перших ознак захворювання требанегайнозвернутисядолікаря.Íаæаль,у80%випадків бородавки з’являються знову, томурегулярний меди÷ний огляд для інфікованихæінокмаєособливезна÷ення.
ÂІЛ-інфекція Вірóñ іìó но деôіци тó лю ди ни (ВІЛ).
ÂІЛ-інфекція моæе протікати без-симптомно аæ до по÷атку стадіїÑÍІÄу. Íа цій стадії з’являютьсясимптоми різних захворювань, щовиникаютьнатліімунодефіциту.
ÂІЛ-інфекція — невиліковне захво-рювання.Існуютьпрепарати,щостри-муютьрозмноæеннявірусуізменшу-ють вірогідність його передання відматерідодитини.БезцихпрепаратівÂІЛ-інфекція є смертельним захво-рюванням.
Утриманнявідстатевихстосунків.Âзаємна вірність подруææя ÷и сексуальнихпартнерів.Âикористанняпрезервативів.Униканняконтактівзкров’юіншихлюдей.Äлязахистудитинипотрібнеспеціальнеліку-ванняішту÷невигодовування.
Таблиця 7
68
Óмовè ³нф³кóваннÿ ³ роçвèòкó ВІË-³нфекц³ї
ÂІЛ—підступна і небезпе÷на інфекція.Âодно÷асцедуæенестійкийвірус.Âінмоæеіснувати лише в деяких рідинах організму.Щоразу, коли ці інфіковані рідини потрап-ляютьукровабонаслизовіоболонкиіншоїлюдини, існує ризик її інфікування.Шкіразазви÷айєнадійнимбар’єромдляпроникнен-няÂІЛ,алелишезаумовиїїцілості,відсут-ностіпорізів,проколів,ранок,виразок.
ÄоведенотриосновнішляхиінфікуванняÂІЛ(мал.22):
Ста те вий 1. —під÷аснезахищенихстатевихконтактів.Че рез кр2. ов:
при ін’єкційному введенні ліків ÷инаркотиків спільною голкою і•шприцом;припереливанніінфікованоїкрові;•під ÷ас виконаннямеди÷них, космети÷них ÷и гігієні÷нихманіпу-•ляційнестерильнимиінструментами,якіколютьаборіæуть.
Від інôіко ва ної ìа тері до ди ти ни3. —під÷асвагітності,пологів,виго-довуваннягрудниммолоком.
Інфекції, що передаються статевим шляхом, називають «воротами дляÂІЛ-інфекції»,адæедлятих,хтомаєІÏÑШ,ризикÂІЛ-інфікуванняуде-сяткиразівбільший.Цетому,щопоблизуслизовоїоболонкиконцентруютьсяуразливідляÂІЛклітиниімунноїсистеми.
Секñóаëüн³ ñòоñóнкè
ВІË-³нф³кована маòè
Наркоман³ÿ
ВІË/СНІÄ (³нш³ ІПСШ)
Мал.22.ÎсновнішляхиÂІЛ-інфікування
Небеçïе÷н³ щоäо ³нф³-кóваннÿ ВІË р³äèнè:
кров;•виділеннязістатевих•органів;материнськемолоко.•
69
Ðозвиток захворювання на ÂІЛ-інфекцію залеæить од віку людини,загальногостануїїздоров’я,умовіспособуæиття.Танайголовніше—відліків, які стримують розмноæення вірусу в організмі. Ці ліки називаютьантиретровірусними препаратами (АÐТ). Âони дають змогу суттєво подов-æитиæиття людини. У країнах, де АÐТ отримують усі, хто їх потребує,ÂІЛ-інфекціювваæаютьнесмертельним,ахроні÷нимзахворюванням.
Гаранòованèй çахèñò в³ä ВІË/ІПСШ
ÍадійнимзахистомвідÂІЛтаІÏÑШєутриманнявідстатевихстосун-ківівзаємнавірністьнеінфікованихстатевихпартнерів(подруææя).Адæеæоденізконтрацептивівнегарантуєстовідсотковогозахисту,хо÷азаїхпра-вильного підбору і використання ризик інфікування суттєво зменшується.Так,презервативиупоєднаннізісперміцидамидаютьдуæевисокийрівеньзахистувідÂІЛтапереваæноїбільшостіІÏÑШ.
Âаæливотакоæуникатиконтактівзкров’юіншихлюдей,щобунемоæли-витипереданняінфекції÷ерезкров.ЩододеякихІÏÑШ,якіінодіпереда-ютьсяприпобутовихконтактах(наприклад,сифіліс),требадотримуватисяправилособистоїгігієни(матиіндивідуальнийрушниктощо).
Молоділюдимаютьбагатомоæливостейвисловитисвоїпо÷уттябезінтимнихстосунківіуникнутиризикунебаæаноївагітностітаінфікуванняÂІЛ/ІÏÑШ.
Îб’єднайтесь у 2 групи (хлопці і дів÷ата) та обговоріть1.способивисловленнясвоєїсимпатіїтаприхильності(пода-руватиквітку,написатиSMS,запроситинатанець...).Îб’єднайтесьупари(хлопець ідів÷ина)йпо÷ерзіпро-2.демонструйтеціспособи.
Уперіодстатевогодозріванняслідуникатиекспериментівзпсихоак-тивнимире÷овинамитаризикованоїстатевоїповедінки.Ïсихоактивніре÷овинисповільнюютьстатеведозріванняіпризводятьдовиникненнязалеæностійпорушеньрепродуктивногоздоров’я.Ñтатеву поведінку, яка моæе призвести до пси-хі÷них травм, небаæаної вагітності, інфікуванняÂІЛ/ІÏÑШ,називаютьризикованою.Îдним із наслідків ризикованої статевої поведінкиєінфекції,щопередаютьсястатевимшляхом.Äеякіз них моæуть стати при÷иною тяæких патологій інавітьсмерті.ÇапершихознакІÏÑШтребанегайнозвернутисядолікаря.Існує тришляхи інфікування ÂІЛ: статевий, ÷ерезкров,відінфікованоїматерідодитини.Íайнадійніший захист відÂІЛ та ІÏÑШ —утри-мання від сексуальних контактів і взаємна вірністьнеінфікованихсексуальнихпартнерів(подруææя).
70
§ 8. ПÐОТÈÄІß СÅÊСÓАËЬНÈМ ÄОМАГАННßМ І НАСÈËËÞ
Існуютьвагоміпри÷инидлявідстро÷еннястатевихстосунківдотого÷асу,коливиподорослішаєте.Äеякізнихнаведеновситуаціях,зобраæенихнамал.23.
ßкізпри÷инвідстро÷енняінтимнихстосунків,навашудумку,1.слушні,аякі—ні?
Îберіть÷отиринайваæливіші(прийнятнідлявсіх).2.Íазвітьіншіпри÷инивідмови.ßкимисловамицемоæнавира-3.
зити?
ßк в³äмовèòèñÿ в³ä небажаної ïроïоçèц³ї
Äлярівноправного спілкування требанав÷итися вві÷ливо, але твердо ібез від÷уттяпровинивідмовлятися від того,що тобінепідходить (напри-клад,віднебаæанихстосунків÷инедоре÷нихподарунків).Ïсихологироз-робили рекомендації, які допомоæуть вві÷ливо відмовитися від небаæаноїпропозиції.Âонискладаютьсяз÷отирьохкроків:
У цьоìó ïараграôі ти:
обговоришпри÷иниутриманнявідстатевихстосунківупід-•літковомувіці;
тренуватимешнави÷кивідмовивіднебаæанихпропозицій;•
в÷итимешся протидіяти сексуальним домаганням і відмов-•лятисявіднебезпе÷нихпропозиційвумовахтискуізагрозинасилля.
Êрок 1. Поÿñнè ñвої ïо÷óòòÿÐозкаæи,щотидумаєшівід÷уваєшзприводуцієїпропозиції.
Êрок 2. Поïроñè ïро ïоñëóãóÑформулюйсвоюпропозицію÷ивимогуувві÷ливійформі.
Êрок 3. Поц³кавñÿ äóмкоþ ñï³вроçмовнèкаÇапитайспіврозмовника,щовінпроцедумає:«Íезапере÷уєш?»,«Тебецевлаштовує?»,«Äомовилися?».
Êрок 4. Проäемонñòрóй ïоваãó Уваæновислухаййоговідповідь.ßкщовонатебевлаштовує,подякуйзарозуміння:«Îтідобре»,«Äякуюзарозуміння».
71
Çанадтомолода(ий)абопростонеготова(ий):
Ïрагненняемоційноїблизькості:
«Íетребапоспі-шати».«Унаспопередубагато÷асу».
Íебаæанавагітність,ризикінфікування:
«ßщенехо÷устатимамою(татом)».«Íеіснуєабсо-лютнонадійногозахисту».«ÂІЛтаіншіінфекціїпереда-ютьсястатевимшляхом».
Ïотребавкоханні:
«Âиба÷,алеятебенекохаю».
Ðелігійніабовласніморальніцінностііпереконання:
Моæливийосудбатьків,роди÷ів,громади:
Ñтансп'яніння:
Íебаæанапропозиціяаботиск:
«ßщенадтомолода».«ßневпевнений».«ßнеготова».
«Ïозашлюбнісек-суальністосунки—гріх».«Äляменепоза-шлюбнісексуальністосункинепри-йнятні».
«Алкоголь—поганийпорадник».«Тількинетепер,колимивипили».
«Цьогонеприхо-ваєш».«Тинезнаєшмоїхбатьків».
«Меніценеподобається».«Íетиснинамене».«Íі,янехо÷у».
Мал.23
72
Îб’єднайтесь у дві групи (дів÷ата і хлопці) й, користую÷исьправилом÷отирьохкроківтарекомендаціяминас.59,напишітьсценаріївідмовиунаведенихниæ÷еситуаціях.
Ситóація 1. Це твоє поба÷ення з Андрієм. Âін приніс тобіневеликийподарунокізапрошуєвкіно.Алетинехо÷ешпро-довæуватицістосунки,томущоАндрійтобінеподобається.Тивирішилавідмовитисявідподарункаізапрошення.Ситóація 2.Âи гуляєте з друзями, і вони розповідають просвої «досягнення» у стосунках з протилеæною статтю.Äрузіглузуютьзтебеіпитають,коливæематимешдів÷ину.Тивирі-шивприпинитицібала÷ки.
Ðозіграйтеситуаціїметодом«стоп-кадру»,зупиняю÷исценкинакоæномуетапійкоментую÷ите,щоробитькоæенізперсонаæів.
Пракòè÷на робоòа № 4 В³äмова в³ä небеçïе÷нèх ïроïоçèц³й в óмовах òèñкó
³ çаãроçè наñèëëÿ
Людинезавæдиохо÷епогодятьсязтобою,навітьякщотивисловишсвоюпозиціюзповагоюдоних.Äехтозахо÷етебепереконати,по÷неперебивати,відволікативідтеми,умовляти.Томуваæливонав÷итисяпритистоятитиску,особливоувипадку,колитебенамагаютьсясхилитидоінтимнихстосунків.
Íамал.24зобраæенопоширеніспособитиску.Îзнайомтесяз1.нимийобговоріть,якіщеспособимоæнавикористати.Уваæно про÷итайте пам’ятку «ßк протидіяти сексуальним2.
домаганням».
Âаспереби-вають,загово-рюють,відво-лікаютьвідтеми?
Âасумовляють÷ипровоку-ють?
Повертайтеñя до теìи:«Будьласка,послухай»«Äозвольменізакін÷ити»«ßзнаю,тидумаєш...,аледозвольменісказати»
Відìовтеñь і за необхідноñті йдіть геть:«Íі,ятаквирішила»«Äякую,ні»Сïробóйте відтягнóти чаñ, відкладіть ñвоє ріøення:«ßщенеготова»«Мипоговоримопроцепізніше»«Менітребапорадитисязлікарем(подругою)»Заïроïонóйте коìïроìіñ:«Äавайкраще...»«ßцьогонеробитиму,алемимоглиб...»
Пам’ÿòка: «ßк ïроòèä³ÿòè ñекñóаëüнèм äомаãаннÿм»
73
Îб’єднайтесьупари.Äоповнітьдіалогуситуації«Ïісляве÷ір-ки»(мал.25настор.74).Îбговоріть:
Чинездаєтьсявам,щовцьомувипадкунайкращевідмовитись•ійтигеть?Алеæвидалековіддому,анадворітемно.Щощевимоæете•зробити?ßкмоæнабулоуникнутитакоїситуації?•
1.Ïровокувати: 2.Ïереконувати:
3.Ïогроæувати: 4.Умовляти:
5.Тиснути: 6.Çаговорювати,відволікативідтеми:
–Типростобоїшся!
–Чомуні?Усітакроблять.
–ßкщонепогодишся,я тебекину.Тихо÷еш,щобятебезмусив?
–Äовірсямені.Íі÷огопоганогонестанеться.
–Тименівинна.Тиобіцяла.
–ßківтебегарніо÷і!Меніподобається,колити сердишся.
Ñхиляю÷идосексуальнихстосунків,васмоæуть:
Мал.24
74
Сèòóац³ÿ «П³ñëÿ ве÷³ркè»
Ïісля ве÷ірки друзі розійшлися, залишивши вас із вашим другомнаодинці вйогоквартирі.Âиусвідомлюєте,щовæепізно, транспортнеходить,адовашогодомудуæедалеко.Çазви÷айдругшляхетноповодить-сязвами.Алесьогоднівінвипивпиваіставагресивним—намагаєтьсясхилитивасдосексуальнихстосунків.Коливипояснюєте,щонехо÷етецього, він перебиває і намагається за будь-яку ціну переконати вас. Âирішу÷евідмовляєтесь,тягнете÷асабопропонуєтекомпроміс.
5.Ïоцікавтесядумкоюспіврозмовника:
7в.Çапропонуйтекомпроміс:7б.Тягніть÷ас:
6.Íамагаєтьсяпереконати:
7а.Âідмовтесь:
1.Ïоясніть,у÷омупроблема,розкаæітьпросвоїпо÷уття:
4.Âисуньтевимогу:3.Ïовертайтесьдотеми:2.Íамагаєтьсявід-воліктивідтеми:
–Ïрипини,тивæедорос-ла!
–Ïослухай,тименівинна.Äля÷ого,думаєш,явикинувкупугрошейнацюве÷ірку?
Мал.25
75
Небеçïека ñекñóаëüноãо наñèëëÿ
Ñексуальненасилля—особливонебезпе÷нийвидзло÷ину.Âонопоєднуєознаки фізи÷ного і психі÷ного насилля, спри÷иняє глибоку психологі÷нутравму,різкозасудæуєтьсявсуспільствійсуворокараєтьсязаконом.Çмен-шитиризиксексуальногонасиллямоæна,якщонав÷итисяпередба÷атинебез-пе÷ніситуації,уникатиїхідавативідсі÷уразінебезпеки.
Ïро÷итайтеситуаціїіспрогнозуйтеїхрозвиток.Чизагроæує1.дів÷атамнебезпекасексуальнихдомаганьінасилля?
Си тó ація 1. Троєдів÷атзасмагалинапляæі.Ïоблизупри÷а-ливкатер,і÷етверомолодиківзапропонувалиїмпрогулятисязними.Си тó ація 2. Людмилапізноповерталасядодому.Щеувагоніметровонапомітила÷оловіка,якийнезводивзнеїпогляду.Коли дів÷ина вийшла, то поба÷ила, що він невідступно йдеслідом.Íаведітьприкладиіншихпровокаційних÷исприятливихдля2.
´валтівниківобставин.
Ïоширеноюєдумка,щоз´валтуванняв÷иняютьлишенезнайомціутем-номупровулку.Алеприблизнополовина´валтівників—знайоміабороди÷іæертви(мал.26).
МаріядозволилаМиколіпровестиїїпіслядискотеки.
Коливонивідійшлидоситьдалекоізалишилисянаодин-ці,Миколапо÷авзаграватиіговоритипросекс.
Маріязбентеæеномов÷ала.Ценадихнулохлопця,вінвирішив,щовонапогодæу-ється.
Коливонипідійшлидопокинутогобудинку,Миколазавівдів÷инутудиіпо÷авобнімати.
Âонанамагаласявідштовхну-тийого:«Íі!Íетреба!Будьласка,янехо÷у».Алехло-пецьбувнабагатосильніший.
Âінповаливїїназемлюіз´валтував.Ïісляцьоговилаявсяіпішовгеть.Маріяплакалайбуластрашеннопригні÷ена.
Мал.26
76
Çа допомогою пам’ятки «ßк уникнути сексуального насилля»поміркуй,щомоæназробити,коли:
тобіроблятьнепристойніпропозиції;•існуєзагрозаз´валтування.•
1.Íеходітьве÷орамисамі,особливоунарядномуабонадтовідвертомувбранні.Уникайтемісць,денемадокогозвернутисяподопомогу.2.Íевідвідуйтедискотеки іве÷іркибездрузів.3.Уникайтепоїздок«автостопом».4.Íерозмовляйтезнетверезими÷ималознайоми-милюдьмивнепідходящихмісцях(назупинці,утранспорті,впарку).5.Íезаходьтедокогосьудім÷иквартиру,якщотамбільшенікогонемає. 6.Íеберітьгрошей іподарунківвідмалознайомихлюдей.
Утримуйтесь,особливозмалознайомимилюдьми,відтого,щомоæебутисприйнятеяквашалегко-доступність і готовністьдосексуальнихстосунків(загравань,двозна÷нихнатяків,багатозна÷нихпоглядів,торканьтощо).
1.Ïомоæли-востіуникайтеситуацій,щозагроæуютьсексуальнимнасиллям
2.Тримайтесяз гідністю
3.Упевненоінедвозна÷нореагуйтенаспробисхи-литивасдосексуальнихстосунків
4.Ðішу÷езахищайтесь,якщохтосьнамагаєтьсясилоюзмуситивасдосексу
ßкщовиспілкуєтесьзлюдиною,яканамагаєтьсясхилитивасдосексуальнихстосунківбеззастосу-ванняфізи÷ноїсили(умовляннями,провокаціями,відволіканнямвідтеми,тиском,погрозами),засто-совуйтенави÷киупевненоїповедінки.Íаприклад,наполягайтенасвоєму ікаæіть,щовамценеціка-во.Йдітьзподругою(другом).Ïозмозінегайнозателефонуйтероди÷амабодрузям іповідомте,деви і зким.ßкщовонимаютьавтомобіль,попро-сітьзаїхатизавами.
ßкщохтосьнамагаєтьсязастосуватисилу,рішу÷езахищайтеся:кри÷іть,дряпайте,кусайте,вдар-те ´валтівникавпах,вирвіться і тікайте.Уразізагрозивашомуæиттюторгуйтесязалеæновідситуації, тягніть÷ас,каæіть,щовихворі,щоувас,напевно,ÑÍІÄ.
Пам’ÿòка: «ßк óнèкнóòè ñекñóаëüноãо наñèëëÿ»
77
Î1. б’єднайтесь у 3 групи. Ïро÷итайте історію, зобраæену намал.26.Îбміркуйтетаобговорітьвідповідіназапитання:
грóïа 1: ßквидумаєте,÷имоглаМаріяздогадатися,щотакемоæетрапитись?Щосвід÷илопроце?грóïа 2: Маріязбентеæеномов÷ала,колиМиколапо÷авроз-мовупросекс.ßквонамалав÷инитизамістьтого,щобмов-÷ати?грóïа 3: ЩовидумаєтепроМиколу?Чомувінтаку÷инив?
Ïоміркуйте:2.ЩослідзробитиМарії?•Читребаїйкомусьрозповідатипроте,щосталося?•Чиварторозповістипроцелюдям,якимвонадовіряє•(батькам,друзям)?ЧитребаМаріїпоговоритипроцезМиколою?•
Існують вагомі при÷ини для відстро÷ення статевих стосунків до того÷асу,коливиподорослішаєте.Ïсихологи розробили правила, які допомоæуть вві÷ливо відмовитисявідтого,щотобінепідходить,успілкуванніздрузямиіпротилеæноюстаттю.Люди не завæди охо÷е погодяться з тобою,навітьякщовисловишсвоюпозиціюзповагоюдоних.Тому ваæливонабутинави÷ок відмовивід небезпе÷них пропозицій в умовах тиску ізагрозинасилля.Ñексуальне насилля — особливо небезпе÷нийвид зло÷ину.Âонопоєднує ознакифізи÷ного іпсихі÷ногонасилля.Çменшитиризиксексуаль-ного насилля моæна, якщо нав÷итися передба-÷атизагрозуйбутиготовимдативідсі÷унебез-пе÷нійситуації.
ÐÎÇÄІЛ4
БЕÇÏЕКАÂÑУЧАÑÍÎМУÑУÑÏІЛЬÑТÂІ
79
§ 9. ÄОÐОÆНß ÁÅЗПÅÊА
Коготількинепоба÷ишнадорогах!Цеітранспорт(автобуси,тролейбу-си,трамваї,поїзди,легковійвантаæніавтомобілі,мотоцикли,велосипеди),ілюди(пішоходийпасаæири), інавітьтварини.Âонирізнятьсягабарита-ми,маневреністюішвидкістюруху.Цестворюєперешкодиінезру÷ностінаїхньомушляху,аотæе—йнебезпе÷ніситуації.
Учаñ ни ки до рож нь о го рó хó —особи,якіберутьу÷астьудороæньомурусіякпішохід,водій,пасаæир÷ипогони÷тварин.
Ор ганізація до рож нь о го рó хó —комплексінæенернихтаорганізаційнихзаходів,щозабезпе÷уєумовидлябезперебійногоібезаварійногорухутранс-портуіпішоходіввулицямиідорогами.Îднимізпершихзасобіворганізаціїдороæньогорухубувподілпроїзної÷астининадвісмугидлявідокремленнязустрі÷нихпотоків.ÂУкраїні,яківбільшостікраїнсвіту,прийнятоправо-стороннійрух.Îблаштуваннядоріг іконструкціяавтомобілівпристосованісамедотакоїсистеми.
Ïригадайте:Уякихкраїнахприйнятолівостороннійрухдорогами?•ßкіконструкційніособливостіавтомобілів,пристосованихдо•лівосторонньогоруху?
Пра вè ëа äо рож нü о ãо рó хó
Íайголовнішим засобом організації до-роæньогоруху єÏравиладороæньогоруху.Ç1сі÷ня2002рокувУкраїнідіютьÏравиладороæньогоруху,розроблені зурахуваннямміæнароднихугод(мал.27).
Ïравила дороæнього руху визна÷аютьправа та обов’язки у÷асників дороæньогоруху:водіїв,пасаæирів,водіївмопедівівело-сипедів,осіб,якікеруютьгуæовимтранспор-том,іпогони÷івтварин.
У цьоìó ïараграôі ти:
пригадаєш,щотакеÏравиладороæньогоруху;•дізнаєшся,хтомаєпріоритетнадорозі;•ознайомишся з правилами для водія і пасаæирів•мотоцикла;потренуєш нави÷ки відмови від небезпе÷них про-•позицій.
Мал.27
80
Цейдокументописуєрегулюваннярухузадопомогоюдороæніхзнаків,розмітки,світлофорнихустановокірегулювальників.
Âінміститьправила:проїздуавтомагістралями,унаселенихпунктах,æитловихіпішо-•хіднихзонах;зупинки,стоянки,виконанняобгонутаіншихманеврів;•проїздуперехресть,пішохіднихпереходівізалізни÷нихпереїздів;•користування освітлювальними приладами й світловими сигнала-•ми;перевезенняпасаæирів,вантаæівібуксирування;•нав÷альноїїзди.•
Ïравиламитакоæпередба÷еновимогидотехні÷ногостануйобладнаннятранспортнихзасобівтаіншівимоги,відякихзалеæитьбезпекадороæньогоруху.
Ðе ãó ëþ ван нÿ äо рож нü о ãо рó хó
Äороæній рух регулюють за допомогою регулювальника, світлофо-ра, дороæніх знаків і дороæньої розмітки. Трапляється, що ці засобивикористовуютьодно÷асно,івиникаєсупере÷ливаситуація.
Íаприклад,наперехрестіпрацюють і світлофор, і регулювальник.Чиївказівкитребавиконувати?Абопору÷зпостійнимзнаком«Ïоворотправо-ру÷ заборонено» встановлено тим÷асовий знак«Ðухправору÷» (що вказуєнапрямок об’їзду пошкодæеної ділянки дороги). Що робити? Çапам’ятайпріоритетизасобіворганізаціїдороæньогоруху(мал.28):
Мал.28
1)сигналирегулювальника;
2)тим÷асовідороæнізнаки;
3)сигналисвітлофора;
4)постійнідороæнізнаки;
5)дороæнярозмітка.