Урок №1 З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛАnachalka.in.ua/uroki 1-13.pdf · Повідомлення теми та мети уроку. Слово вчителя. Давайте

Урок №1

З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА

Тема: Ознайомлення з новим підручником. Народні дитячі пісні та малі

жанри.

Мета: ознайомити дітей з новим підручником, його структурою,

розширювати знання дітей про усну народну творчість, ознайомити учнів з

історією виникнення українських народних пісень; продовжувати розвивати

вміння працювати у групі; виховувати почуття любові до народної творчості,

до української мови.

Обладнання: аудіозапис народних українських пісень.

Хід уроку

І. Оргмомент

Треба дружно привітатись:

- Добрий день!

Дружно, голосно сказати:


Вліво, вправо поверніться.


Усім друзям посміхніться:

- - Добрий день!

У долоні поплескайте:


Усіх друзів привітайте:

- - Добрий день!

ІІ. Ознайомлення з новим підручником

1. Вступна розповідь вчителя.

У першому класі ви навчилися читати. Допомагав вам у цій нелегкій

справі «Буквар», а тепер ви підросли та сміливо вирушаєте далі по Країні

Знань. Тепер поруч з вами будуть нові підручники. Вони допоможуть вам

оволодіти новими знаннями.

Давайте розглянемо цей новий підручник. Ми бачимо обкладинку.

Давайте прочитаємо, яку назву має наш новий підручник? Прочитаємо

звернення автора. Для того, щоб швидше відшукати потрібну сторінку, в

нашому підручнику є зміст. Зміст – це перелік усіх творів, які розміщено в

книзі. Давайте розглянемо зміст. Жирним шрифтом виділено розділи. Потім

ми бачимо назви творів та їх авторів, праворуч номер сторінки, на якій цей

твір розміщений. Наприклад, пісня «Подоляночка» розташована на сторінці

11, а вірш Марійки Підгірянки «Ліс» - на сторінці 22.

Я впевнена, що всі ви пам’ятаєте, як правильно користуватися книгою.

Давайте пригадаємо ці правила. (Діти називають правила користування

книжкою)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Давайте прочитаємо назву першого розділу («З народного джерела».)

Що таке джерело? А народне джерело?

Протягом століть український народ складав пісні, вірші, казки,

загадки тощо. Не всі люди тоді вміли писати, тому передавали ці твори з уст

в уста, звідси й назва - усна народна творчість. Інколи тексти змінювалися,

та головна думка залишалася. Пізніше почали збирати і записувати народні

твори, тому вони дійшли до нашого часу.

ІV. Робота над новим матеріалом

1. Слухання аудіозапису народної пісні (наприклад, з репертуару Н.

Матвієнко)

Що ви почули? (Народну пісню.)

Як тільки дитина з’являлася на світ, мати співала їй колискові пісні,

потім навчала її перших рухів і розучувала з нею пісні-забавлянки, віршики.

Потім все життя пісня супроводжувала людину: на свята співали пісні

обрядові (веснянки, щедрівки, заклички, весільні), а коли було тяжко на

душі, співали сумні пісні….

2. Читання вчителем вірша М. Рильського з елементами бесіди.

Послухайте, як про українську пісню написав М. Рильський (с.4)

- Якою вважає автор пісню? (Всемогутньою.) Як ви розумієте це

слово?

- Чому ми сьогодні слухаємо пісні, які написані давно?

V. Фізкультхвилинка

VІ. Опрацювання завдань зі скриньки усної народної творчості. Робота

з підручником

1. Розчитування.

Вимовляємо звуки і уявляємо, де можна їх почути:

Ш-ш-ш-ш-ш (вітер, змія)

З-з-з-з-з (бджола)

У-у-у-у-у (поїзд)

Шубовсть, плюсь! (ніби хтось впав у воду)

2. Робота у групах (за підручником)

1група. Доповни початок пісеньки співзвучним словом. (с.5)

2 група. Здогадайтеся, з якого твору наведена нижче розмова. (с.5)

3 група. Складіть речення з поданих слів. (с.5)

4 група. Закінчіть думку. (с.5)

Представники груп доповідають про виконане завдання.

VIІ. Підсумок уроку.

Бесіда з учнями.

- Які твори належать до усної народної творчості?

- Яким чином вони дійшли до наших часів?

VІІІ. Домашнє завдання.

Пригадати загадки та прислів’я, які вчили в першому класі.

Урок № 2

Тема: Скринька пісень-небилиць. «Два півники».

Мета: продовжувати розширювати знання дітей з усної народної

творчості, вчити виділяти персонажі твору, давати їм характеристику,

вдосконалювати навички виразного читання; виховувати любов до народної

пісні.

Обладнання: малюнки із зображенням тварин, аудіозапис пісні «Два

півники».

Хід уроку


Всі почули ви дзвінок -

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учні розповідають прислів’я та загадки, що вивчили в першому класі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

З поданих букв учні утворюють назви жанрів усної народної творчості:

ПСЯНІ

ЗГАААДК

ПЯРСИЛВІ

Хто їх автор? (Український народ.)

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми продовжимо знайомитися з творами усної народної

творчості, дізнаємося які ще існують пісні.

V. Робота над новим матеріалом

1. Мовна розминка.

Підготуємо наш язичок до читання:

(малюнки тварин на дошці)

Котик муркоче …….

Собачка гавкає……

Зозуля кує…………..

Сова угукає………

Півник кукурікає…..

2. Розучування скоромовки з елементами бесіди.

У літак сідає лис.

Лис літатиме у ліс.

- Чи буває таке насправді? (Ні.) Тоді кажуть, що це нісенітниця,

небилиця, неправда, вигадка, фантазія.

- А для чого люди вигадують такі твори? Так, щоб посмішити,

розвеселити, здивувати нас. Інколи такі вигадані твори ставали

піснями. Отже, ми сьогодні познайомимося з однією такою піснею

«Два півники».

3. Робота над піснею «Два півники»

а) виразне читання пісні вчителем;

б) словникова робота:

Пояснення значення словосполучень і слів:

дерти крупу – подрібнювати зерно

залигувати – надівати мотузку на роги

спочиває – відпочиває

б) учні читають слова, написані на дошці, і вибирають серед них ті, про

які йдеться у пісні. Це персонажі цього твору.

півник

курочка

цап

ведмідь

козенятко

лисиця

вовк

VI. Фізкультхвилинка

Звучить аудіозапис пісні «Два півники» (Діти слухають і виконують

рухи, що імітують дії героїв пісеньки та елементи українського танцю)

VII. Первинне закріплення матеріалу

1. Читання пісні учнями самостійно.

2. Бесіда за змістом прочитаного:

- Які дії виконували герої пісні? (Молотили горох, носили до

млина, цап молов, курочка підсипала, козенятко одбирало, козенятко грало

на скрипочці.)

- Навіщо вони це робили? (Готували крупу.)

- Що сталося з козенятком? (Вкрав вовчок.)

- Хто його врятував? (Цап.)

- Чому цап рятував козенятка, він же міг загинути? (Хотів зробити

добру справу.)

- Як ви думаєте, що відчував цап після свого вчинку? (Радість,

щастя тощо.)

VІІІ. Підсумок уроку.


- Що сподобалося сьогодні на уроці?

- Хто з героїв пісні вам сподобався? Хто ні? Чому?

- Як ви гадаєте, чому українці люблять цю народну пісню?

IX. Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати пісню «Два півники».

Урок № 3

Тема: Скринька пісень-забавлянок. «Зайчику, зайчику».

Мета: розширювати знання учнів про усну народну творчість,

ознайомити учнів з піснями-забавлянками, формувати в учнів навички

читання діалога; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до народного

фольклору.

Обладнання: малюнок із зображенням зайчика.

Хід уроку


Давайте дамо рекламу нашому уроку:

Наш урок буде…. (цікавим, продуктивним, творчим)

Ми на уроці будемо працювати….. (активно, старанно, уважно)

II. Перевірка домашнього завдання

Виразне читання пісні «Два півники».

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

1. Мовна розминка.

Учні вдихають повітря, на видих читають: а, о, у, е, и,і (букви написані

на дошці або на картках)

Надування кульки (імітація надування кульки)

2. Вправа на формування швидкої реакції на слово.

Учитель зачитує слова, учні швидко відповідають: хто?

Нявчить…...(кіт)

Гавкає …….(собака)

Стрибає …..(зайчик)

Каркає…….(ворона)

Шипить ..…(змія)

Реве………..(бик)

3. Відгадування загадки.

Сьогодні до нас завітав на урок гість. Хто це? Відгадайте.

Довгі вуха, куций хвіст,

Моркву і капусту їсть.

В сніжну зиму залюбки

Обгризає яблуньки. (Зайчик.)

На дошці з’являється малюнок із зображенням зайчика.

4. Розучування скоромовки.

Зажурився заєць-тато –

Знов пустують зайченята.

Злий, зухвалий лис близенько.

- Зайченята, в дім швиденько!

Діти, кого ще боїться зайчик?

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Вступне слово вчителя.

Часто зайчик є героєм творів усної народної творчості. У загадках,

казках, піснях, лічилках ми зустрічаємо цю тваринку. Як ви гадаєте, чому?

(Зайчик – це маленький звір, не хижак, полохливий, його хочеться захистити

тощо.)

Сьогодні ми дізнаємось, як називалися пісні, які складали спеціально

для дітей і прочитаємо таку пісню.


1. Повідомлення вчителя. Ми вже знаємо, що маленьким дітям

мами співали колискові пісні. А коли діти підростали, їх треба було

розважати, забавляти. Так з’явилися пісні - забавлянки. Вони завжди веселі,

радісні.

2. Виразне читання пісні «Зайчику, зайчику» вчителем.

3. Лексична робота.

Слухаючи пісню, ви почули слова, значення яких, можливо не

зрозуміли. Давайте з’ясуємо їх значення.

Млин – споруда, де мелють зерно на борошно.

Кравці – фахівці з пошиття одягу.

Ловці – мисливці.

Значення слова тік ми можемо прочитати внизу сторінки.

Діти зачитують значення слова.

VІ. Фізкультхвилинка

VІI. Опрацювання пісеньки «Зайчику, зайчику»

1. Читання пісеньки учнями мовчки (самостійно)

2. Бесіда за змістом прочитаного.

- Де був зайчик?

- Яку новину він там почув? Від кого?

- Як відреагував зайчик на цю звістку?

3. Читання за особами.

- Хором: І варіант – за автора, ІІ варіант – за зайчика

- Читання діалога в парах (звернути увагу на питальну інтонацію,

передати голосом хвилювання зайчика)

VІII. Підсумок уроку

Узагальнюючий висновок вчителя.

Сьогодні ми познайомилися з пісенькою-забавлянкою «Зайчику,

зайчику», але існує багато інших таких пісень. Ось послухайте деякі з них.

(Можна дати можливість підготувати це завдання окремим учням).

Заєць спати захотів,

Сам ліжечко постелив,

Сам зробив собі подушку,

Примостив її під вушко.

Тільки дуже довге вушко -

Все звисає із подушки.

Скажу вам, діти, казку:

Приніс зайчик дров в’язку,

Поколов їх дрібненько,

Зварив кашу хутенько.

Кашка була солоденька,

Моя казка коротенька.

Упав, упав

Зайчик з липки,

Одбив, одбив

Собі лапки.

Сів за лозою,

Плаче сльозою,

Сів за хворостом,

Киває, моргає

Своїм куцим хвостом.

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувати:

Раз, два, три, чотири, п’ять,

Зараз я іду шукать!

- Чи сподобались вам такі пісеньки? Чим саме?

IX. Домашнє завдання

Знайти і прочитати пісні-забавлянки про інших тварин.

Урок № 4

Тема: Скринька пісень-закличок. «Іди, іди, дощику».

Мета: продовжувати розширювати знання учнів про усну народну

творчість, ознайомити учнів з піснями-закличками, удосконалювати навички

правильного, свідомого виразного читання; розвивати уміння співпрацювати

у групі; виховувати любов до українського фольклору.

Обладнання: картки для парної роботи.

Хід уроку


Весела пісенька дзвіночка

Покликала нас на урок.

Я бачу ваші милі очка

І очі з безліччю думок.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Діти зачитують пісні-забавлянки про різних тварин.

ІІІ. Актуалізація опорних знань


Чекали мене і поля, і сади,

І діти просили:- Іди!

Пішов я – поля пораділи,

І листям сади зашуміли.

І люди зробились веселі,

Лише поховались в оселі.

Неначе у піжмурки граються:

Покличуть мене – і ховаються.

(Дощ)

2. Робота над поширенням речення.

Дощ.

Пішов дощ.

Пішов рясний дощ.

Вранці пішов рясний дощ.

Сьогодні вранці пішов рясний дощ.

Сьогодні вранці несподівано пішов рясний дощ.

3. Гра «Добери прикметник»

Учитель називає слово, а учні добирають до нього прикметники.

ДОЩ – дрібний, теплий, сильний, грибний, раптовий, ласкавий, сліпий,

прохолодний, набридливий, весняний тощо.

ІV. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні ми дізнаємося, у яких народних піснях люди закликали дощ і

з’ясуємо, для чого вони це робили.


1. Бесіда.

- Як ви гадаєте, коли люди чекають на дощ? (Коли спекотно.)

- В давні часи люди самі вирощували різну городину, пшеницю, і

урожай залежав від належної кількості дощів. Люди вірили, що дощик,

сонце, вітер можна покликати, запросити. Так народилися пісні-заклички.

2. Робота у групах.

Кожна група отримує текст пісні. Треба довести, що це пісня-закличка.

1група

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимочка в возочку,

Літечко в човночку!

2 група

Дощику, дощику, припусти,

Ти , зелена веснонько, ой прийди.

Дощику, дощику, поливай,

Нас, маленьких діточок, звеселяй.

3 група

Ой весна, весна та весняночка,

Ой де ж твоя донька, та паняночка...

Принеси нам збіжжя,

Прийди, весно, прийди,

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам сонце ясне.

4 група

Падай, падай, дощику,

на дідове жито,

на бабину гречку,

на батьків овес,

на дівчачий льон!

Поливай відром,

на всяке добро!

VI. Фізкультхвилинка.

VII. Опрацювання пісень-закличок «Іди, іди, дощику»

1. Читання пісень окремими учнями.


- Для чого люди звертаються до дощика?

- Чим хотіли люди пригостити дощик?

- Чому саме борщем?

- Що спільного у цих піснях?

- Чим вони відрізняються?

- Чому ці пісні можна назвати закличками?

3. Вправа на розвиток техніки читання.

Знайдіть рими у піснях (дощику – борщику, на вербі – комарі, нам –

комарам, борщику – горщику, дубочку – садочку, ізнявся – захитався,

розбився – полився, дійницею – пшеницею, борщ - дощ)

VIII. Підсумок уроку


- Які завдання вам сподобалось виконувати найбільше?

- Які здавалися складними?


Навчитися виразно читати пісні-заклички.

Урок №5

Тема: Скринька пісень-закличок. «Не йди, не йди, дощику». «Глухий

дощик».


творчість, знайомити учнів з піснями-закличками, удосконалювати навички

правильного, свідомого виразного читання; розвивати вміння порівнювати

тексти, вчити спостерігати за природою; виховувати любов до українського

фольклору.

Обладнання: плакат із зашифрованим девізом уроку, картки для гри

«Збери слова».

Хід уроку


Давайте прочитаємо девіз нашого уроку:

навчати, Добре, знати, хто, хоче, того, все

(Добре того навчати, хто хоче все знати.)

- А хто з вас хоче все знати?

- Я рада, що буду працювати сьогодні з такими допитливими учнями.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гра «Збери слова»

Учитель демонструє картки зі словами, у яких переплутані букви. Учні

розставляють букви в потрібному порядку і дізнаються, якими бувають

народні пісеньки.

збвааялкин (забавлянки)

ибнеилці (небилиці)

клизаикч (заклички)

лиско віко (колискові)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

Конкурс на краще виконання пісні-заклички.

IV. Оголошення теми та мети уроку.

1. Повідомлення вчителя.

На минулому уроці ми читали пісні про дощик і з’ясували, коли люди

на нього чекають. А чи бувають ситуації, коли люди навпаки не хочуть,

щоб йшов дощ? Чи були такі ситуації у вашому житті?

Сьогодні ми прочитаємо пісні-заклички, в яких люди просять дощ не

йти.

2. Гра «Заміни вислів одним словом»

Яким буває дощ?

Дощ з громом і блискавкою ……………(гроза)

Дуже сильний дощ……………………….(злива)

Дуже дрібний, густий дощ……………....(мряка)

V. Опрацювання пісні-заклички «Не йди, не йди, дощику»

1. Самостійне читання пісні учнями.

2. Бесіда за змістом вірша.

- Про що люди просять дощик?

- Чому люди не хочуть, щоб він йшов?

- Чим відрізняється ця пісня від пісні «Іди, іди, дощику»?

VІ. Фізкультхвилинка.

VІI. Опрацювання тексту «Глухий дощик».

1. Вправа на передбачення.

- Як ви думаєте, чому текст має таку назву?

- Про що буде йти мова у ньому?

2. Виразне читання тексту вчителем.

3. Читання тексту учнями в особах.

4. Вибіркове читання.

- Прочитайте, куди прийшов дощик спочатку?

- А куди його запрошували? Зачитайте.

- Зачитайте,куди потім запросили дощик?

- А він куди побіг? Зачитайте.

- Чому дощик назвали глухим?

5. Творча робота в парах.

Спробуйте переробити текст на закличку. Які слова треба відкинути, а

які додати, щоб дощик послухався?

Учні зачитують заклички.

VIІI. Підсумок уроку.


- Який дощик подобається вам?

- Яке завдання ви виконували легко?

- Яке здалося вам складним?

IX. Домашнє завдання.

Вивчити закличку, яка найбільше сподобалась.

Урок №6

Урок позакласного читання

Урок №7

Тема: Скринька пісень-ігор. « Подоляночка».


творчість, удосконалювати навички читання віршованих творів, розвивати

техніку читання, вчити правильно інтонувати речення; розвивати увагу,

пам’ять; виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про

його історію, культуру.

Обладнання: малюнок із зображенням дітей, що водять хоровод,

аудіозапис пісні «Подоляночка».

Хід уроку


Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну чудову веселих пісень

Ось дзвоник лунає: Дзелень-дзелень-дзень!


Повторення закличок, вивчених на попередньому уроці.

ІІІ. Мовна розминка

1. Розучування скоромовки.

Зайчик зілля з’їв у Зіни,

Захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях:

-Де ж узяти зайцю сіна?

2. Робота над лічилкою.

Учитель зачитує лічилку, а учні повторюють її хором.

Раз, два, три, чотири, п'ять!




Будем знову рахувати:

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Зараз я іду шукать!

- Прочитайте текст пошепки, а потім вголос. Що це? (Лічилка.)

- Для якої гри вона підходить? (Піжмурки.)

- А хто знає правила цієї гри?

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

-Які рухливі ігри ви любите?

-Як треба в них грати?

-Чи знаєте ви ігри, в яких треба співати?

У давні часи діти теж любили грати в ігри. Гра часто супроводжувалася

піснею. Під час гри покращується настрій, пісня допомагає зробити гру

емоційною, веселою, а учасникам гри перевтілитися в певного героя.

Сьогодні ми познайомимось з піснею-грою, яку дуже любили українці.

V. Робота над піснею «Подоляночка»

1. Словникова робота

Прочитайте назву пісні. Де живе подоляночка? (У Поділлі.)

Поділля – це частина України, яка простягнулася від ріки Дністер до

ріки Південний Буг. Це розкішний та багатий край. Тут вирощують цукровий

буряк, добувають кам’яне вугілля.

2. Читання пірамідок слів

Учні читають слова, записані на дошці.

була встань

впала підскоч

припала візьмися

3. Виразне читання пісні вголос учнями.

4. Слухання аудіозапису пісні «Подоляночка» (на дошці малюнок,

на якому зображено дітей, що водять хоровод)

5. Бесіда за змістом пісні.

- Хто головна дійова особа пісні? (Подоляночка.)

- Чи вказано кількість учасників гри? (ні) Як ви гадаєте, хто може

бути її учасниками? (Діти, дорослі.)

- Як ви гадаєте, які рухи повинна робити дівчинка, що грає роль

подоляночки? (Нахилятися, імітувати вмивання, поставити руки в боки,

обирати нову «подоляночку».)

- Де вона повинна стояти? (У центрі кола.)

- В якому темпі відбувається гра? (Повільно, бо це хоровод.)


Діти виконують пісню «Подоляночка»з відповідними рухами.

VI. Підсумок уроку


- Про які пісні ми дізналися сьогодні?

- Чи можна в таку гру грати на перерві?

- Чи сподобалася вона вам? Чим?

VII. Домашнє завдання

Знайти тексти українських народних ігор, які супроводжуються

піснями.

Урок №8

Тема: Скринька пісень-ігор. « Ходить гарбуз по городу».


творчість, удосконалювати навички читання віршованих творів, вчити

правильно читати текст в особах, правильно інтонувати речення, збагачувати

словниковий запас учнів, удосконалювати навички роботи в групі,

стимулювати появу зацікавленості до історії свого роду, виховувати любов

до природи.

Обладнання: малюнки із зображенням овочів, маски-шапочки овочів.

Хід уроку


Знову пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Всі ви вже приготувались,

На перерві посміялись.


Читання учнями текстів українських народних пісень.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Розучування чистомовки.

Ат-ат-ат – тато, мама, брат.

Ра-ра-ра – я та ще сестра.

Мя-мя-мя – це наша сім’я.

Усь-усь-усь – у мене є дідусь.

Да-да-да – бабуся догляда.

Ся-ся-ся – ось родина вся.

2. Словникова робота

З’єднання словосполучення з відповідним словом:

Мама, тато, їхні діти (рід)

Батьки, діти, бабусі, дідусі (сім’я)

Ряд поколінь, що пішли від одного предка (родина)

IV. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми познайомимося з піснею-грою про цікаву родину.

Хто був членами цієї родини, треба відгадати.

1. Відгадування загадок.

Діти відгадують загадки, учитель вивішує на дошці малюнки овочів.

Проти сонця, де тепленько,

Там свинки лежать гладенькі.

А як тільки сонце прийде,

Зразу з хати баба вийде.

Одрубає, де хвости,

Кличе діда, щоб нести. (Гарбузи.)

Що у нашому городі

Стає першим у пригоді,

Виростає щодоби,

Як у лісі ті гриби? (Огірки.)

Стоїть півень на грядках

У червоних чобітках. (Буряк.)

Навесні кладемо в ямку,

Восени збираємо.

У супи, борщі, солянку

Цілу зиму маємо. (Картопля.)

Дівка в коморі, коси надворі. (Морква.)

Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля.)

V. Фізкультхвилинка

VI. Опрацювання пісні-гри «Ходить гарбуз по городу»

1. Читання пісні вчителем.

2. Перевірка первинного сприйняття змісту пісні.

- Хто герої цієї пісні?

- Де відбуваються події?

- У яку пору року могли відбуватися події цієї пісні?

3. Повторне читання вірша учнями мовчки.

4. Бесіда з учнями.

- Кого з героїв цієї пісні немає на дошці серед малюнків? (Боби, диня.)

- Як ви гадаєте, чи дружна ця родина? Чому?

5. Гра «Знайди риму»

диня-……………..(господиня)

здорові-……..……(гарбузові)

морковиця-……….(сестриця)

буряки-…………….(свояки)

біб-…………………(рід)

квасоля-……………(бараболя)

сала-……………….(приправа)


Учні об’єднуються у групи та готують інсценування пісні-гри.

Учасники груп одягають шапочки із зображенням овочів та

інсценують пісню-гру. (один представник групи читає текст, інші

виконують рухи)

VI. Підсумок уроку

Бесіда. Висновок учителя.

- Про яку незвичайну дружну родину ми сьогодні прочитали?

Я сподіваюсь, що ваші родини теж будуть жити завжди дружно.


Вивчити напам’ять пісню-гру «Ходить гарбуз по городу»

Урок №9

Тема: Скринька загадок. Іван Сенченко. «За лісом, за пралісом золота

діжа сходить».


творчість, удосконалювати навички читання, вчити працювати над

загадками, виділяти в них головне, поповнювати словниковий запас учнів,

розвивати увагу, кмітливість, виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: малюнки овочів, індивідуальні таблиці для розчитування.

Хід уроку



Читання напам’ять пісні «Ходить гарбуз по городу».

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Гра «Яке слово зайве?»

Учитель читає рядки слів. Діти оплеском в долоні повинні «спіймати»

зайве слово.

Пустун,бешкетник, забавлянка, шибеник

Увага, пильність, зацікавлення, закличка

Жвавий, гра, рухливий, швидкий

Які слова отримали? (Види народних пісень, які вивчили.)

2. Розчитування за таблицею:

а о у і и є е я ю

1 Б ба бо бу бі би б’є бе б’я б’ю

2 Б аб об уб іб иб єб еб яб юб

3 В ва во ву ві ви в’є ве в’я в’ю

4 В ав ов ув ів ив єв ев яв юв

5 Д да до ду ді ди дє де дя дю

6 Д ад од уд ід ид єд ед яд юд

7 Ж жа жо жу жі жи же

8 Ж аж ож уж іж иж єж еж яж юж

- Прочитати рядок№3 радісно;

- Прочитати рядок №6 сумно;

- Прочитати рядок №8 пошепки;

- Прочитати рядок №2 голосно;

- Прочитати рядок №5 з прискоренням


Кругленьке, яскравеньке,

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце.)

4. Бесіда за змістом загадки.

- Які слова вам допомогли відгадати,що це сонце?

- Доведіть, що це не місяць.

- Що ж таке загадка? (Короткий влучний опис предмета або явищ,

які треба відгадати.)

- Хто може бути її автором?


Сьогодні на уроці ми познайомимось з народними загадками.

V. Робота над загадками

Учні читають загадки, відгадують їх, знаходять відгадки на малюнку

(с.14), доводять, що відгадали правильно. (Вчитель вивішує малюнки-

відгадки на дошці.)


VІI. Робота над текстом І. Сенченка «За лісом, за пралісом золота діжа

сходить»

1. Словникова робота:

Діжка – дерев’яний посуд, який виготовляють із клепки (дощок, що

приготовано спеціальним способом) і стягають дерев’яним (найчастіше з

черемшини) або металевим обручем.

Праліс – незайманий густий ліс.

Дріжджі – мікроскопічні гриби, що викликають бродіння.

Балабуха – тут: опуклість, гірка.

2. Ознайомлення зі змістом твору.

Учитель читає до слів «….ясне сонечко.»

- Як ви гадаєте, чи зрозуміла Катруся пояснення бабусі ?

Дочитайте текст до кінця, і ви дізнаєтесь, чи правильно ви

відповіли.(діти дочитують текст мовчки самостійно).

3. Бесіда за змістом з елементами вибіркового читання.

- Знайдіть і зачитайте загадку в тексті.

- Тепер знайдіть і зачитайте відгадку до неї.

- Зачитайте, чому Катруся не зрозуміла текст загадки?

- Зачитайте, чи зрозуміла Катруся загадку після пояснення бабусі?

- Знайдіть, прочитайте порівняння. (Балабуха велика, кругла, ясна,

як сонечко.)

4. Читання оповідання в особах.

- Під час читання передайте голосом здивування Катрусі та

пояснювальну інтонацію бабусі.

VІII. Підсумок уроку


- Як треба складати загадку, щоб інші змогли її відгадати? (Чітко

описувати предмет чи явище, використовувати порівняння.)

- Що вам допомагає відгадувати загадки?


Придумати загадку про явище природи.

Урок №10

Тема: Скринька прислів’їв і приказок. Анатолій Григорук. « Влітку

день годує рік».

Мета: ознайомити учнів з малими формами усної народної творчості:

прислів’ями, приказками, вчити виділяти головне, розуміти повчальний зміст

прислів’їв, відчувати красу, багатство, влучність мови; розвивати мовленнєві

вміння та навички; виховувати любов до рідного слова, працелюбність,

повагу до людей праці.

Обладнання: плакат із зашифрованим прислів’ям.

Хід уроку

І.Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Гра «Підкажи слово»

Учитель зачитує речення, а учні доповнюють його.

Великий корінь, а маленький…..(корінець)

Сильний вітер, а легенький…. (вітерець)

Великий прапор, а маленький…..(прапорець)

Маленький горобчик, а великий……(горобець)

- Яким звуком закінчуються слова?( [ц’] )

- Придумайте слова зі звуком [ц’].

2. Гра «Тверді та м’які»

Клас поділений на дві групи. Одна група піднімає руки, коли чує

твердий звук [ц], інші – коли чують звук [ц’]

Цибуля, цілий, цукор, вулиця, заєць, концерт, водиця, суниця, цех,

молодець, цвях, цвіркун,палець, таблиця.

3. Гра «Вилучи зайве»

Прочитайте, вилучивши зайве у кожному слові:

Дободинре тосімго навдвачати, хтрито вчотирисе ховісімче

знадесятьти.

(Добре того навчати, хто все хоче знати.)

- Як називається цей вислів?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують придумані вдома загадки.


Вступне слово учителя.

Сьогодні ми познайомимося з новими видами народної творчості:

прислів’ями та приказками.


1. Повідомлення вчителя. З давніх-давен народ складав пісні, казки,

легенди, загадки, а ось золоті зерна народної мудрості відображено у

прислів’ях та приказках.

2. Читання прислів’їв та приказок учнями.

3. Бесіда з учнями за змістом прислів’їв.

- Про що ці прислів’я?

- Який розмір вони мають?

- Із скількох речень складаються прислів’я?

Прислів’я – короткі влучні народні вислови повчального змісту, що

віками зберігаються в пам’яті народу. Вони схожі на певні правила, якими ми

повинні керуватися в житті.

- Чи є у прислів’ях та приказках слова, що римуються? Зачитайте

їх парами. (Вчасно - рясно, поспішиш - насмішиш, дружись - стережись, май

- не забувай, густо - пусто, словечко - сердечко, чемне - приємне, діло –

сміло.)

- Чи є у прислів’ях слова, що мають протилежне значення?

(Дружись - стережись, нових - старих, густо - пусто, легко – важче.)

- Для чого народ використовував такі протилежності?

Такі особливості допомагають прислів’ям та приказкам бути

дотепними, влучними, їх легко запам’ятовувати.

VI. Фізкультхвилинка.

VII. Робота над віршем А. Григорука «Влітку день годує рік»

1. Словникова робота:

Когут – півень;

серп – знаряддя праці для зрізання злакових рослин;

ціпок – дерев’яна паличка;

бити байдики – лінуватися, ледарювати;

збіжжя – рослини та зерно хлібних злаків;

засік – відгороджене місце в коморі або великий ящик для засипання

зерна, борошна.

2. Читання вірша А. Григорука «Влітку день годує рік» учителем.

3. Читання вірша учнями, робота над виразністю читання.


- До кого звертаються в ньому? Як називають півника?

- Чи схожий цей вірш на пісню «Два півники»? Чим?

- Прочитайте слова-прохання.

- Знайдіть у вірші прислів’я. Поясніть, як ви його розумієте.

VII. Підсумок уроку


- Що нового ви дізналися на уроці?

- Які прислів’я запам’ятали?

- Чому в народі кажуть: «Прислів’я вчить, як на світі жить»?

VIII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять 2-3 прислів’я, приказки.

Урок №11

Тема: Скринька скоромовок.

Мета: продовжувати розширювати знання дітей про усну народну

творчість, вдосконалювати навички виразного, чіткого, швидкого читання

скоромовок, збагачувати словниковий запас учнів, вчити якісно

співпрацювати в парах, групах, давати оцінку роботі інших учнів; розвивати

пам’ять, мислення; виховувати бажання вчитися.

Обладнання: картки для парної роботи, для роботи в групах.

Хід уроку


Всі за парти ми сідаєм,

До роботи приступаєм.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Гра «Розшифруй» (робота в парах, діти отримують картки з

завданням)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

к

п

в

,

р

а

и

з

с

г

л

і

я

д

о

м

н

2, 5, 7, 9, 11, 12, 3, 4, 13 (прислів’я)

2, 5, 7, 1, 6, 8, 1, 6 (приказка)

8, 6, 10, 6, 14, 1, 6 (загадка)

2, 12, 9, 17, 13 (пісня)

- Що означають ці слова ? (жанри усної народної творчості)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Читання напам’ять прислів’їв та приказок.


1. Використавши таблицю, учні розшифровують слово.

Давайте розшифруємо ще одне слово: 9, 1, 15, 5, 15, 16, 15, 3, 1, 6

(скоромовка)

2. Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми продовжуємо мандрівку до живого джерела народної

мудрості. Будемо працювати над скоромовками.

V. Робота над скоромовками

1. Самостійне читання учнями тлумачення слова.

- Прочитайте самостійно тлумачення слова «скоромовка» (с. 17)

2. Запитання до учнів.

- Чому вимовляння скоромовок може перетворитися на цікаву гру?

- Скоромовки називають ще спотиканками. Як ви думаєте, чому?

3. Прочитайте першу скоромовку. З’ясуємо значення слова копа (с.

17)

4. Прочитайте другу та третю скоромовки з прискоренням.

5. Прочитайте наступну скоромовку «луною»за вчителем.

6. Прочитайте скоромовку про Прокопа. На яких словах можна

«спотикнутися»?

7. Читання решти скоромовок самостійно напівголосно.

8. Виберіть скоромовку, що найбільше вам сподобалась і спробуйте

її запам’ятати. До яких скоромовок є ілюстрації в підручнику?

9. Конкурс «Хто краще » (діти по черзі розповідають скоромовки)

V. Фізкультхвилинка.

VІ. Творча робота.

Робота у групах. Діти об’єднуються у групи і пробують скласти

скоромовки, використовуючи початок:

1 група

Ой, був собі ……….(коточок).

Украв собі…………(клубочок)

Та й сховався………(у куточок)

2 група

Поліна посуд ………(перемила),

Кімнату підмела……(сама).

Поліну мама………..(похвалила),

Бо скрізь порядок….(навела).

3 група

Летів ……..(горобчик),

Сів на …….(стовпчик),

Прибіг ……(хлопчик),

Полетів……(горобчик).

Можна використати роботу у групі, що пропонується в підручнику

(с.18)

VІI. Підсумок уроку


- Над яким жанром усної народної творчості ми працювали

сьогодні?

- Чи сподобались вам скоромовки? Чому?

VІII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять скоромовку, що найбільше сподобалась.

Урок№12

Урок позакласного читання

Урок №13

Тема: Скринька лічилок. Підсумковий урок.

Мета: узагальнити знання учнів про усну народну творчість,

ознайомити учнів з лічилками, вдосконалювати читацькі навички; розвивати

увагу, пам’ять, продовжувати удосконалювати навички роботи в групах,

парах; виховувати любов до фольклору.

Обладнання: малюнок із зображенням горобчика, аркуші із

зашифрованими словами, картки для групової роботи.

Хід уроку


Народна творчість надихає

На здійснення чудових справ.

Веселий дзвоник пролунає,

Щоб кожен з нас розумним став.


Читання напам’ять скоромовок.

ІІІ. Робота над лічилками

1. Сьогодні до нас на урок завітав гість. Давайте відгадаємо, хто це.

Відгадування загадки:

Маленький хлопчина у сірій свитині

По дворах стрибає, крихти збирає.

(Горобець.)

На дошці вчитель вивішує малюнок горобчика.

2. Ознайомлення з лічилками.

Розповідь учителя.

Горобчик розповів , як одного разу він сидів на дереві і побачив дітей.

Вони зібрались грати в цікаву гру та не могли визначитися, хто буде водити.

Один хлопчик запропонував використати для цього лічилку. Чи знаєте ви, що

таке лічилка? Так, це короткий віршик, який допомагає визначити чергу

учасників. Цей віршик потрібно промовляти в особливому ритмі,

дотримуючись певних пауз. Ось лічилки від нашого горобчика. Діти читають

лічилки з дошки, дотримуючись пауз (|):

Летів |горобець |

Через |хлівець|,

Ніс |пуд |гороху |

І нам |дав |потроху.

Летів |горобчик|,

Сів |на стовпчик|,

Прибіг |хлопчик|,

Утік |горобчик.

3. Робота з підручником.

Читання лічилок в парах (с.19). Звернути увагу на ритм.

ІV. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення знань, умінь та навичок

1. Горобчик хоче перевірити, які ще жанри усної народної творчості

ви запам’ятали. Він приніс вам зашифровані слова. (На дошці вчитель

прикріплює аркуші, на яких зашифровано слова)

апрааиасалааіаав’я (щоб прочитати слово, необхідно відкинути букву

а) – прислів’я;

сяякояяряомяяояявкяяа (щоб прочитати слово, необхідно відкинути

букву я) – скоромовка;

зшашшгшшадкшша (щоб прочитати слово, необхідно відкинути букву

ш) – загадка;

ммзммаммбаммвмммляммнмкма (щоб прочитати слово, необхідно

відкинути букву м) – забавлянка.


Група 1.

Визначення жанру усної народної творчості (с.20):

Дощику, дощику!

Припусти, припусти

на бабині капусти,

на дідове сіно,

щоб позеленіло.

Вузлата, листата,

а росте головата,

на нозі стоїть одній,

сто сорочок на ній.

Група 2.

Визначення жанру усної народної творчості (с.20):

Ой, чук-чуки, чуки-чок,

пішли дітки в садочок,

там нарвали квіточок,

там нарвали квіточок,

сплели доні віночок.

Раз, два, три, чотири, п’ять!




Група 3.

Утворення та прочитання прислів’я:

Літо дає коріння, розуму набирай.

Книгу читай, той багато думає.

Хто мало говорить, а осінь насіння.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Група 4.

Прочитання та визначення жанру твору:

Годить харпус бо хороту,

Бидаєдьзя звохо роту:

«Ой джи шиві, джи сторові

Взі ротиджі харпусові?»

(Переплутані дзвінкі та глухі приголосні.)

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

«Ой, чи живі, чи здорові

Всі родичі гарбузові?»

(Українська народна пісня-гра.)

Групи представляють результати своєї роботи.

VІ. Підсумок уроку

Технологія «Мікрофон».

Урок мені сподобався, тому що……….

Я досяг успіху, тому що………………..

Я знаю, що до жанрів усної народної творчості належать………..

Мені потрібно ще працювати над……………………..


Намалювати малюнки до улюблених скоромовок, приказок, пісень.

Documents

Урок №1 З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛАnachalka.in.ua/uroki 1-13.pdf · Повідомлення теми та мети уроку. Слово вчителя. Давайте