Upload
others
View
24
Download
0
Embed Size (px)
Citation preview
■>?!,</» обласвд 1«Івліугг > л. групсьиеі;
їіі5. №
Виходить з 5 грудня 1939 р.
а*18 серпня 1987 року № 99 (3918).
=-■■ .--і АГРОПРОМ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ
ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!
Ціна 2 коп.
— Чи все ми зробили для збільшення урожаю,
підвищення продуктивності на основі прогресивних
форм організації праці? — таке запитання поставив
перший секретар Кіровоградського райкому Компар-
тії України Анатолій Іванович Кондратенко перед
учасниками зустрічі голів колгоспів, представників
колективів, які працюють за бригадним та сімейним’ЖЬїідрядом Кіровоградського району.
щувапню гороху. Чи довели своє діло до пуття па одному полі чи не довели, а треба переходити на інше. Бувало, визначаємо урожайність, виходить до 40 центнерів з гектара. Прийшов час збирати — урожай втрачається. Поле нерівне, грунт не підготовлено як слід. Я за те, щоб землю закріплювали по сівозміні, а не по окремій культурі.
А. І. КОНДРАТЕНКО: Останнім часом у зв’язку із введенням нових форм організації праці у нас намітились прогресивні зміни. Ось недавно закінчилися жнива. В серед-ньому по району ми зібрали у нинішньому році по ЗО центнерів ранніх зернових. Цей же показник за одинадцяту п'ятирічку не перевищував 23 центнерів.
Візьмемо для прикладу посівну. В минулому році сіяли на площі 08 200 гек-тарів. Впоралися днів, у цьому ж. сіяти вже 94700
за 57щоб по
пам вистачило всього 41 день.Якщо раніше в гарячу нору но вистачало механізаторів, доводи лось звертатись за допомогою до міста, тепер в деяких колгоспах механізатори навіть вивільнились.
Колгосп імені Беженка був відстаючим. Вирощували . но 13 центнерів ранніх зернових, а у цьому році зібрали вже 27. І це ті ж самі люди, та ж сама земля. У чому ж справа? Та, мабуть, у тому. то люди більше відчули свою відповідальність перед' державою, перед землею, знають, що заробітна плата їх залежить від кінцевого результату. Від того, скільки хліба виростять чи молока надоять. А коли тонсамий механізатор відчуває себе господарем на землі, то у нього ж і ставлення до роботи зовсім інше.
М. М. СЕРҐ1ЄНКО, ланковий сімейної ланки колгоспу «Україна»: Так, це правда. У нашій лапці, наприклад, четверо. Ми взялися обробити 430 гектарів землі. Стараємося,
звичайно. Знаємо, що за нас роботу ніхто не зро-. бить. Коли сіяли соняшник, то 120 гектарів за чотири дій закінчили.
B. І. ВОЙЧУК, голова колгоспу «Україна»: Наше завдання — закріпити такі ланки. Є у людей бажання трудитись, але часто не вистачає знань, організованості. Треба більше уваги приділяти навчанню ланкових. Я думаю. що сім'ї, які" працюють за підрядом, краще всього закріплювати на постійній землі, навчити їх сіяти по сівозміні. В кожній бригаді, наприклад, 3—4 лапки, тоді ми повністю зможемо забезпечити їх потрібного технікою.
М. М. СЛІЧЕНКО, бригадир тракторної бригади колгоспу імені Ватутіна: Ми вже четвертий рік на колективному підряді. Результати відчутні. Раніше 33-х тракторів не вистачало? а зараз, коли люди стали відповідальніше ставитись до роботи, виявилось. що н 23 достатньо.
Хочу сказати про папери. їх доводиться списувати цілі купи. Виходить, що керівникові середньої ланки треба мати бухгалтера, щоб вести документацію. Скільки мороки тільки з коефіцієнтом трудової участі! У бригаді — повне довір’я, всі один одного знаємо. Нам не треба підраховувати коефіцієнт. Раз. в місяць збирається рада бригади. Говоримо. що зробили, які були порушення. От протокол таких зборів нам потрібен при підбитті підсумків.
C. І. СКРИПЧЕНКО: ланковий колгоспу імені Чапаева: У нас була спеціалізована ланка по внро-
Р. І. ЧОРНОКІНЬ, економіст колгоспу імені Леніна: Усі нові форми організації праці, про які йде мова, справді виправдовують себе. Але якщо керівник господарства не до кінця розуміє. їх важливість, то хороших результатів не добитись. Я відчула. що без підтримки голови колгоспу, без його постійного і доброзичливого сприяння запровадити такі форми неможливо.
А. І. КОНДРАТЕНКО: Давайте поговоримо про тваринництво. З планами у цій галузі ми справились, але продуктивність залишається ще дуже низькою. В кожному господарстві є величезні резерви. Використовуємо їх. па жаль, далеко не в повній мірі.
М. П. ПЕЛЕХ, ланковий сімейної ланки колгоспу імені Леніна: У мене сім'я — сім чоловік. Взяли ми 50 нетелей. За сім місяців маємо вже но 2215 кілограмів молока на корову.
А. І. КОНДРАТЕНКО: А скільки ми надоювали від нетелей по району? Трохи більше тисячі. І вважали. що цс ще й так непогано.
М. П. ПЕЛЕХ: Донька моя працювала у місті друкаркою, тепер повер,- нулася в село. Діти із задоволенням трудяться. Думаємо мати за свою пращо близько 12 тисяч карбованців V рік.
А. І. КОНДРАТЕНКО: Яка ж собівартість молока?
■ М. П. ПЕЛЕХ: Сімнадцять карбованців за центнер. по колгоспу поки що — двадцять два.
А. І. КОНДРАТЕНКО: Микола Семенович Коробко найперший взявся доїти корів на сімейному підря-
ді. Цс був єдиний досвід у районі. Причому, якщо інші працюють на колгоспних фермах, то він сам збудував корівник. Він у нас один такий — міні- фермер.
М. С. КОРОБКО, колгосп «Дружба»: Спочатку було вісім корів, тепер двадцять, плануємо взяти ще шість нетелей. Дали мені у колгоспі вже ви- бракувані тварини. У минулому ропі ми надоїли по 4 тисячі кілограмів па кожну корову, в цьому ду
маємо мати близько п'яти. І це при тому, що не використали жодної сотки культурних угідь, пасли мої хлопці біля лісосмуг, біля доріг. Молоко весь час здаю тільки першим сортом.
А головне, що діти (троє старших, і троє ще зовсім маленьких) привчаються до праці. Тепер їм не треба загадувати, що треба зробити, самі помічають де який непорядок. Можу з певністю сказати, що двоє із старших залишаться в сільському госпо-' дарстві.
А. І. КОНДРАТЕНКО: А хто перший кого знайшов — ви колгосп, чи колгосп вас?
М. С. КОРОБКО: Я сам прийшов у колгосп.
A. І. КОНДРАТЕНКО: На сьогоднішній день маємо вже ви падки, коли міські сім'ї взяли у гос- ; подарстві підряд. У кол- '■ госпі імені Ульянова робітники заводу радіовиро- бів вирощують помідори.
B. А. БУТ, апаратниця заводу радіовиробів: У нас в цеху працює, вісім сімей. Дізналися про сімейний підряд, вирішили спробувати. На перший раз взяли потроху — 25 соток па сім'ю. Передбачалось, що зберемо по 1,2 кілограма з куща, але видно, врожай буде більшим — по 2—2,5 кілограма помідорів. Додаток до сімейного бюджету, мабуть, отримаємо непоганий — більше тисячі карбованців.
А. І. КОНДРАТЕНКО:Час агітації, переконань
пройшов. Настав час справ. Обов'язок наш — чесно ставитись до людей. Пообіцяв — викопай. Не треба забувати ппо моральні стимули. Головне, щоб трудівник відчував себе господарем на землі.
Розмову записала С. ОРЕЛ.
ківських комсомольських АКТИВІСТІВ. МАТЕРІАЛ ПІД РУБРИКОЮ «життя СПІЛКИ» - 2 СТОР.
ОМ ПЕРША ПУБЛІКАЦІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОПОВІДАННЯ КУЗЬМИ поч.
«ПАРТИЗАН- СТЕЖКА-
СТОР.
КУНА ськимиМИ» — 2
а «у ПАПЕРОВІЙВІХОЛІ» БОРСАЄТЬСЯ ЧИМАЛО НОВГОРОД
Трудовий семестр студентів
' Сімсот тисяч бійців СБЗ працює нині в різних галузях народного господарства країни. В цьому році відновлено принцип добровільної участі в студентських загонах. Юнакам і дівчатам надано значно більше самостійності в роз-
ж 'язанні господарських питань. Але проблем залишається ще багато. Про це йшла мова на всесоюзній селекторній нараді з керівними працівниками партійних і радянських органів, представниками комсомоль-
ськихг профспілкових, ІНШИХ громадських організацій на місцях.
Відкрив нараду заступник Голови Ради Міністрів СРСР Ю. П. Баталій. Він відзначив, що на сьогоднішній день студентами освоєно вже більш як 400 мільйонів карбованців капіталовкладень, багато об’єктів здано «під ключ» і з хорошою якістю. В цілому до прийому студентів господарські організації підготувались непогано. Разом з тим по багатьох питаннях, таких як
забезпечення студентів впорядкованим житлом, фронтом робіт, матеріалами, істотного поліпшення порівняно з минулими роками добитись не вдалось.
На нараді було наведено численні факти байдужості до потреб будзагонівців. Так, перед заїздом загону «Факел» у держплемзавод «Соколовка» Зуєвського району Кіровської області із студентського об’єкту були вивезені матеріали і передані бригаді місцевих будівельників. У Куйбишев- ській області, керівники якої постійно скаржаться на нестачу трудових ресурсів, направили студентів на будівництво... фонтану. Серйозні труднощі з забезпеченням студентських об’єк-
тів матеріалами виникли у підрозділах Міннафтопро- му СРСР, Держагропрому СРСР, у Кіровській, Пензенській, Оренбурзькій областях, Калмицькій АРСР. Нарікання викликає і забезпечення СБЗ транспортом.
На нараді намічено конкретні заходи по усуненню недоліків. Обговорено завдання щодо успішного закінчення літнього трудового семестру і організації перевезень студентів до місць навчання.
У роботі наради взяли участь відповідальні працівники ЦК КПРС, ВЦРПС, ЦК ВЛКСМ, ряду міністерств і відомств.
(ТАРС).
а корти чи звичні ФУТБОЛЬНІ МАЙДАНЧИКИ? ПРО ПРОБЛЕМИ СПОРТИВНИХ СПОРУД В ОБЛАСНОМУ ЦЕНТРІ—З СТОР.
а СКІЛЬКИ В КІРОВОГРАДІ ДЕКОРАТИВНИХ ВОРІТ-Б РАМ? «ПРОГУЛЯНКА У СТАРОМУ МІСТІ»—4 СТОР.
У суботу. 22 серпня редакція газети «Молодий І комунар» планує провести агітаційний автопробіг у по трьох районах нашої області. Маршрут — До- - линська — Устинівка — Бобринець.
У ПРОГРАМІ АВТОПРОБІГУ:
— прес-конференція журналістів «Молодого комунара»,
— виступ лекторів обкому ЛКСМ України,— виступи учасників художньої самодіяльності.Комсомольці і молодь, а також усі бажаючі ма
тимуть змогу взяти участь у розиграші безпрограшного лотоспринту «МК-88». Власники частини білетів лотоспринту одразу ж стануть передплатниками на нашу газету на наступний рік. Кожен учасник має шанси отримати і крупні речові виграші.
Запрошуємо комсомольців та молодь названих районів взяти активну участь в автопробігу «МК»!
Комсомолець Сергій Манаренко у відділі АСУ об- ■ числювального центру БО «Дніпроенсргобудпром» працює з березня цього рону. За цей період він зарекомендував себе як старанний працівник, надійний товариш. Колишньому воїну-інтернаціоналісту, а нині електромеханіку не доводиться нагадувати ні про дисципліну, ні про відповідальність. Навпйни — Сергій і сам вимагає цих якостей від своїх товаришів.
А ще молодий робітник захоплюється електронно- обчислювальною технікою, заочно навчається в інституті. Тож не дивно, що обчислювальні прилади, яні він обслуговує, завжди працюють надійно.
Фото Л. ТАРАСЕНКА.м. Світловодськ.
----------2 стор.-------
' ВАТАЖОККолгосп імені Шезмен-
ка — одне > передових
господарств у Новгород-
ківському районі. Багато
там і молодих трудівни
ків. Але комсомольська
організація, як сказали в
райкомі комсомолу, пра-
и,ює не на повну силу.
Щось не ладиться...
Не ладилося і раніше, коли ватажком спілчан була Люба Мельничук. Тс внесків вчасно не сплачували, то з протоколах бу-У ПАПЕРОВІЙ
а деяких ■___
XÄ ВІХОЛ Ісвого секретаря. ' о «їй»
наполягав пред- з райкому комсо-
всілякими перевір- Оля взялася за па- Попереписувала й попідшивала попе- протоколи. Свої
ла плутанина, документів — зовсім, зборах,
. лися за Як не ставних молу переобрати комсорга, але Любу «відстояли»... Однак, само собою .так склалося, що через місяць вона зже працювала на іншій роботі. Новому секретарю Ользі Ладижинській у «спадщину» дісталася не лише не- оформпена документація, а й повний хаос у роботі.
Щоб гідний вигляд мати перед ками, пери, гарно редні теж старалася причепурити не лише зовні, але й красивими словами. Парадних фраз секретар не шкодувала. Наприклад, коли 10 липня на зборах мова йшла про організацію соціалістичного змагання молодих хліборобів, з двох сторінок (недописаних) тільки один абзац був присвячений темі зборів. Решта — загальні фрази, заклики,
Тим часом проблем при організації індивідуального, а тим більше — змагання між'КМК, вистачає. Більшість юнаків і дівчат навіть не знають про свої зобов’язання. Отож, про яку таорчість, ініціативу може йти мова... Але ж протокол є, хоч і писався він із бурхливої фантазії оекретаря.
Природно, виникають сумніви і щодо попередніх ділових паперів. Закінчуючи мову про протоколи, скажемо, що вони мають просто-таки гіпнотизуючу силу. Коли місяць тому інструктор райкому комсомолу Микола Здір обурювався, що внески комсомольська організа
ція сплачує нерегулярно, йому показали охайні протоколи. І Микола заспокоївся.
До Ольги Ладижинської упереджено ніхто не ставиться. Навпаки: ротний період, секретарем, вона зробити багато.
протоколи, щоб
за ко- будучи встигла
Понали- ств-
саоєчасно.сувала жить, сплачувалися внески. Сама випускає стінну газету. Здебільшого до свят.
— А що ж. редколегія? — цікавлюся.
— Немає. Я сама все роблю.
Не дивно, що газета «сиренька» І майже зовсім не висвітлює життя молодих колгоспників. Та й формат її надто малий,
Було б помилкою ааа-
ЗАГУ5ИЛДСЯ ЖИВА, КОНКРЕТНАРОБОТА КОМСОМОЛЬСЬКОГОАКТИВУ КОЛГОСПУ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКАНОБГОРОДЖВСЬКОГО РАЙОНУ
вже
жати, що від юні не можна чекати ініціативи. Не мали де відпочивати, організували суботники — самі зробили танцювальний майданчик. Спортивні змагання стали доброю традицією. Чимало зусиль докладає до їх проведення й Оля. Вона — інструктор по спорту. У футбол грають не лише заради розваги. У змаганнях із футбольними командами колгоспів району шевченківці ще не зазнали жодної поразки. Та й тематичні вечори відпочинку, дискотеки вже но новинки, а добре продуманий відпочинок молоді.
Але все це повисло лише над секретарем первинної. Оля не скаржиться на втому, мовчки робить. Якщо райком комсомолу вимагає провести той чи інший захід — організовує. Навіть при всьому бажанні скрізь встигнути, все зробити, сил, однак, надовго не стане. Не тому, що втомиться дівчина. Тому, що самій виконувати все — це просто набридлива робота. У даному ж випадку ви
магається більше творчості.АКТИВ
До комітету комсомолу входить дев'ять членів. Це ті, на кого б повинна спиратися секретар. Хтось із них (впевнений) очолює на папері редколегію стіннівки, ще хтось відповідає
«Молодий комунар»18 серпня 1987 року
життя СПІЛКИ
АКузьма ПОЧКУН
ПАРТИЗАНСЬКИМИСТЕЖКАМИ
їв відпочинок, організацію І проведення рейдів.
Таня Перієнко трудиться вихователькою в дитячому садку села Велика Че- челіївка. Попросить її секретар внески зібрати — збере, попросить оголосити про проведення зборів — оголосить. На першому відділку в Новгородці теж вихователькою працює Наталя Ніколаєн- ко. Зона, за словами Олі, допомагає. Але після отого горезвісного «коли по-
і не
Те-маєго-
прошу». Ще Наталя — член штабу «Комсомоль-
, ського прожектора». Випускає його теж після нагадувань.
Коли говорити про стіннівку «КП», слід зауважити, ще не збереглось жодного номера. Хоч запевнень вистачало: був. Пригадали, ще в останньому розмалювали Сергія Галушка і Олександра Марченка, От за що вони попали під перо карикатуриста, вияснити так вдалося.
Голова штабу «КП» тяна Хільченко не плану роботи. Що жворити про ефективність рейдів, коли, їдучи полем, секретар парткому М. П. Потапов побачив на грунтівці зерно? Отак по дорозі біля ваги й наздогнав Івана Сидоренка і Василя Марченка. Виявилося, в машинах було погано ущільнено борти.
Дні минали, але актиз не поспішав втручатися. Якщо перед жнивами і проводили рейд по перевірці готовності техніки, то під час збирання врожаю про це но подумали.
Як бачимо, Ольга Ла- дижинська скрізь-таки не встигає. Якщо більше уваги приділить виступам агітбригад, погано запрацює штаб «КП», члени якого аж ніяк не прагнуть налагодити живу, конкретну роботу, І так — в усіх питаннях. Щось встигнеш, ЩОСЬ — ні.
Є в секретаря первинної заступник. Коли перепитав, у чому ж допомагає Наталка Василенко,не почув нічого. Це її комсомольське доручення, і вся робота зводиться до одного виправдального слова — заступник. Ним була і при попередньому секретареві. Так колишній спокій передався на сьогоднішні. дні. Не вірилося і в те, ЩО комсомольці хоча б знають, які в них доручення.
Першою ми зустріли Людмилу Костючин. Комсомолка кілька місяців, як вийшла з декретної відпустки. Зрозуміти турботи молодої мами можна, але... Але Люда не була на трьох останніх зборах, не має комсомольського доручення. Допомогти спілчанам в організації відпочинку Люда бажає. Але подумати, як це можна зробити краще, які нові форми запропонувати — до цього, як мовиться, ще руки не дійшли. Хоча sei члени комітету комсомолу знають, що працює вона художнім керівником будинку культури.
У теплицях працюють члени комсомольсько-мо- лодіжного колективу. Підходимо до Люди- шин. Ця дівчина знає ні про своє чення, ні про те,
1 с
комсомолу Харківської області сімнад- Василя Шуіька було направлено до під Ворошиловградом. Вона готуза- для борс.ьОг. у ворожому тилу, Се-
Тимчи- теж не
Дору- з ким
змагається індивідуально. Про колективне суперництво теж нічого не відомо.
Працівники райкому комсомолу в господарство навідувалися часто. Приходила до Ольги Лади- жинської й інструктор РК ЛКСМУ Алезтина Ямба- ришина, теж цікавилася документацією. Говорила, що треба навіть до давніх протоколів подописувати виступи. От тільки, де їх взяти, не сказала. Малоймовірно. що вени збереглися .в чорновому варіанті, адже там красивість, а не конкретність.
Одним словом, ше Алевтину, а й цікавили тільки Бо по них, певно, тільки й оцінює організації.
Ще райкомізці були на зборах. У трудових колективах, правда, майже не бувають. На засіданнях комітету комсомолу— теж. То й не дивно, що актив працює лише тоді, коли Ольга Ладижинська звертається з проханням.
Ю. ЯРОвИЙ, спецкор «Молодого комунара».
Новгородківський район,
не ли- інших
папери, райком роботу
Наталя ЕОЙТЮН (на знімну в центрі^ працює радіомонтажницею у бригаді Н. Бурланенко на дільниці виробництва товарів народного споживання цеху № 2 Кіровоградського заводу радіовиробів. Одразу після закінчення школи у 1979 році дівчина прийшла працювати на підприємство, за цей час встигла закінчити вечірнє відділення машинобудівного технікуму, що □ обласному центрі.
Товариші не могли не помітити не лише зрослу майстерність, а й організаторські здібності дівчини. Наталя — депутат обласної Ради народних депутатів XIX І XX скликань, член обласного комітету комсомолу.
Протягом минулого навчального року в місцевій школі комсомольського пО- літнавчання вона вперше була пропагандистом, прочитала кілька курсів, на наступний період вже готує нові задуми.
Фото І. ЯКОВЕНИА.
«Партизани — наша слава, наша гордість. Пар. тизани — це ті сини України, перед якими скинуть шапки цілі покоління і складатимуть про них думи і пісні. Це невмирущий символ безсмертя нашого доброго і чесного народу».
Олександр ДОВЖЕНКО.... Вже палали західні кордони Радянської нраіии.
Вже у перших окупованих містах та селах фашисти насаджували «новий порядок» — два страшних наших людей слова, по буквах яких збігала лк^£;а кров. Тисячі радянських солдатів та матросів виорали для себе смерть замість життя на колінах, де- сятки льотчиків стартували із своїх аеродромів у безсмертя. Вони ЙШЛИ З ЖИТТЯ ЯК ВОЇНИ, ЯК борці, Як герої. . ’ ! ’ '
У лютому 1942 року за рекомендацією Борівсько» го райкому цятирічного спецшколи ла кадри ред молодих курсаннв цього Закладу була і парти- занка-розвідниця Любов Шелцсьа — и майбутньому член підпільної оргаиі-аци «Мо.ода гвардія».
Після навчання Шуіька иапр-дойнють радистом оперативної групи Укреі.-.сьно'О штесу партизанського руху при військовій раді Воронезького фронту, Після виконання цілого ряду бойових завдань наприкінці жовтня 1942 року опергру.іу було відізвано до Москви. І вже досвідчений боєць Васильок, як по-дружньому називали Шутька однополчани, майже одразу здав на склад стареньку радіостанцію а обмін на нову РПО-2...
* ¥ *Ілля Данилович Діброва з початку війни коман
дував батальйоном ополченців, але не переставав посилати на ім'я Сталіна рапорти з проханням ристати його багатий дссзід боротьби в тилу ворога. У травні 1942 року Діброву направляють до Саратовської спецшколи.
Там, у Саратові, в нього є час згадати прожите і пережите. Літом 1904 року Діброза від куркуля втікає на рудники Кривого Рога, де починає працювати гірником. Робітники допомагають юнаку знайти правильний шлях у політичній боротьбі, і він стає членом революційного гуртка. Через чотири роки за активну участь у революційному русі юнака вперше заарештували. У 1910 році при повторному арешті Ілля Діброва чинить збройний опір і царський суд виносить вирок — вісім років каторги.
При втечі з Челябінської каторжної тюрми Діброва поранив жандармського ротмістра, і суд виніс новий вирок — двадцять років неволі, а за опір конвою при втечі 1915 року присудив довічну каторгу.
У дні лютневої революції 1917 року Діброву було визволено з тюрми. Остання ніч у карцері... Крізь туман Діброва ясно бачив жінку, загорнуту в кумач. Вона йде морськими хвилями, йде і не тоне. Немов по землі.
— Іллюшо, — сказав сусід по камері, — твій це визволення.
На свободі І. Д. Діброва вступає до лаз Комуністичної партії більшовиків Центральний Комітет ВКП(б) направляє його на Україну, де у квітні 1918 року Діброва організовує партизанський загін і керує ним в районі Знам'янки—Кременчука громлячи денікінські частини, банди Штиля та Шкуро, кайзерівців.
...Нині ж гітлерівці рвуться до Москви. У фашистському тилу залишилися вже Естонія і Латвія, Білорусія і Литва, Молдавія та Україна. Заповзали до її західних та південних районів фашисти окупували частину Карело-Фінської Республіки і, немов ті хробаки після дощу, повзли далі на схід, до нижньЬЇ течії Волги, на Кавказ. Мужньо тримався блокадний Ленінград.
Саме в цей небезпечний для країни час Діброву викликали до Москви. В Кремлі його прийняв Кли^ мент Єфремович Ворошилов. Серед присутніх т}" був і начальник штабу підпільного руху Тимофій Амзросіиович Строкам. Тут же мЄрЄз багато років зусірівся Діброва з давнім товаришем полковником Василем Гарбузом. Вони обнялися, а Ворошилов пригадав дні громадянської війни, проведені разом з Дібровою в одному бронепоїзді в боях під Кременчуком.
Потім Климент Єфремович підвів Діброву до кар- ти і загостреним олівцем вказав місцевість' Діброва в думках відмічав: Кіровоград, Олександрія, Зна-
— Ну ось, товариш Діброва полетить у райояЗна- м янки, у Чорний ліс, до Скирди, — сказав Ворошилов до Строкача. — Там Іллі Даниловичу усі місця знайомі, ще з часів громадянської.
До жовтневих свят група Діброви у складі дев'яти^ десантників жила під Москвою. Жила одною на- Ш ? А™ °СЬ'ОСЬ 'м ска*Уть: «Збирайтеся, хлопці...». Але не вистачало радиста ча Лп?ап'<О 6УЛ° ПЄ?ЄАати радість Іллі Данилові гпчпи Я НЬОГя ПРИ6УВ ЯЄСЯТИЙ член Диверсійно? групи — радист Василь Шутько.
(Далі буде|.
«Молодий комунар»
Що почуває вчитель, коли його обступають учні, яні повертаються, — густо-густо?.. А ноли дянують?..
Тепер ножен знає: Оленсандр ОБРАЗОК (на знімну зліва) працює художнином-оформлювачем у колгоспі «Зоря комунізму», що в Новоархангельському ра. ноні. Але, мабуть, небагато хто знає, що збирається хлопець вчитися майстерності ще. Вуз поки не обрано остаточно, але колгосп потурбується, щоб повернувся він додому ще з кращими задумами — їхатиме вчитися Оленсандр за направленням господарства,
— Ну як, Тамаро, як навчання? — Т. МОТОРНА уже студентка III курсу Уманського сільськогосподарського інституту. Приїхала на прантину до колгоспу — і зразу ж до голови. Двічі Герой Соціалістичної Праці Л. Й. Шліфер слухає дівчину уважно і не без того, що пробує вгадати, яною і, головне, з чим повернеться дівчина □ село.
Чи й не до лиця суння, еге ж? Галина ДЖУС (знімок справа) закінчила Кіровоградське СПТУ № 14 і тепер працює швачкою по пошиву легкого плаття у сільському будинку побуту. Добре працює.
...Що почуває учень дорогою до вчителя? Фотозарисовна І. ЯКОВЕНКА.
Новоархангельсьний район.
Ю ІДОМО, що до визначе- ** ної мети краще всього рухатися найкоротшим шляхом. Проте останнє відвідування Кіровоградського мі- ськспор-комітету залишило враження, що там більше полюбляють вибирати не- ходжені стежки або навіть кружний шлях. Від цього губиться ентузіазм, бажання працювати, тзорити — одним слозом, страждає справа.
— Пригадую недавню бе- сіду з головою Кірозоград- ського міськспорткомігету Аркадієм Сергійовичем Подольським, який завдання організації місцезого тенісу бачить по-своєму. Наприклад, шукає спеціаліста, який зміг би керуза- ти тенісним клубом. В цьому для А. С. Подольського головне гальмо. У Кіровограді, який ніколи не культивував теніс чи бадмінтон як види спорту, неможливо знайти дипломованого тренера, майстра спорту чи першорозрядника, І тут же хочеться запитати у Аркадия Сергійовича: «А чи можна вирощувати, "наприклад, картоплю на полі, якого... не існує?». Це до того, що наше місто просто не
■^р..встигло ще виховати необхідного фахівця. Бо теніс лише останніми роками стаз захоплювати кірозо- градців.
В обласному центрі є чимало справжніх ентузіастів тенісу, які цьому виду активного дозвілля приді-
ляють багато часу, них — Олександр котрий займається більше семи років:
— Ми збираємося го вихідного дня на данчику ЖЕДу № З, знаходиться біля автовокзалу, більшим успіхом чик цей можна
Один із Ручин,
тенісом
кожно- май- який
старого Проте ще з
майдан- вважати
ТЕНІС У
ФІЗКУЛЬТУРУ — ТОБІ І ВЄІМ
нують люди, яким не байдуже вирішення цього питання.
— На стадіоні «Піонер» уже понад десяток років існує чудозе тенісне містечко, — каже Володимир Кожем'яченко, робітник одного з підприємств облас-
РАНЗІПРОБЛЕМИ
адже не огород-
те перехожі найкоротший
прохідним двором, його повністю жено. Через вибирають шлях від тролейбусної зупинки до автовокзалу саме через корт. Особливо коли запізнюються на автобус, І це не найголовніша біда. Асфальтне покриття далеке від ідеального. Після дощу майданчик більше схожий на водосховище, через що всі ігри припиняються.
Інакше і бути не може, адже вказаний майданчик розрахований не на теніс, а на футбол. Просто любителі тенісного м'яча і ракетки вже кілька років самостійно окупують його. З надією на кращі часи. Проте час біжить, а справа стоїть.
Як же зрушити проблему з мертвої точки? У міськ- спорткомітеті реальних пропозицій не дають. Зате конкретний план дій пропо-
• • •ного центру. Але тенісні корти в занедбаному стані.'
— Згадані тенісні корти займають вихованці СДЮСШОР... з футболу, — твердять у міськспорткомі- теті.
Я поцікавився, а невже неможливе усе розставити по місцях: футбольні поля віддати любителям шкіряного м'яча, а корти — тенісистам? Виявляється, неможливо, у всякому разі так вважають у міськспорткомі- теті. Наприклад, вирішення завдань організації тенісу в місті у спорткомітеті пропонують починати з... будівництва кортіз.
Смішно? Так. Адже тільки намічати перспективу створення бази для захоплюючого виду спорту, коли та вже існує, інакше, як задурюванням й не назвеш.
А може, спортивного керівника міста лякає фінансовий бік справи? Навряд
ни. Адже любителі тенісу готові безвідплатно відробити на відбудові загубленого містечка рівно стільки часу, скільки цього потребує справа.
Це питання ми порушили і в обкомі комсомолу, і з директором дитячо-юнацького підліткового клубу «Кіровець» Юрієм Жереб- цовим, який запропонував:
— Найдоцільніше корти на «Піонері» передати нашому клубові, який має усі можливості — і фінансові, і організаційні — аби створити на них перший з області тенісний клуб. ’ Ми маємо можливість виділити штатну посаду тренера.
...Нині я особисто знайомий з трьома десятками любителів тенісу, котрі туляться по саморобних майданчиках міста. Серед них інженер заводу радіовиро- бів Борис Бібіков, викладач КІСМу Ігор Переверзєв, ху- дожник-оформлювач Олександр Ручин, водій Олександр Биндич.
Поверніть корти тенісистам...
Ці слова парадоксальні самі ,по собі. Так само, як парадоксальна проблема повернення водію його автобуса, продавцю — місця за прилавком, а студенту — учбової аудиторії...
С. БОНДАРЄВ, спецкор «Молодого комунара».
І ІСТОРІЯ НЕ ТЕРПИТЬ МАРНОСЛІВ’ЯПро те, що кожен з нас в своєму житті вирішує
гамлетівське питання бути чи не бути, нагадувати но потрібно. Бути чи не бути студентом — на жаль, це залежить не тільки від самих абітурієнтів.
Анатолій Андрійович Богульсьний, декан історичного фанультету Кіровоградського педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна, розповідає, що співбесіда, яка проводилася перед вступ ни м"и екзаменами
.......... ", вчо-з абітурієнтами, показала, що знання історії у рашніх школярів не такі вже н міцні.
Усе по-справжньомуБуло і відкриття зміни з
урочистою лінійкою, і весела метушня перших днів, коли обживали незвичні пря-
’І^г.ііщення, і походи на катерах по Дніпру, і звичайні будні. Власне, будні були не зовсім звичайними, адже і піонерський табір «Моряк», про який мова, незвичайний. Як сказав його начальник Григорій Семенович Карлик, він поки що єдиний у своєму роді.
Важко точно вказати, колі х ж першому спало на думку витягнути па берег списані моторні човни «Метеори» і переобладнати їх піл житлові приміщення. Чи Григорію Семеновичу, ЧИ,
чЬ можливо, Анатолію' Олександровичу Кривошееву, чи Борису Сауловичу їткіпу або Андрію Андрійовичу Дуднику. Усі ВОИН в минулому служили на флоті, а тепер працюють при Світло- водсі.кому дитячо-юнацько-
му клубові юних моряків і річників з флотилією. Власне, тут він просто так і зветься: «флотилія». І всім зрозуміло, про що мова. А флоти-, лія ця — два катера і п'ять шлюпок.
Організовано клуб у 1970 році. Працює, він як позашкільний заклад, і відвідують його близько 250 хлопчиків та дівчат із 5-го по 8-й класи. Програма розрахована па 4 роки. Тут, у гуртках, школярі вивчають навігацію, лоцію, правила плавання у внутрішніх водах, основи радіотехніки, а також двигун рання, справи, чайно,товки випускники клубу відразу ж могли 7) отримувати спеціальності рульовогомо- ториста чи радіотелеграфіста. Та. на жаль, нікому екзаменів прийняти. Звер-
досконало вивчають внутрішнього зго- основи морської
історію флоту. Зви- після такої підго
тялися і в Кременчуцьку' річкову інспекцію, і в Українську річкову інспекцію судноплавства. Усі відмовляються незважаючи на те, що було б вигідно. Адже — готові спеціалісти для річкового флоту! Та все ж ентузіасти не похнюплюються, пр о лов ж у ют ь н апол егл и во штудіюватн основи морської справи. А влітку закріплюють все на практиці. Адже як багато важать походи на своїх катерах «Меркурій;» і «Юнга» по Дніпру. До Гомеля ходили і до Херсона, а дорогою відвідували .місця воєнних подій.
Літній піонерський табір при флотилії існував і раніше- Але розміститись йому було ніде, тому збиралися лише на походи — по річці або по місцях бойових подій із рюкзаками і палатками. А ось із нинішнього року табір стаціонарний. І цінність його в тому, що без великих затрат на будівництво корпусів він ці корпуси
ЛІТО ПІОНЕРСЬКЕ
має — три списаних «Метеори». де обладнали спальні на 80 місць та ігрові кімнати- І для дітей це неабияк цікаво, адже все по-справжньому. І режим у таборі морський. Хоч він і зветься поки що піонерським, але спрямування його військово-спортивне. Із морським ухилом.
Обов’язкова стройова підготовка. стрільба. А ще тут усі вміють плавати. Вчаться і протягом року в басейні, а тут знову ж таки вдосконалюють навички. З юними моряками круглий рік незмінно поряд і їхні вихователі.
Тепер існує у Світловод- ську ось такий ряк», де все по-справжньому і з яким так не хочеться розлучатися юним морякам.
До наступного року! Адже нині табір вже завершив свою роботу.
3. КУЦЕНКО.м. Саітловодськ.
табір «Мо-
8
КОР.: І все-таки інтерес до історії підвищився?
А. ВОГУЛЬСЬКИЙ: Безумовно. У цьому році ми набираємо 100 чоловік на курс за спеціальністю «Історія і педагогіка» і 50 чоловік за спеціальністю «Історія та іноземна мова». Відповідно подали заяви 259 і 94 чоловіки. Та вже після першого екзамену багато відсіялося. Ось я й кажу, що школа, особливо сільська, дає дуже слабкі знання.
КОР.: Скажіть, а чим викликана необхідність набору на відділення «Історія та іноземна мова». Адже у нас є факультет іноземних мов.
А. Б.; У сільських школах погано з кадрами вчителів іноземної мови. Виявляється, факультет не може ними достатньо забезпечити. Та її вступають на цей факультет, який вважається престижним, міські діти. Відпрацюють по закінченні інституту потрібний час і повертаються додому. А сільська школа страждає. Викладають там люди, які про мову Діккенса чи Флобера мають дуже віддалене уявлення. Певного мірою це можна пояснити тим, що ні вчителям історії, ні вчителям іноземної мови, як правило, не вистачає навчальних годин. Поєднання ж історії та іноземної мови, певно, допоможе вирішити цю проблему.
КОР.: Анатолію Андрійовичу, ось ви сказали, що факультет іноземних мов вважається престижним, а мені здається, престижним стає історичний факультет. Захоплення історією межує з, вибачте, модою. 1 цс насторожує. «Історія не терпить марнослів'я», — влучно сказав відомий поет.
А. Б.: Я вважаю, якщо молода людина, справді захоплена па за па ся.
історією, вступиіь історичний факультет, то п’ять років навчапця по- в цій істині перекопаєть- Інтерес до історії виріс,
пояснюється це багатьма
факторами і, зокрема, вищенням ролі нашої жави на світовій арені. Мц 70 років живемо у новому суспільстві, такого світова історія ще не знала. Який складний, повний суперечностей час пройшла наша країна, скільки треба зрозуміти... Та й нинішній процес перебудови в країні підвищує інтерес людей до нашого історичного минулого. Хочу цумаїї;, що насамперед цим визначається прихід молодих людей на історичний факультет.
— Чому ви вирішили стати істориками? — звернулася я до кількох абітурієнтів. Власне, поговорити зі вступниками не так просто. їм нині не до інтерв’ю. Але четверо моїх співрозмовників знали, то стали студентами вже після першого екзамену: медалісти.
О. Чирочка з села Захарівна Світловодського району розповідає, що інтерес до історії у неї пробудила вчителька історії Л. С. Шкі- рова Минуле, майбутнє, сучасність — все Це історія. Знати життя, любити його — цс насамперед знати і любити свою історію.
І. Бліда р з Ульяновки говорить: «Я хочу бути насамперед учителем. Хочу виховувати в дітях моральну чистоту і фізичну досконалість, — а це завдання вчи- теля-ідеолога».
В. СипеАьник із Смілянсь- кого району Черкаської області розповідає, як прийшло до нього захоплення історією. Можливо, це й несподівано, але почалося воно з художньої літератури. «Мені здається. — говорить Володимир, — не може бути громадянином той. хто не знає історії своєї Вітчизни». Ну, а Т. Воронам сама доля звеліла стати істориком. Вона родом із Кам’янки, Черкаської області, де все дихає історією, де серед тихої природи лунають її могутні кроки.
під-дер-
В. ФЕДОРОВА,
*і<
<<444і444•444<<4444444444444<444<444<4444<44
4<4•4
<
А ЦТ (І програма)
«Молодий комунар» 18 серпня 1987 рокуАРСР. 21.00 — «Час». 21.-10— Прожектор перебудови.21.50 — Фільм «Гараж».23.30 —Сьогодні у світі. 23.-15— Класична боротьба. Чемпіонат світу.
20.45 — 11а добраніч, діти! 21.00 — «Час». 21.40 —Продовження вистави «Летюча миша». 23.00 — Актуальна камера. Вечірпііі випуск. 23.30 — Відповіді па запитання глядачів суботніх зустрічей.
7.00 — «90 хвилин». 8.35 — М. Горький. «Фальшива монета». Фільм.вистава Державного Малого театру Союзу РСР. 10.40 — Новини. 16.00 — Новини. 16.15 —Фільм «Гроза». 17.35 — Новини. 17.40 — «Афганістан. Сторіни примирення». КІН: - програма 18.15 —- Наш сад. 18.45 — Сьогодні у світі. 19.00 — Фотоконкурс «Батьківщина '-люблена моя». 19.05 — До 70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Радянська Вірменія. Програма Вірменського теле бачення. 21.00 — «Час». 21.40
Прожектор перебудови 21.50 — Камера дивиться у світ. За матеріалами XV Між-
Московського кі- 23.00 — Сьо 23.15 - Кои
квартету (Велнкобритя.
камер.:. Вечірній випуск.23.35 — Міжнародна зустріч з бейсболу УРСР — Нікара.
& ЦТ (II програма)
народного нофертивалю. годні у світі, церт вокального «Кантабіле» ніяі.
А У?1.0.00 — Новини. 10.15 —
«Червоненька квіточка». Ви става для дітей. 11.15 _ — «Доброго вам здоров'я». 11.45 — Екраіі молодих. 12.30 — Новини. 16.30 — Новини 16.40 — Кіпопрограма -Наш сучасник». 17,4 — л’-плпП «Дударика вісти 80.x телям балету туальна камера Народна <
17.15 — Мелодії 18.00 — «Кому. 18 ЗО — Люби
19.00 — Ак-___ а 19.35 - артистка _ СРСР
Т. Яблонська. 20.20 — Естрадний концерт. 20 45 — На добраніч, діти! 21.00 — «Час». 21.40 — Художній фільм «Лев Толстой». 1 рія. 23.00 — Актуальна мера
сена-
8.00 — Гімнастика. 8.20 — Документальний телефільм. 9.00 — Екологічний щоденник. -Тоді була трава на по- ■іі». 9.30 — Концерт Державного Воронезького російського народного хору 10.05
Фільм «Валентина». 11.10— Німецька мова 12.10 — Мультфільм. 12.30 — Фільм— дітям. «Ясні Ключі». 13.35— Автоспорт. Чемпіонат світу. 14.05 — Новини. 18.00 — Новини. 18.15 — «Співдружність». Тележурнал. 18.45 — Ритмічна гімнастика.— Документальнийфільм 19.30 — Підводнеорієнтування. Чемпіонат світу 20.00 — Вечірня казка. 20.15 — Чемпіонат Європи з водних видів спорту. 21 00 —- «Час» 21.40 — Програма передач завтра. 21.50 —Фільм родом з дитинства». Новини.
«Осяйний світ». 17.40 — Новини. 17.-15 — Університет сільськогосподарських знань Досвід ветеринарної служби. 18.15 — Мультфільми. 18.45— Сьогодні у світі. 19.00 — Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 6. 19.10 — «Наша спад, шина». Телеальманах. 20.10— Новини. 20.15 — Виступ Державного ансамблю пісні і танцю «Саяни» Тувинської
А УТ10.00 — Новини. 10.15 —
Виробнича гімнастика. .10.25 Художнііі фільм із субти
трами «Анна Павлова». 1 та 2 серії. 12.55 -« Молодіжна студія «Гарт». 14.40 — .«Сонячне коло». 16,30 — Новини. 16.40 — Для школярів «Варіант». 17.10 — «Колек, тив і п'ятирічка». 17.40 — «День за днем». (Кіровоград). 17.50 -- Наші довідки. (Кіровоград). 17.55 — «Наука і час». 18 ЗО — Фільм .концерт. 19 00 — Актуальна камера.19.35 — И. Штраус «Летюча миша». Вистава Одеського театру музичної комедії.20.35 — Вечірня гімнастика.
А ЦТ (II програма)
8.00 — Гімнастика. 8.20 — Документальний телефільм. 8.50 — Всеросійське свято танцю. 9.25 — «Поезія». 1. Шкляревськніі. 10.10 — Фільм «Мати Марія». 11.40— Англійська мова. 12.15 — Мультфільм. 12.25— дітям «Вітер18.35 — Авторський концерт народного артиста композитора К. Кужам‘ярова. 15.00 — Новини. 18.00 -- Новини. 18.15 — ід скарбниці світової музичної культури. Твори Е. 1’ріга виконує камерний ансамбль со.
лістів під керуванням 10. Башмета. 18.55 — Документальний телефільм. 19.30 __Для всіх і для кожного. Про вирішення житлових питань у Новоросійську. 20.00 — Вечірня казка. 20.15 — Чемпіонат Європи з водних видів спорту. 21.00 —1 «Час». 21.40 — Програма передач на завтра. 21.50 —1 Запрошує телевізійний театр. М. Лесков. «Зачарова-; пий мандрівник». Телевис-. тава. 23.40 — Концерт артистів Бельгійської естради. 23.55 — Новини
Фільм «Надії».
СРСР А ЦТ (І програма)
7 00 — «90 хвилин». 8.35 _ Концерт ансамблю народних інструментів «Коробейники» Харківської філармонії. 9-00 — Документальний телефільм. 9.20 — «Чого і чому». Передача для дітей. 9 5о — «Як ми відпочиваємо» 10.20 — Поезія. Пімен Панченко. 11.00 — «Далекий Схід». Кіножурнал. 11.10 — П. Гертель. «Марна пересторога». Вистава учнів Пермського хореографічного училища. 12.15 — «Вітчизни рідні імена». Науково-популярний ірільм «Фрідріх Цандер». 12.30 — Мультфільми.13 00 — «Для всіх і для кожного». 13.30 — Концерт ансамблю пісні і танцю Литов- ської РСР «Летува». 14.00—’ «Співдружність». Тележурнал. 14.50 —Очевидне — неймовірне. 15.50 — Мультфільм. 16.35 — «Круглий стіл» VIII Міжнародного філософського конгресу у Москві. 17.20 — Грає Є. Кісін (фортепіано). 17.55 — Міжнародний фестиваль телепрограм народної творчості «Веселка». «Килимарство» (Афганістан). 18.20 — До ювілею Великого Жовтня, «історії немеркнучі рядки». Фільм «Іду на грозу». 1 і 2 серії. У перерві — 19.50 —: Новини. 21.00 — «Час». 21.40 — Прожектор перебудови. 21.50* — У суботу ввечері. «Якось у Нескучному саду».- 23,40 — Класична боротьба. Чемпіонат сніте
А ЦТ (II програма)
Молодіжна студія 23.00 — Актуальна Вечірній випуск
19.15 теле-
А УТ
А
В. ЛЕВОЧКО, ♦В. ГРИБ (фото). f
О.'-4
A UT (Н програма)8.00 — Гімнастика 8.20 —
Науково - популярний фільм «І таємниця сердечного болю». 8.40 — Виступає камерний хор м. Г бай кал ьс ького.дильник.мова. 10 05 дії в СРСР.ми Гуджарату.Мультфільм. 10Фільм «Матрос2 серія 12 10 — Французька мова 12 "'ської13 15 - ...14.15 — Чемпіонат Європи з водних видів спорту. 14 45
Новини 18.00 — Повніш До шістнадцяти і
Пстровська.З'а- 9.05 - By
ll.35 — Російська — Фестиваль 1н- Пастушачі рит-
10.35 —55 — Теле- Же.чєзняк».
40 — Програма Якут- студії телебачення.
Сільська година.
18 15старші.», 19 С0 — 9-а студія.20 00 — Вечірня казка. 20 15 — Чемпіонат Європи з водних видів спорту 21 00 — «Час». 21.40 — Програма передач на завтра. 21.50 •— Фільм «В.-ілеитн-ня». 23 25 — Новини
А ЦІ (І програма)7.00 —’ «90 хвилин». 8.35
— Фільм «Я родом з дитинства». 10 00 — У світі тварин. 11.00 — Новини. 16.00— Новини. 16.15 — «...До шістнадцяти і старші». 17.00— Новини 17.05 — Документальний фільм. 18 00 —«Дороги до прекрасного». Каліпінсьна картинка галерея. 18.25 — Документальний фільм «Перший орден республіки». Із циклу »Вони були першими». 18.45 —Сьогодні у світі. 19.00 — Світ І молодь 19.35 — Новини. 19.40 — Фільм «Пригодизубного лікаря». 21.00 —«Час». 21.10 — Прожектор перебудови. 21.50 — Авторський вечір композитора Є. Доги. чУ перерві — 22.45— Сьогодні у світі
Прогулянкау старому місті
А УТ
'А ЦТ 0 програма)7.00 — «90 хвилин». 8.35
■— Фільм «Наказ; перейти Кордон.» 10.05 — У світі вальсу. 10.35 — Новини. 16.00 ■— Новини 16.15 — «Пёребу. дова: досвід і проблеми». Документальний Фільм. 16.55 — Новини. 17.00 — «Уроки Історії». Тележурнал. 17.45
Здрастуй, музико! 18.30 —- Перша вимога — до себе 18.45 — Сьогодні - 19.00 — «Резонанс» і-надії Афганістану. Про хід реалізації політики націона. льного примирення. 20-30 — Концерт радянської пісні. 21.00 — «Час». 21.40 — Прожектор перебудови. 21.50 — Прем'єра телевпстяви «1 змору Крижевськнй». Автор О Гельман 22 50 — Сьогод пі у світі. 23.05 — Музичиє літо у Палаці-музеї в Ос. танкіні Передача 2.
10.00 Концерт, тильний то піойерське. 12.10 —-' Но. вини. 12 35 — Оперета, оперета. 16.30 — Новини. 16.40 — Грає І. Наливі ко. 17.00 — Науково . популярний фільм «Миттєвості вічності». 17.45
«День за днем». {Кіровограді. 18.00 — Виступає Волинський народний хор. 18.30 — Актуальна камера. 19.00 — Чемпіонат СРСР з Футболу «Каі-ірат» (А'їма-Ата) — -Динамо» /Київ). 20.45 — На добраніч, діти! 21.00— «Час». 21.40 - - -«Гарт», камера.
А УТ
V світіТривоги
10.15 — 11 15 -
здійсню.вистава16 30
10.00 — Новини. «Майстри гумору» «Острів бажань, що іоться». Лялькова 11.55 — Новини.Новини. 16.40 — «Агропром: проблеми і пошуки-. 17.10
«МаЛЬовничиіі світ дитинства». 17.40 — «День за днем» (Кіровоград). 17 55 — «Наші довідки». {Кіровоград). 18.00 — «Будівницт. во: діла і проблеми». (Кіровоград). 18.30 — Фільм-коя- церт «Подорож з піснею». 19 00 — Актуальна камера.19.35 — -Тільки музика».20.35 — Вечірня гімнастика. 20.45 — На добраніч, діти’ 21.00 — «Час». 21.40 — Художній фільм «Лов Толстой». 2 серія 23.05 — Актуальна
«Молодой коммунар» орган Кировоградского ©бластного комитетаЛКСМ Украины,
На украинском языке.
— Новини. 40 11.00.— Докумеп-
фільм, 11.50 — Лі-
Хто вій, автор цього металевого дива? Народний умілець чи просто людина, якій імпонує витонченість ліній, гармонія примхливих завиточків, вся ця повітряна легкість металу? Зупиняюсь біля решітки надійно замкнених воріт не тільки помилуватися красою, але щоб і згадувати.
Згадую такі ж дивовижні витвори чавунні, що оточували колись педагогічний інститут імені О. С. Пушкіна, парк імені В. І.
Леніна, місце біля нинішньої картинної галереї тощо. Тепер їх більше не існує...
Всі ми засвоїли, —- красу треба берегти. Та чи завжди сприяємо цьому? Ой, не завжди!
«Краса врятує світ», — сказав великий російський письменник. Поки що рятувати треба красу.
Знищити решітки — чиж багато глузду треба. Решітка... Щось вороже навіть у самому слові. «Сижу за решеткой в темип-
це сырой...», давайте па мить уявимо, то зі своїми знаменитими решітками покінчили ленінградці. Наприклад, з тією, що оточує Літній сад.
Не відаємо, що творимо... Чи так? Відаємо. Бачимо, що все менше стає навкруги краси рукотворної. Комусь же вопи належать, ці урочисті візерунки металевої огорожі. Зупиніть на них погляд, юні, поки не пізно. Пройдіть вулицями’ старого міста...
10.00 — Новини 10.15 —" Ритмічна гімнастика. 10.45 «На хвилі дружби». 11.15 До 70-річчя Великого Жовтня. Сторінки наукового літопису. 12.15 — Солдатські листи. 13.15 — Новішії. 13.25 — «Доброго вам здор< в’я •. 1-100 — Документальний те. леФільм. 15.00 — Суботнізустрічі. Сучасна українська радянська пісня. 10.30 —" Ниркова програма. 17.00 -З Для дітей. Художній телефільм «Велика пригода» 2 серія. 18.15 — «Скарби му-
•зеїв України». 18.30 — Концерт. 19.00 — Актуальна камера. 19.35 — Кіно без гри. 20 35 — Вечірня гімнастика. 20.45 — На добрані'! діти’ 21.00 — «Час». 21.40 — Художній телефільм «Хто поїде до Трускавця». 22.50 —’ Актуальна випуск.
камера. Вечірній
А ЦТ (її програма)
Юнаки і дівчата!8.15 —•
телефільм, гімнастика, пошта.
8.00 — Гімнастика. 8.20 — Документальні фільми. 8.50
Шахова школа. 9.20«О ты. последняя любовь...». Фільм.концерт. 10.05 — Кіноафіша. 10.50 — тильний телефільмІспанська мова. Мультфільм 12.00 «Мій ласкавий звір». 1 3.-45 „тячої пісні у м. Зелена Гура. 14.35 — Новини. 18.00 —Новини. 18.15 — Спортивна програма. Ритмічна гімнастика, Чемпіонат Європи з водних видів спорту. Хокей на траві Чемпіонат Європи. Чоловіки Вбігша СРСР — збірна Уельсе Футбол. Чемпіонат СРСР «Зеніт» — «Спартак» У перерві — 19.50 — Вечіпня казна. 21.00 — «Час». 21.40 Програма передач па завтра. 21 50 —Фільм «Музиканти одного полку» 23 10 Новини.
Докумен-. 11.20 —'
11.50 —— Фільм
і ніжний Фестиваль ди-
23 1G
ЦТ (І7.00 -
Фільм лікаря»,лодь. 10.30
Новини
програма)«90 хвилин». Я.Зо «Пригоди зубного
9 55 - Світ і мо-Новинн. 16.00
Фільм
БН 03395.
Триває передплата на періодичні видання.Наступного року ви знову матимете змогу отримувати свою газету
Ціна видання на рік 2 карбованці 40 копійок.
ЧИТАЙТЕ
* Розмову з начальником відділення п© розпо-
входженню періодики Онуфрі- ївського районного вузла зв'язку М. М. Матю- хою про передплату газет і журналів на 1988 рік.
@ Черговий випуск тематичної сторінки «Зірниця».
@ Сторінку вихідного дня «Суботній кур'єр».
НАША АДРЕСА:316050. МПС,м, Кіровоград,вул. Луначарського, 36.
Індекс 61103.
Телефони: редактора — 2-54-26; заступника редактора — 2-53-22; відлові- дального секретаря — 2-55-65; відділів: комуністичного виховання — 2-59-82; комсомольського життя та енономіни — 2-53-94: учнівської молоді і соціальних проблем — 2-59-82; фотолабораторії — 2-53-22; оголошень — 4-28 96; корентор. ської — 3-61-83.
Обсяг 0.5 друк. арк. Зам. № 432. Тираж 59 500.
Документальний8.35 — Ритмічна 9.05 — Ранковії
9.35 — «Зустрічі у майстерні». Документальний телефільм. 10.05 — Му.чьт- Фільм. 10.25 — Наш сад. 10.55 — Телефільм «Пригоди принца Флооізеля». .3 серія. 12.00 — Люлина і за-' кой. 12.30
ЛюпинаФільм-моио-
графія про творчість В. Ма- яковського <■ Революцією по-
з серія. «Я -Ч ----------- -._ч- 14 30кликаний».повпред вірша».' ........«Зустріч». Про проблеми студентських будівельних загонів Таджикистан'-. 15.25 —«Москва. Великий зал консерваторії». До 125-оіччя з пня народження К. Пебюсс.і. 17.15 — Хокей на траві. Чем- _.- Європи. Чоловіки.-
СРСР — збірна Ір-’піоігатЗбірна ___ „_.г.......... ,ланції. 2 тайм. 17 50 — Здоров'я.18.40 ....... ............. .. ..............— Бостон. 20.66 -’’ вечірня казка. 20.15 — Чемпіонат Європи з водних видів спорту. 21.00 — «Час». 21.40 З Програма передач на завтра. 21.50 — Фільм «Пожежа». 23.15 — Нопнпи
18.35 — Реклама.Телеміст Ленінград
ФУТБОЛ: «ЗІРКА» — «ШАХТАР» (Горлівка)—1
РедакторЮ. СЕРДЮЧЕНКО.
Газета виходить у вівторок, четвер, суботу.
Друкарня імені Г. М. Димитрова видавництва
«Кіровоградська правда» Кіровоградського обкому
Компартії Україним. Кіровоград, вул. Глінки, 2-