Зовнішнє оцінювання Європейської програмної ініціативи МФ “Відродження”

ЗВІТ

Зовнішнє оцінювання

європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”

за напрямком підвищення обізнаності ЄС щодо подій в Україні та адвокації

більш активної підтримки України з боку ЄС

Незалежні консультанти з оцінювання:

Ірина Кравчук

Лариса Пильгун

Київ, червень 2015

Зовнішнє оцінювання: звіт

2

Детальна структура звіту:

РЕЗЮМЕ ............................................................................................................................................................. 3

І. ВСТУП .............................................................................................................................................................. 6

Мета оцінювання .......................................................................................................................................... 7

ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ...................................................................................................................... 8

2.1. Методи оцінювання .............................................................................................................................. 8

2.2. Обмеження оцінювання...................................................................................................................... 10

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ....................................................................................................................... 11

3.1. Оцінка процесу адвокації .................................................................................................................... 11

3.2. Оцінка результатів адвокації .............................................................................................................. 18

IV. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ .................................................................................................................. 20

4.1. Результати проекту .............................................................................................................................. 20

4.2. Пріоритети та завдання адвокаційної діяльності підтримки України в країнах-членах ЄС .......... 22

ДОДАТОК 1. Питання для оцінювання європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду

“Відродження” за напрямком підвищення обізнаності ЄС щодо подій в Україні та адвокації більш

активної підтримки України з боку ЄС. ...................................................................................................... 25

ДОДАТОК 2. Використані джерела та документи ................................................................................... 26

ДОДАТОК 3. Перелік глибинних інтерв’ю ................................................................................................... 29

ДОДАТОК 4. Анкети глибинного інтерв’ю ................................................................................................ 33


3

РЕЗЮМЕ

Зовнішнє оцінювання охоплює проекти Міжнародного фонду “Відродження” у рамках

Європейської програмної ініціативи, спрямованих на проведення інформаційно-

адвокаційних заходів щодо України у ЄС у 2014 р. Спільним завданням усіх проектів було

донесення об’єктивної інформації про події в Україні до європейських урядів, парламентів,

політиків та представників міжнародних організацій.

• операційний проект Європейської програмної ініціативи “Представлення української

громадської експертної думки за кордоном”, у рамках якого була забезпечена участь понад

60 українських експертів у 19 заходах за кордоном (у Брюсселі, Берліні, Парижі, Варшаві,

Празі, Базелі, Братиславі, Будапешті, Римі, Мадриді, Ліоні);

• проект Міжнародного центру перспективних досліджень, у рамках якого були

організовані 3 заплановані проектом та низка додаткових заходів (Берлін, Париж, Рим);

• проект Інституту світової політики, у рамках якого було організовано приїзд експертів

європейських аналітичних центрів до України;

• проект Українського кризового медіа-центру, у рамках якого було організовано 15

інформаційних та дискусійних заходів у Лондоні, Римі, Берліні, Парижі, Брюсселі.

Метою даного оцінювання є оцінити ефективність здійснених проектів зокрема, з точки зору

фінансових витрат та отриманих результатів, результативності апробованих різних форматів

заходів, впливу реалізованих проектів на хід дискусії у ЄС стосовно України.

За результатами оцінювання було розроблено рекомендації щодо пріоритетів, завдань та

інструментів діяльності на майбутнє для Європейської програмної ініціативи МФВ за

напрямком міжнародної адвокації у ЄС.

Оцінювання підтвердило припущення про те, що найближчим часом Україна має зосередити

свої зусилля на адвокації та комунікаційних заходах в інших (зокрема європейських) країнах:

події останнього року викликали значний інтерес до України, тому, користуючись нагодою,

держава спільно з громадянським суспільством мають направити свої зусилля на

формування позитивного іміджу нашої держави. В рамках проектів реалізовано чимало

заходів, які мали навчальний, інформаційний, публічний характер. Вони стали вагомим

внеском у протидії інформаційній війні (донесення правдивої інформації, подолання міфів,

стереотипів). Заходи мали різний формат та інструменти переконання, передбачали

спілкування із різними аудиторіями, висвітлювали не лише події, що відбувалися на той

момент в Україні, але й події у минулому, що стали історією нашої держави, проте свідомо

спотворюються з боку Росії. Європейська аудиторія цікавилася не лише україно-російськими

відносинами, але й реформами в Україні, питаннями енергетичної безпеки, торгівельними

питаннями тощо.

Цей проект мав амбітні цілі, проте окрім основних, має позитивні побічні результати, як-то

нові контакти та партнерські стосунки, започаткував нові проекти в Україні та за кордоном

на підтримку України. Подібні заходи поступово долають скелю російської пропаганди.

Проекти здійснили значний вплив на хід дискусії у ЄС стосовно України, проте масштаби

проблеми (а саме інформаційної війни) вказують на те, що не варто зупинятися на

досягнутому. Так, вітчизняні та закордонні респонденти оцінювання сформулювали низку

рекомендацій щодо пріоритетів, завдань та інструментів діяльності на майбутнє, не лише для

Європейської програмної ініціативи МФВ за напрямком міжнародної адвокації у ЄС. Ці

рекомендації мають братися до уваги у подальшій роботі вітчизняними політиками,

громадськими діячами, чиновниками.

Серед основних рекомендацій важливо виділити наступні:


4

1. Успіх заходу залежить від професійної та комунікаційної компетентності українських

спікерів, присутності спікерів з різними переконаннями, експертів з різних регіонів та країн,

у т.ч. з Росії. Достовірність інформації, емоційна стриманість, використання статистики,

фото, відеоматеріалів, інфографіки є важливими інструментами переконання.

2. З огляду на те, що заходи не є достатнім медіаприводом для ЗМІ, окремі пострелізи не

відіграють вагому роль у формуванні позитивного іміджу України з огляду на масштаби

російської пропаганди, респонденти наголошують на важливості створити в інших країнах

неформальну мережу журналістів, дружніх до України, які регулярно висвітлюватимуть

події в Україні, подаватимуть інформацію вчасно та достовірно.

3. Зважаючи на те, що неможливо достатньо часто залучати українських чиновників та

політиків до заходів за кордоном через їх зайнятість, важлива організація приїзду іноземних

журналістів до України (тематичні прес-тури). Журналісти прагнуть спілкування з першими

особами нашої держави, першим особам держави (у т.ч. Президенту) також є вигода від

такого спілкування: участь у подібному заході економить години перемовин з першими

особами інших держав.

4. За шкалою «оптимізація – повна правдивість» необхідно прагнути до повної правдивості

інформації з боку експертів та спікерів на публічних заходах за кордоном. У процесі

дослідження були визначені найбільш важливі напрямки діяльності, за якими мають

формулюватися ключові повідомлення для європейських цільових груп; для досягнення

впливу зовнішні повідомлення мають бути визначені та узгодженими між собою експертним

середовищем.

5. У стані медіавійни потрібно подавати достовірну інформацію різними мовами. у т. ч.

російською. Більшість респондентів вказали на те, що європейці користуються тими

джерелами, які транслюють або рідною, або російською мовами. Відповідно, наразі «поза

увагою» лишаються ті, хто не володіє українською, російською та англійською мовами

(європейці надзвичайно сильно поважають рідну мову, і тому мало використовують

іншомовну літературу). Важливо також зазначити, що російськомовними джерелами

інформації користуються наші співвітчизники, вихідці з Росії та пострадянського простору (у

т.ч. мешканці країн СНД), старше покоління європейців, а також експерти з питань

пострадянського простору.

6. Варто передбачити методику мультиплікації позитивної інформації про Україну.

Насамперед, варто проводити заходи у навчальних та наукових закладах: викладачі та

студентська аудиторія можуть бути мультиплікаторами набутих знань. Україна має

формувати коло друзів, на кшталт Валдайського клубу - цей унікальний і дієвий формат поки

українською стороною недооцінений: необхідно сформувати міжнародну спільноту

лояльних до України експертів, передбачивши у ньому «ядро» (постійний склад) і

«периферію» (людей, що будуть запрошуватися а конкретні заходи клубу). Висловлені

думки про те, що варто «налагодити дружбу» із Ватиканом, який наразі є на боці України;

про необхідність культурної дипломатії тощо.

7. Має бути налагоджена співпраця з європейцями щодо протидії російській пропаганді. В

Україні в силу гостроти і масштабів інформаційної війни з боку Росії накопичений

унікальний досвід протидії масштабній ворожій пропаганді (Україна стала природнім

експериментальним майданчиком для апробації методик протидії інформаційній війні). Цей

досвід буде корисний європейським колегам, оскільки ми бачимо їх стурбованість рівнем

російської пропаганди в своїх країнах, але він має бути узагальнений і представлений

європейцям, можливо, навіть у рамках спеціального соціального проекту.

8. Представники бізнесу не були виділені у якості цільової аудиторії ні в одному із

оцінюваних проектів. Проте бізнес здійснює визначальний вплив на прийняття політичних


5

рішень у країнах розвиненої демократії. Думка представників бізнесу, що висловлюється

зокрема впливовими асоціаціями працедавців, у тій чи іншій мірі обов’язково враховується

політичними лідерами країн Заходу. На відміну від практики, що склалася на

пострадянському просторі, у країнах розвиненої демократії бізнес безпосередньо включений

у процес прийняття будь-яких рішень, у тому числі тих, що мають влив на економіку. Окрім

того, ситуація в Україні визначила прийняття економічних санкцій проти Росії і таким чином

тісно пов’язала економіку і політику стосовно України, а європейські країни співпрацюють з

Росією і намагаються вирахувати економічні наслідки конфлікту для себе (не лише

представники бізнесу, але й урядовці).

Рекомендації звіту підготовлені за результатами оцінювання проектів, реалізованих у Європі.

Проте, усі країни розвиненої демократії мають подібні базові соціально-культурні

характеристики. У зв’язку з цим, враховуючи необхідність інформаційного просування

України також у США, Канаді та інших державах, рекомендації звіту можливо застосувати

щодо усіх країн розвиненої демократії.


6

І. ВСТУП

Одразу після Революції Гідності виникла нагальна потреба проводити українську

інформаційно-адвокаційну кампанію у ЄС на противагу пропаганді Росії. Тому протягом

2014 року Міжнародний фонд “Відродження” у рамках Європейської програмної ініціативи

та поза нею підтримав низку проектів, спрямованих на проведення інформаційно-

адвокаційних заходів щодо України у ЄС (див. додаток 2):

• операційний проект Європейської програмної ініціативи “Представлення української

громадської експертної думки за кордоном”, у рамках якого була забезпечена участь понад

60 українських експертів у 19 заходах за кордоном (у Брюсселі, Берліні, Парижі, Варшаві,

Празі, Базелі, Братиславі, Будапешті, Римі, Мадриді, Ліоні);

• проект Міжнародного центру перспективних досліджень, у рамках якого були

організовані 3 заплановані проектом та низка додаткових заходів (Берлін, Париж, Рим);

• проект Інституту світової політики, у рамках якого було організовано приїзд експертів

європейських аналітичних центрів до України;

• проект Українського кризового медіа-центру, у рамках якого було організовано 15

інформаційних та дискусійних заходів у Лондоні, Римі, Берліні, Парижі, Брюсселі.

У процесі глибинних інтерв’ю на запитання, звідки виникли ідея проектів, респонденти, які

мають відношення до їх організації, відповіли, що:

• із власного досвіду спілкування з іноземцями, а саме з європейцями, знали про

нерозуміння подій, що відбуваються в Україні;

• до них неофіційно зверталися європейці, які займають значні посади у Європейських

інституціях, із проханням надати інформацію про події в Україні;

• перебуваючи в інших країнах, бачили, як і ким подається інформація про Україну;

• в аналітичних та експертних висновках, емпіричних дослідженнях, статистиці,

політичних та економічних подіях простежується налагоджена робота Росії проти України;

• формальне та неформальне спілкування з іноземцями свідчить або про незнання, або про

невизнання України як країни, наявність міфів та стереотипів щодо українців.

У процесі реалізації проектів організатори та учасники проектів з українського боку виявили

також наступне:

1. Європейському експертному та науковому середовищу бракує знань про Україну. Наразі

дуже мало серед європейських експертів тих, хто спеціалізується на українських питаннях

та підтримує Україну . Частина експертів – колишні «совєтологи», які нині займаються

пострадянським простором. Експертне та наукове середовище формувалося або ще при

Союзі, або нині в Росії, або під впливом Росії: система відносин між країнами та

навчальними закладами, сформована у часи радянського союзу, успадкована Росією.

Відповідно, зв’язки, які сформувалися, традиційно орієнтовані на Москву, кафедри у

навчальних закладах Європи також орієнтовані на інтереси Росії (саме тому наразі деякі

європейські експерти заявляють про те, що Крим завжди був російським тощо).

2. Українська дипломатична служба та МЗС, на час реалізації проектів і проведення

дослідження, працювали вкрай незадовільно в силу ряду причин. Через брак коштів постійно

скорочується штат служби, в деяких країнах немає взагалі українських представників. Наявні

фахівці не здатні виконати весь спектр покладених на них завдань. По суті проект переклав

на себе функцію представництва України за кордоном. Дипломатична служба за своєю

природою повинна мати відповідних фахівців, контактну базу та налагоджені зв’язки із

політиками, чиновниками, бізнесом країни; розуміти ситуацію і особливості країни,


7

специфіку роботи із місцевими ЗМІ тощо. Проте респондентам довелося звертатися за

допомогою до інших організацій у відповідних країнах, які забезпечили і контактами, і

допомогою в організації заходів. Тому усі респонденти вказали на необхідність створення

силами громадськості паралельної організації, які б опікувалися підвищенням обізнаності

щодо формування іміджу України за кордоном.

3. МЗС, Міноборони, СБУ наразі незадовільно виконують своєї функції по інформуванню

Європи та інших країн світу про події в Україні. Ці державні інституції не відповідали як на

запити організацій, які є учасниками проектів, так і на запити іноземних експертів та

журналістів (про що повідомили респонденти), на прохання надати необхідну для роботи

інформацію (в рамках чинного законодавства), або відповідали у максимально відведений

чинним законодавством термін (через 14 днів), коли інформація вже втрачала свою

актуальність. Інформація, яка надавалася державними інституціями, не була жодним чином

систематизована, і не могла бути використана за потребою (проблема існує і наразі).

4. Приблизно у 2003 році програма формування позитивного іміджу України була

переорієнтована на формування іміджу влади. Тому на момент, коли виникла потреба у

протидії пропаганді Росії, Україна не мала власного інструментарію.

Саме тому низка громадських організацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

поставили перед собою завдання:

• пробити інформаційне вікно;

• інформувати про події, що відбуваються в Україні;

• розвіяти міфи та стереотипи щодо українців;

• вказати на альтернативні джерела інформації про Україну;

• повідомити про наявність різних точок зору щодо подій в Україні;

• пояснити причину подій на Майдані;

• відтворити хронологію подій на Майдані;

• подолати проросійські настрої, які виникли через погану поінформованість;

• пояснити певні ментальні особливості українського народу, як, наприклад, чому

російськомовний громадянин України є інколи більше українцем, аніж україномовний:

двомовність у більшості європейських країнах не сприймають.

Мета оцінювання

Метою є оцінити ефективність здійснених проектів, зокрема, з точки зору фінансових

витрат та отриманих результатів, результативності апробованих різних форматів

заходів, впливу реалізованих проектів на хід дискусії у ЄС стосовно України.

У результаті оцінки було розроблено рекомендації щодо пріоритетів, завдань та

інструментів діяльності на майбутнє для Європейської програмної ініціативи МФВ за

напрямком міжнародної адвокації у ЄС.


8

ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ

2.1. Методи оцінювання

Обсяг оцінювання

Оцінювання охоплює наступні проекти, реалізовані в 2014 році.:

• операційний проект Європейської програмної ініціативи МФВ;

• проект «Візит європейських аналітичних центрів на підтримку демократичної України»

ГО «Інститут світової політики»;

• проект «Україна під ударом: український контрудар проти інформаційної війни в

Європі» МГО «Міжнародний центр перспективних досліджень»;

• проект «Програма візитів українських спікерів до ключових європейських столиць –

центрів впливу з метою налагодження підтримки України серед європейських лідерів думки»

ГО «Український кризовий медіацентр» (див. додаток 2).

Період проведення оцінювання:

Оцінювання проводилося протягом грудня 2014-березня 2015 року. Аналіз мав наступні

етапи:

Етап 1. Розробка Технічного завдання (кінець грудня 2014-січень 2015).

Етап 2. Аналіз документів (січень 2015).

Етап 3. Збір даних (січень-лютий 2015).

Етап 4. Аналіз даних та написання проекту звіту (березень 2015).

Етап 5. Рецензування проекту звіту зовнішніми експертами та доопрацювання звіту (квітень-

травень 2015)

Методи проведення оцінювання

Для досягнення мети оцінювання були розроблені питання оцінювання (див. додаток 1), на

основі яких проводився аналіз документів, були підготовлені анкети для глибинних інтерв’ю

та електронного опитування (див. додаток 4). Питання оцінювання визначають логіку

дослідження та структуру результатів оцінювання. Інструментарій дослідження передбачав

як відкриті, так і закриті запитання для глибинного інтерв’ю та електронного опитування.

Для даного оцінювання використовували виключно якісні методи збору даних. Зокрема

оцінювання базується на таких джерелах інформації:

• аналіз документів;

• глибинні інтерв’ю;

• електронне опитування учасників окремих заходів;

• рецензування висновків та рекомендацій звіту зовнішніми експертами.

Для визначення ефективності здійснених проектів була здійснена робота з джерелами

вторинних даних (консультація експерта з питань інформаційної війни, опрацювання

наукових, аналітичних матеріалів та публікацій в ЗМІ з питань інструментів протидії

інформаційній війні, пропаганди, масової комунікації тощо), враховані найбільш відомі

моделі оцінки ефективності навчальних (Д. Киркпатрика, Дж. Філіпса, Ф. Ніхолса,

Стафлебіма та інші), інформаційних та інших заходів.

Аналіз документів


9

Аналіз документів охоплював проектну документацію 4 проектів, звіти за результатами

проектів, звіти за результатами заходів, програми заходів, висновків та протоколи заходів,

повідомлення та публікації в медіа, списки учасників заходів, аналітичних продуктів за

результатами заходів (детальний перелік розглянутих документів знаходиться в додатку 2).

Глибинні інтерв’ю

Було проведене 21 глибинне інтерв’ю (віч-на-віч та за допомогою скайпу) та отриманий 1

письмовий коментар (за допомогою електронної пошти) із такими групами респондентів

(див. додаток 3):

• 17 інтерв’ю із українськими респондентами, що проживають та працюють в Україні

(керівники 4-х проектів, експерти та спікери, які брали участь у заходах), 2-є з них на момент

інтерв’ю проживали та працювали/ навчалися в одній із Європейських держав;

• 4 інтерв’ю із закордонними респондентами, які проживають та працюють в одній з країн

ЄС (представники організацій-співорганізаторів заходів; експерти, які брали участь у

заходах);

• 1 письмовий коментар щодо проекту від закордонного учасника заходу.

Тобто, вибірку складають спікери, які не лише представляють різні професійні групи, але й

проживають/ працюють в різних країнах; організатори; учасники різних заходів з різних

країн.

Електронне опитування закордонних учасників заходів

Електронне опитування окремих заходів зазначених проектів проводилося при наявності

списків закордонних учасників заходів із контактами.

Он-лайн анкета http://goo.gl/forms/CYOou66kVd була розіслана учасникам:

• заходу операційного проекту Міжнародного фонду «Відродження» - конференція

«Майдан Україна 2014» (Ліон, 26-28 червня 2014);

• заходу проекту ГО «Інститут світової політики» - конференція «Українсько-Російський

конфлікт: яка роль ЄС?» (Рим, 18 рудня 2014);

• заходу ГО «Інститут соціальної політики» - візит європейських аналітичних центрів на

підтримку демократичної України (Київ, 15-16 травня 2014 р.);

Також Український кризовий медіа-центр (Київ) та проект «Київський діалог»

(співорганізатор заходів у Берліні 22-23 вересня 2014 р.) погодилися розіслати анкету

учасникам заходів, до організації яких вони були причетні, самостійно.

У зв’язку з обмеженням оцінювання - відсутністю списків учасників усіх заходів, результати

електронного опитування самі по собі не дають підстави для загальних висновків про усі 4

проекти. Проте вони носять ілюстративний характер і дозволяють перевірити достовірність

висновків, отриманих за допомогою інших інструментів оцінювання щодо загальних

тенденцій, вподобань та преференцій цільових груп – аналізу документів та глибинних

інтерв’ю. В даному випадку для перевірки достовірності висновків була застосована

тріангуляція методів та джерел інформації, тобто важлива інформація перевірялася із

використання декількох методів або джерел.

Респонденти представляють країни члени ЄС – Францію (5), Італію (7), Велику Британію (1),

Румунію (1), Україну (2) (люди навчаються за кордоном), Естонію (1), Нідерланди (1). З

числа цих респондентів 55,6 % становили представники університетів/академічного

середовища, 22,2 % неурядових організацій, представники державних інституцій та

місцевого самоврядування 5,6%; інституцій ЄС 5,6%, інші – 11,1 %.

http://goo.gl/forms/CYOou66kVd


10

В електронному опитуванні не брали участь представники бізнесу або медіа. Чоловіки

становлять 61,1 %, жінки – 38,9%. Проте зазначені відсотки не можуть свідчити про саме

таке співвідношення різних цільових груп на усіх заходах проектів. Для цього потрібно було

б провести опитування учасників усіх заходів, що виявилося неможливим.

Рецензування висновків та рекомендацій звіту зовнішніми експертами

Звіт було надано для зовнішньої рецензії та коментування зовнішнім експертам Ірині

Солоненко, Михайлу Савві.

2.2. Обмеження оцінювання

Суттєвим викликом для проведення оцінювання була обмежена доступність закордонних

респондентів для проведення глибинних інтерв’ю. Тому кількість закордонних респондентів

суттєво менша, ніж вітчизняних.

В ході планування електронного опитування закордонних учасників заходів буди виявлені

перешкоди, про які не було відомо під час розробки методології, а власне відсутність списків

учасників більшості заходів проектів. Причиною була відсутність реєстрації на заходах:

заходи були або відкриті для широкої публіки, або закриті, для осіб, які належать до групи

decision maker, або не було людей, які б відповідали за організаційні питання, або заходи

планувалися в терміновому «аварійному» порядку, як реакція на гостру потребу, тому

формуванню списків учасників не було приділено належної уваги. У Німеччині заборонено

законодавством передавати особисті дані без згоди на те відповідної особи, саме тому

оцінювачі контакти і не отримали.

Відповідно, не вдалося отримати доступ до представників органів державної влади та

інституцій ЄС та не у повній мірі використаний метод тріангуляції щодо розуміння зміни

ставлення європейських посадовців до України та подій в Україні.

Надалі рекомендується стежити за тим, щоб були зібрані списки учасників заходів ще при

плануванні заходів за допомогою реєстрації заздалегідь або на місці. Про це варто наперед

попереджати керівників проектів. Це дасть можливість зібрати дані про цільову аудиторію

даних заходів для оцінювання проекту.


11

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ

3.1. Оцінка процесу адвокації

Вплив на цільові групи

Для проведення заходів було обрано ті країни, які мають найбільший вплив на прийняття

рішень на рівні ЄС. Цільовою аудиторією проектів були групи, дотичні до прийняття рішень

стосовно України. Конкретизація цільової аудиторії здійснювалася за методикою

ситуативного дизайну (у залежності від конкретних умов у кожній європейській країні). Так,

заходи відвідали посадовці та представники інститутів ЄС; представники Ради Європи,

НАТО, ОБСЄ; дипломати країн-членів ЄС, США, Канади; НУО - правозахисні, адвокаційні;

представники міжнародних та донорських організацій; аналітики, експерти, політологи (ті

люди, які водночас впливають і на громадян, і на перших осіб держави); представники

академічних та науково-дослідних кіл, журналісти; громадськість, молодь; українці, які

проживають в інших країнах, у т.ч. діаспора.

Усі респонденти відмічають переповнені аудиторії на відкритих заходах, багато запитань до

виступаючих. На заходи люди їхали з інших міст, аудиторію не залишали протягом усього

заходу, що свідчить про інтерес до усіх питань, які стосувалися України. Траплялися лише

одиничні випадки відмови від участі, найбільш впливові особи також не полишали захід до

кінця.

Респонденти електронного опитування зазначають, що їх мотивацією відвідати заходи щодо

України були академічний та політичний інтерес до України, інтерес до політичної ситуації,

проблем, подій на Сході України, можливість зустріти експертів з України, професійні

зв’язки з українськими організаціями, професійний інтерес і спеціалізація на темі України,

підтримка та вболівання за Україну, бажання зрозуміти позицію ЄС щодо конфлікту на

Сході України. Вітчизняні респонденти відмічають певну закономірність: відкриті заходи

збирають у більшій мірі однодумців - людей «проукраїнських» та тих, хто не визначився зі

ставленням до України, русофіли збираються на інших заходах, ці дві аудиторії практично не

перетинаються. «Проукраїнські» учасники заходів посилюють свою позицію щодо України,

а ті, хто не визначився – отримують інформацію для вибору на користь України.

Використання ресурсів на спроби переконати русофілів не доцільні.

Представники бізнесу не були виділені у якості цільової аудиторії у жодному з оцінюваних

проектів.

Бізнес є активним учасником заходів, організованих для європейських урядів, парламентів,

політиків та представників міжнародних організацій. Так, на окремих заходах, як

зазначають причетні до організації респонденти, представників бізнесу було близько

третини. На заходах піднімалися наступні питання: «Чи не втратить країна щось через

санкції Росії?», «Чого ми маємо ризикувати поставками російського газу через Україну?»,

«Чому Україна не хоче «лягти» під Росію, аби ми не страждали?». Вітчизняні респонденти

вказують на те, що Україні важливо знати як і де працюють російські гроші, бізнес для

подальшого правильного визначення мотивації проросійських політиків та організацій.

Бізнес (зокрема банківський) цікавиться Україною з точки зору ризиків, макроекономічних

прогнозів, питань безпеки тощо. Бізнес цікавиться, чи призведе ескалація конфлікту до

збільшення кількості біженців у сусідні країни. Бізнес цікавиться можливостями інвестицій в

Україну: опортуністичні інвестори інвестують саме тоді, коли в державі найгірша ситуація

(принципи Уорена Баффета), тому що ціни на активи є дуже заниженими, по закінченню

війни ціни на активи виростуть. Окрім того, в європейських країнах бізнес здійснює вплив та

тиск на політиків (на відміну від України, де політика здійснює тиск на бізнес). Так,

наприклад, німецька аудиторія цікавиться втратами німецької економіки від санкцій

стосовно РФ; представники Іспанії нещодавно в Україні обговорювали можливості


12

інвестицій; Австрія переймається енергетичними аспекти конфлікту через співпрацю з

Газпромом; питання «містралей» у Франції носить насамперед економічний характер тощо.

У ході дослідження низка респондентів вказали на велику роль бізнесу у прийнятті

політичних рішень у країнах Європи. Бізнес здійснює визначальний вплив на прийняття

політичних рішень у країнах розвиненої демократії. Думка представників бізнесу, що

висловлюється зокрема впливовими асоціаціями працедавців, у тій чи іншій мірі обов’язково

враховується політичними лідерами країн Заходу. На відміну від практики, що склалася на


у процес прийняття будь-яких рішень, у тому числі тих, що мають влив на економіку.

Ситуація в Україні визначила прийняття економічних санкцій проти Росії і таким чином

тісно пов’язала економіку і політику стосовно України. Об’єктивно інтереси бізнесу

передбачають співробітництво з Росією. Проте це лише короткострокові інтереси. Якщо буде

змога показати, що російська експансія стратегічно ставить під питання незалежність бізнесу

і основи його існування (свобода конкуренції, невтручання чиновників), то позицію багатьох

представників бізнесу можна буде змінити на більш позитивну для України.

У випадку, якщо відкриті заходи будуть проводитися на базі асоціацій бізнесу, в них

візьмуть участь також представники бізнесу. Такий підхід до вибору місця проведення

зустрічі не вимагає додаткових витрат по проведенню окремих заходів для бізнесу, але

гарантовано включить в інформаційну компанію про Україну таку цільову групу, як бізнес.

Бажано залучити до організації таких заходів асоціації, які об’єднують представників

бізнесу, у тому числі як донорів (постачальників ресурсів). Пострелізи подібних заходів має

оприлюднюватися неформальною мережею журналістів (про яку сказано вище). Таким

чином буде забезпечене вторинне використання інформаційних заходів для просування

інформації про Україну.

Концентрувати увагу на економічних питаннях важливо з огляду на те, що європейські

країни співпрацюють з Росією і намагаються вирахувати економічні наслідки конфлікту для

себе (не лише представники бізнесу, але й урядовці).

На більшості відкритих заходів були присутні провокатори. Як правило, провокатори були у

супроводі співробітника посольства. Завданням провокатора було поставити резонансні

запитання, переконати чи аргументувати наміру не було. Ці люди відверто сміялися під час

розповіді про вбивства на Майдані, задавали незручні запитання. Респонденти (організатори

та учасники заходів) відмічають надзвичайну підготовленість української сторони, які

спокійно та аргументовано не лише давали роз’яснення, але й розвіювали міфи, посилаючись

на конкретні приклади, найчастіше – власні. Аргументовані, спокійні толерантні відповіді

українських спікерів на провокативні запитання були не лише несподіваними для

провокаторів, але й переконливими для аудиторії.

Роль спікерів

Професійну та комунікаційну компетентність українські спікери підтвердили не лише під час

виступів на професійні теми, але й відповідями на додаткові та провокативні запитання.

Респонденти зазначають про підвищений інтерес з боку Європи до українських експертів.

Звертаються і до тих спікерів, які проживають за межами України, і тих, хто перебуває

постійно в Україні.

Більш ефективними/ переконливими для аудиторії є ті заходи, на які запрошуються

спікери з різними переконаннями. Аудиторія хоче бачити російських експертів, чути

їх думку. Також важливо запрошувати як українських експертів, так і експертів з ЄС,


13

які говорять приблизно в одному руслі. Іноземні респонденти визнають перевагою

наявність нових спікерів, спікерів в першу чергу не з Києва, а й із різних регіонів

України, особливо із Сходу та Півдня України, та спікерів із різних організацій.

Респонденти також наголошують на важливості запрошувати на дебати представників

різних країн (у т.ч. Росії), представників тих організацій, про які згадується у

звинуваченнях та міфах (наприклад, єврейських організацій та общин в Україні,

меджлісу кримськотатарського народу, земляцтв тощо), що додає об’єктивності

дискусії.

Результативність формату заходу

Українські респонденти повідомили про те, що довелося відійти від запланованого формату

(пояснення щодо змісту форматів заходів у додатку 5), і, відповідно до порад

співорганізаторів (які краще знають іноземну аудиторію), скоротити час на захід, скоротити

час виступів, подовжити час для обговорення тощо. Проте іноземні респонденти вказали на

те, що часу на певні заходи було відведено замало: більше 5 спікерів протягом 2-х годин не

встигають у достатній мірі висвітлити тему та не вистачає часу задати питання та отримати

відповіді. Розбіжності у висновках обох груп експертів (українських та європейських)

визначено, як вважать автори дослідження, різною глибиною заглиблення у тему подій в

Україні. Українські експерти заходи вважають тривалими, оскільки вони сприймають надану

інформацію як очевидні загальновідомі істини. Для європейських експертів надана

інформація є новою. Враховуючи, що інформаційні заходи орієнтовані на європейські

цільові групи, не можна погодитися з думкою про «задовгу тривалість» цих заходів.

Електронне опитування іноземних учасників на запитання: який формат заходу є найбільш

цікавим та ефективним з метою інформування про Україну, дало такий результат:

В першій трійці зустріч з медіа (так – 72,2 %, переважно так – 16 %, переважно ні –

11, 1) та форум/конференція (так – 66 %, переважно так – 27, 8 %, переважно ні – 5,6

%); візит до України (так – 61 %, переважно так – 22,2 %, переважно ні – 5,6 %, не

знаю – 11,1%).

В наступній четвірці відкриті публічні дискусії (так – 50%, переважно так – 50 %);

неформальні зустрічі із українськими експертами та політиками (так – 50%, переважно так –

50); робочі ланчі або обіди (так – 50 %, переважно так – 33 %, переважно ні – 22 %, ні – 5,6

%); відкрита лекція (так – 50 %, переважно так – 33 %, переважно ні – 22 %,ні – 5,6 %). На

останньому місці - виставки (так – 27,8 %, переважно так – 33,3%, переважно ні – 27,8 %, ні –

11,1 %). Фактично результати опитування підтвердили дієвість різних форматів заходів і те,

що потрібно приділяти більше уваги роботі з медіа.

Оскільки респонденти у певній мірі представляють університетську та академічну

спільноту – форуми та конференції видаються їм також привабливими. Проте для

інших цільових груп, таких як державні службовці або представники інституцій ЄС,

більш прийнятними будуть формати, які забирають менше часу – неформальні ланчі,

обіди, неформальні зустрічі.

Респонденти зазначають на важливості організації візитів і до України: неможливо

достатньо часто залучати українських чиновників та політиків до заходів за

кордоном, проте їх думка цікавить європейських експертів та журналістів.

Найбільш ефективним респонденти глибинних інтерв’ю вважають заходи у форматі

круглого столу, тому що цей формат не передбачає обмеження щодо теми обговорення і дає

можливість представити різні точки зору.

Така різниця у відповідях може пояснюватися тим, що у різних країнах одні і ті ж самі

формати заходів можуть мати різну назву. Так, назва «форум» у європейських країнах має


14

значення «відкрита зустріч» і не передбачає масштабності, яку вкладають у цю назву

українські респонденти.

Практика показала, що має бути гнучкість та компроміси в організації, готовність у процесі

заходу вносити зміни відповідно до конкретної ситуації.

Необхідно у процесі організацій заходу представників зарубіжних організацій та українських

органів влади враховувати наступне: «бути готовими до того, що не всі представники влади

уміють спілкуватися з закордонними гостями, не всі також розуміють важливість

спілкування з лідерами громадської думки. Потрібно, відтак, зосередити зусилля для

пояснення доцільності таких проектів серед вітчизняних урядовців».

Деякі заходи у процесі оцінювання проектів мали відносно низьку ефективність з точки зору

впливу на позицію цільових груп. Причиною цього стала невдала форма донесення

інформації за умови високого експертного рівня спікера.

Зауваження щодо організації заходів

Не було реєстрації учасників, відповідно, контингент можна визначити у більшій мірі за

запитаннями. Не можна встановити зворотній зв’язок з учасниками заходів. Певні

респонденти відмічали, що не знали, з якою аудиторією доведеться спілкуватися, відповідно

важко було готуватися до заходу. Також наявність списків учасників дозволить в

подальшому провести оцінювання.

Результативність інструментів переконання

Більш переконливими для аудиторії є ті заходи, на які запрошуються спікери з різними

переконаннями, з різних регіонів України особливо із Сходу та Півдня України. Більшу

довіру викликає, коли разом із українськими запрошені російські та європейські експерти.

Респонденти вважають, що українських спікерів аудиторія гарно сприймала тому, що

спікери чудово володіли інформацією, подавали її з «перших рук», самі були учасниками

подій, про які розповідали. Спікери використовували лише факти, підкріплювали

візуалізацією (фото, відео) та статистикою (саме статистика допомогла зрозуміти відсутність

проблем фашизму і націоналізму в Україні, і масштаби цих проблем в Росії та країнах

Європи).

Респонденти наголошують на тому, що прийшов час спілкування неемоційного, спокійного,

зваженого, аргументованого, експертного, документально підтвердженого, з візуалізацією.

Має бути асиметрія у порівнянні з Росією.

Результати електронного опитування закордонних учасників щодо впливу різних

інструментів на думку щодо України свідчать про таке.

До першої трійки найбільш переконливих увійшли:

дискусія (так – 66,7%, переважно так – 27,8%, переважно ні – 5,6 %);

експертна думка (так – 61,1 %, переважно так – 38,9 %);

статистика (так – 50 %, переважно так – 44,4 %, я не знаю – 5, 6 %).

Відповідно ці інструменти варто використовувати в першу чергу.

На другому місці:

фото (так – 38,9 %, переважно так - 33, 3 %, переважно ні – 22,2 %);

відео (так – 38,9%, переважно так – 33, 3 %, переважно ні – 11,1 %, ні – 11,1 %).

інфографіка (так – 27,8 %, переважно так – 61, 1%, не знаю – 11,1%). Інфографіка краще

сприймається, якщо супроводжується змістовним коментарем.

Впливовість документів на останньому місці (так – 6 %, переважно так – 61 %, переважно ні

– 5, 6%).


15

Респонденти рекомендували наступне: а) роздаткові матеріали не повинні виглядати

як відверта пропаганда; б) не варто готувати дорогу поліграфію; в) роздаткові

матеріали мають бути недорогими і якомога більш змістовними, містити цікаві факти,

статистику.

Іноземні респонденти повідомили про те, що вони просили українських спікерів не

використовувати для виступу слайди PowerPoint. Існує практика дублювання виступу на

слайди (тобто, нанесення на слайд текстової інформації). У подальшому людина, яка

виступає із заздалегідь підготовленими слайдами, як правило, не може відповісти на прості

питання, що хоч трохи виходять за рамки презентації. Тому українські спікери готували

роздаткові матеріали, фото, відеоматеріали, інфографіку без використання PowerPoint.

Аргументи переконання та ключові повідомлення (messages)

Усі респонденти зазначають різне ставлення кожної європейської країни і до України і до

Росії, і це принципово враховувати у процесі підготовки до подібних заходів. Для кожної

країни має бути «різний соус до інформації»: «єврейське» питання, «імперські» бажання

говорити із «рівними», «православний джахад» (щодо козаків, які вважають себе за військо

христове), питання цінностей (демократія, верховенство права, права людини тощо). Багато

іспанців переконані у тому, що Росія це єдиний і останній оплот християнства,

демократичних і традиційних цінностей, відповідно виступ про крайньо-правий рух у Росії

викликав надзвичайно живий інтерес. Більшість вважає, що цей рух існує лише в Україні. В

Німеччині – грають на почутті провини німців перед Росією. У Франції велика армія

емігрантів з Росії, які наразі мають великі статки та велику ностальгію і співчуття до Росії.

Вивчення трендів громадської думки щодо України та Росії в кожній окремій країні-члені

ЄС вимагає окремого ґрунтовного дослідження.

Окрему увагу варто приділяти країнам півдня – Греції, Іспанії, Італії, де існують

сильні проросійські настрої та медіа мають менше коштів, щоб відправляти своїх

журналістів для підготовки якісних репортажів про Україну.

Як українські, так і іноземні респонденти, наголошують на тому, що європейці мають різне

ставлення як до США, так і до ЄС. Частина європейців виступають саме проти розширення

ЄС. Тому із представниками різних думок і переконань по-різному потрібно спілкуватися,

окремо пояснювати і наміри України, і відносини з Росією, і наміри Росії. Про це добре

пам’ятає Росія, відповідно вона не має політики щодо Євросоюзу як цілісної організації, вона

діє від країни до країни, прикладаючи ті зусилля, натискаючи на ті точки, які потенційно

можуть спрацювати.

Євросоюз говорить не одним голосом, тому Україні з кожною країною потрібно

знаходити свої точки дотику.

Зі слів респондентів, учасники заходів очікували антиросійську пропаганду на заходах, проте

отримали експертне роз’яснення, і подій і проблем в країні, що і стало причиною зміни

ставлення до України.

Повідомлення про те, що Україна реформується і в країні відбувається боротьба із корупцією

викликає позитивний відгук в аудиторії. Проте європейці вказують на те, що їм не

подобається зволікання українців із реформами. Іноземні респонденти рекомендують

розповідати про діяльність громадянського суспільства в Україні, водночас вони вказують на

необхідність дотримання вимог Венеціанської комісії та Ради Європи, що визначають

правила люстрації та боротьби із корупцією, та на міжнародні зобов’язання України

здійснювати моніторинг виконання реформ у державі.

Це також підтвердили результати електронного опитування закордонних учасників. Вони

виділяють наступні повідомлення, які мали найбільш позитивний вплив на думку учасників:


16

на першому місці - готовність до реформ, готовність молодих людей до фундаментальних

реформ, далі йдуть – усвідомлення необхідності демократії; зобов’язання нового уряду

відновити державу та зробити її відкритою. Негативний вплив на думку учасників

опитування мали такі повідомлення: на першому місці – відсутність реформ, небажання

проводити реформи; небажання уряду здійснювати реальні реформи на користь громадян,

підтримка окремих груп і людей. Корупція теж вважається великою проблемою. Частина

респондентів неоднозначно сприймає дії українського уряду щодо подій на Сході.

Ключові повідомлення (messages), які лунають за кордоном, мають бути між собою

узгоджені в експертному середовищі, зокрема ті, що стосуються подій на Сході.

Найбільш цікаві теми

Результати електронного опитування говорять, що іноземні учасники найбільше

цікавилися наступними темами: на першому місці – конфлікт на Сході України

(77,8%) та Українсько-Російські відносини (77,8%), на другому місці – реформи в

Україні (66,7%), на третьому місці - конституційна реформа та децентралізація (50 %),

далі йде – боротьба з корупцією (38,9 %) та енергетична безпека (33,3 %), інше

(11,1%).

Респонденти визнали, що найбільший інтерес викликали наступні питання щодо України:

• анексія Криму;

• реформи в Україні;

• боротьба з корупцією;

• виплив децентралізації на вирішення конфлікту;

• мовний закон в Україні;

• порушення прав окремих етнічних груп в Україні (дуже поширена теза про те, що

притискаються права російськомовного населення);

• вбивство Сашка Бєлого із Правого сектору;

• кримінальна складова певних подій (наскільки події в Україні відповідають потребам

суспільства, а не є черговим переділом зон впливу кримінальних авторитетів);

• малазійський літак: Росія намагається переконати у своїй правоті, чи приховати правду?;

• українські радикали;

• антисемітизм в Україні.

Варто відмітити, що питання реформ, боротьби з корупцією, децентралізації водночас як

цікавими для учасників, так і дискусійними.

Джерела інформації про Україну у ЄС

Респонденти, які часто бувають або нині проживають за кордоном вказали на те, що:

• європейці користуються тими джерелами, які транслюють або рідною, або російською

мовами:

o російськомовними джерелами інформації користуються наші співвітчизники,

вихідці з Росії та пострадянського простору, старше покоління європейців, а

також експерти з питань пострадянського простору. Тому у стані медіавійни

важливо подавати достовірну інформацію саме російською мовою;

• україномовними джерелами користуються наші співвітчизники (заробітчани, емігранти);


17

• українські джерела інформації пропонують новини українською, російською та

англійською мовою, відповідно, італійці, німці, іспанці тощо лишаються поза увагою.

Європейці надзвичайно сильно поважають рідну мову, і тому мало використовують

іншомовну літературу (хіба що вузькоспеціалізовану);

• зважаючи на те, що Росія пропонує проект Кисельова (портал новин) декількома мовами,

то навіть дослідники з університетів посилаються саме на це джерело інформації.

• європейці (зокрема італійці) визнають, що новини у більшості їх ЗМІ – це переклад з

російських ЗМІ, або інформація від італійських журналістів, які постійно перебувають у

Москві, у більшості не виникає сумнівів щодо правдивості цієї інформації; проте останнім

часом європейці звертають увагу на певні розбіжності у фактах, що пропонують різні

джерела інформації.

Іноземні респонденти на запитання, чи використовують вони російські джерела інформації,

щоб дізнатися про Україну, відповіли, що російським джерелам інформації не довіряють, але

існує достатньо людей, які сприймають російську пропаганду, що багато з тих, хто наразі

пише про Україну, нічого про неї не знає. Вони наголосили на тому, що їх приклад не є

показовим, оскільки їх проукраїнська позиція була сформована задовго до участі у заходах.

Результати електронного опитування підтверджують, що більшість іноземних учасників

використовує місцеві медіа-ресурси - 72,2 %, так само досить значна частина використовує

українські ресурси 61,1 %, російські ресурси використовують лише 22,2 % респондентів, але

інші ресурси використовує 44,4 %. Високий відсоток використання українських джерел

серед учасників заходів пояснюється тим, що на таких заходах збирається проукраїнська

аудиторія і тому, коли респонденти говорять про себе, то кажуть що знають і користуються

українськими джерелами, коли мова йде про середньостатистичних громадян своєї країни, то

кажуть, що не знають і не користуються.

Респонденти електронного опитування відповіли, що отримують достатньо інформації про

Україну (44, 4 %), частково достатньо (50 %), відсутність інформації (0%).

Також на запитання чи змінили вони джерела інформації щодо України після участі в

заходах, відповіли так – 33,3 %, деякою мірою – 38,9%, ні – 27, 8 %. В глибинних інтерв’ю

закордонні респонденти зазначали про цінність інформації з перших вуст, яка надавалася

через українських спікерів та експертів.

Окремі респонденти зазначили про те, що не знають, з яких джерел європейці дістають

інформацію про Україну і вважають за доцільне провести окреме дослідження.

Міфи, стереотипи, сталі переконання

Усі респонденти відмічають наявність міфів та стереотипів щодо України та українців. Певні

з’явилися давно, інші – останнім часом. В європейських країнах вони мало відрізняються:

• в Україні відбувається громадянське протистояння, а Росія до цього не має жодного

відношення (лише з осені з’являється усвідомлення, що Росія має до подій в Україні якесь

відношення);

• в Україні переворот, до влади прийшла київська хунта;

• українці-бандерівці були катами у концтаборах; українці-бандерівці воювали на боці

фашистів; УПА і бандерівці спалили Хатинь; УПА і бандерівці розстріляли євреїв у

Бабиному Яру.

• на сході воюють місцеві ополченці;

• Росія здійснює порятунок співвітчизників, яким загрожувала неонацистська хунта,

• Євромайдан – це скерована західними спецслужбами операція для протистояння РФ;


18

• РФ бореться за гуманітарні цінності, за порядок, але зазомбовані українці цього не

розуміють;

• Українці - русофоби, расисти, повії, дуже бідні радянські люди;

• порушення прав національних меншин;

• корумпована недодержава, яка скоро впаде; неспроможність самостійного існування;

Україна не має власної історії; Україна була, є і буде Російською. Українці розмовляють на

якомусь діалекті, однак вони є росіяни;

• крайньо-правий рух в Україні: російська пропаганда використовує на свій розгляд будь

яку подію, що відбувається в Україні, як наприклад, факельна хода, святкування річниці

чого-небудь, нові державні свята;

• Крим – «русский».

Міфи та стереотипи – це результат пропаганди. На прикладі сучасної Росії можна зробити

висновок, що пропаганда є ефективною тоді, коли у людей існують прогалини у базових

знаннях; відсутні альтернативи в інформаційному потоці, коли щодня свідомість людини

піддається активній обробці із використанням різноманітнних методик, а в доступних

джерелах інформації відсутня інша точка зору.

Проте виявлення усіх міфів та стереотипів, притаманних різним країнам-членам ЄС, вимагає

окремого оціночного дослідження.

3.2. Оцінка результатів адвокації

Інформаційний резонанс заходів

Іноземні респонденти вказали на те, що була недостатньо поширена інформація про заходи

(анонс), - це підтвердив аналіз фінальних змістовних звітів за проектом та оперативні звіти за

результатами проведення заходів. На відкриті заходи запрошення розповсюджувалися через

розсилку організаторів та співорганізаторів, публікація анонсів здійснювалася на інтернет-

ресурсах (сайт, сторінка у соціальних мережах) організаторів, співорганізаторів та посольств

України, у відповідних державах, ресурсів для українців за кордоном тощо. Можливо, саме

тому заходи відвідала проукраїнська аудиторія (існує велика ймовірність того, що

проросійська аудиторія не знала про проведення заходу), а участь у заході не змінила їх

думку про Україну (55,6 %), позитивно змінила – 33,3 %, змінила негативно (11, 1 %). Це

результати електронного опитування іноземних учасників.

Окрім того, пострелізи також розповсюджувалися українськими ЗМІ. За межами України

були окремі повідомлення ЗМІ про відповідні заходи, які губилися серед більш яскравих

подій.

Респонденти, посилаючись на власний досвід, зазначають, що для європейських журналістів

подібні заходи не є цікавими для оприлюднення, проте отриману інформацію вони

використовують в інших публікаціях у якості прикладів, посилань, оцінки певних подій.

Тому, зважаючи на стислі терміни реалізації проекту, відсутність бюджету на роботу зі ЗМІ,

неможливість спеціально запросити журналістів через відсутність їх контактів, проросійські

настрої певних європейських ЗМІ тощо, висвітлення подій європейськими журналістами є

достатньо задовільним. Закордонні респонденти електронного опитування зазначають, що

захід був цікавим для медіа (так - 66,7 %, ні – 0%, я не знаю – 27,8%, 1 – 5,6 %). Проте серед

цих респондентів опитування не було журналістів.

Низка публікацій на шпальтах та сюжетів на центральному телебаченні все-таки була,

публікації розміщені на інтернет-ресурсах тих організацій, в стінах яких проводився захід та

тих організацій, які допомагали з організацією.


19

Респонденти вказали на поширену практику створення власної неформальної мережі

журналістів у різних країнах (обраних серед місцевих), які будуть відповідати за

регулярне розміщення інформації у місцевих ЗМІ. Регулярні повідомлення мають

більший вплив на інформування та формування певного ставлення.

Деякі учасники проекту (як, наприклад, Ендрю Вілсон, Велика Британія) підготував книгу,

присвячену Україні, в якій згадуються, в тому числі, зустрічі в рамках проекту. Публікація

стала своєрідним бестселером серед усіх, хто цікавиться подіями в Україні.

Експертне та наукове середовище, залучене до реалізації проектів, у своїх виданнях лише

через півроку оприлюднило коментарі українських експертів (це специфіка їх діяльності).

Окремо варто зазначити, що деякі учасники заходів (європейські експерти) опублікували

серйозні роботи, для яких використали інформацію із заходів (є конкретні посилання).

Респонденти наголошують на тому, що учасники мають бути у подальшому

мультиплікаторами: не можна зібрати в одній аудиторії усіх, але потрібно збирати тих, хто

інформацію буде далі розповсюджувати. Саме тому заходи мають відбуватися не лише у

великих містах (столицях), вони мають бути у містах, де є навчальні та наукові заклади

(викладачі та студентська аудиторія можуть бути мультиплікаторами набутих знань).

Оцінювання ефективності здійснених проектів, зокрема, з точки зору фінансових

витрат та отриманих результатів

У процесі оцінювання виявлено, що заходи мають ознаки навчальних, інформаційних,

публічних тощо, та елементи інструментів протидії інформаційній війні. Відповідно, для

визначення ефективності здійснених проектів (з точки зору фінансових витрат та отриманих

результатів), розглядалися наступні індикатори: актуальність; відповідність заявленій меті;

виконання визначених завдань; життєздатність (існування після офіційного завершення);

запит, потреба; вплив на аудиторію; запланований та незапланований вплив проекту;

відповідність методів меті і завданням проекту; наявність/ відсутність невдач проекту.

Результати оцінювання дають підстави зробити наступний висновок щодо ефективності

здійснених проектів: якщо заходи розглядати як навчальні, інформаційні, публічні тощо,

питань щодо ефективності не виникає жодних. Проте якщо заходи розглядати як

інструменти протидії інформаційній війні, то їх вплив наразі є недостатнім для вирішення

поставлених завдань (донесення правдивої інформації, подолання міфів, стереотипів). Вони

мають бути вшиті у канву єдиної державної кампанії протидії інформаційні війні, яка б

врахувала сучасні інструменти та методи подолання інформаційного хаосу та формування

позитивного іміджу країни. Даний висновок прийнятний для будь-якої країни, так як робився

з точки зору універсальної методології протидії інформаційній війні.


20

IV. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

4.1. Результати проекту

Не зважаючи на те, що реалізацію проекту усі респонденти порівнюють з гасінням пожежі

(хоча цю пожежу і передбачали фахівці задовго до її настання), як організатори, так і спікери

заходів дають високу оцінку і організаційній і змістовній частині проекту.

В рамках проектів реалізовано чимало заходів, які стали вагомим внеском у протидії

інформаційній війні (донесення правдивої інформації, подолання міфів, стереотипів). Заходи

мали різний формат та інструменти переконання, передбачали спілкування із різними

аудиторіями, висвітлювали не лише події, що відбувалися на той момент в Україні, але й

події у минулому, що стали історією нашої держави, проте свідомо спотворюються з боку

Росії. Європейська аудиторія цікавилася не лише україно-російськими відносинами, але й

реформами в Україні, питаннями енергетичної безпеки, торгівельними питаннями тощо.

Цей проект мав амбітні цілі, проте має окрім основних, позитивні побічні результати, як-то

нові контакти та партнерські стосунки, започаткував нові проекти в Україні та за кордоном

на підтримку України. Подібні заходи поступово долають скелю російської пропаганди.

Головним результатом можна вважати висновки щодо України, які базуються на правдивій

інформації, тих людей, які приймають рішення у європейських країнах або мають вплив на

таких людей. Навіть якщо поки ці висновки не відображені у діях.

Проекти здійснили значний вплив на хід дискусії у ЄС стосовно України, проте масштаби

проблеми (а саме інформаційної війни) вказують на те, що не варто зупинятися на

досягнутому. Так, вітчизняні та закордонні респонденти оцінювання сформулювали низку

рекомендацій щодо пріоритетів, завдань та інструментів діяльності на майбутнє не лише для

Європейської програмної ініціативи МФВ за напрямком міжнародної адвокації у ЄС. Ці

рекомендації мають братися до уваги у подальшій роботі вітчизняними політиками,

громадськими діячами, чиновниками.

Серед основних рекомендацій важливо виділити наступні:

1. Успіх заходу залежить від професійної та комунікаційної компетентності українських

спікерів, присутності спікерів з різними переконаннями, експертів з різних регіонів та країн,

у т.ч. з Росії. Достовірність інформації, емоційна стриманість, використання статистики,

фото, відеоматеріалів, інфографіка є важливими інструментами переконання.

2. З огляду на те, що заходи не є достатнім медіаприводом для ЗМІ, окремі пострелізи не

відіграють вагому роль у формуванні позитивного іміджу України з огляду на масштаби

російської пропаганди, респонденти наголошують на важливості створити в інших країнах

неформальну мережу журналістів, дружніх до України, які регулярно висвітлюватимуть

події в Україні, подаватимуть інформацію вчасно та достовірно.

3. Зважаючи на те, що неможливо достатньо часто залучати українських чиновників та

політиків до заходів за кордоном через їх зайнятість, важлива організація приїзду іноземних

журналістів до України (тематичні прес-тури). Журналісти прагнуть спілкування з першими

особами нашої держави, першим особам держави (у т.ч. Президенту) також є вигода від

такого спілкування: участь у подібному заході економить години перемовин з першими

особами інших держав. Журналісти наразі просять інформацію з перших рук – звертаються

до українських експертів, журналістів, урядовців тощо.

4. За шкалою «оптимізація – повна правдивість» необхідно прагнути до повної правдивості

інформації з боку експертів та спікерів на публічних заходах за кордоном. У процесі

дослідження були визначені найбільш важливі напрямки діяльності, за якими мають

формулюватися ключові повідомлення для європейських цільових груп; для досягнення


21

впливу зовнішні повідомлення мають бути визначені та узгодженими між собою експертним

середовищем.

5. У стані медіавійни подавати достовірну інформацію різними мовами. у т. ч. російською.

Більшість респондентів вказали на те, що європейці користуються тими джерелами, які

транслюють або рідною, або російською мовами. Відповідно, наразі «поза увагою»

лишаються ті, хто не володіє українською, російською та англійською мовами (європейці

надзвичайно сильно поважають рідну мову, і тому мало використовують іншомовну

літературу). Важливо також зазначити, що російськомовними джерелами інформації

користуються наші співвітчизники, вихідці з Росії та пострадянського простору (у т.ч.

мешканці країн СНД), старше покоління європейців, а також експерти з питань

пострадянського простору.

6. Варто передбачити методику мультиплікації позитивної інформації про Україну.

Насамперед, варто проводити заходи у навчальних та наукових закладах: викладачі та

студентська аудиторія можуть бути мультиплікаторами набутих знань. Україна має

формувати коло друзів, на кшталт Валдайського клубу - цей унікальний і дієвий формат поки

українською стороною недооцінений: необхідно сформувати міжнародну спільноту

лояльних до України експертів, передбачивши у ньому «ядро» (постійний склад) і

«периферію» (людей, що будуть запрошуватися а конкретні заходи клубу). Висловлені

думки про те, що варто «налагодити дружбу» із Ватиканом, який наразі є на боці України;

про необхідність культурної дипломатії тощо.

7. Має бути налагоджена співпраця з європейцями щодо протидії російській пропаганді. В

Україні в силу гостроти і масштабів інформаційної війни з боку Росії накопичений

унікальний досвід протидії масштабній ворожій пропаганді (Україна стала природнім

експериментальним майданчиком для апробації методик протидії інформаційній війні). Цей

досвід буде корисний європейським колегам, оскільки ми бачимо їх стурбованість рівнем

російської пропаганди в своїх країнах, але він має бути узагальнений і представлений

європейцям, можливо, навіть у рамках спеціального соціального проекту.

8. Представники бізнесу не були виділені у якості цільової аудиторії ні в одному із

оцінюваних проектів. Проте бізнес здійснює визначальний вплив на прийняття політичних

рішень у країнах розвиненої демократії. Думка представників бізнесу, що висловлюється

зокрема впливовими асоціаціями працедавців, у тій чи іншій мірі обов’язково враховується

політичними лідерами країн Заходу. На відміну від практики, що склалася на


у процес прийняття будь-яких рішень, у тому числі тих, що мають влив на економіку. Окрім

того, ситуація в Україні визначила прийняття економічних санкцій проти Росії і таким чином

тісно пов’язала економіку і політику стосовно України, а європейські країни співпрацюють з

Росією і намагаються вирахувати економічні наслідки конфлікту для себе (не лише

представники бізнесу, але й урядовці).

Рекомендації звіту підготовлені за результатами оцінювання проектів, реалізованих у Європі.

Проте, усі країни розвиненої демократії мають подібні базові соціально-культурні

характеристики. У зв’язку з цим, враховуючи необхідність інформаційного просування

України також у США, Канаді та інших державах, рекомендації звіту можливо застосувати

щодо усіх країн розвиненої демократії.

Результати оцінювання дають підстави зробити наступний висновок щодо ефективності

здійснених проектів: якщо заходи розглядати як навчальні, інформаційні, публічні тощо,

питань щодо ефективності не виникає жодних. Проте якщо заходи розглядати як

інструменти протидії інформаційній війні, то їх вплив наразі є недостатнім для вирішення

поставлених завдань (донесення правдивої інформації, подолання міфів, стереотипів). Вони

мають бути вшиті у канву єдиної державної кампанії протидії інформаційні війні, яка б


22

врахувала сучасні інструменти та методи подолання інформаційного хаосу та формування

позитивного іміджу країни. Даний висновок прийнятний для будь-якої країни, так як робився

з точки зору універсальної методології протидії інформаційній війні.

Окрім того, з метою формування позитивного іміджу країни варто визначитися, яка

інформація негативно впливає на імідж країни, відповідно, залишати її на внутрішньому

ринку, не транслювати її сусідам, або надавати негативній інформації відповідну

«дипломатичну» форму. Усі респонденти наголошують на тому, що зусилля проекту зійдуть

нанівець, якщо не буде вирішене питання транслювання українського телебачення в інших

країнах. Респонденти наголошують на олігархічній та корупційній складових питання

телебачення, проте воно варте і уваги і потребує швидкого вирішення.

Необхідна культурна дипломатія: культурна еліта, академічні кола, викладачі, професура

мають реальний вплив на думку суспільства. Участь відомих українців у сфері спорту,

мистецтва, музики та мас-медіа є бажаною. Наприклад, Росія має у Барселоні Російський

Дім, який наразі є центром російської пропаганди. Через поліграфію, фестивалі, різноманітні

заходи, популяризуються російські свята, російські цінності, російська культура. Місцеве

населення подібні заходи активно відвідує. Відповідно, іспанці не згадують ані Чечню, ані

антиемігрантські закони, ані крайньо-правий рух в Росії, ані 1 місце Росії у світі за кількістю

абортів, проте багато хто знає, що Росія оберігає християнські православні традиції і є

останнім оплотом боротьби з фашизмом (у тому числі з українським - останнім часом існує

чітка асоціація України із крайньо-правим рухом).

4.2. Пріоритети та завдання адвокаційної діяльності підтримки України в країнах-

членах ЄС

Проблема, на вирішення якої були спрямовані проектні пропозиції, як правило

формулювалася як «брак достовірної інформацію про події в Україні на Європейському

просторі». Відповідно, завдання проектних пропозицій стосувалися у більшій мірі

роз’яснення ситуації в Україні міжнародній спільноті; формування позитивного сприйняття

України; подолання міфів та стереотипів про Україну, українців та події в Україні,

розширення кола «друзів».

Для перевірки наявності проблеми проаналізовано соціальні мережі, а саме публікації

українців (яких знаємо у реальному житті і можемо їм довіряти, але які не мали жодного

відношення до проекту), які останнім часом бували за кордоном. Відповідно, у січні 2015 р.

(наприкінці проекту), один з них у ФБ повідомив: «Читаю новини з фронту із ФБ. Нічого на

передовицях у Європі не бачу. Потрібно усі відео, фото, докази перекладати на усі робочі

мови ЄС і надсилати усім ключовим ЗМІ. Інакше блокаду не прорвемо. Ми новини про

Волноваху самі читаємо. Просто якийсь прес-клуб».

Можна зробити висновок про те, що незважаючи на зусилля, основною проблемою і досі

лишається оприлюднення подій в Україні західними ЗМІ та українськими ЗМІ в інших

країнах. Іноземні респонденти також рекомендують зосередити зусилля на адвокації та

комунікаційних заходах саме зараз в найближчий рік, коли «все в Україні горить», коли є

величезний інтерес до України. За 2 роки такого інтересу вже не буде. Зараз інтерес до

українців почують навіть ті, кому Україна не цікава. Потім будуть інші резонансні події, які

заберуть увагу на себе, а Україна лишиться з тими друзями, яких зараз собі знайде. Тому

саме зараз це коло друзів варто і можливо розширити.

Системність дій

Наразі проводиться достатньо проукраїнських заходів, але вони є «точковими»,

несистемними , без відповідної координації тощо. Немає стратегічного бачення необхідності

і результатів подібних заходів. В ідеалі має бути державна програма: держава спільно з

громадянським суспільством мають направити свої зусилля на формування позитивного


23

іміджу України. Будь-які програми та проекти, що торкаються зазначених проблем, мають

бути довгостроковими. Організації, які вже мають досвід організації та проведення подібних

заходів, можуть між собою «розподілити країни» для подальшої роботи: напрацьовується

база контактів, економиться час на пошуки потрібної інформації чи людей, налагоджується

співпраця із посольствами, дипломатами, журналістами. місцевими експертами тощо,

вирішуються організаційні питання (реєстрації, фото та відеозйомка, приміщення тощо).

Голос України за кордоном.

Усі респонденти наголошують на важливості відстежувати заходи за кордоном і обов’язково

делегувати своїх спікерів по можливості на усі заходи, де йде мова про Україну, або про

питання, які так чи інакше торкаються інтересів України. Якщо на заходах вирішуються

питання, що безпосередньо стосуються України, то голос України має бути обов’язково

представлений. Навіть за умови тотальної економії коштів в країні має бути резерв для

голосу країни за кордоном. По-друге, ставлення до організаторів вкрай різне. Якщо заходи,

організовані за кордоном українцями сприймається у певній мірі як пропаганда (чи

контрпропаганда), то участь у спеціалізованих заходах – як думка експерта. фахівця тощо.

Російських експертів необхідно залучати до участі в інформаційних заходах по просуванню

України за кордоном для доповнення українських експертів. До участі у таких заходах

можуть залучатися російські експерти із опозиції, наприклад ті, які наразі проживають у

Європі, США, Канаді або Україні.

Як вже зазначалося вище, має бути налагоджена співпраця з європейцями щодо протидії

російській пропаганді.

Цільові групи

Цільовими групами просування України за кордоном є:

очільники європейських урядів, парламентів, політики;

представники міжнародних організацій;

журналісти;

науковці та експерти;

представники бізнес-кіл.

Більшість європейців використовують місцеві медіа для отримання знань про Україну. Тому

окремої уваги потребує робота із західними ЗМІ (має бути сформована неформальна мережа

журналістів та ЗМІ, які висвітлюють події в Україні мовою відповідної країни). На заходах

мають бути колумністи, яких читають перші особи держави. Про це говорять як українські,

так і іноземні респонденти.

Формат заходів

Щодо формату заходів, то практично усі респонденти вказують на важливість закритих

заходів, де можна поставити незручні питання і отримати чесні відповіді. Проте така бесіда

неможлива за умови присутності медіа. Виправдали себе закриті зустрічі відразу після

відкритих. Для закордонних медіа пропонується такий формат заходів, як тематичний прес-

тур в Україну (теми – протидія корупції, реформи армії, міліції, державної служби,

децентралізація тощо).

За шкалою «оптимізація – повна правдивість» необхідно прагнути до повної правдивості

інформації з боку експертів та спікерів на публічних заходах за кордоном. Може не

надаватися важлива, проте негативна для цільових груп інформація лише у тому випадку,

коли нею не володіють, або володіють не у повній мірі. Факти свідомого приховування


24

інформації (оптимізація) у випадку, якщо вони будуть оприлюднені опонентами, принесуть

значну шкоду іміджу України.

Респонденти вказали на бажану спокійну переконливу по стилю подачі інформації форму її

подачі. Висока емоційність подачі інформації сприймається цільовими групами як

інструмент пропаганди, у результаті чого погіршується ефективність заходу у цьому.

Тематика заходів

На час реалізації проектів учасників заходів цікавили наступні теми: конфлікт та військові

дії на Сході України (в очах частини європейців АТО виглядала як дія проти мирного

населення, як громадянська війна тощо), присутність російських військ на території України,

наявність жертв, наслідки подій для мирного населення тощо; Українсько-Російські

відносини; реформи в Україні; конституційна реформа та децентралізація; боротьба з

корупцією; енергетична безпека; економічна ситуація в країні; реформа системи оборони,

проблеми в армії; як змінюється торгівля Україна-ЄС після асоціації. Окремі закордонні

респонденти запитували про можливість організації зустрічі із представниками українського

бізнесу, який почав експортувати в ЄС, або представниками Нафтогазу, представниками

Ахметівської групи (цікаво, як війна впливає на їх бізнес).

Ключові повідомлення (messages)

У процесі дослідження були визначені найбільш важливі напрямки діяльності, за якими

мають формулюватися ключові повідомлення для європейських цільових груп:

• готовність проводити реформи, зокрема готовність молодої генерації проводити

реформи;

• необхідність широкої міжнародної участі в реформах в Україні;

• боротьба з корупцією;

Найбільш негативний вплив мають саме протилежні повідомлення:

• відсутність реформ, небажання проводити реформи;

• наявність корупції, відсутність боротьби з корупцією.

Для досягнення впливу зовнішні повідомлення мають бути узгодженими між собою у

експертному середовищі.

Джерела інформації про Україну у ЄС

Інформацію про Україну варто подавати якомога більшою кількістю іноземних мов, у т.ч.

російською та мовами країн СНД.

Окремі напрями досліджень

Для того, щоб враховувати специфіку окремих країн-членів ЄС під час вибудовування

адвокаційної діяльності підтримки України, необхідно також провести окремі

ґрунтовні оціночні дослідження трендів громадської думки в країнах-членах ЄС щодо

України, домінуючих міфів та стереотипів щодо України. Дане дослідження було б

корисним, як для громадських організацій, які планують свої інформаційні заходи за

кордоном, так і стало б важливим дороговказом для заходів державної програми

формування позитивного іміджу України за кордоном.


25

ДОДАТОК 1.

Питання для оцінювання європейської програмної ініціативи Міжнародного

фонду “Відродження” за напрямком підвищення обізнаності ЄС щодо подій

в Україні та адвокації більш активної підтримки України з боку ЄС.

Оцінювання процесу адвокації:

1. Які цільові групи варті уваги з точки зору підвищення обізнаності ЄС щодо подій в

Україні та адвокації більш активної підтримки України з боку ЄС (На які цільові групи був

здійснений вплив? Які цільові групи ще не охоплені увагою? На які варто впливати з метою

забезпечення підтримки України?)

2. Які формати (різновиди) заходів є більш результативним з точки зору інформування

про Україну та адвокації підтримки України з боку ЄС?

3. Які інструменти переконання на заходах були найбільш ефективними в процесі

інформування та адвокації? (Наскільки активно медіа долучалися до участі в адвокаційних

заходах? Які саме інструменти (документи, відео, фото, дискусія, статистика, думки

експертів, роздаткові матеріали тощо) використовувалися для переконання? Як саме

використовувалася візуалізація в ході заходів?)

4. Які аргументи мали найбільший вплив в процесі інформування та адвокації? (Які

аргументи формують позитивне ставлення учасників заходів до України? Які аргументи

губляться в ході дискусії? Які аргументи нав’язуються РФ? Які теми/питання були найбільш

дискусійними під час адвокаційних заходів у ЄС? Які загальноприйняті стереотипи (аксіоми)

виявила дискусія?).

Оцінювання результатів адвокації

5. Чи змінила участь у заходах проекту ставлення до України самих учасників заходів?

(Якщо так, то як це проявляється (публікації в ЗМІ, коментарі, інтерв’ю, аналіз? Якщо ні, то

що лишається причиною упередженого ставлення до України? Чи мало ставлення учасників

заходів подальший вплив на вироблення політики/прийняття рішень в країнах-членах ЄС?)

6. Яким чином (наскільки) змінилися використовувані лідерами громадської

думки/експертами джерела інформації про Україну внаслідок адвокаційної діяльності? (Які

джерела інформації про Україну використовували зазвичай? Які нові джерела інформації

стали використовувати після участі в заходах?)

Рекомендації

7. Якими мають бути пріоритети та завдання адвокаційної діяльності підтримки України

в країнах-членах ЄС.


26

ДОДАТОК 2.

Використані джерела та документи1

Переписка організаторів, списки учасників, оперативні звіти, публікації щодо заходів в

рамках операційного проекту Європейської програмної ініціативи МФВ:

• Брюссель, 5 березня 2014 р.

Експертна дискусія «Нова Україна очима українських експертів: дорожня карта для

трансформацій»

(у співпраці з Офісом українських аналітичних центрів у Брюсселі )

• Брюссель, 31 березня та 1 квітня 2014 р.

Дискусія «Окупований Крим: відгуки з місця подій»

(у співпраці з Офісом українських аналітичних центрів у Брюсселі)

Експертна дискусія «Що має робити Європа та світ у відповідь на окупацію Криму»

(за участі Permanent Representation of the Republic of Poland to the European Union)

• Будапешт – Братислава – Прага, 31 – 2 квітня 2014 р.

Прес-тур українських журналістів до Праги, Будапешту, Братислави:

брифінги та публічні дискусії

«Майдан, як це було»; «Події в Криму» ; «Події в південних регіонах України»

(у співпраці з Ужгородським філіалом НІСД)

• Мадрид, 8 квітня 2014 р.

Панельна дискусія про актуальні події в Україні та навколо

(у співпраці з Associate Researcher FRIDE)

• Берлін, 9 квітня 2014 р.

Подіумна дискусія «Україна – перед прірвою роз’єднання і радикалізації чи на шляху до

демократичної консолідації?»

(у співпраці з ініціативою "EuromaidanWache Berlin", Проектом «Київський діалог» та

Фондом Schwarzkopf Stiftung)

• Рим, 14 квітня 2014 р.

Форум щодо наслідків кризи в Україні та Криму

(у співпраці з Ганною Шелест (на той момент visiting fellow у Коледжі НАТО у Римі, та

Інститутом Макіавеллі)

• Берлін – Брюссель, 4-6 травня 2014 р.

Експертна дискусія «Конституційна реформа в Україні»

(у співпраці з Офісом українських аналітичних центрів у Брюсселі, GIZ, Democracy

Reporting International та німецьким офісом European Council on Foreign Relations).

• Берлін, 12 червня 2014 р.

Подіумна дискусія "Rebirth of Ukraine: reform initiatives in extreme conditions"

(у співпраці з Фондом Бьолля та ініціативою "EuromaidanWache Berlin")

• Варшава, 13 червня 2014 р.

Конференція «Виклики України»

(у співпраці з з Фондом Стефана Баторія)

• Брюссель, 18 червня 2014 р.

1 У додатку не вказані закриті заходи та зустрічі із журналістами.


27

Конференція «Проведення реформ в Україні: спільні зусилля уряду й громадськості»

(у співпраці з Офісом українських аналітичних центрів у Брюсселі)

• Ліон 26-28 червня 2014 р.

конференція «Майдан Україна 2014»

(у співпраці з Інтерньюз та Ліонським філіалом Science Po / Ліонським університетом)

• Берлін 22-23 вересня 2014 р.

Х-та конференція Київського діалогу на тему "Осторонь конфлікту: Україна на шляху з

кризи до верховенства права та економічної стабільності"

(у співпраці з проектом «Київський діалог» / European Exchange NGO та низкою

німецьких фондів)

• Париж 30 листопада – 1 грудня 2014 р.

Семінар «Енергетична складова у Російській гібридній війні проти України»

(у співпраці з інститутом Science Po університету Сорбонни)

• Базель 1 – 6 грудня 2014 р.

Рада міністрів закордонних справ ОБСЄ за участі громадських організацій.

Проектна пропозиція «Візит європейських аналітичних центрів на підтримку демократичної

України» та фінальний змістовний звіт ГО «Інститут світової політики».

Переписка організаторів, списки учасників, оперативні звіти, публікації щодо заходів:

• Київ, 15-16 травня 2014 р.

форум за участі представників уряду, аналітичних центрів, регіональних лідерів

Переписка організаторів, списки учасників, оперативні звіти, публікації щодо Конференції

«Українсько-Російський конфлікт: яка роль ЄС?»:

• Рим, 18 рудня 2014 р.

Публічні дебати на тему "Українсько-російський конфлікт: яка роль ЄС?»

Проектна пропозиція «Україна під ударом: український контрудар проти інформаційної

війни в Європі» та фінальний змістовний звіт МГО «Міжнародний центр перспективних

досліджень».


• Берлін, 26 травня 2014 р.

Подіумна дискусія «Україна після президентських виборів: Чи можлива стабільність?»

• Париж, 4 червня 2014 р.

Парламентські слухання в Національній Асамблеї «Східне партнерство та українська

криза: Європейські цінності – яка ціна для України?»

• Рим, 5 червня 2014 р.

Круглий стіл на тему «Криза в Україні: Захід та Росія на роздоріжжі»

Проектна пропозиція «Програма візитів українських спікерів до ключових європейських

столиць – центрів впливу з метою налагодження підтримки України серед європейських

лідерів думки» та фінальний змістовний звіт ГО «Український кризовий медіацентр».


• Лондон, 28-31 жовтня 2014 р.

Панельна дискусія на тему російської пропаганди в Університеті Кембріджу


28

Панельна дискусія «Результати парламентських виборів в Україні 28 жовтня 2014»

• Брюссель, 4-6 листопада 2014 р.

Круглий стіл по Україні з European Policy Center за результатами виборів "Нові обличчя у

парламенті і перспективи нової якості політики в Україні".

Семінар для представників європейських ЗМІ у Brussels Press Club з питань

інформацйійої війни.

Лекція щодо російської пропаганди та інформаційної війни у Коледжі Європи, м .Брюг

Панельна дискусія щодо інформаційної війни в Institut des Hautes Etudes des

Communications Sociales (Brussels School Journalism and Communication).

Виставка у Європарламенті щодо річниці Майдану.

• Париж, листопад 2014 р.

Участь у подіях, присвячених питанням інформаційної війни та необхідності боротьби з

російською пропагандою в Вищій Військовій школі Франції

• Рим, 16-19 листопада 2014 р.

Конференція в рамках 47-ї конференції Міжнародної Асоціації Політичних

Консультантів (IAPC)

Участь у подіях, присвячених питанням інформаційної війни та необхідності боротьби з

російською пропагандою в міжнародному пресовому центрі в Римі

• Берлін, 8 грудня 2014 р.

Чотирьохстороння радіодискусія "Конфлікт в Україні: чи стане він початком нового

розлому Схід-Захід?".

• Париж, 17 грудня 2014 р.

Панельна дискусія у Військовій школі Парижу на тему: "Інформаційна політика Кремля

як ключовий компонент гібридної війни".

Панельна дискусія в Інституті східних мов та культури (INALCO) на тему "Україна

сьогодні: завдання та виклики".


Відкрита дискусія European Exchange, EU-Russia Civil Society Forum – «Між пропагандою

та контрпропагандою» протидія дезінформації в Європі (“Between Propaganda or Counter-

Propaganda” Countering the Danger of Disinformation in Europe), виступ на круглому столі

European Exchange, EU-Russia Civil Society Forum «Між пропагандою та

контрпропагандою: Захист професійної журналістики» (“Between Propaganda and Counter-

Propaganda: Defending quality journalism”).


Зустріч з представниками партії Зелених Німеччини на тему "Російська пропагада в

Німеччині і як ій протистояти».

08.07.2015

ДОДАТОК 3.

Перелік глибинних інтерв’ю

Дата

інтерв’ю Орг-р заходів:

Місце

постійного

перебування

Заходи, у яких респондент брав участь ПІ респондента Місце роботи, посада

12.02

2015 ФВ Київ Брюссель,

18.06.14

Конференція «Проведення реформ в Україні:

спільні зусилля уряду й громадськості» Дмитро Шульга

Директор Європейської

програмної ініціативи МФ

"Відродження"

12.02

2015 ФВ Київ Берлін, 22-23.09.14

Х-та конференція Київського діалогу на тему

"Осторонь конфлікту: Україна на шляху з кризи

до верховенства права та економічної

стабільності"

Тетяна Лопащук МФ "Відродження"

10.02

2015 ФВ Ужгород

Будапешт –

Братислава –

Прага, 31 –

2.04.14 р.

Прес-тур українських журналістів до Праги,

Будапешту, Братислави Андрій Крижевський

Ужгородська філія

Українського

Національного Інституту

стратегічних досліджень

09.02

2015 ФВ Берлін

Берлін,

5.05.14

Експертна дискусія з питань конституційної

реформи в Україні Michael Meyer

Executive Director

Democracy Reporting

International

11.02

2015 ФВ Берлін

Берлін,

12.06.14

Подіумна дискусія "Rebirth of Ukraine: reform

initiatives in extreme conditions" Robert Sperfeld, Фонд Бьоля


30

09.02

2015

ФВ Брюссель

Брюссель,

Берлін,

03-05.14

Експертні дискусії:

«Нова Україна очима українських експертів:

дорожня карта для трансформацій»

«Окупований Крим: відгуки з місця подій»

«Конституційна реформа в Україні»


спільні зусилля уряду й громадськості»

Олена Пристайко

Керівник Офісу зв’язків

українських

дослідницьких центрів в

Брюсселі

14.02

2015 ФВ Київ Брюссель,

18.06.14


спільні зусилля уряду й громадськості» - Юрій Ганущак

Інститут територіального

розвитку

20.02

2015 ФВ Київ

Будапешт –

Братислава –

Прага,

31.03-2.04.14

Заходи в рамках прес-туру українських

журналістів до Праги, Будапешту, Братислави Ірина Штогрін Журналіст Радіо Свобода

19.02

2015 ФВ

УКМЦ Київ

Ліон,

26-28.06.14 Конференція «Майдан Україна 2014»

Володимир

Єрмоленко

Директор європейських

проектів ГО Інтерньюз-

Україна

18.02

2015 ФВ

УКМЦ Київ

Ліон,

26-28.06.14 Конференція «Майдан Україна 2014» Тетяна Огаркова

Інтерньюз, НУ «Києво-

Могилянської Академії»

17.02

2015 УКМЦ Київ

Лондон,

Париж,

Брюсель, Рим

10-12.14

Проект «Програма візитів українських спікерів

до ключових європейських столиць – центрів

впливу з метою налагодження підтримки

України серед європейських лідерів думки»

Юлія Шмигальова Правління УКМЦ, керівник

проекту


31

17.02

2015 УКМЦ Київ Лондон,

28-30.10

Низка заходів з питань вироблення спільного

бачення протидії російській інформаційній

кампанії: аналіз масштабу пропаганди та її

вплив, засоби боротьби із нею та вироблення

спільної політики щодо її нейтралізації.

Панельна дискусія на тему російської

пропаганди в Університеті Кембріджу

Василь

Мирошниченко УКМЦ

17.02

2015 УКМЦ Київ Берлін,

8.12.14

Обговорення «Чи стане конфлікт початком

Нової Холодної війни між Сходом та Заходом» Анна Гончарик

Координатор Німецького

напрямку УКМЦ,

11.02

2015 УКМЦ Київ Лондон,

26.1014

Панельна дискусія «Результати парламентських

виборів в Україні (Британський Парламент) Сергій Сидоренко

Головний редактор

«Європейської правди»

12.02

2015 МЦПД: Київ

Берлін,

Париж, Рим,

05-06,14

Проект «Україна під ударом: український

контрудар проти російської інформаційної

війни в Європі»

Олена Захарова

Директор Департаменту

зовнішньої політики

МЦПД, керівник проекту

12.02

2015 МЦПД Київ

Берлін,

Париж, Рим,

05-06,14

Проект «Україна під ударом: український

контрудар проти російської інформаційної

війни в Європі»

Ярослав Ковальчук

Директор департаменту

внутрішньої політики

МЦПД

10.02

2015 МЦПД Київ Париж,

4.06.14

Парламентські слухання в Національній

Асамблеї в Парижі на тему «Східне партнерство

та українська криза: Європейські цінності – яка

ціна для України?»

Володимир Вятрович Директор національного

Інституту Пам`яті

20.02

2015 МЦПД Барселона Рим,

5.06.14

Круглий стіл «Криза в Україні: Захід та Росія на

роздоріжжі» Алла Гурська

Позаштатний експерт

МЦПД


32

20.02

2015 МЦПД Барселона Рим,

5.06.14

Круглий стіл «Криза в Україні: Захід та Росія на

роздоріжжі» Сергій Суханкін

Позаштатний експерт

МЦПД

10.02

2015 ІСП Київ Київ,

15-16.05.14

Візит європейських аналітичних центрів на

підтримку демократичної України Сергій Солодкий

Перший заступник

директора ГО "ІСП",

керівник проекту

17.02

2015 ІСП Paris

Київ,

15-16.05.14


підтримку демократичної України Nicu Popescu,

Senior Analyst, EU Institute

for Security Studies (EUISS

Письм.

комент. ІСП Брюссель

Київ,

15-16.05.14


підтримку демократичної України Michael Emerson

Associate Senior Research

Fellow, Centre for European

Policy Studies (CEPS),

Brussels

08.07.2015

ДОДАТОК 4.

Анкети глибинного інтерв’ю

Керівник/координатор проекту

0. Надайте, будь ласка, загальну інформацію про проект [НАЗВА]. Яка була його основна

мета? Чому визначили саме таку мету?

1. Які цільові групи були охоплені увагою Вашого проекту [НАЗВА] ?

• чому саме ці групи були обрані цільовими?

• чи усі визначені цільовими групи вдалося залучити до співпраці? якщо ні, то чому?

• на кого ще варто здійснювати вплив з метою підвищення обізнаності щодо України?

• на кого ще варто здійснювати вплив з метою та забезпечення підтримки України?

2. Які формати (різновиди) заходів були більш результативним з точки зору інформування

та адвокації підтримки України з боку ЄС?

• Який формат заходів проекту Ви обрали і чому?

• Яки формат виявився найбільш ефективними з огляду на завдання проекту?

Опрацьовані формати: Дискусії (панельні дискусії, експертні дискусіі, подіумні дискусії),

робочі вечері або обіди, спілкування з мас-медіа, тематичні виставки, зустрічі з

європейськими політиками, урядовцями та експертами, участь у круглих столах та публічних

дискусіях, лекції та виступи перед академічними колами на базі провідних Університетів,

форуми, конференції


інформування та адвокації?

• Які саме інструменти (документи, відео, фото, дискусія, статистика, думки експертів,

інфографіка, роздаткові матеріали тощо) використовувалися для переконання?

• Як саме використовувалася візуалізація в ході заходів? Чи мало це вплив на думку

учасників?

• Наскільки активно медіа долучалися до участі в адвокаційних заходах?

4. Які аргументи та повідомлення мали найбільший вплив в процесі інформування та

адвокації?

• Які аргументи формують позитивне ставлення учасників заходів до України?

• Які аргументи губляться в ході дискусії?

• Які аргументи нав’язуються РФ?

• Які теми/ питання були найбільш дискусійними під час адвокаційних заходів у ЄС?

• Які загальноприйняті стереотипи (аксіоми) виявила дискусія?

5. Чи змінила участь у заходах проекту ставлення безпосередньо учасників заходів до

України?

• Якщо так, то в чому це має прояв (публікації в ЗМІ, коментарі, інтерв’ю, аналіз,

політичні та дипломатичні рішення )?

• Якщо ні, то що лишається причиною упередженого ставлення до України?


34

• Чи здійснюють наразі учасники заходів вплив на вироблення політики/ прийняття рішень

в країнах-членах ЄС щодо України?

6. (Чи відомо) Яким чином (наскільки) змінилися використовувані лідерами громадської

думки/ експертами джерела інформації про Україну після участі у заходах?

• Які джерела інформації про Україну використовували зазвичай?

• Які нові джерела інформації стали використовувати після участі в заходах?

7. Якими, на Вашу думку, мають бути пріоритети та завдання адвокаційної діяльності

підтримки України в країнах-членах ЄС надалі?

Учасники заходів проекту/ спікер/ експерт від України

0. Розкажіть, будь ласка, про захід/заходи [НАЗВА], у якому/яких Ви брали участь (в

рамках проекту [НАЗВА]) який був організований [НАЗВА ОРГАНІЗАТОРА]? Яка була

мета Вашої участі?

1. Які цільові групи були охоплені увагою даного заходу/заходів?

• чому саме ці групи були обрані цільовими?

• чи усі визначені цільовими групи вдалося залучити до співпраці? якщо ні, то чому?

• на кого ще варто здійснювати вплив з метою підвищення обізнаності щодо України?

• на кого ще варто здійснювати вплив з метою та забезпечення підтримки України?

2. Чи були на Вашу думку, формати (різновиди) даних заходів, у яких ви брали участь

результативним з точки зору інформування про Україну та адвокації підтримки України з

боку ЄС? В якій мірі?

Залежно від заходів проекту уточнити які саме формати: Дискусії (панельні дискусії,

експертні дискусіі, подіумні дискусії), робочі вечері або обіди, спілкування з мас-медіа,

тематичні виставки, зустрічі з європейськими політиками, урядовцями та експертами, участь

у круглих столах та публічних дискусіях, лекції та виступи перед академічними колами на

базі провідних Університетів, форуми, конференції


інформування та адвокації?


інфографіка, роздаткові матеріали тощо) використовувалися для переконання?

• Як саме використовувалася візуалізація в ході заходів? Чи мало це вплив на думку

учасників?

• Наскільки активно медіа долучалися до участі в адвокаційних заходах?

4. Які аргументи та повідомлення мали найбільший вплив в процесі інформування та

адвокації?

• Які аргументи формують позитивне ставлення учасників заходів до України?

• Які аргументи губляться в ході дискусії?

• Які аргументи нав’язуються РФ?

• Які теми/ питання були найбільш дискусійними під час адвокаційних заходів у ЄС?

• Які загальноприйняті стереотипи (аксіоми) виявила дискусія?


35

5. Чи змінила участь у заходах проекту ставлення безпосередньо учасників заходів до

України?

• Якщо так, то в чому це має прояв (публікації в ЗМІ, коментарі, інтерв’ю, аналіз,

політичні та дипломатичні рішення )?

• Якщо ні, то що лишається причиною упередженого ставлення до України?

• Чи здійснюють наразі учасники заходів вплив на вироблення політики/ прийняття рішень

в країнах-членах ЄС щодо України?

6. (Чи відомо) Яким чином (наскільки) змінилися використовувані лідерами громадської

думки/ експертами джерела інформації про Україну після участі у заходах?

• Які джерела інформації про Україну використовували зазвичай?

• Які нові джерела інформації стали використовувати після участі в заходах?

7. Якими, на Вашу думку, мають бути пріоритети та завдання адвокаційної діяльності

підтримки України в країнах-членах ЄС надалі?

Закордонний учасник заходів із країн-членів ЄС

0. Розкажіть, будь ласка, про захід/заходи [НАЗВА], у якому/яких Ви брали участь (в

рамках проекту [НАЗВА]) який був організований [НАЗВА ОРГАНІЗАТОРА]? Яка була

мета Вашої участі?

1. Чи був формат заходів, у яких ви брали участь, привабливим та результативним з точки

зору інформування про Україну?

• Чи у зручному/ доступному/ цікавому вигляді була представлена інформація про події

та/або реформи в Україні під час заходу?


інфографіка, роздаткові матеріали тощо) використовувалися? Чи використовувалася

візуалізація під час заходів?

• Чи був формат та зміст заходу цікавим для медіа? (особливо варто це питання задати

журналістам)

• Залежно від заходів проекту уточнити які саме формати: Дискусії (панельні дискусії,

експертні дискусіі, подіумні дискусії), робочі вечері або обіди, спілкування з мас-медіа,

тематичні виставки, зустрічі з європейськими політиками, урядовцями та експертами, участь

у круглих столах та публічних дискусіях, лекції та виступи перед академічними колами на

базі провідних Університетів, форуми, конференції

2. Які аргументи та повідомлення виявилися, на Вашу думку, найбільш цікавими для

аудиторії?

• Які теми/ питання були найбільш дискусійними під час заходів?

• Які аргументи загубилися в ході дискусії?

3. Чи мав захід вплив на Вас особисто?

• Чи отримали Ви нову інформацію? Яку саме?

• Які аргументи та/ чи повідомлення мали позитивний вплив на Вашу думку/ позицію

щодо України?

• Які теми/ питання були найбільш дискусійними в процесі заходу?


36

• Які важливі питання не обговорювалися під час дискусії?

4. Як Ви вважаєте, чи змінила Ваша участь у заходах проекту Ваше ставлення до України в

цілому та до подій, що відбуваються останнім часом на її Сході?

• Які відомі Вам стереотипи щодо України учасники заходу змогли подолати?

• Якщо так, то як це проявляється (публікації в ЗМІ, коментарі, інтерв’ю, аналіз)?

• Якщо ні, то що лишається причиною такого ставлення до України?

• Ваше ставлення до України визначає політику/ прийняття рішень Вашої країни?

5. Чи змінилися використовувані Вами джерела інформації про Україну внаслідок участі у

заходах?

• Чи звертаєтеся Ви зазвичай до російських джерел за інформацією? Якщо так, то до яких

саме

• Чи порівнюєте Ви отриману з російських джерел інформацію з інформацією з інших

джерел?

• Чи дізналися Ви про нові джерела інформації про Україну? Якщо так, то які саме

• Чи змінилося Ваше ставлення до українських політиків та/ чи експертів після участі у

заході?

6. Чи варто і надалі проводити подібні заходи з метою підвищення обізнаності ЄС щодо

подій в Україні та адвокації більш активної підтримки України з боку ЄС.

Online Survey of Foreign Participants

1. Country of your residence __________

2. City __________

3. Professional occupation/ In which institution do you work? (multiple selection)

1) Public official/State authorities

2) EU Institutions

3) Non-governmental organization/Think-tank

4) University/Academia

5) Business

6) Mass Media

7) Other __________

4. What was your motivation to participate in this event on situation in Ukraine? __________

5. What topics where the most interesting for you? (multiple selection)

1) Conflict at East of Ukraine

2) Reforms in Ukraine

3) Fight with corruption

4) Energy Security

5) Constitutional reform and decentralization


37

6) Ukraine-Russia relations

7) Other __________

6. Which format of events are the most attractive and efficient in terms of informing about

Ukraine?

1) Open public discussions

(panel discussions, expert

discussions, podium discussions)

Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

2) Working lunches or

dinners

Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

3) Public lecture Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

4) forum/conference Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

5) Meeting with media Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

6) Exibitions Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

7) Informal meetings with

Ukrainian experts/politicians

Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

8) Visit to Ukraine Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

9) Other/Your

suggestion___

7. Was the event interesting for the media?

1) Yes,

2) No

3) I don’t know

8. What tools had influence (documents, videos, photos, discussion, statistics, expert opinion,

infographics, handouts, etc.) on your opinion about Ukraine?

1) documents Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

2) videos Yes Mostly Mostly No I don’t


38

Yes No know

3) photos, Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

4) discussion Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

5) statistics Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

6) expert opinion Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

7) infographics Yes Mostly

Yes

Mostly

No

No I don’t

know

8) Other /Your suggestion

9. Has participation in this event changed your opinion/position about Ukraine as a whole?

1) Changed positively

2) Didn’t change

3) Changed negatively

10. Has participation in this event changed your opinion/position about the events taking place

recently at the East of Ukraine?

1) Changed positively

2) Didn’t change

3) Changed negatively

11. What messages were, in your opinion, had the most positive effect on your opinion about

Ukraine? __________

12. What messages were, in your opinion, had the most negative effect on your opinion about

Ukraine? __________

13. What kind of sources of information do you usually use about Ukraine?

1) Local media and sources

2) Russian media and sources

3) Ukrainian sources

4) Other __________


39

14. Do you get enough information for understanding of situation in Ukraine?

1) Enough information

2) Partially enough

3) Lack of information

15. Have you changed the sources of information about Ukraine as a result of participation in

events?

1) yes

2) to some extent

3)-no

16. Should we continue to hold similar events to raise awareness and understanding of situation

in Ukraine?

1) Yes

2) No

3) I don’t know

17. Your suggestions on the topics/formats and tools on informing about Ukraine __________

18. Gender

1) Feminine

2) Masculine

3) Other __________

19. Year of Birth __________

Documents

Зовнішнє оцінювання Європейської програмної ініціативи МФ “Відродження”