Журнал "Надрокористування. Продуктивний горизонт"

НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПРОДУКТИВНИй гОРИзОНТ № 7-8

Колегія Держгеонадр 434-й Міжнародний геологічний конгрес – світовий форум геологічної спільноти 8Сланцевий газ 11Прес-реліз 13События в Украине и мире 17Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо спеціальних дозволів на користування надрами) 21Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр...» 30Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань користування надрами» 43Анонс найближчих заходів 50Конференція «Сейсмо-2012» 53Документи 58

НАКАЗ Про розподіл функціональних повноважень між Міністром та його заступниками 58

НАКАЗ Про склад колегії Міністерства екології та природних ресурсів України 60

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 62

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Про погодження питання щодо вилучення та надання в оренду із зміною цільового призначення земельної ділянки 64

ПОСТАНОВА Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2012 році 64

ПОСТАНОВА Про внесення змін до Положення про порядок надання гірничих відводів 68

РОЗПОРЯДЖЕННЯ Про визначення переможців конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Скіфська 69

4 НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПРОДУКТИВНИЙ ГОРИЗОНТ

ЗВІТ № 7-8 (липень-серпень) 2012

КОЛЕгІЯ ДЕРЖгЕОНАДР

До порядку денного Колегії було включено наступні питання:

• Про роботу зі зверненнями громадян та інформаційними запитами, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» у І півріччі 2012 року;• Про стан виконавської дисципліни за результатами роботи Держгеонадр України за І півріччя 2012 року;• Про сучасний стан та проблеми регіональних геологічних досліджень в Україні.

З вищезазначених питань доповіли заступник директора департаменту – начальник відділу забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи С. Липнік, заступник директора Департаменту геології М. Гейченко.

В обговоренні взяли участь директор Інституту геологічних наук НАН України, академік НАН України П. Гожик, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України О. Пономаренко, прорек-тор з наукової роботи Київського національного університету ім. Тараса Шевченка С. Вижва, головний гео-лог державного підприємства «Українська геологічна компанія» В. Приходько, головний геолог казенного підприємства «Південукргеологія» М. Козар.

Учасники засідання підбили підсумки роботи та прийняли рішення колегії.

РІШЕННЯ ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ ДЕРЖГЕОНАДР УКРАЇНИ

з питання № 1 «Про роботу зі зверненнями громадян та інформаційними запитами, відповідно до закону України «Про доступ до публічної інформації» у І півріччі 2012 року»

Заслухавши та обговоривши доповідь заступника директора департаменту – начальника відділу за-безпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи Липніка С.М., колегія

ВИРІШИЛА:

1. Інформацію заступника директора департаменту – начальника відділу забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи Липніка С.М. взяти до відома.

2. Керівникам структурних підрозділів:2.1 забезпечити своєчасність розгляду запитів на публічну інформацію та звернення громадян;2.2 контролювати в підрозділах стан роботи із зверненнями громадян і запитами на публічну інформацію,

що знаходяться на контролі.

Термін виконання: постійно

3. Заступнику директора департаменту – начальнику відділу забезпечення документообігу, контролю та ро-боту із зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи Липніку С.М.:

3.1 забезпечити систематичний аналіз розгляду звернень громадян. Про результати регулярно доповідати керівництву Держгеонадр України;

17 липня 2012 року відбулось засідання Колегії Державної служби геології та надр України. У засіданні взяли участь керівники структурних підрозділів Держгеонадр України, керівники підприємств та організацій, що належать до сфери управління Держгеонадр України, а також керівники наукових уста-нов Національної академії наук України.

5НАДРОКОРИСТУВАННЯ. ПРОДУКТИВНИЙ ГОРИЗОНТ

ЗВІТ№ 7-8 (липень-серпень) 2012

3.2 систематично проводити навчання для державних службовців апарату Держгеонадр України з питань роботи із зверненнями громадян.


з питання № 2 «Стан виконавської дисципліни за результатами роботи Держгеонадр України за І півріччя 2012 року»

У Державній службі геології та надр України організовано виконання вимог указів Президента України, рішень Кабінету Міністрів України, доручень Міністерства екології та природних ресурсів України щодо поси-лення контролю і підвищення відповідальності керівників структурних підрозділів за своєчасне і безумовне виконання законів України, актів і доручень Президента України і Кабінету Міністрів України.

З метою забезпечення виконання у встановлені строки завдань, визначених законами України, актами та дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, належного рівня виконавської дисципліни, усу-нення недоліків у цій роботі та посилення персональної відповідальності керівників структурних підрозділів, колегія

ВИРІШИЛА:

1. Інформацію заступника директора департаменту – начальника відділу забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи Липніка С.М. взяти до відома.

2. Керівникам структурних підрозділів Держгеонадр України:2.1 посилити персональну відповідальність за своєчасне виконання актів та доручень Президента України,

Кабінету Міністрів України, Прем’єр-міністра України, доручень Міністерства екології та природних ресурсів України, рішень колегії, наказів і доручень керівництва Держгеонадр України;

2.2 забезпечити безумовне дотримання вимог актів законодавства, що регламентують строки та порядок організації виконання завдань;

2.3 посилити вимоги щодо якості підготовки документів та виконання завдань у визначені терміни;2.4 запровадити щоденний підсумковий контроль за станом підготовки проектів документів, строк вико-

нання яких завершується протягом поточного робочого дня, вживати заходів з метою недопущення пору-шень термінів їх виконання.


3. Заступнику директора департаменту – начальнику відділу забезпечення документообігу, контролю та ро-боти із зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи Липніку С.М.:

3.1 забезпечити проведення постійного упереджувального моніторингу стану виконання документів, своєчасне інформування керівництва про можливість порушення термінів виконання;

3.2 щотижневий аналіз стану виконавської дисципліни у структурних підрозділах Держгеонадр України;3.3 щомісяця до 25 числа подавати Голові Держгеонадр України інформацію про несвоєчасне виконання

структурними підрозділами контрольних доручень та підготовка відповідей на звернення громадян протягом звітного місяця.


з питання № 3 «Сучасний стан та проблеми регіональних геологічних досліджень в Україні»

Заслухавши та обговоривши доповідь заступника директора Департаменту геології Гейченка М.В., колегія

ВИРІШИЛА:

1. Підтвердити пріоритетний статус регіональних геологічних досліджень в геологічній галузі.



2. Департаменту економіки та фінансів (Третяк Ю.І.) при формуванні проекту розподілу коштів держбюд-жету, які спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази, неухильно дотримуватись Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази па період до 2030 року».


3. До плану роботи колегії Держгеонадр України на 2013 рік включити питання розгляду стану міжнародної діяльності та аналізу виконання Комплексної міжвідомчої програми робіт з наукового та методичного забез-печення регіональних геологічних досліджень.

Термін виконання: ІV квартал 2012 року

4. Структурним підрозділам, підприємствам та організаціям, що належать до сфери управління Держгео-надр України врахувати в роботі рішення круглого столу «Регіональні геологічні дослідження – обов’язкова умова функціонування цивілізованих держав».

5. Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи (Дудінов В.О.) у штатному розписі Держгео-надр України передбачити створення окремого структурного підрозділу з питань міжнародної діяльності.

Термін виконання: грудень 2012 року

6. Українському державному геологорозвідувальному інституту (Гошовський С.В.) підготувати і подати на розгляд Департаменту геології Держгеонадр України пропозиції щодо:

6.1 аналізу стану виконання Комплексної міжвідомчої програми робіт з наукового та методичного забезпе-чення регіональних геологічних досліджень, уточнення її завдань та продовження дії програми до 2020 року;

Термін виконання: до 01 жовтня 2012 року

6.2 розвитку робіт зі зведеного картографування, створення геоінформаційної системи «Геологія та корисні копалини України» на основі багатошарової безшовної карти масштабу 1:200 000;

Термін виконання: до 01 листопада 2012 року

6.3 підготовки карто- і фактографічних баз даних, як основ для прискорення завершення ГДП-200 території суходолу України.

Термін виконання: до 01 листопада 2012 року

7. Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству (Ошарін С.Ю.) подати Де-партаменту геології Держгеонадр України інформацію стосовно стану геологозйомочних робіт на шельфі Чорного моря і пропозиції щодо їх розвитку.

Термін виконання: до 01 жовтня 2012 року

8. Департаменту геології (Бенько В.М.) включити до пооб’єктного плану геологорозвідувальних робіт Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на 2013-2014 рр. виконання робіт за темою: «Геолого-економічна переоцінка мінерально-сировинної бази України в сучасних ринкових умовах».

Термін виконання: грудень 2012 року

9. Департаменту геології (Бенько В.М.) та Юридичному управлінню (Мурзановська О.А.) підготувати проект угоди про співробітництво між Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка та Державною службою геології та надр України.

Термін виконання: ІІІ квартал 2012 року



10. Департаменту геології (Бенько В.М.) звернутися до академіка-секретаря Шестопалова В.М. стосов-но надання пропозицій з подальшого розвитку науково-методичного супроводу регіональних геологічних досліджень, з метою підготовки спільного рішення Держгеонадр України і Відділення наук про Землю НАН України щодо стану реалізації «Комплексної міжвідомчої програми робіт з наукового та методичного забез-печення регіональних геологічних досліджень».


11. Департаменту геології (Бенько В.М.) та Юридичному управлінню (Мурзановська О.А.) підготувати про-ект угоди про співробітництво у сфері регіональних геологічних досліджень між Відділенням наук про Землю Національної академії наук України та Державною службою геології та надр України.




34-й МІЖНАРОДНИй гЕОЛОгІЧНИй КОНгРЕС – СВІТОВИй ФОРУМ гЕОЛОгІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ

Щороку у світі організовуються десятки конгресів, конференцій та симпозіумів з питань геології та ко-рисних копалин, однак Міжнародний геологічний конгрес, який проводиться один раз на чотири роки, практично у ті ж самі терміни, що й Олімпійські ігри, вважається найвищим форумом світової геологічної спільноти. Саме на МГК затверджуються рамкові документи, спеціальні класифікації, схеми та ко-декси, які надалі стають стандартами повсякденної діяльності геологічних установ і організацій. Во-дночас, МГК є місцем для широкого обміну найновішими розробками, побудовами та досягнен-нями, чимало з яких згодом визначають стратегію і тактику розвитку геологічних служб, виробничих підприємств і компаній, наукових установ і навчаль-них закладів.

Міжнародний геологічний конгрес є визнаним за-собом демонстрації найновіших здобутків в області геологічного вивчення, раціонального використання і охорони надр. У Конгресі беруть участь делегації геологічних служб майже усіх країн світу. Цей фо-рум геологічної спільноти світу проводиться один раз на чотири роки, щоразу в іншій країні. Крім того, усталеною практикою Конгресу є організація ви-ставки, на якій облаштовуються стенди та бокси, за допомогою яких національні геологічні служби, геологорозвідувальні та видобувні компанії, науково-дослідні установи світу мають можливість представи-ти найважливіші результати своєї діяльності.

Метою участі нашої делегації у Конгресі було не тільки ознайомлення із сучасним світовим станом розвитку наук про Землю, останніми досягненнями в області геологічного вивчення і раціонального ви-користання надр у різних країнах світу, а й представ-лення виставкової експозиції Держгеонадр та обго-ворення перспектив співробітництва Держгеонадр з геологічними службами, геологорозвідувальними та видобувними компаніями, науково-дослідними уста-новами світу.

34-й МГК вирізнявся широким колом питань по-рядку денного, за його програмою працювало 35 секцій, 24 тематичних семінарів, проведено понад 10 симпозіумів за певними напрямами, зокрема, з питань створення геологічної карти світу, 29 польо-вих геологічних екскурсій, а також більше 20 робочих зустрічей комітетів і підкомітетів Міжнародного со-юзу геологічних наук, який у період між МГК виконує функції координатора і розробника ініціатив за уча-стю геологічної спільноти, тих чи інших міжвідомчих стратегій (реагування на зміни клімату, небезпеч-них геологічних явищ, просторових інформаційних технологій). Загалом у Конгресі взяло участь 5 924 делегатів з 137 країн. На Конгресі представлено 3 232 презентації доповідей учасників, у виставковій експозиції було представлено 283 бокси, в тому числі і бокс Держгеонадр.

Пріоритети і загальну спрямованість роботи 34-го МГК можна бачити на прикладі тематики Пленарних засідань, яких проведено п’ять, по одному на кожен робочий день Конгресу, з місцем проведення у Го-ловному залі Конгрес-Центру м. Брісбена:

1. Ресурси майбутнього – забезпечення по-треб населення світу, чисельність якого зростає (06.08.2012);2. Енергія у сучасному світі, де суспільством вжи-ваються заходи для зменшення викидів СО2 у ат-мосферу (07.08.2012);3. Земля і людина – життя на неспокійній Землі (08.08.2012);4. Геологічні свідчення змін клімату Землі у мину-лому у зв’язку з прогнозами змін клімату у май-бутньому (09.08.2012);5. Цифрова Земля – інформаційних вибух у геологічних науках (10.08.2012).

Зазначені пріоритети загалом відповідають на-прямам розвитку геологічної галузі України, визна-ченим керівними нормативними документами, зо-крема, Указом Президента України «Про положення

З 5 по 10 серпня 2012 року в австралійському місті Брісбен проходив 34-й Міжнародний геологічний кон-грес (МГК). У роботі 34-го МГК брала участь українська делегація на чолі з першим заступником голови Державної служби геології та надр України Любомиром Гончаруком.

Детально про участь нашої делегації в роботі Конгресу, виставкову експозицію Держгеонадр, перспек-тиви співробітництва Держгеонадр з геологічними службами, геологорозвідувальними та видобувними компаніями, науково-дослідними установами світу – в матеріалі учасника делегації, доктора геолого-мінералогічних наук Бориса Малюка.



про Державну службу геології та надр України» від 06.04.2011 р. № 391/2011 та Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвит-ку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» від 21.04.2011 р. № 3268-IV.

Разом з тим, для членів делегації Держгеонадр було дуже корисним уточнити окремі аспекти світової стратегії розвитку наук про Землю, зокрема, у тій частині, яка стосується підвищення ефективності використання мінеральних ресурсів, забезпечен-ня наступних поколінь корисними копалинами при дотриманні тенденцій їх споживання та відновлення ресурсної бази, які встановилися в останні роки. Слід відзначити у цьому ракурсі, що у Держгеонадрах проводиться оцінка можливості відкриття нової те-матики підприємств з питань зміни клімату, в том у числі геологічного зберігання СО2 при одночасному розширенні ресурсної бази вуглеводневої сировини, зокрема, сланцевого газу.

Участь членів делегації Держгеонадр у пленарних засіданнях та стендових сесіях включала доповіді, в яких на розгляд світової геологічної спільноти була представлена тематична інформація про здобутки і новітні процеси розвитку геологічної галузі України. На Конгресі оголошено наступні доповіді:

• Управління мінеральними ресурсами у Державній службі геології та надр України (доповідач – перший заступник голови Держгео-надр Любомир Гончарук);• Геологія та корисні копалини України (доповідач – в.о. заст. директора Українського державного геологорозвідувального інституту Борис Малюк);• Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин в Україні (доповідач – голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Георгій Рудько); • Стратегія використання ресурсів питних підземних вод для водопостачання населення України (Г. Рудько);• Медична геологія як новий науковий напрям (Г. Рудько).

Зазначені доповіді, оголошені згідно з програ-мою Конгресу, викликали зацікавленість і запи-тання в аудиторії та дозволили належним чином поінформувати представників інших країн про роз-виток відповідних напрямів і отримані результати в Україні.

З метою ширшого ознайомлення світової геологічної спільноти з розробками і досягнення-ми Держгеонадр на 34-у МГК було організовано виставковий бокс. Технічну і фінансову підтримку

експозиції Держгеонадр здійснено Геологічною службою Фінляндії в рамках спільного українсько-фінського проекту ICI-GIMI. В експозиції було пред-ставлено інформацію про структуру і завдання Держ-геонадр, презентаційні матеріали Національної акціонерної компанії «Надра України», Державної комісії України по запасах корисних копалин та КП «Південукргеологія», матеріали проекту ICI-GIMI (співвиконавці – Геологічна служба Фінляндії, Держгеонадра, УкрДГРІ). Також були представлені геологічна, тектонічна і металогенічна карти України масштабу 1: 1 000 000.

Під час роботи конгресу виставковий стенд відвідували представники геологічних служб, геологорозвідувальних і видобувних компаній різних країн. У перший день роботи МГК у вистав-ковому боксі Держгеонадр відбулась робоча зустріч керівництва Держгеонадр (Бенько В.М., Гошовський С.В., Щукін О.М.) з Генеральним Секретарем Асоціації геологічних служб Європи п. Л. Демікелі. Серед іншого, були обговорені зміст і терміни офіційного візиту п. Л. Демікелі в Україну наприкінці 2012 року.

Особливим складовим блоком перебуван-ня делегації Держгеонадр на 34-у МГК була низ-ка робочих зустрічей, організованих за сприяння Міністерства закордонних справ України та Посоль-ства України у Австралії. Мінерально-сировинний комплекс Австралії займає вагоме місце у світі, її геологорозвідувальні та видобувні компанії належать до числа провідних інвесторів відповідного сектору світової економіки. З іншого боку, останніми роками керівництво Держгеонадр України здійснює значні зусилля у напрямку встановлення взаємовигідних відносин з іноземними компаніями та інвесторами, пов'язаними з геологорозвідувальними та видо-бувними формами діяльності, з метою залучен-ня іноземних інвестицій у розвиток мінерально-сировинної бази України. З урахуванням цього, Держгеонадра намагались використати 34-й МГК і перебування на ньому згаданої делегації для на-лагодження ділових контактів з австралійськими компаніями та інвесторами, які можуть бути зацікавленими у здійсненні відповідної діяльності в Україні. Так, відповідно до програми, розробленої спільно Посольством України в Австралії (Сташевсь-кий С.С.) та Держгеонадрами (Малюк Б.І.), під час Конгресу ми провели робочі зустрічі з керівництвом компаній «BHP Billiton», «Rio Tinto», «VALE», «Maptek», «CSIRO». Також були проведені зустрічі з представниками посольства України в Австралії, Со-юзу українських організацій Австралії, Департамента природних ресурсів, енергетики і туризму Австралії, Австралійської торговельної комісії, Департаменту закордонних справ і торгівлі Австралії, Об'єднання



«Minerals Council of Australia», Австралійської Торгово-промислової палати.

Крім того, супровідні матеріали делегації Держге-онадр, які поширювались серед учасників зазначе-них робочих зустрічей, також передані до Департа-менту природних ресурсів і шахт штату Квінсленд та Торгово-промислової палати і Бізнесової агенції шта-ту Квінсленд.

У підсумку зазначених зустрічей керівництво Держгеонадр встановило нові ділові відносини з представниками австралійських інституцій і агенцій, які на державному рівні відповідають за геологічне вивчення і використання надр та регулюють нормативно-правові та фінансово-економічні питання у цьому секторі, а також з пред-ставниками мінерально-сировинного бізнесу, в тому числі геологорозвідувальних і видобувних компаній Австралії, зацікавлених у різних формах співробітництва з Україною, та Австралійської біржі цінних паперів для можливого обговорення питан-ня виведення на цю на біржу окремих компаній мінерально-сировинного комплексу України. Очікується, що подальший розвиток досягнутих до-мовленостей буде і надалі здійснюватись Держгео-надрами спільно з Міністерством закордонних справ України та Посольством України у Австралії.

З урахуванням сукупності завдань, які були поставлені перед делегацією України для участі у роботі 34-го МГК, оголошених доповідей та здійснених презентаційних заходів, загального стану українсько-австралійських відносин у сфері геологічного вивчення, використання і охорони надр, пропозицій Держгеонадр, які були розглянуті під час робочих зустрічей в рамках 34-го МГК, та оцінені позитивно, висловлених представника-ми різних країн думок і вражень щодо ресурсного потенціалу України та науково-технічного потенціалу Держгеонадр на основі уявлень, які створились завдяки підготовленим українською делегацією презентаційним матеріалам, обговоренню пер-спектив налагодження співробітництва промисло-вих компаній України та Австралії, які зацікавлені у інвестиціях в мінерально-сировинний комплекс України, Технічне завдання можна вважати повністю виконаним.

Участь делегації Держгеонадр у пленарних засіданнях 34-го МГК, ознайомлення з сучас-ним світовим станом розвитку наук про Землю, останніми досягненнями в галузі геологічного вив-чення і раціонального використання надр у різних країнах світу надає можливість поступово запровад-жувати відповідні світові стандарти у сфері розвит-ку геологічної галузі України. Це надалі дозволить

коригувати напрямки діяльності Держгеонадр, в тому числі у частині забезпечення виконання Закону України «Про затвердження Загальнодержавної про-грами розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року».

Доповіді членів делегації на 34-у МГК сприяли по-ширенню інформації про структуру та функції Держ-геонадр як надійної основи для подальшого розвитку і поглиблення співробітництва з геологічними служ-бами, виробничими підприємствами, науковими і навчальними установами інших країн світу.

Виставкова експозиція Держгеонадр дозволила по-дати інформацію про діяльність Держгеонадр, роз-робки і здобутки геологічної галузі України, прикла-ди співробітництва з геологічними службами країн Європи за спільним українсько-фінським проектом ICI-GIMI.

Налагодження співробітництва з геолого-розвідувальними і видобувними компаніями Австралії сприятиме залученню іноземних інвестицій у розвиток мінерально-сировинної бази України, створить додатковий потенціал для розвитку в Україні моніторингу і наукового супроводу робіт з геологічного вивчення і використання надр (ауди-ту робіт, які проводяться користувачами надр), у тому числі систематизації та обробки геологічної інформації, яка отримується виробничими підприємствами Держгеонадр. Організація робо-чих зустрічей членів делегації Держгеонадр з пред-ставниками австралійських геологорозвідувальних і видобувних компаній, науково-дослідних установ, фінансових та промислових груп, які здійснюють діяльність у сфері геологічного вивчення і викори-стання надр, проводилась у тісній співпраці з Посоль-ством України в Австралії (Тимчасовий повірений у справах України в Австралії С.Сташевський), що до-зволило отримати корисний досвід взаємодії Держ-геонадр з підрозділами Міністерства закордонних справ України, який надалі може плідно використо-вуватись для організації аналогічних заходів під час візитів делегацій Держгеонадр до інших країн.

Безумовно, участь нашої делегації у роботі 34-го Міжнародного геологічного конгресу відповідає інтересам розвитку національної геологічної галузі, сприяє запровадженню в Україні нових науково-ме-тодичних підходів і технологічних розробок світового рівня, підвищенню ефективності геологічного вив-чення і використання надр держави.

В.о. заступника директора УкрДГРІ з наукових питань геології рудних

і нерудних корисних копалин,доктор геолого-мінералогічних наук Борис Малюк,

16 серпня 2012 року


№ 7-8 (липень-серпень) 2012 НОВИНИ НА ТЕМУ

ExxonMobil отказалась от добычи сланцевого газа в Польше

Американская ExxonMobil отказалась от добычи сланцевого газа в Польше. Ранее запасы сланцевого газа в стране оценивали в 1,36 триллиона кубоме-тров, но разведочные скважины американской кор-порации не обнаружили достаточного объема запа-сов

Американская нефтегазовая корпорация ExxonMobil прекратила поиски сланцевого газа в Польше после того, как две разведочные скважины не обнаружили достаточного объема запасов. Об этом сообщает агентство Bloomberg, ссылающееся на советника компании Адама Копыша.

ExxonMobil, наряду с Shell, Conoco Phillips и рядом других компаний, получила лицензии на разработку польского газа в 2010 году. Компании начали искать газ в Польше после публикации в апреле 2010 года отчета компании Wood Mackenzie, оценившей запа-сы страны в 1,36 триллиона кубометров газа из не-традиционных источников.

Сланцевый газ сейчас ищут в целом ряде евро-пейских стран. Углеводороды пытаются разработать в Швеции, Германии и на Украине. В 2010 года пре-зидент Беларуси Александр Лукашенко потребовал найти сланцевый газ на территории своей страны. В то же время во Франции добычу этого вида топлива запретили из-за угрозы для окружающей среды.

Сланцевый газ начали добывать сравнительно не-давно, однако он уже успел изменить ситуацию на газовом рынке. В США сейчас сланцевый газ состав-ляет более 20 процентов от общей добычи.

Добыча сланцевого газа в Европе в перспективе может нанести удар по России, которая сейчас явля-ется крупнейшим поставщиком топлива в ЕС и ряд стран СНГ. Если Европа начнет сама обеспечивать себя газом, то России придется переориентировать экспортные потоки в Азию. В то же время Китай, ко-торый потенциально мог бы стать крупнейшим по-требителем газа из России, сам озабочен поиском у себя сланцевых углеводородов.

Напомним, что две крупные международные ком-пании уже выиграли тендер на добычу сланцевого газа на Юзовской и Олесской площадях в Украине. Победителями конкурса по добыче углеводоро-дов признали Shell и Chevron, сообщил источник в Кабмине. Конкурентами Shell были вышеуказанная ExxonMоbil и ТНК-ВР, а Chevron обошел ENI.

Также итальянская Eni получила доступ к сланце-вому месторождению в Украине. В средине июня нефтегазовый концерн Eni S.p.A. (Италия) подписал

соглашение о покупке 50,01% акций компании "За-падгазинвест" (Коломыя, Ивано-Франковская об-ласть).

Данное соглашение было разработано в рам-ках меморандума о взаимопонимании между Eni и "Надрами" и соглашения о сотрудничестве с Cadogan Petroleum, которые были подписаны в 2011 году.

В германии обнаружили крупные запасы сланце-вого газа

В Германии обнаружили крупные запасы сланцево-го газа. Запасы сланцевого газа в Германии составля-ют несколько триллионов кубометров, а его добыча не представляет экологической опасности при со-блюдении ряда правил.

Запасы сланцевого газа в Германии составляют не-сколько триллионов кубометров, а его добыча не представляет экологической опасности при соблю-дении ряда правил. Об этом сообщило агентство Reuters со ссылкой на доклад Федерального институ-та геологических наук и природных ресурсов Герма-нии, пишет BFM.ru.

По оценке экспертов института, запасы составля-ют от 6,8 до 22,6 триллиона кубометров, из которых 0,7–2,3 триллиона являются потенциально извлека-емыми. Для сравнения: извлекаемые ресурсы слан-цевого газа на Украине оцениваются в 1,5 трлн куб. метров, а в Норвегии — 2,3 трлн.

Сейчас Германия самостоятельно покрывает не бо-лее 20% от своих потребностей в газе. При этом соб-ственная добыча газа сокращается на протяжении последних одиннадцати лет. Если в 2000 году объем добытого в Германии газа составил 16,9 млрд куб. метров, то в 2011 году он сократился до 10 млрд куб. метров. При этом объем импорта в 2011-м составил 92,8 млрд кубометров, а общее потребление — 81,3 млрд. Разница объясняется реэкспортом части то-плива.

Таким образом, основным источником газа для Германии являются внешние закупки. Крупнейшие поставщики газа — российский "Газпром" (34,4 млрд куб. метров), Норвегия (30,2 млрд), Нидерланды (24,2 млрд).

Руководство Германии неоднократно заявляло о необходимости снизить зависимость страны от внешних поставщиков. В результате, в 2010 году зем-ля Северный Рейн-Вестфалия в 2010 году выдала лицензии на разведку сланцевого газа сразу десяти

СЛАНцЕВИй гАз


№ 7-8 (липень-серпень) 2012НОВИНИ НА ТЕМУ

компаниям, в число которых попала и американская ExxonMobil.

Германии нет смысла в срочном порядке начинать разработку своих месторождений, отмечает анали-тик Номос-банка Денис Борисов. "Сейчас спотовые цены на газ в Европе составляют около 300 долла-ров за тысячу куб. метров. Экономически целесоо-бразной добыча станет при уровне цен не менее 400 долларов. К тому же в Европе добытчики газа могут столкнуться с дополнительными сложностями из-за особенностей геологии и специфики правового регу-лирования сделок с землей, что также может приве-сти к увеличению себестоимости", — пояснил он.

Еще один сдерживающий фактор для развития до-бычи сланцевого газа в Германии — неоднозначное отношение к технологии фрекинга (или гидрораз-рыва пласта). Эта технология, которая уже давно и широко применяется повсюду в мире, в том числе в России, при добыче нефти и традиционного газа, является экологически вредной, поскольку предпо-лагает использование ядовитых химикатов. Мне-ния экспертов о том, насколько велика опасность их попадания в грунтовые воды, расходятся. Тем не менее, власти все-той же земли Северный Рейн-Вестфалия до лета 2012 года запретили любое ис-пользование этой технологии, а в Берлине на уровне

федеральных министерств сейчас согласовывается законопроект, регулирующий применение гидрораз-рыва пласта.

Изменить отношение властей к технологии гидро-разрыва пласта и в целом к добыче сланцевого газа, вероятно, мог бы удачный опыт реализации таких планов в одной из европейских стран. Больше все-го на эту роль подходит Польша, которая активнее других пытается развивать свои сланцевые проек-ты. По оценкам управления энергетической инфор-мации США, ее запасы сланцевых газов составляют около 5,3 трлн куб метров. На этом фоне в 2010 году добычу газа в стране независимо друг от друга по-пытались начать голландская Shell и американские ExxonMobil и ConocoPhillips. Премьер-министр Поль-ши Дональд Туск поручил начать добычу сланцевого газа в 2014 году.

Впрочем, уже в 2012 году нефтегазовые компании заявили о бесперспективности этих инициатив. Про-буренные скважины либо не давали необходимого уровня газа, либо содержали большое количество воды. В итоге, ExxonMobil официально отказалась от сланцевого проекта в Польше.


ПРЕС-РЕЛІЗ№ 7-8 (липень-серпень) 2012

СПБУ «ПЕТР гОДОВАНЕц» НАЧАЛА БУРЕНИЕ ВТОРОй СКВАЖИНы НА ОДЕССКОМ МЕСТОРОЖДЕНИИ

нулось масштабное строительство 87-километрового газопровода. Он соединит блок-кондуктор БК-1 Одес-ского месторождения с действующей морской стационарной платформой МСП-4 Голицынского газоконден-сатного месторождения для подачи природного газа по существующей нитке подводного газопровода на бе-рег и далее - в газотранспортную систему Крыма.

Осенью 2012 года, когда планируется начало добычи природного газа на Одесском месторождении с его поставкой в газотранспортную систему Крыма, будут завершены строительно-монтажные работы на блок-кондукторе БК-1, строительство 87-километрового подводного газопровода и подключение шести скважин к БК-1. Пять скважин СПБУ «Петр Годованец» пробурит, а шестую расконсервирует.

Совокупная добыча из пробуренных новой высокотехнологичной СПБУ скважин после ввода их в эксплуа-тацию составит в 2012 году не менее 53 миллионов кубометров.

Продолжение обустройства Одесского и Безымянного месторождений с использованием современных СПБУ – вторая из них приступит к работам в четвертом квартале этого года – позволит добыть с месторож-дений в 2013 году уже более 600 миллионов кубометров, а с 2014 года – выйти на уровень годовой добычи на промыслах свыше миллиарда кубометров. Таким образом, полученные результаты станут важной частью выполнения «Черноморнефтегазом» программы по трехкратному увеличению годовой добычи природного газа – с 1,05 млрд. кубометров в 2011 году до 3 млрд. в 2015 году.

04.07.2012

Высокотехнологичная самоподъемная плавучая буровая установка «Петр Годованец» завершила бурение первой своей скважины на платформе БК-1 на Одесском месторождении газа и присту-пила к работам на следующей.

Несмотря на то, что с СПБУ «Петр Годованец» бурилась первая скважина, темп бурения превы-сил аналогичный другими буровыми установка-ми. Забой первой скважины составил около 1700 метров.

Напомним, что в июне «Черноморнефтегаз» приступил к активной фазе освоения Одесско-го и Безымянного месторождений природного газа. C 1 июня высокотехнологичная самоподъ-емная плавучая буровая установка «Петр Годова-нец» начала бурение первой своей скважины на блок-кондукторе БК-1, а в конце месяца развер-


ПРЕС-РЕЛІЗ № 7-8 (липень-серпень) 2012

Напомним, что Одесское и Безымянное газовые месторождения были открыты в 1988 году. В 2006 году на Одесском месторождении начались работы по его освоению и был установлен блок-кондуктор БК-1. Однако из-за отсутствия средств работы были приостановлены. С этого момента до 2011 года на месторождениях проводились лишь геологоразведочные работы по уточнению запасов. Благодаря открытию нового продук-тивного горизонта на Одесском месторождении суммарные извлекаемые запасы двух месторождений были увеличены до объема более 22 млрд. кубометров природного газа.

В 2011 году во исполнение поручений Президента Украины и Кабинета Министров по увеличению от-ечественной добычи и при поддержке Национальной акционерной компании «Нефтегаз Украины» Госу-дарственное акционерное общество «Черноморнефтегаз» приступило к дообустройству двух действующих месторождений и освоению новых – Одесского и Безымянного. В текущем году планируется осуществить первый этап их ввода в эксплуатацию. Начало добычи на Одесском и Безымянном месторождениях вместе с увеличением добычи на дообустраиваемых Штормовом газоконденсатном и Архангельском газовом место-рождениях позволят «Черноморнефтегазу» увеличить годовую добычу в 2012 году на 100 млн. кубометров – до 1,15 млрд. кубометров природного газа.


ПРЕС-РЕЛІЗ№ 7-8 (липень-серпень) 2012

НОВАЯ СКВАЖИНА НА АРхАНгЕЛЬСКОМ МЕСТОРОЖДЕНИИ гАзА

05.07.2012

СПБУ «Таврида» продолжает бурение на действующем промысле - добыча на месторождении растет

Самоподъемная плавучая буровая установка «Таврида» Государственного акционерного общества «Черно-морнефтегаз» завершила бурение 11-й по счету добывающей скважины на платформе БК-1 Архангельского месторождения газа в северо-западной части шельфа Черного моря. Она была введена в эксплуатацию и газ из нее начал поступать в подводный газопровод и далее – на берег. Общая добыча с платформы достиг-ла объема около полумиллиона кубометров в сутки и продолжает расти. Сейчас СПБУ «Таврида» готовится к бурению последней 12-й скважины на БК-1. Бурение 12 вместо 10 эксплуатационных скважин стало воз-можным благодаря тому, что СПБУ «Петр Годованец» начала буровые работы на Одесском месторождении на шельфе Черного моря раньше установленного срока. До этого планировалось, что их начнут с помощью СПБУ «Таврида».

11 действующих скважин на платформе БК-1 Архангельского месторождения были пробурены с конца июня прошлого года. Таким образом, специалисты компании с учетом перестановки СПБУ «Таврида» на платформе держат темп работ «один месяц-одна скважина».

Бурение дополнительных двух скважин к десяти запланированным позволит превысить ожидаемую добы-чу с платформы на уровне около полумиллиона кубометров в сутки и продолжить увеличение общего отбо-ра газа на месторождениях шельфа Черного моря. Напомним, что неделю назад после ввода в эксплуатацию двух новых скважин на морской стационарной платформе МСП-17 Штормового газоконденсатного место-рождения суточная добыча природного газа на шельфе Черного моря достигла исторического максимума – около 3 миллионов 100 тысяч кубометров. После ввода 11-й скважины на БК-1 она преодолела рубеж в 3 миллиона 100 тысяч кубометров. До этого около трех миллионов кубометров «Черноморнефтегаз» добывал ежесуточно на черноморских месторождения лишь несколько лет в середине 80-х.

Всего с месторождений, которые эксплуатирует компания, в газотранспортную систему Крыма после ввода в эксплуатацию 11-й скважины на платформе БК-1 подается ежедневно 3 миллиона 300 тысяч кубометров природного газа: сейчас одна часть поступает потребителям, другая закачивается в Глебовское подземное хранилище газа.

Работы по дообустройству действующих месторождений проводятся параллельно активному освоению Одесского и Безымянного месторождений. С началом добычи и продолжением освоения новых промыслов при участии новых высокотехнологичных СПБУ в «Черноморнефтегазе» ожидают еще более значительного роста добычи на шельфе Черного моря.

Благодаря возможностям высокотехнологичных СПБУ, первая из которых – «Петр Годованец» - начала ра-боту 1 июня, вторая приступит к бурению на шельфе Черного моря в четвертом квартале этого года, добыча газа в следующем году вырастет до 1,65 млрд. кубометров. В этом «Черноморнефтегаз» планирует добыть 1,15 млрд. кубометров. За год рост составит 500 миллионов кубометров, что эквивалентно четверти годово-го потребления газа в Крыму.

Напомним, что при поддержке НАК «Нефтегаз Украины» «Черноморнефтегаз» проходит этап коренной модернизации производства, которая выведет предприятие на новый уровень освоения шельфа Черного и Азовского морей и позволит в кратчайшие сроки значительно увеличить добычу газа, начать добычу нефти и открыть несколько новых месторождений нефти и газа.

В 2011 году во исполнение поручений Президента Украины, Кабинета Министров по увеличению отече-ственной добычи нефти и газа и при финансовой поддержке акционера – НАК «Нефтегаз Украины» – Госу-


ПРЕС-РЕЛІЗ № 7-8 (липень-серпень) 2012

дарственное акционерное общество «Черноморнефтегаз» дообустраивало два действующих месторож-дения Голицынское и Архангельское. В этом – завершает дообустройство действующих месторождений и готовится к вводу в эксплуатацию новых – Одесского и Безымянного месторождений природного газа на шельфе Черного моря.

Сейчас на шельфе Черного моря «Черноморнефтегаз» разрабатывает три месторождения – газоконденсат-ные Штормовое и Голицынское, газовое Архангельское. Последнее расположено в северо-западной части шельфа Черного моря в 60-70 километрах от берега при глубине моря 51 метр. Введено в эксплуатацию в 1992 году и добыча на нем ведется с нескольких стационарных платформ. В рамках его дообустройства была построена, установлена и оборудована новая платформа БК-1, сварен, уложен и подключен двухкило-метровый подводный газопровод, который соединил БК-1 с другой действующей платформой, и построено уже 11 скважин.


ІНФОРМАЦІЯ№ 7-8 (липень-серпень) 2012

ТНК-ВР сообщила, что запускает пилотный проект по повышению эффективности добычи трудноиз-влекаемых запасов нефти на Севе-ро-Хохряковском месторождении в Западной Сибири. Проект, кото-рый ТНК-ВР реализует совместно с Schlumberger, предусматривает внедрение комплекса оригиналь-ных технологических решений: управление заводнением, буре-ние горизонтальных скважин с многостадийным гидроразрывом пласта и другие передовые техно-логии.

Американским геологам из Ка-лифорнийского технологического института удалось обнаружить в составе метеорита Альенде но-вый минерал, получивший назва-ние "пангит". Статья с описанием пангита опубликована в журнале American Mineralogist. Химический анализ показал, что минерал со-держит как распространенные в составе земной коры элементы, так и довольно редкие цирконий и скандий. Напомним, что мете-орит Альенде упал на Землю в 1969 году, при падении распался на множество мелких осколков. Общая масса метеорита состав-ляла около пяти тонн, три из которых собрали ученые. Сейчас части метеорита находятся в различных научных учреждениях по всему миру.

En+ Group и компания "Росгео-логия" договорились о сотрудни-честве в сфере геологоразведки и добычи минеральных ресурсов. Согласно подписанному соглаше-нию, En+ Group будет привлекать структуры ОАО "Росгеология" в проекты геологического изучения и разработки месторождений ми-неральных и энергетических ре-сурсов компаний Группы, прежде всего различных металлических полезных ископаемых и угля. En+

Group также рассмотрит возмож-ность инвестирования или при-влечения инвестиций сторонних компаний в проекты "Росгеоло-гии", связанные с геологическим изучением, выявлением и оцен-кой ресурсного потенциала неос-военных территорий России.

Норвежская нефтегазовая ком-пания Statoil открыла крупное га-зоконденсатное месторождение на участке King Lear, расположен-ном в южной части Северного моря.

Команда японских ученых на-шла значительные залежи редко-земельных минералов в районе острова Минамитори в 2 тыс. км к юго-востоку от столицы Японии. По информации исследователей, открытое месторождение содер-жит около 6,8 млн т редкоземель-ных металлов, но находится на глубине 5,6 км. Профессор Токий-ского университета Ясухиро Като, руководивший работами, сказал, что это первое крупное месторож-дение РЗМ, обнаруженное в экс-клюзивной экономической зоне Японии.

Компания Shell планирует по-тратить около $200 млн в рамках договора о совместной деятель-ности с ДК «Укргазвыдобування» на бурение трех поисковых сква-жин для разведки залежей газа в Харьковской области, заявил глава Shell в Украине Грэхем Тайли.

По его словам, бурение первой скважины планируется начать в сентябре 2012 года.

Администрация США готова к расширению работ по добыче нефти в Северном Ледовитом оке-ане, рискуя тем самым навлечь критику со стороны экологов, вы-ступающих против бурения в ре-гионе из-за угрозы разливов неф-

ти, сообщает агентство Dow Jones. Англо-голландская компания Shell уже близка к получению оконча-тельных разрешений на бурение разведочных скважин в Чукотском море и море Бофорта. Пятилетний план бурения, подготовленный властями США, определяет, ка-кие участки на шельфе будут вы-ставлены на продажу в 2012-2017 годах, при этом большая часть из них расположена в Мексиканском заливе.

Канадская Yamana Gold Inc по-купает геологоразведочную ком-панию Extorre Gold Mines Ltd, которая разрабатывает месторож-дения золота и серебра в Арген-тине. Как ожидается, сделка будет завершена в августе 2012 г, ин-формируют зарубежные СМИ.

С 1 января 2013 года вступят в силу «Методические рекоменда-ции по изучению газоносности угольных месторождений Украи-ны при геологоразведочных рабо-тах» и потеряют силу «Временные методические требования к геоло-го-экономической оценке и под-счету запасов метана в угольных пластах», утвержденные ГКЗ СССР от 15 января 1987 года. В пособии изложены общие принципы оцен-ки и подсчета запасов (ресурсов) газа (метана) угольных месторож-дений как основного, так и сопут-ствующего ископаемого, основ-ные требования по содержанию этих работ и оформлению их ре-зультатов.

Компания "Башнефть" приняла участие в заключительном этапе IV Лицензионного раунда, про-веденного Министерством неф-ти Ирака. В составе консорциума с компаниями PVEP и Premier Oil "Башнефть" подавала заявки на Блоки 10 и 12. В результате после-дующих переговоров, иницииро-

СОБыТИЯ В УКРАИНЕ И МИРЕ


ІНФОРМАЦІЯ № 7-8 (липень-серпень) 2012

ванных "Башнефтью", Министер-ство нефти Ирака предоставило российской компании право раз-ведки и разработки Блока 12 и предоставило статус оператора разведки и разработки данного блока, что означает полную само-стоятельность Компании в при-нятии решений по ключевым вопросам реализации проекта, сообщила пресс-служба "Башнеф-ти". В качестве партнера Компа-нии в проекте остается Premier Oil.

Глава НАК “Нафтогаз Украины” Евгений Бакулин обсудил с руко-водством Николаевской области вопрос производства на мощно-стях ПАО “Черноморский судо-строительный завод” металлокон-струкций для буровых установок, сообщила пресс-служба Никола-евской облгосадминистрации. Ра-нее “Черноморнафтогаз” закупил две современные буровые уста-новки “Петр Годованец” и “Неза-висимость”, произведенные синга-пурской компанией Keppel Fels.

Самоподъемная плавучая буро-вая установка «Таврида» Государ-ственного акционерного общества «Черноморнефтегаз» завершила бурение 11-й по счету добыва-ющей скважины на платформе БК-1 Архангельского месторож-дения газа в северо-западной ча-сти шельфа Черного моря. Сейчас СПБУ «Таврида» готовится к буре-нию последней 12-й скважины на БК-1. Бурение дополнительных двух скважин к десяти заплани-рованным позволит превысить ожидаемую добычу с платформы на уровне около полумиллиона кубометров в сутки и продолжить увеличение общего отбора газа на месторождениях шельфа Черного моря.

Американская нефтегазовая компания Exxon Mobil начнет раз-работку нефтяных месторожде-ний на севере Афганистана рядом

с таджикской границей. Теперь Exxon Mobil имеет шесть участков для разработки. Власти Афганиста-на рассчитывают на то, что вскоре в этих районах появится соответ-ствующая инфраструктура.

С 7 по 10 июля в Осло проходила 5-я рабочая встреча представите-лей геологических служб Украины и Норвегии. Украинская делега-ция ознакомилась с опытом рабо-ты ГСН, а также с законодатель-ством в области геологического изучения и использования недр. По результатам встречи в посоль-стве Украины достигнута дого-воренность о дальнейшей под-держке развития сотрудничества, в первую очередь мероприятий, связанных с реализацией общего проекта.

11 июля на заседании Прави-тельства было принято распо-ряжение КМУ «О выдаче раз-решения на разработку проекта землеустройства относительно отвода земельных участков» (см. рубрику Документы). Документ предусматривает выдачу разре-шения публичному акционерному обществу «Веско» на разработку данного проекта.

Total выиграла тендер в Бол-гарии на поиски газа в Черном море, в котором также участво-вали Melrose Resources и Exxon Mobil. Компания планирует рабо-тать вместе с австрийской OMV и испанской Repsol. По мнению ми-нистра энергетики Деляна Добре-ва, при обнаружении достаточных запасов газа добыча на месторож-дении Хан Аспарух может начать-ся через три-четыре года.

Нефтегазовая корпорация ExxonMobil рассматривает воз-можности начала добычи нефти и газа в северной части Афгани-стана, заявил агентству Reuters представитель компании Алан

Джефферс. Власти Афганистана объявили тендер на разработку шести участков месторождения на севере страны. Заявки на участие в тендере принимаются до конца октября, а победители будут объ-явлены к концу текущего года.

Индийская Essar Energy Plc про-дает 50-процентную долю в газо-вом блоке на шельфе Вьетнама итальянской нефтегазовой ком-пании Eni SpA. Eni также получит статус оператора проекта. Блок 114 расположен в мелководной части у берегов Вьетнама. По дан-ным СМИ, объем его неразведан-ных запасов газа может составить около 1 трлн куб. футов (более 28 млрд куб. м).

Иран обнаружил новые запа-сы нефти объемом 2 млн барр. в территориальных водах страны в Каспийском море. Новые залежи открыты в границах нефтегазового месторождения Сардар-е Джан-гал, расположенного у берегов северной провинции Гилан. По предварительным данным, газо-вые запасы месторождения оце-ниваются в 50 млрд куб. футов.

Хмельницкий областной совет 17 июля разрешил Славутскому солодовому заводу (Хмельниц-кая область) использование недр Крупецкого месторождения под-земных вод, говорится в решении облсовета. Депутаты согласова-ли предоставление специального разрешения на добычу подземных технических вод из скважин №№ 1, 2, 3д и 4, расположенных на территории Крупецкого сельского совета, для обеспечения техноло-гического процесса производства и собственных хозяйственно-быто-вых нужд.

Минэкологии объявит конкурс на заключение соглашения о рас-пределении продукции по Слобо-жанской нефтегазовой площади в



сентябре, сказал заместитель ми-нистра экологии и природных ре-сурсов Дмитрий Мормуль. Госпо-дин Мормуль добавил, что сроки объявления конкурса могут быть изменены в связи с необходимо-стью решения ряда технических вопросов.

Немецкий энергетический ги-гант E.On и алжирская государ-ственная Sonatrach обнаружили новое нефтегазовое месторожде-ние в Алжире, говорится в офици-альном пресс-релизе E.On.

«Результаты проделанной ра-боты являются обнадеживающи-ми. В течение ближайших двух лет компания пробурит несколько скважин, чтобы оценить перспек-тивы открытий», – рассказал о новом месторождении управля-ющий директор E.ON E&P Алжире Хьюберт Майнитз.

Региональное отделение ФГИУ Ивано-Франковской обл. пред-ложило на продажу на аукционе единственный имущественный комплекс Прикарпатского госу-дарственного предприятия «Спец-геологоразведка» вместе с земельным участком. Виды дея-тельности: геологоразведочные работы на твердые ископаемые, бурение скважин с отбором кер-на, бурение скважин на воду, гео-физические работы, мониторинг экологических работ и т.п. Допол-нительную информацию можно получить в региональном отделе-нии ФГИУ: г. Ивано-Франковск, ул. Василианок, 48, тел. (03422)25352.

НАК "Нафтогаз Украины" в I по-лугодии добыла на концессион-ном участке Alam El-Shawish East в Египте 260 тыс. барр. нефти. По результатам текущего года ком-пания, участвующая в украинско-египетском СП Petrosannan, пла-нирует добыть на концессионном участке около 650 тыс. барр. неф-ти.

Геологи обнаружили в Нами-бии гигантский подземный источ-ник воды, который может оказать огромное влияние на развитие одного из самых сухих регионов Африки, – передают иностранные СМИ. По мнению первооткрыва-телей, подземное море должно быть экологически чистым, по-скольку вода оставалась нетрону-той в течение десяти тысяч лет.

De Beers в I полугодии сокра-тила добычу на 13,6 %, передает “Интерфакс”. Компания не плани-ровала роста производства в этом году в связи с тем, что в I кварта-ле хотела сосредоточиться на те-хобслуживании своих рудников и проведении вскрышных работ. Этой стратегии компания придер-живается по-прежнему, отмечает De Beers.

Роснефть и итальянская компа-ния Eni заключили финансовое соглашение, продолжающее ра-нее подписанные договоренности по освоению участков Черного и Баренцева морей. Документ под-писан в рамках соглашения о ком-плексном сотрудничестве от 25 апреля 2012 года, которое пред-усматривает совместное освоение участков Черного и Баренцева мо-рей на территории России, обмен технологиями и персоналом, а также участие Роснефти в между-народных проектах Eni.

Студенты Петербургского госу-дарственного университета во время учебной геолого-геохими-ческой практики в Карелии наш-ли неизвестную ранее кварцевую жилу. В составе жилы обнаруже-ны сульфидные минералы: пирит, пирротин, халькопирит, сфалерит, борнит, халькозин и марказит. Хи-мический анализ, проведенный на кафедре геологии месторожде-ний полезных ископаемых СПбГУ, показал присутствие высокой кон-центрации меди (до 1 %), а про-

бирный анализ выявил присут-ствие золота (0,5-1 г/т) и серебра (до 5 г/т).

Крупное месторождение при-родного газа открыто на шельфе Средиземного моря в территори-альных водах Египта, сообщили РИА "Новости". Запасы нового ме-сторождения составляют 123 млрд куб. м природного газа и 1,6 млн барр. газового конденсата.

Фирма Raptor Resources Holdings Inc. объявила о том, что ее дочер-няя компания (доля участия 80 %) Mabwe Minerals Inc. готова к раз-работке и продажам баритового сырья с месторождения Додж-Майн (Dodge Mine) в Зимбабве.

Арбитражный спор Украины с компанией Vanco Prykerchenska Ltd. будет разрешен до конца те-кущего года, полагает министр экологии и природных ресурсов Эдуард Ставицкий. «Вы знаете, что это все сейчас в арбитраже нахо-дится. Считаю, что до конца этого года этот вопрос будет решен», – сказал он журналистам.

На территории Ольшанского поселкового совета Николаев-ского района ОАО «Югцемент» получило в аренду 5,32 га земли для разработки Григорьевско-го месторождения, сообщили в пресс-службе Государственного агентства земельных ресурсов Украины. Предприятие планирует заниматься добычей известняка, глин и суглинков, используемых как сырье для производства це-мента и песков. Компании было предложено в двухмесячный срок возместить потери сельскохозяй-ственного производства, вызван-ные изъятием сельхозугодий.

Нефтегазовая компания Regal Petroleum с активами в Украине продала компании Zeta Petroleum



Plc свою 100 % дочку Regal Petroleum Romania SRL, которой принадлежит неработающая доля в 50 % в концессии на разработку месторождения Сучава.

Итальянская нефтегазовая ком-пания ENI обнаружила новое крупное месторождение газа в прибрежной зоне Мозамбика, го-ворится в сообщении компании. Запасы газа, объем которых оце-нивается как минимум в 238,2 млрд куб. м, обнаружены в вос-точной части Зоны 4 комплекса месторождений Mamba North East 2. Таких образом, общий объем запасов газа данного комплекса увеличился до 1,983 трлн куб. м.

Постановлением Кабмина ут-верждены объемы госзаказа на закупку товаров, исполнение ра-бот, оказание услуг для государ-ственных нужд в 2012 году.

Объемы госзаказа сбаланси-рованы с объемами финанси-рования по соответствующим бюджетным программам. Среди приоритетных направлений – по-лучение прироста запасов полез-ных ископаемых и топографо-гео-дезические работы (см. рубрику Документы).

Компания «Исрамко» объявила об обнаружении газового место-рождения на территории лицен-зии «Шимшон 1» в эксклюзивных экономических водах Израиля на глубине 4,4 км. Толщина газонос-ного слоя составляет 19 м. Пред-варительные проверки показа-ли наличие в месторождении 65 млрд куб. м газа с вероятностью в 20 %.

3 августа в Кабмине Госгеоне-дра передали конкурсные заявки на добычу углеводородов в пре-делах Скифского участка (шельф

Черного моря) Межгосударствен-ной комиссии по определению победителя. Министр экологии и природных ресурсов Украины Э. Ставицкий объявил, что бороть-ся за право разрабатывать Скиф-ский участок будет консорциум из ExxonMobil, Shell, Petrom и НАК "Надра Украины", а также россий-ский "Лукойл". В случае победы консорциума оператором проек-та станет ExxonMobil. Вложения в проект оцениваются на уровне $10-12 млрд, платеж за лицензию превысит $300 млн.

Тендер на разработку Форосско-го месторождения остался без за-явок. Министерство пересмотрит условия конкурса и объявит но-вый тендер на этот участок.

«Русснефть» получило серти-фикат на проведение поисковой и геологоразведочной деятель-ности на территории Алжира в статусе «оператор-инвестор» на суше, говорится в сообщении компании. Холдинг планирует вы-ходить в новые регионы и расши-рять географию международной деятельности. В сфере интересов «Русснефти» месторождения угле-водородного сырья стран Африки и СНГ.

«Нафтогаз Украины» избрал УкрГГРИ для проведения аудита запасов углеводородов дочерних компаний НАКа – «Черноморнеф-тегаз» и «Укргаздобыча», сообща-ется в «Вестнике государственных закупок». Цена акцептированного 31 июля предложения составила 5,19 млн грн (с НДС). Конечный срок заключения договора между сторонами – 30 августа. Аудит за-пасов госхолдинга должен быть выполнен до 31 декабря 2012 г. По итогам аудита запасов нефти, газа и конденсата «Черноморнеф-тегаза» и «Укргаздобычи» должен

быть составлен консолидирован-ный отчет.

С 14 по 17 августа в «Экспоцен-тре Украины» прошли ежегодные общегосударственная выставоч-ная акция «Барвыста Украина» и Всеукраинский конкурс-выставка «Лучший отечественный товар года». Организатором экспозиции Государственной службы геологии и недр Украины (Госгеонедра) вы-ступал Украинский государствен-ный геологоразведочный институт (УкрГГРИ).

На экспозиции Госгеонедр были представлены информационные материалы о ведущих отечествен-ных геологических предприятиях отрасли, образцы, дающие пред-ставление о потенциальных воз-можностях украинских недр, образцы декоративного облицо-вочного камня с различных место-рождений Украины.

Нефтедобывающая британская компания JKX Oil заявила о том, что планирует впервые в Украине применить технологию гидрораз-рыва пласта, которая применяется для интенсификации добычи угле-водородов в случае их залегания в сланцевых или песчаных породах, а также при истощении месторож-дений.

Международная компания Schlumberger, которая специали-зируется на предоставлении не-фтесервисных услуг, еще в про-шлом году выиграла тендер, объявленный компанией JKX Oil на проведение гидроразрыва пласта на скважине №103 Руден-ковского месторождения в Пол-тавской области. "Мы очень до-вольны тем, что разместили свой заказ у лидера отрасли, и надеем-ся на успешное завершение одной из крупнейших операций гидро-разрыва пласта в регионе", – за-явил главный исполнительный ди-ректор JKX, доктор Пол Дэвис.


проект№ 7-8 (липень-серпень) 2012

Номер, дата реєстрації: 9539 від 06.12.2011Сесія реєстрації: 9 сесія VI скликанняСуб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України

Ініціатор(и) законопроекту: Рибаков І.О. VI скликання Каплієнко В.В. VI скликання Камчатний В.Г. VI скликання

Головний комітет: Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Інші комітети: Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництваКомітет з питань бюджетуКомітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради УкраїниКомітет з питань європейської інтеграції

Текст законопроекту та супровідні документи: Проект Закону 06.12.2011Подання 06.12.2011Пояснювальна записка 06.12.2011Порівняльна таблиця 06.12.2011

Документи, пов'язані із роботою над законопроектом: Проект Закону (доопрацьований) 16.03.2012Подання 16.03.2012Пояснювальна записка 16.03.2012Порівняльна таблиця 16.03.2012Висновок Головного науково-експертного управління 03.04.2012Висновок комітету 11.04.2012Зауваження Головного юридичного управління 25.06.2012

Проходження законопроекту Останній стан: Готується на друге читанняОстанній етап проходження: Прийнято в першому читанні (22.05.2012)

Зв'язані законопроектиНомер реєстрацiї 9539/ПДата реєстрацiї 17.04.2012

Назва законопроектуПроект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо спеціальних дозволів на користування надрами)

ПРОЕКТ зАКОНУ ПРО ВНЕСЕННЯ зМІН ДО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ПРО НАДРА (щОДО СПЕцІАЛЬНИх ДОзВОЛІВ НА

КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ)


проект № 7-8 (липень-серпень) 2012

ВИСНОВОКна проект закону України «Про внесення змін до Кодексу України про надра

(щодо спеціальних дозволів на користування надрами)(реєстр. № 9539 від 06.12.2011 р.)

У законопроекті пропонується нова редакція статті 16 Кодексу України про надра, що має врегулювати по-рядок надання спеціальних дозволів «на геологічне вивчення, в тому числі на дослідно-промислову розроб-ку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення». Встановлюється також порядок отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин для власників зазначених дозволів у випадку про-мислового відкриття ними родовищ корисних копалин.

Метою проекту є збільшення інтересу приватного бізнесу до інвестування у відповідній сфері та створення механізму безтендерної процедури отримання дозволів на видобування корисних копалин.

Аналіз проекту свідчить, що обраний варіант удосконалення порядку надання спеціальних дозволів у даній сфері слід оцінити як невдалий. Підставою для такого висновку є те, що стаття 16 Кодексу України про надра визначає лише загальні засади надання спеціальних дозволів на користування надрами. Особливості ж на-дання надр для певних потреб визначаються спеціальними статтями зазначеного Кодексу. Саме ця обстави-на належним чином не врахована у законопроекті.

Зокрема, питанню надання надр для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової роз-робки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, присвячена стаття 20 цього Кодексу, в якій передбачено одержання «спеціального дозволу на геологічне вивчення надр». У контексті цієї статті й слід було б вирішувати завдання щодо спрощення отримання дозволів на видобування корисних копалин особа-ми, які відкривають родовище.

Звертаємо увагу на те, що запропоновані зміни по суті стосуються лише статті 16 Кодексу України про надра (її частини першої, замість якої запроваджуються три нові частини), що слід врахувати у назві проекту.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання.

Керівник Головного управління В.Борденюк

Вик.: М.І.Єрофеєв, С.В.Кузнєцова

ПРОЕКТдоопрацьованийВноситьсянародними депутатами України:

Рибаковим І.О. (посв. № 253)Каплієнком В.В. (посв. № 321)Камчатним В.Г. (посв. № 274)

зАКОН УКРАІНИ

Про внесення змін до Кодексу України про надра(щодо спеціальних дозволів на користування надрами)

Верховна Рада України постановляє :

І. Статтю 16 Кодексу України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 36, ст. 340) викласти у такій редакції:

1.«Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування надрамиСпеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визна-



чених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадку промислового відкриття родовища корисних копалин власник спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку родовищ, отримує спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин, за умови виконання додаткових процедур включення зазначеного родо-вища, що передається для промислового освоєння, до Державного фонду родовищ корисних копалин.

У випадку відмови власника спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі на дослідно-промислові розробки родовищ, від видобування корисних копалин на зазначеній ділянці надр, проводиться аукціон на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин на зазначеній ділянці надр у відповідності до вимог зазначеного Кодексу.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів госпо-дарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Порядок проведення та умови конкурсу на укладення угод про розподіл продукції визначаються Зако-ном України "Про угоди про розподіл продукції". Спеціальний дозвіл на користування надрами на умо-вах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права користування надра-ми можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов'язків за угодою про розподіл продукції та з обов'язковим переоформленням спеціального дозволу на користування надрами відповідно до вимог Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

Надання спеціальних дозволів на користування надрами суб'єкту господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс державного вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, здійснюється шляхом переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, виданих вугледобувному підприємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, на ім'я суб'єкта господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс такого вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення конкурсу (аукціону).

Під час оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства на період отримання орендарем чи концесіонером спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу орендар чи концесіонер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (бурого вугілля) на об'єкті, пе-реданому в оренду чи концесію, на підставі чинного спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу державного вугледобувного підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 місяців з дня укладення договору оренди чи концесії.»

2. Статтю 20 Кодексу України про надра доповнити абзацом такого змісту:У випадку промислового відкриття родовища корисних копалин власник спеціального дозволу на

геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку родовищ, отримує спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин у відповідності до вимог абзацу другого і третього частини другої статті 16 цього Кодексу.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України



НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

____________________________________________________________________________________________

Вих. №__________«__» ____________ 2012 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про надра” (щодо спеціальних дозволів на користування надрами.)(реєстраційний № 9539)

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Каплієнко В.В.

Додатки:

Проект Закону України на 3 арк.;Порівняльна таблиця на 5 арк.;Пояснювальна записка до проекту на 2 арк.;Постанова Верховної Ради України на 1 арк.;Електронна копія зазначених документів.

Народний депутат України Рибаков І.О. Народний депутат України Каплієнко В.В. Народний депутат України Камчатний В.Г.

ПОЯСНЮВАЛЬНА зАПИСКА

до проекту закону України“Про внесення змін до Кодексу України про надра”

(щодо спеціальних дозволів на користування надрами)

1. Обґрунтування необхідності прийняття закону України

Розробка та прийняття законопроекту обґрунтовані необхідністю забезпечення сприятливих умов для залу-чення інвестицій у видобуток корисних копалин. Сьогодні умови інвестування у геологофізичні дослідження та видобуток корисних копалин в Україні не є привабливими, оскільки в законодавстві України, зокрема у Кодексі “Про надра”, не створено правового механізму, коли б компанії, які відкривають родовище, мали би право отримувати спеціальний дозвіл на видобуток без нової тендерної процедури. Практично це означає, що, здійснивши розвідкове буріння, інвестор обов’язково повинен брати участь у новому тендері на промис-лову розробку, не маючи ніяких переваг над іншими учасниками. Це викликає невпевненість інвесторів щодо можливості їх участі у промисловій розробці розвіданих ними родовищ. У всьому світі інвестор отримує в користування ділянку з правом розвідки і промислового видобутку і лише за його бажанням може бути ого-лошено тендер на цю ділянку (звичайно у випадку невиконання взятих зобов’язань інвестор позбавляється ліцензії, і тут працюють інші механізми).

Таким чином компаніям, які здійснюють розвідування нових родовищ, не гарантується отримання спеціального дозволу на видобування у випадку виявлення промислових родовищ корисних копалин на зазначеній ділянці надр.



Запровадження зазначеного механізму сприятиме збільшенню видобутку корисних копалин, а також подальшій адаптації українського законодавства до законодавства ЄС.

2. цілі та завдання прийняття законопроекту

Основною метою прийняття запропонованого Закону України є збільшення інтересу приватного бізнесу до інвестування у видобуток корисних копалин. Для цього законопроектом передбачено запровадити механізм гарантування прав інвесторів щодо їх участі у промисловій розробці розвіданих ними родовищ на зазначеній ділянці надр.

Впровадження в життя норм законопроекту також підвищить ефективність залучення приватних інвестицій у видобувні галузі України.

3. загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проектом вносяться зміни до статей 16 і 20 Кодексу України про надра, якими врегульовується процеду-ра видачі спеціальних дозволів на користування надрами з метою гарантування прав інвесторів щодо їх подальшої участі у промисловій розробці розвіданих ними родовищ на зазначеній ділянці надр.

Зокрема, у випадку промислового відкриття родовища, власник спеціального дозволу на геологічне вив-чення надр має отримувати спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин після виконання додатко-вих процедур включення зазначеного родовища, що передається для промислового освоєння, до Державно-го фонду родовищ корисних копалин. аукціон на отримання спеціального дозволу з видобування корисних копалин на зазначену ділянку надр у відповідності до вимог зазначеного Кодексу.

Аукціон на отримання спеціального дозволу з видобування корисних копалин на зазначену ділянку надр, у відповідності до вимог зазначеного Кодексу, проводиться лише у випадку відмови власника дозволу на розвідкове буріння від промислової розробки зазначеного родовища.

Дія цього Закону поширюється на підприємства видобувної промисловості.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері регулювання діє Кодекс України про надра.Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших

Законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація даного проекту Закону не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра сприятиме значному підвищенню зацікавленості приватного бізнесу до вкладання інвестицій у видобуток корисних копалин, оскільки інвестори отримають гарантовані права здійснювати промислову розробку розвіданих ними родо-вищ на зазначеній ділянці надр.

Це буде сприяти збільшенню видобутку власних корисних копалин та підвищенню рівня економічної незалежності держави.

Народний депутат України Рибаков І.О.Народний депутат України Каплієнко В.В.Народний депутат України Камчатний В.Г.



ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИцЯДо проекту закону України

«Про внесення змін до Кодексу України про надра(щодо спеціальних дозволів на користування надрами)»

Чинна редакція законодавчого акту Остаточна редакція із запропонованими змінамиКодекс України про надра

Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування над-рами

Стаття 16. Спеціальні дозволи на користування над-рами

Частину першу виключено

Спеціальні дозволи на користування надрами на-даються переможцям аукціонів, крім випадків, виз-начених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечен-ня раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо роз-робки родовищ корисних копалин місцевого зна-чення на території Автономної Республіки Крим. По-рядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх на-дання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Спеціальні дозволи на користування надрами на-даються переможцям аукціонів, крім випадків, виз-начених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечен-ня раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо роз-робки родовищ корисних копалин місцевого зна-чення на території Автономної Республіки Крим. По-рядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх на-дання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадку промислового відкриття родови-ща корисних копалин власник спеціального до-зволу на геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку родовищ, отримує спеціальний дозвіл на видобування корисних ко-палин, за умови виконання додаткових процедур включення зазначеного родовища, що передається для промислового освоєння, до Державного фонду родовищ корисних копалин.

У випадку відмови власника спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі на дослідно-промислові розробки родовищ, від видобування корисних копалин на зазначеній ділянці надр, про-водиться аукціон на отримання спеціального дозво-лу на видобування корисних копалин на зазначеній ділянці надр у відповідності до вимог зазначеного Кодексу.

Надання спеціальних дозволів на користування над-рами здійснюється після попереднього погоджен-ня з відповідною Радою народних депутатів питан-ня про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними

Надання спеціальних дозволів на користування над-рами здійснюється після попереднього погоджен-ня з відповідною Радою народних депутатів питан-ня про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними



у спеціальному дозволі, відповідальність за вико-нання умов, передбачених спеціальними дозвола-ми, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюва-тись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Власник спеціального дозволу на користування над-рами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передава-ти їх до статутних капіталів створюваних за його уча-стю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Порядок проведення та умови конкурсу на укла-дення угод про розподіл продукції визначаються За-коном України "Про угоди про розподіл продукції". Спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права кори-стування надрами можуть бути передані третім осо-бам одночасно з передачею прав та обов'язків за угодою про розподіл продукції та з обов'язковим пе-реоформленням спеціального дозволу на користу-вання надрами відповідно до вимог Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

у спеціальному дозволі, відповідальність за вико-нання умов, передбачених спеціальними дозвола-ми, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюва-тись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Власник спеціального дозволу на користування над-рами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передава-ти їх до статутних капіталів створюваних за його уча-стю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Порядок проведення та умови конкурсу на укла-дення угод про розподіл продукції визначаються За-коном України "Про угоди про розподіл продукції". Спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права кори-стування надрами можуть бути передані третім осо-бам одночасно з передачею прав та обов'язків за угодою про розподіл продукції та з обов'язковим пе-реоформленням спеціального дозволу на користу-вання надрами відповідно до вимог Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

Надання спеціальних дозволів на користування надрами суб'єкту господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс державного вугле-добувного підприємства в оренду чи концесію, здійснюється шляхом переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, виданих ву-гледобувному підприємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого пере-дано в оренду чи концесію, на ім'я суб'єкта господа-рювання, який отримав цілісний майновий комплекс такого вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення конкурсу (аукціону).

Під час оренди чи концесії цілісного майнового ком-плексу державного вугледобувного підприємства на період отримання орендарем чи концесіонером спеціального дозволу на користування надрами та

Надання спеціальних дозволів на користування надрами суб'єкту господарювання, який отримав цілісний майновий комплекс державного вугле-добувного підприємства в оренду чи концесію, здійснюється шляхом переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, виданих ву-гледобувному підприємству державного сектору економіки, цілісний майновий комплекс якого пере-дано в оренду чи концесію, на ім'я суб'єкта господа-рювання, який отримав цілісний майновий комплекс такого вугледобувного підприємства в оренду чи концесію, на строк дії такого спеціального дозволу та без проведення конкурсу (аукціону).

Під час оренди чи концесії цілісного майнового ком-плексу державного вугледобувного підприємства на період отримання орендарем чи концесіонером спеціального дозволу на користування надрами та



гірничого відводу орендар чи концесіонер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (бурого вугілля) на об'єкті, переданому в оренду чи концесію, на підставі чинного спеціального дозволу на користу-вання надрами та гірничого відводу державного ву-гледобувного підприємства, цілісний майновий ком-плекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 місяців з дня укладення договору оренди чи концесії.

гірничого відводу орендар чи концесіонер здійснює видобуток вугілля та (або) лігніту (бу-рого вугілля) на об'єкті, переданому в оренду чи концесію, на підставі чинного спеціального до-зволу на користування надрами та гірничого відводу державного вугледобувного підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду чи концесію, але не більше 12 місяців з дня укладення договору оренди чи концесії.

Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення Стаття 20. Надання надр для геологічного вивченняДля геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корис-них копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ ко-рисних копалин загальнодержавного значен-ня здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибо-ру раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодже-ного з Державним комітетом України по нагля-ду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корис-них копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ ко-рисних копалин загальнодержавного значен-ня здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибо-ру раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодже-ного з Державним комітетом України по нагля-ду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

У випадку промислового відкриття родови-ща корисних копалин власник спеціального до-зволу на геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку родовищ, отримує спеціальний дозвіл на видобування корисних копа-лин у відповідності до вимог абзацу другого і третьо-го частини другої статті 16 цього Кодексу.

Народний депутат України Рибаков І.О.

Народний депутат України Каплієнко В.В.

Народний депутат України Камчатний В.Г.

До реєстр. № 9539(друге читання)

зАУВАЖЕННЯдо проекту закону України

«Про внесення зміни до статті 16 Кодексу України про надращодо спеціальних дозволів на видобування корисних копалин»

(реєстраційний № 9539)

У Головному юридичному управлінні розглянуто зазначений законопроект, підготовлений для розгляду парламентом у другому читанні, та висловлюється таке.



Необхідність прийняття законопроекту як закону в пояснювальній записці обґрунтовується тим, що поло-ження чинного законодавства, зокрема Кодексу України про надра, не містять гарантій для надрокористува-ча в наступному отриманні ним спеціального дозволу на видобування корисних копалин у випадку виявлен-ня ним промислових родовищ корисних копалин на ділянці надр при їх розвідуванні. Оскільки відповідно до встановлених законодавством умов надрокористувач, здійснивши геологічне вивчення надр, повинен знову брати участь у аукціоні з продажу спеціальних дозволів на видобування розвіданих ним корисних копалин, при цьому не маючи ніяких переваг перед іншими учасниками та гарантій в отриманні такого спеціального дозволу. Тому, як вбачається з пояснювальної записки, в таких випадках, отримання надрокористува-чем спеціального дозволу на видобування корисних копалин на зазначену ділянку надр проводитиметься без проведення аукціону з його продажу, крім випадку відмови надрокористувача – власника дозволу на геологічне вивчення надр від видобування корисних копалин на зазначеній земельній ділянці.

Однак, як вбачається із законопроекту, запропонований механізм реалізації викладено суперечливо, що допускає неоднозначне його розуміння.

З одного боку, видається, що надрокористувач отримує (до того ж це положення викладено беззаперечно без варіантів) спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин без проведення аукціону з їх продажу, про що заявлено в пояснювальній записці.

До речі, такий механізм законодавством уже внормовано, проте як право надрокористувача на отриман-ня спеціального дозволу за виконання певних умов, а не як обов’язок держави видати йому такого дозволу (так, відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджено-го постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, що виданий на виконання статті 16 Кодексу України про надра, без проведення аукціону спеціальний дозвіл надається у разі видобування ко-рисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних ко-палин у ДКЗ протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу).

Однак, у разі законодавчого закріплення у запропонований спосіб автоматичного отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, слід врахувати, що умови на видобування корисних копалин суттєво відрізняються від умов для геологічного вивчення надр. Відтак, законодавством мало б бути врегу-льовано питання встановлення загальних вимог щодо отримання спеціального дозволу на видобування. За-значене унеможливило би фактичне блокування отримання таких дозволів.

Інше тлумачення запропонованої законопроектом юридичної конструкції видається алогічним з огляду на обов’язкове отримання спеціальних дозволів на аукціоні.

Крім того, законопроектом передбачається, що в разі відмови надрокористувача від видобування корис-них копалин на ділянці надр, яку він розвідав, спеціальні дозволи на видобування надаються переможцям аукціону. Водночас, у законопроекті не визначаються терміни відмови, яка в часі може обумовлюватися економічними та іншими вимогами надрокористувача.

Враховуючи вищенаведене, законопроект не містить достатніх та завершених механізмів правового ре-гулювання, що на практиці може спричинити порушення конституційних принципів верховенства права, рівності і справедливості, з яких випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правових норм. Відтак буде уможливлено порушення вимог статті 19 Конституції України щодо обов’язку органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А також не враховується правова позиція Конституційного Суду України (рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010) про вимогу забезпечення у законі принципу правової визначеності та недопущення двозначності правової норми (як складових елементів верховенства права).

Узагальнюючий висновок: законопроект може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням зауважень Головного юридичного управління.

Заступник керівникаГоловного управління В. Мілованов



ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «ПРО зАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ І ПРАВИЛ ПРОВЕДЕННЯ

ОБОВ’ЯзКОВОгО СТРАхУВАННЯ МАйНОВИх РИзИКІВ КОРИСТУВАЧА НАДР ПІД ЧАС ДОСЛІДНО-ПРОМИСЛОВОгО

І ПРОМИСЛОВОгО ВИДОБУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ гАзУ (МЕТАНУ) ВУгІЛЬНИх РОДОВИщ», РОзРОБЛЕНО НА

ВИКОНАННЯ ПУНКТУ 43 ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 7 зАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СТРАхУВАННЯ"ТА ЧАСТИНИ ДРУгОЇ СТАТТІ 16 зАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО гАз (МЕТАН) ВУгІЛЬНИх РОДОВИщ»

Назва органу виконавчої влади, що розробляв регуляторний актМіністерство екології та природних ресурсів України

Назва структурного підрозділу, що розробляв регуляторний акт, адреса та телефониЮридичний департамент, м. Київ, вул. Урицького, 35, тел. 245-10-08.

Зазначений проект акта та аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінприроди: www.menr.gov.ua.

Строк прийняття зауважень та пропозицій до зазначеного комплекту документів від фізичних та юридич-них осіб, їх об’єднань становить один місяць з дня оприлюднення.

Зауваження та пропозиції надаються на офіційний Веб-сайт або адреси Мінприроди (www.menr.gov.ua.м. Київ, вул. Урицького,35) або Держпідприємництва ([email protected]м. Київ, вул.. Арсенальна, 9/11).

Міністр Е.А. Ставицький

АНАЛІз РЕгУЛЯТОРНОгО ВПЛИВУдо проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і правил обов’язкового

страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ».

1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання госпо-дарських відносин

Законом України «Про страхування» передбачено впровадження обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, зокрема затвердження відповідних порядку та правил.

Запровадження обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок аварій чи технічних неполадок при розробці вугільних родовищ та/або пошкодження державного майна протягом строку розробки цих родовищ. На жаль при проведенні таких робіт є великий ризик виникнення аварій, які за своїми наслідками можуть призвести до досить великих збитків. Тому необхідний механізм, який би гарантував компенсацію таких збитків, забезпечував би повернення коштів тим, у кого постраждало майно.



Тому необхідно прийняти відповідний нормативний акт у вигляді постанови Кабінету Міністрів, який би урегулював всі питання, пов’язані із запровадженням цього виду обов’язкового страхування.

2. Визначення цілей державного регулювання Проект цього регуляторного акта розроблено з метою реалізації положень статті 49 Закону України «Про

охорону навколишнього природного середовища», а також на виконання пункту 43 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" та частини другої статті 16 Закону України «Про газ (метан) вугільних родо-вищ».

Проект регуляторного акта спрямований на розв’язання проблеми, визначеної в попередньому розділі АРВ в цілому, основними цілями прийняття є:

посилення державних гарантій та впорядкування механізму страхування на випадок завдання шкоди та збитків, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок аварій чи технічних неполадок при розробці вугільних родовищ та/або пошкодження державного майна протягом строку розробки цих родо-вищ;

зменшення навантаження на Державний бюджет, пов’язаного з необхідністю відшкодування шкоди та збитків, які можуть бути заподіяні майну та навколишньому середовищу внаслідок аварій чи технічних непо-ладок при розробці вугільних родовищ та/або пошкодження державного майна протягом строку розробки цих родовищ.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Під час розробки проекту було розглянуто низку альтернативних способів досягнення визначених цілей.Перший спосіб – залишення без змін норм чинного законодавства, і як результат – залишення невирішеним

питання щодо посилення державних гарантій через запровадження обов’язкового страхування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок аварій чи технічних неполадок при розробці вугільних родовищ та/або пошкодження державного майна протягом строку розробки цих родовищ, а також щодо посилення солідарної відповідальності страхового ринку.

Другий спосіб – розробка проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і пра-вил обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промис-лового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ » з метою забезпечення удосконален-ня нормативно-правового регулювання системи відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні майну та навколишньому середовищу в результаті добування газу метану при експлуатації вугільних родовищ.

Реалізація другого способу дає можливість:1) запровадити механізм обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта родовищ, коли його

діяльність при проведенні видобутку метану може призвести до збитків та нанесенню шкоди природному середовищу, майну юридичних та фізичних осіб. Такий механізм дозволить гарантувати відшкодування таких збитків постраждалим сторонам;

2) розширення сфери страхового захисту шляхом реалізації норм законодавства щодо запровадження механізму страхування ризиків підвищеної екологічної небезпеки під час видобування газу метану

Таким чином розробка проекту є оптимальним варіантом, який дозволить розв’язати вищезазначені про-блеми.

4. Опис механізму і заходів, які забезпечать розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Механізм дії регуляторного актаДля досягнення цілей, визначених у другому розділі АРВ, у проекті регуляторного акта передбачено

закріплення положень, що дозволяють визначити головні параметри здійснення страхування, прописати механізм відшкодування збитків, визначити регулюючу роль держави у цих процесах.

Організаційні заходи для впровадження регулюванняДля впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:1. Провести погодження проекту регуляторного акта з заінтересованими центральними органами

виконавчої влади.



2. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та мережі Інтернету – на офіційному веб-сайті Міністерства екології та природ-них ресурсів.

3. Схвалення проекту на засіданні Кабінету Міністрів України. 5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуля-

торного акта і оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде врегулювання питань посилен-ня гарантованості відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок аварій чи технічних неполадок при розробці вугільних родовищ та/або пошкодження державного майна про-тягом строку розробки цих родовищ. Це досягається шляхом запровадження спеціально встановленого по-рядку та правил проведення такого страхування.

Реалізація засад запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із Державного бюджету.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Сфери впливу Вигоди ВитратиІнтереси держави Зменшення навантаження на Дер-

жавний бюджет.Гарантування громадянам та юри-дичним особам відшкодування збитків.Сприяє покращенню навколиш-нього природного середови-ща, забезпечення коштів для компенсації збитків довкіллю.

Не передбачено

Інтереси суб’єктів господарювання Гарантування відшкодування збитків, що можуть бути нанесені майну в результаті дії третіх осіб.Можливість економії коштів вразі, якщо суб’єкт господарювання ви-явився винним при виникненні страхового випадку.

На рівні визначених постановою страхових платежів.

Інтереси громадян Покращення стану навколишнього природного середовища;Забезпечення відшкодування збитків в разі виникнення стра-хових випадків. Розширення прав громадськості на доступ до екологічної інформації.

Не передбачено

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Регуляторний акт запроваджується на необмежений термін.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей запропонованого регуляторного акта, зазначених у пункті 2 АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

статистичні показники:- кількість суб’єктів господарювання, які мають застрахувати свою відповідальність;- кількість скарг від органів влади, юридичних та фізичних осіб щодо порушення вимог положень цього ре-



гуляторного акта.показники соціологічних опитувань:розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, на страхування визначених цим актом

ризиківрозмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією

акта;Проектом акта прямо не передбачається надходження платежів до державного бюджету, але таке зростан-

ня відбудеться через розширення сфери страхування, передбаченого цим актом.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регулятор-ного акта в разі його прийняття

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта здійснюватиметься до дня на-брання чинності цим актом шляхом збору пропозицій, зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акта, в результаті чого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлен-ня неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу показників дії цього акта, такі питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичні відстеження планується здійснювати раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із зазначенням аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.


ПроектКАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від «___»___________20__ р. № ______________

Київ

Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу

(метану) вугільних родовищ

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» та частини другої статті 16 Закону України «Про газ (метан) вугільних родовищ» Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок і правила проведення обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що додається.

Прем'єр-міністр України М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від «___»_____20__ р. № _______

ПОРЯДОК І ПРАВИЛАпроведення обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ



1. Обов'язкове страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування (метану) вугільних родовищ та суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з використання газу (метану) вугільних родовищ (далі - обов'язкове страхування), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної Страхувальником навколишньому природному середовищу внаслідок аварій, пожеж чи технічних неполадок.

2. У цьому Порядку і правилах терміни вживаються в наступних значеннях:Аварія - небезпечна подія техногенного характеру (наднормативний викид небезпечних речовин, вибух), яка

виникла під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ і призвела до негативних змін стану навколишнього природного середовища.

Пожежа - неконтрольоване горіння, що виникло під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, в результаті якого виникли чинники, небезпечні для навколишнього природного середовища.

Технічна неполадка – непередбачений вихід з ладу обладнання, яке використовується під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, внаслідок якого завдана шкода навколишньому природному середовищу, що не спричинений аварією та обумовлений:

- енергетичним перевантаженням, перегрівом, вібрацією;- дією електроенергії у вигляді короткого замикання електричного струму, перевантаження електромережі,

падінням напруги;- дією низьких температур;- гідравлічним ударом або нестачею рідини в котлах, парогенераторах, інших апаратах, що діють за

допомогою пари або рідини;- розривом тросів і ланцюгів.У цих Порядку і правилах терміни також вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про

страхування», «Про газ (метан) вугільних родовищ» (зі змінами).3. Суб'єктами обов'язкового страхування є страхувальники, страховики та потерпілі яким завдано пряму

шкоду внаслідок подій під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

Страхувальники – користувачі надр, які здійснюють дослідно-промислове та промислове видобування газу (метану) вугільних родовищ, суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з використання газу (метану) вугільних родовищ.

Страховики - юридичні особи резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування, відповідають вимогам, визначеним Мінприроди та Нацкомфінпослуг. Мають співробітників, що пройшли спеціальне навчання або уклали договір з компанією, яка має співробітників, що пройшли спеціальне навчання в порядку, визначеному Мінприроди та Нацкомфінпослуг, а також мають власну методику оцінки збитків за результатами страхових випадків, на яку є позитивний висновок наукових установ за переліком, встановленим Мінприроди та Нацкомфінпослуг.

Потерпілі - треті особи (держава в особі органів державної влади, в межах їх компетенції, встановленої законодавством, фізичні особи (їх спадкоємці), юридичні особи), яким заподіяно шкоду внаслідок аварій, пожеж чи технічних неполадок під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

4. Предметом договору обов’язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, і пов'язані з відшкодуванням шкоди, яку заподіяно страхувальником потерпілим під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

Страховими ризиками, що підлягають обов’язковому страхуванню, є завдання шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок:

- аварій;- пожеж;- технічних неполадок.5. Страховим випадком є настання події (подій) за одним чи більше страховими ризиками, передбаченими

пунктом 4 цих Порядку та правил, внаслідок якої (яких) у страховика виникає обов’язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Випадок визнається страховим за наявності наступних ознак: - подія, що призвела до завдання шкоди навколишньому природному середовищу сталася під час дії

договору обов’язкового страхування;- наявний та встановлений причинно-наслідковий зв’язок між завданням шкоди навколишньому природному



середовищу та діяльністю страхувальника з дослідно-промислового та промислового видобування і використання газу (метану) вугільних родовищ;

- потерпілий зазнав фінансових збитків, внаслідок завдання шкоди навколишньому природному середовищу.Усі претензії та/або позови, пред'явлені потерпілими стосовно відшкодування шкоди, спричиненої однією

подією, вважаються пред’явленими щодо одного страхового випадку. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен протягом двох робочих

днів з дати події або з дати отримання інформації про її настання письмово повідомити страховика про подію, її характер, попередньо встановлені причини, розмір шкоди та вжиті заходи щодо зменшення збитків.

6. Страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору обов'язкового страхування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування потерпілому.

Страхова сума за одним договором обов'язкового страхування становить 300 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент обчислення страхової суми.

Розміри страхових тарифів за договорами обов’язкового страхування визначаються Нацкомфінпослуг на підставі обчислень згідно з методикою актуарних розрахунків, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню згідно з договором обов’язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми за договором страхування на визначений страховий тариф.

Страховий платіж вноситься одноразово в строки, визначені договором обов’язкового страхування. Днем сплати страхового платежу визначається день надходження коштів на рахунок страховика.

7. Страхове відшкодування є сумою коштів, які виплачуються страховиком потерпілим у межах страхової суми у разі настання страхового випадку.

Сума страхового відшкодування не повинна перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав потерпілий.

Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо третій особі -потерпілому (особі, яка згідно чинного законодавства отримала право на страхову виплату замість третьої особи).

8. Договір обов’язкового страхування укладається у письмовій формі відповідно до Типового договору обов’язкового страхування, наведеного у додатку 1.

Договір обов’язкового страхування укладається строком на один рік.Місцем дії договору обов’язкового страхування є територія України.9. Вимога до страховика про виплату страхового відшкодування може бути заявлена протягом трьох років з

дати настання страхового випадку.Для отримання потерпілим страхового відшкодування страхувальник або потерпілий подає страховику

оригінали або належним чином засвідчені копії таких документів:- заяви про виплату страхового відшкодування у зв’язку із настанням страхового випадку;- договору обов’язкового страхування;- платіжного документа, що підтверджує сплату страхового платежу за договором обов’язкового

страхування;- окремого спеціального дозволу, який надається центральним органом виконавчої влади з геологічного

вивчення та забезпечення раціонального використання надр;- акту (протоколу) комісії з розслідування випадку; - експертних висновків організацій, які мають офіційні дозволи на проведення експертиз, про розміри

збитків;- визнаної за письмовим погодженням зі страховиком обґрунтованої претензії, пред’явленої потерпілим

страхувальнику з доданими до неї документами, що підтверджують розмір завданих збитків, та/або рішення суду, що містить підстави та розміри сум, які підлягають відшкодуванню у зв’язку з завданням шкоди.

Рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 15 календарних днів з дати отримання всіх необхідних документів.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 10 днів з дати прийняття рішення про його виплату.

Про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик письмово повідомляє особу, яка подала заяву про виплату страхового відшкодування у зв’язку із настанням страхового випадку у триденний строк з дати прийняття такого рішення з обґрунтуванням причини такої відмови.

10. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених статтею 26 Закону України «Про страхування».

Умовами договору обов'язкового страхування також можуть бути передбачені інші причини відмови у



виплаті страхового відшкодування, якщо це не суперечить законодавству. 11. Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок: - війни, воєнних дій, громадянської війни, бунту, повстання, революції, протиправного захоплення влади,

страйку, локауту, терористичних та інших подібних дій; впливу радіації, ядерної енергії у будь-якій формі; - наявності дефектів майна, відомих або що мали бути відомі страхувальнику на момент укладання договору

страхування та про які не було повідомлено страховику під час укладання договору страхування;- корозії, гниття, зносу, окислювання, бродіння устаткування/предметів/матеріалів/речовин що

використовуються в технологічному процесі, які мали бути але не були враховані при її використанні;- самозапалення та інших природних властивостей (процесів) окремих предметів які мали бути але не були

враховані при її використанні;- стихійного лиха; - самовільного користування надрами; - проведення робіт без затвердженої в установленому законодавством порядку технічної документації

(проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог; - порушення умов та правил діяльності, передбачених відповідним спеціальним дозволом на користування

надрами, або невиконання законних вимог уповноважених державних органів у сфері проведення гірничих робіт.

12. Дія договору обов’язкового страхування припиняється та договір втрачає чинність у випадках, передбачених законодавством та договором.

13. Наявність у страхувальників договорів обов'язкового страхування перевіряється під час проведення планових або позапланових перевірок страхувальників центральними органами виконавчої влади, які згідно із законодавством мають повноваження на державний нагляд та контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища та/або у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Додаток 1до Порядку і правил

ТИПОВИй ДОгОВІРобов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і

промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ________________________ "___" ____________ 20_ р. (місце укладення договору)

Страховик __________________________________________________________________________________ (повне найменування, прізвище, ім'я, по батькові керівника, його повноваження, серія, ___________________________________________________________________________________________номер і термін дії ліцензії)__________________________________________________________________,

з однієї сторони, та страхувальник ____________________________________________________________________________ (повне найменування, прізвище, ім'я, по батькові керівника, його повноваження) _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________,

з другої сторони, уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

Страховик відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від «___»________________ 20__ р. N _______ (далі - Порядок і правила), проводить обов’язкове страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних



родовищ, в межах, у терміни і на умовах цього договору. Предметом договору обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-

промислового і промислового видобування газу (метану) вугільних родовищ та суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з використання газу (метану) вугільних родовищ (далі – договір обов’язкового страхування) є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, і пов'язані з відшкодуванням шкоди, яку заподіяно страхувальником навколишньому природному середовищу під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

Назва об'єкта, на якому здійснюється дослідно-промислове та/або промислове видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ ____________________________________________________________________________________________________________________________________.

Місцезнаходження об'єкта, на якому здійснюється дослідно-промислове та/або промислове видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, _____________________________________________________________________________________________________________________.

2. Страхові ризики і страхові випадки

2.1. Страховими ризиками, що підлягають обов’язковому страхуванню, є завдання шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок аварій, пожеж, технічних неполадок.

2.2. Страховим випадком є настання події (подій) за одним чи більше страховими ризиками, передбаченими п. 2.1. цього договору, внаслідок якої (яких) у страховика виникає обов’язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Випадок визнається страховим за наявності наступних ознак: - подія, що призвела до завдання шкоди навколишньому природному середовищу сталася під час дії

договору обов’язкового страхування;- наявний та встановлений причинно-наслідковий зв’язок між завданням шкоди навколишньому природному

середовищу та діяльністю страхувальника з дослідно-промислового та промислового видобування і використання газу (метану) вугільних родовищ;

- потерпілий зазнав фінансових збитків, внаслідок завдання шкоди навколишньому природному середовищу.Сукупність усіх претензій та/або позовів, пред'явлених потерпілими стосовно відшкодування шкоди,

спричиненої однією подією, вважаються одним страховим випадком. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен протягом двох робочих

днів з дати події або з дати отримання інформації про її настання письмово повідомити страховика про подію, її характер, попередньо встановлені причини, розмір шкоди та вжиті заходи щодо зменшення збитків.

3. Страхова сума, страховий тариф, страховий платіж та строки його сплати

3.1. Страхова сума ____________________ гривень. 3.2. Страховий тариф ______________________________________________ 3.3. Страховий платіж ______________________________________________ Строк внесення страхового платежу - до ''___" ____________ 20___ року. 3.4. Франшиза за кожним страховим випадком становить 0,5% від страхової суми за договором обов’язкового

страхування.

4. Права та обов'язки сторін

4.1. Страхувальник зобов'язаний: - своєчасно внести страховий платіж у розмірі та у строк, що визначений договором обов’язкового

страхування;- під час укладення договору обов’язкового страхування надати страховику необхідну інформацію стосовно

предмету договору обов’язкового страхування та про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

- надавати можливість страховику проводити огляд об'єктів, що можуть вплинути на визначення ступеня ризику під час страхування, а також за письмовим запитом надавати представникам страховика необхідну технічну та іншу інформацію щодо страхового випадку та експлуатації зазначених об'єктів;



- вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадкам заподіяння шкоди природним ресурсам, територіям та об'єктам природно-заповідного фонду;

- у разі настання аварії, пожежі, технічної неполадки під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ під час дії договору обов'язкового страхування негайно повідомити про це територіальні органи МНС, Державного департаменту пожежної безпеки, інші компетентні органи та виконувати всі їх розпорядження щодо складення акта або іншого документа для реєстрації події;

- у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен протягом двох робочих днів з дати події або з дати отримання інформації про її настання письмово повідомити про це страховика у письмовому вигляді;

- повідомити страховика про інші укладені договори страхування щодо предмета договору обов’язкового страхування;

- вживати заходів до запобігання виникнення та зменшенню розміру збитків у разі настання страхового випадку.

4.2. Страховик зобов'язаний: - ознайомити страхувальника з Порядком і правилами; - після отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку вжити заходів до оформлення

всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; - здійснити виплату страхового відшкодування за наявності необхідних документів, які підтверджують

факт настання страхового випадку та розмір збитків, або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування;

- не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім установлених законом випадків.

4.3. Страхувальник має право: - отримати від страховика дублікат договору в разі його втрати;- оскаржити відмову страховика у виплаті страхового відшкодування в судовому порядку. 4.4. Страховик має право: - отримувати необхідну інформацію, в тому числі, але не виключно всі необхідні документи, для оцінки

ймовірного ступеня ризику та визначення розміру страхового тарифу;- перевіряти надану страхувальником інформацію та дотримання ним умов договору;- припинити дію договору відповідно до законодавства та умов договору;- відмовити у виплаті страхового відшкодування, у випадках передбачених договором обов’язкового

страхування; - брати участь у роботі комісій з розслідування причин заподіяння шкоди;4.5. До страховика переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове

відшкодування, має до особи, винної у завданні збитків, після виплати страхового відшкодування.

5. Умови здійснення страхового відшкодування

5.1. Для отримання потерпілим страхового відшкодування страхувальник або потерпілий подає страховику оригінали або належним чином засвідчені копії таких документів:

- заяви про виплату страхового відшкодування у зв’язку із настанням страхового випадку;- договору обов’язкового страхування;- платіжного документа, що підтверджує сплату страхового платежу за договором обов’язкового

страхування;- окремого спеціального дозволу, який надається центральним органом виконавчої влади з геологічного

вивчення та забезпечення раціонального використання надр;- акту (протоколу) комісії з розслідування випадку, що містить ознаки страхового; - експертних висновків організацій, які мають офіційні дозволи на проведення експертиз, про розміри

збитків;- визнаної за письмовим погодженням зі страховиком обґрунтованої претензії, пред’явленої потерпілим

страхувальнику з доданими до неї документами, що підтверджують розмір завданих збитків, та/або рішення суду, що містить підстави та розміри сум, які підлягають відшкодуванню у зв’язку з завданням шкоди.

Сума страхового відшкодування не повинна перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав постраждалий.



5.2. Рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 15 календарних днів з дати отримання всіх необхідних документів.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 10 днів з дати прийняття рішення про його виплату.

Про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик письмово повідомляє особу, яка подала заяву про виплату страхового відшкодування у зв’язку із настанням страхового випадку у триденний строк з дати прийняття такого рішення з обґрунтуванням причини такої відмови.

5.3. У разі виплати страхового відшкодування договір діє до кінця терміну, визначеного пунктом 10.2 цього договору. При цьому обсяг зобов’язань страховика щодо здійснення страхового відшкодування становить різницю між страховою сумою, визначеною цим договором, та виплаченим страховим відшкодуванням.

5.4. Сума страхового відшкодування за один або кілька страхових випадків не може перевищувати страхової суми, визначеної цим договором. Якщо страхове відшкодування виплачено в повному розмірі страхової суми, дія цього договору припиняється і страхувальник повинен поновити договір.

6. Причини відмови у здійсненні страхового відшкодування

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі: - вчинення навмисних дій страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування,

спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням цими особами громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір обов'язкового страхування, установлюється відповідно до законодавства;

- вчинення страхувальником або іншою особою, на користь якої укладено договір обов'язкового страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору обов'язкового страхування або факт настання страхового випадку;

- отримання страхувальником повного відшкодування збитків від винної особи; - несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або

перешкоджання страховику у визначенні його обставин, характеру та розміру завданих збитків.

7. Виключення зі страхових випадків

Не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок: - війни, воєнних дій, громадянської війни, бунту, повстання, революції, протиправного захоплення влади,

страйку, локауту, терористичних та інших подібних дій; - впливу радіації, ядерної енергії у будь-якій формі; - наявності дефектів майна, відомих або що мали бути відомі страхувальнику на момент укладання договору

страхування та про які не було повідомлено страховику під час укладання договору страхування;- корозії, гниття, зносу, окислювання, бродіння устаткування/предметів/матеріалів/речовин що

використовуються в технологічному процесі, які мали бути але не були враховані при ії використанні;- самозапалення та інших природних властивостей (процесів) окремих предметів які мали бути але не були

враховані при ії використанні;- стихійного лиха; - самовільного користування надрами; - проведення робіт без затвердженої в установленому законодавством порядку технічної документації

(проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог; - порушення умов та правил діяльності, передбачених відповідним спеціальним дозволом на користування

надрами, або невиконання законних вимог уповноважених державних органів у сфері проведення гірничих робіт.

8. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порядок вирішення спорів

8.1. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.



8.2. За несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування в терміни, передбачені пунктом 5.2. цього договору, страховик сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на день укладення договору.

8.3. Спори, які виникають між сторонами у разі невиконання або неналежного виконання договору страхування вирішуються шляхом взаємних переговорів, а в разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

9. Інші умови договору________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Строк дії, порядок зміни та припинення дії договору обов’язкового страхування

10.1. Договір обов’язкового страхування набирає чинності з дня, що настає за днем внесення страхувальником страхового платежу на рахунок страховика.

10.2. Строк дії договору обов’язкового страхування з "___" ____________ 20__ р. до "___" ____________ 20__ року.

10.3. Зміни і доповнення до цього договору можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін, виключно в письмовій формі у вигляді додаткової угоди, що є невід'ємною частиною договору.

Дію договору обов’язкового страхування може бути достроково припинено на вимогу страховика. Про намір достроково припинити дію договору обов’язкового страхування страховик зобов’язаний повідомити страхувальника у письмовому вигляді не пізніш, як за 10 (десять) календарних днів до дати припинення дії договору обов’язкового страхування.

У разі дострокового припинення договору обов’язкового страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі.

Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору обов’язкового страхування, то Страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу в розмірі 20%, фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим Договором.

10.4. Дію договору обов'язкового страхування може бути достроково припинено також з інших підстав, передбачених ст. 28 Закону України “Про страхування ”.

11. Адреси, реквізити та підписи сторін

СТРАХОВИК СТРАХУВАЛЬНИК______________________________________________________________________________ (підпис керівника)

______________________________________________________________________________ (підпис керівника)

ПОЯСНЮВАЛЬНА зАПИСКАдо проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і правил обов’язкового

страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ»

1. Обґрунтування необхідності прийняття актазаконом України «Про страхування» передбачено впровадження обов’язкового страхування майнових

ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, зокрема затвердження відповідних порядку та правил.

Запровадження обов’язкового страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок



аварій чи технічних неполадок при розробці вугільних родовищ та/або пошкодження державного майна протягом строку розробки цих родовищ. На жаль при проведенні таких робіт є великий ризик виникнення аварій, які за своїми наслідками можуть призвести до досить великих збитків. Тому необхідний механізм, який би гарантував компенсацію таких збитків, забезпечував би повернення коштів тим, у кого постраждало майно.

2. Мета і шляхи її досягненняПроект акта підготовлено з метою визначення правових та організаційних засад страхування, що забезпечить

відшкодування збитків, які можуть бути заподіяні майну та навколишньому середовищу з боку користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ внаслідок розробки та експлуатації вугільних родовищ внаслідок аварій, пожеж чи технічних неполадок.

Основними завданнями проекту акту є:1) посилення державних гарантій та впорядкування механізму страхування на випадок завдання шкоди в

результаті проведення відповідних робіт на вугільних родовищах;2) чітке зазначення порядку взаємодії між страховиками, які здійснюють страхування ризиків забруднення

навколишнього природного середовища, та державою в особі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

3) зменшення навантаження на Державний бюджет, пов’язаного з необхідністю відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно майну та навколишньому середовищу з боку користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ внаслідок розробки та експлуатації вугільних родовищ.

Мета досягатиметься шляхом запровадження вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в умовах підвищених екологічних ризиків, застрахувати свої майнові ризики щодо відшкодування можливих збитків.

3. Правові аспектиНа даний час правовідносини, пов’язані із страхуванням ризиків за шкоду, яку може бути заподіяно майну

та навколишньому середовищу з боку користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ внаслідок розробки та експлуатації вугільних родовищ, регулюються Цивільним кодексом України, Кодексом про адміністративні правопорушення, законами України “Про охорону навколишнього природного середовища ” та “Про страхування ”, «Про газ (метан) вугільних родовищ». Реалізація положень поданого проекту акту змін до інших нормативних актів не потребує.

4. Фінансово-економічне обґрунтуванняРеалізація проекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органівПроект акта потребує погодження із Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів,

Міністерством юстиції, Національною комісією з питань регулювання ринків фінансових послуг України, Антимонопольним комітетом, Держпідприємництвом.

6. Регіональний аспектПроект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. запобігання корупціїУ цьому проекті акту відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних

правопорушень.

8. громадське обговоренняЗ метою отримання пропозицій проект розміщено на офіційному сайті міністерства.

9. Позиція соціальних партнерівПроект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливуПрийняття цього регуляторного акту передбачає наступні впливи у вищенаведених сферах:Інтереси держави – здійснення контролюючих та наглядових функцій щодо забезпечення укладання

договорів обов’язкового страхування. Інтереси суб’єктів господарювання – зменшення регуляторного тиску шляхом страхування своєї



відповідальності та гарантуванням тим самим виплат постраждалим.Інтереси громадян – поліпшення стану навколишнього природного середовища та відшкодування шкоди їх

майну, життю та здоров’ю. .

11. Прогноз результатівІз створенням визначеної цим проектом акту системи страхування за шкоду, яку може бути заподіяно майну

та навколишньому середовищу з боку користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ внаслідок розробки та експлуатації вугільних родовищ має значно підвищитись рівень гарантованості отримання відшкодування постраждалими сторонами.

Із запровадженням механізмів, які прописані в цьому проекті акту прогнозуються такі макроекономічні та соціальні наслідки:

1) активізація попиту на страхування з боку суб’єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

2) зростання довіри з боку страхувальників до дій страховиків у вирішенні питань відшкодування збитків, завданих внаслідок забруднення навколишнього природного середовища;

3) активізація участі страховиків у вирішенні значущого питання забезпечення відшкодування збитків, завданих внаслідок забруднення навколишнього природного середовища;

4) зміцнення соціальної стабільності в суспільстві;5) зниження ризиків суб’єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, що становлять підвищену

екологічну небезпеку.


«____» __________ 2012 р.



ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ зМІН ДО ДЕЯКИх ПОСТАНОВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

УКРАЇНИ з ПИТАНЬ КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ»

Назва органу виконавчої влади, що розробляв регуляторний актДержавна служба геології та надр України

Назва структурного підрозділу, що розробляв регуляторний акт, адреса та телефониЮридичне управління Державної служби геології та надр України, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16, тел. 456-69-60

Зазначений проект наказу та аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України: www.dgs.kiev.ua/.

Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймають-ся до 20.09.2012 року.

Зауваження та пропозиції надаються на офіційний веб-сайт або адресу Державної служби геології та надр України (www.dgs.kiev.ua/03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16).


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВАвід __ ___________ 2012 р. № ____

м. Київ

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів Україниз питань користування надрами

Кабінет Міністрів України постановляє:Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр України М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України

від "___" ____________ 2012 р. №_____

зМІНИ,що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин" (Офіційний вісник України, 1997 р., № 29, ст. 26; 2002 р., № 47, ст. 2134; 2008 р., № 86, ст. 2892; 2010 р., № 54, ст. 1815; 2010 р., № 88, ст. 3100; 2011 р., № 14, ст. 589; 2011 р., № 45, ст. 1832):



1) назву постанови викласти в такій редакції:

«Про затвердження Переліку корисних копалин та їх мінімальні запаси, що вважаються стратегічно важ-ливими для економіки України»;

2) у пункті 1 постанови:

в абзаці першому слова "або перспективні ресурси" виключити;

абзац другий виключити;

3) у назві та тексті Переліку корисних копалин та їх мінімальних запасів або перспективних ресурсах, що вважаються стратегічно важливими для економіки України, затвердженому зазначеною постановою: слова "або перспективні ресурси" виключити.

2. У Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 45, ст. 1832;):

1) абзац двадцять шостий пункту 8 виключити;

2) пункт 13 доповнити після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

"За надання та продовження дії дозволів без проведення аукціону на геологічне вивчення родовищ руд, що містять благородні метали, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ руд, що містять благородні метали, видобування руд, що містять благородні метали, підприємствам держав-ного сектору економіки збір не справляється".

У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий вважати абзацами третім - п'ятим

Аналіз регуляторного впливу

проекту постанови Кабінету Міністрів України"Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань користування надрами"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку запропоновано розв’язати шляхом державного регулювання го-сподарських відносин.

Цей проект розроблений з метою приведення постанов Кабінету Міністрів України у відповідність до законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391, а також удосконалення правового регулювання відносин з користування надрами.

Так, абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про на-дання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобуван-ня стратегічно важливих корисних копалин" встановлено, що спеціальні дозволи на геологічне вивчення та видобування корисних копалин, включених до зазначеного переліку, надаються Державною службою геології та надр відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування згідно з по-рядком надання спеціальних дозволів на користування надрами. Другим абзацом затверджено посадовий склад Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, головою якої є Прем'єр-міністр України, членами Міжвідомчої комісії з питань надрокористування є представники Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

Водночас, відповідно до статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

При цьому, згідно з Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом



Президента України від 06.04.2011 № 391, до повноважень Держгеонадр України належить, зокрема, надан-ня у встановленому порядку спеціальних дозволів на користування надрами (підпункт 12 пункту 4 зазначено-го Положення).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань центрального органу виконавчої влади в центральному органі виконавчої влади може утворюватись колегія як консультативно-дорадчий орган. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у центральному органі виконавчої влади можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консуль-тативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає керівник центрального органу виконавчої вла-ди. Кількісний та персональний склад колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення про них затверджує керівник центрального органу виконавчої влади.

Тому, врахувавши пропозиції Міністерства юстиції України (лист 09.07.2012 № 7005-0-4-12/8.3), у запропо-нованому проекті абзац другий пункту 1 пропонується виключити.

Також проектом пропонується виключити із постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видо-бування стратегічно важливих корисних копалин" слова " перспективні ресурси".

Так, перспективні ресурси – це обсяги корисних копалин, кількісно оцінені за сумою перспективних прогнозних факторів та прямих і непрямих пошукових ознак (геологічних, мінералогічних, геохімічних, геофізичних та інших) і підтверджені аналогією з проявами корисних копалин вже розвіданого родовища або безпосередніми спостереженнями. Перспективні ресурси є основою для обґрунтування доцільності проведення подальших, більш детальних, стадій геологорозвідувальних робіт з метою доведення наявності промислової кількості корисної копалини, доказаних запасів, або спростування таких передумов. В процесі робіт перспективні ресурси можуть бути підтвердженні, або спростовані, як правило, зменшені (в більшості випадків на 30%).

Тобто, наявність перспективних ресурсів на певному етапі вивчення геологічного об'єкту не є беззапереч-ним фактом того, що даний прояв корисних копалин в подальшому може перетворитися в родовище, або ре-сурси будь-якої його частини будуть переведені в запаси. Отже, для визначення переліку корисних копалин, що вважаються стратегічно важливими для економіки України основною і достатньою ознакою мають бути мінімальні запаси.

Крім того, з метою раціонального використання державних коштів підприємств державного секто-ру економіки, які здійснюють геологічні роботи на родовищах руд благородних металів, з урахуванням пропозиції Національного банку України щодо спрощення процедури отримання спеціальних дозволів на користування надрами державними підприємствами, які планують видобувати золото для потреб Національного банку, проектом пропонується встановити, що за надання дозволу без проведення аукціону підприємствам геологічної галузі державного сектору економіки для розробки родовищ руд благородних металів збір не справляється.

Таким чином, необхідність прийняття проекту постанови зумовлена об’єктивною потребою у поліпшенні законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

2. Визначення цілей державного регулювання.Основними цілями проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов

Кабінету Міністрів України з питань користування надрами" є:приведення постанов Кабінету Міністрів України у відповідність до законів України "Про Кабінет Міністрів

України", "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391;

уточнення ознак визначення корисних копалин, які вважаються стратегічно важливими для економіки України;

забезпечення нарощення мінерально-сировинної бази, розвитку підприємств державного секто-ру економіки, які займаються геологічним вивченням геологічним вивченням, в тому числі дослідно-промисловою розробкою видобуванням руд, що містять благородні метали.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу.

Існує два прийнятних альтернативних способи досягнення цілей державного регулювання встановленої



мети.Перший спосіб – залишення без змін чинного законодавства.Другий спосіб – прийняття Кабінетом Міністрів України постанови Кабінету Міністрів України "Про вне-

сення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань користування надрами", що дозволить привести постанови Кабінету Міністрів України з користування надрами у відповідність до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Державну служ-бу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391, усуне суперечності в правовому регулюванні вказаних питань, призведе до нарощування мінерально-сировинної бази, стабілізації національної валюти.

Таким чином, прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань користування надрами" є оптимальним варіантом, врегулювання вище-зазначених питань.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта.

Механізм дії регуляторного актаПроектом цього регуляторного акта передбачається встановити можливість отримання та продовжен-

ня дії без сплати збору підприємствами державного сектору економіки дозволів без проведення аукціону на геологічне вивчення родовищ руд, що містять благородні метали, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ руд, що містять благородні метали, видобування руд, що містять благородні метали.

Впровадження зазначеного регуляторного акта сприятиме нарощенню мінерально-сировинної бази та її розвитку, стимулюванню діяльності підприємств державного сектора економіки.

Організаційні заходи для впровадження регулюванняДля впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи: забезпечити

інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в мережі Інтернет – на офіційному веб-сайті Держгеонадра України.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуля-торного акта і оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта.

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта.Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується. Негативного впливу на дію регуляторного акта не передбачається.Оцінка можливості впровадження акта та виконання вимог регуляторного акта.Впровадження та виконання вимог запропонованого проекту регуляторного акта не потребує додатко-

вих видатків з державного бюджету. Рівень можливості впровадження акта є високим, оскільки суб’єкти го-сподарювання державного сектору економіки, які здійснюють геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування руд, що містять благородні метали зацікавлені у вдосконаленні процедури здійснення зазначеної діяльності.

Досягненням установлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта буде надання до-даткових гарантій діяльності зазначеним суб’єктам господарювання державного сектору економіки, нарощу-вання мінерально-сировинної бази.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта.Сфери впливу Вигоди ВитратиІнтереси держави Забезпечення державної політики у сфері геологічного

вивчення та раціонального використання надр. Не передбачено.

Підвищення ефективності здійснення державного регулю-вання у сфері раціонального використання надр.

Інтереси суб’єктів госпо-дарювання

Стимулювання діяльності суб’єктів господарювання відповідно до вимог законодавства.

Не передбачено.

Інтереси громадян Стабілізація національної валюти шляхом поповнення зо-лотовалютних запасів

Не передбачено.



7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта.Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта.Виходячи з цілей запропонованого регуляторного акта, зазначених у пункті 2, для відстеження

результативності цього регуляторного акта обрані такі показники: 1) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами,

пов'язаними з виконанням вимог акта – призведе до зменшення;2) підвищення прозорості державного управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони

надр;3) рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта –

середній рівень, оскільки проект постанови розміщено на офіційному веб-сайті Держгеонадр України;

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регулятор-ного акта в разі його прийняття.

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта здійснюватиметься до дня на-брання чинності цим актом шляхом збору пропозицій, зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акта, в результаті чого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлен-ня неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу показників дії цього акта, такі питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичні відстеження планується здійснювати раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із зазначенням аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Міністр екології таприродних ресурсів України Е.А. Ставицький

"___"___________2012 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА зАПИСКАдо проекту постанови Кабінету Міністрів України

"Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів Україниз питань користування надрами"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту постановиЦей проект розроблений з метою приведення постанов Кабінету Міністрів України у відповідність до

законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391, а також удосконалення правового регулювання відносин з користування надрами.

Так, абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 742 "Про на-дання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобуван-ня стратегічно важливих корисних копалин" встановлено, що спеціальні дозволи на геологічне вивчення та видобування корисних копалин, включених до зазначеного переліку, надаються Державною службою геології та надр відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування згідно з по-рядком надання спеціальних дозволів на користування надрами. Другим абзацом затверджено посадовий склад Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, головою якої є Прем'єр-міністр України, членами Міжвідомчої комісії з питань надрокористування є представники Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади.

Водночас, відповідно до статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень може утворювати тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

При цьому, згідно з Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391, до повноважень Держгеонадр України належить, зокрема, надан-



ня у встановленому порядку спеціальних дозволів на користування надрами (підпункт 12 пункту 4 зазначено-го Положення).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань центрального органу виконавчої влади в центральному органі виконавчої влади може утворюватись колегія як консультативно-дорадчий орган. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у центральному органі виконавчої влади можуть утворюватись інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консуль-тативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає керівник центрального органу виконавчої вла-ди. Кількісний та персональний склад колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення про них затверджує керівник центрального органу виконавчої влади.

Тому, врахувавши пропозиції Міністерства юстиції України (лист 09.07.2012 № 7005-0-4-12/8.3), у запропо-нованому проекті абзац другий пункту 1 пропонується виключити.

Також проектом пропонується виключити із постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видо-бування стратегічно важливих корисних копалин" слова " перспективні ресурси".

Так, перспективні ресурси – це обсяги корисних копалин, кількісно оцінені за сумою перспективних прогнозних факторів та прямих і непрямих пошукових ознак (геологічних, мінералогічних, геохімічних, геофізичних та інших) і підтверджені аналогією з проявами корисних копалин вже розвіданого родовища або безпосередніми спостереженнями. Перспективні ресурси є основою для обґрунтування доцільності проведення подальших, більш детальних, стадій геологорозвідувальних робіт з метою доведення наявності промислової кількості корисної копалини, доказаних запасів, або спростування таких передумов. В процесі робіт перспективні ресурси можуть бути підтвердженні, або спростовані, як правило, зменшені (в більшості випадків на 30%).

Тобто, наявність перспективних ресурсів на певному етапі вивчення геологічного об'єкту не є беззапереч-ним фактом того, що даний прояв корисних копалин в подальшому може перетворитися в родовище, або ре-сурси будь-якої його частини будуть переведені в запаси. Отже, для визначення переліку корисних копалин, що вважаються стратегічно важливими для економіки України основною і достатньою ознакою мають бути мінімальні запаси.

Крім того, з метою раціонального використання державних коштів підприємств державного секто-ру економіки, які здійснюють геологічні роботи на родовищах руд благородних металів, з урахуванням пропозиції Національного банку України щодо спрощення процедури отримання спеціальних дозволів на користування надрами державними підприємствами, які планують видобувати золото для потреб Національного банку, проектом пропонується встановити, що за надання дозволу без проведення аукціону підприємствам геологічної галузі державного сектору економіки для розробки родовищ руд благородних металів збір не справляється.

Таким чином, необхідність прийняття проекту постанови зумовлена об’єктивною потребою у поліпшенні законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

2. Мета і шляхи її досягненняЦілі і завдання розробленого полягають в удосконаленні правового регулювання у сфері користування

надрами та приведенні постанов Кабінету Міністрів України у відповідність до законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391.

Досягнення цієї мети пропонується здійснити шляхом внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 742 "Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин" та від 30.05.2011 № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами".

3. Правові аспектиДо основних нормативно-правових актів, що діють у сфері застосування розробленого проекту, належать: Конституція України;Кодекс України про надра; Закон України "Про Кабінет Міністрів України"Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"



Закон України "Про державну геологічну службу"; Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази

України на період до 2030 року"; Закон України "Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва"; Указ Президента України від 06.04.2011 № 391 "Про Положення про Державну службу геології та надр

України"; Указ Президента України від 09.12.2010 № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої

влади"; 4. Фінансово – економічне обґрунтуванняРеалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із державного та

місцевих бюджетів та не впливає на показники бюджету.

5. Позиція заінтересованих органівПроект постанови відповідно до регламентних вимог потребує погодження з заінтересованими органа-

ми: Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Дер-жавною службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державною службою регуляторної політики та розвитку підприємництва, Національним банком України, Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспектПроект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. запобігання корупціїПроект не містить правил та процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних порушень.

8. громадське обговоренняПроект акта розміщено на офіційному веб-сайті Державної cлужби геології та надр України www.dgs.kiev.

ua.

9. Позиція соціальних партнерівПроект постанови не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливуПроект постанови є регуляторним актом.На цей час, інвестиції у видобуток золота є значними і потребують значних додаткових витрат, однак, по-

рядок отримання спеціальних дозволів на користування ділянками надр, що містять стратегічно важливі корисні копалини (зокрема руди благородних металів) на сьогодні є ускладненим.

Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань користування надрами», призведе до удосконалення нормативно-правової бази, нарощення мінерально-сировинної бази, стимулюватиме діяльність суб’єктів господарюван-ня державного сектору економіки, які здійснюють геологічне вивчення, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування руд, що містять благородні метали, в тому числі для потреб Національного банку України.

11. Прогноз результатівПрийняття проекту постанови забезпечить приведення постанов Кабінету Міністрів України у відповідність

до законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади", Положен-ня про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 391, удосконалення правового регулювання відносин з користування надрами.

Міністр екології таприродних ресурсів України Е.А. Ставицький


АНОНС № 7-8 (липень-серпень) 2012

04 – 06 вересня 2012 р.

Argentina Mining 2012 – 9-а Міжнародна гірнича та геологічна виставка і конференція, м. Сан-Хуан, Ар-гентина.

Профілі виставки: гірнича геологія, метало гене-зис, геологія покладів руд, стратиграфія, тектоніка, петрологія і геохімія, геофізика, нові технології у геології тощо.

04 – 07 вересня 2012 р.

Вуголь/Майнінг 2012 – 12-а Міжнародна спеціалізована виставка вугледобувних і переробних технологій та обладнання, м. Донецьк, Україна.

Тематичні розділи: розвідка і розробка запасів вугілля, шахтне будівництво і проведення гірничих виробок, очисні роботи, рудничний транспорт, транс-портування, спецтехніка для обслуговування поверх-невого комплексу вугільних підприємств, шахтна вентиляція, збагачення і переробка вугілля, відкриті гірничі роботи, буропідривні технології та ін.

10 – 13 вересня 2012 р.

World Heavy Oil Congress 2012 – 5-й Міжнародний конгрес і виставка з важкої нафти, м. Абердин, Великобританія.

Питання конференції: розвідка та видобування на офшорних родовищах важкої нафти, геологія, геофізика і стандартний каротаж для важкої нафти, нафтові піски / сланцевий газ – технології та послуги видобування, обладнання видобутку важкої нафти і випробовування свердловин та ін.

16 – 22 вересня 2012 р.

СЕЙСМО-2012 – 3-я Міжнародні науково-практич-на конференція «Сучасні методи сейсморозвідки при пошуках родовищ нафти і газу в умовах складно по-будованих структур», смт Курортне (АР Крим).

Тематика конференції: теоретичні і методичні пи-тання, практичні результати обробки поверхне-вих і свердловинних сейсмічних матеріалів; нові технології і геологічні результати інтерпретації

сейсмічних даних; технічне забезпечення і нові методики проведення польових і свердловинних сейсмічних робіт; геохімічні, потенційні і дистанційні методи.

18 – 21 вересня 2012 р.

19 спеціалізована виставка «Нафта і газ. Палив-но-енергетичний комплекс», м. Тюмень, Росія. Тел./факс: (3452) 48-55-56, е-mail: [email protected].

Розділи виставки: нафтопромислова геологія та геофізика, сучасні досягнення сейсморозвідки і ГІС, видобування нафти, сервіс при пошуку та розвідці нафтогазових родовищ, нові технології та матеріали у бурінні тощо.

18 – 21 вересня 2012 р.

World Shale 2012 – 3-я Міжнародна конференція і виставка по сланцевому газу, м. Хьюстон, США.

Теми конференції: буріння та бурові технології, га-зова промисловість, нафтогазова та нафтохімічна.

18 – 21 вересня 2012 р.

ХІ міжнародна конференція «Ресурсовідновлювані, маловідходні та природоохоронні технології освоєння надр», м. Усть-Каменогорськ, Росія.

Тематика конференції: комплексне використання надр і мінеральної сировини, ресурсовідновлювані технології освоєння надр і формування техногенних родовищ, пошуково-розвідувальні роботи на пер-спективних площах тощо.

24 – 29 вересня 2012 р.

Міжнародна науково-практична конференція «Будівництво і ремонт свердловин – 2012», м. Гелен-джик, Росія.

Основні теми конфренеції: нові технології буріння, закачування та ремонту свердловин, проектуван-ня, організація, контроль і супервайзинг бурових робіт, геофізичний супровід процесів, управління траєкторією ствола свердловини, геонавігація тощо.

АНОНС НАйБЛИЖЧИх зАхОДІВ


АНОНС№ 7-8 (липень-серпень) 2012

25 – 28 вересня 2012 р.

10-й Міжнародний форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення і майбутнє - 2012".

Основні тематичні розділи: енергетика; вугільно-промисловий комплекс; нафтогазова і нафто-переробна промисловість; науково-дослідні, конструкторські і проектні роботи для ПЕК; інноваційні та інвестиційні проекти; системи опа-лювання та енергозабезпечення; охорона довкілля, екологічний моніторинг, екологічне обладнання і технології тощо.

25 – 29 вересня 2012 р.

Всеросійська літологічна нарада «Ленінградська школа літології», присвячена 100-річчю засновника Ленінградської літологічної школі Лева Борисовича Рухіна, м. Санкт-Петербург, Росія.

Секції Наради: осадочні басейни, геодинаміка та формаційний аналіз; сучасний шквальний седимен-тогенез; літогенез осадочних товщ, палеографія; геохімія осадочних процесів; нафтогазова літологія; бактеріальний літогенез; індикатори сучасних та давніх флюідизацій; традиційні корисні копалини та інновації у використанні осадочної сировини.

07 – 09 жовтня 2012 р.

MOC 2012 – 7-а міжнародна середземноморсь-ка конференція і виставка офшорних нафтогазових технологій і обладнання, м. Александрія, Єгипет.

Профіль виставки: нафтогазове обладнання для по-шуку і виробництва нафти та газу, технології буріння, геологічна оцінка родовища, морське обладнання, технології та обладнання для пошуку і виробництва тощо.

09 – 11 жовтня 2012 р.

INTERGEO 2012 – 18-а міжнародна конференція і торговельна виставка геодезії, геоінформації та технологій управління земельними ресурсами, м. Ганновер, Німеччина.

Профілі виставки: геодезія, картографія, геоінформаційні технології, лазерне сканування, дані дистанційного зондування Землі, моніторинг довкілля, природокористування та інше.

15 – 18 жовтня 2012 р.

IV Всеросійська молодіжна конференція «Мінерали: будова, властивості, методи дослідження», с. Кунгурка, Свердловська обл., Росія.

Напрямки конференції: мінерали, мінерало-утворюючі системи і процеси, мінералогенія речови-ни позаземного походження (метеорити, місячний грунт, пил), методи дослідження мінералів.

16 – 18 жовтня 2012 р.

Російська технічна нафтогазова конференція і ви-ставка SPE з розвідки і видобування, м. Москва, Росія. Тел.: (+7 495) 937-68-61, е-mail: [email protected].

Технічні категорії конференції: геологія та геофізика, розробка родовищ – інноваційні підходи і накопичений досвід для збільшення коефіцієнту ви-лучення, геологічне та гідродинамічне моделюван-ня, інтеграція сейсмічних даних у геологічну модель, роль технологій в процесі оптимізації протягом усьо-го терміну експлуатації родовища та інше.

22 – 25 жовтня 2012 р.

І Всеросійська конференція з глибинного генезису нафти «Кудрявцевські читання», м. Москва, Росія.

Питання конференції: закони і закономірності нафтогазоносності глибинних надр, зони нетра-диційного нафтогазонакопичення, критерії прогнозу-вання та перспективи їх нафтогазоносності, питання акумуляції вуглеводнів, методи кількісної оцінки ре-сурсного потенціалу і нафтогазогеологічного району-вання надр, методи і технології пошуків, розвідки та освоєння глибинної нафти тощо.



53

КОНФЕРЕНЦІЯ



54


У в а ж а е м ы е к о л л е г и !

Приглашаем Вас принять участие в 3-й Международной научно-практической конференции

«Современные методы сейсморазведки при поисках месторождений нефти и газа в условиях сложнопостроенных структур (Сейсмо-2012)», которая состоится в пгт. Курортное, г. Феодосия (АР Крым,

Украина) с 16 по 22 сентября 2012 года. Благодарим всех, кто откликнулся на наше Первое приглашение и предоставил в Оргкомитет

конференции тезисы докладов и заявки на участие в «Сейсмо-2012» в качестве слушателей. Список докладчиков, чьи тезисы приняты Оргкомитетом и включены в предварительную Программу конференции, приводится в этом сообщении. Все желающие принять участие в работе «Сейсмо-2012» в качестве докладчиков могут предоставить тезисы докладов, которые будут рассмотрены Оргкомитетом и включены в Программу конференции в качестве резервных. Тезисы, полученные Оргкомитетом до 30 июля 2012 г., будут записаны на CD-ROM и вручены всем участникам «Сейсмо-2012» при регистрации на конференции. Лучшие доклады по желанию

авторов будут рекомендованы к публикации в журналах ВАК "Сборник научных трудов УкрГГРИ" (Украина) и "Технологии сейсморазведки" (Россия).

Окончательная Программа конференции будет разослана всем зарегистрировавшимся участникам и размещена на web-сайтах Информационных партнеров «Сейсмо-2012» не позже 15 августа 2012 г.

Приглашаем также всех желающих посетить конференцию в качестве слушателей. Для этого

Вам необходимо направить заявку на электронный адрес секретаря конференции до 30 июля 2012 г. Участники, предоставившие заявки до 20 июня 2012 г. (предварительная регистрация), получат

предпочтение при бронировке мест в пансионате «Крымское Приморье». Подробную информацию о форме предоставления заявки и тезисов докладов, а также семинарах в

рамках конференции, культурной программе, организационном взносе и истории проведения мероприятия можно найти на сайте www.ukrdgri.gov.ua (раздел АКТУАЛЬНО)

Н а ш и к о о р д и н а т ы

Украинский государственный геологоразведочный институт (УкрГГРИ) 04114, Украина, г. Киев-114,

ул. Автозаводская 78А, тел. (044)430-70-24, факс: (044)432-35-22 (приёмная УкрГГРИ)

Всеукраинская общественная организация «Ноосфера» 04114, Украина, г. Киев-114,

ул. Автозаводская 78А, тел. (044)229-04-47, факс: (044) 206-35-53

Секретарь Оргкомитета: Ковалёв Дмитрий Михайлович. Тел.: (044)206-35-62, моб. тел. (067)406-40-22,

e-mail: [email protected] , [email protected] (резервный)

С П О Н С О Р С К А Я П О Д Д Е Р Ж К А

Конференция «Сейсмо-2012» проводится за счет организационных взносов участников. Поступающие финансовые средства не покрывают всех затрат на подготовку и проведение мероприятия. Оргкомитет

«Сейсмо-2012» приглашает геофизические и геологические организации, компании нефтегазового профиля оказать спонсорскую поддержку конференции. Наименование организации-спонсора и изображение её фирменного знака (логотипа) будет размещено в информационных сообщениях конференции. Рекламные материалы, которые предоставит организация-спонсор, войдут в комплект материалов, выдаваемых учасникам «Сейсмо-2012».

И Н Ф О Р М А Ц И О Н Н А Я П О Д Д Е Р Ж К А



55


П Р Е Д В А Р И Т Е Л Ь Н А Я П Р О Г Р А М М А

К О Н Ф Е Р Е Н Ц И И

ВОСКРЕСЕНЬЕ 16 СЕНТЯБРЯ

900

–1800

Регистрация

ПОНЕДЕЛЬНИК 17 СЕНТЯБРЯ

0900

- 1800

1300

- 1700

Регистрация

Научно-практический семинар 1

0900

- 1300

1400

- 1700



1800

–1900 Открытие конференции

1900 Айс-брейкер (фуршет)

ВТОРНИК 18 СЕНТЯБРЯ

Работа научных сессий

СРЕДА 19 СЕНТЯБРЯ


ЧЕТВЕРГ 20 СЕНТЯБРЯ


1900

Дружеский вечер

ПЯТНИЦА 21 СЕНТЯБРЯ

900

-1900

Автобусно-пешеходная геологическая экскурсия:

Карадаг – Судак – Новый Свет Экскурсовод: Юдин В.В., НАПКС, Симферополь

СУББОТА 22 СЕНТЯБРЯ

Подведение итогов и принятие Решения конференции

Пешеходная экскурсия в Карадагский государственный заповедник

ВОСКРЕСЕНЬЕ 23 СЕНТЯБРЯ

ОТЪЕЗД



56


Полезная информация

http://www.ukrdgri.gov.ua/news/index.cgi?a=155 официальный сайт «Сейсмо-2012»: русскоязычная версия

http://www.ukrdgri.gov.ua/news/index.cgi?a=156 официальный сайт «Сейсмо-2012»: англоязычная версия

www.primorie.com.ua сайт пансионата «Крымское Приморье»

http://kurortnoe.2crim.com сайт поселка Курортное

Как добраться на конференцию

Из г. Симферополь. От автостанции «Курортная» (Привокзальная пл.) есть прямые маршрутные автобусы до пгт. Курортное. Время отправления 06:15 и 13:10. Или маршрутными автобусами до автостанции Коктебель (курсируют с 4:45 до 21:30, интервал движения 30

мин – 1 час), где пересесть на автобус «Феодосия-Биостанция» до пансионата «Крымское Приморье». Приблизительное время проезда Симферополь-Курортное – 3 часа. Из г. Феодосия. От центрального рынка на маршрутном автобусе «Феодосия-Биостанция» до пансионата «Крымское Приморье».

Из г. Керчь. Маршрутными автобусами до Феодосии (интервал движения около 30 мин.), далее на маршрутном автобусе «Феодосия-Биостанция» до пансионата «Крымское Приморье».

Авиабилеты

http://kvt.kiev.ua

ООО "Киеввнештур", Украина, г. Киев, ул. Обсерваторная, 10

Тел/факс: (38044)235-50-15 (многоканальный), (38044)235-75-15, (38044)272-21-05

(38044)272-03-40 Бутко Игорь Владимирович [email protected]

Будем рады встрече в Крыму !


ДОКУМЕНТИ № 7-8 (липень-серпень) 2012

Міністерство охорони навколишнього природного середовищаНаказ № 330

"Про розподіл функціональних повноважень між Міністром та його заступниками"

З метою належної організації діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України, забезпечення високого рівня керованості структурними підрозділами, підприємствами, установами, організаціями, що на-лежать до сфери його управління, та оперативного вирішення покладених на міністерство завдань

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити розподіл функціональних повноважень між Міністром, першим заступником Міністра, за-ступником Міністра – керівником апарату та заступником Міністра:

Міністр – Ставицький Е.А.:керує міністерством, особисто відповідає за формування та забезпечення реалізації державної політики

у сфері діяльності, визначеної актами законодавства і Положенням про Міністерство екології та природних ресурсів України.

Безпосередньо спрямовує та координує діяльність:Державного агентства водних ресурсів України; Державного агентства екологічних інвестицій України; Державної екологічної інспекції України;Державної служби геології та надр України.

Безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність:Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра;Відділу внутрішнього аудиту та контролю.

ПОгОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра М.І. Романов

Заступник Міністра – керівник апарату Д.Д. Мормуль

Заступник Міністра І.Л. Вільдман

Директор Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення роботи Міністра О.М. Щукін

Директор Юридичного департаменту О.П. Миргородський

Начальник відділу документального забезпечення та роботи із зверненнями громадян Г.Є. Зеленіна

Перший заступник Міністра Романов М.І.:

забезпечує, в межах компетенції міністерства, реалізацію державної політики:з питань стратегічного планування, міжнародного співробітництва та євроінтеграції;у сфері державної екологічної та геологічної експертизи;у сфері охорони атмосферного повітря, проведення моніторингу навколишнього природного середовища,

збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації


ДОКУМЕНТИ№ 7-8 (липень-серпень) 2012

до його змін і виконання в межах компетенції Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського прото-колу до неї;

у сфері геологічного та раціонального використання надр, організовує здійснення юридичного забезпечен-ня, мобілізаційної роботи, впорядкування майнових відносин у міністерстві, в тому числі щодо управління об'єктами державної власності, матеріально-технічного забезпечення діяльності міністерства та охорони праці;

забезпечує розгляд питань щодо доступу до публічної інформації.

Забезпечує та відповідає: за взаємодію міністерства з Верховною Радою України, Адміністрацією Президента України, Комітетом

Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, з профспілками підприємств, які на-лежать до сфери управління міністерства.

Безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність:Департаменту державного екологічного регулювання та міжнародної діяльності; Юридичного департаменту;Управління майном, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;Управління державного екологічного та геологічного моніторингу;Відділу державної екологічної та геологічної експертизи;Сектору режимно-секретної роботи;Сектору контролю та перевірки виконання актів і доручень вищих органів державної влади;головного спеціаліста з мобілізаційної роботи.

За дорученням Міністра координує питання щодо представництва інтересів міністерства в судах України.

заступник Міністра – керівник апарату Мормуль Д.Д.:

забезпечує реалізацію державної політики у сфері екологічної та в межах компетенції міністерства радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечни-ми хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;

організовує здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охоро-ну навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів;

забезпечує діяльність апарату міністерства, відповідно до статті 10 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»;

організовує кадрове, фінансово-економічне забезпечення діяльності міністерства та ведення бухгалтерсь-кого обліку та звітності;

забезпечує ефективну роботу Комісії з питань погодження надання надр у користування та Комітету з кон-курсних торгів.

Забезпечує та відповідає: за взаємодію міністерства з Генеральною прокуратурою України та спрямовує його діяльність з питань

організації укладення та виконання угод про розподіл продукції;

Безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність:Департаменту екологічної безпеки та дозвільної системи;Департаменту фінансового та економічного забезпечення;Відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності;Управління роботи з персоналом.

заступник Міністра Вільдман І.Л.:

забезпечує реалізацію державної політики з питань раціонального використання, відтворення і охоро-ни природних ресурсів, відтворення та охорони земель, охорони та використання територій та об’єктів



природно-заповідного фонду, збереження, відтворення і невиснажливого використання біо- та ландшафтно-го різноманіття, формування, збереження і використання екологічної мережі;

здійснює, в межах компетенції міністерства, державний нагляд (контроль) за дотриманням ви-мог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об’єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність: Департаменту охорони природних ресурсів; Департаменту заповідної справи.

Бере участь в управлінні Державним підприємством «Укрекоресурси», очолює наглядову раду цього підприємства.

2. Установити такий порядок взаємозамінності Міністра, першого заступника Міністра, заступника Міністра – керівника апарату та заступника Міністра:

у разі відсутності Міністра Ставицького Е.А. його обов'язки виконує перший заступник Міністра Романов М.І., або особа, окремо визначена Міністром;

у разі відсутності першого заступника Міністра Романова М.І. його обов'язки виконує заступник Міністра - керівник апарату Мормуль Д.Д.;

у разі відсутності заступника Міністра – керівника апарату Мормуля Д.Д. його обов'язки виконує заступник Міністра Вільдман І.Л.;

у разі відсутності заступника Міністра Вільдмана І.Л. його обов'язки виконує заступник Міністра – керівник апарату Мормуль Д.Д.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Мінприроди від 21 жовтня 2011року № 404.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.


МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОгІЇ ТА ПРИРОДНИх РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАз № 333«05» липня 2012 року

м. Київ

Про склад колегії Міністерстваекології та природних ресурсів України

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 31.12.2005 № 1902 «Про колегію міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1569 «Про затвердження Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації», Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердже-ного Указом Президента України від 13.04.2011 № 452, та у зв’язку із кадровими змінами, що відбулися у міністерстві,

НАКАЗУЮ:

1. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Мінприроди від 26.04.2011 № 134 «Про склад колегії Міністерства екології та природних ресурсів України» та накази

«Про внесення змін до наказу міністерства



від 26 квітня 2011 року № 134» від 30 червня 2011 року № 224, від 26 серпня 2011 року № 296, від 10 жов-тня 2011 року № 379, від 26 грудня 2011 року

№ 570, від 25 квітня 2011 року № 246.

2. Затвердити новий склад колегії Міністерства екології та природних ресурсів України, що додається.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.


зАТВЕРДЖЕНОнаказ Міністерства екології та

природних ресурсів України від 5 липня 2012 р. № 333

Склад колегії Міністерства екології та природних ресурсів України

1. СТАВИЦЬКИЙЕдуард Анатолійович

Міністр, Голова колегії (за посадою)

2. РОМАНОВ Микола Іванович

перший заступник Міністра (за посадою)

3. МОРМУЛЬ Дмитро Дмитрович

заступник Міністра – керівник апарату(за посадою)

4. ВІЛЬДМАН Ігор Лазаревич

заступник Міністра (за посадою)

5. ЖИЛА Павло Броніславович

Голова Державної екологічної інспекції України(за посадою)

6. ПРОСКУРЯКОВОлег Альбертович

Голова державної служби геології та надр України(за посадою)

7. ЯКУБОВСЬКИЙВладислав Болеславович

Голова Державного агентства екологічних інвестицій України(за посадою)

8. СТАШУКВасиль Андрійович

Голова Державного агентства водних ресурсів України(за посадою)

9. ЩУКІНОлександр Миколайович

директор Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра(за посадою)

10. МИРГОРОДСЬКИЙОлег Петрович

директор Юридичного департаменту(за посадою)

11. КУШНАРЬОВАЮлія Валеріївна

начальник Відділу внутрішнього аудиту Мінприроди(за посадою)

12. ТИМОЧКО Тетяна Валентинівна

директор Орхуського інформаційно-тренінгового центру Мінприроди (за згодою)

13. СУПРУНВіктор Кузьмович

Голова ЦК профспілки працівників геології, геодезії та картографії (за згодою)



14. СЕМИНОГА Анатолій Іванович

народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (за згодою)

15. ГЛАЗУНОВСергій Миколайович

народний депутат України, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (за згодою)

16. ГОРОШКЕВИЧОлександр Сергійович

народний депутат України, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи(за згодою)

17. ДЕЙЧБорис Давидович

народний депутат України, голова підкомітету з питань природокори-стування(за згодою)

18. КАРАКАЙЮрій Васильович

народний депутат України, заступник Голови комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності (за згодою)

19. САВИЦЬКИЙВалентин Вікторович

Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Чиста хвиля»(за згодою)

20. КЛАДІЄВВолодимир Миколайович

головний консультант Головного управління соціально-економічної політики Адміністрації Президента України (за згодою)

21. ШЕРШУНМикола Харитонович

народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокори-стування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (за згодою)

22. РУДЕНКО Геннадій Борисович

Представник Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні(за згодою)

23. ВІЛКУЛЮрій Григорович

Криворізький міський голова, член правління Асоціації міст України(за згодою)

24. КЕРНЕС Геннадій Адольфович

Харківський міський голова (за згодою)

25. БОНДАРКатерина Геннадіївна

головний спеціаліст відділу забезпечення документообігу, контро-лю та роботи зі зверненнями громадян Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра - секретар колегії

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИРОзПОРЯДЖЕННЯ

від 11 липня 2012 р. № 463-рКиїв

Про надання дозволу на розробленняпроектів землеустрою щодо відведення

земельних ділянок

Відповідно до статей 93, 122—124 і 149 Земельного кодексу України надати дозвіл публічному акціонерному товариству “Веско” на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і пра-



вил у сфері землеустрою проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 50,6 гектара, розташованих за межами населених пунктів на території Добропільського та Слов’янського районів Донецької області, з подальшим наданням їх в оренду на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 25 жовтня 1994 р. № 197 для розширення кар’єрів з видобування вогнетривких та тугоплавких глин Андріївського родовища згідно з додатком.

Публічному акціонерному товариству “Веско” відповідно до законодавства передбачити у зазначених про-ектах землеустрою розрахунки втрат лісогосподарського виробництва та збитків, заподіяних державному підприємству “Красноармійське лісове господарство”.


Додатокдо розпорядження Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2012 р. № 463-р

зЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ,розташовані за межами населених пунктів на території

Добропільського та Слов’янського районів Донецької області,на які публічному акціонерному товариству “Веско” надається

дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо їх відведення

Для яких потреб надається земельна ділянка

Площа земельної ділянки, гектарів

З яких земель надається (вилучається) земельна

ділянкаУмови надання

Усього 50,6 у тому числі:Добропільський район

1. Розширення кар’єру “Грузь-кий-1” з видобування вогне-тривких та тугоплавких глин Андріївсь-кого родовища

10,64 землі запасу (ліси (полезахисні лісові смуги)

в оренду на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 25 жовтня 1994 р. № 197

2. Розширення кар’єру “Ов-чаревський” з видобування вогнетривких та тугоплавких глин Андріївського родовища

36,5, з них:

35,4 землі державно-го підприємства “Красноармійське лісове господарство” (ліси)

—”—

1,1, з них:

0,9

0,2

землі запасу

ліси (полезахисні лісові смуги)

землі сільськогос-подарського приз-начення

Слов’янський район3. Розширення кар’єру “Західний-3” з видобування вогнетривких та тугоплавких глин Андріївського родовища

3,46 землі запасу (ліси (полезахисні лісові смуги)

—”—




РОзПОРЯДЖЕННЯвід 23 липня 2012 р. № 496-р

Київ

Про погодження питання щодо вилученнята надання в оренду із зміною цільового

призначення земельної ділянки

Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Державно-му агентству земельних ресурсів та Державному агентству лісових ресурсів забезпечити в межах своїх по-вноважень погодження питання щодо надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 2,48 гектара (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства “Київське лісове господарство”, розташованої за межами населених пунктів на території Обухівського району Київської області, з подальшим наданням її в оренду публічному акціонерному товариству “Аерок Обухів” із зміною цільового призначен-ня на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 січня 2009 р. № 4869 для розробки Нещерівського родовища піску.


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА

від 1 серпня 2012 р. № 689Київ

Про державне замовлення на закупівлю товарів,виконання робіт, надання послуг для

державних потреб у 2012 році

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити обсяги державного замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2012 році та перелік державних замовників, що додаються.

2. Установити, що державні замовники:

подають Міністерству економічного розвитку і торгівлі пропозиції стосовно внесення змін до затверджених на поточний рік обсягів державного замовлення не пізніше ніж до 15 листопада 2012 р.;

інформують Міністерство економічного розвитку і торгівлі один раз на півріччя до 15 числа наступного місяця про хід виконання державного замовлення.

3. Державним замовникам, які мають бюджетну заборгованість з оплати виконаного у попередні роки державного замовлення, подавати щомісяця до 5 числа Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Міністерству фінансів інформацію про стан її погашення.





від 1 серпня 2012 р. № 689

ОБСЯгИдержавного замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт,

надання послуг для державних потреб у 2012 році(Витяг з документу)

ЗВЕДЕНА СУМА КОШТІВ,передбачених у державному бюджеті для фінансування

державного замовлення в 2012 році (у розрізі замовників)

(тис. гривень)

Державний замовник Усього

У тому числі за напрямами державного замовлення

у сфері куль-тури

випуск друкованої продукції

одержання приросту запасів

корисних копалин та топографо-геодезичні

роботи

постачання продукції

соціального призначення

розроблен-ня новітніх

технологій у сфері науки і техніки та

забезпечен-ня розвитку

матеріально-технічної

бази наукиУсього 2884972,6 786314 319961,8 1023550,7 477219 277927,1Мінприроди 1000000 1000000

ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯна одержання приросту запасів корисних копалин

та топографо-геодезичні роботи

Код програмної класифікації видатків та

кредитування державного

бюджету

Найменування продукції Одиниця виміру ОбсягВартість,тис. гри-

вень

Усього 1023550,7Мінагрополітики (Держземагентство) 23550,7

2803060 Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону

23550,7

Створення національної системи відліку, забез-печення функціонування та розвитку державної геодезичної мережі і мереж спеціального призначення; топографічне картографуван-ня території та розвиток національної систе-ми картографування, топографо-геодезичне,

23550,7



картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону Україниу тому числі:геодезичні пункти, на яких здійснюється ком-плекс робіт із створення національної систе-ми відліку, забезпечення функціонування та розвитку Державної геодезичної мережі та топографічного картографування

одиниць 1550 5390

площа території, на якій здійснюється комплекс робіт із створення та оновлення топографічних карт

кв. кілометрів 3500 6742,8

довжина лінії державного кордону, з винесення якої на місцевість здійснюється комплекс робіт кілометрів 361,5 7230

площа прикордонних територій, на якій здійснюється комплекс робіт з її картографуван-ня

кв. кілометрів 1865 3261

площа прикордонних територій, на якій проводиться її топографо-геодезичний і картографічний моніторинг

- " - 7720 926,9

Мінприроди (Держгеонадра)2404020 Розвиток мінерально-сировинної бази 1000000

у тому числі:Геологічне вивчення надр та проведення інших робіт, пов'язаних з геологічною зйом-кою та іншими видами картування, вивчен-ням сейсмоактивних регіонів і прогнозуван-ням землетрусів, підготовкою до видання карт геологічного і спеціального призначен-ня та їх виданням, проведення моніторингу геологічного середовища і мінерально-сировинної бази

30175

Проведення пошукових і розвідувальних робіт (крім дорозвідки та експлуатаційної розвідки) на нафту і газ, у тому числі технічне переосна-щення підприємств геологічної галузі

869220,8

Проведення пошукових і розвідувальних робіт (крім дорозвідки та експлуатаційної розвідки) на інші паливно-енергетичні ресурси

28620

Проведення пошукових і розвідувальних робіт (крім дорозвідки та експлуатаційної розвідки) на металічні корисні копалини

16410

Проведення пошукових і розвідувальних робіт (крім дорозвідки та експлуатаційної розвідки) на неметалічні корисні копалини

6506

Буріння артезіанських свердловин 11103



Складення та ведення кадастру родовищ і проявів корисних копалин, балансів запасів ко-рисних копалин, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, спрямова-них на забезпечення ефективного геологічного вивчення надр, створення і супроводження функціонування банків даних про геологічну інформацію

7680

Проведення безперервних або періодичних спостережень (моніторингу) та визначен-ня параметрів фізичних і геохімічних полів, інших параметрів геологічного середовища, підземних вод, ґрунтів, ландшафтів, екзогенних та ендогенних геологічних процесів

10995,2

Вивчення, прогнозування зміни стану та оцінку експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів підземних вод та їх переоцінку

7790

Збір матеріалів та оцінка результатів діяльності користувачів надр, необхідних для здійснення контролю за виконанням умов спеціального до-зволу на користування надрами або угоди про умови користування надрами

11500

Геологічне вивчення територійу тому числі:геологічне довивчення площ масштабу 1:200000 кв. кілометрів 5000гідрогеологічне довивчення площ масштабу 1:200000 - " - 2000

Геологопрогнозне картування масштабу 1:50000 - " - 50Підготовка геофізичних основ під ГДП-200 і ГДП-50 - " - 1500

Видання комплектів Державної геологічної кар-ти масштабу 1:200000

друкованих аркушів 15

Підготовка перспективних нафтогазових об'єктів одиниць 4Прогнозні ресурси умовного палива на перспек-тивних нафтогазових об'єктах

млн. тонн умовно-го палива 15

Вивчена площа перспективних нафтогазових об'єктів кв. кілометрів 30

Приріст запасів нафти і газового конденсату млн. тонн 3,1Приріст запасів природного газу млрд. куб. метрів 11,8Приріст запасів і ресурсів кам'яного вугілля млн. тонн 20Приріст запасів бурого вугілля - " - 2Приріст запасів урану умовних одиниць 0,3Приріст ресурсів золота - " - 10Приріст ресурсів рідкісноземельних металів - " - 7Приріст запасів титану (ТіО) - " - 1,5Приріст запасів бурштину кілограмів 600Приріст запасів ставроліту млн. тонн 1,9Приріст запасів підземних питних вод тис. куб. метрів

(на рік) 1110




ПОСТАНОВАвід 8 серпня 2012 р. № 730

Київ

Про внесення змін до Положення про порядок надання гірничих відводів

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 59 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 94; 1996 р., № 5, ст. 154; Офіційний вісник України, 2006 р., № 45, ст. 3014; 2010 р., № 68, ст. 2462; 2011 р., № 28, ст. 1191), зміни, що додаються.



від 8 серпня 2012 р. № 730

зМІНИ,що вносяться до Положення про порядок

надання гірничих відводів

1. Абзац другий пункту 9 доповнити реченням такого змісту: “З цією метою надрокористувач подає до ор-гану, що надає гірничі відводи, копію спеціального дозволу на користування надрами, переоформленого відповідно до нової назви, та викопіювання з топографічного плану поверхні.”.

2. У пункті 10 слова “Рад народних депутатів та органів державної виконавчої влади” замінити словами “місцевих рад та органів виконавчої влади”.

3. У пункті 21 слово “Держнаглядохоронпраці” замінити словом “Держгірпромнаглядом”.

4. У пункті 24 слово “Держнаглядохоронпраці” замінити словом “Держгірпромнагляду”.

5. В абзаці першому пункту 25 цифри і слово “30 днів” замінити цифрами і словом “21 дня”.

6. У додатках до Положення:

1) абзац сьомий пункту 6 додатка 2 виключити;

2) у додатку 6 слова “Державний комітет України по нагляду за охороною праці” виключити.




РОзПОРЯДЖЕННЯвід 13 серпня 2012 р. № 572-р

Київ

Про визначення переможців конкурсуна укладення угоди про розподіл вуглеводнів,

які видобуватимуться у межах ділянки Скіфська

Погодитися з пропозицією Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо визначення компаній “ЕксонМобіл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Б. В.” (Нідерланди) — дочірньої компанії “ЕксонМобіл Корпорейшн” (CША), “Шелл Експлорейшн енд Продакшн (Ел Екс) Б. В.” (Нідерланди) — дочірньої компанії “Роял Датч Шелл плс” (Великобританія), “АО ОМВ ПЕТРОМ” (Румунія) та публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Надра України” переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Скіфська.


Український громадсько-політичний журнал «Надрокористування. Продуктивний горизонт»

№ 7-8 (липень-серпень 2012) Реєстраційне свідоцтво КВ № 8635 від 14.04.2004 р.

Передплатний індекс в ДП «Преса»: 95229

засновник: Всеукраїнська громадська організація «Ноосфера»Адреса редакції: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-ател./факс: +380 (44) 229-04-47e-mail: [email protected]

Редакція:Головний редактор — Зур'ян Тетяна ВасилівнаВідповідальний секретар — Череміскіна Наталія ОнуфріївнаВерстка та дизайн — Чухрай Родіон Миколайович

Documents

Журнал "Надрокористування. Продуктивний горизонт"