ПОЕЗІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Підготувала Соляник Наталія

Поезія ”другої хвилі”:

Празька поетична школа

Поезія ”другої хвилі”:

Празька поетична школа

“Друга хвиля” еміграції – період між двома світовими війнами

Найвищого художнього й ідейного рівня досягла

українська поезія в діаспорі між першою і другою світовою

війною в творчості представників Празької

поетичної школи. Поетів-”пражан” об’єднувала насамперед ідея державності

України

Празьку поетичну школу утворили художньо найталановитіші

пореволюційні поети, більшість з яких ще недавно зі зброєю в руках боролися за українську

державу, і після занепаду Української Народної Республіки

опинилися за кордоном.

Найвідоміші Найвідоміші представники цієї представники цієї школи:школи:

• Юрій Дараган• Олег Ольжич• Євген Маланюк• Оксана Лятуринська

Юрій Юрій ДараганДараган

Народився на Херсонщині у 1984 році. Навчався в Тираспільському реальному училищі, в роки Першої Світової війни

служив поручником царської армії, а після революції 1917 р. офіцером військ УНР. Розділив долю тисяч оборонців УНР,які

опинилися в таборах інтернованих в Польщі та Чехословаччині, там захворів на

туберкульоз і пішов з життя 32-літнім.Його найвідоміші збірки:

“Луна минувшини” та “Сагайдак” (вийшла за рік до смерті поета)

Здогнати простір у погоні,шпурнути час у хижий вир

і на останнім переломі піднестись до осінніх зір.

Ю.

Дараган

Євген Євген МаланюкМаланюк

Народився 2 лютого 1897 в Архангороді (Херсонщина). Навчався в земському реальному

училищі, яке закінчив у 1914 році.Воював в Першій Світовій війні, очоливши кулеметну

команду 2-го Туркестанського стрілецького полку. Коли у жовтні 1920 р. армію УНР інтернували до

Польщі, Маланюк опинився в таборі для інтернованих . Тут почав писати вірші. Разом з

друзями видає журнал “Веселка”. У 1925 р. в Подєбрадах виходить перша збірка поета

“Стилет і стилос” , у 1926 р. - Гербарій”, у 1930 р. у Варшаві видана його третя збірка “Земля й залізо”.

Помер Євген Маланюк 16 лютого 1968 р. в Нью-Йорку.Посмертно, у 1972 році було видано збірку «Перстень

і посох», в якій поет прощається з усім, що було йому дороге.

Біла лагода яблунь в цвітуП’ю життя моє спрагненно-радо,

Прийдеш, прийдеш ? – і легіт: прийду –

Медоносним зітханням – ой, Ладо!

Є. Маланюк

Олег Олег ОльжичОльжич

Народився 7 липня 1907 року в Житомирі. Після Першої Світової війни, він у 15 років з матір'ю

виїхав з України до батька, що не схотів співпрацювати з московським комунізмом. Після того жодного разу за своє життя не приїздив до

України, Жив і творив за кордоном. Його першим друкованим твором було оповідання

“Рудько” під псевдонімом О. Лелека. Після своєї смерті залишив 3 збірки: “Рінь”(1940),

“Вежі”(1940), “Підзамча”(посмертно видана в Мюнхені 1946 р.).

Важливий компонент поетичної манери Ольжича – домінантні образи (дух, віра, одвага, воля,

мужність, боротьба).

За нами розгубленість мертва,

Де страх і покора – закон.Там втрат не буває, де

жертва – Здобутий в огні бастіон.

О. Ольжич

Оксана Оксана ЛятуринськаЛятуринська

Народилася 1 лютого 1902 р в багатодітній сім’ї. Ще з дитинства у неї проявляються неабиякі здібності до малювання і поезії - у 8 років дівчинка написала свій перший вірш “В Альпах”. Навчалася в Кам’янецькій

гімназії, але навчання не закінчила: сталася низка подій, що змінили її життя. В 1919 р. помирає мати, батько силоміць віддає 17-річну Оксану заміж. Проте вона

втікає від нелюбого чоловіка і емігрує до Німеччини, ледь не загинувши в дорозі, а потім переїздить до Чехо-

Словаччини, де навчається в українській реальній гімназії в Празі, та записується до Карлового університету. Під час бомбардування Праги

радянськими літаками 1944/45 рр. втратила слух, після чого емігрувала спочатку до Німеччини, а потім до США,

де й померла 13 червня 1970р. Її мистецька спадщина велика, але найвідоміші поетичні

збірки “Гусла”(1938 ) та “Княжа емаль” (1941).

Зуб, ратище, копито, пазур.Тут муж ішов на силу вражу.

Сурмив тут мамут. Тут ведмідь Печерний вів кошлатий слід.

Кружляв тут яструб в яснім небі, По озеру плив чорний лебідь.

Оксана Печеніг (Псевдонім О.

Лятуринської)

Поети празької школи були в цілому духовно-ідейно, стилево й тематично

близькі. Всіх їх окрилював пафос національно-визвольної боротьби,

посиленої значною мірою ренесансом української культури 20-х років і

хвильовізмом в Радянській Україні. Панівним стилем у їхніх творах був

неоромантизм, який мав своє коріння ще в класичному українському романтизмі та

який формували також ідейні спрямування неспокійної міжвоєнної

епохи 1917-1940 років. Неоромантизм в тогочасних умовах також був виявом

збереження українського національного організму емігрантів.