Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського

Кафедра внутрішньої медицини №1Завідувач кафедри – доктор мед. наук Н.І.Ярема

Науковий керівник – доктор мед. наук ,проф. В.М. Василюк

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ

ЛАНСОПРАЗОЛУ У ХВОРИХ НА

ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУРЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ

Ярославіцька Світлана Василівна

Актуальність проблеми Початок третього тисячоліття характеризується

бурхливим зростанням ГЕРХ у розвинених країнах світу ( у 4-5 разів), що дозволяє розглядати її як “проблему третього тисячоліття”.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – одне з найбільш поширених хронічних кислото залежних захворювань травного тракту, яке виникає внаслідок недостатності нижнього стравохідного сфінктера і в 25-50% випадків вимагає застосування кислотознижувальних препаратів протягом усього життя.

Вважається, що в розвинутих країнах світу поширеність ГЕРХ може сягати 40-50% всього дорослого населення.

За даними світової літератури печію щоденно відчувають 7-11 % дорослого населення:• декілька разів в тиждень – до 15 %;• декілька разів в місяць – до 50 % дорослого населення.

Завдання наукової роботи:

Визначити ефективність використання лансопразолу і домперидону у хворих на ГЕРХ.

Матеріали і методи: Дослідження проведені в

Тернопільській університетській лікарні в гастроентерологічному відділі. Обстежено 35 пацієнтів із діагностованою ГЕРХ , серед яких: 26 жінок і 9 чоловіків у віці 19 -64 роки ( середній вік 41,5 ± 2,5 ). Контрольна група налічувала 10 студентів –добровольців у віці 21 рік.

Обговорення результатів дослідження:Серед клінічних симптомів у

обстежуваних переважали печія 75 % відрижка 53% дисфагія 10%

Обстежуваним проведений комплекс обов’язкових клінічних досліджень, в тому числі:

ЕГДС Інтрагастральна рН-

метріяРентгенологічне

дослідження стравоходу та шлунка

ЕГДСГЕРХ виявлено у 2 варіантах:

1. ендоскопічно-негативна 51%

2. ендоскопічно–позитивна 49%

Як показали наші дослідження: При ендоскопічно-негативному

варіанті ГЕРХ, зміни слизової оболонки стравоходу не візуалізуються або мають ознаки катарального рефлюкс езофагіту. Проте за даними світової літератури були встановлені запальні зміни на мікроскопічному рівні.

Морфологічним субстратом ендоскопічно-позитивного варіанту ГЕРХ є ерозивний рефлюкс-езофагіт.

Катаральний (еритематозний) езофагіт, виявлений у 51% хворих

Ерозивний езофагіт, виявлений у 49 % хворих

Згідно Лос-Анджелівської класифікації рефлюкс-езофагіт в обстежуваних хворих переважав по ступеню В :

ступінь А: одне ураження слизової оболонки стравоходу ,обмежене складками слизової оболонки, розміром не більше 5 мм; (30%)

ступінь В: декілька уражень слизової оболонки стравоходу розміром більше 5 мм, що не зливаються між собою і обмежені складками слизової оболонки;(40%)

ступінь С: декілька уражень слизової оболонки стравоходу, що розташовані на складках і між ними та займають менше 75 % слизової; (20%)

ступінь D: дефекти слизової оболонки, що займають 75 % і більше слизової оболонки стравоходу. (10%)

На представленому слайді рефлюкс-езофагіт, ступінь А ( 30% обстежуваних)

На представленому слайді рефлюкс-езофагіт, ступінь В ( 40% обстежуваних )

Рефлюкс-езофагіт, ступінь С, ( 20% обстежуваних)

Рефлюкс-езофагіт, ступінь D, (10 % обстежуваних)

Методом рентгенологічного дослідження стравоходу та шлунка виявлено пептичну

стриктуру нижньої третини стравоходу виявлену у 2 (6 %) хворих:

Інтрагастральна рН-метрія констатувала що:

Як показали наші клінічні дослідження

ГЕРХ

НЕЕРОЗИВНА

18 ( 51% )

ЕРОЗИВНА17осіб ( 49% )

УСКЛАДНЕННЯ

2 ( 6% )

наявні симптоми

ГЕРХ, однак відсутні ерозивні

зміни слизової оболонки

стравоходу; виявлено у

18 осіб

наявні ерозивні зміни стравохідного

епітелію різного

ступеня ; виявлено у 17

осіб

Виявлено 2 хворих із

стриктурою стравоходу

Стравохідні симптоми

Позастравохідні

симптоми

Симптоматичні

синдроми

Синдроми з Ушкодженням

стравоходу

Встановлений зв’язок

Припустимий зв’язок

1. Типовий рефлюксний

синдром(печія і відрижкакислим) – (26 осіб -

75%)

2. Синдромрефлюксногозагрудинного болю ( 4 особи – 11%)

1. Рефлюкс-езофагіт (17 осіб – 49%)

2. Рефлюкс-стриктура ( 2 хворих – 6%)

1.Кашель

( 5 осіб – 14 % )

1.Кашель2.Рефлюкс –

ларингіт3.Астма4.Ушкодженн

я зубної емалі

Згідно класифікації проявів ГЕРХ (Монреаль 2005) у обстежених хворих

переважали стравохідні симптоми:

Лікування:Для зниження кислотності був використаний ІПП:

лансопразол в дозі 30 мг 2 рази на добу, протягом 14 днів.

Для нормалізації моторики верхніх відділів травного каналу використовували прокінетик:

домперидон - 10 мг 3 рази на добу

впродовж 14 днів.

Аналіз результатів лікування показав :

Інртагастральна рН метрія констатувала, що після проведеного лікування

кислотність зменшилась

Висновок:

Застосування ІПП (лансопразол ) та прокінетика ( домперидон) у хворих із ГЕРХ забезпечує не тільки високий лікувальний ефект, але й значно покращує їх самопочуття .

Дякую за увагу !