Повсякденне життя українців в роки німецької окупації

Мета роботи

Мета роботи полягає у вивченні окупаційних планів Німеччини щодо України, становища населення на окупованій території, зокрема, діяльності українських органів управління та комітетів самодопомоги, медичного обслуговування, освіти і сфери культури.

Постанова VII секції Вермахту Зони Б (Україна) стосовно навчання

29 грудня 1941 р.

(…) IV. Навчання.Згідно з постановою № 30 від 8.12.41 р. початкові школи дозволені. Крім того дозволені: промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські професійні школи, так само як і професійні школи жіночого персоналу для навчання ведення господарства, кравецької справи, охорони здоров’я, гігієни.Не дозволено: високі навчальні заклади: університети; політехнічні інститути, вищі шклоли-гімназії, ліцеї та інші подібні заклкди, середні школи зі спеціалізацією для неповної спеціальності.Всі школи, що належать до цих категорій, треба закрити.

Повідомлення Шепетівського гебіткомісаріату про розстріл 13 радянських громадян за антифашистьську діяльність

8 листопада 1941 р. Поліцейський суд військового часу, який засідав 8 листопада 1941 року, присудив 13 осіб до смертної кари через розстріл за такі злочини:1. Саботаж німецької державної залізниці.2. Відмовлення від праці та заклик інших до відмовлення від праці.3. Зрада та шкідництво по відношенню до української народності колишніми працівниками та комісарами НКВС.4. Шкідництво по відношенню до німецьких збройних сил.Вирок в цей же день було виконано.

Листівка Полонської управи від 1942 р.

Вздовж залізничної колії Здолбунів – Шепетівка – Полонне – Миропіль, на території Шепетівського повіту ватановлюється

заборонена зона на 300 м праворуч і 300 м ліворуч від залізничного насипу. Переступати через цю 600 метрову зону з 21 год вечора до 5

год ранку заборонено.Наказано стріляти в осіб, що протидіють цьому розпорядженню.

Дане розпорядження вступає в силу з 25 квітня 1943 року.

Оголошення Шепетівського гебіткомісара про заборону переходити залізничні колії від 29

квітня 1943 р.

1 листопада 1941 р.

Населення міста Києва на сьогодні, за розпорядженням комісаріату, одержує по 200 грамів хліба на тиждень. Крім цього, працюючі робітники одержують через свої установи додатково теж на тиждень ще 600 грамів хліба.Існуюча норма хліба занадто мала та ніякою мірою не може задовольнити людину, не кажучи вже про працюючих робітників, які за цією нормою не можуть довгий час працювати.Враховуючи ще й те, що зараз населення міста зовсім не одержує таких продуктів, як жири, м’ясо, цукор, та інші, у місті зростає кількість випадків опухнення від голоду.

Із листа київської міської управи до штадткомісара

Газета «Нова Шепетівщина» № 194 від 13 грудня 1943 р.

Будинок для сиріт в Житомирі

Ще в минулому році німецький комісар міста і міська управа заопікувалися сиротами і влаштували їх всіх разом біля господарства, яке потрібно налагоджувати. Сиротам давали харчі, одяг, взуття. Тепер сироти мають орану і городню землю, лазню, пральню, швецьку, кравецьку майстерні, 10 корів і 4 телят, 12 коней, 7 овець, 3свиней, сільськогосподарські знаряддя і машину.У чистеньких кімнатах корпусу розміщені 168 дітей. Дітвора привчається до самостійної праці. Вже про сиріт не доводиться журитися.

Газета «Нова Шепетівщина» № 38 від 23 травня 1943 р. Неділя

Почесна справаНайближчими днями по всіх районах Шепетівського уїзду буде проводитись вступ громадян у члени Добровільного Товариства самодомопоги. Це справа великої ваги честі.Збір коштів на допомогу сиротам і інвалідам пройшов у всіх районах уїзду з великим успіхом. Але одноразова допомога не може задовольнити сиріт і тих, хто її потребує. Потрібна систематична допомога. Для цієї мети в кожному районі організовані Товариства самодопомоги, які цією допомогою будуть займатися. Кожний повинен внести до товариства 10 крб. вступних і 5 крб. місячних. Ця сума буде фондом взаємодопомоги. Вступ до Товариства кожної людини, що досягла 18р. на добровільних засадах. Сподіваємося, що вчительство, яке взяло дуже активну участь у зборі коштів, попрацює також над справою добровільного вступу громадян до товариства.5 крб. не велика сума, але якщо її будуть вносити систематично, то утворяться суми, достатні для реальної допомоги сиротам, інвалідам і всім тим, хто не має можливості добути шматок хліба власною працею.

Розпорядження Шепетівського гебіткомісара про впровадження плати за лікування населення від 15 квітня

1942 р.

Огляд та лікування в лабораторіях, клініках та лікарнях здійснюється за плату. За лікуання встановлюється така плата:а) за первісний прийом в амбулаторіях та клініках – 5 крб; б) за перебування в лікарнях протягом однієї доби –10 крб.;в) відвідання лікарем, фельдшером чи акушером в умовах міста – 10крб., за межами міста – 15 крб.;г) інші види облуговування (рентген, лабораторія) - 5 крб.;д) гроші за лікуванн оплачуються в клініках лікарняним касирам, у медпунктах – фельдшерам.Дане розпорядження набирає чинності з 1.05. 1942 р.

Газета «Нова Шепетівщина» № 38 від 23 травня 1943 р. Неділя

Кіно «Аполло» Сьогодні і завтра демонструється фільм «Так тебе люблю».До фільму додатково буде демонструватися кіножурнал.

Міський паркВ неділю, 23 травня, (якщо буде гарна погода) о 3 годині дня відбудуться загальні збори, на яких буде прочитана коротенька доповідь, потім музика і танці. Запрошується усе населення Шепетівки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державний архів Дніпропетровської області. Р.Ф.3311.-Оп.2. –Спр.8. А-15.2. Державний архів Рівненської області . Ф.Р.-22.-Оп.-1.- Спр.7.А-9. Р.Ф. 294.Оп.2. –Спр.3.А-12.3. Архів ШМО 15720, а 6674. Додаток Л.; Архів ШМО 15721, а 6675. Додатки М, О, Р.4. Архіви окупації. 1941-1944.-Київ,с. 206.5. Баженов Л.В. Нариси історії Поділля. Хмельницький, 1950. С.66. Розпорядження Шепетівського гебіткомісара провпровадження плати за лікування від 15 квітня 1942р. док. Додаток В.6. Баженов Л.В. Нариси історії Поділля. Хмельницький, 1950. С.66. Оголошення Шепетівського гебіткомісара про заборону переходити залізничні колії від 29 квітня 1943р. док. Додаток Г.7. Бойко О.Д. Історія України: Посібник.- Київ: «Академвидав», 2003. С.463, 466.8. Вронська Т.В. В умовах війни: життя та побут населення міст України (1943-45 рр.).- Київ,1995. С. 175.9. Гула А. Шепетівка. Історико–краєзнавчий нарис.-Львів: «Каменяр», с. 47, 48. 50.53.10. Добровольський О. «Просвіта » під багнетом.-Слов’нськ, 2007.С.81.11. Заболотна Т. Життя з ворогом:випробування киян в роки окупації. Журнал Історія України № 17-18 Травень 2012 р.12. Історія України від найдавніших часів до сьогодення .Збірник документів і матеріалів. За загальною редакцією А.П. Кацура, Н.В. Терес, Київ-Чернівці: Книги-ХХІ, 2008, С. 763, 769, 767, Додаток З.13. Лановик Б.Д. Лазарович М.В. Історія України: навч. посібник.-К.: Знання- прес, 2001. С.516.517.14. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Міфи. Факти. Коментарі.- Х. ВД «ШКОЛА»,2007.с.422, 433.15. Рибак І.І. Наш край в історії України: Навч. пос. /Іван Рибак.-Кам’янець–Подільський: ФОП Сисин О.В., 2010. С.176. 16. Турченко Ф.Г. Історія України: 11кл.: підруч. для загальн. навч. закл.: проф. рів./-К.: Генеза, 2011. С.71. Додаток А.17. Україна сниться: неотримані листи подолян. Хмельницький; 1995. Док. С. 28, 139 № 241, 141, 112. Додатки Б, Д, Е18. Шайкан В. О. Повсякдення українців в роки німецької окупації. 1941- 1944. -Київ .2010. с.5, 6, 9,10, 28, 33. 35, 44. 19. Шайкан В.О. Колабораціонізм на території рейхском. «Ураїна» і військової зони в роки Другої світової війни.- Кривий Ріг, 2005. С. 78.20. Чайковський А.С.Миттєвості історії: Вибране.- Київ,-2000.С. 263. llevchenko: wordpress.com>2012/04/03/грослазарет