Спеціальний звіт: Історія торгівлі між Заходом та Китаєм

Ерсте Банк – Спеціальний звіт: Історія торгівлі між Заходом та Китаєм 1

Ерсте Банк Спеціальний звіт: Історія торгівлі між Заходом та Китаєм 30.11.2012

Три історичні періоди торгових відносин між західним світом та Китаєм

В історії були три періоди, протягом яких західні країни та Китай активно розширювали обсяги торгівлі між собою. При цьому принципи організації торгівлі залишались дуже подібними.

Вступ Збільшення обсягу торгівлі між західними країнами та Китаєм було однією з найбільш значущих тенденцій в глобальній економіці протягом минулого десятиліття. Два попередні періоди швидкого розвитку торгівельних відносин між Китаєм та Заходом (206 р. до н.е. – 220 р. н.е. та 1757-1860 рр.) мають багато спільного між собою. Аналіз попередньої історії торгівлі між Азією та західним світом може підказати, що чекає торгівельні відносини у майбутньому.

Епізод 1: Імперія Хань та Римська імперія, 206 р. до н.е. – 220 р. н.е. Перший бум в міжнародній торгівлі між Заходом та Сходом виник в часи Римської імперії в Європі та імперії Хань в Китаї. В Римській імперії проявлялись перші ознаки сучасного демократичного суспільства. Натомість Китаєм керувала династія Хань, яка мала абсолютну владу. Римляни мали найбільший показник доходу на душу населення у світі, особливо на Апеннінському півострові. На початку першого тисячоліття в Римській імперії проживало близько 44 млн. осіб, 8 млн. з яких – на території сучасної Італії. Згідно з податковими даними від 2 ст. населення Китаю становило 57 млн. Імперії приблизно мали однаковий розмір економік, на кожну з яких припадало чверть світового ВВП. Мешканці Апеннінського півострова були найбагатшими на планеті Рівень ВВП в Римській імперії, 1 ст., міжнародний долар 1990-х рр.

Джерело: Angus Maddison: Contours of the World Economy 1-2030 AD Essays in Macro-Economic History (2007)

Maryan Zablotskyy [email protected] На імперію Хань та Римську імперію окремо припадало чверть світового ВВП на початку нового тисячоліття

mailto:[email protected]



Мешканці сучасної Італії були вдвічі більш багатшими за китайців. Римську імперію також відрізняла могутня армія. Інфраструктура римлян переважно була зосереджена на торгівлі (укладені дороги, мости). Китайці ж спрямовували свої зусилля на зведення значних укріплень та каналів. Будівництво знаменитої Китайської стіни було розпочато за династії Хань.

Римляни були багатшими ніж азіати ВВП на душу населення, міжнародні долари 1990-х

450 450

550600

810

Китай Індія греція Єгипет Італія

Джерело: Ангус Медіссон

У римлян була потужніша промисловість та інфраструктура Інфраструктура та економіки імперій 0р. н.е. Римська імперія імперія Хань

Виробництво металу (тон.)

Залізо 82 500 5 000

Мідь 15 000 незначні

Свинець 80 000 незначні

Срібло 200 1

Інфраструктура

Дороги, км. 400 000 22 000

з яких з твердим

покриттям 50 000 незначні

Мости 931 3

Джерело: wikiversity.org

Міжнародна торгівля між Римською імперією та Китаєм виникла на початку 2 століття до н.е. Основні товари обміну – римське золото та китайський шовк. Це дало назву знаменитому торговому маршруту «Шовковий шлях». Багато країн отримували користь від китайсько-римської торгівлі, що призвело до виникнення першого світового торгового ринку «Шовковий шлях», 206 р. до н.е. – 220 р. н.е.

Джерело: Вікіпедія

Окрім шовку Китай також продавав чай та порцеляну, а Індія – прянощі, слонову кістку, текстиль, дорогоцінне каміння та перець. Римська імперія переважно експортувала золото, срібло, а також такі товари як скляні вироби, вино, килими та ювелірні вироби.

Міжнародна торгівля виникла при обміні римського золота та срібла на китайський шовк Багато країн, через які пролягав торговий шлях, отримували користь і пропонували свої товари



Шовковий одяг користувався значним попитом серед жінок Римської імперії, хоча вважався непристойним. «Стосовно одягу з шовку можу сказати, що якщо матеріал не закриває тіло та гідність, це не можна назвати одягом… Велика кількість служниць працюють над тим, щоб жіночі принади проглядались через тонкий одяг, як наслідок чоловікові не залишається нічого, чого б не міг побачити будь-хто інший» — Сенека Молодший, 4 до н.е. – 65 н.е. Римський Сенат даремно видавав декілька указів з метою заборони шовкового одягу з економічних та моральних підстав: імпорт шовку призвів до значного відтоку золота. «За найскромнішими підрахунками кожного року в Індію, Серес та на Аравійський півострів надходить 100 млн. сестерцій з нашої імперії: стільки нам коштують розкіш та жінки» — Пліній Старший, 23 н.е. – 79 н.е. Римляни були змушені платити золотом та сріблом, оскільки попит на їхні вироби був незначним. Низький попит на римські товари пов'язаний із протекціоністською політикою Китаю, яка ґрунтувалась на поглядах самодостатньої держави. Історик Чарльз Хакер писав у своїй книзі про історію Китаю: «Ранні китайські династії не сприяли зовнішній торгівлі. Вважалось неправильним та небезпечним вступати в контакт з нецивілізованими людьми, а неофіційні поїздки за межі країни часто сприймались за зраду». Тривалий високий попит на китайські товари та значна воєнна потужність країн-сусідів змусили владу Китаю дозволити обмежені форми торгівлі під наглядом влади. Щоб підтримувати доктрину самодостатньої держави та дозволити зовнішню торгівлю Китай офіційно торгував виключно з країнами, яких вважав своїми васалами. Римські торговці часто удавали дипломатів неіснуючих країн та відвідували керівників Китаю для отримання дозволу на торгівлю. За словами історика Чарльза Хакера: «Часто в місії з васальних держав дозволялось включати торговців, які таким чином отримували можливість займатись торгівлею на основних ринках. Без сумніву велика частина таких місій не несла за собою жодних дипломатичних цілей». Те, що мало бути протекціоністською політикою, перетворилось на корупційну схему. Влада Китаю отримувала переваги від надання дозволу на торгівлю з західними купцями, які офіційно представлялись дипломатами. В результаті в Китаї відбувся значний бум в торгівлі, проте найбільш вигідно це було бюрократичній еліті, яка отримувала золото і срібло. Оскільки бюрократична еліта боялась втратити свої позиції, а також кримінальної відповідальності, її представники тримали золото та срібло в межах своїх володінь. Притік золота та срібла був настільки великим, що багато чиновників виливали великі статуї із дорогоцінних металів. Водночас селянам заборонялось займатись торгівлею. Окрім цього, селяни страждали під тиском значних землевласників, і багато селян з роками втратили свої землі та змушені були працювати на еліту.

Великий попит на китайський шовк спричинив значний відтік золота та срібла з Римської імперії Влада Китаю намагалась контролювати зовнішню торгівлю Державний контроль над зовнішньою торгівлею в Китаї призвів до корумпованості державних діячів та до позитивного сальдо торгового балансу із західним світом



Золото та срібло витікало з Римської Імперії внаслідок негативного торгового балансу. Зрештою римлянам стало важко платити своїм солдатам. Римляни знайшли вихід, зменшуючи вміст цінного металу в монетах. Це стало причиною, напевно, першої у світі гіперінфляції. З часом навіть емісії не було достатньо, і римляни почали більше покладатись на варварських найманців і роздавати право збирати податки зі своєї території. Це перетворилось у цикл, що зрештою і призвело до руйнування імперії.

Римляни зменшували вміст металу в монетах щоб платити солдатам Вміст срібла в римській монеті динарій

Джерело: http://www.zerohedge.com/

Інфляція стрімко росла через зменшення вмісту металу в монетах Вартість пшениці в Єгипті, драхм за 36 літрів

Джерело: http://www.zerohedge.com/

Результат падіння Римської імперії був катастрофічним. Виробництво та населення суттєво скоротилось. Аж до 17 ст. Середземноморський регіон не міг досягнути обсягів економічної діяльності, близьких до тих, які імперія мала в перші два століття першого тисячоліття. Це твердження основується на світових обсягах виробництва свинцю (побічного продукту видобування срібла) та кількості залишків кораблів, знайдених на дні Середземного моря.

Після зменшення вмісту цінного металу в монетах економіка занепала Населення міст, аварії судна

0100200300400500600700800

500 д

о н

.е.

400 д

о н

.е.

300 д

о н

.е.

200 д

о н

.е.

100 д

о н

.е.

100 н

.е.

200 н

.е.

300 н

.е.

400 н

.е.

500 н

.е.

кораб

ел

ьна а

варія

,

розм

ір н

айб

ільш

ого

міс

та

0

2

4

6

8

10

12

14

всього

міс

ьке

насел

ення

корабельна аварія розмір найбільшого міставсього міське населення

Джерело: http://www.historum.com/

Світові обсяги виробництва свинцю досягли рівня Римської Імперії лише в 16 ст. Світові обсяги виробництва свинцю

0102030405060708090

100

750 д

о н

.е.

650 д

о н

.е.

550 д

о н

.е.

450 д

о н

.е.

350 д

о н

.е.

250 д

о н

.е.

150 д

о н

.е.

50 д

о н

.е.

50 н

.е.

150 н

.е.

250 н

.е.

350 н

.е.

450 н

.е.

550 н

.е.

650 н

.е.

750 н

.е.

850 н

.е.

950 н

.е.

1050 н

.е.

1150 н

.е.

1250 н

.е.

1350 н

.е.

1450 н

.е.

1550 н

.е.

1650 н

.е.

1750 н

.е.

Джерело: http://www.historum.com/ В період сильного знецінення монет в Римській імперії, в Китаї

розпочалось повстання «жовтих тюрбанів» (184-205 рр. н.е.). Повстання спричинила значна корупція державних діячів, втрата селянами своїх земель, значні податки, примусова праця на грандіозних державних проектах будівництва. Повстання зрештою було придушене, а воєнні

Римляни зменшили вміст срібла в монетах, що призвело до гіперінфляції

http://www.zerohedge.com/news/dylan-grice-explains-when-sell-gold

http://www.zerohedge.com/news/dylan-grice-explains-when-sell-gold

http://www.historum.com/ancient-history/21755-city-size-volume-trade-classical-mediterranean.html

http://www.historum.com/ancient-history/21755-city-size-volume-trade-classical-mediterranean.html

http://en.wikipedia.org/wiki/Yellow_Turban_Rebellion



керівники та місцева адміністрація отримали в процесі право на самоуправління. Це пришвидшило занепад династії Хань, який наступив у 220 році. Внаслідок повстання та занепаду правлячої династії в Китаї розпочався економічний колапс. Населення зменшилось з 50 млн. на кінець ІІ ст. н.е. до 7.5 млн. у 280 р. н.е. Слід зазначити, що існує принаймні чотири визнані теорії занепаду Римської імперії. Негативний торговий баланс з Китаєм та відтік цінних металів з Риму були одними з факторів. Ясно одне, римляни більше не могли покривати зростаючі воєнні витрати, а імперія Хань розпалась внаслідок громадянських заворушень. Наступний період, коли торгівля між західним світом та Китаєм розвинулась масштабно, настав аж у 18-му ст.

Епізод 2: Китай, Європа, США та опіумні війни, 1757-1860 рр. З розвитком технологій кораблебудування західні нації значно розширили торгівлю по всьому світі. Китай знову став цікавим партнером, особливо для британців. В основному з Китаєм торгували за шовк, порцеляну та чай, який приносив найбільші прибутки. Китай продовжував обмежувати торгівлю із західними країнами на основі давніх переконань, що Китай є самодостатньою країною. «Наша держава настільки багата та потужна, що у нас є всі товари. Тому немає потреби обмінювати товари іноземних варварів на наші… Китай є центром світу, і ми маємо все, що нам може знадобитись, а всі китайські товари повинні купуватись за срібло». Китайський імператор Кіанлонг (1711-1799 рр. н.е.). У 1757 році Китай запровадив, так звану, Систему Кантон. Ця система обмежувала кількість портів, в яких європейці могли торгувати з Китаєм. Система Кантон також забороняла пряму торгівлю між європейськими купцями та китайськими громадянами. Натомість, європейці, переважно працівники великих торгових компаній (найбільша з них – Британська Ост-Індійська компанія) повинні були торгувати з асоціацією китайських торговців під назвою Кохонг. Кохонг була гільдією тринадцяти купців, уповноважених урядом Китаю проводити торгівлю, зокрема отримавши право на продаж чаю та шовку європейцям. Система Кантон обмежувала торгівлю лише до одного порту та лише до однієї гільдії торговців, визначеної владою Порти системи Кантон (Макао та Гонконг), 1757-1842 рр.


Одночасно із падінням Римської імперії, припинила своє існування імперія Хань Китайський імператор вимагав оплати за товари виключно сріблом та золотом Китай дозволив торгівлю тільки в портах Гонконгу та

Макао



З 18 ст. в Британії існував золотий стандарт, тому вона була змушена купувати срібло з континентальної Європи та Мексики щоб підтримувати китайський апетит на срібло. Британська Ост-Індійська компанія зіткнулась з торговим дисбалансом на користь Китаю. Виходом для британців стало виробництво опіуму. Купці з Британії та Сполучених Штатів привозили опіум із заводів в Індії до узбережжя Китаю. Там опіум продавали китайським контрабандистам, які розповсюджували наркотик всупереч китайському законодавству. Усвідомлюючи що продаж опіуму призводить до відтоку срібла та поширення наркоманії, імператор Доагуанг вимагав дій. У 1838 році представники імператора приїхали в Гуанджоу, де арештували китайських дилерів опіуму та вимагали від іноземних фірм залишити свої товарні запаси опіуму. Коли ті відмовились, Китай припинив торгівлю та помістив іноземців під облогу, змушуючи торговців здати опіум. У відповідь уряд Британії надіслав війська з Індії, які спустошили побережжя Китаю.

Британія мала величезний дефіцит торгового балансу з Китаєм Баланс Британської Ост-Індійської компанії

0

1

2

3

4

5

6

1761

1766

1771

1776

1781

1786

1791

1796

1801

1806

1811

1816

1821

1826

1831

Експорт Імпорт

млн. фунтів


Британські та американські купці продавали опіум щоб компенсувати відтік золота та срібла Експорт опіуму з Індії до Китаю на душу населення (в кількості скриньок)

Джерело: http://www.nber.org/

Забороняючи імпорт і, як наслідок, не маючи сучасних воєнних технологій, Китай програв війну Великобританії. Нанкінгський договір, яким завершилась війна, відкрив шлях до подальшої торгівлі опіумом та передав Гонконг Британській імперії. Також п’ять китайських портів були відкриті для торгівлі. В цих портах британці могли торгувати вільно. Проте урядовці Китаю продовжували утискати зовнішню торгівлю, що призвело до другої опіумної війни (1856-1860). Остаточний Тяньцзінський договір був підписаний і містив наступні основні пункти: ще одинадцять портів відкривались для зовнішньої торгівлі, іноземці отримували право їздити у внутрішні райони Китаю з метою туризму, торгівлі або проведення місіонерської діяльності. Поразка у двох війнах поспіль, технологічна відсталість порівняно з західними націями та збільшення кількості наркоманів відоме в Китаї як «століття приниження». Століття приниження стало одним з ключових гасел націоналістичного та комуністичного руху, які повалили династію Цін у 1920-х роках. Китай повернув втрачені території Гонконгу від Британії у 1997 році, а Макао в Португалії у 1999 році. Наразі вони є єдиними спеціальними адміністративними районами Китаю. З поверненням основних торгових портів Китай негайно відчув новий торговий бум із Заходом. Так розпочався третій сучасний період розвитку торгівлі Китаю із західним світом.

Британці продавали в Китай опіум, єдиний товар який можна було легко продати всупереч законам Британці розгромили Китайські війська у 1838 році, коли Китай заборонив

торгівлю із Заходом

Китай повернув Гонконг від Британії у 1997 році, з цим розпочався новий торговий

бум із Заходом

Програш у війні з Британією та технологічна відсталість посприяли поваленню китайського імператора у

1920р.

http://www.nber.org/papers/w11355.pdf?new_window=1

http://en.wikipedia.org/wiki/Treaty_of_Nanking

http://en.wikipedia.org/wiki/Century_of_humiliation



Епізод 3: Китай, ЄС та США, 2000-сьогодення Одразу після приєднання Гонконгу до Китаю обсяги торгівлі між Китаєм та західними державами різко виросли. Експорт Китаю виріс у 2,5 рази з 90-х по 2000-ні (скориговані на інфляцію в США). Протягом наступного десятиліття темпи росту експорту подвоїлись порівняно з 90-ми роками.

З 2000-го темпи росту експорту Китаю пришвидшились Обсяги експорту Китаю

0

100

200

300

400

500

600

700

1980

1983

1986

1989

1992

1995

1998

2001

2004

2007

2010

Джерело: МВФ

У західних країн утворився значний торговий дефіцит, а в економіках Азії – профіцит Баланс поточного рахунку

-600

-400

-200

0

200

400

600

1980

1982

1984

1986

1988

1990

1992

1994

1996

1998

2000

2002

2004

2006

2008

2010

2012

Розвинуті країни Країни, що розвиваються, в Азії

млрд. дол., зважено на інфляцію в США

Джерело: МВФ Експорт з Китаю ріс швидше, ніж імпорт, завдяки інтервенціям уряду. У Китаї було введено ряд штучних заходів, які забезпечили фабрики у великих містах дешевою робочою силою із сільської місцевості. Зокрема уряд Китаю запровадив заборону на видачу кредитів муніципалітетам та малим підприємцям. Соціальне забезпечення (безкоштовна освіта та медицина) було зроблено доступним лише мешканцям міст. Це надало великі переваги компаніям, розташованим в великих містах, які могли користуватись дешевою робочою силою і таким чином конкурувати на зовнішніх ринках. Окрім цього, уряд Китаю штучно тримав курс юаня заниженим щоб сприяти конкурентоспроможності свого експорту, обмежити імпорт до країни та сприяти створенню значних заощаджень. З накопиченням значних заощаджень Китай вкладав значні кошти в інфраструктуру. Такі інвестиції часто включали масштабні проекти, наприклад, дамби, дороги, мости та значні обсяги будівництва житла. Частка інвестицій в економіці різко зросла, а ріст доходів домогосподарств відставав від динаміки ВВП.

Інвестиції зайняли більшу частку в ВВП Інвестиції, % ВВП, Китай

25%

27%

29%

31%

33%

35%

37%

39%

41%

43%

1980

1982

1984

1986

1988

1990

1992

1994

1996

1998

2000

2002

2004

2006

2008

2010

2012


Китай став світовим лідером по обсягам заощаджень Валютні резерви Китаю

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

1980

1983

1986

1989

1992

1995

1998

2001

2004

2007

2010

млрд. дол.


Експорт з Китаю ріс швидше, ніж імпорт, завдяки

інтервенціям уряду



Золото більше не є основним засобом обміну, долари США перейняли цю функцію. Втретє за всю історію Китай став лідером по обсягам заощаджень основного засобу обміну. Країна наразі має найбільші валютні резерви, а саме 3,2 трлн. дол. Досить символічно у 2012 році вперше з 19 ст. Китай, ймовірно, стане лідером по обсягам споживання золота. Величезні валютні резерви Китаю по своїй суті є або депозитами в західних банках, або кредитом західним урядам у вигляді облігацій. Заощадження Китаю зробили легшим для банків та урядів отримати дешеве фінансування. Західні банки під напливом дешевих ресурсів знижували стандарти для позичальників. Таким чином наплив кредитних ресурсів та бум кредитування посприяв зменшенню якості кредитного портфелю західних банків. Окрім цього, неринкова конкуренція із дешевим Китайським імпортом зробила життя важчим для багатьох компаній у західних країнах. Бум інвестицій Китаю у власну економіку призвів до різкого подорожчання вартості корисних копалин, зокрема металів та нафти. Це збільшило торговий дефіцит, які мають розвинені країни із країнами-експортерами нафти. Торгівельний дефіцит з Китаєм був одним із дисбалансів, що посилив Велику Рецесію, яка розпочалась у 2008 році.

Прибуткове кредитування в США зросло, оскільки торговий баланс з Китаєм погіршився Субстандартні іпотечні кредити в США, млрд. дол. США

Джерело:

Ціни на енергоносії стрімко зросли на рості попиту в Китаї Індекс цін на енергоносії

0

50

100

150

200

250

1980

1983

1986

1989

1992

1995

1998

2001

2004

2007

2010


Підсумок Історії відомі три періоди, протягом яких в торгівлі між Заходом та Сходом відбувся значний ріст (206 до н.е. – 220, 1757-1860, 2000-сьогодення). Кожного разу відбувався значний ріст дефіциту торгового балансу західних країн. Китай же отримував торговий профіцит, і таким чином ставав світовим лідером по обсягам накопичення основного засобу обміну (золота, срібла чи резервної валюти). Китай підтримував свій позитивний торговий баланс шляхом урядових інтервенцій, які негативно впливали на доходи населення. Кожного разу Китай використовував доходи від зовнішньої торгівлі для масштабних будівельних проектів всередині країни. Велика китайська стіна, значна різниця між доходами Гонконгу та континентального Китаю є залишками двох попередніх невдалих спроб Заходу створити стійкі та збалансовані економічні відносини зі Сходом. Історія показує, що жодна країна не отримала більшу шкоду від введення торгівельних обмежень в Китаї, як

Китай знову став світовим лідером по обсягам заощаджень Західні банки під напливом дешевих ресурсів з Китаю знижували стандарти для

позичальників



сам Китай. Населення Китаю було незадоволене своїми доходами, а країна відставала в технологічному розвитку від Заходу. Це призвело до повстань в Китаї. В 2010 році уряд Китаю заявив про зміну в політиці, і пообіцяв змінити економічну структуру на користь внутрішнього споживання. Якщо вона буде впроваджена, негативний торговий баланс із Заходом може зменшитись. Захід зможе відчути більший попит на свою продукцію, включно із країн Азії. ЄС, США та країни Азії можуть отримати більшу економічну користь від вільної торгівлі, і таким чином порушити нежиттєздатну економічну модель тисячолітньої давності. Економіка України дуже залежить від цього крихкого торгового балансу між Заходом та Китаєм. Торговий дисбаланс між Китаєм та Заходом посприяв стрімкому росту цін на сталь. Китай наразі є світовим лідером по споживанні сталі, на країну припадає половина світового попиту на сталь. Негативний економічний вплив світового торгового дисбалансу може значно вплинути на Україну.



Казначейство (купівля/продаж цінних паперів)

Дмитро Лазарєв Директор Казначейства 044 585 92 33

Відділ продажу казначейських продуктів (валютообмінні операції, депозитні операції)

Олександра Анцюнас Головний фахівець 044 593 17 80

Управління комунікацій

Олена Павловська Начальник відділу 044 585 67 49

Відділ економічних досліджень

Мар'ян Заблоцький Начальник відділу 044 593 91 88

Ігор Жолонківський Аналітик 044 593 17 84 Цей звіт підготовлений банком АТ «ЕРСТЕ БАНК» (надалі Ерсте Банк) або його вищезгаданими дочірніми компаніями. Наведена у звіті інформація та висловлені думки базуються на достовірних джерелах, але ми не стверджуємо, що ця інформація точна чи повна, тому не слід її такою вважати. Всі згадані думки, прогнози та передбачення відображають наші погляди на дату виходу цього звіту і можуть змінюватись без попередження. Звіт не повинен бути пропозицією чи заохоченням купити або продати зазначені в звіті цінні папери. Час від часу Ерсте Банк чи його дочірні компанії або керівники чи працівники Ерсте Банку або дочірніх компаній можуть мати частку в цінних паперах чи бути власниками опціонів, варантів чи відповідних прав або інших цінних паперів таких емітентів і можуть діяти на ринку від свого імені по операціям за цими цінними паперами. Подальшу інформацію щодо згаданих у тексті цінних паперів при бажанні можна отримати в Ерсте Банку. Показники минулих періодів не обов’язково визначають майбутні результати, а операції по цінним паперам, опціонам та ф’ючерсам можуть вважатись ризикованими. Не всі операції підходять кожному інвестору. Інвесторам слід радитись з їхніми консультантами, щоб переконатись, що спланована інвестиція відповідає їхнім потребам та перевагам, і що вони повністю розуміють ризики, які можуть виникати при цих операціях. Цей документ не можна копіювати, розповсюджувати чи друкувати без попередньої згоди Ерсте Банку. Ерсте Банку підтверджує, що він схвалив будь-яку рекламну інформацію щодо інвестування, що міститься в цьому матеріалі.

Щоб побачити поточний перелік розкритої інформації та рекомендацій Ерсте Банку стосовно інвестування заходьте на www.erstebank.ua

http://www.erstebank.ua/

Documents

Спеціальний звіт: Історія торгівлі між Заходом та Китаєм