Особливості роботи з дитячою

книжкою на уроках навчання

грамоти

Підготувала вчитель початкових

класів КЗШ № 15 Платана С. О.

(виступ на районному методоб’єднанні)

Кривий Ріг

2013

На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку

читацької самостійності молодших школярів, оскільки саме сформованість

навичок самостійної роботи з книжкою є передумова інтелектуального та

духовного світу. Як відомо, духовне відображення українського народу

неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на

формування національної самостійності, бо саме література є одним із

активних чинників суспільного виховання совісті, моралі, загальнолюдських

цінностей, інтелектуальності.

Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав:

«Основна з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу

книжки. Школа - це перш за все книга ... Книга - це могутня зброя, без неї я б

був німим або недорікуватим; я не міг би сказати юному серцю і сотої частки

того, що йому треба сказати і що я говорю. Розумна натхненна книга нерідко

вирішує долю людини». Книга виховує дитину, надає наснаги, допомагає

жити, всебічно розвиває, примушує хвилюватися за своїх героїв,

понурюватися у світ казок, фантазій, пригод, вона дає можливість стати її

головним героєм та відчути на собі все вище сказане. Тому читання книжок в

системі виховання сучасної української школи займає особливе місце.

Важливим завданням читання в 1 класі є пробудження в школярів інтересу до

дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати.

У добукварний і букварний періоди навчання, коли учні ще

недостатньо опанували грамоту, вони з допомогою вчителя вчаться

сприймати текст на слух (аудіювання). Поступово педагог залучає школярів

до самостійного прочитування знайомих складів, слів на обкладинці книжки,

в кінці букварного та в післябукварний період – до самостійного читання.

Першокласники засвоюють також найпростіші структурні елементи

дитячої книжки, основні правила гігієни читання і розглядання книжки,

накопичують досвід спілкування з однолітками та дорослими на основі

прослуханого (прочитаного). Навчальним матеріалом на таких заняттях

слугують дитячі книжки, які добираються з урахуванням вікових

особливостей учнів, їхніх читацьких інтересів, уподобань, видо-жанрового,

тематичного, авторського розмаїття, санітарно-гігієнічних вимог до видань

для 6-річних першокласників. Це доступні дитячі книжки у типовому

оформленні – основні написи (прізвище автора, назва книжки) розташовані

на звичних місцях, виконані шрифтом, що легко прочитується, зміст

ілюстрації на обкладинці відповідає назві книжки.

Бажано, щоб до кожного заняття добиралася нова книжка, і до кінця

навчання в 1 класі учні здобули уявлення про те, що книжковий світ багатий і

розмаїтий, у ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні

інтереси, з книжкою можна цікаво проводити дозвілля.

У процесі навчання відбувається поступове ускладнення навчального

матеріалу за такими показниками: кількість уміщених у книжці творів (від

одного до трьох і більше), тип видання (книжка-твір, книжка-збірка

авторська, тематична, збірка народних казок тощо), обсяг текстів, що

опрацьовуються на одному занятті (від 1 до 2 сторінок).

У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до

20 хв уроку навчання грамоти (1 раз на тиждень). Якщо учні класу мають

достатній рівень розвитку навички читання, вчитель може проводити заняття

з дитячою книжкою впродовж усього уроку.

Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших

школярів відбувається поетапно. На кожному етапі навчання визначаються

завдання, які враховують особливості даного вікового

мікроперіоду, обумовлюється методика роботи та організація навчальної

діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-

бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, наприклад, у методиці роботи з дитячою книжкою в першому

класі важливе місце займає формування у шестирічних учнів умінь слухати-

розуміти читання дорослого. Починаючи з другого класу, коли школярі

оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках

позакласного читання посідає розвиток умінь самостійно сприймати й

розуміти письмові (друковані) зв’язні тексти. Відповідно і структурі заняття з

числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору.

Як відомо, самостійний ритм життя вимагає від людини швидкого

реагування на умови, що швидко змінюються, здатності орієнтуватися у

величезному потоці інформації. Вже у першому класі учні ознайомлюються з

новими правилами гігієни читання, з найпростішими структурними

елементами дитячої книжки, з умінням правильно називати книжку, твір

тощо. У наступних класах учні засвоюють принципи розстановки книжок у

дитячій бібліотеці, практичні уміння орієнтуватись у дитячій книжці,

користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну

таму з допомогою тематичної полиці, книжної виставки, рекомендаційного

списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках,

енциклопедіях і таке інше.

Етапи формування читацької самостійності молодших школярів.

Перший етап – підготовчий. Цей етап охоплює весь перший семестр 1

класу. Уроків позакласного читання на цьому етапі майже не має: на роботу з

дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин один раз на

тиждень. Якщо учні класу мають достатній рівень підготовки з читання,

вчитель може проводити заняття упродовж усього уроку. На цих уроках

вчитель або учні, які оволоділи грамотою читають першокласникам доступні

твори. Діти вчаться сприймати на слух розповіді, казки, елементарно

оцінюють прочитане, малюють словесні картинки за прочитаним,

ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування з

книгою, співвідносять зміст з заголовком.

Одним із основних завдань позакласного читання на підготовчому

етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування

початкових умінь самостійно з нею спілкуватися.

Другий етап навчальний. Це другий семестр першого класу та другого

класу. Вводяться самостійні щоденні уроки позакласного читання.

Розширюється коло читань.

На цьому етапі учні ще відрізняються один від одного за темпом

читання: одні читають словами, інші – по складам. Як ті, так і інші поки не

можуть вільно ще читати книжки, які дуже заволікають їх увагу. Повільне,

невиразне читання не задовольняє молодших школярів, не дає радості

спілкування з книжкою засмучується поганою технікою читання. На цьому

етапі особливо потрібен тактичний та уважний індивідуальний підхід

вчителя. Необхідно привчити маленького читця до спілкування з книжкою

«один на один». Тому на навчальному етапі позакласного читання не можна

ще задавати класу якусь книжку до зазначеного терміну; книжки читаються

на уроках; завдання для домашнього читання індивідуалізовані. В класі

завжди є декілька учнів, які читають вільно. На цих школярів вчитель

опирається, організуючи взаємодопомогу.

Завдання для читання диференціюються і на уроці: «слабші» учні

читають уривки твору, які не містять складних побудов та незнайомих слів.

До кінця навчального навички читання удосконалюються, багато читають

плавно та виразно. Індивідуальні розрізнення більш зменшуються.

Збільшується загальна начитаність учнів та їх досвід учбової праці.

На цьому етапі в учнів формується певний читацький кругозір, вони

навчаються усвідомлять фактичний зміст твору, виділяти основних

персонажів, практично розрізнюють текст за жанровими ознаками,

прогнозуючи орієнтований зміст незнайомої книжки, спираючись на такі

основні показники поза текстової інформації: прізвище письменника,

заголовок твору, ілюстрації, зміст (перелік) творів, роблять простіші записи

про прочитане, вчаться розповідати про прочитане, обговорювати оповідання

та коротко виражати до нього своє відношення. Ознайомлення з новою

книжкою та текстом художнього твору відбувається на уроці під

керівництвом вчителя.

Уроки роботи з дитячою книжкою мають свої навчально-виховні цілі.

Полягають вони в тому, щоб:

1) забезпечити систематичне ознайомлення дітей із широким колом

книг, що відповідають їхньому віковому розвитку;

2) допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за

якими ґрунтуються книги й упорядковується їх різноманітність;

3) навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідну книжку,

визначати своє коло читання.

Методичні принципи добору книг, рекомендованих для

позакласного читання молодшого шкільного віку.

Основним навчальним матеріалом на заняттях є дитяча книжка, дитяча

періодика (журнали, газети), довідкова література (словники, енциклопедії

для дітей).

Відбір змісту літературних творів здійснюється за критеріями їх

художньо-естетичної цінності, доступності для освоєння учнями певної

вікової групи, насиченості пізнавальним змістом, з урахуванням читацьких

інтересів школярів. Під час добору літературного матеріалу вчитель враховує

також санітарно-гігієнічні вимоги до видань (поліграфії, ілюстративного

матеріалу, обсягу книжок, розміру шрифту тощо).

Наприклад, для шестирічних учнів добір дитячої літератури має свої

особливості, пов’язані зі специфікою сприймання у цей період розвитку

дитини, з рівнем розвитку навички читання, понятійного мислення. Як

відомо, понятійне мислення у шестирічних дітей сформоване недостатньо.

Слова-назви у них все ще пов’язані з конкретними об’єктами і явищами. А

тому зоровий супровід тексту у книжках відіграє надзвичайно важливу роль.

Чим молодша дитина, тим більшу площу на сторінці чи н розвороті (60 % -

70 %) мають займати ілюстрації.

Майстерно виконані малюнки у високохудожній дитячій книжці

допомагають учням глибше і повніше зрозуміти зміст твору, ширше уявити

багатогранну картину світу, усвідомити найважливіші загальнолюдські

цінності, сприяють розвитку мовлення, образного мислення, почуттів

дитини.

Програмою передбачається розширення читацького кругозору

школярів на основі жанрового, тематичного розмаїття творів та їх авторської

приналежності. При цьому йдеться як про художню, так і науково-художню,

науково-пізнавальну, довідкову літературу. Тематика і зміст творів

відображають різні сторони життя і діяльності дитини, сприяють

розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню

найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих,

гуманістичних почуттів до рідної мови, землі, природи, шанобливого

ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій

свого народу та культури інших народів.

Бажано, щоб до кожного уроку добиралася нова книжка, щоб учні мали

уявлення, що книжковий світ багатий і різноманітний, що в ньому кожна

дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, що з книжкою можна

цікаво проводити своє дозвілля.

В 1 класі поступово збільшується кількість уроків, на яких нові тексти

читаються вчителем або окремими школярами, вже оволодівши ми

навичками читання. На підготовчому етапі, де урок позакласного читання

триває 20 хвилин, до фрагменту уроку добирається оповідання (розповідь,

казка чи вірш), доступне та цікавіше першокласникам, розраховане на 5-6-

хвилине читання, з тим щоб залишився час для бесіди, переказу змісту, для

розгляду обкладинки, ілюстрацій.

Структура уроку на цьому етапі може бути такою:

І. Організаційний момент.

II. Коротка вступна бесіда (2-3 хвилини).

ІІІ. Читання оповідання (5-7 хвилин).

ІV. Бесіда за прочитаним (розгляд картинок; розгляд ілюстрацій тощо).

Розгляд книжки (обкладинки книжки; вивчення бібліографічних даних

тощо).

V.Підсумок уроку.

На навчальному етапі виникає необхідність забезпечити всіх учнів

класу однаковими книжками. Це складна задача, не завжди вдається її

виконанню. Для успішного проведення занять з дитячою книгою на

підготовчому етапі необхідно створити мінімальну навчально-матеріальну

базу, яка б забезпечувала роботу вчителя і учнів з книгою і в світі книг. У

зв'язку з цим до початку навчального року у фондах кожної бібліотеки, як

мінімум, мають бути дитячі книги таких типів:

- 30-35 великоформатних книг для читання вчителем на підготовчому етапі;

- 15 комплектів книжок;

- добірки книжок провідних дитячих письменників;

- набори книжок довідкового характеру (2-4 класи).

Підібрана для роботи з дітьми книжка повинна бути доступною за

змістом, близькою за своєю темою до життєвого досвіду дітей.

Після прочитання вчителем твору йде розгляд книги, який відбувається

за певними правилами:

- дотримуватись порядку розгляду книжки в цілому (спочатку

розглянути всі чотири сторінки обкладинки, потім переглянути інші);

- привчити дітей обдумувати те, що зображено на обкладинці. Навчити

дітей розглядати ілюстрації і надписи, визначати одна чи декілька

ілюстрацій зображено, які і чому такі;

- демонструвати дітям порядок читання надписів зверху вниз, виділяти

на обкладинці прізвище автора і назву твору.

Для успішної роботи на уроці дуже важливо , щоб школярі мали змогу

працювати над текстом книжки.

Розглядаючи книжку діти думають над нею: встановлюють зв'язок між

змістом книги і її зовнішніми ознаками, які виражаються через ілюстрації,

заголовок книги, прізвище автора. З часом діти легко встановлюють знайома

їм ця книга чи ні, про що вона може розказати. Книга перестає бути просто

об’єктом, вона стає джерелом інтересу, тобто засобом збудження і

задоволення емоційних переживань і пізнавальних потреб. Це — з однієї

сторони. З іншої сторони, коли діти за допомогою вчителя знаходять в книзі

прочитаний їм твір, вони колективно дуже детально і уважно розглядають всі

ілюстрації до нього. Розгляд ілюстрацій дає можливість думати про

прочитане, спираючись на зорові образи. В процесі співставлення тексту і

ілюстрацій діти легко запам’ятовують прочитані твори і книги в єдності

форми і змісту, цікавляться змістом книг. Про роль ілюстрацій наголошував

в свій час К.Д. Ушинський: «Спробуйте один і той самий твір дати прочитати

двом однаково здібним учням: одному за картинкою, іншому просто так — і

тоді ви оціните все значення картинок для дитини» . Ілюстрації допомагають

зрозуміти і запам’ятати прочитане. Більшість ілюстрацій дають можливість

уявити собі ті явища природи і предмети, які дитина не може побачити

безпосередньо. Дивлячись на картинки, можна побувати на півночі і в

тропічних країнах, дізнатись як живуть діти в різних країнах. Важливо

навчити дітей розглядати ілюстрації в книзі, відмічати цікаві деталі,

запам’ятовувати прізвища художників.

В якості провідного методу при формуванні читацької самостійності

учнів 1-х класів повинен бути прийнятий метод читання-розгляд книг —

такий спосіб взаємодії вчителя і учнів з дитячою книгою і колом доступних

книг, який спрямований на усвідомлення дітьми діалектичної єдності форми і

змісту, тобто текстової і позатекстової інформації, які складають сутність

книги. За словами Поваріна С.І. попереднє знайомство з книгою перед

читанням дасть нам велике збереження часу і праці і, звичайно, кращі

результати оскільки сприйняття предмета йде від загального до конкретного.

Один урок роботи з дитячою книжкою проводиться в бібліотеці з метою

догляду за книжками, з метою навчання ремонту книжок.

На підготовчому етапі учні читають ще погано, в результаті може

бути порушена цілісність сприйняття, і тому важливо забезпечити високий

емоційний рівень уроків: самому вчителю ретельно відпрацьовувати виразне

читання, частіше практикувати підготовку школярів до читання перед всім

класом, використовувати оживляючі засоби – музику, ілюстрацію,

драматизацію тощо.

В процесі бесід за прочитаним не треба обмежувати запитаннями та

завданнями, які вимагають лише відновлення прочитаного.

Форму бесіди приймає і обговорення прочитаних книжок, і

рекомендації нових; елементи бесіди допомагають виділити головне в

прочитаному оповіданні, вияснити послідовність подій, часу та місця дії. Як і

на звичайних уроках, бесіди бувають вступні, супутні, підсумкові. Доцільно

використовувати у ході бесіди такі методи та прийоми роботи:навчання

відповідати за зразком, з ілюстрацією індивідуально матеріалу; навчання

вміння ставити своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі,

пошукові, загадки) до прочитаного.

Словникова робота відіграє допоміжну роль: пояснюються складні

слова, звертається увага школярів на особливо яскраві, вдалі відбори

мовлення, які необхідно запам’ятати. Розібрати всі слова, які є складними,

незрозумілими .

Переказ прочитаного на уроках позакласного читання поступово

відходить від традиційної форми близького до зразку переказу: учні

передають сюжет прочитаної книжки, переказують уривок, який більш

сподобався, передають прочитане в ролях, інсценізують окремі сцени з

прочитаної книги.

Виразне читання вголос слід використовувати як основний прийом,

який дозволяє іноді краще всіх роздумів визвати в учнів найглибше

колективне хвилювання, потребу в спілкуванні.

Ці форми роботи можна розглянути на прикладі презентації « Робота з

дитячою книжкою «Матуся для левенятка».

ducat.at.ua/load/robota_z_ditjachoji_knizhkoju_quot_matusja_dlja_levenjatka_quo

t/42-1-0-884

В класі можна створити куточок читання. Спочатку книги

розміщуються на столі, щоб кожна дитина могла розглянути її, а потім

перекладаються на поличку. Книги приносить як вчитель, так і діти. На

основному і заключному етапі тут, крім художньої літератури можуть

розміщуватись книги-довідники, поличка з дитячою періодикою, газети і

журнали. Важливо, щоб оснащення куточка було розраховано на вік і ріст

саме молодших школярів, щоб куточок був для того, кожна дитина могла

розглянути книжку, яка її зацікавила, а не для краси.