Відділ освіти Олександрійської РДА

Матеріали на районний етап трудової акції

«Кролик»

Підготував учень 11 класу

Рижиков Богдан

Комінтернівський НВК

2013 р

Мета акції

виховання господаря;

формування творчої працелюбної особистості;

проведення професійно-орієнтаційної роботи серед

підростаючого покоління

Завдання акції: Надання учням теоретичних знань з питань біології кролів,

технології їх годівлі, систем утримання, методів розведення;

Підготовка підростаючого покоління до самостійного ведення

господарства.

Формування в учнів свідомого, відповідального ставлення до

роботи.

Формування навичок, умінь, надбання досвіду ведення

господарства.

Любіть травинку, і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку,

Шляхетну інохідь коня…

Невід’ємною частиною проживання у сільській місцевості є ведення

домашнього господарства. Серед яких тваринництво займає особливе місце.

Бережливе і чуйне ставлення до тварин – обов’язок кожної людини.

Кожна домашня тваринка - це як член сім’ї, і потребує догляду, турботи,

дбайливого ставлення.

Моя родина вже багато років тримає кроликів. Кожного дня

спостерігаємо за ними, доглядаємо, досліджуємо і родинними секретами

розведення і вирощування поділюся з вами.

Породи кролів

Кролі належать до ряду зайцеподібних, родини зайців, роду кроликів,

виду звичайних кролів.

Перші згадки про розведення кроликів у Росії припадають на початок XI

століття. В той час розводили пухових кроликів, яких називали песцевими.

Найбільшу кількість порід кроликів було виведено в XIX—XX століттях.

Спочатку дбали про створення кроликів м'ясних порід, а згодом почали

звертати увагу й на якість шкурки, намагаючись вивести звірят з найбільш

оригінальним і своєрідним забарвленням.

Кролики — напрочуд пластичні істоти. І вчені почали буквально ліпити

задуману породу. Зовнішні умови, середовище і підбір-головні помічники

селекціонерів-кролівників.

Живе у Південній Америці красиве звірятко шиншила. Маленький

сіренький гризун на весь світ прославився хутром міцним, легким, густим і

дуже красивим — сріблястосірим з голубизною і перламутровим переливом.

Вирішили кролівники створити таку породу кроликів, яка своєю шкуркою

нагадувала б заокеанських звіряток. Так кроляча сім'я збагатилася ще однією

породою.

Шкурка шиншил, як нарекли породу, була красива, та "і"' пики були

невеличкі. Радянські вчені поставили за мету вивести кроликів крупних,

скороспілих, добре пристосованих до наших кліматичних умов. Шістнадцять

років працювали над створенням нової породи. І вивели справді чудову поро

ду — радянську шиншилу.

Кролики ці міцні. Шкурка срібляста, чорно-срібляста чорними хвилястими

лініями вздовж хребта і по боках. Подмеш на шерсть проти росту волосся,

утвориться так звана розетка. В ній добре видно п'ять зон забарвлення:

блакитна, світла, темна, біла і вгорі чорна. Це одна з ознак чистопорідності

цих кроликів.

Р а д я н с ь к а ш и н ш и л а — крупні кролики. Середня вага їх 5

кілограмів, а рекордисти важать 7—8 кілограмів. І за густотою хутра вони

вважаються одними з кращих.

Б і л и й в е л е т е н ь . Білий, так уже по-справжньому білий, жодної чорної

плямки. Як не шукай, кольорову волосинку на його шкурці не побачиш. Очі

червоні. А велетнем його величають за те, що він один з найкрупніших у

кролячому племені.

Тепер білих велетнів часто використовують для покращання кроликів

інших порід і місцевих безпорідних. Але і з цією породою ще треба вести

селекційну роботу.

Ще один представник сім'ї велетнів — с і р и й в е л е т е н ь — з великою

головою, масивними вухами, піднятими догори у вигляді римської цифри

«п'ять», з широкими, глибокими грудьми, широким крупом і товстими

великими лапами.

Один із родичів сірого велетня, фландр, передав йому свої великі розміри і

вагу. Від іншого родича, місцевого помісного кролика, він успадкував високу

плідність, життєвість, добру пристосованість до місцевих умов. Кролики

породи «сірий велетень» найкраще почувають себе в м'якому та помірному

кліматі.

Забарвлення сірих велетнів двояке: темно-сіре, бурувате (кенгурове) і сіро-

заяче, рудувате (агуті).

Кроленята одразу покриваються шерсткою породного забарвлення

дорослих тварин. Правда, у сірих велетнів іноді народжуються кроленята з

чорною, білою і блакитною шкурками.

В і д е н с ь к и й б л а к и т н и й . Сизо-блакитнуваті кролики з м'якою

блискучою шкуркою подобаються кролівникам. Звірята витривалі, добре

пристосовуються до клімату різних районів нашої великої країни,

невибагливі до кормів. І шкурка у них пухнастіша і м'якіша, ніж у кролів

інших хутрових порід. Віденські блакитні бувають світлих і темних відтінків.

Кролівники віддають перевагу темним.

Хороша порода кролів — віденські блакитні, але й у неї є показники, які

треба покращувати. Серед кроликів цієї породи слід відбирати скороспіліших

і з більш охутреною ступнею, щоб вони менше ранили лапи об сітчасті

підлоги кліток.

Ч о р н о - б у р о ю породу нарекли за те, що своїм хутром кролі

нагадують чорно-бурих лисиць. Гарна це порода, кролики пристосовані до

суворого континентального клімату, витривалі, скороспілі, з міцним

кістяком, добрим «здоров'ям. І красиві. Чорні блискучі кінчики остьових і

спрямовуючих волосин створюють враження чорної вуалі, накинутої на

темно-буру шкурку кролика. На грудях у звірят цієї породи з віком

утворюється хутрова складка, підгруддя,— у самок трохи більше, ніж у

самців. Від таких Кроликів одержують дві шкурки: одну з тулуба, а другу,

невелику, але з дуже густим хутром — з підгруддя.

С р і б л я с т и й . Шкурка цих кроликів кольору старого срібла, а у кроленят

чорна. Тільки на четвертий місяць кроленята стають схожими на своїх

батьків. У кроликів породи «сріблястий» міцний тулуб, схожий на широкий

прямокутник. Голова невелика, загострена. Кінчик мордочки, вуха, лапки і

кінчик хвоста переважно темніші, ніж тулуб.

У цих кроликів дуже смачне м'ясо, вони добре ростуть у ранньому віці. А

от шкурка підводить: хутро недостатньо густе.

В у а л е в о - с р і б л я с т и й . Багато спільного у цієї породи з чорно-бурими,

тільки блискуча чорна вуаль у них накинута не на бурувато-блакитнувату

шкурку, а на сріблясту. Коли дивитися на чорно-бурих і вуалево-сріблястих

кроликів з різних боків або міняти освітлення, їхня шкурка переливається

різними відтінками. То вона видається зовсім чорною, а то через чорну вуаль

просвічується бурий або сріблястий фон хутра.

Кроленята у вуалево-сріблястих кроликів народжуються чорними, а на 7-8

місяць одягаються в хутро, характерне для цієї породи. Та часом кроленята

шкуркою не схожі на своїх родичів. Це недолік породи. Забарвлення хутра у

вуалево-сріблястих кроликів не завжди передається спадково.

Р о с і й с ь к и й - г о р н о с т а є в и й . Цих кроликів розводять переважно

кролівники-любителі. Поголів'я їх невелике. Багатьом подобаються вони:

міцні, невибагливі, витривалі. Хворіють менше, ніж інші, добре

акліматизуються в різних зонах нашої країни.

Забарвлення російських горностаєвих дуже запам'ятовується: самі білі, а

кінчик мордочки, лапи і хвіст чорні або коричневі. Такі мітки в кроленят

з'являються лише через декілька тижнів, а народжуються вони білими.

Щоб ці невеличкі кролики були крупнішими, їм почали приливати кров порід

крупних кролів, в основному білого велетня. Жива вага російських

горностаєвих збільшилася, але стало гіршим хутро їхньої шкурки. А кролики

цієї породи славилися дуже густим хутром. Нині селекціонери намагаються

повернути російським горностаєзим їхнє винятково густе, шовковисте хутро

і разом з тим збільшити живу вагу.

Б і л а п у х о в а . Ці кролики схожі на м'який пухнастий клубочок. Іноді

навіть важко одразу збагнути, де у них очі, вуха, ноги — усе потонуло у

білосніжному пухнастому хутрі.

Кролики білої пухової породи міцні. Суворі кліматичні умови переносять

легко, тому поширені в усіх районах нашої країни.

Від пухових кроликів одержують «три урожаї»: пух, шкурку і м'ясо. І все

високої якості.

Із порід зарубіжних кроликів цікаві новозеландський білий,

новозеландський червоний, велетенська шиншила, бельгійський заєць,

блакитний беверен, датська (або голландська) порода, каліфорнійський,

шампань, короткошерсті (рекси), аляска, гавана, сатинові... А всього у світі

понад 60 порід кроликів. На будь-який смак, на будь-які запити.

Вирощування кролів

Щоб одержати здорових високопродуктивних кролів, потрібно при доборі

батьків враховувати всі біологічні особливості, які має кріль, а саме:

плодючість, живу вагу, скороспілість, густоту шерстного покриву, будову

тіла, його здоров'я.

Розвиток кроленят від народження до їх відлучення залежить у великій

мірі від стану здоров'я кролематки, тому дуже важливо правильно годувати її

в цей період, дотримуватись складеного раціону.

Перші 15 – 20 днів кроленята живляться молоком матері. Блискуча,

гладенька шкіра, наповнене черевце і спокійний сон є ознаками того, що

вони ситі і здорові.

Коли молока у кролематки мало, кроленята пищать, розлазяться, шкіра у

них вкривається зморшками, набуває синьо-білого кольору, черевце

напівпорожнє. В такому випадку необхідно поліпшити годівлю

кролематки.

Сукрільність кролематки триває 28 – 32 дні, кроленята народжуються

голими і сліпими. Відростання волосяного покриву починається на 2-й день,

покриваються шерстю на 4 – 6-й день, прозрівають на 10 – 14-й день,

виходять з гнізда на 20-й день.

Перебуваючи в гнізді вони живляться лише молоком матері. Молоко

кролематки має високу поживність і калорійність, цим пояснюються

швидкість росту і розвитку кроленят. Середній процент жиру в ньому 13-

20%, білка – 10-15%, молочного цукру – 2,1%, мінеральних речовин – 2,6%. З

переходом до грубого корму, особливо після відлучення від матері, товстий

відділ кишечнику починає розвиватись інтенсивніше. Тому в період

відлучення кроленятам слід давати легкоперетравні корми, в яких небагато

клітковини. Важлива особливість кролів – скороспілість. У 6-денному віці

вага кроленят подвоюється, у 30-денному збільшується у 10 – 12 раз.

У кроленят у період відлучення спостерігається переобтяження травного

тракту. Тому перші 3 -4 тижні після відлучення молодняку треба давати

легко перетравні корми (не менше 5- 6 раз на добу) невеликими даванками і

не включити в раціон кормів, які багаті на клітковину.

Кролі добре переносять низьку температуру -30 -40°С і більше. При

температурі 20°С кролів можна спаровувати і одержувати окроли. Їх можна

утримувати в клітках на відкритих площадках протягом усього року. При

цьому вони менше піддаються захворюванням і мають більш густий

шерстний покрив.

Житло для кролів

Щоб кролики добре росли і розвивалися, їх потрібно правильно

утримувати. В літературі описано, які будиночки повинні бути в кроликів.

Хоча нашим далеко від стандартних фермерських, та головне, що там немає

протягів і ми дотримуємось санітарних норм утримання тваринок. Клітки для

основного поголів'я кроликів розташовані рядами фасадом на південний схід

або схід. Влітку клітки мусять бути захищені від пекучого сонця. Адже для

кроликів однаковою небезпечні протяги, сирість і перегрівання.

Основне поголів'я і ремонтний молодняк розміщуємо в індивідуальних

клітках. Так регулюємо кількість і час одержання окролів, запобігаємо

захворюванням.

Малят, відсаджених від самок, тримаємо в групових клітках. Дах, задня і

бокові стінки дерев'яні, а підлога і передня стінка, що складається з двох

дверцят, затягнуті металевою сіткою. В холодну пору року на підлогу

обов'язково треба класти підстилку і міняти ї ї кожні 3-5 днів. На дверцятах

слід прикріпити годівниці, що самі перевертаються, поїлки та ясла для сіна і

трави. Дах повинен бути похилим, з піддашшям.

Клітки для дорослих кроликів і для молодняка встановлюються на

стовпчиках (кілках, брусках) на висоті 80 сантиметрів від землі.

При спорудженні кліток можна використати матеріал, який є в достатній

кількості. Можна зробити клітки з обапола, саману або цегли. Для накриття

даху підійде руберойд, дранка, черепиця, солома, очерет. Сітку на дверцях

може замінити металева висічка.

Утримання кроленят в групових клітках з сітчастою підлогою скорочує

час, необхідний для обслуговування звірят, а найголовніше — зменшує

кількість захворювань кокцидіозом.

Перед тим, як відсадити кроленят у групові клітки, їх треба розсортувати

за статтю і розвитком. Згрупувати в одну клітку більших кроленят, у другу —

менших. Окремо самців і самочок. Так вони краще будуть розвиватися.

Найбільш задерикуватих усаджуємо окремо. Слід регулярно оглядати і

ремонтувати клітки.

Кролики дуже чутливі до сирості, потрібно стежить, щоб у клітках

завжди було чисто і сухо. Різкі коливання температури повітря і мокра

шерсть кролика часто бувають причиною простудних захворювань тварин..

Для кроленят небезпечний уже 20-30-градусний мороз. Тому в клітки для

молодняка на час зимових похолодань треба ставити невисокий ящик з

щедрою підстилкою. Інша крайність — у спеку, прямі сонячні промені

можуть викликати у кроликів теплові і сонячні удари. Тому влітку на дах

кліток кладуть гілля, солому, траву. Коли ж тримається нестерпна спека,

клітки можна зовні, але ні в якому разі не зсередини, поливати водою.

Велике значення має і належний догляд за крільчатником. Треба

періодично проводити санітарно-профілактичні заходи з метою запобігання

захворюванню кролів. Одним з таких заходів є дезінфекція

Необхідно стежити за станом здоров'я всіх кролів: при виявленні будь-

яких ознак хвороби негайно ізолювати хворих тварин. Кролів, придбаних для

поповнення стада, треба тримати деякий час (до 1 місяця) окремо від решти

кролів. Пересвідчившись, що кролі здорові, можна їх пускати в крільчатник.

Треба стежити за чистотою і самих кролів, особливо пухових. Пух у них

тонкий, довгий, і при недбайливому утриманні швидко звалюється, легко

забруднюється.

Корми для кролів

Кролі — тварини травоїдні.

Для нормальної життєдіяльності організму, росту і розвитку необхідно

правильно годувати тварину. Відомо, що неповноцінна годівля

сільськогосподарських тварин негативно впливає на їх продуктивність. У

кролів внаслідок поганої годівлі знижується жива вага, молочність,

плодючість, якість шерстного покриву, стійкість до захворювань.

Корми для кролів повинні бути різноманітні: влітку – зелена трава

бобових і різнотрав'я дикоростучих трав. Узимку кролям дають грубі корми –

вітамінне сіно, гілковий корм, соковиті корми: коренеплоди і городні

культури (морква, цукрові буряки, турнепс, ріпа, брюква, редька,);

бульбоплоди (картопля (згодовують вареною); топінамбур, баштанні і

городні культури (кабачки, гарбузи, кормові кавуни); силосовані корми;

концентровані корми: зерно і відходи борошномельної і олійної

промисловості (овес, пшениця, кукурудза, ячмінь, висівки, макуха, шроти);

мінеральні корми і корми тваринного походження (сіль, крейда, м'ясо-

кісткове, кров'яне, рибне борошно).

На зиму заготовляємо сіно, яке слід скошувати на початку цвітіння і

висушувати у затінку. Гілковий корм заготовляємо у липні – серпні у вигляді

віників з таких дерев: верби, вересу, осики, липи, горобини, акації білої,

тополі, в'яза, граба, клена, ясена, ліщини, дуба, берези.

Найбагатше на поживні речовини листя, тому заготовляємо листяні

молоді пагони другого року без пошкодження зелених насаджень.

Гілковий корм заощаджує витрату сіна і сприяє кращому стану зубів у

кролів. При годівлі кролів зеленими кормами треба стежити, щоб у корм не

попали отруйні рослини.

Найбільш поширеними отруйними рослинами є: чистотіл, чемериця,

болиголов, віха отруйна (цикута), жовтеці, блекота, вороняче око, дурман,

кукіль, мак польовий).

Напувати кролів треба щодня вволю чистою водою із спеціальних поїлок,

змінюючи її 2 рази на день; взимку замість води можна давати чистий сніг.

Кролівник мусить пам'ятати, що відсутність або нестача води являється

однією із причин поїдання кроленят, адже кролі при відсутності води п'ють

сечу. При згодовуванні соковитих кормів води давати не слід. Два рази на

тиждень для профілактики шлунково-кишкових захворювань рекомендується

добавляти у воду KMnO4 до появи світло-рожевого кольору. Через 30 хв. цю

воду слід замінити чистою водою. Воду з розчином KMnO4 не можна

наливати в залізні поїлки.

Дуже важлива правильна годівля молодняку у період відлучення. Іноді

при годівлі зеленою свіжою травою у молодники буває пронос. Як ліки проти

нього слід давати кролям деревій, ромашку, полин, дубове або вербове листя.

Соковиті корми – це морква, буряки, турнепс, картопля (краще варена),

земляна груша (топінамбур), капуста, гарбузи, різні види силосу тощо. Кролі

охоче поїдають деякі види бур'янів: кульбабу, подорожник, осот, полин,

деревій, кропиву, лопух тощо.

Концентровані корми містять багато білків, жирів, вуглеводів. До них

належать зерно (вівса, ячменю, гороху, вики, сочевиці, сої), макухи і шроти

(лляні, соняшникові, конопляні, кукурудзяні), висівки (житні й пшеничні).

З кормів тваринного походження кролям, згодовуємо м'ясне, рибне, м’ясо

кістяне і кров'яне борошно, молочні відвійки, кисле молоко.

Із мінеральних кормів кролям добавляємо крейду, кухонну сіль і кістяне

борошно. Середня поживність кормів показана в таблиці.

Годувати кролів треба в один і той же час за нормами.

Я в цьому році закінчую навчання у школі. Своє майбутнє я хочу

пов’язати з сільським господарством, тому і вступати планую до ВУЗу з цим

профілем. Маю надію, що в майбутньому кролівництво у країні займе гідне

місце, що будуть працювати цілі кролеферми, бо розведення кроликів є

джерелом додаткового прибутку держави та родини.

Моя ж родина продовжить займатися кролівництвом. Досвід

розведення кроликів я перейняв від свого дідуся, і планую передати його й

своїм дітям та онукам.

Дивись на квіти, на дерева,

Вивчай птахів, комах тварин,

Ти станеш кращим і, напевно,

В життя підеш сміливо й певно,

Та пам’ятай, ти не один!!!