ЙОСИП СТАЛІН

Сталін (справжнє прізвище - Джугашвілі) Йосип Віссаріонович, (народився 21.12.1879,

м. Горі,- помер 5.03.1953, м.Москва). Народився в сім'ї кустаря-шевця. У 1894 р.

закінчив Горійсське духовне училище і вступив в Тбіліську православну семінарію.

Під впливом російських марксистів, які проживали в Закавказзі, включився в революційний рух; в нелегальному гуртку вивчав праці К. Маркса, Ф. Енгельса, В.І. Леніна , Р. В. Плеханова. З 1898г. член ЦК. Перебуваючи в соціал-демократичної групи «Месаме-дасі», вів пропаганду марксистських ідей серед Тбіліських робітників залізничних майстерень. У 1899р. виключений з семінарії за революційну діяльність, перейшов на нелегальне становище, став професійним революціонером. Входив до складу Тбіліського, Кавказького союзного і Бакинського комітетів РСДРП, брав участь у виданні газет «Брдзола» («Боротьба»), «Пролетаріатіс Брдзола» («Боротьба пролетаріату»), «Бакинський пролетар», «Гудок», «Бакинський робітник». Був активним учасником Революції 1905-1907гг. у Закавказзі.

23 квітня 1900 року Йосип Джугашвілі, Вано Стуруа і Закро Чодришвили організували робочу маївку, на яку зібралося 400-500 робітників. На мітингу серед інших виступив сам Йосип. Цей виступ був першим появою Сталіна перед великим зібранням людей. У серпні того ж року Джугашвілі брав участь у підготовці та проведенні великого виступи робітників Тифлісу - страйку в Головних залізничних майстернях. В організації протестів робітників взяли участь робітники-революціонери: М. І. Калінін (висланий з Петербурга на Кавказ), С. Я. Аллілуєв, а також М. З. Бочоридзе, А. Р. Окуашвили, В. Ф. Стуруа. З 1 до 15 серпня в страйку взяло участь до чотирьох тисяч осіб. В результаті більше п'ятисот страйкарів були арештовані.

21 березня 1901 року поліція провела обшук у фізичної обсерваторії, де жив і працював Джугашвілі. Сам він, проте, уникнув арешту і перейшов на нелегальне становище, ставши революціонером-підпільником. У березні 1913 року Сталін був заарештований на вечірці, влаштованій Петербурзьким комітетом більшовиків в залі Калашнікова біржі і поміщений у в'язницю і по етапу в липні висланий в Туруханський край Єнісейської губернії під гласний нагляд поліції терміном на чотири роки, де провів до кінця осені 1916 року.

Після повалення самодержавства Сталін 12(25) березня 1917р. повернувся в Петроград, був введений до складу Бюро ЦК РСДРП (б) і в редакцію «Правди», брав діяльну участь у розгортанні роботи партії в нових умовах. Сталін підтримав Ленінський курс на переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну.

Після закінчення Громадянської війни Сталін брав активну участь у боротьбі партії за відновлення народного господарства, за здійснення нової економічної політики, за зміцнення союзу робітничого класу з селянством. Під час дискусії про профспілки, нав'язаної партії Троцьким, захищав Ленінську платформу про роль профспілок у соціалістичному будівництві. У квітні 1922 р. на Пленумі ЦК Сталін був обраний Генеральним секретарем ЦК і перебував на цій посаді понад 30 років. Після смерті Леніна Сталін брав активну участь у розробці і здійсненні політики КПРС, планів господарського і культурного будівництва, заходів по зміцненню обороноздатності країни та проведення внешнеполитическогого курсу партії і Радянського держави. При проведенні колективізації сільського господарства були допущені помилки і перегини. Відповідальність за ці помилки несе і Сталін.

У післявоєнний період Сталін продовжував працювати Генеральним секретарем ЦК партії і головою Ради Міністрів СРСР. У ці роки партія і Радянський уряд провели величезну роботу по мобілізації радянського народу на боротьбу за відновлення і подальший розвиток народного господарства, здійснювали зовнішньополітичний курс, спрямований на зміцнення міжнародний позицій СРСР.

Сталін був членом Політбюро ЦК ВКП (б) у 1919-1953гг., Президії ЦК КПРС в 1952-1953гг., членом Виконкому Комінтерну в 1925-1943гг., членом ВЦВК з 1917р., ЦВК СРСР з 1922р., депутатом Верховної Ради СРСР 1-3-го скликань. Йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (1939), Героя Радянського Союзу (1945), Маршал Радянського Союзу (1943), вище військове звання - Генералісимус Радянського Союзу (1945). Він нагороджений 3 орденами Леніна, 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-го ступеня, а також медалями. Похований Йосип Віссаріонович Сталін на Червоній площі.

На похоронах Сталіна 9 березня 1953 через велику кількість людей, охочих попрощатися зі Сталіним, виникла тиснява. Точна кількість жертв досі невідомо, хоча оцінюється як значна. Зокрема, відомо, що одна з невпізнаних жертв тисняви отримала номер 1422; нумерація ввелася тільки для тих загиблих, яких не можна було впізнати без допомоги родичів або друзів. Забальзамоване тіло Сталіна було поміщено на

загальний огляд в Мавзолей Леніна, який в 1953-1961 іменувався «Мавзолей в. І. Леніна і В. В. Сталіна». 30 жовтня 1961 р. XXII з'їзд КПРС постановив, що «серйозні порушення Сталіним ленінських заповітів... роблять неможливим залишення труни з його тілом в Мавзолеї». В ніч з 31

жовтня на 1 листопада 1961 тіло Сталіна було винесено з Мавзолею і поховано в могилі біля Кремлівської стіни. Згодом на могилі було відкрито пам'ятник (бюст роботи Н. Ст. Томського).