ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ НАПРЯМ ІСТОРІЯ КРАЮ.

Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання прородничо-економіко-правовий ліцей-

спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”

Підготовила Погоріла Вікторія Вікторівна

“Моя Кіровоградщина - перлина скіфського степу”

Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією нашого міста датують ся ще XVIII століттям. Вони стосуються заснування на території нашого краю військових поселень об’єднаних у Новосербію

Згодом виникла потреба побудувати фортецю. Спорудити її мали у межиріччі двох приток річки Інгулу – Грузької і Сугоклеї.

Будівництво було розпочато вісімнадцятого червня 1754 року, а через три роки над диким степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було.

Згодом біля фортеці з’явилось і цивільне поселення у формі слободи. У 1784 році поселення навколо фортеці отримало статус міста і назву – Єлисаветград.

Фортеця у той час відігравала значну роль у боротьбі Росії за вихід до Чорного моря. У роки російсько-турецької війни вона була резервною базою російських військ. Тут часто розміщувались штаби і полків армій,проводились військові навчання.

З приєднанням Криму до Росії фортеця втратила військово- стратегічне значення. Озброєння її було передано до Херсона.

Однак через вигідне географічне

положення місто перетворилось

на важливий економічний і тор-

гівельний центр.

З відкриттям залізниці 1868-1869рр.

Харків-Єлисаветград-Одеса в місті

зводяться заводи. У 1874 запрацю-

вав завод Ельворті (нині ВАТ “Черво-

на зірка”) – його продукція (моло-

тарки, сівалки) не раз отримували

відзнаки на всеросійських та

міжнародних виставках.

Місто змагаючись із столицями, одне з перших запустило своїми вулицями електричний трамвай, телефонну станцію, телеграф, а в 1893 році у місті запрацював водогін.

Перетворення і реформи господарства, а також культурні нововведення в Єлисаветграді в значній мірі припали на урядування в місті міського голови Олександра Пашутіна

(1878-1905)

Єлисаветград було заново перепла-

новано на квартали і сектори. Міс-

то активно забудовувалось і набу-

ло європейського вигляду.

Архітектурний вигляд міста,

чистота і порядок, які особли-

во його характеризували у дру-

гій половині ХІХ ст. дозволили

російському критику і публіцис-

ту Миколі Добролюбову назвати

його “маленьким Парижем”.

Хоча в ті часи цим епітетом тра-

диційно називали чимало провін-

ційних міст Російської імперії.

Та дана згадка, з листування відо-

мої особи, й назва, дана місту, у

теперішній час, дуже активно ви-

користовується.

Разом з економічним, пожвави-

лось і культурне життя міста. Від-

крито нові навчальні заклади -

(наприклад – земське реальне

училище,а при ньому, краєзнав-

чий музей.)

На кінеіць XIX століття у місті

діяло більше 20 гімназій, училищ,

семінарій, чоловічі та жіночі

школи.

Єлисаветград – колиска української драматургії. Театрознавці по праву називають його “українськими Афінами”. Тут у 1882 році було відкрито перший український професійний театр.

У ньому працювали справжні корифеї – Марко Кропивницький , Іван Карпенко-Карий.

Радували городян своїми виступами: Марія Заньковецька,

Микола Лисенко, Ференц Ліст, Йосип Петров, була заснована музична школа Генріха Нейгауза.

З часом змінював-

ся вигляд міста,

та його назви

(Зінов’вськ-1924р.

Кірове-1934р.,

Кіровоград-1939р.)

Але, ніщо не змінить

нашої любові до свого

“маленького Парижу”.

Неповторний краю мій,

Степова Еллада,

Розростайся, багатій,

Мій, Кіровограде!

Вікторія Погоріла.

Використана література

Бажан О.Г. Кіровоград//www history. org. ua Енциклопедія історії України.// Енциклопедія історії України.-т.2- К. Наукова думка. 2005. с. 329-330.

Українська радянська енциклопедія в 12 томах/ за редакцією М. Бажана- 2-ге видання – К.:головна редакція УРЕ, 1974-1985.

Місто і люди. Єлисаветград-Кіровоград, 1754-2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , “Імекс-ЛТД”, 2004,с 14, 303.

Безтака П.М. Кіровоград: Історично-краєзнавчий нарис. Дніпропетровськ, 1972.

До джерел історії краю з найдавніших часів до кінця XVIIIст.: Навчальний посібник. Кіровоград 1994.

uk. Wikipedia/ org/wiki/ історія Кіровограда.