Місточок до прекрасного

(збагачення естетичного досвіду старших дошкільників засобами мистецтва)

Підготувала: методист днз “Топольок” Калініна Т.А.

за матеріалами статті у журналі “Д\В”, №5, 2011 р.

Особливе значення у підготовці дитини до школи має художньо-естетичний розвиток, що тісно пов'язаний з інтелектуальною

сферою й усіма психічними процесами становлення особистості. Приклади

організації такої інтегрованої емоційно насиченої пізнавально-

ігрової діяльності наводить Наталя ПАХАЛЬЧУК, канд. пед.

наук, викла дач, Вінницький ДПУ ім. Михайла Коцюбинського.

Естетичний досвід можна умовно поділити на три компоненти:

• акумулятивний компонент — включає емоційно-позитивну реакцію на об'єкти та явища навколишньої дійсності, асоціативно-образну обробку естетичної інформації, естетичні знання;

• ціннісно-спонукальний компонент — естетичні почуття до природи та мистецтва, естетичну оцінку об'єктів і явищ навколишньої дійсності й творів мистецтва, естетичні мотиви практичної діяльності;

• творчо-результативний компонент — художньо-творча інтерпретація естетичних вражень, креативність особистих поведінкових програм, екстраполяція естетичного досвіду на інші сфери життєдіяльності з метою розширення соціального досвіду особистості.

Пропонуємо мистецькі ігри ("Зрозуміти й полюбити", "Чомучка", "Музична

квіточка", "Упізнай листочки одного дерева", "Чарівний голос природи"), які

мають на меті збагатити естетичний досвід дошкільнят засобами мистецтва і ґрунтуються на авторській технології естетико-екологічного виховання, розробленій Галиною Тарасенко.

• Їх доцільно використовувати під час ознайомлення старших дошкільнят зі сферою життєдіяльності "Природа" (теми: "Ось і прийшла осінь", "Ми, маленькі дошкільнята, про тварин все хочемо знати", "Любимо природу і поважаємо її мешканців", "На дерева, на лужок тихо падає сніжок" тощо).

Гра "Зрозуміти й полюбити"

• Дидактична спрямованість — розширити фокус бачення навколишнього, збагатити та розвинути художнє мислення дошкільнят.

• Розвивальні та виховні цілі — розвивати спостережливість, уміння помічати приховану красу об'єктів і явищ природи, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виховувати любов до природи.

• Ігровий реквізит: зображення казкових персонажів, поетичні та музичні твори для дітей.

Алгоритм роботи • І. Об'єктно-сенсорний етап полягає у визначенні об'єктів і явищ

природи, які викликають негативну реакцію дитини, та розгляд їхніх естетико-виразних ознак.

• Дітям представляють об'єкт чи явище природи із заниженим естетичним статусом (жаба, каміння, вуж, кріт, калюжа води, слимак звичайний) опосередковано, тобто із викорис танням загадки, вірша з пропущеним ключовим словом, малюнка із закритими частинами тощо.

• Допоміжний художній матеріал: Віктор Васнєцов "Царівна-жаба"• Спочатку треба знайти якомога більше ознак та якостей

досліджуваного об'єкта чи явища довкілля, які викликають позитивне ставлення дитини; доцільно використовувати асоціації, метафори, порів няння, представити цікаві відомості, як-от: жаба — чудова співачка; прудка, мов коник-стрибунець; полохлива, мов мишка; сидить під водою, а очі, мов два дзеркальця, зовні. Є серед жаб малесенькі, а є й справжні красуні з яскравим різноколірним забарвленням: жовтим, синім, червоним тощо.

• Доцільно повідомити дітям цікаву інформацію про досліджуваний об'єкт чи явище природи. Наприклад, жаби завбачають погоду (тихо кумка ють — на дощ, голосно кричать — на гарну погоду, мовчать — перед похолоданням; якщо жаби біля поверхні води і квакають, виставляючи мордочку назовні, — бути негоді тощо); жабам навіть споруджено пам'ятники, зокрема в Україні (в містах Севастополі, Харкові, Бердянську та ін.), Москві, Парижі, Японії тощо. Коли починаються осінні холоди, жаби переселяються до місць зимівлі (під береги у водоймах, до заростей рослинності на дні, до нір гризунів тощо).

Алгоритм роботи • ІІ. Аналітичний етап: робота з "колючками" — естетико-

непривабливими ознаками.• Доведення доцільності та необхідності естетико-непривабливих

ознак об'єкта чи явища природи, виокремлення ви ховного потенціалу. Роздуми на тему: "Що було б, якби не було жаби?"; відкриття її прихованої краси; підкреслення корисності для людей та навколишнього середовища тощо. Презентація творів мистецтва, де досліджуваний об'єкт чи явище навколишньої дійсності представлено в емоційно-позитивній формі, наприклад.

• Переляк Катерина Перелісна Ой, летіли три ворони, всі підряд, Побачили на ставочку жабенят. Закричали три ворони: "Кра! Кра! Кра!". Полякались жабенята: "Ква! Ква! Ква!". Пострибали у водицю — стриб, стриб, стриб! Налякали у ставочку риб, риб, риб!• Допоміжний художній матеріал: Ю. Щуровський "Танець маленьких жабенят" (музичне мистецтво).

Алгоритм роботи • III. Творчо-інтерпретаційний етап: виконання художньо-творчих завдань.

Наприклад, намалювати жабок з різними настроями (веселу, сумну, злякану тощо); під музику виконати пластичний етюд "Ранок жабки" (жабка прокинулася, розплющила оченята та весело кумкає на ставочку тощо); створити катрени (чотирирядковий вірш), доповнивши два-три подані рядки, як-от:

• Жабка привітно сказала: "Кве-кве! Сонце сьогодні ну дуже пече". Стриб під листочок, стриб у водичку,

-------------• Жабенятко маленьке по лугу йшло, Щось дуже цікаве в травичці

знайшло,------------

• Можна також запропонувати дошкільнятам склас ти пісню, казку про жабку.

• Дітей зацікавить і пропозиція створити озерну симфонію, таку, як описав її Віталій Біанкі.

• Озерна симфонія "Тррр... ", — чується тонка трель жаби. "Хуу, хуу... ", — глухо роздається голос жовтопузої жерлянки.

її не сплутаєш із дзвінкішим "унк, унк", що його видає червонопуза жерлянка. "Тук, тук, тук— короткі звуки видає часничниця. І, нарешті, оглушливе багатоголосся жаб. "Уорр, уоорр, круу.. ", — так заявляють про себе найбільші, озерні. "Коекс, коекс — голос яскраво-зеленої ставкової, меншої за розміром. "Poop, poop — підспівує їм трав 'яна жаба.

Це розпочалася весняна мандрівка жаб. Вони вийшли з тих місць, де зимували, і зібралися у водоймах, щоб відкласти ікру. Життя жаби без води неможливе!