Практика Європейського Суду з прав людини: співвідношення свободи вираження та права на вільні вибори).

Людмила Панкратова

медіа-юрист, адвокат

Право на вільні вибори (стаття 3 Протоколу № 1 Конвенції)

Високі Договірні Сторони зобов”язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

Стаття 3 Протоколу 1 до Конвенції проголошує фундаментальний принцип для ефективної політичної демократії, та є відповідно найвищою цінністю в системі Конвенції. ( справа Мільниченко проти України”, 2004 р.)

Особливості статті 3 Пр.№ 1 Визначено прямі позитивні обов”язки держави щодо:

- Проведення вільних виборів до законодавчого органу; - З розумною періодичністю;

- Шляхом таємного голосування;- Гарантії для вільного вираження думки народу.

Справа Мат”є-Моен та Клерфе проти Бельгії , 1987 р.

П. 52. Договірні держави у своєму внутрішньому порядку обумовлюють права голосувати та бути обраним певними умовами, які, в принципі, не заборонені статтею 3. Вони користуються широким полем розсуду цій сфері, але Суд … має переконатися, що такі умови не обмежують названі права у такий спосіб, аби зашкодити їх власній сутності та позбавити ефективності, що вони встановлені на досягнення певної правомірної мети, а вжиті засоби не є пропорційними. Зокрема, такі умови не повинні перешкоджати “вільного вираженню думки народу у виборі законодавчого органу”.

Справа Мат”є-Моен та Клерфе проти Бельгії , 1987 р.

П. 54… Суд має визнати, що Договірні держави користуються широким полем розсуду, позаяк їх законодавство відрязняється залежно від місця та часу… Виборчі системи спрямовані на досягнення цілей, які іноді є навряд чи сумісними одна з одною: з одного боку – відображати справедливо та якісно погляди людей, а з іншого – спрямовувати поточні погляди, таким чином, аби сприяти формуванню достатньо чіткої та узгодженої політичної волі. За таких обставин формулювання “ в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу при виборі законодавчого органу”, означає по суті, окрім свободи вираження ( яка вже закріплена в статті 10 Конвенції) – принцип рівності всіх громадян при реалізації свого права вибору та права бути обраним”.

Справа Боуман проти Об”єднаного Королівства.

Заявниця, пані Боуман, під час виборів неодноразово друкувала та поширювала листівки із позиціями кандидатів від певних політичних сил щодо розв”язання конфліктних ситуацій у суспільстві з питань, пов”язаних з абортами а експерементами із людськими ембріонами. При цьому вона порушила законодавче обмеження не учасників виборчого процесу на виготовлення агітаційних матеріалів – в 5 фунтів. Її було оштрафовано в порядку кримінального провадження.

Європейський Суд розглядав питання по статті 10 Конвенції в контексті статті 3 Прокотолу № 1 та дійшов висновку, що було допущено порушення статті 10 Конвенції.

Справа Боуман проти Великобританії

П. 42. Вільні вибори та свобода вираження поглядів, особливо свобода політичних дискусій формують основу будь-якої демокративної системи. Ці два права взаємопов”язані і “працюють” на зміцнення одне одного: … свобода вираження поглядів - це одна з умов, необхідних для забезпечення людям вільного вираження поглядів під час виборів законодавчих органів. За цих підстав особливо важливо, аби в період, що передує виборам, було дозволено вільне поширення різноманітних думок та інформації”.

Агітація, як об”єкт балансування для статті 10 та статті 3 Протоколу № 1

Згідно з Рекомендацією КМ РЄ№ R (99) 15 від 1999 р. “ Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній ”:

- звертаючи увагу на важливу роль ЗМІ в сучасному суспільстві, особливо під час виборів;

- усвідомлюючи потребу враховувати значну різницю між друкованими й недрукованими ЗМІ;

- підкреслюючи, що висвітлення виборів органами мовлення має бути правдивим, зваженим і неупередженим;

- визнаючи, що будь-які нормативні рамки висвітлення виборів мають відповідати основному принципу свободи вираження поглядів, гарантованих статтею 10 Конвенції і інтерпритації ЄСПЛ.

Інформування та агітація.Наявність критеріїв:

правдивості, зваженості та неупередженості – є доказом висвітлення процесу виборів та інформування громадян (з використання в т.ч. оціночних суджень),

але не АГІТАЦІЯ.

Справа Kwiecien vs. Poland, 2007У вересні 1998 р., саме перед початком місцевих виборів, заявник розповсюдив

відкритий лист, у якому стверджував, що голова місцевої ради С.Л. виконував свої обов”язки невміло та порушував закон. Заявник закликав С.Л. не балотуватися на виборах. Місцеві видання розповсюдили вказаний лист. Голова ради звернувся до суду для захисту честі та гідності. Суд відбувався за прискореною процедурою, передбаченою виборчим законом. Суд першої інстанції присудив виплатити відшкодування та опублікувати вибачення: “Я вибачаюсь перед паном С.Л. за подання неправдивих відомостей про нього, розповсюджених мною у відкритому листі 21 вересня 1998 р”. Апеляція залишила рішення в силі, зазначивши, що заявник порушив особисті немайнові права С.Л. та намагався перешкодити його обранню ( агітація проти). Верховний Суд не розглядав справу, пославшись на те, що рішення апеляції у виборних справах є остаточним.

Справа Kwiecien vs. Poland, 2007Європейський Суд встановив порушення ст. 10 Конвенції, базуючись на

аргументах:

1. Інформація мала суспільний інтерес, оскільки заявник намагався привернути увагу виборців про невідповідність С.Л. тій посаді, яку він мав намір зайняти;

2. Межі допустимої критики С.Л. як керівника місцевої виконавчої влади є ширшими, ніє щодо приватної особи;

3. Не розмежовані факти і оцінки;

4. Міркування заявника є складовою дебатів щодо питання загального значення.

Політична дискусія обговорення будь-яких питань щодо діяльності політиків та урядовців, роботи законодавчих органів держави, урядових та інших владних структур, будь-які питань стосовно усіх сторін життя

суспільства відповідальності влади перед громадянами, а

політиків – перед виборцями за свої обіцянки.

Фундаментальні принципи свободи політичної дискусії

Обов’язок медіа - повідомляти інформацію та ідеї Право громадян – отримувати та обмінюватися інформацією та ідеями Захисту підлягають не лише нейтральні ідеї, але і такі, що ображають,

непокоять, шокують Вільний обіг інформації у виборчий період забезпечує громадян необхідною

інформацією, яка потрібна громадянам, щоб зробити вільний та усвідомлений вибір

У політичній дискусій кожен використовує ту зброю, яка у нього є Допускається саркастична, жорстка мова, перебільшення та навіть

провокації Політики мають бути більш терпимим до критики, оскільки участь у

політичному процесі є добровільною і часто прибутковою діяльністю Держава має дуже вузьку сферу розсуду щодо обмеження політичних

дебатів, шкода від яких має бути переконливо доведена

свобода політичних дебатів не передбачає

Расистських висловлювань

Ксенофобії

Антисемітизму

Провокацій ненависті

Інших форм нетерпимості

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО СВОБОДУ ПОЛІТИЧНИХ ДЕБАТІВ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Схвалена Комітетом Міністрів Ради Європи (РЄ) 12 лютого 2004 року

політичні діячі особи, які є кандидатами, або були обрані,

або звільнились з посад у політичних органах, займають політичну посаду на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівні, або здійснюють політичний вплив

посадові особи

фізичні особи, які займають публічну посаду або здійснюють публічну владу на усіх рівнях

Приватність політичних діячів та посадових осіб

інформація про приватне життя політичних діячів та посадових осіб

може бути поширена якщо: Існує прямий суспільний інтерес щодо того, як ці особи виконували або

виконують свої функції; Якщо політичні діячі та посадові особи привертають громадську увагу до

сфер свого приватного життя.

ЗМІ повинні уникати завдання шкоди третім особам.

Рішення Європейського Суду з прав людини

встановлюють концептуальні принципи, які є обов’язковими до застосування в Україні впливають на законотворчу діяльність формують практику застосування національного законодавства є взірцем для балансування прав у судовій практиці

Лінгенс проти Австрії, 1986 р. особливий статусу політика межі свободи слова у політичній дискусії Публікація: критика позиції канцлера Крайського, який захищав свого майбутнього

партнера по коаліції п. Петера від звинувачень у належності до бригади СС. Журналіст обурювався позицією канцлера, звинувачуючи його у політичній нерозбірливості, та засуджував його як “аморального” і “негідного”, чиї дії можуть вважатися “підлим опортунізмом”.

Політичний фон: переговори канцлера щодо формування коаліціїПозиція Суду: 1) справа стосується п. Крайського у його якості як політика; 2) оскаржені вислови розглядалися на фоні політичної полеміки; 3) в ході політичної дискусії кожен використовував зброю, яка була у його

розпорядженні, і в цьому не було нітрохи незвичного для запеклих політичних сутичок;

4)вирази “підлий опортунізм”, “аморальний” і “негідний” - оціночні судженнями, а не ствердженням факту. Існування фактів може бути доведено, але правдивість оціночних суджень неможливо довести.

5) накладення кримінального покарання на журналіста за висловлення оціночних суджень вважається цензурою, яка могла б відбити у нього бажання критикувати політиків в майбутньому.

Обершлік проти Австрії, 1991захищається не лише зміст, але і форма,

журналіст має право на перебільшення і провокацію Публікація: надруковано заяву до прокуратури, яка звинувачує лідера однієї з партій у

розпалюванні національної ворожнечі, запропонував збільшити на 50% матеріальну допомогу австрійським жінкам та зменшити наполовину таку допомогу жінкам імігрантам

Політичний фон: вибори до нижньої палати парламенту. Пиступ політика по ТВ Ліберальної партії п. Вальтер Грабер-Мейер, виступаючи по телебаченню.

Позиція Суду 1) особи політичних діячів знаходяться у центрі підвищеної уваги засобів масової

інформації та суспільства;2) їхні вислови широко обговорюються та посилено критикуються;3) роблячи такі заяви, політик спровокував відповідну реакцію журналіста;4) журналістові не потрібно надавати докази чи обґрунтування своїх звинувачень,

оскільки у повідомленні до прокуратури він виклав своє бачення (оцінку);5) стаття 10 Конвенції захищає не лише зміст висловлюваних ідей, але і форму, в якій

вони повідомляються

Обершлік проти Австрії (1997 р.)добровільна участь у політиці; політики захищені менше, ніж приватні особи

Публікація: коментар промови Лідер партії п. Хайдер, який стверджував, що лише солдати, яка пройшли другу світову війну, незалежно на якій стороні вони воювали, боролися за мир та свободу, і запропонував, що вони можуть користуватися виключним привілеєм на свободу думки. “Я скажу про Йорга Хайдера, по-перше, що він не є нацистом, а по-друге, що він є, однак, ідіотом (Trottel)”.

Політичний фон: публічний виступ у передвиборчий період. Позиція Суду: Суд погодився, що вислови п. Обершліка були образливими та викликали обурення. 1) вживання образи допустиме та залежить від контексту, в якому було використано певні слова

чи вирази; 2) автор забезпечив об’єктивно зрозуміле пояснення з промови п.Хайдера, яка сама була

провокаційною; 3) публікація була частиною політичної дискусії і мала полемічний характер. Заяви Хейдера

також були обурливими, тому відповідь журналіста можна вважати адекватною, тому не може вважатися наклепом чи образою.

4) що участь у політичному процесі є добровільною і часто прибутковою справою, тому політики не можуть вимагати такого ж рівня захисту, як пересічні громадяни у повсякденному житті.

Фельдек проти Словаччини (2001 р.)розширює сферу дії «політичного контексту»; оціночні судження, які мають фактичну основу, не обов’язково повинні підтверджуватись фактами саме у даній публікації

Публікація: заява про те, що “фашистське минуле” міністра культури та освіти шкодить іміджу незалежної Словачиини.

Політичний фон: формування нового уряду після виборів у суверенній СловаччиніПозиція суду:1) публікації мали політичний контекст (формування уряду незалежної Словаччини);2) заяви були оціночними судженнями;3) діючий міністр освіти та культури виступає в якості політичної фігури;4) навіть давне минуле політичної фігури може вільно обговорюватися в суспільстві. 5) оціночне судження не обов’язково повинно супроводжуватися фактами, на яких

ґрунтується. Якщо оцінка ґрунтується на інформації, що вже відома широкому загалу, надмірними будуть вимоги, щоб всі обставини були викладені.

6) не можна застосовувати обмежувальне визначення терміну «фашистське минуле», оскільки оцінка залежить від суб’єктивного сприйняття автора.

Грінберг проти Росії (2005р.)

професійний політик; відсутність шкоди Публікації заяви п. Грінберга в пресі зі звинуваченням новобраного губернатора у тиску на

свободу слова та війну з журналістскою. “Почему-то вспоминается поддержка Шамановым В.А. полковника Буданова, убившего18-летнюю девушку. Ни стыда, ни совести!»

Політичний фон: щойно оголошено результати виборівПозиція Суду:1) даний коментар є найбільш суттєвим прикладом оціночного судження, що

представляє оцінку його моральної поведінки, яку не можливо довести; 2) така оцінка зроблена в рамках статті, що стосувалася значного суспільного інтересу

– свободи масової інформації в Ульяновской області;3) оскільки посада губернатора є виборною, він є професійним політиком;4) не були оспорені факти, що стали підставою для критики, а думка заявника була

висловлена у необразливій, безневинні формі;5) публікація не позначилася на кар’єрі губернатора.

Філатенко проти Росії ( 2008 р.)інформація у прямому ефірі; будь-яка інформація в період виборів є суспільно значимою

Поширення : Трансляція у прямому ефірі політичних дебатів. Журналіст озвучує питання, задане глядачем по телефону. «Почему сорвали флаг Республики Тыва с радиомашины в поддержку Г. Салчак? В нашей республике такое произошло впервые!». Уточнюючи питання заявник пояснив, що цей інцидент відбувся перед виборчим штабом міжрегіонального руху «Единство».

Політичний фон: ведення передвиборчої агітації під час виборів до місцевого парламенту.Позиція суду: 1) Особливість передачі інформації - через аудіовізуальні ЗМІ, у прямому ефірі; 2) будь-яка інформація та думка, що має стосунок до виборів та поширюється під час

передвиборної кампанії, повинна розглядатися як частина дебатів з питань,що мають суспільний інтерес;

3) покарання журналіста за формулювання питань у особливій (будь-якій) манері у будь-якому випадку є несумісним з роллю преси;

4) національні суди взяли до уваги лише свідчення позивачів та їх свідків, причетних до руху «Единство» та проігнорували свідчення з боку заявника, не надавши жодного розумного пояснення такому дисбалансу.

Українська прес-група проти України (2005 р) задоволення позову про захист честі від політиків у період виборів є цензурою та формою тиску

Публікації: про кандидатів на посаду Президента України – Н. Вітренко та П. Симоненка, які були і досі є, активними політиками. Журналіст використала дуже гострі та образливі вирази. Наталя Вітренко була названа «технічним кандидатом», «громкоговорителем Администрации Президента Кучмы» и «страшилкой Банковой». Петро Симонеко став персонажем казочки про «священную корову и воробышка», який не має власної волі та повністю підкоряється Банковій.

Політичний фон: вибори Президента України 1999 рокуПозиція суду:1) кандадати на виборах є активними політиками;2) інформація про кандидатів є темою суспільного інтересу;3) політики мають бути відкритими для пильного погляду та суворої критики, оскільки це

той тягар, який вони самі обрали та мають прийняти в демократичному суспільтві;

4) журналіст має право застосовувати жорстку, полемічну мову, яка може бути образливою чи навіть провокативною.

Витяг з рішення

«67. Суд вважає, що публікації містили критику двох політиків, яка була викладена жорсткою, полемічною, саркастичною мовою. Немає сумніву, що для позивачів вони були образливими і навіть шокуючими. Проте, обираючи свою професію, вони залишили себе відкритими для суворої критики і пильного нагляду; це той тягар, який політики мають прийняти в демократичному суспільстві (§§ 40 - 41 вище).

Салов проти України ( 2005 р.)під час виборів допустимо поширення навіть недостовірної інформації,

яка є суспільно-важливою Поширення: заявник поширив фальшиву газету “Голос України”, яка містила

неправдиву інформації про нібито смерть кандидата в президенти, чинного Президента Леоніда Кучми. Ця інформація містилася у заяві спікера Верховної Ради.

Політичний фон: вибори Президента України 1999 рокуПозиція Суду: 1) в контексті виборчої кампанії інформація про смерть чинного президента і

наступного державного перевороту є питанням великого суспільного інтересу;

2) зазначені питання стосуються виборів як таких і можливості виборців голосувати за конкретного кандидата і поклали початок серйозній дискусії в ході виборів;

3) навіть недостовірна інформація підлягає обговоренню та підпадає під стандарти свободи політичної дискусії;

4) хоча інформація була недостовірною, однак виготовлена вона була не заявником, який лише намагався її обговорювати.

Витяг з рішення:

«113. Однак із установлених національними судами фактів вбачається, що це твердження не було підготовлено або опубліковане самим заявником - він просто нього посилався на нього в розмовах з іншими особами як на особисту оцінку фактичної інформації, вірогідність якої викликала в нього сумнів. Національні суди не довели того, що він навмисне намагався ввести в оману інших виборців і перешкодити їм у здійсненні ними своїх виборчих прав на президентських виборах 1999 р. Більш того, сама по собі стаття 10 Конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності. Якби це було не так, то це означало б, що люди були б позбавлені права виражати свої погляди і думки про заяви, зроблені у ЗМІ, що накладало б необґрунтовані обмеження на свободу вираження поглядів, гарантовану статтею 10 Конвенції.”

Набір саркастичних висловів, які

Європейський Суду визнав допустимими опортуніст низького гатунку, аморальний , позбавлений

гідності (Лінгенс) позиції, подібні до нацистських ( Обершлік) Ідіот, не фашист (Обершлік) Міністр має фашистське минуле ( Фельдек) Губернатор не має ні сорому, ні совісті ( Грінберг) Безглуздий і блазенський кандидат (Лопеш Гомеш) Неправдива інформація про смерть кандидата (Салов) Технічний кандидат, гучномовець, страшилка

(Українська прес-група)

Контакти для звернення за правовою допомогою:1. Інститут розвитку регіональної преси

044-279-41-99

2. Панкратова Людмила 093-102-10-81

3. Бурмагін Олександр 067-722-47-65

4. Опришко Людмила 067-449-32-56

5. law.irrp.org.ua@gmail.com