УДК 372.8:91 - interactive.ranok.com.uainteractive.ranok.com.ua/upload/file/G281034U (SMK) Geo 7cl.pdf · 7 Певні закономірності існують і у взаєморозташуванні

УДК372.8:91ББК 74.262.6

Ш-95

Серія«Сучасниймайстер-клас»

Виданнявідповідаєчиннійпрограмізурахуваннямостанніхзмін

Шуліка С. Л.Ш-95 Географія. Материки та океани. 7 клас : розробки уроків /

К.С.Шуліка.—Х.:Вид-во«Ранок»,2015.—368с.—(Серія«Су-часниймайстер-клас»).

ISBN978-617-09-2531-2.Посібник складено згідно з навчальною програмою «Географія. Материки

іокеани.7клас»длязагальноосвітніхнавчальнихзакладів(зановимДержав-нимстандартомбазовоїіповноїзагальноїсередньоїосвіти).

Виданняміститьплани-конспектиуроків,зокремаузагальненнязнань,ата-кожрозробкипрактичнихробіт.

До посібника додається скретч-картка, що надає доступ до безкоштовногоелектронногододатка,розміщеногонасайті interactive.ranok.com.ua.Вінміс-тить календарно-тематичний план, плани-конспекти нестандартних уроків,мультимедійніпрезентаціїдодеякихуроківтавідповідідо«Зошитадляконт-ролюнавчальнихдосягненьучнів».

Длявчителівгеографіїтастудентіввищихнавчальнихзакладів.

УДК 372.8:91ББК 74.262.6

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

Серія«Сучасниймайстер-клас»

Шуліка катерина СергіївнаГеоГрафія.

МатериКи та оКеани7клас

Розробкиуроків

РедакторЮ. О. БєсєдаТехнічнийредакторВ. і. Труфен

Г281034У.Підписанододруку28.07.2015. Формат60×90/16.Папірофсетний.ГарнітураШкільна.Друкофсетний.Ум.друк.арк.23,00.

ТОВВидавництво«Ранок».СвідоцтвоДК№3322від26.11.2008.61071Харків,вул.Кібальчича,27,к.135.Длялистів:61045Харків,а/с3355.

E-mail:[email protected]Тел.(057)719-48-65,тел./факс(057)719-58-67.Зпитаньреалізації:(057)727-70-80,727-70-77.E-mail:[email protected]

«Книгапоштою»:61045Харків,а/с3355.Тел.(057)727-70-90,(067)546-53-73.E-mail:[email protected]

© К.С.Шуліка,2015

ISBN978-617-09-2531-2 © ТОВВидавництво«Ранок»,2015

Разом дбаємо про екологію та здоров’я

3

Передмова

Пропонованевиданнястворенезметоюнадатиметодичнуіпрак-тичну допомогу вчителем, які викладають курс «Географія. Материкиі океани». Розробки уроків складено згідно з навчальною програмоюз географії для учнів 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (зановимДержавнимстандартомбазовоїіповноїзагальноїсередньоїосвіти).

Допосібникавключенірозробкиуроківзавсіматемами,запропо-новані різноманітні форми організації навчальної діяльності, методийметодичніприйоми.Пропонуєтьсябагаторізноманітнихзапитаньіза-вдань,яківчительможевикористатинавласнийрозсуддлязакріплен-няйперевіркизнаньівміньучнів.Частиназапитаньізавданьспрямо-вана на розвиток здібностей і мислення учнів. Викладення матеріалу,а також наведені завдання ускладнюються в міру вивчення предметайрозвиткугеографічногомисленняучнів.

Докожногоурокузазначенотип,мету,обладнання,змістоснов-нихетапів,домашнєзавдання.Особливуувагуприділеноетапустворен-няпозитивноїмотиваціїнауроці,щоспонукатимеучнівпрацюватийдо-сягатипевнихрезультатів.

Важливу роль автор відводить колективним формам роботи. Во-нидозволяютьбільшефективнорозв’язуватинавчальнізавданнятафор-муютьумінняпрацювативгрупі.

Особливе значення приділяється самостійній роботі учнів. Вонамаєбутиосмисленою,спрямованоюнетількиназдобуттяпевнихзнань,алейнарозвитокздібностей.Поєднанняпрактичноїтаінтелектуальноїдіяльностісприяєрозумовомурозвиткуучнів,усвідомленомусприйнят-тюзнаньіготуєдоїхньогосамостійногозастосування.

Етап вивчення нового матеріалу розроблений таким чином, щовчитель на власний розсуд може використати його для пасивного, ак-тивноготаінтерактивногонавчання,чергуючипарнітафронтальніфор-мироботи.

Підсумкиурокупредставленіуформізаключногословавчителя.Такожучніможутьсамостійносформулювативисновкизавивченимма-теріалом,відповідаючиназапитаннявчителя.

Урок завершують різноманітні види домашніх завдань, зокремагрупові,практичнійтворчі.

Урокиузагальненнязнаньпредставленізавданнямирізнихрівнівскладності.

Авторсподівається,щовиданнянадастьреальнудопомогунетіль-ки учителям-початківцям, але й досвідченим учителям, дозволить по-внішевикористовувативиховнийірозвивальнийпотенціалнавчально-гопредмета.

4

встуП

Урок № 1

Тема. Що вивчає географія материків та океанів. Мета: сформувати уявлення учнів про те, що вивчає географія материків і океанів, які дже-

рела географічних знань та методи географічних досліджень вона використовує, сфор-мувати навички роботи з різноманітними географічними джерелами інформації; роз-вивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати доброзичливість та уважність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, вступний. Обладнання: підручник, стінні карти, атлас, контурні карти, зошит для практичних робіт. Очікувані результати: учні зможуть: розповідати, що вивчає географія материків і океанів, визначати,

добирати та працювати з різноманітними джерелами географічних знань; називати, які методи географічних досліджень використовує географія як наука.

Хід уроку

I. Організаційний мОмент

II. актуалізація ОпОрних знань і вмінь

; КросвордРозв’яжіть кросворд, і у виділених клітинках прочитаєте назву

єдиноїпланетиСонячноїсистеми,щоміститьнезліченнукількістьуні-кальногоприродногомінералу,якийнемаєнісмаку,нікольоруіста-новитьосновудлярозвиткужиття,—води.

1 А З О Т 1. Газ,якийстановить78%складуат-мосферногоповітря.

2. Велика ділянка суходолу, з усіх бо-ківоточенаводамиокеанівтаморів.

3. Метаморфічна гірська порода, щоутворюєтьсяврезультатівпливуви-сокого тиску і температур у надрахпланетинавапняк.

2 М А Т Е Р И К

3 М А Р М У Р

4 С Л Ю Д А

5 Я Н Ц З И

4. Прозорий мінерал, що входить до складу такої гірської породи,якграніт.

5. Великакитайськарічка,третязадовжиноюусвіті,післяАмазон-киіНілу.

III. мОтивація навчальнОї та пізнавальнОї діяльнОсті

; Вступне слово вчителяПриродапланетиЗемляунікальна.Тутзустрічаєтьсянадзвичай-

невидоверізноманіттяживихорганізмів.Вонавабитьбездоннимиоке-

5

анічними глибинами, пропонує опуститися на дно найглибших океа-нічних жолобів Світового океану, проплисти казковим світомкораловихрифівВеликогоВододільногохребта,відвідатитеплійхо-лодні «річки без берегів» — океанічні течії, пірнути в цілющі водиМертвогоморя.

ВеличнільодовішапкиГімалаїв,зеленітаємничіпросторисибір-ськоїтайги,гарячедиханняпісківСахари,важкопрохіднасельваАма-зонії,холоднівітриАнтарктиди,«сухесерцеАвстралії»—озероЕйр—усіціунікальнігеографічніоб’єкти,атакожбезлічіншихмиобов’язкововідвідаємонанашихуроках,аджепротягомнаступногонавчальногоро-ку ми будемо вивчати географію материків та океанів — найбільшихазональнихприроднихкомплексівпланети.

Скількитаємницьмирозкриємо!Мидізнаємося,чомуАфрика—найжаркішийматерикпланети,аАнтарктида—найхолодніший;чомуПівденнаАмерика—найвологішийматерикЗемлі,аАвстралія—най-сухіший,денапланетіперебуваютьтемпературнімаксимумиімініму-ми,чомурослиннийітвариннийсвітАвстраліїунікальний,чомуЄвра-зія — це материк, що характеризується найбільшим різноманіттямприроднихумов,якіунікальніприродніоб’єктиПівнічноїАмерикивід-несенідоСвітовоїспадщиниЮНЕСКОтощо.

(Учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разомзучнямивизначаєметуйзавданняурокувідповіднодойоготеми.)

IV. вивчення нОвОгО матеріалу

; Пояснення вчителяУчитель ознайомлює семикласників зі структурою підручника,

пропонуєрозглянутиатлас*,контурнікарти,зошитдляпрактичнихро-біт**,якимиучнікористуватимутьсяпротягомвивченнякурсугеографіїматериківіокеанів.

1. Що вивчає географія материків і океанів

; Розповідь учителяУсьомомукласівидокладноознайомитесязматерикамиіокеа-

нами,якієосновнимиоб’єктамививченнярегіональноїгеографії—гео-графіїматериківіокеанів.Вивчаючиокреміматерикиіокеани,виді-знаєтеся,хтоіколиїхвідкривтаяквідбувалисяподальшідослідження.Виотримаєтеуявленняпрорельєф,клімат,водисуходолу,рослинністьітвариннийсвітусіхконтинентів,розширитесвоїзнанняпроСвітовийокеантайоговпливнанашупланетуігосподарськудіяльність.

* Географія.Материкитаокеани.7клас:атлас/Авт.-упоряд.А.М.Байназа-ров,О.О.Жемеров.—Х.:Вид-во«Ранок»,2015.

** СтадникО.Г.Географія.Материкитаокеани.7клас:зошитдляпрактичнихробіт/О.Г.Стадник,В.Ф.Вовк.—Х.:Вид-во«Ранок»,2015.

6

Суходіл і водні простори вже давно освоєні людьми. Вони живутьіпрацюютьнарівнинахівгорах,середлісівістеповихпросторів,ухолод-нійтундрііспекотнихпустелях.Людизводятьбудинки,будуютьфабри-киізаводи,виплавляютьметал,створюютьмашини,вирощуютьрізнірос-лини,розводятьтварин,виловлюютьрибу.Усецетакожвивчаєгеографіяматериківіокеанів.Вирозширитесвоїзнанняпрокраїни,щорозташова-нінаматериках,життяігосподарствонародів,якіїхнаселяють.

2. Співвідношення та розподіл материків і океанів на Землі

; Робота з підручникомУчитель роздає учням картки з текстом, що містить пропущені

слова, і пропонує, використовуючи матеріал підручника й карти атла-су,заповнитипропускивтексті.

Материк—…ділянкасуходолу,якправило,зусіхбоківоточенаводамиморіві….Наземнійкуліналічується…материків:Євразія,…,ПівнічнаАмерика,ПівденнаАмерика,…,Антарктида.

…єнайбільшоюділянкоюсуходолу,щовключаєтериторіюмате-рика(материків)абоїхчастин,разоміз….Частинсвітутакожналічу-ється…:Європа,…,…,Австралія,АфрикаіАнтарктида.

… — це безперервна водна оболонка Землі, що оточує материкийострови.Вінскладаєтьсяз…океанів:Тихий,…,ІндійськийтаПівніч-нийЛьодовитий.

; Розповідь учителя71%поверхніЗемлівкритоводамиСвітовогоокеану,ілише29%

займаєсуходіл.ЧомужтодінашупланетуназвалинеОкеан,аЗемля?Річутому,щосередняглибинаСвітовогоокеанустановитьтільки4км,іякщопорівнятиїїздіаметромЗемлі(12740км),тоОкеанвиявитьсялишетонкоюплівкоюнаповерхніпланети.

; ЗавданняВикористовуючиматеріалпідручникайатласу,розташуйте:

1) материкипланетивпорядкузбільшенняїхплощі; 2) океанипланетивпорядкузменшенняїхплощі.

; Розповідь учителяЯкщоуважнорозглянутикартусвіту,томожнапомітити,щомай-

же увесь суходіл зосереджений на північ від екватора, тоді як моряйокеани—напівденьвіднього.Своєріднаматериковапівкуляохоплюєшироку смугу суходолу навколо Північного Льодовитого океану. Тутрозмістилисянайбільшізаплощеюматерики(Євразія,Африка,Північ-наАмерикаізначначастинаПівденноїАмерики),щостановить7/8всьо-госуходолуЗемлі.ОкеанічнупівкулюутворюєТихийокеанразомізпів-деннимичастинамиАтлантичноготаІндійського.Тутрозташованідванайменші материки — Австралія і Антарктида, що становлять лише1/8частинувсьогосуходолу.

7

Певнізакономірностііснуютьіувзаєморозташуванніділяноксу-ходолутаводнихпросторів—вонипротистоятьоднаодній.Уцьомулег-копереконатися,скориставшисьглобусом.Якщоподумкивідбудь-якоїточкисуходолупровестидіаметрчерезземнукулю,топротилежнаточ-ка виявиться на території океану або моря. Так, можна помітити, щоАнтарктида лежить навпроти Північного Льодовитого океану, ЄвропайАфрика—навпротиТихогоокеану,ПівнічнаАмерика—навпротиІн-дійського океану, Австралія — навпроти північної частини Атлантич-ногоокеану.

3. Джерела географічних знань

; Розповідь учителяВивжезнаєте,щопоповнитисвоїзнаннязгеографіїможназадо-

помогоюрізнихджерел:підручників,довідниківтаенциклопедій,картіатласів,журналівігазет.Длявивченнягеографіїматериківіокеанівкориснимибудутьтелевізійніпередачіпроприродурізнихкуточківна-шоїпланети,господарство,населеннятакультурукраїнсвіту.Викорис-товуючиможливостімережіІнтернет,можнашвидкоотриматибудь-якугеографічнуінформацію.

�� Поясніть, чому карту називають «другою мовою» географії.

4. Методи географічних досліджень

; Розповідь учителяПродеякіметоди—способидослідженьпевнихоб’єктівабоявищ

природиісуспільства—видізналисяушостомукласі.Вамужевідомопро спостереження, описовий та експедиційний методи. Картографіч-нийметодполягаєувизначеннімісцярозташуванняприроднихоб’єктів(річок,озер,гірськиххребтів),містікраїнтананесенніїхнакарту.Та-кожгеографивикористовуютьаерокосмічнийметод—вивченняповерх-ні Землі за фотознімками, зробленими з літаків і космічних апаратів.Задопомогоюметодумоделювання,використовуючикомп’ютернутех-ніку, передбачають зміни в навколишньому середовищі. Палеогеогра-фічнийметоддаєзмогудізнатисяпроприродудавніхгеологічнихепохшляхомвивченнягірськихпорід.

; Географічний диктантУчитель зачитує твердження, що характеризують метод геогра-

фічнихдосліджень,аучнімаютьуказатиназвуметоду. 1. Задопомогоюцьогометодувивчаютьсяпроцеси,щовідбувають-

сявмантіїіземнійкорі.(Геофізичний) 2. Цей метод використовує досягнення комп’ютерної техніки. (Мо-

делювання) 3. Цейметодбазуєтьсянавивченніскам’янілихрештокрослинітва-

рин. (Палеогеографічний)

8

4. Найдавнішийметодзбираннягеографічноїінформації. (Спостере-ження)

5. ВивченняповерхніЗемлізааерофотознімками,зробленимизлі-таківікосмічнихапаратів.(аерокосмічний)

6. Цейметодпередбачаєподорожінауковців ізметоюдослідженняприроднихявищіпроцесів.(Експедиційний)

7. Метод,задопомогоюякоголюдинанамагаєтьсядативідповідіназапитання «що?», «де?», «коли?» щодо об’єктів навколишньогосвіту. (Описовий)

8. Цейметоддосліджуєруххімічнихречовинуприроднихкомплек-сах.(Геохімічний)

9. Цейметодпередбачаєвивченнягеографічнихоб’єктівіявищшля-хомвикористанняумовнихзнаків.(картографічний)

V. узагальнення та систематизація знань і вмінь

; Завдання і запитання 1. Укажіть,щовивчаєгеографіяматериківіокеанів. 1) Природніумовиібагатстваматериківіокеанів 2) Основніфізико-географічнізакономірності 3) Територіальнуорганізаціюжиттянаселенняпланети 4) ПроблемизбереженняівідновленняприроднихкомплексівЗемлі 5) Територіальнуорганізаціюсвітовогогосподарства 6) Особливостіжиттяіпобутунаселеннянайбільшихкраїнсвіту 7) ОболонкиЗемлі(літосферу,атмосферу,гідросферу,біосферу,гео-

графічнуоболонку) 2. Поміркуйте,якіметодидослідженьмігвикористовуватиФернан

Магелланпідчассвогонавколосвітньогоплавання.

VI. підсумки урОкуУчніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючи

назапитання. 1. Щоновоговидізналисянауроці? 2. Прощовамужебуловідомо? 3. Девизможетевикористовуватизнання,здобутінасьогоднішньо-

мууроці? 4. Щобулоскладнимабонезрозумілим?

VII. дОмашнє завдання1. опрацюйте § 1 підручника*.2. Уявіть себе учасником телепроекту «останній герой». Які екзотичні куточ-

ки нашої планети ви хотіли б відвідати, аби випробувати власні сили? Що вам відомо про ці місця?

* Тут і далі посилання зроблено на підручник: Довгань Г. Д. Географія. Мате-рикитаокеани:підруч.для7класузагальноосвіт.навч.закладів/Г.Д.Дов-гань,О.Г.Стадник.—Х.:Вид-во«Ранок»,2015.

9

Урок № 2Тема. Карти материків та океанів, їх класифікація.

Мета: сформувати уявлення учнів про класифікацію карт за масштабом, охопленням тери-торії, змістом, призначенням; навчити учнів класифікувати карти атласу за масшта-бом, охопленням території, змістом, призначенням; розвивати образне і логічне мис-лення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати доброзичливість та уважність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінні карти, атлас, контурні карти, зошит для практичних робіт. Очікувані результати: учні зможуть: розповідати, узагальнювати та систематизувати відомості щодо

класифікації карт за масштабом, охопленням території, змістом, призначенням; кла-сифікувати за певними критеріями будь-яку карту атласу.

Хід уроку



; Завдання і запитання 1. Наведітьприкладиджерелгеографічнихзнань,якимивикорис-

туєтесянауроцігеографіїтавдома. 2. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що звичайний опис різних куточ-

ківЗемлівгеографіїмаєтакесамезначення,яктаблицямножен-нявматематиціабоперіодичнатаблицяелементівухімії.Чому?

3. ЯкийметодгеографічнихдослідженьбувголовнимвепохуВели-кихгеографічнихвідкриттів?Чому?

4. Які методи географічних досліджень почали розвиватися порів-нянонедавно—уXX—XXIст.?Чивплинувнаїхрозквітрозви-токсучасноїнауково-технічноїбази?


; ЗавданняУстановітьвідповідністьміжназвоюджерелагеографічнихзнань

ійогохарактеристикою.Ізбуквудужкахскладітьназвуджерелаінфор-мації,якевважається«другоюмовою»географії.

1 Телебачення2 Журнал3 Підручник4 Експедиція5 Інтернет

а Подорожі науковців із метою дослідженняприроднихявищіпроцесів(Т)

Б Інформаційно-комунікаційна мережа, якуназиваютьголовнимзасобоммасовоїінфор-мації(К)

В Глобальна електронна інформаційна мере-жа(А)

Г Друкованевидання(А)Д Основнеджерелознаньдляучнів(Р)

10

Відповідь: 1Б2Г3Д4А5В;слово—карта.

Карта—цезменшене,узагальненезображенняземноїповерхні,створенеупевномумасштабітазадопомогоюумовнихзнаків.Картавва-жається«другоюмовою»географії,аджезнеїможнаодержатибагатопізнавальної, корисної інформації, яка може замінювати текстовийматеріал.



1. класифікація карт за масштабом та просторовим охопленням

; Розповідь учителяВивжезнаєте,щокартирозрізняютьзамасштабом:великомасштаб-

ні (від 1 : 10 000 до 1 : 200 000); середньомасштабні (від 1 : 200 000 до1:1000000);дрібномасштабні(меншніж1:1000000).Картиматериківіокеаніврозрізняють:запросторовимохопленням,змістом,призначенням.

Запросторовимохопленням(затим,щозображується)розрізняютькартисуходолуіСвітовогоокеану.Нанихземнаповерхнязображенауза-гальненоісхематично.Існуютькартиматериків(Євразії,Африки,Австра-ліїтаін.)іокеанів(Атлантичного,Тихого,Індійського,ПівнічногоЛьодо-витого). На картах окремих частин материків (країн, областей, районів)іокеанів (морів,затоктощо)земнаповерхнязображенадетальніше.

2. класифікація карт за змістом і призначенням

; Розповідь учителяЗазмістомкартибуваютьзагальногеографічнійтематичні.Загальногеографічнікартизображуютьзагальнийвиглядземної

поверхні.Нанихдокладнопоказанірізніоб’єкти:рельєф,річки,насе-леніпункти,шляхисполученнятощо.Сюдиналежатьзнайомівамто-пографічнікартитаоглядові—фізичнікартипівкуль,материків,окре-михкраїн.

Тематичнікарти,навпаки,відображаютьякусьоднутему,нанихзображено один компонент природи, населення або господарства. На-приклад,об’єктомкартиможутьбутитемператураповітря,ґрунти,рос-линністьтощо.Рештаелементівкарти(великіміста,річкитощо)єтіль-кифономіпотрібніякорієнтири.

Середтематичнихрозрізняютькартиявищприроди(фізико-гео-графічні): геологічні, тектонічні, рельєфу земної поверхні, метеороло-гічнітакліматичні,ґрунтові,рослинногоітваринногосвітутощо,ата-кож — карти суспільних явищ (економіко-географічні): політичнійадміністративні,населення,галузейгосподарстватаін.

Карти можна згрупувати залежно від їх основного призначеннящодозадоволенняпотребосвітиінауки,культури,господарстватаін.Виділяютькартинавчальні(дляшколярів),туристські(длятих,хтопо-

11

дорожує),навігаційні(морські,річкові,автомобільнітощо),будівельні,землеустрою. Вони призначені для певного кола людей і розв’язанняпевнихзавдань.

; Робота у групахУчитель об’єднує учнів у дві групи і пропонує, розглянувши ат-

лас материків і океанів, визначити, які карти він містить: перша гру-па —зазмістом,друга група —заохопленнямтериторії.

; Завдання і запитання 1) Щоспільногоівідмінногоміжтектонічноюікліматичноюкарта-

миАвстралії? 2) Чимкартавідрізняєтьсявідатласу?


; Гра «Так або ні?»Учительзачитуєтвердження:якщовоноправильне—учнімають

піднятизеленукартку,якщопомилкове—червону. 1. Натематичнихкартахзображуєтьсябагатокомпонентівприроди,

населенняігосподарства.(Ні. На тематичних картах зображу-ється один-два компоненти природи, населення і господарства.)

2. Усітопографічнікартиєзагальногеографічними.(Так) 3. Замасштабомкартибуваютьдрібномасштабні,середньомасштаб-

нітавеликомасштабні.(Так) 4. Картамасштабу1:1900000єсередньомасштабною.(Ні. Це дріб-

номасштабна карта.) 5. Накартахобластейірайонівземнаповерхнязображуєтьсядеталь-

ніше,томущовикористовуєтьсябільшиймасштаб.(Так) 6. Заохопленнямтериторіїрозрізняютькартисвітуіпівкуль,карти

материківіокеанів,картидержав,областей,районівміст,сіл.(Так) 7. Картаґрунтівзазмістомєтематичною.(Так) 8. Картамасштабу1:200000єдрібномасштабною.(Ні. Це велико-

масштабна карта.) 9. Картиматериківіокеанівмаютьдещобільшиймасштаб,ніжкар-

тисвіту,алетакожєдрібномасштабними.(Так) 10. Картамасштабу1:250000єдрібномасштабною.(Ні. Це середньо-

масштабна карта.) 11. Запризначеннямкартибуваютьнавчальними,туристськими,вій-

ськовими,синоптичними.(Так)

VI. підсумки урОку

Учніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназапитання. 1. Щоновоговидізналисянауроці? 2. Прощовамужебуловідомо?

12

3. Девизможетевикористовуватизнання,здобутінасьогоднішньо-мууроці?

4. Щобулоскладнимабонезрозумілим?

VII. дОмашнє завдання

опрацюйте § 2 підручника.

розділ і. закономірності формування природи материків і океанів

тема 1. Форма і рухи землі

Урок № 3

Тема. Форма і рухи землі. Мета: сформувати уявлення учнів про форму Землі, географічні наслідки її руху навколо сво-

єї осі та навколо Сонця, ознайомити зі співвідношенням суходолу та океану в різних пів-кулях планети, розповісти про положення Сонця щодо головних ліній градусної сітки Землі у дні зимового та літнього сонцестояння, весняного й осіннього рівнодення, поя-си освітлення Землі; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати самостійність і відповідальність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний та ілюстративний матеріал. Очікувані результати: учні зможуть: відновити й узагальнити знання про географічні наслідки руху Зем-

лі навколо своєї осі та навколо Сонця, розповідати про співвідношення суходолу та океану в різних півкулях планети; відтворити інформацію про положення Сонця що-до головних ліній градусної сітки у дні зимового та літнього сонцестояння, дні весня-ного та осіннього рівнодення, узагальнити матеріал про пояси освітлення (теплові по-яси), виділяти і показувати їхні кордони.

Хід уроку



; Змагання командУчительоб’єднуєучнівудвікомандиішляхомжеребкуванняви-

значає,яказнихвідповідатименапершезапитання.Закожнуправиль-ну відповідь команди одержують по 1 балу. Якщо учасники не можутьвідповісти на запитання, це право переходить до команди-суперника. 1. Якийокеанєнайбільшимзаплощею? 2. Якийокеанєнайменшимзаплощею? 3. Скількиматериківназемнійкулі?

13

4. Якийматерикєнайбільшимзаплощею? 5. ЯкучастинусвітувідкривВілемЯнсзон? 6. Назвітьзагальнонауковіметодигеографічнихдосліджень. 7. Назвітьсутогеографічніметодидосліджень. 8. Якийматерикєнайменшимзаплощею? 9. Скількичастинсвітуназемнійкулі? 10. Чимматериквідрізняєтьсявідчастинисвіту? 11. ЯкачастинасвітубулавідкритавXVст.? 12. ЯкучастинусвітувідкрилиФ.БеллінсгаузеніМ.Лазарєв? 13. Якіджерелагеографічноїінформаціївизнаєте? 14. Якийметодгеографічнихдослідженьвивчаєгеографічніоб’єкти

іявища,позначеніумовнимизнаками? 15. Якібуваютькартизапризначенням? 16. До якого виду карт за масштабом належить карта масштабу

1:100000? 17. Якимибуваютькартизаохопленнямтериторії?


; КросвордРозв’яжіть кросворд, і у виділених клітин-

ках прочитаєте назву фігури, яка якнайточнішехарактеризуєформунашоїпланети. 1. Ім’ядавньогрецькоїбогиніЗемлі. 2. Великачастинасуходолузусіхбоківоточе-

наводою. 3. Частинаокеану,відділенавідньогосуходо-

ломабопідвищеннямпідводногорельєфу. 4. Тварина,тілоякоївкритеголками. 5. Спосібвивченняпевногоявищачи

предмета.

; Вступне слово вчителяСьогоднівсімвідомо,щоЗемлякругла,протевченіневважають

нашупланетуідеальнокулястою.Вонивизначили,щосереднійрадіусЗемлістановить6371км.Водночас,полюснийрадіус(відстаньвідцен-трупланетидополюсів)дорівнює6357км,аекваторіальний(відстаньвідцентрудоекватора)—6378км.Тобтополюснийрадіусна21кммен-шийзаекваторіальний.Такірозрахункивказуютьнате,щоЗемляде-щосплюснутабіляполюсів.

Водночас земна поверхня має значні виступи гір (найбільша —8850м, Еверест)іглибоководнізападини(найбільша—11022м,Ма-ріанська).Усінерівностіземногорельєфунеможливовписативжоднуматематичну форму, тому фігуру, яка характеризує форму нашої пла-нети, вчені назвали геоїд. Поверхня геоїда повторює поверхню водиуСвітовомуокеані,якауявнопродовженапідматериками.

5 М

2 М Е

А Т

Т 3 М О

1 Г Е О 4 Ї Д

Е Р Р Ж

Я И Е А

К К

14

(Учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разомзучнямивизначаєметуізавданняурокувідповіднодойоготеми.)


1. Зміни уявлень про форму Землі: від найдавніших часів до сьогодення.

; Розповідь учителяУявлення людей про форму й розміри Землі змінювалися з роз-

ширенням їхнього світогляду і з розвитком науки. Вперше думку прокулястість нашої планети висловив давньогрецький учений Піфагор(VІст.дон.е.).ПротепершідоказикулястостіЗемлінавівученийАріс-тотель(IVст.дон.е.),амайжеточнообчисливїїрозміриуIIст.дон.е.Ератосфен.

; ЗапитанняПригадайтематеріалізкурсузагальноїгеографіїідайтевідпові-

діназапитання. 1) ЯкуявлялипроформуЗемлідавніслов’яни?греки?індійці?ва-

вилоняни? 2) ЧомунауявленнядавніхлюдейпроформуЗемлісуттєвовплива-

лиміфологічнийсвітоглядірелігійнівірування? 3) Чому більшість людей у ті часи уявляли Землю плоскою ділян-

коюсуходолу,оточеноюводамиморя(океану)? 4) ЯкідоказикулястостіЗемлінаводивАрістотель?

; Розповідь учителяНазламіХVII—ХVIIIст.І.Ньютондовів,щоЗемля—ценеіде-

альнакуля,адещосплющенабіляполюсів.Причиноюцьогоєобертан-няЗемлінавколосвоєїосі.Самевонозумовилонерівномірнийрозподілземноїмаси(біляекваторавонабільша,анаполюсах—менша)іспри-яло формуванню геометрично неправильної форми, яку назвали геоїд.

2. Вплив форми Землі на географічну оболонку

; Розповідь учителяКулястаформавизначаєособливостіприродинашоїпланети.Зо-

крема,кутпадіннясонячнихпроменівнакуляступоверхнюводинітойсамий момент на різних широтах буде різним, тому й нагріватися по-верхнябуденерівномірно:наекваторі—найбільше(тампроменіпада-ютьмайжепрямовисно),унапрямкудополюсів—менше.Цезумовлюєзональний (смугами від екватора до полюсів) розподіл освітлення й те-пла на планеті. Залежно від цього зонально формуються й різні типиклімату на Землі, що зумовлює зональні особливості всіх компонентівгеографічноїоболонки—ґрунтів,рослинності,тваринногосвіту.

КулястаформаЗемлітакожєпричиноютого,щодеякіявищапообидвабокивідекватораєпротилежними:якщовПівнічнійпівкулізи-

15

ма,товПівденній—літо,якщовПівнічнійпівкулітечіївокеанахру-хаютьсязагодинниковоюстрілкою,товПівденній—проти.

3. рухи Землі та їх наслідки

; Розповідь учителяЗемлявпросторіздійснюєдваосновнітипирухів:обертаєтьсяна-

вколосвоєїосітарухаєтьсянавколоСонця.Обертаннянавколосвоєїосівідбуваєтьсяіззаходунасхід(проти

руху годинникової стрілки). Повний оберт Земля здійснює за добу(24год).УнаслідокобертаннянавколосвоєїосіЗемлянабулаформигео-їда.Обертаючись,ЗемляосвітлюєтьсяСонцемтозодногобоку,тозін-шого — так настають то день, то ніч. З їх чергуванням пов’язанийдобовий ритм — зміна природних явищ і процесів у географічній обо-лонці.Наприклад,протягомдобизмінюютьсятемператураітискпові-тря,спостерігаютьсяприпливиівідпливи,починаєтьсяіприпиняєтьсяактивністьтваринілюдини.

НавколоСонцяЗемлярухаєтьсяпоорбіті.Повнийоберт,яквамвідомо,воназдійснюєзарік (365днів).Цейрічнийрухможнаспосте-рігатизаположеннямСонцянанебі:змінюєтьсяйогополуденнависо-таізміщуютьсямісцясходуізаходуСонця.

ПідчасрухупланетинавколоСонцяземнавісьпостійнонахиле-надоплощиниорбітипідкутом66,5°.Томупротягомрокусонячніпро-мені освітлюють більше то Північну півкулю, то Південну. Дні, колиСонцеосвітлюєоднузпівкульнайбільше,аіншу—найменше,апотімнавпаки, називаються днями сонцестояння. Протягом року буває двасонцестояння—літнєйзимове.

КолиЗемлязверненадоСонцяПівнічнимполюсом,тодівонобіль-ше освітлює й нагріває Північну півкулю. Дні там стають довші за ночі.Настає тепла пора року — літо. День 22 червня буде найдовшим у році,анічнайкоротшою—цеденьлітньогосонцестояння.Уцейденьсонячніпроменіпрямовисно(піднайбільшимкутом—90°)падатимутьненаек-ватор,анапаралель23,5°пн.ш.ЦюпаралельназиваютьПівнічнимтро-піком.УцейчасПівденнупівкулюСонцеосвітлюєінагріваєменше—тамзима.ДляПівденноїпівкулі22червнябудеднемзимовогосонцестояння.

ЧерезпіврокуЗемлязайметакеположеннянаорбіті,колидоСон-цябудезверненаПівденнапівкуля—тодітамнастанеліто,авПівнічнійпівкулібудезима.День22груднябуденайкоротшимуроці,анічнайдо-вшою—цеденьзимовогосонцестояння.ДляПівденноїпівкуліцейдень,навпаки, буде днем літнього сонцестояння. Промені Сонця прямовиснопадатимутьнапаралель23,5°пд.ш.—целініяПівденноготропіка.Три-валістьдняіночіпротягомрокуоднаковілишенаекваторі—по12год.

ДвічінарікнапівшляхуміжлітнімізимовимположеннямиЗем-лярозташованащодоСонцятак,щосонячніпроменіоднаковоосвітлю-ютьякПівнічну,такіПівденнупівкулю.ТодітривалістьдняіночінавсійЗемлі,окрімполюсів,будеоднаковою.Цебуваєуднірівнодення—

16

23вересня(деньосінньогорівнодення)і21березня(деньвесняногорів-нодення).Уціднісонячніпроменіпрямовиснопадатимутьнаекваторі.

Якбиземнавісьнемаланахилу,наЗемлізавждибулобрівноден-няіпорирокунезмінювалися.

КолиЗемлязверненадоСонцяПівнічноюпівкулею,тонаПівніч-номуполюсійуприполярнійчастинівононезаходитьзагоризонтісві-титьцілодобово(нічненастає).Цеявищеназиваєтьсяполярнийдень.Насамому полюсі він триває півроку (180 діб). Проте через кулясту формупланетисонячніпроменітампадаютьпіддужемалимнахиломімайжененагріваютьповерхню.Цеприводитьлишедопослабленняморозів.Чимдалінапівдень,тотривалістьполярногоднязменшуєтьсядооднієїдобинапаралелі66,5°пн.ш.ЇїназиваютьПівнічнимполярнимколом.Цялі-ніяємежею,заякоюдалінапівденьСонцевжеопускатиметьсязагори-зонт, і зміна дня та ночі відбуватиметься щодоби. У цей час ПівденнийполюсвідвернутийвідСонця.Наполюсіприполярнучастинупротягомдобисонячніпроменівзагалінепотрапляють.Сонценез’являєтьсяз-загоризонту,іденьненастає.Цеявищеназиваєтьсяполярнаніч.Насамо-муполюсівонатриваєпівроку(180днів),ачимдалінапівніч,тозмен-шуєтьсядооднієїдобинапаралелі66,5°пд.ш.ЦюпаралельназиваютьПівденнимполярнимколом.ДалінапівнічвіднеїСонцевжез’являєтьсянагоризонті,ізмінаднятаночівідбуваєтьсящодоби.

РічнийрухЗемлінавколоСонцязумовлюєсезоннийритм—змі-ниявищіпроцесівугеографічнійоболонцізпорамироку—наприклад,зміну додатних температур на від’ємні і навпаки, випадання і таненняснігу, цвітіння рослин, появу листя на деревах і його опадання тощо.

ОсьовеобертаннятаорбітальнийрухЗемлірівномірнійніколинеприпиняються.Ізнимипов’язанетакепоняття,якчас.Основнимиоди-ницями його вимірювання є доба (для коротких відрізків часу) та рік(длябільших).

4. розподіл поясів освітлення на планеті

; Розповідь учителяЛінії тропіків і полярних кіл є межами смуг на поверхні Землі,

щовідрізняютьсявисотоюполуденногоСонцянадгоризонтом,кутомпа-діннясонячнихпроменівтатривалістюдня.Цісмугиназиваютьпояса-миосвітлення.НаЗемлірозрізняютьп’ятьосновнихпоясівосвітлення.

Жаркий пояс. Цейтепловийпояслежитьпообидвабокиеквато-раміжтропіками(23,5°пн.ш.і23,5°пд.ш.).Їхлініїобмежуютьши-ротнусмугу,дедвічінарік(абоодинразнарікнасамихтропіках)уднісонцестоянняСонцеперебуваєвзеніті(унайвищійточці).Кутпадіннясонячнихпроменівтамвеликийпротягомусьогороку,іземнаповерх-няодержуєнайбільшесонячноготепла.Томутампостійножарко.

Помірні пояси. Цітепловіпояси(між23,5°та66,7°широти)простя-глисявобохпівкуляхміжтропікоміполярнимколом.Сонцетутніколинебуваєвзеніті,аленеспостерігаєтьсяніполярнийдень,ніполярнаніч.

17

Сонячні промені падають на поверхню з нахилом — чим далі на північ,тимкутпадінняменший.Томувцихпоясаххолодніше,ніжужаркому.Протягом року висота Сонця над горизонтом помітно змінюється. Це зу-мовлюєсезоннізмінивтривалостіднятаосвітленні.Унаслідокцьогонацихширотахмаксимальновираженісезонироку(зима,весна,літо,осінь).

Холодні пояси. Ціпоясилежатьміжполярнимиколами(66,7°пн.ш.і66,7°пд.ш.)тапаралеллю90°обохпівкуль.Узимкупротягомпо-лярноїночіСонцепокількамісяцівнез’являєтьсянадгоризонтом.Уліт-купідчасполярногодня,хочвономісяцямийнезаходитьзагоризонт,Сонцестоїтьдуженизько.ЙогопроменілишековзаютьпоповерхніЗем-ліймайжененагріваютьїї.Тому,незважаючинабезперервнеосвітлен-ня,кількістьтепла,якапотрапляєнаповерхню,єнезначною,томутамзавждидужехолодно.

Отже, освітлення й нагрівання поверхні Землі залежать від гео-графічної широти. Вони підпорядковані закону широтної зональності:чимближчедоекватора,тимбільшийкутпадіннясонячнихпроменів,тимбільшенагріваєтьсяповерхняітимвищатемператураповітря.Іна-впаки:звіддаленнямвідекваторадополюсівкутпадінняпроменівзмен-шується, відповідно температура повітря знижується і стає холодніше.

�� Чому Північна і Південна півкулі нерівномірно освітлюються Сонцем протя-гом року? Яке значення це має для протікання природних процесів на пла-неті Земля?


; Гра «Так або ні?»Визначте,чиправильнітвердження.

1. ІснуєдвавидирухівЗемлівкосмосі:осьовий(добовий)іорбіталь-ний(річний).(Так)

2. ПовнийобертнавколосвоєїосіЗемляздійснюєза24год54хв6с.(Ні. Повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за 23 год 56 хв 4 с.)

3. НаслідкомобертанняЗемлінавколосвоєїосієзмінапірроку.(Ні. Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна дня і ночі.)

4. НаслідкомобертанняЗемлінавколоСонцяєзмінадняіночі.(Ні. Наслідком обертання Землі навколо Сонця є зміна пір року.)

5. НаслідкомобертанняЗемлінавколосвоєїосієїїсплющеннябіляполюсів, унаслідок чого її полярний радіус менший за еквато-ріальний.(Так)

6. ЗемлярухаєтьсяпротягомрокунавколоСонцяпоеліптичнійор-біті.(Так)

7. Місяць впливає на сезонну ритмічність природних процесів напланетіЗемля.(Ні. На сезонну ритмічність природних процесів на планеті Земля впливає Сонце.)

8. НаслідкомобертанняЗемлінавколоСонцяєзмінайоговисотинадгоризонтомпротягомроку.(Так)

18

9. УнаслідокобертанняЗемлінавколосвоєїосівиникаєвідхиляючасилаКоріоліса,підвпливомякоїтіла,щорухаютьсявПівнічнійпівкулі, відхиляються ліворуч, а в Південній — праворуч. (Ні. унаслідок обертання Землі навколо своєї осі виникає відхиляюча сила коріоліса, під впливом якої тіла, що рухаються в Північній півкулі, відхиляються праворуч, а в Південній — ліворуч.)

10. Вісь Землі має постійний нахил до площини орбіти під кутом66°33′.(Так)


(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Куляста форма Землі зумовлює широтну зональність — законо-

мірну зміну кута падіння сонячних променів та всіх компонентів гео-графічноїоболонкиунапрямкувідекваторадополюсів.

УнаслідокосьовогорухуЗемлівідбуваєтьсязмінадняіночі,авна-слідокорбітальногорухуінахилуземноїосі—змінапірроку.

Тропіки—цепаралелі23,5°укожнійпівкулі,якіємежамисмуг,надякимиСонцедвічінарікополуднібуваєвзенітіійогопроменіпа-даютьпрямовисно.

Полярнікола—цепаралелі66,5°укожнійпівкулі,якіємежа-миобластей,дебуваютьполярніднітаполярніночі.

Пояси освітлення (теплові пояси) — це смуги, що відрізняютьсявисотоюполуденногоСонцянадгоризонтом,тривалістюдня,освітлен-нямітепловимиумовами.



тема 2. материки та океани — великі природні комплекси географічної оболонки

Урок № 4

Тема. Геологічні ери та епохи горотворення. Походжен-ня материків та океанічних западин.

Мета: сформувати уявлення учнів про походження материків та океанічних западин уна-слідок руху літосферних плит, нагадати особливості гіпотези дрейфу материків Веге-нера та теорії тектоніки літосферних плит, ознайомитися з геологічними ерами та епо-хами горотворення в історії розвитку Землі; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати самостій-ність і комунікабельність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздавальний матеріал.

19

Очікувані результати: учні зможуть: систематизувати знання про гіпотезу дрейфу материків Вегенера; розповідати, на які материки поділилися давні континенти Лавразія та Гондвана, уза-гальнити відомості про теорію тектоніки літосферних плит, характеризувати геологіч-ні ери та події, які в них відбувалися.

Хід уроку



; Завдання і запитання 1. Поясніть,чомузвіддаленнямвідекваторадополюсівстаєхолод-

ніше. 2. Знайдітьнакартісвітумісто,проякевідомо,щовонорозташова-

ненамеридіані58°зх.д.іщоопівдні22червняСонцетампере-буваєвзеніті(прямовиснонадголовою).


; ЗавданняУстановіть відповідність між датами та їхніми характеристика-

ми. Із букв у дужках складіть назву верхньої частини літосфери, якаскладаєтьсязгірськихпорідтамінералів.

1 21березня2 23вересня3 22червня4 22грудня

а Деньлітньогосонцестояння(Р)Б Деньзимовогорівнодення(А)В Деньвесняногорівнодення(К)Г Деньосінньогорівнодення(О)

Відповідь: 1В2Г3А4Б;назва—(земна)кора.

Земна кора —цеверхнячастинатвердоїоболонкиЗемлі—літо-сфери,якарозташовананадмантієюіпотужністьякоїпідокеанамитаматерикамивідрізняється.



1. Будова земної кори

; Розповідь учителяЩобдізнатисяпроте,якутворилисяматерикийокеани,потріб-

нопригадатиособливостібудовиземноїкори.Земнакора—цеверхнячастинатвердоїоболонкиЗемлі—літо-

сфери.Вонаявляєсобоюнібитонкуковдру,підякоюприхованіземнінадра. У середньому потужність земної кори складає лише 0,6 % віддовжиниземногорадіуса.

20

; Робота у групахУчительоб’єднуєучнівудвігрупи,кожнійроздаєнабіркартокзі

словами і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника,скластисхемузкарток.

Перша група. Океанічний тип земної кори, 5—10 км, осадовийшар,базальтовийшар.

Друга група.Материковийтипземноїкори,30—75км,осадовийшар,гранітнийшар,базальтовийшар.

; Робота з картоюНакартіпівкульпокажітьмісця,деземнакораможематинай-

більшупотужністьіде—найменшу.

2. Гіпотеза дрейфу материків Вегенера і теорія тектоніки літосфер-них плит

Цікавий фактЯкщо уважно розглянути глобус або будь-яку карту світу, можна побачити цікаву особливість об-рисів багатьох берегових ліній материків та островів. Так, материки Південна Америка та Африка, якщо їх щільно «зсунути», досить точно з’єднаються один з одним, як деталі мозаїки, «довгий ру-кав» Антарктичного півострова змикається з крайнім півднем Південної Америки, а форма ост-рова Мадагаскар свідчить про його історичну цілісність з Африкою.

; Робота з карткоюПригадайте матеріал курсу шостого класу і заповніть пропуски

втексті.Вегенерприпустив,щобільшніж…млнроківтомунаЗемлі іс-

нувавєдинийвеличезнийсуходіл—материк…таодинокеан—….Ізчасомпрадавнійматерикрозколовсянадвічастини—лавразіюта….Згодомвонитакожбулироз’єднані:ПівнічнатаПівденнаАмерика,від-коловшисьвідЄвропийАфрики,почаливіддалятися(дрейфувати).Міжними утворився … океан. Африка відокремилась від Азії, у результатічоговиник…океан.Австраліята…такожвідійшливідАзіїйАфрикиізайнялисвоїнинішнімісця.

; Розповідь учителяУXXст.сталовідомо,щоземнакораразомізчастиноюверхньої

мантіїнеєсуцільнимпокриттямнашоїпланети.Вонарозбитаглибоки-мирозломаминавеличезніблоки—літосферніплитизавтовшки50—250км.Згіднозтеорієютектонікилітосфернихплитземнакорарозби-та на 6 або 8 літосферних плит. Цю теорію висунули американськігеологиРобертДіціГарріХаймонд-Хессу1961—1962рр.

Учені вважають, що причиною руху літосферних плит є перемі-щенняуверхніймантіїречовин,якінакопичуютьсявглибинахЗемлі.Унаслідокобертанняпланетинавколосвоєїосітавнутрішніхпроцесівуїїнадрахв’язкаречовинамантії,наякійрозташованіматерики,здат-на«текти».Томулітосферніплитипостійнорухаютьсяпоповерхніман-

21

тії(астеносфері).Вонинібиплавають,якгігантськікрижининаповерх-ні води. Швидкість їх переміщення здається мізерною — кількасантиметрівнарік.Протецейрухвідбуваєтьсяпротягомсотеньмільйо-нівроків,томуплитизатакийчасможутьпереміститисянатисячікі-лометрів.Отже,сучаснерозміщенняматериківіокеанів,якілежатьналітосферних плитах, є результатом їх повільного, але тривалого в часіпереміщення.

Ізчасомплитирозходятьсяврізнібоки,занурюютьсяоднапідод-нуабозіштовхуються.Намежахлітосфернихплитвиникаютьсередин-но-океанічніхребти,глибоководніжолоби,тріщини,відбуваютьсяпро-цесигоротворення.

; Робота з картоюВикористовуючикартулітосфернихплит,виконайтезавдання.

1) Назвітьіпокажітьвеликілітосферніплити. 2) Назвітьіпокажітьнайменшілітосферніплити. 3) Назвітьматерики,якілежатьнакількохлітосфернихплитах. 4) Назвітьматерики,якілежатьнаоднійлітосфернійплиті. 5) НаякихплитахрозташованийАтлантичнийокеан? 6) З’ясуйте, в якому напрямку переміщуються Південноамерикан-

ськатаІндо-Австралійськаплити. 7) Визначте, які літосферні плити і в яких місцях переміщуються

знайбільшоюшвидкістю. 8) Якназиваєтьсяплита,наякійлежитьматерикЄвразія? 9) Кудиізякоюшвидкістювонарухається?Депроходятьзонизем-

летрусів?Цікавий фактЧи ВАрТо боЯТиСЯ ЗМіни ПоЛюСіВ ЗеМЛі?Вважається, що магнітне поле нашої планети обумовлене потоками розплавленого заліза, що ото-чують ядро Землі. У цих потоках вченими було знайдено завихрення (в районі Арктики і півден-ної Атлантики), які можуть змінити напрямок їхнього руху. Це призведе до того, що магнітні по-люси Землі поміняються місцями, що матиме катастрофічні наслідки. Потужні потоки сонячної радіації, які сьогодні через магнітне поле не досягають атмосфери, нагріють її верхній шар і ви-кличуть глобальні зміни клімату. Зараз зовнішній «магнітний щит» планети захищає все живе від сонячної радіації. У момент зміни полюсів магнітне поле планети буде ослаблене, і це призведе до стрибкоподібного підвищення рівня сонячної радіації. Космічні промені вб’ють усе живе або спричинять мутації. із ладу вийдуть усі електричні, навігаційні та комунікаційні пристрої і навіть супутники, що перебувають на земній орбіті. Мігруючі тварини, птахи та комахи втратять здат-ність до орієнтації. одні райони Землі заливатиме водою, а інші будуть страждати від посухи. Люд-ство опиниться на межі зникнення.

3. Геохронологічна таблиця та епохи горотворення

; Розповідь учителяУченіз’ясували,щовікнашоїпланетистановитьблизько4,6млрд

років. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток Землі,

22

називаютьгеологічноюісторією.Вонапов’язаназтакимиголовнимипо-діями,якформуванняземноїкори,рельєфу,кліматуірозвитокживихор-ганізмів.

Користуючисьрізнимиметодамидослідженняпорід,ученіскла-лиспеціальнушкалу.Вонапоказуєперіодичасу,наякіподіляєтьсягео-логічнаісторія.Кожномучасовомувідрізкувідповідаєпевнийетапфор-мування земної кори, рельєфу і розвитку організмів. Така шкаланазиваєтьсягеохронологічноютаблицею.

(Учительдемонструєгеохронологічнутаблицю.)За цією таблицею історію Землі поділяють на геологічні ери:

архейська (найдавнішого життя), протерозойська (первинного життя),палеозойська (давнього життя), мезозойська (середнього життя) і кай-нозойська (нового життя). Ери у свою чергу поділяють на періоди. На-приклад,палеозойськаераохоплюєшістьперіодів:кембрійський,ордо-вицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний, пермський.

Геологічніданісвідчать,щовжевархейськуеруіснувалаземнакора, яка була складена породами, подібними до сучасних. Вочевидь,існувалиматерикиіокеани,відбувалисязмінипірроку,потепліннязмі-нювалися похолоданням з утворенням льодовиків. Протягом геологіч-ного часу неодноразово на місці морів здіймалися гори, а суходіл опи-нявся під водою. Геологи виділяють особливо бурхливі періоди, колипородизминалисявскладки—епохигоротворень(складчастості):бай-кальська,каледонська,герцинська,мезозойськайальпійська.

Навідмінувідісторичногочасу,якийвимірюютьстоліттями,гео-логічнийчасохоплюєзначнотривалішівідрізки—мільйонироків.Три-валістьперіодівнеоднакова—від20до100млнроків.

Геохронологічна шкала впорядкувала послідовність виникненнягірських порід, форм рельєфу в зіставленні та розмежуванні геологіч-нихпроцесів.

; Запитання 1) ЯкіеривиділяютьугеологічномурозвиткуЗемлі?Назвітьепохи

горотворення,яківідбувалисяврізнихерах. 2) Якіератаепохагоротвореннятриваютьзараз? 3) Якіперіодимаєпалеозойськаера?Назвітьїх. 4) Якіперіодимаємезозойськаера?Назвітьїх.


; Завдання і запитання 1. Альфред Вегенер вважав, що будова берегів Південної Америки

йАфрикидоводитьістинністьйогогіпотези.Використовуючитрафаретицихматериків,підтвердьтеабоспрос-

туйтецетвердження. 2. Речовинаастеносфериздатнаповільнотектиіпереміщуватисьіз

порівняно незначною швидкістю — кілька сантиметрів за рік.

23

Протетакіпроцесивідіграютьвеликурольурухахземноїкори.Наякітектонічніпроцесивпливаєтакепереміщенняречовиниас-теносфери?Відповідьобґрунтуйте.

3. Чому в гірській місцевості осадовий шар материкової земної ко-ривідсутнійабоємалопотужним?

4. Чому в океанічному типі земної кори відсутній гранітний шар?(Граніт — гірська порода, яка утворюється при застиганні магми всередині земної кори, базальт — гірська порода, яка утво-рюється при застиганні магми на земній поверхні. Базальти утворюються при застиганні магми, що вилилася із серединно-океанічних хребтів.)


Учніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназапитання. 1. Прощовидізналисянасьогоднішньомууроці? 2. Щоздалосявамнезрозумілимабоскладним?


1. опрацюйте § 4 підручника.2. Підготуйте запитання за темою сьогоднішнього уроку і запишіть його на

аркуші, вказавши своє прізвище.

Урок № 5

Тема. Платформи і пояси складчастості. Мета: ознайомити учнів із будовою та особливостями розташування основних тектонічних

структур, пояснити зміст понять «платформа», «складчастий пояс», «щит», «плита», навчити встановлювати закономірність між розміщенням тектонічних структур, форм рельєфу і покладами корисних копалин; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати допитли-вість і комунікабельність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, геохронологічна таблиця, зошит для прак-

тичних робіт. Очікувані результати: учні зможуть: визначати особливості геологічної історії формування рельєфу ма-

териків, узагальнити відомості про будову й особливості простягання основних тек-тонічних структур; використовувати поняття «платформа», «складчастий пояс», «щит», «плита»; встановлювати закономірності у простяганні тектонічних структур, форм ре-льєфу і покладів корисних копалин.

Хід уроку


24


; Метод «Капелюх запитань»Учительзбираєаркушііззапитаннями,якіучніготуваливдома,

складаєїхукапелюхіпропонуєсемикласникамобратиоднезапитанняівідповістинанього.Якщовідповідьнеправильна,відповідаєавторза-питання.


; Кросворд

3 А 8 А Розв’яжітькросворд,іувиді-лених клітинках прочитаєте назвунаукипробудовуземноїкори.

1. Прадавнійокеан. 2. Єдинийпрадавнійматерик. 3. Частинасвіту,щоскладається

здвохматериків. 4. Величезніблоки,наякірозбита

літосфера. 5. Давній материк, який розколо-

вся і дав початок Африці, Ав-страліїтаПівденнійАмериці.

6. Німецький учений, що висунувгіпотезудрейфуматериків.

7. МатерикЄвразіяутворюєдвічастинисвіту—Європай….

8. Найхолоднішийматерик. 9. Материк,наякомумиживемо.

2 П М 6 В Н

А Е 4 П Е Т 9 Є

1 Т Н Р Л Г 7 А А В

Е Г И И 5 Г Е З Р Р

Т Е К Т О Н І К А

І Я А И Н Е Я Т З

С Д Р И І

В Д Я

А А

Н

А



1. Тектонічні структури

; Розповідь учителяПротягомтривалоїгеологічноїісторіїнаЗемлісформувалисявід-

носностійкітарухоміділянкиземноїкори.Вонивідокремленіоднавідодної глибинними розломами. Ці ділянки називають тектонічнимиструктурами.Вонивідрізняютьсярозмірамитавікомутворення.

Відносностійкіділянкиземноїкориназиваютьплатформами.Ценайдавніші за віком вирівняні ділянки літосферних плит, що лежатьвосновіматериківіокеанічнихзападин.Платформаскладаєтьсяздвохшарів.Знизузалягаєкристалічнийфундамент,утворенийдавнімитвер-дими магматичними і метаморфічними породами. Зверху його вкриває

25

осадовийчохол,складениймолодшимизавікомосадовимивідкладеннями.Наплатформірозрізняютьщитиіплити.Щит—цеділянкафундамен-туплатформи,перекритамалопотужним,аподекудиівзагалівідсутнімосадовимчохлом.Наприклад,умежахСхідноєвропейськоїплатформи,наякійрозташованабільшачастинанашоїдержави,виділяютьБалтій-ськийіУкраїнськийщити.Плита—цеділянкаплатформи,дефунда-мент,навпаки,зануренийнаглибинуівсюдиперекритийпотужнимоса-довимчохлом.(Ціплитинеможнаплутатизлітосферними.)

Загеологічнимвікомрозрізняютьдавніймолодіплатформи.Дав-ні (докембрійські) платформи утворилися в найдавніші геологічні ча-си—вархейськуіпротерозойськуери.Вікїхньогофундаментустано-вить1,5—4млрдроків.Молодіплатформисформувалисялише500млнроківтому,переважновпалеозойськуеру.

Міжвідносностійкимиділянкамиземноїкорирозміщуютьсяне-стійкі зони — рухомі пояси. Вони порівняно вузькі (завширшки сотнікілометрів),алевитягнутінатисячікілометрів.Цеділянкиглибиннихрозломівземноїкори,вякихвідбуваютьсяактивнітектонічнірухи.Тутземнакоразазнаєопускань,посиленонагромаджуютьсяосадовівідкла-дення,діютьвулканиічастотрапляютьсяземлетруси.Сьогоднііснуютьдва величезні рухливі пояси — Тихоокеанський і Середземноморсько-Гімалайський.

Урухомихпоясахопусканняземноїкоризмінюєтьсяїїпідняттям.Цесупроводжуєтьсязім’яттямпластівпорідускладки.Таквиникаєоб-ласть складчастості — ділянка з численними прогинами і підняттями.Урізніепохигоротвореньвиниклиобластібайкальської,каледонської,герцинської, мезозойської та альпійської складчастості. Альпійськаскладчастістьнаймолодша,аджеутвориласявостаннюеру—кайнозой,іїїформуваннятриває,прощосвідчитьактивнийсейсмізмівулканізм.

; Завдання і запитання 1) Установітьвідповідністьміжвидамирухівлітосфернихплитіїх-

німинаслідками.Ізбуквудужкахскладітьназвучастиниплат-форми, у межах якої кристалічний фундамент виходить на по-верхню або перекривається малопотужним (менше ніж 500 м)осадовимчохлом.

1 Зіткненняматерико-вихплит

2 Розходженняплит3 Зіткненняматерикової

таокеанічноїплит

а Утворення серединно-океанічниххребтів (в океанах) розломів татріщин(наматериках)(И)

Б Утворення глибоководних жоло-бівтагір(Т)

В Утворенняскладчастихгір(Щ)Відповідь: 1В2А3Б;поняття—щит.

2) Чомугориназиваютьзморшкамипланети? 3) Доведіть,щолітосферніплититаплити,щоєчастинамиплатфор-

ми,—церізнітектонічніструктури.

26

; Робота у групахУчительоб’єднуєучнівудвігрупиіпропонуєзанаведенимисло-

вамискластирозповідьпрооднузосновнихтектонічнихструктур.Перша група:ділянказемноїкори,основа,рівнина,стійка,літо-

сфернаплита,відсутні.Друга група: ділянка земної кори, периферія, сейсмізм, вулка-

нізм,рухома,гірськісистеми.

2. Форми рельєфу

; Розповідь учителяНайбільшими—планетарними—формамирельєфу євиступима-

териківізападиниокеанів,щоутворилисяунаслідокдіївнутрішніхсилЗемлі,якілежатьвосновіутвореннярізнихтипівземноїкори.Умеж-ах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу — горита рівнини. Гори займають близько 40 % суходолу земної кулі, рівни-ни—близько60%.

; Робота з картками (за варіантами)Учитель роздає картки з текстом, що містить пропущені слова,

іпропонуєучням,опрацювавшиматеріалпідручникаікартатласу,за-повнитипропускивтексті.

I варіант. … тісно пов’язаний із будовою земної кори. … і гориєнайбільшимиформамирельєфунасуходолі.Рівнинилежатьна…іма-ютьневеликийперепадвисоти(від0до500м).Урезультатіновітніхру-хівземноїкоривеликірівнинирозпалисьнаокреміділянки—низови-ни, …, плоскогір’я. Там, де ділянки рівнин опускалися, утворилисянизовини,щомаютьабсолютнувисотунижчувід…м.

Височинипіднімаютьсядо…м.Плоскогір’яутворилисяпереваж-но на місцях високих гір, зруйнованих мільйони років тому. Їх висо-та—…м.

II варіант. … — форми рельєфу, які піднесені на значну висотущодоприлеглихрівнин.Вонисильнорозчленованіімають…коливан-нявисотнамалихвідстанях.Зависотоюрозрізняютьгори…(до1000м),середньовисотні(до2000м),…(понад2000м).Утворюютьсягорипере-важнопіддією…силЗемлі.Томурозташованівонипереважнов…намежахлітосфернихплит.Воднихвипадкахвонивиникаютьвобластяхскладчастості внаслідок зім’яття осадових порід у величезні складки.Такігориназивають….

III варіант.Складчастігориутворилисяпереважнов…епохуго-ротворення,томузагеологічнимвікомвонипорівняномолоді.Донихналежать…,Карпати,Кримськігори,Гімалаї,щорозташованівмежахСередземноморсько-Гімалайськогорухомогопоясу.…горивминуломубулискладчастими,якіпротягоммільйонівроківпоступовозруйнува-лися.Наступнітектонічнірухи,щоспостерігалисявальпійськуепоху,розбилиїхнаокремібрилиізнову…навеликувисоту.Полініяхроз-

27

ломів відбувалося вертикальне зміщення: якщо одна ділянка підніма-ласящодосусідніх,тоутворювавсягорст,якщоопускалася—….Склад-часто-бриловими є гори … в Азії, Скелясті гори в Північній Америці,південначастинаВеликогоВододільногохребтавАвстралії.…гориви-никлинадавніхплатформах,фундаментякихвнутрішнісилиЗемліроз-кололи на окремі брили і підняли їх на різну висоту. Такими горамиєЕфіопськенагір’я,ДраконовігоринапівдніАфрики.

; Робота зі схемоюУчительпояснюєсхему,щовідображаєутворенняосновнихформ

рельєфуЗемлітасил,підвпливомякихвониформуються.

Сили, що впливають на формування рельєфу

Внутрішні сили Землі:(ендогенні):• тектонічнірухи• магматизм• вулканізм

Зовнішні сили Землі:(екзогенні):• Сонце,вітер,• вода,живіорганізми

Створюють нерівності Згладжують нерівності

Утворюють форми рельєфу Утворюють форми рельєфу

• Рівнини• гори

• Яри• балки• річковідолини• каньйони• бархани,дюни• останці• печеритощо


; Завдання і запитання 1. Поясніть,якутворюютьсяскладчасто-бриловігори. 2. Щотакегорст?грабен? 3. Які гори називають відродженими? До яких областей складчас-

тостівониприурочені? 4. Чи характерний для відроджених гір сучасний сейсмізм? Наве-

дітьприкладитакихгірськихсистем.

; Практична робота 1 «Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу»

1. Використовуючикартубудовиземноїкорийфізичнукартусвіту,підпишіть на картосхемі назви семи найбільших літосферних

28

плит, позначте штрихуванням райони суходолу, де проходятьсейсмічніпояситаврельєфіїмвідповідаютьгори.

2. Використовуючиматеріалпідручникайвідповіднікартиатласу,заповнітьпропускивтаблиці.

Тектонічні структури Час утворення Відповідні форми рельєфу

Давні платформи

Архей — протерозой

Східноєвропейська Середньосибірське плоскогір’я

Архей — протерозой

Південноамериканська Гвіанське, бразильське плоскогір’я, Ла-Платська низовина

Молоді платформи

Палеозой

Туранська

Давні пояси складчастості

Архей — протерозой Хребти Прибайкалля і Забайкалля

Середні пояси складчастості

Каледонська Аппалачі (північний схід), Скандинавські гори, Тянь-Шань

Палеозой Урал, Алтай, Великий Вододільний хребет, Аппалачі (південний захід)

Мезозой

Молоді пояси складчастості

Альпійська Альпи, Гімалаї, Карпати, Кавказ, Анди, Мексиканське й іранське нагір’я

3. Зробіть висновок про взаємозв’язок між розміщенням тектоніч-нихструктуріформамирельєфу.


(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Основнимитектонічнимиструктурамиєплатформиірухоміпоя-

сизобластямискладчастості.Платформа — це відносно стійка ділянка земної кори з досить

плоскоюповерхнею.Щит—ділянкаплатформи,детвердікристалічніпородифунда-

ментувиступаютьіз-підосадовихпорідчохланаповерхню;плита—ді-лянкаплатформи,дефундаментзануренийнаглибинуівсюдиперекри-тийпотужнимосадовимчохлом.

29

Рухомий пояс — це лінійно видовжена ділянка земної кори,вмежахякоївідбуваютьсяактивніїїрухи(опусканнятапідняття,щосупроводжуютьсявиверженнямвулканівіземлетрусами).

Областьскладчастості—ділянкарухомогопоясу,уякійвідбува-єтьсязім’яттяпластівпорідускладки.


1. опрацюйте § 5 підручника.2. Завершіть виконання практичної роботи.

Урок № 6

Тема. Кліматотвірні чинники. закономірності зміни тем-ператури повітря.

Мета: скласти уявлення учнів про вплив основних кліматотвірних чинників на формуван-ня клімату планети, ознайомити з проявом кліматотвірних чинників у різних куточ-ках планети, розглянути та засвоїти закономірності зміни температури повітря, її за-лежність від кута падіння сонячних променів та характеру підстильної поверхні; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння ви-словлювати думки; виховувати допитливість і тактовність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, контурні карти. Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити відомості щодо впливу основних кліматотвірних чин-

ників на формування клімату планети; відтворювати основні закономірності у фор-муванні кліматів Землі, зміни температури повітря.

Хід уроку



; Завдання і запитання 1. Як звали вчених, які сформулювали теорію тектоніки літосфер-

нихплит? 2. Що таке літосферна плита? Скільки великих літосферних плит

налічуєтьсяназемнійкулі? 3. Назвітьєдинуокеанічнулітосфернуплиту. 4. Що таке платформа? Чому на платформах відсутні прояви сейс-

мізмуівулканізму? 5. Щотакеплитаякчастинаплатформи? 6. Щотакещит? 7. Щотакескладчастийпояс? 8. Якуназвуотрималипоясидавньоїскладчастості?

30

9. Ізпоясамиякоїскладчастостіпов’язанісучаснівулканізмісейс-мізм?

10. Щовідбуваєтьсявмісцірозходженнялітосфернихплит? 11. Домісцьвзаємодіїякихлітосфернихплитприуроченіглибоковод-

ніжолобиТихогоокеану? 12. Якутворюютьсяскладчастігори? 13. Ізякимитектонічнимиструктурамипов’язанінайбільшіродови-

щанафтиігазунапланеті?Чимцеможнапояснити? 14. Чомукориснікопалинимагматичногопоходженнязустрічаються

нащитах,тобтотам,девідсутнійсучаснийвулканізм? 15. Ізякимитектонічнимиструктурамипов’язаніродовищаметале-

вихкориснихкопалин?Чимцеможнапояснити? 16. Щоформуєосновніформирельєфупланети(гориірівнини)? 17. Завдякиякимсиламформуютьсябархани,дюни,яри,балки,цир-

ки?Щовизнаєтепрорельєфоутворюючурольцихсил? 18. Щослідрозумітипідпоняттямвнутрішніх(ендогенних)силЗем-

лі?Чимвонизумовлені?


Учительзачитуєзапитання,наякіучнімаютьвідповістинапри-кінціуроку. 1. Вобластяхзіспекотливимкліматомстінибудинківчастофарбують

убілийколір.Наприклад,майжевсіжитловібудинкивАндалузіїпофарбованівбілийколір,черезщоцейрайончастоназивають«бі-лаІспанія».Подібні«білі»кварталиможнапобачитивЄрусалимі.ЗісвітлогоматеріалузбудованобільшістьспорудмістаАлжир.Бі-лийколірхарактернийдлявсьогоТунісу.Переважносвітлимиєбу-динкиКоста-Рики,Гватемалитощо.ЧомумешканціПівдняпраг-нутьфарбуватизовнішністінисвогожитлавбілийколір?

2. У долинах Швейцарії подекуди не вистачає тепла для того, щобдозрілиячміньіжито.Томунавесніселянирозсипаютьпоснігузаздалегідьзаготовленуземлю.Длячогоцеробиться?Якцемо-жесприятиврожаю?



1. клімат — багаторічний режим погоди

; Розповідь учителяПоняття«клімат»(відгрец.«нахил»)понад2200роківтомуввів

давньогрецькийастрономГіппарх.Вінмавнаувазіполуденнийнахилсонячнихпроменів.Ужетодірізницюкутападіннясонячнихпроменів

31

відекваторадополюсіввизнавалиголовноюпричиноюзмінипогоднихумовурізнихширотах.

Однимізпершихписьмовихджерел,щосвідчитьпропрогнозуван-няпогодиіклімату,єБіблія.Унійописується,якпророкІлляприлюднопередбачивдощпідчаспосухи.ПершийдовгостроковийпрогнозкліматудавЙосиф,перебуваючиуєгипетськомуполоні.Вінпередбачивсімпосуш-ливих років поспіль і запропонував на цей період запасти багато зерна.

2. кліматотвірні чинники. кількість сонячної радіації

; Розповідь учителяКліматвизначаєтьсяпоєднаннямнатериторіїбагатьохумов,які

називаютькліматотвірнимичинниками.Виділяютьтакіосновнікліма-тотвірні чинники: кількість сонячної енергії, яка змінюється залежновідширотимісцевості,циркуляціяповітрянихмасіхарактерпідстила-ючоїповерхні.

Сонячнаенергія,абосонячнарадіація,єнетількиосновнимдже-реломжиттянаЗемлі,айнадаєруху«механізмам»погоди.Річнакіль-кістьсумарноїрадіаціїпершзавсезалежитьвідкутападіннясонячнихпроменів, прозорості атмосфери, абсолютної висоти місцевості, трива-лостісвітловогоднятабагатьохіншихпричин.Сумарнасонячнарадіа-ція,яканадходитьназемнуповерхню,часткововідбиваєтьсянеюйроз-сіюється. Однак її частина поглинається земною поверхнею, від якоївже, у свою чергу, нагрівається повітря. Розподіл сонячного тепла наЗемлі обумовлює одну з найважливіших географічних закономірнос-тей—залежністьтемпературповітрявідгеографічноїширотимісцевос-тітависотинадрівнемморя.Цюзалежністьможнапростежитизаклі-матичною картою світу. Чим ближче до екватора, тим більшим є кутпадіннясонячнихпроменів,тимсильнішенагріваєтьсяземнаповерхнятавищоюєтемператураприземногошаруатмосфери.

�� Пригадайте матеріал курсу загальної географії та поясніть, чому в тропосфе-рі з просуванням угору температура повітря знижується.

3. кліматотвірні чинники. Вплив підстилаючої поверхні

; Розповідь учителяЗначною мірою на клімат материків впливає рельєф місцевості.

Високігориєкліматичнимибар’єрами.Прицьомунавітрянісхилиотри-муютьбагатоопадів,апідвітрянісхилисухі.

Морськітечіїпереносятьзначнукількістьтеплазнизькихширотувисокі.Узбережжя,якіомиваютьсятеплимитечіями,теплітавологі,аті,щоомиваютьсяхолодними,—прохолоднітасухі.

Різніповерхні—ґрунт,вода,рослинність,лід—по-різномупо-глинаютьтеплойнагріваються.Відбивнаспроможністьземноїповерх-ніхарактеризуєтьсяпоказникомальбедо,якийвимірюєтьсяувідсотках.Чим більшою є здатність поверхні відбивати сонячну радіацію, тим

32

більшимєцейпоказник.Так,альбедочистогоснігу,якийщойновипав,становить95%,ачорнозему—лише15%.

; Запитання 1) За рахунок якого кліматотвірного чинника на півострові Лабра-

дорінаузбережжіСкандинавії,щорозташованінаоднійшироті,істотновідрізняєтьсяклімат?

2) Чому на півострові Лабрадор поширена тундрова рослинність,ауСкандинавіїсформуваласязонатайги?

; ЗавданняДоведіть,щорічнакількістьсумарноїсонячноїрадіаціїзалежитьвід:I варіант—кутападіннясонячнихпроменів;II варіант—прозоростіатмосфери;III варіант—абсолютноївисотимісцевості;IV варіант—тривалостісвітловогодня.

4. Закономірності зміни температури повітря

; Розповідь учителяРозподілсонячноготепланаЗемліобумовлюєоднузнайважливі-

ших географічних закономірностей — залежність температур повітрявід географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря. Цю за-лежністьможнапростежитизакліматичноюкартоюсвіту.Чимближ-чедоекватора,тимбільшимєкутпадіннясонячнихпроменів,тимсиль-нішенагріваєтьсяземнаповерхнятавищоюєтемператураприземногошаруатмосфери.



1. Кількість сонячної радіації залежить від кута падіння сонячнихпроменів.(Так)

2. Найбільшесонячноготепланадходитьуприполярнірайони,най-менше—уприекваторіальні.(Ні)

3. Річнакількістьсумарноїсонячноїрадіаціїзалежитьвідпрозорос-тіатмосфери.(Так)

4. Доосновнихкліматотвірнихчинниківналежатькількістьсоняч-ноїрадіації,особливостізагальноїциркуляціїатмосфериіхарак-терпідстилаючоїповерхні.(Так)

5. Найбільшесонячноготепланадходитьупомірнішироти,аджетуткутпадіннясонячнихпроменівмайжепостійнодорівнює90°.(Ні)

6. Річнакількістьсумарноїсонячноїрадіаціїзалежитьвідабсолют-ноївисотимісцевості.(Так)

7. Температураповітрязалежитьвідгеографічноїширотимісцевос-ті.(Так)

33

8. Альбедочорноземудорівнює90%.(Ні) 9. Температура повітря залежить від висоти місцевості над рівнем

моря.(Так) 10. Холодніокеанічнітечіїприносятьзначнукількістьопадівнаузбе-

режжя.(Ні) 11. Навітрянісхилигірськихсистемотримуютьзначнукількістьопа-

дів,аджевиконуютьбар’єрнуроль.(Так)


(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Клімат—багаторічнийрежимпогоди,типовийдляданоїмісце-

вості.Співвідношення кліматотвірних чинників обумовлюють усе різ-

номаніттякліматичнихумоврізнихкуточківпланети.Кліматотвірнимичинникамиєкількістьсонячноїенергії,цирку-

ляціяатмосфери(повітрянихмас)іхарактерпідстилаючоїповерхні.Альбедо—цевідношеннявідбитоїсонячноїрадіаціїділянкизем-

ноїповерхнідосумарної.



Урок № 7

Тема. Повітряні маси, їх властивості, переміщення. загальна циркуляція повітряних мас.

Мета: розглянути поняття «повітряна маса», ознайомити з їхніми властивостями, узагаль-нити відомості з їх переміщення, ознайомити із загальною циркуляцією повітряних мас як одним із кліматотвірних чинників, дати визначення понять «постійні і сезон-ні вітри», описати механізм утворення та циркуляції пасатів, західних вітрів, мусонів, ознайомити з поняттями «циклон» та «антициклон», узагальнити відомості з їх впли-ву на температурний режим та режим випадіння опадів у разі їх надходження в літ-ній та зимовий період; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати допитливість і тактовність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, контурні карти. Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити відомості про різноманіття повітряних мас, їх власти-

вості, закономірності переміщення; малювати схеми циркуляції постійних і сезонних вітрів і розкривати механізми їх формування.

Хід уроку


34


; Завдання і запитання 1. Розкрийтебар’єрнурольГімалаївуформуваннікліматуІндії.Чо-

му навітряні схили цієї гірської системи отримують більше опа-дів,ніжпідвітряні?

2. Враховуючизначенняпоняття«альбедо»,пояснітьйоговпливнаформуваннякліматульодовогоматерикапланети—Антарктиди.

3. Чомутемператураповітрязменшуєтьсяприрусівідекваторадополюсів?

4. Якгеографічнаширотамісцевостівпливаєнакутпадіннясоняч-нихпроменів?Девіннайбільший?найменший?Чому?


; КросвордРозв’яжіть кросворд, і у виділених клітинках ви прочитаєте на-

звуатмосфернихвихорів,яківизначаютьпогодувусьомусвітійзаро-джуютьсяздебільшоговПівнічнійАтлантиці,біляостроваІсландія. 1. Гігантськахвиля,якавиникаєуСвітовомуокеаніврезультатіпід-

водногоземлетрусу. 2. Ділянкаплити,умежахякоїосадовийчохол,щовкриваєкриста-

лічнийфундамент,абовідсутній,абомалопотужний.3. Багаторічний режим пого-

ди,характернийдляпевноїмісцевості.

4. Відношеннявідбитоїсоняч-ноїрадіаціїдосумарної.

5. Форма рельєфу, ділянказемноїповерхні,щовисокопіднятанаднавколишньоюмісцевістю.

6. НайбільшачастинаСвітово-гоокеану.

Циклон—цевеличезнийатмосфернийвихор,проходженняяко-госупроводжуєтьсявітряною,хмарноюпогодоюзопадами.



1. Загальна циркуляція атмосфери

; Розповідь учителяНерівномірнепрогріванняземноїповерхніспричиняєдоутворен-

ня областей високого (над охолодженими ділянками) і низького (надпрогрітимиділянками)тискутапоявувітрів.Повітрянітечії,щомають

1 Ц У Н А М І

2 Щ И Т

3 К Л І М А Т

4 А Л Ь Б Е Д О

5 Г О Р И

6 О К Е А Н

35

обмеженірайониутворення,називаютьмісцевимивітрами.Донихза-раховуютьбризи,гірсько-долиннівітри,фенитощо.

; ЗапитанняПригадайте матеріал курсу загальної географії і дайте відповіді

назапитання. 1) Щотакебризи?Якиймеханізмїхньоговиникнення? 2) Якімісцевівітридмутьувашіймісцевості?

; Розповідь учителя (продовження)Якщо рухатися від екватора до полюсів, можна простежити, як

чергуванняпереміщенняповітрязобластейвисокоготискудообластейнизькоготискуутворюєсуцільнусистемугоризонтальнихівертикаль-нихповітрянихтечійутропосфері,якіназиваютьзагальноюциркуля-цієюатмосфери.

2. Постійні та сезонні вітри

; Розповідь учителяЧерез утворення поясів високого та низького тиску формуються

постійнівітри,якідмутьводномунапрямкупротягомроку.Середнихнайбільшезначеннямаютьпасатитазахіднівітри.

Пасати —вітри,щопротягомусьогорокудмутьвідпоясіввисо-коготиску,розташованихпоблизу30-хтропічнихшироткожноїпівку-лі, до поясу низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землінавколоосівонивідхиляютьсяідмуть ізпівнічногосходувПівнічнійпівкулітазпівденногосходу—уПівденній.

Західні вітри утворюються при переміщенні повітря від тропіч-нихпоясіввисокоготискувпротилежнийбікдообластейнизькоготис-купомірнихширот.Вонипоступововідхиляютьсянасхідівпомірнихширотахстаютьзахідними.Циркуляціяатмосфериускладнюєтьсятим,щовліткунадконтинентамитискповітрязнижується,авзимкупідви-щується.Прицьомувиникаєтакзванамусоннациркуляція —системасезоннихвітріввідокеанудосуходолувліткутавідсуходолудоокеанувзимку.НайбільшсильнімусонибуваютьнапівднітасходіАзії.

; Робота з карткоюУчительроздаєнакожнупартукарткузтекстоміпропонуєучням

виправитиуньомупомилки.Черезутворенняпоясіввисокоготанизькоготискуформуютьсясе-

зонні вітри,якідмутьводномунапрямкупротягомроку,середякихнай-більшзначущимиєпасатитазахіднівітри.Пасати—вітри,щопротягомроку дмуть від поясів низького тиску, розташованих поблизу тропічнихширот(паралелі30°)кожноїпівкулі,допоясувисокого тискунаеквато-рі.ПідвпливомобертанняЗемлінавколоосівонивідхиляютьсяідмутьізпівнічногосходувПівденній півкулітазпівденногосходу—уПівніч-ній.Мусони утворюютьсяприпереміщенніповітрявідтропічнихпоясів

36

високоготискувпротилежнийбік—дообластейнизькоготискупомір-нихширот.Вонипоступововідхиляютьсяназахідівпомірнихширотахстаютьзахідними.Циркуляціяатмосфериускладнюєтьсятим,щовзим-кунадконтинентамитискповітрязнижується,авліткупідвищується.При цьому виникає так звана західна циркуляція — система сезонних вітріввідокеанудосуходолувліткутавідсуходолудоокеанувзимку.

3. Повітряні маси, їх властивості, переміщення

; Розповідь учителяПовітрянімаси—великіоб’ємиповітрязпевнимивластивостями:

температурою, вологістю, запиленістю. За розмірами вони величезні —завбільшкиізчастиниокеануабоматерика.Вонинабуваютьрізнихвлас-тивостейзалежновідтого,надякоюповерхнеюформуються.Наприклад,надекваторомповітряжаркеівологе,надснігамиільодамиАрктики—холодне,сухеіпрозоре,анадрозпеченимипустелямивлітку—сухе,га-ряче,запилене.Уприекваторіальнійсмузіформуютьсятеплійвологіек-ваторіальніповітрянімаси.Утропічнихпоясахутворюютьсятеплійсухітропічніповітрянімаси.Адалі—напівнічіпівденьвідтропіків—менштеплійбільшвологіпомірніповітрянімаси,уприполярнихрегіонахфор-муютьсяхолоднійсухіповітрянімаси—арктичнітаантарктичні.

Відрізняються повітряні маси не лише температурним режимом,айзволоженістю:якщоповітрянамасасформуваласянадокеаном,вонабудебільшнасиченаводяноюпарою,ніжта,щоутвориласянадконтинен-том.Повітрянімаси,крімекваторіальних,можутьбутиівологими(мор-ськими), і сухими (континентальними). Вони визначають клімат тієїмісцевості, куди надходять. Повітряні маси переміщуються в різних на-прямках,стикаються,витісняютьоднаодну.Своївластивостівонизбері-гаютьтривалийчас.Проте,просуваючисьдалійдалінадземноюповерх-нею,маситрансформуються—втрачаютьабопоповнюютьвологучитепло.

; Запитання 1) Чимобумовленерізноманіттявластивостейрізнихтипівповітря-

нихмас? 2) Якдовгоповітрянімасизберігаютьсвоївластивості? 3) Щотакетрансформаціяповітрянихмас?Щовонаспричиняє? 4) Чомутропічніповітрянімаситеплі,інодігарячі,сухійзапилені? 5) Чомутемпературапомірнихповітрянихмасзмінюєтьсязасезонами? 6) Чомуповітрянімасипереміщуються?

4. Атмосферні вихори (циклони та антициклони)

; Розповідь учителяЦиклон—цевеличезнийатмосфернийвихордіаметромвідкіль-

кох сотень до 5000 км із низьким тиском у центрі. Повітря в циклоністікаєдосередини,рухаючисьпротигодинниковоїстрілкивПівнічнійпівкулітазагодинниковоюстрілкоювПівденній.Ізкосмосуциклонна-

37

гадує гігантську повітряну дзиґу. Проходження циклону супроводжу-єтьсявітряною,хмарноюпогодоюзопадами.

Антициклон—атмосфернийвихор,протилежнийзабагатьмапо-казникамидоциклону.Вантициклоніповітрярозходитьсявідцентру,рухаючись у Північній півкулі за годинниковою стрілкою, у Півден-ній—протинеї.Уциклонахнебохмарне,вантициклоні—ясне,томувліткуантициклониприносятьмалохмарну,теплуйнавітьспекотнупо-году,взимку—яснутасуху.

; ЗапитанняI варіант. Якупогодузумовлюютьциклонитаантициклони,про-

ходячинадпевноюділянкоюземноїповерхнівлітку?II варіант. Якупогодузумовлюютьциклонитаантициклони,про-

ходячинадпевноюділянкоюземноїповерхнівзимку?

5. Закономірності розподілу атмосферних опадів ; Розповідь учителя

Згідноіззагальноюциркуляцієюатмосферитепле,жаркеповітряекваторіальнихширот(легке)піднімаєтьсявгору,формуютьсявисхіднірухи повітряних мас. Повітря під час підняття насичується вологою,утворюютьсяхмари.Напевнійвисотівідбуваєтьсяконденсаціяводяноїпари—їїперехідізгазоподібногостануврідкий,краплинкизливають-ся,важчають,івипадаєдощ.

Протеповітря,щопіднялосянадекваторіальнимиширотамиуверх-ньомушарітропосфери,розтікаєтьсядополюсів,унаслідокрізницітис-ку, але в міру просування воно охолоджується, важчає і не доходить дополюсів,опускаючисьдоповерхніЗемлінадтридцятимиширотами.Са-метут,надтропіками,формуютьсянизхіднірухиповітрянихмас,підчасякихповітрястискається,нагріваєтьсяі,немістячивологи,опускаєтьсядоземноїповерхні.Томувтропічнихширотахкількістьатмосфернихопа-дівнезначнаіформуєтьсяприродназонатропічнихпустель.Упомірнихширотах—висхіднірухиповітрянихмас,низькийтискікількістьопа-дівзмінюютьсязасезонами.Варктичнихтаантарктичнихширотахду-жехолодно—повітряважке,опускаєтьсядонизу,формуютьсянизхіднірухиповітрянихмас,кількістьопадів—незначна,до100мм.

V. узагальнення та систематизація знань і вмінь ; Гра «Так або ні?»

Визначте,чиправильнітвердження. 1. Екваторіальніповітрянімасижаркі,сухійзапилені.(Ні) 2. Вантициклоніповітрярозходитьсявідцентру,рухаючисьуПів-

нічнійпівкулізагодинниковоюстрілкою.(Так) 3. Системагоризонтальнихівертикальнихповітрянихтечійустра-

тосферіназиваєтьсязагальноюциркуляцієюповітрянихмас.(Ні) 4. Там,деформуютьсяпоясинизькоготиску,опадівзавждибагато.

(Так)

38

5. Існуютьтакіосновнітипиповітрянихмас:екваторіальні,тропіч-ні,помірні,арктичнійантарктичні.(Так)

6. Пояси високого атмосферного тиску проходять поблизу тропіківйекватора. (Ні. Пояси високого атмосферного тиску проходять поблизу тропіків і на полюсах, а на екваторі проходить пояс низь-кого атмосферного тиску.)

7. Повітряна маса, що панує над певною територією, визначає ха-рактерпогоди.(Так)

8. Повітрянімаси—цезначніоб’ємиповітрязодноріднимивласти-востями(тиском,температурою,вологістю,прозорістю).(Так)

9. Різницяатмосферноготискуспричинюєрухповітря.(Так) 10. Проходженняантициклонусупроводжуєтьсявітряною,хмарною

погодоюзопадами.(Ні) 11. Пасати — це сезонні вітри, які двічі на рік змінюють напрямок

свогоруху.(Ні)


Учніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназапитання. 1. Прощовидізналисянасьогоднішньомууроці? 2. Щоздалосявамнезрозумілимабоскладним?



Урок № 8Тема. водні маси, їх властивості. закономірності розпо-

ділу океанічних течій у світовому океані. Мета: сформувати уявлення учнів про те, що таке водна маса, ознайомити з різноманіттям

водних мас залежно від широт, у яких вони формуються, узагальнити відомості про закономірності розподілу океанічних течій у Світовому океані; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати допитливість і тактовність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, контурні карти. Очікувані результати: учні зможуть: давати визначення поняття «водна маса», характеризувати влас-

тивості водних мас залежно від їх типів, систематизувати відомості про різноманіт-тя водних мас залежно від широт, у яких вони формуються, розповідати про розпо-діл океанічних течій у Світовому океані та показувати їх на карті.

Хід уроку


39

II. актуалізація ОпОрних знань і вмінь ; Завдання

Заповнітьтаблицю,указавшиувідповідномустовпчикупорядко-вийномерхарактеристики.

Пасати Мусони Західні вітри

1. Циркуляція цих вітрів відбувається в помірних широтах.2.Cезоннівітри.3.Постійнівітри.4.Вліткудмутьзокеанунасуходілі приносять опади. 5. У Північній півкулі відхиляються на захід.6. Дмуть від тропічних широт до екватора. 7. Зумовлюють цілорічнезволоженнянадбільшоючастиноюЄвропи.8.Взимкуопадівнеприно-сять,навідмінувідлітньогоперіоду.9.Дмутьвідпоясувисокоготис-ку до поясу низького тиску. 10. Зумовлюють зволоження Східної таПівденноїАзії.11.УпомірнихширотахПівнічноїпівкулідмутьзАт-лантичногоокеану.12.Зумовлюютьутвореннянайбільшоїпустелісві-ту—Сахари.

; Географічний диктантУчительзачитуєтвердження,щохарактеризуютьвластивостіпо-

вітрянихмас,аучнімаютьуказатиназвутипуповітряноїмаси. 1. Жаркаівологаповітрянамаса.(Екваторіальна) 2. Повітрянамаса,щоформуєтьсянадснігамиільодамиАрктики.

(Полярна (арктична)) 3. Суха,гаряча,запиленаповітрянамаса.(Тропічна) 4. Холодна,сухаіпрозораповітрянамаса.(Полярні (арктична й ан-

тарктична)) 5. Повітрянімаси,щоформуютьсянапівнічіпівденьвідтропічних

широт.(Помірні) 6. Повітрянамаса,щосформуваласянадокеаном.(Волога (морська)) 7. Повітрянамаса,щоутвориласянадконтинентом.(Суха (конти-

нентальна)) 8. Менштеплітабільшвологі,ніжтропічніповітрянімаси.(Помірні)

III. мОтивація навчальнОї та пізнавальнОї діяльнОсті ; Вступне слово вчителя

«Вокеанієрічка.Вонанепересихаєівнайсильнішіпосухиіневиходитьізберегівпідчаснайбільшоїповені.Їїберегиталоже—зхо-лодноїводи,абистрина—зтеплої.Нідеусвітінемаєбільшвеличногопотокувод.ВіншвидшийзаАмазонку,стрімкішийзаМіссісіпі,імасаобохрічокнескладейтисячноїчасткиобсягуводи,якунесевін».ТакусерединіXIXст.американськийученийМоріписавпро…Поміркуй-те,якеприроднеявищевінхарактеризував.

Океанічнатечія—цебезперервнийрухвеликихводнихмасуго-ризонтальномунапрямкууСвітовомуокеаніназначнівідстані.

40



1. Властивості водних мас Світового океану ; Розповідь учителя

Урізнихгеографічнихпоясахморськаводамаєрізнутемперату-руісолоність.Великіоб’ємиводи,щовідрізняютьсятемпературоюісо-лоністю,називаютьсяводнимимасами.Розрізняютьекваторіальні,тро-пічні,помірнітаполярніводнімаси.

Назваводнихмастаїхвластивостізумовленіособливостямикліматурайону,девониутворилися.Наприклад,екваторіальніводнімасисформу-валисявекваторіальнихширотах,томудужетеплі(+25…+29°С).Теплимитакож є і тропічні водні маси, температура яких становить в середньому+19°С.Протепорівнянозекваторіальнимитропічніводисолоніші.

Солоністьзумовленапередусімспіввідношеннямопадівівипаро-вування.Крімтого,воназалежитьвідморськихтечій,притокупріснихрічковихводтачасткововідутворенняітаненнякриги.Солоністьви-мірюєтьсяупроміле(‰)—тисячнихчастках.

СереднясолоністьСвітовогоокеанустановить35‰.Біляеквато-ра вона менша — близько 33 ‰, а в тропічних водах — понад 35 ‰.Пояснюєтьсяцерізноюкількістюатмосфернихопадів,щорозбавляютьсолонуморськуводу.

Температурні умови і солоність водних мас помірного поясубільш мінливі. Так, середньорічна температура цих поверхневих водколиваєтьсявід+10до+15°С.УПівденнійпівкулівоназнижуєтьсянавітьдо0°С.Солоністьводнихмаспомірногопоясузменшуєтьсявід34до10‰.

Воднімаси,щоформуютьсявполярнихпоясах,єнайхолодніши-ми.Подекудиїхтемпературадорівнює–1,8°С,асолоністьводинижчазасереднюдляСвітовогоокеану.

Із подальшим зниженням температури вода перетворюється наморськукригу.Крижаніполятавелетенськіуламкиматериковогольо-ду—айсберги—починаютьсвоїмандриокеаномізпівночітавідАн-тарктидивбікекватора.

; Завдання і запитання 1) Чомутемператураповерхневогошаруводизалежитьвідклімату

ізнижуєтьсяприрусівідекваторадополюсів? 2) Чомутемпературазамерзанняморськоїводинижча,ніжпрісної,

істановить–2°С? 3) Наглибиніпонад4000мтемпературає сталоюістановить0°С,

алеякщоопуститисянаднонайглибшихокеанічнихзападин,тотам температура дещо вища — +2…+3 °С. Поясніть, із чим цепов’язано.

41

2. Закономірності розподілу океанічних течій у Світовому океані ; Розповідь учителя

Основнапричина,яказмушуєводнімасирухатисяоднимийтимисамими маршрутами, це вітер. Ось чому напрямок руху найбільшихморськихтечійзбігаєтьсязголовнимиповітрянимитечіямипланети—постійними вітрами. Про це свідчать зокрема й назви течій — напри-клад, Північна та Південна пасатні течії утворюються в результатівпливу постійних вітрів, які дмуть від паралелей 30° до екватора,—пасатів.

У західній частині океанів завдяки пасатним течіям рівень водипіднімаєтьсяінодінакількаметрів.Томузвідсиводнімасинібистіка-ють і частина їх, шукаючи виходу, повертається назад між ПівнічноюПасатною і Південною Пасатною течіями. Цей потік так і назвали —Міжпасатнапротитечія.РазомізПівнічноюПасатноютаПівденноюПа-сатноютечіямивонаутворюєпообидвабокивідекваторадвасуміжнихкругообіги.

Інші гілки пасатних течій розгалужуються біля східних берегівматериків усіх океанів на північ і південь. Досягши помірного поясу,вонипіддієюсили,щовиникаєвнаслідокобертанняЗемлінавколосво-єїосі,змінюютьсвійнапрямнасхідний.

Морськітечіїпомірногопоясуформуютьсятакожзавдякизахід-нимпотокамповітря.Проценагадує іназванайпотужнішоїтечіїСві-товогоокеану—течіяЗахіднихВітрів.

Підхопленівпомірномупоясізахіднимперенесеннямповітря,те-чіїперетинаютьокеан.Натрапившинасвоємушляхунаматерик,кож-назнихрозгалужуєтьсянадвапотоки.Одинізнихпрямуєдоеквато-ра у вигляді холодної течії, яка замикає великий кругообіг. Морськітечіївньомурухаютьсяподібнодонапрямуповітрявантициклоні.Звід-си й назва подібних кругообігів — антициклональні. Інший, теплийпотікуздовжзахіднихберегівматериківрухаєтьсявідекваторавбікпо-люсів.Ізнимпов’язанеутвореннявпомірнихширотахкругообігумор-ськихтечійзациклональнимнапрямом.

; Завдання і запитання 1) Пригадайтематеріалкурсушостогокласуідайтевідповідіназа-

питання.а) Якітечіївважаютьтеплими?Наведітьприкладитакихтечій.б) Якітечіївважаютьхолодними?Наведітьприкладитакихтечій.

2) ЯкіприроднічинникипояснюютьвикористанняводБалтійсько-гоморядляводозабезпеченнямістаКронштадт,щорозташованенаостровіКотлінуФінськійзатоці?

3) Чому внутрішні моря Європи мають порівняно низьку солоністьморськихвод?

4) Чому влітку температура води біля узбережжя вища, ніж у від-критомуокеані,авзимку—навпаки?

42

; Робота в групахУчительоб’єднуєучнівучотиригрупиіроздаєкарткиіззапитаннями.Перша група.Чомувприбережних,пригирловихділянкахСвіто-

вогоокеанусолоністьдещонижчазасередньоокеанічнізначення?Друга група.Деспостерігаютьсянайвищітемпературиповерхне-

вогошаруводи?Чомусаметут?Третя група.Чомувекваторіальнихширотахсолоністьокеаніч-

нихводдещонижчазасередньоокеанічнізначення?Четверта група. Чому найнижчі температури поверхневого ша-

руводихарактернідляприполярнихрайонів?


; Дослідження «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки»Мета: установитизакономірностіувзаємодіїСвітовогоокеану,ат-

мосферитасуходолу,проаналізуватиїхнаслідки.

ХІДРОБОТИ 1. Складіть схему теплообміну між Світовим океаном, атмосферою

тасуходолом:1) улітнійчас;2) узимовийчас.

2. Складіть схему утворення денного і нічного бризу, указавши об-ластіформуваннявисокогоінизькоготискуівстановившипричи-нирозподілуатмосферноготискунадсуходоломіводноютовщею.

3. Заповнітьпропускиуланцюжкуформуваннямусону(вліткуівзимку).Вліткусуходілнагріваєтьсяшвидше,ніж…→надсуходоломфор-

муєтьсяобластьнизькоготиску,анадокеаном—…→морськіповітря-німасипереносятьсяна….

Взимкусуходілшвидко…→тутформуєтьсяобластьвисокоготис-ку→ Океан повільно→ тут формується область … тиску→ континен-тальніповітрянімасипереносятьсявокеан. 4. Великурольвобмінітепломівологоюміжсуходоломіокеаном

відіграютьокеанічнітечії.Заповнітьпропускиутекстіпровпливтеплихівологихтечійнаузбережнийсуходіл.Теплітечіїнесутьтепліводизтропічнихшироту…іприполяр-

ні.Взимкуповітря…теплимитечіями,переноситьтеплонасуходіл,…температуруповітрявприбережнихрайонахматериків.

Холоднітечіїнесутьхолодніводизприполярнихіпомірнихши-роту….Узимкуповітря…холоднимитечіями,переноситьхолоднасу-ходіл,…температуруповітрявприбережнихрайонахматериків.


Учніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназапитання. 1. Щовамнайбільшезапам’яталосязматеріалууроку?

43

2. Прощохотілосябдізнатисядетальніше? 3. Щоздалосяскладнимабонезрозумілим?


1. опрацюйте § 8 підручника.2. Складіть кросворд на сім слів за темою сьогоднішнього уроку.

Урок № 9Тема. Кліматичні пояси і типи клімату землі.

Мета: ознайомити з поняттями «кліматичний пояс», «основний та перехідний кліматичні по-яси», «тип клімату», «кліматична область», засвоїти закономірності простягання клі-матичних поясів планети, узагальнити відомості щодо особливостей кліматичних по-ясів планети (тиск, переважаючі температури і повітряні маси, кількість і режим випадіння опадів, пануючі вітри, кліматичні області), охарактеризувати типи клімату певних кліматичних поясів; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати допитливість і тактовність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, роздавальний матеріал. Очікувані результати: учні зможуть: відтворювати визначення понять «кліматичний пояс», «основний

та перехідний кліматичні пояси», «тип клімату», «кліматична область»; систематизу-вати відомості щодо особливостей кліматичних поясів планети — тиску, переважа-ючих температур і повітряних мас (улітку, узимку); встановлювати закономірності між кількістю і режимом випадіння опадів, пануючими вітрами певних типів кліма-тичних областей; знаходити на карті кліматичні області й охарактеризувати типи клі-мату, що їм притаманні; відтворювати основні закономірності у формуванні кліматів Землі та простяганні кліматичних поясів планети.

Хід уроку


II. актуалізація ОпОрних знань і вмінь ; Завдання

Учитель роздає учням картки з текстом, що містить пропущеніслова,іпропонуєзаповнитипропускивтексті.

До основних кліматичних показників зараховують: … кількістьірежимвипадінняопадів,…,прозорістьатмосфери,переважаючітипипогоди.Залежновідблизькості…таіншихчинниківвиокремлюютьтриосновнихтипиклімату:морський,…імусонний.Морськийкліматха-рактеризується … амплітудою середньорічних температур, … зимоюіпрохолоднимлітомупомірнихширотах.Опадиувиглядідощувипа-даютьпереважно….

Вологістьповітряпротягомроку….Моревиконує…функцію,за-бираючинадлишоктеплавліткуівіддаючийоговзимку.Континентальний

44

клімат характерний для … районів материків, які віддалені від моря.Уліткусуходілсильнопрогрівається,взимкуохолоджується.Тутдуже…літоі…зима.Річнаамплітудатемператур…,опадів….

Мусонний клімат характерний для місцевостей на материкових…,депануютьсезоннівітри.Вонинайбільшвираженіна…узбережжіЄвразії.Літотутдощовеіпорівнянотепле,зима—….Упомірнихши-ротах…амплітудатемператур.


; Вступне слово вчителяУмежахтропічногокліматичногопоясупівденноїчастиниАфри-

кивиділяютьдвірізнічастини,дляякиххарактернірізнітипикліма-ту.Узахіднійчастинікліматичногопоясукліматтропічнийконтинен-тальний, тобто дуже посушливий зі значними річними амплітудамиколиваннятемпературповітря.НавузькійсмузіузбережжядоДрако-новихгірнапівденномусходіформуєтьсятропічнийморськийклімат.Черезвпливпівденно-східногопасатутутдощійдутьрівномірнопротя-гом року, а річні коливання температур повітря пом’якшуються океа-ном.Тобтовмежахтропічногокліматичногопоясупівднянайжаркішо-го континенту планети виділяють дві ділянки, які відрізняютьсятемпературнимрежимом,кількістюірежимомвипадінняопадів.Ціді-лянкиназиваютьсякліматичнимиобластями.Кожнійкліматичнійоб-ластіпритаманнийсвійтипклімату.



1. Поняття «кліматичний пояс». основні й перехідні кліматичні пояси

; Розповідь учителяКліматичніпояси—цеширотнісмугиземноїповерхні,щомають

відносноодноріднікліматичніумови.Поясивідрізняютьсяодинвідод-ноготемпературоюповітрятапереважаючимиповітрянимимасами,які,відповіднодосвоїхвластивостей,визначаютьосновнірисикліматупоясу.

Кліматичніпоясизмінюютьсявідекваторадополюсів,тобтозо-нально.Розрізняютьсімосновнихкліматичнихпоясів:екваторіальний,дватропічні,двапомірнітадваполярні(арктичнийтаантарктичний)—поодномувкожнійпівкулі.Укожномузнихпротягомусьогорокупа-нує одна повітряна маса — відповідно екваторіальна, тропічна, помір-на,арктична(антарктична).

Міжосновнимипоясамивкожнійпівкуліутворюютьсяперехід-ні кліматичні пояси: субекваторіальний, субтропічний і субарктичний(субантарктичний).Уперехіднихпоясахповітрянімасизмінюютьсязасезонами.Вонинадходятьізсусідніхосновнихпоясів:уліткупануєпо-

45

вітрянамасаближчогодоекватораосновногопоясу,авзимку—даль-нього. Наприклад, у субекваторіальному поясі влітку переважає еква-торіальне повітря — настає вологий сезон року, взимку надходитьтропічнеповітря—настаєсухийсезон.Томукліматсубекваторіально-гопоясувліткуподібнийдокліматуекваторіальногопоясу,авзимку—дотропічного.Усерединікліматичнихпоясіввиділяютькліматичніоб-ластізрізнимитипамиклімату.

2. клімат основних кліматичних поясів планети, кліматичні області

; Розповідь учителяНарізнихширотахпідвпливомкліматотвірнихчинниківутвори-

лисярізнікліматичніпоясизпевнимтипомклімату.Екваторіальнийкліматформуєтьсяпідвпливомекваторіальноїпо-

вітряноїмаси.Вонавизначаєспекотнуівологупогодупротягомроку.Ці-лорічнотримаєтьсявисокатемператураповітря (+24…+28°С).Річнаам-плітуда температури зовсім незначна — 1—2 °С. Сильне нагріванняповерхніуцихширотахтаінтенсивнепідняттятеплогоповітряформуютьпотужнікупчасто-дощовіхмари.Вонищодняприносятьзливизгрозами.

Тропічнийкліматдужеспекотнийісухий.Йогоформуєтропічнаповітряна маса, що панує в тропічних широтах. Температура повітрявліткустановить+35°С,авзимкузнижуєтьсядо+20°С.Майжевідсут-ніхмариіопади.Томусамеутропічнихпоясахрозташованінайбільшіпустелісвіту.

Помірнийкліматформуєтьсявпомірнихширотах,якіотримуютьудвічі менше сонячного тепла, ніж тропічні. Це тепло протягом рокурозподіляється нерівномірно. Тому добре виражені чотири пори року:холодназіснігомзима,теплелітоітриваліперехіднівеснайосінь.Упо-мірнихширотахпануютьпомірніповітрянімаси,алетудитакожпро-никаютьтропічнітаарктичнімаси.Томупогодапомірногокліматуду-жерізноманітна:відтеплоїіспекотної(+22…+30°С)вліткудохолодноїісильноморозної(–5…–30°С)взимку.

Упомірнихширотахпануютьзахіднівітри,щостворюютьзахід-неперенесенняповітрянихмас.Завдякицьому,наприклад,Атлантич-нийокеанздійснюєтакийвеликийвпливнаформуваннякліматуЄвро-пи, що він відчутний на відстані до 3000 км від його узбережжя.Розрізняютьпомірноконтинентальний,континентальний,різкоконти-нентальнийклімат.

Арктичний(антарктичний)кліматдужехолодний.Вінформуєть-сявполярнихобластях,щолежатьухолодномутепловомупоясі,яко-му властива полярна ніч і полярний день. У полярну ніч сонце нез’являєтьсянадгоризонтоміненагріваєповерхню.Настаєтривала,ма-лосніжнаіморозна(–40°С)зима.Уполярнийденьсонцехочісвітить,протеснігілідвідбиваютьбільшучастинуйогопроменівназадватмо-сферу.Томулітокоротке,вологе(ізмрякою)іхолодне(0…+5°С).Опа-діввипадаєдужемало—200ммнарік.

46

3. клімат перехідних кліматичних поясів планети, кліматичні області

; Робота у групахУчитель об’єднує учнів у три групи і пропонує, використовуючи

матеріал підручника й карти атласу, охарактеризувати певні перехіднікліматичніпояси:першагрупа—субантарктичний(субарктичний),дру-гагрупа—субтропічний,третягрупа—субекваторіальний.Післявико-наннязавданняпредставникигрупдоповідаютьпрорезультатироботи.

ПЛАНХАРАКТЕРИСТИКИКЛІМАТИЧНИХПОЯСІВ 1) Назвакліматичногопоясу. 2) Особливостіповітрянихмас(пануючіповітрянімаси(влітку,взим-

ку),переважаючірухиповітря(висхідні,нисхідні),пануючівітри). 3) Кліматичніпоказникитаумови(тиск,пануючітемператури,кіль-

кістьірежимвипадінняопадів). 4) Якікліматичніобластівиділяються(якщоє)?Опишітьхарактер-

нідлянихтипиклімату.Учомуїхвідмінності?

; ЗавданняЗаповнітьтаблицю,указавшиувідповідномустовпчикупорядко-

вийномерхарактеристики.

Субекваторіальний кліматичний пояс

Субтропічний кліматичний пояс

Субарктичний кліматичний пояс

1)Уліткупануютьтропічніповітрянімаси.2)Перехіднийкліма-тичнийпояс.3)Узимкупереважаютьпівнічно-східнівітри.4)Опадиви-падають переважно влітку. 5) Опади випадають переважно взимку.6)Цейкліматичнийпояснемаєвласноїповітряноїмаси,томунайогокліматвпливаютьповітрянімаси,щонадходятьізкліматичнихпоясів-сусідів. 7) Улітку панують помірні повітряні маси. 8) Узимку посилю-єтьсявпливзахіднихвітрів.9)Основнийкліматичнийпояс.10)Харак-тернідвачітковираженікліматичнісезони—вологий(улітку)ісухий(узимку). 11) Характерні два кліматичні сезони — сухе, жарке літоіпрохолодна,вологазима.12)Характернасувора,сухазимаікоротке,відносновологе,прохолоднеліто.

; Запитання 1) Чим відрізняється клімат західних і східних узбереж південних

материків? 2) ЧомутипикліматуКиєваіПарижа,якіперебуваютьводномуклі-

матичномупоясі,суттєвовідрізняються?


; Робота з таблицею 1. За матеріалом підручника й картами атласу заповніть пропуски

втаблиці.

47

КЛіМАТиЧні ПоЯСи ЗеМЛі

Кліматич-ний пояс

Тип пануючої повітряної

маси

Атмосферний тиск

Середня тем-пература по-

вітря (°С)

Річна ампліту-да тем-ператур

(°С)

Опади

вліт-ку

взим-ку

вліт-ку

взим-ку січня липня кількість

(мм)режим ви-

падіння

екваторіаль-ний

низький Відсутня

еква-торі-альні

Тропіч-ні

1000—2000

Влітку

Високий +20 +35 100

Субтропіч-ний

Помір-ні

15—20 Взимку

Помірний низький +22… +30

–5… –30

Протягом усього року

По-мірні

Висо-кий

30 200

Арктичний (антарктич-ний)

Арктичні –25…–30

–5… –10

100

2. Зробітьвисновокпрозакономірністьрозміщеннякліматичнихпо-ясівіпоясніть,чимвоназумовлена.Охарактеризуйтеодинізклі-матичнихпоясівсвіту(навибір).

; Робота з контурною картоюВикористовуючикартукліматичнихпоясів,підпишітьнаконтур-

нійкартіназвиосновнихкліматичнихпоясівумежахтериторій,яківо-низаймають.


Учнізучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназа-питання. 1. Прощовидізналисянасьогоднішньомууроці? 2. Щоздалосявамнезрозумілимабоскладним?


1. опрацюйте § 9 підручника.2. Завершіть заповнення таблиці.

48

Урок № 10

Тема. Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

Мета: сформувати уявлення учнів про поняття «географічна оболонка», «природний комп-лекс», «природна зона», «азональні та зональні природні комплекси», ознайомити із закономірностями зміни природних комплексів на рівнинах і в горах, розповісти про рослинний і тваринний світ природних зон; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки, виховувати допитли-вість і комунікабельність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, роздавальний та ілюстративний матеріал. Очікувані результати: учні зможуть: використовувати поняття «географічна оболонка», «природний

комплекс», «природна зона», «азональні та зональні природні комплекси»; характе-ризувати закономірності, яким підпорядковується зміна природних комплексів на рів-нинах і в горах; узагальнити знання про рослинний і тваринний світ природних зон.

Хід уроку



; Робота з карткоюЗнайдітьівиправтепомилкивтексті.Клімат — це однорічний режим погоди, типовий для певної міс-

цевості.Йогоформуютьтакікліматотвірнічинники:кількістьсонячноїенергії,циркуляціяповітрянихмасівологість повітря. Кліматичніпо-яси—цеширотнісмугиназемнійповерхнізвідносноодноріднимитем-пературами. Вонисхожі температуроюповітряіпануючимиповітряни-мимасами.

Кліматичніпоясизмінюютьсядовготно,відекваторадополюсів.Основнимикліматичнимипоясамиєтакі:екваторіальний, субекваторі-альний,помірний,арктичнийіантарктичний.Укожномузнихпротя-гом року панує кілька типів повітряних мас. В основних кліматичнихпоясахповітрянімасинадходятьізпоясів-сусідів:уліткупануютьпові-тряні маси поясу, що розташований південніше, а взимку — того, щопівнічніше.Умежахкліматичнихпоясіввиділяютькліматичніобластіз різним типом зволоження. Кліматичні області формуються під впли-вомзональнихчинників:підстильноїповерхні,океанічнихтечій.

; ЗавданняУчительзачитуєхарактеристикукліматичногозавданняучнів—

якомогашвидшевказатийогоназву. 1. Кліматдужехолодний,аджеформуєтьсявпівденнійприполярній

області,щоперебуваєухолодномутепловомупоясі.Йомуприта-

49

манні полярний день і полярна ніч. У полярну ніч Сонце нез’являєтьсянадгоризонтоміненагріваєповерхню.Настаєтрива-ла, малосніжна і морозна (–40 °С) зима. У полярний день Сонцехочісвітить,протекутпадінняйогопроменівуполярнихширо-тахдуженезначний.Крімтого,сніг ілідвідбиваютьбільшучас-тинуйогопроменівназадватмосферу.Томулітокоротке,вологе(ізмрякою)іхолодне(0…+5°С).Опадіввипадаєдужемало100ммзарік.Суворостікліматудодаютьсильніпівденно-східнітапівніч-но-східнівітри.(антарктичний і арктичний кліматичні пояси)

2. Уцьомукліматичномупоясіповітрянімасизмінюютьсязасезона-ми. Улітку, коли Сонце більше освітлює Північну півкулю, сюдинадходятьекваторіальніповітрянімаси.Томукліматуцейчасжар-кий і вологий. Узимку, коли Сонце більше освітлює Південну пів-кулю,нацютериторіюнадходятьтропічніповітрянімаси,яківи-значають спекотну, суху погоду. У цьому кліматичному поясівідсутнікліматичніобласті.(Субекваторіальний кліматичний пояс)

3. Уцьомукліматичномупоясіземнаповерхняотримуєвдвічімен-ше сонячного тепла, ніж у тропічному. Це тепло протягом рокурозподіляєтьсянерівномірно.Томучітковизначеніпорироку—холодназіснігомзима,теплелітоітривалівеснайосінь.Тутпа-нують помірні повітряні маси, але можуть проникати тропічнійарктичні.Томупогодацьогокліматудужевідрізняється:відте-плоїіспекотної(+22…+30°С)вліткудохолодноїіморозної(–5…–30°С) взимку. Річна амплітуда температури повітря порівняновелика. Для цього кліматичного поясу характерно шість кліма-тичнихобластейізвідповіднимитипамиклімату.(Помірний клі-матичний пояс)

4. Клімат цього кліматичного поясу формується під впливом жар-ких, вологих, чистих повітряних мас. Тут встановлюється пояснизького тиску. Протягом року тримається висока температураповітря (+24…+28 °С), тому цей клімат називають кліматом«вічноголіта».Річнаамплітудатемпературнезначна—1—2°С.Унаслідоксильногонагріванняповерхніуцихширотахтаінтен-сивногопідняттятеплогоповітряформуютьсяпотужнікупчасто-дощовіхмари.Вонищодняприносятьзливизгрозами.Томуопа-дів протягом року випадає дуже багато — понад 2000 мм.Характернависокавідноснавологістьповітря. (Екваторіальний кліматичний пояс)

5. Кліматичномупоясувластивасезонназмінаповітрянихмас:уліт-ку панують помірні (теплі, вологі), взимку — арктичні (антарк-тичні) (сухі, холодні) повітряні маси. Опадів випадає мало —200 мм на рік. Поширена багаторічна мерзлота. (Субарктичний (субантарктичний) кліматичний пояс)

6. Цейкліматичнийпоясдужежаркийісухий.Тутустановлюєтьсяпоясвисокогоатмосферноготискуіпротягомрокупануютьжаркі,

50

сухі,запиленіповітрянімаси.Температураповітрявліткустано-вить +35 °С, а взимку знижується до +20 °С. Добова амплітудатемператур сягає 40°С. Зазвичай тут безхмарно і сухо. Цей клі-матичнийпоясмаєкількакліматичнихобластей,яківідрізняють-сяступенемзволоження.(Тропічний кліматичний пояс)

7. Дляцьогокліматичногопоясухарактернасезонназмінаповітря-них мас: улітку надходять спекотні та сухі тропічні, взимку —прохолодні помірні. Тут виділяють три кліматичні області із се-редземноморським,континентальнимімусоннимтипамиклімату,яківідрізняютьсятемпературнимрежимоміособливостямизво-ложення.Уціломузимавкліматичномупоясіпорівнянотепла—від0до+5…+10°С,літожарке—до+30°С.Опадивипадаютьпе-реважновзимку,хочадляобластізмусоннимтипомкліматувонихарактернівлітку.(Субтропічний кліматичний пояс)


; Вступне слово вчителя(УчительзачитуєуривокізоповіданняМ.Твена«Сандвічевіост-

рови»проприродуГаваїв.)Ви можете стояти на вершині Мауна-Кеа серед снігових заме-

тів…і,хапаючидрижакивхутрянці,споглядатицілийсхилгориаждо низу і точно бачити кінець холодної зони й початок рослинногожиття. Зниділі деревця поступово переходять у вищі та пишніші,аті—убуйнолисту,різнихвідтінківрослинністьпомірноїзони.Щедалівнизузвичайнізеленібарвилісувливаютьсявкрайширокоїсму-гиоранжевихдерев,щоохоплюєгору,начепоясом,ітакавонатем-но-зелена, що здалеку аж чорна. Ще далі вниз око ваше спиняєтьсянаприбережнійрівнині,децукроватростинасмалитьсяпідсонцем,апір’ястікокосовіпальмизазирають,нібиудзеркало,втропічніхви-лі…Таквиможете…охопитиоднимпоглядомвсерозмаїттякольоріврослинності…

�� Чим зумовлена така зміна рослинності на схилах однієї гори?�� Як у географії називають таку закономірність і як вона формується?

Відповістинацізапитаннявизможетепіслявивченнятемисьо-годнішньогоуроку.



1. Ландшафт (природно-територіальний комплекс)

; Розповідь учителяУнаслідок тривалої взаємодії в межах географічної оболонки на

материкахтавокеанахсформувалисярізнізарозмірамиділянкизпев-

51

ною однорідністю рельєфу, клімату, рослинного й тваринного світу,ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплекса-ми(ПТК).Складовітакихкомплексівутворюютьєдинеціле.Отже,ха-рактерноюрисоюПТКєїхняцілісність,зумовленазакономірнимпоєд-нанням пов’язаних між собою і взаємозалежних компонентів природинаконкретнійтериторіїсуходолуабоводноїповерхні.СинонімомПТКєпоняттяландшафту(уперекладізнімецької—«загальнийвиглядміс-цевості»)якпорівнянооднорідноїділянкигеографічноїоболонки.Змі-на кліматичних умов, зміна співвідношення континентів та океанівуминулігеологічніепохиспричинялийзмінуландшафтів.Однакнаба-гато більше на природні чинники та зміну ландшафтів впливає госпо-дарська діяльність людей. Це приводить до формування не лише при-родних,алейприродно-антропогеннихландшафтів.

2. Широтна зональність і вертикальна поясність

; Розповідь учителяНайбільшийприроднийкомплексЗемлі—географічнаоболонка,

якаподіляєтьсянаменшізарозмірамиприроднікомплекси.Географіч-наоболонкамаєнизкузакономірностей,найважливішимизякихєці-лісність,ритмічність,горизонтальнатавертикальнапоясність,зональ-ність.Горизонтальна(абоширотна)зональністьзумовленанерівномірнимрозподіломенергіїСонцявширотномунапрямкучерезкулястістьЗем-лі.Вамужевідомо,щозональностіпідпорядкованийрозподілтемпера-тур,опадів,атмосферноготиску,рослинності,ґрунтів,тваринногосвітута багато природних процесів. Найбільше широтна зональність прояв-ляєтьсянавеликихпросторахвнутрішньоконтинентальнихрівнин.Вер-тикальна(абовисотна)поясність—закономірназмінаприроднихкомп-лексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна длягірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною кліматичнихумовізвисотоюізниженнямтемпературийтиску,збільшенням(допев-ноївисоти)кількостіопадів.


; Завдання і запитання 1. Заповнітьпропускивтвердженняхабозавершітьїх. 1) Ділянказемноїповерхні,якавідрізняєтьсяособливостямипрояву

компонентівприроди,щоперебуваютьускладнійвзаємодії,—це…(ландшафт).

2) НайбільшийприроднийкомплексЗемлі,щоохоплюєнижніша-риатмосфери,верхнючастинулітосфери,гідросферуібіосферу,—це…(географічна оболонка).

3) Природні комплекси, які сформувались унаслідок закономірноїзміникомпонентівприродивідекваторадополюсів,називаються…(зональними).

52

4) Природні комплекси, що утворились через відмінності в будовіземноїкоритарельєфу,називаються…(азональними).

5) Закономірназмінаприроднихкомплексівсуходолуйокеануприрусівідекваторадополюсів,—це…(широтна зональність).

6) Великіприроднікомплекси,щомаютьспільнікліматичніумови,ґрунти,рослиннийітвариннийсвіт,—це…(природні зони).

7) Найбільшіодиниціширотноїзональності—це…(географічні по-яси).

8) Змінаприроднихкомплексівізвисотою—це…(вертикальна по-ясність).

9) Змінаодногозкомпонентівугеографічнійоболонціспричиняє…(зміну решти компонентів).

10) Енергія,завдякиякійугеографічнійоболонцівідбуваютьсяпри-родніпроцесиіявища,надходитьдонеївід…(Сонця).

11) Однимзосновнихчинників,щозмінюютьгеографічнуоболонкувнашчас,єдіяльність…(людини).

2. Учніопрацьовуютьвідповіднийматеріалпідручника.Учительза-читує опис грошових банкнот різних країн світу (по можливостідемонструєїхзображення)ізазначає,якатваринааборослинананихзображена.Учнімаютьвизначити,вякійприроднійзоніроз-ташованакраїна.1)50канадськихдоларів—полярнасова;2)5латвійськихлатів

і 10 естонських крон — дуб; 3) 50 ріалів Ємену — оливкове дерево;4) 1000 угій Мавританії, 5 динарів Лівії — верблюд; 5) 5000 шилінгівТанзанії — жирафа і зонтичні акації; 6) шилінгів Сомалі — зебра;7)20франківДемократичноїРеспублікиКонго—лев;8)100батівТаї-ланду—слон;9)1австралійськийдолар—кенгуру;10)500рупійІн-донезії—орангутан;11)500франківРуанди—горила;12)5000фран-ківМадагаскару—лемур;13)10рупійІндії—тигр;14)5000колонівКоста-Рики—ягуар;15)1бразильськийреал—колібрі. 3. Учительнагадуєучнямзмістзапитання,якебулоозвучененаета-

пімотивації,іпропонуєвідповістинанього.

; Робота з картою 1. Використовуючикартугеографічнихпоясівіприроднихзон,під-

пишіть на контурній карті назви географічних поясів Північноїпівкулівмежахтериторій,яківонизаймають.

2. Закартоюгеографічнихпоясівіприроднихзонпрослідкуйте,якна території Євразії змінюються природні зони з півночі на пів-день(замеридіаном50° сх.д.та іззаходунасхід (запаралеллю50°пн.ш.)ізаповнітьпропускивланцюжках.Назвітьзакономір-ностівзмініприроднихзоннацихділянкахматерика.Ізпівночінапівдень:арктичніпустелійнапівпустелі—…—…—

тайга—…—…—степ—…—субтропічнівічнозеленітвердолистілі-сиічагарники.

53

Іззаходунасхід:широколистіліси—…—…—пустелійнапів-пустелі—…—…—перемінно-вологі(мусонні)ліси. 3. Користуючиськартоюгеографічнихпоясівіприроднихзонсвіту,

позначте в таблиці знаком «+» наявність певних природних зоннаматерику.

Природні Зони МАТериКіВ СВіТУ

Природні зониМатерики тропічних широт Материки

Північної півкулі

Африка Південна Америка Австралія Північна

Америка Євразія

Вологі екваторіальні ліси

Перемінно-вологі (мусонні) ліси

Савани і рідколісся

Вічнозелені твердолисті ліси і ча-гарники

Тропічні пустелі та напівпустелі

Лісостеп і степ

Мішані та широколистні ліси

Тайга

Тундра і лісотундра

Арктичні пустелі й напівпустелі


Учнізучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназа-питання. 1. Прощовидізналисянасьогоднішньомууроці? 2. Щоздалосявамнезрозумілимабоскладним?


1. опрацюйте § 10 підручника.2. Підготуйтеся до уроку узагальнення знань за темами «Вступ», «Форма і ру-

хи Землі», «Материки та океани — великі природні комплекси географіч-ної оболонки».

54

Урок № 11

Тема. узагальнення знань за темами «вступ», «Форма і рухи землі», «материки та океани — великі при-родні комплекси географічної оболонки».

Мета: узагальнити, систематизувати й перевірити знання про добовий і орбітальний рухи планети, теорію тектоніки літосферних плит, гіпотези дрейфу материків і океанів, за-кономірності формування кліматів Землі, природних комплексів планети, закономір-ності будови земної кори та розподілу тектонічних структур, форм рельєфу та родо-вищ корисних копалин.

Тип уроку: контролю й оцінювання рівня знань. Обладнання: аркуші із завданнями (I і II варіанти). Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити, систематизувати й перевірити свої знання про добо-

вий і орбітальний рухи планети, теорію тектоніки літосферних плит, гіпотезу дрейфу материків і океанів, закономірності формування кліматів Землі, природні комплек-си планети, закономірності будови земної кори та розподіл тектонічних структур, фор-ми рельєфу та родовища корисних копалин.

Хід уроку


II. перевірка й Оцінювання рівня знань

I ВАріАнТ

Початковий рівень. Виберітьправильнийваріантвідповіді.(0,5балазакожнуправильнувідповідь)

1. Картамасштабу1:10000000є:а ДрібномасштабноюБ Середньомасштабною

В ВеликомасштабноюГ Топографічною

2. Хтовисунувгіпотезудрейфуматериків?а ОттоШмідтБ АльфредВегенер

В ЧарльзДарвінГ КарлЛінней

3. Укажітькількістьвеликих(основних)материковихлітосфернихплитнапланеті.а П’ятьБ Шість

В СімГ Вісім

4. Якназиваєтьсявідносностійкаутектонічномувідношенніділян-каземноїкори?а ПлатформаБ Геосинкліналь

В СкладчастийпоясГ Літосфернаплита

5. Укажітьназвуперехідногокліматичногопоясу.а ЕкваторіальнийБ Субекваторіальний

В ТропічнийГ Помірний

55

6. Укажітьнайбільшізональніприроднікомплекси.а ПрироднізониБ Географічніпояси

В МатерикиГ Океани

Середній рівень. Продовжтеречення.(1балзакожнепитання) 7. Широтназональність—це…. 8. Доосновнихкліматотвірнихчинниківналежать:…. 9. Щит—це….

Достатній рівень. Дайтерозгорнутувідповідьназапитання.(1,5балазакожнепитання)

10. Охарактеризуйтезакономірностіврозміщенніформрельєфу,тек-тонічнихструктуріпокладівкориснихкопалиннапланеті.

11. Якхарактерпідстилаючоїповерхнівпливаєнакліматмісцевості?

Високий рівень. Дайтерозгорнутувідповідьназапитання.(3бали) 12. Пояснітьпричинизмінтривалостісвітловогоднявпродовжроку.

II ВАріАнТ

Початковий рівень. Виберітьправильнийваріантвідповіді.(0,5балазакожнуправильнувідповідь)

1. Картамасштабу1:5500000є:а ДрібномасштабноюБ Середньомасштабною

В ВеликомасштабноюГ Топографічною

2. УкажітьформупланетиЗемля.а КуляБ Еліпсоїд

В ГеоїдГ Коло

3. Укажітьнайбільшийзаплощеюматерикпланети.а ПівнічнаАмерикаБ ПівденнаАмерика

В АвстраліяГ Євразія

4. Укажітьназвудавньоїдокембрійськоїплатформи.а СхідноєвропейськаБ Тихоокеанська

В ЗахідносибірськаГ Туранська

5. Якназиваютьсяпостійнівітри,щодмутьвідтридцятихширотдоекватора?а ПасатиБ Мусони

В ЗахіднівітриГ Бризи

6. Укажітьприроднузонупомірногогеографічногопоясу.а СтепБ Саванитарідколісся

В ТундраГ Перемінно-вологіліси

Середній рівень. Продовжтеречення.(1балзакожнепитання) 7. Вертикальнапоясність—це…. 8. Основнікліматичніпоясивідрізняютьсявідперехідних…. 9. Плита—це….

56

Достатній рівень. Дайтерозгорнутувідповідьназапитання.(1,5балазакожнепитання)

10. Відчогозалежитьтемператураповітряпевноїмісцевості?Якзмі-нюється температура повітря залежно від географічної широти?

11. Поміркуйте,щовідбудетьсязприроднимкомплексом,якщовньо-музмінитихочабодинкомпонент.Чому?Відповідьобґрунтуйте.

Високий рівень. Дайтерозгорнутувідповідьназапитання.(3бали) 12. Пояснітьпричиничергуваннядняіночі.

розділ II. материки тропічних широт

тема 1. африка

Урок № 12

Тема. Географічне положення, дослідження та освоєння африки.

Мета: сформувати уявлення учнів про особливості географічного положення материка, ви-значити координати крайніх точок, ознайомити з історією дослідження та освоєння Африки; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати комунікабельність та відповідальність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздавальний матеріал, контурні карти, зошит для

практичних робіт. Очікувані результати: учні зможуть: називати мандрівників, які сприяли відкриттю південного і східно-

го узбереж Африки, розповідати про внесок у дослідження материка д. Лівінгстона, Г. Стенлі, Є. Ковалевського; характеризувати географічне положення материка; нази-вати та показувати на карті крайні точки материка, найбільші острови, півострови, моря, затоки, протоки, океанічні течії поблизу узбережжя; визначати протяжність ма-терика з півночі на південь та із заходу на схід.

Хід уроку


II. мОтивація навчальнОї та пізнавальнОї діяльнОсті

; КросвордРозв’яжіть кросворд, і у виділених клітинках прочитаєте назву

материка,якиймирозпочнемовивчатинасьогоднішньомууроці. 1. Вітер, що протягом року дме від поясів низького тиску до поясу

високоготиску.

57

2. Відносностійкаділянказемноїкори. 3. «Другамова»географії. 4. Ділянкаплатформи,вмежахякоїкрис-

талічнийфундаментвиходитьнаденнуповерхню або перекритий незначноютовщеюосадовихпорід.

5. Частинасвіту,якуназивалиНовимСві-том.

6. Багаторічнийрежимпогоди.

; Вступне слово вчителяНазваматерикаАфриказлатинипере-

кладається як «безморозна» або «та, що незнає холоду». І дійсно, для більшої частиниматерикаподілназимуйлітоєумовним.Дляцьогоконтинентухарактернізначніприродніконтрасти. Наприклад, на екваторі в горахможнапотрапитивцарствоснігуільоду—гірськезледеніння.Анай-більшжаркупустелюземноїкулі,щорозташованавАфриці,перетинаєодназнайдовшихрічокпланети.Удеякихмісцяхконтинентурокаминевипадаєжодноїкраплинидощу,авінших—щоднябуваютьзливи.


Iіі. вивчення нОвОгО матеріалу

1. Географічне положення Африки

; Робота з підручником (за варіантами)Опрацювавши відповідний матеріал підручника й карти атласу,

учнізаповнюютьпропускивтексті.Післявиконаннязавданнявчительзачитує правильні відповіді, семикласники виправляють помилки, об-мінюютьсякарткамийознайомлюютьсязїхтекстом.

I варіант.Африка—…зарозмірамиматерикусвіті(площазост-ровамистановить)….Воналежитьсиметричнощодо…—від37°пн.ш.до35°пд.ш.Цеодинізнебагатьохматериків,якийрозташованийвусіх…півкулях.…частинаматерикавдвічіширшаза…,іїїпротяжністьіззаходунасхідстановить….МатерикомиваютьАтлантичнийокеанна…йСередземнеморецьогоокеануна…,насходітапівдні—…океан.

II варіант.Африкуомивають…течії(ГвінейськатаАнгольськаназаходій…напівденномусході)та…(БенгельськанапівднійзаходітаСомалійськана…).ВідЄвразіїАфрикувідділяютьСередземнеморе(на…)та…море(напівнічномусході);від…—вузькайнеглибокаГіб-ралтарськапротока.ВузькийСуецькийперешийокз’єднуєАфрикуз….УXIXст.черезперешийокпрокладено….Західніберегиматерикаоми-ває…затока.

5 А

2 П М 6 К

1 П Л Е Л

А А 3 К Р І

С Т А 4 Щ И М

А Ф Р И К А

Т О Т Т А Т

Р А

М

А

58

Цікавий фактЗАГАдКА ЧерВоноГо МорЯЧервоне море тонкою смужкою простягнулося від північного заходу на південний схід Африки. із космосу воно виглядає вузькою протокою між Африкою та Азією: за найбільшої ширини 350 км його довжина становить 2350 км. Море характеризується значними глибинами, що досягають у центральній частині майже 3000 м. існує безліч місць, де берег обривається відразу на 800 м. Такі незвичайні цифри пояснюються походженням Червоного моря. Це гігантський розлом у зем-ній корі, який у геологічному масштабі часу утворився порівняно недавно — лише 40 млн років тому. Підводні вулкани є однією з причин того, що Червоне море — найтепліше на Землі. Крім того, воно ж і найсолоніше. У це море не впадає жодна річка, а дощі бувають не частіше, ніж у пус-телі. Лише регулярне надходження води з індійського океану через баб-ель-Мандебську протоку зберігає його постійний рівень, інакше воно могло б просто випаруватися.Море дістало таку назву ще у давнину. Грецький історик Страбон, який подорожував Аравією більш ніж 2000 років тому, повідомляв, що «дехто називає це море Червоним за кольором води (вна-слідок заломлення світла полуденного сонця) або від гір, забарвлених у червоний колір палючим жаром». Сьогодні вважають, що червонуватий відтінок моря пов’язаний із сезонним цвітінням мікроскопічних водоростей.

2. історія дослідження та освоєння материка

; Розповідь учителяПівнічніберегиАфрикибулидобревідомівженародамСтародав-

ньоїГреціїтаФінікії.ДосвідченіфінікійськіморякиплавалинетількиСередземнимморем,айвиходиливАтлантичнийокеанінавітьплава-ливздовжпівнічно-західнихберегівАфрики.Існуютьвідомості,щофі-нікійціпершимизадорученнямєгипетськогофараонаблизько600р.дон.е.здійснилиплаваннянавколоАфрики.Відєгиптяніфінікійцівчаст-кові відомості про природу й населення перейшли до греків і римлян.

; Завдання і запитання 1) Пригадайтезкурсугеографіїшостогокласу,хтотакийГенріхМо-

реплавець і який внесок він здійснив у дослідження й освоєннязахідноготапівденногоузбережАфрики.

2) Чиможнастверджувати,щоГенріхМореплавецьстворивперед-умовидлявідкриттяморськогошляхудоІндії?Чому?Відповідьобґрунтуйте.

3) ЩовамвідомопроподорожіпортугальцівпідкерівництвомБар-толомеу Діаша? Якої крайньої південної точки материка він ді-стався?ЧомувонабуланазванамисомДоброїНадії?

; Розповідь учителяДля європейської географії справжні наукові дослідження мате-

рикапов’язанізепохоюВеликихгеографічнихвідкриттів.НапочаткуXVст.португальськімореплавціпроклалишляхуздовжзахіднихбере-гівАфрики.У1497—1498рр.каравансуденпідкомандуваннямВаскода Гами, шукаючи морський шлях до Індії, обігнув материк і вийшов

59

зАтлантичногоокеанувІндійський.МорськийшляхдоІндіїбувздій-снений,азахіднійсхідніберегиАфрикивпершедосліджені.

Від XVI ст. європейські работоргівці стали вивозити із ЗахідноїАфрикирабівдоАмерики.НаприкінціXVII—напочаткуXIXст.за-цікавленняАфриканськимконтинентомпочаливиявлятиАнглія,Фран-ціятаіншієвропейськікраїни.

Тривалийчасвнутрішні,важкодоступні,райониматериказалиша-лися невідомими. У ХІХ ст. англійський лікар та мандрівник Давид Лі-вінгстон перетнув Південну Африку із заходу на схід. Він здійснив пла-вання річкою Замбезі та відкрив на ній водоспад, який назвав на честьтодішньоїкоролевиВеликоїБританії—Вікторії.Ученийдослідивприро-дуозерНьясаіТанганьїка,описавмісцевівидитваринірослин.У1849р.вінперетнувКалахарііз’ясував,щоценепустеля,анапівпустеля.

Ім’ямЛівінгстонаназванімістовЗамбії,водоспадинарічціКон-го,горивСхіднійАфриці.

Досліджував Африку і наш співвітчизник Єгор Ковалевський.У 1827—1848 рр. його як гірничого інженера відрядили до Єгипту дляпошуківродовищзолота.Виконавшисвоєзавдання,Ковалевськийбага-топодорожувавтаописаврельєфЕфіопськогонагір’я.Вінпершимпри-пустив, що головним витоком Нілу є не Голубий, як тоді вважали гео-графи,аБілийНіл,верхів’яякогослідшукативекваторіальнихрайонах.

Відомим американським журналістом та одним із найбільшихприрододослідниківАфрикиХІХст.бувГенріСтенлі.Вінвідкривріч-куКонготагірськиймасивРувензорі,розв’язавзагадкувитоківБілогоНілу.Дослідженнявченоговідкрилишляхдляколоніальногозахоплен-нявнутрішніхчастинАфрикиєвропейськимидержавами.Ім’ямСтен-ліназвановодоспаднарічціКонго.

АкадемікАНСРСРМиколаВавилову20—30рр.ХХст.бувучас-никомтаорганізаторомекспедиційзізборукультурнихрослинурізнихкуточках планети, зокрема в Африці. У 1926 р. він прибув в Алжир,ознайомився з природою великого оазису Біскра в Сахарі, гірської об-ласті Кабілії та інших районів Алжиру, відвідав Марокко, Туніс, Єги-пет, Сомалі, Ефіопію та Еритрею. Його в першу чергу цікавили давніосередкикультурнихрослин.УЕфіопіївінзібравпонад6тис.зразківкультурнихрослин,зокрема250різновидівпшениці.

IV. узагальнення та систематизація знань і вмінь

; ЗапитанняЧому внутрішні райони материка тривалий час залишалися для

європейців«білоюплямою»?Відповідьобґрунтуйте.

; Практична робота 2 «Визначення географічних координат крайніх точок та протяж-ності материка з півночі на південь та із заходу на схід»

1. ЗакартоюатласувизначтегеографічнікоординатикрайніхточокАфрики.

60

2. Обчислітьпротяжністьматерика(укілометрах)ізпівночінапів-деньуздовжмеридіана20°сх.д.Порядок виконання завдання.Визначтегеографічнуширотукрай-

ніхточокматерикавздовжмеридіана20°сх.д.Оскількиматерикперети-наєтьсяекватором,тонеобхіднообчислитисумувградусахгеографічнихшироткрайніхточокматерикавздовжмеридіана20°сх.д.Такимчином,отримаємопротяжністьматерикавградусахуздовжцьогомеридіана.

Знаючи,щодовжинадугив1°меридіананамісцевостідорівнює111,3 км, можемо знайти протяжність материка з півночі на південьуздовжмеридіана20°сх.д.укілометрах.Дляцьогонеобхідноотрима-нусумувградусахпомножитина111,3км. 3. Обчислітьпротяжністьматерикаіззаходунасхідуздовжпарале-

лі20°пн.ш.Порядок виконання завдання.Визначтегеографічнудовготукрай-

ніхточокматерикавздовжпаралелі20°пн.ш.Оскількиматерикперети-нається нульовим меридіаном, необхідно знайти суму в градусах геогра-фічнихдовготкрайніхточокматерикавздовжпаралелі20°пн.ш.Такимчином,отримаємопротяжністьматерикавградусахуздовжцієїпаралелі.

Знаючи,щодовжинадугив1°попаралелі20°пн.ш.намісцевос-тідорівнює96,5км,можемознайтипротяжністьматерикаіззаходунасхідуздовжпаралелі20°пн.ш.укілометрах.Дляцьогонеобхідноотри-манусумувградусахпомножитина96,5км.

; Практична робота 3 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки»Позначте і підпишіть на контурній карті такі об’єкти: 1) миси:

Рас-Енгела,Рас-Гафун,Альмаді,Агульяс;2)півострівСомалі;3)моря:Середземне,Червоне;4)затоки:Гвінейська,Аденська;5)протоки:Гіб-ралтарська, Баб-ель-Мандебська, Мозамбіцька; 6) острів Мадагаскар.

; ЗавданняЗаповнітьпропускивтвердженняхабозавершітьїх.

1. Африка—цеєдинийматерик,щомайжепосерединіперетинаєть-ся…(екватором).

2. Африка розташована в жаркому тепловому поясі, між двома …(тропіками).

3. ЗарозмірамитериторіїАфрикапоступаєтьсялише…(Євразії). 4. ПротяжністьАфрикизпівночінапівденьстановить…(8000 км). 5. ЗахідніберегиАфрикиомиваютьсяводами…(атлантичного оке-

ану). 6. Від Азії Африка відокремлена … (рукотворним Суецьким кана-

лом, Червоним морем та Баб-ель-Мандебською протокою). 7. ГібралтарськапротокавідокремлюєАфрикувід…(Європи). 8. ЄдинимвеликимпівостровомАфрикиє…(Сомалі). 9. ОстрівМадагаскарвідматерикавідокремлений…(Мозамбіцькою

протокою).

61

10. НайбільшимизатокамиматерикаєГвінейськата…(аденська). 11. МисАгульяс—цекрайня…(південна)точкаАфрики. 12. БільшачастинаАфрикирозташованау…(Східній)півкулі.

V. підсумки урОку

(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Африкарозташованавусіхчотирьохпівкулях,протебільшачас-

тинаматерикарозташованауСхіднійпівкулі.ПівнічначастинаАфриканабагатоширшазапівденну.Африкумайжепосерединіперетинаєекватор.Просхіднеузбережжяматерикасталовідомопісляподорожіпор-

тугальцяВаскодаГами,якийвідкривморськийшляхдоІндії.ПриродуАфрикисвогочасудосліджувалиДавидЛівінгстон,Ген-

ріСтенлі,ЄгорКовалевський,МиколаВавилов.

VI. дОмашнє завдання


Урок № 13

Тема. тектонічна будова, рельєф, корисні копалини африки.

Мета: сформувати уявлення учнів про тектонічну будову, рельєф Африки, пояснити законо-мірності розміщення родовищ корисних копалин на материку; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати самостійність і відповідальність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздавальний матеріал, контурні карти. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати особливості тектонічної будови материка, розкри-

вати загальні риси рельєфу Африки, систематизувати знання про закономірності роз-міщення корисних копалин на материку; називати і показувати на карті найвищі гір-ські системи континенту, зазначаючи їхні найвищі вершини та вік; встановлювати взаємозв’язок між родовищами корисних копалин, особливостями тектонічних струк-тур і форм рельєфу у їхніх межах; називати і показувати на карті гори, нагір’я, запа-дини, плоскогір’я материка; показувати як розташування Великого Східноафрикан-ського рифту щодо природних об’єктів материка, встановлювати закономірності між тектонічною будовою та рельєфом Африки.

Хід уроку


62


; ЗавданняУкажітьоб’єкт,якийнестосуєтьсяАфрики.1)МисРас-Енгела,мис Йорк,мисРас-Гафун;2)Магелланова про-

тока, Гібралтарська протока, Баб-ель-Мандебська протока; 3) Гвіней-ськазатока,Аденськазатока,Бенгальська затока.

; Тестові завдання 1. Укажітьхолоднутечіюбіляберегівматерика.

а МозамбіцькаБ ТечіямисуАгульяс

В БенгельськаГ Гвінейська

2. Водамиякогоокеануомиваєтьсязахіднеузбережжяматерика?а ПівнічногоЛьодовитогоБ Тихого

В АтлантичногоГ Індійського

3. Північматерикаомиваєтьсяводами:а СередземногоморяБ Гвінейськоїзатоки

В ЧервоногоморяГ Мармуровогоморя

4. Укажітьнайбільшийострівбіляберегівматерика.а ЯмайкаБ Мадагаскар

В Шрі-ЛанкаГ Сицилія

5. Укажітьім’яприрододослідника,якийвідкривводоспадВікторіянарічціЗамбезі.а Д.ЛівінгстонБ Г.Стенлі

В М.ВавиловГ Є.Ковалевський

6. Укажітькрайнюсхіднуточкуматерика.а МисРас-ЕнгелаБ МисРас-Гафун

В МисАльмадіГ МисАгульяс


; ЗавданняУстановіть відповідність між географічними об’єктами і їхніми

назвами. Із букв у дужках складіть назву гірської системи Африки напівнічномузаходіматерика.

1 Мис2 Півострів3 Місто4 Острів5 Протока

а Гібралтар(С)Б Мадагаскар(А)В Рас-Енгела(А)Г Сомалі(Т)Д Каїр(Л)

Відповідь: 1В2Г3Д4Б5А;назва—Атлас.

; Вступне слово учителяГірськасистемаатласпростягаєтьсяна2000кмвздовжузбереж-

жяСередземногоморячерезтериторіїМарокко,АлжируіТунісу.Цімо-лоді складчасті хребти є продовженням Альпійської гірської системи

63

Європи. Гори представлені хребтами Ер-Риф на заході та Телль-Атласнасході.

НапівденьвідЕр-РифапростягнувсяВисокийАтлас—ценайви-щачастинавсієїгірськоїсистеми(вершинидосягають4000м).Тутроз-міщенанайвищаточкаПівнічноїАфрики—гораТубкаль(4167м).



1. Тектонічна будова Африки

; Розповідь учителяПереважначастинаматерикалежитьумежахдавньоїАфрикано-

Аравійської платформи. Рифт Червоного моря розділяє дві частиниплатформи—АфриканськуйАравійську.СистемаСхідноафриканськихрозломів (рифтів) простягнулася на 4000 км від Суецького перешийкудномЧервоногоморя ідалісуходоломдорічкиЗамбезі.Ширинариф-тівподекудисягає120км.Уздовжцієїтектонічноїтріщинитрапляють-сяземлетруси,подекудиоживаютьвулкани.

Африкано-Аравійська платформа входить до складу Африкан-ськоїлітосферноїплити.Тривалийчасповерхняплатформируйнувала-сяпідвпливомзовнішніхсилЗемлі.Такимчиномутворилисяпросторіповерхнівирівнювання.Внутрішніпроцесипроявлялисявпідняттітаопусканніділянокплатформи,вутвореннірозколівівиливінаповерх-нюмагми,щосприяловирівнюваннюповерхніматерика.Унаслідокцихпроцесіврельєфконтинентуєдоволіодноманітним.

Через мільйони років платформа на північному заході та півднібула «добудована» частинами океанічного дна, товщі осадових порідякогозім’ялисявскладки,утворившискладчастіобласті.


1) Африкано-Аравійськаплатформаємолодою,палеозойською.(Ні. африкано-аравійська платформа є давньою, докембрійською.)

2) Східноафриканськийрозлом(рифт)простягаєтьсяна4000кмвідСуецького перешийку дном Червоного моря і далі суходолом дорічкиЗамбезі.(Так)

3) 180млнроківтомуАфрикавходиладоскладудавньогосуперма-терикаЛавразія.(Ні. 180 млн років тому африка входила до скла-ду давнього суперматерика Гондвана.)

4) Драконовігори—цедавнігірськімасивипокраюплатформи.(Так) 5) Атласькігориналежатьдообластейбайкальськоїскладчастості.

(Ні. атлаські гори молоді й належать до областей альпійської складчастості.)

64

2. особливості рельєфу материка

; Розповідь учителяНаматерикуАфрикамалонизовин,вониутворюютьвузькупри-

океанічнусмугу.Переважаютьвисокірівнини,якіувиглядіплоскогір’їврізноївисотипростягаютьсянасотнікілометрів.Більшістьповерхніпід-нята над рівнем моря: на півночі — до 500—1000 м, на півдні — від10°пд.ш.—понад1000м.УсхіднійчастиніАфрикипереважаютьбри-ловінагір’я(Ефіопське)таплоскогір’я(Східноафриканське).

Найвищі ділянки материка — Драконові гори (понад 3000 м)іЕфіопськенагір’я(до4500м).Припіднятіділянкиматерикачергують-сязулоговинами,найбільшимизякихєулоговинаКалахарітазапади-наКонго.

ЗаособливостямирельєфуАфрикуподіляютьна«низьку»(пере-важають висоти до 1000 м) — Північну і Західну та «високу» (висотипонад1000м)—СхіднуіПівденну.

Окреміблокиназаходітапівночіматерикаопускалися,утворю-ючивеличезнізападини.Томупросторітериторії«низької»Африкине-одноразовозатоплювалисяморями.Фундаментплатформитутперекри-тийосадовимипородамиокеанічноготаматериковогопоходження.Там,денаповерхнювиходятькристалічніпородифундаменту,переважаютьплоскогір’яінагір’я(наприклад,АхаггаріТібестівСахарі).

У південно-східній частині материка платформа піднімалася —так утворилися Ефіопське нагір’я й Східноафриканське плоскогір’я.ОпусканняокремихблоківплатформиАфрикизумовилоутвореннясис-темиглибокихрозломівземноїкоризвеликоюкількістюозер—Схід-ноафриканськийрифт.Ізйогорозвиткомпов’язаневиникненняземле-трусівтанаявністьдіючихвулканів(Кіліманджаро).

УсхіднійчастиніАфрикирозміщеніїїнайвищіточки—вулканКіліманджаро(5895м),гораКенія(5199м),пікМаргерітавгорахРу-вензорі(5119м).

Наматерикупредставленітакіскладчастігірськіобласті:напів-ночі—гориАтлас(понад4000м),щовходятьдоАльпійсько-Гімалай-ськогоскладчастогопоясу,напівдні—більшдавні,нижчіКапські(до2326м)таДраконовігори(до3482м).ВисокасейсмічністьхарактернадляАтласькихгіртарифтовоїзониСхідноїАфрики.

; Завдання і запитання 1) ЯкізовнішніпроцесивАфрицівпершучергувпливаютьнаутво-

реннядрібнихформрельєфу? 2) У яких районах материка розташовані області кайнозойської

складчастості? 3) УнижнійчастинігербаТанзаніїзображенонайвищуафриканську

вершину.Якназиваєтьсяцягораіякаїївисота? 4) Чомуназначнійчастинітериторіїматерикапереважаютьеолові

формирельєфу?(Підказка.Еол—богвітру.)

65

Цікавий фактМасив рувензорі, що лежить на кордоні Заїру та Уганди, має унікальну особливість — зледенін-ня. не часто побачиш льодовик на екваторі! найвищі шість вершин цього масиву, вкриті багато-річними снігами та кригою, піднімаються на 3600—3900 м над рівнем сусідніх плоскогір’їв. Тут налічують 37 льодовиків загальною площею 5 км2.

3. корисні копалини Африки

; Розповідь учителяНапівдніАфрикидовулканічнихтрубоквибухів,заповненихкім-

берлітом — ультра-основною гірською породою, приурочені найбільшівАфриціродовищаювелірнихалмазів,якітутвидобуваютьвідXIXст.Удавніхкристалічнихпородах,щооточуютьзападинуКонго,убасей-нірічкиКасаї,розміщенеоднезнайбільшихвАфрицірозсипнихродо-вищалмазів,переважнотехнічних.УшельфовійзоніАтлантичногооке-анутанаузбережжіпустеліНамібвідкриторозсипиалмазів.У1905р.унайбільшомуродовищісвітуТрансваалі(ПівденнаАфрика)булозна-йденоалмазвагою621,2г.

ТривалийчасАфрикувважалибезперспективноющодонафтовихродовищ,протевсередині50-хрр.ХХст.буловідкритовеликіродови-щанафтийгазувпіщанихтовщахСахари.НайбільшимтутєАлжиро-Лівійський нафтогазовий район, який простягається більш ніж на400кмприсереднійширині500—700км.

; Робота з таблицеюВикористовуючи матеріал підручника й карти атласу, заповніть

пропускивтаблиці.

КориСні КоПАЛини АфриКи

План характе-ристики

Групи корисних копалин

Паливні Рудні Нерудні

Зв’язок із геоло-гічною будовою

Пов’язані з осадовими породами у прогинах платформ або з крайови-ми прогинами

Мають різне походження й значне поширення. особли-ве значення мають родовища алмазів, пов’язані з магма-тичними породами

найбільш поши-рені види корис-них копалин

Мідні, уранові, кобальто-ві, платинові, марганце-ві, золото

райони поши-рення

Північна частина Афри-ки, узбережжя Гвіней-ської затоки

По всій території материка. Алмази — Західна та Півден-на Африка

66


; ЗапитанняЧиможливийвидобутокмагматичнихіметаморфічнихкорисних

копалинвобластях,денаповерхнізалягаєтовстийосадовийчохол?

; Робота в групахУявітьсебекерівникамигеологічнихекспедицій,щозаймаються

розробкоюіпошукомкориснихкопалинвАфриці.Обґрунтуйте,вме-жахякихтектонічнихструктурічомувибшукали:першагрупа—па-ливнікориснікопалини;другагрупа—руднікориснікопалини;третягрупа—неруднікориснікопалини.

; Практична робота 3 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка»Позначтеіпідпишітьнаконтурнійкартітакіоб’єкти:1)гори:Ат-

лас,Драконові,Капські;2)вулканКіліманджаро;3)нагір’яЕфіопське;4)плоскогір’яСхідноафриканське.


Учніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназапитання. 1. Щоновоговидізналисянауроці? 2. Щобулоскладнимабонезрозумілим?



Урок № 14

Тема. загальні риси клімату африки. Мета: сформувати уявлення учнів про кліматичні характеристики материка та особливості

й закономірності впливу основних кліматотвірних чинників на клімат континенту; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння ви-словлювати думки; виховувати самостійність та комунікабельність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, контурні карти, роздавальний матеріал. Очікувані результати: учні зможуть: називати основні кліматичні характеристики материка, розкрива-

ти особливості й закономірності впливу основних кліматотвірних чинників на клі-мат континенту; розкривати причини утворення Сахари — найбільшої пустелі сві-ту, узагальнити відомості щодо причин утворення на океанічному узбережжі пустелі наміб.

67

Хід уроку




1. ВАфриціпереважаютьрівнинизвисотамивід200до1000м.(Так) 2. Найвищою,судячизрельєфу,єПівнічна іЗахіднаАфрика. (Ні.

Найвищою, судячи з рельєфу, є Південна і Східна африка.) 3. Капські гори є давніми, адже представлені областю герцинської

складчастості.(Так) 4. ГораКеніяєнайвищоюточкоюматерика.(Ні. Найвищою точкою

материка африка є гора кіліманджаро (5895 м), а висота гори кенія — 5199 м.)

5. УСхіднійАфриціперебуваєнайбільшийнасуходолірозломзем-ної кори, який простягається від узбережжя Червоного моря догирларічкиЗамбезі.(Так)

6. НаСхідноафриканськомуплоскогір’їєзначніпокладимарганце-вихйалюмінієвихруд.(Так)

7. Вулкан Камерун, розташований у Західній Африці, активно ви-вергаєтьсяівнашчас.(Ні. Вулкан камерун є згаслим.)

8. Областіальпійськоїскладчастостіпредставленінапівночітасхо-діматерика.(Так)

9. В основі материка лежить давня, докембрійська Африкано-Ара-військаплатформа.(Так)

10. НапівночіАфрикирозташованіродовищаалмазів.(Ні. Родовища алмазів розташовані на півдні африки.)


; Вступне слово вчителяНа Землі існує місце, де людина під дощем не намокає, бо він…

сухий.Черезстрашеннуспекуізначнусухістьповітрядощовікраплини

випаровуються, не діставшись землі. Повітря тут настільки сухе, щосвіжоспеченийхлібзаодинденьперетворюєтьсянасухарі,агазетароз-сипається.Якщонесховативзатіноккнижку,вонаневдовзіпоморщить-ся й відійде від обкладинки. Йдеться про пустелю Сахара, яка є най-більшою пустелею світу. Вона розташована в Північній Африці, і туттемператураповітрявзатінкусягає+50°С,акількістьопадівнепере-вищує50ммнарік.


68


1. кліматотвірні чинники та загальні особливості клімату материка

; Розповідь учителяВажливу роль у формуванні клімату материка відіграє його гео-

графічнеположення.ОсновнатериторіяАфрикилежитьміжПівнічнимі Південним тропіками, отже, Сонце перебуває тут у зеніті протягомусьогороку(сумарнасонячнарадіація—180—200ккал/см2нарік).Се-реднятемператураповітрявлітнімісяцімайжеповсійтериторіївищаза+20°С,авдеякихмісцяхсягає+35…+36°С.Узимкунавітьнакрай-нійпівночітакрайньомупівдніматерикасереднятемпературанеопус-каєтьсянижчевід+8°С.Саметутперебуваєполюсспекипланети:уЛі-військійпустелі,поблизумістаТріполі,булазареєстрованатемператураповітря +57,8 °С, а на пустельному узбережжі Червоного моря на по-верхні ґрунту зафіксовано +82,5 °С. Ось чому Африку вважають най-жаркішимконтинентомпланети.

Головнарольуциркуляціїповітрянихмаснадконтинентомнале-житьпасатам.

; Завдання і запитання 1) Пригадайтезкурсушостогокласу,щотакепасати.Звідкиікуди

вонидмуть?Якформуються? 2) Який напрямок руху мають пасати Північної півкулі? Який на-

прямокрухувпасатівПівденноїпівкулі?

; Розповідь учителяВпливпасатноїциркуляціїнакліматуПівнічнійтаПівденнійпів-

куляхвідрізняється.Північно-східніпасатиформуютьсянадсуходолом,томувикликаютьсухупогоду.Надзвичайнасухістьповітряпосилюєть-сяйрозмірамиматерика,аджепівнічначастинаАфрикивдвічібільша,ніжпівденна,імежуєзвеличезнимсуходоломЄвразії.

Південна частина Африки зазнає впливу південно-східних паса-тів,якіформуютьсянадІндійськимокеаномінесутьвологеповітря,якещебільшенасичуєтьсявологоюнадтеплоюМозамбіцькоютечією.Про-те на крайньому півдні південно-східний пасат затримують гори (Дра-конові,Капські),томуприбережнірайониотримуютьвеликукількістьопадів,азагорамиїхмало.

Погодунадконтинентомвизначаютьекваторіальнійтропічніпо-вітрянімаси,анакрайньомупівднітапівночі—частковопомірні,пе-реміщення яких визначається планетарним розподілом атмосферноготискузалежновідсезону.

; Завдання і запитання 1) Установітьвідповідністьміжкліматотвірнимичинникамитаре-

гіонамиїхньоговпливу.

69

1 ХолоднаБенгельськатечія2 Західнівітри(взимку)3 Сухіпівнічно-східніпасати4 Бар’єрнарольДраконовихгір5 Зміназенітальногоположен-

няСонця6 Низькийтиск,високийкут

падіннясонячнихпроменів

а ПустеляСахараБ ЕкваторіальніширотиВ ПустеляНамібГ ПівденнийсхідД Субекваторіальнийпо-

ясПівнічноїпівкуліе Субтропічнийпояс

ПівденноїпівкуліВідповідь: 1В2Е3А4Г5Д6Б.

2) Доведіть,щонадбудь-якоюточкоюАфрикиСонцедвічінарікбу-ваєвзеніті.Якцяособливістьвпливаєнакліматматерика?

3) Поміркуйте,яктемнашкіра,товстігуби,широкініздрійхвиляс-теволоссяпредставниківнегроїдноїрасипов’язанізкліматични-миособливостямиАфрики.

; Робота в групахУчительоб’єднуєучнівучотиригрупи,кожнійзякихдаєкарт-

ку.Використовуючиматеріалпідручникайкартиатласу,групимаютьвідповістиназапитання.

Перша група. Як південно-східні пасати впливають на розподілопадівуПівденнійАфриці?

Друга група.Якпівнічно-східніпасативплинулинаформуваннявПівнічнійАфрицінайбільшоїпустелісвіту?

Третя група.Розкрийтевзаємозв’язокміжхолодноюБенгельськоютечієютаузбережноюпустелеюНамібуПівденно-ЗахіднійАфриці.

Четверта група. Як впливають теплі течії (течія мису АгульясіМозамбіцькатечія)накліматузбережнихділянок?

2. розподіл опадів на материку

; Розповідь учителяНа екваторі в умовах постійно висхідного руху повітря випадає

найбільша кількість опадів (2000—3000 мм). На схилах масиву Каме-рунзафіксованодо10000мм.

Вобластяхнапівнічіпівденьвідекватора,до17°пн.тапд.ши-ротиопадіввипадає500—1000мм.Їхкількістьобумовленаекваторіаль-нимповітрям,якепереміщуєтьсясюдивлітку,аджеузимкутутпануєсухийсезон,пов’язанийізнадходженнямсухихіжаркихтропічнихпо-вітрянихмас.

Далі на північ і південь, до 30° пн. та пд. широти розміщені об-ластіздужемалоюкількістюопадів,причомупівнічначастинанабага-тосухішаіодержуєзарікменшеніж50ммопадів.Протягомрокутутпануютьтропічніповітрянімаси.

НакрайньомупівднітапівночіАфрикиуформуваннікліматубе-рутьучастьуліткутропічні,авзимкупомірніповітрянімаси,томуопа-ди(600м)випадаютьузимку.

70

Цікаві факти�� найпосушливіше місце на земній кулі розташоване в Африці, в місті Ваді-Хальфа (Судан). Хоч во-

но і розташоване на річці ніл, але отримує порцію опадів в 1 мм тільки за три роки. Спостеріга-лися випадки, коли протягом п’яти років не випадало жодної краплини. Учені вважають, що в цих місцях не тільки десятки, але й сотні років не було значних дощів. доказом того є знахідки мумій перших золотошукачів, що пролежали в піску понад 400 років.

�� на природних наскельних ландшафтах нагір’я Ахаггар, що розташоване в пустелі Сахара, архео-логи знайшли цілу картинну галерею кам’яного віку. наскельні малюнки давніх людей зображу-вали слонів і бегемотів, крокодилів і жирафів, річки із човнами і людей, що збирають врожай. Усе це свідчить про те, що раніше клімат Сахари був вологішим, і на більшій частині сучасної пустелі колись розташовувалися савани. Сьогодні ж на більшості території Сахари опадів випадає менше ніж 250 мм на рік.

�� Вузькою стокілометровою смугою простягнулась уздовж Атлантичного узбережжя Південної Аф-рики найхолодніша і найбезводніша пустеля світу — наміб. Як тільки не називали це місце жур-налісти і автори пригодницьких романів: берег Скелетів, берег Скарбів, берег Загиблих Кораблів, берег Туманів, берег Гігантських дюн… Холодна бенгельська течія, проходячи вздовж африкан-ських берегів на північ, охолоджує океанічні води, а з ними і нижній шар атмосфери. У результа-ті замість дощів на узбережжі утворюються тумани, що спостерігаються над пустелею до 27 днів на місяць і поширюються в глиб материка іноді до 50 км. У розпал літа температура не досягає навіть +17 °С, а взимку опускається до +12 °С. іноді трапляються нічні заморозки. За рік тут ви-падає в середньому 2 мм опадів.


; Завдання і запитання 1. Упівденно-західнійчастиніАфрикиростенезвичайнарослина—

вельвічія. Це своєрідне дерево-карлик, на якому ростуть тількидвалисткизавдовжки2—3м(інодідо8м)ізавширшкидо1,8м.Зважаючинарозмірилистків,можнаприпустити,щоцяросли-на є мешканцем вологих регіонів. Насправді ж вельвічія ростеубезводнійприокеанічнійпустеліНаміб.Протягомрокутутви-падає менш ніж 100 мм опадів. Які кліматичні умови сприялиформуваннюувельвічіїтакихвеликихлистків?

2. Яквідомо,Сахараєоднієюзнайспекотливішихпустельсвіту.Чо-мужмісцевіжителівкриваютьсявночівовняноюковдрою?

3. Незважаючинате,щоскульптураВеликогоСфінксауГізі,біляКаїру, була зроблена з нестійкого до руйнування вапняку, вонапорівнянодобрезбереглася,хочаминулопонадчотиритисячоліт-тя.ЯкіособливостікліматуПівнічноїАфрикисприялизбережен-нюВеликогоСфінкса?


Учніразомзучителемпідбиваютьпідсумкиуроку,відповідаючиназапитання. 1. Щоновоговидізналисянауроці? 2. Щобулоскладнимабонезрозумілим?

71


1. опрацюйте § 13 підручника.2. напишіть есе на тему «Чим вражає клімат Африки?»

Урок № 15

Тема. Кліматичні пояси і типи клімату африки. Мета: сформувати уявлення учнів про кліматичні пояси, кліматичні області та притаманні

їм типи клімату континенту; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлен-ня, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати самостійність і відпові-дальність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінні карти, атлас, роздавальний матеріал. Очікувані результати: учні зможуть: називати кліматичні характеристики основних та перехідних клі-

матичних поясів материка; знаходити кліматичні області в межах тропічного та суб-тропічного кліматичних поясів і описувати притаманні їм типи клімату, розкривати причини формування цих кліматичних областей під впливом певних кліматотвірних чинників.

Хід уроку



; Перевірка творчого домашнього завданняУчнізачитуютьесезатемою«ЧимвражаєкліматАфрики?»

; ЗавданняЗаповнітьпропускивреченняхабозавершітьїх.

1. Африкарозташованавжаркомутепловомупоясі,пообидвабокивідекватора,між…(тропіками).

2. НабільшійчастинітериторіїАфрикисереднятемпературабудь-якогомісяцяперевищує…(+20 °С).

3. ВАфриціврайоніекватораопадивипадають…(протягом усього року).

4. Основноюпричиноюутвореннянайбільшоїпустелісвіту—Саха-ра—наматерикує…(сухий північно-східний пасат).

5. Утропічнихширотахматерикаопадіввипадаєдужемало—…(до 300 мм на рік).

6. Холодніокеанічнітечії,щоомиваютьберегиматерика,несприя-ють…(утворенню опадів).

7. Надбудь-якоюточкоюАфрикиСонцедвічінарікперебуваєв…(зеніті).

72

8. Полюсспекипланети,дезафіксованарекордновисокатемперату-ра—+57,8°С,розташованийу…(лівійській пустелі, поблизу міс-та Тріполі).

9. В субекваторіальному кліматичному поясі вологий сезон настаєвлітку, з надходженням … (вологих екваторіальних повітряних мас).

10. Вологу,якузІндійськогоокеанунесепівденно-східнийпасат,за-тримуютьнавітрянісхили…(Драконових і капських гір).

11. На схилах масиву Камерун зафіксована рекордна кількість опа-дів—…(до 10 тис. мм).

12. У субтропічному кліматичному поясі опади випадають переваж-но…(взимку).(Учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разом

зучнямивизначаєметуйзавданняурокувідповіднодойоготеми.)

III. вивчення нОвОгО матеріалу

1. клімат екваторіального та субекваторіального кліматичних поясів

; Розповідь учителяЕкваторіальний кліматичний пояс охоплює узбережжя Гвіней-

ськоїзатокитаулоговинурічкиКонго.Йогоназиваютьпоясом«вічно-голіта».Тутпостійновисокатемператураповітря(+24°Сівище),ви-сокою є і вологість повітря. Зранку стоїть сонячна погода і нагрітейнасиченевологоюповітряпіднімаєтьсявгору.Утворюютьсяпотужнідощовіхмарийопівдніпочинаєтьсязливазгрозою.

Триваютьцізливинедовго,інадвечірзновунастаєсонячнапого-да.Заріквипадає2000ммопадів.Сезонніколиваннятемпературине-значні, адже цілий рік панують теплі, вологі екваторіальні повітря-німаси.

Субекваторіальнийкліматичнийпоясрозташованийпообидвабо-кивідекваторіальногокліматичногопоясудо15—20°пн.тапд.широ-ти.Упродовжрокутримаютьсявисокі,знезначнимколиваннямтемпе-ратури. Рік тут має два сезони — вологий улітку і сухий узимку.Упівнічнійпівкулідощійдутьтоді,колиСонцеперебуваєвзенітінадПівнічним тропіком (літо). За півроку випадає понад 1000 мм опадів.УцейчаснадПівденнимтропікомпануєсухийсезон.Черезпіврокузізміною положення Сонця змінюються сезони: над Південним тропі-ком—дощі,анадПівнічним—посуха.

; Завдання і запитання 1) Доведіть,щоАфрикаєнайжаркішимматерикомпланети. 2) ЧомуобластьтропічногопустельногокліматувПівнічнійАфриці

займає більшу площу, ніж у Південній? Відповідь обґрунтуйте. 3) Чому півострів Сомалі є одним із найсухіших районів Африки?

73

2. кліматичні області тропічного та субтропічного кліматичних поя-сів Африки

; Розповідь учителяТропічнийкліматичнийпоясвідповідаєтропічнимширотамобох

півкуль.Протягомрокутутпануютьсухійжаркіповітрянімаси.Уліт-куповітрянагріваєтьсядо+30…+40°С.Уденьнагоризонтіможнаспо-стерігатибезхмарненебо,авночіповерхняшвидкоохолоджуєтьсяітем-ператураповітряможезнизитисьдо+5…+10°С.Тобтоспостерігаєтьсядужевеликадобоваамплітудатемператур.Вденьрозжаренимсухимпо-вітрямважкодихати.Вліткучастодмутьсухівітри,якінесутьхмарипіску,щонепропускаютьсонячнепроміння.

Субтропічнийкліматичнийпоясзаймаєкрайнюпівнічікрайнійпівдень материка. Улітку тут панують тропічні повітряні маси, якізумовлюють жарку, суху погоду — повітря нагрівається до+24…+28°С.Узимкуприходятьпомірніповітрянімаси,ітемпературазнижуєтьсядо+8…+12°С.Опадивипадаютьпереважновзимку.

У тропічному і субтропічному кліматичних поясах Африкивиділяютьсянепоодномутипуклімату,аподва,аджедляниххарак-тернідвікліматичніобласті.Утропічномукліматичномупоясі—тро-пічнаконтинентальнаобластьітропічнаморськаобласть,авсубтропіч-ному—субтропічнасередземноморськаобластьтасубтропічнаморськаобласть(зрівномірнимзволоженням).

; Завдання і запитання 1) Кудивартобратипарасолькувіддощувсічні—намисАгульяс

чимисРас-Енгела?Відповідьобґрунтуйте. 2) Екваторіальний пояс Африки на карті за формою нагадує вели-

чезнупляму.Чимпояснюєтьсяпорушенняйогоширотноїзональ-ностінасходіматерика?

3) Досліджуючи пустелі Африки, мандрівники уночі чують звуки,схожінапостріли.Висловітьсвоюдумкущодопоходженняіпри-чинвиникненняцихзвуків.

IV. узагальнення та систематизація знань і вмінь

; Практична робота 4 «Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами»Учитель роздає учням кліматодіаграми і пропонує виконати за-

вдання. 1. Проаналізуйтеотриманікліматодіаграмиівизначте:

1) середнютемпературусічняілипня;2) річнуамплітудутемператур;3) річнукількістьопадів;4) режимвипадінняопадів.

2. Зарезультатамианалізукліматодіаграмвизначтетипклімату.

74

3. Длякожноїзкліматодіаграмзробітькороткийвисновок(укажітькліматотвірні чинники, що вплинули на формування таких клі-матичниххарактеристиктипуклімату).

; Тестові завдання 1. Дляякогокліматичногопоясухарактернийклімат«вічноголіта»?

а ЕкваторіальногоБ Субекваторіального

В ТропічногоГ Субтропічного

2. Для якого кліматичного поясу характерна наявність двох сезо-нів—вологоголітатасухоїзими?а ЕкваторіальногоБ Субекваторіального

В ТропічногоГ Субтропічного

3. ЯкапустеляутвориласяпідвпливомхолодноїБенгельськоїтечіїнапівденно-західномуузбережжіАфрики?а НамібБ Руб-ель-Халі

В АтакамаГ Гобі

4. УкажітьосновнупричинуутвореннявАфрицікліматичноїоблас-тісубтропічногокліматузрівномірнимзволоженням.а Південно-східнийпасатБ Північно-східнийпасат

В ЗахіднівітриГ Мусони

5. Який кліматичний пояс охоплює узбережжя Гвінейської затокитаулоговинурічкиКонго?а ЕкваторіальнийБ Субекваторіальний

В ТропічнийГ Субтропічний

6. Укажітьхолоднутечію,якаєпричиноювідсутностіекваторіаль-ногокліматичногопоясунасхідномуузбережжіматерика.а БенгельськатечіяБ Сомалійськатечія

В КанарськатечіяГ ТечіяЗахіднихВітрів

7. ЯкийкліматичнийпоясотримуєнайменшукількістьопадіввАф-риці?а ТропічнийПівнічноїпівкуліБ СубекваторіальнийПівнічноїпівкуліВ ТропічнийПівденноїпівкуліГ СубекваторіальнийПівденноїпівкулі

8. Ізнадходженнямякихповітрянихмасусубтропічномукліматич-номупоясівипадаютьопади(переважновзимку)?а ЕкваторіальнихБ Тропічних

В ПомірнихГ Антарктичних

V. підсумки урОку

(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Африкарозташованавмежахкліматичнихпоясівекваторіально-

го,субекваторіального,тропічного,субтропічногоПівнічноїтаПівден-ноїпівкуль.

75

У межах тропічного кліматичного поясу Південної півкулі виді-ляютьсядвікліматичніобласті—тропічнаконтинентальна(пустельна)татропічнаволога.

УмежахсубтропічногокліматичногопоясуПівденноїпівкуліви-діляютьдвікліматичніобласті:субтропічнасередземноморська(напів-денномузаході)тасубтропічназрівномірнимзволоженням(напівден-номусході).

VI. дОмашнє завдання


Урок № 16

Тема. води суходолу африки. (Слайд 1) Мета: сформувати уявлення учнів про основні гідрологічні характеристики річок Африки

(місце витоку, площу річкового басейну, напрямок течії, куди впадає, характер річ-кової долини, основні притоки, водний режим, тип живлення), розповісти про кла-сифікацію озер материка за походженням озерної улоговини, особливості та харак-теристики найбільших водоспадів Африки, особливості залягання підземних вод континенту; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, ува-гу, вміння висловлювати думки; виховувати допитливість і тактовність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздавальний та ілюстративний матеріал, контурні

карти. Очікувані результати: учні зможуть: давати основні гідрологічні характеристики річок Африки, систе-

матизувати відомості щодо класифікації озер Африки за походженням озерної уло-говини, називати особливості та характеристики найбільших водоспадів материка, узагальнити відомості про особливості залягання підземних вод континенту.

Хід уроку



; Завдання і запитання (Слайд 2) 1. Чому в тропічному кліматичному поясі влітку жаркіше, ніж

узимку? 2. Поясніть причини значних добових коливань температур у тро-

пічномукліматичномупоясі. 3. Заповнітьтаблицю,указавшиувідповідномустовпчикупорядко-

вийномерхарактеристики.1)ПредставленаСахарою.2)Кількістьопадівнеперевищує50мм.

3)Кількістьопадів—до1000ммнарік.4)Температураповітрявзатінку

76

сягає+50°С.5)Суттєвийвпливтеплихморськихтечійнаузбережжя.6)ВпливхолодноїБенгельськоїтечії.

Зразок заповненої таблиці

Тропічна пустельна кліматична область Тропічна волога кліматична область1, 2, 4, 6 3, 5


Цікаві факти�� Африканська річка Конго є другою за багатоводністю річкою у світі та найповноводнішою річкою

Східної півкулі планети.�� найдовше прісноводне озеро світу — Танганьїка. Воно посідає друге місце у світі за глибиною піс-

ля байкалу.�� Водоспад Вікторія входить до Великої п’ятірки найширших водоспадів світу.



1. річкова система нілу

; Розповідь учителя(Слайд 3)Ніл—цеєдинарічкаусвіті,щопротікаєбезводноюпус-

телеюінемаєпротягом3000кмжодноїпритоки.Тривалийчасвінвва-жавсянайдовшоюрічкоюсвіту:йогодовжинастановить6671км.

Ніл—найдовшарічкаматерика,утворенадвомарічками—БілиміГолубимНілом.БілийНілпочинаєсвійшляхпідназвоюКагеранави-сотіпонад2км.Зливовіекваторіальнідощіпадаютьнамайженепроник-ний для вологи кам’янистий ґрунт Східноафриканського плоскогір’яіутворюютьрічку.Петляючигірськимилабіринтами,вонанесеводивгі-гантськеозероВікторія.(Слайд 4)Вийшовшизозераіминувшикрізьза-ростіджунглівУганди,БілийНілпадаємогутнімводоспадомМерчисонівходитьумежіжаркихісухихпустельСудану.Тутуздовж600кмріч-канасилупробиваєтьсячерезболота,заросліпапірусом,апотімповіль-нопродовжуєсвійшляхдомістаХартум,унапрямкуГолубогоНілу.

ГолубийНілхарактеризуєтьсябурхливоютечією. Ізгірвінпря-мує через озеро Тана, мчить через водоспади і з гуркотом вриваєтьсявущелинузавглибшкипонадкілометр.Якщоподивитисянадноуще-лини згори, то річка здається вузенькою цівкою води на землі. Через500кмрічкавиходитьнапросториСудану—тутГолубийНілстаєшир-шиміспокійнішим.Зобохберегіврічкуоточуютьбархани.

; Завдання і запитання 1) (Слайд 5)ЗатиснутийзобохбоківафриканськимипустелямиНіл

протягомжаркоголітамавбиповністюпересохнутиабопринайм-

77

ні сильно обміліти (саме так трапляється з більшістю річок пус-тельнихрегіонів).Алевсевідбуваєтьсянавпаки!Усамийрозпалліта, до кінця серпня, спека досягає максимуму, і рівень водиврічціпочинаєпідійматися.Нілвиходитьізберегівізаливаєдо-линунацілікілометри.ПояснітьтакіособливостірежимуНілу.

2) Як вплинула б на життя єгиптян зміна режиму Нілу, унаслідокякоївінбинерозливавсявлітнійчас.

2. річкова система конго

; Розповідь учителяКонгопротікаєвЦентральнійАфриці,заплощеюбасейнуіводо-

носністюрічкапосідаєпершемісценаконтиненті.УсередньомузарікКонговиноситьвокеанприблизнов15разівбільшеводи,ніжНіл.При-чини виняткової повноводності полягає в тому, що річка збирає водузвеличезноїтериторії,дерегулярновипадаютьдощі.(Слайд 6)Особли-вістьКонго—дугоподібнаформарічища:відвитокурічкиЛуалабадогирлаКонгопопрямійблизько1700км,протепершніждосягтиокеа-ну,річкадолаєобхіднішляхипротяжністюв4000км.

ПередтимякстатирічкоюКонго,їїголовнапритокаЛуалабапро-ходитьдовгийшляхрівниною,потімдолаєбар’єрізтвердихкристаліч-них порід. Тут річка прокладає собі шлях серед хаотичного нагрома-дження скель, найбільш примітним місцем є ущелина, що отрималагрізнуназвуПекельніВорота.Потімрічкаспускаєтьсязприступківпла-тоіутворюєводоспадиСтенлі.

Усереднійтечіїводотікпроходитьрівниноюімаєспокійнийхарак-тер, у багатьох місцях річка розділяється на рукави, протоки й утворюєчисленніострови.Ширинарічкитутколиваєтьсявід4до6км,авдеякихозероподібнихрозширенняхдосягає15км.НаційділянціКонгоприймаєвсівеликіпритоки.УнижнійтечіїКонговступаєвобластьпідняттякрис-талічнихпорідіпрориваєтьсячерезПівденногвінейськувисочину.Ізгур-котоммчатьйоговодизвивистимиущелинами,глибинаякихсягає200м.(Слайд 7)Нашляхув360кмрічкаспускаєтьсяна270м,утворюючи32во-доспадиіпороги,щооб’єднуютьсяпідназвоюводоспадівЛівінгстона.

Максимальніповеніспостерігаютьсяуверхів’яхрічкивлистопа-ді—грудні,всереднійінижнійтечії—утравні—червніталистопаді—грудні.Колирівеньводиврічціпідвищується,величезніпросторивцент-ральній частині западини Конго перетворюються на озера. Стік річкирегулюєтьсяприродою:басейнКонголежитьпообидвабокивідеквато-ра,отже,обмілінняпівденнихпритокрічкиврівноважуєтьсянадходжен-нямводизрічокПівнічноїпівкулі,девцейчасідутьряснідощі.

; Завдання і запитання (Слайди 8—9) 1) Поясніть,чомурічкаКонговважаєтьсянайповноводнішоюуСхід-

нійпівкулі. 2) ДоякогоокеанупотрапляютьводиводоспадуВікторія?

78

3) (УчительдемонструєзображеннягербаНігерії.)Начорномущи-тігербаНігеріїбілалініяповторюєобрисирічковоїмережікраї-ни.ЛіворучзображенооднузнайбільшихрічокАфрики,заякоюіназванакраїна.Закартоювизначтеназвуцієїрічки.

3. озера Африки ; Розповідь учителя

(Слайд 10) Найбільше озеро Африки — Вікторія (сьогодні воноєчастиноюводосховищаВікторія).Озерозаймаєобластітрьохдержав—Танзанії,КеніїтаУганди.Вонолежитьунеглибокомутектонічномупро-гині,томунедужеглибоке.Північнеузбережжяозераперетинаєеква-тор.Західнітасхідніберегикрутійурвисті,північнііпівденні—більшнизькі й положисті, зайняті папірусовими болотами. За площею озероВікторія значно перевищує Азовське море. Спорудження дамби на річ-ціВікторія-Ніл(такназиваєтьсяділянкарічкиБілийНіл)спричинилостворенняводосховищатапідняттярівняозерана3м.

(Слайд 11)ОзероТанганьїка—найдовшеусвітіпрісноводнеозе-ро,щопростягаєтьсязпівночінапівденьприблизнона670км.Воноле-житьнависоті773мутектонічнійзападиніСхідноафриканськоїзонирозломів.ЦеглибокозануренаділянкаЗахідногорифтуівсієїрифтовоїсистемивмежахвласнеСхідноїАфрики.Недивно,щозаглибиноюТан-ганьїкапоступаєтьсялишеБайкалу.

(Слайд 12) На південний схід від Танганьїки, в іншому розломі,розміщенеозероНьяса.ЙогоможнаназватидвійникомТанганьїки:озе-ротакожоточуютьгори,якімісцямипідходятьдосамоїводи.ХочаНья-садещопоступаєтьсяплощеюіглибиноюозеруТанганьїка,вонотакожбагатенарибу,вньомуводятьсякрокодилиібегемоти.

; Робота з картою 1) ПротягомрокуозероЧадпомітнозмінюєсвоюплощу.Чомуозе-

ронепостійнезарозмірамиіколивоноєнайбільшим? 2) Більшість великих озер Африки утворилися в зоні Східноафри-

канського рифту. Назвіть ці озера й охарактеризуйте природніособливості їхніх улоговин. Чому вони є одними із найглибшихозерназемнійкулі?Цікавий фактозеро Чад є безстічним і водночас прісноводним. Учені припустили, що це дивовижне явище вка-зує на існування підземного стоку в північно-східній частині водойми. дійсно, за 900 км від озера розміщена розлога западина, дно якої нижче від рівня водного дзеркала Чаду. до цієї улоговини від озера простягнулося сухе річище річки бахр-ель-Газаль (у перекладі означає «річка газелей»). Під її річищем, у товщі піщаних нанесень, існує постійний підземний відтік води з Чаду в бік западини.

4. Використання водних ресурсів материка ; Розповідь учителя

(Слайд 13)Водирічоктаозеріпідземніводиматерикаширокови-користовуютьдлязрошення.ЗавдякихарактерутечіїрічкиАфрикима-

79

ютьзначнийгідропотенціал,нанихзбудованічисленнігідроелектростан-ції.Річкиматерикамістятьп’ятучастинувсіхзапасівгідроенергіїземноїкулі.ОсобливопотужнийгідропотенціалмаєрічковасистемаКонго,щохарактеризуєтьсяповноводнимитапорожистимипритоками(Слайд 14).У багатьох районах материка створюють водосховища, зрошувальні ка-нали, що призводить і до негативних наслідків — підтоплення земельіштучногоподілуокремихрічокнаізольованімілководніділянки.

V. узагальнення та систематизація знань і вмінь ; Практична робота 3 «Позначення на контурній карті назв основних географічних

об’єктів Африки»Позначте і підпишіть на контурній карті такі об’єкти: 1) річки:

Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; 2) озера: Вікторія, Танганьїка,Ньяса,Чад;3)водоспадВікторія.


(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Внутрішніводирозподіляютьсянаматерикувкрайнерівномірно,

більшаїхчастинаналежитьдобасейнуАтлантичногоокеану.Ніл—найдовшарічкаконтиненту,другазадовжиноюрічкасвіту.БагатоозерАфрикиутворилисявзоніСхідноафриканськогориф-

ту,саметомувониєнайглибшимитектонічнимиозерамисвіту(напри-клад,Танганьїка,Ньяса).

НезважаючинавеликукількістьрічокіозервАфриці,їїнаселен-нячастопереживаєсправжній«воднийголод».

VII. дОмашнє завдання (Слайд 15)

1. опрацюйте § 15 підручника.2. Поверхневі води у пустелях, як відомо, є рідкістю. Тому величезне зна-

чення у пустельних районах мають підземні води, без яких у багатьох час-тинах пустель господарство було б неможливим. Протягом віків кочівни-ки рухаються уздовж відомих тільки їм маршрутів — від колодязя до колодязя, які традиційно викопані в долинах уедів. Що таке уеди і чому саме там викопані колодязі?

Урок № 17Тема. Природні зони африки (вологі екваторіальні ліси,

савани та рідколісся). Мета: сформувати уявлення учнів про особливості природних умов (географічне положен-

ня, клімат, ґрунти, рослинний і тваринний світ) природних зон екваторіального та суб-екваторіального географічних поясів Африки; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати тактов-ність та відповідальність.

Тип уроку: комбінований.

80

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздавальний та ілюстративний матеріал, контурні карти.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати особливості природних умов (географічне поло-ження, клімат, ґрунти, рослинний і тваринний світ) природних зон екваторіального та субекваторіального географічних поясів Африки; розповідати про рекорди органіч-ного світу материка.

Хід уроку


; Перевірка домашнього завданняУчнірозповідаютьпроуедиіпояснюють,чомусаметутвикопані

колодязі.


; Завдання і запитання 1. Укажітьоб’єкт,якийненалежитьдовнутрішніхводАфрики.

1)Ніл,Конго,Єнісей;2)Нігер,Міссісіпі,Замбезі;3)Чад,Ньяса,Байкал;4)Танганьїка,Тітікака,Вікторія;5)Об,Лімпопо,Оранжева. 2. ЧомурічкаКонгоповноводнапротягомусьогороку?


Цікаві факти�� найшвидшою твариною не лише Африки, а й усієї земної кулі, є гепард. наздоганяючи здобич, він

може на коротких відстанях розвивати швидкість до 120 км/год.�� Африканський страус несе найбільші яйця: в обхваті близько 15—20 см і вагою понад кілограм

(1,65—1,75 кг).�� В Африці живуть тварини, які мають чотири коліна,— слони.�� Африканське дерево артокарпус є справжнім хлібним магазином: його плоди на смак дуже нага-

дують пшеничний хліб.�� батьківщиною кавового дерева є ефіопська провінція Каффа.



1. основні закономірності в розміщенні природних зон на материку

; Робота з картоюВикористовуючи відповідні карти атласу, сформулюйте основні

закономірностіврозміщенніприроднихзоннаматерику.Зразок відповіді. 1) Простежується прояв широтної зональності

урозміщенніприроднихзонматерика.2)ОскількиАфрикамайжепосе-редині перетинається екватором, то її природні зони розміщуються си-

81

метрично до екватора. 3) Розміщення природних зон на материку обу-мовлене не лише географічною широтою, а й висотою над рівнем моряйкількістюопадів.4)Майжеполовинузагальноїплощіматериказаймаєприродназонапустельтанапівпустель.5)Великуплощу(близько40%)усієїтериторіїматериказаймаєприродназонасавантарідколісся.

2. особливості природних умов зони вологих екваторіальних лісів та саван і рідколісся Африки

; Розповідь учителя(Ґрунтуєтьсянаматеріалінижченаведеноїтаблицітасупроводжу-

єтьсядемонструваннямвідповіднихілюстрацій.)

ЗАГАЛьнА ХАрАКТериСТиКА ПриродниХ Зон АфриКи еКВАТоріАЛьноГо ТА СУбеКВАТоріАЛь-ноГо ГеоГрАфіЧниХ ПоЯСіВ

План характеристики

Зона вологих екваторіальних лісів (гілея) Савани та рідколісся

Географічне поло-ження

Територія узбережжя Гвінейської зато-ки та басейн річки Конго

У форми гігантської підкови огинає зону вологих екваторіальних лісів до паралелі 16—18° на півночі та майже до Південно-го тропіка на півдні

особливості клі-мату

Клімат «вічного літа»: середні темпе-ратури +24…+26 °С протягом року, понад 3000 мм опадів на рік, щоденні зливи

Характерні два сезони — вологе літо та суха зима. Кількість опадів — від 250 до 2000 мм на рік. Середні температури повіт ря: +15…+32 °С

Ґрунти Червоно-жовті фералітні фералітні, червоні, коричнево-червоні, червоно-бурі

Представники рослинного світу

багатоярусні ліси, близько 25 тис. ви-дів рослин: сейба, пальми, каучуконо-си, ліани, фікуси, папороті

Злакові трави, акації, деревоподібний мо-лочай, пальми, баобаби, в долинах рі-чок — галерейні ліси

Представники тваринного світу

багато видів мавп, слон, носоріг, лео-пард, багато змій, птахів, комах

буйвіл, антилопа, зебра, жирафа, слон, но-соріг, бегемот, крокодил, лев, гепард, лео-пард, шакал, гієна, страус, марабу та ін.

Тварини гілеї пристосувалися до життя на деревах, крони якихєбудинкамидлябезлічіптахів,кажанів.Особливобагатомавп:павіа-ни,шимпанзе,такожтутводитьсянайбільшазлюдиноподібнихмавп—горила. Мешканцями наземного ярусу є слони, носороги, китицевухісвині,зхижаків—леопард.Зустрічаютьсяпітони,різноманітніящір-ки,землерийки,багатокомах(москіти,комарі,мурахи).

Унікальнимєтвариннийсвітафриканськихсаван.Густісокови-тітравицієїприродноїзонидаютьпритулоктаїжувеличезнійкількос-тітварин.

Численнимистадамиблукаютьтутантилопи,газелі,буйволи,зе-бри. Біля водойм трапляються жирафи, носороги, слони, бегемоти.

82

Усаванібагатохижаків—лев,гепард,атакожшакалиігієни.Уріч-кахіозерахмешкаютькрокодили.Найбільшимптахомсаванєнеліта-ючий африканський страус. Зустрічаються птах-секретар, чаплі, пелі-кани, фламінго, марабу — біля водойм вони утворюють численніпташиніколонії.Длясаванхарактернітермітники,якіутворюютьба-гатометровіміцніспорудидлякомах,щоживлятьсядеревиною.

; Завдання і запитання 1) Охарактеризуйтегеографічнеположенняприродноїзонивологих

екваторіальнихлісів. 2) Охарактеризуйте географічне положення природної зони саван

ірідколісся. 3) Чому клімат природної зони вологих екваторіальних лісів нази-

ваютькліматом«вічноголіта»? 4) Чомудляприродноїзонисаванхарактернечергуваннядвохсезо-

нів—сухоготавологого? 5) Якіґрунтипоширенівзонівологихекваторіальнихлісів? 6) Якіґрунтихарактернідлязонисаванірідколісся? 7) Опишітьрослиннийсвітприродноїзонивологихекваторіальних

лісів. 8) Опишітьтвариннийсвітприродноїзонивологихекваторіальних

лісів. 9) Охарактеризуйтерослиннийсвітприродноїзонисаванірідколісся. 10) Охарактеризуйтетвариннийсвітприродноїзонисаванірідколісся.

Цікаві факти�� Хлібне дерево — це вічнозелена рослина заввишки 17—18 м, із великих суцвіть якої визріва-

ють округлі або довгасті плоди до півметра в діаметрі і вагою 12—25 кг. Усередині вони містять білувато-жовтий тістоподібний м’якуш. Якщо ці стиглі плоди обгорнути в листя і запекти в гаря-чому попелі, вони стануть схожими на солодкувату паляницю.

�� Після купання слони зазвичай посипають свою вологу шкіру піском. У результаті цієї «піщаної ван-ни» утворюється шар бруду та пилу, який захищає слонів від набридливих комах.


; Робота за варіантамиВикористовуючи матеріал підручника й карти атласу, складіть

розповідьпрооднуізприроднихзонАфрики,використовуючизазначе-ніслова.

I варіант. Гілея, фікус, папороть, ярусність, видове різноманіт-тя,ліани,плазуни,сейба,мавпи,ґрунт.

II варіант.Баобаб,двасезони,дощ,червоно-буріґрунти,трави,акації,лев,носоріг,слон,копитні.

; Завдання і запитання 1. Чомуафриканськасаванавважаєтьсясправжнімраємдлякопит-

нихтварин?

83

2. ЧомувсаванахАфрикичастотрапляютьсяпожежі? 3. Узонівологихекваторіальнихлісівсамихтількидеревналічуєть-

ся 3 тис. видів. Вони ростуть у чотири-п’ять ярусів. Усе це різно-маніття рослинного світу перевите ліанами, які роблять лісову гу-щавину непрохідною. Через густу крону дерев ледь пробиваєтьсясонячнепроміння,томувлісінавітьуденьпануютьсутінки.Пояс-ніть, якими природними особливостями зумовлений такий розви-ток рослинного світу в зоні вологих екваторіальних лісів Африки.

4. Акаціїафриканськихсаванмаютьособливузонтикоподібнукро-ну,завдякичомупідвпливомвітруопиняєтьсяпереважновузь-кийїїкрай,щозменшуєвтратулистямвологи.По-іншомубореть-ся з посушливим періодом баобаб, який на цей час накопичуєводуустовбурі.Уякімісяціакаціїнайбільшезнадобитьсяїї«па-расолька», а баобабу — запаси води в його деревині? Відповідьдайте окремо для Північної і Південної півкуль саван Африки.

5. Поміркуйте, чому наземні мешканці вологих екваторіальних лі-сівпорівняноменшізарозміромвідтих,щоживутьнавідкритихпросторахсаван.

6. Чим можна пояснити вищу родючість червоно-бурих ґрунтів са-ванпорівнянозчервоно-жовтимифералітнимиґрунтамивологихекваторіальнихлісівАфрики?

7. Листябагатьохдеревувологихтропічнихлісахмаєчіткіознакипосушливогоклімату:вонотверде,шкірясте,зазвичайвиблискує,ніби лаковане, іноді навіть вкрите волосками. Для чого деревамтакіпристосування?

8. Мешканецьсаванигривастийвовкзовнісхожийналисицю,аленадужедовгихногах,якідаютьзмогубачитивсенавколо.Чомусамевсаванахприродадодалавовковізросту?

9. Чому на східному узбережжі Африки вологі екваторіальні лісивідсутні?


(Учительразомзучнямиформулюєосновнівисновкиуроку.)Заумовекваторіальногокліматуформуютьсявологіекваторіаль-

нілісиАфрики—гілеї,азаумовсубекваторіальногоклімату—пере-мінно-вологіліситасаванийрідколісся.

У вологих екваторіальних лісах чітко виражена ярусність, дляниххарактернезначнерізноманіттяфлориіфауни.

Саванитарідколісся—цевеличезнітрав’яніпросторизпоодино-кимидеревами(баобабамийакаціями).

Для гілей Африки характерні червоно-жовті фералітні ґрунти,адлясаван—червоно-буріґрунти.

ДлясаванАфрикихарактернечергуваннявологоготасухогосе-зонів.

84


1. опрацюйте § 16 підручника.2. Підготуйте повідомлення про рослинний і тваринний світ Африки. (Зраз-

ки повідомлень наведено в наступному уроці.)3. Складіть запитання за темою сьогоднішнього уроку, напишіть його на ар-

куші, вказавши своє прізвище.

Урок № 18

Тема. Природні зони африки (тропічні пустелі й напів-пустелі, субтропічні вічнозелені твердолисті ліси і чагарники).

Мета: сформувати уявлення про природні умови і ресурси зони тропічних пустель і напів-пустель, субтропічних вічнозелених твердолистих лісів і чагарників Африки, ознайо-мити з їхнім географічним положенням, кліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, вмін-ня висловлювати думки; виховувати доброзичливість і комунікабельність.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, роздавальний та ілюстративний матеріал. Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати природні умови і природні ресурси зони тропіч-

них пустель і напівпустель, субтропічних вічнозелених твердолистих лісів і чагарни-ків Африки; розповідати про їхнє географічне положення, клімат, ґрунти, рослинний і тваринний світ; порівнювати природні умови і ресурси природних зон різних гео-графічних поясів, робити висновки про причини їх несхожості, різноманіття.

Хід уроку



; Гра «Капелюх запитань»Учитель збирає аркуші із запитаннями, які семикласники готу-

валивдома,проходитьрядамиіпропонуєучнямвибратиаркушіпись-мововідповістиназапитання,щонаньомузазначене.


Цікаві факти�� найвища тварина на Землі — жирафа. ЇЇ зріст досягає 6 метрів, і майже половина цієї висоти при-

падає на шию. Жирафи є типовими мешканцями трав’янистих і лісистих саван, що розміщені по всій Африці на південь від Сахари. Цікаво, що незважаючи на надзвичайну довжину, шия жира-фи, як і у всіх ссавців, складається із семи хребців.

�� найбільший нелітаючий птах планети — африканський страус. Зріст цього птаха досягає 2,5 м, а вага коливається від 105 до 175 кг. Вага страусиного яйця дорівнює 25—36 курячим.

Documents

УДК 372.8:91 - interactive.ranok.com.uainteractive.ranok.com.ua/upload/file/G281034U (SMK) Geo 7cl.pdf · 7 Певні закономірності існують і у взаєморозташуванні