ВИДАЄТЬСЯ З ВЕРЕСНЯ 1998 РОКУ

Не сяде ніхто Таксист та маршрутник, через яких у ДТП загинула дівчина, уникнули тюрми

стор. 5

Як у великій попільничці Чистота пляжів у Кременчуці наразі залишає бажати кращого, а вода в Дніпрі вже починає псуватися

стор. 8

Язичники відсвяткували КупалаКременчужани приносили жертву Перуну та ворожили на трав’яних вінках

cтор. 23

У Києві дали зелене світло кременчуцьким «Тарпанам»

Мінінфраструктури також хоче придбати 15 приміських крюківських дизель-поїздів

Стор. 3

ЕДИНАЯ СТРАНА

ЄДИНА КРАЇНА

Як російське ТБ знищує українців

Психолог пояснив методи маніпулювання

свідомістю телеглядачів

стор. 10-11

www.telegraf.in.ua | 26 червня 2014 року | №26 (825) | Ціна 2,50 грн

ВИДАЄТЬСЯ З ВЕРЕСНЯ 1998 РОКУ

стор. 8 cтор. 23стор. 10-11

ЕДИНАЯ СТРАНА

ЄДИНА ЄДИНА КРАЇНАКРАЇНА

www.telegraf.in.ua | 26 червня 2014 року | №26 (825) | Ціна 2,50 грн

Тарифи на тепло, що не гріютьВзимку кременчужанам доведеться суттєво розкошелитися на опалення, а гаряча вода подорожчає майже в 1,8 раза вже з липня

Стор. 2

МіСТо

Настроение издателя

Путин приказал своему опереточно-му Совету Федерации отменить разреше-ние на ввод регулярных частей российской армии на территорию Украины. Опять фин-тит, демон. Рано хлопать в ладоши и вере-щать «ура, война закончилась!», рано: Путину вовсе не нужно вводить войска на нашу тер-риторию, у него в резерве – тысячи оболва-ненных геббельсовской пропагандой россий-ских «ура-патриотов». И они готовы убивать.

Мирный план Порошенко – всего-навсего жест, и жест даже не доброй воли со стороны нашего руководства. Это политическая поста-новка для всего остального мира: ради пре-кращения войны мы готовы пойти на то-то и то-то. Ваш ход, господин Путин-Медведчук? А их ход – сбитый вертолёт (9 погибших) и полсотни фактов нарушения перемирия, тоже есть погибшие и раненые. Интересно, кум Путина Медведчук, назвавшись на недав-них переговорах представителем ДНР-ЛНР, будет это объяснять? Специалисты военной сферы прекрасно понимают, что время, отпу-щенное боевикам на принятие решения о сложении оружия (ухода в Россию), послед-ние используют для перевооружения, зали-зывания ран и укрепления позиций. Что мы и видим воочию: танки, ПЗРК и прочая воен-ная техника у сепаратов появляется в неимо-верных количествах. Если Путин «отводит» 16-й раз войска от границы – жди неприят-ностей. Колорады с Востока никуда не уйдут: им идти некуда. Значит, у Порошенко оста-ётся только один вариант – после прекра-щения перемирия ввести военное положе-ние и утюжить Донбасс до полной зачист-ки. И потом ещё лет 10 воевать с местны-ми партизанами. Перспектива не радует...

Недавно попалась замечательная книга, пару предложений из которой хотел бы вам процитировать, уж больно точно описаны сегодняшние события. Из речи председате-ля норвежского парламента Карла Хамбро: «Нападению на Польшу и позже на Голлан-дию и Бельгию предшествовал обмен нота-ми, были предъявлены ультиматумы. В Нор-вегии же немцы под маской дружбы пыта-лись уничтожить государство за одну ночь, молча, вероломно, без объявления войны, безо всякого предупреждения. Норвеж-цы были поражены не столько самим актом агрессии, сколько сознанием, что великая держава, многие годы твердившая о своих дружеских чувствах, вдруг оказалась смер-тельным врагом, что мужчины и женщины, с которыми они когда-то имели дружеские или деловые отношения, которых они сер-дечно принимали у себя на родине, оказа-лись шпионами и вредителями. Народ Нор-вегии был больше изумлён тем, что уже много лет их немецкие друзья разрабатыва-ли подробнейшие планы вторжения и после-дующего порабощения его страны, чем нару-шение Германией договоров и всех меж-дународных обязательств» /цитата: Уин-стон Черчилль, «Вторая мировая война»/

Теперь перечитайте этот абзац заново, заменив «Норвегия» на «Украина», а нем-цев – русскими. Тво-ю ди-ви-зию, речь-то была произнесена 74 года назад, в 1940-м! Путин, как оказывается, ничего не выдумы-вал, он взял на вооружение методы Гитле-ра и действует по накатанной схеме. Аннек-сии территорий под предлогом «защиты» русских от мифического «Правого сектора», засылка диверсантов не только в поля, но и во все силовые структуры соседнего госу-дарства, провокации и прочие подлые «пре-лести». И всё это – под лозунгом борьбы с фашизмом! Хороший анекдот в тему недав-но попался: «Шумахер вышел из комы, и врачи до сих пор ему не говорят, что теперь все в мире, кроме русских – фашисты!».

Что ждёт нас в ближайшие полгода-год? Вернусь опять к Черчиллю, которого уже цитировал. 13 мая 1940 года, будучи назна-ченным на должность премьер-министра, он произнёс самую короткую речь в истории: «Я не могу предложить ниче-го, кроме крови, труда, слёз и пота».

Надеясь на лучшее, нужно готовить-ся к тяжёлым временам. Сила – в прав-де, а правда – на нашей стороне. Вме-сте победим. Слава Украине!

ЖИТИ ПО-НОВОМУ

Тарифи на тепло, що не гріютьВзимку кременчужанам доведеться суттєво розкошелитися на опалення, а вже влітку суми в рахунках за гарячу воду зростуть майже в 1,8 раза

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, з першого

липня суттєво підвищила тарифи на опа-лення та гарячу воду для комунального підприємства «Теплоенерго», що обслу-говує Крюків, Перший та Третій Занасипи та має кілька котелень в інших мікрорайо-нах міста. За словами директора підпри-ємства Дмитра Питулька, спочатку кре-менчужани відчують на собі підвищення тарифу на гарячу воду. Якщо зараз вони платять 15,21 грн за 1 кубометр, то з пер-шого липня тариф зросте майже в 1,8 раза. Так, мешканці квартир з рушникосушар-ками сплачуватимуть 26,97 грн, а без руш-никосушарок – 25,03 грн за кубометр.

За тепло кременчужани платитимуть майже у півтора рази більше.

– Зараз абоненти у житлових будин-ках з приладами обліку теплової енер-гії сплачують 292,73 грн за Гігакалорію, а будуть – 424,39 грн, – зазначає пан Пи-тулько. – Абоненти житлових будинків без приладів обліку теплоенергії сплачують 3,50 грн за квадратний метр площі протя-

гом року, та з першого липня плата стано-витиме 10,21 грн, але лише протягом опа-лювального періоду.

Для тих, хто раніше платив за тепло протягом року, нововведення буде нео-чікуваним ударом по сімейному бюдже-ту. Наприклад, якщо зараз власник 2-кім-натної квартири щомісяця сплачує близь-ко 160 гривень на місяць, то в опалюваль-ний сезон вже сплачуватиме близько 460 гривень.

Як споживачі сплачуватимуть за тепло до початку опалювального періоду (в липні-вересні) – за старими тарифами чи взагалі не платитимуть – наразі невідомо, бо Нацкомісія ще не надала роз’яснень.

Дмитро Питулько зазначає, що з пер-шого липня також зростуть тарифи для бюджетних організацій та інших спожи-вачів – з 1151,36 грн/Гкал до 1197,3 грн/Гкал.

В Кременчуцькій філії «Полтаваобле-нерго», яка забезпечує теплом більшу час-тину Кременчука, зазначають, що нові тарифи з Києва їм ще не довели, але це станеться найближчими днями.

Відчуйте різницюСім’я із трьох кременчужан меш-

кає у двокімнатній квартирі (45 кв м) без лічильників води й раніше платила за тепло протягом року. Сума за гарячу воду й опалення за місяць опалюваль-ного сезону складала близько 300 грн, а стане в середньому близько 700 грн – на 400 грн більше.

У той же час, у міжопалювальний період ця сім’я платитиме тільки за гаря-чу воду – близько 250 грн. Ось які суми виходять у перерахунку на рік:

3600 грн – складала оплата для роди-ни з 3-х осіб у квартирі площею 45 кв м

5800 грн – такою стане оплата за рік після подорожчання

Тобто в цілому родина заплатить на рік на 2200 грн більше.

Платимо зараз Платимо по-новому

ОПАЛЕННЯ

За 1 кв. м 3,50 протягом року

10,21 протягом опалювального

періоду

За 1 Гкал 292,73 424,39

ГАРЯЧА ВОДА

За 1 м3 15,21

26,97 із рушникосушарками

25,03 без рушникосушарок

Настроение

Старі й нові тарифи на «гарячі» послуги, грн

ПЕРСПЕКТИВА

У всі багато-поверхівки – лічильники тепла

На всі кременчуцькі багатоповерхівки мають встановити лічильники теплової енергії, що перед-бачено рішенням уряду, але терміни виконання робіт не зазначені. Зараз прилади обліку є лише на 30% житлових будинків.

– Встановлення передба-чено за рахунок інвестицій-ної програми, а по-простому – за рахунок коштів спожи-вачів, – зазначають у «Теплоенерго». – Це означає, що знову має збільшитися тариф. Але це перспектива не цього року.

ОФОРМИ СУБСИДІЮ!Керівник «Теплоенерго»

зазначає, що при підвищенні плати за послуги підприєм-ства люди мають право звернутися до соцзабезів для з’ясування питання щодо отримання субсидій. За більш детальною інформацією з питання призначення субсидій кременчужани мають звертатися до управління праці та соціаль-ного захисту населення за місцем проживання. Телефони гарячої лінії:

77-29-95 – для мешкан-ців Автозаводського району;

6-13-63 – для мешканців Крюківського району.

Олег БУЛАШЕВ

ДАВАЙТЕ ВАШІ ГРОШИКИ!

Проїзд у маршрутках подорожчав на 50 копійок

Від 26 червня за проїзд у кременчуцьких маршрутках треба сплачувати 3 грн замість звичних 2,5 грн. В автобусах, які курсують у режимі загального користування, тариф зріс з 1,75 грн до 2 грн. Відповідне рішення про подорожчання схвалили в мерії Кременчука минулого тижня. Чиновники кажуть, що перед затвердженням документа це питання вивча-ли три місяці. Перевізники заявляють, що під-вищення викликане значним подорожчанням пального, запчастин, підвищенням рівня міні-мальної зарплати.

– Якщо тариф не підняти, то ми не зможемо здійснювати перевезен-ня. Ми можемо зупинитися. Відтягува-ти це рішення вже нікуди. Все на межі, – заявив перевізник Костянтин Мірошниченко, який працює, зокрема, на маршруті 3Б.

Як повідомляв «ТелеграфЪ», у розрахун-ках перевізників, на основі яких мерія затвер-джувала подорожчання проїзду, є «біла пляма». Так, у формулу розрахунку вартості перевезення підставляли значення не реаль-ного потоку пасажирів, а кількість пасажир-

ських місць у салоні – нібито маршрутка не перевозить сто-

ячих пасажирів і по ходу руху з неї ніхто не виходить і не заходить.

Наразі найнижча вартість проїзду в місті – у тролейбусах – вона становить 1,5 грн і поки залишається незмінною. Нагадаємо, що нещодавно губернатор Полтавщини Віктор Бугайчук також підписав рішення про подо-рожчання вартості проїзду на обласних марш-рутах – з 25 до 35 копійок за кілометр.

telegraf.in.ua

2 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

СТАЛО ВІДОМО, ЩО,,,

МіСТо

…у Кременчуці зареєстрований перший цього року випадок ботулізму. За словами керівника Кременчуцького управління Держсанепідслужби Лариси Стеценко, небезпечну хворобу підхопив мешканець села Піщаного – він поїв рибу, яку в’ялили в домашніх умовах. Санлікар закликала кременчужан не купувати й не вживати таку рибу, оскільки у тяжких випадках ботулізм закінчується смертю – людина помирає від затримки дихання чи зупинки серця.

...гарячу воду в центрі Кременчука обіцяють включи-

ти раніше терміну, тобто раніше 27 липня. За

даними «Полтаваобленерго», енергетики вже отримали гроші на

ремонт бойлерних і магістралей, тож закінчать роботи, випереджаючи графік.

…28 червня кременчужани зможуть безкоштовно перевіри-тися на ВІЛ/СНІД. Про це розпові-ла директор Центру соцслужб для дітей, сім’ї та молоді Світлана Пищита. Пройти тест можна буде із 17.00 до 19.00 в Придніпровському

парку, де в цей час чергуватимуть спеціалісти.

центрі Кременчука …28 червня кременчужани зможуть безкоштовно перевіри-тися на ВІЛ/СНІД.

17.00 до 19.00 в Придніпровському парку, де в цей час чергуватимуть

спеціалісти.

У Києві дали зелене світло кременчуцьким «Тарпанам»Мінінфраструктури також хоче придбати 15 приміських крюківських дизельних поїздів

Міжрегіональні двосис-темні швидкісні елек-тропоїзди ЕКр1 вироб-

ництва Крюківського вагонобу-дівного заводу, що вже два роки простоювали на території під-приємства, нарешті вируши-ли до Києва. Вони тепер мають свою фірмову назву – «Тарпан». Як повідомила прес-служба під-приємства, їх творці впевне-ні, що ці машини витривалі й міцні, швидкі й надійні, немов вільні степові коні тарпани. 24 червня на залізничному вокза-лі «Дарниця» в Києві відбулася презентація «Тарпану», а зго-дом поїзд під оплески рушив за маршрутом «Київ-Львів».

– Із задоволенням повідо-мляємо українських пасажи-рів, що саме в період літніх пе-ревезень ми придбали у Крюків-ського вагонобудівного заводу два електропоїзди, відповідно до окремого доручення Кабінету Мі-ністрів України, – заявив Міністр інфраструктури Максим Бурбак. – Сам поїзд мені дуже сподобав-ся. Сподіваюся, що й пасажири, і працівники Укрзалізниці ціну-ватимуть новий поїзд і підтри-муватимуть його у відмінному стані і чистоті.

За словами міністра, вар-тість «Тарпану» вдвічі менша, ніж корейських електропоїздів Hyundai, і становить 200 млн грн – КВБЗ не піднімав ціну після

девальвації гривні. За словами першого заступника генераль-ного директора «Укрзалізни-ці» Максима Бланка, закупівля потягів фінансувалася за раху-нок коштів «Ощадбанку» через лізингову компанію «Дельта лізинг».

Також 24 червня з Києва до Одеси в обкатний пробіг без пасажирів вирушив і другий електропоїзд, створений крю-ківськими вагонобудівника-ми. З 1 липня він перевозитиме пасажирів на маршруті «Київ-Одеса».

ДОВІДКА

«Тарпан» у розрізіЗа технічними характеристика-

ми та рівнем комфорту крюківські електропоїзди не поступаються кращим світовим зразкам цього класу. «Тарпан» у базовій комплек-тації складається із 9 вагонів. Його конструкція повністю відповідає вимогам санітарних норм з ергономіки, мікроклімату, освітле-ності, шуму і вібрації, а також безпеки. Інтер’єр салону виконаний з пластикових і металевих панелей з використанням зносостійких, екологічно чистих, важкозаймистих матеріалів. Кузов вагонів виготов-лений з нержавіючої сталі.

Для комфорту пасажирів у поїзді є буфет, система клімат-контролю та інші зручності, зокрема для роботи, розміщення ручної поклажі тощо. Одночасно поїзд може перевезти 609 пасажирів: у першому класі – 128, у другому – 479, ще два місця передбачені для осіб з обмежени-ми фізичними можливостями.

Максимальна експлуатаційна швидкість поїзда – до 160  км/год.

Експлуатуватиме поїзди Українська залізнична швидкісна компанія.

ГАРНІ НОВИНИ

«Укрзаліз-ниця» планує придбати 15 крюківських дизелів

В рамках презентації «Тарпану» також показали новий приміський дизельний поїзд розробки КВБЗ, який повинен пройти дослідні випробування в Карпатах. За словами Максима Бурбака, Мінінфраструктури веде переговори про придбання 15 таких потягів. Володимир Приходько прогно-зує, що остаточне рішення про закупівлю дизель-поїздів приймуть у вересні цього року. Залежно від цього першим покупцем сучасних дизелів стане або Україна, або Казах-стан.

Клим СОКОЛОВ

В рамках презентації «Тарпану» також показали новий приміський дизельний

200 МЛН ГРН КОШТУВАТИМЕ ОДИН «ТАРПАН» Укрзалізниці

«Славнозвісний» корейський HYNDAI ROTEM (ліворуч) та крюківський красень «ТАРПАН»

У поїзді є де перекусити...

...та у комфорті обговорити важливі питання

в домашніх умовах. Санлікар закликала кременчужан не купувати й не вживати таку рибу, оскільки у тяжких випадках ботулізм закінчується смертю – людина помирає

обіцяють включи-ти раніше терміну,

тобто раніше 27 липня.даними «Полтаваобленерго»,

енергетики вже отримали гроші на ремонт бойлерних і магістралей, тож

закінчать роботи, випереджаючи графік.

35-40 ШЛЮБІВ НА ДЕНЬ РЕЄСТРУВАТИМУТЬ у липні-вересні у центральному РАЦС. Як каже начальник міського управління юстиції Наталія Проценко, зараз вони реєструють по 25 пар у день розпису і вже готуються до весільного буму.

БІЗНЕС

Автоскладальний завод поновив роботу

Кременчуцький автоскладальний завод, який зупинився 1 червня, 19-го вже знову почав працювати і не планує банкрутувати. За словами директора підприємства Миколи Черниша, вони працюватимуть залежно від попиту на вироблені автомобілі.

– Наш графік роботи визначає ринок. Будемо працювати не повний місяць, – заявив пан Черниш.

Чутки про масове скорочення на підприємстві він не підтвердив. Згодом прес-служба корпорації «АІС», до якої входить КрАСЗ, спростувала новини про банкрутство заводу, заявивши, що ці чутки розповсю-джують їхні конкуренти.

– ТОВ «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод» ніколи не перебував у стані банкрутства і ніколи не подавав заяв про банкрутство, – заявили у прес-службі «АІС». – Кількість зайнятих працівників на підприємстві перевищує 500 чоловік. За 5 місяців 2014 року КрАСЗ виготовив понад 7 тисяч автомобілів.

СВІТСЬКЕ ЖИТТЯ

Прокурор Кременчука пішов у «декретну відпустку»

Прокурор Тимофій Кодола, який перестав з’являтися на публіці після перемоги Майдану, не звільнився, а пішов у відпустку по догляду за дитиною, що передба-чено законодавством. До цього він перебував на лікарняному. Про це «Телеграфу» повідомила прес-служба прокуратури Полтавської області. Його заступники Павло Поярков та Ігор Верховець, яких організація «Майдан» вимагає звільнити, також зараз знаходяться у відпустках. Ще на початку травня перший заступник прокурора Полтавської області Юрій Кравченко заявив, що в Кременчуці буде призначений новий прокурор міста, але призначення досі немає. Обов’язки прокурора міста зараз виконує прокурор Кременчуцького району Анатолій Ковальчук.

АВ

ТОР

ФО

ТО: П

РЕ

С-С

ЛУ

ЖБ

А К

ВБ

З

www.telegraf.in.ua 3

МіСТоДОПОМОЖИ НАШИМ!

Четвертий місяць у бойовому стані«ТелеграфЪ» разом зі священиком відвіз гуманітарну допомогу, зібрану містянами для кременчуцьких артилеристів, які вже кілька місяців несуть службу за межами рідної частини. Кожного дня бійці проводять навчання, але сподіваються, що до пуску ракет не дійде і конфлікт закінчиться за столом переговорів.

Ще в березні, після агресії з боку РФ, б ійці Кремен-

чуцького артилерійського полку вирушили на бойо-ве чергування до кордонів України. Четвертий місяць поспіль вони знаходяться у польових умовах. З огляду на скрутний матеріальний стан армії, «ТелеграфЪ» у травні звернувся до своїх читачів, яким не байдужа доля наших солдатів і які виступають за цілісність державного кор-дону, з проханням надати нашим військовим посиль-ну допомогу. На сайті нашо-го видання та в газеті ми розмістили перелік необхід-них речей і вже кілька разів передавали зібрану гумані-тарку до другого батальйо-ну нашого артилерійського полку.

Минулими вихідни-ми «ТелеграфЪ» і свяще-ник храму Серафима Саров-ського УПЦ архімандрит Феодосій відвідали військо-вих із новою партією допо-моги. Лише на гроші, зібра-ні нашими читачами, заку-пили 180 літрів бутильова-ної води (на 1429 грн) та 250 пар шкарпеток. Священнос-лужителі та парафіяни церк-ви передали воду, шкарпет-

ки, кілька ящиків мила й інші необхідні речі.

Архімандрит Феодо-сій привіз військовим ков-чег з мощами Святих отців та ікону святителя Миколая з частинкою його мощей, а також провів молебень за мир.

– З благословення вла-дики Кременчуцького і Лу-бенського Миколая ми приї-хали до вас, щоб разом з вами помолитися за кожного право-славного воїна, кожну люди-ну, яка сьогодні знаходиться на кордоні нашої країни, кож-ного, хто охороняє нашу Укра-їну, – звернувся до військових отець Феодосій. – Ми промов-ляємо свої молитви за вас, щоб ви повернулися живими і здо-ровими до своїх домівок, до своїх родин, за те, щоб сьогод-ні в Україні був мир, за те, щоб ми з вами не знали біди та три-воги. Нехай милосердний Гос-подь благословить вас, наших мужніх воїнів нашої україн-ської землі, збереже вас живи-ми і здоровими!

Після молебню військо-вослужбовці вклонилися мощам та іконі Св. Мико-лая, поспілкувалися зі свя-щеннослужителем.

8712 ГРИВЕНЬ ЗІБРАЛИ ЧИТАЧІ «ТЕЛЕГРАФА» від початку акції «Підтримай наших!» 4076,40 гривень – залишок в редакції. На ці кошти днями планується закупити чергову партію допомоги артилеристам.

У ПРИЦІЛІ

Кременчужани збирають кошти на тепловізор для бійців у зоні АТО

Газети «Кременчуцький ТелеграфЪ», «Програма Плюс», міська організація ВО «Майдан» та благодійний проект «Громадян-ська ініціатива» проводять спіль-ну акцію зі збору коштів на тепло-візор для кременчужан, які слу-жать в зоні АТО. Цей дорогий при-лад нічного бачення допоможе нашим бійцям під Слов’янськом боротися з терористами. Прилад (за найскромнішими розцінками) коштує щонайменше 40 тис грн. Гроші на нього можна перерахо-вувати на рахунок проекту «Гро-мадянська ініціатива», відомого збором коштів для Кременчуцько-

го онкодиспансеру. Ця важлива справа також продовжується, тому просимо кременчужан розмежо-вувати платежі – якщо ви хочете допомогти військовим, то вказуй-те в призначенні платежу: «На тепловізор».

Куди перераховувати гроші: р о з р а х у н к о в и й р а х у н о к : 26003233176 в ПФ АБ «Укргаз-банк» МФО 320478

ДРПОУ 37282365.Перерахування понад 5 тис

грн краще здійснювати в самому «Укргазбанку».

Щодо надходжень на рахунок «ТелеграфЪ» інформуватиме на сайті. Можна принести гроші і готівкою до приймальні видання за адресою: вулиця Шевченка, 50а – ми самі покладемо їх на зазна-чений рахунок.

Олег БУЛАШЕВ

АКЦІЯ

«ТелеграфЪ» продовжує збирати гроші, продукти, засоби гігієни, розванта-жувальні жилети, рукавички, компресори, генератори, інструменти та інші речі для кременчуцьких військових.

Передача зібраного майна відбува-ється по мірі формування партії. Допомогу військовим потрібно приноси-ти до приймальні «Телеграфа» за адресою: вул. Шевченка, 50-А. Телефон для довідок: (050) 777-2-777 або 2-25-67.

Життя солдатськеВраховуючи, що не можна

розповідати про умови несення служби та дисло-кацію військ, ми розпові-мо про життя наших бій-ців у загальних рисах. Вони сплять у кількох великих наметах на двоярусних ліж-ках, укриваючись ковдрами. В одному з наметів на стіні – прапор частини, є телевізор. На бойових машинах майо-рять синьо-жовті прапорці. Польова кухня на дровах. Їжу готують самостійно, продук-ти постачає найближча вій-ськова частина.

Кожного дня військові проводять заняття і кажуть, що головне в їхній роботі – чітко та швидко розгорнути техніку, аби за необхідності здійснити пуск ракет. Проте самі бійці мають надію, що до такого не дійде, а кон-флікт закінчиться за столом переговорів, і ракетники повернуться до Кременчука.

У МІСТІ

«Полтавафарм» не відпускає лікарням ліки в борг

Кременчуцька філія полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» припинила відпускати в борг частину ліків для міських лікарень міста. За словами начальника управління охорони здоров’я Максима Середи, борг лікувальних установ перед «Полтавафарм» за травень склав близько 60 тис грн, а на сьогодні ця сума вже збільшилася. При цьому аптечна мережа продовжує відпускати без обмежень ліки для онкохворих та наркоз.

Директор Кременчуцької філії «Полтавафарм» Світлана Онопко зазначила, що борги виникли через затримку платежів за ліки через держскарбницю, й сподівається, що платежі про-йдуть найближчим часом.

Ярош лякає «Полтава-обленерго» прокуратурою

Мерія може поскаржити-ся в прокуратуру на «Полта-ваобленерго» за несвоєчасне асфальтування розритих ними ділянок на дорогах. За словами начальника УЖКГ Сергія Яроша, енергетики місяцями не асфальтують дороги після своїх ремонтів.

– У нас масові скарги на розриття, а по вул. Воровсько-го взагалі телефон не замовкає. Ми змушені будемо звернутися до прокуратури, – заявив пан Ярош.

Представник підприєм-ства Іван Радченко заявив, що кошти на асфальтування розритих ділянок Кремен-чуцькій філії виділяє керівництво в Полтаві.

telegraf.in.ua

Архімандрит Феодосій (ліворуч) та журналіст Олег Булашев на власних автівках відвезли зібрану допомогу військовим

4 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

МіСТо

ІЗ ЗАЛИ СУДУ

Не сяде ніхтоТаксист та маршрутник, через яких у ДТП загинула 24-річна кременчужанка, уникнули тюрми – одного відпустили за амністією, а іншому дали рік умовно

Автозаводський район-ний суд Кременчука виніс вирок винуватцям

смертельного ДТП, в результаті якого загинула 24-річна дівчи-на. Аварія сталася вранці 7 вересня минулого року побли-зу зупинки «Вул. Радянської Армії». На дорозі зіткнулися таксі «ВАЗ-217230» та марш-рутка Mercedes Sprinter. 29-річ-ний кременчужанин на «Ладі» виїздив з боку 278-го кварталу. Мікроавтобус, за кермом якого був 44-річний чоловік, їхав без пасажирів зі швидкістю 65 км/год проспектом 50-річчя Жов-тня в бік Молодіжного. Не зни-

жуючи швидкості, Mercedes врізався в лівий бік таксі. В результаті зіткнення 24-річна пасажирка «ВАЗу», яка сиділа на задньому сидінні авто, заги-нула на місці. Водій отримав струс головного мозку, пере-лом ключиці і множинні рани на обличчі, руках і ногах.

Суд дійшов висновку, що в ДТП винні обидва водії. Водій «Лади», виїжджаючи з дворо-вої території на головну доро-гу, не надав перевагу у русі маршрутці, а водій мікроав-тобусу не знизив швидкість і не зупинився, щоб уникнути зіткнення з легковиком.

У суді обидва водії повніс-тю визнали свою провину і покаялися в скоєному. Крім того, водій таксі добровільно відшкодував усі збитки бать-кові загиблої дівчини. Чоло-вік просив суд не позбавляти волі водія «ВАЗу», а щодо водія маршрутки вирішив покласти-ся на волю суду.

Оскільки водій легковика раніше не був судимий, має неповнолітню дитину, працює і характеризується виключно позитивно, то суд вирішив, що його можна перевиховати, не позбавляючи волі, й дав 1 рік умовного терміну. Водій мікро-

автобусу теж уникнув тюрми – його звільнили від покаран-ня за амністією. Однак кожно-го з них позбавили водійських

прав: таксиста на 1 рік, а марш-рутника – на 2 роки.

Будинок розпусти «Три подруги»Двох «мамок» звільнили за амністією, а третій дали випробувальний термін

16 червня Автозавод-ський райсуд виніс вирок трьом кремен-

чужанкам, які восени минуло-го року організували і утри-мували у Кременчуці будинок розпусти. У кожної з подруг були свої чітко розписані ролі. Повій і клієнтів вони набирали за допомогою завуальованих оголошень у газеті. Їхній біз-нес проіснував лише два міся-ці – доки його не «прикрила» міліція.

Трудові будніВіра, уродженка Комсо-

мольська, за плечима мала дві судимості за створення та утримання будинків розпус-ти і ніде не працювала. У неї були близькі подруги - Аня та Катя, які з законом і мораллю теж особливо не дружили. Аня була тричі судима за наркоти-ки і сутенерство - з нею Віра познайомилася у в’язниці, де вони разом відбували пока-рання. А Катя раніше разом з Вірою займалася звідництвом. Вірині подруги теж ніде не пра-цювали і з грішми у них було туго. А позаяк їсти хочеть-ся завжди, то жінка запропо-нувала організувати будинок розпусти.

Усім процесом керувала Віра. Оскільки в Ані була влас-на квартира, то обслуговувати клієнтів вирішили у неї вдома. В обов’язки господарки «хати» входило прибирання кварти-ри після «зустрічей кохання». Катя була «правою рукою» Віри - супроводжувала повій до клі-єнтів, забирала гроші за послу-ги, відповідала на дзвінки клі-єнтів за відсутності «боса» та іноді підміняла «жриць кохан-ня», коли в їх публічному буди-ночку був «завал».

Щоб знайти дівчат, згод-них надавати інтимні послуги, Віра давала оголошення в газе-ту про високооплачувану робо-ту для молодих дівчат. Що за робота — уточнювали по теле-фону. Таким чином Віра зна-

йшла трьох дівчат, згод-них стати повіями. Клієнтів теж знаходила за допомо-гою газети. «Домробітниця, 20 років, з високою оплатою», - на таке оголошення «клюва-ли» чоловіки в пошуках жіно-чої ласки. Клієнт дзвонив Вірі, вони домовлялися про ціну, час та місце зустрічі, а далі вже до роботи підключалися інші компаньйонки.

Перший клієнт зателефону-вав у вересні 2013 року. Годи-на з повією коштувала 250 грн, половину суми забирала «жриця кохання», інше діли-ли між собою звідниці. Так будинок розпусти працював до кінця жовтня, поки неспо-дівано бізнес-леді не заскочи-ла міліція.

У суді три подруги повністю визнали свою провину й відмо-вились від дачі свідчень. Авто-заводський райсуд усім трьом дав по три роки в’язниці, але жодна з жінок покарання не відбуватиме. Віру звільнили за амністією, оскільки вона хво-ріє на хронічний обструктив-ний бронхіт. Катю теж звіль-нили за амністією, тому що у неї є 79-річна мати. Аня єдина не потрапила під амністію, але їй дали на перевиховання рік випробувального терміну.

250 ГРН КОШТУВАЛА ГОДИНА КОХАННЯ в будинку розпусти «Три подруги»

ня за амністією. Однак кожно-го з них позбавили водійських

Будинок розпусти «Три подруги»йшла трьох дівчат, згод-них стати повіями. Клієнтів теж знаходила за допомо-гою газети. «Домробітниця, 20 років, з високою оплатою», - на таке оголошення «клюва-ли» чоловіки в пошуках жіно-

СТАЛО ВІДОМО, ЩО...

...у Кременчуці спіймали педофіла. 54-річний чоловік, праців-ник одного з заводів, минулого тижня почав домагатися своєї 13-річної падчерки. За словами прес-офіцера міського відділу міліції Анни Васенко, правоохоронці дізналися про це і затримали збоченця. Чоловік вже був раніше судимий за злочини проти статевої свободи, але знову взявся за старе. В ході обшуку в будинку підозрюваного міліціонери вилучили фотографії та відеозаписи, на яких було відображено те, чим вітчим займався зі своєю падчеркою. Чоловіка на час слідства закрили в ізоляторі. Йому загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі. У міліції кажуть, що затриманий пояснив свої дії впровадженням нових методів виховання…

...у Кременчуці пограбували ювелірний магазин. Напад стався надвечір 24 червня на вул. 60-річчя Жовтня. За словами прес-офіцера міськвідділу міліції Лариси Майоршиної, двоє нападників не приховували своїх облич – вони зажадали від 45-річного продавця зібрати з прилавків і передати їм ювелірні прикраси. Коли той відмо-вився, нападники вдарили його ножем та забрали срібні вироби загальною вагою 300 грамів. У міліції зазначають, що продавець був і за охоронця. Після пограбування невідомі зникли в районі меморіалу «Вічно живим».

...кременчужанина підстрелили на нічній вулиці. За словами прес-офіцера міськвідділу міліції Анни Васенко, 29-річний молодик в ніч на 23 червня у провулку Гвардійському постраждав від невідомого стрілка. Кременчужанин стверджує, що йшов і нікого не чіпав, а по ньому почали стріляти. Куля, випущена з пневматичної зброї, потрапила молодій людині в спину, не проникнувши в тіло. У лікарні йому надали необхідну допомогу. Правоохоронці почали кримінальне прова-дження за фактом нанесення легкого тілесного ушко-дження. Ведеться слідство.

ЖАХ!

12-річний хлопчик повісився після сімейної сварки

18 червня в приватному секторі Крюкова вчинив самогубство 12-річний хлопчик. Рідні знайшли дитину повішеною на ремені за сараєм – він зачепив його за штир, а ногами став на відро. У прес-службі Кременчуцького відділу міліції повідомили, що самогубство сталося після родинної сварки. В управлінні сім’ї та молоді додають – хлопець напередодні вкрав гроші та не ночував удома.

– Нам повідомили, що незадовго до самогубства дитина вкрала вдома чотириста гривень, – розповідає керівник управлін-ня сім’ї та молоді Ольга Усанова. – Потім хлопець не ночував удома, а вранці прийшов напідпитку. Мати його посварила та побила.

Наразі відкрито кримінальне провадження – чи стала сімейна сварка причиною самогубства, встановить слідчий. Міліція просить батьків бути уважними і не залишати своїх дітей без нагляду, контролювати їхнє дозвілля, особливо під час канікул.

– Недостатня увага з боку дорослих може призвести до небажаних, а іноді й трагічних наслідків, а безпека дитини цілком залежить від вас, – зазначає прес-офіцер міськуправління міліції Лариса Майоршина.

ОТАКОЇ!

П’яний велосипедист потрапив під потяг і відбувся подряпинами

46-річний мешканець Кобеляцького району ввечері 22 червня потрапив під електричку Полтава-Кременчук і залишився живим. За словами помічника начальника лінійного відділу міліції на станції «Кременчук» Ігоря Гольцова, машиніст побачив чоловіка з велоси-педом, який стояв біля рейок, і подав йому попереджувальний сигнал. Почувши його, селянин почав переходити залізничне полотно – перечепився й упав між рейок. Машиніст застосував екстрене гальмування. Коли поїзд зупинився, з-під третього вагону виліз велоси-педист і почимчикував собі далі. Як з’ясувалося пізніше, він був п’яний, а єдиним ушкодженням стала незначна рана на голові – госпіталізація не знадобилася.

Сторінку підготували Олексій ЛАДИКА та Станіслав

КОНСТАНТИНОВ

Кременчужанка стала жертвою фатальної недбалості двох водіїв

ФО

ТО З

АР

ХІВ

У «

ТЕЛ

ЕГР

АФ

А»

www.telegraf.in.ua 5

а ПоговорИТЬ?НА НАШЕМ САЙТЕ TELEGRAF.IN.UA

ТОП-5 просмат риваемых материаловза неделю1. Кременчужане превратили серый

100-метровый забор во флаг Украины - 5445 просмотров

2. C 26 июня проезд в Кременчуге подоро-жает - 4941 просмотр

3. В Кременчуге трем подругам, организо-вавшим публичный дом, вынесли приго-вор - 4651 просмотр

4. Придется раскошелиться: тариф на ото-пление с 1 июля существенно возраста-ет - 4539 просмотров

5. Виновники ДТП, в котором погибла моло-дая кременчужанка, сидеть не будут - 4313 просмотра

КОМЕНТАРІ З САЙТУ TELEGRAF.IN.UA

Региональный ландшафтный парк «Кагамлыкский» просит 399 тыс грн

«Золотой парк» во время кризиса и войны.збс, 24 июня

Они просят? А мы тоже хотим хотя бы аванс чтоб нам дали, люди в отпуск ушли и все

получили, а мы как бомжи.avatar, 25 июня

В кременчугской мэрии появится отдел, отвечающий за энергосбережение

надо не отдел создавать, а хотя бы заставить горгаз счетчики поставить по закону во всем

городе.Работник, 24 июня

В Кременчуге еще один забор облачается в цвета украинского флага

То, что в день Молодёжи предлагается этой самой молодёжи отступить от традиции пить

слабоалкоголь на концерте каких-то попсовых исполнителей, уже отлично!

kingorella, 24 июня

Вот и первые положительные плоды революции – заборы начали красить.

Oleg Olimp, 24 июня

В Кременчуге охранники гоняли патриотов с высотных сооружений

Жители Ромнов хотели повесить флаг Украины на Крюковском мосту и телевышке «Визита». В обоих случаях попытка повесить флаг закончилась неудачей – охранники согна-ли патриотов, но в милицию не заявили.

Ребятам просто адреналина захотелось))))Nafalim, 23 июня

зачем их сгонять? пусть себе лазят, лишь бы не хулиганили. Пусть они попытаются

закончить хоть какое-то учебное заведение, открыть бизнес или занять достойную работу,

создать рабочие места или удержаться на том, где этих героев примут на работу .... пусть хоть одну книгу в своей жизни прочтут … и научатся

говорить без мата. По заборам лазить ума не надо … его полное отсутствие даже помогает.

Удивлена количеством знаков ТелеграФФ удостоил внимание горе=скалолазов. Какие же

это патриоты ? по мне так они простые ***Krizopol, 23 июня

Пусть распоряжаются своей жизнью как хотят. Другим же хуже не делают.

sprite757

Это самовыражение не самое безопасное. Если это не нарушает наше личное

пространство, за что их осуждать. С такой самоорганизацией и преданностью делу все у

них получится. Героям Слава.Delphin, 23 июня

«Я верю в то, что эта война закончится победой украинского народа»

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Як проводиться індексація пенсій?Я – держслужбовець, дитина війни. У

травні я отримала 19 гривень (пояснили, що це індексація), а мій знайомий – 28 гри-вень. Деякі пенсіонери не отримали індек-сації взагалі.

Хотіла б поцікавитися в управлін-ні Пенсійного фонду: який зараз порядок індексації пенсій у зв’язку з інфляцією?

Марія Тимофіївна

Це запитання ми пере-адресували начальни-ку управління Пенсійного фонду у Кременчуці Рома-ну Ареп’єву (на фото).

Як повідомили з Пен-сійного фонду, порядок про-ведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів Украї-ни від 17.07.2003р. № 1078.

На індексацію впливають два показ-ники:

Базовий місяць для проведення індексації. Для всіх пенсіонерів, які звільнилися до 2014 року (тобто для переважної більшості), базовим міся-цем для проведення індексації є гру-день 2013 року.

Індекс споживчих цін (або індекс інфляції). Він визначається відповідно до даних Державної служби статисти-ки України.

Звертаємо увагу: індексується не вся сума пенсії. Відповідно до згаданої постанови КМУ, загальний доход пра-

цюючого пенсіонера, що підлягає індек-сації, не повинен перевищувати про-житковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (у 2014 році він скла-дає 949 грн). Тобто, якщо пенсія підлягає індексації, то переважна більшість пен-сіонерів отримала у травні та отримає у червні та липні такі суми, враховуючи індекс інфляції, вказаний у відсотках:

За травень – 28,47 грн (949 х 3%)За червень – 60,74 грн (949 х

6,4%)За липень – 98,7 (949 х 10,4%)Але індексації підлягають

не всі виплати. Не підлягають індексації:

Пенсії працюючих пенсіоне-рів. Вони отримують індексацію

зарплати, а індексацію пенсії не отри-мують.

Пенсії, основний розмір яких (роз-мір пенсії за віком) нижчий за прожит-ковий мінімум (949 грн), і при цьому нараховується доплата до прожитково-го мінімуму.

Додаткова пенсія, підвищення, ком-пенсаційні виплати, різноманітні над-бавки до пенсії, які визначаються залеж-но від прожиткового мінімуму (напри-клад, надбавки інвалідам, учасникам бойових дій тощо).

Приклад 1: розмір пенсії за віком – 1504,39грн.доплати (за понаднорм. стаж, дити-

ні війни та ін..) 444,41 грн Всього 1973,57 грн

Індексація за липень 949*10,4% 98,70 Всього 2072,27 грн.Приклад 2: розмір пенсії за віком – 941,33грн. Доплата до прожит. мінім. – 7,67грн.Доплати (за понаднорм. стаж, дити-

ні війни та ін..) – 248,27Всього 1197,27грнІндексація не проводиться у зв’язку з

тим, що основний розмір пенсії (941,33 грн) не досягає прожиткового мінімуму та до пенсії встановлена доплата в роз-мірі 7,67 грн. до прожиткового мінімуму.

Крім того, слід зауважити, що у зв’язку з тим, що основний розмір пен-сії держслужбовців не перераховувався з 2008 року, їхні пенсії були проіндексо-вані раніше – для них діє окремий поря-док індексації. І зараз ця категорія отри-мує різницю між індексацією, яка нара-ховується нині, та тією, що їм була нара-хована раніше.

ДОВІДКОВО З усіх питань щодо пенсійних

виплат можна отримати консультації у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду Кременчука. Його підрозділи є у районах.

• просп. Полтавський, 2, тел. 78-08-83 – в Автозаводському районі

• вул. 50 років СРСР, 9, тел. 3-30-69 – у Крюківському районі.

Сторінку підготувала Тетяна ДОНЧЕНКО

Марія Тимофіївна

Це запитання ми пере-адресували начальни-

Як повідомили з Пен-сійного фонду, порядок про-ведення індексації грошових

За травень –

6,4%)

рів. Вони отримують індексацію зарплати, а індексацію пенсії не отри-

Уважаемая редакция!... Я долго не решалась написать,

разные мысли останавливали меня. Но после того, как я посмотрела на телека-нале «Лтава» передачу о Грузии, вернее о войне России против Грузии, я приня-ла решение, что молчать нельзя.

Я – русская, русская до кончиков ногтей, думаю и говорю по-русски. Но украинский язык мне также не чужой, я его прекрасно понимаю и достаточно хорошо говорю на нем. Очень люблю украинские песни и украинскую куль-туру.

Где я прожила мои 67 лет? Родилась в СССР, точнее в центральной России, на северо-востоке от Москвы. Здесь я получила высшее образование в г. Ниж-ний Новгород (Горький). В возрасте 26 лет я приехала в Украину. Замечу: по собственному желанию, не принуди-тельно! Итак, я живу в Украине 41 год. С 1973 года до распада СССР жила в УССР, после распада – в независимой стране Украине. Кстати, за ее независимость проголосовало большинство жителей Украины. Знает ли об этом президент России?

Здесь, в Украине, у меня появилась семья, родились дети – сын и дочь, внуки. Мой муж – украинец. Дети 50/50, они выросли здесь, закончили школу и получили по 2 высших образования. Имеют работу, собственные семьи. Что еще нужно человеку для счастья? Мир-ное небо, ясное солнце, чтобы не пада-ли снаряды и не взрывались мины, чтобы не предавали друзья и соседи.

За 41 год жизни в Украине мне ни один человек – будь то коллеги, сосе-ди, друзья, ученики – не сказал: «Что ты делаешь здесь? Уезжай туда, отку-да приехала!» И только мои родствен-ники беспокоятся о том, как мне здесь живется.

Нормально живется! Не надо меня защищать. Не нужно нарушать границы нашего государства, россий-ские танки и БТРы не должны ездить по улицам украинских городов, россий-ские снаряды не должны сбивать наши

самолеты и убивать наших людей: вои-нов, матерей, стариков и детей. Кому нужны эти жертвы и кровь? Разве мало их было в годы Второй мировой войны и за всю историю наших государств? Во многих семьях помнят об этих жертвах, и эти раны болят до сих пор.

Матери России! Ваши сыновья стре-ляют по жителям Луганска и Донецка, по жителям других городов, по нашим воинам, защищающим свою страну. И ваши же сыновья гибнут от ответных пуль. Вы тоже плачете. А что делать? Это война. И виноват в гибели ваших сыновей ваш президент! Он предал братский народ – украинцев. Этой вой-ной он предает и свой, русский народ.

Еще хочу высказать свою мысль относительно русского языка как вто-рого государственного.

1. Наверное, правительству Украины следует пойти навстречу тем, кто этого требует, так как их много, НО

2. Тот, кто родился в Украине, учил-ся в Украине, изучал в школе украин-ский язык. Так в чем вопрос? В любой инстанции есть образцы документов (например, заявлений) на украин-ском языке. Нужно только правильно переписать.

3 . Б о л ь ш и н -ство русских людей, живущих в Украи-не, приехали сюда по собственному желанию, их никто не принуждал. Те, кто заканчивал вузы в СССР, мечтал получить направление на укра-инские заводы. Многие живут здесь более 25 лет. Разве за эти годы нель-зя выучить украинский язык?

4. Нам осталось вспо-мнить слова классика. «Сколько языков ты зна-ешь, столько раз ты человек», писал А.П.Чехов. Так что пло-

хого в том, что мы знаем украинский и русский?

«Лишь тот достоин жизни и свободы, кто каждый день за них идет на бой», писал великий немецкий поэт Гёте. Спасибо воинам, которые защи-щают нашу страну – Украину. А пре-зиденту России я хочу сказать: «Вы, господин президент, предав народ Украины, потеряли свое человеческое достоинство, человеческое лицо. Вам не верит сейчас весь мир. Вас считают президентом-убийцей. Эта война – ваш несмываемый позор.

P.S. Я верю в то, что эта война закон-чится победой украинского народа. Я верю в то, что жители Донецкой и Луганской областей после всего пере-житого сами захотят говорить на укра-инском языке.

Вера Борисовна

(печатается с небольшими сокращениями)

6 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

аКЦЕНТИ

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Як проводиться індексація пенсій?

КРЕМЕНЧУЦЬКІ ПАТРІОТИ

В кольорах НезалежностіВ Кременчуці троє кумів із друзями за один день перетворили сірий стометровий паркан на національний прапор

Нещодавно у зазвичай непо-мітному проїзді з вули-ці Київської у провулок

Героїв Бресту, неподалік зупин-ки «Ново-Іванівка» колишній сірий паркан перетворився на стометровий синьо-жовтий пра-пор. «Батьками» свідомого панно стали кременчужанин Дмитро та два його куми – Олександр і Воло-димир. «Телеграфу» чоловіки роз-повіли, що давно хотіли зробити щось хороше для міста і людей, але на перефарбування паркану зважилися зовсім раптово, лише за один вечір. 17 червня вдень вони обговорили ідею, а ввечері вже закупили в магазині 50 літрів акрилової фарби. Коли чоловіки розповіли продавцям навіщо їм

фарба – ті зголосилися їм допо-могти в малярстві. Вранці наступ-ного дня вся компанія вже була на місці і стала до роботи.

– Ми фарбували майже на одному диханні, без перерви, на-віть нічого не їли, лише воду пили, дуже багато, – розповів Дмитро. – Спочатку очистили паркан, потім ґрунтували і лише тоді фарбували – синьою фарбою повністю про-йшлися раз, а жовтою – тричі, щоб фарба не просвічувалася.

Ввечері один з кумів приїж-джав стерегти паркан – щоб ніхто не зіпсував панно, поки воно не висохне. Бо коли чоловіки працю-вали, повз них проходили кілька

невдоволених підлітків та бабу-ся – щось бурчали.

Дмитро каже, що ідея була його, але якби не друзі, то сам він навряд чи впорався б з таким фронтом робіт – це фізично дуже складно – за день кілька разів пофарбувати двометровий пар-кан завдовжки 100 метрів. Витра-тили на всю красу близько 3 тисяч гривень – 2,5 тисячі на фарбу і майже 500 гривень на допоміж-ні матеріали – валики, піддони, грунтівку.

Автори кажуть, що їхнє панно – це лише початок творчого заду-му. Невдовзі на паркані кремен-чуцькі художники намалюють дерево єднання з відбитками дитячих долоньок.

У синьо-жовтих окулярахПатріотична бібліотека в тролейбусі

19 червня в Кременчуці за маршрутом №5 курсували два

«читаючі тролейбуси». Елек-тротранспорт перетворив-

ся на «хату-читальню»: усім бажаючим роздали близько 500 книг, написа-них українською мовою. Організаторами акції виступили міська біблі-отечна система та тро-лейбусне управління. Перший тролейбус курсу-

вав з 14.00 до 16.00 – салон «рогачика» прикрасили жов-

тими і блакитними кульками, а на вході пасажирів зустрічали

дівчата у вишиванках та дарували

їм книги на вибір – сучасну, дитячу розви-ваючу літературу, класику.

– Я випадково потрапила до цього тро-лейбусу, – розповіла кременчужанка Мари-на. – Я із задоволенням взяла почитати книгу Наталки Сняданко «Колекція пристрастей або Пригоди молодої українки» – з сучасних ав-торів. Моєму п’ятирічному синові сподобала-ся дитяча книжка – «Хитринки-плутанинки». Мій чоловік віддає перевагу класиці, тому я взяла йому «Тіні забутих предків».

Другий тролейбус був для пасажирів просто сюрпризом. По завершенню акції у бібліотекарів залишилося близько сотні книг – вони їх просто розклали на сидін-нях тролейбуса, звідки їх кожен міг взяти.

В’їзні знаки — в національних кольорах

18 червня в Кременчуці розфарбували у жовтий та синій в’їзні знаки з боку Києва та Полтави. Надпис «Кременчук» залишили сріблястим на блакитному тлі. Ініціатором проекту виступив лідер місцевого «Правого сектору» Іван Балацький, якого підтримав перший заступник міського голови Віктор Калашник. У планах організаторів пофарбувати ще два в’їзні знаки – з боку Дніпропетровська та Олександрії.

Сторінку підготувала Олена МАЛЯРЕНКО

КРЕМЕНЧУЦЬКІ ПАТРІОТИ

Більшість кременчужан раділи, коли бачили, як сірий паркан перетворюється на український прапор. Автори сподіваються, що панно приноситиме жителям міста надію на світле майбутнє

www.telegraf.in.ua 7

Чистота

Где перекусить

Инфраструктура

Температура воды

Какое дно

Туалет

аКЦЕНТИ

В поисках лучшего места для отдыха мы отправились в рейд по городским пля-

жам. Где лучше отдохнуть, опред-еляли по нескольким критери-ям и по отзывам кременчужан. Первым делом посетили главный пляж города – Центральный. Он не пустует даже в пятницу утром. Загорелые барышни нежат-ся на солнце, ребятня сооружа-ет песочные замки, а их папы неподалеку режутся в карты. Чем ближе к «парадному входу» и кафе «Ахтамар», тем больше народу. С другого конца пляжа почти никого не видать. Песок издали кажется чистым, урн – много. Но при близком рассмо-трении понимаешь, что ты сто-ишь среди окурков. Купающихся мало – в основном кременчужа-не предпочитают загорать:

– Да холодно! – делится кре-менчужанка Ирина. – Вода не прогрелась. Но главное, посмо-трите – в начале пляжа вход в реку нормальный, а в середине и в конце – сплошные водоросли и вся вода зеленая. Как будто специ-ально их туда сгребают. Да там во-обще жабы квакают!

Араик Григорян, директор ЧП «Наири» (кафе «Ахтамар») пояс-няет - они убирают пляж несколь-ко раз в день. Но отдыхающие все равно успевают намусорить - в этом году на «Центральном» нет милиции, которая бы штрафо-вала за курение в общественном месте. По его словам, наиболее грязный песок просеивают при помощи специальной машинки. Насчет зарослей при входе в реку отмечает - это явление ежегод-ное, вскоре будут чистить.

Несмотря на вопросы с чистотой, Центральный – единственный, где можно найти мойки для ног и фонтанчики. Из развлечений – детская площадка, спортивные игры, водные горки. Правда, когда мы подошли, по-следние были выключены. Реши-ли попытать счастья – поискать общественный туалет. Нашли у входа на пляж, но он оказался закрыт. В кафе согласились пус-тить бесплатно.

Раковка и КрюковБлагоустроенный пляж возле

кафе-бара «Поплавок» тоже оказался не самым чистым. Возле лавочек и урн сплошные окурки да семечки. Зато есть бесплатный туалет, куда можно зайти без противогаза. Как ни удивительно, на «диком» пляже, который находится рядом с «благоустроенным», песок чище. Как раз становимся свидетеля-ми того, как мужчина с граблями старательно выгребает весь хлам, причаливший к берегу:

– Да, я профессиональный уборщик пляжей – три раза в день этим занимаюсь. Курсы специаль-но окончил!– комментирует муж-чина свою деятельность, продо-лжая интенсивно «грести». – Из-вините, не надо меня снимать, я нефотогеничный...

Немного подумав, называет себя Алексеем и объясняет – он местный житель, часто ходит на пляж, убирает, чтобы и самому, и другим не напороться на какую-то гадость

– Девушка, да мы только нари-ков выгнали отсюда – шприцы ва-лялись… Я и зимой купаться хожу, забегаешь в воду и натыкаешься на всякое…

В Крюкове пляж можно найти сразу «под мостом», тут же нахо-дится лодочная, поэтому пахнет бензином.

Первая ЗанасыпьВодоем, который находится в

парке Комсомольский – место для костров и шашлыков. Подъехать удобнее всего машиной – оно как раз напротив «Нибулона», или пройти от трассы 15 минут. Песок чистый, а вот приличный вход в воду нужно еще поис-кать – в камышах часто красу-ются целые груды мусора. Сразу видно, что наш турист «обли-ко морале» был здесь. Зато вода теплая. За более чистой, но и более прохладной водой – на Днепр. Тут можно найти песочный пляж возле «Афин» или затерянные в зелени пляжи возле так называемых «быков». Тут тоже устраивают костровые посидел-ки за шашлыками и сосисками, и параллельно – дискотеку – в «Афинах» гуляют громко.

МолодежныйПляж возле парка Воинов-

Интернационалистов, что на Кагамлыке, подойдет для дет-ского отдыха. В самом парке – аттракционы, где резвится малышня, возле реки – детская площадка. Правда, тут же и пив-бар. Песок – средней чистоты, вода – теплая, относительно Дне-пра. Главная достопримечатель-ность пляжа – можно покатать-ся по речке - за катамараны про-сят 20 грн за полчаса, на них тут очередь.

Найти «грибки», туалет и спасателей с лодкой можно на пляже в районе остановки «Кер-ченская». А устроить посидел-ки с кострами на Молодежном – возле Кагамлыка, в зеленой зоне напротив остановки «А. Ковалева». На зеленой лужайке в выходные всегда полно наро-ду. Но и мусор разбросан везде, даже возле воды – вид довольно неопрятный.

«Лежу, как в большой пепельнице»Чистота кременчугских пляжей оставляет желать лучшего – даже благоустроенные не блещут белоснежным песком. Жители берутся сами выгребать мусор – обвертки, пивные бутылки, окурки и шприцы. А тем временем вода начинает портиться – специалисты отмечают превышение уровня содержания кишечной палочки и в Днепре, и в Кагамлыке.

«ТЕЛЕГРАФЪ СОВЕТ»Для отдыха с детьми лучше всего

подойдут Центральный пляж и пляж на Воинов– Интернационалистов. Конечно, когда вода в норме.

Если вам нужно просто позагорать пару часиков в день – подойдет любой пляж у вас на районе.

Если же вы решили собраться большой и шумной компанией с кострами и танцами, лучше выбирать уголки поукром-нее, вроде озера на Первой Занасыпи. А ещё лучше – рвануть за город.

Елена ЯРЕМКО

КОММЕНТАРИЙ

Валентин ШАФОРОСТ, глава Автозаводского района:– Паспортизо ванных пляжей у нас два – Центральный и

пляж на Молодежном, в районе парка «Воинов-Интернацио-налистов». Есть еще благоустроенные места отдыха в районе ул. Керченская на Молодежном, в районе бара «Поплавок» на

Раковке и в парке «Приднепровский», прямо возле центральной набережной, где намыли песчаную косу.

«как в большой пепельнице, среди бычков»

«бегаем в «Биллу» или АТБ. А вообще, раньше киоски стояли рядом — зря их убрали»«да тут все есть — и раздевалки, и урны, и мойки, детские горки, и кафе. Даже в волейбол»

«капец как холодно! Почти никто не купается»

«возле «Ахтамара» — нормальное песчаное дно, а чуть дальше одни водоросли и жабы квакают!»

«бесплатный, но закрыт. Проситесь в кафе»

«на выходных пройти негде»

«Видела, есть»

Центральный

«да тут чище, чем на «благоустроенных» пляжах»

«сгонять за поллитрой можно минут за 15. А вообще — шашлыки и сосиски лучше брать с собой»

«вместо раздевалки — полотенце или кусты»

«на Днепре — прохладно, а в болоте — тепло»

«в Днепре — песчаное, на «Силикатном» - ил, камыши»

«бесплатный и везде»

«К счастью, немного»

«Кто?»

Первая Занасыпь

«там где пляж - свинюшник, возле причала загажено горючим, угол бухты напоминает болото»«взять с собой, хотя в кустах стоит киоск, но он очень редко открывается»

«только лодочная и природные ландшафты»

«как везде в Днепре»

«отличное песчаное дно, покатое»

«под кустом»

«там отдыхает практически весь «подмост»»

«только работники лодочной, никаких спасателей»

Крюков

«на «диком» чище, чем на благоустроенном»

«еду берем с собой»

«грибочки, лавочки, мусорки — все как положено»

«Купаться можно, но прохладно»

«Заходить надо осторожно — много водных орехов и прочей дряни»

«А вон там, возле мусорок»

«Раздолье!»

«Поищите — может, в кустах где-то прячутся»

Раковка

«Загорать можно»

«Все свое ношу с собою»

«Главное, есть пивбар и катамараны»

«Да нормальная вода»

«Местами лезть гадковато - ил»

«можно зайти без противогаза»

«Места под грибками нужно занимать с вечера»

«А они вон в той будке сидят, а лодка вот, возле берега»

Молодёжный

КОММЕНТАРИЙ

Валентин

Керченская на Молодежном, в районе бара «Поплавок» на Раковке и в парке «Приднепровский», прямо возле центральной

набережной, где намыли песчаную косу.

Из отзывов отдыхающих

Посещаемость

Спасатели

В ТЕМУПо информации санэпидемстанции, они

обнаружили превышение уровня содержания кишечной палочки как в Днепре, так и в Кагамлыке.

– Превышение с прошлой недели наблюдалось в стихийных местах отдыха. Теперь мы зафиксиро-вали отклонения и на официальных пляжах, – отме-чают в отделе коммунальной гигиены.

На Центральном пляже зафиксировали незначительное превышение, в Кагамлыке – более чем в 10 раз. Специалисты повторно отобрали пробы воды, если они окажутся положительными, то СЭС будет готовить предписание на запрет купания на пляжах.

8 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

аКЦЕНТИ

Безробіття галопує

В очікуванні скорочень

Кременчуцька про-мисловість історично підв’язана до російського ринку – туди традиційно йшло близько 70% продук-ції. І тому політика напря-му впливає на економіку. Не встигло місто оговтати-ся від скорочень на вагон-ному заводі, які відбулися наприкінці 2013 року (це близько 500 працівників), а вже очікується нова хвиля. Із 7 липня вивільнять 1071 працівника сталеливарного заводу. Попередньо джере-ла на підприємстві назива-ли навіть більшу цифру, але зараз ми оперуємо даними, офіційно поданими за заяв-кою підприємства до Цен-тру зайнятості. Відповід-но до трудового законодав-ства, масовим вважаєть-ся скорочення, яке пере-вищує 10% загальної кіль-кості працюючих. На сталь-заводі нині близько 4900 працівників, тож маємо перше масове скорочен-ня за останні роки. Втім, як з’ясувалося, і ті працівники, які залишаються на своїх робочих місцях, особливо з цього не радіють.

– Усі працівники нині занепокоєні: і ті, хто по-трапляє під скорочення, і ті, хто не потрапляє, – розпові-дає Сергій, робітник стальза-воду. – Завод стояв практич-но півроку. Люди отримува-ли дві третини зарплати, без премій. А це – 1000-1500 гри-вень. На ці гроші не прожи-веш. Тому певна кількість працівників знайшли додат-кову роботу, неофіційно. А багато хто, очікуючи скоро-чень, почав шукати роботу за кордоном. У когось – ро-дичі у Росії, їдуть туди. Там

робітнику можна влаштува-тися десь на 20 тисяч росій-ських рублів (близько 5700 грн за курсом – ред.) Ще їдуть до Польщі, Чехії, Іта-лії. Тепер з 1 липня завод за-пускають. Але що буде далі? Ніхто не знає, чутки ходять різні. І тому люди навіть бо-яться виходити на роботу: не знають, чи це надовго? Рані-ше працювали безперервно у чотири зміни. Тепер вихо-димо на 5 днів у дві зміни. А хто знає, може два тижні від-працюємо – і знову зупини-мося. Тому всі ті, хто знайшов додаткову роботу, бояться її втратити та залишитися ні з чим.

Тим часом містом ходять чутки, що скорочення на стальзаводі – не останнє, і нібито невдовзі на підпри-ємстві взагалі може зали-шитися 1000 працівників. Але керівник профспілки підприємства Олександр Шишкін зауважує: про нові скорочення, як того вима-гає трудове законодавство, адміністрація профком не повідомляла.

– Я знаю, що є чутки, у якійсь мірі вони мають під собою грунт, бо адміністра-ція прораховує різні варіан-ти. Але відповідно до чинно-го законодавства адміністра-ція ставить профком до відо-ма про заплановане скоро-чення за три місяці. Про ско-рочення із 7 липня нас поін-формували. Інших офіційних повідомлень про скорочен-ня профком не отримував, – каже Олександр Шишкін.

За його словами, зна-чна частина тих, хто потра-пить під масове скорочен-ня – пенсіонери. Є люди, які знаходять роботу, не чекаю-чи останнього дня. І навіть просять звільнити їх за ско-роченням раніше – отри-мують вихідну допомогу та йдуть працювати на нове місце. Таких працівників, за словами пана Шишкіна, було близько 30. Для декого вдається підшукати роботу на сусідньому вагонзаводі, який знову потроху набирає працівників, та на «Авто-КрАЗі» – там розширюють ливарне виробництво. Але більша частина звільнених усе ж піде на біржу праці.

– Подібна ситуація в нас була в 2009 році, під час кризи. У 2010 ті люди, яких було звільнено, повер-нулися на завод, і в 2011 кіль-кість працюючих навіть пе-ревищила ту, що була до ско-рочення, – зауважує голова профкому сталеливарного, проте якихось прогнозів на майбутнє, за його словами, на підприємстві не роблять.

3043 БЕЗРОБІТНИХЗАРЕЄСТРОВАНО У ЦЕНТРІ зайнятості станом на 1.06.14 р. Це на 457 більше, ніж на аналогічний період минулого року. Більшість безробітних – це робітники – 1455 осіб (47,8%).

598 ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ безробітних – це звільнені за скороченням, їх стало на 598 більше порівняно з початком року.

Топ-10 вакансій, що пропонуються через Центр зайнятості

Якщо раніше ринок праці потребував робітників, то нині й вони – у черзі на працевлаштування. Понад тисячу працівників скоротять зі стальзаводу в липні. Частину їх заберуть вагонний завод та КрАЗ. Проте у місті немає такої кількості робочих місць, аби забезпечити ними всіх скорочених. Це змушує людей шукати роботу за кордоном.

Швачка

Продавець продовольчих

товарів

63 32

23

1418

18

20

14

19

11

Слюсар з механоскла-

дальних робіт

Кондуктор (КТУ)

Інспектор патрульної служби (МВС)

Маляр (КВБЗ)

Слюсар-електромон-

тажник (КВБЗ)

Слюсар з ремонту рухомого

складу (КТУ)

Продавець непродоволь-

чих товарів

Водій тролейбуса

ПОШУК І ПРОПОЗИЦІЇ

Співвідношення кількості вакансій до кількості безробітних

На одне місце – 4-5 шукачів роботиСитуація на ринку праці

на сьогодні, на жаль, не оптимістична. Офіційно безробітних у 4,5 раза біль-ше, ніж вакансій, розповіли «Телеграфу» у Кременчуць-кому міськрайонному Цен-трі зайнятості.

Структура ринку праці теж змінилася. Якщо рані-ше серед шукачів роботи переважали люди з вищою освітою, а робітники були в дефіциті, то тепер вони – теж безробітні. Наприклад, ще на початку року у Цен-трі зайнятості пропонували вакансії електрогазозвар-ників. У архіві «Телеграфа» ми знайшли фото 2008 року – там кілька листів з такими вакансіями! Тепер станом на 20 червня 39 електрогазо-зварників шукає роботу.

– Раніше основні під-приємства міста – вагон-ний, КрАЗ, сталеливарний завод завжди подавали ва-кансії. Останнім часом подає лише вагонний завод, та й то, якщо раніше в них було по 30-40 вакансій, то тепер та-кого немає. КрАЗ час від часу подає по 1-2 вакансії. Вза-галі, спостерігається дисба-

ланс між попитом та пропо-зицією на робочу силу. Наяв-ні вакансії не відповідають професійно-кваліфікаційному та освітньому рівню безробіт-них. Наприклад, є 8 вакансій слюсарів-ремонтників. Але це не означає, що на них будуть влаштовані наші безробіт-ні. Адже обладнання на під-приємствах різне. Ми, тобто Центр зайнятості – посеред-ники між роботодавцями та безробітними. А яке ж тут по-середництво, коли немає ва-кансій? Але ми сприяємо у працевлаштуванні – роби-мо все, що в наших силах. Це і професійне навчання, і під-вищення кваліфікаційного рівня. 31 безробітний з почат-ку року захистив бізнес-план та відкрив власну справу: є така державна програма, згід-но з якою всю суму допомо-ги з безробіття можна забра-ти одноразово і використа-ти на розвиток власної спра-ви, – каже Світлана Литвинен-ко, головний спеціаліст відді-лу взаємодії з роботодавцями.

Яку роботу нині можна знайти? Скільки у вас буде конкурентів? Деталі – у діа-грамі.

Міська влада перейма-ється ідеєю створення інду-стріального парку у райо-ні Північного промвузла (за «Укртатнафтою»). Відповід-но до проекту, планується залучити $500 млн інвести-цій та створити 4225 робо-чих місць. Майбутній тех-нопарк увійшов до реєстру індустріальних парків Укра-їни. Але наскільки взагалі реальна ця перспектива? Ми поцікавилися точкою зору першого віце-мера Віктора Калашника, який представ-ляв проект у Києві.

– Я думаю, після зміни курсу України на євроінтегра-цію перспектива реальна, як ніколи, – висловлює він свою точку зору. – Якщо особливо в мене був песимізм восени минулого року, бо напрацю-вання були далекими від реа-

лізації, то зараз з новим кур-сом це більш реально. Ми про-вели багато зустрічей в по-сольствах США, Польщі, Сло-вакії. Відправною точкою для цього повинні бути зміни за-конодавства: і бюджетного, і в цілому, яке сприяло б роз-витку технопарків в Україні. Не одні ми займаємося цим в Україні, і не всі ми в одна-кових умовах. Бо якщо гово-рити про Західну Україну, то, звичайно, там менша відстань до країн Європи. Але ми зна-ходимося в центрі України, і теж є перспективи. Головне питання зараз, щоб ми за-вершили оформлення землі під технопарк. Потрібно здій-снити платіж – 10 мільйонів за землю, щоб перевести її із сільськогосподарської до про-мислової зони. Де ми зараз у бюджеті знайдемо такі гроші? Це питання номер один.

Продавець продовольчих товарівПродавець непродовольчих товарів

Бухгалтер Водій

Слюсар з механоскладальних робітЕкономіст

Менеджер зі збутуЕлектрогазозварник

Продавець-консультантКухар

Касир торговельної залиОператор котельні

Стропальник Кондитер

БарменІнженер

Торгівельний представник Кредитний інспектор

Фахівець із соціальної роботиСлюсар-ремонтник

143 108 104 98 61 48 43 39 35 35 30 27 26 24 22 22 21 20 19 19

18 19 4 8 32 1 5 20 6 3 10 70 2000 8 Тетяна ДОНЧЕНКО

Кількість безробітних на облікуКількість вакансій

Далека перспектива

www.telegraf.in.ua 9

віЙНа

Як знищують українців25 кадр у російських новинах

Ідея цього матеріалу виникла після двох розмов, які відбулися практич-но одна за одною. Спершу вчителька

фізики, 68-річна пенсіонерка, сказала: «Чому ви називаєте росіян окупантами? Це братній народ! Треба ще розібрати-ся, хто там окупант – росіяни чи банде-рівці!». Через кілька днів інша кремен-чужанка – працівник культури – зазна-чила: «Яка війна? Це все провина отих шалених з Майдану! Росія – братня краї-на, вони наші брати, нікуди нам від цього не дітися, а ми самі винні, що у нас таке відбувається!».

Обидві згадані особи – цілком нор-мальні, адекватні жінки з пристойною

освітою. Вони дивляться не лише серіа-ли, а й новини. Вони чули, що терорис-ти збили ІЛ-79 і 49 українських хлоп-ців загинули. І про розстріл українсько-го блокпосту під Волновахою вони теж чули. Мабуть, вже знають, що під Черво-ним Лиманом загинули 12 українських десантників. Тим більше незрозуміло, як їм вдається не бачити очевидне – в Україні йде війна, і інтервент у цій війні – Росія, а інтервенти – її найманці.

Звідки таке небажання визнава-ти очевидні речі, «ТелеграфЪ» запитав науковця, кандидата психологічних наук Сергія Корсуна.

Сергій Корсун – канди-дат психологічних наук, доцент кафедри юридичної психології Національної академії внутрішніх справ (Київ), для «Телеграфа»

– Пане Сергію, чи можна вва-жати прикладом психологічно-го зараження поведінку частини українців, які не визнають оче-видні речі – наприклад, те, що в Україні йде війна, розв’язана Росією?– Звісно можна, більше того, ми спостерігаємо не лише одномо-ментне психологічне заражен-ня, а стабільний психологічний вплив та маніпулювання свідо-містю цих громадян.

– Чий це вплив? У чому він про-являється?– Це цілеспрямований вплив. Я спостерігаю, як тривалий час за допомогою російської про-паганди на телебаченні у людей, що про-живають на сході України, в Луганській та Донецькій областях, формується негативне ставлення до багатьох суспільних явищ. До них, на мою думку, застосовуються мето-ди психологічного впливу, і таким чином, людині нав’язують певну думку, певну оцін-ку явищ чи речей. Подивіться уважно і ви побачите – у певний момент навесні від-бувся потужний запуск немотивованих неа-декватних реакцій громадян на звичні речі, які завжди були присутні у нашому житті – наприклад, на український прапор. Ви ж розумієте – якщо людина адекватна, якщо вона не піддавалася психологічному впли-ву, вона нормально, нейтрально ставити-меться до будь-якого національного пра-пору. Тим більше – прапору власної краї-ни. Вона сприйматиме його лише як символ країни. Але ж ми з весни почали спостеріга-ти у певної частини українського населен-ня у Донецьку, Луганську, Харкові немоти-вовано агресивну, неадекватну реакцію на національний прапор України. Нормальна людина нормально ставиться до того, що на державній установі висить прапор країни. Ці ж люди реагують інакше – якщо це укра-їнський прапор, його треба зірвати, пошма-тати та спалити, а того, хто йде з прапором – побити чи навіть знищити. Це абсолютно неадекватна реакція на національну симво-ліку своєї країни.

Прапор17 квітня 2014

року Володимир Рибак – депутат Горлівської міськради – прийшов на мітинг «За єдину Україну». Він намагався підняти над будинком міськради національний український прапор. Якісь тітки, що стояли під міськрадою, почали за це його лаяти. Того ж дня терористи викрали Рибака прямо посеред вулиці, на очах свідків. Володимира ніхто не захистив. Через тиждень правоохоронці знайшли його тіло з розпоротим животом.

Горлівської міськради

«За єдину Україну». Він

БрехняРосійські журналіс-

ти Євген Давидов та Микита Конашенков працюють на росій-ському телеканалі «Зірка» – це офіційний телеканал міністерства оборони Росії. Саме ці хлопці зробили репортаж про те, що українська армія застосувала у Слов’янську фосфорні бомби, забороне-ні для використання у населених пунктах, а також розстрілювала мирне населення з установок «Град». Сюжет показали на російських телеканалах.

СБУ вдалося затримати журналістів у Дніпропетровську. 18 червня росіяни Давидов та Конашенков зізналися, що історія про фосфорні бомби та установку «Град» була брехнею. «5 канал» транслю-вав їхню публічну заяву з вибаченнями перед українським народом.

Але ж хто бачив цю заяву? Той, хто дивиться «5 канал». Та він не транслюєть-ся у Слов’янську, і в Росії теж не транслю-ється. Тож, найвірогідніше, що в головах українського російськомовного населен-ня та етнічних росіян засіла, залишилась і працює інформація, яку вони отримали першою з російського ТV – про фосфорні бомби та жорстоких українських вояків.

«Укры, правосеки и жидобандеровцы»

– Як, на вашу думку, російським ЗМІ вдалося сформувати у насе-лення Донецької та Луганської областей страх перед міфічни-ми бандерівцями, які ніколи не з’являлися у тих регіонах?– Тут ми бачимо дуже цікаву ситуацію – ефект стереотипізації. Тобто, певній частині населен-ня України послідовно припи-суються риси, їй не притаманні. Дивіться, як це робиться. Існують два братніх народи – український і російський. Не можна ж говори-ти, що мій брат поганий, бо це брат. Водночас російській пропа-ганді треба нав’язати певний сте-реотип щодо «брата»-українця. І вони заходять з іншого боку, кажуть: так, мій брат добрий, але ж фашисти погані. Ну звісно, фашисти погані – про це всі зна-ють, ніхто навіть не сперечаєть-ся. Далі пропагандисти кажуть – «бандерівці погані, вони посі-паки фашистів!». Насправді біль-шість громадян вже не знає і не пам’ятає, хто такий Бандера, що він робив. Та у людей похилого віку, народжених у СРСР, сидить у голові стереотип, вбитий радян-ською пропагандою – «бандерів-ці погані, вони посіпаки фашис-тів». Наразі російська пропаган-да паразитує на цьому, вже рані-ше занесеному у голови грома-дян, стереотипі – просто підси-люють сигнал, що «бандерівці погані». Пішли далі – тепер треба заявити, що націоналісти – теж дуже погані люди, вони посіпаки нацистів! Далі російське телеба-чення веде роботу, базуючись на сформованих у глядача стереоти-пах – «фашисти погані», «банде-

рівці погані», «націоналісти пога-ні». Ось тут і народжуються нові, сучасні формулювання – напри-клад, «жидобандерівець». Навіть саме слово «українець» пропаган-да трансформує. Адже, якщо вчора українець був братом, то не можна ж сьогодні називати його ворогом і фашистом. Українця не можна, а так званого «укра» (нове слово, яке вживають російські журналісти) – можна. «Укр» не може бути бра-том росіянам. Пішли далі, поди-вимось на «Правий сектор». Ніхто його в Росії не бачив, але пропа-ганда призначила його на роль страшного ворога, тому треба обі-звати цих людей якось зневаж-ливо, наприклад, «правосеки». Ось так і виходить, що українець начебто і був їм, росіянам, братом, але усілякі «укри», «првосеки» та «жидобандерівці» їм не брати! Саме так формується образ воро-га. Це робили усі, хто розв’язував війну. Гітлер, наприклад, діяв саме так – згадайте його «недочелове-ков». У тоталітарних країнах, а Росію можна вважати саме такою, образ колективного ворога ство-рюють для об’єднання населення. Щоб воно визнало: так, ми пога-но живемо, та всі наші біди від ворогів – у даному випадку, «пра-восеков» і «укров». Чому навіть з родичами та друзями-росіянами неможливо наразі ні про що роз-мовляти? Бо вони кричать, що ми нічого не знаємо, що відбуваєть-ся у нашій країні. А кричать вони так, бо тривалий час російське TV їм втовкмачувало, що в Україні фашисти, націоналісти, бандерів-ці та правосеки винищують мирне населення!

Україна поки програє інформаційну війну Росії. Російськомовні українці все ще перебувають під впливом російської пропаганди

застосувала у Слов’янську фосфорні бомби, забороне-

– Яким чином вдалося сформува-ти у певної частини українців таку неадекватну реакцію на національ-ні символи?– Телебачення. Його роль я вва-жаю головною. Це найпотужні-ший ресурс, в нашій країні дале-ко не всі віддають перевагу інтер-нету, а от телевізор дивиться біль-шість. Телебачення – потужний ресурс для послідовної психоло-гічної обробки. У психології є таке поняття, як ефект сприйняття. Якщо людина тривалий час отри-мує певну інформацію з новинних випусків, і ця інформація не викли-кає підозри, то у людини формуєть-ся так званий ефект порядку – вона

починає сприймати світ так, як їй про це розповідають, наприклад, у новинах на російських телеканалах. Не треба забу-вати, чимала кількість українців, особли-во російськомовних, роками дивляться російські, а не українські телеканали. Наш мозок так влаштований, що людина най-більше довіряє тій інформації, яку отри-мала першою. Цю особливість людсько-го сприйняття і використовують пропа-гандисти. Головне – донести інформацію першими – навіть, якщо вона буде брех-ливою, людина довірятиме їй більше, ніж тій, що надійде пізніше!

10 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

віЙНа

Як знищують українців25 кадр у російських новинах

«Мирные террористы»

– Поясніть, чому певна частина українців про-довжує стверджувати, що озброєні російські терористи захищають мирне населення Донеч-чини. Адже це маячня?– Ні, це підміна понять. Російська пропаганда називає озброєних терористів захисниками мир-ного населення. Оце і є підміна понять. Який же він захисник? Він злочинець. В Україні цивіль-ним громадянам заборонено користуватися бойовою вогнепальною зброєю. Тобто, той, хто узяв у руки автомат, тим більше, стріляє з нього – злочинець за нашими законами. Він на нашій землі вбиває українських десантників, а росій-ське телебачення називає його героєм і захисни-ком людей. Яких людей? Підміна понять – сер-йозна штука, вона працює, люди реально плута-ються. Наприклад, терористи встановлюють на даху житлового будинку в Слов’янську зенітну установку і кажуть, що таким чином захищати-муть людей. Це – чистісінька підміна понять. Бо вони не захищатимуть, а наражатимуть на смер-тельну небезпеку! Адже це – зенітна установ-ка. В Україні йде війна. За всіма законами війни, зенітна установка противника має бути знище-на. Тобто, по ній стрілятимуть, її бомбардувати-муть, а разом з нею знищать і дім! А люди, заплу-тавшись через підміну понять, вважають теро-ристів захисниками мирних людей. Хочу окре-мо зупинитися на понятті «мирні люди». На мою думку, мирні люди – це ті, які вийшли на мир-ний мітинг з плакатами у руках. Якщо ж вони несуть в руках гранатомети та автомати, це вже не мирні люди! Ці «мирні» в лапках люди мають зброю, яка дозволяє їм збивати військові літаки та гелікоптери. Як можна називати їх «мирни-ми»? Це вже таке викривлене задзеркалля, що слухати неможливо! Треба називати речі своїми іменами. В Україні дійсно йде війна – війна, а не антитерористична операція. І ті, хто проти нас воюють, – окупанти і терористи, ворожі вояки, а не «мирні люди».

Ціна зради

– Як ви поясните, що значна кількість україн-ців, причому не лише у Донецьку, а й у Кре-менчуці, попри все відмовляється вважати російських терористів окупантами, а Росію – країною-агресором? Чи відіграють тут роль родинні зв’язки з росіянами?– Тут спрацьовує комплекс чинників. Так, ото-чення впливає потужно. Людям притаманний конформізм, вони часто приєднуються до того, хто, на їхню думку, сильніший. Чимало українців вважають Путіна дуже сильним, а Росію – дуже могутньою, вони навіть не вірять, що ми, укра-їнці, можемо протистояти цій навалі. Тому дума-ють: краще я приєднаюсь до Путіна, він сильні-ший. Спрацьовує також відсутність альтернатив-ної інформації. Україна дійсно програє інформа-ційну війну Росії. Але є ще один важливий чин-ник – це ціна зради. Психологи давно дійшли висновку: чим дешевше людина продала Бать-ківщину, тим більше вона опиратиметься і не визнаватиме свою зраду. Навпаки, вона крича-тиме, що це – її принципові переконання. Аме-риканці колись досліджували механізм зради – групі добровольців пропонували зрадити свої переконання. Спершу за 5 доларів, потім за 100, потім – за 10 тисяч доларів. Ті, хто погоджував-ся зрадити за 10 тисяч, певний час дотримува-лись запропонованих переконань, а потім від них відмовлялися, вважаючи, що вже «відроби-ли» отримані 10 тисяч. А от ті, хто погоджувався зрадити навіть за 5 доларів, ті і далі сповідували запропоновані переконання. Вони активно запе-речували, що зрадили ідею за п’ять жалюгідних доларів. Навіть на підсвідомому рівні вичавлю-вали з себе спогади про цю зраду і наче справ-ді забували, що вона таки була! Так влаштова-на людина – чим дешевше вона продала Бать-ківщину, тим важче їй у цьому зізнатися. Отут і згадайте про гречку, за яку дехто продавався, та про ті 200 гривень, за які найманці ходили бити євромайданівців. Хіба ж такі люди визнають, що продали Батьківщину за 200 гривень?

Розмову вела Лариса АРТЕМЕНКО

– Слухайте, пропаган-да – велика сила, та все одно я не розумію, яким чином зовні нормальний українець, незважаючи на величезну кількість загиблих та переселен-ців, і далі вірить, що бан-дерівці погані, а росій-ські терористи – хороші?– А тут для ворожої про-паганди усі засоби при-йнятні. На мою думку, у новинних випусках російських телеканалів застосовують так званий 25 кадр.

– Чекайте, хіба 25 кадр – не вигадка?– Ні. Це реальні події 1957 року. Пам’ятаєте, раніше фільми запису-вали на плівку. Так ось людське око може сприй-мати лише певну швид-кість прокрутки плів-ки – 24 кадри за секунду. Тоді людина сприймає зображення. Один аме-риканський розумник запропонував з реклам-ною метою застосовува-ти 25 кадр – тобто кру-тити плівку зі швидкіс-тю 25 кадрів за секунду, і у 25 кадрі розміщувати рекламний заклик купу-вати попкорн або кока-колу. Це працювало, під час перегляду фільмів із 25 кадром зростали про-дажі попкорну та кока-коли або інших рекла-мованих напоїв. Зго-дом 25 кадр заборонили застосовувати у багатьох країнах, у тому числі, і в Росії – там він забороне-ний для рекламістів. Але ж пропагандисти пус-кають його у новинних випусках.

– Це припущення? А що

вони пишуть у тому 25 кадрі? Не попкорн же нам пропонують купу-вати?– Думаю, у 25 кадрі роз-міщують текст на під-твердження попере-дньо поданої картинки. Все те саме – «бандерів-ці погані», «укри пога-ні», тощо. Це моя версія, але для неї є підгрунтя. Інакше неможливо пояс-нити деякі просто дикі речі. Я, наприклад, довго не міг знайти для себе нормального пояснення, як це дорослий чоловік у Харкові побив молоду дівчину-студентку лише за те, що вона йшла і роз-мовляла українською. Вона телефонувала мамі на мобільний і говорила українською, а він на неї накинувся. Важко знайти логічне пояснення тако-му вчинку. Я бачу лише одне – чоловік вийшов на вулицю після перегля-ду новинних програм, де застосовувалися мето-ди психологічної мані-пуляції, у тому числі, і 25 кадр. На мою думку, якщо цього чоловіка на два тижні обмежити у пере-гляді будь-яких новин-них випусків, він сам зро-зуміє, що вчинив стра-шенну дурню – як можна бити дівчину лише за те, що вона розмовляє укра-їнською? Та люди мають право спілкуватися будь-якою мовою, дівчина ж не матюкалася, не обра-жала чоловіка, вона гово-рила з мамою! Вважаю, дії чоловіка – це спалах тієї немотивованої агресії на все українське, ми з цього почали розмову.

Бити ногами13 квітня Україну сколихнула

звістка про жінку-медика, яка ногами добивала пораненого євромайданівця у харківському метро. Жінку ідентифікували користувачі соціальних мереж. Проти неї порушили кримінальну справу. 23 червня прокурор повідомив, що справу Ольги В., яка підозрюється у побитті пораненого, передано до харківського суду.

Підозрювана дійсно виявилася медиком із Чугуєва, працівником поліклініки. 13 квітня вона разом з іншими представниками проросійської групи, била поранених євромайданівців, які після мітингу «За єдину Україну» намагалися втекти від переслідувачів. Ольга В. била пораненого з криком «Це нелюді!».

Ось що розповів журналістам її знайомий: «Конеч-но, она идейная – болезненно переживает происходя-щее в стране, искренне выступает за Россию. Наверное, когда идет накал страстей и эмоции зашкаливают – любой может слететь с катушек и поступать неадекват-но. Хотя она очень взвешенная женщина», – рассказывает житель Чугуева Александр».

Звісно, це може бути надто лояльна характеристика. Можливо, у пані В. насправді запальний та дратівливий характер. А, можливо, крім характеру, тут спрацював ще й феномен психологічної обробки – бо як інакше пояснити собі, чому жінка-медик гамселить ногами поранену людину, яка на неї особисто не нападала і не переслідувала.

Обережно – 25 кадр

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

День Конституции:лишнего нам не надо

Де н ь Ко н ст и т у-ции как госу-дарственный

праздник отмечают во многих странах. Но в Украине есть своя осо-бенность. Согласитесь, чествовать всенародно Основной закон, прямо и однозначно закрепив-ший основополагающие права и свободы ВСЕХ БЕЗ ИСКЛЮЧЕНИЯ граждан , в одной из самых коррум-пированных стран мира, – нечто особенное (144 место из177 стран в миро-вом рейтинге коррупции).

В этом смысле, Украине было бы естественней не в Европейский союз вступать, и даже не в Тамо-женный, а, например, в Союз Взяточников и Каз-нокрадов вместе с Камеруном, Нигерией и папу-асами из Папуа-Новой Гвинеи. А в уставе такой «солидной» организации предусмотреть возмож-ность беспошлинного ввоза и вывоза черного нала, минимальный размер откатов, обязательное для всех членов СВиКа количество налогов, сборов и поборов, лицензирование всех видов деятельно-сти, определение размеров штрафов на усмотре-ние штрафовыписывателя, а размера приговора на усмотрение судьи. Ну и, конечно, справки, выписки из этих справок, и выписки из выписок. На каж-дом шагу, по любому поводу и только за деньги. Да, забыл, обязательное наличие собственного бизне-са для прокуроров и членов их семей.

Согласен, конечно, что в этом году декорации, на фоне которых страна будет отмечать День Кон-ституции, другие. Опять произошел (происходит) Майдан, который многие называют и считают Революцією гідності. То есть не только в европей-ской интеграции дело. Граждане Украины вышли за то, чтобы про Конституцию и другие законы не только по праздникам вспоминали. Выступи-ли против того, чтобы бесчисленные чиновники гоняли их по бесконечным коридорам власти и на ходу раздевали. Поднялись за свои права и свое человеческое достоинство, безусловно гаранти-руемые законами и запросто попираемые инсти-

тутами власти. (Не считая разве что «лежачих полицейских»,

неподкупных, непредвзя-тых и беспристраст-

ных, а потому – спра-ведливых.)

А еще в нашей стране накануне восемнадцатой годовщины при-нятия Конститу-ции идет война. И пусть не главной,

но важной ее пред-посылкой стало как

раз состояние право-охранительной систе-

мы и вообще законности в Донбассе. Беспредел при

регионалах, цинично прикрывав-шийся законами и теми, кто их должен был охра-нять, с началом спецоперации Путина «по защи-те прав русскоязычного населения» перешел в новую стадию. Теперь, чтобы отобрать имуще-ство или безосновательно лишить человека сво-боды, уже не нужны ни прокуроры, ни следовате-ли, ни судьи. Тот случай, когда количество пере-шло в новое качество.

Можно с математической точностью сказать, что законность и порядок нужны больше всего тем, у кого их меньше всего, то есть нам и папуа-сам. Но особенность ситуации еще и в том, что если этими качествами и теми, кто их будет обеспечи-вать, наше государство не обзаведется в ближай-шее время, – Путин со всей его машиной войны уже не понадобится. Украина развалится сама по себе. А для того, чтобы подобного не произошло – Майдана и нового президента недостаточно. Надо чтобы каждый из нас и каждый день требовал от власти неукоснительного соблюдения прав и сво-бод, того, что принадлежит нам по праву, и заод-но аккуратного выполнения всех остальных обе-щаний. Ну а лишнего нам не надо.

е н ь Ко н ст и т у-ции как госу-дарственный

праздник отмечают во многих странах. Но в

бенность. Согласитесь, чествовать всенародно Основной закон, прямо и однозначно закрепив-ший основополагающие

тутами власти. (Не считая разве что «лежачих полицейских»,

неподкупных, непредвзя-тых и беспристраст-

ных, а потому – спра-ведливых.)

стране накануне

ции идет война. И пусть не главной,

но важной ее пред-посылкой стало как

раз состояние право-охранительной систе-

мы и вообще законности в Донбассе. Беспредел при

Андрей ЕВЧЕНКО, главред

www.telegraf.in.ua 11

ИХ НравЫ

Фермер и миллиардерыСостояние самых богатых президентов оценивается десятками миллиардов долларов. И зачастую сказочная роскошь, в которой живет глава государства, далеко не признак благосостояния его страны. Но есть и примеры, когда главы государств отказываются от материальных благ – живут в лесу или на ферме, ездят на велосипедах и работают задаром .

Порошенко: беднее, чем Путин, но богаче Обамы

Петр Порошенко – миллиар-дер, состояние которого журнал «Forbes Украина» в июне этого года оценил в $1,3 млрд. В рей-тинге самых богатых украин-цев он занял 6-е место. При-мечательно, что Президент Украины в несколько раз бога-че своего американского колле-ги – семейство Обамы по итогам 2013 года оценило свое богат-ство в $1,95 млн – $7,15 млн (разброс объясняется оценкой активов на основании рыночной конъюнктуры). Но все сокрови-ща «шоколадного короля», про-званного так из-за своего глав-ного актива – кондитерско-го концерна «Roсhen», меркнут по сравнению с богатством других его коллег. Кого среди президентов считают самым состоятельным?

Первое место среди богачей-президентов, по информа-ции вебресурса Therichest.com, посвященного финансовым рейтингам, занял Владимир Путин.  Его состояние оце-нили в $40 млрд. «Хотя его задекларированный доход толь-ко $80,000, стоит отметить, что Путин – мульти-миллиардер благодаря акциям в различных российских компаниях», – пояс-няется в рейтинге. Вместе с тем, цифра в $40 млрд доволь-но относительна – эксперты из разных стран так и не пришли к единому мнению о реальном финансовом состоянии Пре-зидента РФ. Так, журнал «Кор-респондент» еще в 2012 году оценил империю Путина и его семьи в $80 млрд. А британ-ское издание The Sunday Times назвало цифру в $130 млрд. Это больше, чем у Билла Гейтса, официального лидера рейтин-га богатейших людей планеты журнала  Forbes – его капитал 78, 6 млрд. дол. При этом жур-нал не включил Путина в рей-тинг состоятельных, зато при-знал его самым влиятельным человеком мира.

Состояние 86-летнего короля Тайланда Пхумипон Адульядет оценили в $30 млрд. Он управ-ляет страной с 46-го года и счи-тается одним из самых богатых монархов в мире.

В десятке самых зажиточных глав государств больше всего представителей из арабских стран. Так, 3-е,4-е,5-е, 6-е и 8-е места заняли, соответственно, Султан Брунея (20 млрд. дол), король Саудовской Аравии ($18 млрд), Президент ОАЭ ( ($15 млрд.) Эмир Дубая ($4 млрд.) и Эмир Катара ($2,5 млрд.).

Ганс-Адам II, князь крохот-ного Лихтенштейна с населе-нием 37 тыс человек, владеет капиталом в $4 млрд и зани-мает 7-ю строчку в рейтинге. Он является собственником банковской группы LGT, а его семья владеет обширной кол-

лекцией произведений искус-ства.

Король Марокко Мухаммед VI – один из самых богатых людей Африки, занимает 9-ю строчку рейтинга с суммой в $2,5 млрд. Он – акционер круп-ной инвестиционной компании. При этом Марокко, по данным ООН, занимает 130-ю пози-цию из 142-х по уровню раз-вития за 2013 год. Кстати, его африканский коллега – Пре-зидент Зимбабве Роберт Муга-бе, хоть и не попал в рейтинги самых богатых, но стал извес-тен благодаря своему роскош-ному дворцу: его построили за $26 млн, в то время как в стра-не наблюдалась 100% безрабо-тица и ежемесячный заработок менее 11 долларов в месяц.

Замыкает этот президент-ский «кортеж» Президент Чили, Себастьяна Пиньера ($2,4 млрд.), основной актив которого – теле-коммуникационная компания Chilevision.

«Бедные люди – это те, кто работает, чтобы поддержать дорогой образ жизни»

Пока сильные мира сего меряются влиятельностью и капиталами, в моду начинает входить умеренность – прави-телей, которые не кичатся сво-ими богатствами, живут про-сто и близко к народу, ценят все больше. Самым скромным из всех президентов СМИ при-знали 78-летнего Хосе Мухи-ка – Президента Уругвая. Он ведет образ жизни просто-го фермера, отдавая 90 % соб-ственной зарплаты (а она составляет около $ 12 тыс.) на благотворительные нужды. Сам же довольствуется малым, живя на скромной ферме неподале-ку от столицы Монтевидео. От соседних его имение отличает-ся лишь тем, что его охраняют два полицейских. Президент и его жена работают в огоро-де, выращивают цветы, сушат белье на улице. Воду берут из заросшего колодца во дворе дома. Лучший друг президента – его трехногая собака Мануэла, с которой он практически неразлучен. Средством перед-вижения уругвайского лидера является Volkswagen Beetle 1987 года выпуска, нынешняя стои-мость которого не дотягивает и до $ 2 тыс.

На пост Хосе Мухика был избран в 2009 году. В 1960-х и 1970-х годах он был членом левых повстанцев «Тупамарос», вдохновленных кубинской рево-люцией. За свою жизнь он полу-чил шесть огнестрельных ране-ний и провел 14 лет в тюрьме, в изоляции и тяжелых услови-ях, до самого своего освобож-дения в 1985 году с приходом демократии.

– Меня называют самым бедным президентом, но я

не чувствую себя бедным, – говорит президент Уругвая жур-налистам BBC. – Бедные люди – это те, кто работает, чтобы поддержать дорогой образ жизни, и всё время хотят больше и больше.

Хосе Мухика обвиняет мировых лидеров в том, что они «одержимы ростом потре-бления» в своих странах.

В Уругвае многие симпатизи-руют президенту из-за его обра-за жизни, но некоторые крити-куют его правительство. Уруг-вайская оппозиция говорит, что, несмотря на экономическое процветание страны, правитель-ство не смогло улучшить здраво-охранение и образование. В то же время, за время своего прав-ления Мухика превратил свою страну в главный оплот либе-рализма региона, легализовав гей-браки и марихуану, кото-рую отпускают в аптеках.

– Мы только предложили попробовать другой путь, по-скольку репрессии уже не рабо-тают, – прокомментировал свою инициативу Мухика. – Мы не знаем, получится ли у нас. Мы предлагаем бороться не с мари-хуаной, а с наркотрафиком.

Бедные дети – основная голо-вная боль Мухики. Первым делом он обеспечил школьников-бедняков компьютерами – их получили 362 тыс. детей. По сло-вам президента, после оконча-ния срока своих полномочий он планирует усыновить и поселить у себя на ферме 30-40 бездомных и брошенных малышей и лично обучить их фермерству.

Похожий простой образ жизни вел экс-президент Сло-вении (2002-2006 г.г), ныне покойный Ян Дрновшек. «Свои обязанности исполняет в Любля-не, после чего возвращается в лес. Был вегетарианцем, в последнее время стал веганом и не ест мяса, молочных продуктов и яиц. Сам сажает и сам собирает овощи, фрукты, травы с собственного участка величиной с гектар. Сам печёт хлеб с экологически чистых зёрен пшеницы. Умеет сшить плащ из лесного руна. Лучше всего чувствует себя в своём лес-ном парке и огороде», – так писал о нем словенский журнал «Animal Liberation».

Стать ближе к народу как-то решил и Президент Гватемалы Отто Перес Молина – он пошел на эксперимент: пожил два дня в трущобах, вместе с бедной семьей, где ребенок страдает от хронического недоедания. Параллельно с президентом в народ «ушли» вице-президент страны и несколько чиновни-ков. По признанию полити-ка – он сделал это, чтобы лучше понять чаяния людей, тем более что большой процент населения страны живет именно в таких условиях.

В ТЕМУ

«Как это – Президент на велосипеде?»

– Как-то находился в центре Праги, в резиденции Президента Чехии – вход там свободный, – пишет пользователь на mail.ru. – Заез-жает на велосипеде мужичок, все с ним здороваются, он машет рукой, как может. Я спросил у своего чешского сопровож-дающего: «Кто этот мужик?». «Это наш Президент приехал на работу», – был ответ. У меня вырвалось: «Как это – Пре-зидент на велосипеде? На Работу? А где мигалки, мерсы с охраной, вооруженной до зубов, имеющей право застрелить любого гражданина без всяких объяснений, где в окошко не смотреть, шторами не шевелить, на балконы не выходить, снайперы на крышах твоего дома. Как это? Так запросто на велосипеде и Президент? Ответ был: «Кого ему бояться? Его же выбрал сам народ».

Велосипеды входят в моду у европейских политиков. Напри-мер, с восхищением пользователи Интернета пишут о мэре Лондона, который едет на работу на этом транспорте, или о министре обороны Швейцарии, колесящем «на двухколесном».

Кстати, Президент Турции Гюль временами устраивает вело-прогулки, чтобы популяризировать этот вид транспорта в своей стране.

Президент-миллионер отказался от зарплаты

Андрей Киска был избран Президентом Словацкой республики 29 марта этого года. Он – беспартийный предприниматель, ежегодный доход которого составляет 700 тысяч евро. Решив, что этого состояния ему вполне хватает, отказался от зарплаты главы государства – а это 6,6 тыс евро в месяц. При этом, как сообщают словацкие СМИ, в предвыборную кампанию Киска вложил из личных средств сумму, превышающую все, что он заработал бы в качестве президента республики за весь срок своего пребывания на высшем госпосту.

Елена ЯРЕМКО

 Использованы данные forbes.com, korrespondent.net, interfax.ru, iwpr.net, The Sunday Times,

economist.com, therichest.com, Animal Liberation.

не чувствую себя бедным, – говорит президент Уругвая жур-налистам BBC. – Бедные люди – это те, кто работает, чтобы поддержать дорогой образ жизни, и всё время хотят больше

«Как это – Президент

пишет пользователь на mail.ru. – Заез-жает на велосипеде мужичок, все с ним здороваются, он машет рукой, как может.

Президент Украины

Петр Порошенко

Капитал: $1,3 млрд

Рейтинг страны по уровню жизни:

78

Численность населения:

45, 182 млн чел

Средняя з/п: $285

Президент США

Барак Обама

Капитал: $1,95 млн – $7,15 млн

Рейтинг страны по уровню жизни:

3

Численность населения:

320 млн чел.

Средняя з/п: $3300

Президент России

Владимир Путин

Капитал: $40-130 млдр

(по разным оценкам)

Рейтинг страны по уровню жизни:

55

Численность населения:

143 млн чел

Средняя з/п: $787,6

Президент Уругвая Хосе МухикаКапитал: $2216 (машина, трактор, участок)Рейтинг страны по уровню жизни: 51Численность населения: 3,3 млн челСредняя з/п: $897,56

Вацлав Клаус, президент Чехии до марта 2013 года

12 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

ваші гроші www.telegraf.in.ua 13

СЦ «Мері Поппінс» запрошує дітей від 7 до 12 років у наш арт-табір

На Вас чекає: • розвиток творчих здібностей;• вдосконалення знань з

англійської мови;• ігри;• обід;• прогулянки парком.

Наша адреса: вул. Красіна

23/33. Тел. 067 535 35

98; 703 201.

Школа танца «Астра». Для всех

Танцевально-спортивный центр «АСТРА» приглашает всех желающих от 4 до 60 лет в ШКОЛУ ТАНЦА. Для Вас:

– студия КОНКУРСНОГО БАЛЬНОГО ТАНЦА. В программе обучения танцы европейской и латиноамериканской программ;

– студия СОВРЕМЕННОГО ТАНЦА. Вас ждут современные стили hip-hop, jazz-funk, contemporary и т.д.;

– студии ХОББИ-КЛАССА и СЕНЬОРОВ. Вы сможете научиться бальным европейским и латиноа-мериканским танцам, а также в программе – клубная латина (сальса, свинг, буги и т.д.).

Танцевально-спортивный центр «Астра»: сш № 1, ул.

Чкалова, 3, ДК им. И. Котлова,

ул. И. Приходько, 100,тел. (0636) 782 792,

www.mydance.com.ua

віЛЬНИЙ ЧаС

Ответы на кроссворд №25

ЗНАЙ НАШИХ

Вихованці кременчуцької школи-інтернату підкорили Київ

Юні кременчу-жани – восьмиклас-ник Богдан Білієнко та його на рік менша се ст р и ч к а Ж а н н а стали призерами Між-народного конкурсу для діток соціально-незахищених катего-рій «Назустріч Мрії». Юні таланти висту-пали у вокальному жанрі. За його прави-лами, разом зі своїм керівником Віолет-тою Григор’євою вони записали на відео свої концертні виступи і надіслали на розгляд журі. Богдан заспівав пісню Сосо Павліаш-вілі «Помолимся за родителей», а Жанна – пісню Марії Ярем-чук «Весна». У кон-курсі серед близько сотні учасників хло-пець здобув II призове місце та сертифікат на

вікенд у готелі «Юність акорд» в Одесі, а його сестричка отримала грамоту за найемоцій-ніше виконання.

Минулого тижня кременчужани висту-пали на гала-концерті в Києві, де їх привіта-ла колишня прем’єрка Юлія Тимошенко, тре-нер вокальних шоу Тетяна Піскарьова та співачка Ніна Матві-єнко. Наших талан-тів зустрічали шале-ними аплодисмента-ми. Члени журі відзна-чили чудовий бари-тон Богдана, а веду-чий Макс Неліпа при-пустив, що якби Сосо Павліашвілі почув спів кременчужанина, то обов’язково б подару-вав йому свою пісню.

Олена МАЛЯРЕНКО

В прошлую пятницу в евроклубе состоялся показ фильма «Депеш

Мод» по роману Сергея Жада-на. Началось все с того, что фильма не нашли в сети. Тогда возникла идея: а не пригласить ли режиссера вместе с филь-мом? Михаил Лукьяненко взял и приехал из Харькова. Расска-зал, что не хочет выкладывать фильм в сеть. Мол, если не хва-тает украинского кино – при-дите, купите билет (кстати, сумма была очень символичес-кой) и смотрите!

Действие в книге и в филь-ме происходит в 90-е годы. Точнее, экранизирована толь-ко одна глава «Река, текущая против собственного тече-ния». Харьковские пацаны Вася-Коммунист и еще один персонаж по фамилии Жадан ищут третьего товарища, чтобы рассказать ему о смерти отчи-ма. И случайно, после затяжки марихуаны, слушают на кухне передачу по радио о легендар-ной британской группе «Депеш Мод», где почему-то после рас-сказа диджея звучат песни «СтепанаГалябарды» (у Жада-на так и написано – одним словом). Диалог «обкуренных» героев и их телефонный раз-говор с диджеем звучит смеш-но. С него-то все и начиналось. Хотя последний монолог-отчаяние Жадана в конце пронизан безысходностью: дальше-то ничего нет… Режис-сер говорит: случайно увидел, как репетировали студенты театрального университета.

Богдан з екс-прем’єром Юлею Тимошенко

Віолетта Григор’єва зі своїми вихованцями

Как снять кино за тысячу долларов«Бери в руки камеру – и снимай!» По этому принципу харьковский режиссер Михаил Лукьяненко снял фильм по культовому роману Сергея Жадана «Депеш Мод». Кино для Лукьяненко – это хобби, а зарабатывает он на жизнь видеосъемкой и продажей видеоаппаратуры.

«Бери в руки камеру – и снимай!» По этому принципу харьковский режиссер

«Депеш Мод». Кино для Лукьяненко – это хобби, а зарабатывает он на жизнь

– Это тот случай, когда «золо-то» лежало на полу, – рассказал Михаил Лукьяненко. – Снача-ла увидел постановку – было реально смешно. Потом узнал, что автор жив, и он в Харько-ве. Когда я спросил, можно ли снимать, автор сказал: «Та знімайте, заради Бога». Акте-рам сказал: «Пацаны, вы как?» Они сказали: «Конечно! Купи-те пиво!» Потом, по большому счету, хотелось дать по носу тому, кто начал говорить: «Жадан. Это же культовый писатель…» Так бери камеру, актеров – и вперед на площад-ку. Роман написан не вчера, и даже не неделю назад. Он в свободном доступе в интерне-те. Какие ко мне вопросы, что я как-то не так снял? Возьми – сними лучше. Потому в сеть я не буду фильм выкладывать никогда. И если мы его прода-дим на телевизор, то за очень большие деньги. Не нравится отсутствие украинского кино – подними ж…, заплати день-ги, приди сюда и смотри.

– Как Сергей Жадан воспри-нял ваш фильм?– Вроде хорошо, но первое, что он сказал: «Чому україн-ською?» Я не понял, как? Он же написал на украинском, ребята играли на украинском, и я так снял. А он мне: «Російською треба було знімати». И пояс-нил: по фильму видно, что я не являюсь носителем украин-ского языка и поэтому не мог проконтролировать, насколь-ко ребята правильно говорят. А так как они учатся в универси-

тете культуры, то и говорят не «шо», а «що»… Когда мы были в Ровно, меня реально тряс-ло, думал, ну как это будет воспринято?.. Подошел парень после показа, сказал, что режет слух непривычно чистая речь (а ведь ребята играют нарко-манов).

– В сети была информация, что вы собирались снимать сериал…– Думал, но, знаете, даже когда мы начали снимать, это был сплошной эксперимент. Что получится? То ли корот-кий метр, то ли длинный… Вышло с титрами 52 минуты. Это сериальный формат. А мы сняли только одну главу. Я ска-зал: ребята, если мы срезони-руем публику, то я готов снять несколько серий. Мы срезо-нировали, «громыхнули», я попросил: «Дайте денег»… Все сказали «Конечно!» И вот я у вас, угостите пивом. (Режиссер заметил, что бюджетных денег на дух не переносит, и никог-да бы их не взял на фильм. – прим.)

– Вы не думали об участии в конкурсе со своим фильмом?– Да, такая мысль была. Но так как я сын военного, украин-ский не учил. А надо делать титры на английском языке, как минимум. Переводчиков с русского на английский, у меня валом. А с украинского на английский – нет.

– Чем вы зарабатываете на жизнь? Понятно, что кино – это хобби.

– Всем, что связа-но с видеосъемкой – у нас своя студия, оборудование для видеокамер всех мастей. Плюс сопутствующие товары для «видушников», свадеб-щиков. Периодически сни-маем корпоративы, свадьбы, рекламы. Не брезгую ничем. Хотя нет, брезгую. Поступают предложения: «А вы не хоте-ли бы поехать туда-то, снять такой-то репортаж, а мы напи-шем вам вопросы, которые нужно задать…» Я отвечаю четко – нет, не поедем.

– Над чем работаете сейчас?Следующий фильм – «Любви хватит на всех» по Жада-ну, по рассказу «Ромео». Хочу сюда примазать персонажей из «Депеш Мод», столкнуть героев на вокзале. Один из актеров, который играл Васю-Коммуниста, сыграет в другом моем новом фильме, коротко-метражке. С автором позна-комился в поезде. Он пишет хлесткие и ядовитые рассказы. Концовка – словно молотом по голове. «Осень мрачная, осень тоскливая». Средний мене-джер, у которого депрессия. С другой стороны – городской сумасшедший. И классный посыл в конце.

– Какой бюджет ваших филь-мов?– Мы не считали, но, думаю, где-то тысяча долларов, может, полторы. Ну, у нас все про-

исходит спонтанно. Вот 22 и 23 числа у нас съемка. Выяснилось это вчера. При-том, что у меня одного акте-ра нет. А съемки будут. Но у меня уже было так, что все как бы само собой находится. На «Депеш Мод» камеры появля-лись за пару часов до съемки. Нет, у меня есть камера, но у других камеры лучше. И те, у которых лучше, давали совер-шенно бесплатно. В финале нужен был дождь, и он шел четыре съемочных дня, мы его не заказывали, а он шел.

– За какое время вы сняли «Депеш Мод»?– 4-5 съемочных дней, которые были раскиданы на три с поло-виной месяца.

– У вас есть режиссерское образование?– Нет. Жена говорит: учись, если это твое. А я лучше поу-чусь у мастеров, у режиссеров, буду кофе им на съемочной площадке подносить, чтобы опыт перенять.

– Так все-таки кино для вас – хобби?– Знаете, я кайфую от этого! Если работаешь, и при этом работа не доставляет кайфа, плюнь к чертовой матери на эту работу. Но ведь это класс-но: заниматься тем, что тебе нравится, а еще если за это заплатят…

Татьяна ДОНЧЕНКО

14 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року

www.telegraf.in.ua 23віДПоЧИНЬ

Ой, та на Купала!Кременчуцькі рольовики в день літнього сонцестояння приносили жертву Перуну, добували «живий» вогонь, стріляли з лука, стрибали через багаття, одружували Купала і Марену та гадали на трав’яних вінках.

21-22 червня у Кременчуці на С и л і к а т н о м у

озері в найдовший день і найкоротшу ніч у році творча група кременчуць-ких рольовиків та рекон-структорів «Родосвіт» організувала та відсвятку-вала прадавнє язичниць-ке свято Купала. Купаль-ські обряди, що прохо-дять в день літнього сон-цестояння, мають склад-ний обрядовий комплекс, що включає: збір трав,

плетіння вінків, розпа-лювання вогнищ, стриб-ки через багаття, ворожін-ня, вигнання нечистої сили та ін. Кременчужани піді-йшли до цього свята креа-тивно – досить довго вони відбирали цікаві прадавні обряди та народні забавки для гостей та більше доби готували свято на самому озері – чистили територію від сміття, ставили намети, добували дрова, готували опудала Купала та варили смачну кашу і чай.

Омовіння рукПершим ритуалом,

яким зустріли гостей на озері, було омовін-ня рук. Пряну воду, яку настояли на луго-вих травах та липово-му цвіті, зливали гос-тям на руки з глиня-ного горщика. Це мало символізувати очищен-ня думок і тіла учасників свята Купала.

Жертовна требаЩоб свято пройшло добре

(майже увесь день 21 червня йшов дощ), гостей Купали попросили за бажанням принести требу (жертву) язичницькому богу-громовержцю Перу-ну, дерев’яний ідол якого поставили посе-ред галявини на озері. Найціннішою жертвою вважалося щось пода-роване від себе. Дівчата клали на требу хліб, печи-во, яке принесли з дому, хлоп-ці – гроші, а молоді матусі подару-вали навіть по дитячій шкарпеточці.

«Живий» вогоньНайшвидшою «службою

доставки» пожертвува-ного до богів вважався вогонь. Цього разу на Купалі добували справ-жнє «живе» полум’я – тертям, за допомогою людської сили. Мотуз-кою обмотали загна-ну між двох деревин палицю і, немов, граючи в «перетягни канат», кру-тили палицю. Трут і дереви-на під палицею починали тліти, а ось роздмухати вогонь – вже справа май-стерності.

«Князь лавки»Любителі лицарських

боїв мали можливість спробувати себе у якос-ті воїнів – всім бажаю-чим видали обладун-ки, обмотані скотчем мечі-палиці та про-понували поборотися за звання князя лавки. Билися парно: хто скине з лавки суперника – той переможець.

Стрільбаз лука

Поки готувалися каша, салат та сма-жилося м’ясо, гос-

тей Купала вирі-шили розважити

народними забавка-ми. Усім без винятку сподобалася стріль-ба з лука. Натягую-чи линву майже аж до вуха, новоспече-ні лучники цілили-

ся дерев’яними стрі-лами у скирту з оче-

ретом чи соломою.

Першим ритуалом, яким зустріли гостей на озері, було омовін-ня рук. Пряну воду,

му цвіті, зливали гос-тям на руки з глиня-ного горщика. Це мало символізувати очищен-ня думок і тіла учасників

Щоб свято пройшло добре (майже увесь день 21 червня йшов дощ), гостей Купали попросили за бажанням принести требу (жертву) язичницькому богу-громовержцю Перу-ну, дерев’яний ідол

ред галявини на озері. Найціннішою жертвою вважалося щось пода-роване від себе. Дівчата клали на требу хліб, печи-во, яке принесли з дому, хлоп-ці – гроші, а молоді матусі подару-

Найшвидшою «службою доставки» пожертвува-ного до богів вважався вогонь. Цього разу на Купалі добували справ-жнє «живе» полум’я – тертям, за допомогою людської сили. Мотуз-кою обмотали загна-ну між двох деревин палицю і, немов, граючи в «перетягни канат», кру-тили палицю. Трут і дереви-на під палицею починали тліти,

Любителі лицарських боїв мали можливість спробувати себе у якос-ті воїнів – всім бажаю-

ки, обмотані скотчем мечі-палиці та про-понували поборотися за звання князя лавки. Билися парно: хто скине з лавки суперника – той

Весілля Мокоші та Купала

До цього обряду учас-ники Купали готувалися заздалегідь. В жіночу части-ну обряду входило прикра-шання Мокоші (гілки дере-ва, увінчаної стрічками) та «набивання ціни на весіллі», в чоловічу частину – ство-рення Купалка (чоловічка з очерету) та сватання нарече-ної для нього.

Стрибки через вогонь

Головна особливість купальської ночі – очищуючі багаття. Коли велике вогни-ще трохи прогоріло, кремен-чужани стали стрибати через нього. За віруваннями: хто вдало і вище стрибне, той буде щасливіший. А закоха-ні пари, які не роз’єднали в стрибку руки, ще сильніше кохатимуть одне одного.

Пливи, мій віночкуВдень на Купала кременчуць-

кі панянки назбирали квітів і трав та сплели з них віночки. З

приходом ночі їх прикрасили запаленими свічками та пус-тили на воду– ворожачи на своє майбутнє. Якщо вінок тоне одразу, значить, судже-ний розлюбив і заміж за нього не вийти. У кого вінок найдо-

вше пропливе, та дівчина буде найщасливішою, а у кого сві-

чечка довше горітиме, та прожи-ве довге-предовге життя!

Обрядові вогнища потроху догорали, гості свята підсідали ближче до вогню і заводили народних пісень. Купальська ніч продовжувалася.

Олена МАЛЯРЕНКО

Танок під волинки

Позаяк живий вогонь учасники свята Купала вже добули, запалили ним і загальне велике вогнище. Улюблене дійство на святі Сонцевороту – танок. На кременчуцькому Купайлі танцювали під волинкову музику від гурту «Freigeist».

АВ

ТОР

И Ф

ОТО

: ВО

ВА

ЄР

ЕМ

ЕН

КО

, НАТ

АЛ

Я О

ГІЄ

НК

О,

ДМ

ИТР

О М

АЛ

ИШ

КО

, КО

СТЯ

БУ

БЛ

ИК

24 «Кременчуцький ТелеграфЪ» №26 (825)четвер 26 червня 2014 року SHAKE

1. Квартира смертельно опасна

Все предметы, лежа-щие ниже уровня тво-его пояса, будут либо у н и ч т о ж е н ы , л и б о использованы для нане-сения увечий. 90% твоих дел по «воспитанию» дитя – это попытки спасти его от травмы.

2. Сон – новая эротическая фантазия

Восемь беспробудных часов – это прекрас-нее, чем принять ванну с Верой Брежневой. По крайней мере, на сон у тебя еще есть силы.

3. У тебя неприятный характер

Ты узнаешь себя в его капризах, в его упорстве, в его вредности. Похоже на маленькое кривое зер-кало. Заодно поймешь, какой занозой в заднице ты был для своих предков.

4. Ты – «плохой» следователь

К двум годам ребенок научится манипулировать твоей женой, как Путин вертит Думой. Если не хочешь жить с маленьким диктатором, тебе самому придется командовать, наказывать и 50 раз на дню говорить слово «нет». Неприятная роль, но кто-то должен это делать.

5. Свободное время – когда он спит

Ребенок – работода-тель, не знаю-

щий Трудового кодек-са. Выходных для него не существует.

6. Маленький – не значит тихий

Пусть он весит шесть кило – расстроившись, он мастерски воспро-изводит звучание звена Су-35 в режиме атаки. Да, некоторые еще во сне хра-пят. Басом.

7. Хороший мультфильм можно посмотреть 50 раз.

8. Ты мог бы вести переговоры с террористами

«Он не хочет на улицу. Нет, он хочет на улицу. Нет, эти перчат-ки не подходят. Нет, он не будет просовывать ручку в рукавчик. Нет, он все же не хочет на улицу. Это – моя игруш-ка, хоть она и чужая…» Все переговоры – мяг-

ким голосом, с улыбкой и уменьшительно-

ласкательными суф-фиксами.

9. Счастье есть

Р е б е н о к не только сам искренне пере-живает все про-исходящее, но и тебя заставля-ет испытывать оч е н ь о ст р ы е

радость, нежность, умиление. Каким

бы циником ты ни был, от многих его

поступков и фраз тебе придется вытирать

слезы умиления. И нече-го тут стесняться.

10. Ты лошадка, и-го-го.

АНЕКДОТЫ

Говорят, скоро из детей украинских депутатов и чиновников будет сформи-рован батальон «Мажор», который отправится на юго-восток Франции.

– Дорогой, что это там гремит в стиральной маши-не?...

– Да это я носки закинул.

– Н е н е р в н и ч а й ! Нервные клетки не восста-навливаются!

– Не умничай. Зубы тоже...

Если женщина без одежды – это еще вовсе не значит, что она вам доверя-ет. Вот если она без макия-жа – тогда да!

Путану, которая 15 лет простояла на одном и том-же участке дороги, дально-бойщики ласково прозвали Хатико.

Для того чтобы кор-ректно узнать возраст женщины, достаточно спро-сить, сколько раз она смо-трела «Иронию судьбы».

– Замуж еще не вышла?– Да какой, замуж!

Универ закончить, карье-ру делать, целый мир непознанных возможнос-тей!

– Не зовут?– Не зовут…

Моя подруга настоя-щее чудо. Говорю ей:

  – Танюха, давай возьмем такси!

А она мне выдает:– Давай водки

быстрей развезет!

Опытный ныряльщик всплывает через три минуты, а неопытный – через три дня.

– Человек собаке – друг!– Ага, а коту – обслужи-

вающий персонал.

Каждый электрик хотя бы  раз в  жизни был  про-водником.

– Опиши себя!– Кости, мясо, полведра

крови и веселые задорные глаза.

Худею. Приготови-ла морковные котлеты. Муж ржёт и просит завтра сделать отбивные из укропа.

Жена звонит мужу:– Вадим, ты навигатор

в машине трогал?– Да, дорогая... Я  смо-

трел, какое расстояние между Киевом и Жмерин-кой.

– Ну, спасибо тебе, Вадик! Я в Жмеринке…

ОТЦЫ И ДЕТИ

10 открытий, которые сделает мужчина, став отцом

ПРОГНОЗ ПОГОДЫ В КРЕМЕНЧУГЕ

ДЕНЬ НОЧЬ НОЧЬДЕНЬДЕНЬ

Четверг, 26 июня

переменная облачность, дождь дождь переменная облачность

воскресенье, 29 июня

переменная облачность

Суббота, 28 июня

+13НОЧЬ ДЕНЬ

+21НОЧЬ

+13

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ, ЧТО...… не все политики – проститутки. Есть среди них и сутенеры.… если делить по-честному, поровну неполучит-ся.… самая лучшая погода бывает впоследний день отпуска. … с женщиной, какс прокурором: всесказанное вами обязательно будет использовано против вас.

+24 +16+18

Голубничий Юрий и Виктория Бакановамодели агентства EVAhttp://vk,com/model_school_eva

Фотограф Юрий Язовцев http://vk,com/id32606299

+21 +14

Пятница, 27 июня

Как сложно сказать…Сказать «люблю» —

бывает сложно. Сказать «прости» —

еще сложней.

Сказать «канагат тандырылмаган дыктарыныздан» — вообще капец.