Тираж 3000

Адреса: пр. Перемоги, 37, корп.1, офіс 165

Відповідальність за достовірність змісту матеріалів несуть автори статей.

При використанні публікацій посилання на «ГОСС» є обов язковим.

Головний редактор:

Ведмедєва Аліна(ВПІ)

Заступники головного редактора:

Дякова Ірина (ВПІ)

Яковлєва Єлизавета (ВПІ)

Дизайнер:

Гайдамака Женя (ВПІ)

Ілюстратори:

Пасєчко Ольга (ВПІ)

Поліщук Олена (ВПІ)

Пушняк Оксана (ВПІ)

Верстальники:

Клименко Ольга(ВПІ)Яковлєва Єлизавета (ВПІ)

Кореспонденти:

Ведмедєва Аліна (ВПІ)

Гребченко Катерина (ВПІ)

Наумчук Вікторія (ВПІ)

Івасів Наталія (ВПІ)

Лозовий Максим (ТЕФ)

Коваленко Катерина (ФСП)

Миргородська Марія (ФСП)

Пономаренко Олександр (ПБФ)

Постригань Альона (ММІ)

Торговцева Юлія (ВПІ)

Шкаровська Юлія (ФЕЛ)

Коректори:

Бесага Оксана (ВПІ)

Різова Ярослава (ФІОТ)

Рябошапка Анастасія (ВПІ)

фотографи:

Кабанов Ярослав (ФІОТ)

Дзідзоєв Артур (ФІОТ)

Цього року березень не-звично швидкий, сподіваю-ся непрохолодний і насиче-ний подіями. Все почнеться з тепла 8го березня, пере-йде у першу весняну атес-тацію і посміхнеться 27го березня на святковому концерті на честь 3-річчя збірної КВН КПІ. Редакція «ГОСС» вітає всіх з усім! Все буде Студрада!

Над номером працювали

Слово головного редактора

speeddating

стр. 8-9

театр «дивні люди»

стр. 12-13

міжнародна

конференція

стр. 14

GadgetoМанія

стр. 15

рената

літвінова

стр. 18

«Політ.Техніка»

стр. 19

ЗМІСТ

www.studrada.kpi.ua

4

Волейбольний зал спорткомплексу

КПІ. Чорно-червона форма. Одна команда

і одна мета – саме так можна представити

дівочу збірну КПІ з волейболу. Збірна існує

вже близько 10 років, але перші серйозні

досягнення з’явились у 2002-му році. На-

вряд чи вистачить однієї статті, щоб пере-

лічити всі перемоги дівчат, тому виділю

лише основні:

2002 р. – жіноча команда НТУУ «КПІ» по-

сіла перше місце в першій студентській лізі

України з волейболу.

2002 р. – третє місце в першості м. Києва

серед клубів.

2003 р. – четверте місце вищої студент-

ської ліги України з волейболу.

2003 р. – друге місце в першості

м. Києва серед клубів.

2004 р. – п’яте місце вищої студентської

ліги України з волейболу.

2004 р. – друге місце в першості

м. Києва серед клубів.

2005 р. – сьоме місце вищої студентської

ліги України з волейболу.

2005 р. – перше місце в кубку м. Києва

серед клубів.

2005 р. – перше місце в міській універсі-

аді студентів.

2006 р. – срібний призер вищої сту-

дентської ліги України з волейболу.

2007 р. – четверте місце у вищій сту-

дентській лізі України з волейболу.

2010 р. – друге місце у вищій студентській

лізі України з волейболу.

2011 р. – друге місце у вищій студентській

лізі України з волейболу.

спор

тивн

о Д

Історія спортивних досягнень нашої alma-mater по-

чала створюватися ще давно. Чимало сильних і ціле-

спрямованих юнаків виснажували себе тренуваннями

у спортзалі, маючи на меті жадану перемогу. Але дівча-

та теж ніколи не відступали і склали гідну конкурен-

цію сильній статі. Саме про дівчат далі йтиме мова…

КПІ

pro

Spo

rt.k

pi.u

a

ВІВЧАТА.

ОЛЕЙБОЛ.

С к л а д з б і р н о ї к а р д и н а л ь -

но змінюється раз на три роки. Най-

старша учасниця, Анастасія Костру-

біцька (ММІФ) – капітан команди.

Вона займається волейболом вже

1 2 р о к і в , з н и х 6 п р и с в я -

т и л а К П І . І н ш і д і в ч а т а ,

а саме:

Катерина Серовська (ІЄЄ),

Ксенія Максименко (ФТІ),

Олена Лейченко (ХТФ),

Анна Турбинська (ФММ),

Ольга Шейко (ІСЗЗІ),

Аліна Мінта (ВПІ),

Вікторія Москаленко (ІПСА),

Наталія Син (ІТС),

Оксана Петрова (ІПСА),

Аліса Дорошенко (ХТФ),

Анна Белой (ВПІ),

Оксана Андрощук (ХТФ)

вже цього року будуть виборю-

вати своє право на першість.

Тренер команди, Томашев-

ський Дмитро Володимирович,

з 1993-го року обіймає

в КПІ посаду старшого ви-

кладача і з 1995-го тренує

дівочу збірну.

Потрапи-

ти до команди

не так складно, як зда-

ється на перший погляд.

Необхідно показати свої

здібності тренеру, який

і прийматиме рішення

про твою подальшу участь

у житті волейбольної

сім’ї. А вже потім на тебе

чекатимуть тренування

(5 разів на тиждень), тур-

ніри, ліги, змагання та, зви-

чайно, дружній колектив.

Тому, якщо ти – впевнена

у своїх силах студентка

нашого вишу, маєш непо-

гану фізичну підготовку

і стовідсотково впевнена

в тому, що волейбол – це

твій вид спорту, чому б

саме тобі не спробувати

потрапити у жіночу во-

лейбольну збірну НТУУ

«КПІ»?

www.studrada.kpi.ua

5

Юлія Торговцева

www.studrada.kpi.ua

6 Що подарувати на 8 Березня?

акт

уа

льно

«ГОССу» стало цікаво, що ж КПІшники збираються

подарувати своїм коханим, а КПІшниці у свою чергу

хотіли б отримати у подарунок. Результати цікаві!

Узявши на озброєння декілька каверзних питань,

я поцікавилась у дівчаток про їх найзаповітніші ба-

жання, найбільші табу та найбільш вражаючі подарунки,

які вони коли-небудь отримували. Зауважу: отримані

відповіді змусили мене пишатися сучасними ді-

вчатами, що розвіяли міф про квітково-цукер-

кову ейфорію. Так-так, хлопці, нас уже не здивуєш

милими листівками та яскравими бантиками.

Більше того, до списку небажаних пода-рунків потрапили фотоальбоми, ку-хонне приладдя та різноманітні сувеніри . Натомість на запитання про

омріяні подарунки 54% дівчат зізнались, що сподіваються на роман-тичну вечерю та святковий день разом із коханим. Хоча

дійсно вражаючими були такі

відповіді як «рожевий паяльник», «пазл», «дім на березі моря» та

«Toyota Camry» . Боюся, дівчата, що

ваші запити не по кишені нашим хлопцям.

Неочікуваним відкриттям стало те, що дівчата

не могли згадати найяскравіший подарунок

на 8 березня. 76% дівчат зізналися, що часто

привітання обмежувалися букетом квітів, м’якою

іграшкою та солодощами. Але ж наші серця так прагнуть

романтики! Хоча варто зазначити, що декілька дівчат

із радістю згадали про такі незвичайні подарунки, як

вишита хлопцем картинка з зображенням амура

або саморобна м’яка іграшка у формі серця.

www.studrada.kpi.ua

7

о подарувати на 8 Березня?

Юлія Шкаровська

Наталія Івасів

Вікторія Наумчук

Наших любих хлопців-КПІшників я також не залишила без ува-

ги. Виявляється, здивувати дівчину на 8 березня можна запитанням:

«Хочеш вітамінку?» Дівчата, здивовані? Вас так ще не вражали? Мене

також. 78% хлопців планують подарувати дівчині у цей день

квіти, а один навіть туалетну воду! І це ще нічого порівняно

з відповіддю, яку я почула потім. На запитання «Чим можна вра-

зити дівчину?» хлопець відповів : «Конем». Оригінально, чи не

так? Білий коник із пухнастою гривою – це, без сумніву,

те, чого дівчина з нетерпінням чекає від свого хлопця

на 8 березня. Сподіваюся, його половинка зрадіє та-

кому подарунку. На запитання «Чого б Ви ніколи не подарували дівчині?» відповіді були не менш при-

голомшливі. Наприклад, найчастіше звучало слово

«парфуми». Аргументували вони це тим,

що ніколи в житті не відгадають запах,

який би сподобався їх дівчатам. Правильно,

хлопці, правильно. Часто зізнавалися про

такі табу як алкоголь та білизна. Що ж,

у КПІ навчаються істинні джентельмени. Але

і тут не обійшлося без оригінальності. Змусили

посміхнутись такі відповіді як «шкарпетки», «ві-ник», «парне число квітів» і… «гуся». А ви

правильно мислите. Навряд чи комусь сподо-

бається віник перемотаний рожевою стрічкою

у ролі подарунка.

8 березня – це свято весни, краси, доброти

і щастя заголом. Адже без жінок його не було б

у принципі.

Тож не забудьте привітати всіх дорогих вам

жінок і нехай це буде не лише кохана дівчина з без-

ліччю бажань.

www.studrada.kpi.ua

8

Проект Speeddating, який став сьо-

годні дуже популярним у КПІ, має цікаве

минуле. Саме ГОСС став його першим ор-

ганізатором. Мало хто може здогадатися,

як взагалі з’явилася ця ідея. Важко пові-

рити, але вона виникла під час перегляду

популярного серіалу «House M.D».

Головний редактор ГОСС на той момент–

Катерина Діденко та керівник проектного

відділу – Марина Корчовна разом дивилися Хауса.

В одній із серій показували щось дуже схоже на

сьогоднішній Speeddating. Після перегляду, дівчата

загорілися ідеєю: чому б не зробити те саме в КПІ.

Перечитали купу інформаціі та передиви-

лись, як це все робиться уВИШах за кордоном,

і вирішили, що проект має право на існування. Ро-

бити перший Speeddating було трохи страшно та

непросто, адже одразу виникли проблеми із по-

шуком місця проведення. Були спроби домови-

тись із залами ЦК КПІ, шукали аудиторії в корпу-

сах, була навіть ідея провести проект у коридорах

сьомого корпусу. Але добрі працівники бібліотеки

з радістю погодилися допомогти. Основною фіш-

кою проекту вважається те, що він абсолютно без-

коштовним для учасників, завжди є винагороди,

а головне – весь проект тримається на жвавому

ентузіазмі організаторів.

Як показав досвід, ідея про Speeddating спо-

добалася КПІшникам, адже це хороша можливість

знайти собі пару або просто нових знайомих. По-

дарунками для учасників були квитки до різних

театрів та кінотеатрів Києва, подарункові сертифі-

кати на відвідування виставок, знижки в різні кафе.

Ведучими проекту були активісти зі Студентської

ради, члени команд КВК або ж просто ті, хто хотів

зробити якийсь внесок до проекту.

Кошти на проект збирали власними си-

лами, аж поки не почали шукати спонсорів

і тих, хто бажає допомогти. Проект надалі ставав

все більш офіційним, вимагав створення певних

документів: службових записок, спонсорської про-

позиції та різних звітів. Почали друкувати кольорові

плакати, іменні анкети, кожен учасник мав бейджик

зі своїм номером, йшла реклама на КПІшному радіо.

Кожен проект супроводжувався музикою, різними

конкурсами та іншими розважальними заходами.

Крім того, завдяки Speeddating можна

отримати купу знайомств і навіть – закоха-

тись. Позитивним є те, що пари, які співпали,

отримували квитки до кіно або театру, а це – най-

романтичніше місце для побачень. Пари обміню-

вались контактами та продовжували спілкування

у більш неформальній обстановці.

Бувало й таке,що люди приходили на

Speeddating декілька разів або навіть намагалися

потрапити на кожен. Надалі таку практику вирішили

призупинити, щоб участь брали нові люди.

Сьогодні Speeddating по суті не дуже відрізня-

ється від того, яким він був у минулому, але впро-

ваджено багато інновацій. По-перше, Speeddating

стали проводити не тільки в рамках КПІ, а й з інши-

ми ВИШами. Це дає можливість ще більше розши-

рити коло знайомих, популяризувати та поширити

проект серед усієї студентської молоді Києва. По-

друге, ввели таке поняття як кава-брейк, тобто всі

учасники мали можливість смакувати гаряченьким

чаєм та печивом. Це однозначно приваблює ще

більше студентів.

Адже що може бути кращим, ніж про-

вести вечір у чудовій компанії, спілкуючись

з приємними людьми, слухаючи хорошу музику,

попиваючи тепленький чай та просто насолоджу-

ючись усім, що відбувається навколо.

Нещодавно,13 лютого, відбувся ще один

Speeddating, присвячений Дню Святого Валентина.

У святковій атмосфері учасники спілкувалися де-

кілька годин. Пари, які співпали, отримали квитки до

театру «Дивні люди». У викладеному далі фото-звіті

представлені деякі моменти.

Speeddating

Постригань Альона

кпіш

но

1010НА

ЖИ

ВО

Анастасія Солопченко,

керівник відділу зв’язків

з громадськістю (PR)

Я навчаюсь на ФММ і зараз, на 2 курсі, розумію, що це був найкращий вибір із усіх альтернатив,

і те саме можу сказати про PR- відділ у Студентській раді. Після участі в шкільному самовряду-

ванні прагнула схожого і в університеті. На 1-му курсі, взимку, прийшла простим активістом

у відділ. Найбільш визначною роботою для мене стала прес-конференція до «Королеви КПІ

2011» і найяскравішою ця подія залишається і зараз. Керівником відділу, чесно кажучи, не

планувала стати. Планувала тільки спробувати себе у ролі заступника, але так склались обста-

вини, і в жовтні 2011-го подала заявку на цю посаду, і от – вийшло! Знаєте, не жалкую. Лідер

у команді – це однозначно новий досвід, знайомства, ефективний власний тайм-менеджмент.

У вільний час ще займаюсь важкою атлетикою і малюю. Проекти, які б хотілось органі-

зувати – це серія флешмобів підчас «Днів КПІ» з метою залучення нових активістів та по-

пуляризації Студентської ради. І на питання «Чи люблю я Студраду після цього всього?», я

відповім – звісно!

Повірте, в Студентській раді дівчат

точно не менше, ніж хлопців. І вико-

нують вони не завжди найлегшу ро-

боту. Серед керівників відділів є лиш

3 дівчини. Мало хто знає, що саме

вони встигають робити, а головне як.

Будь-яка студентка може опинитись

на їх місці. Ця стаття - пряме скану-

вання їх першого понеділка весни

і можливість побачити, як це бути

дівчиною зі Студради!

1111

Людмила Фіголь, керівник відділу зовнішніх зв’язків

Я навчаюсь на кібернетика вже 3-ій рік. І мені це по-

добається! Можливо зараз це вже не буде звучати

так гордо, але я була президентом школи. Взимку на 1-му

курсі прийшла у відділ зовнішніх зв’язків, щоб знайти потім хоро-

шу роботу. Мій найкращий проект ще тоді – це виставка у 7-му кор-

пусі з галереєю «Гольфстрім». Хороша була виставка! Улюбленою

і зараз залишається робота з підготовки до «Містера КПІ» та «Королеви КПІ» –

саме тоді відділ реалізує себе на повну. Через 7 місяців стала керівником відділу,

і от в березні буде річниця. «Навіщо?!»- подумаєте ви. Через цікавість, через

бажання змінити дещо у відділі та отримати більше можливостей. І всі цілі,

які я ставила перед собою, зараз досягла. Те, що хотіла, те й отримала. Голо-

вне – отримувати віддачу. У вільний час я ходжу на курси з програмування,

а моє хобі – малювання. Я люблю байдикувати, читати дивні книги і дивитись

арт-хаус. Як виходить все встигати? – ночі довгі. І, так, я люблю Студраду!

Треба почати з – 3 курс, ВПІ. Я не навчаюсь на редактора, все набага-то приземленіше – менеджмент. У

школі я для кожного була своєю. На 2 кур-сі факультетську газету змінила Студент-ською радою. Першим, що дійсно схви-лювало, було інтерв’ю з Другою Рікою. Я з а в ж д и х о т і л а с т а т и г о л о -в н и м р е д а к т о р о м . А м б і ц і ї н і к о -ли не були для мене проблемою.

Весною стала заступником, а з квітня по червень я ставала головним редакто-

ром. Це довга історія. Перший номер – номер для першокурсників, де я себе відчула

і кореспондентом, і верстальником, і коректором, і дизайнером, і всім, ким тільки треба

було. У «ГОССі» треба викладатися на повну, тому в мене в одній добі декілька днів одно-

часно: день для «ГОСС», день для навчання, а для себе залишається інколи ніч і деякі вихідні.

Хто сказав, що я все встигаю?! Всі захоплення я звела до мізерного мінімума. Але це принцип

визначеності і реальності. Найпроектом є кожен випуск, повірте! «ГОСС» дав мені більше

потрібних знань, ніж пари, більше знайомих, більше розуміння себе і дійсності. Студент-

ська рада – це макет дорослого, справжнього життя з усіма його нюансами. Чи люблю

я Студраду?! – так, але іноді відчуваєш любов і ненависть одночасно.

Аліна Ведмедєва, головний редактор «ГОСС»

Дивні

люди

театр

www.studrada.kpi.ua

13Зі сцени ЦКМ КНУБА глядачів при-

вітали троє акторів. Це – Артем Новіков,

Юрій Громов та Сергій Куда, колишні

випускники архітектурного інститу-

ту. На їх виставах завжди грає жива

музика, а вони самі намагаються пра-

цювати і творити водночас. Актори

познайомилися 10 років тому, коли ще

студентами займалися естрадною міні-

атюрою. Проте, до знайомства жоден із

них не планував навіть грати в КВК.

Ви називаєте себе «Дивні люди». Так

у чому ж полягає ваша дивина?

Сергій: Напевно, в тому, що ми весь час хоче-

мо все зробити, як краще, а виходить – як завжди:

дивно та незрозуміло.

Артем: Треба побачити нашу виставу, щоб

зрозуміти, чим ми відрізняємось від інших театрів

та акторів.

Як проходила підготовка до вашої першої

вистави? Що найбільше запам’яталось?

Артем: Ми об’їздили, мабуть, всі магазини

будматеріалів у Києві, купили чимало всього для

виготовлення декорацій, реквізиту. Підготовка була

найскладнішою.

Юрій: Пам’ятаю, що ми дуже довго збирались

стартувати. Все планували, планували, планували –

десь 3 місяці у нас були лише плани. А потім Артем

вирішив, що 10 березня у нас вистава, хоча майже ні-

чого не було готово. Допомагали всі друзі та знайомі.

Що вас надихає на нові постанови?

Артем: Люди. Бачиш людину, спостерігаєш за

нею, за її звичками, вчинками. Ми все це записуємо

на папері, так і народжуються нові сценарії.

Юрій: Наші вистави – це наше життя. У них

немає нічого вигаданого або нереального.

Розкажіть про вашу участь у зйомках

скетч-шоу «Рюрики»

Юрій: Певний час ми співпрацювали з Андрієм

Молочним. Пізніше він запропонував нам попра-

цювати в телевізійному проекті. Для нас це було

неочікувано. До цього нам не доводилось працю-

вати в такому швидкому темпі: приходили на

знімальний майданчик, отримували свій текст,

10 хвилин на підготовку, без попередніх репе-

тицій, і одразу починалась зйомка. Треба було

вкладатися в щільний графік роботи.

Сергій: Багато досить непростих знімаль-

них днів. Надовго запам’ятались накладні вуса

і бороди, бо таку їх кількість на нас ще не при-

міряли. Дай боже здоров’я тій людині, яка при-

думала клей для вусів. У нас вже від самого його

вигляді мурашки по шкірі.

Які у вас плани на майбутнє? Можли-

во, плануєте якісь нові проекти?

Сергій: Ми живемо сьогоднішнім днем, має-

мо плани та ідеї для спектаклів, над якими на разі

працюємо. Але ніколи не відмовляємося від участі

в нових проектах.

Вам часто доводиться імпровізувати

на сцені?

Сергій: Майже весь час, тому що структура

спектаклю побудована на імпровізації. Те, що ти

знаєш текст і як правильно його прочитати – лише

півсправи.

Для вистави «Уявіть собі» вам знадобила-

ся копія армійської сорочки Джона Леннона.

Як ви впоралися з цим завданням?

Артем: Дуже довго робили цю сорочку, бо

довелося спочатку в деталях дізнаватись, як вона ви-

глядала, знайти всі нашивки в’єтнамських військо-

вих підрозділів, які на ній були. На фотографіях їх

не було чітко видно. Шукав інформацію на форумах

Beatles, потім приносив усі заготовки в майстерню.

Загалом, я витратив на це місяць.

В яких містах, окрім Києва, ви виступали?

Юрій: Зараз почали співпрацювати з Борис-

полем. Виступали у Львові, Запоріжжі, Чернігові,

їздили в Білорусь – Рогачов. У Рівному на театраль-

ному фестивалі нам виділили день, і ми відіграли

там спектакль. Плануємо поїхати на театральний

фестиваль в Росію з невеликою програмою.

Юлія Торговцева

теат

раль

но

www.studrada.kpi.ua

14

Вперше міжнародний відділ студентської

ради проводить конференцію «Міжнарод-

не співробітництво: стан та перспективи розви-

тку». Вона буде проходити з 18 по 22 квітня. Мета

конференції – обговорення актуальних проблем

міжнародного співробітництва. Для дискусії за-

пропоновано такі теми:

1. Роль міжнародних організацій в еконо-

мічному, екологічному та політичному

розвитку.

2. Вплив процесу глобалізації на економіку

країн третього світу.

3. Роль молодіжних об’єднань у питанні між-

народного співробітництва.

Те з и к о н ф е р е н ц і ї м а ю т ь б у т и

надіслані до 18-го березня на пошту

c o n f e r e n c e . i n t e r k p i @ g m a i l . c o m .

Зверніть увагу, щоматеріали подаються україн-

ською мовою.Точні вимоги до оформлення можна

дізнатися на сайті studrada.kpi.ua. Також для висту-

пу на конференції потрібно підготувати презента-

цію 1) обсягом 10-20 слайдів англійською мовою.

На конференції, окрім викладачів нашо-

го університету, будуть присутні представники

з Брюсселю та Сполучених Штатів Америки.

Для студентів нашого вузу участь безкоштовна.

За додатковою інформацією та з питаннями

можна звертатися в 165-ту аудиторію 1-го корпусу

(Студентська Рада) або до організатора проекту,

голови міжнародного відділу Ігоря Брижатого за

телефоном +38 063 440 71 22.

Інформація надана міжнародним відділом.

Також слідкуємо за подіями в університеті.

Адже протягом всього року проводиться велика

кількість конференцій на різні теми:

• Семінар Досвід UNIDO в застосуванні

Хімічного Лізингу на європейських підприєм-

ствах (15–20 квітня)

• Семінар НАТО «Керамічні паливні ко-

мірки» (16-29 квітня)

• ХІІ міжнародна конференція «Друкар-

ство молоде 2012» (17-19 квітня)

• XV Міжвузівська студентська науково-

практична конференція «Дні науки ФСП-2012»

(18-19 квітня)

• VI Міжнародна конференція студентів

і аспірантів «До високих технологій на основі

новітніх фізико-матеріалознавчих досліджень

та комп’ютерного моделювання» (18 – 20 квітня)

• ІV Міжнародна конференція студентів

та молодих вчених «Intelligence, Integration,

Reliability» (19-20 квітня)

• Науково-технічний семінар «Техноло-

гія і техніка друкарства»: Сучасні проблеми ви-

давничо-поліграфічної галузі (квітень-травень)

І це ще далеко не весь перелік цікавих на-

укових подій. Детальнішу інформацію шукайте

на сайті http://kpi.ua/seminar.

Не втрачайте можливість знайти себе. Дося-

гайте успіхів у найрізноманітніших напрямках

та покажіть, на що ви здатні!

варт

о

міжнародна

Катерина Гребченко

конференціяСтуденти, не прогавте свій шанс! У нашому університеті проводить-

ся багато різноманітних тренінгів та конференцій, в яких кожен може

проявити себе, показати свої здібності, розкрити приховані таланти.

www.studrada.kpi.ua

15GadgetoМанія

суча

сно

Традиційно березневий номер

ми хотіли присвятити бронетан-

ковій техніці. Однак, головний ре-

дактор просто таки примусила нас

писати про міжнародне жіноче свя-

то – восьме березня. Тому всі гаджети

в цьому випуску будуть для наших

любих жінок.

Й відразу до справи. Перший гаджет –

BulboLightBag. Пані, всі ми знаємо скільки

ходить бородатих анекдотів

про бездонні жіночі сумоч-

ки. Тому, щоб ці дорогоцін-

ні години ви витрачали на

себе, а не на пошуки мобіль-

ного чи ключів була винай-

дена спеціальна сумка з

підсвіткою. Тепер ваша

сумочка освітлюється

не гірше злітно-посад-

кової смуги для літаків

й про вивертання всьо-

го вмісту на стіл можна забути.

Цінуйте власний час!

Другу бойову колону нашо-

го воєнного параду жіночих га-

джетів очолює стильна штука від

дизайнера Чака Лі. Й головною

особливістю цього винаходу

є не те, що модель, котра рекламує його, схожа на

13-ту акторку ОлівіюУайлд з серіалу Доктор Хаус,

а в тому, що це стильний концепт мобільного

телефону. Його ви можете носити на руці ще

й як гарний браслет, котрий завжди буде під-

креслювати ваш стиль та індивідуальність у

будь-якій тусовці чи у повсякденному житті.

Оформлення гаджета дозволяє легко набирати

потрібний номер або приймати дзвінки,

й при цьому вам не потрібно тримати руку

постійно біля вуха. Для цього в наборі йде

майже непомітна блютус - гарнітура. Під-

креслюйте вашу індивідуальність!

Переможну крапку серед жіночих га-

джетів ставить BathPhone. Як ви можете

дізнатися вже з назви – це телефон, котрий ви

зможете використовувати, приймаючи ван-

ну! Він абсолютно не боїться води, й ви мо-

ж е т е замінити ним свою улюблену

жовту качечку на час купання,

запускаючи його, як чов-

ник. Але тільки-но про-

лунає важливий дзві-

нок, вам не потрібно

виринати з ванної

й лишати по собі

мокрі сліди, пряму-

ючи до слухавки. Ви

зможете відповісти, не

покидаючи вашої гарячої

пінної схованки. Або ж вас

чекає важка розмова і втри-

матись від зриву допоможе

лише допінг, то нехай ним

буде гаряча ванна, з котрої

ви й наберете номер. Будь-

те завжди на зв’язку зі

своїми коханими!

Gadgeto-манія вітає жінок із їхнім профе-

сійним святом! Всім чоловічим складом редак-

ції, а це, хвилиночку, аж троє чоловіків серед

десятків дівчат , хочемо побажати вам міцного

здоров’я та палкого кохання! Відкривайте

серця для почуттям, бо вони того варті!

Олександр Пономаренко

www.studrada.kpi.ua

16ва

рто

Brigitte Bardot

www.studrada.kpi.ua

17«Найкращий день мого життя?

Це була ніч» ©У дитинстві балерина, пізніше –

кіноакторка, борець за права тварин.

Все, що зробила Бріжіт Бардо, важ-

ко вмістити в маленькій статті, але

я спробую торкнутися найголовні-

ших етапів їїжиття, у першу чергу як

акторки.

Балет?!

У шкільні роки Бардо не була красивою –

скоби на зубах, окуляри через поганий зір . Сама

вона пізніше в інтерв’ю згадувала, як соромилася

своєї зовнішності. Виросла в заможній родині

католиків. Мати захоплювалася балетом, прище-

плювала донькам любов до музики і хореографії.

Бріжіт, обравши для себе хореографію як справу

життя, 1947-го року, коли їй було лише 13, вступає

до Національної академії танцю. Вершиною ба-

летної кар’єри були виступи Бардо у трупі «Балет

на Єлисейських полях» на гастролях у Фужері та

Ренні, після чого майбутній актрисі набридло

займатися хореографією.

Кіно.

У 1948 році приятелька матері запропонувала

Бріжіт знятись для журналу «Сад Моди». Після

чого Елен Лазарефф, засновник і редактор жур-

налу «Elle», оцінила дівчину і розмістила її фото на

обкладинці травневого номера. Режисер МаркАл-

легре, побачивши цей випуск журналу, запросив

дівчину на проби до свого фільму «Лаври зірвані».

Кінострічку так і не зняли, але Бріжіт, пройшовши

проби, очікувала наступного запрошення. Ді-

вчина дорослішала і ставала вродливішою, тому

її ще декілька разів знімали на обкладинки «Elle».

Нарешті, у 1952 році Бріжіт Бардо отримує

свою першу роль у комедії Жана Боє «Норманська

діра». Перші зйомки Бардо назвала «пеклом». Без

акторського досвіду працювати було дуже важко,

і на якийсь час 18-річна дівчина думала, що більше

ніколи не буде зніматись у кіно. Проте вже через

3 місяці отримала дзвінок стосовно нової голов-

ної ролі у картині «Маніна, дівчина без вуалі» і не

змогла відмовитись, дізнавшись ціну пропозиції.

Осуд актриси з боку занадто релігійних батьків

не мав міри: більшу частину фільму Бріжіт була

у відкритому купальнику. Проте саме після цієї

кінострічки почався стрімкий розвиток кар’єри

Бріжіт як акторки.

Справжня слава прийшла до дівчини

у 1956 році після фільму «І Бог створив жінку»,

який був свого роду «переломним» у світі кіно.

Багато осуду зазнав фільм від критиків і католиць-

кої церкви за сцени, в яких акторка з’являлась

оголеною. Незважаючи на те,що були спроби

заборонити фільм, він був двічі показаний в про-

каті. Як результат - касові збори понад 4 мільйони

доларів і всесвітня популярність Бріжіт Бардо.

Аж у 1973-ому році Бардо завершила ак-

торську кар’єру, знявшись на той час в 48-ми

фільмах. Часто вона каже, що займалась цим

лише заради грошей.

Захист.

Трохи пізніше розпочала активні кампанії із

захисту прав тварин, чим займається й дотепер.

Користуючись своєю славою,Бріжіт Бардо змо-

гла привернути увагу суспільства до проблем

жорстокої поведінки з морськими котиками,

вживання в їжу конини, торгівлі хутром, брако-

ньєрства, собачих та півнячих боїв, а також до

багатьох інших проблем.

Бардо гідно проявила себе в усьому, чим

займалась. І я вірю, що зробить ще чимало

значних вчинків.

Варто подивитись: «Маніна, дівчина без вуа-

лі», «Доктор на морі», «Істина», «Віва Марія!».

На разі Бардо коментує: «Жінка, що знялася

в усіх цих фільмах — не я, це хтось інший. Сьо-

годні моє життя цілком присвячене тваринам,

і все, що було до цього — не моє».

Максим Лозовий

www.studrada.kpi.ua

18

Про неї говорять багато, зна-

ють багато, її бачать багато – але

вона все ж така незрозуміла і за-

гадкова. Вона справжня жінка –

сильна і витончена. Вона – Рената

Літвінова.

«Треба бути і добрим і злим, і щедрим

і жадібним, і красивим і скромним, і негід-

ником і відмінником, випити і відмовити,

кинути і дозволити…». Така двозначність по-

глядів пронизує все: творчість, життя і на-

віть зовнішній вигляд Ренати. Дивишся її

чорно-білі фото і думаєш: вона не з цього

часу. Цинічна оптимістка, сильна «слаб-

ка жінка» – інакше про неї і не скажеш.

А між тим, народилася Літвінова у звичай-

ній сім’ї лікарів. Мама, Аліса Михайлівна, люби-

ла кіно і часто водила дочку до кінотеатру. Але

Ренаті не подобалися фільми, тому вона сиділа

в кінозалі і їла яблука. Мати брала їх з собою,

щоб дочка не сильно нудилася. Дитинство

Рената не дуже любить згадувати: «Ніко-

ли мені не було так страшно. Безпросвіт-

на самотність…». Школа також не залиши-

ла багато гарних спогадів: «Були подружки.

Дурні… Весь час до мене хтось залицявся.

Хлопчики, хлопці. А ще ми грали з ними

в гру «Зарниця». Ти повинен був ходити в по-

гонах, віддавати честь. А я ніколи не віддавала».

Отака вона була маленька – не схожа

і з дорослим поглядом на світ. Рената каже,

що ніколи не хотіла бути ні актрисою,

ні балериною, ні співачкою. Кіно – це єди-

не, в чому вона себе бачила. Тому Рената

обрала сценарний факультет ВДІКу, куди

вступила з першої спроби. Однією з при-

чин вибору саме цього вишу вона називає

просто: «Він був біля дому». На неї, жорстку

і красиву, звертали увагу і казали, що пише

вона дуже своєрідно, далеко від реального

кіно. Не дивно, що її дипломну роботу «за-

валили». Проте саме ця робота потім зіграє

в житті Ренати не останню роль. Прочитав-

ши її, відома режисерка Кіра Муратова була

настільки вражена, що запросила Літвіно-

ву зніматися у фільмі. Різні ролі, кіно, теле-

бачення – все це з’явилося в житті Ренати

з подачі Муратової, але справжня слава при-

йшла після виходу серіалу «Кордон. Тайго-

вий роман». Тепер, всенародно відома, вона

почала знімати і своє кіно. І показує Рена-

та себе не менш обдарованим режисером,

аніж сценаристом. Це незвичайна жіно-

ча драма – пронизане жорстокістю кіно

з нетривіальними сюжетами – ось що вихо-

дить з-під пера Літвінової. «Про людину вар-

то робити висновки за її досягненнями… Про

художника – за картинами, про режисера за

фільмами… Подивіться мої фільми, і ви дізна-

єтесь про мене багато. Не все, але багато».

Коли вона грає в кіно – здається, що вона

грає саму себе. Сильна і таємнича, вона за-

чаровує самим лише поглядом. Ця жінка

йде по життю впевнено, не втрачаючи сво-

го дуже «Літвінівського» оптимізму «Якщо

ти нарешті перестанеш посміхатися, ти од-

разу ж задумаєшся про фінал і помреш…».

ЕНАТА

Катерина Коваленко

РЛ

сюж

етн

о

Бер

езень

ІТВІНОВА

Евгенія Клепа, 4 курс, ФСП

Кумирів-ідолів у мене немає і не вважаю за

потрібне їх створювати. Але однозначно дівчина,

яка варта захоплення, – це відома модель Джіа, що

загинула від раку. В цій людині гармонійно поєд-

нувалася безбашенність і радість життя, а також

відчуженість від нього. Коли всі оточуючі, навіть

найближчі, відвернулися від неї, вона знаходила в

собі сили йти вперед!

Анна Пазиніч, 5 курс, ФЛ

Марія Кюрі, вона перша та єдина жінка, яка

ввійшла в історію науки і залишила позаду всіх

розумних чоловіків.

Діна Мансурова,

1 курс, ІТС

Захоплена Адою Лав-

лейс, першою жінкою

програмістом. Унікальна

людина, геній у своїй галузі.

Все життя показува-

ла вірність своїй родині

і своїм цілям.

Наталія Аваданій, 3 курс, ХТФ

Зам завідуючої кафедри кераміки і скла

Субота Ірина Сергіївна. Чому? Бо вона класна!

Вона розумна, вміє гарно виглядати і може

з усіма домовитись.

Жінка-кумир для вас?і чому?