Газета "Громадський захист Київщини" № 21/1

ГРОМАДСЬКИЙ Київщини №21/1ЗАХИСТ 3 жовтня

На сьогоднішні день українські підприємці сплачують найбільшу кількість податків се-ред європейських країн. Ми пропонуємо залишити сім. Також ми пропонуємо дати три-річні податкові канікули на прибуток для тих, хто починає власну справу. А в аграрних та депресивних регіонах новоствореним підприємствам – на п’ять років. Ми пропонуємо це вже сьогодні і будемо відстоювати це у Верховній Раді. Малий та середній бізнес має працювати – іншого виходу у нас немає. Тим самим шляхом ішли усі розвинені країни.

Віталій Кличко

Влада демонструє безвідповідальність. Суспільство має це зупинити Українці перестали довіряти владним інституціям. І чимдалі відсоток недовіри лише зростає. Причому, йдеться про широке поняття влади. Тобто, не лише про міську чи селищну владу, рай– чи облдержадміні-страції. Ми маємо на увазі усі гілки влади. У традиційному розумінні – це законодавча, виконавча, судова та засоби масової інформації.

Певно, найгірше те, що людина в нашому суспіль-стві абсолютно не впевнена, що влада її зможе захис-тити, що вона стоятиме на сторожі її прав та свобод, закріплених Конституцією. Людина не вірить, що за до-помогою правоохоронної системи, як за надійною сті-ною, можна убезпечитися від кримінальних проявів.

Так само не має твердої надії, що можна очікувати на справедливе рішення від судової інстанції. Саме тому Україна входить до п’ятірки країн, громадяни яких най-частіше звертаються зі скаргами на свою державу до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Укра-їнці не вірять українським судам.

Все це стало наслідком фактичної безвідповідаль-ності влади, її дій не в інтересах народу, а на користь окремого прошарку, який насправді й узурпував вла-ду. Прикладів безвідповідальних вчинків владних ін-ституцій можна привести дуже багато – як стосовно центральних органів влади, так і місцевих.

Чи можна, скажімо, назвати відповідальним, продуманим рішенням міського відділу освіти Бро-варів відмовити у наданні необхідного приміщення для проведення конкурсу з англійської мови серед старшокласників? Якраз це й є прикладом того, коли вузькопартійні інтереси державними служ-бовцями ставляться вище за інтереси громади та навіть дітей.

Продовження на стор. 3

2ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

3 жовтняНа окрузі

Владі не до броварських ям

Активісти «Грози» продовжують працювати над фіксацією недоробок броварських автодорожників, які – увага! – вважаються найкращими професіона-лами всієї країни.

За останні місяці ми зафіксували на сайті «УкрЯ-ма» більше восьми десятків ям у районі вулиці Неза-лежності, на Торгмаші, біля вулиць Леніна та Андрє-єва. Стосовно кожної ями до ДАІ Київської області була направлена відповідна скарга. Наразі міські служби виправили близько десяти відсотків з усіх зафіксованих пошкоджень дорожнього покриття.

У середині серпня активіст «ГроЗи» Сергій Клімо-вич вирішив перейти до наступного етапу боротьби за рівні дороги. Він направив скаргу до Прокурату-ри Київської області.

Зробив він це після чергової відписки: «Держав-тоінспекція робить усе можливе по забезпеченню безпеки дорожнього руху в частині приведення ву-лиць м. Бровари в належний експлуатаційний стан, але міська рада народних депутатів і міська вико-навча влада м. Бровари, всупереч ст.6 Закону «Про дорожній рух», самоусунулась від своїх обов’язків щодо організації дорожнього руху на території міс-та Бровари».

У вересні була отримана відповідь від радника юстиції А.Благовісної, начальника управління за-хисту прав і свобод громадян та інтересів держави. У листі зокрема зазначається, що скарга Сергія на-правлена для перевірки щодо законності дій пра-цівників... до УДАІ ГУ МВСУ в області, тобто – того самого органу, який займається відписками. Вихо-дить, його офіцери перевірятимуть самі себе?!

Але є й перемоги спільного проекту «ГроЗи» і «УкрЯми». Був зроблений ремонт асфальту у дворах у районі вул. Короленка (біля дитячого садочка), зникла яма на Островського,16 та три ями біля бу-динку на вул.Лагунової, 17-А. Але це – лише крапля в морі.

Не вдалосяНа черговому засіданні Окружної виборчої ко-

місії в 97-му виборчому окрузі, яке відбулося 28 вересня, представниками опозиційних сил в комісії зупинена чергова спроба вивести незручних для провладної більшості членів дільничних комісій з їх складу. Як пояснив нам член ОВК Віталій Грень, технічні працівники та деякі члени ОВК відмовля-лися надавати координати членів ДВК головам цих комісій, аби унеможливити скликання дільничних комісій у визначений законом термін. У подальшо-му це надало б можливість розпустити склад ДВК, обраний жеребкуванням, і призначити інших членів дільничних комісій.

За наполяганням опозиційних представників, в ОВК було прийняте рішення, що технічні праців-ники ОВК та три члени комісії, котрі добровільно зголосилися взяти на себе такі функції, телефонува-тимуть головам всіх дільничних комісій і в телефон-ному режимі продиктують необхідну інформацію про кожного члена ДВК, забезпечивши таким чином вчасне проведення першого засідання.

Провладна більшість ОВК 97-го округу незадо-волена результатами проведеного жеребкування щодо членства в ДВК, тому спробувала за допомо-гою ще однієї технології змінити його на свою ко-ристь. Проте це їй не вдалося.

Броварська перемога УДАРу28 вересня 2012 року, в приміщенні УНІАН відбулась прес-конференція «Броварська перемога УДАРу: досвід боротьби з провладною Окружною виборчою комісією №97». Проте перемога виявилась не оста-точною – член ОВК Віталій Грень вже з півдороги на прес-конференцію був вимушений повернутись до Броварів, оскільки його повідомили про те, що ОВК намагається унеможливити скликання дільничних комісій у визначений законом термін. Тож боротьба ще триває і, певно, буде тривати аж до проголошен-ня результатів виборів. Втім, провладні сили отримали урок – зухвала відверта фальсифікація в окрузі №97 не пройде.

Учасники конференції поінформували про пору-шення в роботі Броварського ОВК, спроби тиску та виключення «незручних» членів комісії, фальсифікації під час жеребкування складу ДВК.

Кандидат в народні депутат від партії УДАР Павло Різаненко розповів, яким чином опозиційні сили про-тидіяли провладним силам в ОВК №97 на чолі зі скан-дально відомим по виборах в Обухові, Вишневому та Києво-Святошинському районі юристом Партії регіо-нів Максимом Ситєнковим. Результатом цієї боротьби стало офіційне оприлюднення результату жеребку-вання щодо складу ДВК. Павлом Різаненко були пере-раховані складові успішної протидії. А саме:• Формування Комітету протидії фальсифікаціям, до

якого увійшли опозиційні партії. Крім УДАРу це «Бать-ківщина», «Свобода», КУН, УНА, Собор. У Броварах опозиція довела, що вона може діяти скоординовано.

• Організація постійного цілодобового чергування активістів біля Окружної виборчої комісії, присут-ність на засіданнях ОВК спостерігачів (в тому числі міжнародних) та представників ЗМІ. А також відео-фіксація всіх процедур роботи комісії.

• Регулярні акції громадян біля комісії, які засвідчи-ли, що броварчани мають почуття власної гідності і не будуть миритися зі спробою вкрасти їх голоси.

• Спільна робота юристів опозиційних сил та канди-датів, які аналізували можливі варіанти викорис-тання владою дірок в законі і консультували опози-ційних членів ОВК.Завершальним акордом став несподіваний для

влади візит до ОВК №97 Віталія Кличка. Ляльководи виборчої комісії зрозуміли, що всі їх дії під пильним наглядом не тільки місцевих політиків, спостерігачів і журналістів, а й політиків першої величини.

Насамкінець Павло Різаненко нагадав: «У нас буде велика фракція в парламенті. А разом із іншими опо-зиційними силами – більшість. Тому ми можемо впев-нено пообіцяти – безкарними спроби фальсифікацій в виборчих комісіях не залишаться. Такі дії тягнуть за со-бою кримінальну відповідальність, і вона настане. Це не помста, це – законність, яка нарешті має запанувати в нашій країні».

Голова виконавчого комітету Київської обласної ор-ганізації партії УДАР Мирослава Смірнова зауважила, що УДАРу вже зараз до снаги ставити владу на місце. Прикладом цього можуть служити рішення ЦВК щодо неправомірних дій голови ОВК №223 в м.Києві, події в Броварах, в інших округах. Також Мирослава Смірно-ва наголосила, що перемога в Броварах – «це перемо-га не лише УДАРу, це перемога всіх опозиційних сил. І гарний приклад того, як люди на місцях не чекають доки лідери їх партій досягнуть домовленостей з УДА-Ром і дадуть необхідні інструкції, а об’єднуються за-ради спільної боротьби зі злом. Є сподівання, що така співпраця буде розвиватись, поширюватись. І така співпраця буде і в майбутньому парламенті. Бо є бага-то проблем, які ми можемо подолати лише спільними зусиллями».

Кому заважають плакати Різаненка?На нашу «гарячу лінію» надходять сигнали з приватного сектору Броварів. Люди, які нас підтримують і погоджуються, щоб наша передвиборча агітація була розміщена на їхніх парканах, з подивом поміча-ють, що листівки зникають. З одного боку, добре, що в броварських комунальників дійшли руки до стану приватних огорож – може, й якійсь старенькій гнилі штахетини поміняють? З іншого – виходить якась ви-біркова боротьба за чистоту. Чомусь раптово в Броварах з’явились пильні громадяни, яким стало не до вподоби, коли на стовпах розклеюють листівки та оголошення. І ця проблема чомусь набула гостроти саме під час виборчих перегонів. Ще можна зрозуміти невдоволення працівників комунальних служб – їх щоранку женуть шкрябати стовпи, щоб, не дай Боже, передвиборча агітація опозиційних кандидатів не кинулась в око комусь із можновладців.

Але жодного разу ми не стикались з невдоволен-ням простих броварчан, про яке так феєрично та емоційно оповідають комунальні ЗМІ. Бо всі розумі-ють – іншого способу розповісти про себе виборцям в нас немає, адже для провладних ЗМІ існує лише один кандидат. І всі знають, що наша обіцянка все прибрати після виборів – не порожні слова.

Втім, один раз ми все ж таки почули гнівний «глас народу». На брифінгу Віталія Кличка та Павла Різаненка така собі пані Лілія висловила невдоволення агітацій-ною продукцією УДАРівського кандидата на стовпах. Як з’ясувалося, пані ця – помічниця одного з керівни-ків місцевого осередку Партії регіонів, тож професійно вміє ставити «потрібні» питання. Втім, Павло Різаненко чітко розставив все на свої місця: «Візьміть комуналь-ну газету «Броварська панорама» або «Нове життя». Газету, яку утримуємо ви, я, вся місцева громада. Ми плати-мо податок до міського бюджету, і ця газета існує виключно за наші з вами гроші. Якщо ви відкриєте цю газету, то побачите одну лише людину. Ви там не прочитаєте ні про Різаненка, ні про будь-якого іншого опозиційного де-путата. Почитавши цю газету ви поба-чите, що сонце встає і сідає в нашому

місті дякуючи одному депутату-раднику пана Азарова. Ви у цій газеті прочитаєте, що благодатний вогонь на Великдень привезений за його підтримки, він ледь на землю не зійшов за його підтримки. Я або інший канди-дат не можемо отримати гарантоване законом місце в цій газеті. Так само і стосовно бігбордів – з трьох ком-паній, які займаються розміщенням зовнішньої рекла-ми у Броварах, дві просто відмовили, а третя пояснила, що не розміщуватиме рекламу опозиціонерів, бо «ма-тиме проблеми». Тому ми розклеюємо плакати, а після виборів ми беремо на себе зобов’язання прибрати всі наші агітаційні матеріали. І буде все нормально, коли у цій країні всі будуть у рівних умовах, а не кандидат від влади буде всюди, а всім іншим на кожному кроці «вставлятимуть палки в колеса».




№21/1

Якщо під час парламентських виборів владою буде задіяно ад-мінресурс і фаль-сифікації, це ста-не серйозною проблемою для інтеграції України до ЄС. Таку думку висловив голова партії УДАР Віталій

Кличко під час зустрічі з президентом Польщі Броніс-лавом Коморовським під час свого візиту до Варшави у понеділок, 1 жовтня.

У свою чергу, польський лідер підтвердив, що серйозні звинувачення у порушенні виборчих прав і фальсифікаціях на парламентських виборах в Укра-їні можуть означати кінець прагненням України до підписання угоди про асоціацію з ЄС. І зазначив, що такою є позиція європейського співтовариства, яке уважно слідкує за перебігом виборчої кампанії в

Україні, підкреслюючи, що мова йде не лише про день голосування.

Те, як проходитимуть вибори і якою буде оцін-ка міжнародних спостерігачів і демократичних інституцій, має надзвичайне значення у визнанні результатів виборів та їх легітимності, вважають у Польщі.

Віталій Кличко відзначив, що сьогодні виборчий процес далекий від ідеального, є чимало факторів, які не дозволяють говорити про його прозорість. Зокре-ма, проблема з формуванням комісій – неучасть в них представників потужних опозиційних партій створює підстави для зловживань під час підрахунку голосів. Також Кличко зауважив, що його партія не буде закри-вати очі на масштабні факти підкупу виборців, тиск на опозицію та незалежні ЗМІ. Останнім прикладом тис-ку на медіа Кличко назвав спробу протягти через ВР голосами всієї парламентської більшості закон про наклеп, що встановлює кримінальну відповідальність для журналістів за їх публікації. Він наголосив, що «партія УДАР разом із іншими партнерами по опозиції робитиме все, щоб захистити результат цих виборів і

не дати можливості партії влади перемогти нечесним шляхом».

Політик розповів, що його політична сила «вже запропонувала колегам по демократичному табору до кінця цього тижня узгодити округи, де ми можемо підтримати єдиного кандидата від опозиції. УДАР го-товий зняти своїх кандидатів там, де вища підтримка у висуванців від «Батьківщини» або у опозиційно нала-штованих самовисуванців, і розраховує на те, що ко-леги по опозиції вчинять так само на округах, де вищу підтримку мають кандидати від УДАРу». «Треба зроби-ти все, щоб в жодному окрузі не перемогли провладні кандидати», – заявив Кличко у Польщі.

У свою чергу, партія «Громадянська платформа», представниками якої є чинний президент та прем’єр Польщі, запропонувала УДАРу міжпартійну співпра-цю. Політичні сили розпочали переговори про ак-тивізацію двостороннього партнерства. Президент Польщі Броніслав Коморовський назвав партію УДАР надійним і відповідальним партнером «Громадян-ської платформи».

Прес-служба партії УДАР

Офіційно

Початок на стор. 1Кожний день перебування нинішньої правлячої

еліти у владних кріслах приносить все нові й нові при-клади діянь не задля громадян цієї держави, а задля особистого збагачення тутешньої еліти.

У такому розрізі можна і потрібно говорити про ухвалений нинішнім складом Верховної Ради та під-писаний Віктором Януковичем закон про мови, який з подачі саме безвідповідальних політиків розпо-чав процес розколу країни. І ось ще свіже повідо-млення. Правляча більшість вирішила, що їм цього замало – вже зареєстрований законопроект, яким пропонується урівняти російську мову з державною українською.

А чого вартий останній законопроект щодо запро-вадження кримінальної відповідальності за наклеп, прийнятий у першому читанні?! Зрозуміло, що його ухвалення педалюється тією ж таки Партією регіонів та їхніми вірними сателітами у парламенті саме за-раз, перед жовтневими виборами до Верховної Ради, аби залякати незалежних журналістів, змусити їх бути слухняними. І вже не має значення, що автор цього скандального законопроекту Віталій Журавський дав задній хід. Суспільство знає, що за нього у першому чи-танні віддали голоси 244 депутатів.

Таким чином здійснюється ще одна атака на свобо-ду слова в Україні, якій і без цього вже завдано дуже відчутних ударів.

Україна скочується до диктатури. Це вже зрозу-міло всім, хто здатен аналізувати кроки нинішньої партії влади. Процес можна зупинити лише одним шляхом – не допустити цих самих людей знову до ви-конання управлінських функцій у державі. І лише після цього варто говорити про кроки, які забезпечать ефек-тивну роботу влади і, зрештою, повернуть довіру гро-мадян до інституцій державної машини.

Політична партія УДАР одним із головних і першо-чергових своїх завдань вважає встановлення контр-олю громадян над владою, аби забезпечити ефектив-ний захист людини.

– Насправді ситуація з дуже низьким відсотком довіри до владних інституцій є дуже непростою і на-віть загрозливою, – каже кандидат в народні депута-ти України у 97-ому виборчому окрузі від партії УДАР Павло Різаненко. – Загрозливою, якщо так і надалі буде продовжуватися. Подібне було в історії, наприклад, Франції столітньої давності. Французи не могли знайти справедливості навіть у судах, які стали продажними. Закінчилося все це серйозними заворушеннями, були

й жертви. Яким би терплячим не був український на-род, цей терпець може увірватися. Ми, як люди відпо-відальні, не повинні допустити силового протистоян-ня. У нас є шанс мирним шляхом змінити владу, і ми мусимо цим скористатися.

– Павле Олександровичу, як можна повернути довіру людей до влади, адже без такої довіри не може існувати жодне цивілізоване суспільство?

– Завдання й справді нелегке, і в той же час – ціл-ком реальне. Причому, тут не треба говорити, що має пройти час, мають вирости нові покоління тощо. Все це робиться досить швидко. Треба діяння всіх владних структур повернути у законодавче русло. Зрештою, це стосується всього суспільства. Ми повинні знову навчитися жити відповідно до прийнятих в державі законів, норм. Порушив правила, вчинив протизакон-но – відповідай, покарання має бути невідворотним. І не грає роль, чи ти народний депутат, чи якусь іншу високу посаду займаєш, чи простий робітник, вчитель або медик. Соціальний статус людини не має грати в цьому сенсі ніякої ролі. Рівність перед законом, невід-воротність покарання – головна передумова оздоров-лення суспільства.

– Як же цього домогтися?– Звісно, ми повинні розпочинати з верхівки влади,

провести люстрацію чиновників. Це щодо продовжен-ня теми боротьби з корупцією, про що ми говорили в одному з попередніх номерів газети. У кріслах держав-них службовців повинні залишитися люди, котрі готові діяти саме так – служити для людей, служити профе-сійно і тільки в рамках закону, отримуючи за це відпо-відну заробітну плату. Відповідну у тому плані, щоб у цих людей не виникало ані найменшого бажання щось робити протизаконно.

Але й такі правильні кроки не будуть ефективними, або – будуть ефективними лише на певний час, якщо суспільство самоусунеться від контролю над владою.

– Яким чином має здійснюватися такий контр-оль?

– Почну з того, що становлення громадянського суспільства як одного зі стовпів існування цивілізо-ваної країни – це набагато довготриваліший процес, аніж, скажімо, люстрація влади. Люди мають вчитися жити в умовах, коли вони за допомогою певних інстру-ментів будуть постійно контролювати владу, кожен її крок.

– Важливість цього теж зрозуміла. Залишилося сказати, якими мають бути інструменти демокра-тичного тиску на владу…

– Насампе-ред це участь якомога більшої кількості людей у громадських о р г а н і з а ц і я х . Останні ж у різ-ні способи ви-словлюють своє ставлення чи до ухвалених рі-шень влади або намірів здійсни-ти той чи інший крок, чи до окре-мих представ-ників цієї влади. Тут можуть бути і мирні акції протесту, пікети тощо. Громадській організації легше вимагати звіту ви-борного керівника перед громадою. Тиск також може здійснюватися і через засоби масової інформації цих організацій.

Але на законодавчому рівні треба неодмінно роз-ширити перелік інструментів для впливу на владу. На-приклад, право на народну законодавчу ініціативу, як і на народне вето. Це є методами прямої народної дії. Депутати від УДАРу неодмінно відстоюватимуть такий інструмент участі громадян в управлінні державою. Та-ким чином законопроект, підтриманий не менше ніж 150 тисяч громадян, українським парламентом має розглядатися першочергово.

У свою чергу, громадяни повинні мати право за до-помогою референдуму скасовувати рішення органів державної влади та місцевого самоврядування. Звісно, за винятком тих питань, референдум щодо яких забо-ронений Конституцією.

Ще одне – народний вотум недовіри. На законо-давчому рівні треба надати громадянам можливість на місцевому референдумі ухвалювати рішення про не-довіру голові місцевої адміністрації, начальнику міліції і податкової, прокурору, судді. І це має приводити до дострокового припинення ними повноважень.

Ці та інші інструменти дозволять громадянам ре-ально впливати на владу, не давати їй спокою, зму-шувати діяти строго в рамках закону. Суспільство має навчитися бути активним учасником всіх цих процесів, а не стороннім спостерігачем. Тільки так ми зможемо домогтися від влади ефективної роботи на благо гро-мади, всього народу. І тільки так влада поверне до себе повагу й віру людей.

Записав Іван Левадний

Влада демонструє безвідповідальність. Суспільство має це зупинити

Кличко у Польщі: «Ці парламентські вибори відкриють або закриють Україні шлях до ЄС»

5 ударів УДАРу


КиївщиниЗАХИСТ 3 жовтня


Конкретні справи

Затишок на НагорянціПриватний сектор Нагорянка, що у Баришівці, приваблює своїм зручним та затишним місцезнахо-дженням. У кожній другій хаті молоді сім’ї, діти та зовсім ще малеча, яка росте на втіху дідусям та ба-бусям. Зручно і акуратно поділені сектори вуличками. Тут живе спокій... Всього вистачає – городини, садків фруктових, квітників п’янких-ароматних. Але діти можуть бавитися тільки у власних дворах. Можна, звичайно, дозволити і на вулиці побавитися, але то надто небезпечно. Райончик тихий, але ж транспорт таки є.

І в зв’язку з цим громада баришівської Нагорянки звер-нулася за знайомою адресою до Фонду «Лівобережна Київщина». Енергійно розпочавши роботу, майстри на всі руки швидко та якісно виконали завдання. Тепер малеча та мами мають місце для ігр та відпочинку.

На розі вулиць Донецької та Ватутіна красується обнова для сільчан. Діти залюбки бавляться на ігрово-

му майдані, порпаючися в пісочнику та радіючи новеньким гойдалкам.

Громада висловлює щиру подяку за спри-яння розвитку підростаючого покоління Павлу Різаненку та партії УДАР на чолі з Віталієм Клич-ком.

Степан Бурим

Поборотися за перемогу приїхали спортсмени з м. Яготин, с. Яблуневе, м. Березань, с. Поділля та смт Баришівка. Всього на змаганнях налічувалося

дев`ятнадцять учасників, серед яких було й четверо представниць прекрасної поло-вини людства, серед яких і юна леді Таїсія Волкова. Судив змагання тренер Київського обласного центру «Інваспорт» Василь Мі-щенко.

Гра проходила за «круговою системою», тож переможця визначали за кількістю пере-мог. У боротьбі за перше місце серед чолові-

ків переміг Генадій Овчинніков з Яготина, на другому місці – Сергій Панішев з Березані, третє місце поділили вчитель фізкультури з с. Яблуневе Микола Крячок та

тенісист з Баришівки Олексій Скитейкін. Серед жінок перемогла Вікторія Волкова.

Всі призери були нагороджені почесними грамо-тами та подарунками. Проводив нагородження пред-ставник Фонду «Лівобережна Київщина» Сергій Ку-риленко. Всі спортсмени щиро подякували Фонду та особисто Павлу Різаненку за сприяння в організації турніру. Тож залишилося лише ще раз нагадати, що для нас одним із найголовніших аспектів в соціаль-ній програмі духовного розвитку країни є перш за все – здоров’я народу.

Богдан Лозіцький

Спортивна краса Спорт – це, звичайно, насамперед здоров`я. Але на прикладі героїні нашої розповіді ми впевнилися в тому, що спорт – це ще й краса, грація та витонченість.

Софія Товстоп`ят – вихованка спеціалі-зованої спортивної школи олімпійського резерву з художньої гімнастики, яка вхо-дить до складу Школи Дерюгіних. Сама вона родом із Києва, але останні п`ять ро-ків проживає в місті Березань. Любов до художньої гімнастики в дівчини зароди-лася ще в далекому дитинстві, тож займа-тися цим витонченим видом спорту вона почала ще в чотири роки. Через рік тре-нувань маленька Софійка поїхала на свої перші змагання, а вже в десять років впер-ше стала чемпіонкою України з художньої гімнастики.

За тринадцять років важкого спор-тивного життя юна гімнастка неодно-разово брала участь в Етапах Кубка Світу «Кубок Дерюгіних», ставала во-лодаркою багатьох нагород різного ґатунку. В арсеналі перемог майстра спорту України з художньої гімнасти-ки Софії Товстоп’ят вісім бронзових медалей, сім срібних та чотирнад-цять золотих. Шість раз вона ставала чемпіонкою міста Києва та чотири рази – чемпіонкою України.

Мабуть, саме тому Софія – при-хильниця партії УДАР. Вона сама каже:

«Віталію Кличку, людині, яка підкорила найвищі спор-тивні вершини, можна довіряти. Бо тут все заробляєть-ся лише цілеспрямованістю та впертою працею – доки не впадеш. Такі люди не опустять руки й не зрадять собі. І, відповідно, не зрадять тим, хто в них вірить. Такий же чемпіонський характер я бачу і в Павла Різаненка, він також переможець, хоч його вершини і з іншої сфери. Тим більше я бачу, як він переймається проблемами спорту в окрузі – це щира, непоказна небайдужість».

Після завершення спортивної кар`єри Софія всту-пила до Національного Університету Фізичного ви-ховання та спорту України. На даний момент вона працює тренером із художньої гімнастики Школи Де-рюгіних. Як справжня патріотка, гімнастка намагається розвивати цей найчарівніший вид спорту і на теренах нашого краю – в Березані, та проводить набір дівчаток 3-6 років у групу з художньої гімнастики. До речі, всі охочі можуть записатися в групу, зателефонувавши за номером (098) 789 0411.

Злочинне панібратствоПро те, що нині в нашій країні гроші та зв`язки роблять майже все, знає кожен пересічний громадянин Укра-їни. Але настільки відвертого злочинного панібратства при владі країна ще не бачила. Ця історія є прикла-дом того, як люди, прикриваючись зв’язками, втрачають залишки почуття відповідальності за скоєне.

19 квітня 2008-го року, о 4.30 ранку, колишній начальник Баришівської частини МНС Андрій Ко-лесник за кермом автомобіля ВАЗ 2105 повертався додому. Ні, не після важкого чергування – хлопці влаштували на роботі дружні посиденьки. Звичай-но, що «зелений змій» свою справу зробив, і в селі Власівка, по вул. Жовтнева, біля буд. № 46, пан Ко-лесник виїхав на зустрічну смугу, по якій рухався автомобіль ВАЗ 2108, за кермом якого перебував житель Баришівки Сергій Дузь. Як наслідок – лобо-ве зіткнення.

На місце пригоди одразу виїхала чергова машина ДПС та карета «швидкої допомоги». У Баришівській ЦРЛ результати огляду потерпілих були невтішними – ви-нуватець ДТП відбувся лише переломом ноги, а от Сер-гій Дузь отримав тяжкі тілесні ушкодження, серед яких струс мозку та відкриті переломи обох кінцівок ніг. Че-рез два дні його було перевезено до київської клінічної лікарні №3, оскільки стан здоров`я пацієнта був на межі

між життям та смертю. Вже в Києві він двічі потрапляв до реанімаційного від-ділення. Перші півтора року після аварії Сергій Дузь не залишав стіни лікарні, а всього за чотири роки лікування він пе-реніс дванадцять тяжких операцій.

Як належить у таких справах, над ви-нуватцем відбувся суд. І хоча сам процес відбувався впродовж тривалого часу (адже адвокатами пана Колесника були не останні люди в районі з досвідом ро-боти в органах влади), все ж його було визнано винним. Та змиритися з виро-ком він не збирався, тож справу було передано до апеляційного суду. Після вироку апеляційного суду, в якому під-твердилася вина Андрія Колесника, ад-вокати останнього подали клопотання до Вищого Спеціалізованого суду з роз-

гляду кримінальних і цивільних справ. Звідти справу було відправлено на дорозслідування до Головного Слідчого Управління в Київській області. На даний мо-мент тілесні ушкодження, що були завдані Сергію Дузю, перекваліфікували з середньої тяжкості на тяжкі, але з невідомих причин слідство триває і по цей день.

На сьогоднішній день Сергій Миколайович має інвалідність другої групи. Пенсії в 945 гривень вистачає лише на те, щоб за-платити комунальні послуги та на деякі продукти. Дружина перебуває в де-кретній відпустці, виховує двох дітей. Вона у відчаї: «Правосуддя ніяк не мо-жемо дочекатися, та й напевно вже не дочекаємося, бо хто ми, а хто вони? Ми звичайні люди, а вони – начальство, зі зв`язками та друзями у відповідних ор-ганах».

Ось так, шановні читачі, і живемо, хтось жує хліб та цьому радий, а хтось збиває людей та залишається безкар-ним. Тож після цього залишається лише замислитися над тим, чи варто довіряти тій владі, в якій з давніх давен процвітає корупція та панібратство?

Теодор Поляк

Спорт для всіхУ спортивному залі Баришівської ДЮСШ, за підтримки Павла Різаненка і Фонду «Лівобережна Київщина», було проведено турнір з настільного тенісу серед спортсменів-інвалідів Баришів-ського, Яготинського районів та м. Березань, присвячений до дня фізичної культури і спорту.

Ситуація


КиївщиниЗАХИСТ№21/1


Зустрічі

Більшовик. Чому село занепадає?Більшість людей у селі Більшовик як не придивляються, але якогось, бодай маленького покращення свого життя не бачать. Навпаки. Кажуть так: «Від часів Помаранчевої революції село занепадає, а ко-лись же було гарним, мальовничим…». Тому й на зустрічі з кандидатом у народні депутати України Павлом Різаненком жителі села здебільшого цікавилися робочими місцями, розвитком фермерства, малого бізнесу. Люди розуміють – вдихнути життя в їхній Більшовик можна тільки у такий спосіб.

– Було б набагато складніше говорити про перспек-тиву вашого села, аби воно розташовувалося десь, на-приклад, у глибинці Центральної чи Південної Украї-ни, – ділився своїми думками Павло Різаненко. – Нам простіше, бо ми – пристоличний регіон, ми знаходи-мося поруч зі столицею. Тому відсутність тут робочих місць говорить тільки про одне – про неефективність влади, її невміння, а точніше – небажання працювати на розвиток регіонів. Це владі має бути соромно за те, що ви, і ми всі разом, говоримо зараз не про роз-квіт вашого села, а фактично про його занепад. Гео-графічне розташування регіону таке, що тут мають в черзі стояти інвестори. Але не йдуть вони сюди. Чому?

А хто ж ризикуватиме своїми капіталами, коли немає абсолютно ніякої упевненості, що в нашій країні можна законним способом захиститися від незаконних спроб «скачати» більше по-датків від податкової, коли на бізнесменів можуть «наїжджати» правоохоронці, коли неможливо очікува-ти на справедливе рішення від україн-ських судів. Ось чому

ми й говоримо про те, що спочатку потрібно завда-ти рішучого та потужного удару по корупції. Тільки після цього нам реально говорити про відновлення та перспективи розвитку і вашого села. І все це зро-бити реально. Але тільки за зовсім іншої влади.

У Морозівки багата історіяЦе село на Баришівщині у своїй довгій історії багато чого зазнало, багато пережило. І не дивно, адже рік його заснування – 1500-й. Морозівка налічує вже шосту сотню від першої згадки про нього.

Святкування ж дня народження села – то не тільки згадування славетного минулого Моро-зівки, а й демонстрація значущості сьогодення, нинішнього покоління морозівчан, їх непересіч-ності та здатності творити сучасну історію свого рідного краю.

Усе святкове дійство відбувалося на стадіоні Морозівки. Треба сказати також, що гарні справи, які здружують жителів села, налаштовують на позитивний лад, відбувалося і напередодні. Так, за день до цього

небайдужі мешканці села зібралися на суботник. Їхнє щире намагання зробити Морозівку симпатич-нішою, підготувати її до свята належним чином під-тримав кандидат в народні депутати Павло Різанен-ко та його Фонд «Лівобережна Київщина».

Саме ж свято села відрізнялося насиченістю та

різноманітністю. Морозівчани із задоволенням спо-стерігали за виступами творчих колективів, солістів, куштували дуже смачний куліш.

Ще однією особливістю програми була велика кількість різноманітних спортивних змагань, які без-посередньо підтримав Павло Різаненко. Морозівча-ни завзято і водночас з почуттям гумору, з прекрас-ним настроєм суперничали один з одним – хто брав участь у футбольному матчі, хто пробував свої сили в армреслінгу, перетягуванні канату, настільному тені-сі, штовхав гирі.

Павло Різаненко також вручив цінні подарунки спортивним колективам Морозівки та подяку Ана-

толію Лисенку. Це людина, справжній ентузіаст, котра дуже багато робить, аби спортивне життя на селі не за-вмирало ні на день…




3 жовтняДошка «покращення»

Павло Різаненко, кандидат у народні депутати України:

Цей випадок яскраво ілю-струє наскільки далеко зайшла корупція і байдужість у різні сфери життя. Адвокатура Київ-ської області навряд чи вникала у справу, розпитувала свідків. Інакше б її рішення було зовсім іншим. Не виключаю я і того, що, надаючи безкоштовні юридичні консультації, ми відбираємо хліб у «професійних» адвокатів. Але ж, даруйте, хіба це професіоналізм – оббирати людей там, де діло вирішується одним листом чи запитом? Це вже не юриспруденція, а маркетинг на грані шах-райства – видурити в клієнта максимальну кількість грошових одиниць. Мабуть, саме завдяки таким «професіоналам» до професії юриста в суспільстві дещо негативне ставлення.

Але є і політична складова цього рішення. Ро-ман Сімутін – моя довірена особа під час виборчої кампанії. Я вже стикався зі спробами тиску на людей з моєї команди, та й на мене. Проте цей номер не пройде. Коли ми йшли на вибори, всі розуміли, що провладні опоненти не цуратимуться ані бруду та брехні, ані відвертого тиску з професійного і, навіть, кримінального боку. Тому такий перебіг подій нашу команду не дивує і не лякає, а лише показує, що ми все робимо вірно і становимо серйозну загрозу для влади.

Коментар

Ознаки розправи?Сталася подія. В усякому разі – в моєму особистому розумінні. «ГроЗа» неодноразово писала про показо-вий випадок із Калинівським гуртожитком, що розташований за адресою пров. Травневий, 2. Гуртожиток з 1993 р. належав ПАТ «Тепличний», а його мешканці були винаймачами житла. Тепер вони вирішили своє житло приватизувати. Але в цій справі виявився ще один аспект, схоже – політичний.

Процедурою приватизації займається бровар-ський адвокат В. В. Березинець, до якого звернулася громада із проханням допомогти з юридичної точки зору, зв’язок з ним підтримується через посередни-ка з числа мешканців будинку Олександра Давидюка. Березинець назвав суму гонорару (не будемо її вка-зувати, мала вона, чи велика – важко судити, та й не в цьому річ), люди погодилися, адвокат отримав гроші і… нічого не сталося. Те, що за процедурою приватиза-ції, має бути рішення сільського голови про прийняття гуртожитку в комунальну власність, – це факт. І що го-лова міг би запросити за це гроші – припустити також можна. Чи була в цьому причина того, що сталося на-далі, чи ні – хтозна...

Одне слово, минуло кілька місяців, а, зі слів меш-канців гуртожитку, у якості результату кількамісяч-ної «роботи» адвоката Березинця, є «вибитий» у власників ПАТ «Тепличний» протокол про те, що ПАТ прийняло таки рішення передати гуртожиток на комунальний баланс. Та от біда – цього протоколу мешканці гуртожитку також не бачили. Так само, як і відповідного листа до сільської ради. Можна зрозу-міти розпач людей, які віддали чималі кошти на про-цедуру приватизації житла, коли до них знову звер-нувся їх представник з вимогою адвоката, що суму треба подвоїти?

Мешканка гуртожитку Валентина Гайдайчук звер-нулась до депутата Броварської міської ради та ак-тивіста «ГроЗи» Романа Сімутіна з проханням по до-помогу. Роман вирішив таку допомогу людям надати і, розібравшись у суті справи, став бувати на зборах мешканців та консультувати їх як депутат, як громад-ський діяч, зрештою – просто як небайдужа людина, що знається на юридичних тонкощах. Якось на таких зборах був присутній і сам адвокат Березинець. «Важ-ка» розмова при свідках звелася до того, що Берези-нець звинуватив Романа у порушенні адвокатської

етики, бо той, бач, висловився про надмірні апетити Березинця, відстоюючи інтереси громади. Мабуть, саме так і пояснив Березинець справу, подавши скар-гу на Сімутіна як на свого конкурента до Кваліфіка-ційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

За словами секретаря дисциплінарної комісії Елі-завети Сергіївни Лісниченко, розслідування у справі Сімутіна виявило з його боку порушення адвокат-ської етики, а тому комісія вирішила у народного захисника відібрати свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю. На моє запитання, чи пра-вий був адвокат Березинець, здираючи з людей гро-ші, пані Лісниченко відповіла, що їй не відомо, скільки коштує така робота, але, якщо адвокат вже домовив-ся про суму і люди не проти, – це його власна справа. Причому, вона сказала про це вже після того, як по-яснила, що перед ухваленням рішення комісія про-вела розслідування. Отже – не могла не знати про всі аспекти справи.

На моє запитання, в чому ж полягає провина Ро-мана Сімутіна, п. Лісниченко чітко відповіла, що «роз-слідування» виявило намагання Сімутіна примусити людей відмовитися від послуг Березинця на власну ко-ристь, а відтак – спроба допомогти людям з його боку є «порушенням правил конкуренції», отже – і адвокат-ської етики.

Подякувавши пані Лісниченко за коментар, я звер-нувся до самого Романа. «Інакше як провокацією я подібне не можу назвати, – сказав Сімутін. – Справа в тім, що в жодному випадку я навіть не представляв-ся у якості адвоката! Я ж бо є депутатом міськради, активістом «ГроЗи», довіреною особою кандидата в народні депутати України Павла Різаненка. Думаю, що справа саме в цьому! Чого ж треба владі – щоб опозиційні депутати міськради Броварів робили так само, як і провладна більшість, тобто залишали своїх

виборців та співвітчизників напризволяще – без за-хисту від відвертого шахрайства та обману?»

А я в першу чергу подумав про те, що саме вони – люди, а не гонорари – і є справжнім мірилом нашого успіху і професіоналізму. І ще. Там, де мають хід гроші, їх правда, на жаль, в більшості випадків вища за правду співчуття та людяності. Особливо, коли ті, хто тебе судять, мають це за бізнес.

Андрій Дробязко

Теперішній рівень пенсійного забезпечення – ганьба для влади Уряд Азарова знову «ощасливив» українських пенсіонерів. Першого жовтня, в день, коли, за рішенням ООН, у світі вшановують людей похилого віку, оголошено про підняття рівня пенсійного забезпечення. Отже – український пенсіонер відчув «покращення вже сьогодні» аж на 12 гривень. Тепер мінімальна пенсія становить цілих 856 гривень! Український уряд зробив на півкопійки, а розголосу буде, наче до-сягнуто буквально космічних висот у соціальному забезпеченні людей похилого віку. При цьому, звісно, пан Азаров нещадно критикуватиме «папєрєдніків».

Між тим, у самого Миколи Яновича все просто у шоколаді. Рівень його пенсії прирівняний до нардепівських, а це на жов-тень минулого року становило майже 16 тисяч гривень. Непо-гано, чи не так? Практично у 20 разів більше, ніж у пересічного українця. Та й не йтиме очільник уряду на так званий заслужений відпочинок – спеціальною По-становою Верховної Ради Миколі Яновичу дозволили працювати й після досягнення критичного віку – 65 років.

Глава нашого уряду, розпові-даючи, яке щастя несе українцям взагалі і пенсіонерам зокрема кожний день «героїчної» праці біло-синьої команди, не скаже, що навіть в Росії мінімальна пенсія втричі більша, ніж в Україні (відповідно 2553 і 856 гривні), що середній розмір пенсії в європейських країнах сягає 1000 євро і вище. Наприклад, в Норвегії – майже 1800 євро. У нас вона становить трохи більше 1400 гривень, а це порів-няно з тією ж Норвегією – у 13 разів менша. Та й не бу-демо забувати, що 3,7 мільйонів пенсіонерів із майже 14-ти мільйонів отримують менше 1000 гривень.

– Ситуацію в Україні з рівнем пен-сійного забезпечення по-іншому ніж ганебною для держави не назвеш. І якби у сьогоднішніх керманичів України у голові не був вмонтований лише калькулятор для підрахунку суто особистих надходжень, а ще за-лишалося місце для понять честі, гід-ності, то, як мінімум, правителі мов-чали б, не галасували на всю країну про копійчане підвищення пенсій. А як максимум – давно б вже подали у відставку, визнавши свою неспро-можність ефективно управляти еко-номічними процесами в державі.

Давайте, не забувати ще про одну важливу річ – стан Пенсійного фон-ду. У червні цього року уряд Азаро-ва збільшив його дефіцит з 9,7 млрд гривень до 16,7 млрд, тобто – одразу

на 7 млрд. При цьому ніхто не пояснює – а як Кабінет міністрів збирається покривати цей дефіцит? Власне, а з яких резервів ці горе-правителі збираються платити людям пенсії?..

Зараз я як кандидат в народні депутати щодня зу-стрічаюсь із виборцями, багато з яких – пенсіонери. Знаєте, слухаючи їх, якось боляче усвідомлювати, що люди, які все життя тяжко працювали, особливо у

сільській місцевості, отримують сьогодні мізерну пен-сію, на яку реально не можна прожити. І тому замість справді заслуженого відпочинку вони змушені вже у солідному віці працювати на городах, аби якось зводи-ти кінці з кінцями. Вони мало вірять у те, що їхнє життя зміниться на краще. Але вони зберігають оптимізм вже стосовно дітей, внуків та правнуків.

Нинішні пенсіонери також сподіваються, що нова Верховна Рада скасує проведену Азаровим-Тігіпком так звану пенсійну реформу. Як і партія УДАР загалом, я однозначно підтримую необхідність радикального перегляду проведеної нинішнім урядом пенсійної ре-форми. Її положення треба відміняти. І ми робитимемо це у першочерговому порядку.

Адже – до чого звелася реформа? Фактично лише до одного – підняття пенсійного віку, в першу чер-гу – для жінок. Насправді відбувається ось що: цинічне перекладання владою вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду на плечі людей і, що найганебніше для нинішньої влади, – на жіночі плечі.

На моє глибоке переконання, в Україні треба на-довго забути про збільшення пенсійного віку. Автори так званої реформи, говорячи про необхідність збіль-шення пенсійного віку, аргументують тим, що його збільшують (або він вже є вищим) практично у всіх європейських країнах. Щоправда, псевдореформато-ри забувають сказати про одну важливу річ – середню тривалість життя. А вона в Україні одна з найнижчих в Європі – 67 років. У Литві, наприклад, – 72, у Німеч-чині – 79, найвищий рівень у Японії – 82 роки. Та в тій самій Грузії люди у середньому живуть 74 роки.

Тому спочатку треба рішуче взятися за системні реформи у владі, в економіці, на значно вищий рівень підняти соціальні стандарти життя українців, в тім чис-лі й пенсії, значно покращити рівень надання медич-них послуг. І лише потім, можливо, обговорювати, при-чому – за участю суспільства, питання – збільшувати пенсійний вік чи ні.

Іван Левадний

З са

йту

anek

dot.r

u




№21/1 Сторінка юриста

ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ «Громадського захисту Київщини»

(067) 235-93-92(097) 214-67-55

Разом ми зможемо!Кожному з нас доводиться стикатись з байдужіс-

тю чиновників та свавіллям можновладців. З відвер-тою зневагою до «пересічного громадянина». З тим, що столоначальник вважає себе вищим за нас лише тому, що примудрився отримувати зарплатню з по-датків які ми сплачуємо. Протистояти цьому важко, адже проти однієї людини виступає вся система. Давайте спробуємо допомагати одне одному в цій боротьбі, адже разом ми зможемо!

У Броварах створили Комітет протидії фальсифікаціям

Опозиційні партії Броварщини, зокрема УДАР, ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», КУН, УНА, виріши-ли об’єднати свої зусилля для захисту чесних ре-зультатів виборів. Вони створили спільний коорди-наційний орган – Комітет протидії фальсифікаціям.

Комітет біля Окружної виборчої комісії оголосив безстрокову акцію громадянського контролю «Ні фальсифікаціям!».

Початок виборчої кампанії свідчить, що чинна влада реалізує свій план фальсифікації результатів виборів до Верховної Ради України, які відбудуться 28 жовтня 2012 року. Це означає, що українці, щоб захистити свій вибір, мають боротись проти фаль-сифікаторів.

Організатори фальсифікацій завжди уникають відповідальності. Більше того – всілякі «підрахуї» за це ще й отримують медалі та ордени.

Натомість винуватцями завжди стають дрібні ви-конавці з числа членів окружних та дільничних ко-місій. Саме цих вчителів, медиків та інших бюджет-ників роблять тими «стрілочниками», які отримують різні терміни ув’язнення. Зокрема ст. 158 Кримі-нального Кодексу передбачає за спробу фальсифі-кації волевиявлення громадян покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Ми гарантуємо, що: ; робота кожної виборчої комісії буде під нашим

пильним наглядом (ми оголошуємо безстрокову акцію пікетування виборчих комісій);

; ми не дамо вкрасти жодного голосу (закликаємо Вас 28.10.12 р., о 20-й годині, прийти до вибор-чих дільниць);

; кожне порушення буде задокументоване та пе-редане до суду (учасники координаційного цен-тру протидії фальсифікаціям активно взаємоді-ють між собою);

; жоден порушник не уникне відповідальності (на них чекає громадський осуд та кримінальна від-повідальність).БОГ все бачить, народ все пам’ятає, ми все фіксу-

ємо!Контактний телефон: 067 2359392

Коодинаційний центр протидії фальсифікаціям

Громадські приймальні відкрито!Оскільки наша «Гаряча лінія» перевантажена і в багатьох випадках юристам

все одно потрібно бачити конкретні документи, ми відкриваємо громадські приймальні. Щоб кожен міг особисто звернутись, поділитись своєю проблемою і разом ми спробували б її вирішити.

Громадські приймальні Павла Різаненка відкриті за адресами:м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, офіс 39 (ТЦ «Ліза», 3-й пов.)м. Бровари, вул. Київська, 95, кімн. 9м. Березань, вул. Леніна, 127смт Баришівка, вул. Жовтнева, 98 (ПМК-12) Час роботи: з 9.00 до 18.00, перерва з 13.00 до 14.00. Вихідні: субота та неділя

Нотатки з виборчого поля боюТак сталось у моєму житті, що останні виборчі кампанії різного рівня так чи інакше не пройшли без моєї участі – не тільки в якості виборця, а й в якості спостерігача. Тож маю достатній досвід, які методи беруть на озброєння опоненти один проти одного.

Цього разу хочу розповісти про деякі методи фаль-сифікації в ході голосування.

По-перше. Дуже знайомий всім «адмінресурс», коли безпосередній начальник дає вказівку своєму підлеглому проголосувати за «потрібного» кандидата чи партію, в іншому випадку… Передбачувані наслід-ки залежать від фантазії начальника. Цих же началь-ників призначають офіційними спостерігачами від «потрібного» кандидата чи партії, адже він повинен довести справу до кінця. У день виборів його пильне око не пропустить жодного підлеглого та членів його родини. За попередньою вказівкою всі їх голоси вже враховану в кошик «за». Тому, якщо голосів буде бра-кувати – начувайтесь.

До речі. У вас ніколи не викликав інтересу той факт, що деякі виборці вкидають до скриньки бюлетень, не згорнувши його декілька разів? Тобто бюлетень плавно падає в скриньку, і необхідні «контролери» вже зняли інформацію – за кого проголосував даний виборець. Тут від-бувається таке собі добровільно-приму-сове волевиявлення. Під цю категорію під-падають люди слабкі, боягузи, залежні від волі іншого.

Скажете, що таке дійство пішло в ми-нуле? Не сумнівай-тесь – працює і дає свої результати.

По-друге. До-кладають руки до фальшування вибо-рів деякі члени ДВК, які відробляють свій «призовий фонд» за додаткову кількість голосів. Тут вже по-трібна «зав’язка» з головою ДВК, і таким чином утворюється вже органі-зована група. Де в обов’язки голови входить організу-вати прихід потрібної людини з паспортом, проконтро-лювати виконання дійства голосування, а член ДВК зобов’язаний надати «липовому» виборцю бюлетень.

Ось стоїть навпроти офіційний спостерігач. І що він бачить? Підійшов хлопчина, подав члену комісії паспорт, той знайшов у списку виборців потрібний рядок, дав розписатись. Паспорт закрито. Інший член комісії видає бюлетень, виборець отримує його і йде голосує. І не здогадується офіційний спостерігач, що зараз на його очах демонстративно зовсім інша особа отримала бюлетень за іншого виборця, хоча подала свій паспорт! Чому таке можливе? Та тому що «свій» або «свої» члени комісії є членами організованої гру-пи, яка таким чином заробляє на виборах. Цей метод спрацьовує у великих містах, де люди погано знають

один одного. І визначити з великої кількості виборців «чужого» практично неможливо. Цим і користуються фальсифікатори.

Ви спитаєте, чому не спрацював офіційний спосте-рігач? А як часто ви бачили, щоб офіційний спостерігач контролював ідентичність особи виборця з паспортни-ми даними та інформацією у списку виборців під час ви-дачі бюлетенів? Адже для цього спостерігачеві потріб-но ще до стадії голосування перевірити правильність розстановки столів та стільців, де будуть сидіти члени комісії. І забезпечити, аби у кожного спостерігача була можливість, стоячи за спиною у члена комісії, бачити, як на долоні, всю інформацію під час видачі бюлетеню. Адже, за законом, спостерігач може вільно пересува-тись по виборчій дільниці. Головне, аби він не заважав своїми діями працювати комісії. Тож, панове офіційні спостерігачі, заздалегідь займайте вигідну бойову пози-цію, аби не пропустити порушення, виправдовуйте ста-

тус спостерігача!Хтось скаже, а

як же відповідаль-ність?

Ч. 8 ст. 158 Кри-мінального кодек-су України перед-бачає наступне: «Умисне надання членом виборчої комісії громадя-нину можливості проголосувати за іншу особу чи про-голосувати більше ніж один раз у ході голосування або надання виборчо-го бюлетеня особі, яка не включена до списку вибор-ців на відповідній виборчій дільниці, або надання ви-

борцю заповненого виборчого бюлетеня – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або за-йматися певною діяльністю на строк від двох до трьох років».

Доволі суворо. Але чомусь навіть такі запобіж-ники як кримінальна відповідальність не стають на заваді фальсифікаціям. Тож коли бачите порушення на виборчій дільниці під час голосування, повідомте про це офіційних спостерігачів. Бо, як на мене, лише усвідомлення критичною масою громадян нашого суспільства того, що лише від волі кожного з нас за-лежить, чи ми побудуємо демократичну державу, чи будемо всі разом обслуговувати ті чи інші клани при владі.

Олена Титова

З сайту ldpr-rb.ru


КиївщиниЗАХИСТ 3 жовтня


Інформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини"Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№1445Р, від 06.03.2012 р.

Права засновника передані ТОВ «КГ «Контакт», вул. М.Васлиенка, 7А, м. Київ, 03124

Випусковий редактор: Іван ДоляАдреса редакції: [email protected]

Редакція може не поділяти думку та позицію автора. За точність фактів, викладених в

опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відпові-дальність несе рекламодавець.Рукописи не

рецензуються і не повертаються.Адреса друкарні: [email protected]Зам. 0512/14(21/1). Наклад 20000. Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.

Напередодні виборів наші політики починають так інтенсивно любити Україну, що це нагадує гру-пове зґвалтування.

***

– Ви чули, куме, Янукович пообіцяв після вибо-рів повідривати голови керівникам міністерств та місцевих адміністрацій?

– Не страшно. Скільки їх там з головою?

***

Фраза на національному радіо:«Соціальна програма діючої влади дійсно ефек-

тивна. Тільки за цей рік вона змогла скоротити кіль-кість незадоволених пенсіонерів на 250 тисяч».

***

Чиновник, який збив на переході двох людей, за-питує суддю – які будуть наслідки? Той відповідає:

– Ну, тому, який головою лобове скло пробив, дамо п’ять років за напад. А тому, хто в кущі відлетів, додамо ще два роки за спробу втекти з місця злочину.

***

Азаров радісно повідомляє Януковичу: – Якщо раніше населення України скорочува-

лось на 200 тисяч осіб в рік, то зараз – лише на 100 тисяч. Це явне покращення!

– Тобто 100 тисяч «мертвих душ» нам на виборах гарантовано?

Анекдоти Фейлетон

Остання сторінка

Засідання уряду– Сідайте! – сказав прем’єр, починаючи засідання уряду, і всі присутні квапливо зайняли свої місця. Прем’єру не подобалося, коли не виконували його наказів.

– Я зібрал вас, щоб обговоріть пітання бюджету на 2012 рік. – Він подивився на міністра фінансів. – Там у тебе всьо гаразд?

Той попорпався у паперах, що лежали перед ним, і закивав головою: – Аякже! Усьо под контролем, дебіт із кредитом перекроєм.

– А незгодні? – виважено спитав прем’єр. – Особли-во... ця... опозиція... знаєш... як пристане...

– «Да пошлі оні...» – процитував прем’єра керівник Мінфіну. – У нас нова програма запрацює: «Кожному пенсіонеру по бутилці кефіру…» Народ нас поддєр-жит!

– Добре, – задоволено відреагував прем’єр. – Ти там дивись, щоб були усі бамаги... тада нє підкопаються.

– Є ще якісь пітання? – прем’єр подивився на при-сутніх.

– Є, – підняв руку зі свого місця міністр внутрішніх справ, який, мабуть, забув, що прем’єр питань не лю-бить. – Ми у себе в міністерстві вирішили в кожній об-ласті відкрити бомжатник, а мінфін на це у бюджеті не дав грошей, зрізав.

Міністр освіти засміявся і втупився в свої папери, щоб його не побачили. Та прем’єр усе побачив, його вчили все бачити.

– Чого сміятись? – визвірився він на свого підлегло-го. – Ще пожалєєш, що сміялся отут передо мною! Дати гроші на бомжатник! – гаркнув він на міністра фінансів.

Той, киваючи головою, щось писав протилежне у себе в записнику.

– Панімаєш, собі дозволяють... посміхатися у сер-йозній установі... Поставити на вид і не пускати на засі-дання, – звернувся він до товстуна, секретаря Кабінету міністрів. Той теж не відставав від свого колеги, черкав щось у записнику.

– Є ще пітання? – прогарчав прем’єр. Всі мовча-ли. Регіони знали, що краще промовчати. Але міністр транспорту виліз наперед.

– Ми хочемо провести у себе конкурс дерибану бю-джетних грошей... дорога від Одеси до Варшави, щоб їз-дили швидко. Мерседеси і не тільки... треба дозвіл, – мі-ністр ще не охолов після підготовки до Євро-2012.

Прем’єр згадав приємні дні, трохи пом’якшав. – Добре, зробімо, як ви хочете, тільки согласо-

вать з нашими зацікавленнями. Я зараз змотаюсь у Москву, можливо, повернемо дорогу і туди, щоб їхать з Одєси одночасно і у Варшаву і на Москву. В обидві боки.

Йому самому сподобався такий дипломатичний коник. Хай міністр закордонних справ тепер пояснює світовій спільноті. Не буде йому легкого життя! І з тим закрив засідання уряду. І всі побігли займатися своїми справами.

Віталій Шевченко, з сайту www.stihi.proАдаптував Іван Доля

Documents

Газета "Громадський захист Київщини" № 21/1