Теоретичний · 2016-05-08 · Теоретичний блок. «Освіта для сталого розвитку». Муніципальна програма сталого

Теоретичний блок. «Освіта для сталого розвитку».

Муніципальна програма сталого розвитку на 2013-2017рр. та місце освіти в її реалізації.

Екологія, екологічна освіта та освіта для сталого розвитку.

Напрями та складові освітнього процесу для впровадження концепції сталого розвитку.

Практичний блок. Методи визначення та формування ціннісних орієнтацій учнів в освітньому процесі

(ознайомлення із вправами «Точки та лінії», «Рейтинг», «Чотири кути», «Зміна кола»,

«Неповні пропозиції», «Гарячий стілець»; відпрацювання навичок формування ціннісних

орієнтацій з використанням вправ «Рейтинг» та «Чотири погляди на майбутнє»).

Методи формування дослідницьких компетенцій учнів в напрямку екологічного

моніторингу міського середовища (презентація дослідницьких програм із оцінки якості

міського середовища; презентація організаційно-технологічних засад дослідницької

діяльності на прикладі діяльності Екологічного центру).

Методи формування практичних компетенцій учнів задля ресурсо- та енергозбереження

(проведення гри «Дослідники та раціоналізатори».)

Презентація навчальної програми «Екологія Рівного та сталий розвиток». Приклади реалізації

успішних проектів для сталого розвитку м. Рівного.

Підведення підсумків.

“Несталий” розвиток нікому не потрібен!

Це сучасна найбільш поширена концепція взаємодії суспільства і природи, якою зараз керуються

передові країни світу. Сталий розвиток є узгодження між економічним та

соціальним розвитком суспільства і збереженням довкілля.

ПОНЯТТЯ “СТАЛИЙ РОЗВИТОК”

ЦЕ ТАКИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА, ЗА ЯКОГО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ТЕПЕРІШНІХ ПОКОЛІНЬ НЕ МАЄ СТАВИТИ ПІД ЗАГРОЗУ МОЖЛИВОСТІ МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ ЗАДОВОЛЬНЯТИ СВОЇ ПОТРЕБИ»

СТАЛИЙ РО́ЗВИТОК (англ. Sustainable

development)

Основні принципи сталого розвитку

Принцип «задоволення потреб» - найбільшу увагу

слід приділяти задоволенню потреб найбідніших країн світу;

Принцип «встановлення обмежень» - на стан

технології та на розвиток людства мають накладатися обмеження задля збереження довкілля; враховуються також обмеження у спроможності біосфери ліквідовувати наслідки діяльності людства.

Сталий розвиток у вигляді стільця

Культурна ніжка

Соціальна ніжка

Економічна ніжка

Екологічна ніжка

релігія і культура, етика і поведінку, бажання / мотивації, розваги, свободи / права, відповідальність, сімейні цінності, інформація / ЗМІ

біорізноманіття, екосистеми, середовища існування, зникаючі види, ключові види, забруднення і відходи, фізичні процеси, природні ресурси

установи, інфраструктура, освітня та юридична системи, здоров'я та охорону здоров'я, політика / демократія, військова промисловість, людські ресурси

економічне зростання, природний капітал, товари та послуги, корпоративні практики, зайнятість, якість життя, ефективність, торгівля, партнерство

Практично будь-яка з гострих проблем сьогодення, що торкається усіх без винятку життєвих інтересів людини, так чи інакше пов’язана з екологічним станом довкілля. Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Загалом ідеться про систему цінностей, складову культурного світобачення, яка не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у якій би захист і збереження природи вважались такими ж важливими, як і саме життя. Саме на таких засадах сформувалось поняття стійкий, або сталий розвиток. Прийняття суспільством ідей сталого розвитку можливо тільки через систему освіти. Саме ця сфера діяльності здатна змінити масову свідомість людей, орієнтуючи їх на збереження природних і культурних цінностей, етичне, гуманне ставлення до життя, пошук компромісу там, де економічні інтереси виробництва вступають в конфлікт з екологічними інтересами суспільства. У березні 2005 р. міністри освіти та охорони навколишнього середовища європейських країн прийняли європейську стратегію освіти в інтересах сталого розвитку. Ця подія поклала початок оголошеному ЮНЕСКО Десятиліття освіти в інтересах сталого розвитку (2005-2014 рр.). Освіта в інтересах сталого розвитку продовжує формуватися в якості концепції, що охоплює пов'язані між собою екологічні, соціальні та економічні проблеми, в якій освіта розглядається як найважливіший фактор сталого розвитку. Тому так важливо переосмислення змісту освіти з метою найбільш ефективної підготовки дітей та молоді для життя в сучасному суспільстві.

Теоретичний блок.

Муніципальна програма сталого розвитку на 2013-2017рр.

Екологія, екологічна освіта та освіта для сталого розвитку.

Екологія, екологічна освіта та освіта для сталого розвитку

Екологічна освіта (ЕО) Освіта для стійкого розвитку (ОСР)

присвячене проблемам

навколишнього

середовища

розглядає в комплексі охорону навколишнього

середовища, ефективне використання природних

ресурсів, підтримання екосистем, успішно

функціонують суспільства та економіки

в основі екологічних

проблем - діяльність

людини та її вплив на

навколишнє середовище

в основі проблеми - протиріччя між цілями

людей: екологічними, соціальними, культурними

та економічними

в центрі уваги -

біорізноманіття

в центрі уваги - культурне, соціальне, економічне і

біологічне розмаїття

мета дій: сприятливе


для сучасних людей

високу якість життя людей сьогодні і для

майбутніх поколінь

дії на благо навколишнього

середовища

мотивація до зміни стилю життя

заснована на важливих моментах

приватного життя

відповідальність за


відповідальність за стан людей і стан

навколишнього середовища

займається індивідуальним

поведінкою (екологічна

етика)

розвиває здатність до дії, включаючи

здатність виробляти моральні критерії, а

також стимулює участь громадськості у

прийнятті управлінських рішень

екологічна освіта ведеться у

місцевому та глобальному

контексті

ОСР повинна застосовуватися і

грунтуватися на місцевих економічних,

соціальних, культурних та екологічних

умовах і спільнотах

викладається в рамках

окремих предметів

Інтегровано в усі аспекти викладання,

навчання та шкільного життя

МЕТА ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Зараз багато сперечаються про екологічну освіту і зміни способу життя. Тому так важливо дати відповіді на питання:

1 ) Чи можна вплинути на спосіб життя людей за допомогою освіти? 2 ) Чи слід впливати на спосіб життя людей через освіту ?

ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ НЕ НОВИЙ ПРЕДМЕТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ, ЯКИЙ ЗНАЙОМИТЬ ДІТЕЙ З ПОНЯТТЯМ СТАЛИЙ РОЗВИТОК

ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – ЦЕ ЗМІНА ПІДХОДІВ ДО ОСВІТИ.

Зміст освіти для сталого розвитку

В рамках будь-якого навчального предмету та організації виховної роботи можливо спиратися на основні змістовні лінії освіти для сталого розвитку

Освіта для стійкого розвитку - перспективи і прогрес

Для розуміння освіти для сталого розвитку можна використати «дорожню карту ОСР», яка створена у вигляді матриці процесу і дозволяє вчителям відстежувати, як просувається процес ОСР. У матрицю включені розглянуті вище ракурси освіти і коротко представлені різні рівні участі та залучення в ОСР.

Ракурси ОСР До загального залучення в процес

освіти для сталого розвитку

Які кроки треба

зробити, щоб задіяти

всю школу?

Заповніть порожні

клітинки !

Загальношкільний підхід

Орієнтована

на учнів

Учні не впливають на зміст і методики освіти.

Вчителі передають, а учні беруть факти.

Навчання спирається на досвід учнів як

групи так і індивідуальний. Планування,

ведення та оцінка всієї освіти грунтується на

демократичному способі прийняття рішень.


на процес

Освіта направлена, в основному , на

результати і на те, якими фактами і яким

навичкам потрібно вчити.

Освіту направлено, в основному, на те, як і

навіщо потрібно отримувати факти і навички.

Вчителі використовують методики,

планомірно розвиваючі розуміння у учнів.


на дії в

суспільстві і

природі

Освіта вчить тому , що можна зробити

пізніше, в майбутньому. Учні безпосередньо

контактують з людьми та об'єктами поза

школою. Інформація, в основному,

передається через вчителів та підручники.

Залучення в ретельно сплановану діяльність

у школі і в суспільстві - частина процесу

навчання. Школа - партнер у сталому

розвитку суспільства, до якої звертаються

різні зацікавлені сторони. Суспільство і

природа, навколишнє середовище школи є

природним «Навчальним середовищем».

Комплексна Вчителі предметів , наприклад , хімії , історії і

т.д., збираються окремо для розробки своїх

предметних програм. Предмети

викладаються розрізнено, і учням

доводиться самим збирати факти в єдине

ціле.

Викладання і навчання об'єднані спільною

метою, зазначеною в програмі навчання

(навіть якщо вона побудована за

предметами) . Вчителі працюють в команді і

мають час на системне планування .

Школа як

навчальне

середовище

Викладання - єдиний обов'язок вчителя.

Зміст і планування шкільних будівель та

території - в компетенції інших людей. При

закупівлі матеріалів та продуктів

враховуються лише економічні аспекти .

Школа - це « установа, яка НАВЧАЄ і ДІЄ».

Школа дбає про те, щоб учні і вчителі

використовували папір, обладнання,

матеріали, енергію, продукти і т.д.

відповідно до принципів сталого розвитку.

Управління будівлями і прилеглою

територією є невід'ємною частиною освіти .

Учні самі відповідають за своє навчання та навчаються на базі власного досвіду. Отримати знання може бути непросто, але коли вони придбані і зрозумілі, зберегти їх не так складно. Вони часто «гніздяться» в нашому мозку або в тілі, і стають особистими. Навчання - процес, який триває все життя, в постійній взаємодії із соціальним середовищем. Іноді ми вчимося самостійно, іноді - обмінюємося думками, ідеями та знаннями з іншими. Таким чином, навчання відбувається безперервно в соціальному і культурному контексті. У такому погляді підкреслюється те, наскільки важливо спиратися на знання, що вже є у людини. Налагодження демократичного діалогу з учнями не тільки підвищує мотивацію - це є суттю ОCР.

Основна увага приділяється відносинам і системам. Які шляхи зниження викидів CO2? Однією з відповідей є скорочення використання викопних видів палива! І хоча відповідь, можливо, проста, реалізувати це вкрай важко. Цілі ОСР засновані на процесах, що відбуваються в реалістичному або змодельованому контексті. Головне в навчанні, орієнтованому на процес - пошук вирішення проблеми, індивідуально, або спільно, а не результат як такої. Учень при цьому повинен навчитися демократичним чином працювати в ситуації відмінності думок. Мета полягає в тому, щоб розвинути здатність діяти і брати участь. Коли дитина залучена в процес, мотивація приходить автоматично, хоча вчитель все ж повинен знайти методики і встановити цілі, щоб навчання стало осмисленим. При цьому підході важливо виділяти час на критичне осмислення і формування позиції. На нас постійно впливають різноманітні враження, і лише частину з них ми здатні трансформувати в досвід. Зупинитися і подумати - значить дати час досвіду перерости в знання і стати чимось значущим. Роздуми можуть мати різні форми. Це може бути постійний і підсвідомий діалог, або організована дискусія з іншими. У рамках цих форм також є варіації. Важливими інструментами процесу мислення є слухання, говоріння, письмо і творче вираження думок. Для роздумів і навчання важливо фіксувати те, що ви робите, або зробили, підходити до проблеми критично і задавати питання. У навчанні, орієнтованому на процес, особливо враховуючи, що в мінливому світі немає готових відповідей на питання про сталий розвиток, потрібно постійно переосмислювати і ставити під сумнів сучасні тенденції та способи мислення. Це ж стосується і вчителів!

Учні залучаються до подій реального життя та повсякденних процесів в суспільстві. Більшість людей проводять близько 20 відсотків свого життя в школах та інших освітніх установах. Тому, якщо ми хочемо, щоб навчання мало реальний сенс, необхідно підібрати такі види діяльності, в яких учні бачать запланований процес планування та виконання в реальному житті. Школа - НЕ тренувальний табір для майбутнього життя, а невід'ємна частина життя тут і зараз. Участь, сама по собі, є мотивацією для навчання. Навчання поза стінами школи, на природі, в міському середовищі, або ж участь у ретельно спланованих навчальних екскурсіях, в ході яких учні можуть безпосередньо спостерігати за подіями - це одночасно і виклик, і стимул. У середній та старшій школі навчання спрямоване на інтеграцію в суспільство, наприклад за допомогою проектів, в яких в результаті діяльності здобуваються знання та навички й формується мотивація. Навчання в реальному контексті не тільки розвиває можливості і мотивацію учнів, але і підвищує їх соціальну компетентність і закладає навички, необхідні для активної участі у сталому розвитку. Учитель повинен вибрати і створити таке навчальне середовище, яке забезпечувало б досягнення мети.

Комплексна освіта - єдиний підхід, що включає різні предмети і ракурси. Наповнити освіту для сталого розвитку сенсом, прив'язати її до реальності, яку сприймають учні, можна за допомогою комплексного підходу. При цьому необхідно мати спільне розуміння поєднання всіх складових сталого розвитку. Комплексний підхід передбачає отримання знань про джерела енергії, різні системи переробки відходів, взаємини в природі і біологічне різноманіття, а також знання про потреби людини. Питання про етику і сенс життя, а також про те, як ми з усіма нашими технічними можливостями зможемо впоратися з майбутніми викликами, пов'язаними з енерго-та ресурсозбереженням, також є частиною комплексного підходу. Свій внесок в освіту для сталого розвитку можуть внести і різні предмети, наприклад, природничі, де виявляються, визначаються і аналізуються відносини, соціальні предмети, де розглядається передісторія різних ситуацій і подій, і виявляються шляхи досягнення змін і розвитку, а також мова і мистецтво, що забезпечують творче самовираження і комунікацію.

Школа - споживач ресурсів. Щоб зрозуміти цей підхід, потрібно просто поглянути на те, що надходить до школи і що з неї виходить - наприклад, гігантські потоки води, енергії і відходів. Оскільки школи споживають значні обсяги паперу, важливо, щоб усі члени шкільної громади знали, наприклад , звідки береться папір і куди дівається використаний папір та підручники. Також потрібно знати звідки береться вода і що відбувається, коли спускають воду у туалеті, або відкривають кран з водою! До цього можна залучити адміністрацію школи, прибиральників і кухарів. Треба також пам'ятати, що пришкільна ділянка (сад, клумби) може бути не тільки привабливою, але і корисною як навчальний ресурс і як джерело свіжих квітів, овочів та фруктів. Головне - бути реалістом і будувати реальні плани із створення та підтримання роботи «стійкої» школи. Залучайте учнів і до планування, і до реалізації заходів. Звертайтеся до місцевої громади за допомогою і ресурсами, запрошуйте батьків і підприємства до співпраці. Розуміння принципів сталого розвитку і діяльність відповідно до них допомагає скоротити Екологічний слід вашої школи!

Цінності і професія вчителя

Питання до Вас, як до вчителя: • Що означає жити добре? • Що для Вас означає сталий розвиток? • Які Ваші погляди на три аспекти сталого розвитку: екологічний, соціальний та економічний? • Який Ваш погляд на знання, і які знання Ви вважаєте особливо важливими в стійкому суспільстві? • Поміркуйте про слово «цікавість» та сталий розвиток. • Викладання в галузі сталого розвитку накладає на вчителя певні вимоги. Які функції, на Ваш погляд, вчитель може виконувати в даному контексті? Які у вчителя можливості, і які виникають складнощі з виконанням цих функцій ? • Наша практична компетенція визначається як поєднання знань, можливостей і мотивації. Чи згодні Ви з цим твердженням ?

Питання для учнів:

• Як можна залучити до участі в процесі всю школу - всіх вчителів, учнів, адміністрацію і батьків? • Як можна продовжити розвивати методики і ресурси? • Як підвищити участь учнів у прийнятті рішень, що впливають на їх навчання і їх школу ? • Як розвивати співпрацю школи з місцевою громадою у виявленні та вирішенні різних питань і проблем, що виникають у даному контексті? • Як можна мотивувати вчительський склад, інших співробітників і учнів працювати більш активно і системно для вдосконалення функціонування школи та використання ресурсів?

Методика освіти для сталого розвитку

Список моментів, які слід враховувати при виборі методик та видів діяльності на короткий або довгостроковий період: • Дорожня карта ОСР : розвивайте процес освіти відповідно до матриці ОСР для загальношкільного підходу. • Попередні знання: що Ваші учні вже знають, і які думки у них сформовані? • Які цілі даної освіти? • Які навички та знання Ви хочете сформувати і поліпшити; які думки і ставлення плануєте розвинути в учнів? • Які методики і види діяльності допоможуть досягти поставлених цілей? • Як Ви будете оцінювати те, чому навчилися учні? • Як учні будуть задіяні в процесі планування та розвитку? • Як можна зробити Вашу роботу більш видимою для інших?

Етапи освіти для сталого розвитку: визначення та формування

ціннісних орієнтацій учнів в освітньому процесі;

формування освітніх компетенцій;

формування дослідницьких компетенцій учнів в напрямку екологічного моніторингу міського середовища ;

формування практичних компетенцій учнів задля ресурсо- та енергозбереження.

Практичний блок.

Методи визначення та формування ціннісних орієнтацій учнів в освітньому процесі

У складних предметах міждисциплінарного характеру факти самі по собі не можуть направляти або впливати на нашу поведінку. Замість цього, використовується з'ясування цінностей, або активні ціннісні методики, щоб дослідити ставлення, думки людей. Хоча з'ясування цінностей не дасть якихось «правильних» відповідей, воно допоможе зрозуміти, які насправді ваші думки, як їх можна змінити або розвинути, як виробити нові погляди і донести їх до інших. Під час визначення ціннісних орієнтацій акцент робиться на процес і конкретного учня. Для виявлення цінностей можна використовувати самі різні види діяльності - важливо використовувати їх обережно, з повагою до учасників, щоб ніхто не відчув себе гірше за інших, або визнав, що його відповіді або думки «неправильні».

Для «з'ясування цінностей» можна використовувати наступні вправи «неповні пропозиції», «рейтинг», «зміна кола», «точки на лінії», «чотири кути», «гарячий стілець», а також такі форми як «гра-форум», «рольова гра», «метод ситуацій», «проблемно-орієнтоване навчання», «дебати, дискусії та рішення проблем», «сюжетна лінія».

Примітка: Багатьом учням складно висловити свою думку або поміняти точку зору відкрито перед групою. Хоча багато з цих вправ на з'ясування цінностей виглядають як гра, слід пам'ятати, що вони, насамперед, освітні. Учні можуть по-різному реагувати на них, особливо якщо врахувати, що наші думки-це щось особисте, і упереджене ставлення може легко образити або засмутити їх.

Приклади питань для побудови рейтингу : Кого Ви найбільше боїтеся зустріти на природі? - лося - собаку - незнайомця Що слід зробити насамперед у Вашому районі ( селі / місті) ? - Каналізаційно- очисні споруди - Доріжки для велосипедистів - Футбольний майданчик Членом якої організації Ви воліли б стати ? - Всесвітній фонд охорони природи - Червоний хрест - Я волів би створити нову організацію

Приклади пропозицій: 1 . З тварин я хотів би мати . . . . . . . . . . . 2 . Природна обстановка, де я відчуваю себе краще всього - це ... .... 3 . Індивідуально: "Найважливіше для мене те, чому я вчуся в школі -це ..... " У малій групі : "Найважливіше, чого треба навчитися в школі - це ........ " 4 . Індивідуально: "Я хочу мати машину, так як ................ " У малій групі : " Машини дуже корисні, оскільки ...................... " 5 . Індивідуально: "Мені здається , що Всесвітньому фонду охорони природи (WWF) слід посилено працювати над .................... " У малій групі : "Нам би хотілося , щоб WWF активно працював над проблемою .......... "

«Неповні пропозиції» У цій вправі неповні пропозиції використовуються як основа для того, щоб краще дізнатися, що учні думають про якісь питання чи речах, перш, ніж переходити до нового розділу або теми. Неповні пропозиції записуються на аркуші паперу або на дошці так, як показано нижче. Учасників просять завершити пропозиції відповідно до їх переконань і думок.

«Рейтинг»

Вправи на з'ясування цінностей можна використовувати також в якості введення до якоїсь теми або для знайомства один з одним в групі. У даній вправі проводиться ранжирування і розставляння пріоритетів в готовому списку. Питання та приклади можна адаптувати до конкретної теми, що вивчається. Ідея полягає в тому, щоб розташувати варіанти від 1 до 3 так, щоб 1 -й мав вищий пріоритет. Вправа може виконуватися індивідуально або в групах. Можна варіювати ступінь складності завдання, пропонуючи не надто певні варіанти, які залежать від декількох факторів.

Варіант 1: – Що має право першості? Природа чи людина? Природа 1 2 3 4 5 6 Людина Варіант 2: Проведіть по підлозі лінію зі словами ЗГОДЕН і НЕ ЗГОДЕН на кінцях. Якщо Ви стоїте посередині лінії - це означає , що Ви або невпевнені, чи Вам це байдуже. Всі повинні знизити використання енергії! Згоден Не згоден

Приклади тверджень: - Осінь – приємна пора року - У мене ніколи не мерзнуть ноги - У школі я дізнаюся важливі речі - Ми всі у відповіді за майбутнє - Політики несуть відповідальність за сталий розвиток - Я люблю м'ясо - Мене цікавить сільське господарство - Я не забруднюється грунт або воду

«Зміна кола» Ця вправа проводиться швидко і в тиші. Характер вправи такий, що учасники можуть висловити свою точку зору анонімно, оскільки ні у кого немає часу спостерігати за іншими. Почніть вправу з базових нейтральних питань, щоб учасники розібралися, що потрібно робити. Зміну кола можна також використовувати в якості розминки, щоб люди почали міркувати, і щоб отримати перше враження про те, що учні вже знають про предмет і яке їх ставлення до певних питань . Хід вправи. Група або клас встає в два кола - зовнішнє і внутрішнє. Кола повільно рухаються в протилежних напрямках. Учитель зачитує твердження і ті , хто згоден з ними, переходить в інше коло і, відповідно, починає рухатися в іншому напрямку. Ті, хто не згоден , залишається в тому ж колі і продовжує рухатися в тому ж напрямку.

«Точки на лінії» Цю вправу на з’ясування цінностей можна використовувати, щоб краще зрозуміти погляди всієї групи. Вправа також піддає точки зору критичній оцінці і стимулює учнів висловлювати свою думку. Учитель зачитує питання і просить учасників уважно обміркувати свою реакцію, накреслити лінію на листку паперу, відзначити на ній 6 точок і пронумерувати їх від 1 до 6. Потім позначити хрестиком власне розташування на цій лінії, залежно від точки зору. Учнів просять зайняти свої позиції на лінії (зазначеній на підлозі) відповідно до питанням. Ставши на обрану точку, кожен висловлює свою особисту точку зору. Коли всі зайняли свої місця, учнів просять пояснити людині, яка стоїть поруч, чому обрана саме ця точка. Оскільки велика ймовірність, що в одній точці виявиться відразу кілька людей (утворюється група), учнів з однієї групи можна попросити вибрати відповідального, який розповість класу, чому вони зайняли цю позицію. Перед початком вправи, поясніть всьому класу, що вона дозволить їм вільно висловити свої думки з різних питань.

Приклади тверджень: Їсти рибу з Чорного моря небезпечно. Всі жителі нашої країн повинні знизити споживання енергії. Думки дітей в Україні схожі на думки дітей у Польщі. Атомні електростанції треба закрити . У минулому люди жили краще , ніж зараз. У нас демократія. Між школами існує велика різниця. Заводи, що забруднюють атмосферне повітря, треба закрити якомога швидше.

Приклад: - Що для Вас найважливіше при купівлі нових кросівок? Кут A. Ціна Кут B. Стиль – чи модний він Кут C. Де він зроблений і як зроблено Кут D. Інші варіанти відповідей

«Чотири кути» Ця вправа підходить для більш складних питань. До вправи завжди входять три варіанти і одна ВІДКРИТА відповідь. Відкрита відповідь завжди повинен існувати для тих, чиї відповіді не підпадають під запропоновані варіанти. Кожен з кутів кімнати відводиться під один із запропонованих варіантів, а один з кутів завжди залишається «відкритим» для альтернативних варіантів . Учитель зачитує питання і вказує, який з кутів відведений під який варіант. Кожному пропонується мовчки подумати, який з варіантів вибрати. Після того, як учасники розійшлися по кутках, попросіть їх обговорити в групах, що утворились, чому вони вибрали саме цей варіант. Кожна група потім може вибрати відповідального , який розповість всьому класу, чому вони вибрали цей кут. Учасникам дозволяється переходити в інший кут, якщо вони передумали. Заохочуйте в учнів бажання думати самостійно і приймати власні рішення.

«Гарячий стілець»

Один з найважливіших моментів вправ на з'ясування цінностей - це не та позиція, яку займуть учні, а той факт, що вони починають міркувати про проблеми самостійно. Сам процес - мислення, мотивація і усна комунікація - важливіше, ніж кінцевий продукт, тобто їх відповідь . Розставте стільці по колу і попросіть учнів сісти на них. Учитель зачитує заздалегідь підготовлене твердження, що відноситься до досліджуваної теми. Учні, згодні з даним твердженням, пересідають на інший стілець, а ті, хто не згоден, залишаються на своїх місцях. Учнів просять пояснити хід своїх думок однокласнику, що сидить поруч або всій групі. Учитель зачитує наступне твердження і вправа повторюється. Можна також дати учням самим сформулювати твердження. Як і в інших вправах на виявлення цінностей, тут немає «правильних» відповідей. Учителю слід уникати давати власні відповіді, оскільки учні можуть прийняти їх за «правильні» .

Формування ціннісних орієнтацій. Вправа «Чотири уявлення про майбутнє».

Це приклад з'ясування цінностей, де йдеться про очікування на майбутнє.

Результатом є вдосконалення навичок критичного мислення, більш чіткі очікування і

здатність займати певну позицію, формувати думки і вести обговорення демократичним

чином. Це також може спонукати до кращого розуміння сталого розвитку.

Єдине , що можна сказати про майбутнє напевно - це те, що, швидше за все, воно не

буде таким, яким ми його уявляємо... І все ж, можна виявити якесь позитивний або

сприятливий напрямок його розвитку. У даній вправі ми експериментуємо з думками та

ідеями про майбутнє.

Уявіть, що Ви потрапили на покоління вперед. Нижче змальовані чотири різні

уявлення про майбутнє. Можливо це були описи реальності, написані кимось, хто

мешкав в 2060-2070 рр.. Прочитайте ці чотири опису уважно (самостійно) і обміркуйте

їх. Потім вирішіть, наскільки ці події вірогідні. Обведіть ту цифру на шкалі, яка більше

відповідає Вашим уявленням про ймовірність такого перебігу подій. Після того, як Ви

визначилися по всіх чотирьох уявленнях, підкресліть те, яке, на Ваш погляд, найбільш

ймовірно реалізується до 2060 року. Потім подумайте, і відзначте хрестиком, яка з

чотирьох альтернатив здається Вам найбільш сприятливою. Обговоріть власний вибір з

іншими учасниками вправи.

4. Легко - без проблем ...

Драматичні прогнози не збулися. Викиди вуглекислого газу були набагато

нижчі, ніж стверджували міжнародні угоди на рубежі століть. Це сталося

тому, що промисловість і «ринок» зрозуміли, що сталий розвиток може

бути серйозним плюсом в конкурентній боротьбі. Енергоефективні

технології дозволили швидко скоротити споживання енергії. Сонячна

енергетика здійснила технологічний та економічний прорив і стала, поряд

з вітровою, основним джерелом енергії. Викопне паливо тепер

використовується тільки у виробництві пластмас, які ще не замінили

новими органічними полімерними матеріалами. Відповідно з новими

пріоритетами, споживання невідновлюваних природних ресурсів

скоротилося і тепер становить набагато менше того, що вважалося

нормальним на початку XXI століття.

Малоймовірно Найбільш ймовірно

1 2 3 4 5 6

Несприятлива Найбільш сприятлива

1 2 3 4 5 6

3 . ЄС та західні країни, можливо, отримають

певну користь... Засухи, повені та сильні шторми призвели до

катастрофічних наслідків у багатьох країнах. В умовах

масштабних посух людям доводиться залишати свої

будинки і ставати кліматичними біженцями. Все це піддає

випробуванням міжнародну солідарність. Світова

економіка в кризі. Західні країни, схоже, справляються із

змінами непогано, а в багатьох випадках навіть

отримують користь від зміни клімат. Наприклад, пара

зайвих градусів на шкалі температур означає, що захід

може вирощувати більшу кількість видів продуктів

харчування.


1 2 3 4 5 6


1 2 3 4 5 6

1 . Погрози були перебільшені ... Зміни клімату, передбаченого на початку століття не

відбулося. Сучасні технології дозволили розчиняти викиди

вуглекислої кислоти з електростанцій, що працюють на

вугіллі, в морській воді. Але і викиди не виросли так, як

наприкінці XIX століття. В даний час, значні обсяги

газоподібного водню виробляються за допомогою сонячної

енергії. Його можна зберігати в паливних елементах, і

машини тепер заправляються воднем. Останнім досягненням

технологій у сфері енергетики стала енергія ядерного

синтезу. Атоми водню з морської води об'єднуються і

утворюють атоми гелію. З'явилася можливість виробляти

велику кількість енергії, і тепер її вистачає всім у світі.

Малоймовірно Найбільш

ймовірно

1 2 3 4 5 6

Несприятлива Найбільш

сприятлива

1 2 3 4 5 6

2 .Те, що трапилося, трапилося б у будь-якому випадку ... Наприкінці минулого століття вчені попереджали, що очікуються

серйозні зміни клімату, якщо ми не скоротимо викиди вуглекислого

газу від використання викопних палив. Однак, з тих пір використання

нафти і вугілля швидше зросло, ніж знизилося. Всі країни світу діяли

у власних інтересах, а не для загального блага. Промисловістю рухав

короткостроковий економічний інтерес. Зміна клімату виявилося

куди серйознішою, ніж будь-які прогнози. Багато регіонів сильно

постраждали від посухи, а інші зазнали затоплення. Крім того,

урагани і шторми пройшли районами , які були до цього зовсім не

готові. Наслідки для виробництва продуктів харчування виявилися

такими, що масштабний голод став реальністю навіть в багатих і

родючих районах. Глобальна економіка знаходиться в стані глибокої

кризи. Багатьом компаніям на фондовому ринку загрожує

банкрутство.


1 2 3 4 5 6


1 2 3 4 5 6

Методи формування дослідницьких компетенцій учнів в напрямку екологічного моніторингу міського середовища

Дослідницькі програми із оцінки якості міського середовища 1. Дослідження якості атмосферного повітря за програмою “Дихання міста”. 2. Оцінка життєвого стану деревної рослинності в межах екологічного каркасу міста. 3. Визначення радіоактивного забруднення міського середовища. 4. Визначення рекреаційної дигресії лісопаркових та паркових угруповань. 5. Визначення якості природних вод . 6. Визначення фітотоксичності грунтів у міському середовищі. 7. Дослідження орнітофауни міста. 8. Визначення ступеню синантропізації флори міста. 9. Визначення видового складу водної рослинності р. Устя в межах міста. 10. Визначення кислотності атмосферних опадів та поверхневих вод. 11. Дослідження раритетних видів флори та фауни в межах міста.

Організаційно-технологічні

засади дослідницької діяльності

(на прикладі діяльності Екологічного центру ПДМ).

Пошуково-дослідницька

діяльність

Навчально-дослідницька


Навчально-творча


Модель організації пошуково-дослідницької

діяльності Екологічного центру ПДМ

Екологічний центр в процесі діяльності використовує модель організації пошуково-дослідницької діяльності, що

має три рівні:

ІІ рівень - основний

або навчально-дослідницький

ІІІ рівень – вищий або власне

дослідницький

І рівень - початковий або

ознайомлювальний

І рівень - початковий або

ознайомлювальний

(навчально-творча діяльність)

Вікова категорія: 1-2 та 5-6 класи (група розвитку, І рік навчання)

Навчальні програми:

“Я пізнаю світ”, “Дослідник

довкілля”

Організаційно-технологічні

засади дослідницької діяльності

на І рівні

• викладання навчальних програм, у яких вихованцям надаються конкретні компетенції, необхідні для розв’язання навчально-творчих завдань, ознайомлення з найпростішими видами дослідницької діяльності (прості досліди, спостереження, виготовлення найпростіших моделей);

• створення психолого-педагогічних умов для формування мотивації (основними чинниками, що сприяють формуванню мотивації, в цьому віці є прагнення до пізнання нового, отримання певного результату від виконаної роботи, можливість користуватись спеціальним інструментарієм для виконання дослідів тощо);

• створення психолого-педагогічних умов, що стимулюють розвиток творчих здібностей та активізують творчу діяльність учнів (проведення творчих конкурсів, виставок, змагань);

• застосування педагогічних засобів, спрямованих на максимальне використання вихованцями прийомів самоуправління та реалізацію власних творчих здібностей (проведення пізнавально-розважальних програм, рольових ігор, екологічних акцій).

ІІ рівень – основний або навчально-


(навчально-дослідницька

діяльність)

Вікова категорія: 7-8 класи

(ІІ та ІІІ роки навчання)


“Загальна екологія”,

“Дослідження річок”,

“Екологія Рівного та сталий

розвиток”

Організаційно-технологічні засади

дослідницької діяльності на ІІ рівні

• поглиблення загальних знань вихованців, їх спеціальних знань про предмет навчально-дослідницької діяльності (про річку, урбоекосистему),

поглиблення загальних знань вихованців, їх спеціальних знань про предмет навчально-дослідницької діяльності (про річку, урбоекосистему), методи пошуку та обґрунтування закономірних зв’язків та відношень, фактори, явища або процеси, що експериментально спостерігаються чи теоретично аналізуються;

включення елементів наукового пошуку в процес вивчення окремих тем, розділів навчальних програм;

виконання вихованцями індивідуальних творчих завдань дослідницького характеру;

створення психолого-педагогічних умов для формування мотивації (основні вікові мотиваційні фактори - це потреба в досягненнях, подоланні перешкод у діяльності, усвідомлення власних здібностей, наполегливість, самостійність, позитивне вирішення проблеми , спілкування з іншими людьми);

• залучення вихованців до участі в початкових етапах конкурсів-захистів учнівських дослідницьких робіт (Всеукраїнські конкурси «Юний дослідник», «Науково-дослідницьке проектування та винахідництво», «Малі річки – життя України», «Збережемо стародавні дерева», «Вчимось заповідувати», «Мій рідний край – моя Земля» тощо);

• організація масових заходів для презентації виконаних учнями пошукових робіт (проект «Старі дерева нашого міста», «Енергозбереження плюс», «Дихання міста»).

ІІІ рівень – вищий або власне


(пошуково-дослідницька

діяльність)

Вікова категорія: 9-11 класи

(ІV рік навчання, група МАН)


“Соціально-екологічна

діяльність”,

“Мала академія наук”

Організаційно-технологічні засади

дослідницької діяльності на ІІІ рівні

поєднання колективних та індивідуальних форм навчальної та дослідницької діяльності (проекти, експедиції);

залучення вихованців до підготовки індивідуальних пошуково-дослідницьких робіт (допомога у виборі тем, консультування, організація зустрічей з науковцями);

залучення вихованців до участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів еколого-соціального спрямування.

створення психолого-педагогічних умов для формування мотивації (основним мотивуючим фактором для цієї вікової категорії стає проекція на майбутнє – профорієнтація).

Методи формування практичних компетенцій учнів задля ресурсо- та енергозбереження.

Гра «Дослідники та раціоналізатори». Необхідні матеріали: інформаційні картки, різні лампи (лампа розжарювання та люмінесцентна), рекламні проспекти побутової техніки та сантехнічного обладнання, папір, ручки, постери, маркери. Хід гри. 1. Педагог поділяє учнів на 5 груп та визначає напрямки дослідження (напрямки дослідження – побутова техніка, використання води, освітлення, приготування їжі, обігрів приміщень). 2. Кожна група отримує інформаційні матеріали щодо свого напрямку дослідження . 3. Група опрацьовує матеріали за визначений час та складає пропозиції із енергозбереження в побуті (конкретні дії, норми поведінки, обґрунтований вибір та раціональна експлуатація побутової техніки тощо). 4. Кожна група представляє результати своїх досліджень. 5. Після представлення педагог пропонує вибрати із загальної кількості пропозицій ті, які можна застосовувати щодня і скласти перелік повсякденних «енергозберігаючих» звичок. Гарні звички записуються на постері та розробляються практичні заходи щодо подальшого їх впровадження учнями в школі та власному побуті.



Напрям дослідження - «Використання води»

Приблизно одна четверта частини енергії, яку споживають у побуті, використовується на підігрів

води. На ванну потрібно 100-150 л води, в той час як на економний душ -10 літрів/хвилину. Лічильник води коштує 150 – 200 гривень. Один кубічний метр води (водопостачання та водовідведення) коштує 5,00гривень. Душ звичайного типу витрачає в середньому 26 л/хвилину при повному напорі води і 10 л/хвилину

– при звичайному, комфортному використанні душу. Сучасна енергозберігаюча душова насадка дає змогу зменшити витрати води в середньому на 50% та значно знизити використання енергії.

Якщо з несправного крана витікає всього 10 крапель води за хвилину, то за рік втрачається 2000 літрів води.

Аератори, встановлені у водопровідних кранах, насичують воду повітрям і створюють враження, що вода іде широким струменем, у той час як насправді води використовується менше.

Ефективні пральні машини дають можливість зекономити значну кількість енергії. Прання при 60 градусах замість 90 дозволяє зекономити 30% електроенергії, крім цього, одяг буде

менше зношуватись.

Вид споживання води Витрати води (л/люд./добу) Приготування їжі та пиття 9

Щоденний туалет (чищення зубів, вмивання)

26

Ванна 49

Душ 27

Прання 42

Змивання унітазів 35



Напрям дослідження – «Використання побутових приладів».

Електроенергія у будинку використовується на освітлення, прання, охолодження продуктів та приготування їжі. Зростання електроенергії є результатом збільшення кількості електроприладів у побуті. Майже в кожному будинку є холодильник, пральна машина, морозильна камера, телевізор, пилосмок. Все більш звичними стають сушарки, комп’ютери, кухонні комбайни, мікрохвильові печі тощо. Загальне енергоспоживання складається із ефективності електричного приладу, кількості приладів і часу їх експлуатації. Телевізори і інші прилади, що мають функцію «stand-by»,споживають енергію навіть тоді, коли вони вимкнені за допомогою дистанційного керування. Близько 10% споживання електроенергії приходиться на зберігання їжі в холодильниках і морозильниках. Купуючи найбільш ефективні холодильники, можна зменшити витрати електроенергії на 25%. Економія в таких холодильниках досягається завдяки вдалому поєднанню товщини ізоляції і збільшенню ефективності охолоджуючої системи.

Прилади Робочий обсяг, л Споживання, кВт / рік

Холодильники: - енергоефективні ( клас А) - менш енергоефективні (клас D)

143 143

150 266

Холодильники з морозильними камерами: - енергоефективні - менш енергоефективні

175 +20 180+13

197 332

Морозильники: - енергоефективні - менш енергоефективні

184 182

193 383

Пральні машини: - енергоефективні - менш енергоефективні

5кг білизни 5кг білизни

174 240

Пральна машина з вбудованою сушаркою 5кг білизни 878



Напрям дослідження – «Освітлення»,

Для комфортного існування людям потрібне світло. Найбільш розповсюджене джерело світла в будинках - лампи розжарювання або рідше - ефективніші люмінесцентні лампи з електронним баластом. За однакової світловидності вони використовують лише 20-30% енергії, необхідної для стандартних лампочок розжарювання. Завдяки електронному баластові, що перетворює струм звичайної частоти 50 гц на більш високочастотний, немає проблеми мерехтіння. Світлі стіни відбивають 70-80% світла, а темні – 10-15%. Компактні флюоресцентні лампи (КФЛ) можуть витримувати багаторазове ввимкнення та вимкнення світла. КФЛ потужністю 11 Вт дає стільки ж світла, скільки 60-ватна лампа розжарювання, а термін її придатності – 8000 годин, тоді як лампи розжарювання – тільки 1000 годин.

Джерело світла Потужність джерела освітлення, Вт

Освітленість, люкс (Лк)

Ефективність освітлення, Лк / Вт

Лампа розжарювання: - довгострокової дії - матова, звичайна - галогенна

60 60 50

468 730 950

7,8

12,1 19

Люмінесцентна: - звичайна - люкс - суперлюкс - компактна довга

27 27 27 14

1150 1450 100 900

42,5 53,7 37,0 64,0

КФЛ (призматична) 13 600 46

Ртутно-галогенна 48 2400 50

Натрієва 58 2300 39,6

Електронна низькоенергоємна 7 400 57,1



Напрям дослідження – «Обігрів приміщень».

Ми живемо у прохолодному кліматі і тому змушені придумувати штучні методи збереження тепла у приміщенні. Українські стандарти передбачають комфортну температуру всередині приміщень 18-20оС. На опалення приміщень витрачається четверта частина палива, що споживається в країні, з них 80% - на обігрівання будинків. Різні матеріали мають різну теплопровідність. Повітря є поганим провідником і може використовуватися як ізолятор між склом або в стінах. На втрати тепла через стіни припадає 10-30% усіх витрат тепла в квартирі, і 30-50% усіх витрат будинку. Часто в стінах будинків утворюються «мости холоду» - погано утеплені місця, через які тепло виходить. Скло з теплозахисним покриттям або друге вікно з одношаровим склом зменшує втрати тепла на 20-30%; подвійне засклене вікно – на 40%; вікно з подвійним склом та теплозахисним покриттям – на 40-50%; вікно з потрійним склом та теплозахисним покриттям на - 65%. Підвищення температури в приміщенні на 1оС збільшує витрати на теплову енергію на 6%. Фарбування радіаторів олійними фарбами знижує тепловіддачу на 8-13%, а цинковими білилами підвищує її на 2,5%.



Напрям дослідження – «Приготування їжі».

Електроенергія - не найкращий вид енергії для приготування їжі, тому краще використовувати газ. Газ кращий і з енергетичної точки зору. На перший погляд, ефективність електричної і газової плит приблизно однакова. Але оскільки електрика в основному виробляється на вугільних електростанціях, то ефективність електричної плити – 20%. Споживання електроенергії, а звісно, і первинне енергоспоживання, можна понизити, використовуючи газ. Але можна кип’ятити воду в електричному чайнику із вмонтованим нагрівальним елементом , який значно зменшує електровитрати. Температура кипіння не перевищує 100оС, тому їжу можна приготувати незалежно від того, кипить вона на великому вогні чи маленькому. Закритий посуд під час приготування їжі запобігає втраті води. Зайва кількість води під час приготування їжі призводить до втрат енергії.

Навчальна програма «Екологія Рівного та сталий розвиток».

Мета програми: створення умов для формування екологічних компетенцій та розвиток соціально-особистісних навичок вихованців, необхідних для впровадження ідей сталого розвитку на муніципальному рівні.

Завдання програми: Навчальні:

ознайомити з поняттями та знаннями щодо сталого розвитку, як визнаної стратегії розвитку цивілізації;

ознайомити із соціально-політичними та економічними факторами міст на прикладі Рівного;

сформувати знання щодо проблем, ресурсів розвитку міста, антропогенного впливу на навколишнє середовище і

сприяти оволодінню знаннями та навичками, які необхідні для проведення моніторингових досліджень;

сприяти набуттю навичок практичної діяльності задля покращення довкілля та сталого розвитку.

Виховні:

допомогти усвідомити власну роль в покращенні майбутнього та тісний взаємозв’язок між економікою, природою

та суспільством;

виховати громадянську відповідальність за стан навколишнього середовища, свого здоров’я та здоров’я інших

людей;

сформувати систему ціннісних орієнтирів, почуття патріотизму та любові до своєї малої Батьківщини.

Розвивальні:

розвинути вміння самостійно здобувати необхідні знання, працювати з інформацією, формувати висновки,

виявляти проблеми та шукати шляхи їх та вирішення;

стимулювати аналітичне, творче та критичне мислення;

розвинути здібності приймати та здійснювати зміни, робити вибір, бути відповідальним за результати власних

дій;

сформувати вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки екологічних порушень в міському середовищі;

розвинути мотиваційну сферу особистості як фактору підвищення зацікавленості до вивчення проблем,

активному пошуку рішень;

вдосконалити комунікативні навички та досвід співробітництва в групі, колективні, навички конструктивного

вирішення конфліктних ситуацій.

№

з/п Т е м и

Кількість годин

Всього Теоретичні

заняття

Практичні

заняття 1. Вступ. Особливості цивілізації ХХІ

століття.

8 6 2

2. Рівне – древнє та сучасне місто. 8 4 4

3. Природні та соціально-економічні

фактори формування міського

середовища.

34 22 12

4. Управління міським

середовищем.

18 10 8

5. Місто майбутнього: від мегаполісу

до екополісу.

16 8 8

6. Екологічний моніторинг. 32 12 20

7. Екскурсії. 24 - 24

8. Екологічний практикум. 72 - 72

9. Підсумок. 4 4 - ВСЬОГО: 216 66 150

Навчально-тематичний план

Documents

Теоретичний · 2016-05-08 · Теоретичний блок. «Освіта для сталого розвитку». Муніципальна програма сталого