1

2

Заступника директора з навчально-виховної роботи

загальноосвітньої школи №2 м.Заліщики

3

В народі кажуть, що письменник живе в своїх

книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а

вчитель у думках і справах своїх учнів. Ми

намагаємось, щоб нашу учні з почуттям вдячності

згадували нашу школу, тому що від нашої самовідданої

праці, невичерпної енергії, громадської активності

залежить майбутнє нашого народу.

4

Відгук на педагогічну діяльність вчителя вищої категорії

з предмету українська мова і література

Берегулько Марії Федорівни

Марія Федорівна Берегулько – вчитель з багатим педагогічним досвідом. Це

людина філософської вдачі, вчитель з глибоким, цікавим внутрішнім світом. Це

педагог, який майстерно володіє основами педагогіки і методики викладання.

Педагогічне кредо Марії Федорівни виражається в любові до дітей, до своєї

роботи у безперервних пошуках ефективних методів навчання учнів рідної мови.

Вивчаючи багатий матеріал методики викладання рідної мови, завжди прагне

додати своє бачення, свій підхід, виробити свій шлях у навчанні учнів мови і

літератури.

Марія Федорівна на уроках мови широко використовує дидактичний

матеріал, виготовлений власноруч і підібраний самостійно. Вона завжди

цікавиться новинами педагогічної, методичної і психологічної літератури. Тому її

уроки вирізняються різноманітністю, багатством і сучасним підходом до дітей.

Уроки цієї вчительки цікаві, образні, де діти навчаються уважно і чуйно ставитись

до слова, яскраво, образно висловлювати свої думки і почуття, тлумачити

значення незрозумілих слів.

Назавжди в її долі переплелися життя і школа, де дитячі голоси, зошити,

щоденники, колеги по роботі.

Відповідальна, принципова, доброзичлива вчителька любить свою роботу. У

будь-який момент з нею можна порадитись щодо питань навчання і виховання

учнів, адже багато років Марія Федорівна була класним керівником, пізніше –

заступником директора школи з виховної роботи. Вона завжди з розумінням

ставиться до людей, вміє співчувати, витримана, спокійна, добре вміє володіти

собою в складних і критичних ситуаціях. Але ніколи Марія Федорівна не йде на

поступки брехливості, лінощам і безвідповідальності: вимоглива до себе і до

інших.

Підсумовуючи, можна сказати, що Берегулько Марія Федорівна – це людина

віддана своїй справі, яка любить і вміє працювати.

Вчитель початкових класів,

бувша учениця Берегулько М.Ф.

Гурська Т.Р.

5

Відгук про педагогічну роботу

Берегулько Марії Федорівни

заступника директора по навчальній роботі,

вчителя української мови та літератури

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

м.Заліщики

Берегулько Марія Федорівна є вмілим організатором педагогічного

колективу школи. Співпрацює з колегами школи, надає методичну допомогу

молодим вчителям, ділиться своїм досвідом, обмінюється думками.

Марія Федорівна – авторитет для учнів, вчителів і батьків. Працьовита,

відповідальна і сумлінна у своїй роботі. Кожен її урок проходить цікаво, на

високому методичному рівні. На уроках застосовує різні методи і форми роботи.

Уроки доступні для дітей, пов’язані з сучасністю. Постійно впроваджує новітні

технології навчання.

Основну увагу звертає на інтерактивне навчання. Кожен свій урок наповнює

глибоким змістом, творчими методами викладу матеріалу. Марія Федорівна

усвідомлює завдання, які сьогодні поставлені перед загальноосвітньою школою і

працює на кінцевий результат - виховання свідомого громадянина держави

Україна, формування освіченої, творчої, морально та фізично здорової

особистості здатної жити й працювати у XXI столітті, оптимально забезпечувати

власну життєдіяльність та прогрес суспільства.

Колега по роботі,

вчитель історії

Стрильбіцька Д.А.

6

Кулинич характеристика

7

…Вона (вчителька) багато чого в житті нас навчила, багато

на що наштовхнула, багато на що очі вперше нам відкрила. І за

це їй від нас повік-віки мусить бути велика і щира подяка.

Павло Тичина

8

9

І хай з тих днів згубили лік ми рокам,

завжди, завжди, як сонячний салют,

для нас сіяє подвигом високим

твій благородний, безкорисний труд.

Володимир Сосюра

10

Поки жива мова в устах народу, до того

часу живий i народ. I нема насильства

нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в

народу спадщину, створену незчисленними

поколiннями його вiджилих предкiв.

Костянтин Ушинський

11

У цьому році вся українська земля відзначала 150-річчя від дня народження Івана

Карловича Карпенка-Карого (Тобі левича) — українського драматурга, актора, режисера і гро

мадського діяча, який дбав про кращу долю свого народу та розвиток культури, його турбувало

те, що український театр, переслідуваний царатом, мав дуже обмежений репертуар. І він

береться за перо, щоб писати п’єси, переконаний, що театр доступний трудящим, зможе

принести велику користь народу в його боротьбі з експлуататорами.

«Заслуги Івана Карповича пе ред українським театром великі... він зоставив по собі

слід, котрий «є заросте і не затерніє, поки жива Україна»; — так писав про письменника

М.Л.Кропивницький.

Відтоді минуло багато часу, але і сьогодні на сценах українського театру живуть

його прекрасні п’єси. Днями в актовому залі нашої школи під керівництвом учителів

української мови та літератури Н.Ф.Безушко, М.Ф.Берегулько, Л.М.Гринишин, І.Д.Пішко

відбувся літературний вечір «Нев’януча слава».

Детально про життєвий і творчий шлях драматурга розповіли учні Матійчук І.,

Зінов’єва Г. (7-А клас), Костик Г.,Гогуля Ю., Паньків О.,Гошовський А., Крайник С. (9-А

клас), Подолюк Л. (9-Б клас).

На сцені ожили герої твору «Безталанна» Карпенка-Карого – красиві, але по-своєму

нещасні люди. Іван, відбувши 25 років у солдатах, на старість змушений їсти чужий хліб.

Горе і страждання старого майстерно відобразив учень 9-Б класу, вдову Ганну – Зятик Н.

(9-Б клас), Варку (Скалат В. – 9-Б клас), Софію (Коцюбійчук Г. – 9-Б клас), Параску

(Кудринська С. – 9-Б клас), Гната (Коверчук Р. 9-Б клас).

Щирими оплесками глядачі нагороджували й учнів 10 класу Клебана О. та Кухту Т.,

які відтворили героїв із п’єси Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Захоплено дивилися школярі уривки із п’єси «Сто тисяч» у виконанні учнів 9-А

класу Копчака О.,Сандецького О.,Богуцького В.,Іванського А., Королюк Б.

12

13

Шановній Марії Федорівні, щедрій на добро людині. З вдячністю за щирі слова про

Петра Івановича і з побажанням щасливого життя, заквітчаного барвами любові, ніжності і

добра, на многії літа.

З любов’ю дружина письменника

Ірина Ковальчук

Стою на березі річки Серет, яка тихо несе свої води

вздовж села Більче-Золоте. Це – батьківщина мого чоловіка. Зелені верболози схилились і ніжно купають свої віти у ласкавій воді. Дивлюсь на плин води, чую веселий щебет дітей, які

пірнають у глиб річки, і на думку спливають незабутні слова героїні Білої з твору П.І.Ковальчука «Ростиславичі»: «…Поїду у своє Більче, спасиі добрим

людям, які вберегли його для мене, і там доживатиму свого віку».

Згадую письменника. Щаслива від того, що неодноразово була гостею у сім’ї

Ковальчуків, спілкувалася з талановитою людиною. Кожна зустріч була щирою, з усмішкою запрошував Петро Іванович до кімнати на розмову, жваво розповідав про свої дитячі роки, про матір та батька, які вчили його добру, людяності. І цю доброту він проніс через роки, не

схибивши ні на крок, не зрадив материнській науці. Багато працював автор над своїми книгами, сам писав і друкував, читав, перечитував, правив написане, жив разом зі своїми героями. Багато

і невтомно працював над архівними документами в Польщі, Львові. Він був бажаним гостем у школі, коли проводились літературні години, вечори, ранки, перші вересневі уроки. Доброзичливе спілкування з дітьми – і велика радість у дітей, адже вони поряд з письменником,

який дарував їм з автографом книгу. У сім’ї кожної дитини є «Ростиславичі». Діти залюбки читають цю книгу, виучують напам’ять цитати, бо всю доброту, яку успадкував письменник від

батька й неньки, усю любов до рідної землі втілював в образи героїв книги, а тому цінність його творчого доробку величезна. Повчальні позитивні риси характеру, втілені в образах, є прикладом для наслідування нашої молоді. Адже лебедина вірність Білої (…а вона берегла

свою цноту навіть ціною смерті, то й тепер зостанеться до кінця вірною своєму ладові-милому – Доброкутові»); її материнська любов до сина – неоціненне чисте джерело, з якого необхідно

черпати мудрість.

Пройдуть роки, але ім’я автора збережеться навіки, бо вічно житимуть його герої.

М. Берегулько

Вчителька української мови та

літератури

Заліщицької середньої школи №2

Ірина Ковальчук

«Сонцелюб над Дністром»

14

Поет вічності У кожного народу, нації є символи, які

пов’язують воєдино такі поняття, як Батьківщина,

історія, культура. Шевченко - це Україна, наша

історія, культура. Адже ніхто до нього так пристрасно,

палко, глибоко, по-синівському любовно, з трепетом

усієї поетичної натури не заявив: ―Не вмирає.душа

наша, не вмирає воля‖. Його ім’я безсмертне, а твори

знають і люблять мільйони людей. Пам’ятники по-

етові є в багатьох країнах світу: Казахстані, Росії,

Канаді, Бразилії, Аргентині, США, Грузії…

Змалку діти знайомляться з поезією

Т.Г.Шевченка, впізнають його на портреті.

Залюбки вивчаючи його вірші у школі, учні

висловлюють свої думки,почуття. Вивчаючи

поезію ―Садок вишневий коло хати‖, учениця І.Свіченюк ділиться своїми враженнями: ―У

моїй уяві постає квітуча вишнева гілка, тендітні квіти сліпучого білого кольору з ледь

рожевіючими кінчиками пелюсток, застиглі краплини напівпрозорого жовтуватого клею,

холодна чиста роса‖. Н.Реуцька додала, що у невеликому за своїм розміром вірші

вмістилося дуже багато: і пісні солов’я, і тиша весняної української ночі, і квітучі

вишневі сади, і життя звичайної селянської родини.

Вчителька Оксана Володимирівна Кучерко підкреслила, що вірш був написаний

поетом у в’язниці в Петербурзі, у страшному казематі Петропавловської фортеці. Вірш,

створений далеко від України, вражає любов’ю до життя, до людей праці до України. Ця

поезія Кобзаря вважається перлиною української літератури.

Вірш «Садок вишневий коло хати» поклав на музику великий український

композитор Яків Степовий.

Учні прослухали вірш-пісню у виконанні вчительки. На уроках літератури у

старших класах, школярі вивчають поезію «Мені однаково чи буду…», вчаться любити

Україну в Шевченка.

Т.Г.Шевченко уславив Україну, яка постала перед світом батьківщиною Великого

Кобзаря. Ми повинні любити свою рідну мову, пишатися нею, гордитися тим, що ми,

українці, і мова наша – українська.

Щороку приходить березень. У ці березневі дні у нашій школі проводиться тиждень,

який присвячується Великому Кобзареві. У програмі тижня - дитячі творчі роботи про поета,

виховні та інформативні години на теми: ―Уклін тобі, Кобзарю", ―Чи знаємо ми

Т.Г.Шевченка?‖, вікторини, виставка українських вишивок, ілюстрації до творів

М.Ф.Берегулько вчитель української мови

та літератури, заступник директора з

НВР загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Заліщики

15

Я СИН НАРОД А, ЩО ВГОРУ ЙДЕ Під таким девізом пройшла конференція українських

словесників під керівництвом методиста РМК

І.Д.Пішко, присвячена 150-річчю

від дня народження І.Я.Франка

Виступаючи по темі ―Іван Франко- український Мойсей‖,

М.М.Бежук - вчитель-методист гімназії, наголосила, що

І.Я.Франко був палким патріотом, співцем знедолених і

принижених. Для України поет-бунтар був пророком, даним

Богом. З кожного рядка поезії І.Я.Франка постає перед нами митець-патріот. Його твори

звучать як голос болю, гніву, правди, що йде з глибини народних низів.

Поет вірив у силу народного духу, у відродження вітчизни, в її державність.

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Якими пророчими виявилися Франкові слова! Він знав: немає такої сили, яка б подолала

наш народ, стерла його з лиця землі. Так, наша Україна вільна, самостійна, незалежна.

Але скільки ще є таких, котрі хочуть зробити її тяглом для сусідів. Ще є в горе-українців

ностальгія за рабською залежністю від ―старшого брата".

Тому так по-сучасному звучить поезія І.Франка!

Розкриваючи тему: ―І.Я.Франко - геніальний митець, поет-лірик, співець кохання і

настроїв‖, М.І.Мисевич - старший учитель Касперівської ЗОНІ І-ІІІ ст. сказала, що поет

понад 40 років віддав поетичній творчості, і шанувальники Франкового таланту

усвідомлюють, що його поезія - це друге найвизначніше явище в українській літературі

після ІІІевченкового ―Кобзаря’. Збірка ―Зів’яле листя‖ - перлина не лише Франкової, а й

світової інтимної лірики.

Виступаючи з темою ―Твори І.Я.Франка про дітей‖, методист РМК І.Д.Пішко відзначила,

що палаючи щирою любов’ю, серце великого письменника горнулося до малечі, він щедро

дарував їй свій талант.

16

Оповідання І.Франка про дітей доступні для сприймання, насамперед, читачам-дітям,

разом з тим, багато з них розраховані і для дорослого читача. Змальовуючи драматичні картини

із життя дітей, Іван Якович закликав дорослих стати на їх захист, допомогти дітям обрати

правильний шлях у житті. Особистість людини формується з дитинства. Тому письменник

підносив, як одну з найголовніших, тему домашнього виховання дітей з урахуванням їх вікових

особливостей, здібностей і нахилів. І.Франка турбувала доля обдарованих дітей з народу. ―Що з

нього буде? Який цвіт розів'ється з того пупінка?‖ - з сумом запитував він. 27 лютого 1892 року

І.Франко виступив на вічі в Снятині. У своїй промові він дав детальну характеристику народних

шкіл Галичини, розкрив причини масової неписьменності серед населення. Письменник

закликав присутніх на вічі вимагати від властей збільшення видатків на школу, суворо

дотримуватися права українських дітей навчатися рідною мовою.

М.Ф.Берегулько вчитель української мови

та літератури,

заступник директора з НВР

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №2

м.Заліщики

17

Зустріч з представником військкомату

18

У переддень відзначення 56-ої річниці утворення УПА учителька 4 класу Марта

Дробинська провела виховну годину - зустріч юних школярів із вояками УПА, які вистояли в

нерівних боях, переслідувані десятиліттями. В гостях у школярів були Іван Кривко, Андрій

Красько, Василь Тимофійчук, Марія Романко, Марія Погрібна-Виноградник, Ганна Балан.

Пан В.Сохацький розповів, що в боротьбі за волю України загинули зі зброєю в руках

близько 2 тис. вояків ОУН-УПА, близько 10 тис. патріотів України були заарештовані, заслані в

тюрми, більшість із них загинули, не повернувшись до рідних місць. Зараз по нашому району

лишилося 1300 колишніх борців за волю України. Про себе розповів Василь Петрович, що він

член ОУН з 1942 р. і очолював юнацьку сітку ОУН, за що одержав найвищу міру покарання - 25

років заслання.

Пан І.Кривко розповів, що він був членом молодіжної організації ―Юнацтво‖, яка діяла в

Чернівецькому держуніверситеті, де Іван Миколайович навчався. З 1942 p.- член ОУН,-

займався підпільною діяльністю, за що одержав 25 років заслання. Пан Кривко І.М. розповів

дітям, що УПА була армією народною і подарував класній бібліотеці книгу Юрія Берця ―За

волю України‖.

Пан А.Красько, уродженець з Волині, де утворилася УПА, член ОУН з 1940 p., а з осені

1941 р. разом з іншими організував боївки і воював із загарбниками України до 1944, поки не

заарештували.

Пан 3.Виноградник також схвилював усіх присутніх своїми спогадами про ті далекі

роки, коли Україна стогнала від більшовицько-тоталітарного режиму, і подарував класній

бібліотеці книгу Василя Іванишина ―Нація, державність, націоналізм‖ та брошуру ―За променем

сонця‖, випущену Заліщицьким районним проводом Конгресу Українських Націоналістів.

Пан В.Тимофійчук вступив в ОУН у 1943 p., а в 1944 р. відмовився йти служити в

Радянську Армію, а пішов в УПА. Він розповів про бойові звитяги і відвагу воїнів УПА, про

їхню святу жертовність, неперевершену стійкість і відвагу в боротьбі за волю України.

Присутні на святі жінки - Ганна Балан, п.Марія Погрібна-Виноградник, п.Марія Романко

- розповіли дітям про немаловажну роль української жінки, покликаної ОУН-УПА на боротьбу

за самостійну Україну. Саме жінка у хвилини найважчих випробувань була поруч з братом,

другом, чоловіком Саме жінки працювали зв'язковими, медсестрами, розвідницями. Вони

заготовляли одяг та харчі для повстанців, переховували вояків УПА від переслідувань

НКВДистів. Всі вони стали жертвами тодішнього ладу, відсиділи в тюрмах, відбули заслання в

концтаборах.

19

Учасникам свята учні подарували пісні ―Ой у лузі червона калина‖, ―Господи, помилуй

нас‖, ―Поклонися щодня батькові низенько‖, пісні про Україну. Вірші читали Роксолана

Копчак,. Тетяна Харук, Ірина Тимофійчук,' Юлія Самковська, Наталія Миронюк, Дмитро

Вітюк, Віталій Гнатюк, Тетяна Тихолаз, Леся Чекалюк.

Воля, Добро і Щастя української нації були і є для

них найбільшими цінностіями і найвищим законом.

Виховна година закінчилась виконанням Гімну ―Ще

не вмерла Україна‖, який урочисто виконували всі

учасники свята.

* * *

На засіданні методоб’єднання класних керівників

для педагогів та учнів 8-11 класів класним керівником 11

кл. Добровольською З.Ю. була проведена тематична

інформаційна година ―За любов до України їх убивали‖.

Із розповіді вчительки, виступів

одинадцятикласників присутні довідалися про багатовікову

боротьбу за незалежність України, про визвольні змагання

40-х років, у якій віддали своє життя воїни УПА.

Гостем у старшокласників та вчителів був пан

С.Голозецький, який розповів про тих, хто не повернувся

до рідних із тюрем, хто назавжди поліг у жорстоких катівнях за любов де України. Ці люди

заслужили своєю звитяжною боротьбою за кращу долю народу того, щоб на Україні були

встановлені пам ятники стрільцям УПА.

Працівники районної центральної бібліотеки зробили виставку, присвячену 56-й річниці

УПА, а також провели огляд літератури з даної теми,

М.Ф.БЕРЕГУЛЬКО,

заступник директора по виховній роботі

Заліщицької загальноосвітньої школи І-Ill ступенів № 2.

20

Пізнання душі багато в чому сприяє пізнанню будь-якої

істини.

Арістотель

Господи, дай мені спокій прийняти те,

чого я не можу змінити,

дай мені мужність змінити те,

що я можу змінити,

і дай мені мудрість відрізнити одне від другого.

Христоф Фрідріх Ойтінгер:

Чудотворний образ

Матері Божої Зарваницької у школі

21

Зерна вічних цінностей

У нашій школі вже традиційними стали родинні свята, які приурочені найсвятішому

обов’язку – вихованню дітей. На свято «Будьмо знайомі» в школу завітали багато сімей, родин.

Учителька Марта Дмитрівна підготувала виставку учнівських зошитів і дитячих робіт,

виготовлених на уроках художньої праці, а також виставку педагогічної літератури з проблем

сімейного виховання, а батьки принесли в школу книжки – розгортки з фотографіями їх дітей

від їх народження до вступу в 1 клас. Маленькі першокласники з любов’ю декламували вірші, в

яких розкривали любов , ніжність і повагу до рідних, вдячність за опікування і турботу, яку

рідні проявляють завжди і всюди. Для кожного на святі знайшли першокласники гарні й добрі

слова, але найбільше радості було в той день для бабусь і дідусів. Для них їхні внуки і вірші

читали, і пісні виконували, і молитву виголосили. Все було по-родинному тепло й по-

християнськи зворушливо. І звісно, всього цього навчила їх вчителька Марта Дмитрівна

Дробинська.

На свято завітав отець Іван Сендзюк, який розповів про ту велику відповідальність

батьків перед Всевишнім і перед державою у вихованні дітей. Вірю, що зерна оцих вічних

цінностей, які прищепила в дитячих серцях педагог Дробинська, ніколи не розгубляться на

життєвих стежках наших дітей.

М.Ф.Берегулько

Заступник директора з виховної роботи

Заліщицької школи №2

Доленосний час Понад 70 років ми жили в державі, яка свідомо відмежовувала себе від навколишнього

світу ―залізною завісою‖. І проникнути через неї, аби побачити життя в інших країнах,

вдавалося зовсім небагатьом.

- Сьогодні про ті часи ми згадуємо так, ніби то було не з нами. Бо Україна як незалежна

держава стала відкритішою для світу: приїжджають до нас туристи, бізнесмени, науковці. Наша

молодь здобуває освіту в кращих вузах світу, налагоджує тісні стосунки зі своїми ровесниками

за кордоном, включається у спільні наукові програми. Ось тільки недавно члени молодіжної

районної християнської організації ―Українська молодь - Христові‖ відвідали Францію.

Україна є повноцінним членом низки міжнародних організацій, військові підрозділи якої

беруть участь .у миротворчих діях ООН. Переконала світову громадськість у важливості свого

державницького існування як запоруки стабільності в

Європі. Це було нелегкою справою, адже 300 років світ

переконували, що української нації не’ існує... Утвердження

на міжнародній арені є величезною перемогою української

дипломатії.

І кожному з нас потрібно радіти з цих успіхів,

згадуючи про численні свободи, тримані після сторіч неволі.

Про вільний виїзд за кордон, про релігійні свободи, про

можливість заробляти де завгодно і скільки завгодно.

Український ринок наповнився товарами і покінчено з

горезвісним радянським дефіцитом. А те, що українців не

женуть ні на завоювання Афганістану або Чечні, ні на

22

будівництво чергового БАМу або підняття цілини, хіба не є прямим наслідком незалежності

України?

Скільки людей протягом століть мріяли про незалежність України! Скільки звитяжців

загинуло в борні за неї! Та цей доленосний час випав саме нам. Чи кожен з нас, сучасних

українців, цілком усвідомлює суть цього історичного моменту? Нехай це усвідомлення й буде

трохи запізнілим, нехай ще хтось через щоденні труднощі й нестатки не бачити перспектив

нашої незалежності. Свобода народжується в муках. Це - закономірний процес, який треба

пережити й подолати мужньо, з розумінням, не принижуючись. Добробут нації залежить від

багатьох чинників. Та найголовнішою передумовою із усіх є все- таки воля - незалежність

держави.

Але в час становлення незалежної України у кожного з нас повинен бути девіз: ―Не

питай, що дала тобі держава, скажи, що ти зробив для неї!‖ А для цього всім треба чесно і

невтомно працювати, знайти своє покликання, яке б найкраще відповідало складові душі,

нахилам, здібностям. Пам’ятаєте ―ідею сродної праці‖ Григорія Сковороди? Самим навчанням

створити майстра неможливо. Необхідна гармонія особистості з обраною професією.

Вирішальна роль у цьому процесі, на мою думку, належить зокрема молоді, бо саме-їй

продовжувати справу батьків. Факти сьогодні свідчать, що молоді люди виявляють високу

активність у всіх сферах життя країни: вони виступають за відродження національних традицій,

рідної мови, за те, щоб міцніла дружба і взаєморозуміння між людьми, щоб повітря було

чистішим, ліси - зеленими, вода - прозорою, щоб не знищувала все живе невидима радіаційна

смерть.

Нині молоде покоління дедалі активніше втручається в політичне життя країни, досить

сильно впливаючи на прискорення процесу перебудови в суспільстві. Молодь вважає, що в

керівному апараті мають бути розумні розважливі, енергійні та чесні працівники, які

користувалися б довірою і повагою народу. Молоді голоси дедалі частіше звучать на зібраннях,

де вирішуються кардинальні питання життя країни. Дуже важливо також, щоб у нашої молоді

відродилося здавна притаманне людям почуття милосердя до тих, хто потребує допомоги,

співчуття, ласки і любові.

Дехто дивиться на життя наше з точки зору того, чи є ковбаса в магазинах, забувши, що

не хлібом єдиним живе людина, що ми тим і відрізняємося від братів своїх менших, що наше

серце завмирає, почувши чарівну мелодію, або посилено б’ється, схвильоване щирими

поетичними рядками. Гірко стає,' коли розмовляєш з юнаком чи дівчиною, які не пам’ятають,

коли востаннє тримали у руках художню книжку, з музичних творів визнають лише рок, а з

фільмів - відео. А такі є і в Заліщиках. Я вважаю, що життя без духовної культури - бідне,

навіть безглузде.

Події останніх років дають підставу сподіватися на ві'дродження нашого суспільства,

проте не потрібно бути пасивними спостерігачами, а енергійними, активними учасниками

цього процесу і пред’являти високі вимоги насамперед до самого себе.

Я вірю, що наша молодь не буде шукати спокою, теплого місця для себе, не буде

пасувати перед труднощами в ім’я процвітання незалежної держави.

М. БЕРЕГУЛЬКО,

вчителька української мови й літератури

міської загальноосвітньої школи № 2.

23

НАЙКРАЩА ТУРБОТА ДЕРЖАВИ про своє майбутнє - це турбота про дітей, про їх

навчання та виховання. У цілісній системі освіти значну роль відіграє правове навчання й

виховання підростаючого покоління. Полягає воно у передачі неповнолітнім знань про право,

дотримання ними правил поведінки, що здійснюється на уроках правознавства.

У нашій школі проведено брейн-ринг ―Кращий правознавець школи‖ між учнями

дев’ятикласниками (вч. В.І.Остап’юк). Проходять педагогічні акції ―Чим живеш, дитино?‖, з

відвідуванням вдома дітей, які схильні до правопорушень. Відбулася зустріч з працівником

служби у справах неповнолітніх І.Кондубом та працівником кримінальної міліції

М.Вербицьким. Класоводами та класними керівниками проведено бесіди, інформативні години.

Значну увагу приділяємо формуванню в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя,

попередження алкоголізму, наркоманії, СНІДу. Належну допомогу у виховному процесі надає

психолог Т.Р.Гурська. Тетяна Романівна провела серед учнів 7-11 класів анкетування на

антиалкогольну тематику і бесіду про шкідливість вживання алкоголю, наркотиків і

тютюнопаління. Цікавим був відеолекторій Тернопільського центру соціальних служб для

молоді (головний спеціаліст відділу організаційно-правового, інформаційного забезпечення

І.Ю.Калакайло ) про таке небезпечне явище нашого життя, як наркоманія. Учням було

продемонстровано змістовні відеоматеріали, які показали різні життєві трагедії людей, котрі

захворіли цією важкою недугою. Відбулося обговорення побаченого та відверта розмова з

учнями про шкідливість вживання наркотичних засобів.

Важливу роль у виховному процесі займає робота практичного психолога з ―важкими‖

дітьми. Тетяна Романівна проводить з такими учнями індивідуальні бесіди та консультації,

бесіди з учителями й батьками, усні та письмові запити про особливості поведінки школярів,

відвідує уроки з метою спостереження за ―важковиховуваними", а також застосовує

різноманітні тестові завдання, спрямовані на вивчення особистості. *

Варто зазначити, що робота психолога з ―важкими‖ дітьми не повинна і не може

замінити педагогічну роботу з ними. Тому й учителька Т.Р.Гурська активно співпрацює зі

своїми колегами, бере участь у засіданні ради

профілактики правопорушень, проводить

консультації.

Таким чином, у повсякденному шкільному

житті проблема правового виховання на чільному

місці. Життя змушує і зобов’язує всіх

впроваджувати і вивчати ази правової науки.

Збагачена й розумна людина не зможе схибити з

правильного життєвого шляху.

М.Ф.БЕРЕГУЛЬКО,

заступник директора Заліщицької школи №

2.

24

Математику вже за те любити варто, що вона розум до

ладу приводить. М.В. Ломоносов

25

СПІВ- ТО МОВА ДУШ! У Заліщицькій загальноосвітній школі №2 пройшов

тиждень музики. Лекцію «Незабутня Соломія Крушельницька »

для учнів старших класів та бесіди про видатну співачку для

молодших класів провів пенсіонер М.Ф.Лубкович. Школярі

розширили свої знання про життя та діяльність визначної

співачки, про її незгасну любов до рідного народу, мови, пісні.

Педагог-організатор Л.Я.Клебан організувала вечір на

тему: ―І музика палка, що ніжно серце тисне‖. Участь у ньому

брали учні, які навчаються в музичній школі. Щиро

нагороджували глядачі юних музикантів оплесками. Особливо

всім сподобались В.Бень(баян), Н.Молдаван(бандура),

З.Павлюк(скрипка), І.Себасть янова(віолончель),

З.Сантинін(флейта), Я.Мороз, РКлебович(гітара), Н.Богач (акордеон).

Цікаво пройшов захід під керівництвом учитеся музики Б.М.Махніцького ―Відгадай

мелодію', де учні мали змогу продемонструвати свої музичні знання. Переможцем у супер-грі

став Мартинов І. (9-А кл,).

А учні 7-А класу, підготували літературно-музичну композицію ―Народна пісня - злет

душі людської‖. Послухавши виступи Ткачевської 3., Стасюк У., Стецюри М., Натуркач Н.,

Харука С., Кашуб Г., Єфіменко С., Бурди Г., Шумного А., ЗавінськоїТ., Подолюк М., Кокітко

Г., присутні переконалися, що пісня відіграє велику роль у житті народу. У пісні людина

передає свою радість і горе, потаємні думки, прагнення та сподівання. Ансамбль ―Калина‖ під

керівництвом Б.М.Махніцького виконав пісні ―Ти ж мене підманула‖, ―Тече річка невеличка‖, а

солістка Мазярок Н. (7-Б) подарувала пісню ―Україночка‖.

М.БЕРЕГУЛЬКО

заступник директора

Заліщицької загальноосвітньої школи № 2.

26

Тиждень іноземної мови Вчителі іноземної мови загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №2 м.Заліщики усвідомлюють,

що одним із головних завдань їхньої роботи є формування в учнів світоглядних позицій

оволодіння багатьма іноземними мовами, а також важливо бути лінгвістично грамотними і толерантними стосовно іншомовних культур, готовими до міжнародного спілкування. Щоб

зробити процес оволодіння іноземними мовами успішним і соціально зорієнтованим, вчителі Н.А.Кочеткова, С.В.Гоцуляк, О.І.Волощук використовують усі ефективні методи і технології у процесі навчання та позакласній роботі. Цьому сприяє щорічне проведення загальношкільного

заходу «Тиждень іноземної мови». У цьому навчальному році ми продовжували свої традиції і, враховуючи інтереси та побажання школярів, проводили змагання між учнями, в яких творчі

здібності проявили п’ятикласники Т.Перит, М.Мацуляк, А.Шпаковський, Н.Матвій, С.Горба, І.Ковалів в конкурсі «Моя улюблена тварина». Учні 9-го класу М.Пшик, Р.Струк, В.Берегулько, Л.Радинська, І.Чорненька, В.Дмитрук та

оди н адц яти класн и ки М.Журецька, І.Свіченюк, О.Зубик, Н.Реуцька показали свої навички та вміння в оволодінні комп'ютерними технологіями при створенні презентацій

для загаль- ношкільного конкурсу. Для вихованців середніх та старших класів була під-готовлена і проведена інформативна година до 450- річчя В.Шекспіра. Виконуючи невеликі сценки із відомих п'єс цього драматурга, найкращі акторські здібності

продемонстрували учні 10- го та 11-го класу: І.Свіченюк, Р.Сенишин, О.Зубик, Н.Реуцька, М.Горба, О.Климус, А.Андрусик. Старшокласники поділилися своїми

думками про вплив творчості В.Шекспіра на світову літературу та мистецтво, на загальнолюдську культуру.

Під керівництвом вчителів С.В.Гоцуляк. та Н.А.Ко- четкової із захопленням

готувалися до виховного заходу «Ми вивчаємо англійську з «Оксфордом»» учні молодших класів: О.Бачинська, І.Коханюк, Я.Казимірик, А.Ярусевич, М.Сопівник,

М.Харук, О.Купер, О.Чухрій, А.Дедерчук, В.Бараниця, В.Курляк, Ю.Бойчук. Вони дуже виразно декламували вірші, емоційно виконували пісні англійською мовою і, навіть, проявили акторські здібності при виконанні різних ролей в жартівливих міні-історіях про

шкільне життя дітей. Відкритий урок у 11-му класі на тему: «Український живопис» та його жанри» провела

вчитель англійської мови Н.А.Кочеткова. Цікавим моментом на уроці стали учнівські презентації на такі теми: «Т.Шевченко - талановитий український художник» (О.Зубик), «Творчість К.Білокур» (М.Журе- цька), «Петриківський стиль живопису» (І.Свіченюк).

Учениця Н.Реуцька із захопленням розповіла про свої улюблені картини різних жанрів . Учні показали своє вміння проводити дослідницьку роботу, а також працювати самостійно.

Цікавими були заходи із німецької мови. Учнями 11 класу М.Журецькою, і.Свіченюк, О.Зубик були підготовлені такі проекти, як: «Німеччина:

країна і люди», «Подорожуємо Україною», «Стеж-ками братів Грімм». П’ятикласники відгадували

загадки німецькою мовою «З якої це казки?», а восьмикласники підготували презентації на тему «Моє улюблене свято» і декламували поезію. Цікаве

суперництво розгорілося на КВК «Хто краще знає німецьку?»

Підсумки тижня іноземної проведено на шкільній лінійці, кращі учні нагороджені грамотами та подяками

Марія БЕРЕГУЛЬКО, заступник директора з НВР

Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

м.Заліщики

27

Зміни в суспільстві спонукають до оновлення змісту і технологій викладання

іноземних мов у загальноосвітніх закладах. Навчальний рік - 2002-2003 - особливий, бо в усіх загальноосвітніх закладах, починаючи з 2 класу, діти вивчали іноземну мову. Є надія, що після закінчення 12 класу вони вільно володітимуть обраною англійською чи

німецькою мовами. Визначним цей навчальний рік був і тим, що вчителі іноземних мов почали працювати з

новими навчальними програмами, які увібрали в себе суттєві зміни у підході до викладання іноземних мов і зафіксували практичне опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування. Змінилася і роль вчителя у процесі

навчання. Він є не лише джерелом інформації', а й помічником для учнів, порадником, керів-ником та організатором процесу навчання. Тому для розв’язання назрілих проблем методистом

райво з іноземних мов Л.М.Сиротин велась копітка робота протягом усього навчального року. У школах Буряківки, Шипівців та Лисівців були проведені семінари з іноземних мов.

Районний семінар з англійської мови на тему: ―Використання ігор та ігрових моментів на

початковому етапі вивчення англійської мови‖ відбувся і в нашій школі. Вчителі іноземної мови відвідали підсумковий урок в 2-Б класі, який провела вчителька М.В.Тумак. Використання

різноманітних завдань під час тренування і закріплення відповідного мовного матеріалу по темі ―Кольори‖ дало змогу учням відчути свій прогрес у навчанні. Діти активно реагували на репліки вчителя та однокласників, вміли дати відповіді на запитання про себе і про свою сім'ю, із

задоволенням вели діалог-розпитування, мовні ігри, такі як "Спіймай колір‖, ―Продовжи ре-чення‖, ―Назвати, які кольори асоціюються у вас з даними словами‖, різні головоломки, загадки,

підібрані до теми. Вони викликали у дітей неабиякий інтерес і захоплення. Використання ігор і різноманітних цікавих завдань підвищують у школярів інтерес до

вивчення іноземної мови, а уроки підсумкового характеру дають учням можливість побачити

результати своєї праці. У 2-А класі вчителі побували на виховному заході ―Свято абетки‖, який теж провела М.В.Тумак. Цей ранок став для учнів своєрідним звітом знань. Присутні на заході

батьки побачили успіхи своїх дітей, а школярі із задоволенням відгадували загадки, читали віршики і виконували пісні англійською мовою.

Після відвідання уроку та ранку вчителі іноземної мови обмінялися досвідом роботи.

Аналогічні заходи, проведені під керівництвом методиста райво Л.М.Сиротин, мають велике значення для зростання фахової майстерності вчителів іноземної мови.

М.Ф.Берегулько заступник директора з НВР

загальноосвітньої школи №2 м.Заліщики

28

Наукове товариство «Ерудит» -

перший крок до Малої академії

наук

29

Методичний посібник для вчителів-словесників

М.Ф.Берегулько

вчитель української мови та літератури

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Заліщики

Розробка уроку позакласного читання на тему «Семен Скляренко «Святослав»

Тема уроку: «Семен Скляренко «Святослав»

Мета уроку: ознайомити учнів із творчістю С.Скляренка,

опрацювати роман «Святослав», виховувати в учнів любов до

історичного минулого рідного краю.

Обладнання: портрет письменника

Хід уроку

І Вступне слово вчителя

Скляренко ввійшов в українську літературу як автор творів широких історичних полотен.

Семен Дмитрович Скляренко народився 29 вересня1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в

родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім у Золотоніській гімназії. Уже в

той час він багато читає, захоплюється літературою. А пізніше й сам почав писати. 1919 року в

місцевій газеті «Голос труда» було надруковано його перший твір – «Гімн праці»

Після закінчення гімназії, наприкінці 1919 року юнак повертається до рідного села,

працює бібліотекарем, учителює, водночас друкується в періодичній пресі. Його поезії, нариси,

оповідання публікуються в київських газетах «Селянська газета», альманасі «Вир революції».

У1921 році поступає в Київський політехнічний інститут, а через півроку його

призивають до лав армії. Відслуживши, С.Скляренко з осені 1924 року живе в м. Єгор’євську

Московської області, де завідує клубом, керує культвідділом ради профспілок. Повернувшись у

1926 році на Україну, він працює в Черкаській окружній та Київській газетах. Кращі оповідання

і мініатюри, написані С.Скляренком у роки війни, ввійшли до збірки «Рапорт» (1945р.).

Визначним досягненням історичної романістики 50-60-их років стали твори С.Скляренка

«Святослав» (1959р.) і «Володимир» (1962р.).

Глибокі знання письменником історії Русі, специфіки давньої мови, побуту, військової

справи дали йому переконливо відтворити колорит епохи.

7 березня 1962 року талановитого романіста не стало. Написані ж ним твори

продовжують жити, вони близькі людям, тому що цікаво, правдиво розповідають про

давноминулі часи, дають читачеві відчуття тієї епохи, наповнені благородними ідеями боротьби

за свободу і щастя народу.

На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо вести бесіду по роману «Святослав»

І почався бій кривавий,

Б’ються лицарі – борці…

30

А попереду вояцтва

Святослав з мечем в руці.

І з мечем в руці поліг він

Смертю лицаря в бою,

За народ, за Україну

Склав він голову свою.

Пору з ним лягло немало

І відважних вояків…

Тільки дехто в рідний Київ

Повернутися зумів…

(О.Олесь, «Смерть Святослава»)

Життя і діяння славного князя Київського і лягли в сюжетну основу роману «Святослав»,

який складається з двох частин «Княгині і рабиня», «Над морем Руським».

Перша частина – передісторія походів Святослава. В ній розповідається про князювання

його матері Ольги і соціально-економічне становище Київської Русі після Олега і Ігоря.

Друга частина – «Над морем Руським» - війни Святослава, його активне втручання в

міжнародну політику, напружена боротьба з Візантією ще до початку відвертого воєнного

конфлікту з нею (похід у Болгарію), драматичний перебіг русько-візантійських воєнних подій

на території Болгарії.

ІІ Вивчення теми

Як розпочинається роман?

(Роман «Святослав» розпочинається змалюванням смерті старійшини Анта).

Розповісти про життя Анта.

(Він був хоробрим воїном і мудрим старійшиною, очолюючи протягом багатьох років

рід. Рано Ант сів на коня, взяв у руки щит і меч, щоб боротися з ворогами).

(Ант помирає від печенізької стріли. І в останню хвилину старійшина, що все життя дбав

про безпеку роду свого, передсмертним зусиллям волі посилає стрілу в уявного ворога. А

синові Микулі заповідає берегти скарб. На схилі віку Микула усвідомить, що його батько

скарбом називав єдність усіх родичів, племен Русі).

Де відбуваються події описані в романі?

(Події відбуваються і в Константинополі, і в Болгарії, і в теремі Київського князя, і в

хижах хліборобів, ремісників, і в печерах перших християн).

Хто такий Микула?

(Помітне місце в романі посідає Микула, один із синів Анта, що уособлює кращі риси

руського народу; любов до рідної землі, ненависть до завойовників. Коли пролунав клич

Святослава – йти на ворога, Микула без вагань стає під бойові знамена. А, повернувшись із

походу, приносить із собою торбу гречки, щоб посіяти досі не бачену на Русі культуру.

Образом Микули С.Скляренко стверджував думку, що простий народ є основною суспільною

силою).

Зіставте образ Микули з образами його братів Бразда і Сварга.

(Духовна убогість цих людей межує з підлістю. Поховавши батька, вони кинулися

душити Микулу, бо той, мовляв, приховав цінності залишені Антом у спадок. З особливою

гостротою розвінчує письменник спосіб життя жадібного до наживи Бразда).

Розповісти про воїна Тура.

31

(Епізодичний, але яскраво змальований образ. Характерні риси: вірність, обов’язковість і

хоробрість, благородство у взаєминах з Малушею. За вказівкою княгині Ольги воїн перебрався

через печенізький стан і привів із собою військо, що врятувало Київ).

В чому велич і краса подвигу Горая, Бояна, Ореля?

(Брати, ціною неймовірних зусиль, доносять Святославові на Дунай тяжку вість –

кочівники під стінами Києва).

Чому дипломатична поїздка княгині Ольги в Царград була невдалою?

(Княгиня Ольга намагається врегулювати торговельні відносини з Візантією. З цією

метою вона їздила до Константинополя й зустрічалася з імператором. Однак така акція всіма

можливими засобами прагне поставити Русь у політичну залежність, збирається диктувати їй

свою волю, не допустити нарощення воєнно-економічного потенціалу молодої держави.

Імператор Констянтин каже: «…Не з уграми чи печенігами можуть побратися… Ми мусимо

сварити їх, розділяти і владувати».

Недарма Ольга іде з Константинополя в Болгарію, щоб умовитися про спільні дії двох

держав щодо Візантійської імперії, однак вона не знаходить спільної мови з Петром, що вів про

візантійську політику).

Яким бачимо князя Святослава на початку твору?

(Юний княжин, допитливий, розумний, мовчазний і суворий. Закохавшись у Малушу, він

стає щасливим і душею багатий. Святослав зображений переважно в особистому плані. Він

може бути суворий, але щирим, людяним, ніколи не лицемірить, не приховує своїх почуттів).

Як змальований Святослав у ІІ частині твору?

(Глибоко передається принциповість, державний розум, талант полководця, особиста

відвага Святослава. Ці риси розкриваються переважно в боях і походах, у підготовці до них. Як

і в літописних джерелах, князь хоробрий і мужній воїн, загартований в боях. Він гранично

чесний, навіть ворогів попереджає «Іду на ви!»).

Які методи ведення війни Іоаном Цимісхієм?

(Іоан Цимісхій не грабував. У румунського князя такі риси: чесність і відвертість. В

румунсько-візантійській війні саме руські воїни на чолі з Святославом і мали на меті захистити

Русь і Болгарію від зазіхань Візантії).

Яка роль народу в історичному розвитку суспільства?

В романі описано народ невичерпний оптимізму, гідний подвигу, працьовитий,

відважний і мужний. Ось, наприклад, характерна картина битви. Печеніги підступно напали на

князя Святослава на острові Григорія. Князь закликає воїнів до бою: « І, перекликаючись, один

із одним … до…звідусіль до неба лунали крики поранених і тих, що помирали…).

З якою метою імператор Візантії Никифор відрядив до Святослава в Київ свого

посла патриція Калокіра, постать якого ми з вами не раз зустрічаємо на сторінках роману

Скляренка?

(Візантійський правитель задумав покарати болгар силою руського війська. Калокір

намовляє Святослава йти на Болгарію війною, намагається спокусити його відпущеними йому

на цю акцію грошима. Перша відповідь Святослава Калокіру була така: « Коли імператори

ромсів просили нас, київських князів, дати їм поміч і воювати з ворогами…до… І коли б

імператор Никифор прислав мені не п’ятнадцять кентинаріїв, а п’ятнадцять хеландій із золотом,

то й тоді я сказав би – не згоден»).

Як змальований Скляренком знаменитий в історії Святославів похід на Дунай?

(Увійшовши в перше ж болгарське мість, київський князь звертається до простолюддя із

закликом розпочати разом з ним боротьбу проти роиенів – спільного ворога і Русі, і Болгарії.

32

Київський князь веде дві війни: перша – безпосередній похід супроти боярської верхівки

Болгарії, друга – війна дипломатична.

Київський князь одну за одною здобуває блискучі перемоги над військом болгарського

боярства, бере штурмом фортеці, на його бік охоче переходять маси із соціальних низів

Болгарії. Візантійський імператор нажахано стежить за цим розвитком подій – не таким

уявлявся йому Святославів похід на Дунай. Гадав що Русь і Болгарія знекровляться в цій

боротьбі, виснажаться до краю, і тоді настане час сказати своє вагоме слово Візантії).

Які риси характеру проявляються в останній вирішальній битві між Візантією і Руссю?

( І ось вона, остання вирішальна битва. Візантійський імператор сподівається, що в ній

нарешті буде знищено нечисленне, поріділе в боях і виснажене руське військо. На що ж

сподівається Святослав? Ні про яку перемогу він не може думати. В таких випадках багато

полководців капітулюють, змирившись з гіркотою поразки. Але київський князь до таких не

належав.

«Дружино моя! – промовляє князь Святослав. Зараз нам нікуди подітися. Сором нам буде

довіку, якщо відступимо назад. Мусимо стати ще раз проти ромсів – переможемо або помремо.

А мертві сорому не мають. Станемо ж твердо, дружно, не посоромимо руської землі. Я піду

першим з вами…»).

Зазначте улюблені місця твору і прокоментуйте їх.

Ваші думки і почуття при читанні романі С.Скляренка «Святослав».

ІІІ Підсумок уроку

Домашнє завдання: охарактеризувати образи героїв твору

33

На щастя людства, на добро і згоду ми ствердили основний Закон України

Учитель української мови та літератури,

заступник директора загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №2 м.Заліщики

Берегулько М.Ф.

У навчальному процесі використовується багатий дидактичний матеріал і перш за все

тексти, на матеріал яких учитель реалізує навчальну і виховну мету уроку, що відповідають

загально дидактичному зв’язку навчання з життям.

Одним із найважливіших джерел формування державних документів великої

історичної ваги Конституції України, бо це, як сказав С.Головатий – «головний підручник

життя громадянина та правила поведінки держави що стане дороговказом тобі, твоїм батькам,

усій твоїй родині на шляху до щасливої України – твого рідного дому»

Отже, спеціально дібраний дидактичний матеріал, який відповідає високим

навчальним і виховним вимогам, не тільки сприяє активізації розумової діяльності учнів, а й

має неабиякі виховні й пізнавальні можливості, впливає на почуття й свідомість учнів своїм

змістом. А тому вчителі-словесники широко використовують не лише дидактичну частину

підручника, а й публікації з дитячої періодики, доступні розумінню учнів уривки з газет,

журналів на будь-якому етапі уроку; під час вивчення чи закріплення нового матеріалу, для

організації самостійної чи індивідуальної роботи з дітьми, на підсумкових уроках, на уроках з

розвитку зв’язного мовлення.

У 6 класі, вивчаючи тему: «Прикметники, загальне значення морфологічної ознаки,

синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники», читаю статтю 48 Конституції

України: Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає

достатнє харчування, одяг, житло. (Виписати прикметники і визначити морфологічні ознаки).

Потім пишемо пояснювальний диктант, визначаємо якісні, відносні та присвійні

прикметники. Або виписуємо словосполучення іменника з прикметником і визначаємо групи

прикметників за значенням.

Діти і хліб

Україна віддавна славилася хлібом. А хліб означав волю, господарську й державну

незалежність від волі сусідів, суперників, ворогів. Саме тому в усі віки Україну – житницю

прагнули прибрати до рук різні імперії та «старші брати». А оскільки сила її була в

життєдайному хлібові, саме його виривали з рук, намагаючись убити саму думку народу про

незалежність. Голодомор 33-го року – відчайдушна спроба імперії тьми знищити незнищенний

дух нації до волі.

Україна завжди була і буде з хлібом «Українським» і «Дарницьким», «Селянським» і

«Пшеничним», паляницями й пирогами на нашому столі, медівником й коржиками у дитячих

долоньках. І ніхто вже не посміє вирвати з дитячих рук пухкий пахучий окраєць – основу життя

і достатку. Про це свідчать цьогорічні жнива, ще одні жнива незалежної України. Сиплеться

відбірне зерно у наші комори. Тільки підстав долоні – і з ним заструмить в дитячих очах радість

і захоплення, а в серці – мир і спокій.

34

У 6 класі тема «Часи дієслова». Пропоную вибірковий

диктант. Виписати дієслова і визначити час.

Діждалися Конституції

Початок дня 28 червня 1996 року нічого особливого,

здавалося, не обіцяв. Персічні громадяни і не підозрювали, що

відтепер це число стане днем національного свята українців –

Днем Конституції. Минуть роки, напевно, забудуться ті бурхливі

пристрасті, що передували цьому, тепер уже знаменному дню.

Взагалі всім нам 28 червня дало якесь світло надій,

начебто світло, що мерехтить у кінці тунелю, стає ближчим. Ми

переконалися, що в Україні можлива злагода, що дедалі більше ми

відчуваємо себе самостійною державою.

Безперечно, зросте і повага до нашої держави у світі. Всі переконалися, що Україна

назавжди відкинула збанкрутілу, віджилу систему суспільного ладу – соціалізм, вона

прилучилася до цивілізованого світу. Комунізм в Україні зазнав ще однієї поразки.

Запам’ятаймо і шануймо цей день – День Конституції, прийнятої 28 червня 1996 року. І в такий

день не зайве нагадати національного пророка Т.Г.Шевченка.

«Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть»

Районна науково-практична конференція

«Моральне виховання учнівської молоді –

основа формування активної життєвої позиції»

Виступ вчителя

української мови та літератури

Берегулько М. Ф.

на тему

«Виховання культури праці, побуту і

людських взаємин»

35

Школа радо дошкільнят вітає У квітневі дні до школи №2 м.Заліщики завжди

приходить свято майбутнього першокласника. З нетерпінням чекають його 4-класники, бо хочуть зустрітись із хлопчиками і дівчатками, які 1 вересня сядуть за шкільні парти. Святково прибраний зал, виставки малюнків, фотографії, аплікації, які розповідають присутнім про шкільне життя 4-А і 4 - Б класів (класні керівники Л.П.Гичун, О.В.Кучерко). У вступному слові до батьків, які прийшли разом зі своїми дітьми, заступник ди-ректора школи М.Ф.Берегулько розповіла про будні навчального закладу, про творчі здобутки вчителів та учнів, про традиції альма- матер, матеріально-навчальну базу. Марія Федорівна запевнила батьків, що учні отримають міцні знання з базових

предметів, бо поведуть їх у Країну Знань творчі педагоги - Л.П.Гичун, О.В.Кучерко. А ще, за бажанням батьків та дітей, будуть організовані предметні гуртки (іноземної мови, інформатики, математики), де учні можуть всебічно розвиватись, бо в школі є вчителі, які знають досконало методику і психологію молодших школярів, мають великий багаж знань і з інших базових предметів. Педагоги 1-4 класів: І.М. Калакайло має право викладати англійську мову у молодших класах; З.П. Костів - інформатику; О. В. Кучерко також викладач математики у 5-11 класах.

Відрадно, що попередні учні Л.П. Гичун та О.В. Кучерко мають міцні знання, які здобули в 1 - 4 класах, а тому навчаються залюбки у старших. За успіхи своїх вихованців радіють вчителі разом із дітьми. Беручи участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах, займають призові місця.

Учениця І.Гармата (8 кл., перша вчителька Л.П.Гичун) отримала 2 призові місця у II етапі Всеукраїнських олімпіад (укр. мова і хімія) 2010- 2011 н.р.; І. Свіченюк (8кл., перша вчителька Кучерко О.В.) І місце у Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії», та брала участь у заключному турі олімпіади, який відбувся на базі Національного університету «Острозька академія» у 2010-2011 н.р. Педагоги 1-4 класів успішно займаються самоосвітою, а також беруть участь в шкільному методоб’єднанні вчителів під керівництвом вчителя-методиста І.А.Волоцької, що відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі. На засіданнях вони обмінюються досвідом роботи, проводять відкриті уроки, дні відкритих дверей, що сприяють підвищенню педагогічної майстерності кожного вчителя.

А ще четвертокласники під керівництвом своїх класних керівників Любові Петрівни та Оксани Володимирівни підготували літературно - музичну композицію. А на завершення зустрічі кожен майбутній школярик отримав символічний ключик від Країни Знань. У травневі дні, у визначений час, з майбутніми школяриками проводяться підготовчі заняття, а також знайомство зі школою, кабінетами. Завдання занять - розвиток пізнавальних інтересів дитини до навчання та стійкого і впевненого бажання вчитись, толерантних способів спілкування між дошкільнятами, перехід дитини від ігрової до навчальної діяльності.

Відшуміли весни. Промайнули роки, і учні, які закінчили навчання, вже стали батьками і привели до школи своїх дітей, наче до рідної домівки, де самі здобували знання.

М.Ф.Берегулько, заступник директора

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

м.Заліщики

36

37

Свято останнього дзвоника

Урок української мови

М.Ф.Берегулько

Урок літератури

Оздоровлення

38

Рецепт вчительського щастя:

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди ж гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри,

І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Пізнати і навчити дитину у цій складній справі немає готових рецептів.

Але вважаю, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість,

розгледіти її індивідуальні особливості.

Котрий рік навчаю дітей та щоразу навчаюся від них сама. Тому успіх

своєї педагогічної праці вбачаю у постійному спілкуванні з дітьми, у взаємній

любові вчителя і учня, у вмінні “запалити” дітей до роботи.

м.Заліщики

2015р.