©Кух А.М., 2015 р.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 ОСНОВИ ТЕЛЕБАЧЕННЯ. ТЕЛЕВІДЕОКОМПЛЕКСИ

Мета роботи: 1) вивчити загальні принципи прийому та передачі телевізійного зображення; 2) вивчити зовнішню будову та основні технічні характеристики телевізора; 3) виробити вміння у користуванні та експлуатації телевізора; 4) ознайомитись з основними принципами приймання, записування та відтворення відеоінформації; 5) вивчити основні органи управління відеомагнітофона та правила його експлуатації; 6) ознайомитись з дидактичними особливостями використання відеоінформації на уроках та в позакласній роботі. 7) набути навичок використання телевізора в навчальному процесі. 8) вивчити основні органи управління DVD-програвача та правила його експлуатації; 9) ознайомитись з дидактичними особливостями використання відеоінформації на уроках та в позакласній роботі. Обладнання: телевізор кольорового зображення “LG-3016” (або інший), кімнатна приймальна антена, пульт дистанційного

керування, відеокон. відеомагнітофон DAEWOO LC 1850, відеокасета, телевізор, DVD-програвач М438, DVD, телевізор.

Література: [1],[4],[9],[10],[13],[19],[29]. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Телебачення (далекобачення) – це передача зображення на відстані. Днем народження телебачення вважають 9 травня 1911 року, коли професор Петербурзького технологічного інституту Б.Л.Розінг (1869-1933) провів перші досліди за розробленими ним методами передачі зображення на відстані за допомогою електронно-променевої трубки.

В основу телебачення покладені такі принципи: 1) перетворення оптичного зображення об’єкта в електричні

імпульси; 2) передача цих імпульсів через канали радіозв’язку; 3) перетворення прийнятих імпульсів в оптичне зображення об’єкта. Для передачі зображення поверхню кожного предмета розглядають як комбінацію дуже великої кількості точок різної яскравості, пропорційно до яких за допомогою фотоелемента одержують електричні сигнали та передають їх на різні відстані. У місцях прийому сигналу знову перетворюють його на точки, які світяться з різною яскравістю, а відносне розташування їх аналогічне розташуванню в оригіналі.

В і д е о

підсилювач

Б л о к

синхронізації

Б л о к кадрової

розгортки

Б л о к

рядкової

розгортки

Б л о к

приймача

Низьковольтний

випрямляч

Антена

Високо-вольтний випрямляч

Кінескоп

Блок звукового

супроводу

220 В

Мал. 36. Спрощена схема телеприймача

1 2 3 4 5

1

6 7

1

8 9

10

0

11 12 13

Мал. 35. Спрощена схема телебачення

©Кух А.М., 2015 р.

Будь-яка система телебачення (мал. 35) складається з двох основних частин – передавального та приймального пристроїв. Основною частиною як передаючої, так і приймальної установки є електронно-променева трубка. Передавальна трубка називається відеоконом, приймальна – кінескопом. Кінескоп перетворює електричні сигнали в оптичні зображення. Зображення об’єкта 1 проектується об’єктивом 2 на світлочутливу мозаїчну поверхню електронно-променевої трубки 3 передавальної камери. Одержане електронне зображення послідовно передається синхрогенератором 12 та розгортаючим пристроєм 13. Відеосигнали поступають на підсилювач 5, де підсилюючись, одночасно змішуються із імпульсами синхронізації та підводяться до радіопередавальної антени. Антена випромінює перетворені електричні імпульси у вигляді радіохвиль. Радіохвилі збуджують у приймальній антені 8 струми надвисокої частоти, які по антенному кабелю поступають на вихід приймального пристрою – телевізора 9. Телевізор приймає, підсилює, розподіляє, детектує та перетворює електричні імпульси у світлові зображення, що одержуються в електронно-променевій трубці та звуковий супровід, який одержується за допомогою гучномовця.

Спрощена схема телевізійного приймача (мал. 36) складається з таких основних блоків: блоку приймача, який

підсилює електричні сигнали (зображення та звукового супроводу), що надходять з приймальної антени; блоку синхронізації кадрової та рядкової розгортки, який забезпечує послідовне (по-елементне) зчитування відеосигналу; блоку звукового супроводу, який виділяє, підсилює і відтворює у гучномовці електричні сигнали звукової частоти; низьковольтного та високовольтного випрямляча, які забезпечують живлення всіх блоків телевізора; відеопідсилювача, що підсилює сигнал зображення до необхідної величини.

Основною частиною телеприймача є кінескоп. На внутрішню поверхню колби кінескопа нанесений спеціальний шар – люмінофор, який слугує екраном. Під дією електронного променя він світиться. Щоб одержати зображення, цей промінь повинен переміщуватися вздовж рядка екрана і одночасно вниз по кадру. Неоднакове світіння залежить від сили електричних сигналів та їх відповідності яскравості окремих частин зображення, що передається. Електронний промінь переміщується з великою швидкістю і внаслідок інерції зорового сприйняття здається, що поверхня екрана світиться одночасно, хоч у кожний момент світиться лише одна точка екрану. Так з окремих точок, які світяться з різною інтенсивністю, складається повне зображення. Як і в кіно, на екрані телевізора відтворення рухомого зображення досягається передачею з певною швидкістю окремих фаз руху об’єкта. Зміна кадрів забезпечується за допомогою кадрової розгортки.

Фокусуючий пристрій формує електронний потік у вузенький промінь, а відхиляючі системи рухають його по рядках і по кадрах. Один кадр розбивається не 625 рядків і промінь відтворює їх за 1/25c. Передаються зображення рядків з частотою 25 кадрів за одну секунду.

Частоти радіоканалів, що використовуються для телевізійного зв’язку поділено на чотири діапазони: І - 48,5…66,0 МГц (канали 1 і 2); ІІ – 76,0…100,0 МГц (3 – 5 канали); ІІІ – 174,0…230.0 МГц (канали 6 - 12); ІV –470,0…790,0 МГц (канали 21 - 60 ).

Всесвітній телевізійний зв’язок має 21 варіант ТВ стандартів по кодуванню кольорів і організації передачі сигналів і розгортки. Вони можуть бути класифіковані як комбінація систем кодування кольору (СЕКАМ, ПАЛ, НТСЦ) і чотирнадцяти стандартів передачі сигналів і розгортки (B,G,Y,І,D,K,K1,N,M,A,C,L,E,F). Для телезв’язку використовується шість комбінацій цих стандартів:

1. ПАЛ В,G (ФРН, Італія, Швейцарія, Голландія, Індія та ін.); 2. ПАЛ І (Великобританія, Гонконг); 3. ПАЛ D,K (Китай, Північна Корея); 4. СЕКАМ B,G (ФРН, Греція, Єгипет, Іран, Ірак та ін.); 5. СЕКАМ D,K,K1 (Чехія, Словакія, Угорщина, Болгарія, Україна, Росія); 6. СЕКАМ М (Франція, Бельгія); 7. НТСЦ М (Японія, Південна Корея, США, Канада, Мексика та ін.) Телевізор “LG-3016” кольорового-зображення на передній панелі містить такі елементи управління: кнопку

живлення (Роwer), індикатор увімкнення живлення, індикатор режиму очікування, приймач сигналу пульта

Мал. 38. Пульт дистанційного

керування

Audio Video

I

N

OU

T

ANT

Мал. 37. Телевізор “LG-

3610” та елементи його

комутації

©Кух А.М., 2015 р.

дистанційного керування (ПДК), кнопки вибору режиму (Menu), кнопки регулювання гучності. На задній панелі розмішені: гніздо приймальної антени, гніздо низькочастотного виходу відеосигналу (OUT Vіdeo), гніздо виходу звукового сигналу (OUT Audіo), гніздо низькочастотного входу відеосигналу (ІN Vіdeo), гніздо входу звукового сигналу (ІN Audіo) (мал. 37).

Сучасні телевізори мають ще два види вихідних/вхідних з’єднань EUROSCART та S-Video. Останій забезпечує високу якість передачі зображень, оскільки відбувається синхронізація роботи джерела та приймача сигналу.

На ПДК розміщені такі кнопки керування (мал. 38): Power (живлення) – перемикає телевізор з режиму чекання в режим роботи і навпаки 1; Mute (вимкнення звуку) – включає і виключає звук 2; 0..9 – вибір номеру каналу 3; Unіt(блок) – набір двозначних номерів каналів 4; System (cистема) – відображає вибрану систему кодування кольорів 5; / - вибір режиму з меню 6; / регулювання гучності звуку 7; OK (правильно) – підтвердження вибору і відтворення робочого режиму 8; TV/AV (телевізор/aудіо-відео) – перемикає з режиму телевізора в режим монітора аудіо-відео і навпаки 9; Menu (список) – вибір списку вказівок(меню) 10; PSM (пам’ять фіксованого зображення) – зчитує з пам’яті встановлені параметри зображення 11; Sleep (сон) – вмикання режиму очікування 12; Quіck Vіew (попередній канал) – повернення на канал попереднього перегляду 13; UBB – вминання наднизьких частот звуку 14. Сучасний етап розвитку телевізійної техніки характеризується появою цифрових телевізорів. Їх вирізняє

роздільно блочна система комоновки, рідинно кристалічні монітори, наявність телетекстових сторінок. Характерним також є мультиекран – відтворення на екрані двох і більше відеопрограм.

Цифровий плоский телевізор “Philips MLC” (мал.. 39) має товщину монітора 11,7 см, розмір діагоналі – 109 см,

здатний відтворювати до 400 телетекстових сторінок. Оснащений потужною аудіосистемою – 350 Вт. Відеозапис - це магнітний або оптично-цифровий запис зображення та звуку (відеосигналу) на носій інформації.

Відеозапис дає змогу: а) зберігати навчальні передачі і використовувати їх у будь-який час; б) здійснювати монтаж матеріалу передачі; в) створювати власні передачі, здійснювати запис зображення та звуку з натури за допомогою відеокамери і

виносного мікрофона; г) використовувати прийом “стоп-кадр”, коли треба показати учням статичне зображення.

Радіо-частотний

перетв.

Стабілі- Блок затор

живлення

Схема

захисту

Стрічко- протяжний

механізм

Ведення

команди

Запам’ято-

вуючий пристрій

Електронне

управління

Таймер

U 220

V Сигнали Тюнер

Вх Вих Ант

U

Сигнали

управління

Мал. 42. Спрощена схема відеомагнітофона.

Мал. 40. Відеомагнітофон “Philips PL 410”

Мал. 41. Відео-

програвач “Daewoo LC

1840”

Мал. 39. Цифровий телевізор фірми “Philips”.

©Кух А.М., 2015 р.

Розрізняють два види відеозапису, які використовуються у навчально-виховному процесі: 1) відеозаписи телевізійних програм і відеосюжетів, виконаних самостійно; 2) відеозаписи взяті напрокат або придбані в торговельній мережі.

На сучасному етапі розвитку технічних засобів навчання розповсюдженим є відеозапис на магнітну плівку, яка розміщена в касеті Відтворення відеозаписів здійснюється відеомагнітофоном (мал. 40) або відепрогравачем (відеоплеєром) (мал. 41).

Відеомагнітофон є складним електромеханічним пристроєм. До основних вузлів відеомагнітофона належать: блок живлення, захисний пристрій, антенний підсилювач-розподілювач, блок електронного управління режимами роботи відеомагнітофона, механізм заправки плівки, стрічкопротяжний механізм.

Імпульсний блок живлення призначений для живлення усіх електронних та електромеханічних вузлів відеомагнітофона.

Захисний пристрій запобігає виникненню пошкоджень складної механіки і електроніки відеомагнітофона під час різких перепадів напруги в мережі живлення. Перемикання механічних вузлів у різні режими здійснюється за допомогою електромагнітів і електродвигуна. У відеомагнітофоні передбачено захист від випадкового натискання декількох кнопок одночасно на панелі управління. Пристрій також автоматично з режиму “Стоп-кадр” у режим “Стоп” через певний проміжок часу, бо безперервне зіткнення відеоголовок в одному й тому ж місці з магнітною стрічкою приводить до її пошкодження та передчасного зношування відеоголовок.

3 метою запобігання деформації плівки і пошкодження стрічкопротяжного механізму під час повного

перемотування відеокасети відеомагнітофон забезпечений світловими і магнітними датчиками, які сигналізують про кінець плівки, на касеті.

При вмиканні відеомагнітофона і переведенні його у різні режими блоком управління контролюється стан блоку відеоголовок. Якщо барабан, на якому знаходяться відеоголовки вільно не обертається, то для запобігання перевантаженням електродвигуна (блоку відеоголовок) і виходу його з ладу відеомагнітофон автоматично вимикається і не реагує на жодне натискання кнопок управління.

Для зручності користувача відеомагнітофон має антенний підсилювач-розподілювач, до складу якого входять прохідні антенні входи і виходи. Завдяки цьому радіочастотний сигнал (РЧ) з антени через підсилювач-розподілювач потрапляє на антенний вхід телевізора, і дозволяє переглядати телевізійні передачі.

У деяких конструкціях відеомагнітофонів передбачено таймер, призначений для відліку астрономічного часу і виконання функції вмикання на запис. Він забезпечує автоматичне увімкнений і вимкнення відеомагнітофона у завчасно заданий і запрограмований проміжок часу та подання команди на запис необхідної телепередачі.

Електронне управління режимами роботи відеомагнітофона здійснюється процесором системного контролю

ПСК (інтегральна мікросхема). ПСК - здійснює контроль стану усіх датчиків стрічкопротяжного механізму, які впливають на процес управління. Керування послідовністю операцій при переході відеомагнітофона на інший режим здійснюється електронними схемами згідно команд з панелі управління шляхом натискання відповідних кнопок.

Механізм заправки плівки є по суті поворотним механізмом, основні функції якого полягають у здійсненні повороту на 180 градусів, зачеплювані спеціальними важелями магнітної стрічки, витягуванні її з касети і вкладанні навколо блоку відеоголовки.

Стрічкопротяжний механізм забезпечує рух магнітної стрічки через магнітну головку (мал. 43). Магнітна стрічка 1 розмотується з бобіни 2, через натяжний ролик 3 і направляючий ролик 4 проходить, поблизу стираючої магнітної головки 5. Далі стрічка рухається через блок магнітних відеоголовок 6 та блок універсальних магнітних головок 7 звукового супроводу. Рух стрічки забезпечує ведучий вал 8, до якого вона притискається роликом 9. Після направляючого ролика 10 стрічка намотується на приймальну бобіну.

Блок магнітних головок з’єднаний з підсилювачами запису і відтворення. Ці головки змонтовані на спеціальному диску, який обертається електродвигуном. При обертанні кожна з магнітних головок знаходиться з магнітною стрічкою. Рух магнітної стрічки і обертання магнітних головок синхронізовані спеціальними автоматичними системами. Відеомагнітофон записує і відтворює одночасно зображення і звук.

Виробництво перших відеомагнітофонів з шириною плівки 51 мм розпочато в 1956 р. Сьогодні використовується магнітна плівка двох стандартів 12,7 мм і 8 мм, яка виготовляється на основі поліестру (поліефіру) і покривається шаром двоокису хрому і гама оксиду заліза. Кожна плівка характеризується силою намагнічування. Сучасні стандарти плівки VHS (Vіdeo Home Standard – стандарт домашнього відеозапису) і SVHS дотримуються параметрів 650 та 990 ерстед відповідно.

Для тривалого зберігання важливо дотримуватись таких умов зберігання відеозаписів: відеокасети не можна зберігати поблизу сильних магнітних полів (гучномовців, трансформаторів,

електродвигунів тощо); зберігати відеокасети у вертикальному положенні, щоб уникнути пошкодження стрічки; для запобігання накопиченню статичного заряду доцільно час від часу перемотувати касети. Відеокасети доцільно зберігати при постійній температурі близько 20 градусів за Цельсієм, відносній вологості

біля 50% та чистому приміщенні. Сьогодні існує багато видів побутових відеомагнітофонів та відеопрогравачі різних фірм. Мультисистемний

записуючий відеопрогравач фірми Daewoo призначений для відтворення відеозаписів в стандарті VHS в чотирьох системах кодування телесигналу і запису зображень на магнітну плівку 12,7 мм в системах РAL та SECAM. На передній панелі корпусу відеопрогравача розміщені касетоприймач 8 та елементи управління (мал. 44 а): кнопка вмикання живлення з індикатором (червоний) 1, кнопка зупинки та викиду касети 2, кнопка перемотування назад 3, кнопка

©Кух А.М., 2015 р.

відтворення 4, кнопка перемотування вперед 5, індикатор касети 6, індикатор (зелений) відтворення 7, індикатор запису 9.

На задній панелі відеопрогравача (мал. 44 б) розміщені: вхід шнура живлення 1, перемикач тестового сигналу 2, гвинт регулювання частоти каналу, на який видається сигнал відео 3, гніздо радіочастотного виходу 4, гніздо приєднання антени 5, розетка типу EVRO-SCART для подачі та прийому відео- та звукового сигналу 6.

Гніздо радіочастотного виходу 4 дозволяє з допомогою коаксіального шнура здійснити підключення відеопрогравача в антенне гніздо телевізора. Настроювання на певний канал (частоту) можна здійснити з допомогою гвинта 3, а перемикач тестового сигналу 2 дозволяє перевірити наявність сигналу від відеопрогравача. Підключення антени можливе у гніздо антенного входу. В цьому випадку телевізор працює в режимі телеприймача ТV.

З’єднання відеоплеєра з телевізором можливе і через розетку EVRO-SCART. Для цього необхідно з допомогою шнура з роз’ємом EVRO-SCART здійснити з’єднання відеопрогравача з гніздами відео- та аудіовходу та виходу (див. мал. 44). При цьому розрізняють пару вхідних кабелів, що з’єднують вхідні канали VІDEO/AUDІO ІN та пару вихідних – канали VІDEO/AUDІO OUT. Телевізор при цьому сигнал з відеопрогравача буде приймати тільки в режимі AV. При з’єднанні останнього (вихідного) каналу стає можливим запис телепередачі на відеомагнітофоні.

Для управління роботою відеопрогравача використовуються кнопки пульту дистанційного керування (ПДК) (мал. 45): увімкнення живлення 1, запису 2., пошуку за індексом 3, перемикання відеомагнітофон /телевізор 4, повтору 5, повернення до стандарту зчитування (трекінгу) 6, ручного настроювання зчитування 7, стоп-кадру 8, сповільненого відтворення 9, перемотування назад 10, відтворення 11, перемотування вперед 12, зупинки Стоп 13.

Система “телевізор + відеомагнітофон” утворює відеотелевізійну систему (відеодвійку), який є найбільш

зручним для використання в навчальному процесі. У побуті часто використовуються відеодвійки в одному корпусі (однокорпусні) (мал. 46).

Навчальне телебачення - це система телевідеозасобів, призначених для використання у навчальному процесі. Система телевідеозасобів включає в себе:

а) телевідеоносії (як правило, відеозаписи навчального та науково-популярного змісту); б) техніку передачі, прийняття, запису, зберігання та використання телевідеопрограм; в) методику використання їх в навчально-виховному процесі. В сучасних школах досить широко використовуються навчальні телепередачі, які транслюються по програмі УТ.

Крім того, в багатьох школах створено замкнуті телевізійні системи (ЗТС) – системи, в яких телеприймачі за допомогою кабельного з’єднання високої або низької частоти об’єднані в одну телевізійну мережу з єдиним джерелом телесигналу.

В залежності від джерела відеосигналу замкнуті телевізійні системи поділяються на відеопрезентаційні системи (джерелом сигналу є теле- або відеокамера); телевідеокомплекси (відеомагнітофон, телевізор); відеокомп’ютерні системи (персональної ЕОМ, ноут-бук).

1

4

5

8

10

13

2

3

6

7 9

11

12

Мал. 45. Розміщення кнопок управління

відеопрогравачем

на ПДК.

1 2 3 4 5

6 7 8 9

А)

1

2

3 4

5 6

Б) Мал. 44. Пишущий відеопрогравач „Daewoo VR195”.

©Кух А.М., 2015 р.

Відеопрезентаційна система (візуалайзер) це сукупність апаратних засобів, які забезпечують демонстрацію

дрібних об’єктів, слайдів та кодограм з допомогою телевізора або електронного проектора. Основою відеопрезентера є цифрова и аналогова відеокамера, яка формує зображення високої чіткості. Далі отримане відеокамерою зображення передається на телевізор, інтерактивну дошку або проектор, який проектує його на екран. Для покращення якості зображень візуалайзери оснащуються одним або двома безтіньовими освітлювачами, які забезпечують об’ємність зображення (мал. 53).

Відеопроекційна система на основі передавальної телевізійної камери складається з трьох компонентів: телевізійної установки (телекамери) 1, підсилювача відеосигналу 2 та телеприймача 3 (аудиторної телесистеми) (мал. 54).

Передавальна телевізійна установка ПТУ-42 (мал. 55) складається з відеокона – передавальної електронно-променевої трубки, яка розміщується в металевому корпусі, електронних блоків формування відеосигналу та об’єктива 4 – системи лінз для фокусування зображення. Для наведення чіткості зображення використовується кільце фокусування 6. Для зміни яскравості зображення та контрасності - кільце діафрагми 5.

На задній стінці телекамери розміщено гніздо живлення 7 від підсилювача. Тут же розміщуються гніздо відеовиходу 8, гвинт заміни запобіжника та гвинт заземлення.

Відеосигнал, створений у передавальній телеокамері, надходить через телевізійний кабель у підсилювач

телесигналу (мал. 56) Підсилювач змонтовано у пласмасовому корпусі. на верхній панелі розміщено вимикач і індикатор живлення 10. На задній панелі розміщені: гніздо живлення телекамери 12, гніздо вхідного відеосигналу 12 та гніздо вихідного телесигналу 13 високої частоти. Тут також розміщуються гвинти запобіжників та заземлення. Із задньої стінки корпусу виходить шнур живлення від мережі 220 В. На відеоприймальний пристрій (телевізор) відеосигнал подається у антенне гніздо.

Телекамера кріпиться на штативі і висота підняття (поле зору) можна змінювати гвинтом піднімаючи або опускаючи телекамеру. Максимальне збільшення об’єкта демонстрації досягається з висоти 20-30 см – 40 раз.

1 0 1 1 1 2 1 3

В х о д В Ч

Мал. 56. Підсилювач телевізійного сигналу.

4 5 6 7 8

Ш 1

Мал. 55. Телекамера ПТУ-42.

3 2 1

Мал. 54. Відеопроекційна система

Мал. 53. Візуалайзер

Barсo Pressa 1280

©Кух А.М., 2015 р.

Наступним кроком у розвитку відеотелевізійної техніки стало винайдення цифрового відеозапису на компакт-

дисках - DVD. Поява на світ DVD (Digital Versafile Disk – універсальних цифрових дисків) починалася з конкуренції двох варіантів відеодиска, запропонованих об'єднаннями «Sony/Philips» і «Тоshiba/Тіme Warner & С°»). Протистояння промислових велетів скінчилось тим, що 8 грудня 1995 року було ухвалено єдиний формат DVD-дисків. А 10 провідних компаній — розробників формату DVD — об'єднались у «DVD-FORUM».

Ззовні DVD-диск майже не відрізняється від звичайного СD, а от якщо порівняти їхні характеристики, то виявиться кілька дуже серйозних розбіжностей.

По-перше, DVD-диск дозволив отримати на побутовій аудіо-відеосистемі якість зображення та звуку, які відповідають рівню професійної студійної апаратури. Винятково висока якість кольорової картинки навіть на найпростіших та найдешевших телевізорах просто вражає уяву. Чітке, цілком позбавлене різних шумів та перешкод кольорове зображення можна порівняти хіба що з картинкою в гарному кінотеатрі.

По-друге, дуже висока якість багатоканального стереозвуку (з якістю СD) забезпечує відтворення звукової атмосфери фільму та напрочуд сильний ефект присутності. Все це — завдяки появі цифрових систем з багатоканальним звуком «Dolby Digital» та DTS.

По-третє, величезна інформаційна місткість DVD-диска дозволила запропонувати глядачам цілий ряд принципово нових функціональних можливостей та зручностей. Завдяки новим технологіям, про які років десять тому ніхто би й не подумав, інформаційну місткість одного «простого» одношарового одностороннього (DVD-4.7) диска вдалося збільшити порівняно зі «старим» СD майже в десять разів (4,7 Гігабайт проти 680 Мегабайт). Цього цілком досить, аби записати на ньому відеопрограму з високою якістю зображення та багатоканальним цифровим звуком тривалістю 133 хвилини. На двосторонні (DVD-10) та двошарові (DVD-9) диски запис виконується з двох сторін диска або у двох інформаційних шарах.

Кожна з цих технологій дозволяє збільшити місткість диска ще вдвоє. Двошаровий двосторонній DVD-диск (DVD-18) вміщує стільки інформації, скільки можна записати на чотири «простих» DVD-диски або з 26 CD-дисків.

На DVD-диск можна записати звуковий супровід відеопрограм відразу на 8-ми мовах, а також субтитри ще на 32. Для тих, хто вивчає іноземні мови, це просто знахідка. Окрім субтитрів, на DVD-диск записується будь-яка текстова та графічна інформація, яку в будь-який момент можна викликати на екран при перегляді. На деяких DVD-дисках на місце, що залишається, навіть вмішують відеоролики, які розповідають глядачам про зйомки цього фільму, дають дублі деяких епізодів.

Цим можливості DVD-диска не вичерпуються. Його місткість допускає запис на один диск відразу кількох варіантів розвитку подій. Називається така схема подачі «Мulti-Story». Це дозволяє втілити в життя інтерактивний режим перегляду кінофільму.

Не менш цікавою є ще одна функція DVD-диска - «Мultі-Аngle». З англійської це позначення можна перекласти приблизно так: «перегляд зображення під різними кутами». Диск у варіанті «Multi-Angle» може містити до 9 варіантів зображення, знятого камерами з різних ракурсів. При перегляді глядач вибирає для себе найцікавіший, з його точки зору, ракурс кінокартинки.

Незаперечна перевага DVD-диска перед іншими відеоносіями — можливість одночасного запису зображення в різних форматах: стандартному — 4:3 та широкоекранному — 16:9. Звичайно, такі DVD-диски випускають у вигляді двостороннього диска, на одній стороні якого записана стандартна версія фільму, а на другій — широкоекранна.

Ще декілька переваг DVD: 1) DVD практично вічний, оскільки безконтактний спосіб зчитування інформації лазерним променем виключає

зношування диска. Термін його служби обмежений ну хіба що довговічністю матеріалу. 2) Цифровий спосіб запису забезпечує практично миттєвий доступ до будь-якої інформації, даної на диску.

Формат DVD-диска дозволяє робити пошук потрібного фрагмента на диску за мозаїкою фотографій ключових сцен кінофільму. Досить підвести до неї курсорна екрані і тицьнути ним у потрібну сцену. Все - це виконується через екранні меню телевізора, які формує схема керування DVD-програвачем. Особливо зручні інтерактивні інтерфейси DVD-програвача другого покоління з розширеною графікою (з використанням піктограм) екранних меню. Такі системи меню («Оn-screen Menu Icons») зовні нагадують звичну систему «Windows».

3) DVD-програвач відмінно програє не тільки DVD-диски, а й звичайні СD. Незабаром DVD-програвач неминуче витіснить СD-плеєри і стане центральним блоком усієї домашньої аудіовідеосистеми. Винахідники DVD подбали свого часу про появу нового формату «DVD-Аudio», забезпечивши якість звуку вищу від СD.

Мал. 47. DVD-програвачі фірм

Philips, Time Warner, Hitachi, Sony

©Кух А.М., 2015 р.

4) DVD-диск дозволяє зберігати величезні обсяги найрізноманітнішої інформації в цифровому вигляді, а DVD-програвач забезпечує вільний доступ до неї в інтерактивному режимі. Очевидно, в недалекому майбутньому йому доведеться взяти на себе й роль універсальної інформаційно-довідкової системи.

Програвач DVD підтримує систему Region Management System. Перевірте код регіону, вказаний на упаковці диска. Якщо цей код не відповідає коду регіону програвача (див. таблицю), відтворення цього диска на програвачі неможливе.

Підключення програвача DVD до телевізора.

За допомогою композитного відеокабелю (жовтий кабель), що додається, роз'єм TV OUT (CVBS) програвача DVD з’єднується з роз'ємом відеовходу телевізора (може бути позначено як A/V In, Video In, Composite або Baseband).

Для відтворення звуку програвача DVD на телевізорі скористайтеся аудіокабелями (білий/червоний) для підключеня роз'ємів AUDIO OUT (L/R) програвача DVD до відповідних роз'ємів AUDIO IN телевізора.

Використовуйте відеокабелі компонентів (червоний/синій/зелений) для підключення роз'ємів YPbh програвача DVD до вхідних відеороз'ємів компонентів телевізор;і (можуть бути помічені як YPbPr).

Для відтворення звуку на телевізорі скористайтеся аудіокабелями (білий/червоний) для підключення роз'ємів AUDIO OUT (L/K) програвача DVD до відповідних роз'ємів AUDIO IN телевізора.

За допомогою композитного відеокабелю (жовтий) підключіть роз'єм CVBS програвача DVD до роз'єму відеовходу модулятора RF.

©Кух А.М., 2015 р.

Для з'єднання роз'єму ANTENNA OUT або ТЕ TV на RF модуляторі з роз'ємом ANTENNA IN на телевізорі,

використовуйте коаксіальний кабель.

Для відтворення звуку програвача DVD на телевізорі скористайтеся аудіокабелями (белый/красный) для

підключення роз'ємів AUDIO OUT (L/R) програвача DVD до відповідних роз'ємів AUDIO IN модулятора RF. Після правильного виконання всіх підключень, під’єднайте шнур живлення до мережі. Не проводьте перепідключення при увімкненому живленні OPEN/CLOSE _Відкриває і закриває лоток для диска

Алфавітно-цифрова клавіатура ПДУ. RETURN/TITLE Повернення до попереднього _ меню / відображення меню назв DISC MENU - Вхід або вихід з меню вмісту диска - Включення або відключення режиму контролю відтворення (тільки для VCD 2.0 і SVCD) - Перехід на попередній запис - Перехід на наступний запис SUBTITLE - Доступ до меню системи мов субтитрів AUDIO — Вибір мови аудіовідтворення(DVD/VCD) або аудіоканалу ANGLE - Установка кута камери DVD ZOOM - Збільшення зображення на екрані телевізора DISPLAY - Відображення інформації на екрані телевізора під час відтворення. - Перемикання програвача

DVD в режим очікування або включення SEARCH - Запуск відтворення зі встановленого місця SETUP - Вхід і вихід з меню настройки системи ▲ ► - Вибір пункту меню/ прокрутка вперед/назад ОК - Підтвердження вибору меню STOP - Зупинка відтворення PLAY/PAUSE -- Запуск відтворення або пауза MUTE - Відключення звуку REPEAT - Вибір різних режимів повтору REPEAT A-B - Повтор відтворення певного фрагмента SLOW - Вибір швидкості відтворення STEP - Покадрове відтворення видео

©Кух А.М., 2015 р.

Передня і задня панелі

Для увімкнення програвача натисніть кнопку STANDBY-ON Відтворювані формати дисків За допомогою програвача DVD можна відтворювати диски наступних типів: Super Video CD диски в форматі МРЗ DVD Video (Універсальный цифровий диск) DVD1RW (Перезаписуваний DVD) Формат Audio/Video або файли МРЗ/WMA/JPEG/DivX®. DVD±R (Записувані DVD) Формат Audio/Video або файли МРЗ/WMA/JPEG/DivX®. CD-R (Записувані CD) Формат Audio/Video або файли МРЗ/WMA/JPEG/DivX®. CD-RW (Перезаписувані CD) Формат Audio/Video абои файли МРЗ/WMA/JPEG/DivX®. Audio CD (Компактний цифровий аудіодиск) Video CD (Формати 1.0, 1.1, 2.0) Диски DivX®(DivX® 3.1 1,4.x, 5.x и 6.0) Дорожки MP3/WMA - розширення файла повинно бути .mрЗ, .wma. - формат JPEG/ISO - максимальна кількість символів дисплея - 15.

Код регіону. Система допуску відтворення кільки в означеному регіоні.. Раз’єм TV OUT. Раз’єм на задній панелі системи DVD для передачі сигналу на телевизор. WMA: Windows Media Audio. Означает технологію стиснення аудиоданих

Розташування телевізора

Донедавна найзручнішим місцем для телевізора вважали куток, створений стіною, на якій розміщена класна дошка і вікном. Екран спрямовували по діагоналі класної кімнати (у протилежний бік) Таке розміщення недоцільне, бо

©Кух А.М., 2015 р.

знижує якість сприймання. Щоб учні які сидять за останніми партами, могли добре бачити телепередачу, телевізор встановлюють на підставку.

Найкраще телевізор розміщувати посередині столу вчителя так, щоб фоном була класна дошка, а не світла стіна.

Якщо у школі є замкнута телевізійна система, то раціональним є для сприйняття зображення всіма учнями встановлювати у класі 4 телевізори. Максимальне віддалення учня від телевізора дорівнює 12-кратній ширині його екрана, а мінімальне – 3-кратній. З такої відстані вільно читається шрифт на дошці (висота літер на екрані повинна бути не меншою, ніж 1/30 висоти екрана). З цією метою для навчальних цілей використовують телевізори з розміром діагоналі 61-67 см.

Щоб уникнути спотворення зображення на телевізійному екрані, припустимий кут зору глядача (якщо дивитися на віддалений край екрана) повинен становити 45 градусів. Висота розміщення телевізора визначається за формулою: H=e+h, де H – відстань від нижнього краю екрана до підлоги; е- відстань від очей глядача до рівня підлоги; h – відстань від нижнього краю екрана до рівня очей глядача.

Головними методичними моментами застосування телевізора на уроці є: зміст телепередачі, який більш наочно ніж інші засоби ілюструє зміст навчального матеріалу, який має

повідомити учень; тривалість телепередачі і місце її структурі уроку; активізація учнів до сприйняття матеріалу, шляхом постановки проблемних запитань і завдань.

Методика використання відеозаписів Існує декілька способів використання телевідеотехніки в навчальному процесі: прийом телепередач,

використання замкнутої телевізійної системи, використання телевідеокомплексу. Однак дидактичні можливості в них різні. Так використання телепередач в навчальному процесі досить ускладнене через необхідність узгодження часу телепередачі і часу проведення уроку та темпу вивчення навчального матеріалу в школі з часом запланованих телепередач.

Використання замкнутої телевізійної системи в школі теж має суттєві недоліки. Наприклад, необхідно терміново припинити телепрограму, бо в класі виникла непередбачена ситуація. У цьому випадку миттєво припинити демонстрацію практично неможливо. Передбачити всі такі ситуації у реальному шкільному житті практично неможливо.

Використання відеодвійки (відеомагнітофон + телевізор) у класі розв'язує вищеназвані проблеми і діяльність вчителя набуває нового змісту. Вчитель зможе самостійно записувати і відтворювати будь-яку телепрограму, брати напрокат готові відеопрограми, а при наявності в школі відеокамери - і самостійно створювати навчальні відеопрограми.

Відеоапаратура дає учням багатий матеріал для спостережень, для організації найрізноманітніших вправ та видів робіт як письмових, так і усних. Відеопрограми повинні давати не лише певну суму знань, а й викликати в учнівській уяві зорові, музично-слухові та інші образи, змусити інтенсивніше думати, а потім знаходити адекватні засоби для передачі змісту переглянутого матеріалу. Саме так званий ефект присутності особливо сприяє підвищенню мотивації у навчанні. Найчастіше він досягається за допомогою ведучого - цілком конкретної людини (учителя, артиста, вченого, письменника), якому у відеопрограмі належить першорядна роль; за його допомогою здійснюється процес засвоєння знань, забезпечується виховний вплив. Текст ведучого має то форму монологу (але такого, що поширює словесні можливості, інтенсифікує їх за рахунок конкретного адресата - учня і його можливої реакції на слово), то форму умовного діалогу з різного роду запитаннями, проблемним викладом теми, обгрунтуванням її актуальності, поділом на логічно завершені фрагменти тощо. В усіх варіантах розповідь ведучого чергується з демонструванням картин, схем, відеофрагментів, інсценувань, ігрових сюжетів тощо.

Метою деяких відеофільмів є постановка проблемного завдання (його мають вирішити учні під керівництвом учителя, звертаючись до переглянутого матеріалу), спрямування учнів на пошук знань.

Відеофільми вирішують на уроці й інші дидактичні завдання, зокрема: а) передачі-екскурсії дають можливість побувати на тих чи інших об'єктах і ознайомитися з ними з певною

дидактичною метою (особливо це корисно для учителів-фізики й праці, бо організувати екскурсії на підприємства не завжди можливо);

б) екранізація літературних творів не лише полегшує засвоєння художнього тексту (вона сприяє виробленню як суб'єктивних оцінок на той чи інший твір та активізації власних вражень, так і об'єктивних - глибокому проникненню у зміст твору, конкретизації явища, розуміння авторської позиції), а й збільшує коло читачів, оскільки після перегляду виникає підвищена цікавість до художнього твору, бажання перечитати його знову;

в) введення у зміст відеофільму краєзнавчого та історичного матеріалу є особливо цінним на сучасному етапі відродження нашої державності та виховання національної гідності українців.

Таким чином, знання особливостей побудови таких навчальних посібників, як відеофільми допоможе вчителеві раціонально добирати їх і методично правильно застосовувати на уроках.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ: 1. Ознайомитися із загальними принципами телебачення. 2. Ознайомитися із органами управління телевізора ”LG-3016”. 3. Підготувати телевізор до роботи. Для цього з’єднати шнур приймальної антени і гніздо антени; увімкнути кнопку живлення Power на передній панелі телевізора. Червоний сигнал індикатора живлення засвідчить готовність до роботи. 4. Набути навичок керування основними функціями телевізора. Увімкнення: натиснути кнопку вимикача живлення;

©Кух А.М., 2015 р.

якщо телевізор в режимі чекання, натиснути кнопку Power на ПДК, кнопку /, TV/AV або одну із кнопок з цифрами, щоб перевести телевізор з режиму чекання в режим роботи;

Вимкнення: натиснути кнопку Power на ПДК, телевізор повертає режим чекання; натиснути кнопку вимикання живлення на передній панелі телевізора. Перемикання каналів(один з варіантів): вибрати телевізійний канал з допомогою однієї з кнопок з цифрами; вибрати телевізійний канал з допомогою кнопок /; вибрати кнопку Unіt -/-- і після появи індикації натиснути кнопки з цифрами у послідовності номеру каналу. Регулювання гучності: натиснути кнопки / для вимкнення звуку натиснути кнопку Mute. Екранні меню: Керування роботою телевізора в діалоговому режимі здійснюється за допомогою екранних меню. При цьому

на екрані відображується зміст функцій на кнопки для управління ними. Вибір меню здійснюється так: натиснути кнопку Menu. На екран буде викликано перший список функцій (настроювання програм).

Повторне натискування буде викликати наступні списки функцій (меню). Всього їх чотири (мал. 58). натиснути кнопки / для вибору потрібного пункту меню. На екрані вибраний пункт змінить колір. натиснути на кнопки / для зміни установки пункту або Оk для вибору підменю. Зауваження а) Меню автоматично зникає приблизно через 12 с, якщо не натискується кнопка. б) В режимі

AV пункт меню 1 не відтворюється. в) В режимі системи телетексту, меню не буде відображатися. г) В деяких моделях елемент меню Мова не відображається на екрані при виборі меню 4.

Автоматична попередня настройка телевізійних каналів: натиснути кнопку Menu для відтворення на екрані Menu 1; натиснути на кнопку / для вибору режиму АВТОНАСТРОЙКА; натиснути кнопку ОK для запуску попередньої автоматичної настройки каналів. В пам’яті телевізора може зберігатися до 80 каналів. Частотні діапазони телевізора автоматично

перемикаються в такій послідовності: VHF-L VHF-H UHF. Після закінчення процесу настроювання на екрані телевізора відтворюється телепередача станції для каналу 1.

Ручне попереднє встановлення телевізійних каналів: натиснути кнопку Menu для встановлення на екран Menu 1; натиснути на кнопки / для вибору режиму РУЧНАЯ НАСТРОЙКА; натиснути кнопку ОK для відновлення на екрані меню режиму РУЧНАЯ НАСТРОЙКА; натиснути кнопки / для вибору режиму ПРОГРАММА. Вибрати потрібний номер каналу натискуванням

кнопок / або кнопок з цифрами; натиснути кнопки / для вибору режиму ДИАПАЗОН. Натиснути на кнопки / для вибору потрібного

частотного діапазону VHF-L, VHF-H або UHF; натиснути на кнопки / для вибору режиму ПОИСК. Натиснути кнопки / для вмикання пошуку. Для

завершення пошуку в будь-який час натиснути кнопку Menu або /; якщо це та станція, пошук якої здійснювався, то натиснути кнопку OK, щоб записати її в пам’ять; для запису в пам’ять наступної станції повторити чотири попередні кроки; для повернення в режим нормального перегляду телевізійного каналу натиснути кнопку Меnu або TV/AV.

©Кух А.М., 2015 р.

РУЧНАЯ НАСТРОЙКА

АВТОНАСТРОЙКА

РЕДАК. ПРОГ.

/ ОК МЕNU 1

ПРОГРАММА 1

НАСТРОЙКА >>>

ПОИСК >>>

ДИАПАЗОН UHF

|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||

/ / ОК МЕNU

50 КОНТРАСТ

60 ЯРКОСТЬ

70 ЦВЕТ 80 ГРОМКОСТЬ

|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||

/ /ОК МЕNU 2

UHF

|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||

МЕNU

РЕЖИМ TV

ЗАМОК ВЫКЛ

АВТО-ОТК ВЫКЛ СИСТЕМА

ЯЗЫК (РУС) ВКЛ

/ /ОК МЕNU 3

ПР 1 ПР - -

ПРОПУСК ВЫКЛ

/ /ОК МЕNU

ЧАСЫ - -: - - ВЫКЛ - -: - -

ВКЛ - -: - - ВКЛ ПР 1

/ /ОК МЕNU 4

ВАРИАНТ 1 ВАРИАНТ 2

/ /ОК МЕNU

АUTO PAL

SECAM

NTSC 4.63 NTSC 3.66

/ / ОК МЕNU

Мал. 57. Система екранних меню телевізора “LG-3610”.

Точна настройка При поганому прийомі необхідно здійснити підстроювання каналу. Для цього натиснувши кнопку Menu в меню 1 вибрати РУЧНАЯ НАСТРОЙКА і вибравши ПОДСТРОЙКА натиснути / для отримання оптимального зображення і звукового супроводу. Після цього натиснути ОК для збереження настройки.

Програмування телевізійних каналів Ця функція дозволяє розмістити телевізійні канали за уподобанням користувача. Для здійснення цієї

процедури необхідно у меню 1 вибрати пункт РЕДАК. ПРОГРАМ. Після цього змініть за допомогою / номер каналу, що розміщений зліва і введіть з допомогою кнопок 0-9 номер програми. Натисніть ОК для збереження заданої відповідності.

5. Освоїти засоби регулювання параметрів зображення. Для керування параметрами зображення використовується Меnu 2. Для вибору необхідного параметра служать кнопки /. Для встановлення відповідного рівня - /. Після цього натиснути ОК для запам’ятовування.

Вибір параметра варіант дозволяє зберегти два різних набори параметрів, які можуть використовуватися при різному освітленні.

Для зчитування з пам'яті запрограмованих встановлених параметрів зображення натиснути кнопку РSМ до тих пір, поки на екрані не з'явиться картинка з потрібними параметрами зображення (СТАНДАРТ (СТАНДАРТ ВАРІАНТ 1, ВАРІАНТ 2) СТАНДАРТ встановлює зображення запрограмовані на заводі для отримання оптимальної якості зображення і не можуть змінюватися.

6. Ознайомитися з додатковими функціями телевізора. Встановлення системи кольорового телебачення Телевізор має бути настроєний на основну систему кольорового телебачення, що використовується в регіоні.

При нормальному прийомі телевізор сам встановлює систему, тобто вибір здійснюється в режимі AUTO Menu 3. Коли прийом поганий і здійснюється з іншої системи (наприклад супутниковий зв’язок), то необхідно вибрати

одну з можливих систем з режиму СИСТЕМА Menu 3.

©Кух А.М., 2015 р.

Зауваження. При підстроюванні системи прийому сигналу пропонованим способом індикація на екрані телевізора буде мати жовтуватий колір.

Встановлення часу В годиннику використовується 24-годинна система. Перед тим як починати користуватись таймером натисніть кнопку Меnu і встановіть Мenu 4. натисніть кнопку / для вибору режиму ГОДИННИК встановіть з допомогою / і кнопок з цифрами поточний час натисніть ОК для збереження введених параметрів. Час вимкнення у телевізорі встановлюється таким чином: натисніть кнопку Меnu і встановіть Мenu 4. натисніть кнопку / для вибору режиму ВИКЛ встановіть з допомогою / і кнопок з цифрами час вимкнення натисніть ОК для збереження введених параметрів. Час увімкнення телевізора можна встановити так натисніть кнопку Меnu і встановіть Мenu 4. натисніть кнопку / для вибору режиму ВКЛ встановіть з допомогою / і кнопок з цифрами час увімкнення натисніть кнопки / для вибору режиму увімкнення програми ВКЛ. ПР і встановіть номер потрібної

програми. натисніть ОК для збереження введених параметрів. 10. Підключення зовнішньої апаратури. До телевізора можна підключити різну відеотехнічну апаратуру: відеомагнітофон, відеоплеєр, відеокамеру, і

т.д. З’єднання відбувається через штепсельні гнізда (мал. 37). Попередньо вибирається один з можливих режимів вхідного сигналу.

Режими TV і AV. Можуть бути вибрані режими вхідного сигналу ТV (Телеприймач) і АV(Аудіо/Відео). Режим AV використовує

при підключенні відеомагнітофона чи іншої відеоапаратури. Зауваження: коли відеомагнітофон підключається через гніздо антени, використовується режим TV. Для

цього виберіть Меnu 3, натисніть кнопки / для вибору режиму ВХІД, натисніть кнопку / для вибору режиму ТV або АV і натиснути кнопку ОК.

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями про відеопрогравачі. 2. Ознайомитися з органами керування відеоплеєра та ПДК. 3. Підготувати відеопрогравач до роботи. Для цього здійсніть зовнішній огляд відеоплеєра; від'єднайте антенний кабель від телевізора. З'єднайте його з гніздом 5 "ANT ІN" на відеоплеєрі ; з'єднайте один кінець коаксіального кабелю з гніздом 4 "RF ОUТ" на відеоплеєрі. з'єднайте інший кінець з антенним входом телевізора; до розетки “ЕVRO-SCART” приєднайте роз’єм з’єднувального шнура, одну пару з’єднайте з вхідними

каналами телевізора, іншу з вихідними. При цьому доцільно дотримуватися кольорової гами штекерів (наприклад, чорні використовуються для передачі звукового супроводу AUDІO, червоні – зображення VІDEO).

4. Настроїти телевізійний канал. Вбудований радіочастотний конвертер дозволяє здійснювати перегляд відеозаписів за допомогою телевізійного приймача. Сигнал від конвертера приймається по вільному каналі, що не використовується для телебачення в місці Вашого проживання. Фабричне налагодження конвертера відповідає 36 каналу дециметрового діапазону. Перемикання телевізора на 36 канал дозволить Вам здійснити перегляд відеозаписів. Для досягнення найкращої якості зображення і звуку може бути потрібне налагодження або підстроювання частоти конвертера. Для цього

ввімкніть тестовий сигнал (ТЕSТ SІGNAL). Поставте перемикач 3 на задній панелі в положення ОN;

ввімкніть телевізор;

настройте телевізор у відповідності з інструкцією користування. На екрані повинні з'явитися дві білих сигнальних лінії;

натисніть на ПДК кнопку TV/AV. На екрані повинні з’явитися дві сигнальні лінії.

поставте перемикач 3 ТЕSТ SІGNAL в положення ОFF.

5. Засвоїти основні операції роботи з відеопрогравачем: Завантаження/вивантаження касети: обережно вставте касету в касетоприймач (стрілка вказує напрям руху касети). Превернуту касету вставити

неможливо. Згориться світлодіод індикатора касети. Після завантаження касети відеопрогравач увімкнеться автоматично, навіть якщо він був вимкнений, при умові, що шнур живлення вд мережі вставлений в розетку;

натисніть два рази кнопку STOP/ЕJЕСТ на відеопрогравачі або пульті дистанційного керування (в режимі відтворення). Перше натискування зупинить рух плівки в будь-якому режимі. Друге натискування приведе до викиду касети. Світлодіод індикатору касети погасне. Обережно вийміть касету. Натискування на кнопку STOP/ЕJЕСТ приведе до викиду навіть при вимкненому відеопрогравачі.

Відтворення. Будь-яка кнопка на пульті дистанційного керування діє ідентично кнопкам на передній панелі. Під час

завантаження касети живлення вмикається автоматично, навіть якщо воно було вимкнене. увімкніть телевізор в режимі ТV;

©Кух А.М., 2015 р.

завантажте касету у відеопрогравач; натисніть кнопку PLAY, зображення з'явиться через секунду. Після досягнення кінця плівка автоматично

перемотується до початку; натисніть кнопку SТОР/ЕJЕСТ один раз. Плівка зупиниться, але касета залишиться в режимі повного

завантаження, готова до відновлення; увімкніть телевізор в режимі АV і повторіть попередні два пункти. Перемотування касети. Швидке перемотування вперед здійснюється після натиснення на кнопку FF в режимі SТОР. Плівка почне

швидко перемотуватися вперед. Зображення і звук відсутні. Швидке перемотування назад: натисніть кнопку REV в режимі SТОР. Плівка почне швидко перемотуватися

назад. Зображення і звук відсутні. Викид касети: натисніть кнопку SТОР/ЕJЕСТ ще раз (в режимі SТОР). 1. Освоїти спеціальні функції відеопрогравача. В режимі відтворення можна використовувати ряд спеціальних

функцій. Візуальний пошук вперед: натисніть один раз на кнопку FF в режимі відтворення. Рух плівки прискорюється,

прискорюється і рух кадрів у фільмі. Повторне натискування на цю кнопку вмикає режим швидкого перемотування. Візуальний пошук назад: натисніть один раз на кнопку REV в режимі відтворення. Плівка швидко

перемотується, рух кадрів в фільмі прискорюється. Повторне натискування на цю кнопку вмикає режим швидкого перемотування.

Стоп-кадр: натисніть кнопку S/P на ПДК в режимі відтворення. На екрані телевізора відображається статична картинка.

Повільний перегляд: натисніть кнопку SLOW в режимі відтворення. При повторному натискуванні відтворення зображення відбувається по-кадрово.

Пошук за індексом VІSS: функція пошуку за індексом на касеті VHS надає можливість автоматичного пошуку на плівці місць, в яких записані індексні мітки. Індексні мітки автоматично записуються на плівці в місцях початку запису при запису в звичайному режимі і при запису по таймеру. При натискуванні на ПДК кнопок VІSS “+” або ”-“ відеопрогравач переходить в режим швидкого перемотування вперед чи назад, щоб знайти точку початку запису (індексну мітку) і потім почати відтворення плівки.

6. Освоїти процедуру запису телепрограм. Для запису телевізійних передач, використовуйте телевізор або відеомагнітофон, який може приймати сигнали телевізійних передавальних станцій за допомогою вбудованого ТЮНЕРА. Для цього

перевірте з'єднання розетки типу ЕVRO-SСАRТ для звукового/відеосигналу відеомагнітофона з відповідними гніздами телевізора;

настройте телевізор на програму з якісним відтворенням зображення та звуку.

обережно завантажте у касетоприймач касету. Після завантаження касети живлення відеопрогравач буде ввімкнено, навіть якщо до цього він був вимкнений. Одним із способів вказаних у пункті 4 знайдіть вільне місце на касеті;

натисніть кнопку REC (запис). Почнеться запис програми. Загориться діод RECORD на передній панелі відеомагнітофона;

для закінчення запису, натисніть кнопку SТОР/EJЕСТ (стоп / вивантаження касети). Зауваження. При використанні пропонованої процедури можна записати тільки ту програму, яку ви

переглядаєте на екрані телевізора. Не вимикайте живлення телевізора до тих пір, поки не закінчиться запис. 1. Ознайомитися з телетрансляційною системою 2. Підготувати систему до роботи. Для цього (див. мал. 54 –56) з’єднати шнур живлення підсилювача з телекамерою гнізда 7-11; з’єднати шнур подачі відеосигналу на підсилювач 8 –12; з’єднати шнур подачі відеосигналу підсилювача 13 з гніздом антени телеприймача. увімкнути телеприймач у мережу 220 в. увімкнути підсилювач у мережу 220 в. зняти захисний ковпачок з об’єктива 4. 3. Провести налагоджування системи. Для цього розмістити об’єкт демонстрації на предметному столику. поставити перемикач живлення телевізора у положення “увімкнено” і дочекатися розігріву кінескопа. встановити селектор каналів на перший метровий канал; поставити перемикач підсилювача телеустановки у положення “увімкнено”. користуючись кільцями фокусування 6 та діафрагми 5, регуляторів “контрастність” та “яскравість” на

телеприймачі добитися чіткої картини на екрані телевізора. Зауваження. Якщо на екрані телевізора зображення не з’являється вимкнути телеустановку і провести

підготовку згідно п.2.

4. Провести демонстрацію з допомогою відеопрезентаційної системи. Для цього розмістити об’єкт трансляції на предметному столику штатива; провести операції п.3. збільшити поле зору використавши гвинт підняття (опускання) камери. провести операції п.3.

©Кух А.М., 2015 р.

зменшити поле зору концентруючи увагу на деталях з допомогою гвинта підняття (опускання) камери. провести операції п.3.

5 Підготувати фрагмент заходу із демонстрацією з допомогою відеопрезентаційної системи.

6 Ознайомитися з теоретичними відомостями про відеопрогравачі.

7 Ознайомитися з органами керування відеоплеєра та ПДК.

8 Підготувати відеопрогравач до роботи.

9 Настроїти канал відтворення.

10. Засвоїти основні операції роботи з відеопрогравачем: Завантаження/вивантаження диска: Відтворення. Перемотування доріжки. Стоп-кадр Повільний перегляд.

ЗМІСТ ЗВІТУ Тема. Мета. Обладнання. Принципи телебачення. Основні блоки телевізора. Способи настроювання телеприймача на певний канал. Поняття замкнутої телевізійної системи. Структура та з’єднання відеопрезентаційної системи. Елементи управління передавальної телеустановки ПТУ-42. План заняття з використанням телевізора (навчальної телепередачі) Фрагмент заходу з використанням відеопрезентаційної системи (тема, інформація, об’єкт демонстрації). Фрагмент сценарію уроку з використанням відеокомплексу (навчального відеозапису). Висновок.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які фізичні процеси покладено в основу утворення і передачі телевізійного сигналу? 2. З яких елементів складається найпростіша система телебачення? 3. Вкажіть призначення окремих блоків телевізора? 4. Які елементи управління знаходяться на передній і задній панелі телевізора? 5. Які системи кольорового телебачення найбільш поширені? 6. Які засоби ПДК використовуються для налаштовування на певний телевізійний канал? 7. Обґрунтуйте раціональне розміщення телевізора в класі. 8. Що входить в структуру відеокомплексу? 9. Які елементи відео телевізійної системи утворюють відео двійку? 10. Що розуміють під замкнутою телевізійною системою? 11. Що таке візуалайзер? 12. Який з елементів відеокамери забезпечує формування зображення? 13. Які з елементи управління телекамери ПТУ-42? 14. Як телепроекційна система з’єднується з телевізором? 15. Як змінити поле зору телекамери? 16. Що розуміють під відеозаписом? 17. З яких елементів складається сучасний магнітофон? 18. Які заходи безпеки при збереженні відео записів? 19. Яке призначення і основні функції пульту дистанційного керування? 20. Які основні функції органів керування відеоплеєра? 21. Як здійснити запис та відтворення інформації за допомогою телевідеокомплексу? 22. Які методичні особливості використання відео техніки в навчальному процесі?