Книга 2 -28.10.2015 корректировка 28.10 · 1.2 Екологічні, санітарно-епідеміологічні, соціальні і економічні

1

Інв. №_641-1 НИЛ Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Державний концерн «Ядерне паливо» Державне підприємство «Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології»

ДП «УкрНДПРІ промтехнології» 52204, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Петровського, 37;

тел. (05652) 26285; факс (05652) 23297

ЗАТВЕРДЖУЮ В. о. директора ДП «УкрНДПРІ промтехнології» ___________________ А. Ю. Чередниченко 2015 _____________ «____»

ЗВІТ

РОЗРОБКА МАТЕРІАЛІВ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС

(Заключний)

Книга 2

Загальна характеристика Запорізької АЕС . Відходи виробництва

Головний інженер проекту Н. О. Худошина

2015

2

СПИСОК АВТОРІВ

ПВ -3

Головний інженер проекту Н. О. Худошина

Провідний інженер С. В. Ананко

Інженер І категорії А. І. Кожухов

Інженер ІІ категорії О. В. Святенко

Інженер ІІ категорії І. А. Ландін

3

ЗМІСТ

Склад звіту ........................................................................................................................... 4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень, термінів і визначень ..... 5 Вступ ..................................................................................................................................... 8 1 Загальна характеристика об’єкта та його господарської діяльність.......................... 9 1.1 Загальна характеристика ВП «ЗАПОРІЗЬКА АЕС»..................................................9 1.2 Екологічні, санітарно-епідеміологічні,соціальні і економічні аспекти здійснення подальшої господарської діяльності……………………………………………………11 1.3 Відомості про споруди, проммайданчики, площі зайнятих угідь.......................... 12 1.4 Характеристика виробництва. Клас небезпеки ........................................................ 24 1.5 Дані про продукцію, що виробляється,номенклатуру та обсяг її випуску. Дані про сировинні, земельні,водні,енергетичні та інші використовувані ресурси .. 25 1.6 Технологічний процес господарської діяльності..................................................... 28 1.6.1 Вироблення електроенергії ..................................................................................... 28 1.6.2 Допоміжне виробництво…………………………………………………………..32 1.7 Інженерні мережі і комунікації……………………………………………………...37 1.8 Перелік джерел впливів на навколишнє середовище……………………………...39 1.8.1 Радіаційний вплив .................................................................................................... 39 1.8.2 Хімічний вплив ......................................................................................................... 41 1.8.3 Нерадіаційний фізичний вплив............................................................................... 43 1.8.4 Здійснювані рішення щодо екологічної та санітарної безпеки утилізації чи знешкодження відходів виробництва......................................................................... 45 1.9 Перелік основних об’єктів впливів і зони впливу при експлуатації……………..46 1.10 Можливі аварійні ситуації…………………………………………………………46 1.11 Перелік розташованих в зоні впливу діючого об’єкта інших діючих небезпечних об’єктів……………………………………………………………………48 2 Відходи виробництва, їх знешкодження……………………………………………..50 2.1 Дані про джерела утворення відходів виробництва, їх склад та загальні обсяги 50 2.1.1 Тверді відходи виробництва.................................................................................... 50 2.1.2 Газоподібні відходи виробництва .......................................................................... 64 2.1.3 Рідкі відходи виробництва ..................................................................................... 69 2.2 Відомості про документацію щодо обліку обсягів відходів, їх транспортування, складування, скидів, викидів та утилізації……………………………………………..73 2.3 Дані про методи видалення відходів та акумулюючи ємкості для зберігання відходів…………………………………………………………………………………...77 2.4 Характеристика очисних споруд ............................................................................... 78 2.5 Відомості про прийняті технологічні рішення щодо зменшення обсягів утворення відходів………………………………………………………………………80 2.6 Відомості про заходи щодо утилізації та знешкодження відходів безпосередньо на підприємстві…………………………………………………………………………..96 2.7 Поводження з відходами…………………………………………………… ……..101 Перелік посилань……………………………………………………………………….106

4

СКЛАД ЗВІТУ " Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище

при експлуатації Запорізької АЕС"

Номер книги

Номер частини

Найменування Примітка

1 Підстави для проведення OBHC. Фізико-географічна характеристика району розташування Запорізької АЕС

2 Загальна характеристика Запорізької АЕС. Відходи виробництва.

Оцінка впливів експлуатації Запорізької АЕС на навколишнє природне середовище

1.1 Клімат і мікроклімат. Повітряне середовище. Хімічне забруднення повітряного середовища.

1.2 Клімат і мікроклімат. Повітряне середовище. Хімічне забруднення повітряного середовища. Додатки

2 Повітряне середовище. Вплив радіаційного фактору на атмосферне повітря

3 Геологічне середовище 4 Водне середовище

3

5 Ґрунти. Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти

4 Оцінка впливів на навколишнє соціальне та техногенне середовище

5 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

6 Заява про екологічні наслідки господарської діяльності

7 Транскордонний вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище

5

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ

Позначення Найменування

1 2

АЕС Атомна електростанція

АТС Автоматична телефонна станція

АКС-2 Азотно-киснева станція

БДС Блок допоміжних споруд

БЗУ Блокові знесилюючі установки

ВАВ Високоактивні відходи

ВВЕР Водо-водяний енергетичний реактор

ВКС-2 Воднево-киснева станція

ВП ЗАЕС Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС»

ВРП Відкритий розподільчий пристрій

ВРХЛ Водно-радіохімічна лабораторія

ГЕС Гідроелектростанція

ГЦ Гідротехнічний цех

ДЕС Дизельна електростанція

ДЗО Дільниця загально-станційних об’єктів

ДП НАЕК «Енергоатом»

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»»

ЕМО Електромагнітна обстановка

ЕРП Енергоремонтний підрозділ

ЕЦ Електротехнічний цех

ЗНПВ Полігон захоронення неутилізованих промислових відходів

ЗР Забруднюючі речовини

ЗС Зона спостереження

ІВС РК Інформаційно-вимірювальна система радіаційного контролю

КГХ Комбінат громадського харчування

КНВ Канал нейтронних вимірювань

КП ТРВ Комплекс переробки твердих радіоактивних відходів

6

МПА Максимальна проектна аварія

МВВ Місце видалення відходів

НАВ Низькоактивні відходи

НСДВ Насосна станція додаткової води

НСОиТ Завод нестандартного обладнання і трубопроводів

НСТВ Насосна станція технічної води

НТЦ Навчально-тренувальний центр

ОГК Об’єднаний газовий корпус

ООС Об’єднані очисні спорудження

ПЗК Промзливна каналізація

ПЛЕП Повітряна лінія електропередач

ПС СУЗ Поглинаючі стержні системи управління і захисту

СВРК Система внутрішньо-реакторного контролю

СГІУ Система групового та індивідуального управління

СІТ Служба інформаційних технологій

РДЕС Резервна дизельна електростанція

РЗС Радіаційно-захисне спорудження

РММ Ремонтно-механічна майстерня

РРВ Рідкі радіоактивні відходи

САВ Середньоактивні відходи

СВО Спецводоочистка

СЗЗ Санітарно-захисна зона

СКМ Служба контролю металів

СРТОВО Служба ремонту та технічного обслуговування вентиляційного обладнання

ССВЯП Сховище сухого відпрацьованого ядерного палива

ССРРРТО Служба спеціальних ремонтних робіт реакторно-турбінного обладнання

СТРВ Сховище твердих радіоактивних відходів

ТВЕЛ Тепловиділяючий елемент

ТЕО Техніко-економічне обґрунтування

7

ТЕС Тепло-електростанція

ТРВ Тверді радіоактивні відходи

УБ Управління будівництвом

УВТК Управління виробничо-технологічної комплектації

ХВО Ділянка хімводоочищення

ХЦ Хімічний цех

ЦГО Цех господарського обслуговування

ЦЗДТУ Цех засобів диспетчерського технологічного управління

ЦТАВ Цех теплової автоматики і вимірювань

ЦТПК Цех теплових промислових комунікацій

ХЦ Хімічний цех

8

ВСТУП

Ядерна енергетика є надійним джерелом енергозабезпечення і відіграє провідну роль у забезпеченні енергетичних потреб України. Особливо в умовах економічної кризи в країні, коли не вистачає природного палива, немає коштів на модернізацію устаткування теплових і гідроелектростанцій, а також на розвиток нетрадиційних джерел одержання енергії. АЕС виробляє майже 50% споживаної в країні електроенергії, а це еквівалентно спалюванню близько 40 млн. т вугілля в рік. Виробництво електроенергії сприяє утриманню на прийнятному рівні оптового тарифу на електроенергію і скорочує викид в атмосферу «парникових» газів .

Продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій визначається «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року» однією з необхідних умов реалізації цілей і завдань цієї стратегії. Діяльність, пов’язана з продовженням терміну експлуатації існуючих енергоблоків АЕС, регулюється ратифікованими Україною міжнародними угодами, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами .

Продовження терміну експлуатації АЕС України у понадпроектний період дозволить забезпечити як підтримку виробництва електроенергії на досягнутому рівні до введення нових потужностей, так і здійснити накопичення необхідних коштів на виведення з експлуатації енергоблоків без істотного збільшення навантаження на споживача

На Запорізькій АЕС уперше введена в роботу інформаційно-вимірювальна система «Кільце». Вона призначена для постійного контролю за радіаційною ситуацією на проммайданчику атомної станції, у санітарно-захисній та 30-кілометровій зонах спостереження при всіх режимах роботи, а також у разі проектних і позапроектних аварій або зняття блоків з експлуатації.

На Запорізькій АЕС, першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР, споруджено сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Загальна характеристика ВП «ЗАЕС» виконана на основі зібраних і проаналізованих даних тематичних науково-дослідних робіт та моніторингових досліджень та досвіду експлуатації енергоблоків.

"Оцінка впливу на навколишнє середовище при експлуатації Запорізької АЕС" виконана в 7 книгах.

В даній книзі 2 наведені відомості щодо загальної характеристики об’єкту та його господарської діяльності, відходів виробництва та їх знешкодження

9

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ТА ЙОГО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Загальна характеристика об’єкта господарювання Запорізька АЕС є відокремленим підрозділом державного підприємства

«Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ДП «НАЕК «Енергоатом») Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Запорізька АЕС, найбільша в Європі і в Україні атомна електростанція, разташована в південній частині степової Україні на лівому березі Каховського водосховища. Районний центр, Кам'янка-Дніпровська, розташований на відстані 12 км на південний захід від АЕС. Обласний центр, Запоріжжя, розташований в 55 км на північний схід від АЕС. За 2.5 км знаходиться діюча Запорізька ТЕС, за 5 км - м. Енергодар. Загалом в 30 км зоні спостереження знаходяться 59 поселень: 27 у Запорізькій області, 30 у Дніпропетровській та 2 у Херсонській області.

а) б) Рис. 1.1 – Загальний вигляд Запорізької АЕС: а) центральний вхід адміністративної

будівлі; б) проммайданчик Запорізької АЕС ЗАЕС являє собою головну уніфіковану атомну електростанцію країни з

моноблочною компоновкою шести енергетичних ядерних блоків із серійною реакторною установкою ВВЕР–1000. Це сучасне високотехнологічне підприємство і найбільший постачальник електроенергії в Україні.

Щороку станція генерує близько 40 млрд. кВт·г електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі та половину її виробництва на українських атомних станціях.

Загальна площа підприємства складає 1849,6 га, з них: основна- проммайданчик - 1670,2 га; промзона - 148,8 га; міські об'єкти підприємства - 30,6 га.

10

Рисунок 1.2 – Район розміщення Запорізької АЕС На Запорізькій АЕС головні споруди енергоблоків орієнтовані в напрямку

ставка-охолоджувача. Між ставком-охолоджувачем та головними корпусами енергоблоків розташовані насосні станції та трубопроводи для технічного водопостачання.

Район розміщення ВП ЗАЕС та межі її зони спостереження (ЗС) показані на рисунку 1.2.

11

Розмір санітарної СЗЗ Запорізької АЕС обмежено радіусом 2,5 км навколо вентиляційних труб спец корпусів №1 та №2. Розмір зони спостереження складає – 30 км.

1.2 Екологічні, санітарно-епідеміологічні, соціальні і економічні аспекти

здійснення подальшої господарської діяльності

Надійність та економічність виробництва електроенергії на атомних станціях визнані в світі. В умовах нестабільності світових ринків і зростаючих цін на газ, нафту, вугілля важливість ядерної енергетики в задоволенні потреб виробничої сфери і населення у відносно дешевої електроенергії зростає.

Запорізька АЕС – це найкрупніший енергетичний об’єкт в Україні, від функціонування якого залежить економічна стабільність, безпека та незалежність країни. 10 мільйонів жителів України живуть та працюють завдяки електроенергії Запорізької АЕС. ЗАЕС також є джерелом тепла промислового майданчика, міста Енергодар та інших споживачів. Сумарна встановлена теплова потужність складає 1200 Гкал/рік (по 200 Гкал/рік з кожного блока).

Завдяки роботі ЗАЕС зберігаються робочі місця на підприємствах других галузей, а це дуже важливо для стабільності і підйому української економіки.

В якості обґрунтування вищевикладеного, можна провести порівнюючий аналіз впливу атомних та теплових електростанцій.

Теплові електростанції (ТЕС) здійснюють значно більший вплив на навколишнє середовище, ніж АЕС. ТЕС через димові труби здійснює викиди димових газів в атмосферу, що в своєму складі містять не лише азот і остаточну кількість кислю, але й двоокис вуглецю, пари води, двоокис сірки, окисли азоту та летючу золу, що не вловилася електрофільтрами.

Значною проблемою впливу є тверді відходи пиловугільних ТЕС, такі як зола і шлак.Для зберігання цих відходів відведені значні земельні території. При тривалому зберіганні золи та шлаку з них вилуговуються різноманітні продукти , що потрапляють в ґрунтові води.

Найбільш небезпечними для атмосфери є викиди з’єднань вуглецю, що призводить до «парникового ефекту», який в подальшому може викликати глобальне потепління на земній кулі. Це явище в свою чергу призведе до наступних подій:

- зростання кількості штормів та ураганів; - затоплення низько лежачих земель (зростання рівня води на 1 метр

затопить територію, на якій проживає 1 млрд. людей); - переміщення родючих областей і менших врожаїв через засухи та ерозію

ґрунтів в одних регіонах і надмірного зволоження в других; - вимирання деяких видів тварин і рослин; - втрати запасів прісної води в деяких регіонах, утворення пустель.

Негативний вплив на навколишнє середовище здійснюють речовини, що виникають при спалюванні органічних речовин – діоксид сірки та окисли азоту. При взаємодії з водяними краплинами хмар та дощу, вони утворюють кислоти, а потім

12

солі кислот, нерідко токсичні. Ці з’єднання випадають на землю у вигляді кислотних дощів, які впливають на рослинний світ і закислюють водойми і ґрунти.

Розрахункові і фактичні величини радіоактивного забруднення від АЕС показують, що додатковий вплив в порівнянні з природним фоном незначний, більш ніж в 10 разів менше допустимого.

Вентиляційне повітря, що викидається через вентиляційну трубу АЕС, ретельно очищується і практично не має в своєму складі речовин, що можуть змінити склад атмосфери.

З введенням в експлуатацію комплексу з переробки РАВ буде реалізована програма державної політики в сфері поводження з радіоактивними відходами (РАВ), направленої на захист навколишнього середовища, життя та здоров’я населення від впливу іонізуючого випромінювання, поліпшення умов експлуатації об’єкту та заміну и заміну застарілого обладнання новим.

Реалізація проекту створення Комплексу переробки твердих радіоактивних відходів (КП ТРВ) дозволить:

- скоротити обсяги РАВ, які тимчасово зберігаються на майданчику ВП ЗАЕС; - почати процес звільнення сховищ ТРВ; - раціонально використовувати обсяги наявних сховищ ТРВ; - скоротити дозові навантаження на персонал; - отримувати пакування РАВ, що відповідають вимогам приймання РАВ на

захоронення відповідно до норм і правил, що діють в Україні. Запланована діяльність стосовно будівництва Насосної станції додаткової

води (НСДВ) направлена на зростання рівня технологічної небезпеки діючого об’єкту атомної енергетики, розташованого в густонаселеному регіоні України – на березі водойми, що є головним джерелом водопостачання півдня країни.

Так як температура і мінералізація води Каховського вдсх. завжди нижче аналогічних показників стану води пруда-охолоджувача ЗАЕС (а тим більше – скидного каналу Запорізької ТЕС), кожне включення проектованою НСДВ в роботу буде сприяти підтримці не тільки НПУ охолоджуючої водойми, але й його нормативного гідротермічного та сольового балансу (що є сприятливим для водної середи в умовах існуючого технологічного водообміну та стійкому гідравлічному взаємозв’язку даних водних об'єктів).

1.3 Відомості про споруди, проммайданчики, площі зайнятих земельних угідь

До складу ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» входять 14 промислових майданчиківа саме:

- Проммайданчик № 1 ВП ЗАЕС; - Проммайданчик № 2 ТЦ (Транспортний цех ) ВП ЗАЕС; - Проммайданчик № 3 ЗЗВиБМ УС ВП ЗАЕС (Завод залізобетонних виробів і

будівельних матеріалів); - Проммайданчик № 4 склад ПММ УС ВП ЗАЕС (Склад паливно-мастильних

матеріалів); - Проммайданчик № 5 ДБМ УС ВП ЗАЕС (Ділянка будівельних матеріалів);

13

- Проммайданчик № 6 ДМР УС ВП ЗАЕС (Ділянка механізованих робіт); - Проммайданчик № 7 ТД СІТ ВП ЗАЕС (Типографська ділянка служби

інформаційних технологій ); - Проммайданчик № 8 ЦЗДТУ ВП ЗАЕС (Дизель-генератор цеху засобів

диспетчерського технологічного управління); - Проммайданчик № 9 СЗВ ЕРП ВП ЗАЕС (Станція зарядки вогнегасників

енерго-ремонтного підрозділу); - Проммайданчик № 10 НТЦ ВП ЗАЕС (Центр підготовки ремонтного

персоналу навчально - тренувального цеху); - Проммайданчик № 11 ЦТПК ВП ЗАЕС (Ділянка з ремонту та обслуговування

зовнішніх магістральних теплових мереж промислової зони цеху теплових і промислових комунікацій);

- Проммайданчик № 12 ЦЕМ ВП ЗАЕС (Підстанція Веселка цех електричних мереж );

- Проммайданчик № 13 ХЦ ВП ЗАЕС (Шламонакопичувач № 2 (перша черга) хімічний цех);

- Проммайданчик № 14 (Насосна станція подачі води на градирні ВП ЗАЕС);

Об’єкти, що знаходяться на стадії завершення будівництва та вводу в експлуатацію:

- Проммайданчик № 1 (Комплекс з переробки РАВ (введення в експлуатацію в 2017р));

- Проммайданчик № 1 (Газовий корпус (введення в експлуатацію в 2016р)); - Насосна станція додаткової води (введення в експлуатацію в 2020р); - Відкритий розподільчий пристрій (ВРП-750кВ) (введення в експлуатацію в

2015-2016р).

Промисловий майданчик № 1

Промисловий майданчик № 1 ВП ЗАЕС розташований в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі центральної ділянки Каховського водосховища на 70 км нижче м. Запоріжжя, та на 160 км вище Каховської ГЕС в промисловій зоні на відстані 5 км від житлової зони м. Енергодар. Курорти, санаторії, будинки відпочинку, дитячі та лікувальні установи в цій зоні відсутні.

Промисловий майданчик № 1 ВП ЗАЕС межує з півночі з Каховським водосховищем, з півдня- з територією Кам’янсько-Дніпровського лісництва, на заході- з технічними підвідними і скидними каналами, водоймою-охолоджувачем, на сході- з доглянутою промисловою зоною з автопід’ їздами та автостоянками.

Мінімальна відстань від джерел викидів забруднюючих речовин до зони житлової забудови становить 1,8 км в південно-західному напрямку с. Мічурино. Розмір санітарно-захисної зони (не радіологічної) для даних виробництв складає 100 м.

14

На проммайданчику № 1 розміщені основні споруди: 1) Головні корпуси енергоблоків, РДЕС 78Г: блоки № 1-6 і загальноблочний з

дизель-генератором, витратними і підземними ємностями дизельного палива і дизельного масла;

2) Спецкорпус № 1 і № 2 з санітарно-побутовими блоками; 3) Об'єднаний допоміжний корпус, у якому розміщені:

- ремонтно-механічні майстерні енергоремонтного підрозділу; - приміщення електроцеху; - приміщення хімічного цеху; - приміщення ВРХЛ; - приміщення лабораторії металографічних випробувань; - приміщення приватного підприємства «Енхол»; - зварювальний пост та верстати цеху теплових промислових комунікацій; - приміщення управління будівництва; - майстерня цеху теплової автоматики і вимірювань.

4) Лабораторно-побутовий корпус - 2а; 5) Об'єднаний газовий корпус, в який входять: загальностанційна

компресорна і азотно-кисневе господарство; 6) Будівлі служби спеціальних ремонтних робіт реакторно-турбінних

відділень ЕРП, в яких розміщені майстерні; 7) Корпус об'єднаного мастило-дизельного господарства ЕЦ ; 8) Відкритий розподільчий пристрій (ВРП-750 кВ) ЕЦ; 9) Очисні споруди замаслених і замазучених стоків ХЦ; 10) Будівлі гідротехнічного цеху: база ГЦ, насосна станція градирень, насосна

станція технічної води; 11) Їдальні № 11 і № 18.

Промисловий майданчик № 2 -

Транспортний цех

Транспортний цех ЗАЕС розташований в промисловій зоні м. Енергодара на відстані 1 км від житлової зони у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі Каховського водосховища на 70 км нижче м. Запоріжжя, на 160 км вище Каховської ГЕС. Курорти, санаторії, будинки відпочинку, дитячі та лікувальні заклади у цій зоні відсутні.

Проммайданчик № 2 межує: - з півночі - з заводом НСОИТ; - з східної та західної сторін - будівельні майданчики; - с південної –гаражі. На території ТЦ розташовані: - Крита стоянка автобусів; - Зона технічного обслуговування автомобілів; - Мастило-роздавальна дільниця; - Теплова дільниця; - Слюсарно-механічна дільниця; - Обкатна дільниця;

15

- Дільниця з розточки тормозних колодок та барабанів; - Агрегатна дільниця; - Дільниця по ремонту паливної апаратури; - Відкрита стоянка автомобілів; - Бокси зберігання автомобілів; - Зварювальний пост; - РММ; - Акумуляторна; - Шиномонтажна дільниця; - Компресорна; - Автозаправна станція (АЗС).

Управління будівництва ВП ЗАЕС

Управління будівництвом Запорізької АЕС є її самостійним структурним підрозділом.

В УБ ВП ЗАЕС визначено 4 проммайданчика:

Промисловий майданчик №3 –

Завод залізобетонних виробів та будівельних матеріалів (ЗЗБВтаБМ)

Завод залізобетонних виробів та будівельних матеріалів (ЗЗБВтаБМ) Управління будівництвом Запорізької АЕС розміщене в промисловій зоні м. Енергодара на відстані 1,0 км від житлової зони, у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі центральної дільниці Каховського водосховища на 70 км нижче м. Запоріжжя, на 160 км вище Каховської ГЕС. Курорти, санаторії, дома відпочинку, дитячі і лікувальні установи в цій зоні відсутні. Промисловий майданчик № 3 ЗЗБВтаБМ межує: - на півночі- підприємство ЭЮМ-10; - на сході - ООО «Энергодарстроймеханизация»; - на півдні - автодорога на м. Енергодар; - на заході - з очисними спорудами промислово-зливових стоків Запорізької теплової електростанції. На проммайданчику №3 розміщені: 1. Механічна дільниця заводу залізобетонних виробів (ЗЗБВ). 2. Дільниця підготовки виробництва (ДПВ).

2.1 Дільниця сантехнічних заготівок. 2.1.1 Майстерня підготовки виробництва (МПВ) 2.1.2 Колерний цех. 2.1.3 Столярна.

3. Завод залізобетонних виробів (ЗЗБВтаБМ). 3.1 Арматурний цех. 3.2 Формувальне виробництво. 3.3 Бетонозмішувальна дільниця. 3.4 Критий склад-естакада розвантаження щебеню та піску з залізничних вагонів. 3.5 Компресорна. 3.6 Критий склад.

16

4. Автотранспортне господарство. 4.1 Відкриті стоянки автотранспорту. 4.2 Бокси зберігання автомобілів. 4.3 Моторний цех. 4.4 Ремонтний бокс. 4.5 Шиномонтажна. 4.6 Акумуляторна. 4.7 Зварювальний пост.

5. Дільниця оздоблювальних робіт (ДОР). 6. Дільниця вантажопідйомних механізмів (ДВПМ) 7. Енерго-ремонтна дільниця (ЕРД).

Промисловий майданчик № 4 –

Склад паливно -мастильних матеріалів

Склад паливно-мастильних матеріалів ВП Запорізької АЕС (Склад ПММ УБ ВП «ЗАЕС») розміщений промисловій зоні м. Енергодара на відстані 5 км від житлової зони, у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі центральної дільниці Каховського водосховища на 70 км нижче м. Запоріжжя, на 160 км вище Каховської ГЕС. Курорти, санаторії, будинки відпочинку, дитячі і лікувальні установи в цій зоні відсутні.

Проммайданчик №4 межує: - на півночі і північно-східної сторони - територія ремонтно-будівельного

підприємства №2; - на півдні – проходить автодорога на м. Енергодар; - з південно-східної сторони – с пожежним депо, зі східної сторони – з

полігоном, з західної сторони – з пустирем, за яким розташовані будівлі УВТК ВП ЗАЕС.

На території складу ПММ (Проммайданчик №4) розміщені: - ємності з бензином; - ємності з дизельним пальним; - ємності з автотракторним маслом; - колонки для заправки автомобілів бензином, дизельним пальним,

автотракторним маслом; - естакада зливу та зберігання відпрацьованого масла. Склад паливно–мастильних матеріалів промислової продукції не виробляє і

спеціалізується на наданні послуг по заправці автотранспорту Управління будівництва ВП Запорізької АЕС.


Дільниця будівельних матеріалів

Дільниця будівельних матеріалів управління будівництвом ВП ЗАЕС (проммайданчик № 5) розміщена в промисловій зоні м. Енергодара на відстані 4,5 км від житлової зони, у Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі центральної дільниці Каховського водосховища в 70 км нижче м. Запоріжжя,

17

в 160 км вище Каховської ГЕС. Курорти, санаторії, будинки відпочинку, дитячі і лікувальні установи в цій зоні відсутні.

На території промислового майданчика № 5 розміщені бетонозмішувальні установки та асфальтозмiшувальна установка. Проммайданчик спецiалiзується на випуску асфальтних та бетонних сумiшей для промислового та цивільного будiвництва.

Проммайданчик №5 межує: - з півночі – пустир та склади горюче-змащувальних матеріалів; - з півдня – проходить автодорога на м. Енергодар; - із заходу – межує з ЗАЕС; - зі сходу – склади УВТК ЗАЕС.

Проммайданчик №6 –

Дільниця механізованих робіт (ДМР)

Дільниця механізованих робіт УБ ВП Запорізької АЕС розташована у Кам’янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі центральної дільниці Каховського водосховища на 70 км нижче м. Запоріжжя, на 160 км вище Каховської ГЕС, в промисловій зоні Запорізької АЕС, за 5 км від житлової зони. Курорти, санаторії, будинки відпочинку, дитячі та лікувальні заклади у цій зоні відсутні.

Територія промислового майданчика №6 межує: - з півночі – з асфальтобетонним заводом; - зі сходу – з складом керування промислово-технічної комплектації; - з півдня – зі складом залізобетонних конструкцій; - з заходу – з підприємством «Запорізький Енергозахист». На проммайданчику №6 в приміщенні майстерні, розміщені два зварювальних

пости і два токарних та заточувальний верстати. Дільниця механізованих робіт промислової продукції не виробляє і

спеціалізується на наданні послуг при ремонті важкої будівельної техніки УБ ВП ЗАЕС.


Друкарська дільниця

Друкарська дільниця СІТ ВП Запорізької АЕС розташована в промисловому районі міста Енергодар.

Майданчик межує: - з півночі – ПАТ «Налагоджувально-монтажне підприємство

електропівденмонтаж-10»; - з заходу – АПК «ТОК»; - зі сходу – недієвий будівельний майданчик УБ ВП ЗАЕС; - з півдня – гаражі гаражно-будівного кооперативу (ГБК) (промзона). У районі розташування майданчика об’єкту мисливські заказники й

заповідники й інші території, що охороняються, відсутні. Структура підприємства: - група перед друкарської підготовки та дизайну;

18

- група друку та після друкарської підготовки; - група з обслуговування та ремонту копіювально-розмножувальної техніки

та поліграфічного устаткування; - група господарського обслуговування; - склади зберігання сировини. Також в будівлі друкарської дільниці розміщена еколого-хімічна лабораторія

служби охорони навколишнього середовища (СОНС) і комора хімічних реактивів. Друкарська дільниця ВП ЗАЕС виробляє поліграфічну продукцію для

забезпечення потреб підрозділів ВП ЗАЕС та сторонніх організацій.


Дизель-генераторна служби телекомунікації і зв’язку цеху засобів диспетчерського технологічного управління ВП ЗАЕС

Дизель-генераторна служби телекомунікації і зв’язку цеху засобів диспетчерського технологічного управління ВП ЗАЕС розташовано в місті Енергодар.

Будівля межує: - з півночі – Енергодарська міська Рада, вул. Курчатова, 11; - з заходу – проїжджа частина вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, далі житлова

забудова (вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 4); - зі сходу – лісові насадження; - з півдня – лісові насадження. Основним призначенням ЦЗДТУ є забезпечення безперервної, безаварійної

роботи всіх засобів оперативного зв'язку, радіозв'язку і телефонного зв'язку ВП ЗАЕС; квартирних телефонів відомчої АТС; апаратури оповіщення, системи відеоконференцзв'язку; технічних засобів охорони об'єктів ВП ЗАЕС; устаткування ділянки організації теле-, радіо- оповіщення системи аварійного реагування; обладнання, розміщеного в технологічному корпусі вузла зв'язку ВП ЗАЕС; мережі радіофікації і телефонізації, каналів передачі даних внутрішнього і зовнішнього кризових центрів.

В окремому приміщенні встановлено дизель-генератор АСДА-200 призначений для подачі електроживлення на АТС "Квант-2048", АТС "Істок" і технологічне обладнання вузла зв'язку в разі повного їх знеструмлення.


Станція зарядки вогнегасників енерго-ремонтного підрозділу ВП ЗАЕС

Станція зарядки вогнегасників енерго-ремонтного підрозділу ВП ЗАЕС розташована в промисловому районі міста Енергодар.

Промайданчик №9 межує: - з північно-східної сторони і зі сходу – відділ позавідомчої охорони (ВПО-

50) і державна пожежна частина (ДПЧ-22); - з заходу – пустир;

- з півдня – проїжджа частина вул. Промислова.

19

Станція зарядки вогнегасників (СЗВ) входить до складу енерго-ремонтного підрозділу і виконує зарядку, перезарядку, технічне обслуговування, гідравлічні випробування вогнегасників.


Центр підготовки ремонтного персоналу навчально-тренувального центру ВП ЗАЕС

Центр підготовки ремонтного персоналу навчально-тренувального центру ВП ЗАЕС розташований в другому мікрорайоні міста Енергодар.

Проммайданчик межує: - з півночі – проїжджа частина вул. Придніпровська; - зі сходу – територія 10–ДПЧ, вул. Придніпровська, 4; - з заходу – територія ЕІДМУ, вул. Комсомольська, 1; - з південного заходу – житловий будинок, вул. Комсомольська, 3. Центр підготовки ремонтного персоналу (ЦПРП) розміщений в окремій

будівлі і має в своєму складі декілька лабораторій, приміщення в яких встановлено спеціальне обладнання для навчання персоналу. В лабораторіях експлуатуються абразивно-відрізні, наждачно-заточувальні, фрезерні, свердлильні, токарні та інші типи верстатів.

На верстатах проводять обробку стальних виробів без використання охолоджуючих рідин, частково верстати обладнані пиловловлювачами.В лабораторії зварювального виробництва проводять навчання персоналу на зварювальних постах – 6 од.

Навчально-тренувальний центр (НТЦ) - це спеціалізований підрозділ, який створює експлуатуюча організація (ЕО) у своїх відокремлених підрозділах для навчання персоналу на основі сучасних методів і засобів, які забезпечують формування знань, умінь і навичок безпечної, надійної й економічної експлуатації АЕС.


Ділянка по ремонту і обслуговуванню зовнішніх магістральних теплових мереж промислової зони цеху теплових і промислових комунікацій ВП ЗАЕС

Ділянка по ремонту і обслуговуванню зовнішніх магістральних теплових мереж промислової зони цеху теплових і промислових комунікацій ВП ЗАЕС розташована в промисловому районі міста Енергодар.

Майданчик межує: - з півночі – Енергодарський філіал ВАТ «Київ-Дніпровське державне

міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» - з заходу – ПП «Федін» (промзона); - з півдня – ПП Бобков, ТОВ багатопрофільний торгівельно-виробничий

корпус «Авега», ППКП «Запоріжбудсервіс»; - зі сходу – промзона ВП ЗАЕС. На майданчику розташовано склад ПММ , де зберігаються нафтопродукти в

закритій тарі.

20

В окремій будівлі підрозділу ЦТАВ розміщена майстерня по ремонту засобів вимірювальної техніки і автоматики.

Призначення ЦТПК - здійснювати власними силами або з залученням інших підрозділів і сторонніх організацій діяльність, спрямовану на задоволення потреби ВП ЗАЕС, споживачів промислової зони і комунальної зони - в якісному тепло- і водопостачанні, відведенні та очищенні стічних вод при дотриманні нормативних вимог з безпеки і надійності, норм і правил охорони навколишнього середовища.


Підстанція «Радуга» цеху електричних мереж ВП ЗАЕС

Підстанція «Радуга» цеху електричних мереж ВП ЗАЕС розташована в промисловій зоні міста Енергодар.

Майданчик межує: - з півночі – ВАТ «Буденергомонтаж ЛТД»; - зі сходу – територія цеху електричних мереж ВП ЗАЕС і склад-магазин

«Меридіан»; - з заходу – автомийка автотранспортного господарства УП ЗАЕС; - з півдня – станція технічного-обслуговування «Реал Авто». Підстанція «Радуга» забезпечує транспортування та надійне

електропостачання. На об’єкті розміщена акумуляторна, де знаходяться 105 елементів типу

VARTA Vb 2306. На об’єкті використовуються масляні трансформатори, в яких основним ізолюючим і охолоджуючим середовищем є трансформаторне масло. Для збереження трансформаторного масла на підстанції розташовані три резервуари:

- два резервуари ємністю 6 м3; - резервуар ємністю 0,2 м3 для зберігання відпрацьованого трансформаторного

масла.


Шламонакопичувач № 2

Шламонакопичувач № 2 розташовано в промисловій зоні міста Енергодар, в районі полігону твердих побутових відходів.

До складу споруджень першої черги шламонакопичувача №2 входять греблі, що захищають, і відсічна приймальна чаша з протифільтраційним екраном з асфальтобетонного покриття і герметика. Резервуар першої черги шламонакопичувача №2 примикає до греблі, що огороджує шламонакопичувач №1. Віддаленість від промислових об'єктів - 2 км, від міста Енергодар - 4 км.

Шламонакопичувач №2 (перша черга) призначений для розміщення і зберігання відмивних розчинів після проведення хімічного відмивання парогенераторів енергоблоків 1-6 ВП ЗАЕС.

21


Насосна станція подачі води на градирні гідротехнічного цеху ВП ЗАЕС

Насосна станція подачі води на градирні гідротехнічного цеху ВП ЗАЕС розташована в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області на лівому березі центральної ділянки Каховського водосховища на 70 км нижче м. Запоріжжя, та на 160 км вище Каховської ГЕС, на відстані 6,2 км від житлової зони і близько 1 км від промислового майданчику №1 ВП ЗАЕС. Курорти, санаторії, будинки відпочинку, дитячі та лікувальні установи в цій зоні відсутні.

З територією ВП ЗАЕС межують: - з півночі - водозбірний канал від бризкальних басейнів; - з півдня - водозбірний канал від бризкальних басейнів, - з заходу - технічні підвідні і скидні канали, водойма-охолоджувач, - зі сходу - на відстані 1,2 км база Гідротехнічного цеху. Насосна станція подачі води на градирні призначена для подачі циркуляційної

води з водойми-охолоджувача на дві градирні площею зрошення по 5300 м2 та на два бризкальних басейни площею по 64400 м2 кожен.

Основні споруди НСВГ: - будівля НСВГ; - градирні (2 од.); - майстерня. Об’єкти, що знаходяться на стадії завершення будівництва та вводу в

експлуатацію: Промисловий майданчик №1 –

Комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАО)

У даний час у ВП ЗАЕС реалізується проект створення Комплексу переробки радіоактивних відходів (КП РАВ), у складі установок: вилучення ТРВ, фрагментації і сортування, підпресування, суперпресування, спалювання на органічному паливі та виміру активності ТРВ. Введення в дію Комплексу переробки РАВ заплановано на 2017 рік.

КПРАВ призначений для переробки твердих РАВ, що вже зберігаються в сховищах Запорізької АЕС та нових утворених ТРВ, а також паливні радіоактивні відходи (відпрацьоване турбіне масло типу ТП-22С)

В існуючому приміщенні сховища твердих радіоактивних відходів (СТРВ), що розташоване на території проммайданчика Запорізької АЕС за 20м на південь спецкорпуса №1 планується добудувати будівлю КПРАВ. Під майданчик для будівництва виділяється земельна ділянка розміром 30 х 36, яка прилягає до східної стіни споруди СТРВ. Нова будівля з’єднується з коридором корпусу СТРВ транспортно-технологічною естакадою.

До складу комплексу входить слідуюче основне обладнання: установка спалювання, установка пресування, установка фрагментації, система моніторингу викидів. КПРАВ призначається для переробки існуючих і утворених (свіжих) ТРВ 1-ої і 2-ої груп, а також горючі радіоактивні відходи (турбінне мастило типа ТП-22С).

22

В рамках вдосконалення існуючої системи поводження з РАВ ведеться будівництво КПРАВ у вигляді розширюваної частини будівлі СТРВ. Розширювана частина будівлі буде виконана у вигляді примикання до осі 18, по ряду А-В та складатиметься з двох блоків: блоку переробки РАВ та тимчасового сховища легкого типу. Будівля КПРАВ з’эднуэться з коридором корпусу СТРВ транспортно-технологічною естакадою.

Нова будівля для розміщення установок КПРАВ розділена на зони: - зону строгого режиму, де можливий вплив на персонал радіаційних факторів; - зону вільного режиму, де вплив на персонал радіаційних факторів практично

виключається. Проект «Запорізька АЕС. Створення комплексу по переробці РАВ.

Реконструкція» пройшов експертизу і отримав позитивний висновок ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» від 21.05.2013 р. (№00-1725-12/ПБ)

Насосна станція додаткової води

НСДВ є резервним незалежним джерелом технічного водопостачання і призначена для забезпечення гарантованої можливості подачі технічної води в систему оборотного технічного водопостачання ЗАЕС при перебоях в роботі Запорізької ТЕС. НСДВ повинна самостійно поставляти необхідну кількість води на продувку та поповнення водойми-охолоджувача безпосередньо з Каховського водосховища. Введення в експлуатацію НСДВ намічено в 2020р.

НСДВ планується розмістити на існуючій піщаній дамбі, що відділяє водойму-охолоджувач ЗАЕС від акваторії Каховського водосховища в районі вантажного порту ЗАЕС, адже поставка додаткової води в систему оборотного водопостачання ЗАЕС вирішена шляхом перекачки води Каховського вдсх. насосами НСДВ в існуючий відвідний канал від градирень ЗАЕС,що проходить по осьовій лінії дамби.

Найближчими населеними пунктами до майданчика НСДВ є: с. Мічуріно (61 жит.) – за 4 км на південь; с. Водяне (5763 жит.) – за 5,5 км на південний захід; м. Енергодар (54228 жит.) – за 5 км на південний схід; м. Нікополь (89200 жит.) – на правобережжя Дніпра на 10,5 км на північний захід; с. Іль’ їнка (580 жит.) – на правобережжя Дніпра на 10,5 км на північний схід. В існуючому положенні майданчик перетинають теплотраса, ПЛЕП 6 кВ та

відомча автодорога III в категорії (об’єкти інфраструктури ЗАЕС), що підлягають винесенню у бік відвідного каналу.

ТЕО «ВП «Запорізька АЕС». Насосна станція додаткової води. Нове будівництво.» пройшло експертизу і отримало позитивний висновок від ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» від 30.12.2013 р. (№ 00-0053-13/ІЗ).


Об’єднаний газовий корпус (ОГК)

В даний час комплекс газового корпусу, у складі азотно-кисневої АКС-2 і воднево-кисневої станцій ВКС-2, знаходиться в стані завершення і планується ввестись в експлуатацію в 2016 р.

23

Азотно-киснева станція (АКС-2) Азотно-киснева станція (АКС-2) призначена для виробництва газоподібних азоту і

кисню на базі двох повітрянорозподільчих установок КА-0,2. Комплекс споруд азотно-кисневої станції № 2 АКС-2 розміщається в районі блоку 6 за територією проммайданчику ЗАЕС. Площа території - 0,44 га.

На 33м північніше від АКС-2 розташована охоронна зона проммайданчика ЗАЕС, на 21 м на схід- воднево-киснева станція № 2 (ВКС-2), на 15 м на південь- ресивери азоту (6 од.). До будівлі АКС-2 № 2 зі сторони осі «11» примикають реципієнтна на 72 балона азоту, з сторони ряду «Ж’»-ресивери повітря, а зі сторони ряду «А»- приміщення КІП та дільниця газифікації і рідкого кисню.С західної сторони примикає до території ВКС-2.

В будівлі АКС-2 розміщені основні технологічні установки і обладнання: - повітрянорозподільча станція на базі двох установок КА-0,2; ділянка зберігання і газифікації рідкого кисню; установки в об’ємі проектування інституту; відділення наповнення та зберігання балонів; загально станційна компресорна; лабораторія (аналітична). Проект на будівництво Азотно-кисневої станції-2 отримало позитивний висновок

від Санітарно-епідеміологічної станції об’єкту з особливим режимом роботи від 04.08.2005 р. ( висновок № 58, проект будівництва № ЦУА-295-183).

Воднево-киснева станція (ВКС-2) Комплекс споруд воднево-кисневої станції №2 (ВКС-2) розміщується в районі

блоку 6 за територією проммайданчика ЗАЕС. Площа території-0,27га. Размер-18х24х8,7м.

На 33м північніше від ВКС-2 розташована охоронна зона проммайданчика ЗАЕС, на 21м с заходу- воднево-киснева станція №2 (ВКС-2), на 17м з південно-західної сторони - ресивери азоту (6 шт.).

Для отримання водню і кисню методом електролітичного розкладання води в будівлі ВКС-2 встановлені два електролізери типу СЕУ-20 кожний продуктивністю 20,5нм3/год по водню і 10,25 нм3/год по кисню.

Проект на будівництво Воднево-кисневої станції-2 отримало позитивний висновок від Санітарно-епідеміологічної станції об’єкту з особливим режимом роботи від 18.01.2006 р. ( висновок № 13, проект будівництва № ЦУА-159-3624).

Відкритий розподільчий пристрій ВРП-750 кВ В даний час територія забудована будівлями і спорудами ВРП-750, але проектом

передбачається реконструкція діючого ВРП-750 кВ ЗАЕС з метою розміщення комплексу енергетичного обладнання для підключення повітряної лінії 750 кВ ПС «Запорізька-Каховська».

ПЛ 750кВ «Запорізька-Каховська» зі сторони ЗАЕС повинна бути під’єднана в окремому полі ВРП-750 через два вимикачі.

Проектована частина ВРП 750 кВ виконується як комплекс , до якого входять слідуючі споруди:

будівля БВС-2, у тому числі релейний щит, приміщення акумуляторних батарей і щитова постійного струму КРУ-0,4 кВ, виробничі і побутові приміщення;

24

будівля майстерні для ревізії і ремонту елегазового обладнання; кабельна естакада між ЦЩУ БДС-1 і БДС-2 ; лінійний вузол, в тому числі лінійний трансформатор току (три фази), чотири

шунтувальні реактора (одна фаза резервна) з вбудованими транс-форматорами току з установкою пожежогасіння, роз’єднувач з заземленням, шість трансформаторів напруження НДЕ, шість ОПН, шість високочастотних загороджувачів, шинні опори;

- два осередки 750 кВ, в тому числі три елегазових вимикачі 750 кВ (два лі-нійних, один реактора шунтируючого),трансформатори току (шість фаз).

Робочий проект «ВП Запорізька АЕС. Реконструкція ВРП 750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька-Каховська» пройшов експертизу і отримав позитивний висновок від ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» від 31.10.2013 р. (№ 00-0052-13/ІЗ).

1.4 Характеристика виробництва, стан основних виробничих фондів. Клас

небезпеки Запорізька АЕС виробляє тепло та електроенергію. Основними характеристики виробництва ЗАЕС є: кількість реакторів – 6; тип реакторів: ВВЕР-1000; сумарна потужність виробництва електроенергії - 6000 МВт. Таблиця 1.1- Інформація про енергоблоки Запорізької АЕС

№ блоку Тип енерго-блоку

Тип реактор-ної уста-новки

Дата вводу в експлуата-

цію

Термін проектної експлуата-ції, роки

Закінчення проектної експлуата-

ції

Очікуванний термін про-довження

експлуатації, роки

ЗАЕС-1 ВВЕР-1000

В-320 10.12.1984 30 23.12.2015 15


В-320 22.07.1985 30 19.02.2016 15


В-320 10.12.1986 30 05.03.2017 15


В-320 18.12.1987 30 04.04.2018 15


В-320 14.08.1989 30 27.05.2020 15


В-320 19.10.1995 30 21.10.2026 15

25

Кожен з шести енергоблоків ВВЕР-1000 Запорізької АЕС включає наступне обладнання:

- водо-водяний реактор ВВЕР-1000/В-320; - турбіна типу К-1000-60/1500-2; - електрогенератор типу ТВВ-1000-4.

Продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій визначається «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року» і є пріоритетним направленням діяльності ДП НАЕК «Енергоатом».

Згідно ДСП 6.177-2005-09-02 категорія підприємства, що застосовує радіаційно-ядерні технології визначається ступенем потенційної небезпеки для населення в проектному режимі та у випадку виникнення радіаційної аварії.

При встановленні потенційної небезпечності підприємства враховується можливість опромінення персоналу та населення внаслідок радіаційної аварії на цьому підприємстві. Установлюються три категорії підприємств і об'єктів.

Під час виробничої діяльності ВП «ЗАЕС» чи аварії на її території можливий радіаційний вплив на населення, тому підприємство належить до I категорії згідно ДСП 6.177-2005-09-02.

До складу Запорізької АЕС входять основні, допоміжні та складські будівлі і споруди. На Запорізькій АЕС головні споруди енергоблоків орієнтовані в напрямку водойми-охолоджувача. Між водоймою-охолоджувачем та головними корпусами енергоблоків розташовані насосні станції та трубопроводи для технічного водопостачання.

1.5 Дані про продукцію, що виробляється, номенклатуру та обсяг її

випуску. Дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси

Запорізька АЕС виробляє тепло та електроенергію. На Запорізькій АЕС

вироблення електроенергії здійснюється в 6 енергоблоках з ядерними реакторами типу ВВЕР-1000, встановленою сумарною потужністю 6000 МВт.

Дані про продукцію (готова та напівфабрикати), яку щорічно відпускає підприємство споживачам або надання послуг відповідно до бухгалтерського обліку наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Продукція підприємства

№ з\п

Види продукції (послуг) Річний випуск

1 Електрична енергія 40 890 млн.кВт.год

26

Для виробничих потреб на Запорізькій АЕС використовуються наступні ресурси:

− Територія атомної електростанції (включаючи водойму-охолоджувач): - Основний промисловий майданчик – 1670,2га; - Промзона – 148,8 га.

− Циркуляційне використання води через водойму-охолоджувач: близько 300 млн м3 на рік;

− Випаровування води в цілях охолодження: близько 100 млн м3 на рік; − Електроенергія для власних потреб: 6% від загальних обсягів виробництва. − Дизельне паливо (для аварійного постачання енергії та ін.): 3 000 м3 запасів; − Масло (для турбін та ін.): 4 800 м3 запасів.

Перелік та обсяги сировини, напівфабрикатів та матеріалів, які використовуються на підприємстві для здійснення господарської діяльності у відповідності з бухгалтерським обліком наведений у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Сировина, напівфабрикати та матеріали, які використовуються

на підприємстві

№ з\п

Види сировини, матеріалів Річне споживання, (т, м2, одиниці)

1 2 3

1 Вода 346485,5 тис.м3 2 Вапно будівельне 335 т 3 Абразивні кола 7 т 5 Фільтруючий матеріал - дроблений антрацит 40 т 6 Суміш (пісок, вапно, щебені, цегла) 924 т 7 Мати прошивні теплоізоляційні 900 м3 8 Абразив (сипучий) 60 т 9 Вугілля активоване 14,8 т 10 Фарфорові ізолятори 30 т 11 Вапно будівельне

купорос залізний флокулянт

335 т 74 т 0,3 т

12 Розчин (натрію нітрит , аміак, трилон Б, ацетат амонію)

1500 т

13 Смоли іонообмінні (аніоніти, катіоніти) 60 т 14 Стічна вода після миття автотранспорту 121750 м3 15 Грязь мулова сульфідна 3 т 16 Парафін, озокерит 0,03 т

27

Продовження таблиці 1.3

1 2 3

17 Стічна вода після миття посуду 55000 м3 18 Склопакети, хімічний посуд 2 т 19 Папір, картон пакувальний 115 т 20 Спецодяг 5,328 т 21 Спецвзуття 2,344 т 22 Протигази 0,4697 т 23 Фільтраційний матеріал «Сипрон» 0,1 т 24 Кремнійорганічна рідина 0,8 т 25 Плівка для принтера 0,005 т 26 Автомобільні шини 16,236 т 27 Стальна проволока 70 т 28 Мастило гарматне ПВК (ГОСТ 19537-83) 70 т 29 Шприци, ампули з ліками 0,1905 т 30 Таблетки калію йодид 0,013 31 Ганчір’я 4 т 32 Тирса 0,01 т 33 Закріплювач AGFA 0,4681 34 Проявник AGFA, LSP19 0,444 т

35 Фотоплівка AGFA 0,1864 36 Гумові прокладки 1 т 37 Масляні автомобільні фільтра 0,274 т 38 Пісок 0,4 т 39 Масло 80 т 40 Замаслені стоки 402000 т 41 Діїзопропіламін в металевій тарі 0,04 т 42 Фарби, емалі, лаки, чорнила, речовини для

склеювання 32,25 т

43 Силікагель 0,2 т 44 Трансформаторний папір 0,2 т 45 Морфолін і гідразин-гідрат в металевій та

пластиковій тарі 33,89 т

46 Акумуляторні батареї 7 т 47 Хімічні реактиви 0,4625 т 48 Люмінесцентні лампи 43400 од. 49 Термометри 0,00291 т 50 Нормальні елементи 0,005 т

28

1.6 Технологічний процес господарської діяльності

1.6.1 Виробництво електроенергії

Технологічний процес господарської діяльності, враховуючи всі фактори впливу на навколишнє середовище і технічні рішення, спрямований на усунення чи зменшення шкідливих викидів, скидів, витоків, випромінювань у навколишнє середовище і

В основу проекту ЗАЕС покладений принцип модульного компонування: в кожному енергоблоці окрім систем нормальної експлуатації передбачені всі системи, що забезпечують радіаційну і ядерну безпеку блоку, а також аварійне зупинення, розхолодження, відведення залишкових тепловиділень незалежно від режиму роботи інших енергоблоків.

Робота реактора ВВЕР-1000 базується на регульованій ланцюговій реакції поділу ядер 235U, що входять до складу ядерного палива. Енергоблок працює за двоконтурною схемою: перший контур (радіоактивний) - водяний, який безпосередньо відбирає тепло від реактора; другий контур (нерадіоактивний) - паровий, який отримує теплову енергію від першого контуру і перетворює її в механічну енергію обертання турбіни, а потім в електричну в турбогенераторі.

Головний корпус кожного з 6 діючих енергоблоків включає в себе реакторне відділення, машинний зал і примикаючі до нього деаераторне відділення і приміщення розподільчого пристрою власних потреб.

Основне технологічне обладнання реакторної установки: - реактор, - парогенератори, - головні циркуляційні насоси, - компенсатор об'єму, - ємність системи аварійного охолодження зони, - трубопроводи зв'язку, розміщені під захисною оболонкою в боксах з

масивними стінками з важкого бетону і залізобетону. На території ЗАЕС розташовані два спеціальних корпуси № 1 і № 2, які

призначені для обслуговування усіх енергоблоків електростанції. В спецкорпусах розміщені технологічні приміщення, що пов'язані з радіоактивними середовищами, обладнанням і матеріалами. Закритими естакадами спецкорпус № 1 поєднується з енергоблоками № 1-4, спецкорпус № 2 – з енергоблоками № 5-6.

Схема розміщення основних та допоміжних будівельних споруд промислового майданчику ВП «ЗАЕС» зображена на рисунку 1.3.

29

Рис. 1.3 - Схема проммайданику ЗАЕС

1. Корпус реактора 9. Адміністративні корпуси та пропускний пункт 1

2. Машинний зал 10. Пропускний пункт 2 3. Дизельний генератор 11. Територія для сухого зберігання

відпрацьованого палива 4. Насосна станція блоку 12. Бризкальні басейни 5. Корпуси для поводження з радіоактивними відходами А та Б

13. Їдальня

6. Сховище твердих радіоактивних відходів

14. Повномасштабний тренажер

7. Додаткові корпуси 15. Навчальний центр 8. Лабораторія та сервісні споруди А та Б

30

На проммайданчику ВП ЗАЕС побудовано 7 споруджень РДЕС для 6 енергоблоків АЕС. Кожне спорудження РДЕС складається з трьох, ізольованих один від одного гнізд, крім спорудження гнізда 1РДЕС1 і розташовані біля реакторних блоків. Загальноблочна РДЕС блоків 5,6 має два гнізда .

В якості основного устаткування РДЕС діють автоматизовані дизель-генератори типу АСД – 5600, потужністю 5600 кВт. У кожному гнізді РДЕС (20 од.) встановлено дизель типу 18ДПН 23/2х30, виробничий номер 78Г, призначений для приводу генератора змінного струму типу СБГД 6300-6УЗ.

Резервна дизельна електростанція є складовою частиною системи аварійного енергопостачання. За своїми архітектурними та технологічними рішеннями всі гнізда аналогічні. Кожний дизель-генератор працює ізольовано на своє навантаження шин надійного живлення АЕС.

У режимі нормальної експлуатації енергоблоку ВП ЗАЕС станції РДЕС перебувають у стані постійної готовності до пуску (режим «РЕЗЕРВ»).

Автономний запас палива на РДЕС забезпечує безперервну роботу станції без дозаправлення протягом трьох діб. В середньому, час роботи кожного дизель-генератора складає 13 год/рік.

В машинних залах дизель-генераторів усіх блоків встановлені тільки дизель-генератори, глушники вихлопу яких розташовані на покрівлі споруд. Джерела викидів забруднюючих речовин у приміщеннях відсутні. Приміщення машзалів обладнані загальнообмінною вентиляцією, яка здійснюється через дахові вентилятори.

На ВП ЗАЕС є дві дизельні електростанції (ДЕС), що розташовані у приміщенні № 027 внутрішнього кризового центру, та у приміщенні № 11 центру технічної підтримки. ДЕС призначені для забезпечення аварійного електропостачання систем життєзабезпечення ВКЦ та ЦТП і повинні забезпечувати електропостачанням системи життєзабезпечення ВКЦ та ЦТП в усіх режимах роботи, в тому числі при втраті робочих і резервних джерел живлення від енергосистеми.

Кожен дизель-генератор має витратні ємності дизельного палива і мастила. Запас дизельного палива на дві доби для кожної РДЕС зберігається в

проміжних підземних резервуарах об'ємом 100 м3 кожний . Кількість дизельного палива, що зберігається в кожному резервуарі, становить

90 м3/рік. Дизельне паливо до резервуарів надходить автомобільними бензовозами і зливається через заливальні горловини.

Технологія основного виробництва електроенергії тісно пов’язана з іншими допоміжними процесами на ЗАЕС, без яких процес одержання кінцевого результату неможливий (рис.1.4).

31

Рис. 1.4 - Блок-схема технологічних зв’язків проммайданчика № 1 ВП «ЗАЕС» Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом»

Енергетичне виробництво здійснює виробництво та постачання електричної

енергії до споживачів та електричному цеху.

Енерго-ремонтний підрозділ усім підрозділам надає послуги з ремонту, вироблення, обслуговування обладнання

Електричний цех - усім підрозділам постачає електричну енергію та здійснює експлуатацію електротехнічного обладнання.

Електричний цех для енергетичного виробництва постачає паливо та масла. Управління будівництвом усім підрозділам надає послуги з будівництва та

ремонту приміщень. Гідротехнічний цех – енергетичне виробництво обмін гідроресурсами. Гідротехнічний цех постачає до хімічного цеху гідроресурси для очищення до

нормативної якості. Хімічний цех до енергетичного виробництва постачає очищені гідроресурси.

32

Хімічний цех до Водно-радіохімічної лабораторії (ВРХЛ) постачає на аналіз очищену воду.

ВРХЛ надає хімічному та електричному цехам результати аналізу води та масел.

Цех теплової автоматики і вимірювань (ЦТАВ) здійснює контроль за станом і захист тепломеханічного і реакторного устаткування підрозділів.

Цех господарського обслуговування здійснює господарське обслуговування усіх підрозділів та приймає від них відходи.

1.6.2 Допоміжне виробництво

Енергетичне виробництво обслуговують такі допоміжні виробництва: - енерго-ремонтний підрозділ; - хімічний цех (хімводоочищення з реагентним господарством); - електричний цех; - цех теплових промислових комунікацій; - гідротехнічний цех; - спеціальні склади; - лабораторії; - адміністративні приміщення. Технічне водопостачання електростанції – оборотне, і базується на водоймі-

охолоджувачі, бризкальних басейнах і градирнях.

Енергоремонтний підрозділ

До складу енергоремонтного підрозділу входять: - ремонтно-механічні майстерні (РММ); - підрядна організація «Енхол»; - служба ремонту та технічного обслуговування вентиляційного обладнання; - служба спеціальних ремонтних робіт реакторно-турбінного обладнання

(ССРРРТО); - дільниця зварки; - дільниця загальностанційних об'єктів (ДЗО); - об'єднаний газовий корпус (ОГК). У ремонтно-механічній майстерні (РММ) виробляють і ремонтують деталі

будь-якої конфігурації для допоміжного обладнання всієї станції. До складу РММ входять: - ковальсько-термічна ділянка; - пости зварювання та різання; - пост газового різання металу; - ділянка електродугового наплавлення; - ділянка механічної обробки; - шліфувальна ділянка; - ділянка приготування розчинів емульсій масел; - ділянка випробування газорізального устаткування; - склади коксу.

33

Підрядна організація – приватне підприємство «Енхол» займається виробництвом промислового холодильного, вентиляційного устаткування та наданням послуг з монтажу систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

Служба ремонту та технічного обслуговування вентиляційного обладнання (СРТОВО) призначена для виконання ремонтних робіт обладнання зони вільного доступу.

Служба спеціальних ремонтних робіт реакторно-турбінного обладнання (ССРРРТО) призначена для виконання ремонтних робіт реакторно-турбінного обладнання.

На зварювальній дільниці зварювання і газова різка відбуваються на зварювальному пості і пості газового різання.

Дільниця загальностанційних об'єктів (ДЗО) виконує механічну обробка деталей та інструментів на верстатах.

Об'єднаний газовий корпус (ОГК) складається із загальностанційної компресорної (ЗСК) та азотно-кисневого господарства (АКС).

- Загальностанційна компресорна (ЗСК) (машинний зал) за допомогою вузла повітряних компресорів (ПК) забезпечює стиснутим повітрям технологічне обладнання, споживачів ЗАЕС та обладнання, яке застосовується під час ремонтних робіт.

- Азотно-киснева станція (машинний зал) призначена для виробництва та зберігання, до видачі споживачам, азоту та кисню.

Електричний цех

Електричний цех забезпечує безпечну, надійну, безаварійну, економічну експлуатацію електротехнічного обладнання та надійне електропостачання власних потреб і споживачів станції.

- Просочувально-сушильне відділення; - Ділянка відпалу; - Верстатна ділянка; - Зварювальний пост.

Акумуляторна дільниця:

Здійснюється зарядка лужних і кислотних акумуляторів електронавантажувачів і електрокар на шести зарядних пристроях. Тут знаходиться склад легкозаймистих рідин, де зберігаються: етанол у каністрах об'ємом 20 дм3, ацетон у металевих бочках об'ємом 50 дм3, уайт-спірит, бензин у металевих бочках об'ємом 20 дм3, і при необхідності переливаються в каністри.

Масло-дизельне господарство:

Масло-дизельне господарство займається прийманням, зберіганням і відпуском дизельного палива П (ДТ-4) ГОСТ Р 52368-2005, турбінного масла Тп-22с ТУ У 23.2-30802090-015-2003, масла моторного для судових дизельних двигунів М-20Г2 ГОСТ 12337-84, трансформаторного масла ГК ТУ 38.1011025-85, компресорного масла КС-19.

34

Дизельне паливо в кількості 507 м3/рік і масла надходить на підприємство залізничним транспортом у цистернах масою 60 т і зливається через спеціальний зливний пристрій.

Для зберігання дизельного палива на підприємстві встановлені чотири наземні ємності по 200 м3, для турбінного масла - чотири ємності об'ємом 300 м3,для трансформаторного масла - шість ємностей об'ємом 160 м3, моторного масла для дизельних двигунів – дві ємності об'ємом 63 м3

В приміщенні розташовані дві маслоочисні машини ПСМ2-4 закритого типу і сім насосів перекачування масел.

По трубопроводах до маслоочисних машин подається відпрацьоване турбінне масло з блоків 1-6 для очищення від води і механічних домішок, а після очищення подається до резервуарів чистого турбінного масла.

Відкритий розподільчий пристрій (ВРП-750 кВ):

Компресорні установки і мережа стисненого повітря призначені для виробництва, акумулювання, редукування (перепуску) і транспортування стисненого повітря до повітряних вимикачів ВРП-750 кВ. Вони знаходяться в окремих приміщеннях, що примикають до блоку допоміжних споруд ВРП-750 кВ. До їх складу входять сім компресорів ВШВ 2,3/230М. При необхідності здійснюється доливання компресорного масла КС-19 або його заміна.

На акумуляторній ділянці зберігаються та обслуговуються акумуляторні батареї Vb-2313 (210 од.).

Хімічний цех

Хімічний цех здійснює виробництво технологічних розчинів для власних потреб атомної станції з подальшим їх поверненням на переробку.

Ділянка хімводоочищення (ХВО), що розміщена в ОДК, здійснює очищення вихідної (природної) води до нормативної якості.

До складу хімічного цеху входить реагентне господарство, призначене для приготування хімічних розчинів, що застосовуються у процесах водопідготовки і для регенерації установок водоочищення.

Система реагентного господарства включає в себе: - склад вапна; - склад кислот і лугів; - склад гідразину та аміаку. Склад вапна призначений для зберігання, гасіння вапна, приготування

розчину вапняного молока і перекачування його на освітлювачі ХВО. Реагенти надходять на підприємство залізничними цистернами вантажопідйомністю 60 т і перекачуються в спеціальні ємності, що знаходяться на території бакового господарства та в приміщеннях кислот та лугів ХВО.

Склад кислот і лугів зберігаються азотна кислота (ГОСТ 4461-77, витрата – 48,48 т/рік (32,19 м3/рік), зберігається в ємності об'ємом 63 м3), кислота сірчана (ГОСТ 2184-77, витрата – 519,0 т/рік (282,2 м3/рік), зберігається в трьох ємностях, кожна об'ємом 100 м3), натрію гідроксид (ГОСТ 11078-78, витрата – 480,3 т/рік (225,49 м3/рік), зберігається в трьох ємностях, кожна об'ємом 100 м3).

35

Склад гідразину гідрату та аміаку призначений для зберігання аміаку водного (ГОСТ 3760-79, витрата – 61,28 т/рік (74,43 м3/рік), зберігається в ємності об'ємом 100 м3 ) і гідразину гідрата (ГОСТ 19503-88, витрата – 6,11 т/рік (7,69 м3/рік), зберігається в трьох ємностях, кожна об'ємом 25 м3). Гідразину гідрат 64 % надходить на підприємство в герметичних бочках, що зберігаються на відкритому майданчику. Приготування 20 % розчину гідразину гідрату проводиться в робочих ємностях (2 од.). Подача гідразину гідрату з бочки здійснюється за допомогою сифону в систему з водою. Робочий розчин гідразину гідрату (2,5 %) готується на ежекторних установках, розташованих у тому ж приміщенні. Перекачування розчинів гідразину гідрату проводиться двома насосами марки Х45/54-К продуктивністю 45 м3/год.

Гідразіну гідрат застосовується в турбінних відділеннях і спец корпусах. Маслоочисна установка «Кристалл»:

Механічне очищення замаслених водних стоків проводиться на установці «Кристалл». Забруднені маслом стоки перекачуються насосами в робочу ємність об'ємом 250 м3 і через проміжну ємність об'ємом 63 м3 подаються на очищення. Майстерня:

Механічна обробка деталей проводиться на заточному, абразивно-відрізному, універсальному вертикально-свердлильному, токарно-гвинторізних верстатах. Викиди від заточного та абразивно-відрізного верстатів збираються в один пиловловлювач ЗИЛ-900. Ділянка приготування робочого розчину морфоліну:

Морфолін використовується для обробки живильної води парогенераторів та конденсату турбін з метою зниження ерозійно-корозійного зносу обладнання, а також для зниження рівня забрудненості парогенераторів та продовження їх ресурсу. На реагентне господарство ХВО морфолін надходить зі складу УПТК в герметично закритих бочках ємністю 200 л, виготовлених з корозійностійкої нержавіючої сталі, герметично закритих загвинченими пробками. На дільниці морфолін ежектором перекачується в бак приготування та зберігання морфоліну. Приготування робочого розчину морфоліну відбувається шляхом розбавлення його обезсоленою водою і перемішування насосами Х50-32-250К (2 од.) продуктивністю 12 м3/год за схемою рециркуляції. Робочий розчин цими ж насосами подається в турбінне відділення енергоблоків № 1-6. Очисні споруди замаслених і замазучених стоків (ОСЗЗС):

Очисні споруди замаслених і замазучених стоків (ОСЗЗС) призначені для очищення стічних вод, забруднених нафтопродуктами, що надходять з машзалів енергоблоків № 1-6, РДЕС, ВРП-750, МДГ, територій ОДК, ХВО, ОГК, при масовій концентрації нафтопродуктів до 100 мг/дм3.

Забруднені маслом стоки поступають у приймальні баки (2 од.) об’ємом 200 м3 кожний закритого типу і перекачуються насосами К290/30 (2 од.) на флотатори. Флотатори обладнані скребковими механізмами для згрібання піни у приймальні лотки, звідки піна видаляється в бак-збірник мазуту робочим об’ємом 35 м3, та кільцевими лотками для приймання і відводу освітленої води на фільтри. Флотатори заповнюються по черзі. Осад з флотатору видаляється через трубопровід у бак осаду і мазуту. Бак осаду і бак мазуту – це один підземний залізобетонний

36

резервуар розміром 7,0х4,6х4,1 м, розділений залізобетонною перегородкою на дві частини і заглиблений в землю на 6 м. У приміщені фільтрувальної зали розташовані фільтри освітленої води (5 од.) та насоси ОСЗЗС.

Лабораторії

Хімічна лабораторія здійснює контроль якості води, що поступає на ОСЗЗС, і очищеної води. Хімічний аналіз виконується з використанням автоматичного аналізатору «Мікран», розташованого у витяжній шафі.

Водно-радіохімічна лабораторія (ВРХЛ) виконує повний аналіз масел та хімічний аналіз води, що пройшла очищення і яка використовується на ВП ЗАЕС.

В газовій лабораторії здійснюється визначення стабільності масел до окислення на приладі АПСМ у двох витяжних шафах.

В лабораторії аналізу масел здійснюється повний аналіз масел в трьох витяжних шафах.

Водно-хімічна лабораторія виконує хімічний аналіз води, що пройшла очищення. В лабораторії встановлено дві витяжні шафи, які використовуються для проведення хімічних аналізів на визначення нормативних показників якості води, що застосовується на підприємстві.

В препараторській готують хімічні розчини, необхідні для проведення аналізів води і мастил у витяжних шафах (2 од) .

В лабораторно-побутовому корпусі № 2а розміщенні лабораторії: - аналітична (ЕХЛ); - препараторська та вагова (ЕХЛ); - лабораторія іонної хроматографії (ВРХЛ); - лабораторія контролю водних ресурсів (ЕХЛ); - аналітична (ПСЛ). У витяжних шафах готуються розчини кислот та лугів.

Служба контролю металів (СКМ): У приміщені лабораторії металографічних випробувань у металевому сейфі

зберігаються сірчана, соляна, азотна кислоти. У витяжній шафі готують розчини азотної кислоти для травлення металів.

Цех господарського обслуговування (ЦГО)

Полігон захоронення не утилізованих промислових відходів призначений для прийому сухих твердих, нетоксичних, нерозчинних відходів IV класу небезпеки (по вмісту токсичних речовин). Полігон ЗНПВ ВП ЗАЕС – спеціальна споруда, являє собою комплекс механізованих робіт по розвантаженню, переміщенню, ущільненню й пошаровій ізоляції ґрунтом і піском не утилізованих промислових відходів. Під полігон відведена ділянка землі площею 1,6 га.

Відходи на полігон ЗНПВ завозяться і розвантажуються автосамоскидами КАМАЗ 53212, КАМАЗ 55111. Переміщення, ущільнення й пошарову ізоляцію ґрунтом і піском здійснює бульдозер Т-150.

Управління будівництвом (УБ)

Забезпечує будівництво та реконструкцію об'єктів виробничого призначення.

37

Деревообробна ділянка займається механічною обробкою і виготовленням деталей з деревини на верстатах (фрезерний ФСШ-1А, рейсмусовий СЭЗ-6А, комбінований КСМ, фугувальний деревообробний СФ4-1, свердлильно-пазувальний СВШ-2, торцювальна пила ЦПА-76, заточний 3С-2-300).

Склади ремонтної ділянки використовуються для зберігання фарб, розчинників та лаків.

Цех теплових промислових комунікацій (ЦТПК)

Займається тепловодопостачанням, відводом та очисткою стічних вод промзони та комунальної зони.

Цех теплової автоматики і вимірювань (ЦТАВ)

Займається обробкою металу на шліфувально-заточному, свердлильному, фрезерному верстатах.

Гідротехнічний цех

Гідротехнічний цех повинен надійно і безперебійно забезпечувати енергетичні блоки і загальностанційні об'єкти ЗАЕС технічною та циркуляційною водою встановленої якості в необхідній кількості.

База ГЦ виконує якісний ремонт гідронасосів та іншого технічного обладнання ГЦ. На території бази ГЦ розташована стоянка плавучих засобів ЗАЕС (катери, водолазні боти, земснаряди),

Склад-навіс паливно-мастильних матеріалів використовують для зберігання палива у ємностях (V = 3 м3) – 4 од., відпрацьоване машинне мастила у металевих бочках (V = 0,2 м3) – 4 од.

Насосна станція подачі води на градирні призначена для подачі циркуляційної води з водойми-охолоджувача на дві градирні площею зрошення по 5300м2 та на два бризкальних басейни площею по 64400м2 кожен..

Насосна станція технічної води (НСТВ) призначена для безперебійного забезпечення технічною водою споживачів проммайданчика № 1 ЗАЕС, розташована на скидному каналі ЗаТЕС. Майстерня НСТВ призначена для ремонту арматури та насосного обладнання, розміщена біля приміщення НСТВ. Біля майстерні НСТВ знаходиться пост газового різання і зварювання.

Комбінат громадського харчування (КГХ)

Організацію харчування працівників ЗАЕС на території проммайданчик № 1 здійснює комбінат громадського харчування у їдальнях № 11, 18. Виробництво продуктів власного приготування виконується у відповідності з технологією і дотриманням санітарних норм у приміщеннях гарячих цехів та кондитерських.

1.7 Інженерні мережі і комунікації Енергозабезпечувальна мережа Зв’язок Запорізької АЕС з Єдиною енергетичною системою України здійснюється трьома лініями електропередач напругою 750 кВ і однією лінією 330кВ.

38

Водопостачання на ЗАЕС

На Запорізькій атомній електростанції використовується: - чотири системи водопостачання (питна вода, зворотне водопостачання,

технічна вода та повторно - використовувана вода); - три системи водовідведення (господарсько-побутова каналізація, зливова

каналізація та вигрібні ями); - чотири очисних споруд (очисні споруди замаслених та замазученних

стоків, очисні споруди для стічних вод після мийки автотранспорту, очисні споруди «брудної зони» 1 та 2 черги).

Системи господарсько-питного та виробничого водопостачання роздільні. Виробниче водопостачання оборотне, з урахуванням повторного використання води для технічних потреб.

Води питної якості надходить з артезіанської свердловини комунального підприємства «ПКВ» ЕМР на насосну станцію 3-го підйому АЕС, звідки по двом колекторам розподіляється для потреб АЕС та об'єктів комунальної зони.

Система зворотного водопостачання призначена для багаторазового використання води у технологічних циклах підприємства.

По кожному енергоблоку передбачено три системи зворотного водопостачання:

- система охолодження основного обладнання (турбогенератори та допоміжні системи 2-го контуру);

- система охолодження невідповідальних споживачів (група Б); - система охолодження відповідальних споживачів. Основним джерелом забору технічної води є відпрацьована вода Запорізької

ТЕС, яка самопливом зі скидного каналу ЗаТЕС поступає на насосну станцію технічної води і подається на потреби хімводоочищення, технічного водопостачання комунальної і промислової зони станції, а також на підживлення ставка-охолоджувача. Для поливу зелених насаджень об`єктів ВП ЗАЕС у місті використовується вода від комунального підприємства «ПКВ» ЕМР. У відомстві ВП ЗАЕС знаходяться чотири артезіанські свердловини:

- свердловини 3-Т та № 89 розташовані на території гідротехнічного цеху;

- свердловини 1-Т і 2-Т розташовані на території водно - спортивної бази.

Вода зі свердловин використовується на господарсько-побутові потреби. Повторна вода використовується у системі основного і допоміжного турбінного обладнання. Складається з очищених господарсько-побутових стоків АЕС («зони строго» режиму і «зони вільного» режиму), стоків хімводоочищення, стоків після охолодження допоміжних виробництв, очищеної технологічної води невиробничої зони і очищеної води після санвузлів машзалу та після очисних споруд замаслених та замазученних стоків.

До господарсько-побутових стоків проммайданчика відносяться стічні води від душових зон свобідного режиму, їдалень і сантехнічних приладів з будівель, споруд на території ВП ЗАЕС та будівель ІПК НТЦ, ВРП-750, повномасштабного

39

тренажеру. Стічні дощові води з покрівлі будівель та території проммайданчика станції по трубопроводам зливової каналізації відводяться в підвідний канал ставка-охолоджувача і використовуються в системі технічного водопостачання.

У зливову каналізацію проммайданчика ВП ЗАЕС скидаються нормативно-чисті виробничі стоки. Зливова каналізація проммайданчика охоплює: азотно-кисневу станцію, блокову насосну станцію, лабораторно-побутовий корпус – кондиціонери, об'єднаний допоміжний корпус, об'єднане масло-дизельне господарство.

При відсутності централізованої каналізації стічні води збираються до вигрібних ям і вивозяться асенізаторськими машинами на КНС ТЦ. Склад і властивості стічних вод визначаються на кожному випуску їх у водні об'єкти.

Для очищення замаслених та замазученних стоків ВП ЗАЕС використовуються очисні споруди замаслених та замазученних стоків (ОС ЗЗС). На ОС ЗЗС поступають стоки після хімводоочищення, стоки після охолодження допоміжних виробництв, очищеної технологічної води невиробничої зони і очищеної води після санвузлів машзалу.

На очисні споруди «брудної зони» 1 черги та очисні споруди «брудної зони» 2 черги надходять стоки від санвузлів, душових, умивальників, спецпральні «брудної зони» блоків № 1-6 та баків дозиметричного контролю.

Очисні споруди для стічних вод після мийки автотранспорту призначені для очищення забруднених вод після мийки машин транспортного цеху ВП ЗАЕС. Після очистки вода йде на повторне використання до замкнутого водооборотного циклу системи мийки.

1.8 Перелік джерел впливів на навколишнє середовище

Основними видами можливого впливу на навколишнє середовище при роботі АЕС, виходячи з технологічного процесу, є радіаційний, хімічний і нерадіаційний фізичний вплив. В малоймовірних, але принципово можливих випадках максимальної проектної або запроектної аварій радіаційний вплив стає домінуючим.

1.8.1 Радіаційний вплив

Радіаційні впливи пов’язані з викидами та скидами радіоактивних речовин, утворених у виробничому циклі АЕС до навколишнього середовища. Основними джерелами впливу є:

- Газоподібні радіоактивні викиди до атмосфери; - Скиди до відкритих водойм; - Тверді радіоактивні відходи (ТРВ); - Рідкі радіоактивні відходи (РРВ). Тверді радіоактивні відходи утворюються переважно у вигляді: - забрудненого демонтованого обладнання; - демонтованих труб та арматури; - забруднених інструментів та пристроїв; - відпрацьованих фільтрів та фільтраційних матеріалів систем спец

вентиляції;

40

- демонтованих фрагментів теплоізоляційних матеріалів; - затверділих РРВ; - обтиральних матеріалів; - відпрацьованих спецодягу та додаткових засобів індивідуального захисту,

що не підлягають обробці. Тверді радіоактивні відходи утворюються переважно в процесі використання

установок СВО та забруднення мастилосистем насосів реакторного відділення. РРВ утворюються переважно у вигляді:

- Неорганізованих протікань теплоносія першого контуру; - Радіоактивно забрудненого масла; - Відпрацьованих іонообмінних смол установок СВО; - Вод, що утворюються в процесі очистки. Радіаційний контроль на об'єктах ЗАЕС, проммайданчику, у санітарно-

захисній зоні і зоні спостереження провадиться згідно «Регламенту радіаційного контролю при експлуатації об'єктів ВП «Запорізька АЕС», розробленому відповідно до вимог галузевого нормативного документу ГНД 95.1.01.03.057-2004 «Регламент радіаційного контролю з реакторами типу ВВЕР. Типовий зміст» і погодженому з державними регулюючими органами України.

Спостереження за радіаційним станом у ВП ЗАЕС у межах зони спостереження здійснюється за допомогою системи радіаційного контролю (СРК) на проммайданчику, у санітарно-захисній зоні та у зоні спостереження АЕС. Система радіаційного контролю включає:

- радіаційний контроль стану захисних бар'єрів, - радіаційний технологічний контроль, - радіаційний дозиметричний контроль, - радіаційний контроль навколишнього середовища. Радіаційний контроль навколишнього середовища на ВП ЗАЕС включає: - контроль газо-аерозольних викидів і водних скидів у навколишнє

середовище; контроль активності та радіонуклідного складу витоку радіоактивних речовин із СТРВ, СРРВ, РВ, бризкальних басейнів;

- контроль ПЕД і річної дози опромінення в СЗЗ та ЗС; - контроль забруднення радіоактивними речовинами атмосферного повітря,

атмосферних випадінь, ґрунту, рослинності, води відкритих водойм, донних відкладень, водоростей, сільгосппродуктів (зернові, овочі, фрукти).

Крім того, виконується контроль метеорологічних параметрів в районі розташування АЕС.

Наявність іонізуючих випромінювань

Основними складовими іонізуючого випромінювання, від якого обслуговуючий персонал атомної станції одержує основні дозові навантаження, є:

- нейтронне та гамма-випромінювання активної зони реактора; - захватне гамма-випромінювання від корпусу реактора і

внутришньокорпусних пристроїв; - випромінювання теплоносія I-го контуру;

41

- випромінювання продуктів корозії, що відклалися на внутрішніх поверхнях I-го контуру;

- випромінювання середовищ, що переробляються на установках спецводоочищення та спецвентиляції;

- випромінювання від твердих і рідких РАВ. Найпоширенішими за елементами технологічної схеми, а тому й

найнебезпечнішими, є складова випромінювання теплоносія I-го контуру та складова випромінювання середовищ, похідних (за активністю) від теплоносія I-го контуру.

Можливі наступні види радіаційного впливу на персонал: - зовнішнє опромінення від обладнання, що містить радіоактивні речовини; - внутрішнє опромінення за рахунок вдихання радіоактивних речовин; - контактне опромінення за рахунок радіоактивного забруднення шкірних

покривів та спецодягу; - зовнішнє опромінення, обумовлене радіоактивним забрудненням

поверхонь обладнання і приміщень, а також наявністю у повітрі радіоактивних газів і аерозолів.

Основними роботами із закритими джерелами є роботи з гамма-дефектоскопії, налагодження та градуювання дозиметричної та радіометричної апаратури.

Основними роботами з відкритими джерелами є: - відбір проб теплоносія першого контуру та їхній аналіз; - збирання, сортування, транспортування та буферне зберігання РАВ; - ремонт, монтаж і демонтаж основного технологічного обладнання в ЗСР; - дезактивація приміщень і обладнання, сортування забрудненого спецодягу

в санпропускниках і спецпральнях.

1.8.2 Хімічний вплив

Джерелами хімічного впливу на навколишнє середовище є періодичні нерадіоактивні викиди і скиди, що виникають в об'єктах і спорудах на проммайданчику ЗАЕС та мають в своєму складі хімічні елементи і речовини, граничний вміст яких регламентується діючими санітарними нормами і правилами. У повітряне середовище надходять газо-аерозольні нерадіоактивні викиди від допоміжних споруд і виробничих приміщень.

Запорізька АЕС може здійснювати хімічний вплив на атмосферу, води та ґрунти.

Хімічний вплив на атмосферу може бути результатом: - випаровування хімічних речовин; - викидів газів від парових котлів; - викидів хімічних речовин при роботі систем вентиляції/зрошення. - Хімічний вплив на підземні та поверхневі води може бути результатом: - скидів очищених стічних вод; - випадкових виливів; - скидів вод із охолоджуючих ставків до поверхневих водойм або

проникнення в ґрунти;

42

- переносу хімічних елементів дощовою водою. Хімічний вплив на ґрунти може бути результатом: - випадкових виливів; - проникнення хімічних елементів, перенесених дощовою водою.

Вплив на атмосферне повітря

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу на проммайданчику Запорізької АЕС є:

- 20 резервних дизельних електростанцій (РДЕС) для шести блоків атомної станції з реакторами ВВЕР-1000. Основні забруднюючі речовини, що виділяються – вуглецю окис, азоту двоокис, сірчистий ангідрид;

- Ряд розміщених на проммайданчику допоміжних виробництв – енерго-ремонтне підприємство, цех теплової автоматики та вимірів, хімічний цех, електроцех, масло-дизельне господарство, цех теплових і підземних комунікацій та ін.;

- На окремому майданчику розміщений транспортний цех. Основні забруднюючі речовини, що виділяються, – бензин, вуглецю окис, азоту двоокис, свинець і його сполуки, вуглеводні, не диференційовані по окремим сполукам.

Основні забруднюючі речовини, що виділяються, – ангідрид сірчистий, вуглецю окис, пил неорганічний (SiO2 20-70%), азоту двоокис.

Вплив на поверхневі води

Хімічний вплив АЕС на Каховське водосховище можливий при водовипусках із ВО (продувка) і фільтрацію через тіло греблі. Водойма-охолоджувач разом з іншими гідротехнічними спорудами (бризкальні пристрої та градирні) використовується для охолодження конденсаторів турбін і іншого теплообмінного устаткування енергоблоків 1-6.

Джерелом підживлення систем технічного водопостачання АЕС є Каховське водосховище (р. Дніпро). Підживлення ВО здійснюється зі скидного каналу Запорізької ТЕС.

Крім того, у системі технічного водопостачання турбінного обладнання повторно використовуються:

- очищені господарсько-побутові стічні води житлового селища та промзони з об'єднаних очисних споруджень (ООС);

- стічні води промзливової каналізації (ПЗК); - скидні води знесолюючої установки хімводоочищення (ХВО); - скидні води фільтрів блокових знесолюючих установок (БЗУ); - продувні води системи технічного водопостачання відповідальних

споживачів. Водообмін у водоймі-охолоджувачі забезпечується за рахунок існуючої

споруди продувки, розташованої в греблі ВО в районі максимального охолодження циркуляційної води.

43

1.8.3 Нерадіаційний фізичний вплив

До нерадіаційного фізичного впливу АЕС на навколишнє середовище належать:

- Тепловий вплив, пов’язаний з нормальним режимом експлуатації АЕС (лише третина теплової енергії перетворюється на електричну);

- Підвищення вологості за рахунок випаровування води в атмосферу з бризкальних басейнів та ставків-охолоджувачів;

- Вплив електромагнітого поля (всередині АЕС та поблизу ліній електропередач)

- Акустичний вплив (лише всередині АЕС). Тепловий вплив

Запорізька АЕС є джерелом значних скидів тепла в навколишнє середовище. Відведення тепла з реакторного відділення на Запорізькій АЕС

характеризується: - За умов нормальної експлуатації: мінімум: 2.9x106 Вт – максимум:

23.4x106 Вт – в середньому: 17.4x106 Вт; - У випадку аварійного охолодження: від 64x106 Вт в перші 3 години до

31.4x106 Вт, в наступні 6 -10 годин після початку охолодження. Температура води в ставках-охолоджувачах влітку не перевищує 26°C.

Найхолодніша температура води в ставку-охолоджувачі сягає від 5 до 9°C, що вище, ніж у Каховському водосховищі.

Різниця температур між оточуючим повітрям та водою ставка-охолоджувача приводить до швидкого випаровування з поверхні води, що часто призводить до туманів.

Водна поверхня водосховища, де помітне невелике підвищення температури, має площу 1,2 км ². Форма цієї зони залежить від швидкості та напряму вітру. Тим не менше, загальна територія з високим температурним навантаженням залишається незмінною.

Вплив скидів із ставка-охолоджувача вивчався і є предметом регулярного моніторингу (двічі на місяць). Зростання температури води в Каховському водосховищі досягає 3°C на відстані 0.7 км, та 1°C до 1,0 км.

Електромагнітний вплив

Розширення ВРП-750 Кв виконано згідно «Правилам влаштування електроустановок» і «Правилам технічної експлуатації електричних станцій і мереж».

Напруженість електричного поля від обладнання, що знаходиться під напруженням 750 кВ, за межами загородження ВРП не перевищує 1 кВ/м, тому спеціальні заходи відносно захисту населення від дії електричного поля не передбачаються.

Для захисту обслуговуючого персоналу від дії електричного поля передбачається встановлення екранів біозахисту.

44

У складі НСДВ передбачено закрите РУСН, електричні поля якого обмежені загородженнями будівлі.

В результаті підвищена напруженість електромагнітного поля проявлятиметься тільки в приміщенні РУСН, однак, вона не перевищить нормативного рівня, встановленого для робочої зони і, таким чином, не вплине не лише на здоров'я людей за межею майданчика об’єкту, але й буде безпечна для персоналу НСДВ.

С метою передбачення впливу електричного поля на виробничий персонал, обслуговуючий РУСН, останній забезпечується картою розподілення напруженості електричного поля на рівні 1,8 м над поверхнею землі.

Все обладнання, передбачене в складі комплексу НСДВ, на відповідає вимогам електромагнітної сумісності і не чинитиме впливи на радіоприймальні і передавальні пристрої за межами майданчика (телевізори, приймачі, мобільні телефони, засоби навігації та ін.). Таким чином в районі розміщення об'єкту прийняті проектні рішення забезпечують нормальну електромагнітну обстановку (ЕМО), визначувану сукупністю рівнів і перешкод.

До цього часу на Запорізькій АЕС не проводилася оцінка електромагнітного впливу, а моніторинг електромагнітного впливу не здійснювався. Це складає відхилення, зазначене в САР.

Акустичний вплив

Шум – сукупність аперіодичних звуків різної інтенсивності та частоти. Шум з фізіологічної точки зору – це всілякі з сприйманих, несприятливих, небажані звуки і їх сукупності, які заважають сприйняттю людиною корисних звукових сигналів, порушують тишу у місцях проживання і відпочинку громадян, роблять шкідливу і дратівливу дію на організм, знижують працездатність. Тому в справжньому розділі шум оцінюється як негативний чинник дії на здоров'ї населення.

Джерелами акустичного шуму є будь-які коливання в твердих, рідких і газоподібних середовищах.

Основними джерелами шуму усередині будівель і споруджень різного призначення і на майданчиках промислових підприємств є машини, механізми, засоби транспорту і друге обладнання. Джерелом шуму на проектованому об’єкті є обладнання, що встановлене в будівлі НСДВ.

Результати замірів шуму промислово-санітарною лабораторією Служби охорони праці ОП «ЗАЕС» від 22.07.2015 р. на межі санітарно-захисної зони ЗАЕС та території прилеглої жилої забудівлі до ЗАЕС наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Результати замірів шуму № п/п

Місце проведення замірів Рівні звуку LА, ДБА

Основні джерела шуму, створюваного на території

Проммайданчик ОП ЗАЕС 1 Прохідна №2 47 Енергоблоки №1, 2, 3, 6 2 Територія ЗАЕС, СК-1 56 Енергоблоки №1, 2, 3, 6 3 Територія ЗАЕС, СК-2 56 Енергоблоки №1, 2, 3, 6

Санітарно-захисна зона ОП ЗАЕС

45

Продовження таблиці 1.4 4 Дорога №1 (ЗАЕС-город) 51 Не визначаються 5 Дорога №2 (ЗАЕС-город) 51 Не визначаються № п/п

Місце проведення замірів Рівні звуку LА, ДБА

Основні джерела шуму, створюваного на території

Сельбишна територія 6 м.Енергодар, район ринку 67 Автотранспорт 7 м.Енергодар,мікр. №7,

вул.Скіфська 41 Не визначаються

8 с.Мічуріно,заселена забудівля

46 Не визначаються

Все устаткування АЕС, що є джерелом шуму, спроектоване згідно

регулятивних вимог щодо рівня шуму на робочих місцях. Вплив ультразвуку

Вплив ультразвуком від працюючого тепломеханічного обладнання при експлуатації енергоблоків ЗАЕС не спостерігається.

Під час ремонту при ультразвуковому контролі якості зварних стикових з’єднань можливе разовий короткочасний місцевий ультразвуковий вплив.

1.8.4 Здійснювані рішення щодо екологічної та санітарної безпеки утилізації чи знешкодження відходів виробництва

У ВП ЗАЕС реалізуються заходи з підвищення безпеки, передбачені «Комплексною (зведеною) програмою підвищення безпеки енергоблоків АЕС України» (КЗПБ). КЗПБ розроблена ДП НАЕК «Енергоатом» з врахуванням всіх рекомендацій, що були винесені в кінцевому звіті спільного проекту ЕК, МАГАТЕ та України (Звіт МАГАТЕ від лютого 2010 року, Угода між МАГАТЕ та ЕК 2007/45268), згідно «Дорожній карті ядерної безпеки працюючих в Україні атомних електростанцій» Меморандуму про взаєморозуміння, підписаному 20 грудня 1995 року урядами України, країн Великої Сімки та Єврокомісією.

Метою КЗПБ є подальша реалізація робіт з підвищення безпеки в рамках виконання довгострокової державної стратегії підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. Загальна кількість заходів для реактора типу В-320 – 86, типу В-302, 338 – 54.

За оцінками ДП НАЕК «Енергоатом» загальна вартість реалізації всіх заходів з підвищення безпеки становитиме порядку 1,18 млрд. євро, і на реалізацію піде 7 років (2010-2017). Програмою передбачається, що її частина, на яку залучаються кошти, впроваджуватиметься протягом 2012÷2017 років.

На Запорізькій АЕС споруджено сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Технологія запорізького ССВЯП базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірок у вентильованих бетонних контейнерах, разташованих на майданчику в межах атомної станції. Проектний обсяг ССВЯП на

46

Запорізькій АЕС - 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі півстоліття зберігання відпрацьованих паливних збірок, що вилучатимуться з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції.

У даний час у ВП ЗАЕС реалізується проект створення Комплексу переробки твердих радіоактивних відходів (КП ТРВ),що дозволить:

- скоротити обсяги РАВ, які тимчасово зберігаються на майданчику ВП ЗАЕС; - почати процес звільнення сховищ ТРВ; - раціонально використовувати обсяги наявних сховищ ТРВ; - скоротити дозові навантаження на персонал; - отримувати пакування РАВ, що відповідають вимогам приймання РАВ на

захоронення відповідно до норм і правил, що діють в Україні. 1.9 Перелік основних об’єктів впливів і зони впливу при експлуатації

виробничого об’єкта При розгляді впливів виробничої діяльності при експлуатації ЗАЕС на

навколишнє середовище аналізувались: - існуючий стан навколишнього середовища на проммайданчику та

прилеглих територіях, як до початку експлуатації об'єкта, так і при його експлуатації;

- всі джерела можливих впливів об'єкта на навколишнє середовище; - оцінки впливів на всі компоненти навколишнього середовища. Процес виробничої діяльності при нормальних умовах експлуатації ЗАЕС

здійснює вплив : - на навколишнє природне середовище за компонентами :

• геологічне середовище; • повітряне середовище; • водне середовище; • ґрунти; • рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

- на навколишнє соціальне середовище; - на навколишнє техногенне середовище; - на навколишнє середовище у транскордонному контексті (проводиться

оцінка впливів). 1.10 Можливі аварійні ситуації Атомна енергетика несе вельми незначний внесок у зміну радіаційного фону

навколишнього середовища при нормальній роботі ядерних установок. АЕС є лише частиною ядерного паливного циклу, який починається з видобутку і збагачення уранової руди.

В результаті аварій на АЕС у навколишнє середовище можуть потрапити велика кількість радіонуклідів. Можливі аварії з локальними забрудненнями тільки технологічних приміщень. Також трапляються аварії, які супроводжуються викидом

47

в навколишні середовище радіоактивних речовин у кількостях, що перевищують встановлені межі. Велику небезпеку при цьому мають викиди в атмосферу.

На Запорізькій АЕС можливі аварійні ситуації класифікуються на: - аварія комунальна – радіаційна аварія на АЕС,в наслідку якої не

обмежуються приміщеннями АЕС і її майданчиком, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів по мінімізації наслідків аварії й забезпеченню захисту персоналу та населення;

- аварія на майданчику – радіаційна аварія на АЕС, пов'язана із значним зниженням рівня захисту персоналу й осіб, які перебувають поблизу АЕС; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів по мінімізації наслідків аварії, захисту персоналу та підготовці заходів щодо захисту населення та територій за межами проммайданчика – якщо виникне така необхідність;

- аварія промислова – радіаційна аварія на АЕС, прогнозовані наслідки якої не можуть поширитися за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика АЕС, а аварійному опроміненню може піддатися тільки персонал; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо зниження наслідків аварії й захисту персоналу;

- аварійна готовність – небезпечна подія на АЕС, пов'язана зі значним або невизначеним зниженням рівня захисту персоналу або населення; при оголошенні цього класу небезпечної події необхідно негайно вжити заходів по оцінці та мінімізації наслідків небезпечної події, підвищити рівень готовності на проммайданчику й рівень готовності організацій, відповідальних за реагування за межами проммайданчика.

При оголошенні на АЕС аварійній готовності, промисловій аварії, аварії на майданчику або комунальній аварії САР переводиться у відповідний режим функціонування: аварійна готовність, промислова аварія, аварія на площадці, комунальна аварія.

Проектні аварії, що можуть викликати радіаційні наслідкі на Запорізькій АЕС - максимальна проектна аварія (МПА) - аварія, викликана двостороннім

розривом охолоджувальної системи (аварія ядерного реактора із втратою теплоносія, АРВТ) при номінальному рівні енергії;

- аварії, викликані протіканнями басейну з відпрацьованим паливом (аварії при транспортуванні або технологічних операціях із паливом);

- аварії, викликані падінням паливної зборки до басейна витримки (аварії при транспортуванні або технологічних операціях із паливом);

- аварії, викликані падінням водяного затвору до басейна з відпрацьованим паливом (аварії при транспортуванні або технологічних операціях із паливом).

Безпека АЕС забезпечується послідовним застосуванням фізичних бар'єрів на шляху поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин у довкілля, системи технічних і організаційних заходів щодо захисту бар'єрів і збереження їх ефективності з метою захисту персоналу, населення і довкілля.

При експлуатації АЕС контролюється цілісність бар'єрів на всьому шляху розповсюдження радіоактивних речовин. За нормальної експлуатації всі бар'єри й засоби їх захисту перебувають у працездатному стані. При виявленні

48

непрацездатності будь-якого з передбачених у проекті станції бар'єра або засобів його захисту згідно з умовами безпечної експлуатації робота блоку АЕС на потужності забороняється.

На АЕС впроваджені наступні базові принципи безпеки: - створення фізичних бар'єрів на шляху поширення радіоактивних викидів

(паливна матриця, оболонка твелу, межі контуру теплоносія, герметична огорожа реакторної установки, біологічний захист);

- наявність спеціальних систем безпеки, що базуються на принципі створення паралельних каналів та виконують одну й ту ж функцію;

- забезпечення принципів незалежності, резервування, фізичного розподілу та урахування кожного інциденту при створенні системи безпеки;

- високі технічні характеристики системи локалізації для запобігання виходу радіоактивних речовин у навколишнє середовище;

- високий ступінь контролю та автоматизації технологічних процесів, включає забезпечення подолання аварійних ситуацій під час найбільш відповідального (першого) етапу аварії без участі персоналу;

- забезпечення безпеки за умови зовнішніх впливів, специфічних для майданчиків, що розглядаються, включаючи природні та техногенні впливи;

- забезпечення безпеки при широкому спектрі вихідних подій з урахуванням постульованих відмов, можливих помилок персоналу та додаткових впливів;

- застосування консервативного підходу до вибору технічних рішень, що впливають на безпеку;

- використання заходів та технічних рішень, спрямованих на захист систем локалізації при проектних аваріях; запобігання тому, щоб вихідна подія перетворилася на проектну аварію; пом'якшення наслідків аварій, яких не вдалося запобігти;

- забезпечення можливості перевірки та випробування обладнання та систем, важливих для безпеки, з метою їх підтримки в працездатному стані;

- організація санітарно-захисної зони і зони спостереження; - забезпечення якості з огляду на вимоги відповідних нормативних

документів.

1.11 Перелік розташованих в зоні впливу діючої ЗАЕС інших діючих екологічно небезпечних об’єктів

В зоні спостереження Запорізької АЕС в радіусі до 10 км від проммайданчика

АЕС розміщені різні промислові підприємства, санітарно-захисна зона яких варіюється від 50 до 500 м.

Східніше ЗАЕС на відстані 2,5 км знаходиться Запорізька теплоелектростанція «Дніпроенерго» потужністю 3600 МВт, що є одним із найбільших забруднювачів повітря в Запорізькій області.

На правому березі Каховського водосховища розташований промисловий вузол Нікополь-Марганець із сталепрокатним та трубопрокатним виробництвами. Це одна із найбільш забруднених територій в Дніпропетровській області та в Україні.

49

В місті Дніпрорудне, що в 30 км на схід від АЕС, розташована ще одна промислова зона виробництва металевих та залізобетонних конструкцій, нестандартного обладнання і труб, спеціальних конструкцій.

Гірнича промисловість представлена видобутком марганцю та залізної руди (Білогорські поклади).

В зоні спостереження, у районі радіусом до 10 км навколо ЗАЕС, знаходяться наступні потенційно вибухонебезпечні об'єкти :

- склад мазуту Запорізької ТЕС ємністю 200 тис. м3, розташований від головного корпуса блоку № 1 на відстані 1,9 км, від спецкорпуса №1 – на відстані 1,63 км;

- склад дизельного палива АЕС ємністю 3 тис. м3, розташований від головного корпуса блоку № 1 на відстані 1,25 км, від спецкорпуса № 1 – на відстані 0,98 км;

- автозаправна станція (АЗС) з підземними резервуарами для бензину ємністю 1000 м3, розташована в комунальній зоні № 1, на відстані 5,0 км від головного корпуса блоку № 1, і на відстані 4,8 км від спецкорпуса № 1;

- газопровід високого тиску (2 нитки діаметром 1020 мм і 325 мм), що подає газ на Запорізьку ТЕС і минаючий на відстані 4,0 км від огорожі АЕС і 4,53 км від головного корпуса блоку №1;

- залізнична лінія місцевого значення Таврічеськ-Каховське Море-Енергодар Придніпровської залізної дороги довжиною 72 км із вантажним і приміським пасажирським рухом, проходить на відстані 2,4 км від АЕС;

- автомобільна дорога загального користування місцевого значення Іванівка-Водяне, по якій можуть перевозитися різні народно-господарські вантажі, проходить на відстані 3,0 км від АЕС.

Водний шлях проходить по Каховському водосховищу (фарватер віддалений від АЕС на відстані 4,0 км, найближча пристань «Водяне» - в 6,0 км від АЕС).

Потенційно небезпечними об'єктами, що можуть заподіяти надходження токсичних речовин в навколишнє середовище у радіусі 10 км навколо ВП ЗАЕС є:

- Хлораторна; - Станція очищення питної води м.Енергодар; - Бакове господарство хімводоочищення проммайданчика АЕС; - Склад хімічних реагентів.

50

2 ВІДХОДИ ВИРОБНИЦТВА, ЇХ ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ

В процесі експлуатації АЕС неминучим є утворення твердих, рідких і газоподібних відходів виробництва.

2.1 Дані про джерела відходів виробництва, їх склад та загальні обсяги 2.1.1 Тверді відходи виробництва

Радіоактивні відходи Тверді радіоактивні відходи утворюються у процесі нормальної експлуатації

АЕС, у період робіт з ремонту та при аварійних ситуаціях. Основними джерелами утворення твердих РАВ є технічне обслуговування та

ремонт енергоблоків, у тому числі: - експлуатація обладнання, будівель та споруд АЕС; - реконструкція та модернізація обладнання; - зняття обладнання з експлуатації, включаючи заміну парогенераторів; - дезактивація обладнання, приміщень, будівель та споруд АЕС; - технічне обслуговування та ремонт обладнання; - роботи з монтажу, демонтажу та заміни теплоізоляції; - будівельні та будівельно-реконструкційні роботи; - заміна зношених та відпрацьованих елементів обладнання, витратних

матеріалів; - заміна зношеного спецодягу, ЗІЗ персоналу; - реалізація санітарно-гігієнічних заходів в зоні строгого режиму

Тверді радіоактивні відходи, як правило, являють собою:

- метал, утворений при заміні обладнання і в результаті виконання ремонтних рабіт;

- вироби з дерева (підмостки, прокладки, ліси та ін.);

- використання засоби індивідуального захисту;

- резинотехнічні вироби, кабельна продукція;

- фільтри вентиляційних систем РО и СК;

- теплоізоляцііні матеріали;

- відходи будівельного походження (бетонна крихта, штукатурка, та ін.);

- обтиральний матеріал, ганчір’я;

- зола, після переробки РАВ на установці спалювання;

- внутрішньореакторні пристрої та елементи систем РО. Для твердих радіоактивних відходів на ЗАЕС використовується наступна

технологічна класифікація, що відповідає різним можливим процедурам їх переробки:

51

• сортовані ТРВ, у тому числі: - ТРВ, що пресуються; - ТРВ,що спалюються; - металеві ТРВ: - відпрацьовані фільтри; - неперероблювані ТРВ.

• несортовані ТРB. ТРВ, що пресуються, формуються наступними матеріалами та компонентами:

теплоізоляційні мати, скловата та ін. ТРВ, що спалюються, формуються наступними матеріалами і компонентами:

текстиль, дерево, папір, пластикат, пластмаса, гума та ін. Металеві ТРВ формуються наступними матеріалами і компонентами:

профільний метал, демонтоване обладнання, кабель, труби, металева пакувальна тара, дріт, металопокриття теплоізоляції та ін.

Необроблювані ТРВ формуються наступними матеріалами і компонентами: бетон, цегла, будівельне сміття, шлам, пісок, лампи накалювання, скло, пороніт, матеріали вогневого захисту кабелів та ін.

Крім зазначених вище матеріалів і компонентів, середньо- і високоактивні ТРВ формують відпрацьовані: ПС СУЗ, КНB, деталі СВРК, СГІУ і т.ін.

Тверді радіоактивні відходи класифікуються за типами: - Короткоживучі (Т1/2 - до 10 років); - Середньоживучі (Т1/2 - до 100 років); - Довгоживучі (Т1/2 – понад 100 років). Таблиця 2.1 - Класифікація за групами ТРВ (визначається в залежності від

значення рівня вилучення, встановленого для тієї чи іншої групи радіонуклідів, що знаходяться в РАВ)

Група РАВ

Тверді РАВ Рівень вилучення, кБк*кг-1

1

Трансуранові альфа-випромінюючі радіонуклиди 0,1

2 Альфа-випромінюючі радіонукліди (за винятком трансурановых)

1

3 Бета, гамма-випромінюючі радіонукліди (за винятком віднесених до 4 групи)

10

4 H-3 C-14 Cl-36 Ca-45 Mn-53 Fe-55 Ni-59 Ni-63 Nb-93m Tc-99 Cd-109 Cs-135 Pm-147 Sm-151 Tm-171 Tl-204

100

52

Таблиця 2.2 - Класифікація категорій ТРВ за критерієм питомої активності

Інтервал значень питомої активності ТРВ, кБк/кг Категорія ТРВ Група 1 Група 2 Група 3 Група 4

Низькоактивні >10-1<101 >100<102 >101<103 >102<104 Середньо-активні

≥101<105 ≥102<106 ≥103<107 ≥104<108

Високоактивні

≥105 ≥106 ≥107 ≥108

Класифікація РАВ з невідомим радіонуклідним складом (НРС) і невідомою

питомою активністю за критерієм потужності поглиненої в повітрі дози на відстані 0,1м від поверхні об’єкту (контейнера) наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Класифікація РАВ за критерієм потужності поглиненої в повітрі

дози Категорія ТРВ Потужність поглиненої в повітрі дози, мкГр/год

1 Низькоактивні НРС >1; ≥100

2 Средньоактивні НРС >100; ≥10000

3 Високоактивні НРС >10000

Поточний стан сховищ твердих радіоактивних відходів станом на 23.01.2015

наведений в таблиці 2.4. Таблиця 2.4 - Поточний стан сховищ ТРВ

ТРВ Заповнення сховиищ ТРВ Кількість ТРВ за категоріям

• СТРВ 81,26% (9079,86 м3)*; • СК-1 71,47% (4224,08 м3); • СК-2 82,18% (3033,23 м3)*.

• Низькоактивні РАВ 53,62% (8759,3761 м3);

• Середньоактивні РАО 45,79% (7480,7050 м3);

Високоактивні РАВ 0,59% (97,0872 м3).

Заповнення сховиищ ТРВ Кількість ТРВ за категоріям Станом на 23.01.2015 загальне заповнення сховищ ТРВ складає 86,03% (16337,17 м3).

Примітки: Проектний об’єм сховищ ТРВ на ОП

ЗАЕС складає 18990,00 м3:

• СТРВ 11174 м3; • СК-1 5910 м3; • СК-2 1906 м3.

Примітка. * - об’єм з урахуванням ТРВ, що зберігаються на майданчиках проміжного зберігання.

53

Нерадіоактивні відходи

В результаті виробничої діяльності в ВП ЗАЕС утворюються нерадіоактивні відходи 1- 4 класу небезпеки:

- I клас небезпеки: відпрацьовані люмінесцентні лампи, відпрацьовані нормальні елементи, відпрацьовані термометри, що містять ртуть тощо.

- II клас небезпеки: відходи від технологічних процесів виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та гарячої води, не позначені іншим способом (тара від небезпечних хімічних речовин); батареї та акумулятори інші зіпсовані або відпрацьовані; батареї нікелево-кадмієві зіпсовані або відпрацьовані (у т.ч. ліхтар); відходи матеріалів допоміжних і речовин, які використовують в енергетиці (прострочені хімічні реактиви). - III клас небезпеки: відпрацьовані нафтопродукти (шламо- та пастоподібні), відпрацьоване масло, відпрацьовані мастила (пастоподібні), промаслений пісок, відпрацьовані промаслені автомобільні фільтри, відходи від технологічних процесів виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та гарячої води, не позначені іншим способом (тара від діізопропіламіну).

- IV клас небезпеки: розчин для проявлення та розчини речовин, які прискорюють процес проявлення, виготовлені на водній основі некондиційні, плівка фотографічна та папір, які містять срібло чи сполуки срібла некондиційні (відпрацьована радіографічна плівка), відпрацьоване промащене ганчір’я, тара з-під фарби (твердий – бочки та банки), тара з-під мастил (твердий – бочки та банки), відпрацьовані шини з металевим кордом (твердий), брухт чорних металів, брухт кольорових металів, макулатура, препарати та речовини фармацевтичні (у т. ч. ветеринарні), засоби і товари лікарські (у т.ч. аерозолі), їх залишки зіпсовані, прострочені або не ідентифіковані(прострочені таблетки калію йодид), засоби захисту від хімічних або бактеріальних аерозолів зіпсовані або відпрацьовані (протигази тощо), одяг захисний зіпсований, відпрацьований чи забруднений (відпрацьовані гідрокостюми), бій скла, взуття зношене зіпсоване (спецвзуття), одяг зношений чи зіпсований (спецодяг), відпрацьований фільтраційний матеріал «Сипрон», відпрацьована кремнійорганічна речовина, залишки плівки іншої (плівка від принтера), відпрацьована стальна проволока з мастилами, відпрацьовані медичні відходи - голки, шприци, ампули, фарби, емалі, лаки, чорнила, речовини для склеювання зіпсовані або відпрацьовані, їх залишки, що не можуть бути використані за призначенням, машинки офісні та комп’ютери некондиційні, відходи пластмасові, розчини закріплювальні некондиційні (фіксажи, закріплювачі), будівельні відходи (твердий), їдальні, шлам, що утворився від освітлення води, відпрацьовані відмив очні розчини деревина пиляна чи стругана, бій фарфорових ізоляторів (твердий), відходи комунальні змішані (твердий), відпрацьовані іонообмінні смоли (твердий), відходи після гасіння вапна (твердий) тощо, відпрацьований теплоізоляційний матеріал, піскоподібний абразивний матеріал, відпрацьований вугільний сорбент, відпрацьовані фільтраційні матеріали, пил абразивне металевий, вироби абразивні некондиційні, мул після миття автотранспорту, відпрацьована грязь мулова

54

сульфідна, відпрацьований парафін, озокерит, жирові відходи, що утворюються після очищення каналізаційних труб.

В результаті проведення інвентаризації відходів було встановлено що в процесі виробничої діяльності ВП ЗАЭС, утворюється 59 видів нерадіоактивних відходів. В таблиці наведена номенклатура відходів, ідентифікація у відповідності з Класифікатором відходів «ДК 005-96» (див. табл. 2.5).

55

Таблиця 2.5 - Утворення, розміщення і передача нерадіоактивних відходів

Рух відходів за 2014 рік

Клас небезпеки відходів

Найменування і фізичний стан

відходів

Місце зберігання Наявність відходів на

01.01.14 року

Ліміт утворення відходів,

тон

Утворило-ся

відходів, тон

Використано відходів, тон

Розміщено відходів на поліго-нах, тон

Передано відходів,

тон

Залишок відходів

на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 Відпрацьовані

люмінесцентні лампи (нерозібране устаткування).

Металеві контейнери

0 14,19/ 47300 од.

9,7149/ 32383 од.

0 0 9,7449/ 32383 од.

0

1 Відпрацьовані нормальні елементи (нерозібране устаткування).

Металевий контейнер

0 0,0025 0,001349 0 0 0,001349 0

1 Відпрацьовані термометри, що містять ртуть (нерозібране устаткування).

Металевий контейнер

0 0,002 0,0015 0 0 0,0015 0

Всього 1 клас - 0 14,1945 9,717749 0 0 9,717749 0

2 Тара від небезпеч-них хім. речовин (твердий – металеві та пластмасові бочки).

Бетонований майданчик на території ОС ЗЗС ХЦ

0 6,0 1,332 0 0 1,332 0

2 Відпрацьовані акумуляторні батареї (нерозібране устаткування).


0,043862 16 8,29301 0 0 8,076212 0,26066

55

56




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 2 Прострочені хімічні

реактиви (тверде) Складські приміщення

0 0,0024 0,0024 0 0 0,0024 0

Всього 2 клас - 0,043862 22,0024 9,62741 0 0 9,4106212 0,261 3 Відпрацьовані

нафтопродукти (шламо та пастоподібний).

Технологічні підземні залізобетонні резервуари.

0 120 120 0 0 120 0

3 Відпрацьоване масло

Технологічні підземні залізобетонні резервуари.

28,83401 80 81,98264 0 0 101,2082 9,60845

3 Відпрацьовані мастила (пастоподібний).

Металеві бочки 0 1,2 0 0 0 0 0

3 Відпрацьовані промаслені автомоб. фільтра нерозібране устаткування). (твердий)


0 0,25 0,17 0 0 0,17 0

3 Промаслений пісок (твердий)


0 0,2 0,2 0 0 0,2 0

3 Промаслений селікогель (тверде)


0 5 5 0 0 5 0

3 Промаслений папір (твердий)


0 5 4,2 0 0 4,2 0

3 Фарби, емалі, лаки, Складські 0 0,69 0,155 0 0 0,155 0

56

57




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 чорнила, речовини для склеювання зіпсовані або відпрацьовані, їх залишки, що не можуть бути використані за призначенням (твердий)

приміщення

3 Тара від діізопропіламіну (твердий)

Складські приміщення

0 0,04 0,04 0 0 0,04 0

Всього 3 клас - 28,83401 212,33 211,74764 0 0 230,9732 9,60845 4 Відходи замасленої

тирси (твердий) Металеві контейнери

0,05 0 0 0 0 0

4 Відпрацьоване промащене ганчір’я (твердий – дрантя).


0 6,207 4,52 0 0 4,52 0

4 Тара з-під фарби (твердий – бочки та банки).

Криті склади з бетонованою поверхнею.

0 1,162 1,123 0 0 1,123 0

4 Відпрацьовані шини з металевим кордом (твердий).

Бетонований огороджений майданчик.

0 63 18,229 0 0 18,229 0

4 Відпрацьований фільтраційний

Металевий контейнер з

0 0,1 0 0 0 0 0

57

58




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 матеріал «Сипрон» (твердий).

герметичною кришкою

4 Тара з-під мастил (твердий – бочки та банки).

Огороджене місце на бетонованій поверхні

0 1,352 0,555 0 0 0,555 0

4 Відпрацьована кремнійорганічна рідина (рідинний).

Металеві ємності у спеціально відведеному місці.

0 1 0,7 0 0 0,7 0

4 Брухт чорних металів


95,855255 18,509 773,650075

0 0 729,7406 139,76473

4 Брухт кольорових металів


6,900807 37,8823 130,465293

0 0 116,9651 20,401

4 Відпрацьована плівка від принтера

В заводській упаковці на стелажах складського приміщення ТД.

0 0,01 0,005 0 0 0,005 0

4 Відпрацьована стальна проволока з мастилами

Огороджене місце тимчасового зберігання на бетонованій поверхні складу №13 ЕРП.

0 1 0,35 0 0 0,35 0

4 Одяг зношений чи Складські 0 1,105 0,14 0 0 0,14 0

58

59




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 зіпсований (твердий)

приміщення

4 Взуття зношене чи зіпсоване (тверде)


0 0,331 0,063 0 0 0,063 0

4 Відходи пластмасові (твердий)


0 0,09 0,067 0 0 0,067 0

4 Макулатура (твердий)

Складське приміщення ДД ВТС

0 3,6166 2,14 0 0 1,14 1

4 Відходи термоізоляції (твердий)


0 10 10 0 0 10

0

4 Відпрацьовані протигази тощо (твердий)

Складські приміщення .

0 0,35 0,098 0 0 0,098 0

4 Відходи від надання послуг з охорони здоров'я людей (медичні відходи) (твердий)


0 0,1905 0,2267 0 0 0,2267 0

4 Відпрацьовані клавіатури, маніпулятори «миш», відпрацьовані


0 3,745 2,297 0 0 2,297 0

59

60




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 картріджи (твердий)

4 Бій скла (твердий)


0,055462 0,2949 1,057038 0 0 1,1051 0,0074

4 Відпрацьований водний розчин проявника (рідинний).


0 0,2004 0,39 0 0 0,39 0

4 Вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані (твердий)


0 0,5 0,5 0 0 0,5 0

4 Мул після миття автотранспорту (шламоподібний).


0 0 8 0 0 8 0

4 Відпрацьовані іонообмінні смоли (твердий).


0 0 5 0 0 5 0

4 Відпрацьований парафін, озокерит (твердий)


0 0 0,012 0 0 0,012 0

4 Відпрацьована грязь мулова сульфідна (шламо- або пастоподібний


0 0 0 0 0 0 0

4 Жирові відходи, що утворюються після


0 0 0,18 0 0 0,18 0

60

61




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 очищення каналізаційних труб їдальні

Всього 4 клас, що утворилися та тимчасово зберігаються на ВП ЗАЕС


102,811524 150,6857

959,768106

0 0 901,4065 161,17

4 Шлам хімводоочистки (шламоподібний)

Шламонакопичувач № 1 ВП ЗАЕС.

119067,5 6650 3122,32 0 3122,32 0 122189,82

4 Відпрацьовані відмивочні розчини

Шламонакопичувач № 2 ВП ЗАЕС

6300 1500 0 0 0 0 6300

4 Будівельні відходи (твердий).

Полігон ЗНПВ ВП ЗАЕС.

28114,03 3006 111,7 0 111,7 0 28225,73

4 Відпрацьований теплоізоляційний матеріал (твердий).


411,645 30 21,12 0 21,12 0 432,77

4 Піскоподібний абразивний матеріал (твердий)


3728,6 500 15,4 0 15,4 0 3744,00

4 Пил абразивно-металевий (твердий).

Полігон ЗНПВ ВП ЗАЕС

3,111 1,2 0,4357 0 0,4357 0 3,55

4 Відпрацьовані абразивні круги


1,684 2,1 0,4758 0 0,4758 0 2,16

61

62




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 (твердий).

4 Відпрацьований вугільний сорбент (твердий).


42,4 30 8 0 8 0 50,4

4 Бій фарфорових ізоляторів (твердий).


14,9 20 1 0 1 0 15,9

4 Відпрацьовані фільтраційні матеріали механічної очистки води (твердий).


45,5 45 14 0 14 0 59,50

4 Всього розміщено на власних полігонах

- 157729,37 11784,3 3294,4515 0 3294,4515 0 161023,82

4 Відходи комунальні змішані (твердий).

Полігон ТПВ м. Енергодар

0 3321,5 2616,95 0 2616,95 0 0

4 Відходи після гасіння вапна (твердий)

Полігон ТПВ м. Енергодар

0 150 41 0 41 0 0

Всього на полігоні іншого власника

- 0 3471,5 2657,95 0 2657,95 0 0

Всього 4 клас - 157832,182

15406,4857 6912,169606 0 5952,4015 в т.ч. на

901,4065 161184,99 в т.ч. по

62

63




відходів


01.01.14 року


тон






тон


на 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 власній території 3294,4515

полігонам 161023,82

1-4

Всього 1-4 клас -

157861,0594

15655,0126 7143,262405 0 5952,4015

1151,5051 161194,86 в т.ч. по полі гонам 161023,82

63

64

За 2014 рік у ВП ЗАЕС: - утворено нерадіоактивних відходів 7143,262405тон; - розміщено відходів на полігонах – 5952,4015 тони.

За класами небезпеки утворилося: 7143,262405 тон відходів: - 1 клас небезпеки: 9,717749 тон; - 2 клас небезпеки: 9,62741 тон; - 3 клас небезпеки: 211,74764 тони; - 4 клас небезпеки: 6912,169606 тон.

2.1.2 Газоподібні забруднюючі викиди Радіоактивні викиди

Газоподібні радіоактивні викиди можуть генеруватися у випадках: − вентиляції летучих виділень теплоносія першого контуру, які виникають у

результаті малих теч, організованих і неорганізованих протікань; − випаровування з басейну витримки, шахти ревізії апарата та шахти ревізії

блоку захисних труб під час щорічної зупинки реактора, а також робіт з ремонту і технічного обслуговування обладнання;

− виділення радіоактивних речовин в повітря в технологічних процесах СВО і поводження з ТРВ і РРВ;

− крапельного виносу і випаровування з бризкального басейну; − активації в повітрі в безпосередній близькості від корпусу реактора (

незначна кількість газоподібних радіоактивних часток). Під час нормальної експлуатації основними джерелами радіаційних викидів в

атмосферу є вентиляційні труби реакторного відділення і спецкорпусу, а також бризкальні басейни.

Радіоактивні газоподібні речовини викидів умовно поділяються на три групи: − радіоактивні благородні гази; − аерозолі; − ізотопи йоду. Газоаерозольні викиди найменш контрольовані після їх виникнення, з яких

більше 30 потрапляють в атмосферу. Серед них: йод-129 (період напіврозпаду 16 000 000 років), вуглець-14 (5 730 років), цезій-137 (30 років), водень-3, тритій (12,3 року), йод-131 (8 діб) та ін.

Реактор ВВЕР утворює в рік на 1 гВт електроенергії 40 000 йод радіоактивних газоаерозольних відходів. Хоча більшість радіонуклідів, що містяться в газоаерозольних викидах, утримуються фільтрами або швидко розпадаються, втрачаючи радіоактивність, серед них є, принаймні, 41 біологічно значущих.

Основні виробничі та технологічні процеси, що призводять до викиду забруднюючих (нерадіоактивних) речовин, і основні шкідливі компоненти у складі цих викидів наведені у таблиці 2.6.

65

Таблиця 2.6 - Основні процеси і складові викидів

Основні виробничі та технологічні процеси

Режим роботи Основні шкідливі

компоненти викидів 1 2 3

Процеси спалювання в стаціонарних двигунах (Дизель-генератор)

Аварійний (режим

"РЕЗЕРВ")

NОх, SO2, СО, сажа, вуглеводні насичені С12-С19.

Зберігання органічних та неорганічних речовин (дизельне паливо, бензин, масло, ацетон, уайт-спірит, сірчана кислота, спирт етиловий, азотна кислота, аміак, натрію гідроксид, гідразин гідрат, морфолін, лакофарбові покриття, негашене вапно, кокс)

Постійно

Сірководень, вуглеводні насичені С12-С19,

вуглеводні ароматичні, бензин, масло мінеральне нафтове, ацетон, уайт-спірит, кислота сірчана, кислота азотна, спирт етиловий, аміак, натрію гідрооксид, гідразин гідрат,2-Метоксиетанол (метилцелозольв), ксилол, толуол, спирт бутиловий, бутилацетат, кислота оцтова, 2-етоксиетанол, кальцію оксид (негашене вапно), кальцію гідроксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом

Обробка деревини Періодично

Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок недиференційованих за

складом Основні виробничі та технологічні процеси

Режим роботи Основні шкідливі компоненти викидів

Пайка сталей Періодично Свинець та його

неорганічні сполуки Акумуляторна дільниця,

заправка Періодично

Кислота сірчана, натрію гідрооксид

Сушильне відділення, дільниця відпалу обмоток

електродвигунів Періодично

Уайт-спірит, ксилол, спирт бутиловий,

формальдегід, акролеїн, СО, NОх, SO2

66

Продовження таблиці 2.6 1 2 3

Механічна обробка металу на верстатах

Періодично

Масло мінеральне нафтове, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом

Комбінат громадського харчування

Акролеїн, ацетальдегід, кислота оцтова, спирт етиловий

Прання спецодягу

Синтетичний миючий засіб типу "Лотос", натрію карбонат

Компресорні установки

Масло мінеральне нафтове, 1,1,1,2-~Тетрафторетан (фреон-134-а)

Вулканізаційна камера

SO2, СО, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом, 1, 3-Бутадієн (дивініл), вуглеводні насичені С12-С19, етилену оксид, стирол, бензин, 2-~Метилбутадієн-1,3 (ізопрен), α-Метилстирол, хлоропрен, 2-~Метилпропен (ізобутилен), дибутилфталат

Робота насосів

Сірководень, вуглеводні насичені С12-С19, вуглеводні ароматичні, масло мінеральне нафтове, кислота сірчана, кислота азотна, аміак, натрію гідрооксид

Лабораторії

Масло мінеральне нафтове, гексан, кислота сірчана, кислота азотна, натрію гідрооксид, бензол, толуол, спирт етиловий, бензин, аміак

67


Нагрівання деталей, загартування в масляній ванні

NОх,СО, SO2, метан,

масло мінеральне нафтове

Очищення замаслених стоків

Масло мінеральне

нафтове Перевантаження та зберігання твердих відходів полігону ЗНПВ

Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок недиференційованих за

складом

В таблиці 2.7 приведені дані про об’єми газо-аерозольних викидів радіоактивних речовин в вентиляційні труби об’єктами ЗАЕС.

Таблиця 2.7 - Газо-аерозольні викиди радіоактивних речовин

Вид радіоактивного викиду

Сума за 2013р.,

кБк/рік, (ИРГ, ГБк/рік)

Сума за 2014 р.,кБк/рік, (ИРГ, ГБк/рік)

ИРГ ГБк/доб.(ср.) 3,24Е+04 2,92Е+04

ДЖН 2,45Е+05 3,05Е+05

Йод

кБк/доб. (серед.)

1,37Е+05 8,65Е+04

Cr 51 1,72Е+04 1,94E+04

Mn 54 1,78Е+03 2,23E+03

Co58 2,24Е+03 2,48E+03

Co60 4,86Е+03 5,75E+03

Cs134 2,00Е+03 2,54E+03

Cs137

кБк/міс.

4,28Е+03 8,72E+03

Sr90* кБк/кв. 7,26Е+02 1,09Е+03

Нерадіоактивні викиди

Забруднення повітряного басейну регіонів у зоні розташування ЗАЕС шкідливими хімічними речовинами пов'язане з розвитком промисловості в даному регіоні та прилягаючих областях. Внесок у хімічне забруднення повітряного басейну

68

безпосередньо енергоблоків ВП ЗАЕС через вентиляційні труби практично відсутній.

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу на проммайданчику Запорізької АЕС є:

- 20 резервних дизельних електростанцій (РДЕС) для шести блоків атомної станції з реакторами ВВЕР-1000. Основні забруднюючі речовини, що виділяються – вуглецю окис, азоту двоокис, сірчистий ангідрид;

- ряд розміщених на проммайданчику допоміжних виробництв – енерго-ремонтне підприємство, цех теплової автоматики та вимірів, хімічний цех, електроцех, масло-дизельне господарство, цех теплових і підземних комунікацій та ін.;

- на окремому майданчику розміщений транспортний цех. Основні забруднюючі речовини, що виділяються, – бензин, вуглецю окис, азоту двоокис, свинець і його сполуки, вуглеводні, не диференційовані по окремим сполукам.

Основні забруднюючі речовини, що виділяються, – ангідрид сірчистий, вуглецю окис, пил неорганічний (SiO2 20-70%), азоту двоокис.

Фактична кількість викидів забруднюючих речовин від джерел викидів ВП ЗАЕС згідно «Звіту про охорону атмосферного повітря» за 2014 рік склала 11,941 т (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 - Сумарні викиди забруднюючих речовин від підприємства

Найменування забруднюючих речовин

Викиди забрудню

ючих речовин,

т/рік

Всього по підприємству (без урахування діоксиду вуглецю), в т.ч:

11,941

Метали 0,018 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 3,683 Сполуки азоту 3,150 Діоксид та інші сполуки сірки 0,206 Оксид вуглецю 1,539 Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) 3,341 Метан 0,000 Хлор та його сполуки 0,002 Фтор та його сполуки 0,002 Крім того, діоксид вуглецю -

На існуючий стан атмосферного повітря в районі розташування ВП ЗАЕС

переважно здійснюють вплив викиди хімічних забруднюючих речовин від джерел Запорізької ТЕС, а також інших діючих промислових підприємств району.

Фонове забруднення повітряного басейну в районі розташування ВП ЗАЕС наведено у таблиці 2.9.

69

Таблиця 2.9 - Забруднення атмосферного повітря в районі ВП ЗАЕС

Найменування

Фонова концентрація мг/м3

Гранично допустима концентраці

я для населених

міст, ГДКм.р, мг/м3

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

0,2 0,5

Азоту діоксид 0,08 0,2 Ангідрид сірчистий 0,2 0,5 Вуглецю оксид 2,0 5 Сажа 0,06 0,15 Вуглеводні насичені С12-С19 0,4 1 Масло мінеральне нафтове 0,02 0,05 Фториди погано розчинні 0,08 0,2 Натрію гідрооксид 0,004 0,01 Ксилол 0,08 0,2 Бенз(а)пірен 0,4 мкг на

100 м3 0,1 мкг* на

100 м3 Ацетальдегід 0,004 0,01 Кальцію гідрооксид 0,2 0,05* Примітка. * – середньодобова ГДК, мг/м3 Дані фонові рівні забруднення атмосферного повітря в районі ВП ЗАЕС не

перевищують максимально разових гранично допустимих концентрацій для населених міст.

2.1.3 Рідкі відходи виробництва

Рідкі радіоактивні відходи (РРВ) В процесі експлуатації АЕС рідкі радіоактивні відходи утворюються у

технологічних системах реакторного відділення і спецкорпусу, в результаті контакту води із ТВЕЛами і забруднення мастилосистем , а також при експлуатації установок СВО.

РРВ, у більшості, представлені у вигляді: − неорганізованих течій теплоносія I контура; − радіаційно забрудненого мастило; − відпрацьованих іонообмінних смол СВО; − води, що утворюються від дезактивації; − стічних вод санпропускників і спецпральні; − води від гідровивантажень фільтрів; − кубових залишків;

70

− відпрацьованих фільтруючих матеріалів СВО; − шламів СВО.

Згідно ДСП 6.177-2005-09-02 до рідких радіоактивних відходів відносяться: - розчини неорганічних речовин; - пульпи фільтроматеріалів; - сольовий плав; - органічні рідини (масла, розчинники та ін.), які мають слідуючі радіаційні

характеристики: - вміст окремих радіонуклідів перевищує допустиму концентрацію,

встановлену для води, що використовується населенням для господарчо-питного призначення;

- склад суміші радіонуклідів такий, що сума відношення питомої активності кожного окремого радіонукліду до відповідного його значення перевищує одиницю.

Таблиця 2.9 - Характеристики основних видів рідких радіоактивних відходів

Характе-ристика РРВ

Кубовий залишок

ВФМ Шлам (в СРВ)

Відпра-цьоване масло

Зневод-нені

шлами

Сольовий плав

1 2 3 4 5 6 7 Основний ізотопний склад

Cs134, Cs137, Co60, Co58, Mn54, Sb124

Cs134, Cs137, Co60, Co58, Mn54, Sb124

Cs134, Cs137, Co60, Co58, Mn54, Sb124

Cs134, Cs137, Co60

Сs134, Сs137, Co60

Cs134; Cs137; Co60

Категорія активності

Низько- та середньо- активний

Низько- та середньо-активні

Низько- та середньо-активний

Низько-активне

Середньо-активні

Середньо-активний

Хімічний склад, г/дм3

Na+ - 13÷89; K+ - 1,3÷7,8; Fe2+ - 0,005÷0,023; NH3 - 0,0095 ÷0,104; H3BO3 - 26,6÷148,4; Cl- - 0,0048÷0,557; NO3- - 0,36÷ 35,9

Na+ - 0,014÷0,72; K+ - 0,001÷0,1; Fe2+ - 0,0008÷ 0,0029; NH3 - 0,00005÷ 0,11; Cl- - 0,00004÷ 0,0285; NO3- - 0,012÷0,84

Na+ - 0,014÷0,72; K+ - 0,001÷0,1; Fe2+ - 0,0008÷0,0029 NH3 - 0,00005÷0,11; Cl- - 0,00004÷ 0,0285; NO3- - 0,012÷0,84

н/в н/в Н3ВО3 - 310; Na+-180÷220; K+ - 55; Cl- - 5; Fe3+ - 0,02; SO4

2- - 25÷ 95

71

Продовження таблиці 2.9 1 2 3 4 5 6 7

рН 10÷13 4÷9 4÷9 н/в н/в н/в Густина, кг/м3

1100-1450 990÷ 1010 995-1005 н/в 793 2000÷2100

Солевміст, кг/дм3

0,2÷0,6 3,2÷7,9 3,2÷7,9 н/в н/в н/в

Поквартальні та річні обсяги утворення рідких радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС за 2008-2013 роки наведено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Поквартальні та річні обсяги утворення РРВ

Утворення рідких радіоактивних відходів, м3

квартали 2008 2009 2010 2011 2012 2013 1 210 194,2 212 152,1 177 198,1 2 275 284 224,1 243 234 188,1 3 300,8 227,4 311,1 328,3 248 203,8 4 230,3 147,88 165,6 191,6 155 218 За рік 1016,1 853,48 912,8 915 814 808

Примітка. Для наведеного в таблиці значення за останній 2013 рік - 808 м3 утворення РРВ

складало: кубового залишку – 799 м3 , фільтруючого матеріалу – 9 м3.

Поточний стан сховищ рідких радіоактивних відходів станом на 23.01.2015 наведений в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Поточний стан сховищ РРВ

Фактичне заповнення*

№ п/п

Назва сховища і емности

Вид РРВ Категорія активності

РРВ

Проектний об’єм,

м3 м3 %

Примітки

1 2 3 4 5 6 7 8 Проміжний вузол зберігання рідких радіоактивних відходів спецкорпусуа 1 (ПВЗРРВ СК-1) 1 0TW10B0

1 II

100 90 (78,3)

90 (78,3)

2 0TW10B02

відпрацьовані сорбенти та шлами II

100 90 (81) 90 (81)

3 0TW20B01

II 200

170 (10)

85 (5)

4 0TW20B02

кубовий залишок

II 200 56 (2) 28 (1)

72

Продовження таблиці 2.11 5 0TW30B0

1 відпрацьовані сорбенти, шлами та кубовий залишок

II

200 190 (139)

95 (70)

6 0TW50B01

II 750

646 (360)

86 (48)

7 0TW50B02

II 750

641 (290)

85 (39)

8 0TW50B03


II 750

518 (285)

59 (38)

9 0TW50B04

II 750

70 (50)

9 (7)

Проміжний вузол зберігання рідких радіоактивних відходів спецкорпусуа 2 (ПВЗРРВ СК-2) 1 0TW10B0

1 II

100 85

(73) 85

(73)

2 0TW10B02

відпрацьовані сорбенти та шлами II

100 85

(83,1) 85

(83,1)

3 0TW20B01

II 200

176 (64)

88 (32)

4 0TW20B02

II 200

191 (48)

96 (24)

5 0TW20B03


II 200

175 (39)

88 (20)

6 0TW30B01

відпрацьовані сорбенти, шлами та кубовий залишок

II

200 77

(16) 39 (8)

Примітка.* В дужках приведений процент заповнення емности твердою фазою.

Загальна кількість накопичених відходів на 01.01.2015р.: - кубовий залишок - 2910 м3 - відпрацьовані сорбенти і шлами - 350*(315,4)** Примітки: 1. * відпрацьовані сорбенти і шлами в баках 0TW10B01, B02 на СК-1,2 зберігаються шаром

воды, рівень якої відповідає рівню переливу вказаних баків. Приведено заповнення баків відпрацьованими сорбентами і шламом разом з шаром води.

2. ** В дужках приведене заповнення баків безпосередньо відпрацьованими < сорбентами і шламом.

73

2.2 Відомості про документацію щодо обліку обсягів відходів, їх транспортування, складування, скидів, викидів та утилізації

Поводження з радіоактивними відходами у ВП ЗАЕС відповідає вимогам:

- Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30.06.1995 р. № 255/95-ВР;

- Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. № 990-р;

- Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (Закон України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами» від 17.09.2008 р. № 516-VI);

- «Комплексної програми поводження з РАВ ДП НАЕК «Енергоатом» на період 2012-2016 рр.» ПМ-Д.0.18.174-12.

Перелік радіонуклідів і значення допустимого визначаються діючим у ВП ЗАЕС документом «Допустимый газо-аэрозольный выброс Запорожской АЭС (радиационно-гигиенический регламент первой группы) 00.РБ.XQ.Pr.04-12.». Допустимий викид, у відповідності з нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), встановлюється на основі квоти ліміту дози і вихідних даних, які є специфічними для АЕС. Допустимий викид не залежить від кількості енергоблоків АЕС, які перебувають в експлуатації, і їхньої потужності. Перевищення допустимого викиду при нормальному режимі експлуатації АЕС не допускається.

Контроль газо-аерозольних викидів в атмосферу проводився згідно з вимогами слідуючих документів:

− ГНД 95.1.10.13.046-99 «Виконання замірів активності радіонуклідів в газових та аерозольних викидах з вентиляційних труб атомних станцій. Методичні вказівки»;

− МІ-12-04-99 «Активність, питома активність та об’ємна активність гамма-випромінюючих радіонуклідів в розрахункових зразках об’єктів технологічних та природних середовищ. Методика виконання замірів з використанням спектрометру енергій гамма-випромінювань полупроводникового типу СЕГ-002».

Таблиця 2.12 - Перелік документів поводження з РАВ, регламентуючих: Організаційні аспекти поводження з РАВ на АЕС. Розподіл

відповідальності та обов’язків № п/п Шифр (позначення

документа) Назва документа

1 ПМ-Д.0.18.174-12 Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами у ДП НАЕК «Енергоатом» на період 2012-2016 рр.

74

Продовження таблиці 2.12 Виробництво РАВ

2 00.ЦД.ТТ.ИН.02-12 Інструкція поводження з твердими радіоактивними відходами в ОП ЗАЕС

3 00.ВН.00.ИН.10-13 Інструкція по радіаційній безпеці на Запорізькій АЕС

Збір та сортування РАВ 4 00.ЦД.ТТ.ИН.02-12 Інструкція поводження з твердими

радіоактивними відходами в ОП ЗАЕС 5 00.ВН.00.ИН.10-13 Інструкція з радіаційної безпеки на

Запорізькій АЕС 6 00.ЦД.ТТ.ИЭ.21-13 Інструкція по експлуатації установки

сортування твердих радіоактивних відходів

Облік і документування РАВ на всіх етапах поводження 7 00.ЦД.ТТ.ПЦ.01-13 Процедура обліку твердих радіоактивних

відходів та сольового плаву 8 00.ЦД.ТТ.ИН.02-12 Інструкція по поводженню з твердими

радіоактивними відходами в ОП ЗАЕС Переробка та кондиціонування РАВ

9 00.ЦД.UZ.ИЭ.04-12 Інструкція з експлуатації установки спалювання радіоактивних відходів

10 00.ЦД.ТТ.ИЭ.15-14 Інструкція з експлуатації установки пресування радіоактивних відходів ВНР-

500 Зберігання РАВ

13 00.ЦД.ТТ.РГ.01-14 Регламент експлуатації сховищ твердих радіоактивних відходів

Контроль якості при поводженні з РАВ 14 00.ЦД.ТТ.ПМ.04-13 Програма забезпечення якості при

переробці твердих радіоактивних відходів на установці спалювання та

установці пресування ВНР-500 15 00.ЦД.РК.01-12 Керівництво з якості при поводженні з

радіоактивними відходами

Викиди забруднюючих речовин (ЗР) стаціонарними джерелами здійснюються після отримання дозволу, що видається Департаментом екології і природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації через єдиний дозвільний центр м. Запоріжжя за узгодженням з ОблСЕС.

Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря видається за умови: - не перевищення протягом строку його дії встановлених нормативів

екологічної безпеки;

75

- не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел;

- дотримання вимог до технологічних процесів в частині обмеження викидів ЗР.

Для отримання дозволу на викиди ВП ЗАЕС проводить інвентаризацію викидів ЗР згідно з [32].

Інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел.

За результатами інвентаризації викидів розроблюються документи, в яких обґрунтовуються об'єми викидів забруднюючих речовин для отримання дозволу на викиди в атмосферу. Розробка та оформлення обґрунтовуючих документів виконується згідно з [33].

Після розглядання документів, в яких обґрунтовуються об’єми викидів, органами Мінприроди видається дозвіл на викиди в атмосферу, строк дії якого складає п’ять років. У дозволі вказані умови і вимоги, виконання яких обов’язково.

ВП ЗАЕС здійснює викиди ЗР в атмосферне повітря і поставлено на державний облік, тому в підрозділах ведеться первинна облікова документація я в сфері охорони атмосферного повітря згідно з [38].

В результаті своєї діяльності згідно з [39] ВП ЗАЕС здійснює контроль за об’ємом та складом ЗР, що викидаються в атмосферне повітря і веде їх постійний якісний та кількісний облік.

Дозволом на викиди ЗР в атмосферне повітря передбачені заходи по здійсненню контролю за дотриманням встановлених ПДВ від стаціонарних джерел.

Відбір проб промислових викидів та замір параметрів газопилового потоку від стаціонарних джерел забруднення атмосфери здійснюється згідно з [37].

Періодичність контролю за дотриманням нормативів якості викидів в атмосферне повітря встановлюється згідно з Дозволом на викиди ЗР в атмосферне повітря.

Для автотранспорту, що працює на бензині або газовому паливі, контролюється вміст у відпрацьованих газах оксиду вуглецю і вуглеводнів згідно з [34].

Для автотранспорту на дизельному і газодизельному паливі контролюється показник димності згідно з [35].

В підрозділах ВП ЗАЕС, що мають газоочисні установки (ГОУ), їх експлуатація здійснюється згідно вимог [36].

Поводження з нерадіоактивними відходами у ВП ЗАЕС відповідає вимогам чинного законодавства України. Комплексна (зведена) програма

76

підвищення безпеки енергоблоків АЕС України не передбачає заходів для ВП ЗАЕС, спрямованих на зменшення обсягів технологічних (нерадіоактивних) відходів або удосконалення схеми поводження з ними.

Поводження з відходами на ВП ЗАЕС включає такі операції, як збір, тимчасове зберігання, розміщення в спеціально відведених місцях та об’єктах.

Збір та тимчасове зберігання відходів регламентуються [31] та інструкціями по збору і тимчасового зберігання відходів підрозділів В ЗАЕС. Збір та тимчасове зберігання відходів здійснюється відповідно до класу небезпеки :

- відходи 1 класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі (сталеві бочки, контейнера) з кришками, що герметично закриваються;

- відходи 2 класу небезпеки зберігаються згідно агрегатному стану в поліетиленових мішках, бочках та інших видах тари, яка передбачає розповсюдження шкідливих речовин в довкіллі;

- відходи 3 класу не зберігають в тарі, що забезпечує локалізоване зберігання, дозволяє виконувати навантажувально-розвантажувальні і транспортні роботи і виключає поширення в довкіллі шкідливих речовин;

- відходи 4 класу небезпеки зберігаються згідно агрегатному стану в тарі, яка передбачає розповсюдження шкідливих речовин в навколишнє середовище і на майданчиках, покритих непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитобетоном, полімербетоном та ін.).

У ВП ЗАЕС створена система управління промисловими (нерадіоактивними) відходами, функціонування якої здійснюється відповідно до основних вимог міжнародних стандартів ISO 14001 і ISO 14004, що стосуються системи управління навколишнім середовищем.

Система обліку нерадіоактивних відходів у ВП ЗАЕС включає в себе: - ведення первинної документації з обліку відходів та місць їх

утворення (журнал обліку відходів підприємства, форма №1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»

- паспортизацію та інвентаризацію відходів; - ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення, утилізації відходів. У відповідності з поставленими задачами на всі відходи розроблені

паспорти відходів підприємства, реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. В паспорта МВВ щорічно вносяться зміни та доповнення.

У ВП ЗАЕС розроблені та узгоджені з СЕС м. Енергодара інструкції по збору та тимчасовому зберіганню відходів та інструкції по експлуатації полігону ЗНПВ та шламонакопичувачів № 1; 2. Розроблені матеріали ОВНС на полігон ЗНПВ та шламонакопичувачі № 1 і 2 та отримані позитивні висновки державної екологічної експертизи. На всі відходи розроблені технічні паспорти, реєстрові карти. На полігон ЗНПВ і шламонакопичувачі № 1; 2 розроблені паспорти МВВ.

77

2.3 Дані про методи видалення відходів та акумулюючі ємкості для зберігання відходів

При експлуатації ЗАЕС у нормальному режимі забезпечується локалізація основної кількості радіоактивних продуктів у реакторній установці та у спеціальних системах водо- та газоочищення (СВО і СГО). Однак, з ряду причин, незначна частина радіонуклідів все ж виходить у навколишнє середовище. Надходження радіоактивних речовин у навколишнє середовище, в основному, обумовлене виходом радіоактивних газів з деаераторів підживлення та баків організованих протікань, а також через можливі нещільності в різних технологічних системах, що містять радіоактивні речовини енергоблоку.

Радіоактивні гази , що видаляються від технологічного обладнання, і повітря з приміщень строгого режиму перед викидом в атмосферу очищають на спеціальних фільтрах. Для зменшення кількості радіоактивних викидів в приміщеннях строгого режиму, що не обслуговуються, використовують рециркуляційні системи з очисткою.

Викид з усіх витяжних вентсистем зони строгого режиму здійснюється вентиляційними трубами висотою 100м кожна. Екологічний контроль викидів забруднюючих речовин здійснюється розрахунковим способом на підставі проведеної інвентаризації стаціонарних джерел викидів, шляхом ведення у ВП ЗАЕС первинного обліку сировини, допоміжних матеріалів і палива, а також шляхом періодичних інструментальних вимірів викидів.

У ВП ЗАЕС працює акредитована еколого-хімічна лабораторія, яка здійснює хімічний контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу та аналіз ефективності роботи пилогазоочисних установок відповідно до затверджених у ВП ЗАЕС регламентів і обсягів хімічного контролю, в обсязі, встановленому ДУОНПС в Запорізькій області.

Для контролю за радіаційною обстановкою, обумовленої газоаерозольними викидами в атмосферу, у зоні спостереження ЗАЕС створена мережа стаціонарних постів.З метою передбачення та зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними засобами ВП ЗАЕС здійснює контроль викидів від пересувних джерел забруднення атмосфери.

Контроль вмісту ЗР у відпрацьованих газах автомобілів здійснюється: - під час технічного обслуговування; - після ремонту або регулювання агрегатів, систем та вузлів, що

впливають на вміст ЗР у відпрацьованих газах; - під час вибіркових перевірок автомобілів; - по вимозі водіїв; - під час державного технічного огляду автомобілів. Об’єми ЗР, що потрапили в атмосферне повітря в результаті викиду,

визначається шляхом розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), затверджених Мінприроди України.

78

Всі первинні радіоактивні стоки направляються для переробки на установки спецводоочищення СВО-3, СВО-7. Рідкі радіоактивні відходи підлягають випаровуванню або очищенню на фільтруючих матеріалах. Продукти переробки СВО ( іонообмінні смоли у суміші з різними сорбентами і дисперсними осадами та сольові плави і кубові залишки) направляються на зберігання у відповідні сховища.

Забруднене масло підлягає регенерації, або його спалюють на установці спалювання.

Відпрацьовані фільтруючі матеріали і шлами системою гідротранспорту направляються в ємності СРВ, збираються і зберігаються під шаром води. Заміна іонообмінної смоли на фільтрах СВО з низькоактивним фільтруючим матеріалом (доочищення дистиляту на установках СВО-3, СВО-6, СВО-7, а також установка СВО-5) виконуються вручну, смола висушується, завантажується в мішки і передається в СТРВ для подальшого зберігання. У СРВ надходить незначний відсоток від загальної кількості замінених сорбентів.

Тверді радіоактивні відходи у ВП ЗАЕС збираються в місцях утворення і сортуються за категоріями активності. Після чого високоактивні (ВАВ) та середньоактивні відходи (САВ) транспортуються у сховища, а низькоактивні відходи (НАВ) транспортуються на переробку. Переробка низькоактивних ТРВ виконується на установці спалювання РАВ, установці пресування ТРВ та установці сортування ТРВ. Після переробки відходи транспортуються у сховища ТРВ, де тимчасово зберігаються.

Тверді РАВ зберігаються у спеціально обладнаних сховищах, розташованих на майданчику ЗАЕС. СТРВ являють собою залізобетонні конструкції, що складаються із окремих відсіків для розміщення РАВ в залежності від категорії активності. Відсіки обладнані системою пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежогасіння та витяжною вентиляцією з очищенням повітря. Окремі відсіки СТРВ додатково обладнані системою виявлення та видалення вологи.

У ВП ЗАЕС є три діючі сховища ТРВ: - СТРВ спецкорпуса 1; - СТРВ спецкорпуса 2; - СТРВ будинку переробки (блок зберігання радіоактивних відходів

першої, другої і третьої категорій активності.). Поводження з рідкими і твердими РАВ, їх зберігання здійснюється у

відповідності з вимогами «Санітарних правил проектування і експлуатації АЕС». Надходження цих видів РАВ в навколишнє середовище при нормальних умовах експлуатації, проектних аваріях і найбільш імовірній запроектній аварії практично виключається.

2.4 Характеристика очисних споруд

На Запорізькій АЕС в процесі діяльності використовуються чотири

очисні споруди:

79

- очисні споруди замаслених та замазучених стоків; - очисні споруди для стічних вод після мийки автотранспорту; - очисні споруди «брудної зони» 1 та 2 черги). Очисні споруди замаслених та замазучених стоків (ОС ЗЗС)

використовуються для очищення замаслених та замазучених стоків ВП ЗАЕС. На ОС ЗЗС поступають стоки після хімводоочищення, стоки після охолодження допоміжних виробництв, очищеної технологічної води невиробничої зони і очищеної води після санвузлів машзалу.

На очисні споруди «брудної зони» 1 черги та очисні споруди «брудної зони» 2 черги надходять стоки від санвузлів, душових, умивальників, спецпральні «брудної зони» блоків № 1-6 та баків дозиметричного контролю.

Очисні споруди для стічних вод після мийки автотранспорту призначені для очищення забруднених вод після мийки машин транспортного цеху ВП ЗАЕС. Після очистки вода йде на повторне використання до замкнутого водооборотного циклу системи мийки.

Всі господарсько-побутові та виробничі води, що утворюються у ВП ЗАЕС, крім зливових, перед скиданням у водойму-охолоджувач проходять попереднє очищення.

Всі первинні радіоактивні стоки направляються для переробки на установки спецводоочистки СВО-3, СВО-7. Очищення і переробка трапних вод і вод спецпралень виконується з метою мінімізації РРВ і забезпечення можливості повторного використання вод, очищених у результаті переробки.

При роботі СВО утворюються наступні види РРВ: - кубовий залишок; - відпрацьовані фільтруючі матеріали; - шлами. Система СВО-3 призначена для очищення трапних вод від радіоактивних

забруднень, механічних і хімічних домішок з метою зменшення об'єму РАВ, що підлягають тривалому зберіганню, і повторного використання в технологічному циклі АЕС очищеної води.

Трапні води з РО енергоблоків і спецкорпуса по системі спецканализації надходять у бак-відстійник, де відбувається осадження шламів. Відстояна вода по лінії переливу попадає в бак декантата, звідки насосами подається на механічні фільтри предочищення, а потім у баки трапних вод (БТВ). Із БТВ вода насосами подається на випарні установки. Конденсат, що утворюється в результаті випарювання трапних вод, охолоджується і очищається від газів у конденсаторі-дегазаторі, очищається від механічних домішок на механічних фільтрах, очищається від хімічних і радіоактивних домішок на системі іонітних фільтрів і після радіаційного контролю направляється в баки власних потреб реакторних відділень енергоблоків і спецкорпусів або скидається в бризкальні басейни.

Система очистки вод спецпралень і душових СВО-7 призначена для очищення вод спецпральні з метою їхнього повторного використання в технологічному циклі АЕС. Крім того, проектом передбачена можливість використання випарних установок СВО-7 для переробки трапних вод.

80

Води спецпральні з СББ надходять на механічні фільтри предочистки, потім у бак прийому вод спецпральні, звідки насосами подаються на випарні установки. Конденсат, що утворюється в результаті випарювання вод спецпральні, охолоджується і очищається від газів у конденсаторі-дегазаторі, очищається від механічних домішок на механічних фільтрах, очищається від хімічних і радіоактивних домішок на системі іонітних фільтрів і після радіаційного контролю направляється в спецпральню для повторного використання або скидається в бризкальні басейни.

До складу систем СВО-3 і СВО-7 входять по 2 випарні установки на кожному зі спецкорпусів 1, 2. Системи по переробці трапних вод на спецкорпусах 1, 2 мають між собою технологічний зв'язок, за допомогою якого є можливість перекачування трапних вод зі спецкорпуса 1 на спецкорпус 2 і навпаки. Концентровані сольові розчини (кубові залишки), утворені в результаті переробки первинних РРВ, направляються в систему сховищ РРВ для тимчасового зберігання. Із СРВ кубовий залишок направляється на установку глибокого упарювання УГУ- 1-500 для отвердження.

Відпрацьовані фільтруючі матеріали і шлами системою гідротранспорту направляються в ємності СРВ, збираються і зберігаються під шаром води. Заміна іонообмінної смоли на фільтрах СВО з низькоактивним фільтруючим матеріалом (доочищення дистиляту на установках СВО-3, СВО-6, СВО-7, а також установка СВО-5) виконуються вручну, смола висушується, завантажується в мішки і передається в СТРВ для подальшого зберігання. У СРВ надходить незначний відсоток від загальної кількості замінених сорбентів.

Для зниження активності викиду виконується очистка радіоактивного повітря на спеціальних фільтрах, встановлених у вентиляційних системах. Після очистки в системі спецгазоочистки газова суміш викидається у венттрубу.

2.5 Відомості про прийняті технологічні рішення щодо зменшення

обсягів утворення відходів

Заходи з мінімізації РАВ та удосконалення системи поводження з РАВ у ВП ЗАЕС є пріоритетними та виконуються в строки, встановлені «Комплексною програмою поводження з радіоактивними відходами в ДП НАЕК «Енергоатом» на період 2012-2016 рр.» ПМ Д.0.18.174-12». З метою мінімізації утворення радіоактивних відходів у ВП ЗАЕС розроблений і діє документ «Контрольні рівні утворення/надходження радіоактивних відходів».

Програма передбачає комплекс організаційних і технічних заходів з мінімізації утворення ТРВ і РРВ, а також заходи по удосконаленню системи поводження з РАВ.

Повторне використання і переробка матеріалів один з способів мінімізації РАВ на ЗАЕС, що дозволяє зберегти на практично мінімальному рівні виробництво радіоактивних відходів.

81

Програмою передбачені такі заходи: - вдосконалення технології регенерації та відмивання фільтрів

установки очищення теплоносія першого контуру та організованих протічок;

- оптимізація технології відмивання фільтрів ТС10-40N01 системи байпасного очищення теплоносія першого контуру;

- и т.п. З метою мінімізації обсягів радіоактивних відходів, споруджується

комплекс обробки радіоактивних відходів, включаючи установки спалювання, пресування та фрагментації радіоактивних відходів.

Згідно затвердженому «Графіку будівництва КП ТРВ у ВП ЗАЕС» (у рамках реалізації програми TACIS, проект U1.03/06А1) на 2016 рік заплановано введення в дію комплексу переробки ТРВ (КП ТРВ). Установки комплексу будуть розташовані в існуючій будівлі сховища твердих радіоактивних відходів і в спеціально побудованій новій будівлі.

До складу Комплексу переробки ТРВ у ВП ЗАЕС увійдуть наступні установки:

- установка спалювання на органічному паливі; - установка вилучення ТРВ; - установка суперпресування; - підпресування; - установка фрагментації і сортування; - установка виміру активності. Метою проекту створення КПТРВ є рішення питань переробки ТРВ, які

вже накопичені та утворяться в процесі експлуатації ВП ЗАЕС. Реалізація проекту дозволить:

- скоротити обсяги РАВ, які тимчасово зберігаються на майданчику ВП ЗАЕС;

- почати процес звільнення сховищ ТРВ; - раціонально використовувати обсяги наявних сховищ ТРВ; - скоротити дозові навантаження на персонал; - отримувати пакування РАВ, що відповідають вимогам приймання РАВ

на захоронення відповідно до норм і правил, що діють в Україні. Роботи зі створення КП ТРВ у ВП ЗАЕС ведуться в рамках міжнародної

допомоги. Введення Комплексу в експлуатацію заплановане у 2016 році. На кінець 2014 року стан впровадження КП ТРВ є наступним:

- виготовлено обладнання та успішно проведено заводські приймальні випробування установок суперпресування та фрагментації, проведено навчання експлуатаційного і ремонтного персоналу на майданчиках виробників обладнання;

- здійснено постачання цього обладнання на майданчик ВП ЗАЕС; - виконано монтаж обладнання суперпреса і проведені його

функціональні випробування; - виконано монтаж обладнання установки фрагментації ТРВ і проведені

її функціональні випробування;

82

- виконані роботи з монтажу колон, стінових панелей, фундаментів обладнання установки спалювання;

- виконано монтаж великогабаритного обладнання (піч спалювання, рукавний фільтр, бойлер, газохід, скрубер, баки технологічних рідин);

- забезпечено можливість виконання робіт з монтажу зовнішніх стінових панелей та перекриття будівлі переробки РАВ;

- розроблено, узгоджено у ВП ЗАЕС та отримано позитивний висновок Держбудекспертизи на проектну документацію комплексу переробки РАВ;

- поставлене на майданчик ВП ЗАЕС обладнання системи моніторингу викидів (приймальні випробування будуть проведені спільно з випробуваннями системи спалювання).

У ВП ЗАЕС також реалізується впровадження установки вилучення РАВ

з сховищ ТРВ. Розроблено проектно-конструкторську документацію та за результатами конкурсних торгів визначено постачальника обладнання та укладено з ним угоду (Accel Team OU, Естонія)

Постачання установки вилучення РАВ з сховищ ТРВ заплановано у 2015 році.

83

Рисунок 2.1- Схема комплексу переробки ТРВ, що створюється у ВП ЗАЕС З метою удосконалення системи тимчасового зберігання радіоактивних

відходів у ВП ЗАЕС одним із заходів, що заплановані у Комплексній програмі, є будівництво легкого ангарного сховища (рисунок 2.2) з корисним об’ємом 20000 м3, призначеного для забезпечення контрольованого зберігання РАВ у залізобетонних контейнерах в умовах, що запобігають впливу на них атмосферних явищ.

84

Рисунок 2.2 - Легке ангарне сховище для зберігання ТРВ у ВП ЗАЕС (примикатиме до будівлі переробки РАВ)

Легке ангарне сховище дозволить організовано зберігати від 1500 до 2000 залізобетонних контейнерів до їхньої передачі на захоронення. У контейнери передбачається впаковувати наступні види РАВ:

- контейнери КРО-200 із сольовим плавом; - продукт переробки РАВ на установках КП ТРВ у вигляді 200 і 280

літрових - контейнерів. Ангарне сховище забезпечить достатні обсяги для проміжного зберігання

РАВ на весь період життєвого циклу ЗАЕС, з урахуванням продовження строків експлуатації енергоблоків, за умови передачі РАВ на централізовані підприємства для захоронення. Дане рішення є альтернативою більш дорогим капітальним залізобетонним сховищам РАВ і дозволить у стислий термін

85

підготувати місце і необхідні умови для зберігання РАВ до моменту їхнього видалення з проммайданчика ЗАЕС.

Планований термін введення в експлуатацію легкого ангарного сховища 2018 рік.

Договір на виконання проектних робіт укладено із Харківським інститутом «Енергопроект». Стадія проектування – розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), затверджено та погоджено ВП ЗАЕС завдання на виконання цього етапу.

Матеріали проекту ТЕО розглянуті у ВП ЗАЕС. Ведеться доопрацювання матеріалів ТЕО за зауваженнями ВП ЗАЕС в частині підготовки додаткових варіантів виконання ангарного сховища.

Заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин не передбачаються у зв’язку з тим, що згідно проведених розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, не виявлено перевищення величин граничнодопустимих концентрацій на межі житлової та санітарно-захисної зон та нормативи викидів не перевищують величини граничнодопустимих викидів.

86

Таблиця 2.13 - Заходи, що виконуються і закріплені за ОП ЗАЕС згідно з програмою № заходу за Програмою

Назва заходу Хід виконання

1 2 3 1.1.1 Проведення аналізу джерел та

кількості утворення радіоактивних середовищ, РРВ,

ТРВ: - в режимі НЕ; - в період ППР

Виконано Розроблено звіт про виконання аналізу джерел та кількості утворення радіоактивних середовищ, рідких і твердих радіоактивних відходів при експлуатації Запорізької АЕС в режимах нормальної експлуатації / в період ППР. Звіт надіслано до ДП НАЕК «Енергоатом» листом від 10.12.2012 № 30-26/3119

1.1.2 Розробка заходів та їх реалізація з мінімізації утворення за

результатами аналізу джерел та кількості утворення рідких радіоактивних середовищ,

радіоактивних матеріалів, ТРВ: - в режимі НЕ; - в період ППР

У стадії виконання На підставі проведеного аналізу джерел та кількості утворення радіоактивних середовищ, рідких і твердих радіоактивних відходів при експлуатації Запорізької АЕС в режимах нормальної експлуатації / в період ППР виконано аналіз можливих шляхів мінімізації утворення РАВ та розроблено відповідні заходи. Накопичуються та аналізуються поточні статистичні показники поводження з РАВ, проводиться робота із підрозділами ВП ЗАЕС На ЗАЕС розроблені та введені в дію «Мероприятия по минимизации образования жидких радиоактивных отходов на ОП ЗАЭС» 00.ХЦ.00.МР.01-13

86

87


1.2.1 Навчання персоналу з питань поводження з РАВ

Виконується постійно Розроблено програму цільової підготовки персоналу ВП ЗАЕС за темою: «Мінімізація РАВ та удосконалення системи поводження з РАВ». Підготовка персоналу за вказаною програмою ведеться відповідно до планів учбово-навчального центру та заявок підрозділів. У рамках проекту ТАCIS U1.03/06 (впровадження обладнання і установок з переробки РАВ на ЗАЕС) були розроблені наступні програми навчання персоналу: 1. Програма вступного курсу навчання (модуль фрагментації) Проект №U1.03/06А3. Контракт ЄК №2008/171-966. Розробник - фірма VUJE (Словаччина). За даною програмою проведено навчання на майданчику заводу-виробника і на майданчику ЗАЕС фахівців ЦД, ЦТАВ (експлуатаційний і ремонтний персонал). Після закінчення навчання видані відповідні сертифікати. 2. Програма навчання експлуатаційного, ремонтного персоналу (суперкомпактор) Проект №U1.03/06А3 Контракт 15641. Розробник фірма Nukem (Німеччина). За даною програмою проведено навчання на майданчику заводу-виробника (BIG Німеччина) і на майданчику ЗАЕС фахівців ЦД, ЦТАВ. Після закінчення навчання видані відповідні сертифікати. 3. Програма навчання монтажного персоналу (установка спалювання РАВ) Проект №U1.03/06А1 Контракт 15641. Розробник фірма Iberdrola (Іспанія). За даною програмою проведено навчання на майданчику заводу-виробника (Envikraft, Данія) фахівців ВП ЗАЕС. По закінченню навчання видані відповідні сертифікати. У період з 08.09.2014 по 19.09.2014 проведено навчання ремонтного та експлуатаційного персоналу установки спалювання РАВ на підприємстві «Belgoprocess» (Бельгія, Десель). По закінченню навчання персоналом ЗАЕС отримані відповідні сертифікати

92 87

88


1.2.2

Удосконалення планування робіт

у зоні суворого режиму (обмеження внесення до ЗСР пакувальних матеріалів та

предметів, що не використовуються безпосередньо

для виробництва)

Виконується постійно На підставі діючих у ВП ЗАЕС експлуатаційних документів: - «Инструкция по обращению с ТРО в ОП «ЗАЭС» 00.ЦД.ТТ.ИН.02-

12; - «Инструкция по радиационной безопасности ОП «ЗАЭС»

00.ВН.00.ИН.10-13

5.1.1

Впровадження на ЗАЕС

установки вилучення РАВ із сховищ ТРВ

У стадії виконання Затверджене та узгоджене з Держатомрегулювання концептуальне рішення №00.ЦД.ТТ.РШ.1866 від 22.11.2007 «О внедрении установки извлечения радиоактивных отходов из ячеек хранилищ твердых радиоактивных отходов». Підрядником – філією ДНТЦ ЯРБ (м. Славутич) на підставі договору №1206 від 12.06.2009, розроблено ПКД (проектно-конструкторську документацію) установки вилучення твердих РАВ (проект №700-003.730.00.00.00 ПЗ(Т). Виготовлення та постачання обладнання установки вилучення виконується згідно із договором від 09.04.2012 №260(1)12КК. Постачальник – «Accel Team OU» (Естонія), завод-виробник - ТОВ «Атомспецсервіс» (Росія). У серпні 2014 року завершено авансування у розмірі 50% від вартості контракту (1132933,88 євро). Ведеться виготовлення обладнання

88

89


5.1.2

Створення у ВП ЗАЕС комплексу

з переробки РАВ

У стадії виконання За всіма лотами проведені заводські приймальні випробування, обладнання поставлено на майданчик ВП ЗАЕС для подальшого монтажу. Виконано монтаж обладнання за лотом 4 (установка фрагментації ТРВ) та проведено функціональні випробування (акт №00.ЦД.ТТ.Ак.171/11 від 26.07.2011). Виконано монтаж обладнання за лотом 3 (суперкомпактор) та проведено функціональні випробування (акт №00.ЦД.ТТ.Ак.57/12 від 08.02.2012). Будівництво будівлі Комплексу з переробки РАВ в графіку. В даний час виконуються будівельні роботи з монтажу транспортно-технологічної естакади, монтаж трубопроводів для підключення технологічних середовищ. За лотами 1 і 2 завершено монтаж тепломеханічного обладнання, ведуться електромонтажні роботи з підключення та налагодження обладнання. Проведення функціональних приймальних випробувань установки спалювання радіоактивних відходів і системи моніторингу хімічних та радіологічних викидів заплановано у 2015 році, програми випробувань затверджені, погоджені з Держатомрегулювання України та введені в дію

89

90


5.1.3

Удосконалення на ЗАЕС дільниці

дезактивації. Впровадження технологій ультразвукової

дезактивації

У стадії виконання В рамках проекту ІСЯБ U4.01/08D «Удосконалення загальної стратегії поводження з РАВ на українських АЕС, що експлуатуються та зупинених АЕС» виконується концептуальне проектування уніфікованої дільниці дезактивації на АЕС. Пілотною станцією обрано ВП ХАЕС. На ЗАЕС ведуться роботи з модернізації існуючого устаткування дільниці дезактивації обладнання шляхом заміни дезактиваційних ванн і впровадження технології ультразвукової дезактивації. Розроблено та погоджено технічне рішення «Про реконструкцію вузла дезактивації в приміщенні М-141» від 10.07.2014 № 20.ЦД.00.ТР.11034, розроблено комплект конструкторської документації (робочі креслення) на обладнання, що входить до складу модернізованого вузла дезактивації СК-2. Надіслано запит у ВП АЕМ про можливість виготовлення обладнання та його очікувану вартість

90

91

1 2 3

5.1.4 Удосконалення системи тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Будівництво легкого ангарного сховища

У стадії виконання У лютому 2013 року між ВП ЗАЕС і ХІЕП укладено договір від 15.03.2013 №5025-13 на розробку проектної документації на будівництво об'єкта ВП ЗАЕС «Легке ангарне сховище для зберігання РАВ» на стадії ТЕО. Проектувальником розроблено першу редакцію ТЕО, за результатами розгляду якої у ВП ЗАЕС та ДП «НАЕК «Енергоатом» виявлено ряд принципових недоліків, які унеможливили подальше проектування об’єкту за обраною концепцією (висока складність та завищена ціна). На нараді, яка відбулася 19.03.2014 у ДП «НАЕК «Енергоатом» за участю представників Дирекції НАЕК, ХІЕП, КІЕП, ВП АЕС, ВП АЕМ, ВП НТЦ підтверджено рішення про зміну концептуального підходу до проектування ангарного сховища. Згідно із протоколом №10 засідання штабу з впровадження комплексу з переробки РАВ в ВП ЗАЕС від 16.05.2014 проведено аналіз нормат.вимог по можливості зберігання РАВ у захисних контейнерах на відкритих спеціально обладнаних майданчиках. На підставі цього аналізу у ВП ЗАЕС відкориговане концептуальне рішення, проект сповіщення про внесення змін до КТР надіслано до ДП «НАЕК «Енергоатом» (лист від 21.07.2014 № 30-26/16499) та ХІЕП (лист від 21.07.2014 № 30-26/16540) для погодження. Листом від 22.08.2014 № 221417/204-3879 проект сповіщення погоджено ХІЕП. За результатами розгляду проекту сповіщення №1 про внесення змін до КТР та його експертизи у ДЦТЦ ЯРБ встановлено, що запропоновані зміни відповідають вимогам ядерної та радіаційної безпеки тільки частково. Листом ДНТЦ ЯРБ від 20.11.2014 №320/3177 на адресу ЗАЕС надіслано звіт та висновок державної експертизи ЯРБ. На ЗАЕС ведеться доопрацювання сповіщення №1 про внесення змін до КТР згідно з результатами експертизи. Доопрацювання ТЕО ангарного сховища з урахуванням нової концепції заплановано у 2015 році

91

92


6.2 Забезпечення ВП ЗАЕС контейнерами для зберігання РАВ (КРО-200, КТРО-200, КТРОф-0,28, КТРОф-0,2, первинна упаковка 170 л)

Виконується постійно У 2014 році виробничі потреби ВП ЗАЕС забезпечені контейнерами для зберігання РАВ у кількості: - КРО-200 – 713 од. (загальна вартість 5 747 489,00 грн. без ПДВ); - КТРО-200 – 287 од. (загальна вартість 1 589 219,82 грн. без ПДВ)

Примітка. * - очікувані показники станом на 29.12.2014

92

93

Хімічним цехом ЗАЕС були розроблені «Заходи по мінімізації утворення рідких радіоактивних відходів на ВП ЗАЕС» 00.ХЦ.00.МР.01-13.

Таблиця 2.14 - Хід реалізації даних заходів

з/п Найменування заходу

Зміст Строки реалізації Хід реалізації

1 2 3 4 5 1

Усунення нещільності облицювання

басейнів витримки і

перевантаження палива, а так само

запобігання вступу протічок, що містять бор, від устаткування першого контуру і систем безпеки в систему трапних

вод.

Виключення протікання через нещільність

устаткування першого контуру і систем

безпеки, а так само здійснення їх

організованого збору дозволить значно

понизити вступи борної кислоти в систему

трапних вод і як наслідок витрату їдкого натру, використовуваного для

проведення коректувальної обробки

рН.

Щорічно при проведенні

ППР енергоблоків

у 2014 році на енергоблоці №6 виконані заходи щодо усунення нещільності облицювання

відсіку TG21B03

(протікання скорочені на 1,6-1,7 м3/сут)

Розробка тех. рішення 2кв.2014

2

Зміна об'єкту

скидання післярегенераційних і відмивних вод від фільтрів СВО- 5, фільтрів

доочистки дистиляту СВО-

3, СВО- 7.

Скорочення утворення трапних вод і кубового залишку за рахунок

зміни схеми скидання післярегенераційних і

відмивних вод від фільтрів СВО- 5 і

фільтрів доочищення дистиляту СВО- 3,

СВО- 7 після радіаційного і хімічного контролю за межі ЗСР.

Реалізація тех. рішення 4кв.

2015

Виконується. Розроблене ТР

10.20.ХЦ.RY.ТР.11007,

Розроблена конструкторська документація

11439.00.00.000, 11440.00.00.000, 11441.00.00.000.

94

Продовження таблиці 2.14 1 2 3 4 5


3

Впровадження

методу багатократного упарювання

трапних вод на випарних

установках СВО- 3,7.

Скорочення вступу в систему трапних вод

післярегенераційних і відмивних вод від

іонообмінних фільтрів систем СВО- 3,7 за рахунок зниження

кількості їх регенерацій і відмивань.

Реалізація тех. решения 4кв.

2015

Не виконується.

Після проведених досліджень,

було визначено, що повністю

відмовитися від іонообмінних фільтрів не

представляється можливим, оскільки при повторному

упарюванні міра очищення від радіоактивних речовин не достатня для повернення

очищених вод в технологічний

цикл, або скидання як дебалансних.

95


4

Зміна схеми очищення "брудного" борного

концентрату після випарних

установок СВО- 6 на СВО СК- 1.

Виключити з схеми

очищення "брудного" борного концентрату

фільтри ТD 40 зважаючи на їх малий об'єм і необхідність частих регенерацій. Виконання очищення "брудного" борного концентрату після випарних установок СВО- 6 виробляти на фільтрах СВО- 4, що дозволить скоротити

об'єми рідких радіоактивних відходів, що утворюються, за рахунок зниження кількості вступу

послерегенерационных вод від фільтрів ГБК СВО- 6, а так само за рахунок зменшення

кількості гідровивантажень

матеріалу, що фільтрує. Очищення вод баків ТВ10 виробляти за

рахунок водообміну на СВО- 4.

3кв. 2014

Виконано.

Технічне рішення10.ХЦ.TD.ТР.З995

4

96



5 Організація оперативного контролю вступу трапних вод з блоків майстерень СК- 1,2.

Установка витратомірів для оперативного контролю вступу трапних вод з блоків майстерень СК- 1,2, дозволити виключити несанкціоновані вступи середовищ, що скидаються, з цих об'єктів, а так само вести безперервний контроль і облік.

Реалізація тех. рішення 4 кв. 2015

Виконано частково. Замість установки витратомірів було вирішено встановити запірні органи на трубопроводі прийому трапних вод з блоку майстерень, контроль вступу вести по проектних приладах контролю рівня в баку приямку. Технічне рішення

20.ХЦ.TR.ТР.10728

Заплановані заходи щодо впровадження установок і устаткування по

переробці ЖРО : - впровадження технологій і устаткування для витягання відпрацьованих

матеріалів, що фільтрують, і шламу з місткостей для зберігання рідких РАВ; - впровадження технологій і устаткування закінченого циклу переробки

РРВ з метою отримання кінцевого продукту придатного для тривалого зберігання/поховання.

2.6 Відомості про заходи щодо утилізації та знешкодження відходів

безпосередньо на підприємстві

Радіоактивні відходи

Стан поводження з радіоактивними відходами як на ЗАЕС, так на інших АЕС України на сьогодні характеризується відсутністю завершеного технологічного циклу від переробки до отримання кінцевого продукту, придатного для довгострокового зберігання або захоронення.

97

Рисунок 2.3 - Загальна схема поводження з РАВ у ВП ЗАЕС

На даний час, у зв’язку з відсутністю у головного підприємства Українського державного об’єднання «Радон» потужностей для тривалого зберігання і захоронення РАВ АЕС та відсутністю критеріїв приймання РАВ АЕС, передача РАВ до ДО «Радон» на тривале зберігання та захоронення не здійснюється.

Поводження з радіоактивними відходами у ВП ЗАЕС відповідає вимогам: - Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» від

30.06.1995 р. № 255/95-ВР; - Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні,

затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. № 990-р;

- Закону України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами» від 17.09.2008 р. № 516-VI;

- «Комплексної програми поводження з РАВ ДП НАЕК «Енергоатом» на період 2012-2016 рр.» ПМ-Д.0.18.174-12.

Відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП), що утворюється під час виробництва енергії в атомних реакторах є одним із найважливіших компонентів виробничого циклу АЕС.

98

Після експлуатації в активній зоні реактора, ядерне паливо вивантажується в при реакторні басейни витримки, де зберігається протягом 4-5 років для зниження залишкового виділення енергії.

Середньорічний обсяг ВЯП, що вивантажуються на зберігання з одного реактора типу ВВЕР-1000, складає 42 паливні зборки. На Запорізькій АЕС щороку використовується близько 252 зборок.

Після охолодження в басейнах витримки, ВЯП завантажується в спеціальні контейнери, які забезпечують безпеку при його транспортуванні, та направляється до сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП), введеного в експлуатацію в 2001 р. зі строком експлуатації 50 років. На сьогодні у сховищі розміщено 131 контейнерів із відпрацьованим паливом.

В 2004 році на Запорізькій АЕС введено в промислову експлуатацію сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) із строком експлуатації 50 років. Проект ССВЯП реалізований на основі випробуваної технології американської компанії «Duke Engineering & Services» і відповідає всім вимогам норм, правил та стандартів ядерної та радіаційної безпеки. Майданчик для зберігання ВЯП розрахований на розміщення 380 контейнерів, в яких можна зберігати 9000 касет. Станом на 30.09.2015 року на майданчику сховища встановлено 131 контейнер.

Тверді РАВ збираються в місцях їх утворення, сортуються по категоріях активності (за потужністю дози гама-випромінювання) та транспортуються на тимчасове зберігання у сховища ТРВ. Перед розміщенням на тимчасове зберігання на ЗАЕС здійснюється переробка низькоактивних ТРВ – підпресовування та спалювання.

СТРВ на майданчиках АЕС являють собою залізобетонні конструкції, що складаються із окремих відсіків для розміщення РАВ в залежності від категорії активності. Відсіки обладнані системою пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежогасіння та витяжною вентиляцією з очищенням повітря. Окремі відсіки СТРВ додатково обладнані системою виявлення та видалення вологи.

Зберігання рідких РАВ забезпечується системами сховищ рідких відходів (СРВ). Рідкі радіоактивні відходи (РРВ) зберігаються у металевих герметичних ємностях із нержавіючої сталі, обладнаних автоматичною системою визначення рівня РРВ та сигналізації у разі протікань. Для виключення аварійного витікання РРВ усі ємності розміщені у бетонних приміщеннях, облицьованих листами із нержавіючої сталі. Проекти сховищ РРВ передбачають наявність порожньої резервної ємності для використання у випадку пошкодження та при необхідності ремонту інших ємностей.

Кубовий залишок випарюється на установках глибокого випарювання до сольового плаву, що дозволяє ефективно зменшувати об’єми відходів. Сольовий плав зберігається у 200 літрових контейнерах КРО-200, які розміщуються у спеціальних відсіках сховища ТРВ (СТРВ).

З метою вирішення питання щодо подальшого поводження з сольовим плавом, здійснюється пошук безпечних технологій щодо його іммобілізації у тверду матрицю. Паралельно проводяться дослідження з вибору та

99

впровадження іншої технології переробки кубового залишку, яка б виключала утворення сольового плаву та дозволяла отримувати продукт, придатний для передачі на захоронення.

Відпрацьовані фільтрувальні матеріали та шлами збираються та зберігаються в ємкостях СРВ під шаром води. Фільтрувальні матеріали не переробляються. На даний час розпочаті роботи щодо вибору технології кондиціювання відпрацьованих фільтрувальних матеріалів (ВФМ).

Відпрацьоване масло у ВП ЗАЕС спалюється на установці спалювання РРВ та ТРВ.

Система поводження з РРВ у ВП ЗАЕС складається із систем-джерел і систем переробки і зберігання.

До систем-джерел РРВ відносяться: а) У реакторних відділеннях енергоблоків №1 - 6: - системи регенерації байпасного очищення теплоносія першого

контуру СВО-1; - системи регенерації очищення продувної води першого контуру СВО-

2; - системи спецканализації РВ - системи боровміщуючих вод; - системи спецканализації. б) На енергоблоках СВО спецкорпусов 1, 2: - системи очищення трапних вод СВО-3; - системи очищення вод басейнів витримки і перевантаження

відпрацьованого палива СВО-4; - системи очищення продувних вод парогенераторів СВО-5; - системи регенерації борної кислоти СВО-6; - системи очищення вод спецпралень СВО-7; - системи спецканалізації. До систем переробки і зберігання РРВ, розташованих на енергоблоках

СВО спецкорпусів 1,2 відносяться: - системи очищення трапних вод СВО-3; - системи очищення вод спецпральні СВО-7; - системи проміжного зберігання РРВ; - установки глибокого упарювання УГУ- 1-500, УГУ-500.

100

Рисунок 2.4 – Загальна схема поводження з рідкими РАВ у ВП ЗАЕС

Нерадіоактивні відходи

В підрозділах організовані місця тимчасового зберігання відходів у відповідності до класів небезпеки, розроблені інструкції щодо поводження з відходами. Ведеться первинний облік відходів по формі № 1-ВТ. Щорічно складається і надається в органи статистики звіт про поводження з відходами по формі 1 – відходи. На всі відходи розроблені та щорічно уточнюються технічні паспорти та реєстрова карта ОУВ.

На полігон ЗНПВ та шламонакопичувачі № 1 і 2 розроблені: - інструкції з експлуатації; - матеріали ОВНС та отримані позитивні висновки державної екологічної

експертизи; - паспорти МВВ, що щорічно уточнюються. Розміщення відходів здійснюється: - на полігоні ТПВ (твердих побутових відходів) м. Енергодар, згідно з

укладеним договорам; - на полігоні ЗНПВ (захоронення не утилізованих промислових

негорючих відходів 4 класу небезпеки ВП ЗАЕС); - на шламонакопичувачі №1 ВП ЗАЕС (розміщення шламів, що надходять

від освітлювачів ХВО зі шламовими водами по двох напірних трубопроводах, прокладених на відкритій естакаді.);

101

- шламонакопичувачі № 2 (перша черга) ВП ЗАЕС (розміщення відпрацьованих відмивочних розчинів після проведення хімічної відмивки парогенераторів енергоблоків 1-6 по напірним трубопроводам, прокладеним на відкритій естакаді).

Інші відходи тимчасово зберігаються до передачі на ЗО ВП СГ в рамках «Положення про організацію роботи із вторинною сировиною» ПЛ-Д.0.45.541-11 та календарних планів згідно укладеним договорам на закупівлю послуги «Передача відходів виробництва ВП ЗАЕС 1-4 класів небезпеки до спеціалізованих підприємств (організацій)».

Поводження з нерадіоактивними відходами ВП ЗАЕС здійснює в рамках лімітів та дозволів, отриманих в рамках законодавства. На даний час, у зв’язку з відсутністю нормативної документації щодо порядку отримання дозволів на поводження з відходами, ВП ЗАЕС керується раніше установленними Дозволами.

Операції у сфері поводження з небезпечними відходами на збирання, зберігання, перевезення здійснюються відповідно з Ліцензією АЕ № 460721 від 20.02.2015 № 46 (дата про видачу (переоформлення)) терміном дії 26.07.2011-26.07.2016.

Запорізька АЕС не утилізує відходи на підприємстві, але з метою зменшення впливу на навколишнє середовище останніми роками на ЗАЕС здійснювалися заходи з утилізації відходів. Зокрема, утилізується скло, лампи (що містять ртуть), батареї та ін.

2.7 Поводження з відходами

Дані щодо поводження з відходами, які вивозяться за межі підприємства, розміщення їх в місцях видалення відходів, динаміку поводження з відходами за 5 років наведені в таблиці 2.15, 2.16 та 2.17.

Таблиця 2.15 - Розподіл відходів

Рух відходів за 2014р. Клас

Назва відходу Кількість на

01.01.14 Ліміт Утворено

та розміщено

Вивезено

Залишок. 01.01.15

1 2 3 4 5 6 7 1 Лампи, що містять

ртуть 0 14,19/

47300 шт. 9,7149/ 32383шт.

9,7149/ 32383шт.

0

1 Відходи, що містять ртуть (нормальні

елементи)

0 0,0025 0,001349 0,001349 0

102

Продовження таблиці 2.15 1 2 3 4 5 6 7 1 Відходи, що містять

ртуть (термометри) 0 0,002 0,0015 0,0015 0

1 Всі 0 14,1945 9,717749 9,717749

0

2 Відпрацьовані акумуляторні батареї

0,043862 16,0 8,29301 8,076212

0,26066

2 Тара від небезпечних хімічних речовин

0 6,0 1,332 1,332 0

2 Відходи матеріалов допоміжних і речовин, які використовують в

енергетиці (прострочені хімічні

реактиви)

0 0,0024 0,0024 0,0024 0

2 Всі 0,043862 22,0024 9,62741 9,410612 0,261 3 Відпрацьоване масло 28,83401 80 81,98264 101,2082 9,60845 3 Відпрацьовані

нафтопродукти 0 120 120 120 0

3 Відпрацьовані мастила

0 1,2 0 0 0

3 Відпрацьовані промаслені

автомобільні фільтри

0 0,25 0,17 0,17 0

3 Промаслений пісок

0 0,2 0,2 0,2 0

3 Промаслений силікагель

0 5 5 5 0

3 Промаслений папір 0 5 4,2 4,2 0 3 Фарби, емалі, лаки,

чорнила, речовини для склеювання зіпсовані або відпрацьовані, їх залишки, що не можуть бути використані за призначенням

0 0,69 0,155 0,155 0

3 Тара від діізопропіламіну

0 0,04 0,04 0,04 0

3 Всі 28,83401 212,33 211,74764 230,9732 9,60845 4 Відходи, що

тимчасово зберігаються

102,811524

150,6857

959,768106 901,4065 161,17

103

Продовження таблиці 2.15 1 2 3 4 5 6 7 4 Відходи, що

розміщуються на власній території

157729,37

11784,3 3294,4515 0 161023,82

4 Відходи, що розміщуються на території іншого

власника

0 3471,5 2657,95 2657,95* 0

4 Всі 157832,182

15406,4857

6912,169606

901,4065 161184,99

1-4 Всі 157861,0594

15655,0126

7143,262405

у т. ч розміщен

о 3294,4515

1151,5081

161194,86

Примітка. Вивезено та розміщено на полігоні ТПВ м. Енергодара, згідно договору Таблиця 2.16 - Розміщення відходів в місцях видалення відходів (МВВ)

№ п/п

Найменування МВВ Наявність відходів в

МВВ на 01.01.14,

тис. т

Кількість утворених та розміщених на МВВ

відходів за 2014 рік, тис. т

Наявність відходів на

МВВ на 01.01.15,

тис. т

1 Шламонакопичувач №1 ВП ЗАЕС

119,0675 3,12232 122,18982

2 Шламонакопичувач №2 ВП ЗАЕС

6,3 0 6,3

3 Полігон захоронення не утилізованих

промислових відходів (ЗНПВ) ВП ЗАЕС

32,36187 0,1721315 32,534

4 Полігон ТПВ м. Енергодара (договір)

- 2,65795 -

104

Таблиця 2.17 - Динаміка поводження з відходами за 5 років

Показник 2010 2011 2012 2013 2014 Утворено відходів, тонн

12595,406 16587,655 11950,819 10852,1676 7143,262405

Розміщено відходів, тонн

9334,84 15462,08 10666,845 9768,29 5952,4015

Передано відходів, тонн

3260,566 958,535 1316,022 1087,1792 1151,5051

Як один із засобів оцінки функцінування системи екологічного

управління, розглянемо показник екологічної резульативності – співвідношення кількості утворених відходів до одиниці продукції, що представлені в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Співвідношення кількості утворених відходів до одиниці продукції

Період

Показник

2012 рік 2013 рік 2014 рік

Кількість утворених відходів, тонн 11951 10852 7143 Виробництво електричної енергії, млрд. кВт·г

40,889 38,922 39,612

Питомий показник утворення відходів, тонн/1млрд. кВт·г

292 279 180

292 279

180

0,00

50,00

100,00

150,00

200,00

250,00

300,00

2012 год 2013 год 2014 год

105

Висновки. Аналізуючи 2012-2014р.р. спостерігаємо зменшення утворення

будівельних відходів і шламу ХВО. Дані представлені в таблиці 2.20

Таблиця 2.20 – Дані про утворення будівельних відходів і шламу ХВО

Період

Показник 2012 рік 2013 рік 2014 рік

Утворення будівельних відходів, тонн 1866 1054 112 Утворення шламу ХВО, тонн 5622 4306 3122

Зменшення утворення будівельних відходів обумовлено: - зниженням випуску продукції цеху залізобетонних виробів і

будівельних конструкцій управління будівництва ВП ЗАЕС; - зниженням обсягів будівельно-монтажних робіт з капітального та

поточного будівництва. Зменшення утворення шламу ХВО зумовлене виконанням «Заходів щодо

зниження споживання хімічно знесоленої води при експлуатації енергоблоків ВП ЗАЕС в 2012-2014г.г.» 00.ГТ.00.МП.127 / 12.

106

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року, схвалена

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 1071-р. 2. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»

від 08.02.1995 р. № 39/95-ВР. 3. Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної

енергії» від 11.01.2000 р. № 1370-XIV. 4. Закон України «Про поводження з радіоактивними відходами» від

30.07.1995 р. № 255/95-ВР. 5. Закон України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням

ядерної безпеки» від 24.06.2004 р. № 1868-IV. 6. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого

випромінювання» від 14.01.1998 р. № 15/98-ВР. 7. Звіт про екологічний аудит ВП «Запорізька АЕС». Київ. 2015р. 477л 8. Висновок екологічного аудиту ВП «Запорізька ЗАЕС» проведений ДП

«Державний науково - інженерний центр систем контролю та аварійного реагування» та НДУ «УКРНДІЕП» у 2015 р.

9. Оценка воздействия хранилища отработаного ядерного топлива Запорожской АЭС на окружающую природную среду. Харьков. 1994

10. Запорожская АЭС. Газовый корпус. Азотно- кислородная станция – 2 (АКС -2). Завершение строительства и прийом в эксплуатацию Запорожской АЭС в целом. Промстроительство. Рабочий проект. Том 1. Общая пояснительная записка.

11. Запорожская АЭС. Газовый корпус. Водородно- кислородная станция – 2 (ВКС-2). Завершение строительства и прийом в эксплуатацию Запорожской АЭС в целом. Промстроительство. Рабочий проект. Том 1. Общая пояснительная записка.

12. Взрывоопасные объекты, расположенные на промплощадке ЗАЭС 3л. 13. Проектные объемы хранилищ ТРО. Динамика накопления ТРО 1л. 14. ИНСТРУКЦИЯ по обращению с твердыми радиоактивными отходами в

ОП «Запорожская АЭС» 00.ЦД.ТТ.ИН.02-12 С изменением 1-4 36 л. 15. ИНСТРУКЦИЯ по эксплуатации установки сортировки твердых

радиоактивных отходов «СОРТ» 00.ЦД.ТТ.ИЭ.21-13 4Н 19л. 16. Создание комплекса по переработке РАО. Реконструкция.

Предварительный отчёт по анализу безопасности (ОАБ) ЦУА-432-007-РАО Харьков, 2012. 233 л. (есть сканированные листы с подписями).

17. Создание комплекса по переработке РАО. Реконструкция. ПРОЕКТ. ОБЩАЯ ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА.ЦУА-432-001-РАО.ПЗ.01.113 л.

18. Создание комплекса по переработке РАО. Реконструкция. Проект. Том 2 Здание для размещения установок по переработке РАО основные технические решения. ЦУА-432-001-РАО.ПЗ.02. 168 л

107

19. Создание комплекса по переработке РАО. Реконструкция. ПРОЕКТ. ТОМ 3. Реконструкция помещения З-122 существующего здания ХТРО основные технические решения. ЦУА-432-001-РАО.ПЗ.03. 49л

20. Поводження з відходами за 2014 р. 32 арк. 21. ЗВІТ з оцінки впливу нерадіаційних факторів ВП ЗАЕС

ДП НАЕК «Енергоатом» на навколишнє природне середовище за 2014 рік. 90 арк

22. Объемы выбросов загрязняющих веществ в атмосферу от стационарных источников промплощадки ОП ЗАЭС 1 арк.

23. Звіт про охорону атмосферного повітря за 2014 р.18 арк. 24. Обсяги утворення відходів виробництва ВП ЗАЕС за 2010-2014 6 арк. 25. Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами у ДП

НАЕК «Енергоатом» на період 2012-2016 рр 101арк. 26. Создание комплекса по переработке РАО. Реконструкция.

Предварительный отчёт по анализу безопасности (ОАБ) ЦУА-432-007-РАО. 233 л.

27. Технико-экономическое обоснование инвестиций в строительство. Насосная станция добавочной воды. Том 2. Оценка воздействий на окружающую среду (ОВОС) ЦУА-ОВНС 124 л.

28. Проектирование объекта строительства «ОП ЗАЭС. Реконструкция ОРУ 750 кВ для подключения ВЛ 750 кВ» «Запорожская - Каховская». Разработка рабочего проекта. Материалы оценки воздействия на окружающую среду (ОВОС) Том 5

29. Висновок екологічного аудиту ВП «Запорізька ЗАЕС» проведений ДП «Державний науково - інженерний центр систем контролю та аварійного реагування» та НДУ «УКРНДІЕП» у 2015 р.

30. Регламент природоохранной деятельности и природопользования ОП ЗАЭС 00.ОС.РГ.02-13.

31. ДсанПиН 2.2.7.029 -99. «Гигиенические требования к обращению с промышленными отходами и определение их класса опасности для здоровья населения»

32. Приказ Минприроды от 10.02.1995 № 7. «Об утверждении инструкции о содержании и порядке составления отчета о проведении инвентаризации выбросов загрязняющих веществ на предприятии».

33. Приказ Минприроды от 09.03.2006 №108. «Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців».

34. ДСТУ 4277:2004. «Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі».

35. ДСТУ 4276:2004. «Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями».

108

36. Приказ Минприроды от 06.02.2009 № 52. «Правила технічної експлуатації установок очистки газу».

37. КНД 211.2.3.063-98. «Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів. Інструкція»

38. 00.ОС.ИН.01-12. «Инструкция по учету стационарных источников выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух».

39. № 2707- XII от 16.10.1992. Закон Украины «Об охране атмосферного воздуха»

40. Державні санітарні правила. ДСП 6.177-2005-09-02

109

Documents

Книга 2 -28.10.2015 корректировка 28.10 · 1.2 Екологічні, санітарно-епідеміологічні, соціальні і економічні